# Суд

На Київщині затримали трьох чоловіків, яких підозрюють у груповому зґвалтуванні 21-річної мешканки Бориспільського району. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі.Про це повідомила пресслужба поліції Київської області.Правоохоронці встановили, що під час спільного вживання алкогольних напоїв один із фігурантів запропонував 21-річній дівчині вступити з ним у статеві зносини. Після її відмови присутні троє кривдників віком 18, 43 та 52 роки застосували до постраждалої фізичне насильство."Чоловіки по черзі вчинили щодо неї сексуальне насильство без її добровільної згоди", — зазначили в поліції.Також чоловіки погрожували потерпілій фізичною розправою.. Поліцейські затримали трьох чоловіків та повідомили їм про підозру за фактом зґвалтування, вчиненого групою осіб (ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу України).Суд обрав зловмисникам запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.Нагадаємо, на Полтавщині правоохоронці затримали 74-річного чоловіка за підозрою у сексуальному насильстві щодо дев'ятирічної дівчинки. Під час першочергових слідчо-оперативних заходів правоохоронці встановили особу підозрюваного..

Перед судом постануть колишній кінцевий бенефіціарний власник "ПриватБанку" Ігор Коломойський і п’ятеро учасників організованої ним групи. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) обвинувачують їх у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 мільярда гривень.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, в січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар "ПриватБанку", тодішній голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський організував схему заволодіння коштами банку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі установи."Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 мільярда гривень під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю", — акцентували правоохоронці.Вони додали, що надалі частину суми в розмірі понад 446 мільйонів гривень із метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій із купівлі-продажу цінних паперів, а згодом — на рахунки ще двох.Зрештою, кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара "ПриватБанку" Ігоря Коломойського."Ними він розпорядився на власний розсуд — вніс до статутного капіталу банку на виконання вимог Національного банку України", — наголосили в НАБУ.Як відомо, у вересні 2023 року учасникам оборудки повідомили про підозру. У липні 2025 року слідство у справі завершили.Нагадаємо, що "ПриватБанк" 22 травня успішно розгромив спробу своїх колишніх власників, Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, оскаржити рішення суду, винесеного проти них у липні 2025 року..

У п'ятницю, 6 серпня, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід експослу України у Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній.Про це повідомляє "Радіо Свобода". Зазначається, що суд призначив Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави у шість мільйонів гривень.Крім того, вона зобов'язана:прибувати за викликом детективів НАБУ;повідомляти про зміну місця проживання;не спілкуватися зі свідками у справі.У виданні зазначили, що прокуратура просила призначити заставу у 13,3 мільйона гривень. Сама Стефанішина наголосила, що наразі немає коштів для внесення застави."У мене немає коштів — ні 13, ні 10, ні 6 (мільйонів, — ред.). Але, звичайно, я буду шукати ці кошти, щоб мати можливість внести заставу", — сказала вона.Стефанішина також зауважила, що консультуватиметься з адвокатами щодо можливого оскарження рішення. Також вона має плани щодо роботи, однак вони не пов'язані з державною службою.Як відомо, 4 серпня Ольгу Стефанішину звільнили з посади посла України у США. Представницею України у Вашингтоні вона була з 27 серпня 2025 року.Нагадаємо, 5 серпня експослу в Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній вручили нову підозру. Засідання суду пройшло в закритому режимі. Не виключено, що воно стосується "квартирного питання".Сама посадовиця прокоментувала ситуацію навколо процесуальних дій правоохоронних органів, у межах яких згадується її ім’я. Вона зазначила, що спокійно ставиться до ситуації та вважає інформаційний резонанс навколо неї перебільшеним..

У середу, 5 серпня, експосол України у Сполучених Штатах Америки Ольга Стефанішина не стримала сліз під час засідання Вищого антикорупційного суду щодо обрання їй запобіжного заходу.Про це повідомляє "Укрінформ". Зазначається, що Стефанішина не стримала емоцій під час обговорення суми застави.Зокрема, вона заявила, що озвучена прокурором САП сума у 13,3 мільйона гривень є завеликою, адже повернення в Україну зі США та судовий процес є фінансово затратними для неї. Відтак, Стефанішина попросила суд зменшити суму застави."Тому з міфічними грошима, які, на думку сторони обвинувачення, можуть бути в мене в наявності, я не можу забезпечити внесення застави своїми власними коштами в запропонованому обсязі, а навіть якщо я знайду таку можливість, я не зможу тоді забезпечити життя своєї родини", — додала Стефанішина.За даними "Громадського", ВАКС сьогодні так і не обрав запобіжного заходу для Стефанішиної. Засідання перенесли на 6 серпня.Стефанішина розплакалася, розповідаючи, що не матиме за що утримувати родину із заставою у 13 млн грн.Відео: Ірина Сітнікова / hromadske pic.twitter.com/QnkQXC8qxM— hromadske (@HromadskeUA) August 5, 2026Як відомо, 4 серпня Ольгу Стефанішину звільнили з посади посла України у США. Представницею України у Вашингтоні вона була з 27 серпня 2025 року.Нагадаємо, 5 серпня експослу в Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній вручили нову підозру. Засідання суду пройшло в закритому режимі. Не виключено, що воно стосується "квартирного питання".Сама посадовиця прокоментувала ситуацію навколо процесуальних дій правоохоронних органів, у межах яких згадується її ім’я. Вона зазначила, що спокійно ставиться до ситуації та вважає інформаційний резонанс навколо неї перебільшеним..

Колишній віцепрем’єрці з євроінтеграції України й експослу в Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній вручили нову підозру. Засідання суду відбувається в закритому режимі. Не виключено, що воно стосується "квартирного питання".Про це повідомив Центр протидії корупції (ЦПК) в середу, 5 серпня. Там зазначили, що зараз Виший антикорупційний суд (ВАКС) обирає їй запобіжний захід."Деталі згодом, але на початку засідання захист Ольги Стефанішиної попросив закрити засідання", — йдеться в повідомлення.У Центрі протидії корупції наразі не з’ясували, в чому цього разу підозрюють Стефанішину, але зазначили, що раніше вона вже отримувала підозру у справі НАБУ, де фігурує соратниця президента-втікача Віктора Януковича Олена Лукаш. Зараз ця справа слухається у ВАКС."Але та справа не завадила Стефанішиній спершу опинитись у "Слузі народу", згодом отримати міністерські портфелі та донедавна посаду посолки України в США", — зауважили антикорупціонери.Вони додали, що минулого року журналісти дослідили, як із кар'єрним злетом посадовиці змінився майновий стан її родини.Зокрема, Стефанішина останні 10 років декларує якусь примарну квартиру в Києві, яка нібито належить її мамі, хоча, згідно з реєстрами, у мами такої квартири не було та нема."Водночас Стефанішина не вказувала ні реальної київської квартири мами на 150 квадратів, проданої 2018 року, ні нових апартаментів, придбаних 2022 року. При цьому ціни на обидві квартири не є ринковими та викликають сумніви", — акцентували в Центрі протидії корупції.Нагадаємо, що в понеділок Ольгу Стефанішину звільнили з посади посла України у США. На цій посаді вона працювала з 27 серпня 2025 року..

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо працівника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області, якого обвинувачують у катуванні військовозобов’язаного.За даними ДБР, у березні 2026 року військовослужбовець тимчасового мобілізаційного пункту намагався примусити чоловіка залишатися на території установи. Для цього він прикував військовозобов’язаного кайданками до металевої драбини та залишив його в такому стані на всю ніч.Під час розслідування слідчі вилучили службову документацію, матеріали внутрішніх перевірок, допитали потерпілого, свідків та представників уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Також були досліджені записи з нагрудних камер працівників поліції.Обвинувальний акт скеровано до суду. Фігуранту інкримінують катування — умисне заподіяння сильного фізичного та морального страждання з метою примусити людину діяти всупереч її волі (ч. 1 ст. 127 Кримінального кодексу України). Ця стаття передбачає покарання до шести років позбавлення волі.Водночас триває окреме розслідування щодо незаконного утримання військовозобов’язаних тимчасовим виконувачем обов’язків начальника районного ТЦК та СП і начальником підрозділу військового обліку. Матеріали щодо цих посадовців виділені в окремі кримінальні провадження. Раніше ДБР повідомило їм про підозру у незаконному позбавленні волі та катуванні військовозобов’язаних.Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру поліцейському з Полтави, який, за даними слідства, зламав чоловікові руку під час його примусового доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.Читайте також: Тисячі скарг за пів року: Лубінець зробив заяву про незаконні затримання під час мобілізації.

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області засудив колишню поліцейську до максимального покарання — восьми років позбавлення волі — за смертельну дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої загинула шестирічна дитина. Також суд зобов'язав її виплатити потерпілим шість млн грн моральної шкоди.Про це повідомив Офіс генерального прокурора. Суд визнав жінку винною за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначив їй вісім років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки."Публічне обвинувачення у справі підтримував заступник Генерального прокурора Віктор Логачов, який очолював групу прокурорів. Разом із керівником та прокурорами Чернігівської обласної прокуратури він представляв позицію обвинувачення та наполягав на призначенні поліцейській найсуворішого покарання", — зазначили у відомстві.За даними слідства, аварія сталася 10 грудня 2025 року близько 11:44 у Прилуках. Поліцейська, керуючи службовим автомобілем Mitsubishi Outlander, прямувала на виклик щодо іншої ДТП.На вулиці В'ячеслава Чорновола вона наблизилася до нерегульованого пішохідного переходу, яким дорогу переходили жінка із шестирічною донькою. Попри встановлене обмеження швидкості 40 км/год, автомобіль рухався зі швидкістю близько 51-55 км/год.У прокуратурі зазначили, що на службовому автомобілі були увімкнені проблискові маячки, однак звуковий спецсигнал не використовувався. Водійка не знизила швидкість перед переходом, не надала перевагу пішоходам і не вжила необхідних заходів для зупинки транспортного засобу."Експертиза підтвердила, що поліцейська мала технічну можливість уникнути наїзду за умови дотримання Правил дорожнього руху. Суд визнав установлені порушення безпосередньою причиною ДТП", — зауважили в Офісі генпрокурора.Унаслідок ДТП шестирічна дівчинка отримала смертельні травми, а її мати зазнала тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.Обвинувачена визнала провину лише частково. Суд не встановив ані пом'якшувальних, ані обтяжувальних обставин, однак врахував, що на момент аварії вона була працівницею Національної поліції та виконувала службове завдання."Також суд задовольнив цивільні позови потерпілих і постановив стягнути 6 млн грн моральної шкоди", — підсумували у повідомленні.Нагадаємо, нещодавно у Вінницькій області судили чоловіка, який неодноразово ґвалтував свою 14-річну падчерку. Неповнолітня внаслідок злочину завагітніла..

У вівторок, 4 серпня, Тверський районний суд Москви за позовом генеральної прокуратури Росії визнав Степана Бандеру, Романа Шухевича й інших діячів українського визвольного руху "пособниками нацистської Німеччини".Про це повідомили в генеральній прокуратурі Росії. Таке рішення ухвалене в межах російської пропагандистської та правової політики.Суть рішення: суд встановив "юридичний факт" пособництва нацистам у військових злочинах проти населення колишнього СРСР 1941-1945 років.Окрім Степана Бандери та Романа Шухевича, російська прокуратура занесла до цього списку Андрія Мельника, Ярослава Стецька, Тараса Боровця, Василя Бандеру, Миколу Арсенича, Дмитра Клячківського, Миколу Козака, Мирона Матвієйка й інших українських командирів і діячів ОУН-УПА.Такі рішення російських судів не мають жодної юридичної сили в Україні та є політично упередженими інструментами країни-агресора, спрямованими на переписування історії Другої світової війни.Як зазначила офіційна представниця генпрокуратури Росії Юліана Алексєєва, їх "визнали винними у військових злочинах та злочинах проти людяності, скоєних у роки Великої Вітчизняної війни щодо радянського народу".У Генпрокуратурі наголосили, що "це рішення необхідне для увічнення пам'яті жертв геноциду радянського народу, скасування рішень про реабілітацію злочинців, припинення екстремізму та розвінчування протиправних дій Києва"."Доказами" відомство надало документи з архівів ФСБ, МЗС, Міноборони, Державного архіву Росії та матеріали зі судів Білорусі.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що на території Національного військового меморіального кладовища перепоховають останки українського військового та політичного діяча Євгена Коновальця. Він — перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму..

У червні 2026 року загальна чисельність працівників державних органів становила 165,6 тисяч осіб. Зарплати держслужбовців також зросли.Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України. Відомство оприлюднило показники за червень 2026 року у "дашборді" щодо оплати праці у державних органах.Розподіл працівників за рівнями органівІз загальної кількості працівників:108,6 тисяч осіб працювали у державних органах центрального рівня, разом із територіальними органами;23 тисяч осіб — у місцевих державних (військових) адміністраціях;34 тисячі осіб — в органах судової влади.Показники оплати праці у центральних органах владиСередній рівень нарахованої заробітної плати працівників центральних органів виконавчої влади у червні 2026 року становив 66,84 тисячі гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року цей показник зріс на сім тисяч гривень.У Міністерстві фінансів пояснили, що сезонне збільшення виплат, зокрема, пов’язане з періодом відпусток і виплатою грошової допомоги на оздоровлення.Дані щодо оплати праці у судовій системіТакож оприлюднено дані щодо судової системи. Середня нарахована винагорода суддів вищих судових органів у червні становила від 446,7 тисяч гривень до 197,8 тисяч гривень залежно від органу. До переліку входять судді Верховний суд України, Конституційний суд України, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вищий антикорупційний суд.Середній розмір нарахованої зарплати працівників апаратів органів судової влади центрального рівня становив 71,46 тисячі гривень.Нагадаємо, раніше пресслужба Національного банку України заявляла, що ринок праці України демонструє суперечливі тенденції: кількість людей, які шукають роботу, зростає швидше, ніж кількість вакансій, однак роботодавці все ще відчувають нестачу кадрів. На цьому тлі бізнес продовжує підвищувати оплату праці.Читайте також: Зростання зарплат не перекриває втрат: економіст оцінив реальні доходи українців.

Вищий антикорупційний суд у понеділок, 3 серпня, обрав запобіжний захід колишньому державному секретарю Міністерства закордонних справ Олександру Банькову, якого підозрюють у розкраданні міжнародної допомоги для України на початку повномасштабної війни. Його взяли під варту із правом внесення застави.Як повідомляє "Суспільне" , суд постановив тримати Банькова під вартою до 30 вересня з альтернативою застави у 10 мільйонів гривень.Зазначається, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просив застосувати до експосадовця запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою 15 мільйонів гривень. Захист, своєю чергою, наполягав на більш м'якому запобіжному заході та вважав запропоновану суму застави завеликою.У результаті ВАКС частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, зменшивши розмір застави до 10 мільйонів гривень.У чому підозрюють БаньковаЗа версією НАБУ та САП, Олександр Баньков разом зі спільниками організував схему привласнення та легалізації благодійних коштів, які іноземні донори перераховували Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії.Слідство стверджує, що через підконтрольну громадську організацію було реалізовано кілька епізодів незаконного заволодіння міжнародною допомогою, зокрема коштами, що надходили з Японії, а також грантовими коштами американської організації Renew Democracy Initiative. Загальна сума збитків, за даними правоохоронців, перевищує 37 мільйонів гривень.Нагадаємо, 27 липня НАБУ та САП повідомили про підозру Олександру Банькову та його ймовірним спільникам у заволодінні благодійними внесками іноземних громадян і донорів. У МЗС тоді заявили, що кримінальне провадження частково стало результатом внутрішнього аудиту міністерства та його співпраці з правоохоронними органами.Додамо, нещодавно детективи Національго антикорупційного бюро України затримали чинного народного депутата України, якого обвинувачують в одержанні неправомірної вигоди за вплив на закупівлі медичного обладнання на Житомирщині. За даними ЗМІ, йдеться про Сергія Кузьміних..

У п’ятницю, 31 липня, з українського футболіста Михайла Мудрика зняли дискваліфікацію через допінг-скандал. Півзахисник "Челсі" для гри, це підтвердила й Футбольна асоціація Англії.Про це повідомили на офіційному сайті футбольного клубу "Челсі" (Лондон).Як відомо, у квітні Мудрик отримав дискваліфікацію на чотири роки за вживання допінгу. Закриття справи проти українця сталося після того, як Футбольна асоціація Англії та Всесвітня антидопінгова агенція (WADA) досягнули спільного рішення.Це рішення означає, що Мудрик може повернутися до виступів у футболі. Він не грав із листопада 2024 року, коли його усунули від змагань через допінг-скандал.У квітні після того, як Мудрик отримав рішення про чотирирічну дискваліфікацію, він подав у Спортивний арбітражний суд. Він постановив, що українець може повернутися до виступів, оскільки визнав порушення антидопінгових правил і погодився на дискваліфікацію, тоді як термін її відбуття вже минув.Теоретично повернутися на поле Мудрик має можливість 24 серпня, коли "Челсі" відкриє для себе сезон в Англії матчем проти "Фулгема". Натомість через місяць — 25 вересня — перший поєдинок у розіграші Ліги націй проведе збірна України.Справа про допінг Михайла МудрикаПро позитивний результат тесту на допінг у Михайла Мудрика "Челсі" повідомив 17 грудня 2024 року. Футболіст офіційно заперечив вживання заборонених препаратів.За інформацією видання The Athletic, заборонена речовина в організмі Мудрика — мельдоній. Це препарат, що застосовується для лікування серцевих патологій. У спорті він може сприяти зміцненню витривалості та допомагає швидше відновлюватися від фізичних навантажень.Позитивний допінг-тест Мудрик здав після виступів за збірну України в листопаді, коли взяв участь у матчах Ліги націй з Грузією (1:1) і Албанією (2:1).Через позитивний допінг-тест Мудрика усунули від ігор за "Челсі", а також від тренувань разом з командою. Футболіст для свого захисту найняв юридичну компанію. У квітні 2026 року його справу передали на розгляд Спортивного арбітражного суду після апеляції в лютому.У квітні 2026 року Мудрик отримав дискваліфікацію на чотири роки. А сьогодні з нього зняли дискваліфікацію та дозволили повернутися у футбол.Нагадаємо, що в березні цього року з’являлося офіційне повідомлення, що лондонський "Челсі" продовжує підтримувати свого вінгера Михайла Мудрика на тлі тривалого допінг-скандалу, проте позиція клубу може різко змінитися..

Подільський районний суд Києва обрав запобіжний захід чоловікові, якого підозрюють в умисному вбивстві лікарки під час проходження військово-лікарської комісії. Як повідомила кореспондентка "Суспільного" із зали засідання, підозрюваний перебуватиме під вартою 60 діб — до 26 вересня. Суд не передбачив можливості внесення застави.За версією слідства, 31-річний Сергій Гребенюк проходив ВЛК у Подільському районному територіальному центрі комплектування 29 липня близько 15:10. Перед цим, як зазначили в суді, у чоловіка були виявлені порушення правил військового обліку.Прокурор повідомив, що підозрюваний, дізнавшись про можливий висновок лікарки-хірурга щодо придатності до військової служби, дістав ніж і завдав їй 17 ударів. Чотири з них були проникаючими — у ділянку грудної клітки, також поранення були завдані в шию та корпус. Після нападу чоловік не намагався надати потерпілій допомогу. Від отриманих травм 55-річна лікарка померла на місці події. Прокуратура просила застосувати до підозрюваного тримання під вартою без права застави, посилаючись на ризики можливого переховування від суду, впливу на свідків та вчинення нового злочину. Захист виступав проти такого запобіжного заходу. Адвокат зазначив, що чоловік раніше не мав судимостей, має родину та просив обрати йому домашній арешт.Що заявив підозрюваний у судіПід час засідання чоловік заявив, що визнає факт смерті потерпілої внаслідок своїх дій, однак не погодився з оцінкою обставин події. За його словами, перед проходженням ВЛК він не спав усю ніч через зубний біль, мав проблеми з тиском та проходив медичне обстеження. Також він розповів, що раніше, у 2013 році, його визнали обмежено придатним до військової служби через проблеми із зором, однак цього разу офтальмолог визнав його придатним.Підозрюваний заявив, що причиною конфлікту, за його словами, стало рішення лікарки-хірурга та нібито психологічний тиск під час огляду."Те, що хірург мене визнала придатним. З початку заходження в кабінет вчиняла морально психологічний тиск, принижувала, вихвалялась владними повноваженнями, що може повпливати на проходження мною військ служби", — пояснив підозрюваний.Слідство триває. Нагадаємо, у Подільському районі Києва правоохоронці затримали 17-річного хлопця, який, за даними поліції, погрожував родичам ножем. Крім того, він напав на одного з патрульних та завдав йому ножових поранень.Також нещодавно у Києві правоохоронці затримали 19-річного юнака, який під час конфлікту на вулиці Микільсько-Слобідській поранив трьох людей ножем. Інцидент стався під час масової бійки між кількома учасниками..

У середу, 29 липня, Вроцлавський суд обрав тримісячний арешт 45-річному Адаму Ц. і 27-річному Томашу М. Їх підозрюють в участі в жорстокому нападі на двох громадян України. В Адама Ц. — також умовний термін за рецидив.Про це повідомив Polsat News. Журналісти зазначили, що затриманим загрожує тривалий термін ув'язнення.Прокуратура кваліфікувала напад як хуліганство, вчинене на ґрунті національної ворожнечі. Затримання відбулися в понеділок увечері, проте під час допиту жоден із підозрюваних провини не визнав.У справі фігурують:45-річний Адам Ц. — звинувачений у нападі та насильстві за національною ознакою, через рецидив йому загрожує до 7,5 року позбавлення волі, від надання свідчень відмовився;27-річний Томаш М. — підозрюваний у нападі та насильстві за національною ознакою, йому загрожує до п’яти років в'язниці;третього учасника нападу правоохоронці все ще розшукують.За словами прокурора, сутичка тривала декілька хвилин. Напад розпочався всередині магазину, після чого учасники подій перемістилися на вулицю.Запис, який раніше поширився в мережі, відображає лише завершальну частину інциденту. Наразі поліція вилучила камери спостереження з приміщення магазину, щоби відтворити повну хронологію подій."Відео, яке з’явилося в Інтернеті, є останньою частиною цього інциденту. Поліція та прокуратура вилучили записи з камер відеоспостереження магазину, ми матимемо можливість хронологічно встановити, як саме розвивалися події", — сказав прокурор.Водночас захисник Адама Ц. стверджує, що суперечка нібито виникла на побутовому ґрунті та не пов’язана з національністю потерпілих.Нагадаємо, раніше речник окружної прокуратури у Вроцлаві Якуб Длубач розповідав, що двом чоловікам, які напали на українців у польському Вроцлаві, загрожує покарання за двома кримінальними статтями. Зокрема, злочинцям інкримінують насильство на тлі національної нетерпимості..

За доказовою базою кіберфахівців і слідчих Служби безпеки України 15 років увʼязнення з конфіскацією майна отримала російська агентка, яку викрили в червні 2025 року на Хмельниччині. Вона "зливала" рашистам пункти дислокації підрозділу, в якому служив її син, і готувала теракт.Про це повідомила пресслужба СБУ. Там зазначили, що затримали її "на гарячому", коли зловмисниця обирала місце для закладання саморобної бомби поблизу однієї з військових частин на заході України.Як з’ясувало розслідування, засудженою є завербована ворогом працівниця охоронної фірми в обласному центрі. До уваги ФСБ жінка потрапила, коли залишала прокремлівські коментарі у чатах Telegram-каналів."Після вербування вона передавала російській спецслужбі дані про місця тимчасового базування підрозділу ЗСУ, в якому проходив службу її син. Згодом агентка розпочала відстежувати місця дислокації мобільних вогневих груп, тренувальних центрів і запасних командних пунктів українських військ", — ідеться в повідомленні.Правоохоронці встановили, що для цього жінка обходила обласний центр і прилеглу територію, де фотографувала об’єкти, імітуючи телефонну розмову. Надалі вона придбала складові для виготовлення саморобного вибухового пристрою, який у подальшому мала закласти біля військової бази для дистанційного підриву."Під час обшуків у затриманої виявлено телефон із доказами роботи на ФСБ і комплектувальні до вибухового пристрою", — зауважили в СБУ.За матеріалами Служби безпеки України суд визнав фігурантку винною за декількома статтями Кримінального кодексу:розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення державної влади;державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану;готування до незаконного виготовлення вибухового пристрою;виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Росії проти України, глорифікація її учасників.Нагадаємо, що минулого тижня в Чернігові затримали жінку, яка намагалася передати військовим саморобний вибуховий пристрій, прихований у пакунку з-під їжі. Інцидент стався на одному з блокпостів міста..

Суд визнав винними шістьох командирів росгвардії за здійснення обстрілів та захоплення Запорізької атомної електростанції у березні 2022 року. Кожного із фігурантів засуджено до 12 років позбавлення волі в порядку спеціального судового розгляду.Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.Посадовець нагадав, що у ніч із 3 на 4 березня 2022 року російські війська під прикриттям танків і важкої бронетехніки здійснили штурм Запорізької атомної електростанції. Окупанти протягом кількох годин обстрілювали територію станції, зокрема у напрямку ядерних реакторів та сховища відпрацьованого ядерного палива.Попри попередження про ризик техногенної катастрофи, обстріли не припинялися, що призвело до пожежі на території станції та пошкодження критично важливих мереж і комунікацій. Рятувальників до ліквідації пожежі окупанти не допускали, а працівники ЗАЕС тривалий час залишалися заблокованими на робочих місцях.Експерти підтвердили, що дії окупантів могли призвести до руйнування захисних бар’єрів реакторів і масштабного викиду радіоактивних речовин, наслідки якого зачепили б не лише Україну, а й інші держави Європи. Під час судового розслідування було встановлено, що штурмом керували двоє генерал-майорів та четверо командирів батальйонних тактичних груп росгвардії. Вони координували дії підрозділів та забезпечували застосування зброї під час захоплення об'єкта."Обстріл Запорізької АЕС став одним із найнебезпечніших епізодів цієї війни. Це була свідома атака на об’єкт, аварія на якому могла спричинити масштабну радіаційну катастрофу. Навіть через роки відповідальність за такі злочини є неминучою. Кожен, хто віддавав накази, керував обстрілами чи свідомо створював загрозу ядерній безпеці, має відповісти перед судом. Це принципова позиція, від якої ми не відступимо", — наголосив Руслан Кравченко.За публічного обвинувачення прокурорів Запорізької обласної прокуратури суд визнав усіх шістьох фігурантів винними у порушенні законів та звичаїв війни.Нагадаємо, українські правоохоронці ідентифікували російського генерал-майора збройних сил РФ, який координував ракетний удар по Національній дитячій спеціалізованій лікарні "Охматдит"..