# Чехія

Завдяки ініціативі Чехії щодо постачання боєприпасів Україна вже отримала понад мільйон великокаліберних снарядів цього року. Процес відбувається в координації зі Сполученими Штатами Америки.Про це заявив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, його цитує чеське видання Novinky.Під час засідання "Коаліції рішучих" він розповів про успіхи країни в ініціативі щодо постачання Україні боєприпасів."Станом на сьогодні ми вже доставили в Україну один мільйон одиниць великокаліберних боєприпасів цього року", — запевнив Фіала.За його словами, чеська ініціатива з постачання боєприпасів триває, все відбувається в запланованих обсягах. Окрім того, він високо оцінив координацію позицій із президентом США Дональдом Трампом і привітав той факт, що американський віце-президент Джей Ді Венс теж уперше взяв участь у зустрічі "Коаліції рішучих".Раніше у квітні з’являлася інформація, що чеська ініціатива має вдосталь ресурсів для забезпечення щомісячного постачання в Україну боєприпасів до вересня 2025 року.Як відомо, Чехія активно допомагає Україні постачаннями снарядів. Також ця країна відіграє одну з провідних ролей у роботі "Коаліції дронів" для України.Нагадаємо, на початку серпня президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв'ю BBC, що ціною виживання України як незалежної держави може стати тимчасова російська окупація частини української території. За його словами, війну зараз не можна виграти на полі бою, треба змусити Росію сісти за стіл переговорів.

У рамках чеської ініціативи у 2025 році Україна отримала один мільйон боєприпасів. У союзників також є розуміння щодо подальших дій у цьому напрямку.Про це у соцмережі X повідомив прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала."Важлива зустріч "Коаліції охочих". Я ціную постійну координацію з президентом Трампом напередодні п'ятничної зустрічі на Алясці, і я вітаю той факт, що на сьогоднішній зустрічі Коаліції охочих вперше також був присутній віце-президент Джей Ді Венс", — йдеться у заяві посадовця.Як зазначив Фіала, в рамках "Коаліції охочих" є чітке розуміння щодо подальших дій."Можу повідомити, що станом на сьогодні через чеську ініціативу з боєприпасів ми вже доставили в Україну один мільйон одиниць великокаліберних боєприпасів цього року", — наголосив очільник уряду.Раніше очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що до кінця 2025 року в межах чеської ініціативи Україна планує отримати близько 1,8 мільйона артилерійських снарядів.Нещодавно президент Чехії Петр Павел розповів, що в межах "чеської ініціативи" з купівлі снарядів для України у всьому світі вже розпочали готувати постачання на 2026 рік.Нагадаємо, 20 травня вже колишній прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив за підсумками зустрічі зі своїм чеським колегою Петром Фіалою, що Україна та Чехія посилюватимуть стратегічне партнерство, а також співпрацюватимуть у сфері оборонно-промислового комплексу, економіці та торгівлі. Також у червні повідомлялось, що Чехія готова продовжити програму постачання боєприпасів Україні до наступного року. Це відбуватиметься в межах посилення підтримки Києва з боку європейських країн.

За словами міністра закордонних справ Чехії Яна Ліпавського, який перебуває з візитом в українській столиці, що 15 серпня глава Кремля Володимир Путін отримає "унікальну" нагоду погодитися на перемир’я у війні проти України.Про це інформує "Європейська правда".У цей день на Алясці пройде зустріч Путіна з американським президентом Дональдом Трампом. Ліпавський наголосив, що цього дня російський диктатор "точно матиме можливість" ухвалити рішення про припинення війни."Він уже вбив один мільйон своїх людей. Він вбиває щодня, здійснюючи нові атаки. Тож так, він має цю унікальну можливість", — йдеться у заяві очільника чеського МЗС.За словами Ліпавського, підтримка Києва міжнародними партнерами, санкційний тиск на Москву і сила української армії змушують Кремль показувати готовність до перемовин.Нагадаємо, 11 серпня під час свого брифінгу Трамп анонсував візит до Росії та перемовини із Путіним. Однак згодом він спростував свої слова і зазначив, що Путін прибуде на Аляску 15 серпня. Він також зазначав, що переговори з Путіним в американському штаті Аляска "попередніми", а після них будуть зустрічі у двосторонньому і тристоронньому форматах.Додамо, раніше журналісти NBC News оприлюднили інформацію, що Білий дім усе ще розглядає можливість запросити президента України Володимира Зеленського на Аляску.Водночас віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що наразі Сполучені Штати Америки працюють над можливою зустріччю президента України Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. До того ж Венс наголосив, що Америка прагне врегулювати війну в Україні з урахуванням нинішньої лінії зіткнення.Варто зазначити, що очільник угорського уряду Віктор Орбан відмовився підписувати спільну заяву Європейської ради, яку підготували держави-члени Євросоюзу перед зустріччю президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна. За словами угорського прем'єра, цим документом було висунуто умови для перемовин, на які лідерів Євросоюзу навіть не запросили.Своєю чергою, очільник французького міністерства закордонних справ Жан-Ноель Барро переконаний, що зустріч президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна має привести до припинення бойових дій в Україні.Нещодавно український президент Володимир Зеленський відреагував на дипломатичні зусилля щодо завершення війни, акцентувавши на важливості єдиної позиції міжнародної спільноти. .

Ціною виживання України як незалежної держави може стати тимчасова російська окупація частини української території. Війну зараз не можна виграти на полі бою, треба змусити Росію сісти за стіл переговорів.Про це заявив президент Чехії Петр Павел в інтерв'ю BBC. На його думку, не варто тиснути на Україну, щоби вона негайно звільнила всі окуповані території, адже Захід не хоче винищення української нації.Павел висловив припущення, що Україна зараз не перебуває в такій ситуації, коли могла би звільнити окуповані Росією регіони в осяжному майбутньому без великих людських втрат навіть за підтримки Заходу."Ми хочемо, щоб Україна вижила як незалежна суверенна країна. Якщо ціна її виживання полягає в тому, що частина території залишатиметься тимчасово окупованою, то нехай так і буде. Ми ніколи юридично не визнаємо ці окуповані території російськими", — пояснив він.Президент Чехії вважає, що необхідно продовжувати надавати військову допомогу Україні, але, за його словами, війну не можна виграти на полі бою.За його словами, потужнішим інструментом для того, щоби змусити Москву сісти за стіл переговорів, є економічний тиск з боку Європи та США."В інтересах обидвох сторін Атлантики чинити набагато більший економічний тиск на Росію", — наголосив чеський президент.Він додав, що такий тиск є дуже ефективним з погляду сили переконання."Я вважаю, що з огляду на нинішній стан російської економіки, росіяни не зможуть довго витримувати його. Тому рано чи пізно, якщо ці заходи вдасться реалізувати, в Росії не залишиться іншого вибору, крім як сісти за стіл переговорів, від чого вона поки що відмовляється", — підсумував Петр Павел.Нагадаємо, раніше президент Чехії висловив переконання, що короткочасні "перемир’я", які оголошував Володимир Путін для нібито припинення вогню в Україні, позбавлені жодного сенсу. За цей час сторони не встигнуть розпочати переговори про сталий мир.

У Чехії з вересня цього року скасовують фінансування україномовних асистентів для українських учнів. Понад 190 шкіл втратять важливу підтримку, яка допомагала дітям адаптуватися до навчання.Як повідомляє видання Seznam Zprávy, замість персональної допомоги залишиться лише обмежена мовна підготовка, яка не враховує індивідуальні потреби дитини й створить труднощі для новоприбулих родин.Так, до середини 2025 року 193 школи в Чехії отримали 89 мільйонів крон, аби забезпечити допомогу українським дітям, особливо в тих закладах, де частка учнів із тимчасовим захистом перевищувала 10%. Міністерство освіти Чехії офіційно підтвердило журналістам, що у 2025-2026 навчальному році фінансування не буде продовжено. Причиною є бюджетні обмеження та перерозподіл коштів у напрямі базового фінансування для непедагогічного персоналу. Єдиним варіантом підтримки залишаться мовні курси з обмеженим доступом. За даними видання, для багатьох шкіл країни це шок. "Це величезна складність для нас. У нас 100 українських учнів, і ми використовували цю допомогу, щоб оплачувати роботу українських асистентів. У червні мені довелося звільнити всіх п’ятьох. Я не знаю, як ми будемо це робити з вересня, коли до нас постійно приходять нові діти, які не знають жодного слова чеською", — наголосив директор початкової школи у місті Лібереці Павел Цоуфал.Інша школа — імені Богуміла Грабала у Празі зуміла зберегти україномовних асистентів, перерозподіливши внутрішній бюджет. Втім, такі рішення можливі лише там, де є достатній ресурс і підтримка з боку керівництва.Частина шкіл створює мовні групи, проте це вимагає наявності вільних вчителів, приміщень і коштів. Окрім цього, механізм фінансування не враховує постійний приплив нових учнів протягом року, що створює труднощі для організації системної роботи.Нагадаємо, раніше видання "Польське радіо" повідомляло, що з 1 листопада цього року в Польщі так звані центри колективного розміщення біженців з України прийматимуть лише представників захищених груп. Деякі з них узагалі закриють.

Українська тенісистка Надія Кіченок у парі з представницею Японії Макото Ніномією здобули перемогу у фіналі парного турніру WTA 250 у Празі. У фінальній зустрічі вони обіграли чеських тенісисток Луцію Гавлічкову та Люсі Самсон у трьох сетах.Надія Кіченок/ Макото Ніномія (Україна/ Японія) — Люсі Гавлічкова/ Лаура Самсон (Чехія) — 1:6, 6:4, 10-7 Поєдинок тривав одну годину і 24 хвилини. Кіченок та Ніномія жодного разу не подали навиліт, допустили три подвійні помилки та реалізували два з дев'яти брейк-пойнтів. Для Надії та Макото це другий поспіль трофей — минулого тижня тенісистки тріумфували на турнірі WTA 250 у Гамбурзі. Для Надії Кіченок цей титул став 11-м у професійній кар’єрі у парному розряді на рівні WTA.Нагадаємо, раніше українська тенісистка Еліна Світоліна в інтерв'ю виданню The Tennis Lette поділилась думками про час, коли вона вирішить завершити професійну кар'єру. 30-річна спортсменка наголосила, що у неї бувають важкі моменти та має дуже багато справ поза тенісом і не проти зупинитись раніше, аніж її чоловік Гаель, якому наразі 38 років.

У четвер, 17 липня, президент Чехії Петр Павел підписав поправку до кримінального кодексу країни. Вона криміналізує пропаганду комуністичної ідеології, ставлячи її в один ряд з нацистською пропагандою.Про це повідомило видання Euractiv. Журналісти зазначили, що оновлене законодавство передбачає тюремне ув'язнення терміном до п'яти років для тих, хто "створює, підтримує або пропагує нацистські, комуністичні або інші рухи, які явно спрямовані на придушення прав і свобод людини або розпалювання расової, етнічної, національної, релігійної або класової ненависті".Зміни відбулися після закликів чеських історичних інституцій, зокрема, Інституту вивчення тоталітарних режимів, виправити те, що вони вважали "правовим дисбалансом".Своєю чергою, Комуністична партія Чехії та Моравії, яку очолює депутат Європарламенту Катержина Конечна та яка зараз є частиною нового виборчого альянсу "Досить", засудила цей крок як політично вмотивований."Це ще одна невдала спроба вивести Комуністичну партію за межі закону та залякати критиків нинішнього режиму", — заявили в цій політичній силі.Журналісти Euractiv зауважили, що залишається незрозумілим, як новий закон застосовуватися до таких партій.Наразі комуністи не мають місць у парламенті, але нещодавні опитування показують, що лівий альянс набирає 5% — цього вистачає, щоби повернутися до нижньої палати на виборах у жовтні.Нагадаємо, 17 червня міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що його країна готова продовжити програму постачання боєприпасів Україні до наступного року. Це відбуватиметься в межах посилення підтримки Києва з боку європейських країн.

Чехія не купуватиме американську зброю в рамках ініціативи президента США Дональда Трампа для подальшої її передачі Україні. Прага зосередиться на постачання Києву боєприпасів.Таку заяву зробив прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала, пише Publico.Видання нагадує, що президент США Дональд Трамп пообіцяв, що Америка братиме участь у постачанні зброї Києву. Це буде угода, за якою європейські союзники купуватимуть зброю у США та зможуть передати свої запаси Україні. Кілька держав, на чолі з Німеччиною, приєдналися до проекту. Проте Чеська Республіка не буде серед них, як підтвердив Publico прем'єр-міністр Петр Фіала.За словами генерального секретаря НАТО Марка Рютте, перша партія постачань міститиме "величезну" кількість озброєння, зокрема системи ППО, ракети та артилерійські боєприпаси. За словами Фіали, Чеська Республіка зосереджується на власній ініціативі щодо боєприпасів.Трамп заявив, що обладнання, зокрема системи Patriot, буде відправлено дуже скоро, і країни НАТО зможуть використовувати нещодавно закуплену зброю на своїх складах, щоб замінити ту, яку вони відправили на допомогу Україні.Глава Білого дому похвалився, що всю угоду оплатять європейські країни, а не США. "Ракети Patriot прибудуть до України протягом кількох днів", — сказав Трамп.За словами Рютте, Німеччина, Велика Британія, Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Нідерланди та Канада хочуть взяти участь в озброєнні України. "Вони всі хочуть брати участь. І це лише перша хвиля. Буде ще більше. Ми працюватимемо в рамках систем НАТО, щоб переконатися, які пакети озброєння потрібні українцям", — сказав Генеральний секретар НАТО.Союзники по НАТО також приєдналися до чеської ініціативи щодо боєприпасів, серед основних донорів — Нідерланди та Данія. Це забезпечило Україні близько 1,8 мільйона артилерійських боєприпасів, і їх кількість зростатиме. Однак Прага не приєднається до проекту Трампа, головною рушійною силою якого є Німеччина."Чеська Республіка зосереджується на інших проектах та способах допомоги Україні, наприклад, через ініціативу щодо боєприпасів. Тому на цей момент ми не розглядаємо можливість приєднання до цього проекту", — заявив Publico прем’єр-міністр Петр Фіала.Нагадаємо, раніше в одній зі своїх перших заяв Дональд Трамп зазначив, що готовий запровадити вторинні санкції проти РФ та її союзників, якщо не вдасться укласти угоду щодо перемир'я в Україні протягом 50 днів.Також президент Сполучених Штатів Дональд Трамп пообіцяв надати Україні 17 систем Patriot, які необхідні для боротьби з ворожими ударами. Системи протиповітряної оборони вже готові до відправлення.Цікаво, що під час діалогу з журналістами 14 липня президент Сполучених Штатів Дональд Трамп пригадав, як провів "чудову" розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. Але одразу по її завершенні на Київ полетіли ракети.Варто зазначити, що американський президент Дональд Трамп наголосив, що Сполучені Штати закінчать війну між Російською Федерацією та Україною. Проте, суттєві втрати будуть з обох сторін.Раніше високопоставлений російський політик — заступник голови Ради Федерації Костянтин Косачов заявив, що "наші настрої зовсім не залежать" від погроз Дональда Трампа щодо 100-відсоткових тарифів, якщо Росія не погодиться на угоду про припинення війни в Україні.За даними Reuters, російський диктатор Володимир Путін має намір продовжувати бойові дії в Україні, доки Захід не погодиться на його умови миру, не злякавшись погроз Дональда Трампа щодо посилення санкцій, а його територіальні вимоги можуть розширитися в міру просування російських військ.

Президент Чехії Петр Павел переконаний, що і Україна, і Російська Федерація мають низку обмежень, які заважають країнам досягти переваги у війні. Київ може відповісти Москві, у якої є суттєва перевага в мобілізаційному ресурсі, лише інноваційними та технологічними рішеннями.Про це політик заявив в інтерв'ю BBC Україна."Україна демонструє величезну рішучість та мужність. Ми, я маю на увазі західні країни, намагаємось надати Україні військову, фінансову та матеріальну підтримку. Але, звісно, ​​є одне обмеження — ми не можемо надати живої сили. Це обмеження, яке має Україна, на відміну від Росії. З одного боку, у Росії набагато більше людей, які все ще хочуть воювати, при цьому там не цінують людського життя", — йдеться у заяві Павела.Чеський президент наголосив, що в Україні все складається інакше. Павел зазначив, що Україна сповнена рішучості боротися, але за обмеженої кількості населення не може мобілізувати стільки сил. "Вона може досягти успіху лише за допомогою досконаліших технологій, інновацій, і саме цим вони й займаються. З нашою допомогою українці постійно збільшують виробництво зброї всередині країни. Вони вигадують нову тактику майже щодня. Вони розробляють нове обладнання. Але, звичайно, цього недостатньо, щоб швидко перемогти Росію", — резюмував президент Чехії.Нещодавно Петр Павел заявляв, що після парламентських виборів у Чехії, які відбудуться в жовтні цього року, може змінитися підхід до надання військової допомоги Україні. Президент Чехії Петр Павел заявив, що не може гарантувати її продовження.Нагадаємо, раніше Петр Павел висловлював переконання, що короткочасні "перемир’я", які оголошує очільник Кремля Володимир Путін для нібито припинення вогню в Україні, позбавлені жодного сенсу. За цей час сторони не встигнуть розпочати переговори про сталий мир.

У Чехії масштабний блекаут 4 липня стався через збіг чотирьох пов'язаних між собою подій. Він не має відношення до "зеленої угоди" Європейського Союзу.Про це написав на своїй сторінці у соцмережі X глава мінпромторгу держави Лукаш Влчек, повідомляє Deník N. За словами міністра промисловості та торгівлі Лукаша Влчека, масове відключення електроенергії було спричинене обривом лінії електропередач. "Ніщо не має нескінченного терміну служби. У нас немає інформації про те, що це сталося з чиєїсь вини", — сказав він в інтерв'ю Deník N.Влчек заявив, що це схоже на механічну причину на лінії дуже високої напруги V411. "Навіть у літні місяці кабель може впасти. В результаті ми втратили дев'ять станцій, але, за моєю інформацією, шість з них вже знову введено в експлуатацію. Згодом дистриб'юторські компанії також вводять свої постачання в експлуатацію", — наголосив посадовець. Лукаш Влчек наголосив, що після цього відключилася електростанція на бурому вугіллі в селищі Ледвіце, потім сталося навантаження лінії V208, а наприкінці сталася аварія на підстанції Красиков на півночі Чехії. Загалом пошкоджено дев'ять підстанцій. Поступово неполадки усувалися, і до 18:00 4 липня вся система знову була стабільною.Міністр окремо зауважив, що те, що трапилося, не має відношення до "зеленої угоди" Європейського Союзу. "Це не проблема з регулюванням відновлюваних джерел або перевантаження транскордонного потоку електроенергії. Відключення було спричинене технічною несправністю на магістральній лінії!" — заявив Влчек і закликав об'єктивно проводити дебати щодо енергетичної політики.Нагадаємо, у Чехії близько опівдня 4 липня сталося масштабне відключення електроенергії. Блекаут охопив більшу частину Праги. Через це повністю припинився рух метро, а також більшості трамвайних і тролейбусних ліній. Сотні людей застрягли в ліфтах, перестали працювати безліч банкоматів.За даними Міененерго, максимальну потужність експорту електроенергії з України та Молдови до країн Європейського Союзу збільшено з 650 до 900 МВт. Такий ліміт діятиме до 1 серпня.

Після парламентських виборів у Чехії, які відбудуться в жовтні цього року, може змінитися підхід до надання військової допомоги Україні. Президент Чехії Петр Павел заявив, що не може гарантувати її продовження.Про це Петр Павел сказав в інтерв’ю ВВС. Чеський президент не виключив, що вибори призведуть до зміни уряду, та дав зрозуміти, що пріоритети можливої нової влади — зокрема, щодо допомоги Україні — поки що важко оцінити."Зараз усі мої зусилля зосереджені на збереженні єдиного підходу до питань безпеки й оборони, включно з нашою політикою щодо України. Оскільки я вважаю, що підтримка України — це невіддільна частина нашої власної безпеки", — заявив Павел.Він додав, що обговорює ці питання з усіма лідерами парламентських партій, які в тій чи іншій формі ввійдуть до складу наступного уряду."Я обговорив з ними необхідність збереження тих самих принципів у сфері безпеки та зовнішньої політики навіть після виборів. Однак, звісно, зараз я не можу дати гарантій — багато чого залежатиме від їхніх підсумків", — сказав президент Чехії.Як відомо, Чехія активно підтримує Україну, серед іншого, своєю снарядною ініціативою — Прага збирає гроші та через свої зв'язки в країнах, які не бажають підтримувати Україну відкрито, купує в них артилерійські снаряди та постачає в Україну.Парламентські вибори в Чехії призначені на 3 та 4 жовтня цього року. Одним із найімовірніших кандидатів на посаду керівника уряду в новому кабінеті в разі перемоги опозиції вважають колишнього прем'єр-міністра країни, лідера руху ANO Андрея Бабіша.Його партія займає перше місце у рейтингах напередодні виборів. Нещодавно Бабіш висловився проти підтримки біженців з України.Нагадаємо, раніше Петр Павел висловлював переконання, що короткочасні "перемир’я", які оголошує очільник Кремля Володимир Путін для нібито припинення вогню в Україні, позбавлені жодного сенсу. За цей час сторони не встигнуть розпочати переговори про сталий мир.

Під час закритої вечері саміту Північноатлантичного альянсу у Гаазі союзники намагались переконати американського президента Дональда Трампа зробити політику щодо Росії більш жорсткою.Як заявив президент Чехії Петр Павел, американський лідер вагався з приводу такого кроку, пише Euractiv.Чеський президент зауважив, що союзники намагалися розмовляти з Трампом дуже послідовно та колективно. Вони намагалися переконати його, що настав час значно посилити економічний тиск на Росію. "Не з метою спричинити економічний колапс Росії — це не в наших інтересах — а для того, щоб вона усвідомила, що альтернативи переговорам просто немає. Поки що він залишається стриманим, але усвідомлює, що це дуже ефективний інструмент", — зауважив Павел.Своєю чергою, Трамп заявив союзникам, що мав успіх у переговорах з Китаєм. Так під загрозою високих тарифів Пекін змінив свою позицію. Після цього чеський президент, за його словами, використав цей аргумент, аби просунути свою позицію. Він сказав американському лідеру, що це "саме той рішучий підхід, який зараз потрібен щодо Росії". Чеський лідер наголосив, що якщо Китай відчув це протягом місяця, то Росія зі своєю економікою може відчути це протягом тижня чи двох.Окрім цього, Трамп також поставив під сумнів, чому європейські країни не можуть суттєво збільшити витрати на оборону. Втім, союзники були одностайні у своїй відповіді, пояснивши американському президенту, що європейська промисловість навіть не здатна виробляти таку кількість військових матеріалів.Нагадаємо, раніше Трамп заявляв, що не виключає скасування санкцій проти Ірану. Втім, для цього необхідна низка умов, які мав би виконати офіційний Тегеран.

Чехія готова продовжити програму постачання боєприпасів Україні до наступного року. Це відбуватиметься в межах посилення підтримки Києва з боку європейських країн.Про це повідомив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський в інтерв’ю виданню Bloomberg. Він заявив, що зусилля країни із закупівлі боєприпасів у всьому світі за рахунок фінансування союзників стали "переломним моментом" на полі бою.За його словами, зараз українські війська відповідають одним пострілом на два постріли Росії, тоді як на початку війни в лютому 2022 року це співвідношення було 1 до 10."Ми забезпечили фінансування на наступний рік. Але абсолютно вирішальним є збереження політичної підтримки ініціативи щодо боєприпасів після парламентських виборів у Чехії", — заявив Ліпавський.Він наголосив, що його країна підготувала дев’ять тисяч українських солдатів і планує навчити пілотів.Окрім того, чеський дипломат згадав про мету збільшити витрати на оборону з 2% до 3% ВВП протягом наступних п'яти років, якщо уряд вдасться переобрати."Навіть це доволі амбітний план, тому що нам потрібно знайти бюджетні ресурси, а водночас ми не хочемо, наприклад, підвищувати податки. Це нелегка дискусія", — зауважив він.Ліпавський додав, що Європа тепер чітко розуміє, що під керівництвом Німеччини, Великої Британії та Франції варто зберегти здатність дбати про свою безпеку."Ми повинні бути готовими, ми повинні бути єдиними, ми повинні мати сильні армії, щоби Росія навіть не думала про це", — підсумував очільник зовнішньополітичного відомства Чехії.Раніше президент Чехії Петр Павел розповів, що в межах "чеської ініціативи" з купівлі снарядів для України у всьому світі вже розпочали готувати постачання на 2026 рік.Нагадаємо, 20 травня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив за підсумками зустрічі зі своїм чеським колегою Петром Фіалою, що Україна та Чехія посилюватимуть стратегічне партнерство, а також співпрацюватимуть у сфері оборонно-промислового комплексу, економіці та торгівлі. .

Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан заявив, що Росія хоче розгорнути 10 тисяч військових у Придністров’ї та встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Наскільки ймовірним є такий сценарій у сусідній країні, з якою Україна в парі крокує до ЄС?Вибори у сусідніх Румунії та Польщі перетворили емоції українців на гойдалки. Перемога Нікушора Дана в Румунії стала гарною новиною для нас, а от Кароля Навроцького у Польщі — не дуже гарною. М’яко кажучи. Сейм на хвилі перемоги правого політика уже ухвалив провокаційне рішення про день пам'яті поляків — "жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки". Наше МЗС висловило протест. Проте виборчий рік на польських виборах не завершився. Восени депутатів парламенту обиратимуть громадяни Молдови, Чехії й, як з’ясувалося минулого тижня, ще й Нідерландів. Вибори в цих державах можуть стати проблемою для нас.28 вересня Молдова може перетворитися на другу ГрузіюВ останню неділю вересня громадяни сусідньої Молдови обиратимуть новий склад парламенту. Це будуть історичні вибори, адже від їхніх результатів залежатиме, чи приєднається Молдова разом з Україною до Євросоюзу, чи піде за грузинським сценарієм. Тобто надовго застрягне між Європою та Росією. То ж Речан не просто лякає збільшенням контингенту російських окупантів у сепаратистському регіоні, а описує сценарій, який може реалізуватися поряд із нами буквально через чотири місяці. Як туди потрапить 10 тисяч російських солдатів? Та дуже просто: коли між Кишиневом та Росією відновлять авіасполучення, то зможуть прилетіти хоч пасажирськими літаками.3 листопада минулого року громадяни Молдови переобрали на другий президентський термін Майю Санду. Перемога проєвропейській кандидатці далася дуже складно. Її головний конкурент — колишній генпрокурор Олександр Стояногло — балотувався за підтримки Партії соціалістів, яку очолює проросійський екс-президент Ігор Додон. Окрім голосування за президента, молдавани також віддавали свої голоси на референдумі щодо членства Молдови в ЄС. Він став успішним для проєвропейських громадян і для самої Санду. Проте вона зіткнулася із шаленим опором у самій країні й поза її межами. Задля приведення до влади лояльного президента Росія кинула величезні ресурси, організовувала каруселі з гастарбайтерів, вливала суттєві фінанси. Незадовго до першого туру виборів Молдовою прокотилися інспіровані Росією протести та напади на державні установи й телекомпанії. У цьому випадку спецслужби спрацювали ефективно і російські виступи задушили в зародку. Провину за організацію безладів поклали на промосковського політика і бізнесмена Ілана Шора, який перебуває за кордоном.Зрештою Санду вибори виграла, значною мірою завдяки голосам виборців, які мешкають в Європі. Вона одразу попередила, що проросійські сили прагнуть взяти реванш на парламентських виборах. Про що тепер каже і прем’єр Речан. А як до своїх політиків ставляться громадяни? Наприкінці травня оприлюднили опитування від iData, в якому є дві красномовні цифри. Перша має тішити проєвропейських політиків: 63,3% опитаних виступають за членство Молдови в ЄС. А друга цифра змушує задуматися: партія Санду "Дія і солідарність" залишається на чолі рейтингу з 27,5%, але слідом йдуть одразу чотири проросійські партії — відверто промосковські соціалісти Додона і "Перемога" Шора, та помірковано промосковські блок "Альтернатива" з лідерством Стояногло і "Наша партія" Ренато Усатого. Тобто ризики проросійської й, отже, антиукраїнської коаліції — досить високі. Кращий, але не набагато, сценарій хиткої коаліції на чолі з лібералами Санду, бо уряд залежатиме від забаганок коаліційних партнерів.Окрім Росії, на вибори в Молдові можуть впливати й улюблені трампістами ультраправі. В країні є не чисельна партія "Велика Молдова" на чолі з Вікторією Фуртуне. Ця пані зазіхає на українські землі, щоб отримати вихід до Чорного моря через Буджак. В усьому іншому — традиційний набір: проти ЄС і НАТО, за сімейні цінності й так далі. У Молдові підозрюють, що екс-прокурорка Фуртуне може бути пов’язана як із Росією, так і з румунськими націоналістами з партії AUR Джордже Сіміона. Він програв президентські вибори, але залишився впливовим політиком. З огляду на те, що ультраправі в тренді, "Велика Молдова" з маргіналів може стрибнути навіть у парламент.А ще є автономна Гагаузія, де окопалися проросійські сили. Регіоном керує Євгенія Гуцул, яка перебуває під слідством за підозрою у незаконних фінансових оборудках. Одним словом, парламентські вибори у Молдові можуть завершитися геополітичною катастрофою для цієї країни.ANO "чеського Трампа" Бабіша лідирує в соцопитуваннях3-4 жовтня заплановані вибори до Палати депутатів, нижньої палати чеського парламенту. Але через гучний скандал, в який втрапило міністерство юстиції країни (йдеться про благодійні біткоїни на оновлення в’язниць, які надійшли від бізнесмена, підозрюваного у шахрайстві), можуть відбутися й раніше. Якщо впаде уряд Петра Фіали. У передвиборчих опитуваннях лідирує опозиційний рух ANO на чолі з екс-прем'єром і популістом Андреєм Бабішем із понад 30%. Він випереджає коаліцію SPOLU ("Разом"), до якої належать ODS, KDU-ČSL і TOP 09 — ліберальні й ліволіберальні проєвропейські партії. Представник цієї коаліції прем’єр Петр Фіала і президент Петр Павел є великими друзями України. Завдяки чеській ініціативі наша країна отримує значну кількість снарядів. В ANO вже анонсували згортання ініціативи в разі формування свого уряду.Бабіш — олігарх, його називають "чеським Трампом". За походженням — словак. У політиці багато років і за цей час заробив собі дуже скандальну репутацію. Підозрювався у податковому шахрайстві й корупції. Але щоразу виходив сухим із води. Втім, цього року він може опинитися у в’язниці. Багато років у Чехії розслідується справа про нецільове використання субсидій Євросоюзу (відома як "Гніздо лелеки" за назвою оздоровчого комплексу і резиденції політика, на розвиток цього об’єкту у шахрайський спосіб було отримано близько 2 млн євро дотацій від Брюсселя). По цій справі Бабіша вже виправдовували у 2023 році, однак тепер вона опинилася у Верховному суді, той має винести рішення цього місяця. Згідно з законодавством, у разі визнання провини проросійський політик може отримати 10 років тюрми. Але є значні шанси, що йому не заборонять балотуватися, оскільки він лідер найбільшої опозиційної партії. Якщо ANO переможе на виборах, уряд Чехії очолить людина, засуджена за шахрайство.Історія схожа до Трампової. Нинішній глава Білого дому у серпні 2023 року сам прибув до тюрми округу Фултон, посидів там близько 20 хвилин, сфотографувався і вийшов на свободу під заставу у 200 тисяч доларів. Цей випадок він використав собі на користь, малюючи із себе жертву політичних репресій. Засудження Бабіша також може зіграти йому на руку.Його погляди схожі до поглядів словацького прем’єра Роберта Фіцо. Різновекторний популізм. Але ваги у Чехії набуває й права популістська партія "Свобода і пряма демократія". Її очолює Томіо Окамура — чех корейсько-японського походження. Програма партії — вінегрет з ідей ультраправих. Якщо ANO не вистачить голосів для власної коаліції, туди покличуть "братів по розуму" Окамури. Щоб довго не розписувати ставлення цих товаришів до України, згадаємо скандал, який вони влаштували у квітні 2023 року у місті Іглава. Представники "Свободи…" зажадали від мерії зняти з ратуші український прапор, встановлений на знак підтримки України. Тоді наш прапор міські депутати відстояли, але ультраправі проявили себе в усій красі.Вибори задля перемоги Вілдерса? Як Нідерланди опинилися у політичній кризіНовий склад парламенту нідерландцям доведеться обирати через те, що в нинішньому розвалилася урядова коаліція. Дочасні вибори відбудуться не пізніше 29 жовтня. Причина розвалу — демарш ультраправої "Партії свободи", яку очолює Герт Вілдерс. Депутати посперечалися щодо протидії міграції. Прем’єр-міністр Дік Схооф оголосив про відставку після того, як міністри від політсили Вілдерса вийшли зі складу уряду. Політологи у Нідерландах припускають, що демарш "Партії свободи" був спланований, для них вигідні дочасні вибори на хвилі популярності ультраправих ідей. Також вони сподіваються на підтримку трампістів. Вілдерс наполягає на закритті притулків для біженців, їх насильній депортації, на закритті кордонів для шукачів притулку, на забороні возз’єднання сімей. У цих питаннях у нідерландській політиці у нього союзників обмаль. Тому на правому популістському фланзі й суперників небагато. На минулих виборах у листопаді 2023 року "Партія свободи" неочікувано перемогла, але сформувати коаліцію не змогла, бо ніхто не хотів до неї долучатися. То ж Вілдерсу, щоб не опинитися на політичному маргінесі, довелося долучати свою партію до коаліції з правоцентристами.Він — затятий антиісламіст. За ксенофобські висловлювання був засуджений. Використав судовий процес задля розкрутки власного іміджу. Дуже ексцентричний політик, за це його порівнюють з Трампом. Вілдерс виступав проти військової допомоги Україні й за покращення відносин Нідерландів із Росією. Торік він зробив скандальну заяву про українських біженців:"Українці масово приїжджають до Нідерландів не через війну, а по безкоштовне житло, безкоштовну допомогу і нашу роботу. Знову ми дурні Європи". Але після того, як у вересні зустрівся з Володимиром Зеленським в Італії, почав оприлюднювати заяви на підтримку України. Тоді, зокрема, сказав: "Хороша розмова. Обговорив із Зеленським корупцію в Україні, шанси на мир на умовах Києва, "Північний потік" та українських чоловіків, які залишаються в Нідерландах замість того, щоб допомагати Україні". Так що Вілдерс, на відміну від згаданого вище Бабіша, цілком здатний змінювати свою думку залежно від політичної кон’юнктури.

Український повнометражний документальний фільм "Дівія" режисера Дмитра Грешка потрапив до основної конкурсної програми Crystal Globe Competition кінофестивалю, який пройде у Чехії у Карлових Варах. Українська стрічка змагатиметься за головний приз.Як повідомляє "Суспільне Культура", документальний фільм-спостереження "Дівія" розповідає про катастрофічний вплив російської агресії та війни на стан природи України.Назва фільму походить від слов'янської богині природи, яка уособлює матір усього живого. Знімати фільм почали навесні 2022 року — як поблизу лінії фронту, так і в українських заповідниках. Також використали кадри з деокупованих територій Київщини, Чернігівщини, Харківщини та в Донецької, Луганської, Миколаївської, Запорізької та Херсонської областей."Фільм "Дівія" — це про втрату, про біль усвідомлення, що щось таке цінне, як природа, тепер знищене і захоплене росіянами. Під час зйомки фільму в мене крутилась думка в голові, аналогія, що імперіалістична загарбницька політика Росії схожа на поведінку ракових клітин в тілі людини, які захоплюють ресурси організму, призводячи до знищення його всього. Ця ідея і лягла в основу фільму", — говорить автор ідеї фільму, режисер та співоператор Дмитро Грешко.У ході знімання творцям кінострічки вдалося зафільмувати затоплену водами Каховського водосховища Херсонщину, порятунок тварин та наслідки трагедії. Це сталося одразу після підриву росіянами дамби. Ця стрічка містить і архівні кадри української природи до війни від творчої групи Ukraïner — зокрема, національного природного парку "Олешківські піски" та з Криму.Продюсерами фільму є Поліна Герман та Гліб Лук'янець. Кінострічка є польсько-українсько-нідерландською копродукцією, копродюсером став Річард Вальк (Valk Prodcutions, Нідерланди)."Ми створювали наш фільм впродовж трьох років і радіємо, що прем'єра відбудеться у Карлових Варах. Хочемо поділитись зі світом нашою стрічкою та звернути увагу на проблеми екології та глобальну проблему того, як війна знищує природу", — зазначила Герман.Музику до фільму створив двічі нагороджений премією Grammy композитор Сем Слейтер (серіал "Чорнобиль", гра Battlefield 2042, фільми "Джокер").Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах є одним із найстаріших кінофестивалів Центральної та Східної Європи, заснований у 1946 році. З 1956 року має статус фестивалю класу "А", нарівні з Каннським, Берлінським і Венеційським фестивалями.Цього року цей кінофестиваль відбудеться вже у 59-те та триватиме з 4 по 12 липня. Нагадаємо, що раніше ми рекомендували п'ять фільмів з непередбачуваними розв'язками, які триматимуть глядача у напрузі до останньої хвилини.