# Україна

Міністерство освіти та науки України не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту (НМТ). У відомстві проти встановлення математики як предмета на вибір.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час спілкування з журналістами в четвер, 4 червня."Уряд подав законопроєкт щодо умов вступу на 2027 рік, він відповідає тим умовам, які є наразі 2026 року. Альтернативний законопроєкт, який передбачає дещо інші умови стосовно математики, ми не підтримуємо категорично", — зазначив він.Міністр наголосив, що НМТ саме для того, щоби підтвердити ключову спроможність читати, писати та рахувати, а математика повинна бути обов’язковим предметом."Скасування математики чи історії, вилучення їх з обов’язкових предметів НМТ — це абсурд, це не приведе до жодних позитивних змін для нас як для країни", — наголосив Лісовий.Як відомо, раніше голова підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Юлія Гришина разом із групою з близько 50 народних депутатів зареєструвала альтернативний законопроєкт №15254-1. Він пропонує з 2027 року змінити формат НМТ і зменшити кількість обов’язкових предметів.Згідно з пропозицією, тест може складатися з:двох обов’язкових предметів (українська мова й історія України);одного предмета на вибір вступника.У такій моделі математика залишиться, але стане вибірковою дисципліною — залежно від спеціальності. Автори ініціативи пояснили, що теперішній формат (чотири предмети в один день і тривале тестування) створює надмірне психологічне навантаження та ризики через повітряні тривоги під час іспитів.Депутатська ініціатива вже отримала різку критику як із боку частини освітян і колишніх урядовців, так і від значної частини суспільства.Нагадаємо, що 20 травня в Україні розпочалися основні сесії національного мультипредметного тесту. Після завершення виконання завдань НМТ кожен учасник одразу дізнається кількість тестових балів, яку він набрав за кожен предмет. Водночас для конкурсного відбору до вишів використовуються оцінки переведені в шкалу 100-200 балів (рейтингові бали). Інформацію про результати основних сесій НМТ розмістять у персональних кабінетах учасників до 3 липня, додаткових — до 29 липня..

У другому півріччі 2026 року медичні заклади, що надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткові кошти для формування фонду оплати праці.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Дія цієї програми мала завершитися 30 червня, однак уряд продовжив її до кінця 2026 року", — констатувала вона.За її словами, на теперішній момент держава застосовує декілька механізмів підтримки медичних закладів і лікарів, які працюють у прифронтових громадах і на територіях бойових дій."Медичні заклади первинної ланки отримують на 20% більше коштів за кожну декларацію з пацієнтом. Окремо посилено фінансування екстреної медичної допомоги", — пояснила очільниця українського уряду.На її переконання, робота медиків у громадах поблизу зони бойових дій є критично важливою. Тому до цього питання — прискіплива увага."Наше завдання — забезпечити фахівців усім необхідним для роботи та створити умови, щоби вони могли й надалі надавати якісну медичну допомогу людям", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, в середині травня стало відомо, що в Україні змінять підхід до бронювання медичного персоналу, що дозволить залучати лікарів до служби у військових структурах. Спеціальна комісія аналізує кожен запит, аби розбронювання не зашкодило наданню допомоги цивільному населенню. Про це повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко..

Польське агентство аеронавігаційних послуг (PANSA) оголосило про запровадження спеціальної обмеженої повітряної зони EP R131 у східній частині країни — поблизу кордону з Україною та Білоруссю. Рішення ухвалене за запитом Оперативного командування Збройних сил Польщі з міркувань безпеки держави.Нова зона діятиме з 10 червня до 9 вересня 2026 року і замінить попередню обмежувальну зону EP R130, йдеться на сайті агенства.Що саме передбачають обмеженняЗона охоплює повітряний простір від рівня землі до приблизно трьох кілометрів висоти (FL95). Це не впливає на комерційні пасажирські рейси, які зазвичай виконуються на значно більших висотах.У нічний час у цій зоні діятиме повна заборона польотів, за винятком військової авіації та окремих погоджених операцій.У денний час польоти також будуть обмежені — дозволятимуться лише окремі категорії повітряних суден, зокрема військові, рятувальні, медичні та інші спеціальні рейси з відповідними дозволами й технічними вимогами (зокрема щодо транспондера та зв’язку з диспетчерськими службами).Також допускаються безпілотники, але лише за умови дотримання правил і без порушення сусідніх зон повітряної оборони.Чому це запроваджуютьPANSA пояснює, що обмеження пов’язані з необхідністю підвищення рівня національної безпеки. Зона фактично продовжує попередні аналогічні обмеження і відображає підвищену військову активність у регіоні.Окремо підкреслюється, що будь-яке порушення правил у цій зоні вважається порушенням авіаційного законодавства Польщі.Додаткові умови для польотівДля будь-яких дозволених операцій у зоні передбачені жорсткі вимоги координації з військовими структурами. Зокрема, організатори польотів мають забезпечити постійний зв’язок і можливість негайного припинення активності в разі потреби.Додамо, у квітні заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик заявив, що Варшава розглядає можливість тестування свого військового обладнання безпосередньо в умовах бойових дій в Україні, а також розвиток спільного оборонного виробництва, зокрема дронів..

У четвер, 4 червня, на розгляд Верховної Ради України внесли новий законопроєкт, який декриміналізує дорослий контент. До того ж він має зруйнувати схеми, на яких наживаються недобросовісні правоохоронці.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Після провалу парламентом законопроєкту про декриміналізацію дорослого контенту ми провели консультації з різними фракціями та групами. В тому числі, щоби знайти позиції, які можуть отримати підтримку більшості парламенту", — написав він.За його словами, внаслідок таких консультацій швидко напрацювали та внесли новий законопроєкт №15294, який:значно посилює відповідальність за злочини проти дітей, в тому числі за виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії;прибирає старі радянські норми, тобто дублює норми про декриміналізацію дорослого контенту."За реальні злочини буде відповідальність. За дії дорослих серед дорослих, прибираємо середньовіччя та годівницю для недобросовісних правоохоронців", — наголосив нардеп.Він також поінформував, що законопроєкт підписало 45 народних депутатів від майже всіх фракцій та груп Верховної Ради включно з керівництвом парламенту, фракцій і парламентських комітетів."Серед авторів люди з дуже різними баченнями, ідеологією, релігійними переконаннями. Але тут всі дійшли до спільного бачення та компромісу", — наголосив Ярослав Железняк.Він додав: враховуючи, що вже у вівторок Рада планує схвалити оподаткування електронних платформ, то й це питання має бути розглянуто максимально швидко."Це буде третя спроба законодавчого вирішення проблеми, але сподіваюся, що цього разу вже остаточна й успішна", — підсумував нардеп.Нагадаємо, що ще в липні минулого року президент України Володимир Зеленський відреагував на ініціативу громадян щодо декриміналізації порно..

Шведський суд погодив передачу Україні затриманого за її запитом підсанкційного судна Caffa. Його вважають причетним до перевезень викраденого з окупованих територій України зерна. Однак це рішення ще можуть оскаржити.Про це повідомило шведське Sveriges Radio. Журналісти зазначили, що шведський суд ухвалив рішення про те, що затримане в березні судно Caffa, яке вже декілька місяців стоїть під арештом у порту Треллеборга, варто передати Україні.Медійники наголосили, що це, ймовірно, перший подібний прецедент. Раніше жодні інстанції не ухвалювали таких рішень.Державний прокурор Хокон Ларссон пояснив, що окружний суд погодився з оцінкою прокурорів, і це задовільний результат. "Суд у своєму рішенні аргументував, що конфіскація судна має належне юридичне обґрунтування, й усі передумови для його видачі Україні виконано", — йдеться в повідомленні.Журналісти відзначили, що певні слідчі дії могли би здійснюватися і за умови залишення судна у Швеції, але тоді можуть виникнути інші виклики.Одночасно зазначається, що, якби розслідування — яке ведеться щодо судна в Україні — відбувалося у Швеції, факти ймовірно підпадали би під статті щодо воєнних злочинів, зокрема, щодо розграбування.Прокурор Ларссон додав, що до остаточного набуття чинності рішення суду судно не можуть передати Україні — інша сторона має ще три тижні для подання апеляції.Як відомо, Швеція зупинила та затримала судно Caffa у водах Балтійського моря 6 березня за підозрами у використанні фальшивого прапора та порушенні морського права та безпекових вимог. 29 квітня судно заарештували.Відповідні українські служби наголошували, що судно причетне до перевезень краденого зерна з окупованих територій, у зв’язку з чим перебуває під санкціями та відповідним розслідуванням.Нагадаємо, 31 травня стало відомо, що Європейський Союз розглядає можливість розширення санкцій проти "тіньового флоту" Росії. Йдеться про включення до обмежувальних списків близько 20 додаткових танкерів..

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №15029, який унормовує порядок віддання військових почестей захисникам України, яких суд оголосив померлими.Інформація про це з'явилася в картці законопроєкту на сайті Верховної Ради. Документ вводить поняття військового прощального ритуалу — урочистої церемонії біля кенотафа для військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та були визнані судом померлими.Як минатиме церемоніяЗакон передбачає проведення урочистого ритуалу біля кенотафа із залученням спеціального військового почту. До його складу входять:керівник церемонії;сурмач і барабанник або військовий оркестр;прощальна команда з шести військовослужбовців;салютна команда;прапороносна група.Також документ визначає порядок підготовки та проведення церемонії й схему розміщення учасників ритуалу.Хто ухвалює рішенняРішення про проведення військового прощального ритуалу ухвалюють родичі або близькі особи військового, які встановлюють кенотаф. Якщо таких осіб немає, це право отримують начальник гарнізону, керівник ТЦК або голова місцевої адміністрації за місцем встановлення пам'ятного знака.Законом також передбачено, що витрати на поховання поліціянтів, які загинули під час захисту України або були оголошені судом померлими, покриватимуться коштом бюджету, передбаченого для Національної поліції України.Нагадаємо, Україні 16 травня вдалося повернути додому тіла 528 військовослужбовців, які віддали свої життя у боях за суверенітет та територіальну цілісність нашої держави. Масштабний гуманітарний захід відбувся завдяки скоординованим зусиллям цілої низки державних відомств та спеціальних служб сектору безпеки і оборони..

Будь-які вибори в Україні через "Дію" неможливі. Й на це є щонайменше декілька причин. Розмови про повну цифровізацію держави не можуть вплинути на таку ситуацію.Про це заявив тимчасовий виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков у коментарі "РБК-Україна".Він зазначив, що розмови про можливі вибори в "Дії" тривають із перших днів запуску екосистеми. Але це комплексне питання.По-перше, законодавча база для цього відсутня. Водночас держпідприємство "Дія" та Мінцифра діють винятково на основі законів і чинної нормативної бази."По-друге, у Конституції чітко вказано, що кожен українець повинен голосувати таємно, тобто має бути збережена таємниця голосування. Зробити це можливо винятково фізично в кабінці для голосування, де тільки ти знаєш за кого голосуєш", — зазначив Борянков.Таким чином проведення виборів у "Дії" станом на теперішній момент залишається неможливим.Раніше президент України Володимир Зеленський і Центральний виборчий комітет заявляли, що проведення виборів можливе лише після завершення війни. У ЦВК також зазначали, що для повноцінної підготовки виборчого процесу знадобиться щонайменше шість місяців.Нагадаємо, радник голови Офісу президента Михайло Подоляк окреслив умови та можливі терміни запуску виборчого процесу в Україні після війни. Він наголосив, що старт виборчих процедур в Україні напряму залежить від завершення активної фази бойових дій. Ідеться не про сам день голосування, а про запуск усіх необхідних процедур — підготовки виборчої інфраструктури, оновлення реєстрів і організації безпечного процесу..

В Україні продовжується зниження цін на ранню капусту. За даними аналітиків, за тиждень середня вартість впала приблизно на 22% і нині становить 11-18 грн/кг.Експерти пояснюють тенденцію одразу кількома факторами, передає EastFruit. Після періоду сильних дощів із грозами та градом погодні умови стабілізувалися, що призвело до різкого збільшення пропозиції капусти нового врожаю на ринку. Додатковим чинником стала нерівномірна якість продукції, яка не завжди відповідає очікуванням покупців, що також тисне на ціни.Попри падіння вартості, темпи продажів залишаються відносно стриманими. Це створює додатковий дисбаланс між пропозицією та попитом і посилює ціновий спад."Варто зазначити, що наразі рання капуста на українському ринку вже відвантажується за цінами, які в середньому на 16% нижчі, ніж на початку червня 2025 року", — додали фахівці.Додамо, ще від початку минулого тижня ціни на торішню картоплю в Україні розпочали поступово зростати. Фахівці прогнозують продовження такої тенденції й надалі.Читайте також: В Україні стрімко дешевшають овочі та ягоди: які продукти стали доступнішими.

Україна відкриває нову сторінку у відносинах з Угорщиною. Вона писатиметься на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому.На цьому наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Дякую головуванню Кіпру за його лідерство у просуванні процесу вступу України до Євросоюзу", — зазначив він.Український міністр також висловив подяку всім державам-членам ЄС, Європейській комісії й інституціям Євросоюзу за їхню непохитну підтримку."Я також ціную конструктивну участь Угорщини. Ми відкриваємо новий розділ у відносинах між Україною та Угорщиною", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.Він додав, що цей розділ побудований на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому."Україна рухається вперед", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше сьогодні видання Financial Times інформувало, що офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наголосив, що його країна й Україна досягнули "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досягнув того, чого колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"..

Збірна України з футболу вперше від початку повномасштабного вторгнення провела відкрите тренування. На зустріч у Львові прийшли понад 5 000 вболівальників.Про це повідомив сайт Української асоціації футболу.Після тренування форвард збірної Роман Яремчук поділився з журналістами своїми враженнями від змін, які відбулися в команді. В середині травня в тренерському штабі збірної України відбулася зміна. Наставником національної команди став Андреа Мальдера, який змін на посаді Сергія Реброва.Під керівництвом італійського тренера "синьо-жовті" вже провели перший матч. У товариському поєдинку перемогли збірну Польщі з рахунком 2:0 — завдяки голам Андрія Ярмоленка та Романа Яремчука."Я думаю, це видно зараз, як ми спілкуємося з вболівальниками, є результат виграли матч, всі задоволені. Сподіваюся, будемо продовжувати в тому ж дусі", — пояснив Яремчук теплу зустріч футболістів у Львові.Він — один із футболістів, які вже працювали з Мальдерою. До цього італійський спеціаліст входив до тренерського штабу, коли командою керував Андрій Шевченко."Я його знаю давно, тому для мене це не нічого нового. Зараз завдання одне, це перемоги. Всі хочуть настрій хороший, красиву гру, і радість вболівальників. Це нормально у футболі: таке завжди відбувається, коли приходить новий тренер. Декілька місяців, тижнів завжди є така позитивна атмосфера, але, я думаю, найважливішим стане те, як ми реагуватимемо на погані матчі, на поразки, на критику. Якщо ми з цим справлятимемося, то будемо зростати як команда", — наголосив Роман Яремчук.Своєю чергою, досвідчений 30-річний Руслан Малиновський зізнався, що таких емоцій, які футболісти отримали під час зустрічі з уболівальниками у Львові, збірній не вистачало."Звичайно, це дає позитивні емоції, це дає радість. Тренуватися без вболівальників чи з вболівальниками – це різні речі. Тому дуже приємно, дякую, що прийшли. Це, звичайно, дуже піднімає і моральний дух, і настрій в самій команді", — зазначив він.Як один із найдосвідченіших гравців у складі національної збірної, він позитивно оцінив прихід Андреа Мальдери. За словами півзахисника, новий наставник приніс відчутні зміни в команду, які повинні втілитися в результат."Звичайно, все трохи інакше, ніж п’ять років тому, коли він працював у штабі Андрія Шевченка. Тому я вважаю, що потрібен час, адже те, що я побачив під час теоретичних занять, дуже відрізняється від того, що бачив у клубі. Тож на це все одно потрібен час — на адаптацію, на розуміння. Але я вважаю, що ми також повинні допомагати йому та намагатися виконувати все, що він хоче бачити в тактичній схемі", — наголосив Малиновський.У неділю, 7 червня, збірна України проведе другий товариський матч під керівництвом Андре Мальдери. Суперником "синьо-жовтих" стане Данія, а гра відбудеться о 19:30 за київським часом.Нагадаємо, що в неділю, 31 травня, в товариському матчі у Вроцлаві національна збірна України з футболу обіграла команду Польщі з рахунком 2:0. Ця гра стала першою для нового головного тренера "синьо-жовтих" італійця Андреа Мальдери..

У травні автомобілі з традиційними двигунами (бензин, дизель) і гібриди продовжили домінувати, охопивши понад 60% ринку нових легковиків. Торік цей показник був нижчим — 54,3%.Найпопулярнішими залишаються бензинові авто: їх частка становила 39,9% продажів проти 36% роком раніше. Гібридні моделі також показали зростання — з 27,1% до 30,8%, закріплюючи за собою другу позицію серед покупців нових авто, повідомляє "Укравтопром".Дизельні автомобілі трохи додали у частці — до 20,7% (проти 18,3% у травні 2025 року). Натомість електромобілі втратили позиції — їх частка впала з 18,4% до 8,5%, що є найбільш помітним спадом серед сегментів. Автомобілі з газобалонним обладнанням традиційно займають менше ніж 1% ринку нових легковиків, і ситуація за рік не змінилася.Моделі-лідери за сегментамиУ кожній категорії сформувалися свої бестселери:бензинові авто — Hyundai Tucson;гібридні — Toyota RAV4;дизельні — Renault Duster;електромобілі — BYD Sea Lion 06EV;авто з ГБО — Hyundai Tucson.Додамо, у травні 2026 року український ринок нових легкових автомобілів продемонстрував спад. За місяць українці придбали близько 5,5 тисячі нових авто.Також у 2026 році в Україні стартувала масштабна реформа у сфері автомобільного транспорту. TrueUA писав, що змінилося для водіїв цьогоріч і за що штрафуватимуть..

У четвер, 4 червня, в Україні відзначають Міжнародний день безневинних дітей. Сьогодні, під час великої війни, питання захисту здоров’я і добробуту дітей набуло особливої актуальності. За даними порталу "Діти війни", який був створений Міністерством реінтеграції разом з Національним інформаційним бюро за дорученням Офісу президента України, від початку повномасштабного вторгнення російські війська вбили 707 українських дітей. Також внаслідок російських обстрілів поранено 2548 дітей. До того ж окупанти викрали й депортували понад 20 тисяч дітей, здійснили щонайменше 23 випадки сексуального насильства проти неповнолітніх українців.TrueUA у Міжнародний день безневинних дітей зібрав кілька історій, які не можна забути. Це голоси тих, хто не встиг вирости. Це правда, яку мають почути всі. Більшість фактів загибелі неповнолітніх співгромадян, на жаль, дізнатися неможливо. Та кожна відома історія — це не просто статистика, а зупинене дитинство, нездійснені мрії й родини, які вже не будуть повними.Ми згадуємо цих дітей не лише для того, щоб вшанувати їхню пам’ять, а й щоб нагадати світу: українці досі щодня живуть під загрозою російських обстрілів. Їхні життя мають бути захищені — не лише сьогодні, а щодня.Єлизавета ДмитрієваЧотирирічна Ліза з Вінниці загинула 14 липня 2022 року. Раніше того ж дня, до атаки, мати Лізи Ірина опублікувала в соцмережах відео спільної прогулянки до логопеда, на якому дівчинка йшла поруч, штовхаючи рожевий візок. Після удару ракетами по Вінниці світ облетіли фотографії, зроблені на місці ракетного удару: закривавлений візок Лізи лежав на боці, а поряд з ним лежало дитяче тіло…Після ракетного удару, який вбив Лізу, її мама потрапила до лікарні з травмами. З дівчинкою попрощалися 17 липня 2022 року. На похороні священник розплакався і сказав, що "зло не може перемогти". Ірина Дмитрієва не змогла бути присутньою на похороні своєї єдиної доньки, оскільки все ще перебувала у важкому стані в лікарні.У Лізи був вроджений синдром Дауна. Про діагноз стало відомо ще до народження, лікарі відмовляли народжувати, але сім'я вирішила все одно залишити дитину, оскільки "хотіли показати Лізі світ". Попри недугу, дівчинка росла активною та розумною. Лікарі відзначали значний прогрес у розвитку маленької Лізи.Родина БазилевичівВночі 4 вересня 2024 року війська країни-агресорки атакували Львів. Під час цієї атаки росіяни вбили одразу трьох дітей — Емілію, Дарину та Ярину Базилевич. Разом з дівчатками загинула і їхня мати. Живим із родини лишився лише батько Ярослав Базилевич, який у момент влучання повернувся зі сходової клітки до квартири по воду й вижив.Дарина та Ярина були пластунками, а наймолодшій доньці Базилевичів Емілії було лише сім. Вона перейшла у другий клас. 18-річна Дарина Базилевич навчалася на другому курсі програми "Культурологія" гуманітарного факультету Українського католицького університету. 21-річна Ярина Базилевич працювала програмною менеджеркою в офісі "Львів — молодіжна столиця Європи 2025". Матір та трьох доньок поховали 6 вересня у Львові на Личаківському кладовищі.Родина КуликУ Кривому Розі 11 листопада 2024 року російська ракета вбила трьох дітей — двомісячну Уляну, Демида, якому було два роки й дев'ять місяців та 10-річного Кирила Куликів. Разом з дітьми загинула і їхня мати Олена, якій було лише 32 роки. У момент вибуху жінка годувала малечу в спальні. Вижив лише 33-річний батько, який під час удару перебував в іншій кімнаті та впав на нижній поверх.Родина МартинюківУ ніч на 25 травня 2025 року внаслідок комбінованої атаки Росії на Житомирщині загинули троє дітей з родини Мартинюків — восьмирічний Станіслав, 12-річна Тамара та 17-річний Роман.Найстарший Роман цього року мав закінчувати школу та готувався до випускного вечора. Молодші — Станіслав та Тамара — навчалися у шостому та третьому класі.Удар по дитячому майданчику у Кривому Розі4 квітня 2025 році російська ракета поцілила по Кривому Рогу. В епіцентрі удару опинився дитячий майданчик, на якому гралися діти. Внаслідок обстрілу загинули дев'ятеро дітей:Тимофій (3 роки);Аріна (7 років);Радислав (7 років);Герман (9 років);Аліна (15 років);Данило (15 років);Микита (15 років);Костянтин (16 років);Нікіта (17 років).Злата Розточил — уламок ракети влучив у серцеЧотирирічна Злата постраждала під час ракетного удару по Одесі 29 квітня 2024 року. Уламок російської ракети влучив у серце дитини. Лікарі майже місяць боролися за життя 4-річної дівчинки. Вона перенесла операцію на серці й весь час перебувала у комі. 23 травня серце Злати зупинилося. 26 травня в Одесі відбулася церемонія прощання з дівчинкою. Батько маленької Злати попросив, щоб люди не приходили в чорному на церемонію прощання, адже донечка не любила цей колір, тому всі присутні на церемонії були одягнуте у біле.Родина Манько13 березня 2022 року в Чернігові ворожа бомба забрала життя одразу трьох дітей із родини Манько. Переночувавши в холодному вогкому підвалі, тато Кирило, мама Тетяна, Мілана, її братик-двійнятко Матвій і 12-річна сестра Софія піднялися у свою кімнату в гуртожитку на восьмому поверсі. Тієї ж миті російські військові скинули на будівлю бомби. Уся родина загинула.Мілана та Матвій народилися в Чернігові. Дівчинка мала чудовий голос, який разом із сестрою Софією успадкувала від мами. Рідні чекали, поки дівчинка трохи підросте, щоб віддати її на заняття з вокалу. У 2021 році Мілана й Матвій пішли до дитсадка.Богдан, Єва та Руслан СамофаловиЖиття дев'ятирічного Богдана, трирічної Єви та семирічного Руслана забрала ворожа ракета 6 січня 2024 року. Цього дня діти разом із батьками прийшли до бабусі в гості. Коли родина зібралася разом, у дім прилетіла ворожа ракета. Дітей врятувати не вдалося. Натомість батьки та бабуся залишилися живими. Після загибелі дітей їхній батько пішов служити у лави ЗСУ.Софія та Іван Федько24 лютого 2022 року дітей жорстко розстріляли російські окупанти. Родина хотіла евакуюватись із Херсонщини. Їхній автомобіль обстріляли рашисти під Новою Каховкою. Загинули всі, хто був у автівці, — мама Ірина, бабуся Анна, дідусь Олег та двоє дітей.Родичі загиблих, які були на місці події, розповідали, що Софія загинула не одразу. Її відвезли у лікарню, але дівчинку не змогли врятувати.Анастасія ГрицівВнаслідок атаки російської армії на село Лапаївка у Львівській області в ніч на 5 жовтня загинула 15-річна Анастасія Гриців. Ворожий удар забрав життя усієї родини. У будинок, де проживала родина, було пряме влучання. Дівчина навчалася у 10 класі Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи. У навчальному закладі пригадують, що вона була тендітною, усміхненою та лагідною. Батько 15-річної загиблої захищає Україну в складі ЗСУ.Руслан Бобик19 листопада 2025 року російська ракета забрала життя 17-річного студента з Тернополя Руслана. Він навчався у "Тернопільському фаховому коледжі ТНТУ ім. І.Пулюя". Адміністрація коледжу розповідала, що загиблий був ініціативним, добрим, щирим, веселим і життєрадісним. Кураторка хлопця пригадує, що Руслан легко знаходив спільну мову з усіма, тому нього було багато друзів не тільки в групі, а й по всьому коледжу.Даниїл та Діана ЗапішніЖиття 12-річної Діани та семирічного Даниїла Запішніх відібрав російський ракетний удар по місту Полтава 1 лютого 2025 року. Поряд загинули їхні батьки Сергій і Катерина. Діти навчалися у ліцеї №13 "Успіх". У навчальному закладі розповідали, що Діана цікавилася тхеквондо й з чотирьох років вивчала англійську. Натомість Даниїлу легко давалось читання і письмо, любив математику.У дітей залишились бабуся і тітка. Поховали сім’ю Запішніх у селищі Диканька Полтавської області.Анна СапунЖиття дворічної Анни Сапун відібрав російський обстріл Одеси. Дівчинка разом із мамою загинула вночі 6 квітня 2026 року, коли ворог масовано атакував місто. Вони не встигли добігти до укриття, щоб заховатися від ворожих ударів.Батько дівчинки розповідав, що Анна була довгоочікуваною дитиною в сімʼї. Щойно почала ходити до дитсадка. Обожнювала малювати та складати пазли. Владислав АкінінШестирічний Владислав загинув 26 листопада 2025 року. Увечері того дня ворог скинув вибухівку з дрона на автівку, що рухалася по Корабельному району Херсона. Разом із ним не стало й його мами, Аліни. Родичі хлопчика розповідали, що він ходив у перший клас й був дуже дружелюбною дитиною. У нього залишилися тато, старший брат та бабуся.Нагадаємо, раніше ми розповідали про найкривавіші теракти Росії з початку повномасштабного вторгнення..

Кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку.Про це у соцмережі X повідомила пресслужба Кіпрського головування в Раді ЄС.Сигнал про єдність Європи та новий етап інтеграціїУ четвер, 4 червня, представники Кіпру, який зараз головує в Раді ЄС, дали офіційний старт підготовчим процесам. Запуск роботи над першим переговорним кластером є фундаментальною віхою, яка відкриває новий практичний етап інтеграційного марафону для Києва та Кишинева. Європейські дипломати наголошують, що початок цього процесу є знаковим досягненням, яке демонструє монолітність позиції європейської спільноти."Це знаменує собою важливу віху на їхньому євроінтеграційному шляху та посилає чіткий сигнал про єдність і рішучість ЄС", — заявили у відомстві країни.Наступні кроки та стратегічні пріоритети БрюсселяУ повідомленні зазначається, що найближчим часом дипломатичні зусилля Ради ЄС будуть зосереджені на фіналізації всіх бюрократичних та організаційних нюансів для безпосереднього проведення міжурядової конференції. Сторони планують працювати у максимально інтенсивному режимі."Найближчими днями ми продовжуватимемо самовіддано працювати над завершенням дискусій у Раді для офіційного відкриття кластера", — зазначили в Кіпрському головуванні.У Брюсселі також нагадали, що весь процес розширення ЄС базується суворо на принципі оцінки індивідуальних заслуг кожної країни-кандидата та виконання ними необхідних реформ. Політика розширення залишається ключовим стратегічним пріоритетом та однією з найбільш трансформаційних доктрин Європейського Союзу, що покликана гарантувати стабільність на континенті.Нагадаємо, Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного кластера переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Додамо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу до Європейського Союзу найближчими тижнями..

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що у травні українські дрони-перехоплювачі знищили понад 3,5 тисячі російських безпілотників різних типів. Найвищу ефективність показали підрозділи Сил безпілотних систем, які відповідають за другий ешелон протиповітряної оборони.За словами Сирського, більшість збитих "шахедів" та інших ворожих БпЛА зараз припадає саме на роботу дронів-перехоплювачів, що свідчить про зростання ролі "малої ППО".Найбільше збитих дронів у травні зафіксовано у другому ешелоні ППО — понад 1,2 тисячі, який координують Сили безпілотних систем. Окремо до протидії повітряним атакам залучається армійська авіація. Так, лише гелікоптери знищили понад 440 безпілотників різних типів.Розвиток системи протидії БпЛАЗа словами Сирського, в Україні триває розширення системи протиповітряної оборони:збільшується кількість екіпажів дронів-перехоплювачів;проводиться підготовка нового персоналу;формується четвертий ешелон ППО, який прикриватиме ще дві області."Ворог постійно змінює тактику застосування БпЛА, збільшує їхню кількість і покращує якість. Агресор планує дотягнути частку реактивних ударних дронів до 50%. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції", — зазначив головнокомандувач.Сирський повідомив, що на робочій нараді визначено нові завдання для підвищення ефективності ППО та модернізації дронів-перехоплювачів, а також триває нарощування власного виробництва бойових частин для них.Додамо, за даними міністра оборони Михайла Федорова, Україна працює над створенням недорогих ракет-перехоплювачів для боротьби з ударними безпілотниками типу Shahed і вже тестує окремі технічні рішення. Нагадаємо, у травня стало відомо, що військовослужбовці Збройних сил України отримуватимуть щонайменше 30 тисяч гривень. Таким пропонується зробити мінімальний рівень їхнього грошового забезпечення..

Очільник Північноатлантичного альянсу Марк Рютте констатував відсутність будь-яких намірів з боку Російської Федерації припинити збройну агресію проти України. Свою позицію посадовець аргументував безперервними масштабними повітряними ударами по українських населених пунктах.Про це повідомляє LRT.Наслідки російського терору та солідарність АльянсуГенеральний секретар НАТО акцентував увагу на воєнних злочинах Москви, яка продовжує цілеспрямовано нищити українські міста та вбивати мирне населення."Про це свідчать жорстокі атаки на Київ та інші міста України. Ще більше загиблих серед цивільних осіб, багато поранених, завдано значної шкоди", — підкреслив генсек НАТО.Водночас Марк Рютте зауважив, що прагнення України до відновлення справедливого миру є очевидним, і союзники повністю солідарні з Києвом. Підтвердженням цього став візит до української столиці представників 32 країн-членів блоку для участі у важливому засіданні."Це сильний знак незмінної відданості Північноатлантичного союзу нашому партнерству, нашій наполегливій підтримці України", — додав глава НАТО.Ситуація на передовій та допомога СШАПід час проведення союзницької зустрічі ключовими темами для обговорення стали поточна ситуація на лінії зіткнення, а також критичні виклики, з якими щоденно стикається українська держава у протистоянні з Кремлем. У цьому контексті високопосадовець відзначив масштаби вже наданої фінансової та військової допомоги.Зокрема Рютте нагадав, що партнери акумулювали для України майже 60 мільярдів доларів у межах спеціалізованої програми PURL. Головне завдання цих коштів — забезпечення масштабних закупівель сучасного озброєння та військової техніки для потреб української армії безпосередньо у США. Західні країни не планують згортати програми підтримки, попри намагання Росії затягнути конфлікт."Ця підтримка триватиме", — зазначив Рютте.Нагадаємо, 3 червня президент Володимир Зеленський провів важливу зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте для обговорення протидії російському ракетному терору. Головними темами діалогу стали посилення протиповітряної оборони, фінансові внески союзників та надання довгострокових гарантій безпеки.Також 21 травня Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Сторони обговорили підготовку формату NB8 за участі України, який має відбутися на території Естонії.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує посилення оборони, розширює міжнародні дипломатичні кроки та працює над стримуванням російської агресії, зокрема у відповідь на потенційну загрозу наступу з північного напрямку через територію Білорусі..