# Європа

У четвер, 19 березня, президент Європейської ради Антоніу Кошта розкритикував як позицію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування допомоги Україні, так і президента України Володимира Зеленського за його висловлювання на адресу угорського лідера.Як повідомили журналісти видання Politico, президент Євроради Антоніу Кошта назвав поведінку Віктора Орбана неприйнятною та додав, що вона суперечить принципам договорів, лояльної співпраці та дій у дусі доброї волі.Окремо Кошта згадав ситуацію з нафтопроводом "Дружба", зазначивши, що Україна підтвердила готовність виконувати зобов’язання перед ЄС.Зокрема, Володимир Зеленський пообіцяв Антоніу Кошті забезпечити стабільне постачання енергоносіїв та рухатися у напрямку подальшої співпраці.Водночас президент Європейської ради звернув увагу й на риторику українського лідера. За його словами, деякі заяви Володимира Зеленського, зроблені раніше, були недоречними за тоном і не сприяли врегулюванню ситуації.На переконання Антоніу Кошти, різкі фрази Володимира Зеленського ніяк не допомогли розв’язати ситуацію, а навпаки — ще більше загострили суперечності між країнами.Після обговорення, яке не завершилося ухваленням жодного рішення, лідери ЄС поспілкувалися за допомогою відеозв'язку з президентом Зеленським. Зіткнувшись із незгодою Віктора Орбана йти на компроміси, обговорення українського питання завершили.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що угорський уряд ухвалив рішення заборонити в'їзд до країни та Шенгенської зони трьом громадянам України за нібито "погрози" на адресу прем'єр-міністра Віктора Орбана. Серед них військові та політичний аналітик..

У четвер, 19 березня, лідери країн Європейського Союзу на саміті не змогли переконати прем'єра Угорщини Віктора Орбана розблокувати надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Politico. Вони послалися на чотирьох неназваних дипломатів і чиновників, які повідомили про провальні спроби переконати Орбана.За їхніми словами, кредит обговорювали півтори години. Під час дискусій чіткий шлях до угоди щодо кредиту так і не окреслили.Один із дипломатів розповів медійникам, що президент Європейської ради Антоніу Кошта різко розкритикував поведінку Віктора Орбана, назвавши ситуацію неприйнятною.Джерело журналістів зазначило: Кошта наголосив, що дії угорського прем'єр-міністра порушують умови співпраці, що лежать в основі ЄС — цю "червону лінію" ще не порушував жоден лідер раніше.Як відомо, угорська влада заблокувала надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро. Для того, щоби гроші розпочали надавати Україні, необхідна згода всіх країн-членів ЄС.Будапешт розпочав блокувати передачу кредиту після того, як роботу нафтопроводу "Дружба" припинили внаслідок російського удару наприкінці січня. Угорщина вважає, що транзит російської нафти "Дружбою" припинився нібито з ініціативи України.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що угорський уряд ухвалив рішення заборонити в'їзд до країни та Шенгенської зони трьом громадянам України за нібито "погрози" на адресу прем'єр-міністра Віктора Орбана. Серед них військові та політичний аналітик..

Росія має чітко усвідомити та реально відчути, що Україна буде в Європі, й цей процес не зупинити. Саме тому відбуваються внутрішні реформи та триває робота на зовнішньому рівні, щоби забезпечити чітку дату вступу України в Європейський Союз.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час звернення до учасників засідання Європейської ради."Останні декілька днів ми отримували сигнали від американської сторони про те, що переговори можуть незабаром відновитися. Але з яким настроєм російська сторона прийде на переговори цього разу?" — поставив він риторичне запитання.За його словами, від нас усіх залежить, щоби росіяни не прийшли на ці переговори з відчуттям, що їхня позиція значно посилилася. І не тільки через ситуацію навколо Ірану, яка спричиняє зростання світових цін на нафту.Український президент виокремив декілька важливих пунктів щодо нинішньої геополітичної ситуацію.Перше: росіяни бачать активне використання ракет ППО на Близькому Сході та в регіоні Затоки, і вони можуть подумати, що Україна зіткнеться з нестачею таких ракет.Друге: 20 пакет санкцій ЄС проти Росії у глухому куті. Він міг би продовжити тиск на Росію, змушуючи її рухатися до реального миру.Третє: США пом’якшили деякі санкції проти Росії, і це приносить значні кошти у воєнний бюджет Путіна.Четверте: вже третій місяць поспіль не працює найважливіша фінансова гарантія безпеки для України від Європи – пакет підтримки на суму 90 мільярдів євро на цей і наступний рік. Це для України критично важливо. Це ресурс для захисту життів.П’ятий пункт: навіть зараз ніхто не знає напевно, чи буде ця підтримка розблокована."Ми цінуємо підтримку Європи в захисті від російських ударів, особливо щодо ППО та виробництва дронів. Ми маємо й надалі використовувати кожну можливість, щоби знайти ракети для систем Patriot. Саме тому програма PURL корисна. Я дякую всім, хто до неї долучається", — зауважив Зеленський.Він визнав, що не всім подобається ідея використання частини з 90 мільярдів на купівлю ракет для Patriot через PURL, якщо немає інших варіантів."Але якщо інших варіантів справді немає, це необхідно для захисту від російських балістичних ударів — це питання порятунку життів", — пояснив президент України.Він також торкнувся теми реалій вступу України в ЄС: якщо вдасться визначити чітку дату, то це означатиме, що Росія ніяк не зможе заблокувати наш вступ."Ви бачите, як блокуються різні речі та як складно об'єднаній Європі реалізувати навіть вже ухвалені рішення. Цього не має статися з відкриттям кластерів для України чи з нашим вступом — це питання довіри, безпеки та майбутнього", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому український президент заявив в інтерв'ю BBC про серйозні побоювання щодо уповільнення дипломатичного врегулювання через зміщення фокуса США на конфлікт у Близькосхідному регіоні. Відволікання Вашингтона на війну в Ірані безпосередньо впливає на графік і результативність переговорів щодо України..

Угорський уряд ухвалив рішення заборонити в'їзд до країни та Шенгенської зони трьом громадянам України за нібито "погрози" на адресу прем'єр-міністра Віктора Орбана. Серед них військові та політичний аналітик.Про це заявив голова канцелярії прем'єра Угорщини Орбана Гергей Гуяш, якого цитує 24hu. За його словами, заборона стосується:генерал-лейтенанта Григорія Омельченка;українського військового Євгена Карася, якого Гуяш назвав лідером "неонацистської групи C14";політичного аналітика Бориса Тізенхаузена.Угорський посадовець стверджує, що троє українців нібито погрожували Угорщині військовим нападом, а також висловлювали погрози в бік Орбана та його родини.Гуяш заявив, що Омельченко погрожував "вбити" угорського прем'єра та "порадив йому подумати про своїх дітей і онуків". Тізенхаузен, за його словами, обговорював можливість відправити українські війська до Угорщини. Щодо Карася, то Гуяш стверджує, що "достатнім приводом" для заборони його в'їзду є те, що він нібито очолює неонацистську групу, а також погрожує Орбану.Як відомо, днем раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, прибувши на саміт ЄС, заявив, що Будапешт не підтримає жодного рішення стосовно України, доки не отримає російську нафту через нафтопровід "Дружба", який пошкодив російський обстріл у січні.Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо вважає, що його Віктор Орбан використовує Україну як зброю у своїй передвиборчій кампанії.Того ж дня СБУ повідомила про викриття інформаційно-психологічної спецоперації спецслужб Росії проти етнічних угорців Закарпатської області: ті здійснювали фейкові дзвінки з погрозами угорцям, видаючи себе за українських правоохоронців і нібито учасників "націонал-патріотичних формувань" із вимогою залишити територію України та погрозами фізичною розправою.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що спецоперація російських спецслужб, спрямована проти етнічних угорців Закарпатської області, вказує на втручання Росії в угорські вибори на боці чинного очільника уряду Віктора Орбана..

Прем'єр-міністр Роберт Фіцо висловив обурення стосовно того факту, що представників Угорщини та Словаччини не включили до складу делегації для перевірки стану нафтопроводу "Дружба". Він назвав це "поганим жартом".Про це повідомило видання DennikN. Журналісти також наголосили на його заяві про те, що Словаччина не голосуватиме за частину висновків ЄС щодо України.При цьому Роберт Фіцо знову поставив під сумнів пошкодження трубопроводу. Він додав, що продовжуватиме наполягати на цьому, поки не отримає неспростовні докази.Словацький прем’єр-міністр акцентував: головна проблема полягає в тому, що до Словаччини досі не надходить нафта трубопроводом "Дружба". За словами Фіцо, немає нічого, що вказувало би на те, що ситуація навколо трубопроводу стане частиною висновків переговорів."Усе це пов’язано з кредитом для України, який наразі блокує угорський уряд. Ми вважаємо, що велика частка відповідальності за те, що відбувається в цьому регіоні, лежить насамперед на президенті України Зеленському, який ухвалював ті рішення, які ухвалював", — зауважив Фіцо.Напередодні стало відомо, що експерти з країн ЄС оглянуть пошкоджену російським обстрілом ділянку нафтопроводу "Дружба" в Україні. Невелика делегація європейських інженерів вже перебуває в Києві. Логістикою займається представництво ЄС в України.Посадовець Єврокомісії повідомив, що експерти оглянуть пошкодження "Дружби" "якомога раніше", адже 19 березня лідери ЄС зберуться на саміт, щоб обговорити розблокування позики у 90 мільярдів євро для України. Водночас він додав, що представники Словаччини й Угорщини не братимуть участі у візиті на ділянку трубопроводу.Раніше Володимир Зеленський у листі до очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та голови Ради ЄС Антоніу Кошти підтвердив, що Україна погодилася на пропозицію європейського блоку щодо фінансової та технічної допомоги у ремонті трубопроводу "Дружба".Нагадаємо, сьогодні речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий під час спілкування з журналістами заявив, що вже впродовж декількох днів журналісти інформують про місію Європейського Союзу на нафтопровід "Дружба". Однак Україна не має жодної інформації стосовно цього..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав Європейський Союз терміново розблокувати фінансову допомогу Україні на 90 мільярдів євро. Він вважає, що позицію Угорщини можна проігнорувати.Висловлювання Фрідріха Мерца цитують журналісти DW. Він, зокрема, наголосив, що блокування рішень окремими країнами не має впливати на політику ЄС."Ми не повинні зважати навіть на одну-єдину країну Європейського Союзу, яка зараз із внутрішньополітичних причин і через виборчу кампанію, що там ведеться, створює цю блокаду в Європі", — заявив він під час виступу в Бундестазі 18 березня.Зрозуміло, що канцлер Німеччини мав на увазі Угорщину, яка погрожує заблокувати як виділення коштів Україні, так і новий пакет санкцій проти Росії.Водночас Мерц підкреслив, що Європа разом зі США має посилювати тиск на Москву. Й це має стати дуже важливим викликом для Росії, аби вона закінчувала свої агресивні дії.Як відомо, лідери ЄС погодили надання Україні кредиту ще у грудні 2025 року. Кошти мають покрити потреби України до 2027 року, однак для початку виплат необхідне остаточне рішення Європейської Ради.Зокрема, Угорщина та Словаччина гальмують процес. Будапешт пов’язує свою позицію із ситуацією навколо нафтопроводу "Дружба". Через цю позицію Будапешта Україна ризикує залишитися без фінансування вже навесні.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Фрідріх Мерц скептично налаштований стосовно потуг світових лідерів для врегулювання війни в України. Він не бачить "майже жодних шансів" на швидкий позитивний результат..

Молдовська планує демілітаризувати, демократизувати та поступово перебратися під контроль Кишинева Придністров’я. При цьому, згідно з планом, воно залишиться без особливого статусу.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на важливі пункти плану. Зокрема, Молдова пропонує, щоби підконтрольних сепаратистів у Придністров'ї замінила тимчасова міжнародна адміністрація. І лише за певний час влада у регіоні поступово перейшла до Кишинева.Ще одна важлива новація — уперше Кишинів офіційно задекларував, що Придністров'я не матиме жодного статусу в єдиній Молдові — ні спеціального, ні звичайного."Головна вада плану — він не пропонує шляхів деокупації, тобто виведення військових Росії. Ідеї, як цього досягнути, Кишинів справді не має, та розраховує лише на тиск партнерів на Кремль", — ідеться в повідомленні.Наразі йдеться про проєкт, який точно ще змінять. Однак початковий варіант уже показали західним партнерам, адже без європейської та американської участі схема не працюватиме. До речі, документ має статус non-paper. Це поширений у дипломатії формат, який українською можна перекласти як "документ без офіційного статусу"."Центральним елементом стратегії" у Кишиневі обрали економіку. Молдова планує ставити де-факто владу регіону в такі рамки та застосовувати такі економічні заходи, що змушуватимуть її крок за кроком виконувати вимоги Кишинева.Кишинів, не чекаючи на згоду адміністрації у Тирасполі, в односторонньому порядку оголошуватиме про початок дії у Придністров'я тих чи інших податків або виробничих норм тощо."Досвід підказує, що шанси на згоду Кишинева та Тирасполя у переговорах є невисокими. Тому — через законодавчі норми — запроваджуватимуться єдині правила гри з вимогою про суворе дотримання національного права на всій території країни, зокрема, фіскальних, митних і торговельних правил", — ідеться в документі.Окрім батога, Молдова готує і пряник. Щоби допомогти Придністров'ю та його бізнесам, платникам податків, виконувати нові правила, Кишинів планує створити "спеціальний фонд конвергенції, який наповнюватимуть національні та міжнародні внески". Деталі цього фонду не уточнюються, окрім натяку на те, що міжнародна допомога стане основою його наповнення.Деякі критерії є справді революційними, зокрема, щодо повернення румунських шкіл у Придністров'я. Таким чином планують формувати світогляд придністровської молоді, яка вже зараз — суто з практичних міркувань — схиляється до навчання румунською, бо це відкриває простий шлях до освіти у Кишиневі та до зовсім іншого ринку праці. А ще виконання Тирасполем цього критерію ламає міфологію про "румунську загрозу", на якій свого часу заснували Придністров'я.Нагадаємо, в лютому цього року стало відомо, що ЄС вимагає виведення військ Росії з Білорусі, Грузії, Вірменії та невизнаного Придністров’я (територія Молдови). Такий пункт планували внести в можливу мирну угоду щодо України..

Росія отримувала від деяких країн Європи сигнали щодо бажання участі в мирних переговорах стосовно війни в Україні. Однак у Кремлі заявили, що Москва вважає це "недоцільним".Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков під час спілкування з російськими пропагандистами.За його словами, "від європейців надходили сигнали" щодо "отримання місця за столом переговорів" на тему врегулювання "конфлікту в Україні". Однак у Москві не вважають це за "необхідність і доцільність".Раніше, 15 березня, видання Financial Times із посиланням на європейського дипломата повідомляла, що в лютому помічник російського диктатора Юрій Ушаков у грубій формі відмовив французьким представникам, які приїхали до столиці Росії, намагаючись переконати Кремль допустити європейські країни до мирних перемовин.Тоді ж у коментарі виданню Дмитро Пєсков заявив, що Європа "не хоче допомагати мирному процесу". На його думку, європейці "витрачають усі свої зусилля на те, щоби переконати українців продовжувати війну", тоді як Росія "впевнена, що перемагає".Він також додав, що "динаміка на фронті" для російського війська є "позитивною", тому вони не вбачають першочерговим змінювати формати перемовин.Ще в грудні 2025 року президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що країнам Європи варто долучатися до діалогу з Путіним. Водночас фінський президент Александр Стубб під час виступу в лондонському аналітичному центрі Chatham House 17 березня 2026 року теж казав, що європейським державам доведеться відкрити канали політичного діалогу з Росією.Нагадаємо, в січні цього року видання Politico писало, що низка європейських країн тиснуть на ЄС, щоби той призначив перемовника, який представлятиме їхні інтереси на переговорах щодо України, Це пов’язували з побоюваннями, що США укладуть угоду з Росією за спиною Європи..

Уже впродовж декількох днів журналісти інформують про місію Європейського Союзу на нафтопровід "Дружба". Однак Україна не має жодної інформації стосовно цього.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час спілкування з журналістами. За його словами, йому невідомо, звідки взялися дати та деталі цих поїздок.Речник розповів, що раніше Єврокомісія зверталася до України з питаннями щодо приблизних термінів ремонту нафтопроводу, пошкодженого під час російських ударів. Точних дат відновлення наразі немає, сторони продовжують обмінюватися інформацією про перебіг робіт.Українська сторона своєчасно надала всі необхідні пояснення щодо термінів і стану робіт. Підтримується постійний контакт із Єврокомісією, партнерами та представниками ЄС щодо технічного стану об’єкта."Можу нагадати, що допуск або недопуск на стратегічні об’єкти в умовах воєнного стану — це питання до СБУ", — наголосив Георгій Тихий.Учора в медіа з’явилася інформація, що 18 березня незалежні експерти з країн Європи відвідають нафтопровід "Дружба" й оглянуть пошкоджену Росією ділянку нафтопроводу. Серед них начебто не мало бути представників Угорщини та Словаччини, а логістику нібито погодилося забезпечити представництво ЄС в Україні.Представники Єврокомісії зазначили, що експерти відвідають "Дружбу" перед зустріччю європейських лідерів 19 березня щодо розблокування позики для України.Як відомо, конфлікт між Україною й Угорщиною загострився після ультиматуму прем'єр-міністра Віктора Орбана, який заблокував фінансування ЄС на 90 мільярдів євро, вимагаючи відновлення транзиту російської нафти через "Дружбу". У відповідь Єврокомісія заявила про готовність допомогти з ремонтом пошкодженої ділянки трубопроводу.Нагадаємо, вчора президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україна офіційно погодилася на пропозицію Брюсселя щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні нафтопроводу "Дружба", який зазнав пошкоджень внаслідок ударів Російської Федерації. Європейські фахівці готові узятися до робіт негайно, щоби стабілізувати енергетичну ситуацію в регіоні..

У середу, 18 березня, делегація інженерів із Європейського Союзу перевірить стан нафтопроводу "Дружба", який був пошкоджений внаслідок російських ударів.Про це повідомляє "Радіо Свобода". За даними журналістів, європейські фахівці вже перебувають в столиці України."Представництво ЄС у Києві займається логістикою, щоб уже завтра, 18 березня, перевірити стан трубопроводу", — йдеться у повідомленні.У виданні додали, що чиновники ЄС неофіційно повідомили журналістам, що фахівці, які оглядатимуть "Дружбу", не представлятимуть Угорщину або Словаччину. У такий спосіб вдасться уникнути упередженого ставлення до оцінки ЄС.Крім того, дипломати в ЄС повідомляли "Радіо Свобода", що розблокування кредиту на 90 мільярдів євро для України, який блокує Угорщина, залежатиме від відновлення роботи "Дружби", або хоча б допуску європейських експертів для оцінки його стану.ОновленоУ коментарі журналістам пресслужба Офісу президента заявила, що нічого не знає про заплановані перевірки. Зокрема, представники ЗМІ поцікавилися, чи може ОП підтвердити інформацію "Радіо Свободи", яку виданню надали джерела в ЄС."Дивні джерела, ми такого не чули", — відповіли в ОП.Нагадаємо, 17 березня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україна офіційно погодилася на пропозицію Брюсселя щодо фінансової та технічної допомоги у відновленні нафтопроводу "Дружба", який зазнав пошкоджень внаслідок ударів Російської Федерації. Європейські фахівці готові узятися до робіт негайно, щоб стабілізувати енергетичну ситуацію в регіоні.Раніше стало відомо, що один із представників угорської комісії, яка мала проінспектувати технічний стан нафтопроводу "Дружба", в останній момент скасував свою поїздку до Києва. Причиною такого рішення став острах отримати повістку та бути призваним до лав ЗСУ під час перетину кордону.Своєю чергою, 16 березня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Україна нібито зірвала тристоронню зустріч зі Словаччиною в Брюсселі..

У понеділок, 16 березня, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Україна нібито зірвала тристоронню зустріч зі Словаччиною в Брюсселі.Таку заяву він опублікував на своїй Facebook-сторінці."Спочатку планувалося, що сьогодні відбудеться тристороння зустріч за участю словацького та українського міністрів енергетики, проте українська сторона зрештою не погодилася на це навіть тут, у Брюсселі", — написав глава угорського МЗС.Так, на думку Сійярто, Київ та Брюссель нібито відхиляють усі можливі запити про зустріч, а також не дозволяють поїздку інспекторів ЄС до пошкодженої Росією ділянки нафтопроводу "Дружба"."Як би вони не намагалися, ми захистимо себе: у нас є запас на 86 днів, тому що ми добре управляємо ресурсами і тримаємо ціни на бензин під контролем. Але нехай кожен запам'ятає, що саме так українці поводяться з нами", — написав угорський міністр.Реакція УкраїниЗа даними "Європейської правди", речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий у коментарі журналістам заявив, що таких перемовин навіть не планувалося."Неможливо відмовитися від того, що не планувалося. І тим більше від того, що намагаються навʼязати в останню мить як "фактичну домовленість", — відповів Тихий.Ба більше, речник зауважив, що це вже стало "типовим угорським почерком", коли Угорщина щось "фантазує", а потім звинувачує Україну."Можу лише нагадати в цьому контексті, що в суботу в "Нафтогазі" відбувся детальний брифінг для дипкорпусу, де серед представників 31 країни був і посол Угорщини. Повну інформацію щодо стану "Дружби" було вкотре доведено до всіх партнерів, зокрема й угорців", — додав речник МЗС.Нагадаємо, раніше стало відомо, що один із представників угорської комісії, яка мала проінспектувати технічний стан нафтопроводу "Дружба", в останній момент скасував свою поїздку до Києва. Причиною такого рішення став острах отримати повістку та бути призваним до лав ЗСУ під час перетину кордону..

У розпорядженні Тегерана є ракети з дальністю польоту близько двох тисяч кілометрів, однак скільки їх та чи справді вони здатні нести бойовий заряд на таку відстань — невідомо. Проте у погрозах іранців можуть бути інші мотиви, а не ракетний удар."Дії України щодо допомоги Ізраїлю за допомогою безпілотників перетворюють всю територію України на законну та легальну ціль для Ісламської Республіки, згідно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй", — таку заяву зробив голова комісії з національної безпеки та зовнішньої політики парламенту Ірану Ебрагім Азізі.У відповідь на погрози президент Володимир Зеленський нагадав, що іранська влада давно є союзницею Росії у війні проти нашої країни."Ми знаємо, як запускалися перші "шахеди". Російських операторів не було, були оператори країни, звідки приїхали "шахеди", тому що потрібно було навчати росіян. Вони їх навчали в реальній війні", — зазначив Зеленський.В українському МЗС погрози з Тегерана порівняли з тим, коли б серійний убивця виправдовував свої злочини, посилаючись на кримінальний кодекс."Іранський режим роками підтримує вбивства українців, безпосередньо надаючи державі-агресору дрони та технології для агресії проти України. У цьому контексті абсурдно, коли якісь представники цього режиму погрожують Україні та ще й посилаються на право на самооборону, закріплене у статті 51 Статуту ООН", — заявив речник МЗС Георгій Тихий.Схожою була реакція і більшості українців, — лякати нас ракетними ударами марна справа після того, що ми пережили і переживаємо у війні, де іранці — союзники нашого ворога. Те, що військове союзництво Тегерана з Москвою триває і нині, підтвердив глава МЗС Ірану Аббас Арагчі. Але вже не проти України, а проти США та Ізраїлю.Чи становлять небезпеку для України іранські ракети і дрони?Найбільш далекобійними іранськими ракетами є "Хорремшехр", "Саджил", "Шахаб" із її версією "Гадр", а також "Емад". Останню, четверту, версію "Хорремшехр" представили 25 травня 2023 року. За заявленими характеристиками вона може долати відстань дві тисячі кілометрів та нести боєзаряд вагою 1500 кілограмів. У Тегерані заявляли про її успішне випробування з акцентом на тому, що ракета здатна вдарити по Ізраїлю та американських військових базах на Близькому Сході.На початку лютого цього року інформаційна агенція "Фарс", близька до "Корпусу вартових ісламської революції" (КВІР), повідомила про розгортання ракет Khorramshahr на одному зі своїх підземних військових об’єктів. Де саме розташований цей об’єкт, не повідомлялося. Дуже ймовірно, що він уже знищений. Ще більшу дальність за заявленими характеристиками має "Саджил". Інші — менш як дві тисячі кілометрів, проте відстань між східними територіями Ірану та Україною, на жаль, достатня для удару ракетами цього типу. Не лише по Україні, а й по країнах НАТО у центральній Європі. Втім, між заявленою і реальною дальністю — велика різниця. Іран не міг випробувати це убивче залізяччя на повну дистанцію, але завдяки своїй пропаганді намагався переконати в правдивості заявки.Окрім балістичних ракет, у розпорядженні іранських ісламістів є дрони-камікадзе і не лише знайомі нам "шахеди". Заявлена відстань дві тисячі кілометрів також у БпЛА "Араш" і "Моджахер". Проте в разі запуску з території Ірану з високою долею ймовірності їх зіб’ють на шляху, оскільки вони пролітатимуть через кілька країн, які застосують систему ППО. Тому про небезпеку цих дронів для нас можна говорити лише теоретично.Тим більше, що Іран активно використовує безпілотники для ударів по американцях, Ізраїлю і сусідніх країнах Близького Сходу, і навряд чи ця терористична держава має у своєму розпорядженні необмежену кількість дронів-камікадзе.Не ракети, а невизначеність. Для чого Іран лякає ударами по Україні та ЄвропіОскільки ракетні або дронові удари Ірану по Україні можливі лише теоретично, погрози Азізі могли мати іншу мету. Насамперед, гібридну пропагандистську, розраховану на європейців. Ті неоднозначно відгукнулися на військову операцію американців та ізраїльтян проти Ірану, давши зрозуміти, що це — не їхня війна.Фактично лише Румунія без зайвих застережень погодилася на запит США щодо використання своїх авіабаз для підтримки операції в Ірані. Зокрема, йдеться про авіабазу "Міхай Когелнічану", розміщену неподалік узбережжя Чорного моря приблизно за 300 кілометрів від Одеси. Речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї пригрозив відповіддю європейським країнам, якщо ті приєднаються до бойових дій, через це багато країн ЄС зайняли вичікувальну позицію, остерігаючись бути втягнутими у війну. Лякати ударами — тактика Тегерана задля сіяння страху у суспільстві і в такий спосіб тиску на політичні еліти Європи.У випадку, якщо умовний "Хорремшехр" ударить по Румунії, країни НАТО мають активувати п'яту статтю статуту Альянсу про колективний захист і долучитися до військової операції на боці США. Але це стане серйозним випробуванням для європейських політиків, адже політику Трампа щодо Європи протягом року його президентства важко назвати дружньою. А військова операція проти Ірану спричинила зростання ціни на нафту та купу пов’язаних із цим економічних проблем. Тож у Тегерані можуть припускати, що НАТО розколеться у питанні приєднання до війни в Ірані.Але до чого тут Україна? Страх навіть перед теоретичним ракетним ударом змушує європейців посилювати власну систему ППО, а отже, зменшуватиме їхнє бажання ділитися засобами протиповітряної оборони з українцями. Простіше кажучи, чим глибші розколи між партнерами, тим більшу вигоду для себе бачать Тегеран і Москва. Проте все очевиднішою стає ще одна мета іранських діячів — розширити конфлікт та затягнути. Іранці продовжують атакувати сусідів, зокрема, під удар потрапив міжнародний аеропорт Кувейту. Подібна тактика спрямована на загальну дестабілізацію у світі, страх перед довготривалою війною ще більше накручує ціни на нафту.Попри бравурні заяви Трампа про перемогу, події розвиваються за сценарієм невизначеності. Як приклад: у відповідь на заяву глави Білого дому про бажання Ірану укласти угоду, глава іранського МЗС Арагчі зазначив, що його країна "ніколи не просила про припинення вогню і навіть ніколи не просила про переговори". Хто каже правду — Трамп чи Арагчі? Оце і є елемент невизначеності.Пиха Трампа проти реалій війни в ІраніЯк відомо, Україна відправила своїх фахівців до кількох держав Близького Сходу для допомоги із захисту від іранських дронів. За словами Зеленського, Київ отримав 11 запитів від країн Перської затоки, з Європи та від США щодо підтримки у протидії "шахедам". Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук підтвердив запит і від ізраїльської влади. Азізі погрожував помстою саме за допомогу Ізраїлю, замовчуючи про інші країни, зацікавлені в українських дронах-перехоплювачах, здатних зламати плани Ірану на тривалу дестабілізацію світу.З тією швидкістю, з якою американці та їхні партнери на Близькому Сході використовують дороговартісні системи ППО проти дронів-камікадзе, у короткій перспективі вони можуть зіткнутися з дефіцитом. На це і розраховують в Ірані, щоб посилити удари, коли у супротивника будуть обмежені ресурси. І тут українська дронова ініціатива виявилася на часі.Проте є ще один важливий момент. Нині багато пишуть і говорять, що через наявність в України технологій, які довели ефективність у бойових умовах, перед нашою державою відкрилося вікно можливостей стати експортером безпеки для багатьох країн. У цьому процесі не стільки небезпечні погрози з Тегерана, скільки пиха Трампа, який вважає Близький Схід сферою виключно американських інтересів і не хоче, щоб там була ще чиясь зброя. Тому існує ризик, що американці штучно обмежуватимуть українську ініціативу. Тут можна згадати реакцію Трампа на наміри Великої Британії направити два авіаносці на Близький Схід."Нам вони більше не потрібні. Нам не потрібні люди, які приєднуються до воєн після того, як ми вже перемогли", — написав американський президент у своїй соцмережі Truth Social.За змістом нагадує іншу його заяву про "непотрібність допомоги" України у протидії іранським дронам. Залишається сподіватися, що американському президенту радники пояснять, що такі його заяви радо сприймають у Тегерані та Москві….

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що потенційний вихід країни з Європейського Союзу нині є "реальною загрозою". Він звинуватив політичних опонентів у тому, що вони штовхають державу до так званого "Polexit".Таку заяву він оприлюднив у соцмережі X. Зокрема, польський прем’єр назвав можливий вихід Польщі з ЄС "катастрофою" та пообіцяв зробити все, щоб не допустити цього."Polexit"сьогодні — це реальна загроза! Цього прагнуть як конфедерації, так і більшість ПіС. Навроцький — їхній покровитель. Ті, хто хоче зруйнувати Союз, — це: Росія, американська MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все, щоб їх зупинити", — наголосив Туск.За даними Politico, заява Туска пролунала після того, як президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який мав дозволити Варшаві отримати доступ до 43,7 мільярда євро оборонних кредитів ЄС із низькими відсотками. Наразі уряд не має достатньої кількості голосів у парламенті, щоб подолати це вето, що створює невизначеність щодо фінансування запланованих військових витрат.За словами Туска, рішення президента може послабити позиції Польщі всередині Євросоюзу. Водночас соціологічні опитування свідчать, що підтримка виходу Польщі з ЄС залишається відносно низькою. За різними даними, ідею запуску процесу виходу підтримують приблизно від 10% до 25% громадян, тоді як більшість поляків виступає за збереження членства в Євросоюзі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Польща трансформує систему підтримки українських біженців, переводячи допомогу з екстреного режиму в загальносистемне русло. Нові правила передбачають продовження терміну легального перебування для українців до 2027 року, але водночас впроваджують суворіші умови отримання соціальних виплат та медичних послуг..

Франція висунула ініціативу щодо залучення Європи до мирних переговорів для завершення війни в Україні. Проте Росія різко відреагувала на таку пропозицію.Про це повідомляє Financial Times, передає "РБК-Україна". За даними журналістів, ще у лютому радники президента Франції з національної безпеки Еммануель Бонн та Бертран Бухвальтер відвідали Москву й провели переговори з помічником російського диктатора Юрієм Ушаковим.Під час цих перемовин французькі чиновники й наполягли, що Європа долучилася до мирних перемовин. Проте Ушаков досить грубо відповів на таку ініціативу."Вибачте, насправді ні, ми не хочемо, йдіть ви нах*й", — розповів високопоставлений європейський дипломат про реакцію Ушакова.Водночас "рупор Кремля" Дмитро Пєсков заявив, що "європейці не хочуть допомагати мирному процесу". На його думку, візит представника Франції до РФ, "не приніс жодних позитивних сигналів".Нагадаємо, Володимир Зеленський заявляв під час інтерв'ю редактору німецької версії видання Politico Гордону Репінському, що війна Росії проти України має закінчитися якомога швидше. Але багато що залежить від країни-агресорки. Також потрібна чітка та тверда позиція США, Європи й інших важливих політичних суб’єктів світу.Водночас, за даними Financial Times, американський президент Дональд Трамп втратив інтерес до перемовного процесу України та Росії через війну в Ірані. Тож мирні переговори фактично перебувають на межі провалу..

Фінансування Венеційської бієнале можуть суттєво скоротити. До того ж є ризик призупинення гранту в розмірі двох мільйонів євро, якщо організатори й надалі плануватимуть включення Росії в неї.Про це повідомили журналісти The Guardian, які послалися на заяви керівників Європейської комісії."Будь-яке порушення етичних стандартів фестивалем розглядатиметься як порушення контракту, що призведе до призупинення дії угоди на два мільйони євро", — зазначили в Єврокомісії.Її речник Томас Реньє заявив, що не може передбачити рішення юристів щодо того, чи порушено контракт, але наголосив, що рішення про включення Росії не відповідає європейським цінностям і етичним стандартам."Комісія засуджує рішення Фонду Бієнале дозволити Росії взяти участь у художній виставці Бієнале 2026 року. Адже культура в Європі повинна просувати та захищати демократичні цінності. Вона має сприяти відкритому діалогу, різноманітності та свободі слова. У сучасній Росії ці цінності наразі не дотримуються", — пояснив він журналістам.Як відомо, 4 березня організатори Венеційської бієнале оприлюднили списки учасників, які відкриють національні павільйони. Серед них є й Росія, яка не брала участь із 2022 року.Після цього міністри культури та закордонних справ 22 країн підписали спільний протест проти участі Росії у Венеційській бієнале 2026 року. Лист адресували президенту виставки П'єтранджело Буттафуоко та правлінню інституції, а також передали міністру культури Італії Алессандро Джулі.Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти позицію, продемонстровану попередніми роками..