# Україна

В адміністрації Дональда Трампа обговорюють ідею зміни меж областей України. Таким чином Росія могла би заявити про повний контроль над Донеччиною та Луганщиною, а Київ не віддав би населені пункти, які утримує.Таку інформацію оприлюднило видання The Economist, журналісти якого послалися на людей, причетних до переговорів.Співрозмовники медійників розповіли, що американці вже запропонували декілька суперечливих поступок, щоби схилити Володимира Путіна до угоди."Одна з ідей — перемалювати адміністративні межі областей України. Йдеться про Луганську та Донецьку області, які Росія прагне захопити повністю. Якщо змінити їхні межі, вона зможе заявити про повний контроль над цими регіонами. При цьому Україна не віддавала би населених пунктів, які залишаються під її контролем", — ідеться в публікації.Інша поступка — повернути Росію на європейські енергетичні ринки. Це суперечить новому закону Євросоюзу. Україна та її європейські партнери проти."Жодного шансу, що ми на це погодимося, поки триває війна", — заявив журналістам український посадовець.Люди, обізнані з перебігом розмов, кажуть, що Росія виявляє незвичну гнучкість, зокрема, щодо припинення бойових дій на нинішніх лініях фронту. Вона з'явилася після того, як американські перемовники запропонували розширити розмову до безпеки Європи.Інші аналітики зазначили, що таким чином Росія отримала можливість висувати нові вимоги, які неможливо виконати. На їхню думку, вона продовжить війну, а сама імітуватиме переговори. Американські посадовці стверджують, що ці пропозиції підтримують європейські партнери та НАТО."Мало хто вірить, що відкрилося вікно для серйозної дипломатії. Проте співрозмовники в США й Україні кажуть, що серйозна поразка президента США Дональда Трампа на проміжних виборах додала процесу терміновості", — зауважили автори статті.У січні демократи отримають більшість в обидвох палатах Конгресу. Для головних перемовників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера це жорсткий дедлайн. Вони можуть невдовзі зіткнутися з розслідуваннями через можливий конфлікт інтересів.Українські пемовники у приватних розмовах скептично оцінили шанси на прорив. Проте їм рекомендували підходити до розмов без упереджень, щоби не дратувати Дональді Трампа. В Україні не вірять, що Володимир Путін готовий підписати повну мирну угоду до завершення російської зимової кампанії."Можливо, це їхній план Б, поки вони виконують план А", — акцентував високопосадовець в Україні.Найскладніше питання, як і раніше, — гарантії безпеки. Без них Україна заявляє, що не може припинити бої. За словами американських перемовників, Путін міг би погодитися на гарантію від США на кшталт статті 4 або 5 НАТО. Це обіцянка консультацій, якщо Україні щось загрожуватиме, або захисту, якщо на неї нападуть. Українці сумніваються, що Дональд Трамп виконає такі гарантії."Росія не показує готовності прийняти багатонаціональні сили підтримки в Україні. Вона також не відмовилася від вимог, щоб Україна оголосила нейтралітет і скоротила армію", — підсумували аналітики видання.Нагадаємо, раніше державний секретар США Марка Рубіо висловлював думку, що лише розв'язання проблеми Донбасу може наблизити кінець війни Росії проти України. Тому в цьому питанні обидві сторони повинні піти на поступки..

За десять місяців 2026 року Державне бюро розслідувань скерувало до суду 8370 обвинувальних актів стосовно 8803 осіб. Серед фігурантів кримінальних проваджень є представники органів влади, судової системи та правоохоронних структур.За даними ДБР, серед обвинувачених:2 народні депутати та 1 посадовець категорії "А";33 судді;1743 правоохоронці;30 працівників податкових органів;42 митники;95 працівників кримінально-виконавчої служби;118 представників державної лісової охорони;78 працівників органів цивільного захисту.За цей самий період правоохоронці повідомили про підозру 25 409 особам, а 1731 людину затримали.Які справи передали до судуСеред резонансних проваджень, завершених у 2026 році, — справа колишнього народного депутата від забороненої ОПЗЖ, якого обвинувачують у державній зраді через підтримку російської агресії та неподання декларацій.Також судитимуть колишнього суддю з Луганщини. За версією слідства, він співпрацював із російськими спецслужбами, передавав інформацію про українців та незаконно отримав майже 1,8 млн грн із державного бюджету.Ще одне провадження стосується судді з Кривого Рогу, яку обвинувачують у наїзді на дитину на пішохідному переході. Хлопчик дістав тяжкі травми.На Волині до суду скерували справу шістьох прикордонників. За матеріалами слідства, вони могли сприяти незаконному виїзду до Польщі щонайменше 158 військовозобов'язаних чоловіків, вносячи неправдиві відомості про інвалідність. Вартість такої послуги сягала 10 тисяч доларів з людини.Які результати розслідувань уже підтвердили суди"Верховний Суд остаточно підтвердив стягнення понад 4 млн грн необґрунтованих активів родини колишнього виконувача обов’язків начальника Харківського обласного ТЦК та СП. Йдеться про автомобілі BMW X6 та Toyota Camry Hybrid, придбані за кошти, походження яких не підтверджувалося законними доходами родини посадовця", — повідомили про одну з резонансних справ ДБР.Крім того, колишнього суддю, який у стані алкогольного сп'яніння на блокпості в Києві збив на смерть 23-річного нацгвардійця Вадима Бондаренка, засудили до дев'яти років ув'язнення. Суд також постановив стягнути на користь потерпілих 40 млн грн матеріальної та моральної шкоди."Робота триває. Державу боронимо разом!", — додали в бюро.Нагадаємо, нещодавно працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру старшій лейтенантці Збройних сил України, яка замість стаціонарного лікування брала участь у зйомках кулінарного шоу "МастерШеф"..

За 2015-2025 роки в Україні площа виноградників зменшилася приблизно на 40%. Найбільше в цьому плані постраждали регіони, які потрапили під російську окупацію, бойові дії та мінування.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони констатували, що понад 90% усіх виноградників країни зосереджено у трьох областях — Одеській, Миколаївській та Закарпатській.Станом на 2025 рік в Одеській області налічувалося близько 16,9 тисячі гектарів виноградників, у Миколаївській — 3,4 тисячі гектарів, а в Закарпатській — 3,1 тисячі гектарів."Водночас навіть провідні регіони значно зменшили площі. В Одеській області за десять років площа виноградників зменшилася на 33,7%, у Миколаївській — на 41,4%, а в Закарпатській — на 16,2%, або приблизно на 600 гектарів", — ідеться в повідомленні.Найбільші втрати зафіксовані у південних і східних областях України. У Херсонській області площа виноградників зменшилася на 97,9% — із 4,8 тисячі гектарів 2015 року до практично нульового рівня 2025 року.До того ж Запорізька та Луганська області повністю втратили зареєстровані виноградні насадження. У Донецькій області їхня площа зменшилася з 400 до 100 гектарів, тобто приблизно на 75%.В інших регіонах площі виноградників значно менші. У Дніпропетровській області налічується близько 300 гектарів, тоді як у Вінницькій, Донецькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Черкаській і Чернівецькій областях — до 100 гектарів.У Волинській, Житомирській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій і Чернігівській областях відсутні господарства з виноградними насадженнями, хоча ці регіони також мають власну унікальну винну культуру."Зменшення площ виноградників в Україні пов’язане не лише із загальними змінами у галузі, а й із утратою виробничих територій унаслідок війни. Особливо сильно постраждали традиційні виноградарські райони півдня та сходу країни", — підсумували фахівці.Нагадаємо, наприкінці травня цього року стало відомо, що українська крафтова виноробня Lowkowo виборола золоту та срібну нагороди на міжнародному конкурсі Concours International de Lyon у Франції. 2026 року там оцінювали 10 355 зразків із 58 країн. Lowkowo стала єдиною виноробнею з України серед призерів, змагаючись із виробниками з традиційних винних держав, зокрема, Франції, Італії й Іспанії..

Прокуратура вимагає стягнути на користь держави майно інспектора Київської митниці. Це — квартира вартістю понад сім мільйонів гривень, яка оформлена на його родичку.Про це повідомили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП). Ідеться про майно головного державного інспектора відділу митного оформлення митного поста "Вишневе" Київської митниці Юрія Дацюка.Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за матеріалами ДБР і НАЗК заявив позов до Вищого антикорупційного суду про визнання необґрунтованими його активів."Позов мотивовано тим, що 2023 року державний інспектор набув квартиру в житловому комплексі в Києві вартістю 7,1 мільйона гривень", — ідеться в повідомленні.Право власності оформили на близьку родичку, однак зібрані докази свідчать, що нерухомістю користувався безпосередньо інспектор митниці."Водночас аналіз майнового стану інспектора та членів сім’ї встановив неможливість набути це майно за рахунок законних доходів", — наголосили в прокуратурі.Зважаючи на викладене, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до суду з позовом про визнання необґрунтованим активу та його стягнення в дохід держави.Про хід та результати розгляду цивільної справи в САП пообіцяли повідомити додатково.Нагадаємо, раніше НАЗК перевірило завідувача сектору митного оформлення (Фастів) митного поста "Південний" Київської митниці Державної митної служби України. Під час проведення моніторингу способу життя виявлено ознаки набуття необґрунтованих активів на понад 8,6 мільйона гривень..

Перший день переговорів в Об'єднаних Арабських Еміратах у вівторок, 10 листопада, розпочався із зустрічі української делегації з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Європейської комісії, до якої згодом мають долучитися Стів Віткофф і Джаред Кушнер.Про це повідомив голова Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Розпочали роботу в Об’єднаних Арабських Еміратах. Звіримо позиції та скоординуємо кроки перед наступним етапом переговорів", — зазначив він.За його словами, далі запланований тристоронній формат за участі України, США та Росії.Умєров констатував, що українську делегацію разом із ним представляють Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Вадим Скібіцький."Наші ключові пріоритети — припинення бойових дій, надійні післявоєнні гарантії безпеки, економічне відновлення та розвиток України, а також гуманітарні кроки", — наголосив голова Служби зовнішньої розвідки України.Він підсумував, що українська делегація працюватиме, щоби максимально просунутися в цих питаннях і наблизити мир.Нагадаємо, що аналітики BBC відзначили "певну непублічну гнучкість" України та Росії перед початком переговорів в Абу-Дабі. Особливо це стосується питання про те, хто контролюватиме східні регіони України в повоєнному сценарії.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Українська делегація прибула в столицю Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі, де 10-11 листопада відбудуться мирні переговори за участю України, Сполучених Штатів Америки та Росії. Там також будуть присутні представники Європейської комісії, Європейської ради, Німеччини, Франції та Великої Британії на рівні радників із питань безпеки, а також керівник апарату генерального секретаря НАТО.Керівник Офісу президента України Кирило Буданов поділився у своїх соціальних мережах фотографією частини української делегації, яка вже перебуває в Абу-Дабі."Довга дорога, попереду багато складної роботи, але головне - потрібні конкретні результати", — підписав він світлину.На ній, окрім самого Буданова, ще позують його перший заступник Сергій Кислиця та заступник начальника Головного управління розвідки України Вадим Скібіцький.Учора очільник президентського офісу Кирило Буданов наголошував на важливості того, що дипломатичний процес триває."Україна, як ніхто інший, прагне якнайшвидшого закінчення цієї жахливої війни. Дуже сподіваюся на конструктивний діалог", — зазначив він.За його словами, велику увагу планується приділити гуманітарному треку, адже потрібно інтенсифікувати обміни полоненими."Розраховую, що діалог в ОАЕ дасть практичний результат, і ми зможемо домовитися про наступні етапи повернення наших людей додому", — акцентував Кирило Буданов.Нагадаємо, що аналітики BBC відзначили "певну непублічну гнучкість" України та Росії перед початком переговорів в Абу-Дабі. Особливо це стосується питання про те, хто контролюватиме східні регіони України в повоєнному сценарії.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Пентагон підтвердив українській стороні можливість найближчим часом отримати озброєння на 400 мільйонів доларів. Кошти передбачені в межах Ініціативи сприяння безпеці України (USAI) на поточний фінансовий рік.Про це тимчасовий повірений у справах України у США Денис Сєнік розповів в інтерв'ю ICTV, передає "Укрінформ"."Сьогодні ми отримали позитивну звістку від Пентагону щодо 400 млн доларів у межах Ініціативи сприяння безпеці України (USAI), які були передбачені на цей фінансовий рік. Ми зараз чекаємо більш детальної інформації від Пентагону, але позитивна новина полягає в тому, що, сподіваюся, найближчим часом ми зможемо побачити додаткові постачання для Сил оборони України", — зазначив дипломат.За його словами, конкретний перелік озброєння ще потрібно узгодити з Міністерством оборони України. Київ також розраховує на нові пакети допомоги за програмою PURL.Окремою проблемою залишається нестача ракет PAC-3 для систем Patriot. Американська сторона пояснює затримки обмеженими запасами боєприпасів, яких не вистачає навіть для потреб США та інших союзників."Коли вже є наявні ресурси, фінансування, виникає логічне запитання: чому ми так довго чекаємо на те, щоб отримати ці перехоплювачі", — наголосив Сєнік.Серед інших потреб України дипломат назвав ракети для винищувачів F-16, обслуговування цих літаків і запасні частини до них, а також боєприпаси для систем протиповітряної оборони NASAMS і Hawk. Крім того, Україна готується до наступного засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", яке заплановане на 17 листопада.Нагадаємо, раніше стало відомо, що американські демократи, здобувши контроль над обома палатами Конгресу, розгортають ініціативу з посилення військової та енергетичної підтримки Києва перед зимовим періодом. Паралельно у Капітолії мають намір переглянути санкційну політику щодо Москви та ініціювати розслідування дій посадовців Білого дому..

У ніч на вівторок, 10 листопада, російські окупанти атакували Україну однією балістичною ракетою "Іскандер-М" і 162 ударними безпілотниками типу Shahed (96 із них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 135 ворожих цілей.Про це повідомила пресслужба Повітряних сил Збройних сил України.Військові уточнили, що ракету рашисти запустили з російського Міллерово, а дрони — з таких напрямків: Брянськ, Орел, Шаталово, Міллерово (все — Російська Федерація), Гвардійське (тимчасово окупована територія Криму).Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.За попередніми даними, станом на 07:30 протиповітряна оборона збила / пригнітила 135 ворожих безпілотників типу Shahed (70 із них — реактивні), "Гербера", дронів інших типів."Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 19 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на дев’яти локаціях", — зазначили українські військові."Також декілька ударних безпілотників ще перебуває в повітрі. Бойова робота триває!" — попередили в Повітряних силах ЗСУ.Нагадаємо, що, за інформацією Генштабу ЗСУ, за минулу добу 9 листопада на різних ділянках фронту зафіксовано 156 бойових зіткнень. Загалом втрати російських загарбників склали 2 220 осіб. Також знешкоджено багато рашистської техніки..

За минулу добу понеділка, 9 листопада, на різних ділянках фронту зафіксовано 156 бойових зіткнень. Загалом втрати російських загарбників склали 2 220 осіб. Також знешкоджено багато рашистської техніки. Сьогодні розпочалася 1 721 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Обстріли рашистівУчора противник завдав одного ракетного та 71 авіаційного удару, скинув 247 керованих авіабомб. Окрім того, загарбники застосували 7 709 дронів-камікадзе та здійснили 2 354 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ.Обстрілів з боку ворога, зокрема, зазнали Кореньок, Рижівка, Безсалівка, Товстодубове, Бачівськ, Павлівка, Олексіївка, Хотінь, Могриця, Козаче, Писарівка, Уланове, Шалигине, Рогізне, Нова Січ, Тополя, Яструбщина, Яструбине, Нескучне, Вільна Слобода, Волфине, Мала Корчаківка, Кровне, Вовківка, Чернацьке, Нова Гута, Юнаківка, Кисла Дубина, Іволжанське Сумської області; Хрінівка Чернігівської області. Авіаударів зазнали Нова Січ, Мар’їне та Пустогород.Удари ЗСУЗа минулу добу ракетні війська й артилерія Сил оборони уразили район скупчення живої сили та техніки, дві артилерійські системи та два пункти управління безпілотниками противника.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському та Курському напрямках минулої доби агресор завдав трьох авіаційних ударів, застосувавши п’ять КАБів, і здійснив 52 обстріли позицій наших військ і населених пунктів, один з яких – із застосуванням реактивної системи залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили шість атак противника в бік Охрімівки, Хрипунів, Малої Вовчої та в районах Стариці, Чугунівки.На Куп’янському напрямку окупанти штурмових дій не проводили.Спроби вклинитися в нашу оборону відбито на Лиманському напрямку, де окупанти провели шість атак у районі Зарічного й у бік Лимана.На Слов’янському напрямку противник здійснив дві атаки в напрямку Пискунівки та в районі Ямполя.На Краматорському напрямку противник провів три штурмові дії, атакуючи в бік Васютинського й у районі Тихонівки.На Костянтинівському напрямку зафіксовано дев’ять атак. Загарбники вели наступальні дії в районах Костянтинівки, Довгої Балки, Русиного Яру й у бік Миколайпілля.Також 13 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися неподалік Вільного, Світлого, Молодецького й у бік Мирного, Сергіївки, Новопавлівки.На Олександрівському напрямку ворог штурмових дій не проводив.На Гуляйпільському напрямку окупанти двічі атакували позиції наших захисників. Ворог намагався просунутися в бік Нового Запоріжжя.На Оріхівському напрямку окупанти провели атаку в районі Степового.На Придніпровському напрямку противник штурмових дій не здійснював.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Загальні бойові втрати противника від початку повномасштабного вторгнення станом на 10 листопада 2026 рокуОсобовий склад:близько 1 611 600 (+2 220).Озброєння та військова техніка:танки: 12 465 (+3);бойові броньовані машини: 25 696 (+13);артилерійські системи: 52 158 (+46);реактивні системи залпового вогню: 2 266 (+3);засоби протиповітряної оборони: 1 754 (+1);літаки: 452;гелікоптери: 356.Безпілотні системи та ракети:наземні робототехнічні комплекси: 3 117 (+8);безпілотники оперативно-тактичного рівня: 603 351 (+1 331);крилаті ракети: 5 196.Морська техніка:кораблі та катери: 35;підводні човни: 2.Техніка забезпечення:автомобільна техніка та автоцистерни: 173 013 (+525);спеціальна техніка: 4 892 (+3).Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Міністерство оборони Росії останнім часом рідше повідомляє про захоплення російськими військами населених пунктів в Україні. Це свідчить про помітну зміну в характері звітування російського оборонного відомства..

Завод із перероблення сої агрохолдингу "Астарта" зазнав пошкоджень внаслідок російського авіаудару в неділю 8 листопада. Це змусило підприємство тимчасово призупинити роботу.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на біржовий пресреліз компанії."Після нападу робота заводу призупинена. Станом на дату оприлюднення цього повідомлення жертв серед працівників не зафіксовано", — наголосили в "Астарті".У релізі зазначається, що після завершення огляду Державної служби України з надзвичайних ситуацій компанія оцінить завдані збитки та втрати.Як повідомляла "Астарта", продажі соєвої олії в третьому кварталі цього року зросли на 11,8% порівняно до третього кварталу минулого року — до 12,57 тисячі тонн за збільшення ціни на 17,1% — до 54,91 тисячі гривень, тоді як продажі соєвого шроту впали на 20,2% — до 27,70 тисячі тонн за зростання ціни на 32,5% — до 20,38 тисячі гривень."Астарта" — вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тисяч гектарів і молочні ферми з 22 тисячами голів великої рогатої худоби, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська область), сім елеваторів і біогазовий комплекс.Агрохолдинг "Астарта" у першій половині 2026 року отримав 14,07 мільйона євро чистого збитку порівняно із 42,27 мільйона євро чистого прибутку за аналогічний період минулого року.Консолідований дохід за перше півріччя цього року скоротився лише на 0,1% — до 226,47 мільйона євро, експортні продажі склали 62% проти 61% у першому півріччі минулого року.Нагадаємо, 16 жовтня стало відомо, що мережа магазинів "Сирне королівство", що спеціалізується на продажі сирів із різних країн світу, призупиняє роботу. Підприємці згортають бізнес в Україні, це відбудеться наприкінці 2026 року..

Міністерство оборони Росії останнім часом рідше повідомляє про захоплення російськими військами населених пунктів в Україні. Це свідчить про помітну зміну в характері звітування російського оборонного відомства.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War), які посилаються на відомим російських "воєнкорів".У жовтні 2026 року російське оборонне відомство та начальник генштабу Валерій Герасимов разом заявили про захоплення російськими військами 38 населених пунктів уздовж усієї лінії фронту. 9 листопада повідомлено про захоплення Василькового (північний захід від Гуляйполя, за 18 кілометрів від найближчої точки просування або проникнення російських сил) — це стало першим подібним повідомленням відомства з 28 жовтня.На думку "воєнкорів", така зміна може свідчити або про складнощі російських військ у веденні бойових дій за холодної погоди, або про те, що посадовці провели "непублічний перегляд" лінії фронту після отримання від військових командирів перебільшених звітів про ситуацію на полі бою.Також припускається, що в міноборони могли відчути потребу відреагувати на правдиві дані про те, що темпи просування російських військ 2026 року значно знизилися порівняно з 2025 роком."У вересні та жовтні 2026 року російські війська втрачали позиції на полі бою; це ще більше підкреслює разючий контраст між кампанією Кремля в межах "когнітивної війни" (спрямованою на створення враження, ніби українська оборона перебуває на межі краху) та реальною ситуацією на фронті", — зауважили аналітики.Крім того, додали вони, така зміна в подачі інформації з боку Міністерства оборони Росії може вказувати на те, що відомство переймає нову кремлівську "теорію перемоги" в Україні."Ця стратегія передбачає проведення протягом зими 2026-2027 років масштабної та руйнівної кампанії із застосуванням безпілотників і ракет великої дальності проти української енергетичної системи та критичної інфраструктури — з метою примусити Україну до капітуляції", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWЦентральний банк Росії визнав, що війна  проти України спричиняє дедалі серйозніші економічні наслідки, водночас намагаючись представити їх як тимчасові.Кремль готується до збільшення бюджетного дефіциту в найближчі роки, також зростатиме тягар економічної політики воєнного часу для пересічних росіян.Російські війська продовжують активно використовувати високоманеврені квазікрилаті ракети для ударів по критичній і промисловій інфраструктурі України, користуючись дефіцитом засобів ППО та перехоплювачів в Україні.Російські сили модифікують зенітні та балістичні ракети, щоби розширити масштаби ударів по балістичних траєкторіях і підвищити їхню точність під час ураження ключових транспортних вузлів України, зокрема, в Києві.У ніч на 9 листопада українські сили продовжили кампанію ударів великої дальності по російських підприємствах, що виробляють ракети. Попередньої доби ні російські, ні українські війська не просунулися вперед.Нагадаємо, що, за даними Генштабу ЗСУ, протягом доби 8 листопада українські військові знищили понад 2 900 російських загарбників. Це найбільші добові втрати противника за весь час повномасштабної війни..

Українські водії можуть самостійно обирати та бронювати бажані комбінації номерних знаків через Кабінет водія. Однак скористатися цією послугою онлайн можуть лише фізичні особи, а заброньований номер дозволено встановити тільки на транспортний засіб, який належить замовнику.Про це нагадали у Головному сервісному центрі МВС.Якщо номер бронює власник автомобіляФізичні особи можуть оформити бронювання через Кабінет водія. Для цього потрібно авторизуватися, обрати відповідну послугу, визначити регіон і сервісний центр МВС, а також вибрати доступну комбінацію цифр та оплатити замовлення.Після цього номер можна закріпити за автомобілем, власником якого є саме ця людина.Чи можна встановити номер на машину родичаНі. Наприклад, якщо чоловік забронював номерний знак через свій електронний кабінет, він не зможе встановити його на автомобіль дружини, оскільки власницею транспортного засобу є інша людина."Функціонал Кабінету водія орієнтований на персональну ідентифікацію громадян за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), Дія.Підпису або BankID фізичної особи. Авторизація за профілем юридичної особи в електронному сервісі наразі не передбачає можливості оформлення бронювання номерних знаків для корпоративного транспорту", — зазначили в МВС.Як отримати номер для автомобіля компаніїДля підприємств та організацій діє інший порядок. Їхні уповноважені представники мають особисто звернутися до територіального сервісного центру МВС.Для цього необхідно попередньо записатися через електронну чергу, надати адміністратору документ, що посвідчує особу, доручення та статутні документи підприємства. Після перевірки повноважень представник зможе вибрати одну з доступних комбінацій під час реєстраційних дій.Додамо, на сьогодні українці, які через повномасштабну війну перебувають за кордоном, можуть продати або переоформити транспортний засіб, що залишився в Україні, навіть без особистого візиту до Сервісного центру Міністерства внутрішніх справ.Читайте також: Tesla, BYD чи Suzuki: які електромобілі швидше заряджаються та краще обігрівають салон узимку.

У ніч на вівторок, 10 листопада, перша ракетка України Еліна Світоліна поступилася в матчі першого раунду Підсумкового турніру WTA «нейтральній» росіянці Міррі Андрєєвій із рахунком 4:6, 0:6.Про це повідомив інформаційний ресурс "Великий теніс України".Ключовим моментом першої партії став п'ятий гейм на подачі Світоліної. Українка програла його, дозволивши Андрєєвій вийти вперед. Відігратися в першому сеті Світоліна не змогла. Українці важко вдавався прийом під час подач росіянки.У другому сеті Світоліна знову дозволила Андрєєвій зробити брейк — на самому початку партії. Українка мала можливість одразу відігратися, але не використала брейкпойнт, після цього гра в нашої земляки остаточно розладналася.Матч тривав трохи більше як годину. У Світоліної жодного використаного брейкпойнта (зі шести спроб) і на одну подвійну помилку менше, ніж у суперниці."Українка зазнала другої поразки від Андрєєвої за три зустрічі з нею. Цього року Світоліна виявилася сильнішою в їхньому протистоянні на Australian Open", — ідеться в повідомленні.Це друга поспіль поразка для першої ракетки України на Підсумкових турнірах. 2019 року, де українка дійшла до фіналу, вона поступилася австралійці Ешлі Барті. Для неї це четвертий виступ на WTA Finals і перший з 2019 року.Наступні матчі Еліна проведе проти чешки Кароліни Мухової та ще однієї "нейтральної" — білоруски Арини Сабалєнки. Вони відбудуться 11 та 13 листопада відповідно.Нагадаємо, що друга ракетка України Марта Костюк теж поступилася в першому раунді Підсумкового турніру. Вона програла чешці Лінді Носковій із рахунком 2:6, 4:6..

Аналітики відзначили "певну непублічну гнучкість" України та Росії перед початком переговорів в Абу-Дабі. Особливо це стосується питання про те, хто контролюватиме східні регіони України в повоєнному сценарії.Таку інформацію оприлюднили аналітики BBC. Вони зазначили, що про це свідчать коментарі американських чиновників, з якими журналісти поспілкувалися перед першими з лютого тристоронніми переговорами України, США та Росії.Як відомо, вже сьогодні, 10 листопада, та завтра представники трьох країн планують зустрітися в Абу-Дабі. Однак позиції Києва та Москви з питання припинення війни, як і раніше, сильно розходяться.Медійники акцентували, що ключовим пунктом розбіжностей є Донецька область України, більша частина якої окупована Росією. Зокрема, Москва вимагає від України відмовитися від території Донбасу, яку все ще контролює, тоді як Київ хоче заморозити лінію фронту, щоби зберегти контроль над ділянками, які мають вирішальне значення для майбутньої безпеки країни.І хоча жодна зі сторін не поступилася цими вимогами, американський чиновник у коментарі ВВС припустив, що це лише публічна позиція, та що обидві сторони виявили "деяку гнучкість у приватному порядку".При цьому посадовець визнав, що проблему не вдасться вирішити без обговорення нової "архітектури безпеки"."Вони не вирішать Донецьку та територіальні проблеми, поки не дізнаються, якою буде архітектура безпеки після війни. І майте на увазі, що ми не зможемо завершити вирішення одного питання без вирішення іншого", — пояснив він.За інформацією BBC, для України післявоєтинна "архітектура безпеки" може включати гарантії того, що союзники прийдуть країні на допомогу в разі нового нападу. Для Росії це може бути її давнє прагнення до виведення НАТО зі Східної Європи, що викликало би тривогу в європейців.Запропонована схема включає консультації з питань безпеки та гарячі лінії для зв'язку в кризових ситуаціях, а також "взаємні заходи з деескалації" між двома сторонами. Також офіційні особи порушили питання поновлення роботи Ради НАТО-Росія, діяльність якої значною мірою припинили з 2022 року.Учора на тлі останніх подій очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала включити союзників по НАТО та ЄС до будь-яких "змістовних дискусій про архітектуру безпеки Європи". Президент України Володимир Зеленський також виступає за те, щоби Європа брала участь у переговорах.Американський чиновник сказав ВВС, що США запропонують перейти до багатостороннього формату, залучаючи до обговорення європейців."Сподіваюся, що їх вдасться залучити до участі росіян. Хоча в росіян залишилося неприємне враження про європейців", — підсумував американець у коментарі медійникам.Нагадаємо, що перед початком мирних перемовин в Абу-Дабі 10-11 листопада відбудеться зустріч американців і партнерів із НАТО, ЄС і України. Відбудеться розмова про архітектуру безпеки повоєнного світу.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

У вівторок, 10 листопада, в Україні очікується прохолодна погода. У західних областях ввечері місцями пройдуть дощі та мокрий сніг. На Правобережжі прогнозують сильний південно-західний вітер.Про це повідомила синоптикиня Наталка Діденко. За її прогнозом, удень на Півдні та Заході повітря прогріється до +4...+9°C, місцями у південних областях — +10...+12°C. На Півночі, у центральних та східних регіонах прогнозують +3…+7°C.Де 10 листопада будуть опади та сильний вітерБільшу частину доби погоду в Україні визначатиме антициклон, тому істотних опадів не очікується. Однак увечері 10 листопада атмосферний фронт принесе дощі та мокрий сніг у західні області. На Правобережжі прогнозують сильний вітер південно-західного напрямку.У Києві вівторок буде вітряним, проте опади малоймовірні. Максимальна температура повітря у столиці становитиме близько +5...+6°C.Якою буде погода в Україні протягом тижняЗа прогнозом Діденко, найтепліше цього тижня буде у південній частині України. Там температура повітря підніматиметься до +10...+14°C, а в Криму — до +16°C.У п'ятницю, 13 листопада, в Україні очікується короткочасне відчутне потепління. Водночас уже найближчими вихідними, 14 та 15 листопада, температура повітря почне знижуватися.Зауважимо, за прогнозами "Укргідрометцентру", листопад 2026 року в Україні обіцяє бути близьким до кліматичної норми за температурою та кількістю опадів. Середня місячна температура повітря в Україні очікується на рівні +1°С…+7°C, що близько до кліматичної норми.Водночас жовтень 2026 року офіційно побив усі температурні рекорди та став найспекотнішим за всю історію метеорологічних спостережень на планеті. Середня температура повітря на поверхні Землі досягла позначки +15,35 °C, а науковці попереджають про прискорення глобального потепління.Нагадаємо, протягом зимових місяців середньомісячна температура повітря в Україні, за попередніми оцінками, буде на 1-2°C вищою за кліматичну норму. Водночас не варто виключати періодів відчутного похолодання, морозів, опадів та небезпечних погодних явищ..