# війна

Після початку повномасштабної війни мільйони українців були змушені виїхати за кордон. Разом із цим в Україні почала стрімко зростати кількість житлових спорів — власники квартир намагаються через суд позбавити права користування житлом людей, які роками не проживають у помешканні, тоді як самі зареєстровані особи наполягають, що вимушений виїзд не означає автоматичної втрати житлових прав.Йдеться не про втрату права власності на квартиру чи будинок, а саме про втрату права користування житлом — тобто права проживати у ньому, пише "Судово-юридична газета". Найчастіше такі конфлікти виникають між колишнім подружжям, членами сім’ї власника або родичами, які формально залишаються зареєстрованими у квартирі, але фактично там не мешкають тривалий час.Що передбачає законодавствоОсновні норми, які регулюють такі спори, містяться у статтях 71-72 Житлового кодексу УРСР та статті 405 Цивільного кодексу України.Попри реформування житлового законодавства та ухвалення Закону України "Про основні засади житлової політики", положення Житлового кодексу УРСР продовжують діяти у перехідний період і залишаються базовими для судових спорів щодо втрати права користування житлом.Коли право на житло зберігаєтьсяСтаття 71 ЖК УРСР встановлює, що за тимчасово відсутньою особою житло зберігається впродовж шести місяців. Якщо ж є поважні причини непроживання, цей строк може бути продовжений.Закон прямо передбачає низку випадків, коли право користування житлом може зберігатися довше. Зокрема, це:військова служба;робота або навчання за кордоном;лікування;відбування покарання;виконання обов’язків опікуна;інші поважні життєві обставини.Водночас стаття 72 ЖК УРСР чітко визначає: визнати людину такою, що втратила право користування житлом, можна лише через суд.Окремо стаття 405 ЦК України передбачає, що член сім’ї власника житла може втратити право користування ним у разі відсутності понад один рік без поважних причин, якщо інше не встановлено домовленістю сторін або законом.Тобто сам факт перебування за кордоном не означає автоматичної втрати житлових прав.Що враховують судиСудова практика останніх років показує: українські суди дедалі частіше відходять від формального підходу, коли достатньо було просто довести багаторічну відсутність людини у квартирі. Натомість суди почали оцінювати комплекс обставин:чи був виїзд вимушеним;чи підтримує людина зв’язок із житлом;чи сплачує комунальні послуги;чи зберігає особисті речі;чи має інше постійне житло;чи фактично втратила інтерес до спірної квартири.Особливо актуальним це стало після початку повномасштабної війни, коли мільйони українців виїхали за кордон через бойові дії.Позиція Верховного Суду — Верховний Суд уже сформував низку важливих правових підходів у подібних спорах.Право на житло — не формальністьУ постанові від 14 грудня 2023 року у справі №521/7073/21 Верховний Суд наголосив: позбавлення людини права користування житлом є втручанням у її право на житло, тому таке втручання має бути:виправданим;необхідним;співмірним із наслідками для людини.Суди повинні оцінювати не лише інтереси власника житла, а й наслідки для особи, яку можуть позбавити права проживання.Важливі причини відсутностіУ постанові від 4 вересня 2024 року у справі №756/1384/20 Верховний Суд окремо підкреслив: суди зобов’язані ретельно досліджувати причини тривалої відсутності людини. Йдеться, зокрема, про:вимушений виїзд через війну;роботу за кордоном;навчання;лікування;інші обставини, які можуть бути поважними.Також суди мають оцінювати, чи зберігала людина реальний зв’язок із житлом.Коли право може бути втраченоУ постанові від 25 вересня 2024 року у справі №161/15630/22 Верховний Суд зазначив: для втрати права користування житлом ключове значення мають дві обставини:відсутність особи понад один рік;відсутність поважних причин непроживання.Крім того, суд враховує, чи людина фактично втратила зв’язок із житлом та інтерес до нього.Хто має доводити обставиниУ постанові від 2 квітня 2025 року у справі №607/19247/21 Верховний Суд фактично узагальнив практику та зазначив, що саме позивач повинен довести:тривале непроживання особи;відсутність поважних причин такої відсутності.Без цього позбавити людину права користування житлом неможливо.Коли суд може стати на бік власникаВодночас судова практика свідчить, що якщо людина роками не проживає у квартирі, не бере участі в оплаті житла, має інше місце проживання та фактично втратила зв’язок із помешканням — це може стати підставою для втрати права користування. Так, у постанові Верховного Суду від 3 березня 2021 року у справі №161/2007/18 суд прямо зазначив, що:переїзд до іншого міста;створення нової сім’ї;наявність іншого житла;відсутність постійного зв’язку зі спірною квартироюможуть свідчити про втрату інтересу до житла.Що каже ЄСПЛПрактика Європейського суду з прав людини також має велике значення для українських судів.У справі Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine ЄСПЛ наголосив, що втрата житла є однією з найбільш серйозних форм втручання у право людини на повагу до приватного та сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції. Тому суди не можуть застосовувати виключно формальний підхід — вони повинні оцінювати всі обставини конкретної справи.Справа "Кривіцька та Кривіцький проти України" (Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine, заява № 30856/03) — це фундаментальне рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), ухвалене у грудні 2010 року. Воно стосується захисту права на повагу до житла та незаконного виселення.Юристи звертають увагу, що однією з найбільших проблем залишається те, що закон не містить чіткого переліку "поважних причин" непроживання. Через це суди по-різному оцінюють проживання за кордоном, отримання тимчасового захисту, роботу в іншій країні, створення сім’ї за межами України та вимушений виїзд через війну.Що варто робити українцям за кордономЮристи радять людям, які тривалий час перебувають за межами України, зберігати докази зв’язку з житлом.Зокрема:оплачувати комунальні послуги;підтримувати контакт із власником житла;зберігати особисті речі у квартирі;мати документи, які підтверджують причини виїзду;фіксувати намір повернутися.Для власників житла, своєю чергою, недостатньо просто довести факт непроживання людини. Необхідно також підтвердити:відсутність поважних причин;втрату фактичного зв’язку особи з житлом;припинення реального користування квартирою.Українське законодавство не передбачає автоматичної втрати права користування житлом через перебування за кордоном. Кожен випадок оцінюється індивідуально, а ключову роль у таких спорах відіграють не лише строки відсутності, а й реальний зв’язок людини із житлом, причини виїзду та принцип пропорційності втручання у право на житло.Додамо, в Україні продовжують розширювати програми для внутрішньо переміщених осіб та вразливих категорій населення. Уряд планує закупити тисячу будинків у сільській місцевості для переселенців.Нагадаємо, нещодавно український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах..

Війська країни-агресорки змінили тактику на Покровському напрямку. Зокрема, окупанти знизили активність піхотних підрозділі, але збільшили використання дронів різних типів.Про це повідомив офіцер бригади "Рубіж" Нацгвардії Володимир Черняк, передає "Ми-Україна"."Погодні умови зараз доволі сприятливі і дозволяють використовувати потенціал дронів, будь-яких типів — це розвідувальні дрони, FPV-дрони, FPV-крила і, звичайно, що важкі дрони-бомбери, які росіяни просто надзвичайно активно почали модернізувати і впроваджувати на території відповідальності бригади. Тобто це, в принципі, їм дозволяє незвичайно якісно проводити аеророзвідку. Вони вже це роблять дуже давно. Проте, чомусь, з якихось причин, вони бережуть свій особовий склад, віддаючи перевагу все-таки нанесенню ураження саме дронами різних типів, зокрема, "шахедами", — розповів Черняк.За словами військовослужбовця, наразі наступальний потенціал, який російські загарбники накопичили на початку повномасштабної війни, значною мірою вичерпався. Однак ворог продовжує підтягувати резерви, хоча поки й не поспішає масово вводити їх у бій.Зауважимо, 6 червня начальник управління комунікації угруповання Об'єднаних сил Віктор Трегубов заявляв, що найбільшу активність російських військ наразі фіксують на Лиманському напрямку. Попри постійні атаки, окупантам не вдається просунутися вперед, а їхні спроби прориву обертаються значними втратами.Нагадаємо, раніше перший окремий центр Сил безпілотних систем (14 полк) взяв під вогневий контроль Донецький аеропорт. Це перша в сучасній історії операція такого типу. Українські оператори ударних дронів нищать пускові установки, транспортні машини та ліквідують розрахунки безпосередньо на злітній смузі.Крім того, 31 травня стало відомо, що Третій армійський корпус ЗСУ взяв під дроновий контроль логістичні маршрути окупантів на Луганщині та Східній Слобожанщині..

У суботу, 6 червня, російські загабники атакували два катери Морської пошуково-рятувальної служби. Попередньо, є постраждалі.Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба. За його словами, ворог вдарив по двох катерах, які виконували гуманітарну місію в межах українського морського коридору."На жаль, є постраждалі. Триває евакуація катерами Військово-Морських Сил ЗСУ", — повідомив посадовець.Він пояснив, що малі берегові пошуково-рятувальні судна мають спеціальний захист відповідно до міжнародного гуманітарного права. Зокрема, стаття 27 Другої Женевської конвенції 1949 року прямо передбачає захист суден, що використовуються державою або офіційно визнаними рятувальними організаціями виключно для проведення пошуково-рятувальних операцій та надання допомоги людям на морі."Ця атака є черговим доказом свідомого нехтування рф нормами міжнародного права та створення прямої загрози безпечному функціонуванню гуманітарних морських коридорів у Чорному морі", —додав Кулеба.Зауважимо, 6 червня зранку російські окупанти атакували об'єкти критичної та промислової інфраструктури в Запоріжжі. Внаслідок удару загинули дві людини, декілька осіб поранено.Нагадаємо, у ніч на 5 червня російські безпілортники атакували Одеську область. Внаслідок удару пошкоджено термінал агрохолдингу "Кернел" в порту Чорноморська.До  того ж 5 червня російські окупанти вдарили безпілотником у цивільний автомобіль. Унаслідок атаки загинула жінка, двоє чоловіків отримали поранення..

Україна продовжує масштабувати антидроновий захист прифронтової логістики. Вже захищено понад 820 кілометрів доріг.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров. За його даними, лише за травень облаштували понад 211 кілометрів антидронового захисту логістичних маршрутів та відновили майже 38 кілометрів пошкоджених ділянок.До того ж відновили ще 115,5 кілометра автомобільних доріг у прифронтових областях. Загалом від початку року вже облаштовано 822 кілометрів антидронового захисту логістичних маршрутів і відновлено понад 170 кілометрів пошкоджених автомобільних доріг."Це допомагає підтримувати стійку логістику, швидке постачання необхідних ресурсів, евакуацію поранених та безпечніше пересування військових навіть під постійною загрозою атак дронів... Кожен захищений кілометр — безпечна логістика й збережені життя", — додав Федоров.Нагадаємо, війська країни-агресорки з початку червня почали атакувати транспортне сполучення між Харковом і Сумами. Ворог тероризує ділянку в районі Богодухова, яка розташована найближче до кордону — на відстані 20 кілометрів.Раніше перший окремий центр Сил безпілотних систем (14 полк) взяв під вогневий контроль Донецький аеропорт. Це перша в сучасній історії операція такого типу. Українські оператори ударних дронів нищать пускові установки, транспортні машини та ліквідують розрахунки безпосередньо на злітній смузі.Крім того, 31 травня стало відомо, що Третій армійський корпус ЗСУ взяв під дроновий контроль логістичні маршрути окупантів на Луганщині та Східній Слобожанщині..

Війська країни-агресорки з початку червня почали атакувати транспортне сполучення між Харковом і Сумами.Про це повідомив радник міністра оборони України Сергій "Флеш" Бескрестнов. За його словами, ворог тероризує ділянку в районі Богодухова, яка розташована найближче до кордону — на відстані 20 кілометрів."Прохання до водіїв бути уважними в цій ситуації звучать безглуздо, треба думати, що робити", — йдеться у повідомленні.Ситуація на фронтіЗа даними Генерального штабу ЗСУ, від початку цієї доби окупаційні війська здійснили 64 штурми позицій українських підрозділів.На Північно-Слобожанському та Курському напрямках відбулося два бойових зіткнення. На цих же ділянках противник тридцять разів обстріляв оборонні рубежі та прилеглі населені пункти.На Південно-Слобожанському напрямку загарбники здійснили одну спробу прориву оборони в районі населеного пункту Вовчанськ.На Куп’янському відтинку фронту підрозділи окупаційних військ два рази атакували з метою витіснення українських сил поблизу Піщаного та Куп’янська. Одне бойове зіткнення наразі продовжується.Наступальну активність агресор виявив і на Лиманському напрямку, де зафіксовано чотири штурмові спроби поблизу населених пунктів Новоселівка, Ставки та Дробишеве. Одне бойове зіткнення тут триває.На Слов’янському напрямку українські підрозділи нейтралізували одну спробу противника просунутися вперед у районі населеного пункту Крива Лука.На Краматорському напрямку зафіксовано одну наступальну дію ворога поблизу населеного пункту Часів Яр, яка завершилася безрезультатно.На Костянтинівському напрямку українські війська успішно стримали дванадцять атак противника, який намагався подолати оборонні лінії в районах Костянтинівки, Іванопілля, Русинового Яру та Іллінівки.На Покровському напрямку зафіксовано 21 штурмову дію з метою витіснення українських підрозділів із займаних позицій біля Торецького, Вільного, Нового Донбасу, Заповідного, Новоолександрівки, Родинського, Шевченка, Гришиного, Сергіївки, Котлиного, Новопавлівки та Удачного. П'ять бойових зіткнень продовжуються досі.На Олександрівському напрямку Сили оборони відбили п'ять ворожих штурмів у районах населених пунктів Товсте, Січневе, Новоселівка, Вороне та Вербове. Одне бойове зіткнення триває в ці хвилини.На Гуляйпільському напрямку українські підрозділи стримали вісім атак противника поблизу Добропілля, Воздвижівки, Залізничного, Оленокостянтинівки, Староукраїнки, Гуляйпільського та Чарівного. Ще шість боїв тривають.На Оріхівському напрямку наступальних дій з боку російських окупаційних військ протягом дня не зафіксовано.На Придніпровському напрямку поточного дня відбулося два бойових зіткнення в районах Антонівського мосту та острова Білогрудий.На решті ділянок фронту суттєвих змін в оперативно-тактичній обстановці не відбулося, спроб просування з боку противника не виявлено.Нагадаємо, раніше перший окремий центр Сил безпілотних систем (14 полк) взяв під вогневий контроль Донецький аеропорт. Це перша в сучасній історії операція такого типу. Українські оператори ударних дронів нищать пускові установки, транспортні машини та ліквідують розрахунки безпосередньо на злітній смузі.Крім того, 31 травня стало відомо, що Третій армійський корпус ЗСУ взяв під дроновий контроль логістичні маршрути окупантів на Луганщині та Східній Слобожанщині..

Найбільшу активність російських військ наразі фіксують на Лиманському напрямку. Попри постійні атаки, окупантам не вдається просунутися вперед, а їхні спроби прориву обертаються значними втратами.Про це в етері телемарафону заявив начальник управління комунікації угруповання Об'єднаних сил Віктор Трегубов."Станом на зараз найбільша активність росіян — на Лиманському напрямку... Для росіян Лиманський напрямок украй важливий в їхніх планах по заходу на Слов'янсько-Краматорську агломерацію, але там вони взагалі не просуваються. Вони там просто гинуть об українську вибудовану лінію оборони", — зазначив Трегубов.Водночас більш напруженою залишається ситуація на Куп’янському напрямку. Особливо активні бойові дії тривають на східному березі річки Оскіл, де російські війська накопичують сили та намагаються посилити свої підрозділи безпілотних систем. За словами речника, основна мета противника — завдавати ударів по українській логістиці та ускладнювати забезпечення підрозділів Сил оборони.Як повідомив Трегубов, росіяни намагалися прорватися до Куп’янська з правого берега Осколу через Голубівку та західніше від неї, однак ці спроби не мали успіху. Окремо Трегубов звернув увагу на ситуацію на Великобурлуцькому напрямку. За його словами, після низки невдалих дій російські війська там фактично перейшли до оборони та намагаються відновити свої можливості."В останній місяць їм там не щастило настільки, що під їхнім контролем по суті залишилося одне селище", — додав представник угруповання Об’єднаних сил.Нагадаємо, раніше перший окремий центр Сил безпілотних систем (14 полк) взяв під вогневий контроль Донецький аеропорт. Це перша в сучасній історії операція такого типу. Українські оператори ударних дронів нищать пускові установки, транспортні машини та ліквідують розрахунки безпосередньо на злітній смузі.Крім того, 31 травня стало відомо, що Третій армійський корпус ЗСУ взяв під дроновий контроль логістичні маршрути окупантів на Луганщині та Східній Слобожанщині..

Українські військові взяли під повітряний контроль частину сухопутного шляху військ країни-агресорки до тимчасово окупованого Криму.Про це повідомив 3-й окремий полк СпП імені князя Святослава Хороброго. За даними військовослужбовців, дрони підрозділу Сил спеціальних операцій знищують техніку та руйнують логістичні шляхи ворога на маршруті Мелітополь — Чонгар.Як відзначили українські бійці, через це вже ускладнено логістику в частині постачання армії РФ та пального на півострів."Це лише початок. Далі буде!" — додали у пресслужбі полку.Нагадаємо, раніше перший окремий центр Сил безпілотних систем (14 полк) взяв під вогневий контроль Донецький аеропорт. Це перша в сучасній історії операція такого типу. Українські оператори ударних дронів нищать пускові установки, транспортні машини та ліквідують розрахунки безпосередньо на злітній смузі.Крім того, 31 травня стало відомо, що Третій армійський корпус ЗСУ взяв під дроновий контроль логістичні маршрути окупантів на Луганщині та Східній Слобожанщині..

Підрозділи Сил оборони України завдали ураження по низці важливих військових та логістичних об'єктів російських окупаційних військ 5 червня та в ніч на 6 червня 2026 року.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України."На території Ленінградської області РФ уражено пункт базування "Кронштадт" (Санкт-Петербург, РФ). На території об'єкта зафіксовано вибухи, ступінь ураження уточнюється. "Кронштадт" — є головним вузлом базування, ремонту та забезпечення кораблів Балтійського флоту в східній частині Балтики, а також прикриває морські підходи до Санкт-Петербурга", — йдеться у повідомленні.Також уражено нафтобазу "Петергофская" (м. Ломоносов, Ленінградська область, РФ). Зафіксовано влучання, вибух та займання на об'єкті. До того ж було атаковано нафтовий термінал "Несте" (м. Ломоносов, Ленінградська область, рф).Зазначається, що внаслідок ударів зафіксовано займання в районі терміналу, результати ураження уточнюються. Термінал є вузловим об'єктом розподілу нафтопродуктів у північно-західному регіоні Росії. Одноразовий об'єм зберігання — 40 000 кубічних метрів світлих нафтопродуктів.Крім того, українським воїнам вдалося уразити:арсенал комплексу зберігання ракетного озброєння, боєприпасів та військового майна 1060-го Центру матеріально-технічного забезпечення (смт Большая Іжора, Ленінградська область, РФ). Зафіксовано вибухи на території об'єкта, вторинну детонацію та пожежу;нафтобазу "Усть-Лабінськ" (Краснодарський край, РФ) – на території об'єкта зафіксовано пожежу;командно-спостережний пункт підрозділу противника в районі Малинівки (Бєлгородська область, РФ);склад матеріально-технічних засобів у районі Караїчного Луганської області;пункти управління БпЛА противника в районах Воскресенки та Одрадного Донецької області, а також Новофедорівки та Залізничного Запорізької області;райони зосередження особового складу противника поблизу Покровська та Родинського Донецької області, Петропавлівки на Харківщині, а також Тьоткіного та Анатоліївки Курської області (РФ).Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підтверджував, що 6 червня українські безпілотники уразили російські об’єкти на відстані майже тисячу кілометрів. Спільна робота наших військових знову принесла результати — ворог зазнав значних збитків..

У суботу, 6 червня, російські загарбники атакували Запоріжжя. Постраждали місцеві мешканці.Про це повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. За його словами, ворог поцілив у дах супермаркету.Внаслідок атаки виникла пожежа у квартирі будинку, розташованого навпроти. Постраждала 10-річна дитина — поранено руку. Хлопчика госпіталізували."Також поранення дістав батько дитини. Обом надається необхідна медична допомога", — додав Федоров.. ОНОВЛЕНО 16:07За даними Федорова, щонайменше вісім багатоквартирних будинків та нежитлові будівлі в двох районах міста пошкоджені внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя. На місцях працюють рятувальники, поліцейські та медики."Вже троє поранених. Збільшується кількість постраждалих внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя. Травми отримали чоловіки 67 та 49 років та десятирічна дитина. тУсім постраждалим надається необхідна медична допомога", — йдеться у повідомленні.Зауважимо, 6 червня зранку російські окупанти атакували об'єкти критичної та промислової інфраструктури в Запоріжжі. Внаслідок удару загинули дві людини, декілька осіб поранено.Нагадаємо, у ніч на 5 червня російські безпілортники атакували Одеську область. Внаслідок удару пошкоджено термінал агрохолдингу "Кернел" в порту Чорноморська.До  того ж 5 червня російські окупанти вдарили безпілотником у цивільний автомобіль. Унаслідок атаки загинула жінка, двоє чоловіків отримали поранення..

На сьогодні можливі провокації з боку Білорусі у напрямку Києва та західних областей. Проте такі ризики існують ще від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко під час брифінгу в Media Center Ukraine."Можуть бути провокації і по напрямку Києва. Можуть бути провокації по напрямку західної ділянки з метою перерізання логістичних шляхів. Це також спостерігалося і в 2022 році", — сказав Демченко.На думку посадовця, наша держава має бути готовою до будь-якого розвитку подій, навіть до найгіршого."Треба бути сильнішими за те, що до нас може прийти", — додав він.Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Росія намагається ще більше втягнути Білорусь у війну та розглядає плани операцій за напрямками на Південь і на Північ від білоруської території.Своєю чергою, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зауважив, що загроза з Білорусі є реальною. За його словами, це може бути напад у бік України або однієї з країн НАТО.Нагадаємо, наприкінці травня речник ДПСУ Андрій Демченко зазначав, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко може у будь-який момент дозволити країні-агресорці Росії перекинути війська на вже підготовлені бази..

Росія домагатиметься так званого повного відновлення прав росіян і російськомовних українців. У Кремлі й надалі озвучують тези про "мовну дискримінацію" та "русофобію".Чергову заяву з цього приводу оприлюднив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, який застосовує "словесну еквілібристику" для виправдання агресії проти України.Ця вимога Москви щодо України озвучена очільником МЗС Росії у відеозверненні з нагоди так званого "Дня російської мови"."Серед наших безумовних пріоритетів — захист та підтримка тих, для кого російська мова є рідною. Продовжимо рішуче протидіяти будь-яким проявам мовної дискримінації та русофобії — де би вони не відбувалися", — наголосив він.Лавров пообіцяв обов'язково досягнути повного відновлення прав тих російських і російськомовних людей, проти яких начебто "розв'язаний відкритий терор" в Україні."Розв’язання цього питання — серед необхідних умов довгострокового врегулювання українського конфлікту", — підсумував міністр закордонних справ Росії.Раніше Сергій Лавров заявляв, що Росія "приступає" до системних ударів по об’єктах у Києві, які, за твердженням Москви, використовуються для потреб ЗСУ. Він зазначав, що такі дії нібито є відповіддю на "терористичні атаки" з боку України по території Російської Федерації.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Росії безпідставно розповідав, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі..

У ніч на суботу, 6 червня, Служба безпеки України спільно зі Силами оборони уразила 15-й арсенал військово-морського флоту Росії, Кронштадтську військово-морську базу та нафтобазу в Усть-Лабінську.Про це повідомила пресслужба СБУ. Воїни "Альфи" СБУ спільно із Збройними силами України та ГУР завдали ударів по низці важливих військових і логістичних об’єктів на території Росії."Зокрема, по 15-му арсеналу військово-морського флоту Росії в Ленінградській області, Кронштадтській військово-морській базі та нафтобазі «Усть-Лабінськ» у Краснодарському краї", — деталізували українські силовики.Вони конкретизували, що після успішної атаки на склади 15-го арсеналу військово-морського флоту Росії там спостерігаються пожежа та вторинна детонація.«На об’єкті зберігаються ракети та боєприпаси. У місцевих чатах повідомляють про можливу евакуацію мешканців прилеглих населених пунктів», — акцентували українські військові.Також зафіксовано займання в районі Кронштадтської військово-морської бази та Кронштадтського морського заводу."Усі ці військові об’єкти забезпечують діяльність корабельного угруповання ворога в Балтійському морі", — наголосили в СБУ.На території нафтобази "Усть-Лабінськ" зафіксовано низку вибухів, після яких розпочалася масштабна пожежа. Вогнем охоплено щонайменше три резервуари з нафтопродуктами."Ця нафтобаза є важливим тиловим вузлом зберігання та постачання пального для російських військ на південному та східному напрямках", — пояснили військові експерти.У СБУ запевнили, що такого роду спецоперації послаблюють Балтійський флот ворога. Уражені об’єкти використовуються для зберігання боєприпасів, ремонту та забезпечення бойової діяльності кораблів."Їх виведення з ладу ускладнює логістику противника, знижує боєготовність флоту й обмежує можливості Росії діяти в Балтійському регіоні", — підсумували у Службі безпеки України.Нагадаємо, раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський підтверджував, що 6 червня українські безпілотники уразили російські об’єкти на відстані майже тисячу кілометрів. Спільна робота наших військових знову принесла результати — ворог зазнав значних збитків..

Відмовившись від пропозиції президента України Володимира Зеленського щодо прямих мирних переговорів, кремлівський диктатор Володимир Путін втратив свій шанс вийти з його провальної війни.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Жодних добрих новин для росіян. Ситуація для Росії тільки погіршуватиметься. Втрати на полі бою продовжуватимуть зростати. Невдачі ставатимуть дедалі принизливішими", — зазначив він.На його переконання, економіка ще глибше зануриться в рецесію. Більше робочих місць буде втрачено, податки зростатимуть, а інфляція вдарить по найвразливіших."У Росії вже немає безпечних місць, які могли б уникнути далекобійних санкцій України. Але їхня інтенсивність продовжуватиме зростати", — запевнив український міністр.Він додав, що міжнародний тиск не послабиться. Він тільки посилюватиметься. Зокрема, через використання заморожених активів, заборону на подорожі та неминучу відповідальність за злочини."Усе це тому, що фанатик у Кремлі хоче втриматися при владі будь-якою ціною та готовий пожертвувати майбутнім своєї країни та вбити мільйони людей заради своїх божевільних ілюзій", — пояснив очільник українського дипломатичного відомства.Він акцентував: все це тому, що не хоче визнати просту правду: він ніколи не досягне своїх цілей на полі бою, і йому краще відмовитися від своїх марних надій на швидкий колапс України, послаблення підтримки від її партнерів чи зменшення тиску на Росію.На думку українського міністра, Росії все одно доведеться ухвалити дипломатичне рішення, але умови на той момент виявляться набагато гіршими."Відмова Путіна від миру має призвести до значного посилення міжнародного тиску на Росію та підтримки України", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Укроаїни розповідав, що відкритий лист Володимира Зеленського до Володимира Путіна отримав "багато схвальних відгуків від досвідчених дипломатів" і європейських колег..

У Кремлі заявили, що диктатор Володимирр Путін зустрівся колишнім німецьким канцлером Герхардом Шредером. Вони провели переговори віч-на-віч.Про це розповів радник очільника Кремля Володимира Путіна Юрій Ушаков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурсиЗа його словами, розмова Володимира Путіна та Герхарда Шредера відбулася в Москві у Кремлі. Він назвав її "хорошою"."Розмова була дружньою, вона відбулася у форматі віч-на-віч. Подробиць я, чесно кажучи, не знаю. Вона відбулася в Москві у Кремлі", — сказав медійникам радник Путіна.До речі, 2 червня ЗМІ писали, що Шредер перебував із візитом у російській столиці. 82-річного колишнього лідера Соціал-демократичної партії вважають особистим другом кремлівського диктатора.Зокрема, він упродовж тривалого часу продовжував працювати на російські енергетичні компанії навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Як відомо, Володимир Путін запропонував Герхарда Шредера як перемовника від Європи щодо переговорів про припинення війни. Україна та її союзники виступили категорично проти такої кандидатури.Нагадаємо, що завтра лідери Франції, Великої Британії та Німеччини зустрінуться у Лондоні. На цю зустріч також запрошений президент України Володимир Зеленський..

У суботу, 6 червня, в Україні відзначають День журналіста — професійне свято людей, які щодня фіксують реальність, документують війну та розповідають історії, що не мають права бути забутими.Від початку повномасштабного вторгнення Росії журналістика в Україні стала однією з найнебезпечніших професій. Працівники медіа втрачають життя у прифронтових містах, під час російських обстрілів, у власних домівках і навіть у полоні.За даними Інституту масової інформації, з 24 лютого 2022 року загинули щонайменше 150 українських та іноземних журналістів. Частина з них віддала життя під час виконання професійних обов’язків, документуючи воєнні злочини та наслідки російської агресії. Інші стали жертвами війни як цивільні або військовослужбовці.У День журналіста команда TrueUA згадує медійників, чиї життя забрала Росія, та розповідає історії людей, які до останнього виконували свою місію — свідчити правду. На жаль, це далеко не всі імена. Та Україна пам’ятає кожного журналіста і кожного борця за свободу слова, чиє життя обірвала війна. Їхні голоси не змовкли — вони залишилися у правді, яку відстоювали.Віра ГиричВіра Гирич була українською журналісткою та продюсеркою, яка понад 20 років працювала в медіа. У різні роки вона співпрацювала з ТСН, телеканалом "Еспресо" та "Радіо Свобода", де працювала в київському бюро від 2018 року.28 квітня 2022 року Віра загинула внаслідок російського ракетного удару по житловому будинку в Шевченківському районі Києва. Ракета влучила в багатоповерхівку під час візиту до столиці генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша. Тіло журналістки рятувальники знайшли під завалами наступного ранку.Колеги згадують Віру як професіоналку, щиру та небайдужу людину, яка завжди була відданою своїй справі. У неї залишилися батьки та дорослий син.Максим ЛевінМаксим Левін — український фотожурналіст і документаліст, який висвітлював російсько-українську війну від 2014 року. Його світлини публікували провідні українські та міжнародні медіа, а сам він вважав своїм головним завданням показувати світові правду про війну.13 березня 2022 року Левін зник під час роботи поблизу села Гута-Межигірська на Київщині. Лише 1 квітня його тіло знайшли в лісі. Розслідування міжнародної організації "Репортери без кордонів" встановило, що журналіста катували та стратили російські військові.За мужність і самовідданість Максим Левін був посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. У нього залишилися четверо синів. Його загибель стала одним із найвідоміших символів злочинів Росії проти журналістів.Олександра КувшиноваОлександра Кувшинова була журналісткою, фотографкою та волонтеркою. Випускниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Гарвардського університету, вона працювала в Міністерстві охорони здоров’я, а після початку повномасштабного вторгнення допомагала міжнародним журналістам висвітлювати події в Україні.14 березня 2022 року Олександра загинула в селі Горенка під Києвом. Автомобіль знімальної групи Fox News, у якому перебувала журналістка разом із оператором П'єром Закжевським, потрапив під російський артилерійський обстріл.Кувшинова мріяла розвиватися у військовій журналістиці та прагнула розповідати світові про боротьбу України. Їй було лише 24 роки.Вікторія АмелінаВікторія Амеліна була українською письменницею, дослідницею воєнних злочинів та документаторкою російської агресії. Після початку повномасштабної війни вона активно працювала над фіксацією свідчень про злочини окупантів і супроводжувала іноземних журналістів та правозахисників.27 червня 2023 року письменниця дістала важкі поранення під час російського ракетного удару по Краматорську. У момент атаки вона перебувала в ресторані разом із делегацією колумбійських журналістів і письменників. Через кілька днів, 1 липня, Вікторія померла в лікарні Дніпра.Її книги перекладені багатьма мовами світу, а ім’я Амеліної стало символом української культури, яка продовжує чинити опір навіть під час війни.Вікторія РощинаВікторія Рощина була українською журналісткою, правозахисницею та військовою кореспонденткою. Вона працювала з "Українською правдою", "Радіо Свобода", Hromadske та іншими медіа, висвітлюючи події на тимчасово окупованих територіях, наслідки російського вторгнення та життя людей під окупацією.У липні 2023 року журналістка вирушила на окуповані території через Польщу та Росію для підготовки нового репортажу. На початку серпня вона перестала виходити на зв’язок. Згодом стало відомо, що Рощину утримують у російському полоні.У жовтні 2024 року Росія повідомила про смерть журналістки. Пізніше розслідувачі та правозахисники встановили, що Вікторію піддавали жорстоким катуванням. Її загибель стала одним із найгучніших свідчень злочинів Росії проти українських журналістів.За свою професійну мужність Вікторія Рощина була відзначена міжнародною нагородою Courage in Journalism Award, а у 2025 році посмертно нагороджена орденом Свободи.Тетяна КуликТетяна Кулик була журналісткою, телеведучою та авторкою проєкту "Нація непереможних" в агентстві "Укрінформ". Упродовж кар’єри працювала на телебаченні та радіо, створюючи програми про українське суспільство, культуру та боротьбу країни за незалежність.У ніч на 26 лютого 2025 року Тетяна загинула внаслідок атаки російських безпілотників на Київщину. Удар припав на будинок, де вона перебувала разом із чоловіком — професором і хірургом Павлом Іванчовим. Подружжя загинуло на місці.Колеги згадують Тетяну як журналістку, яка присвятила свою роботу розповідям про українських захисників та людей, що наближають перемогу України.Олена Губанова та Євген КармазінВоєнна кореспондентка телеканалу FreeДом Олена Губанова та оператор Євген Кармазін загинули 23 жовтня 2025 року під час виконання редакційного завдання в Краматорську.Журналісти працювали на Донеччині з перших днів повномасштабної війни, висвітлюючи російські обстріли, евакуацію мирних жителів і роботу українських військових. Того дня вони документували наслідки чергової атаки російських військ, коли їхній автомобіль на автозаправній станції атакував безпілотник "Ланцет".Олена Губанова народилася в Єнакієвому на Донеччині та працювала військовою кореспонденткою українського іномовлення з 2021 року. Колеги згадують її як журналістку, яка завжди була там, де найнебезпечніше, і не боялася говорити правду про війну. Їй було 43 роки.Євген Кармазін був родом із Краматорська. До команди FreeДом приєднався у 2022 році та працював оператором у найгарячіших точках Донеччини. Йому було 33 роки.Віктор ДударВіктор Дудар — український журналіст і військовий, який багато років працював у медіа та згодом став на захист України. Понад 10 років він був журналістом львівської газети "Експрес", де висвітлював суспільно важливі теми. За освітою — юрист, навчався у Чернівцях та Харкові, проживав на Львівщині.Після початку російської агресії у 2014 році брав участь в АТО, а з 24 лютого 2022 року знову став до лав захисників у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Загинув 2 березня 2022 року під час боїв за Миколаївщину поблизу Вознесенська, виконуючи бойове завдання.Віктор Дудар був нагороджений медаллю учасника АТО та "Лицарським хрестом добровольця", а посмертно — орденом "За мужність" ІІІ ступеня. У пам’ять про нього встановлено меморіальну дошку, а також увічнено в статусі почесного громадянина низки міст.Денис КотенкоДенис Котенко — український військовослужбовець, доброволець і медійник, який брав участь у російсько-українській війні з 2014 року. Він був пов’язаний із рухом "Азов" та "Національний корпус", працював у сфері комунікацій і пресслужб, зокрема у Міністерстві у справах ветеранів України.Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році знову став на захист України у складі 3-го окремого батальйону УДА. Брав участь у боях за Київ, де й загинув 24 березня 2022 року.Денис Котенко був посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Його ім’ям названо вулиці в Києві та Дніпрі як знак вшанування пам’яті.Нагадаємо, 4 червня в Україні відзначали Міжнародний день безневинних дітей. TrueUA у цю важливу дату зібрав історії маленьких українців, які не можна забути..