# війна

По Україні запроваджують новий підхід до оголошення повітряних тривог. Відтепер у всіх областях сповіщення про небезпеку буде оголошуватися порайонно.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко."Запроваджуємо по всій країні новий підхід до оголошення повітряних тривог — порайонне оповіщення. ДСНС разом із Повітряними силами та ОВА запустили поділ на райони по всій країні, окрім Донецької та Луганської областей. Диференціація сигналу за окремими районами допоможе скоротити тривалість тривог у тих громадах, де в конкретний момент немає реальної загрози. Про це давно просили бізнес і місцеві громади, щоб підприємства могли працювати без простоїв", — розповіла посадовиця.За словами Свириденко, на першому етапі система пройшла тестування у 13 регіонах. Тепер вона розширена на всі області. До того ж вона відзначила, що новий підхід уже суттєво скоротив тривалість тривог. Особливо це відчутно у прифронтових і центральних регіонах."Найбільший ефект фіксуємо в Дніпропетровській області, там деякі громади отримали понад 100 додаткових діб без тривог. У Сумській області час тривог скоротився на 50 днів, Харківській — більш ніж на місяць у деяких громадах. Це дає змогу критичній інфраструктурі та бізнесу працювати стабільніше й підтримувати економічну активність у регіонах. Крім цього, передача сигналу від Повітряних сил до ДСНС тепер триває не кілька хвилин, а 8–15 секунд, що підвищує оперативність реагування", — додала прем'єрка.Нагадаємо, раніше у Запорізькій області збільшили тривалість комендантської години. Зміни торкнулися лише кількох громад. Додамо, за даними КМДА, у Києві запровадять цифрові перепустки для пересування під час комендантської години. Вони діятимуть у місті з 2026 року..

На сьогодні 63% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. При цьому близько третини не готові відповісти, коли закінчиться війна.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології. Так, згідно з опитуванням, 63% респондентів зазначили, що готові терпіти війну стільки, скільки знадобиться. У вересні цей показник становив 62%. Ще 1% опитаних відповіли, що готові витримувати війну близько року.Водночас частка тих, хто очікує швидшого завершення бойових дій, скоротилася. Про завершення війни протягом пів року або кількох місяців заявили 15% респондентів, тоді як у вересні таких було 21%. При цьому суттєво зросла кількість українців, які не змогли дати відповідь на це запитання — з 13% до 21%.Також результати дослідження свідчать, що:лише 9% опитаних очікують завершення війни до початку 2026 року (у вересні — 18%);14% вважають, що бойові дії можуть завершитися в першій половині 2026 року.Таким чином, лише близько чверті українців розраховують на завершення війни в умовно недалекій перспективі. Натомість 11% респондентів очікують закінчення війни у другій половині 2026 року, а 32% — у 2027 році або пізніше. Ще 33% опитаних відповіли "не знаю", що на 10 відсоткових пунктів більше, ніж у вересні.Нагадаємо, більшість громадян України продовжує негативно ставитися до Російської Федерації. Погане ставлення до країни-агресора висловило 91 відсоток опитаних, і лише чотири проценти — позитивне.Додамо, раніше результати опитування Київського міжнародного інституту соціології показали, що російський "мирний план" категорично неприйнятний для українців — так вважає 75% респондентів. Лише 17% наших співгромадян готові до російської версії миру..

Американські чиновники на переговорах із президентом Володимиром Зеленським у Берліні не йдуть на компроміс щодо мирної угоди для закінчення війни.Про це повідомляє The Wall Street Journal, передає "РБК-Україна"."Переговори між Україною та її західними партнерами перетворилися на перетягування каната, навіть без участі Росії за столом переговорів. Вашингтон наполягає на швидких рішеннях, тоді як Зеленський та його європейські прихильники стверджують, що залишаються суттєві розбіжності, які необхідно вирішити", — йдеться у статті.Журналісти зауважили, що переговори продовжаться в понеділок, 15 грудня, і до них планують приєднатися кілька європейських лідерів. Серед ключових пунктів суперечок — незгода України з вимогою США щодо виведення українських військ з частини східного Донбасу. Водночас українські та європейські посадовці наполягають на необхідності чітко визначити дії Сполучених Штатів у разі порушення Росією потенційної мирної угоди та повторного нападу на Україну.Обидва ці питання, за даними WSJ, стануть центральними під час подальших переговорів у Берліні. Після завершення зустрічей пізно ввечері спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив, що сторони провели поглиблені обговорення запропонованого мирного плану."Було досягнуто значного прогресу, і вони знову зустрінуться завтра вранці", — сказав він.Водночас співрозмовник WSJ, обізнаний із перебігом переговорів у Берліні, схарактеризував їх як складні, зазначивши, що американська сторона, ймовірно, не готова йти на компроміси щодо власного проекту мирної угоди.Нагадаємо, 14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах.Як відомо, українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов.З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.Варто зауважити, що 14 грудня Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами дорогою до Берліна, що Україна та США розглядають рамковий "мирний план", який складається з 20 пунктів. Наприкінці документа є окреме положення про припинення вогню. За його словами, воно має надзвичайно важливе значення..

Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що Київ не повинен йти на поступки і віддавати країні-агресорці Росії Донбас, адже тоді РФ точно продовжить захоплювати всю Україну.Таку заяву посадовиця зробила перед засіданням міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі."Донбас — це не кінцева мета Путіна. Якщо вони отримають Донбас, то фортеця впаде, і тоді вони точно продовжать захоплювати всю Україну. Якщо Україна піде (з Донбасу — ред.), то інші регіони також опиняться в небезпеці. Ми знаємо це з історії, і ми повинні засвоювати її уроки. Для сталого миру не повинно бути жодного умиротворення агресора", — наголосила Каллас.Вона також зазначила, що гарантії безпеки для України "це не можуть бути папери чи обіцянки". На думку, Каллас, забезпечити Києву повну безпеку можуть тільки війська."Це мають бути реальні війська й можливості, щоб Україна могла захистити себе. Як я вже казала, за останні сто років Росія напала щонайменше на 19 країн, на деякі навіть по три-чотири рази. Жодна з цих країн ніколи не нападала на Росію, тому РФ не потрібні жодні гарантії безпеки. Гарантії безпеки потрібні всім іншим", — зазначила Каллас.Посадовиця додала, що у ЄС "на столі є кілька варіантів" вирішення питання щодо фінансування України. Відтак, цей тиждень є "дуже важливим"."Найбільш надійним варіантом є репараційна позика, і саме над цим ми працюємо. Ми ще не досягли мети, і це стає дедалі складніше, але ми працюємо. У нас ще є кілька днів", — зауважила Каллас.Нагадаємо, 14 грудня президент Володимир Зеленський у коментарі журналістам заявив, що Сполучені Штати Америки запропонували компроміс щодо Донбасу. Зокрема, американці пропонують Росії не заходити на частину Сходу, а Силам оборони України вийти з цієї території..

У понеділок, 15 грудня, на Дніпропетровщині затримуються низка поїздів. Причина — ворожі обстріли.Про це повідомила прес-служба "Укрзалізниці"."У результаті ворожого обстрілу на Дніпропетровщині, маємо знеструмлення контактної мережі. Резервні тепловози вже виведені, залізничні енергетики поступово відновлюють рух електротягою, але затримки поки що зберігаються", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що поки із затримками курсують поїзди:№119 Дніпро — Холм (+3 год);№120 Холм — Дніпро (+3:40);№75/76 Київ — Кривий Ріг (+ 4:25);№37/38 Київ — Запоріжжя (+4:10);№79/80 Дніпро — Львів (+6:30)."Всі відхилення від розкладу традиційно зібрано на порталі uz-vezemo. Деякі приміські поїзди також курсуватимуть із затримками 3-4 години, мова про напрямок Дніпра та Кривого Рогу. Зокрема, поїзд №6008 Пʼятихатки — Дніпро прямує із затримкою 3 години, а №6501 Пʼятихатки — Кривий Ріг 4 години", — додали в УЗ.Нагадаємо, зранку 11 жовтня "Укрзалізниця" отримали повідомлення про замінування трьох поїздів далекого сполучення. Поїзди були вимушено зупинені. Інформація про замінування поїздів стосувалась таких сполучень: №68/20 Київ — Варшава; №733 Дніпро — Київ; №748 Тернопіль — Київ.Зазначимо, голова АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський заявив, що російські окупанти активно атакують залізничну інфраструктуру у Сумській та Чернігівській областях. Він вважає, що головна мета ворога — обрізати сполучення з прифронтовими територіями..

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 158 бойових зіткнень. Збройні сили України потужно оновили втрати військ країни-агресорки.Про це свідчать дані Генерального штабу ЗСУ."За минулу добу авіація та ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили три райони зосередження особового складу, п’ять пунктів управління, шість артилерійських засобів та один інший важливий об’єкт російських загарбників", — йдеться у повідомленні.Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 15.12.25 орієнтовно склали:особового складу — близько 1 189 470 (+980) осіб;танків — 11 412 (+2) од;бойових броньованих машин — 23 731 (+10) од;артилерійських систем — 35 105 (+64) од;РСЗВ — 1 570 (+3) од;засоби ППО — 1 261 (+2) од;літаків — 432 од;гелікоптерів — 347 од;БпЛА оперативно-тактичного рівня — 90 777 (+653) од;крилаті ракети — 4 073 од;кораблі / катери — 28 од;підводні човни — 1 од;автомобільна техніка та автоцистерни — 70 005 (+207) од;спеціальна техніка — 4 026.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбулося одне бойове зіткнення. Ворог завдав трьох авіаційних ударів, скинувши шість керованих бомб, здійснив 152 обстріли, зокрема шість — із реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку вчора відбулося 11 бойових зіткнень поблизу Синельникового, Приліпки, Вовчанська та у бік Колодязного.На Куп’янському напрямку минулої доби відбулося три атаки окупантів. Сили оборони відбивали штурмові дії противника у бік Петропавлівки й Піщаного.На Лиманському напрямку ворог атакував 13 разів, намагаючись просунутися вперед у районах населених пунктів Новоєгорівка, Колодязі, Новоселівка, Середнє та Зарічне.На Слов’янському напрямку українські воїни минулої доби відбили сім ворожих атак. Підрозділи окупантів намагалися просунутися в районах Ямполя, Серебрянки та Переїзного.На Краматорському напрямку зафіксовано одне боєзіткнення у районі Часового Яру.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 24 атаки поблизу Олександро-Шультиного, Щербинівки, Плещіївки, Іванопілля, Яблунівки та у бік Софіївки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 47 штурмових і наступальних дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Никанорівка, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопавлівки.На Олександрівському напрямку Сили оборони відбили 17 атак поблизу населених пунктів Олександроград, Новоселівка, Соснівка, Вербове, Красногірське, Привільне, Злагода та Рибне.На Гуляйпільському напрямку ворог здійснив 13 штурмових дій, українські захисники відбили атаки в районах Солодкого, Гуляйполя та у бік Варварівки.На Оріхівському напрямку противник наступав один раз: у бік Приморського.На Придніпровському напрямку минулої доби ворог здійснив одну невдалу спробу наблизитись до наших позицій у районі Антонівського мосту.. Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявляли, що українські війська продовжують поступове просування в межах та поблизу Куп’янська Харківської області, маючи певні успіхи..Додамо, командир 429 окремого полку безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко заявляв, що у Куп'янську ЗСУ знищили газову трубу, через яку російські окупанти просочувалися до міста. Через це шлях рашистам до міста перекрито..

Вночі 15 грудня війська країни-агресорки завдали ударів по Дніпропетровщині. Постраждали двоє людей.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Зокрема, внаслідок обстрілу в Синельниківському районі пошкоджено об’єкти інфраструктури, виникла пожежа."Під час її ліквідації російські війська завдали повторного удару. Поранень зазнали рятувальник і працівник підприємства. Постраждалих госпіталізовано до лікарні", — йдеться у повідомленні.До того ж у Кам’янському та Павлоградському районах також виникли пожежі. Пошкоджено об’єкти інфраструктури та транспортне підприємство."Усі пожежі ліквідовано", — додали у ДСНС.. Нагадаємо, у ніч на 13 грудня російські війська завдали масованого ракетно-дронового удару по енергетичній інфраструктурі України, цілячись по об’єктах генерації, розподілу та передачі електроенергії. Внаслідок атаки були зафіксовані знеструмлення споживачів у шести регіонах.Раніше повідомлялось, що 13 грудня, російські війська здійснили одну з найбільш масованих повітряних атак на Одещину. Внаслідок ударів пошкоджено критичні об'єкти цивільної, енергетичної та промислової інфраструктури..

У неділю, 14 грудня, під час перемовин у Берліні президент Володимир Зеленський погодився відмовитись від вступу України до Північноатлантичного альянсу в обмін на чіткі безпекові гарантії від Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу.Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела."Президент Володимир Зеленський запропонував відмовитися від прагнень України приєднатися до військового альянсу НАТО під час п'ятигодинних переговорів з американськими посланцями в Берліні в неділю, щоб покласти край війні з Росією", — йдеться у повідомленні.Журналісти відзначили, що така заява Зеленського означає істотну зміну в позиції Києва. Наголошується, що цей крок є "значним зрушенням для України", адже Київ боровся за вступ до НАТО, щоб мати захист від російських атак у майбутньому та включив це прагнення до своєї Конституції."Із самого початку Україна прагнула вступити в НАТО, це реальні гарантії безпеки. Деякі партнери зі США та Європи не підтримали цей напрямок. Таким чином, сьогодні двосторонні гарантії безпеки між Україною і США, гарантії, аналогічні до статті 5, які надають нам США, а також гарантії безпеки від європейських колег та інших країн — Канади, Японії — це можливість запобігти ще одному російському вторгненню", — цитує Reuters Зеленського.У агентстві також відзначили, що російський диктатор Володимир Путін неодноразово вимагав від України офіційно відмовитися від вступу до НАТО та вивести війська з приблизно 10% Донбасу, які досі контролює Київ. Крім того, співрозмовники журналістів зауважили, що Путін також хоче отримати "письмове" зобов'язання від основних західних держав не розширювати альянс НАТО на схід, що формально виключає членство України, Грузії, Молдови та інших колишніх радянських республік.Нагадаємо, 14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах.Як відомо, українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов.З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.Варто зауважити, що 14 грудня Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами дорогою до Берліна, що Україна та США розглядають рамковий "мирний план", який складається з 20 пунктів. Наприкінці документа є окреме положення про припинення вогню. За його словами, воно має надзвичайно важливе значення..

Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що наразі критичний момент мирних переговорів по Україні. Ба більше, на сьогодні сторони ближче до досягнення мирної угоди, ніж будь-коли.Таку заяву він зробив в інтерв'ю каналу Buitenhof."Я думаю, ми знаходимося в критичному моменті мирних переговорів, і водночас ми, ймовірно, ближче до мирної угоди, ніж будь-коли за ці чотири роки", — вважає Стубб.За словами лідера Фінляндії, зараз триває робота одразу над трьома документами:перший — це рамковий документ 20-пунктового мирного плану;другий — гарантії безпеки для України;третій — відновлення країни.Стубб відмітив, що над документами працюють українська делегація спільно з представниками США та Європейського Союзу. Нагадаємо, 14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах.Як відомо, українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов.З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.Варто зауважити, що 14 грудня Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами дорогою до Берліна, що Україна та США розглядають рамковий "мирний план", який складається з 20 пунктів. Наприкінці документа є окреме положення про припинення вогню. За його словами, воно має надзвичайно важливе значення..

Мирні переговори української й американської делегацій, які розпочалися в неділю, 14 грудня, тривали понад п'ять годин. Тепер вони продовжаться в понеділок зранку.Про це повідомив радник Володимира Зеленського Дмитро Литвин, який сказав це коротко журналістам, не вдаючись у деталі та подробиці.Німецьке видання Handelsblatt теж підтвердило, що переговори щодо України в Берліні триватимуть у понеділок."Зусилля щодо досягнення можливого припинення вогню між Україною та Росією триватимуть завтра, у понеділок, у Берліні. Конкретні пропозиції, які зараз розглядаються, ще не є публічно відомими", — зазначили медійники.Однак вони зробили висновок, що США наразі задоволені ходом розмови за зачиненими дверима в Берліні. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" на сьогоднішніх перемовинах із Зеленським."Представники провели серйозні обговорення 20-пунктного "мирного плану", економічного порядку денного й інших питань. Досягнуто значного прогресу, і вони зустрінуться знову завтра вранці", — наголосив спецпредставник Дональда Трампа.Тим часом міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав склад учасників переговорів щодо України з американськими перемовниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером "неідеальним, але добрим знаком"."Це, безумовно, далеко не ідеальний склад для таких переговорів. Але, як кажуть, танцювати можна лише з тими, хто на танцполі. Я дуже вітаю їхній приїзд до Берліна. Це добре, це необхідно. Це добрий знак для початку", — акцентував Пісторіус.Медіа якось дізналися, що сторони обговорюють три ініціативи: рамковий документ, угоду про гарантії безпеки та документ, який визначає принципи післявоєнного відновлення. Офіційного підтвердження саме цих трьох пунктів немає.Своєю чергою, президент Франції Еммануель Макрон ще до початку розмови в Берліні підтвердив непохитну підтримку України у контексті теперішньої війни з Росією. Він провів телефонну розмову з президентом Володимиром Зеленським напередодні зустрічі."Американці, європейці й українці прагнуть лише миру. Поки Росія продовжує свою агресивну війну, Україна стоїть непохитною. Франція є та залишатиметься поруч з Україною, щоби побудувати міцний і тривалий мир — такий, який може гарантувати безпеку та суверенітет України, а також Європи, у довгостроковій перспективі", — заявив Макрон.Нагадаємо, що завтра канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зустрінеться в Берліні з Володимиром Зеленським. Вони обговорять питання економіки та мирні переговори..

У понеділок, 15 грудня, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зустрінеться в Берліні з президентом України Володимиром Зеленським. Вони обговорять питання економіки та мирні переговори.Про це заявив прес-секретар уряду Німеччини Штефан Корнеліус, якого цитує видання APA."У понеділок канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прийме Володимира Зеленського для проведення німецько-українських економічних переговорів і обміну думками щодо перебігу мирних переговорів стосовно України", — зазначив він.Корнеліус додав, що після цієї зустрічі до обговорень долучаться декілька лідерів Європейського Союзу та НАТО."Цього вечора до обговорень долучаться численні очільники європейських держав і урядів, а також лідери ЄС і НАТО", — уточнив прес-секретар німецького уряду.Як відомо, сьогодні в Берліні відбувся перший раунд мирних перемовин між українською й американською делегаціями. Сторони вирішили продовжити дискусії в понеділок. Подробиць наразі не розголошують.Медійники наголосили, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після зустрічі обидвох делегацій залишив переговори. Водночас модератором на переговорах залишився помічник канцлера Гюнтер Зауттер.Також журналісти додали, що на переговорах обговорюється питання Донбасу та гарантій безпеки. Але деталі перемовин невідомі.Водночас, як зауважили німецькі медійники, Москва ставиться до переговорів з підозрою. Радник Путіна із зовнішньої політики Юрій Ушаков перед початком зустрічі заявив російським пропагандистам, що внесок європейців та України в "мирний план" Дональда Трампа "навряд чи стане конструктивним".Нагадаємо, сьогодні Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами дорогою до Берліна, що Україна та США розглядають рамковий "мирний план", який складається з 20 пунктів. Наприкінці документа є окреме положення про припинення вогню. За його словами, воно має надзвичайно важливе значення..

В анексованому Криму масово призвали на строкову службу до російської армії першокурсників, які раніше скористалися правом на відстрочку від призову.Про це "Крим. Реалії" повідомив один із кримських правозахисників на умовах анонімності. За інформацією правозахисника, таке масово сталося вперше."Цього року всіх першокурсників, придатних до здоров'я, які вступили до вишів у Криму після закінчення коледжів, технікумів і училищ, які вже скористалися разовим правом на відстрочку, призвали на строкову службу", — зазначив він.Правозахисник акцентував, що студенти провчилися майже семестр просто марно, після демобілізації їм доведеться розпочинати навчання на першому курсі заново."Раніше завжди військкомати призивали таких студентів після закінчення першого курсу у весняний призов. Така практика застосовується вперше, це свідчить, що вимоги до призову в Росії посилюються", — додав він.За словами правозахисника, в російських військкоматах Криму студентів-призовників переконували одразу підписувати контракт."Їм обіцяли, що це дуже вигідно, мовляв, замість мізерного забезпечення строковика вони отримуватимуть солідну зарплату, не житимуть у казармі, не проходитимуть важкі перші півроку у статусі "молодого", обіцяють не відправляти на "СВО", — розповів він подробиці.За його інформацією, значний відсоток хлопців "попалися" на цей прийом. Працівники військкоматів їм "забули" повідомити, що контракт на період "СВО" автоматично пролонгується у всіх російських контрактників."Тож через рік вони не повернуться за студентські парти, а продовжать службу", — підсумував правозахисник.Нагадаємо, що 8 грудня російський диктатор Володимир Путін підписав указ про призов резервістів на військові збори 2026 року..

У неділю, 14 грудня, в Берліні відбувся перший раунд мирних перемовин між українською й американською делегаціями. Сторони вирішили продовжити дискусії в понеділок. Подробиць наразі не розголошують.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Handelsblatt. Журналісти зазначили, що уряд США "попередньо визнав перспективи успіху" у берлінських перемовинах, про що свідчить факт, що Трамп направив делегацію до Німеччини.Станом на 21:31 неділі, 14 грудня, розмова за зачиненими дверима тривала вже понад чотири години. Її деталі не розголошували.За даними журналістів, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після зустрічі обидвох делегацій залишив переговори. Водночас модератором на переговорах залишився помічник канцлера Гюнтер Зауттер.Також медійники додали, що на переговорах обговорюється питання Донбасу та гарантій безпеки. Але деталі перемовин невідомі.Водночас, як зауважили німецькі медійники, Москва ставиться до переговорів з підозрою. Радник Путіна із зовнішньої політики Юрій Ушаков перед початком зустрічі заявив російським пропагандистам, що внесок європейців та України в "мирний план" Дональда Трампа "навряд чи стане конструктивним".Видання додало, що скепсис щодо намірів Кремля посилюється діями російської армії: у неділю вдень перед переговорами Росія відновили бомбардування Запоріжжя.Як відомо, українську делегацію очолює президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов.З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.Нагадаємо, сьогодні Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами дорогою до Берліна, що Україна та США розглядають рамковий "мирний план", який складається з 20 пунктів. Наприкінці документа є окреме положення про припинення вогню. За його словами, воно має надзвичайно важливе значення..

У неділю, 14 грудня, в Берліні розпочалася зустріч української й американської делегації. Політичні аналітики називають її однією з найважливіших для мирного врегулювання.Про початок перемовин повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував фотографії у своєму Telegram-каналі."Розпочали зустріч", — лаконічно підписав ці фотографії український президент.. Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зустрів у своєму відомстві в Берліні президента України Володимира Зеленського та Рустема Умєрова. Разом із ними на переговори прибули високопоставлені представники команди президента США Дональда Трампа — зять і радник Джаред Кушнер і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.Сьогодні в німецькому канцлерстві запланована конференція за участі представників США та лідерів європейських країн. Головна тема обговорення — пошук і узгодження "політичної домовленості" для закінчення війни Росії проти України.Раніше Зеленський заявив, що саміт у Берліні є важливим майданчиком для обговорення з американськими та європейськими партнерами 20-пунктного рамкового мирного плану, який передбачає припинення вогню.Україна наполягатиме на юридично зобов'язальних гарантій безпеки, які унеможливлять повторення війни."Багато важливих деталей, над кожним пунктом кожного драфту уважно працюємо", — наголосив він.За його словами, головне, щоб усі кроки, які погодимо з партнерами, могли реально спрацювати заради гарантованої безпеки."Тільки надійні гарантії спрацюють на мир. Розраховуємо, що партнери теж і надалі працюватимуть конструктивно", — акцентував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що президент також заявив, що готовий до виборів в Україні. Однак для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів..

У неділю, 14 грудня, внаслідок прицільного удару безпілотником загинув цивільний мешканець Великописарівської громади Сумської області. 62-річний чоловік загинув від важких поранень.Про це повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На жаль, унаслідок прицільного удару ворога загинув цивільний мешканець Великописарівської громади", — констатував він.За його словами, 62-річний чоловік їхав на велосипеді, коли його атакував ворожий дрон. Він отримав украй важкі поранення."Через активність ворожих російських дронів на цій ділянці неможливо оперативно надати допомогу — чоловік загинув на місці. Щирі співчуття рідним загиблого", — додав очільник військової адміністрації Сумщини.Він наголосив, що ворог продовжує прицільно бити по цивільних у прикордонних громадах. Тому перебувати там цивільним украй небезпечно."Рішення про евакуацію — важке, але воно може врятувати життя", — підсумував Олег Григоров.Нагадаємо, що 12 грудня російські окупанти вдарили дроном по спортивній школі на Сумщині, де в цей час тренувалися діти. Усіх дітей і тренерів оперативно евакуювали в безпечне місце. Жертв і поранених унаслідок цього удару не зафіксували..