# США

Оприлюднено раніше секретні стенограми розмов Володимира Путіна та 43-го президента США Джорджа Буша-молодшого. Оприлюднені документи охоплюють період з 2001 по 2008 роки та розкривають зародження імперських амбіцій очільника Кремля.Про це повідомила американська неурядова організація National Security Archive.Україна як "штучне утворення"Під час переговорів у 2008 році Путін активно просував пропагандистські тези про "штучність" української держави. Він запевняв Буша, що Україна — це конгломерат територій, отриманих після Другої світової війни від Польщі, Румунії та Угорщини, а також земель, нібито переданих Росією у 1920-х роках."Це велика країна з населенням 45 мільйонів, але вона населена людьми з дуже різним мисленням. Україну, яка століттями була частиною Росії, просто віддали", — скаржився диктатор, додаючи, що Крим був переданий лише у 1956 році.Також Путін маніпулював цифрами, стверджуючи, що в Україні мешкає 17 мільйонів етнічних росіян, а НАТО сприймається українцями як "ворожа структура".Бажання вступити до НАТОЦікаво, що на початку 2000-х риторика Кремля була іншою. Путін бідкався, що Росія почувається "ізольованою" від Альянсу. Він згадував заявку СРСР на вступ до НАТО від 1954 року і стверджував, що тепер, коли всі перепони (як-от контроль над Східною Європою) усунуто, РФ могла б стати повноцінним союзником Заходу. Водночас він висловлював традиційні побоювання щодо наближення військової інфраструктури блоку до російських кордонів.Позиція США та "добра воля" СРСРУ 2001 році Джордж Буш-молодший намагався вибудувати партнерські відносини, заявляючи, що "сильна Росія" відповідає інтересам Вашингтона. Він закликав Путіна разом протистояти новим глобальним загрозам.У відповідь Путін хизувався "доброю волею" радянської влади, яка нібито "добровільно змінила світ", віддавши Казахстан, Кавказ та Україну. На його думку, такі територіальні втрати були "нечуваними" і стали результатом рішень тогочасних партійних босів.Виправдання агресії в ЧечніЩодо подій на Кавказі, очільник Кремля намагався легітимізувати дії РФ, стверджуючи, що після виходу російських військ із Чечні у 1996 році туди нібито масово зайшли "арабські радикали", які атакували сусідні регіони, що й змусило Москву повернутися до воєнних дій.Раніше посол Сполучених Штатів Америки у Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер заявив, що вже протягом наступних 90 днів можливо буде досягти врегулювання війни та сталого миру в Україні. Вашингтон планує тиснути як на Росію, так і на Україну з метою завершення бойових дій.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Кремлю доведеться піти на компроміс щодо вимог, на яких він давно наполягав, зокрема багатьох із тих, що несумісні не лише з останнім 20-пунктним "мирним планом", але й з початковим, що містив 28 пунктів. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Посол США в НАТО Метт Вітакер заявив 23 грудня в ефірі Fox News, що "м’яч зараз на боці Росії", щоб відповісти на чотири документи, що виникли в результаті нещодавніх переговорів між США, Україною та Європою. Вітакер зазначив, що великі втрати, які російські війська несуть в обмін на "дуже незначні" здобутки на полі бою, не підштовхують Кремль до спроб припинити війну. Кремль вже дав зрозуміти, що не зацікавлений у прийнятті українських чи європейських контрпропозицій до будь-якої мирної угоди, а помічник президента Росії Юрій Ушаков заявив 21 грудня (до публікації 20-пунктового плану), що він "впевнений", що пропозиції, які українська та європейська делегації зробили під час переговорів з делегацією США в Маямі, будуть "досить неконструктивними" і не "покращать" запропоновану тоді угоду про врегулювання. Кремль неодноразово висував вимоги, несумісні з багатьма пропозиціями 20-пунктового плану, і показав, що він не зацікавлений у врегулюванні, заснованому на компромісах, подібних до тих, що, здається, втілені в останньому документі. Російський диктатор Володимир Путін зовсім недавно, 19 грудня, окреслив свою відданість вимогам, які він виклав у своїй промові в червні 2024 року перед міністерством закордонних справ Росії (МЗС): повне виведення України з усіх Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей; відмова України від своїх прагнень до членства в НАТО та зобов'язання щодо нейтралітету; демілітаризація України (вимога Росії щодо обмеження українських військових таким чином, щоб Україна не могла захистити себе), денацифікація України (вимога Росії щодо заміни чинного українського уряду проросійським маріонетковим урядом), міжнародне визнання анексії Росією чотирьох українських областей та Криму в міжнародних угодах; та скасування всіх західних санкцій проти Росії. "Вимоги Путіна від червня 2024 року по суті повторювали його вимоги з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році", — пишуть аналітики.Кремлівські чиновники також стверджували, що Росія та Сполучені Штати досягли порозуміння на основі вимог Путіна від червня 2024 року під час саміту на Алясці у серпні 2025 року, але жодних публічно доступних угод на саміті не було укладено. Постійні посилання Кремля на промову від червня 2024 року та нібито угоди з Аляски демонструють відхилення Кремлем пропозицій, викладених у планах із 28 та 20 пунктів, щодо заморожування нинішніх ліній у Запорізькій та Херсонській областях або в усіх чотирьох областях. Раніше посол Сполучених Штатів Америки у Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер заявив, що вже протягом наступних 90 днів можливо буде досягти врегулювання війни та сталого миру в Україні. Вашингтон планує тиснути як на Росію, так і на Україну з метою завершення бойових дій.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Під час святкування Різдва Дональд Трамп анонсував повернення до активного порядку денного щодо ключових геополітичних гравців. Глава Білого дому зазначив, що питання України, РФ та Китаю знову потребують його безпосередньої уваги.Про це республіканець сказав під час трансляції у Білому домі.Згідно з офіційним графіком, ранок 24 грудня Трамп провів за грою в гольф, а вечір присвятив традиційним дзвінкам дітям, обговорюючи з ними маршрут Санта-Клауса. Під час однієї з таких розмов президент зазначив, що хоч йому і подобається спілкування, державні справи вимагають його уваги."Ми могли б розмовляти так хоч цілий день. Але нам потрібно повертатися до питань Китаю, Росії та України. На черзі інші справи", — наголосив американський лідер.Окрім цього, під час різдвяного заходу Трамп зробив ще кілька цікавих заяв:безпека кордонів. Президент жартома (або напівжартома) зазначив, що важливо переконатися, чи справжній Санта прибуває до країни, а не "якийсь поганий Санта" під його виглядом;інтелектуальний потенціал. Він наголосив, що Сполученим Штатам потрібно більше людей з високим рівнем IQ;економічні успіхи. Трамп похвалився показниками ВВП, який склав 4,3%. За його словами, такий результат перевищив очікування на два пункти й став прямим наслідком впровадження торгівельних тарифів.Раніше  посол Сполучених Штатів Америки у Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер заявив, що вже протягом наступних 90 днів можливо буде досягти врегулювання війни та сталого миру в Україні. Вашингтон планує тиснути як на Росію, так і на Україну з метою завершення бойових дій.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Вже протягом наступних 90 днів можливо буде досягти врегулювання війни та сталого миру в Україні. Вашингтон планує тиснути як на Росію, так і на Україну з метою завершення бойових дій.Про це повідомив посол Сполучених Штатів Америки у Північноатлантичному альянсі Метью Вітакер в інтерв’ю Fox News. За словами Вітакера, наразі за посередництва Білого дому укладення мирної угоди є реалістичним у короткостроковій перспективі."Президент Трамп, я думаю, виходить саме з того, що вбивства мають припинитися. Це безглуздо. Це триває вже чотири роки. Ніхто не отримує жодних стратегічних переваг. І смерть та руйнування просто мають закінчитися", — заявив він.Вітакер також наголосив, що у Вашингтоні налаштовані застосовувати політичний тиск щодо обох сторін конфлікту — України та Росії — задля встановлення миру.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.21 грудня Рустем Умєров заявив, що протягом трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними". Зокрема, основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах..

Країна-агресорка Росія вимагатиме суттєвих змін до так званого 20-пунктного "мирного плану", узгодженого Україною і Сполученими Штатами Америки.Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на "наближене до Кремля джерело". Зазначається, що у Москві у плані "немає важливих для Росії положень" і "відповідей на багато запитань"."Москва розглядає 20-пунктний план, розроблений між Україною та США, як відправну точку для подальших переговорів, на тлі того, як у ньому відсутні важливі для Росії положення, і він не відповідає на багато питань", — повідомило джерело.За словами співрозмовника агентства, наразі Росія розглядає поточний документ як досить типовий український план. Однак "вона вивчить його з холодною головою". Джерело також відзначило, що, у плані також відсутні обмеження, яких прагне Росія щодо післявоєнних Збройних сил України та видів озброєння Києва, і він не надає чітких гарантій щодо статусу російської мови в Україні."Росія також хоче ясності щодо питання скасування санкцій та сотень мільярдів доларів заморожених російських державних активів на Заході. РФ хоче, щоб Україна відмовилася від земель на сході Донецька, які війська Путіна не змогли захопити протягом майже чотирьох років боїв. Україна відхиляє цю вимогу, побоюючись, що здача добре укріпленої території зробить її вразливою до нового нападу Росії", — зауважили у Bloomberg.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.21 грудня Рустем Умєров заявив, що протягом трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними". Зокрема, основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах..

Згідно з новими даними, Дональд Трамп користувався приватним літаком секс-злочинця Джеффрі Епштейна значно частіше, ніж вважалося досі. Ця інформація стала відома після оприлюднення чергової партії документів міністерством юстиції США.Про це йдеться в електронному листі прокурора Нью-Йорка, який став частиною нової партії документів про Епштейна, оприлюдненої у вівторок Міністерством юстиції США, пише Reuters.В електронному листі від 7 січня 2020 року неназваний прокурор зазначив, що, згідно із записами польотів, Трамп літав на приватному літаку Епштейна вісім разів протягом 1990-х років. Серед них було щонайменше чотири рейси, на борту яких також перебувала соратниця фінансиста Гіслен Максвелл. Наразі Максвелл відбуває 20-річний термін ув'язнення за допомогу Епштейну в сексуальному насильстві над неповнолітніми дівчатами.У дописі в соціальних мережах у 2024 році Трамп заявляв, що його "ніколи не було в літаку Епштейна чи на його "дурному" острові". В електронному листі прокурора не містилося жодних звинувачень Трампа у скоєнні злочину. Білий дім не одразу відповів на запит про коментар щодо цього листа. На одному з рейсів, описаних у нещодавно опублікованих записах, єдиними трьома пасажирами були Епштейн, Трамп та 20-річна жінка, ім'я якої було приховано. "На двох інших рейсах пасажирами були жінки, які могли б бути потенційними свідками у справі Максвелл", — йдеться в документі.Трамп був знайомий з Епштейном у 1990-х та на початку 2000-х років. Він стверджував, що їхні стосунки припинилися в середині 2000-х, і він ніколи не знав про сексуальне насильство з боку фінансиста. Нагадаємо, Епштейна було засуджено у Флориді у 2008 році за залучення особи віком до 18 років до проституції, а у 2019 році Мін'юст звинуватив його у торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації.Міністерство юстиції опублікувало заяву в мережі X, де зазначило: "Деякі з цих документів містять неправдиві та сенсаційні заяви проти президента Трампа, подані до ФБР безпосередньо перед виборами 2020 року. Щоб було зрозуміло: ці твердження є необґрунтованими та хибними. Якби вони мали хоч краплю правдивості, їх би точно використали як зброю проти Трампа"."Проте, з огляду на нашу відданість закону та прозорості, Міністерство юстиції США публікує ці документи з юридично необхідними гарантіями захисту жертв Епштейна", — додають у відомстві.Остання публікація файлів Епштейна містить близько 30 000 сторінок документів із численними правками, а також десятки відеокліпів, зокрема кілька знятих нібито у федеральному слідчому ізоляторі. Епштейна знайшли мертвим у 2019 році у в'язниці Нью-Йорка; його смерть визнали самогубством.В іншому електронному листі від 2021 року невідома особа вказала, що під час перегляду даних з мобільного телефону колишнього помічника Трампа Стіва Беннона було знайдено "зображення Трампа та Гіслен Максвелл". Уряд видалив частини повідомлення, які вказували на відправника та отримувача. Ще один файл містив нечітку фотографію Трампа поруч із Максвелл, яка збігається із зображенням обох на показі мод у Нью-Йорку у 2000 році.Серед розкритих матеріалів було кілька інших записів, де згадується Трамп, хоча вони не дають підстав вважати, що уряд визнав їх правдивими. Зокрема, йдеться про листівку, нібито надіслану Епштейном Ларрі Нассару — колишньому лікарю з гімнастики, засудженому за насильство над дівчатами. У рукописному посланні згадувався Трамп без вказівки імені. Пізніше мін'юст назвав цю картку підробкою.Також уряд розкрив повідомлення про дзвінки на гарячу лінію ФБР. Один з абонентів стверджував, що у 1995 році він керував лімузином Трампа і підслухав розмову, в якій той звертався до когось "Джеффрі" та згадував про знущання з дівчини. Певність цих свідчень не підтверджена. У вівторок також було опубліковано відео, на якому нібито видно Епштейна в тюремній камері. Проте перевірка Reuters виявила, що це, ймовірно, комп'ютерна графіка, яка вперше з'явилася в мережі у 2020 році.Закон про прозорістьМинулого тижня адміністрація Трампа опублікувала велику кількість файлів Епштейна на виконання нового закону, що зобов'язує розкривати інформацію з цієї резонансної теми. Однак публікації містили значну кількість зафарбованих фрагментів, що викликало обурення деяких республіканців напередодні проміжних виборів 2026 року. У понеділок Трамп применшив важливість цих файлів, заявивши журналістам, що матеріали використані лише для того, "щоб відвернути увагу від величезного успіху" його та його колег.Новий закон про прозорість, ухвалений Конгресом минулого місяця, зобов'язав розкрити всі файли Епштейна, попри тривалі зусилля Трампа зберегти їх у таємниці. Республіканець Томас Массі, який ініціював цей закон, розкритикував позицію Трампа у мережі X, зазначивши, що генпрокурор Пем Бонді "завзято працює над редагуванням та видаленням файлів Епштейна, які вона зобов'язана оприлюднити за законом".Нагадаємо, раніше Сьюзі Вайлз, голова апарату Білого дому, в інтерв'ю Vanity Fair заявила, що президент Дональд Трамп має "особистість алкоголіка", а віце-президент Джей Ді Венс є "прихильником теорій змов". Пізніше Вайлз відмовилася від своїх слів, назвавши опублікований матеріал "сфабрикованим"..

Губернатор Луїзіани республіканець Джефф Лендрі, якого американський президент Дональд Трамп призначив спецпосланцем у Гренландії, заявив, що Вашингтон не має на меті нікого завойовувати та підкорювати.Як повідомляє The Hill, у січні Лендрі підтримав прагнення Трампа придбати Гренландію."Послухайте, Сполучені Штати завжди були гостинною країною. Ми не йдемо туди, щоб завойовувати когось і намагатися, знаєте, захопити чиюсь країну. Ми говоримо: "Послухайте, ми представляємо свободу, ми представляємо економічну силу, ми представляємо захист", — заявляв Лендрі телеканалу Fox News у вівторок, 23 грудня.Він також додав, що його рідня живе в штаті Луїзіана понад 300 років. Лендрі наголосив, що за всю історію Америки мешканці цього штату жили під більшою кількістю прапорів, ніж будь-хто інший, хто мешкає на континентальній частині Сполучених Штатів. "Врешті-решт ми опинилися під прапором Сполучених Штатів Америки, й завдяки цьому Луїзіана стала значно кращою", — додав республіканець.Лендрі зауважив, що Трамп абсолютно правий у прагненні приєднання Гренландії до США! За його словами, це "чудово" для мешканців арктичного острова і "чудово" для Вашингтона.Своєю чергою, Гренландія і Данія послідовно відкидають ідею передачі арктичного острова США. Так, Копенгаген відреагував на призначення Лендрі спецпосланцем у Гренландії, назвавши це "абсолютно неприйнятним". Також міністерство закордонних справ Данії викликало посла США для обговорення цього питання."Заява президента Трампа про призначення спеціального посланця в Гренландії, і, зокрема, його коментарі щодо мети цього призначення, є абсолютно неприйнятними", — наголошував у понеділок, 22 грудня, міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен.Нагадаємо, у січні видання Politico повідомляло, що хоче приєднати Гренландію до США з міркувань міжнародної безпеки. Ймовірно, маючи на увазі загрози з боку країни-агресорки Росії та Китаю.Додамо раніше гренландський прем'єр-міністр Муте Егеде заявив, що острів не хоче бути американським чи данським. Мешканці Гренландії зараз найбільше прагнуть незалежності..

Українська делегація провела продуктивні переговори з представниками обраного президента США Дональда Трампа. Сторони вже підготували чернетки ключових документів, які мають стати основою для завершення війни та запобігання новій агресії РФ.Про це 23 грудня у своєму Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками детальної доповіді міністра оборони Рустема Умєрова та командувача Об'єднаних сил Збройних сил України Андрія Гнатова.Три ключові напрямки домовленостейЗа словами глави держави, на сьогодні зафіксовано пункти в кількох стратегічних документах, що стосуються:гарантій безпеки для України;процесів відновлення країни;базової рамки для завершення війни.Президент наголосив, що всі зафіксовані пункти відповідають головному завданню — реальному припиненню бойових дій та створенню умов, за яких третє російське вторгнення стане неможливим."Кожен раунд перемовин і зустрічей додає забезпеченості українським інтересам. Саме так конструктивно ми продовжимо цю роботу", — заявив Володимир Зеленський.Дипломатія та посилення тиску на РФОкрему вдячність президент висловив європейським партнерам за координацію та підтримку. Він зауважив, що Україна чекає на продовження діалогу зі США, проте наголосив на важливості комплексного підходу."Важливо, щоб дипломатія завжди йшла пліч-о-пліч із необхідним тиском на Росію та необхідною підтримкою для України", — зазначив він.Зеленський також звернув увагу світової спільноти на те, що щоденні російські обстріли та інтенсивні штурми на фронті свідчать про небажання Москви завершувати війну. На його переконання, світ має виправити цей дисбаланс шляхом посилення тиску на агресора, оскільки налаштованість України на мир є значно вищою за російську.Нагадаємо, нещодавно американський лідер Дональд Трамп позитивно оцінив поточний стан діалогу між Україною та Росією. За його словами, переговорний процес триває і демонструє прийнятну динаміку.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Спільна жага до статусу та визнання об’єднує президента США Дональда Трампа й російського диктатора Володимира Путіна у їхньому прагненні підірвати єдність та стабільність Європи. У той час як Росію сприймають як агресивного хулігана, а США часів Трампа — як непередбачувану силу з "базукою" в руках, їхні спільні зусилля перетворюються на руйнівну "отруту" для ліберальних демократій.Такого висновку дійшли професори в Університеті Джонса Гопкінса Генрі Фаррелл та Сергій Радченко, пише The Guardian.Існує думка, що агресія Володимира Путіна проти України зумовлена не так імперським апетитом, як гострим дефіцитом міжнародної поваги. Росія, яка колись була однією з двох світових наддержав, болісно переживає втрату колишнього авторитету. Відчуваючи зневагу з боку Заходу (варто згадати лише визначення Барака Обами про Росію як "регіональну державу"), Кремль використовує війну як інструмент примусу до визнання.Дивно, але антиєвропейський курс Дональда Трампа має ідентичне підґрунтя. Путін усвідомлює, що його реваншизм не принесе йому любові, тому він робить ставку на страх. Для суб'єкта, якого соціальна ієрархія вважає нижчим за рангом, роль "спойлера" (руйнівника гри) стає найвигіднішою стратегією.Аналогічно Трамп прагне зламати світовий порядок, що ставиться до нього та його ідеології з презирством. Хоча нинішня адміністрація США отримує формальні почесті від автократів, Трамп знає, що лідери демократичного світу дивляться на нього зверхньо. Відтак Америка прагне знищити чинну ієрархію престижу, замінивши її світом, де Трамп отримає безумовне поклоніння. Головною перешкодою тут є Європа з її акцентом на праві та багатосторонніх домовленостях.Іронія руйнування власного творінняЯк зазначають автори статті, парадокс полягає в тому, що Трамп націлився на світ, який створили самі ж Сполучені Штати. Після Другої світової війни Вашингтон вибудував систему, де демократія та верховенство права стали еталонами. Це було фундаментом американської "м'якої сили" — здатності впливати на світ через цінності та культуру.Сучасна Європа була вінцем цього порядку. США не лише допомогли відбудувати економіку Заходу через план Маршалла, а й сприяли перемозі ліберальних сил. Європейський Союз став втіленням американських ідеалів навіть більшою мірою, ніж самі США. Тепер же адміністрація Трампа прагне замінити цей правовий порядок правом сили та національними інтересами.Ілюзія сили та реальність зневагиУ новій стратегії нацбезпеки Трамп заявляє про повернення "величі та порядності" Америки, стверджуючи, що країну знову поважають. Проте реальність зворотна: демократичні країни сприймають нинішні США не як лідера, а як непередбачуваного "п'яницю з базукою". Справжня повага та непрямий вплив США стрімко тануть. Це пояснює ворожість Трампа до Європи. Замість того, щоб зміцнювати трансатлантичну єдність, "MAGA-Америка" намагається підтримати ультраправі рухи та використати невдоволення всередині ЄС як клин проти ліберальних цінностей. Мета — перетворити Європу на конгломерат націоналістичних держав, що не заважатимуть ідеології Трампа.Пастка "регіональної держави"Головна проблема Трампа — невідповідність амбіцій і ресурсів. Прагнучи впливати на Європу, він водночас намагається дистанціюватися від неї, послаблюючи роль США в НАТО та скорочуючи дипломатичний апарат. Без цього потужного інструментарію він не здатний переформатувати Європу під свій образ. Адміністрація Трампа може вдаватися до точкових ударів: підтримувати правих радикалів, тиснути на ЄС через регулювання соцмереж чи відмовляти у візах опонентам. Проте, як засвідчив приклад Бразилії та Жаїра Болсонару, такі втручання часто мають зворотний ефект і шкодять самим союзникам Трампа.У підсумку Трамп опинився у пастці: він прагне глобальної поваги, але водночас перетворює США на подобу Росії — регіональну державу, яка може лише цькувати сусідів, але не здатна вести за собою світ.Нагадаємо, нещодавно американський лідер Дональд Трамп позитивно оцінив поточний стан діалогу між Україною та Росією. За його словами, переговорний процес триває і демонструє прийнятну динаміку.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Київ хоче переконати Вашингтон у своїй готовності до подальшої боротьби у війні проти Москви. Зокрема через ліквідацію високопоставлених російських військових у Росії. Як повідомляє московський кореспондент Sky News Айвор Беннетт, ліквідація начальника управління оперативної підготовки Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації Фаніла Сарварова є тривожним сигналом для Москви.Зазначається, що Сарваров був відповідальний за підготовку військ до майбутніх розгортань. Раніше він служив у Чечні та Сирії. Генерал-лейтенант загинув внаслідок вибуху автомобіля біля житлового комплексу приблизно за 16 кілометрів від Кремля. На сьогодні ніхто не взяв відповідальність за його вбивство, але у Москві висловлюють припущення, що Київ може бути причетний. За словами Беннетта, такі підозри не є несподіваними, адже Україна вже проводила подібні операції раніше.Кореспондент зазначає, що торік у грудні було ліквідовано генерал-лейтенанта Ігоря Кириллова, який розповідав про біолабораторії в Україні. Також він віддавав накази застосовувати хімічну зброю проти українських військових. Чоловік загинув через вибух пристрою, закладеного в скутер біля його будинку. Після цього російський диктатор Володимир Путін назвав інцидент серйозним недопрацюванням російських спецслужб.Цього року у квітні неподалік Москви стався підрив автомобіля, що призвів до смерті генерал-лейтенанта Ярослава Москалика. До цього в Сибірі вибух автомобіля забрав життя російського командира, якого звинувачували у воєнних злочинах. Причини, чому саме Сарваров став ціллю, наразі залишаються неясними. Беннетт припустив, що це могло бути зумовлено його високим статусом і вразливістю.Кореспондент видання наголосив, що вбивство відбулося після чергового раунду переговорів між Сполученими Штатами Америки і Росією в Маямі, де посланець Кремля Кирило Дмитрієв зустрічався зі спецпредставником американського президента Стівом Віткоффом і зятем очільника Білого дому Джаредом Кушнером. Журналіст відзначає, що раніше Україна використовувала подібні операції для того, щоб наблизити війну до російського тилу й створити незручності Москві. На його думку, цього разу Київ міг прагнути підірвати переговорні позиції Росії.У Sky News зауважили, що Москва намагається переконати Вашингтон у неминучості перемоги Росії та марності подальшої підтримки України, сподіваючись на вигідніше припинення бойових дій. Водночас Київ прагне передати протилежний сигнал, що країна й надалі здатна боротися. Беннет додав, що усунення російських генералів на їхній власній території є одним із способів продемонструвати це та показати Вашингтону, що Кремль не має повного контролю.Нагадаємо, 25 квітня в російській Балашисі під Москвою стався вибух автомобіля. Інцидент відбувся поблизу житлового будинку. У результаті загинув генерал генштабу Росії..

У Маямі завершилася чергова серія переговорів за посередництва Сполучених Штатів. Із заяв, зроблених дотичними до переговорів особами, можна зробити загальний висновок, що Трамп не хоче застосовувати додаткові важелі впливу на Путіна. А без цього переговорний процес рухатиметься по замкнутому колу.  Як протягом місяця обговорювали "мирний план" ТрампаЗ одного боку, участь американців як посередників у переговорному процесі створює саму можливість таких переговорів — без США Кремль взагалі не сів би за стіл переговорів, проте з кожною зустріччю стає все очевиднішим, що Путін тягне час, а у Трампа лишається все менше важелів, щоб прискорити російського диктатора.Триденні переговори у Флориді стали продовженням треку, розпочатого американцями 21 листопада, коли з’явився сумнозвісний "мирний план" із 28 пунктів, котрий, як з’ясувалося, переважно був написаний у Москві. Американці поводилися спочатку як торговці на базарі: товар хороший — треба брати, бо буде дорожче. Напередодні оприлюднення цього дивного документа США ввели санкції проти двох російських нафтових гігантів — "Роснєфті" і "Лукойл". TrueUA детально аналізував зміст документа та причини його появи. Коли світ оторопів від американського підігрування Росії, у Вашингтоні почали пом’якшувати свою позицію, мовляв, це не остаточний план, а нарис, який сторони обговорюватимуть. При цьому Путін поспішив заявити, що саме цей документ має стати основою для переговорів. Ще б пак, якщо він писався в Кремлі. Єдиний позитив від цих 28 пунктів, що вони стали поштовхом для подальших перемовин. 23-24 листопада у Женеві відбулися тристоронні переговори — Україна, США, Європа. Після них перший варіант "мирного плану" суттєво змінився. 30 листопада стартували переговори між українською та американською делегаціями у Флориді. Після їхнього завершення обидві сторони висловлювали схвальні відгуки, проте було зрозуміло, що американці продовжують тиснути щодо територіальних поступок та не поспішають давати Україні реальні, а не паперові гарантії. Поговоривши з українськими представниками, Стів Віткофф і Джаред Кушнер помчали до Москви. TrueUA пояснював тоді, що від цього вояжу не варто очікувати серйозних зрушень. Так, власне, і сталося. Путін у день візиту заокеанських гостей Путін погрожував "відрізати Україну від моря", а Європі пообіцяв "війну у відповідь". На розмову з вояжерами диктатор спізнився на три години, протягом цього часу їх водили Москвою і годували червоною ікрою. Згодом з’ясувалося, що Віткоффу з собою дали цілий ящик цього делікатесу. Хоча і тут переговорники випромінювали позитив, провал переговорів був для всіх очевидним.Після повернення з Москви у Маямі українські представники знову зустрілися з Віткоффом і Кушнером. А рівно через місяць після оприлюднення плану з 28 пунктів до США на переговори прибув посланець Путіна Кирило Дмитрієв. Він покинув США без коментарів, єдине — у мережі Х написав: "Дякую, Маямі. Наступного разу: Москва". Жодної загадковості у цьому дописі немає: все йде по колу. Віткофф і Кушнер розкажуть представникам нашої делегації про розмову з Дмитрієвим, почують українську позицію, далі знову полетять до Москви їсти червону ікру, прилетять, зустрінуться з нашими й так триватиме доти, доки США не почнуть реально тиснути на Кремль.Три висновки після переговорів у МаяміОскільки Дмитрієв нічого не сказав, звернемося до коментарів інших сторін переговорів. Стів Віткофф після зустрічі з посланцем Путіна написав у мережі Х: "Росія, як і раніше, повністю віддана досягненню миру в Україні. Росія високо цінує зусилля і підтримку Сполучених Штатів у врегулюванні українського "конфлікту" і відновленні глобальної безпеки".З чого напрошується перший висновок: нові санкції проти Росії США запроваджувати не хочуть. Тому ідея сенатора Ліндсі Грема про передачу Україні ракет Tomahawk, "щоб знищити заводи з виробництва дронів і ракет, які є в Росії" — хороша, але нездійсненна. Грем пропонує Білому дому "кардинально змінити гру", примушуючи Кремль до поступок, але Трамп до цього поки не готовий.І тут проблема не тільки у відсутності політичної волі. Минув місяць від застосування нафтових санкцій, проте швидкого результату від цього кроку немає. З одного боку, є очевидні наслідки — падіння експорту російської нафти через порти на Балтійському морі, у грудні її ціна обвалилася до 40 доларів за барель. З іншого — Росія продовжує продавати нафту зі значними знижками для Індії, Китаю та інших країн, які у такий спосіб спонсорують російський тероризм. Мита, запроваджені Трампом проти Індії, спочатку налякали індійських імпортерів, але згодом вони відновили закупівлю. Такий стан справ вимагає наступного кроку — санкцій проти країн, компаній та фінансових посередників, залучених до імпорту російської нафти та нафтопродуктів. Двопартійний законопроект про це зареєстровано в Сенаті. Однак є нюанс, на який зважатимуть у Білому домі: згадані санкції стосуватимуться й Китаю, з яким Штати уклали мораторій на взаємні мита. Другий нюанс: недостатня протидія перевезенню нафти танкерами "тіньового флоту". Дієвий спосіб боротьби з підсанкційними танкерами американці пропонують на прикладі Венесуели. Однак ВМФ США точно не ганятиметься за нафтовозами "тіньового флоту" Росії. Тож невирішеним лишається, як змусити всіх не приймати російські танкери у своїх портах.Другий висновок — попри очевидне затягування часу з боку Росії, в українсько-американських переговорах окреслилися основні напрямки. Про них повідомив головний український перемовник Рустем Умєров:"Окремо відбулася конструктивна зустріч у форматі США-Україна, під час якої основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах: продовженні опрацювання 20-пунктного плану; узгодженні позицій щодо багатосторонньої рамкової угоди про гарантії безпеки; узгодженні позицій щодо двосторонньої угоди про гарантії безпеки від США; а також продовженні опрацювання економічного плану розвитку (плану процвітання)".Тобто американці прийняли план із 20 пунктів, який з’явився після тривалих консультації з українцями та європейцями. Росія може його або прийняти, або ні. Бачимо, що бажання приймати цей план у неї немає. І воно не з’явиться, поки Трамп грається у "голуба миру" і не прагне стати "яструбом війни". Звідси третій висновок — змусити Путіна до переговорів і поступок можна лише двома способами — наданням Україні того, що дасть можливість відвойовувати загарбані території, або ж спричинити внутрішні потрясіння в Росії. Є стала думка, що байдужі росіяни нездатні на бунт, але тут можна пригадати заколот Пригожина. Його швидко придушили, бо Пригожин сам злякався. Але не менше злякався й Путін. Простіше кажучи, потрясіння — можливі, просто треба знайти больову точку росіян. Втрата захоплених територій — це больова точка. Падіння рівня життя через санкції — частково больова.Тому коли віце-президент Джей Ді Венс хвалиться, мовляв, гроші, які витрачалися на Україну, тепер витрачаються на американських пенсіонерів — це ознака геополітичної сліпоти нинішньої американської адміністрації. У 2025 році спроби сприяти її прозрінню успіхом не увінчалися. Може щось зміниться у 2026-му…Читайте також: "Без краху авторитарного режиму в Росії миру не буде": інтерв'ю з автором Vox Veritatis про війну, міфи та ілюзії росіян".

Американський лідер Дональд Трамп позитивно оцінив поточний стан діалогу між Україною та Росією. За його словами, переговорний процес триває і демонструє прийнятну динаміку.Про це він повідомив під час розмови з представниками преси. Водночас лідер США відверто визнав, що між Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним існує "величезна ненависть", проте висловив сподівання на успішне врегулювання "конфлікту". "Між Путіним і Зеленським, величезна ненависть, і я сподіваюся, що ми зможемо це зробити. Ми розмовляємо, переговори йдуть добре, але ви знаєте, що я закінчив вісім воєн", — зазначив Трамп. Республіканець наголосив, що діалог триває в позитивному ключі, нагадавши про свій досвід завершення восьми інших воєн. При цьому він зауважив, що протистояння Росії та України залишається єдиним конфліктом, який йому поки не вдалося розв'язати.Окрему увагу очільник Білого дому приділив найближчим планам. За словами Трампа, зараз він докладає "усіх необхідних зусиль", аби досягти припинення вогню вже на період різдвяних свят.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.21 грудня Рустем Умєров заявив, що протягом трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними". Зокрема, основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах..

Американська компанія з європейським корінням стала прикладом проблеми, яка бентежить політиків та прихильників технологій у Європі. Континент здатен генерувати ідеї та таланти, необхідні для створення нових застосунків на базі штучного інтелекту, але він рідко стає місцем, де ці ідеї масштабуються.Як повідомляє видання Politico, згідно зі звітом венчурної фірми Accel, 80% коштів, інвестованих у генеративний ШІ в США, Європі та Ізраїлі у 2023 та 2024 роках, пішли до американських фірм.У 2024 році США створили 40 "визначних моделей ШІ" порівняно з 15 у Китаї та лише трьома у Європі, згідно зі звітом 2025 Artificial Intelligence Index Report Стенфордського університету. Одинадцять відсотків усіх технологічних компаній США мають європейських засновників, а сотні перспективних компаній, заснованих у Європі — багато з яких безпосередньо пов'язані з ШІ — переїхали до Сполучених Штатів."Люди, які хочуть бути частиною цієї революції ШІ, їдуть до США. Мені насправді трохи сумно за Німеччину", — стверджує Флоріан Юнгерманн, який є співзасновником Listen Labs, компанії з дослідження клієнтів на базі ШІ.Засновники технологічних компаній, які працюють над проектами в галузі ШІ, прямують до Сполучених Штатів з різних причин. Кремнієва долина переповнена ШІ-компаніями, що полегшує створення там нової компанії. У США більше венчурних фондів, і вони більше зацікавлені в інвестуванні в невідомі продукти. Втім, є ще одна вагома причина, на думку багатьох засновників та прихильників ШІ в Європі: представники технологічного сектору часто глибоко підозріло ставляться до регулювання, а в Європі його вдосталь, особливо коли йдеться про штучний інтелект."В останні місяці технологічні компанії зі штаб-квартирами в Європі, а також деякі національні уряди та сама Європейська комісія намагалися зменшити регуляторний тягар для ШІ-компаній, відкладаючи впровадження ключових частин законодавства або закликаючи ЄС переглянути всю систему. Проте розбіжності між Європою та Сполученими Штатами щодо регулювання ШІ не так просто виправити; вони коріняться в глибоких культурних відмінностях, які вплинули на розвиток технологічних галузей на обох континентах", — наголошує видання.Вчені та представники галузі стверджують, що зміна цієї культури є вирішальною для того, щоб Європа почала наздоганяти лідерів, як у плані утримання більшої кількості фахівців зі ШІ на континенті, так і в заохоченні тих, хто залишається, бути більш підприємливими."Сьогодні такі європейські країни, як Німеччина, все ще зберігають винятковий талант, але часто їм не вистачає культурної атмосфери, яка дозволяє цьому таланту спрямовувати свою енергію на створення нових компаній", — зазначає Роберт Віндесгайм, німецький інвестор із сан-франциського Founders Fund.Медійники наголосили, що ЄС десятиліттями більше схильний до регулювання, ніж США. Відтоді як Європа обрала повільнішу, але безпечнішу модель зростання, молодих амбітних людей часто розчаровують бюрократичні бар’єри. Відмінності в підході до ролі держави, зокрема щодо ШІ, мають історичне й культурне коріння по обидва боки Атлантики.Одна з ключових причин — приватність. Багато європейців сприймають технології через призму ризику стеження й зловживань: у Німеччині люди так само оберігають номер телефону, як у США — номер соціального страхування. Професорка Колумбійського університету Ану Бредфорд пояснює цю чутливість історичним досвідом."Друга світова війна, використання даних нацистами для ідентифікації євреїв та стеження Штазі у Східній Німеччині сформували культурну недовіру до втрати приватності", — зазначила вона.Дін Болл, один з авторів Плану дій щодо ШІ адміністрації Трампа, бачить проблему інакше, але також пов’язує різницю підходів із серединою ХХ століття: на його думку, ЄС "законсервував статус-кво", застосовуючи мислення ХХ століття до викликів ХХІ. Інвестор Роберт Віндесгайм додає, що катастрофи ХХ століття закріпили в Європі пріоритет безпеки та "захисту від ризиків", що відобразилось у законодавчо оформленій іншій оцінці технологічних ризиків.Такі світогляди вплинули на різні регуляторні культури США та ЄС у ХХ–ХХІ століттях. GDPR, запроваджений у 2018 році, закріплює право на приватність, якого немає в США, та обмежує збір і монетизацію даних, що суттєво позначилось на здатності технологічних компаній зростати в Європі. Інвестор Майкл Джексон критикує Європу за прагнення бути "світовим регулятором" ще до того, як технологія повністю сформується; натомість у США, за його словами, регулювання більше "точкове" і з’являється після розуміння потреб ринку.ШІ зробив ці відмінності ще помітнішими: він посилив загрози приватності й можливості стеження, а наслідки його розвитку важко передбачити. Європа обрала жорсткіший підхід: AI Act, що набув чинності 1 серпня 2024 року, вводить категорії ризику від "мінімального" до "неприйнятного" (останні заборонені) та вимагає більшої прозорості від більшості ШІ-компаній. У США після нерішучих кроків за Джо Байдена адміністрація Дональда Трампа у липні оприлюднила План дій щодо ШІ з акцентом на "усунення бюрократії та обтяжливого регулювання". Розрив між підходами ЄС і США зростав разом із кількістю засновників у кожному з регіонів.Водночас американський успіх, за словами Маріарозарії Таддео з Оксфордського інституту інтернету, підсилює потребу Європи захищатися від залежності від технологій, якими вона не володіє і не контролює. Видання наголошує, що ЄС перебуває у слабшій позиції, бо більшість розробників у світі — американці, і Європі дедалі важче контролювати цю сферу, якщо США не регулюють себе.Прихильники європейської моделі заперечують тезу, що регуляція вбиває інновації: вона, на їхню думку, робить ШІ безпечнішим для користувачів і засновників. Додатковий фактор — фінансування: з 2013 по 2022 рік компанії зі штаб-квартирами в ЄС отримали на 1,4 трильйона доларів менше венчурних інвестицій, ніж компанії в США. Водночас ріст регуляторної ролі держави помітний не лише в Європі: навіть якщо Вашингтон не поспішає із жорсткими рамками, Каліфорнія впроваджує низку ШІ-рекомендацій. Опитування Gallup (квітень–травень 2025 року) показало, що 80% американців підтримують правила безпеки ШІ та захисту даних, навіть ціною повільнішого розвитку. На думку Марка Ротенберга з Center for AI and Digital Policy, позиція Білого дому щодо ШІ-регулювання не збігається ані з більшістю американців, ані з законодавцями штатів, ані з попередніми підходами.Єврооптимісти вважають, що регуляція не "душить" інновації, і Європа поступово знаходить опору в ШІ. Паралельно ЄС і окремі країни намагаються наростити інвестиції: у листопаді Єврокомісія мобілізувала 200 мільярдів євро для ШІ, а президент Франції Еммануель Макрон оголосив про намір залучити 109 мільярдів євро приватних інвестицій. У скандинавських країнах держінвестиції вже сприяли інноваціям і зростанню компаній. "Проте жоден уряд поки прямо не націлився на демонтаж регуляторної системи. Європа запізнилася п’ять років тому і запізнилася остаточно зараз", — підбили підсумок у виданні.Нагадаємо, раніше видання The Guardian повідомляло, що екстремістські та терористичні угруповання активно використовують генеративний штучний інтелект для поширення пропаганди. Вони клонують голоси, автоматично перекладають і синтезують мовлення для адаптації ідеологічних матеріалів різними мовами..

У Сполучених Штатах Америки у автокатастрофі загинув розробник відеоігор Call of Duty і Battlefield 6 Вінс Зампелла. Він був однією з найвпливовіших постатей в індустрії.Про це повідомляє NBC Los Angeles. За даними видання, аварія сталася 21 грудня близько 12:45 на Angeles Crest Highway у горах Сан-Габріель, північніше Лос-АнджелесаПопередньо встановлено, що автомобіль, у якому перебував Зампелла, з’їхав з дороги, врізався в бетонну огорожу та загорівся. Внаслідок ДТП водій загинув на місці, а пасажира доправили до лікарні, де він помер від отриманих травм.Наразі невідомо, чи був Зампелла за кермом автівки, чи був пасажиром. Обставини аварії все ще встановлюються.  Вінс Земпелла — відомий американський геймдизайнер, продюсер і керівник у сфері відеоігор. Співзасновник Infinity Ward. Наприкінці 1990-х разом із Джейсоном Вестом він створив студію Infinity Ward, яка стала автором серії Call of Duty. Саме перші частини CoD заклали основу для одного з найуспішніших ігрових франчайзів в історії.У 2010 році Земпелла та Вест залишили Infinity Ward після гучного корпоративного конфлікту з Activision, який супроводжувався судовими позовами та публічним протистоянням. Засновник Respawn Entertainment. Студія увійшла до складу Electronic Arts у 2017 році та прославилася завдяки іграм Titanfall, Titanfall 2, Apex Legends та STAR WARS Jedi: Fallen Order.Нагадаємо, 21 грудня стало відомо, що у Сполучених Штатах Америки у віці 46 років помер актор Джеймс Ренсон, відомий ролями у фільмах жахів і серіалах HBO. Причиною смерті стало самогубство через повішення.Також повідомлялося, що актор Пітер Грін, відомий за культовим фільмом "Кримінальне чтиво", пішов із життя у віці 60 років. Трагедія сталася у п'ятницю, 12 грудня, у Нью-Йорку..

Українська переговорна команда уже повертається зі Сполучених Штатів Америки. Вранці 23 грудня президент Володимир Зеленський очікує "повну доповідь" щодо підготовлених документів.Таку заяву гарант зробив під час традиційного вечірнього звернення."Сьогодні вже повертається наша переговорна команда після зустрічей в Америці з представниками президента Дональда Трампа, і зранку завтра я очікую повну доповідь щодо підготовлених документів", — зазначив він.Зеленський зауважив, що команди "багато пропрацювали". Йдеться про гарантії безпеки, а також 20 пунктів основного документа — базової рамки, яку обговорювали українська та американська делегації."Рустем Умєров та Андрій Гнатов завтра будуть доповідати. Важливо, щоб американська сторона могла досягти й відповіді від Росії — реальної готовності цієї держави зосередитися на чомусь іншому, не на агресії. Звісно, після стількох років спочатку гібридної війни, тепер повномасштабної слабо віриться, що Путін зможе жити без убивств і вторгнень", — додав гарант.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.19 грудня пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.21 грудня Рустем Умєров заявив, що протягом трьох днів у Флориді українська делегація провела низку перемовин із американською стороною. Зустрічі були "продуктивними та конструктивними". Зокрема, основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах..