# Верховна Рада

У середу, 17 вересня, Верховна Рада в цілому ухвалила законопроект №13266 про військового омбудсмена. Документ передбачає його призначення і звільнення президентом України. Про це у Telegram-каналі повідомила народна депутатка від партії "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко. За її словами, цю пропозицію підтримали 283 депутати. Законопроектом №13266 пропонується: створити посаду Військового омбудсмена, який буде призначатися президентом України. Визначити правовий статус Військового омбудсмана, порядок призначення на посаду та припинення його повноважень; визначити основні завдання, права та обов’язки Військового омбудсмана, а також порядок утворення офісу Військового омбудсмана; встановити порядок подання і розгляду скарг та проведення перевірок Військовим омбудсманом. Створення інституції військового омбудсмена, який би захищав права військовослужбовців, анонсували ще в грудні 2024-го. Законопроект про омбудсмена лежить у Раді з травня цього року. В червні його ухвалили в першому читанні.Нагадаємо, у грудні 2024 року Володимир Зеленський призначив на посаду військового омбудсмена відому правозахисницю Ольгу Решетилову. До цього президент України заявляв, що має "сильну кандидатуру" на цю посаду.

У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада України розпочала прямі трансляції своїх засідань. Це сталося вперше за майже чотири роки. Раніше від них відмовлялися з міркувань безпеки.Про це свідчить трансляція засідання українського парламенту, яка доступна на телеканалі "Рада".Зокрема, у вівторок, 16 вересня державний телеканал розпочав показ онлайн пленарного засідання.За час повномасштабної війни телеканал "Рада" до цього лише одного разу показував засідання народних депутатів. Це відбулося 31 липня 2025 року, коли парламент голосував за відновлення незалежності НАБУ та САП.Як відомо, Верховна Рада закрила прямі ефіри засідань після вторгнення Росії з міркувань безпеки. Тоді ж медійникам обмежили доступ до сесійної зали, однак із травня 2024-го його відновили.При цьому засідання все ж залишалося доступним на неофіційних джерелах. Їх, зокрема, транслював народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко.Нагадаємо, що 9 вересня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав постанову про відновлення прямих трансляцій засідань парламенту."Трансляції засідань Верховної Ради України офіційно повертаються! Постанову про їх відновлення підписав голова Руслан Стефанчук. Дякую за нагоди за чесний діалог і таке рішення. Також дякую всім колегам із парламенту, які підтримали постанову", — наголошував тоді голова комітету з питань свободи слова українського парламенту, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.Він акцентував, що цього досягнули "люди з картонками, люди в коментарях, медіаспільнота та всі-всі, хто хоче бачити Раду відкритішою".

У понеділок, 15 вересня, відбулися деякі зміни в урядових структурах України. На засіданні Кабінету міністрів частково "перетасували" кадровий блок.Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді України Тарас Мельничук, який опублікував інформацію про звільнення та призначення у своєму Telegram-каналі.Зокрема, Кабінет міністрів призначив Дмитра Макаренка головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.До цього Макаренко обіймав посаду заступника голови Держгеокадастру та виконував обов'язки його голови.Також уряд призначив Максима Малашкіна державним секретарем Міністерства оборони України.Водночас Івана Сопігу звільнено з посади державного секретаря Міністерства оборони та призначено на посаду заступника державного секретаря Кабінету міністрів.Окрім того, Віту Шаповалову звільнено з посади державного секретаря Міністерства у справах ветеранів.Серед іншого, Кабмін звільнив Ірину Постоловську з посади заступника міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань європейської інтеграції.Нагадаємо, що 6 серпня Кабінет міністрів призначив Олександра Цивінського на посаду директора Державного бюро розслідувань.

У понеділок, 15 вересня, Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проект закону №14000 про державний бюджет на 2026 рік. Відповідний документ оприлюднено на сайті парламенту.Згідно з проектом, видатки держбюджету-2026 становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів гривень більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% до минулого року), а дефіцит бюджету очікується на рівні 18,4% ВВП. Потреба у зовнішньому фінансуванні визначена у 2,08 трильйона гривень.Кабмін прогнозує зростання економіки на 2,4%, а рівень інфляції у 2026 році — близько 9,9%. Також у документі зазначено, що середня заробітна плата у 2026 році прогнозується на рівні 30 032 гривень.Пріоритетом проекту залишається сектор безпеки та оборони: на нього передбачено 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 6,5% більше за цьогорічні видатки.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Юлія Свириденко представила проект Державного бюджету на 2026 рік. Тепер його має розглянути Верховна Рада. Свириденко зауважила, що "зараз вся Україна має бути у війську або для війська". Це, за її словами, відображає державний бюджет на 2026 рік.Додамо, за даними аналітиків видання Forbes, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

У понеділок, 15 вересня, Кабінет міністрів ухвалив проект Державного бюджету на 2026 рік. Тепер його має розглянути Верховна Рада.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Ухвалили проект Державного бюджету України на 2026 рік і передаємо його на розгляд Верховної Ради", — написала вона на своїй сторінці у Telegram.Свириденко зауважила, що "зараз вся Україна має бути у війську або для війська". Це, за її словами, відображає державний бюджет на 2026 рік.Основні норми проекту Держбюджету на 2026 рік у цифрахВидатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень."Головний пріоритет бюджету — безпека і оборона, наша соціальна стійкість. Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр.Оборона, пенсії, освіта: які суми закладені у проект Держбюджету на 2026 рікОборона: 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП) на оборону (+168,6 мільярда гривень до 2025 року).Виробництво зброї: щонайменше 44,3 мільярда гривень на українські боєприпаси, ракети, протиракетну оборону, авіаційну та бронетанкову техніку.Освіта: 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда гривень до 2025 року). Планується:підвищення середньої зарплати педагогічних працівників на 50% двома етапами — 30% з 1 січня 2026, 20% з 1 вересня 2026;безоплатне харчування для 4,4 мільйона школярів 1-11 класів по всій країні з 1 жовтня 2026;підвищення розміру стипендій удвічі для понад 163 тисяч студентів з 1 вересня 2026.Наука: 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда гривень до 2025 року). Сума включає фінансування для підтримки проектів молодих вчених та підтримки найкращих наукових установ, а також створення центрів оборонних досліджень і виконання розробок на замовлення бізнесу. Охорона здоров’я: 258 мільярда гривень (+38 мільярда гривень до 2025 року). Ця сума розрахована на:збільшення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги (підвищення до 35 тисяч гривень), а також медикам прифронтових регіонів, завдяки збільшенню фінансування програми медичних гарантій до 191,6 мільярда гривень (+16,1 мільярда гривень до 2025 року);безкоштовні ліки для громадян, зокрема для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, інших хронічних хвороб;"чекап 40+": 10 мільярдів гривень на нову адресну виплату для громадян віком від 40 років на проходження комплексного скринінгу здоров’я — у першу чергу перевірка на серцево-судинні захворювання, діабет і стан ментального здоровʼя.Пенсійне забезпечення: 1 трильйон 27 мільярда гривень (+123,4 мільярда гривень до 2025 року). За даним проектом, передбачена індексація пенсій.Соціальна сфера: 467,1 мільярда гривень (+45,3 мільярда гривень до 2025 року):допомога ВПО, підтримка осіб з інвалідністю та протезування, "єЯсла", "Пакунок школяра";новий напрям — фінансування заходів із підтримки демографічного розвитку 24,5 мільярда гривень, включно з допологовою підтримкою, одноразовими виплатами при народженні дитини та допомогою для догляду за дитиною до одного року.Підтримка бізнесу: 41,5 мільярда гривень. Кошти планують спрямувати на:доступні кредити "5-7-9%";забезпечення українців житлом за програмою "єОселя";індустріальні парки та інші ініціативи з надання грантів і підтримки українських виробників; продовження підтримки програми Brave1 для розробників оборонних технологій. Агропромисловий комплекс: 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярда гривень до 2025 року). Культура: 15,8 мільярда гривень (+4,7 мільярда гривень до 2025 року).Нагадаємо, за даними аналітиків видання Forbes, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд (МВФ) пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.Таку інформацію оприлюднив Forbes. Аналітики видання зазначили, що Україна має 35 мільярдів доларів підтвердженого зовнішнього фінансування на 2026 рік зі 45 мільярдів доларів потрібних."Після виборів у США Україна не має гарантій фінансової підтримки — Дональд Трамп заявляє, що допомога не буде безкоштовною", — констатували медійники.Вони додали, що на рахунки українського уряду надходить допомога від США, погоджена ще попереднім президентом Джо Байденом — за програмою ERA, яка фіксується із заморожених активів Росії. Але на 2026 рік лише її не вистачить.За підрахунками Міністерства фінансів, Україна потребує додатково 10 мільярдів доларів на наступний рік. За оцінкою НБУ — необхідно 12,7 мільярда доларів"Найімовірнішим джерелом стануть кошти від європейських партнерів", — зазначив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.Однак партнерів із ЄС "не тішить" перспектива збільшувати фінансову допомогу Україні, розповів журналістам депутат фінансово-економічного блоку Верховної Ради на умовах анонімності.Відкритим залишається й питання обсягів допомоги від МВФ. Раунд перемовин між урядом і фондом завершися 10 вересня. На них звучала пропозиція підвищення податків для покриття дефіциту. Але українська влада категорично проти цього. Де знайти гроші"Головним джерелом міжнародного фінансування для України цього року стала програма ERA Loans — кредитні кошти країн G7, які вони позичили на ринку коштом доходів від заморожених російських активів. Загальний обсяг обіцяних кредитів 2025 року — 36 мільярдів доларів", — зауважили медійники.Україна вже отримала майже 30 мільярдів доларів міжнародної допомоги, з яких 21 мільярд доларів — за програмою ERA Loans, 7,3 мільярда доларів — за програмою ЄС Ukraine Facility.До кінця року уряд сподівається отримати ще понад шість мільярдів доларів від Ukraine Facility, але для цього потрібно виконати низку реформ. Найпроблемніша — добір судді до Вищого антикорупційного суду.Наступного року ситуація гірша: від заморожених активів Україна отримає лише 11 мільярдів доларів, а за Ukraine Facility — 7,8 мільярда доларів."Нестача фіксування на наступний рік може бути більшою за консервативні очікування уряду — до 15 мільярдів доларів. Залежно від того, скільки грошей витратимо цього року", — зазначила експертка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій.Про що дискутує Україна з партнерами"Президент, уряд і парламент шукають можливість покрити нестачу у 10 мільярдів доларів через міжнародну допомогу", — наголосила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.Двоє нардепів фінансово-економічного блоку розповіли журналістам на умовах анонімності, що наразі європейські партнери не висловлюють готовності надати додаткові кошти.Керівник НБУ Андрій Пишний і його перший заступник Сергій Ніколайчук зауважили, що й раніше Україна стикалася з нестачею фінансування партнерів, але переговори зрештою давали результат.Ніколайчук згадав нещодавню заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн — 10 вересня вона анонсувала нову ініціативу з підтримки України під назвою "Репараційний кредит" (Reperations Loan), що фінансуватиметься з прибутків від заморожених російських активів. Деталей про обсяг і структуру кредиту фон дер Ляєн не розкрила."Це поки що політична заява, навіть непублічно жодних деталей українська сторона не знає", — пояснив народний депутат від "Слуги Народу", який спілкувався з медійниками на умовах анонімності.Ще одне можливе джерело допомоги — Міжнародний валютний фонд. Бюджет 2026 року став ключовою темою нещодавнього візиту представників фонду до Києва."Найбільша претензія до поточної версії документа — величезна потреба у непокритому фінансуванні", — зауважив учасник цих зустрічей на умовах анонімності.Представники МВФ запропонували Україні використати внутрішній ресурс, зокрема, розглянути варіант підвищення податків. Ідеться про податок на доходи з цифрових платформ (відомий як "податок на OLX"), оподаткування посилок вартістю до 150 євро, а також, можливо, підвищення податку на додану вартість."Уряд проти підвищення ПДВ, та все ж точкові історії, як, наприклад, податок на ОЛХ та оподаткування посилок до 150 євро, підтримує, але це політично складна історія, адже це непопулярні для людей речі", — розповів посадовець, обізнаний із перебігом переговорів. Які варіанти ще існуютьКерівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій акцентував, що інші внутрішні ресурси виглядають обмеженими."Використання облігацій внутрішньої державної позики не має перспективи 2026 року з урахуванням того, що уряду до кінця цього року ще треба збільшити внутрішнє фінансування майже на 250 мільярдів гривень", — додав він.Своєю чергою, Бетлій вважає, що буфер ресурсу в облігацій усе ще є, але його не так багато, якщо запозичити цього року все за планом бюджету.Аналітики стверджують, що Мінфін залишає собі простір для маневру — майже за вісім з половиною місяців не залучив через облігації й половини з передбаченого в бюджеті-2025. На 11 вересня Мінфін позичив через внутрішні боргові папери 359 мільярдів гривень із 764,1 мільярда. Однак під кінець року бюджетні витрати завжди зростають.У Міністерстві економіки розповіли, що ще одна опція, що, зокрема, звучала на перемовинах з МВФ, — детінізація економіки України. Фонд вимагає від уряду концептуального плану детінізації економіки.Раніше голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев оцінив у 800-900 мільярдів гривень частку тіні в економіці. Детінізація, на його думку, могла би за рік принести близько чотирьох мільярдів доларів у державний бюджет. Та проблемою може стати недооцінка діри в українському бюджеті.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони  "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

Потреби оборони України на 2026 рік оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів. Однак лише половину з них вдасться профінансувати з державного бюджету.Про це заявила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа під час виступу на конференції Yalta European Strategy."Оборона вартує величезних фінансових ресурсів нашій країні. І ця ціна зростає. Зараз війна коштує 172 мільйони доларів щодня", — наголосила вона.За її словами, ця цифра містить зарплати військовослужбовців, боєприпаси, зброю, а також фінансову підтримку поранених військових, зниклих безвісти та сім’ї загиблих."Україна витрачає 31% свого ВВП на оборону. Це — найвищий показник в світі. І всупереч усім очікуванням Україна покриває ці витрати власними доходами та внутрішніми запозиченнями", — акцентувала Підласа.На її переконання, Росія вкрала в України 11 років зростання. Спочатку вдалося відновити довоєнний рівень ВВП 2021 року, а потім — знову 2024 року після руйнівних наслідків повномасштабного вторгнення. "Минулого року Росія витратила 150 мільярдів доларів на війну з Україною. Реалістично ми не можемо зрівнятись з цією цифрою. Але прагнемо забезпечити щонайменше 120 мільярдів доларів на оборону України наступного року", — зауважила вона.Голова бюджетного комітету парламенту уточнила, що ця сума включає гроші державного бюджету України (приблизно 60 мільярдів доларів) і військові постачання зброї та боєприпасів через платформу "Рамштайн", PURL, SAFE, Данську модель та інші (теж 60 мільярдів доларів)."Настав час вивчити юридичні та практичні механізми використання прямої бюджетної підтримки від країн-партнерів на видатки оборони. Досі лише Велика Британія дозволяла використовувати свої внески в український бюджет на військові закупівлі. ЄС та інші країни мають також піти цим шляхом", — констатувала українська депутатка.Вона звернула увагу на ідею "Репараційного кредиту", який оголосила президентка Єврокомісії, або будь-який інший план, що допоможе Україні покрити оборонні потреби."Усі постійно кажуть, що платити має саме Росія. Можливо, настав час це реалізувати. Тому що подальше затягування тільки продовжує війну та збільшує її вартість", — підсумувала Роксолана Підласа.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

Державна податкова служба України проведе контрольні закупівлі iPhone 17 до кінця вересня або в жовтні у відомих мережах магазинів. Таким чином відбуватиметься вилучення контрабандного товару.Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Не хочу здатися нудним, але все ж запропоную до кінця вересня або в жовтні ДПС придбати в межах контрольно-перевірочної роботи нові iPhone 17", — написав він.Гетманцев уточнив, що йдеться про мережі відомих магазинів, а ще краще інтернет-мережі.За його словами, таку процедуру можна проводити з працівниками Бюро економічної безпеки України."Та не забути правильно оформити вилучення контрабандного товару", — додав голова комітету Верховної Ради.На його переконання, така робота принесе відповідні результати та зможе запобігти контрабанді популярної новинки."Немає "кращого" показника "роботи" правоохоронців і фіскалів, ніж повномасштабна реклама на найпотужніших рекламних майданчиках країни контрабандистів і їх контрабандних новинок", — підсумував Данило Гетманцев.Нагадаємо, що 9 вересня Apple представила iPhone 17. До лінійки увійшли чотири моделі: iPhone 17, iPhone 17 Air, iPhone 17 Pro та iPhone 17 Pro Max. Пристрої отримали оновлений дизайн, нові технології та значні поліпшення.

У вівторок, 9 вересня, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав постанову про відновлення прямих трансляцій засідань парламенту. Їх показуватимуть на телеканалі "Рада". Про це повідомив голова комітету з питань свободи слова українського парламенту, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин."Трансляції засідань Верховної Ради України офіційно повертаються! Постанову про їх відновлення підписав голова Руслан Стефанчук. Дякую за нагоди за чесний діалог і таке рішення. Також дякую всім колегам із парламенту, які підтримали постанову", — написав він на своїй сторінці у Facebook.Юрчишин додав, що найближче засідання — 16 вересня, і ця дата має стати початком, відколи українці постійно зможуть бачити трансляції наживо."Тепер точно: досягнули. Ви досягнули. Люди з картонками, люди в коментарях, медіаспільнота та всі-всі, хто хоче бачити Раду відкритішою. Це ваша перемога. Ну що, чекаємо на 16 вересня! І продовжуємо робити своє", — підсумував нардеп.Як відомо, 1 вересня на сайті парламенту з’явився проект постанови від низки нардепів про відновлення трансляцій Ради, у "Слузі народу" повідомляли, що підтримають її."Прямі трансляції пленарних засідань Верховної Ради з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації не здійснювалися з метою забезпечення заходів безпеки. Водночас поточна безпекова ситуація, зважаючи на її зміну, у багатьох випадках дозволяє відновити трансляції без створення додаткових ризиків", — йшлося в документі.Пізніше, 4 вересня, народний депутат Ярослав Железняк повідомляв, що Верховна Рада проголосувала за відновлення трансляцій засідань парламенту зі середини вересня.Нагадаємо, що 3 вересня Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект №10225-д. Йдеться про легалізацію ринку з віртуальних активів (крипти) в Україні та визначення правил їх оподаткування.

В Україні не посилюватимуть відповідальності для військових за невиконання наказу від командирів. Цю норму приберуть із законопроекту.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони. У відомстві зазначили, що сьогодні була проведено консультації з головою комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності і з головою комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо законопроектів, які викликали суспільний резонанс.Зокрема, міністерство та парламентарі досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до Ради президентом проекту закону "Про Військового омбудсмана". У відомстві відзначили, що законопроектом передбачено, що Офіс військового омбудсмана стане допоміжним органом при президентові України, а сам військовий омбудсман — це цивільна особа, яка матиме довіру захисників та їхніх родин і буде відповідальною за захист прав:військовослужбовців усіх Сил оборони України;поліцейських, задіяних у бойових діях;іноземців і осіб без громадянства, які служать у ЗСУ;інших категорій осіб, визначених законом.Водночас Міноборони підтримує позицію про необхідність виключення із законопроекту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору, а сама ініціатива потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ."Запропоновані у законопроекті зміни позбавляють суди можливості враховувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання, що фактично перетворює судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів... Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості. Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, ввечері 5 вересня у Києві на Майдані Незалежності відбулася акція протесту "Ні дискримінації військових". Мітингувальники виступають проти посилення покарань для військовослужбовців.

Ввечері 5 вересня у Києві на Майдані Незалежності розпочалася акція протесту "Ні дискримінації військових". Мітингувальники виступають проти посилення покарань для військовослужбовців.Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна". Зазначається, що на акцію протесту зібралося вже близько 200 учасників. Проте люди продовжують долучатися.Зазначається, що мітингувальники тримають у руках плакати з написами: "Захистимо тих, хто 11 років захищає нас", "Вимагаємо закон про військового омбудсмена", "Виснаженого не судять, а підтримують", "Байдужість вбиває", "Де військовий омбудсмен" та інші.До того ж на місці присутні й правоохоронні органи, які забезпечують порядок. Наразі фактів порушення громадського порядку не було. Що відомо про законопроект №132604 вересня Верховна Рада України підтримала за основу законопроект №13260, яким фактично повертається кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини (СЗЧ). Законопроект у першому читанні підтримали 277 народних обранців.Документ пропонує:виключити частину 5 статті 401 Кримінального кодексу України, якою передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 "Самовільне залишення військової частини або місця служби", 408 "Дезертирство", може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася до слідчого, прокурора, суду із клопотанням про намір повернутися до військової частини або до місця служби;доповнити розділ ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кримінального кодексу новим пунктом 24, яким передбачити окремі підстави для звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які під час дії воєнного стану вперше вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 407, 408, і хочуть повернутися на військову службу або вже повернулися на військову службу та несуть її;до статей 286 "Порядок звільнення від кримінальної відповідальності", 287 "Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності", "Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності" доповнити розділ XІ "Перехідні положення" новим пунктом 20-10, яким врегулювати умови та порядок звільнення військовослужбовців Збройних сил України від кримінальної відповідальності за наявності підстав.Варто зазначити, що термін добровільного повернення військових зі СЗЧ сплив 30 серпня.Що відомо про законопроект №13452Проект закону має на меті посилити покарання для військових за невиконання наказу від командирів строком від 5 до 10 років позбавлення волі – без можливості для суду призначити більш м’яке покарання чи випробувальний термін. Зараз ініціатива очікує розгляду Верховною радою у першому читанні.Нагадаємо, директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов наприкінці серпня повідомляв, що впродовж останніх двох тижнів спостерігається різке збільшення кількості військовослужбовців, які виявили бажання повернутися в стрій після самовільного залишення частини.

В українському парламенті спалахнув гучний скандал щодо членства народного обранця Олександра Куницького у комітеті з питань правоохоронної діяльності. Народний депутат з "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко запропонував поставити на голосування постанову про його виключення, а Куницький у відповідь нагадав йому про вбивство екс-спікера парламенту Андрія Парубія. Відповідний допис Куницький опублікував на своїй сторінці в Facebook. У Раді не вистачило голосів для погодження пропозиції Гончаренка виключити Куницького з Комітету.Куницький у відповідь написав: "Льоша, ти що ще не зрозумів, як виключатимуть із комітетів та парламенту на прикладі свого колеги Парубія?".Своєю чергою, співголова фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко наголосила, що партія вважає заяву Олександра Куницького погрозою члену "ЄС"."Розцінюємо це як неповагу до памʼяті Андрія (Парубія, — ред.) і як погрозу нашому колезі по фракції — Олексію (Гончаренку, — ред.)", — заявила вона.Убивство Андрія Парубія: що відомоАндрія Парубія застрелили 30 серпня у Франківському районі Львова. Нападник відкрив вогонь, зробивши близько восьми пострілів. Політик загинув на місці ще до прибуття "швидкої" та правоохоронців.Слідство встановило, що нападник був у маскуванні та видавав себе за кур’єра служби доставлення Glovo. У Служби безпеки України відсутні дані щодо того, чи пов'язані вбивства мовознавиці Ірини Фаріон і колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія.У ніч на 1 вересня правоохоронці затримали підозрюваного у вбивстві. Голова Національної поліції Іван Вигівський наголошував, що правоохоронцям знадобилося лише 36 годин, аби вийти на його слід і затримати. Він додав, що у справі про вбивство Андрія Парубія, ймовірно, є російський слід.2 вересня у коментарі журналістам чоловік натякнув, що на місці застреленого ним політика міг би бути Петро Порошенко. Підозрюваний назвав свої дії "помстою усій українській владі", а також назвав неправдою інформацію, начебто російські спецслужби його шантажували.Нагадаємо, 2 вересня у Львові відбувався чин похорону Андрія Парубія. Він розпочався о 12:00 в Архикатедральному соборі святого Юра.

У четвер, 4 вересня, Верховна Рада України підтримала за основу законопроект №13260, яким фактично повертається кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини (СЗЧ).Про це повідомив народний депутат України Олександр Федієнко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він констатував, що законопроект у першому читанні підтримали 277 народних обранців. Документ пропонує:виключити частину 5 статті 401 Кримінального кодексу України, якою передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 "Самовільне залишення військової частини або місця служби", 408 "Дезертирство", може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася до слідчого, прокурора, суду із клопотанням про намір повернутися до військової частини або до місця служби;доповнити розділ ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кримінального кодексу новим пунктом 24, яким передбачити окремі підстави для звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які під час дії воєнного стану вперше вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 407, 408, і хочуть повернутися на військову службу або вже повернулися на військову службу та несуть її;до статей 286 "Порядок звільнення від кримінальної відповідальності", 287 "Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності", "Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності" доповнити розділ XІ "Перехідні положення" новим пунктом 20-10, яким врегулювати умови та порядок звільнення військовослужбовців Збройних сил України від кримінальної відповідальності за наявності підстав.Варто зазначити, що термін добровільного повернення військових зі СЗЧ сплив 30 серпня.У серпні минулого року виповниться рік, відколи Верховна Рада декриміналізувала перший факт СЗЧ чи дезертирства.Нагадаємо, директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов наприкінці серпня повідомляв, що впродовж останніх двох тижнів спостерігається різке збільшення кількості військовослужбовців, які виявили бажання повернутися в стрій після самовільного залишення частини.

У середу, 3 вересня, Верховна Рада України в першому читанні ухвалила законопроект, який дає критичним підприємствам право на 45 днів бронювати людей, у яких неналежно оформлені облікові документи.Про це повідомив народний депутат від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.У документі йдеться про те, що такому бронюванню підлягають військовозобов’язані працівники підприємств, установ і організацій у сфері оборонно-промислового комплексу, в яких відсутній або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ, або він не перебуває на військовому обліку, або не уточнив персональні даніЗа словами нардепа за цей документ проголосували 283 представники українського парламенту.Гончаренко додав, що також Верховна Рада вирішила скоротити термін подачі правок для підготовки до другого читання цього документа.Сьогодні теж стало відомо, що в Україні збільшено обсяг бронювання персоналу для критично важливих підприємств, які розташовані біля фронту. Замість 50% бізнес тепер може забронювати 100% своїх працівників.У Міністерстві економіки пояснили, що в серпні Кабінет міністрів схвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних. Вони передбачають розширення можливостей для збереження кадрового потенціалу підприємств, що працюють у зонах бойових дій."А вже сьогодні ці зміни реалізовані на порталі "Дія". Критично важливі підприємства, які розташовані та працюють на прифронтових територіях, можуть бронювати 100% своїх військовозобов’язаних працівників", — наголосили в Мінекономіки.У відомстві додали, що таке рішення дозволяє підтримати бізнес, що продовжує працювати в найскладніших умовах і водночас забезпечити потреби оборони.Нагадаємо, що, перебуваючи на Харківщині 4 серпня, президент України Володимир Зеленський зустрівся там із представниками бізнесу, волонтерської та ветеранської спільнот, шкіл і університетів і пообіцяв збільшення відсотка заброньованих працівників у цьому регіоні.

У середу, 3 вересня, Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект №10225-д. Йдеться про легалізацію ринку з віртуальних активів (крипти) в Україні та визначення правил їх оподаткування.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі.За його словами, ухвалення цього документа за основу підтримали 246 народних обранців."Я не бачу сенсу сильно довго розписувати, про що там, оскільки буде дуже багато змін до другого читання", — зазначив Железняк.Він оприлюднив лише деякі нюанси: податки загальні будуть (18+5%) з прибутку, перший рік буде пільгова ставка 5% з виходу у фіат.Раніше голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошував, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу, тож упорядкування цього питання назріло вже давно.Тому в новому законопроекті передбачається:визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну);право власності на віртуальні активи набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду та підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі; закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше;публічна пропозиція віртуальних активів вимагає оформлення "білої книги" — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики; допуск до торгів на торгівельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включно з авторизацією та розкриттям інформації;"біла книга" є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману; маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги;постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів;захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації;визначається питання оподаткування; дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.Нагадаємо, нещодавно перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук наголошував, що Національний банк України не підтримує ідею включення віртуальних активів до складу міжнародних резервів. Українські банкіри вважають таке рішення передчасним.