# Віктор Орбан

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня. Багато що на них залежатиме від активності молодих людей до 30 років. Адже вони, на відміну від старших угорців, більше схиляються до опозиційної "Тиси".Таку інформацію оприлюднили журналісти Euro News, посилаючись на дані соціологічних агенцій.Зокрема, незалежні опитування свідчать, що понад 60% виборців віком до 30 років підтримують опозиційну партію "Тиса" Петера Мадяра, тоді як за "Фідес" чинного прем'єра Угорщини Віктора Орбана готові голосувати лише 15%."Майбутнє голосування дедалі більше виглядає як вибір між поколіннями. Молоді угорці демонструють чіткий нахил до опозиції, тоді як кампанія Орбана, схоже, орієнтована насамперед на старших виборців", — зробили висновок аналітики видання.Однією з найгучніших обіцянок "Фідес" стала 14 пенсія. Цей крок має посилити позиції партії серед літніх громадян, де вона традиційно зберігає значно міцнішу підтримку, зокрема, у віковій групі 64+.Однак соціологи звернули увагу, що вирішальним може стати не лише рейтинг, а й реальна явка. Одна з провідних угорських дослідниць громадської думки Андреа Сабо вважає, що ці вибори можуть стати першими, де молодь справді визначатиме підсумок голосування."Це можуть бути перші вибори в Угорщині, на яких молодь відіграватиме вирішальну роль у визначенні результату. Якщо явка серед них справді виявиться високою, це може значною мірою компенсувати загалом вищу явку серед старших виборців", — наголосила вона.За оцінками експертів, 2026 року кількість виборців, які голосуватимуть уперше, може скласти від 220 до 250 тисяч. Для порівняння: на парламентських виборах 2022 року право першого голосу мали 231 тисяча громадян, але до дільниць тоді дійшли лише близько 90 тисяч.Саме тому для обидвох політичних таборів особливого значення набуває мобілізація молоді. Хоча "Тиса" зараз домінує в цій віковій групі, питання в тому, скількох прихильників вона зможе реально привести на дільниці.Як відомо, Віктор Орбан уже впродовж тривалого часу є найпроблемнішим персонажем із-поміж лідерів країн Євросоюзу. Його рішення та дії регулярно створюють напругу в Брюсселі. Зокрема, нещодавно угорський прем’єр заблокував надання кредиту Україні, яке раніше сам же й підтримав.Нагадаємо, аналітики видання Politico зазначили, що в ЄС поступово змінюється ставлення до розширення блоку. Якщо раніше вступ нових країн розглядався насамперед як економічний шанс для зростання, то тепер дедалі більше політиків у Євросоюзі оцінюють його через призму безпеки, стабільності та політичних ризиків. Однією з причин такої зміни настроїв є якраз діяльність Віктора Орбана на чолі Угорщини..

У Європейському Союзі поступово змінюється ставлення до розширення блоку. Якщо раніше вступ нових країн розглядався насамперед як економічний шанс для зростання, то тепер дедалі більше політиків у ЄС оцінюють його через призму безпеки, стабільності та політичних ризиків.Про це пише Politico, зазначаючи, що на тлі глобальної нестабільності та зміни ролі США європейські країни починають інакше дивитися на те, кого вони готові приймати до ЄС.Ще два десятиліття тому розширення ЄС сприймалося як інструмент економічного розвитку. Країни Східної Європи бачили у вступі шлях до вищих зарплат, інвестицій і модернізації економіки.Тепер акцент змістився. Дедалі частіше йдеться не про економічну вигоду, а про безпеку в умовах війни Росії проти України та зростання геополітичної напруги. У цьому контексті навіть заможніші держави, які раніше не були зацікавлені у вступі, почали придивлятися до ЄС як до гаранта стабільності.Чому в ЄС зростає обережність щодо нових членів?Водночас серед чинних членів союзу зростає скепсис щодо розширення за рахунок бідніших країн-кандидатів, серед яких згадується й Україна. Головні побоювання стосуються не лише економічного навантаження на бюджет ЄС, а й політичної стабільності майбутніх членів.У Брюсселі, за даними Politico, відкрито обговорюють ризики появи всередині ЄС країн із нестабільними демократичними інституціями. Один із неформальних аргументів звучить жорстко: небажання отримати "ще одного Орбана". Тобто лідера, який може ставити під сумнів базові принципи Союзу, як це відбувається в Угорщині.Баланс між розширенням і контролемКлючова проблема для ЄС сьогодні — баланс між політичним розширенням і внутрішньою згуртованістю. З одного боку, Союз хоче зберегти вплив у регіоні та підтримати країни, які рухаються до європейських стандартів. З іншого — боїться втратити керованість і ефективність через нові розбіжності всередині блоку.Саме тому процес вступу нових країн стає повільнішим і більш жорстко контрольованим, а критерії не лише економічними, а й політичними та безпековими.На тлі війни в Україні та сумнівів щодо гарантій безпеки з боку США, ЄС дедалі частіше розглядається як "щит" у нестабільному світі. Це змінює і мотивацію країн-кандидатів. Так, якщо раніше вони прагнули до добробуту, то тепер — до захисту.Нагадаємо, за словами єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, вступ України до Європейського Союзу до 2027 року є неможливим..

Чимала частина людства в очікуванні двох подій — парламентських виборів у маленькій Угорщині та проміжних виборів до Конгресу у великій Америці. Перші відбудуться через два тижні, другі — 3-го листопада. Наслідком обох можуть стати значні зміни.TrueUA детально розповідав про перебіг передвиборчої кампанії в Угорщині та очікування від волевиявлення угорців 12 квітня. За кілька днів до голосування в Угорщині очікують на візит віцепрезидента США Джей Ді Венса, який приїде агітувати за Орбана — друга Дональда Трампа й Володимира Путіна. Цей вояж або трохи підніме рейтингові пункти "Фідес", або остаточно її потопить. Але дуже схоже, що мирної, без угорського майдану, передачі влади після поразки Орбана не відбудеться.Окрім виборів в Угорщині, тригером міжнародної політики стала військова операція США проти Ірану й усе, що відбувається навколо неї. Це можна назвати агонією сталого міжнародного порядку.Європа цурається війни Трампа проти Ірану Європейські партнери США по НАТО не поспішають підписуватися під авантюрою Штатів на Близькому Сході. Окремі країни надають свої військові бази та, оскільки офіційно військова коаліція не створена, це радше особиста позиція цих країн. Що ж кажуть європейські лідери?Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав до якнайшвидшого припинення війни з Іраном. За його словами, "Німеччина не є частиною цієї війни і не хоче бути її частиною". Він фактично поставив під сумнів правильність стратегії Трампа:"Примус до покори за допомогою бомбардувань, найімовірніше, не є правильним підходом до створення демократичного уряду в Ірані. Тут не буде військового вирішення". Також канцлер наголосив: НАТО — "оборонний альянс, а не інтервенціоністський".Солідарний із Мерцом прем’єр-міністр Британії Кір Стармер. За його словами, Лондон не дозволить втягнути себе у повномасштабний воєнний конфлікт проти Ірану, не дасть тиснути на себе й ухвалюватиме рішення відштовхуючись від їхньої доцільності для власної держави.Навіть ідеологічна права соратниця Трампа прем’єрка Італії Джорджа Мелоні його не підтримала. Вона наголосила, що її країна "не бере і не братиме участі у війні, що триває в Ірані". І зауважила, що "розширення конфлікту є частиною ширшої кризи міжнародного права".Попри атаки іранських "шахедів" на французьку військову авіабазу в Іраку, Еммануель Макрон робить все, що його не втягнули у війну. Він акуратніший у висловлюваннях на адресу американців, не критикує їх, а зайняв посередницьку позицію, зателефонувавши іранському колезі Масуду Пезешкіану із закликом вести добросовісні переговори.Підсумуємо заявами генсека НАТО Марка Рютте, який опинився між молотом і ковадлом. Він заявив, що європейські партнери підтримують воєнні дії США в Ірані, але їм знадобиться певний час, бо вони не були включені в початкове планування військової операції."Він робить це, щоб забезпечити безпеку всього світу", — похвалив Рютте Трампа.Разом із тим, як пишуть західні ЗМІ, заява генсека НАТО розлютила європейських лідерів, які вважають, що той не повинен розписуватися за всіх.Трамп використовує для тиску на союзників навіть "дупу"Глава Білого дому у відповідь на заяви з Європи в кишеню за словами не лізе."Якщо не буде реакції або якщо реакція буде негативною, — це буде дуже погано для майбутнього НАТО. У нас є така річ, як НАТО. Ми були дуже добрими. Ми не були зобов’язані допомагати їм щодо України. Україна розташована за тисячі миль від нас, але ми їм допомогли. Тепер подивимося, чи допоможуть вони нам", — каже Трамп. У контексті розбрату США з Європою цікава публікація з’явилася у виданні The Telegraph. Трамп буцімто планує помсту союзникам у вигляді реорганізації НАТО. Це може бути зроблено за двома моделями. Перша: право голосу матимуть тільки ті члени Альянсу, які витрачають 5% ВВП на оборону. Тобто ніхто, окрім Штатів. За останніми підрахунками, цього року вперше всі союзники відзвітували про те, що їхні витрати на оборону досягли або перевищили цільовий показник 2% ВВП. Друга модель: ті, хто не нарощуватиме витрати на оборону, можуть не сподіватися на гарантії безпеки від США в разі нападу на них. Хочеш бути під парасолькою 5 статті статуту НАТО про колективну безпеку — плати.Односторонньо правила в Альянсі Трамп змінити не може, проте тут варто згадати, як торік у червні на саміті НАТО у Гаазі європейські союзники та Канада погодилися з тиском президента Америки й зобов’язалися збільшити витрати на оборону. Чи погодяться європейці під тиском допомогти американцям хоча б розблокувати Ормузьку протоку?З одного боку заяви окремих лідерів держав Європи свідчать, що їхній терпець у відносинах із Трампом от-от урветься і вони швидше з ним полаються, аніж воюватимуть у його команді. З іншого, очевидним є різні формати тиску, від прямих звинувачень з вуст Трампа, зокрема такі прозвучали на адресу Стармера, до інформаційних вкидань про припинення продажу зброї Європі для України або перенаправлення цієї зброї на Близький Схід. Інформація не підтвердилася, проте розголосу наробила чималого.Як не згадати, що від Трампа дістається і близькосхідним союзникам, які також воліють не влазити у війну безпосередньо, а лише боронять свої нафтові і газові об’єкти. Що вдається їм не надто ефективно. Трамп звернувся до саудівського принца Мохаммеда бін Салмана, той, мовляв, "не думав, що буде цілувати йому дупу", але зараз він "милий до нього". Це прозвучало образливо для Салмана, але в логіці глави Білого дому ситуація має такий вигляд: він почав військову операцію проти Ірану, давнього суперника Саудівської Аравії за вплив у регіоні, і принц має не лише подякувати, а й подумати над ширшою підтримкою американців у їхніх діях. В Ер-Ріяді, до речі, на образу змовчали.… а в Америці в цей час протестують проти свого президентаПоки американський президент намагається схилити на свій бік партнерів по НАТО, у самих США відбулася третя хвиля протестів у рамках акції "Без королів". Її організовують демократи спільно з громадськими активістами. Нинішні мітинги були найбільш масовими. Організатори нарахували понад сім мільйонів учасників по всій Америці та за її межами. Вочевидь масовості додала війна в Ірані. Можна очікувати, що з активізацією передвиборчої кампанії з проміжних виборів до Конгресу подібні заходи відбуватимуться частіше і радикалізуються.Трамп шукатиме можливостей вийти з війни з якоюсь перемогою, адже входити в активну стадію передвиборчої кампанії з ганьбою — стовідсоткова заявка на поразку республіканців. Але його проблема в тому, що в Європі та й багато де від цих виборів очікують саме гучного провалу партійних соратників Трампа. Йти у прямий клінч із ним ніхто не хоче через непередбачуваність реакції, інша справа — перечекати, поки американці самі вирішать долю свого президента, який добряче всіх дістав.Три плюси і три мінуси для УкраїниНасамкінець — про нас. Ставлення українців до Трампа відоме, воно неприємне для нього. Та варто зауважити, що США, попри війну в Ірані, не відмовилися від переговорів щодо мирного процесу в Україні, і це — плюс. Те, що вони вв’язали гарантії безпеки у формат завершення війни з територіальними поступками — мінус. Але ніхто нічого не підписував і на тиск не піддався.Американці продовжують надавати Україні зброю, яку купляє Європа. Це другий плюс. Мінус у тому, що Трамп дратується через нашу "дронову" дипломатію на Близькому Сході. Однак країни цього регіону зіткнулися з проблемою захисту свого неба від іранських "шахедів", американці не можуть повною мірою їм допомогти, тож перед Києвом відкрилося вікно можливостей, і його використовують.Третій плюс — з-за океану мовчки спостерігають за ефективними атаками добрих дронів на російські нафтоналивні порти. Якщо мовчать, значить згодні, що це може бути сильним козирем на переговорах. Є й третій мінус: передвиборча кампанія в Штатах може відволікати увагу глави Білого дому та його команди на внутрішні проблеми, яких досить багато. Та і тут є плюс — незавершеність американської дипломатії щодо війни в Україні залишається не зовнішньою, а внутрішньою темою для американців, переважна більшість яких підтримує українців. Тому "втекти" від України Трамп не зможе, як би не намагався це зробити, прикрившись фразою "це не моя війна"..

Два американські сенатори від двох партій — Республіканської та Демократичної — підготували законопроєкт, який передбачає санкції проти високопосадовців Угорщини за блокування допомоги Україні.Таку інформацію оприлюднили журналісти Financial Times. Вони констатували, що ідея внести законопроєкт виникла на тлі того, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро.Документ з’явиться вже цього тижня. У разі ухвалення, закон "Блокування Путіна" зобов'яже президента США Дональда Трампа запровадити санкції проти чиновників уряду Угорщини, які причетні до закупівель російської нафти та газу та які прагнуть заблокувати допомогу Україні.Авторами законопроєкту є демократка Жанна Шахін і республіканець Том Тілліс — вони співголови групи спостерігачів НАТО в Сенаті. Обидва політики відкрито висловлювалися з приводу збереження залежності Європи від енергоносіїв Росії.Том Тілліс наголосив, що США та їхні союзники мають залишатися єдиними у підтримці України в перекритті доходів, які підживлюють війну Володимира Путіна."Цей законопроєкт притягує до відповідальності високопоставлених угорських високопосадовців і водночас надає Угорщині чіткий шлях до відновлення відносин зі своїми союзниками шляхом припинення залежності від російських енергоносіїв і припинення перешкоджання підтримці України", — додав він.Жанна Шахін розкритикувала віцепрезидента США Джея Ді Венса, який планує відвідати Угорщину за декілька днів до парламентських виборів."Неймовірно, що віцепрезидент Венс планує відвідати Угорщину, щоб підтримати корумпований уряд, який продовжує фінансувати російську військову машину", — сказала вона.Шахін додала, що якщо США хочуть покласти край війні в Україні, адміністрація Трампа повинна застосовувати однакові стандарти до всіх своїх союзників. Вона наголосила, що ніхто, особливо прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, "не повинен залишатися безкарним".Нагадаємо, на початку березня стало відомо, що ЄС розпочав скорочувати доступ Угорщини до чутливої інформації й окремих обговорень через побоювання можливого витоку даних до Росії. Йдеться про неформальні обмеження участі Будапешта у частині закритих зустрічей..

У кожної нації є колективні страхи, спричинені минулим. В українців — страх голоду через Голодомор та ядерної біди після Чорнобиля. В американців — спогади про громадянську війну 1861-65 років між Північчю і Півднем. Правління Трампа оживлює ці спогади.Як і передбачав TrueUA, швидкого миру на Близькому Сході не буде, іранська влада відхилила "мирний план із 15 пунктів", який їй передали через посередників. Тобто Дональд Трамп просто вигадав історію про те, що в Тегерані просили про переговори й навіть згодні відмовитися від збагачення урану. Коли вірити The Guardian, іранці викотили власний ультиматум, серед пунктів якого — виплата американцями репарацій за війну, що видається як знущання з Трампа.У чому сенс іранської авантюри США? Є проста відповідь — зробили велику дурницю, з якої тепер хочуть швидше зіскочити, оголосивши хоч якусь перемогу. Але існують глибші відповіді. Списувати все на вік Трампа та на його нарцисизм дещо спрощено. Як мінімум тому, що люди, які за ним стоять, не хочуть втратити свої мільйони, а навпаки — прагнуть заробити мільярди. За понад рік президентства Трампа від нього зі скандалом пішов тільки Ілон Маск, республіканці у своїй більшості лишаються в команді.Версія перша: "права революція" як зброя для експансії "Після смерті Ірану, найбільшим ворогом Америки є радикально ліва, вкрай некомпетентна Демократична партія", — написав днями глава Білого дому у своїй соцмережі Truth Social.Це не просто агресивна реакція на критику демократами його іранської авантюри. Трамп та широке коло його прибічників роками вибудовували наратив про "глибинну державу" (deep state) — людей, яких виборці не обирали, але, скориставшись доступом до влади, ці особи формують і корегують порядок денний через ідеологію, ЗМІ, цензуру і так далі. Хоча до "глибинної держави" можна віднести увесь бюрократичний прошарок, у трампівському варіанті це тіньові змовники, ліві ліберали із Демпартії. А Трамп поклав на себе місію очистити Америку від таких людей при владі.З цією метою перші кілька місяців його президентства працювало спеціальне управління DOGE під орудою Ілона Маска, яке займалося звільненням тисяч чиновників. Окрім скандалів, протестів, зниження рейтингу першої особи держави й зрештою усунення "комісарів" і відходу Маска із цієї витівки нічого не вийшло. Але це не означає, що сама ідея втратила популярність у США та за їхніми межами.Тільки в ЄС, наприклад, вістря критики спрямовується на наддержавні органи на кшталт Єврокомісії чи Ради Європи. Тому союзниками американських правих в Євросоюзі виступають так звані "сувереністи" — Віктор Орбан, Роберт Фіцо, Кароль Навроцький, Андрей Бабіш. У Брюсселі та і в нас цих діячів вважають розкольниками європейської родини, а от у Білому домі навпаки — друзями, які валять deep state в Європі.Створену в Євросоюзі політичну систему нинішня адміністрація вважає слабкою, нездатною боротися проти зовнішніх і внутрішніх загроз, то ж чим більше у світі безладу, тим швидше приходитимуть до влади крайні праві сили, які зламають ліволіберальну систему в Євросоюзі і він втратить конкурентність. Ось тоді Вашингтон сформує свій політичний порядок для Європи. Така собі "права революція".Проте за минулий рік до влади прийшли тільки два трампісти — Навроцький і Бабіш — що навряд чи можна вважати успіхом для Вашингтона. Навіть останні місцеві вибори у Франції, їх називають репетицією президентських виборів наступного року, продемонстрували полівіння французів. Крайнє праве "Національне об’єднання" отримало посади мерів у невеликих містах півдня, але програло у другому за чисельністю місті Марселі. У той час як соціалісти взяли головний "куш" — посаду мера Парижа обійматиме проукраїнський політик Еммануель Грегуар.Також соціалісти перемогли у Марселі, Нанті, Ренні, Ліллі, Страсбургу, Сент-Етьєні, Монпельє та інших великих містах. Непогані результати отримали й кандидати від партії президента Еммануеля Макрона. Серед переможців — експрем'єр-міністр Едуар Філіпп, також проукраїнський політик, який став мером Гавра. Він, найімовірніше, балотуватиметься в президенти. Тобто ультраправі суттєво втратили на виборах. Головним антипіарником у них виступив Трамп, якого не люблять у Франції. А якщо 12 квітня в Угорщині програє "Фідес" Орбана "права революція", ініційована з-за океану, захлинеться.Версія друга: президентство як сімейний бізнесУ нас та в Євросоюзі те, чим займається Трамп, називається політичною корупцією. За оцінкою Forbes, за минулий рік статки глави Білого дому зросли до рекордних 7,3 мільярда доларів з 4,3 мільярда доларів у 2024 році, коли він балотувався на посаду президенти. Його основним інструментом збагачення стала криптовалюта. У вересні 2024 року Трамп разом із трьома синами запустив криптовалютний проєкт World Liberty Financial.Після перемоги на президентських виборах він, попри конфлікт інтересів, послабив регуляторний нагляд за криптовалютами. Сімейна компанія Трампа отримує близько 75% від продажів, що становить понад 1 мільярд додарів. Жоден президент до нього таким не займався.У березні цього року його статки зменшилися приблизно на 54 мільйона доларів унаслідок падіння акцій компанії Trump Media & Technology Group (TMTG), яка володіє соцмережею Truth Social. Але "зубожіння" — не суттєве. Окрім нього самого, добряче заробляють і сини. Так, його 19-річний син Беррон має статки у 180 мільярдів доларів, і вони стрімко зростають завдяки все ті й же криптовалюті.Окрема історія — зять Трампа Джаред Кушнер. Минулого року він приєднався до клубу мільярдерів. Це стало можливим завдяки роботі… перемовником. Чоловік старшої доньки президента Іванки отримав нагоду інвестувати в близькосхідний бізнес. За інформацією The New York Times, Кушнер намагається залучити щонайменше п'ять мільярдів доларів інвестицій для своєї приватної інвестиційної компанії Affinity Partners. Щоправда, війна в Ірані поставила його плани під знак питання, адже інвесторів він шукав в Саудівській Аравії, Катарі та ОАЕ, які тепер страждають через ракетні й дронові атаки іранців.У його випадку також очевидний конфлікт інтересів. Та поки Трамп має більшість в обох палатах Конгресу, жодного розслідування щодо нього і членів родини не буде. Для нього життєво важливо, щоб демократи не взяли обидві палати Конгресу на проміжних виборах у листопаді, інакше зароблені за президентства мільйони доведеться "інвестувати" в адвокатів, які рятуватимуть від судових позовів та імпічменту. Також варто згадати й приклад переговорів щодо припинення війни в Україні. Вашингтон тиснув на Київ задля підписання угоди про надра. На ній зароблятимуть американці, дуже ймовірно, пов’язані із родиною Трампа. Також під час переговорів звучала ідея, що захоплена росіянами Запорізька АЕС управлятиметься американцями. На цьому вони б також заробили. Як і на фантастичному прожекті "вільної економічної зони" на Донбасі. Що ж до Росії, то її пропозиція спільного освоєння Арктики і багатомільярдних заробітків на тамтешніх корисних копалинах, схоже, залишається однією із причин, чому американці тиснуть на Київ, а не на Москву.Версія третя: лишитися президентом ще на один термін Це відома майже конспірологічна теорія, згідно з якою Трамп та його соратники доводять, що у нього у 2020 році "вкрали" перемогу, тому нинішній термін не другий, а перший. Логіку тут годі шукати, краще оцінити наслідки такого сценарію.Почнемо з рейтингів. Війна в Ірані та хаотична економічна політика всередині країни знизили рейтинг Трампа, — його роботу зараз схвалює 36% американців, тиждень тому було 40%. Але ні в кого із республіканців, які потенційно можуть розглядатися кандидатами у президенти, і близько нема такого високого показника. Тут знову згадаємо висловлювання Трампа про "демократів — ворогів Америки". Якщо йому протягом наступних місяців вдасться з якоюсь перемогою вийти з іранської авантюри, він перемикнеться на виборчу кампанію у своїй країні.А вона, судячи з риторики Трампа, будуватиметься на радикальному розколі між республіканцями й демократами, між традиційно республіканськими та демократичними штатами. Розкол вже існує, — так у січні американський президент звинувачував Демпартію, що це її представники винні у загибелі двох людей у Міннеаполісі, де орудували агенти міграційної служби США. Помітно, що цих агентів спрямовують переважно саме до тих штатів, де демократи мають більшість.Це дуже небезпечна політика, вона пахне громадянським конфліктом. Але тактика тут може полягати саме в тому, щоб на перспективу виборів 2028 року на конфронтаційній риториці закріпити за собою чи кандидатом у президенти, який гарантує недоторканність родини Трампа та її статків, переважну більшість голосів у частині штатів..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив сподівання на розв'язання питання замороженої допомоги Україні у середньостроковій перспективі, проте не надав жодних гарантій. Ситуація ускладнюється непохитною позицією Угорщини, яка продовжує ветувати ключові рішення блоку.Про це він сказав, відповідаючи на запитання депутатів Бундестагу, передає DW.Відсутність альтернативПопри важливість фінансової стабільності України, Мерц не зміг озвучити конкретний план дій на випадок, якщо партія Віктора Орбана переможе на наступних виборах і продовжить свою політику. Канцлер визнав, що шлях до розв'язання цієї проблеми буде тернистим."Я сподіваюся, що ми розв'яжемо цю проблему в середньостроковій перспективі, але це надзвичайно складно", — зауважив Мерц.Варіант з активами РФ викликає сумнівиРаніше обговорювалася ідея залучення заморожених російських активів для фінансування потреб України. Хоча спочатку Мерц сам пропонував такий механізм, зараз він визнає наявність вагомих юридичних та політичних ризиків.За словами канцлера, цей варіант "справедливо викликав серйозні сумніви", які він наразі повністю поділяє. Натомість він наполягає, що рішення лідерів ЄС надати кредит терміном на два роки є оптимальним виходом, хоча воно і потребує згоди абсолютно всіх учасників блоку.Угорський прецедент в історії ЄСОчільник німецького уряду звернув увагу на безпрецедентність ситуації, коли одна країна-член фактично паралізує спільну волю всієї європейської спільноти."Те, що серед 27 країн є одна, яка блокує всі рішення, — це нове явище в історії Європейського Союзу", — резюмував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, словацький прем’єр-міністр Робер Фіцо допустив, що в майбутньому він приєднається до блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро для України. Таким чином від підтримає Угорщину..

В Угорщині зафіксовано нову електоральну сенсацію — партія чинного прем'єра Віктора Орбана "Фідес" програє опозиціонерам уже 23 відсоткові пункти. Опитування показало, що більшість угорців, які визначилися з вибором, готові віддати свої голоси за політичну силу Петера Мадяра.Про це свідчать результати опитування Median, проведеного на замовлення видання HVG.Рекордна перевагаЗгідно з останніми соціологічними даними, партія "Тиса" збільшила свій відрив від провладної сили "Фідес" до разючих 23 відсоткових пунктів. Це свідчить про серйозну кризу довіри до чинного уряду, який тривалий час займає специфічну позицію щодо агресії Росії та заграє з Кремлем.Аналіз результатів дослідження демонструє наступні показники:серед громадян, які визначилися з вибором, 58% підтримують "Тису" проти 35% за "Фідес";серед загальної кількості виборців партія Петера Мадяра має 46%, тоді як сила Орбана лише 30%;порівняно з минулим місяцем, розрив між конкурентами зріс ще на 3 відсоткові пункти.Вибори до парламенту в Угорщині пройдуть 12 квітня.Нагадаємо, за даними Politico, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не визнати результати виборів у країні, якщо програє. Після поразки 2006 року він вивів людей на вулиці, але цього разу може піти ще далі.Раніше повідомлялось, що в столиці Угорщини Будапешті 15 березня відбулися масштабні мітинги прихильників прем’єр-міністра Віктор Орбан та його головного політичного опонента Петера Мадяра.Читайте також: Мадяр vs Орбан. Чи подружаться Київ та Будапешт після перемоги "Тиси".

Угорщина вирішила перекрити газ для України. Таким демарш триватиме до того часу, поки не відновиться постачання російської нафти до країни через трубопровід "Дружба".Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який озвучив свої претензії на своїх сторінках у соціальних мережах."Поки Україна не надає можливість постачати нафту, вони не отримають газ з Угорщини. Захистимо енергетичну безпеку Угорщини, збережемо захищені ціни на бензин і знижені ціни на газ!" — акцентував він.За словами угорського прем'єр-міністра, решта газу зберігатиметься у внутрішніх сховищах. Орбан також додав, що на засіданні уряду внесе важливу пропозицію."Поки що ми успішно захищалися від українського шантажу, завдяки захищеним цінам угорці платять найнижчі ціни на заправках у всій Європі", — заявив він.Орбан сказав, що Угорщині потрібно запасатися газом. Саме тому країна заповнює угорські газові резервуари замість українських."Оскільки Україна також атакує південний газопровід, який забезпечує Угорщину, нам потрібно запастися", — пояснив прем'єр-міністр країни."Дружба" — один із найбільших нафтопроводів на континенті. Він проходить через українську територію та забезпечує нафтою декілька країн ЄС — зокрема, Угорщину, Словаччину та Чехію.Трубопровід вивели з ладу російські повітряні удари. За словами президента Володимира Зеленського, на технічний ремонт знадобиться до двох місяців.Раніше, 19 березня, стало відомо, що лідери країн Європейського Союзу на саміті не змогли переконати прем'єра Угорщини Віктора Орбана розблокувати надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро.Нагадаємо, нещодавно журналісти The Washington Post оприлюднили інформацію, що Орбан міг "пережити" замах на життя, щоби покращити результати на парламентських виборах у квітні. Інсценізацію пропонувала здійснити Служба зовнішньої розвідки Росії..

Європейський Союз почав скорочувати доступ Угорщини до чутливої інформації та окремих обговорень через побоювання можливого витоку даних до Росії. Йдеться про неформальні обмеження участі Будапешта у частині закритих зустрічей.Про це повідомляє Politico.За даними видання, останнім часом частину важливих дискусій проводять у вузькому колі без представників Угорщини. Такий формат дедалі частіше замінює зустрічі у складі всіх 27 країн-членів ЄС.Джерела серед дипломатів пояснюють це занепокоєнням щодо можливого передання конфіденційної інформації Москві. Вони зазначають, що рівень довіри між Будапештом та іншими країнами суттєво знизився.Підозри щодо контактів із РосієюРаніше The Washington Post писало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто нібито контактував із главою МЗС Росії Сергій Лавров під час засідань Ради ЄС і передавав інформацію про перебіг переговорів. Водночас у Будапешті такі звинувачення відкидають, називаючи їх безпідставними та політично вмотивованими напередодні парламентських виборів.Як зазначає Politico, ЄС не планує офіційно коментувати ситуацію, щоб не вплинути на вибори в Угорщині, заплановані на 12 квітня. За словами дипломатів, подальша політика щодо Будапешта залежатиме від результатів голосування і того, чи залишиться при владі прем’єр-міністр Віктор Орбан.Попри відсутність публічних заяв, у дипломатичних колах визнають, що питання довіри до Угорщини стало серйозним викликом для єдності ЄС.Нагадаємо, нещодавно третій президент України Віктор Ющенко написав відкритого листа прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, в якому закликав "зупинитися і згадати, ким він був".Додамо, 22 березня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив Орбана у шпигунстві. Так, європейська спільнота запідозрила проросійського політика у передачі Кремлю конфіденційної інформації із засідань Ради Євросоюзу..

У європейській спільноті розгорівся черговий шпигунський скандал: оточення Віктора Орбана звинувачують у передачі Кремлю конфіденційної інформації із засідань Ради Євросоюзу. Така діяльність Будапешта вже давно була предметом підозр серед лідерів європейської спільноти.Таку заяву зробив прем'єр-міністра Польщі Дональд Туск у соцмережі X.Підозри та "живі звіти" для РФПольський прем'єр наголосив, що інформація про таку тісну співпрацю угорської сторони з Росією не є новиною для європейського політикуму. Підозри щодо того, що Москва отримує дані з перших вуст прямо із засідань ЄС, існували вже досить довго. Туск прокоментував ситуацію наступним чином:"Новина про те, що люди Орбана інформують Москву про засідання Ради ЄС у всіх деталях, не повинна нікого дивувати. Ми давно маємо підозри щодо цього".Це підтверджує раніше оприлюднену інформацію про те, що угорські високопосадовці, зокрема голова МЗС Петер Сійярто, могли передавати дані безпосередньо Сергію Лаврову або іншим представникам Кремля.Мовчазність європейських лідерівЧерез постійну загрозу витоку стратегічної інформації на користь Росії, атмосфера на засіданнях Ради ЄС суттєво змінилася. Лідери країн-членів змушені дотримуватися надзвичайної обережності у своїх висловлюваннях, аби не надати ворогу додаткових переваг. Дональд Туск зізнався, що особисто намагається мінімізувати ризики:"Саме через ризики витоку інформації я намагаюся бути максимально стриманим під час засідань і висловлюватися лише у разі крайньої потреби".Нагадаємо, за даними The Washington Post, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто регулярно телефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову в перервах між засіданнями Ради Європейського Союзу. Він звітував йому про перебіг обговорень..

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив із різкою заявою, порівнявши нинішню політику України та ЄС із комуністичним режимом минулого століття. Політик запевнив, що Будапешт не збирається піддаватися зовнішньому впливу та продовжуватиме свій суверенний курс.Відповідний допис політика з'явився у соцмережі X.Орбан про відмову від поступокГлава угорського уряду опублікував спеціальне відеозвернення, у якому підкреслив, що Будапешт витримає будь-який зовнішній тиск. За його словами, угорський народ уже має досвід боротьби за власну ідентичність і не дозволить диктувати умови ні Києву, ні Брюсселю. Орбан висловився досить емоційно:"Ми повалили комунізм. Ми боролися за свою свободу. Ми побудували християнську, сімейно орієнтовану та патріотичну державу. А тепер Зеленський та брюссельці думають, що ми відступимо? Не смішіть мене".🇭🇺 We overthrew communism. We fought for our freedom. We built a Christian, family-oriented, patriotic nation. And now @ZelenskyyUa and the Brusselians think we will back down? Don’t be ridiculous. pic.twitter.com/pBrhd6xMss— Orbán Viktor (@PM_ViktorOrban) March 22, 2026Конфлікт цінностейЦя заява стала черговим етапом тривалого напруження між Угорщиною та її західними партнерами. Поки Росія продовжує агресію, Будапешт часто займає особливу позицію, блокуючи ініціативи щодо допомоги Україні або санкцій проти Москви. Орбан наполягає, що захист "християнської та патріотичної держави" є важливішим за солідарність у межах загальноєвропейської політики.Він також додав, що Угорщина "не поступиться під тиском України та Брюсселя", фактично ставлячи під сумнів демократичні методи переконання, які використовують союзники.Нагадаємо, за даними The Washington Post, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто регулярно телефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову в перервах між засіданнями Ради Європейського Союзу. Він звітував йому про перебіг обговорень..

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан міг "пережити" замах на життя, щоби покращити результати на парламентських виборах у квітні. Інсценізацію пропонувала здійснити Служба зовнішньої розвідки Росії.Таку інформацію оприлюднили журналісти The Washington Post, які послалися на дані європейської розвідки.Співрозмовники медійників розповіли, що минулого місяця підрозділ російської Служби зовнішньої розвідки розпочав бити тривогу через різке падіння підтримки прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на майбутніх виборах до парламенту.У внутрішньому звіті російських оперативників, який отримала європейська розвідувальна служба, йшлося про необхідність втілити стратегію, яка здатна "фундаментально змінити всю парадигму виборчої кампанії" — організувати "замах" на Орбана."Такий інцидент змістить сприйняття кампанії з раціональної сфери соціально-економічних питань на емоційну, де ключовими темами стануть державна безпека та стабільність і захист політичної системи", — зауважували в головному підрозділі операцій політичного впливу Служби зовнішньої розвідки Росії.Аналітики видання констатували, що станом на теперішній момент не відбулося жодних фізичних нападів на Орбана. Однак подані факти засвідчили, наскільки високі ставки для Росії в угорських виборах.Речник Віктора Орбана Золтан Ковач не відповів на запит про коментар щодо російського звіту, ймовірного втручання Росії у вибори чи відносин прем'єр-міністра з Москвою. А прессекретар Кремля Дмитрій Пєсков стверджував, що дані про звіт є "дезінформацією". Останніми тижнями Віктор Орбан і його партія "Фідес" дедалі більше намагаються перевести увагу угорців з економічних проблем на ймовірні зовнішні загрози безпеці. Серед них — припинення постачання російської нафти трубопроводом "Дружба", в чому Будапешт звинувачує Україну, а також нібито погрози від Києва на адресу прем’єр-міністра.Нагадаємо, що федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував дії премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Йдеться про блокування Україні кредиту розміром у 90 мільярдів євро. Він назвав його порушником загальноєвропейських правил..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував дії премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Йдеться про блокування Україні кредиту розміром у 90 мільярдів євро.Про це Фрідріх Мерц заявив після засідання Ради Євросоюзу, яке відбулося в четвер, 19 березня. Висловлювання федерального канцлера навів сайт уряду Німеччини.Він зауважив, що країни ЄС, включно з Угорщиною, ухвалили рішення про виділення кредиту Україні в 90 мільярдів євро ще у грудні 2025 року."Орбан порушив цей консенсус. Таким чином він порушує один із фундаментальних принципів нашої європейської співпраці", — наголосив Фрідріх Мерц.За словами канцлера Німеччини, такі дії шкодять здатності Європейського Союзу діяти ефективно й узгоджено. Тому, на його переконання, потрібно виробити справедливі алгоритми не лише для того, щоб розв’язати нинішню проблему, а й запобігти таким ситуаціям у майбутньому.Рада Європейського Союзу у висновках після засідання 19 березня наголосила на швидкому прийнятті 20 пакета санкцій проти Росії."Рада знову наголошує на важливості подальшого скорочення енергетичних доходів Росії та подальшого обмеження банківської системи Росії, а також підбила підсумки зусиль, спрямованих на стримування операцій тіньового флоту Росії", — йдеться у висновках Ради ЄС.Також Рада ЄС очікує на першу виплату Україні до початку квітня за кредитом розміром у 90 мільярдів євро, який ухвалили виділити Україні у грудні 2025 року.Як відомо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо не підтримали висновки Ради Європейського Союзу щодо України.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що ситуація з розблокуванням кредиту ЄС для України залишається складною. Однак у Європі впевнені, що знайдуть шляхи та варіанти, як допомогти Києву, тому він налаштований оптимістично..

У четвер, 19 березня, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висловила розуміння позиції очільника угорського уряду Віктора Орбана щодо України. Таким чином вона розійшлася в думках із більшістю лідерів країн Європейського Союзу.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела, зокрема, на п’ятьох дипломатів, обізнаних з обговореннями.Вони розповіли медівникам, що під час закритого засідання на саміті лідерів ЄС Мелоні сказала своїм колегам, що розуміє причини, через які Орбан порушив своє слово та заблокував надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро після того, як схвалив його в грудні, Видання зауважило, що Мелоні й Орбан — праві політики, але італійська лідерка загалом дотримується основної лінії ЄС, тоді як угорський уряд вважається таким, що перешкоджає її реалізації.Дипломати, які представляють чотири різні європейські країни, поінформували журналістів: під час зустрічі Мелоні наголосила, що особисто вона, як і раніше, підтримує негайне надання кредиту Україні, але зазначила, що розуміє позицію Орбана, якого наступного місяця чекають вибори.Один із п’яти дипломатів процитував слова Мелоні про те, що позиція Орбана є "нормальною", оскільки "ситуація змінюється" та що "якби я опинилася в такій самій ситуації, я би це зрозуміла".За словами дипломатів, Мелоні також зазначила, що угорський прем'єр-міністр раніше займав конструктивну позицію, тож варто очікувати, що він відмовиться від вето, якщо нафтопровід "Дружба" знову запрацює.Водночас в італійському уряді заперечили такі повідомлення журналістів авторитетного видання."Висловлювання, яке приписують прем’єр-міністерці, є абсолютно безпідставним", — заявив представник офісу Мелоні в Римі.Тим часом джерела також розповіли, що більшість інших лідерів ЄС у четвер вранці відреагували з обуренням, коли стало очевидно, що Віктор Орбан не має наміру поступатися у своїх позиціях.Президент Європейської ради Антоніу Кошта розкритикував це рішення як "неприйнятне" та безпрецедентне порушення "червоної лінії" у поведінці Орбана.Нагадаємо, раніше Джорджа Мелоні заявляла, що, попри певні зрушення в підготовці дипломатичного фундаменту для завершення війни, питання територіальної цілісності залишається головною перешкодою у відносинах між Києвом і Москвою. Вона наголошувала, що без розв'язання цієї проблеми реальне перемир'я залишається недосяжним..

У четвер, 19 березня, президент Європейської ради Антоніу Кошта розкритикував як позицію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування допомоги Україні, так і президента України Володимира Зеленського за його висловлювання на адресу угорського лідера.Як повідомили журналісти видання Politico, президент Євроради Антоніу Кошта назвав поведінку Віктора Орбана неприйнятною та додав, що вона суперечить принципам договорів, лояльної співпраці та дій у дусі доброї волі.Окремо Кошта згадав ситуацію з нафтопроводом "Дружба", зазначивши, що Україна підтвердила готовність виконувати зобов’язання перед ЄС.Зокрема, Володимир Зеленський пообіцяв Антоніу Кошті забезпечити стабільне постачання енергоносіїв та рухатися у напрямку подальшої співпраці.Водночас президент Європейської ради звернув увагу й на риторику українського лідера. За його словами, деякі заяви Володимира Зеленського, зроблені раніше, були недоречними за тоном і не сприяли врегулюванню ситуації.На переконання Антоніу Кошти, різкі фрази Володимира Зеленського ніяк не допомогли розв’язати ситуацію, а навпаки — ще більше загострили суперечності між країнами.Після обговорення, яке не завершилося ухваленням жодного рішення, лідери ЄС поспілкувалися за допомогою відеозв'язку з президентом Зеленським. Зіткнувшись із незгодою Віктора Орбана йти на компроміси, обговорення українського питання завершили.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що угорський уряд ухвалив рішення заборонити в'їзд до країни та Шенгенської зони трьом громадянам України за нібито "погрози" на адресу прем'єр-міністра Віктора Орбана. Серед них військові та політичний аналітик..