# Європа

У четвер, 27 серпня, в Монако відбулася церемонія жеребкування основного етапу Ліги чемпіонів сезону-2026/2027. "Шахтар" посіяли у третьому кошику й отримав своїх суперників.Про це повідомив офіційний сайт футбольного клубу "Шахтар" (Донецьк). Там навели перелік опонентів українського чемпіона:"Реал" (Мадрид) (вдома);"Інтер" (на виїзді);"Спортінг" (вдома);"ПСВ" (на виїзді);"Фенербахче" (вдома);"Лейпциг" (на виїзді);"АЕК" (вдома);"Слован" (на виїзді).За форматом турніру "Шахтар" проведе по матчу з кожним із суперників — чотири гри вдома та чотири на виїзді.Розклад стане відомий за декілька днів (орієнтовно — в суботу). Тоді ж офіційно опублікують календар ігор "гірників".Поєдинки першого туру Ліги чемпіонів УЄФА відбудуться 8-10 вересня. Завершиться основний етап 27 січня 2027 року.Тим часом донецький футбольний клуб продовжує продаж пакетів Ліги чемпіонів і квитків на домашні матчі "Шахтаря" на стадіоні "Стемфорд Брідж" (Лондон).Нагадаємо, що, за умови отримання відповідних дозволів від регуляторних органів, "Шахтар" проводитиме домашні матчі основного етапу Ліги чемпіонів сезону-2026/2027 на стадіоні "Стемфорд Брідж" у Лондоні (Велика Британія). Відповідної угоди досягнули керівництво донецького клубу та менеджмент футбольного клубу "Челсі", що є власником арени.Раніше Європейський футбольний союз разом із брендом adidas офіційно презентував ігрові м'ячі для нового сезону Ліги чемпіонів. Вони отримали унікальне візуальне оформлення та особливі символічні елементи..

Колишній генерал армії Республіки Сербської Ратко Младич помер на 84 році життя у в’язниці в Гаазі. Там він провів останні 15 років. Його засудили за етнічні чистки та вбивства цивільного населення.Про це повідомили журналісти сербського телеканалу РТС."Попри прохання його родини про те, щоби після декількох інсультів йому дозволили пройти лікування в Сербії, цього не дозволили зробити. У червні 2022 року Младича остаточно засудили до довічного ув’язнення", — йдеться в повідомленні.Син Младича Дарко повідомив РТС минулого тижня, що родина підозрює, що близько 20 днів тому він переніс ще один інсульт і що медичний працівник ООН повідомив їм про погіршення його стану. Декілька днів тому президент Сербії Олександр Вучич звернувся з проханням дозволити йому провести останні дні життя вдома, але це прохання відхилили.Младич під час війни в Хорватії та Боснії і Герцеговині керував низкою військових операцій, серед яких — масове вбивство мирних мешканців у Сребрениці, яке забрало життя близько восьми тисяч боснійських мусульман, і трирічна облога й обстріли Сараєва, в результаті яких загинуло 10 тисяч людей.Міжнародний кримінальний трибунал ООН установив, що метою убивств у Сребрениці стала етнічна чистка. Трибунал визначив, що Младич разом із покійним президентом Сербії Слободаном Мілошевичем і політичним лідером боснійських сербів Радованом Караджичем брали участь у змові з метою реалізації цього плану.Гаазький трибунал видав ордер на арешт Младича в липні 1995 року, а міжнародний ордер на арешт видали в липні 1996 року. Його заарештували 26 травня 2011 року в сербському селі Лазарево, при цьому він не чинив опору. Його права рука на той час була паралізована, ймовірно, внаслідок інсульту. 2013 року він переніс інфаркт.Младич заявив, що не визнає суду під час слухань у справі 2014 року, а 2017 року, коли його остаточно засудили до довічного ув’язнення, зачитавши пункти звинувачень, він заявив, що вони є неправдою. 2019 року Младич повідомив суддям, що він занадто хворий, щоби брати участь у фізичних вправах на свіжому повітрі, та попросив дозволу відвідати могили членів родини в Сербії, але в проханні відмовили.Його апеляцію проти вироку відхилили вже 2021 року, як і неодноразові прохання про звільнення з гуманних міркувань. У серпні 2026 року лікар ООН установив, що смерть Младича "може настати в будь-який момент", але його клопотання про звільнення знову відхилили як таке, що суперечить інтересам правосуддя.За словами його сина, в документах датою народження Младича вказано 12 березня 1942 року, але насправді він народився 8 березня 1943 року.Нагадаємо, що в середині травня нідерландська сторона офіційно підтвердила, що Спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України базуватиметься в Гаазі..

Чемпіон Європи зі спортивної гімнастики Назар Чепурний розкритикував українську федерацію з цього виду спорту. Причина — відсутність допомоги під час підготовки до турніру.Відповідний допис Назар Чепурний опублікував на своїй сторінці в Instagram.Чепурний став єдиним українським гімнастом, який здобув медаль на дорослому чемпіонаті Європи 2026 року — як серед чоловіків, так і жінок. Золота медаль гімнаста в опорному стрибку стала для нього першою особистою в кар'єрі на цьому рівні.Водночас Чепурний на турнірі виступав як індивідуальний спортсмен: тренерський штаб чоловічої збірної України не включив його до складу команди, що змагалася у багатоборстві. Після завершення змагань Чепурний опублікував допис на своїй сторінці в Instagram, в якому розповів, що не мав «належних умов» для підготовки до турніру."Ось і завершився чемпіонат Європи. Усі бачили гучний результат, медалі та красиву картинку. Але зараз я хочу розповісти, що насправді стояло за лаштунками цього результату. Через відсутність належних умов для підготовки півтора місяця тому я ухвалив рішення виїхати до Німеччини, щоби готуватися до чемпіонату Європи", — зазначив він.За його словами, весь цей час він неодноразово звертався до Міністерства молоді та спорту України й Української федерації гімнастики з проханням про матеріальну підтримку тренувального збору. У відповідь отримував — "завтра"."Зрештою я змирився з тим, що першу половину підготовки доведеться повністю оплачувати самостійно: житло, харчування, пальне та всі інші витрати", — додав спортсмен.Він зауважив, що після цього попросив лише про одне — оплатити офіційний тренувальний збір у Кінбаумі. Йому сказали, що допоможуть. Але в результаті ні з боку Міністерства, ні з боку Федерації допомоги не було."Натомість Німецька федерація гімнастики, дізнавшись про мою ситуацію, добровільно допомогла мені з оплатою цього збору", — багатозначно підсумував Назар Чепурний.До закінчення року збірна України зі спортивної гімнастики ще виступить на головному старті — чемпіонаті світу, куди відібралася командами як чоловічою, так і жіночою збірною. Змагання відбудуться 17-25 жовтня в Роттердамі,Нагадаємо, що український гімнаст Назар Чепурний уперше в кар'єрі виграв золоту медаль у фіналі чемпіонату Європи 2026 року. Зробив він це у своїй профільній дисципліні — опорному стрибку..

Україна зіткнулася з дефіцитом фінансування Міністерства оборони на рівні близько 23,1 млрд євро. Президент Володимир Зеленський закликав Європейський Союз достроково надати частину коштів із кредиту на 90 млрд євро, запланованих на 2027 рік.Про нестачу фінансування Зеленський заявив під час зустрічі "Коаліції охочих" у Києві. За його словами, Міністерству оборони України бракує 27 млрд доларів, або приблизно 23,1 млрд євро, для забезпечення подальших оборонних потреб, повідомляє Euronews.Дефіцит виник, зокрема, через те, що частину коштів, передбачених на другу половину 2026 року, Україна використала раніше. Додаткове фінансування необхідне для виплат військовослужбовцям, соціального забезпечення та закупівлі озброєння. Близько шістьох млрд євро планують спрямувати на авансові платежі за постачання, заплановані на початок 2027 року. Зеленський наголосив, що додаткові ресурси необхідні Україні для збереження можливостей завдавати далекобійних ударів по Росії та посилювати тиск на Кремль."Нам потрібно більше грошей, набагато більше", — заявив президент.Що пропонує УкраїнаОдним із варіантів Зеленський назвав дострокове залучення частини кредиту ЄС обсягом 90 млрд євро. Брюссель розділив ці кошти на два транші по 45 млрд євро, розраховані на 2026 та 2027 роки. Українська сторона пропонує раніше отримати частину фінансування, передбаченого на наступний рік, та разом із внесками інших партнерів спрямувати його на покриття нинішнього дефіциту.У Європейській комісії до такої ідеї поставилися обережно. Там заявили, що поки не отримували офіційного запиту від Києва щодо дострокового надання коштів."Ми готові максимально задовольняти запити, однак наразі діє план, який ми вже запровадили. Обмін думками з Україною триває, і на його основі ми розглядатимемо майбутні операції", — заявив представник Єврокомісії.Наразі ЄС виплатив Україні 3,2 млрд євро бюджетної та 8,35 млрд євро військової допомоги. Загалом 22 млрд євро передбачені на закупівлю озброєння, зокрема винищувачів і безпілотників. Водночас ці гроші надають після перевірки оборонних контрактів, поданих Києвом.Ще близько 14 млрд євро бюджетної підтримки очікують на виплату. Частина цих коштів залежить від виконання Україною визначених реформ.Чому в ЄС побоюються дострокової виплатиЗа даними Euronews, зміна графіка кредитування може потребувати внесення юридичних змін до погодженого механізму, а також коригування плану запозичень Єврокомісії.Крім того, у Брюсселі побоюються, що дострокове використання грошей, передбачених на 2027 рік, може створити новий дефіцит фінансування вже наступного року. При цьому потреби України на тлі російських атак можуть не зменшитися.Альтернативою може стати збільшення внесків інших західних партнерів. Однак, як зазначає видання, у ЄС вважають, що, за винятком Великої Британії та Норвегії, союзники надають менше підтримки, ніж очікувалося. Водночас фінансова допомога з боку США фактично припинилася.Заморожені активи Росії знову повернулися до дискусіїЩе одним можливим джерелом фінансування Зеленський назвав заморожені активи Центрального банку Росії. На території Євросоюзу перебуває близько 210 млрд євро російських активів, більшість із яких зберігається в Бельгії."Де б не перебували ці активи, ми повинні знайти справедливий спосіб використати їх для захисту від російської війни", — заявив Зеленський.Спочатку Єврокомісія розглядала російські активи як один із варіантів фінансування України у 2026-2027 роках. Однак через заперечення низки держав, насамперед Бельгії, домовитися не вдалося. У підсумку країни ЄС погодили спільні запозичення для кредиту Україні на 90 млрд євро.Частина держав-членів ЄС і надалі виступає за використання російських коштів. Водночас Бельгія продовжує вимагати гарантій розподілу можливих ризиків, а фінансова установа Euroclear, де зберігається значна частина активів РФ, стикається із судовими позовами з боку Росії.Додамо, Україна зробила потужний крок до зміцнення власного оборонно-промислового комплексу та отримала дозвіл на власне виробництво далекобійної зброї від ключових західних партнерів. Велика Британія та Франція офіційно погодилися передати спеціальну ліцензію для виготовлення ракет Storm Shadow та SCALP на українських потужностях..

У понеділок, 24 серпня, підписано угоду у сфері штучного інтелекту між Великою Британією та Україною. Проєкт передбачає, що обидві країни об’єднають зусилля для розвитку нових військових можливостей і технологій майбутнього.Про це повідомила пресслужба уряду Великої Британії. Там зазначили, що декларацію підписали президент України Володимир Зеленський і премʼєр-міністр Великої Британії Енді Бернем.Декларація закладає такі принципи співпраці між країнами у сфері штучного інтелекту:стратегічне бачення: країни діятимуть як партнери у розвитку збройних сил наступного покоління на базі штучного інтелекту – це має на меті зміцнити перевагу України на полі бою та забезпечити швидкі інновації й автономні системи;модель співпраці: вона охоплюватиме урядові домовленості, промисловість і академічні кола, разом країни працюватимуть над моделлю розроблення та розгортання військових можливостей на базі ШІ;принципи: співпраця поважатиме суверенітет даних і активів, а також забезпечуватиме захист інтелектуальної власності, вона гарантуватиме взаємну вигоду та сумісність з НАТО;лідерство та нагляд: партнерство керуватиметься на найвищому політичному рівні, старші керівники оборонних служб відповідатимуть за його виконання;рамки впровадження: співпраця стартує з пілотних проєктів, орієнтованих на практичні результати, подальші домовленості будуть запропоновані найближчими місяцями для швидкого розвитку."Ця декларація відображає наші спільні політичні наміри та не створює юридично обов'язкових зобов'язань", — йдеться у повідомленні уряду Великої Британії.У межах цього партнерства Велика Британія та Україна також досліджуватимуть інші платформи для співпраці."Avengers AI Labs", що є справжньою скарбницею даних з поля бою, надасть британським інноваторам та дослідникам безпрецедентний доступ до реальних оперативних даних та можливість "підключитись і працювати", — зазначили у британському уряді.Натомість Велика Британія надасть Україні підтримку у вигляді провідних світових університетів, дослідників, технологічних компаній та третьої за величиною екосистеми штучного інтелекту у світі, що дозволить Україні скористатися британським досвідом для прискорення розробки рішень нагальних викликів, водночас перетворюючи важко здобутий бойовий досвід та унікальні набори даних на технології, що принесуть довгострокову користь обидвом країнам."Це революційне партнерство об’єднає неперевершений бойовий досвід України з британською екосистемою штучного інтелекту світового класу, надавши нам можливість розробляти технології майбутнього, які змінять життя тут, у Британії, та врятують життя на полі бою в Україні", — заявив прем’єр-міністр Енді Бернем.Нагадаємо, він також зазначив, що Велика Британія зробить вагомий внесок у зміцнення протиповітряної оборони України перед зимою. Лондон є одним із найбільших союзників Києва в протидії російській агресії..

У понеділок, 24 серпня, жіноча збірна України з волейболу здобула впевнену перемогу над Австрією. Це відбулося в третьому турі групового етапу чемпіонату Європи 2026 року.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси НОК України."Континентальна першість є головним стартом волейбольного сезону-2026. Участь у турнірі беруть 24 збірні, які розподілені на чотири групи по шість команд. Українки вп’яте поспіль виступають у фінальній частині Євро та прагнуть утретє поспіль пробитися до плей-оф", — ідеться в повідомленні.Там додали, що матчі групи B за участю "синьо-жовтих" проходять у чеському Брно, а до наступного раунду вийдуть по чотири найкращі команди з кожної групи.Після двох стартових поразок від Болгарії та Греції "синьо-жовті" повернулися на переможний шлях, перегравши австрійок у трьох сетах. Підсумковий рахунок — 3:0 (25:15, 25:16, 25:12).У першій партії опонентки краще розпочали матч, однак уже за рахунку 4:4 українки перехопили ініціативу та завершили сет із перевагою в 10 очок. У другій партії суперниці змогли ненадовго вийти вперед, проте "синьо-жовті" знову додали у другій половині сету та довели його до перемоги. У третій партії збірна України повністю контролювала гру, зокрема здобувши дев’ять очок поспіль."Найрезультативнішою гравчинею поєдинку стала діагональна збірної України Анна Артишук, яка записала на свій рахунок 21 очко", — зауважили в НОК України.Після трьох матчів Україна має в активі 4 очки та зберігає хороші шанси на вихід до плей-оф. Для потрапляння до наступного раунду "синьо-жовтим" вистачить виграти одну з двох заключних зустрічей групового етапу.Наступний матч збірна України проведе у вівторок, 25 серпня, проти господарок — команди Чехії. Початок гри — о 20:00 за київським часом.Нагадаємо, що 30 липня у чвертьфінальному матчі Ліги націй збірна України з волейболу програла Польщі у чотирьох сетах. Таким чином "синьо-жовті" завершили свої дебютні виступи в цьому престижному турнірі..

Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" спільно з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) оголосило тендер на постачання нових низькопідлогових багатосекційних зчленованих трамваїв довжиною 26-27 метрів на суму більш ніж 7,79 мільйонів євро (без ПДВ).Про це повідомив Офіційний вісник ЄС. Проєкт відбувається в межах програми "Міський громадський транспорт України II", що фінансується ЄІБ.Постачання містить не більш ніж трисекційні трамвайні вагони, а також комплект основних, швидкозношуваних і витратних запасних частин, комплект обладнання й інструментів для технічного обслуговування та ремонту, а також супутні послуги.Кінцевий термін подання тендерних пропозицій — 15 жовтня 2026 року.Повністю низькопідлоговий трамвай з однією кабіною водія повинен мати пасажиромісткість 250 (± 10%) осіб, не менше 60 ± 10% місць для сидіння та щонайменше одне місце для інвалідного візка.Перша партія трамваїв має надійти не пізніше 36 тижнів з дати отримання постачальником авансового платежу, а загалом контракт розрахований на 52 тижні (13 місяців).У лютому 2025 року "Дніпровський електротранспорт" за результатами відповідного міжнародного тендера на суму дев’ять мільйонів євро з фінансуванням ЄІБ підписав контракт із компанією "Татра-Юг" (випускає трамваї на потужностях заводу "Південмаш") на постачання п’яти трисекційних трамвайних вагонів (вартість одного — 1,689 мільйона євро), три з яких вже курсують у місті.Крім того, за інформацією в Офіційному віснику ЄС, "Запоріжелектроторанс" знов оголосило тендер на придбання 21 низькопідлогового електробуса та зарядних станцій на суму 9,84 мільйона євро в межах програми "Міський громадський транспорт України II".Електробуси повинні мати пасажиромісткість щонайменше 80 осіб (+/-10%), зокрема, щонайменше 30 сидячих місць, одне місце для пасажира в кріслі колісному (або дитячого візка), місця для маломобільних пасажирів, а також місце для собаки-поводиря. Розкриття пропозицій передбачено 19 вересня.Перший тендер місто спільно з ЄІБ оголошувало влітку 2023 року (пасажиромісткість електробуса — щонайменше 105 осіб, термін контракту — 12 місяців), але він не відбувся у зв’язку з відсутністю заявок. Після внесення змін у грудні 2024 року знов оголошували тендер, який знову не відбувся.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Тернопіль за підтримки ЄІБ завершив енергоефективну модернізацію чотирьох дитячих садків приблизно за п’ять мільйонів євро та ввів в експлуатацію 17 нових тролейбусів українського виробництва, профінансованих ЄІБ на 5,5 мільйона євро..

У понеділок, 24 серпня, у День Незалежності України, Європейська комісія затвердила новий пакет оборонної підтримки України на 6,1 мільярда євро.Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн."У День Незалежності України ми висловлюємо нашу непохитну підтримку", — наголосила вона.За словами фон дер Ляєн, виділені 6,1 мільярда євро будуть спрямовані на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радари для Збройних сил України."Європа з вами сьогодні, завтра і стільки, скільки буде потрібно", — додала фон дер Ляєн.Нагадаємо, 23 серпня прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала міжнародних партнерів передати Україні ракети до систем протиповітряної оборони Patriot. Вона звернулася до всіх західних союзників Києва.Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україні на зиму потрібно до 360 ракет для протиповітряної оборони Patriot, а також наголошував, що Німеччина погодила постачання декількох сотень ракет PAC-2 2027-2028 років.Додамо, міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповідав під час спілкування з медійниками на заході United 24 21 серпня, що Україна активно працює над пошуком ракет PAC-2, PAC-3 до систем Patriot напередодні зими. Партнери намагаються допомогти в цьому, є "правильні сигнали"..

Кремль проводить акції саботажу серед виробників зброї в Європі, вербуючи членів місцевих угруповань. Такими провокаціями Росія прагне вкотре перевірити НАТО на міцність.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на дані західних розвідувальних джерел.Співрозмовники медівників запевнили, що Росія розпочала нову хвилю атак на європейські заводи озброєння під приводом правдоподібного заперечення.Кремль вербує членів місцевих банд для саботажу виробників оборонної продукції, аби перевірити рішучість НАТО. За словами представників розвідки, ці атаки ретельно розраховані так, щоби не призвести до спрацювання статті 5 — пункту НАТО про взаємну оборону.Зокрема, цього тижня Латвія затримала трьох своїх громадян за підозрою у підпалі виробника дронів у сусідній Естонії. Будівлю талліннської фірми Milrem Robotics, яка постачає зброю Україні, підпалили в ніч на 15 серпня. Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що слідчі з'ясовують, чи був це акт саботажу та чи до нього причетна Росія."Підпал у Milrem вписується в ширшу схему саботажів проти військових ланцюгів постачання України на території НАТО", — зауважили аналітики.За словами посадовця НАТО, останніми роками Росія пришвидшила кампанії з дестабілізації проти союзників за допомогою кібератак, спроб убивства й актів саботажу. Ця "гібридна війна" Кремля спрямована на ескалацію напруженості між союзниками та стримування підтримки України.Лише цього місяця вибухи сталися на великих виробниках зброї в Італії та Болгарії. Раніше цього року подібні інциденти зафіксували на заводах у Чехії та Литві, які працювали для України. Італійські та болгарські чиновники намагалися применшити можливу причетність Росії.Росія рідко залишає докази, які бм дозволили безпосередньо приписати напади Москві. Голова Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвітс зазначив, що офіцери ГРУ не їздять до країни-мішені, а залишаються в Росії. Натомість вони культивують джерела у злочинних угрупованнях, щоби ті діяли як посередники, використовуючи месенджери на кшталт Telegram."Саме посередники роздають завдання новобранцям, яким платять у криптовалюті і які часто ніколи не дізнаються, що працюють на росіян", — додав він.Прихований характер атак розглядається як навмисна спроба посіяти розбрат серед союзників. Східні країни-члени, такі як Польща чи країни Балтії, набагато гучніше висловлювалися щодо агресії Росії."Натомість країни далі на захід, такі як Італія та Німеччина, часто не бажають приписувати інциденти Москві через побоювання ескалації. саме цей розкол між союзниками Кремль і прагне поглибити", — підсумували автори публікації в The Telegraph.Нагадаємо, що, як повідомляв міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, російські пропагандисти використовували ситуацію в іспанському анклаві Сеута для дестабілізації країн ЄС. За декілька днів у європейських виданнях проросійського спрямування вийшло понад 1 500 публікацій на цю тему..

Під час головування в Раді Європейського Союзу Литва планує використати всі можливості, щоби прискорити відкриття решти переговорних кластерів для України. Але при цьому Києву доведеться виконати зобов'язання.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.Як відомо, Литва головуватиме в Раді ЄС з 1 січня 2027 року. За словами Науседи, країна використає всі можливості, щоби прискорити процес відкриття решти переговорних кластерів для України."Наразі ми відкрили два з шести, і я думаю, що до відкриття решти кластерів залишилося не так вже й багато часу", — зазначив президент Литви.Науседа наголосив, що Україна також має виконати свої зобов'язання. За його словами, важливо продемонструвати всім державам-членам ЄС, адже не всі вони ставляться до розширення так само з ентузіазмом, як Литва."А для скептиків, для тих, хто має сумніви, важливо показати, що це справді прогрес у впровадженні реформ у країні, що існує спільне розуміння реформ серед політичної еліти та суспільства", — пояснив він.Литовський президент додав, що діяти потрібно якомога швидше, бо час спливає, а нині це дуже цінний ресурс.Він наголосив, що його країна завжди перебуватиме поруч, підтримуватиме Україну та заохочуватиме її робити більше, адже цей підхід ґрунтується на заслугах.Нагадаємо, що на початку серпня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з ЄС. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів..

Триває слідство щодо резонансного підриву "Північного потоку-2". У ньому фігурують, зокрема, українці. Але Україна як держава жодного стосунку до цього інциденту не має.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.За його словами, Україна офіційно ніколи не брала участі в жодній операції, що стосується підриву "Північного потоку-2". Зараз триває слідство, у якому є обвинувачення та відповідні свідки."Питання не в тому, хто чого бажає. Це процес, який зараз відбувається", — зазначив Зеленський.Також президент наголосив, що Україна на високому рівні спілкувалася про це з німецькою стороною. При цьому такий змістовний діалог відбувся не вперше."Наші партнери добре знають, що Україна не стояла ні над задумом, ні над реалізацією відповідної операції, — не маємо до цього стосунку", — акцентував він.У тому, що відбувалося, є деталі, і там, де фігурують громадяни, зокрема, України, триває слідство — президент вважає, що всі відповідні результати ще попереду.Зеленський додав, що Україна завжди готова допомагати партнерам і вже це робить: цим займаються Генеральна прокуратура та Міністерство закордонних справ, контакти тривають постійно."Для України важливо не втратити партнерство та довіру європейських країн, які допомагають від початку війни, тому вона відкрита до спільних кроків у слідстві й у з'ясуванні всіх обставин тих подій", — підсумував Володимир Зеленський.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.Нагадаємо, що 20 серпня суд у Хорватії обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою громадянину України Володимиру Журавльову, якого Німеччина підозрює у причетності до диверсії на газопроводі "Північний потік-2"..

У неділю, 23 серпня, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала міжнародних партнерів передати Україні ракети до систем протиповітряної оборони Patriot. Вона звернулася до всіх західних союзників Києва.Заяву Метте Фредеріксен цитують журналісти DR.Зокрема, вона наголосила, що західні країни цілком можуть надати Україні ракети до Patriot — для цього потрібна лише політична воля."У нас є системи Patriot у багатьох країнах. Данія не може цього зробити, але Україні цілком можна надати більшу підтримку в плані протиповітряної оборони", — зазначила данська прем’єрка.При цьому вона не назвала конкретних країн, а лише наголосила, що Україна особливо потребує цієї підтримки перед зимою."Якщо ми цього не зробимо, то Україна зіткнеться із зимою, під час якої росіяни будуть безжально завдавати ударів, в тому числі балістичними ракетами, та вбиватимуть велику кількість людей", — акцентувала Фредеріксен.За її словами, хоча європейці зараз беруть на себе більшу частину зобов’язань щодо підтримки України, їм усе ще потрібна допомога американців. Це відбувається, зокрема, тому, що саме США мають ліцензію на виробництво ракет до Patriot.Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україні на зиму потрібно до 360 ракет для протиповітряної оборони Patriot, а також наголошував, що Німеччина погодила постачання декількох сотень ракет PAC-2 2027-2028 років.Нагадаємо, міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповідав під час спілкування з медійниками на заході United 24 21 серпня, що Україна активно працює над пошуком ракет PAC-2, PAC-3 до систем Patriot напередодні зими. Партнери намагаються допомогти в цьому, є "правильні сигнали"..

За узгодженням із міжнародними партнерами та Сполученими Штатами Америки Україна напрацювала три ключові пропозиції щодо припинення війни з Росією. Йдеться про реалістичні сценарії мирного процесу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами.За його словами, домовленості з американською стороною поклали на одну сторінку, де зібрані реалістичні сценарії завершення бойових дій. Цей документ американці планують проговорити як з Україною, так і з Росією.На теперішній момент на порядку денному перебувають три ключові пункти:припинення вогню: це головна та першочергова ідея у напрацьованому документі;створення вільної економічної зони: ініціатива США, яка передбачає дзеркальне відведення сил – Україна та Росія мають зробити однакові кроки назад, утворивши буферну зону під управлінням третьої сторони;гарантії від ЄС та НАТО: чітке визначення дій Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу, а також кроків, на які готова піти Україна заради цього."Усі позитивно на це реагують, заперечень ні в кого немає. Це те, що є зараз на столі", — наголосив український президент.Він додав, що озвучені ідеї не є винятково українськими. Це спільний напрацьований план із партнерами зі США та Європи, фіналізований за підсумками контактів американської сторони з Києвом і Москвою.Крім того, за його словами, США мають ще декілька додаткових ідей, якими вони планують поділитися найближчим часом.Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський також різко розкритикував ідею проведення виборів в Україні під час війни. На думку гаранта, вибори можуть "розвалити країну" та спричинити розкол у суспільстві..

Мандрівники знову можуть дістатися з Парижа до Берліна нічним поїздом, заощадивши час на денній подорожі та ночівлі в готелі. Маршрут між двома європейськими столицями відновили після кількамісячної перерви, а вартість квитків стартує від 79,99 євро.Про це пише іспанське видання 20minutos. Нічний маршрут обслуговує залізничний оператор European Sleeper. Сполучення відновили після того, як французька державна компанія SNCF припинила обслуговувати нічний маршрут Париж — Берлін у грудні 2025 року на тлі завершення державного субсидування.Поїзд вирушає з Парижа незадовго до вечора, а до столиці Німеччини прибуває наступного ранку. Загальна тривалість подорожі становить 16 годин 25 хвилин.Дорогою передбачено низку проміжних зупинок. Зокрема, поїзд зупиняється в бельгійських Монсі, Брюсселі та Льєжі, а також в Аulnoye-Aymeries у Франції та Гамбурзі в Німеччині. Так, за одну поїздку пасажири перетинають три країни.Скільки коштує подорож з Парижа до БерлінаВартість поїздки залежить від обраного пасажиром рівня комфорту. Перевізник пропонує три основні варіанти:Economy — від 79,99 євро. Пасажири подорожують у шестимісному купе із сидіннями;Classic — від 119,99 євро. Передбачене п'ятимісне купе з розкладними спальними місцями. Доступні також варіанти приватного купе;Comfort — від 159,99 євро. У тримісних купе передбачені окремі матраци та сидіння.Нічний поїзд позиціюють як альтернативу авіаперельотам між двома популярними туристичними столицями. Один із головних плюсів такого формату полягає в тому, що пасажир проводить ніч у дорозі та вже вранці опиняється у Берліні, не витрачаючи окремий день на переїзд.Додамо, нова цифрова система в'їзду та виїзду Європейського Союзу (Entry/Exit System, EES) значно збільшила час проходження паспортного контролю для громадян країн, які не входять до ЄС. В окремих аеропортах пасажири змушені чекати понад дві години.Читайте також: Куди поїхати на вихідні: найатмосферніші маленькі міста України.

На Сараєвському кінофестивалі окремі відзнаки отримали два українські фільми. Це — "Не питай мене, чи я вбивала" Олени Максьом і "Пором пливе" Жори Папояна.Про це повідомив сайт кінофестивалю в Сараєво.Зокрема, в конкурсній програмі документальних фільмів стрічка "Пором пливе" (The Ferry Flows) режисера Жори Папояна отримала спеціальну нагороду журі. Лауреат отримає грошову премію у розмірі 2 500 євро."Цей короткометражний фільм, не вдаючись до дидактики, продемонстрував силу зображень у розповіді історій. Нам надали час і простір, щоби пережити життя вчителя музики та його учнів, які змушені щодня стикатися з горем і втратами. Це фільм, знятий з ніжністю та витонченістю, у якому яскраво проявилася його людяність", — зазначили в журі.За сюжетом літній вчитель музики з невеликого українського острова стає військовим диригентом на похоронах солдатів, намагаючись при цьому втримати на плаву дитячий ансамбль.У конкурсній програмі студентських короткометражних фільмів стрічка "Не питай мене, чи я вбивала" (Don't Ask Me If I Killed) режисерки Олени Максьом отримала спеціальну відзнаку за сприяння гендерній рівності."З надзвичайною мужністю, чіткістю та кінематографічною впевненістю цей фільм занурює нас в екстремальну реальність. Режисерка є одночасно військовою та режисеркою, проте сила фільму виходить далеко за межі виняткових обставин. Завдяки точним образам і сильному відчуттю ритму режисерка перетворює повсякденний досвід на фронті в Донецьку на кінематографічне враження. Потужний і глибоко людський фільм", — схарактеризували стрічку в журі.Після повномасштабного російського вторгнення в Україну Максьом долучилася до евакуаційних і гуманітарних місій, а 2022 року вступила до лав Нацгвардії. Паралельно зі службою продовжувала документувати війну зсередини, її особистий щоденник став основою документального фільму "Не питай мене, чи я вбивала".Кінофестиваль проходив із 14 до 21 серпня. Головну нагороду "Серце Сараєва" за найкращий фільм отримала австрійська режисерка Сандра Воллнер за стрічку "Щоразу" (Everytime), а за найкращу режисуру відзначено грузинську режисерку Ану Урушадзе за фільм "Другочасна роль" (Supporting Role).Сараєвський кінофестиваль — найбільший кінофестиваль на Балканах і один із наймасштабніших у Європі. Заснований у Сараєві 1995 року, коли місто перебувало в облозі під час Боснійської війни. Найвища нагорода на фестивалі — премія "Серце Сараєва".Нагадаємо, що фільм I Rarely Wake Up Dreaming ("Я рідко прокидаюсь мріючи") спільного виробництва України та Німеччини відзначено премією The Environment is Quality of Life ("Довкілля — це якість життя") від молодіжного журі в головному конкурсі міжнародного кінофестивалю в Локарно..