# Європа

Згідно з результатами досліджень у Європі, на континенті зафіксували понад 50 000 смертей у 850 містах упродовж спекотного літа. При цьому причиною більшості з них стали зміни клімату.Про це повідомило видання Politico з посиланням на висновки двох нових рецензованих досліджень, опублікованих у науковому журналі Nature Health. Це перша комплексна оцінка кількості смертельних випадків під час рекордних хвиль спеки, що спостерігалися цього року.Ці дані охоплюють близько 850 міст у всій Європі, а отже, загальна кількість загиблих — з урахуванням сільської місцевості — є ще вищою. Вчені також встановили, що це літо стало найсмертоноснішим нинішнього столітті, значно перевищивши попередні рекорди."Можемо з упевненістю стверджувати, що літо 2026 року, ймовірно, стало найгіршим за всю історію спостережень щодо смертності, спричиненої спекою, на значній частині території Європи", — зазначила провідна авторка дослідження, дослідниця екстремальних погодних явищ з Імперського коледжу Лондона Клер Барнс.За її словами, ці цифри є суворим нагадуванням про те, що дедалі спекотніше й екстремальніше літо має дедалі серйозніші наслідки для громадського здоров’я. За цією статистикою стоять реальні люди, чиї життя обірвалися, та реальні родини, які оплакують їх.Науковці з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини проаналізували дані щодо 854 міст у країнах ЄС, Великій Британії, Норвегії та Швейцарії. У цих містах проживає близько 40% населення зазначених 30 країн.Перше дослідження, опубліковане на початку цього місяця, стосувалося смертності, пов’язаної з кліматичними чинниками, у період із 2000 по 2025 рік, тоді як друге дослідження, оприлюднене в п’ятницю, зосереджене на 2026 році.В обидвох роботах оцінювалася надлишкова смертність, спричинена спекою, шляхом аналізу температурних показників та історичних моделей взаємозв’язку між спекою і смертністю. За словами дослідників, цей метод стабільно дає результати, що збігаються з офіційною статистикою, яку згодом оприлюднюють уряди."Установлено, що цього літа в цих містах сталося понад 50 000 додаткових смертей, пов’язаних зі спекою; при цьому близько 32 000 із них спричинені зміною клімату, яка призвела до підвищення температури", — йдеться в публікації.Дослідження також показали, наскільки винятково смертоносним виявилося літо цього року. Згідно з першою науковою працею, у період із 2000 по 2025 рік зафіксовано загалом 430 000 смертей, пов’язаних зі спекою, причому близько половини з них зумовлені зміною клімату. Показники 2026 року перевершили попередні рекорди: 29 000 смертей — 2022 року, 28 000 — 2003 року."Майже третина смертей, пов’язаних зі спекою цього літа, припала на період хвилі спеки в Європі наприкінці червня, коли встановлювали низку температурних рекордів", — зауважили фахівці.І хоча найбільше постраждали люди похилого віку, серед загиблих цього літа було близько 6 000 осіб віком до 65 років."Найбільший тягар припав на літніх людей. На осіб віком 85 років і старше припадає приблизно половина від загальної кількості смертей. Однак смертність, пов’язана зі спекою, не обмежувалася лише літніми людьми. Навіть серед молодших дорослих — віком від 20 до 44 років — ми зафіксували понад 800 додаткових смертей", — зазначив співавтор дослідження та доцент Імперського коледжу Гаріфаллос Константінудіс.Нагадаємо, видання Euronews писало, що екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів. Окремі регіони могли зіткнутися з перебоями в електропостачанні..

Берлін планує придбати декількох тисяч у європейських країн. До цих озброєнь, якими офіційно зацікавилася Німнччина, входять українські крилаті дрони-ракети "Барс".Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Співрозмовники медійників розповіли, що в Німеччині вирішили поповнити свій ракетний арсенал, у тому числі й крилатими дронами-ракетами "Барс" виробництва України."Це озброєння необхідно для стримування Росії, оскільки в черзі на американські крилаті ракети Tomahawk Німеччина опинилася в кінці списку", — йдеться в публікації.Джерела, обізнані з перебігом переговорів, додали, що чиновники ведуть дискусії з Україною щодо спільного виробництва та придбання крилатого дрона-ракети "Барс". Назву його виробника не оприлюднили.За словами джерел, посадовці Міністерства оборони Німеччини ведуть переговори з американським оборонним стартапом Covenant. Вони хочуть закупити тисячі крилатих ракет наземного базування з важким корисним навантаженням Anthem.Серед інших виробників:нідерландська компанія Destinus SA із крилатими ракетами Ruta;німецько-британський оборонний стартап Hypersonica, який розробляє надшвидкісну ракету HS1.Зараз на озброєнні Збройних сил Німеччини перебуває лише крилата ракета Taurus. Вона запускається з повітряних носіїв і має дальність близько 500 кілометрів. Її виробниками є компанії MBDA та Saab AB.Український крилатий дрон-ракета "Барс" має реактивний двигун, бойову частина у 22,5 кілограма, дальність до 700 кілометрів. Нещодавно конструктори вдосконалили дальність до 1 000 кілометрів, бойову частину збільшили до 60 кілограмів, швидкість дрона стала понад 700 км/год.Нагадаємо, що 8 жовтня, міністр оборони України Євгеній Хмара провів телефонну розмову з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Він подякував Німеччині за критично важливу підтримку та зауважив, що Україна ефективніше збиває реактивні дрони завдяки Німеччині..

Країна-агресорка Росія готує нові провокації у Європі. Головна мета — дискредитація Сил оборони України.Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерство оборони України."Держава-агресор Росія активізує гібридну дестабілізаційну стратегію щодо Європейського Союзу з метою скорочення або позбавлення зовнішньої підтримки України шляхом дискредитації Сил оборони нашої держави, а також залякування європейських урядів та суспільств", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що РФ може вдатися до диверсійних дій на території центральної та східної Європи, зокрема балтійських держав. Так, ворог планує проведення "операцій під чужим прапором" з подальшим звинуваченням України через канали російської пропаганди та доступні для Кремля міжнародні майданчики."Місцями російських провокацій, за даними ГУР, можуть бути об’єкти критичної інфраструктури, прикордоння з Росією, калінінградський анклав, регіони в державах ЄС з присутнім "русскоязичним насєлєнієм" та спорудами, які контролює кремль, зокрема, мережа об’єктів російської православної церкви та історичні місця, пов’язані з Росією", — додали у ГУР.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявляли, що Кремль готує суттєву активізацію гібридної агресії проти Польщі та країн Європи впродовж зимового періоду 2026–2027 років. Головною метою російських диверсій є намагання зірвати логістичні ланцюги постачання західної допомоги Україні та перевірити реакцію НАТО..

У вересні 2026 року європейський ринок нових легкових автомобілів продовжив зростати. За даними Асоціації європейських виробників автомобілів (ACEA), загальна кількість реєстрацій у ЄС збільшилася на 9,3% у річному вимірі — до 971 048 машин.За даними "Укравтопром", найбільший приріст зафіксували серед електромобілів. За місяць у Євросоюзі зареєстрували 290 117 нових автомобілів із повністю електричним двигуном — на 72,9% більше, ніж у вересні торік. За типом силової установки нові автомобілі розподілилися так:Гібриди (HEV) — 330 693 одиниці, зростання на 7,3%.Електромобілі (BEV) — 290 117 одиниць, зростання на 72,9%.Бензинові автомобілі — 168 564 одиниці, скорочення на 23,4%.Плагін-гібриди — 102 267 одиниць, зростання на 11,7%.Дизельні автомобілі — 50 557 одиниць, скорочення на 29,6%.Інші типи силових установок — 28 850 одиниць, скорочення на 0,3%.Отже, на тлі зростання реєстрацій електромобілів і гібридів кількість нових бензинових та дизельних машин зменшилася.Загалом за перші дев’ять місяців 2026 року в країнах ЄС зареєстрували понад 8,5 мільйона нових легкових автомобілів. Це на 5,7% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.Додамо, у вересні 2026 року український автопарк поповнили майже 4,5 тисячі легкових автомобілів із дизельними двигунами — на 14% менше, ніж за аналогічний місяць торік. Найпопулярнішими серед нових машин стали Renault Duster, а серед уживаних імпортованих — Renault Megane.Читайте також: Електрокар, який перевертається в повітрі: Ілон Маск представив нову модель Tesla.

Європейський парламент закликав Євросоюз розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі через атаки на цивільні судна. Також євродепутати розкритикували Болгарію за слабку дипломатичну реакцію на дії Росії та закликали країну долучитися до ініціативи ЄС із протидії безпілотникам.У резолюції зазначається, що Москва є головним чинником погіршення безпекової ситуації в Чорноморському регіоні.Окремо Європарламент розкритикував дипломатичну реакцію Болгарії на російські загрози. Прем'єр-міністра країни Румена Радєва закликали "підтвердити вимоги щодо союзницької солідарності конкретними діями". Також євродепутати наголосили на необхідності приєднання Болгарії до ініціативи ЄС у сфері протиповітряної оборони, спрямованої на протидію безпілотникам.Парламент закликав Євросоюз розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі."Свобода судноплавства та морська безпека є частиною забезпечення безпеки східного флангу НАТО, регіону Чорного моря та дельти Дунаю", — йдеться в резолюції.Зазначимо, 22 жовтня в Міністерстві аграрної політики України повідомили, що Київ не отримує від партнерів сигналів щодо планування роботи зернового коридору в Чорному морі.Передумовою для закликів до посилення безпеки стали, зокрема, атаки на комерційні судна. У ніч проти 13 жовтня дрони вразили два кораблі поблизу узбережжя Болгарії. Одне судно затонуло, а з іншого евакуювали 15 членів екіпажу, серед яких семеро українців.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга поклав відповідальність за атаку на Росію. За його словами, такі дії свідчать про зневагу Москви до безпеки цивільних людей і міжнародного судноплавства.Додамо, Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоб забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обох країн..

Політика американського президента Дональда Трампа стосовно України, Європейського Союзу та всього світу навряд чи зміниться після ймовірної перемоги демократів на майбутніх виборах. Навпаки — він стане ще більше непередбачуваним.Такий висновок зробили аналітики видання Politico, які поділилися політичним прогнозом на найближчі місяці."Перемога демократів на проміжних виборах у листопаді в одній чи обидвох палатах Конгресу навряд чи суттєво стримає дії Трампа за кордоном, зокрема, в Україні", — йдеться в публікації.Автори статті послалися на заяви нинішніх і колишніх американських та іноземних чиновників. Вони зауважили, що нові повноваження Конгресу набудуть чинності лише на початку наступного року, залишаючи Дональду Трампу ще декілька місяців свободи дій щодо України.Політичні експерти акцентували, що він усе ще матиме право вето та готовий ігнорувати вимоги Конгресу. Також варто враховувати, що президент має значно більше повноважень діяти в односторонньому порядку за кордоном, ніж усередині країни."Він стане ще злішим", — передбачив сенатор Кріс Мерфі (демократ від штату Коннектикут).Він додав, що іншим країнам не варто сподіватися на відмову Республіканської партії від світогляду Трампа, зокрема, від його зневаги до союзників."Україна, Євросоюз, світ — усі матимуть справу з політично пораненим Трампом, який, імовірно, подвоїть свої зусилля в тому, що, на його думку, він повинен мати", — підсумував Кріс Мерфі.Тож аналітики видання зробили остаточний висновок, що світовим урядам потрібно мати плани — при цьому вже зараз — на випадок сценаріїв, які здаються абсолютно божевільними, але Дональд Трамп спробує їх реалізувати.Нагадаємо, що американські конгресмени написали листа президенту Дональду Трампу — його підписали 23 особи. Вони просять вплинути на Ілона Маска, щоби надати Україні повний доступ до супутникових систем Starlink..

Європейські уряди дедалі активніше обговорюють можливість призначення представника, який вестиме прямі переговори з російським диктатором Володимиром Путіним щодо мирної угоди для України. Водночас у Європі поки немає згоди щодо того, хто саме має представляти інтереси регіону в діалозі з Кремлем.Про це повідомляє Politico. За даними журналістів, дискусія активізувалася після візиту до Росії спеціального посланця президента США Стіва Віткоффа. Він мав запропонувати Путіну тристоронній саміт за участю американського президента Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського, щоб спробувати домовитися про припинення вогню.Як відзначили у виданні, у Брюсселі побоюються, що без безпосередньої участі в переговорах Європа не зможе належним чином захистити свої інтереси, а Україна ризикуватиме опинитися перед фактом невигідної домовленості.Зокрема, президент Чехії Петр Павел заявив, що Путін фактично ігнорує керівництво Європейського Союзу та припинив спілкування з низкою європейських лідерів, зокрема президентом Франції Еммануелем Макроном. На його думку, Європі потрібно визначити одну людину або групу представників, які отримають мандат на переговори від європейських країн. Це не обов’язково мають бути посадовці ЄС чи НАТО.Хто може представляти ЄвропуЗгідно з інформацією видання, серед можливих кандидатів обговорюють президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн, президента Європейської ради Антоніу Кошту та верховну представницю ЄС із закордонних справ Каю Каллас. Крім того, серед претендентів є й президент Фінляндії Александр Стубб, який не входить до керівництва інституцій Євросоюзу.Один із європейських дипломатів зазначив, що Стубб міг би представляти Європу на майбутньому мирному саміті. "Стубб представляє інтерес через знання Фінляндії про Росію та традиційний діалог з нею. Він знає більше, ніж будь-хто з нашого боку, про те, що потрібно, щоб почуватися безпечно в такій ситуації", — наголосив дипломат.Водночас серед європейських дипломатів є розбіжності щодо того, хто має представляти ЄС. Частина співрозмовників Politico вважає, що переговори не повинні обмежуватися вузьким колом впливових держав, таких як Німеччина, Франція та Велика Британія. Вони наполягають на повноцінній участі представників інституцій Євросоюзу та належному інформуванні всіх держав-членів.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп заявляв, що зараз врегулювання війни Росії проти України ближче, ніж будь-коли раніше. Він також відзначив звільнення Росією громадянина Сполучених Штатів Америки Стівена Габбарда..

У середу, 21 жовтня, український чемпіон "Шахтар" у матчі третього туру основного раунду Ліги чемпіонів програв у Мілані "Інтеру" з рахунком 0:1. Щоправда, фахівці відзначили гідну гру донецької команди.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси футбольного клубу "Шахтар" (Донецьк)."Гірники" зазнали першої поразки у сезоні-2026/2027 Ліги чемпіонів. До цього вони перемогли грецький "АЕК" (3:1) і зіграли внічию з нідерландським "ПСВ" (1:1).Перший тайм команди завершили з нічийним рахунком — 0:0. У другому таймі на 68-й хвилині захисник "Інтера" Алессандро Бастоні залишив свою команду в меншості: першу жовту картку він отримав на 66-й хвилині, а ще через дві отримав другу, зігравши грубо проти Олега Очеретька.На жаль, граючи в більшості, "гірники" пропустили під час контратаки. Шансом скористався бразилець Карлуш Ауґушту після передачі від колишнього футболіста "Шахтаря" 37-річного вірменина Генріха Мхітаряна.Надалі футболісти української команди намагалися уникнути поразки, створювали моменти біля воріт господарів, однак це матч закінчився з рахунком 1:0 на користь "Інтера".Поразка від "Інтера" відкинула "гірників" на 17-те місце в турнірній таблиці Ліги чемпіонів. Після трьох матчів у активі чемпіонів України чотири очки — одна перемога, одна нічия й одна поразка.Наступна гра Ліги чемпіонів у "Шахтаря" запланована проти "Спортінга" (Лісабон). Вона відбудеться 3 листопада в Лондоні.Нагадаємо, що в матчі попереднього туру донецький "Шахтар" здобув упевнену та видовищну перемогу над грецьким "АЕКом" у матчі другого туру основного етапу Ліги чемпіонів. Номінально домашнє протистояння на легендарному лондонському стадіоні "Стемфорд Брідж" завершилося з рахунком 3:1 на користь українського клубу..

Словацька делегація планує відвідати столицю Росії Москву, аби домовитися про збільшення постачання російських нафти та газу. Це відбувається, попри план Європейського Союзу повністю відмовитися від енергоносіїв із Росії.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на заяву Міністерства закордонних справ Словаччини.Там зазначається, що міжурядова російсько-словацька комісія з економічної та науково-технічної співпраці проведе засідання в Москві 26 жовтня."Це перша подібна зустріч з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України", — зауважили аналітики.За словами представників словацького міністерства, на зустрічі обговорять питання енергетики, зокрема, ядерної, сільського господарства, навколишнього середовища, спорту та культури.Зустріч у Москві відбудеться після неодноразових поїздок прем'єр-міністра Роберта Фіцо до столиці країни-агресорки."Основна тема — енергетика та можливість співпраці в забезпеченні постачань стратегічних ресурсів", — заявили в міністерстві.Словаки також серйозно зацікавлені в обговоренні постачань газу та продовження постачань нафти.Як відомо, Словаччина, яка купує російські енергоносії, має припинити закупівлі газу до кінця 2027 року. Це має відбутися, згідно з планом ЄС, що спрямований на позбавлення Росії грошей для війни в Україні.У міністерстві заявили, що Словаччина планує одночасно розвивати відносини з Росією та продовжувати "дотримуватися зобов'язань в ЄС і НАТО". Країні нібито потрібний "простір для діалогу".Нагадаємо, 17 жовтня стало відомо, що Україна звернулася до ЄС із проханням надати нову позику на 70 мільярдів євро. Київ пояснив таку потребу значними витратами на війну. Словаччина й Угорщина не долучаться до фінансування..

Вашингтон прагне організувати масштабний дипломатичний процес для завершення війни за участю України, Росії та інших міжнародних партнерів. Усі сторони вже узгодили базові підходи та готують фундамент для майбутніх самітів.Про це повідомив журналіст Axios Барак Равід у соцмережі X.Важливий прорив у дипломатіїЗгідно з інформацією джерела, зустріч спецпредставників Дональда Трампа — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера — з президентом України Володимиром Зеленським, а також очільниками Норвегії та Фінляндії 20 жовтня виявилася "дуже продуктивними та конструктивними".Американський посадовець зазначив, що українська сторона "висунула нові ідеї та пропозиції, які були детально обговорені". У результаті переговорів було досягнуто "значного прогресу відповідно до скоординованого підходу до взаємодії з Росією та просування дипломатичного процесу".Представник США наголосив, що зараз спостерігається "сильне узгодження на робочому рівні" між Вашингтоном, Києвом та Європою щодо подальших дій. Крім того, сторони мають "спільне прагнення до пошуку практичних рішень для припинення війни".План безпеки та наступні зустрічіДипломатичні консультації, які відбулися у вівторок в Осло, торкнулися ключових компонентів довгострокового миру. Серед них — надійні гарантії безпеки для України, післявоєнна стратегія економічного відновлення та "ширша європейська архітектура безпеки, покликана створити міцну стабільність".Вже 21 жовтня Стів Віткофф має провести зустріч із диктатором Росії Володимиром Путіним, а Джаред Кушнер приєднається до дискусії у форматі онлайн. Ключова мета США полягає в тому, щоб вийти на формат тристоронніх перемовин із подальшим залученням інших країн."Мета полягає в тому, щоб розвинути прогрес, досягнутий у відносинах з Україною та Європою, обговорити пропозиції з Росією та прокласти шлях до прямих тристоронніх та ширших багатосторонніх переговорів", — підсумував чиновник.Нагадаємо, 20 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що переговори лідера України Володимира Зеленського з посланцями президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа в Осло були "добрими і конструктивними"..

У вівторок, 20 жовтня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив із віцепрезидентом Європейського інвестиційного банку Карлом Негаммером пришвидшення реалізації спільних проєктів.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Він наголосив на пріоретизації проєктів відповідно до нагальних потреб."Це захист і відновлення енергетичної інфраструктури, підтримка державних компаній, а також відновлення критичної та соціальної інфраструктури в українських громадах", — зазначив очільник українського уряду.Окремо співрозмовники обговорили можливості максимально ефективного використання гарантій ЄС у межах Ukraine Investment Framework для фінансування пріоритетних інвестиційних проєктів 2027 року.Також Корецький і Негамер підтримали ідею створення спільної робочої групи для перегляду портфеля, визначення пріоритетних проєктів та прискорення їх фінансування."Дякую Карлу Негаммеру за особисту підтримку України та готовність разом працювати над практичними результатами", — акцентував український прем’єр-міністр."Європейський інвестиційний банк є стратегічним партнером України. З початку повномасштабного вторгнення обсяг фінансування для України перевищив 4,5 мільярда євро, зокрема, рекордні 1,5 мільярда євро 2025 року", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Європейський інвестиційний банк надасть Україні кошти на відновлення та модернізацію соціальної інфраструктури країни. Йдеться про 100 мільйонів євро..

Футболіст збірної України Олександр Зінченко, який упродовж тривалого часу був травмований і відновлювався після ушкодження, отримав пропозицію відновити тренування з амстердамським клубом "Аякс".Про це повідомили журналісти нідерландського видання De Telegraaf.Як відомо, Зінченко продовжує відновлення після травми коліна, через яку не грав з лютого. Українець зазнав ушкодження вже в другому матчі за "Аякс", із яким мав контракт до завершення минулого сезону.Відтоді Зінченко залишив "Аякс" вільним агентом і наразі офіційно залишається без клубу. Однак амстердамці пропонують Олександру відновити тренування в команді після відновлення.Медійники додали, що наразі сторони не обговорювали укладання нового контракту. На базу "Аякса" футболіст мав прибути сьогодні — у вівторок, 20 жовтня."Зараз Зінченко перебуває на заключному етапі відновлення. Вже найближчим часом гравець буде готовий повернутися до тренувань у групі", — йдеться в повідомленні.До речі, за "Аякс" нового сезону виступає інший футболіст національної збірної України — вінгер Віктор Циганков, який у міжсезоння перейшов з іспанської "Жирони". За нову команду він забив один гол у шести матчах усіх турнірів.У двох матчах, що Зінченко проводив за "Аякс", українець загравався на позиції лівого захисника. Команда зараз має на цій позиції одразу трьох гравців, з яких найбільше практики отримують бразилець Кайо Енріке (12 матчів) і нідерландець Оуен Вейндал (9)."Аякс" після дев'яти турів посідає четверте місце в турнірній таблиці чемпіонату Нідерландів. У єврокубках амстердамська команда проводить сезон у Лізі конференцій, де стартувала з поразки від хорватського "Хайдука" (1:2).Нагадаємо, що в червні цього року український футболіст Олександр Зінченко детально прокоментував гучний скандал, що спалахнув через його публікацію в соцмережах на підтримку Ізраїлю восени 2023 року. Спортсмен зізнався, що той емоційний вчинок обернувся для нього тривалою хвилею агресії, погрозами та жорстким суспільним осудом з боку арабського світу..

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав Європу закрити кордони для громадян країни-агресорки Росії.Відповідну заяву він оприлюднив у соцмережі X. За його словами, такий крок потрібен для захисту самої Європи."Російським комбатантам та членам їхніх сімей не слід дозволяти в’їжджати до ЄС. Нам якомога швидше потрібні реальні заборони на в’їзд", — сказав він.Як відзначив посадовець, подібні заходи вже діють на національному рівні, зокрема в Естонії. Він наголосив, що така заборона була б особливо доречною саме зараз, коли російський диктатор Володимир Путін вербує на вулицях нове "гарматне м'ясо"."Кожен російський чоловік, якого втягують у війну проти України, має знати: підписуючи контракт із загарбницькою армією, він водночас погоджується на заборону в'їзду до Європи та решти світу. Видачу необов'язкових для поїздок віз громадянам Росії необхідно максимально обмежити в усіх європейських країнах", — наголосив глава МЗС України.Крім того, на думку Сибіги, російські дипломати не повинні мати змоги вільно пересуватися Європою."Напади Росії на Європу вже не обмежуються гібридними операціями. Їхня інтенсивність і масштаби зростають. Це вимагає негайних дій. Зупинити Путіна може лише жорсткий тиск", — нагадав Сибіга.Нагадаємо, раніше Андрій Сибіга заявляв, що для того, аби країна-агресорка Росія погодила на мирні перемовини, вона має відчувати себе загнаною в кут. Для цього необхідний тиск партнерів.Такод міністр закордонних справ різко відповів на заклик Дональда Трампа змінити Володимира Зеленського. За його словами, Зеленський має підтримку в України, і тільки український народ має право вирішувати, хто та коли очолить державу. Але зараз для всіх українців головне — зберегти незалежність у війні..

Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто зробив резонансну заяву щодо перспектив завершення війни в Україні та справжнього значення перемоги для Києва. Урядовець наголосив, що головна мета європейських союзників полягає у виживанні української держави та припиненні російської агресії.Про це він заявив в інтерв'ю виданню BBC.За словами очільника італійського оборонного відомства, серед європейців існує хибне сприйняття терміну "перемога" військово-політичного керівництва України:"Україна ніколи не зможе виграти цю війну. Адже коли хтось в Італії сказав: "Україна виграє війну", деякі люди подумали, що Україна хоче розгромити Росію. Що Зеленський практично увійде до Москви з українським прапором. Ні, це неможливо".Крозетто пояснив, що ключовим завданням союзників залишається збереження суверенітету України та відновлення її цілісності:"Для України перемога означає, що Росія піде геть, припинить скидати бомби, а Україна знову стане вільною країною — вільною жити й мати власне майбутнє. Саме такої перемоги для України ми всі й бажаємо".Підтримка від Італії та загроза для ЄвропиПопри те, що більшість італійських громадян виступають проти передачі озброєння, влада країни продовжує послідовну підтримку України. Рим вже надав 12 пакетів допомоги та планує надіслати ще один до кінця року.Міністр зазначив, що Путін намагається повернути Росії статус наддержави часів СРСР, аби стояти на одному рівні із США та Китаєм:"Росія здійснила напад на Україну, на Крим, на Грузію, а якщо зазирнути ще далі в минуле — на Афганістан. Отже, у російському менталітеті закладена ідея нападу з метою окупації".Урядовець зауважив, що значні інвестиції Кремля у ВПК свідчать про готовність Росії до тривалої експансії:"Чисельність їхніх військових сягне 1,5 мільйона осіб. Тож, якби війна закінчилася завтра, що Путін робитиме з 1,5 мільйоном солдатів? Якби він припинив війну завтра вранці, він сам зіткнувся б із внутрішніми проблемами. І це наштовхує мене на думку — з огляду на те, що він продовжує нарощувати темпи, — що він не захоче зупинятися на Україні. Саме тому ми — як Європа та НАТО — готуємося".Нагадаємо, резидент США Дональд Трамп у ніч на 16 жовтня підписав указ про скасування ключових санкцій, обмежень і тарифних положень проти Росії, передбачених Законом Ліндсі Грема. Це рішення відкриває для Москви додаткові можливості щодо фінансування та затягування війни проти України. .

Україна звернулася до Європейського Союзу з проханням надати нову позику на 70 мільярдів євро. Київ пояснив таку потребу значними витратами на війну. Словаччина й Угорщина не долучаться до фінансування.Про це повідомили журналісти видання Dennik. Вонип наголосили, що такої ж позиції дотримується й прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.Під час саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський заявив, що війна коштуватиме країні 155 мільярдів євро наступного року. Він закликав президентів і прем'єр-міністрів держав Євросоюзу знайти необхідні кошти для подальшої підтримки України.Водночас ЄС уже пообіцяв Україні позику на 90 мільярдів євро. Вона має допомогти покрити нагальні фінансові потреби країни 2026-2027 років. Європейська комісія виділяє ці кошти поступово.Зараз же прем'єр-міністри Словаччини й Угорщини Роберт Фіцо та Петер Мадяр заявили, що не долучаться до фінансування. Водночас вони не перешкоджатимуть надходженню цих коштів від інших країн ЄС.Словацький прем'єр також висловився щодо переговорів про довгостроковий бюджет ЄС на 2028-2034 роки. За його словами, країни-члени поки далекі від узгодження спільної позиції.Фіцо вважає, що досягнути домовленості до кінця року буде складно. Саме на такий термін розраховує голова Європейської ради Антоніу Кошта.Водночас словацький прем'єр назвав "небезпечним" пов'язування переговорів про майбутній бюджет Євросоюзу з фінансуванням України. За його словами, Словаччина готова підтримувати Україну в інший спосіб. Серед можливих напрямів він назвав проєкти в освіті, дорожній інфраструктурі та розвитку енергетичних з'єднань.Фіцо також розкритикував те, що, на його думку, під час саміту в Брюсселі недостатньо уваги приділили мирним ініціативам і припиненню війни між Росією й Україною.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав Євросоюз підготувати "сильний" 22-й пакет санкцій проти Росії та запровадити обмеження проти компаній і осіб, причетних до виробництва російського озброєння й роботи фінансової системи агресора..