# Суд

У вівторок, 2 грудня, депутата Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області Сергія Батрина, який кинув гранати під час сесії, засудили до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Він лише частково визнав свою провину.Про це повідомив Офіс генерального прокурора України. Прокурори у Верховному Суді довели обґрунтованість вироку, засудженому за вчинення терористичного акту та незаконне поводження з вибуховими пристроями."Прокурори в судах всіх інстанцій довели, що чоловік, будучи депутатом Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області, 15 грудня 2023 року під час засідання сесії з метою впливу на ухвалення рішень органом місцевого самоврядування кинув на підлогу приведені ним раніше в бойову готовність три осколкові гранати. Вибухи сталися миттєво. Постраждало 25 осіб, двоє з яких згодом померли", — йдеться в повідомленні.Суд першої інстанції за процесуального керівництва прокуратури визнав чоловіка винним за частиною 3 статті 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив загибель людей) та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження з вибуховими пристроями) та призначив йому довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. У травні 2025 року апеляційний суд залишив вирок без змін.Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду погодився з доводами прокурора, що призначене покарання є справедливим і відповідає важкості злочину. Зараз засуджений відбуває призначене судом покарання. Свою вину він визнав частково.Що відомо про теракт у Керецьківській ОТГНа Закарпатті в будівлі Керецьківської сільської ради 15 грудня 2023 року депутат Сергій Батрин під час засідання сесії підірвав три гранати "РГД". Тоді депутати закладали бюджет на наступний рік. Батрин просив надати йому слово, але його ігнорували. Коли ж розпочали обговорювати питання премії для голови громади, він розлютився, вийшов і повернувся вже з трьома гранатами, які кинув у залу.Внаслідок інциденту постраждали 26 осіб — їх тоді госпіталізували. Шестеро перебували у важкому стані. Один депутат помер у лікарні 16 грудня. Згодом помер ще один народний обранець.Тоді ж, 17 грудня, суд обрав запобіжний захід депутату Сергію Батрину. Його утримували під вартою без можливості внесення застави. У суді з посиланням на матеріали розслідування наголосили, що депутат вирішив підірвати гранати "з метою впливу на ухвалення рішень, чи вчинення або невчинення дій керівництвом Керецьківської ОТГ Хустського району".Нагадаємо, що в січні минулого року в Мукачеві невідомий кинув гранату на подвір'я депутата Закарпатської обласної ради. Тоді поліція розслідувала обставини події..

У вівторок, 2 грудня, Печерський суд Києва змінив запобіжний захід батьку детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Руслана Магамедрасулова Сентябру. Його випустили під домашній арешт.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на адвоката Магамедрасулова. За його словами, клопотання про зміну запобіжного заходу подав Офіс генерального прокурора України. Сентябру Магамедрасулову призначили нічний домашній арешт.Раніше, 26 листопада, Печерський суд відмовив адвокатам Сентябра Магамедрасулова у клопотанні про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на будь-який інший.Що відомо про "справу Магамедрасулових"СБУ разом з Офісом генпрокурора 21 липня одночасно влаштувала десятки обшуків у працівників НАБУ. Того ж дня СБУ оголосила підозри в злочинах проти національної безпеки двом представникам НАБУ — керівнику регіонального відділу Руслану Магамедрасулову та таємному працівнику Віктору Гусарову.Наступного дня Верховна Рада ухвалила закон про фактичну ліквідацію незалежності НАБУ та САП, зокрема, посилаючись на вплив на ці відомства Росії. Через масові протести та засудження парламент відновив повноваження антикорупційних органів.Однак Гусаров, Магамедрасулов і його 65-річний батько Сентябр досі перебувають під арештом. Їх підозрюють у нібито продажу технічних конопель представникам сектора економіки Росії.СБУ стверджує, що Руслан Магамедрасулов нібито виступав як посередник продажу до Республіки Дагестан (РФ) партій технічних конопель. Їх незаконне вирощування, за даними правоохоронців, організував його батько Сентябр.Батько та син не визнають провини. Магамедрасулов і його захист наполягають, що влада відкрила справи проти них, аби тиснути на НАБУ та скомпрометувати його.А ще 16 вересня СБУ та ДБР повідомили про нову підозру Магамедрасулову. За версією слідства, детектив НАБУ нібито використовував свої зв’язки та службовий вплив і вчиняв дії, спрямовані на незаконні махінації з податками українських суб’єктів господарювання.Коли засідання відновилося, адвокати заявили інше клопотання: просили суддю Шапутьку відкласти засідання та скерувати частину матеріалів справи до Київського апеляційного суду. Майже місяць тому СБУ та ДБР оголосили підозру детективу НАБУ Руслану Магомедрасулову у ще одному злочині: він нібито за винагороду у 900 тисяч гривень впливав на податкову, яка мала виключити близько десяти "конвертаційних" компаній з переліку ризикових. Це, вважає слідство, дало би змогу провести фінансові операції на майже 30 мільйонів гривень.На думку адвокатів детектива НАБУ, цю справу мав би розглядати ВАКС. А рішення про передачу справи туди має ухвалити Київський апеляційний суд.Нагадаємо, 25 листопада представники НАБУ заявили під час засідання комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, що підозрюваних у резонансній корупційній справі "Мідас" буде більше. Також тривають розслідування подібного характеру і в структурах української оборонки..

У понеділок, 1 грудня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід у вигляді триманні під вартою бізнесмену Тимуру Міндічу. Він фігурує у справі щодо розкрадань в "Енергоатомі".Про це повідомило "Суспільне". Журналісти констатували, що обрання запобіжного заходу проходило заочно, адже Тимур Міндіч виїхав з України.Адвоката Міндічу призначила держава — зв’язатися з підозрюваним йому не вдалося. Через це Тимуру Міндічу не призначили заставу, адже немає такої можливості під час заочного процесу суду.Прокурор у справі заявив, що Тимур Міндіч тиснув на Рустема Умєрова з намаганням вплинути на нього щодо закупівель неякісних бронежилетів. Рустем Умєров вже повідомляв, що мав розмову з Тимуром Міндічем щодо закупівлі бронежилетів, коли прауював міністром оборони."У підсумку контракт розірвали через невідповідність продукції вимогам, тому жоден продукт не постачали", — пояснив Умєров.Прокурор також зауважив, що Тимур Міндіч вів розмови з бізнесменом і фігурантом справи "Енергоатому" Олександром Цукерманом. Під час розмов вони використовували шумопригнічувальні засоби.Засідання суду закрили на 15 хвилин через розгляд доказів, які можуть загрожувати національній безпеці. Прокурори пояснили, що після обрання запобіжного заходу справу можуть передати до Інтерполу для затримання Міндіча, зокрема, під час перетину кордону.Учасники процесу заявили, що його місце перебування невідоме. На уточнення про можливе перебування в Ізраїлі прокурор відповів, що це залежить від законодавства країни та її співпраці з Інтерполом.Що відомо про спецоперацію "Мідас"Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Постачальники мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або втрати подальших замовлень. Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора Російської Федерації Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Упродовж 2025 року він мав вплив на міністра юстиції Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Раніше повідомлялося, що кодові імена "Карлсон", "Рокет" і "Тенор", які фігурують на аудіозаписах у гучній справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, вигадані не детективами НАБУ, а самими учасниками злочинної організації.У НАБУ зазначили, що Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Нагадаємо, що 22 листопада Центральне управління НАБУ оголосило в розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана, які є фігурантами справи про корупційну схему в "Енергоатомі"..

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) викрили на отриманні хабаря за скасування арешту лісоматеріалів суддю із Закарпатської області.Про це повідомила прес-служба САП. Там зазначили, що прокурор повідомив про підозру у проханні надати та одержанні неправомірної вигоди судді одного з районних судів Закарпатської області. Його дії кваліфіковано за відповідною статтею Кримінального кодексу України.У межах досудового розслідування, яке здійснюють детективи НАБУ, встановлено, що суддя в період з 15 вересня 2025 року по 28 листопада 2025 року висловив прохання директору приватного товариства надати йому та третім особам неправомірну вигоду за скасування арешту й повернення товариству на відповідальне зберігання майна."Мова йде про 20 кубічних метрів лісоматеріалів", — уточнили правоохоронці.Вони також розповіли, що суддя надавав поради щодо підготовки клопотання про скасування арешту майна та детальні інструкції, коли його подавати задля уникнення розподілу на розгляд іншому слідчому судді.Нещодавно, 28 листопада, суддю викрито на отриманні 1 300 доларів неправомірної вигоди, яку він завуальовано називав "конфетками". Слідство триває."Викриття злочину відбувалося детективами НАБУ спільно з управлінням стратегічних розслідувань у Закарпатській області Нацполіції за процесуального керівництва прокурора САП", — підсумували в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.Нагадаємо, 21 серпня директор ДБР Олексій Сухачов повідомляв про розслідування 587 кримінальних проваджень, пов’язаних із порушеннями у сфері лісового господарства. Значна частина з них стосується діяльності посадових осіб центрального офісу держпідприємства "Ліси України" та його філій..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора завершили досудове розслідування щодо колишнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. Після подій 2014 року він переховується в Росії та продовжує там працювати в інтересах держави-агресора.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там не назвали прізвища фігуранта, але очевидно, що йдеться про Віталія Захарченка."За даними слідства, він системно вчиняв злочини проти національної безпеки України та виправдовував агресію Росії. Обвинувальний акт скеровано до суду", — йдеться в повідомленні.У ДБР зазначили, що одразу після повномасштабного вторгнення 2022 року обвинувачений телефонував українським посадовцям і пропонував підписати з Росією так званий "договір про дружбу та захист". Фактично це означало добровільну здачу територій ворогу в обмін на "високі посади". Він наголошував, що діє від імені керівництва Росії.Слідство також встановило, що 2017-2023 років колишній міністр активно поширював проросійські наративи, спрямовані на підривну діяльність проти України. На сторінці у соцмережі "Вконтакте" він розміщував матеріали на кшталт "Неонацистская диктатура под информационным прикрытием", "Необходимость денацификации становится вопросом выживания народа Украины", "Несколько тезисов о кровавых преступлениях Киевской хунты" й інші. Ці публікації створювали ідеологічне підґрунтя для російської агресії та завдавали шкоди державній та інформаційній безпеці України.З березня по квітень 2022 року колишній посадовець оприлюднив на YouTube-каналі Inside Media Holding близько 30 відео під назвою "Виталий Захарченко — дайджест текущих событий в Украине". У них він виправдовував агресію Росії, перекручував історичні факти та повторював пропагандистські тези. Аналогічний контент публікував в Instagram, зокрема, відео "Украина — это ИГИЛ?" чи "Буча: фейк или реальность?"Також він з’являвся у пропагандистських російських ефірах — зокрема, у програмі "Вечер с Владимиром Соловьевым" 5 червня 2022 року та під час засідання Ради безпеки ООН у форматі відеоконференції 27 грудня 2023 року. Там він виправдовував дії Росії та стверджував, що агресія нібито була "вимушеною".Правова кваліфікація колишнього міністра:державна зрада;державна зрада в умовах воєнного стану;виправдовування збройної агресії Росії з використанням ЗМІ."Максимальне покарання за цими статтями — до 15 років позбавлення волі. Наразі підозрюваний переховується у Росії та продовжує антиукраїнську діяльність", — зазначили в ДБР.Також у Бюро додали, що в межах іншого кримінального провадження 2024 року слідчі передали повний пакет матеріалів для застосування санаційного механізму стягнення активів колишнього міністра у дохід держави. ДБР своєчасно провело всі необхідні слідчі дії, вручило ухвали про арешт представникам власника, системно контролювало процес передачі майна в АРМА.Серед цього майна зрадника є елітне домоволодіння із земельними ділянками у Києві. ДБР ще 2021 року забезпечило накладення на нього арешту та передачу в управління АРМА. Завдяки діям ДБР у жовтні 2025 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення активів, у тому числі й домоволодіння обвинуваченого в дохід держави.Водночас ДБР 2024 року ініціювало аудит Рахункової палати, який встановив системні недоліки в роботі АРМА щодо відбору управителів: попри численні проведені конкурси, управителя майна так і не призначили. Водночас у межах своїх повноважень ДБР вчасно та в повному обсязі виконало всі дії, необхідні для конфіскації активів зрадника.Нагадаємо, що впродовж цього року працівники ДБР задокументували злочини, через які держава зазнала збитків на 12 мільярдів та 793 мільйони гривень..

Українського актора Остапа Ступку засудили до трьох років позбавлення волі за дорожньо-транспортну пригоду, яку він скоїв у Києві в стані алкогольного сп'яніння.Про це повідомляє "Главком" із посиланням на судові документи."Київський апеляційний суд залишив без змін вирок суду першої інстанції Народному артисту України, провідному актору Театру Франка Остапу Ступці, обвинуваченого за частиною 2 статті 286-1 Кримінального кодексу (вчинення ДТП у стані алкогольного сп’яніння, яке заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження). Згідно з вироком, актора засуджено до трьох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на вісім років", — йдеться у повідомленні.За даними видання, прокурор намагався змінити вид покарання. Зокрема, він наголошував, що актор має провести три роки за ґратами, адже він у стані алкогольного сп’яніння зухвало порушив правила дорожнього руху та завдав значної школи потерпілому.Натомість адвокати артиста просив апеляцію призначити Ступці штраф у розмірі 170 тисяч гривень та зменшити заборону актору сідати за кермо авто з восьми років до п’яти років. Так, адвокати надали суду позитивні характеристики на актора від Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, голови національної спілки театральних діячів, Національної спілки кінематографів.До того ж до матеріалів справи додали подяки від військових за благодійну й волонтерську діяльність обвинуваченого актора і квитанцію на суму 100 тисяч гривень, які Ступка переказав на ЗСУ. Однак аргументи захисту не вплинули на суд, тому вирок актору залишився без змін.Що відомо про "п'яну" ДТПУ квітні 2023 року Остап Ступка в стані сильного алкогольного сп'яніння скоїв ДТП у Голосіївському районі Києва. Актор на швидкості в'їхав на своєму Range Rover у припаркований Mitsubishi. Водій Mitsubishi отримав серйозні травми, через що три дні провів непритомний у реанімації й переніс операцію. Рівень алкоголю в крові Ступки становив 1,62 проміле при нормі 0,2.Остапу Ступці повідомили про підозру у скоєнні злочину — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.Нагадаємо, 6 квітня у Шевченківському суді Києва обрали запобіжний захід українському актору Остапу Ступці. Актору призначили нічний домашній арешт..

У п'ятницю, 28 листопада, у Німеччині суд заарештував українця Сергія Кузнецова, якого підозрюють у причетності до підривів газопроводів "Північний потік" та "Північний потік-2".Про це повідомив Офіс генерального прокурора ФРН."Слідчий суддя Федерального суду сьогодні (28 листопада 2025 року) видав ордер на арешт проти громадянина України Сергія К." — наголошується у прес-релізі.Також наголошується, що Кузнецова було заарештовано в Італії 21 серпня 2025 року та екстрадовано до Німеччини 27 листопада.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Окрім того, 15 жовтня Верховний суд Італії скасував рішення про екстрадицію українця Сергія Кузнєцова до Німеччини. Там йому інкримінують причетність до підриву російських "Північних потоків".Нагадаємо, 12 листопада стало відомо, що колишній український офіцер Сергій Кузнєцов припинив голодування у в'язниці в Італії. При цьому він звинувачував італійську владу в тому, що вона намагалася будь-що домогтися його зізнання в підриві "Північного потоку" 2022 року. .

Після тримісячного ув’язнення Італія екстрадувала до Німеччини 49-річного українця Сергія Кузнєцова, якого підозрюють в організації підривів газопроводів "Північні потоки" у 2022 році.Про це повідомляє Spiegel. За даними журналістів, про передачу Кузнєцова заявила Федеральна прокуратура Німеччини.Зазначається, що українця доставили до Німеччини вертольотом у супроводі німецьких посадовців. Найближчим часом суд має обрати йому запобіжний захід. Попередньо, це буде арешт.Після цього Кузнєцова чекає судовий розгляд у Німеччині. Більшу частину часу до екстрадиції чоловік провів у в’язниці на півночі Італії, де його й затримали. За інформацією ЗМІ, він неодноразово намагався запобігти видачі, зокрема оголошував голодування.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Окрім того, 15 жовтня Верховний суд Італії скасував рішення про екстрадицію українця Сергія Кузнєцова до Німеччини. Там йому інкримінують причетність до підриву російських "Північних потоків".Нагадаємо, 12 листопада стало відомо, що колишній український офіцер Сергій Кузнєцов припинив голодування у в'язниці в Італії. При цьому він звинувачував італійську владу в тому, що вона намагалася будь-що домогтися його зізнання в підриві "Північного потоку" 2022 року. .

Російський суд виніс вирок стосовно п’ятьох громадян Росії, трьох громадян України та Вірменії. Їх звинувачують у підриві Кримського мосту 8 жовтня 2022 року. Суддя задовольнив прохання прокурора та засудив їх до довічного увʼязнення.Про це повідомила прес-служба Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону."Встановлено, що підсудні у період з 3 березня по 2 серпня 2022 року ввійшли до складу організованої злочинної групи, метою якої було вчинення терористичного акту на Кримському мосту", — йдеться в повідомленні.Російські судді також додали, що, виконуючи відведені ролі, кожен із підсудних узяв участь у реалізації зазначеного плану."У результаті спланованих і скоординованих дій членів організованої групи 8 жовтня 2022 року в момент проходження заданої точки маршруту на Кримському мосту вибуховий пристрій привели в дію", — зазначили в суді.Росія звинуватила у "теракті" вісьмох людей — це Роман Соломко, Артур Терчанян, Олег Антіпов, Дмитро Тяжолих, Артем Азатьян, Георгій Азатьян, Володимир Злоба й Олександр Білін.За даними російського слідства, від вибуху на Кримському мосту 8 жовтня 2022 року загинули п'ятеро людей. За їх доказами, водій, який перевозив вибуховий пристрій у вантажівці, не знав про підготовку вибуху та теж загинув. Окремо на суді акцентувалися збитки, яких "завдали обвинувачені Російській Федерації".Усіх підозрюваних суд відправив відбувати довічний термін, частину якого у в'язниці, та зобов'язав сплатити понад сім мільярдів рублів  матеріальної та моральної шкоди.Перше засідання у цій "справі" відбулось 12 лютого 2025 року. Тоді усі "підозрювані" відмовились визнавати свою вину.Як відомо, г олова СБУ Василь Малюк підтвердив причетність служби до вибуху на Кримському мосту 8 жовтня 2022 року. Невдовзі московський суд заочно ухвалив рішення про його арешт.Нагадаємо, що в Головному управлінні розвідки заявляли, що Кримський міст є незаконною, відповідно "вкрай нестабільною" конструкцією. Тому українців застерегли від користування переправою..

У Рівненській області багатодітна матір народила дитину вдома, а потім жорстоко вбила її. На момент злочину жінка не усвідомлювала своїх дій.Про це повідомила прес-служба Рівненської обласної прокуратури.За даними слідства, 2 липня 2025 року 35-річна жителька села Собіщиці Вараського району на 38 тижні вагітності вдома народила дівчинку. Проте замість того, щоб викликати медиків, породілля притисла немовля до себе та задушила."За результатами проведеної психіатричної експертизи встановлено, що матір неосудна, на час вчинення злочину і дотепер вона не усвідомлює своїх дій та не може керувати ними", — зазначили в прокуратурі.Прокурор звернувся до суду з клопотанням про зміну жінці запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.Варто зауважити, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Раніше у Дніпрі на вулиці в поліетиленовому пакеті знайшли новонароджену дитину. Матір винесла малюка одразу після пологів.Нагадаємо, 22 листопада на Черкащині через недбалість матері у пожежі загинули четверо дітей. Ще двоє малюків отримали опіки та перебувають у лікарні. Жінці повідомили про підозру. .

Уродженець Черкащини влітку вийшов із в’язниці та невдовзі скоїв напад на дівчину. Тоді його затримали. Прокурори Дніпровської окружної прокуратури Києва скерували до суду обвинувальний акт щодо ґвалтівника.Про це повідомила прес-служба Київської міської прокуратури. Правоохоронці встановили, що в Дніпровському районі Києва обвинувачений із ножем напав на 20-річну киянку, забрав прикраси та гроші, після чого вчинив сексуальне насильство та зґвалтував."Дії чоловіка кваліфіковано за частиною 1 статті 153, частиною 2 статті 152, частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України, а саме: вчинення насильницьких дій сексуального характеру; зґвалтування, вчинене особою, яка раніше вчинила аналогічний злочин і розбій", — наголосили в прокуратурі.Там додали, що цього чоловіка 2014 року вже засуджували до 14 років позбавлення волі за вбивство з корисливих мотивів, грабіж і розбійний напад. У липні цього року він вийшов на волю."Тоді ж чоловік скоїв два напади на жінок. Кримінальне провадження щодо нього вже розглядає Шевченківський районний суд Києва. Обвинувачений перебуває під вартою", — зауважили у столичній прокуратурі.Прокурори також додали, що санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 15 років."Досудове розслідування проводили слідчі Дніпровського управління поліції Головної управління Національної поліції в Києві", — підсумували в Київській міській прокуратурі.Нагадаємо, 14 листопада стало відомо, що в Сумах закінчився судовий процес над 60-річним художником, який під виглядом уроків живопису розбещував семирічних дівчат. Суд визнав чоловіка винним і призначив 10 років ув’язнення — мінімальний термін, який дозволяє закон..

У Сумській області подружжю загрожує до п'яти років в'язниці. За даними правоохоронців, чоловік та дружина неналежно виконували батьківські обов'язки, що призвело до смерті двомісячного немовляти.Як повідомляє прес-служба Національної поліції України, новонароджений хлопчик, який з'явився на світ 21 квітня 2024 року, не отримував від батьків належного догляду та повноцінного харчування."Через це у дитини спостерігалося різке зниження ваги, затримка розвитку та інші ознаки виснаження. Ба більше, коли хлопчик занедужав, батьки вчасно не звернулись за медичною допомогою, відтак 15 липня 2024 року дитина померла від вірусної інфекції невстановленої етіології", — зазначили у поліції.Так, за висновками експертів, між невиконанням матір'ю та батьком обов'язків і настанням смерті дитини є причинно-наслідковий зв'язок, адже вчасне звернення до медиків і відповідне лікування дозволило б призупинити розвиток дистрофічних змін організму, покращити стан імунної системи й вплинуло б на тяжкість перебігу інфекційних захворювань.Наразі слідство у справі завершено, обвинувальний акт скеровано до суду. Подружжя обвинувачують у вчиненні злочину, передбаченого статтею 166 Кримінального кодексу України — злісне невиконання обов'язків з догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.Нагадаємо, у Рівному в одній з лікарень від опіків та опікового шоку померло немовля. Про підозру оголосили медсестрі медичного закладу..

У вівторок, 25 листопада, адвокат підозрюваної у справі про розкрадання в "Енергоатомі" Лесі Устименко подав апеляційну скаргу на рішення щодо запобіжного заходу. Раніше суд призначив їй тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави в розмірі 25 мільйонів гривень. Суд залишив запобіжний захід без змін.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти цитують сторону захисту, яка стверджує, що на момент затримання Устименко не мала статусу підозрюваної.Адвокат зазначив, що інкримінований їй злочин не передбачає застосування "суворого" запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За словами захисника, Устименко нікому грошей не передавала та ні від кого їх не отримувала, а лише рахувала їх та формувала певні суми.Адвокат і підозрювана на запитання суду повідомили, що не знають, хто саме вніс заставу. А під час виступу захисник додав, що компанія, яка внесла 25 мільйонів гривень, є новоствореною, тож їм невідома.Прокурор відхилив апеляційну скаргу, наголошуючи, що слідчі дії проводили в законний спосіб. Також зазначає, що Устименко, за даними кримінального провадження, є членом злочинної організації, яка займалася відмиванням та привласненням незаконних коштів і брала участь у легалізації понад 145 мільйонів гривень.Суд відхилив апеляційну скаргу сторони захисту та залишив запобіжний захід без змін.Що відомо про спецоперацію "Мідас"Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Постачальники мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або втрати подальших замовлень. Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора Російської Федерації Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Упродовж 2025 року він мав вплив на міністра юстиції Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Деталі про "бек-офіс"Ігоря Фурсенка, якого називають бухгалтером "бек-офісу", було зафіксовано на записах, де він говорив, що нести коробку з грошима "таке собі задоволення". Фурсенко зареєстрований як приватний підприємець, що займається консультуванням з питань інформатизації, а його номер в інших абонентів підписаний як "Ігор співробітник Михайла Цукермана". Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк раніше повідомляв, що брати Цукермани "вели фінансову частину у Тимура Міндіча".Щодо Лесі Устименко, то вона фігурує в контактах як "Леся Київ Фінансист Братів" і є приватною підприємницею у сфері дослідження кон'юнктури ринку.Раніше повідомлялось, що кодові імена "Карлсон", "Рокет" і "Тенор", які фігурують на аудіозаписах у гучній справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, вигадані не детективами НАБУ, а самими учасниками злочинної організації.У НАБУ зазначили, що Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Нагадаємо, що 21 листопада центральне управління НАБУ оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана, які є фігурантами справи про корупційну схему в "Енергоатомі"..

У понеділок, 24 листопада, вільнюський суд призначив громадянину України Данилу Бардадиму три роки та чотири місяці позбавлення волі за підпал магазину Ikea у столиці. Він зробив це на замовлення спецслужб Росії.Про це повідомив литовський мовник LRT. Журналісти зазначили, що українця засудили за підготовку до вчинення терористичних актів і підпал, а також за незаконне зберігання вибухових речовин, отримання спеціальних навичок, в'їзд до Литви та подорож до Латвії з наміром вчинити терористичні акти.Прокурор у справі просив чотири роки позбавлення волі. Та термін зменшили через розгляд справи за скороченою процедурою та швидкий розгляд доказів. Також Данилу Бардадиму було 17 років на момент вчинення злочину.Адвокатка українця повідомила, що вирішуватиме, чи подавати апеляцію на рішення суду лише після повного ознайомлення Данила Бардадима з вироком.Медійники розповіли, що подія сталася 8 травня 2024 року — тоді в магазині Ikea у Вільнюсі встановили вибуховий пристрій із таймером. Це спричинило вибух і пожежу вночі.Однак пожежа тоді не набула значного поширення. Її вчасно виявили, тому ніхто не постраждав унаслідок теракту.Виконавцями злочину виявилися двоє молодих чоловіків, серед них тоді ще 17-річний Данило Бардадим. Другий підозрюваний зміг виїхати до Польщі, де теж вчинив акт підпалу торгівельного центру.У прокуратурі Литви заявили, що обидва виконавці отримували вказівки від російських спецслужб. Їм обіцяли 10 тисяч євро за підпал торгівельних центрів у Литві та Латвії.Нагадаємо, що на початку листопада антиукраїнського активіста та відеострімера Петра Н. на псевдо "Назар" затримали в Польщі. Він займався антиукраїнськими провокаціями в різних містах країни..

Суд німецького міста Оснабрюк засудив 44-річного чоловіка за розпалювання ненависті проти українців. Він поширював антиукраїнські наративи в соціальній мережі TikTok і ображав біженців з України.Про це повідомили журналісти німецького видання DPA.Вони констатували, що від початку повномасштабної російської агресії проти України та до червня 2024 року чоловік, серед іншого, називав на своєму каналі в TikTok українське населення "покидьками" та погрожував насильством окремим людям.Окрім того, він закликав фотографувати та вбивати українських громадян. Його дописи були просякнуті ненавистю до українців і всього українського.У травні 2024 року окружний суд Оснабрюка засудив 44-річного чоловіка до десяти місяців умовного ув'язнення. Спершу він подав апеляцію, але цього тижня відкликав її.Оскільки апеляцію відкликана, рішення окружного суду Оснабрюка набуло чинності. Тож тепер він покараний офіційно. Крім того, йому заборонили поширювати будь-які повідомлення, що стосуються України й українців.Нагадаємо, що в грудні минулого року в Німеччині суд визнав винними чотирьох підлітків, які з ножами та кийками напали на двох молодих українців, які пізніше померли від отриманих травм. Нападники отримали тривалі терміни ув'язнення.Їх визнали винними у звичайному "безпричинному" вбивстві. Двоє з них отримали 10 років позбавлення волі, двоє інших — вісім із половиною років позбавлення волі кожен..