# Європа

У Європейському Союзі ще тривають обговорення щодо можливості продовження дії тимчасового захисту для українців ще на рік. На теперішній момент остаточного рішення немає.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на речника Єврокомісії Маркуса Ламмерта."Єдине, що я можу сказати, — це те, що обговорення тривають", — констатував він.Представник Єврокомісії уточнив, що "фактично розпочалися обговорення щодо можливості продовження тимчасового захисту з державами-членами в березні на Раді з питань юстиції та внутрішніх справ"."Ми вважаємо, що це необхідне обговорення. Йдеться про підтримку України та біженців з України. На цьому етапі немає рішення", — зауважив Ламмерт.Раніше стало відомо, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік.Введена в дію в березні 2022 року директива про тимчасовий захист надала мільйонам українців доступ до низки прав у ЄС, не перевантажуючи при цьому систему надання притулку.Спочатку її задумували як короткостроковий надзвичайний захід, але дію директиви доводилося неодноразово продовжувати. Зараз вона діє до 4 березня 2027 року.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту..

З початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики України.У відомстві уточнили, що допомогу надали  партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, UNICEF / WASH, PFRU, VOLVO."Очікуємо на надходження ще понад 1 465 генераторів, 419 трансформаторів і 153 одиниці іншого обладнання, зокрема — котлів, блочно-модульних котелень, когенераційних установок", — ідеться в повідомленні.З початку року в регіони відправили 360 вантажів гуманітарної допомоги загальною вагою понад 2,9 тисячі тонн. Зокрема, 2 357 генераторів, 55 трансформаторів і 160 одиниць блочно-модульних котелень, когенераційних установок і котлів.З березня 2022 року за координації Міністерства енергетики в Україну надійшло 2 250 гуманітарних вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою майже 29 тисяч тонн, із них понад 26,4 тисячі тонн вже розподілено між регіонами.Енергетичну гуманітарну допомогу з початку повномасштабного вторгнення надали 38 країн, зокрема: Австрія, Азербайджан, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Північна Македонія, Польща, Республіка Корея, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Японія, ОАЕ, Болгарія, Туреччина.Нагадаємо, наприкінці квітня перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль розповідав, що іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески. Йдеться про суму приблизно в 100 мільйонів євро..

Україна та Європейський Союз і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, якого цитує "Європейська правда". Він зазначив, що Євросоюз і Україна все ще обговорюють умови надання бюджетного траншу з 90 мільярдів євро кредиту ЄС."Нам справді ще потрібно доопрацювати три документи, найбільш готовим є той, що стосується меморандуму про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги Україні. Ми ще не зовсім там, але досягнули значного прогресу", — зазначив Уйварі.Він нагадав, що меморандум про взаєморозуміння, який лежить в основі програми макрофінансової допомоги, ґрунтується на трьох стовпах. "Це необхідність мати узгоджену програму з Міжнародним валютним фондом, яка є в Україні, це економічні реформи, і це — деякі політичні умови", — уточнив речник.Він зауважив, що "переговори з Україною йдуть дуже добре". Сторони рухаються в напрямку взаєморозуміння практично за всіма пунктами."Дайте нам трохи часу, і тоді, сподіваюся, дуже-дуже скоро ми зможемо дати вам остаточне зелене світло на цьому фронті", — сказав Балаж Уйварі.Як відомо, для отримання частини бюджетної підтримки з кредиту на 90 мільярдів євро від ЄС Україна має провести низку реформ, які стосуються верховенства права та боротьби з корупцією.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем..

Просування російської армії на українських територіях є настільки незначним, що розмови про успіхи окупантів викликають лише іронію. Латвійська дипломатка Байба Браже під час виступу на міжнародному форумі розгромила міфи про потужність Москви та назвала головні умови безпеки Європи.Про це міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила час безпекової конференції в Естонії."Темпи равлика" та іронія над пропагандою МосквиПід час свого виступу на міжнародному безпековому заході керівниця зовнішньополітичного відомства Латвії з іронією прокоментувала заяви деяких західних аналітиків, які схильні перебільшувати результати дій армії РФ. Вона наголосила, що реальні територіальні здобутки російських загарбників є абсолютно непереконливими, а розмови про масштабні перемоги Москви не відповідають дійсності.Дипломатка порівняла швидкість руху російського війська із повільними істотами, зазначивши, що навіть таке порівняння є занадто компліментарним для загарбників. За її словами, зараз саме Сили оборони України володіють ініціативою на полі бою, і європейські держави повинні використати цей стратегічний момент для надання максимальних обсягів озброєння.Реальна ситуація на фронтіОчільниця міністерства закордонних справ Латвії детально змалювала реальну картину на фронті:"Сказати, що російська армія просувається темпом равлика, було б образою для равликів. Якби равлик почав рухатися з Авдіївки у лютому 2022 року і рушив на захід, він би вже дістався Чехії, тоді як Росія досі загрузла на Донбасі. Україна захопила ініціативу — ми мусимо скористатися цим моментом і посилити нашу підтримку", — заявила Браже.Чотири стратегічні кроки для безпеки ЄвропиДля того щоб гарантувати довготривалу стабільність та захистити континент від агресивних зазіхань Кремля, латвійська посадовиця запропонувала чотири фундаментальні напрями, які мають стати основою спільної політики європейських лідерів:оборонний сектор. Необхідно продемонструвати кардинальне посилення військового потенціалу та розширити спроможності оборонної промисловості країн Європи:зміцнення Альянсу. Важливим кроком є суттєве розширення та зміцнення військової присутності НАТО на східному фланзі;підтримка Києва. Потрібно забезпечити продовження та збільшення довгострокової фінансової і військово-технічної допомоги Україні;тиск на Кремль. Має відбуватися подальше економічне ослаблення Російської Федерації через запровадження нових санкцій та посилення політичної ізоляції.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, вище військове керівництво країни-агресорки вже майже пів року свідомо дезінформує про реальний стан справ на фронті, малюючи у своїх звітах уявні захоплення українських міст. Російські генерали звітують про контроль над населеними пунктами, де насправді немає жодного їхнього солдата..

У неділю, 17 травня, президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем.Про це Володимир Зеленський поінформував у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі"Дуже дякую за підтримку нашої держави та людей", — наголосив він.Під час розмови детально обговорили перспективи процесу перемовин заради миру для України та всієї Європи. Український президент поінформував про нещодавні контакти з різними лідерами у Європі та з американською стороною."Однаково бачимо, що Європа має бути в перемовинах. Важливо, щоби в неї був сильний голос і присутність у цьому процесі, і варто визначити, хто представлятиме саме Європу", — визнав президент України.Обговорили також євроінтеграцію України та її готовність до відкриття кластерів. Ця тема останнім часом набула особливого значення, щодо неї є чимало дискусій. "Обговорили графік і необхідну комунікацію щодо цього. Вдячний усім, хто нас підтримує. Дякую Антоніу та всім європейським лідерам!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні український президент відзначив, що дуже масштабно Сили оборони, Служба безпеки України, розвідка відпрацювали по Московському регіону. Відбулася хороша хвиля українських дипстрайків.Тож, за його словами, росіянам треба думати про свої нафтопереробні заводи, про нафтові об’єкти, про свої підприємства, а не про те, як зламати життя інших народів — в Україні, чи в Молдові, чи в будь-якій іншій країні-сусідці..

Очільниця дипломатичного відомства Європейського Союзу Кая Каллас прокоментувала відносини з провідними світовими державами. Вона також окреслила ризики внутрішньої єдності в Європі.Про це Кая Каллас заявила під час виступу на конференції Леннарта Мері.Відповідаючи на запитання про взаємодію ЄС зі США, вона зазначила, що США, Китай і Росія мають складне ставлення до Європейського Союзу, оскільки об’єднана Європа виступає як рівнозначний і сильний геополітичний гравець.За її словами, ключова причина такого ставлення полягає в тому, що країнам простіше взаємодіяти з окремими державами, ніж з об’єднаним і сильним блоком."Легко сказати кожній країні: мої відносини з вами чудові, але я не люблю Європейський Союз", — зауважила Каллас.Водночас, наголосивши на ризику того, що окремі держави-члени можуть піддаватися такій логіці та діяти поза спільною позицією Євросоюзу.Вона також акцентувала, що спроби розділити європейські країни є вигідними для зовнішніх гравців, оскільки роз’єднаний Євросоюз є слабшим."Саме розкол працює проти нас", — висловила тверде переконання Кая Каллас.Вона додала, що важливо, аби країни-члени послідовно підтримували спільні рішення Євросоюзу. Каллас наголосила, що сила ЄС полягає в єдності, а будь-які внутрішні розбіжності можуть послабити його позиції на міжнародній арені.Нагадаємо, декілька днів тому висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики заявляла, що після домовленостей про потенційне перемирʼя у війні Росії проти України супутниковий центр Європейського Союзу може здійснювати моніторинг припинення вогню. Він діятиме в межах гарантій безпеки..

До кінця 2029 року в Європі залишатиметься понад половина від нинішньої кількості біженців з України. Таким є ймовірний сценарій за умови досягнення "крихкого миру з поступками" у війні з Росією цього року.Такими виявилися результати дослідження управління Верховного комісара ООН у справах біженців.Один зі сценаріїв дослідження розглянув варіант, за якого Росія зберігає де-факто контроль над тимчасово окупованими територіями, рівень інвестицій на підконтрольних українського уряду територіях залишається на середньому чи високому рівні, а статус тимчасового захисту для українських біженців в ЄС припиняється в березні 2027 року.У такому випадку прогнозується, що 2,9 мільйона українських біженців (56% від їх нинішньої кількості) залишаться в Європі принаймні до 2029 року.Другий сценарій має назву "статус-кво". Він означає продовження російської агресії. Прогнозується, що за таких обставин у Європі на кінець 2029 року перебуватиме 5,16 мільйона біженців з України (99% від їх нинішньої кількості).Третій сценарій передбачає перемогу України з поверненням їй окупованих територій до кінця цього року. В такому разі кількість біженців може скоротитися до 32%. В управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців уточнили, що ці сценарії не є прогностичними, а дослідження продемонструвало те, як поведінка може змінитися у відповідь на різні ймовірні майбутні події, на основі низки даних, зокрема, опитувань.Нагадаємо, що станом на середину квітня цього року кількість нових заяв на притулок у країнах Європи знизилася на 18%, тобто відчувається певний спад міграції. Фахівці пов’язують це як із жорсткішою політикою, так і зі зміною країн походження мігрантів. Таку інформацію оприлюднило видання Welt am Sonntag із посиланням на дані Єврокомісії,.

У ніч на неділю, 17 травня, у Відні завершився фінал "Євробачення 2026" — перемогла Болагрія. Україна ж посіла дев’яте місце й отримала загалом 221 бал.Про це повідомило "Суспільне Культура". Українські глядачі найбільше голосів віддали представникам таких країн:12 балів — Молдова;10 балів — Румунія;8 балів — Хорватія;7 балів — Данія;6 балів — Норвегія;5 балів — Ізраїль;4 бали — Болгарія;3 бали — Сербія;2 бали — Фінляндія;1 бал — Чехія.Професійне журі так розподілило свої голоси:12 балів — Мальта;10 балів — Ізраїль;8 балів — Молдова;7 балів — Чехія;6 балів — Фінляндія;5 балів — Франція;4 бали — Італія;3 бали — Румунія;2 бали — Австралія;1 бал — Велика Британія.Натомість від національних журі Україна отримала 54 бали та посіла 15 місце. 12 балів Україна отримала від однієї країни — Швейцарії, 10 — Азербайджан, 7 — Італія, Велика Британія, Латвія, 6 — Франція, 3 — Португалія, 1 — Польща, РумуніяТелеглядачі оцінили виступ Leléka у 167 балів:12 — Грузія, Чехія, Польща;10 — Португалія, Молдова;8 — Естонія, решта світу;7 — Данія, Албанія, Болгарія, Литва;6 — Франція, Італія;5 — Латвія, Чорногорія, Бельгія, Швеція;4 — Азербайджан, Люксембург, Ізраїль, Фінляндія, Кіпр, Румунія, Австрія;2 — Німеччина, Велика Британія, Норвегія;1 — Хорватія;Загалом Україна від глядачів та журі отримала 221 бал та посіла дев’яте місце у фінальному рейтингу.Нагадаємо, що в австрійському Відні завершився грандіозний фінал пісенного конкурсу "Євробачення 2026", в якому перше місце посіла Болгарія: країну представила DARA з піснею "Bangaranga"..

Європа має відновити діалог із Росією, і для цього наразі є дві ключові причини. Головна з них — сильна позиція України на тлі послаблення РФ.Про це заявив президент Фінляндії Александер Стубб в інтерв'ю виданню LRT."Є дві причини, чому, на мій погляд, наближається час початку такого діалогу в Європі. По-перше, позиція України зараз сильна, а позиція Росії — слабка. Можна сказати, Україна значною мірою виграє цю війну, і Росія мала б бути зацікавлена почати діалог", — сказав Стубб.Ще одна причина, на думку Стубба, так званий "європейський інтерес". Очільник держави наголосив, що, "якщо ти не сидиш за столом, тебе з'їдять на цьому столі"."Тому краще підтримувати якийсь діалог. Хто його буде вести і на яких умовах — поки зарано говорити", — зазначив президент Фінляндії.Стубб запевнив, що Європа демонструє безпрецедентну єдність і готова до майбутніх перемовин. Попри минулі розбіжності, наразі ці внутрішні проблеми подолано, що дозволяє ЄС злагоджено допомагати Україні."Я вважаю, передусім треба добиватися перемир'я. Зараз про це не говорять. Були короткі перемир'я на кілька днів, але, можливо, європейці могли б допомогти американцям у цьому питанні. Зараз США приділяють більше уваги Ірану", — додав Стубб.Нагадаємо, у політичних колах Європейського Союзу колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель розглядають як найбільш відповідну фігуру на роль медіатора у діалозі з Москвою. Попри тривале перебування у відставці, її кандидатура вважається оптимальною через глибокий досвід особистої комунікації як із президентом України Володимиром Зеленським, так і з російським диктатором Володимиром Путіним.Читайте також: Переговори ЄС із Росією: чи справді від них буде користь Україні та Європі.

Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Броєр заявив, що Росія може бути готовою до нападу на країни НАТО вже у 2029 році, однак не виключив, що це може статися й раніше.Про це він сказав у спільному інтерв’ю з начальником штабу оборони Великої Британії Річардом Найтоном для газети Süddeutsche Zeitung.За словами німецького командувача, на можливу підготовку Росії до масштабного конфлікту вказують одразу кілька факторів:активне переозброєння;збільшення чисельності армії;економічні зміни;політична мобілізація всередині РФ."Різні показники, озброєння, збільшення чисельності особового складу, економічні та політичні зміни, вказують на одну дату: 2029 рік. Чи може це статися раніше? Так", — заявив Броєр.Він наголосив, що НАТО має бути готовим до негайного реагування та посилення обороноздатності вже найближчими роками.Позиція Великої БританіїБританський командувач Річард Найтон зазначив, що точну дату передбачити складно, однак загроза з боку Росії продовжує зростати."Росія веде бойові дії в Україні, робить висновки з цього досвіду та розробляє нові технології. А Путін продемонстрував свою готовність нападати на суверенні держави", — наголосив він.За словами Найтона, особливо гостро загрозу відчувають країни, розташовані ближче до російського кордону.Додамо, польське зовнішньополітичне відомство вважає, що російський диктатор Володимир Путін поступово втрачає простір для маневру через провали у ключових військових цілях. Зміна політичного ландшафту в Угорщині та стійкість української оборони змушують агресора сумніватися у можливості вести затяжну війну ще кілька років.Читайте також: "Позерство" Путіна: в ISW проаналізували, з чим пов’язане нове "брязкання" ядерною зброєю Росії.

У середу, 13 травня, Європейський Союз офіційно сповістив Раду Європи про свій намір долучитися до Розширеної часткової угоди про Управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга."Я дякую ЄС, моїм колегам Каї Каллас (віцепрезидент Європейської комісії, — ред.) та Майклу Макграту (європейський комісар з питань юстиції, — ред.) за їхні принципи, силу та лідерство. Необхідно притягнути до повної відповідальності керівництво держави-агресора, а також усіх винних, та притягнути їх до правосуддя", — наголосив Сибіга.Як відомо, вчора Рада ЄС затвердила рішення про запуск Спецтрибуналу. Наступний крок планують зробити в Кишиневі 14-15 травня.У порядку денному засідання йшлося про те, що Рада ухвалює рішення щодо позиції ЄС стосовно розширеної часткової угоди про управлінський комітет Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України.Посли ЄС підтримали це рішення 29 квітня 2026 року. Через день, 30 квітня, Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС долучитися до цієї ініціативи. Тоді повідомляли, що загалом до ініціативи готові долучитися 25 країн ЄС.Нагадаємо, раніше радник Міністерства закордонних справ України Микола Юрлов розповідав, що ЄС може стати співзасновником Спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України. Проте перші вироки можуть з’явитися лише за декілька років..

Увечері 12 травня та в ніч на 13 травня в австрійському Відні відбувся перший півфінал міжнародного пісенного конкурсу "Євробачення-2026". Там 15 учасників виборювали право на участь у фіналі.Про це повідомив офіційний сайт "Євробачення". За результатами голосування глядачів і журі у фінал пройшли такі представники країні:Греція: Akylas — Ferto;Фінляндія: Linda Lampenius x Pete Parkkonen — Liekinheitin;Бельгія: ESSYLA — Dancing on the Ice;Швеція: FELICIA — My System;Молдова: Satoshi — Viva, Moldova!;Ізраїль: Noam Bettan — Michelle;Сербія: LAVINA — Kraj mene;Хорватія: LELEK — Andromeda;Литва: Lion Ceccah — Sólo Quiero Más;Польща: ALICJA — Pray.Виконавці з Португалії: Bandidos do Cante — Rosa, Грузії: Bzikebi — On Replay, Чорногорії: Tamara Živković — Nova Zora, Естонії: Vanilla Ninja — Too Epic To Be True і Сан-Марино: Senhit feat. Boy George — Superstar набрали найменшу кількість голосів і далі не братимуть участі в конкурсі.Ще одна десятка країн-учасників фіналу визначиться у другому півфіналі конкурсу, що відбудеться 14 травня. В ньому виступить українська співачка Leléka з піснею Ridnym під №12.Ювілейний 70-й пісенний конкурс "Євробачення" проходить у Відні після торішньої перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня 2026 року, а півфінальні шоу — на 12 та 14 травня. Шоу відбувається на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle.У конкурсі беруть участь 35 країн, з яких 30 змагаються у півфіналах. До фіналу потраплять 20 переможців півфіналів. Окрім того, у фіналі автоматично змагатимуться представники країн "великої п'ятірки" (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія), за винятком Іспанії, яка вперше за історію конкурсу відмовилася брати участь, а також переможниця попереднього року — Австрія.Нагадаємо, українська співачка Leléka повідомила, що підготовка до участі в міжнародному пісенному конкурсі "Євробачення-2026" обійшлася в суму близько 290 тисяч доларів. Це майже вдвічі більше, ніж прогнозувалося..

Станом на вівторок, 12 травня, невідомо, скільки переговорних кластерів відкриє в червні Європейський Союз щодо вступу України. Дві країни найбільше виступають за те, щоби не відкривати більше, ніж один кластер "Основи".Про це повідомив редактор "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк. За його словами, лідери ЄС зберуться в Брюсселі на великий саміт 18-19 червня, під час якого можуть ухвалити принаймні неофіційне рішення про відкриття переговорних розділів з Україною та Молдовою.Головне питання полягає у тому, скільки кластерів відкриють. Хоча більшість дипломатів, з якими спілкувалося "Радіо Свобода", вважають, що бодай щось відкриють під час кіпрського головування в Раді ЄС, яке закінчується 30 червня, точна кількість залишається невідомою.Тридцять три розділи розділені на шість кластерів. Європейська комісія, Україна та деякі з найбільших прихильників України в ЄС, такі як країни Балтії, вважають, що всі шість кластерів можуть бути відкриті вже в червні, тобто всі 33 розділи.Інші держави налаштовані обережніше. Крім запитань, що досі залишаються щодо позиції Угорщини, більшість країн заявляють, що це процес, який ґрунтується на заслугах, тобто Україні не пропонуватимуть поступок.Джозвяк окремо наголосив, що Франція та Польща найбільше опираються тому, аби відкрити більше, ніж один кластер для України у червні.У Франції існують побоювання, що швидкий рух України може стати негативним фактором у президентській виборчій кампанії наступного року, в якій популісти як правого, так і лівого крила скептично ставляться до розширення Євросоюзу на схід.В інших державах-членах, зокрема, у східній частині ЄС, все ще існує бажання не поспішати, принаймні щодо України, оскільки вона неминуче перетягне на себе значні кошти на сільське господарство та фінансування з фонду згуртування, які зараз спрямовуються до таких країн, як Болгарія, Польща, Румунія та Словаччина.Найпоширенішим прогнозом у Брюсселі є те, що в червні відкриють лише так званий блок фундаментальних питань. Це кластер "Основи", що складається з декількох ключових розділів, таких як, наприклад, основні права, судова система та державне управління. Він завжди відкривається першим і закривається останнім.Можливо, вдасться досягнути компромісу, за яким також можуть відкрити ще два кластери: найімовірніше, ті, що стосуються зовнішніх відносин і внутрішніх ринків. Але все ще вважається, що, крім "Основ", решту поступово відкриватимуть під час ірландського головування у другій половині року та литовського головування на початку 2027 року.Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос спрогнозувала 11 травня, що перший перемовний кластер для України можуть відкрити під час головування Кіпру у ЄС (до 30 червня), а інші п'ять — у липні 2026 року.Нагадаємо, наприкінці квітня Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує вже 2026 року відкрити всі переговорні кластери з Європейським Союзом щодо вступу у блок..

Після домовленостей про потенційне перемирʼя у війні Росії проти України супутниковий центр Європейського Союзу може здійснювати моніторинг припинення вогню. Він діятиме в межах гарантій безпеки.Про це заявила висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після засідання Ради ЄС з питань безпеки у вівторок, 12 травня, її цитує "Європейська правда".Вона зазначила, що ЄС пропонує моніторинг припинення вогню за допомогою супутників як одну з гарантій безпеки Україні після укладення мирної угоди з Росією."Ми просуваємо нашу роботу над безпековими гарантіями ЄС для України, коли буде перемир'я", — заявила Каллас.Вона акцентувала, що для цього варто посилити супутниковий центр Євросоюзу, щоби він повноцінно міг надавати підтримку для моніторингу припинення вогню.Висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики додала, що європейські супутники також можуть "відстежувати тіньовий флот Росії та допомагати запобігати обходження санкцій"."Міністри також обговорили модернізацію двох навчальних центрів для українських військових, і я дякую тим державам-членам, які вже надали фінансування для цього", — підсумувала головна дипломатка Євросоюзу.У лютому Володимир Зеленський розповідав, що під час тристоронніх переговорів у Женеві за участю делегацій України, Росії та США 17-18 лютого сторони розглянули військові та політичні аспекти. Найбільшого прогресу досягнули у питанні моніторингу припинення вогню."З того, що я почув від нашої делегації: військові розуміють, як моніторити припинення вогню та припинення війни, якщо на це буде політична воля. Вони, в принципі, там майже про все домовилися", — наголосив він.За його словами, моніторинг точно буде відбуватися за участі американської сторони. Такий пункт не викликав заперечень ні в української, ні в російської сторони.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків, стримування залишається одним із найважливіших компонентів "майбутньої структури безпеки"..

У вівторок, 12 травня, відбулася зустріч представників України та європейських держав на рівні радників з питань національної безпеки. Поступово просувається тема виробництва антибалістики у Європі.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Ми формуємо антибалістичну коаліцію. Я хочу подякувати європейським нашим партнерам за це", — акцентував він.На його переконання, варто це зробити, і зараз усі зацікавлені сторони ближче до результату, ніж будь-коли."У сьогоднішній зустрічі країн по антибалістиці були представлені 13 країн і офіс генерального секретаря НАТО. Важлива, дуже важлива ініціатива", — констатував український президент.Він додав, що загалом зараз українські позиції на фронті, в далекобійних санкціях і в спільних результатах із партнерами найвищі за роки. На його думку, треба тримати рівень, досягати результатів."І саме це ми і робимо. Кожен виклик, який є при цьому, все, через що ми проходимо, повинно завершуватись одним — тим, що ми всі так чи інакше допомагаємо Україні, робимо сильнішою нашу оборону, робимо вигіднішими наші спільні українські зовнішньополітичні позиції", — наголосив президент України.Він зауважив, що не буває перемог когось одного, і не буває стійкості когось окремо. Треба дійти до головної цілі, це спільна мета, яку Україна та Європа не здають."Ми не здаємо нашу землю, наш суверенітет. Я вдячний усім українцям, усім українкам, хто разом на цьому шляху. Україна має вистояти у війні, захистити свою незалежність, гарантувати безпеку людям. Це обовʼязково буде. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора український президент акцентував, що США залишаються в дипломатичному процесі стосовно війни Росії проти України. Однак зрозуміло, що ситуація навколо Ірану привертає зараз найбільше уваги офіційного Вашингтона та Дональда Трампа..