# США

Захоплення російських танкерів в Атлантиці в середу, 7 січня, не вплине на "хороші відносини" між американським президентом Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним.Про це заявила прес-секретарка Білого дому Керолайн Лівітт, її цитує CNN.За словами речниці адміністрації Дональда Трампа, американський лідер "не боїться" продовжувати захоплення підсанкційних нафтових танкерів, попри те, що це може посилити напругу у відносинах із Росією та Китаєм."Він буде проводити політику, яка найкращим чином відповідає інтересам США. Це означає забезпечення дотримання ембарго щодо всіх суден "тіньового флоту", які незаконно перевозять нафту", — пояснила прес-секретарка.Також Лівітт не побачила ризиків загострення відносин між США та Росією, зазначивши, що Трамп підтримує "хороші відносини" з Путіним, і так триватиме й надалі."Я вважаю, що ці особисті стосунки збережуться", — наголосила вона.За словами Керолайн Лівітт, Дональд Трамп чітко дав зрозуміти, що захоплення підсанкційних танкерів є "політикою цієї адміністрації, і він не боїться її реалізовувати".Попередній контекстУ середу, 7 січня, Берегова охорона США затримала танкер Marinera під російським прапором. Це сталося між Ісландією та Британськими островами.Американські військовослужбовці переслідували танкер декілька днів. Операцію проводили за участю Великої Британії. За словами британського міністра оборони Британії Джона Гілі, судно прямувало до Росії.У Європейському командуванні Збройних сил США пояснили, що причиною затримання стало порушення американського санкційного режиму.Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт заявила про те, що екіпаж "підлягає судовому переслідуванню" за порушення законодавства США.У Росії заявили, що США нібито порушили норми міжнародного права та назвали це "піратством".Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що цей випадок свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа. На його переконання, з Росією потрібно діяти, а не боятися..

Військові Сполучених Штатів Америки затримали російський танкер Marinera в Атлантиці. Це свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа. З Росією потрібно діяти, а не боятися.Таке переконання висловив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, якого цитує Telegram-канал МЗС України."Затримання корабля під російським прапором у Північній Атлантиці підкреслює рішуче лідерство США та президента Дональда Трампа", — наголосив він.Сибіга констатував, що Україна вітає такий підхід у відносинах з Росією: діяти, а не боятися."Це також стосується мирного процесу і наближення тривалого миру", — підсумував міністр закордонних справ України.Попередній контекстУ середу, 7 січня, Берегова охорона США затримала танкер Marinera під російським прапором. Це сталося між Ісландією та Британськими островами.Американські військовослужбовці переслідували танкер декілька днів. Операцію проводили за участю Великої Британії. За словами британського міністра оборони Британії Джона Гілі, судно прямувало до Росії.У Європейському командуванні Збройних сил США пояснили, що причиною затримання стало порушення американського санкційного режиму.Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт заявила про те, що екіпаж "підлягає судовому переслідуванню" за порушення законодавства США.У Росії заявили, що США нібито порушили норми міжнародного права та назвали це "піратством".Нагадаємо, що наприкінці червня цього року в Середземному морі вибухнув танкер Vilamoura "тіньового флоту" країни-агресорки Росії, який перевозив сиру нафту..

У середу, 7 січня, українські й американські перемовники провели черговий раунд переговорів у Парижі. Вони домовилися про подальші контакти на рівні лідерів і обговорили ключові елементи плану завершення війни.Про це повідомив секретар Ради безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров і керівник Офісу президента України Кирило Буданов."Провели черговий раунд консультацій зі спеціальним посланником США Стівом Віткоффом, послом Чарльзом Кушнером, Джаредом Кушнером, а також працівником Білого дому Джошем Груенбаумом. Це вже третя зустріч з американською стороною протягом двох днів у Парижі", — зазначив Умєров.Він додав, що з українського боку в перемовинах взяли участь секретар РНБО Рустем Умєров, начальник Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Андрій Гнатов, керівник Офісу президента України Кирило Буданов, перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця, голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія та радник Офісу президента Олександр Бевз."Предметно обговорили ключові елементи базової рамки завершення війни. Окремо зосередилися на можливих форматах подальших контактів на рівні лідерів за участі України, європейських партнерів і США", — деталізував секретар РНБО.Він підсумував, що за підсумками дня триває підготовка детальної доповіді президенту України Володимиру Зеленському."Другий день перемовин з партнерами у Парижі. На порядку денному — безпека та мир", — наголосив, своєю чергою, Кирило Буданов.Він запевнив, що відбулася плідна розмова з радниками з питань національної безпеки та зустріч із делегацією США. Ключові теми: гарантії безпеки та координація подальших кроків для наближення справедливого миру."Також провів професійну зустріч із колегами з французької воєнної розвідки й особисто її керівником — генералом Жаком Лангладом де Монгро. Дякую партнерам за конструктивний діалог та підтримку України!" — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, що сьогодні президент Володимир Зеленський анонсував зустріч із Дональдом Трампом "найближчим часом". Зараз же триває широка дискусія на дипломатичному рівні з приводу гарантій безпеки та можливості посилення тиску на Росію..

Посилення протиповітряної оборони є пріоритетним питанням для України. Для відбивання ворожих атак наша країна терміново потребує деяких ракет.Про це заявив український президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів. Він уточнив, що цю тему обговорювали під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у грудні 2025 року, а також під час зустрічі "Коаліції охочих", яка відбулася 6 січня у Парижі."Для мене і для моєї команди це питання — пріоритетне. Вчора не тільки обговорював, а в деталях показував, наприклад, європейцям — не буду зараз публічно про це говорити — які системи терміново потребують надходження ракет", — зазначив він.Зеленський також заявив, що Україна ще не отримувала нових систем ППО від США, водночас Америка "потроху" надає ракети до них."Нових систем не приходило. Щодо ракет — потрошки йдуть, хочемо прискорити. Дуже хочемо і ще раз просимо США", — поінформував гарант.Крім того, український лідер окремо подякував очільнику норвезького уряду Йонасу Гар Стере. Проте деталей розкривати не став."Не буду казати деталі, але дуже тобі дякую", — додав він.Нагадаємо, 1 січня у Міноборони повідомили, що українські міста та критичну інфраструктуру захищатимуть іще два комплекси протиповітряної оборони Patriot. Цього вдалося досягнути завдяки нещодавнім домовленостям з урядом Німеччини..

Зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Вашингтоні може відбутися вже найближчим часом. Зараз же триває широка дискусія на дипломатичному рівні з приводу гарантій безпеки та можливості посилення тиску на Росію.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Американці точно ведуть перемовини з "рускіми". Проговорюють різні варіанти. Поки що Росія крутить носом, але партнери в нас сильні, деякі з них особливо, і можуть носа відкрутити, якщо захочуть", — наголосив він.Щодо гарантій безпеки, то всі деталі погоджуються між країнами. Український президент запевнив, що частково є вже відповіді, зокрема, це стосується військової підтримки, озброєння, присутності.Зеленський зізнався, що наразі не готовий публічно про це говорити, комунікувати про це. Так само пауза в питанні, чи є просування у переговорах щодо гарантій безпеки довше, ніж на 15 років."У грудні в Мар-а-Лаго я порушив таке питання, Президент США взяв паузу, сказав: будуть розглядати", — зауважив президент України.Він висловив припущення, що найближчим часом зможе зустрітися з Дональдом Трампом."Думаю, що в мене відбудеться зустріч у Вашингтоні, а може, десь іще. Побачимо, які плани в американського президента. Гадаю, там я зможу отримати відповідь на це запитання", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

У союзників України, насамперед у Сполучених Штатів Америки, є інструменти, щоби посилити тиск на Росію. Вони можуть усе зробити швидко — наприклад, із Рамзаном Кадировим так само, як і з Ніколасом Мадуро.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Передусім я би дуже хотів, щоби мирна угода відбулася, щоби дипломатія спрацювала. Ми для цього робимо абсолютно все", — наголосив він.Однак, за його словами, паралельно Україна повинна бути сильною. Партнери знають, що для цього потрібно, якщо мирної угоди немає або поки її немає."Вони повинні рухатися швидше. Немов війна не в нас, а в них. Вони це повинні відчувати. Вони все це знають. ППО, наша сильна армія, гроші на виробництво дронів, захист неба — всі прекрасно все це розуміють", — запевнив український президент.Він додав, що це ж стосується дипломатичного треку. Американці зараз продуктивні, є хороші результати, але все це ще не дотиснуто до кінця."Вони повинні тиснути на Росію. У них є інструменти, вони вміють. І коли вони дуже хочуть, вони можуть знайти", — зауважив президент України.Він наголосив на головному — щоб Україна залишалася для них пріоритетом. Для цього необхідно знайти інструменти тиснути на Росію."Будь ласка, ось вам приклад із Мадуро. Так? Провели операцію. Провели? Провели. Результат всі бачать, весь світ. Швидко це зробили. Нехай вони зроблять якусь операцію з цим, як його, — з Кадировим. Із цим убивцею. Може, тоді Путін побачить це та задумається", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії..

На теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Дуже складне запитання, на яке дуже хочеться, особливо мені, отримати дуже просту відповідь. Так, якщо буде знову агресія, всі партнери дадуть сильну відповідь "рускім". І я ставлю саме таке запитання всім нашим партнерам", — зазначив він.Однак, за його словами, поки що чіткою й однозначної відповіді він не отримав. Наразі є лише політична воля та слова, що партнери готові."Вони готові дати нам сильні санкції, сильні гарантії безпеки, але допоки в нас не буде таких гарантій безпеки, юридичних, підтриманих парламентами, підтриманих Конгресом США, не можна відповісти на це запитання", — акцентував український президент.При цьому він додав: навіть якщо вони будуть, все одно варто розраховувати передусім на свої сили, на Збройні сили України."Тому гарантія №1 — це наша армія, сильна армія, укомплектована армія, 800-тисячна армія з нормальною зброєю. Все, що нам потрібно, все це виписано", — зауважив президент України.Він запевнив, що це не тільки бажання, це українське бачення, про яке постійно йдеться на переговорах різного рівня та статусності."Важливо, що наші військові все це проговорили. Важливо, що ми займаємося тим, щоби були фінанси на все це. До речі, рішення про 90 мільярдів, яке ухвалили нещодавно, нам теж допомагатиме", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Володимир Зеленський наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії..

Вперше за понад рік українці, американці та європейці знайшли спільну мову. Всі стверджують, що мир нині ближчий, ніж будь-коли, оскільки країни перебувають на межі укладення угоди про безпеку, щоб стримати нову російську агресію проти України після припинення вогню.Як повідомляє головний аналітик з питань закордонної політики у газеті The Telegraph Роланд Оліфант, британський прем'єр-міністр Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон і президент України Володимир Зеленський підписали декларацію про розгортання військ в Україні після війни. Своєю чергою, Стів Віткофф, спеціальний представник американського президента Дональда Трампа, заявив, що дипломати "майже завершили" роботу над протоколами безпеки, які запобігатимуть повторенню війни. Оліфант додає, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц стверджував, що американці погодилися на міцні юридично зобов'язальні гарантії безпеки та американську підтримку для них. Він пообіцяв, що Німеччина візьме на себе відповідальність за Україну та весь континент."Хоча й утримався від приєднання до обіцянки Великої Британії та Франції про введення військ", — додав аналітик.Оліфант зауважив, що це важлива частина мирної угоди, адже українці не погодяться на будь-який мир або на компроміс щодо території доти, доки не будуть упевнені, що Москва не зможе знову напасти. Він додав, що насправді жодної підтримки для сил безпеки не було погоджено."Принаймні, деталі не були оприлюднені. Стармер, Макрон і Зеленський згадували лише про участь США у моніторингу перемир'я. Вони все ще працюють над питанням підтримки", — зауважив автор матеріалу.Так, на прохання медійників надати детальнішу інформацію Віткофф наголосив, що ці протоколи безпеки мають на меті запобігти будь-яким подальшим атакам на Україну, а в разі нападу — захистити країну. Проте він уникнув конкретики, хоча й зазначив, що американські військові розглядають відповідне питання."Це означає, що остаточної гарантії безпеки — натяку на те, що нова війна проти України означатиме війну зі Сполученими Штатами — досі немає. І це має велике значення", — зазначає Оліфант.На певному етапі британські чиновники пропонували ідею, щоб американські винищувачі, які базуються у Польщі чи Румунії могли підтримувати українські, французькі та британські війська на землі. Аналітик The Telegraph стверджує, що на сьогодні не відомо, чи такі ідеї справді обговорюються. "Саме від цих подробиць залежатиме, чи буде стримування російської агресії справді дієвим, а не лише "тигром на папері", — наголосив він.Автор матеріалу зауважив, що дії Вашингтона у Венесуелі та наміри очільника Білого дому щодо Гренландії продовжують викликати сумніви щодо серйозності зобов’язань США перед Європою. Він додав, що будь-які гарантії безпеки для України можливі лише за умови, що Росія погодиться на режим припинення вогню. Російський диктатор Володимир Путін уже виключив будь-яку угоду, за якою країни НАТО розміщують війська в Україні.Так, у ході зустрічі "Коаліції охочих", яка пройшла у вівторок, 6 січня, з’явилися явні ознаки відновлення єдності Заходу. Велика Британія та Франція пішли далі, ніж раніше передбачалося, щоб запевнити Трампа: Європа готова брати на себе відповідальність за власну безпеку."Проте мир, як і раніше, залишається десь далеко за пагорбом", — зауважив Оліфант.Нагадаємо, торік у грудні телеканал CNN повідомляв, що адміністрація Трампа готова піти на суттєві кроки щодо забезпечення стабільності в Україні, запропонувавши механізм гарантій безпеки через Конгрес. Такий формат, на якому тривалий час наполягала українська сторона, має забезпечити максимальну юридичну силу домовленостей..

Адміністрація американського президента Дональда Трампа обговорює низку варіантів, щоб Сполучені Штати Америки отримали острів Гренландія, який є одним із пріоритетів національної безпеки Вашингтона. Про це заявила речниця Білого дому Керолайн Лівітт, пише "Суспільне". Вона наголошує, що за словами Трампа, контроль над островом є життєво важливим для стримування супротивників Америки в Арктичному регіоні."Президент та його команда обговорюють низку варіантів для досягнення цієї важливої ​​зовнішньополітичної мети, і, звичайно, використання Збройних сил США завжди є варіантом, який є в розпорядженні Головнокомандувача", — зауважила Лівітт.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року американський лідер заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом..

У вівторок, 6 січня, в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Він наголосив, що це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії."Важливо, що є ґрунтовні документи коаліції — спільна декларація всіх країн коаліції та тристороння декларація Франції, Британії та України. Документи ці є, і це сигнал, наскільки серйозно і Європа, і вся "Коаліція охочих" готові працювати заради реальної безпеки", — зазначив український президент.За його словами, цими документами посилюється подальша юридична робота в країнах з парламентами, щоб у момент, коли дипломатія спрацює на завершення війни, у всіх була повна готовність розмістити сили коаліції. "Деталі опрацьовані в системі інших документів. Визначено, які країни готові брати лідерство в елементах гарантування безпеки на землі, у небі, на морі, у відновленні. Визначено, які сили потрібні. Визначено, як сили будуть управлятись і на яких рівнях буде командування", — додав президент України.Він також акцентував, що варто визначити, як буде працювати моніторинг, як підтримуватиметься та фінансуватиметься належна сила та кількість української армії."Сьогодні я про це говорив окремо, і це, ми вважаємо, ключовий елемент — наша українська сила. І на основі нашої армії будуть ефективно працювати всі інші елементи", — зауважив Володимир Зеленський.Він також констатував, що євроатлантична єдність довела свою ефективність. Її варто зберегти заради спільних інтересів і безпеки."І разом ми можемо зробити більше — Україна об’єднує Європу та Америку", — підсумував український президент.Нагадаємо, що західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих", яка відбулася 6 січня у Єлисейському палаці у Парижі..

Американський президент Дональд Трамп пообіцяв, що американські оборонні компанії пришвидшать виробництво зброї для союзників. За його словами, це необхідно для скорочення багаторічних термінів постачання літаків і гелікоптерів.Про це Дональд Трамп заявив у вівторок, 6 січня, під час зустрічі з конгресменами від Республіканської партії.За словами президента, наразі виробництво високоточної зброї займає надто багато часу, через що союзники змушені чекати роками.Він навів приклад винищувачів F-35, на які витрачаються надто тривалі терміни, а також замовлення Індії на 68 гелікоптерів Apache, яке досі не виконано."Ніхто не має такої якості зброї. Проблема лише в тому, що ми її виробляємо недостатньо швидко. Ми розпочнемо робити це значно швидше. Будемо суворими з компаніями-виробниками", — акцентував президент США.Він знову похизувався, що у США найкраща зброя у світі. Але, додав він, потрібно занадто багато часу для її виробництва, в тому числі для союзників."Якщо союзники хочуть зброю купити, вони повинні чекати чотири роки на літак і п’ять років на гелікоптер. Ми не дозволимо цьому повторитися", — наголосив Дональд Трамп.Він уточнив, що тепер буде суворо контролювати оборонні компанії, аби уникнути затримок у постачанні військової техніки. Нові вимоги передбачатимуть прискорене виробництво літаків, гелікоптерів та іншого озброєння, щоби союзники отримували його вчасно.За словами американського президента, ці кроки мають зміцнити обороноздатність союзників США та підвищити швидкість реагування на можливі загрози, особливо на тлі глобальної нестабільності та потреб у сучасних озброєннях, які щоразу зростають.Нагадаємо, вчора очільник Пентагона Піт Гегсет під час своєї промови заявив, що російська протиповітряна оборона, надана Венесуелі, не спрацювала під час операції в центрі Каракаса. При цьому жоден американський військовий не постраждав..

У вівторок, 6 січня, американська делегація провела в Парижі декілька зустрічей з представниками "Коаліції охочих" і України. Головна мета — просування мирного плану американського президента Дональда Трампа.Про це заявив спецпредставник президента США Стів Віткофф, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.За його словами, до складу американської делегації увійшли, крім нього, Джаред Кушнер, генерал Алекс Гринкевич, посол США у Франції Чарльз Кушнер і радник Білого дому Джош Грюнбаум.У Парижі американські представники провели декілька зустрічей із європейськими лідерами, зокрема, з президентом Франції Еммануелем Макроном, а також з президентом України Володимиром Зеленським. За словами Віткоффа, сторони продемонстрували спільний підхід і готовність до партнерства."Ми досягнули значного прогресу в декількох ключових напрямах, зокрема у створенні двосторонньої системи гарантій безпеки та розробці плану процвітання", — зазначив спецпредставник американського президента.Він також повідомив, що "Коаліція охочих" оприлюднила власну заяву з баченням гарантій безпеки для України. Американська сторона підтримує позицію, що надійні безпекові гарантії та чіткі зобов’язання щодо економічного відновлення є необхідною умовою для досягнення тривалого миру.За словами Віткоффа, консультації з українською делегацією триватимуть і надалі, зокрема, сьогодні ввечері та впродовж наступного дня.До речі, Володимир Зеленський теж підтвердив інформацію про новий раунд перемовин у Парижі. Деякі ЗМІ інформують, що з української делегації залишаться Кирило Буданов, Давид Арахамія, Рустем Умєров, Сергій Кислиця, Олександр Бевз, Андрій Гнатов. Також будуть присутні європейські посадовці.Попередній контекстКлючовою метою поїздки Володимира Зеленського до Парижа 6 січня була участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.До переговорів "Коаліції охочих" залучили лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Раніше повідомлялося, що європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.Учасники "Коаліції охочих" готуються взяти на себе зобов’язання за п'ятьма стратегічними напрямками: припинення вогню, безперервна підтримка ЗСУ, присутність багатонаціональних сил, алгоритм дій на випадок нової агресії й оборонна співпраця.За підсумками "Коаліції охочих" підписали декларацію, в якій ідеться про те, що західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни..

Президент України Володимир Зеленський опинився на другому місці серед іноземних політиків, яких поляки найчастіше називали політиками року. Він поступився в цьому рейтингу лише американському лідеру Дональду Трампу.Про це свідчать результати опитування польського Центру дослідження громадської думки CBOS, які наводить видання Onet.Соціологи зазначили, що вибір політика року серед представників міжнародної політичної сцени, як правило, викликає у поляків більше складнощів, ніж визначення найвидатнішого представника національної політики."У грудні 2025 року з цим мали проблеми трохи більш як двоє п'ятих опитаних (41%), а ще більше чверті (27%) вважали, що жоден із відомих їм іноземних політиків не відіграв протягом останніх 12 місяців настільки значної ролі в міжнародній політиці, щоби заслужити цей титул", — йдеться в дослідженні.Титул політика року-2025 у світі поляки присудили президенту США Дональду Трампу — так вважають 11% опитаних. На другому місці рейтингу опинився президент України Володимир Зеленський, якого вказали 5% опитаних. Подіум замикає президент Франції Емманюель Макрон з 3% голосів.Решту політиків вказали лише деякі респонденти. Приблизно 1% респондентів назвали: голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн; прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана; колишнього президента США Джо Байдена; мера Нью-Йорка Зорана Мамдані; папу Лева XIV; віце-президента США Джея Ді Венса, а також очільника польського МЗС Радослава Сікорського. 4% опитаних назвали інші імена.За результатами іншого опитування, яке провела компанія IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita, більшість поляків не сподіваються на завершення війни в Україні 2026 року. Переважно це прихильники нинішньої влади, але є й чимало тих, хто голосував за опозицію.Нагадаємо, експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький нещодавно заявив, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків, є хибним..

У чернетці декларації саміту "Коаліції охочих" ідеться про те, що Сполучені Штати Америки мають узяти на себе зобов’язання підтримати європейські сили в разі наступного нападу Росії. Про це повідомило "Радіо Свобода". Журналісти запевнили, що мають у розпорядженні чернетки документа.Згідно з декларацією, після набуття чинності режиму припинення вогню планується запуск системи гарантій, які включатимуть п’ять компонентів:участь у механізмі моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США;підтримка ЗСУ;багатонаціональні сили для України;зобов’язання у разі майбутнього нападу;зобов’язання поглиблювати оборонну співпрацю з Україною.Механізм моніторингу та верифікації припинення вогню має працювати під керівництвом США з міжнародною участю, зокрема і вкладом від "Коаліції охочих". Також передбачено створення спеціальної комісії для розгляду порушень і визначення заходів реагування.Щодо підтримки ЗСУ, то йдеться про фінансування закупівель озброєнь, підтримку оборонного бюджету, доступ до оборонних складів для швидкого посилення у разі загрози, а також допомогу у створенні оборонних укріплень.За формування багатонаціональних сил для України відповідатиме "Коаліція охочих", вони будуть створені "з метою підтримки відновлення ЗСУ та посилення стримування".Зазначається, що ці сили діятимуть на запит України після справжнього припинення бойових дій і матимуть європейське лідерство "із залученням також неєвропейських членів Коаліції та з участю США, зокрема з використанням американських спроможностей у сфері розвідки та логістики, а також із зобов’язанням США підтримати ці сили в разі нападу".Що стосується дій у разі повторного нападу Росії, то остаточно їх не узгодили, судячи з формулювань документа."Ми домовилися фіналізувати обов’язкові зобов’язання, які визначатимуть наш підхід до підтримки України та відновлення миру і безпеки у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії", — йдеться у проекті декларації.Ці зобов’язання можуть включати використання військових спроможностей, розвідувальної та логістичної підтримки, дипломатичні ініціативи, запровадження додаткових санкцій.Щодо оборонної співпраці, то мова про сферу підготовки кадрів, спільне виробництво зброї, а також розвідувальну співпрацю."Як партнери по коаліції, так і США відіграватимуть життєво важливу та тісно скоординовану роль у забезпеченні цих гарантій безпеки", — йдеться у документі.Попередній контекстКлючовою метою поїздки Володимира Зеленського до Парижа 6 січня є участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.До переговорів "Коаліції охочих" залучено лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.За інформацією видання Sky News, у проекті Паризької угоди щодо гарантій безпеки для України містяться положення, за якими партнери зобов’язані відреагувати в разі майбутньої агресії з боку Росії. Вони матимуть обов’язкову силу.Президент України Володимир Зеленський під час перебування в Парижі зустрівся зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Вони обговорили низку актуальних питань..

У 62-річному віці померла американська бодібілдерка, фітнес-модель та акторка Джейн Трка. Вона відома за роллю міс Манн у фільмі "Дуже страшне кіно".Про це пише видання TMZ, посилаючись на джерела в правоохоронних органах.Відомом, що це трагічна подія сталася ще в грудні 2025 року. Подруга зірки телефонувала їй декілька разів, але ніхто не відповідав. Вона занепокоїлася та пішла до будинку, щоб перевірити, чи все гаразд, але знайшла Джейн Трка на кухні без свідомості. Жінка одразу зателефонувала "911", на місце події прибули рятувальники, але, на жаль, вони лише констатували смерть акторки.Син американської зірки розповів журналістам видання, що вона померла 12 грудня 2025 року в Сан-Дієго. Він не знав про жодні захворювання чи хвороби, які могли б спричинити смерть матері. Своєю чергою, судово-медичний експерт із Сан-Дієго повідомив, що причина смерті ще не з'ясована.У 1980 роках Джейн Трка брала участь у шоу з бодібілдингу. Також вона працювала ріелтором у Каліфорнії. Згодом отримала свою першу акторську роль у фільмі "Дуже страшне кіно" (у 2000 році).Зірка також з'являлася в багатьох фітнес-журналах, зокрема, Flex, MuscleMag International та Women's Physique World.Нагадаємо, у новорічну ніч доньку голлівудського актора Томмі Лі Джонса Вікторію Джонс знайшли мертвою в готелі Сан-Франциско. Причини смерті невідомі..