У четвер, 8 травня, Верховна Рада підтримала ратифікацію угоди про копалини між Сполученими Штатами та Україною. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Нардепи проголосували за основу та в цілому. Всього 338 народних обранців підтримали ратифікацію угоди про надра. Як голосували нардепи по фракціях: "Слуга народу" — 210; "Європейська Солідарність" — 23; "Батьківщина" — 22; "За життя" — 18; "Голос" — 12; "Відновлення" — 12; "За майбутнє" — 10; "Довіра" — 18; Позафракційні — 13.Що відомо про укладення угоди щодо надр між Україною та США У ніч на четвер, 1 травня, міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів Сполучених Штатів Америки Скотт Бессент підписали угоду щодо мінералів. Укладання історичної угоди відбулося у Вашингтоні."Спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна", — повідомила українська посадовиця.Основні положення угоди про надра:в угоді записано, що всі ресурси є українською власністю;створюється інвестиційний фонд на рівних умовах — 50/50. Київ та Вашингтон спільно здійснюватимуть управління Фондом, у жодної зі сторін немає переважаючого голосу;угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони й далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт "Укрнафти" чи "Енергоатому", залишаються у власності держави;в документі не йдеться про будь-які боргові зобов’язання України перед США;угода відповідає Конституції України та не змінює її євроінтеграційний курс;документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України;наповнення Фонду здійснюватиметься виключно доходами з нових ліцензій. Це, зокрема, 50% коштів від нових ліцензій на проекти у сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проектів або заплановані у бюджеті надходження не належать до Фонду;законодавчі зміни — лише точкові. Для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж Угоду має ратифікувати український парламент;Сполучені Штати допоможуть Україні залучати інвестиції, технології та інновації через агентство DFC (Development Finance Corporation);доходи й внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні."США роблять внесок у Фонд. Крім безпосередньо коштів, вони можуть робити його і новою допомогою, наприклад, системами ППО для України. Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну – у нові проекти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково", — повідомила Свириденко.Нагадаємо, раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що угода про корисні копалини, яку підписали Україна й Америка, є повноцінним економічним партнерством. Це дасть змогу президенту Дональду Трампу вести переговори з Росією на міцнішій основі.
У вівторок, 6 травня, Комітет Верховної Ради з питань міжнародної політики підтримав ратифікацію угоди про корисні копалини між Україною та Сполученими Штатами Америки.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Комітет з питань міжнародної політики підтримав ратифікацію за основу та в цілому угоду по копалинам", — написав він на своїй сторінці у Telegram.За словами нардепа, була внесена пропозиція у текст рішення Комітету:будь-які додаткові домовленості про створення Фонду відбудови, не можуть противитися цій угоді;ця угода діє на всій території України в рамках міжнародно визнаних кордонів. Це рішення підтримали 11 нардепів, які є членами цього Комітету ВР, 11 — утримався, а двоє не взяли участі в голосуванні. Железняк уточнив, що ратифікація у Верховній Раді відбудеться 8 травня.Що відомо про укладення угоди щодо надр між Україною та США У ніч на четвер, 1 травня, міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів Сполучених Штатів Америки Скотт Бессент підписали угоду щодо мінералів. Укладання історичної угоди відбулося у Вашингтоні."Спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна", — повідомила українська посадовиця.Основні положення угоди про надра:в угоді записано, що всі ресурси є українською власністю;створюється інвестиційний фонд на рівних умовах — 50/50. Київ та Вашингтон спільно здійснюватимуть управління Фондом, у жодної зі сторін немає переважаючого голосу;угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони й далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт "Укрнафти" чи "Енергоатому", залишаються у власності держави;в документі не йдеться про будь-які боргові зобов’язання України перед США;угода відповідає Конституції України та не змінює її євроінтеграційний курс;документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України;наповнення Фонду здійснюватиметься виключно доходами з нових ліцензій. Це, зокрема, 50% коштів від нових ліцензій на проекти у сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проектів або заплановані у бюджеті надходження не належать до Фонду;законодавчі зміни — лише точкові. Для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж Угоду має ратифікувати український парламент;Сполучені Штати допоможуть Україні залучати інвестиції, технології та інновації через агентство DFC (Development Finance Corporation);доходи й внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні."США роблять внесок у Фонд. Крім безпосередньо коштів, вони можуть робити його і новою допомогою, наприклад, системами ППО для України. Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну – у нові проекти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково", — повідомила Свириденко.Нагадаємо, раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що угода про корисні копалини, яку підписали Україна й Америка, є повноцінним економічним партнерством. Це дасть змогу президенту Дональду Трампу вести переговори з Росією на міцнішій основі.
У Верховній Раді зареєстрував проект закону про створення Космічних сил у складі Збройних сил України. Раніше в Міністерстві оборони створили окремий структурний підрозділ — управління космічної політики.Про це повідомив народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський у коментарі "Суспільному"."Положення законопроекту підтримує міністр оборони, про що він заявив 16 квітня під час засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Публічні консультації з іншими зацікавленими сторонами щодо положень законопроекту не проводилися", — сказав Веніславський.У пояснювальній записці йдеться, що утворення в складі ЗСУ Космічних сил забезпечить набуття Україною "організаційно-правових, інституційних та військово-технічних спроможностей протистояти загрозі агресії Росії будь-якого іншого потенційного агресора, з космічного простору".Доцільність ухвалення такого закону обумовлені такими обставинами:удар Росії по Україні космічним засобом нападу: зокрема, ракетою "Орєшнік" завдали удару через міжнародний космічний простір;відповідні види та роди військ уже функціонують у складі Збройних сил США, Великої Британії, Франції, Китаю, Індії, Ірану, Росії й інших, з ухваленням цього закону Україна отримає можливість також стати державою, яка матиме власні Космічні сили;створення Космічних сил технічно можливе з огляду на потужний науково-інженерний та виробничий потенціал України у цій сфері, створення власних супутників для потреб сектору безпеки та оборони, що дозволить Україні зокрема отримати власну систему раннього попередження про ракетні удари противника, засоби практичної протидії ракетно-космічним ударам противника, формування власної системи захищеного супутникового зв’язку для сектору безпеки й оборони та збільшення розвідувальних спроможностей через нарощення власного сузір’я розвідувальних супутників;Україна започаткувала важливі для економіки й оборони проекти в космічному секторі з низкою країн, у тому числі з Люксембургом, Польщею, Чехією, Швецією та бере активну участь у низці інших міжнародних космічних програм – зокрема, з 2020 року є дев’ятою країною-учасницею програми "Артеміда", яку очолює США, метою якої є повернення людини на Місяць;Україна має розвинену наземну інфраструктуру, яка забезпечує можливості для самостійного й автономного управління власними космічними апаратами.Важливим кроком до утворення Космічних сил ЗСУ стало рішення Міноборони про утворення у його складі окремого структурного підрозділу — управління космічної політики.Головними завданнями цього управління є:проведення аудиту стану космічної інфраструктури;розробка законодавчої та нормативної бази;запуск пілотних проектів;організація навчання фахівців;запуск національних супутників для оборонних цілей;інтеграція космічних систем в оборонні технології.Нагадаємо, що вчора президент Володимир Зеленський оновив положення про здійснення контролю президента за діяльністю Збройних сил України. Йдеться й про інші військові формування.
У Верховній Раді України пропонують надати право громадянам віком понад 60 років підписувати контракти для проходження військової служби. Це має відбуватися на добровільній основі.Про це повідомив народний депутат України з фракції "Голос" Роман Костенко. За його словами, сьогодні у Верховній Раді України зареєстрували ініційований ним законопроект №13229.Нардеп уточнив, що документ надасть право громадянам віком 60+ добровільно підписувати контракти для проходження військової служби."Це відповідь на запит суспільства — багато мотивованих і досвідчених людей хочуть бути корисними в умовах війни, але чинне законодавство обмежує їх у цьому", — пояснив Костенко.Законопроект передбачає надання можливості підписувати однорічні контракти особам віком 60+ під час воєнного стану за згодою командира частини.При цьому для офіцерів віком 60+ потрібно отримати ще й додаткове погодження від Генерального штабу Збройних сил України."Ми маємо використовувати потенціал усіх, хто готовий боротися за перемогу. Дякую 36 колегам-депутатам, які підтримали ініціативу, а також громадськості, представникам Міноборони та Генштабу за участь у розробленні законопроекту", — підсумував Роман Костенко.У картці законопроекту № 13229 про внесення змін до закону "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо проходження військової служби за контрактом особами, які досягли граничного віку перебування на військовій службі серед його авторів є також Олександр Мережко ("Слуга народу"), Михайло Цимбалюк ("Батьківщина"), Юрій Павленко (депутатська група "Платформа за життя та мир"), Дмитро Разумков (позафракційний).Текст законопроекту на сайті Верховної Ради України відсутній.Нагадаємо, 15 квітня стало відомо, що Міністерство оборони України продовжує розширювати програму "Контракт 18-24", що призвело до збільшення кількості вакансій, за якими можна долучитись до лав ЗСУ.
У середу, 30 квітня, Верховна Рада України ухвалила законопроект про продовження терміну для спрощеного повернення на службу після першого самовільного залишення військової частини до 30 серпня.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада підтримала законопроект №13177 — врегулювання окремих питань по військовослужбовцях, які самовільно залишили військову частину. По факту продовжили строк добровільного повернення до 30 серпня 2025 року", — наголосив політик.Він зауважив, що відповідне рішення підтримали 282 нардепи. Водночас проти не було жодного голосу.Основні положення законопроекту:під час дії воєнного стану військова служба таких осіб не призупиняється, а для тих, які залишили й не повернулись до моменту припинення чи скасування воєнного стану, військова служба призупиняється з дня, наступного після припинення чи скасування воєнного стану;термін їхньої відсутності не зараховується до вислуги, впродовж цього періоду виплати, забезпечення та пільги не надаються (це положення додано Комітетом у рішенні до законопроекту);продовжується дія механізму добровільного повернення до служби до 30 серпня 2025 року. З моменту продовження військової служби таким військовослужбовцям поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України;військовослужбовці, які повернулись, можуть продовжити службу за рішенням командира, навіть за наявності порушеного кримінального провадження;військовослужбовець якому призупинено військову службу або який під час дії воєнного стану самовільно залишив службу чи дезертував, не користується правом на пільги, гарантії та компенсації, встановлені законом. На цей час члени його сім’ї також не користуються правом на пільги, гарантії та компенсації, якими вони користувалися як члени сім’ї такої особи.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що військові, які самовільного залишили військову частину, можуть повернутися на службу за оновленим алгоритмом. Зміни набули чинності з 1 березня 2025 року.
У вівторок, 29 квітня, Верховна Рада України ухвалила за основу проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне переміщення, депортацію, невиправдану затримку репатріації дитини, вербування та використання дитини у військових цілях представником іноземної держави.Про це повідомила прес-служба українського парламенту. Автори законодавчої ініціативи зазначили: ухвалення законопроекту обумовлене необхідністю забезпечення кримінально-правового переслідування за незаконне переміщення, депортацію, невиправдану затримку репатріації дитини, використання дитини у військових цілях представником іноземної держави."Відповідні дії іноземних агентів пропонується визначити як воєнні злочини", — йдеться в повідомленні.Автори документа вважають, що ухвалення цього законопроекту дозволить запобігти юридичній і фактичній безкарності за вчинення зазначених злочинів щодо українських дітей, які перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права."Це питання, особливо в умовах міжнародного збройного конфлікту з Російською Федерацією, є надзвичайно важливим і таким, що потребує невідкладного вирішення", — додали законотворці.У звіті міжнародної незалежної комісії ООН з розслідування ситуації в Україні є висновок експертів про те, що "у більшості ситуацій переміщення дітей, які розглядала Комісія, російські органи влади не намагалися сприяти возз’єднанню сімей"."Комісія встановила, що в цих ситуаціях російська влада порушила своє зобов’язання, згідно з міжнародним гуманітарним правом, усіма можливими способами сприяти возз’єднанню сімей, роз’єднаних унаслідок збройного конфлікту, що можна кваліфікувати як воєнний злочин у вигляді невиправданої затримки репатріації цивільних осіб", — йдеться у звіті.Автори документа наголосили, що широкомасштабність і систематичність наведених неправомірних дій щодо українських дітей свідчать про значний перелік залучених осіб до їх вчинення.За даними платформи "Діти війни", 19 546 українських дітей ідентифіковані як депортовані або примусово вивезені російськими агентами. За інформацією Bring Kids Back UA, вже вдалося повернути 1 293 дитини, яких депортували, примусово переселили, або вони перебували на тимчасово окупованих територіях.Нагадаємо, 18 березня керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що під контролем країни-агресорки перебувають до 1,6 мільйона українських дітей. Неповнолітні громадяни змушені жити в окупації або депортовані в Росію.
Народний депутат Артем Дмитрук, який утік до Великої Британії, зняв відео у лондонському Гайд-парку з родиною. Він одягнув на себе рясу іподиякона.Відповідні кадри народний обранець оприлюднив у своєму Telegram-каналі. На кадрах помітно, як Дмитрук разом з дружиною та двома дітьми прогулюється Гайд-парком. На ньому помітно незвичний одяг — ряса іподиякона."Найбільше диво на землі — це сім'я, де Бог у серці, мир у душі та любов у справах", — процитував Дмитрук святителя Миколу Сербського. Іподиякон — у християнстві клірик, який служить при архієреї під час його священнодій. Зокрема, носить перед ним у зазначених випадках трикирій, дикирій та рипіди, підстилаючи орлець, омиває йому руки, підносить чиновник архієрейського богослужіння, одягає та здійснює деякі інші дії.Справа Дмитрука: що відомоРаніше ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляли, що нардеп незаконно покинув Україну на День Незалежності. Сам Дмитрук у Telegram почав заявляти, що ніби його планують затримати й невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Крім того, він заявляв про буцімто фейки, що його родина і він в Молдові й українські спецслужби вимагають, аби молдовські — затримали його.Згодом слідство таки встановило, що нардеп 23 серпня 2024 року незаконно перетнув Державний кордон України у напрямку Республіки Молдови в районі пунктів пропуску "Павлівка" в зоні відповідальності відділу прикордонної служби "Велика Комарівка" прикордонного загону ДПС України. У цьому йому допомогли троє подільників. Двоє, у тому числі організатор, втекли за межі України, одного було затримано. Зокрема, останній контролював та інформував спільників про наявність патрулів поблизу прикордонного пункту, де відбувалась втеча.25 серпня генеральний прокурор повідомив Дмитруку про підозру через напади на правоохоронця та військового, замах на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганство. До того ж, відповідно до вимог КПК України, його викликали до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій на 10:00 29 серпня та 30 серпня поточного року. Дмитрук майже одразу відреагував на повідомлення йому про підозру. Він заявив, що не погоджується з таким рішенням Офісу генерального прокурора, й назвав справу "сфальсифікованою і видуманою".29 серпня Печерський районний суд міста Києва обрав чинному народному депутату України Артему Дмитруку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.Нагадаємо, що 9 вересня Офіс генерального прокурора подав клопотання до Генерального секретаріату Інтерполу щодо розшуку народного депутата Артема Дмитрука.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що Кабмін не розглядатиме питання щодо можливого зниження мобілізаційного віку. Пріоритетом залишається українська перемога та збереження державності.Про це він заявив в ефірі "Громадського радіо". За словами Стефанчука, парламент не розглядатиме питання, яке стосується зниження мобілізаційного віку в Україні.Спікер Верховної Ради зазначив, що парламент уже реалізував кроки, знизивши вік мобілізації з 27 до 25 років. Окремо надається можливість укладати контракт зі Збройними силами, щоб добровільно встати на захист держави.Стефанчук також повідомив, що Рада не змінюватиме призовний вік та не буде "гратися" з ним, адже важливо дбати не лише про оборону, а й про майбутнє країни."Той "золотий фонд" України, кому зараз від 0 до 18 років, саме вони відбудовуватимуть країну після перемоги", — зауважив він.Також, як акцентував Стефанчук, Сили оборони воюють заради цієї молоді, щоб вони у мирному майбутньому мали можливість жити та розвивати свою державу."Я думаю, що парламент не буде повертатися до цього питання — щодо зниження віку мобілізації", — резюмував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше голова Ради резервістів Сухопутних військ Збройних сил України Іван Тимочко заявляв, що наразі не є актуальними заклики західних союзників щодо зменшення мобілізаційного віку в Україні. Це пов'язано з тим, що не вичерпано ресурс в іншій віковій категорії.Також на початку січня член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, член фракції "Слуга народу" Федір Веніславський заявляв, що Верховна Рада України не розглядає жодних ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку нижче 25 років. Ба більше, ані в Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки, ані в парламенті немає жодного зареєстрованого законопроекту.
Помер народний депутат сьомого скликання Микола Жук, який у минулому входив до забороненої в Україні "Партії регіонів". Він тривалий час боровся з хворобою. Про це повідомляє Telegram-канал Верховної Ради."Керівництво Верховної Ради України, народні депутати України, керівництво та працівники Апарату парламенту висловлюють щирі співчуття з приводу смерті після тривалої хвороби народного депутата України сьомого скликання Миколи Жука", — йдеться у повідомленні.У ВР висловили щирі співчуття рідним та близьким покійного.Що відомо про Миколу ЖукаМикола Жук був депутатом Миколаївської обласної ради. У Верховній Раді України очолював підкомітет з питань молодіжної політики, сім’ї та дитинства Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.У 2012 році він був обраний народним депутатом від "Партії регіонів" по мажоритарному округу №129 (Миколаївська область), здобувши 48,04% голосів.Йому було 48 років.Нагадаємо, напередодні стало відомо про смерть народного депутата дев'ятого скликання Володимира Мороза. Він пройшов у Верховну Раду від забороненої "Опозиційної платформи — За життя" (ОПЗЖ). Чоловіку було 57 років.
У четвер, 24 квітня, комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розгляне законопроект про віртуальні активи. Це складний документ.Про це повідомив голова цього комітету Данило Гетманцев. Він зазначив, що в законопроекті понад 200 сторінок."Складний документ, який об’єднує всі основні питання щодо криптоактивів. Регулювання обігу, статус регуляторів, оподаткування", — зазначив він.Данило Гетманцев анонсував декілька пунктів документа, який розглядають українські народні депутати.Оподаткування. Пропонується найпростіша та найзрозуміліша модель — оподаткування прибутку."Тобто оподатковується різниця між тим, що власник криптоактиву протягом звітного річного податкового періоду витратив на придбання криптоактивів, і тими доходами, які він отримав від продажу цих активів", — пояснив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.Перехідний період. Передбачається, що протягом року людина може продати та задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.Данило Гетманцев пообіцяв більше розповісти про законопроект у четвер після засідання комітету.Нагадаємо, у грудні минулого року він розповідав, що вже в першому кварталі 2025 року в Україні можуть легалізувати криптовалюту. Однак при цьому на пільгові умови оподаткування розраховувати не варто.
Помер народний депутат дев'ятого скликання Володимир Мороз. Він пройшов у Верховну Раду від забороненої "Опозиційної платформи — За життя" (ОПЗЖ). Чоловіку було 57 років.Про це повідомляє Telegram-канал Верховної Ради."Керівництво Верховної Ради України, народні депутати України, керівництво та працівники Апарату парламенту висловлюють щирі співчуття з приводу передчасної смерті народного депутата України дев'ятого скликання Володимира Мороза", — йдеться у повідомленні.У ВР також висловили щирі співчуття родині та близьким нардепа. Варто зауважити, що у прес-службі не вказано інформації про причини смерті Володимира Мороза.Що відомо про Володимира МорозаВолодимир Мороз — український державний службовець та політик. Закінчив Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури і Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди.Він був головою підкомітету з питань електроенергетики та транспортування електроенергії Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.З 2014 до 2019 року Володимир Мороз обіймав посаду голови Мар’їнської районної державної адміністрації Донецької області. У 2019 році був обраний депутатом Верховної Ради дев'ятого скликання від партії "Опозиційна платформа — За життя" за виборчим округом №59 (Донецька область). Нагадаємо, 21 квітня Папа Римський Франциск помер. Йому було 87 років.
У п'ятницю, 18 квітня, президент Володимир Зеленський підписав закони щодо продовження терміну дії воєнного стану в Україні, а також продовження строку проведення загальної мобілізації ще на 90 днів. Про це свідчить дані на сайті Верховної Ради. Відтак, тепер правовий режим діятиме з 9 травня 2025 року на 90 діб до 6 серпня. Зауважимо, у середу, 16 квітня, Верховна Рада вкотре підтримала продовження в Україні воєнного стану та загальної мобілізації. Як повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк, народні обранці на засіданні Ради підтримали законопроекти №13172 і №13173. Раніше ці пропозиції зареєстрував у парламенті президент Володимир Зеленський.Всього 357 депутатів проголосували за продовження воєнного стану в країні. Проти пролонгації воєнного стану та мобілізації виступив лише представник "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. Це вже 15-те продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Раніше лідер "Європейської солідарності", пʼятий президент України Петро Порошенко розкритикував терміни голосування за воєнний стан. Він заявив, що влада "почала зловживати воєнним станом". Також керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 16 квітня заявив, що низка депутатів Верховної Ради виступають проти продовження воєнного стану. Вони дотримуються такої позиції навіть після кривавих атак на українські міста.Нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.
Якщо російсько-українська війна закінчиться, то Верховна Рада може своїм рішенням скасувати воєнний стан в Україні достроково. Але до такого кроку народні депутати вдадуться лише за досягнення мирних умов.Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв. За його словами, продовження воєнного стану на 90 днів не означає, що він обов'язково діятиме весь цей термін."Якщо буде досягнуто миру, таке рішення можна переглянути. Верховна Рада в будь-який день у будь-який час може зібратися та проголосувати про припинення воєнного стану, навіть не чекаючи закінчення цих 90 днів", — наголосив Чернєв.Також він зауважив, що скасування воєнного стану в умовах продовження війни може змінити роботу державного апарату.Він додав, що це вплине на роботу військово-цивільних адміністрацій і фінансування армії."Фактично це може призвести до капітуляції України, тому що ми не будемо вже в стані війни. Це стало би сигналом і для Російської Федерації, і для наших партнерів, які можуть зупинити допомогу Україні", — пояснив він.Як відомо, сьогодні Верховна Рада вкотре підтримала продовження в Україні воєнного стану та загальної мобілізації. Правовий режим діятиме ще щонайменше 90 діб.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.
Службі безпеці України пропонують самостійно розробляти та вносити власні законопроекти на розгляд Кабінету міністрів і президенту. Відповідний документ підтримала за основу Верховна Рада України.Про це свідчить картка законопроекта, опублікована на сайті Верховної Ради України.У пояснювальній записці йдеться про те, що зміни потрібні для врегулювання питань, якими займається СБУ, а також для адаптації цих правил до умов воєнного стану.Зараз, згідно із законом про Кабмін, право вносити проекти рішень на розгляд уряду мають лише визначені органи: секретаріат Кабміну, міністерства, центральні органи виконавчої влади (крім тих, діяльність яких координується через конкретного члена уряду), державні колегіальні органи та місцеві держадміністрації.Служба безпеки України не входить до цього переліку, тому не мала права подавати такі проекти.Зазначається, що ухвалення законопроекта сприятиме:ефективності діяльності СБУ в умовах сучасних викликів і загроз державній безпеці України;своєчасному реагуванню на системні загрози та підвищений інтерес до державних секретів в умовах правового режиму воєнного стану;вдосконалення нинішніх механізмів і усунення прогалин нормативного регулювання окремих питань щодо внесення на розгляд президента України й уряду проектів нормативно-правових актів із питань, віднесених до компетенції Служби безпеки.Нагадаємо, на початку квітня видання Financial Times із посиланням на власні джерела в українському уряді повідомляло, що СБУ розслідує витік інформації щодо проекту угоди зі США, зокрема, використовуючи поліграф. Таке доручення дав президент Володимир Зеленський.
Керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 16 квітня заявив, що низка депутатів Верховної Ради виступають проти продовження воєнного стану. Вони дотримуються такої позиції навіть після кривавих атак на українські міста.Про це політик повідомив у своєму Telegram-каналі. "Після Сум. Після Кривого Рогу. Під час наступу росіян. Багато журналістів запитують, що я про це думаю. Слів немає. Лише літери, в основному з кінця алфавіту", — написав Арахамії. Глава фракції "Слуга народу" також заявив, що "втома від війни" дається взнаки після виснажливого закордонного відрядження.Раніше лідер "Європейської солідарності", пʼятий президент України Петро Порошенко розкритикував терміни голосування за воєнний стан. Він заявив, що влада "почала зловживати воєнним станом". Варто зазначити, що 15 квітня президент Володимир Зеленський подав до парламенту проекти законів про "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та "Про продовження строку проведення загальної мобілізації". Правові режими можуть продовжити до 6 серпня.Нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.