# Європа

Європейський Союз намагається знайти спосіб розблокувати кредит на 90 мільярдів євро для України. Угорщина не відмовляється від блокування рішення, а юридичних механізмів швидко обійти це наразі немає.Такий висновок зробили аналітики видання Politico. Вони нагадали, що всі 27 держав ЄС мають підтримати позику, яка фінансуватиметься за рахунок спільних запозичень.Як відомо, проросійський прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан спочатку погоджувався на цей крок, згодом Будапешт змінив позицію.Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель має різні варіанти виконання обіцянки щодо фінансової допомоги Україні. Водночас дипломати ЄС визнають, що швидкого юридичного способу обійти угорське вето наразі не існує."Будапешт пов’язує свою позицію зі суперечкою навколо нафтопроводу "Дружба", яким нафта з Росії постачається до Центральної Європи. Угорщина наполягає, що Україна нібито повинна розв’язати проблему з пошкодженою ділянкою трубопроводу, а вже після цього ЄС надасть Києву гроші", — зауважили експерти.Вони додали, що в Брюсселі розглядають можливість відправити місію для перевірки стану трубопроводу, який не працює з початку січня. Угорщина та Словаччина підтримують таку ідею.Водночас Україна заявила, що трубопровід пошкоджений російським ударом, а його ремонт у зоні бойових дій пов’язаний зі серйозними ризиками. Президент України Володимир Зеленський сказав, що Київ може погодитися на відновлення трубопроводу, якщо це стане умовою для розблокування допомоги."Чесно кажучи, я би волів його не відновлювати. Але якщо без цього кредит ЄС на 90 мільярдів євро залишиться заблокованим, відновлення "Дружби" можливе приблизно за півтора місяця", — цитують українського лідера медійники.ЄС сподівається знайти рішення до саміту лідерів 19 березня, де планують обговорити першу виплату Україні вже на початку квітня. При цьому, за інформацією Politico, сподівань на розблокування поки що немає, але в Європейській комісії хочуть зробити "хоч щось".Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро. Він напівжартома заявив, що «дасть адресу воїнам ЗСУ, нехай вони йому телефонують і з ним спілкуються своєю мовою".Державний секретар з питань публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю Угорщини Золтан Ковач заявив, що такі слова українського лідера нібито є "погрозами та шантажем"..

З 2026 року українські абітурієнти отримують можливість вступати до низки європейських державних університетів без оплати за навчання.Про це в Telegram повідомляє Вступ.ОСВІТА.UA️.Безплатне навчання у державних закладах освіти зберігається в окремих країнах ЄС, проте умови відрізняються залежно від:країни навчання;мови викладання;обраної спеціальності;статусу абітурієнта (наприклад, студент, який прибув з України через війну, може мати пільги).Перед поданням документів важливо уточнити:до яких країн і університетів можна подавати заявку;вимоги до знання мови та необхідні документи;реальні шанси на вступ за обраною спеціальністю;можливі обмеження або квоти для іноземців;альтернативні програми та гранти, які можуть покрити додаткові витрати.. Так, українські студенти отримують значно більше можливостей для безплатної європейської освіти, але планувати вступ слід заздалегідь та ретельно перевіряти всі вимоги кожного закладу.Нагадаємо, 6 березня стало відомо, що в НМТ 2026 року завдань з нового українського правопису буде небагато. Основна частина тесту перевірятиме загальні знання мови, а не лише нововведення у правописі.Додамо, весняні канікули у столичних школах розпочнуться з 23 березня та триватимуть до кінця місяця. Відпочинок охопить усі навчальні заклади міста..

Десять країн Північної Європи офіційно домовилися про створення спільних коридорів для евакуації цивільного населення у разі масштабної військової агресії з боку Росії. Враховуючи досвід чотирьох років повномасштабного вторгнення в Україну, союзники розробляють єдину систему прикордонного контролю та логістики для порятунку мільйонів людей.Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву міністерства оборони Швеції.Хто готується до оборониЗгідно з офіційним повідомленням зі Стокгольма, до нової ініціативи приєдналися країни, що безпосередньо відчувають загрозу від російської мілітаризації. План дій спільно готуватимуть:Німеччина та Польща;Швеція, Фінляндія, Норвегія, Ісландія та Данія;Естонія, Латвія та Литва.Метою угоди є покращення захисту населення в разі серйозних криз або, у найгіршому випадку, війни.Уроки України як основа стратегіїШведське оборонне відомство наголосило: досвід Києва довів, що вчасне та організоване переміщення населення дозволяє армії ефективно боронити країну, не наражаючи цивільних на небезпеку. Протягом чотирьох років з України виїхали мільйони людей, і Європа прагне автоматизувати цей процес для власних потреб. Майбутній план міститиме:координацію транспортних потоків та створення спеціальних коридорів;спрощення транскордонного контролю під час евакуації;єдину систему приймання, реєстрації та захисту вразливих груп населення.Підготовка на тлі експансії РФПопри заяви Кремля про відсутність планів нападу на країни НАТО, північноєвропейські держави останніми роками різко посилили оборонне планування. Зокрема, країни Балтії вже мають між собою аналогічні домовленості на випадок нарощування російських військ, а Фінляндія у 2024 році підписала подібну угоду зі Швецією."Ми маємо бути готові до того, що сотні тисяч людей можуть бути змушені покинути свої домівки через атаку або загрозу нападу", — зазначають у відомствах країн-учасниць.Раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що Російська Федерація вже до 2030 року хоче бути готовою до масштабного зіткнення з Північноатлантичним альянсом. Москва активно переходить на "воєнні рейки".Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки..

Російський диктатор Володимир Путін пригрозив Європейському Союзу припинення поставок газу.Таку заяву очільника Кремля поширили пропагандистські ЗМІ. За словами Путіна, Москва буцімто може відмовитися від поставок газу до ЄС до того, як обмеження на нього введе Євросоюз."Вони (ЄС, — ред.) планують через місяць ввести обмеження на купівлю російського газу, в тому числі скрапленого, а через рік, у 27-му році, нові обмеження, аж до повної заборони. А зараз відкриваються інші ринки. І, можливо, нам вигідніше прямо зараз припинити постачання на європейський ринок. Піти на ті ринки, які відкриваються, і там закріпитися", — наголосив він.Диктатор додав, що поки це не остаточне рішення, а лише "думки вголос", але пообіцяв "обов'язково доручити уряду" РФ опрацювати це питання разом з компаніями.Зауважимо, 26 січня 2026 року країни Європейського Союзу остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу. Заборона законодавчо розпочне діяти до кінця 2027 року. План передбачає, що Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу — до 30 вересня 2027 року.Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року в тому разі, якщо вони мають труднощі із заповненням своїх газових сховищ газом із-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.Нагадаємо, згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, обсяг торгівлі між Євросоюзом та Росією впав до рекордного мінімуму. За останній квартал 2025 року взаємний товарообіг скоротився більш ніж у п’ять разів порівняно з останнім повним кварталом 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, або приблизно на 81,5%.Водночас, за даними Reuters, Сполучені Штати свідомо уповільнюють процес продажу міжнародних активів російського нафтового гіганта "Лукойл", використовуючи це як інструмент тиску на Москву в межах переговорів про мирне врегулювання війни в Україні. Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) міністерства фінансів США вчетверте продовжив дедлайн для укладання угод — цього разу з 28 лютого до 1 квітня..

Європа не настільки розвинена у військовій сфері, як Сполучені Штати Америки. Але в перспективі вона теж може мати потужний військовий потенціал. Україна вдячна за підтримку європейським країнам.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera."Ми говоримо про це з європейцями. Ми повинні об'єднати сили, якщо США виведуть свої війська, ми повинні бути готові захищатися", — наголосив він.За його словами, Європа має багатство та промисловість, але вона ще не розвинена у військовій сфері, їй потрібен український досвід."Було би добре, щоби європейські промисловості отримали ліцензію від США на виробництво американської зброї вдома. Зараз європейці швидші, ніж раніше, але ще не здатні замінити США", — акцентував український президент.Він додав, що Україна не хоче втягувати європейців у війну проти Росії на українській території. Але варто думати про лінії оборони зі стінами з безпілотників, які можуть заблокувати будь-які російські атаки на Європу.Володимира Зеленського запитали, що робити проти проросійських європейських сил, наприклад, Віктора Орбана"Орбан стає важливим, коли політичні сили дають йому силу, інакше він мало що вартий. Угорщина — це країна, яка має значення, але вона не має військової ваги. Я не спілкуюся з ним, бо він не хоче, але маю контакти з Фіцо", — зауважив президент України.Він висловив припущення, що Орбан програє на виборах, тоді Україні вдасться відновити регулярні відносини з Угорщиною."Угорський народ не є проросійським, і я багато разів казав, що ми не можемо купувати енергію в Росії. Путін негайно використає нові фінансові доходи для купівлі зброї для боротьби з Україною", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, також президент України заявив, що територіальне питання залишається дуже складним у перемовному процесі України та Росії. Особливо гостро постає пункт про контроль над 5 800 квадратними кілометрами на Донбасі..

Деякі аналітики стверджують, що ситуація довкола Ірану та Близького Сходу може мати вплив на ініціативу PURL із закупівлі американських озброєнь для потреб України. Зокрема, йдеться про дефіцитні ракет-перехоплювачів для Patriot.Під час спілкування Володимира Зеленського з журналістами в понеділок, 2 березня, таке запитання поставили й українському президенту."Безумовно, це питання турбує нас, тому ми перебуваємо на контакті з нашими партнерами", — відреагував він.За його словами, буквально 10 хвилин перед спілкуванням із медійниками він розмовляв із канцлером Німеччини та теж порушував таку тему."Поки що від американців і від європейців подібних сигналів не було. Всі розуміють, що для нас — це наше життя, відповідна зброя. Наразі програма PURL працює", — наголосив український президент.Він запевнив, що особисто працює над тим, щоби відбувалися транші від європейських партнерів. І зараз жодних змін у роботі ініціативи не передбачається."Наразі все йде так, як ішло раніше. Але, безумовно, ми самі розуміємо, що довга війна, якщо вона буде довгою, інтенсивність бойової війни впливатимуть на кількість ППО для нас", — підсумував Володимир Зеленський.PURL — це спільна програма США та НАТО, започаткована 2025 року для прискореного постачання Україні критично важливого озброєння й обладнання американського виробництва.У її межах країни-партнерки фінансують закупівлі, згідно з пріоритетним списком потреб України, координуючи внески через спеціальний фонд НАТО.Це дозволяє швидко отримати необхідні озброєння, зокрема ракети для Patriot та HIMARS, безпосередньо зі складів США, зміцнюючи оборону України.Нагадаємо, президент також заявив, що тристоронню зустріч України, США та Росії передбачали в період з 5 по 8 березня в Абу-Дабі. Однак через бойові дії наразі немає підтвердження, що вона відбудеться в ОАЕ..

Міжнародний валютний фонд (МВФ) у новій чотирирічній програмі EFF розширеного фінансування України навів базовий і негативний сценарії. Але ці макросценарії вирішальним чином залежатимуть від умов мирної угоди.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на заяви очільника місії МВФ в Україні Гевіна Грея."Ми всі усвідомлюємо, що умови будь-якої мирної угоди мають вирішальне значення. Якість гарантій безпеки та точні умови визначатимуть, де Україна може опинитися в можливому діапазоні сценаріїв", — сказав він на брифінгу щодо нової програми.Грей також наголосив, що значним фактором також стане політика уряду щодо реформ після мирної угоди."Прогрес у ключових реформах, насамперед уряду та боротьби з корупцією, матиме дуже великий вплив на зростання продуктивності в майбутньому, а також на те, чи будуть впроваджені політики, що заохочуватимуть українців повертатися додому", — зазначив очільник місії.Він уточнив, що МВФ раніше очікував зростання економіки України 2025 року в діапазоні від 2% до 3%, але в новій програмі погіршив цю оцінку в базовому сценарії до 1,8-2,2%."Ми цілком можемо бути на нижній межі цього діапазону. На 2026 рік раніше ми припускали, що війна закінчиться, тож на нашому восьмому огляді ми мали прогноз зростання на рівні 4,5%. Очевидно, обставини змінилися, тому тепер ми очікуємо діапазон від 1,8% до 2,5% 2026 року", — пояснив Грей.Базовий сценарій нової програми передбачає, що війна продовжиться протягом всього 2026 року, а 2027 стане першим роком після завершення війни, тож економіка розпочне відновлюватися та зросте на 3,5%, оскільки біженці повертаються та реінтегруються на ринок праці (хоча й повільнішими темпами, ніж очікувалося раніше), розпочинається реконструкція, а вузькі місця в продуктивності зменшуються в міру нормалізації ситуації з безпекою.Негативний сценарій програми передбачає, що війна матиме сильніший вплив 2026 року, продовжиться 2027 року та поступово перейде у заморожений конфлікт до кінця 2028 року.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що Рада директорів МВФ затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування обсягом 8,1 мільярда доларів..

Данський уряд планує змінити правила проживання для деяких біженців з України. Військовозобов'язані чоловіки й українці з безпечніших регіонів не зможуть отримати дозвіл на проживання, який визначається за спеціальним законом країни.Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії. Зазначається, що уряд обмежить критерії, за якими українці мають право на отримання дозволу на проживання в Данії відповідно до правил для біженців з України.Влада підрахувала, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України."Тому уряд має намір змінити правила проживання відповідно до спеціального закону, щоб особи з менш уражених війною районів України й особи, на яких поширюються українські правила мобілізації, не могли в майбутньому отримати дозвіл на проживання в Данії", — ідеться в повідомленні.Зокрема, відмовляти пропонується українцям:з регіонів, які Данія вважає безпечнішими: Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (область, а не Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області;чоловікам 23-60 років; виняток — ті, які в Україні офіційно звільнені від військової служби;пропонується надавати дозвіл на проживання чоловікам лише віком до 23 років, а далі вони зможуть його продовжити, лише якщо нададуть документальне підтвердження звільнення від військової служби.Також в уряді пропонують зміни до освіти для українських дітей. Ще данський уряд хотів би, аби українські біженці, які отримують грошову допомогу, обов'язково працювали на офіційних засадах.Попри власне законодавство щодо спеціальних дозволів на проживання, Данія є членом Європейського Союзу, який надає українцям тимчасовий захист.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що уряд Данії оголосив про виділення додаткових 3,8 мільярда данських крон до Фонду України на 2026 рік. Таким чином загальні оборонні видатки країни цього року сягнуть 3,5% ВВП..

Нелегальних мігрантів переправляють до Європейського Союзу через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph. Журналісти зазначили, що польські прикордонники 2025 року виявили вже чотири такі об'єкти.За словами підполковника прикордонної служби Катажини Зданович, один із найбільших тунелів мав складну конструкцію з бетонними стійками для зміцнення стін. Військові експерти зауважили, що подібні технології характерні для близькосхідних угруповань."Якби мені довелося здогадуватися, то експерти з Близького Сходу назвали би ХАМАС або Палестинський ісламський джихад", — зазначив колишній сапер британської армії майор Роб Кемпбелл.Аналітики назвали використання підземних шляхів новою ескалацією гібридної війни Мінська та Москви проти Заходу. Зокрема, в грудні минулого року через 60-метровий тунель під кордоном намагалися пройти 180 осіб.Водночас заступник міністра внутрішніх справ Польщі Чеслав Мрочек заявив, що такий складний метод перетину кордону свідчить про надійність наземних укріплень."Риття цих тунелів означає, що наша ефективність у зупинці міграції настільки висока, що вони вирішили залучити спеціалістів з Близького Сходу для їх риття", — акцентував Мрочек.Як відомо, крім тунелів, Білорусь використовує повітряні кулі для провокацій у повітряному просторі НАТО."Мета Кремля — дестабілізувати ситуацію в Європі та змусити західні уряди зменшити підтримку України", — зробили висновок аналітики видання.Нагадаємо, 12 грудня минулого року видання RMF24 інформувало, що на польсько-білоруському кордоні поблизу Наревки Підляського воєводства виявили новий нелегальний тунель, яким скористалися близько 180 іноземців для проникнення в країну..

Деякі держави-члени Європейського Союзу застосовують ультиматуми та політичний тиск на Україну щодо стану нафтопроводу "Дружба". Але це неприпустимо, адже провина за припинення транзиту російської нафти в Європу лежить на Росії, чиї атаки пошкодили його.Про це повідомила "Європейська правда", з посиланням на документ "Позиція України щодо ситуації з нафтопроводом "Дружба", який надіслали до засідання Координаційної групи ЄС з питань нафти та нафтопродуктів 25 лютого.Україна заявила, що не сприймає політичного тиску з боку деяких держав ЄС щодо нафтопроводу "Дружба", адже в його зупинці винна Росія."Повна відповідальність за припинення транзиту нафти трубопроводом "Дружба" лежить виключно на Російській Федерації як наслідок її терористичної атаки проти критичної інфраструктури України", — йдеться в тексті листа.Українська сторона нагадала, що 27 січня 2026 року внаслідок цілеспрямованих атак, здійснених державою-агресором, завдано значних пошкоджень об'єктам ключової нафтоперекачувальної станції в районі Бродів (Україна), зокрема, технологічному та допоміжному обладнанню нафтопроводу "Дружба"."Ми звертаємо увагу на неприпустимість ультиматумів і політичного тиску з боку окремих держав-членів, включно з погрозами припинити постачання дизельного пального й електроенергії або заблокувати допомогу ЄС та санкції проти Російської Федерації", — зазначили в документі. Україна вважає, що такі дії грають на руку агресору та суперечать принципам енергетичної солідарності ЄС, недискримінації та щирої співпраці.Наголошується, що українська сторона "зацікавлена в якнайшвидшому відновленні транзиту".Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що якщо Угорщина хоче продовження постачань російської нафти, то їй варто домовлятися з Москвою про енергетичне перемир'я. Причиною припинення постачань трубопроводом "Дружба" є російська атака..

У середу, 23 лютого, Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України.Про це повідомили на сайті Єврокомісії. Там зазначили, що пропозицію повинні ухвалити держави-члени в Раді ЄС, а Європейський парламент має її схвалити.Лише після таких процедур Євросоюз може стати одним із засновників Міжнародної комісії з розгляду претензій.Зазначається, що міжнародна комісія діятиме під егідою Ради Європи. Вона відповідатиме за розгляд, оцінку та визначення вимог щодо компенсації за втрати та шкоду, завдані Росією Україні та її народу. Вона також відповідатиме за визначення розміру компенсації, що належить до кожного випадку.Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже п’ятий рік, ціна російської агресії лише зростає."Якщо ви розпочинаєте війну, то ви платите рахунки. Сотні мільярдів знадобляться для відбудови українських будинків та інфраструктури, а також для знешкодження вибухівки, розкиданої на території всієї країні. Кожен громадянин України вже може подати заяви про компенсацію за пошкодження, втрати чи травми завдяки комісії з питань претензій. А коли війна закінчиться, Росія має відшкодувати завдану нею шкоду", — наголосила вона.Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів заявив, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну та забезпечувати справедливість для її народу."Міжнародна комісія з претензій задокументує справжню ціну російської агресії та забезпечить визначення справедливої компенсації", — зауважив він.У грудні 2025 року Європейський Союз підписав конвенцію про створення комісії з розгляду претензій разом із 35 країнами та зобов’язався виділити до одного мільйона євро на підтримку її створення в рамках Ради Європи.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи", що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Основну увагу учасники саміту Україна — країни Північної Європи, який відбувся у вівторок, 23 лютого, приділили досягненню достойного миру й українським зусиллям для цього.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Окремо — надійні гарантії безпеки, щоб унеможливити нову агресію та забезпечити тривалу стабільність для всієї Європи", — наголосив він.Президент запевнив, що Україна цінує готовність країн Північної Європи та Балтії продовжувати допомогу українському народу.Він акцентував: щонайменше 12,5 мільярдів євро оборонної підтримки цього року та не менш ніж 918 мільйонів євро на посилення енергетичної стійкості."Дякую партнерам за підтримку України та солідарність із нашим народом", — підсумував Володимир Зеленський.. Також український президент заявив під час спілкування з медіа за підсумками саміту, що підтримує будь-яку ідею якнайшвидшого завершення війни. Але це аж ніяк не означає, що український народ готовий поступатися територіями.Раніше з’являлася інформація про те, що США нібито прагнуть завершити війну до 4 липня — дня святкування 250 річниці незалежності країни.Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса сьогодні розповів, що рашисти планують загарбати всю Донецьку область до кінця березня цього року. Наміри ворога щодо захоплення територій стосуються й інших областей..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Європейська комісія 15 квітня представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти. Це станеться через три дні після парламентських виборів в Угорщині.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на двох високопосадовців Євросоюзу.Співрозмовники медійників розповіли, що терміни подачі пропозиції розраховані так, щоби не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем'єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років."Угорщина і Словаччина, які досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон", — ідеться в повідомленні.Аналітики зауважили, що ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві. Це дасть змогу зберегти обмеження навіть у тому разі, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.Є версія, що Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта та Братислави заблокувати це рішення. Для цього планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одностайно.Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.Аналогічний закон про повну відмову від російського газу до закінчення 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.Як відомо, постачання нафти в Угорщину та Словаччину через трубопровід "Дружба" припинили з 27 січня. Україна пояснила це пошкодженням обладнання внаслідок російського удару. Водночас Будапешт і Братислава покладають відповідальність на Україну.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У вівторок, 24 лютого, Рада Європейського Союзу із загальних питань ухвалила два документи, які роблять можливим продовження технічної роботи з надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда". Однак журналісти констатували, що ще один необхідний для надання коштів законопроєкт залишається заблокованим Угорщиною."Сьогодні ми офіційно ухвалили, як і планувалося, регламенти щодо позики на підтримку України та механізму для України (Ukraine Facility)", — заявила після завершення засідання Ради ЄС із загальних питань заступниця міністра у справах Європи Марілена Рауна.Вона наголосила, що "в той час, коли Росія посилює удари по критичній ключовій інфраструктурі, загострюються гуманітарні потреби, ЄС має рішуче підтримувати Україну: Кіпрське головування зробило це головним пріоритетом". Після затвердження документів міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос і президентка Європейського парламенту Роберта Мецола урочисто підписали ці законодавчі акти.Як відомо, вчора Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах висловила жаль із цього приводу."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Нагадаємо, головна речниця Єврокомісії Паула Піньо наголошувала, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку..