# США

У Балтиморі 12-річна Хлоя Ішвей загинула від вогнепальних поранень, опинившись під перехресним вогнем двох чоловіків. За попередніми даними поліції, стрілянині могла передувати суперечка через паркомісце біля парку, де проходив дитячий футбольний матч.Як повідомляє BBC з посиланням на поліцію Балтимора, інцидент стався в суботу після 18:00 за місцевим часом. За словами правоохоронців, двоє чоловіків почали стріляти один в одного, а 12-річна Хлоя опинилася між ними. Дівчинку доправили до лікарні, однак врятувати її не вдалося. Поліція наголошує, що дитина, ймовірно, не була ціллю стрілянини."Вони обидва відкрили вогонь один по одному. Під перехресний вогонь потрапила 12-річна дівчинка, яка, ймовірно, прийшла туди подивитися на футбольний матч. Вона загинула від вогнепальних поранень", — розповів комісар поліції Балтимора Річард Ворлі.Окрім дівчинки, поранення отримали четверо дорослих. Їхній стан стабільний, травми не становлять загрози для життя.Правоохоронці розшукують щонайменше двох підозрюваних. Поки що затримань у справі не було. За попередньою версією поліції, чоловіки могли посваритися через паркомісце біля парку. Водночас точні обставини конфлікту та кількість пострілів наразі встановлюють слідчі."Нам відомо, що між двома боягузами виникла якась суперечка. Вони обидва відкрили вогонь один по одному", — сказав Ворлі.Правоохоронці закликали всіх, хто міг бути свідком стрілянини, повідомити будь-яку відому інформацію. Мати загиблої Крістін Різ розповіла в інтерв'ю CBS, що хоче справедливості для доньки. Рідні згадують Хлою як люблячу доньку та онуку. Дівчинка любила танцювати, слухати музику та проводити час із близькими."Вона завжди була зі мною, вона була моєю найкращою подругою", — розповіла бабуся Хлої Донна Різ. За її словами, онука телефонувала їй щодня.Мер Балтимора Брендон Скотт заявив, що подібна трагедія не повинна ставати реальністю:"Двоє дорослих чоловіків посварилися — і тепер 12-річної дівчинки немає".Додамо, раніше в американському штаті Теннессі 50-річна Крістa Пайк залишилася живою після того, як під час виконання смертного вироку їй двічі ввели препарат для смертельної ін'єкції. Після невдалої процедури жінку доправили до лікарні, а влада штату оголосила про перевірку обставин події..

Державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо закликав владу країни-агресорки надати розширену інформацію стосовно загибелі співробітниці протичумного інституту в Іркутську.Відповідну заяву посадовець зробив під час спілкування з журналістами в Ісландії 6 жовтня. Зокрема, Рубіо наголосив, що російська сторона має забезпечити максимальну відкритість щодо обставин цієї події."Я вважаю, що Росія, очевидно, зобов'язана ділитися зі світом більшою інформацією", — заявив дипломат.Очільник Держдепу також зазначив, що Сполучені Штати вже володіють необхідними можливостями для реагування у випадку, якщо масштаб ситуації в РФ виявиться серйознішим, ніж оголошувалося офіційно. Попри це, Вашингтону критично необхідні додаткові підтверджені дані."Ми вже вжили заходів, щоб відреагувати на ситуацію, якщо вона виявиться серйознішою, ніж визнавалося досі. Ми закликаємо Росію бути прозорою та ділитися зі світом додатковою інформацією, аби всі ми могли відреагувати належним і відповідним чином", — зазначив держсекретар.Що відомо про можливу чуму в РосіїЗа даними росЗМІ, 25 вересня 27-річна співробітниця Іркутського протичумного інституту Дар’я Шипілова розбила пробірку зі збудником легеневої чуми. 29 вересня жінку госпіталізували із симптомами важкої пневмонії. У ніч проти 2 жовтня вона померла.Після цього на низці об’єктів Іркутська запровадили карантин, а майже 200 людей, які контактували із Шипіловою, взяли під медичний нагляд. Водночас російська влада не підтвердила, що жінка захворіла саме на чуму. Причиною її смерті назвали "пневмонію невідомої етіології".Чума — бактеріальне інфекційне захворювання, яке без своєчасного лікування може становити загрозу для життя. Водночас за умови раннього виявлення її можна лікувати антибіотиками.Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон готовий допомогти Росії на тлі інформації про можливу смерть людини від чуми в Іркутській області. Водночас російська влада не підтверджувала випадок захворювання та назвала причиною смерті пневмонію невідомої етіології..

Державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо заявив, що Вашингтон хоче відгравати конструктивну роль у завершенні російсько-української війни. Проте на сьогодні ситуація рухається не в цьому напрямку.Таку заяву він зробив під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ Ісландії, передає DWS News."Ми чітко заявили, що якщо можемо відіграти роль у припиненні цієї війни, то хочемо відіграти конструктивну роль. Ми, очевидно, стежимо за тенденціями там і бачимо, що зараз вони рухаються не в цьому напрямку", — зазначив він.Посадовець запевнив, що Америка сфокусована на завершенні війни й висловив жаль через велику кількість загиблих у війні. Водночас Рубіо додав, що наразі членство України в Північноатлантичному альянсі "не стоїть на порядку денному".Зауважимо, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час виступу на Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у Страсбурзі заявляв, що переговори щодо закінчення війни Росії проти України можуть відбутися вже "незабаром". Німеччина хоче брати в них активну участь.До того ж канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту до Києва звернувся до російського керівництва із закликом припинити удари по Україні та погодитися на переговори. Заяву він зробив біля пошкодженої будівлі Національної академії наук України, яку відвідав разом із президентом Володимиром Зеленським.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що Росія посилює ескалацію й наголосив, що Україна відповідатиме на російські удари по інфраструктурі. Він додав, що "здивований цим звірячим бажанням ескалувати кожного дня".Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон готовий допомогти Росії на тлі інформації про можливу смерть людини від чуми в Іркутській області. Водночас російська влада не підтверджувала випадок захворювання та назвала причиною смерті пневмонію невідомої етіології.Про це Трамп сказав журналістам у Білому домі, передає CNBC.Американський президент сказав, що в Росії смерть жінки назвали пневмонією, додавши, що раніше подібні захворювання нібито лікували простіше."Ми їм допоможемо. Ми завжди допомагаємо тим, у кого подібна проблема", — заявив Трамп.Він також сказав, що "мікроби стали непропорційно сильнішими". Держсекретар США Марко Рубіо своєю чергою заявив, що Вашингтон стежить за ситуацією, але не вважає її приводом для занепокоєння."Між США і Росією, очевидно, поїздки дуже обмежені. Але якщо щось подібне виходить, воно дуже швидко поширюється", — сказав Рубіо.Що відомо про можливу чуму в РосіїЗа даними росЗМІ, 25 вересня 27-річна співробітниця Іркутського протичумного інституту Дар’я Шипілова розбила пробірку зі збудником легеневої чуми. 29 вересня жінку госпіталізували із симптомами важкої пневмонії. У ніч проти 2 жовтня вона померла.Після цього на низці об’єктів Іркутська запровадили карантин, а майже 200 людей, які контактували із Шипіловою, взяли під медичний нагляд. Водночас російська влада не підтвердила, що жінка захворіла саме на чуму. Причиною її смерті назвали "пневмонію невідомої етіології".Чума — бактеріальне інфекційне захворювання, яке без своєчасного лікування може становити загрозу для життя. Водночас за умови раннього виявлення її можна лікувати антибіотиками.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп знову заявив, що причиною зростання цін на пальне є українські удари по об’єктах російської нафтопереробної галузі.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Американський президент Дональд Трамп знову заявив, що причиною зростання цін на пальне є українські удари по об’єктах російської нафтопереробної галузі.Про це Дональд Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social."Що спричиняє зростання цін на бензин? Це вже не Ормузька протока, оскільки зараз майже щодня на ринок надходять рекордні обсяги нафти. Тепер справа у слові "нафтопереробні заводи": російські заводи підриває Україна", — написав він.Також він звинуватив Демократичну партію у тому, що американські нафтопереробні заводи закриваються у "синіх штатах".Варто зазначити, що ці штати називають "синіми", оскільки виборці у них стабільно підтримують на виборах Демократичну партію.Наприкінці вересня Дональд Трамп заявляв, що просив українського президента Володимира Зеленського щонайменше зменшити удари по російських нафтопереробних підприємствах, і той начебто погодився.Однак 22 вересня президент Володимир Зеленський заявляв, що на закритих переговорах з американським президентом Дональдом Трампом не було спроб змусити Київ в односторонньому порядку припинити атаки по НПЗ та інших об’єктах такого типу.Нагадаємо, що Дональд Трамп 19 вересня підписав ухвалений Конгресом закон покійного сенатора Ліндсі Грема про "пекельні санкції", проте досі його не застосував. Натомість в його оточенні є люди, які радять замість посилення тиску на Росії, його послабити..

Державний департамент Сполучених Штатів Америки регулярно аналізує безпеку кожної дипломатичної місії у світі. Наразі посольство у столиці України залишається працювати в Києві, не маючи намірів змінювати дислокацію.Про це повідомив державний секретар США Марко Рубіо, його цитує "Європейська правда". Таким чином він прокоментував заклик Росії до іноземних дипломатів покинути Київ.Очільник дипломатії США зазначив, що росіяни вже декілька місяців звертаються з аналогічним закликом до іноземних дипломатів щодо їх роботи у Києві."Послухайте, у нас там є посольство, і ми самі вирішуватимемо, чи безпечно їм там перебувати, чи ні. Росіяни вже декілька місяців попереджають дипломатів, щоби ті виїжджали, і я не думаю, що для когось є несподіванкою те, що Київ зазнає атак. Думаю, що це всім добре зрозуміло", — акцентував Рубіо.Він додав, що у США щодня аналізують безпеку кожної дипломатичної місії у світі. Вашингтон робить висновки за інформацією розвідки."Якщо виникає загроза, на яку, на нашу думку, потрібно реагувати зміною позиції, ми це зробимо. До цього моменту ми в Києві такого не робили", — наголосив держсекретар США.Раніше Міністерство закордонних справ Росії закликало іноземців, зокрема, персонал дипломатичних місій, залишити Київ і пригрозило новими масованими ударами по українській столиці.Водночас посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова запевнила, що всі посольства країн Європейського Союзу залишаються працювати у Києві, попри російські погрози.Нагадаємо, що Міністерство оборони Росії намагається виправдати посилення ударів по Україні, які, ймовірно, стануть частиною осінньо-зимової кампанії проти критичної інфраструктури 2026-2027 років. Москва представляє це як відповідь на нібито українські атаки по російських цивільних цілях, які Москва звинувачує Київ у здійсненні з червня 2026 року..

Дональд Трамп 19 вересня підписав ухвалений Конгресом закон покійного сенатора Ліндсі Грема про "пекельні санкції", проте досі його не застосував. Натомість в його оточенні є люди, які радять замість посилення тиску на Росії, його послабити. Чим це загрожує? Три тривожних сигнали з-за океануЗа кілька днів до підписання закону Грема, видання The New York Times повідомило, що в адміністрації Трампа розглядають можливість "задобрити" Путіна економічними угодамидо того, як поновлювати мирні переговори, і загалом — робити кроки для перезавантаження відносин із РФ."Цей підхід являє собою зміну минулорічної обіцянки Трампа, що бізнес-угоди з Росією не укладатимуться, "поки ми не врегулюємо війну", — наголошується у статті. — Це вказує на те, що уповноважені Трампа щодо припинення війни Стів Віткофф і Джаред Кушнер шукають нові способи спонукати Росію припинити війну, коли стало зрозуміло, що Україна не піде з власної території… Однак це контрастує з підходом, який відстоюють як республіканці, так і демократи в Конгресі — не кажучи вже про європейських союзників Києва та саму Україну — що тільки посилений економічний і військовий тиск на пана Путіна може змусити його піти на компроміс". А 29 вересня інше американське видання The Atlantic опублікувало статтю про нову стратегію Штатів у стосунках із Росією, яка передбачає поступове скасування санкцій в обмін на звільнення політичних в’язнів. Цю ідею Трампу підкинув Джон Коул, спецпредставник президента з питань Білорусі. Крім того, в межах стратегії пропонуються масштабні бізнес-угоди з країною-терористкою. Поступова налагодження торгівельних відносин Вашингтона і Москви, за задумом Коула, може заохотити Путіна не атакувати енергетичну інфраструктуру України та розблокувати судноплавство у Чорному морі. Того ж дня двопартійна група конгресменів оприлюднила лист до Трампа із закликом відмовитися від ідеї послаблення санкцій та до 18 жовтня оголосити нові згідно із законом Грема."Закликаємо адміністрацію діяти оперативно, щоб посилити економічний тиск на Росію. Миру в Європі можна досягти лише завдяки силі", — наголосили автори листа. Закликав Трампа реалізувати "пекельні санкції" і президент України Володимир Зеленський."Закон Ліндсі Грема, інші механізми тиску — все це має запрацювати ще більше. Наступного року лише на виробництво реактивних дронів та баражуючих боєприпасів Росія планує витратити 12 мільярдів доларів — і лише на одну цю категорію зброї. Звісно, це стосується не лише України і стосується не лише нас", — заявив Зеленський.За його словами, Трамп може запровадити санкції проти російських і китайських компаній, залучених до розробки супутникової системи "Рассвєт" — російського аналога Starlink. Нагадаємо: TrueUA висловлював сумнів, що після показово дружньої зустрічі Трампа із Сі Цзіньпіном у Вашингтоні та продовження на кілька місяців "митного перемир’я" американці запровадять якісь санкції проти Китаю. І от 3 жовтня з-за океану долинув третій тривожний сигнал: видання The New York Times дізналося про одну з угод  портфель нафтових родовищ, нафтопереробних заводів і автозаправних станцій по всьому світу, що належать "Лукойлу". В узгодженні фінансових умов безпосередню роль буцімто відіграли Віткофф і Кушнер, а пропозицію по "Лукойлу" зробив особисто Путін, коли ці двоє 5 вересня відвідували Москву. Видання зазначає, що Трамп схвалив угоду, оскільки йому дуже цікаві НПЗ "Лукойла" в Нідерландах, Болгарії та Румунії, де виробляють дизельне та авіаційне паливо, яке стало дефіцитним із початку іранської авантюри Білого дому. Але є велике "але" — допоки існують санкції проти Росії, нічого з цього не вийде. До того ж, згадані заводи знаходяться на території країн Євросоюзу і тут діють свої санкції, які Штати скасувати точно не можуть. Чи відбудеться велика зрада АмерикиПочнемо з відповіді на питання щодо одностороннього зняття Сполученими Штатами санкцій із Росії. До повернення Трампа в Овальний кабінет всі заборони впроваджувалися двопартійним рішення Конгресу і скасувати їх можна тільки за рішенням Конгресу. Зі значною долею ймовірності після проміжних виборів, які відбудуться менш ніж через місяць, республіканці втратять більшість або в одній із палат законодавчих зборів, або й в обох. Залишившись без більшості, глава Білого дому нічого не зможе зробити із санкціями, запровадженими раніше. А от ті, які вводилися при ньому, можуть бути переглянуті. Їхня особливість — у процедурі: Трамп і його адміністрація отримали дозвіл одноосібно запроваджувати або скасовувати санкції. І вже цим скористалися.22 жовтня минулого року Штати вдарили санкціями по найбільших російських нафтових компаніях "Роснєфть" і "Лукойл". В Україні цьому дуже зраділи, однак радість виявилася недовгою: 13 березня 2026 року на тлі війни з Іраном США дозволили транспортувати російську нафту, яка вже була завантажена на танкери в морі, а 18 квітня на місяць послабили санкційні обмеження на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, що транспортуються морем, хоча за кілька днів до того міністр фінансів Скотт Бессент обіцяв цього не робити. У травні послаблення продовжили ще на місяць, у червні дію санкцій відновили, проте за ці три місяці Росія встигла заробити близько 6 мільярдів доларів.Днями Мінфін США вдарив по мережі A7 — тіньовій банківській системі, пов'язаній із Росією, проте не через війну в Україні. Згідно з даними Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) цю мережу використовували зокрема для продажу іранської нафти через "тіньовий флот", закупівлю зброї, обслуговування кіберзлочинців. OFAC заблокував усі активи А7 та її компаній в юрисдикції США. На цьому прикладі можна побачити, що американці можуть діяти жорстко, якщо мають політичну волю. Далі — про радників, які нашіптують Трампу, щоб той послаблював санкції. Згаданий пан Коул обкатав схему на Білорусі: у березні цього року США скасували санкції щодо білоруських калійних добрив після того, як білоруська влада звільнила 250 в'язнів. 15 вересня Коул зустрічався із самопроголошеним правителем Білорусі Олександром Лукашенком, а Трамп устиг анонсувати "велику угоду" з Мінськом по калійних добривах. Це все відбувається на тлі сварки США з Канадою, яка є головним поставником добрив на американський ринок. Схема Коула проста до примітивності: у кожної авторитарної держави існують політв’язні, яких можна "викупити", отримавши за це економічну вигоду для Сполучених Штатів. У Росії таких — багато. Але той факт, що авторитарні режими зароблятимуть на продажу американцям потрібних їм товарів і ставатимуть від цього сильнішими — в стратегію Коула не входить. Як і те, що Москва чи Мінськ перетворять торгівлю політв’язнями на великий бізнес. Небезпека пропозиції саме в її простоті, Трамп — популіст, прості рішення йому подобаються. Тому не слід виключати, що під проміжні вибори до Конгресу може відбутися перший "аукціон" — Путін "продасть" обумовлену кількість опозиціонерів в обмін на, наприклад, скасування санкцій проти "Лукойла". Трамп розповідатиме, який він добрий самарянин, на частину електорату це вплине, адже серед виборців республіканців багато представників релігійних громад. А далі вже реалізовуватиметься та схема, про яку писали у The New York Times. З огляду на те, що російські опозиціонери не становлять небезпеки для кремлівського режиму, це вони довели своєю бездіяльністю на Заході, Путін за них не триматиметься, йому спровадити їх навіть вигідно — Трамп зустріччю на Алясці зробив подарунок диктатору, поставивши його на свій рівень, а тепер ще й гуманізує це чудовисько. Чи можна цьому запобігти? США можуть скасовувати лише свої обмеження, але у переважній більшості санкції Америки та Європи переплетені або взаємодоповнюються. Це означає, що Вашингтон доволі обмежений у діях. Тиснути на Британію, Канаду та Євросоюз прямо американці не будуть, бо це обернеться скандалом, однак ганебний випадок скасування персональних санкцій з Алішера Усманова та Михайла Фрідмана створив небезпечний прецедент, коли окремі країни ставлять власні інтереси вище загальних аж настільки, що це руйнує спільні цінності. В ЄС є сили, які орієнтуються на американську адміністрацію — ультраправі, котрі ще й проросійські. При керівництві їх поки ніде немає, проте можливості тиснути на свою владу у них уже є. Вони суголосно співають про "шкоду" санкцій для Європи, якщо ж США почнуть скасовувати свої заборони, можна не сумніватися, що ці діячі закликатимуть рівнятися на Америку.  Та навіть за такого сценарію існує запобіжник, який частенько заважав ЄС швидко ухвалювати санкції, але тепер може стати в пригоді — консенсус усіх 27 членів спілки. Без нього жодного пом’якшення не буде. Тож "офіси простих рішень", які пропонують Трампу умиротворяти Путіна, підсовують йому фейкові стратегії..

Президент Володимир Зеленський заявив, що Сполучені Штати Америки пропонують провести нову тристоронню зустріч на технічному рівні за участю України та Росії наприкінці жовтня.Таку заяву український гарант зробив під час брифінгу з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Києві. Він запевнив, що Вашингтона підтримує зв'язок із Києвом, але деталей переговорного процесу не розкрив."Американська сторона сьогодні контактує як з Україною, так і з Росією", — заявив президент.За словами очільника держави, майданчиком для майбутньої тристоронньої зустрічі можуть стати Об'єднані Арабські Емірати або інша країна, яку запропонує американська сторона. Проте зараз не має точної інформації, чи отримала Росія відповідну пропозицію."Я знаю, що вони запропонують це і російській стороні, або вже запропонували, не знаю конкретики...І будемо чекати їх відповіді. Ми реагуємо позитивно на перемовини", — зазначив він.Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту до Києва звернувся до російського керівництва із закликом припинити удари по Україні та погодитися на переговори. Заяву він зробив біля пошкодженої будівлі Національної академії наук України, яку відвідав разом із президентом Володимиром Зеленським.Додамо, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль вважає, що переговори щодо закінчення війни Росії проти України можуть відбутися вже "незабаром". Водночас Німеччина хоче брати в них активну участь..

У неділю, 4 жовтня, заступник голи Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв зазначив, що "блокування" російського супутникового угруповання "Рассвет" на прохання України означає лише його знищення.Про це Дмитро Медведєв написав у своєму Telegram-каналі."Це призведе до повноцінної космічної війни. Сподіваюся, що такі наслідки усвідомлюють американці. Адже тоді їхні низькоорбітальні супутники Starlink посипляться донизу, як іграшки із засохлої ялинки. Космос — дуже тісне місце, треба бути взаємно чемними", — зазначив агресивний рашист.Річ у тому, що вчора президент України Володимир Зеленський повідомив про ризик запуску російської супутникової мережі "Рассвет" до кінця 2026 року за активної допомоги Китаю.Український лідер закликав Вашингтон ввести жорсткі санкції проти компаній, причетних до створення цього аналога Starlink.Також Медведєв назвав вимоги на адресу України, які необхідно ухвалити для досягнення так званого "стійкого світу". Їх він назвав в інтерв'ю для держтелерадіо Ірану."Це насамперед нейтральний, неядерний, незалежний статус держави Україна. По-друге, відмова від націоналістичного курсу нинішнього режиму в Україні та засудження практики заборони російської мови, заборони взагалі на все російське як одна з умов такого врегулювання", — заявив заступник голови Радбезу РФ.Третьою вимогою він назвав територіальне питання, а саме передачу територій, які Росія "внесла" до російської конституції. Виходячи з цього, йдеться не тільки про Донбас, а й Херсонську та Запорізьку області. В іншому випадку Медведєв загрожує досягнути цього військовим шляхом."По-третє, це передача до російської юрисдикції того, що встановлено в Конституції Росії. А саме територій на Донбасі та в деяких інших нових регіонах. Тобто відновлення російського суверенітету. Якщо цього не буде, ми зробимо це військовим способом", — підсумував він.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозвʼязку з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи "Рассвет" над суверенною територією України..

Дипломатичний діалог між Сполученими Штатами та Росією вийшов за межі виключно мирного врегулювання та охопив багатомільярдні економічні інтереси. Сторони обговорюють масштабну угоду з продажу активів російської нафтової компанії "Лукойл".Про це повідомляє The New York Times.Багатомільярдна угода та інтереси оточення ТрампаЯк зазначає видання, переговори між Вашингтоном і Москвою стосуються не лише питань припинення війни, але й комерційних інтересів навколо російських енергетичних активів. Журналісти з'ясували, що угода щодо компанії "Лукойл" може стати надзвичайно вигідною для низки відомих бізнесменів, зокрема з ближнього кола президента США Дональда Трампа та його спецпредставників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера. Інсайдерські джерела зазначають, що обговорення тривають уже не перший місяць.За даними ЗМІ, ініціатором продажу активів виступив сам Володимир Путін, який прагне продемонструвати росіянам можливість повернення до бізнесових зв'язків зі Штатами. Своєю чергою, команда американського лідера погодилася вивчити цю ініціативу, оскільки Білий дім вбачає в ній важелі для впливу на глобальний ринок енергоносіїв та покращення комунікації з Кремлем.Доля активів "Лукойлу" та зняття санкційЗа даними The New York Times, у разі схвалення цієї угоди Вашингтоном активи "Лукойлу" можуть бути виведені з-під дії американських санкцій, що автоматично в рази збільшить їхню ринкову вартість. Попри приватний статус нафтового гіганта, у Москві визнають, що фінальне рішення щодо такого майнового перерозподілу ухвалюватиме особисто Путін.Йдеться про розгалужену мережу активів по всьому світу: від нафтових родовищ у Камеруні й нафтопереробних заводів у Європі до автозаправних станцій у Нью-Джерсі. Таким чином, реалізація цього плану повністю залежить від політичної волі двох лідерів — Трампа і Путіна. Серед можливих покупців активів називають американського інвестора Тодда Боелі, який має прямі зв'язки з чинною американською адміністрацією.Нагадаємо, у Сполучених Штатах розгортається політичний скандал довкола можливого приїзду очільника Кремля Володимира Путіна на міжнародну зустріч. 14 сенаторів закликали очільника Білого дому Дональда Трампа переглянути рішення та скасувати запрошення російського диктатора на саміт G20..

Президент України Володимир Зеленський повідомив про ризик запуску російської супутникової мережі "Рассвет" до кінця 2026 року за активної допомоги Китаю. Український лідер закликав Вашингтон ввести жорсткі санкції проти компаній, причетних до створення цього аналога Starlink.Про це повідомляє Financial Times.Російсько-китайський проєкт "Рассвет"Як зазначає видання, Москва активізувала створення власної супутникової мережі одразу після того, як російські військові втратили доступ до американської системи Starlink у війні проти України. Президент Володимир Зеленський підтвердив інформацію про те, що Китай дійсно допомагає РФ у розробці цього проєкту, який має стати аналогом Starlink. За попередніми прогнозами, супутники "Рассвєт" можуть запустити вже наприкінці 2026 року або на початку 2027-го."Ми знаємо, що Китай працює над супутниками, працює над можливістю допомогти Росії створити аналог Starlink", — наголосив президент.Переговори з США щодо санкційГлава держави зазначив, що неодноразово порушував перед президентом США Дональдом Трампом питання запровадження санкцій проти структур, причетних до створення цієї супутникової мережі. Востаннє український очільник обговорював це питання з американським колегою під час особистої зустрічі у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН.Раніше керівник компанії "Ікс Холдинг" Олексій Шелобков, яка працює над створенням системи, заявляв про плани запустити "Рассвєт" у 2027 році. Перші 16 апаратів уже вивели на низьку навколоземну орбіту в березні, а в майбутньому угруповання планують суттєво розширити.Нагадаємо, що, як повідомляв міністр закордонних справ Андрій Сибіга наприкінці серпня, Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозвʼязку з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи "Рассвет" над суверенною територією України..

Спільний американсько-український інвестиційний фонд відбудови уклав свою першу угоду у сфері критичних мінералів. Також погоджено чотири інші проєкти.Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на керівника відділу інвестицій Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC) Конора Коулмана.Він зазначив, що загальний обсяг проєктів фонду — наразі близько 70 мільйонів доларів. Перша угода у сфері корисних копалин дозволить вкласти приблизно 30 мільйонів доларів у "спільну інвестиційну платформу" з BGV Group.За його словами, спершу увагу зосередять на гірничодобувних проєктах на початковій стадії на всій території України, а також на родовищах рідкісних копалин, урану, берилію та цирконію."Усі вони входять до списку критично важливих корисних копалин США, тому це дуже добре узгоджується з тим, що ми прагнемо зробити з погляду пріоритетів адміністрації США", — зауважив Коулман.Зазначається, що два інші нові проєкти мають на меті зміцнити енерго- та тепломережі України після посилення російських атак на ключову інфраструктуру напередодні зими.Коулман додав, що один із них доповнить майже 100 мільйонів доларів, які DFC погодилася надати у вигляді позики енергетичній компанії України ДТЕК на створення нової акумуляторної системи.Вона забезпечуватиме резервне електропостачання приблизно 600 тисяч українських домогосподарств протягом до двох годин. Проєкт також матиме "доступ до капіталу у разі виникнення збитків".Фонд також отримає частку в капіталі платформи комбінованого виробництва тепла й електроенергії, призначеної для сприяння будівництву й експлуатації низки "енергетичних хабів", покликаних відновити пошкоджене електропостачання та теплопостачання до домогосподарств."Фонд шукає додатковий капітал для збільшення своїх можливостей", — підсумував Конор Коулман.Нагадаємо, що однією з ключових переваг для нашої країни є механізм фінансування цього фонду коштом доходів від природних ресурсів України..

Неможливо не помітити, як останніми тижнями у Європі нагнітається ситуація щодо можливого нападу Росії на країни НАТО. Особливо відзначаються в цьому плані Польща і країни Балтії. Про Польщу поговоримо іншим разом, а зараз давайте розглянемо — чи готові Литва, Латвія і Естонія до гіпотетичного російського вторгнення і які шанси у них вистояти — як за умови активації 5 статті НАТО, так і без неї.Про що стаття 5 Статуту НАТОСтаття 5 Північноатлантичного договору — це принцип колективної оборони НАТО, згідно з яким збройний напад на одного члена Альянсу в Європі чи Північній Америці розглядається як напад на усіх членів.Звучить надійно, але є один нюанс. Ця стаття прописувалась як запобіжник воєнних конфліктів, а не як інструмент їх вирішення. Іншими словами, вона передбачає, що вороги НАТО будуть боятися нападати на країни Альянсу, але не означає автоматичної симетричної відповіді, якщо такий напад все ж станеться.Та й в самому НАТО, виходячи з риторики його лідерів, не те щоб горіли бажанням її активувати. Так, 23 вересня Марк Рютте прямо заявив:"Стаття 5 свідомо сформульована неоднозначно, тому ми ніколи точно не скажемо, чи буде вона застосована".Власне, за весь час існування Альянсу 5 стаття була застосована лише один раз — після терористичної атак проти США 11 вересня 2001 року. Але є різниця: напад на США, і напад на умовну Литву. Як казали напередодні Другої світової війни адепти політики умиротворення агресора: "Чи готові ви вмирати за Данциг?".Тай навіть в 2001 році на активацію 5 статті неповороткій бюрократії Північноатлантичного альянсу знадобилась доба, а, враховуючи темпи просування російської армії в Україні в 2022 році, за добу Росія теоретично може окупувати всю територію Балтії і почати переговори з НАТО "відштовхуючись від нових реалій на землі", як люблять говорити Путін з Лавровим. І стримати її в цю першу добу зможуть лише власні армії балтійських країн.Армії країн БалтіїСтаном на 2026 рік Литва має найсильнішу та найбільшу армію серед трьох країн Балтії, випереджаючи Естонію та Латвію за всіма основними показниками. Завдяки найбільшій кількості населення та найпотужнішій економіці в регіоні, Литва виступає головною військовою силою балтійського флангу НАТО.Згідно зі щорічним рейтингом Global Firepower та аналітичними даними оборонних відомств, країни розташовуються в такому порядку за військовою міцністю:Як бачимо, оборонний бюджет Литви значно перевищує бюджети Латвії та Естонії разом узятих. Країна виділяє понад 5% від свого ВВП на потреби оборони, інвестуючи в бронетехніку, ППО та артилерію.Також Литва лідирує за чисельністю особового складу, маючи найбільший мобілізаційний резерв та кількість активного військового персоналу в регіоні. Також Литва єдина серед трьох країн Балтії активно формує бронетанкові війська.Іноземний контингент союзниківСтаном на сьогодні на території країн Балтії розгорнуто потужні зовнішні військові контингенти союзників по НАТО. Основу цієї присутності складають багатонаціональні бойові групи Передового присутності НАТО (NATO Enhanced Forward Presence), які у 2026 році перейшли на рівень повноцінних бойових бригад. Також розгорнуті американські підрозділи та повітряні місії.Зокрема, у Литві розгортає повноцінну важку бронетанкову бригаду Німеччина. Крім цього, в країні присутній контингент США чисельністю близько 1000 військових із важкою технікою та танками, який перебуває на базі в Пабраде на постійній ротаційній основі. У Латвії основу іноземних сил складає канадський контингент, який планомірно розширився до рівня бригади. Серед інших учасників групи НАТО виділяється Іспанія, яка суттєво посилила присутність своєю бронетехнікою та ППО.В Естонія значні бронетанкові сили з танками Challenger та артилерією утримує Велика Британія. Також присутній контингент США, а саме — піхотні роти та підрозділи систем HIMARS.Але головне питання в контексті контингентів союзників полягає не в їх чисельності  і навіть не в озброєнні, а в готовності діяти. Простіше кажучи, що вони робитимуть у разі повномасштабного вторгнення армії РФ: займуть оборону і приймуть бій, чи оголосять термінову евакуацію?Яка з країн протримається найдовше у разі гіпотетичного нападу РосіїА ось тут криється найцікавіше. За версією воєнних аналітиків, у сценарії гіпотетичного нападу Росії найдовше здатна протриматись… Естонія. Попри те, що Литва має найбільшу армію в мирний час, Естонія володіє унікальними географічними, стратегічними та оборонними перевагами, які роблять її найменш уразливою до швидкого захоплення.Військові аналітики та оборонні концепції країн Балтії виділяють кілька ключових факторів, чому Естонія має вищі шанси на довготривалу оборону:Географічні переваги та захищеність кордонівКордон Естонії з Росією захищений масивними природними бар'єрами — великим Чудським озером та річкою Нарва. Це звужує можливі напрямки сухопутного наступу армії РФ до двох вузьких перешийків (Нарвського та Псковського), де відносно легко організувати оборону.До того ж Естонія має великі острови (Сааремаа, Хіюмаа), які можуть слугувати віддаленими оборонними форпостами та базами для партизанського опору, навіть якщо материкова частина буде частково окупована.Для порівняння, Литва має величезний і відкритий кордон із Білоруссю та Калінінградською областю Росії, де важко стримувати флангові удари, плюс Сувалкський коридор (вузька ділянка землі між Білоруссю та Калінінградом). У разі одночасного удару Росія може миттєво відрізати Литву (і всю Балтію) від сухопутного сполучення з Польщею та рештою Європи. Литва одразу опиниться в оточенні та під перехресним вогнем з двох боків.Латвія ж розташована в центрі Балтії і має довгий сухопутний кордон з Росією та Білоруссю без серйозних природних перешкод, що робить її території вразливими для швидких танкових проривів з метою розсікання всього регіону навпіл.Ефективна мобілізаційна система "Тотальної оборони"На відміну від сусідів, Естонія ніколи не скасовувала призов і десятиліттями будувала систему тотальної оборони. Її мобілізаційна система вважається найефективнішою в НАТО. У разі війни Естонія здатна протягом 24-48 годин збільшити свої збройні сили з 7 000 до понад 45 000 військових завдяки високій готовності резервістів та добровольчого формування "Кайтселійт" ("Союз оборони").Тотальна оборона передбачає, що до опору залучене все суспільство, а державні інститути та критична інфраструктура готові до автономної роботи в умовах повної ізоляції.Зовнішня логістикаЕстонія географічно відокремлена від решти НАТО в особі Фінляндії лише вузькою Фінською затокою. Це дозволить союзникам практично миттєво надавати артилерійську, повітряну та логістичну підтримку.Замість висновківЯк би там не було, а досвід війни в Україні і риторика лідерів країн НАТО недвозначно натякають, що західний світ все ще не готовий до відкритої воєнної ескалації з Росією, тому чи врятує 5 стаття Литву, Латвію і Естонію — наразі питання відкрите.Тому, як би цинічно це не прозвучало, та якщо Путін таки наважиться на повномасштабне вторгнення в країни Балтії, то розраховувати Литва, Латвія і Естонія зможуть лише на свої армії і здатність своїх народів чинити спротив..

Україна закликала адміністрацію американського президента Дональда Трампа та Конгрес запровадити санкції проти російських компаній та інших структур, які працюють над супутниковою програмою "Рассвет".Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на тимчасового повіреного у справах України в США Дениса Сєніка.Українські дипломати попередили міжнародних партнерів, що в разі розгортання масового виробництва власних супутників Росія зможе вражати українські цілі в режимі реального часу."Якщо вони запустять "Рассвет" до кінця 2026 або на початку 2027 року, то зможуть уражати цілі на території України в режимі реального часу. Це стане для нас великим викликом. І ми маємо також розуміти, що це не лише про Україну", — зауважив Сєнік.За його словами, Росія "агресивно нарощує" кількість супутників, щоби зробити своє угруповання повністю дієздатним. Українська сторона поінформувала про програму "Рассвет" адміністрацію президента США й американських законодавців. Дипломати наголошують: структури, які забезпечують запуск та розвиток програми, мають потрапити під санкції."Існують заходи, які можна вжити для запровадження санкцій та інших кроків у цьому питанні — й діяти потрібно оперативно. Це й доносимо до партнерів", — заявив український представник.За його словами, йдеться про суб'єкти, які працюють над програмою вже щонайменше рік і наразі не перебувають під санкціями США. Водночас Київ закликає надати Україні доступ до відповідних супутникових можливостей над територією Росії."Для цілей самооборони Україні необхідно надати доступ до відповідних супутникових можливостей над територією Росії — можливостей, яких вона наразі не має", — підсумував Денис Сєнік.Нагадаємо, що, як повідомляв міністр закордонних справ Андрій Сибіга наприкінці серпня, Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозвʼязку з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи "Рассвет" над суверенною територією України..

Влада Ірану розробляє плани щодо розширення цілей для військових ударів далеко за межі Близького Сходу у разі поновлення масштабної військової кампанії з боку США. Попри активну підготовку до ескалації, Тегеран паралельно намагається діяти дипломатичним шляхом і передав Вашингтону умови для припинення вогню.Про це повідомляє Reuters.Плани ескалації та можливі цілі ТегеранаЯк зазначає видання, після повернення президента Масуда Пезешкіана з Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку іранське військове керівництво активізувало обговорення щодо термінів та масштабів потенційної відповіді на можливі удари США. За даними високопоставлених джерел, старші командири розглядають розширення списку цілей. Якщо раніше під прицілом перебували виключно американські об'єкти, то тепер удари можуть бути завдані по країнах, які підтримують військові операції США, а також по об'єктах поза межами Близького Сходу.Крім того, Тегеран дав вказівку союзним угрупованням у Лівані, Ємені та Іраку бути у повній готовності до масштабних дій. Передбачається, що відповідь простягатиметься від Ормузької протоки до ключових інтересів США в усьому регіоні."Але вони, видається, налаштовані не реагувати символічно на символічний крок, а натомість ескалювати в надії відновити стримування", — зазначає старший аналітик з питань Ірану в Міжнародній кризовій групі Хамідреза Азізі.Економічний тиск і дипломатичне врегулюванняПопри військові приготування, Іран шукає шляхів для уникнення тривалого конфлікту, оскільки американська блокада зупинила експорт нафти й завдала нищівного удару по економіці країни. Через це під час Генасамблеї ООН іранська сторона через катарських посередників направила Вашингтону пропозицію для припинення вогню. Основні вимоги Ірану передбачають:повне припинення бойових дій у регіоні протягом семи днів;зняття блокади з іранських портів та скасування нафтових санкцій;розблокування щонайменше 12 мільярдів доларів заморожених іранських активів;відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку.Водночас іранські посадовці приватно вважають шанси на успіх дипломатичних перемовин вкрай низькими, готуючись до найгірших сценаріїв розвитку подій.Нагадаємо, уряд Сполучених Штатів Америки 29 вересня оголосив про нові санкції проти Ірану. Під обмеження потрапили 13 фізичних та юридичних осіб, які допомагали Ірану закуповувати зброю та комплектуючі..