# Україна

Ексчемпіон світу у надважкій вазі Олександр Усик заявив, що не планує балотуватися на посаду президента України.Таку заяву він зробив в інтерв'ю пресслужбі футбольного клубу "Полісся", де обіймає посаду першого віцепрезидента.Зокрема, спорстмен прокоментував результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", згідно з якими за нього на гіпотетичних президентських виборах готові проголосувати 5,9% респондентів. За його словами, цей показник занижений, адже  рівень його підтримки міг би бути й вищим."Якщо б у мене була така думка (балотуватися у президенти, — ред.), то, думаю, за мене б більше проголосувало. Але я не буду балотуватися в президенти України", — запевнив Олександр Усик.Варто відзначити, що, за результатами опитування групи "Рейтинг", Олександр Усик посідає п'яте місце серед потенційних кандидатів на посаду президента. Натомість лідерами наразі є Володимир Зеленський (22,3%), Валерій Залужний (14,9%) та Михайло Федоров (13,4%).Нагадаємо, раніше колишній абсолютний чемпіон світу в надважкій вазі Олександр Усик заінтригував спортивну спільноту заявою про організацію свого прощального поєдинку на професійному рингу. Український боксер планує провести один масштабний бій у Сполучених Штатах Америки, після якого збирається остаточно завершити виступи.Варто зауважити, що відомий британський важковаговик Фрейзер Кларк високо оцінив досягнення українця Олександра Усика та його потенційне місце в пантеоні легенд боксу. Спортсмен наголосив, що бездоганний рекорд та вагомий внесок Усика ставлять його одразу за Мохаммедом Алі..

Вночі 25 липня Служба безпеки України успішно відпрацювала по низці військових цілей у російському Ростові-на-Дону. Уражено низку важливих об'єктів.Про це повідомила пресслужба СБУ. Зазначається, що цієї ночі було уражено:багатофункціональну радіолокаційну станцію 92Н6Е Grave Stone та її антенну вежу. Вони є складовими зенітного ракетного комплексу С-400 "Тріумф". З цих комплексів РФ обстрілює Україну;зенітний ракетний комплекс "Тор-М2" та комплекс радіоелектронної боротьби "Поле-21";два склади з FPV-дронами.Водночас в акваторії Каспійського моря безпілотники СБУ уразили:нафтодобувну платформу родовища "Філановського";вантажні судна, які перебувають під міжнародними санкціями та використовувалися для перевезення військових вантажів між Іраном і Росією;ракетний катер проєкту 12418 "Молнія"."Завдаючи терористичних ударів по українських портах на півдні, РФ намагається заблокувати українське судноплавство. Ці дії ворога будуть отримувати законну відповідь від СБУ у межах невід'ємного права України на самооборону. Російська війна буде повертатися у "рідну гавань" і спецоперації Служби пришвидшать цей процес", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, у ніч на 23 липня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих воєнних і воєнно-економічних цілей противника. Це відбулося в межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора.Також підрозділи Сил оборони України 20 липня та в ніч на 21 липня завдали ударів по низці важливих військових об'єктів російських окупантів. Серед уражених цілей — радіолокаційна станція "Буссоль-С", склади забезпечення та пункти управління безпілотниками..

На неділю, 26 липня, синоптики прогнозують в Україні теплу літню погоду, хмари змінюватимуться проясненнями. Однак у деяких регіонах можливі дощі та грози.Про це повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі."Мінлива хмарність. У східних областях, місцями у Приазов'ї та Криму короткочасні дощі, грози, на Луганщині та Донеччині значні дощі; на решті території без опадів", — ідеться в повідомленні.Вітер північно-західний, на заході країни південно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі +11°С…+16°С; вдень +24°С…+29°С, у східних областях — +20°С…+25°С, у Карпатах — вночі +5°С…+10°С, вдень +17°С…+22°С.На території Київщини та в Києві теж мінлива хмарність. Опадів у столиці України в "Укргідрометцентрі" не передбачаютьВітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура в області вночі +11°С…+16°С, вдень +24°С…+29°С; в Києві вночі +14°С…+16°С, вдень +26°С…+28°С.Також синоптики попередили про можливі небезпечні метеорологічні явища в Україні. Зокрема, ввечері 25 липня, протягом доби 26 липня у східних областях грози, на Луганщині та Донеччині, значні дощі. I рівень небезпечності, жовтий."Погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних, будівельних, комунальних підприємств і руху транспорту", — зауважили в "Укргідрометцентрі".Нагадаємо, раніше Ігор Кібальчич дощі грози та поривчастий вітер у східних областях України пояснив впливом чорноморського циклону.Фапхівці визначили, що червень 2026 року став найспекотнішим за всю історію спостережень у Західній Європі. У глобальному масштабі він другий найтепліший червень і на 1,39°C перевищив доіндустріальний рівень.Читайте також: Торнадо в Україні — міф чи реальність: відповідь синоптиків.

У п’ятницю, 25 липня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів онлайн-розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили низку актуальних тем.Про це повідомив "Урядовий портал". На сайті уточнили, що йшлося про розвиток спільних інфраструктурних і енергетичних проєктів, поглиблення економічної співпраці.Окрім того, Сергій Корецький висловив вдячність Польщі за підтримку 21-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії."Розраховуємо на подальшу підтримку на шляху України до повноправного членства в Євросоюзі", — зазначив Сергій Корецький.Очільник українського уряду запросив Дональда Туска відвідати Україну найближчим часом. Щоправда, в публікації нічого не сказано, чи прийняв польський прем’єр-міністр таку пропозицію з Києва.Раніше польський прем’єр-міністр висловив публічну підтримку новим ініціативам українського лідера Володимира Зеленського, які спрямовані на зміцнення двостороннього партнерства."Варшава демонструє цілковиту відкритість до розв'язання складних історичних і політичних розбіжностей задля спільного майбутнього", – зазначав він.Очільник уряду Польщі висловив оптимізм щодо майбутнього взаємин між сусідніми державами. За словами Дональда Туска, польська сторона налаштована на ведення глибокої та конструктивної дискусії та співпраці.Нагадаємо, що 18 червня у Брюсселі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Вони приділили увагу викликам, які залишаються актуальними для європейських країн через триваючу російську агресію проти України. До того ж вони обговорили питання двосторонньої співпраці, європейської інтеграції України..

Призначення міністром у справах ветеранів України колишнього очільника Миколаївщини Віталія Кіма викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Він же визначив для себе термін у рік, щоби реалізувати задумане та показати результат, який потрібен ветеранам.Про це Віталій Кім розповів у відеозверненні на своїй сторінці в мережі Facebook."Бачу, чую, що відбувається. Розумію — й частково ви праві. Але з 2022 року я живу війною. Багато чого змінилося в моєму житті, кардинально. Хоча й на цивільній посаді, попри те, це все моє життя зараз. Для себе вирішив, що буду тут корисним. Розуміючи всю відповідальність, ухвалив таке рішення", — наголосив він.За його словами, при цьому вирішив відмовитися від пропозицій щодо спокійніших і престижніших посад."За тиждень отримав десятки пропозицій, змін до державних програм, проблематику. Продовжу це робити, спілкуватися й із ветеранською спільнотою, і з військовими. Розумію, що системно треба зробити та змінити, щоби приносити користь. Тому я насправді прошу підтримки", — додав міністр.Віталій Кім зазначив, що "визначив для себе рік", щоби реалізувати задумане та показати результат, який справді потрібен українським ветеранам. Окрім того, він анонсував, що за один-два тижні презентує свої плани, а також працюватиме з керівництвом уряду для додаткових бюджетних асигнувань на реалізацію цих планів."Це для мене виявилося складним рішенням, але я ризикнув", — наголосив Віталій Кім.Як відомо, 16 липня Верховна Рада за поданням новопризначеного прем’єр-міністра Сергія Корецького затвердила новий склад Кабінету міністрів, зокрема, призначила начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма міністром у справах ветеранів.На акціях протесту за повернення Михайла Федорова в Міністерство оборони озвучили гасло "Ветеран, а не Кім", яке частково підтримали учасники мітингів. Ідеться про те, що на цій посаді мала би працювати людина, яка пройшла війну, а не Віталій Кім.Нагадаємо, що за результатами засідання Кабінету міністрів 22 липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький доручив міністерствам провести експрес-аналіз роботи. В уряді назрівають серйозні зміни..

Японія може підтримати Україну в налагодженні власного виробництва систем протиповітряної оборони Patriot за американською ліцензією. У цьому не має завадити конституція цієї країни.У цьому переконаний перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця, який дав інтерв’ю журналістам Kyodo News."Ми підтримуємо політичний діалог щодо пошуку шляхів співпраці у цьому питанні з Японією, яка є однією з небагатьох країн, що отримали ліцензію на виробництво зенітно-ракетної системи Patriot", — зазначив він.За його словами, комплекси Patriot мають винятково оборонне призначення. Тому, на його думку, пацифістська конституція Японії не повинна створювати законодавчих перешкод для такої співпраці.Водночас заступник очільника українського офісу президента утримався від коментарів стосовно того, чи веде Україна переговори з Mitsubishi Heavy Industries, головним виробником ліцензійних Patriot у Японії.Як відомо, конституція Японії не дозволяє країні брати участь у військових проєктах, які ведуть до летальних наслідків під час бойових дій. Однак допомогу іншого плану — в тому числі військового характеру (медицина, розмінування тощо) — Токіо надає.Зокрема, у травні влада Японії вперше заявила, що виділила гроші на механізм НАТО PURL для підтримки України. Токіо спрямував майже 14,7 мільйона доларів на закупівлю нелетального обладнання.Нагадаємо, що 1 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідав Японію, де зустрівся зі спікером Палати представників Ейсуке Морі. Вони обговорили зміцнення міжпарламентських зв’язків та подальшу підтримку України..

Україна продовжує застосовувати далекобійні санкції у відповідь на російські удари. Цієї ночі воїни Сил оборони уразили об’єкти в різних регіонах Росії, які працюють на цю війну.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Це знову підприємство у Кірові, звідки постачають компоненти для засобів, якими Росія завдає своїх ударів по наших людях", — зазначив він.При цьому український президент наголосив, що відстань від державного кордону України до цього підприємства — близько 1 200 кілометрів.Також уражено нафтопереробний завод у Тюмені, логістичний об’єкт у Єкатеринбурзі, склад паливно-мастильних матеріалів у Ростові-на-Дону."Маємо й дуже хороші результати далекобійних ударів в акваторії Каспійського моря", — акцентував президент України.Він уточнив, що, зокрема, це судна, які залучали до транспортування військових вантажів з Іраном, а також військовий корабель."Дякую за ці результати! Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що за минулий тиждень дрони атакували щонайменше 10 складів Wildberries у Росії та на окупованій частині України. За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, це накладе додаткові складнощі на вже й так розтягнуту протиповітряну оборону Росії..

Херсонська область зараз виробляє менш як 1% усіх овочів країни. До початку повномасштабної війни вона була одним із ключових овочівницьких регіонів України.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на заяву голови Державної служби статистики Арсена Макарчука."Частка баштанних культур також різко скоротилася — до 3%, тоді як раніше регіон забезпечував 12,4% виробництва овочів і близько третини врожаю баштанних", — зауважив він.За його словами, до лютого 2022 року аграрний сектор формував близько 10% валового внутрішнього продукту України та забезпечував понад 40% експортних надходжень."Водночас війна завдала галузі прямих збитків на суму 12,1 мільярда доларів, а загальні втрати оцінюються у 78 мільярдів доларів", — констатував посадовець.Арсен Макарчук наголосив, що найбільших втрат зазнали аграрні регіони Сходу та Півдня країни. Зокрема, сукупна частка Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей у загальноукраїнському агровиробництві знизилася з 13,6% 2021 року до 1,9% 2025 року."Станом на кінець березня 2026 року на деокупованій території Херсонської області овочівництвом займаються лише близько 100 фермерських господарств, тоді як до початку повномасштабного вторгнення їх налічувалося майже 500", — наголосив голова Держстату.Як відомо, географія ворожих обстрілів у Херсонській області щоразу розширюється. Тож погіршується безпекова ситуацію в Херсонській, Нововоронцовській і Бериславській громадах, де збільшили зону обов’язкової евакуації.Нагадаємо, що в Херсонській області стартував сезон збирання кавунів. Попри складну безпекову ситуацію поблизу лінії фронту та прохолодну погоду, яка майже на місяць відтермінувала дозрівання плодів, фермери вже розпочали відвантажувати перший урожай покупцям..

Одразу після відставки колишнього міністра оборони України Михайла Федорова запросили на посаду радника міністра оборони Італії. Така пропозиція його дуже зворушила.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на заяву міністра оборони Італії Гвідо Крозетто.Італійський посадовець заявив, що особисто зателефонував Михайлу Федорову вже наступного дня після його звільнення."Я зателефонував йому та запитав: "Коли ти хочеш приїхати до Рима та працювати зі мною як радник?" — розповів Крозетто журналістам.Він додав, що Федорова "зворушила" ця пропозиція. Він сприйняв її як "вияв великої поваги та дружби".Міністр оборони Італії також високо оцінив внесок колишнього українського представника уряду в розвиток сучасних військових технологій."Він один із тих, хто повністю переписав правила гри на полі бою", — наголосив очільник Міноборони Італії.За версією Крозетто, Михайло Федоров допоміг Україні спочатку стримати російське вторгнення, а згодом змінити хід бойових дій завдяки впровадженню нових технологій та розвитку безпілотних систем.Як відомо, після відставки Володимир Зеленський пропонував Михайлу Федорову посади радника президента та віцепрем'єр-міністра з військових інновацій. Однак колишній міністр оборони відмовився, наголосивши, що не погодиться на жодну іншу урядову посаду, крім тієї, на якій працював раніше.Уже понад тиждень в різних містах України тривають мирні мітинги з вимогами повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони України.Нагадаємо, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський публічно відповів на критику щодо своєї роботи та заявив, що між ним і колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим не було особистого конфлікту..

У суботу, 25 липня, виконувач обов'язків міністра оборони України Євгеній Хмара обговорив із британським колегою Весом Стрітінгом посилення протиповітряної оборони, захист "зернового коридору", а також постачання літаків Gripen і ракет Meteor.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України з посиланням на Євгенія Хмару."Вибудовуємо з Великою Британією довготривале та взаємовигідне оборонне партнерство. Україна вдячна за непохитну підтримку. Зі свого боку готові ділитися нашим досвідом сучасної війни та рішеннями, які вже довели ефективність на полі бою", — зазначив він.За його словами, про це сказав під час першої розмови з міністром оборони Великої Британії Весом Стрітінгом, коли привітав його з призначенням і подякував за системну допомогу Україні."Головна тема — кроки для посилення захисту українського неба. Розраховуємо на підтримку проєкту з постачання літаків Gripen і ракет Meteor до них. Це важливо для протидії російським літакам і захисту наших людей", — акцентував Євгеній Хмара.Він додав, що також критично важливо продовжувати постачання боєприпасів до літаків F-16."Одне з наших завдань — захистити "зерновий коридор" від російських атак. Для цього Україні потрібні сильні повітряні спроможності", — пояснив виконувач обов’язків міністра оборони України.Також він назвав окремий фокус — ракети для протидії "шахедам". Адже Росія нарощує удари реактивними дронами. Швидкі рішення партнерів здатні напряму рятувати життя українців.Співрозмовники обговорили закупівлю українських дронів для потреб Сил оборони — зокрема, перехоплювачів, middle strike і deep strike — через ERA Loan за рахунок доходів від заморожених російських активів."Дякую Великій Британії за лідерство та готовність розвивати новий рівень оборонної співпраці", — підсумував Євгеній Хмара.Нагадаємо, що у Великій Британії триває морська фаза навчань Exercise Sea Breeze. Український штаб тактичної групи протимінних кораблів здійснив операцію з розмінування визначеного району на підходах до порту Портленд..

За останню добу російські терористи обстріляли одразу декілька населених пунктів, де внаслідок ударів загинули цивільні мешканці. Україна потребує додаткових засобів протиповітряної оборони.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Більше десяти звичайних житлових будинків пошкоджено під час російського обстрілу Слов’янська ввечері. На жаль, троє людей загинуло", — зазначив він.Український президент продовжив перелік: у Сумах ударом "шахеда" та повторним ударом FPV-дрона по відділенню "Нової пошти" росіяни теж убили трьох людей."Мої співчуття рідним і близьким загиблих. Не могли не знати, що все це — цивільні об’єкти. У Харкові вдарили дроном по багатоповерхівці. Спалили звичайний речовий ринок у Запоріжжі. Постійно триває терор людей дронами у Херсоні та на Херсонщині. Під ударами й Полтавщина, Чернігівщина, Одещина, Миколаївщина, Дніпровщина", — перерахував він.. За його словами, загалом дві ракети та майже 160 дронів застосували росіяни. Станом на зараз відомо про десятьох поранених людей по країні цієї ночі."ППО зараз — це пріоритет кожної міжнародної зустрічі та кожної державної інституції", — наголосив президент України.Він додав, що все, про що домовляємося з партнерами, має виконуватися швидше. Таким є головне завдання."Всюди, де влада може допомогти з організацією захисту неба, — це необхідно зробити. Стійкості України має бути більше. Дякую всім, хто допомагає", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора ввечері український президент попередив, що війська країни-агресорки підготувалися до нового масованого повітряного удару по Україні..

НАТО вже понад 75 років залишається одним із найвпливовіших військово-політичних союзів у світі. Організація об'єднує десятки країн Європи та Північної Америки, які спільно працюють над зміцненням безпеки, стримуванням агресії та захистом демократичних цінностей. Для України співпраця з Альянсом має особливе значення, адже є одним із ключових напрямків розвитку сектору безпеки та оборони.TrueUA розповідає, що таке НАТО, навіщо було створено Альянс, які країни входять до його складу, як працює організація, хто нею керує та чому членство в НАТО є важливим для багатьох держав.Що таке НАТОНАТО (Організація Північноатлантичного договору, North Atlantic Treaty Organization) — це міжнародний військово-політичний союз, створений для забезпечення колективної безпеки держав-членів. Його головний принцип полягає в тому, що напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників.Основою діяльності НАТО є Північноатлантичний договір, підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Саме цей документ визначив принципи співпраці між державами, які взяли на себе зобов'язання підтримувати одна одну у разі виникнення загроз.Водночас НАТО — це не лише військова організація. Альянс є майданчиком для політичних консультацій між країнами-членами, спільного планування оборони, проведення навчань, реагування на сучасні виклики та координації міжнародної безпеки.Коли і чому створили НАТОПісля завершення Другої світової війни країни Західної Європи зіткнулися з новими безпековими викликами. Зростання впливу Радянського Союзу, політична нестабільність у Європі та початок холодної війни змусили держави шукати механізм спільного захисту.Саме тому 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн підписали Північноатлантичний договір, заснувавши НАТО. До держав-засновниць увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція.Головною метою створення Альянсу стало забезпечення колективної оборони та запобігання новим військовим конфліктам в Європі. З часом діяльність НАТО значно розширилася. Так, сьогодні організація приділяє увагу не лише традиційним військовим загрозам, а й кібербезпеці, боротьбі з тероризмом, захисту критичної інфраструктури та міжнародному кризовому реагуванню.Які країни входять до НАТОСтаном на сьогодні членами НАТО є 32 держави Європи та Північної Америки. Впродовж понад семи десятиліть Альянс поступово розширювався, приймаючи нових учасників, які відповідали визначеним політичним і безпековим критеріям.До складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.Які країни останніми вступили до НАТООстанніми роками Альянс продовжив розширення:Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році, ставши 30-м членом організації.Фінляндія вступила до Альянсу у 2023 році після різкого погіршення безпекової ситуації в Європі, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Швеція офіційно стала членом НАТО у березні 2024 року, завершивши багаторічну політику військового нейтралітету.Як працює НАТОНАТО поєднує політичне співробітництво та військову координацію між державами-членами. Представники країн регулярно проводять консультації, погоджують спільні рішення, організовують навчання та координують дії у сфері безпеки.Особливістю Альянсу є те, що всі рішення ухвалюються лише консенсусом. Це означає, що кожна держава має рівний голос незалежно від своєї території, чисельності населення чи військової потужності. Жодне рішення не набуває чинності без підтримки всіх країн-членів.Основними принципами діяльності НАТО залишаються:колективна оборона;політичні консультації між союзниками;спільне реагування на безпекові загрози;захист демократії, прав людини та верховенства права.Саме така модель дозволяє країнам координувати свої дії та спільно реагувати на сучасні виклики — від воєнних конфліктів до кібератак і терористичних загроз.Що таке стаття 5 НАТООдним із ключових положень Північноатлантичного договору є стаття 5, яка закріплює принцип колективної оборони.Вона передбачає, що збройний напад на одну або кілька держав-членів розглядається як напад на весь Альянс. У такому разі кожна країна самостійно визначає, якими засобами допомагатиме союзнику — це може бути політична підтримка, військова допомога, постачання озброєння або застосування власних збройних сил.За всю історію існування НАТО статтю 5 застосували лише один раз — після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді союзники підтримали Сполучені Штати та розпочали спільні заходи у відповідь на напад.Хто керує НАТОПопри те, що НАТО є одним із найпотужніших безпекових союзів у світі, організація не має одного керівника, який одноосібно ухвалює рішення. Управління Альянсом базується на співпраці всіх держав-членів.Найвідомішою посадовою особою НАТО є Генеральний секретар. Він координує роботу Альянсу, представляє його на міжнародному рівні, головує на засіданнях Північноатлантичної ради та сприяє досягненню компромісів між союзниками. Водночас Генеральний секретар не має права самостійно ухвалювати рішення щодо діяльності НАТО — вони приймаються лише за згодою всіх держав-членів.Найвищим органом ухвалення рішень є Північноатлантична рада (North Atlantic Council). До її складу входять представники всіх країн Альянсу, а засідання можуть проходити на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони або глав держав і урядів.Особливістю роботи Ради є те, що вона не проводить голосувань. Будь-яке рішення набуває чинності лише після того, як його підтримають усі країни-члени. Саме тому кожна держава має рівний вплив на діяльність НАТО незалежно від площі, населення чи військового потенціалу.Де розташована штаб-квартира НАТОГоловна штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Саме тут працюють основні політичні та адміністративні органи Альянсу, проводяться засідання Північноатлантичної ради, міжнародні переговори та зустрічі високого рівня.В цьому місці представники країн-членів узгоджують спільні рішення, обговорюють актуальні питання міжнародної безпеки, планують навчання та координують співпрацю між союзниками.Чи має НАТО власну арміюПоширеним є твердження, що НАТО має власну армію, однак це не відповідає дійсності. Альянс не володіє постійними збройними силами. Кожна держава-член зберігає повний контроль над власною армією та самостійно ухвалює рішення щодо її використання.Для проведення навчань, миротворчих місій чи операцій країни за потреби виділяють військові підрозділи, які тимчасово переходять під спільне командування НАТО. Це дозволяє Альянсу швидко реагувати на кризові ситуації, не створюючи окремої наддержавної армії.Як країни вступають до НАТОПроцес вступу до НАТО тривалий та передбачає виконання низки політичних, правових та військових вимог. Передусім держава-кандидат повинна відповідати демократичним принципам, гарантувати верховенство права, забезпечувати цивільний контроль над збройними силами та поважати права людини.Важливою умовою також є проведення реформ у сфері оборони й безпеки, модернізація армії відповідно до стандартів НАТО та готовність брати участь у спільних місіях і програмах Альянсу.Після цього держави-члени розглядають кандидатуру країни. Якщо всі союзники підтримують її вступ, підписується протокол про приєднання, який має бути ратифікований парламентами кожної країни НАТО. Лише після завершення цієї процедури нова держава офіційно стає членом Альянсу.Які країни прагнуть вступити до НАТОПолітика НАТО ґрунтується на принципі "відкритих дверей". Це означає, що будь-яка європейська країна, яка відповідає визначеним критеріям, може претендувати на членство. Нині серед держав, які офіційно декларують прагнення приєднатися до Альянсу, — Україна, Боснія і Герцеговина та Грузія.Україна після початку повномасштабної війни активізувала курс на членство й у вересні 2022 року подала заявку на вступ за прискореною процедурою. Водночас рішення про запрошення нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн Альянсу.Боснія і Герцеговина продовжує реалізацію реформ, необхідних для подальшого просування до членства, тоді як Грузія зберігає статус країни-кандидата на політичному рівні. Водночас процес її інтеграції ускладнюється безпековою ситуацією та наявністю неврегульованих територіальних конфліктів.Які переваги отримують країни-члени НАТОЧленство в НАТО передбачає не лише взаємні зобов'язання, а й низку переваг у сфері безпеки та оборони.Насамперед йдеться про гарантії колективного захисту відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору. Крім того, держави отримують можливість брати участь у спільних військових навчаннях, обмінюватися розвідувальною інформацією, запроваджувати сучасні стандарти озброєння та підвищувати сумісність своїх збройних сил із арміями союзників.Співпраця в межах Альянсу також сприяє розвитку оборонних технологій, підготовці військовослужбовців та посиленню національної безпеки кожної країни.НАТО та УкраїнаУкраїна співпрацює з НАТО від початку своєї незалежності. У 1991 році держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже через три роки стала першою серед пострадянських країн, яка долучилася до програми "Партнерство заради миру".Новий етап відносин розпочався у 1997 році після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Відтоді співпраця охоплює військові навчання, реформування сектору безпеки, розвиток взаємосумісності українських Збройних сил із силами Альянсу та участь у міжнародних місіях.У 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner), що дозволило поглибити практичну взаємодію з НАТО.Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка України з боку Альянсу значно посилилася. Країни-члени надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, навчають українських військових, допомагають із модернізацією оборонного сектору та посиленням протиповітряної оборони.30 вересня 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Попри те що консенсусу щодо членства поки що немає, Альянс неодноразово підтверджував, що майбутнє України пов'язане з НАТО.Наприкінці січня 2026 року Україна та НАТО погодили пріоритети подальшої співпраці. Серед них — розвиток систем протиповітряної оборони, підтримка програм Patriot, F-16 і HIMARS, а також спільна робота над зміцненням технологічних можливостей української армії.Цікаві факти про НАТОНАТО є одним із небагатьох міжнародних союзів, де всі рішення ухвалюються виключно консенсусом, без голосування більшістю.Держави-члени поступово збільшують видатки на оборону та модернізують свої армії відповідно до єдиних стандартів, що забезпечує ефективну взаємодію під час спільних операцій.Для військового зв'язку країни НАТО використовують єдиний фонетичний алфавіт, який допомагає уникати помилок під час передачі інформації.НАТО залишається одним із головних гарантів безпеки у євроатлантичному просторі. В умовах сучасних викликів роль Альянсу продовжує зростати, а для України співпраця з ним є важливою складовою зміцнення обороноздатності та реалізації євроатлантичного курсу..

У ніч на суботу, 25 липня, російські окупанти атакували Україну двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 і 157 ударними безпілотниками типу Shahed (у тому числі реактивними), "Гербера", "Італмас" і дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 128 цілей.Про це повідомила пресслужба Повітряних сил Збройних сил України.Військові уточнили, що рашисти запускали ракети з повітряного простору над акваторією Чорного моря, а безпілотники — з таких напрямків: Брянськ, Курськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ (усе — Російська Федерація), тимчасово окупований Донецьк, Гвардійське та мис Чауда (тимчасово окупований Крим).Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.За попередніми даними, станом на 07:30 протиповітряна оборона збила / подавила одну керовану авіаційну ракету Х-59/69 і 127 ворожих безпілотників типу Shahed, "Гербера", "Італмас" і дронів інших типів на Півночі, Півдні, Сході та в Центрі країни."Зафіксовано влучання 26 ударних безпілотників на дев’яти локаціях, а також падіння збитих (уламки) на чотирьох локаціях. Ракета Х-59 цілі не досягнула", — зазначили в Повітряних силах ЗСУ."Атака триває, в повітряному просторі перебувають ворожі безпілотники. Дотримуйтеся правил безпеки!" — попередили українські військові.Нагадаємо, що за минулу добу 24 липня на різних ділянках фронту зафіксовано 230 бойових зіткнень. Українські захисники продовжують системне нищення ворога, чинять ефективний спротив..

У четвер, 23 липня, міська рада Сопота ухвалила резолюцію, в якій висловила свою незгоду зі зростанням антиукраїнських настроїв і мови ворожнечі. У документі оприлюднили заклик до державної влади вжити негайних заходів для протидії дезінформації.Про це повідомило польське видання Esopot.В ухваленій резолюції представники місцевої влади наголосили, що Сопот протягом багатьох років залишався відкритим містом, заснованим на діалозі та взаємній повазі."Після початку війни мешканці виявляли велику емпатію та підтримку тим, хто тікає від конфлікту. Нинішні вияви ворожнечі значною мірою є результатом навмисної дезінформації, тобто неправдивої інформації, поширеної в Інтернеті та медіа", — йдеться в документі.Автори резолюції також звернули увагу на ситуацію в місцевих школах, де українські учні становлять 17% усіх дітей. Вони акцентували, що молодому поколінню потрібне безпечне середовище, вільне від упереджень та мови ворожнечі.У зверненні також згадали слова Єжи Гедройця: "Немає вільної Польщі без вільної України".З огляду на майбутню виборчу кампанію міська рада Сопота звернулася до всіх політичних сил із метою пом'якшення громадських настроїв, а не їх розпалювання."Ми із занепокоєнням відзначаємо, що заради короткострокових оплесків і виграшів в опитуваннях деякі політики вирішують шкодити польсько-українським відносинам, що є недалекоглядним кроком, який надзвичайно шкодить національним інтересам Польщі", — наголосили в міській раді Сопота.Там також запропонували центральній владі Польщі запустити загальнонаціональну інформаційну кампанію на основі даних Головного статистичного управління, яка би показувала реальний внесок українців у польську економіку та сплату ними податків.Сопотські посадовці закликали протидіяти ксенофобським наративам, які часто підживлюються зовнішніми центрами впливу для дестабілізації країни.Нагадаємо, що поліція Польщі запровадила новий критерій оцінки ефективності реагування на злочини на ґрунті ненависті щодо українців. З 2026 року дії правоохоронців оцінюватимуть за тим, чи вдалося їм розслідувати та передати в суд такі справи..

Американський президент Дональд Трамп зустрінеться зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським у вівторок, 28 липня. Лідери країн проведуть повноцінні двосторонні перемовини.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на високопосадовця Білого дому. За словами представника адміністрації президента США, зустріч має відбутися у вівторок, 28 липня.Однак джерела агенції в українських колах зазначили, що Володимир Зеленський зацікавлений у поїздці до США, але його команда все ще очікує на офіційне підтвердження графіку Дональда Трампа від Білого дому.Раніше українські й американські посадовці обговорювали пропозицію щодо припинення вогню з повітря, яку планується представити російським посадовцям у межах нового раунду мирних пропозицій, спрямованих на припинення війни.Співрозмовники агенції також додали, що Україна раніше зверталася до очільника Кремля Володимира Путіна з пропозиціями стосовно припинення вогню, але у Кремлі їх відхилили.Є інформація, що візит Володимира Зеленського передбачає участь у похороні сенатора Ліндсі Грема та двосторонню зустріч із Дональдом Трампом у межах продовження мирного процесу щодо закінчення війни між Україною та Росією.До цього джерела, наближені до українського президентського офісу, поширили інсайдерську інформацію, що Зеленський розглядає можливість здійснити дипломатичну поїздку до США ще в липні.Декілька днів тому він провів телефонну розмову з представниками американського президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Вийшла хороша та важлива розмова про те, як активізувати дипломатію та наблизити мир", — зазначав тоді український лідер.Нагадаємо, Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер, що тон відносин українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними..