# війна

Ввечері 4 травня російські окупанти продовжують тероризувати Україну безпілотниками. У низці областей оголошено повітряну тривогу.Про це свідчать дані Повітряних сил Збройних сил України. Згідно з інформацією військових, наразі ворожі безпілотники фіксуються:на Дніпропетровщині в районах Солоне, Кринички, Курилівка;на півночі Сумщини.ОНОВЛЕНО 23:03Ударні БпЛА на Полтавщині, на схід від обласного центру.Варто відзначити, що, за даними Повітряних сил ЗСУ, протягом 4 травня (з 08:30 по 18:30) противник атакував Україну балістичною ракетою "Іскандер-М" та 88 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), "Гербера", "Італмас", дронами-імітаторами типу "Пародія".Водночас станом на 18:30 протиповітряною обороною було збито/подавлено 70 ворожих БпЛА. Зафіксовано влучання балістичної ракети та 14 ударних БпЛА.Зауважимо, 4 травня російські війська здійснили чергову атаку дронами по Запорізькій області, внаслідок чого постраждали цивільні об’єкти. Під удар потрапили місцевий ринок і храм. загинули двоє людей — подружжя: 51-річний чоловік і 62-річна жінка. Також постраждали четверо людей.Нагадаємо, у ніч на 4 травня Росія здійснила масований запуск ударних дронів по території України, застосувавши понад півтори сотні безпілотників різних типів. Завдяки злагодженій роботі всіх підрозділів протиповітряної оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей на Півночі, Півдні та Сході країни..

У понеділок, 4 травня, російські загарбники вдарили по Запоріжжю. Постраждали місцеві мешканці.Про це повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. Зокрема, ворожі безпілотники атакували АЗС.Внаслідок ворожого удару постраждали дві людини. Одна із них - операторка АЗС.До того ж через російський безпілотник пошкоджені вікна в багатоквартирному будинку. Медики надають допомогу постраждалим.Зауважимо, 4 травня російські війська здійснили чергову атаку дронами по Запорізькій області, внаслідок чого постраждали цивільні об’єкти. Під удар потрапили місцевий ринок і храм. загинули двоє людей — подружжя: 51-річний чоловік і 62-річна жінка. Також постраждали четверо людей.Нагадаємо, у ніч на 4 травня Росія здійснила масований запуск ударних дронів по території України, застосувавши понад півтори сотні безпілотників різних типів. Завдяки злагодженій роботі всіх підрозділів протиповітряної оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей на Півночі, Півдні та Сході країни.Також 3 травня на Сумщині ворожий дрон атакував авто поліції. Двоє правоохоронців отримали тяжкі поранення..

Україна запровадить режим тиші у війні із країною-агресоркою Росією. Він почне діяти 6 травня.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. Очільник держави відзначив, що наразі не було жодного офіційного звернення до України щодо модальності припинення бойових дій, про яке заявляється в російських соціальних мережах."Ми вважаємо, що людське життя є незрівнянно більшою цінністю, ніж "празднованіє" будь-якої річниці. У зв’язку з чим оголошуємо про режим тиші, починаючи з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня. За час, що є до цього моменту, реалістично забезпечити настання тиші. Будемо діяти дзеркально, починаючи зі вказаного моменту", — зауважив гарант.Зеленський додав, що настав час російській владі робити "реальні кроки для завершення їхньої війни, якщо вже російське міністерство оборони вважає, що не проведе парад у Москві без доброї волі України".Зауважимо, Міністерство оборони країни-агресорки Росії оголосило про перемир'я у війні проти України впродовж 8 та 9 травня. Міноборони РФ зазначило, що очікує на аналогічні дії з боку України. Нагадаємо, що 30 квітня президент України Володимир Зеленський ініціював переговори з адміністрацією США для уточнення змісту російської ініціативи щодо тимчасового припинення вогню. Він наголосив, що Київ зацікавлений у фундаментальному завершенні війни, а не в епізодичних паузах, які можуть бути використані агресором для внутрішніх ідеологічних потреб.Додамо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вважає, що подібні сигнали з боку РФ — "чергове намагання росіян сподобатися американцям" та створити ілюзію готовності до мирного врегулювання..

У понеділок, 4 травня, на Сумщині, в одному із сіл прикордоння, виявили тіло загиблого місцевого жителя.Про це повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров. За його словами, 73-річний чоловік кілька днів не виходив на звʼязок — його почали шукати.Згодом його знайшли на власному городі. Поруч з тілом чоловіка була вирва від ворожого удару."Усі обставини зʼясовуються", — зауважив Григоров.Посадовець відзначив, що житель Краснопільської громади отримав надважкі травми і загинув на місці."Щирі співчуття рідним і близьким", — додав очільник ОВА.Зауважимо, 4 травня російські війська вкотре атакували Сумщину. Ціллю ворога стали житловий сектор і зерносклад. На місцях "прильотів" спалахнули пожежі.Нагадаємо, у ніч на 4 травня Росія здійснила масований запуск ударних дронів по території України, застосувавши понад півтори сотні безпілотників різних типів. Завдяки злагодженій роботі всіх підрозділів протиповітряної оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей на Півночі, Півдні та Сході країни.Також 3 травня на Сумщині ворожий дрон атакував авто поліції. Двоє правоохоронців отримали тяжкі поранення..

Міністерство оборони країни-агресорки Росії оголосило про перемир'я у війні проти України впродовж 8 та 9 травня.Відповідна заява була опублікована у Telegram-каналі ворожого оборонного відомства. Так, Міноборони РФ зазначило, що очікує на аналогічні дії з боку України. До того ж росіяни погрожують завдати удару по центу Києва, якщо Україна "спробує зірвати святкування" у Москві."У разі спроб київського режиму реалізувати свої злочинні плани з метою зриву святкування 81-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні, Збройні сили Російської Федерації завдадуть відповідного, масованого ракетного удару по центру Києва. Росія, незважаючи на можливості, які ми маємо, з гуманітарних міркувань від таких дій раніше утримувалася. Попереджаємо громадянське населення Києва та співробітників іноземних дипломатичних представництв про необхідність своєчасно залишити місто", — йдеться у заяві оборонного відомства РФ.Нагадаємо, що 30 квітня президент України Володимир Зеленський ініціював переговори з адміністрацією США для уточнення змісту російської ініціативи щодо тимчасового припинення вогню. Він наголосив, що Київ зацікавлений у фундаментальному завершенні війни, а не в епізодичних паузах, які можуть бути використані агресором для внутрішніх ідеологічних потреб.Додамо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вважає, що подібні сигнали з боку РФ — "чергове намагання росіян сподобатися американцям" та створити ілюзію готовності до мирного врегулювання..

Наразі Україна не отримувала жодних офіційних пропозицій щодо одноденного припинення вогню 9 травня, про які домовляються Сполучені Штати Америки та країна-агресорка Росія.Про це повідомив президент Володимир Зеленський у коментарі "Суспільному"."Це війна Росії проти України. Якщо домовляються Америка і Росія, важливо, щоб наша сторона знала, про що вони говорять. Далі, припинення вогню на один день, а перед цим вбивати наших людей — це нечесно", — сказав Зеленський.Очільник держави згадав нещодавні удари Росії по Дніпру та Мерефі у Харківській області, де загинули та постраждали цивільні люди, в тому числі діти."Після такого зупинити ракетні і дронові удари по українських містах, громадах за один день до параду (у Москві — ред.), а на ранок після 9 травня вони знов будуть вбивати нас", — наголосив президент.Нагадаємо, що 30 квітня президент України Володимир Зеленський ініціював переговори з адміністрацією США для уточнення змісту російської ініціативи щодо тимчасового припинення вогню. Він наголосив, що Київ зацікавлений у фундаментальному завершенні війни, а не в епізодичних паузах, які можуть бути використані агресором для внутрішніх ідеологічних потреб.Своєю чергою, очільник Кремля Володимир Путін ще не визначився щодо дат, коли начебто діятиме анонсоване "перемир'я" на 9 травня. Остаточного рішення ще немає..

У понеділок, 4 травня, російські війська вкотре атакували Сумщину. Ціллю ворога стали житловий сектор і зерносклад.Про це повідомив пресцентр Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Також рятувальники показали фото та відео наслідків атаки."Росіяни вчергове атакували Сумський район. Під ударами опинилися житловий сектор та зерносклад", — зазначили в ДСНС.На місцях "прильотів" спалахнули пожежі."Через загрозу повторних повітряних атак рятувальники призупиняли гасіння пожеж та слідували в безпечне місце", — зазначили в ДСНС.Станом на вечір 4 травня усі осередки горіння ліквідовані. Інформація про травмованих не надходила.Як відомо, у ніч на 4 травня Росія здійснила масований запуск ударних дронів по території України, застосувавши понад півтори сотні безпілотників різних типів. Завдяки злагодженій роботі всіх підрозділів протиповітряної оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей на Півночі, Півдні та Сході країни.Нагадаємо, 3 травня на Сумщині ворожий дрон атакував авто поліції. Двоє правоохоронців отримали тяжкі поранення.Читайте також: Рашисти заявили про просування та захоплення села на Сумщині: що кажуть у ЗСУ.

Російські окупанти продовжують атаки на енергетичну інфраструктуру України, зосереджуючи удари на об’єктах, що забезпечують видобуток і виробництво енергоресурсів. Під посиленим прицілом — виробничі підприємства "Нафтогазу".Про це повідомили у пресслужбі компанії "Нафтогаз Україна"."Росіяни збільшують кількість атак на виробничі підприємства "Нафтогазу", — йдеться у повідомленні.У компанії уточнили, що за добу ворог атакував п'ять об'єктів "Нафтогазу" у Сумській та Харківській областях. "Через пошкодження обладнання довелося зупинити виробничі процеси", — зазначили в пресслужбі.Також там зауважили, що такі систематичні удари ускладнюють підготовку до зими."Ми робимо все можливе, щоб мінімізувати наслідки. Над цим вже працюють наші фахівці спільно з ДСНС", — запевнили в "Нафтогазі".Як відомо, 30 квітня Кабінет міністрів України розпочав масштабну підготовку енергетичного сектору до майбутнього опалювального сезону, виділивши значні кошти на закупівлю та встановлення автономних котелень. Крім того, влада працює над вирішенням боргів підприємств теплокомуненерго перед "Нафтогазом" для стабілізації постачання газу.До того ж уряд запланував створення додаткових інструментів для виконання Планів стійкості у співпраці з приватним сектором. Уряд запускає механізм державної підтримки для великого та середнього бізнесу для будівництва власної розподіленої генерації.Нагадаємо, 2 травня війська країни-агресорки атакували газову інфраструктуру України. Під ударами були об'єкти у трьох регіонах.Читайте також: Удари по енергетиці: скільки разів з початку року ворог атакував об'єкти "Нафтогазу".

Президент Фінляндії Александр Стубб озвучив припущення, що розпочата Росією війна проти України не завершиться у поточному році та триватиме протягом усього 2026 року. Під час спільного виступу з чеським колегою Петером Павелом він наголосив, що попри наявність кількох варіантів розвитку подій, світ має готуватися до подальшої активної фази бойових дій.Політика цитує видання "Укрінформ".Три сценарії майбутнього від СтуббаФінський лідер зазначив, що на сьогодні аналітики розглядають три базові моделі розвитку ситуації: затяжний конфлікт, укладання мирної угоди або ж повний розгром однієї зі сторін. На думку Стубба, реалії вказують на те, що бої триватимуть далі."Ми вважаємо, що цього року перший сценарій є найімовірнішим, і ми насправді бачимо набагато сильнішу Україну зараз", — заявив Стубб, оцінюючи стійкість української оборони.Питання Статті 5 НАТО та ризики для РосіїТоркаючись теми безпеки Альянсу, президент Фінляндії зауважив, що для Росії було б вкрай необачно намагатися перевірити готовність НАТО до колективної оборони. Стубб переконаний, що військовий напад РФ на країни блоку є малоймовірним через високу ціну такої агресії."Якщо я дивлюся, наприклад, на позицію Фінляндії, яка зрештою була створена для захисту від загрози безпеці зі Сходу, мене це зовсім не хвилює. Я думаю, що планка для цього просто занадто висока не лише щодо Фінляндії, а й для Альянсу загалом", — пояснив він свою позицію.Загроза гібридної агресіїПопри низьку ймовірність прямого зіткнення, лідер Фінляндії попередив про постійну небезпеку прихованих атак з боку Москви. Йдеться про широкий спектр ворожих дій, які вже фіксуються в Європі:інтенсивна інформаційна війна та пропаганда;регулярні порушення повітряного простору суверенних держав;навмисне пошкодження підводних кабелів зв’язку та іншої критичної інфраструктури;організація диверсійних актів на території країн-партнерів.Нагадаємо, раніше радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що політичний трек переговорів щодо завершення війни в Україні наразі призупинено через значне загострення конфлікту на Близькому Сході. Водночас гуманітарний напрямок, зокрема процес обміну полоненими, продовжує працювати у штатному режимі..

Російська сторона двічі зверталася до України з проханням передати їй двох військовополонених із Північної Кореї, яких українські військові захопили в Курській області у січні 2025 року. За словами керівника секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдана Охріменка, Росія не виявляє інтересу до інших іноземців, які воювали на її боці та потрапили в український полон, передає "Укрінформ".Він зазначив, що російська сторона загалом неохоче включає своїх громадян або іноземних найманців у процеси обміну, і винятком стали саме військові з КНДР.В Коордштабі наголошують, що питання подальшої долі полонених є юридично складним. Відповідно до міжнародного гуманітарного права, відповідальність за військовополонених несе держава, яка залучила їх до участі у бойових діях — у цьому випадку Росія. Водночас українська сторона заявляє, що будь-які рішення можливі лише після узгодження правових механізмів із дипломатами та юристами."Інколи їх (росіян — прим. ред.) доводиться вмовляти забирати своїх громадян. Це стосується також іноземців, які воювали за Росію. У нас у полоні їх уже достатньо багато. У перемовному процесі росіяни ними не цікавляться. Не було жодного запиту від російської сторони, крім щодо північних корейців. Кілька разів вони запитували, чи готові ми віддати саме північнокорейців", — зазначив Охріменко.Також в Координаційному штабі нагадали про положення Женевських конвенцій, зокрема принцип невидворення: якщо полонений відмовляється від повернення, він не може бути примусово переданий без відповідної процедури."Якщо дипломати, юристи знайдуть механізм, який зможе відповідати цим вимогам, то ми готові розглянути відповідні пропозиції. Свого часу Україна ратифікувала Третю і Четверту Женевські конвенції і ми повинні їх дотримуватися, тому що Росія, хоча сама їх і не дотримується, може нас підло звинуватити у порушенні норм міжнародного гуманітарного права і у створенні прецеденту у цьому питанні. І, згадуючи Третю Женевську конвенцію, є принцип невидворення. Якщо військовополонений не хоче повертатися, а іншого механізму немає, то ми будемо їх утримувати стільки, скільки буде потрібно для вирішення цього питання", — підсумував експерт.Нагадаємо, нещодавно у КНДР відкрили музей із виставкою озброєння, яке північнокорейська сторона називає трофейним, нібито захопленим у Сил оборони України..

Російський обстріл Мерефи Харківської області 4 травня забрав життя чотирьох людей, ще 16 осіб отримали поранення у власних домівках. Атака на житловий сектор спричинила масштабні руйнування приватної власності та комерційних об'єктів у місті.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.Наслідки ворожого обстрілуЗа попередньою інформацією, внаслідок терористичної атаки загинуло четверо людей. Ще 16 мирних жителів отримали поранення різного ступеня тяжкості; наразі медики надають потерпілим усю необхідну екстрену допомогу. Окрім людських втрат, зафіксовано суттєві матеріальні збитки. Зокрема, під вогонь потрапили:10 приватних житлових будинків;чотири торгівельні заклади (магазини);станція технічного обслуговування (СТО);два цивільні автомобілі.. Реакція влади на терорСвириденко подякувала рятувальним та екстреним службам за оперативну ліквідацію наслідків обстрілу. Вона наголосила, що такі дії агресора є цілеспрямованим тиском на мирне населення України."Це свідома тактика Росії — залякувати, виснажувати та вбивати цивільних. Такий терор не можна залишати без відповіді", — заявила посадовиця.За словами Свириденко, для зупинення подібних атак необхідна консолідація зусиль міжнародних партнерів та подальше посилення захисту українського неба.Нагадаємо, 3 травня російські окупаційні війська здійснили черговий терористичний акт, атакувавши житлову забудову у Дніпрі. Внаслідок ворожого удару зафіксовано руйнування цивільної інфраструктури та поранення серед мирного населення.Також 3 травня російські окупаційні війська завдали чергового удару по Запоріжжю, у результаті чого постраждали мирні мешканці та цивільна інфраструктура. Серед поранених внаслідок ворожої атаки опинилася 12-річна дитина.Варто зазначити, що протягом дня 3 травня російські війська здійснили масовану повітряну атаку на Україну, застосувавши понад дві сотні дронів та ракети різних типів. Силам оборони вдалося нейтралізувати 175 ворожих безпілотників та п'ять керованих авіаційних ракет Х-59/69 у північних, південних та центральних регіонах..

Україна готується до вирішального літа, яке визначить долю подальшого протистояння з агресором. На саміті в Єревані Володимир Зеленський акцентував на важливості примусу Росії до миру, поки Кремль вагається щодо своїх наступних кроків на фронті.Про це глава держави заявив під час саміту Європейської політичної спільноти в Єревані.Вибір Кремля: ескалація чи переговориЗа словами українського лідера, саме літній період 2026 року стане точкою прийняття ключових рішень для Москви. Росія опиниться перед вибором між продовженням масштабної агресії та пошуком політичного врегулювання конфлікту."Це літо буде тим моментом, коли Путін буде вирішувати, що робити далі. Розширювати цю війну чи переходити до дипломатичних шляхів", — наголосив президент.Роль світової спільнотиЗеленський зауважив, що позиція цивілізованого світу має бути непохитною та спрямованою на примус агресора до миру. Україна разом із партнерами повинна створити умови, за яких дипломатичне рішення стане для РФ єдиним можливим виходом."І ми повинні штовхати його в напрямку дипломатії", — заявив президент, звертаючись до учасників саміту.Нагадаємо, 4 травня президент Володимир Зеленський у Вашингтонському форматі обговорив із лідерами Європейського Союзу виробництво систем протиповітряної оборони та захист української енергосистеми напередодні зими. Важливою частиною переговорів стали нові фінансові внески від Канади та підтвердження стабільного постачання ракет від партнерів..

Уряд офіційно знизив фінансовий поріг для прифронтових областей у проєктах із захисту критичної інфраструктури, врахувавши реальні можливості місцевих бюджетів. Зміни дозволять громадам оперативніше запускати проєкти в енергетиці та водопостачанні, щоб встигнути підготуватися до складних умов зими.Про це у Telegram-каналі повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко.Пільгові умови для прифронтових територійЗа даними посадовиці, для більшості регіонів України частка місцевого співфінансування залишається на рівні не менше 20%. Водночас уряд пішов на суттєві поступки для областей, що перебувають під постійними обстрілами або мають найбільше навантаження. Відтепер обсяг обов'язкового внеску з місцевих бюджетів знижено:до 10% — для Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей;до 15% — для Дніпропетровської області.Свириденко зауважила, що кошти громад залучатимуться виключно для захисту об'єктів комунальної власності. Крім того, органи місцевого самоврядування отримали право надавати безповоротну фінансову допомогу місцевому бізнесу з резервних фондів для реалізації Планів стійкості.Масштаби та цілі програмиЗагальний бюджет Планів стійкості оцінюється у 278 мільярдів гривень, з яких держава вже виділила 22,8 мільярда на невідкладні захисні роботи. "Це дасть громадам можливість швидше переходити від планування до реалізації — фінансувати роботи та запускати проєкти в енергетиці, теплопостачанні та водопостачанні", — зазначила Свириденко.Водночас за словами прем'єрки, головним завданням залишається вчасне виконання всіх запланованих заходів, щоб гарантувати стабільну роботу інфраструктури в умовах можливих атак протягом наступного опалювального сезону.Нагадаємо, Кабінет міністрів України розпочав масштабну підготовку енергетичного сектору до майбутнього опалювального сезону, виділивши значні кошти на закупівлю та встановлення автономних котелень. Крім того, влада працює над вирішенням боргів підприємств теплокомуненерго перед "Нафтогазом" для стабілізації постачання газу..

Українська розвідка оприлюднила детальний розбір російського безпілотника "Клин", показавши його конструкцію, компоненти та використання технологій штучного інтелекту.Що відомо про дронЗа даними Головного управління розвідки Міноборони, "Клин" розробляє та виробляє російська компанія "Робоавиа" в Ростовській області РФ. Дрон має схему "дельта-крило", довжину 1,6 метра та розмах крил 1,9 метра.Його бойове навантаження становить до 5 кілограмів — це може бути кумулятивна або фугасна бойова частина. Максимальна заявлена швидкість під час атаки — до 300 км/год.Іноземні компоненти та "штучний інтелект"Особливістю "Клина" є використання системи машинного зору з елементами штучного інтелекту для автоматичного наведення на ціль. Обчислювальна система побудована на модулі Nvidia Jetson TX2 (США), який відповідає за обробку даних і "розпізнавання" об’єктів.Серед інших ключових компонентів:електродвигун Scorpion F-4225-500KV V2 (Китай);польотний контролер Cube Orange (Австралія);навігаційний модуль Holybro F9P з RTK (Китай);радіозв’язок на базі LoRa-модуля Ra-01H (Китай).Крім того, розвідка зазначає, що у системі також виявлено елементи виробництва США, Швейцарії, Тайваню та Південної Кореї.Додамо, попри санкції, у дронах, якими Росія атакує Україну, й надалі знаходять деталі, виготовленні 2025 року в країнах-союзниках. Це свідчить про обхід обмежень і важливість посилення санкційного тиску.Нагадаємо, за інформацією президента України Володимира Зеленського, всього за цей тиждень Росія випустила по Україні близько 1 600 ударних дронів, майже 1 100 керованих авіаційних бомб і три ракети. Росіяни намагаються масованими атаками перевантажити українську протиповітряну оборону..

У понеділок, 4 травня, президент Володимир Зеленський у Вашингтонському форматі обговорив із лідерами Європейського Союзу виробництво систем протиповітряної оборони та захист української енергосистеми напередодні зими. Важливою частиною переговорів стали нові фінансові внески від Канади та підтвердження стабільного постачання ракет від партнерів.Про це йдеться у Telegram-каналі глави держави.Оборона та посилення повітряного щитаЯк зазначив президент, головною темою переговорів стало зміцнення протиповітряної оборони, зокрема питання виробництва європейських систем і ракет. Учасники зустрічі, серед яких були Еммануель Макрон, Кір Стармер, Джорджа Мелоні та інші лідери, обговорили програму PURL та перспективи створення власних антибалістичних засобів для Європи.Окрему подяку Зеленський висловив Канаді за фінансовий внесок. Перед початком офіційної частини Марк Карні оголосив про виділення додаткових 200 мільйонів доларів на підтримку програми PURL. Водночас Марк Рютте підтвердив, що постачання антибалістичного озброєння для українського війська відбувається згідно з планом.Дипломатія та фронтові реаліїПід час обговорення ситуації на передовій партнери України наголосили на суттєвому зміцненні позицій ЗСУ. "Вдячний нашим воїнам", — заявив президент.Торкнулися лідери й складних дипломатичних питань, зокрема впливу війни в Ірані на переговорні процеси. Через загострення конфлікту в регіоні наразі спостерігається пауза у перемовинах, тож учасники шукали шляхи активізації контактів із залученням США та ЄС.Підготовка енергосистеми до зимиВажливим етапом зустрічі став розгляд пакету підтримки української енергетики на суму 90 мільярдів євро. Зеленський наголосив на необхідності оперативного надходження цих коштів для реалізації планів стійкості до початку холодів.Нагадаємо, 3 травня президент Володимир Зеленський провів переговори з главою уряду Норвегії Йонасом Гаром Стере щодо постачання газу та реалізації стратегічної угоди про дрони. Сторони зосередилися на захисті критичної інфраструктури від атак Кремля та залученні приватного сектору до співпраці.Також Україна отримає новий пакет оборонної допомоги від Фінляндії, кошти з якого спрямують на зміцнення протиповітряної оборони. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Петтері Орпо 3 травня Володимир Зеленський запропонував розширити співпрацю у сфері виробництва безпілотників.Цікаво, що 3 травня президент Володимир Зеленський провів низку стратегічних зустрічей із прем’єр-міністрами Великої Британії та Чехії задля зміцнення міжнародної коаліції. Ключовими темами переговорів стали оборонна підтримка, боротьба з російським тіньовим флотом та інтеграція України до європейської спільноти..