# військова допомога

У суботу, 25 липня, виконувач обов'язків міністра оборони України Євгеній Хмара обговорив із британським колегою Весом Стрітінгом посилення протиповітряної оборони, захист "зернового коридору", а також постачання літаків Gripen і ракет Meteor.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України з посиланням на Євгенія Хмару."Вибудовуємо з Великою Британією довготривале та взаємовигідне оборонне партнерство. Україна вдячна за непохитну підтримку. Зі свого боку готові ділитися нашим досвідом сучасної війни та рішеннями, які вже довели ефективність на полі бою", — зазначив він.За його словами, про це сказав під час першої розмови з міністром оборони Великої Британії Весом Стрітінгом, коли привітав його з призначенням і подякував за системну допомогу Україні."Головна тема — кроки для посилення захисту українського неба. Розраховуємо на підтримку проєкту з постачання літаків Gripen і ракет Meteor до них. Це важливо для протидії російським літакам і захисту наших людей", — акцентував Євгеній Хмара.Він додав, що також критично важливо продовжувати постачання боєприпасів до літаків F-16."Одне з наших завдань — захистити "зерновий коридор" від російських атак. Для цього Україні потрібні сильні повітряні спроможності", — пояснив виконувач обов’язків міністра оборони України.Також він назвав окремий фокус — ракети для протидії "шахедам". Адже Росія нарощує удари реактивними дронами. Швидкі рішення партнерів здатні напряму рятувати життя українців.Співрозмовники обговорили закупівлю українських дронів для потреб Сил оборони — зокрема, перехоплювачів, middle strike і deep strike — через ERA Loan за рахунок доходів від заморожених російських активів."Дякую Великій Британії за лідерство та готовність розвивати новий рівень оборонної співпраці", — підсумував Євгеній Хмара.Нагадаємо, що у Великій Британії триває морська фаза навчань Exercise Sea Breeze. Український штаб тактичної групи протимінних кораблів здійснив операцію з розмінування визначеного району на підходах до порту Портленд..

Під час українсько-американських навчань "Сі Бриз 2026" штаб протимінних дій Першого дивізіону протимінних кораблів Військово-морських сил Збройних сил України успішно пройшов оцінювання другого рівня за стандартами НАТО.Про це повідомила пресслужба ВМС ЗСУ. Там зазначили, що за результатами тривалих перевірок підрозділ здобув оцінку — "Повністю спроможний до виконання місії" (Mission Capable)."Оцінювання зосереджене не лише на сумісності, як на першому рівні, а й на повній операційній спроможності підрозділу. Успішне проходження цього рівня підтверджує, що підрозділ здатен виконувати бойові завдання за стандартами сил Об'єднаного командування НАТО з операцій", — ідеться в повідомленні.Уперше в історії сучасного військового флоту України підрозділ офіційно долучено до системи управління з'єднаннями НАТО з ліквідації мінної небезпеки на морі. Тобто відтепер Україна має підтверджену Альянсом:здатність здійснювати командування й управління підпорядкованими багатонаціональними силами;взаємодіяти на рівні до постійної протимінної групи НАТО включно;виконувати весь спектр місій протимінної боротьби на морі.. Військові наголосили, що Mission Capable — складний, багаторівневий процес, що вимагає колосальної роботи. З початку повномасштабного вторгнення Росії в умовах активної фази війни українські військові моряки протягом трьох років проходили підготовку впроваджували доктрини Альянсу та здобували необхідні спроможності."Цей результат — черговий беззаперечний доказ того, що Збройні сили України, а саме Військово-морські сили, не просто стримують ворога, а й продовжують невпинну інтеграцію в євроатлантичну архітектуру безпеки на рівні найкращих флотів світу. Пишаємося нашими військовими моряками! Отриманий досвід є безцінним, адже попереду ще багато роботи з очищення Чорного й Азовського морів", — підсумували в пресслужбі ВМС ЗСУ.Нагадаємо, що в ніч на 19 липня військовослужбовці Морської охорони Держприкордонслужби України успішно провели пошуково-рятувальну операцію в акваторії Чорного моря. Вони врятували члена екіпажу суховантажного судна Venturo, яке напередодні зазнало атаки російського безпілотника..

До виробництва ліцензійних ракет для систем протиповітряної оборони Patriot прагне приєднатися Польща. Варшава надіслала відповідний запит до Вашингтона. Проєкт планують реалізувати у співпраці США й України.Про польську ініціативу повідомило видання tvn24 з посиланням на заступницю міністра національної оборони Польщі Магдалену Собковяк-Чарнецьку.За її словами, Варшава запропонувала створити формат співпраці за участю трьох країн — США, України та Польщі.Польська посадови ця вже провела зустрічі з представниками Пентагона та Державного департаменту США, де обговорила можливість створення заводу з виробництва ракет для систем Patriot на території України.Польська сторона захотіла долучитися до такого проєкту у форматі співпраці США, України та Польщі, щоби виробництво відбувалося у безпечному місці."Пропозиція, яку я внесла від польської сторони, відповідає певним занепокоєнням американської сторони, тож ми запропонували, щоби відбувалася співпраця у трикутнику, тобто США, Україна, а також Польща", — зазначила Магдалена Собковяк-Чарнецька.Польська чиновниця також наголосила, що ракети для систем Patriot є продукцією, яка має значний попит у світі."Це продукт, який фактично потрібен у всьому світі. Саме тому наша пропозиція — брати участь у такому спільному виробництві", — пояснила вона.Також під час візиту поляки представили аргументи на користь створення в Польщі сервісного центру для систем Patriot. Собковяк-Чарнецька зазначила, що у Вашингтоні розуміють роль Польщі в розвитку оборонної промисловості та враховують її географічне та геополітичне розташування.Нагадаємо, 11 липня журналісти агенції Reuters повідомляли, що виробництво американських ракет-перехоплювачів Patriot для України, найімовірніше, організують у Німеччині або іншій європейській країні. Військові експерти визначили це безпечнішим варіантом..

Китай отримує від Росії бойовий досвід на прикладі війни проти України. Також Москва надає Пекіну передові військові технології. Зокрема, ті, що стосуються використання дронів, ведення боїв у міській забудові й інші.Таку інформацію оприлюднило видання The Economist, журналісти якого послалися на європейську розвідку.Зазначається, що з 2024 року китайські військові проходять підготовку на полігоні поблизу російського Волгограда. На цій же базі регулярно тренуються підрозділи Восьмої загальновійськової армії Росії, які беруть участь у боях на сході України. Навчання охоплюють ключові елементи сучасної війни:безпілотники та РЕБ: використання дронів, засобів радіоелектронної боротьби та автономних систем;тактику боїв: ведення дій у міській забудові, траншеях та лісистій місцевості;штурмові операції: захоплення укріплених позицій та встановлення мінних полів;медицину: надання польової медичної допомоги в умовах інтенсивних обстрілів.За словами колишнього радника міністра оборони України Олександра Данилюка, в Пекіні усвідомили кардинальні зміни в характері війни та прагнуть навчатися у тих, хто має реальний практичний досвід.Співпраця між країнами не обмежується вишколом піхоти й операторів дронів. Західні чиновники припускають, що країна-агресорка передає Китаю технології у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.Крім того, Росія допомагає Пекіну зробити китайські атомні підводні човни менш помітними для розвідки противника. Саме ці субмарини вважаються ключовим елементом у можливій операції проти Тайваню.Також триває спільна робота над створенням системи раннього попередження про ракетний напад, про що російський диктатор Володимир Путін відкрито згадував ще 2019 року.Експерт Браунського університету Лайл Голдстайн зазначив, що Китай цікавлять російські дані про реальну ефективність західного озброєння в Україні. Зокрема, йдеться про реактивні системи HIMARS, які перебувають і на озброєнні армії Тайваню.Офіційно Китай заперечує факт тренування своїх військових на основі досвіду війни в Україні та намагається применшити масштаби військово-технічної співпраці з Росією. Проте розвідувальні дані, документи та свідчення експертів свідчать про зворотне.У The Economist зауважили, що Китай не брав участі у війнах із 1979 року, тому він прагне компенсувати нестачу бойового досвіду, вивчаючи сучасні методи ведення бойових дій.Нагадаємо, що Китай і Росія у липні провели спільні військово-морські навчання Joint Sea-2026. Маневри відбулмся у водах та повітряному просторі поблизу китайського міста Циндао в провінції Шаньдун..

За рік до ініціативи PURL приєдналися 29 країн — 26 держав-членів НАТО та три країни-партнери. Загальний обсяг внесків сягнув 6,7 мільярда доларів. Це дозволило профінансувати понад десять пакетів озброєння для Сил оборони України.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України, де відзначили, що програма PURL стала одним із ключових механізмів забезпечення критичних потреб України в озброєнні й оборонному обладнанні американського виробництва."Один із найважливіших результатів PURL — забезпечення України перехоплювачами для систем Patriot. Саме вони критично потрібні для захисту міст, цивільного населення та критичної інфраструктури від російських балістичних атак", — ідеться в повідомленні.Зараз близько 95% перехоплювачів для Patriot, таких як PAC-3, Україна отримує саме через механізм PURL.За 2025-2026 роки найбільші внески в межах PURL зробили:Норвегія — 1,36 мільярда доларів;Нідерланди — 1,163 мільярда доларів;Німеччина — 900 мільйонів доларів;Канада — 834 мільйони доларів;Швеція — 546 мільйонів доларів."Загальний обсяг внесків у межах ініціативи сягнув 6,7 мільярда доларів", — уточнили в оборонному відомстві.Там додали, що програма працює так: Україна визначає критичні потреби Сил оборони — зокрема, системи протиповітряної оборони, ракети-перехоплювачі, артилерійські боєприпаси й інші стратегічні компоненти. Далі Україна, США та НАТО погоджують пакети американського озброєння вартістю в приблизно 500 мільйонів кожен.Після цього країни-члени та партнери НАТО роблять фінансові внески у спільний пакет. США використовують ці кошти для постачання Україні необхідного озброєння, обладнання та боєприпасів."PURL дозволяє швидше закривати критичні потреби фронту. Механізм сприяє максимально цільовому використанню ресурсів партнерів — саме на те, що потрібно Україні зараз", — зазначили в міністерстві.PURL також спрощує адміністративну координацію. Внески партнерів об’єднуються навколо погоджених пріоритетів, що зменшує дублювання зусиль і підвищує ефективність допомоги.ППО залишається одним із головних оборонних пріоритетів України. Росія нарощує удари балістичними ракетами по українських містах і критичній інфраструктурі. Для протидії цій загрозі Україні потрібні ракети-перехоплювачі для систем Patriot."Саме PURL став ключовим каналом забезпечення України такими перехоплювачами. Близько 95% ракет для Patriot Україна отримує саме через механізм закупівлі європейськими країнами американського озброєння в межах PURL. Програма безпосередньо впливає на здатність України збивати російську балістику та рятувати життя", — наголосили у відомстві.Там зауважили, що для стабільного постачання критично важливого озброєння Україні потрібно забезпечити регулярні внески від партнерів. Це дозволить системно закривати потреби Сил оборони, зокрема, в ракетах для ППО, артилерійських боєприпасах та інших номенклатурах, які мають прямий вплив на ситуацію на полі бою."Міністерство оборони України вдячне США, НАТО, командам, які забезпечують роботу механізму PURL, а також усім країнам, які роблять внески в цю ініціативу", — підсумовується в повідомленні.PURL — Prioritized Ukraine Requirements List — ініціатива США та НАТО, яка дозволяє країнам-членам і партнерам Альянсу фінансувати постачання Україні критично важливого озброєння й обладнання американського виробництва.Механізм, який стартував у липні 2025 року, працює на основі пріоритетного списку потреб, визначеного Україною та погодженого зі США і НАТО. Йдеться про озброєння, яке критично потрібне фронту і яке не завжди можна швидко замінити європейськими аналогами.Нагадаємо, що Україна отримає від Нідерландів додаткові дрони та засоби протиповітряної оборони на загальну суму 500 мільйонів євро. Таке рішення нещодавно ухвалив нідерландський уряд..

У середу, 22 липня, президент України Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером і командувачем спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Хороша розмова, передусім про те, як захистити українське небо через збільшення постачання перехоплювачів для Patriot у межах PURL", — зазначив він.За його словами, зараз це ключовий пріоритет, бо масовані російські удари не припиняються.Також вони обговорили двостороннє оборонне партнерство між США й Україною: реалізацію рішення президента Дональда Трампа, ухваленого в Анкарі, про надання Україні ліцензії на виробництво Patriot, а також Drone Deal, яку команди зараз опрацьовують."Це має реальний потенціал, і сподіваємося, що скоро вдасться фіналізувати", — наголосив український президент.Окрім того, під час зустрічі в Києві він вручив Кертісу Баззарду орден "За заслуги" III ступеня."Дякую за те, що всі ці роки агресії перебували поруч із нами. Україна вдячна президенту Трампу, Конгресу США й американському народу за підтримку", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, на початку липня президент Володимир Зеленський заявляв, що кількість прихильників вступу України в НАТО серед союзників зростає..

Естонська асоціація рятувальників (Päästeliit) передала Державній службі України з надзвичайних ситуацій вісім автомобілів та гуманітарний вантаж для посилення роботи рятувальних підрозділів.Про це повідомила ДСНС України.Передача техніки відбулася під час робочого візиту естонської делегації на чолі з головою правління та генеральною директоркою Естонської асоціації рятувальників Пією Каалас."Під час зустрічі сторони обговорили поточну співпрацю у сфері цивільного захисту, а також окреслили плани щодо подальших спільних ініціатив", — заявили у відомстві.У ДСНС зазначили, що отримані автомобілі та гуманітарна допомога допоможуть зміцнити спроможності рятувальних підрозділів під час виконання службових завдань."Щиро дякуємо Естонській асоціації рятувальників та народу Естонії за підтримку ДСНС, солідарність та надану гуманітарну допомогу", — додали фахівці.Нагадаємо, нещодавно президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Україна отримає ліцензії на виробництво керованих бомб AASM, зенітних ракет Aster 30 та крилатих ракет Scalp.Читайте також: Військова допомога: Зеленський назвав ключові пріоритети України.

Після нічного обстрілу Києва в неділю, 19 липня, в Польщі назвали заклики послабити допомогу Києву "відірваними від реальності". Аргумент: якби не Україна, то ракети могли би летіти на польську територію.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Як відомо, минулої ночі Росія завдала масованого удару балістичними та крилатими ракетами по Україні. Основною ціллю став Київ.Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш одразу відреагував на атаку та різко розкритикував тих, хто в самій Польщі виступає проти допомоги Україні."Росія провела найпотужнішу від початку вторгнення атаку балістичними та крилатими ракетами на Україну й анонсує підготовку до великої мобілізації військ", — констатував він.На його переконання, це показує, наскільки відірваними від реальності є голоси, що закликають послабити підтримку України чи гальмувати модернізацію польської армії."Тому ми робимо все, щоби російські ракети ніколи не долетіли до Польщі та щоби ніщо не загрожувало нашій безпеці. Не поступимося в цьому!" — наголосив Владислав Косіняк-Камиш.Нагадаємо, що, за результати опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення видання Rzeczpospolita, в Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків..

Окрім польських МіГ-29, Україна також хоче отримати додаткове обладнання й апаратуру для технічного обслуговування авіаційної техніки. Це має відбутися в обмін на постачання дронів.Про це повідомив "Мілітарний", журналісти якого отримали відповідь на запит від Міністерства оборони України.За інформацією відомства, зараз між Польщею й Україною триває переговорний процес щодо можливого передання авіаційної техніки для потреб ЗСУ.Це, до речі, підтверджує нещодавня заява міністра національної оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша про відновлення переговорів.У міністерстві також повідомили, що, крім літаків, ЗСУ зацікавлені в отриманні додаткового обладнання й апаратури для технічного обслуговування авіаційної техніки, а також відповідної ремонтно-експлуатаційної документації.Польська сторона, зі свого боку, висловила зацікавленість в отриманні різної номенклатури безпілотних систем українського виробництва в обмін на передання літаків.Окрім того, у відомстві підтвердили, що восени 2025 року представники ЗСУ провели технічну інспекцію певної кількості вказаних літаків. За інформацією польського видання Onet, українські військові оглянули 14 винищувачів і після інспекції залишилися незадоволеними їхнім технічним станом, оскільки перед введенням у стрій літаки потребують ремонту."Через тривалу відсутність належного обслуговування технічний стан МиГ-29 назвали незадовільним, а особливе занепокоєння фахівців викликав стан шасі", — зауважили фахівці.Проте українська сторона висловила готовність отримати польські винищувачі за умови проведення капітального ремонту та модернізації. Це можна зробити в Польщі на підприємстві WZL-2 у Бидгощі. Ще однією умовою стало те, що витрати мала взяти на себе польська сторона.Для Міністерства національної оборони Польщі ця вимога виявилася неприйнятною, оскільки модернізація пострадянських машин потребувала непередбачених політичним рішенням витрат. Таким чином, переговори тоді зайшли в глухий кут.Нагадаємо, наприкінці минулого тижня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що Київ і Варшава поступово досягають прогресу в реалізації угоди, за якою Україна може отримати польські винищувачі МіГ-29. При цьому Польща в обмін на це має отримати доступ до технологій у сфері безпілотних систем..

Українська економіка вже понад чотири роки працює в умовах повномасштабної війни. Попри це держава продовжує фінансувати оборону, соціальні виплати та інші бюджетні видатки, а гривня залишається відносно стабільною. Водночас за цією стійкістю стоїть безпрецедентна міжнародна фінансова підтримка, без якої нинішня модель функціонування економіки була б неможливою.Наскільки Україна сьогодні залежить від допомоги партнерів? Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою та економічним популізмом? Чому найважчі випробування для української економіки можуть чекати вже після завершення активної фази бойових дій?Про це — в інтерв'ю TrueUA з виконавчим директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Попри зростання номінальних зарплат і соціальних виплат, чи можна говорити, що українці вже компенсували втрати у рівні життя, яких зазнали після лютого 2022 року? За якими показниками це варто оцінювати?— Показник реальних доходів населення — це макроекономічний показник. Україна у 2022 році втратила 25% реальних доходів населення. Це офіційна цифра Держкомстату.На сьогодні зростання соціальних виплат і покращення соціальних стандартів, а до них належать прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата, на які впливає держава та які закладаються у державний бюджет, об'єктивно ще не компенсували рівень життя 2021 року. Тому все залежить від того, з чим порівнювати.Наприклад, якщо у 2021 році курс становив приблизно 21 гривню за долар, то сьогодні ми маємо курс близько 45 гривень за долар. Тому навіть за умови зростання заробітної плати в доларовому еквіваленті ми все одно певною мірою програватимемо.Ще один момент. Теоретично ми лише наприкінці 2025 року, наскільки мені відомо, досягли рівня заробітної плати 2021 року в доларовому еквіваленті. Але за цей час сам долар також став дешевшим. Ми часто прирівнюємо все до долара, вважаючи, що це абсолютно стабільна величина. Насправді це не так.Коли говоримо про реальні доходи населення, треба розуміти, що цей показник значною мірою залежить від бази порівняння. Водночас саме він відображає реальні процеси, які відбуваються в економіці. Якщо говорити про рівень реальних доходів населення, то з 2021 року ми всі стали значно біднішими. Тому зростання середньої заробітної плати, прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати ще не компенсувало тих втрат, яких українці зазнали після початку повномасштабних бойових дій.— Український бюджет уже кілька років значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги. Наскільки життєздатною є така модель і чи можна сказати, що сьогодні Україна фактично воює в борг?— Називаймо речі своїми іменами — ми живемо в борг. Ми не просто живемо в борг, а дійсно воюємо в борг. Кирило Буданов у 2023 році, ще перебуваючи на посаді начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, в одному з інтерв'ю заявив, що ми воюємо в борг. До 2026 року нічого принципово не змінилося.Якщо ми беремо український бюджет за кожен рік після початку повномасштабної війни, то абсолютно чітко бачимо: рівень видатків приблизно на 40% більший, ніж рівень доходів. Ця різниця покривається шляхом запозичень.Чи є така модель стійкою? Ні. Тому що вона залежить від зовнішніх запозичень, яких теоретично можуть і не надати. Але, з іншого боку, треба враховувати політичний контекст. Наші європейські партнери дають нам гроші не тому, що люблять Україну, а тому, що бояться Росію. І чим більший рівень цього страху, тим більше гарантій, що гроші ми отримаємо.На сьогодні сума допомоги, яку нам надали, є максимально комфортною для України. Ті 90 мільярдів євро*, які виділили на два роки, ми, найімовірніше, взагалі не повертатимемо. Якщо й повертатимемо, то за рахунок репарацій, які має сплатити Росія. Якщо ж цього не станеться, кошти будуть погашені за рахунок платників податків європейських країн. Це найімовірніший варіант.Якщо ж ми повертаємося до питання стійкості української економіки, то потрібно розуміти кілька речей. Перше: наскільки змінилося податкове законодавство України після початку повномасштабної війни? Правильно — практично ніяк.Будь-яка демократична країна, яка воює, а ми маємо яскраві приклади США та Великої Британії (під час Другої світової війни, — ред.), запроваджувала достатньо жорсткі механізми обмеження споживання ресурсів. Вводилися карткова система, трудові армії, обов'язкове працевлаштування у промисловості. Тобто застосовувалися досить жорсткі економічні заходи — те, що називають "переведенням економіки на воєнні рейки".Україна ж сьогодні, завдяки зовнішнім запозиченням, фактично живе за законами мирного часу. У нас немає обмежень на споживання ресурсів, немає обмежень на купівлю предметів розкоші, нерухомості чи дорогих автомобілів. Так само немає суттєвого посилення податкового навантаження.Тому треба розуміти: сьогоднішня модель функціонування української економіки та соціальної сфери побудована на невідворотності фінансової допомоги від наших партнерів. До того ж, погляньте, як суспільство реагує на питання підвищення податків. Лише спробували порушити питання щодо запровадження 20% ПДВ для фізичних осіб-підприємців або оподаткування закордонних відправлень вартістю до 150 євро — і скільки це викликало хейту.Суспільство сьогодні живе за умов мирного часу й не хоче змінювати ситуацію. Тому це питання навіть радше не до влади, а до суспільства — до його готовності змінювати підходи до сприйняття війни, яка триває в Україні.*11 лютого 2026 року Європейський парламент ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України шляхом надання їй позики з боку ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026 і 2027 роки.Так звана позика на підтримку України допоможе покрити нагальні фінансові потреби України в умовах вже невдовзі п’ятого року безперервної загарбницької війни Росії.— Який найбільший ризик сьогодні ви бачите для української економіки?— Тут ми з вами фактично вже відповіли на це запитання. Йдеться про те, що фінансового ресурсу, який генерує економіка України, недостатньо, щоб одночасно покривати всі напрями державних видатків. Тому найбільший ризик нинішньої української моделі полягає в тому, що вона існує виключно завдяки зовнішнім запозиченням.Сьогодні ми не в змозі одночасно вести війну й фінансувати соціальні видатки лише коштом української економіки. Саме тому залежимо від зовнішньої допомоги. І ця залежність зберігається ще й тому, що ми не хочемо нічого змінювати у власному житті.Згадаймо приклад Великої Британії. Під час Другої світової війни у Гайд-парку викорчували дерева й засіяли територію картоплею, у Лондоні діяла карткова система, були запроваджені дуже жорсткі обмеження щодо постачання продуктів харчування та використання ресурсів.Тобто суспільство саме визначає, як воно готове жити під час війни. Якщо ми хочемо жити так, як у мирний час, достатньо подивитися, як працюють ресторани в Києві, заміські клуби, скільки дорогих автомобілів стоїть поруч. Це що, війна?Хто в цьому винен? Наші партнери чи суспільство? Партнери в цій ситуації дають нам гроші. І, ще раз повторюю, не через велику любов до України — у них є свої мотиви. Але Україна побудувала систему свого існування у такий спосіб, що сама ввела себе в залежність від зовнішнього фінансування, бо не хоче змінювати внутрішній порядок денний.— Останнім часом дедалі частіше лунають пропозиції щодо підвищення мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та пенсій. Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни?— Межа проходить у визначенні джерела фінансування цієї соціальної підтримки. Якщо є гроші в бюджеті, які можна витратити, і це не запозичення, то ніхто не заважає спрямувати їх на підвищення рівня життя населення.Але якщо всі ці видатки здійснюються за рахунок запозичень, треба чітко визначити соціальну необхідність таких рішень і логіку, навіщо це робиться. Якщо ви продовжуєте дедалі більше запозичувати коштів і водночас підвищувати рівень соціальної допомоги, значить, свідомо йдете на такий крок.Тому, ще раз повторюю: межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни проходить саме там, де визначається джерело фінансування таких виплат.Якщо Велика Британія під час Другої світової війни могла перейти до жорсткої економії ресурсів і запровадити карткову систему, а Україна вважає, що в нинішній ситуації потрібно запозичувати кошти, аби підвищувати рівень соціальних виплат, значить — такий вибір робить суспільство. Значить — психологічно ми до іншого поки що не готові.От вийдіть зараз до українського суспільства і скажіть: "Потрібно обмежити споживання ресурсів". Вам одразу ж скажуть: "Беріть приклад з Міндіча". Тому, ще раз повторюю, усе визначається джерелом фінансування.— Наскільки сьогодні курс гривні визначається внутрішніми економічними чинниками, а наскільки — обсягами міжнародної фінансової допомоги? Чи бачите ви ризики для валютного ринку до кінця року?— Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть.Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде і доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною.Ми на сьогодні себе не утримуємо. Та модель, що побудована, орієнтована на зовнішню допомогу. Щоб далеко не ходити: Україна ніколи в житті не отримувала стільки зовнішньої допомоги. Тільки цього року в межах однієї програми фінансової підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро. Крім того, є програми МВФ, є програма Ukraine Facility, є окрема міжурядова програма з Японією, Канадою, є окремі двосторонні домовленості з європейськими партнерами.Ми щороку тільки на соціальні видатки від наших партнерів отримуємо 40 мільярдів доларів. Тому, ще раз повторюю, цей фестиваль нечуваної щедрості від наших партнерів миттєво припиниться, щойно закінчиться активна фаза бойових дій.Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей.Як тільки грошей почне меншати, а об'єктивно їх стане менше, бо Європа не буде утримувати Україну найближчі роки, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. Бо Україна звикла до подібної допомоги.До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду.— Які структурні проблеми, на вашу думку, стануть найбільшим викликом для української економіки після завершення активної фази бойових дій? Чи готова держава до такого сценарію вже зараз?— Точно не боргове навантаження. Якщо війна триватиме, гроші нам даватимуть, тому що наші партнери бояться росіян більше, ніж ми. Демографічна криза сьогодні справді є величезною проблемою. Але це не лише демографічна криза — це також криза мобілізаційного потенціалу, відтік кадрів і молоді.Поки триватиме активна фаза бойових дій, стан української економіки навряд чи суттєво змінюватиметься, тому що нинішня структура запозичень і допомоги, яку ми отримуємо, зберігатиметься. Найбільші проблеми почнуться тоді, коли формально завершиться активна фаза бойових дій і Україні почнуть зменшувати загальний обсяг допомоги.— А який прогноз ви можете зробити? Що на нас чекає?— Ситуація буде дещо іншою. Сьогодні основним видом підтримки є макрофінансова допомога Україні як суверенній державі. Наші партнери говорять, що після завершення активної фази бойових дій пріоритет надаватиметься інвестиційній допомозі.Тобто сюди має надходити вже не пряме фінансування від наших партнерів. Вони вважають, що в Україну мають заходити інвестиції європейського бізнесу, щоб відновлювати українську економіку й отримувати від цього прибутки.Найбільша проблема в цей момент полягатиме в тому, що просто так інвестор сюди не прийде. Ми почнемо говорити про інвестиційний клімат, правила гри на українському ринку, боротьбу з корупцією, роботу правоохоронної та судової систем. Саме ці проблеми завжди стримували прихід інвесторів в Україну.Від того, справедливий суддя чи ні, макрофінансова допомога наших партнерів суттєво не залежить. Вона надійде в будь-якому разі, хоча партнери, безперечно, висувають певні умови. Однак інвестор просто так не прийде — він повинен мати гарантії..

У Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків.Про це свідчать результати опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення видання Rzeczpospolita.За даними дослідження, зараз 52,2% поляків вважають, що країна має й надалі надавати військову допомогу Україні. Водночас частка противників сягнула 45,2%. Ще 2,5% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.Медійники зробили висновок, що суспільна думка суттєво погіршилася порівняно з кінцем 2022 року. Тоді військову допомогу Києву підтримувала абсолютна більшість — 77,5% опитаних, а проти виступали лише 18,3%.Найбільше противників надання допомоги Україні фіксують серед виборців опозиційних партій. Йдеться насамперед про прихильників політичних сил "Право та справедливість", "Конфедерація" та Razem.Крім того, скептичні настрої переважають серед громадян, які не беруть участі у виборах, мешканців сільської місцевості та молодих респондентів.За оцінками аналітиків Rzeczpospolita, стрімка зміна настроїв у суспільстві відбувається на тлі різкого загострення польсько-українських відносин через історичні питання.Зокрема, обурення польських політиків, а також, відповідно, й громадян, викликало рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з військових підрозділів ім'я героїв УПА.Також додаткову критику уряду Дональда Туска спровокувала поява інформації про передачу українській стороні п’яти ракет PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot.Нагадаємо, минулого тижня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш розповідав, що Україна та Польща поступово досягають прогресу в реалізації угоди, за якою Київ може отримати польські винищувачі МіГ-29. При цьому Варшава в обмін на це має отримати доступ до технологій у сфері безпілотних систем..

Ініціатива НАТО PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) працює вже впродовж року. Вона дозволяє Україні ефективно отримувати критично важливе озброєння.Відповідний допис до річниці програми Purl опублікували інформаційні ресурси МЗС України."Саме в межах PURL НАТО координує закупівлю для України необхідного військового озброєння та техніки американського виробництва за кошти інших держав-членів Альянсу та країн-партнерів", — ідеться в повідомленні.У відомстві наголосили, що запуск цієї ініціативи став важливим етапом у трансформації ролі НАТО в наданні допомоги Україні. Вперше Північноатлантичний альянс узяв на себе координацію постачання летального озброєння для нашої держави.Зараз до ініціативи вже приєдналися 29 країн — 26 держав-членів НАТО та три країни-партнерки. Загальний обсяг внесків сягнув 6,7 мільярда доларів, що дозволило профінансувати понад десять пакетів озброєння."Один із найважливіших прикладів ефективності PURL — забезпечення України перехоплювачами для систем Patriot, критично потрібними для збиття балістичних ракет", — наголосили у відомстві.Там додали, що зараз 90-92% таких перехоплювачів надходять саме за механізмом закупівлі європейськими країнами американського озброєння в межах ініціативи PURL."Ми безмежно вдячні всім нашим партнерам за їхню підтримку та внески в програму PURL. Ця допомога справді рятує життя українців і є проявом справжньої солідарності з Україною", — акцентували в МЗС України.У дипломатичному відомстві підсумували, що розраховують, що ця надзвичайно важлива ініціатива й надалі функціонуватиме, та висловили сподівання на збільшення кола її учасників і подальші внески партнерів.Механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — ініціатива США та НАТО, створена для прискореного постачання озброєння Україні. У межах програми Київ формує список першочергових потреб, який передається до НАТО. Партнерські країни виділяють кошти, що надходять на спеціальний рахунок Альянсу, а закупівля відбувається безпосередньо у США. Таким чином програма дозволяє швидко й цілеспрямовано забезпечувати українську армію необхідним озброєнням.Нагадаємо, що на початку червня резидент Володимир Зеленський заявляв, що Україна має рішення від партнерів про нові внески в програму PURL. Гроші мали надійти вже влітку..

Українські військові суттєво покращили свої дії на полі бою. В НАТО сподіваються, що така тенденція триватиме, попри останні зміни в уряді України.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте в коментарі агенції DPA.За його словами, Північноатлантичний альянс не очікує, що призначення нового міністра оборони принесе суттєві зміни у стратегію України в боротьбі проти Росії."У мене були добрі робочі стосунки з Михайлом Федоровим. Я бажаю йому всього найкращого, а його наступник, без сумніву, продовжить цей курс", — зазначив генсек НАТО.Однак Рютте заявив, що очікує "безперервності" в той час, як українські військові "діють набагато краще" на лінії фронту, ніж на початку року. Він додав, що армія-агресорка просувається дуже повільно, Україна ж змогла провести контратаки в деяких районах.Росія втрачає від 25 тисяч до 35 тисяч солдатів на місяць, і це досить відчутні цифри, навіть попри те, що окупанти переважають українців у кількості."Якщо ви — молодий росіянин, який роздумує над тим, чи приєднатися до військових дій, то ви можете стати одним із тих приблизно 30 тисяч цього або наступного місяця", — зауважив він.Генеральний секретар НАТО назвав ці втрати "жахливою новиною для сімей загиблих і для самих людей".Крім того, очільник Північноатлантичного альянсу додав, що Україна також "завдає ударів углиб Росії", вражаючи її енергетичну інфраструктуру та промислову базу.Як відомо, напередодні Михайло Федоров подав у відставку з посади міністра оборони. Після цього про завершення роботи радниками міністра також повідомили волонтер Сергій Стерненко та фахівець із військових радіотехнологій Сергій Бескрестнов ("Флеш").За попередньою інформацією, президент Володимир Зеленський планує запропонувати на посаду міністра оборони нинішнього главу МВС Ігоря Клименка.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський зазначив, що Росія або нарощує удари по Україні, або бере тактичну паузу на короткий термін. Однак на свою агресію окупанти отримують цілком відчутні відповіді у вигляді далекобійних санкцій..

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення Україні додаткового мільярда євро. Кошти буде спрямовано на розвиток та закупівлю безпілотників.Відповідну заяву посадовиця зробила під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві."Сьогодні я хочу анонсувати додатковий мільярд на дрони. Проте потрібно більше, адже ми щойно погодили десять мільярдів на безпілотники, літаки та ракети. І це лише початок", — заявила Урсула фон дер Ляєн.Зазначається, що новий транш у розмірі 1 мільярда євро — є другим платежем у межах першого траншу Кредиту підтримки України обсягом 6 мільярдів євро."Ця виплата слідує за першим платежем Комісії в розмірі 3,2 мільярда євро в рамках спеціальної програми макрофінансової допомоги, зробленої 25 червня, і 3,9 мільярда євро як перший платіж, присвячений закупівлі безпілотників, здійснений 30 червня", — наголосила очільниця Єврокомісії.Нагадаємо, раніше Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Брюссель та Київ переходять до нового формату оборонної співпраці через підписання стратегічної угоди про виробництво безпілотників. Очільниця Єврокомісії під час візиту до столиці оголосила про запуск Drone Deal, яка об'єднає зусилля європейських гігантів та українських винахідників.Додамо, 15 липня президент України Володимир Зеленський нагородив президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн орденом Європи..

Минулого тижня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна найближчим часом отримає новий пакет ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. За словами глави держави, відповідних домовленостей уже вдалося досягти з президентом США Дональдом Трампом та партнерами. Водночас він наголосив, що наявної кількості цих ракет недостатньо, тому Київ продовжує працювати над збільшенням постачань і створенням власної альтернативної антибалістичної системи.TrueUA розповідає, що таке ракети PAC-3, які загрози вони здатні знищувати та чому їх вважають одним із найефективніших засобів боротьби з російською балістикою.Що таке ракети PAC-3PAC-3 (Patriot Advanced Capability-3) — це американські ракети-перехоплювачі, які використовуються у складі зенітно-ракетного комплексу Patriot. Їх головне завдання — знищення балістичних і крилатих ракет, а також літаків та інших повітряних цілей.На відміну від попередніх модифікацій, PAC-3 не підриває ціль поблизу, а вражає її методом "hit-to-kill" — прямим кінетичним зіткненням. Такий принцип дозволяє повністю знищити бойову частину ракети ще у повітрі та мінімізувати ризик падіння уламків.Які ракети може збивати PAC-3Саме PAC-3 вважається одним із найефективніших засобів протидії російським балістичним ракетам. Вона здатна перехоплювати:балістичні ракети типу "Іскандер";гіперзвукові ракети "Кинджал";гіперзвукові ракети "Циркон";крилаті ракети, зокрема Х-101, Х-55 та інші;літаки й окремі інші повітряні цілі.Саме ці ракети сьогодні є основним засобом боротьби з балістичними атаками Росії.Основні характеристики PAC-3PAC-3 значно компактніша за ракети попереднього покоління. Її довжина становить близько п'яти метрів, вага — приблизно 218 кілограмів.Ракета оснащена активною радіолокаційною головкою самонаведення, завдяки чому після запуску може самостійно супроводжувати ціль і виконувати різкі маневри навіть у разі втрати зв'язку з наземною системою.Швидкість польоту перевищує 6 000 км/год. Версія PAC-3 CRI здатна перехоплювати цілі на дальності до 45 кілометрів, а сучасніша PAC-3 MSE — до 60 кілометрів.Чим PAC-3 відрізняється від PAC-2Головна відмінність полягає у способі ураження.Ракети PAC-2 використовують осколково-фугасну бойову частину, яка вибухає поруч із ціллю та уражає її уламками.Натомість PAC-3 працює за принципом прямого зіткнення, фактично "врізаючись" у ворожу ракету. Саме тому її ефективність проти сучасної балістики значно вища.Крім того, одна пускова установка Patriot може нести 16 ракет PAC-3, тоді як ракет PAC-2 розміщується лише чотири. Це дозволяє комплексу відбивати більше повітряних атак без перезаряджання.Чому Україні потрібні саме PAC-3Росія дедалі частіше застосовує балістичні ракети для ударів по українських містах. Саме PAC-3 наразі вважаються найефективнішими перехоплювачами для боротьби з такими загрозами.Водночас ці ракети залишаються надзвичайно дорогими й складними у виробництві. За оцінками, вартість одного перехоплювача становить близько 3,7 мільйона доларів, а нинішні виробничі потужності дозволяють випускати приблизно 620 ракет PAC-3 MSE на рік. У майбутньому компанія Lockheed Martin планує суттєво збільшити обсяги виробництва, що має допомогти союзникам швидше поповнювати запаси таких перехоплювачів.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський закликав партнерів надати Україні "зимовий пакет" ракет для систем протиповітряної оборони Patriot. У своєму зверненні до "Коаліції охочих" 13 липня український гарант наголосив, що нашій державі потрібно вже зараз готуватися до наступної зими..