У четвер, 8 травня, слідча суддя Печерського райсуду Києва розглянула клопотання адвокатки одеського колишнього військкома Євгена Борисова. Скандальному військовому зменшили заставу у понад два рази.Про це TrueUA повідомили джерела у прокуратурі.Суд, зокрема, відмовив в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну Борисову запобіжного заходу. Екс-військкому продовжено строк запобіжного заходу — тримання під вартою.Водночас клопотання адвокатів частково задоволено, зменшено суму застави зі 179 863 200 гривень до 80 002 788 гривень, повідомляють наші джерела у прокуратурі.Справа Євгена Борисова: що відомоОдне із журналістських розслідувань показало, що мати військкома 2023 року придбала житловий будинок в Іспанії за понад чотири мільйони євро. 2024 року вона стала власницею автомобіля Mercedes-Benz EQV, який коштував майже три мільйони гривень. Та це не єдина родичка Борисова, яка має чималі статки. Зокрема, теща екс-військкома впродовж останніх років стала власницею коштовного автопарку, хоча не мала для цього достатніх коштів законного походження. До елітного автопарку увійшли Toyota Land Cruiser Prado, Mercedes-Benz G 63 AMG; Toyota Land Cruiser.Власне, дружина Борисова придбала офісне приміщення в Іспанії вартістю 737 тисяч євро, однак також не мала для цього достатньої кількості законно отриманих активів та доходів.Колишнього військкома підозрюють:у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави активів, вартість яких більш ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи (ст. 368-5 КК України);у нез’явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану — вчиненні кримінального правопорушення (ч. 5 ст. 407 КК України);в ухиленні військовослужбовця від несення обов’язків військової служби шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану (ч.4 ст. 409 КК України).Санкції статей передбачають до 10 років позбавлення волі.24 липня 2024 року працівники Державного бюро розслідувань спільно з Офісом генерального прокурора затримали Євгена Борисова у Києві. Аби заплутати правоохоронців, він змінював мобільні телефони та маршрути пересування.Нагадаємо, 15 квітня 2024 року апеляційний суд Києва залишив під вартою колишнього одеського військкома Євгена Борисова.
У Тернопільській області 21-річна жінка вбила свого чотирирічного сина, який був інвалідом з народження. Смерть дитини настала внаслідок умисних дій матері.Як повідомила прес-служба Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, трагедія трапилася ще у червні 2024 року. "Про смерть сина повідомила матір. Вона розповіла, що залишила дитину без нагляду та їжі на кілька днів, а коли повернулася, хлопчик був уже мертвий", — зазначили в поліції.Проте судово-медичний експерт встановив, що причина смерті дитини — механічна асфіксія. Окрім цього стало відомо, що хлопчик кілька днів нічого не їв, оскільки в шлунку та кишківнику були відсутні харчові маси та продукти їх травлення.Жінці оголосили підозру ще на початку березня. Проте слідчі продовжили працювати над справою і після проведених численних експертиз, перевірок та допитів встановили, що дитину вбила власна матір.За вбивство власної дитини жінці загрожує довічне ув'язнення. Нагадаємо, раніше в Одеській області 43-річна жінка умертвила свою дев'ятимісячну доньку через плач. Горе-матір в стані нервового зриву смертельно травмувала дитину, спричинивши удушення.
У вівторок, 6 травня, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ухвалив рішення про завершення досудового розслідування у справі колишнього заступника керівника Офісу президента України Андрія Смирнова та власника будівельної компанії.Про це повідомила прес-служба САП. Там зазначили, що зараз детективи НАБУ відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення."У межах досудового розслідування встановлено, що 2019-2021 років високопосадовець легалізував незаконно набуті кошти шляхом фінансування будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів, що розташовані в рекреаційній зоні на території Одеської області", — йдеться в повідомленні.Прокурори з’ясували, що він особисто контролював хід будівництва, спілкуючись із власником будівельної компанії, визначав, які будівельні роботи проводити, та для їх оплати надав власнику будівельної компанії майже 6,5 мільйона гривень."Попри те, що збудований будинок фактично належав високопосадовцю, право власності на нього спершу оформили на товариство, а вже після повідомлення йому про підозру переоформлено на фізичну особу", — пояснили правоохоронці.Крім того, САП і НАБУ з’ясували, що 2022 року до топ-посадовця звернувся власник будівельної компанії із проханням посприяти в ухваленні Антимонопольним комітетом України рішення про скасування результатів тендера, у якому перемогло інше товариство, та забезпечити перемогу саме його компанії. За це він запропонував посадовцю виконати будівельні роботи в його будинку на узбережжі моря на загальну суму 100 тисяч доларів.Високопосадовець погодився на висунуту пропозицію та, використавши своє службове становище, виконав узяті зобов’язання. Відповідні державні органи згодом ухвалили "потрібні" рішення.Також встановлено, що 2020-2022 років посадовець набув активи вартістю 17,1 мільйона гривень. Ідеться про дві автівки (Mercedes-Benz, Volkswagen), два мотоцикли (Honda та BMW), три паркомісця в Києві, квартиру у престижному житловому комплексі у Львові та земельну ділянку на Закарпатті."Переважна частина набутого майна оформлена на рідного брата, проте особа зберегла за собою право розпоряджатися ним у повному обсязі. Мотоцикл Honda зареєстровано на друга, однак згодом посадовець переоформив його на себе", — додали в САП.Там з’ясували, що ні офіційного доходу, ні заощаджень не вистачало для їх придбання. Різниця між вартістю майна та коштами особи — 15,7 мільйона гривень.Тож дії колишнього заступника керівника Офісу президента України кваліфіковані за статтею Кримінального кодексу України "Прийняття пропозиції неправомірної вигоди в розмірі 100 тисяч доларів і легалізація незаконно набутих коштів", власника будівельної компанії — за статтею "Пропозиція надати неправомірну вигоду в розмірі 100 тисяч доларів".Нагадаємо, що 5 травня ВАКС змінив запобіжний захід для Андрія Смирнова. Його відправили під варту до 22 травня з можливістю внести заставу у 18 мільйонів гривень, яку за нього й внесли.
У понеділок, 5 травня, Вищій антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для колишнього заступника керівника Офісу президента України Андрія Смирнова. Його відправлено під варту до 22 травня. Також у нього є можливість внести заставу у 18 мільйонів гривень.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що колишнього посадовця звинувачують у легалізації незаконно набутих коштів і прийнятті пропозиції про отримання хабаря в особливо великому розмірі.Сторона обвинувачення клопотала про тримання Смирнова під вартою з альтернативою застави понад 20 мільйонів. За свого боку адвокат заявляв, що слідство не навело доказів легалізації коштів."Також не наведені ризики, які є підстави саме для такого запобіжного заходу, тримання під вартою. Це клопотання не є обґрунтованим. Пів року триває розслідування, і жодних нових доказів у справі немає", — сказав захисник Смирнова.Коментуючи рішення суду, колишній заступник керівника Офісу президента України заявив, що "доведе свою невинуватість"."Я вважаю рішення суду несправедливим. Я буду боротися та доведу свою невинуватість. У мене є свої переконання та здогадки, хто за цим стоїть, але я думаю, що це не варто обговорювати. Але ми доведемо, що ми праві", — сказав Смирнов.Що відомо про незаконне збагачення СмирноваУ жовтні минулого року Національне антикорупційне бюро України розслідувало справу проти заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова. Щоправда, її деталі не розголошували, оскільки не було письмового дозволу слідчого або прокурора.Згодом стало відомо, що це стосується набуття транспортних засобів та нерухомості по занижених цінах на ім’я рідного брата Андрія Смирнова. Слідчі отримали доступ до банківських сейфових скриньок, інформації про об’єкти нерухомості та рух коштів на банківських рахунках за останні 10 років, що були оформлені як на самого Андрія Смирнова, так і на його родичів.Зокрема, його брат Ігор придбав майно, квартиру та земельну ділянку в Карпатах за ціною, значно нижчою за ринковою загальною сумою чверть мільйона доларів. Брати не змогли дати однозначну відповідь, звідки взяли гроші на покупки та чому ціни занижені.Крім того, правоохоронні органи вивчали інформацію щодо поїздок Андрія Смирнова до Москви, які відбувалися у період з 2014 року до 2019 рік вже після здійснення окупації Криму та частини Донбасу Російською Федерацією.Андрій Смирнов працював заступником керівника Офісу президента України з 10 вересня 2019 по 29 березня 2024 року.Нагадаємо, 16 квітня стало відомо, що САП і НАБУ повідомили про нову підозру Андрію Смірнову. Йдеться про отримання неправомірної вигоди в розмірі 100 тисяч доларів і легалізацію незаконно набутих коштів.
У Конотопі на Сумщині 19-річний юнак влаштував стрілянину біля розважального закладу. Йому загрожує до семи років тюрми.Про це повідомила поліція Сумської області."У Конотопі слідчі поліції під процесуальним керівництвом прокуратури скерували до суду обвинувальний акт відносно 19-річного молодика, який своїми діями виявив особливу зухвалість та явний цинізм до оточуючих. За це йому загрожує кримінальна відповідальність", — йдеться у повідомленні.За даними слідства, в день скоєння злочину молодик розважався у барі з друзями. Коли вони вийшли на вулицю, 19-річний юнак став чіплятись до одного із відвідувачів закладу, висловлюючи своє невдоволення тим, що останній стояв поруч з ними та ніби-то підслуховував їх розмови.Проте потерпілий не реагував на провокації. Це ще більше розлютило кривдника. Тоді зловмисник дістав стартовий пістолет та вистрілив у повітря та в бік потерпілого. Крім того, юнак вдарив руків'ям зброї по голові постраждалого та втік з місця події."У ході огляду прилеглої території слідчі виявили та вилучили три відстріляні гільзи. Надалі оперативники, використовуючи можливості кримінального аналізу, встановили місцеперебування фігуранта та вилучили пістолет. Наразі слідчі поліції за процесуального керівництва прокуратури вже скерували до суду обвинувальний акт за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України "Хуліганство". Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років", — додали у поліції.Нагадаємо, що 22 квітня у Святошинському районі Києва підстрелили чоловіка. Поліція встановлювала обставини інциденту та розшукувала осіб, причетних до злочину.Також правоохоронці повідомляли, що 26 березня в Оболонському районі Києва невідомий здійснив стрілянину, внаслідок якої постраждав чоловік. Зловмисника затримали.
У Полтавській області перед судом постане багатодітна матір, яка народила дитину вдома, а потім буквально вбила її, накривши мокрим одягом. Такі дії жінки призвели до удушення немовляти. Про це повідомила прес-служба Полтавської обласної прокуратури.За даними слідства, 31 січня 2025 року вранці 34-річна жінка, яка проживає у Миргородському районі, вдома народила хлопчика. Після пологів вона руками розірвала пуповину та накидала на новонародженого мокрий одяг, чим обмежила немовляті доступ повітря. "Відповідно до лікарського свідоцтва смерть дитини настала внаслідок механічної асфіксії", — інформують в прокуратурі.Вказується, що жінка є багатодітною матір’ю, на відповідному обліку у зв’язку з вагітністю не перебувала. На момент настання пологів вона мала можливість звернутися до медичного закладу, проте свідомо цього не зробила.Прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно жінки. Їй інкримінують — "Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини". Нагадаємо, у Хмельницькій області судитимуть 24-річну жінку, яка морила голодом власну дитину. Внаслідок цього шестимісячний малюк потрапив до реанімації.
Начальник Черкаського об’єднаного міського Територіального центру комплектування та соціальної підтримки умисно не призивав на військову службу окремих військовозобов’язаних. За зрив мобілізації йому загрожує 12 років тюрми.Як повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань, досудове розслідування уже завершено, а обвинувальний акт скеровано до суду."Посадовець умисно сприяв не призивати на військову службу окремих військовозобов’язаних, чим зірвав виконання планів щодо направлення мобілізованих до навчальних центрів та бойових частин Збройних сил України", — йдеться у повідомленні.Слідство встановило, що офіцер, перевищуючи свої службові повноваження, незаконно "приймав рішення про не призов та анулювання повісток" окремим чоловікам призовного віку. Такі дії завдали шкоди належному забезпеченню комплектування підрозділів, зокрема тих, що виконують спеціальні завдання в умовах воєнного стану."Фактичне виключення окремих осіб із переліку мобілізованих викликало резонанс у суспільстві, дискредитувало роботу ТЦК та СП і сам процес мобілізації. Також це сприяло формуванню негативного ставлення до військової служби та підриву авторитету військовослужбовців загалом", — пояснили в ДБР.Начальника ТЦК звинувачують у:недбалому ставленні військової службової особи до служби, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану;перевищенні службових повноважень військовою службовою особою, якщо це спричинило істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану.Офіцерові загрожує тюремний строк терміном на 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.Нагадаємо, нещодавно на Тернопільщині правоохоронці затримали працівника Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який за хабаря обіцяв військовозобов'язаному звільнення від військової служби.
У п'ятницю, 2 травня, Шевченківський районний суд міста Києва обрали запобіжний захід підозрюваній у нападі на активіста та волонтера Сергія Стерненка.Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, нападниця перебуватиме під вартою до 29 червня без права внесення застави. Також суд зобов’язав забезпечити підозрюваній медичну допомогу з проведення гемодіалізу тричі на тиждень, адже вона має хворі нирки.Водночас сама підозрювана перед судовим засіданням заявила, що не знала Стерненка та не стежила за його діяльністю. Натомість адвокат нападниці заявив, що людина, якій вона цілком довіряла, запропонувала ліквідувати Стерненка, пояснюючи це тим, що він нібито працює на ФСБ РФ.Він додав, що його підзахисна проходила курси стрільби, готуючись до замаху. Скільки пострілів зробила, вона не памʼятає. Крім того, нападниця розповіла, що людина, яка спілкувалася з нею у месенджері Viber, представилася співробітником СБУ, а згодом вона і взагалі закохалася у нього, навіть попри те, що ніколи не бачила."Мене спочатку залякали а потім, я закохалась в цю людину. Але фото не бачила. Спілкувались у Viber, закохалась в слова", — сказала жінка.Також під час засідання суддя повідомив, що під час нападу Стерненко отримав наскрізне верхнє поранення стегна. Замах на Сергія Стерненка: що відомоВдень 1 травня на активіста та волонтера Сергія Стерненка здійснили замах. Його намагалися вбити із вогнепальної зброї. Це вже четвертий замах на життя громадського діяча за останні сім років.Нападницю затримали одразу на місці події. За даними СБУ, замах на активіста здійснила 45-річна уродженка Одеської області, яка проживала у столиці. В кінці минулого року її дистанційно завербували російські спецслужби, коли вона шукала "швидкий заробіток" в інтернеті.Відтак, як встановило слідство, спершу на замовлення кураторів вона вела спостереження за визначеними автівками, фотографувала їх та передавала інформацію своєму "контактеру". Згодом жінка отримала завдання виготовити саморобний вибуховий пристрій, а також змінити місце проживання — переїхати у квартиру в центральній частині Києва.Із середини квітня фігурантка почала слідкувати за громадським активістом та волонтером Сергієм Стерненком, оселившись в одному з ним житловому комплексі. Пізніше вона отримала координати "схрону", в якому була захована вогнепальна зброя ‒ пістолет моделі ПМ та набої до нього.А вранці 1 травня 2025 року куратор дав їй вказівку здійснити убивство активіста поблизу його помешкання. Завдяки попереднім спостереженням, зловмисниці вже були відомі марка автомобіля та приблизний час, коли волонтер залишає своє житло.У момент виходу Сергія Стерненка з будинку російська агентка здійснила кілька пострілів: одна з куль влучила йому в ногу. За результатами обшуків у неї виявлено телефон із доказами роботи на РФ, а також компоненти до саморобного вибухового пристрою, які вона зберігала в іншій квартирі. Нагадаємо, 1 травня журналісти показали відео нападу на Сергія Стерненка. На відеоролику видно, як жінка стоїть біля входу в будівлю, з якої виходить волонтер Сергій Стерненко та ще двоє чоловіків. У цей час нападниця підійняла пістолет та вистрелила в активіста.
У Києві до довічного позбавлення волі засудили іноземця-маніяка, який вбив 11 людей. Його було затримано ще у січні 2024 року.Про це повідомила Київська обласна прокуратура. За даними слідства, чоловік з лютого 2018 року по січень 2024 року вбив 11 людей, а також скоїв замах на вбивство."Обвинувачений — громадянин Узбекистану без постійного місця проживання, позбавив життя трьох жінок та вісьмох чоловіків, ще одну жертву намагався вбити, втім не зміг довести задумане до кінця", — йдеться у повідомленні.Як зауважили у прокуратурі, чоловіка затримали за те, що в січні 2024 році він зайшов під виглядом покупця в магазин квітів в Голосіївському районі Києва та завдав продавчині понад тридцять смертельних ударів ножем. Після цього він забрав її золоті прикраси та втік. За підозрою у скоєнні злочину чоловіка затримали.У скоєнні цього вбивства чоловік зізнався і почав в деталях розповідати про аналогічні злочини. Його жертвами були здебільшого люди без постійного місця проживання, з якими чоловік знайомився, вживав алкоголь, а потім вбивав їх. Тіла вбитих знаходили тоді, коли встановити обставити та причини смерті було вкрай важко."Кожну жертву обвинувачений добре пам’ятав та сподівався, що детальні розповіді пом’якшать вирок. Суд, оцінивши надані докази, визнав чоловіка винним в інкримінованих злочинах та призначив максимальне покарання, передбачене законом – довічне позбавлення волі. Наразі він перебуває під вартою", — наголосили у прокуратурі. Нагадаємо, у Павлограді Дніпропетровської області трапилося моторошне вбивство. Чоловік задушив рідну матір, а тіло намагався сховати у колодязі, заливши бетонним розчином.Також раніше у селищі Гришківці Житомирської області трапилася шокуюча трагедія. Чоловік до смерті побив 34-річну місцеву жінку, яку сплутав зі своєю дружиною.
У Верховному Суді України заявили, що під час дії воєнного стану громадяни, незалежно від релігійних переконань, зобов’язані виконувати військовий обов’язок. І європейські норми це підтверджують.Про це повідомила прес-служба Верховного Суду України, коментуючи резонансну справу, в якій чоловіка засудили до трьох років ув’язнення за ухилення від мобілізації.Обвинувачений, який є вірянином Свідків Єгови, не з’явився до ТЦК після вручення повістки. Захист наполягав, що його відмова пов’язана з релігійними переконаннями, які не дозволяють проходити жодну форму військової служби.Однак Верховний Суд постановив, що в умовах воєнного стану релігія не є підставою для ухилення. Альтернативна (невійськова) служба діє лише у мирний час."У час, коли Україна здійснює самооборону, коли існування самої держави є під загрозою, кожен громадянин України повинен усвідомлювати необхідність пошуку балансу між потребами держави й інтересами громадянина. Європейський суд із прав людини неодноразово звертав увагу на необхідність врахування "особливої суспільної потреби" та "пропорційно переслідуваної законної мети" у випадках, пов’язаних з необхідністю виконання певного обов’язку та свободою віросповідання", — йдеться в заяві Верховного Суду.Тож Верховний Суд вважає, що існування особливої суспільної потреби є очевидним, оскільки Україна веде оборонну війну, а не агресивну, Україна зазнала нападу з боку держави, яка є значно більшою за площею та кількістю населення, лінія активних бойових дій і лінія кордону, з боку якого може відбутися потенційний напад противника, вимірюється тисячами кілометрів."На переконання Суду, перебування держави у правовому режимі воєнного стану є вагомою причиною, щоб вести мову про необхідність виконання військового обов’язку всіма громадянами України, в тому числі й Свідками Єгови", — зробили висновок у Верховному Суді.Нагадаємо, що в липні минулого року, за рішенням Білопільського районного суду Сумської області, священнослужителя релігійної організації "Свідки Єгови" визнали винним в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації. Йому призначили три роки позбавлення волі.
У Хмельницькій області судитимуть 24-річну жінку, яка морила голодом власну дитину. Внаслідок цього шестимісячний малюк потрапив до реанімації.Як повідомляє прес-служба Хмельницької обласної прокуратури, у серпні 2024 року жінка народила сина, проте не забезпечувала дитині належного догляду.За даними прокуратури, внаслідок тривалого недостатнього харчування шестимісячне місячне немовля опинилося в реанімації з вагою тіла у 2,5 раза меншою за норму."Слідством встановлено, що жінка мала реальну можливість забезпечувати збалансоване повноцінне харчування дитини, на якому їй неодноразово наголошували лікарі. Вона отримувала соціальні допомоги, які витрачала на власні потреби. Також їй неодноразово надавалась гуманітарна допомога для неї та дитини, у тому числі саме у вигляді дитячої суміші для годування малюка", — зазначили правоохоронці.Відомо, що наразі малюк все ще перебуває у лікарні. У прокуратурі додають, що раніше жінка вже притягувалася до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання обов'язків по догляду за дитиною.Прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно фігурантки за фактом злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки (ст. 166 КК України). За цей злочин обвинуваченій загрожує до п'яти років в'язниці. Також було подано позовну заяву до суду щодо позбавлення горе-матері батьківських прав.Нагадаємо, у квітні поліція повідомляла, що у Тернопільській області 19-річна породілля залишила новонародженого хлопчика на вулиці. Дитину знайшли перехожі. За це фігурантці загрожує до трьох років позбавлення волі.
Шевченківський районний суд Києва задовольнив клопотання Служби безпеки України (СБУ) та застосував до колишнього керівника одного з військових представництв Міноборони Михайла Шкуренка й очільника групи контролю Юрія Яреська запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативної застави.Про це повідомив Центр протидії корупції. Там зазначили, що, крім Яреська, підозрюють також:генерального директора оборонного заводу Леоніда Шимана;його першого заступника Олексія Кириченка."Розв’язується питання щодо обрання їм запобіжного заходу", — йдеться в повідомленні.За версією слідства, 2024 року керівництво оборонного заводу на Дніпропетровщині уклало договір з Агентством оборонних закупівель на виготовлення боєприпасів для ЗСУ. Підприємство мало поставити гуртові партії 120-міліметрових мінометних пострілів на понад 11 мільярдів гривень."Експертиза встановила, що під час виробництва використовувалася суміш порохів, один з яких не призначений для зарядів до 120-міліметрових мінометних пострілів, що призвело до нестабільної роботи заряду. Також капсули-запалювачі мали дефекти, що спричиняло осічки", — пояснили в Центрі протидії корупції.Попри відомі проблеми, підозрювані не зупинили виробництво, прагнучи отримати прибуток із держзамовлення.Посадовці військового представництва, залучені до схеми, не здійснили належного контролю якості та внесли неправдиві дані у звітність."У результаті ЗСУ отримали понад 120 тисяч непридатних пострілів, які відкликали з фронту, що завдало суттєвої шкоди боєздатності Сил оборони", — наголошується в повідомленні.Нагадаємо, на початку грудня минулого року міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін заявляв, що восени ЗСУ отримали неякісні мінометні міни. У владних структурах обговорювали, як вийти з цієї ситуації. Зокрема, тоді вирішили, що заміну цих мін проведуть безкоштовно.
У вівторок, 29 квітня, громадянин Латвії засудили до позбавлення волі на шість років. Він брав участь у бойових діях в Україні на боці російських окупантів.Про це повідомив латвійський телевізійний мовник LRT. Журналісти уточнили, що громадянин Латвії отримав шість років позбавлення волі та два роки умовного терміну за участь у бойових діях на боці Росії проти України.Відповідне рішення ухвалив Ризький міський суд, затвердивши угоду між підсудним і прокурором про визнання вини.За інформацією прокуратури, 2023 року чоловік вступив до лав російської армії. Його направили до Челябінська, де він служив в артилерійському підрозділі 80 танкового полку. Згодом його відправили на фронт до Донецької області, де він займався будівництвом оборонних укріплень, охороною території та проходив тактичну та стрілецьку підготовку.Чоловіка затримали 7 жовтня 2023 року в прикордонному селі, коли він намагався незаконно повернутися до Латвії з території Росії. У суді чоловік повністю визнав свою провину."Його дії кваліфіковано як порушення закону Латвії про національну безпеку, який забороняє службу в збройних силах іноземних держав без відповідного дозволу", — наголосили латвійські медійники.У грудні минулого року Курземський районний суд у Латвії засудив головного редактора кремлівського пропагандистського порталу "Sputnik Латвія", громадянина Латвії Валентина Роженцова на два роки позбавлення волі за порушення санкцій Європейського Союзу.Нагадаємо, що 10 квітня в Литві суд ухвалив вирок 83-річному Едуардасу Мановасу. Його засудили до восьми з половиною років ув'язнення — за шпигунство на користь російських спецслужб.
У Тернополі 35-річного водія таксі засудили до п'яти років ув'язнення. Чоловік домагався інтимної близькості від неповнолітньої пасажирки.Про це повідомили у прес-службі Тернопільської обласної прокуратури.Відомо, що інцидент трапився ще 3 серпня 2023 року. Прокурор довів у суді, що водій таксі, який здійснював перевезення пасажирів за допомогою мобільного додатку Uklon десь о 23:30 отримав виклик на вулицю в районі Нового Світу. Неповнолітня дівчина, яка була у друзів, їхала додому. "Водій таксі, довізши дівчину за адресою вказаною у замовленні, у дворі неподалік її будинку заблокував двері авто, почав цілувати та торкатися її тіла. Підліток від несподіванки та стресу завмерла на сидінні й не знала що робити у цій ситуації", — зазначили в прокуратурі.Дівчинку врятував дзвінок на мобільний телефон від мами, яка знаючи, що дитина мала б вже приїхати додому, почала хвилюватися та телефонувати дочці. Неповнолітня розповіла про інцидент сестрі та матері. Родичі звернулись до правоохоронців, а за декілька годин таксиста затримали."Суд врахував, що в обвинуваченого є на утриманні неповнолітня дитина, він раніше не судимий і частково визнав свою вину та призначив покарання — п'ять років позбавлення волі", — поінформували в прес-службі.Вирок суду ще не вступив у законну силу.Нагадаємо, нещодавно в Івано-Франківській області затримали 48-річного батька-вихователя дитячого будинку сімейного типу з Херсонщини. Чоловіка підозрюють у систематичних зґвалтуваннях дітей.
Дружина п'ятого президента України Петра Порошенка Марина подала на нього до суду позов щодо поділу майна.Про це свідчать дані Крижопільського районного суду Вінницької області. Згідно з інформацією оприлюдненою на сайті суду, Марина Порошенко звернулася до суду 27 березня 2025 року. Її позов стосується поділу майна подружжя.Як наголошується в ухвалі суду №134/470/25, спір має майновий характер з ціною позову 17 102 703 811,40 гривень. Це значно перевищує встановлений законом поріг для спрощеного провадження. Суд розгляне справу 29 квітня.Водночас адвокат Петра Порошенка Ігор Головань у коментарі LIGA.net пояснив, що не може розповісти більше, ніж повідомляється в судовому реєстрі. Однак він натякнув, що позов не означає розлучення Порошенків."Розлучення — це окремий процес, а майнові процеси — це окремі процеси", — наголосив адвокат.Нагадаємо, 2 квітня у партії "Європейська Солідарність" заявили, що п'ятому президентові України Петру Порошенку вкотре відмовили у відрядженні за кордон. Політик наче мав зустрітися з представниками команди президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа у Флориді.Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук відреагував на закиди лідера фракції "Європейської солідарності" Петра Порошенка щодо відмови у відрядженні за кордон. Він наголосив, що це відрядження жодним чином не стосувалося парламентської дипломатії.