# Верховна Рада

У липні Верховна Рада знову продовжить на 90 днів дію воєнного стану в Україні. Це також стосується і загальної мобілізації, яку проводять на території всієї країни.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На наступному пленарному тижні парламент знову, вже 16 раз, проголосує за продовження воєнного стану та загальної мобілізації", — зазначив він.Надалі в дописі він уточнив, що спочатку Рада національної безпеки й оборони України ухвалить укази, а вже далі президент внесе їх законом, потім Верховна Рада їх схвалить."Відповідно, знову на 90 днів, зі 7 серпня 2025 року до 5 листопада 2025 року", — розповів про терміни нардеп.Ярослав Железняк наголосив, що за таких обставин жодних виборів — ані місцевих, ані парламентських, ані президентських — цього року не буде. Раніше деякі джерела інформували, що планово вони мали би відбутися в жовтні цього року.Народний депутат порадив тим, хто вже розпочав розгортати передвиборчі штаби та формувати команди для виборів, згортати таку діяльність, адже в умовах воєнного стану в Україні жодні вибори неможливі.Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну незмінно діє воєнний стан і мобілізація. Востаннє Верховна Рада голосувала за їх продовження 16 квітня. Президент Володимир Зеленський підписав відповідні закони 18 квітня.Нагадаємо, спікер українського парламенту Руслан Стефанчук розповідав, що Верховна Рада України працює над створенням спеціального виборчого законопроекту. Він стосуватиметься умов і нюансів проведення виборів після закінчення війни.

Верховна Рада України працює над створенням спеціального виборчого законопроекту. Він стосуватиметься умов і нюансів проведення виборів після закінчення війни.Про це заявив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Ми напрацьовуємо цей законопроект, адже для проведення наступних виборів необхідний новий спеціальний документ", — зазначив він.За його словами, цей спеціальний законопроект регулюватиме так звані повоєнні вибори.Водночас очільник Верховної Ради зазначив, що після завершення війни на Україну чекає багато викликів.На переконання Руслана Стефанчука, їх характер у переважній більшості залежить від того, як і коли закінчиться війна. Також спікер сказав, що готуються різні сценарії."Ми готуємо різні базові сценарії для того, щоби люди могли реалізувати своє фундаментальне конституційне право на вибір. І це повинно бути в Україні", — наголосив він.Руслан Стефанчук підсумував, що, попри складні умови, українським законодавцям вдасться знайти цей правильний законодавчий компроміс.Нагадаємо, раніше спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповідав, що наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність українського парламенту неможливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.

У фракції "Слуга народу" спростовують інформацію про те, що Верховна Рада вже незабаром відправить прем'єр-міністра Дениса Шмигаля у відставку. Проте, народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк переконаний, що звільнення з посади глави уряду є неминучим, а монобільшості просто ще не давали такої вказівки.Про це народний обранець повідомив у своєму Telegram-каналі."Неправильна новина. Правильно буде "Слузі народу" поки не сказали, що вони скоро будуть звільняти Шмигаля". Ось так правильно.Железняк також прикріпив скриншот з повідомленням ЗМІ про те, що "Слуги народу" не збираються голосувати за відставку прем'єра.Як відомо, час від часу з’являються навколополітичні розмови, що Володимир Зеленський начебто "втомився" від прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Тому нібито ймовірним є звільнення з посади нинішнього очільника уряду.Раніше член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявляв, що відставка прем’єр-міністра Дениса Шмигаля під час дії правового режиму воєнного стану неможлива.Нагадаємо, раніше стало відомо, що президент України Володимир Зеленський призначив Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Він став наймолодшим на цій посаді в історії нашої країни.Водночас 21 червня під час спілкування з журналістами президент України Володимир Зеленський повідомив, що не мав розмови з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Тому про його заміну чи відставку наразі не йдеться.

У четвер, 19 червня, Верховна Рада підтримала складання мандата народного депутата Олеся Довгого.Про це повідомив нардеп від фракції "Голос" Ярослав Железняк. За його словами, складання мандату Довгого підтримали 244 депутати."В Парламенті новий антирекорд за кількістю депутатів, 398", — наголосив Железняк.Що відомо про Олеся ДовгогоЙого обрали до Верховної Ради дев’ятого скликання 2019 року як безпартійного самовисуванця за 102 округом (Кіровоградська область). Позафракційний. Член Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.Також Довгий був народним депутатом України Верховної Ради восьмого скликання — теж як безпартійний. Працював у депутатській групі "Воля народу", став заступником голови комітету з питань економічної політики.На місцевих виборах 2006 року Довгий пройшов до Київської міської ради від "Блоку Леоніда Черновецького", 28 квітня того ж року його обрали заступником голови та секретарем Київради. 2008 року на дострокових виборах до столичної ради знову став депутатом від "Блоку Леоніда Черновецького" та секретарем Київради, подав у відставку з цієї посади 2011 року, став членом комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.Олесь Довгий народився 1 листопада 1980 року в Києві. Батько — народний депутат IV-VI скликань і науковець, мама — професорка Києво-Могилянської академії.Нагадаємо, спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність парламенту неможливо. Однак після закінчення війни ініціатива про скорочення кількості нардепів до 300 має право на життя.

Народний депутат Олесь Довгий написав заяву про складання депутатських повноважень. Окрім того, він заявив, що взагалі йде з політики.Про це Олесь Довгий повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook."Іду з політики. Написав заяву про припинення повноважень народного депутата", — констатував він.Далі у своєму дописі нардеп оприлюднив "дві репліки"."Перша: не планую балотуватися й обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Друга: планую надалі підтримувати ЗСУ, соціальні та культурні проекти. Вірю в Україну, дякую своїй родині, друзям і команді за підтримку! Ціную здоровий глузд та порядність!" — наголосив Олесь Довгий.Після того, як він покине Верховну Раду, в українському парламенті залишиться 398 депутатів.Що відомо про Олеся ДовгогоЙого обрали до Верховної Ради дев’ятого скликання 2019 року як безпартійного самовисуванця за 102 округом (Кіровоградська область). Позафракційний. Член Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.Також Довгий був народним депутатом України Верховної Ради восьмого скликання — теж як безпартійний. Працював у депутатській групі "Воля народу", став заступником голови комітету з питань економічної політики.На місцевих виборах 2006 року Довгий пройшов до Київської міської ради від "Блоку Леоніда Черновецького", 28 квітня того ж року його обрали заступником голови та секретарем Київради. 2008 року на дострокових виборах до столичної ради знову став депутатом від "Блоку Леоніда Черновецького" та секретарем Київради, подав у відставку з цієї посади 2011 року, став членом комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.Олесь Довгий народився 1 листопада 1980 року в Києві. Батько — народний депутат IV-VI скликань і науковець, мама — професорка Києво-Могилянської академії.Нагадаємо, спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність парламенту неможливо. Однак після закінчення війни ініціатива про скорочення кількості нардепів до 300 має право на життя.

У середу, 18 червня, Верховна Рада ухвалила у другому читання закон щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України.Про це повідомив народний депутат від голосу Ярослав Железняк. За його словами, за документ проголосували 243 депутати.Водночас проти закону проголосували 19 нардепів, ще 34 — не голосували і дев'ять утрималися."Всі правки врахували як було у редакції Комітету", — уточнив Железняк.Водночас, як пояснив нардеп від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко, множинне громадянство допустиме:у разі набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави;у разі набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновлювачів-іноземців;у разі автоматичного набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;у разі автоматичного набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, який підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;у разі набуття громадянства України у спрощеному порядку для іноземців, що є громадянами держав, які входять до переліку тих, хто може отримати громадянство у спрощеному порядку;у разі набуття громадянином України громадянства держав з переліку тих, чиї громадяни набувають громадянство України у спрощеному порядку.Зауважимо, раніше спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що головне мета закону про множинне громадянство — врегулювати відносити з українцями, що перебувають за кордоном. Він наголосив, що цим рамковим законом наша держава дає сигнал всім громадянами, які перебувають наразі за кордоном, про те, що: "Україна не відвертається від своїх громадян".Водночас раніше голова Державної міграційної служби Наталя Науменко раніше пояснювала, що законопроект про множинне громадянство передбачає, що український паспорт можуть отримати й деякі росіяни. За її словами, це ті росіяни, які воювали на боці Збройних сил України та члени їхніх родин, а також люди, які виїхали з Росії з політичних мотивів до початку повномасштабного вторгнення.

Наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність Верховної Ради не можливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "РБК-Україна"."У нас є законопроєкт про зміни до Конституції, який внесений на початку каденції, про скорочення кількості депутатів до 300. Але, на превеликий жаль, в період воєнного стану, а до цього ковід був, у нас не було можливостей, внести, тому що під час воєнного стану ми не можемо голосувати зміни до Конституції", — сказав він.Стефанчук зазначив, що одна з головних функцій парламенту — представницька. Відтак, кількість нардепів має бути такою, щоб вона представляла всі верстви населення."І тому, коли нас було 52 мільйони — 450 депутатів, це було виправдано. Після війни нам треба подивитися, тому що я думаю, що така ідея має право на життя", — додав Стефанчук.До того ж, на думку спікера ВР, це рішення про скорочення парламенту можна встигнути ухвалити до потенційних наступних виборів. Однак, лише за умови, що війна буде закінчена."Дивіться, все можна встигнути. Питання тільки в тому, як ми і коли завершимо цю страшну війну. Тому це питання не є номер один для України, але дуже важливе в контексті післявоєнного відновлення України", — зазначив спікер ВР.Він також додав, що на сьогодні парламент налічує 399 народних депутатів. Із них у сесійній залі у середньому присутні приблизно 340-350 осіб."Фактично ви можете побачити за результатами об'єднуючих голосувань. Ця цифра в районі 340-350 народних депутатів, які постійно знаходяться в залі і беруть участь у голосуваннях", — повідомив спікер Ради.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що кількість народних депутатів в Україні може зменшитись. Це пов'язано з тим, що в державі поменшало населення. Додамо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Верховна Рада України ухвалила закон щодо вдосконалення порядку ведення військового обліку. Відтепер дані про стан здоров’я для визначення придатності до військової служби надходитимуть із цивільних медзакладів.Про це свідчить картка законопроекту №12066, який передбачає дозвіл на доступ до медичної інформації пацієнта в межах електронного обміну.Відтепер військовозобов’язаному вистачає прийти до свого терапевта в лікарні, а далі набір даних про стан його здоров’я для цілей визначення придатності до військової служби автоматично скерується з ЕСОЗ до Реєстру військовозобов’язаних "Оберіг". Це відбуватиметься через обмін з електронною системою ВЛК.Раніше заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповідала, що єдиний електронний державний реєстр військовослужбовців, який передбачає законопроект №12066, повинен спростити життя захисників України, адже стане основою для надання всіх цифрових послуг.Вона нагадала, що, коли в Міністерства оборони України ще не було "Резерв+", вже існував реєстр військовозобов'язаних "Оберіг"."Тепер, коли Міноборони має застосунок "Армія+", остаточно постала потреба у повноцінному реєстрі й для військовослужбовців", — пояснювала Черногоренко.Нагадаємо, на початку червня речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін розповідав, що Міністерство оборони України не планує подовжувати термін проходження повторної військово-лікарської комісії (ВЛК) для військовозобов’язаних з обмеженою придатністю.

Після врахування пропозицій президента України Володимира Зеленського в понеділок, 16 червня, комітет з національної безпеки Верховної Ради підтримав версію законопроекту про реєстр військовослужбовців. Він рекомендував його до розгляду в українському парламенті.Про це повідомила заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.За її словами, цей реєстр дозволить:отримувати точні та актуальні дані про особовий склад;формувати аналітику з людського резерву в режимі реального часу;зменшити вплив людського фактора на процеси."Важливо: реєстр працюватиме в Україні — під повним і цілодобовим контролем Центру реагування на кіберінциденти", — пояснила заступниця міністра оборони України.Вона акцентувала, що це не просто технічне рішення — створюється своєрідна екосистема сервісів для військових."Вона дозволить оперативно закривати потреби без черг, довідок і паперової тяганини завдяки взаємодії через унікальний військовий ідентифікатор MIL-ID", — представниця Міністерства оборони України.Підсумовуючи, вона подякувала комітету парламенту за довіру та професійну підтримку."Очікуємо на розгляд у залі Верховної Ради", — підсумувала Катерина Черногоренко.Нагадаємо, на початку червня прес-служба Міністерства оборони України повідомляла, що п’ять нових рапортів, які з’явилися в застосунку "Армія+", пов’язані з отриманням документів, виплатами та відпусткою. Усі вони — у своїх розділах і доступні для використання в оновленій версії, яку можна завантажити з App Store чи Play Market.

В Україні зароджується новий промисловий регіон. Зокрема, в Закарпатській області відкриваються дуже багато підприємств і будується велика потужність генерації.Про це розповів голова енергетичного комітету Верховної Ради України Андрій Герус під час Energy Day 2025 від Європейської бізнес-асоціації, який проходив у Києві. Його цитує "Інтерфакс-Україна"."На мою думку, у нас зараз зароджується новий промисловий регіон — Закарпаття", — зазначив він.Герус акцентував: те, скільки там видано технічних умов на під’єднання підприємств, насправді вражає."І наскільки я знаю, обленерго адекватно видає ці технічні умови, скарг немає", – пояснив голова енергетичного комітету українського парламенту.За його словами, в регіоні будується також дуже багато генерації різних типів: СЕС, ВЕС, газова генерація, про що свідчать видані технічні умови на приєднання потужності до мереж."Закарпаття демонструє дуже велику динаміку. Єдине, що не буде такої гігантоманії в радянському стилі, коли три підприємства утворюють цілу область чи місто, але зараз на Закарпатті десятки та десятки невеликих підприємств відкриваються", — додав народний депутат.Він запевнив, що за декілька років ми побачимо велику відмінність від того, яким регіон був іще років п’ять тому.Нагадаємо, нещодавно очільник Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко заявив, що хліб може подорожчати в Україні на 20% до кінця 2025 року. Причиною цьому є зростання цін на всі складові товару — борошно, дріжджі, жири, цукор. Проте це навряд чи підірве бюджет української сім'ї.

У Верховній Раді розглядають можливість вимкнення мобільного зв'язку під час повітряних тривог. Відповідні заходи є способом боротьби з російськими безпілотниками, які використовують українські sim-карти.Як повідомив в ефірі "Київ 24" член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, таке питання обговорюється, проте остаточне рішення наразі відсутнє.За його словами, в Україні існують алгоритми, які можуть автоматично блокувати картки, що використовують дрони. Відповідні заходи будуть залучені, якщо оператори підуть на зустріч потребам сектору оборони та безпеки."Використання ворогом мобільних SIM-карток для донаведення своїх засобів ураження — це достатньо серйозна проблема, яка вирішується як технічно, так і юридично", — наголосив Веніславський.Він додав, що саме мобільні оператори можуть фіксувати аномальну активність мобільних карток, які рухаються по незвичних маршрутах або на великій швидкості. В таких випадках зрозуміло, що це саме ті sim, які використовують росіяни. Втім, наразі експерти все ще вирішують, яким саме буде усунення проблеми — або вимкнення зв'язку, або блокування "активних" карток.Нагадаємо, раніше Міністерство цифрової трансформації повідомляло, що український уряд затвердив Стратегію розвитку сфери електронних комунікацій. Очікується, що до 2030 року запустять 5G, повністю відновлять мережі та буде стабільний мобільний зв’язок.

У четвер, 5 червня, Верховна Рада України ухвалила постанови, що змінюють назву 184 українських населених пунктів через невідповідність стандартам державної мови або через те, що вони містять "символіку російської імперської політики".Про це повідомила прес-служба українського парламенту. Йдеться про два документи — №11363, який підтримали 257 нардепів, і №13259, за який проголосували 258 депутатів.У постанові "Про перейменування окремих населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови" перейменовано 165 окремих населених пунктів. Ідеться про Волинську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Київську, Кіровоградську, Луганську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, Черкаську та Чернігівську області..Зокрема, місто Сорокине Довжанського району, що на Луганщині, перейменовано на місто Сорочине. Село Вячеславка на Запоріжжі стає В’ячеславка, село Каменка у Київській області — Кам’янка. Також змінено назви 18 селищ і 146 сіл.Постанова "Про перейменування окремих населених пунктів" перейменовує 19 населених пунктів (три селища та 16 сіл) Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Одеської, Тернопільської, Харківської та Хмельницької областей. Зокрема, село Петрове на Волині тепер називатиметься Цуцнів.Нагадаємо, що Верховна Рада України минулого року перейменувала понад 300 населених пунктів, назви яких містили символіку російської імперської політики або не відповідали стандартам державної мови.

У четвер, 5 червня, Верховна Рада прийняла за основу законопроект №12451 щодо визнання зниклих безвісти українських військовослужбовців померлими.Про це повідомив народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. За його словами, особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після двох років від дня закінчення воєнних дій."Вносяться зміни до ст. 46  Цивільного кодексу", — уточнив нардеп.Зазначається, що за відповідну ініціативу проголовували 262 депутати. Водночас політик зауважив, що  у разі наявності обставин, що свідчать про ймовірну смерть, суд може оголосили особу загиблою і раніше, але не менш як через шість місяців від моменту ймовірної смерті. Нагадаємо, станом на 21 квітня 2025 в Україні зниклими безвісти вважалися понад 60 тисяч осіб. Більшість людей зникли через війну та окупацію.  До того ж з травня 2023 року в Україні діє Єдиний реєстр зниклих безвісти. Проте у реєстр вносять дані усіх людей, хто зник безвісти, починаючи з 2014 року.Додамо, станом на 4 червня внаслідок збройної агресії Російської Федерації постраждало понад 2606 дітей. Загинуло 631 маленьке життя. Понад 1975 дітей отримали поранення. Ще 2244 дитини вважаються безвісти зниклими. .

У середу, 4 червня, український уряд схвалив концепцію Державної цільової національно-культурної програми сприяння вивченню та застосуванню англійської мови в Україні на 2026-2030 роки.Про це повідомив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді України Тарас Мельничук. За його словами, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок."Концепція визначає стратегічні напрями, цілі та завдання для підвищення рівня володіння англійською мовою серед населення України", — зазначив він.Представник Кабміну в парламенті додав, що це відбуватиметься, зокрема, шляхом створення сприятливого інституційного, фінансового та кадрового забезпечення для реалізації заходів програми."Визначено Міністерство культури та стратегічних комунікацій державним замовником програми", — підсумував Тарас Мельничук.Як відомо, 23 травня, Кабмін затвердив постанову, згідно з якою англійська мова стала обов'язковою для низки освітніх посад. Це стосується вишів, коледжів, профтехів та наукових установ.Народний депутат Олексій Гончаренко оприлюднив перелік посад у сфері освіти та науки, претенденти на зайняття яких зобов'язані володіти англійською мовою. За постановою уряду, англійську мову повинні опанувати:у вишах — заступники керівників, декани, завідувачі кафедр, професори, науковці, керівники міжнародних підрозділів;у коледжах — заступники з міжнародки, керівники відділів, які працюють з іноземцями;у профтехах — методисти й адміністрація, яка відповідає за співпрацю з іншими країнами;у наукових установах — завідувачі аспірантур, керівники видавництв, старші наукові співробітники тощо.Нагадаємо, що 26 червня минулого року президент України Володимир Зеленський підписав закон, який офіційно закріпив англійську мову як одну з мов міжнародного спілкування в країні.

У середу, 4 червня, Верховна Рада в першому читанні підтримала зміни щодо одноразових виплат військовим. Вони стосуються воїнів, які перебувають у полоні, а також термінів подачі документів на отримання відповідної допомоги.Про це повідомив у Telegram-каналі народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко. Він зазначив, що законопроект №13168 пропонує такі зміни: гарантують виплату 15 мільйонів гривень сім’ям загиблих військових у полоні, незалежно від причини смерті — якщо смерть настала під час перебування в полоні, це буде вважатися службовим обов’язком; збільшують термін для оформлення документів на отримання допомоги після поранення чи хвороби без інвалідності — з трьох місяців до одного року; уточнюють, як визначається розмір допомоги, якщо вона залежить від прожиткового мінімуму — сума буде розраховуватись на основі показника на 1 січня того року, коли встановлено групу інвалідності. Гончаренко також зауважив, що цей законопроект наразі проголосовано тільки в першому читанні. Далі має бути розгляд і ухвалення в цілому.Нещодавно повідомлялось, що 4 червня Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроект про компенсації за невикористані відпустки для військовослужбовців. Ініціативу підтримали 311 нардепів.Також з’явилась інформація, що військовослужбовці мають право самостійно визначати, кому виплачуватиметься їхнє грошове забезпечення у випадку потрапляння в полон. Раніше стало відомо, що військовослужбовці у віці від 18 до 24 років, які перебувають у Силах оборони України за контрактом або за призовом, можуть продовжувати навчання. Це відбуватиметься без відриву від військової служби.Нагадаємо, в Україні ветерани, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій на фронті мають право оформити одноразову грошову виплату. Проте для цього потрібно зібрати низку документів.