# Україна

Інформація про будівництво спеціалізованих аеродромів для запуску іранських дронів-камікадзе з території Білорусі не відповідає дійсності та є наслідком неправильного перекладу слів президента України. Поширення таких повідомлень створює додатковий психологічний тиск на українське суспільство, яке й без того перебуває в умовах постійного стресу.Про це повідомив експерт із радіотехнологій та радник міністра оборони Сергій "Флеш" Бескрєстнов у своєму Telegram-каналі.Викривлення фактівЗа словами експерта, хвиля дезінформації здійнялася після публікації у виданні Forbes, автор якої некоректно інтерпретував офіційні заяви українського лідерства. Насправді мова йшла не про повноцінні авіабази, а про пункти дистанційного керування безпілотниками.Флеш нагадав, що ще 23 березня президент України заявляв про існування чотирьох пунктів управління "шахедами" на великій відстані в Білорусі. Однак ці об'єкти (антени) були успішно знищені українськими силами. Наразі існує лише ймовірність, що ворог може спробувати відновити цей досвід, але про масштабне будівництво інфраструктури для запусків не йдеться."Жахлива новина" для клікбейтуЕксперт висловив обурення тим, як українські медіа підхопили маніпулятивну статтю, посилаючись на західне джерело без перевірки технічних деталей."Мені нічого не відомо про будівництво аеродромів для запуску шахідів з Білорусі. Я приголомшений від того, як перекручується інформація. Таке викривлення інформації на жаль чинить психологічний тиск на наш народ, котрому і так важко", — наголосив Флеш.Він додав, що автор Forbes неправильно сформулював термінологію, назвавши антени дистанційного керування "базами дальньої дії", що й спровокувало хибне сприйняття ситуації в інформаційному просторі.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні є два місця, де Україна не проводитиме мирні перемовини із Росією. Це зокрема, територія країни-агресорки та її союзниці Білорусі..

Національний банк України знову оновив офіційний курс валют: долар дещо подешевшав, тоді як євро, навпаки, відновив тенденцію до зростання. Такі зміни впливають не лише на фінансовий ринок, а й на ціни, заощадження українців та вартість імпортних товарів. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 7 квітня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,58 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 43,65. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 43,15 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,32. У понеділок, 6 квітня, офіційний курс гривні до євро був 50,31.Розвиток економіки під час війни: у Нацбанку пояснили, як вдається зберігати макрофінансову стійкість Попри війну, атаки на енергетичну інфраструктуру та високі безпекові ризики економіка України продовжує розвиватися. Голова Національного банку України Андрій Пишний розповів, як вдається зберігати макрофінансову стійкість країни. Він зауважив, що енергетичні ризики зросли, а невизначеність залишається безпрецедентною. Проте Україна має те, що "неможливо виміряти одним показником" — досвід управління фінансовою системою у найскладніших умовах та сформований запас міцності.Пишний також заявив, що інфляція після піку минулого року почала знижуватися, що дало змогу розпочати цикл пом’якшення процентної політики. Банківська система, за його словами, залишається операційно стійкою, ліквідною й прибутковою. "Кредитування економіки зростає, підтримуючи відновлення бізнесу, енергетики та оборонної промисловості", — зазначив він.Ситуація на валютному ринкуЗа словами голови НБУ, валютний ринок працює в режимі керованої гнучкості, а міжнародні резерви перебувають на історично високому рівні, забезпечуючи здатність згладжувати шоки.Пишний висловив сподівання, що міжнародне фінансування збережеться. На 2026 рік прогноз НБУ — 51,4 мільярда доларів, з яких 3,1 мільярда Україна вже отримали на початку року."Наразі важливим етапом для нас є отримання нової програми з МВФ, тож Україна працює над виконанням попередніх заходів. Затвердження програми Фондом стане сигналом для донорів про нашу відданість відповідальній політиці та реформам. Стійкий приплив допомоги — це передумова для подальшого фінансування дефіциту бюджету без емісії та підтримки макрофінансової стійкості", — зазначив голова НБУ.Нагадаємо, раніше заступник голови Національного банку Володимир Лепушинський повідомляв, що під час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий.Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

Національний антидопінговий центр України оприлюднив оновлений перелік спортсменів, яких відсторонено від змагань через порушення антидопінгових правил. До списку потрапили відомі представниці зимових та літніх видів спорту — учасниця Олімпійських ігор Вікторія Олех та призерка чемпіонату Європи Оксана Голуб.Про це йдеться у звіті Центру.Позитивна проба лижниці Вікторії ОлехЗгідно з даними НАЦУ, під санкції потрапила 32-річна лижниця Вікторія Олех. Спортсменка, яка представляла Україну на Олімпіаді у Пекіні (2022 рік) та брала участь у п'яти чемпіонатах світу, не пройшла перевірку на заборонені речовини. У її аналізах виявили канренон.За рішенням антидопінгового комітету, дискваліфікація Олех розпочалася 18 березня 2026 року. Відсторонення триватиме майже десять місяців — до 17 січня 2027 року. Нагадаємо, що найкращим олімпійським результатом лижниці є 58-ме місце в особистих перегонах.Відсторонення веслувальниці Оксани ГолубАналогічна доля спіткала й досвідчену українську веслувальницю Оксану Голуб. 38-річна спортсменка, яка у 2011 році виборола "бронзу" на чемпіонаті Європи у змаганнях вісімок, також здала позитивну допінг-пробу. У її організмі зафіксували наявність ацетазоламіду.Термін дискваліфікації Голуб довший, ніж у її колеги: вона почала діяти 6 березня 2026 року і завершиться лише 5 липня 2027 року. Таким чином, веслувальниця змушена буде пропустити понад рік спортивного сезону.Нагадаємо, 6 березня українська біатлоністка Олександра Меркушина продемонструвала блискучий результат на юніорській світовій першості 2026 року в Німеччині, здобувши перемогу в масстарті-60. Це перша золота нагорода для збірної України на цьому чемпіонаті та вже друга особиста медаль спортсменки на поточному турнірі..

Українські сили оборони встановили історичне досягнення у березні 2026 року, випустивши по об'єктах агресора більше транскордонних ударних безпілотників, ніж ворог спрямував по території нашої держави. Це перший подібний випадок з моменту повномасштабного вторгнення, що свідчить про суттєве нарощування вітчизняних потужностей у сфері безпілотної авіації.Про це повідомляє ABC News.Статистика атак та роботи ППОПротягом березня інтенсивність повітряних ударів сягнула безпрецедентних масштабів. Російська сторона заявила про нібито збиття 7 347 українських дронів, що є найбільшим показником, про який коли-небудь звітувала Москва. В середньому це становить близько 237 апаратів щодоби. Варто зауважити, що Міноборони РФ традиційно публікує лише вигідну для себе статистику щодо перехоплених цілей.Водночас Повітряні сили України зафіксували 6 462 ворожі безпілотники та 138 ракет різних типів. Результативність української протиповітряної оборони залишається високою:перехоплено або придушено засобами РЕБ 5 833 дрони (майже 90%);знищено 102 ракети (трохи менш як 74%).Виклики для українського небаЗгідно з офіційними даними Києва, у березні Україна щодня стикалася в середньому з 208 безпілотниками та чотирма ракетами. Попри постійний тиск, українська армія не лише тримає оборону, а й активно переносить бойові дії на територію ворога, використовуючи дрони як "далекобійні санкції" для знищення військового та економічного потенціалу Росія.Раніше повідомлялось, що українські захисники завдали серії точних ударів по важливих об'єктах агресора на тимчасово окупованих територіях та безпосередньо у Росії, уразивши нафтовий термінал "Шесхарис" та літак-амфібію "Бе-12".Нагадаємо, у ніч на 5 квітня Сили оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російського агресора. Масштаби завданих збитків уточнюються, однак уже зараз видно, що вони великі.Читайте також: Знищення воєнної машини РФ: які найважливіші обʼєкти було уражено у березні.

Народний депутат Олександр Федієнко виступив із роз’ясненням щодо прав військовослужбовців територіальних центрів комплектування під час нападів. За словами політика, у разі реальної загрози життю під час виконання службових обов’язків, військові мають законне право на збройну відсіч.Про це йдеться у дописі нардепа у Telegram-каналі.Самооборона та межі дозволеногоПитання застосування вогнепальної зброї представниками ТЦК викликало жваве обговорення у мережі, що змусило нардепа деталізувати норми законодавства. Федієнко наголосив, що важливо не плутати військовослужбовців із цивільними працівниками ТЦК. Якщо на військового, який здійснює заходи з оповіщення, вчинено напад, він має право на захист, посилаючись на Статут внутрішньої служби ЗСУ та Кримінальний кодекс України.Проте депутат застеріг, що зброя може бути використана лише тоді, коли конфлікт переходить у стадію реальної небезпеки для життя. Якщо суперечка залишається на рівні словесної перепалки або не несе прямої фізичної загрози, застосування сили зі зброєю буде незаконним.Ситуації, що дають право на вогоньОлександр Федієнко навів конкретні приклади, коли військовослужбовець ТЦК має право на необхідну оборону:фізичний напад (якщо військового б’ють або душать);застосування нападниками сторонніх предметів;спроба відібрати табельну зброю;напад групою осіб або наявність ножів чи іншої зброї у цивільних."У такому випадку він має право на необхідну оборону, аж до застосування вогнепальної зброї", — заявив Федієнко. Депутат також закликав медіа та адміністраторів Telegram-каналів не перекручувати його слова та користуватися виключно першоджерелами, аби не створювати маніпуляцій навколо чутливої теми мобілізації.Нагадаємо, 6 квітня у Харкові стався черговий резонансний напад на представників територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що призвів до госпіталізації військового. Під час виконання службових обов'язків один із працівників військкомату зазнав удар ножем, а зловмисник зміг втекти з місця події. .

Кремль планує суттєво розширити свої військові можливості на території сусідньої республіки шляхом будівництва спеціалізованих баз для керування далекобійними дронами. Таке наближення пускових майданчиків до українського кордону критично скорочує час на реакцію сил протиповітряної оборони та створює додаткові ризики для цивільної інфраструктури.Про це повідомляє Forbes.Нова загроза з півночіЗа інформацією міжнародних медіа та офіційних джерел у Києві, Росія має намір звести чотири наземні станції контролю для безпілотників великої дальності безпосередньо на території Білорусі. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що розвідка вже зафіксувала ці наміри. За його словами, агресор планує використовувати як білоруські землі, так і тимчасово окуповані території України для посилення повітряного терору."Росія має намір продовжувати використовувати територію Білорусі та тимчасово окуповану територію України для будівництва наземних станцій управління дронами великої дальності", — зазначив глава держави у своєму повідомленні в мережі X.Чому 440 км гірше за 1500 кмНаразі більшість ударів дронами та ракетами по Києву здійснюється з глибини російської території. Відстань від Москви до столиці України становить близько 1500 км, що дає силам ППО та цивільному населенню певний час для підготовки. Натомість Мінськ розташований лише за 440 кілометрів від Києва. Створення баз у Білорусі дозволить росіянам завдавати раптових ударів, мінімізуючи шанси на перехоплення цілей.Крім того, така близькість до кордонів Польщі та Румунії ставить у стан підвищеної бойової готовності країни НАТО. Військові експерти попереджають: поява нових об'єктів у Білорусі може призвести до частіших випадків порушення повітряного простору європейських держав російськими БпЛА.Поглиблення співпраці Мінська та МосквиХоча офіційний Мінськ наразі утримується від прямого відправлення своїх солдатів на війну, територія країни активно використовується як полігон та логістичний хаб. Раніше РФ вже розмістила в Білорусі балістичні ракети середньої дальності "Орєшнік". Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) наголошують, що Росія невпинно нарощує свою військову присутність у сусідній державі, фактично поглинаючи її оборонний сектор.Володимир Зеленський закликав європейських лідерів бути пильними, адже Білорусь стає дедалі активнішим учасником російської агресії."Білорусь стає все більше залученою у війну Росії", — наголосив президент, додавши, що європейці повинні бути напоготові.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні є два місця, де Україна не проводитиме мирні перемовини із Росією. Це зокрема, територія країни-агресорки та її союзниці Білорусі..

У понеділок, 6 квітня, президент України Володимир Зеленський заслухав розширену доповідь військового керівництва щодо поточної ситуації на передовій та реалізації стратегічних операцій. Основна увага була зосереджена на найгарячіших ділянках фронту, де Росія сконцентрувала максимальні ресурси, а також на успіхах українських "дипстрайків".Про це глава держави написав у своєму Telegram-каналі.Ситуація на ключових напрямкахГоловнокомандувач Олександр Сирський та начальник Генштабу Андрій Гнатов детально доповіли про стан справ на Олександрівському та Покровському відтинках. Саме ці зони залишаються пріоритетними для окупантів, які намагаються прорвати українську оборону за будь-яку ціну. Глава держави відзначив високу ефективність підрозділів, які тримають ці позиції та завдають ворогу відчутних втрат.Інструмент економічного тискуОкремим пунктом наради стали українські далекобійні удари по російській інфраструктурі. Президент наголосив, що такі дії є своєрідними "далекобійними санкціями", які б'ють по бюджету агресора, позбавляючи Москву нафтових прибутків. Активна робота у цьому напрямку триває як на північно-східному, так і на південно-східному фронтах."Важливо, щоб сильні українські позиції на фронті та в далекобійності працювали й на посилення наших позицій у дипломатії та в різнопланових відносинах із партнерами. Саме так це й відбувається. Україна захищає себе та демонструє здатність посилювати безпеку інших", — підсумував Зеленський.За результатами зустрічі президент затвердив подальші кроки української армії, спрямовані на стабілізацію лінії фронту та продовження асиметричних операцій у тилу ворога.Нагадаємо, за даними Financial Times, серія успішних атак українських сил на ключові морські порти Приморськ та Усть-Луга призвела до колосальних фінансових втрат російського енергетичного сектору наприкінці березня. Лише за один тиждень нафтові експортери країни-агресора недорахувалися приблизно 970 мільйонів доларів доходів через паралізацію відвантажень..

Серія успішних атак українських сил на ключові морські порти Приморськ та Усть-Луга призвела до колосальних фінансових втрат російського енергетичного сектору наприкінці березня. Лише за один тиждень нафтові експортери країни-агресора недорахувалися приблизно 970 мільйонів доларів доходів через паралізацію відвантажень.Про це повідомляє The Financial Times.Удар по енергетичному серцю РФПорти Приморськ та Усть-Луга є критично важливими для економіки Москви, адже вони забезпечують понад 40% усього морського експорту сирої нафти з Росії. За даними західних посадовців із питань безпеки, безпосередньо у Приморську внаслідок влучних ударів було знищено нафти на суму близько 200 млн доларів.Ще більш відчутними виявилися наслідки для порту Усть-Луга, який відповідає за 8% світових постачань "чорного золота". Згідно з аналітичними даними Argus, протягом останнього тижня березня експорт через цей термінал обвалився на рекордні 70%.Непохитна позиція КиєваМасштаби українських атак викликали занепокоєння у деяких іноземних партнерів, які побоюються дестабілізації світових енергетичних ринків. Окремі держави закликали Україну знизити інтенсивність ударів по інфраструктурі Росія, аби не створювати додатковий тиск на ціни, що вже зросли через закриття Ормузької протоки. Проте президент України Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти, що припинення атак можливе лише за однієї умови."Київ готовий припинити атаки лише за умови припинення Росією війни проти України", — наголосив глава держави.Нагадаємо, в Інституті вивчення війни заявили, що обмеження доступних російських засобів протиповітряної оборони та складнощі, пов'язані із захистом великих інфраструктурних об'єктів на відстані тисяч кілометрів, перешкоджають зусиллям Кремля щодо захисту від українських ударів на великі відстані..

У понеділок, 6 квітня, російські окупанти цинічно атакували Харківську область. Ворожий безпілотник вдарив по автозаправній станції.Про це повідомив пресцентр Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Також рятувальники показали фото наслідків атаки.Відомо, що російський БпЛА вдарив по АЗС у селищі Золочів Богодухівського району. Внаслідок атаки сталося загоряння чотирьох резервуарів з паливом, місткістю 10 та 25 кубічних метрів."Також горіла господарча споруда на території приватного домоволодіння", — зазначили в ДСНС.. Рятувальники оперативно ліквідували пожежу. На щастя, обійшлося без постраждалих.Також 6 квітня російські окупанти атакували Харків. Ворожий безпілотник влучив у багатоповерхівку.Як відомо, у ніч на 6 квітня російські окупанти атакували Україну 141 ударним дроном типу Shahed, "Гербера", "Італмас" і безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 114 ворожих дронів.Зранку російські загарбники атакували енергетичну інфраструктуру Київської та Чернігівської областей. Без світла залишилися одразу декілька населених пунктів.Крім того, вночі 6 квітня під масованою атакою рашистів перебувала Одеса. Унаслідок ворожого обстрілу, загинули люди, серед них — дитина..

У Харкові стався черговий резонансний напад на представників територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що призвів до госпіталізації військового. Під час виконання службових обов'язків один із працівників військкомату зазнав удар ножем, а зловмисник зміг втекти з місця події.Про це повідомляє пресслужба відомства у Facebook.Деталі кримінального правопорушенняЯк зазначили у ТЦК, інцидент стався 6 квітня під час планових заходів з оповіщення військовозобов'язаних. Цивільний громадянин повівся агресивно та вчинив напад на групу військовослужбовців. За наявною інформацією, один із представників ТЦК отримав важке поранення ножем у живіт. Потерпілого терміново госпіталізували до медичного закладу, де лікарі наразі надають йому всю необхідну допомогу. Після скоєного нападник зник, наразі його оголошено у розшук. У центрі комплектування висловили впевненість, що місце перебування правопорушника буде оперативно встановлено компетентними органами, а винний — притягнутий до відповідальності.Перешкоджання мобілізаціїУ ТЦК наголосили, що особи, які здійснюють оповіщення — це посадовці, що виконують державні завдання у воєнний час. Відповідно, будь-які спроби силового опору чи образ матимуть неминучі правові наслідки."Нагадуємо, військовослужбовці, які здійснюють оповіщення військовозобов’язаних — це посадові особи, які виконують службові обов’язки у воєнний час. Будь-які спроби перешкоджання оповіщенню, образи, опір, напад — матимуть неминучі наслідки, правопорушники нестимуть відповідну адміністративну чи кримінальну відповідальність", — заявили в установі.Також у повідомленні додали, що зухвала агресія проти захисників лише послаблює обороноздатність країни та наближає фронт до тилових міст.Нагадаємо, омбудсмен Дмитро Лубінець оприлюднив приголомшливі результати перевірки Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де виявлено факти незаконного утримання людей у нелюдських умовах. Моніторинговий візит зафіксував ігнорування хвороб, відсутність засобів гігієни та грубе порушення конституційних прав громадян..

У польській Познані п’яна жінка накинулася на двох українок. Вона ображала їх і "відправляла" в Україну. Ймовірно, поліція притягне польську хуліганку до відповідальності.Відео інциденту з’явилося в польських соцмережах. На ньому видно, як жінка вигукує: "Це Польща, а не Україна". Потім вона б’є двох українок.При цьому вона в нецензурній формі "відправляє" їх до України та хоче викликати поліцію. Не проти втручання правоохоронців й українки."Вона поводиться на тротуарі, як пошкоджений гелікоптер", — підписали відео в одному з польських паб ліків, натякаючи на стан, у якому перебуває їхня землячка.‼️"To jest k*rwa Polska, a nie Ukraina. Policja, macie 12 minut". Kompetnie pijana kobieta uderzyła dwie Ukrainki. Poruszała się po chodniku niczym uszkodzony helikopter. pic.twitter.com/WURUdsLSfG— Goniec.pl (@GoniecPL) April 5, 2026У поліції Великопольського воєводства заявили, що отримали повідомлення про напад у Познані та взялися за цю справу."Є повідомлення про напад і образу за етнічною ознакою. Доказом є відеозаписи", — зазначили місцеві правоохоронці.Вони запевнили, що підозрювану незабаром притягнуть до відповідальності."Це сталося в суботу біля Культурного центру "Замок" у Познані. Напад і образа караються позбавленням волі на термін до трьох років", — підсумували в поліції Великопольського воєводства.Нагадаємо, 17 березня стало відомо, що у Варшаві відбувся напад на українця. Учасники конфлікту — 27-річний поляк і громадянин України. Під час сварки нападник вирішив розв’язати конфлікт за допомогою ножа..

Спроби диверсії на газопроводі в Сербії — це "слід втручання київського режиму". Таку версію, яка, щоправда, не має жодних доказових свідчень, підтримують у Кремлі.Про це заявив речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам.Він визнав, що немає доказів того, хто може стояти за спробами диверсій на постачання енергоносіїв на території Європи. Але, за його словами, певні висновки все одно можна робити."На європейській території це найважливіша енергетична артерія, яка зараз працює в дуже напруженому режимі", — зауважив "рупор" Кремля.На його думку, зважаючи на всі політичні й економічні обставини, Україна може бути до цього причетною."До цього, як ми знаємо, київський режим мав прямий стосунок до таких актів саботажу проти критичної енергоструктури, з великою ймовірністю можна припустити, що і цього разу якісь сліди втручання київського режиму вдасться виявити", — сказав Пєсков.Як відомо, 5 квітня в Сербії заявили про спробу диверсії на газопроводі, що веде до Угорщини: поруч нібито виявили вибухівку та детонатори.Угорський прем’єр Віктор Орбан після цього скликав Раду з нацбезпеки, а за підсумками зустрічі доручив помістити під охорону військових угорську секцію "Турецького потоку". Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто натякнув, що до зірваної "диверсії" може бути причетна Україна. Київ категорично відкинув звинувачення та припустив "російський слід" у межах втручання Росії в угорські вибори на користь Віктора Орбана.Нагадаємо, сьогодні директор Військово-безпекової агенції Сербії Джуро Йованич заявив, що спецслужби країни не знайшли "українського сліду" в начебто спробі диверсії на газопроводі, який прямує до Угорщини. Навколо цієї ситуації з’явилося багато дезінформації, насамперед із Будапешта..

Сьогодні розпочався страсний тиждень — особливий період для християн, який передує Великодню. Це час духовного очищення, молитви та роздумів про останні дні земного життя Ісуса Христа. Кожен день цього тижня має певне значення та традиції, а також певні обмеження, яких варто дотримуватися.TrueUA розповідає у чому суть кожного дня Страсного тижня та, що можна і заборонено робити в цей час.Страсний тиждень: символіка днівКожен із цих днів має глибокий духовний зміст і допомагає підготуватися до головного християнського свята — Великодня. У ці дні потрібно більше молитися, утримуватися від гучних розваг, сварок і важкої фізичної праці. Особливу увагу приділяють чистоті, але не лише у домі, а й в думках. Страсний понеділокПерший день Страсного тижня — початок духовного очищення. Важливо утримуватися від сварок і негативних думок. Цей день найкраще присвятити прибиранню своєї оселі. Всі непотрібні речі, потрібно викинути, щоб наповнити будинок позитивною енергією. Особливу увагу варто приділити харчуванню — згідно з правилами Великого посту, в перший день Страсного тижня можна їсти один раз.Страсний вівторокУ вівторок, що передує Великодню, варто підготувати святковий одяг. Також можна попрати та зашити старі речі. У цей день радять приділяти увагу родині та не відкладати важливі справи. У Великий вівторок православні християни починають закупівлю продуктів на Великдень, а також для святкового кошика.Чиста середаУ Велику середу уже варто закінчити генеральне прибирання. Також потрібно запастися яйцями на Великдень — вважається, що, якщо купити їх у цей день, то вони довше зберігають свіжість. Чиста середа — день покаяння. Віряни згадують зраду Іуди, тому намагаються уникати обману, заздрощів і недобрих вчинків.Цього дня заборонено шити, прясти, в’язати та займатися будь-яким видом рукоділля, оскільки гострі предмети, як свідчать народні перекази, притягують до себе нечисту силу.Страсний четверСтрасний четвер ще називають Чистим. До цього дня оселя уже має бути ретельно прибрана, адже це останній день Страсного тижня, коли дозволена фізична праця. Традиційно вранці починають пекти паски, дотримуючись різних прадавніх обрядів та традицій. Також дівчата та діти заготовляють писанки.Ввечері у четвер відбувається богослужіння — Страсті — прочитується 12 Євангелій і дзвонять у всі дзвони. Діти використовують дерев’яні калатала, скликаючи людей до церкви.Страсна п'ятницяВелика або Страсна п'ятниця — найскорботніший день, адже віряни згадують розп’яття Ісуса Христа, який добровільно віддав себе на хресну смерть заради людей. Страсна п’ятниця — також найпісніший день року, тому важливо відмовитися від будь-якої їжі та провести його з молитвою і каяттям. Деякі люди намагаються нічого не їсти, а дехто постить аж до самої неділі.В усіх храмах з вівтаря виноситься плащаниця — зображення зняття з хреста тіла Господнього. У Велику п’ятницю та суботу віряни йдуть до церкви, щоб вклонитися Спасителеві.Велика суботаОстанній день Великого посту називають Тихою або Великою суботою — в цей день не можна шуміти та веселитися. Напередодні Великодня не варто брати та давати гроші в борг, інакше можна втратити власного достатку і фінансового добробуту. У Велику суботу важливо відкинути з голови всі погані думки і помиритися з усіма, з ким у сварці, а також попросити вибачення, у всіх, кого скривдили.Головною традицією цього дня — є освячення святкового кошика у церкві. Що суворо заборонено робити на Страсному тижніУ цей період заборонено:влаштовувати гучні гуляння та розваги;вживати продукти рослинного походження, м’ясні, молочні продукти, рибу, алкоголь;проводити хрещення;лаятися, лихословити та ображатися.Нагадаємо, у квітні святкуватимуть не лише Воскресіння Христове, а й інші важливі дати. Упродовж місяця віряни вшановуватимуть святих, відзначатимуть значущі події церковного календаря та дотримуватимуться певних традицій..

Господарський суд Києва задовольнив позов Офісу генерального прокурора та зобов’язав комерційну компанію сплатити 145 мільйонів гривень. Такий позов подавали в інтересах Міністерства оборони України.Про це повідомив Офіс генерального прокурора України."Йдеться про відповідальність за порушення умов контракту на постачання боєприпасів, укладеного в умовах повномасштабної війни", — уточнили прокурори.Вони розповіли деталі, що 2022 року Міністерство оборони України та комерційна компанія уклали відповідний контракт, за яким підприємство отримало понад 600 мільйонів гривень попередньої оплати."Однак компанія надала лише частину передбаченої продукції, а невикористаний аванс у встановлені терміни не повернула", — акцентували в Офісі генпрокурора.У зв’язку з цим прокуратура заявила вимоги про стягнення фінансових санкцій, зокрема інфляційних втрат і 3% річних за користування коштами."У жовтні 2025 року прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави", — йдеться в повідомленні.Зараз же стало відомо, що, за результатами розгляду, суд ухвалив рішення про стягнення з комерційної компанії 145 мільйонів гривень.Нагадаємо, що в січні цього року ДБР припинило діяльність злочинної організації, яка заволоділа майже трьома мільярдами гривень бюджетних коштів, виділених на закупівлю інженерних боєприпасів для потреб ЗСУ. Йдеться про постачання протипіхотних і протитанкових мін, від якості яких безпосередньо залежить життя українських військових..

У понеділок, 6 квітня, російські окупанти цинічно атакували Харків. Ворожий безпілотник влучив у багатоповерхівку.Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов. Також посадовець показав момент влучання ворожого дрону та наслідки удару.  "Влучання відбулося в останній поверх багатоквартирного будинку", — написав він на своїй сторінці у Telegram.На щастя, обійшлося без пожежі. "У дворі — побиті авто", — уточнив Терехов. Інформація щодо постраждалих уточнюється."Дуже прошу — під час повітряної тривоги та ворожих обстрілів міста бути подалі від вікон (бажано, в укритті) та не знімати. Цього разу для автора відео все обійшлося добре, але не треба так ризикувати своїм життям", — наголосив мер.Як відомо, у ніч на 6 квітня російські окупанти атакували Україну 141 ударним дроном типу Shahed, "Гербера", "Італмас" і безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 114 ворожих дронів.Зранку російські загарбники атакували енергетичну інфраструктуру Київської та Чернігівської областей. Без світла залишилися одразу декілька населених пунктів.Крім того, вночі 6 квітня під масованою атакою рашистів перебувала Одеса. Унаслідок ворожого обстрілу, загинули люди, серед них — дитина..