# Володимир Зеленський

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

У п’ятницю, 29 травня, президент України Володимир Зеленський вніс зміни до персонального складу Ставки верховного головнокомандувача. Він підписав відповідний документ.Про це свідчить указ Володимира Зеленського №445/2026, опублікований на сайті президента УкраїниДо персонального складу Ставки увійшли:голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич;міністр фінансів Сергій Марченко.Зміни внесені на часткову зміну статті 2 указу президента від 24 лютого 2022 року №72/2022 "Про утворення Ставки верховного головнокомандувача".Документ ухвалили на підставі пропозиції Ради національної безпеки й оборони України (РНБО). Указ набирає чинності з дня його опублікування.Як відомо, Ставку верховного головнокомандувача утворили 24 лютого 2022 року для оперативного управління ЗСУ в умовах загрози національній безпеці.Її діяльність передбачає швидке ухвалення рішень, координацію між різними видами та родами військ, а також контроль за реалізацією оборонних програм і стратегічних завдань.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський провів термінову телефонну розмову з федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером, під час якої оприлюднив тривожні дані українських розвідувальних служб. За наявною інформацією, окупаційні війська розробляють плани чергової масштабної повітряної атаки на мирні населені пункти нашої країни..

Міський голова Львова Андрій Садовий закликав польських владоможців припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни.Про це Андрій Садовий заявив у спеціальному дописі на своїй Facebook-сторінці."Президент України Володимир Зеленський, отримуючи найвищу державну нагороду Польщі — Орден Білого Орла — з рук президента Анджея Дуди 2023 року, заявив, що приймає її від імені українського народу та українського війська", — нагадав львівський мер.Він зауважив, що наступник Дуди Кароль Навроцький сьогодні виступив з ініціативою позбавити Зеленського цієї нагороди. Причиною стало те, що один із підрозділів ЗСУ отримав назву "Героїв УПА"."Цікаво подивитися, як пан Навроцький їхатиме забирати цю нагороду в українських військових. Наразі він, наскільки відомо, не наважувався перетинати український кордон. Війна проявляє всіх: і тих, хто безпосередньо в ній, і тих, хто спостерігає збоку", — зазначив Садовий.Він акцентував, що ми завжди пам’ятатимемо неймовірний порив польського народу, який щиро та віддано допомагав і допомагає українцям із перших днів повномасштабної війни."На військовому Меморіалі у Львові серед українських прапорів майорять і біло-червоні прапори загиблих польських добровольців. Наші міста-партнери в Польщі робили все можливе, щоби підтримати нас у найважчі моменти", — констатував очільник Львова.Він наголосив, що те, що сьогодні ініціював Кароль Навроцький, на жаль, теж залишиться в пам’яті."Хіба що вистачить мудрості припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни та власною кров’ю виграє для всього цивілізованого світу час на підготовку до непростих викликів майбутнього", — підсумував Андрій Садовий.Нагадаємо, що рішення українського керівництва відзначити один із підрозділів Збройних сил України почесним історичним найменуванням спровокувало гостру реакцію серед вищого політичного істеблішменту Польщі. Офіційна Варшава розглядає безпрецедентні кроки у відповідь, які можуть безпосередньо торкнутися вищих державних відзнак українського лідера Володимира Зеленського.Раніше він підписав офіційний указ, згідно з яким окремому центру спеціальних операцій "Північ" присвоєно почесне найменування "імені Героїв УПА". Головним рушійним фактором для ухвалення такого рішення стало зразкове й успішне виконання бійцями підрозділу важливих бойових завдань на фронті. Проте поява в офіційній назві спецпідрозділу згадки про Українську повстанську армію викликала моментальну хвилю обурення у Польщі..

У п'ятницю, 29 травня, президент України Володимир Зеленський провів термінову телефонну розмову з Федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером, під час якої оприлюднив тривожні дані українських розвідувальних служб. За наявною інформацією, окупаційні війська Російської Федерації розробляють плани чергової масштабної повітряної атаки на мирні населені пункти нашої країни.Про це глава держави повідомив у своєму офіційному Telegram-каналі.Попередження розвідки про плани КремляЗа словами президента, ключовою темою розмови лідерів двох держав став безпековий сектор та протидія щоденній агресії з боку Російської Федерації. Австрійська сторона висловила щиру підтримку українському народу, який перебуває під постійним вогнем. Проте, як свідчать свіжі дані з фронту, Росія не збирається зупинятися та накопичує сили для нового терористичного акту."Говорив із Федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером. Вдячний за співчуття у зв'язку з постійними російськими повітряними атаками. Поінформував канцлера про дані нашої розвідки, що росіяни готують новий масований удар по українських містах і громадах. Дуже важливо, щоб на ці обстріли були спільні відповіді партнерів, передусім у постачаннях антибалістики", — наголосив Зеленський.Очікування від червневого саміту ЄСДругим важливим блоком міждержавного діалогу, за словами президента, став рух України до повноправного членства в Європейському Союзі. Офіційний Київ розраховує на швидкий прогрес у дипломатичній площині вже на початку літа."Детально обговорили й процес європейської інтеграції України. Ми очікуємо, що вже в червні перший кластер буде відкритий. Це справедливо, українці на це заслуговують. Дякую Австрії за те, що цілковито розділяє цей погляд. Обговорили також нашу взаємодію в межах міжнародних організацій. Доручив дипломатичній команді опрацювати відповідні питання з австрійськими колегами на своєму рівні", — підсумував глава держави.Нагадаємо, у ніч на 29 травня Росія атакувала українські міста великою кількістю безпілотників типу "Шахед", "Гербера" та "Італмас", запущених із кількох напрямків. Протиповітряна оборона вела інтенсивну бойову роботу на Півночі, Півдні та Сході країни, нейтралізувавши понад дві сотні смертоносних дронів..

Рішення українського керівництва відзначити один із підрозділів Збройних сил України почесним історичним найменуванням спровокувало гостру реакцію серед вищого політичного істеблішменту Польщі. офіційна Варшава розглядає безпрецедентні кроки у відповідь, які можуть безпосередньо торкнутися вищих державних відзнак українського лідера Володимира Зеленського.Про це повідомляє польське видання RMF24.  Присвоєння почесного імені підрозділу ЗСУДнями, а саме 26 травня, глава держави Володимир Зеленський підписав офіційний указ, згідно з яким Окремому центру спеціальних операцій "Північ" було присвоєно почесне найменування "імені Героїв УПА". Головним рушійним фактором для прийняття такого рішення стало зразкове та успішне виконання бійцями підрозділу важливих бойових завдань на фронті. Проте поява в офіційній назві спецпідрозділу згадки про Українську повстанську армію викликала моментальну хвилю обурення у Польщі.Жорстка реакція Кароля НавроцькогоПрезидент Польщі Кароль Навроцький висловив кардинальну незгоду з рішенням свого українського колеги. Він публічно оголосив, що наразі цілком серйозно вивчає можливість скасування рішення про нагородження Володимира Зеленського найвищим державним орденом Польської Республіки. Глава польської держави назвав свій намір принциповою позицією."Я оцінюю цей крок дуже критично, і він демонструє неготовність Києва до вступу в ЄС", — заявив Навроцький.Застереження від Дональда ТускаДо обговорення резонансного указу долучився і голова польського уряду Дональд Туск. Прем'єр-міністр Польщі обрав дипломатичніший, але водночас дуже застережливий тон, закликавши обидві сторони зупинити суперечки навколо трагічних сторінок історії."Якщо ми будемо сваритися через минуле, хтось інший виграє майбутнє. Президент України має нарешті це зрозуміти. Поляки також. Поки не пізно!" — написав він у соцмережі X.Нагадаємо, раніше очільник міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Російська Федерація на сьогодні не володіє необхідним військовим потенціалом для організації повномасштабної військової операції проти Північноатлантичного альянсу. Водночас кремлівський режим спроможний створювати серйозні гібридні виклики через диверсійну діяльність..

Міністерство закордонних справ України констатувало вичерпання потенціалу тристоронніх форматів на рівні делегацій та закликало до організації переговорів безпосередньо між лідерами держав. Попри безальтернативність американського треку, Київ пропонує європейським країнам узяти на себе роль гарантів у локальних гуманітарних та енергетичних сферах.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час години запитань до уряду у Верховній Раді.Ультиматуми Москви та позиція КиєваЗа словами дипломата, Кремль наразі не виявляє реальних намірів припинити агресію та перейти до конструктивного діалогу. Російська сторона намагається говорити виключно з позиції сили, посилюючи щоденний терор проти українського народу. Москва продовжує наполягати на виконанні своїх ультиматумів, які передбачають капітуляцію України."Наразі агресор не демонструє ознак готовності до дипломатії. Бачимо посилення терору та ультиматумів. Москва вимагає виведення українських військ з Донецької області та додатково наполягає, щоб там був російський прапор, валюта, юрисдикція. Це неприйнятно. Україна не прийме жодних формул коштом суверенітету чи територіальної цілісності", — сказав він.За словами Сибіги, бачення України полягає в тому, що зупинка бойових дій по лінії зіткнення здатна відкрити шлях до ширших переговорів.Критична роль США та глухий кут у переговорахУкраїнські дипломати, за даними Сибіги, високо оцінюють зусилля стратегічних партнерів із Вашингтона, спрямовані на припинення повномасштабного конфлікту. Проте через неконструктивну лінію поведінки російського керівництва реального руху вперед наразі немає. На думку очільника МЗС, тристоронній формат на рівні делегацій уже досяг межі результативності, тому виникла гостра потреба у проведенні зустрічі безпосередньо на рівні лідерів держав."Україна має дієві пропозиції. Ми вдячні США за їхню роль в спробах завершити війну. Водночас через неконструктивну позицію Москви не бачимо прогресу. Дипломатична оцінка: мирні зусилля за лідерства США зараз на паузі. Водночас залучення Америки залишається критичним та вкрай важливим, такі геополітичні реалії", — пояснив очільник МЗС.Залучення Європи до вирішення конкретних проблемПоряд із ключовим американським вектором, офіційний Київ бачить значні перспективи у посиленні активності європейських країн. Європейський Союз володіє потужними інструментами тиску та протидії, які можна ефективно використати для досягнення проміжних цілей на шляху до миру."Не замість американського треку, який залишається головним, а в доповнення. Пропонуємо Європі спрямувати зусилля на вирішення конкретних проблем. Це можуть бути різні типи припинення вогню. Від так званого аеропортного перемир'я до зупинки ударів по морських портах, енергетиці, водопостачанню. Може бути ядерна безпека чи ЗАЕС. Можуть бути гуманітарні кроки — повернення цивільних заручників або гуманітарний коридор з Олешок. Європа здатна відіграти роль, бо Європа має важелі впливу", — підсумував він.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна готова обговорювати з європейськими партнерами ідею досягнення з Росією "аеропортного" перемир’я. Проте Київ має ще декілька варіантів припинення вогню..

Цієї середи прем’єр-міністри Британії і Польщі Кір Стармер і Дональд Туск уклали угоду про партнерство у сфері безпеки та оборони. У чому важливість цього документу для держав-підписантів та для України?Про що домовилися Лондон і ВаршаваВелика Британія є найважливішим партнером Польщі в оборонній сфері. Тепер між країнами діятиме угода (в польських ЗМІ її називають трактатом), на основі якої посилюватиметься міждержавне співробітництво. Під час підписання документа прем’єр Британії Кір Стармер наголосив, що на сьогодні немає більшого виклику, з яким стикаються обидві країни, аніж російська агресія в Україні. Своєю чергою, Дональд Туск розповів, що у вступі до угоди чітко прописана її мета: захист кордонів обох держав, захист кіберпростору, а також зміцнення європейської солідарності, солідарності в рамках НАТО та європейсько-американської солідарності. У такий спосіб Туск одразу відкинув теорії змови про "антиамериканську" політику Польщі та Британії.Днем раніше голова польського уряду назвав укладення угоди "історичним моментом"."Ми тісно співпрацюємо зі Сполученим Королівством, коли йдеться про допомогу Україні. Хочу сказати, що Велика Британія є одним із найнадійніших, відданих, а часом і з вражаючими результатами, партнерів України". Це також є причиною, чому варто активізувати співпрацю з Британією у сфері безпеки та оборони", — цитує Туска Rzeczpospolita.Канцелярія прем'єр-міністра оголосила, що договір також передбачатиме співпрацю в боротьбі з гібридними загрозами, дезінформацією та нелегальною міграцією, серед іншого. У ньому загалом передбачене широке поле співробітництва — співпраці в оборонній промисловості, безпеці морської інфраструктури, енергетики, охорони здоров'я.9 травня 2025 року Польща підписала аналогічну угоду з Францією (так званий Нансійський договір), а в червні очікується укладення угоди з Німеччиною, яка також передбачає співпрацю в оборонній сфері. Отже, Варшава все більше зосереджується на зміцненні зв’язків із європейськими союзниками. Причиною польські ЗМІ називають дедалі більші сумніви щодо надійності американських безпекових гарантій.TrueUA згадував скандал через відтермінування Сполученими Штатами перекидання п’яти тисяч своїх військових до Польщі. Якби це сталося вчасно, російсько-білоруська "ядерні" навчання навряд чи відбулися з таким розмахом. Дональд Трамп днями наказав Пентагону відправити вояків до Польщі, але зробив це у кумедний спосіб. Мовляв, американських військових спрямують "виходячи з успішного обрання президента Польщі Кароля Навроцького, якого з гордістю підтримав, та наших стосунків із ним". Навроцького обрали президентом у червні минулого року, так що Трамп загубився в часі.Принагідно про реакцію польського президента на безпекову угоду з Британією. Він розкритикував не сам документ, а спосіб, у який той опрацьовувався. Навроцькому не сподобалося, що його канцелярію належним чином заздалегідь не поінформували про підготовку угоди. До проблем, які можуть створити європейські трампісти співпраці у сфері безпеки та оборони в Європі, повернімося згодом, нині ж нагадаємо, що Польща отримала від угоди з Францією, укладеною більш як рік тому.У вересні 2025-го, після вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір, французи оголосили про спрямування до країни-союзниці трьох винищувачів Rafale. Оскільки Варшава виявила зацікавленість у французькій програмі "розширеного ядерного стримування", цього року на півночі Польщі над Балтійським морем відбудуться польсько-французькі військові ядерні навчання. У росіян через це сильно "підгорає"…Чому оборонні угоди між країнами Європи вигідні УкраїніДнями секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров перебував у Берліні, де зустрічався з радниками із національної безпеки Німеччини, Франції та Британії. За повідомленням прессекретаря Умєрова Діани Давітян, обговорювалися безпекові питання, перемовний процес, а також оборонна співпраця, зокрема щодо Drone Deal між Україною та Німеччиною.Цей візит відбувся на тлі кількох подій, які безпосередньо стосуються нашої держави. Перша подія: заяви Держсекретаря США Марка Рубіо про готовність Вашингтона відійти від мирних переговорів через їхню "непродуктивність". У разі такого сценарію Україна та Європа мають діяти спільно.Приміром, відбуваються не зовсім зрозумілі рухи в Євросоюзі щодо його переговорів із Росією та навіть пошук переговорника від ЄС. TrueUA аналізував негативні сторони такої поведінки окремих європолітиків та нагадував, як Росія у 2014 році підмінила Женевський формат (Україна — США — Європа — РФ) Нормандським (Україна — Франція — Німеччина — РФ), виключивши з перемовин Сполучені Штати. Здоровий глузд начебто взяв гору і від пошуків того, хто "подивиться у вічі Путіну", в Євросоюзі поки відмовилися. Не факт, що надовго.Друга подія — руйнівний удар по Києву 24 травня, а також використання ворогом "Орєшніка" у Білій Церкві. Зараз Україні вкрай необхідне посилення системи ППО — тому Британія, Франція та Німеччина можуть у цьому допомогти. Нагадаємо, у лютому 2024 року Україна уклала безпекові угоди з Німеччиною та Францією, а 16 січня цього року Зеленський і Стармер підписали велику угоду про сторічне партнерство, в якій передбачається співробітництво в оборонній сфері. Також можна згадати ще одну цьогорічну угоду Києва з Лондоном і Парижем — декларацію про наміри для розгортання багатонаціональних сил після припинення вогню в Україні.Згаданий перелік угод засвідчує дуже тісну співпрацю нашої держави з трійкою найсильніших держав Європи. Окремі безпекові угоди Польщі з цими державами матимуть позитивний ефект і для України. Світ спостерігає за формуванням нового стратегічного військово-політичного альянсу на теренах європейського континенту? Не як заміни НАТО, а формату зближення тих хто, готові протистояти загрозам для континенту, які створює тріо Трамп — Путін — Сі Цзіньпін.Якщо новий альянс розширюватиметься, у ньому можна буде побачити Данію, Норвегію, Швецію, Нідерланди, країни Балтії, можливо, Фінляндію, Румунію, тобто країни, де при владі відповідальні політики. Без України оборонна спілка європейських країн не буде дієвою. Власне, як і нинішнє НАТО. Це очевидно для політичних еліт Європи. Тому вони роблять кроки для посилення співробітництва. Серед останніх за часом прикладів — запуск Єврокомісією спілки ЄС-Україна з безпілотників (EU-Ukraine Drone Alliance), нині проводиться прийом заявок на вступ до засновників.TrueUA на початку квітня аналізував, чи наберуться європейські держави сміливості діяти, не оглядаючись на Вашингтон. Наш висновок: власну архітектуру безпеки та оборони в Європі розбудовувати не поспішатимуть, а діятимуть залежно від політичної погоди у Білому домі. Поки у Лондоні, Варшаві, Парижі, Берліні при владі відповідальні політики, Україні доцільно максимально інтегруватися в їхні оборонні програми та проекти, дуже бажано, щоб міждержавні угоди набували статусу законів, аби праві популісти, які у кожній із цих держав рвуться до влади, не переглядали домовленості. Як це сталося в Чехії, де після приходу до влади трампіста Андрея Бабіша уряд скоротив видатки на "снарядну ініціативу" президента Петра Павела, після чого кількість учасників коаліції скоротилася вдвічі — з 18 країн до 9-ти. Їхня логіка проста — якщо чеському уряду нецікаво бути серйозним гравцем у сфері безпеки, вони долучаться до тих, хто хоче бути сильним гравцем. Україна теж зацікавлена в усіх альянсах, саме з такими гравцями..

Наразі наша держава активно розробляє власне балістичне озброєння та ініціює створення загальноєвропейського щита протиповітряної оборони. Проте не всі держави підтримують це.Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю телемарафону "Єдині новини". Він відзначив, що створення української балістичної програми стикається з серйозним міжнародним тиском, адже поява нового сильного гравця у сфері озброєнь викликає побоювання в інших країн."Я просуваю цю ідею, яка дуже складна через те, що ніхто не хоче мати сильних конкурентів. Я просуваю ідею української балістики та антибалістики. Українську балістику не хоче бачити не тільки Росія. Росія — зі зрозумілих причин. І не тільки Росія — теж зі зрозумілих причин. Причина в бізнесі, у конкуренції. Але я вважаю, що зможу просунути цю ідею", — заявив Зеленський.Окрім того, Київ закладає фундамент для створення колективної системи захисту від балістичних загроз разом із європейськими країнами."Так само, як і просуваємо ідею антибалістики. Європейської антибалістичної системи. Ми сьогодні домовилися зі Швецією, що будемо цим займатися. Це перший із великих партнерів, які нам потрібні для антибалістики", — зазначив глава держави.Зеленський додав, що вже цього літа Україна планує залучити ще кілька ключових держав, фіналізувати юридичні та технічні деталі проєкту та перейти від політичних декларацій до практичного створення системи, яка здатна нівелювати будь-які балістичні ризики.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявляв, що Сили оборони України можуть ефективно протидіяти російським балістичним ударам, використовуючи ракетні комплекси Patriot, адже саме ці системи відіграють ключову роль у перехопленні ворожих цілей, які Росія регулярно застосовує для атак по інфраструктурі та населених пунктах. Водночас основною проблемою залишається обмежена кількість зенітних керованих ракет-перехоплювачів..

Україна розраховує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу до Європейського Союзу найближчими тижнями.Як повідомив президент України Володимир Зеленський, Київ очікує на підтримки країн Північної Європи у питанні відкриття кластерів та сподівається на "зменшення скепсису серед окремих партнерів уже влітку". За словами глави держави, Україна прагне відкрити перший переговорний кластер — Fundamentals — уже найближчими тижнями, після чого працюватиме над запуском інших напрямів."Нам дуже потрібна позиція кожної країни, щоб блокувань не було. Розраховуємо, що в червні та інші місяці літа в нас буде прогрес у цьому напрямі", — зазначив Зеленський.Президент також наголосив, що Швеція повністю підтримує Україну у питанні відкриття кластерів, і висловив сподівання, що інші партнери Північної Європи працюватимуть у тому ж напрямі, зокрема щодо держав, які наразі ставляться до процесу скептично."Сподіваємося, що під час моїх перемовин у червні або влітку ми зменшимо цей скепсис і отримаємо для України бажаний важливий результат", — додав він.Нагадаємо, Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного кластера переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Додамо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус"..

Сили оборони України можуть ефективно протидіяти російським балістичним ударам, використовуючи ракетні комплекси Patriot, адже саме ці системи відіграють ключову роль у перехопленні ворожих цілей, які Росія регулярно застосовує для атак по інфраструктурі та населених пунктах. Водночас основною проблемою залишається обмежена кількість зенітних керованих ракет-перехоплювачів.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, спілкуючись з медіа разом з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном.Гарант наголосив, що Росія й надалі робить ставку на ракетні удари та бойові дії проти України, а не на дипломатичне врегулювання. На його думку, ключовим фактором для зміни ситуації є подальше посилення української протиповітряної оборони, насамперед — здатності протидіяти російській балістиці та іншим типам ракетних атак."Зараз через війну в Ірані постачання ракет для Patriot стало більш проблемним", — зауважив він.Зеленський повідомив, що у вівторок направив спеціальне звернення до президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та Конгресу США. У листі детально викладено потреби України в системах ППО та ракетах до них, а також аргументацію, як достатнє забезпечення Patriot може вплинути на стримування російської агресії та наближення завершення війни."Ми сподіваємось на відповідь. Я вдячний усім сенаторам та конгресменам, усім нашим друзям в Сполучених Штатах, які сприймають позитивно це моє звернення", — підсумував президент.Як відомо, ще у квітні президент Володимир Зеленський заявляв, що в Україні існує дефіцит систем протиповітряної оборони Patriot. Він наголосив, що війна в Ірані негативно впливає на Україну. Зокрема, це відображається на мирних зусиллях США, адже головні переговірники — зять американського лідера Джаред Кушнер та спеціальний посланник США Стів Віткофф — приділяють більше уваги Близькому Сходу.Нагадаємо, 28 травня президент України Володимир Зеленський розпочав офіційне закордонне відрядження до Стокгольма з метою зміцнення військового потенціалу Повітряних сил. Головним завданням поїздки є фіналізація домовленостей щодо надання новітньої зброї та досягнення суттєвого прогресу в питанні передачі сучасних бойових літаків..

У четвер, 28 травня, президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підписали спільну декларацію про поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони.Про це повідомив Офіс президента. Зокрема, документ передбачає розвиток співробітництва у форматі Drone Deal."Лідери домовилися приділяти особливу увагу розвитку інтегрованих, багаторівневих спроможностей протиповітряної оборони. У співпраці з партнерами триватиме робота над нарощуванням виробництва засобів ППО та вдосконаленням можливостей для протидії балістиці", — йдеться у повідомленні.До того ж, як відзначили в ОП, Україна та Швеція посилять взаємодію в оборонно-промисловій сфері й постачанні оборонних спроможностей. Крім того, країни працюватимуть над двосторонньою угодою про безпекове та оборонне співробітництво.Нагадаємо, 28 травня президент України Володимир Зеленський розпочав офіційне закордонне відрядження до Стокгольма з метою зміцнення військового потенціалу Повітряних сил. Головним завданням поїздки є фіналізація домовленостей щодо надання новітньої зброї та досягнення суттєвого прогресу в питанні передачі сучасних бойових літаків.У ході візиту Зеленського Швеція офіційно оголосила про передачу Україні винищувачів Gripen JAS 39C/D. Вони надійдуть до Києва до 2027 року. До того ж, окрім літаків, Україна отримає ще й озброєння до них. Зокрема, йдеться про ракети дальністю 200+ кілометрів..

Швеція офіційно оголосила про передачу Україні винищувачів Gripen JAS 39C/D. Вони надійдуть до Києва до 2027 року.Про це повідомив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським."Україна дуже чітко визначила Gripen як свій вибір і пріоритет для довгострокової повітряної оборони. І Україна хотіла б придбати найновішу модель — Gripen E/F. Україна закупить 22 моделі Gripen серії Е. Перемовини тривають і ми їх завершимо і зможемо надати ці літаки до 2030 року", — сказав Крістерссон.Водночас ще 16 літаків Швеція передасть Україні із власних запасів. Своєю чергою, український гарант наголосив, що Київ розраховує отримати перші винищувачі у грудні 2026 — січні 2027 року."Ми розраховуємо за наступні 10 місяців отримати перші Gripen, ми будемо зі свого боку робити все можливе", — сказав президент.До того ж, окрім літаків, Україна отримає ще й озброєння до них. Зокрема, йдеться про ракети дальністю понад 200 кілометрів."Ми думаємо, що зможемо витіснити російські літаки, щоб вони не застосовували проти нас КАБи", — зауважив президент.JAS 39 Gripen — шведський багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який розробила та виробляє компанія Saab. Модифікації Gripen оснащені вбудованими передовими системами радіоелектронної боротьби та радарами з активною фазованою антенною решіткою (AESA Raven ES-05 для версії E), що робить літак стійким до засобів ППО противника.Ще однією особливістю літака є його виняткова невибагливість до умов базування: він створювався під концепцію роззосередження повітряних сил, тому здатний злітати та сідати на короткі ділянки звичайних автомобільних доріг.Нагадаємо, 28 травня президент України Володимир Зеленський розпочав офіційне закордонне відрядження до Стокгольма з метою зміцнення військового потенціалу Повітряних сил. Головним завданням поїздки є фіналізація домовленостей щодо надання новітньої зброї та досягнення суттєвого прогресу в питанні передачі сучасних бойових літаків..

У четвер, 28 травня, президент України Володимир Зеленський розпочав офіційне закордонне відрядження до Стокгольма з метою зміцнення військового потенціалу Повітряних сил. Головним завданням поїздки є фіналізація домовленостей щодо надання новітньої зброї та досягнення суттєвого прогресу в питанні передачі сучасних бойових літаків.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Зустрічі на вищому рівні та військова авіаціяЗеленський, серед іншого, анонсував проведення серії важливих перемовин, спрямованих на посилення української армії в небі та на полі бою. Програма візиту передбачає особисту зустріч із головою шведського уряду Ульфом Крістерссоном для обговорення стратегічного партнерства. Крім того, заплановані розширені засідання у двосторонньому форматі, до яких залучать керівників провідних шведських підприємств військово-промислового комплексу."Сьогодні з робочим візитом у Швеції. Готуємо великий оборонний пакет для України та сильний крок щодо винищувачів Gripen, який точно зробить нашу бойову авіацію ефективнішою. Сьогодні заплановані зустрічі з прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном, також у форматі делегацій будуть присутні представники шведської оборонної промисловості", — зазначив Зеленський.Вдячність партнерам за стратегічну підтримкуТакож, за словами президента, українська сторона високо оцінює постійну та скоординовану допомогу з боку Стокгольма від самого початку повномасштабного вторгнення. Зеленський наголосив на високій динаміці міждержавного діалогу та конструктивному характері взаємодії у сфері безпеки. Тісна кооперація зі шведськими партнерами дозволяє не лише отримувати готову техніку, а й закладати міцний фундамент для майбутніх спільних оборонних проєктів."Дякую, Ульфе, за те, що наші відносини — України та Швеції — завжди змістовні, а співпраця — сильна", — підсумував лідер держави.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Україна може отримати безплатні шведські літаки Jas 39 C/D вже найближчим часом. Паралельно Стокгольм та Київ готують масштабний контракт на купівлю ще до 150 сучасних винищувачів за гроші Європейського Союзу..

У четвер, 28 травня, Верховна Рада успішно ратифікувала двосторонню угоду про надання Києву колосального фінансового пакету підтримки у розмірі 90 мільярдів євро від європейських партнерів на найближчі два роки. Старт фінансування очікується вже на початку літа, що дозволить забезпечити макроекономічну стабільність, відбудову інфраструктури та профінансувати ключові оборонні потреби країни.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та очільниця уряду Юлія Свириденко.Ратифікація угоди та реакція президентаЗеленський наголосив, що українські парламентарі продемонстрували високий рівень єдності під час голосування за залучення масштабних фінансових ресурсів від Брюсселя. Законопроєкт про ратифікацію кредитної угоди на загальну суму 90 мільярдів євро, розрахованої на два роки, підтримали 298 народних обранців. Глава держави назвав це голосування одним із найважливіших, оскільки воно свідчить про злагоджену роботу гілок влади."Вдячний усім парламентарям, які так оперативно ратифікували угоду з Євросоюзом про підтримку обсягом 90 мільярдів євро для України на два роки. Ці кошти посилять нашу стійкість і допоможуть захищати життя наших людей, відновлювати зруйноване після російських ударів та обороняти нашу незалежність", — зазначив Зеленський.Президент також подякував європейським партнерам за солідарність, додавши, що повноцінна підтримка України обов'язково посилить і всю Європу, яку наша країна наразі захищає на повну силу.Напрямки використання коштів та перші траншіЗа словами Свириденко, затверджена програма реалізується в межах спеціального фінансового інструменту під назвою Ukraine Support Loan. Перше грошове надходження у межах підписаного документа заплановане вже на перший місяць літа, а загалом протягом поточного року до державного бюджету має надійти половина від усієї суми. В уряді детально розповіли, куди саме спрямують ці ресурси."Дякую народним депутатам за ратифікацію Угоди про отримання Україною позики від Європейського Союзу загальним обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Дуже важливе рішення, яке відкриває можливість для надходження першого траншу вже в червні. Загалом цього року очікуємо 45 мільярдів євро підтримки в межах інструменту ЄС Ukraine Support Loan. Кошти спрямуємо на оборону та безпеку держави, посилення енергетичної стійкості та покриття дефіциту бюджету", — повідомила Юлія Свириденко.Стабільність держави та єдністьКерівництво держави заявило, що залучення багатомільярдних європейських коштів є критично важливим фактором для збереження міцності економічного сектору України в умовах триваючої війни. Ці ресурси гарантують, що держава зможе безперебійно виконувати всі свої зобов'язання щодо виплати пенсій та інших соціальних допомог громадянам. Керівництво держави зазначає, що єдність всередині країни та спільна робота уряду і парламенту дозволять успішно впроваджувати необхідні реформи та зберігати зовнішнє фінансування.Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

У середу, 27 травня, у Києві президент Володимир Зеленський провів зустріч із сенатором Сполучених Штатів Америки Річардом Блюменталем і членом Палати представників США Джимом Гаймсом.Про це повідомив Офіс президента України. Зазначається, що у ході перемовин Зеленський розповів, що надіслав до Білого дому та Конгресу США лист про потреби України в антибалістичних ракетах на тлі посилення російських ударів."У нас є ініціатива на полі бою, яку ми отримали. Зараз ми в кращому становищі, ніж були протягом року. Але навіть у такій ситуації наші люди незахищені — передусім цивільні — через великий дефіцит антибалістичних ракет. І навіть програма PURL, яка працює, не допомагає повною мірою", — акцентував президент.Своєю чергою, конгресмени наголосили, що бачать, як Росія намагається залякувати дипломатичних представників, щоб змусити їх виїхати з Києва. Але всі її спроби лише збільшують готовність допомагати Україні та зберігати дипломатичну присутність у столиці."Те, що робить Путін, — це поза межами жорстокості. Він намагається тероризувати й залякати Україну, щоб змусити її скоритися і переконати світ, що Росія перемагає. Я повернувся після візиту в лютому, щоб сказати людям: Росія не перемагає. Росія не переможе. Україна може перемогти, якщо ми її підтримаємо", — зазначив Річард Блюменталь.Водночас член Комітету з розвідки Палати представників Джим Гаймс запевнив, що підтримка України, включно з наданням розвідданих, триватиме.До того ж Зеленський детально поінформував американських посадовців про ситуацію на фронті та успішні далекобійні санкції України. Крім того, сторони обговорили посилення санкцій проти Росії та переговорний процес щодо закінчення війни."Вони зараз у дуже складних обставинах. Ми також. Але ми були в таких обставинах від початку цієї війни. Тепер вони у складних умовах. Вони нервують, у них великі втрати, і ми думаємо, що вони почнуть велику мобілізацію в Росії. Тому нам потрібно показати, що в нас є зброя, підтримка, кошти й ми не самі", — додав гарант.Нагадаємо, раніше стало відомо, що адміністрація президента США Дональда Трампа не передбачила фінансування військової допомоги Україні за програмою Ukraine Security Assistance Initiative у проєкті оборонного бюджету на 2027 фінансовий рік.Читайте також: Лист Зеленського до Трампа: оприлюднено повний текст звернення.