# США

НАТО вже понад 75 років залишається одним із найвпливовіших військово-політичних союзів у світі. Організація об'єднує десятки країн Європи та Північної Америки, які спільно працюють над зміцненням безпеки, стримуванням агресії та захистом демократичних цінностей. Для України співпраця з Альянсом має особливе значення, адже є одним із ключових напрямків розвитку сектору безпеки та оборони.TrueUA розповідає, що таке НАТО, навіщо було створено Альянс, які країни входять до його складу, як працює організація, хто нею керує та чому членство в НАТО є важливим для багатьох держав.Що таке НАТОНАТО (Організація Північноатлантичного договору, North Atlantic Treaty Organization) — це міжнародний військово-політичний союз, створений для забезпечення колективної безпеки держав-членів. Його головний принцип полягає в тому, що напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників.Основою діяльності НАТО є Північноатлантичний договір, підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Саме цей документ визначив принципи співпраці між державами, які взяли на себе зобов'язання підтримувати одна одну у разі виникнення загроз.Водночас НАТО — це не лише військова організація. Альянс є майданчиком для політичних консультацій між країнами-членами, спільного планування оборони, проведення навчань, реагування на сучасні виклики та координації міжнародної безпеки.Коли і чому створили НАТОПісля завершення Другої світової війни країни Західної Європи зіткнулися з новими безпековими викликами. Зростання впливу Радянського Союзу, політична нестабільність у Європі та початок холодної війни змусили держави шукати механізм спільного захисту.Саме тому 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн підписали Північноатлантичний договір, заснувавши НАТО. До держав-засновниць увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція.Головною метою створення Альянсу стало забезпечення колективної оборони та запобігання новим військовим конфліктам в Європі. З часом діяльність НАТО значно розширилася. Так, сьогодні організація приділяє увагу не лише традиційним військовим загрозам, а й кібербезпеці, боротьбі з тероризмом, захисту критичної інфраструктури та міжнародному кризовому реагуванню.Які країни входять до НАТОСтаном на сьогодні членами НАТО є 32 держави Європи та Північної Америки. Впродовж понад семи десятиліть Альянс поступово розширювався, приймаючи нових учасників, які відповідали визначеним політичним і безпековим критеріям.До складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.Які країни останніми вступили до НАТООстанніми роками Альянс продовжив розширення:Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році, ставши 30-м членом організації.Фінляндія вступила до Альянсу у 2023 році після різкого погіршення безпекової ситуації в Європі, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Швеція офіційно стала членом НАТО у березні 2024 року, завершивши багаторічну політику військового нейтралітету.Як працює НАТОНАТО поєднує політичне співробітництво та військову координацію між державами-членами. Представники країн регулярно проводять консультації, погоджують спільні рішення, організовують навчання та координують дії у сфері безпеки.Особливістю Альянсу є те, що всі рішення ухвалюються лише консенсусом. Це означає, що кожна держава має рівний голос незалежно від своєї території, чисельності населення чи військової потужності. Жодне рішення не набуває чинності без підтримки всіх країн-членів.Основними принципами діяльності НАТО залишаються:колективна оборона;політичні консультації між союзниками;спільне реагування на безпекові загрози;захист демократії, прав людини та верховенства права.Саме така модель дозволяє країнам координувати свої дії та спільно реагувати на сучасні виклики — від воєнних конфліктів до кібератак і терористичних загроз.Що таке стаття 5 НАТООдним із ключових положень Північноатлантичного договору є стаття 5, яка закріплює принцип колективної оборони.Вона передбачає, що збройний напад на одну або кілька держав-членів розглядається як напад на весь Альянс. У такому разі кожна країна самостійно визначає, якими засобами допомагатиме союзнику — це може бути політична підтримка, військова допомога, постачання озброєння або застосування власних збройних сил.За всю історію існування НАТО статтю 5 застосували лише один раз — після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді союзники підтримали Сполучені Штати та розпочали спільні заходи у відповідь на напад.Хто керує НАТОПопри те, що НАТО є одним із найпотужніших безпекових союзів у світі, організація не має одного керівника, який одноосібно ухвалює рішення. Управління Альянсом базується на співпраці всіх держав-членів.Найвідомішою посадовою особою НАТО є Генеральний секретар. Він координує роботу Альянсу, представляє його на міжнародному рівні, головує на засіданнях Північноатлантичної ради та сприяє досягненню компромісів між союзниками. Водночас Генеральний секретар не має права самостійно ухвалювати рішення щодо діяльності НАТО — вони приймаються лише за згодою всіх держав-членів.Найвищим органом ухвалення рішень є Північноатлантична рада (North Atlantic Council). До її складу входять представники всіх країн Альянсу, а засідання можуть проходити на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони або глав держав і урядів.Особливістю роботи Ради є те, що вона не проводить голосувань. Будь-яке рішення набуває чинності лише після того, як його підтримають усі країни-члени. Саме тому кожна держава має рівний вплив на діяльність НАТО незалежно від площі, населення чи військового потенціалу.Де розташована штаб-квартира НАТОГоловна штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Саме тут працюють основні політичні та адміністративні органи Альянсу, проводяться засідання Північноатлантичної ради, міжнародні переговори та зустрічі високого рівня.В цьому місці представники країн-членів узгоджують спільні рішення, обговорюють актуальні питання міжнародної безпеки, планують навчання та координують співпрацю між союзниками.Чи має НАТО власну арміюПоширеним є твердження, що НАТО має власну армію, однак це не відповідає дійсності. Альянс не володіє постійними збройними силами. Кожна держава-член зберігає повний контроль над власною армією та самостійно ухвалює рішення щодо її використання.Для проведення навчань, миротворчих місій чи операцій країни за потреби виділяють військові підрозділи, які тимчасово переходять під спільне командування НАТО. Це дозволяє Альянсу швидко реагувати на кризові ситуації, не створюючи окремої наддержавної армії.Як країни вступають до НАТОПроцес вступу до НАТО тривалий та передбачає виконання низки політичних, правових та військових вимог. Передусім держава-кандидат повинна відповідати демократичним принципам, гарантувати верховенство права, забезпечувати цивільний контроль над збройними силами та поважати права людини.Важливою умовою також є проведення реформ у сфері оборони й безпеки, модернізація армії відповідно до стандартів НАТО та готовність брати участь у спільних місіях і програмах Альянсу.Після цього держави-члени розглядають кандидатуру країни. Якщо всі союзники підтримують її вступ, підписується протокол про приєднання, який має бути ратифікований парламентами кожної країни НАТО. Лише після завершення цієї процедури нова держава офіційно стає членом Альянсу.Які країни прагнуть вступити до НАТОПолітика НАТО ґрунтується на принципі "відкритих дверей". Це означає, що будь-яка європейська країна, яка відповідає визначеним критеріям, може претендувати на членство. Нині серед держав, які офіційно декларують прагнення приєднатися до Альянсу, — Україна, Боснія і Герцеговина та Грузія.Україна після початку повномасштабної війни активізувала курс на членство й у вересні 2022 року подала заявку на вступ за прискореною процедурою. Водночас рішення про запрошення нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн Альянсу.Боснія і Герцеговина продовжує реалізацію реформ, необхідних для подальшого просування до членства, тоді як Грузія зберігає статус країни-кандидата на політичному рівні. Водночас процес її інтеграції ускладнюється безпековою ситуацією та наявністю неврегульованих територіальних конфліктів.Які переваги отримують країни-члени НАТОЧленство в НАТО передбачає не лише взаємні зобов'язання, а й низку переваг у сфері безпеки та оборони.Насамперед йдеться про гарантії колективного захисту відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору. Крім того, держави отримують можливість брати участь у спільних військових навчаннях, обмінюватися розвідувальною інформацією, запроваджувати сучасні стандарти озброєння та підвищувати сумісність своїх збройних сил із арміями союзників.Співпраця в межах Альянсу також сприяє розвитку оборонних технологій, підготовці військовослужбовців та посиленню національної безпеки кожної країни.НАТО та УкраїнаУкраїна співпрацює з НАТО від початку своєї незалежності. У 1991 році держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже через три роки стала першою серед пострадянських країн, яка долучилася до програми "Партнерство заради миру".Новий етап відносин розпочався у 1997 році після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Відтоді співпраця охоплює військові навчання, реформування сектору безпеки, розвиток взаємосумісності українських Збройних сил із силами Альянсу та участь у міжнародних місіях.У 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner), що дозволило поглибити практичну взаємодію з НАТО.Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка України з боку Альянсу значно посилилася. Країни-члени надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, навчають українських військових, допомагають із модернізацією оборонного сектору та посиленням протиповітряної оборони.30 вересня 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Попри те що консенсусу щодо членства поки що немає, Альянс неодноразово підтверджував, що майбутнє України пов'язане з НАТО.Наприкінці січня 2026 року Україна та НАТО погодили пріоритети подальшої співпраці. Серед них — розвиток систем протиповітряної оборони, підтримка програм Patriot, F-16 і HIMARS, а також спільна робота над зміцненням технологічних можливостей української армії.Цікаві факти про НАТОНАТО є одним із небагатьох міжнародних союзів, де всі рішення ухвалюються виключно консенсусом, без голосування більшістю.Держави-члени поступово збільшують видатки на оборону та модернізують свої армії відповідно до єдиних стандартів, що забезпечує ефективну взаємодію під час спільних операцій.Для військового зв'язку країни НАТО використовують єдиний фонетичний алфавіт, який допомагає уникати помилок під час передачі інформації.НАТО залишається одним із головних гарантів безпеки у євроатлантичному просторі. В умовах сучасних викликів роль Альянсу продовжує зростати, а для України співпраця з ним є важливою складовою зміцнення обороноздатності та реалізації євроатлантичного курсу..

Американський президент Дональд Трамп зустрінеться зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським у вівторок, 28 липня. Лідери країн проведуть повноцінні двосторонні перемовини.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на високопосадовця Білого дому. За словами представника адміністрації президента США, зустріч має відбутися у вівторок, 28 липня.Однак джерела агенції в українських колах зазначили, що Володимир Зеленський зацікавлений у поїздці до США, але його команда все ще очікує на офіційне підтвердження графіку Дональда Трампа від Білого дому.Раніше українські й американські посадовці обговорювали пропозицію щодо припинення вогню з повітря, яку планується представити російським посадовцям у межах нового раунду мирних пропозицій, спрямованих на припинення війни.Співрозмовники агенції також додали, що Україна раніше зверталася до очільника Кремля Володимира Путіна з пропозиціями стосовно припинення вогню, але у Кремлі їх відхилили.Є інформація, що візит Володимира Зеленського передбачає участь у похороні сенатора Ліндсі Грема та двосторонню зустріч із Дональдом Трампом у межах продовження мирного процесу щодо закінчення війни між Україною та Росією.До цього джерела, наближені до українського президентського офісу, поширили інсайдерську інформацію, що Зеленський розглядає можливість здійснити дипломатичну поїздку до США ще в липні.Декілька днів тому він провів телефонну розмову з представниками американського президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Вийшла хороша та важлива розмова про те, як активізувати дипломатію та наблизити мир", — зазначав тоді український лідер.Нагадаємо, Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер, що тон відносин українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними..

На думку американського мільярдера Ілона Маска, виведення російських військ з окупованих територій України неможливе. А термінали Starlink потрапили до військових Росії контрабандою.Про це Ілон Маск розповів в інтерв'ю для The Economist. Під час розмови з журналістами він зазначив, що вже близько двох-трьох років лінія фронту в Україні практично не змінюється."При цьому гине дуже багато людей. Не можна допустити, щоби подібна історія тривала ще декілька років", — акцентував американський мільярдер.Водночас він висловив упевненість у тому, що сценарій виведення військ Росії з України нереалістичний. Однак, за його словами, шукати шляхи виходу з війни потрібно."Як мені здається, багато хто тут видає бажане за дійсне, кажучи: "Ну, Росія має повністю вивести війська" і так далі. Але це нереалістично. Я насправді вважаю, що потрібна якась мирна угода. Потрібно підходити до цього прагматично", — пояснив Маск.Він додав, що його "бентежать такі важливі дипломати", які влаштовують собі розкішні вечері в дорогих місцях і розмірковують про виведення військ Росії, тоді як на передовій продовжують гинути люди."Але Росія не планує виводити війська. Тому справді необхідно досягнути якоїсь загальноприйнятої мирної угоди, заснованої на такому підході", — наголосив американецьУ цьому ж інтерв'ю Маск розповів, як російська армія отримала термінали Starlink, які потім використала у війні проти України.За його словами, термінали замовили через Україну, після чого їх контрабандою переправляли на схід країни, де розташувалися російські війська. Далі ворог використав їх на фронті, після чого Маск і уряд України створили "Білий список" терміналів, внаслідок чого росіяни залишилися без зв'язку.Нагадаємо, наприкінці лютого видання The Atlantic повідомило, що після того, як російський дрон BM-35 пролетів під вікнами Кабінету міністрів і врізався в будівлю в урядовому кварталі Києва, ситуація зі зв’язком на фронті кардинально змінилася. Компанія SpaceX запровадила систему "білих списків", яка заблокувала доступ росіянам до супутникової мережі, що дозволило українській армії здійснити найстрімкіший ривок за останній рік і звільнити понад 400 квадратних кілометрів територій..

Світові ціни на нафту в п'ятницю дещо знизилися після різкого стрибка напередодні, однак завершують тиждень із суттєвим зростанням. Причиною стали побоювання щодо перебоїв із постачанням енергоносіїв через ескалацію конфлікту на Близькому Сході та загострення протистояння між США, Ізраїлем та Іраном.Про це повідомляє Reuters.Нафта дорожчає через ризики для світових поставокСтаном на ранок 24 липня ф'ючерси на нафту Brent подешевшали на 1,81% — до 98,87 долара за барель. Попри це, за тиждень еталонна марка може подорожчати приблизно на 12%.Американська нафта WTI втратила 1,74% і торгувалася на рівні 90,59 долара за барель, однак також готується завершити тиждень із майже 10-відсотковим приростом.Напередодні Brent вперше з травня перевищила позначку у 100 доларів за барель після того, як єменські хусити заявили про атаку на два саудівські нафтові танкери в Червоному морі.Ескалація на Близькому Сході посилює напруженняПрезидент США Дональд Трамп після атак хуситів пообіцяв Ірану та його союзникам "масштабне військове покарання".За інформацією Reuters, Тегеран раніше вимагав від хуситів перекрити протоку Баб-ель-Мандеб у разі продовження американських ударів по іранській інфраструктурі. Цей морський шлях є одним із ключових для світових поставок нафти після Ормузької протоки.Крім того, хусити оголосили про морську блокаду Саудівської Аравії, яка до цього вже перенаправляла частину експорту нафти трубопроводами через проблеми з проходом Ормузької протоки.Через Ормузьку протоку проходить дедалі менше танкерівЗа даними аналітичної компанії Kpler, у четвер через Ормузьку протоку пройшов лише один нафтовий танкер — це найнижчий показник із початку травня.Аналітики JPMorgan прогнозують, що кожен додатковий місяць перебоїв із постачанням може підвищувати середню ціну Brent ще на сім-вісім доларів за барель. Якщо ж криза триватиме три місяці, середня вартість нафти може сягнути близько 114 доларів за барель.Казахстан скоротив видобуток нафтиДодатковий вплив на ринок має й ситуація в Казахстані. Напередодні Міністерство енергетики країни повідомило, що нафтові компанії тимчасово зменшили видобуток після ймовірних атак українських безпілотників, через які було призупинено роботу головного експортного нафтового термінала на Чорному морі.Додамо, світові ціни на нафту зросли на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Інвестори побоюються нових перебоїв із постачанням після чергових ударів США по Ірану та погроз єменських хуситів атакувати танкери із саудівською нафтою..

У будь-якій мирній угоді щодо України має бути невід'ємний елемент компромісу. Однак, на думку Кремля, європейські союзники України та Сполучені Штати Америки продовжують ставитися однобоко до таких питань.Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Він виступив із такою заявою, яка стосується війни проти України, після завершення переговорів із державним секретарем США Марком Рубіо."Будь-яка домовленість щодо України має містити невід'ємний елемент компромісу", — сказав Лавров.На цьому тлі він прокоментував слова американського колеги про провал переговорів президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна на Алясці.За словами очільника Міністерства закордонних справ Росії, ще потрібно з'ясувати, хто саме зазнав провалу."Якщо є пропозиція, є згода, то, напевно, узгоджені результати в Анкориджі були? Були. Президент Дональд Трамп — не відкрию великої таємниці — неодноразово казав, що наша пропозиція частково є компромісною. Ми це прийняли: це компромісна пропозиція, і будь-яка домовленість, напевно, має містити невід'ємний елемент компромісу", — додав Лавров.Він також знову розкритикував союзників Києва, в тому числі й США, які передають Україні озброєння для боротьби з Росією. Він вкотре зазначив, що Москва "дотримується принципів" урегулювання в Україні, озвучених Путіним у МЗС Росії."Росія у випадку з домовленостями Анкориджа виконала принцип "пацан сказав — пацан зробив". Ми досягнемо своєї мети, навіть якщо США після Європи поховають анкориджські домовленості", — дещо заплутано висловився Сергій Лавров.Нагадаємо, що, як повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни, держсекретар Марко Рубіо відкинув російський наратив про те, що США та Росія досягнули будь-якої угоди щодо припинення війни Росії в Україні під час саміту на Алясці в серпні 2025 року..

Президент США Дональд Трамп заявив, що будь-які збитки, завдані комерційним суднам і вантажам в Ормузькій протоці, відшкодовуватимуть за рахунок іранських активів, які перебувають під контролем Сполучених Штатів.Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social.За словами Трампа, компенсація здійснюватиметься коштом заморожених іранських активів."Ці збитки можуть бути дуже значними, але, попри це, такий крок є справедливим і належним", — наголосив американський президент.США продовжують удари по іранських військових об'єктахВодночас Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM) повідомило про 13-й день поспіль військової операції проти іранських цілей.За даними командування, цього разу під удари потрапили військові командні пункти, склади безпілотників, мережі зв'язку, об'єкти берегового спостереження та інші засоби, які використовуються для ведення бойових дій на морі.У CENTCOM зазначили, що операція спрямована на зменшення загрози для цивільного судноплавства в Ормузькій протоці."Водний шлях залишається відкритим для судноплавства, попри нещодавні атаки з боку Корпусу вартових Ісламської революції. Комерційні судна продовжують безперешкодно проходити через протоку за підтримки американських військових", — йдеться у повідомленні.Також у командуванні повідомили, що наразі на Близькому Сході перебувають понад 50 тисяч американських військовослужбовців.Що передувалоУ середині червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачав 60-денний період для узгодження остаточної мирної угоди. Документ містив положення про забезпечення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці, зняття морської блокади з боку США, розмороження частини іранських активів та підготовку пакета економічної допомоги для Тегерана.Попри те, що сторони мають час до середини серпня для повернення до переговорів, Дональд Трамп раніше заявив про завершення режиму перемир'я.Нагадаємо, нещодавно Росія заявила про готовність надати "майданчик для мирного діалогу" між США, Іраном і країнами Перської затоки. Водночас у Москві наголосили, що не мають наміру "нав'язуватися" як посередник..

Тон відносин українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними.Про це Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер, яка опублікувала фрагмент інтерв’ю на своїй сторінці в соціальній мережі X.Відповідаючи на запитання про те, що змінилося у стосунках між ним і Трампом після попереднього візиту до США, Зеленський погодився, що тон справді змінився."Ви маєте рацію. Тон змінився. Безумовно. Перший переломний момент у нас стався в Римі, у Ватикані. Так, це була недовга зустріч, але я завжди казав, що, на мою думку, це історичний момент, бо ми змінили наші відносини за 15-20 хвилин", — зазначив президент України.За його словами, під час цієї зустрічі вони з Дональдом Трампом залишилися лише вдвох, а подальший діалог між ними виявився позитивним."Навколо нас нікого не було. Ми лише вдвох. І я був дуже радий почути президента, сподіваюся, що й він теж — зателефонував мені, а я йому. Вважаю, що це мало залишитися між нами двома, але все минруло дуже добре", — сказав Зеленський.Він також наголосив, що відносини та діалог із президентом США мають важливе значення."Я дуже щасливий, бо від таких відносин і діалогу залежить життя багатьох людей", — пояснив український президент.Після оприлюднення фрагмента інтерв'ю президент США Дональд Трамп відреагував на нього дописом у соціальній мережі Truth Social, написавши: "Дуже добре!". Лумер також повідомила, що Трамп поширив оприлюднений нею уривок інтерв'ю у своєму акаунті Truth Social.Раніше Лора Лумер анонсувала інтерв'ю з Володимиром Зеленським, зазначивши, що розмова відбулася в Маріїнському палаці в Україні."Я щойно взяла інтерв'ю у президента Зеленського в Маріїнському палаці в Україні. Жодних заборонених тем не було, і я не добирала слів. Повне інтерв'ю з'явиться незабаром!" — зазначала Лумер.Нагадаємо, що наступного тижня український президент Володимир Зеленський запланував візит до Вашингтона, де зустрінеться з американським колегою Дональдом Трампом..

Наступного тижня український президент Володимир Зеленський запланував візит до Вашингтона, де зустрінеться з американським колегою Дональдом Трампом.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на власні джерела в дипломатичних колах. За попередньою інформацією, візит Володимира Зеленського до США запланований на 28 липня.У межах поїздки президент України відвідає похорон сенатора Ліндсі Грема та безпосередньо зустрінеться з американським президентом Дональдом Трампом.Раніше джерела, наближені до українського президентського офісу поширили інсайдерську інформацію, що Володимир Зеленський розглядає можливість здійснити дипломатичну поїздку до США ще в липні.Декілька днів тому він провів телефонну розмову з представниками американського президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Вийшла хороша та важлива розмова про те, як активізувати дипломатію та наблизити мир", — зазначав тоді український лідер.Президент висловив переконання, що мир потрібен — мир із гідністю, й Україна вже давно до цього готова. За його словами, українські команди залишаються в тісному контакті, зокрема, щоби продовжити роботу над усім, що обговорили.Нагадаємо, вчора американська блогерка Лора Лумер повідомила, що взяла інтерв’ю в президента України Володимира Зеленського. Її називають медійницею, яка наближена до американського президента Дональда Трампа..

До виробництва ліцензійних ракет для систем протиповітряної оборони Patriot прагне приєднатися Польща. Варшава надіслала відповідний запит до Вашингтона. Проєкт планують реалізувати у співпраці США й України.Про польську ініціативу повідомило видання tvn24 з посиланням на заступницю міністра національної оборони Польщі Магдалену Собковяк-Чарнецьку.За її словами, Варшава запропонувала створити формат співпраці за участю трьох країн — США, України та Польщі.Польська посадови ця вже провела зустрічі з представниками Пентагона та Державного департаменту США, де обговорила можливість створення заводу з виробництва ракет для систем Patriot на території України.Польська сторона захотіла долучитися до такого проєкту у форматі співпраці США, України та Польщі, щоби виробництво відбувалося у безпечному місці."Пропозиція, яку я внесла від польської сторони, відповідає певним занепокоєнням американської сторони, тож ми запропонували, щоби відбувалася співпраця у трикутнику, тобто США, Україна, а також Польща", — зазначила Магдалена Собковяк-Чарнецька.Польська чиновниця також наголосила, що ракети для систем Patriot є продукцією, яка має значний попит у світі."Це продукт, який фактично потрібен у всьому світі. Саме тому наша пропозиція — брати участь у такому спільному виробництві", — пояснила вона.Також під час візиту поляки представили аргументи на користь створення в Польщі сервісного центру для систем Patriot. Собковяк-Чарнецька зазначила, що у Вашингтоні розуміють роль Польщі в розвитку оборонної промисловості та враховують її географічне та геополітичне розташування.Нагадаємо, 11 липня журналісти агенції Reuters повідомляли, що виробництво американських ракет-перехоплювачів Patriot для України, найімовірніше, організують у Німеччині або іншій європейській країні. Військові експерти визначили це безпечнішим варіантом..

Американський державний секретар Марко Рубіо відкинув російський наратив про те, що Сполучені Штати Америки та Росія досягнули будь-якої угоди щодо припинення війни Росії в Україні під час саміту на Алясці в серпні 2025 року.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Зокрема, Рубіо заявив після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим 23 липня, що російські "пропозиції" на саміті в Анкориджі провалилися."Миру вдасться досягнути лише завдяки новим "концепціям та ідеям", які США готові підтримати", — наголосив американський посадовець.Водночас Міністерство закордонних справ Росії заявило, що Лавров підтвердив Рубіо готовність Росії до переговорів і зобов'язань щодо "пропозицій" США, з якими президент Росії Володимир Путін погодився на саміті на Алясці."Російські чиновники регулярно посилаються на нібито "угоди з Анкориджа" для просування наративів про готовність Росії до переговорів, попри відсутність будь-яких публічних заяв після саміту та нещодавню відмову американських чиновників від таких російських наративів", — зробили висновок аналітики Інституту вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський продовжує повторювати свою відданість мирним переговорам зі Сполученими Штатами та Росією.Український лідер провів перемовини зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом і колишнім старшим радником Дональда Трампа Джаредом Кушнером, на яких обговорили зусилля щодо мирних переговорів.Володимир Зеленський підтвердив свій намір провести тристоронні переговори між США, Україною та Росією восени 2026 року.Ні російські, ні українські війська не досягнули підтвердженого прогресу 23 липня.Нагадаємо, вчора американська блогерка Лора Лумер повідомила, що взяла інтерв’ю в президента України Володимира Зеленського. Її називають медійницею, яка наближена до американського президента Дональда Трампа..

У четвер, 23 липня, американська блогерка Лора Лумер повідомила, що взяла інтерв’ю в президента України Володимира Зеленського. Її називають медійницею, яка наближена до американського президента Дональда Трампа.Про це Лора Лумер написала на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Щойно взяла інтерв'ю у президента Зеленського в Маріїнському палаці в Україні. Всі питання поставила без обмежень, і я не соромилася у висловлюваннях. Повне інтерв'ю незабаром!" — зазначила вона.Як відомо, два дні тому блогерка Лора Лумер прибула до України та поінформувала, що хоче побачити ситуацію на власні очі та перевірити твердження, які поширювали про країну. Вона одразу визнала свою помилку в ранніх публічних висловлюваннях про Україну.Сьогодні Лумер відвідала Києво-Печерську лавру й оглянула Успенський собор, який після удару 15 червня втратив понад 80% покрівлі, а також інші пошкоджені об’єкти заповідника.Що відомо про Лору ЛумерЇй 33 роки. Вона народилася в штаті Аризона та розпочинала активісткою та журналісткою, підтримуючи ультраправий медіапроєкту Infowars — популярний в 2010-ті. Там публікували багато матеріалів, які базувалися на конспірологічних теоріях.Лумер 2020 року балотувалася як кандидатка від Республіканської партії до Палати представників Конгресу США, але програла кандидатці від Демократичної партії. Через два роки на виборах її теж спіткала невдача.У вересні минулого року Лора заявляла, що "Україна — це країна, повна прихильників нацизму". Неодноразово вона виступала проти фінансової допомоги Києву.До приїзду в Україну, в червні, Лумер визнала, що довго повторювала антиукраїнські тези. Пояснила це тим, що "потрапила в пастку російської пропаганди".Зараз Лумер відома своєю активною підтримкою Дональда Трампа, а також просуванням цілої низки конспірологічних теорій, яким американський президент теж частково вірить.Нагадаємо, що вчора блогерка Лора Лумер звернулася до своїх читачів і закликала американських консерваторів усвідомити реальну загрозу від дій Кремля..

Президент України Володимир Зеленський найближчим часом відвідає Сполучені Штати Америки. У Вашингтоні заплановані перемовини стосовно закінчення війни. Щодо цього в американців є декілька планів.Про це Володимир Зеленський розповів під час спільної персконфереенції з прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном.За словами українського президента, напередодні відбулася розмова з американською стороною за участю Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа. З українського боку в розмові брали участь Кирило Буданов, Сергій Кислиця та Рустем Умєров.Зеленський зазначив, що сторони проговорювали можливості майбутньої зустрічі. Вона має відбутися наприкінці липня або на початку серпня."Ми проговорювали можливості зустрічі, є декілька планів від США щодо закінчення війни. У нас відбудеться зустріч, думаю, що вони хочуть поділитися новими ідеями й із нами, й із рускими", — заявив президент.І хоча точна дата зустрічі поки що не визначена, президент України зазначив, що це відбудеться найближчим часом."Коли ця зустріч — я поки що не знаю. Я думаю, що, найімовірніше, така зустріч відбудеться в США. Є декілька дат, треба просто подивитися, щоб усе збіглося з усіма графіками. Думаю, найближчі дні, а, можливо,тиждень", — акцентував Володимир Зеленський.Учора президент України провів телефонну розмову зі спецпредставниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Вони обговорили ідеї щодо відновлення переговорів із Росією для відновлення мирного процесу.Нагадаємо, що вчора Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером і командувачем спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом, якого нагородив орденом "За заслуги" III ступеня..

Сполучені Штати Америки оприлюднили нові оцінки масштабів втрат армії Росії у війні проти України, які сягають п'ять-шість тисяч солдатів щотижня. Цей збройний конфлікт може виявитися унікальним через аномально високу кількість саме ліквідованих окупантів.Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо, повідомляє The Guardian.Безпрецедентний рівень втрат російських окупантівДержавний секретар США Марко Рубіо зазначив, що володіє свіжими даними щодо перебігу російсько-української війни. За його словами, ця війна демонструє аномальну тенденцію, адже може стати єдиним конфліктом в історії, де кількість полеглих у бою перевищує кількість поранених. Держсекретар США так описав реальний розмах втрат загарбників:"Ось наскільки це кривава війна. Росіяни, як я вважаю, втрачають понад 5-6 тисяч солдатів щотижня. Це разюча кількість".Ціна для України та зусилля щодо завершення війниАмериканський дипломат зауважив, що українська сторона також платить надзвичайно високу ціну за захист своїх територій і громадян, втрачаючи як військових, так і цивільних мешканців під час обстрілів. Оцінюючи ситуацію, глава Держдепу підкреслив необхідність припинення бойових дій:"Ми бачили загибель цивільних, обстріли в Києві. Ми спостерігали певне зростання таких випадків. Звісно, ця війна не пішла на користь і Україні. Тож, на мою думку, обидві сторони повинні мати стимул, щоб покласти їй край", — заявив Рубіо.За його словами, команда президента США Дональда Трампа досі робить усе можливе, щоб це сталося якомога швидше. Глава Держдепу запевнив, що пошук компромісів триває, і Вашингтон активно залучений до цього процесу.Нагадаємо, раніше Марко Рубіо заявив, що для досягнення миру в Україні потрібно винести на обговорення "нові ідеї". Вони мають стати компромісними для Києва та Москви. Попередні узгодження між сторонами "провалилися"..

Для досягнення миру в Україні потрібно винести на обговорення "нові ідеї". Вони мають стати компромісними для Києва та Москви. Попередні узгодження між сторонами "провалилися".Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо, якого цитує видання The Guardian.За його словами, пропозиції, які висували до цього часу, були не прийнятними для України раніше та залишаються неприйнятними для неї зараз.Рубіо зазначив, що зараз ті пропозиції, які обговорювали раніше, "ймовірно, стали ще менш прийнятними", зважаючи на ситуацію, яка склалася в російсько-українській війні."Якщо мир і настане, то це станеться завдяки якійсь новій ідеї та новим концепціям, і ми готові запропонувати деякі з них у відповідних умовах і у відповідній формі, якщо така можливість з'явиться та якщо умови виявляться сприятливими. Ми готові відіграти цю роль у позитивний спосіб", — зауважив держсекретар США.Як відомо, сьогодні в Манілі відбулася зустріч американського державного секретаря Марка Рубіо з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.Як заявили в Міністерстві закордонних справ Росії, під час зустрічі Лавров представив американській стороні російське бачення ситуації на фронті та вкотре висловився проти подальшої військової допомоги Україні. Також він розкритикував політику європейських країн, які, за його словами, прагнуть завдати Росії "стратегічної поразки".Журналісти видання Bloomberg раніше повідомляли, що російський диктатор Володимир Путін не готовий розглядати повернення Україні частини окупованих територій як елемент можливої мирної угоди про завершення війни.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з представниками американського президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами українського лідера, вийшла хороша та важлива розмова про те, як активізувати дипломатію та наблизити мир. Зеленський висловив переконання, що мир потрібен — мир із гідністю, й Україна вже давно до цього готова..

Українська тенісистка Марта Костюк знялася зі змагань WTA 500 у Вашингтоні, які розпочнуться вже наприкінці липня. Разом із нею від участі в американському турнірі відмовилася низка інших провідних тенісисток з першої двадцятки світового рейтингу.Про це повідомляє Tennis365.Інші відмови та представництво України у ВашингтоніОкрім Костюк, змагання в американській столиці пропускають італійка Жасмін Паоліні (№15 WTA) та представниця США Іва Йович (№16 WTA). Водночас українські сили на турнірі у Вашингтоні представлятиме перша ракетка України Еліна Світоліна (№10 WTA). Завдяки високому місцю в рейтингу вона отримає другий номер посіву.Календар виступів та рекордні позиції КостюкПопри відмову від виступів у Вашингтоні, Марта Костюк планує зіграти на великих турнірах у Торонто та Цинциннаті, після чого виступить на підсумковому турнірі Великого шлему — US Open. Наразі Костюк посідає 11-те місце в рейтингу WTA, що є її особистим кар'єрним рекордом.Нагадаємо, раніше стало відомо, що український теніс буде представлений суттєвою делегацією в основному раунді Відкритого чемпіонату США 2026 року. До заявки престижного турніру змагань напряму потрапили одразу сім вітчизняних спортсменок..