# Європа

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп відмовився від своєї погрози захопити Гренландію силою, але в Інтернеті війна набирає обертів. У січні господар Білого дому шокував Європу погрозами ввести мита, щоб підтримати своє право на володіння островом, який є автономною територією Данського королівства.Як повідомляє репортерка Politico Еліза Гкріці, хоча інтенсивність цих загроз на цей час зменшилася, данські та європейські чиновники заявляють, що маленький острів залишається вразливим до впливу, який адміністрація США здійснює в онлайн-просторі.Гкріці стверджує, що Гренландія з населенням менш як 60 тисяч осіб, будь-яка дезінформація може швидко поширитися і сильно вплинути на громадську думку — особливо коли неправдива інформація походить не від анонімних російських "тролів", а від найвпливовішого політика західного світу."Гренландія є об'єктом різних кампаній впливу", — заявив міністр юстиції Данії Петер Хуммельгаард, додавши, що одна з цілей таких кампаній — це створення розколу у відносинах між Данією та Гренландією.За словами головного редактора данського фактчекінгового проєкту TjekDet Томаса Хедіна, упродовж останнього року рівень дезінформації в Гренландії зріс. Попри те, що її приплив не супроводжувався жодною структурованою кампанією, зокрема з боку Росії, Хедін навів як приклад дезінформації ідею про те, що США можуть купити Гренландію. Це повідомлення повторював Трамп, однак така можливість є неможливою відповідно до Конституції Данії.Міністерство цифрових технологій Данії повідомило, що той факт, що Гренландія не є частиною ЄС, означає, що закон про соціальні медіа, який зобов'язує платформи враховувати та пом'якшувати загрози дезінформації для громадянського дискурсу, не поширюється на острів."Хоча опитування показують, що жителі Гренландії все ще підтримують інтеграцію з Європою, німецький депутат від партії "Зелені" Сергій Лагодинський заявив, що Євросоюз має готуватися до "нового типу гібридної конфронтації" за острів", — наголосила Гкріці.Сігне Равн-Хойгаард, співзасновниця та генеральна директорка данського аналітичного центру Digital Infrastructure Think Tank зазначила, що з населенням, розміром з муніципалітет Брюсселя, новини швидко поширюються в Гренландії, і є лише кілька ЗМІ, які можуть спростувати інформацію. Більшість людей покладаються на Facebook. Лише за кілька репостів фейкова новина може поширитися серед усього населення."Це зовсім не так, як у Данії. Якщо в місті з населенням 20 тисяч людей п'ять тисяч людей вірять у щось неправдиве, це не становить загрози для демократії Данії. Але в Гренландії, по-перше, це швидко пошириться серед усіх, а по-друге, це великий відсоток населення", — пояснила вона.За словами двох дослідників, організовані кампанії іноземного втручання в Гренландії ще не з'являлися, але дезінформація поширюється. Двоє членів уряду Гренландії, міністр рибного господарства Петер Борг і міністр праці Аккалуак Егеде, закликали громадськість "об'єднатися" в соціальних мережах перед загрозами з боку США.Законодавці ЄС також забили на сполох. Депутат від партії "Зелених" Олександра Гізе заявила, що варто очікувати операцій з впливу з використанням найсучасніших пропагандистських кампаній, а також кампаній ненависті та переслідувань проти політичних діячів у Гренландії та Данії.Лагодинський також додав, що ЄС повинен створити спеціальну групу експертів, яка буде зосереджена виключно на Гренландії. Брюссель, на його думку, також повинен збільшити підтримку мереж з перевірки фактів та організацій громадянського суспільства, аналогічно до підтримки, що надається таким країнам, як Молдова та Україна.Нагадаємо, у січні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..

Кремлівський диктатор Володимир Путін не боїться європейців. У разі падіння України війна неминуче перекинеться на країни Європейського Союзу. Не всі політики усвідомлюють рівень небезпеки.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу France 2."Путін не боїться європейців. Вони наші партнери, вони нам дуже допомогли, але він їх не боїться. Чому? Тому що європейці живуть у чудовому, безпечному світі, який вони самі збудували. В Європі життя класне, приємне. Європейці наче не можуть повірити, що війна може статися в їхній власній країні", — пояснив він.При цьому український президент констатував, що цілком зрозуміло: якщо Україна не зупинить Путіна, він вдереться в Європу."Країни-сусіди України розуміють, що стануть першими жертвами, що Росія піде далі. Російські дрони можуть працювати на великій відстані, дальність їхніх ракет необмежена. Вони вдарять скрізь", — запевнив він.За його словами, "чиста демократія", в якій звикла жити Європа, не здатна перемогти Путіна. Річ у тому, що той не дотримується жодних правил війни.Президент також розкритикував позицію деяких європейських країн, які вважають війну в Україні "чужою проблемою". Він наголосив: коли лідери відмовляються збільшувати витрати на зброю через зростання цін на електроенергію чи внутрішні проблеми, вони просто "не хочуть усвідомлювати всіх ризиків", які існують зараз.Президент України акцентував, що країни, які розуміють загрозу, допомагають Україні, тоді як інші просто намагаються відгородитися від реальності.За його словами, Путін боїться лише президента США Дональда Трампа, оскільки він має реальні важелі тиску через економіку та зброю."Путін боїться тільки Трампа. Це реальність. Президент Трамп знає, що він має засоби тиску через економіку, санкції, зброю. Зброю, яку він може передати нам, якщо не хоче безпосередньо залучати американську армію. Через нашу армію він може підтримувати цей тиск на Путіна, все це можливо", — зауважив Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також розповів, що від початку повномасштабної російської агресії на полі бою загинуло 55 тисяч українських військовослужбовців, серед яких як професійні кадровики, так і мобілізовані громадяни. Водночас значна кількість людей залишається у списку зниклих безвісти, що ускладнює встановлення остаточної кількості жертв..

Перші постачання скрапленого природного газу зі Сполучених Штатів Америки розпочнуться в березні 2026 року. Вони відбуватимуться транзитом через Балкани, Румунію та Молдову.Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на заяву об’єднаної грецької компанії Atlantic — See LNG Trade S.A.Там заявили про першу угоду, що передбачає постачання американського скрапленого природного газу в Україну з березня 2026 року. "Газ прибуватиме до грецького термінала Ревітусса. Його постачання українському "Нафтогазу" відбуватиметься через трубопровід, що проходить через Грецію, Болгарію, Румунію та Молдову", — йдеться в повідомленні. Як відомо, "Нафтогаз" і компанія Atlantic-See підписали відповідну угоду в листопаді 2025 року. У посольстві США в Україні схвально відреагували на таку новину."Це взаємовигідна співпраця для України й Америки, що проголошує новий маршрут для заміщення російського газу в Європі та демонструє, як американський бізнес підтримує енергетичну безпеку України", — зазначили в посольстві. Сама Греція минулого року погодилася з 2030 року імпортувати 700 мільйонів кубометрів на рік американського скрапленого природного газу.Раніше Єврокомісія робила висновок, що рішення ЄС щодо заміни російських енергоносіїв американськими, зокрема, шляхом збільшення придбання скрапленого газу зі США, не призведе до залежності ЄС від Америки.Нагадаємо, 26 січня стало відомо, що країни ЄС остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу. Заборона законодавчо розпочне діяти до кінця 2027 року..

Міжнародна спільнота зібрала 500 тисяч доларів для проєкту "Сталеві союзники". Завдяки цьому українські військові найближчим часом отримають декілька десятків наземних роботизованих платформ.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він акцентував, що проєкт "Сталеві союзники" ініціювало Міністерство закордонних справ України та UNITED24."Завдяки підтримці партнерів і друзів України в усьому світі ми зібрали 500 000 доларів для "Сталевих союзників" — спільного збору коштів від нашого міністерства та UNITED24", — зазначив Сибіга.Він наголосив, що ці роботизовані платформи виконують найнебезпечніші завдання на полі бою, захищаючи українських воїнів."Це — евакуація поранених, доставлення боєприпасів і вантажів, ведення розвідки та розмінування — не наражаючи солдатів на небезпеку", — пояснив український міністр.За його словами, за зібрані кошти вже найближчими тижнями українські військові на передовій отримають декілька десятків наземних роботизованих платформ.Міністр закордонних справ України висловив подяку всім, хто долучився до ініціативи, наголосивши на її важливості для підтримки України та порятунку життів на передовій.Нагадаємо, що 29 січня Андрій Сибіга взяв онлайн-участь у засіданні Ради ЄС у закордонних справах. Він поінформував європейських колег про ситуацію на лінії фронту та в Україні загалом, найнагальніші та стратегічні потреби, просування мирних зусиль..

Повітряні атаки Росії тривають, попри оголошення так званого "тижневого перемир’я". Під нічними ударами безпілотників загинули цивільні та постраждала критична інфраструктура України.Про це заявила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Вона наголосила, що жодного перемир’я не існує, а Росія не дотримується домовленостей.За її словами, зокрема, впродовж минулої ночі Росія атакувала Україну 90 ударними безпілотниками. У Дніпрі дрони влучили в приватний будинок, загинули двоє людей. У Конотопі на Сумщині постраждала залізнична інфраструктура, вибухи чути ще в низці міст."Це так виглядає перемир’я? Вибухи, загиблі цивільні, зруйновані енергетичні об’єкти та транспортна інфраструктура. Сьогоднішня атака — ще один доказ, що Росія не поважає домовленості", — зазначила Матернова.Вона додала, що в Україні зараз великий холод, а чимало багатоповерхівок у Києві досі залишаються без опалення після попередніх ударів по енергетиці. Більшість українців живуть з багатогодинними відключеннями світла."Демократичний світ не може відвертати очі від цього", — наголосила посол ЄС в Україні.Нагадаємо, сьогодні війська країни-агресорки завдали удару по пологовому будинку в Запоріжжі. Внаслідок цього багато людей постраждали. Серед потерпілих — двоє жінок, які були на огляді під час ворожого удару.Інший рашистський обстріл Запоріжжя спричинив поранення трьох людей. Серед них — чотирирічний хлопчик.До того ж кількість загиблих через ворожу атаку на автобус із шахтарями у Дніпропетровській області, яку здійснили рашистські дрони, зросла до 15 людей. Відомо також про сімох поранених..

Минулого року Україна наростила імпорт помідорів на 32,5%, до 104,82 тисячі тонн, а огірків — на 46,3%, до 70,82 тисячі тонн. Такі цифри зафіксовано порівняно з попереднім 2024 роком.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit, які послалися на статистику, оприлюднену Державною митною службою України.Вони уточнили, що в грошовому вимірі імпорт помідорів торік збільшився на 31,6%, до 140,84 мільйона доларів, а огірків — на 38,8%, до 89,14 мільйона доларів.Основний імпорт помідорів 2025 року здійснювався з Туреччини (82,3% усіх постачань у грошовому вимірі), Польщі (7,3%) та Нідерландів (1,9%).Водночас до трійки найбільших постачальників огірків в Україну увійшли Туреччина (83,5%), Румунія (7,6%) та Польща (4,6%).Рік тому основними постачальниками томатів в Україну були Туреччина (77,3%), Польща (10,9%) і Нідерланди (4,3%), огірків — Туреччина (73,6%), Польща (11,8%) та Румунія (4,9%)."Таким чином за підсумками 2025 року Туреччина суттєво зміцнила свої лідерські позиції в обидвох сегментах", — констатували аналітики.Експорт помідорів 2025 року становив 553 тонни, що на 31,2% менше ніж 2024 року. Торік їх купували Молдова (61,5%), Польща (34,1%) та Румунія (1,1%), а позаторік головним покупцем теж була Молдова (86%).Постачання українських огірків 2025 року на зовнішні ринки зросли на 19,7%, до 3,76 тисячі тонн. Найактивніше їх купували Польща (54,5%), Естонія (36,4%) і Молдова (7,5%). Рік тому ця трійка лідерів була такою самою, проте з іншим розподілом часток: на Естонію припадало 50,6% обсягів, на Польщу — 32,6%, на Молдову — 9,3%.Раніше повідомлялося, що Україна в липні 2025 року запровадила антидемпінгові мита на імпорт свіжих огірків і помідорів з Туреччини у розмірі 20,1% і 26,9% відповідно терміном на п’ять років."Ці заходи застосували для захисту українських виробників від демпінгового імпорту, який завдав шкоди вітчизняним тепличним господарствам", — пояснювали фахівці.Нагадаємо, вчора стало відомо, що цього тижня в Україні розпочали зростати ціни на огірки. Причина — стабільно високий попит і суттєве скорочення пропозиції..

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Рим підтримує прискорений вступ України до Європейського Союзу. Однак у них у пріоритеті все одно перебувають інші країни.Про це Антоніо Таяні розповів в інтерв'ю італійському виданню Corriere Della Sera. За його словами, першими вступити до Європейського Союзу мають Балканські країни."Ми підтримуємо вступ України, але Балкани для нас на першому місці. Ми взяли на себе зобов'язання перед ними, і вони є для нас пріоритетом", — заявив міністр закордонних справ Італії.Він анонсував, що 3 березня в Римі відбудеться зустріч "Друзів Балкан", а 1 квітня очікується візит до Сербії. Таяні наголосив, що при цьому Італія продовжить допомагати й Україні."На початку квітня ми відвідаємо Белград разом із міністром Німеччини Вадефулем, щоби висловити свою стурбованість Сербії. Ми підтримаємо Україну, якій необхідно домогтися прогресу", — підсумував він.Раніше Антоніо Таяні прокоментував критичні зауваження Володимира Зеленського стосовно позиції Євросоюзу. Міністр наголосив, що саме завдяки діям Європи вдалося гарантувати збереження незалежності України.Як відомо, у грудні 2025 року з'явилася інформація, що Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить до Євросоюзу до 1 січня 2027 року. Джерела розповідали, що це обговорювалося на переговорах за участю США та європейських країн.Нагадаємо, 28 січня стало відомо, що Італія надіслала Україні першу партію допомоги для подолання енергетичної кризи. Деяке обладнання на той момент уже перебувало в Києві. Про це тоді повідомив офіс прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні..

У чвертьфінальному матчі Євро-2026 із футзалу українська збірна в овертаймі програла команді Франції з рахунком 2:4. Таким чином "синьо-жовті" завершили виступи на континентальній першості.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Асоціації футболу України (УАФ).Як відомо, збірна України вийшла до чвертьфіналу чемпіонату Європи з другого місця в групі B. "Синьо-жовті" здобули дві перемоги в групі, здолавши збірні Литви та Чехії, а також зазнали поразки від Вірменії. Суперником у чвертьфіналі Євро-2026 стала Франція, яка завершила попередній етап на чолі групи A, набравши сім очок.До очного поєдинку Україна підходила, вигравши два останні поєдинки проти Франції, зокрема, на чемпіонаті світу 2024 року "синьо-жовті" розгромили суперника з рахунком 7:1 у грі за третє місце.Цього разу на перерву команди пішли за рівного рахунку 0:0. У другому таймі перший гол забив француз Амін Геддура, перекинувши голкіпера збірної України Олександра Сухова.На 30-й хвилині збірна України використала челлендж для перегляду епізоду з грою рукою одним з французьких футзалістів. У підсумку рефері продемонстрував червону картку Абдессамаду Мохаммеду, залишивши французів у меншості на дві хвилини, а також призначив пенальті. Його реалізував Євгеній Жук, відновивши паритет — 1:1. У підсумку основний час гри завершився нічиєю і гра перейшла в овертайм.Першу п'ятихвилинку "синьо-жовті" завершували вже з рахунком 1:3. На першій хвилині через шостий фол України рефері призначив дабл-пенальті на користь Франції, який реалізував Сухейл Мухудін, а ще один гол "синьо-жовті" пропустили з гри наприкінці першого овертайму.У другому овертаймі французи збільшили відрив до 4:1, забивши у порожні ворота, але на 46-й хвилині Ігор Корсун відіграв один м'яч. Тож матч завершився поразкою України — 2:4.У півфіналі Євро-2026 збірна Франції зустрінеться з переможцем протистояння між чемпіонами двох останніх континентальних першостей Португалією та Бельгією. Півфінальні матчі Євро-2026 пройдуть у середу, 4 лютого.Нагадаємо, 28 січня стало відомо, що дисциплінарні органи УЄФА переглянули покарання для футзаліста вірменської збірної Дениса Нєвєдрова. Натуралізований росіянин, який спровокував скандал після поєдинку з українцями, уникнув реальної дискваліфікації..

Європейські лідери мають намір спокійно реагувати на провокативні заяви американського президента Дональда Трампа, але при цьому відповідати тарифами. Вони розробили план, як протидіяти трампівським крокам.Таку інформацію оприлюднило видання The New York Times, журналісти якого послалися на власні джерелаСпіврозмовники медійників розповіли, що лідери європейських країн зібралися на екстрену вечерю наступного дня після того, як Трамп на Всесвітньому економічному форумі пригрозив Європі економічними складнощами, а також принизив політиків і піддав критиці їхні цінності.Європейці обговорили, що варто зробити, аби впоратися зі швидким погіршенням відносин зі США, це проявилося, зокрема, в нав'язливому прагненні Трампа захопити Гренландію.Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні запропонувала продовжувати діалог із президентом. Тим часом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наполягав на негайних заходах зі скорочення регулювання бізнесу в усій Європі, щоби стимулювати економічне зростання та знизити залежність від економіки США.Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що для завоювання поваги Трампа Європа має продемонструвати готовність дати відсіч його погрозам.Джерела видання стверджують, що за підсумками зустрічі розробили своєрідний план дій у відповідь. За словами трьох співрозмовників, він полягає в тому, щоби зберігати спокій під час майбутніх провокацій Трампа, погрожувати відповідними митами та працювати за лаштунками над тим, щоби зробити Європу менш залежною у військовому й економічному плані від США.Щоби заспокоїти Трампа в короткостроковій перспективі, європейці обговорюють способи зміцнення безпеки в Арктиці. У довгостроковій перспективі — сторони працюють над диверсифікацією торгівельних відносин, поліпшенням збройних сил і зниженням залежності своїх країн від американських технологій."Водночас Європа досі не має плану щодо швидкого встановлення військової автономії від США, а фінансова та банківська система регіону залишається фрагментованою, що ускладнює фінансування амбітних проєктів", — наголосили аналітики.Крім того, підсумували вони, процес ухвалення рішень затягується, а лідери Європи розходяться в думках щодо того, як реалізувати проєкт, що може тривати роки або десятиліття, зі зниження їхньої трансатлантичної залежності.Нагадаємо, що 15 грудня лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського та президента Трампа, а також європейськими командами..

Український нападник леверкузенського "Баєра" Артем Степанов на правах оренди перейшов до нідерландського "Утрехта". Угода розрахована до кінця сезону-2025/2026. Також нідерландський клуб має право першочергового викупу футболіста на постійній основі.Про це повідомили на офіційному сайті футбольного клубу "Утрехт" (Нідерланди).В "Утрехт" Степанов перебрався після дострокового закінчення оренди у "Нюрнберзі", що виступає у другій Бундеслізі. Угоду теж розраховували до кінця сезону, але під час зимового трансферного вікна українця відкликали назад до "Баєра"."Моя головна мета — щодня ставати кращим, бути корисним для команди та допомагати клубу досягати найкращих результатів. Хочу продемонструвати свої найкращі якості, забивати голи, робити передачі та сприяти перемогам "Утрехта". Обіцяю викладатися на повну та боротися за клуб у кожному матчі", — прокоментував свою оренду Степанов.У сезоні-2025/2026 Степанов провів 14 матчів за "Нюрнберг" у всіх турнірах, в яких відзначився одним голом і однією результативною передачею."Утрехт" після 19 матчів чемпіонату Нідерландів посідає 11-те місце в турнірній таблиці, маючи у своєму активі 23 очки. Напередодні команда вилетіла з Ліги Європи.Дебютувати за нову команду Степанов зможе вже в наступній грі "Утрехта" в нідерландському футбольному чемпіонаті — Ередивізі — проти "Херенвена", яка відбудеться в неділю, 1 лютого, о 17:45 за київським часом.Нагадаємо, раніше стало відомо, що футболіст збірної України та лондонського "Арсенала" Олександр Зінченко продовжить кар'єру в нідерландському "Аяксі". Дотепер він на правах оренди виступав за інший англійський клуб — "Ноттінгем Форест"..

У п’ятницю, 30 січня, Європейська комісія оголосила про розслідування щодо Словаччини. Це пов’язано з ліквідацією її бюро захисту інформаторів.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на відповідну заяву Єврокомісії.Медійники зауважили, що у своїй останній суперечці з Братиславою щодо верховенства права виконавчий орган ЄС розкритикував Роберта Фіцо за спробу замінити бюро новою інституцією, керівництво якої призначатиметься політично."Комісія вважає, що цей закон порушує правила Європейського Союзу", — йдеться в офіційній записці Єврокомісії.Крок Брюсселя зроблено на тлі сильного тиску з боку законодавців, які вимагають вжити заходів проти репресій Фіцо проти незалежних інституцій і підозр у шахрайстві з використанням сільськогосподарських фондів ЄС.Голова бюро захисту інформаторів Зузана Длугошова заявила, що неодноразово попереджала словацьких посадовців про те, що ці плани суперечать законодавству ЄС."Якби врахували думку експертів, Словаччина могла б уникнути процедури порушення справи від ЄС. Проте ми вважаємо, що сам цей процес може сприяти професійнішій і змістовнішій дискусії про те, як варто правильно організувати захист інформаторів у Словаччині", — зазначила вона.Брюссель дав Братиславі місяць на відповідь на свої запити, перш ніж вжити подальших заходів, які потенційно можуть містити скорочення виплат ЄС Словаччині після багатоетапного процесу.Аналітики видання констатували, що з моменту повернення до влади 2023 року на четвертий термін партія Фіцо вжила заходів для ліквідації антикорупційних інституцій, зокрема, скасувала Спеціальну прокуратуру, яка займалася гучними корупційними справами, та розформувала NAKA, елітний поліцейський підрозділ, завданням якого була боротьба з організованою злочинністю.Нагадаємо, що декілька днів тому прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про намір оскаржити рішення ЄС щодо заборони імпорту газу з Росії. Братислава планує подати позов до Європейського суду ООН спільно з Будапештом після того, як обидві країни опинилися в меншості під час голосування 26 січня..

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Європейський Союз прагне прийняти Україну 2027 року. Головна мета — начебто відкрити доступ Києва до бюджету ЄС із 2028 року.Про це свідчить відео з фрагментами інтерв'ю угорського прем'єр-міністра, які опублікував у соціальних мережах його речник Золтан Ковач.За словами Орбана, під час останнього саміту ЄС лідерам нібито презентували документ, у якому викладено плани Брюсселя щодо вступу України саме 2027 року. На його думку, такий поспіх пов’язаний із початком нового семирічного бюджетного циклу Євросоюзу 2028 року."Вони хочуть прийняти Україну 2027 року. Це тому, що прагнуть надати Україні гроші зі семирічного європейського бюджету, який розпочинається 2028 року", — заявив прем’єр-міністр Угорщини.Він додав, що в такому разі фінансування отримає Україна коштом інших країн-членів."Це означає, що ці гроші відберуть у нас, центральноєвропейців", — повторив Орбан свою відому тезу, яка не підкріплена вагомими аргументами.Він також наголосив, що час для вступу України, на його думку, обмежений саме рамками бюджетного циклу."Тому є обмежений час для вступу України до ЄС до початку наступного семирічного бюджету", — знову наголосив угорський прем’єр-міністр.Окрім того, він повторив свою позицію проти членства України в Євросоюзі. Зокрема, заявив, що Україна нібито не посилить безпеку Європи."Україна не може захистити Європу від Росії. Вступ України в ЄС втягне нас у війну", — зазначив Орбан.На його думку, фінансову допомогу Україні варто переорієнтувати на внутрішні потреби країн ЄС. Оскільки вона не рятує Європу за нинішньої ситуації."Гроші, які ми даємо або хочемо дати Україні, варто використати для розвитку армій і озброєння європейських країн", — заявив він.Водночас прем’єр-міністр Угорщини окреслив власне бачення європейської безпеки. В ньому не надається важливого місця Україні."Наша лінія оборони проти Росії — це не українсько-російський кордон, а місце, де закінчується кордон НАТО", — підсумував Віктор Орбан.Нагадаємо, що 24 січня угорський прем'єр-міністр виступив із різкою заявою, звинувативши Київ у відвертих спробах вплинути на результати парламентських виборів в Угорщині. Попри нібито зовнішній тиск, він зазначив, що країна збереже свій курс і не піддасться жодному залякуванню..

Новий пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії планують схвалити 24 лютого. Він стане вже 20 за ліком. Попередня (хоча й не повна) згода між країнами щодо змісту документа вже є.Про це повідомила висока представниця Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах у четвер, 29 січня, її цитують журналісти "Європейської правди"."Щодо 20 пакету антиросійських санкцій, то ми вже визначили, що прагнемо вийти з ним 24 лютого", — зазначила вона.За її словами держави-члени ЄС пропонують різні санкції, включно з "повною забороною морських послуг, а також питаннями енергетичних санкцій і мінеральних добрив"."Я маю на увазі, що це пропозиції, які ми маємо на столі. Отже, робота триває, процес узгоджень іще не завершений", — розповіла головна дипломатка ЄС. Кая Каллас зауважила, що не може сказати, що станом на зараз серед держав Європейського Союзу є повна згода щодо вмісту пакета. Але вона уточнила, що загалом процес домовленостей рухається в «правильному напрямку»."Я не можу сказати, що ми маємо згоду зараз, інакше ми би вже оголосили про те, що маємо згоду. Але, наприклад, сьогодні ми мали багато розмов про це — і тепер продовжуємо працювати над документом", — пояснила вона.Раніше стало відомо, що наступного тижня Єврокомісія очікувано оприлюднить пропозицію щодо нового, 20 пакета санкцій ЄС проти Росії. Відомою є й позиція Франції, яка хоче, щоби 20 пакет санкцій виявився "особливо жорстким" щодо "тіньового флоту" Росії.Нагадаємо, що сьогодні Європейський Союз запровадив персональні санкції проти російських пропагандистів. Це, зокрема, телеведучі та журналісти Катерина Андреєва, Марія Сіттель, Дмитро Губернієв і Павло Зарубін..

Офіційний концертний тур до 70-річчя пісенного конкурсу "Євробачення" відбудеться влітку 2026 року. Він охопить десять європейських міст. Серед запрошених — Вєрка Сердючка з України.Про це повідомила Європейська мовна спілка (EBU) на своїх офіційних інформаційних ресурсах.Зазначається, що в першому в історії офіційному Eurovision Song Contest Live Tour виступлять переможці та знакові учасники конкурсу різних років.Одним із хедлайнерів є Вєрка Сердючка (Андрій Данилко). 2007 року цей популярний музичний проєкт посів друге місце. Її образ досі пам'ятають фанати конкурсу та щорічно можна зустріти на різних заходах, присвячених "Євробаченню".У турне також виступлять:Джонні Логан (переможець 1980 і 1987 років, Ірландія);гурт Lordi (переможці 2006 року, Фінляндія);Єлена Папарізу (переможниця 2005 року, Греція);Katrina (переможниця 1997 року, Велика Британія);Гай Себастіан (п'яте місце 2015 року, Австралія);Алессандра Меле (п'яте місце 2023 року, Норвегія).Тур триватиме з 15 червня до 2 липня 2026 року. Артисти виконуватимуть власні конкурсні пісні, а також нові каверверсії хітів зі 70-річної історії "Євробачення". Склад учасників може змінюватися залежно від міста, також передбачені сюрприз-гості."Зірки фіналу "Євробачення-2026" долучаться до туру після грандфіналу конкурсу", — розповіли в EBU.Директор конкурсу "Євробачення" Мартін Ґрін назвав тур "подією, яку неможливо пропустити"."Це перший випадок, коли на одній сцені об'єднають легенд "Євробачення" та нове покоління учасників", — акцентував він.Квитки надійдуть у загальний продаж 6 лютого, а для зареєстрованих фанатів Eurovision.com зроблять доступним попередній продаж.Нагадаємо, що ведучими фіналу національного відбору на "Євробачення-2026" стали офіційний голос конкурсу в Україні Тімур Мірошниченко та відома українська телевізійна ведуча Леся Нікітюк..

У четвер, 29 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв онлайн-участь у засіданні Ради Європейського Союзу в закордонних справах. Він поінформував європейських колег про ситуацію на лінії фронту та в Україні загалом, найнагальніші та стратегічні потреби, просування мирних зусиль.Про це повідомили на сайті українського МЗС."Ми вступили в новий рік, який може стати поворотним для майбутнього Європи. В умовах геополітичної турбулентності важливо зберігати Україну в центрі уваги", — наголосив міністр. Сибіга висловив вдячність європейським партнерам за єдність, послідовність і лідерство у щоденній підтримці України. За його словами, це свідчить про три речі: Європа стоїть на захисті своїх цінностей. Європа сповнена рішучості. Європа має силу.Очільник МЗС підкреслив, що, попри гучні заяви, Росії не вдалося досягнути жодного прориву на полі бою, а втрати окупанта продовжують зростати. Метою України є досягнення рівня у 50 тисяч російських втрат на місяць. За словами керівника зовнішньополітичного відомства, коли росіяни втрачатимуть більше, ніж здатні набирати, це змусить Путіна та його режим переглянути свої плани. "Ми виграємо для вас час — це гірка правда. Краще зупинити Росію в Україні вже зараз", — зазначив міністр. Він зауважив, що Європа має досягнути повної стратегічної автономії у питаннях озброєння та безпеки. Це питання виживання Європи, в якому Україна є ключовим елементом на цьому шляху.Сибіга відзначив важливість програми PURL для зміцнення української протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури, особливо для протиракетної оборони від балістичних загроз та постачання ракет-перехоплювачів. Для цього важливо забезпечити фінансування цієї програми на рівні орієнтовно 15 мільярдів доларів на рік."PURL — єдиний інструмент, який дозволяє нам купувати критично важливу зброю в американців. Важливо також, щоб європейська ініціатива SAFE почала приносити результати якомога швидше цього року", — наголосив міністр.У контексті мирних зусиль і нещодавніх переговорів в Абу-Дабі Сибіга відзначив, що Україна розглядає їх як продовження взаємодії зі США та мирних зусиль, які отримали новий імпульс минулої осені. Очільник МЗС повідомив, що наразі Україна разом зі США готується до наступного раунду в тристоронньому форматі найближчим часом."Як я вже казав, президент України Володимир Зеленський готовий зустрітися з Путіним, щоб обговорити найчутливіші питання. Зокрема, що стосується територій і ЗАЕС. Публічна реакція Кремля на цю тезу вкотре показала, що Путін не хоче зупиняти агресію", — наголосив Сибіга.Він закликав партнерів не знімати з порядку денного питання заморожених російських активів. Це потужний важіль для миру, який не можна залишати. Сибіга виокремив ключові можливості для Європи чинити тиск на Росію: блокування "тіньового флоту" й ухвалення сильного 20 пакету санкцій, включно з обмеженнями проти російської оборонної промисловості та нафтогазового сектору.Очільник МЗС привітав ЄС з остаточним рішенням відмовитися від російського газу до 2027 року та подякував за нещодавнє рішення виділити перші 10 мільйонів євро для Спеціального трибуналу."Росія повинна заплатити. Рано чи пізно. Вона має відчути цей тиск вже зараз. Сам ризик втрати активів змусив Путіна змінити свою поведінку минулого року", — зауважив він. Окремо Сибіга відзначив невідкладну енергетичну допомогу з боку ЄС та внески до стійкості України в рамках так званого "Енергетичного Рамштайну". Міністр також висловив щиру вдячність суспільствам європейських країн за їхнє щиру солідарність. "Я впевнений, що наш гіркий досвід на рівні кожної родини та загалом нашої держави також сприятиме стабільності Європи. Звісно, було би краще, якби ніхто не мусив проходити через такий досвід. Але ми повинні бути готові. Це війна майбутнього", — зазначив міністр.У контексті євроінтеграційного шляху він додав, що цей рік має стати визначальним. Членство України в ЄС наблизить мир, зміцнить ЄС, дасть Україні ще одну гарантію безпеки та створить умови для економічного зростання в Європі. Це є ключовим елементом нової архітектури безпеки Європи."Доля та мир Європи сьогодні вирішуються в Україні. І за дуже високу ціну", — підсумував український міністр.Нагадаємо, декілька днів тому Андрій Сибіга заявив, що Україна планує притягнути самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка до відповідальності за допомогу країні-агресорці Росії у війні..