# Верховна Рада

У четвер, 23 жовтня, Верховна Рада ухвалила важливі зміни до оформлення паспортів українців. Відтепер в документі у вигляді книжечки записи будуть лише державною мовою.Про це повідомляють на офіційному сайті Верховної Ради України."Верховна Рада України 23 жовтня 2025 року прийняла в цілому проект Постанови про внесення змін до Постанови ВР України "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" щодо врегулювання деяких питань, пов’язаних із оформленням документів, що посвідчують особу громадянина України", — йдеться у повідомленні.Внесеними змінами передбачено що:до паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки записи вносяться державною мовою;положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон визнається таким, що втратило чинність.Варто зауважити, що раніше у паспорті, окрім української, дані також подавалися і російською мовою.В Україні з 2016 року припинили видавати паспорти-книжечки, їх замінили на ID-картки. Проте за рішенням суду людина може оформити документ у вигляді книжечки. Паспорт у вигляді книжечки є безстроковим, тобто українцям, які їх мають не обов’язково відмовлятися від паперового варіанту на користь ID-картки.Нагадаємо, у вересні у Павлограді на Дніпропетровщині 101-річна бабуся вперше оформила закордонний паспорт. Пенсіонерка планує поїхати в Німеччину до своїх родичів..

Олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби Жан Беленюк, який веде активну політичну діяльність, зізнався, як ставиться до хейту, який його "переслідує". Спортсмен зізнався, що отримав корисну пораду від президента Володимира Зеленського на початку політичної співпраці.Беленюка цитує видання Sport.ua."Нормально ставлюсь (до хейту, — ред.). Спокійно, скажімо так! Зараз складні часи! Коли Володимир Зеленський запросив мене у свою команду, то перше, що він мені порадив – не читати коментарі. Я не особливо їх і читаю, а якщо й читаю, то ставлюся до цього з розумінням", — заявив політик.Водночас, за словами Беленюка, якщо є конструктивна критика — потрібно сприймати і реагувати, але якщо це не просто критика заради критики. "Соціальні мережі задля того й існують. Я не блокую можливість коментувати свої публікації. Хочу, щоб люди мали змогу висловити свою думку. Ми живимо і бʼємося за демократію, тому, я думаю, що моя соціальна мережа повинна відповідати цим критеріям", — резюмував Жан Беленюк.Раніше True.UA нагадав про п'ятьох українців, які переписали історію спорту за останнє десятиліття. У матеріалі ми згадали й про Жана Беленюка.Нагадаємо, 1 вересня президент Володимир Зеленський провів розмову  із президенткою Міжнародного олімпійського комітету Кірсті Ковентрі. Глава держави закликав організацію продовжувати дотримуватись принципової позиції щодо Російської Федерації..

Верховна Рада проголосувала у першому читанні Державний бюджет на 2026 рік та підтримав всі правки щодо освіти, які подавав Комітет парламенту з питань освіти, науки та інновацій. Це спричинить зміну моделі оплати праці вчителів. Про це повідомив голова комітету, народний депутат від "Слуги Народу" Сергій Бабак. За словами парламентаря, передусім йдеться про зміну моделі оплати праці вчителів. "Передбачається, що залишки коштів освітньої субвенції станом на 1 січня 2026 року будуть спрямовані до спеціального фонду МОН — із подальшим використанням на освітні потреби", — зазначив Бабак. Він наголосив, що Кабміну доручено поступово підвищити з 1 січня 2026 року на 50 відсотків рівень оплати праці викладачів й науково-педагогічних працівників вишів.Раніше повідомлялось, що представники ІТ-сфери, оборонного сектору, нерухомості, автобізнесу та страхування заробляють в Україні найбільше. У цих сферах зарплати сягають від 80 до 100 тисяч гривень на місяць. Також в Україні напрацьовують новий алгоритм оплати праці соціальних працівників. Зарплати у цій сфері можуть зрости.Варто зауважити, що за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Нагадаємо, з 1 жовтня 2025 року працівникам автозаправних комплексів та станцій обіцяли підняти заробітну плату. Розмір виплат відтепер залежать від місця розташування компанії. .

У середу, 22 жовтня, Верховна Рада України ухвалила проект державного бюджету на 2026 рік в першому читанні. Основними стануть видатки на оборону, хоча після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.Про ухвалення бюджету повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він констатував, що "за" документ проголосували 256 депутатів."Далі його за цими "висновками та пропозиціями", які стали "бюджетними висновками", до листопада опрацьовує уряд, повертає в Раду, а далі до середини листопада має відбутися голосування бюджету в цілому", — пояснив він процедуру.У документі закладено видатки на 4,8 трильйона гривень, доходи — 2,8 трильйона гривень. Бюджет підготовлений за сценарієм 2, який передбачає, що війна триватиме весь 2026 рік. Тому всі зібрані податки (2,8 трильйона гривень) підуть на сектор оборони. Решту видатків (два трильйони гривень) профінансують коштом міжнародної допомоги.Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. Документ встановлює з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі — 8 647 гривень;у погодинному розмірі — 52 гривні.Зараз мінімалка становить 8 000 гривень. Вона зросте на 8,1%.За очікуваннями Мінекономіки, 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців 2026 року до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні.Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію).Документ пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривеньКабінет міністрів вирішив не змінювати бюджетну суму на житлові субсидії на 2026 рік. Проект пропонує виділити на виплату житлових субсидій і пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу 42,321 мільярда гривень.У проекті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 гривні за долар 2026 року. Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.Також Кабмін в проекті бюджету на 2026 рік заклав курс євро: 2025 року середній курс — 45,8 грн/євро, 2026 року — 49,4 грн/євро.Очікується, що реальний ВВП 2026 року зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трильйона гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету 2026 року коштом міжнародної допомоги на 44 мільярди доларів. Джерела для 18 мільярдів доларів з них наразі не визначені.Міністерство фінансів України оцінило вплив війни на державні компанії та бюджет. Представлено базовий, альтернативний та негативний сценарії. Очікується, що 11 з 12 державних компаній залишатимуться прибутковими у всіх сценаріях.Нагадаємо, що 21 жовтня бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив зміни до бюджету-2025 в цілому. Видатки на оборону запланували збільшити ще на 325 мільярдів гривень..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки від "Слуги народу" Анни Колісник про складання депутатських повноважень. За це проголосували 262 депутати.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Вона написала заяву ще в травні, але фракція не відпускала її п’ять місяців. Причина — не найбільш лояльні депутати далі за списком", — зазначив він.Железняк також додав, що вона була "списочницею", а не мажоритарницею."Тому загальна кількість людей у Верховній Раді тау фракції "Слуги народу" не зміниться. Має зайти хтось з наступних за виборчим списком", — пояснив нардеп.До речі, наступними в списку від "Слуги народу", хто може стати депутатом замість Колісник, є Дмитро Слинько та Роман Кравець (відомий, як адміністратор телеграм-каналу "Джокер").За інформацією ЦВК, кандидати, які перебували вище у списку, — Юлія Полійчук і Володимир Тригуб — відмовились від депутатства.Раніше НАБУ та САП повідомляли Анні Колісник про підозру у внесенні неправдивих відомостей до е-декларації на понад 4,4 мільйона гривень.Також нардепка потрапила в скандал через листування. Ще до повномасштабного вторгнення Росії, коли у Верховній Раді розповідали про скупчення російських військ на кордоні, Колісник писала своїм знайомим, що "треба звалювати з цієї країни".Журналісти підрахували, що Анна Колісник не з'являлася в парламенті з 12 березня 2025 року.Що відомо про Анну КолісникНавчалася на юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за спеціальністю "міжнародне право".Потім здобула спеціальність "управитель з адміністративної діяльності, економіст" у Харківському національному університеті імені Каразіна.Працювала судовим експертом у Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України.На президентських виборах 2019 року була довіреною особою Володимира Зеленського на територіальному виборчому окрузі № 168 на Харківщині.На позачергових парламентських виборах, що відбулися влітку 2019-го, її обрали народною депутаткою від партії "Слуга народу".Нагадаємо, 25 лютого 2025 року Верховна Рада підтримала припинення повноважень народної депутатки від партії "Слуга народу" Ірини Кормишкіної, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Вона особисто виступила перед складанням мандата..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада України призначила Тетяну Бережну на посаду віце-прем'єр-міністерки з питань гуманітарної політики та міністерки культури України. "За" проголосували 266 нардепів.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Таким чином після майже трьох місяців виконання обов’язків Бережна офіційно обійняла посаду міністра культури та стала першою за останні шість років віцепрем’єркою з гуманітарних питань."Це п’ятий міністр культури за останні п’ять років", — констатував Железняк.Як відомо, з 28 липня 2025 року, після формування уряду на чолі з Юлією Свириденко, посада міністра культури залишалася вакантною.Це було єдине відомство, яким тимчасово керувала виконувачка обов’язків, не маючи при цьому декількох необхідних профільних заступників.Що відомо про Тетяну БережнуТетяна Бережна народилася 9 січня 1989 року в Рогатині Івано-Франківської області. Вона закінчила Національний університет "Києво-Могилянська академія", отримавши ступені бакалавра права та магістра правознавства.Стажувалася в парламенті Канади як учасниця Канадсько-української парламентської програми. Проходила навчання в Українській школі політичних студій, Аспен Інституті Київ за програмою "Цінності та суспільство", у Київській школі економіки за напрямом "Government Relations (GR)" та в Лондонській школі економіки та політичних наук на курсі "Освіта для перемоги України".Понад десять років працювала адвокатом. 2022 року стала заступницею тодішньої міністерки економіки Юлії Свириденко, яка описувала Бережну як "досвідченого управлінця зі сильним бекграундом у державній політиці, міжнародних проектах і роботі з партнерами".У Міністерстві економіки Бережна відповідала за політику у сфері праці та зайнятості, реформування трудових відносин, створення робочих місць та інтеграцію ветеранів у ринок праці.Нагадаємо, що в липні 2025 року вона обійняла посаду тимчасової виконувачки обов’язків міністра культури. У цей період вона також відповідала за представлення України та реалізацію національного павільйону на Всесвітній виставці 2025 року в Осаці (Японія)..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Тепер вони діятимуть ще 90 днів — до 3 лютого 2026 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Загалом проголосували 317 депутатів. Утрималася нардепка Анна Скороход від партії "За майбутнє", а проти проголосував народний обранець Олексій Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність". Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 17-й раз від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

У вівторок, 21 жовтня, бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив зміни до бюджету-2025 в цілому. Видатки на оборону планують збільшити ще на 325 мільярдів гривень.Про це заявила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Закликаю усіх народних депутатів підтримати сьогодні в залі голосування цього законопроекту за основу та в цілому, оскільки 1-2 листопада кошти на виплати грошового забезпечення мають бути перераховані у війська. Затримок за весь час повномасштабного вторгнення не було", — написала вона.Підласа додала, що законопроект №14103 пропонує збільшити видатки для сектору нацбезпеки й оборони на 324,7 мільярда гривень. З них:+210,9 млрд грн — ЗСУ;+99,1 млрд — виробництво та закупівля зброї та боєприпасів для ЗСУ;+8,1 млрд грн — Національній гвардії;+4,3 млрд грн — для закупівлі дронів, яку здійснює Держспецзв’язку;+1,3 млрд грн — для СБУ;+918 млн грн — Державній спеціальній службі транспорту;+83 млн грн — Державній прикордонній службі;+28,8 млн грн — для ГУР Міноборони;+8 млн грн — для Служби зовнішньої розвідки.Покрити цю суму планується з декількох джерел:294,3 млрд грн — міжнародна допомога (це шість мільярдів євро "безповоротної позики" ERA loans;з європейської частки (повертати ці гроші Україні не потрібно, відсотки за користування грошима не нараховуються);10,4 млрд грн — скорочення невійськових витрат (з них найбільш суттєві скорочення: 6,45 мільярда — очікувана економія від обслуговування державного боргу, три мільярди — економія на гарантійних зобов’язаннях держави, які цього року немає потреби виплачувати), майже один мільярд за пропозиціями окремих державних органів);20 млрд грн — очікуване збільшення надходжень від ПДФО та військового збору, від виплат грошового забезпечення військовим у листопаді-грудні (оскільки загальна сума видатку на оплату праці збільшується, то збільшуються і податки від доходів фізичних осіб)."Розгляд цих змін до бюджету-2025 очікується у Верховній Раді України сьогодні, 21 жовтня", — підсумувала Роксолана Підласа.Нагадаємо, раніше вона розповідала, що бюджетний комітет Верховної Ради України опрацював 3 339 поправок до проекту бюджету на 2026 рік. Орієнтовна вартість пропозицій нардепів перевищує 7,1 трильйона гривень..

У понеділок, 20 жовтня, Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два законопроекти: про продовження дії воєнного стану та загальну мобілізацію на ще 90 днів — з 5 листопада.Про це стало відомо з офіційного сайту Верховної Ради. Відтак, воєнний стан і мобілізацію продовжено ще на 90 днів — з 5 листопада до лютого 2026 року. Вперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 7 серпня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян. Призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які пройшли медичну комісію.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

Середня пенсія за квартал зросла лише на 26,6 гривні — до 6436,8 гривні. У річному вираженні — майже на 10%. Водночас інфляція у країні зросла на 11.9% (у вересні 2025 року порівняно з вереснем 2024 року). А середня інфляція за дев’ять місяців 2025 року склала вже 13,9%.Таку інформацію оприлюднив голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев."Очевидно, що зростання середньої пенсії українців не покриває інфляцію", — констатував він.Але насправді, продовжив Гетманцев, ситуація ще складніша — 56% пенсіонерів взагалі отримують менш як 5 000 гривень. Це набагато нижче фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних українців (за деякими оцінками — 7 091 гривня в цінах червня 2025 року)."Ситуацію потрібно змінювати докорінно. Терміново змінювати несправедливу формулу нарахування пенсій. Зокрема, підхід, коли зараз у формулі обрахунку пенсії береться середня пенсія за останні три роки, а не за останній рік. Це штучно занижує пенсію. Необхідно провести осучаснення пенсій, щоби подолати розрив між розмірами пенсій призначених у різні роки", — вважає нардеп.За його словами, варто переглянути формулу індексації пенсій, щоби вона враховувала реальні інфляційні втрати у купівельної спроможності, щоб уникнути ситуації, коли вже за декілька років пенсіонер буде отримувати не гідну пенсію, а фактично "соціальну допомогу"."Загалом формула нарахування та індексації пенсій має забезпечувати заміщення пенсією трудових доходів на рівні щонайменше 40%. При цьому мають максимально враховуватись внески людини протягом її життя", — додав Гетманцев.Він навів приклад Німеччини: пенсія в солідарній пенсійній системі становить у середньому 48% від останньої зарплати, у Польщі — близько 42%. Загалом у країнах ЄС середня пенсія, як правило — не менше 40% від заробітку. Такий підхід, на його переконання, має діяти й в Україні.Ще 2024 року Кабмін оголосив про плани пенсійної реформи 2025 року. Передбачалося запровадити справедливу систему обчислення пенсій; гарантувати базову пенсію; усунути різницю між пенсіями, призначеними в різні роки."Це мало стати кроком до європейської моделі. Але зараз руху в цьому напрямі ми не бачимо. У проекті бюджету-2026 не передбачені необхідні для запуску змін у солідарній пенсійній системі кошти", — зауважив голова фінансового комітету парламенту.Він уточнив: єдине, що заплановано в проекті бюджету-2026 — це підняття мінімальної пенсії лише на 234 гривні, з 2 361 до 2 595 гривень. Нардеп вважає, що наступного року мінімальна пенсія має зрости хоча би до 4 700 гривень. Цей перший крок дозволить поступово підняти виплати для пенсіонерів до рівня реального життя в Україні."Крім того, маємо нарешті забезпечити повноцінний запуск накопичувальної системи пенсійного забезпечення — для цього потрібно розбудовувати та розвивати фондовий ринок. Саме тому в мене так багато питань до НКФРЦП: їхні нульові, чи навіть мінусові результати роботи – це одна з перешкод до забезпечення українців високими пенсіями", — наголосив Гетманцев.Також він згадав останнє у списку, але точно не останнє за значенням, — ліквідацію кланових спецпенсій для окремих каст обраних держслужбовців (прокурорів, суддів та інших).Нагадаємо, що зараз в Україні налічується понад 10 мільйонів громадян пенсійного віку. Більша частина з них проживає поза межею бідності..

У п'ятницю, 17 жовтня, бюджетний комітет Верховної Ради рекомендував до першого читання проект Держбюджету-2026. У документ можуть внести ще низку правок.Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа."Очікуємо розгляд в залі 21-22 жовтня", — наголосила політик.За її словами, комітет пропонує уряду внести в проект Держбюджету наступні зміни:Оборона:розглянути можливість збільшити видатки на оборону, зокрема, на зброю для ЗСУ, на забезпечення підрозділу "Альфа" СБУ та СЗР.Освіта:розробити нову модель оплати праці педагогів середньої школи для того, щоб вчителі реально відчули підвищення на 50%;вжити заходів щодо підвищення з 1 січня 2026 року (поетапно протягом року на 50%) рівня оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти;спрямувати 500 мільйонів гривень на забезпечення матеріально-технічної бази релокованих закладів вищої освіти з прифронтових територій.Охорона здоров'я:розглянути можливість передбачити додаткові кошти на закупівлю ліків для хворих на ахондроплазію та аутоімунні захворювання нервової системи і нейром'язові захворювання (додатково до 15,1 млрд грн, що вже закладено у проекті бюджету);визначити МОЗ відповідальним за всі публічні інвестиційні проекти у сфері охорони здоров'я, передавши йому кошти на виконання таких проектів від ДУС та Національної академії медичних наук, а також збільшити кошти на такі проекти на 500 мільйонів гривень.Місцеві бюджети:при розрахунку показників горизонтального вирівнювання на 2026 рік, використовувати чисельність наявного населення громади за даними Держстату, а кількість ВПО за даними Мінсоцу;опрацювати питання погашення різниці в тарифах;розглянути можливість зарахування 4% ПДФО (крім військового ПДФО) до бюджетів громад.Соціальна сфера:уряду подати законопроект про спеціальні пенсії (встановити єдині підходи щодо виходу на пенсію та здійснення таким особам індексації пенсій на загальних умовах);збільшити видатки на забезпечення житлом ВПО.Підтримка бізнесу:щонайменше два мільярди гривень додатково спрямувати на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель;передбачити мільярд гривень за новим напрямом підтримки — на часткову компенсацію майнових втрат бізнесу внаслідок війни;розглянути можливість передбачити додаткові кошти для надання грантів підприємцям для будівництва овоче- та картоплесховищ, для грантів ветеранам на відкриття власної справи, для часткової компенсації с/г техніки, а також додаткові кошти на підтримку с/г виробників. Пріоритети бюджету на 2026 рік Головний пріоритет бюджету — безпека та оборона, а також соціальна стійкість. "Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.Видатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень.Нагадаємо, раніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев розповів, чому в Україні більшість громадян мають скромні пенсії. .

Бюджетний комітет Верховної Ради України опрацював 3 339 поправок до проекту бюджету на 2026 рік. Орієнтовна вартість пропозицій нардепів перевищує 7,1 трильйона гривень.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Facebook."Загалом орієнтовна вартість пропозицій народних депутатів перевищує 7,1 трильйона гривень. Для розуміння масштабу: це додатково півтора бюджету 2026 року", — підрахувала вона.За її словами, як правило, депутати не вказують, з яких джерел фінансувати їхні ідеї, але ті, що вказують, найбільше люблять резервний фонд і обслуговування державного боргу."Якщо ми раптом вирішимо ухвалити всі ці пропозиції, то резервний фонд піде в мінус на 47 мільярдів гривень, а "військовий резерв" (нагадаю, нова програма для покриття непередбачуваних військових видатків) — на 224,2 мільярда гривень", — констатувала Підласа.Вона наголосила, що обов’язок бюджетного комітету за законом і за здоровим глуздом — утримати баланс бюджету та не збільшувати дефіцит."Тому повністю врахуємо лише пропозиції з реалістичними джерелами покриття видатків. Низку слушних ідей комітет доручить уряду опрацювати до другого читання законопроекту", — пояснила Підласа.Вона підсумувала, що надалі проект бюджету очікує на розгляд на комітеті (в п’ятницю, 17:10), а потім у залі Верховної Ради (21-22 жовтня) та друге читання (18-20 листопада).Нагадаємо, наприкінці вересня прес-служба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства повідомляла, що проект закону про державний бюджет України на 2026 рік передбачає продовження фінансування програм, які спрямовані на розвиток внутрішнього виробництва, агропромисловий сектор і захист довкілля..

Угода про сторічне партнерство України та Великої Британії закріпила союз двох країн на десятиліття вперед. У середу, 15 жовтня, документ офіційно набув чинності.Про це повідомив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Передав спікеру Палати громад парламенту Великої Британії серу Ліндсі Гойлу текст угоди про сторічне партнерство між нашими країнами, закон України "Про ратифікацію угоди про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії" та ноту про початок її дії", — написав він.Стефанчук наголосив, що сьогодні в Лондоні "Сторічна угода" офіційно набула чинності. За його словами, це — історичний момент зміцнення політичної довіри, стратегічного партнерства та незламної дружби між державами."Україна та Велика Британія пройшли багато разом — від перших постачань протитанкових систем NLAW до спільної роботи над гарантіями безпеки, санкційною політикою, оборонним виробництвом і тренувальними програмами для наших військових. Ми разом боремося не лише за свободу України — ми захищаємо безпеку всієї Європи та світовий порядок, заснований на міжнародному праві", — наголосив спікер українського парламенту.Він констатував, що ця угода не є початком партнерства — вона його посилює та закріплює взаємну підтримку між народами на десятиліття вперед, визначає механізми безпекової взаємодії, поглиблює військово-промислову кооперацію, формує новий рівень співпраці у сфері економіки, енергетики, освіти, науки та відбудови України."Це угода про довіру. Про союз двох націй, об’єднаних спільними цінностями: свободою, демократією, повагою до права й історичною справедливістю. Ми продовжимо разом рухатися вперед. Пліч-о-пліч. Сто років партнерства — це не межа, це міцний фундамент майбутнього", — підсумував Руслан Стефанчук.Що відомо про угоду про 100-річне партнерствоУкраїна та Велика Британія 16 січня 2025 року підписали угоду про сторічне партнерство, яка розширює рамки їхньої співпраці на 100 років і охоплює сфери безпеки, оборони, економіки, науки, технологій і культури.Верховна Рада 17 вересня 2025 року ратифікувала договір більшістю голосів — "за" проголосували 295 депутатів.За умовами угоди, Велика Британія зобов'язується щорічно виділяти Україні щонайменше 3,6 мільярда фунтів стерлінгів військової допомоги до фінансового року 2030/2031, а також підтримувати подальшу допомогу за потреби.Договір передбачає співпрацю в таких галузях, як морська безпека, спільне виробництво оборонної техніки, а також програму для відстеження вкраденого зерна з територій, тимчасово окупованих Росією.Нагадаємо, 15 жовтня прес-служба британського уряду повідомляла, що Велика Британія за пів року відправила Україні понад 85 тисяч безпілотників. Це стало можливим завдяки нарощуванню виробництва британських компаній..

Верховна Рада України вже наступного тижня підтримає продовження режиму воєнного стану та загальної мобілізації. Як і попередніх разів, запланують на це ще 90 днів.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Наступного вівторка (21 жовтня) Рада вже 17 раз продовжить дію воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів", — зазначив він.Народний обранець уточнив, що це відбудеться з 5 листопада до відповідно лютого 2026 року."Відповідні закони на затвердження указів президента надійдуть у Раду в понеділок, 20 жовтня", — зауважив Ярослав Железняк.Він також нагадав процедуру, як це відбувається на законодавчому рівні:розгляд на комітеті;голосування в Раді 226+;підписання законів.Як відомо, на початку повномасштабного вторгнення 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон про загальну мобілізацію та встановила воєнний стан на всій території країни.Станом на 2025 рік мобілізацію і воєнний стан продовжено щонайменше до 5 листопада.Призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які пройшли медичну комісію, водночас жінок із медичною освітою можуть мобілізувати добровільно.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

В Україні останніми днями стрімко зросли ціни на павербанки, зарядні станції EcoFlow та інше обладнання. Це пов’язано з вимкненнями світла після масованих ударів рашистів по енергетичній інфраструктурі.На таку ситуацію відреагував голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Отримую звернення щодо стрімкого зростання цін на павербанки, зарядні станції EcoFlow та інше обладнання", — констатував він.За його словами, після останніх масованих ударів по енергетичній інфраструктурі ціни на них підскочили на сотні відсотків. На деякі товари — на тисячі гривень."Є базові засади, на яких будується ринок. Є попит, є пропозиція, і зміна кореляції між ними насправді може впливати на ціну. В такому випадку втручання держави буде порушувати роботу ринку", — акцентував голова комітету парламенту.Але, наголосив він, у цій конкретній ситуації йдеться насамперед про питання моральних якостей тих, хто не розуміє різниці між "духом капіталізму" та відсутністю совісті."Бо спекулювати на товарах найпершої потреби, намагатися "нагріти" людей замість зберегти на ринкових умовах доступність джерел світла та тепла в умовах постійних ворожих обстрілів — просто аморально", — підсумував Данило Гетманцев.Нагадаємо, 10 вересня Данило Гетманцев повідомляв, що Державна податкова служба України проведе контрольні закупівлі iPhone 17 до кінця вересня або в жовтні у відомих мережах магазинів. Таким чином відбуватиметься вилучення контрабандного товару..