Американський президент Дональд Трамп не виключає ймовірної війни проти Венесуели. Політик ухилився від відповіді на питання щодо повалення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро.Про це стало відомо з інтерв'ю Трампа виданню NBC News."Я цього не виключаю, ні", — сказав Трамп у ефірі телеканалу у відповідь на запитання, чи можлива війна США з Венесуелою.Очільник Білого дому також анонсував посилення заходів щодо нафтових танкерів біля берегів Венесуели. Зокрема, він не виключив ймовірності їх блокування."Все залежить від уряду Венесуели. Якщо вони продовжать маршрути, то пливуть до одного з наших портів", — додав президент США.Трамп відмовився відповідати на запитання, чи є повалення венесуельського президента Ніколаса Мадуро кінцевою метою його політики на цьому напрямі. Проте натякнув, що Мадуро начебто знає, які цілі має Трамп."Він точно знає, чого я хочу", — відповів американський лідер.Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що Сполучені Штати Америки готуються затримати ще більше суден, які транспортують венесуельську нафту. Це потрібно, щоб посилити тиск на лідера Венесуели Ніколаса Мадуро..

Вступ України в НАТО блокують Сполучені Штати Америки, Угорщина та Словаччина. У такому випадку Києву потрібні гарантії безпеки, аби укласти мирну угоду.Про це заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте, передає Sky News. Посадовець пояснив, що принциповий аспект Альянсу полягає у тому, що будь-яка країна в євроатлантичному регіоні може подати заявку на членство. І під час торішнього саміту у Вашингтоні союзники домовилися про незворотний шлях України до НАТО."Втім, є практичний аспект, який полягає в тому, що кілька союзників заявляють, що не дадуть своєї згоди і тому не підтримають одностайність щодо вступу України до НАТО. Це такі країни, як Угорщина, США, Словаччина і, можливо, ще кілька інших", — наголосив Рютте.Генсек НАТО заявив, що на сьогодні постає питання: якщо мирну угоду все ж укладуть, як можна буде запобігти повторному нападу росіян на Україну? І тут, за словами Рютте, мають допомогти гарантії безпеки, які зараз розробляються і складаються з трьох рівнів:перший — це Збройні Сили України, які будуть першою лінією оборони;другий — заходи, які "Коаліція охочих" розробляла протягом останніх кількох;третій — підтримка США."Американський президент сказав у серпні, що він хоче, щоб США були частиною цих гарантій безпеки. І зараз тривають дискусії про те, що саме це означатиме і як виглядатиме цей колективний пакет гарантій безпеки. Це зараз є предметом дискусії", — зауважив Рютте.Нагадаємо, раніше стало відомо, що рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі..

Після стрілянини в університеті Брауна Сполучені Штати Америки призупинили видачу "грін-карт". Стрільцем, який убив двох і поранив дев’ятьох студентів, виявився 48-річний мігрант. Він приїхав у країну через програму "грін-карти".Про це повідомила міністерка внутрішньої безпеки США Крісті Ноем, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах.Вона заявила, що стрілець з університету Брауна, 48-річний громадянин Португалії Клаудіо Мануель Невеш Валенте, в'їхав до США за програмою імміграційної візи (DV1) 2017 року й отримав "грін-карту"."Ще тоді, 2017 року, президент Трамп боровся за припинення цієї програми після руйнівного наїзду вантажівки на Нью-Йорк терористом ІДІЛ, який в'їхав за програмою DV1, і вбив вісьмох людей. За вказівкою президента Трампа я негайно наказую Службі громадянства й імміграції США призупинити програму DV1, щоби гарантувати, що ця катастрофічна програма не завдасть шкоди жодному американцю", — написала вона.Програма DV1 започаткована у 1990 роках і пропонує до 50 тисяч віз громадянам країн із низьким рівнем імміграції до США. Вважається, що отримувачів віз відбирають випадково за допомогою лотереї, в усьому світі мільйони людей щороку беруть участь в розіграші віз.При цьому навіть перемога не означає автоматичного отримання візи. Заявники повинні мати середню освіту або два роки досвіду роботи в галузі, де вони хочуть працювати в США. Крім того, на них очікує співбесіда та перевірка — тільки тоді їм нададуть "грін-карту".Як відомо, 14 грудня американський університет Брауна в штаті Род-Айленд оголосив надзвичайну ситуацію через стрілянину на території кампусу. Пізніше стало відомо, що стрілець — іммігрант з Португалії — поранив дев'ять студентів, двох убив і вкоротив собі віку, оскільки поліція виявила його мертвим.Нагадаємо, в листопаді стало відомо, що українські біженці у США можуть натрапити на проблеми забезпечення харчовими продуктами. Це може статися через те, що з 1 листопада припинилися виплати у межах "Програми додаткової допомоги з харчування" (SNAP)..

У четвер, 18 грудня, американський президент Дональд Трамп підписав закон про національне забезпечення оборони на 2026 фінансовий рік. На допомогу Україні в ньому передбачено 800 мільйонів євро на два роки.Про це свідчить допис на сайті Білого дому. Підписаний Дональдом Трампом закон передбачає рекордні щорічні військові витрати в розмірі 901 мільярда доларів.У документі передбачено виділення Україні 800 мільйонів доларів — по 400 мільйонів доларів протягом 2026 та 2027 років. Кошти мають надійти в межах ініціативи допомоги у сфері безпеки, яка передбачає закупівлю американського озброєння для ЗСУ.Аналітики звернули увагу на такий нюанс: це відбувається на тлі того, що команда Трампа веде переговори, намагаючись зупинити війну Росії проти України.Як відомо, після повернення Дональда Трампа до Білого дому США зменшили обсяги підтримки України. Натомість у військовій сфері НАТО та США запустили механізм PURL, який дозволяє європейським країнам фінансувати та закуповувати американське озброєння для потреб України.На початку грудня Трамп знову заявив, що США більше не витрачають власні кошти на допомогу Україні. За його словами, тепер за американську зброю розраховується НАТО, а Вашингтон отримує кошти від Північноатлантичного альянсу.Раніше проект оборонного бюджету з грошима на допомогу Україні Конгрес США схвалив 11 грудня. У законі робиться посилений акцент на європейській обороні.Крім того, оборонний бюджет містить:фінансування Балтійської ініціативи безпеки — виділено 175 мільйонів доларів на підтримку оборонних потреб Латвії, Литви та Естонії;обмеження для Пентагона — документ обмежує можливість Міністерства оборони скорочувати чисельність американських військ у Європі нижче позначки 76 тисяч;посадові обмеження — закон забороняє командувачу Європейського командування США відмовлятися від титулу Верховного головнокомандувача НАТО.Нагадаємо, що Сенат США підтримав законопроект 77 голосами проти 20 за сильної підтримки обидвох партій. Двоє голосів "проти" надали сенатори-республіканці Майк Лі та Ренд Пол..

У ході свого звернення до нації американський президент Дональд Трамп повторив своє неправдиве твердження про те, що він зупинив вісім воєн у 2025 році.Як повідомляє телеканал CNN, попри те, що Трамп відіграв певну роль у завершенні деяких збройних конфліктів, цифра "вісім" є очевидним перебільшенням."Я відновив силу Америки, закінчив вісім воєн за 10 місяців", — заявив очільник Білого дому.Трамп раніше стверджував, що закінчив війну між Єгиптом та Ефіопією, але насправді це не була війна, а тривала дипломатична суперечка щодо великого ефіопського проекту будівництва греблі на притоці річки Ніл. У списку американського лідера є ще одна начебто війна, яка насправді не сталася під час його президентства — між Сербією та Косово. Політик іноді стверджував, що запобіг новому конфлікту між цими двома країнами, проте не надавав подробиць, що саме він має на увазі. Втім, це не те саме, що завершення реальної війни.У списку Трампа також є нібито успіх у припиненні війни між Демократичною Республікою Конго та Руандою, проте цей збройний конфлікт триває, попри мирну угоду, укладену адміністрацією Білого дому цього року, яку так і не підписала провідна коаліція повстанців, що веде бойові дії. Окрім цього, американський лідер пригадував війну між Таїландом і Камбоджею, де цього місяця знову спалахнули бої, які тривали до цього тижня, попри мирну угоду, укладену Білим домом на початку року."Можна сперечатись про важливість ролі Трампа в припиненні інших конфліктів з його списку або справедливо ставити під сумнів, чи дійсно деякі з них закінчилися. Наприклад, вбивства в Газі продовжувалися в листопаді після укладення в жовтні угоди про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС. Незалежно від обставин, цифра "вісім" Трампа очевидно занадто велика", — підбили підсумок у CNN. Нагадаємо, у четвер, 18 грудня, Трамп виступив зі зверненням до нації. У своїй промові він не згадав ні війну в Україні, ні ситуацію у Венесуелі. Він традиційно відзначив свою роль у завершенні війни на Близькому сході..

Посланець Кремля Кирило Дмитрієв вирушить до Флориди, щоб обговорити запропонований США план припинення війни в Україні. Це частина поточної дипломатії, яка триває, поки адміністрація Трампа наполягає на потенційній угоді.Про це повідомив 18 грудня американський чиновник, пише Associated Press. Кирило Дмитрієв, який очолює російський суверенний фонд добробуту, має зустрітися з посланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером у Маямі 20 грудня, повідомив американський чиновник, який побажав залишитися анонімним, щоб анонсувати зустріч, про яку ще не було публічно оголошено.Чиновник сказав, що Віткофф і Кушнер зустрінуться з Дмитрієвим після зустрічей з українськими та європейськими посадовцями в Берліні на початку цього тижня, на яких вони обговорили гарантії безпеки США для Києва, територіальні поступки та інші аспекти розробленого американцями плану, спрямованого на припинення війни. Відповідаючи на запитання про зустріч у Маямі, речник Кремля Дмитро Пєсков 18 грудня заявив, що Москва готується до контактів зі США, щоб дізнатися про результати зустрічей у Берліні, але не надав додаткових подробиць.Трамп розпочав масштабні дипломатичні зусилля, щоб припинити майже чотири роки бойових дій після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, але зусилля Вашингтона зіткнулися з різко суперечливими вимогами Москви та Києва.Нагадаємо, 16 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами заявив, що, якщо російський диктатор Володимир Путін відмовиться сідати за стіл перемовин із Україною, тоді Київ проситиме президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа надати більше зброї і застосувати нові санкції проти Москви.Своєю чергою, глава Кремля Володимир Путін виступив із черговою цинічною заявою. Він повністю переклав відповідальність за початок війни в Україні на інші сторони.Також російський диктатор знову пригрозив ракетою середньої дальності "Орєшнік" та продовженням війни в Україні.Варто зазначити, що 17 грудня президент Володимир Зеленський зазначив, що Росія, імовірно, не планує завершувати кровопролиття в Україні. У Кремлі дають "сигнали", що 2026-й буде "роком війни"..

Американський президент Дональд Трамп розраховує на рішучість Києва під час зустрічі в Маямі, де обговорюватиметься врегулювання війни з Російською Федерацією. Республіканець вказав на те, що російська делегація вже прибула до Флориди, тому українській стороні не варто гаяти час.Про це Трамп сказав на брифінгу в Білому домі. На його думку, динаміка переговорів залежить від швидкості реакції, оскільки позиція Кремля може змінюватися залежно від тривалості пауз.Трамп вважає, що наразі з’явився реальний шанс для досягнення "важливого результату". Хоча конкретні терміни закінчення війни залишаються відкритими, президент США наголосив, що масштабні людські втрати мають стати стимулом для якнайшвидшого досягнення домовленостей.Нагадаємо, 16 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами заявив, що, якщо російський диктатор Володимир Путін відмовиться сідати за стіл перемовин із Україною, тоді Київ проситиме президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа надати більше зброї і застосувати нові санкції проти Москви.Своєю чергою, глава Кремля Володимир Путін виступив із черговою цинічною заявою. Він повністю переклав відповідальність за початок війни в Україні на інші сторони.Також російський диктатор знову пригрозив ракетою середньої дальності "Орєшнік" та продовженням війни в Україні.Варто зазначити, що 17 грудня президент Володимир Зеленський зазначив, що Росія, імовірно, не планує завершувати кровопролиття в Україні. У Кремлі дають "сигнали", що 2026-й буде "роком війни"..

США та європейські союзники України розробили план гарантій безпеки, що містить детальні, надійні та серйозні заходи для забезпечення виконання будь-якої мирної угоди з Росією. Згідно зі стратегією, українські війська стримуватимуть агресора на першій лінії розмежування.Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на слова офіційних осіб, знайомих з пропозиціями.Згідно з наявною інформацією, 800-тисячна українська армія забезпечить першу лінію стримування у післявоєнний період, а союзники продовжуватимуть постачати зброю та використовувати інші допоміжні програми, щоб забезпечити її належне оснащення та навчання. США надаватимуть розвідувальні дані та моніторинг для відстеження будь-яких спроб порушення мирної угоди вздовж ліній зіткнення та кордонів, зокрема через потенційні операції Росії під чужим прапором.Війська коаліції європейських країн будуть розміщені якомога далі від лінії фронту для зміцнення довіри, заявили чиновники, які говорили на умовах анонімності, щоб обговорити приватні обговорення. Група європейських лідерів заявила після переговорів цього тижня, що багатонаціональні сили можуть діяти в Україні в рамках заходів безпеки.Незрозуміло, чи буде російський диктатор Володимир Путін готовий прийняти заходи безпеки, викладені в плані США та Європи. Він неодноразово відкидав присутність військ країн-членів НАТО в Україні, а Кремль раніше вимагав суворіших обмежень щодо чисельності та можливостей українських збройних сил.У рамках поточних переговорів українські військові виступатимуть першою лінією оборони у разі поновлення бойових дій, тоді як союзники Києва швидко впровадять дипломатичні заходи та заходи щодо врегулювання конфлікту, щоб спробувати зупинити його загострення. Однак, за словами джерел, протягом кількох днів вони нададуть військову підтримку за підтримки американських ресурсів, якщо ці спроби зазнають невдачі.Нагадаємо, раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що майбутня мирна угода повинна містити такі безпекові гарантії, що зроблять будь-яку нову спробу російської агресії фатальною для Москви. Кінцева мета цих домовленостей — забезпечити невідворотні та руйнівні наслідки для окупанта у разі повторного нападу..

Офіційна Москва підтвердила можливу зустріч представників Росії та Сполучених Штатів Америки в Маямі. Зокрема, в Кремлі хочуть отримати від Вашингтона інформацію про "підсумки" переговорів між Європейським Союзом і Україною.Про це повідомив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам."Займаємося підготовкою певних контактів із нашими американськими візаві, щоб отримати інформацію про підсумки розмов американців із європейцями та з українцями", — зазначив він.Інших подробиць речник Кремля не надав. Однак попередні заяви російських можновладців свідчать, що їх не влаштовує те, що обговорюють США з європейцями й українцями.Окрім того, Пєсков заявив, що Росія бачить нагнітання напруженості навколо Венесуели. У Кремлі вважають це потенційно дуже небезпечним."Венесуела — союзник і партнер Росії, Москва в постійному контакті з Каракасом, у тому числі на найвищому рівні", — наголосив він.За його словами, Росія закликала всі країни Латиноамериканського регіону до стриманості, щоб уникнути непередбачуваного розвитку ситуації навколо Венесуели.Як відомо, аналітики американського Інституту вивчення війни визначили, що президент Росії Володимир Путін публічно та прямо окреслив свою незмінну відданість максималістським воєнним цілям в Україні — тим самим, заради яких він розпочав своє повномасштабне вторгнення 2022 року.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що сигнали, які дає Володимир Путін, абсолютно не нові для України. Кремлівський диктатор не хоче закінчувати війну. Однак економіка Росії не дозволяє йому вести бойові дії в тих обсягах, що раніше..

Під час переговорів Сполучені Штати Америки запропонували спільне управління Запорізькою атомною електростанцією. До цього планують залучити фахівців України, Росії й Америки. Однак така ідея є несправедливою.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 18 грудня."Це наша станція. "Рускі", безумовно, вважають, що це їхня станція, тому що вони її окупували, вони не визнають ні правил, ні права. Але тим не менш це те, де ми перебуває. США запропонували компроміс, як вони вважають, що станція якимось чином повинна існувати, працювати, в якихось пропорціях ділити цю станцію на трьох", — зазначив він.За його словами, відбувалися тривалі дискусії на цю тему, і Володимир Зеленський заявив американцям, що це несправедливо."Запитання не тільки в тому, що це наша станція, питань багато різних: не тільки електрика, не тільки гроші, питання доступу до станції, питання в тому, що вона досі мілітаризована, питання і тому, що вона в небезпечній ситуації — немає доступу води, електрики тощо", — додав український президент.Він також акцентував, що українська команда там працюють і повинні працювати. Там зараз невеличка кількість людей, тому що станція не працює на 100 обертів."А коли вона буде працювати, то там перебуватиме більша команда українських спеціалістів: де вони будуть жити? Багато різних питань, які треба погоджувати також із МАГАТЕ. Питання: а хто буде зараз відновлювати станцію, наприклад, тому що там великі гроші треба вкладати?" — пояснив ситуацію президент України.Він підсумував, що також ця станція пов’язана з питанням відбудови дамби на окупованих територіях. Повинна бути дамба, яку підірвали росіяни. Наразі ж невідомо, хто за це платитиме. Тобто, за словами Володимира Зеленського, запитань більше ніж відповідей.Нагадаємо, що 13 грудня Запорізька атомна електростанція понад годину перебувала відключеною від української енергосистеми. Це стало наслідком російської атаки, яка спричинила пошкодження ліній електропередач..

Зараз триває робота над гарантіями безпеки для України від Сполучених Штатів Америки. Цю тему детально обговорюють під час кожного раунду перемовин. Сторони вже близькі до фіналізації цього питання.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 18 грудня."Для нас принципові речі — щоби це проголосував Конгрес США, щоби це були гарантії юридично зобов’язувальні. Друге — щоби це була стаття 5 НАТО. Третє — щоби ми знали, як партнери будуть реагувати у разі повторення агресії Росії", — наголосив він.Український президент також звернув увагу на деталі щодо зброї, посилення української армії, її кількісного складу."У принципі всі ці деталі, крім складу, ви знаєте, що вона не менше 800 тисяч повинна бути та залишатися. А щодо деталей, озброєння тощо, ми домовилися зі США: поки не допрацюється цей документ, не проговорювати публічно деталі", — констатував президент України.Він запевнив, що є план, який США з українською делегацією проговорювали та проговорюють з Росією. За його словами, остання версія будь-якого плану — це узгоджена версія, поки що узгодженої версії плану немає."І коли я збираюся говорити з президентом Трампом: ми з ним спілкувалися два тижні тому в Берліні, відбувся такий брифінг із приводу того, як пройшли наші переговори. Я думаю зараз, коли будемо мати вже фіналізацію документів, то ми вийдемо на контакт", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:США пропонують Україні юридично зобов'язувальні гарантії безпеки. Вони подібні до статті 5 НАТО, хоча й без формального членства в Північноатлантичному альянсі.Водночас Кремль публічно відхилив пропозиції США та європейських партнерів щодо надання Україні гарантій безпеки "подібних до натовських" у межах потенційної мирної угоди та вкотре заявив про небажання йти на будь-які компроміси щодо територіальних претензій Росії на території України.Своєю чергою, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу в Бундестазі надав уряду України тверді запевнення у наданні масштабних гарантій безпеки. Політик наголосив, що Захід не має права знову припуститися "помилок 2014 року", коли після анексії Криму Україну залишили фактично беззахисною перед російською агресією.США спільно із європейськими союзниками підготували план гарантій безпеки для України після закінчення війни із Росією. Він містить декілька документів. Зокрема, цей план передбачає розгортання європейських військ на українській території для стримування нового, можливого вторгнення країни-агресорки Росії..

У Європейському Союзі цими днями розглядають питання фінансування України на 2026 і 2027 роки. Існують декілька варіантів підтримки Києва, поки що європейські лідери не дійшли до компромісу щодо цього.Під час спілкування з журналістами 18 грудня президента Володимира Зеленського запитали, що робитиме Україна, якщо ЄС не погодиться використати заморожені російські кошти для підтримки України."Дивіться, а що буде робити Європа? Це серйозне запитання. І що будуть робити США?" — відповів риторичними запитаннями у відповідь український президент.Він пояснив, про що це свідчить: якщо в України немає таких грошей, вона у слабшій позиції. Тоді в Путіна зростає спокуса захопити Україну, бо вона в такій позиції, коли не вистачає грошей на життя та на зброю."У такій ситуації Путін розуміє, що ми будемо слабшими та вразливішими. І це абсолютно зрозуміло, що він точно не захоче дипломатичного треку. Точно не захоче будь-якої дипломатії, будь-якого діалогу. Що будуть всі інші робити?" — наголосив Володимир Зеленський.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Міжнародна федерація футболу (ФІФА) представила призові для учасників і призерів майбутнього Чемпіонату світу-2026. Він пройде з 11 червня по 19 липня у Сполучених Штатах Америки, Канаді та Мексиці.Як повідомляє офіційний сайт організації, на засіданні Ради ФІФА було узгоджено рекордну суму призових в історії чемпіонатів світу — 727 мільйонів доларів.Варто наголосити, що це на 50% більше, ніж було на попередньому ЧС-2022 у Катарі. Так, кожен учасник фінальної частини мундіалю гарантовано отримає дев'ять мільйонів доларів, а також 1,5 мільйона — на покриття витрат у процесі підготовки до турніру.Всі інші суми коливатимуться залежно від результатів. Своєю чергою, збірна-тріумфатор Мундіалю отримає 50 мільйонів доларів призових.Розподіл призових на ЧС-2026:чемпіон: 50 мільйонів доларів;фіналіст: 33 мільйони доларів;3 місце: 29 мільйона доларів;4 місце: 27 мільйона доларів;5-8 місця: 19 мільйона доларів;9-16 місця: 15 мільйона доларів;17-32 місця: 11 мільйона доларів;33-48 місця: дев'ять мільйонів доларів.Зауважимо, що національній збірній України для потрапляння до фінальної частини турніру необхідно пройти плей-оф європейської кваліфікації. Команда Сергія Реброва у півфіналі 26 березня зустрінеться зі Швецією, а переможець 31 березня зіграє у фіналі з найсильнішим у парі Польща — Албанія за путівку на ЧС. Так, у разі виходу на чемпіонат світу "синьо-жовті" зіграють в групі F проти Нідерландів, Японії та Тунісу.Нагадаємо, раніше колишній журналіст Ігор Бурбас повідомляв, що домашні матчі плей-оф кваліфікації на Чемпіонат світу 2026 року збірна України, ймовірно, зіграє на іспанському стадіоні "Месталья" у Валенсії..
У четвер, 18-го грудня, американський президент Дональд Трамп виступив зі зверненням до нації. У своїй промові він не згадав ні війну в Україні, ні ситуацію у Венесуелі.Білий дім вів пряму Youtube-трансляцію виступу Дональда Трампа. Він акцентував на тому, чим його адміністрація краща за адміністрацію Джо Байдена. Також згадав про проблеми з мігрантами та наркотрафіком."11 місяців тому я успадкував безлад, і я його виправляю", — наголосив американський президент.Він традиційно відзначив свою роль у завершенні війни на Близькому сході. Про цю він згадав і зупинився детальніше, натомість про Україну та Венесуелу не згадав зовсім."Уперше за 3 000 років на Близький Схід прийшов мир", — сказав Дональд Трамп.Окрім того, він похвалив рішення про збільшення мит, завдяки чому, за його словами, зросли інвестиції в економіку США та становили рекордні 18 трильйонів доларів."Більша частина цього успіху досягнута завдяки тарифам, моєму улюбленому слову "тарифи", які протягом багатьох десятиліть успішно використовувалися іншими країнами проти нас, але більше не використовуються", — зауважив Дональд Трамп.Попередній контекстВійськове втручання США у справи Венесуели може стати реальністю вже найближчим часом. Відомий медійник Такер Карлсон припускав, що американський лідер Дональд Трамп офіційно оголосить про початок бойових дій під час свого звернення до нації. Однак цього не сталося.Білий дім виступив із запереченням даних Bloomberg про розробку санкційного пакета проти енергоресурсів Російської Федерації на випадок відхилення Росією умов завершення війни. Жодних нових рішень щодо посилення економічного тиску в цьому контексті наразі не ухвалювалося.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми..

Китай став світовим лідером у більшості критичних технологічних досліджень. Йдеться про галузі, які мають прямий вплив на національну безпеку та економіку.Як повідомляє Nature, посилаючись на новий звіт Австралійського інституту стратегічної політики (Australian Strategic Policy Institute, ASPI), Пекін очолює дослідження майже 90% ключових технологій, які можуть посилювати або створювати ризики для національних інтересів держав. У цьогорічному рейтингу ASPI дослідив 74 сучасні технології. Китай посів перше місце в дослідженнях 66 технологій, зокрема, в ядерній енергетиці, синтетичній біології та малих супутниках, тоді як Сполучені Штати Америки зберігають першість лише у восьми напрямах, включно з квантовими обчисленнями та геоінженерією.Відповідні результати свідчать про різкий зсув за останні десятиліття. На початку цього століття Вашингтон лідирував у понад 90% оцінених технологій, тоді як частка Пекіну не перевищувала п'ять відсотків. Видання зауважило, що Китай досяг неймовірного прогресу в науці та техніці, що відображається в дослідженнях і розробках, а також у публікаціях. Загальна тенденція не є несподіваною, але масштаби домінування Китаю вражають.За словами дослідника Університету Гонконгу Вана Янбо, результати частково пояснюються фокусом Пекіна на нових технологіях. У вже усталених галузях, таких як виробництво напівпровідників, лідерство зберігають інші країни.Видання додає, що аналіз ASPI заснований на понад дев’яти мільйонах наукових публікацій з усього світу. Фахівці упорядкували країни за технологіями, після чого визначили світову частку кожної держави серед 10% найбільш цитованих статей, опублікованих у період з 2020 по 2024 роки.Особливо автори звіту наголошують на тому, що Китай випередив США у хмарних і периферійних обчисленнях. Хмарні технології дають змогу розробляти штучний інтелект без фізичної інфраструктури, тоді як периферійні системи обробляють дані безпосередньо на місці. За словами Девіда Ліна з Проекту спеціальних конкурентних досліджень, це ймовірно, відображає терміновість, з якою Пекін переводить штучний інтелект з лабораторії у практичне застосування."Цей аналіз не слід інтерпретувати як крах американської могутності. Сполучені Штати все ще є важливим гравцем у світі в цих технологіях", — зазначає економіст Стівен Хай з університету Цзяотун-Ліверпуль.Також аналітики зауважили, що кількість цитованих досліджень не завжди означає технологічну перевагу в промисловості. Прикладом є авіаційні двигуни, де Китай лідирує в публікаціях, але поступається США та Європі за надійністю й довговічністю розробок.Автори аналізу попередили, що демократичні країни ризикують втратити важко здобуті, довгострокові переваги в передовій науці та дослідженнях у низці ключових напрямків. Водночас сам інститут визнає обмеження методології, зокрема, перевагу для країн із великою кількістю дослідників і внутрішніх цитувань.Нагадаємо, раніше Китай провів перший політ дрона Jiutian SS-UAV ("Цзютянь"), який вважається найбільшим у світі безпілотним кораблем. Його представили широкому загалу торік на авіашоу в Чжухаї, а зараз на новий дрон чекають експлуатаційні випробування, після чого він приєднається до основного парку озброєнь..
