# Володимир Зеленський

Президент Володимир Зеленський наразі опрацьовує новий формат роботи Служби зовнішньої розвідки, а також розглядає можливих кандидатів на пост голови відомства.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні проінформовані джерела. За словами співрозмовника, Зеленський шукає на посаду керівника СЗР або дипломата, або військового, або професійного розвідника."Наприклад, Дмитро Кулеба — це більше про дипломатію через розвідку. Ще президент думав про Білецького (командир 3-го армійського корпусу — ред.) — він хороший організатор, уміє керувати важкими напрямками і може зробити більш бойовий варіант СЗР, щоб можна було зробити наш варіант Моссаду, який зможе ловити ворога де завгодно", — розповіло джерело.Окрім того, за даними видання, серед кандидатів на посаду очільника СЗР є й екс-голова Служби безпеки України Василь Малюк. Однак, як відомо, він раніше вже відкинув пропозицію очолювати це відомство."Президент очікує такий перелік кандидатур, і буде визначатись в залежності від розмов з ними. Бо ми розуміємо, що може ГУР, і президент хоче подивитись, який потенціал у СЗР", — сказав співрозмовник.Попередній контекст:2 січня президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента України замість Андрія Єрмака. Олег Іващенко став новим очільником Головного управління розвідки.За словами Володимира Зеленського, перший віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров може очолити Міністерство оборони.Деякі медіа поширили інформацію, що Зеленський також розглядає можливість зняття з посади голови СБУ Василя Малюка та призначення його на іншу посаду.3 січня Володимир Зеленський запропонував уряду призначити Дениса Шмигаля першим віце-премʼєр-міністром і міністром енергетики України. Український президент сподівається на підтримку Верховної Ради.Окрім того, 3 січня президент України Володимир Зеленський під час брифінгу для журналістів заявив, що кадрові зміни в керівних структурах України не зупиняться на Кабінеті міністрів і обласних військових адміністраціях. Велике перезавантаження торкнеться всієї системи — тепер воно стосуватиметься оборонного сектору, Державного бюро розслідувань і Збройних сил України.4 січня президент України провів співбесіди з кандидатами на посади голів п'яти обласних військових адміністрацій. Кадрові зміни відбудуться вже найближчим часом.5 січня голова СБУ Василь Малюк подав у відставку. Він наголосив, що попри звільнення він залишиться у системі СБУ,Зеленський призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Посаду обійняв генерал-майор Євген Хмара, який очолює Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа"), який є один із ключових підрозділів СБУ. .

У середу, 7 січня, президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Кіпру. Там у гаранта запланована низка важливих перемовин.Про це повідомила прес-служба Офісу президента."Президент на Кіпрі", — йдеться у повідомленні.Зокрема, зазначається, що спершу український лідер зустрінеться із президентом Кіпру Нікосом Христодулідісом.Після цього лідери України та Кіпру проведуть перемовини із президентом Європейської Ради Антоніу Коштою та головою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн. До того ж Зеленський візьме участь у церемонії відкриття головування Республіки Кіпр у Раді Європейського Союзу.Нагадаємо, 6 січня в Парижі відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей "Коаліції охочих". У перемовинах узяли участь 27 лідерів держав, Європейський Союз, НАТО, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що "це насправді глобальна зустріч і дуже високий рівень дискусії".Додамо, західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих"..

Україна та Сполучені Штати Америки зустрічей у вівторок, 6 січня, в Парижі обговорили моніторинг ситуації в Україні після припинення бойових дій. Переговори виявилися плідними та конструктивними.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час прес-конференції в Єлисейському палаці за підсумками засідання "Коаліції охочих".За його словами, США готові працювати щодо моніторингу в питанні контролю за припиненням вогню. В цьому плані вдалося досягнути принципових домовленостей."Дуже предметно ми говорили сьогодні з американською командою щодо моніторингу, щоби не було порушень миру. Америка готова працювати щодо цього. Це для нас дуже важливо", — сказав очільник української держави.Зеленський наголосив, що стримування залишається одним із найважливіших компонентів "майбутньої структури безпеки"."Це інструменти, які не допустять нової російської агресії, і все це ми бачимо", — зауважив він.Український президент додав, що двосторонні документи між Києвом і Вашингтоном щодо гарантій безпеки "майже готові", й українська влада розраховує на їх можливе підписання найближчим часом.Також, як відомо, за підсумками саміту "Коаліції охочих" Україна, Франція та Велика Британія підписали декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил в Україні після припинення вогню.Однак президент Франції Еммануель Макрон після засідання "Коаліції охочих" заявив, що основним "щитом" стануть саме Збройні сили України, які після завершення бойових дій мають зберегти свою потужність та налічувати 800 тисяч військовослужбовців.Нагадаємо, спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив, що в Парижі американські представники провели декілька зустрічей із європейськими лідерами та досягнули значного прогресу в декількох ключових напрямах, зокрема у створенні двосторонньої системи гарантій безпеки та розробці плану процвітання..

У вівторок, 6 січня, президент Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Проте першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть ЗСУ.Таку заяву зробив президент Франції Еммануель Макрон після засідання "Коаліції охочих". Основним "щитом" він вважає саме Збройні сили України, які після завершення бойових дій мають зберегти свою потужність та налічувати 800 тисяч військовослужбовців. “Збройні сили України є і залишатимуться першою лінією оборони та стримування агресії. Ми запланували, виходячи зі структури армії, яка оцінюється у 800 тисяч військовослужбовців, забезпечити підготовку, можливості та всі необхідні ресурси, щоб ця армія могла стримувати будь-яку подальшу агресію, — зазначив він.Для додаткового захисту військові сили іноземних країн можуть бути присутні "на землі та в повітрі".  "Ми плануємо продовжити нашу підготовку до створення багатонаціональних сил у повітрі та на землі, щоб забезпечити певну форму стримування майбутньої агресії", — додав Макрон.До переговорів "Коаліції охочих" 6 січня залучили лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Раніше повідомлялося, що європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.За інформацією видання Sky News, у проекті Паризької угоди щодо гарантій безпеки для України містяться положення, за якими партнери зобов’язані відреагувати в разі майбутньої агресії з боку Росії. Вони матимуть обов’язкову силу.Генсек НАТО Марк Рютте раніше заявив, що майбутня мирна угода повинна містити такі безпекові гарантії, що зроблять будь-яку нову спробу російської агресії фатальною для Москви. Кінцева мета цих домовленостей — забезпечити невідворотні та руйнівні наслідки для окупанта у разі повторного нападу..

Президент України Володимир Зеленський опинився на другому місці серед іноземних політиків, яких поляки найчастіше називали політиками року. Він поступився в цьому рейтингу лише американському лідеру Дональду Трампу.Про це свідчать результати опитування польського Центру дослідження громадської думки CBOS, які наводить видання Onet.Соціологи зазначили, що вибір політика року серед представників міжнародної політичної сцени, як правило, викликає у поляків більше складнощів, ніж визначення найвидатнішого представника національної політики."У грудні 2025 року з цим мали проблеми трохи більш як двоє п'ятих опитаних (41%), а ще більше чверті (27%) вважали, що жоден із відомих їм іноземних політиків не відіграв протягом останніх 12 місяців настільки значної ролі в міжнародній політиці, щоби заслужити цей титул", — йдеться в дослідженні.Титул політика року-2025 у світі поляки присудили президенту США Дональду Трампу — так вважають 11% опитаних. На другому місці рейтингу опинився президент України Володимир Зеленський, якого вказали 5% опитаних. Подіум замикає президент Франції Емманюель Макрон з 3% голосів.Решту політиків вказали лише деякі респонденти. Приблизно 1% респондентів назвали: голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн; прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана; колишнього президента США Джо Байдена; мера Нью-Йорка Зорана Мамдані; папу Лева XIV; віце-президента США Джея Ді Венса, а також очільника польського МЗС Радослава Сікорського. 4% опитаних назвали інші імена.За результатами іншого опитування, яке провела компанія IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita, більшість поляків не сподіваються на завершення війни в Україні 2026 року. Переважно це прихильники нинішньої влади, але є й чимало тих, хто голосував за опозицію.Нагадаємо, експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький нещодавно заявив, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків, є хибним..

Західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих", яка відбулася 6 січня у Єлисейському палаці у Парижі. Про це пише "Суспільне"."Український, французький та британський лідери Володимир Зеленський, Емманюель Макрон і Кір Стармер за підсумками засідання "Коаліції охочих" у Парижі 6 січня підписали Декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил в Україні після закінчення війни", — йдеться у повідомленні.Своєю чергою президент Володимир Зеленський зауважив, що військові Франції, Британії та України працювали детально щодо розміщення сил, кількості, конкретних видів зброї, частин ЗСУ, які потрібні і зможуть спрацювати. "У нас вже є такі необхідні деталі. Ми розуміємо, яка країна і на що готова — з усіх країн "Коаліції охочих". Хочу подякувати кожному лідеру, кожній державі, які дійсно хочуть бути частиною мирного рішення", — додав гарант.Зеленський зауважив, що "дуже предметно говорили з американською стороною щодо моніторингу, щоб не було порушень миру". "Америка готова працювати щодо цього. І один з найбільш важливих компонентів — це стримування, інструменти, які не допустять нової російської агресії. Все це бачимо", — зазначив український лідер.Попередній контекст:Ключовою метою поїздки Володимира Зеленського до Парижа 6 січня була участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.До переговорів "Коаліції охочих" залучили лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Раніше повідомлялося, що європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.Учасники "Коаліції охочих" готуються взяти на себе зобов’язання за п'ятьма стратегічними напрямками: припинення вогню, безперервна підтримка ЗСУ, присутність багатонаціональних сил, алгоритм дій на випадок нової агресії й оборонна співпраця.Президент України Володимир Зеленський під час перебування в Парижі зустрівся зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Вони обговорили низку актуальних питань..

У вівторок, 6 січня, глава Офісу президента Кирило Буданов, який на початку 2026 року обійняв нову посаду, прибув до Єлисейського палацу у Парижі. Там він візьме участь у переговорах "Коаліції охочих".Біля входу у будівлю журналісти запитали посадовця, які у нього "основні пріоритети на посаді". Чіткої відповіді медійники не отримали."Скоро побачите", — заявив Буданов.Як відомо, до переговорів "Коаліції охочих" у Парижі залучено лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій та дипломатів високого рівня. Під час саміту учасники планують затвердити масштабну програму підтримки України, що містить п'ять пріоритетів. Головна мета зустрічі — узгодити спільні дії та скоординувати їх зі США.Попередній контекст:Увечері 2 січня Володимир Зеленський підписав укази про призначення нових очільників Головного управління розвідки Міністерства оборони України й Офісу президента. Зокрема, він призначив Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента.Видання The New York Times зазначило, що новий керівник Офісу президента може відіграти важливу роль у мирних переговорах, адже має тісні й багаторічні зв’язки зі США.Кирило Буданов 3 січня взяв активну участь у зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України, де сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Він запевнив, що можна очікувати на реальні та серйозні результати.5 січня новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов увійшов до складу Ради національної безпеки й оборони (РНБО). Натомість із нього виведено Олега Іващенка.Читайте також: Від лейтенанта до генерал-майора: як Кирило Буданов прокладав шлях до ключових посад.

У вівторок, 6 січня, президент України Володимир Зеленський під час перебування в Парижі, де відбудеться засідання "Коаліції охочих", зустрівся зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Вони обговорили низку актуальних питань.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дипломатія і реальна допомога мають іти пліч-о-пліч. Росія не припиняє ударів по нашій країні, зараз нам потрібно посилювати протиповітряну оборону, щоби захищати наших людей, наші громади, критичну інфраструктуру", — зазначив він.За його словами, кожне постачання ракет для ППО зберігає життя та посилює шанси для дипломатії. Саме тому кожна зустріч має приносити конкретний результат — нові рішення щодо ППО, нові пакети допомоги, нові спроможності для захисту неба."Під час зустрічі з президентом Еммануелем Макроном говорили саме про це — про реальні можливості України протидіяти російському терору, про наш захист і про підтримку, яка зможе зміцнити наші позиції в дипломатії", — зауважив український президент.Він наголосив також на дуже ґрунтовних переговорах про дипломатію та про подальші спільні кроки."Сьогодні в Парижі — найбільш репрезентативна зустріч "Коаліції охочих": лідери держав, керівники міжнародних організацій, міністерський рівень і посли. Готуємо важливі політичні кроки. Дякую Еммануелю за лідерство та готовність допомагати. Дякую за цю зустріч", — підсумував Володимир Зеленський.. Попередній контекстКлючовою метою поїздки Володимира Зеленського до Парижа є участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.До переговорів "Коаліції охочих" залучено лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.Учасники коаліції готуються взяти на себе зобов’язання за п'ятьма стратегічними напрямками: припинення вогню, безперервна підтримка ЗСУ, присутність багатонаціональних сил, алгоритм дій на випадок нової агресії й оборонна співпраця..

У вівторок, 6 січня, президент України Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Франції. Ключовою метою поїздки є участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.Про це повідомляє TrueUA із посиланням на джерела в Офісі президента.Зустрічі з Макроном та представниками СШАПрограма візиту розпочнеться з двосторонніх перемовин. О 13:15 за київським часом (12:15 CET) Володимир Зеленський проведе особисту зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Одразу після цього до лідерів приєднаються представники американської сторони — Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Ця зустріч є критично важливою для координації позицій між Києвом, Парижем та Вашингтоном.Засідання "Коаліції охочих"О 16:00 за Києвом стартує головна подія дня — засідання "Коаліції охочих". За рішенням організаторів, захід пройде у закритому форматі: усі промови учасників звучатимуть за зачиненими дверима без присутності преси.Прес-конференція лідерів E3Підбиття підсумків денної частини саміту заплановане на 19:15 за київським часом. Очікується спільна прес-конференція Володимира Зеленського та лідерів формату E3:Еммануеля Макрона (Франція);Кіра Стармера (Велика Британія);Фрідріха Мерца (Німеччина).Заяви звучатимуть національними мовами, трансляція забезпечуватиметься українським перекладом.Вечірній раунд перемовинЗавершиться візит окремою зустріччю української переговорної групи на чолі з президентом та американської делегації (Віткофф і Кушнер). Сторони планують детально обговорити подальшу взаємодію та безпекові питання.За даними джерел, військовий блок на переговорах у Франції представлений на найвищому рівні: разом із президентом прибув керівник Офісу президента Кирило Буданов, а начальник Генерального табу Андрій Гнатов розпочав консультації ще напередодні.Як зазначало видання Reuters, 6 січня союзники України проведуть зустріч у столиці Франції Парижі. Вони якомога точніше визначать свій внесок у майбутні гарантії безпеки, які заспокоять Київ у разі припинення вогню з Москвою.Нагадаємо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі.Своєю чергою, генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі.Також  6 січня під час саміту "Коаліції охочих" у Парижі лідери країн-партнерів планують затвердити масштабну програму підтримки України, що містить п'ять пріоритетів. Головна мета зустрічі — узгодити спільні дії та скоординувати їх зі США..

Президент України Володимир Зеленський здійснить візит до столиці Франції. Програма поїздки передбачає переговори на найвищому рівні та участь у міжнародному засіданні щодо підтримки України.Про це стало відомо з офіційного розкладу Єлисейського палацу.Програма візитуГоловною метою поїздки президента України є участь у засіданні "Коаліції охочих" — міжнародного об'єднання країн, що координують зусилля для зміцнення обороноздатності України.Крім того, у Парижі заплановано низку важливих зустрічей:переговори з Еммануелем Макроном. Лідери проведуть робочу зустріч, щоб обговорити подальшу військову допомогу та ситуацію на фронті;діалог з партнерами зі США. Володимир Зеленський проведе робочий обід з американською делегацією для координації спільних кроків.Як зазначало видання Reuters, 6 січня союзники України проведуть зустріч у столиці Франції Парижі. Вони якомога точніше визначать свій внесок у майбутні гарантії безпеки, які заспокоять Київ у разі припинення вогню з Москвою.Нагадаємо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі.Своєю чергою, генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі..

У понеділок, 5 січня, новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов увійшов до складу Ради національної безпеки й оборони (РНБО). Натомість із нього виведено Олега Іващенка.Про це свідчить указ, підписаний президентом України Володимиром Зеленським.Відповідно до частини 4 статті 107 Конституції України постановлено часткову зміну статті 1 указу президента від 19 липня 501/2025 "Про склад Ради національної безпеки й оборони України".Зокрема, передбачено такі зміни:до персонального складу РНБО введено Буданова Кирила Олексійовича — керівника Офісу президент України;зі складу РНБО виведено Олега Іващенка."Цей указ набирає чинності з дня його опублікування", — йдеться в указі, опублікованому на сайті українського президента.Попередній контекстУвечері 2 січня президент Володимир Зеленський підписав укази про призначення нових очільників Головного управління розвідки Міністерства оборони України й Офісу президента. Зокрема, він призначив Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента.Видання The New York Times зазначило, що новий керівник Офісу президента може відіграти важливу роль у мирних переговорах, адже має тісні й багаторічні зв’язки зі США.Кирило Буданов 3 січня взяв активну участь у зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України, де сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Він запевнив, що можна очікувати на реальні та серйозні результати.Володимир Зеленський 2 січня також підписав указ про призначення нового голови ГУР. Ним став Олег Іващенко. Перед цим український президент звільнив Іващенка з посади очільника Служби зовнішньої розвідки..

Президент Володимир Зеленський відреагував на терористичні атаки по українських містах, які ворог здійснив протягом 5 січня. Він наголосив, що Росія затягує війну.Під час вечірнього відеозвернення очільник держави зауважив, що зараз у Харкові та Дніпрі, а також в інших наших містах і громадах триває ліквідація наслідків російських ударів.  "У Києві сьогодні російська армія пошкодила чергову лікарню — абсолютно цивільний обʼєкт. У Дніпрі серед влучань цивільне підприємство — виробник продовольства. Звичайна соняшникова олія — і це для Росії, як виявляється, теж мішень", — зазначив президент.Крім того, 5 січня у Харкові росіяни "вдарили просто по теплу, по енергії для людей"."По звичайному життю — балістика проти енергетики", — наголосив гарант.У Херсоні, за словами Зеленського, протягом дня ремонтні бригади працювали, щоб відновити постачання електрики після російських ударів. "І це все свідчить тільки про те, що Росія не сприймає реально серйозно дипломатичну роботу, яку з нею намагаються вести цивілізовані країни. Росія затягує війну, намагається завдати Україні якнайбільшої шкоди — їхня стратегія незмінна. Наша стратегія — стратегія захисту життя — буде посилюватись, уже це робимо", — додав український лідер.Нагадаємо, 5 січня росіяни вдарили по підприємству у Дніпрі. Внаслідок дронової атаки на дороги вилилось 300 тонн олії. Мер міста Борис Філатов наголосив, що рашисти "розбомбили американську власність". Він уточнив, що цей завод належить компанії "Бунге" з Сент-Луїс, Міссурі.Додамо, 5 січня російські війська завдали прицільного удару по цивільному об'єкту в Дар’ївській громаді Херсонщини, внаслідок чого загинув чоловік. Під вогонь безпілотників потрапив пункт видачі гуманітарної допомоги, де в цей момент перебували місцеві жителі. Крім того, у ніч на 5 січня російські окупаційні війська здійснили чергову атаку на столицю. Внаслідок влучання у медичний заклад загинула одна людина, ще трьох госпіталізовано..

У понеділок, 5 січня, президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Про це гарант повідомив на своїй сторінці в Telegram. Вони обговорили результати дипломатичної роботи у 2025 році та основні завдання на цей рік."Головне — щоб кожна домовленість в інтересах України, кожна угода, кожне партнерство працювали на сто відсотків", — зауважив президент.Також співрозмовники говорили про ротації в дипломатичному корпусі. Найближчий часом міністр має представити відповідні кандидатури. "Враховуючи необхідність незмінно результативної роботи МЗС України, буде обрано і кандидатуру нового першого заступника міністра закордонних справ. Очікую пропозицій для рішення", — додав Зеленський.Попередній контекст:2 січня президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента України замість Андрія Єрмака. Олег Іващенко став новим очільником Головного управління розвідки.За словами Володимира Зеленського, перший віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров може очолити Міністерство оборони.Деякі медіа поширили інформацію, що Зеленський також розглядає можливість зняття з посади голови СБУ Василя Малюка та призначення його на іншу посаду.3 січня Володимир Зеленський запропонував уряду призначити Дениса Шмигаля першим віце-премʼєр-міністром і міністром енергетики України. Український президент сподівається на підтримку Верховної Ради.Окрім того, 3 січня президент України Володимир Зеленський під час брифінгу для журналістів заявив, що кадрові зміни в керівних структурах України не зупиняться на Кабінеті міністрів і обласних військових адміністраціях. Велике перезавантаження торкнеться всієї системи — тепер воно стосуватиметься оборонного сектору, Державного бюро розслідувань і Збройних сил України.4 січня президент України провів співбесіди з кандидатами на посади голів п'яти обласних військових адміністрацій. Кадрові зміни відбудуться вже найближчим часом.5 січня Зеленський призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Посаду обійняв генерал-майор Євген Хмара, який очолює Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа"), який є один із ключових підрозділів СБУ. .

У понеділок, 5 січня, президент Володимир Зеленський призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Відповідний указ №19/2026 оприлюднено на сайті президента. Згідно з документом, посаду обійняв генерал-майор Євген Хмара, який очолює Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа"), який є один із ключових підрозділів СБУ. "Начальнику Центру спеціальних операцій "А" Служби безпеки України ХМАРІ Євгенію Леонідовичу тимчасово виконувати обов’язки голови Служби безпеки України", — йдеться у тексті указу.Відставка Василя МалюкаРаніше посаду голови СБУ обіймав Василь Малюк, але 5 січня він офіційно заявив про відставку. "Йду з посади голови Служби безпеки. Залишаюсь в системі СБУ реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди. Впевнений, що сильна і сучасна спецслужба — запорука безпеки нашої держави", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Напередодні повномасштабної війни Зеленський призначив Малюка заступником міністра внутрішніх справ, а згодом — заступником голови СБУ. У липні 2022 року він очолив Службу безпеки України.Що відомо про Євгена ХмаруПро кар'єру Євгена Хмари офіційної інформації є небагато. Відомо, що у березні 2019 року п'ятий президент України Петро Порошенко нагородив його орденом Данила Галицького за особисті заслуги у зміцненні національної безпеки, високий професіоналізм та зразкове виконання службового обов'язку з нагоди дня СБУ.14 квітня 2023 року Зеленський призначив Хмару на посаду начальника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ.Нагадаємо, 3 січня низка ЗМІ інформували, що президент Володимир Зеленський може звільнити голову Служби безпеки України Василя Малюка.Додамо, 5 січня Зеленський зустрівся з екс-очільником СБУ Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі Служби безпеки України. Глава держави доручив зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора та анонсував обрання нового очільника відомства..

У понеділок, 5 січня, президент України Володимир Зеленський зустрівся з Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі Служби безпеки України. Глава держави доручив зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора та анонсував обрання нового очільника відомства.Про це йдеться у заяві глави держави в Telegram-каналі.Пріоритет на асиметричні діїПід час зустрічі Зеленський подякував Малюку за ефективну бойову роботу та запропонував йому повноцінно сконцентруватися саме на цьому напрямку. Президент наголосив, що Україна потребує ще більше нестандартних та сильних результатів у знищенні ворога безпосередньо в межах "асиметричних операцій" проти російської держави."Василь Васильович уміє це найкраще, і саме цим продовжить займатись у системі СБУ. Доручив йому зробити напрямок наших асиметричних операцій найсильнішим у світі", — заявив президент.Зеленський запевнив, що для реалізації цих цілей СБУ отримає всі необхідні ресурси та повну політичну підтримку. Окрім бойових завдань, сторони обговорили питання кадрового оновлення керівництва Служби. Зокрема, Зеленський та Малюк розглянули потенційні кандидатури, щоб обрати нового голову СБУ. Це дозволить розмежувати адміністративне управління відомством та виконання спеціальних фронтових і зафронтових операцій.Зеленський також провів робочу зустріч із начальником Центру спеціальних операцій "А" Служби безпеки України Євгенієм Хмарою. Ключовими темами обговорення стали системний розвиток спецслужби та підготовка нових місій проти окупантів. Глава держави висловив вдячність Хмарі та всьому особовому складу ЦСО "А" за результативну роботу протягом усього періоду повномасштабного вторгнення. Президент наголосив, що успіхи спецпризначенців є фундаментом для досягнення необхідних результатів у захисті країни."Всі наші воїни, які це забезпечують, заслуговують на найбільшу повагу і вдячність", — зазначив Зеленський.Під час переговорів було прийнято рішення про масштабування унікального досвіду "альфівців" на інші підрозділи сектору безпеки. Окрему увагу сторони приділили плануванню майбутніх операцій.Реакція Василя МалюкаВже екс-очільник Служби безпеки України Василь Малюк офіційно заявив про свій відхід із посади голови відомства. Попри кадрові зміни, він залишається в системі СБУ для виконання стратегічних бойових завдань. Малюк пояснив, що його подальша діяльність буде зосереджена на реалізації асиметричних спецоперацій. За його словами, йдеться про заходи світового рівня, мета яких — завдавати максимальної шкоди ворогу та гарантувати безпеку держави."Впевнений, що сильна і сучасна спецслужба — запорука безпеки нашої держави. На це спрямовані зміни, які впроваджує президент України у сфері оборони, і я дякую йому", — наголосив Малюк у своєму зверненні.Залишаючи адміністративну посаду, Василь Малюк висловив подяку колективу Служби безпеки, бойовим побратимам та всьому українському народові за підтримку. Він також віддав шану воїнам, які загинули у боротьбі за незалежність України, та наголосив на своїй вірі у "справедливий мир та розквіт країни".Попередній контекст:2 січня президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента України замість Андрія Єрмака. Олег Іващенко став новим очільником Головного управління розвідки.За словами Володимира Зеленського, перший віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров може очолити Міністерство оборони.Деякі медіа поширили інформацію, що Зеленський також розглядає можливість зняття з посади голови СБУ Василя Малюка та призначення його на іншу посаду.3 січня Володимир Зеленський запропонував уряду призначити Дениса Шмигаля першим віце-премʼєр-міністром і міністром енергетики України. Український президент сподівається на підтримку Верховної Ради.Окрім того, президент Володимир Зеленський поінформував про зміни в обласних адміністраціях п’яти регіонів. Рішення мають ухвалити в неділю, 4 січня.3 січня він також заявив, що перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця стане першим заступником керівника Офісу президента.4 січня стало відомо, що керівник Державної прикордонної служби України генерал Сергій Дейнеко отримав призначення у Міністерстві внутрішніх справ. Він поєднуватиме роботу радника міністра з командуванням бойовим підрозділом.4 січня Зеленський призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Державної прикордонної служби України. Посаду обійняв перший заступник голови ДПСУ Валерій Вавринюк.5 січня, президент Володимир Зеленський підписав низку указів, що стосуються кадрового підсилення його команди та стратегічного напрямку економічного розвитку. Йдеться про призначення на нові посади для Сергія Кислиці та Христини Фріланд.Також 5 січня Володимир Зеленський провів робочу зустріч із колишнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, під час якої було погоджено його подальшу роботу в команді. Сторони обговорили посилення позицій України у світовому інформаційному просторі та домовилися про нові напрями стратегічної взаємодії.Нагадаємо, 4 січня Володимир Зеленський провів співбесіди з кандидатами на посади голів п'яти обласних військових адміністрацій. Кадрові зміни відбудуться вже найближчим часом. .