# Україна

Частину підручників для українських шкіл доведеться друкувати повторно. Це пов’язано зі знищенням понад 410 тисяч книг унаслідок російського обстрілу 19 липня.Про це заявив міністр освіти та науки України Андрія Бутенко. Він також зауважив, що доставлення підручників до закладів освіти відкладуть щонайменше на декілька місяців.Міністерство освіти і науки спільно з видавцями та Інститутом модернізації змісту освіти вже провело попередню оцінку втрат. Зокрема, російський удар знищив:понад 260 тисяч надрукованих підручників для 9 класу;близько 150 тисяч підручників для 4 класу, які перебували у видавництва в роботі.Бутенко додав, що частину цих підручників уже надрукували, запакували та підготували до відправлення в школи, щоб учні отримали їх до 1 вересня. Однак увесь цей наклад знищено."Наклад доведеться друкувати заново, а доставлення до освітніх закладів попередньо відкласти щонайменше на декілька місяців. Ми вже на зв'язку з видавцями й узгоджуємо, як надолужити час", — повідомив міністр.За його словами, поки триватиме повторний друк, у разі потреби для навчання використовуватимуть електронні версії підручників. Очільник МОН констатував, що втрачений наклад є лише частиною загального замовлення підручників на новий навчальний рік.За його словами, планове доставлення книжок до шкіл триває. Станом на 22 липня заклади освіти вже отримали понад 1,4 мільйона примірників.Бутенко також зауважив, що це не перший випадок, коли Росія завдає ударів по друкарнях і складах, де друкують та зберігають українські підручники. Такими атаками країна-агресор намагається завдати удару по українській освіті.Нагадаємо, що в ніч на 19 липня внаслідок російського обстрілу знищено склад українського видавництва "Книголав". Загалом згоріли близько 250 тисяч книжок..

Працівники Державного бюро розслідувань викрили у Херсоні двох військовослужбовців Національної гвардії, яких підозрюють у вимаганні сімох тисяч доларів за сприяння у звільненні зі служби через військово-лікарську комісію та подальшому оформленні інвалідності.За даними слідства, організатором схеми був оператор відділення радіоелектронної боротьби однієї з військових частин. Він запропонував своєму колезі, який через погіршення стану здоров'я мав проходити ВЛК, за винагороду забезпечити позитивний висновок комісії для повного списання зі служби.До реалізації схеми він залучив санітарну інструкторку тієї ж військової частини. За версією правоохоронців, жінка мала контакти серед медиків за попереднім місцем служби та пообіцяла домовитися про необхідне рішення лікарів."Щоб створити видимість законності, військовому порадили пройти стаціонарне лікування. Крім того, спільники запропонували згодом оформити йому групу інвалідності. Вони переконували, що державна виплата повністю компенсує витрачені на хабар гроші", — зазначили у відомстві.За інформацією ДБР, вони запевняли чоловіка, що ці виплати компенсують кошти, витрачені на хабар.Працівники ДБР у взаємодії зі Службою безпеки України та за сприяння командування Національної гвардії затримали організатора під час отримання останньої частини обумовленої суми.. "Обом військовослужбовцям повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішення посадовцями, вчиненому групою осіб та поєднаному з вимаганням (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України)", — підсумували правоохоронці.У разі доведення вини їм загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.Нагадаємо, нещодавно працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування щодо колишнього начальника медичної служби Сумського зонального відділу Військової служби правопорядку. За даними слідства, він підробив документи про службову травму та незаконно отримав майже 500 тисяч гривень державної допомоги..

Цими вихідними, 25 та 26 липня, в Україні утримається помірно тепла погода. Більшість регіонів проведе суботу й неділю без істотних опадів, однак на сході та в окремих районах півдня через вплив чорноморського циклону прогнозують дощі, грози та поривчастий вітер.Про це повідомив синоптик Ігор Кібальчич, передає Meteoprog. За його словами, найближчими днями погодні умови в Україні визначатиме поле підвищеного атмосферного тиску. Водночас східні та південні області перебуватимуть під впливом компактного чорноморського циклону, який принесе нестійку погоду, локальні зливи та нижчі температури.Субота, 25 липняУ західних областях вночі місцями пройде невеликий дощ, удень очікуються короткочасні грозові дощі. Температура повітря вночі становитиме +8...+13°C, удень — +20...+25°C.На Півночі України істотних опадів не прогнозують, лише вдень місцями можливий невеликий короткочасний дощ. Уночі температура опуститься до +10...+15°C, удень повітря прогріється до +22...+27°C.У центральних областях переважатиме мінлива хмарність без опадів. Температура повітря вночі становитиме +12...+17°C, удень — +23...+28°C.На Півдні України та в Криму істотних опадів не очікується, лише на півострові місцями можливий невеликий дощ. Уночі прогнозують +15...+20°C, удень — +25...+30°C.У східних регіонах вдень та ввечері на Донбасі пройдуть значні дощі та грози, тоді як на Харківщині опадів майже не буде. Температура вночі становитиме +13...+18°C, удень — +25...+30°C.Неділя, 26 липняУ західних областях встановиться суха та малохмарна погода. Вночі та вранці місцями можливий туман. Температура повітря вночі становитиме +11...+16°C, удень — +26...+31°C.На Півночі країни прогнозують мінливу хмарність без опадів. Уночі очікується +12...+17°C, удень — +23...+28°C.У центральних областях переважно буде сухо, однак на Дніпропетровщині та сході Полтавщини вдень місцями пройдуть дощі, подекуди сильні. Температура повітря вночі становитиме +14...+19°C, удень — +24...+29°C.На Півдні України погода буде контрастною. В Одеській та Миколаївській областях опадів не прогнозують, а повітря прогріється до +26...+31°C. Натомість у Криму та Приазов'ї очікуються грозові дощі, місцями сильні. Температура вночі становитиме +15...+20°C, удень — +23...+28°C.У східних областях під впливом циклону збережеться нестійка погода. Синоптики прогнозують дощі, місцями значні, а також пориви північно-східного вітру до 15-20 м/с. Температура повітря вночі становитиме +13...+18°C, удень — +25...+30°C.Нагадаємо, що червень 2026 року став найспекотнішим за всю історію спостережень у Західній Європі. У глобальному масштабі він другий найтепліший червень і на 1,39°C перевищив доіндустріальний рівень.Читайте також: Торнадо в Україні — міф чи реальність: відповідь синоптиків.

У ніч на п’ятницю, 24 липня, Сили оборони України уразили одне з важливих воєнних підприємств в російському Кірові. Українські дрони продовжують "турбувати" об’єкти на території Російської Федерації.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він пояснив,що це підприємство постачає компоненти для авіаційної та ракетної техніки окупантів, яка, зокрема, застосовується під час масованих ударах по наших містах і громадах."Дякую воїнам за влучність! Абсолютно справедлива наша відповідь", — наголосив український президент.Він поінформував, що також українські далекобійні санкції спрацювали й на відстані майже 1 350 кілометрів по нафтовому обʼєкту.За словами президента України, відбулися й інші ураження. Він наголосив на важливості операції щодо російської логістики, яка забезпечує армію окупанта компонентами для дронів, навігаційного обладнання, спорядженням."Дякую всім підрозділам нашої армії, розвідок та Служби безпеки України, які залучені до здобуття цих результатів. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше соцмережі писали, що минулої ночі безпілотники атакували Санкт-Петербург, Ленінградську область, Тверь та інші російські локації. Внаслідок ударів знову загорілися склади Wildberries.Нагадаємо, що в мережі з'явилося відео запуску української крилатої ракети "Фламінго", яка під час бойової операції успішно уразила російський оборонний завод "Авітек" у Кірові. Підприємство розташоване більш ніж за тисячу кілометрів від українського кордону..

Російські окупанти продовжують здійснювати атаки на об’єкти цивільної енергетичної інфраструктури України. Внаслідок російських ударів на ранок п’ятниці, 24 липня, зафіксовано нові знеструмлення у п’яти областях.Про це повідомила пресслужба "Укренерго". Там уточнили, що йдеться про Чернігівську, Харківську, Донецьку, Дніпропетровську та Запорізьку області."Там, де це дозволяють безпекові умови, вже здійснюються аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити всіх споживачів", — запевнили в "Укренерго".Також там поінформували, що споживання електроенергії демонструє тенденцію до зростання. Сьогодні, 24 липня, станом на 09:30 воно було на 1,6% вищим, ніж в цей же час попереднього дня — у четвер."Причина змін — хмарна погода у значній частині регіонів України. Це зумовлює низьку ефективність роботи побутових сонячних електростанцій і відповідне зростання обсягу енергоспоживання із загальної мережі", — пояснили енергетики.Вони додали, що вчора, 23 липня, добовий максимум споживання фіксували ввечері. Він був на 1% нижчим, ніж максимум попередньої доби — в середу, 22 липня.В "Укренерго" зазначили, що користування потужними електроприладами сьогодні доцільно перенести на період найефективнішої роботи промислових сонячних електростанцій — із 11:00 до 15:00, і закликали споживати електроенергію раціонально."Увага! Ситуація в енергосистемі може змінюватися. Стежте за повідомленнями на сайтах та офіційних сторінках у соцмережах вашого оператора системи розподілу (обленерго)", — підсумували в "Укренерго".Нагадаємо, що ЄС планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену зі сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива та стабілізувати ціни на електроенергію..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з польським колегою Радославом Сікорський. У ній дипломати обговорили атаки Росії та посилення тиску на окупантів.Про це Андрій Сибіга повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Тільки що мав гарну розмову з моїм польським другом, заступником прем’єр-міністра, міністром закордонних справ Радославом Сікорським", — написав український міністр.Він уточнив, що вони обговорили посилені атаки Росії на цивільні судна в Чорному морі та наслідки цього терору для глобальної продовольчої безпеки."Ми також говорили про європейський шлях України. Я подякував Радеку за підтримку Польщі у відкритті кластерів 1 і 6. Ми обидва привітали ухвалення 21-го пакета санкцій проти Росії — рішення, якого ми чекали", — наголосив очільник українського МЗС.Він поінформував Радослава Сікорського про останню масову атаку Росії на Київ та інші українські міста, зазначивши, що Росія не припиняє агресію проти цивільного населення."Ми зосередилися на нагальній потребі подальшого посилення тиску на Росію. Я висловив нашу вдячність Польщі за її підтримку України з перших днів повномасштабного вторгнення Росії", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, на початку липня Сибіга та Сікорський провели зустріч у Варшаві на тлі загострення у відносинах між державами через історичні питання. Тоді український міністр запропонував пакет антикризових заходів, щоби знизити градус напруги.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час телефонних переговорів із високою представницею ЄС із закордонних справ і безпекової політики Каєю Каллас заявив, що Україна потребує терміновою підтримки Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору..

Компанія Nestlé планує інвестувати в Україну близько 10 млрд грн до кінця 2026 року. За перші шість місяців цього року виробник уже вклав у розвиток українського бізнесу 5 млрд грн.Про це повідомив генеральний директор Nestlé в Україні та Молдові Роман Янович, пише Delo.ua.За його словами, у першому півріччі 2026 року продажі компанії в Україні зросли на 19,3% у грошовому вимірі та на 10% у натуральному. Для порівняння, український ринок FMCG у категоріях, де працює Nestlé, зріс на 15% у грошах і на 6% в обсягах.Із 5 млрд грн, інвестованих цього року, 200 млн грн спрямували на модернізацію виробничих потужностей, а 4,8 млрд грн — на розвиток продуктових категорій. До кінця року компанія планує довести загальний обсяг інвестицій до близько 10 млрд грн, із яких 1 млрд грн буде вкладено безпосередньо у розвиток фабрик.Продажі та нові продуктиЗа перші шість місяців 2026 року Nestlé реалізувала в Україні 56 тис. тонн продукції. Найбільше зростання продажів зафіксували у сегментах кормів для домашніх тварин, дитячого харчування, кондитерських виробів та кави.Окремо компанія відзначає стрімке зростання попиту на капсульну каву: продажі в цій категорії збільшилися на 30% у грошовому та 16% у натуральному вимірі.Також цього року Nestlé планує приблизно на 20% розширити асортимент кулінарної продукції. Найдинамічніше, за словами Яновича, зростає азійська лінійка товарів.Виклики для бізнесуСеред головних труднощів компанія називає логістику та дефіцит працівників. Через російські атаки на складську інфраструктуру Nestlé розробила резервну схему постачання продукції безпосередньо до торговельних мереж.Крім того, на одному з підприємств через нестачу персоналу компанії довелося підвищити заробітні плати приблизно на 30%. Попри розгляд можливості залучення іноземних працівників, Nestlé наразі робить ставку на українських фахівців.Під час повномасштабної війни компанія також інвестувала 43 млн євро у будівництво фабрики з виробництва вермішелі у Смолигові на Волині, яку відкрили у квітні 2025 року. До кінця 2027 року обсяг інвестицій у цей проєкт планують збільшити до 70 млн євро.Додамо, український ринок безалкогольних напоїв і мінеральних вод залишається одним із секторів із високою присутністю міжнародного капіталу. Значна частина найбільших виробників галузі контролюється іноземними компаніями, зареєстрованими у Нідерландах, на Кіпрі та в Польщі..

Під час українсько-американських навчань "Сі Бриз 2026" штаб протимінних дій Першого дивізіону протимінних кораблів Військово-морських сил Збройних сил України успішно пройшов оцінювання другого рівня за стандартами НАТО.Про це повідомила пресслужба ВМС ЗСУ. Там зазначили, що за результатами тривалих перевірок підрозділ здобув оцінку — "Повністю спроможний до виконання місії" (Mission Capable)."Оцінювання зосереджене не лише на сумісності, як на першому рівні, а й на повній операційній спроможності підрозділу. Успішне проходження цього рівня підтверджує, що підрозділ здатен виконувати бойові завдання за стандартами сил Об'єднаного командування НАТО з операцій", — ідеться в повідомленні.Уперше в історії сучасного військового флоту України підрозділ офіційно долучено до системи управління з'єднаннями НАТО з ліквідації мінної небезпеки на морі. Тобто відтепер Україна має підтверджену Альянсом:здатність здійснювати командування й управління підпорядкованими багатонаціональними силами;взаємодіяти на рівні до постійної протимінної групи НАТО включно;виконувати весь спектр місій протимінної боротьби на морі.. Військові наголосили, що Mission Capable — складний, багаторівневий процес, що вимагає колосальної роботи. З початку повномасштабного вторгнення Росії в умовах активної фази війни українські військові моряки протягом трьох років проходили підготовку впроваджували доктрини Альянсу та здобували необхідні спроможності."Цей результат — черговий беззаперечний доказ того, що Збройні сили України, а саме Військово-морські сили, не просто стримують ворога, а й продовжують невпинну інтеграцію в євроатлантичну архітектуру безпеки на рівні найкращих флотів світу. Пишаємося нашими військовими моряками! Отриманий досвід є безцінним, адже попереду ще багато роботи з очищення Чорного й Азовського морів", — підсумували в пресслужбі ВМС ЗСУ.Нагадаємо, що в ніч на 19 липня військовослужбовці Морської охорони Держприкордонслужби України успішно провели пошуково-рятувальну операцію в акваторії Чорного моря. Вони врятували члена екіпажу суховантажного судна Venturo, яке напередодні зазнало атаки російського безпілотника..

В Україні з’явиться нова щорічна державна літературна премія "Воля". В межах проєкту відзначатимуть сучасну українську літературу та книжки про Україну.Про це повідомила міністерка культури України Тетяна Бережна у соцмережах.За її словами Бережної, премія покликана підтримувати українську літературу, сприяти її інтеграції у глобальний дискурс, заохочувати українців до читання та розвивати книжковий ринок."Започатковуємо "Волю" — нову щорічну державну літературну премію, яка відзначатиме сучасну українську літературу та книжки про Україну. Запрошую подаватися та поширювати інформацію!" — зазначила вона.Премія охоплює три номінації:найкраща українська прозова книжка;найкраща українська документальна книжка;найкраща документальна книжка іноземного автора чи авторки про Україну, перекладена українською мовою.Лауреати в кожній із трьох категорій отримають грошову винагороду в розмірі 400 тисяч гривень.Створення премії ініціювала заступниця міністерки культури Богдана Лаюк. Головою журі став літературознавець і директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків. До складу журі також увійшли:літературознавець і перекладач Уям Блекер;письменник і військовослужбовець Олександр Михед;письменниця й перекладачка з французької Ірина Славінська;літературна критикиня й редакторка видавництва "Темпора" Богдана Романцова.До участі приймають книжки українських та іноземних живих авторів, видані українською мовою українськими видавництвами у період з 1 травня 2025 року до 30 квітня 2026 року. Подавати книжки можуть лише видавництва. Один видавець має право номінувати не більше ніж три видання у кожній категорії. Прийом заявок триватиме до 19 серпня 2026 року. Довгі списки оприлюднять 5 жовтня, короткі — 13 листопада, а переможців оголосять на початку грудня."Номінуйте книжки, які допомагають світові глибше зрозуміти Україну", — наголосила Тетяна Бережна.Нагадаємо, що на початку липня цього року до Національної премії України імені Тараса Шевченка додали нову номінацію — "Архітектурне мистецтво". Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ..

Львівський аеропорт відновить роботу, як тільки вдасться розв’язати безпекові питання. Фахівці стверджують, що це може відбутися ближче до 2029 року.Про це розповів міський голова Львова Андрій Садовий в інтерв'ю "РБК-Україна"."Й аеропорт "Львів", й аеропорт "Бориспіль" в робочому стані. Як тільки безпекові питання розв’яжуться, я думаю, ці летовища зможуть відновити роботу. Йдеться про тижні, а не про місяці, щойно залагодять безпекові питання", — зазначив він.Львівський міський голова також пояснив ситуацію із забудовою довкола аеропорту."Тепер стосовно цієї афери, яка отримала не тільки загальноукраїнську, а й загальноєвропейську відомість. Про що йдеться? Наприклад, аеропорт "Хітров" у Лондоні за останні 100 років збільшився в 20 разів. І в радянські часи, коли будувався аеропорт "Львів", то територію біля аеропорту, близько 70 гектарів, зарезервували для розвитку аеропорту", — додав він.Мер Львова уточнив, що там можна було висаджувати траву, якісь там злаки, але жодної забудови там не можна робити. І жодних проблем не виникало, адже шість років тому в Україні відбувався процес об'єднання громад.Тоді, як розповів Садовий, багато громад доєдналися до Львова, а громада Сокільників, на території якої частково розташоване летовище, сказала, що хоче залишатися селом. Потім з'явилося рішення сільської ради Сокільників щодо будівництва там іще 50 тисяч метрів квадратних житла на вісім тисяч мешканців."Тобто це має з'явитися ще одне велике місто, без каналізації, без водопостачання, без освіти, без медицини, без нічого. Просто взяти та цю територію, яка є резервною до аеропорту, забудувати. Це, звичайно, викликало шок, тому що зараз у світі є проста формула: є литовище, є місто. Нема летовища, немає міста. І ми звернулися в суд. Наразі ті всі процеси є заблоковані", — зазначив мер.За його словами, Європейський Союз має дуже великий проєкт вартістю близько 10 мільярдів євро щодо власного вибудовування Львова як великого транспортного вузла."Це під'єднання залізничного сполучення, європейської колії замість радянського стандарту та плюс з'єднання львівського летовища з львівським вокзалом. Фактично вибудовується такий транспортний вузол. І це все пробують наші доморощені підприємці, їхні лобісти сковернути", — розповів Садовий.Мер Львова додав, що буквально нещодавно міністерство транспорту Великої Британії презентувало великий проєкт, як має виглядати львівське летовище."Там жодного житла немає, там є інфраструктура, там є ті речі, які важливі для майбутнього. До речі, ця інфраструктура може давати сотні мільйонів податків тій самій громаді, але люди, які хочуть заробити вже та зараз, мають інше бачення", — пояснив Садовий.Як відомо, Україна повністю закрила свій повітряний простір для цивільних літаків 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабного вторгнення Росії. Європейська організація безпеки повітряної навігації зазначила, що обмеження на польоти цивільної авіації в повітряному просторі України можуть зберегтися до 2029 року.Раніше з’являлася інформація, що львівський аеропорт може першим відновити польоти за наявності гарантій безпеки для цивільних літаків.Нагадаємо, що минулого року міжнародний аеропорт "Львів" розглядав можливість запуску рейсів цивільної авіації під час воєнного стану. Однак для цього необхідно декілька умов..

У мережі з'явилося відео запуску української крилатої ракети "Фламінго", яка під час бойової операції успішно уразила російський оборонний завод "Авітек" у Кірові. Підприємство розташоване більш ніж за тисячу кілометрів від українського кордону.Відповідне відео опублікував головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман.Що відомо про ударНа кадрах зафіксовано момент старту української ракети "Фламінго", яка згодом уразила визначену ціль на території Росії.За даними російських та українських OSINT-джерел, під удар потрапило Вятське машинобудівне підприємство "Авітек" у Кірові, де після вибухів виникла пожежа.Чим важливий завод "Авітек"Зазначимо, що підприємство "Авітек" входить до російського військово-промислового комплексу та спеціалізується на виробництві й обслуговуванні військової техніки, а також комплектуючих для систем протиповітряної оборони.Нагадаємо, в ніч на п'ятницю, 24 липня, безпілотники атакували Санкт-Петербург, Ленінградську область, Тверь та інші російські локації. Внаслідок ударів знову загорілися склади Wildberries..

Тон відносин українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональдом Трампом змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними.Про це Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер, яка опублікувала фрагмент інтерв’ю на своїй сторінці в соціальній мережі X.Відповідаючи на запитання про те, що змінилося у стосунках між ним і Трампом після попереднього візиту до США, Зеленський погодився, що тон справді змінився."Ви маєте рацію. Тон змінився. Безумовно. Перший переломний момент у нас стався в Римі, у Ватикані. Так, це була недовга зустріч, але я завжди казав, що, на мою думку, це історичний момент, бо ми змінили наші відносини за 15-20 хвилин", — зазначив президент України.За його словами, під час цієї зустрічі вони з Дональдом Трампом залишилися лише вдвох, а подальший діалог між ними виявився позитивним."Навколо нас нікого не було. Ми лише вдвох. І я був дуже радий почути президента, сподіваюся, що й він теж — зателефонував мені, а я йому. Вважаю, що це мало залишитися між нами двома, але все минруло дуже добре", — сказав Зеленський.Він також наголосив, що відносини та діалог із президентом США мають важливе значення."Я дуже щасливий, бо від таких відносин і діалогу залежить життя багатьох людей", — пояснив український президент.Після оприлюднення фрагмента інтерв'ю президент США Дональд Трамп відреагував на нього дописом у соціальній мережі Truth Social, написавши: "Дуже добре!". Лумер також повідомила, що Трамп поширив оприлюднений нею уривок інтерв'ю у своєму акаунті Truth Social.Раніше Лора Лумер анонсувала інтерв'ю з Володимиром Зеленським, зазначивши, що розмова відбулася в Маріїнському палаці в Україні."Я щойно взяла інтерв'ю у президента Зеленського в Маріїнському палаці в Україні. Жодних заборонених тем не було, і я не добирала слів. Повне інтерв'ю з'явиться незабаром!" — зазначала Лумер.Нагадаємо, що наступного тижня український президент Володимир Зеленський запланував візит до Вашингтона, де зустрінеться з американським колегою Дональдом Трампом..

Чорногорія підтримує запровадження нових механізмів, які мають запобігати відступу майбутніх членів Європейського Союзу від принципів верховенства права та демократії. Водночас країна наполягає, що такі правила повинні ґрунтуватися на чітких і об'єктивних критеріях та не створювати "другосортного" членства в ЄС.Про це заявив посол Чорногорії при ЄС Петар Маркович в інтерв'ю Euronews.Які зміни пропонують у ЄСНаразі Чорногорія є країною-кандидатом, яка просунулася найдалі на шляху до вступу до Євросоюзу. Подгориця розраховує стати 28-м членом ЄС уже у 2028 році.Втім, процес може ускладнитися через нові пропозиції щодо реформи політики розширення Євросоюзу.Зокрема, п'ять із шести держав-засновниць ЄС виступають за посилення механізмів контролю, які дозволили б реагувати на порушення принципів демократії та верховенства права вже після вступу нових країн до блоку. Така ініціатива з'явилася на тлі ситуації з Угорщиною.Позиція ЧорногоріїЗа словами Марковича, Чорногорія не заперечує проти запровадження додаткових гарантій, однак вважає, що оцінка можливих порушень має проводитися виключно за заздалегідь погодженими об'єктивними критеріями. Він наголосив, що ці правила повинні бути визначені ще до вступу країни до ЄС і не можуть використовуватися для автоматичного обмеження права голосу нових членів у перехідний період.На думку дипломата, такий підхід був би юридично та політично сумнівним і фактично створив би "другий клас" членства в Європейському Союзі.Чорногорія проти зміни правил під час гриМаркович також прокоментував пропозицію Франції та Німеччини щодо так званої поступової інтеграції, яка передбачає надання країнам-кандидатам окремих переваг членства ще до офіційного вступу. Він привітав дискусію про реформу політики розширення, однак зауважив, що змінювати методологію зараз було б несправедливо щодо Чорногорії.За словами посла, країна вже 14 років проходить процедуру вступу за чинними правилами та є найпросунутішим кандидатом."Обговорення нової методології має стосуватися тих країн-кандидатів, для яких нинішня система не спрацювала. Для Чорногорії вона, навпаки, виявилася ефективною", — наголосив Маркович.Водночас дипломат зазначив, що нові гарантії можуть полегшити процес ратифікації вступу Чорногорії, особливо з огляду на зростання скептицизму щодо розширення ЄС у низці держав-членів.На завершення він заявив, що подальше розширення Європейського Союзу має стратегічне значення та може стати шансом для ЄС повернутися до політики розширення після виходу Великої Британії з блоку.Додамо, Україна потребує терміновою підтримки Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору.Читайте також: Чому Угорщина знову гальмує вступ України до ЄС: деталі блокування двох кластерів.

У ніч на п’ятницю, 24 липня, російські окупанти атакували Україну п’ятьма керованими авіаційними ракетами Х-59/69 і 180 ударними безпілотниками типу Shahed (у тому числі реактивними), "Гербера", "Італмас" і дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 164 цілі противника.Про це повідомила пресслужба Повітряних сил Збройних сил України.Військові уточнили, що ракети рашисти запускали з повітряного простору над акваторією Чорного моря, а безпілотники з таких напрямків: Брянськ, Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ (усе — Російська Федерація), тимчасово окупований Донецьк, Гвардійське, мис Чауда (тимчасово окупована територія Криму).Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряна оборона збила / подавила чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69 і 160 ворожих безпілотників типу Shahed, "Гербера", "Італмас" і дронів інших типів на Півночі, Півдні та Сході країни."Зафіксовано влучання однієї керованої авіаційної ракети, 14 ударних безпілотників на дев’яти локаціях, а також падіння збитих (уламки) на восьми", — зазначили в Повітряних силах ЗСУ."Атака триває, в повітряному просторі перебуває декілька ворожих дронів. Дотримуйтеся правил безпеки!" — закликали українські військові.Нагадаємо, що за минулу добу 23 липня на різних ділянках фронту зафіксовано 233 бойових зіткнення. Українські захисники продовжують системне нищення ворога, чинять ефективний спротив..

Українські удари по логістичних центрах найбільшого російського маркетплейса Wildberries дедалі сильніше впливають на повсякденне життя жителів РФ. Якщо раніше Кремль намагався ізолювати населення від наслідків війни, то тепер вони стають помітними навіть для заможних росіян.Про це повідомляє The Wall Street Journal.Атаки на Wildberries завдали мільярдних збитківЗа даними видання, Wildberries є найбільшою платформою електронної комерції в Росії, якою щомісяця користуються близько 81 мільйона людей. Через маркетплейс сотні тисяч продавців реалізують найрізноманітніші товари — від одягу й побутових речей до електроніки.Протягом останнього тижня українські безпілотники атакували чотири логістичні центри компанії. Зокрема, ударів зазнав великий склад поблизу Москви, а також два об'єкти на півдні Росії.За оцінками WSJ, сукупні збитки можуть становити від трьох до 4,4 мільярда доларів. Основна частина втрат пов'язана не зі зруйнованими будівлями, а зі знищенням товарів, які належали продавцям.Продавці звинувачують компаніюПісля атак багато підприємців заявили про значні фінансові втрати. Зокрема, продавчиня дитячого одягу Вікторія Терехова повідомила, що втратила приблизно половину своїх товарів на суму понад 160 тисяч доларів."Якщо ці удари триватимуть, у нас нічого не залишиться", — сказала вона.Частина постачальників також розкритикувала Wildberries, побоюючись, що компанія не компенсує їм збитки. Як зазначає видання, менш ніж за два тижні до атак маркетплейс змінив умови співпраці, звільнивши себе від відповідальності за втрати, спричинені ударами безпілотників.Чи є склади законною військовою ціллюУ матеріалі зазначається, що атаки викликали дискусію щодо статусу логістичних центрів Wildberries.Президент України Володимир Зеленський пояснив удари тим, що ці об'єкти використовуються для постачання російській армії комплектуючих для безпілотників, навігаційного обладнання та іншого спорядження.Водночас WSJ звертає увагу, що хоча на платформі можна знайти бронежилети та безпілотники, переважна більшість товарів має цивільне призначення.Психологічний ефект від війни зростаєВидання також нагадує, що ще до атак на склади росіяни почали відчувати наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі, які спричинили дефіцит пального.В аналітичній записці Oxford Economics зазначається, що паливна криза стала найвідчутнішим потрясінням для населення Росії з часу оголошення мобілізації восени 2022 року.Попри це, президент РФ Володимир Путін не демонструє готовності скорочувати військові амбіції. Професор фінансів IE Business School Максим Миронов вважає, що економічний ефект українських атак буде обмеженим, однак їхній психологічний вплив уже став значним."Роками Путін поширював історію про те, що бої відбуваються десь на околицях імперії, що це спецоперація і що все гаразд. Тепер люди почали це відчувати — через черги на заправках, через пожежі… Кожен у Росії бачить війну зі свого вікна", — наголосив він.Нагадаємо, в ніч на п'ятницю, 24 липня, безпілотники атакували Санкт-Петербург, Ленінградську область, Тверь та інші російські локації. Внаслідок ударів знову загорілися склади Wildberries.Також у ніч проти 22 липня безпілотники завдали серії потужних ударів по об’єктах на території Російської Федерації. Наслідком успішних прильотів стали масштабні пожежі на території великого логістичного центру Wildberries у Невинномиську та на нафтобазі в Армавірі..