# Європа

За підсумками переговорів із генсеком НАТО Марком Рютте, президент США Дональд Трамп оголосив про створення основи для майбутньої угоди щодо Гренландії та Арктики. Американський лідер зазначив, що ця домовленість охоплюватиме стратегічні питання безпеки в усьому Арктичному регіоні.Про це глава Білого дому заявив у соцмережі Truth Social та CNBC.  Ключові аспекти майбутньої угодиТрамп назвав зустріч з очільником Альянсу "дуже продуктивною" та наголосив, що реалізація планів буде вигідною для всіх сторін.Угода передбачає надання Сполученим Штатам прав на видобуток корисних копалин.Гренландія та союзники будуть залучені до створення системи протиракетної оборони "Золотий купол".Сторони продовжують обговорення деталей проєкту, які Трамп назвав "трохи складними".Команда перемовниківДля подальшої розробки угоди Трамп сформував спеціальну групу посадовців, які звітуватимуть йому особисто. До її складу увійшли: віцепрезидент Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та спецпосланник Стів Віткофф.За словами Трампа, подальша інформація про розвиток "гренландського питання" оприлюднюватиметься в міру просування переговорного процесу.Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін повідомив, що Москва веде діалог із Вашингтоном стосовно використання заблокованих активів РФ для відбудови окупованих українських територій. Крім того, він прокоментував претензії США на Гренландію та анонсував приїзд американських спецпредставників до Москви..

Російський диктатор Володимир Путін на початку січня отримав проєкт "мирного плану" щодо завершення війни в Україні, який попередньо обговорили українські та європейські представники. Неофіційна передача документів дозволила Кремлю підготувати свої зауваження напередодні візиту до Москви спецпосланця Трампа Стівена Віткоффа та його зятя Джареда Кушнера.За інформацією видання Bloomberg, посередником у передачі документів виступив помічник Путіна Кирило Дмитрієв. У Москві цей крок розцінили як "значний рух уперед", хоча до фінальних домовленостей ще далеко.Позиція Кремля та "сірі зони" плануПопри позитивну оцінку самого факту початку роботи, російська сторона висловила незадоволення певними пунктами:відсутність ключових питань. Низка тем, які Москва вважає пріоритетними, взагалі не були згадані в документі;спірні формулювання. Деякі положення плану Кремль вважає "незадовільними" за змістом;конструктивний початок. Попри претензії, саму готовність партнерів України включати складні теми до порядку денного у РФ сприйняли схвально.Ця непублічна передача документів стала підготовчим етапом до візиту ключових фігур з оточення Дональда Трампа — Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера. Очікується, що саме вони стануть основними перемовниками від Вашингтона у процесі врегулювання конфлікту.Нагадаємо,  21 січня президент США Дональд Трамп заявив про готовність України та Російської Федерації до переговорів. За його словами, і глава Кремля Володимир Путін, і український лідер Володимир Зеленський прагнуть досягти домовленості для припинення війни..

У Польщі на маршруті Мехув — Сломники (залізнична лінія Варшава — Краків) зійшов із рейок поїзд. У потязі перебували 20 людей, але обійшлося без потерпілих.Про це повідомив міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак.За його словами, після аварії було внесено зміни до руху, поїзди далекого прямування змінюють маршрути. Польська залізниця також запроваджує альтернативний автобусний маршрут. Своєю чергою, польська поліція виключила зовнішнє втручання."Залізнична комісія, яка проводила заходи на місці події, встановила, що зовнішнього втручання не було. Рейка в природний спосіб розколола колію через низьку температуру", — наголосили правоохоронці.Раніше видання EFE повідомляло, що в Іспанії внаслідок аварії приміського поїзда компанії Rodalies загинула одна людина та щонайменше 37 отримали поранення. Аварія сталася у вівторок, 20 січня, близько 21:00 за місцевим часом поблизу Барселони. Поїзд врізався у підпірну стіну, яка впала на колії між Гелідою та Сант-Садурні-д'Анойя через шторм. Медійники наголошують, що п'ятеро постраждалих  перебувають у важкому стані, шестеро — у менш тяжкому, а 26 людей отримали легкі травми. За інформацією пожежної служби, більшість потерпілих перебували у першому вагоні, який отримав найбільші пошкодження від удару об стіну.Зауважимо, що це вже друга серйозна аварія на залізниці в Іспанії за останні кілька днів. У неділю, 18 січня, в Андалусії зійшов з колії швидкісний пасажирський потяг та врізався у приміський поїзд, що їхав у протилежному напрямку. Внаслідок катастрофи загинули 42 людини, а ще десятки отримали поранення. Через трощу чимало жертв досі не ідентифіковані. Окрім цього, 37 людей залишаються у лікарні, деякі перебувають у тяжкому стані.Нагадаємо, торік у грудні у південному штаті Оахака в Мексиці зійшов із рейок пасажирський поїзд. Внаслідок аварії щонайменше 13 людей загинули, ще близько 100 дістали травми.До того ж 20 листопада 2025 року у Чехії зіткнулися два пасажирських потяги. Постраждали десятки людей. Аварія трапилася на лінії між містом Зливи та селом Дівчице в окрузі Ческе-Будейовіце..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що не братиме участі в екстреній зустрічі лідерів G7 у Парижі. Раніше такі перемовини ініціювала французька сторона.Про це Дональд Трамп повідомив під час брифінгу в Білому домі у вівторок, 20 січня.При цьому він запевнив, що перебуває в "хороших відносинах" із лідерами Франції та Великої Британії, однак вони можуть собі дозволяти «доволі різкі заяви», коли його немає поруч.Американський президент наголосив, що не поїде до французької столиці на тлі напруженості через його плани щодо Гренландії.У приватному листуванні президент Франції Еммануель Макрон запропонував Трампу провести терміновий саміт G7 у Парижі 22 січня. До участі він запропонував залучити Україну та Росію у форматі зустрічей на полях заходу. Про це Трамп публічно повідомив у Truth Social.Також 19 січня стало відомо, що міністр економіки та фінансів Франції Ролан Лескюр оголосив про скликання екстреної зустрічі голів фінансових відомств країн G7. Головною темою переговорів стане захист торгівельного суверенітету та колективна відповідь на погрози США запровадити мита через суперечку довкола Гренландії. Точну дату не оголошували.Раніше Трамп заявив, що Данія не здатна захистити Арктику від "російської та китайської загроз", тому США мають взяти це на себе "так чи інакше".Рішенню про відмову передував гучний скандал у соцмережах. Трамп опублікував у своїй мережі Truth Social фрагменти приватних повідомлень від генсека НАТО Марка Рютте та Еммануеля Макрона.Відмова Трампа від зустрічі в Парижі лише поглибила кризу. 22 січня лідери ЄС зберуться на спеціальне засідання у Брюсселі, щоб обговорити єдиний фронт протидії американським митам.Учора Дональд Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. А щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Франція підтримала позицію Європарламенту та просуває ідею щодо неможливості схвалення торгової угоди ЄС і США в умовах погроз американського президента Дональда Трампа..

Європейський парламент планує пришвидшити розгляд ініціативи про надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро. Депутати можуть проголосувати за нього вже на майбутньому пленарному засіданні.Про це повідомила пресслужба Європарламенту. Зокрема, сьогодні, 20 січня, депутати підтримали прохання якнайшвидше розглянути фінансовий пакет ЄС, який фінансуватиметься коштом спільних запозичень, його гарантуватиме бюджет Євросоюзу."Гроші мають скерувати на військову допомогу, підтримку державного бюджету України та зміцнення оборонної промисловості країни, а також інтеграцію в європейську оборонну базу", — йдеться в повідомленні.Крім того, депутати пришвидшують роботу над змінами в Українському фонді. За рішенням Ради ЄС, вони планують застосувати процедуру розширеної співпраці.Це дозволить 24 країнам ЄС (без Чехії, Угорщини та Словаччини) надати Україні позику. Остаточне голосування з цього питання відбудеться в середу, 21 січня.Наступним кроком стане узгодження позики між Європарламентом і Радою Євросоюзу в межах звичної законодавчої процедури.Як відомо, в грудні ЄС виділив Україні 90 мільярдів євро на два наступних роки, кошти будуть безповоротними та безвідсотковими. Гроші спрямують на бюджетні потреби й оборону, а погашення можливе тільки після компенсації збитків із боку Росії.Нещодавно голова Єврокомісії уточнила, що 60 мільярдів євро спрямують на оборонні потреби України, а ще 30 мільярдів євро — на бюджетну допомогу.Такі кошти Україні нададуть на 2026-2027 роки. При цьому в Євросоюзі продовжують розгляд "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів Росії.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Франція підтримала позицію Європарламенту та просуває ідею щодо неможливості схвалення торгової угоди ЄС і США в умовах погроз американського президента Дональда Трампа..

У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України обговорили реалізацію міжнародного канадського проєкту Honor. Він спрямований на розвиток сімейних фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів і підтримку жінок-підприємниць у сільській місцевості.Про це повідомила пресслужба Мінекономіки. Там зазначили, що в заході взяли участь заступник міністра Денис Башлик, генеральний директор канадської організації Socodevi Жан-Філіп Марку, керівниця проєкту Honor в Україні Ерін Маккі, представники профільних департаментів Мінекономіки, а також експерти та фахівці дорадчого середовища."Проєкт Honor розрахований на сім років (2025-2032) із загальним бюджетом 20 мільйонів канадських доларів (понад 550 мільйонів гривень). Його ключова мета — посилення стійкості сільських громад, підтримка розвитку кооперації, підвищення ефективності сімейних фермерських господарств, стимулювання агропереробки та створення доданої вартості, а також розширення економічних можливостей жінок у сільській місцевості", — йдеться в повідомленні.Окремий акцент проєкту — допомога фермерам і кооперативам у виході на нові ринки. Йдеться про підготовку до експорту продукції до країн ЄС, Великої Британії та Канади через підвищення стандартів якості, розвиток перероблення, впровадження сучасних технологій і бізнес-практик.Очікується, що в межах проєкту підтримку отримають понад 50 кооперативів і понад п’ять тисяч фермерів і членів їхніх родин у таких сферах, як молочне скотарство, ягідництво, овочівництво, бджільництво та вирощування зернових культур."Допомога передбачатиме навчальні програми, дорадчі послуги, розвиток управлінських навичок, впровадження інноваційних підходів до господарювання та зміцнення підприємницької спроможності", — зауважили ініціатори проєкту.Під час зустрічі учасники також обговорили поточний стан розвитку кооперативного руху в Україні, ключові виклики галузі та подальші кроки співпраці. Окрему увагу приділили підготовці до щорічної кооперативної конференції, у якій планується участь представників Мінекономіки.HONOR (Harnessing Opportunities for Networks and Organizational Resilience) — проєкт міжнародної технічної допомоги, який впроваджується в Україні канадською організацією SOCODEVI за фінансування Уряду Канади.Проєкт реалізується у партнерстві з українськими профільними організаціями та охоплює кілька регіонів України, працюючи через систему навчальних, інституційних і консультаційних компонентів.Нагадаємо, що в Україні з 15 січня розпочався прийом заявок у Державному аграрному реєстрі на отримання ваучерів у розмірі 1 500 доларів у гривневому еквіваленті. Кошти можна спрямувати на закупівлю високоякісного насіння та мінеральних добрив на проведення весняної посівної кампанії..

Франція підтримала позицію Європарламенту та просуває ідею щодо неможливості схвалення торгової угоди Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки в умовах погроз американського президента Дональда Трампа. Відповідну заяву міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він наголосив, що Франція не планує піддаватися на тарифний шантаж Дональда Трампа."Франція підтримує призупинення торгової угоди зі США, як хоче Європарламент. Якщо тиск підтвердиться, Європа зробить із цього всі належні висновки. Єврокомісія готується до цього та має дуже потужні інструменти", — наголосив очільник МЗС Франції. Як відомо, президент США Дональд Трамп пригрозив підвищеними тарифами низці країн Європи, які заступилися за Данію та Гренландію на тлі його претензій на острів.Окрім того, він пригрозив Франції гігантськими митами на шампанське в разі небажання увійти до створюваної ним Ради миру. Президент Франції Еммануель Макрон закликав ЄС готувати "торгову базуку" на випадок, якщо Трамп реалізує свої погрози.Раніше французький лідер констатував, що США поступово відвертаються від окремих союзників. До того ж зміни світового порядку мають загрозливий характер. Тому Європейський Союз має прагнути до більшої самостійності.До того ж Франція 6 лютого планує відкрити в Гренландії консульство. Це відбудеться на тлі спроб Дональда Трампа взяти під контроль США найбільший острів у світі.Нагадаємо, що Європейський Союз проведе черговий саміт на рівні лідерів. Він запланований на 22 січня та відбудеться у столиці Франції..

Український стрибун у воду Олексій Середа здобув престижне звання Athlete of the Year Awards 2025 за версією European Aquatics. Минулий рік став найуспішнішим у кар’єрі спортсмена.Про це повідомили в офіційних інформаційних ресурсах Національного олімпійського комітету України (НОК)."Європейська федерація водних видів спорту вже вчетверте поспіль номінувала українця на цю нагороду. Цього разу перемога дісталася представнику України!" — йдеться в повідомленні.У НОК констатували, що 2025 рік став найуспішнішим у кар’єрі спортсмена. У його доробку:срібна медаль чемпіонату світу в індивідуальних стрибках із 10-метрової вишки;три золоті медалі чемпіонату Європи — в індивідуальних, синхронних і змішаних командних змаганнях."Це вже друге звання найкращого спортсмена року в Європі для Олексія Середи — вперше він здобув його 2023 року", — зауважили українські спортивні функціонери.У номінації від European Aquatics Середа переміг, отримавши понад третину голосів у голосуванні — 33.23%. Минулого року лідер збірної України також перебував у цій номінації та поступився званням британцю Тому Дейлі, віцечемпіону Олімпіади-2024 в синхронних стрибках із 10 метрів.У боротьбі за перше місце Середа випередив поляка Анджея Ржешутека. Чемпіон Євро-2025 у стрибках із триметрового трампліна отримав чверть усіх голосів — 25.05%.У сезоні-2026 найбільшими міжнародними змаганнями в стрибках у воду за участю Олексія Середи стане чемпіонат Європи, який проходитиме в Парижі у період з 31 липня до 16 серпня. Сезон Кубка світу стартує 26 лютого етапом у Монреалі.Нагадаємо, що вчора дворазовий призер Олімпійських ігор Михайло Романчук оголосив про завершення кар'єри спортсмена. Проте він і надалі залишатиметься у спорті, зокрема, працюватиме тренером і на керівних посадах у різних структурах..

Усі підрозділи Збройних сил України зараз залучені до виконання бойових завдань на фронті. Тому українські військові не братимуть участі у військових навчаннях за кордоном, зокрема, в Гренландії.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у вівторок, 20 січня."Що стосується наших військових. Ви знаєте, в нас війна, всі наші військові на фронті. І ви знаєте, на теперішній момент питання війська — це дефіцитне питання, особливо під час повномасштабної війни", — зазначив він.За його словами, в нього та прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен дуже хороші відносини. Але вона до України з таким питанням не зверталася."Я думаю, тому що всі розуміють, що Україна не в НАТО. Нас не беруть в НАТО, все це зрозуміло", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше Франція, Німеччина, Велика Британія й інші європейські країни на прохання Данії направили невеликі групи військовослужбовців до Гренландії.Зеленського також запитали, чи вдалось Україні домогтися дозволу ЄС купувати американську зброю за гроші Євросоюзу на тлі конфлікту через Гренландію."Цю частину запитання я, чесно кажучи, не зовсім зрозумів. Якщо йдеться про програму PURL, то вона працює, ми купуємо за гроші ЄС зброю, передусім ППО, від США", — акцентував президент України.Як відомо, вчора американський президент Дональд Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. А щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

З огляду на останні події у стосунках зі Сполученими Штатами Америки перспективи НАТО виглядають туманними. Тож назріла ідея створення нових європейських оборонних союзів і Збройних сил Європи.Таку тезу підтвердив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у вівторок, 20 січня."Я не пам'ятаю — в Давосі або в Мюнхені минулого року, на одному з цих форумів, — я саме про це й говорив. Казав про спільні й об'єднані Збройні сили Європи", — зауважив він.Український президент пояснив таку необхідність: загроза від Росії зрозуміла. Вони планують до 2030 року мати армію у 2-2,5 мільйони. Тому армія в Європі, з урахуванням, безумовно, що в кожній країні залишиться своя суверенна армія, мінімум має бути в три мільйони."Я з цією пропозицією звернувся до лідерів Європи минулого року. Рік минув, скажу відверто, жодного кроку назустріч до цієї ідеї ніхто не зробив. Може, ще будуть зараз через всі ці виклики. Може, лідери Європи трішки задумаються про це", — додав Зеленський.Він конкретизував, що мати Збройні сили Європи – це не означає, що треба конкурувати з Америкою — ні, просто Європа, окремий континент, яка має мати свою окрему сильну армію."Це не означає, що можна руйнувати НАТО. В жодному разі. Це окремо — Збройні сили Європи. Україна, безумовно, зробить один із таких фундаментальних внесків у посилення такої армії, якщо лідери будуть підтримувати таку ідею", — наголосив президент України.Він зазначив, що йдеться не тільки про армію, яка має складатися з не менше трьох мільйонів людей, а про те, що це ще й обмін технологіями, які дуже важливі."От як ми маємо досвід війни, ділимося своїми технологіями з партнерами. Вони нам дають, наприклад, розвідку, Франція дає розвідку й інші країни. А ми даємо наші перехоплювачі — те, що перевірено вже воєнним часом. І ми даємо інші технології, ту чи іншу зброю, — як вона працює. Без нашого досвіду під час війни деякі країни навіть не знали би реально, як їх зброя працює. Не вся працює дуже добре, але вони її перероблюють завдяки нашим процесам і нашим інженерам. Ми їм дуже допомагаємо. Тому це не тільки армія, це й обмін технологіями. Це не тільки склад в Україні щодо зброї, а це склади по всій Європі. Це правильна безпекова диференціація і технологій, і складів, і зброї, і ППО, і багато всього", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, ще в лютому минулого року під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки президент України Володимир Зеленський заявляв, що Європі потрібні власні збройні сили на тлі російської загрози. Але вони не повинні стати заміною Північноатлантичному альянсу..

На початку повномасштабного вторгнення РФ ветерану Владиславу з позивним "Мазай" було лише 22. Працюючи водієм у Європі, він міг залишатися у безпеці, але вирішив повернутися в Україну. Під час одного з бойових завдань хлопець підірвався на міні й втратив ногу. Проте сьогодні він вчиться ходити на протезі та допомагає пораненим побратимам знайти сенс жити далі. Ми поспілкувалися з Владом про те, як не занепасти духом після важкої ампутації, реагувати на дитячу цікавість до протеза та яким ветеран бачить своє майбутнє. З водіїв у розвідники Влад родом з Павлограда, що на Дніпропетровщині. 24 лютого 2022 року хлопець перебував у Австрії, адже працював водієм по всій Європі. Того ранку йому зателефонувала мама з новиною про початок великої війни. "Спочатку я думав, що робити, адже треба було вивезти всіх родичів", — згадує Влад.Коли близькі опинилися в безпеці, хлопець зібрав речі й вирішив їхати на фронт. Однак був нюанс — невідпрацьований контракт з роботодавцем-поляком, який поставив перед фактом: хлопець нікуди не поїде, поки не відпрацює. Тож спочатку Влад завершив робочі справи, а потім поїхав до мами в Естонію. Сказав їй, що його нібито депортують з країни — й він поїде волонтерити. Насправді ж хлопець повернувся в Україну, щоб вступити до лав ЗСУ.Діставшись Батьківщини, Влад тричі намагався підписати контракт і тричі отримував відмову, мовляв, їдь звідки приїхав."Відкривали закордонний паспорт, а там багато печаток. Казали: "Що ти сюди приїхав? Ти ще молодий, тобі ж тільки 22 роки", — розповідає співрозмовник.Втім, через друга Владові все ж таки вдалося потрапити до 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр". Хлопець обрав саме її, бо всі його друзі вже служили там і Влад знав, що холодноярівці — потужні й відчайдушні воїни."Я хотів потрапити в Бахмут, але запізнився. На той момент, коли я приєднався до частини, бригада вже виходила з міста після найкривавіших боїв", — каже ветеран.Спочатку Влада відправили на навчання до Великої Британії, а потім він пройшов курс навідника гармати БМП-2. Повернувшись в Україну, він опинився перед вибором: або сідати на БМП, або воювати як звичайний піхотинець."Я сказав, що не хочу в цій залізяці їздити, тому обрав кулемет. Працював під Бахмутом, у районі Андріївки. Згодом перейшов на гранатомет та став командиром відділення", — пояснює хлопець.Однак військовий хотів розвиватися. То ж, коли у війську з’явилися дрони та багато нової техніки, Влад перейшов у розвідку. Саме там, працюючи зі скидами, він і отримав важке поранення."Ногу повністю відірвало"Це сталося під час розвідки місцевості біля Покровська. "Мазай" був старшим групи, ставив завдання. Разом з напарником вони пішли на розвідку, зайшли до суміжників, щоб оцінити обстановку."Я не знаю яким дивом ми не підірвалися за той час, коли повертались назад. Виявилося, там все було в мінах", — каже він.Тільки-но Влад простягнув руку до хвіртки у звичайний цивільний дім, як відбувся підрив. Ймовірно військовий підірвався на протипіхотній міні ПФМ-1, яку ще називають "пелюстка". Проте захисник не виключає, що це було щось потужніше, адже травми були серйозні."Одну мою ногу посікло уламками, а другу відірвало повністю. П’ятка висіла на шкірі. Я спробував встати на стопу, але зрозумів що вона не піддається. Дивлюсь, а ноги немає", — розповідає Влад.Військовий самостійно наклав собі турнікет, але від вибуху з нього злетіла радіостанція, батарейка випала. Він впав у паніку, адже опинився посеред поля, вночі, під обстрілами. Через російський тепловізор ворог міг бачити пораненого хлопця за кілометри."Напарник побіг до суміжників викликати допомогу. Йому вдалося зібрати рацію і зв’язався зі штабом. Двоє хлопців із сусідньої бригади прибігли та винесли мене", — згадує ветеран.Допомагала триматися сім'яПісля стабілізаційного пункту Влад опинився у Добропіллі, а потім в лікарні Дніпра. Перше, що сказав комбату, прийшовши до тями після наркозу: "Вибачте, що не виконав завдання".Операцій було багато. Окрім ампутації, "Мазай" пережив численні промивки рани. Потім виникло ще одне ускладнення — кістка почала рости неправильно. Щоб виправити це, лікарям довелося проводити повторну ампутацію. Загалом боротьба Влада за одужання та реабілітація тривають уже вісім місяців."Мені дуже допомагала триматися сім’я, а також друзі та побратими. Кум одразу приїхав, як тільки мене перевели до Дніпра. Потім приїхала дівчина. Підтримували знайомі, волонтери, побратими, які також лікувалися після поранень", — ділиться захисник.Коли ж рани загоїлись, ветеран почав вчитися ходити на протезі. За його словами, кожен крок давався йому з великим зусиллям. Цей процес можна порівняти з першими кроками дитини. Та сьогодні Влад ходить вже без допомоги милиць."Не Притула, але щось дістати можу"Замість того, щоб піддаватися суму, у лікарні Влад максимально завантажував себе справами: збирав дрони, займався ліпленням, плаванням, вправами на тренажерах. Навіть грав у хокей на візках! А якщо ставало зовсім важко і "накривало", то просто вмикав динамічну музику — і це допомагало "переключитися".Ба більше, "Мазай" активно допомагає армії: тримає зв’язок із волонтерами та закриває збори то бійців на фронті. Одного разу ветерану навіть вдалося домовитися з волонтерами про пошиття форми."Я не кажу, що можу все дістати, як Притула, але якісь речі точно можу", — зазначає захисник.Крім того, військовий приєднався до роботи патронатної служби, яка допомагає пораненим ветеранам. Він відвідуватиме інших травмованих захисників, як приклад того, що життя після ампутації можливе."Коли до тебе приїжджає побратим на протезі, такий же бойовий, як і ти, то ти бачиш, що життя триває. Це і є найкраща реабілітація", — переконаний Влад."У тебе залізна нога — ти робот"Окрім волонтерської діяльності, ветеран виховує маленьку донечку. Коли вона вперше побачила тата після поранення, то спочатку злякалася і не наважувалась навіть підійти."А тепер каже: "тато-робот!" Жартома, адже тато замінив ногу на залізну", — усміхається Влад.На дитячу цікавість іншої малечі Влад реагує спокійно. Він переконаний, що в тому, як дитина вказує пальцем на протез, немає нічого поганого, адже діти просто пізнають світ. Тому іноді захисник жартує, що його нога просто втекла у ліс.Ветеран вважає, що дітям треба пояснювати просто: мовляв, є люди, яким довелося замінити частини тіла, і це нормально."Я також спокійно реагую, якщо мене не здогадуються пропустити у черзі. Єдине, що дратує це автомобілі на місцях для людей з інвалідністю без відповідних позначок. Іноді я спеціально паркуюся впритул до таких машин і спокійно йду у справах", — резюмує військовий.Матеріал створено у співпраці з платформою для людей з інвалідністю EnableMe. Отримати допомогу українцям з інвалідністю можна на сайті організації EnableMe Ukraine. Ви можете поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогу у спільноті EnableMe.Читайте також: "У міні було півкіло тротилу. Я дивом вижив": історія ветерана з Закарпаття, який став прикладом незламності"Міна прилетіла просто в ноги, та я вірю, що ще побігаю": історія захисника з РівногоМріяв взяти доньку за руку і піти на прогулянку: як бойовий медик, що втратив кінцівку, повертає інших до життя.

Болгарський президент Румен Радев звернувся до народу та несподівано оголосив, що у вівторок, 20 січня, складе президентські повноваження.Про це повідомило болгарське видання БГНЕС. Він зазначив, що "востаннє звертається" до громадян як президент країни та наступного дня піде з посади."Дев’ять років тому ви проголосували за мене, щоби я працював на користь Болгарії як президент. Ви зробили це знову 2021 року — честь і відповідальність, які я намагався виправдати всіма своїми діями. Разом ми пережили низку криз, нападки олігархії на демократію та великі протести 2020 та 2025 років", — зауважив він.За його словами, обставини змусили сім разів призначати тимчасові уряди, щоби по-справжньому захищати суспільні інтереси. При цьому він попросив вибачення у виборців і подякував за терпіння."Я визнаю свої помилки, усвідомлюю, чого мені не вдалося досягнути. Але саме моя віра в те, що ми цього досягнемо, є однією з головних причин мого рішення. За ці дев’ять років Болгарія завершила процес європейської інтеграції, заради якої наполегливо працювали як звичайний, так і тимчасовий уряди. Зараз ми є членами Шенгенської зони та єврозони — горизонт, відкладений ще наприкінці 1990 років", — констатував Радев.Однак він визнав, що досягнення цих цілей не принесло стабільності та задоволення. Адже, на його думку, болгари зараз не довіряють ЗМІ та не покладаються на справедливість, через це двічі виходили на площі з протестами.Він пояснив це моделлю управління, яка має зовнішні ознаки демократії, але насправді функціонує за механізмами олігархії. Болгарська політика відбувається поза інституціями. Ляльководи не соромляться перед камерами видавати директиви Національним зборам. Вони виступають від імені уряду в присутності прем'єр-міністра, захоплюють партії, банки, підприємства та ЗМІ."Нинішній політичний клас зрадив надії болгарського народу у компромісах з олігархатом. Дві третини більше не голосують, нам потрібен новий суспільний договір. Наша демократія не виживе, якщо ми залишимо її корумпованим особам, компромістам та екстремістам", — заявив Румен Радев.Він залишає посаду менш як за рік перед плановими президентськими виборами — вони мали відбутися восени 2026 року. Він став першим президентом країни, обраним шляхом прямого голосування, який не відбув свою каденцію до кінця. Румен Радев — 15 демократично обраний президент Болгарії. Вперше його обрали 2016 року.Нагадаємо, що з 1 січня 2026 року Болгарія стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. А щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати.Про це Дональд Трамп сказав у телефонному інтерв’ю для журналістів NBC News. Він розкритикував європейських лідерів, які чинять опір його зусиллям щодо отримання контролю над Гренландією."Європа повинна зосередитися на війні з Росією й Україною, бо, чесно кажучи, ви бачите, до чого це їх привело. Ось на чому Європа повинна зосередитися, а не на Гренландії", — наголосив президент США.Медійники його запитали, чи він запровадить тарифи на європейські країни, якщо не вдасться укласти угоду щодо Гренландії."Я виконаю це на 100%", — відповів Дональд Трамп.Очільник Білого дому відмовився відповідати на запитання про те, чи застосує він силу для захоплення острова.Також в інтерв’ю американський президент наголосив на тезі про те, що Норвегія не має впливати на присудження Нобелівської премії миру."Норвегія повністю контролює це, попри те, що вони кажуть на публіку", — запевнив Дональд Трамп.Раніше сьогодні президент США написав листа прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре, в якому пов'язав свої заяви щодо наміру взяти під контроль Гренландію з тим, що йому не присудили Нобелівську премію миру.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

У неділю, 18 січня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Головна тема — ситуація навколо Гренландії.Про це Марк Рютте повідомив у спеціальному короткому дописі на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Розмова відбулася після того, як Трамп пригрозив 10-відсотковими тарифами європейським країнам, які не погоджуються з його позицією щодо Гренландії."Поговорив з президентом США щодо ситуації з безпекою в Гренландії й Арктиці", — написав очільник Північноатлантичного альянсу.Він запевнив, що всі зацікавлені сторони продовжать працювати над цим питанням, оскільки воно дуже актуальне та водночас проблемне."Я з нетерпінням чекаю на зустріч із Дональдом Трампом у Давосі наприкінці цього тижня", — додав Марк Рютте.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

У неділю, 18 січня, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Текст відповідної заяви опублікований на сайті німецького уряду. У документі наголошується, що такі дії президента США суттєво підривають трансатлантичні відносини.Країни-члени НАТО заявили про прагнення зміцнити безпеку в Арктиці як спільний трансатлантичний інтерес. За їхніми словами, заздалегідь скоординовані данські навчання Arctic Endurance, проведені спільно з союзниками, відповідають цій необхідності.Вони наголосили, що навчання не становлять загрози ні для кого. Вони проводяться на тлі напруженої ситуації у світі, однак не мають жодного натяку на агресивний характер."Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо", — йдеться у заяві.У документі акцентується, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації."Ми й надалі будемо єдині та скоординовані у нашій реакції. Ми прагнемо захищати наш суверенітет", — наголосили країни-підписанти заяви.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..