# США

У понеділок, 27 липня, президент Володимир Зеленський прибув до Великої Британії, де заплановані зустрічі з представниками уряду, зокрема з прем’єр-міністром Енді Бернемом.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Прибув до Великої Британії. У плані — зустрічі з прем’єр-міністром Енді Бернемом, також із нашими воїнами, які зараз перебувають у Британії та, зокрема, брали участь у навчаннях Sea Breeze", — заявив він.Глава держави зазначив, що за роки повномасштабної війни Україна та Велика Британія вибудували найміцніші відносини за всю історію двосторонньої співпраці."Ключовий пріоритет — ППО, безпека на морі та спільні оборонні виробництва, наша співпраця, яка посилює обидві країни", — зауважив Зеленський.Президент наголосив, що Україна цінує підтримку Британії та її готовність ухвалювати принципові рішення щодо допомоги й безпеки."Цінуємо, що завжди можемо розраховувати на принципові рішення, лідерство й підтримку Британії. Працюватимемо й надалі, щоб іще більше зміцнювати наше партнерство та посилювати безпеку наших держав", — підсумував український лідер.Раніше журналісти видання ABC News інформували, що 28 липня президент Володимир Зеленський здійснить візит до Сполучених Штатів Америки. Там він зустрінеться із американським лідером Дональдом Трампом.Нагадаємо, нещодавно Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером і командувачем спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом, якого нагородив орденом "За заслуги" III ступеня..

Американська блогерка Лора Лумер, яку медіа часто називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила за збільшення військової допомоги Україні та закликала передати більше ракет до зенітно-ракетних комплексів Patriot.Про це вона повідомила на своїй сторінці у соцмережі X. За словами Лумер, під час нещодавньої поїздки до України вона неодноразово змушена була спускатися до укриття через російські балістичні атаки, а також на власні очі побачила наслідки обстрілів, зокрема пошкодження підприємств, що належать американським компаніям."Після того, як я сама кілька разів бігала до бомбосховища в Україні через запуски російських балістичних ракет, після того, як майже щоночі мене будили сирени повітряної тривоги, і після того, як я побачила руйнування американських підприємств в Україні, я вважаю, що Сполучені Штати повинні надати Україні більше ракет Patriot", — написала вона.Блогерка наголосила, що комплекси Patriot виконують виключно оборонні функції, допомагаючи збивати російські балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники.За її словами, ці системи захищають цивільне населення, критичну інфраструктуру та енергетичні об'єкти, не створюючи можливостей для ударів по території Росії й не залучаючи американських військових до бойових дій.Лумер також заявила, що підтримка України відповідає інтересам самих Сполучених Штатів. Крім того, посилаючись на інформацію української розвідки, вона стверджує, що Росія нібито передає Ірану розвідувальні дані, зокрема супутникові знімки та інформацію про потенційні цілі, серед яких можуть бути американські військові об'єкти на Близькому Сході.На її думку, така співпраця між Москвою та Тегераном становить загрозу не лише для України, а й для США.Наприкінці допису Лумер висловила сподівання, що американська адміністрація перегляне свою позицію щодо постачання Україні ракет Patriot, а також позначила у публікації президента Дональда Трампа та Пентагон.Варто зазначити, що заява Лори Лумер є її особистою позицією. Вона не представляє адміністрацію США, а офіційних заяв Білого дому чи Пентагону щодо збільшення постачання ракет Patriot після її звернення наразі не надходило.Нагадаємо, 23 липня американська блогерка Лора Лумер повідомила, що взяла інтерв’ю в президента України Володимира Зеленського..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що президент США Дональд Трамп схвалив надання Україні ліцензій на виробництво ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot.Про це глава держави розповів в інтерв'ю Sky News. За словами Зеленського, наразі Україна відчуває гострий дефіцит ракет-перехоплювачів PAC-2 та PAC-3, які використовуються для знищення балістичних цілей."Президент Трамп схвалив надання Україні ліцензій на виробництво ракет для "петріотів". Але це не означає, що ми ухвалили рішення й заповнили наші склади сотнями таких перехоплювачів. Це так не працює", — наголосив президент.Він пояснив, що ракети PAC-2 та PAC-3 є оборонним озброєнням, однак їхня кількість залишається недостатньою. За словами президента, проблема пов'язана з тим, що Росія змогла наростити виробництво балістичних ракет через недостатню ефективність санкцій, а також із глобальним дефіцитом засобів ППО на тлі ситуації на Близькому Сході.Зеленський додав, що Україна вже здатна власними силами виробляти засоби для боротьби з дронами, однак можливостей для перехоплення балістичних ракет поки що бракує. Він також зазначив, що Україна працює над створенням європейської антибалістичної системи протиповітряної оборони, однак цей процес потребує часу."Ми в Україні можемо працювати дуже швидко. З перших років цієї війни я звертався до американців і європейців із проханням надати ліцензії. Не назавжди, а лише на час цієї війни. Ми збільшимо виробництво, і ми будемо ділитися. Ми не продаватимемо нікому іншому — лише для потреб України та для наших партнерів, якщо їм це знадобиться", — додав президент.Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський прокоментував заяви Ірану після інциденту з іранським судном у Каспійському морі та відповів, чи вважає реальною загрозу прямого нападу Тегерана на Україну. За його словами, Іран фактично вже бере участь у війні, оскільки постачає Росії зброю та військові технології..

Світові ціни на нафту різко знизилися на початку торгів у понеділок після того, як США та Іран утрималися від нових військових ударів у районі Ормузької протоки. Попри це, аналітики зазначають, що ситуація на Близькому Сході залишається напруженою, а ризики для світового ринку енергоносіїв — високими.Про це повідомляє Euronews.Brent і WTI втратили близько 5%Під час ранкових торгів вартість вересневих ф'ючерсів на нафту Brent впала на 4,66% — до 92,27 долара за барель. Американська нафта WTI подешевшала ще сильніше — на 5,02%, до 84,83 долара за барель.Минулого тижня Brent короткочасно перевищила позначку 102 долари за барель, досягнувши найвищого рівня з травня. З початку місяця ціна еталонної марки зросла приблизно на 30 доларів через ескалацію конфлікту на Близькому Сході.Ормузька протока залишається ключовим факторомОсновною причиною різкого подорожчання нафти останніми тижнями стали побоювання щодо безпеки судноплавства через Ормузьку протоку — один із найважливіших маршрутів транспортування енергоносіїв у світі.Через цей морський коридор зазвичай проходить близько 20% світових поставок нафти. Після початку бойових дій між США, Ізраїлем та Іраном судноплавство в регіоні суттєво скоротилося.Виробники намагалися перенаправити експорт альтернативними маршрутами, однак і вони зазнали атак. Зокрема, минулого тижня були атаковані саудівські нафтові танкери, що проходили через Червоне море.Зростають ризики для світової економікиПодорожчання нафти відбувається на тлі боротьби центральних банків із інфляцією. Як зазначає Euronews, через новий стрибок цін на енергоносії інвестори вже оцінюють імовірність підвищення базової процентної ставки Федеральною резервною системою США приблизно у 36%.Вищі ставки можуть допомогти стримати інфляцію, однак водночас здатні уповільнити економічне зростання, оскільки кредити для населення та бізнесу стають дорожчими.Попри нинішнє зниження вартості нафти, експерти наголошують, що ситуація на енергетичному ринку залишається нестабільною, а подальший розвиток подій залежатиме від безпекової ситуації на Близькому Сході.Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський прокоментував заяви Ірану після інциденту з іранським судном у Каспійському морі та відповів, чи вважає реальною загрозу прямого нападу Тегерана на Україну. За його словами, Іран фактично вже бере участь у війні, оскільки постачає Росії зброю та військові технології..

Україна та Сполучені Штати Америки обговорили пропозицію щодо припинення повітряних обстрілів, яку планують представити країні-агресорці Росії як частину нової ініціативи з відновлення переговорів про завершення війни.Про це повідомляє Reuters із посилання на власні джерела у Києві. За даними агентства, Україна вже неодноразово пропонувала Кремлю припинення вогню, однак ці ініціативи були відхилені.Водночас частина українських посадовців вважає, що зростаючий тиск на російську економіку через удари українських безпілотників і ракет може змусити Москву переглянути свою позицію.Натомість, як відзначили журналісти, у Кремлі заявили, що поки не готові коментувати повідомлення про можливе припинення повітряних атак."Ми не знаємо, наскільки достовірними є ці повідомлення і звідки вони походять. Це газетні повідомлення і нічого більше. Тому коментувати їх на цьому етапі зарано", — заявив "рупор Кремля" Дмитро Пєсков.За словами речника російського диктатора, реакція Росії на будь-які нові мирні пропозиції залежатиме від того, наскільки вони відповідатимуть інтересам Москви."Ми чули заяви про те, що можуть бути можливі деякі нові формули. Нам ще потрібно дізнатися про них більше. Те, що станеться далі, залежатиме від того, наскільки вони відповідають нашим інтересам", — сказав він.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що бажання Володимира Путіна продовжувати агресію щодо України є головною причиною того, чому війна триває. Російське керівництво наразі відмовляється від будь-яких кроків до примирення. За його словами, тільки цього року Україна вже десятки разів виходила на Росію з пропозиціями зупинити цю війну.До того ж, на думку Зеленського, Росія робить ставку на балістику. Завдяки їй Володимир Путін досі продовжує вірити у свою війну. Минулої ночі Київ і область стали ключовою мішенню для росіян: вони готували цю атаку декілька діб, накопичуючи ракети..

У вівторок, 28 липня, президент Володимир Зеленський здійснить візит до Сполучених Штатів Америки. Там він зустрінеться із американським лідером Дональдом Трампом.Про це повідомляє ABC News. За даними журналістів, Зеленський зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі.Водночас, окрім перемовин, український гарант також візьме участь у церемонії прощання з американським сенатором Ліндсі Гремом."Зеленський та республіканець з Південної Кароліни були близькими, а Грем відвідав Україну за кілька днів до своєї смерті два тижні тому", — зауважили у виданні.Зауважимо, раніше Зеленський розповідав, що тон його відносин із Трампом змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними. За його словами, під час цієї зустрічі вони з Дональдом Трампом залишилися лише вдвох, а подальший діалог між ними виявився позитивним.Нагадаємо, нещодавно Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером і командувачем спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом, якого нагородив орденом "За заслуги" III ступеня..

Тегеран та Маскат розраховують до кінця неділі, 26 липня, узгодити основні параметри нової домовленості щодо відновлення безпечного судноплавства у стратегічно важливій Ормузькій протоці. Переговори між сторонами вийшли на фінальну стадію, що стало підставою для тимчасового пазування силових дій з боку Вашингтона.Про це повідомляє Axios. За даними видання, оманська делегація прибула до іранської столиці для узгодження умов угоди, що дозволило досягти значного дипломатичного прогресу протягом вихідних днів.Пауза у силових діях та дипломатичний трекНа тлі візиту дипломатів Оману до Тегерана президент США Дональд Трамп у п'ятницю, 24 липня, розпорядився відкласти заплановану серію військових ударів по іранських об'єктах. Рішення про скасування атаки ухвалили за кілька годин після початку переговорного процесу. За інформацією регіональних джерел, переговорні групи двох країн суттєво наблизилися до компромісу:сторони фіналізують деталі домовленостей щодо безпеки судноплавства;остаточне узгодження документа очікується наприкінці поточних вихідних;розроблені параметри угоди не розголошуються.Роль Білого дому в ухваленні рішенняПопри те, що діалог ведеться між Іраном та Оманом, ключове слово у врегулюванні ситуації залишається за Вашингтоном. Після повного узгодження всіх пунктів документа між учасниками перемовин остаточну ухвалу щодо прийняття умов угоди має винести особисто президент Дональд Трамп.Нагадаємо, 25 липня Міністерство закордонних справ Ірану звинуватило Україну в атаці на їхнє торгівельне судно у Каспійському морі..

У суботу, 25 липня, прем'єр-міністр Сергій Корецький спільно із виконувачем обов'язків міністра оборони України Євгеном Хмарою провели перемовини із з віцепрезидентом оборонної компанії Raytheon з питань сухопутної та протиповітряної оборони, а також з виконавчим директором Raytheon Україна.У своєму дописі у Telegram Корецький розповів, що однієї із тем було збільшення постачання Україні ракет до систем Patriot перед зимою, а також розширення їх виробництва."Наша мета — не лише забезпечити потреби України, а й інтегрувати українські оборонні спроможності у глобальну систему безпеки", — зауважив він.Прем'єр зазначив, що особливу увагу під час перемовин сторони приділили спільному виробництву засобів протиповітряної оборони."Цей напрям президенти України та США обговорили під час зустрічі в Анкарі. Американська сторона запропонувала практичні кроки. Уряд України зробить усе необхідне, щоб ця робота розпочалася якнайшвидше. Дякую Сполученим Штатам за незмінну підтримку України", — додав Корецький.Нагадаємо, 17 липня президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із новообраним прем'єр-міністром Сергієм Корецьким щодо координації подальших дій виконавчої влади. Головними темами обговорення стали першочергові кроки новоствореного Кабінету міністрів та посилення взаємодії зі стратегічними міжнародними партнерами для забезпечення стабільної підтримки нашої держави..

НАТО вже понад 75 років залишається одним із найвпливовіших військово-політичних союзів у світі. Організація об'єднує десятки країн Європи та Північної Америки, які спільно працюють над зміцненням безпеки, стримуванням агресії та захистом демократичних цінностей. Для України співпраця з Альянсом має особливе значення, адже є одним із ключових напрямків розвитку сектору безпеки та оборони.TrueUA розповідає, що таке НАТО, навіщо було створено Альянс, які країни входять до його складу, як працює організація, хто нею керує та чому членство в НАТО є важливим для багатьох держав.Що таке НАТОНАТО (Організація Північноатлантичного договору, North Atlantic Treaty Organization) — це міжнародний військово-політичний союз, створений для забезпечення колективної безпеки держав-членів. Його головний принцип полягає в тому, що напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників.Основою діяльності НАТО є Північноатлантичний договір, підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Саме цей документ визначив принципи співпраці між державами, які взяли на себе зобов'язання підтримувати одна одну у разі виникнення загроз.Водночас НАТО — це не лише військова організація. Альянс є майданчиком для політичних консультацій між країнами-членами, спільного планування оборони, проведення навчань, реагування на сучасні виклики та координації міжнародної безпеки.Коли і чому створили НАТОПісля завершення Другої світової війни країни Західної Європи зіткнулися з новими безпековими викликами. Зростання впливу Радянського Союзу, політична нестабільність у Європі та початок холодної війни змусили держави шукати механізм спільного захисту.Саме тому 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн підписали Північноатлантичний договір, заснувавши НАТО. До держав-засновниць увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція.Головною метою створення Альянсу стало забезпечення колективної оборони та запобігання новим військовим конфліктам в Європі. З часом діяльність НАТО значно розширилася. Так, сьогодні організація приділяє увагу не лише традиційним військовим загрозам, а й кібербезпеці, боротьбі з тероризмом, захисту критичної інфраструктури та міжнародному кризовому реагуванню.Які країни входять до НАТОСтаном на сьогодні членами НАТО є 32 держави Європи та Північної Америки. Впродовж понад семи десятиліть Альянс поступово розширювався, приймаючи нових учасників, які відповідали визначеним політичним і безпековим критеріям.До складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.Які країни останніми вступили до НАТООстанніми роками Альянс продовжив розширення:Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році, ставши 30-м членом організації.Фінляндія вступила до Альянсу у 2023 році після різкого погіршення безпекової ситуації в Європі, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Швеція офіційно стала членом НАТО у березні 2024 року, завершивши багаторічну політику військового нейтралітету.Як працює НАТОНАТО поєднує політичне співробітництво та військову координацію між державами-членами. Представники країн регулярно проводять консультації, погоджують спільні рішення, організовують навчання та координують дії у сфері безпеки.Особливістю Альянсу є те, що всі рішення ухвалюються лише консенсусом. Це означає, що кожна держава має рівний голос незалежно від своєї території, чисельності населення чи військової потужності. Жодне рішення не набуває чинності без підтримки всіх країн-членів.Основними принципами діяльності НАТО залишаються:колективна оборона;політичні консультації між союзниками;спільне реагування на безпекові загрози;захист демократії, прав людини та верховенства права.Саме така модель дозволяє країнам координувати свої дії та спільно реагувати на сучасні виклики — від воєнних конфліктів до кібератак і терористичних загроз.Що таке стаття 5 НАТООдним із ключових положень Північноатлантичного договору є стаття 5, яка закріплює принцип колективної оборони.Вона передбачає, що збройний напад на одну або кілька держав-членів розглядається як напад на весь Альянс. У такому разі кожна країна самостійно визначає, якими засобами допомагатиме союзнику — це може бути політична підтримка, військова допомога, постачання озброєння або застосування власних збройних сил.За всю історію існування НАТО статтю 5 застосували лише один раз — після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді союзники підтримали Сполучені Штати та розпочали спільні заходи у відповідь на напад.Хто керує НАТОПопри те, що НАТО є одним із найпотужніших безпекових союзів у світі, організація не має одного керівника, який одноосібно ухвалює рішення. Управління Альянсом базується на співпраці всіх держав-членів.Найвідомішою посадовою особою НАТО є Генеральний секретар. Він координує роботу Альянсу, представляє його на міжнародному рівні, головує на засіданнях Північноатлантичної ради та сприяє досягненню компромісів між союзниками. Водночас Генеральний секретар не має права самостійно ухвалювати рішення щодо діяльності НАТО — вони приймаються лише за згодою всіх держав-членів.Найвищим органом ухвалення рішень є Північноатлантична рада (North Atlantic Council). До її складу входять представники всіх країн Альянсу, а засідання можуть проходити на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони або глав держав і урядів.Особливістю роботи Ради є те, що вона не проводить голосувань. Будь-яке рішення набуває чинності лише після того, як його підтримають усі країни-члени. Саме тому кожна держава має рівний вплив на діяльність НАТО незалежно від площі, населення чи військового потенціалу.Де розташована штаб-квартира НАТОГоловна штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Саме тут працюють основні політичні та адміністративні органи Альянсу, проводяться засідання Північноатлантичної ради, міжнародні переговори та зустрічі високого рівня.В цьому місці представники країн-членів узгоджують спільні рішення, обговорюють актуальні питання міжнародної безпеки, планують навчання та координують співпрацю між союзниками.Чи має НАТО власну арміюПоширеним є твердження, що НАТО має власну армію, однак це не відповідає дійсності. Альянс не володіє постійними збройними силами. Кожна держава-член зберігає повний контроль над власною армією та самостійно ухвалює рішення щодо її використання.Для проведення навчань, миротворчих місій чи операцій країни за потреби виділяють військові підрозділи, які тимчасово переходять під спільне командування НАТО. Це дозволяє Альянсу швидко реагувати на кризові ситуації, не створюючи окремої наддержавної армії.Як країни вступають до НАТОПроцес вступу до НАТО тривалий та передбачає виконання низки політичних, правових та військових вимог. Передусім держава-кандидат повинна відповідати демократичним принципам, гарантувати верховенство права, забезпечувати цивільний контроль над збройними силами та поважати права людини.Важливою умовою також є проведення реформ у сфері оборони й безпеки, модернізація армії відповідно до стандартів НАТО та готовність брати участь у спільних місіях і програмах Альянсу.Після цього держави-члени розглядають кандидатуру країни. Якщо всі союзники підтримують її вступ, підписується протокол про приєднання, який має бути ратифікований парламентами кожної країни НАТО. Лише після завершення цієї процедури нова держава офіційно стає членом Альянсу.Які країни прагнуть вступити до НАТОПолітика НАТО ґрунтується на принципі "відкритих дверей". Це означає, що будь-яка європейська країна, яка відповідає визначеним критеріям, може претендувати на членство. Нині серед держав, які офіційно декларують прагнення приєднатися до Альянсу, — Україна, Боснія і Герцеговина та Грузія.Україна після початку повномасштабної війни активізувала курс на членство й у вересні 2022 року подала заявку на вступ за прискореною процедурою. Водночас рішення про запрошення нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн Альянсу.Боснія і Герцеговина продовжує реалізацію реформ, необхідних для подальшого просування до членства, тоді як Грузія зберігає статус країни-кандидата на політичному рівні. Водночас процес її інтеграції ускладнюється безпековою ситуацією та наявністю неврегульованих територіальних конфліктів.Які переваги отримують країни-члени НАТОЧленство в НАТО передбачає не лише взаємні зобов'язання, а й низку переваг у сфері безпеки та оборони.Насамперед йдеться про гарантії колективного захисту відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору. Крім того, держави отримують можливість брати участь у спільних військових навчаннях, обмінюватися розвідувальною інформацією, запроваджувати сучасні стандарти озброєння та підвищувати сумісність своїх збройних сил із арміями союзників.Співпраця в межах Альянсу також сприяє розвитку оборонних технологій, підготовці військовослужбовців та посиленню національної безпеки кожної країни.НАТО та УкраїнаУкраїна співпрацює з НАТО від початку своєї незалежності. У 1991 році держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже через три роки стала першою серед пострадянських країн, яка долучилася до програми "Партнерство заради миру".Новий етап відносин розпочався у 1997 році після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Відтоді співпраця охоплює військові навчання, реформування сектору безпеки, розвиток взаємосумісності українських Збройних сил із силами Альянсу та участь у міжнародних місіях.У 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner), що дозволило поглибити практичну взаємодію з НАТО.Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка України з боку Альянсу значно посилилася. Країни-члени надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, навчають українських військових, допомагають із модернізацією оборонного сектору та посиленням протиповітряної оборони.30 вересня 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Попри те що консенсусу щодо членства поки що немає, Альянс неодноразово підтверджував, що майбутнє України пов'язане з НАТО.Наприкінці січня 2026 року Україна та НАТО погодили пріоритети подальшої співпраці. Серед них — розвиток систем протиповітряної оборони, підтримка програм Patriot, F-16 і HIMARS, а також спільна робота над зміцненням технологічних можливостей української армії.Цікаві факти про НАТОНАТО є одним із небагатьох міжнародних союзів, де всі рішення ухвалюються виключно консенсусом, без голосування більшістю.Держави-члени поступово збільшують видатки на оборону та модернізують свої армії відповідно до єдиних стандартів, що забезпечує ефективну взаємодію під час спільних операцій.Для військового зв'язку країни НАТО використовують єдиний фонетичний алфавіт, який допомагає уникати помилок під час передачі інформації.НАТО залишається одним із головних гарантів безпеки у євроатлантичному просторі. В умовах сучасних викликів роль Альянсу продовжує зростати, а для України співпраця з ним є важливою складовою зміцнення обороноздатності та реалізації євроатлантичного курсу..

Американський президент Дональд Трамп зустрінеться зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським у вівторок, 28 липня. Лідери країн проведуть повноцінні двосторонні перемовини.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на високопосадовця Білого дому. За словами представника адміністрації президента США, зустріч має відбутися у вівторок, 28 липня.Однак джерела агенції в українських колах зазначили, що Володимир Зеленський зацікавлений у поїздці до США, але його команда все ще очікує на офіційне підтвердження графіку Дональда Трампа від Білого дому.Раніше українські й американські посадовці обговорювали пропозицію щодо припинення вогню з повітря, яку планується представити російським посадовцям у межах нового раунду мирних пропозицій, спрямованих на припинення війни.Співрозмовники агенції також додали, що Україна раніше зверталася до очільника Кремля Володимира Путіна з пропозиціями стосовно припинення вогню, але у Кремлі їх відхилили.Є інформація, що візит Володимира Зеленського передбачає участь у похороні сенатора Ліндсі Грема та двосторонню зустріч із Дональдом Трампом у межах продовження мирного процесу щодо закінчення війни між Україною та Росією.До цього джерела, наближені до українського президентського офісу, поширили інсайдерську інформацію, що Зеленський розглядає можливість здійснити дипломатичну поїздку до США ще в липні.Декілька днів тому він провів телефонну розмову з представниками американського президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Вийшла хороша та важлива розмова про те, як активізувати дипломатію та наблизити мир", — зазначав тоді український лідер.Нагадаємо, Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер, що тон відносин українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними..

На думку американського мільярдера Ілона Маска, виведення російських військ з окупованих територій України неможливе. А термінали Starlink потрапили до військових Росії контрабандою.Про це Ілон Маск розповів в інтерв'ю для The Economist. Під час розмови з журналістами він зазначив, що вже близько двох-трьох років лінія фронту в Україні практично не змінюється."При цьому гине дуже багато людей. Не можна допустити, щоби подібна історія тривала ще декілька років", — акцентував американський мільярдер.Водночас він висловив упевненість у тому, що сценарій виведення військ Росії з України нереалістичний. Однак, за його словами, шукати шляхи виходу з війни потрібно."Як мені здається, багато хто тут видає бажане за дійсне, кажучи: "Ну, Росія має повністю вивести війська" і так далі. Але це нереалістично. Я насправді вважаю, що потрібна якась мирна угода. Потрібно підходити до цього прагматично", — пояснив Маск.Він додав, що його "бентежать такі важливі дипломати", які влаштовують собі розкішні вечері в дорогих місцях і розмірковують про виведення військ Росії, тоді як на передовій продовжують гинути люди."Але Росія не планує виводити війська. Тому справді необхідно досягнути якоїсь загальноприйнятої мирної угоди, заснованої на такому підході", — наголосив американецьУ цьому ж інтерв'ю Маск розповів, як російська армія отримала термінали Starlink, які потім використала у війні проти України.За його словами, термінали замовили через Україну, після чого їх контрабандою переправляли на схід країни, де розташувалися російські війська. Далі ворог використав їх на фронті, після чого Маск і уряд України створили "Білий список" терміналів, внаслідок чого росіяни залишилися без зв'язку.Нагадаємо, наприкінці лютого видання The Atlantic повідомило, що після того, як російський дрон BM-35 пролетів під вікнами Кабінету міністрів і врізався в будівлю в урядовому кварталі Києва, ситуація зі зв’язком на фронті кардинально змінилася. Компанія SpaceX запровадила систему "білих списків", яка заблокувала доступ росіянам до супутникової мережі, що дозволило українській армії здійснити найстрімкіший ривок за останній рік і звільнити понад 400 квадратних кілометрів територій..

Світові ціни на нафту в п'ятницю дещо знизилися після різкого стрибка напередодні, однак завершують тиждень із суттєвим зростанням. Причиною стали побоювання щодо перебоїв із постачанням енергоносіїв через ескалацію конфлікту на Близькому Сході та загострення протистояння між США, Ізраїлем та Іраном.Про це повідомляє Reuters.Нафта дорожчає через ризики для світових поставокСтаном на ранок 24 липня ф'ючерси на нафту Brent подешевшали на 1,81% — до 98,87 долара за барель. Попри це, за тиждень еталонна марка може подорожчати приблизно на 12%.Американська нафта WTI втратила 1,74% і торгувалася на рівні 90,59 долара за барель, однак також готується завершити тиждень із майже 10-відсотковим приростом.Напередодні Brent вперше з травня перевищила позначку у 100 доларів за барель після того, як єменські хусити заявили про атаку на два саудівські нафтові танкери в Червоному морі.Ескалація на Близькому Сході посилює напруженняПрезидент США Дональд Трамп після атак хуситів пообіцяв Ірану та його союзникам "масштабне військове покарання".За інформацією Reuters, Тегеран раніше вимагав від хуситів перекрити протоку Баб-ель-Мандеб у разі продовження американських ударів по іранській інфраструктурі. Цей морський шлях є одним із ключових для світових поставок нафти після Ормузької протоки.Крім того, хусити оголосили про морську блокаду Саудівської Аравії, яка до цього вже перенаправляла частину експорту нафти трубопроводами через проблеми з проходом Ормузької протоки.Через Ормузьку протоку проходить дедалі менше танкерівЗа даними аналітичної компанії Kpler, у четвер через Ормузьку протоку пройшов лише один нафтовий танкер — це найнижчий показник із початку травня.Аналітики JPMorgan прогнозують, що кожен додатковий місяць перебоїв із постачанням може підвищувати середню ціну Brent ще на сім-вісім доларів за барель. Якщо ж криза триватиме три місяці, середня вартість нафти може сягнути близько 114 доларів за барель.Казахстан скоротив видобуток нафтиДодатковий вплив на ринок має й ситуація в Казахстані. Напередодні Міністерство енергетики країни повідомило, що нафтові компанії тимчасово зменшили видобуток після ймовірних атак українських безпілотників, через які було призупинено роботу головного експортного нафтового термінала на Чорному морі.Додамо, світові ціни на нафту зросли на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Інвестори побоюються нових перебоїв із постачанням після чергових ударів США по Ірану та погроз єменських хуситів атакувати танкери із саудівською нафтою..

У будь-якій мирній угоді щодо України має бути невід'ємний елемент компромісу. Однак, на думку Кремля, європейські союзники України та Сполучені Штати Америки продовжують ставитися однобоко до таких питань.Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Він виступив із такою заявою, яка стосується війни проти України, після завершення переговорів із державним секретарем США Марком Рубіо."Будь-яка домовленість щодо України має містити невід'ємний елемент компромісу", — сказав Лавров.На цьому тлі він прокоментував слова американського колеги про провал переговорів президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна на Алясці.За словами очільника Міністерства закордонних справ Росії, ще потрібно з'ясувати, хто саме зазнав провалу."Якщо є пропозиція, є згода, то, напевно, узгоджені результати в Анкориджі були? Були. Президент Дональд Трамп — не відкрию великої таємниці — неодноразово казав, що наша пропозиція частково є компромісною. Ми це прийняли: це компромісна пропозиція, і будь-яка домовленість, напевно, має містити невід'ємний елемент компромісу", — додав Лавров.Він також знову розкритикував союзників Києва, в тому числі й США, які передають Україні озброєння для боротьби з Росією. Він вкотре зазначив, що Москва "дотримується принципів" урегулювання в Україні, озвучених Путіним у МЗС Росії."Росія у випадку з домовленостями Анкориджа виконала принцип "пацан сказав — пацан зробив". Ми досягнемо своєї мети, навіть якщо США після Європи поховають анкориджські домовленості", — дещо заплутано висловився Сергій Лавров.Нагадаємо, що, як повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни, держсекретар Марко Рубіо відкинув російський наратив про те, що США та Росія досягнули будь-якої угоди щодо припинення війни Росії в Україні під час саміту на Алясці в серпні 2025 року..

Президент США Дональд Трамп заявив, що будь-які збитки, завдані комерційним суднам і вантажам в Ормузькій протоці, відшкодовуватимуть за рахунок іранських активів, які перебувають під контролем Сполучених Штатів.Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social.За словами Трампа, компенсація здійснюватиметься коштом заморожених іранських активів."Ці збитки можуть бути дуже значними, але, попри це, такий крок є справедливим і належним", — наголосив американський президент.США продовжують удари по іранських військових об'єктахВодночас Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM) повідомило про 13-й день поспіль військової операції проти іранських цілей.За даними командування, цього разу під удари потрапили військові командні пункти, склади безпілотників, мережі зв'язку, об'єкти берегового спостереження та інші засоби, які використовуються для ведення бойових дій на морі.У CENTCOM зазначили, що операція спрямована на зменшення загрози для цивільного судноплавства в Ормузькій протоці."Водний шлях залишається відкритим для судноплавства, попри нещодавні атаки з боку Корпусу вартових Ісламської революції. Комерційні судна продовжують безперешкодно проходити через протоку за підтримки американських військових", — йдеться у повідомленні.Також у командуванні повідомили, що наразі на Близькому Сході перебувають понад 50 тисяч американських військовослужбовців.Що передувалоУ середині червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачав 60-денний період для узгодження остаточної мирної угоди. Документ містив положення про забезпечення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці, зняття морської блокади з боку США, розмороження частини іранських активів та підготовку пакета економічної допомоги для Тегерана.Попри те, що сторони мають час до середини серпня для повернення до переговорів, Дональд Трамп раніше заявив про завершення режиму перемир'я.Нагадаємо, нещодавно Росія заявила про готовність надати "майданчик для мирного діалогу" між США, Іраном і країнами Перської затоки. Водночас у Москві наголосили, що не мають наміру "нав'язуватися" як посередник..

Тон відносин українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними.Про це Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер, яка опублікувала фрагмент інтерв’ю на своїй сторінці в соціальній мережі X.Відповідаючи на запитання про те, що змінилося у стосунках між ним і Трампом після попереднього візиту до США, Зеленський погодився, що тон справді змінився."Ви маєте рацію. Тон змінився. Безумовно. Перший переломний момент у нас стався в Римі, у Ватикані. Так, це була недовга зустріч, але я завжди казав, що, на мою думку, це історичний момент, бо ми змінили наші відносини за 15-20 хвилин", — зазначив президент України.За його словами, під час цієї зустрічі вони з Дональдом Трампом залишилися лише вдвох, а подальший діалог між ними виявився позитивним."Навколо нас нікого не було. Ми лише вдвох. І я був дуже радий почути президента, сподіваюся, що й він теж — зателефонував мені, а я йому. Вважаю, що це мало залишитися між нами двома, але все минруло дуже добре", — сказав Зеленський.Він також наголосив, що відносини та діалог із президентом США мають важливе значення."Я дуже щасливий, бо від таких відносин і діалогу залежить життя багатьох людей", — пояснив український президент.Після оприлюднення фрагмента інтерв'ю президент США Дональд Трамп відреагував на нього дописом у соціальній мережі Truth Social, написавши: "Дуже добре!". Лумер також повідомила, що Трамп поширив оприлюднений нею уривок інтерв'ю у своєму акаунті Truth Social.Раніше Лора Лумер анонсувала інтерв'ю з Володимиром Зеленським, зазначивши, що розмова відбулася в Маріїнському палаці в Україні."Я щойно взяла інтерв'ю у президента Зеленського в Маріїнському палаці в Україні. Жодних заборонених тем не було, і я не добирала слів. Повне інтерв'ю з'явиться незабаром!" — зазначала Лумер.Нагадаємо, що наступного тижня український президент Володимир Зеленський запланував візит до Вашингтона, де зустрінеться з американським колегою Дональдом Трампом..