# Європа

Україна разом із партнерами в Європі реалізує проєкт зі створення власної інтегрованої системи протиповітряної оборони, яку вже називають умовним "європейським Patriot".Про це повідомляє The Telegraph.Йдеться про концепцію, у межах якої Україна має стати ключовим виробником ракет-перехоплювачів, подібних до американських PAC-3. Водночас системи виявлення, радіолокації та наведення планується розробляти та постачати європейськими оборонними компаніями.За словами співрозмовників видання, український оборонно-промисловий комплекс уже проводить випробування відповідних протибалістичних перехоплювачів. У проєкті передбачено створення більш доступної за вартістю та масштабованої альтернативи чинним системам ППО:"Роль України — виробляти протибалістичні перехоплювачі, і ми вже їх тестуємо".Водночас строки реалізації ініціативи поки що не визначені — учасники проєкту продовжують узгоджувати технічні та виробничі деталі.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Німеччина виділить додаткові 300 мільйонів євро на підримку Україну. Кошти будуть надані в межах чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів для Києва..

Президент Володимир Зеленський заявив, що під час потенційних переговорів із країною-агресоркою Росією Європа може бути представлена у різних форматах — зокрема через групу Е3, до якої входять Велика Британія, Німеччина та Франція або через Європейський Союз.Таку заяву український гарант зробив під час пресконференції із лідерами країн Північної Європи та Балтії у Таллінні."Хто представлятиме обличчя Європи? Я думаю, це дуже важливо. Це можуть бути різні формати. Е3, ЄС. Так, ми розуміємо, що Е3 це хороший варіант, але я думаю, що це залежить від Європи", — сказав Зеленський.На думку очільника держави, європейські партнери мають спільно визначити оптимальний формат і запропонувати його Україні."І ми підтримаємо, тому що ми думаємо, що здебільшого 99,9% європейців на нашому боці. Це дуже важливо", — додав він.Окремо Зеленський зауважив, що на майбутніх перемовинах важливо уникнути повторення помилок минулих переговорних форматів, зокрема Мінських домовленостей та Нормандського формату."Тому я думаю, що Е3 краще, ніж інші формати, які були в минулому... І з усією повагою до Сполучених Штатів. Вони можуть бути в будь-якому форматі, тому що в майбутньому нам треба гарантії безпеки від Європи та Сполучених Штатів", — сказав Зеленський.До того ж, як наголосив гарант, Україна не погодиться на формати переговорів без своєї участі."Ні, ми такі перемовини без нас не приймемо, коли війна йде на нашій території, коли здебільшого втрати України. Тому нічого про нас без нас", — підсумував він.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що серія масштабних міжнародних зустрічей на рівні Європейського Союзу, "Великої сімки" та Північноатлантичного альянсу, що заплановані на початок літа, здатна кардинально змінить хід російсько-української війни. Офіційний Київ сподівається на рішучі кроки з боку західних партнеров, які допоможуть посилити дипломатичний тиск на країну-агресорку.

Проєвропейська партія прем’єр-міністра Ніколи Пашиняна "Громадянський договір" здобула більшість у парламенті країни, проте матиме потужну проросійську опозицію. Яке майбутнє чекає на геополітично важливу державу Південного Кавказу?Від зради до перемоги. Як Пашинян зумів дати вірменам надію"Зараз я хочу підтвердити, що Республіка Вірменія повністю визнає територіальну цілісність Азербайджану, і ми очікуємо, що Азербайджан зробить те саме, визнавши всю територію колишньої Вірменської РСР Республікою Вірменія", — заявив Нікол Пашинян 18 квітня 2023 року.Цю його заяву багато вірмен сприйняли як державну зраду, адже Єреван відмовився від будь-яких претензій на територію Нагірного Карабаху, за яку десятиліттями точився вірменсько-азербайджанський конфлікт.Заяві Пашиняна передувала чергова ескалація між Вірменією та Азербайджаном, яка розпочалася 12 травня 2021 року і тривала понад два роки. Вірмени зазнали поразки, а їхні давні союзники у Москві просто умили руки. 28 вересня 2023-го керівництво Нагірного Карабаху оголосило про припинення існування невизнаної республіки, вірменське населення якої змушене було шукати притулку у Вірменії. Рейтинг Пашиняна та його політичної сили полетів донизу і, здавалося, прем’єр-міністр не втримається при владі, але вийшло зовсім навпаки.Протягом 2023-25 років між Єреваном і Баку тривали переговори за посередництва третіх країн, суттєву роль, зокрема, відіграла Туреччина. Підсумком стала мирна угода, текст якої сторони узгодили 13 березня 2025 року, а підписали у Білому домі в присутності Дональда Трампа 8 серпня того ж року. Американці долучилися до врегулювання конфлікту своєрідно, — вони запропонували розбудувати транспортний коридор із Азербайджану через Вірменію в азербайджанський ексклав Нахічевань вздовж вірменсько-іранського кордону.Завдяки коридору Баку отримає зв’язок із Туреччиною, а Вірменія — значні прибутки від експлуатації шляхопроводу. Його назвали пафосно "Маршрут Трампа заради міжнародного миру та добробуту" (TRIPP). Вигода США від цього більш ніж очевидна.По-перше, вони інвестуватимуть у будівництво маршруту, а після його побудови зароблятимуть на інфраструктурі.По-друге, зайшовши до Вірменії, американці фактично отримали контроль на кордоні Ірану з Південним Кавказом.По-третє, Трамп тоді ще мріяв про Нобелівську премію миру, тож від укладання угоди у Білому домі отримало чимало позитивного піару.26 травня цього року до Вірменії приїздив глава американського Держдепу Марко Рубіо, який підписав з вірменською владою Хартію про всеосяжне стратегічне партнерство та рамкову угоду по реалізації "маршруту Трампа". Візит Рубіо до Єревана за два тижні до парламентських виборів можна назвати агітаційним, але суть події значно глибша, — протягом десятиліть Вірменія лишалася такою собі "чорною дірою": з країни, яка нікуди не рухалася, вона стає вкрай цікавою для західного бізнесу, що у перспективі позитивно вплине на добробут населення. Але ці перспективи можливі лише за правильного геополітичного вектора вірменської влади — в разі остаточного вибору на користь Європи.Євросоюз не відстає від США. На початку травня відбувся перший в історії саміт "ЄС — Вірменія"."Вірменія є ключовим стовпом у наших відносинах з Південним Кавказом, а також у з'єднанні Європи через Південний Кавказ з Каспійським морем, Центральною Азією. Це історія наших регіонів, і це також буде майбутнім наших регіонів. І саме тому Європейська комісія зосередиться на тому, як ми можемо будувати в нашому стратегічному партнерстві наше спільне майбутнє в мирі та заради процвітання вірменського народу та Європи", — цитує "Укрінформ" голову Євроради Антоніу Кошту.Паралельно в Єревані також відбувся 8-й саміт Європейської політичної спільноти. Яскравою ілюстрацією цієї події була заява президента Франції Еммануеля Макрона:"Будьмо відвертими: вісім років тому сюди ніхто б не приїхав. Вісім років тому ця країна за столом переговорів розглядалася як де-факто сателіт Росії".Тобто Пашинян, якого багато вірменів кляли за поступки Азербайджану, запропонував громадянам альтернативу нескінченній війні — європейську інтеграцію та широке залучення західних інвестицій в економіку. І це дало результат на виборах, — уперше за багато років явка становила майже 59%. Це ознака того, що у вірмен з’явилася надія на успіх своєї країни.Що показали вірменські вибори та чи може Москва відіграти все назадПрезидент України Володимир Зеленський привітав Пашиняна з перемогою:"Це перемога суверенітету Вірменії, вашої незалежності й права жити так, як ви самі визначите. Бажаємо вам успіху".Для України перемога у Вірменії проєвропейської партії важлива одразу з кількох позицій.По-перше, успіх Пашиняна — черговий ляпас путінській Росії. За час повномасштабного вторгнення в Україну Кремль розгубив величезну частку свого політичного впливу у світі. Путін втратив Сирію після відсторонення від влади диктатора Башара Асада, втратив союзника Ніколаса Мадуро у Венесуелі, двічі поспіль проросійські сили програли вибори у Молдові, спочатку президентські, на яких удруге обралася проєвропейська президентка Майя Санду, а торік ще й парламентські. Список продовжила феєрична поразка Віктора Орбана у квітні цього року на виборах в Угорщині, після чого помітно притих словацький прем’єр Роберт Фіцо.Токсичними відносини з Москвою стали і для президента Азербайджану Ільхама Алієва, який різко відійшов від лояльності до Росії після збиття росіянами літака азербайджанських авіаліній у грудні 2024 року та подальшої брехні, що це зробили не вони. Тренд на "втечу від Кремля" продовжили вірмени. Далі — буде, адже світ побачив, що Москва нездатна утримувати своїх союзників, у неї немає для них нічого, окрім погроз. Путін погрожував вірменам "долею України", відкликав свого посла з Єревана та вдався до економічного тиску. І — програв.По-друге, вірменська делегація в ООН на догоду Росії кілька разів утримувалася або голосувала проти резолюцій на підтримку територіальної цілісності України, через що відносини Києва та Єревана залишалися натягнутими, перемога проєвропейських сил у Вірменії сприятиме зближенню країн. Крім того, протягом війни вистачало повідомлень про те, що Вірменія сприяє Росії в обході санкцій. Це ганебне явище має припинитися.Чи може Москва нашкодити "неслухняним" вірменам? Хоча "Громадянський договір" і матиме більшість, дві партії — "Сильна Вірменія" олігарха Самвела Карапетяна та блок "Вірменія" експрезидента Роберта Кочаряна — отримали чисельну опозицію. Обидві політсили — проросійські, особливо "Сильна Вірменія", для успіху якої Росія навіть організовувала масове повернення вірменських гастарбайтерів задля голосування. Пашинян отримав карт-бланш на витіснення орієнтованих на Москву політичних союзів, а після погроз із Росі таке витіснення стане для нього ще й життєвою необхідністю. Або він їх, або вони його, оговтавшись від поразки та заручившись російськими грошима.Крім того, Євросоюз не повинен збавляти темпи інтеграції Вірменії, що дасть можливість населенню цієї країни пересвідчитися, що воно не помилилося у виборі. На своєму досвіді українці неодноразово бачили, що гальмування євроінтеграції сприяє поверненню російського "привиду", він живиться розчаруванням та зневірою. Не все у Пашиняна виходитиме, можливо, не все відповідатиме демократичним стандартам ЄС, тому важливо, щоби геополітичне стратегічне мислення у такому випадку взяло гору над тактичним. Тоді успішність Вірменії стане зразком для всіх народів Кавказу. Втрата Росією впливу на цей регіон буде не просто ляпасом для неї, а поштовхом для її розвалу..

Голова Угорського органу доброчесності заявив про можливу причетність високопосадовців попередньої влади до схеми розкрадання коштів ЄС на мільярди євро. За його словами, частину державних контрактів системно завищували через обмежене коло підрядників, що могло завдати значних збитків бюджету.Про це повідомляє POLITICO.Розслідування багаторічних зловживаньОчільник Угорського органу доброчесності Ференц Паль Біро заявив, що в країні можуть відкрити кримінальні провадження проти високопосадовців, які працювали в уряді колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана. Йдеться про можливу причетність до схем, пов’язаних із нецільовим використанням коштів Європейського Союзу.За його словами, команда відомства виявила низку випадків, які можуть мати ознаки кримінальних правопорушень. Він наголосив, що частина коштів уже виведена з країни, що ускладнює їх повернення.Окремо Біро зазначив, що не висуває прямих звинувачень проти самого Орбана чи його найближчого оточення, однак не виключає можливості притягнення до відповідальності політиків найвищого рівня.Завищені контракти та мільярдні витратиОрган доброчесності повідомляє, що значну частину державних замовлень отримували три компанії, які фактично контролювали більшість контрактів на постачання товарів і послуг. Вартість цих угод, за даними відомства, могла бути штучно завищена.Біро заявив, що лише за останні чотири роки угорська держава витратила приблизно 10 млрд євро через ці компанії. Потенційний обсяг переплат може сягати 3,5 млрд євро. При цьому назви фірм не розкриваються."Завищена ціна, те, що ми вважаємо ризиком корупції... це буде 3,5 мільярда євро", — заявив він, додавши, що тендери на державні закупівлі були "маніпульовані", а базові товари нараховувалися за кілька разів вищою за ринкову ставку.Політичний контекст і реакція ЄСПитання розслідування виникло на тлі спроб чинного уряду на чолі з Петером Мадяром домогтися розблокування понад 10 млрд євро заморожених коштів ЄС. Раніше частина фінансування була призупинена через зауваження щодо дотримання принципів верховенства права.Після зустрічі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн уряд заявив про можливість розмороження до 16,4 млрд євро, однак для цього Будапешт має надати план реформ і гарантії контролю за витратами.У Європейській комісії наголосили на "нульовій толерантності" до шахрайства з бюджетом ЄС та підкреслили, що саме держави-члени відповідають за запобігання зловживанням і повернення незаконно витрачених коштів.Додаткові заявиФеренц Паль Біро також заявив, що під час попередніх спроб розслідування зазнавав політичного тиску та навіть спроб підкупу. За його словами, нова влада має якнайшвидше розпочати повноцінну перевірку можливих порушень і повернення активів.Він додав, що Угорщина вже має достатньо матеріалів для подальших процесів, а подальший хід справ залежатиме від того, як буде вибудувана співпраця між державними структурами та новими антикорупційними органами.Додамо, нещодавно стало відомо, що до затримання українських інкасаторів "Ощадбанку" поблизу Будапешта міг бути причетний тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан..

У неділю, 7 червня, у Вірменії відбуваються вирішальні загальнонаціональні вибори до парламенту. Новий склад Національних зборів формуватиме майбутній курс країни, який може розвернутися як у напрямку Росії, так і на Захід.Про це повідомило видання News.am. Медійники зауважили, що громадяни Вірменії, які перебувають на території країни, можуть проголосувати до 20:00 за місцевим часом. Водночас голосування за кордоном не проводиться.Центральна виборча комісія Вірменії розпочне публікувати дані про явку виборців із полудня. Інформація оновлюватиметься кожні три години з певною затримкою.Перші результати голосування заплановані близько 23:00 за місцевим часом із невеликих і віддалених виборчих дільниць. Однак, як стверджують експерти, вони не дозволять оцінити загальну картину голосування.Зрозумілішим розподіл сил у новому парламенті може стати після надходження результатів із великих міст, насамперед із Єревана, де проживає близько третини виборців країни. За оцінками місцевих спостерігачів, це приблизно о 02:00-03:00 ночі. Онлайн-підрахунок голосів має завершитися до ранку понеділка.Парламент Вірменії обирають за пропорційною системою — лише за партійними списками. За місця в новому скликанні Національних зборів змагаються 16 партій і два політичні блоки.Прохідний бар'єр для партій — 4%, а для виборчих блоків — 8%. Під час підрахунку результатів враховуватимуть лише дійсні бюлетені, тоді як недійсні голоси не впливатимуть на розподіл відсотків між учасниками виборів.Аналітики стверджують, що ці вибори у Вірменії стануть визначальними для подальшого зовнішньополітичного курсу країни. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян, який перебуває при владі з 2018 року, виступає за поглиблення співпраці з ЄС і США та поступове зменшення залежності від Росії.Партія Пашиняна "Громадянський договір" змагається, зокрема, з блоком "Сильна Вірменія" бізнесмена Самвела Карапетяна та "Вірменським альянсом" колишнього президента Роберта Кочаряна.За прогнозами аналітиків і соціологічних опитувань, керівна партія Пашиняна, який різко посилив прозахідний курс, може отримати до 32% голосів. Сумарний результат чотирьох опозиційних структур може скласти 46,6% голосів. Щоправда, не всі вони дотримують яскраво вираженого проросійського курсу.Опозиція критикує Пашиняна за втрату Нагірного Карабаху, звинувачує владу в тиску на політичних опонентів, а дехто хоче зберегти тісні зв'язки з Росії.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія погрожує тепер іще й іншим країнам поруч, робить це значно відвертіше, ніж раніше. Кожен сусід Росії почув слова про Вірменію, народ якої — єдиний, хто має право й обиратиме майбутнє для своєї країни..

У неділю ввечері, 7 червня, президент України Володимир Зеленський зустрінеться в Лондоні з Еммануелем Макроном, Фрідріхом Мерцом і Кіром Стармером. Це початок нового етапу дипломатії в Європі.Таке припущення зробили аналітики видання DPA."Даунінг-стріт інформує, що в неділю український лідер відвідає Велику Британію разом із президентом Франції та канцлером Німеччини", — йдеться в повідомленні.Аналітики стверджують, що на зустрічі говоритимуть про подальшу підтримку України. До того ж мета лідерів Німеччини, Франції та Великої Британії — активізація зусиль щодо припинення війни Росії проти України."Тема перспективи нових переговорів з Москвою — головна на зустрічі європейських лідерів", — зазначили політичні експерти.За інформацією видання Bloomberg, зустріч попередньо планували на 7 червня, але зауважували, що графік президента України міг ще змінитися. Щоправда, найімовірніше,зустріч таки відбудеться сьогодні.Аналітики додали, що нові переговори стануть частиною нових зусиль у дипломатії, щоби знайти шляхи завершення війни. Активізація розпочалася після того, як Володимир Зеленський написав диктатору Росії Володимиру Путіну відкритого листа, в якому запропонував відновити переговорний процес.За оцінками Лондона, Парижа та Берліна, Москву можна підштовхнути до діалогу на тлі успішних ударів України дронами по території Росії.Нагадаємо, що в п’ятницю Володимир Зеленський назвав "слабкою" відповідь Володимира Путіна на пропозицію зустрітися та припинити війну. Український президент закликав світ посилити тиск на Росію..

У Кремлі заявили, що диктатор Володимирр Путін зустрівся колишнім німецьким канцлером Герхардом Шредером. Вони провели переговори віч-на-віч.Про це розповів радник очільника Кремля Володимира Путіна Юрій Ушаков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурсиЗа його словами, розмова Володимира Путіна та Герхарда Шредера відбулася в Москві у Кремлі. Він назвав її "хорошою"."Розмова була дружньою, вона відбулася у форматі віч-на-віч. Подробиць я, чесно кажучи, не знаю. Вона відбулася в Москві у Кремлі", — сказав медійникам радник Путіна.До речі, 2 червня ЗМІ писали, що Шредер перебував із візитом у російській столиці. 82-річного колишнього лідера Соціал-демократичної партії вважають особистим другом кремлівського диктатора.Зокрема, він упродовж тривалого часу продовжував працювати на російські енергетичні компанії навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Як відомо, Володимир Путін запропонував Герхарда Шредера як перемовника від Європи щодо переговорів про припинення війни. Україна та її союзники виступили категорично проти такої кандидатури.Нагадаємо, що завтра лідери Франції, Великої Британії та Німеччини зустрінуться у Лондоні. На цю зустріч також запрошений президент України Володимир Зеленський..

У неділю, 7 червня, лідери Франції, Великої Британії та Німеччини зустрінуться у Лондоні. На цю зустріч також запрошений президент України Володимир Зеленський.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на власні джерела в Єлисейському палаці.У пресслужбі президента Франції оголосили, що Емманюель Макрон 7 червня вирушає до Лондона на зустріч з британським прем’єр-міністром Кіром Стармером і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Після того вони зустрінуться із Зеленським, якого також запросили до Лондона. Макрон назвав відкритий лист Зеленського Путіну "хорошою ініціативою" та підтримав прямі переговори з Російською Федерацією."Ця зустріч дозволить продовжити нашу тісну координацію щодо спільного порядку денного з продовження підтримки України та посилення тиску на Росію", — зазначили у Єлисейському палаці.Там додали, що Росія зараз опинилась у скрутній економічній і стратегічній ситуації та не має успіхів на фронті."Ця зустріч також дозволить обговорити зусилля задля досягнення справедливого та тривалого миру в Україні та на європейському континенті, зокрема, в тому, що стосується "Коаліції рішучих", — додали в заяві.Прибуття Макрона на Даунінг-стріт заплановане о 18:30 за місцевим часом (20:30 за Києвом), після чого одразу розпочнеться тристороння зустріч європейських лідерів. За годину після того має розпочатися зустріч Стармера, Макрона та Мерца із Зеленським.Нагадаємо, що керівництво Великої Британії закликає партнерів по Північноатлантичному альянсу до максимальної пильності через агресивні плани Кремля. Провідні аналітичні центри й оборонні відомства Заходу прогнозують ймовірне розширення російської збройної експансії..

У п’ятницю, 5 червня, в румунському порту Констанца вибухнув морський дрон. Він справді був українським. Однак опинився на чужій території через засоби радіоелектронної боротьби Росії.Про це повідомила пресслужба Військово-морських сил Збройних сил України на своїй Facebook-сторінці."Під час виконання завдань у Чорноморській операційній зоні один із морських безекіпажних катерів ВМС ЗСУ під впливом засобів РЕБ противника втратив управління й опинився біля берегів Румунії", — йдеться в повідомленні.Військово-морські сили ЗСУ надали всю необхідну інформацію військово-морським силам Румунії."Ми тісно співпрацюємо для запобігання втрат серед цивільного населення", — наголосили українські військові.Раніше в Міністерстві оборони Румунії інформували, що морський безпілотник виявили вранці у п’ятницю поблизу штаб-квартири Румунського агентства з порятунку життя на морі. Дрон самопідірвався близько 10:30."Цей морський дрон належить до тих, що використовуються у війні в Україні", — заявили в румунському оборонному відомстві.Порт Констанци терміново евакуювали після того, як там стався вибух морського безпілотника. Влада ввела в дію "червоний" план реагування. Місцевим мешканцям порадили знайти укриття.Румунські медійники поінформували, що дрон застрягнув у дамбі для захисту від забруднення за декілька сотень метрів від нафтового термінала. За попередньою інформацією, постраждалих внаслідок вибуху немає. Румунські журналісти запевнили, що дрон український і переносив десятки кілограмів вибухівки. Його підрив не був контрольованим.Нагадаємо, що з приводу попереднього інциденту президент Румунії Нікушор Дан заявляв, що багатоповерхівку 29 травня атакував російський аналог іранського "шахеда" — модель "Герань-2". Такими виявилися результати розслідування. Офіційний Бухарест допускає вигнання посла Росії, якщо інциденти триватимуть..

У п’ятницю, 5 червня, в румунському порту Констанца вибухнув морський дрон. У результаті інциденту ніхто не постраждав. За попередньою інформацією, це український дрон.Про факт вибуху повідомило Міністерство оборони Румунії. Там зазначили, що морський безпілотник виявили вранці у п’ятницю поблизу штаб-квартири Румунського агентства з порятунку життя на морі. Дрон самопідірвався близько 10:30. Про походження та тип дрона поки не повідомляється."Цей морський дрон належить до тих, що використовуються у війні в Україні", — заявили в румунському оборонному відомстві.Район, де стався інцидент, ізолювали сили Румунської розвідувальної служби, Берегової охорони та Міністерства оборони. Об'єкт на той час перебував у процесі оцінки й убезпечення.У Міноборони наголосили, що дрон не належить румунській армії та не брав участі в нещодавніх навчаннях, організованих Міністерством національної оборони в Чорному морі.Порт Констанци в Румунії терміново евакуювали після того, як там стався вибух морського безпілотника. Влада ввела в дію "червоний" план реагування. Місцевим мешканцям порадили знайти укриття.Румунські медійники поінформували, що дрон застрягнув у дамбі для захисту від забруднення за декілька сотень метрів від нафтового термінала. За попередньою інформацією, постраждалих внаслідок вибуху немає. Румунські журналісти запевнили, що дрон український і переносив десятки кілограмів вибухівки. Його підрив не був контрольованим. Залишається невідомим, як безпілотник потрапив до румунського порту.Президента Нікушора Дана поінформували про інцидент, коли він перебував на борту літака Spartan, яким він прямує до Чорногорії на саміт ЄС — Західні Балкани."Наразі аналізуються обставини, за яких дрон потрапив до порту, та можливі додаткові ризики, а безпосередньо відповідальні органи повідомлятимуть про хід розслідування", — наголосив він.Президент Румунії додав, що влада "зберігатиме високий рівень пильності" з огляду на безпекову ситуацію."Такі особливо серйозні ситуації є прямими наслідками загарбницької війни, розпочатої Росією проти України. Як держава-член НАТО, що має вихід до Чорного моря, ми продовжуватимемо тісно співпрацювати з нашими союзниками та вживатимемо всіх необхідних заходів для захисту наших громадян та національних інтересів", — підсумував Дан.Нагадаємо, що з приводу попереднього інциденту президент Румунії заявляв, що багатоповерхівку 29 травня атакував російський аналог іранського "шахеда" — модель "Герань-2". Такими виявилися результати розслідування. Офіційний Бухарест допускає вигнання посла Росії, якщо інциденти триватимуть..

Президент України Володимир Зеленський звернувся до очільника Кремля Володимира Путіна із закликом провести пряму зустріч для завершення війни, яка триває вже п'ятий рік. Натомість російський диктатор відкидає посередництво європейських лідерів, посилаючись на домовленості з Дональдом Трампом в Алясці, та погрожує новими ударами балістичними ракетами "Орєшнік".Про це повідомляє Bloomberg.Переговори у глухому куті та ініціатива КиєваДіалог щодо врегулювання конфлікту, який раніше намагалися вибудувати за лідерства США, фактично зупинився через концентрацію адміністрації Дональда Трампа на війні з Іраном. На цьому тлі лідери трьох найбільших економік Європи — Німеччини, Франції та Великої Британії — вирішили скористатися моментом. Зважаючи на колосальні втрати російської армії на фронті, стагнацію на полі бою та зростання тиску на економіку РФ, європейські столиці бачать шанс посадити Москву за стіл переговорів. Відповідні закриті консультації вже ведуться як всередині європейського блоку, так і з українською стороною.Паралельно з цим рішучий крок зробив Київ. Президент України Володимир Зеленський надіслав Володимиру Путіну відкритого листа з пропозицією особистої зустрічі."Я пропоную встановити чітку дату для такої зустрічі", — заявив Зеленський, — "Ми чули, що вам в Алясці обіцяли розв'язання певних питань щодо України та Європи. Але ви самі бачите, що українські та європейські питання не вирішуються в Анкориджі".Український лідер наголосив, що і Європа, і США мають бути невіддільною частиною процесу припинення війни, оскільки це допоможе сформувати нову архітектуру безпеки для нашого регіону.Кремль відкидає Європу та вимагає капітуляціїВолодимир Путін під час зустрічі з представниками іноземних ЗМІ у Санкт-Петербурзі різко розкритикував європейську миротворчу ініціативу. Він заявив, що лідери ЄС не можуть виступати нейтральними посередниками, оскільки безпосередньо допомагають Україні зброєю."Як Європейський Союз або окремі країни ЄС можуть служити посередниками, коли вони безпосередньо допомагають країні, з якою ми перебуваємо у збройному конфлікті? Як вони можуть бути посередниками? Посередництво передбачає нейтралітет", — висловився російський диктатор.Він знову заговорив про компромісну мирну угоду, яку нібито погодив із Дональдом Трампом під час саміту в Анкориджі в серпні минулого року. За словами Путіна, роль європейських держав має зводитися не до надання зброї, а до "переконання київської влади погодитися на обговорювані компроміси".Наразі Москва продовжує наполягати на ультиматумі — повній передачі під контроль РФ Донецької області, включно з територіями, які російська армія так і не змогла захопити за роки боїв. Україна категорично відкидає ці вимоги капітуляції, натомість пропонуючи зупинити бойові дії по наявній лінії фронту.Пошук "довірених осіб" та ракетні погрозиПопри відмову від офіційного європейського посередництва, Володимир Путін зазначив, що Росія прагне знайти тих, хто міг би представляти Європу на майбутніх переговорах, підкресливши, що "це все одно мають бути люди, яким можна довіряти". Як потенційного кандидата він знову згадав колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, якого на Заході жорстко критикують за багаторічні близькі зв'язки з Кремлем."Він не друг Путіна", — спробував виправдати німецького політика глава РФ, — "Він німецький державний діяч — і один із найкращих, на мій погляд, тому що він має власну позицію і мужність її відстоювати".Водночас диктатор не припиняє шантажу та заявив, що війська РФ продовжують просування вглиб України. Після серії масштабних повітряних ударів по Києву та інших регіонах упродовж останніх тижнів, Володимир Путін озвучив пряму погрозу наростити атаки з використанням новітніх гіперзвукових ракетних комплексів "Орєшнік". Він підтвердив, що під час нещодавнього масованого обстрілу ця зброя була застосована вперше з січня."Ми вирахували все до міліметра", — цинічно резюмував Путін, — "Це важливо для нас, щоб у майбутньому приймати рішення про повномасштабне використання "Орєшніків" за призначенням, включно з міською забудовою".Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що відкритий лист Володимира Зеленського до Володимира Путіна надіслано до Кремля ще й дипломатичними каналами. Україна сподівається на офіційну відповідь із Москви.Своєю чергою, речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що вже ознайомився з відкритим листом Володимира Зеленського. Сам же очільник Кермля, за його словами, ще не мав такої можливості..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц міг би очолити перемовний процес Європейського Союзу. Йдеться про намагання припинити російську агресію проти України.Про це заявив прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, якого цитує видання Ceske Noviny. За його словами, саме Мерц здатний координувати переговорний процес на рівні ЄС, спираючись на відповідний мандат європейських інституцій.Раніше канцлер Німеччини надіслав до Брюсселя листа з пропозицією розглянути можливість надання Україні статусу асоційованого члена Європейського союзу. Ця ініціатива викликала дискусію серед лідерів країн ЄС, оскільки вона стала відповіддю на запит Києва про прискорену євроінтеграцію.При цьому, зазначили в чеському виданні, не йдеться про повноцінне членство та право голосу, що, за оцінками низки європейських політиків, включно з прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, не знаходить одностайної підтримки всередині союзу.Мерц зауважив, що Україні можуть надати особливий формат участі з урахуванням поточних умов, що виникнули після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, яке стало найбільшим військовим конфліктом у Європі з часів Другої світової війни.Медійники нагадали, що президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово виступав проти будь-яких проміжних або обмежених форм членства, наполягаючи на повноцінній інтеграції.Водночас, за даними європейських агентств, Мерц вказав у своєму листі, що асоційований статус може стати політичним сигналом, тоді як повноправне членство в найближчій перспективі залишається малореалістичним через позицію частини країн-членів.Аналітики видання наголосили, що зараз у процесі розширення ЄС беруть участь дев'ять країн-кандидатів, включно з Україною, державами Західних Балкан, а також Молдовою, Грузією та Туреччиною, тоді як Косово має статус потенційного кандидата.Водночас темпи переговорів для різних країн істотно відрізняються: частина держав розраховує на вступ найближчими роками, тоді як переговори з Туреччиною, розпочаті ще наприкінці 1980 років, залишаються фактично замороженими.Раніше в кулуарах ЄС називали такий список кандидатів на роль перемовника від Європи:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.До цього пропонували на таку роль колишню канцлеру Німеччини Ангелу Меркель. Росія ж підтримувала кандидатуру Герхарда Шрьодера.Нагадаємо, декілька днів тому керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію..

Україна активно працює, щоби в червні отримати кошти з європейського пакета підтримки обсягом у 90 мільярдів євро. До того ж є прогрес у ще декількох напрямках співпраці з Європою.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми билися за цей пакет, і він затверджений. Процедурно треба, щоб уже зараз, в літній час, кошти запрацювали на Україну — на нашу стійкість, на нашу оборону, на допомогу нашим людям — українцям. І це буде", — наголосив він.За його словами, є прогрес і на напрямку перемовин із Європейським Союзом щодо членства України. Наша держава цілеспрямовано йде в Європу."У нас буде дуже чіткий графік можливостей для руху у перемовинах, тим паче після змін в Угорщині. Термінів ми дотрималися", — акцентував український президент.Він додав, що зараз, уже в червні, Україна дуже розраховує перейти до відкриття кластерів, які підготовлені."Ми зробили цю свою частину роботи. І зараз крок за Європейським Союзом", — зауважив президент України.Він констатував, що фактично щодня українська команда перебуває в комунікації з ЄС. І це дуже важливо для мотивації України та всіх наших людей."Кожна позитивна новина з ЄС підтверджує, що Україна на правильному шляху, і що партнери — з нами, з Україною", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні журналісти видання Bloomberg оприлюднили інформацію, що Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

Україна відкриває нову сторінку у відносинах з Угорщиною. Вона писатиметься на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому.На цьому наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Дякую головуванню Кіпру за його лідерство у просуванні процесу вступу України до Євросоюзу", — зазначив він.Український міністр також висловив подяку всім державам-членам ЄС, Європейській комісії й інституціям Євросоюзу за їхню непохитну підтримку."Я також ціную конструктивну участь Угорщини. Ми відкриваємо новий розділ у відносинах між Україною та Угорщиною", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.Він додав, що цей розділ побудований на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому."Україна рухається вперед", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше сьогодні видання Financial Times інформувало, що офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наголосив, що його країна й Україна досягнули "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досягнув того, чого колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"..

У Сполучених Штатах тривають конфіденційні переговори щодо можливого розширення розміщення американської ядерної зброї в країнах Європи. Ініціатива покликана заспокоїти союзників по НАТО на тлі побоювань щодо скорочення американської військової присутності на континенті.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з перебігом обговорень, передає "Європейська правда".Нові країни можуть долучитися до ядерної програми НАТОЗа інформацією видання, американські посадовці висловили готовність обговорювати можливість розміщення елементів ядерного стримування за межами держав, які вже беруть участь у програмі спільного використання ядерної зброї НАТО. Йдеться насамперед про розширення використання літаків подвійного призначення, здатних у разі потреби застосовувати американську ядерну зброю.За словами співрозмовників FT, такі консультації мають продемонструвати, що ядерні гарантії США для європейських союзників залишаються незмінними, навіть попри заклики Вашингтона до країн НАТО активніше інвестувати у власну оборону.Східний фланг НАТО виявляє найбільший інтересЯк зазначають джерела, найбільшу зацікавленість у можливому розширенні програми виявляють країни, розташовані поблизу кордонів Росії. Серед них називають Польщу та держави Балтії.Обговорення ведуться в рамках НАТО, однак наразі перебувають на ранній стадії й не означають автоматичного ухвалення нових рішень.Попри активні консультації, співрозмовники видання наголошують, що жодної угоди про розширення розміщення американської ядерної зброї найближчим часом не передбачається. Переговори проходять на тлі занепокоєння європейських союзників щодо можливого скорочення американської військової присутності та переорієнтації зовнішньої політики адміністрації президента США Дональда Трампа.Як працює ядерна програма НАТОНаразі в програмі спільного використання ядерної зброї НАТО беруть участь:Бельгія;Німеччина;Італія;Нідерланди;Туреччина;Велика Британія.Американська ядерна зброя, розміщена на території цих держав, залишається під контролем і охороною військових США. Водночас виключне право на її застосування зберігає Вашингтон.Нагадаємо, 1 червня у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..