# Володимир Зеленський

Українська розвідка з’ясувала місце розміщення нової російської ракети "Орєшнік" у Білорусі. Відповідну інформацію з Києва отримають міжнародні союзники, адже ця зброя загрожує Європі.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким."Завершується переміщення "Орєшніка" на територію Білорусі. Ми розуміємо, де це буде, де його розмістять. Інформацію передаємо нашим партнерам. Думаю, що вони самі можуть оцінити цю загрозу та зрозуміти, як реагувати", — зазначив він.За його словами, Україна раніше попереджала європейських і американських партнерів, що Росія буде розміщувати "Орєшнік" в Білорусі.Український президент пояснив, що союзникам показували дистанції, на які діятиме "Орєшнік". Він наголосив, що це загроза багатьом європейським країнам, включно з Польщею та Німеччиною."Орєшнік" дронами збити неможливо. Ми просили, щоби наші партнери застосували санкції проти компаній які продають компоненти через треті країни, які підходять до "Орєшніка". Без цих компонентів Росія розвивати цю ракету просто не може. Я не бачу введення цих санкцій поки що", — зазначив президент України.Зеленський додав, що Росія продовжуватиме виробляти "Орєшніки". На його думку, якщо партнери проводять так багато дипломатичних зусиль щодо закінчення війни, ймовірно, вони можуть так само тиснути на Росію, щоби вони не розміщували ці ракети ближче до Європи.Ракета "Орєшнік" — це балістична ракета середньої дальності (БРСД), яку Росія позиціює як нову гіперзвукову зброю, що здатна нести як звичайну, так і ядерну бойову частину. Вважається, що вона є модифікацією наявних російських міжконтинентальних ракет, таких як "Рубіж" чи "Ярс", і має дальність польоту до кількох тисяч кілометрів. Головна загроза "Орєшніка" полягає в його високій швидкості та здатності нести множинні бойові частини, що ускладнює перехоплення.Нагадаємо, що вчора білоруський диктатор Олександр Лукашенко оголосив про прибуття російського комплексу "Орєшнік" на територію країни та його офіційне введення в експлуатацію. Водночас жодних незалежних підтверджень факту розміщення цієї зброї в Білорусі дотепер не з’являлося..

Україна пропонує Польщі співпрацю в захисті від дронів і морській безпеці. Крім того, Київ готовий і надалі підтримувати безпековий діалог з Варшавою, зважаючи на загрози від Росії, а також із території Білорусі.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким."Зараз Україна володіє найбільш передовими технологіями захисту життя людей і найбільшими сильними можливостями виробництва зброї. Зброя, яка є сучасною, яка є ефективною. І я пропоную Польщі весь цей досвід", — зазначив український президент.За його словами, Україна знає, як захиститися "від кожного з усіх типів дронів, які має Росія, які можуть бути застосовані проти наших сусідів, проти Польщі, проти інших націй".Президент України наголосив, що Україна може запропонувати також співпрацю у питанні безпеки на морі. На його переконання, це важливо з погляду польських позицій у Балтийському морі."Радий бути знову з офіційним візитом у Польщі. Вдячний президенту Навроцькому за нашу розмову та дуже сподіваюся, що цей візит відкриває новий, іще вагоміший етап у наших з вами відносинах — України та Польщі, — у відносинах не просто сусідів, але й тих двох європейських елементів, без яких в усій нашій частині Європи просто не буде свободи, не буде надійної безпеки", — наголосив президент України.Він додав, що українська незалежність і польська незалежність — це фундамент, який дає змогу кожній нації нашої частини Європи жити вільно, без влади Москви. Саме тому важливо, щоби ми співпрацювали, щоби підтримували одне одного та щоби координувалися в захисті Європи та наших народів."Сьогодні ми з паном Президентом Навроцьким обговорили безпекову ситуацію — усе те, що стосується війни й дипломатії. Я вдячний Польщі за дуже відчутну та сильну підтримку для України, для українців від початку вторгнення та традиційно протягом усіх років після відновлення нашої самостійної державності 1991 року", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Польський президент Кароль Навроцький назвав візит Володимира Зеленського до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви..

У п’ятницю, 19 грудня, польський президент Кароль Навроцький провів перемовини зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським. Він назвав його візит до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви.Про це Кароль Навроцький заявив під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у Варшаві."Це доказ того, що в нашій стратегічній співпраці, у питаннях безпеки, Польща, Україна, країни регіону, демократичні держави стоять разом. І в цьому немає жодних сумнівів", — наголосив польський президент.За його словами, під час розмови із Зеленським лідери погодилися, що російська загроза розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року.Навроцький нагадав про попередні конфлікти в Чечні та Грузії, а також про слова колишнього президента Польщі Леха Качинського, який попереджав про небезпеки для регіону, але його "не почули в частині держав Західної Європи"."Росія своїми діями руйнує міжнародний порядок, тобто принципи міжнародного права, що призводить до дестабілізації політичних систем. Окрім військових дій, ми щодня спостерігаємо гібридні атаки — порушення повітряного простору, атаки на польську інфраструктуру з допомогою агентів Росії. Ми відчуваємо це в Польщі й у всій Європі", — додав Навроцький.Він акцентував, що Польща підтримує санкції проти Росії на всіх дипломатичних форумах, удари по тіньовому флоту, а також передачу заморожених російських активів."Ми підтримуємо це на всіх дипломатичних форумах. Найбільші наші союзники в таких питаннях — балтійські та скандинавські країни. Ми також підтримуємо всебічний дипломатичний тиск на Росію", — підсумував Кароль Навроцький.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

У п’ятницю, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.У Варшаві відбулася офіційна церемонія зустрічі Володимира Зеленського з Каролем Навроцьким.Далі президенти пішли на перемовини, після яких вони проведуть спільну прес-конференцію.Зеленський уперше зустрівся з новообраним президентом Польщі у Варшаві з моменту його обрання. Зустріч ініціювала польська сторона. Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.На 12:55 запланована спільна прес-конференція Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Після цього президент України візьме участь у церемонії покладання вінку до могили невідомого солдата.На 13:10 передбачено зустріч Володимира Зеленського з маршалком Сейму Польщі Влодзімежем Чажастим. Далі український лідер зустрінеться з маршалком Сенату Малгожатою Кідавою-Блонською.А згодом, о 16:45, відбудуться перемовини Зеленського з головою Ради міністрів Польщі Дональдом Туском на ґанку будівлі Ради міністрів. Анонсованої раніше спільної прес-конференції з Туском не відбудеться.Як відомо, новий президент Польщі бачить взаємини з Україною жорсткіше, ніж його попередник Анджей Дуда. Він зазначав, що допомога Варшави не повинна сприйматися Києвом як "належне", а Польща має бути повноцінним партнером, а не "коридором" чи "передпокоєм" у стратегічних питаннях. Навроцький наполягає на більш помітній ролі Варшави під час мирних переговорів щодо війни в Україні.Ще одним важливим питанням є розв’язання історичних суперечностей. Зокрема, йдеться про Волинську трагедії, стосовно якої бачення Польщі й України відрізняються.Попри певні розбіжності президент Польщі запевнив, що Варшава повинна підтримувати Україну та надалі це робитиме. Своєю чергою, Зеленський напередодні візиту теж висловив Польщі вдячність за добросусідство."Ми дуже вдячні Польщі за підтримку. Для нас це дуже важливе добросусідство", — сказав він під час спілкування із журналістами 14 грудня.Попередній контекст:Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду в серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

Саміт ЄС у Брюсселі мав вирішити дуже складну проблему — знайти механізм передачі Україні "репараційного кредиту" коштом заморожених в Європі російських грошей. У підсумку кредит Київ отримав, але менший і з інших джерел…Або гроші зараз, або кров завтра. Які баталії передували саміту у БрюсселіНа засідання у Брюсселі члени Євросоюзу виходили без спільного рішення. Бельгія вперто блокувала "репараційний кредит", остерігаючись помсти Кремля. TrueUA пояснював причину страхів бельгійського прем’єра Барта Де Вевера. Історія взаємин західної цивілізації з Москвою знала періоди ворожнечі та "перезавантажень", всі вони виявилися провальними, проте Європа та США знов і знов наступали на ті ж граблі. Приміром, як нині, коли американська адміністрація прагне налагодити економічне співробітництво з росіянами й для цього тисне на Україну. У періоди "перезавантажень" Кремль може спробувати відсудити свої гроші, а Бельгія виявиться крайньою.Процитуємо Валері Урбен, голову міжнародного депозитарію Euroclear, де розмішено найбільше російських коштів: "Якщо санкції знімуть, Росія будь-якої миті може постукати в наші двері й вимагати повернення. Хто поверне нам 140 мільярдів євро, щоби перерахувати їх їй?".У "мирній угоді", яку проштовхують США, до слова, йдеться саме про поступове скасування санкцій проти Росії.Але в ЄС позицію Бельгії вважають суперечливою. Вона вимагає необмежених фінансових гарантій, тоді як інші країни-члени вважають таку постановку питання "вбивцею угоди". Окрім варіанту "репараційного кредиту", в європейців був і другий — фінансування через бюджет ЄС. Кошти для України туди можуть надійти від бюджетних запозичень. Але противників цього також було багато, адже в Євросоюзі й так вистачає країн-боржників, а в такому випадку їхній борг ще більше зросте. Нагадаємо: спочатку йшлося про надання Україні 130 мільярдів доларів як "репараційний кредит".Нагадаємо: європейці ухвалили рішення про замороження російських грошей, доки Росія не виплатить репарації Україні. Оскільки вона цього не зробить, то розраховувалося, що заморожені кошти можна використати на потреби нашої країни. Проблема полягала в механізмах. От навколо них і тривала дуже жорстка дискусія."Ми ніколи не покинемо цю раду без остаточного рішення щодо забезпечення фінансових потреб України на 2026 і 2027 роки", — наголосив перед початком саміту глава Євроради Антоніу Кошта.А польський прем’єр Дональд Туск точно описав, що буде в разі провалу питання про фінансування допомоги Україні: перед лідерами Європейського союзу стоїть простий вибір — чи сьогодні ухвалити рішення про фінансову підтримку України на 2026-2027 роки, чи "кров завтра". До слова, прямо з саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський прилетів саме до Польщі.Та, окрім низки європейських країн (Бельгія, Угорщина, Словаччина, Італія, Болгарія, Мальта і Чехія), проти "репараційного кредиту" виявилися ще й США. Їх на саміті не було, проте невидима тінь американців відчувалася під час дискусій. Як зазначає Politico, з Білого дому тиснуть на окремі країни, щоб вони відмовилися від використання російських грошей для підтримки України. У тому числі тиснуть на Бельгію. Навіщо це Трампу? Причин може бути кілька. Перша: сварки між членами ЄС ослаблюють його єдність, і це грає на руку Вашингтона. TrueUA аналізував стратегічну безпекову доктрину США, в якій противником є не Росія, а Європа. Наявність в ЄС таких керівників урядів як Віктор Орбан, Роберт Фіцо, Андрей Бабіш — козир Трампа проти Європи.Друга причина: не виключено, що під час зустрічі на Алясці Трамп обіцяв Путіну добитися від європейців скасування антиросійських санкцій, але у нього нічого не вийшло. Тож він прагне врятувати хоча б кремлівські гроші.Третя причина: "репараційний кредит" — це прецедент у міжнародній політиці, коли одні країни заморожують та вилучають кошти іншої. Всі розуміють, що це покарання для агресора, проте американці можуть вважати, що так само вчинятимуть й інші.Четверта причина: у першому варіанті так званого "мирного плану" Трампа із 28 пунктів містилося дивне положення, за яким не Європа, а США розпоряджаються замороженими активами Росії. Тобто в американців тут був ще й шкурний інтерес.Пошук компромісу по-європейськи. Що відбувалося на саміті"Якщо зараз не буде європейського рішення, то всі слова про європейську солідарність, автономію та здатність Європи захищати глобальну справедливість не матимуть сенсу. Якщо цього не зробити зараз, росіяни — і не тільки вони — відчують, що Європу можна перемогти. Поразка — точно не те, що потрібно європейцям", — фактично це основний меседж, який Зеленський послав європейським партнерам у своєму виступі.Але його звернення вплинуло не на всіх. Дискусії затягнулися, то ж Антоніу Кошта змінив порядок обговорення питань. Спочатку лідери ЄС зосередилися на темі розширення Євросоюзу, потім перейшли до обговорення багаторічного бюджету ЄС до 2027 року. Водночас Урсула фон дер Ляєн та інші представники Єврокомісії намагалася схилити прем’єра Бельгії Де Вевера на свій бік. Це відбувалося на тлі прямих погроз російського Центробанку судитися з європейськими банками та бельгійським депозитарієм у разі передачі Україні заморожених російських грошей.Позитивне для нас рішення потрібне було ще й тому, що 20-21 грудня у Маямі поновляться переговори навколо мирного плану Трампа. Він поспішив закликати Київ "діяти швидко" в ухваленні рішень щодо війни, бо "Росія вже є". Очевидно, президент США мав на увазі, що кремлівські перемовники прибули до Флориди. Наша делегація в разі провалу з "репараційною позичкою" мала б суттєво послаблену переговорну позицію. На це дуже сподівалася Росія. У підсумку європейці рішення ухвалили, трохи не те, на яке Україна сподівалася, але це значно краще, аніж нічого.Бельгійці так і не поступилися, тому Євросоюз залучив другий варіант отримання коштів — залучить борг на ринках під гарантії європейського бюджету. Таким чином на потреби України перерахують 90 мільярдів євро, що менше очікуваної суми, проте цей кредит — безвідсотковий. Водночас Євросоюз продовжить утримувати російські активи замороженими, доки РФ не виплатить нам репарації. Якщо ж вона цього не зробить, Україна зможе використати ці гроші для погашення кредиту."Ми можемо скористатися перевіреними європейськими інструментами та негайно надати підтримку Україні, без подальших затримок", — підсумував рішення канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Три країни ЄС — Угорщина, Словаччина і Чехія — не підтримали й це рішення. Тобто одночасна ставка Трампа і Путіна на своїх "троянських коней" в Європі не спрацювала. Ці країни не братимуть участь у фінансуванні гарантій, але вони не змогли заблокувати надання Україні позички. І це — основне.Отже, у складних дискусіях європейці знайшли "соломонове рішення" — виконали взяту на себе обіцянку, обійшовши точки розколу. Якщо європейці швидко залучать практичні механізми реалізації своєї ухвали, кошти Україна отримає ближче до березня. Проте після емоційно складного засідання в Брюсселі на нас очікує емоційно складне засідання в Маямі. Результати якого можуть виявитися менш обнадійливими, аніж отримані сьогодні в бельгійській столиці..

У п’ятницю, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський перебуває з офіційним візитом у Польщі. У програмі поїздки зустріч із польським колегою Каролем Навроцьким та іншими представниками влади сусідньої країни.Про це TrueUA повідомили в Офісі президента України. Зокрема, на 11:00 заплановані переговори двох президентів — Зеленського та Навроцького."Ми повинні підтримувати Україну, і ми це робимо. Водночас ми повинні — і я вірю, що мені це вдасться, — забезпечити, щоб Україна ставилася до Польщі як до партнера", — заявив напередодні зустріч польський президент.Аналітики зазначили, що слова Навроцького сигналізують про потенційно напружені перемовини із Зеленським — його першу офіційну зустріч з президентом України з моменту вступу на посаду в серпні.На 12:55 запланована спільна прес-конференція Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Після цього президент України візьме участь у церемонії покладання вінку до могили невідомого солдата.На 13:10 передбачено зустріч Володимира Зеленського з маршалком Сейму Польщі Влодзімежем Чажастим. Далі український лідер зустрінеться з маршалком Сенату Малгожатою Кідавою-Блонською.А згодом, о 16:45, відбудуться перемовини Зеленського з головою Ради міністрів Польщі Дональдом Туском на ґанку будівлі Ради міністрів. Анонсованої раніше спільної прес-конференції з Туском не відбудеться.Попередній контекст:Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду в серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва.Нагадаємо, польський президент Кароль Навроцький нещодавно заявив, що прагне перезавантаження зв'язків з Україною на новій основі. Попри підтримку Києва у війні проти Росії, Варшава має певні застереження..

Завдяки рішенню Європейського Союзу від 19 грудня Україна отримала фінансове забезпечення на найближчі роки. При цьому заморожені російські активи, як і раніше, залишаються заблокованими.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який зранку опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 мільярдів євро 2026-2027 років", — зазначив він.За його словами, це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України."Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими та що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки", — наголосив український президент.Він подякував європейським лідерам за результат і єдність, що підтвердило незмінну підтримку нашої країни. Хоча рішення ухвалювали доволі складно, результат виявився прийнятним для України."Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Учора Володимир Зеленський пояснював, що якщо Україна не отримає грошей, то перебуватиме у слабшій позиції. Тоді в Путіна зросте спокуса захопити Україну, бо вона в такій позиції, коли не вистачає грошей на життя та на зброю..

Ввечері у четвер, 18 грудня, президент України Володимир Зеленський з офіційним візитом прибув до Польщі.Про це пише "Суспільне", посилаючись на Офіс президента. Українського лідера у Варшаві зустріли представники польської сторони та посол України в Польщі Василь Боднар. Зеленський вперше зустрінеться із президентом сусідньої держави Каролем Навроцьким.На офіційному сайті глави Польщі опублікували прес-програму офіційного візиту Зеленського до Варшави. Тав вказується, що Навроцький та український лідер зустрінуться 19 грудня о 10:00 за місцевим часом. Колеги проведуть двосторонні переговори. Об 11:55 лідери обох держав дадуть спільну прес-конференцію.Попередній контекст:24 листопада президент Польщі Кароль Навроцький заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду у серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.8 грудня Зеленський заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

Президент України Володимир Зеленський підбив підсумки стійкості європейського континенту перед обличчям російської агресії, наголосивши на історичній поразці Кремля в енергетичній, оборонній та політичній сферах.Про це глава держави заявив під час звернення до учасників засідання Євроради.Під час свого виступу Зеленський зазначив, що попри початкові сподівання диктатора Путіна, Україна не була зламана, а Європа не виявилася слабкою стороною у цьому протистоянні. Навпаки, у всіх ключових питаннях, де континент відстоював свої цінності та підтримку Києва, європейська спільнота продемонструвала свою правоту та досягла реальних результатів.Енергетична демілітаризація та крах пропагандиОдним із головних досягнень останніх років Зеленський назвав нейтралізацію російського енергетичного шантажу."Європа демілітаризувала російську газову зброю — континент більше не дозволяє Москві маніпулювати собою за допомогою енергоносіїв. Це історичне досягнення, яке ще кілька років тому здавалося майже неможливим", — наголосив президент.Також він зауважив, що зусилля Кремля, спрямовані на політичний розкол ЄС, зазнали невдачі. Європі вдалося навчитися нейтралізувати токсичні політичні сили, які роками отримували фінансування з Москви. Попри те, що російська пропаганда все ще активна в соціальних мережах, вона виявилася безсилою проти європейської солідарності.Оборонна та політична стабільністьВолодимир Зеленський акцентував на тому, що Росія марно розраховувала на обвал європейської оборонної промисловості та припинення військової допомоги Україні. Крім того, надії Кремля на політичний хаос у Європі через зміну адміністрації в США також не справдилися."Керівництво Євросоюзу та лідери багатьох країн зробили все необхідне, щоб захистити інтереси Європи", — заявив він.На завершення глава держави наголосив, що фундаментом цієї перемоги стала мережа солідарності, яка об’єднала не лише політичних лідерів, а й серця звичайних людей по всьому континенту.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що зараз триває робота над гарантіями безпеки для України від Сполучених Штатів Америки. Цю тему детально обговорюють під час кожного раунду перемовин. Сторони вже близькі до фіналізації цього питання..

Під час візиту до Брюсселя 18 грудня глава держави Володимир Зеленський актуалізував питання термінів отримання фінансової допомоги. Президент зазначив, що українська сторона очікує від союзників остаточного затвердження пакетів фінансування до кінця 2024 року.Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами у Брюсселі. "Поінформовані наші партнери, що рішення (про фінансування України, — ред.) може бути ухвалено до кінця року. Так, до кінця цього року", — йдеться у заяві президента..Зеленський наголосив, що партнери отримали всю необхідну інформацію щодо пріоритетності цього дедлайну.Раніше Володимир Зеленський заявив, що в Україні виник дефіцит деяких ракет для систем протиповітряної оборони. Саме тому нашій країні необхідна допомога партнерів.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

В Україні виник дефіцит деяких ракет для систем протиповітряної оборони. Саме тому нашій країні необхідна допомога партнерів.Таку заяву зробив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з медіа у Брюсселі."Ми сьогодні говоримо і про ППО, про деякі ракети, не хочу говорити голос, яких дефіцит, є деякі системи на яких немає деяких видів ракет. Я сьогодні проговорював з партнерами, що ми можемо дискутувати довго і багато, але кожного дня летить. Кожну хвилину кудись прилітає. Це треба збивати", — заявив гарант.Український лідер вкотре звернувся до союзників та попросив про допомогу, яка так необхідна нашій країні."Партнери або дають ліцензії, або дають ракети, або допомагають грошима, ми самі купуємо", — зазначив він.Також Зеленський заявив, що якщо навесні не надійде фінансування, зокрема "репараційний кредит", Україна буде змушена в рази скоротити виробництво дронів. Відповідно зменшаться і далекобійні українські можливості.Попередній контекст:Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що найефективніший тиск на Росію — це безперервні постачання зброї до України. Таку військову допомогу мають одночасно супроводжувати суворі економічні санкції.Водночас, за словами командувача сухопутними силами Збройних сил Німеччини Крістіана Фройдінга, США призупинили постачання деяких видів озброєння до України. Крім того, обірвано один із прямих контактів із німецькими генералами, які координували безпосередню допомогу Києву.16 грудня міністр оборони України Денис Шмигаль звернувся до міжнародних партнерів під час 32-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", озвучивши колосальну потребу у фінансуванні оборони на 2026 рік, яка сягає 60 мільярдів доларів від країн-союзників.У 2026 році партнери зобов'язалися виділити загалом майже 10 мільярдів доларів на потреби української оборони..

Під час переговорів Сполучені Штати Америки запропонували спільне управління Запорізькою атомною електростанцією. До цього планують залучити фахівців України, Росії й Америки. Однак така ідея є несправедливою.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 18 грудня."Це наша станція. "Рускі", безумовно, вважають, що це їхня станція, тому що вони її окупували, вони не визнають ні правил, ні права. Але тим не менш це те, де ми перебуває. США запропонували компроміс, як вони вважають, що станція якимось чином повинна існувати, працювати, в якихось пропорціях ділити цю станцію на трьох", — зазначив він.За його словами, відбувалися тривалі дискусії на цю тему, і Володимир Зеленський заявив американцям, що це несправедливо."Запитання не тільки в тому, що це наша станція, питань багато різних: не тільки електрика, не тільки гроші, питання доступу до станції, питання в тому, що вона досі мілітаризована, питання і тому, що вона в небезпечній ситуації — немає доступу води, електрики тощо", — додав український президент.Він також акцентував, що українська команда там працюють і повинні працювати. Там зараз невеличка кількість людей, тому що станція не працює на 100 обертів."А коли вона буде працювати, то там перебуватиме більша команда українських спеціалістів: де вони будуть жити? Багато різних питань, які треба погоджувати також із МАГАТЕ. Питання: а хто буде зараз відновлювати станцію, наприклад, тому що там великі гроші треба вкладати?" — пояснив ситуацію президент України.Він підсумував, що також ця станція пов’язана з питанням відбудови дамби на окупованих територіях. Повинна бути дамба, яку підірвали росіяни. Наразі ж невідомо, хто за це платитиме. Тобто, за словами Володимира Зеленського, запитань більше ніж відповідей.Нагадаємо, що 13 грудня Запорізька атомна електростанція понад годину перебувала відключеною від української енергосистеми. Це стало наслідком російської атаки, яка спричинила пошкодження ліній електропередач..

В Україні можливий варіант з електронним голосуванням на виборах для українців за кордоном. При цьому зараз ідеться тільки про вибори президента — проведення парламентських та місцевих виборів поки що не розглядається.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 18 грудня. Його запитали, чи є вже напрацювання депутатів стосовно закону про вибори."Наскільки мені відомо, ще немає, але я всі сигнали їм передав", — відповів він.При цьому розглядаються лише вибори президента, а не вибори до Верховної Ради України чи місцеві вибори"США робили запит на президентські вибори, і я їм сказав, що я буду готовий до таких виборів. Вибори до Верховної Ради України чи місцеві вибори ми не розглядали", — акцентував президент України.Він зауважив також, що позитивно ставиться до можливості голосування через "Дію" чи інші електронні способи. Це, зокрема, стосується українців за кордоном."Я завжди підтримував і порушував питання ще з початку ковіду щодо законодавчих змін, щоби люди могли голосувати онлайн. Поки що консенсусу з парламентарями ми не знайшли", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".На теперішній момент в Україні не планується проведення референдуму щодо мирного документа між Києвом і Москвою. Водночас Україна готова провести вибори у разі встановлення режиму припинення вогню..

Зараз триває робота над гарантіями безпеки для України від Сполучених Штатів Америки. Цю тему детально обговорюють під час кожного раунду перемовин. Сторони вже близькі до фіналізації цього питання.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 18 грудня."Для нас принципові речі — щоби це проголосував Конгрес США, щоби це були гарантії юридично зобов’язувальні. Друге — щоби це була стаття 5 НАТО. Третє — щоби ми знали, як партнери будуть реагувати у разі повторення агресії Росії", — наголосив він.Український президент також звернув увагу на деталі щодо зброї, посилення української армії, її кількісного складу."У принципі всі ці деталі, крім складу, ви знаєте, що вона не менше 800 тисяч повинна бути та залишатися. А щодо деталей, озброєння тощо, ми домовилися зі США: поки не допрацюється цей документ, не проговорювати публічно деталі", — констатував президент України.Він запевнив, що є план, який США з українською делегацією проговорювали та проговорюють з Росією. За його словами, остання версія будь-якого плану — це узгоджена версія, поки що узгодженої версії плану немає."І коли я збираюся говорити з президентом Трампом: ми з ним спілкувалися два тижні тому в Берліні, відбувся такий брифінг із приводу того, як пройшли наші переговори. Я думаю зараз, коли будемо мати вже фіналізацію документів, то ми вийдемо на контакт", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:США пропонують Україні юридично зобов'язувальні гарантії безпеки. Вони подібні до статті 5 НАТО, хоча й без формального членства в Північноатлантичному альянсі.Водночас Кремль публічно відхилив пропозиції США та європейських партнерів щодо надання Україні гарантій безпеки "подібних до натовських" у межах потенційної мирної угоди та вкотре заявив про небажання йти на будь-які компроміси щодо територіальних претензій Росії на території України.Своєю чергою, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу в Бундестазі надав уряду України тверді запевнення у наданні масштабних гарантій безпеки. Політик наголосив, що Захід не має права знову припуститися "помилок 2014 року", коли після анексії Криму Україну залишили фактично беззахисною перед російською агресією.США спільно із європейськими союзниками підготували план гарантій безпеки для України після закінчення війни із Росією. Він містить декілька документів. Зокрема, цей план передбачає розгортання європейських військ на українській території для стримування нового, можливого вторгнення країни-агресорки Росії..

У Європейському Союзі цими днями розглядають питання фінансування України на 2026 і 2027 роки. Існують декілька варіантів підтримки Києва, поки що європейські лідери не дійшли до компромісу щодо цього.Під час спілкування з журналістами 18 грудня президента Володимира Зеленського запитали, що робитиме Україна, якщо ЄС не погодиться використати заморожені російські кошти для підтримки України."Дивіться, а що буде робити Європа? Це серйозне запитання. І що будуть робити США?" — відповів риторичними запитаннями у відповідь український президент.Він пояснив, про що це свідчить: якщо в України немає таких грошей, вона у слабшій позиції. Тоді в Путіна зростає спокуса захопити Україну, бо вона в такій позиції, коли не вистачає грошей на життя та на зброю."У такій ситуації Путін розуміє, що ми будемо слабшими та вразливішими. І це абсолютно зрозуміло, що він точно не захоче дипломатичного треку. Точно не захоче будь-якої дипломатії, будь-якого діалогу. Що будуть всі інші робити?" — наголосив Володимир Зеленський.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..