# студенти

Міністерство оборони України ухвалювало рішення продовжити терміни вступної кампанії до військових навчальних закладів у 2026 році. Вступники, які не встигли подати документи раніше, отримають додатковий час для здійснення своєї мрії та здобуття військової освіти.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Нові терміни вступної кампаніїОборонне відомство офіційно продовжило дедлайни для подачі документів та зарахування. Вступники, які планували здобути військову освіту, але з певних причин не встигли зробити це раніше, можуть скористатися наданою можливістю. Згідно з оновленим графіком:подати заяву та необхідні документи можна до 20 серпня включно;пройти конкурсний відбір і бути зарахованим — до 31 серпня.Кого стосуються оновлені правилаОновлені терміни вступної кампанії діють для цілої низки освітніх установ:військових закладів вищої освіти (вишів);військових навчальних підрозділів у складі цивільних закладів вищої освіти;закладів фахової передвищої військової освіти.В оборонному відомстві наголошують, що вступники все ще мають шанс реалізувати себе у військовій сфері та закликають не зволікати з подачею документів.Нагадаємо, нещодавно в Україні розгорілася дискусія щодо виключення математики з обовʼязкових іспитових предметів для школярів. Так, частина суспільства та політиків була за скасування, інші ж — проти. Попри це, Юлія Свириденко зробила чітку заяву, що наразі математика залишатиметься одним з основних предметів на НМТ..

Повномасштабна війна продовжує впливати на рішення українських вступників. Майже половина абітурієнтів змінила вибір спеціальності або університету через безпекову ситуацію, а 44% планують навчатися за державний кошт.Про це свідчать результати опитування, проведеного платформою Education.ua серед понад 500 вступників.За даними дослідження, одним із головних факторів під час вибору університету залишається безпекова ситуація. Частина респондентів зазначила, що відмовляється від вступу до київських вишів через регулярні російські обстріли, можливі перебої з електро- та теплопостачанням. Крім того, багато вступників обирають заклади освіти ближче до дому, щоб залишатися поруч із родиною.Водночас питання вартості навчання також залишається одним із ключових. Попри запровадження системи державних грантів, 44% опитаних розраховують вступити на бюджет.Автори дослідження нагадують, що у 2026 році держава виділила 85 799 бюджетних місць — на 2 455 більше, ніж торік. До того ж результати вступної кампанії 2025 року показали, що рекомендації на бюджет отримали та підтвердили 43% вступників.Попри виклики воєнного часу, більшість абітурієнтів прагнуть самостійно обирати майбутню професію, поєднуючи власні інтереси з безпековими та фінансовими можливостями.Додамо, цьогорічна вступна кампанія вже увійшла в історію завдяки дивовижним досягненням українських абітурієнтів на тестуванні. Одинадцятикласник зі Львова Юрій Гащук вразив педагогів, зумівши вибороти омріяні 200 балів одночасно з чотирьох різних предметів.Читайте також: Омбудсман пропонує переглянути правила НМТ: що хочуть змінити.

Медицина стала найпопулярнішим напрямом серед українських абітурієнтів у 2026 році. Найбільше майбутніх медиків планують вступати на стоматологію, тоді як до трійки найпопулярніших галузей також увійшли психологія та ІТ.Про це свідчать результати опитування понад 500 вступників, проведеного платформою Education.ua напередодні вступної кампанії.Водночас серед тих, хто планує пов'язати своє майбутнє з медициною, понад 33% хочуть стати стоматологами або зубними техніками. Ще 22% обирають реабілітологію, а 10% — фармацію.До десятки найпопулярніших напрямів також увійшли право, маркетинг, педагогіка, дизайн, архітектура, менеджмент і філологія, зокрема англійська. При цьому менеджмент, який був найпопулярнішою спеціальністю минулого року, цього разу посів лише дев'яте місце.Водночас автори дослідження зазначають, що 7% опитаних ще не визначилися з майбутньою професією, тому остаточні результати вступної кампанії можуть відрізнятися.Також платформа опублікувала результати на тему "Що впливає на вибір спеціальності та професії". Серед лідерів зі значним відривом із другим місцем посів власний інтерес. Водночас велику частку зайняли майбутня оплата праці та попит на ринку праці.Додамо, цьогорічна вступна кампанія вже увійшла в історію завдяки дивовижним досягненням українських абітурієнтів на тестуванні. Одинадцятикласник зі Львова Юрій Гащук вразив педагогів, зумівши вибороти омріяні 200 балів одночасно з чотирьох різних предметів.Читайте також: Омбудсман пропонує переглянути правила НМТ: що хочуть змінити.

Для оформлення державної підтримки малозабезпеченим родинам важливу роль відіграє правильний розрахунок сукупного доходу всіх членів сім'ї за шість місяців. Фахівці пояснили, які саме суми зараховують до сукупного доходу, якщо у родині є студент вишу без стипендії.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Врахування студентів у складі сім'ї та розрахунок доходівДіти віком до 23 років, які не мають власних сімей та навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, належать до складу сім'ї батьків. Це правило діє також під час перерви між навчанням, якщо вона триває не більше чотирьох місяців.Якщо повнолітній студент вищого навчального закладу в період, за який вираховується дохід, не отримував стипендії, до сукупного доходу сім'ї за кожен такий місяць умовно зараховують 0,25 розміру мінімальної заробітної плати. Оскільки мінімальна зарплата у 2026 році становить 8 647,00 гривень, умовний місячний дохід студента без стипендії вираховується як: 8 647,00 грн × 0,25 = 2 161,75 гривні Відповідно, саме ця сума у 2 161,75 гривні буде додаватися до загального доходу родини за кожен місяць відсутності стипендії під час визначення права на виплати.Як обчислюється середньомісячний сукупний дохідСередньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї — це обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів родини, одержаний ними протягом шести місяців. Розрахунковим періодом у шість місяців вважаються місяці, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.Нагадаємо, в Україні загальна чисельність пенсіонерів становить 10 мільйонів осіб, а середній розмір виплат сягнув 7 272,68 гривні. Переважна більшість громадян надає перевагу отриманню коштів через банківські установи, тоді як решта продовжує користуватися послугами поштового оператора..

Цього року 130 майбутніх профільних академічних ліцеїв у 22 різних областях України отримають фінансування на створення STEM-лабораторій, кабінетів природничих наук і сучасного навчального обладнання.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це заклади, які з 2027 року стануть частиною мережі профільної старшої школи", — зазначила вона.За її словами, уряд спрямував понад 459 мільйонів гривень на перші 85 закладів. Решта 45 отримають фінансування найближчим часом."Громади зможуть закупити обладнання, мультимедіа та меблі. Загалом цього року на оновлення освітніх просторів виділено 3,2 мільярда гривень — для пілотних ліцеїв, гімназій і майбутніх академічних ліцеїв", — зауважила очільниця українського уряду.На її переконання, оновлення шкільної інфраструктури — це один із ключових напрямів реформи Нової української школи зі створення умов для якісного навчання та здобуття практичних навичок."Також оновлюємо зміст навчальних програм і створюємо можливості для професійного розвитку педагогів, щоби вони ефективніше впроваджували сучасні методики навчання", — підсумувала Юлія Свириденко.Раніше заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова розповідала, що з вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу.За її словами, реформа передбачає перехід від традиційної моделі навчання з обмеженим вибором до гнучкої освітньої траєкторії, у центрі якої — інтереси, здібності й освітній вибір кожного учня.Профіль більше не буде прив’язаний лише до класу. Учні зможуть обирати напрями, а ліцеї — формувати змінні групи, гнучкий розклад і реальні профільні траєкторії.Нагадаємо, міністр освіти та науки України Оксен Лісовий повідомляв, що на 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування..

Із вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу.Про це розповіла заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова.За її словами, реформа передбачає перехід від традиційної моделі навчання з обмеженим вибором до гнучкої освітньої траєкторії, у центрі якої — інтереси, здібності й освітній вибір кожного учня.Профіль більше не буде прив’язаний лише до класу. Учні зможуть обирати напрями, а ліцеї — формувати змінні групи, гнучкий розклад і реальні профільні траєкторії."Зміни впроваджуються поетапно: з 1 вересня 2026 року — у 150 пілотних ліцеях, а з 1 вересня 2027 року — в усіх академічних ліцеях країни. Ключовим інструментом стають змінні групи для профільних предметів", — наголосила Кузьмичова.Вона пояснила, що учень більше не буде прив'язаний до одного профілю лише тому, що навчається в певному класі. Під час вивчення профільних дисциплін ліцей може формувати групи учнів з усієї паралелі — відповідно до освітнього вибору дітей."Наприклад, у паралелі є 48 десятикласників, які формально навчаються у двох десятих класах. Під час профільних предметів система може працювати зовсім по-іншому. Скажімо, 10 учнів обирають математичний профіль, 12 — біолого-хімічний, 9 – ІТ-напрям, а решта — історико-правовий профіль", — зауважила заступниця міністра.У такому разі профільні групи формуються відповідно до освітніх запитів учнів, незалежно від того, у якому саме класі вони навчаються.Оновлене положення змінює насамперед логіку функціонування старшої школи. Якщо раніше ключовою одиницею планування був клас, то тепер дедалі більшого значення набуває освітній вибір учня та його індивідуалізована траєкторія навчання."Для адміністрації ліцею це означає необхідність по-новому планувати мережу профілів, педагогічне навантаження, використання навчальних кабінетів і формування розкладу. Та саме така модель дає змогу забезпечити реальну профільність навіть там, де кількість учнів не дозволяє відкривати окремі профільні класи", — підсумувала Надія Кузьмичова.Нагадаємо, начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов поінформував, що в Ізюмі Харківської області планують розпочати будівництво підземної школи. Її розраховують на навчання понад тисячі дітей на одній зміні. Будівництво обійдеться в понад 300 мільйонів гривень..

Цього року для бойових медиків продовжує діяти спеціальна програма вступу на бакалаврат. Ідеться про спеціалізацію "Екстрена медицина" (кваліфікація — парамедик).Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров'я України."Навчання повністю фінансується коштом державного або регіонального бюджету. Вступити можна за спрощеною процедурою, а співбесіду пройти онлайн. Програма адаптована так, щоби людина могла навчатися без відриву від служби: доступні заочна форма (дві очні сесії на рік) або дистанційне навчання", — йдеться в повідомленні.Після завершення навчання випускники отримують диплом бакалавра за спеціальністю "Медсестринство", спеціалізація І5.02 "Екстрена медицина", освітньо-професійна програма "Екстрена медицина / парамедик".Окрім того, чинні бойові медики можуть здобути фахову передвищу освіту. Для них також передбачена спрощена процедура вступу з можливістю пройти співбесіду онлайн. Навчання організоване так, щоби його можна було поєднувати зі службою: воно відбувається у заочному форматі.Після завершення програми випускники отримують диплом фахового молодшого бакалавра за спеціальністю І5 "Медсестринство" за освітньо-професійною програмою "Сестринська справа"."Навчання, яке ми пропонуємо військовим, — це місток між фронтом і мирним життям, між практикою й офіційною освітою. Досвід наших бойових медиків уже рятує життя. Держава визнає цей досвід і допомагає перетворити його на професійне майбутнє", — акцентувала заступниця міністра охорони здоров’я України Марина Слободніченко,Вона додала, що торік такою можливістю вже скористалися 350 військовослужбовців.У цьогорічній вступній кампанії братимуть участь шість комунальних і чотири державні заклади освіти:Буковинський державний медичний університет;Черкаська медична академія;Львівська медична академія імені Андрея Крупинського;Львівський медичний фаховий коледж післядипломної освіти;Житомирський медичний інститут;Волинський медичний інститут;Тернопільський національний медичний університет імені Горбачевського;Івано-Франківський національний медичний університет;Одеський національний медичний університет;Полтавський державний медичний університет.Вступити на навчання можуть військові, які:проходять службу на посаді бойового медика;мають статус учасника бойових дій;мають документ про повну загальну середню освіту або диплом молодшого спеціаліста/ фахового молодшого бакалавра (зі спеціальності "Медсестринство");мають сертифікат про проходження підготовки за фахом "бойовий медик" (виданий військовими частинами А0665, А2315, А1890, А1363, А3211, А3321, А4152, А2718, А2407, А2900, А2772), що відповідає рівню бойового медика взводу.Учасники бойових дій вступають за співбесідою та без складання НМТ. Навчання здійснюється за державним замовленням, а подання документів та зарахування відбуваються через електронний кабінет вступника. Водночас для подання документів можна також звернутися до приймальної комісії обраного закладу освіти.Нагадаємо, декілька днів тому міністр освіти та науки України Оксен Лісовий зазначав, що на 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування..

Український уряд запускає нову систему державної підтримки науковців, у межах якої найкращі дослідники зможуть отримувати щомісячні стипендії у розмірі 10 тисяч гривень. Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, на старті програми у 2026 році закладено понад 190 мільйонів гривень, що дозволить підтримати перші 2650 найкращих дослідників країни."Уряд послідовно реалізує прозору модель щомісячних державних стипендій для науковців і науковиць", — зазначила вона.Стипендії призначатимуться строком на два роки за результатами рейтингу, який формуватиметься в Національній системі дослідників. Система вже розпочала прийом заявок та верифікацію даних про наукову діяльність."Відтепер українські вчені можуть подати туди підтверджені дані про результати наукової роботи — інформацію про публікації та цитування, гранти, патенти, підготовку молодих дослідників, міжнародну співпрацю тощо", — поінформувала Свириденко.На основі цих даних формуватиметься національний рейтинг, за результатами якого визначатимуться отримувачі державних стипендій. Окремо передбачено підтримку молодих науковців.Прем'єр-міністр зауважила, що участь у Національній системі дослідників України є добровільною. Інформацію можна подати через особистий кабінет у Національній електронній науково-інформаційній системі."Українські розробки, особливо в оборонній сфері та медицині, — це те, що рятує життя й посилює наші позиції на фронті. Тому підтримка науковців — це інвестиція в нашу безпеку, стійкість і майбутнє", — заявила посадовиця.Національну систему дослідників запровадили за експертної підтримки Світового банку в межах проєкту "Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів" (UIHERP).Нагадаємо, міністр освіти та науки Оксен Лісовий повідомив, що на 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. За його словами, це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування.Читайте також: З вересня студентські стипендії в Україні зростуть удвічі: хто отримає більші виплати.

З вересня 2026 року в Україні удвічі зростуть академічні та іменні стипендії для студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти.Як повідомила пресслужба Міністерства фінансів України, на ці потреби у Державному бюджеті на 2026 рік передбачено 6,6 мільярда гривень, що на 1,2 мільярда гривень більше порівняно з минулим роком.Відповідні видатки закладені у Державному бюджеті України на 2026 рік, який розробило Міністерство фінансів та ухвалила Верховна Рада 3 грудня 2025 року. Нові розміри стипендій почнуть діяти з 1 вересня 2026 року.Як зміниться розмір виплатДля студентів закладів вищої освіти суттєво зростуть як академічні, так і іменні стипендії. Зокрема:стипендія президента України зросте з 10 000 гривень до 20 000 гривень на місяць;стипендія Верховної Ради України — з 4 400 гривень до 8 800 гривень;стипендія Кабінету міністрів України — з 4 000 гривень до 8 000 гривень;мінімальна академічна стипендія — з 2 000 гривень до 4 000 гривень;підвищена академічна (за особливі успіхи) — з 2 910 гривень до 5 820 гривень;стипендія за галузевим принципом — з 2 550 гривень до 5 100 гривень;стипендія за галузевим принципом (підвищена) — з 3 710 гривень до 7 420 гривень.Підвищення передбачене і для студентів коледжів:стипендія президента України зросте з 7 600 гривень до 15 200 гривень;стипендія Верховної Ради України — з 3 320 гривень до 6 640 гривень;мінімальна академічна стипендія — з 1 510 гривень до 3 020 гривень;підвищена академічна (за особливі успіхи) — з 2 197 гривень до 4 394 гривень;стипендія за галузевим принципом — з 1 930 гривень до 3 860 гривень;стипендія за галузевим принципом (підвищена) — з 2 809 гривень до 5 618 гривень.У відомсті пояснили, що підвищення стипендій є частиною державної політики підтримки молоді, розвитку людського капіталу та стимулювання якісної освіти в Україні.Нагадаємо, вступники до військових вишів і коледжів отримали додатковий час для подачі документів. Терміни продовжено на один місяць до 1 липня..

Вступники до військових вишів і коледжів отримали додатковий час для подачі документів. Терміни продовжено на один місяць до 1 липня.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. Таке рішення ухвалено, щоби в умовах воєнного стану більше громадян України змогли вступити на навчання, а конкурсний відбір пройшов максимально організовано."Оновлені терміни подачі документів поширюються на вищі військові навчальні заклади (ВВНЗ), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти (ВНП ЗВО) та заклади фахової передвищої військової освіти (ЗФПВО)", — уточнили в оборонному відомстві.Вступники, які планують отримати освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра або бакалавра (магістра ветеринарного спрямування) на основі повної загальної середньої освіти мають дотримуватися таких термінів:прийом заяв (рапортів), оформлення та надсилання документів від ТЦК і СП, служб персоналу військових частин, установ та організацій до приймальних комісій — до 1 липня;прийом заяв безпосередньо від вступників і оформлення документів приймальними комісіями ВВНЗ, ВНП ЗВО та ЗФПВО — до 20 липня;проведення вступних випробувань та конкурсного відбору — з 20 по 30 липня;виконання вимог до зарахування та скасування зареєстрованих заяв в електронних кабінетах (за наявності) — до 15:00 31 липня;зарахування вступників на навчання — до 1 серпня.Оновлений графік подачі документів допоможе абітурієнтам вчасно підготуватися та пройти подальші етапи вступної кампанії. "Не відкладайте подання документів на останні дні та завчасно звертайтеся до приймальних комісій для отримання консультацій щодо особливостей вступу 2026 року", — підсумували в Міністерстві оборони України.Нагадаємо, що цього року українські військові, учасники бойових дій і їхні родини можуть скористатися низкою освітніх пільг. Вони охоплюють вступ до навчальних закладів, фінансову підтримку та доступ до освітніх ресурсів..

Міністерство освіти та науки України не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту (НМТ). У відомстві проти встановлення математики як предмета на вибір.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час спілкування з журналістами в четвер, 4 червня."Уряд подав законопроєкт щодо умов вступу на 2027 рік, він відповідає тим умовам, які є наразі 2026 року. Альтернативний законопроєкт, який передбачає дещо інші умови стосовно математики, ми не підтримуємо категорично", — зазначив він.Міністр наголосив, що НМТ саме для того, щоби підтвердити ключову спроможність читати, писати та рахувати, а математика повинна бути обов’язковим предметом."Скасування математики чи історії, вилучення їх з обов’язкових предметів НМТ — це абсурд, це не приведе до жодних позитивних змін для нас як для країни", — наголосив Лісовий.Як відомо, раніше голова підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Юлія Гришина разом із групою з близько 50 народних депутатів зареєструвала альтернативний законопроєкт №15254-1. Він пропонує з 2027 року змінити формат НМТ і зменшити кількість обов’язкових предметів.Згідно з пропозицією, тест може складатися з:двох обов’язкових предметів (українська мова й історія України);одного предмета на вибір вступника.У такій моделі математика залишиться, але стане вибірковою дисципліною — залежно від спеціальності. Автори ініціативи пояснили, що теперішній формат (чотири предмети в один день і тривале тестування) створює надмірне психологічне навантаження та ризики через повітряні тривоги під час іспитів.Депутатська ініціатива вже отримала різку критику як із боку частини освітян і колишніх урядовців, так і від значної частини суспільства.Нагадаємо, що 20 травня в Україні розпочалися основні сесії національного мультипредметного тесту. Після завершення виконання завдань НМТ кожен учасник одразу дізнається кількість тестових балів, яку він набрав за кожен предмет. Водночас для конкурсного відбору до вишів використовуються оцінки переведені в шкалу 100-200 балів (рейтингові бали). Інформацію про результати основних сесій НМТ розмістять у персональних кабінетах учасників до 3 липня, додаткових — до 29 липня..

Дозволені правила виїзду за межі країни для чоловіків віком від 18 до 22 років не спровокували масового чи критичного відтоку студентів з українських університетів. Навпаки, фіксується стійкий інтерес до складання національних іспитів навіть серед тих громадян, які вже перебувають в евакуації.Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий у коментарі "Радіо Свобода".Стабільність освітнього процесу та позитивна динаміка НМТПісля впровадження урядом змін, які дозволили чоловікам-студентам віком від 18 до 22 років виїжджати за межі держави, у суспільстві виникли побоювання щодо можливої втрати інтелектуального потенціалу країни. Проте у Міністерстві освіти і науки заспокоюють, зазначаючи, що наразі жодних деструктивних чи негативних наслідків від реалізації цього рішення не зафіксовано."Ми сьогодні не прослідковуємо ніякого негативного впливу, тобто ми бачимо зростання тих, хто реєструється на тест НМТ", — зазначив Лісовий.Крім того, міністр навів промовисту статистику, яка свідчить про довіру до українських університетів. На сьогодні надійшло близько 30 тисяч заявок на реєстрацію для проходження національного мультипредметного тесту від українських громадян, які зараз фізично перебувають за кордоном, але планують здобувати вищу освіту саме у вітчизняних ЗВО.Відсутність критичних аномалійАналізуючи статистичні показники, очільник міністерства зауважив, що міграційні процеси в студентському середовищі вкладаються в рамки звичних щорічних коливань, які відбувалися й раніше. Глобальної загрози для української вищої школи не спостерігається."Тому немає якоїсь тенденції критичного виїзду студентів, яка б перевищувала якусь стандартну ситуацію", — пояснив Лісовий.У профільному міністерстві додають, що такі результати демонструють високий рівень стійкості української системи освіти. Попри безперервні бойові дії та постійні безпекові ризики, українська молодь продовжує бачити своє майбутнє пов'язаним із рідною країною, хоча питання академічної мобільності та навчання за межами держави на тлі війни все одно залишається чутливим і дуже актуальним.Нагадаємо, раніше міністр соціальної політики Денис Улютін заявив, що український уряд не проводить перемовин із міжнародними партнерами щодо скасування дозволу на виїзд за кордон для чоловіків віком до 23 років..

В Україні визначено першу хвилю майбутніх профільних ліцеїв, які отримають фінансування за кошти освітньої субвенції на створення сучасного освітнього простору 2026 року. Їх визначила комісія Міністерства освіти та науки.Про це повідомили на сайті освітнього відомства. Там уточнили, що, згідно з наказом МОН № 818 від 21.05.2026, 459,3 мільйона гривень спрямують на облаштування лабораторій природничої освітньої галузі в обсязі, необхідному для якісного викладання фізики, хімії, біології та / або інтегрованих курсів, зокрема у STEM-лабораторіях."Головна мета — забезпечити школи обладнанням, що дасть змогу учням не просто здобувати теоретичні знання, а й застосовувати їх на практиці через дослідження й експерименти", — пояснили в міністерстві.Там зазначили, що заявки оцінювали за рейтинговою системою. Під час відбору враховували:кількість учнів;можливість закладу організувати безпечний освітній процес; проєктну потужність закладу;рівень забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами з профільних предметів і досвід поглибленого викладання окремих предметів;забезпечення підвезення учнів і педагогічних працівників від місця проживання до закладу освіти та в зворотному напрямку;забезпечення проживання учнів у пансіонах;співпрацю закладу загальної середньої освіти із закладами вищої освіти та роботодавцями;рівень співфінансування з місцевого бюджету.У Міністерстві освіти та науки акцентували, що цього року державна політика фокусується на комплексному створенні освітніх просторів."Такий підхід передбачає одночасне оновлення обладнання, меблів і приміщень, що гарантує ефективність інвестицій і стійкість системи в умовах воєнного стану", — розповіли в на сайті МОН.Загалом у державному бюджеті 2026 року передбачено 3,2 мільярда гривень на модернізацію освітніх просторів:1,2 мільярда гривень — для пілотних ліцеїв, які впроваджують профільну старшу школу;1,3 мільярда гривень — на оновлення просторів у гімназіях;700 мільйонів гривень, з яких зараз комісія МОН розподіляє фінансування, — на сучасні освітні простори в майбутніх академічних ліцеях, які з 2027 року увійдуть до мережі старшої профільної школи.Нагадаємо, прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, підсумовуючи спеціальний освітній селектор із громадами на початку травня, заявила, що з 1 вересня 2026 року працівникам освіти мають підняти заробітну плату. Ставка зросте на 20%..

У п'ятницю, 22 травня, президент України Володимир Зеленський здійснив робочу поїздку до Рівного, де зустрівся із вихованцями місцевого професійного коледжу. Глава держави наголосив на особливій важливості розвитку прикладних спеціальностей, які стануть основою для майбутньої масштабної відбудови країни.Про це йдеться в Telegram-каналі українського лідера.Пріоритет розвитку прикладних професійСвою роботу в обласному центрі глава держави розпочав безпосередньо зі спілкування з українською молоддю — студентами професійного коледжу. Зеленський наголосив, що розвиток цього освітнього напряму є безумовним пріоритетом для влади на сьогодні, адже країна готується до масштабного відновлення."Наші Збройні сили роблять усе, щоб Україна жила, розвивалась, економічно передусім. Для цього потрібні всі прикладні професії — зараз і під час майбутньої відбудови. Дякую кожному, хто обирає для себе цей шлях", — зауважив президент.Він також висловив щиру вдячність викладачам та студентам коледжу за теплу зустріч та окремо відзначив внесок міжнародної спільноти, подякувавши європейським партнерам за допомогу з модернізацією цього навчального закладу.Працевлаштування випускників та підвищення стипендійВажливою частиною візиту стало розширене обговорення нагальних проблем галузі за участю студентів та керівників провідних підприємств регіону. Головну увагу присутні приділили створенню ефективних механізмів, які допомагають молодим фахівцям успішно працевлаштовуватися одразу після випуску з коледжу, а також загальній популяризації професійної освіти в країні.Окрім цього, під час бесіди сторони торкнулися вкрай актуальної теми фінансової підтримки молоді, а саме — підвищення рівня щомісячних стипендій. Зеленський запевнив, що Міністерство освіти і науки України вже активно працює у цьому напрямі та наразі напрацьовує можливі ефективні рішення для реалізації цієї ініціативи.Нагадаємо, в Україні змінюються правила нарахування державних стипендій: відтепер право на виплати мають студенти закладів вищої освіти незалежно від форми власності закладу. Уряд ухвалив рішення врегулювати порядок виплат для тих, хто навчається у приватних вишах за кошти державного замовлення..

В Іспанії відбувся Український тиждень, що тривав із 4 до 8 травня. У його межах відбулися зустрічі з керівництвом іспанських університетів, відкриті лекції, панельні дискусії, презентації, культурні та академічні події.Про це повідомив сайт Офісу президента України. Захід ініціювала Глобальна коаліція українських студій, що діє під патронатом першої леді України Олени Зеленської, в координації з Фондом президента України з підтримки освіти, науки та спорту.Упродовж тижня відбулися заходи, лекції та історичні дискусії в Барселонському університеті, Політехнічному університеті Каталонії, Університеті Помпеу Фабра, Університеті Валенсії, Університеті Саламанки, Університеті Вальядоліда, Університеті Країни Басків і Мадридському університеті Комплутенсе."Головні теми — розвиток українських студій, роль України в майбутньому Європи, протидія російській дезінформації, українська культура як складова стійкості та безпеки, освіта під час війни, переклад української літератури та присутність української мови в університетах Іспанії", — йдеться в повідомленні.Ішлося про запровадження нових курсів, спільні дослідження, обміни, публічні дискусії, переклади, роботу з українськими джерелами та партнерства між нашими університетами."Українські студії мають бути частиною університетського життя у Європі не як реакція на війну, а як відповідь на потребу в точному знанні. Росія десятиліттями вкладала ресурси в те, щоб світ пояснював Україну через чужі рамки. Тепер ми будуємо іншу систему: українська мова, українські джерела, українські дослідники, український досвід і прямі партнерства між університетами. Це важлива робота на покоління студентів, які мають знати Україну без посередників", — зазначила Олена Зеленська.Також підписали меморандуми про співпрацю з Університетом Еускала Герріко Країни Басків, Мадридським університетом Комплутенсе й Університетом Саламанки. Завершується підготовка до підписання меморандуму з Університетом Гранади.Уже зараз в Іспанії проводять воркшопи та семінари на українську тематику, доступний спеціалізований післядипломний курс "Українська мова A1", впроваджений цикл лекцій Closer to Ukraine про українську культуру та історію."Ми говорили про Україну через культуру, мову, пам’ять і свободу. Культура пояснює, чому Україна чинить опір, як суспільство зберігає гідність під час війни й чому російські міфи не можуть бути джерелом знань про нас", — зазначила радниця-уповноважена президента України з питань його фонду щодо підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник.Глобальна коаліція українських студій об'єднує 77 учасників із 26 країн, іще 130 іноземних інституцій висловили намір приєднатися.Нагадаємо, що з 2 по 19 березня в центрі Парижа працювала виставка "Скарби українських музеїв". Проєкт був частиною мистецької програми Сезону України у Франції "Вояж в Україну". Співорганізаторами стала мерія Парижа Ville de Paris..