# Володимир Зеленський

Щонайменше п’ять загиблих і понад 50 постраждалих — такі наслідки рашистської атаки на торгівельний центр у Кривому Розі в п’ятницю, 21 серпня. Це ще один вияви терористичної сутності Росії.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував спеціальний допис у своєму Telegram-каналі."Абсолютно цинічний і підлий удар завдали росіяни по звичайному торгівельному центру в Кривому Розі", — акцентував він.За його словами, ударні дрони спрацювали у дві хвилі: через пів години після першого влучання та пожежі відбувся повторний удар по рятувальних службах."Станом на зараз відомо про пʼятьох загиблих. Мої співчуття рідним і близьким. Щонайменше зараз 52 постраждалих, серед них шестеро дітей. Усім пораненим надається необхідна медична допомога", — додав український президент.Він наголосив, що такі удари — це просто теракт. І реагувати на них світові потрібно відповідно — реальним тиском на агресора."Щоби мир насправді міг відбутися, потрібна реальна відповідальність Росії", — підсумував Володимир Зеленський.. Як відомо, 21 серпня, росіяни двічі вдарили по найбільшому торгівельному комплексу Кривого Рогу. Після першої атаки спалахнула пожежа. О 16:57 ворог здійснив повторний удар реактивним "шахедом". На місці триває аварійно-рятувальна операція.Нагадаємо, що в ніч на 21 серпня російська армія завдала серії масштабних ударів по території Сумської області. Внаслідок ворожих влучань у Конотопі та Сумах спалахнули пожежі у житловому секторі, є постраждалі серед цивільного населення..

Українські сили оборони здійснили серію успішних далекобійних атак по стратегічних об'єктах на території Росії. Внаслідок діпстрайків уражено нафтопереробний завод у Пермі, військовий аеродром у Волгоградській області, а також об'єкти в акваторії Чорного моря.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.Успішні удари на рекордній відстаніУкраїнські захисники продовжують застосовувати "далекобійні санкції", повертаючи наслідки бойових дій безпосередньо на територію країни-агресора. Упродовж останньої ночі українські діпстрайки успішно дістали НПЗ у Пермі, який розташований на відстані понад 1600 кілометрів від кордону. Крім того, удару зазнав військовий аеродром "Маринівка" у Волгоградському регіоні, а також зафіксовано результативні влучання в акваторії Чорного моря."Продовжуємо нашими далекобійними санкціями повертати наслідки війни туди, звідки вона прийшла. Цієї ночі наші діпстрайки уразили НПЗ у Пермі на відстані понад 1600 кілометрів від кордону та військовий аеродром "Маринівка" у Волгоградському регіоні. Є результати і в акваторії Чорного моря", — зазначив глава держави.Втрати ворога та ураження винищувача Су-34Окрім нічних атак, з'явилися підтверджені дані щодо результатів попередніх операцій Сил оборони. Зокрема, на аеродромі "Ахтубінськ", що за 600 кілометрів від лінії фронту, вдалося пошкодити російський винищувач-бомбардувальник Су-34.Також у Приморсько-Ахтарську — за майже 180 кілометрів від лінії зіткнення — уражено критично важливе місце зберігання, підготовки та запуску ударних безпілотників, якими окупанти систематично атакують українські міста."Дякую всім підрозділам наших Сил оборони України за точність і влучність. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, за даними Reuters, країну-агресорку Росію накрила друга хвиля паливної кризи. Проблеми з постачанням бензину знову зафіксували в низці регіонів..

Після завершення війни в українському суспільстві може бути значний запит на оновлення влади та появу нових політичних лідерів. За такого сценарію чинному президенту Володимиру Зеленському буде складніше перемогти на наступних виборах, якщо участь у них візьмуть авторитетні нові кандидати.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.За його словами, наразі зарано прогнозувати перебіг майбутніх президентських виборів, адже невідомо, чи планує сам Зеленський знову балотуватися. Одним із можливих компромісних сценаріїв після завершення війни соціолог назвав перехідний період, протягом якого Зеленський залишатиметься президентом під час підготовки до виборів, але не братиме в них участі."Один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам", — пояснив Грушецький.Водночас публічна відмова Зеленського від участі у майбутніх виборах ще під час війни, на думку виконавчого директора КМІС, може створити проблеми для чинної влади. Зокрема, це здатне послабити парламентську більшість, оскільки частина політиків може втратити мотивацію залишатися в президентській команді.Хто може скласти конкуренцію ЗеленськомуГрушецький зауважив, що перспективи чинного президента значною мірою залежатимуть від того, хто стане його конкурентами. За високого рівня суспільної недовіри участь у виборах кількох авторитетних нових кандидатів може суттєво знизити шанси Зеленського на перемогу."Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове", — зазначив він.Серед потенційно авторитетних у суспільстві постатей Грушецький назвав Валерія Залужного, Михайла Федорова та Кирила Буданова. Водночас це не означає, що вони обов'язково братимуть участь у майбутніх виборах. Якщо ж такі кандидати не балотуватимуться, а головними суперниками Зеленського стануть представники попереднього покоління українських політиків, чинний президент, за оцінкою Грушецького, матиме шанси на переобрання.Водночас соціолог наголосив, що серйозним конкурентом Зеленського потенційно може стати й інший новий політичний лідер. Саме запит українців на оновлення після війни може суттєво вплинути на результати майбутніх виборів.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

У четвер, 20 серпня, президент Володимир Зеленський підписав чотири укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти країни-агресорки Росії.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. ВПК та обхід санкційЗазначається, що до санкційного списку потрапили 28 громадян Росії, 36 російських та одна китайська компанія. Також під обмеження потрапили підприємства, які беруть участь у ланцюгах постачання до РФ високоточного промислового обладнання, інструментів, компонентів, електроніки та сировини в обхід міжнародних обмежень.До того ж обмеження запровадили проти компаній, які виробляють і ремонтують військову та спеціальну техніку, проводять дослідження у сфері безпілотників, а також розробляють спеціальне обладнання і програмне забезпечення для російських силових структур.Група "Русал"Окремим рішенням санкції запроваджено проти п’яти підприємств групи "Русал" та дев’яти громадян Росії, пов’язаних із цими компаніями. Йдеться, зокрема, про імпортерів глинозему та виробників алюмінію, продукція яких використовується для потреб російського військово-промислового комплексу."Ми продовжуємо системно ідентифікувати та обмежувати діяльність підприємств, які працюють на російський військово-промисловий комплекс. Розраховуємо, що наші партнери підтримають ці зусилля, а європейські компанії припинять будь-яку взаємодію з такими російськими підприємствами, зокрема з компаніями групи "Русал". Санкції мають не лише позначати причетність до російської воєнної машини, а й реально позбавляти її ресурсів і міжнародних зв’язків", — зазначив радник — уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.Високопосадовці та колаборантиЩе одним рішенням санкції застосовані до 45 фізичних та восьми юридичних осіб. До списку увійшли російські високопосадовці, які виправдовують і пропагують збройну агресію РФ проти України та окупацію українських територій, а також особи й організації, які сприяють російським окупантам на тимчасово захоплених територіях.Серед підсанкційних осіб — колишній депутат від "Партії регіонів" Юрій Іванющенко. Він є підозрюваним у кримінальному провадженні щодо легалізації земельних ділянок вартістю понад 160 мільйонів гривень. Крім того, пов’язані з ним підприємства працюють в окупованому Криму.ПропагандаОкремо санкції запровадили проти п’яти громадян РФ та чотирьох організацій, пов’язаних зі створенням і дистрибуцією анімаційного серіалу "Маша та Ведмідь". За оцінкою української сторони, мультсеріал поширює проросійські наративи під виглядом дитячого контенту та становить загрозу національній безпеці України.Під санкції потрапила, зокрема, студія "Анімаккорд" — автор мультсеріалу, її засновник і генеральний директор, автор сценарію, режисер і продюсер, а також інші особи та правовласник серіалу."Окремо маємо реагувати на російську пропаганду, особливо коли вона спрямована на дітей і поширюється через великі міжнародні платформи", — додав Власюк.Українська сторона має намір передати партнерам необхідну інформацію для запровадження відповідних обмежень в інших юрисдикціях.Нагадаємо, 14 серпня президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти осіб і компаній, причетних до незаконного вивезення українського зерна, і суден, які в цьому задіяні..

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова купувати необхідне озброєння для посилення протиповітряної оборони, зокрема ракети для систем Patriot. За його словами, йдеться не про безоплатну допомогу, а про готовність України придбати зброю у партнерів.Як повідомив гарант під час вечірнього відеозвернення, значну частину дня 20 серпня у Києві та Київській області, зокрема в Борисполі та Броварах, тривали роботи після російського удару. За словами президента, атака була комбінованою — російські війська застосували балістичні та крилаті ракети, а також ударні дрони.Зеленський наголосив, що найскладнішою проблемою залишається протидія балістичним ракетам."Якщо відсоток збиття крилатих ракет у цьому ударі — близько 90%, то з балістикою ситуація значно гірша", — зазначив він.За його словами, Україні необхідні ракети для систем протиповітряної оборони Patriot. Забезпечити ними ЗСУ можуть лише міжнародні партнери."На всіх рівнях доводимо до них і нашу потребу, і те, що ми знаємо, що цю нашу потребу партнери можуть заповнити", — сказав Зеленський.Президент окремо підкреслив, що Україна готова купувати необхідне озброєння, а не лише отримувати його як безоплатну допомогу."Ми говоримо не про подарунки. Це про готовність України купувати зброю", — заявив він.Зеленський наголосив на необхідності відповідних політичних рішень з боку партнерів, передусім Сполучених Штатів."Важливо, щоб були рішення — відповідні політичні рішення партнерів, і передусім у США", — зазначив президент.Він також подякував усім партнерам, які допомагають Україні посилювати оборону та рятувати життя людей.Нагадаємо, раніше Зеленський повідомив, що Україна продовжує працювати над посиленням протиповітряної оборони, необхідними ракетами та домовленостями щодо виробництва озброєння безпосередньо у нашій країні. .

Президент України Володимир Зеленський відреагував на масований російський удар по Києву та Київщині 20 серпня, назвавши його одним із найбільш цинічних, прорахованих і масштабних. Як повідомив гарант, станом на 14:33 у столиці відомо про 15 загиблих."Зараз триває ліквідація наслідків російського удару по столиці й містах Київщини. Понад 600 рятувальників ДСНС України та поліцейських залучено до робіт у Києві, Броварах і Борисполі. Вдячний усім, хто допомагає нашим людям", — написав він на своїй сторінці у Telegram.За його словами, загалом лише в Києві та області пошкоджено:30 житлових будинків;звичайну школу;дитячу лікарню;дитячий садок. "На жаль, станом на зараз у Києві відомо про 15 загиблих людей. Мої співчуття всім, хто втратив рідних і близьких. Важливо, щоб людям, які були поранені, надавалась уся необхідна допомога. І важливо, щоб партнери України не мовчали про цей та інші подібні удари й справді допомагали захисту наших людей, захисту життя в Україні", — зазначив президент.Зеленський заявив, що РФ застосувала ракети різних типів та 168 дронів. Українські військові збили всі російські "Калібри", а загальний показник збиття крилатих ракет становив 93%.. Також президент наголосив, що найбільшою загрозою залишається балістика, а ефективність захисту від неї значною мірою залежить від постачання Україні ракет для систем Patriot. Гарант закликав партнерів не залишатися осторонь і посилювати українську протиповітряну оборону."Не можна просто тихо, байдуже й бездіяльно споглядати, як росіяни руйнують життя балістикою. Українські воїни можуть діяти майстерно, коли сміливість і фаховість наших людей підтримані відповідною допомогою наших партнерів", — додав він.Нагадаємо, унаслідок нічного обстрілу української столиці 20 серпня серйозного пошкодження зазнали приміщення відомого українського телеканалу "Ми — Україна". Попри суттєві руйнування в офісі, серед співробітників медіа ніхто не травмувався..

Після резонансних кадрових рішень і протестів рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського знизився лише на три відсоткові пункти. У КМІС пояснюють це частковою реакцією влади на вимоги суспільства, ситуацією на фронті та прагненням українців зберігати єдність під час війни.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.Опитування проводили з 20 липня до 3 серпня 2026 року, вже після початку протестів. За словами Грушецького, на той момент Зеленський частково відреагував на вимоги протестувальників та активної громадськості. Зокрема, Михайла Драпатого призначили головнокомандувачем Збройних сил України, а Євгенія Хмару — виконувачем обов'язків міністра оборони.У квітні Зеленському довіряли 58% українців, а не довіряли 36%. За результатами нового дослідження, показники становлять 55% і 40% відповідно."Рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють", — пояснив Грушецький.Він додав, що в суспільстві зберігається позиція, за якою Зеленський має залишатися президентом до завершення війни. Водночас після її закінчення значна частина громадян хотіла б бачити на чолі держави нових політичних лідерів.Чому довіра не впала сильнішеЗа словами виконавчого директора КМІС, падіння рейтингу могло бути значно відчутнішим, якби влада не відреагувала на частину вимог учасників протестів.Іншим чинником стала ситуація на війні. Грушецький зазначив, що влітку українці спостерігають за результативними ударами по російському тилу, військах та об'єктах на тимчасово окупованих територіях."Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах", — наголосив соціолог.На його думку, за гіршої ситуації на фронті та більшої невпевненості українців у майбутньому кадрові рішення разом із відсутністю належної реакції на суспільне невдоволення могли б суттєвіше вдарити по довірі до президента."Технічна домовленість" на час війниГрушецький також звернув увагу, що 55% довіри після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни є високим показником для демократичної держави.Збереження довіри він частково пояснює прагненням суспільства до єдності перед російською загрозою. За його словами, частина громадян фактично відкладає своє невдоволення внутрішньою політикою до завершення війни."Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено", — зазначив він.Українці по-різному оцінюють Зеленського у зовнішній і внутрішній політиціЗа словами соціолога, довіра до Зеленського залишається нестабільною ще від початку повномасштабного вторгнення. Перед ним президенту довіряла приблизно третина українців, тоді як після 24 лютого 2022 року показник зріс майже до 90%.Грушецький пояснює це насамперед необхідністю суспільного згуртування після російського вторгнення.Водночас українці по-різному сприймають діяльність президента залежно від сфери. У питаннях війни, миру, дипломатії, міжнародних відносин і захисту інтересів України Зеленського оцінюють краще. Коли ж на перший план виходять внутрішні проблеми, зокрема економіка та корупція, критичність суспільства зростає.У довгостроковій перспективі, за оцінкою Грушецького, дедалі помітнішим стає запит на нових політичних лідерів. При цьому українці прагнуть бачити не просто нові обличчя, а компетентних людей, які вже встигли зарекомендувати себе під час повномасштабної війни.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

Президент Володимир Зеленський заявив, що головним завданням новопризначеного міністра оборони Євгенія Хмари в нинішніх умовах має стати реальне налаштування системи оборони України, виробництва, закупівель і постачання у війська.Таку заяву гарант зробив під час вечірнього відеозвернення. За його словами, система має працювати так, щоб українські військові отримували все необхідне для відбиття російських ударів, утримання позицій на фронті та проведення активних операцій."Моє головне завдання для міністра оборони України в цих умовах — це реальне налаштування системи нашої оборони, системи виробництва і закупівель, системи постачання у війська", — заявив президент.Президент окремо відзначив досвід Євгенія Хмари, який раніше служив у спецпідрозділі "Альфа"."Євгеній Хмара своєю службою ще в "Альфі" довів, що він слів на вітер не кидає і точно знає, що окупантів не бʼють пустими обіцянками", — сказав Зеленський.Глава держави також заявив, що очікує від Міністерства оборони розширення можливостей застосування українських далекобійних ударів."Розраховую, що Міністерство оборони розширить простір застосування наших дипстрайків", — зазначив президент.За його словами, Міноборони має разом з українськими виробниками зброї забезпечити більше можливостей для захисту українського неба, а у взаємодії з міжнародними партнерами – посилити оборонні та наступальні спроможності України."Уже є хороша взаємодія Хмари і Драпатого. Дякую за це", — сказав президент.Окремо Зеленський наголосив на необхідності максимально посилити українську оборону напередодні зими."Перед зимою ми в Україні маємо бути впевнені — і будемо впевнені — у нашій обороні, у наших позиціях максимально, наскільки це можливо", — заявив глава держави.\Нагадаємо, 19 серпня Верховна Рада призначила Євгенія Хмару на посаду міністра оборони України. Його кандидатуру підтримали 312 народних депутатів..

У середу, 19 серпня, Україна провела черговий успішний обмін полоненими, в результаті якого додому повертаються 103 українські воїни. Серед звільнених — оборонці, які тримали позиції на найгарячіших напрямках фронту.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.Сто три українські воїни знову вдомаЯк зауважив глава держави, Україна продовжує повертати своїх громадян із російської неволі попри всі складнощі переговорного процесу. Цього разу в результаті чергового етапу обміну в Україну повертаються 103 українські воїни.Серед звільнених захисників — представники Збройних сил України, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. Воїни боронили державу в Маріуполі, а також на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському та Сумському напрямках.. Влада та профільні відомства висловлюють вдячність усім військовим, які поповнюють обмінний фонд та своєю сміливістю забезпечують можливість повертати українців та українок додому. Робота над звільненням кожного полоненого триває щодня, аби визволити всіх українців із неволі.Нагадаємо, 13 серпня за результатами репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 261 загиблого, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям..

У середу, 19 серпня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента України. Рішення ухвалене на тлі повідомлень про проведення слідчих дій у посадовиці представниками антикорупційних органів.Про це повідомляє Офіс президента України.Звільнення Мудрої на тлі обшуків НАБУПрезидент України Володимир Зеленський ухвалив кадрове рішення щодо складу керівництва Офісу президента. Згідно з указом президента України №734/2026 від 19 серпня 2026 року, Ірину Романівну Мудру звільнено з посади заступника керівника Офісу президента України.У середу, 19 серпня, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника ОП Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.В Офісі президента Ірина Мудра відповідала за правові питання. Зокрема, до сфери її повноважень належали судово-правова реформа, створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії та впровадження міжнародного механізму компенсації збитків, завданих російською агресією.Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура виявили нові факти діяльності окремих учасників злочинної організації, причетної до масштабної корупції на "Енергоатомі"..

Вранці 19 серпня російські окупанти здійснили черговий цинічний теракт, поціливши FPV-дроном у громадський транспорт у Херсоні. Внаслідок атаки на цивільну маршрутку загинули та постраждали мирні жителі, що вкотре підтверджує перехід агресором усіх меж людяності.Про це у Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський."Сафарі" на цивільнихЯк зазначив глава держави, російські війська продовжують тероризувати мирне населення України, перетворюючи прифронтові міста на зони смертельної небезпеки. Черговим підтвердженням цього стала трагедія у Херсоні.Вранці окупанти свідомо спрямували FPV-дрон на звичайну пасажирську маршрутку. Удар був завданий по цивільному транспорту, внаслідок чого загинуло чотири людини, ще п'ятеро отримали поранення різного ступеня тяжкості. На місці злочину працюють усі необхідні служби, встановлюючи деталі атаки.. Коментуючи трагедію, Зеленський зазначив:"Жорстоке російське "сафарі" проти наших людей у Херсоні вже давно вийшло за межі того, що може уявити будь-яка нормальна людина".Він також звернув увагу на зволікання міжнародних партнерів щодо надання Україні необхідних засобів захисту. "Поки партнери вагаються щодо додаткових постачань засобів захисту, росіяни давно перейшли межу вседозволеності", — наголосив президент.Зеленський запевнив, що, попри ці жахливі реалії життя у прифронтових регіонах, українська влада продовжує закликати до посилення тиску на агресора та підтримки Сил оборони. Водночас висловлено вдячність усім, хто продовжує надавати пакети допомоги та вводити нові санкції проти Російської Федерації.Нагадаємо, 18 серпня російський ударний дрон атакував приватний будинок у Херсоні. Боєприпас через вікно впав прямо в дитяче ліжечко, де спав дворічний хлопчик..

Більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.За даними КМІС, 15% опитаних вважають, що вибори потрібно проводити ще до завершення бойових дій. У березні таку позицію підтримували 12% респондентів. Ще 23% українців допускають проведення виборів після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. Частка прихильників такого сценарію помітно зросла: у березні їх було 13%.Водночас 57% респондентів переконані, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни. У березні так вважали 69% опитаних.Чому українці не поспішають із виборамиЗа словами Грушецького, у суспільстві зберігається консенсус щодо небажаності виборів найближчим часом. Однією з причин є недовіра до можливого перемир’я: українці побоюються, що воно буде нестабільним, а Росія намагатиметься втручатися у виборчий процес, зокрема створюючи безпекові загрози.Ще один фактор — участь у виборах людей, які зараз безпосередньо залучені до оборони країни."Вони (українці — прим. ред.) хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися", — пояснив соціолог.Також, за його словами, значна частина громадян не хоче обирати між старими політиками та партіями й очікує на появу нових політичних сил і лідерів.Хто хоче виборів ще до завершення бойових дійГрушецький звернув увагу, що 15% українців, які підтримують проведення виборів уже зараз, не є однорідною групою.Приблизно половина з них розраховує, що зміна влади допоможе Україні ефективніше протистояти Росії. Інша частина, за словами соціолога, прагне якнайшвидшого завершення війни на умовах, які фактично передбачають капітуляцію, та сприймає Зеленського як перешкоду для такого сценарію.Окремо Грушецький пояснив зростання з 13% до 23% частки тих, хто допускає вибори після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. На його думку, це може бути одним із наслідків суспільного невдоволення останніми кадровими рішеннями та протестів. Для таких громадян вибори після встановлення перемир’я можуть стати компромісним варіантом: вони не підтримують голосування безпосередньо під час активної війни, але водночас хочуть отримати можливість дати політичну оцінку діям чинної влади.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від чотирьох новопризначених послів іноземних держав.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленському вручили грамоти посли: Болгарії — Златіна Крастева, Естонії — Тііни Інтельман, Індії — Анджані Кумара, Німеччини — Бориса Руге."Глава держави привітав послів із початком дипломатичної місії в нашій країні та поінформував про відносини між державами, дипломатичну роботу для закінчення війни, посилення російських обстрілів і необхідність підтримки України перед початком зими", — йдеться у повідомленні.Після цього гарант особисто поспілкувався із кожним із дипломатів. Так, з послом Болгарії очільник держави обговорив розвиток відносин між країнами."І, що найважливіше, не лише на державному рівні, а й на рівні людей. Дуже важливо, що наші народи поважають один одного", — наголосив Зеленський.У розмові з пані послом Естонії йшлося про важливість сильної та дуже чіткої підтримки України з боку цієї держави."У нас справді чудові відносини протягом усіх років нашої незалежності. Наші народи, різні люди, уряди побудували прекрасні відносини між нашими країнами. Ми пишаємося, що маємо таких хороших друзів", — сказав президент.Також сторони обговорили розвиток оборонної співпраці між країнами, зокрема реалізацію угоди у форматі Drone Deal.Водночас, спілкуючись із послом Індії, Зеленський висловив сподівання на подальший розвиток хороших відносин між двома країнами. Він наголосив, що потрібно додати активності взаємодії на рівні урядів. Сторони обговорили перспективи розширення торговельно-економічних відносин.Крім того, із послом Німеччини гарант обговорив важливість подальшого розвитку та розширення спільних оборонних виробництв, зокрема дронів, а також підготовку української енергетики до зими та зміцнення протиповітряної оборони."Путін не зупинив війну й не хоче цього робити. Тому ми маємо бути готові", — акцентував президент.. Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський повів зустріч з віцепремʼєр-міністром — міністром закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Бельгії Максимом Прево..

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський повів зустріч з віцепремʼєр-міністром — міністром закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Бельгії Максимом Прево.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленський розповів Прево про дипломатичні зусилля для закінчення війни й про те, як важливо посилювати протиповітряну оборону України, особливо в умовах, коли Росія тероризує обстрілами та нарощує виробництво ракет."Від самого початку цієї війни були дуже важливі рішення. Ми вдячні за цей рік, мільярд євро підтримки на цей рік — це дуже важливо. І ми вдячні за продовження програми щодо F-16. Сподіваюся, це підтримає наш повітряний флот", — заявив Зеленський.Сторони також обговорили можливості Бельгії в допомозі з будівництвом укриттів та посиленням санкцій, зокрема в підготовці наступного, 22-го санкційного пакета ЄС проти Росії. Крім того, український гарант поінформував про російські удари по українському аграрному сектору та експорту продовольства. Зеленський наголосив, що це може створити кризу для багатьох країн, які залежать від українського продовольства, і закликав допомогти із захистом. Також політики розглянули додаткові можливості для допомоги Україні в забезпеченні фінансової стійкості."Ми продовжуємо надавати підтримку — військову й фінансову. Вдячний вам, що ви згадали, що за цей рік ми вже виділили 1,1 мільярда євро як фінансову підтримку. І ми також беремо участь у проєкті PURL — 200 мільйонів євро ми загалом виділили на PURL", — наголосив Прево.До того ж Прево пообіцяв, що Бельгійське агентство з розвитку Enabel продовжить реалізовувати проєкти для підтримки цивільних. До того ж Бельгія планує оголосити про виділення додаткових коштів для підтримки сектору охорони здоров'я, громадянського суспільства, воїнів і цивільних, які зазнали опіків чи поранень унаслідок російських ударів.Також Прево та Зеленський обговорили й підтримку України на шляху до Європейського Союзу. Український лідер наголосив, що наша країна розраховує на якнайшвидше відкриття решти чотирьох кластерів."Вважаємо, що у вересні є дійсно шанс відкрити один чи два кластери для України. І, звісно, ми розраховуємо на вашу роль і цю підтримку", — зазначив він.Нагадаємо, 7 серпня президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Сербії, де протягом двох днів вів переговори з керівництвом країни. Додамо, наприкінці травня Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своїм сербським колегою Александром Вучичем. Тоді анонсували підписання взаємовигідних міждержавних документів.Крім того, 14 серпня Володимир Зеленський провів переговори із лідером Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі. Лідери обговорили виклики продовольчої безпеки та ситуацію в Чорноморському регіоні..

Президент Володимир Зеленський розповів про стан енергетичної системи України та визначив першочергові завдання для її відновлення й підготовки до опалювального сезону. Про це гарант повідомив за підсумками доповіді першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля."Щодня тривають процеси відновлення постачання електрики для українських сімей після обстрілів", — зазначив Зеленський.Особливо складною залишається ситуація в містах і селах прифронтових та прикордонних із Росією областях. Водночас, за словами президента, сформовані необхідні запаси енергетичного обладнання.Робота з партнерамиЗеленський повідомив, що під час наради визначили завдання для подальшої роботи з міжнародними партнерами України. Йдеться про політичні, фінансові та технічні домовленості, які необхідно забезпечити вже у серпні, а також у вересні — до початку опалювального сезону."Розраховуємо на підтримку конкретних держав", — наголосив президент.Водночас деталі домовленостей наразі не розголошуються з міркувань безпеки.Розвиток атомної енергетикиОкремо Денис Шмигаль доповів Зеленському про стратегічні перспективи розвитку української атомної галузі та пріоритети відповідної роботи в Європі. Також під час наради обговорили ключові соціальні проєкти, підготовлені до запуску в системі Міністерства енергетики восени.Президент подякував усім фахівцям енергетичної галузі за професійну та самовіддану роботу з відновлення енергосистеми після російських атак.Нагадаємо, що ЄС планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену зі сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива та стабілізувати ціни на електроенергію..