# Європа

У п'ятницю, 18 вересня, Європейський Союз виділить Україні 3,3 мільярда євро. Цільове спрямування цих коштів — закупівля ракет і дронів. Також Брюссель підготував програму спільних з Києвом оборонних проєктів.Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яку цитує пресслужба Європейської комісії."Новий пакет оборонної допомоги на 3,3 мільярда євро піде на закупівлю ракет, боєприпасів і безпілотників для Сил оборони України", — йдеться в повідомленні.Крім того, Євросоюз використає залишки коштів із програми SAFE для запуску нової програми спільних оборонних проєктів з Україною."Це дозволить нам поєднати бойовий досвід та інновації України з технологічним і промисловим потенціалом Європи", — наголосила фон дер Ляєн.Вона додала, що головна мета нової співпраці — створення європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. В її основу покладуть спільну систему протидії балістичним ракетам Freya.Під час телефонної розмови з президентом Володимиром Зеленським керівниця Єврокомісії також обговорила реформи, які має затвердити Верховна Рада. Вони необхідні для розблокування подальшого фінансування та євроінтеграції України.Фон дер Ляєн висловила солідарність із мешканцями Києва та всіх регіонів України, які потерпають від щоденних російських обстрілів.Вона наголосила, що наступного тижня візьме участь у засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, де виступить із закликом до союзників."Моє послання до друзів України в усьому світі буде простим: Європа посилює свої зусилля. Тепер й інші мають активізувати свою підтримку", — пояснила президентка Єврокомісії.Нагадаємо, сьогодні Володимир Зеленський інформував, що в нього відбулася телефонна розмова з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Український лідер назвав її "дуже продуктивною"..

У четвер, 17 вересня, збірна України з футболу внесла дві зміни до складу команди. Це пов’язано з травмами та відбулося перед стартом у Лізі націй сезону-2026/2027.Про це повідомила Українська асоціація футболу (УАФ)."Артем Довбик і Олександр Андрієвський пропустять найближчий збір команди", — йдеться в повідомленні.У керівному органі українського футболу уточнили, що форвард "Болоньї" Артем Довбик отримав травму в клубі, а півзахисника "Полісся" Олексанлра Андрієвського прооперовано після діагностування апендициту."Замість них до табору збірної довикликані Ігор Краснопір ("Полісся") й Олександр Піхальонок ("Динамо")", — додали в УАФ.Таке рішення ухвалив італійський головний тренер національної збірної України Андреа Мальдера, який учора оголосив список футболістів, які готуватимуться до вересневих і жовтневих відповідальних матчів "синьо-жовтих".Для італійського фахівця матчі Ліги націй — дебютні офіційні на посаді керманича збірної України. Він замінив у цій ролі попереднього наставника "синьо-жовтих" Сергія Реброва.Раніше, ще до Реброва, Андреа Мальдера працював помічником головного тренера Андрія Шевченка, тому він знайомий з особливостями українського футболу та можливостями багатьох гравців, які грають в головній команді країни.Розклад матчів збірної України в Лізі націй сезону-2026/202725 вересня: Угорщина — Україна.28 вересня: Грузія — Україна.2 жовтня: Україна — Північна Ірландія.5 жовтня: Україна — Угорщина.14 листопада: Північна Ірландія — Україна.17 листопада: Україна — Грузія.Нагадаємо, що вчора Андреа Мальдера пояснив відсутність Єгора Ярмолюка з лондонського "Брентфорда" та Михайла Мудрика з "Тоттенгема" в заявці збірної України з футболу на перші матчі Ліги націй..

У четвер, 17 вересня відбулася телефонна розмова Володимира Зеленського з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Український президент назвав її "дуже продуктивною".Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Подякував Урсулі фон дер Ляєн за увагу до України та питань безпеки в її щорічному зверненні до Європарламенту", — зазначив він.На його переконання, ініціатива про використання залишків коштів із програми SAFE для забезпечення нових оборонних проєктів Україною та Євросоюзом дуже вчасна та справді потрібна."Важливо це реалізувати. Звісно, готові співпрацювати й за іншими безпековими пропозиціями, які можуть посилити всю Європу та кожну з наших країн", — акцентував президент України.Під час телефонної розмови вони також обговорили необхідні кроки заради української оборонної стійкості. Дуже детально торкнулися проблеми з фінансуванням української оборони."Готуємо рішення цієї проблеми та домовилися про зустріч в Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. Дякую за підтримку!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше президентка Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Після цього Польща та деякі країни ЄС висловили здивування такою її заявою. У Варшаві до цього оголошували про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти.Нагадаємо, що вчора Верховна Рада в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів..

Для того, щоби тримати європейські країни в постійній напрузі, Росія використовує дронові провокації, останнім часом у них відчувається певна системність. У Литві припустили, що Москва свідомо допускає різні інциденти.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа в інтерв’ю журналістам LRT Televizijos. Він зазначив, що інциденти з дронами в Європі можуть бути частиною ширшої тактики Росії.За його словами, Москва може намагатися тиснути на країни, які активно підтримують Україну, не вступаючи при цьому у відкриту конфронтацію з НАТО.Науседа акцентував, що подібних випадків може ставати більше, і зараз щодо цього є тенденція. Він також звернув увагу на дедалі агресивнішу поведінку Росії."Поведінка Росії стає дедалі агресивнішою. Не бажаючи вступати у пряму конфронтацію з НАТО, Росія намагається атакувати ті країни, які є найвідданішими прихильниками України", — зауважив президент Литви.Він констатував, що не кожен випадок із російськими безпілотниками в Європі обов'язково означає пряму атаку на НАТО. Лідер однієї з країн Балтії припустив, що Росія може свідомо допускати відхилення дронів від запланованого маршруту. У такому разі безпілотники можуть опинятися не лише над територією Литви, а й в інших країнах Балтії або Польщі."Такі інциденти, як, наприклад, нещодавно збитий дрон та інші дрони, не обов'язково є прямою атакою Росії проти НАТО", — заявив Науседа.Президент Литви вважає, що Москва наразі може не прагнути прямого зіткнення з Північноатлантичним альянсом. Водночас Кремль, на його думку, здатен використовувати інші способи тиску."Ймовірно, на цьому етапі росіяни до цього не готові та не бажають цього. Але це може бути свідоме допущення відхилення дрона від курсу та влучання ним не обов'язково на територію Литви, а на територію країн Балтії чи Польщі з метою утримання суспільства в стані напруги", — пояснив литовський лідер.Гітанас Науседа підсумував, що така ситуація, на його думку, вигідна Росії. Тому Кремль схильний повторювати такі дії у вигляді різних провокацій.Нагадаємо, декілька днів тому прессекретар кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Росія виступає категорично проти розміщення ядерної зброї неподалік від її кордонів. За його словами, територія Литви перебуватиме під прицілом ядерної зброї Росії, якщо Вільнюс ухвалить рішення розмістити таку зброю у себе..

Польща та деякі країни Європейського Союзу здивовані рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Про це повідомили польські журналісти з RMF FM. Вони нагадали, що Польща раніше оголосила про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти.Однак після заяви президентки Єврокомісії невідомо, чи кошти, на які розраховувала Варшава в межах другого раунду SAFE та які вона хотіла спрямувати на власні оборонні проєкти, справді залишаться доступними."Такої розмови з Єврокомісією не було. Поки що саме ми, тобто держави-члени, погашаємо кошти за цією позикою, а не Європейська комісія", — зазначив неназваний дипломат ЄС у Брюсселі в розмові з журналістами.При цьому медійники акцентували, що висловлювався він із неприхованим роздратуванням.За словами дипломата, з державами-членами з цього питання не проводилися консультації. А SAFE — це позики, які беруть країни ЄС і які згодом потрібно погасити. Тому частина столиць вважає, що саме держави повинні мати вирішальний голос у питанні використання залишків коштів.Інший співрозмовник RMF FM у Брюсселі розповів, що Єврокомісія хоче спрямувати кошти, що залишилися після SAFE, на спільні проєкти з українськими компаніями, зокрема, на "Фрею", тобто антибалістичну коаліцію.Медійники з’ясували, що на робочих зустрічах Єврокомісії досі лише натякали, що розглядаються зміни щодо використання залишків коштів. Однак країни-члени відповіли тоді, що такі зміни спочатку потрібно узгодити з ними.Здивування поляків іще більші тому, що наразі навіть невідомо, скільки коштів насправді залишиться в цьому фонді. Країни-члени мають час до кінця жовтня, щоби надати Єврокомісії інформацію про реалізацію проєктів. Лише тоді можна підрахувати, скільки коштів фактично залишиться невикористаними.Донедавна неофіційно йшлося про близько 10 мільярдів євро. Італії виділено майже 15 мільярдів євро, але вона досі не підписала угоду на всю зарезервовану для неї суму. Рим розмірковує над впливом цієї позики на бюджетний дефіцит. Також у випадку з Угорщиною, якій виділено близько 16 мільярдів євро, ще немає впевненості, чи встигнуть вони підписати угоду вчасно. Лише після завершення цього етапу можна буде сказати, скільки коштів насправді повернеться до загального фонду."Наразі країни ЄС, які беруть участь у програмі SAFE, лише незначною мірою використали кошти на програми спільно з Україною. Європейська комісія, своєю чергою, хоче знайти кошти для Києва, який скаржиться на бюджетний дефіцит у видатках на оборону", — зробили висновок аналітики RMF FM.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Верховна Рада в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів.Про це свідчить картка законопроєкту №0390, опублікована на сайті українського парламенту. Таке рішення підтримали 312 депутатів.Участь у фонді дозволить українським оборонним компаніям долучатися до спільних з Європейським союзом проєктів — це розроблення нової зброї та інших технологій.Очікується, що це допоможе українському оборонно-промисловому комплексу розвивати інновації, збільшувати виробництво та залучати європейське фінансування для спільних проєктів.Також участь у Європейському оборонному фонді має поглибити співпрацю України та Європейського Союзу в оборонній промисловості.Угоду про участь України в Європейському оборонному фонді підписали ще 13 липня в Києві.Європейський оборонний фонд — це фінансовий інструмент ЄС, створений для підтримки спільних оборонних досліджень, розробок і зміцнення конкурентоспроможності оборонної промисловості країн Євросоюзу.Його основна мета — координація національних інвестицій в оборону, покращення сумісності збройних сил і досягнення стратегічної автономії ЄС. На період 2021-2027 років виділено близько восьми мільярдів євро (з них орієнтовно третина спрямовується на дослідження, а решта — на розроблення зразків озброєння. Фінансування охоплює проєкти у сферах кібербезпеки, морського та повітряного спостереження, наземних бойових систем, космічної розвідки й інноваційних технологій (зокрема, штучного інтелекту).Нагадаємо, що Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня..

Колишній прессекретарці Володимира Зеленського Юлії Мендель не дозволили увійти до будівлі Європейського парламенту. Там вона мала виступити з промовою про мир на заході німецької ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD).Про це Юлія Мендель повідомила у своїх соціальних мережах. За її словами, п ричин такого рішення їй не пояснили."Ми щойно отримали інформацію про те, що, на жаль, вам заборонили вхід... Я намагаюся зрозуміти причину", — сказав один із представників Європарламенту.Мендель пов'язала заборону на вхід зі санкціями, які нещодавно запровадив проти неї Володимир Зеленський. Водночас вона зазначила, що її виступ усе одно відбудеться у форматі відеозв'язку."Для мене дуже дивно, що мені заборонили вхід саме в той день, коли я мала говорити про мир. Я вдячна партії "Альтернатива для Німеччини" за те, що вони все ж організували для мене можливість виступити сьогодні через відеозв'язок. Але, відверто кажучи, це стресова ситуація. Не бачу жодного пояснення цьому", — заявила вона.Колишня прессекретарка додала, що її виступу чекало "багато українців", зауваживши, що вважає рішення про заборону виявом "самоцензури"."Я знаю, що є мільйони українців, які прагнуть миру. Відчуваю підтримку із Західної та Східної України, з Донбасу, з Києва, з кожного куточка країни. Багато людей чекали, що я виголошу цю промову. Дуже прикро, що існує така самоцензура та що європейські парламентарі не хочуть чути тих українців, які прагнуть миру. Це справді образливо", — зауважила Мендель.On the day of my speech, I was barred from entering the European Parliament. I directly attribute this to Zelenskyy’s sanctions. But the speech will go ahead anyway, because I know that I represent a huge segment of society that longs for peace and wants to be heard. pic.twitter.com/FWh7WSaUNI— Iuliia Mendel (@IuliiaMendel) September 16, 2026Як відомо, 13 вересня Володимир Зеленський ввів санкції проти 10 російських і українських осіб, які розповсюджують дезінформацію та російську пропаганду, підтримують агресивну політику Росії проти України. Зокрема — проти Юлії Мендель.Нагадаємо, що в липні цього року президент України заперечив звинувачення у вживанні наркотиків, які поширювали американські блогери та його колишня прессекретарка Юлія Мендель..

У Кремлі розцінять як "оголошення війни" гіпотетичне розміщення європейського військового контингенту на території України. Якщо ж це насправді трапиться, то війна Росії та Європи буде "дуже короткою".Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам.При цьому він знову спробував запевнити, що Росія не готується до воєнного конфлікту із західними країнами. За його словами, яким навряд чи можна вірити, Кремль не зацікавлений у такому збройному конфлікті.Однак Лавров не стримався та публічно пригрозив Європі в притаманному собі й іншим очільникам Кремля стилі."Якщо Європа нападе на Росію, то це буде вже зовсім інша війна. Вона буде дуже короткою", — наголосив очільник російського дипломатичного відомства.Також він повторив тезу російського диктатора Володимира Путіна про те, що розміщення іноземного контингенту в Україні Москва одразу розцінить як оголошення війни.Так само представник Кремля продовжує звинувачувати союзників Києва в тому, що Росія розпочала вторгнення в Україну. Власні злочини він подає як наслідки "експансіоністської політики Заходу"."Урегулювання в Україні передбачає виконання початкових завдань "СВО", — додав Сергій Лавров.На цьому поплічник Путіна не зупинився та звинуватив президента України Володимира Зеленського в нібито знищенні всього російського.Також міністр закордонних справ Росії традиційно збрехав, що Захід намагається безпосередньо втрутитися в голосування росіян на виборах до Держдуми як за кордоном, так і всередині країни.Нагадаємо, що вчора Сергій Лавров виступив із черговою заявою щодо можливого відновлення діалогу з Україною. При цьому в Кремлі відверто дали зрозуміти, що не збираються припиняти бойові дії навіть у разі початку діалогу..

Волейбольна збірна України зазнала першої поразки на груповому етапі чемпіонату Європи. У матчі п'ятого туру "синьо-жовті" поступилися збірній Польщі у трьох сетах — 0:3 (20:25, 13:25, 22:25).Про це повідомило "Суспільне Спорт". Зазначається, що до очного протистояння збірна України підходила у статусі лідера групи B, вигравши усі чотири стартові матчі. Збірна Польщі йшла другою, зігравши на один поєдинок менше.Збірні України та Польщі втретє 2026 року зустрілися на міжнародних турнірах. До цього команди двічі грали в Лізі націй — спершу в основному раунді, а згодом в плейоф. В обидвох випадках збірна України поступалася супернику (2:3) та (1:3) відповідно.Перший сет збірна України розпочала з виграного розіграшу, але одразу після цього Польща здійснила ривок у вісім набраних очок. Завдяки цьому поляки змогли втримати перевагу до завершення партії, здобувши перемогу 25:20.Другий сет вийшов зовсім невдалим для збірної України, від старту партії поляки володіли перевагою, а до закінчення сету їхнє лідерство сягнуло 12 очок — 25:13.Вирішальний третій сет також відійшов до активу збірної Польщі. Збірна України перебувала близько, щоби скоротити відставання за партіями, але наприкінці сету поляки довершили матч перемогою 25:22.Після поразки від збірної Польщі Україна посідає друге місце в турнірній таблиці групи B, маючи в своєму активі 12 очок. Для "синьо-жовтих" це останній поєдинок групового етапу турніру.Долю позиції України за підсумками групового етапу визначить протистояння між Болгарією та Польщею. У випадку перемоги болгар у трьох сетах українці посядуть третє місце в групі. В інших випадках Україна завершить груповий етап на другій сходинці.Нагадаємо, що в понеділок, 14 вересня, волейбольна збірна України здобула четверту поспіль перемогу на Євро-2026. Тоді "синьо-жовті" в трьох сетах обіграли Португалію..

Очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що відповіла би на дзвінок Володимира Путіна або міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Вона готова посприяти тому, щоби така розмова відбулася.Про це Кая Каллас заявила в інтерв'ю виданню Yle. При цьому вона не підтримує переговорів із Росією на російських умовах."Звичайно, я розмовлятиму, якщо з'явиться така можливість", — наголосила Каллас.Європейська посадовиця нагадала, що вже зустрічалася з Лавровим на міжнародних форумах, у тому числі на зустрічах АSEAN і G20, де прямо викладала йому позицію ЄС.За її словами, Москва вміло веде переговори. Вона вважає, що Росія висуває максимальні вимоги, загрожує та чекає на поступки з боку Заходу. У результаті Кремль намагається досягнути того, чого раніше не мав.Очільниця європейської дипломатії скептично поставилася до зусиль спецпредставників президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, які останні півтора роки їздили до Москви та Києва у пошуках шляхів до миру в Україні. Каллас вважає, що в цьому процесі мають брати участь люди, які краще розуміють, як діє Росія.На її думку, якщо мета — швидко закінчити війну, найпростіший спосіб — це змусити жертву відмовитися від того, що вона захищає, тобто від своєї землі та своїх людей. Однак, наголосила вона, це не призведе до справедливого та сталого світу.Каллас також заявила, що Євросоюз зараз не може бути повноцінним посередником між Україною та Росією, оскільки підтримує Київ. При цьому вона зауважила, що в переговорах неминуче обговорюватимуться питання, розв’язання яких залежить від Європи — наприклад, доля заморожених російських активів.За її словами, Євросоюз має чітко дати зрозуміти, що такі питання не може вирішувати лише діалог між Москвою та Вашингтоном."Вимоги Росії максимальні. У відповідь ми також маємо говорити про свої максимальні вимоги, щоби переговорні позиції були збалансовані", — підсумувала Кая Каллас.Нагадаємо, в середині серпня вона розповідала, що Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних і юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину..

Європейські комісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.Про це повідомило "Суспільне" з власних джерел у Верховній Раді. Журналісти зазначили, що раніше таке прохання озвучили президент України Володимир Зеленський і низка урядовців.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Зокрема, 3 вересня Єврокомісія офіційно подала до Ради ЄС документ на затвердження Восьмого траншу кредитної програми Ukraine Facility (приблизно на три мільярди євро).П’ять із 12 умов виконано для другого траншу за Ukraine Support Loan, але депутати не проголосували важливий для ЄС законопроєкт про оподаткування посилок до 150 євро."Це одна з небагатьох умов, виконання якої призведе до наповнення казни, як сказав один із посадовців ЄС. За умови виконання взятих зобов'язань Україні достатньо бюджетного фінансування на поточний рік", — ідеться в повідомленні.Окрім того, в документі згадана й необхідність поваги до національних меншин. У цьому контексті Угорщина наразі не готова розблокувати відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Євросоюзу. Серед причин, які Будапешт називає партнерам у ЄС, — ставлення угорського суспільства до України та питання захисту прав національних меншин.Лист підписали єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс і єврокомісарка з розширення Марта Кос.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Європарламенту.Депутати Європарламенту ще раз наголосили, що вважають Росію головною зовнішньою загрозою для безпеки та демократичної цілісності Європи та державою, яка підтримує тероризм.Це особливо стосується контексту кампаній з дезінформації, які Росія поширює як в Європейському Союзі, так і за його межами."Україна, Молдова, Вірменія, Грузія та країни Західних Балкан є основними об’єктами російських і китайських інформаційних втручань, спрямованих на дискредитацію Євросоюзу", — акцентували європейські парламентарі.Вони додали, що підтримка цих країн у зміцненні їхньої стійкості має вирішальне значення як для авторитету процесу розширення Євросоюзу, так і для власної безпеки ЄС.Парламент ще раз підтвердив, що вважає Росію головною зовнішньою загрозою для безпеки та демократичної цілісності Європи та що Росія є державою, яка підтримує тероризм.У звіті також ідеться про те, що ЄС повинен перейти від "оборонного режиму" до активного стримування, зокрема, шляхом оцінки правових і оперативних механізмів для наступальних заходів проти логістичної та цифрової інфраструктури, яка стоїть за дестабілізаційною діяльністю Москви.Раніше в НАТО заявляли, що кількість російських гібридних атак на країни-члени Північноатлантичного альянсу значно зросла. Минулого року зафіксували понад 200 таких інцидентів.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що санкції проти багатих росіян, винних у порушенні територіальної цілісності України, варто продовжити. Європейські обмеження мають стати ще жорсткішими..

Санкції проти багатих росіян, винних у порушенні територіальної цілісності України, варто продовжити. Європейські обмеження мають стати ще жорсткішими.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Внутрішнє коло Путіна та пособники агресії Росії повинні залишатися в списку санкцій", — наголосив він.Раніше комітет постійних представників держав ЄС у Брюсселі продовжив санкційний режим щодо порушення територіальної цілісності та суверенітету України терміном на сім днів, оскільки Словаччина та Франція наполягають на вилученні зі списку двох російських олігархів: Михайла Фрідмана й Алішера Усманова."Скасування санкцій щодо ключових олігархів, пов’язаних із режимом Росії, таких як Алішер Усманов і Михайло Фрідман, важко зрозуміти — особливо коли Росія посилює свій терор проти нашого народу та цілеспрямовану кампанію з руйнування економіки України", — відреагував на це Сибіга.На його переконання, особисті санкції є ефективним інструментом для поступового стримування тих, хто підтримує воєнну машину Росії. Цих осіб варто назвати та притягнути до відповідальності."Подовження терміну дії індивідуальних санкцій на 12 місяців замість чинних шести місяців надіслало би чіткий сигнал Кремлю, що Європа не залякана безрозсудною ескалацією Росії", — наголосив український міністр.Він додав, що санкції працюють лише тоді, коли вони створюють довгостроковий, стійкий і незворотний тиск, доки Росія продовжує свою агресію."Інакше Європа ризикує грати саме в ту гру, яку Росія хоче, щоби вона вела", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив, що зараз США мають інструмент, щоби позбавляти Росію можливості щоденно фінансувати війну проти України. Це можна зробити завдяки санкціям проти Москви..

Україна візьме участь у 71-му пісенному конкурсі "Євробачення" — організаторам надіслано офіційне підтвердження. Наступного року конкурс відбудеться в Бурґасі (Болгарія).Про це повідомило "Суспільне Культура". Організатори зазначили, що проведення нацвідбору заплановано, навіть попри складну безпекову ситуацію та можливі викликів зимового періоду. Однак його формат змінять."Євробачення" сьогодні — критично важливий інструмент прямої взаємодії зі сотнями мільйонів європейців", — зазначив голова правління "Суспільного Мовлення" Микола Чернотицький.За його словами, для України участь у конкурсі — це насамперед про суб'єктність, захист культурного суверенітету та можливість тримати український контекст у фокусі світової уваги аж до самого фіналу."Водночас формат проведення національного відбору змінимо та розробимо з урахуванням безпекових ризиків і можливих викликів зимового періоду", — додав він.Наступний конкурс "Євробачення" вперше відбудеться в Болгарії, а місцем проведення стане прибережне болгарське місто Бурґас. Півфінали відбудуться 11 та 13 травня, гранд-фінал — 15 травня на новому спортивно-розважальному майданчику "Арена Бурґас".Переможницею "Євробачення-2026" стала Dara з піснею Bangaranga, яка отримала 516 балів. Україна, яку представляла співачка Leléka з піснею Ridnym, посіла дев’яте місце.Цього року Україна продовжила свою традицію проходження у фінал конкурсу, яка триває з моменту першої участі в цьому конкурсі — 2003 року.Нагадаємо, що відтепер учасників пісенного конкурсу "Євробачення" оцінюватимуть по-новому — організатори розглядають зміни до правил голосування. Головна мета нововведень — зменшення зовнішнього впливу на результати..

Безпеку Європи потрібно поставити в центр уваги політичних дій. У зв’язку з цим Україні необхідно ще більше допомагати у протистоянні агресивній Росії.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу на Європейському арктичному саміті в Рованіємі, його цитує німецьке видання Die Zeit.Німецький лідер зазначив, що доля Німеччини тісно пов'язана з долею континенту. А тема безпеки Європи є найважливішою для обговорення.Також Фрідріх Мерц спрогнозував, що на Європу чекають вирішальні тижні та місяці щодо "захисту свободи та миру нашого континенту" від Росії."Я зроблю все можливе, щоби заручитися нашою підтримкою та переконати людей, що допомогати Україні — в наших власних інтересах", — констатував німецький канцлер.Він додав, що Німеччина має залишатися непохитною в підтримці України, доки ця "жахлива війна не закінчиться". На його думку, якщо Росія досягне успіху, це матиме непередбачувані та безпрецедентні наслідки для всіх, зокрема, для Німеччини.Раніше Фрідріх Мерц наголошував, що Німеччина готова покрити зростання оборонних витрат України, а також закликав інших союзників Києва долучитися до цього процесу.Нагадаємо, що минулого тижня німецький канцлер заявив про відсутність у Кремля намірів сідати за стіл переговорів задля встановлення миру. Водночас Берлін підтвердив намір активізувати підтримку України та прискорити процес розширення ЄС..