# Європа

Данський уряд планує змінити правила проживання для деяких біженців з України. Військовозобов'язані чоловіки й українці з безпечніших регіонів не зможуть отримати дозвіл на проживання, який визначається за спеціальним законом країни.Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії. Зазначається, що уряд обмежить критерії, за якими українці мають право на отримання дозволу на проживання в Данії відповідно до правил для біженців з України.Влада підрахувала, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України."Тому уряд має намір змінити правила проживання відповідно до спеціального закону, щоб особи з менш уражених війною районів України й особи, на яких поширюються українські правила мобілізації, не могли в майбутньому отримати дозвіл на проживання в Данії", — ідеться в повідомленні.Зокрема, відмовляти пропонується українцям:з регіонів, які Данія вважає безпечнішими: Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (область, а не Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області;чоловікам 23-60 років; виняток — ті, які в Україні офіційно звільнені від військової служби;пропонується надавати дозвіл на проживання чоловікам лише віком до 23 років, а далі вони зможуть його продовжити, лише якщо нададуть документальне підтвердження звільнення від військової служби.Також в уряді пропонують зміни до освіти для українських дітей. Ще данський уряд хотів би, аби українські біженці, які отримують грошову допомогу, обов'язково працювали на офіційних засадах.Попри власне законодавство щодо спеціальних дозволів на проживання, Данія є членом Європейського Союзу, який надає українцям тимчасовий захист.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що уряд Данії оголосив про виділення додаткових 3,8 мільярда данських крон до Фонду України на 2026 рік. Таким чином загальні оборонні видатки країни цього року сягнуть 3,5% ВВП..

Нелегальних мігрантів переправляють до Європейського Союзу через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph. Журналісти зазначили, що польські прикордонники 2025 року виявили вже чотири такі об'єкти.За словами підполковника прикордонної служби Катажини Зданович, один із найбільших тунелів мав складну конструкцію з бетонними стійками для зміцнення стін. Військові експерти зауважили, що подібні технології характерні для близькосхідних угруповань."Якби мені довелося здогадуватися, то експерти з Близького Сходу назвали би ХАМАС або Палестинський ісламський джихад", — зазначив колишній сапер британської армії майор Роб Кемпбелл.Аналітики назвали використання підземних шляхів новою ескалацією гібридної війни Мінська та Москви проти Заходу. Зокрема, в грудні минулого року через 60-метровий тунель під кордоном намагалися пройти 180 осіб.Водночас заступник міністра внутрішніх справ Польщі Чеслав Мрочек заявив, що такий складний метод перетину кордону свідчить про надійність наземних укріплень."Риття цих тунелів означає, що наша ефективність у зупинці міграції настільки висока, що вони вирішили залучити спеціалістів з Близького Сходу для їх риття", — акцентував Мрочек.Як відомо, крім тунелів, Білорусь використовує повітряні кулі для провокацій у повітряному просторі НАТО."Мета Кремля — дестабілізувати ситуацію в Європі та змусити західні уряди зменшити підтримку України", — зробили висновок аналітики видання.Нагадаємо, 12 грудня минулого року видання RMF24 інформувало, що на польсько-білоруському кордоні поблизу Наревки Підляського воєводства виявили новий нелегальний тунель, яким скористалися близько 180 іноземців для проникнення в країну..

Деякі держави-члени Європейського Союзу застосовують ультиматуми та політичний тиск на Україну щодо стану нафтопроводу "Дружба". Але це неприпустимо, адже провина за припинення транзиту російської нафти в Європу лежить на Росії, чиї атаки пошкодили його.Про це повідомила "Європейська правда", з посиланням на документ "Позиція України щодо ситуації з нафтопроводом "Дружба", який надіслали до засідання Координаційної групи ЄС з питань нафти та нафтопродуктів 25 лютого.Україна заявила, що не сприймає політичного тиску з боку деяких держав ЄС щодо нафтопроводу "Дружба", адже в його зупинці винна Росія."Повна відповідальність за припинення транзиту нафти трубопроводом "Дружба" лежить виключно на Російській Федерації як наслідок її терористичної атаки проти критичної інфраструктури України", — йдеться в тексті листа.Українська сторона нагадала, що 27 січня 2026 року внаслідок цілеспрямованих атак, здійснених державою-агресором, завдано значних пошкоджень об'єктам ключової нафтоперекачувальної станції в районі Бродів (Україна), зокрема, технологічному та допоміжному обладнанню нафтопроводу "Дружба"."Ми звертаємо увагу на неприпустимість ультиматумів і політичного тиску з боку окремих держав-членів, включно з погрозами припинити постачання дизельного пального й електроенергії або заблокувати допомогу ЄС та санкції проти Російської Федерації", — зазначили в документі. Україна вважає, що такі дії грають на руку агресору та суперечать принципам енергетичної солідарності ЄС, недискримінації та щирої співпраці.Наголошується, що українська сторона "зацікавлена в якнайшвидшому відновленні транзиту".Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що якщо Угорщина хоче продовження постачань російської нафти, то їй варто домовлятися з Москвою про енергетичне перемир'я. Причиною припинення постачань трубопроводом "Дружба" є російська атака..

У середу, 23 лютого, Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України.Про це повідомили на сайті Єврокомісії. Там зазначили, що пропозицію повинні ухвалити держави-члени в Раді ЄС, а Європейський парламент має її схвалити.Лише після таких процедур Євросоюз може стати одним із засновників Міжнародної комісії з розгляду претензій.Зазначається, що міжнародна комісія діятиме під егідою Ради Європи. Вона відповідатиме за розгляд, оцінку та визначення вимог щодо компенсації за втрати та шкоду, завдані Росією Україні та її народу. Вона також відповідатиме за визначення розміру компенсації, що належить до кожного випадку.Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже п’ятий рік, ціна російської агресії лише зростає."Якщо ви розпочинаєте війну, то ви платите рахунки. Сотні мільярдів знадобляться для відбудови українських будинків та інфраструктури, а також для знешкодження вибухівки, розкиданої на території всієї країні. Кожен громадянин України вже може подати заяви про компенсацію за пошкодження, втрати чи травми завдяки комісії з питань претензій. А коли війна закінчиться, Росія має відшкодувати завдану нею шкоду", — наголосила вона.Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів заявив, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну та забезпечувати справедливість для її народу."Міжнародна комісія з претензій задокументує справжню ціну російської агресії та забезпечить визначення справедливої компенсації", — зауважив він.У грудні 2025 року Європейський Союз підписав конвенцію про створення комісії з розгляду претензій разом із 35 країнами та зобов’язався виділити до одного мільйона євро на підтримку її створення в рамках Ради Європи.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи", що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Основну увагу учасники саміту Україна — країни Північної Європи, який відбувся у вівторок, 23 лютого, приділили досягненню достойного миру й українським зусиллям для цього.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Окремо — надійні гарантії безпеки, щоб унеможливити нову агресію та забезпечити тривалу стабільність для всієї Європи", — наголосив він.Президент запевнив, що Україна цінує готовність країн Північної Європи та Балтії продовжувати допомогу українському народу.Він акцентував: щонайменше 12,5 мільярдів євро оборонної підтримки цього року та не менш ніж 918 мільйонів євро на посилення енергетичної стійкості."Дякую партнерам за підтримку України та солідарність із нашим народом", — підсумував Володимир Зеленський.. Також український президент заявив під час спілкування з медіа за підсумками саміту, що підтримує будь-яку ідею якнайшвидшого завершення війни. Але це аж ніяк не означає, що український народ готовий поступатися територіями.Раніше з’являлася інформація про те, що США нібито прагнуть завершити війну до 4 липня — дня святкування 250 річниці незалежності країни.Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса сьогодні розповів, що рашисти планують загарбати всю Донецьку область до кінця березня цього року. Наміри ворога щодо захоплення територій стосуються й інших областей..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Європейська комісія 15 квітня представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти. Це станеться через три дні після парламентських виборів в Угорщині.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на двох високопосадовців Євросоюзу.Співрозмовники медійників розповіли, що терміни подачі пропозиції розраховані так, щоби не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем'єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років."Угорщина і Словаччина, які досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон", — ідеться в повідомленні.Аналітики зауважили, що ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві. Це дасть змогу зберегти обмеження навіть у тому разі, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.Є версія, що Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта та Братислави заблокувати це рішення. Для цього планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одностайно.Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.Аналогічний закон про повну відмову від російського газу до закінчення 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.Як відомо, постачання нафти в Угорщину та Словаччину через трубопровід "Дружба" припинили з 27 січня. Україна пояснила це пошкодженням обладнання внаслідок російського удару. Водночас Будапешт і Братислава покладають відповідальність на Україну.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У вівторок, 24 лютого, Рада Європейського Союзу із загальних питань ухвалила два документи, які роблять можливим продовження технічної роботи з надання Україні кредиту в 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда". Однак журналісти констатували, що ще один необхідний для надання коштів законопроєкт залишається заблокованим Угорщиною."Сьогодні ми офіційно ухвалили, як і планувалося, регламенти щодо позики на підтримку України та механізму для України (Ukraine Facility)", — заявила після завершення засідання Ради ЄС із загальних питань заступниця міністра у справах Європи Марілена Рауна.Вона наголосила, що "в той час, коли Росія посилює удари по критичній ключовій інфраструктурі, загострюються гуманітарні потреби, ЄС має рішуче підтримувати Україну: Кіпрське головування зробило це головним пріоритетом". Після затвердження документів міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос і президентка Європейського парламенту Роберта Мецола урочисто підписали ці законодавчі акти.Як відомо, вчора Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах висловила жаль із цього приводу."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Нагадаємо, головна речниця Єврокомісії Паула Піньо наголошувала, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан обіцяв під час засідання Європейської ради 19 грудня, що його країна схвалить надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Європейська комісія розраховує, що він виконає обіцянку..

У вівторок, 24 лютого, до України з візитом прибули прем'єр-міністри та делегації із країн-партнерів. Вони візьмуть участь у низці запланованих заходів.Про це повідомив прессекретар президента Сергій Никифоров у коментарі журналістам. За його словами, до України прибули:прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович;прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня;прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал;прем’єр-міністр Ісландії Крістун Фростдоттір;міністр оборони Литви Робертас Каунас;прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен;прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон;прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере;президент Фінляндії Александр Стубб.Крім того, сьогодні у Києві також присутні:делегація Сеймасу Литовської Республіки на чолі з віце-спікером Сеймасу Вікторією Чмілітє-Нільсен;делегація парламенту Словацької Республіки на чолі з віце-спікером Мартіном Дубеці;представники Глобальної мережі парламентаріїв "Об’єднані для України" (U4U);делегації парламентів Великої Британії, Французької Республіки, Італійської Республіки, Республіки Молдова;представники Парламентської асамблеї Ради Європи;перший заступник Голови Уряду Республіки Північна Македонія;міністр з європейських справ Бекім Салі;віце-прем’єр-міністр, міністр закордонних справ Республіки Польща Радослав Сікорський;комісар ЄС з питань розширення Марта Кос;комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубіліус;комісар ЄС з питань енергетики та житлової політики Дан Йоргенсен;командувач Спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України – командувач Групи сприяння безпеці України генерал-лейтенант Кертіс Баззард;міністр закордонних та європейських справ Республіки Хорватія Гордон Грлич Радман;міністр закордонних справ ЄС та співробітництва Королівства Іспанія Хосе Мануель Альбарес Буено;державний секретар у закордонних справах і справах співдружності націй та розвитку Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії Іветт Купер;спеціальна уповноважена президента Французької Республіки з питань допомоги та відновлення України Мюріель Ляку-Лябарт;глави дипломатичних представництв іноземних держав і міжнародних організацій."На жаль, в Україні ми не можемо оголошувати програму на день як під час закордонних поїздок Президента. Але можемо повідомити, що Володимир Зеленський, перша леді, іноземні гості візьмуть участь у молитві за Україну та вшанують пам'ять полеглих захисників", — відзначив Никифоров.Також гості відвідають зруйнований російським обстрілом обʼєкт енергетичної інфраструктури, а також візьмуть участь у засіданні "Коаліції охочих" та саміті "Україна — країни Північної Європи та Балтії".Варто зауважити, що поважних гостей на столичному вокзалі зустрічала українська делегація на чолі із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Він наголосив, що сьогодні Київ — це центр європейської дипломатії."Світ побачив, хто ми є. І ми самі побачили себе — сильнішими, ніж могли уявити. Чотири роки боротьби. Чотири роки єдності. Чотири роки віри", — додав міністр.. Нагадаємо, 24 лютого, у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської Ради Антоніу Кошта також прибули з офіційним візитом до Києва..

Група "Нафтогаз" у партнерстві з TotalEnergies організувала постачання американського газу LNG через термінал Deutsche ReGas. Це відбувається на острові Рюген у Балтійському морі.Про це повідомив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Після регазифікації в Німеччині "Нафтогаз" доставить газ через Польщу до України. У лютому цей ресурс уже доступний у нашій системі", — зазначив він.За його словами, для України це не просто новий напрямок. Це результат довіри та злагодженої роботи з партнерами."В умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру кожен додатковий канал постачання газу підвищує нашу енергетичну безпеку. Крок за кроком", — наголосив очільник "Нафтогазу".Як відомо, 4 лютого з’явилася інформація, що в Україну доставили першу 2026 року партію американського зрідженого природного газу (LNG). Постачання організували в партнерстві з польським державним концерном ORLEN."Майже 100 мільйонів кубометрів наприкінці січня доставили на термінал у польському Свіноуйсьце, вони вже надійшли до української ГТС. Додаткові обсяги газу вкрай важливі в період екстремальних морозів і терористичних російських атак на енергетичну інфраструктуру", — зауважував тоді Корецький.Нагадаємо, раніше агенція Reuters із посиланням на заяву об’єднаної грецької компанії Atlantic — See LNG Trade S.A повідомляла, що перші постачання скрапленого природного газу зі США розпочнуться в березні 2026 року. Вони відбуватимуться транзитом через Балкани, Румунію та Молдову..

На світовому ринку волоського горіха суттєво зменшилася кількість українських пропозицій. У цьому сегменті Україна вже не посідає лідерських позицій, як це відбувалося раніше.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit, які послалися на президента "Української горіхової асоціації" Геннадія Юдіна."Причина такою явища — запровадження режиму експортного забезпечення зі встановленням мінімальних цін і неврегульоване законодавство щодо оформлення врожаю з домогосподарств, що обвалило офіційні продажі 2025 року на 90%", — зазначив він.За його словами, за останні 20 років Україна стабільно посідала третє або четверте місця у світовому рейтингу експортерів горіха після США, Китаю та Чилі. Протягом п’яти попередніх років держава експортувала понад 160 тисяч тонн продукції на загальну суму 461,4 мільйона доларів."Український горіх цінують за насичений якісний смак, який він має завдяки вирощуванню на благодатних українських чорноземах, за достатньо просту логістику до ЄС, невисоку ціну та високу якість його переробки", — зазначив експерт.Водночас 2025 року ситуація кардинально змінилася. Якщо раніше середньорічний експорт приносив до бюджету 92,2 мільйона доларів, то минулого року цей показник впав до 9,2 мільйона доларів.Експорт чищеного горіха знизився на 97%, а горіха в шкаралупі — на 76%. З понад одного мільярда євро, які Євросоюз витратив на імпорт волоського горіха, частка України склала лише 6,8 мільйона євро. Головними постачальниками до ЄС стали США, Чилі та Китай.Втрата ринків спостерігається і в інших країнах. За даними EastFruit, Грузія 2025 року імпортувала 3 056 тонн волоських горіхів на 13,1 мільйона доларів."На світовому ринку ростуть нові потужні горіхові гравці. Але в цей час Україна втрачає свій світовий горіховий статус, який залюбки займуть інші", — наголосив Геннадій Юдін, закликаючи спільноту сформувати конкретні пропозиції для діалогу з владою.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що українське підприємство "Філберт" переробляє понад 1 300 тонн фундука в шкарлупі. Цей обсяг включає не лише горіхи з власних плантацій в Одеській області, а й закуплений від інших садівників..

Вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи".За її словами, президент Володимир Зеленський бачить вступ України до ЄС уже на початку 2027 року."Виходячи з того, чого хоче президент Зеленський, — це 1 січня 2027 року. Якби я могла це зробити, я би сиділа на цьому стільці до 1 січня 2027 року та зробила би це реальністю", — наголосила вона.Єврокомісарка додала, що нинішня методологія розширення Євросоюзу створювалася для мирних часів і не враховує умов війни."Це займає багато часу, а Україна та Європа цього часу не мають. Ось чому ми зараз думаємо, як це змінити", — пояснила Кос.Вона також зазначила, що Україна є особливим випадком, оскільки продовжує проводити реформи навіть під час війни. Деякі з них виявилися доволі успішними та не викликають жодних застережень у партнерів.Кос акцентувала, що для просування України до членства необхідна підтримка всіх 27 держав-членів Євросоюзу."Ми повинні переконати всі 27 країн ЄС. Але сприйняття того, наскільки небезпечною є Росія для європейців, є різним", — пояснила вона.Як приклад вона навела результати опитувань: у Польщі 77% опитаних вважають, що Росія може напасти на їхню країну, тоді як в Італії 70% відповіли, що такого ризику немає.Нагадаємо, що сьогодні Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини. Але, за словами високої представниці із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, Євросоюз продовжуватиме підтримувати Україну..

У понеділок, 23 лютого, Рада Європейського Союзу не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини.Про це заявила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі, її цитує "Європейська правда".Вона висловила жаль із приводу того, що Євросоюз не зміг ухвалити новий пакет санкцій проти Російської Федерації."Я дуже шкодую, що ми не досягнули згоди сьогодні, зважаючи на те, що завтра — сумна річниця початку цієї війни", — заявила Каллас.Вона наголосила, що ЄС "справді потрібно надіслати сильні сигнали Україні, що ми продовжуємо допомагати Україні, але також посилюємо тиск на Росію, щоби ця війна припинилася".Щодо блокування пакета санкцій Угорщиною, то головна дипломатка Євросоюзу нагадала, що "ми вже бачили цей сценарій раніше"."І ми також бачили, що нам вдавалося досягати спільних рішень. Тому ми проводимо роботу на різних рівнях з угорськими та словацькими колегами, щоби просунутися з цим пакетом. Звичайно, це нелегко, це ніколи не буває легко, але робота триває", — акцентувала Кая Каллас.Раніше сьогодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявляв, що нафтопровід "Дружба" не зруйнувала російська ракета, натомість Україна ухвалила політичне рішення припинити постачання російської нафти в Угорщину, щоби підтримати на виборах угорську опозицію.Він підтвердив, що з цієї причини Угорщина продовжить блокувати як 20 пакет санкцій Євросоюзу проти Росії, так і виділення Україні 90 мільярдів євро європейського кредиту.Нагадаємо, сьогодні прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що з 23 лютого його країна припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У понеділок, 23 лютого, Європейський парламент призупинив процес ратифікації широкомасштабної торговельної угоди зі Сполученими Штатами Америки. Такий крок спричинили не зовсім зрозумілі дії президента Дональда Трампа.Про це заявив голова комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту та постійний доповідач у співпраці зі США Бернд Ланге.За його словами, це стало останнім наслідком рішення Верховного суду про скасування більшості мит, введених президентом Дональдом Трампом.Ланге зазначив, що наслідки рішення Верховного суду США не можна ігнорувати, тож продовжувати працювати, ніби нічого не сталося, не є варіантом."Ключовий інструмент, який використовувала американська сторона для переговорів і реалізації Тернберрійської угоди, більше не доступний. Ситуація зараз є більш невизначеною, ніж будь-коли. Це суперечить стабільності та передбачуваності, яких ми прагнули досягнути за допомогою Тернберрійської угоди", — заявив європейський політик.Він повідомив про рішення парламентарів призупинити роботу над схваленням угоди "до відновлення ясності, стабільності та правової визначеності у торговельних відносинах між ЄС і США"."Отже, заплановане на завтра голосування в комітеті не відбудеться, як передбачалося, тіньові доповідачі переглянуть ситуацію наступного тижня", — зазначив Бернд Ланге.Нагадаємо, 21 лютого президент США Дональд Трамп офіційно запровадив універсальне 10-відсоткове мито на товари з усіх країн світу, що стало одним із наймасштабніших рішень у сфері міжнародної торгівлі за останні десятиліття. Нові економічні обмеження розпочнуть діяти вже з вівторка, 24 лютого, попри попередні спроби Верховного суду заблокувати аналогічні ініціативи.Наступного дня він же офіційно заявив про підвищення тимчасової митної ставки на імпорт до США з усіх країн. Тариф може вирости з 10% до 15%..

У понеділок, 23 лютого, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв участь у міжнародній конференції Justice Conference в Києві. За його словами, російська агресія не просто запустила процес перебудови безпекової архітектури Європи, а фактично оголила проблему її неефективності.Про це повідомили на сайті Міністерства закордонних справ України (МЗС)."Міжнародний порядок — це не даність. І коли злочинці розпочинають грубо порушувати правила, механізмів ефективної протидії немає", — наголосив Сибіга.Він окреслив учасникам конференції три ключові пункти. Перше: міжнародне право має бути законом, а не декларацією. А його порушення мають каратися.Очільник МЗС зазначив, що частиною глобальної проблеми є недосконалість міжнародного права. Ця війна довела, що воно не може бути просто декларацією. Міжнародне право має бути ультимативним, обов’язковим. А його порушення — тягнути за собою реальні наслідки."Вирішальним у мирному процесі є не те, що Росія підпише. Вирішальним є те, що готові будуть зробити наші партнери та союзники, якщо Росія знову порушить домовленості", — зауважив він.Друге: відповідальність Росії — це не теорія. Це практична робота. Амністії — не буде.За словами Сибіги, ця відповідальність лежить як на керівництві держави, яке розв’язало війну, так і на кожному окремому російському окупанті. Він наголосив, що воєнні злочинці не мають права на амністію.Очільник зовнішньополітичного відомства висловив щиру вдячність державам-партнерам у документуванні російських злочинів, які формують доказову базу проти агресора. "Саме ці матеріали стали основою для видачі Міжнародним кримінальним судом вже шести ордерів на арешт: воєнного злочинця Путіна, його уповноваженої з викрадення українських дітей, а також чотирьох російських військових керівників, відповідальних за ракетний терор", — додав він.Третє: Спецтрибунал і компенсації мають запрацювати повноцінно. Сибіга подякував Раді Європи за лідерство у створенні Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародного компенсаційного механізму. Цього місяця розпочала роботу передова група Спеціального трибуналу для підготовки інституційних, логістичних і організаційних рішень. Сибіга подякував ЄС за підтримку та добровільний внесок у розмірі 10 мільйонів євро та висловив сподівання на якнайшвидше набрання чинності розширеною частковою угодою, щоби Спеціальний трибунал запрацював у повному обсязі."Жорна міжнародного правосуддя набирають обертів. І як для міжнародно-правової площини — роблять це швидко. Бо іншого шляху для нас немає. Не може бути напіврішень, коли йдеться про справедливість. Бо це питання гідності", — наголосив Андрій Сибіга.Нагадаємо, що речниця МЗС Росії Марія Захарова відреагувала на угоду між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України. Вона заявила, що Москва не визнає його юрисдикції та назвала "юридично нікчемним"..