# США

50-річна Кріста Пайк прийшла до тями після невдалої смертельної ін'єкції та нині перебуває під наглядом лікарів. Влада Теннессі поки не визначилася, чи намагатиметься повторно виконати смертний вирок, а її адвокати закликають замінити покарання на довічне ув'язнення.Кріста Пайк перебуває у важкому стані в лікарні після того, як 30 вересня в Теннессі їй двічі ввели смертельний препарат, повідомляє BBC. Попри це, жінка вижила, а приблизно через шість днів після процедури почала приходити до тями. За словами адвоката Ренді Спайві, після пробудження Пайк запитала:"Де я?" та "Хто ви?".Захисник також розповів, що вона була "розлючена і розгублена". До цього адвокати вважали, що у жінки могла настати смерть мозку, а лікарі готувалися до можливого відключення апаратів життєзабезпечення. Однак у вівторок Пайк почала говорити. Нині вона залишається під постійним наглядом медиків.Чи можуть виконати смертний вирок вдругеПоки невідомо, чи спробує штат Теннессі повторно стратити Пайк. На судовому засіданні суддя запитала представника штату Вілла Еєрса, чи планує влада призначити нову дату страти. Він відповів, що не знає.Ситуація може створити серйозні юридичні проблеми для штату. У США вже були випадки повторного виконання смертного вироку, однак раніше процедуру зупиняли до того, як смертельний препарат потрапляв в організм ув'язненого.У випадку Пайк їй ввели дві дози пентобарбіталу. Експерти вважають, що повторна страта може призвести до тривалих судових спорів. Адвокати жінки закликали губернатора Теннессі Білла Лі замінити смертний вирок на довічне ув'язнення та більше не робити спроб її стратити.Що відомо про стан Крісти ПайкЗа словами захисту, обидві руки Пайк сильно набрякли, а лікарі виявили у неї тромб і пневмонію. Жінка також має проблеми з ковтанням.Під час самої процедури, як розповів Спайві, Пайк залишалася спокійною та навіть допомогла працівникам знайти вену на руці. Пізніше вона прокинулася в лікарні з трубкою в горлі та побачила поруч незнайомих людей. Зараз медики не можуть точно сказати, якими будуть довгострокові наслідки для її здоров'я. Захист, імовірно, вимагатиме проведення нейропсихологічних та судово-психіатричних обстежень, щоб оцінити вплив смертельної ін'єкції та кількох днів на апараті штучної вентиляції легень.Такі експертизи потенційно можуть стати підставою для нових судових процесів, які триватимуть роками.Захист Пайк намагається встановити, чому смертельна ін'єкція не призвела до смерті. Суд уже розпорядився зберегти всі матеріали та речові докази з приміщення, де проводили процедуру. Серед них — шприци, внутрішньовенні системи, упаковки від препаратів та інші предмети. У майбутньому вони можуть стати доказами у можливому позові проти штату.Після невдалої страти губернатор Білл Лі призупинив усі виконання смертних вироків у Теннессі до кінця року та розпорядився розслідувати інцидент. Керівник тюремної системи штату також оголосив про відставку.Злочин, за який Пайк отримала смертний вирок, стався у 1995 році. Тоді 18-річна жінка разом зі своїм хлопцем Тадарілом Шиппом побила, катувала та вбила 19-річну Коллін Слеммер. Пайк і Шипп познайомилися з потерпілою у таборі професійної підготовки для проблемних підлітків. На момент злочину Шиппу було 17 років, тому його не могли засудити до смертної кари, оскільки за законом він ще не був повнолітнім. Чоловік досі перебуває у в'язниці.Нагадаємо, в серпні у Сполучених Штатах Америки у віці 101 року помер Френсіс Кліффорд Сміт — чоловік, якого вважали найстарішим і одним із найдовше ув’язнених людей в історії країни. Він провів за ґратами понад 70 років, а смертний вирок йому виносили та відкладали вісім разів..

Двопартійне керівництво Сенату США закликало президента Дональда Трампа активніше застосовувати санкційні інструменти проти Росії. Сенатори вважають пріоритетом боротьбу з російським "тіньовим флотом" та обмеження ресурсів, які Москва використовує для продовження війни проти України.Як пише Associated Press, з моменту підписання Трампом закону Ліндсі Грема про посилення санкцій проти Росії минув майже місяць. Водночас американські законодавці заявляють, що адміністрація президента досі не продемонструвала помітних кроків для його реалізації.У листі до міністра фінансів США Скотта Бессента та державного секретаря Марко Рубіо сенатори наголосили, що Вашингтон має якомога швидше перекрити фінансові канали, які допомагають Росії вести війну."Кожен день, який минає без максимального економічного тиску, дає Москві змогу підтримувати цю військову ескалацію", — йдеться у зверненні.Одним із ключових напрямків сенатори назвали російський "тіньовий флот". Йдеться про мережу суден, яку РФ використовує для транспортування нафти та обходу міжнародних обмежень.Американські законодавці також закликали зупинити розвиток російської супутникової системи. За їхніми словами, Україна попереджає, що її можливості можуть становити серйозну загрозу через здатність забезпечувати дані для бомбардувань у режимі реального часу під час зимової кампанії.Коли почнуть діяти основні положення законуЗа даними сенаторів, більшість положень закону має набути чинності 18 жовтня. До цього адміністрація Трампа має завершити передбачений документом 30-денний період розгляду.AP зазначає, що після підписання закону адміністрація президента переважно не робила публічних заяв щодо його подальшої реалізації. За майже місяць після ухвалення документа помітних публічних кроків Вашингтона в цьому напрямку також не було.Що передбачає закон Ліндсі Грема19 вересня Трамп підписав закон, який дає президенту США право запроваджувати мита до 100% проти держав, що купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити санкції.Обмеження потенційно можуть стосуватися, зокрема, Китаю, Індії та Туреччини. Документ також передбачає санкції проти російського "тіньового флоту", посадовців і банків, а також продовження обмежень щодо Ірану.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп знову заявив, що причиною зростання цін на пальне є українські удари по об’єктах російської нафтопереробної галузі.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Президент США Дональд Трамп заявив, що, на його думку, заслуговує на Нобелівську премію миру 2026 року, однак сумнівається, що отримає нагороду. Лауреата премії оголосять у п’ятницю, 9 жовтня, Норвезький Нобелівський комітет.Про це повідомляє Reuters.Трамп заявив журналістам, що не знає, яким буде рішення Норвезького Нобелівського комітету, але припускає, що його можуть не обрати."Я не знаю, яким буде їхнє рішення. У них є репутація, можливо, не вручати її таким людям, як я", — сказав американський президент.Водночас Трамп заявив, що настав час для його нагородження."Вже приблизно час", — сказав він журналістам в Овальному кабінеті.Президент США неодноразово заявляв, що заслуговує на Нобелівську премію миру після повернення до Білого дому у 2025 році. Свої претензії на нагороду Трамп пов’язує з участю у врегулюванні низки міжнародних конфліктів. За його словами, після вступу на посаду він втручався у вісім конфліктів.Водночас сторони деяких протистоянь заперечують роль американського президента в їхньому врегулюванні. Крім того, у низці регіонів після заяв про досягнення домовленостей знову спалахували бойові дії, зокрема в Демократичній Республіці Конго та на кордоні Камбоджі й Таїланду.Війна Росії проти України також залишається неврегульованою. Раніше Трамп обіцяв завершити її вже в перший день свого другого президентського терміну.Лідери Камбоджі, Ізраїлю та Пакистану заявляли, що номінували Трампа на Нобелівську премію миру. Водночас незалежно підтвердити ці номінації неможливо, оскільки інформація про кандидатів на премію залишається конфіденційною впродовж 50 років.Окремо Трамп згадав торішню лауреатку премії, венесуельську опозиціонерку Марію Коріну Мачадо. У січні 2026 року вона передала американському президенту свою медаль Нобелівської премії миру 2025 року, заявивши про вдячність за його підтримку її зусиль у Венесуелі.Церемонія оголошення лауреата Нобелівської премії миру 2026 року відбудеться 9 жовтня в Осло.Нагадаємо, раніше Трамп анонсував телефонні перемовини із російським диктатором Володимиром Путіним. Під час спілкування з журналістами президент Сполучених Штатів заявив, що 7 жовтня мав провести розмову із очільником Кремля..

Американський лідер Дональд Трамп анонсував телефонні перемовини із російським диктатором Володимиром Путіним.Так, під час спілкування з журналістами президент Сполучених Штатів заявив, що 7 жовтня проведе розмову із очільником Кремля."У мене на сьогодні запланована розмова. У Путіна день народження", — сказав Трамп.Деталей майбутньої розмови політик не розкрив. Водночас лідер США вкотре відзначив, що йому вже вдалося врегулювати вісім воєн. Він зазначив, що скоро врегулює й ще одну."Я врегулював вісім воєн. На підході ще одна", — наголосив він.Крім того, Трамп прокоментував й ситуацію зі спалахом чуми у Росії. Американський лідер зауважив, що Сполучені Штати не вважають чуму у Росії біологічною зброєю."Ми так не вважаємо. Ми незабаром це з’ясуємо, але поки що так не вважаємо", — зазначив він.Нагадаємо, 8 вересня президент США Дональд Трамп провів прямі телефонні переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, під час яких сторони детально деталізували підсумки візитів Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва й Москви. Американський лідер заявив про прагнення забезпечити прорив у досягненні миру в Україні за часів свого президентства, тоді як очільник Кремля запевняв у відсутності агресивних намірів щодо Європи.Водночас 22 вересня у Сполучених Штатах Америки відбулася зустріч президента Володимира Зеленського та американського лідера Дональда Трампа. Вона тривала близько 40 хвилин.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

У зв'язку зі спалахом легеневої чуми в Іркутській області та введенням карантинних заходів посольство Сполучених Штатів Америки звернулося до своїх громадян. Дипломати радять якомога швидше виїхати з території країни-агресора.Про це йдеться в офіційному зверненні.Загроза легеневої чуми в РосіїПосольство США закликало американців покинути Росію через спалах легеневої чуми в Іркутській області, а також через пов'язані з цим карантинні заходи та закриття лікарень. "Ми продовжуємо уважно стежити за ситуацією. Уряд США має обмежені можливості допомагати громадянам США в Росії, особливо за межами Москви. Співробітники уряду США можуть зіткнутися з додатковими обмеженнями щодо особистих та службових поїздок до окремих регіонів через проблеми, пов'язані зі здоров'ям і безпекою", — йдеться у дописі.Найвищий рівень небезпекиРекомендація Державного департаменту США щодо поїздок до Росії найвищого, четвертого рівня ("Не подорожувати") залишається чинною. У ній зазначено, що громадяни США, які наразі перебувають у Росії, повинні негайно виїхати з країни, а тим, хто планує поїздку, наполегливо радять відмовитися від неї.Що відомо про можливу чуму в РосіїЗа даними росЗМІ, 25 вересня 27-річна співробітниця Іркутського протичумного інституту Дар’я Шипілова розбила пробірку зі збудником легеневої чуми. 29 вересня жінку госпіталізували із симптомами важкої пневмонії. У ніч проти 2 жовтня вона померла.Після цього на низці об’єктів Іркутська запровадили карантин, а майже 200 людей, які контактували із Шипіловою, взяли під медичний нагляд. Водночас російська влада не підтвердила, що жінка захворіла саме на чуму. Причиною її смерті назвали "пневмонію невідомої етіології".Чума — бактеріальне інфекційне захворювання, яке без своєчасного лікування може становити загрозу для життя. Водночас за умови раннього виявлення її можна лікувати антибіотиками.Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон готовий допомогти Росії на тлі інформації про можливу смерть людини від чуми в Іркутській області. Водночас російська влада не підтверджувала випадок захворювання та назвала причиною смерті пневмонію невідомої етіології..

У Балтиморі 12-річна Хлоя Ішвей загинула від вогнепальних поранень, опинившись під перехресним вогнем двох чоловіків. За попередніми даними поліції, стрілянині могла передувати суперечка через паркомісце біля парку, де проходив дитячий футбольний матч.Як повідомляє BBC з посиланням на поліцію Балтимора, інцидент стався в суботу після 18:00 за місцевим часом. За словами правоохоронців, двоє чоловіків почали стріляти один в одного, а 12-річна Хлоя опинилася між ними. Дівчинку доправили до лікарні, однак врятувати її не вдалося. Поліція наголошує, що дитина, ймовірно, не була ціллю стрілянини."Вони обидва відкрили вогонь один по одному. Під перехресний вогонь потрапила 12-річна дівчинка, яка, ймовірно, прийшла туди подивитися на футбольний матч. Вона загинула від вогнепальних поранень", — розповів комісар поліції Балтимора Річард Ворлі.Окрім дівчинки, поранення отримали четверо дорослих. Їхній стан стабільний, травми не становлять загрози для життя.Правоохоронці розшукують щонайменше двох підозрюваних. Поки що затримань у справі не було. За попередньою версією поліції, чоловіки могли посваритися через паркомісце біля парку. Водночас точні обставини конфлікту та кількість пострілів наразі встановлюють слідчі."Нам відомо, що між двома боягузами виникла якась суперечка. Вони обидва відкрили вогонь один по одному", — сказав Ворлі.Правоохоронці закликали всіх, хто міг бути свідком стрілянини, повідомити будь-яку відому інформацію. Мати загиблої Крістін Різ розповіла в інтерв'ю CBS, що хоче справедливості для доньки. Рідні згадують Хлою як люблячу доньку та онуку. Дівчинка любила танцювати, слухати музику та проводити час із близькими."Вона завжди була зі мною, вона була моєю найкращою подругою", — розповіла бабуся Хлої Донна Різ. За її словами, онука телефонувала їй щодня.Мер Балтимора Брендон Скотт заявив, що подібна трагедія не повинна ставати реальністю:"Двоє дорослих чоловіків посварилися — і тепер 12-річної дівчинки немає".Додамо, раніше в американському штаті Теннессі 50-річна Крістa Пайк залишилася живою після того, як під час виконання смертного вироку їй двічі ввели препарат для смертельної ін'єкції. Після невдалої процедури жінку доправили до лікарні, а влада штату оголосила про перевірку обставин події..

Державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо закликав владу країни-агресорки надати розширену інформацію стосовно загибелі співробітниці протичумного інституту в Іркутську.Відповідну заяву посадовець зробив під час спілкування з журналістами в Ісландії 6 жовтня. Зокрема, Рубіо наголосив, що російська сторона має забезпечити максимальну відкритість щодо обставин цієї події."Я вважаю, що Росія, очевидно, зобов'язана ділитися зі світом більшою інформацією", — заявив дипломат.Очільник Держдепу також зазначив, що Сполучені Штати вже володіють необхідними можливостями для реагування у випадку, якщо масштаб ситуації в РФ виявиться серйознішим, ніж оголошувалося офіційно. Попри це, Вашингтону критично необхідні додаткові підтверджені дані."Ми вже вжили заходів, щоб відреагувати на ситуацію, якщо вона виявиться серйознішою, ніж визнавалося досі. Ми закликаємо Росію бути прозорою та ділитися зі світом додатковою інформацією, аби всі ми могли відреагувати належним і відповідним чином", — зазначив держсекретар.Що відомо про можливу чуму в РосіїЗа даними росЗМІ, 25 вересня 27-річна співробітниця Іркутського протичумного інституту Дар’я Шипілова розбила пробірку зі збудником легеневої чуми. 29 вересня жінку госпіталізували із симптомами важкої пневмонії. У ніч проти 2 жовтня вона померла.Після цього на низці об’єктів Іркутська запровадили карантин, а майже 200 людей, які контактували із Шипіловою, взяли під медичний нагляд. Водночас російська влада не підтвердила, що жінка захворіла саме на чуму. Причиною її смерті назвали "пневмонію невідомої етіології".Чума — бактеріальне інфекційне захворювання, яке без своєчасного лікування може становити загрозу для життя. Водночас за умови раннього виявлення її можна лікувати антибіотиками.Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон готовий допомогти Росії на тлі інформації про можливу смерть людини від чуми в Іркутській області. Водночас російська влада не підтверджувала випадок захворювання та назвала причиною смерті пневмонію невідомої етіології..

Державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо заявив, що Вашингтон хоче відгравати конструктивну роль у завершенні російсько-української війни. Проте на сьогодні ситуація рухається не в цьому напрямку.Таку заяву він зробив під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ Ісландії, передає DWS News."Ми чітко заявили, що якщо можемо відіграти роль у припиненні цієї війни, то хочемо відіграти конструктивну роль. Ми, очевидно, стежимо за тенденціями там і бачимо, що зараз вони рухаються не в цьому напрямку", — зазначив він.Посадовець запевнив, що Америка сфокусована на завершенні війни й висловив жаль через велику кількість загиблих у війні. Водночас Рубіо додав, що наразі членство України в Північноатлантичному альянсі "не стоїть на порядку денному".Зауважимо, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час виступу на Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у Страсбурзі заявляв, що переговори щодо закінчення війни Росії проти України можуть відбутися вже "незабаром". Німеччина хоче брати в них активну участь.До того ж канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту до Києва звернувся до російського керівництва із закликом припинити удари по Україні та погодитися на переговори. Заяву він зробив біля пошкодженої будівлі Національної академії наук України, яку відвідав разом із президентом Володимиром Зеленським.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що Росія посилює ескалацію й наголосив, що Україна відповідатиме на російські удари по інфраструктурі. Він додав, що "здивований цим звірячим бажанням ескалувати кожного дня".Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон готовий допомогти Росії на тлі інформації про можливу смерть людини від чуми в Іркутській області. Водночас російська влада не підтверджувала випадок захворювання та назвала причиною смерті пневмонію невідомої етіології.Про це Трамп сказав журналістам у Білому домі, передає CNBC.Американський президент сказав, що в Росії смерть жінки назвали пневмонією, додавши, що раніше подібні захворювання нібито лікували простіше."Ми їм допоможемо. Ми завжди допомагаємо тим, у кого подібна проблема", — заявив Трамп.Він також сказав, що "мікроби стали непропорційно сильнішими". Держсекретар США Марко Рубіо своєю чергою заявив, що Вашингтон стежить за ситуацією, але не вважає її приводом для занепокоєння."Між США і Росією, очевидно, поїздки дуже обмежені. Але якщо щось подібне виходить, воно дуже швидко поширюється", — сказав Рубіо.Що відомо про можливу чуму в РосіїЗа даними росЗМІ, 25 вересня 27-річна співробітниця Іркутського протичумного інституту Дар’я Шипілова розбила пробірку зі збудником легеневої чуми. 29 вересня жінку госпіталізували із симптомами важкої пневмонії. У ніч проти 2 жовтня вона померла.Після цього на низці об’єктів Іркутська запровадили карантин, а майже 200 людей, які контактували із Шипіловою, взяли під медичний нагляд. Водночас російська влада не підтвердила, що жінка захворіла саме на чуму. Причиною її смерті назвали "пневмонію невідомої етіології".Чума — бактеріальне інфекційне захворювання, яке без своєчасного лікування може становити загрозу для життя. Водночас за умови раннього виявлення її можна лікувати антибіотиками.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп знову заявив, що причиною зростання цін на пальне є українські удари по об’єктах російської нафтопереробної галузі.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Американський президент Дональд Трамп знову заявив, що причиною зростання цін на пальне є українські удари по об’єктах російської нафтопереробної галузі.Про це Дональд Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social."Що спричиняє зростання цін на бензин? Це вже не Ормузька протока, оскільки зараз майже щодня на ринок надходять рекордні обсяги нафти. Тепер справа у слові "нафтопереробні заводи": російські заводи підриває Україна", — написав він.Також він звинуватив Демократичну партію у тому, що американські нафтопереробні заводи закриваються у "синіх штатах".Варто зазначити, що ці штати називають "синіми", оскільки виборці у них стабільно підтримують на виборах Демократичну партію.Наприкінці вересня Дональд Трамп заявляв, що просив українського президента Володимира Зеленського щонайменше зменшити удари по російських нафтопереробних підприємствах, і той начебто погодився.Однак 22 вересня президент Володимир Зеленський заявляв, що на закритих переговорах з американським президентом Дональдом Трампом не було спроб змусити Київ в односторонньому порядку припинити атаки по НПЗ та інших об’єктах такого типу.Нагадаємо, що Дональд Трамп 19 вересня підписав ухвалений Конгресом закон покійного сенатора Ліндсі Грема про "пекельні санкції", проте досі його не застосував. Натомість в його оточенні є люди, які радять замість посилення тиску на Росії, його послабити..

Державний департамент Сполучених Штатів Америки регулярно аналізує безпеку кожної дипломатичної місії у світі. Наразі посольство у столиці України залишається працювати в Києві, не маючи намірів змінювати дислокацію.Про це повідомив державний секретар США Марко Рубіо, його цитує "Європейська правда". Таким чином він прокоментував заклик Росії до іноземних дипломатів покинути Київ.Очільник дипломатії США зазначив, що росіяни вже декілька місяців звертаються з аналогічним закликом до іноземних дипломатів щодо їх роботи у Києві."Послухайте, у нас там є посольство, і ми самі вирішуватимемо, чи безпечно їм там перебувати, чи ні. Росіяни вже декілька місяців попереджають дипломатів, щоби ті виїжджали, і я не думаю, що для когось є несподіванкою те, що Київ зазнає атак. Думаю, що це всім добре зрозуміло", — акцентував Рубіо.Він додав, що у США щодня аналізують безпеку кожної дипломатичної місії у світі. Вашингтон робить висновки за інформацією розвідки."Якщо виникає загроза, на яку, на нашу думку, потрібно реагувати зміною позиції, ми це зробимо. До цього моменту ми в Києві такого не робили", — наголосив держсекретар США.Раніше Міністерство закордонних справ Росії закликало іноземців, зокрема, персонал дипломатичних місій, залишити Київ і пригрозило новими масованими ударами по українській столиці.Водночас посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова запевнила, що всі посольства країн Європейського Союзу залишаються працювати у Києві, попри російські погрози.Нагадаємо, що Міністерство оборони Росії намагається виправдати посилення ударів по Україні, які, ймовірно, стануть частиною осінньо-зимової кампанії проти критичної інфраструктури 2026-2027 років. Москва представляє це як відповідь на нібито українські атаки по російських цивільних цілях, які Москва звинувачує Київ у здійсненні з червня 2026 року..

Дональд Трамп 19 вересня підписав ухвалений Конгресом закон покійного сенатора Ліндсі Грема про "пекельні санкції", проте досі його не застосував. Натомість в його оточенні є люди, які радять замість посилення тиску на Росії, його послабити. Чим це загрожує? Три тривожних сигнали з-за океануЗа кілька днів до підписання закону Грема, видання The New York Times повідомило, що в адміністрації Трампа розглядають можливість "задобрити" Путіна економічними угодамидо того, як поновлювати мирні переговори, і загалом — робити кроки для перезавантаження відносин із РФ."Цей підхід являє собою зміну минулорічної обіцянки Трампа, що бізнес-угоди з Росією не укладатимуться, "поки ми не врегулюємо війну", — наголошується у статті. — Це вказує на те, що уповноважені Трампа щодо припинення війни Стів Віткофф і Джаред Кушнер шукають нові способи спонукати Росію припинити війну, коли стало зрозуміло, що Україна не піде з власної території… Однак це контрастує з підходом, який відстоюють як республіканці, так і демократи в Конгресі — не кажучи вже про європейських союзників Києва та саму Україну — що тільки посилений економічний і військовий тиск на пана Путіна може змусити його піти на компроміс". А 29 вересня інше американське видання The Atlantic опублікувало статтю про нову стратегію Штатів у стосунках із Росією, яка передбачає поступове скасування санкцій в обмін на звільнення політичних в’язнів. Цю ідею Трампу підкинув Джон Коул, спецпредставник президента з питань Білорусі. Крім того, в межах стратегії пропонуються масштабні бізнес-угоди з країною-терористкою. Поступова налагодження торгівельних відносин Вашингтона і Москви, за задумом Коула, може заохотити Путіна не атакувати енергетичну інфраструктуру України та розблокувати судноплавство у Чорному морі. Того ж дня двопартійна група конгресменів оприлюднила лист до Трампа із закликом відмовитися від ідеї послаблення санкцій та до 18 жовтня оголосити нові згідно із законом Грема."Закликаємо адміністрацію діяти оперативно, щоб посилити економічний тиск на Росію. Миру в Європі можна досягти лише завдяки силі", — наголосили автори листа. Закликав Трампа реалізувати "пекельні санкції" і президент України Володимир Зеленський."Закон Ліндсі Грема, інші механізми тиску — все це має запрацювати ще більше. Наступного року лише на виробництво реактивних дронів та баражуючих боєприпасів Росія планує витратити 12 мільярдів доларів — і лише на одну цю категорію зброї. Звісно, це стосується не лише України і стосується не лише нас", — заявив Зеленський.За його словами, Трамп може запровадити санкції проти російських і китайських компаній, залучених до розробки супутникової системи "Рассвєт" — російського аналога Starlink. Нагадаємо: TrueUA висловлював сумнів, що після показово дружньої зустрічі Трампа із Сі Цзіньпіном у Вашингтоні та продовження на кілька місяців "митного перемир’я" американці запровадять якісь санкції проти Китаю. І от 3 жовтня з-за океану долинув третій тривожний сигнал: видання The New York Times дізналося про одну з угод  портфель нафтових родовищ, нафтопереробних заводів і автозаправних станцій по всьому світу, що належать "Лукойлу". В узгодженні фінансових умов безпосередню роль буцімто відіграли Віткофф і Кушнер, а пропозицію по "Лукойлу" зробив особисто Путін, коли ці двоє 5 вересня відвідували Москву. Видання зазначає, що Трамп схвалив угоду, оскільки йому дуже цікаві НПЗ "Лукойла" в Нідерландах, Болгарії та Румунії, де виробляють дизельне та авіаційне паливо, яке стало дефіцитним із початку іранської авантюри Білого дому. Але є велике "але" — допоки існують санкції проти Росії, нічого з цього не вийде. До того ж, згадані заводи знаходяться на території країн Євросоюзу і тут діють свої санкції, які Штати скасувати точно не можуть. Чи відбудеться велика зрада АмерикиПочнемо з відповіді на питання щодо одностороннього зняття Сполученими Штатами санкцій із Росії. До повернення Трампа в Овальний кабінет всі заборони впроваджувалися двопартійним рішення Конгресу і скасувати їх можна тільки за рішенням Конгресу. Зі значною долею ймовірності після проміжних виборів, які відбудуться менш ніж через місяць, республіканці втратять більшість або в одній із палат законодавчих зборів, або й в обох. Залишившись без більшості, глава Білого дому нічого не зможе зробити із санкціями, запровадженими раніше. А от ті, які вводилися при ньому, можуть бути переглянуті. Їхня особливість — у процедурі: Трамп і його адміністрація отримали дозвіл одноосібно запроваджувати або скасовувати санкції. І вже цим скористалися.22 жовтня минулого року Штати вдарили санкціями по найбільших російських нафтових компаніях "Роснєфть" і "Лукойл". В Україні цьому дуже зраділи, однак радість виявилася недовгою: 13 березня 2026 року на тлі війни з Іраном США дозволили транспортувати російську нафту, яка вже була завантажена на танкери в морі, а 18 квітня на місяць послабили санкційні обмеження на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, що транспортуються морем, хоча за кілька днів до того міністр фінансів Скотт Бессент обіцяв цього не робити. У травні послаблення продовжили ще на місяць, у червні дію санкцій відновили, проте за ці три місяці Росія встигла заробити близько 6 мільярдів доларів.Днями Мінфін США вдарив по мережі A7 — тіньовій банківській системі, пов'язаній із Росією, проте не через війну в Україні. Згідно з даними Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) цю мережу використовували зокрема для продажу іранської нафти через "тіньовий флот", закупівлю зброї, обслуговування кіберзлочинців. OFAC заблокував усі активи А7 та її компаній в юрисдикції США. На цьому прикладі можна побачити, що американці можуть діяти жорстко, якщо мають політичну волю. Далі — про радників, які нашіптують Трампу, щоб той послаблював санкції. Згаданий пан Коул обкатав схему на Білорусі: у березні цього року США скасували санкції щодо білоруських калійних добрив після того, як білоруська влада звільнила 250 в'язнів. 15 вересня Коул зустрічався із самопроголошеним правителем Білорусі Олександром Лукашенком, а Трамп устиг анонсувати "велику угоду" з Мінськом по калійних добривах. Це все відбувається на тлі сварки США з Канадою, яка є головним поставником добрив на американський ринок. Схема Коула проста до примітивності: у кожної авторитарної держави існують політв’язні, яких можна "викупити", отримавши за це економічну вигоду для Сполучених Штатів. У Росії таких — багато. Але той факт, що авторитарні режими зароблятимуть на продажу американцям потрібних їм товарів і ставатимуть від цього сильнішими — в стратегію Коула не входить. Як і те, що Москва чи Мінськ перетворять торгівлю політв’язнями на великий бізнес. Небезпека пропозиції саме в її простоті, Трамп — популіст, прості рішення йому подобаються. Тому не слід виключати, що під проміжні вибори до Конгресу може відбутися перший "аукціон" — Путін "продасть" обумовлену кількість опозиціонерів в обмін на, наприклад, скасування санкцій проти "Лукойла". Трамп розповідатиме, який він добрий самарянин, на частину електорату це вплине, адже серед виборців республіканців багато представників релігійних громад. А далі вже реалізовуватиметься та схема, про яку писали у The New York Times. З огляду на те, що російські опозиціонери не становлять небезпеки для кремлівського режиму, це вони довели своєю бездіяльністю на Заході, Путін за них не триматиметься, йому спровадити їх навіть вигідно — Трамп зустріччю на Алясці зробив подарунок диктатору, поставивши його на свій рівень, а тепер ще й гуманізує це чудовисько. Чи можна цьому запобігти? США можуть скасовувати лише свої обмеження, але у переважній більшості санкції Америки та Європи переплетені або взаємодоповнюються. Це означає, що Вашингтон доволі обмежений у діях. Тиснути на Британію, Канаду та Євросоюз прямо американці не будуть, бо це обернеться скандалом, однак ганебний випадок скасування персональних санкцій з Алішера Усманова та Михайла Фрідмана створив небезпечний прецедент, коли окремі країни ставлять власні інтереси вище загальних аж настільки, що це руйнує спільні цінності. В ЄС є сили, які орієнтуються на американську адміністрацію — ультраправі, котрі ще й проросійські. При керівництві їх поки ніде немає, проте можливості тиснути на свою владу у них уже є. Вони суголосно співають про "шкоду" санкцій для Європи, якщо ж США почнуть скасовувати свої заборони, можна не сумніватися, що ці діячі закликатимуть рівнятися на Америку.  Та навіть за такого сценарію існує запобіжник, який частенько заважав ЄС швидко ухвалювати санкції, але тепер може стати в пригоді — консенсус усіх 27 членів спілки. Без нього жодного пом’якшення не буде. Тож "офіси простих рішень", які пропонують Трампу умиротворяти Путіна, підсовують йому фейкові стратегії..

Президент Володимир Зеленський заявив, що Сполучені Штати Америки пропонують провести нову тристоронню зустріч на технічному рівні за участю України та Росії наприкінці жовтня.Таку заяву український гарант зробив під час брифінгу з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Києві. Він запевнив, що Вашингтона підтримує зв'язок із Києвом, але деталей переговорного процесу не розкрив."Американська сторона сьогодні контактує як з Україною, так і з Росією", — заявив президент.За словами очільника держави, майданчиком для майбутньої тристоронньої зустрічі можуть стати Об'єднані Арабські Емірати або інша країна, яку запропонує американська сторона. Проте зараз не має точної інформації, чи отримала Росія відповідну пропозицію."Я знаю, що вони запропонують це і російській стороні, або вже запропонували, не знаю конкретики...І будемо чекати їх відповіді. Ми реагуємо позитивно на перемовини", — зазначив він.Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту до Києва звернувся до російського керівництва із закликом припинити удари по Україні та погодитися на переговори. Заяву він зробив біля пошкодженої будівлі Національної академії наук України, яку відвідав разом із президентом Володимиром Зеленським.Додамо, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль вважає, що переговори щодо закінчення війни Росії проти України можуть відбутися вже "незабаром". Водночас Німеччина хоче брати в них активну участь..

У неділю, 4 жовтня, заступник голи Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв зазначив, що "блокування" російського супутникового угруповання "Рассвет" на прохання України означає лише його знищення.Про це Дмитро Медведєв написав у своєму Telegram-каналі."Це призведе до повноцінної космічної війни. Сподіваюся, що такі наслідки усвідомлюють американці. Адже тоді їхні низькоорбітальні супутники Starlink посипляться донизу, як іграшки із засохлої ялинки. Космос — дуже тісне місце, треба бути взаємно чемними", — зазначив агресивний рашист.Річ у тому, що вчора президент України Володимир Зеленський повідомив про ризик запуску російської супутникової мережі "Рассвет" до кінця 2026 року за активної допомоги Китаю.Український лідер закликав Вашингтон ввести жорсткі санкції проти компаній, причетних до створення цього аналога Starlink.Також Медведєв назвав вимоги на адресу України, які необхідно ухвалити для досягнення так званого "стійкого світу". Їх він назвав в інтерв'ю для держтелерадіо Ірану."Це насамперед нейтральний, неядерний, незалежний статус держави Україна. По-друге, відмова від націоналістичного курсу нинішнього режиму в Україні та засудження практики заборони російської мови, заборони взагалі на все російське як одна з умов такого врегулювання", — заявив заступник голови Радбезу РФ.Третьою вимогою він назвав територіальне питання, а саме передачу територій, які Росія "внесла" до російської конституції. Виходячи з цього, йдеться не тільки про Донбас, а й Херсонську та Запорізьку області. В іншому випадку Медведєв загрожує досягнути цього військовим шляхом."По-третє, це передача до російської юрисдикції того, що встановлено в Конституції Росії. А саме територій на Донбасі та в деяких інших нових регіонах. Тобто відновлення російського суверенітету. Якщо цього не буде, ми зробимо це військовим способом", — підсумував він.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозвʼязку з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи "Рассвет" над суверенною територією України..

Дипломатичний діалог між Сполученими Штатами та Росією вийшов за межі виключно мирного врегулювання та охопив багатомільярдні економічні інтереси. Сторони обговорюють масштабну угоду з продажу активів російської нафтової компанії "Лукойл".Про це повідомляє The New York Times.Багатомільярдна угода та інтереси оточення ТрампаЯк зазначає видання, переговори між Вашингтоном і Москвою стосуються не лише питань припинення війни, але й комерційних інтересів навколо російських енергетичних активів. Журналісти з'ясували, що угода щодо компанії "Лукойл" може стати надзвичайно вигідною для низки відомих бізнесменів, зокрема з ближнього кола президента США Дональда Трампа та його спецпредставників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера. Інсайдерські джерела зазначають, що обговорення тривають уже не перший місяць.За даними ЗМІ, ініціатором продажу активів виступив сам Володимир Путін, який прагне продемонструвати росіянам можливість повернення до бізнесових зв'язків зі Штатами. Своєю чергою, команда американського лідера погодилася вивчити цю ініціативу, оскільки Білий дім вбачає в ній важелі для впливу на глобальний ринок енергоносіїв та покращення комунікації з Кремлем.Доля активів "Лукойлу" та зняття санкційЗа даними The New York Times, у разі схвалення цієї угоди Вашингтоном активи "Лукойлу" можуть бути виведені з-під дії американських санкцій, що автоматично в рази збільшить їхню ринкову вартість. Попри приватний статус нафтового гіганта, у Москві визнають, що фінальне рішення щодо такого майнового перерозподілу ухвалюватиме особисто Путін.Йдеться про розгалужену мережу активів по всьому світу: від нафтових родовищ у Камеруні й нафтопереробних заводів у Європі до автозаправних станцій у Нью-Джерсі. Таким чином, реалізація цього плану повністю залежить від політичної волі двох лідерів — Трампа і Путіна. Серед можливих покупців активів називають американського інвестора Тодда Боелі, який має прямі зв'язки з чинною американською адміністрацією.Нагадаємо, у Сполучених Штатах розгортається політичний скандал довкола можливого приїзду очільника Кремля Володимира Путіна на міжнародну зустріч. 14 сенаторів закликали очільника Білого дому Дональда Трампа переглянути рішення та скасувати запрошення російського диктатора на саміт G20..