# військова допомога

Комітет зі збройних сил Сенату США ухвалив власну версію закону про національну оборону, яка передбачає збільшення фінансування військової допомоги Києву до 750 мільйонів доларів. Цей крок став черговим свідченням опору законодавців політиці адміністрації Дональда Трампа, спрямованій на скорочення підтримки України в її боротьбі з російським вторгненням.Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.Фінансовий щит та заборона на поступки РосіїЯк зазначає видання, загальний оборонний бюджет США, підтриманий профільним комітетом Сенату, у якому більшість становлять республіканці, сягає колосальних 1,15 трильйона доларів. Цей документ визначає державну політику Пентагону в усіх сферах — від закупівлі кораблів, літаків і ракетних систем до підвищення виплат військовослужбовцям та протидії геополітичним загрозам.У межах цього фінансування 750 мільйонів доларів виділяється спеціально на Ініціативу сприяння безпеці України (USAI). Ці кошти спрямовуватимуться американським компаніям для виробництва та закупівлі озброєння для української армії.Окрім фінансової підтримки, сенатський текст закону містить жорсткі політичні обмеження. Документ категорично забороняє використання будь-яких коштів, що виділяються в межах NDAA, на реалізацію заходів, які б прямо чи опосередковано визнавали суверенітет Росії над міжнародно визнаними територіями України. Водночас закон зобов’язує міністерство оборони США забезпечувати Київ розвідувальною інформацією для підтримки військових операцій із захисту та повернення тимчасово окупованих земель.Багаторічні закупівлі зброї та перейменування ПентагонуПроєкт закону від Сенату надає право на багаторічні закупівлі кількох типів боєприпасів та передової військової техніки. Зокрема, йдеться про винищувачі F-15EX виробництва компанії Boeing та винищувачі F-35 від Lockheed Martin.Також стало відомо про неординарну ініціативу, яку підтримує Білий дім. Сенатська версія закону про національну оборону, слідом за Палатою представників, підтримала бажання Дональда Трампа змінити офіційну назву Міністерства оборони США (Department of Defense) на Міністерство війни (Department of War). Ця ініціатива викликала серйозний опір з боку представників Демократичної партії.Затяжна процедура та охолодження до КиєваСенатський комітет оприлюднив свій законопроєкт за тиждень після того, як Палата представників ухвалила свій варіант законодавства щодо допомоги Україні та запровадження нових санкцій проти Росії. Проте шлях до набуття чинності документом ще тривалий. Тепер обидві версії законопроєктів мають окремо пройти голосування у повних складах Палати представників та Сенату. Після цього законодавці обох палат повинні узгодити компромісний варіант, знову проголосувати за нього і лише тоді відправити на підпис президенту Дональду Трампу, який має право затвердити закон або накласти на нього вето.Подібні законодавчі ініціативи з’являються у критичний момент. Якщо у перші роки повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Конгрес демонстрував потужну двопартійну підтримку, то після повернення Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року ситуація змінилася. Деякі з його найближчих союзників-республіканців, включно з керівництвом Палати представників та Сенату, почали демонструвати значно прохолодніше ставлення до Києва.Американська допомога суттєво уповільнилася саме тоді, коли Росія та Україна продовжують виснажувати одна одну масованими ударами ракет, дронів та артилерії. Мирні переговори наразі перебувають у глухому куті, оскільки Україна категорично відкидає вимоги російського диктатора Володимира Путіна про капітуляцію та відмову від територій, які українські воїни успішно захищають з 2022 року.Нагадаємо, кеолишній спецпосланець президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог заявив, що переговорний процес між Україною, США та Росією "фактично призупинено", оскільки американські дипломати наразі зосереджені навколо ситуації в Ірані..

4 червня зведена група Сил оборони України "Баракуда", яка полює на розвідувальні та ударні безпілотники російських окупантів за допомогою власних дронів-перехоплювачів, отримала три нові пікапи. Автівки мають забезпечити екіпажам головне — мобільність та здатність випередити ворога.Пікапи придбали в межах благодійного проєкту "Тримаємо світло неба", який реалізувала мережа EVA спільно з програмою ГеройCar Благодійного фонду Руслана Шостака. До збору, який тривав з 19 березня до 26 квітня, долучилося понад 350 тисяч українців — разом вони задонатили 3 271 422 гривні.Автівки вибирали з урахуванням потреб підрозділу. Для "Баракуди" повнопривідний, маневрений автомобіль — це не засіб пересування, а безпосередній елемент бойової готовності. Екіпаж повинен миттєво зорієнтуватися, виїхати на позицію і так само швидко змінити локацію, оскільки полювання відбувається під постійним наглядом з неба. Під час передачі техніки, яка відбулася під Києвом, військові показали, як налагоджена їхня робота: від моменту, коли надходить сигнал про повітряну загрозу, до безпосереднього збиття цілі. Оператори також провели показовий політ дрона-перехоплювача, продемонструвавши його швидкість та точність у повітрі, а гості заходу змогли спробувати себе в ролі пілотів на спеціальних симуляторах під керівництвом інструкторів.За кожним успішним збиттям стоїть жорстока реальність логістики. Дорога на позицію часто є найнебезпечнішим етапом місії через постійну загрозу ударів ворожих FPV-дронів.Як розповіла військовослужбовиця "Баракуди" на псевдо Лиха, підрозділу необхідні не лише автівки, на яких екіпажі безпосередньо виїжджають на завдання, а й запасний транспорт — на випадок ураження ворожим дроном чи інших непередбачуваних ситуацій."У нас було й таке, що з 20 машин 17 перебували на ремонті", — розповіла вона.Командирка бойового екіпажу на псевдо Воля пояснила, що військові завжди дотримуються правил безпеки й намагаються пересуватися тоді, коли ворог може бути менш активним — рано-вранці або ввечері, коли починає темніти. Водночас, за її словами, загроза дронів залишається постійною, тому екіпажам потрібно діяти дуже швидко та обережно.Воля пригадала ситуацію, коли екіпаж не доїхав до позиції через атаку ворожного FPV-дрона на оптоволокні. Військові встигли помітити загрозу й залишити машину: люди врятувалися, але автомобіль згорів разом з обладнанням. Завдяки запасній автівці екіпаж зміг оперативно виїхати із зони небезпеки."Автівки на війні — це розхідний матеріал. Хочеться, щоб всі з розумінням ставилися до запитів військових, яким постійно потрібні нові машини чи гроші на їхній ремонт", — наголосила Воля.За словами CEO Фонду Руслана Шостака Євгенії Бут, проєкт "Тримаємо світло неба" — це один із прикладів того, як згуртованість сотень тисяч українців заради однієї цілі перетворюється на конкретний результат для Сил оборони."Понад 350 тисяч громадян України долучилися до збору. Передані пікапи допоможуть зведеній групі "Баракуда" швидше реагувати на загрози та ефективніше виконувати завдання із захисту українського неба. Для нас це не лише історія про транспорт, а й про довіру, партнерство та готовність українців об'єднуватися навколо спільної мети. Саме завдяки таким спільним зусиллям ми можемо оперативно закривати важливі запити військових і посилювати тих, хто щодня стоїть на захисті країни", — зазначила Євгенія Бут.Партнерство EVA та ГеройCar триває з 2023 року, а результат спільної діяльності вимірюється в конкретних цифрах."Спільно з ГеройCar ми реалізували низку проєктів. Допомагали військовим евакуаційними машинами, мотоциклами, позашляховиками. Загалом за час співпраці передали нашим захисникам та захисницям понад 160 одиниць техніки", — говорить Марина Смик, менеджерка напрямку корпоративної соціальної відповідальності мережі EVA.Вона підкреслила, що зараз вкрай важливо не просто закривати поточні потреби, а відкрито говорити про проблеми, які залишаються гострими на п'ятому році повномасштабного вторгнення. Від початку повномасштабного вторгнення мережа EVA реалізувала понад 30 благодійних ініціатив і разом із партнерами та клієнтами акумулювала понад 132 млн грн допомоги. Найбільше фокус КСВ-напрям компанії спрямований на підтримку Сил оборони України.У травні у EVA стартував новий благодійний проєкт "неВИДИМА", спрямований на забезпечення жінок в армії. Планується зібрати 5 мільйонів гривень для закупівлі 300 комплектів зимової форми, створеної з урахуванням жіночої анатомії. Долучитися до збору можна до 19 серпня 2026 року..

Німеччина виділить додаткові 300 мільйонів євро на підримку Україну. Кошти будуть надані в межах чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів для Києва.Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус після переговорів із міністром оборони Чехії Яромир Зуна у Берліні, передає Novinky. Зазначається, що завдяки цим коштам можна буде закупити близько 50 тисяч снарядів."Німеччина відіграє важливу роль як постачальник військової техніки та боєприпасів і разом з нашою оборонною промисловістю робить значний внесок у безпеку Європи", — сказав Зуна.За підсумками переговорів Пісторіус оголосив про новий внесок Берліна до чеської програми закупівлі боєприпасів для України. За його словами, ця ініціатива залишається одним із ключових інструментів підтримки української армії у протидії російській агресії.До того ж голова німецького оборонного відомства подякував Чехії за продовження проєкту та наголосив, що Німеччина нині є найбільшим іноземним донором цієї програми. Так, минулого року Берлін уже спрямував на реалізацію чеської "боєприпасної ініціативи" загалом один мільярд євро.Нагадаємо, Норвегія виділить 1,2 мільярда норвезьких крон на розробку та закупівлю морських безпілотників для України. Безпілотні морські системи матимуть різні конфігурації та зможуть нести датчики, озброєння або навіть повітряні дрони.Зауважимо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

Норвегія виділить 1,2 мільярда норвезьких крон на розробку та закупівлю морських безпілотників для України.Про це йдеться в офіційній заяві уряду країни. Зазначається, що фінансування здійснюється в межах програми підтримки "Нансен" — комплексної норвезької ініціативи цивільної та військової допомоги Україні обсягом 75 мільярдів норвезьких крон на 2023–2027 роки. Щорічний розподіл коштів здійснюється залежно від актуальних потреб України.У межах нової програми передбачається постачання морських дронів як через норвезьку, так і через українську оборонну промисловість. Безпілотні морські системи матимуть різні конфігурації та зможуть нести датчики, озброєння або навіть повітряні дрони.У норвезькому уряді зазначили, що такі системи сприятимуть захисту морських шляхів, зокрема експорту зерна та інших товарів через Чорне море, який залишається критично важливим для української економіки. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере наголосив на значенні морських технологій у підтримці України."Норвезька морська промисловість є світовим лідером. Я радий, що цей досвід також може бути використаний для підтримки боротьби України за свободу. Україна використовує морські безпілотники для розвідки, наступальних операцій та для захисту від російських атак", — зазначив він.Крім того, норвезький парламент за пропозицією уряду погодив продовження військової підтримки України у 2026 році на рівні 70 мільярдів крон. Уряд підкреслив, що ці кошти розподіляються у тісній координації з Києвом, щоб забезпечити їх максимально ефективне використання.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

Болгарія не планує більше постачати зброю Україні, адже війна з Росією не закінчиться на полі бою.Про це повідомив міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов, передає видання The Sofia Globe."Україні потрібно більше людей, а не більше зброї. У неї достатньо зброї, тому ми не передбачаємо надання більшої кількості зброї українській армії", — заявив Стоянов.Міністр також висловив переконання, що війна не матиме військового вирішення. Він зазначив, що нинішня ситуація на фронті нагадує позиційне протистояння."Ми бачимо позиційну війну, і скільки б озброєння не накопичувалося, єдине, чого досягається, – це втрати людських життів", — сказав глава оборонного відомства.Стоянов закликав Україну та РФ перейти до переговорного процесу та "шукати справедливого миру, який має бути визначений двома сторонами".Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3.Про це він заявив в інтерв’ю британському виданню The Guardian.За словами глави держави, три європейські країни вже долучаються до проєктів, пов’язаних із посиленням протиракетної оборони. Окремо Зеленський наголосив на ідеї створення спільної європейської антибалістичної системи за участі України та Великої Британії."Ми над цим працюємо. Це потрібно нам і це потрібно Великій Британії", — зазначив президент.Також під час перемовин у форматі E3 сторони, за словами Зеленського, погодилися щодо необхідності посилення санкційного тиску на Росію.Додамо, повномасштабна агресія Кремля проти України обернулася для Російської Федерації повною геополітичною та військовою катастрофою на міжнародній арені. Нещодавно у США назвали дві країни, які рятують Росію від поразки..

Країни НАТО розглядають новий пакет військового фінансування для України у розмірі 70 мільярдів євро. Ймовірно, про нього оголосять під час саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі наступного місяця.Про це повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на чотирьох дипломатів НАТО.Пропозиція, яку висунула Німеччиною минулого місяця, міститиме новий механізм підвищення прозорості щодо фінансування України. Це відбуватиметься на тлі скарг деяких країн на те, що вони непропорційно несуть витрати на підтримку Києва."Ключ полягає в тому, щоб Анкара твердо зобов'язалася продовжувати вирішальну підтримку України на сталій і справедливішій основі", — зазначив високопоставлений дипломат НАТО.Союзники намагаються зміцнити підтримку України. Дебати набули нової актуальності, оскільки багато експертів стверджують, що Київ схиляє чашу терезів війни на свою користь.Аналітики констатували, що за президентства Дональда Трампа США призупинили майже всю нову військову допомогу Україні та продають Києву лише зброю, що фінансується іншими союзниками.У середу президент України Володимир Зеленський, виступаючи разом із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, закликав Європу надати більше критично важливих ракет-перехоплювачів Patriot для знищення російських балістичних ракет. Він стверджував, що постачання затримуються через дефіцит запасів, пов'язаний із війною в Ірані, де, за оцінками аналітиків, США та їхні союзники випустили тисячі цих систем ППО, які вкрай необхідні Україні.Європейські країни виділяли Києву два мільярди євро на місяць військової допомоги, згідно зі звітом, опублікованим аналітичним центром Кільського інституту в четвер, що дещо менше, ніж 2,4 мільярда євро на місяць, які вони жертвували протягом аналогічного періоду 2025 року. У звіті не зафіксовано жодної військової допомоги США протягом цього періоду.У журналістському матеріалі йдеться про те, що підтримка України має стати одним із ключових питань, що розглядатимуть на саміті лідерів НАТО 7-8 липня."Тривають дискусії щодо того, як ми продовжуватимемо рішучу підтримку України з боку НАТО та забезпечимо справедливіший розподіл тягаря", — заявив посадовець НАТО в коментарі Politico.Посол України в НАТО Альона Гетьманчук заявила журналістам, що будь-які нові зобов'язання повинні зосереджуватися на пріоритетах Києва, таких як протиповітряна оборона, інвестиції у виробництво безпілотників і ракет, а також боєприпаси великої дальності."Доки для України не з'являться ефективні гарантії безпеки, ми можемо покладатися лише на фінансові гарантії, надані нашими партнерами", — наголосила вона.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі..

У п’ятницю, 5 червня, міністр оборони України Михайло Федоров провів робочу розмову з міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком перед особистою зустріччю на засіданні у форматі "Рамштайн".Про це Михайло Федоров повідомив у своєму Telegram-каналі. За його словами, вони синхронізували пріоритети підтримки України й обговорили подальші кроки оборонної співпраці."Україна продовжує системно знищувати ворога в усіх доменах війни: у небі, на землі та в економіці. Наше завдання — зберігати цей темп, посилювати тиск на Росію та наближати справедливий мир", — зазначив він.Український міністр переконаний, що для цього кожне рішення партнерів має посилювати Сили оборони саме там, де це найбільше потрібно."На землі продовжуємо системно руйнувати російську логістику на оперативній глибині. Водночас головним викликом для захисту українського неба залишається балістика. Саме тому розвиток ППО й антибалістичних рішень є нашим пріоритетом", — акцентував очільник оборонного відомства України.Окремо обговорили можливість швидкого спрямування додаткового фінансування на потреби Сил оборони до надходження коштів європейського кредиту.Серед пріоритетних напрямів:снаряди підвищеної дальності в межах Чеської ініціативи;ракети для Patriot через механізм JUMPSTART;внески в PURL;українські дрони.Також домовилися продовжити координацію щодо розвитку рішень у сфері протиповітряної оборони й антибалістичного захисту."Дякую Норвегії за підтримку України та готовність працювати над рішеннями, які вже зараз допомагають посилювати Сили оборони", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, 30 травня український міністр інформував, що Україна та Данія працюють над розширенням оборонного партнерства за напрямами, які відповідають ключовим пріоритетам Сил оборони. Йдеться про закупівлю українських дронів і перехоплювачів, локалізацію виробництва в Данії, розвиток протиповітряної оборони та підтримку українських ракетних спроможностей..

Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів.Про це повідомило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на компетентні джерела, обізнані в цій справі.Співрозмовники медійників розповіли, що Україна запропонувала угоду, за якою вона отримає ракети в обмін на надання Німеччині ракет-перехоплювачів, які вироблять у майбутньому.У квітні Київ отримав від Берліна пакет військової допомоги на суму чотири мільярди євро (4,6 мільярда доларів), який містить фінансування сотень ракет для систем протиповітряної оборони Patriot виробництва США."Уряд Німеччини розглядає запит України та ще не ухвалив рішення, хоча рішення можуть оголосити незадовго до або під час саміту НАТО в липні", — повідомила журналістам одна людина.Речник Міністерства оборони Німеччини відмовився від коментарів. Речник президента України Володимира Зеленського не зміг одразу прокоментувати ситуацію, заявивши, що йому потрібен час для її перевірки."Системи Patriot і ракети-перехоплювачі Patriot є одними з найпопулярніших у світі видів зброї протиповітряної оборони, які довели свою високу ефективність проти ударів балістичних ракет під час війни Росії проти України. Попит лише зріс з початку конфлікту на Близькому Сході, де також використовуються ці ракети-перехоплювачі", — йдеться в журналістському матеріалі.Аналітики видання додали, що це посилило тиск на Україну, яка терміново потребує більше ракет Patriot для захисту своєї критично важливої енергетичної та військової інфраструктури, яку Росія неодноразово атакувала з моменту повномасштабного вторгнення 2022 року."Країна пережила важку зиму, оскільки мінусові температури та постійні російські атаки на енергетичні об'єкти навантажили енергосистему та призвели до масових перебоїв з електроенергією, опаленням і водопостачанням", — підсумували журналісти.Нагадаємо, вчора президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна має домовленість на найвищому політичному рівні про придбання систем Patriot і ракет до них. Однак поки що ця домовленість лише очікує на реалізацію..

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має рішення від партнерів про нові внески в програму PURL. Гроші надійдуть вже цього місяця.Таку заяву гарант зробив під час вечірнього відеозвернення."Є рішення партнерів про нові внески в програму PURL — будуть вони у червні. Це допоможе. Максимально підштовхуємо Європу в роботі над власною антибалістикою — треба, щоб у Європі були свої системи, свої ракети, щоб захиститися. І спроможність зробити антибалістичну систему в Європі є, щоб виробництво було — теж є всі можливості. Треба, щоб політичні рішення максимально швидко працювали… Європа реально стане сильнішою, коли буде цей результат. Не якщо, а коли. І це буде, але час має велике значення, і треба бути оперативнішими", — заявив президент.Він відзначив, що на сьогодні кожен має зробити свій внесок, щоб зупинити агресію Росії та постійні російські спроби дестабілізувати всіх навколо.Нагадаємо, 3 червня президент Володимир Зеленський провів важливу зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте для обговорення протидії російському ракетному терору. Головними темами діалогу стали посилення протиповітряної оборони, фінансові внески союзників та надання довгострокових гарантій безпеки.Також 21 травня Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Сторони обговорили підготовку формату NB8 за участі України, який має відбутися на території Естонії.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує посилення оборони, розширює міжнародні дипломатичні кроки та працює над стримуванням російської агресії, зокрема у відповідь на потенційну загрозу наступу з північного напрямку через територію Білорусі..

Українська промисловість здатна виробляти щороку до 20 мільйонів дронів і тисячі ракет для глибоких ударів по ворогу. Головне питання — у фінансуванні.Про це повідомив заступник міністра оборони України Мстислав Банік під час онлайн-виступу на Весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО, яка цього року проходила у Литві."Для України насамперед важливо закуповувати те озброєння і військову техніку, яка може бути поставлена на фронт уже цього року. Наша промисловість має унікальні виробничі потужності й здатна випускати до 20 мільйонів дронів щорічно, а також тисячі ракет для глибоких ударів та протиповітряної оборони", — наголосив посадовець.За його словами, за умови наявності фінансування ці потужності можуть бути повністю задіяні протягом кількох місяців. До того ж заступник міністра оборони закликав міжнародних партнерів оперативно посилити підтримку України у критично важливих напрямах. Зокрема, серед головних пріоритетів:фінансування постачання засобів ППО та іншого критичного озброєння через Prioritized Ukraine Requirements List (PURL);закупівля зенітних ракет для систем Patriot;закупівля далекобійних 155-мм артилерійських боєприпасів у межах Чеської ініціативи;пряме фінансування виробництва українських дронів та ракет.Водночас посадовець зазначив, що Україні вже вдалося зробити війну значно більш технологічною та дешевшою. Прикладом цього є ефективне застосування FPV-дронів та впровадження лінійки унікальних цифрових продуктів, які дозволяють вести розвідку, аналітику та здійснювати розрахунки в режимі реального часу."Я кажу це з власного досвіду управління FPV-дронами та командуванням підрозділом. Зараз у Міністерстві оборони вся наша команда об'єднує стратегічне бачення з глибоким розумінням поля бою, щоб кожне рішення чітко відповідало найважливішим пріоритетам нашого війська", — заявив Банік.Нагадаємо, 1 червня у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal. Литва підтвердила намір використовувати механізм SAFE для фінансування спільних оборонних проєктів.Додамо, міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що Сполучені Штати Америки перебудовують виробництво озброєння під значно більші обсяги. Це необхідно, щоби давати Україні "значно більше у всьому спектрі можливостей"..

У понеділок, 1 червня, під час NATO-Ukraine Forum оголошено про запуск Brave Lithuania. Це ініціативи підтримки інновацій, яка суттєво допоможе українським і литовським розробникам оборонної продукції.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, що її спільно впроваджуватимуть Міністерство національної оборони Литви, Міністерство оборони України та кластер Brave1. Запуск програми анонсували спільно з прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінене у Вільнюсі."Ініціатива допоможе українським і литовським розробникам швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах defence tech", — зауважила очільниця українського уряду.Вона додала, що йдеться, зокрема, про сфери безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, штучного інтелекту, систем зв’язку й інших технологій, які потрібні на полі бою вже зараз.За її словами, українська оборонна промисловість — одна з найдинамічніших у світі. З 2022 року наші виробничі спроможності зросли у 50 разів — з одного мільярда доларів до 50 мільярдів доларів."Україна має унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах сучасної повномасштабної війни. Литва є одним із наших найближчих партнерів у сфері безпеки й оборони. Об’єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок", — наголосила прем’єр-міністерка України.Вона констатувала, що з українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Brave1."Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

У понеділок, 1 червня, у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вона уточнила, що відповідні домовленості уклали президенти наших держав 13 травня."Литва стала першою країною НАТО, з якою Україна уклала таку угоду", — наголосила очільниця українського уряду.За її словами, окрему увагу приділили співпраці в морському домені, виробництву морських дронів і можливостям реалізації проєктів у сфері виробництва боєприпасів."Україна підтвердила готовність направити своїх військових експертів для підтримки розвитку спроможностей Литви у захисті повітряного простору та протидії сучасним безпековим викликам", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Вона додала, що Литва зі свого боку підтвердила намір використовувати механізм SAFE для фінансування спільних оборонних проєктів."Ми вдячні литовському народу за незмінну солідарність з Україною, яка підкріплена конкретними діями", — зауважила керівниця українського Кабміну.Це, зокрема, надані пакети військової допомоги та рішення Литви, розпочинаючи з 2024 року, щороку спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на підтримку оборони та безпеки України."Обидва наші народи знають ціну свободі та готові відстоювати її разом", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що Державне агентство України з питань кіно та Lietuvos kino centras підписали меморандум про співпрацю у межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю..

На сьогодні обсяг внесків країн-партнерів у програму PURL достатній для продовження постачання Україні озброєння зі Сполучених Штатів Америки.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони, передає "Укрінформ". Зазначається, що наразі допомога продовжує надходити до України."Об'єм внесків у програму PURL достатній для продовження постачання Україні критичного озброєння зі США, допомога продовжує надходити. Водночас ми не розголошуємо інформацію про кількість допомоги, перелік країн-учасниць, номенклатуру озброєння та умови контрактів. Під час воєнного стану ці дані належать до службової інформації та публічно не коментуються", — повідомили в пресслужбі.Механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — ініціатива США та НАТО, створена для прискореного постачання озброєння Україні. У межах програми Київ формує список першочергових потреб, який передається до НАТО.Партнерські країни виділяють кошти, що надходять на спеціальний рахунок Альянсу, а закупівля відбувається безпосередньо у США. Таким чином програма дозволяє швидко та цілеспрямовано забезпечувати українську армію необхідним озброєнням.Нагадаємо, Японія виділила 14 658 мільйонів доларів на підтримку України в межах програми "Перелік пріоритетних потреб України" (PURL). Щоправда, ці гроші підуть винятково на нелетальне обладнання.Додамо, Німеччина посилила українську протиповітряну оборону. Київ отримав нову пускову установку IRIS-T. До того ж Україна також має вагомі домовленості зі Швецією. Йдеться про новий пакет підтримки, зокрема на посилення нашої авіації бойовими літаками Gripen..

Однією з ключових опор російської військової економіки у війні проти України стала Білорусь. Це відбувається, навіть попри те, що офіційно Мінськ війська на бойові дії не відправляв.Таку інформацію оприлюднили журналісти Associated Press. За інформацією агенції, з моменту повномасштабного вторгнення Білорусь відіграє ключову роль у підтримці воєнних зусиль Москви."Білоруські підприємства виготовляють важливі компоненти для російського військово-промислового комплексу: мікрочіпи й іншу електроніку, оптичні системи наведення, артилерійські боєприпаси та важкі вантажівки, які перевозять російські балістичні ракети", — йдеться в журналістському матеріалі.Уповноважений президента України зі санкційної політики Владислав Власюк заявив журналістам, що фрагменти балістичної ракети "Орєшнік", яку Росія запустила по Україні 24 травня, містили мікрочіпи з Білорусі. Він закликав західних союзників посилити санкційний тиск на Мінськ.За даними групи BELPOL, до складу якої входять колишні білоруські військові та правоохоронці, що виступають проти Лукашенка, білоруська промисловість фактично інтегрована у військову машину Росії.Понад 500 білоруських промислових підприємств займаються виробництвом зброї та боєприпасів, ремонтом військової техніки та забезпеченням логістики."Режим Лукашенка серйозно залучений у війну. Лукашенко допомагає Росії всіма можливими способами", — заявив агенції очільник BELPOL Володимир Жигар.Окрім виробництва, Білорусь надає Москві навчальні майданчики, проводить спільні навчання та приймає поранених російських військових у своїх шпиталях. У Гомельській області, що межує з Україною, за словами Жигара, розпочалося будівництво великого полігону та казарм під значний контингент."Сама присутність білоруського кордону змушує Україну тримати чимало військ на півночі, відтягуючи їх від лінії фронту завдовжки понад 1 000 кілометрів", — констатували фахівці.Жигар наголосив, що Білорусь фактично не має військового суверенітету."Щойно Москва вважатиме це необхідним для своєї стратегії, вона природно використає Білорусь як стартовий майданчик для нового вторгнення в Україну або якогось збройного конфлікту з країнами НАТО", — пояснив він.За його словами, територія Білорусі — "дуже зручний плацдарм" для такого вторгнення. Президент України Володимир Зеленський минулого тижня заявив, що, за даними розвідки, Москва активізувала зусилля з "глибшого втягування Білорусі у війну та початку додаткових агресивних операцій саме з білоруської території".Нагадаємо, сьогодні самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що начебто має координати однієї "дуже серйозної" цілі в Україні. Вона її визначила після слів командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді про 500 цілей на білоруській території..