# Україна

Іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески. Йдеться про суму приблизно в 100 мільйонів євро.Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на міжнародній конференції "Енергетичний Рамштайн" у Києві в неділю, 26 квітня, його цитує "Інтерфакс-Україна"."До Фонду підтримки енергетики оголошено 100 мільйонів євро внесків. Це демонструє новий рівень єдності та довіри до України", — зазначив він.Український міністр додав, що в межах фонду впроваджено новий інструмент — формування стратегічних резервів на випадок надзвичайних ситуацій в енергетичному секторі.Шмигаль також наголосив, що сфера діяльності фонду вдасться розширити — отримувачами допомоги з нього стануть муніципальні об’єкти.Водночас перший віцепрем’єр акцентував, що на теперішній моменти дефіцит фонду складає 829 мільйонів євро."Ці кошти необхідні на критично важливі кроки та вже затверджені потреби", — зауважив Шмигаль, закликавши учасників конференції робити нові внески.Усього, за інформацією очільника Міненерго, на підготовку до опалювального сезону необхідно 5,4 мільярда євро. Він зауважив, що Міненерго буде серед іншого опрацьовувати питання щодо забезпечення цих витрат з кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро.Нагадаємо, Денис Шмигаль також розповідав, що енергетична система України потребує додатково 6,5 гігавата потужностей. З них ми плануємо відновити 4,5 гігавата за рахунок ремонтів і додати ще близько двох гігават завдяки розподіленій когенерації та відновлюваній енергетиці..

Україна візьме участь у саміті НАТО, який відбудеться в Туреччині. Наразі сторони узгоджують формат присутності та склад української делегації.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільного брифінгу з президенткою Молдови Маєю Санду.Український президент підтвердив, що Україна обов'язково візьме участь у майбутній зустрічі Північноатлантичного альянсу. Проте деталі щодо рівня представництва та конкретного формату участі поки не розголошуються."Як, у якому форматі, хто, поки що рано казати", — зазначив президент України під час спілкування з журналістами.Як відомо, наступний саміт НАТО запланований на 7 та 8 липня 2026 року в президентському комплексі Бештепе в Анкарі. Це вже вдруге Туреччина прийме саміт НАТО, попередній відбувся 2004 року в Стамбулі.Останнім часом взаємодія України з Північноатлантичним альянсом і оборонними структурами ЄС значно посилилася через унікальний технологічний досвід ЗСУ на полі бою.Раніше видання Bloomberg інформувало, що ЄС організовує перші масштабні навчання з активації механізму взаємодопомоги на випадок збройної агресії проти однієї з країн-членів. У кулуарах це вже називають "замінником" НАТО.Нагадаємо, що, за інформацією видання Business Insider, швидка адаптація українських бойових роботів до змін на фронті вразила фахівців НАТО. Вони відзначили українську компанію DevDroid, яка регулярно оновлює бойових роботів..

Футбольні клуби "Кривбас" і "Динамо" увійшли в історію чемпіонатів України, забивши 11 голів на двох в одному матчі — кияни виграли з рахунком 6:5. Це найрезультативніша гра в історії.У матч 25 туру Української Прем’єр-ліги сезону 2025/2026 відбувся справжній карнавал голів.Після першого тайму "Динамо" програвало з рахунком 1:4, тоді як у другій частині футбольної зустрічі кияни зрівняли 4:4, потім команди обмінялися взяттями воріт, а в підсумку підопічні Ігоря Костюка завершивши матч перемогою (6:5).На двох команди забили 11 голів — це найрезультативніший матч в історії чемпіонату України. До цього рекордом результативності було десять забитих м'ячів — таких матчів було вісім в історії, востаннє цей результат фіксували 2023 року в матчі "Металіст" — "Верес" (5:5).До речі, 4 голи в матчі оформив венесуельський півзахисник "Кривбаса" Глейкер Мендоса. Він став першим футболістом в історії, який забив стільки м'ячів "Динамо" в одному поєдинку.Усі чотири м'ячі Мендоса забив "Динамо" впродовж першого тайму. Півзахисник "Кривбаса" декілька разів робив вдале зміщення з флангу та пробивав по воротах. Загалом за весь перший тайм "Кривбас" чотири рази завдавав ударів по воротах "Динамо" — усі чотири спроби Мендоси виявилися гольовими.До цього лише два гравці в чемпіонаті України забивали киянам тричі за матч: Олексій Осіпов з "Таврії" 1998 року та Владислав Супряга 2020 року, коли форвард грав за "Дніпро-1".Одразу декілька клубів з провідних європейських ліг зацікавилися 20-річним нападником київським "Динамо" Матвієм Пономаренком. Вони хочуть оформити повноцінний трансфер..

Російські загарбники вже мають дефіцит ракет для своїх систем протиповітряної оборони. Це знижує їх здатність протидіями українським засобам ураження.Про це повідомив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський під час зустрічі з начальником Штабу оборони Збройних сил Канади Дженні Каріньян. Він подякував генералу й уряду Канади за вагому військову допомогу Україні."Високо цінуємо внески Канади до ініціативи PURL, фонду NSATU, а також участь у "Чеській ініціативі". Особливо важливою є провідна роль Канади в діяльності "Коаліції винищувачів", — зазначив Сирський.Головком відзначив вагомий внесок канадської сторони у підготовку військовослужбовців ЗСУ та готовність і надалі продовжувати цю діяльність.Він поінформував про поточну ситуацію на лінії бойового зіткнення, яка залишається складною, адже противник активізував наступальні дії практично на всій лінії фронту."Водночас Сили оборони України роблять ставку на виважене планування, інноваційні рішення й ефективне застосування наявних засобів ураження. У результаті противник зазнає втрат, що перевищують його можливості з доукомплектування підрозділів", — наголосив головнокомандувач ЗСУ.Він зауважив, що системні ураження російських виробничих об’єктів додатково знижують спроможності протиповітряної оборони противника, який уже відчуває дефіцит ракет для протидії українським безпілотним системам і засобам ураження.Користуючись нагодою, Олександр Сирський подякував канадському народові за підтримку та співпрацю в інтересах оборони України та захисту демократичних цінностей у Європі та світі.Нагадаємо, що 24 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зустрівся з головами військових комітетів НАТО та ЄС — адміралом Джузеппе Каво Драгоне та генералом Шоном Кленсі..

У неділю, 26 квітня, в Києві президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президенткою Молдови Маєю Санду. Вони обговорили питання безпеки, транскордонної співпраці, енергетики, розвитку інфраструктури, міжурядової роботи та спільного руху до Євросоюзу.Про це повідомив сайт Офісу президента України. Зеленський наголосив, що президентка Молдови відвідує Україну в сорокові роковини аварії на Чорнобильській АЕС. За його словами, Росія не зробила жодних висновків із катастрофи на ЧАЕС і продовжує нести загрози для української енергетики та екології."Саме тому нам усім, сусідам Росії та всім європейцям, варто бути максимально об’єднаними, діяти скоординовано, розуміючи наші інтереси, вони спільні — й безпекові, економічні, енергетичні, всі інші інтереси. Те, що Росія робить, те, як вона веде цю війну, яку війну, терор, нестабільність Росія несе іншим народам, — це катастрофа, вона справді катастрофа не менша, ніж Чорнобильська", — зазначив український президент.Мая Санду наголосила, що Молдова підтримує Україну в боротьбі за захист суверенітету та незалежності."Ми вітаємо рішення ЄС про виділення 90-мільярдного кредиту Україні та новий пакет санкцій проти Росії. Ми повинні забезпечити максимальну підтримку Україні, яка бореться за найкращі демократичні цінності, б’ючись із агресором. Ми маємо більше підтримувати Україну й чинити більший тиск на Росію", — зауважила президентка Молдови.Мая Санду акцентувала, що важливо перейти до імплементації угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти нашої країни.Під час зустрічі лідери обговорили питання безпеки, транскордонної співпраці, захисту й розвитку інфраструктури та енергетики. Окрема увага — спільному руху до Євросоюзу."Обидві наші держави заслуговують бути частиною сильної, об’єднаної Європи. Україна завжди захищала право Молдови бути частиною ЄС, і раніше ми зробили значні кроки, щоб кандидатство було в обох наших держав. Ми зараз працюємо так, щоб оперативно відкрились кластери і членство у Європейському Союзі стало нашим спільним успіхом — України, Молдови, усього ЄС", — акцентував Володимир Зеленський.Президент наголосив, що наша країна й надалі підтримуватиме Молдову в питаннях безпеки, зокрема, щодо Придністровського регіону. На його переконання, Україна та Молдова також готові розвивати тристоронні формати співпраці спільно з Румунією."Важливі речі ми робимо разом в інфраструктурі. Це стосується і транспортних шляхів, зокрема транзиту, і також нашої енергетики, зокрема транскордонних ліній електропередачі. І що більше реальних звʼязків буде між нашими енергосистемами, то більше захисту буде для життя наших людей, наших народів", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 23 березня Мая Санду заявила про готовність своєї країни долучитися до міжнародної "Коаліції охочих", що спрямована на посилення допомоги Україні. Кишинів уже подав відповідний запит, який наразі перебуває на розгляді інших учасників об'єднання..

Фахівці й надалі фіксують складнощі із забезпеченням стабільної роботи критичної інфраструктури Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС). Там є низка технічних і безпекових проблем.Про це заявив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Мар’яно Гроссі під час пресконференції.За його словами, агентство продовжує верифікацію наявності ядерних матеріалів на станції, а також контролює цілісність відпрацьованого та свіжого палива й активних зон реакторів."Інспекції на об’єкті тривають у штатному режимі", — зауважив очільник МАГАТЕ.Гроссі зазначив, що наразі всі енергоблоки Запорізької АЕС перебувають у стані холодного зупину, а активної генерації електроенергії не здійснюється."Ситуація залишається напруженою через зовнішні фактори впливу", — визнав спеціаліст.Однією з ключових проблем є нестабільне електропостачання. За словами очільника МАГАТЕ, наразі одна з двох ліній живлення не функціонує, що створює додаткові ризики для об’єкта.Він констатував, що тривають переговори щодо забезпечення безпечних умов для ремонтних бригад, які мають відновити пошкоджену інфраструктуру.Іншою критичною проблемою залишається водопостачання для систем охолодження. Після підриву Каховської греблі 2023 року рівень води у водосховищі суттєво знизився, що змусило використовувати альтернативні джерела."Наразі для охолодження реакторів застосовуються 11 свердловин, також споруджено допоміжну дамбу для збереження водних запасів", — розповів генеральний директор агентства.Рафаель Мар’яно Гроссі наголосив, що хоча прямої загрози аварійної ситуації наразі немає через холодний зупин реакторів, станція потребує постійного технічного контролю та стабільних умов роботи інфраструктури. Ситуація залишається нестійкою та потребує довгострокового вирішення.Нагадаємо, що 14 квітня на Запорізькій АЕС стався черговий блекаут. Станція залишилась без зовнішнього електропостачання. На той момент це був уже 13 блекаут на станції за час повномасштабної війни..

Баланс успіхів на фронті в Україні від початку 2026 року складається не на користь російських окупантів.Про це повідомив президент Володимир Зеленський на пресконференції в Києві, передає "Інтерфакс-Україна"."З початку цього року баланс окупованих і деокупованих територій — не на користь РФ. Вони готували наступальні дії в кінці 25-го року. Розуміємо, що вони готуються до відповідних кроків і в 26-му році. Продавати своєму населення або підживлювати ті наративи в спілкуванні зі США, що вони виграють війну — нема на чому зараз їм грати, на мій погляд, тому вони це почали", — сказав Зеленський.За словами українського гаранта, наразі країна-агресорка Росія не має успіхів на фронті. Загалом ситуація складається не на користь армії РФ. Він додав, що зараз головний пріоритет для нашої держави — це закінчення війни."Безумовно, там багато людей, росіян більше, ніж українців, ну і втрат у них набагато більше. І безумовно, десь вони там пробують просуватися, але, як я сказав, баланс в цьому році, 2026-му, не на їх користь", — сказав голова держави.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Україна продовжує використовувати перевантажені російські засоби протиповітряної оборони для пошкодження нафтової інфраструктури та військових об'єктів у Росії та окупованому Криму..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що на саміті Європейського союзу на Кіпрі ще три країни оголосили про приєднання до ініціативи Пріоритетного переліку потреб України (PURL).Таку заяву очільник держави зробив на спільній пресконференції з президенткою Молдови Маєю Санду в Києві, передає "Інтерфакс-Україна"."Ми вдячні трьом країнам — ми домовилися, що це буде не публічна інформація, щодо яких конкретно країн — і три країни долучились до програми PURL під час Кіпру, на загальну суму десь 350-400 мільйонів євро", — сказав Зеленський.Зауважимо, міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що під час зустрічей на Кіпрі президент Володимир Зеленський та інші представники української делегації домовилися з партнерами про внески до програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List).До того ж раніше Зеленський заявив, що Україна зіштовхнулася з дефіцитом засобів протиповітряної оборони, попри те, що постачання американського озброєння за програмою PURL на теперішній момент триває безперебійно.Нагадаємо, голова військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драґоне заявляв, що на полях Київського безпекового форуму, що ознак зменшення потоку постачання американського озброєння Україні в межах ініціативи PURL немає. Зброя уже перебуває на шляху до України..

На внутрішньому ринку України зберігається тенденція до зниження цін на тепличні огірки. Головна причина — зростання обсягів вибірки у тепличних господарствах та стриманий попит на овочі.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. За даними фахівців, лише з початку поточного тижня ціни на тепличні огірки знизилися в середньому на 40%. Наразі продукція реалізується в діапазоні 50–90 грн за кілограм (1,14–2,05 долара США/кг), залежно від якості та обсягів партій.Основною причиною здешевлення є надлишок пропозиції. Українські тепличні комбінати активно нарощують обсяги збору та поставок продукції на ринок. Водночас попит на тепличні овочі залишається невисоким, що створює додатковий тиск на ціни."У результаті, з метою активізації темпів збуту та уникнення накопичення великих партій нереалізованої продукції на складах, продавці змушені й надалі переглядати відпускні ціни у бік зниження", — йдеться у повідомленні.Попри поточне падіння, середній рівень цін на тепличні огірки все ще приблизно на 15% вищий, ніж наприкінці квітня 2025 року.Нагадаємо, на полицях деяких українських маркетів та на ринках цього тижня подешевшали помідори. Проте ціна цього овоча досі залишається "кусючою", адже вартість кілограма — понад 140 гривень. До того ж зафіксовано зростання цін білокачанну капусту торішнього урожаю. Головна причина — сезонне скорочення пропозиції продукції на тлі зростання попиту.Читайте також: На українських ринках з’являється перша "молода" картопля: скільки коштує кілограм.

Наразі Україні потрібно щонайменше 5,4 мільярда євро для підготовки до наступної зими та опалювального сезону.Про це заявив міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на міжнародній конференції Ukraine Energy Coordination Group Conference, передає "Укрінформ"."Наразі енергетична система України потребує додатково 6,5 гігавата потужностей. З них ми плануємо відновити 4,5 гігавати за рахунок ремонтів і додати ще близько двох гігават завдяки розподіленій когенерації та відновлюваній енергетиці", — зазначив Шмигаль.Очільник Міненерго відзначив, що наразі для уряду у пріоритеті — активний захист енергетичної інфраструктури за підтримки партнерів."Йдеться про системи протиповітряної оборони, насамперед комплекси MIM-104 Patriot та ракети PAC-3 для захисту від балістичних загроз. Ми маємо успішний досвід знищення 100% крилатих ракет. Ми також маємо більш-менш успішний досвід перехоплення близько 90% або навіть більше дронів. Але ми досі не можемо перехоплювати балістичні ракети по всій території України. Тому активний захист за підтримки партнерів — пріоритет номер один", — наголосив він.Крім того, на думку Шмигаля, Україні необхідно посилювати й пасивний захист. Зокрема, йдеться про бетонні укриття з екранами попереднього підриву для всіх енергетичних об’єктів."Це ще один тип захисту, який потрібно будувати. Це безперервна робота, адже такими конструкціями мають бути покриті всі енергетичні об’єкти", — сказав міністр.До того ж Шмигаль вважає, що Україні необхідно створити резерв обладнання для пришвидшення ремонтів. Наразі потреба в такому резерві оцінюється приблизно у 293 мільйони євро."Загалом Україні потрібно щонайменше 5,4 мільярда євро для реалізації необхідних заходів до початку холодного сезону", — підсумував голова Міненерго.Нагадаємо, раніше міністр енергетики Денис Шмигаль розповідав, що Україна створює мережу "енергетичних сот" — автономних або напівавтономних кластерів, де критична інфраструктура може працювати навіть тоді, коли центральна мережа пошкоджена..

Українська телеведуча Катерина Осадча поділилася дитячими спогадами про аварію на Чорнобильській атомній електростанції.У своєму дописі у Instagram вона розповіла, що на момент катастрофи їй було лише два роки."Цьому фото 40 років і я ще не знаю що Чорнобиль буде перша велика трагедія в Україні за мого життя. Мені 2 роки, — я радію пригоді не заплановано  поїхати далеко на потязі з мамою, а тим часом батьки не знаходять собі місця від уривків страшних новин про вибух на станції, радіацію і "нічого страшного ідіть на демонстрацію". Мій тато відправив нас з мамою до родичів в Купʼянськ і пішов на цю саму демонстрацію на честь першого травня, адже без варіантів, під страхом звільнення", — розповіла вона.За словами Осадчої, після аварії вона разом з мамою все літо провела у Куп'янську на Харківщині. Після того, "Купʼянськ назавжди в моєму серці, як моє найперше в житті місце прихистку"."А Чорнобильська трагедія страшне нагадування про ціну людських житів і байдужості режиму", — зазначила вона.    Посмотреть эту публикацию в Instagram           Публикация от Katya Osadcha (@kosadcha)Нагадаємо, у мережі показали перше в історії фото зруйнованого реактора ЧАЕС. Воно було зроблене через 14 годин після вибуху.Додамо, президент Володимир Зеленський у 40-і роковини трагедії на Чорнобильський атомній електростанції закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії.Читайте також: 40 років після вибуху на ЧАЕС: трагедія, яка змінила світ і досі нагадує про себе.

У неділю, 26 квітня, у 40-і роковини трагедії на Чорнобильський атомній електростанції, президентка Молдови Майя Санду прибула в Україну з офіційним візитом.У своєму дописі у Facebook очільниця Молдови зазначила, що у ході візиту проведе перемовини із українським лідером Володимиром Зеленським."Цього ранку, коли ми відзначаємо 40-ту річницю Чорнобильської ядерної катастрофи, я їду до Києва на переговори з президентом Володимиром Зеленським, а також до Чорнобиля — щоб віддати шану тим, хто віддав своє здоров'я або навіть життя, щоб захистити Європу від ще більшої трагедії", — зауважила Санду.Президентка Молдови зауважила, що Чорнобильська ядерна аварія "показала нам, що катастрофи не знають кордонів, але вона також продемонструвала силу міжнародної солідарності"."Арка, піднята над забрудненим реактором, є доказом того, що країни можуть робити надзвичайні речі, коли діють разом. Нам потрібна така ж єдність і рішучість сьогодні — щоб захистити мир у Європі. Місце Молдови — з тими, хто вирішив будувати, а не руйнувати", — додала Санду.Нагадаємо, раніше президентка Молдови Майя Санду заявила про готовність своєї країни долучитися до міжнародної "Коаліції охочих", що спрямована на посилення допомоги Україні. Кишинів уже подав відповідний запит.Додамо, 24 лютого у четверту річницю повномасштабного російського вторгнення, президентка Молдови Майя Санду звернулася до українського народу. Вона наголосила, що Україна заслуговує на справедливий мир, а Молдова продовжить підтримувати її "з незмінною солідарністю"..

Президент Володимир Зеленський у 40-і роковини трагедії на Чорнобильський атомній електростанції закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії.Таку заяву він зробив у своєму дописі у Telegram. Він наголосив, що 40 років тому світ зіткнувся з однією з найбільших ядерних катастроф — вибухнув четвертий реактор Чорнобильської атомної електростанції. Назовні потрапила значна кількість радіоактивних речовин.За словами гаранта, сотні тисяч людей роками долають наслідки тієї трагедії. Щоб стримати радіацію, над зруйнованим реактором побудували саркофаг. А пізніше більш ніж 40 країн закрили його безпечним конфайнментом, щоб не допустити нових катастроф.Проте Росія знову ставить світ на межу техногенної аварії: російсько-іранські "шахеди" постійно пролітають над станцією, а один із них минулого року вдарив по конфайнменту."Світ не повинен допустити, щоб цей ядерний тероризм продовжувався, і найкращий спосіб — це змусити Росію припинити свої божевільні атаки. Пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, ліквідовуючи наслідки цієї трагедії. Світла пам’ять усім жертвам Чорнобильської катастрофи", — заявив гарант.Нагадаємо, у мережі показали перше в історії фото зруйнованого реактора ЧАЕС. Воно було зроблене через 14 годин після вибуху.Зауважимо, ще в лютому 2024 року Кабінет міністрів України схвалив стратегію розвитку зони відчуження до 2032 року. Її основні положення представили членам комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.Читайте також: 40 років після вибуху на ЧАЕС: трагедія, яка змінила світ і досі нагадує про себе.

У неділю, 26 квітня, минає 40 років із дня трагедії на Чорнобильській атомній електростанції. Це була найбільша техногенна трагедія в історії людства.У соцмережі Instagram паблік kyiv.historyy оприлюднив перше в історії фото зруйнованого реактора ЧАЕС. Воно було зроблене через 14 годин після вибуху."Зернистість зображення — це не погана якість плівки. Це "шум" самої радіації, яка вбивала плівку прямо під час зйомки. Фотограф Ігор Костін пізніше згадував, що це був єдиний кадр з усієї плівки, який вдалося проявити — решта просто "згоріла" від випромінювання", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що під час польоту автор зображення отримав смертельну дозу радіації. Попри це він прожив довге життя і не захворів на променеву хворобу.Нагадаємо, що в лютому 2024 року Кабінет міністрів України схвалив стратегію розвитку зони відчуження до 2032 року. Її основні положення представили членам комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.Читайте також: 40 років після вибуху на ЧАЕС: трагедія, яка змінила світ і досі нагадує про себе.

26 квітня 1986 року світ зіткнувся з новою дійсністю, коли атомна енергія, що вважалася мирною, перетворилася на некеровану катастрофу. Вибух на Чорнобильській атомній електростанції — найбільша техногенна трагедія в історії людства.Минуло 40 років, і Чорнобиль не обмежився сторінками в підручниках. Його наслідки все ще відчуваються в природному середовищі, у житті людей, і у світовій політиці безпеки, особливо гостро зараз, коли війна знову піддає атомні об'єкти загрозі.TrueUA нагадує, що потрібно знати та пам'ятати про одну з ключових подій в історії України та всього світу.Ніч, що змінила світВсе починалося як звичайний технічний експеримент. У ніч на то 26 квітня на четвертому енергоблоці ЧАЕС планували перевірити, чи зможе турбіна виробляти електрику після зупинки реактора. Однак цей експеримент проводили з порушеннями: ігнорували інструкції, вимикали системи захисту, і все відбувалося під тиском керівництва.О 01:23 пролунали два вибухи, реактор був повністю зруйнований, а у повітря здійнявся стовп радіоактивних речовин. Це був початок катастрофи, масштаби якої тоді ніхто до кінця не усвідомлював.Причиною трагедії стали людські помилки у поєднанні з небезпечним дизайном реактора. Але ще більшою проблемою була система, яка не дозволяла відкрито обговорювати питання і критично оцінювати ситуацію.Перші години та дні після вибухуПоки світ нічого не підозрював, на місці аварії вже йшла боротьба за життя. Пожежники та працівники станції гасили вогонь, не розуміючи рівня радіації. Вони працювали фактично без захисту, тому першими постраждали.Радянська влада замість чесності обрала мовчання. Офіційне повідомлення з’явилося лише через два дні, воно було коротким і узагальненим.Евакуацію Прип’яті, міста-супутника станції, провели тільки 27 квітня. Люди ще впродовж доби жили звично: гуляли, ходили на роботу, діти гралися на вулицях.Розміри катастрофиМасштаб катастрофи на ЧАЕС одразу зрозуміти не вдалося. Радіоактивна хмара пронеслася над Україною, Білоруссю, більшою частиною Європи і навіть досягла інших континентів. Обсяг викинутої радіації був величезний — за різними підрахунками, у сотні разів більший, ніж після бомбардування Хіросіми. Забруднення охопило тисячі квадратних кілометрів.До ліквідації наслідків було залучено до 600 тисяч людей, яких називають ліквідаторами, але фіактично вони стали чимось на зразок "живого щита" між катастрофою та рештою світу.Точну кількість загиблих встановити досі неможливо. Окрім тих, хто помер у перші дні, тисячі людей роками боролися з наслідками опромінення: онкологічними хворобами, хронічними захворюваннями та психологічними травмами.Ліквідатори: ціна порятункуПісля вибуху ситуація могла стати ще гіршою. Була реальна можливість другого вибуху або ще більшого забруднення. Ліквідатори працювали в неймовірно складних умовах: високі дози радіації, мінімальний захист, постійна загроза смерті. Вони очищували дахи від радіоактивного графіту, зводили саркофаг і вивозили людей.Важко переоцінити їхній внесок. Саме завдяки їм катастрофу вдалося обмежити, але ціна цього — тисячі зруйнованих життів.Окремою трагедією стала поведінка радянської влади. Інформацію приховували, масштаби зменшували, а про небезпеку, звісно, заперечували. Наочним прикладом став першотравневий парад у Києві 1 травня 1986 року. Незважаючи на підвищений рівень радіації, на вулиці вивели десятки тисяч людей, включно з дітьми. Люди йшли з прапорами та гаслами, не знаючи, що перебувають під радіоактивною хмарою.Лікарям давали розпорядження не ставити діагноз "променева хвороба", а замінювати його вигаданими назвами. Навіть коли симптоми були очевидними. Це було не лише приховування, а свідома політика, яка ставила ідеологію вище за людське життя.. Яким Чорнобиль став після катастрофи?Після аварії навколо станції створили 30-кілометрову зону відчуження. Над зруйнованим реактором збудували саркофаг, щоб стримувати радіацію.У 2019 році його накрили новим безпечним конфайнментом — однією з найскладніших інженерних конструкцій у світі. Але навіть це тимчасове рішення. Деякі радіоактивні елементи залишатимуться небезпечними ще тисячі років. Після розпаду СРСР Україна отримала у спадок не лише територію, але й відповідальність за неї. Завдяки міжнародній підтримці вдалося реалізувати масштабні проекти з безпеки.Сьогодні Чорнобиль є не лише зоною ризику, а й місцем для наукових досліджень і навіть туристичним об'єктом. Але це ще й простір пам'яті про помилки, яких не можна повторювати.Нові загрози: ЧАЕС під час війниУ 2022 році Чорнобиль знову привернув увагу всього світу, але вже через війну. Російські війська окупували станцію та Зону відчуження, перетворивши їх на військову базу.Персонал працював фактично в полоні. Військові копали окопи в радіоактивному ґрунті, переносили заражені шари землі, вивозили обладнання. У 2025 році російський дрон пошкодив новий конфайнмент, і ця ситуація вкотре нагадала про нашу сьогоднішню реальність.Це унікальна ситуація, оскільки вперше війна ведеться в країні з розвиненою ядерною енергетикою. І це створює ризики не лише для України, а й для всього світу.Чому важливо пам'ятати про Чорнобиль сьогодні?Чорнобиль — це не лише про минуле, а й про відповідальність, прозорість та ціну помилок. Ця трагедія показала, що приховування інформації може призвести до смерті, технічний прогрес без контролю небезпечний, а ядерна безпека — це питання, яке стосується всього світу. І сьогодні, коли світ знову стикається з ядерними загрозами, ці уроки звучать особливо актуально.Щороку Україна вшановує пам'ять жертв Чорнобильської катастрофи та ліквідаторів. Але пам'ять містить у собі не лише письмові згадки та визнання, а й усвідомлення та відповідальність за те, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися.Нагадаємо, що в лютому 2024 року Кабінет міністрів України схвалив стратегію розвитку зони відчуження до 2032 року. Її основні положення представили членам комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування..