# США

У суботу, 17 січня, Україна та Сполучені Штати Америки проведуть новий раунд перемовин у Маямі. Сторони обговорюватимуть майбутню архітектуру безпеки та довгострокового економічного розвитку нашої країни.Про це повідомила посолка України в США Ольга Стефанішина."Завтра, у Маямі, Флорида, відбудуться переговори за участю секретаря РНБО Рустема Умєрова, керівника Офісу президента Кирила Буданова та голови парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії", — зазначила вона.За словами дипломатки, Україна і США працюють над двома ключовими документами — угодою про гарантії безпеки та економічне процвітання України загальним обсягом до 800 мільярдів доларів. Відповідні угоди можуть бути підписані на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, який пройде з 19 по 23 січня."Метою візиту є доопрацювання цих домовленостей із американськими партнерами з тим, щоб вони максимально відповідали національним інтересам України", — додала Стефанішина.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп заявив, що у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". На думку лідера Сполучених Штатів Америки, лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

Українська делегація вирушила до Сполучених Штатів Америки. Найближчими днями там відбудуться зустрічі з представниками президента Дональда Трампа.Про це повідомив президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з лідером Чехії Петром."Українська команда попри все активно працює з представниками президента Сполучених Штатів. Цими днями заплановані зустрічі наших представників", — зазначив він.Зеленський зауважив, що секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров, голова Офісу президента Кирило Буданов і голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія зараз на шляху до США."Ми сподіваємося, що буде більше ясності як щодо тих документів, які ми вже фактично підготували з американською стороною, так і щодо відповіді Росії на всю ту дипломатичну роботу, яка відбувалась", — наголосив гарант.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп заявив, що у Володимира Зеленського, як і раніше, "немає жодних козирів". На думку лідера Сполучених Штатів Америки, лише він спроможний закінчити війну Росії проти України.Також раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні..

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем не вірить в те, що всі російські війська найближчим часом залишать територію України. Водночас він наголосив на важливості завершення війни без заохочення агресії.Про це Грем повідомив на своїй сторінці у соцмережі X (Twitter)."Я ціную наполегливу працю президента Трампа та його команди, які намагаються гідно та справедливо покласти край цій кровопролитній бійні в Україні. Нагадуємо, що будь-яка угода про безпеку в рамках припинення кровопролиття в Україні має бути розглянута Конгресом", — додав політик.Також Грем наголосив, що мета Вашингтона полягає в тому, щоб укласти угоду, яка зупинить майбутні потенційні вторгнення, чого не вдалося зробити попередникам чинного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Бараку Обамі й Джо Байдену. Окрім цього, республіканець заявив, що реалістично оцінює ситуацію щодо повномасштабної російсько-української війни. "Також, коли йдеться про обмін територіями, я реалістично оцінюю ситуацію: усі російські солдати не будуть вислані з України найближчим часом. Однак ми не хочемо завершувати цей конфлікт таким чином, щоб винагороджувати агресію", — заявив сенатор.Нагадаємо, згідно з результатами свіжого дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), ідея винесення мирних домовленостей із Росією на всенародне обговорення знаходить відгук у більшої частини суспільства. На сьогодні 55% опитаних схвалюють проведення референдуму, тоді як 32% виступають проти, а ще 14% респондентів поки не визначилися зі своєю позицією..

Президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі лідерку венесуельської опозиції Марію Коріну Мачадо. Під час зустрічі лауреатка Нобелівської премії миру-2025 офіційно передала свою нагороду американському лідеру на знак особливої пошани та визнання.Про це повідомляє офіційний сайт Білого дому у соцмережі X.Зустріч відбулася в Овальному кабінеті та була присвячена обговоренню ситуації у Венесуелі. Як зазначається у пресрелізі, жест Мачадо з передачею медалі став символом вдячності за підтримку венесуельського народу в його боротьбі за демократію."Марія Коріна Мачадо представила Президенту свою Нобелівську премію миру на знак визнання та честі", — йдеться у повідомленні адміністрації Трампа.Раніше Мачадо наголошувала на важливості ролі США у врегулюванні політичної кризи в регіоні та відзначала глибоке розуміння Дональдом Трампом викликів, з якими стикається країна. Передача нагороди стала безпрецедентним кроком, що акцентує на тісній співпраці між американською адміністрацією та демократичними силами Венесуели.Нещодавно венесуельська лідерка опозиції повідомила про намір якнайшвидше повернутися до своєї країни після зміни влади. Зауважимо, що попри такі заяви, стосунки між Мачадо та Трампом є напруженими. Так, газета The Washington Post з посиланням на джерела, близькі до Білого дому, повідомляв, що Трамп був роздратований тим, що Мачадо не відмовилася від Нобелівської премії одразу та не передала її йому. Своєю чергою, в оточенні американського лідера називали такий крок венесуельської опозиціонерки "серйозною помилкою", яка могла поставити під загрозу її подальшу кар’єру. Окрім цього, Трамп сказав, що Мачадо "буде дуже важко стати лідером", зазначивши, що "вона не має підтримки або поваги в країні".Нагадаємо, аналітики американської служби новин CNN розповідали, що є три варіанти розвитку політичної ситуації у Венесуелі після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро. Це "конституційна" передача влади, військовий переворот або дезінтеграція режиму.Читайте також: Скандал через Нобеля: чому Мачадо у 2025 році заслужила премію миру, а Трамп — ні  .

Американський президент Дональд Трамп анонсував появу Ради миру для врегулювання ситуації в Секторі Гази. Очікується, що саме ця організація відповідатиме за адміністративний контроль та порядок у регіоні після припинення конфлікту. Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social."Як оголосив Стів Віткофф, ми офіційно перейшли до наступного етапу 20-пунктного мирного плану для Гази", — заявив американський лідер.За словами Трампа, Рада працюватиме у тісній зв’язці з Національним комітетом з управління Газою — технократичним урядом, який відповідатиме за регіон у перехідний період. Президент наголосив, що фундамент для цього вже закладено завдяки гуманітарній діяльності США: "Після запровадження режиму припинення вогню ми забезпечили Сектор Гази рекордними обсягами допомоги. Це створило необхідні умови для переходу до наступного етапу мирного врегулювання".Особливу увагу Трамп приділив безпековій частині, висунувши жорстку вимогу щодо повної демілітаризації ХАМАС. Він зазначив, що за сприяння Єгипту, Туреччини та Катару планується досягти угоди, яка передбачає знищення всієї тунельної інфраструктури та здачу зброї бойовиками.Звертаючись до угруповання, Трамп закликав негайно повернути тіла загиблих ізраїльтян та припинити опір: "Населення Гази вже достатньо довго страждало. Час настав".Нагадаємо, американський лідер Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму..

Індія поступово зменшує об'єми закупівель російської сирої нафти. Це відбувається на тлі побоювання Нью-Делі щодо вторинних санкцій з боку Сполучених Штатів Америки.Як повідомляє агентство Bloomberg, Індія також шукає альтернативні ринки нафти.Медійники наголошують, що адміністрація американського президента Дональда Трампа місяцями тиснула на Індію через закупівлі нафти у Росії, і зрештою запровадила збільшені тарифи. Торгівельні переговори між двома сторонами ще не призвели до угоди, і США зараз розглядають законопроєкт про санкції, який би наклав штрафи на країни, які купують російські вуглеводні."Цей тиск змусив нафтопереробний сектор Індії, який за потужностями поступається лише США, Китаю та Росії, зменшити залежність від російської сировини зі знижкою. В результаті танкери, завантажені невикупленими барелями, все частіше простоюють у морі", — наголошує агентство.За даними Bloomberg, щонайменше 12 танкерів, які перевозять російську нафту, стоять на якорі біля Оману, деякі з них перебувають там з середини грудня 2025 року. Дані компаній з відстеження суден Vortexa Ltd. та Kpler свідчать, що Індія імпортувала близько 1,3 мільйона барелів російської сирої нафти на день у грудні. Медійники припускають, що січневі закупівлі зупиняться на менших обсягах."Індійські нафтопереробні заводи коригують свої схеми закупівель, стаючи активнішими на ринку Близького Сходу, Західної Африки та Латинської Америки", — зазначили у Bloomberg. Нагадаємо, раніше речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук повідомляв, що російські танкери використовують технологію GPS-спуфінгу для фальсифікації свого реального місцеперебування під час транспортування нафти. Це дозволяє суднам-порушникам приховано заходити в порти та уникати міжнародних санкційних обмежень..

Попри те, що завершення війни в Україні зараз виглядає реальнішим, ніж будь-коли раніше, шлях до фінальних домовленостей залишається вкрай тернистим. На думку посла Сполучених Штатів при НАТО Меттью Вітакера, саме останній етап переговорів вимагатиме найбільших зусиль та вирішення найважчих суперечностей.Про це він заявив під час виступу в Каліфорнії на заході фонду імені Рональда Рейгана. За словами дипломата, наразі вже існує "реальна пропозиція", яка дозволяє перейти до завершального етапу переговорів. Вітакер наголосив, що попри максимальну близькість до результату, фінальні кроки будуть найбільш викликовими. Використовуючи спортивну метафору, він порівняв ситуацію з американським футболом: "Останній ярд у червоній зоні — найважчий. Ця ж ідея застосовна і тут. Останній ярд буде непростим, але я маю гарне передчуття", — резюмував посол.Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.Нагадаємо, минулого тижня журналісти видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України.Раніше стало відомо, що представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром Путіним..

Прагнення американського президента Дональда Трампа приєднати до Сполучених Штатів Америки Гренландію підтримує лише 17% американців. Водночас проти такого кроку виступає 47%, а ще 35% громадян. Про це свідчать дані опитування агентства Reuters.Медійники додали, що більшість демократів та республіканців, виступають проти використання військової сили для анексії острова. Зусилля Білого дому щодо отримання контролю над Гренландією підтримують 40% республіканців (14% — не підтримують). Серед демократів прихильників такого кроку сягає лише двох відсотків, а серед прибічників інших партій — дев'ять відсотків.За даними опитування, всього чотири відсотки американців підтримують застосування сили у Гренландії, це кожен десятий республіканець та майже жодного демократа. Близько 71% вважають, що це була б погана ідея. Медійники зауважили, що 66% респондентів вказали, що вони стурбовані тим, що зусилля Вашингтона щодо придбання Гренландії зашкодять Північноатлантичному альянсу та відносинам США з європейськими союзниками. Серед демократів таких 91%, серед республіканців — 40%."Данія попередила, що застосування військової сили ознаменує кінець НАТО, трансатлантичного оборонного договору, який був ключовим елементом світового порядку з 1949 року", — наголосили у агентстві. Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проєкту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.14 січня міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Париж 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. .

Єврокомісар з питань оборони, литовець Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії Євросоюзу. Подібні ініціативи висловлювали й раніше, та далі слів справа не йшла. Насправді в європейців для створення своїх сил оборони лишилося обмаль часу. Якщо ідея загрузне у балачках, на ЄС чекають часи присмерку.Збройні сили Європи. Ідея, якій 73 рокиІніціаторами створення оборонного союзу європейських держав були французи. 27 травня 1952 року у Парижі Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди та ФРН уклади договір про створення європейської оборонної спільноти. Проте укладачі договору по-різному бачили його реалізацію, тому зрештою не ратифікували. На той момент вже існувало НАТО і багато хто вбачав у європейській армії спробу розколоти Альянс.Протягом подальшої історії європейці спромоглися затвердити спільну політику безпеки та оборони, в рамках якої існують оборонні сили Європейського Союзу. Система цих сил складна, вони покликані передовсім брати участь у кризових ситуаціях, які виникають в Європі, або в складі сил НАТО, коли йдеться про колективний захист Альянсу. Ключова проблема полягає у тому, що країни-члени ЄС можуть залучатися до оборонних сил за бажанням. Є країни-члени, які взагалі до них не залучені й не беруть участі у спільній політиці оборони. Це дуже важливий нюанс, коли йдеться про створення європейської армії, адже, наприклад, Франція, Данія, Італія беруть активну участь у багатонаціональних формуваннях Європи, а Словаччина чи Угорщина — ні. І не тільки вони пасуть задніх.Європейці звикли жити під ядерною парасолькою США та під опікою Америки, але за першого президентства Дональда Трампа вони отримали серйозний дзвіночок, коли з Вашингтона сипалися погрози вийти з НАТО, якщо Європа не наростить свої витрати на оборону і безпеку. На хвилі загострення взаємин ЄС зі Штатами президент Франції Еммануель Макрон 2018 року заявив про необхідність створення європейської армії. Його підтримала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та ще лідери кількох країн. Однак після приходу до влади в США Джо Байдена бажання посилювати власні оборонні потужності в європейців знову зникло.Наступним дзвіночком стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ми добре пам’ятаємо, з якими труднощами країни Євросоюзу погоджувалися на спочатку "танкову коаліцію", потім на "авіаційну", як складно отримувати від них системи ППО, коли окремі країни, які запевняють Україну у повній підтримці цинічно торгувалися з Америкою, мовляв, літаки українцям дамо, якщо американці компенсують їх своїми F-16, а дехто хотів навіть F-35. З 2022 року донині європейці пройшли велику світоглядну еволюцію від страху ескалації у відносинах із Росією через допомогу Україні, до участі у засіданнях формату "Рамштайн" та домовленостей у рамках "коаліції рішучих".Останнім за часом дзвіночком стала політика Трампа після повернення до Білого дому. TrueUA аналізував, як вона вплинула на трансатлантичне співробітництво. За нашою версією головних подій 2025 року, Мюнхенська промова віцепрезидента США Джей Ді Венса з докорами у бік ЄС стала однією з переломних для розуміння, куди поведе Трамп Америку. Торік на саміті НАТО європейці погодилися з вимогою американського лідера збільшити протягом наступних років витрати на спільну оборону, але не всі взялися одразу виконувати обіцянку. Хтось просто саботує, хтось чекає результатів листопадових проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів, які можуть закінчитися крахом республіканців та імпічментом Трампу.Однак перечекати — не вийде. Нині, коли американська адміністрація погрожує союзниці по НАТО Данії анексувати Гренландію, і не просто погрожує, а робить недружні кроки, попередні домовленості США з партнерами по Альянсу з великою долею ймовірності будуть переглянуті. Європейська політика Вашингтона передбачає послаблення участі американських військових у забезпеченні оборони країн Європи. Якщо ЄС піде у клінч із Трампом у питанні Гренландії, Пентагон може прискорити виведення своїх вояків.Рада європейської безпеки та армія ЄС: що пропонує КубілюсСаме про цей ризик на безпековій конференції у шведському Селені й казав єврокомісар Андрюс Кубілюс. У своєму виступі він нагадав нещодавнє соцопитування жителів низки країн ЄС, яке підтвердило актуальність створення європейської армії, — близько 70% опитаних хочуть, щоб їх захищали саме такі збройні сили. Він закликав створити Раду європейської безпеки — платформу для обговорення ключових оборонних питань і швидкого ухвалення рішень. До неї можуть увійти близько 12 країн, керівництво Єврокомісії та президент Європейської Ради. Стотисячна європейська армія має замінити такий самий за чисельністю американський контингент. Крім того, Кубілюс наголосив на потребі модернізації оборонної промисловості. Згадав він і про бойовий досвід української армії, який стане в нагоді європейцям.Раніше про необхідність просування до створення європейської армії говорили голова Європейської народної партії Манфред Вебер та глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Обидва порушили цю тему в контексті поведінки Трампа. Противником формування збройних сил Європи є генсек НАТО Марк Рютте. На його думку, попри нинішній курс американської адміністрації, ЄС не повинен відмовлятися від співпраці зі США в питаннях безпеки та оборони. Тобто тема європейської армії хоч і актуальна, однак ще на стадії обговорення у неї є впливові критики. І вони мають рацію.Як повідомляло CNN, коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові. Експерти зауважували, що багато лідерів країн ЄС не хочуть відкрито обговорювати проблему ймовірності війни зі своїм населенням, бо це непопулярна тема. Крім того, в Європі є держави на передньому плані можливої агресії Росії, і хто на задньому. Другі не поспішають вкладатися в оборону та менш зацікавлені в європейській армії. Це зрозуміло, однак політика "моя хата скраю" все одно не дозволить перечекати лихі часи.Скільки часу для втілення плану Кубілюса лишилося в європейцівДля відповіді на це питання зупинимося на кількох реперних точках, від яких можна робити приблизний відлік. Перша така точка — наскільки швидко Данія та країни Європи, які не побояться гніву Трампа, посилять свою присутність на острові Гренландія та біля нього. Глава Білого дому саркастично заявив, що оборона Гренландії — "кілька собачих упряжок". Переконати його в протилежному можуть спільні сили Данії, Норвегії, очевидно приєднаються й британці. Це не буде демонстрація військової протидії Америці, радше показ того, що європейські держави здатні в межах НАТО посилити присутність у північному регіоні геополітичного контролю Альянсу.Друга реперна точка — чи пройде в Сенаті двопартійний законопроєкт про заборону Пентагону та Держдепу використовувати державне фінансування для "блокади, окупації, анексії, проведення військових операцій проти території держави-члена НАТО або іншого встановлення контролю над нею". Документ націлений на те, щоб завадити Трампу втягнути Америку у гренландську авантюру. Республіканці мають більшість в обох палатах Конгресу, проте нині Трамп підвів свою країну до краю, за яким вона втратить союзників в Європі, тож шанс на підтримку законопроєкту і республіканцями, зріс. Але ініціаторам документа треба поспішати, доки Трамп не дав команду військовим.Третя реперна точка — президентські вибори у Франції, заплановані на квітень 2027 року. Цьогоріч там мають відбутися місцеві вибори (не виключено й дочасні парламентські), які визначать політичну картину на наступний рік. Згідно із соцопитуваннями, найвищу підтримку має ультраправе "Національне об’єднання" Марін Ле Пен. У її протеже Жордана Барделла дуже високі шанси стати хазяїном Єлисейського палацу у 2027 році. Прихід до влади ультраправих у Франції поставить на паузу багато загальноєвропейських процесів. Це не дрібні Орбан і Фіцо, Франція — один зі стовпів Євросоюзу. Враховуючи тісні зв’язки цієї політсили з трампістами Америки, не вагаючись можна казати, що європейську армію вони не підтримають.Четверта реперна точка — вибори до Європарламенту у 2029 році. До них ще довго, проте дуже важливо, чи буде тема європейської армії серед головних трендів політичних сил цього року та найближчих років. Навколо цієї теми можуть розгорнутися баталії, важливі для майбутнього Євросоюзу та України.Та, окрім визначених реперних точок, може статися те, про що багато європейських лідерів воліють не розмовляти зі своїми виборцями, — російський напад на якусь із країн ЄС. І якщо ініціативу Кубілюса не почати реалізовувати негайно, на європейців очікує похмура ситуація, яку обговорювали під час мозкового штурму у резиденції британського уряду..

Голлівудський актор Метью Макконагі прийняв для себе рішення боротися зі зловживанням штучним інтелектом через механізм торгових марок. Артист зареєстрував свої голосові та візуальні образи, щоб у судовому порядку протидіяти несанкціонованим підробкам.Про це газеті The Wall Street Journal повідомили адвокати актора після рішень Бюро патентів і товарних знаків США (United States Patent and Trademark Office, USPTO).За останні місяці в USPTO схвалили вісім заявок на торгові марки, пов’язані з образом і голосом Макконагі. Йдеться про короткі відео- та аудіокліпи, де актор дивиться в камеру, усміхається або промовляє культову фразу Alright, alright, alright ("Добре, добре, добре"). Серед зареєстрованих матеріалів — ролик на ґанку, який триває сім секунд, трисекундне відео біля різдвяної ялинки та аудіозапис з фразою з фільму "Під кайфом та збентежені" 1993 року."Моя команда та я хочемо знати, що коли мій голос чи зображення коли-небудь використовуватимуть, це буде тому, що я це схвалив і підписав", — написав актор в електронному листі. За його словами, метою є "створення чіткого периметра", де згода й атрибуція стануть нормою у світі технологій штучного інтелекту. Своєю чергою, юристи Макконагі наголошують, що наразі їм не відомо про конкретні випадки маніпуляцій із його образом. Водночас вони сподіваються, що наявність торгових марок дозволить швидше реагувати на будь-яке несанкціоноване дублювання."У світі, де ми спостерігаємо, як усі намагаються зрозуміти, що робити зі зловживанням штучним інтелектом, у нас є інструмент, щоб зупинити когось або доставити його до федерального суду", — заявив адвокат Джонатан Поллак.Медійники зауважили, що схожі проблеми зачепили інших зірок, зокрема, Тома Генкса та Тейлор Свіфт. Їхні образи й голоси використовували у фейкових матеріалах. Хоча закони Сполучених Штатів про право на публічність захищають від комерційного використання, ситуація з монетизацією ШІ-контенту через рекламу залишається юридично невизначеною."Я не знаю, що зрештою скаже суд. Але ми повинні хоча б перевірити це", — додав адвокат Макконагі Кевін Йорн.У газеті зауважили, що Макконагі та його команда сподіваються на ухвалення федерального законодавства, яке чітко заборонятиме створення фейкових матеріалів за допомогою штучного інтелекту без згоди людей. Відповідний законопроєкт подали до Конгресу США у 2024 році, втім досі його не винесли на голосування.Нагадаємо, торік видання The Guardian повідомляло, що велике британське дослідження, у якому взяли участь майже 80 тисяч людей, свідчить, що чат-боти зі штучним інтелектом можуть впливати на політичні погляди користувачів. Водночас моделі, які переконують найефективніше, часто допускають значну кількість неточностей..

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.Республіканця цитує видання Reuters.В ексклюзивному інтерв'ю в Овальному кабінеті в середу Трамп заявив, що російський диктатор Володимир Путін готовий завершити майже чотирирічне вторгнення в Україну. Зеленський, за словами президента США, був більш стриманим."Я думаю, що він готовий укласти угоду", — сказав Трамп про російського диктатора. "Я думаю, що Україна менш готова укласти угоду". На запитання, чому переговори під керівництвом США досі не вирішили найбільший земельний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, Трамп відповів: "Зеленський".Коментарі Трампа свідчать про відновлення розчарування українським лідером. Між двома президентами вже давно склалися нестабільні стосунки, хоча їхня взаємодія, видається, покращилася протягом першого року повернення Трампа на посаду. Часом Трамп був більш охочий сприймати запевнення Путіна за чисту монету, ніж лідери деяких союзників США, що дратувало Київ, європейські столиці та американських законодавців, включно з деякими республіканцями. У грудні агентство Reuters повідомило, що звіти американської розвідки продовжують попереджати, що Путін не відмовився від своїх цілей захопити всю Україну та повернути частини Європи, що належали колишній Радянській імперії. Директор Національної розвідки Тулсі Габбард тоді заперечила це повідомлення.Після кількох спроб і зривів, переговори під керівництвом США останніми тижнями були зосереджені на гарантіях безпеки для післявоєнної України, щоб гарантувати, що Росія не вторгнеться до неї знову після потенційної мирної угоди. Загалом, американські перемовники наполягали на тому, щоб Україна відмовилася від свого східного Донбасу в рамках будь-якої угоди з Росією.Українські чиновники брали активну участь у нещодавніх переговорах, які з боку США очолювали спеціальний посланець Стів Віткофф та Джаред Кушнер, зять Трампа. Деякі європейські чиновники висловили сумніви щодо ймовірності того, що Путін погодиться на деякі умови, нещодавно узгоджені Києвом, Вашингтоном та європейськими лідерами.Трамп заявив Reuters, що йому невідомо про можливу майбутню поїздку Віткоффа та Кушнера до Москви, про що раніше в середу повідомляло Bloomberg. На запитання, чи зустрінеться він із Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, наступного тижня, Трамп відповів, що зустрінеться, але натякнув, що жодних планів поки що немає."Я б… якщо він там буде", — сказав Трамп. "Я там буду". На запитання, чому, на його думку, Зеленський стримує переговори, Трамп не уточнив, сказавши лише: "Я просто думаю, що йому, знаєте, важко цього досягти".Зеленський публічно виключив будь-які територіальні поступки Москві, заявивши, що Київ не має права згідно з Конституцією країни відмовлятися від будь-якої землі.Нагадаємо, минулого тижня журналісти видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України.Раніше стало відомо, що представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром Путіним..

Американський президент Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на власні джерела в адміністрації президента Дональда Трампа.Перший сценарій передбачає мінімальний удар або серію точкових атак, покликаних надіслати політичний сигнал і виконати обіцянку президента США відповісти у разі жорстокого придушення протестів в Ірані.Потенційними цілями можуть стати бази Корпусу вартових Ісламської революції, ракетні об’єкти або навіть окремі офіційні будівлі в Тегерані. Для посилення символізму США можуть обрати резонансну ціль у столиці.Другий варіант передбачає тривалі й інтенсивні удари, спрямовані на серйозне ослаблення режиму. Йдеться не лише про ураження штаб-квартир і міністерств, а й про знищення мережі баз і проміжних пунктів Корпусу вартових Ісламської революції та підконтрольного йому ополчення "Басідж" у всій країні. Такий підхід має на меті зупинити репресії та змусити владу змінити курс.Третій сценарій, за оцінками аналітиків, є найрадикальнішим і передбачає викрадення або вбивство Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї.Медійники із The Telegraph зазначили, що після успішних операцій США за кордоном такий варіант можуть розглядати у Вашингтоні як спосіб швидкої зміни балансу сил. Водночас існує ризик, що іранське суспільство сприйме це як зраду очікувань повного демонтажу режиму.Четвертий сценарій називають найпотужнішим "некінетичним" варіантом. Він передбачає масштабні кібератаки для паралізації державних комунікацій Ірану, а також забезпечення стабільного доступу до Інтернету для населення через термінали Starlink."Мета — посилити координацію протестних рухів і водночас заблокувати канали державної пропаганди, уникаючи прямого військового конфлікту", — йдеться в публікації видання.Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважалися лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході. Є неперевірена інформація, що кількість загиблих під час протестів сягає 12 тисяч осіб.Президент США Дональд Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога опозиції "вже в дорозі".Нагадаємо, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро сьогодні заявив, що придушення Іраном демонстрацій у всій країні є найжорстокішими репресіями в сучасній історії. Кровопролиття варто припинити негайно..

Франція 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. Це відбувається на тлі спроб американського президента Дональда Трампа взяти під контроль Сполучених Штатів Америки найбільший острів у світі.Про це в ефірі радіостанції RTL заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро. Посадовець наголосив, що відкриття було заплановано ще торік.Виступаючи в ефірі радіостанції, Барро зауважив, що Гренландія не хоче "ні належати, ні керуватися, ні бути інтегрованою Сполученими Штатами". За його словами, острів вже зробив свій вибір."Гренландія обрала Данію, НАТО та Європейський Союз", — наголосив французький міністр.Барро також додав, що на сьогодні "міжнародне право топчуть", і, як показали перші дні 2026 року, нині відносини між народами регулює закон найсильнішого. Окрім цього, міністр наголосив на важливості підтримки Данії."Очевидно, що необхідно підтримувати Данію, так само, як ми хотіли б, щоб Данія та наші європейські партнери підтримували нас, якби ми опинилися в такій самій ситуації. Це пояснює численні переговори, що відбулися між французькою владою та владою Данії та Гренландії останніми днями", — додав він.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу..

Представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром  Путіним.Про це повідомило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на власні джерела.Аналітики зауважили, що візит представників Дональда Трампа відбуватиметься на тлі намагань просунути мирну угоду, щоби покласти край війні Росії проти України.Джерела медійників зазначили, що зустріч може відбутися цього місяця. Водночас вони попередили, що плани ще не остаточно затверджені, тож терміни можуть змінитися через події в Ірані, який охопили масштабні протести.Представник Білого дому заявив журналістам, що наразі така зустріч не запланована офіційно, є лише попередні наміри. Кремль не відповів на запит Bloomberg про коментар.За словами одного з джерел, залишається незрозумілим, наскільки Путін зацікавлений у цій другій зустрічі з представниками команди Трампа, і це, можливо, є головною перешкодою для визначення дати.Очікується, що Путіну представлять останній проєкт 20-пунктного плану щодо мирного врегулювання, над яким працювали представники України та США.Віткофф і Кушнер відвідували Москву і зустрічалися з Путіним у грудні. Під час цієї поїздки переговори тривали майже п'ять годин, але прориву не відбулося. До речі, Віткофф зустрічався з Путіним у Росії шість разів минулого року.Нагадаємо, минулого тижня журналісти видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України..

Низка європейських країн тиснуть на Європейський Союз, щоби той призначив перемовника, який представлятиме їхні інтереси на переговорах щодо України, Це пов’язано з побоюваннями, що Сполучені Штати Америки укладуть угоду з Росією за спиною Європи.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників зазначили, що прихильники цього плану, зокрема, Франція й Італія, заручилися підтримкою Європейської комісії та низки інших країн. Вони заявили, що Європа зможе зберегти свої червоні лінії, такі як можливе майбутнє членство України в НАТО, тільки в тому випадку, якщо ЄС перебуватиме за столом переговорів.У публікації йдеться, що цей безпрецедентний крок ознаменує серйозну зміну в підході Європи до низки двосторонніх переговорів, організованих президентом США Дональдом Трампом, і відбувається в той час, коли континент прагне продемонструвати свою готовність відігравати важливу роль у будь-якому врегулюванні, що покладе край чотирирічній війні.Президент Франції Емманюель Макрон і прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні об'єднали зусилля останніми тижнями, щоби закликати до відкриття дипломатичних каналів із Володимиром Путіним і його найближчим оточенням, навіть попри те, що мирні переговори в Білому домі пробуксовують."Останніми днями Макрон виступав за те, що з огляду на двосторонні переговори між американцями та росіянами важливо принаймні відігравати певну роль у дискусії. Мелоні це підтримала", — сказав журналістам французький високопосадовець. Європейські лідери вперше обговорили ідею спеціального представника на саміті ЄС у березні минулого року. Попри широку підтримку, рішення не ухвалили, а пропозиції не включили до наступної спільної заяви.Посадовці підтвердили, що ключові аспекти цієї роботи — наприклад, чи буде вона представляти тільки ЄС, чи всю "Коаліцію охочих", включно з Великою Британією й іншими країнами — ще не розв’язано. Те ж стосується дипломатичного рангу та питання, чи офіційно призначати посадовця, чи неофіційно делегувати цю роль чинному національному лідеру.Четверо дипломатів зазначили, що фінський президент Александер Стубб часто розглядався як потенційний представник Європи в будь-яких переговорах з Вашингтоном і Москвою.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Велика Британія розпочала переговори з європейськими союзниками про можливе розгортання військових сил у Гренландії. Мета — посилення безпеки в Арктиці та зняття занепокоєння американського президента Дональда Трампа..