Європа залишається небажаною для Росії на мирних перемовинах щодо завершення війни в Україні. Тому Кремль не дає згоди на участь європейських представників у наступних зустрічах.Про це заявив помічник кремлівського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков, якого цитують журналісти агенції Reuters.Він наголосив, що Російська Федерація ще не погодилася на участь представників Європи у наступному раунді мирних переговорів щодо України.Аналітики агенції зауважили, що це суперечить коментарям спецпредставників президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера після переговорів у Москві. Тоді вони заявили, що європейці стануть учасниками чергових перемовин.Водночас помічник Володимира Путіна заявив журналістам, що нічого ще не погоджено. При цьому він відмовився коментувати заяви представників США,"Обговорюється лише проведення наступного раунду перемовин у тристоронньому форматі. Домовилися про їхнє продовження. Дату ще не узгоджено, як і розширення формату. Деякі люди про це кажуть — але з нами це не узгоджено", — зазначив він.Ушаков додав: для того, щоби Європа брала участь у перемовинах, можливо, знадобиться ще один раунд, або навіть більше одного раунду тристоронніх переговорів."Ми повинні отримати чіткий сигнал від європейців про те, чого вони хочуть і який конструктивний, суттєвий внесок вони можуть зробити для успішного врегулювання в Україні", — наголосив помічник Путіна.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський інформував, що відбулася ще одна розмова переговорних груп — української, американської та європейської. Вони провели консультації на рівні команд..

У понеділок, 16 листопада, відбулася ще одна розмова переговорних груп — української, американської та європейської. Вони провели консультації на рівні команд.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Активно тривають дипломатичні процеси. Сподіваємось, що це буде недаремно", — акцентував він.За його словами, українська команда працює максимально конструктивно. Необхідне гідне завершення війни та гарантована безпека Україні."Активно взаємодіє й американська команда: Стів Віткофф і Джаред Кушнер взяли участь сьогодні в розмові онлайн", — додав український президент.Він розповів, що Європу представляли вперше в цій розмові у повному складі саме ті, хто представлятиме на перемовинах із росіянами. Це Франція, Німеччина, Британія, Італія, Польща, представники ЄС, тобто Єврокомісії та Євроради, і представник НАТО."Розмова була непроста, але результат є: в Берліні в межах "Коаліції охочих" зустрінемося та напрацюємо конкретні спільні кроки в перемовному процесі", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше видання Bloomberg інформувало, що європейська делегація на переговорах щодо України складатиметься з представників ЄС, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії. Для початку планується рівень радників із питань національної безпеки."Європейські лідери ухвалили таке рішення після самітів, що відбулися в четвер і п’ятницю в Дубліні, де головною темою порядку денного була підтримка України", — зазначили журналісти.Нагадаємо, декілька днів тому аналітики американського інституту вивчення війни розповідали, що США й Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні..

Уже сьомий день поспіль на тимчасово окупованих територіях України діють обмеження швидкості для системи Starshield. При цьому ні Пентагон, ані компанія SpaceX досі детально не пояснили ситуацію.Про це заявив тимчасовий повірений у справах України в США Денис Сєнік, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Сьогодні виповнюється сьомий поспіль день обмежень швидкості на Starshield у тимчасово окупованих територіях України. Без жодної відповіді чи пояснення ні від Пентагону, ні від SpaceX", — акцентував він.Сєнік запевнив, що посольство продовжує отримувати звернення від американських медіа, які інформують, що у відповідь на їхні запити Пентагон заявив, ніби жодних обмежень не запроваджено."Я хочу бути однозначним і чітким: це суперечить тому, що відбувається на місцях. Можу підтвердити, що обмеження швидкості насправді діють", — наголосив він.За його словами, такі обмеження мають реальні операційні наслідки для України та вимагають негайних пояснень і вирішення."Сім днів без відповідей — це явно забагато", — підсумував Денис Сєнік.Декілька днів тому журналіст Нік Шифрін інформував, що SpaceX назвав ситуацію "технічною проблемою". Раніше, 12 листопада, Володимир Зеленський розповідав, що останніми днями в роботі Starshield на території України спостерігаються масштабні перебої. Він додав, що збої фіксують уздовж усієї лінії фронту та на тимчасово окупованих територіях."На жаль, уже є влучання через те, що засоби збиття не розвивають достатню швидкість і не встигають перехопити. Це допомагає росіянам вбивати більше українців і завдавати по Україні більше влучних ударів", — наголосив Зеленський.Нагадаємо, що Starshield — це більш захищена, стійка до перешкод і орієнтована на військові потреби версія супутникової мережі Starlink, розроблена SpaceX для державних структур, тоді як Starlink призначена для цивільних і комерційних цілей..

Кремлівський диктатор Володимир Путін "трохи відступає" у питанні України, яка нібито програє Росії. Питання російсько-української війни все ж може опинитися на порядку денному під час тристоронньої зустрічі в Китаї.Про це президент США Дональд Трамп заявив у коментарі журналістам у понеділок, 16 листопада, перед Білим домом.Він підтвердив, що розмовлятиме про Україну з Володимиром Путіним та Сі Цзіньпіном у Китаї. Хоча раніше з’являлася інформація, що Пекін хоче уникнути цієї теми під час перемовин у тристоронньому форматі."Ми поговоримо про мою улюблену тему — Україну. Там Росія втрачає 25 тисяч солдатів на місяць", — сказав американський президент.За його словами, Україна наразі програє Росії. Тож про це начебто теж буде розмова.Про позицію Володимира Путіна Дональд Трамп сказав, що той "трохи відступає" в питанні України."Чесно кажучи, Путін міг би бути набагато жорсткішим. Я думаю, що він хотів би, щоби це закінчилося. Саме тому дещо відступає", — висунув власну версію президент США.У п'ятницю посадовці адміністрації Дональда Трампа запевняли журналістів, що під час зустрічей із лідерами Китаю та Росії обговорюватиметься ядерне роззброєння та війна з Іраном, але не йтиметься про війну Росії проти України. Схоже президент не слухає, що кажуть представники його адміністрації.Нагадаємо, що сьогодні Міністерство закордонних справ Китаю підтвердило зустріч китайського лідера Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна. Перемовини заплановані на четвер, 19 листопада..

Український шеф-кухар Євген Клопотенко отримав запрошення від Анджеліни Джолі відвідати її артпростір у Нью-Йорку. Акторка запропонувала йому познайомити гостей Atelier Jolie з українською кухнею. Кулінар погодився та вирушив до США.Atelier Jolie — творчий простір, який Джолі відкрила у 2023 році в історичній будівлі Нью-Йорка. У різні часи там мешкали й працювали відомі митці. Нині майданчик об'єднує мистецькі ініціативи та має власне кафе.Для Клопотенка ця поїздка стала можливістю представити українські страви міжнародній аудиторії та розповісти про національні традиції й гастрономічну спадщину. Шеф-кухар у своєму Instagram наголосив, що українську культуру у світі мають цінувати не з жалю, а за її самобутність і якість."Українська кухня в Нью-Йорку. І не просто будь-де, а в Atelier Jolie — просторі Анджеліни Джолі. Наша культура та наші культурні продукти мають бути конкурентними у світі. Нас мають обирати не через жалість, а тому, що ми круті й маємо що запропонувати світу. І я вважаю, що це одне з найважливіших завдань для української культури на майбутнє. А щоб цього досягти, ми маємо бути представлені на найвищому рівні та в найкращих місцях світу", — написав Клопотенко у своєму блозі. View this post on Instagram A post shared by Yevhen Klopotenko (@klopotenko)Він також подякував акторці за запрошення та наголосив, що навіть невеликі ініціативи можуть сприяти популяризації української культури за кордоном."Atelier Jolie — відомий креативний простір Анджеліни Джолі в Нью-Йорку. І для мене було великою честю представити там українську кухню, наші традиції та смаки. Маленькі кроки роблять великі речі. Дякую Анджеліні Джолі за цю можливість", — додав шеф-кухар.Зазначимо, що голлівудська акторка неодноразово відвідувала Україну після російського вторгнення. Під час поїздок вона зустрічалася з вимушеними переселенцями, волонтерами та дітьми, які постраждали від війни. Одного разу Джолі приїжджала до України разом зі своїм сином Паксом.Додамо, цьогоріч у вересні Анджеліна Джолі поділилася враженнями від поїздки до України. Вона розповіла про дітей, які продовжують навчатися та займатися спортом попри регулярні російські атаки, а також зустрілася із сім’ями військовополонених..

Віцепрезидент США Джей Ді Венс поки не ухвалив остаточного рішення щодо участі у президентських виборах 2028 року. За інформацією двох джерел, обізнаних із його планами, визначитися з цим питанням він може не раніше Нового року, а про наміри повідомити громадськості — наприкінці весни.Про це пише Axios.Наразі Венс залишається одним із головних претендентів на висунення від Республіканської партії після завершення президентської каденції Дональда Трампа. Водночас віцепрезидент продовжує обговорювати можливе балотування з родиною, зокрема дружиною Ушею. Нещодавно в подружжя народилася четверта дитина.Поразка республіканців на проміжних виборах ускладнила політичне становище віцепрезидента. Вона посилила позиції тих представників партії, які виступають за дистанціювання від курсу адміністрації Трампа та закликають до політичних змін. Крім того, Венсу, як одному з облич нинішньої влади, доведеться відповідати за результати її роботи, що може стати перешкодою для майбутньої кампанії.Попри це, найближче оточення віцепрезидента переконане, що йому варто боротися за президентську посаду. За словами джерела, наближеного до Венса, його політичні радники очікують, що він зрештою вирішить балотуватися.Ще до проміжних виборів Венс активно їздив країною, зустрічався з активістами та представниками республіканської влади. Ці контакти можуть стати важливою частиною його політичної кампанії у 2028 році. Водночас оточення віцепрезидента радить йому не поспішати з оголошенням рішення. Одна з причин — політична активність Трампа. Венс побоюється, що передчасний старт президентської кампанії може відвернути увагу від чинного глави держави та погіршити їхні взаємини.Хто ще може претендувати на висунення від республіканцівНа президентську номінацію від Республіканської партії можуть розраховувати й інші політики. Серед них — сенатор від Техасу Тед Круз. Його команда вже провела кілька зустрічей, присвячених можливій участі у виборах. Однак навіть серед союзників сенатора є сумніви, що він зможе стати серйозним конкурентом Венса, особливо якщо Трамп підтримає кандидатуру віцепрезидента.Більш імовірним суперником Венса деякі республіканці вважають державного секретаря США Марко Рубіо. Він має підтримку впливових представників партії, зокрема великого донора Кена Гріффіна. Водночас Рубіо неодноразово заявляв, що підтримає Венса, якщо той вирішить балотуватися. До того ж через роботу на посадах держсекретаря та радника з національної безпеки він поки не має такої розвиненої політичної інфраструктури, як віцепрезидент.Серед інших потенційних кандидатів називають колишнього губернатора Вірджинії Гленна Янгкіна, губернатора Джорджії Браяна Кемпа та губернатора Флориди Рона ДеСантіса.Останній особливо різко прокоментував результати проміжних виборів, назвавши поразки республіканців майже "подією рівня вимирання". Водночас ДеСантіс звернув увагу на перемоги своєї партії у Флориді, навівши їх як приклад можливого відновлення політичних позицій республіканців.Нагадаємо, нещодавно віцепрезидент США Джей Ді Венс після невдалих для республіканців проміжних виборів розкритикував політику адміністрації Дональда Трампа. Водночас його заяви могли бути попередньо узгоджені із самим президентом, який позитивно відреагував на допис соратника.Читайте також: Трамп у політичній пастці: як поразка республіканців змінить його президентство.

Міністерство закордонних справ Китаю підтвердило зустріч лідера КНР Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна.Відповідна заява оприлюднена на офіційному сайті МЗС Китаю. Перемовини заплановані на четвер, 19 листопада.Зустрічі пройде на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському Шеньчжені. Водночас у відомстві не оприлюднили жодних подробиць щодо тем переговорів.Варто відзначити, що президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр інформував, що питання війни в Україні не порушуватимуть під час тристоронньої зустрічі лідерів Сполучених Штатів Америки, Китаю та Росії. На його думку, Пекін не зацікавлений у проведенні тристоронньої зустрічі з Вашингтоном і Москвою саме для обговорення війни в Україні. Таку тему підіймали під час попередніх контактів у Пекіні, тепер же в них є "важливіші питання".Водночас помічник глави Кремля Юрій Ушаков заявляв, що тристоронні перемовини Путіна, Сі Цзіньпіна й Дональда Трампа на саміті у Шеньчжені не врегулюють повністю "українську кризу". За його словами, за один переговорний раунд розв'язати весь комплекс проблем навколо України неможливо.Нагадаємо, раніше у Державному департаменті США підтвердили факт обговорення можливих перемовин на найвищому рівні за участю очільників Америки, Китаю та Російської Федерації. Американська сторона зауважує, що прагне якнайшвидшого припинення бойових дій та побоюється подальшого розростання війни на сусідні країни..

Під час розмови з першою леді Сполучених Штатів Америки Меланією Трамп 5 листопада у Вашингтоні український омбудсмен Дмитро Лубінець обговорював повернення депортованих українських дітей, звільнення військовополонених і пошук зниклих безвісти українських громадян.Про це Дмитро Лубінець написав на своїй сторінці у Facebook у неділю, 15 листопада.Він акцентував, що після офіційної частини в Білому домі він і представники української команди особисто поспілкувалися з першою леді США Меланією ТрампУповноважений Верховної Ради України уточнив, що під час розмови порушив три ключові для України напрями, на яких зараз зосереджується публічна увага:повернення незаконно переміщених і депортованих українських дітей;звільнення військовополонених і незаконно затриманих цивільних громадян України;пошук зниклих безвісти за особливих обставин."Важливо, щоби ці питання залишалися в центрі міжнародної уваги, обговорювалися публічно та ставали предметом конкретних спільних дій", — акцентував омбудсмен.Він додав, що зі свого боку Україна відкрита до подальшої взаємодії та готова продовжувати роботу за кожним із цих напрямів."Ще раз хочу щиро подякувати першій леді США Меланії Трамп за особисту розмову, увагу до порушених питань і підтримку України. Гуманітарна місія в Олешках довела, що навіть складні завдання можна реалізовувати завдяки взаємодії", — наголосив Дмитро Лубінець.У підсумку він висловив переконання, що цей досвід важливо розвивати й надалі, адже найголовніше — долі українських людей і їхнє повернення додому.Нагадаємо, що уповноважений Верховної Ради України з прав людини під час візиту до Вашингтона 5 листопада вручив першій леді США Меланії Трамп орден княгині Ольги першого ступеня. Найвищою державною нагородою її відзначили за особисту участь у порятунку цивільних людей з Олешок і поверненні викрадених українських дітей..

Колишній американський президент Джо Байден у своїх мемуарах "Пообіцяй мені, Америко" поділився враженнями від спілкування з очільниками України та Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.Коротко зміст мемуарів, які мають вийти у вівторок, 17 листопада, оприлюднили журналісти The Wall Street Journal.Зокрема, Байден описав "примхливий тон" Володимира Путіна. За словами колишнього президента США, що той "любив сутулитися під час зустрічей, вдаючи байдужість, наче підліток".Також він висловлювався щодо свого досвіду спілкування із Зеленським. У мемуарах він зазначив, що акторський досвід президента України "виявився дуже хорошим тренуванням" для нього.Водночас він заявив, що Зеленський "міг бути примхливим і впертим у наших приватних розмовах, і не таким вдячним, як я очікував".Окрім того, Байден розповів, що члени команди чинного американського президента Дональда Трампа просили його підписати лист, який дозволив би їм вести переговори безпосередньо з Володимиром Путіним до того, як Трамп знову вступить на посаду.Але Джо Байден відмовився, "не бажаючи надавати їм карт-бланш на те, що, як я очікував, стало би своєрідною капітуляцією коштом України".Як відомо, Байдену діагностували агресивну форму раку з метастазами у кістках. У заяві офісу колишнього американського президента в травні цього року йшлося про те, що рак "характеризується дев’ятьма балами за шкалою Глісона" (високий ступінь злоякісності).Нагадаємо, 28 жовтня Дональд Трамп знову заявив, що Америка нібито нічого не отримала за допомогу Україні та європейським союзникам. Натомість адміністрація колишнього президента Джо Байдена "викинула в повітря" 350 мільярдів доларів..

Іран міг планувати напади на президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та високопосадовців його адміністрації. Розвідувальні дані Моссаду про ці загрози підтвердило ще одне західне розвідувальне агентство.Про це повідомляє Israel Hayom із посиланням на високопосадовців Ізраїлю та США. За словами співрозмовників видання, Моссад передав ЦРУ інформацію про наміри Ірану атакувати Трампа та членів його адміністрації. На прохання американської сторони ізраїльська розвідка додатково перевірила ці дані. Згодом загрози підтвердило й інше західне розвідувальне агентство.У відповідь американська влада посилила охорону президента та інших високопосадовців. Зокрема, представників адміністрації перевели до захищених об'єктів, кількість публічних виступів Трампа обмежили, а також запровадили додаткові заходи безпеки."Наміри Ірану атакувати високопосадовців адміністрації були однією з головних причин нещодавньої зміни курсу президента щодо переговорів з Тегераном та зусиль щодо досягнення угоди на основі меморандуму про взаєморозуміння, укладеного в травні", — йдеться у повідомленні.Водночас, як зауважили журналісти, Іран продемонстрував певну гнучкість у питанні своєї ядерної програми. Однак Тегеран відмовляється переходити до предметних переговорів, доки США не знімуть морську блокаду та значну частину санкцій, а також не розморозять іранські активи. На тлі загострення ситуації Трамп також усунув віцепрезидента Джей Ді Венса від переговорного процесу. За даними видання, Венс виступав за досягнення угоди з Іраном, однак президент вирішив змінити склад учасників переговорів.Нагадаємо, Дональд Трамп заявляв, що Сполучені Штати готові завдати нових нищівних ударів по Ірану, якщо ситуація навколо ядерної програми та морських шляхів не зрушить із мертвої точки.Додамо, раніше державний телеканал Ірану IRINN назвав Київ, Львів і Одесу серед потенційних цілей у разі американської атаки на Іран. Ці міста можуть опинитися під ракетними ударами..

Ввечері 14 листопада пасажирський літак авіакомпанії Copa Airlines зіткнувся на землі з вантажним літаком UPS. Інцидент стався у аеропорту Маямі.Про це повідомляє Bloomberg. Аварія трапилася близько 21:00 за місцевим часом. Попередньо, авіадиспетчери наказали вантажному Boeing 767 компанії UPS, який прямував до Боготи, поступитися дорогою пасажирському Boeing 737 авіакомпанії Copa, що підрулював до виходу на посадку. Однак вантажний літак виїхав на шлях пасажирського борту, внаслідок чого кінчик крила Copa зачепив ніс літака UPS.🚨 JUST IN: First video of the damage following a tarmac collision between a UPS 767 and Copa Airlines 737 at Miami International Several injuries reported on the Copa 737 But thank God this wasn’t more severe 🙏🏻 https://t.co/dAootpX9Hm— Nick Sortor (@nicksortor) November 15, 2026У компанії Copa зазначили, що на борту літака, який прибув із Панама-Сіті, перебували 166 пасажирів та шестеро членів екіпажу. Постраждали двоє пасажирів. Обидві авіакомпанії заявили про готовність співпрацювати з FAA у межах розслідування.Журналісти відзначили, що аварія відбулася через день після того масштабного технічного збою, який паралізував зв'язок та радари диспетчерської служби й спричинив найдовшу загальнонаціональну зупинку авіасполучення у США за понад два десятиліття. Через це у США було скасовано понад 6 600 рейсів, а ще 8 350 — затримано. Станом на ранок неділі скасували ще 1 100 рейсів і затримали понад 600.Нагадаємо, у США троє людей загинули внаслідок зіткнення двох гелікоптерів у повітрі поблизу міста Макміннвілл у штаті Орегон. Після аварії уламки повітряних суден розкидало по території фермерського поля.Додамо, у Греції сталася авіатроща. Розбився приватний гелікоптер. Авіакатастрофа сталася на острові Сіфнос у Егейському морі..

Країна-агресорка Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення Північноатлантичного альянсу. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Зокрема, фахівці звернули увагу на пропозиції США щодо можливого членства України в НАТО в обмін на виведення українських військ з усієї території Донбасу. Про таку ініціативу американської делегації розповів президент Володимир Зеленський після перемовин в Абу-Дабі 10-11 листопада.За його словами, якщо США та НАТО підтримають відповідні пропозиції, він готовий винести можливі умови припинення війни на всеукраїнський референдум. Водночас у ISW зазначають, що така пропозиція фактично суперечить давнім вимогам Кремля. Москва категорично виступає проти вступу України до НАТО та наполягає, щоб після завершення війни Київ відмовився від євроатлантичних прагнень і закріпив нейтральний статус.Які ще вимоги Росія висунула на переговорахЯк зауважили аналітики, російська делегація поширила під час переговорів в Абу-Дабі неофіційний документ із вимогами Москви. У ньому, зокрема, повторюються ультиматуми, які Росія висувала США та НАТО ще у 2021 році. Так, Кремль вимагає:припинити подальше розширення НАТО;вивести сили та військові бази альянсу з усіх держав, які приєдналися до нього після 1997 року;припинити військову діяльність НАТО у Східній Європі;не розміщувати західні війська в Україні;припинити постачання Україні зброї та військової техніки.Крім того, Росія хоче, щоб Франція та Велика Британія відмовилися від використання власної ядерної зброї для захисту інших європейських держав. Натомість Москва нібито погоджується на вступ України до Європейського Союзу, але за умови, що Київ не братиме участі у спільній оборонній політиці об'єднання."Ці нові вимоги, ймовірно, є відповіддю на зусилля США, спрямовані на те, щоб Європа взяла на себе більше власних оборонних вимог, та на обговорення розширення французької ядерної парасольки на східні держави НАТО", — наголошують у ISW.Аналітики також наголошують, що вимоги Москви свідчать про незмінність стратегічних цілей російського диктатора Володимира Путіна. Йдеться не лише про Україну, а й про прагнення відновити контроль Росії над колишніми радянськими державами та повернути їй статус великої держави.Як відзначили в Інституті, за інформацією The New York Times, російські представники під час переговорів в Абу-Дабі фактично запропонували повернутися до моделі поділу Європи на сфери впливу, яка існувала за часів Холодної війни між НАТО та Варшавським договором. Крім того, російські вимоги передбачають обмеження військової діяльності Заходу не лише у Східній Європі, а й на Південному Кавказі та в Центральній Азії."ISW продовжує вважати, що Путін вторгся в Україну в 2022 році не тому, що вважав, що НАТО загрожує Росії, а радше тому, що хотів відновити контроль над колишніми радянськими державами та відновити статус Росії як великої держави", — додали в Інституті.Нагадаємо, Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні..

Сполучені Штати Америки переглянули підходи до скорочення військового контингенту в Європі. Таке рішення ухвалила адміністрація американського президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg, які послалися на власні джерела."Якщо раніше йшлося про можливе виведення до 25 тисяч військових, що викликало занепокоєння серед європейських союзників, то тепер у Вашингтоні схиляються до значно меншого скорочення — приблизно на п’ять тисяч осіб", — розповіли журналістам їхні інсайдери.Варто зазначити, що загалом на європейському континенті зараз перебувають близько 80 тисяч американських військовослужбовців.Аналітики видання зауважили, що перегляд планів зумовлений декількома чинниками. Зокрема, європейські члени НАТО збільшують фінансування оборони, а США й Ізраїль продовжують військову кампанію проти Ірану.У Пентагоні також врахували стратегічне значення американських баз у Європі для проведення операцій на Близькому Сході. Зокрема, США використовують інфраструктуру європейських союзників і їхній повітряний простір для завдання ударів по Ірану."У нас тут багато об'єктів і сил, які перебувають саме там, де ми хочемо. Я не очікую нічого масштабного", — зазначав раніше представник США при НАТО Метью Вітакер.Джерела медійників акцентували, що найбільше скорочення чисельності американських військ може відбутися в Німеччині. Саме там розташований найчисельніший контингент США серед європейських країн.Натомість на східному напрямку Альянсу передбачають посилення військової присутності. Держави, що межують із Росією, готові долучитися до фінансування витрат на перебування американських військових на своїй території.Визначальне слово в цьому питанні матиме Дональд Трамп. Перед цим заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі повинен підготувати відповідну доповідь для очільника Пентагона Піта Гегсета. Є інформація, що 1 грудня міністр оборони представить американському президенту остаточні пропозиції щодо подальшої присутності військ у Європі.Раніше Гегсет наголошував, що європейські держави мають самостійно забезпечувати більшу частину власної оборони, а не покладатися на США."Америка не може дбати про оборону Європи або платити за неї більше, ніж наші союзники. Європа може та повинна взяти на себе основну відповідальність за свою оборону", — заявляв очільник Пентагона.Своєю чергою, міністр оборони Великої Британії Вес Стритінг звернув увагу на те, що американська адміністрація оцінює доцільність військової присутності в Європі передусім з огляду на національні інтереси США."Хоча іноді стверджують, що США перебувають у Європі заради Європи, сувора реальність полягає в тому, що США перебувають у Європі, тому що це вигідно самим США", — пояснив він.Нагадаємо, у вересні президент Дональд Трамп розповідав, що США досягнули значного прогресу стосовно створення своєї військової бази на території Польщі..

Зустріч президентів Росії, Сполучених Штатів Америки та Китаю Володимира Путіна, Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна відбудеться в четвер, 19 листопада. Вона, як і передбачалося, пройде в Шеньчжені.Про це повідомив прессекретар кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Раніше агенція Reuters інформувала, що ця тристороння зустріч відбудеться на полях саміту АТЕС."Головною темою переговорів стане розробка масштабної угоди щодо контролю над ядерними озброєннями. Крім того, лідери Росії, США та Китаю запланували обговорити ситуацію навколо Північної Кореї та частково війни в Ірані й Україні", — написали журналісти.Вони констатували, що раніше американський президент Дональд Трамп підтвердив намір зустрітися із російським і китайським лідерами."Ми обговоримо велику кількість питань, включно з ядерним роззброєнням. Але говоритимемо багато про що", — запевнив він журналістів на початку цього тижня.Щоправда, західні аналітики зазначили, що "ядерне питання" на цих перемовинах не таке просте, як це розповідають майбутні учасники зустрічі."Наполегливі вимоги Трампа, щоби на першій в історії зустрічі трьох лідерів основну увагу приділили скороченню ядерних озброєнь, викликали невдоволення Китаю — країни, яка приймає саміт, присвячений питанням торгівлі та комерції. Китай відхилив спроби обговорити ядерну зброю з Росією та США, які володіють найбільшими запасами такої зброї", — наголосили вони.До того ж високопоставлений представник адміністрації Дональда Трампа, коментуючи ядерне питання, наголосив у коментарі медійникам, що наразі не очікується жодної домовленостіВін пояснив, що для Китаю це складна тема, але у США вважають, що настав час для неї, так би мовити, "вести серйозні розмови про серйозні речі".Нагадаємо, командувач космічного командування збройних сил Німеччини Міхаель Траут заявляв, що не може виключати розроблення Росією технологій для розміщення ядерного заряду на орбіті. За його словами, такий сценарій може вивести з ладу супутники та зробити частину орбіти непридатною для використання на десятиліття..

Питання війни в Україні не порушуватимуть під час тристоронньої зустрічі лідерів Сполучених Штатів Америки, Китаю та Росії. У Білому домі коротко окреслили головні пункти розмови в Шеньчжені.Таку інформацію оприлюднили аналітики агенції Reuters із посиланнями на власні джерела."Наполегливі вимоги Трампа, щоби на першій в історії зустрічі трьох лідерів основну увагу приділили скороченню ядерних озброєнь, викликали невдоволення Китаю — країни, яка приймає саміт, присвячений питанням торгівлі та комерції. Китай відхилив спроби обговорити ядерну зброю з Росією та США, які володіють найбільшими запасами такої зброї", — йдеться в повідомленні.Очікується, що Путін, Сі та Трамп зустрінуться на полях форуму "Азійсько-тихоокеанська економічна співпраця" (АТЕС) у Шеньчжені. У понеділок Трамп вирушає в чотириденну поїздку до Азії, яка також передбачає візит на Філіппіни."Ми не очікуємо досягнення жодних домовленостей", — зазначив високопоставлений представник адміністрації Дональда Трампа, коментуючи ядерне питання.Він пояснив, що для Китаю це складна тема, але у США вважають, що настав час для неї, так би мовити, "вести серйозні розмови про серйозні речі"."Сподіваємося, що це стане початком діалогу, який у майбутньому може виявитися продуктивним", — додав він.Пекін протягом багатьох років уникав прямого обговорення своєї ядерної програми з Вашингтоном, стверджуючи, що Росії та США доцільніше вести переговори безпосередньо — з огляду на величезні арсенали, якими вони володіють.За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Росія має найбільшу кількість ядерних боєголовок. За нею йдуть США та Китай. Термін дії нового договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США та Росією сплив цього року.Аналітики агенції наголосили, що наразі незрозуміло, чи мають Росія або Китай намір обговорювати з Дональдом Трампом питання скорочення озброєнь.Посольства Китаю та Росії у Вашингтоні не відповіли оперативно на запити про коментарі від Reuters, надіслані електронною поштою.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського інституту вивчення війни, США й Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні..
