# Володимир Зеленський

Дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого."24 лютого — це особлива дата. І навіть якби була ціль або відповідні кроки щодо наближення тих чи інших виборів, я вважаю, що це абсолютно дурна ідея — взяти таку дату для того, щоби говорити про політику", — наголосив він.За його словами, це дуже серйозна дата — чотири роки війни. Це велика кількість людей, які захистили нашу державу, які віддали своє життя."І саме з 24 лютого кожного дня наші люди захищають свою державу. Я ніколи не зміг би зробити це", — акцентував український президент.Тому, на його переконання, 24 лютого не можна оголошувати жодні вибори. Адже питання не в особистостях — будь-яких виборів не можна оголошувати 24 лютого."А щодо оголошення виборів в принципі — повторююсь: спочатку — безпека, потім — політика. Ми можемо перейти до виборів тоді, коли є всі відповідні гарантії безпеки", — пояснив президент України.Він констатував, що питання виборів підіймають ті чи інші партнери. Україна сама це питання ніколи не підіймала."Але, безумовно, ми готові до виборів. Це дуже просто зробити — зробіть припинення вогню, і будуть вибори. Тобто це питання безпеки", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що в ЦВК прокоментували статтю у Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії. За словами голови ЦВК Сергія Дубовика, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування не надходило..

Під час недавньої зустрічі з прем'єр-міністром Молдови Александру Мунтяну президент Володимир Зеленський заявив про готовність України постачати вугілля молдавській електростанції "Кучурган". Вона стикається зі складнощами через скорочення постачань газу.Під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого, Володимира Зеленського запитали про деталі, умови або контекст цієї співпраці, та що Україна може отримати натомість."Передусім скажу, що Україна нічого не запитувала натомість", — відповів український президент.Він пояснив, що таким чином Україна просто продемонструвала добросусідство та наміри до партнерства в різних галузях."Ми сказали вчора разом з міністром енергетики, що готові, — якщо вам це потрібно — ми готові. Ось і всі деталі. Чекаємо відповіді від молдовської сторони", — коротко відреагував Володимир Зеленський.Учора у своєму Telegram-каналі президент України наголошував, що під час зустрічі з прем’єр-міністром Молдови Александру Мунтяну обговорили двосторонні проєкти між країнами."Енергетика, залізниця, інфраструктура — все потрібно реалізовувати", — конкретизував він.Зеленський також подякував за підтримку України та наших людей, яку демонструє Молдова. Ця країна є добрим сусідом і партнером України в багатьох аспектах."У нас є спільне бачення майбутнього у Євросоюзі, тож шлях України та Молдови до ЄС має бути спільним, щоб усі в нашому регіоні виграли від посилення наших народів та Європи загалом", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко вчора повідомляв, що Україна та Молдова узгодили відкриття нового міжнародного автомобільного пункту пропуску на спільному кордоні. Він працюватиме цілодобово й обслуговуватиме як пасажирські, так і вантажні перевезення..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність відновлення діалогу між Європою та Росією. Така ініціатива має перспективи, але за деяких обставин.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого."Передусім хотів би сказати, що сьогодні у мене відбулася розмова з Еммануелем Макроном", — зазначив він.За його словами, вони проговорили деталі попередніх зустрічей в Абу-Дабі з росіянами. А також торкнулися результатів перемовин з американською стороною.Водночас Макрон розповів Зелнському про зустрічі його радника Бонна в Росії. Вони домовилися предметніше про це поговорити в Мюнхені."Я казав, що, на мій погляд, із "рускімі" треба будувати не просто діалог, а тиск. Мати аргументи в руках для того, щоб тиснути на них", — наголосив український президент.На його переконання, інакше вони просто будуть ставитися до Європи без поваги. Такі нотки вже звучали неодноразово, тому варто тиснути на Москву."І мені здається, що від своїх нешанобливих заяв на адресу Європи росіяни отримують задоволення. Тому варто це припинити", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що наприкінці січня український президент теж провів телефонну розмову із французьким колегою Еммануелем Макроном. Зеленський поінформував співрозмовника про ситуацію на фронті та російські втрати..

Війна в Україні може завершитися до літа 2026 року. Проте такий позитивний сценарій стане реальністю, якщо у Росії теж виникне таке бажання. Крім того, Америка "повинна тиснути" на агресора. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами ввечері в середу, 11 лютого."Завершення війни залежить не тільки від України, а й від Америки, яка повинна тиснути на Росію. Якщо буде бажання не тільки з української сторони, але й з боку агресора, то у нас вийде закінчити бойові дії до літа. Чому? Тому що поетапність цього процесу залежить, передусім для українців, від гарантій безпеки", — пояснив Зеленський.Президент зауважив, що Україна має не лише вірити, а й знати, що в майбутньому агресія РФ не повториться. У випадку, якщо ж це станеться, наша країна буде не наодинці і матиме сильний захист. "Це гарантія безпеки, передусім від Сполучених Штатів Америки, від сильних мілітарі-пакетів тощо. Тому підписання цієї угоди залежить сьогодні виключно від США", — додав гарант.Також Зеленський заявив, що він "вірить в те, що лідер США Дональд Трамп зможе змусити президента РФ Володимира Путіна піти на ті чи інші компроміси". Нагадаємо, секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко вважає малоймовірним повне припинення бойових дій до літа 2026 року, виходячи з поточних намірів Російської Федерації. За його словами, будь-яке призупинення вогню без звільнення територій може стати лише тимчасовою паузою, яку ворог використає для перегрупування та нового, ще потужнішого удару..

У Європейському Союзі розпочали складати список вимог до Росії щодо миру з Україною. Серед них — повернення українських дітей і навіть скорочення російської армії.Під час спілкування з журналістами ввечері в середу, 11 лютого, президент України Володимир Зеленський розповів, як він ставиться до таких ініціатив."Щодо вимог Європейського Союзу до Росії, то, напевно, щось напрацьовується. Якщо чесно, я не знаю цих деталей, мені це невідомо. Ми вдячні Європейському Союзу, що в них є така тверда позиція, що, безумовно, має відбутися повернення українських дітей", — зазначив він.Про скорочення російської армії український президент уперше почув. Він навів аналогію, що це як Росія хотіла від України скорочення армії."Я вважаю, що це суверенне право кожної держави. Безумовно, ми би хотіли, щоб армія в Росії була поменше, але не думаю, що Європа може на це вплинути. На жаль. Поки що так", — пояснив Зеленський.Він також акцентував, що Європа мала би вести окремий діалог із Росією. Однак, на його переконання, зараз Росія буде використовувати це, щоби тільки принизити Європу."Має бути розроблений окремий процес такого діалогу. На мій погляд, й Америка, й Європа мають працювати разом, при цьому винятково з Україною. Тому що підіймаються винятково наші питання. А боротися з Росією поодинці… Окремо Америка з Росією спілкується, Європа окремо спілкується — я вважаю, що від цього буде вигравати тільки Росія. Разом Америка та Європа точно міцніші", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за словами українського президента, США під час останнього раунду перемовин в Абу-Дабі вийшли з ініціативою щодо енергетичного перемир'я. Україна погодилася на це. Відповіді від росіян не отримали, а швидше навпаки..

Європейський Союз розробляє план, який може надати Україні часткове членство в блоці вже до 2027 року. Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого, заявив, що ставиться до цієї ініціативи "дуже обережно"."Україна зробить все, щоб технічно бути готовою до вступу в ЄС до 2027 року. Принаймні головні речі ми зробимо", — зазначив гарант.Також Зеленський додав, що "хоче конкретну дату". "Безумовно, я впевнений, що якщо в договорі, під яким підписується Америка, Росія, саме Володимир Путін, я, як президент України і Європа, якщо там не буде дати, то РФ зробить все, потім, щоб заблокувати процес", — наголосив президент.Гарант пояснив, що Україна та Європа є свідками того, що "кластери не відкриваються", також були проблеми з кандидатством. "Це ціла була хвиля така, але, тим не менше, ми отримали кандидатство. З кластерами складніше. Тому для нас, ЄС — це конкретика з конкретною датою", — додав гарант.Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявляв, що Київ розраховує на те, що країни-члени Європейського Союзу ухвалять ключове політичне рішення про приєднання України до блоку вже у 2027 році. Окрім того, влада прогнозує повну готовність держави до відкриття всіх переговорних кластерів уже в першій половині поточного року.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Європейський Союз наразі опрацьовує кілька підходів щодо можливого включення питання членства України до майбутньої мирної угоди..

Сполучені Штати Америки під час останнього раунду перемовин в Абу-Дабі вийшли з ініціативою щодо енергетичного перемир'я. Україна погодилася на це. Відповіді від росіян не отримали, а швидше навпаки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого."Треба сказати, ми отримали відповідь у вигляді дронів і ракетних атак. Тому це свідчить про те, що вони до енергетичного перемир'я, яке запропонувала в Абу-Дабі американська сторона, не готові. Поки що", — зазначив він.Також українського президента запитали, коли запланована зустріч в американському Маямі та чи підтвердили росіяни свою готовність приїхати туди."Що стосується зустрічі в Маямі або в Абу-Дабі. Чому кажу "або"? Тому що американська сторона запропонувала, що вже наступного тижня може відбутися зустріч в Америці, а саме — в Маямі", — зауважив він.Зеленський наголосив, що Україна одразу ж підтвердила свою участь в переговорах на території США. Цього ж чекали від росіян, але наразі Москва вагається."Імовірно, вони знову запропонують зустрітися на Близькому Сході. Ми ж готові до будь-якого місця зустрічі, нам усе одно — чи в Маямі зустрічатися, чи в Абу-Дабі", — акцентував президент України.Володимир Зеленський наголосив, що головне отримати за підсумками перемовин результат. Саме таким є завдання в української делегації, в українських перемовників, які працюватимуть на таких зустрічах.Нагадаємо, нещодавно деякі медіа оприлюднили інформацію про можливість приїзду української делегації до Москви на переговори особисто з Володимиром Путіним. Щоправда, за словами Володимира Зеленського, насправді зараз це нереально, на території країни-агресорки не можуть відбуватися перемовини..

Нещодавно деякі медіа оприлюднили інформацію про можливість приїзду української делегації до Москви на переговори особисто з Володимиром Путіним. Щоправда, насправді зараз це нереально.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого"Я чув декілька разів публічно, як російська сторона запрошувала, щоправда, мені здається, що вони запрошували мене особисто, я на це відреагував", — зазначив він.Український президент наголосив, що українці захищають свою державу від нападу з боку Росії. І це зрозуміло, адже вона є агресоркою."Я не можу приїхати напряму до столиці Росії Москви, але готовий підтримати інші пропозиції щодо місця проведення таких перемовин", — запевнив він.Зеленський уточнив, що, зокрема, готовий підтримати пропозиції США, зустрітися на будь-яких територіях Америки, Європи, нейтральних країн."Це можливі будь-які країни, крім Росії та Білорусі. Адже Білорусь підтримала Росію 2022 року в повномасштабному наступі на Україну", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський відкрито звернувся до російського диктатора Володимира Путіна з пропозицією провести переговори безпосередньо в українській столиці. Президент запевнив, що Київ готовий прийняти диктатора, якщо у того вистачить сміливості на такий крок..

Президент Володимир Зеленський вперше прокоментував інформацію видання Financial Times про можливе проведення виборів в Україні до 15 травня. Гарант запевнив, що "чує про це вперше".Відповідаючи на запитання журналістів, він заявив, що не має наміру оголосити про вибори 24 лютого."Я багато разів казав що до виборів Україна прийде лише тоді, коли отримає всі відповідні гарантії безпеки", — зазначив Зеленський.Також глава держави наголосив, що Україна сама ніколи не порушувала теми виборів, але готова до переобрання президента."Я завжди казав, що питання виборів підіймають ті, чи інші партнери України", — вкотре наголосив гарант.На запитання, чи наполягають у Білому домі на виборах, президент заявив, що Америка підіймала питання виборів, але він не хоче "йти в деталі". Проте він додав, що США не погрожують відмовлятися від гарантій безпеки.Чи обговорювала Україна зі США на переговорах дату для проведення референдуму"Наша делегація знає мою позицію, вона чітка, вони її донесли. Ми готові працювати з будь-якими графіками, які будуть пропонувати американські колеги, але якщо ми підіймаємо питання референдуму, я вже поговорив, повинне бути розуміння припинення вогню для цього", — зазначив гарант.Зеленський пояснив, що референдум по структурі — це як вибори, "тобто потрібна безпека". Варто зауважити, що раніше Financial Times писало, що президент Володимир Зеленський нібито розглядає можливість оголосити 24 лютого план президентських виборів і референдуму щодо можливої мирної угоди. У статті також йшлося про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа начебто висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши позбавити Україну гарантій безпеки.У Кремлі також відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів і референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити".Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Додамо, нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..

Новий раунд переговорів за участю Сполучених Штатів Америки щодо припинення війни відбудеться 17 чи 18 лютого. Його заплановано провести на американській території.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю агенції Bloomberg.Український лідер запевнив, що прийняв пропозицію США провести черговий раунд переговорів. Водночас він не знає, чи долучиться до них російська делегація. У цьому полягає чи не основний нюанс проведення такої зустрічі.За його словами, на порядку денному буде питання територій — насамперед пропозиція США щодо створення вільної економічної зони на Донбасі. За словами Зеленського, обидві сторони конфлікту ставляться до цього варіанту скептично."Жодна зі сторін не підтримує ідею створення вільної економічної зони — ні росіяни, ні ми. Ми маємо різні погляди на це питання. І домовилися про таке: повернімося до цього питання на наступній зустрічі з уявленням про те, який вигляд це може мати", — заявив український президент.На його думку, США повинні чітко висловили свою позицію щодо того, хто контролюватиме буферну зону на Сході України."Якщо це наша територія — а це наша територія, — то країна, якій вона належить, повинна нею керувати", — наголосив він.У порядку денному наступного раунду переговорів — також двосторонні консультації України та США. Перемовні команди можуть розглянути пропозиції щодо післявоєнного планування та зосередитися на економічних питаннях. З цією метою до складу делегації увійде міністр економіки Олексій Соболєв. Він обговорить з американцями "пакет процвітання" України. У суботу Володимир Зеленський зазначав, що США вперше запропонували провести черговий раунд тристоронніх переговорів щодо врегулювання війни Росії проти України на своїй території.  Також американці хочуть завершення війни до початку літа, оскільки пізніше матимуть інший пріоритет — вибори до Конгресу.Нагадаємо, що, за словами українського президента, сьогодні під час щоденної селекторної наради фактично з усіх громад прикордоння з Росією та прифронтових областей звітують про постійні російські удари. Тільки в Херсоні ударних дронів було 470 за минулу добу..

Сполучені Штати Америки пропонують створити на Донбасі вільну економічну зону. В адміністрації Дональда Трампа вважають це компромісом для завершення війни між Україною та Росією. Така ідея не подобається ні Україні, ні Росії.Про це президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю Bloomberg."Жодна зі сторін не зацікавлена в ідеї вільної економічної зони — ні росіяни, ні ми. Це дуже суперечлива та сира ідея, яку важко реалузвати", — заявив він.За його словами, в Києва та Москви залишаються різними погляди на питання територій. Наразі компромісу сторони не знаходять, за столом переговорів усі залишаються при своїх позиціях."І домовленості були такими — давайте повернемося з баченням того, який це вигляд може мати, до наступної зустрічі", — уточнив він.Раніше з’являлася інформація, що російська влада вимагає, аби Україна вивела всіх військових із території Донецької області. Кремль, як і раніше, хоче отримати повний контроль над усім регіоном.Водночас Україна наполягає на тому, щоби в питанні припинення вогню сторони відштовхувалися від теперішньої лінії розмежування. Водночас Київ у юридичній площині жодним чином не планує відходити від позиції приналежності Донбасу й інших окупованих територій Україні.США як компроміс запропонували створити в Донецькій області вільну економічну зону. Таку ідею внесли в "мирний план" президента Дональда Трампа.При цьому минулого тижня з'явилася інформація про те, що під час переговорів в Абу-Дабі Росія висунула нову вимогу щодо припинення бойових дій. Окрім контролю над територіями Донецької та Луганської областей, Кремль наполягає на офіційному міжнародному визнанні Донбасу російським із боку всіх країн-учасниць переговорного процесу.Нагадаємо, що очільник російського МЗС Сергій Лавров офіційно заявив, що Москва не отримувала жодних пропозицій щодо "мирного плану" з 20 пунктів ані офіційними, ні негласними каналами..

У Центральній виборчій комісії України (ЦВК) прокоментували статтю в газеті Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на голову ЦВК Сергія Дубовика. Він заявив, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило.За його словами, представники ЦВК працюють у робочій групі Верховної Ради на чолі з Олександром Корнієнком і в межах її роботи, а також роботи тематичних підгруп напрацьовують законодавство про повоєнні вибори."Основою для роботи групи є постанова ЦВК №1 від 7 січня 2026 року. В межах цього процесу відбувається постійний обмін документами між ЦВК і Верховною Радою. Будь-яких інших документів щодо організації та проведення повоєнних виборів до ЦВК не надходило", — пояснив посадовець.Водночас голова громадянської мережі "Опора" та членкиня робочої групи Верховної Ради з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська, коментуючи матеріал FT, заявила, що провести вибори в Україні можна щонайменше через шість місяців після завершення воєнного стану."Робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого — зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов'язана із цією датою. Я не дуже розумію, у якій гарячій голові може з'явитись ідея пов'язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли оголошується про необхідність проведення виборів в Україні", — зазначила Айвазовська.У статті Financial Times також йшлося про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа начебто висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши позбавити Україну гарантій безпеки. Айвазовська наголосила, що, аби "втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати"."Я сподіваюсь, що досвід Будапештського меморандуму чомусь нас таки навчив, і це має бути двостороння міжнародна угода ратифікована парламентами, а не меморандум чи декларація. Так, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає", — зазначила вона.Керівниця "Опори", зауважила, що робота в групах щодо напрацювання законодавства під перші повоєнні вибори "має порозуміння щодо необхідності мінімум пів року від закінчення воєнного стану до дня початку виборчої кампанії". При цьому Айвазовська каже, що навіть термін у шість місяців є "дуже оптимістичним"."У парламенті точно немає голосів зараз ні за що, і після напрацювання юридичної рамки у формі законопроєкту доведеться ще пройти не одну зустріч із фракціями та групами, де розпочнуть діяти та вмикатись інші інтереси, крім політичних, — поточні життєві (санкції, розслідування тощо). Ця частина може бути складна та тривала, адже немає більше одноголосся коаліції, яка би могла самодостатньо ухвалювати рішення", — додала вона.Президент Володимир Зеленський поки що не коментував публікацію у Financial Times.Нагадаємо, що в Кремлі відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів і референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити"..

У середу, 11 лютого, під час щоденної селекторної наради фактично з усіх громад прикордоння з Росією та прифронтових областей звітують про постійні російські удари. Тільки в Херсоні ударних дронів було 470 за минулу добу.Про це розповів президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Щодо Херсона він уточнив, що більшість ударних безпілотників вдалося подавити, але все ж були влучання."Важкі наслідки одного з ударів по Харківщині — по Богодухову. Відбулося пряме влучання російського дрона в житловий будинок, і загинули діти: двоє хлопчиків, їм було всього лиш по два роки, і дівчинка, їй був лише рік. Також загинув батько дітей. Мої співчуття. Мама дітей у лікарні, їй надається допомога", — зазначив український президент.За його словами, на Донеччині триває відновлення газопостачання — теж після російського обстрілу. Відбулися удари по інфраструктурі Дніпровщини, в Синельниківському районі. Частина споживачів зараз без електрики в Запоріжжі після удару "шахедів". Триває робота з відновлення."Усе це свідчить, що саме безпекові питання зараз ключові, а все інше повинно розв’язуватися лише в привʼязці до реального гарантування безпеки", — зробив висновок Зеленський.Він констатував: поки Росія продовжує вбивати людей і знищувати інфраструктуру, навіть до активної дипломатії в суспільства не буде достатньої довіри. І це важливо розуміти всім партнерам України — й в Америці, й у Європі."Очікую від українських дипломатів результативного донесення до партнерів цієї позиції щодо безпеки та повного інформування всіх наших партнерів про реальну ситуацію в українських областях", — акцентував президент України.Він доручив командувачу Повітряних сил ЗСУ разом із Міністерством оборони, Міністерством енергетики та визначеними керівниками громад опрацювати конкретні й обговорені рішення для посилення захисту об'єктів інфраструктури. За його словами, деталі зараз не можуть бути публічними, але є системні кроки, які необхідно зробити.Також доручив уряду забезпечити повну реалізацію програми пакунків тепла на Полтавщині."Вдячний усім ремонтним бригадам, енергетичним компаніям, ДСНС України, комунальним службам за роботу фактично у форматі 24/7 на відновлення в регіонах Центральної України, також на Франківщині, у Волинській області, на Київщині та в столиці. Усі результати, які є зараз у відновленні, допомагають і всій нашій обороні, й нашій дипломатії. Дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора президент України провів тривалу розмову з військовими. В ній взяли участь головнокомандувач ЗС, керівник Генштабу, міністр оборони. Зеленський анонсував значні зміни в роботі ППО..

Цього тижня відбудеться 62-га Мюнхенська безпекова конференція. Торішній ознаменувалася гучним скандалом, викликаним виступом віцепрезидента США Джей Ді Венса. Напередодні заходу організатори оприлюднили звіт, в якому багато цікавого.Політика Трампа як виклик для ЄвропиTrueUA аналізував, чому доповідь Венса рік тому стала шокотерапією для учасників конференції з питань безпеки у Мюнхені. Там він, окрім виступу, ще й зустрічався з лідерами ультраправої партії "Альтернативи для Німеччини", що підсилило шоковий ефект. Цього року США представлятиме більш поміркований глава Держдепу Марко Рубіо.Вже відомо про заплановану на полях форуму зустріч канцлера ФРН Фрідріха Мерца з Рубіо та Володимиром Зеленським. Також, за повідомленням ЗМІ, за мужність і стійкість премію Евальда фон Кляйста присудять українському народу. Ця нагорода присуджується щорічно з 2009 року, лауреатами переважно ставали окремі особи.За кілька днів до початку конференції організатори оприлюднили звіт. Документ цікавий з огляду на необхідність для України формувати спільну з Євросоюзом політику безпеки. Його автори формулюють ключові положення.По-перше, Європа вступила в тривалу еру конфронтації, оскільки повномасштабна агресивна війна Росії та розширення гібридної кампанії руйнують залишки порядку спільної безпеки, що існував після Холодної війни.По-друге, поступовий відхід Вашингтона від своєї традиційної ролі головного гаранта безпеки Європи, що відображається в нерішучій підтримці України та загрозливій риториці щодо Гренландії, посилює відчуття невпевненості в Європі та оголює її незавершений перехід від споживача безпеки до постачальника безпеки.По-третє, зіткнувшись зі зміною сигналів із Вашингтона, європейські країни залишаються розірваними між запереченням та прийняттям, прагнучи зберегти залученість США, водночас обережно рухаючись до більшої автономії.По-четверте, європейські країни відреагували створенням гнучких коаліцій лідерства, збільшенням витрат на оборону та наданням Україні засобів для підтримки її військових зусиль. Проте, констатують автори, залишаються сумніви щодо того, чи достатньо цих зусиль, щоби компенсувати ерозію Pax Americana.Європа не хоче залишитися в сірій зоні чужих інтересівПозиція Вашингтона нині змінилася, американська "парасолька" над Європою не зникла, проте гарантія власної безпеки стає імперативом для європейських членів НАТО. Це ж стосується і військової допомоги Україні. Зокрема, згадано про припинення прямого постачання зброї Україні Сполученими Штатами, після чого країни Європи та Канада почали фінансувати закупівлю американської зброї через механізм Переліку пріоритетних вимог України (PURL).Автори не критикують цей механізм, лише зазначають, що він став "кращою моделлю адміністрації Трампа для підтримки України". Нагадаємо, що нинішній глава Білого дому кілька разів висловлював задоволення тим, що Америка не витрачає гроші на Україну, їх витрачають європейці.Цинічному підходу Трампа до питань безпеки у звіті присвячений наступний пасаж. Нинішня адміністрація США "розмила межу між безпекою та економічною політикою, більш чітко пов'язавши доступ до американської безпекової парасольки з узгодженням зі своїми економічними інтересами". Таким чином, гарантії Америки мають вищу комерційну ціну. Що, на думку авторів документа, підірвало довіру громадськості до США як надійного союзника.Зміна політики Вашингтона посприяла появі "Коаліції рішучих" та посиленню єдності в ЄС. На доказ цього автори нагадують, як початковий мирний план із 28 пунктів, вигідний Москві, зазнав кардинальних змін завдяки спільним зусиллям України та європейців. Однак, констатується в документі, ця історія продемонструвала, що США все частіше виступають не в ролі прогнозованого союзника, а радше арбітра.Окреме місце у звіті приділяється викликам перед Європою через російську агресію. Серед таких називають загрозу прямого військового зіткнення Росії з якоюсь країною НАТО. Що ж пропонується, аби запобігти посталим перед Європою викликам? Процитуємо: "Стимулювання консолідації оборонної промисловості, формулювання цілісного європейського бачення для України та підготовки ЄС до розширення. Ці кроки передбачатимуть розподіл витрат та політичних ризиків". Подальші вагання, підсумовують автори документа, "залишать Європу в сірій зоні між конкуруючими сферами впливу, постійно підриваючи її здатність формувати власну долю".Що буде після слівАкценти у звіті розставлені правильно, проте в ньому не знайшлося місця кільком важливим позиціям.Перша: наскільки Євросоюз готовий до посилення власних збройних сил на тлі поступового ослаблення американських гарантій для Європи. Нещодавно єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки.TrueUA аналізував сильні і слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для реалізації безпекових ініціатив в Європи залишилося не так багато часу. Насамперед через внутрішні конфлікти в ЄС, нерішучість окремих держав або й відверту ворожість до Євросоюзу влади таких країн, як Угорщина, Словаччина, Чехія. Ми бачимо зростання популярності ультраправих сил, які сповідують ідеологію ізоляціонізму, ці сили працюють на підрив ЄС.Друга позиція: готовність до розширення європейської родини. Видання Politico розкрило деталі безпрецедентного плану вступу України до Євросоюзу до виконання всіх реформ, необхідних для повноцінного членства. Сценарій приєднання авансом обговорюється давно, як і варіанти обходу вето Будапешта на наше членство. Проте варто зауважити, що у плану поступового приєднання України є й інші критики, наприклад, Італія.У Римі вважають, що країни Західних Балкан заслужили на членство першими. Залишається сподіватися, що після конференції у Мюнхені невизначеності щодо вступу України до Євросоюзу стане менше. Хоча цей захід не місце, де ухвалюються офіційні рішення, але там присутні фігури, які формують ідеологію офіційних рішень.Третя позиція: у звіті зазначається, що європейські країни збільшили витрати на оборону (вони погодилися на це після саміту НАТО за присутності Трампа), однак у цих витратах продовжує зберігатися дисбаланс, оскільки в деяких столицях, видається, вирішили пересидіти президентство Трампа з надією, що його наступник поверне все, як було. У документі правильно сказано про розподіл витрат та політичних ризиків, але неочевидним є механізм, як це зробити. Приміром, Іспанія не витрачає на оборону навіть мінімальні 2% ВВП.Влада, і не тільки там, не хоче йти на непопулярні серед значної частини виборців рішення збільшувати витрати на оборону, бо політичні еліти в демократіях мислять електоральними циклами: чи залишимося при владі після наступних виборів або чи отримаємо владу. Не кажучи вже про хибну логіку "навіщо платити за ліфт, якщо живемо на нижніх поверхах", якщо географічна відстань в нинішніх війнах не гарантує спокою.Остання, четверта позиція: оскільки конференція у Мюнхені присвячена безпеці, цікаво почути від високоповажних учасників їхнє бачення гарантій безпеки Україні. У звіті цю тему акуратно прикрили загальними фразами. Лишається сподіватися, що у звіті до 63-ї конференції буде розділ "Вступ України до Євросоюзу та втілення гарантій безпеки"..

Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану.За даними Financial Times, Вашингтон використовує питання надання гарантій безпеки як інструмент впливу: у разі відмови від проведення голосування Україна може залишитися без подальшої підтримки Білого дому. Президент Володимир Зеленський нібито планує оголосити про початок підготовки до виборчого процесу 24 лютого — у четверту річницю повномасштабного вторгнення. Водночас реалізація таких планів стикається з серйозними юридичними перешкодами, адже чинне законодавство забороняє будь-які вибори під час дії воєнного стану.Перспективи мирної угодиЯк зазначає видання, представники США та України ведуть активні переговори щодо можливого укладення мирної домовленості з Москвою вже у березні цього року. Спецпредставник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер під час зустрічей у Флориді та ОАЕ сигналізували українській стороні про необхідність якнайшвидшого виходу на фінальні рішення. Головним каменем спотикання залишається відсутність компромісу щодо територіальних питань, які планують винести на всенародне обговорення. Позиція Києва залишається незмінною: жодні юридичні домовленості неможливі до моменту отримання чітких і дієвих гарантій безпеки від США та західних партнерів.Організаційні виклики та безпекові вимогиУкраїнські виборні органи та міжнародні аналітики скептично оцінюють запропоновані США терміни, називаючи їх занадто оптимістичними. Повноцінна підготовка до голосування в умовах окупації 20% територій та масового переміщення населення потребує щонайменше шести місяців. Однією з ключових вимог Києва є повне припинення вогню на весь період виборчої кампанії для забезпечення прозорості та безпеки референдуму. Попри зниження рівня підтримки порівняно з початком повномасштабної війни, внутрішні опитування показують, що довіра до Володимира Зеленського все ще перевищує 50%, що додає йому впевненості у власній перемозі у разі проведення виборів.Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався.Також у Раді повідомили, що в Україні готують оновлення виборчого законодавства, яке може змінити умови проходження партій до парламенту та посилити контроль за кандидатами щодо їхньої співпраці з країною-агресором. Остаточний драфт законопроєкту з усіма пропозиціями планують представити вже до кінця лютого..