# Україна

Секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко вважає малоймовірним повне припинення бойових дій до літа 2026 року, виходячи з поточних намірів Російської Федерації. За його словами, будь-яке призупинення вогню без звільнення територій може стати лише тимчасовою паузою, яку ворог використає для перегрупування та нового, ще потужнішого удару.Про це повідомляє "РБК-Україна".Ризики територіальних поступокКостенко наголосив, що сценарій, за якого Україна віддасть території в обмін на мир, зупинить агресора щонайбільше на місяць. Після цього війська РФ будуть перекинуті на інші напрямки, і наступ розпочнеться знову. Водночас депутат не виключає появи фактора "чорного лебедя" — непередбачуваної події, як-от смерть Путіна або завдання окупантам критичних втрат, що змусить Москву змінити свої плани.Підступне перемир'яНардеп застеріг від віри у щирість намірів Росії щодо переговорів, припустивши, що агресору може знадобитися місячне затишшя лише для маніпуляцій:введення в оману. Росія може використати паузу, щоб змусити Україну розпочати виборчий процес.зняття воєнного стану. Відкриття кордонів та скасування обмежень під час виборів зробить країну вразливою для нового удару.відсутність гарантій. Без чітких безпекових зобов’язань будь-який мирний договір буде використаний ворогом для накопичення сил."У війні з РФ потрібно завжди сподіватися на гірше, тому що це Росія", — підсумував Костенко, закликавши критично оцінювати історичний досвід протистояння з агресором.Нагадаємо, за даними Financial Times, адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану. Своєю чергою,  у Кремлі відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів та референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити", на тлі чуток про тиск адміністрації Дональда Трампа щодо термінів проведення виборів..

Європейський парламент ухвалив стратегічне рішення про виділення Україні масштабного пакету фінансової підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на період 2026–2027 років. Ці кошти стануть критично важливим ресурсом для підтримання оборонної спроможності держави та забезпечення безперебійного фінансування бюджетних видатків в умовах тяглої війни.Про це повідомляє Міністерство фінансів України за підсумками рішення Європарламенту від 11 лютого.Призначення фінансової допомогиУ Мінфіні зазначили, що затверджений пакет підтримки має чіткий розподіл за ключовими напрямками, що дозволить уряду збалансувати військові та соціальні потреби:військова підтримка: 60 мільярдів євро будуть спрямовані на посилення оборонного потенціалу України.бюджетна підтримка: 30 мільярдів євро призначені для гарантування стабільного функціонування державної фінансової системи.Фінансування відбуватиметься шляхом запозичень ЄС на міжнародних ринках капіталу під гарантії бюджетного резерву Європейського Союзу. Україна очікує отримати перший транш уже у другому кварталі 2026 року, ймовірно — у квітні.Офіційна позиціяМіністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що ця допомога не лише зміцнює фронт, а й наближає Україну до європейських стандартів:"Ці кошти допоможуть Україні зміцнити оборонний потенціал, забезпечити пріоритетні видатки, а також сприятимуть стійкості країни та її тіснішій інтеграції з оборонно-промисловою базою Європи".У Мінфіні наголошують, що Європейський Союз залишається найбільшим донором України: з лютого 2022 року загальний обсяг наданої допомоги вже сягнув 70,7 мільярда євро. Новий пакет фінансування відіграє ключову роль у підтримці необхідних реформ та посиленні інституційної спроможності держави на шляху до членства в ЄС.Нагадаємо, 14 січня Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки..

Жертвою нічного удару російським дроном по Богодухову став 34-річний демобілізований військовослужбовець, який виховував трьох дітей — двох синів та доньку. Чоловік повернувся з фронту з інвалідністю після важкого поранення, що призвело до ампутації частини ноги та встановлення протеза. Про це "Суспільне Харків" розповів очільник Золочівської громади Віктор Коваленко.Уся родина ветерана, яка лише тиждень тому переїхала до нового будинку в Богодухові, загинула внаслідок влучання ворожого безпілотника ввечері 10 лютого. За словами очільника Золочівської громади Віктора Коваленка, загиблий походив із сім'ї патріотів, а його рідний брат також є військовим, який наразі демобілізований за пораненням.Обставини трагедіїЯк зазначив посадовець, загиблий захисник був вихідцем із села Сковородинівка, де він був прописаний, проте після завершення служби повернувся до Нової Водолаги, де проживав до мобілізації. На початку лютого родина придбала власне помешкання у Богодухові та встигла прожити у ньому лише близько тижня до моменту фатальної атаки. Ворожий дрон поцілив безпосередньо у житловий будинок, забравши життя ветерана та трьох його дітей, тоді як його дружина, яка раніше проживала в Олександрівці, залишилася живою.Нагадаємо, у ніч на 9 лютого російські окупанти атакували безпілотниками приватний сектор міста Богодухів Харківської області. Внаслідок влучання ворожого дрона повністю зруйновано житловий будинок, що призвело до загибелі мирних жителів та загибелі дитини..

Внаслідок чергових ворожих атак на об'єкти критичної інфраструктури частина споживачів у Запорізькій, Харківській та Дніпропетровській областях залишилася без електропостачання. Через складну ситуацію в енергосистемі фахівці змушені застосовувати аварійні та погодинні відключення по всій території України, щоб стабілізувати роботу мережі.Про це повідомив перший заступник Міністра енергетики України Артем Некрасов під час брифінгу щодо оперативної ситуації станом на 11 лютого.Ситуація в регіонахЗа словами посадовця, найскладніша ситуація наразі спостерігається у прифронтових та центральних регіонах:Запорізька, Харківська та Дніпропетровська області: частина мешканців тимчасово знеструмлена через нещодавні обстріли; енергетики вже працюють над ліквідацією наслідків.Київщина та Одещина: стан енергосистеми залишається важким, ремонтні бригади переведені на цілодобовий режим роботи, щоб повернути нормальний ритм життя споживачам.Обмеження для споживачів та бізнесуДля підтримки балансу в енергосистемі Міністерство енергетики змушене запровадити низку обмежень по всій країні:діють графіки погодинних відключень для населення;запроваджено графіки обмеження потужності для промислових об'єктів та бізнесу;у найбільш проблемних регіонах застосовуються аварійні знеструмлення без попередження.Раніше міністр енергетики України Денис Шмигаль 9 лютого заявив: попри те, що ремонтні роботи на об'єктах генерації та розподілу тривають цілодобово, найближчими днями на українців чекають складні графіки відключення світла.Нагадаємо, що 10 лютого в Харківській області було оголошено надзвичайну ситуацію регіонального рівня. Такі заходи запровадили через постійні російські обстріли та складну ситуацію в енергетиці..

У країнах Євросоюзу знову зросла кількість українських біженців. За місяць тимчасовий захист оформили близько 24,6 тисячі осіб.Як стало відомо із даних "Євростату", станом на 31 грудня 2025 року кількість громадян, які виїхали з України після початку повномасштабної війни й отримали статус тимчасового захисту в ЄС, становила загалом 4,35 мільйона осіб. Порівняно з кінцем листопада 2025 року ця цифра збільшилася на 24 675 осіб, або на 0,6%.Державами ЄС, які прийняли найбільшу кількість біженців з України, були:Німеччина — 1 250 620 осіб (28,7% від загальної кількості в ЄС);Польща — 969 240 осіб (22,3%);Чехія — 393 055 осіб (9,0%).Варто зауважити, що відносно кількості власного населення найбільше українців з тимчасовим захистом мешкає у Чехії, Польщі, Словаччині та на Кіпрі. Серед 26 країн ЄС зростання кількості українських біженців відбулося у 22 країнах. Найбільший приріст був у Німеччині (9620 осіб), Іспанії (2235 осіб) та Румунії (2160).Проте, є і зворотня тенденція. Так, у чотирьох країнах українців з тимчасовим захистом поменшало, найбільше їх знялося з реєстрації у Франції (1250) та Естонії (470). Серед українців з тимчасовим захистом у Європі 43,6% — дорослі жінки, 30,5% — діти, дорослі чоловіки — 25,9%.Нагадаємо, раніше експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький повідомляв, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків є хибним..

У середу, 11 лютого, Верховна Рада України підтримала в цілому законопроєкт, який надає річну відстрочку від мобілізації для громадян, що повністю відслужили за контрактом для 18–24 річних. За рішення з другої спроби проголосували 243 народні депутати після того, як документ було доопрацьовано в Міністерстві оборони та профільному комітеті. Про це стало відомо з трансляції засідання.Як зазначив представник комітету Федір Веніславський, ухвалення цього закону було критично необхідним, оскільки без нього молоді люди, у яких завершується термін служби, підлягали б негайній мобілізації на загальних підставах. Нові норми стосуються військовозобов'язаних та резервістів, гарантуючи їм обіцяний умовами контракту відпочинок перед можливим повторним призовом.Чому перше голосування було проваленоПерша спроба ухвалити законопроєкт виявилася невдалою через недостатню кількість голосів у сесійній залі. Народні депутати пояснили провал документа наявністю в ньому сторонніх положень, які не стосувалися безпосередньо відстрочки для контрактників. Зокрема, дискусії викликали норми про бронювання осіб, які здобувають освіту після досягнення 25-річного віку. Після вилучення спірних пунктів та фінального доопрацювання парламентарі повернулися до розгляду, щоб забезпечити право на відстрочку для тих, хто добровільно став на захист країни у складі дронових чи піхотних підрозділів у юному віці.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що контракт за програмою "18-24" вперше підписали дівчата. Українки вступили до лав 92-ї окремої штурмової бригади..

У Кремлі відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів та референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити", на тлі чуток про тиск адміністрації Дональда Трампа щодо термінів проведення виборів.Пєскова цитують російські ЗМІ. За його словами, зараз у медіапросторі спостерігається лише "обмін повідомленнями через пресу", де одні джерела заявляють про початок підготовки до голосування, а офіційні представники Києва ці дані спростовують. Пєсков наголосив, що хоча за інформаційними потоками потрібно стежити уважно, орієнтуватися слід виключно на офіційні першоджерела.Реакція Кремля на публікацію FTУ коментарі щодо статті FT про можливий анонс мирного плану та виборів на 24 лютого, представник диктатора РФ зауважив, що ситуація навколо цього питання залишається суперечливою. Пєсков акцентував на тому, що джерела з оточення "київського режиму" вже надали спростування щодо підготовки виборчого процесу. "Ми фактично маємо обмін такими повідомленнями через пресу з боку деяких джерел. Джерело заявило, що, мовляв, почалася підготовка до виборів, потім джерело також з адміністрації, з офісу київського режиму, заявило, що це не так, спростувало цю інформацію", — зазначив він.Попри це, російська сторона продовжує моніторити західні та українські медіаресурси, уникаючи конкретних оцінок до появи офіційної інформації від українського керівництва.Нагадаємо, за даними Financial Times, адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану. .

Російські війська вкотре завдали цілеспрямованих ударів по цивільній логістиці та критичній інфраструктурі України. У середу, 11 лютого, під ворожим вогнем опинилися залізничні об’єкти на Дніпропетровщині та Сумщині, що призвело до пошкодження рухомого складу та загорянь.Про це у Telegram-каналі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.Наслідки обстрілів у регіонахЗа словами Кулеби, ворог атакував залізничні вузли у двох областях:Дніпропетровщина: зранку під удар потрапила залізнична станція. Пошкоджено локомотиви, вагони та елементи інфраструктури. На місці виникла пожежа, яку вдалося оперативно ліквідувати.Сумщина: зафіксовано черговий удар по залізничному депо в Конотопі. Повідомляється про пошкодження рухомого складу, ворог продовжує систематичні атаки на цей вузол.Поточна ситуаціяМіністр наголосив, що попри значні технічні пошкодження, вдалося уникнути жертв серед персоналу:"Сьогодні зранку ворог також завдав удару по залізничній станції на Дніпропетровщині. Пошкоджено локомотиви, вагони та інфраструктура. Виникло загоряння, яке оперативно ліквідовано".Кулеба додав, що зараз на місцях працюють профільні служби:"Найголовніше — працівники не постраждали. На місці працюють аварійні бригади. Це чергова цілеспрямована атака на цивільну логістику та критичну інфраструктуру. Попри удари, всі служби роблять максимум, щоб якнайшвидше відновити роботу".Нагадаємо, через регулярну загрозу обстрілів об’єктів залізничної інфраструктури в Сумській області "Укрзалізниця" у вівторок, 10 лютого, тимчасово скоригувала маршрути частини поїздів..

Столична поліція викрила злочинну групу, яка організувала канал незаконного переправлення іноземців через державний кордон та їхню подальшу легалізацію в Україні. Зловмисники використовували фіктивне працевлаштування та підробні документи про волонтерську діяльність, оцінюючи свої "послуги" у майже 100 тисяч гривень з кожного клієнта.Про це повідомляє пресслужба поліції Києва.Механізм злочинної схемиОрганізатором незаконного бізнесу виявився 31-річний київський підприємець, який залучив до справи двох спільниць. Фігуранти розробили багатокрокову схему для іноземців:в'їзд до України: клієнтів завозили через територію Молдови;фіктивний бізнес: на іноземців реєстрували приватні підприємства;підробка документів: виготовлені фальшиві папери ставали підставою для отримання віз, перетину кордону та оформлення посвідок на тимчасове проживання;псевдоволонтерство: додатково пропонувалася легалізація через нібито участь у волонтерських організаціях без фактичного здійснення такої діяльності.Вартість повного пакета послуг становила майже 100 тисяч гривень, які клієнти сплачували поетапно готівкою або безготівковими переказами.. Результати обшуківПід час проведення шести санкціонованих обшуків за місцями проживання та роботи фігурантів правоохоронці виявили та вилучили:копії паспортів іноземних "клієнтів" та їхні ідентифікаційні коди;договори, печатки та електронні носії інформації;інші речові докази, що підтверджують здійснення незаконних операцій.Наразі триває досудове розслідування для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності.Нагадаємо, нещодавно Державне бюро розслідувань завершило досудове слідство щодо полковника медичної служби, який організував корупційну схему в одному із закладів Держприкордонслужби. Посадовець за грошову винагороду сприяв переведенню військовослужбовців із передової до тилових підрозділів, а також фальсифікував медичні висновки..

У месенджері Telegram зафіксовано активізацію старої шахрайської схеми, де зловмисники використовують бренд оператора Vodafone для обману користувачів. Шахраї створюють фейкові акаунти, які візуально маскуються під офіційні профілі компанії.Про це повідомляє Центр протидії дезінформації. У відомстві зазначили, що вони розсилають повідомлення про нібито "завершення дії номера" та пропонують жертвам терміново замінити SIM-карту через месенджер.Офіційне спростуванняКомпанія Vodafone офіційно наголошує, що ніколи не пропонує послугу заміни SIM-карт через месенджери. Центр протидії дезінформації закликає громадян бути пильними: не переходити за підозрілими посиланнями та за жодних обставин не вводити свої персональні дані на сторонніх ресурсах. Будь-яка вимога надати особисту інформацію в такий спосіб є ознакою шахрайства.Нагадаємо, в Україні почастішали випадки, коли громадяни купують водійські посвідчення через Інтернет або месенджери, а згодом з’ясовують: документ не має юридичної сили та не відображається у державних реєстрах і застосунку "Дія". Сервісні центри Міністерства внутрішніх справ вкотре застерігають — отримати посвідчення водія можна лише офіційно після навчання та складання іспитів..

Очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров офіційно заявив, що Москва не отримувала жодних пропозицій щодо "мирного плану" з 20 пунктів ані офіційними, ані негласними каналами. Політика цитують російські ЗМІ. Він акцентував на тому, що базою для реального врегулювання мали стати домовленості, напрацьовані в Анкориджі у серпні минулого року, зазначивши: "В Анкориджі ми знайшли підходи, що спиралися на американську ініціативу, американські пропозиції — і які відкривали шлях до миру. На тій основі цілком реально було оперативно узгодити остаточний договір про врегулювання".  Російський міністр назвав подальші версії мирних угод "спробами зґвалтування американської ініціативи" з боку українського президента та його команди. Лавров також наголосив, що цілі так званої "СВО" залишаються незмінними, а будь-які компроміси мають межі, адже "він пояснив, що Росія готова до компромісів, але вони не можуть стосуватися ключових принципів, від яких залежить життя держави і мільйонів людей". На завершення він додав, що законним інтересом РФ залишається виключно гарантування власної безпеки.Як раніше зазначав Інститут вивчення війни, 10 лютого міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров продовжував прямо звинувачувати Сполучені Штати у відсутності прогресу в припиненні війни Росії проти України та повторно згадав переговори у Стамбулі весни 2022 року, щоб виправдати відмову Росії від отримання Україні суттєвих гарантій безпеки.Нагадаємо, нещодавно в ISW пояснили, навіщо Лавров атакує США заявами про війну в Україні.Також, за даними Інституту вивчення війни, російське військове командування планує розгорнути свої ймовірно обмежені стратегічні резерви для запланованого літнього наступу 2026 року на Півдні або Сході України. Однак російським військовим, ймовірно, бракує достатніх резервів як для належної підготовки до такого наступу, так і для досягнення його цілей. .

У ніч проти 11 лютого Росія здійснила масштабну повітряну атаку на Україну, випустивши понад сотню ударних безпілотників різних типів. Завдяки злагодженій роботі Сил оборони більшість ворожих цілей вдалося знищити, проте в кількох регіонах зафіксовано прильоти, що призвели до руйнувань.Про це у Telegram-каналі повідомляють Повітряні сили Збройних сил України.Деталі ворожого нападуЯк зазначають військові, починаючи з вечора 10 лютого, противник атакував Україну 129 ударними БпЛА. Серед них були зафіксовані дрони типу: "Шахед", "Гербера", "Італмас" та інші.Запуск дронів здійснювався з території РФ (Брянськ, Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ) та тимчасово окупованого Донецька. Близько 80 одиниць із загальної кількості склали саме "шахеди".Результати роботи ППОСтаном на 08:00 силами авіації, зенітних ракетних військ, мобільних вогневих груп та підрозділів РЕБ було збито або подавлено 112 ворожих безпілотників. Відбиття повітряного нападу триває, оскільки в небі залишаються поодинокі цілі.Наслідки влучаньПопри результативну роботу протиповітряної оборони, 15 ударних БпЛА зуміли обійти захист. Наразі зафіксовано влучання на восьми різних локаціях.Раніше повідомлялось, що російська атака на житловий сектор Богодухова 11 лютого призвела до загибелі чотирьох людей, зокрема трьох дітей віком від одного до двох років. Внаслідок прямого влучання дрона приватний будинок перетворився на згарище, а серед госпіталізованих постраждалих опинилася 35-річна вагітна жінка. Нагадаємо, у ніч на 9 лютого російські окупанти атакували безпілотниками приватний сектор міста Богодухів Харківської області. Внаслідок влучання ворожого дрона повністю зруйновано житловий будинок, що призвело до загибелі мирних жителів та загибелі дитини..

У ніч проти 11 лютого російський ударний безпілотник забрав життя батька та трьох його маленьких дітей, які лише за кілька днів до трагедії евакуювалися з небезпечного прикордоння, намагаючись втекти від війни. Поки родина шукала порятунку в новому місці, ворожий "Герань-2" поцілив прямо в їхній будинок, залишивши живою лише вагітну матір у критичному стані.Про це повідомляє Національна поліція України.Подробиці воєнного злочинуЗа даними правоохоронців, атака відбулася 10 лютого близько 23:30. Російські військові випустили по приватному сектору Богодухівської громади ударний безпілотник типу "Герань-2". Влучання прийшлося прямо у житлову будівлю, що спричинило масштабну пожежу та її практично повне руйнування.Жертви та постраждаліВнаслідок терористичного акту загинули четверо людей: двоє однорічних хлопчиків, дворічна дівчинка, 34-річний батько дітей. Рятувальникам вдалося витягти з-під завалів 34-річну матір, яка перебуває на 35-му тижні вагітності. Жінку госпіталізували у тяжкому стані з опіками тулуба та закритою черепно-мозковою травмою. Також гострої стресової реакції зазнала 73-річна місцева жителька.Втікали від війни до смертіЯк з'ясували правоохоронці, ця родина лише кілька днів тому евакуювалася до Богодухова із селища Золочів, намагаючись знайти безпечніше місце для дітей. Поліція вже задокументувала наслідки влучання та збирає докази для притягнення російських військових до відповідальності за черговий воєнний злочин проти цивільного населення.Нагадаємо, у ніч на 9 лютого російські окупанти атакували безпілотниками приватний сектор міста Богодухів Харківської області. Внаслідок влучання ворожого дрона повністю зруйновано житловий будинок, що призвело до загибелі мирних жителів та загибелі дитини..

Протягом вівторка, 10 лютого, на фронті зафіксовано 126 бойових зіткнень. У своїх штурмах загарбники втратили понад 800 військових.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Як зазначають військові, вчора противник здійснив 100 авіаційних ударів, скинув 284 керовані авіабомби. Крім того, залучив для ураження 7719 дронів-камікадзе та здійснив 3310 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 87 — із реактивних систем залпового вогню. Агресор завдавав авіаударів, зокрема по районах населених пунктів Братське, Великомихайлівка, Коломійці Дніпропетровської області; Гірке, Терсянка, Долинка, Гуляйпільське, Нове Поле, Шевченківське, Зірниця, Веселянка, Комишуваха, Запорожець, Барвінівка, Верхня Терса Запорізької області; Козацьке Херсонської області. За минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили дев’ять районів зосередження особового складу, один пункт управління БпЛА, шість гармат, п’ять пунктів управління та одну іншу важливу ціль російських загарбників.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби противник завдав сім авіаударів, скинув 19 авіабомб, здійснив 87 обстрілів, в тому числі чотири — з реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку ворог тричі намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників, у районах населених пунктів Вовчанськ, Вовчанські Хутори, Приліпка.На Куп’янському напрямку вчора наступальних дій ворога не зафіксовано.На Лиманському напрямку ворог провів сім атак. Намагався вклинитися в нашу оборону у напрямку населених пунктів Ставки, Дробишеве, Твердохлібове, Зарічне, Діброва.На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили сім спроб окупантів просунутися вперед у районах Закітного, Різниківки та в напрямку Озерного.На Краматорському напрямку противник наступальних дій не проводив.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 10 атак поблизу населених пунктів Костянтинівка, Щербинівка, Русин Яр, Яблунівка та у бік Новопавлівки. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 35 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Котлине, Покровськ, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Філія та у бік населених пунктів Новий Донбас й Гришине.На Олександрівському напрямку противник протягом минулого дня здійснив дві атаки, у бік Іванівки та Зеленого Гаю.На Гуляйпільському напрямку відбулося 13 атак окупантів — у районах Добропілля, Гуляйполя, Рибного, Лугівського та в напрямку Залізничного.На Оріхівському напрямку минулої доби ворог наступальних дій не проводив.На Придніпровському напрямку наступальних дій противника не зафіксовано.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Втрати Росії у війніЗагальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 11 лютого 2026 року орієнтовно склали:особового складу — близько 1 249 380 (+820) осіб;танків — 11 661 (+5);бойових броньованих машин — 24 020 (+2);артилерійських систем — 37 148 (+59);реактивних систем залпового вогню — 1 638 (+1);засобів протиповітряної оборони — 1 298 (+1);літаків — 435 (+0);гелікоптерів — 347 (+0);безпілотників оперативно-тактичного рівня — 130 711 (+1 551);крилатих ракет — 4 270 (+0);кораблів / катерів — 28 (+0);підводних човнів — 2 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 77 969 (+235);спеціальної техніки — 4 070 (+0).Нагадаємо, за даними ISW, російське військове командування планує розгорнути свої ймовірно обмежені стратегічні резерви для запланованого літнього наступу 2026 року на Півдні або Сході України. Однак російським військовим, ймовірно, бракує достатніх резервів як для належної підготовки до такого наступу, так і для досягнення його цілей..

Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану.За даними Financial Times, Вашингтон використовує питання надання гарантій безпеки як інструмент впливу: у разі відмови від проведення голосування Україна може залишитися без подальшої підтримки Білого дому. Президент Володимир Зеленський нібито планує оголосити про початок підготовки до виборчого процесу 24 лютого — у четверту річницю повномасштабного вторгнення. Водночас реалізація таких планів стикається з серйозними юридичними перешкодами, адже чинне законодавство забороняє будь-які вибори під час дії воєнного стану.Перспективи мирної угодиЯк зазначає видання, представники США та України ведуть активні переговори щодо можливого укладення мирної домовленості з Москвою вже у березні цього року. Спецпредставник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер під час зустрічей у Флориді та ОАЕ сигналізували українській стороні про необхідність якнайшвидшого виходу на фінальні рішення. Головним каменем спотикання залишається відсутність компромісу щодо територіальних питань, які планують винести на всенародне обговорення. Позиція Києва залишається незмінною: жодні юридичні домовленості неможливі до моменту отримання чітких і дієвих гарантій безпеки від США та західних партнерів.Організаційні виклики та безпекові вимогиУкраїнські виборні органи та міжнародні аналітики скептично оцінюють запропоновані США терміни, називаючи їх занадто оптимістичними. Повноцінна підготовка до голосування в умовах окупації 20% територій та масового переміщення населення потребує щонайменше шести місяців. Однією з ключових вимог Києва є повне припинення вогню на весь період виборчої кампанії для забезпечення прозорості та безпеки референдуму. Попри зниження рівня підтримки порівняно з початком повномасштабної війни, внутрішні опитування показують, що довіра до Володимира Зеленського все ще перевищує 50%, що додає йому впевненості у власній перемозі у разі проведення виборів.Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався.Також у Раді повідомили, що в Україні готують оновлення виборчого законодавства, яке може змінити умови проходження партій до парламенту та посилити контроль за кандидатами щодо їхньої співпраці з країною-агресором. Остаточний драфт законопроєкту з усіма пропозиціями планують представити вже до кінця лютого..