# США

Російська Федерація декларує готовність сісти за стіл переговорів щодо припинення війни проти України, однак вимагає обговорення виключно нових пропозицій від США. У Кремлі стверджують, що не бачать перешкод для прямих контактів із представниками Вашингтона.Про це заявив голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ Росії Григорій Карасін, якого цитують ворожі ЗМІ.Умови Кремля для відновлення діалогуЯк зазначив посадовець, російська сторона заявила про свою принципову готовність повернутися до мирних переговорів щодо війни в Україні, проте наголошує на власних пріоритетах. За словами Григорія Карасіна, зараз Москва налаштована розглядати передусім нові ініціативи, які надходять від Сполучених Штатів Америки.Крім того, Карасін наголосив, що ключовим критерієм для РФ залишається досягнення конкретних і практичних результатів, якщо Вашингтон дійсно в них зацікавлений.Готовність до зустрічей із представниками СШАУ РФ запевняють, що не бачать жодних завад для проведення прямих зустрічей зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом, а також із зятем американського лідера Джаредом Кушнером. Характеризуючи позицію Кремля щодо майбутніх контактів, Карасін заявив:"Ми завжди готові до зустрічей і переговорів. Тому це стосується і Кушнера, і Віткоффа. Я не бачу жодних перешкод для проведення такої зустрічі незалежно від того, що вніс Зеленський, а чого він не вніс".На думку російського посадовця, саме практична результативність стане головним показником ефективності потенційного нового раунду мирного процесу.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, Україна має спільний із партнерами план завершення війни. Для цього необхідно утримувати фронт та вести переговори з ворогом із позиції сили..

Зірковий аргентинський нападник Ліонель Мессі повернувся до складу "Інтер" Маямі після важкої особистої втрати. 39-річний футболіст уперше вийшов на поле після смерті свого батька Хорхе Мессі, взявши участь у матчі Кубка ліг.Про це повідомляє Tribuna.com.Перша гра Мессі після трагедії та перебіг матчуАргентинський форвард Ліонель Мессі повернувся до табору "Інтер" Маямі та взяв участь у поєдинку третього туру групового етапу Кубка ліг проти мексиканського клубу "Леон". Ця гра стала для 39-річного футболіста першою після трагічної звістки про смерть його батька Хорхе Мессі.Наставник американської команди вирішив залишити зіркового гравця на лаві запасних від стартового свистка, випустивши його на поле одразу після перерви. Упродовж другого тайму Мессі тричі завдавав ударів по воротах суперника, однак жодна із його спроб не завершилася результативною дією. У підсумку протистояння завершилося поразкою "Інтер" Маямі з рахунком 2:3.Пауза в кар'єрі та емоційне поверненняРаніше зірковий футболіст тимчасово призупинив свої виступи за "Інтер" Маямі на невизначений термін через смерть батька Хорхе Мессі, який також тривалий час був його особистим агентом та менеджером. Попри психологічно складний період, Лео вирішив повернутися до тренувального процесу та допомогти клубу у вирішальних матчах єврокубкового турніру Північної Америки.Нагадаємо, очільник тренерського штабу національної збірної Аргентини Ліонель Скалоні висловив свою позицію щодо подальшої кар'єри капітана команди Ліонеля Мессі на міжнародному рівні. Наставник наголосив, що зірковий форвард сам вирішуватиме, коли саме йому варто завершити виступи за національну збірну..

Українські оператори безпілотників під час військових навчань Combined Resolve у Німеччині умовно знищили американську бронетанкову бригаду. Дрони настільки швидко виводили техніку з гри, що організаторам доводилося повертати її на поле бою, аби продовжити тренування.Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців та учасників навчань, передає "Дзеркало тижня".Маневри проходили у квітні та травні та мали перевірити готовність військ США діяти в умовах масового застосування невеликих фронтових дронів. Загалом у них взяли участь близько 3500 американських військовослужбовців, переважно з 3-ї бронетанкової бригадної бойової групи 1-ї кавалерійської дивізії.Як українці "знищили" американську бронетехнікуЗавданням американських підрозділів було атакувати позиції умовного противника. Сили оборони підсилили українські військові з 412-го полку безпілотних систем Nemesis.За даними видання, важка американська бронетехніка під час руху здіймала хмари пилу, що робило її добре помітною для українських розвідувальних дронів. Після виявлення цілей до них спрямовували безпілотники зі скидами та FPV-дрони.Оскільки під час таких навчань бойові боєприпаси зазвичай не використовують, техніку вважали умовно знищеною, коли дрон зависав над нею або наближався на достатню відстань.Українські оператори виводили американську техніку з гри настільки швидко, що частину машин доводилося знову повертати на полігон як нові підрозділи.Американські військові змінили тактикуПротягом двотижневих навчань сценарій повторювали декілька разів. Поступово американські підрозділи почали краще протидіяти безпілотникам, зокрема ефективніше розосереджували сили, маскували техніку та використовували засоби радіоелектронної боротьби.Згодом українські військові перейшли на бік американських підрозділів і допомагали їм застосовувати безпілотники під час наступальних дій.У WSJ зазначають, що навчання продемонстрували проблеми американської армії з адаптацією до сучасної війни дронів. Водночас представник армії США заявив, що нові мобільні бригадні групи, які мають сучасніше обладнання та підготовку, показували кращі результати.Дослідник Центру стратегічних і міжнародних досліджень Еліот Коен наголосив, що досвід сучасних бойових дій демонструє критичне значення безпілотників для армій."Для американських збройних сил життєво важливо опанувати це, але поки що, на жаль, схоже, що цього не сталося", — зазначив він.США переймають український досвід війни дронівЗа майже чотири з половиною роки повномасштабної війни українські військові накопичили значний досвід використання, ремонту та швидкої модернізації безпілотників безпосередньо в бойових умовах.WSJ зазначає, що американська армія дедалі активніше вивчає цей досвід. США, зокрема, випробовують українські безпілотники для потенційних закупівель і використовують технології протидії дронам, перевірені під час російсько-української війни.У травні міністр війни США Піт Гегсет повідомляв, що збільшив кількість американських військовослужбовців, яких направляють до України для вивчення досвіду застосування безпілотних систем.Додамо, держави-члени НАТО 2026 року нададуть 70 мільярдів євро на військове обладнання, допомогу та навчання українських військових. Щонайменше таку ж суму заплановано також на 2027 рік..

У середу, 12 серпня, речниця адміністрації американського президента Дональда Трампа Керолайн Левітт оголосила про рішення піти з посади після півтора року роботи. Вона офіційно завершить свій термін наприкінці серпня.Про це Керолайн Левітт написала на своїй сторінці в соціальній мережі X. Вона повʼязала свою відставку з народженням другої дитини."Я не можу бути найкращою мамою для своїх дітей, залишаючись у постійному ритмі роботи прессекретаря", — зазначила Левітт.Вона додала, що після відставки працюватиме як радниця президента США Дональда Трампа поза Білим Домом і підтримуватиме Республіканську партію та рух MAGA.Левітт назвала цей період роботи речницею адміністрації Дональда Трампа "честю та пригодою всього життя" та подякувала президенту за можливість працювати у Білому Домі, брати участь у міжнародних поїздках і виступати від його імені на брифінгах."Я з великою гордістю розповідала про численні історичні досягнення цієї адміністрації, насолоджувалася тим, що притягувала ліберальні ЗМІ до відповідальності та забезпечувала, щоб американський народ чув правду про успіхи президента Трампа", — зауважила речниця Білого дому.Вона також наголосила на "загрозах від дедалі радикальнішої Демократичної партії, яка прагне знищити все найкраще в Америці" та запевнила, що її боротьба вступає в нову фазу, вона далека від завершення."Правда полягає в тому, що після повернення до Білого дому після народження моєї доньки я відчула в серці, що не можу бути найкращою мамою, якої заслуговують мої двоє маленьких дітей, одночасно приділяючи постійний час, енергію й увагу, необхідні для посади прессекретаря Білого дому — саме тому я врешті ухвалила гірко-солодке рішення покинути Білий дім та розпочати новий етап у своєму житті", — підсумувала Керолайн Левітт.Нагадаємо, що в листопаді минулого року речниця Білого дому "нагрубила" журналісту HuffPost, відповідаючи на запитання про місце зустрічі американського лідера Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна..

У середу, 12 серпня, суд у Москві заочно заарештував Конора Кеннеді — внучатого племінника 35-го американського президента Джона Кеннеді. Росія звинувачує його в участі в бойових діях на боці України.Про це повідомив Telegram-канал ASTRA. Сам Конор Кеннеді заявляв, що вирішив вступити до Міжнародного легіону, оскільки його глибоко торкнулося те, що відбувається в Україні.Про те, що він збирається на війну, Кеннеді майже нікому не сказав. За його словами, лише одній людині в Україні назвав своє справжнє ім'я, оскільки не хотів, щоби до неї там ставилися інакше."У мене не було жодного військового досвіду, я не був чудовим стрільцем, але міг носити важкі речі та швидко вчився. Я був готовий там померти", — розповідав американець медійникам.Також він зізнався, що воював на північно-східному фронті. Про те, чим конкретно він там займався, родич Джона Кеннеді вирішив не розповідати, лише зазначив, що переважно виконував "допоміжні функції"."Ця війна, як і решта, жахлива. Люди, яких я зустрів, були найхоробрішими з усіх, кого я будь-коли знав", — наголосив Конор Кеннеді.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Росія погодилася звільнити колишнього американського морського піхотинця Роберта Гілмана. Його ув’язнили ще 2022 року. В російській тюрмі він неодноразово зазнавав катувань.Минулого тижня агенція Reuters писала, що Гілман перебуває в передсмертному стані в ув’язненні після катувань і відсутності допомоги.Американець, який служив у Корпусі морської піхоти США зі серпня 2019 року по серпень 2020 року, подорожував поїздом, коли його заарештували 17 січня 2022 року у Воронежі. За інформацією російських ЗМІ, його затримали за те, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, нібито вдарив ногою поліцейського. Його засудили до 4,5 року ув’язнення.Однак його батько написав у статті для Boston Globe від 11 жовтня 2024 року, що звинувачення надумані. За його словами, син на момент інциденту почувався зле та випадково вдарив поліцейського ногою.Нагадаємо, що 18 березня минулого року адміністрація президента США опублікувала раніше засекречені документи, що пов'язані з убивством колишнього президента Джона Кеннеді. Тож Дональд Трамп виконав свою передвиборчу обіцянку оприлюднити ці матеріали..

Організатори турніру WTA 1000 у Цинциннаті провели жеребкування основної сітки змагань в одиночному розряді. Ці змагання передуватимуть US Open — одній із найпрестижніших тенісних подій сезону.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Журналісти зазначили, що до основного списку учасниць "тисячника" в Цинциннаті потрапили сім українок: Еліна Світоліна, Марта Костюк, Дарія Снігур, Юлія Стародубцева, Олександра Олійникова, Ангеліна Калініна та Даяна Ястремська."Цього року основна сітка одиночного розряду налічує 96 тенісисток. Світоліна отримала восьмий номер посіву, Костюк — десятий і, згідно з форматом турніру, обидві розпочнуть виступи з другого кола", — йдеться в повідомленні.Світоліна в другому колі зустрінеться з переможницею матчу між чешкою Терезою Валентовою та тенісисткою з кваліфікації, яка ще не відома. Перша ракетка України вдесяте зіграє в основній сітці турніру WTA 1000 в Цинциннаті. Найкращий результат Еліни — вихід до півфіналу 2015 рокуКостюк у другому колі зіграє з кращою з пари американки Софії Кенін (№115 WTA) та кваліфаєрки. Досі найкращим результатом Марти ставав вихід до третього кола 2024 року.Снігур і Стародубцева зустрінуться в "українському дербі" в першому колі "тисячника". Переможниця протистояння у другому раунді змагатиметься проти 20 сіяної американки Медісон Кіз.Олійникова в першому раунді проведе матч проти володарки вайлдкарду американки Ельвіни Калієвої. У разі перемоги у другому колі на неї чекатиме п'ята сіяна — "нейтральна" Мірра Андрєєва.Калініна розпочне виступи грою проти чешки Дар'ї Відманової (вайлдкард). У разі виходу до 1/32 фіналу українка зіграє проти американки Емми Наварро (25 сіяна).Ястремська в першому колі зустрінеться з німкенею Татьяною Марією. Переможницю цього матчу в другому раунді чекатиме 14 сіяна "нейтральна" Діана Шнайдер.Основна сітка турніру WTA 1000 у Цинциннаті розпочнеться 13 серпня. Фінал в одиночному розряді відбудеться 23 серпня. Чинною чемпіонкою змагань є полька Іга Свйонтек.Нагадаємо, що перша ракетка України Еліна Світоліна демонструє феноменальну форму й очолила світовий залік за кількістю звитяг над представницями світової еліти в поточному сезоні. Потужний виступ на престижному турнірі в Канаді дозволив українці покращити власні позиції у чемпіонських перегонах..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підтвердив, що під час повернення з липневого саміту НАТО в Анкарі таємно пересів на інший літак. За його словами, рішення ухвалила Секретна служба через можливу небезпеку.Про це повідомляє CNN."Я просто виконую те, що вони хочуть зробити. Тож я звертаюся до Секретної служби. І до військових. Вони хотіли, щоб я полетів іншим рейсом, іншим літаком, з такою ж безпекою, але вони хотіли, щоб я це зробив, тому я це роблю. Я роблю те, що вони кажуть. Гадаю, там була загроза. Я насправді не дуже багато про це питав. Я отримую багато погроз", — сказав Трамп.Крім того, Трамп заявив, що саме той борт, яким він вилетів, буцімто був "під більшими ризиками".Зауважимо, як повідомляло видання The Washington Post, 8 липня Дональд Трамп таємно змінив літак під час вильоту з Туреччини після саміту Північноатлантичного альянсу. Головна причина — загроза його вбивства з боку Ірану.Спочатку американський лідер сів на борт старого літака Air Force One на очах у журналістів та телекамер. Однак через кілька хвилин його таємно перевезли до іншого літака — C-32A ВПС США. За словами американського чиновника, знайомого з операцією, Трампа доставили на борт C-32A за допомогою вантажівки для кейтерингу, яку зазвичай використовують для завантаження їжі та інших припасів перед польотом.Таким чином, старий Air Force One фактично став "приманкою" для журналістів і частини співробітників Білого дому. Вони вважали, що летять разом із президентом, хоча Трампа на борту вже не було.Нагадаємо, США й Іран розпочали новий раунд дипломатичних перемовин 3 серпня. За словами американського лідера Дональда Трампа, сторони суттєво наблизилися до підписання домовленостей, які здатні відвернути подальшу ескалацію..

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене після резонансних кадрових рішень і на тлі протестів, зафіксувало незначне зниження рівня довіри до президента Володимира Зеленського. За результатами дослідження, проведеного з 20 липня до 3 серпня 2026 року, главі держави довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. У квітні ці показники становили 58% і 36% відповідно.Водночас більшість українців не підтримують проведення виборів найближчим часом. Так, 57% вважають, що вони мають відбутися лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. Ще 23% допускають вибори після припинення вогню й отримання надійних гарантій безпеки, а 15% наполягають на їх проведенні ще до завершення бойових дій.Що стоїть за цими показниками, як останні політичні події позначилися на суспільних настроях і кого українці хочуть бачити при владі після війни — в інтерв’ю TrueUA пояснив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Довіра до президента: нестабільна, знизилася, але зберігається до завершення війни— Антоне Миколайовичу, ваше опитування було проведено після резонансних кадрових рішень і під час протестів. Як змінилася довіра до Зеленського за останні кілька місяців і про що це свідчить?— Опитування ми провели з 20 липня до 3 серпня 2026 року, тобто вже після початку протестів, у період, коли Володимир Зеленський частково задовольнив вимоги протестувальників і активної громадськості, наприклад, призначив головнокомандувачем Збройних сил України Михайла Драпатого, а виконувачем обов’язків міністра оборони України — Євгенія Хмару.Треба розуміти, що попереднього разу ми ставили це запитання саме в такому формулюванні у квітні. Тоді 58% українців довіряли президенту, а 36% — не довіряли. Зараз, після протестів, довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. Тобто рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють. У нас усе одно зберігається консенсус, що Володимир Зеленський має бути президентом до завершення війни: більшість проти виборів. А ось після війни бажано, щоб країну очолили нові лідери.— 55% опитаних довіряють президенту, а 40% — не довіряють. 40% — це досить багато.— Насправді це досить багато, але потрібно розуміти, з чим ми порівнюємо. Якщо порівнювати з рівнем довіри до багатьох лідерів у демократичних країнах, то 55% після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни — це дуже високий показник. Дональду Трампу у Сполучених Штатах довіряють близько 35-40% американців. В Еммануеля Макрона у Франції та Фрідріха Мерца в Німеччині показники довіри також нижчі, ніж у Володимира Зеленського в Україні.Ми бачимо, що в Україні медіа доволі вільно критикують президента, відбуваються критичні обговорення, навіть протести. Ми довіряємо президенту, бо повинні єднатися перед російською загрозою. Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено.— Але все ж таки з квітня довіра до президента знизилася.— Так, безумовно. Але зниження могло б бути сильнішим, якби, скажімо, не було виконано частину вимог протестувальників. Погіршення також могло б бути значнішим, якби не було певної компенсації: цього літа ми бачимо яскраві удари по російському тилу, російських військах та інфраструктурі на окупованій українській території. Тобто це все дещо збалансовує. Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах.За інших обставин — якби ситуація на фронті погіршилася, а українці ще більше переживали за майбутнє — такі кадрові зміни та відсутність реакції на протести могли б значно знизити довіру до президента. Все ж таки одна з його рис полягає в тому, що певна реакція на громадську думку є.— А чи насправді зниження довіри до президента пов’язане з кадровими рішеннями та протестами, чи ці процеси глибші й почалися раніше?— Довіра до президента зовсім нестабільна з моменту російського вторгнення. Напередодні нього лише третина українців довіряла президенту, половина — не довіряла. Різке зростання довіри майже до 90% одразу після вторгнення пояснювалося не його здібностями як верховного головнокомандувача, а тим, що почалася повномасштабна війна, президент залишився в країні й ми повинні були бути разом. Тобто це був емоційний і прагматичний вибір — зберігати єдність. Але далі довіра весь час знижувалася — до обрання Трампа президентом США.Торік ми бачили ці "гойдалки" довіри до президента: коли українці спостерігали атаки на президента Зеленського, вони відчували, що це атаки на Україну. І знову з’являлося державницьке єднання, яке спонукало довіряти президенту.Тому довіра до нього доволі нестабільна, але в нас є дві іпостасі Володимира Зеленського. Як діяч на міжнародному рівні у питаннях війни й миру, дипломатії, спілкування з партнерами та відстоювання інтересів України він сприймається краще. Але коли іпостась змінюється на внутрішньополітичну — українська економіка, корупція, — питань виникає значно більше. І якщо такий порядок денний переважає, ставлення до нього значно погіршується.Загалом у довгостроковій перспективі люди втомлюються від Володимира Зеленського. В Україні люди не звикли, щоб хтось довго був президентом. І цей запит на нові обличчя, але компетентні, які зарекомендували себе під час великої війни, — стає дедалі очевиднішим.— 20% повністю довіряють президенту, а решта 35% — скоріше довіряють. Це ж немало — 20% довіряють повністю?— В умовах демократичного суспільства ці показники доволі непогані, тому що під час аналізу в сукупності враховують усіх, хто обрав відповідь у спектрі "довіряю". Але є важливий момент: між ними існує концептуальна різниця.На запитання, де вони бачать Володимира Зеленського після війни, у мирний період, серед тих, хто повністю довіряє, 36% відповіли, що хотіли б, щоб він залишався президентом. Тобто це його щирі прихильники. А серед тих, хто скоріше довіряє, навпаки, більшість вважає, що Володимир Зеленський після війни має відійти від політичних справ і вже не бути президентом країни. Вони хотіли б бачити на чолі держави когось іншого.Тобто загалом ці показники з погляду демократичної держави доволі непогані, але люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового.Вибори: українці хочуть "нульовий варіант"— 19% українців зовсім не довіряють Зеленському, а 20% — скоріше не довіряють. Чи вже час робити прогноз щодо майбутніх виборів з огляду на ці дані, чи ще зарано?— Ще зарано. По-перше, ми не знаємо, чи вирішив сам Зеленський знову балотуватися в президенти. Звісно, один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам.Але проблема в тому, що, якщо він зараз публічно скаже, що не балотуватиметься на виборах, це зруйнує і без того дуже крихку більшість у парламенті. Бо якщо лідер не планує балотуватися, то навіщо залишатися в його команді? Без парламенту він нічого не зможе ухвалювати в країні. Але якщо він захоче піти на вибори й цей варіант справді розглядають, постане питання, за яких умов відбуватимуться вибори та хто буде його конкурентом.Якщо вибори відбуватимуться в умовах війни, ми ставимо запитання, але не знаємо складу учасників, і це може використовуватися для маніпуляцій. Зрозуміло, що за такої високої недовіри, якщо проти нього виступатимуть кілька авторитетних осіб, Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове. Але якщо, скажімо, авторитетні особи, яких ми маємо зараз, — Валерій Залужний, Михайло Федоров, Кирило Буданов — не братимуть участі у виборах, а Зеленський змагатиметься з умовно старими політиками, він має шанси перемогти. Водночас будь-хто з нових лідерів може кинути йому виклик і перемогти на виборах.— Зберігається стабільна тенденція: більшість українців проти проведення виборів найближчим часом — до завершення бойових дій. Лише 15% (у березні — 12%) вважають, що вибори треба проводити навіть до завершення бойових дій. Ще 23% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка таких людей зросла з 13% до 23%. Натомість частка тих, хто вважає, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни, зменшилася з 69% у березні до 57% зараз.— Є консенсус, що більшість проти проведення виборів навіть за умови перемир’я. І тут є різні причини. Люди вважають, що перемир’я все одно буде нестабільним, і побоюються втручання Росії, зокрема в питання безпеки. Також вони хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися. До того ж багато хто не хоче голосувати за старі партії та старих політиків. Тому є консенсус, що більшість проти виборів зараз.Цікаво, що ці 15% опитаних, які наполягають на проведенні виборів до завершення війни, навіть до завершення бойових дій, прямо зараз, не є однорідною групою. Близько половини з них хочуть виборів зараз, щоб умовно отримати владу, яка ефективніше даватиме відсіч Росії. Інша половина, навпаки, хоче якнайшвидших виборів, щоб у такий спосіб усунути перешкоду для капітуляції України. Це зламані люди: вони хочуть капітулювати й вважають, що президент Зеленський їм у цьому заважає.Щодо 23% — частки, яка зросла з 13%, — це люди, які вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. І це, найімовірніше, один із наслідків протестів, тому що така позиція є компромісною: люди незадоволені кадровими змінами й вважають, що безпосередньо під час війни вибори неможливі, але їх можна провести принаймні під час перемир’я, щоб Володимир Зеленський поніс політичну відповідальність, отримав політичне покарання.— Який запит на вибори в тих, хто довіряє або не довіряє Зеленському?— Саме серед тих, хто скоріше або повністю довіряє Зеленському, переважна більшість виступає проти проведення виборів зараз і загалом підтримує вибори лише після остаточного завершення війни. Вони відповідають: "Ми сприймаємо його як легітимного главу держави, а вибори — це завжди розхитування ситуації, дестабілізація, тому ми готові чекати до повного завершення війни".Серед тих, хто не довіряє президенту, звісно, більше людей, які хотіли б провести вибори принаймні після перемир’я. А якщо разом узяти тих, хто вимагає виборів зараз або після перемир’я, то таких уже 52% серед тих, хто скоріше не довіряє президенту, і 73% — серед тих, хто зовсім не довіряє.Але цікаво, що навіть серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, на проведенні виборів прямо зараз, під час бойових дій, наполягають 44%, тобто менше половини. Це ще раз показує, що навіть серед тих, хто йому не довіряє, значна частина усвідомлює ризики виборів під час бойових дій і тому підходить до цього прагматично.— Ви поставили запитання: "Які вибори треба провести першочергово для позитивного впливу на розвиток країни?"— 44% опитаних відповіли, що першочергово потрібно провести президентські вибори, 32% — парламентські, а 11% — місцеві. Переважає думка про президентські вибори. Це, до речі, відображає певне хибне розуміння українцями того, як функціонує українська держава, тому що в нас насправді парламентсько-президентська республіка: парламент призначає уряд. І навіть якщо ми зараз оберемо нового президента, то без коаліції в парламенті він матиме дуже обмежені повноваження.Насправді для кращого представництва різних груп населення у владі потрібне переобрання Верховної Ради. Але відносна більшість людей наполягає на президентських виборах — коли це буде можливо.— Чи на період "після війни" сильніше актуалізується думка про потребу в нових лідерах?— Вона вже актуалізована. Люди зараз найбільше довіряють представникам Сил оборони. Загалом Сили оборони мають найвищий рівень довіри в Україні — понад 90%. На другому місці з показником близько 80% — волонтери, трохи нижче — громадські активісти. Також люди бачать багатьох представників місцевого самоврядування, які чудово себе зарекомендували.Тому люди хочуть бачити у владі нові обличчя й тих громадян, які, по-перше, продемонстрували компетентність під час великої війни, а по-друге, справді проливали кров за нашу державу, тож мають право бути представленими у владі. Саме тому, коли ми обговорюємо політичні кризи, як зараз, українці не кажуть: "Ми критикуємо партію “Слуга народу”, президента, але хочемо привести нинішню опозицію до парламенту".Нинішній опозиції — наприклад, "Європейській Солідарності", "Батьківщині" та "Голосу" — люди так само не довіряють і не хочуть бачити її у владі. Люди хочуть "нульовий варіант": мають піти і партія "Слуга народу", і нинішня опозиція, а ми хочемо саме нових лідерів..

Якщо Конгрес Сполучених Штатів Америки остаточно ухвалить нові санкції проти Росії, то це бумерангом негативно вплине на сам Вашингтон. Політика тиску неефективна в теперішніх геополітичних реаліях.Про це заявив представник посольства Китаю у Вашингтоні Лю Чан, якого цитує китайське державне медіа "Сіньхуа".Він наголосив, що спроби тиску на інші країни "вилізуть боком" американцям. Такі санкції, за його словами, не дадуть жодної користі американцям, а, навпаки, загострять ситуацію у світі та не сприятимуть «залагодженню конфліктів»."Застосування подвійних стандартів, а також використання методів примусу та тиску в кінцевому підсумку обернеться проти тих, хто до них вдається", — заявив Лю Чан.Як відомо, Сенат США вже підтримав масштабний законопроєкт про санкції проти Росії, відкривши шлях до її розгляду Палатою представників уже наступного місяця. Йдеться про документ, автором якого став покійний сенатор США Ліндсі Грем.Законопроєкт передбачає санкції проти найбільших російських банків, заборону нових американських інвестицій у Росії та купівлі російського державного боргу. Також обмеження можуть торкнутися "тіньового флоту", який перевозить російську нафту в обхід санкцій.Крім того, документ дозволяє запроваджувати мита до 500% на російські товари та до 100% — на продукцію з країн, які купують російські нафту та газ або допомагають Москві обходити санкції.Нагадаємо, що декілька днів тому Сенат США голосами 86 сенаторів ухвалив закон республіканця Ліндсі Грема та демократа Річарда Блюменталя, відомий як закон про "пекельні санкції". Однак це лише третина шляху, далі — слово за Палатою представників Конгресу та самим Дональдом Трампом, який здатен на будь-які "вихиляси", що можуть змінити ситуацію..

Постановником восьмого (фінального) епізоду третього сезону серіалу від HBO "Дім дракона" став американський режисер і оператор українсько-індійського походження Андрій Парех. Зйомки серії тривали 57 днів.Про це Андрій Парех розповів на своїй сторінці в Instagram. Фінальна серія підводить сюжет до битви при Тамблтоні — однієї з ключових подій громадянської війни у Вестеросі, відомої як "Танець драконів"."Цей епізод — просто бомба від самого початку, сподіваюся, що мені вдалося передати всю його глибину. Хоча сюжет присвячений війні, я сподіваюся, що глядачі запам'ятають саме марність війни. Не часто в кар'єрі людині довіряють, надають свободу та покладають відповідальність за втілення на екрані такого масштабного проєкту, створеного за сценарієм", — написав він у соцмережі.Парех подякував шоуранеру Раяну Кондалу, виконавчому продюсеру Кевіну Де Ла Ною та представниці HBO Франчесці Орсі за довіру та можливість самостійно втілити масштабний проєкт.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений andrij parekh, asc (@andrijparekh)"Дім дракона" — приквел серіалу "Гра престолів", створений за романом Джорджа Мартіна "Вогонь і кров". Події серіалу відбуваються приблизно за 172 роки до народження Дейнеріс Таргарієн.У центрі сюжету — громадянська війна в домі Таргарієнів, відома як "Танець драконів". Прихильники двох претендентів на Залізний трон — Чорні та Зелені — борються за владу.Що відомо про Андрія ПарехаНародився 20 вересня 1971 року в Кембриджі (штат Масачусетс, США) в родині українки та індійця. Його мати народилася в Німеччині в трудовому таборі під час Другої світової війни, а приблизно 1949 року переїхала до США.Саме вона наполягала на тому, щоби її сини виросли українцями. Разом із братом Марком вони відвідували українську школу вихідного дня в Міннеаполісі. Батько Пареха підтримував матір у вихованні дітей в українській культурній традиції.Парех спочатку навчався в Карлтон-коледжі, а згодом вивчав кінематографію в Школі мистецтв Тіша Нью-Йоркського університету. Пізніше він навчався у кіношколі FAMU у Празі. Працює переважно як кінооператор, але також займається режисурою. Він знімав епізоди інших серіалів, зокрема, "Спадкоємців", "Вартових" і "Прекрасного нового світу".Парех 2020 року отримав премію "Еммі" за найкращу режисуру драматичного серіалу за епізод Hunting серіалу "Спадкоємці". Того ж року "Спадкоємці" перемогли в номінації "Найкращий драматичний серіал".У соцмережах режисер відкрито розповідає про своє українське походження та підтримує Україну. Він інформує іноземну аудиторію про наслідки російських атак на Україну та закликає допомагати українцям. У липні 2026 року режисер відвідав Львів і став свідком російського ракетного удару по місту.Нагадаємо, в квітні стало відомо, що американський режисер Ендрю Коен знімає документальний фільм Ukraine Rising ("Україна розквітає"). Зйомки проходять на території України. У стрічці йтиметься про особисті історії українців на тлі війни — від рекрутів і їхніх родин до військових із бойовим досвідом і полону..

Росія погодилася звільнити колишнього американського морського піхотинця Роберта Гілмана. Його ув’язнили ще 2022 року. В російській тюрмі він неодноразово зазнавав катувань.Інформацію про звільнення співвітчизника підтвердив у своїй соціальній мережі Truth Social президент США Дональд Трамп.Він заявив, що Роберт Гілман повертається в США. За його словами, це стало результатом його переговорів з очільником Кремля Володимиром Путіним. "Після моїх переговорів із ним Росія погодилася звільнити його винятково з гуманітарних міркувань. Ми вдячні за це рішення, а також за те, що Росія не вимагала нікого натомість — обмін не відбувся", — заявив Трамп. Американський президент зазначив, що спілкувався із Гілманом, той має "одне прохання — смачний чизбургер після приземлення"."Під час мого президентства ми надавали пріоритет поверненню додому американців, затриманих за кордоном, і зробили це в безпрецедентних масштабах, повернувши сотні людей до їхніх родин. Ми також звільнили багатьох неамериканців, які перебували в полоні в різних країнах світу", — традиційно похизувався американський президент.Минулого тижня агенція Reuters писала, що Гілман перебуває в передсмертному стані в ув’язненні після катувань і відсутності допомоги.Американець, який служив у Корпусі морської піхоти США зі серпня 2019 року по серпень 2020 року, подорожував поїздом, коли його заарештували 17 січня 2022 року у Воронежі.За інформацією російських ЗМІ, його затримали за те, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, нібито вдарив ногою поліцейського. Його засудили до 4,5 року ув’язнення.Однак його батько написав у статті для Boston Globe від 11 жовтня 2024 року, що звинувачення надумані. За його словами, син на момент інциденту почувався зле та випадково вдарив поліцейського ногою.Нагадаємо, що 10 квітня Росія та США провели обмін ув'язненими в Абу-Дабі. Тоді це назвали "зміцненням довіри між країнами". Зокрема, з російської в’язниці звільнено Ксенію Кареліну, яку минулого року засудили до 12 років колонії суворого режиму..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп таємно змінив літак під час вильоту з Туреччини після саміту Північноатлантичного альянсу. Головна причина — загроза його вбивства з боку Ірану.Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на американських чиновників та матеріали, з якими ознайомилося видання. Спецоперація була проведена 8 липня після участі Трампа у саміті НАТО в Анкарі.Спочатку американський лідер сів на борт старого літака Air Force One на очах у журналістів та телекамер. Однак через кілька хвилин його таємно перевезли до іншого літака — C-32A ВПС США. За словами американського чиновника, знайомого з операцією, Трампа доставили на борт C-32A за допомогою вантажівки для кейтерингу, яку зазвичай використовують для завантаження їжі та інших припасів перед польотом.Таким чином, старий Air Force One фактично став "приманкою" для журналістів і частини співробітників Білого дому. Вони вважали, що летять разом із президентом, хоча Трампа на борту вже не було.За інформацією The Washington Post, таємний маневр дозволив приховати фактичне місцеперебування президента США від американської громадськості та низки високопосадовців протягом кількох годин. При цьому залишається незрозумілим, скільки саме представників адміністрації знали про операцію."Численні люди брали участь у обмані, деякі несвідомо, а журналісти, які вважали, що подорожують з президентом на борту старого Air Force One, не були повідомлені про те, що він змінив літак, і не були поінформовані про масштаби загрози на Air Force One", — наголосив американський чиновник.Нагадаємо, США й Іран розпочали новий раунд дипломатичних перемовин 3 серпня. За словами американського лідера Дональда Трампа, сторони суттєво наблизилися до підписання домовленостей, які здатні відвернути подальшу ескалацію..

У західних регіонах Сполучених Штатів Америки та Канади лісові пожежі вийшли з-під контролю, через що загинули люди. Там проводять евакуацію мешканців.Про це повідомили журналісти агенції Associated Press із посиланням на поліцію та служби порятунку.Зокрема, в Британській Колумбії, що в Канаді, евакуювали понад 20 тисяч мешканців через лісові пожежі у провінції протягом 8 та 9 серпня.Провінція оголосила про надзвичайний стан через пожежі. Поліція Канади повідомила про загиблих. 80-річна жінка загинула, коли намагалася врятуватися від пожежі.У штаті Вашингтон (США) пожежі знищили понад 920 будівель різного призначення. Також поліція штату заарештувала чоловіка та звинуватила його у підпалах.Мешканців Спокена (штат Вашингтон) спершу закликали негайно евакуюватися, але рятувальники «змогли взяти пожежі під контроль». Тож людей там закликали економити воду.У штаті Юта (США) двоє пілотів гелікоптера загинули внаслідок аварії під час гасіння пожежі. Національна рада з безпеки на транспорті розслідує причини аварії.Так само в цьому регіоні служби порятунку констатували смерть щонайменше п’ятьох осіб, які не змогли врятуватися від вогню. Переважно серед загиблих — літні люди. За підрахунками, загальна кількість жертв — уже понад 10 людей.Нагадаємо, що в Колумбії стався потужний землетрус магнітудою 7,4 бала, який спричинив масштабні руйнування в декількох регіонах країни. За попередніми даними, загинули щонайменше 20 людей, ще багато мешканців могли опинитися під завалами..

Американські оборонні компанії Raytheon і Lockheed Martin занепокоєні можливим наданням Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Виробники побоюються, що українські фахівці зможуть удосконалити ракети, налагодити їх масове виробництво та суттєво знизити собівартість.Про це повідомляє The Atlantic із посиланням на джерела.Публічно Raytheon і Lockheed Martin пояснюють застереження ризиком викрадення інтелектуальної власності та несанкціонованої передачі технологій третім сторонам. Водночас представник Республіканської партії на Капітолійському пагорбі заявив виданню, що однією з причин може бути побоювання конкуренції з українським оборонно-промисловим комплексом.За його словами, американські виробники непокояться, що українські фахівці "знайдуть спосіб удосконалити Patriot", після чого зможуть випускати ракети у великих кількостях та значно дешевше, ніж на чинних виробничих лініях у США.Питання ліцензування виробництва ракет-перехоплювачів президент України Володимир Зеленський порушив під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі 28 липня. Крім довгострокової угоди, Київ просив Вашингтон негайно передати кілька сотень ракет із наявних американських запасів.Трамп відмовив у такому постачанні, пославшись на обмежені запаси США та потреби американських сил на Близькому Сході. За оцінкою Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), впродовж останніх шести місяців Сполучені Штати використали близько двох третин запасів ракет Patriot під час війни проти Ірану. Згодом Трамп назвав Patriot "надзвичайною зброєю" та заявив, що Вашингтон має обережно підходити до вибору країн, яким дозволяє ліцензійне виробництво.За даними The Atlantic, навіть у разі отримання дозволу Україні знадобляться роки для розгортання масштабного виробництва. У перспективі українські підприємства могли б виготовляти ракети не лише для власних потреб, а й для США та їхніх союзників.Видання також звернуло увагу на швидке зростання українського оборонно-промислового комплексу. Зокрема, Україна нині виробляє близько 10 мільйонів безпілотників на рік, тоді як США — приблизно 100 тисяч.Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що домовився з американським лідером Дональдом Трампом про надання Україні ліцензій, пов'язаних із системами Patriot. Водночас глава держави наголосив, що Київ намагався отримати такі дозволи ще в перші роки повномасштабної війни..

Американський президент Дональд Трамп готував ґрунт для оголошення перемоги у війні з Іраном, якщо Тегеран повністю відкриє Ормузьку протоку. Він навіть планував пожертвувати підписанням ядерної угоди.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal, журналісти якого послалися на власні джерела."Спроби Білого дому швидко вийти з війни ускладнилися в суботу, коли Іран висунув жорсткі вимоги для відновлення судноплавства. Тегеран вимагає виплати мільярдів доларів репарацій, виведення американських військ із регіону та зняття морської блокади", — йдеться в публікації.Директорка програми Близького Сходу в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень Мона Якубян зазначила, що нещодавні жорсткі вимоги Ірану стосовно відновлення протоки дедалі більше ускладнюють для президента створення шляхів виходу з конфлікту, які би врятували його обличчя.Водночас експерт із питань Ірану консалтингової фірми Eurasia Group Грегорі Брю акцентував: іранці повністю вірять, що Трамп хоче вийти з протоки та зосереджений на відкритті, тому вони грають жорстко.Аналітики зауважили, що з квітня Білий дім намагався включити питання ядерного зброєтворення до ширших переговорів, але процес виявився занадто складним. Через це останніми тижнями Вашингтон зосередився переважно на відновленні комерційного руху через Ормузьку протоку."Здатність Ірану блокувати цей водний шлях за допомогою ракетних атак і безпілотників стала потужним важелем впливу, що сколихнув світові ринки нафти. Трамп декілька разів заявляв про повне відкриття протоки, але ці заяви виявилися передчасними", — наголосили медійники..Позицію адміністрації Дональда Трампа також прокоментував віцепрезидент Джей Ді Венс."Ми в середині гри. Якщо ні, то це теж добре, ми просто продовжуватимемо чинити тиск, який можемо, й отримувати якомога більше нафти та газу з Близького Сходу, щоб американці могли насолоджуватися нижчими цінами", — зазначив він.Попри нові вимоги Ірану, у Білому домі переконують, що США вже виконали свої основні військові цілі. За словами чиновників, США виявлять будь-яку спробу відновлення ядерної програми Ірану, а загроза нових ударів слугуватиме стримувальним фактором.Нагадаємо, що США й Іран розпочали новий раунд дипломатичних перемовин 3 серпня. За словами американського лідера Дональда Трампа, сторони суттєво наблизилися до підписання домовленостей, які здатні відвернути подальшу ескалацію..