Президент Володимир Зеленський заявив, що готовий провести вибори в Україні. Однак виборче законодавство та безпекова ситуація не дозволяють проводити вибори під час війни.Таку заяву він зробив в інтерв’ю американському телеканалу CBS News."Я готовий провести їх (вибори — ред.) хоч завтра, але якщо триватиме війна, ви не можете це зробити, ані відповідно до Конституції, ані до виборчого законодавства, ані до безпекової ситуації в першу чергу. Як люди будуть голосувати, коли діти не можуть ходити до школи? Як проводити вибори, коли 9 мільйонів людей перебувають за кордоном? Зазвичай за кордоном голосують близько пів мільйона людей. А що робити з людьми, які живуть на тимчасово окупованих територіях? Чи будуть вони голосувати? Як вони будуть голосувати, і хто там буде контролювати процес голосування? Там присутні російські солдати", — сказав він.Очільник держави наголосив, що під час війни головною метою є мир, а не проведення виборів, а ті люди, які нині виступають за проведення виборів в країні, хочуть бути в політиці."Я вважаю, це помилкою. Під час війни мир є ціллю номер один. А політика навіть не є другим номером. Навіть для політиків вона (політика — ред.) на десятому місці. А для людей — на сотій позиції. Інші пріоритети у людей: як вижити, як жити, як ходити до школи .. що з цим всім робити?" — зазначив президент.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що вибори під час війни в Україні можуть створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства та держави. До того ж виникнуть запитання щодо їхніх результатів..

Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія прагне не просто захопити частину української території, а встановити контроль над усією Україною. Відтак, помилково вважати, що російському диктатору Володимиру Путіну потрібні лише певні райони.Таку заяву український гарант зробив у iнтерв'ю CBC News."У нього найбільша територія у світі, і йому потрібно якісь кілометри? Ось чому це дуже дивно, коли деякі партнери кажуть: йому потрібна лише ця частина України, ось ці кілометри, і все", — зазначив Зеленський.Президент назвав таку позицію "божевільною ідеєю". На його думку, Путін прагне не окремих територіальних здобутків, а всієї України як частини Росії. Зеленський також прокоментував можливість рішення, яке було б одночасно вигідним Україні та Росії."Між нами кажучи, у цій війні не може бути win-win. Через стільки людських втрат вона перестала бути про перемогу для обох ще в перший день", — заявив президент.Він наголосив, що нині головним результатом має стати припинення бойових дій заради збереження людських життів, а не пошук формули, яка однаково задовольнить обидві сторони.Окремо Зеленський розповів про переговори зі США. За його словами, Україна та Сполучені Штати перебувають у постійному діалозі, а американська сторона продовжує підтримувати Україну та вживати різних заходів. Водночас президент заявив, що США мають діяти сильніше щодо санкцій проти Росії, щоб позбавити її можливостей продовжувати війну.Зеленський зазначив, що американська сторона попросила поки не розкривати деталі переговорів у медіа, оскільки запропоновані ідеї ще опрацьовуються. До того ж наразі сторони готуються до зустрічі президента з Дональдом Трампом у Нью-Йорку, яка запланована на кінець вересня.Нагадаємо, Володимир Зеленський раніше заявляв, що енергетичного перемир’я між Україною та Росією наразі немає. Однак Київ готовий припинити удари по російській енергетиці, адже для України це насамперед захист електроенергії для населення..

Енергетичного перемир’я між Україною та Росією наразі немає. Однак Київ готовий припинити удари по російській енергетиці, адже для України це насамперед захист електроенергії для населення.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю CBS News.Журналіст запитав його, чи діє зараз домовленість про припинення ударів по енергетичних об’єктах. Президент відповів, що не діє, однак "Україна ніколи не атакує першою"."Ми готові до енергетичного перемир’я, але ви повинні розуміти, що це означає для нас. Для Путіна енергетика — це продавати нафту та газ. Для нас енергетика — це мати електроенергію для наших людей", — пояснив він.Український президент наголосив, що ми готові до припинення ударів по енергетиці. Однак агресивна Росія не бажає цього, а в Кремлі розуміють тільки силу."Путін не поважає, не бачить і навіть не думає про те, як вести переговори зі слабкими людьми. Саме тому ми відповідаємо. Ми ніколи не атакуємо першими", — акцентував Зеленський.Він також поінформував, що росіяни двічі за останні тижні атакували літак, на борту якого перебував президент України. Ці дії — частина російської стратегії залякування."У Молдові перебував мій президентський літак, і саме тому вони атакували Молдову. Коли поверталися додому, знову через Кишинів, вони зробили те саме", — розповів президент України.Про цей інцидент раніше офіційно не повідомлялося. Українські посадовці пізніше зауважили, що всі члени президентської делегації перебувають у безпеці. На той момент залишалося незрозумілим, чи це навмисний інцидент.Володимир Зеленський наголосив, що ці атаки — частина російської стратегії, спрямованої на залякування його особисто й інших іноземних лідерів.Як відомо, вчора Дональд Трамп написав на своїй сторінці у Truth Social, що Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних обʼєктах. Також він запевнив, що Росія теж начебто не битиме по українських енергооб'єктах. Також лідер США додав, що "зростання світових цін на дизельне паливо здебільшого спричинене війною між Росією й Україною, а не Іраном".Український президент відреагував, що підтримує сильну пропозицію США щодо взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі. Однак наразі не видно справжнього бажання Росії рухатися до завершення війни.Нагадаємо, що прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков привітав заклики Дональда Трампа до української сторони припинити удари по мирній економічній інфраструктурі. Водночас, коли журналісти запитали речника Володимира Путіна, чи готова Росія у відповідь припинити власні обстріли української економічної інфраструктури, Пєсков відмовився давати відповідь..

Захист критичної інфраструктури, енергетики та залізничної логістики — одна з головних тем сьогодення. Особливу увагу приділятимуть роботі "Укрзалізниці", яка залишається однією з ключових цілей для ворожих атак.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Багато уваги, безумовно, залізниці. Я хочу спеціально подякувати всім нашим працівникам і працівницям "Укрзалізниці" за абсолютно фахову та сміливу роботу", — зазначив він.За його словами, хоча росіяни вважають українську залізницю однією з провідних цілей, "Укрзалізниця" працює на високому рівні."Попри затримки, попри удари, попри всі пошкодження, логістику ми зберігаємо", — констатував український президент.Він про анонсував, що заплановані додаткові контракти на системи, які посилять захист залізниці, посилять захист прикордонних переходів та інших об’єктів "Укрзалізниці". Рішення щодо цього вже є."Ми говорили з прем’єр-міністром України, говорили з міністром фінансів, щоби знайти шлях, як нашим державним банкам підтримати нашу державну логістику. Це питання не абстрактне — це життя України", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що "Укрзалізниця" підвищила тарифи на приміські поїзди в декількох областях України. Тепер ціна квитка залежатиме від відстані поїздки. Відбуватиметься перехід на шестизонову систему тарифів. Кожна зона охоплюватиме певну відстань..

Голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету.Про це Володимир Зеленський заявив у традиційному вечірньому відеозверненні."Я вдячний усім парламентарям, які сьогодні голосували позитивно у Верховній Раді. І також на цей тиждень запланована частина законопроєктів, які означають для України гроші від партнерів, якщо чесно", — зазначив він.За його словами, сім законопроєктів є в порядку денному, більшість із них — це перше читання, але кожен із них потрібен для фінансування дефіциту державного бюджету."Це питання державного значення, які стосуються всіх, абсолютно всіх в Україні, а не когось окремо — не окрему партію, групу чи особистість", — акцентував український президент.Він визнав, що деякі речі можуть бути складними, неприємними та непопулярними. Але зараз без цих речей неможливо забезпечити повну потребу нашої оборони, стійкості України."Україна — це більше ніж будь-яка партія, чи інтерес, чи піарна стратегія", — наголосив президент України.Він додав, що дефіцит треба закрити. Це мільярди доларів, які Україні можуть принести саме позитивні голосування."Я прошу всіх в нашій державі бути однаково результативними заради України", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

У вівторок, 15 вересня, президент Володимир Зеленський призначив Олексія Коваленка командувачем Військ звʼязку та кібербезпеки Збройних сил України.Про це свідчить відповідний указ №931/2026, який з’явився на сайті президента України."Призначити Коваленка Олексія Олександровича командувачем Військ звʼязку та кібербезпеки Збройних сил України", — йдеться в повідомленні.Що відомо про Олексія КоваленкаДо офіційного призначення на посаду командувача Олексій Коваленко з 2023 року перебував у статусі тимчасового виконувача обов'язків керівника цього ж роду військ.Він також є начальником Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ВІТІ) — провідного військового вишу України, який готує спеціалістів із кібербезпеки та зв'язку.Війська зв'язку та кібербезпеки ЗСУ є окремим родом військ, підрозділи якого інтегровані в усі види Збройних сил України. Під керівництвом генерала Коваленка вони забезпечують: функціонування військових інформаційних систем і систем бойового управління, розгортання захищених каналів зв’язку й оповіщення для армії, кібероборону України та відбиття ворожих атак у цифровому просторі.На той момент нове командування військ зв'язку та кібернетичної безпеки створено в структурі ЗСУ на початку лютого 2020 року. Воно підпорядковується Генеральному штабу ЗСУ.Нагадаємо, що 2 вересня президент України Володимир Зеленський здійснив кадрову перестановку у вищому військовому командуванні ЗСУ. Новим командувачем Сухопутних військ призначено бойового офіцера Святослава Заїця..

У вівторок, 15 вересня, відбулося засідання Ставки верховного головнокомандувача. Серед ключових питань — контракти на виробництво систем захисту для критичної інфраструктури та логістики.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.Учасники Ставки детально проаналізували потреби "Укрзалізниці", мереж автозаправних станцій і визначених критичних підприємств, які є особливо значимими мішенями для російських ударів.Відбулися чіткі доповіді розвідок: зафіксували, на що найбільше направлена російська терористична увага у затверджених планах ворога."Є рішення для захисту. Зокрема, відчутно посилимо складову РЕБ і збільшимо обсяг закупівель — контракти підтверджені. Також переформатуємо роботу визначених мобільних вогневих груп і рубежів протиповітряного захисту", — зазначив український президент.Він доручив міністерству фінансів забезпечити додаткові ресурси для потреб логістики та подякував усім партнерам, які працюють разом із нами для гарантування безперебійної роботи залізниці.Крім того, обговорили виклики та можливі спільні кроки з партнерами для безпеки логістики у прикордонних районах із країнами Євросоюзу та Молдовою.Відбувся звіт і щодо спроможностей "Укрзалізниці" проводити ремонти рухомого складу та постачанню обладнання."Важливо, щоби підтримка партнерів для "Укрзалізниці" зберігалася, а також, щоби державні банки підтримали залізничників", — наголосив президент України.За його словами, уряд України готує рішення щодо резервних шляхів логістики у прифронтових областях, прораховані алгоритми комбінування маршрутів залізниці й автобусів."Оновили завдання і для захисту визначених обʼєктів критичної інфраструктури — деталі непублічні. Вдячний Ігорю Клименку за ґрунтовну організацію роботи Ставки. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.. Нагадаємо, що також сьогодні президент України заявив про успішне випробування нового перехоплювача, призначеного для боротьби з російськими реактивними безпілотниками..

Україна посилила застосування "далекобійних санкцій" проти російської військової машини, уразивши ключові підприємства та майданчики пуску ворожих безпілотників. Водночас США завдали потужного фінансового удару по банківському сектору країни-агресора, який фінансує агресію та співпрацю з Іраном.Про це у Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський.Ураження НПЗ у Сизрані та заводу БпЛА в ТаганрозіЗа словами президента, українські військові продемонстрували високу ефективність у відповідь на систематичні атаки Росії по вітчизняній енергетиці, логістиці та критичній інфраструктурі. Далекобійні засоби Ураження Сил оборони України успішно дістали до важливих цілей на території агресора.Зокрема, зафіксовано нові влучання по нафтопереробному заводу в Сизрані, а також по підприємству з виробництва безпілотників у Таганрозі. Окрім того, удару зазнали майданчик підготовки й пуску БпЛА в Орловському регіоні та об'єкти ворога у Чорному морі."Дякую кожному нашому воїну за ефективність наших далекобійних санкцій!" — наголосив Зеленський.Фінансовий удар США та дипломатичний тискПрезидент зазначив, що окрім воєнних успіхів, посилився тиск і на економічний сектор держави-агресора. Напередодні Сполучені Штати ухвалили важливе рішення щодо обмежувальних заходів проти російського "ВТБ" — одного з найбільших системних банків Росії, залученого до фінансування війни та обходу санкцій через іранський режим."Усі такі схеми, що працюють проти миру, дійсно треба знищувати. Дякую партнерам за корисний крок!" — зазначив глава держави.Зеленський підсумував, що припинення цієї війни не має альтернативи, а всі форми воєнного, економічного та політичного тиску на Росію повинні сформувати правильну дипломатичну ситуацію для встановлення справедливого миру.Нагадаємо, протягом 11 вересня та в ніч проти 12 вересня українські військові здійснили успішне ураження низки критичних військових цілей російського агресора. Під приціл потрапили центри керування безпілотниками та склади боєприпасів у Запорізькій, Херсонській, Донецькій та Луганській областях..

14 вересня внаслідок повітряної атаки загинув прокурор Прилуцької окружної прокуратури Олександр Шкеть, який пропрацював у прокуратурі 15 років. У той самий час його безпосередній начальник, генпрокурор Руслан Кравченко втікав з України. Як Кравченко зробив понеділок, 14 вересня, не нуднимПротягом минулого тижня Вищий антикорупційний суд відправив під варту фігурантів гучної справи "Карфаген" — прокурора Сергія Кропиву ("Канцлер"), його співмешканку Єлизавету Івахненко ("Муза"), водія Кропиви Сергія Куцого ("Камрад") та адвоката і чоловіка сестри Кропиви Олександра Дидича ("Флеш"), двох прокурорів із Черкаської обласної прокуратури, які засвітилися у справі. Їх звільнили з посад, а сама з Офісу генпрокурора звільнилася заступниця Кравченка Марія Вдовиченко. Тобто відбулися традиційні процесуальні процедури щодо чотирьох головних фігурантів.Самому генпрокурору підозру не оголошували. Однак минулого понеділка, 7 вересня, він після розмови з президентом написав заяву про відставку, на 15 вересня анонсувалося голосування у Верховній Раді за звільнення Кравченка. Але вчора сталося те, що знову сколихнуло країну: генеральний прокурор утік. Тим самим повторив "подвиг" Віктора Пшонки, який накивав п’ятами після перемоги Революції гідності у 2014 році.За його легендою, поїхав у закордонне відрядження до Парижа для участі у засіданні парламентської мережі з питань становища дітей в України Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), куди сам себе відрядив на п'ять днів. У ПАРЄ заперечили участь Кравченка або представників Офісу генпрокурора у цьому заході, тобто він збрехав. Ця втеча має розцінюватися як дезертирство під час війни, якщо посадовець не повернеться.Але перед тим, як стало відомо про виїзд генпрокурора за кордон, він особисто повідомив, що оголосив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та ще одній особі (за даними ЗМІ, дружині керівника САП Олександра Клименка)."Підозрюю його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Я впевнений у цих матеріалах і можу їх оприлюднити", — заявив Кравченко й згодом оприлюднив електронну версію підозри Кривоносу.На дії генпрокурора відреагував президент Зеленський:"У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно".За кілька годин по тому він спрямував до Верховної Ради подання на звільнення втікача. І якщо минулого тижня були сумніви, що депутати проголосують, то після вчинку Кравченка всі сумніви розвіялися.У НАБУ і САП пояснили свою позицію: підозри за відповідною до закону процедурою Кривоносу не оголошувалися. Пізно ввечері Офіс генпрокурора повідомив, що керівнику НАБУ не повідомлялось про підозру у передбаченому порядку, правові підстави для цього відсутні, а заяви про начебто підозру були позбавленими юридичного сенсу. Відтак відповідні відмітки в ЄРДР про повідомлення про підозру були скасовані.Опальний посадовець продовжив атакувати директора НАБУ, оприлюднивши на платформі YouTube деталі буцімто фіктивного усиновлення дитини. Кривоноса колись звинувачували у тому, що він задля уникнення кримінального покарання усиновив дитину. Ця історія циркулювала у мережі ще коли нинішній директор НАБУ брав участь у конкурсі на посаду."Звинувачення Кравченка — маячня та тиск", — прокоментував звинувачення Кривонос.Невелика ремарка: у політиці не заведено воювати з опонентами, використовуючи дітей, рідних чи усиновлених, Кравченко скористався цим способом, за що втратив залишки співчуття, якщо вони в когось і були."Все це не нормально і максимально шкодить іміджу України у світі", — коротко прокоментував ситуацію керівник Офісу президента Кирило Буданов.За його словами, останні інциденти у вищому керівництві антикорупційних та правоохоронних органів викличуть негативний резонанс серед міжнародних партнерів, — збереження довіри є критично важливим, а поточні скандали створюють небажані ризики для іміджу держави.Розбірки силовиків і правоохоронців підривають віру у перемогуПоки наші оборонці тримають фронт, у тилу мишаче вовтузіння між державними органами виплеснулися у публічну площину. Причому таке стається цього місяця вже вдруге. Прокурори та НАБУшники кидалися один в одного звинуваченнями, але хоча б не стріляли, а співробітники ГУР й СБУ 2 вересня на столичних Березняках влаштували перестрілку, через це третій силовий орган, поліція, був змушений перекрити район бойових дій, щоб не постраждали звичайні перехожі.Пояснення обох сторін відрізнялися, кожний відстоював чистоту власних мундирів. На це відреагував Володимир Зеленський, він назвав інцидент "ганебною ситуацією"."Має бути відповідальність, в тому числі кадрові рішення керівників спецслужб щодо учасників того, що сталося, та мають бути внутрішні розслідування в обох службах", — наголосив президент.Двоє учасників конфлікту з обох сторін отримали підозри, які, до слова, підписував генпрокурор Кравченко.ГУР і СБУ зрештою порозумілися, а от історія протистояння Кравченка з керівництвом НАБУ і САП триватиме. YouTube-канал, де розміщений компромат на Кривоноса, явно створений не для одноразового використання, які ще матеріали міг зібрати й вивезти за кордон Кравченко, невідомо. Видно, людина не розуміє, що помста менше нашкодить конкретним особам, аніж державі та її громадянам. Також невідомо, чиєю підтримкою заручився втеклий генпрокурор в Європі — сумнівно, що він їхав без гарантій, що його там візьмуть під крило. В ЄС переховується багато колишніх чиновників, є там і бізнесмени, у котрих "зуб" на українську владу, вистачає й російської агентури.Наостанок ще кілька думок. Перша: окрім керівників НАБУ і САП, яких Кравченко вважає особистими кривдниками, він звинувачує у тиску президента. Це взагалі нонсенс, — за допущену в Офісі генпрокурора корупційну схему з "кришування" шахрайських "кол-центрів" генпрокурор мав понести політичну відповідальність, одразу написавши заяву про відставку. Він же чіплявся за крісло, та і зараз продовжує чіплятися. Президент діяв так, як мав діяти у цій ситуації.Друга думка: навіть коли уявити, що регулярний викид компромату Кравченком спричинить тимчасове відсторонення Кривоноса, це не зупинить роботу НАБУ і фігуранти справи "Карфаген" опиняться на лаві підсудних. В Антикорупційному бюро є детективи, є перший заступник Денис Гюльмагомедов, який працює тут 11 років, починав із детектива, він "собаку з’їв" на антикорупційних розслідуваннях.Третя думка: те, що влаштував Кравченко, що сталося між ГУРівцями та СБУшниками, підриває віру українців у перемогу, бо фрагментує силові структури, які замість діяти спільно влаштовують розбірки між собою. З цим пора завершувати: посадовцям, які хочуть один перед одним пограти м’язами або влаштувати війну компроматів, потрібно жорстко вказувати на двері..

Українська сторона підтвердила готовність підтримати ініціативу щодо припинення атак на критичну інфраструктуру, якщо Росія пристане на аналогічні умови. Проте офіційна Москва досі уникає чіткої відповіді щодо можливого взаємного мораторію.Паро це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Заява про мораторій та позиція КиєваЯк зазначили в ISW, українське керівництво продовжує наголошувати на своїй відкритості до дзеркального припинення вогню по критичних об'єктах, реагуючи на останні заяви американської сторони. 14 вересня президент США Дональд Трамп сповістив про нібито досягнуті домовленості між Києвом та Москвою щодо утримання від атак на енергосистеми, хоча й не розкрив деталей цієї домовленості.У відповідь Володимир Зеленський акцентував, що Україна передала партнерам чітку пропозицію: зупинка ударів по російських енергетичних, продовольчих та інших стратегічних об'єктах можлива лише за надійних гарантій дзеркальних дій з боку Росії."Очікуємо конкретики від наших партнерів щодо цієї пропозиції", — наголосив президент України, акцентуючи на потребі в чітких механізмах реалізації.Мовчання Кремля та тактика тискуПопри ініціативу, російські посадовці утримуються від офіційних коментарів щодо пропозицій як Дональда Трампа, так і Володимира Зеленського. Досі кожна подібна мирна ініціатива відхилялася російським диктатором Володимиром Путіним. При цьому речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив: "Ми вітаємо заклик утриматися від атак на російську дизельну інфраструктуру". Однак на прямо запитання журналістів про те, чи готова Росія у відповідь припинити нищити українську енергетику, речник Кремля відповісти відмовився. Експерти ISW зазначають, що систематичні українські удари по об'єктах у РФ мають на меті змусити Кремль відмовитися від його щорічної зимової кампанії з руйнування української енергосистеми та деморалізації цивільного населення.Нагадаємо, за даними видання Financial Times, остаточні умови домовленості України та Росії про припинення ударів по енергетиці ще не готові, узгодження триває. І весь процес іще далекий від завершення..

У понеділок, 14 вересня, президент України Володимир Зеленський провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму традиційному вечірньому відеозверненні."Зараз фактично всі кошти державного бюджету — це так чи інакше найбільше кошти оборони. Зброя, виплати військовим, видатки на підтримку нашої стійкості, стійкості України, на проходження зими, на підтримку людей. І частину з цих видатків Україна закриває самостійно, але частина — і це факт, значна, — від партнерів", — зазначив він.Український президент додав: щоби закрити цей дефіцит бюджету та продовжити необхідні виплати, має бути максимально злагоджена робота парламентарів і уряду."Перелік законів і урядових рішень, які треба ухвалити, — цілком конкретний. І це — саме треба ухвалити: не про бажання, не про політику, а про кошти для бюджету, щодо яких немає заміни", — зауважив він.За його словами, там є в переліку рішення популярні, є непопулярні, але кожне — це конкретні кошти для того, щоб Україна жила та могла оборонятися."Це кошти, які прив’язані до ситуації. До реальної ситуації цієї осені, зими, цього фронту, захисту цього нашого неба. Не важливо, чи ти влада, чи ти опозиція, якщо це реальні інтереси України", — акцентував президент України.Він попросив парламентарів уже цього тижня дати такий фінансовий результат для України завдяки голосуванням — закони, які будуть означати конкретні кошти для бюджету. Кабмін України свою частину роботи зробить."І треба перевірити, що відбувається в податковій службі й інших та чи є реальна робота на бюджет держави на сто відсотків. Має бути чесна робота. Я попросив прем’єр-міністра, попросив міністра фінансів перевірити це", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що також сьогодні прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав усіх народних депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги..

Україна підтримує сильну пропозицію Сполучених Штатів Америки щодо взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі. Однак наразі не видно справжнього бажання Росії рухатися до завершення війни.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."І якщо це може стати першим деескалаційним кроком — кроком припинення ударів російських по нашій критичній інфраструктурі та наших у відповідь, — то Україна готова підтримати деескалацію", — зазначив він.За його словами, росіяни відчувають напругу через українські влучні відповіді по російській економіці війни. Але наразі ніхто не бачив справжнього бажання Росії йти на завершення війни."Але якщо американським партнерам вдасться забезпечити реальну готовність Росії припинити цю війну на знищення життя, зробити це правдиво та довгостроково, Україна зробить свої деескалаційні кроки", — деталізував український президент.Він акцентував, що мир потрібен. Енергетика, шляхи продовольства, критична інфраструктура — усе це має бути в обговоренні припинення ударів."Потрібне сильне, справедливе рішення, і не на "вибори", а на весь час. Ми очікуємо на конкретику від наших партнерів", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше американський президент написав на своїй сторінці у Truth Social, що Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних обʼєктах. Також він запевнив, що Росія теж начебто не битиме по українських енергооб'єктах.Також лідер США додав, що "зростання світових цін на дизельне паливо здебільшого спричинене війною між Росією й Україною, а не Іраном".Нагадаємо, що прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков привітав заклики Дональда Трампа до української сторони припинити удари по мирній економічній інфраструктурі. Водночас, коли журналісти запитали речника Володимира Путіна, чи готова Росія у відповідь припинити власні обстріли української економічної інфраструктури, Пєсков відмовився давати відповідь..

Остаточні умови домовленості України та Росії про припинення ударів по енергетиці ще не готові, узгодження триває. І весь процес іще далекий від завершення.Про це заявив журналіст видання Financial Times Крістофера Міллера, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, заява президента США Дональда Трампа про домовленість України та Росії щодо припинення ударів по енергетичних об'єктах виявилася передчасною."Трамп забіг наперед: за інформацією від осіб, залучених до процесу в Києві, ця справа перебуває на стадії опрацювання, однак вони попереджають, що остаточної домовленості ще немає. Деталі поки що незрозумілі — подробиці згодом", — зазначив медійник.Раніше американський президент написав на своїй сторінці у Truth Social, що Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних обʼєктах. Також він запевнив, що Росія теж начебто не битиме по українських енергооб'єктах.Також лідер США додав, що "зростання світових цін на дизельне паливо здебільшого спричинене війною між Росією й Україною, а не Іраном".У відповідь президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до домовленості з Росією про взаємне припинення ударів по критичній інфраструктурі. Водночас він наголосив, що не впевнений у бажанні агресора дотримуватися будь-якої такої домовленості, тому очікує від міжнародних партнерів конкретних гарантій.Український лідер акцентував, що продовольство, енергетика й інші елементи базового гарантування життя повинні бути під захистом, а російські удари направлені передусім проти цього.Нагадаємо, що прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков привітав заклики Дональда Трампа до української сторони припинити удари по мирній економічній інфраструктурі. Водночас, коли журналісти запитали речника Володимира Путіна, чи готова Росія у відповідь припинити власні обстріли української економічної інфраструктури, Пєсков відмовився давати відповідь..

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до домовленості з Росією про взаємне припинення ударів по критичній інфраструктурі. Водночас глава держави наголосив, що не впевнений у бажанні агресора дотримуватися будь-якої такої домовленості, тому очікує від міжнародних партнерів конкретних гарантій.На своїй сторінці у Telefgram гарант заявив, що продовольство, енергетика та інші елементи базового гарантування життя повинні бути під захистом, і російські удари направлені передусім проти цього."Україна запропонувала партнерам забезпечити таку домовленість із Росією, яка зупинить знищення критичної інфраструктури", — зазначив гарант.Президент зауважив, що російські удари регулярно спрямовані проти українських енергетичних об’єктів, портової інфраструктури та логістики. Серед цілей також опиняються склади з продовольством і фармацевтичною продукцією.Зеленський наголосив, що Україна готова забезпечити відсутність власних ударів по відповідних об’єктах, якщо міжнародні партнери зможуть гарантувати, що Росія також не атакуватиме українську енергетику, критичну інфраструктуру та шляхи переміщення продовольства."Щоб це було надійно, довгостроково й мало реальний ефект для життя людей", — наголосив президент.Він зауважив, що така домовленість не повинна бути тимчасовою та діяти лише протягом певного періоду. За словами Зеленського, важливо не допустити ситуації, коли після проведення Росією своїх "виборів" напруженість знову зросте.Президент наголосив, що війну необхідно завершувати, а деескалація щодо критичної інфраструктури може стати першим кроком на шляху до миру."Очікуємо від партнерів конкретики", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, напередодні американський президент Дональд Трамп звернувся до лідера України Володимира Зеленського з проханням припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. За словами очільника Білого дому, удари по об'єктах країни-агресора нібито провокують стрімке зростання світових цін на дизельне пальне.Своєю чергою, у Кремлі відреагували на гучну пропозицію Трампа, висловивши повну підтримку заявам американського лідера..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних обʼєктах. Відповідний допис він опублікував на своїй сторінці у Truth Social. Також він запевнив, що Росія також погодилася не бити по українських енергооб'єктах."Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних об’єктах. Росія також погодилася робити те саме", — написав він.Тако лідер США додав, що "зростання світових цін на дизельне паливо здебільшого спричинене війною між Росією та Україною, а не Іраном".Варто зауважити, що в Україні та РФ наразі не підтверджували інформацію про наявність таких домовленостей.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп звернувся до лідера України Володимира Зеленського з проханням припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. За словами очільника Білого дому, удари по об'єктах країни-агресора нібито провокують стрімке зростання світових цін на дизельне пальне.Своєю чергою, у Кремлі відреагували на гучну пропозицію Трампа, висловивши повну підтримку заявам американського лідера..
