Адміністрація президента США Дональда Трампа готується до масштабного політичного протистояння в Конгресі через різке зростання вартості військової кампанії на Близькому Сході. Лише за перший тиждень активних бойових дій витрати перевищили 11 мільярдів доларів, що змушує Пентагон вимагати колосальні додаткові кошти для продовження операції.Про це повідомила газета The Washington Post, посилаючись на чотирьох високопосадовців адміністрації президента США.Апетити Пентагону та дефіцит снарядівЯк зазначає видання, міністерство оборони США звернулося до Білого дому з проханням схвалити запит до Конгресу на суму понад 200 мільярдів доларів. Ці кошти необхідні не лише для поточної операції, а й для термінового відновлення запасів високоточної зброї, яка виснажується темпами, що випередили всі прогнози. За словами джерел, за три тижні спільної кампанії США та Ізраїлю було уражено тисячі цілей.Заступник міністра оборони Стівен Файнберг, який відповідає за оборонну промисловість, намагається знайти шлях до прискорення виробництва боєприпасів. Проте експерти зазначають, що "закидання грошима" не розв'яже проблему миттєво через брак кваліфікованих кадрів та дефіцит критичної сировини.Політична пастка для ТрампаУ WP наголосили, що ситуація створює складну дилему для президента Трампа. Під час передвиборчої кампанії він жорстко критикував попередню адміністрацію за витрати на війну в Україні (які сягнули 188 мільярдів доларів до грудня минулого року) та обіцяв покласти край "американському авантюризму". Тепер же його власна кампанія в Ірані може коштувати американським платникам податків ще більше. Марк Канчіан, старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), коментує:"Ми зробили певні оцінки витрат на війну на основі обмежених наявних даних, але існує величезна невизначеність, і Конгрес хоче знати, яким буде рахунок. Якщо адміністрація попросить більше грошей, виникне велика політична боротьба, оскільки всі антивоєнні настрої зосередяться на цьому запиті".Протистояння в КонгресіПопри підтримку республіканців, Білий дім поки не бачить чіткого шляху для подолання бар'єру у 60 голосів у Сенаті. Демократи налаштовані вкрай критично, а громадська підтримка війни залишається низькою. Навіть всередині адміністрації існують суперечки: офіс управління та бюджету Білого дому вже висловив заперечення проти запропонованого оборонного бюджету у 1,5 трильйона доларів, вважаючи таку суму надмірною.Нагадаємо, за даними Reuters, адміністрація президента США Дональда Трампа вивчає можливість перекидання тисяч додаткових військовослужбовців на Близький Схід для розширення військової кампанії проти Тегерана. Це рішення може відкрити шлях до проведення наземних операцій, зокрема для захоплення стратегічних об'єктів та ліквідації ядерної загрози. .

Китайські енергетичні гіганти готуються відновити масовий імпорт російської нафти, скориставшись нещодавнім рішенням Вашингтона про тимчасове зняття обмежень. Такий крок Пекіна не лише допоможе КНР подолати дефіцит палива, але й забезпечить Москву критично важливими доходами для продовження війни проти України.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Китайські гіганти виходять на ринокЯк зазначають аналітики, найбільші державні компанії Китаю, Sinopec та PetroChina, вже звернулися до постачальників із запитами про можливість придбання сировини російського походження. Ці закупівлі стануть першими з листопада 2025 року. Джерела повідомляють, що рішення про закупівлі "ймовірно, будуть неминучими", оскільки китайська сторона прагне пом'якшити наслідки глобального дефіциту постачань, спричиненого загостренням ситуації на Близькому Сході. Один зі співрозмовників, ознайомлений з операціями PetroChina, уточнив схему роботи:"Компанії можуть спробувати придбати нафту у посередників або трейдерів, які вже зберігають нафту російського походження".Ризики для УкраїниУ ISW наголосили, що ситуація стала можливою після того, як 12 березня США ухвалили рішення про тимчасове скасування санкцій проти російської нафти, що вже перебувала в морі. Це дозволяє Пекіну купувати сировину зі значною знижкою, водночас рятуючи російську воєнну економіку від прогнозованого падіння доходів.Аналітики ISW попереджають: "Рішення США тимчасово скасувати санкції проти Росії піде на користь воєнній економіці Росії, дозволивши Росії продовжувати фінансувати свою війну в Україні найближчим часом".Нафтові ф’ючерси та фінансові наслідкиНа фоні геополітичної напруженості ціна на нафту марки Brent тримається на позначці 109,68 долара за барель. Якщо така цінова політика збережеться, високі доходи можуть повністю нівелювати попередні втрати РФ. Для Китаю ж це можливість не лише стабілізувати внутрішній ринок, а й зміцнити енергетичне партнерство з Кремлем у період глобальної турбулентності.Нагадаємо, як повідомляв Reuters, 18 березня вартість нафти оновила рекорд після початку військової операції Сполучених Штатів Америки й Ізраїлю в Ірані. Станом на зараз ціна перевищує 111 доларів за барель..

Адміністрація президента США Дональда Трампа вивчає можливість перекидання тисяч додаткових військовослужбовців на Близький Схід для розширення військової кампанії проти Тегерана. Це рішення може відкрити шлях до проведення наземних операцій, зокрема для захоплення стратегічних об'єктів та ліквідації ядерної загрози.Про це повідомляє Reuters із посиланням на офіційних осіб США та джерела, знайомі з ходом планування операції.Операція Epic Fury: цілі та нові силиЯк зазначає видання, на третій тиждень повномасштабного конфлікту Білий дім розглядає варіанти суттєвого посилення свого угруповання. Наступного тижня в регіон має прибути амфібійна група готовності разом з експедиційним підрозділом морської піхоти чисельністю понад 2000 осіб. Проте джерела зазначають, що обговорення виходять далеко за межі цього підкріплення. Представник Білого дому на умовах анонімності зазначив:"Президент зосереджений на досягненні всіх визначених цілей операції Epic Fury: знищити потенціал балістичних ракет Ірану, анігілювати їхній флот, гарантувати, що їхні терористичні проксі не зможуть дестабілізувати регіон, і гарантувати, що Іран ніколи не зможе володіти ядерною зброєю".Наземна операція та контроль над нафтоюХоча Трамп раніше обіцяв уникати нових війн, зараз він не виключає варіанту boots on the ground (присутності наземних військ). Зокрема, обговорюється можливість захоплення острова Харг — ключового хабу, через який проходить 90% іранського експорту нафти. Експерти вважають контроль над островом ефективнішим заходом, ніж його повне знищення.Також розглядаються плани щодо взяття під контроль запасів високозбагаченого урану. За словами директора Національної розвідки Тулсі Габбард, основні потужності зі збагачення вже були "стерті з лиця землі" авіаударами, а входи до підземних об'єктів зацементовані.Вагання щодо Ормузької протокиПопри жорстку риторику, Трамп демонструє певну втому від того, що США самотужки несуть тягар забезпечення безпеки судноплавства. У своїй соцмережі Truth Social він написав:"Цікаво, що б сталося, якби ми "покінчили" з тим, що залишилося від іранської терористичної держави, і дозволили країнам, які використовують протоку (ми — ні), нести відповідальність за так звану "Протоку"?"Втрати та інтенсивність ударівЗ початку війни 28 лютого авіація та флот США завдали понад 7 800 ударів, знищивши понад 120 іранських суден. Втрати американської сторони наразі становлять 13 загиблих та близько 200 поранених військовослужбовців. Ситуацію ускладнює інцидент на авіаносці Gerald R. Ford, який через пожежу на борту був змушений вирушити на ремонт до Греції, що тимчасово послабило американські сили в зоні конфлікту.Нагадаємо, за даними CNN, офіційний Тегеран намагається терміново відновити дипломатичні контакти з Вашингтоном, проте Дональд Трамп наразі відкидає будь-які пропозиції щодо діалогу. Американський лідер прагне дочекатися завершення активної фази військової операції, перш ніж переходити до обговорення політичних умов. .

У вівторок, 17 березня, в американському небі вибухнув яскравий метеор — світловий слід від входження в атмосферу Землі семитонного астероїда. Його фрагменти, ймовірно, впали в місцеве озеро.Про це повідомили журналісти видання The New York Times із посиланням на Національну метеорологічну службу США.Супутник Національного управління океанічних та атмосферних досліджень зафіксував спалах і класифікував його як потенційну блискавку. Однак у районі не було гроз, тому фахівці припустили, що явище мало космічне походження.Згодом у NASA підтвердили, що зафіксували вогняну кулю над озером Ері, яке розташоване на території США та Канади. Світлове явище спричинив астероїд, який до входження в атмосферу Землі мав діаметр майже 1,8 метра та масу близько семи тонн.Керівник відділу метеоритного середовища NASA Білл Кук пояснив, що тіло рухалося зі швидкістю понад 72 тисяч кілометрів на годину, перш ніж вибухнути над Веллі-Сіті в Огайо.Фрагментація метеора вивільнила енергію, еквівалентну детонації 250 тонн тротилу. Через це вибух відчули багато мешканців штату.Спалах від вибуху побачили мешканці інших регіонів США та за кордоном. Американське метеорне товариство отримало 140 повідомлень про спалах, зокрема, з Делавара, Іллінойса, Індіани, Кентуккі, Меріленду, Мічигану, Нью-Йорка та навіть Канади.Місцеві правоохоронці заявили, що їх "завалили" дзвінками із повідомленнями про звук вибуху. Водночас у поліції не повідомляли про руйнування чи постраждалих.Метеори проходять крізь атмосферу Землі щодня та майже завжди згорають, не досягаючи поверхні нашої планети. Одне з найбільших нещодавніх випадків, коли космічне каміння досягло Землі, відбулося 2013 року. Тоді метеор вибухнув приблизно за 24 кілометра над російським Уралом. Через звуковий удар і ударну хвилю приблизно 1 600 людей зазнали поранень, переважно через уламки скла.У цьому випадку у США метеор хоч і був яскравим, але, ймовірно, набагато менш небезпечним. Науковці кажуть, що якісь уламки пережили останній етап багатомільйонної подорожі астероїда космосом, але майже напевно впали в озеро Ері.Нагадаємо, минулого тижня видання ScienceAlert писало, що нові дослідження демонструють, що супутники так званих "планет-вигнанців", небесних тіл, які мандрують міжзоряним простором без власної зірки, теоретично можуть мати умови для існування життя..

У середу, 18 березня, вартість нафти оновила рекорд після початку військової операції Сполучених Штатів Америки й Ізраїлю в Ірані. Станом на зараз ціна перевищує 111 доларів за барель.Про це повідомили журналісти агенції Reuters, які навели актуальні дані: станом на зараз ціна нафти марки Brent становить понад 111 доларів за барель.У Reuters зазначили, що Іран та Ізраїль обмінялися ударами по ключових енергетичних об’єктах на Близькому Сході, що ускладнило зусилля США щодо стримування турбулентності на ринках.Промисловий комплекс Рас-Лаффан у Катарі, де розташований найбільший у світі завод з експорту скрапленого природного газу, зазнав значних пошкоджень.Оскільки військова операція не мала ознак затихання, зазначили аналітики агенції, ціни на нафту марки Brent розпочали стрімко зростати.Як відомо, після ударів США й Ізраїлю по іранських об’єктах Тегеран оголосив про закриття Ормузької протоки. Ця протока між Іраном і Оманом є одним із ключових маршрутів світової торгівлі нафтою.Фахівці підрахували, що 2025 року через неї щодня проходило близько 13 мільйонів барелів, або приблизно 31% морських постачань. Протока є основною транспортною артерією для арабських монархій, Іраку й Ірану.Американська розвідка також фіксувала мінування судноплавного каналу. Президент США Дональд Трамп заявив, що якщо міни насправді встановлені, то "військові наслідки для Ірану будуть безпрецедентними".Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю для i24NEWS та Jerusalem Post заявив, що Україна не сприймає серйозно погрози голови парламентського комітету з нацбезпеки Ірану Ібрагім Азізі, який раніше погрожував ракетними ударами у відповідь на підтримку України Ізраїлю. Зеленський підкреслив готовність надавати країнам Перської затоки допомогу у сфері протиповітряної оборони..

Російські окупанти намагатимуться вести війну на виснаження та націлюються на досягнення своїх цілей. Мирна угода з Україною не є пріоритетом для Кремля, який і надалі налаштований агресивно.Про це заявила директорка національної розвідки США Тулсі Габбард під час слухань у комітеті Сенату з питань розвідки. За її словами, Росія протягом останнього року "зберігала перевагу" у війні проти України."Під егідою США тривають переговори між Москвою і Києвом. До досягнення мирної угоди Москва, ймовірно, продовжуватиме вести затяжну виснажливу війну доти, доки не вважатиме свої цілі досягнутими", — наголосила Габбард.Також вона зазначила, що в Росії є можливості кидати виклик інтересам США за допомогою "військових і невійськових методів"."Найбільша загроза з боку Росії — потенційна ескалація в конфлікті, зокрема, в Україні, або новий конфлікт, який призведе до прямих сутичок, включно з потенційним застосуванням ядерної зброї", — додала директорка національної розвідки США.Ще восени минулого року аналітики з різних світових агенцій робили висновок, що російське командування робить ставку на "теорію перемоги" Володимира Путіна, яка передбачає війну на виснаження.За оцінками експертів, Кремль розраховує на чисельну перевагу військовослужбовців і більші ресурси, щоб перечекати підтримку України з боку Заходу і виснажити Сили оборони.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль розгорнув масштабну інформаційну атаку проти США, використовуючи конфлікт на Близькому Сході як цинічний важіль впливу. Москва готує ґрунт, щоби звинуватити Вашингтон у зриві майбутніх мирних переговорів щодо України..

Адміністрація президента США Дональд Трамп шукає можливості для зближення з Росією, щоб змінити глобальний баланс сил на користь Вашингтона у протистоянні з Китаєм. Про це повідомляє Politico з посиланням на анонімного представника адміністрації.У Білому домі вважають, що зближення з Москвою може допомогти сформувати вигідніший баланс сил у протистоянні з Китаєм. За словами американських посадовців, завершення війни в Україні, економічне відновлення Росії та залучення інвестицій зі США здатні послабити позиції Пекіна на глобальній арені. Саме стримування впливу Сі Цзіньпіна розглядається як одна з причин активної участі Вашингтона у мирних ініціативах щодо України.Паралельно США діють і в інших регіонах, намагаючись обмежити економічний та енергетичний вплив Китаю — зокрема через тиск на Венесуелу, жорстку риторику щодо Куби та активність на Близькому Сході. Операція в Ірані також позначилася на постачанні нафти до КНР, адже раніше Тегеран забезпечував значну частку китайського імпорту.Водночас плани Дональда Трампа щодо діалогу з Пекіном коригуються. Запланований візит до Китаю перенесли, офіційно — через необхідність залишатися у США. На цьому тлі його переговорні позиції ускладнюються через затягування іранської кампанії та напружені відносини з європейськими партнерами.Нагадаємо, 17 березня Трамп озвучив ультиматум Ірану щодо переговорів. Офіційно Тегеран намагається терміново відновити дипломатичні контакти з Вашингтоном, проте Дональд Трамп наразі відкидає будь-які пропозиції щодо діалогу.Додамо, за даними Axios, військова кампанія Сполучених Штатів та Ізраїлю проти іранського режиму може затягнутися щонайменше до осені 2026 року, попри сподівання на швидке завершення інтенсивних боїв. Західні союзники вже розробляють сценарії тривалого протистояння, яке змінить безпекову архітектуру всього Близького Сходу..

Український президент Володимир Зеленський заявив про серйозні побоювання щодо уповільнення дипломатичного врегулювання через зміщення фокуса США на конфлікт у Близькосхідному регіоні. Відволікання Вашингтона на війну в Ірані безпосередньо впливає на графік і результативність переговорів щодо України.Про це глава держави сказав в інтерв'ю для видання BBC.Пауза в дипломатії через ІранПід час свого офіційного візиту до Британії Зеленський відверто прокоментував складну ситуацію, що склалася на міжнародній арені. За його словами, масштабна війна в Ірані змусила Сполучені Штати переглянути свої пріоритети, що негативно позначилося на динаміці українського питання."У мене дуже недобрі передчуття щодо впливу цієї війни на ситуацію в Україні. Фокус уваги Америки на Близькому Сході більший, ніж на Україні, на жаль. Тому ви бачите, що наші дипломатичні зустрічі, тристоронні зустрічі постійно відкладаються. А причина одна — війна в Ірані", — пояснив ситуацію президент.Водночас він зауважив: попри глобальні зміни, технічний процес не зупинився повністю. Переговорні групи продовжують щоденну комунікацію, намагаючись знайти точки дотику навіть у таких складних умовах.Кремль блокує зустрічі у ШтатахЗа словами Зеленського, новим викликом для дипломатів стала позиція Російської Федерації щодо локації майбутнього саміту. США запропонували прийняти обидві сторони на своїй території, і Україна оперативно надала згоду на такий формат."Американська сторона через цю війну в Ірані сказала, що готова прийняти обидві сторони в Америці. Ми підтвердили свою участь, але росіяни проти зустрічі у Сполучених Штатах Америки. Тому ми поки що намагаємося фокусуватися на Америці, пропонуючи дату та місце. Україна підтримає будь-яку дату та будь-яке місце, але точно не в Росії", — наголосив Зеленський.Ризики для НАТО та роль ТрампаОкрему увагу під час розмови було приділено діям чинного президента США Дональда Трампа та їхньому впливу на світову стабільність. Зеленський уникає різких оцінок, проте вказує на критичну важливість єдності Заходу. Відповідаючи на запитання, чи зробив Трамп світ більш небезпечним, лідер України зазначив: "Я не матиму справедливої відповіді на це. Я намагаюся говорити об'єктивно, а не суб'єктивно. Тому я вважаю, що будь-який розкол у НАТО послабить обидві сторони".Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський переконаний у наявності реальних перспектив мирного врегулювання війни, попри складну ситуацію на фронті та внутрішні виклики. Глава держави наголосив на єдності прагнень Києва та Вашингтона, назвавши Дональда Трампа союзником у питанні досягнення стабільного миру. .

Керівник Національного контртерористичного центру Сполучених Штатів Америки Джо Кент оголосив про відставку. Головна причина — незгода з воєнними діями США проти Ірану.Про своє звільнення Кент оголосив у власному дописі у соцмережі X. За його словами, наразі він не може підтримувати політику адміністрації президента Дональда Трампа щодо цього конфлікту."Я не можу з чистою совістю підтримувати війну в Ірані. Іран не становив безпосередньої загрози для нашої країни, і очевидно, що ми розпочали цю війну через тиск із боку Ізраїлю та його впливового американського лобі...Як ветеран, який 11 разів брав участь у бойових діях, і як чоловік загиблої військової… я не можу підтримати відправлення наступного покоління на війну, що не приносить жодної користі американському народові й не виправдовує втрату американських життів", — зауважив Кент.Він також закликав американського лідера переглянути свої погляди на війну з Іраном."Час для рішучих дій настав. Ви можете змінити курс і намітити новий шлях для нашої країни, або дозволити нам далі скочуватися до занепаду і хаосу. Карти у вас на руках", — зазначив він.Що відомо про війну на Близькому сході?28 лютого Ізраїль атакував Тегеран, після чого президент США Дональд Трамп оголосив про масштабну військову операцію проти Ірану, заявивши, що її мета — нейтралізація загроз від іранського режиму, зокрема його ракетної промисловості та підтримки бойовиків у регіоні.У відповідь Корпус вартових ісламської революції (КВІР) здійснив удари ракетами та безпілотниками по Ізраїлю та американських військових базах у регіоні. 1 березня КВІР оголосив про початок "найбільш руйнівної наступальної операції в історії Ірану". США пообіцяли рішучу відповідь, а наступні дні супроводжувалися загрозами посилення ударів.6 березня Трамп заявив про необхідність зміни керівництва Ірану, а 8 березня Рада експертів Ірану обрала новим верховним лідером сина померлого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї. Трамп поки утримався від коментарів щодо його легітимності.Нагадаємо, 17 березня Трамп озвучив ультиматум Ірану щодо переговорів. Офіційно Тегеран намагається терміново відновити дипломатичні контакти з Вашингтоном, проте Дональд Трамп наразі відкидає будь-які пропозиції щодо діалогу..

Президент України Володимир Зеленський переконаний у наявності реальних перспектив мирного врегулювання війни, попри складну ситуацію на фронті та внутрішні виклики. Глава держави наголосив на єдності прагнень Києва та Вашингтона, назвавши Дональда Трампа союзником у питанні досягнення стабільного миру.Про це він повідомив в інтерв'ю New York Post.Спільна мета України та СШАГлава держави висловив упевненість, що попри всі труднощі, війна має перспективу дипломатичного завершення. Він акцентував на тому, що Україна та президент США Дональд Трамп мають ідентичне бачення фінальної мети."Україна хоче миру, президент Трамп хоче миру — отже, ми союзники в цьому питанні й не треба навіть сумніватись. Треба йти до цієї мети", — зазначив Зеленський, акцентуючи на важливості стратегічного партнерства.Викриття маніпуляцій КремляПрезидент також звернув увагу на спроби російського диктатора Путіна дезінформувати західних партнерів. За словами Зеленського, Москва намагається створити ілюзію власного бажання миру, водночас звинувачуючи Україну у небажанні йти на компроміс."Україна хоче миру набагато більше, ніж хоче Путін. Хоча Путін усе робить, щоб показати, ніби це він хоче, а Україна — ні. Це сигнали, які він надсилає Америці. Це неправда і маніпуляція", — пояснив український лідер.Нові ініціативи КиєваЗеленський наголосив, що українська сторона готова до активної роботи над варіантами мирної угоди та має конкретні пропозиції для обговорення з американськими колегами."Треба кожного дня шукати варіанти мирної угоди. Нам потрібно зустрітися з американцями. У нас є ще кілька ідей, як ми можемо змусити цю війну закінчитись", — анонсував президент.Він також нагадав, що Україна вже довела свою надійність як союзника, миттєво відреагувавши на запит про допомогу на Близькому Сході, що є прямим підтвердженням міцних партнерських відносин.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Російська Федерація продовжує підтримувати високі темпи прихованої мобілізації, щомісяця відправляючи на війну десятки тисяч нових солдатів. Для стримування агресії та недопущення розширення фронту Збройні сили України мають демонструвати аналогічні показники ефективності у знищенні живої сили ворога. .

Офіційний Тегеран намагається терміново відновити дипломатичні контакти з Вашингтоном, проте Дональд Трамп наразі відкидає будь-які пропозиції щодо діалогу. Американський лідер прагне дочекатися завершення активної фази військової операції, перш ніж переходити до обговорення політичних умов.Про це повідомляє CNN із посиланням на власні джерела в адміністрації Білого дому.Провал дипломатії ТегеранаОстанніми днями представники іранського уряду зробили кілька спроб вийти на прямий зв'язок із командою Дональда Трампа. Зокрема, запити надсилалися на ім'я Стіва Віткоффа, який відповідає за напрямок Близького Сходу. Попри зусилля союзників США, які пропонували своє посередництво у питаннях ядерної програми та припинення вогню, Білий дім відповів категоричною відмовою.Сам міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі публічно заперечує будь-які контакти з американською стороною, намагаючись зберегти обличчя на тлі дипломатичного ігнорування з боку Вашингтона.Чому Трамп не поспішаєЯк зазначає CNN, головною причиною небажання американського президента вступати в діалог є пріоритетність військової кампанії. Дональд Трамп уже повідомив свою команду, що дипломатичний процес може зашкодити поточним операціям."Президент сказав, що готовий говорити, але не зараз, тому що він хоче, щоб операція Epic Fury тривала без зупинки", — цитують журналісти слова одного з чиновників Білого дому.Окрім військових планів, на рішення Трампа впливає внутрішня нестабільність в самому Ірані:відсутність впевненості у стані нового верховного лідера Моджтаба Хаменеї;невизначеність щодо того, де саме перебуває іранське керівництво;бажання США досягти максимальних результатів тиску перед початком будь-яких торгів.Поки операція Epic Fury триває, Вашингтон продовжує ігнорувати пропозиції посередників, демонструючи готовність до радикальних кроків на міжнародній арені.Нагадаємо, за даними Axios, військова кампанія Сполучених Штатів та Ізраїлю проти іранського режиму може затягнутися щонайменше до осені 2026 року, попри сподівання на швидке завершення інтенсивних боїв. Західні союзники вже розробляють сценарії тривалого протистояння, яке змінить безпекову архітектуру всього Близького Сходу..

Польський прем’єр-міністр Туск після скандального вето президента Навроцького на закон про кредит SAFE налякав поляків загрозою виходу їхньої країни з ЄС у разі домінування правих. Наскільки реальним є такий сценарій?"Polexit сьогодні є реальною загрозою! Обидві Конфедерації та більшість членів партії "Право і справедливість" (PiS) хочуть його. Навроцький — їхній покровитель. Росія, американська партія MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном хочуть зруйнувати ЄС. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все можливе, щоб їх зупинити", — такий тривожний допис у мережі Х зробив глава польського уряду Дональд Туск.Про його натягнуті відносини з президентом Каролем Навроцьким відомо, та чи справді сусідня з нами держава вирішила повторити шлях Великої Британії, яка вийшла з Євросоюзу після референдуму 23 червня 2016 року? Причому вихід для неї виявився болючим.Що стало каталізатором відвертості ТускаЦя історія почалася на саміті НАТО в Гаазі. TrueUA аналізував перебіг цієї події, де лідери країн — членів Альянсу погодилися на вимогу Дональда Трампа поступово збільшувати витрати на оборону, щоб до 2035 року кожен учасник блоку досяг позначки видатків у 5% ВВП. Перед тим, як погодитися на це, європейські члени НАТО розробили механізм швидкої реалізації програм із переозброєння, його назвали Security Action for Europe (SAFE — "Безпекові дії для Європи"). Суть механізму проста: Єврокомісія на зовнішніх ринках капіталу запозичує близько 150 мільярда євро, а всі охочі держави Євросоюзу пропонують свої ініціативи та озвучують суму, необхідну їм для переозброєння. Далі кошти оформлюються як кредит під невисокий відсоток на десять років. Країни пропонують проєкти військово-технічної модернізації, реалізацією яких займаються як власні підприємства ВПК, так й інші європейські.Простіше кажучи, якщо у Польщі немає можливості виготовляти власні військові літаки, вона може кооперуватися, наприклад, із Францією. Преференції при закупівлі зброї і техніки іноземного виробництва, згідно з SAFE, надаються підприємствам країн Євросоюзу. Що цікаво, у цьому випадку навіть Угорщина Віктора Орбана була "за", вона увійшла до топ-5 учасниць програми. Польща попросила виділити їй майже 44 мільярда євро, що становить найбільшу суму з усіх країн ЄС. Бажання поляків швидко модернізувати свою армію зрозуміле з огляду на загрози з боку Росії та її союзниці Білорусі. У свою заявку поляки вписали 139 проєктів, значна їх частина — зброя польського виробництва. Єврокомісія узгодила заявку, залишалися процедурні моменти — законодавці Польщі ухвалюють закон про участь у SAFE, уряд підписує необхідні для кредиту документи і процес пішов. Але сталося не так, як гадалося. Навроцький наклав вето на ухвалений депутатами закон.Не секрет, що Трампу дуже не подобається європейська програма SAFE. Коли він протискав вимогу про 5% ВВП на оборону, очевидно мріяв про закупівлю Європою американської зброї, а не преференції для виробників в Євросоюзі. Ставлення Трампа до ЄС відоме — побільше "доїти". Зараз це йому вилазить боком, коли європейські партнери по НАТО один за одним відмовляються від участі в авантюрі Вашингтона в Ірані.Однак серед європейських політиків є друзі Трампа, серед них Навроцький. У польському уряді підозрюють, що причиною його вето став лобізм інтересів США, а не національний інтерес. Однак президент Польщі наполягає: такий значний кредит не в злотих, а в євро, та ще й під відсотки завдасть шкоди суверенітету країни. Процитуємо Навроцького:"Поляки змушені будуть повернути стільки ж, скільки становить сам кредит, а зароблять на цьому західні банки та фінансові установи. SAFE є механізмом, в якому Брюссель через так званий принцип умовності може довільно призупинити фінансування, тоді як Польща все одно буде змушена виплачувати цей борг"."Принцип умовності", якщо коротко, це інструмент політичного впливу керівництва ЄС на членів союзу, які відступають від взятих на себе зобов’язань із дотримання прав і свобод. Якщо Польща відмовляється від кредиту, то де братиме гроші на переозброєння? Глава держави запропонував, як йому здається, просте рішення — продати частину золотого запасу (він становить 550 тон) і на отримані кошти модернізувати армію. Тоді Варшава не залежатиме від умов, які ставить Брюссель. В уряді ж це вважають шкідливим кроком.По-перше, розпродувати золотий запас, який створювався поколіннями, неправильно.По-друге, гроші за продане золото надійдуть не так швидко, як кредит, а виконати обіцянку про 5% ВВП потрібно вже до 2035 року.По-третє, закупляти зброю і техніку необхідно у кооперації з іншими партнерами по НАТО, оскільки все це включене до загальної безпекової сфери.Туск збирав позачергове засідання уряду, під час якого висловив все, що наболіло, але замість масштабної реалізації проектів в оборонній сфері Варшава поки може почати тільки незначну частину власним коштом. В уряді вважають, що вето Навроцького, яке загальмувало процес, на руку Москві. Власне, згадана на початку заява Туска є продовженням його емоційної реакції на вчинок президента Навроцького.То чи можливий Polexit?У жовтні наступного року поляки обиратимуть 560 членів національних зборів та 100 членів Сенату. Передвиборча кампанія фактично вже стартувала, і вето Навроцького можна вважати одним із її елементів. "Громадянська коаліція" Туска ризикує втратити керівництво урядом.Останні опитування демонструють наступну картину: прем’єрська партія лідирує з показником приблизно 35%, а за нею розташувалися "Право і справедливість" (приблизно 31%), "Конфедерація Свобода і Незалежність" (десь 11%), "Нова лівиця" (7%) та "Конфедерація Корони Польської" (7%). "ПіС" та дві "Конфедерації" — праві консервативні партії, причому дві останні ще проросійські. А згідно зі свіжим опитуванням IBRiS, понад 60% поляків невдоволені прем’єром Туском.Якщо справи так ітимуть далі, то найбільш імовірною коаліцією у Сеймі після виборів 2027 року будуть "ПіС" і дві "Конфедерації". Тоді до ідеологічно правого президента додасться такий самий прем’єр, і Польща може заявити про вихід із ЄС. Поки це є лише припущенням, адже та ж Угорщина Орбана хоч і перебуває у постійному конфлікті з інституціями Євросоюзу, однак покидати його не хоче.Що це означає для УкраїниДля нас такі розклади в польському політикумі мають погані перспективи. "Право і справедливість" як найсильніша із правих партій Польщі претендуватиме на крісло прем’єра. Партія оголосила свого кандидата, це Пшемислав Чарнек, знаний українофоб та євроскептик. Він — не проросійський, але за такого прем’єра затяжний конфлікт Варшаві з Брюсселем забезпечений. І Києву з Варшавою також.Проте є кілька факторів, здатних покращити настрій і Туску, і польським прихильникам ліберальної демократії, і керівництву ЄС.Перший фактор — поразка партії "Фідес" Орбана на виборах 12 квітня. Угорщина багато років залишається зразком для європейських ультраправих. Втрата Орбаном крісла серйозно поламає плани Білого дому з розширення кола своїх агентів впливу в Європі для руйнації ЄС із середини.Другий фактор — листопадові проміжні вибори до американського Конгресу. Поки у Трампа за всіма напрямками справи — кепські. У разі провалу республіканців на виборах демократи ізолюють президента від можливості вести антиєвропейську політику, у тому числі від підтримки розкольників Євросоюзу.Третій фактор — "Конфедерація Корони Польської" Гжегожа Брауна настільки токсична для польського політикуму, що в разі отримання першого місця на виборах "Право і справедливість" відмовиться брати "Корону" в коаліцію. Таким чином у наступному Сеймі не складається більшість для ухвалення рішення про референдум щодо Polexit. І навіть якщо референдум оголосять, шанси на його провал значно вищі за шанси на успіх..

Президент США Дональд Трамп висловив думку, що Куба перебуває у вкрай слабкому стані, і Сполучені Штати можуть втрутитися в ситуацію "в будь-якій формі".Як повідомляє Politico, американський лідер заявив, що острівна держава нібито наближається до занепаду, і він "вірить", що зможе "забрати Кубу"."Я думаю, Куба бачить кінець. Усе своє життя я чув про США і Кубу. Коли США це зроблять? Я справді вірю, що матиму честь — забрати Кубу", — сказав Трамп.На уточнення, що саме він мав на увазі, президент відповів, що можливі різні варіанти дій — від "звільнення" країни до фактичного контролю над нею."Чи я її звільню, чи заберу — думаю, я можу зробити з нею все, що захочу. Вони дуже ослаблена нація на цей момент", — додав він.Варто зазначити, що Куба перебуває під контролем комуністичної влади з 1959 року, і відносини між США та Куба залишаються напруженими впродовж десятиліть.США посилили тиск на Кубу в січні на тлі подій у Венесуелі, зокрема операції, спрямованої проти режиму Ніколаса Мадуро. Це призвело до різкого загострення економічної ситуації на острові — найгіршої з часів розпаду Радянського Союзу.До цього Куба значною мірою залежала від постачань пального з Венесуели, тому будь-які зміни у відносинах із Каракасом болісно позначилися на її економіці. У березні Дональд Трамп заявив, що США ведуть переговори з Кубою та розраховують, що події у Венесуелі посилять тиск на острів.Нагадаємо, 16 березня Дональд Трамп відверто висловився про життя українців під обстрілами. Він зізнався, що захоплюється їхньою силою та замислюється, чи зміг би сам витримати такі умови..

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп відкрито висловив своє захоплення мужністю українського народу, який продовжує жити та працювати в умовах регулярних повітряних атак. Американський лідер зізнався, що така незламність викликає у нього щирий подив та роздуми про власну реакцію на подібні виклики.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на виступ Трампа 16 березня.Порівняння з ЛіваномПід час спілкування з пресою Дональд Трамп поділився історією про розмову з людиною, чиї батьки мешкають у Лівані. Він зазначив, що навіть у регіонах, де діє угруповання "Хезболла", люди звикають до небезпеки. Проте, проводячи аналогію з Україною, американський лідер наголосив на масштабності викликів, з якими стикаються українці щодня."Не знаю. Тобто, люди живуть в Україні. Можна було б подумати, що вони не жили б в Україні, але вони живуть в Україні. Не знаю, чи я б так зробив, але вони живуть в Україні. Вони живуть у Лівані", — зауважив президент США, розмірковуючи про те, як цивільні адаптуються до реалій війни.Стійкість під обстріламиТрамп акцентував на тому, що життя в Україні продовжується попри постійні бомбардування, що є важким випробуванням для будь-якої нації. Його слова акцентують на глибокому психологічному бар'єрі, який долають мільйони людей щодня. Серед іншого лідер США виокремив: адаптацію до звуків сирен та вибухів, свідомий вибір залишатися в країні попри ризики. Він також порівняв український досвід з іншими гарячими точками планети.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв під час інтерв'ю редактору німецької версії видання Politico Гордону Репінському, що війна Росії проти України має закінчитися якомога швидше. Але багато що залежить від країни-агресорки. Також потрібна чітка та тверда позиція США, Європи й інших важливих політичних суб’єктів світу.Водночас, за даними Financial Times, американський президент Дональд Трамп втратив інтерес до перемовного процесу України та Росії через війну в Ірані. Тож мирні переговори фактично перебувають на межі провалу.16 березня Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не зобов'язаний надавати військові підтримку Києву. На думку американського лідера, його попередник Джо Байден активно підтримував Україну лише тому, що його буцімто надурили..

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська сторона продовжує працювати зі Сполученими Штатами Америки над питанням тристоронніх перемовин із країною-агресоркою Росією.Таку заяву він зробив під час вечірнього відеозвернення."Перемовини при цьому не відкладаємо, у дипломатії ніхто не розчарований. Це питання не емоцій, як хтось десь може сказати. Це питання того, на що готові партнери. Росія функціонує дуже просто: якщо вони бояться, вони готові тримати себе в рамках. Якщо тиск на Росію послаблюють, Росія думає, що їй щастить і що вона начебто може воювати далі", — наголосив президент.За його словами, на сьогодні тиск на агресора — це "ключ до миру, до справжньої дипломатії та до справжніх домовленостей"."Сьогодні я дав нові доручення Рустему Умєрову — він спілкується постійно з американською стороною, 24/7. Також на тижні ми будемо працювати з нашими партнерами у Європі, щоб можливостей захисту в України стало більше, більше, а в партнерів — більше готовності підтримувати нас, підтримувати Україну", — додав гарант.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв під час інтерв'ю редактору німецької версії видання Politico Гордону Репінському, що війна Росії проти України має закінчитися якомога швидше. Але багато що залежить від країни-агресорки. Також потрібна чітка та тверда позиція США, Європи й інших важливих політичних суб’єктів світу.Водночас, за даними Financial Times, американський президент Дональд Трамп втратив інтерес до перемовного процесу України та Росії через війну в Ірані. Тож мирні переговори фактично перебувають на межі провалу.16 березня Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не зобов'язаний надавати військові підтримку Києву. На думку американського лідера, його попередник Джо Байден активно підтримував Україну лише тому, що його буцімто надурили..
