# США

Попри те, що завершення війни в Україні зараз виглядає реальнішим, ніж будь-коли раніше, шлях до фінальних домовленостей залишається вкрай тернистим. На думку посла Сполучених Штатів при НАТО Меттью Вітакера, саме останній етап переговорів вимагатиме найбільших зусиль та вирішення найважчих суперечностей.Про це він заявив під час виступу в Каліфорнії на заході фонду імені Рональда Рейгана. За словами дипломата, наразі вже існує "реальна пропозиція", яка дозволяє перейти до завершального етапу переговорів. Вітакер наголосив, що попри максимальну близькість до результату, фінальні кроки будуть найбільш викликовими. Використовуючи спортивну метафору, він порівняв ситуацію з американським футболом: "Останній ярд у червоній зоні — найважчий. Ця ж ідея застосовна і тут. Останній ярд буде непростим, але я маю гарне передчуття", — резюмував посол.Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.Нагадаємо, минулого тижня журналісти видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України.Раніше стало відомо, що представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром Путіним..

Прагнення американського президента Дональда Трампа приєднати до Сполучених Штатів Америки Гренландію підтримує лише 17% американців. Водночас проти такого кроку виступає 47%, а ще 35% громадян. Про це свідчать дані опитування агентства Reuters.Медійники додали, що більшість демократів та республіканців, виступають проти використання військової сили для анексії острова. Зусилля Білого дому щодо отримання контролю над Гренландією підтримують 40% республіканців (14% — не підтримують). Серед демократів прихильників такого кроку сягає лише двох відсотків, а серед прибічників інших партій — дев'ять відсотків.За даними опитування, всього чотири відсотки американців підтримують застосування сили у Гренландії, це кожен десятий республіканець та майже жодного демократа. Близько 71% вважають, що це була б погана ідея. Медійники зауважили, що 66% респондентів вказали, що вони стурбовані тим, що зусилля Вашингтона щодо придбання Гренландії зашкодять Північноатлантичному альянсу та відносинам США з європейськими союзниками. Серед демократів таких 91%, серед республіканців — 40%."Данія попередила, що застосування військової сили ознаменує кінець НАТО, трансатлантичного оборонного договору, який був ключовим елементом світового порядку з 1949 року", — наголосили у агентстві. Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проєкту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.14 січня міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Париж 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. .

Єврокомісар з питань оборони, литовець Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії Євросоюзу. Подібні ініціативи висловлювали й раніше, та далі слів справа не йшла. Насправді в європейців для створення своїх сил оборони лишилося обмаль часу. Якщо ідея загрузне у балачках, на ЄС чекають часи присмерку.Збройні сили Європи. Ідея, якій 73 рокиІніціаторами створення оборонного союзу європейських держав були французи. 27 травня 1952 року у Парижі Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди та ФРН уклади договір про створення європейської оборонної спільноти. Проте укладачі договору по-різному бачили його реалізацію, тому зрештою не ратифікували. На той момент вже існувало НАТО і багато хто вбачав у європейській армії спробу розколоти Альянс.Протягом подальшої історії європейці спромоглися затвердити спільну політику безпеки та оборони, в рамках якої існують оборонні сили Європейського Союзу. Система цих сил складна, вони покликані передовсім брати участь у кризових ситуаціях, які виникають в Європі, або в складі сил НАТО, коли йдеться про колективний захист Альянсу. Ключова проблема полягає у тому, що країни-члени ЄС можуть залучатися до оборонних сил за бажанням. Є країни-члени, які взагалі до них не залучені й не беруть участі у спільній політиці оборони. Це дуже важливий нюанс, коли йдеться про створення європейської армії, адже, наприклад, Франція, Данія, Італія беруть активну участь у багатонаціональних формуваннях Європи, а Словаччина чи Угорщина — ні. І не тільки вони пасуть задніх.Європейці звикли жити під ядерною парасолькою США та під опікою Америки, але за першого президентства Дональда Трампа вони отримали серйозний дзвіночок, коли з Вашингтона сипалися погрози вийти з НАТО, якщо Європа не наростить свої витрати на оборону і безпеку. На хвилі загострення взаємин ЄС зі Штатами президент Франції Еммануель Макрон 2018 року заявив про необхідність створення європейської армії. Його підтримала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та ще лідери кількох країн. Однак після приходу до влади в США Джо Байдена бажання посилювати власні оборонні потужності в європейців знову зникло.Наступним дзвіночком стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ми добре пам’ятаємо, з якими труднощами країни Євросоюзу погоджувалися на спочатку "танкову коаліцію", потім на "авіаційну", як складно отримувати від них системи ППО, коли окремі країни, які запевняють Україну у повній підтримці цинічно торгувалися з Америкою, мовляв, літаки українцям дамо, якщо американці компенсують їх своїми F-16, а дехто хотів навіть F-35. З 2022 року донині європейці пройшли велику світоглядну еволюцію від страху ескалації у відносинах із Росією через допомогу Україні, до участі у засіданнях формату "Рамштайн" та домовленостей у рамках "коаліції рішучих".Останнім за часом дзвіночком стала політика Трампа після повернення до Білого дому. TrueUA аналізував, як вона вплинула на трансатлантичне співробітництво. За нашою версією головних подій 2025 року, Мюнхенська промова віцепрезидента США Джей Ді Венса з докорами у бік ЄС стала однією з переломних для розуміння, куди поведе Трамп Америку. Торік на саміті НАТО європейці погодилися з вимогою американського лідера збільшити протягом наступних років витрати на спільну оборону, але не всі взялися одразу виконувати обіцянку. Хтось просто саботує, хтось чекає результатів листопадових проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів, які можуть закінчитися крахом республіканців та імпічментом Трампу.Однак перечекати — не вийде. Нині, коли американська адміністрація погрожує союзниці по НАТО Данії анексувати Гренландію, і не просто погрожує, а робить недружні кроки, попередні домовленості США з партнерами по Альянсу з великою долею ймовірності будуть переглянуті. Європейська політика Вашингтона передбачає послаблення участі американських військових у забезпеченні оборони країн Європи. Якщо ЄС піде у клінч із Трампом у питанні Гренландії, Пентагон може прискорити виведення своїх вояків.Рада європейської безпеки та армія ЄС: що пропонує КубілюсСаме про цей ризик на безпековій конференції у шведському Селені й казав єврокомісар Андрюс Кубілюс. У своєму виступі він нагадав нещодавнє соцопитування жителів низки країн ЄС, яке підтвердило актуальність створення європейської армії, — близько 70% опитаних хочуть, щоб їх захищали саме такі збройні сили. Він закликав створити Раду європейської безпеки — платформу для обговорення ключових оборонних питань і швидкого ухвалення рішень. До неї можуть увійти близько 12 країн, керівництво Єврокомісії та президент Європейської Ради. Стотисячна європейська армія має замінити такий самий за чисельністю американський контингент. Крім того, Кубілюс наголосив на потребі модернізації оборонної промисловості. Згадав він і про бойовий досвід української армії, який стане в нагоді європейцям.Раніше про необхідність просування до створення європейської армії говорили голова Європейської народної партії Манфред Вебер та глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Обидва порушили цю тему в контексті поведінки Трампа. Противником формування збройних сил Європи є генсек НАТО Марк Рютте. На його думку, попри нинішній курс американської адміністрації, ЄС не повинен відмовлятися від співпраці зі США в питаннях безпеки та оборони. Тобто тема європейської армії хоч і актуальна, однак ще на стадії обговорення у неї є впливові критики. І вони мають рацію.Як повідомляло CNN, коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові. Експерти зауважували, що багато лідерів країн ЄС не хочуть відкрито обговорювати проблему ймовірності війни зі своїм населенням, бо це непопулярна тема. Крім того, в Європі є держави на передньому плані можливої агресії Росії, і хто на задньому. Другі не поспішають вкладатися в оборону та менш зацікавлені в європейській армії. Це зрозуміло, однак політика "моя хата скраю" все одно не дозволить перечекати лихі часи.Скільки часу для втілення плану Кубілюса лишилося в європейцівДля відповіді на це питання зупинимося на кількох реперних точках, від яких можна робити приблизний відлік. Перша така точка — наскільки швидко Данія та країни Європи, які не побояться гніву Трампа, посилять свою присутність на острові Гренландія та біля нього. Глава Білого дому саркастично заявив, що оборона Гренландії — "кілька собачих упряжок". Переконати його в протилежному можуть спільні сили Данії, Норвегії, очевидно приєднаються й британці. Це не буде демонстрація військової протидії Америці, радше показ того, що європейські держави здатні в межах НАТО посилити присутність у північному регіоні геополітичного контролю Альянсу.Друга реперна точка — чи пройде в Сенаті двопартійний законопроєкт про заборону Пентагону та Держдепу використовувати державне фінансування для "блокади, окупації, анексії, проведення військових операцій проти території держави-члена НАТО або іншого встановлення контролю над нею". Документ націлений на те, щоб завадити Трампу втягнути Америку у гренландську авантюру. Республіканці мають більшість в обох палатах Конгресу, проте нині Трамп підвів свою країну до краю, за яким вона втратить союзників в Європі, тож шанс на підтримку законопроєкту і республіканцями, зріс. Але ініціаторам документа треба поспішати, доки Трамп не дав команду військовим.Третя реперна точка — президентські вибори у Франції, заплановані на квітень 2027 року. Цьогоріч там мають відбутися місцеві вибори (не виключено й дочасні парламентські), які визначать політичну картину на наступний рік. Згідно із соцопитуваннями, найвищу підтримку має ультраправе "Національне об’єднання" Марін Ле Пен. У її протеже Жордана Барделла дуже високі шанси стати хазяїном Єлисейського палацу у 2027 році. Прихід до влади ультраправих у Франції поставить на паузу багато загальноєвропейських процесів. Це не дрібні Орбан і Фіцо, Франція — один зі стовпів Євросоюзу. Враховуючи тісні зв’язки цієї політсили з трампістами Америки, не вагаючись можна казати, що європейську армію вони не підтримають.Четверта реперна точка — вибори до Європарламенту у 2029 році. До них ще довго, проте дуже важливо, чи буде тема європейської армії серед головних трендів політичних сил цього року та найближчих років. Навколо цієї теми можуть розгорнутися баталії, важливі для майбутнього Євросоюзу та України.Та, окрім визначених реперних точок, може статися те, про що багато європейських лідерів воліють не розмовляти зі своїми виборцями, — російський напад на якусь із країн ЄС. І якщо ініціативу Кубілюса не почати реалізовувати негайно, на європейців очікує похмура ситуація, яку обговорювали під час мозкового штурму у резиденції британського уряду..

Голлівудський актор Метью Макконагі прийняв для себе рішення боротися зі зловживанням штучним інтелектом через механізм торгових марок. Артист зареєстрував свої голосові та візуальні образи, щоб у судовому порядку протидіяти несанкціонованим підробкам.Про це газеті The Wall Street Journal повідомили адвокати актора після рішень Бюро патентів і товарних знаків США (United States Patent and Trademark Office, USPTO).За останні місяці в USPTO схвалили вісім заявок на торгові марки, пов’язані з образом і голосом Макконагі. Йдеться про короткі відео- та аудіокліпи, де актор дивиться в камеру, усміхається або промовляє культову фразу Alright, alright, alright ("Добре, добре, добре"). Серед зареєстрованих матеріалів — ролик на ґанку, який триває сім секунд, трисекундне відео біля різдвяної ялинки та аудіозапис з фразою з фільму "Під кайфом та збентежені" 1993 року."Моя команда та я хочемо знати, що коли мій голос чи зображення коли-небудь використовуватимуть, це буде тому, що я це схвалив і підписав", — написав актор в електронному листі. За його словами, метою є "створення чіткого периметра", де згода й атрибуція стануть нормою у світі технологій штучного інтелекту. Своєю чергою, юристи Макконагі наголошують, що наразі їм не відомо про конкретні випадки маніпуляцій із його образом. Водночас вони сподіваються, що наявність торгових марок дозволить швидше реагувати на будь-яке несанкціоноване дублювання."У світі, де ми спостерігаємо, як усі намагаються зрозуміти, що робити зі зловживанням штучним інтелектом, у нас є інструмент, щоб зупинити когось або доставити його до федерального суду", — заявив адвокат Джонатан Поллак.Медійники зауважили, що схожі проблеми зачепили інших зірок, зокрема, Тома Генкса та Тейлор Свіфт. Їхні образи й голоси використовували у фейкових матеріалах. Хоча закони Сполучених Штатів про право на публічність захищають від комерційного використання, ситуація з монетизацією ШІ-контенту через рекламу залишається юридично невизначеною."Я не знаю, що зрештою скаже суд. Але ми повинні хоча б перевірити це", — додав адвокат Макконагі Кевін Йорн.У газеті зауважили, що Макконагі та його команда сподіваються на ухвалення федерального законодавства, яке чітко заборонятиме створення фейкових матеріалів за допомогою штучного інтелекту без згоди людей. Відповідний законопроєкт подали до Конгресу США у 2024 році, втім досі його не винесли на голосування.Нагадаємо, торік видання The Guardian повідомляло, що велике британське дослідження, у якому взяли участь майже 80 тисяч людей, свідчить, що чат-боти зі штучним інтелектом можуть впливати на політичні погляди користувачів. Водночас моделі, які переконують найефективніше, часто допускають значну кількість неточностей..

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.Республіканця цитує видання Reuters.В ексклюзивному інтерв'ю в Овальному кабінеті в середу Трамп заявив, що російський диктатор Володимир Путін готовий завершити майже чотирирічне вторгнення в Україну. Зеленський, за словами президента США, був більш стриманим."Я думаю, що він готовий укласти угоду", — сказав Трамп про російського диктатора. "Я думаю, що Україна менш готова укласти угоду". На запитання, чому переговори під керівництвом США досі не вирішили найбільший земельний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, Трамп відповів: "Зеленський".Коментарі Трампа свідчать про відновлення розчарування українським лідером. Між двома президентами вже давно склалися нестабільні стосунки, хоча їхня взаємодія, видається, покращилася протягом першого року повернення Трампа на посаду. Часом Трамп був більш охочий сприймати запевнення Путіна за чисту монету, ніж лідери деяких союзників США, що дратувало Київ, європейські столиці та американських законодавців, включно з деякими республіканцями. У грудні агентство Reuters повідомило, що звіти американської розвідки продовжують попереджати, що Путін не відмовився від своїх цілей захопити всю Україну та повернути частини Європи, що належали колишній Радянській імперії. Директор Національної розвідки Тулсі Габбард тоді заперечила це повідомлення.Після кількох спроб і зривів, переговори під керівництвом США останніми тижнями були зосереджені на гарантіях безпеки для післявоєнної України, щоб гарантувати, що Росія не вторгнеться до неї знову після потенційної мирної угоди. Загалом, американські перемовники наполягали на тому, щоб Україна відмовилася від свого східного Донбасу в рамках будь-якої угоди з Росією.Українські чиновники брали активну участь у нещодавніх переговорах, які з боку США очолювали спеціальний посланець Стів Віткофф та Джаред Кушнер, зять Трампа. Деякі європейські чиновники висловили сумніви щодо ймовірності того, що Путін погодиться на деякі умови, нещодавно узгоджені Києвом, Вашингтоном та європейськими лідерами.Трамп заявив Reuters, що йому невідомо про можливу майбутню поїздку Віткоффа та Кушнера до Москви, про що раніше в середу повідомляло Bloomberg. На запитання, чи зустрінеться він із Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, наступного тижня, Трамп відповів, що зустрінеться, але натякнув, що жодних планів поки що немає."Я б… якщо він там буде", — сказав Трамп. "Я там буду". На запитання, чому, на його думку, Зеленський стримує переговори, Трамп не уточнив, сказавши лише: "Я просто думаю, що йому, знаєте, важко цього досягти".Зеленський публічно виключив будь-які територіальні поступки Москві, заявивши, що Київ не має права згідно з Конституцією країни відмовлятися від будь-якої землі.Нагадаємо, минулого тижня журналісти видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України.Раніше стало відомо, що представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром Путіним..

Американський президент Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на власні джерела в адміністрації президента Дональда Трампа.Перший сценарій передбачає мінімальний удар або серію точкових атак, покликаних надіслати політичний сигнал і виконати обіцянку президента США відповісти у разі жорстокого придушення протестів в Ірані.Потенційними цілями можуть стати бази Корпусу вартових Ісламської революції, ракетні об’єкти або навіть окремі офіційні будівлі в Тегерані. Для посилення символізму США можуть обрати резонансну ціль у столиці.Другий варіант передбачає тривалі й інтенсивні удари, спрямовані на серйозне ослаблення режиму. Йдеться не лише про ураження штаб-квартир і міністерств, а й про знищення мережі баз і проміжних пунктів Корпусу вартових Ісламської революції та підконтрольного йому ополчення "Басідж" у всій країні. Такий підхід має на меті зупинити репресії та змусити владу змінити курс.Третій сценарій, за оцінками аналітиків, є найрадикальнішим і передбачає викрадення або вбивство Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї.Медійники із The Telegraph зазначили, що після успішних операцій США за кордоном такий варіант можуть розглядати у Вашингтоні як спосіб швидкої зміни балансу сил. Водночас існує ризик, що іранське суспільство сприйме це як зраду очікувань повного демонтажу режиму.Четвертий сценарій називають найпотужнішим "некінетичним" варіантом. Він передбачає масштабні кібератаки для паралізації державних комунікацій Ірану, а також забезпечення стабільного доступу до Інтернету для населення через термінали Starlink."Мета — посилити координацію протестних рухів і водночас заблокувати канали державної пропаганди, уникаючи прямого військового конфлікту", — йдеться в публікації видання.Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважалися лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході. Є неперевірена інформація, що кількість загиблих під час протестів сягає 12 тисяч осіб.Президент США Дональд Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога опозиції "вже в дорозі".Нагадаємо, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро сьогодні заявив, що придушення Іраном демонстрацій у всій країні є найжорстокішими репресіями в сучасній історії. Кровопролиття варто припинити негайно..

Франція 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. Це відбувається на тлі спроб американського президента Дональда Трампа взяти під контроль Сполучених Штатів Америки найбільший острів у світі.Про це в ефірі радіостанції RTL заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро. Посадовець наголосив, що відкриття було заплановано ще торік.Виступаючи в ефірі радіостанції, Барро зауважив, що Гренландія не хоче "ні належати, ні керуватися, ні бути інтегрованою Сполученими Штатами". За його словами, острів вже зробив свій вибір."Гренландія обрала Данію, НАТО та Європейський Союз", — наголосив французький міністр.Барро також додав, що на сьогодні "міжнародне право топчуть", і, як показали перші дні 2026 року, нині відносини між народами регулює закон найсильнішого. Окрім цього, міністр наголосив на важливості підтримки Данії."Очевидно, що необхідно підтримувати Данію, так само, як ми хотіли б, щоб Данія та наші європейські партнери підтримували нас, якби ми опинилися в такій самій ситуації. Це пояснює численні переговори, що відбулися між французькою владою та владою Данії та Гренландії останніми днями", — додав він.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу..

Представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром  Путіним.Про це повідомило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на власні джерела.Аналітики зауважили, що візит представників Дональда Трампа відбуватиметься на тлі намагань просунути мирну угоду, щоби покласти край війні Росії проти України.Джерела медійників зазначили, що зустріч може відбутися цього місяця. Водночас вони попередили, що плани ще не остаточно затверджені, тож терміни можуть змінитися через події в Ірані, який охопили масштабні протести.Представник Білого дому заявив журналістам, що наразі така зустріч не запланована офіційно, є лише попередні наміри. Кремль не відповів на запит Bloomberg про коментар.За словами одного з джерел, залишається незрозумілим, наскільки Путін зацікавлений у цій другій зустрічі з представниками команди Трампа, і це, можливо, є головною перешкодою для визначення дати.Очікується, що Путіну представлять останній проєкт 20-пунктного плану щодо мирного врегулювання, над яким працювали представники України та США.Віткофф і Кушнер відвідували Москву і зустрічалися з Путіним у грудні. Під час цієї поїздки переговори тривали майже п'ять годин, але прориву не відбулося. До речі, Віткофф зустрічався з Путіним у Росії шість разів минулого року.Нагадаємо, минулого тижня журналісти видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України..

Низка європейських країн тиснуть на Європейський Союз, щоби той призначив перемовника, який представлятиме їхні інтереси на переговорах щодо України, Це пов’язано з побоюваннями, що Сполучені Штати Америки укладуть угоду з Росією за спиною Європи.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників зазначили, що прихильники цього плану, зокрема, Франція й Італія, заручилися підтримкою Європейської комісії та низки інших країн. Вони заявили, що Європа зможе зберегти свої червоні лінії, такі як можливе майбутнє членство України в НАТО, тільки в тому випадку, якщо ЄС перебуватиме за столом переговорів.У публікації йдеться, що цей безпрецедентний крок ознаменує серйозну зміну в підході Європи до низки двосторонніх переговорів, організованих президентом США Дональдом Трампом, і відбувається в той час, коли континент прагне продемонструвати свою готовність відігравати важливу роль у будь-якому врегулюванні, що покладе край чотирирічній війні.Президент Франції Емманюель Макрон і прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні об'єднали зусилля останніми тижнями, щоби закликати до відкриття дипломатичних каналів із Володимиром Путіним і його найближчим оточенням, навіть попри те, що мирні переговори в Білому домі пробуксовують."Останніми днями Макрон виступав за те, що з огляду на двосторонні переговори між американцями та росіянами важливо принаймні відігравати певну роль у дискусії. Мелоні це підтримала", — сказав журналістам французький високопосадовець. Європейські лідери вперше обговорили ідею спеціального представника на саміті ЄС у березні минулого року. Попри широку підтримку, рішення не ухвалили, а пропозиції не включили до наступної спільної заяви.Посадовці підтвердили, що ключові аспекти цієї роботи — наприклад, чи буде вона представляти тільки ЄС, чи всю "Коаліцію охочих", включно з Великою Британією й іншими країнами — ще не розв’язано. Те ж стосується дипломатичного рангу та питання, чи офіційно призначати посадовця, чи неофіційно делегувати цю роль чинному національному лідеру.Четверо дипломатів зазначили, що фінський президент Александер Стубб часто розглядався як потенційний представник Європи в будь-яких переговорах з Вашингтоном і Москвою.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Велика Британія розпочала переговори з європейськими союзниками про можливе розгортання військових сил у Гренландії. Мета — посилення безпеки в Арктиці та зняття занепокоєння американського президента Дональда Трампа..

У Сполучених Штатах Америки за рекордні 15 мільйонів доларів продали рідкісний примірник коміксу Action Comics No. 1, який створив Супермена та започаткував новий жанр супергероїв. Як повідомляє Associated Press, ця угода побила попередній рекорд ціни за комікс — Superman No. 1, який торік продали за 9,12 мільйона доларів.Медійники пояснили, що це була приватна угода, адже власник та покупець вирішили залишитися анонімними. За словами президента Metropolis Collectibles/Comic Connect Вінсента Сурзоло, відомо про існування близько 100 примірників коміксів Action Comics No. 1."Це один зі Святих Граалів коміксів. Без Супермена та його популярності не було б Бетмена чи інших легенд коміксів про супергероїв", — наголосив він.Агентство зауважує, що комікс Action Comics № 1 вийшов у 1938 році та коштував тоді 10 центів. Він був антологією історій про переважно маловідомих сьогодні персонажів. У кількох епізодах коміксу йдеться про походження Супермена та про те, як після загибелі рідної планети він опинився на Землі й бореться там зі злом. Авторами коміксу були сценарист Джеррі Сіґел і художник Джо Шустер."Завдяки цьому персонажу з'явився жанр супергероїв", — наголосили медійники.Журналісти додали, що у 2000 році цей комікс викрали з будинку актора Ніколаса Кейджа у Лос-Анджелесі. Він купив комікс у 1996 році за 150 тисяч доларів. Його знайшов через 11 років чоловік, який купив вміст старої шафки для зберігання речей у південній Каліфорнії. Зрештою, його повернули актору. Вже через шість місяців комікс продали на аукціоні за 2,2 мільйона доларів.Стівен Фішлер, генеральний директор Metropolis Collectibles/Comic Connect, сказав, що крадіжка зрештою зіграла велику роль у підвищенні вартості коміксу. Він також порівняв це з крадіжкою Мони Лізи, яку викрали з музею Лувр у Парижі в 1911 році.Нагадаємо, в Україні із 1 січня цього року на OTT-платформах та в мережах кабельних операторів припинилося мовлення дитячих телеканалів групи Paramount Global. Йдеться про Nickelodeon, Nick Jr. та Nicktoons, які мали українські доріжки..

У вівторок, 13 січня президент Володимир Зеленський провів перемовини з американськими сенаторами Ліндсі Гремом і Річардом Блюменталем.Про це повідомив Офіс президента України. Зазначається, що очільник держави поінформував сенаторів про комбіновані російські атаки на українську енергетику та відзначив, що основним пріоритетом для України — є ракети для ППО, і Київ розраховує на підтримку партнерів."Бачимо багато різних факторів, які роблять Путіна, а отже, і всю Росію, значно слабшими. Важливо максимально посилити всі можливі форми тиску, щоб нарешті змусити росіян закінчити цю війну", — додав Зеленський.До того ж сторони обговорили санкційний законопроєкт американських сенаторів, який "здатний суттєво вплинути на позиції РФ та всіх, хто допомагає їй у цій війні". Крім того, Зеленський розповів про перебіг контактів із представниками президента США Дональда Трампа."Сторони дуже близькі до фіналізації документів. Глава держави відзначив позицію сенаторів щодо важливості гарантій безпеки для України та їх подальшої двопартійної підтримки в Конгресі Сполучених Штатів. Сторони домовилися продовжити діалог та обговорити все при зустрічі вже найближчим часом. Президент подякував за двопартійну підтримку", — додали в ОП.Нагадаємо, 13 січня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з лідером Фінляндії Александром Стуббом. Лідери обговорили дипломатичну ситуацію, всі наявні можливості в перемовинах, а також загальні політичні обставини між Європою та США..

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга анонсував екстрене засідання Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), яке відбудеться на вимогу України через російські атаки. Зустріч запланована на 15 січня.Про це він написав на своїй сторінці у соцмережі Х. Посадовець наголосив, що "не буде жодних пауз у тиску на Росію, зокрема на міжнародних майданчиках, доти, доки держава-терорист твердо налаштована вести свою геноцидну агресивну війну"."Після серії екстрених засідань, зокрема Ради безпеки ООН і НАТО, цього четверга, 15 січня, на вимогу України в ОБСЄ буде розглянуто російські удари та зневагу до мирних зусиль під проводом Сполучених Штатів", — поінформував Сибіга.Міністр зауважив, що "час проведення позачергових дебатів обрано так, щоб вони збіглися з інавгураційним засіданням Постійної ради ОБСЄ у 2026 році та представленням пріоритетів головування Швейцарії"."Я закликаю всі держави-учасниці ОБСЄ усвідомити загрозу та масштаб виклику, який становить найбільша й найдовша війна в Європі з часів Другої світової війни для самих понять суверенітету, територіальної цілісності, свободи та людського життя", — наголосив очільник МЗС.Нагадаємо, 12 січня відбулося засідання Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй. Його скликали після російського обстрілу Львова ракетою "Орєшнік"..

Москва посилила атаки на цивільне населення України після того, як американський президент Дональд Трамп почав докладати зусиль для припинення повномасштабної російсько-української війни. Як повідомляє агентство Bloomberg, про це йдеться у результатах проведеної європейськими урядами першої комплексної оцінки жертв торік.Згідно з даними аналізу, якого немає у вільному доступі, у 2025 році внаслідок російських атак загинули близько 2400 українських мирних жителів, а ще близько 12 000 отримали поранення, що майже на 30% більше, ніж у 2024 році.У звіті європейських урядів зазначається, що загальне число загиблих серед цивільного населення України з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії становить близько 15 000 осіб, понад 40 000 отримали поранення. Окрім цього, у звіті вказали, що з 24 лютого 2022 року загинули 758 українських дітей, ще 2445 отримали поранення. "Хоча оцінка не дає уявлення про мотиви Кремля, часові рамки показують, що масштаби атак зростали щоразу, коли адміністрація Трампа намагалася просунути мирні переговори", — наголосили у Bloomberg. Медійники додають, що понад 2000 смертей серед цивільного населення у 2025 році сталися після того, як Трамп провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним у березні. Тоді вони домовилися розпочати переговори щодо припинення вогню.У Bloomberg зауважили, що Москва протягом кількох місяців здійснила 40 найбільших повітряних атак за всю війну після того, як російські офіційні особи взяли участь у перших за три роки прямих переговорах з Києвом у травні. За даними звіту, у другій половині року — переважно після серпневої зустрічі Трампа з Путіним в Анкориджі — Росія щомісяця запускала в напрямку України в середньому 5300 безпілотників. "Це більш ніж у п'ять разів перевищує середньомісячний показник 2024 року", — зазначає агентство.Медійники наголосили, що з моменту появи повідомлень у листопаді 2025 року про план з 28 пунктів, розроблений американськими та російськими чиновниками для припинення війни, російські війська запустили понад 9000 безпілотників та 350 ракет по українських містах. За цей же період росіяни вбили понад 220 мирних жителів."Встановити кількість загиблих у війні Росії в Україні було складно, оскільки сам Трамп часто робить заяви про військові втрати, які набагато вищі, ніж інші оцінки", — зазначили у Bloomberg. Підрахунки європейського уряду узгоджується з останніми даними, опублікованими Моніторинговою місією Організації Об'єднаних Націй в Україні. Зокрема, 12 січня вона повідомила, що загинули 2514 цивільних осіб та 12 142 отримали поранення, причому люди похилого віку непропорційно більше постраждали, адже багато з них залишаються в селах на лінії фронту."Ці цифри свідчать про те, що Путін не сприймає мирні переговори серйозно. Вони також можуть свідчити про те, що російський диктатор намагається отримати важелі впливу в переговорах, сигналізуючи про готовність посилити насильство та підірвати моральний дух українців", — зазначили неназвані європейські чиновники у коментарі Bloomberg. Нагадаємо, раніше Трамп дав велике інтерв'ю виданню The New York Times, у якому скептично оцінив позиції України на переговорах, висловив упевненість у бажанні Путіна завершити війну. Також господар Білого дому прокоментував "план із 20 пунктів" президента Володимира Зеленського..

Здихатися Ніколаса Мадуро венесуельцям допомогла Америка. Іранці поки що скидають своїх аятол самі. Якщо їм допоможуть не тільки словами, а й жорсткими діями, — на мапі світу стане на одного диктатора менше. Хто наступний — Куба чи Росія? Повстання проти злиднів. Що відбувається в ІраніПричиною масштабних протестів, які охопили Іран, стали економічні проблеми. Тривалий час іранському режиму вдавалося попри санкції підтримувати відносно стабільний стан у державі, продаючи нафту Китаю, Індії та іншим країнам, яким байдуже до того, на що витрачають нафтові прибутки корумповані диктатури. Іранська витрачає на озброєння, підтримку своїх проксі у Лівані та Секторі Гази (Хесболла і ХАМАС) та на власну програму створення ядерної зброї. При цьому погіршення соціально-економічного становища людей владу в Тегерані не цікавило, вона покладалася на розгалужену систему каральних органів, які існують для придушення протестів. До таких органів, окрім поліції, відносяться КВІР (Корпус вартових ісламської революції), Басідж (загони добровільних помічників поліції), поліція моралі тощо. Завдяки цій системі вдалося придушити повстання, яке вибухнуло у вересні 2022 року. Тоді поліція моралі побила 22-річну курдку Магсу Аміні, яка після згодом померла в лікарні. Після похорону молодої жінки Іран охопили масштабні протести. Повстання тривало до весни 2023-го, під час нього загинуло близько трьохсот протестувальників, понад 1200 отримали поранення. Тодішній президент країни Ібрагім Раїсі, відомий як "іранський м’ясник", залучив проти власного народу максимально жорсткі методи.Придушивши народні виступи, влада Ірану так і не зрозуміла справжніх причин невдоволення. Пропаганда звинувачувала у підбурюванні до протестів Ізраїль, внутрішніх опозиціонерів, шаха Резу Пехлеві, який мешкає у Великій Британії, а не середньовічні порядки та економічні проблеми, викликані ізоляцією Ірану. Тому новий спалах антивладних виступів був прогнозованим. Вони розпочалися 28 грудня. Головним рушієм протесту неочікувано став Великий базар — власники магазинів у Тегерані, які раніше підтримували владу. Але тут варто зробити ремарку: протягом 2025 року сталося кілька подій, які підштовхнули нинішню хвилю невдоволення.Перша подія — програш Іраном 12-денної війни з Ізраїлем. Вона завершилася після потужного ракетного удару американців по ядерних центрах Ірану. У відповідь іранці вдарили по військовій базі США в Катарі "Аль-Удейд", проте більшість ракет було збито. Після цього конфлікт заморозився — Трамп відніс це до своїх заслуг, а іранці отримали чергову порцію санкцій. Та гіршим за них для офіційного Тегерана стало розчарування населення у здатності влади давати відсіч силам, боротьбою з якими вона десятиліттями прикривала бідність власних громадян.Друга подія — стрімке падіння економіки та гіперінфляція. Примус жінок носити хіджаб торкається жіночої частини суспільства та прогресивних чоловіків, які проти ісламського фундаменталізму, злидні ж стосуються всіх. Тож база протесту зараз — уся країна.Демократія чи реставрація монархії. Чому зарано говорити про кінець диктатуриЯкщо революція в Ірані скине аятол, вакуумом влади може скористатися військова хунта. Інший варіант кращий — повернення втеклого кронпринца Рези Пехлевіта реставрація монархії. В такому випадку політичний курс Ірану зміниться, однак у цій країні можуть запуститися механізми масштабного громадянського конфлікту між прозахідними реформаторами та ісламськими консерваторами. А це точно не зробить цю значну за чисельністю населення та його етнічним розмаїттям державу передбачуваною.Втім, революція в Ірані ще не завершилася, і нинішні події можуть не привести до зміни влади. По-перше, не можна просто привезти кронпринца до Тегерана й оголосити його правителем, адже він не матиме легітимності в очах більшості суспільства. Для початку повинен бути перехідний уряд — як відбулося у Сирії після відсторонення і втечі друга Путіна Башара Асада. На той час працював легітимний уряд на чолі з Мухаммадом Газі аль-Джалілі, він і забезпечив транзит влади до нового глави держави Ахмеда аш-Шараа. Чинний президент Масуд Пезешкіан несе повну відповідальність за злочини силовиків проти мирних протестувальників, тож поки незрозуміло, чи можливо після протестів забезпечити легітимність нового правителя.По-друге, Дональд Трамп заявив про підтримку повсталих іранців і пригрозив режиму Хаменеї ударом у разі жорстокого розгону протестувальників. Станом на зараз кількість жертв серед мітингарів становить понад 500, про поранених інформація суперечлива, але таких досить багато. Однак Трамп поки не виконав погроз, а офіційний Тегеран вустами спікера парламенту Мохаммада-Багера Калібафа пригрозив американцям у разі нападу перетворити їхні бази й кораблі в регіоні на військові цілі. Згаданий удар по базі США в Катарі став слабкою відповіддю, навряд буде потужніша. А може, взагалі нічого не бути.Армія та Корпус вартових ісламської революції лишаються вірними владі. І ось тут заминка: під ударами американців та їхніх союзників війська можуть посипатися і від страху й безвиході перейти на бік народу, а можуть навпаки, мобілізуватися навколо падаючого режиму і втримувати його. Не варто забувати, що ісламісти при владі з 1979 року, і їхня пропаганда сидить глибоко у мізках кожного іранця. Тож якщо проводити військову операцію США і союзників в Ірані, то дуже точково, без жертв серед цивільних, аби не дати ісламістам нагоду перемикнути народний гнів із себе на зовнішнього ворога. Пезешкіан уже це робить. Він звинуватив США та Ізраїль у прагненні "посіяти безлад" і закликав "не дозволити групі бунтівників порушувати порядок у суспільстві".По-третє, режим може не впасти, а трансформуватися. Основною причиною протесту є економічні проблеми, політичні вимоги — супутні. Уявімо ситуацію, що аятола Хаменеї оголошує про відставку у зв’язку з хворобою — йому 86 років, останнім часом духовний правитель Ірану не часто показувався на людях — і передає владу молодшому аятолі, котрий обіцяє реформи та демонструє народові покроковий план дій. Серед імовірних наступників аятоли називають його другого сина Моджтабу Хаменеї та внука засновника ісламської держави Рухолли Хомейні Хасана Хомейні. Обидва — консерватори й традиціоналісти, однак мають вагу у суспільстві. Частину населення такі зміни можуть збити з пантелику і відвернути від підтримки протесту.Якого диктатора скидатимуть наступнимТрамп натякає на проблеми, з якими після падіння Мадуро зіткнуться кубинці, але не погрожує Гавані вторгненням. Видається, там просто відбудеться швидке повстання народу проти злиднів, яке завершить багатолітнє правління комуністів. А чи можливий іранський сценарій у Росії? На перший погляд — ні, росіяни з їхньою рабською психологією далеко відстали від свободолюбних іранців. Однак є нюанси.Перший: іранська влада почала втрачати підтримку після поразки у війні з Ізраїлем. Виявилося, у неї немає союзників. Китай обмежився традиційним "ми — проти ескалації", а Москва, з якою у Тегерана угода про стратегічне партнерство, підтиснула хвоста. Як і під час скинення Асада в Сирії та недавньої блискавичної операції США у Венесуелі. Поштовхом до революційної ситуації в Росії здатна стати серія її військових поразок в Україні на тлі економічних проблем — тобто в комплексі.Другий нюанс: диктатура розвалюється не під зовнішнім тиском — Іран десятиліттями живе під міжнародними санкціями і його режим ніяк не падає, а коли еліти розуміють, що диктатура не може їх захистити. Як Великий базар у Тегерані. Тож удари дронів і ракет по російській енергетиці — правильний шлях. Захоплення танкерів "тіньового флоту" — також чудово. Посилення санкцій — саме те, що потрібно. Протести в Росії почнуться тоді, коли їх оплатять невдоволені "гаманці" Путіна. Чим більше ударів по "гаманцях", тим ближчий кінець "бункерного".Третій нюанс — для успішних протестів потрібні лідери. В іранців є Пехлеві в екзилі, в разі отримання ним влади країна перестане бути ізгоєм та потенційно може різко економічно зростати, очевидно викристалізувалися лідери й серед протестувальників, а у російської опозиції нема фігури, з якою росіяни пов’язували б постпутінське майбутнє. Цей вакуум після вбивства Олексія Навального ніхто навіть не спробував заповнити. Можливо, зміщення Мадуро та ймовірна зміна влади в Ірані розбудять російських опозиціонерів. Ні Трамп, ні Зеленський замість них Путіна у Москві не скидатимуть..

Американський актор Марк Руффало під час церемонії вручення премії "Золотий глобус" розкритикував американського президента Дональда Трампа. Як повідомляє видання Variety, Руффало номінували за головну роль у мінісеріалі HBO Task ("Завдання"), втім, за його словами, він не мав святкового настрою. Актор з’явився на церемонії зі значком Be Good на честь Рене Ніколь Гуд, яку минулого тижня застрелив агент Міграційної та митної правоохоронної служби США (ICE) в Міннеаполісі."Це для Рене Ніколь Гуд, яку вбили", — наголосив він у коментарі USA Today, пояснюючи свій жест. Після цього зірковий артист розкритикував віцепрезидента США Джей Ді Венса та інших політиків, які, на його думку, виправдовували вчинок агента ICE як самооборону. Окрім цього, Руффало критично висловився щодо Дональда Трампа та його заяв про міжнародну політику. Він нагадав слова Трампа в інтерв’ю The New York Times про те, що єдиними його обмеженнями є "власна мораль" і "власний розум".Руффало також засудив "незаконне вторгнення США" у Венесуелу. Актор підкреслив, що Трамп відверто демонструє зневагу до міжнародного права, коли керується виключно власними уявленнями про мораль."Цей хлопець — засуджений злочинець. Він найгірша людина. Якщо ми покладаємося на моральність цього хлопця заради наймогутнішої країни світу, то ми всі маємо великі проблеми", — наголосив актор.Відповідаючи на запитання, чому він вирішив говорити про політику саме під час церемонії "Золотий глобус", Руффало визнав внутрішній конфлікт. Актор пояснив, що пишається номінацією і хотів би просто святкувати, проте поточна ситуація "вже не є нормальною". За його словами, він не може мовчати та вдавати, що нічого не відбувається.Медійники зауважили, що разом із Руффало значки Be Good на церемонії також носили Джин Смарт, Наташа Ліонн і Ванда Сайкс. Ініціативу скоординувала Американська спілка захисту громадянських свобод.Нагадаємо, торік у травні американський актор Роберт Де Ніро розкритикував Трампа. Артист, виступаючи на церемонії відкриття 78-го Каннського кінофестивалю, закликав захищати демократію та висловився проти політики очільника Білого дому..