# Суд

У середу, 12 серпня, суд у Москві заочно заарештував Конора Кеннеді — внучатого племінника 35-го американського президента Джона Кеннеді. Росія звинувачує його в участі в бойових діях на боці України.Про це повідомив Telegram-канал ASTRA. Сам Конор Кеннеді заявляв, що вирішив вступити до Міжнародного легіону, оскільки його глибоко торкнулося те, що відбувається в Україні.Про те, що він збирається на війну, Кеннеді майже нікому не сказав. За його словами, лише одній людині в Україні назвав своє справжнє ім'я, оскільки не хотів, щоби до неї там ставилися інакше."У мене не було жодного військового досвіду, я не був чудовим стрільцем, але міг носити важкі речі та швидко вчився. Я був готовий там померти", — розповідав американець медійникам.Також він зізнався, що воював на північно-східному фронті. Про те, чим конкретно він там займався, родич Джона Кеннеді вирішив не розповідати, лише зазначив, що переважно виконував "допоміжні функції"."Ця війна, як і решта, жахлива. Люди, яких я зустрів, були найхоробрішими з усіх, кого я будь-коли знав", — наголосив Конор Кеннеді.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Росія погодилася звільнити колишнього американського морського піхотинця Роберта Гілмана. Його ув’язнили ще 2022 року. В російській тюрмі він неодноразово зазнавав катувань.Минулого тижня агенція Reuters писала, що Гілман перебуває в передсмертному стані в ув’язненні після катувань і відсутності допомоги.Американець, який служив у Корпусі морської піхоти США зі серпня 2019 року по серпень 2020 року, подорожував поїздом, коли його заарештували 17 січня 2022 року у Воронежі. За інформацією російських ЗМІ, його затримали за те, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, нібито вдарив ногою поліцейського. Його засудили до 4,5 року ув’язнення.Однак його батько написав у статті для Boston Globe від 11 жовтня 2024 року, що звинувачення надумані. За його словами, син на момент інциденту почувався зле та випадково вдарив поліцейського ногою.Нагадаємо, що 18 березня минулого року адміністрація президента США опублікувала раніше засекречені документи, що пов'язані з убивством колишнього президента Джона Кеннеді. Тож Дональд Трамп виконав свою передвиборчу обіцянку оприлюднити ці матеріали..

У середу, 12 серпня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розглянув апеляцію захисту колишнього скерівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Йшлося про застосування електронного браслета як засобу контролю.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що суд вирішив залишити попередню ухвалу слідчого судді без змін.Адвокати Андрія Єрмака подавали апеляційну скаргу для пояснення ухвали про електронний браслет. Вони вважають, що «рішення потребує уточнення та є невмотивованим».Захист заявив, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та містить незрозумілу резолютивну частину. Адвокати наголосили, що не оскаржують сам обов'язок носити браслет, а просять пояснити межі цього обов'язку.При цьому вони наполягали на проведенні засідання в закритому режимі, мотивуючи це питаннями безпеки. Суд відхилив клопотання.Андрій Єрмак на засіданні був відсутній — він подав клопотання про неможливість бути присутнім з об'єктивних причин. Прокурор теж просив не проводити розгляд, однак суд вирішив, що підстав для скасування засідання немає.Кримінальна справа "Династія" й арешт ЄрмакаЗараз Андрій Єрмак перебуває під пильною увагою правоохоронних органів через підозру від НАБУ та САП. Слідство стверджує, що колишній високопосадовець причетний до діяльності злочинної групи, яка займалася легалізацією незаконних доходів через масштабне будівництво елітної нерухомості в селищі Козин під Києвом.Суд розглянув клопотання прокурорів і ухвалив рішення відправити фігуранта під варту, проте залишив йому альтернативу у вигляді грошової застави.Колишній керівник президентської канцелярії вийшов зі СІЗО, оскільки за нього внесли визначену судом суму в розмірі 140 мільйонів гривень.Нагадаємо, що 10 серпня слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання адвокатів Андрія Єрмака. Суд пом'якшив процесуальні обов'язки фігуранта та розширив географію його пересування територією країни..

Колишня віцепрем’єрка з євроінтеграції й експосолка в Сполучених Штатах Америки Ольга Стефанішина, яку підозрюють у незаконному збагаченні, досі не внесла визначену Вищим антикорупційним судом (ВАКС) заставу в розмірі шість мільйонів гривень.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на власні джерела в суді."Станом на зараз не було інформації, що заставу внесено", — повідомив співрозмовник медійників.За інформацією апеляційної палати ВАКС, захист Стефанішиної подав апеляцію на рішення щодо визначеного судом запобіжного заходу.Як відомо, 6 серпня ВАКС обрав запобіжний захід Стефанішиній у вигляді застави в сумі шість мільйонів гривень. Також вона має прибувати за викликом детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися зі свідками у справі. Прокуратура просила призначити ексвіцепрем’єрці заставу у 13,3 мільйона гривень.Стефанішина заявила, що в неї немає коштів на визначену ВАКС заставу, але вона їх шукатиме та консультуватиметься з адвокатами щодо можливого оскарження рішенняЇї підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері.У липні народний депутат України (фракція "Європейська солідарність") Олексій Гончаренко повідомив, що САП відкрила кримінальне провадження проти Стефанішиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, яке спричинило важкі наслідки (частина 2 статті 364 Кримінального кодексу України). Провадження відкрили 11 червня 2025 року."Українська правда" 4 червня опублікувала розслідування, у якому йшлося про те, що Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) визначило компанію для управління Будинку профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з родиною Стефанішиної, зокрема, з її колишнім чоловіком. За даними розслідування, це вже четвертий коштовний актив, який отримала одна й та сама компанія.Стефанішина заявила, що не пов’язана з діяльністю колишнього чоловіка, поскаржилася на інформаційний тиск, а також наголосила, що не має жодного конфлікту інтересів щодо АРМА.Нагадаємо, що 5 серпня Ольга Стефанішина не стримала сліз під час засідання ВАКС стосовно обрання їй запобіжного заходу..

У вівторок, 11 серпня, угорський парламент обрав новим президентом країни колишнього суддю Верховного суду Андраша Баку. Він був активним критиком попереднього прем’єр-міністра Віктора Орбана.Про це повідомило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що призначення Андраша Баки стало частиною курсу прем'єр-міністра Петера Мадяра на демонтаж політичної спадщини Віктора Орбана.У вівторок його кандидатуру підтримали 140 депутатів, ще шість народних обранців проголосували проти. Представники партії Віктора Орбана участі в голосуванні не брали.Андраш Бака раніше очолював Верховний суд Угорщини, а до цього працював суддею Європейського суду з прав людини. На початку 2012 року Віктор Орбан зняв його з посади керівника Верховного суду.Андраш Бака змінив Тамаша Сульока, призначеного на посаду за керівництва Віктора Орбан. Минулого місяця Сульок залишив посаду після тиску нового уряду.Хоча угорський президент має обмежені виконавчі повноваження, проте він може відкласти підписання законів або направити їх на розгляд Конституційного суду.В уряді Мадяра побоювалися, що прихильник Орбана здатний загальмувати ухвалення рішень, необхідних для розблокування мільярдів євро замороженого фінансування ЄС. Сам Мадяр представляв Баку як суддю, який відстоював принципи верховенства права та поділу влади.Економіст Commerzbank Таті Гхоше вважає призначення Баки символічно важливим на тлі інших кроків нового уряду щодо усунення союзників Орбана. При цьому, за його оцінкою, повний демонтаж колишньої системи не відбудеться швидко."Хоча виборчий мандат може бути сильним, державний апарат залишається під сильним впливом попереднього режиму, скасування усталеної політики вимагатиме часу", — зазначив він.Нагадаємо, 29 липня видання Euractiv повідомило, що рейтинг прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра та його проєвропейської партії "Тиса" розпочав знижуватися. Причиною стало невдоволення угорців процесом висунення кандидатки на посаду президента..

У понеділок, 10 серпня, Верховний суд Росії задовольнив позов про скасування реєстрації списку кандидатів від партії "Яблоко" на вибори до Державної думи. Позов подала партія "Родіна".Про це повідомив російський Telegram-канал "Осторожно, новости"."Яблоко" — єдина в Росії партія, що балотується до Держдуми, при цьому виступаючи за мир.Представники "Яблока" виступали в суді більш ніж чотири години з урахуванням дебатів сторін: вони в деталях розбирали позов, аналізуючи кожен аргумент про порушення авторського права в матеріалах (зокрема, близько півгодини юристи міркували, що створений нейромережею контент не можна визначати як власність штучного інтелекту), а також "агітацією" намагалися визнати навіть архівні матеріали "Яблока".Натомість представник ЦВК сказав, що в деяких матеріалах все ж є порушення інтелектуальної власності (наприклад, фото Медведєва), а також припустив, що агітація за партію фінансувалася паралельно з офіційними витратами, це начебто не враховувалося в офіційній статистиці.Крім того, у ЦВК заявили з посиланням на документ Росфінмоніторингу, що деякі кандидати та контрагенти партії мають іноземне фінансування — зокрема, 72 жертводавці партії з квітня по липень отримували гроші з Індії, Грузії, Німеччини й інших країн. У дебатах він доповнив, що на момент реєстрації партії про це відомо не було. У "Яблоку" пояснили, що це переважно перекази від росіян і в рублях.У підсумку представник прокуратури заявив, що "є підстави для задоволення позову та зняття "Яблока" з виборів через порушення авторських прав та можливе порушення фінансових норм", а питання про дотримання антиекстремістського законодавства фактично залишило відкритим.У фінальній репліці керівник партії "Яблоко" Микола Рибаков попросив молодих прихильників своєї політичної сили  "не переживати" з приводу можливого зняття партії з виборів."Попереду в нас довгий шлях до майбутнього Росії, й ми пройдемо його разом", — підсумував політик.Нагадаємо, в липні президент України Володимир Зеленський висловив припущення, що після так званих президентських "виборів" країна-агресорка Росія може оголосити нову хвилю мобілізації. Російський диктатор Володимир Путін готовий піти на нові ескалаційні кроки..

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнив клопотання адвокатів колишнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, підозрюваного в легалізації доходів від будівництва котеджного містечка під Києвом. Суд пом'якшив процесуальні обов'язки фігуранта та розширив географію його пересування територією країни.Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.Пом'якшення обмежень на пересування10 серпня 2026 року слідчий суддя ВАКС розглянув клопотання захисту екскерівника Офісу президента. Передумовою для звернення адвокатів до суду стало одночасне надходження до САП та НАБУ низки схожих за змістом листів від командирів військових частин в інтересах підозрюваного.Обґрунтовуючи необхідність виїзду до різних регіонів, підозрюваний заявив про участь у проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям. У результаті суд замінив обов'язок не залишати без дозволу Київ та Київську область на дозвіл пересуватися територією:Києва та Київської області;Дніпропетровської області;Донецької області;Запорізької області;Миколаївської області;Сумської області;Харківської області;Херсонської області (з можливістю транзиту через інші регіони).Заперечення прокурораПрокурор у суді категорично заперечував проти задоволення клопотання адвокатів. Представник обвинувачення наголосив, що попередні обмеження не перешкоджали реалізації проєкту, оскільки фігурант виконує там роль керівника, а не адвоката, який безпосередньо надає правову допомогу бійцям.Крім того, сторона захисту клопотала про скасування обов'язку носити електронний засіб контролю. Проте в задоволенні цієї вимоги слідчий суддя відмовив, залишивши електронний браслет на підозрюваному.Кримінальна справа "Династія" та арешт ексчиновникаВарто нагадати, що зараз Андрій Єрмак перебуває під пильною увагою правоохоронних органів через підозру від НАБУ та САП. Слідство стверджує, що колишній високопосадовець причетний до діяльності злочинної групи, яка займалася легалізацією незаконних доходів через масштабне будівництво елітної нерухомості в селищі Козин під Києвом.Суд розглянув клопотання прокурорів та ухвалив рішення відправити фігуранта під варту, проте залишив йому альтернативу у вигляді грошової застави. Наразі колишній керівник президентської канцелярії вже вийшов із СІЗО, оскільки за нього було внесено визначену судом суму у розмірі 140 мільйонів гривень.Нагадаємо, раніше народний депутат від фракції "Слуга народу" Микола Тищенко наразі не збирається фінансово долучатися до збору коштів на заставу для колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака. Парламентар заявив, що для подібної підтримки у нього просто немає офіційних статків..

Впродовж семи місяців 2026 року Державне бюро розслідувань скерувало до суду 387 обвинувальних актів щодо 530 осіб, яких обвинувачують у корупційних кримінальних правопорушеннях. У цих провадженнях правоохоронці встановили понад 377 млн грн збитків, завданих державі.Про це повідомляє Державне бюро розслідувань. Серед обвинувачених 284 працівники правоохоронних та інших державних органів. Зокрема, до суду передали матеріали щодо 40 працівників Державної прикордонної служби, 25 працівників Державної митної служби, 24 представників Державної лісової охорони, 23 працівників органів і підрозділів цивільного захисту та 12 працівників Державної податкової служби. Також ДБР скерувало до суду обвинувальний акт щодо одного народного депутата України."Для забезпечення їх відшкодування накладено арешт на майно підозрюваних вартістю понад 465 млн грн. Також заявлено позови на відшкодування понад 248 млн грн", — зазначили у відомстві.Сума виявленої неправомірної вигоди, яку посадовці отримали або їм пропонували в межах розслідуваних проваджень, перевищила 31 млн грн."Станом на 1 серпня 2026 року ДБР направило до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 15 матеріалів щодо виявлених необґрунтованих активів на загальну суму 82 млн грн. На підставі цих матеріалів прокурори вже заявили два позови", — додали в ДБР.. Загалом від початку 2026 року прокурори САП за матеріалами ДБР заявили 13 позовів про визнання активів необґрунтованими на загальну суму понад 60 млн грн. Від початку повномасштабного вторгнення прокурори САП на підставі матеріалів Бюро подали 39 таких позовів майже на 200 млн грн. Суди першої інстанції вже задовольнили 21 із них на загальну суму 107 млн грн.Нагадаємо, нещодавно Державне бюро розслідувань спільно з Генеральним штабом Збройних сил України провело масштабну спецоперацію "Чесний призов". У межах заходів слідчі здійснюють обшуки у понад 100 територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки різних рівнів у більшості регіонів країни..

Суд заочно засудив до довічного позбавлення волі 11 російських військових, причетних до вбивства шести мирних жителів під час окупації Київщини. Цивільних розстріляли в автомобілях поблизу "Добропарку" та в селі Мотижин у перші дні повномасштабного вторгнення.Про це повідомляє Офіс генерального прокурора."Прокурори довели, що 27 лютого 2022 року поблизу "Добропарку" російські військові відкрили прицільний вогонь по Opel Zafira, у якому перебували троє беззбройних чоловіків. Усі вони загинули", — зазначили в Офісі генпрокурора.Ще один злочин стався 3 березня в Мотижині. Назустріч бойовій машині окупантів рухався Peugeot 206 із трьома цивільними. Побачивши військову техніку, водій зупинив автомобіль, однак росіяни без попередження відкрили вогонь. Усі троє людей загинули.В Офісі генпрокурора наголосили, що жоден із шести вбитих не брав участі в бойових діях та не становив загрози для російських військових."Суд погодився з доводами сторони обвинувачення: умисні напади на цивільних є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Дії засуджених кваліфіковано за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України", — додали у відомстві.Нагадаємо, цьогоріч навесні ювенальні прокурори Офісу генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт щодо військового РФ, причетного до незаконного вивезення українських дітей. Йдеться про депортацію 15 неповнолітніх під час окупації частини Херсонської області..

У Берегівському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки зафіксовано масові факти незаконного позбавлення волі військовозобов'язаних, які мали офіційно оформлені відстрочки від мобілізації. Посадовці силою утримували громадян у приміщеннях збірного пункту, скасовували чинні документи в електронних системах та підробляли документи.Про це у Telegram-каналі повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.Схема протиправних дій у Берегівському ТЦКЗа результатами перевірки, яку провів Представник Омбудсмана в Закарпатській області Андрій Крючков, викрито цілу систему посягань на права громадян та фальсифікацій:штучне позбавлення свободи: людям із дійсними документами блокували вихід із території ТЦК, повністю перешкоджаючи вільному пересуванню;масова фальсифікація даних: законні відстрочки скасовувалися "одним клацом" — без засідань спеціальних комісій та оформлення протоколів. Керівник РТЦК вносив свідомо неправдиву інформацію до державних баз;фіктивні документи: посадовці штампували фейкові рапорти, які слугували підставою для позбавлення громадян їхніх прав;принизливі умови перебування: на збірному пункті виявлено жахливий санітарний стан вбиралень, відсутність питної води, білизни, ковдр і засобів гігієни, а також лише літній душ."Сотні військовозобов’язаних з усієї України фактично опинилися в статусі заручників, адже їх незаконно утримували з чинними відстрочками та не випускали з території РТЦК та СП, а правові гарантії просто анульовували без жодних підстав", — зазначає Лубінець.Причини свавілля та втручання прокуратуриУповноважений з прав людини наголошує, що ці події стали прямим наслідком нехтування обов'язками та відсутності системного контролю з боку колишнього керівництва Міністерства оборони та керівника Закарпатського ОТЦК та СП."Тепер стає абсолютно зрозуміло, чому люди так бояться, і чому з'являються ці численні відео, де громадяни намагаються втекти від працівників ТЦК. Вони бояться, бо навіть маючи законну відстрочку, людина може легко її втратити в приміщеннях ТЦК", — наголосив омбудсман.Тільки протягом липня представник омбудсмана Андрій Крючков сприяв звільненню 11 осіб, яких протиправно утримували в цьому РТЦК, а під час останнього візиту негайно випустив ще двох громадян. За фактами викритих порушень направлено матеріали до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону для внесення відомостей до ЄРДР за статтями 146 (незаконне позбавлення волі), 362 (несанкціоновані дії з інформацією), 366 (службове підроблення) та 426-1 (перевищення владою) Кримінального кодексу України."Мобілізація — важлива, але коли вона перетворюється на беззаконня, це знищує довіру до держави. Всі ці порушення треба негайно викорінювати, а винні мають понести сувору відповідальність", — підсумував Лубінець.Нагадаємо, Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрила дев'ять нових "ухилянтських" схем у різних регіонах України. Затримано десятьох організаторів оборудок..

Прокурори скерували до суду обвинувальний акт щодо п'ятьох учасників організованої групи, яких обвинувачують у створенні та забезпеченні роботи мережі нелегальних гральних закладів у столиці. За даними слідства, вони керували діяльністю 39 залів гральних автоматів без необхідних ліцензій.Про це повідомив Офіс Генерального прокурора. За матеріалами слідства, упродовж липня–вересня 2025 року організатор, пособник і троє співвиконавців діяли за заздалегідь узгодженим планом із чітким розподілом обов'язків. Вони забезпечували функціонування мережі нелегальних гральних залів у Києві."Відвідувачам надавали доступ до азартних ігор через комп’ютерну техніку зі встановленими симуляторами гральних автоматів, а виграші виплачували готівкою. Використовуване обладнання не було сертифіковане та не підключалося до Державної системи онлайн-моніторингу", — зазначили у відомстві.Під час досудового розслідування правоохоронці встановили 39 приміщень у Києві, де вже працювали або лише готувалися до відкриття нелегальні гральні заклади. Роботу таких залів задокументували, зокрема, за п'ятьма адресами.У межах кримінального провадження провели понад 70 обшуків у гральних закладах та за місцями проживання фігурантів. Правоохоронці вилучили комп'ютерну техніку, мобільні телефони, готівку, чорнову бухгалтерію та інші речові докази."Дії обвинувачених, залежно від ролі кожного, кваліфіковано за ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2 КК України", — додали в Офісі генпрокурора.Нагадаємо, навесні в Україні запроваджують жорсткий механізм обмеження доступу військовослужбовців до азартних ігор задля захисту захисників та їхніх родин від ризиків лудоманії. Нова система автоматично блокуватиме доступ до онлайн-платформ під час входу в гру за допомогою спеціальних реєстрів..

Столичні правоохоронці завершили розслідування справи про розтрату бюджетних коштів під час відновлення зони відпочинку "Вербне". Збитки громади міста Києва через махінації підрядниці перевищили 510 тисяч гривень.Про це повідомляє поліція Києва.Махінації з документами та збитки громадіПравоохоронці встановили, що між КП "Плесо" та приватною фірмою-підрядником було укладено договір щодо капітального ремонту елементів доброустрою зони відпочинку "Вербне", що розташована в Оболонському районі. Загальна вартість угоди становила понад 1,9 мільйона гривень.Втім, обвинувачена очільниця компанії внесла до офіційних актів виконаних будівельних робіт неправдиві відомості, суттєво завищивши фактичні обсяги будівництва. На підставі цих підроблених документів комунальне підприємство перерахувало гроші за роботи, які насправді не були виконані у повному обсязі. Унаслідок таких махінацій територіальній громаді Києва завдано збитків на суму понад 510 тисяч гривень.Відмивання бюджетних коштівСлідство також встановило, що після перерахування бюджетних грошей на рахунок фірми обвинувачена здійснила низку фінансових операцій для легалізації цих коштів.Зокрема, одержані протиправним шляхом гроші перераховувалися на рахунки інших суб'єктів господарювання, аби приховати їхнє незаконне походження. Наразі обвинувальний акт стосовно директорки фірми скеровано до суду.Нагадаємо, правоохоронці викрили схему привласнення майже 2,4 мільйона гривень бюджетних коштів під час закупівлі паливної деревини для однієї з військових частин на Дніпропетровщині. Серед підозрюваних — колишній начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини та двоє приватних підприємців..

На Київщині затримали трьох чоловіків, яких підозрюють у груповому зґвалтуванні 21-річної мешканки Бориспільського району. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі.Про це повідомила пресслужба поліції Київської області.Правоохоронці встановили, що під час спільного вживання алкогольних напоїв один із фігурантів запропонував 21-річній дівчині вступити з ним у статеві зносини. Після її відмови присутні троє кривдників віком 18, 43 та 52 роки застосували до постраждалої фізичне насильство."Чоловіки по черзі вчинили щодо неї сексуальне насильство без її добровільної згоди", — зазначили в поліції.Також чоловіки погрожували потерпілій фізичною розправою.. Поліцейські затримали трьох чоловіків та повідомили їм про підозру за фактом зґвалтування, вчиненого групою осіб (ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу України).Суд обрав зловмисникам запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.Нагадаємо, на Полтавщині правоохоронці затримали 74-річного чоловіка за підозрою у сексуальному насильстві щодо дев'ятирічної дівчинки. Під час першочергових слідчо-оперативних заходів правоохоронці встановили особу підозрюваного..

Перед судом постануть колишній кінцевий бенефіціарний власник "ПриватБанку" Ігор Коломойський і п’ятеро учасників організованої ним групи. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) обвинувачують їх у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 мільярда гривень.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, в січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар "ПриватБанку", тодішній голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський організував схему заволодіння коштами банку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі установи."Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 мільярда гривень під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю", — акцентували правоохоронці.Вони додали, що надалі частину суми в розмірі понад 446 мільйонів гривень із метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій із купівлі-продажу цінних паперів, а згодом — на рахунки ще двох.Зрештою, кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара "ПриватБанку" Ігоря Коломойського."Ними він розпорядився на власний розсуд — вніс до статутного капіталу банку на виконання вимог Національного банку України", — наголосили в НАБУ.Як відомо, у вересні 2023 року учасникам оборудки повідомили про підозру. У липні 2025 року слідство у справі завершили.Нагадаємо, що "ПриватБанк" 22 травня успішно розгромив спробу своїх колишніх власників, Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, оскаржити рішення суду, винесеного проти них у липні 2025 року..

У п'ятницю, 6 серпня, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід експослу України у Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній.Про це повідомляє "Радіо Свобода". Зазначається, що суд призначив Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави у шість мільйонів гривень.Крім того, вона зобов'язана:прибувати за викликом детективів НАБУ;повідомляти про зміну місця проживання;не спілкуватися зі свідками у справі.У виданні зазначили, що прокуратура просила призначити заставу у 13,3 мільйона гривень. Сама Стефанішина наголосила, що наразі немає коштів для внесення застави."У мене немає коштів — ні 13, ні 10, ні 6 (мільйонів, — ред.). Але, звичайно, я буду шукати ці кошти, щоб мати можливість внести заставу", — сказала вона.Стефанішина також зауважила, що консультуватиметься з адвокатами щодо можливого оскарження рішення. Також вона має плани щодо роботи, однак вони не пов'язані з державною службою.Як відомо, 4 серпня Ольгу Стефанішину звільнили з посади посла України у США. Представницею України у Вашингтоні вона була з 27 серпня 2025 року.Нагадаємо, 5 серпня експослу в Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній вручили нову підозру. Засідання суду пройшло в закритому режимі. Не виключено, що воно стосується "квартирного питання".Сама посадовиця прокоментувала ситуацію навколо процесуальних дій правоохоронних органів, у межах яких згадується її ім’я. Вона зазначила, що спокійно ставиться до ситуації та вважає інформаційний резонанс навколо неї перебільшеним..

У середу, 5 серпня, експосол України у Сполучених Штатах Америки Ольга Стефанішина не стримала сліз під час засідання Вищого антикорупційного суду щодо обрання їй запобіжного заходу.Про це повідомляє "Укрінформ". Зазначається, що Стефанішина не стримала емоцій під час обговорення суми застави.Зокрема, вона заявила, що озвучена прокурором САП сума у 13,3 мільйона гривень є завеликою, адже повернення в Україну зі США та судовий процес є фінансово затратними для неї. Відтак, Стефанішина попросила суд зменшити суму застави."Тому з міфічними грошима, які, на думку сторони обвинувачення, можуть бути в мене в наявності, я не можу забезпечити внесення застави своїми власними коштами в запропонованому обсязі, а навіть якщо я знайду таку можливість, я не зможу тоді забезпечити життя своєї родини", — додала Стефанішина.За даними "Громадського", ВАКС сьогодні так і не обрав запобіжного заходу для Стефанішиної. Засідання перенесли на 6 серпня.Стефанішина розплакалася, розповідаючи, що не матиме за що утримувати родину із заставою у 13 млн грн.Відео: Ірина Сітнікова / hromadske pic.twitter.com/QnkQXC8qxM— hromadske (@HromadskeUA) August 5, 2026Як відомо, 4 серпня Ольгу Стефанішину звільнили з посади посла України у США. Представницею України у Вашингтоні вона була з 27 серпня 2025 року.Нагадаємо, 5 серпня експослу в Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній вручили нову підозру. Засідання суду пройшло в закритому режимі. Не виключено, що воно стосується "квартирного питання".Сама посадовиця прокоментувала ситуацію навколо процесуальних дій правоохоронних органів, у межах яких згадується її ім’я. Вона зазначила, що спокійно ставиться до ситуації та вважає інформаційний резонанс навколо неї перебільшеним..