# Європа

Країнам Заходу слід готуватися до затяжного протистояння, оскільки Росія активно нарощує свій військово-промисловий потенціал. Західні союзники мусять не лише забезпечити тривалу підтримку України, а й суттєво прискорити власне переозброєння.Про це 8 вересня заявив заступник міністра оборони США з питань військової політики Елбрідж Колбі на засіданні Контактної групи з оборони України Рамштайн. Заява Пентагону про підготовку до тривалої війниУ ході засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн" заступник міністра оборони США з питань військової політики Елбрідж Колбі наголосив, що РФ поступово відновлює свій військовий потенціал. З огляду на це, союзникам необхідно готуватися до довготривалого розвитку подій."Ми маємо бути готовими до тривалого конфлікту та до того, що потреби України зберігатимуться протягом найближчих місяців і років. Ми також маємо бути готовими до інших ймовірних непередбачених обставин", — сказав посадовець.За словами Колбі, нинішні реалії змушують Європу не лише активніше підтримувати українське військо, а й прискорювати темпи власного переозброєння та реіндустріалізації.Роль Європи та потреби Сил оборониПредставник Пентагону наголосив, що європейські держави мусять забезпечити безперебійне постачання озброєння для стримування ворога."Європа має продовжувати, а за необхідності — збільшувати підтримку нагальних потреб України на полі бою через механізм PURL. Постійне постачання боєприпасів та критично важливих засобів є ефективним. Це залишається надзвичайно важливим для того, щоб українські збройні сили могли утримувати лінію фронту та запобігати подальшому просуванню російських військ", — зауважив високопосадовець.Він додав, що партнерам потрібно розробляти плани стабільних закупівель як для довгострокового відновлення ЗСУ, так і для власних оборонних потреб.У зв'язку з цим генсек НАТО Марк Рютте закликав союзників "копати глибше", щоб віднайти додаткові ресурси. Зі свого боку Міністр оборони України Євгеній Хмара зауважив, що до 90% успіхів на полі бою залежить від безпілотників, та закликав ухвалити необхідні фінансові рішення до листопада, аби побачити результати взимку.Нагадаємо, раніше Bloomberg зазначав, що дипломатична місія посланців США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа до Москви й Києва не принесла суттєвого прориву, після чого Росія одразу поновила масовані ракетні удари по Україні. Європейські та американські посадовці визнають, що війна триватиме і в наступному році, а Кремль планує суттєво посилити атаки на українську енергетику протягом зимових місяців..

Росія продовжує використовувати іноземну електроніку для виробництва ракет і ударних безпілотників, попри міжнародні санкції. У російському дроні "Герань-4" виявили 96 закордонних компонентів, а в ракеті "Іскандер-М" — 147, причому частину деталей виготовили у 2025-2026 роках.Про це в коментарі "Укрінформу" повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк."Чергові прильоти, російська балістика і реактивні дрони. Міжнародною залишається її електронна база, компоненти все ще доступні. Наприклад, у безпілотнику "Герань-4", збитому у Київській області 12 серпня 2026 року, ідентифікували 96 іноземних компонентів", — заявив Власюк.Серед виробників виявленої електроніки — Texas Instruments, Amphenol, Diodes Incorporated, Kyocera AVX, Kemet, ON Semiconductor та Vishay Intertechnology. Сім компонентів виготовили вже у 2026 році, ще три — у 2025-му.Що знайшли в "Іскандері-М"Ще більше іноземної електроніки виявили в російській ракеті "Іскандер-М", знайденій після удару по Київщині на початку липня. Фахівці ідентифікували 147 компонентів іноземного виробництва зі США, Білорусі, Швейцарії, Німеччини, Китаю та Японії. Серед виробників — Texas Instruments, Analog Devices, Maxim Integrated, Cypress, STMicroelectronics, Macronix, Integrated Silicon Solution та MaxLinear.Щонайменше 21 компонент виготовили у 2025 році. Також у ракеті знайшли електроніку 2026 року.Водночас "Іскандер-М" містив 36 компонентів російського та 11 білоруського виробництва. За словами Власюка, цього недостатньо для створення складних систем озброєння, тому Росія змушена комбінувати власну електроніку з іноземною.Росія повернула американські процесори у "Кинджали"Дослідження бортового комп'ютера "Заря-61", який використовується у ракетах "Кинджал", також показало зміни у російському виробництві. За словами Власюка, у 2023 році Росія намагалася замінити американські процесори Texas Instruments власними мікросхемами. Однак у новішому комп'ютері з ракети, збитої у травні 2026 року, російської заміни вже не було — там знову використовували американські процесори."Дослідження прямо вказує, що російські аналоги не дали необхідного результату", — зазначив Власюк.Він додав, що Росія використовує як сучасні іноземні компоненти, так і значно старішу електроніку, якщо вона придатна для конкретної системи. Зокрема, в одному з досліджених зразків знайшли процесор Texas Instruments із маркуванням 1986 року та мікросхеми AMD 1996 року."Кожен виробник, кожен правоохоронний орган чи орган експортного контролю має всю інформацію, достатню для припинення таких поставок в РФ", — додав фахівець.Додамо, політичне керівництво Росії поставило перед своїми військами завдання повністю захопити Донецьку область до кінця 2026 року. Водночас російське військове командування нібито просить відтермінувати виконання цього завдання до 31 березня 2027 року..

Дуже важливо, що Стів Віткофф і Джаред Кушнер відвідали обидві столиці — Росії й України. Це сигнал не тільки політичної підтримки, а й свідчить про те, що Україна стала сильнішою на полі бою.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у вівторок, 8 вересня."В України зараз сильніша переговорна позиція. Це визнає й американська сторона. Визнають це й військові, й аналітики. Це факт. 2026 року, з кінця 2025 року, скажімо так, ми посилюємося на полі бою. У Росії багато втрат і мало здобутків", — констатував він.За його словами, візит американських гостей став шансом показати не тільки столицю України та людей, удари та їх наслідки, а й обговорити з прямими перемовниками президента Дональда Трампа в деталях, який пакет ППО потрібен Україні в будь-якому випадку."Все одно енергетика — болюче питання для України та Росії. І це болюче питання для всього світу — для Індії, для Еміратів, Саудівської Аравії, Єгипту, Азії, багатьох країн", — наголосив український президент.Він запевнив, що Україна готова знайти компроміс. І тому дуже важливо, що зараз вона перебуває в такій ситуації та в такій позиції, коли й Україні, й Росії треба йти на якісь кроки."Не чекати тільки компромісів від України. Україна й так багато всього для компромісних рішень уже зробила", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також зазначив, що наслідком візитів спеціальних представників американського президента Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви та Києва стало розблокування переговорів між Україною та Росією.Читайте також: Нова спроба Трампа: чому Віткофф і Кушнер приїхали зараз і чи буде мир до Нового року.

Україна потрапила до десятки світових лідерів за площами насаджень лохини. А в Східній Європи за цим показником вона є лідером. Водночас значні площі вирощування не забезпечують українським виробникам високої продуктивності.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на фахівців асоціації "Ягідництво України" на підставі даних звіту IBO Global Blueberry Report 2026.Загальна площа насаджень лохини в Україні — близько шести тисяч гектарів, із яких приблизно п’ять тисяч гектарів уже плодоносять. 2025 року українські господарства зібрали 14,33 тисяч тонн ягоди."Середня врожайність при цьому залишається відносно низькою — 2,87 тонни з гектара. Для порівняння: в Польщі вона становить 7,13 тонни з гектара, а середньосвітовий показник сягає 9,05 тонни з гектара", — зауважили аналітики.Серед основних причин низької продуктивності фахівці називають значну частку молодих насаджень, переважання невеликих господарств із недостатнім рівнем агротехнологій, використання переважно північних сортів, а також вплив весняних заморозків 2024-2025 років.Водночас змінюється структура експорту української лохини. Якщо 2023 року Польща забезпечувала 27% закупівель, то 2025 року її частка скоротилася до 15%. Найбільшим покупцем української ягоди стали Нідерланди.Експорт свіжої лохини 2025 року знизився на 25% порівняно з попереднім роком. За обсягами постачань Україну також випередила Грузія. Водночас експорт свіжої ягоди залишається економічно привабливим: середня ціна української лохини становила близько 4,8 євро за кілограм, що значно вигідніше за продаж продукції у замороженому вигляді.Окрему увагу у звіті приділено дикорослій чорниці. Україна посідає третє місце у світі за її часткою на глобальному ринку — 10,8%, поступаючись лише Канаді та США.Проте 2025 року обсяги заготівлі дикорослої чорниці в Україні суттєво скоротилися — з 29 тисяч до 13,5 тисячі тонн. Це призвело до дефіциту ягоди на світовому ринку й одночасно посилило інтерес покупців до культурної лохини.Нагадаємо, що наприкінці серпня в Україні подорожчала лохина. Тоді зафіксували перше зростання вартості цієї ягоди від початку літа, що свідчило про зміну цінової тенденції на ринку..

Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас застерегла про зростання ризиків для безпеки континенту через зростання впливу політичних сил, які ігнорують загрозу з боку Росії. Тривожні заяви пролунали після чергових виборчих успіхів ультраправих у Німеччині.Про це вона сказала на пресконференції у Вільнюсі, пише BNS.Небезпека ігнорування загрозЗа підсумками перемовин з очільником литовського уряду Міндаугасом Сінкявічюсом Кая Каллас наголосила, що диверсійна діяльність та інші гібридні загрози стрімко наближаються до кордонів Європи. Водночас у багатьох європейських державах стрімко зміцнюють позиції партії, які не вважають це серйозною проблемою."Водночас партії, які в певному сенсі не бачать цієї загрози й кажуть, що ми не повинні нічого з цим робити, бо це не наша справа, зміцнюють свої позиції", — зазначила Каллас.Дипломатка висловила глибоке занепокоєння, що подібні тенденції знижують загальну готовність європейських країн ефективно протистояти зовнішнім провокаціям. Попередження пролунало на тлі перемоги ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) на виборах у Саксонії-Ангальт, хоча Каллас зауважила, що ці вибори є внутрішньою справою ФРН.У Саксонії-Ангальт перемогла АдНОчільниця зовнішньополітичної служби ЄС підкреслила, що пропоноване деякими силами самодистанціювання від безпекових питань може мати важкі наслідки для всього континенту."Тому я просто боюся, що ми можемо прокинутися в ситуації, коли ми зробили недостатньо, щоб відвернути загрози та захиститися. Однак, звісно, самі німці, демократична країна, мають зробити свій вибір", — підсумувала дипломатка.Нагадаємо, відносини між Берліном та Москвою остаточно зайшли у глухий кут після нових абсурдних випадів очільника міністерства закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Російський дипломат звинуватив Німеччину у повторенні історичних помилок та підготовці до прямого конфлікту..

Найскладніші проблеми переговорного процесу, зокрема територіальні питання, мають вирішуватися виключно під час особистих зустрічей керівників держав. Водночас головним поручителем безпеки залишатиметься сильна українська армія.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки чергового етапу дипломатичних консультацій.Доля територій та роль найвищого керівництваПід час діалогу з міжнародними партнерами сторони порушили найбільш чутливі теми щодо майбутньої угоди. За словами українського лідера, ключові рішення стосовно територіального устрою не можуть ухвалюватися на рівні делегацій."Актуальним залишається територіальне питання. Я думаю, що такі складні питання можуть вирішуватися тільки на рівні лідерів. Але головне, що сьогодні у нас є така можливість обговорити все: і гарантії безпеки, і майбутнє України, план процвітання", — наголосив Зеленський.Комплексні гарантії безпеки та сильна арміяГлава держави зауважив, що переговорний процес охоплює як військові, так і фінансово-економічні аспекти майбутньої відбудови держави, аби Україна була готовою до будь-яких викликів у післявоєнний період."Говоримо не тільки про безпекові гарантії, а й про економічні гарантії для України. Відновитись, відбудуватися. Ми розуміємо всі, які є виклики після закінчення війни, проговорюємо між собою", — зазначив президент.Водночас Зеленський акцентував, що ключовим фундаментом незалежності та захисту держави залишається власний оборонний потенціал."Наша армія, яка повинна бути сильною, і це для нас головні гарантії безпеки. Гарантії повинні бути сильними, чіткими. Ми не повинні боятися будь-яких майбутніх викликів", — заявив глава держави.Новий формат перемовинВажливим досягненням поточного раунду консультацій залучення європейських союзників до загального переговорного треку."Важливим також є факт доєднання до нас у третій частині наших перемовин європейських колег. Ми домовилися, що найближчим часом Україна, Європа й Америка зустрінуться", — резюмував Зеленський.Нагадаємо, раніше посланець президента США Стівен Віткофф заявив, що переговорний процес щодо припинення війни в Україні виходить на новий рівень після серії дипломатичних зустрічей у Києві. Американська сторона вже вислухала позицію українського керівництва та готується до залучення європейських партнерів..

Очільник Офісу президента України Кирило Буданов зустрів у столиці делегацію зі Сполучених Штатів Америки, а також представників провідних європейських держав. Посадовці запланували провести насичені переговори заради досягнення миру.Про це посадовець повідомив у своєму Telegram-каналі. Спільна робота ради миру та безпекиЯк зазначив Буданов, українська столиця стала майданчиком для проведення важливих міжнародних перемовин за участі високопоставлених партнерів. Він зустрів делегацію зі Сполучених Штатів Америки, яку очолюють Стівен Віткофф та Джаред Кушнер."Радий вітати у Києві американську делегацію на чолі зі Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером. Попереду насичений день і важливі перемовини", — заявив керівник ОП.Консолідація зусиль міжнародних партнерівКрім американських гостей, у столиці України також перебувають представники провідних європейських держав-партнерів: Франції, Великої Британії та Німеччини. За словами глави Офісу президента, головною метою масштабної зустрічі є узгодження дій та консолідація міжнародної підтримки."Усі разом працюємо заради досягнення справедливого й міцного миру для України", — зазначив Кирило Буданов.Нагадаємо, 6 вересня президент Володимир Зеленський провів нараду з представниками української переговорної групи перед зустріччю із представниками президента Сполучених Штатів Америки Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера..

Росія веде війну з Європою — навіть якщо Європа відмовляється це бачити. Від Лейпцизького інциденту до саботажу проти виробників озброєнь у десятку країн, прихованого вербування, глушіння GPS авіації, вторгнень дронів і ракет у повітряний простір НАТО, розриву підводних кабелів у Балтії та кібератак.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в спеціальному дописі на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він додав, що це відбувається від масивних дезінформаційних кампаній, що експлуатують кризу в Сеуті, до щойно виявлених підземних тунелів, що ведуть від Білорусі до Балтії — тож Росія вже активно атакує Європу."Це не час для ілюзій. Ці інциденти потрібно сприймати серйозно як скоординовані елементи ширшої злої стратегії. Усім варто нагадати, що російській агресії в Україні — як 2014 року, так і 2022 року, — передувала саме ця тактика: підривом єдності, ослабленням національної волі та підготовкою ґрунту для військових дій", — акцентував український міністр.Він зауважив, що запобігання такому сценарію вимагає сили та різиковано проактивної стратегії. Він назвав декілька пунктів із цього приводу.По-перше, присутність російських громадян у Європі повинна бути кардинально обмежена. Російських бойовиків потрібно заборонити в’їзд до ЄС, а несуттєві візи — скоротити до абсолютного мінімуму. Це питання негайної національної безпеки.По-друге, усі зв’язки з Росією, включно з торгівлею, варто розірвати. Кожен такий зв’язок — це потенційна слабка ланка, яку Москва використає проти Європи. Торгова ембарго, жорсткі санкції та припинення всіх енергетичних проєктів, включно з атомною енергетикою.По-третє, повне розформування мереж впливу Росії в Європі — закриття всіх представництв росспівпраці та "російських домів", припинення культурних і наукових обмінів, заборона російської пропаганди та її посібників, а також викриття незаконних мереж, що корумпують політичні та бізнес-еліти."Ці кроки — не просто вимоги України, нації, яка веде війну з Росією; вони можуть стати останньою можливістю для європейських урядів захистити своїх громадян, економіки та демократичні інститути. Вибір — "або — або". Або Москва досягне успіху у своїй сірій зоні агресії проти Європи, або Європа виявить рішучість захищати життя", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.Він констатував, що Україна накопичила величезний досвід протидії російській агресії в усіх її формах."Ми готові активно ділитися досвідом і відігравати ключову роль у захисті миру та стабільності на всьому європейському континенті. Ми відкриті до будь-якого запиту від урядів європейських країн щодо відповідної співпраці", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на російський удар по будівлі СБУ в п’ятницю. Він назвав це серйозною ескалацією, яка вимагає рішучих відповідей..

Фінал національного відбору "Дитячого Євробачення 2026" відбудеться 26 вересня замість запланованого 13 вересня. Причина — погіршення безпекової ситуації.Про це повідомило "Суспільне Культура". Зазначається, що формат фіналу адаптували з урахуванням посилених заходів безпеки для учасників і команди, яка працює над виробництвом шоу. Водночас правила голосування не змінюються: переможця чи переможицю визначать за результатами голосування журі та глядачів.Трансляція фіналу відбудеться 26 вересня о 19:00 на телеканалі та сайті "Суспільне Культура", сайті junior.eurovision.ua та YouTube-каналі "Євробачення Україна".У фіналі виступлять шестеро учасників. За результатами жеребкування вони змагатимуться у такому порядку:Анастасія Пошедіна — "Крила";Роман Дорошенко — Say Hello;Еріка Колесніченко — "НЕ колискова";Дмитро Карабет — "Мамо";Марко Сердинський — "Гори";Злата Солоненко — Who Am I.Саме з цими піснями учасники боротимуться за право представляти Україну на "Дитячому Євробаченні 2026". Режисерами-постановниками фіналу стали Леся Подолянко й Ілля Осядлий. Команда режисерів працює над тим, щоб кожен учасник відбору мав власний, впізнаваний образ на сцені.Цьогорічне "Дитяче Євробачення" відбудеться 24 жовтня на Мальті та проходитиме в залі MFCC в селищі Та-Калі, яке перетворять на яскраве містечко "Євробачення". Місце поєднає відзначену ЮНЕСКО мальтійську традицію Festa та яскраву постанову світового рівня.Торік переможницею "Дитячого Євробачення" стала Лу Дельоз із піснею Ce Monde. Ця перемога стала для Франції четвертою в історії конкурсу. Софія Нерсесян, яка представляла Україну з піснею "Мотанка", посіла друге місце.Нагадаємо, наприкінці липня стало відомо, що в дитячому пісенному конкурсі "Євробачення-2026" візьмуть участь 16 країн. Європейська мовна спілка (EBU) оприлюднила їх перелік. Цього року конкурс прийматиме Мальта..

У п’ятницю, 4 вересня, Олег Дорощук став бронзовим призером фіналу Діамантової ліги у стрибках у висоту. У бельгійському Брюсселі завершився перший змагальний день фіналу сезону-2026.Про це повідомив Telegram-канал Національного олімпійського комітету України (НОК). Там нагадали, що Діамантова ліга — найпрестижніша комерційна серії змагань із легкої атлетики."У секторі для стрибків у висоту українець Олег Дорощук став третім з результатом 2,25 метра", — йдеться в повідомленні.До фіналу Олег підходив у статусі лідера світового рейтингу та віцечемпіона Європи 2026 року. Українець розпочав виступ із висоти 2,16 метра та з першої спроби подолав її. Безпомилково він взяв також 2,21 і 2,25 метра. Наступну планку — 2,28 м — Олег не підкорив, завершивши змагання з результатом 2,25 метра.Третю сходинку п'єдесталу пошани українець розділив з італійцем Джанмарко Тамбері, який теж зупинився на позначці 2,25 метра.Перемогу здобув поляк Матеуш Колодзейські — 2,28 метра, випередивши за спробами американця Джувона Гаррісона з таким самим результатом.Для Олега Дорощука це третій поспіль подіум у фіналі Діамантової ліги. 2024 та 2025 років українець ставав віцечемпіоном, а цього року виборов бронзу."Вітаємо Олега та бажаємо успішного виступу на заключному старті сезону — абсолютному чемпіонаті світу, який відбудеться наступного вікенду", — підсумували в Національному олімпійському комітеті України.У фіналі Діамантової ліги відбудеться ще один старт стрибків у висоту — у жіночому секторі змагатимуться Ярослава Магучіх та Ірина Геращенко. Змагання відбудуться у суботу, 5 вересня, о 21:10.Нагадаємо, що в середині серпня стрибун у висоту Олег Дорощук здобув срібло чемпіонату Європи з легкої атлетики. У британському Бірмінгемі українець підкорив планку на 2,30 метра..

Європейська комісія не отримувала жодних офіційних попереджень від Угорщина стосовно наміру продовжити надавати захист українським чоловікам призовного віку. Таке рішення йшло би всупереч європейській позиції.Про це заявив речник Єврокомісії Маркус Ламмерт у пʼятницю, 4 вересня, його цитує "Європейська правда".Він наголосив, що Угорщина не проінформувала Брюссель про наміри, які суперечать директиві ЄС. Ідеться про продовження надання тимчасового захисту українцям призовного віку."Продовження тимчасового захисту ми ухвалили раніше цього року. Воно визначає, що тимчасовий захист у принципі не повинен надаватися державами-членами новоприбулим особам, які не мають дозволу від української влади на виїзд з України з огляду на їхній військовий обов'язок", — нагадав Ламмерт.Варто зауважити, що для держав-членів ЄС існує певний ступінь свободи розсуду, коли це стосується ухвалення рішень про надання іноземним громадянам права на проживання на території цих держав."Однак при цьому вони повинні повідомити Євросоюзу про свої наміри відхилитися від норм законодавства", — зауважив речник Єврокомісії.Угорщина, за словами Маркуса Ламмерта, наразі не надсилала Європейській комісії жодного повідомлення з цього приводу."Я не бачив нічого в письмовому вигляді, що міг би прокоментувати на цьому етапі", — акцентував він.Учора очільник угорського уряду Петер Мадяр заявив, що Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій ЄС із цього приводу.Нагадаємо, також прем’єр-міністр зазначав, що процес вступу України в ЄС має відбуватися винятково на загальних засадах. При цьому не варто застосовувати жодних прискорених процедур..

Українські дипломати активізували зусилля щодо мільярдів заморожених активів Росії, які розміщені в європейських банках. Це пов’язано зі значним дефіцитом бюджету в Україні.Про це повідомило видання Politico. Його аналітики зазначили: Україна хоче, щоби країни Європи відновили дебати стосовно заморожених активів Росії."Часткова виплата та ширші гарантії можуть допомогти подолати глухий кут із Бельгією, яка ветувала цей план у грудні 2025 року", — йдеться в публікації.Віцепрем'єр-міністр України Всеволод Ченцов заявив медійникам, що країна обговорює з європейськими партнерами декілька варіантів покриття прогалин у своїх оборонних і цивільних бюджетах.За його словами, крім частини кредиту ЄС для України у 90 мільярдів євро, є й інші важливі рішення."Ми також розглядаємо можливості в Євросоюзі та пропонуємо, зокрема, ідею заморожених активів", — сказав Ченцов.Це питання повернулося до порядку денного Євросоюзу після того, як декілька членів ЄС закликали Європейську комісію вивчити "нові варіанти" для розблокування активів Росії. Це — Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція.Аналітики видання зазначили, що понад 200 мільярдів євро активів російських центральних банків знерухомлено у всьому ЄС. Більшість з них зберігається у бельгійському фінансовому депозитарії Euroclear. Бельгійський уряд відмовився від пропозицій щодо використання цих коштів, бо вбачає потенційні правові та фінансові ризики."ЄС і Україні "потрібно розглянути інші варіанти, врахувати, скажімо, різні цифри як перший крок", щоби домогтися вивільнення хоча би частини російських активів", — сказав Ченцов у відповідь на запитання видання про те, як Бельгія може змінити свою думку.Дипломат вважає, що не лише Євросоюз, а й інші гравці можуть втрутитися та допомогти відповісти на занепокоєння Бельгії."Я впевнений, що якщо ми хочемо знайти рішення, ми його знайдемо", — додав український посадовець.Але Бельгія заявила, що її позиція на теперішній момент залишається незмінною. На цьому наголосив речник міністра закордонних справ Бельгії Максима Прево.Нагадаємо, що 24 серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга акцентував на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України..

Місія BepiColombo після майже восьми років польоту розпочала фінальний етап наближення до Меркурія. Це спільний проєкт Європейської космічної агенції та Японської агенції аерокосмічних досліджень.Про це повідомив Space. Медійники зазначили, що в четвер, 3 вересня, від апаратів успішно відокремився транспортний модуль, а вихід на орбіту планети запланований на 21 листопада."Від двох наукових апаратів місії успішно відокремився Mercury Transfer Module (MTM) — транспортний модуль, який забезпечував BepiColombo енергією та тягою під час міжпланетної подорожі", — йдеться в повідомленні.У Європейській космічній агенції підтвердили успішне відокремлення після отримання сигналу від апарата через антени далекого космічного зв'язку в Іспанії й Аргентині. Телеметрія показала, що всі системи працюють у штатному режимі.Тепер два наукові орбітальні апарати — Mercury Planetary Orbiter (MPO) від ESA та Mercury Magnetospheric Orbiter Mio від JAXA — продовжать шлях до Меркурія.Вийти на орбіту найближчої до Сонця планети вони мають 21 листопада 2026 року. Після цього апарати ще деякий час залишатимуться з'єднаними, а 9-10 грудня мають відокремитися один від одного.Один із них працюватиме на витягнутій орбіті навколо Меркурія та досліджуватиме його магнітосферу. Інший, своєю чергою, має вийти на власну орбіту та детально вивчати поверхню, склад і внутрішню будову планети. Повноцінну наукову фазу місії планують розпочати у квітні 2027 року.Місія BepiColombo стартувала в жовтні 2018 року. Щоби добратися до Меркурія, апарат здійснив складний багаторічний маршрут із дев'ятьма гравітаційними маневрами біля планет. Місія стане першою в історії, під час якої навколо Меркурія одночасно працюватимуть два космічні апарати.Учені сподіваються, що BepiColombo допоможе створити детальні карти Меркурія, дослідити його мінеральний і хімічний склад, внутрішню структуру та походження магнітного поля.Нагадаємо, що на одному зі знімків марсохода NASA Curiosity помітили незвичний темний об'єкт, який за формою нагадує медузу з довгими щупальцями. Однак, найімовірніше, він існував лише на фотографії та з'явився через вплив космічної частинки на камеру апарата..

У межах програми Ukraine Support Loan Україна подала запит на закупівлю ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. У Європейській комісії заявили, що працюють над цим у максимально стислі терміни.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі під час брифінгу в четвер, 3 вересня.Він підтвердив, що Україна подала перелік оборонної продукції, до якого входять перехоплювачі для Patriot. Оскільки ці ракети виробляються за межами Європейського Союзу й України, для їхньої закупівлі необхідно отримати виняток із правил програми."З огляду на терміновість ми просуваємо це питання настільки швидко, наскільки можемо. Але, враховуючи необхідність отримання винятку, остаточне рішення залишається за державами-членами. Ми сподіваємося, що воно незабаром з’явиться", — зазначив Уйварі.За його словами, тривалість розгляду українських заявок залежить від конкретної продукції та необхідності додаткових уточнень. Із червня в межах програми Єврокомісія отримала від України понад 2 020 таких позицій.Деякі з них вдається погодити за декілька днів, в інших випадках процедура може тривати один-два тижні."Від декількох днів до декількох тижнів, але ми розуміємо, що стоїть на кону, тому працюємо надзвичайно швидко", — наголосив речник Єврокомісії.Водночас європейські чиновники так і не озвучили можливих термінів фактичного постачання перехоплювачів Україні. Уйварі пояснив, що вони залежатимуть від умов контрактів між Україною та компаніями-постачальниками.У Єврокомісії також розповіли, що в межах Ukraine Support Loan Україні вже виплатили близько 8,5 мільярда євро на оборонні потреби. Ще 6,1 мільярда євро схвалили, зокрема, на посилення протиповітряної оборони.Нагадаємо декілька днів тому заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський зазначав, що його країна має виробничу спроможність і готовність розпочати виробництво на своїй території ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. На думку Варшави, це можливо в тісній співпраці з Києвом..

Процес вступу України в Європейський Союз має відбуватися винятково на загальних засадах. При цьому не варто застосовувати жодних прискорених процедур.Таку заяву зробив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, якого цитує місцеве видання Index.Його запитали, чи підтримує він переговори про вступ України до ЄС. Він повернув відповідь в дещо інший бік, мовляв, Будапешт і Київ уклали політичну угоду про повернення угорській меншині мовних, освітніх і культурних прав.За його словами, Угорщина вимагала лише базових прав для громадян користуватися рідною мовою. Україна погодилася на це та ухвалила угоду з чітко визначеними термінами, однак практичних результатів, за його версією, наразі немає."Ми попросили лише про те, що належить кожній людині, — щоби вона могла користуватися власною мовою. Україна на це погодилася, прийняла цю угоду, в якій визначені конкретні терміни. Ми наразі не бачимо, щоби щось відбулося", — сказав Мадяр.Також він акцентував, що позиція Будапешта залишається незмінною: процес вступу має оцінюватися винятково за реальними заслугами країни. Жодних виняткових чи прискорених процедур бути не може.Угорський прем’єр-міністр також зазначив, що обіцянки швидкого членства з боку керівників Євросоюзу є помилковими."Україна перебуває у стані війни. Очевидно, що вона не готова до вступу до ЄС, що би не намагалися обіцяти Україні керівники Євросоюзу або держав-членів", — наголосив Петер Мадяр.Він навів приклад Сербії, яка розпочала процес вступу 15 років тому, але відкрила лише два кластери зі шести. На його думку, надання ілюзорних обіцянок і виокремлення окремих держав із політичних причин є "подвійною грою".Нагадаємо, сьогодні Петер Мадяр також заявив, що Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій Європейського Союзу з цього приводу..