# Верховна Рада

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україні прийшов час "вийти із копійчаної зони" і перейти на шаги. На сьогодні це питання ідеології.Таку заяву Стефанчук зробив в ефірі телемарафону."Той факт, що сьогодні копійка існує тільки в Росії, в Білорусі і в невизнаному Придністров'ї, вже говорить нам про те, що нам не з ними. Нам з тими, хто відновлює свою історію, свою незалежність, пам'ятає про своє історичне минуле", — наголосив він.За словами спікера ВР, шаг був дуже важливим етапом встановлення Української Народної Республіки. Тому на сьогодні відмова від копійок є питання ідеології та відновлення власної історії."Наступного року ми будемо відмічати 30 років, як ми маємо гривню. Тобто ми вийшли з рубльової зони, прийшов час вийти з копійчаної зони, як говорять деякі наші народні депутати", — розповів він.Водночас Стефанчук відзначив, що перехід на шаги не потребуватиме грошей з державного бюджету, адже вони будуть друкуватися на тих самих матеріалах і станках, на яких друкують нинішні монети."А те, що дехто на цьому намагається робити політику, затягувати оці всі речі в розгляді, це питання взагалі десяти хвилин роботи Верховної Ради. Але хтось вирішив на цьому побудувати політику, хтось буде вносити якісь поправки, ну а робити на цьому всю парламентську казуїстику, я вважаю, що це неправильно", — зауважив спікер парламенту.Шаг — назва кількох типів грошей, що використовувалися в різний час на території України. Після проголошення Незалежності України 1991 року розглядалося використання терміну "шаг" для назви українських грошей. У 1992 році Луганський верстатобудівний завод викарбував пробну партію монет номіналами в "один шаг" та "п'ятдесят шагів", але назву не було затверджено.2 вересня 2024 року НБУ ініціював зміну назви розмінної монети "копійка" на "шаг" з метою спрямування на відновлення історичної справедливості, дерусифікації та підкреслення національних традицій у грошовому обігу України.Нагадаємо, 18 грудня Верховна Рада України проголосувала за перейменування копійки на шаг. Відповідний законопроект назви розмінної української монети депутати підтримали в першому читанні.На початку листопада голова Національного банку Андрій Пишний наголошував, що замінити копійки на шаги необхідно для того, щоби позбутися "символу колишнього домінування Москви". Тоді він висловив сподівання, що зміни можуть відбутися ще цього року..

Після закриття схем з аспірантурою та бакалавратом, військовозобов’язані масово переорієнтувалися на коледжі. У Верховній Раді готують системні зміни у законодавстві, щоб зупинити використання освіти для ухилення від мобілізації.Про це у Telegram-каналі повідомив голова профільного комітету Верховної Ради Сергій Бабак. За його словами, аналіз вступних кампаній 2024 та 2025 років виявив нову тенденцію серед чоловіків мобілізаційного віку.Новий тренд: фахова передвища освітаЗа словами посадовця, якщо раніше для отримання відстрочки найчастіше використовували аспірантуру та другу вищу освіту (бакалаврат/магістратуру), то після запровадження запобіжників у цих сферах акцент змістився на коледжі та технікуми.Статистика вступу чоловіків віком від 25 років:2024 рік: на рівень фахової передвищої освіти вступила рекордна кількість — 55 581 особа.2025 рік: показник знизився, проте залишився значним — 24 819 осіб."Вступна кампанія 2023 року підсвітила, що під виглядом навчання освіту часто намагалися використати не за прямим призначенням, а як спосіб відтермінування військового обов’язку", — зазначив Бабак.Спільна робота з оборонним комітетомНаразі комітет з питань освіти працює разом із комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки над переглядом правил навчання під час воєнного стану. Мета — закрити всі наявні "лазівки" для ухилянтів, не порушуючи при цьому базове право громадян на знання.Ключові напрямки майбутніх змін:системний перегляд правил вступу для дорослих чоловіків;посилення контролю за цільовим використанням статусу студента;дотримання балансу між потребами оборони та правом на професійний розвиток.Сергій Бабак наголосив, що освіта має використовуватися виключно за призначенням, а не бути легальним інструментом для уникнення мобілізації.Нагадаємо, у квітні в Міністерстві освіти й науки України пояснювали, що дозвіл на перетин кордону надано лише студентам державних і комунальних вищих навчальних закладів. Можливість для виїзду за кордон для студентів приватних вищих навчальних закладів не передбачена у змінах до урядової постанови №579 через те, що це може спричинити незаконний відтік чоловіків мобілізаційного віку з країни заради уникнення мобілізації.Також повідомлялось, що виїзд за кордон для студентів українських вищих навчальних закладів дозволений на один семестр. Ідеться про програми академічної мобільності. Однак не всі студенти мають таке право: необхідно спершу пройти конкурс..

Для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у воєнний період. Закон про вибори буде "одноразовим".Таку заяву зробив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час зустрічі з дипломатами 22 грудня. Він сьогодні підписав розпорядження і створив робочу групу з підготовки цього документа.Посадовець зауважив, що Україна "має зрозуміти, як проводити вибори". Такого досвіду у світі практично немає. Робоча група буде напрацьовувати всі нюанси та радитися з колегами-дипломатами, адже йдеться про питання голосування мільйонів українців, які сьогодні перебувають за межами України. За його словами, є ціла низка різних питань щодо майбутніх виборів. Серед них — голосування військових, людей за кордоном та тих, хто перебуває в окупації. Також потрібно обрати формат голосування."Я хочу дати можливість робочій групі разом із фахівцями висловитися з кожного пункту, адже щодо кожного питання є аргументи "за" і "проти", які потрібно ретельно пропрацювати, взяти найкращий світовий досвід — так звані best practices — і запропонувати Україні новий закон. Цей закон буде одноразового використання  — саме для цих виборів", — заявив він.Водночас, коли саме відбудуться, як і за яких умов відбудуться вибори, посадовець не повідомив."Я не хотів би зараз починати цю дискусію", — додав голова ВР.Стефанчук впевнений, що вдасться розробити документ, який допоможе "провести в Україні не просто вибори, а безпечні демократичні вибори до яких буде довіра в усьому світу".Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

У Верховній Раді ініційовано створення спеціальної робочої групи, яка займеться розробкою законодавства для проведення президентських виборів. Очолити цей процес має перший віце-спікер Олександр Корнієнко, а до обговорення залучать представників усіх фракцій, Центральної виборчої комісії та громадський сектор.Про створення спеціальної робочої групи повідомив у Telegram-каналі голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Формат та учасники обговоренняЯк зазначив Арахамія, згідно з попередніми домовленостями, робоча група працюватиме над швидким опрацюванням механізмів, які дозволять організувати виборчий процес під час дії воєнного стану.Він наголосив, що процес відбуватиметься на базі профільного Комітету Верхвної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. До обговорення планують залучити широке коло учасників:представників усіх парламентських фракцій та груп;членів Центральної виборчої комісії;експертів профільних громадських організацій, що спеціалізуються на виборчому праві.Прозорість та наступні крокиАрахамія наголосив на відкритості процесу: на засідання робочої групи будуть запрошені представники засобів масової інформації."Дату і час засідання незабаром повідомимо", — зазначив очільник фракції, додавши, що головна мета групи — оперативна розробка необхідних законодавчих змін.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик заявив, що для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у повоєнний період. Оскільки ЦВК чекає на ці рішення, подальша доля виборів наразі цілком залежить від ініціативи парламенту.Також стало відомо, що майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах..

Для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у повоєнний період. Оскільки ЦВК чекає на ці рішення, подальша доля виборів наразі цілком залежить від ініціативи парламенту. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі національного телемарафону.Безпека та юридична базаДубовик наголосив, що проведення виборів у розпал воєнних дій неможливе. Орієнтиром є позиція президента Володимира Зеленського, згідно з якою ключовим є безпековий фактор. Вибори стануть реальністю лише після настання мирних умов та розв'язання юридичного питання щодо правового режиму воєнного стану."Потрібно провести ревізію законодавства, розрахованого на мирний час", — зазначив заступник голови ЦВК. Він зазначив, що нові норми мають враховувати всі нюанси проведення голосування після припинення активних бойових дій.Роль парламенту та залучення громадян Наразі ініціатива перебуває у руках Верховної Ради. За словами Дубовика, парламент має напрацювати дорожню карту та відповідний законопроєкт. ЦВК вже співпрацює з експертами та міжнародними партнерами над пропозиціями, проте тепер черга за народними депутатами."М'яч на полі Верховної Ради. Ми сподіваємося на початок роботи анонсованої робочої групи", — додав він.Окрему увагу Дубовик приділив інклюзивності майбутніх виборів. Пріоритетом є забезпечення права голосу для військовослужбовців, біженців за кордоном та внутрішньо переміщених осіб у межах України.Раніше Сергій Дубовик повідомив, що майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна". За його словами, останні президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько два мільярди гривень."Нинішні розрахунки є значно вищими через інфляцію та нові умови", — наголосив він.За базовими підрахунками ЦВК з урахування інфляції, вибори народних депутатів і місцеві вибори коштують у середньому чотири-п’ять мільярдів гривень, тоді як президентська кампанія є дорожчою.За оцінками представника комісії, президентські вибори коштуватимуть десь чотири-п’ять мільярдів гривень на перший тур, відповідно, 6,5-сім мільярдів гривень у разі проведення другого повторного голосування.Він наголосив, що близько 70% усіх витрат припадає на оплату праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці суми не включають витрати органів місцевого самоврядування на підготовку виборчих дільниць, приміщень і матеріального забезпечення.Також можливим є збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном. У такому випадку, за його словами, зростуть валютні витрати."З урахуванням видатків органів місцевого самоврядування, якщо ми кажемо про всі три види виборів, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна цифра, але вона жива — і не менше", — підсумував заступник голови ЦВК.Сергій Дубовик визнав, що така сума є серйозним викликом для держави. Для цього потрібна ретельна підготовка та відповідна фінансова підтримка.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроект №10027 щодо забезпечення права учасників бойових дій та членів сімей загиблих захисників на відведення їм земельних ділянок ( з державної та комунальної власності).Про це повідомив народний депутат від "Слуги народу", голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду."Йдеться про тих українців, які тривалий час стоять на передовій, стримують агресію ворога, захищають нашу землю ціною власного життя і здоров’я. А також про родини, які втратили своїх Героїв", — зазначив парламентар.За його словами, метою законопроекту є створення дієвого механізму реалізації права учасників бойових дій та сімей загиблих захисників і захисниць України на земельні ділянки. Нардеп уточнив, що документ передбачає законодавче закріплення резервного земельного фонду при приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств у розмірі до 20% від площі сільськогосподарських угідь, які перебували у постійному користуванні таких підприємств."Ці землі можуть використовуватися виключно для безоплатної передачі у приватну власність учасникам бойових дій та сім’ям загиблих героїв. Використання їх на інші цілі забороняється, а відповідна інформація вноситиметься до Державного земельного кадастру", — пояснив він.Також цим законопроектом пропонується на період дії воєнного стану дозволити безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність учасникам бойових дій та сім’ям загиблих військових."Підтримка цього законопроекту у першому читанні є сигналом поваги до наших воїнів і кроком до необхідності ухвалення справедливого рішення у цілому. Далі клопітка робота, щоб знайти компроміс та забезпечити підтримку для наших воїнів", — підсумував Гайду.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Юлія Свириденко повідомляла, що уряд затвердив рішення, яке дозволить військовим, які мобілізувалися, оформлювати іпотеку під 3% замість 7%. Йдеться про програму "єОселя"..

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про значну кількість народних депутатів, які більше не мають бажання чи можливості продовжувати роботу у Верховній Раді. За його словами, в парламенті спостерігається криза мотивації, оскільки багато обранців прагнуть скласти свої повноваження. Про це повідомляє NV. Арахамія порівняв це з "дилемою курки та яйця", оскільки дієвого механізму оновлення законодавчого органу в умовах воєнного стану просто не існує.За словами політика, головною причиною занепаду настроїв у Раді є банальна людська втома. Попри заклики до змін, Арахамія бачить лише один шлях — продовжувати діяльність, закликаючи колег припинити скарги та рівнятися на витримку військових. "Є дуже багато людей, які не можуть і не хочуть далі працювати в парламенті. Але вони незамінні, тому що ми не можемо провести вибори. Така собі проблема курки та яйця", — сказав він.Він наголосив, що парламенту необхідно зберігати стабільність до моменту появи реальних "вікон можливостей" для мирного врегулювання.Раніше повідомлялось, що партія "Слуга народу" обрала нового голову партії. Ним став перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко.Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи"..

У четвер, 18 грудня, Верховна Рада України проголосувала за перейменування копійки на шаг. Відповідний законопроект назви розмінної української монети депутати підтримали в першому читанні.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. "За" законопроект №14093 проголосували 264 народні обранці"Фактично будуть тільки випускатися в майбутньому монети "50 шагів". Це відбуватиметься ще певний час (3-4 роки) — приблизно декілька десятків мільйонів штук. Все інше більше однієї гривні", — зазначив він.Фахівці кажуть, що зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Законопроект, серед ініціаторів якого є спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, пропонує змінити назву розмінної монети з "копійка" на українську — "шаг".Слово "шаг", як додають нардепи, часто трапляється у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського й інших українських класиків. 1918 року Центральна Рада випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Їх використовували в обігу до 1919 року, після чого відбулося скасування більшовиками."Це рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. "Копійка" — спадщина московської імперії та радянського минулого. Натомість "шаг" — історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки", — пояснили ініціатори.Зміни не потребуватимуть додаткових витрат: монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу одночасно, а співвідношення залишиться 1:1. За даними НБУ, в обігу в Україні перебуває майже 14 мільярдів монет.Надалі планується випуск лише монет "50 шагів" — протягом приблизно 3-4 років, у кількості десятків мільйонів штук. Усі інші номінали будуть від однієї гривні та вище.Верховна Рада України провела дискусію щодо проведення додаткового пленарного засідання 27 грудня. Відповідну пропозицію підтримали 241 народний депутат. Таким чином у цілому законопроект про перейменування розмінної монети нардепи розглянуть в другому читанні наступної суботи.Нагадаємо, на початку листопада голова Національного банку Андрій Пишний наголошував, що замінити копійки на шаги необхідно для того, щоби позбутися "символу колишнього домінування Москви". Тоді він висловив сподівання, що зміни можуть відбутися ще цього року..

В Україні можливий варіант з електронним голосуванням на виборах для українців за кордоном. При цьому зараз ідеться тільки про вибори президента — проведення парламентських та місцевих виборів поки що не розглядається.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 18 грудня. Його запитали, чи є вже напрацювання депутатів стосовно закону про вибори."Наскільки мені відомо, ще немає, але я всі сигнали їм передав", — відповів він.При цьому розглядаються лише вибори президента, а не вибори до Верховної Ради України чи місцеві вибори"США робили запит на президентські вибори, і я їм сказав, що я буду готовий до таких виборів. Вибори до Верховної Ради України чи місцеві вибори ми не розглядали", — акцентував президент України.Він зауважив також, що позитивно ставиться до можливості голосування через "Дію" чи інші електронні способи. Це, зокрема, стосується українців за кордоном."Я завжди підтримував і порушував питання ще з початку ковіду щодо законодавчих змін, щоби люди могли голосувати онлайн. Поки що консенсусу з парламентарями ми не знайшли", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".На теперішній момент в Україні не планується проведення референдуму щодо мирного документа між Києвом і Москвою. Водночас Україна готова провести вибори у разі встановлення режиму припинення вогню..

У середу, 17 грудня, Верховна Рада прийняла законопроект 3195, що удосконалює порядок призначення та звільнення членів Кабінету Міністрів.Як повідомляє "Суспільне",  він зобовʼязує міністрів звітувати про свою роботу у парламенті при звільненні. Так, письмовий звіт стає обовʼязковою умовою для подання заяви про відставку.Окрім цього, законопроектом:врегульовано порядок призначення на посади членів Кабінету Міністрів України;визначено особливості припинення повноважень члена Кабінету Міністрів України внаслідок подання ним заяви щодо відставки або внесенням Президентом України чи Прем’єр-міністром України подання про його звільнення;закріплено обов’язок члена Кабінету Міністрів України бути присутнім та звітувати про виконану роботу при розгляді питання про його звільнення (підставою якого була його заява про відставку) на засіданні комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить попередній розгляд питання про звільнення відповідного члена Кабінету Міністрів України з посади, та на пленарному засіданні Верховної Ради України.Нагадаємо, у середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Основними будуть видатки на оборону. "За" документ проголосували 257 депутатів.Як відомо, в першому читанні державний бюджет України на 2026 рік ухвалили ще 22 жовтня. Уряд 5 листопада підготував документ до другого читання у Верховній Раді. До нього внесли низку змін.Витрати на 2026 рік в бюджеті заклали в розмірі 4,8 трильйона гривень при доходах у 2,83 трильйона гривень. Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. .

У вівторок, 16 грудня, у Верховній Раді спалахнула сутичка між народною депутаткою Мар'яною Безуглою та депутатом від "Батьківщини" Сергієм Тарутою.Про це повідомив нардеп від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко. За його словами, спершу Безугла заблокувала трибуну парламенту із вимогою звільнити з посади головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського.Згодом між Безуглою та Тарутою спалахнула сварка, яка переросла у штовханину. Водночас, як відзначив політик, голова ВР Руслан Стефанчук намагався вгамувати нардепів, аби продовжити засідання парламенту. Однак згодом оголосив перерву на 15 хвилин і скликав керівників фракцій і груп.Нагадаємо, минулого року Мар’яна Безугла заявляла, що подала до Державного бюро розслідувань на Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. За словами політикині, заява стосувалася статті 351 Кримінального кодексу України, а саме перешкоджання діяльності народного депутата України.До того ж раніше вона звинувачувала Сирського у брехні щодо ситуації на фронті, зокрема навколо нібито "котла" біля Добропілля. Тоді депутатка навела слова військового аналітика Костянтина Машовця, який заявив, що жодного оточення російських військ там немає, а ситуація для ЗСУ лише погіршується.Також Безугла звинуватила головкома в "цинічному знущанні" з повідомлень про брехню у війську, назвавши Сирського "ідеологом хороших доповідей і контрольованих обстановок"..

Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни.Про це свідчать результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Активісти визначили, що ключовими проблемами у сфері фізичної безпеки є обстріли громад і брак укриттів біля приміщень виборчих комісій і нерозвинена система екстреного оповіщення. За блоком "Соціально-економічний розвиток" аудит пройшли Олевська, Південнівська, Первомайська та Новомиколаївська громади.Ключові проблеми для функціонування громад є забезпечення електропостачання та робота шкіл. Ситуація з енергопостачанням значно погіршилася у жовтні-листопаді 2025 року внаслідок російських атак.Бар'єром для відновлення очного навчання є відсутність укриттів у школах. За показниками "Демократичні процеси" позитивні оцінки отримали Кременчуцька та Південнівська громади.Ключовою перешкодою стала заборона на проведення мирних зібрань (п’ять громад), руйнування виборчої інфраструктури (чотири громади), обмежений потенціал набору членів виборчих комісій (п’ять громад).Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією (Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська) або деокуповані 2022 року (Ізюмська, Первомайська) демонструють найгірші результати за всіма тематичними розділами аудиту. Найкращі результати загалом демонструють тилові громади: Олевська, Південнівська та Кременчуцька."Робота з розробки методології та пілотними дослідженнями триває вже декілька років і продовжиться 2026 року. Це не має жодного зв’язку з геополітичним контекстом станом на зараз. Це інтерес громадян чітко розуміти, де, як, в яких умовах можливе політичне перезавантаження. І далі ми будемо рухатися в складну тему, в якій формі має бути транзит влади від військових адміністрацій до повноцінного місцевого самоврядування після проведення повоєнних виборів", — зазначила голова правління громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська.Для цього дослідження обрали як великі, так і малі громади з різним рівнем викликів, зокрема, деокуповані, в зоні бойових дій, прикордонні та тилові. Ідеться про громади у таких областях: Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Житомирська."Аудит безпеки є універсальним інструментом оцінки організаційної спроможності громад. Він дозволяє прозоро й об’єктивно визначити можливість відновлення демократичних процесів у післявоєнний період, зокрема встановити наявність умов для проведення виборів. Оцінювання відбувається за 35 індикаторами у чотирьох блоках: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники та стан демократичних процесів", — пояснили в громадянській мережі "ОПОРА".Нагадаємо, що віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки що не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні..

У п’ятницю, 12 грудня, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час візиту до Ватикану мав аудієнцію з Папою Римським Левом XIV. Сторони обговорили посилення міжнародних зусиль, необхідних для повернення незаконно вивезених до Росії українських дітей, а також звільнення військовополонених і цивільних.Про це Руслан Стефанчук написав на своїй Facebook-сторінці."Під час аудієнції висловив глибоку вдячність за незмінну духовну підтримку України, молитви за мир і особливу увагу, яку Святіший Отець приділяє нашому народові у час найбільшого випробування", — зазначив він.Стефанчук додав, що вони обговорили гуманітарну ситуацію, насамперед — шляхи посилення міжнародних зусиль, спрямованих на повернення українських дітей, незаконно вивезених до Росії, українських військовополонених і цивільних заручників."Поінформував Його Святість про поточні консультації України зі США та європейськими партнерами, про важливість координації позицій і збереження міжнародної єдності", — додав спікер українського парламенту.Він наголосив, що Україна прагне миру, але не за сценарієм агресора — не шляхом поступок і не ціною легалізації окупації українських територій.Голова Верховної Ради відзначив важливу роль Ватикану та Рима у міжнародному мирному процесі — як моральних авторитетів, здатних об’єднувати позиції та сприяти пошуку рішень, заснованих на міжнародному праві та людській гідності."Передав Його Святості слова вдячності від українських громад та запросив здійснити Апостольський візит в Україну", — наголосив він.На його переконання, приїзд до нашої країни Папи Римського став би сильним знаком солідарності та духовної підтримки для мільйонів українців у важкі часи."Щиро вдячний Його Святості Папі Леву XIV за теплу розмову. Упевнений, що духовна сила та моральне лідерство Святого Престолу сприятимуть наближенню справедливого миру в Україні та в усій Європі", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що на початку листопада голова Верховної Ради України отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія "Лицар честі". Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією..

Партія "Слуга народу" готується провести з'їзд, ключовим питанням якого стане обрання нового керівника. Захід заплановано на 17 грудня.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на джерело у політсилі. Згідно з наявною інформацією, необхідність проведення позачергового з'їзду обумовлена завершенням повноважень чинної очільниці партії.Олена Шуляк, яка наразі обіймає посаду голови "Слуги народу", керувала політсилою протягом двох термінів. Її повноваження офіційно завершуються 14 грудня. Таким чином, новий з'їзд скликається спеціально для того, щоб обрати наступного голову "Слуги народу" та забезпечити безперервність керівництва партією.Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні питання щодо призначення нового очільника Офіс президента, замість Андрія Єрмака, є дуже складним.Також 9 грудня Володимир Зеленський заявив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України..