# Андрей Бабіш

Вибори в маленькій Угорщині стали подією, яка прикула до себе значну вагу, адже там схрестилися одночасно інтереси об’єднаної Європи та її розкольників із США і Росії. Ставленик останніх — Віктор Орбан — програв. Яких змін варто чекати після цього?Три головні причини поразки ОрбанаПерша причина: набрид. 16 років поспіль Орбан обіймав посаду прем’єр-міністра Угорщини. Стільки часу урядом керувала німецька канцлерка Ангела Меркель, але, на відміну від угорського колеги, при її урядуванні Німеччина демонструвала високі темпи економічного зростання. При Орбану ж Угорщина стала найбіднішою країною Євросоюзу.Друга причина: вкрай невдала передвиборча кампанія. Замість програми виходу із кризи, в яку уряд завів свою країну, прем’єр і його партія "Фідес" використали традиційні штампи про провину Брюсселю, розбавивши це скаженою українофобією. Залізобетонний електорат "Фідес" таку риторику сприйняв, але він виявився у меншості. А агресія, з якою Орбан вів кампанію, зіграла проти нього, — замість мобілізації електорату вона викликала втому виборців від нагнітання страху.Третя причина: токсичні VIP-агітатори. Йдеться про росіян та американців. Стосовно перших, то вони відрядили до Угорщини групу політтехнологів із "Агентства соціального проєктування", яких курував заступник керівника адміністрації Путіна Сергій Кирієнко. Політтехнологами їх назвати складно, це радше фахівці з фейків та компромату.Загалом склалося стійке враження, що Росія допомагала Орбану за лекалами часів іншого Віктора, Януковича. Вояжі глави МЗС Угорщини Петера Сійярто до Москви буцімто для угод про постачання нафти, заяви Орбана та його оточення про дружбу з Росією тощо. Робилося все, щоб на прем’єру і його партії великими літерами було написано "агенти Москви". Єдине, на відміну від Януковича, угорський друг Путіна не встиг взяти у росіян кредит.До VIP-невдах долучилися президент США Дональд Трамп та віцепрезидент Джей Ді Венс, який особисто приїжджав агітувати за Орбана до Угорщини. Судячи з результатів голосування, угорці заклики заокеанських посадовців сприйняли з точністю до навпаки. Існує слушна думка, що Венс агресивною антиєвропейською риторикою під час перебування в Будапешті тільки погіршив справи Орбана та його партії. Так би мовити, вбив великого цвяха навіть у примарні шанси на перемогу.Що у планах Мадяра та якою буде доля Орбана після поразкиНині фаворит перегонів, лідер "Тиси" і майбутній прем’єр-міністр Петер Мадяр робить багато гучних заяв. Це виправдано, адже йому вдалося здавалося б неймовірне — не просто звалити режим Орбана, а й узяти у парламенті конституційну більшість, що відкриває шлях до швидких реформ у країні. Він уже оголосив перші плани, серед них — зміни до конституції, які унеможливлять перебування на посаді прем’єр-міністра понад два терміни (максимум вісім років). Також Мадяр анонсував зустріч із президентом України Володимиром Зеленський та покращення відносин Угорщини з ЄС і НАТО."Угорщина обрала Європу. Європа завжди обирала Угорщину. Країна повертається до свого європейського шляху. Союз стає сильнішим", — таким дописом на перемогу "Тиси" відреагувала очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Для Європейського Союзу поразка партії Орбана та його відхід від влади — дуже гарна новина. Як і для нас. Зараз вистачає роздумів про проблеми, з якими може зіткнутися Україна у відносинах із новим угорським урядом, що він вестиме таку ж євроскептичну політику щодо нашої держави, як і попередній, що не долучатиметься до військової допомоги українцям. Важливо, що у Будапешті ЄС й Україна отримали договороздатного керівника уряду, далі — справа за дипломатією та вмінням шукати точки дотику.Багатьох цікавить доля Орбана — під час передвиборної кампанії опозиція розповідала про корупцію влади та її керманича. У мережі жартують, що тепер Орбану, аби не сісти до в’язниці, шлях або до Ростова стежками Януковича, або до Мар-а-Лаго, резиденції Трампа у Флориді. Втім, більш імовірно, що нова угорська влада займеться чисткою владних коридорів від корумпованих представників попередньої влади, а Орбана не чіпатимуть, щоб не посваритися з Вашингтоном.З іншого боку, якщо Мадяр не обмежить попереднику можливість політичної діяльності, то може за це поплатитися. Орбан матиме чисельну опозиційну фракцію та вплив у політикумі. Можливо, поступиться лідерством у партії молодшому за себе, залишаючись "сірим кардиналом". Так у Франції вчинила багаторічна лідерка ультраправого "Національного об’єднання" Марін Ле Пен, яка після вироку по справі про розкрадання коштів Європарламенту замість себе вивела на політичну орбіту молодого Жордана Барделлу, він, найімовірніше, балотуватиметься від цієї політсили в президенти Франції наступного року.Де Росія спробує відігратися за втрату УгорщиниНасправді цікавішими за долю Орбана видаються перспективи правого популістського політичного табору в Європі, який одночасно співчуває як трампістам, так і Росії. В Європарламенті залишається група "Патріоти за Європу", створена Орбаном. Її очолює згаданий Барделла. Група має 85 "штиків". Повалення угорського прем’єра стало сильним ударом для неї та для всіх європейських правих і ультраправих сил. Чи скористаються ліберальні політики Європи цією ситуацією для зупинки маршу правих популістів, які розколюють Євросоюз на догоду Трампу і Путіну?Ще одне цікаве питання, як тепер діятимуть прем’єри Словаччини і Чехії Роберт Фіцо та Андрей Бабіш. Обоє підтримали Орбана. На відміну від ідеологічно близької прем’єрки Італії Джорджи Мелоні, яка раніше добре відгукувалася про главу угорського уряду, проте останнім часом помітно дрейфує з табору європейських трампістів. Вона не підтримала військову операцію США проти Ірану та розкритикувала американського президента за нападки на Папу Римського Лева XIV."Я вважаю слова президента Трампа на адресу Святого Отця неприйнятними. Папа Римський є главою Католицької Церкви, і для нього правильно та нормально закликати до миру та засуджувати будь-яку форму війни", — заявила Мелоні.Її поведінку експерти вважають знаковою для правих політиків Європи, — ті, щоб не втратити прибічників, відбудовуватимуться від асоціації з Трампом.Під Фіцо і Бабішем також хитаються крісла. У березні Чехією прокотилися масові мітинги проти політики уряду Бабіша. У Словаччині зібрали необхідну кількість підписів за відставку уряду Фіцо та дочасні вибори парламенту. Втративши друга Орбана, ці двоє, очевидно, вимушено пом’якшать свою риторику.Але загроза для єдності Євросоюзу вимальовується в Болгарії, де цієї неділі відбудуться восьмі за останніх п’ять років дочасні парламентські вибори. Тимчасовий прем’єр-міністр Андрей Гюров заявив, що уряд має намір суттєво посилити заходи протидії підкупу виборців і маніпуляціям під час голосування. Заходи дуже своєчасні, адже Росія у Болгарії спробує взяти реванш за поразку в Угорщині.Згідно з останніми опитуваннями, в лідери вирвався альянс "Прогресивна Болгарія" на чолі з проросійським експрезидентом Руменом Радєвим, противником допомоги Україні. Гасла альянсу не ультраправі, а просто популістські — євроскептицизм, антикорупційна риторика, так ніби не Радєв був президентом країни.Окрім цього блоку, паралельною колоною йдуть ще дві політсили, які в разі потрапляння до парламенту можуть скласти проросійську коаліцію — "Рух за права і свободи — Новий початок", який пов’язують із підсанкційним у США бізнесменом Деляном Паєвським, та "Відродження" ультраправого українофоба Костадіна Костадінова. Тож не варто плекати ілюзії, що з поразкою Орбана Кремль та його друзі в американській адміністрації припинять підривати принципи Євросоюзу..

У кожної нації є колективні страхи, спричинені минулим. В українців — страх голоду через Голодомор та ядерної біди після Чорнобиля. В американців — спогади про громадянську війну 1861-65 років між Північчю і Півднем. Правління Трампа оживлює ці спогади.Як і передбачав TrueUA, швидкого миру на Близькому Сході не буде, іранська влада відхилила "мирний план із 15 пунктів", який їй передали через посередників. Тобто Дональд Трамп просто вигадав історію про те, що в Тегерані просили про переговори й навіть згодні відмовитися від збагачення урану. Коли вірити The Guardian, іранці викотили власний ультиматум, серед пунктів якого — виплата американцями репарацій за війну, що видається як знущання з Трампа.У чому сенс іранської авантюри США? Є проста відповідь — зробили велику дурницю, з якої тепер хочуть швидше зіскочити, оголосивши хоч якусь перемогу. Але існують глибші відповіді. Списувати все на вік Трампа та на його нарцисизм дещо спрощено. Як мінімум тому, що люди, які за ним стоять, не хочуть втратити свої мільйони, а навпаки — прагнуть заробити мільярди. За понад рік президентства Трампа від нього зі скандалом пішов тільки Ілон Маск, республіканці у своїй більшості лишаються в команді.Версія перша: "права революція" як зброя для експансії "Після смерті Ірану, найбільшим ворогом Америки є радикально ліва, вкрай некомпетентна Демократична партія", — написав днями глава Білого дому у своїй соцмережі Truth Social.Це не просто агресивна реакція на критику демократами його іранської авантюри. Трамп та широке коло його прибічників роками вибудовували наратив про "глибинну державу" (deep state) — людей, яких виборці не обирали, але, скориставшись доступом до влади, ці особи формують і корегують порядок денний через ідеологію, ЗМІ, цензуру і так далі. Хоча до "глибинної держави" можна віднести увесь бюрократичний прошарок, у трампівському варіанті це тіньові змовники, ліві ліберали із Демпартії. А Трамп поклав на себе місію очистити Америку від таких людей при владі.З цією метою перші кілька місяців його президентства працювало спеціальне управління DOGE під орудою Ілона Маска, яке займалося звільненням тисяч чиновників. Окрім скандалів, протестів, зниження рейтингу першої особи держави й зрештою усунення "комісарів" і відходу Маска із цієї витівки нічого не вийшло. Але це не означає, що сама ідея втратила популярність у США та за їхніми межами.Тільки в ЄС, наприклад, вістря критики спрямовується на наддержавні органи на кшталт Єврокомісії чи Ради Європи. Тому союзниками американських правих в Євросоюзі виступають так звані "сувереністи" — Віктор Орбан, Роберт Фіцо, Кароль Навроцький, Андрей Бабіш. У Брюсселі та і в нас цих діячів вважають розкольниками європейської родини, а от у Білому домі навпаки — друзями, які валять deep state в Європі.Створену в Євросоюзі політичну систему нинішня адміністрація вважає слабкою, нездатною боротися проти зовнішніх і внутрішніх загроз, то ж чим більше у світі безладу, тим швидше приходитимуть до влади крайні праві сили, які зламають ліволіберальну систему в Євросоюзі і він втратить конкурентність. Ось тоді Вашингтон сформує свій політичний порядок для Європи. Така собі "права революція".Проте за минулий рік до влади прийшли тільки два трампісти — Навроцький і Бабіш — що навряд чи можна вважати успіхом для Вашингтона. Навіть останні місцеві вибори у Франції, їх називають репетицією президентських виборів наступного року, продемонстрували полівіння французів. Крайнє праве "Національне об’єднання" отримало посади мерів у невеликих містах півдня, але програло у другому за чисельністю місті Марселі. У той час як соціалісти взяли головний "куш" — посаду мера Парижа обійматиме проукраїнський політик Еммануель Грегуар.Також соціалісти перемогли у Марселі, Нанті, Ренні, Ліллі, Страсбургу, Сент-Етьєні, Монпельє та інших великих містах. Непогані результати отримали й кандидати від партії президента Еммануеля Макрона. Серед переможців — експрем'єр-міністр Едуар Філіпп, також проукраїнський політик, який став мером Гавра. Він, найімовірніше, балотуватиметься в президенти. Тобто ультраправі суттєво втратили на виборах. Головним антипіарником у них виступив Трамп, якого не люблять у Франції. А якщо 12 квітня в Угорщині програє "Фідес" Орбана "права революція", ініційована з-за океану, захлинеться.Версія друга: президентство як сімейний бізнесУ нас та в Євросоюзі те, чим займається Трамп, називається політичною корупцією. За оцінкою Forbes, за минулий рік статки глави Білого дому зросли до рекордних 7,3 мільярда доларів з 4,3 мільярда доларів у 2024 році, коли він балотувався на посаду президенти. Його основним інструментом збагачення стала криптовалюта. У вересні 2024 року Трамп разом із трьома синами запустив криптовалютний проєкт World Liberty Financial.Після перемоги на президентських виборах він, попри конфлікт інтересів, послабив регуляторний нагляд за криптовалютами. Сімейна компанія Трампа отримує близько 75% від продажів, що становить понад 1 мільярд додарів. Жоден президент до нього таким не займався.У березні цього року його статки зменшилися приблизно на 54 мільйона доларів унаслідок падіння акцій компанії Trump Media & Technology Group (TMTG), яка володіє соцмережею Truth Social. Але "зубожіння" — не суттєве. Окрім нього самого, добряче заробляють і сини. Так, його 19-річний син Беррон має статки у 180 мільярдів доларів, і вони стрімко зростають завдяки все ті й же криптовалюті.Окрема історія — зять Трампа Джаред Кушнер. Минулого року він приєднався до клубу мільярдерів. Це стало можливим завдяки роботі… перемовником. Чоловік старшої доньки президента Іванки отримав нагоду інвестувати в близькосхідний бізнес. За інформацією The New York Times, Кушнер намагається залучити щонайменше п'ять мільярдів доларів інвестицій для своєї приватної інвестиційної компанії Affinity Partners. Щоправда, війна в Ірані поставила його плани під знак питання, адже інвесторів він шукав в Саудівській Аравії, Катарі та ОАЕ, які тепер страждають через ракетні й дронові атаки іранців.У його випадку також очевидний конфлікт інтересів. Та поки Трамп має більшість в обох палатах Конгресу, жодного розслідування щодо нього і членів родини не буде. Для нього життєво важливо, щоб демократи не взяли обидві палати Конгресу на проміжних виборах у листопаді, інакше зароблені за президентства мільйони доведеться "інвестувати" в адвокатів, які рятуватимуть від судових позовів та імпічменту. Також варто згадати й приклад переговорів щодо припинення війни в Україні. Вашингтон тиснув на Київ задля підписання угоди про надра. На ній зароблятимуть американці, дуже ймовірно, пов’язані із родиною Трампа. Також під час переговорів звучала ідея, що захоплена росіянами Запорізька АЕС управлятиметься американцями. На цьому вони б також заробили. Як і на фантастичному прожекті "вільної економічної зони" на Донбасі. Що ж до Росії, то її пропозиція спільного освоєння Арктики і багатомільярдних заробітків на тамтешніх корисних копалинах, схоже, залишається однією із причин, чому американці тиснуть на Київ, а не на Москву.Версія третя: лишитися президентом ще на один термін Це відома майже конспірологічна теорія, згідно з якою Трамп та його соратники доводять, що у нього у 2020 році "вкрали" перемогу, тому нинішній термін не другий, а перший. Логіку тут годі шукати, краще оцінити наслідки такого сценарію.Почнемо з рейтингів. Війна в Ірані та хаотична економічна політика всередині країни знизили рейтинг Трампа, — його роботу зараз схвалює 36% американців, тиждень тому було 40%. Але ні в кого із республіканців, які потенційно можуть розглядатися кандидатами у президенти, і близько нема такого високого показника. Тут знову згадаємо висловлювання Трампа про "демократів — ворогів Америки". Якщо йому протягом наступних місяців вдасться з якоюсь перемогою вийти з іранської авантюри, він перемикнеться на виборчу кампанію у своїй країні.А вона, судячи з риторики Трампа, будуватиметься на радикальному розколі між республіканцями й демократами, між традиційно республіканськими та демократичними штатами. Розкол вже існує, — так у січні американський президент звинувачував Демпартію, що це її представники винні у загибелі двох людей у Міннеаполісі, де орудували агенти міграційної служби США. Помітно, що цих агентів спрямовують переважно саме до тих штатів, де демократи мають більшість.Це дуже небезпечна політика, вона пахне громадянським конфліктом. Але тактика тут може полягати саме в тому, щоб на перспективу виборів 2028 року на конфронтаційній риториці закріпити за собою чи кандидатом у президенти, який гарантує недоторканність родини Трампа та її статків, переважну більшість голосів у частині штатів..

Міжурядові консультації між Чехією та Словаччиною відновлюються. Їх заморозив попередній чеський уряд через розбіжності в питаннях зовнішньої політики, зокрема, щодо війни в Україні.Про це заявили прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш і його словацький колега Роберт Фіцо після спільної зустрічі в Братиславі, висловлювання політиків цитує видання Ceske Noviny.За словами Бабіша, наступна спільна зустріч урядів двох країн має відбутися 31 березня. Фіцо зазначив, що засідання уряду відбудеться в Чехії."Я готовий і з нетерпінням чекаю на продовження нашої співпраці, як і в минулому. Словаччина є для нас пріоритетом. Ми відновимо спільні засідання наших урядів", — заявив Бабіш на спільній прес-конференції з Фіцо.Своєю чергою, Фіцо запропонував підписати меморандум з Чехією про поглиблення взаємної співпраці на вигідних умовах для обидвох сторін.Прем'єр-міністри Чехії та Словаччини погодилися, що високі ціни на енергоносії потрібно вирішувати на рівні Європейського Союзу. Фіцо назвав одним із варіантів тимчасове незастосування квот на викиди, які, за його словами, роблять енергію дорожчою.Фіцо також зазначив, що у зв'язку з припиненням постачань російського газу до ЄС Чехія стане важливою транзитною країною для транспортування цієї сировини до Словаччини."Ми готові та будемо раді допомогти", — додав з цього приводу Бабіш.Він за традицією прибув до Словаччини з першим офіційним закордонним візитом після призначення прем'єр-міністром у грудні.Як відомо, в березні 2024 року чеський уряд призупинив чесько-словацькі міжурядові консультації через розбіжності у поглядах на ключові питання зовнішньої політики. Вони стосувалися переважно війни в Україні.Нагадаємо, раніше новий очільник оборонного відомства Чехії Яромір Зуна підтвердив, що закупівля снарядів для ЗСУ триватиме й надалі. Відповідно до його заяви, масштабний проект "Чеська ініціатива" офіційно продовжить свою роботу протягом 2026 року..

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що ініціатива з постачання боєприпасів для України може бути продовжена за умови фінансування з боку інших держав.  Вона має бути прозорою і вільною від корупції.Про це йдеться у повідомленні уряду Чехії.За його словами, Прага готова й надалі виконувати роль координатора ініціативи з постачання великокаліберних боєприпасів для України, але кошти чеських платників податків у проект вкладатися не будуть. Він наголосив, що ініціатива має бути прозорою та вільною від корупції."Чеська Республіка, як і кілька інших країн, не розраховує на відряджання своїх солдатів у рамках миротворчої місії. Я також вважаю важливим, що, згідно з сьогоднішньою декларацією, значна частина гарантій безпеки ляже на Сполучені Штати  Америки, і, на мою думку, це є необхідною умовою для того, щоб мир був дійсно довготривалим", — сказав прем'єр-міністр.Бабіш також назвав зустріч "Коаліції охочих" важливою, зауваживши, що цього разу основна увага була зосереджена на питанні миру та гарантіях безпеки після завершення бойових дій. Окремо він звернув увагу на участь представників США та їхню роль у формуванні майбутніх гарантій безпеки для України.Нагадаємо, торік у грудні новопризначений очільник оборонного відомства Чехії Яромір Зуна підтвердив, що закупівля снарядів для України триватиме й надалі. Відповідно до його заяви, масштабний проект "Чеська ініціатива" офіційно продовжить свою роботу протягом 2026 року..

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що заморожені активи Росії варто використовувати після закінчення російсько-української війни. До того ж Прага має окрему позицію щодо деяких інших нюансів допомоги Україні.Висловлювання Андрея Бабіша наводить Radio Prague International. Як відомо, саміт ЄС затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 мільярдів євро.У цьому контексті Бабіш наголосив, що Чехія займає окрему позицію. Зокрема, за його словами, "вона не буде нести за все це фінансової відповідальності".Новий чеський прем’єр-міністр зазначив, що деякі країни все ще наполягали на використанні заморожених російських активів."Я вважаю, що ці гроші варто взяти після закінчення війни. Мені дивно, що ми вже зараз даємо гроші на два роки вперед, коли анонсовано, що мирна угода наближається. Усе це якось не сходиться", — зауважив він.Також Бабіш додав, що більшість європейських лідерів не зрозуміли текст щодо репараційної позики, який представили під час нічних переговорів 19 грудня.Раніше Бабіш активно закликав знайти гроші для фінансової допомоги України в інший спосіб, ніж використання заморожених російських активів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Чехія не планує брати на себе зобов'язання щодо гарантування фінансування України. Це офіційна позиція уряду в Празі, яку підтвердив новопризначений прем'єр-міністр. Таку категоричну заяву у соцмережі X зробив новопризначений прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш. За його словами, фінансова ситуація Чехії не дозволяє брати на себе додаткові зобов'язання щодо інших держав."У нас немає грошей для інших держав. Це [фінансування України] Європейський союз повинен вирішити іншим способом. Ми їй нічого гарантувати не будемо і не будемо туди направляти гроші", — рішуче наголосив Бабіш.Таким чином, Прага відкрито закликає Єврокомісію знайти альтернативні механізми підтримки Києва, виключивши пряму фінансову участь Чеської Республіки у цьому процесі.Андрей Бабіш — чеський проросійський підприємець-мільярдер, бізнес-олігарх та політик-популіст антиєвропейського напряму. Власник великої мережі агрохімічних підприємств, двох щоденних газет і радіостанції. У 2014—2017 рр. обіймав посаду міністра фінансів і першого заступника прем'єр-міністра Чеської Республіки. Був звільнений з посади 24 травня 2017 року за підозрою в податковому шахрайстві, корупції та протизаконному впливі на засоби масової інформації.У популярних ЗМІ Бабіша часто звуть "чеським Трампом" або "чеським Берлусконі". Варто зазначити, що Бабіш називає себе прихильником миру і закликає до закінчення війни в Україні. Водночас він закликав завершити чеську ініціативу з постачання Україні артилерійських снарядів, заявляючи, що вона занадто дорога.Нагадаємо, нещодавно чеський мільярдер та екс-прем'єр країни Андрей Бабіш заявив, що Україна не готова до Європейського Союзу..

У вівторок, 9 грудня, прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко привітала Андрея Бабіша з призначенням на посаду прем'єр-міністра Чехії та запросила його відвідати Україну. Президент Володимир Зеленський також провів із ним телефонну розмову. Про запрошення Юлія Свириденко повідомила у спеціальному дописі на своїй сторінці в соціальній мережі X.Очільниця українського уряду заявила, що готова "негайно розпочати тісну та практичну співпрацю" з чеським урядом, зокрема, через механізм українсько-чеських міжурядових консультацій."Ми готові до подальшого поглиблення нашої співпраці та розвитку нових сфер партнерства, які створять можливості для обидвох країн і принесуть взаємну вигоду. Я впевнена, що постійні спільні зусилля наших урядів зміцнять регіональну стабільність і розширять здатність Європи долати сучасні виклики", — написала Свириденко. Привітав нового прем’єр-міністра Чехії й президент України Володимир Зеленський, який у мережі X написав, що "буде радий" зустрічі з Бабішем найближчим часом і розраховує на подальшу співпрацю між двома країнами.Як відомо, сьогодні президент Чехії Петр Павел призначив лідера руху ANO Андрея Бабіша премʼєр-міністром Чехії.У жовтні Андрей Бабіш інформував, що провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. До цього під час передвиборчої кампанії він обіцяв, що в разі формування уряду на чолі з його політичною силою той не виділятиме бюджетні гроші на зброю для України.Бабіш раніше планував скасувати "снарядну ініціативу", яка допомагає постачати Україні артилерійські боєприпаси. Водночас згодом він помʼякшив свою риторику.Нагадаємо, що 6 листопада новий очільник нижньої палати чеського парламенту — Палати депутатів — Томіо Окамура наказав зняти з парламентської будівлі прапор України. Він висів там на знак солідарності з 2022 року..

Після потужних санкцій Дональда Трампа проти російських нафтових компаній Віктор Орбан кинувся на поміч своєму кремлівському другу. Під час Другої світової режим Ференца Салаші був останнім союзником Гітлера в Європі. Прем’єр Угорщини своєю метушнею спонукає до історичних паралелей.Забагато Орбана в ефірі. Чому активізувався "троянський кінь" КремляTrueUA раніше пояснював, що всі дії Віктора Орбана всередині своєї країни та на зовнішній арені мотивуються виключно одним — прагненням за будь-яку ціну залишитися при владі після квітневих виборів наступного року. Якщо цього не станеться, варіантів у нього небагато — або антикорупційні розслідування та повторення шляху французького екс-президента Ніколя Саркозі, себто доріжка приведе до в’язниці, або втеча за кордон: до друга Путіна, чи до друга Трампа. Якщо останній до того часу ще залишиться другом.Гіперактивність Орбана цього тижня пов’язана з двома подіями, вкрай негативними для виплеканих намірів лишитися на посаді. Перша — провалилася його ініціатива звести Трампа з Путіним у Будапешті. У провалі винен не він, а Кремль, який відмовився від пропозиції глави Білого дому припинити бойові дії по нинішній лінії фронту, але угорські виборці можуть звинувачувати у слабкості свого голову уряду. Так хотів, що не зміг.Орбан поспішає зняти негатив, звідси й заява, що "будапештський мирний саміт відбудеться — це можна вважати фактом". Тоді як Трамп чітко дав зрозуміти: перемовини з Путіним можуть відбутися, але вони мають дати "відчутний позитивний результат". Тобто американський президент каже не про місце зустрічі, а про її зміст. Також Орбану ніхто не давав права розписуватися за Україну, де і коли її президент вестиме перемовини. Угорський прем’єр просуває Будапешт як переговорний майданчик, бо це вигідно йому особисто, Путіну, щоб прилетів до Європи, але невигідно Євросоюзу та нам.Друга подія, звісно ж, санкції Трампа проти "Роснєфті" і "Лукойла". Вони безпосередньо зачіпають Угорщину, яка наперекір усім продовжує імпортувати російську нафту. Хоча президент США звертався до Орбана, аби той відмовився купляти нафту у терористів. І час диверсифікувати поставки у нього був. Тепер він спохватився і заявив, що планує зустрітися з Трампом і переконати його в "необхідності" постачань російської нафти до Угорщини."Я незабаром відвідаю Вашингтон, щоб обговорити це з президентом Трампом. Ми спробуємо знайти вихід, особливо для Угорщини", — цитують ЗМІ Орбана.Варто звернути увагу на два важливих моменти. Перший: посол США при НАТО Метью Вітакер дорікав Угорщині, що та, на відміну від країн-сусідок, не розробила запасного плану на випадок, якщо постачання російської нафти та газу припиняться. Він запевнив, що в процесі відмови від нафти та газу Росії Угорщині готові допомогти США. Але нічого не казав про індульгенцію для цієї країни у вигляді дозволу купляти у Путіна нафту і далі.Другий момент: візит Орбана до Вашингтона начебто відбудеться у другій половині цього тижня, але коли саме — невідомо. У Трампа нині азійське турне, під час якого він планує зустрітися з китайським вождем Сі Цзиньпіном. Йому не до Орбана. Проте якщо той не виконає санкційних вимог Америки, ризикує погіршити стосунки з Трампом.Третій момент: мало хто сумнівається, що під час зустрічі з главою Білого дому угорський прем’єр говоритиме не тільки про себе, а й загалом захищатиме нафтові поставки Росії. Днями він заявив: із санкціями проти "Роснєфті" і "Лукойла" Трамп перебільшив. Спочатку Кремль відправив до Вашингтона свого спецпосла Кирила Дмитрієва, який розповідав за океаном, що нафтові санкції страшні не росіянам, а американцям. Візит Дмитрієва з тріском провалився. Остання надія — на Орбана."Клуб українофобів". Кого Орбан вписав до ворогів УкраїниТоп-заявою з Будапешта можна вважати оголошення наміру сформувати антиукраїнський альянс в Євросоюзі. Таку заяву зробив не Віктор Орбан, а його радник та однофамілець Балаж Орбан."Орбан сподівається об'єднатися з Андреєм Бабішем, чия правопопулістська партія перемогла на нещодавніх парламентських виборах у Чехії, а також зі словацьким прем'єр-міністром Робертом Фіцо, щоб узгодити позиції перед зустрічами лідерів ЄС, включно з проведенням попередніх нарад перед самітом", — розповів радник прем’єра.Нагадаємо: це той радник, який у вересні минулого року оскандалився на весь світ. Він заявив, що якби Угорщина опинилася на місці України, то не захищалася б від агресії. Навіть його бос від почутого остовпів і назвав слова радника помилкою.Отже, з одного боку, це продовження українофобської істерії, яка триває в Угорщині ще з весни. З іншого — анонс не тільки антиукраїнської, а й антиєвропейської коаліції, адже названі союзники Орбана відомі своєю розкольницькою поведінкою в ЄС. Наскільки реальною є ймовірність об’єднання такого тріо? Балаж Орбан сподівається на відновлення активних контактів у рамках Вишеградської групи, яка колись була четвіркою — Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія — поки від участі й в ній не відмовилися поляки.Вишеградську групу у 1991 році створили Вацлав Гавел, Лех Валенса та Йожеф Анталл — демократи, які очолювали свої країни у період падіння так званого "соцтабору". Спроба присвоїти собі Вишеградську групу популістами з авторитарними замашками матиме вигляд знущання з пам'яті засновників спілки. Польський прем’єр Дональд Туск дав влучну характеристику Орбану та його правлінню: Угорщина є найбіднішою країною ЄС унаслідок корупції та захоплення авторитарним режимом у Росії. Бабіш із Фіцо також симпатизують Москві й також потрапляли в поле зору антикорупціонерів.Утім, й історію з анонсованим "клубом українофобів" варто розглядати у контексті передвиборчої кампанії Орбана. Оживити Вишеградську четвірку йому потрібно для того, щоб показати своїм виборцям, який він крутий геополітик. А ще — прив’язати Бабіша і Фіцо до себе, зробити їх своїми VIP-агітаторами. Інша справа, чи потрібно це їм.Почнемо з Фіцо. Якщо партія Орбана "Фідес" програє вибори, то словацький прем’єр-міністр позбудеться сильної підтримки, тож бути в злучці з угорським колегою йому наче й вигідно. Але не все так однозначно. Фіцо, на відміну від Орбана, підтримує вступ України до Євросоюзу. 17 жовтня він заявив:"Пріоритетом є транскордонне співробітництво і європейська інтеграція України. Щодо цього ми ніколи нічого іншого не говорили. Якщо ваша країна ухвалила рішення і вважає, що ваше майбутнє в Євросоюзі, то ми також вважаємо, що те, що ви будете в ЄС — підтримає стабільність в регіоні й надасть нові імпульси для наших двосторонніх відносин". Також, на відміну від Угорщини, Словаччина не блокує санкції проти Росії.Відрізняється й погляд Братислави й Будапешта на репараційний кредит Україні коштом заморожених в Європі російських активів. Вони обоє — проти використання цих грошей, але з різною аргументацією. Фіцо каже, що і надалі допомагатиме Україні в гуманітарній сфері, в розмінуванні, однак не хоче фінансувати військові потреби. У той час як Орбан лякає Євросоюз війною та закликає до прямих переговорів Європи з Росією. До слова: у питанні репараційного кредиту цих двох єднає ще одне — їхню думку не питають, рішення ухвалюватиметься ЄС кваліфікованою більшістю, а не одностайно. Наступний — Бабіш. Його партія ANO отримала на виборах найбільше голосів, проте формування коаліційного уряду — затягується. За словами Бабіша, він сподівається, що уряд сформують не пізніше середини грудня. Президент Петер Павел повідомив Бабішу свої очікування: склад уряду не має послабити принципи демократичної держави, втілені в конституції. У Чехії останнє слово при затвердженні кабінету міністрів — за президентом. Так що радник Орбана поспішив сказати "гоп", - Бабішу доручили формувати уряд, але не факт, що цей уряд запрацює. Це, по-перше. По-друге, потенційний чеський прем’єр хоч і євроскептик та обіцяв не давати Україні жодної крони, однак від нього не чули незгоди з членством нашої держави в Євросоюзі. От і виходить, що Орбан може створити антиукраїнський альянс хіба з Путіним. Тільки без Угорщини, бо угорці — проти такого альянсу..

Угорщина прагне сформувати у Європейському Союзі антиукраїнський альянс. Будапешт планує об'єднатися з Чехією та Словаччиною.Про це повідомив радник прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана Балаж Орбан у коментарі Politico."Орбан сподівається об'єднатися з Андреєм Бабішем, чия правопопулістська партія перемогла на нещодавніх парламентських виборах у Чехії, а також зі словацьким прем'єр-міністром Робертом Фіцо, щоб узгодити позиції перед зустрічами лідерів ЄС, включаючи проведення попередніх нарад перед самітом", — розповів він.Журналісти відзначили, що до створення такого офіційного політичного союзу ще далеко. Однак така коаліція може серйозно ускладнити зусилля Євросоюзу з фінансової та військової підтримки України."Я думаю, що це станеться — і буде все більш і більш помітним", — сказав Балаж Орбан.Речник Орбана заявив, що нібито буде відновленням діяльності так званої групи "Вишеградська четвірка", до якої входили Угорщина, Чехія, Словаччина і Польща у 2015 році, коли при владі у Варшаві перебувала євроскептична партія "Право і справедливість". Проте, на думку журналістів, новий Вишеградський альянс налічуватиме три, а не чотири члени, адже чинний прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск є прихильником України."Однак Фіцо та Бабіш повторили погляди угорського лідера щодо України, закликаючи до діалогу з Москвою, а не до економічного тиску", — додали у виданні.Нагадаємо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан планує зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом. Він планує переконати лідера Сполучених Штатів Америки в "необхідності" постачань російської нафти до Угорщини..

Андрей Бабіш, який є лідером партії-переможця парламентських виборів у Чехії, пообіцяв, що після того, як його політсила ANO очолить урядову коаліцію, він не дасть грошей безпосередньо з бюджету на зброю Україні.Про це повідомляє ČTK. Він наголосив, що Чехія допомагає через Європейський Союз, і збройові компанії можуть експортувати її без жодних проблем.Щодо чеської ініціативи щодо постачання артилерійських снарядів Україні, яка вже понад три з половиною роки чинить опір російському вторгненню, він сказав, що це нормально, але це мало бути зроблено безпосередньо державами-членами Організації Північноатлантичного договору (НАТО), і це мало бути прозоро. Бабіш стверджує, що приватна структура заробила на цій ініціативі десятки мільярдів."Якщо ми будемо в уряді, ми скажемо: чеські збройові компанії, ви хочете експортувати зброю до України? У нас немає проблем", — сказав Бабіш. За його словами, Чеська Республіка вносить 60 мільярдів до бюджету Європейського Союзу, який допомагає Україні. "Ми не дамо Україні жодної крони (з бюджету) на зброю", — додав він. "У нас немає грошей для Чеської Республіки. Я думаю, що ми допомогли Україні безпосередньо, а тепер їй допомагатимуть через ЄС", — наголосив він.Бабіш неодноразово висловлював скептицизм щодо цієї ініціативи. За словами міністра закордонних справ Яна Ліпавського, НАТО не має відповідного апарату для роботи з цією ініціативою. Минулого року Україна отримала 1,5 мільйона артилерійських снарядів завдяки цій ініціативі, а цього року вже 1,1 мільйона. Загалом йдеться про 3,5 мільйона боєприпасів великого калібру.Раніше повідомлялось, що для відносної більшості чехів є прийнятним сценарій, за якого антиукраїнська та євроскептична партія SPD входить до коаліції з переможцем виборів ANO.Андрей Бабіш — чеський проросійський підприємець-мільярдер, бізнес-олігарх та політик-популіст антиєвропейського напряму. Власник великої мережі агрохімічних підприємств, двох щоденних газет і радіостанції. У 2014—2017 рр. обіймав посаду міністра фінансів і першого заступника прем'єр-міністра Чеської Республіки. Був звільнений з посади 24 травня 2017 року за підозрою в податковому шахрайстві, корупції та протизаконному впливі на засоби масової інформації.У популярних ЗМІ Бабіша часто звуть "чеським Трампом" або "чеським Берлусконі". Варто зазначити, що Бабіш називає себе прихильником миру і закликає до закінчення війни в Україні. Водночас він закликав завершити чеську ініціативу з постачання Україні артилерійських снарядів, заявляючи, що вона занадто дорога.Нагадаємо, нещодавно чеський мільярдер та екс-прем'єр країни Андрей Бабіш заявив, що Україна не готова до Європейського Союзу.

За підсумками виборів до Палати депутатів Чехії перемогу здобула партія Андрея Бабіша ANO. Цей політик та олігарх за свою кар’єру встиг побувати прем’єр-міністром, але пішов з посади на хвилі корупційних скандалів. Завдяки короткій пам’яті виборців і запиту на популізм "чеський Трамп" зі значною ймовірністю може очолити уряд.      Підсумки виборів: ANO ("Дії незадоволених громадян") — 34,51%; коаліція SPOLU — 23,36%; STAN ("Старости й незалежні") — 11,23%; "Піратська партія" — 8,97%; SPD ("Свобода і пряма демократія") — 7,78%; Motoristé sobě ("Автомобілісти за себе") — 6,77%.Прогнозована проурядова коаліція: ANO, SPD, Motoristé sobě — 108 місць із двохсот у Палаті депутатів.Silné Česko Бабіша. Завдяки чому партія ANO посіла перше місцеЧотири місяці тому TrueUA передбачав перемогу на жовтневих виборах у Чехії правої популістської партії ANO на чолі з екс-прем’єром Андреєм Бабішем. Партія лідирувала у всіх соцопитуваннях, то ж інтригою було лише те, скільки вона набере за підсумками голосування. Відсоток виявився вищим, аніж партія мала чотири роки тому — нинішні 34,5% проти 27,2% у 2021 році. Отже, Бабішу вдалося помітно покращити показники народної довіри. Питання — завдяки яким меседжам.Перше: він має імідж "чеського Трампа", й порівняння з американським президентом зіграло йому на руку. Бабіш під час передвиборчої кампанії використовував гасло Silné Česko, що мало вигляд аналога Трампового Make America Great Again. Технологи Бабіша скопіювали в американських навіть червоні кепочки з написом свого гасла. Пункти передвиборчої програми ANO — набір правопопулістських наративів, відомих із 2011 року, коли цей рух і виник. Бабіш є його незмінним лідером. До нинішнього часу найбільший успіх політсила мала на виборах 2017 року, за підсумками яких її лідер очолив уряд. У відставку він пішов 17 листопада 2021 року на хвилі корупційних скандалів і масових протестів.Один із найгучніших скандалів — фігурування у так званому "Архіві Пандори", злитих у мережу фінансових документах, які підтверджували корупційні оборудки багатьох політиків. Виявилося, Бабіш, який обіцяв боротьбу з корупцією та ухиленням від сплати податків, у 2009 році за 22 мільйони доларів накупив нерухомості на півдні Франції. Також не перший рік тривають судові процеси по справі про шахрайство довкола використання субсидій Євросоюзу на розвиток малого бізнесу. Слідство виявило, що політик отримав 2 мільйони євро дотацій, які мали нецільове використання, — кошти були витрачені на реконструкцію рекреаційного комплексу Hnízdo čápa ("Гніздо лелеки"), яке належало компанії Бабіша Agrofert. У серпні Верховний суд Чехії склав текст рішення, де було сказано про "винуватість" Бабіша і його соратниці, євродепутатки Яни Надьової. Проте, якщо він очолить уряд, то знову вийде сухим із води.Здавалося б, про підозри в корупції Бабіша знають навіть діти, але при цьому виборці голосують за його партію. Коротка пам’ять? Політик та олігарх створив собі імідж людини, спроможної не прогинатися перед Брюсселем. Що ж до звинувачень, то і тут він схожий до Трампа, — частина виборців вважає, що на Бабіша зводять наклепи його ліволіберальні політичні опоненти.Друге, що могло позитивно вплинути на результат руху ANO, як не прикро це визнавати, риторика з проросійськими наривами. Точніше, Бабіш Росію чи Путіна не хвалив, але є нюанси, через які його вважають проросійським. По-перше, він товаришує з прем’єрами Угорщини і Словаччини — Віктором Орбаном і Робертом Фіцо. Ці двоє добре знані друзі Путіна. По-друге, одразу після виборів Бабіш дозволив собі антиукраїнські заяви. Так, коментуючи започатковану Чехією "снарядну ініціативу", він сказав: "Якщо йде війна, ніхто не має заробляти гроші на війні. Це має організовувати НАТО". Чистої води кремлівський наратив, адже завдяки чеському уряду та особисто президенту Петру Павелу Чехія успішно організувала постачання Україні боєприпасів. Згортання цієї програми стане серозним викликом, може спричинити "снарядний голод" нашої артилерії. У іншій заяві Бабіш повторив те саме, що говорить Орбан — Україна не готова до членства в Євросоюзі."Спочатку ми маємо закінчити війну, і, звичайно, ми можемо співпрацювати з Україною, але ви не готові до ЄС", — заявив він, не пояснюючи, чому не готова.Нагадаємо: Європейський Союз згоден відкрити для переговорів перший кластер, він стосується саме відповідності країни вимогам до членства, але не може це зробити через блокування Угорщиною. Тобто проблема не в Україні. Чому переможцю виборів Бабішу обіцяють непросте прем’єрство  Водночас звучать голоси, які переконують, що Бабіш, на відміну від Фіцо й Орбана, не проросійський політик, а звичайний популіст, який грає на чутливих темах. Тема війни в Україні та допомоги нам із боку Чехії — чутлива. Він на ній спекулював для перемоги на виборах, а в разі отримання прем’єрської посади може змінити думку. Якщо це буде вигідно для його рейтингу. Подібно до Трампа, який загравав із Путіним доки не отримав відкоша і тепер повернувся у бік України. Крім того, Бабіш — мільярдер, отже, прагматик. І як прагматик обере лінію, яка приноситиме йому більше користі. Але спочатку Бабіш має отримати крісло прем’єра. Президент Павел почав переговори з партіями-переможцями про формування нової урядової команди. Президент каже, що поважає вибір чехів і закликає політичні сили до ефективної дискусії. Її результатом може виявитися зовсім не той варіант, на який може сподіватися Бабіш.Партії попередньої коаліції — ліберали з ODS, "старости" і "пірати" опинилися в меншості, йти в коаліцію з ANO не планують. Під час передвиборчої кампанії Бабіш заявляв, що прагне сформувати уряд силами своєї політсили. Вийшло, що без коаліції зробити це надскладно. Але з ким її формувати? Оскільки до Палати депутатів пройшли три євроскептичні партії, то більшість склеюється саме з них. Проте з ультраправими зі "Свободи й прямої демократії" популіста Томіо Окамури союзництво може стати для Бабіша проблемою. Через політичні погляди Окамури і його соратників, а також їхні політичні апетити. Лідер ультраправих уже висловив побажання отримати крісла глави ВМС і Міноборони. Звісно ж ці посади ANO залишить для себе. Є ще партія "автомобілістів" — праві, які проти "зеленої" політики Євросоюзу. Проте вони не євроскептики, а радше єврокритики. Якщо ж коаліція буде саме такою, то Бабіш отримає в парламенті лише 108 мандатів, цього мало для ефективної роботи уряду. Якісь партнери почнуть грати у свої ігри й для урядових рішень не вистачатиме голосів. Тому подейкують, що в результаті переговорів може утворитися уряд меншості. Бабіш стане прем’єром, проте шукатиме ситуативну підтримку серед фракцій парламенту. Але як би не склалася ситуація — народиться коаліція чи буде уряд меншості — точно можна сказати, що вибір чехів додасть їхньому життю драйву. Тільки от питання, чи виграють вони від політичної турбулентності, яка зазвичай погіршує соціально-економічний рівень життя. .