# Верховна Рада

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада провалила голосування за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики, першого віцепремʼєр-міністра України. Крім того, питання щодо очолення Михайлом Федоровим оборонного відомства залишилося відкритим.Про це повідомив народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. "Рада провалила призначила Шмигаля на посаду першого віцепремʼєр-міністра — міністра енергетики", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Нардеп зауважив, що голосування провалили "Слуги народу", адже "дали лише 150 голосів".Після цього у Раді виступив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Він запропонував змінити порядок денний та перейти до розгляду питань, повʼязаних з призначення нового міністра оборони. Проте нардепи "провалили голосування за розгляд питання"."Не змогли призначити і Михайла Федорова на посаду міністра оборони", — поінформував Гончаренко.Згодом нардеп додав, що на сьогодні Рада закінчила засідання. "Тобто, у нас тепер ні міністра енергетики, ні міністра оборони, ні міністра юстиції, ні міністра цифрової трансформації. На ключові посади, коли в містах тотальна проблема з відключеннями, коли на фронті важка ситуація, не змогли призначити міністрів", — прокоментував він ситуацію з голосуванням.Попередній контекст:На початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Окремо гарант оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях.2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем'єру — міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.Також президент запропонував міністру оборони України Шмигалю обійняти посаду міністра енергетики.9 січня Денис Шмигаль і Михайло Федоров подали заяви про відставку, а 13 січня Верховна Рада України підтримала звільнення Шмигаля з посади міністра оборони та Федорова з посади міністра цифрової трансформації..

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт "Про основні засади житлової політики". Цей рамковий документ запускає абсолютно нову систему управління житловим фондом у країні.Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. За її словами, законопроєкт №12377 — це "принциповий крок до сучасної, прозорої й передбачуваної житлової політики".Вона зауважила, що Україна десятиліттями жила у межах застарілих радянських норм житлового кодексу, ухваленого у 1983 році. Ці норми, за її словами, уже давно не відповідають викликам відбудови, мобільності населення, безпекових ризиків та сучасних європейських стандартів. Новий законопроєкт визначає:національну, регіональну та місцеву стратегії житлової політики;прозорі правила формування черг і пріоритетів;механізми розвитку орендного та соціального житла;нові стандарти планування, пов’язані з відбудовою та стійкістю громад.Шуляк наголосила, що прийняття законопроєкту важливе не лише для людей, а й для відбудови. Цей документ є "одним із маяків" програми Ukraine Facility. "Це означає конкретний результат: виконання цієї реформи відкриває для України доступ до фінансової підтримки Європейського Союзу, необхідної для стабільності бюджету, розвитку економіки та відновлення країни", — пояснила нардепка.Водночас вона зауважила, що "це ще не фінал, але фундамент закладено". Крім того, Україна отримала основу, яка дозволяє будувати майбутнє."Далі — імплементація, підзаконні акти та практична реалізація в кожній громаді. Ми не можемо відбудувати країну, спираючись на законодавство минулого століття", — поінформувала Шуляк.Нагадаємо, фахівці стверджують, що, порівнюючи первинний і вторинний ринок, можна знайти як переваги, так і недоліки у кожному з варіантів.Читайте також: Чи зміняться правила при купівлі нерухомості з 2026 року: роз'яснення Мін'юсту.

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада підтримала звільнення Василя Малюка з посади голови Служби безпеки України (СБУ). "За" таке рішення проголосували 235 народних обранців.Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту. Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк показав, як голосували у Верховній Раді."Це остання відставка на сьогодні. Тепер перерва на одну годину та погоджувальна рада в голови з очільниками фракцій щодо призначень", — додав він.Перед голосуванням до депутатів звернувся керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія."Василь Васильович, якого ми поважаємо, любимо та цінуємо, написав заяву. Наш обов'язок, як парламентарів, із поваги до Василя Васильовича проголосувати та підтримати", — сказав він.Учора парламентський комітет із національної безпеки й оборони розглянув подання президента Володимира Зеленського про звільнення Василя Малюка з посади голови СБУ та не підтримав рішення.Однак сьогодні питання винесли на повторний розгляд, і представники комітету все ж підтримав відставку Василя Малюка.Василь Малюк оголосив про відставку з посади голови Служби безпеки України 5 січня. Володимир Зеленський подякував йому за роботу та запропонував продовжити діяльність у системі СБУ, зосередившись на асиметричних спецопераціях проти Росії.За словами президента, Малюк має зробити цей напрямок одним із найпотужніших у світі, забезпечивши необхідні ресурси та політичну підтримку.Малюк підтвердив свій намір залишатися в системі, наголосивши, що СБУ продовжить завдавати ударів окупанту в тилу та на фронті, забезпечуючи безпеку України, та наголосив на важливості єдності та взаємної довіри для протидії ворогу.Тимчасовим керівником СБУ призначено начальника Центру спецоперацій "А" Євгена Хмару, а його заступником став Іван Рудницький.Що відомо про Василя МалюкаНародився 28 лютого 1983 року в Коростишеві на Житомирщині. Генерал-лейтенант, Герой України, очолював Службу безпеки України з 7 лютого 2023 року по 5 січня 2026 року.Під його керівництвом СБУ провела низку знакових спецоперацій проти Росії. Однією з найгучніших є "Павутина" — завдано потужного удару по стратегічній авіації ворога на чотирьох аеродромах у Росії.Малюк особисто координував підготовку та виконання операцій у глибокому тилу противника, а також планував атаки на Кримський міст, використовуючи вантажівки з вибухівкою, морські та підводні дрони.Під його керівництвом після впровадження бойових морських дронів Sea Baby СБУ завдала ударів по 14 російських кораблях і знищила підводну субмарину класу "Варшав'янка" в порту Новоросійська. Крім того, служба неодноразово атакувала нафтопереробну інфраструктуру ворога, блокуючи фінансування війни Росії, та значно посилила контррозвідку.Нагадаємо, раніше сьогодні Верховна Рада України підтримала звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони та Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації..

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада України підтримала звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони та Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації.Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту. Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк повідомив, що відставку Шмигаля підтримали 265 нардепів.Як відомо, Денис Шмигаль очолив Міністерство оборони в липні 2025 року, а до цього протягом п’яти років працював прем’єр-міністром України — найтриваліше серед усіх керівників уряду за час незалежності.Його перебування на чолі Кабміну припало на кризові етапи: спершу пандемію COVID-19, а згодом повномасштабну війну Росії проти України.Також сьогодні парламент підтримав відставку Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації. "За" таке рішення проголосували 270 народних обранців.Раніше, 9 січня, Шмигаль і Федоров подали заяви про відставку. Згодом президент Володимир Зеленський запропонував Шмигалю посаду першого віце-прем’єр-міністра з одночасним керівництвом міністерством енергетики. Міністерство оборони, відповідно до президентського бачення, має очолити Федоров.Зеленський пояснив цю кадрову пропозицію потребою зробити українську армію максимально технологічною — як відповідь на чисельну перевагу російських військ у штурмових діях і ракетно-дронових ударах.Попередній контекстНа початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Першим заступником очільника президентського офісу став колишній перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця - для кращої координації між Офісом президента та МЗС.Новим керівником Головного управління розвідки Міноборони призначено Олега Іващенка, який раніше очолював Службу зовнішньої розвідки.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Згодом виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України президент України  призначив Євгенія Хмару.Окремо Зеленський оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях..

У вівторок, 13 січня, комітет Верховної Ради України з питань оборони переглянув своє попереднє рішення стосовно недоцільності відставки голови Служби безпеки України Василя Малюка. Цього разу більшістю голосів підтримано його відставку.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах.Він конкретизував, що "за" проголосували 12 членів комітету, "утримався" — один (Веніславський), "проти" — п’ять (Костенко, Бобровська, Івченко, Рахманін, Фріз)."Тобто станом на зараз подання президента про звільнення Малюка з посади голови СБУ підтримано комітетом", — констатував Железняк.Він додав, що сьогодні відбудеться голосування у Верховній Раді, та висловив припущення, що вже 226+ зібрали теж.За його словами, опозиція вимагала доповідь Василя Малюка, одна представники влади запевняли, що в ній немає потреби.Також, за словами нардепа, голова фракції "Слуги народу" у Верховній Раді Давид Арахамія особисто підтвердив, що "наразі не буде внесення голови СБУ на призначення"."Якщо ми зараз не підтримаємо Василя Васильовича, я не знаю, що буде з Хмарою. Шанси буде чи не буде – як він проявить себе. Я особисто за нього виступаю. Якщо зараз провалимо, Малюка відсторонять, Хмара піде командувати "Альфою". Треба надати Хмарі максимальну підтримку, а потім призначимо на СБУ", — сказав Арахамія.Раніше деякі медіа інформували, що засідання комітету скликали на ранок 13 січня, в тому числі для того, щоби домогтися іншого рішення стосовно Малюка. Окремі нардепи навіть зізнавалися, що на них тиснуть у цьому питанні.Нагадаємо, що 5 січня Володимир Зеленський зустрічався з Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі СБУ. Президент України доручив йому зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора й анонсував обрання нового очільника відомства..

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки не підтримав відставку керівника Служби безпеки України Василя Малюка.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. "Комітет ВРУ з питань оборони розглянуло подання президента Володимира Зеленського про звільнення голову СБУ Василя Малюка. І не підтримали це рішення", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Згідно з результатами голосування, рішення щодо звільнення голови СБУ підтримали сім нардепів, ще шестеро — проголосували проти, двоє — утримались.Варто зауважити, що остаточне рішення приймуть нардепи при голосуванні в сесійній залі. Для відставки Василя Малюка необхідні 226 голосів.Попередній контекст:3 січня низка ЗМІ інформували, що президент Володимир Зеленський може звільнити голову Служби безпеки України Василя Малюка.5 січня Зеленський зустрівся з екс-очільником СБУ Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі Служби безпеки України. Глава держави доручив зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора та анонсував обрання нового очільника відомства.Цього ж дня генерал-лейтенант Василь Малюк подав у відставку. Він обіймав цю посаду з липня 2022 року.Своєю чергою, Зеленський 5 січня призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Посаду обійняв генерал-майор Євген Хмара, який очолює Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа"), що є одним із ключових підрозділів СБУ. .

Президент України Володимир Зеленський просить Верховну Раду затвердити його укази про продовження терміну дії воєнного стану та мобілізації. Відповідні документи зареєстровано в парламенті в понеділок, 12 січня.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Текст законопроєкту наразі не оприлюднено. Відомо. що продовження воєнного стану та мобілізації планується до травня.Розпочинаючи з 24 лютого 2022 року — дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну — Верховна Рада систематично продовжувала дію воєнного стану на 90 діб.Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям і органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки.Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, закони й указ президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.Під час загальної мобілізації та воєнного стану призову підлягають військовозобов'язані чоловіки, які отримують повістки. У Міноборони запевнили, що 2025 року спростилося багато процесів, пов'язаних з мобілізацією.Зокрема, у відомстві зазначили, що більшість відстрочок від мобілізації тепер оформлюються онлайн та продовжуються автоматично. З 1 листопада 2025 року в Україні діють нові правила щодо відстрочок.У Міноборони також додали, що Резерв ID став основним документом військовозобов'язаного. Уряд оновив порядок оформлення військово-облікових документів: відтепер вони створюються винятково в електронному форматі.Нагадаємо, 29 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні скасують лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі. Він зауважив, що без гарантій безпеки ця війна не закінчиться..

У п'ятницю, 9 січня, до Верховної Ради України надійшли заяви про відставку міністра оборони Дениса Шмигаля та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Про це повідомив українського парламенту Руслан Стефанчук. Відповідні заяви він опублікував на своїй сторінці у Facebook.Відставка Федорова"До Верховної Ради України надійшла заява про відставку першого віце-прем’єр-міністра України — міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова", — зазначив він.За його словами, парламент розгляне заяву найближчим часом відповідно до встановленої процедури.Михайло Федоров очолював Міністерство цифрової трансформації України з 29 серпня 2019 року. На цій посаді він керував ключовими цифровими проектами як "Дія" та "Дія.City". Відставка ШмигаляТакож до ВР надійшла заява про відставку міністра оборони України Дениса Шмигаля. Її парламент розгляне у визначеному законом порядку. Це станеться найближчим часом.Верховна Рада 16 липня 2025 року проголосувала за звільнення прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. У відставку також пішов увесь уряд. Рішення підтримав 261 нардеп. Наступного дня його призначили на посаду міністра оборони.Попередній контекст:Президент Володимир Зеленський 2 січня запропонував віце-прем'єр-міністру — міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.3 січня гарант запропонував уряду призначити Дениса Шмигаля першим віце-премʼєр-міністром і міністром енергетики України. Зеленський сподівається на підтримку Верховної Ради.Окрім того, 3 січня Зеленський під час брифінгу для журналістів заявив, що кадрові зміни в керівних структурах України не зупиняться на Кабінеті міністрів і обласних військових адміністраціях. Велике перезавантаження торкнеться всієї системи — тепер воно стосуватиметься оборонного сектору, Державного бюро розслідувань і Збройних сил України.Зеленський 5 січня обговорив з очільником Міністерства цифрової трансформації Михайлом Федоровим формат роботи оборонного відомства. Головний принцип — технологічність нашої оборони повинна зберігати життя наших воїнів. .

У Верховній Раді створили сім підгруп народних депутатів для підготовки виборчого законодавства. Однак частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.Про це на засіданні відповідної робочої групи повідомив її голова, народний депутат Олександр Корнієнко, передає "Суспільне"."У Раді працюватимуть підгрупи народних депутатів, які готуватимуть законодавчі пропозиції щодо проведення виборів", — йдеться у повідомленні.За словами нардепа, підгрупи працюватимуть за наступними напрямками:адміністрування виборів та виборчої інфраструктури;напрацювання критеріїв безпеки для організації і проведення виборів;забезпечення реалізації виборчих прав військових;ВПО, тимчасово окуповані та прифронтові території;участь у виборах українців, які перебувають за кордоном;інформаційне забезпечення виборів, інформаційну безпеку та проведення передвиборчої агітації;виконання міжнародних зобов’язань України у сфері виборів.Водночас депутатка від "Європейської Солідарності" Ірина Геращенко заявила, що не погоджується з визначеним складом керівників підгруп, адже серед очільників немає представників "ЄС", "Батьківщини" чи інших політичних сил."Ми наполягаємо на те, що представник нашої фракції теж буде очолювати одну з підгруп", — додала вона.Своєю чергою, Корнієнко заявив, що політичну пропорційність буде враховано, а фінальний склад керівництва підгруп доведуть до учасників згодом. Нардеп також додав, що до кінця січня підгрупи мають напрацювати драфти відповідних законопроектів.Нагадаємо, 7 січня Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні..

У середу, 7 січня, Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.Про це повідомила прес-служба секретаріату ЦВК. Там зазначили, що відповідні пропозиції надішлють у Верховну Раду України та робочій групі з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо проведення виборів."Комісія від початку повномасштабної агресії Росії працює над визначенням потенційних ризиків і проблемних питань, які можуть виникнути під час організації повоєнних виборів, та пошуку оптимальних шляхів їх вирішення. У вересні 2022 року напрацьовано перший пакет законодавчих пропозицій як початкову рамку для удосконалення виборчого законодавства", — йдеться в повідомленні.Надалі ЦВК з активним залученням представників центральних органів виконавчої влади, народних депутатів України, громадянського суспільства та міжнародних інституцій продовжила роботу в межах трьох робочих груп із напрацювання:механізмів актуалізації відомостей про виборців для забезпечення проведення післявоєнних виборів;пропозицій щодо організації голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах перебувають на території іноземної держави;плану заходів щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів."За результатами діяльності цих робочих груп ЦВК підготувала відповідні законодавчі пропозиції, які враховують як особливості, так і потенційні ризики майбутніх виборів. Їх може розглянути робоча група під час напрацювання законопроекту про вибори, які не проводили у зв’язку з введенням воєнного стану", — наголосили у ЦВК.Окрім того, в комісії переконані, що дорожня карта з питань функціонування демократичних інституцій — стратегічний документ у сфері євроінтеграції, співвиконавцем якого є й ЦВК. Тож розроблені пропозиції також є внеском у виконання державою своїх євроінтеграційних зобов'язань."Водночас ЦВК жодним чином не наполягає, що запропоновані нею пропозиції є безальтернативними варіантами розв’язання проблем післявоєнних виборів. Навпаки, ми хочемо, щоби вони стали стимулом або тригером для широкої дискусії для пошуку відповідей на запитання, як у післявоєнних умовах забезпечити виборчі права громадян і захистити українські демократичні вибори від втручання держави-агресорки", — підсумував голова ЦВК Олег Діденко.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей..

Лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Усе залежить від перемовин. Точніше сказати: від продовження перемовин і досягнення бажаних результатів. Якщо говорити про референдум, то на нього варто виносити тільки 20-пунктний план", — акцентував він.Він додав, що все одно воно розглядається в комплексі. Поруч із 20 пунктами йдуть гарантії безпеки, двосторонні угоди зі США й іншими партнерами."Домовленість моя з Трампом повинна закріпитися підписами. Також залежить від нашого економічного блоку, від нашого прем’єра, від мене, від міністра економіки й американської переговорної групи, тому що нам потрібен пакет відновлення України", — зауважив український президент.Він деталізував, що все це йде разом. І якщо вдасться все це встигнути в січні, то, напевно, лютий може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві."А також це залежить і від наших депутатів, тому що вони повинні продемонструвати роботу і результат щодо напрацювань, щодо зміни виборчого законодавства, виборчого кодексу або відповідного законодавства. І також — зміни до закону про референдум. Тобто рано ще про це говорити детально, треба мати результат у переговорах", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що Туреччину розглядають, як майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією. Проте станом на теперішній момент іще невідомо, де відбудеться майбутня зустріч..

Народний депутат від Житомирської області Дмитро Костюк (Новоград-Волинський округ №65) у грудні минулого року отримав у подарунок шість мільйонів гривень, а за 4,6 мільйона гривень купив квартиру в Києві.Про це повідомило видання Житомир.Info з посиланням на суттєві зміни у його майновому стані.Журналісти зазначили, що 27 грудня Дмитро Костюк оприлюднив інформацію про те, що 19 грудня 2025 року отримав від Костюк Олени Євгеніївни подарунок у грошовій формі — шість мільйонів гривень.Водночас 28 грудня народний депутат повідомив, що 22 грудня 2025 року став власником квартири в Києві загальною площею 54,6 квадратного метра вартістю чотири мільйони 647 тисяч 500 гривень, яку купив у Зозулі Олександра Костянтиновича.До цього Дмитро Костюк з 2020 року мав квартиру у Звягелі, а його дружина з 2021 року — квартиру в Тернополі. Також нардеп з 2016 року прописаний у квартирі у Звягелі, співвласницями якої є Костюк Олена Євгеніївна та Зайченко Вікторія Сергіївна.Олена Костюк — мати Дмитра Костюка, на місцевих виборах 2020 року Олена Костюк балотувалася в депутати Житомирської обласної ради від партії "Слуга народу" (№10 у партійному списку), на той час вона працювала завідувачкою методичного відділу Новоград-Волинського Палацу дітей і молоді.У листопаді 2020 року нардеп зареєстрував в Києві ТОВ "Інформ-ЮА" зі статутним капіталом 100 тисяч гривень і основним видом діяльності "сфера телевізійного мовлення": спочатку керівником фірми була Олена Костюк, а з лютого 2021 року директором ТОВ стала дружина нардепа.Під час засідання Верховної ради 31 липня 2025 року народний депутат Дмитро Костюк заявив про вихід з фракції "Слуга народу", назвавши таке рішення реакцію на голосування за скандальний законопроект про позбавлення незалежності НАБУ та САП. Зараз у Верховній раді Дмитро Костюк позафракційний.Раніше повідомлялося, що народний депутат Дмитро Костюк 2024 року отримав у Верховній раді 742 тисячі 706 гривень зарплати, цього ж року він став власником автомобіля Mitsubishi Pajero Sport 3.0 2000 року вартістю 100 тисяч гривень і розпочав орендувати в Києві квартиру площею 91,3 квадратного метра.Нагадаємо, що НАЗК за січень 2025 року провело 76 повних перевірок декларацій, відібраних за новим ризикоорієнтованим підходом. У 40 з них тоді виявили порушення на 284 мільйони гривень..

Борець греко-римського стилю та народний депутат від фракції "Слуга народу" Жан Беленюк потрапив до складу збірної України на 2026 рік. Це відбулося, попри його попередні заяви про завершення кар'єри.Про це свідчить наказ Міністерства молоді та спорту від 25 грудня 2025 року.Беленюк востаннє виступав на Олімпійських іграх 2024 року, де здобув перемогу в "бронзовому" фіналі. Українець символічно зняв борцівки після протистояння та завершив 24-річну кар'єру.Після того як ім'я борця внесли в наказ, сам Беленюк підтвердив: за потреби може повернутися до виступів. Зокрема для того, щоби взяти участь на наступній Олімпіаді у Лос-Анджелесі, яка в такому разі стане для нього четвертою.Його ім'я також з'явилося у відповідному наказі Міністерства молоді та спорту України щодо участі в Олімпійських іграх 2028 року."Очевидно, збірна бачить мене в Лос-Анджелесі. Так, а що тут коментувати? Я завжди підставлю збірній плече у разі необхідності", — прокоментував ситуацію борець греко-римського стилю виданню "Чемпіон".Раніше стало відомо, що він постійно підтримує форму та ще може виступити на більш-менш серйозному рівні. Хоча стосовно його олімпійських перспектив фахівці висловлювалися доволі скептично."Так, якщо мене попросять поїхати на якийсь турнір, то я погоджуся, Ну а як же?" — попри всі прогнози, наголосив Жан Беленюк.Як відомо, він є триразовим олімпійським призером із греко-римської боротьби, вигравав медалі на всіх трьох попередніх Олімпіадах. Також за кар'єру Беленюк виборов п'ять медалей чемпіонатів світу, дві з яких золоті, та шість — на чемпіонатах Європи, де здобув три титули.Нагадаємо, у жовтні цього року олімпійський чемпіон із греко-римської боротьби Жан Беленюк, який веде активну політичну діяльність, зізнався, як ставиться до хейту, який його "переслідує". Спортсмен зізнався, що отримав корисну пораду від президента Володимира Зеленського на початку політичної співпраці..

Кадрові зміни в керівних структурах України не зупиняться на Кабінеті міністрів і обласних військових адміністраціях. Велике перезавантаження торкнеться всієї системи — тепер воно стосуватиметься оборонного сектору, Державного бюро розслідувань і Збройних сил України.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час брифінгу для журналістів у суботу ввечері, 3 січня.Він зазначив, що зараз Україна перебуває "в програмі великого перезавантаження". Його розпочали з Кабінету міністрів України, але там ще зроблено не все, що планувалося."Там не все ще перезавантажено. Відбудуться деякі зміни стосовно міністерств", — зауважив український президент.Зеленський додав, що він вже передав пропозиції щодо першого віце-прем'єр-міністра та міністра енергетики, оскільки довго чекав від депутатів на їхню пропозицію."Я довго чекав від парламентарів їх пропозицій. Тепер нехай фракція обговорює разом із парламентарями й урядовцями кандидатуру, яку я пропоную", — акцентував він.Перезавантаження торкнеться й Міністерства оборони. Зміни розпочнуться, як тільки новий міністр оборони Михайло Федоров прийме посаду - коли депутати підтримають його кандидатуру. Зеленський також пообіцяв особисто взятися за ротацію "абсолютно всіх керівників" у сфері безпеки та в правоохоронній системі."Хтось з них був дуже довго, хтось... Є різні причини. З великою повагою — ми всі в одній команді. Я думаю, що всі залишатимуться на різних позиціях, але безумовно відбудуться й заміни та ротації. Я про це казав", — запевнив президент України.Він додав, що ротації торкнуться також Державного бюро розслідувань, про що вже неодноразово казали. Ротаційні процеси відбуватимуться в січні. Також він анонсував, що після перезавантаження оборонного сектору дійде черга й до ЗСУ."Але щоби до цього дійти, я маю отримати впевненість, що все інше пере завантажено, й усе інше працює. Що на це впливає? Дві речі. У нашої країни є два шляхи", — зазначив він.Перший шлях, за словами Зеленського, — це мирний дипломатичний процес, він "не такий болісний". Президент називає його номером один. Україна хоче закінчити війну дипломатією, але на цьому шляху також багато залежить від партнерів: якщо вони не змусять російського диктатора Володимира Путіна йти на мир — доведеться воювати далі."Я розумію, що ми дуже близькі до результату, але в якийсь момент Росія якщо все це заблокує, якщо наші партнери не змусять Росію зупинити війну, буде інший шлях — захищатись. І ось у цей момент, потрібні будуть свіжі сили. І тому я йду паралельним перезавантаженням усіх структур, на всяк випадок", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекстСьогодні, 3 січня, Володимир Зеленський запропонував уряду призначити Дениса Шмигаля першим віце-премʼєр-міністром і міністром енергетики України. Український президент сподівається на підтримку Верховної Ради.Учора, 2 січня, президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента України замість Андрія Єрмака. Олег Іващенко став новим очільником Головного управління розвідки.За словами Володимира Зеленського, перший віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров може очолити Міністерство оборони.Деякі медіа поширили інформацію, що Зеленський також розглядає можливість зняття з посади голови СБУ Василя Малюка та призначення його на іншу посаду.Найближчим часом міністр внутрішніх справ представить кандидатури на заміну очільника ДПСУ, тоді як наразі чинний її керівник Сергій Дейнеко продовжить роботу в системі МВС.Окрім того, президент Володимир Зеленський поінформував про зміни в обласних адміністраціях п’яти регіонів. Рішення мають ухвалити в неділю, 4 січня.Сьогодні він також заявив, що перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця стане першим заступником керівника Офісу президента..

До кінця лютого Верховна Рада України має підготувати законопроект про проведення виборів і референдуму. Але голосування планують провести не пізніше, ніж через 90 днів після припинення вогню. Їх також можуть об'єднати.Про це повідомили лідер фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давід Арахамія та спікер українського парламенту Руслан Стефанчук під час брифінгу для журналістів.Арахамія зазначив, що законопроект можуть презентувати вже до кінця лютого. Враховуючи темпи обговорення та розробки, якщо нічого не пришвидшувати, знадобиться певний час."Внутрішній дедлайн — до кінця лютого маємо закінчити. Тобто ми маємо драфт, який ми можемо реєструвати та голосувати", — пояснив він.Стефанчук додав, що вибори президента та проведення референдуму в Україні мають включати безпекову складову. Мінімум для підготовки таких заходів — це 60 днів, до того ж є численні проблеми."Чому не створити онлайн-інструмент для проведення виборів? Наприклад, 6,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб є, а в реєстрі тільки мільйон — де решта? На якій дільниці вони будуть голосувати?" — поставив запитання спікер.Також Арахамія розповів, що є ідея поєднати президентські вибори та загальнонаціональний референдум щодо "мирного плану". Проблема в тому, що Україна не має сучасного досвіду організації проведення референдумів такого типу.Останній референдум в Україні проводили 1991 року, він стосувався питання незалежності та виходу зі СРСР. Цей референдум проводили інакше, ніж це можна зробити зараз, — технічні можливості дуже змінилися. Також є інші проблеми та нюанси."Сучасного досвіду в нас немає ні організаційно, ні політично, ні економічно. Чесно кажучи, ми зараз до цього не дуже готові", — акцентував він.Окрім того, Стефанчук поінформував, як можна сформулювати запитання в бюлетені для голосування під час референдуму в Україні."На референдумі може бути лише одне запитання — чи підтримуєте ви мирну угоду чи ні", — підсумував голова Верховної Ради України.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..