# Європа

Молодіжна збірна України з футболу відігралася в матчі проти команди Туреччини, програючи 0:2, але нічиєї 2:2 виявилося замало — "синьо-жовті" втратила шанси навіть на друге місце у групі.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Української асоціації футболу (УАФ).До сьомого туру кваліфікації на Євро-2027 збірна України підходила у боротьбі за місце в топ-2 групи H. Для цього "синьо-жовтим" потрібно було здобути перемогу над прямими конкурентами, збірною Туреччини.Уже на 12 хвилині голкіпер збірної України Назар Домчак під пресингом гравця збірної Туреччини намагався вибити м'яч, але влучив у півзахисника суперників Емірхана Ількхана, від якого м'яч залетів у сітку воріт, — 0:1.Подвоїти перевагу турецькій команді вдалося на 33 хвилині матчу, коли захисник Айберк Карапо отримав м'яч на правому фланзі та виконав навіс в карний майданчик українців, де форвард Алі Хабешоглу головою вразив ворота Домчака, — 0:2.На старті другого тайму збірна України вибігла у позиційну атаку до воріт суперників. Захисник турків вибив м'яч в аут, після вкидання якого нападник "Жирони" Олександр Пищур в один дотик скинув м'яч на Данила Кревсуна, а той ударом в лівий кут скоротив відставання команди, — 1:2Відновити рівновагу в рахунку збірній України вдалося на 82 хвилині. Футболіст збірної Туреччини програв боротьбу у центрі поля й у підсумку м'яч дійшов до Кревсуна, який виконав передачу під удар Раміку Гаджиєву, і той влучив у сітку воріт, — 2:2.Попри нічию, збірна України дочасно втратила шанси поборотися за вихід до фінальної частини Євро-2027. Через поразку у першому матчі збірна України не зможе обійти Туреччину у фінальній таблиці.Таким чином молодіжна збірна України вперше за шість років не зіграє у фінальній частині континентальної першості. Востаннє "синьо-жовті" не долали кваліфікацію до турніру 2021 року.Останній матч у кваліфікації до Євро-2027 збірна України проведе проти Хорватії, гра відбудеться у п'ятницю, 2 жовтня, о 19:00 за київським часом.Нагадаємо, що гбірна України з футболу успішно розпочала виступи в новому розіграші Ліги націй, здобувши мінімальну виїзну перемогу над командою Угорщини з рахунком 1:0. Напружений поєдинок у Будапешті запам'ятався не лише вирішальним точним ударом, а й вилученням у складі українців наприкінці гри..

Росія планує вивести війну за межі України. Розвідки різних країн отримали інформацію про це. До того ж Москва свідомо б’є по українських дата-центрах та інфраструктурі зв'язку, аби позбавити громадян доступу до Інтернету.Такі заяви зробив президент України Володимир Зеленський під час традиційно вечірнього відеозвернення."Багато розвідок мають інформацію, що росіяни хочуть розширити свою війну на інші держави, можливо, на інші регіони", — зазначив він.При цьому український президент не уточнив, які саме країни можуть стати новими цілями для Москви, однак закликав союзників спільно будувати захист, а також разом захищатися превентивно."І саме тому ми говоримо з партнерами про більші санкції", — наголосив він.Окрім того, за його словами, Кремль планує на 2027 рік збільшити виробництва реактивних "шахедів" і баражувальних боєприпасів. Згідно з останніми даними, ворог збирається витратити на виготовлення цих видів зброї 12 мільярдів доларів."Звісно, це стосується не тільки України та не тільки нас", — попередив Зеленський союзників.Він також додав, що станом на сьогодні українській протиповітряній обороні вдається успішно знешкоджувати 55% ворожих реактивних "шахедів". Також очільник держави уточнив, що лише у вересні Росія випустила по нашій країні понад 2 730 таких дронів.На переконання Зеленського, усі дії російського диктатора Володимира Путіна вказують на те, що він не збирається завершувати війну.Також Росія проводить операцію з ударів по українських дата-центрах та інфраструктурі зв'язку, аби позбавити громадян доступу до Інтернету та цифрових сервісів.За словами президента, ворог цілеспрямовано намагається знищити цифрову інфраструктуру країни, проте українські служби та бізнес уже вживають оперативно заходів для протидії загрозі."Мета у росіян проста: залишити українців без Інтернету, залишити нас без звʼязку, без відповідних цифрових сервісів. Оперативно протидіємо цьому", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, що президент також заявив, що Україна продовжуватиме активну дипломатичну діяльність у жовтні для того, щоби змусити Росію для переговорів. Однак у Кремлі наразі не мають бажання іти на компроміси..

У суботу 26 вересня, на національному відборі "Дитячого Євробачення 2026" перемогла Еріка Колесніченко. Тепер вона представлятиме Україну на Мальті з піснею "НЕ колискова".Про це повідомило "Суспільне Культура". За результатами голосування, Еріка Колесніченко та Злата Солоненко набрали однакову кількість балів, однак перемогу здобула Еріка, оскільки отримала більше балів від глядачів.Результати голосування всіх учасниківЕріка Колесніченко: журі — 5 балів; глядачі — 6.Злата Солоненко: журі — 6 балів; глядачі — 5.Марко Сердинський: журі — 4 бали; глядачі — 4.Анастасія Пошедіна: журі — 2 бали; глядачі — 3.Роман Дорошенко: журі — 3 бали; глядачі — 1.Дмитро Карабет: журі — 1 бал; глядачі — 2.Пісню "НЕ колискова" для виконавиці написала Світлана Тарабарова. Це гучний маніфест — звернення до аудиторії про пробудження, сміливість і віру в себе.Пісня розповідає, що життя часто буває не сном і не казкою, і якщо ти хочеш досягнути своїх мрій — важливо діяти, не боятися та вірити у власні сили."Еріка Колесніченко — лауреатка першої премії міжнародного вокального конкурсу в Литві та володарка багатьох призових місць на всеукраїнських фестивалях", — йдеться в повідомленні.Їй 11 років, вона виконавиця з Білої Церкви. Дівчина займається вокалом зі шести років. Також вона захоплюється театральним мистецтвом і вже встигла зіграти ролі Круелли, Малефісенти, Мері Поппінс і Ваяни.Цьогорічне "Дитяче Євробачення" відбудеться 24 жовтня на Мальті в яскравому містечку, яке спорудять для конкурсу. Воно має поєднати відзначену ЮНЕСКО мальтійську традицію Festa та яскраву постанову світового рівня.Торік переможницею "Дитячого Євробачення" стала Лу Дельоз із піснею Ce Monde. Ця перемога стала для Франції четвертою в історії конкурсу. Софія Нерсесян, яка торік представляла Україну з піснею "Мотанка", посіла друге місце.Нагадаємо, що фінал національного відбору "Дитячого Євробачення 2026" переносили через погіршення безпекової ситуації в Україні. Тож він відбувся сьогодні, 26 вересня, замість запланованого 13 вересня..

Російський диктатор Володимир Путін заявив, що Росія не готується до війни з Європою. Водночас він накинувся зі звинуваченнями на країни Балтії.Відповідні заяви очільника Кремля поширили пропагандистські ЗМІ. Так, за словами Путіна, "немає жодних підстав" для російської атаки на країни Європи, а заяви представників Естонії про можливу агресію РФ він назвав "провокацією".Зауважимо, напередодні міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявляв, що Росія становить загрозу не лише Україні, а й усій Європі. Він згадав російські диверсії, кібератаки, спроби втручання та дезінформацію.Також Путін заявив, що в Литві, Латвії та Естонії нібито "порушують права російськомовних". За його словами, Росія реагує на це "у гуманітарній сфері". Водночас російський лідер не уточнив, які саме заходи має на увазі. Крім того, Путін звинуватив країни Балтії у використанні концепції "негромадянства".Набуття громадянства у країнах Балтії (Литва, Латвія, Естонія) є одним із найсуворіших у Європейському Союзі, оскільки всі три держави вимагають тривалого цензу осілості, обов'язкового складання іспитів на знання державної мови та конституції, а також загалом забороняють подвійне громадянство для натуралізованих іноземців. Негромадянство — це статус жителів у цих країнах, які прибули до Латвії після окупації країни СРСР у 1940 році.Нагадаємо, Північноатлантичний альянс посилює обмін розвідувальними даними. Таке рішення було ухвалене у відповідь на хвилю диверсій та інших інцидентів, які, ймовірно, пов’язані з Росією.Додамо, американська розвідка передала європейським урядам інформацію про можливу російську операцію із застосуванням безпілотників. За даними джерел El Mundo, серед потенційних цілей називають Іспанію, Францію та Італію, а дрони можуть запускати з торгових суден у Середземному морі..

Держави-члени Європейського Союзу узгодили умови використання 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру (EPF) для підтримки України.Про це повідомила Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у соцмережі X. "Держави-члени ЄС узгодили умови виділення 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру для України. Це хороша новина для України й погана новина для Росії", — заявила Каллас.За її словами, 900 мільйонів євро передбачено на фінансування Місії ЄС з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine). Ще мільярд євро спрямують на нові спільні закупівлі оборонного обладнання.Найбільша частина пакета — 4,7 мільярда євро — призначена для компенсації державам-членам витрат на військову техніку та озброєння, які вони вже передали Україні. Водночас Каллас зазначила, що окремі країни ЄС уже заявили про намір спрямувати отримані компенсації безпосередньо на подальшу підтримку України."Гібридні атаки Москви спрямовані на те, щоб залякати Європу та змусити її зменшити підтримку України. Європа робить протилежне", — наголосила Каллас.Нагадаємо, Україна попросила Сполучені Штати Америки надати зимовий пакет підтримки. Зокрема, Київ потребує ракет Patriot.Додамо, раніше агентство Bloomberg повідомляло, що під час саміту світових лідерів у Нью-Йорку європейські посадовці збираються переконати Дональда Трампа передати Україні додаткову кількість ракет-перехоплювачів до систем протиповітряної оборони Patriot. На тлі погіршення оцінок ситуації НАТО союзники прагнуть терміново посилити захист української енергетики перед настанням холодів..

У серпні 2026 року в Європейському Союзі зареєстрували 708,2 тис. нових легкових автомобілів, що на 4,5% більше, ніж за аналогічний місяць торік. Найдинамічніше зростав сегмент електромобілів, кількість реєстрацій яких збільшилася на 62,7%.Як повідомляє "Укравтопром" із посиланням на дані АСЕА, найбільше нових автомобілів у серпні припало на гібриди (HEV) — 234 980 машин. Порівняно з серпнем 2025 року їхня кількість зросла на 2,2%.На другому місці опинилися електромобілі (BEV) — 196 486 реєстрацій. Їхній показник зріс одразу на 62,7%, що стало найбільшим приростом серед основних типів силових установок. Водночас кількість нових бензинових автомобілів скоротилася на 24,6% — до 133 816 одиниць. Плагін-гібридів зареєстрували 78 426, що на 10,8% більше, ніж роком раніше.Також у ЄС зареєстрували 45 403 нових дизельних автомобілі, їхня кількість зменшилася на 23,8%. На інші типи припало 19 100 машин — на 0,3% менше, ніж у серпні 2025 року.Скільки нових авто зареєстрували від початку рокуЗа січень-серпень 2026 року в країнах ЄС зареєстрували понад 7,5 млн нових легкових автомобілів. Це на 5,3% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.Додамо, у США відкликають понад 208 тисяч автомобілів Volkswagen та Audi через дефект болта кріплення кермової рейки. Проблема може призвести до руйнування деталі та часткової або повної втрати керування автомобілем, тому власникам машин, імпортованих зі США, варто перевірити VIN.Читайте також: Купили автомобіль за довіреністю: чому юридично він досі належить продавцю.

Західні розвідувальні та оборонні відомства зафіксували підготовку Кремля до нових диверсійних операцій та гібридних атак на території Європи. Представники спецслужб попереджають про можливі провокації проти країн НАТО з використанням цивільних суден та загрозу для критичної інфраструктури.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Нова хвиля гібридних загроз для ЄвропиАналітики зазначають, що спецслужби партнерів систематично фіксують ознаки підготовки Москви до розширення спектра агресивних дій. Зокрема, посадовці міноборони Литви зауважили: "Росія може і може вирішити запустити безпілотники типу Gerbera з транспортного контейнера в Середземному морі проти Іспанії, Франції та Італії".Водночас данська Служба оборонної розвідки наголошує на активізації прихованого тиску. У відомстві наголошують: "Росія, ймовірно, посилить свою "гібридну війну" проти Заходу в найближчі місяці, зокрема шляхом кібератак та диверсій, але Росія навряд чи розпочне обмежену військову атаку проти однієї або кількох країн НАТО, що межують з Росією".Загрози для критичної інфраструктури та зв'язкуЗа наявними даними, під загрозою опинилася й фінансова стабільність окремих держав. Центральне розвідувальне управління США передало застереження Варшаві про те, що "Росія може здійснити провокацію проти підводної телекомунікаційної інфраструктури, щоб порушити роботу польської банківської системи".Окрім того, для провокацій у повітряному просторі країн Північноатлантичного альянсу агресор міг залучати кораблі "тіньового флоту" як пускові майданчики. Водночас навесні 2026 року силам НАТО вдалося успішно завадити спробам російських сил саботувати підводні кабелі й лінії зв'язку поблизу архіпелагу Шпіцберген. Зростання кількості застережень від розвідок свідчить про наміри Кремля шукати нові шляхи для дестабілізації Європи, хоча фактів реалізації саме таких сценаріїв наразі не виявлено.Нагадаємо, раніше очільник військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Північноатлантичний альянс повністю підготував свої сили та розробив детальні секретні сценарії реагування на потенційну агресію з боку Росії на східному фланзі Європи. Топгенерали блоку наголошують, що будь-які спроби Кремля перевірити міцність союзників лише зміцнюють єдність Заходу..

Американська розвідка передала європейським урядам інформацію про можливу російську операцію із застосуванням безпілотників. За даними джерел El Mundo, серед потенційних цілей називають Іспанію, Францію та Італію, а дрони можуть запускати з торгових суден у Середземному морі.За інформацією джерел іспанського видання El Mundo, йдеться про можливе використання Росією безпілотників "Гербера". Їх, за одним із наведених у матеріалі сценаріїв, можуть перевозити на торгових суднах, а потім запускати з моря.Джерело, близьке до Міністерства оборони Литви, описало можливі дрони як такі, що можуть бути "заховані в транспортному контейнері, що запускаються з моря". При цьому йдеться не обов'язково про масштабні удари по великих об'єктах. Серед можливих сценаріїв джерела називають диверсії, пошкодження інфраструктури, пожежі або тимчасове порушення роботи окремих об'єктів.Чому згадують Іспанію, Францію та ІталіюЗа даними El Mundo, інформацію про можливу операцію отримали уряди Іспанії, Франції та Італії. Видання зазначає, що всі три країни мають стати учасницями виборчих процесів у 2027 році. Британський аналітик Кір Джайлз, який досліджує російську військову стратегію, вважає, що потенційною ціллю можуть бути не лише держави, які безпосередньо межують із Росією."Ціллю будуть не обов'язково країни на передовій. Ціль буде там, де найслабше місце Європи", — заявив він.За словами експерта, одним із факторів вразливості може бути недостатня інтеграція систем протиповітряної та протиракетної оборони.Розвідка США вже попереджала МосквуПовідомлення про можливу операцію з'явилося на тлі нещодавньої поїздки директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви.Як писали ЗМІ, наприкінці серпня Реткліфф відвідав РФ, щоб передати Москві попередження щодо можливих дій проти країн НАТО. За даними видання, візит був пов'язаний із побоюваннями США щодо можливого випробування росією готовності Альянсу реагувати на обмежені атаки.Водночас деталі можливого звіту ЦРУ щодо дронової операції офіційно не оприлюднювалися.Додамо, Литва має такі ж розвідувальні дані про можливі гібридні атаки Росії, як Польща та інші країни регіону. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що йдеться про можливу операцію під чужим прапором із застосуванням дронів і ракет..

МВійськовослужбовці Збройних сил України в Німеччині разом із 173-ю повітрянодесантною бригадою армії Сполучених Штатів Америки та підрозділами країн-партнерів взяли участь у багатонаціональних навчаннях НАТО Saber Juniction 2026.Про це у Facebook повідомила пресслужба Генерального штабу ЗСУ."Головною метою стала інтеграція бойового досвіду ЗСУ, насамперед у застосуванні безпілотних систем, а також підтвердження бойової готовності та посилення оперативної сумісності НАТО", — йдеться в повідомленні.Командувач Групи безпекової допомоги Україні (SAG-U) та Спеціальної місії НАТО з підтримки безпеки та підготовки для України (NSATU) генерал-лейтенант Гійом Боппе під час навчань провів зустріч із військовослужбовцями України, США та союзників, присвячену урокам, здобутим на полі бою."Обговорення дало змогу партнерам отримати від української сторони практичні напрацювання, сформовані безпосередньо бойовим досвідом, для зміцнення оперативної сумісності НАТО", — зауважили українські військові.Навчання пройшли на базі Багатонаціонального міжвидового центру з підтримки боєготовності (JMRC) у районі Гогенфельса.Участь узяли понад 2 300 десантників 173-ї повітрянодесантної бригади Армії США та понад 2 100 військовослужбовців із десяти держав-союзниць і партнерів — Бельгії, Боснії і Герцеговини, Чехії, Німеччини, Угорщини, Італії, Косова, Литви, Польщі й України. Керівництво здійснювала Південноєвропейська оперативна група Армії США в Африці (SETAF-AF)."Сценарій відпрацював швидке розгортання, спільні наступальні й оборонні дії та відновлення бойової потужності в умовах протидії з урахуванням уроків поточних конфліктів — радіоелектронної боротьби, застосування безпілотних авіаційних систем, розосередженого маневру, дій в умовах порушеного зв'язку, а також FPV-дронів, платформ розвідки й спостереження, наземних роботів та інструментів на основі штучного інтелекту", — пояснили в Генштабі ЗСУ.. Нагадаємо, що українські оператори безпілотників під час військових навчань Combined Resolve у Німеччині в серпні умовно знищили американську бронетанкову бригаду. Дрони настільки швидко виводили техніку з гри, що організаторам доводилося повертати її на поле бою, аби продовжити тренування..

Зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на джерело, обізнане з перебігом переговорів.Співрозмовник медійників зазначив, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела напружену зустріч із Володимиром Зеленським у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.За словами джерела, українська сторона висловила занепокоєння щодо перспектив ескалації з боку Росії взимку за умов обмежених можливостей протиповітряної оборони для захисту українських міст.Представниця ЄС відповіла, що перед виділенням додаткового фінансування необхідно побачити прогрес у підготовці нового законодавства для боротьби з тіньовою економікою, збільшення податкових надходжень і наближення українського законодавства до законодавства ЄС.Зеленський також висловив обурення рішенням ЄС скасувати санкції щодо двох російських олігархів у межах домовленості про продовження санкцій."Україна попросила союзників допомогти закрити непередбачену бюджетну прогалину обсягом близько 26 мільярдів євро (30 мільярдів доларів) та закликала ЄС пришвидшити виплату кредиту на 90 мільярдів євро, який має забезпечити Україну фінансуванням до кінця наступного року", — йдеться в публікації.Натомість у ЄС виступили проти деяких українських розрахунків і запропонували, щоби будь-яке додаткове фінансування надали інші партнери, зокрема, Канада, Норвегія та Японія.Раніше Володимир Зеленський розповідав, що Україна працює з ЄС над покриттям дефіциту фінансування оборони. За його словами, українська та європейська сторони готують відповідні рішення, а їхні команди мають зустрітися через 7-10 днів.Окрім того, раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн за підсумками розмови з президентом України пов'язала подальшу бюджетну підтримку України з просуванням реформ у Верховній Раді.Фон дер Ляєн за підсумками зустрічі заявила, що Європа докладає більше зусиль, ніж будь-коли раніше, щоби зміцнити оборону України. За її словами, нова протиракетна програма ЄС і України може допомогти швидко наростити обсяги виробництва."На вас чекає ще більше оборонної підтримки. А у випадку просування реформ у Верховній Раді — й більше бюджетної підтримки. Цього календарного року в нас ще є 37 мільярдів євро", — заявила Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, що Польща та деякі країни ЄС висловили здивування рішучою заявою президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю..

У вівторок, 22 вересня, комітет постійних представників ЄС провів засідання в Брюсселі та не зміг ухвалити рішення щодо продовження санкцій за порушення територіальної цілісності та суверенітету України, відтермінувавши спробу голосування за письмовою процедурою.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох європейських дипломатів, обізнаних з перебігом засідання. Євросоюз так і не зміг продовжити санкції проти росіян за порушення територіальної цілісності України."Члени комітету зібралися на засідання сьогодні зранку, щоб обговорити продовження санкційних списків. Згоди не досягнуто. Ірландське головування ухвалило рішення продовжити час голосування за письмовою процедурою", — розповів медійникам один із неназваних співрозмовників.За словами джерела журналістів, голосування сьогодні триватиме до 15:00 за київським часом. Спроба ухвалити компромісне рішення за письмовою процедурою розпочали ввечері, 21 вересня.Ірландія, за підтримки найвпливовіших держав ЄС, запропонувала компроміс: продовжити санкційний режим за порушення територіальної цілісності та суверенітету України (так звані "санкції проти Путіна") одразу на 36 місяців (а не шість, як зазвичай) в обмін на вилучення зі списків Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.Вилучення двох російських олігархів — вимога Словаччини і Франції. Варто зауважити, Париж наполягає на вилученні лише кандидатури Усманова.Голосування не завершили 21 вересня через позицію Латвії, яка публічно виступила проти вилучення російських олігархів зі санкційних списків.Чинний санкційний режим, список якого ЄС розпочав формувати ще 2014 року, охоплює фізичних і юридичних осіб, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. З 2022 року до нього входить Володимир Путін, владна верхівка Росії та провідні олігархи, а також — колишній президент України Віктор Янукович.Персональні санкції проти Путіна, Лаврова, Медведчука, Януковича та біля 3 000 інших фізичних і юридичних осіб, винних у війні проти України, діють до опівночі 22 вересня.Нагадаємо, в середині липня західні ЗМІ писали про те, що російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії..

Під час саміту світових лідерів у Нью-Йорку європейські посадовці збираються переконати Дональда Трампа передати Україні додаткову кількість ракет-перехоплювачів до систем протиповітряної оборони Patriot. На тлі погіршення оцінок ситуації НАТО союзники прагнуть терміново посилити захист української енергетики перед настанням холодів.Про це повідомляє видання Bloomberg.Тиск у Нью-Йорку та розширення допомогиЗа даними джерела, європейські союзники планують використати майбутні зустрічі світових лідерів у Нью-Йорку, щоб особисто переконати президента США Дональда Трампа надати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot. Окрім прямого діалогу з Вашингтоном, партнери звертатимуться до інших впливових країн, зокрема до Великої Британії та Японії, із закликом розширити фінансову підтримку Києва.Задля відбиття потенційних російських атак перед початком зимового періоду Німеччина та низка європейських держав вже оголосили про рішення закупити додаткові системи Patriot та виділити ракети з власних арсеналів.Загроза балістики та оцінки НАТОГоловною причиною акценту саме на цих комплексах є те, що ворожа балістика завдає найбільших руйнувань українській інфраструктурі, зокрема об'єктам енергетики. Наразі лише системи Patriot здатні ефективно перехоплювати такі цілі.За словами високопосадовця НАТО, оцінка ситуації на полі бою протягом війни постійно змінюється. Якщо влітку перспективи України розглядали дуже оптимістично, то зараз вони знову стали песимістичними, хоча лінія фронту залишається практично нерухомою.Нагадаємо, раніше Bloomberg повідомляв, що Росія зі серпня значно скоротила використання балістичних ракет і частіше атакує Україну реактивними дронами. На думку військових експертів, це може свідчити про накопичення ракет для зимових ударів по енергетиці..

Швейцарський ультрамарафонець Фредерік Сплендоре завершив у Львові понад 4200-кілометровий благодійний забіг. Його він присвятив підтримці України.Про це повідомив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Більше ніж 4 200 кілометрів, 13 країн і майже два місяці дороги. Фредерік біг через Європу, щоби нагадати про війну, яку Росія веде проти нашої держави, та зібрати кошти на гуманітарну допомогу українцям", — зазначив посадовець.Він додав: символічно, що фініш цього великого шляху припав на Міжнародний день миру та відбувся на Полі почесних поховань у Львові."Тут спочивають наші Захисники та Захисниці, які віддали життя, захищаючи Україну. Спортсмен хотів особисто вшанувати наших Героїв", — констатував Козицький.. "Фредеріку, дякую вам за кожен кілометр, за кожну розмову про Україну, за те, що ви бігли за гідність, свободу та можливість бути собою", — наголосив очільник Львівської ОВА.Фредерік Слендоре назвав свій ультрамарафон Beyond Borders — це означає "Поза кордонами"."Людяність і підтримка насправді не мають кордонів. Справедливий мир буде", — підсумував свій допис Максим Козицький.Нагадаємо, що перша ракетка України Еліна Світоліна зробила різку заяву щодо росіян та білорусів, які виступають у міжнародних турнірах під "нейтральним" прапором. Тенісистка наголосила, що спроби спортсменів змінити громадянство заради власної вигоди чи приховати позицію не змінюють їхньої суті, а принципові матчі проти них стають додатковим стимулом для перемоги..

Акціонерне товариство "Укрзалізниця" запропонувало проєкт будівництва нової ділянки колії європейського стандарту від Чернівців до Вадул-Сірета на кордоні з Румунією завдовжки 47 кілометрів.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на проєкт "Укрзалізниці", запропонований під час саміту "Карпатської вісімки" у Буковелі."Потреба в інвестиціях у цей проєкт оцінюється у 186 мільйонів доларів, бажаним є грантове фінансування", — йдеться в повідомленні.В "Укрзалізниці" зазначили, що мова йде про інтеграцію ділянки в новий транспортний коридор TEN-T "Балтійське море — Чорне море — Егейське море", яка забезпечить пряме сполучення української мережі з інфраструктурою ЄС.Проєкт перебуває на стадії завершення техніко-економічного обґрунтування, а реалізувати його планується за чотири роки.Крім того, "Укрзалізниця" запропонувала на саміті проєкт інтеграції Львівського центрального вокзалу з майбутньою лінією європейської колії з Польщі до станції "Скнилів".Ідеться про побудову п’ятикілометрової обхідної європейської колії навколо Львова в поєднанні з будівництвом багатофункціонального пасажирського термінала на станції "Скнилів".Потреба у фінансуванні цього проєкту, до якого запрошена Польща, — 100 мільйонів доларів, також бажаним є грантове фінансування.Зараз триває розроблення попереднього техніко-економічного обґрунтування за підтримки JASPERS, а термін реалізації проєкту оцінюється у п'ять років.Раніше "Укрзалізниця" також запропонувала створити спільно з інвесторами бюджетного пасажирського перевізника на маршрутах між Україною та ЄС по колії європейського стандарту з інвестиціями в акціонерний капітал близько 441 мільйон доларів. За проєктом, маршрути перевізника пролягатимуть від західних українських залізничних вузлів, зокрема, Ужгорода, Львова та Ковеля, на ринки Центрально-Східної Європи, зокрема, до Будапешта, Братислави, Варшави, Відня та Берліна.Нагадаємо, що 17 вересня Кабінет міністрів України затвердив нові правила роботи залізниці та вокзалів. Вони залежать від рівня повітряної загрози..

Україна офіційно звернулася до урядів країн світу із закликом обмежити діяльність і повністю закрити російські культурні центри "Російський дім". Вони є центрами дезінформації, дестабілізації та шпигунства.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Не можна недооцінювати когнітивний вимір сучасної війни. Росія веде глобальну боротьбу за уми людей, використовуючи розгалужену мережу інструментів і каналів, зокрема, "Росспівробітництво" та культурні центри, відомі як "Російські доми" (Russkiy Dom). Фактично вони слугують інструментами дезінформації, дестабілізації та шпигунства", — написав він.Міністр додав, що Україна схвалює заходи, вжиті владою в різних країнах Європи для блокування діяльності цих мереж — зокрема, в Німеччині, де наприкінці минулого тижня в Берліні закрили "Російський дім" після років його згубного впливу."У нашому спільному європейському домі не місце для "Російських домів", що поширюють військову пропаганду й активно працюють на підрив миру в Європі", — наголосив він.За його словами, попри хвилю закриттів, деякі з цих центрів дезінформації продовжують діяти щонайменше в семи європейських країнах."Масштаби діяльності цієї мережі в Африці, Центральній і Східній Азії, Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Південній Америці є ще значнішими", — зауважив очільник українського дипломатичного відомства.Він констатував, що в низці країн офіційна інфраструктура цієї мережі залишається недоторканою. У деяких державах "Російський дім" інтегрований до російської дипломатичної інфраструктури."Україна офіційно звернулася до урядів країн світу із закликом визнати загрозу національній безпеці, яку становить ця мережа. Ми навели аргументи на користь обмеження їхньої діяльності та повного закриття цих центрів", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, раніше український міністр зазначав, що Росія веде війну з Європою — навіть якщо Європа відмовляється це бачити. Від Лейпцизького інциденту до саботажу проти виробників озброєнь у десятку країн, прихованого вербування, глушіння GPS авіації, вторгнень дронів і ракет у повітряний простір НАТО, розриву підводних кабелів у Балтії та кібератак..