# Європа

У Кремлі раптово відхрестилися від будь-яких кулуарних домовленостей чи переговорів з європейськими країнами щодо безпекової угоди. Москва не вела жодних діалогів із представниками Європи.Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, якого цитують росЗМІ.Заява Кремля про відсутність переговорівУ Москві офіційно заперечили наявність будь-яких діалогів із європейськими країнами щодо чутливої теми безпекових угод. За словами речника кремлівського диктатора Дмитра Пєскова, такі контакти велися лише за участю Сполучених Штатів."Як нам відомо, в американців справді були контакти з європейцями. У нас контактів з європейцями не було. Жодних розмов щодо такої складної теми з європейцями не було", — сказав Пєсков.Позиція РФ щодо європейських перемовниківОкрім цього, у Кремлі вкотре дорікнули європейській стороні через нездатність визначитися з ключовими посадовцями для діалогу. Зокрема, Пєсков зазначив, що Європа ніяк не визначиться з перемовником для Росії щодо цієї теми.Нагадаємо, у столиці Об'єднаних Арабських Еміратів відбудуться перші з лютого тристоронні переговори між Україною, США та Росією щодо припинення війни. Москва вже визначила склад своєї делегації, куди вперше увійдуть топдипломати та представники вищого військового командування країни-агресора..

Спеціальний представник і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер орієнтується на модель Ради НАТО-Росія під час обговорення ширших домовленостей про післявоєнну безпеку в Європі.Про це повідомив провідний автор The Washington Post Девід Ігнатіус у своїй колонці, посилаючись на власні джерела видання. Однак, за його словами, європейські посадовці наголошують, що спершу варто досягнути припинення вогню в Україні."Кушнер пов'язав свої зусилля щодо досягнення перемир'я в Україні із закликом до ширших багатосторонніх переговорів між Росією та Європою щодо післявоєнної безпеки на континенті", — йдеться в публікації.Чиновник, обізнаний із перемовинами, розповів медійникам, що моделлю для Кушнера є Рада НАТО-Росія, яку створили після закінчення Холодної війни, але діяльність якої призупинили 2014 року після вторгнення Росії в Україну та захоплення Криму.Щоправда, європейські чиновники повідомили журналісту, що готові до діалогу з Росією, але погодяться на рамки безпеки лише після досягнення перемир'я в Україні."Обидва напрямки працюють. Однак мирну угоду щодо України потрібно укласти до укладення угоди про архітектуру безпеки", — застерегло одне з джерел видання.Високопоставлений чиновник з іншої ключової європейської країни пояснив, що цей підхід несе чимало ризиків, але краще брати участь, ніж утримуватися."Наша позиція залишається незмінною: ці питання можна обговорювати лише після закінчення війни. Хоча провідні європейські лідери підтримують зусилля Кушнера, в Європі існує широка єдність щодо того, що будь-які переговори між Європою та Росією мають відбуватися лише після укладення перемир'я", — наголосив він.За словами Девіда Ігнатіуса, саме послідовність усіх цих кроків стане вирішальним питанням."Кушнер прагне, щоби процес відбувався одночасно — щоби, так би мовити, обидва потяги прибули одночасно. Європа, яка підтримує Україну, наполягає на тому, щоби на перше місце поставити питання про припинення вогню", — пояснив він.За інформацією журналіста, Володимир Путін "з ентузіазмом поставився до загальноєвропейського плану безпеки" під час зустрічі 21 жовтня в Санкт-Петербурзі зі Стівом Віткоффом, до якої Кушнер приєднався через відеоконференцію.У четвер Дональд Трамп зустрівся в Білому домі з представником Путіна Кирилом Дмитрієвим. Після цього американський президент похвалився, що близький до укладення "великої та прекрасної угоди", яка охоплюватиме Україну та "всю Європу"."Це надзвичайно передчасно з огляду на те, що я почув від європейських чиновників", — підсумував аналітик The Washington Post у своїй колонці.Нагадаємо, раніше західні ЗМІ писали, що Джаред Кушнер під час неформальної онлайн-розмови в Осло висунув жорсткі вимоги президенту України Володимиру Зеленському щодо негайного припинення атак на російські нафтопереробні заводи. Журналісти розкрили кулуарні деталі переговорів, які виявили зв’язок між ударами по тилах країни-агресора та відновленням роботи супутникового зв'язку Starlink..

Футбольній збірній України залишається провести два матчі в Лізі націй — проти Грузії та Північною Ірландії. Саме вони визначать подальше турнірне становище української команди команди.Напередодні італійський головний тренер національної збірної України Андреа Мальдера дав пресконференції після озвучення списку гравців, яких він викликав на ці поєдинки.Він заявив, що головне завдання — щонайменше втриматися у дивізіоні В Ліги націй. Для цього команді вистачить не фінішувати на останньому четвертому місці, яке наразі посідає Грузія — з відставанням у два очки від українців.Не відкидає Мальдера і шансів на підвищення до еліти Ліги націй із першої чи другої позицій у групі. Для цього Україні щонайменше потрібно відіграти три очки відставання від угорців на другому місці."Основна наша мета — залишитися в лізі В. Звісно, мені було би приємно виграти цю групу. Я завжди казав, що група збалансована. Все ще відкрито — може статися будь-що", — акцентував італієць.Головні ж амбіції збірної, за словами Мальдери, пов'язані з кваліфікацією на Євро-2028. Результати Ліги націй у цьому контексті також мають важливе значення — переможці груп отримують додатковий шанс на плейоф відбору."Найважливіше — це кваліфікація на Євро. Хочемо добре провести ці два матчі та викластися на максимум. Потім побачимо, як усе закінчиться. Якщо брати якість нашої гри, навіть якщо програли два останніх матчі, не грали погано. Але цього не вистачило, аби набрати очки. Тому зараз варто бути конкретнішими", — пояснив головний тренер збірної України.Раніше "синьо-жовті" набрали чотири очки у стартових двох турах, проте завершували попереднє "вікно" міжнародних матчів двома поразками — від Північної Ірландії (0:3) та Угорщини (1:2). У турнірній таблиці це відкинуло команду Андреа Мальдери на третю сходинку.Як відомо, 14 листопада збірна України на виїзді зіграє з Північною Ірландією, а 17 листопада в номінально домашньому матчі прийматиме збірну Грузії в словацьких Кошицях.Нагадаємо, що відсутність одного з найдосвідченіших гравців Андрія Ярмоленка у таборі збірної України викликала чимало запитань серед уболівальників та журналістів. Очільник "синьо-жовтих" Андреа Мальдера відверто розповів про приватну розмову із зірковим вінгером і причини такого кроку..

Ідея обговорення європейсько-російської інфраструктури безпеки непроста та може бути небезпечною. При цьому для Європейського Союзу небезпека набагато більше, ніж для України.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Джейку Тапперу на CNN."Я був дуже чітким з усіма партнерами: спочатку ми маємо обговорити, як закінчити війну Росії проти України. По-друге, якою буде інфраструктура безпеки для України, які гарантії безпеки отримає Україна. І вже потім, залежно від цих відповідей, сторони зможуть обговорювати інфраструктуру безпеки між Європою — або Євросоюзом — і Росією", — пояснив він.На його переконання, бажання Росії розпочати обговорення саме з нової інфраструктури безпеки у Європі є небезпечним. До речі, для Євросоюзу небезпека набагато більша."Ми не входимо до Євросоюзу. Ми також не член НАТО. Я не намагаюся говорити від їхнього імені. Ми всі живемо в Європі. Ми не хочемо "Ялти 2.0". Не хочемо, щоби Росія нас поділила", — акцентував український президент.Він зазначив, що Україна бореться за свободу, люди гинуть за свободу. Тому слова дуже важливі. Зокрема, слова зі США, найбільшого захисника свободи, важливі."Підтримка важлива. Якщо будуть сильні слова проти Путіна та його агресії, якщо буде сильний пакет підтримки для України, Путін двічі, тричі, десять разів подумає, чи хоче він атакувати, чи, можливо, йому вже досить цієї війни. Я завжди намагався донести цю думку до президента Америки, з усією вдячністю до нього та його команди: Путін поважає лише сильну позицію. Навіть якщо це позиція ворога, але вона сильна. Ми не можемо закінчити цю війну, кажучи про нього хороші речі. Ми це бачимо — війна триває вже п’ятий рік", — констатував Зеленський.За його словами, коли відбуваються зустрічі на рівні переговорних груп — тристоронні, двосторонні, не має значення — різні сторони заявляють, що потрібен час для підготовки до припинення вогню."Вони кажуть, що складно здійснювати моніторинг, що необхідно відвести озброєння, а Україна має створити буферну зону. Припинення вогню в Олешках показало: ні. Це не обов’язково", — наголосив президент України.Він акцентував, що зараз війна технологічно інша. Можна вести моніторинг за допомогою дронів. Тоді з’являться докази порушень — реальні відеозаписи."Я завжди казав, що все зводиться до політичної волі Путіна. Як ми побачили, рішення про припинення вогню в Олешках ухвалено дуже швидко. І це спрацювало. Сподіваюся, що ми знайдемо спосіб підштовхнути Путіна до миру. Ми можемо це зробити за посередництва США", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні український президент зауважив, що до тристоронніх перемовин Росія готується, запускаючи балістику по українській критичній інфраструктурі. Де дозволяє безпекова ситуація, тривають ремонтні та рятувальні роботи у постраждалих регіонах..

Національна збірна України з хокею впевнено перемогла команду Великої Британії в межах Європейського кубка націй із рахунком 5:1 Перед цим "синьо-жовті" обіграли поляків (2:1).Про це повідомив сайт Федерації хокею України. Там зазначили, що Велика Британія минулого сезону вилетіла з елітного дивізіону чемпіонату світу."Маючи перевагу майже за всіма показниками, "синьо-жовті" виграли стартовий період завдяки двом голам від оборонців. Артем Гребеник отримав класну передачу, яка створила ідеальні умови для кидка зі центрального слота, а Ігор Мережко вкотре продемонстрував майстерність свого дальнього пострілу — 2:0", — ідеться в повідомленні.Другий період так само проходив під контролем команди Олександра Бобкіна, проте ця ігрова третина завершилася внічию — 1:1 (3:1). За нашу команду більшість після позиційного розіграшу реалізував Даніїл Трахт.У третьому періоді збірна України довела матч до логічного завершення, закинувши ще дві шайби. Андрію Денискіну допомогла невдала гра ключкою з боку воротаря суперників, а Олексій Ворона створив мінішедевр, закинувши шайбу з незручної руки з чужого п’ятачка — загальний рахунок 5:1.Таким чином збірна України здобула перемогу в другому матчі з початку розіграшу турніру з новим тренерським штабом на чолі з Олександром Бобкіним.Це четверта поспіль перемога "синьо-жовтих" у матчах Європейського кубка націй. Серія триває з минулого сезону, який українці завершили перемогами над Польщею (4:2) та Словенією (4:2).Україна очолила турнірну таблицю після двох матчів. Завтра, 7 листопада, збірна України зіграє проти Італії. Початок матчу — о 19:15.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що американський фахівець Баррі Сміт приєднався до збірної України з хокею тренером-консультантом. Йому — 74 роки. Американець працює в тренерському штабі Олександра Бобкіна..

Україна та її північноєвропейські й балтійські партнери узгодили ключові пріоритети дипломатичних переговорів задля якнайшвидшого завершення російської агресії. Офіційний Київ передав США українські пропозиції стосовно майбутнього саміту в Об'єднаних Арабських Еміратах.Про це йдеться в Telegram-каналі президента України Володимира Зеленського.Підготовка до саміту та контакти зі СШАЗа словами президента, українська сторона активно готується до майбутньої тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі, провівши низку попередніх консультацій у Брюсселі за участю представників НАТО й Європейського Союзу, а також перебуваючи у постійній взаємодії з переговорною командою та представниками президента США."Вважаємо, що треба зробити зустріч в Еміратах результативною, і наші пропозиції щодо реальних потенційних результатів ми передали Американській стороні", — йдеться у заяві Зеленського.Глава держави висловив подяку за підтримку та спільне бачення ключових питань прем'єр-міністру Естонії, президенту Фінляндії, президенту Литви, а також очільникам урядів Данії, Ісландії, Латвії, Норвегії та Швеції.Безпека Європи та потреби перед зимоюПід час переговорів учасники погодилися, що будь-які дискусії про безпекову конфігурацію континенту мають відбуватися за безпосередньої участі європейських держав."Вдячний за бачення першим пріоритетом реальної дипломатії якнайшвидше закінчення війни Росії проти України", — наголосив президент України.Окремо Зеленський поінформував партнерів про першочергові потреби країни перед зимовим періодом, акцентувавши на захисті енергетичної інфраструктури та посиленні систем протиповітряної оборони. Країни NB8 підтвердили свою готовність надавати подальшу практичну допомогу й продовжувати координацію спільних дійНагадаємо, раніше стало відомо, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розпочав консультації з європейськими лідерами щодо створення ширшої архітектури безпеки в Європі, яка має допомогти забезпечити тривалий мир..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розпочав консультації з європейськими лідерами щодо створення ширшої архітектури безпеки в Європі, яка має допомогти забезпечити тривалий мир.Про це повідомив спецпредставник президента США Джаред Кушнер."Протягом понад 30 років Європа та Росія намагалися створити стійку систему безпеки. Десятиліття недовіри, конкуруючі проблеми безпеки та руйнівні наслідки цієї війни роблять це надзвичайно складним викликом, але таким, що є важливим для тривалого миру", — зазначив він.Кушнер наголосив, що мета ініціативи — розробити практичні механізми, які враховуватимуть безпекові питання сторін, зменшуватимуть ризик нових конфліктів та сприятимуть стабільності в Європі. На сьогоднв США визначили п'ять основних напрямів роботи:постійні консультації з питань безпеки;надійні канали зв'язку для врегулювання криз;підвищення військової прозорості;взаємні заходи для зменшення ризиків ескалації;довгострокова основа європейської безпеки та стабільності."НАТО залишатиметься центральною частиною європейської колективної оборони, і ця ініціатива базуватиметься на існуючих інституціях та зобов'язаннях. Ми продовжимо консультації у форматі Шелл-Бей з Україною, НАТО, ЄС та нашими європейськими партнерами, розширюючи взаємодію, щоб забезпечити врахування всіх відповідних перспектив та ідей. Ми також будемо залучати Росію до мирних переговорів", — наголосив спецпредставник США.Крім того, за його словами, наступного тижня в Абу-Дабі Сполучені Штати скличуть перші з лютого тристоронні мирні переговори за участю України та Росії. Усі сторони, як зазначається, готуються до предметних і продуктивних дискусій. Вашингтон також планує консультуватися з європейськими партнерами на полях переговорів. У разі досягнення прогресу США прагнутимуть перейти до ширшого багатостороннього формату з безпосередньою участю європейських країн."Це складна, детальна робота. Немає простих рішень. Але можливість допомогти припинити цю руйнівну війну та побудувати основу для більш мирної, безпечної та процвітаючої Європи для майбутніх поколінь робить це завданням, вартим зусиль. Ми побачимо, як розвиватимуться ці дискусії, і продовжимо інтенсивно працювати з усіма сторонами для досягнення мети президента Трампа – всеохоплюючого та міцного миру", — додав Кушнер.Нагадаємо, за даними Bloomberg, підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки.Водночас генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте вважає, що у війні Росії проти України не буде переможців. Протистояння завершиться укладенням мирної угоди, яка передбачатиме певні компроміси..

Інформація про те, що президент Чехії Петр Павел є одним із головних кандидатів від Євросоюзу для переговорів із Кремлем, виявилася лише припущенням журналістів. Коментуючи публікації в іноземній пресі, він наголосив на відсутності будь-яких офіційних обговорень чи рішень щодо його кандидатури.Про це повідомляє чеське видання Ceske NovinyВідповідь на чуткиПавел повідомив, що не має наміру виступати офіційним представником Європи на переговорному процесі щодо припинення війни в Україні. Відповідну заяву він зробив у розмові з журналістами після завершення зустрічі лідерів країн Вишеградської четвірки, що відбулася у словацькому місті Тренчин.Приводом для запитання стали публікації в британському виданні The Telegraph, у яких зазначалося, що чеського лідера розглядають серед п'яти кандидатів, здатних вести діалог із російським диктатором Володимиром Путіним від імені Євросоюзу."У мене точно немає таких амбіцій. Я, звичайно, був би радий, якби міг поділитися своїм досвідом роботи як у НАТО, так і в Європейському Союзі. Але, безперечно, саме європейські держави мають вирішити, кого вони вважають своїм представником", — заявив Петр Павел.Журналістські припущенняОчільник Чехії уточнив, що згадка його імені серед можливих посередників є виключно журналістською гіпотезою. Він зазначив, що жодних офіційних переговорів чи консультацій щодо його можливого призначення на цю роль не проводилося.За словами чеського президента, під час міжнародних обговорень жодні конкретні кандидатури представників від Європи взагалі не висувалися. Вибір такої постаті повинен базуватися на загальному рішенні європейських країн, а не на медійних здогадках. Нагадаємо, Сполучені Штати виступлять посередниками під час переговорів на робочому рівні між Україною та Росією, які заплановані на 10–11 листопада в Абу-Дабі. Сторони планують обговорити питання повоєнної безпеки, деескалації та гуманітарні заходи..

Західні країни роками помилково вважали, що територіальні поступки Росії здатні зупинити її агресію проти України. Будь-які вимоги щодо віддачі територій наразі є неприйнятними, адже ціллю ворога з самого початку була не конкретна область, а вся Україна та її столиця.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю ZDF. Чому стримування не спрацювалоОцінюючи історичні передумови нинішньої війни, Володимир Зеленський нагадав про позицію західних партнерів під час подій 2014 року. Тодішня реакція міжнародної спільноти на агресію Кремля виявилася недостатньо рішучою та спровокувала подальші загарбницькі дії Росії."Коли Путін захопив Крим, то і Європа, і Америка досить відкрито робили дзвінки, проводили зустрічі, давали сигнали українцям, які були при владі, що не треба ніякої ескалації, давайте просто жити дружно, давайте так поки що залишимо. Ми залишилися без Криму. Після цього ми залишилися без частини Донбасу. Але при цьому були постійні постріли на Сході. Ніякого миру не було", — зазначив президент України.Глава держави також розвінчав міф про те, що союзники допомагали Україні з самого початку війни."Люди думають, що нам завжди допомагали. Це не так. Нам почали допомагати після повномасштабного вторгнення, але це було після восьми років того, як Росія нас окупувала. Це довгий період для того, щоб розібратися із цим і зрозуміти, що Путін не збирається нічого нам віддавати", — зазначив Зеленський.Чому поступки не зупинять ПутінаКоментуючи заклики деяких європейських політиків щодо поступок у регіонах, глава держави наголосив на справжніх цілях агресора, які виходять далеко за межі окремих областей."Мене якось запитали європейці: "А чому ти вважаєш, що якщо ти вийдеш із Донбасу, він піде далі?" І я відповів: "Тому що на початку війни він захоплював не Донбас, а прийшов у столицю. Захопив Запорізьку область, Херсонську область, Херсон, Харківщину", — розповів український лідер.Він додав, що значну частину цих територій українські захисники вже відвоювали, а тепер ворог намагається отримати дипломатичним шляхом те, що не здатен захопити на полі бою."Ми багато всього відвоювали, але ж він захоплював різні частини нашої держави. І тепер хочуть, щоб ми щось їм дали, тому що вони не спроможні це захопити. Ми можемо бути з меншою територією, мати менше грошей, менше зброї, але гідності в нас все-таки більше, ніж у багатьох. Ми будемо робити все, щоб ця війна закінчилась, але закінчилась гідно для нас", — підсумував президент України.Нагадаємо, за даними Bloomberg, підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки. .

У четвер, 5 листопада, Україна отримала ще 4,36 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, із них 3,7 мільярда євро — макрофінансова допомога та 660 мільйона євро — оборонний компонент.Як відзначив очільник уряду, кошти спрямують на пріоритетні бюджетні видатки та першочергові потреби Сил оборони. Він наголосив, що в умовах постійних російських атак ця підтримка критично важлива для зміцнення нашої обороноздатності та збереження фінансової стійкості держави."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Андрюсу Кубілюсу, а також усім державам-членам ЄС за послідовну підтримку України. Продовжуємо працювати з європейськими партнерами, щоб решта передбаченого фінансування надійшла вчасно та в повному обсязі", — додав Корецький.Зауважимо, раніше повідомлялося, що Європейський Союз виділив Україні ще 2,86 мільярда євро в межах оборонного компонента Ukraine Support Loan. Ця сума піде на потреби Сил оборони для захисту українців від рашистських обстрілів.Нагадаємо, ухвалення чергового траншу італійської військової підтримки для України знову опинилося на паузі через політичне очікування в Римі. Урядовці в Італії затягують графіки відправлення нового озброєння, орієнтуючись на політичні розклади у Сполучених Штатах..

Український уряд розраховує протягом 2027 року ухвалити основний масив законодавства за всіма розділами переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Це має наблизити країну до завершення переговорів про членство в ЄС до кінця 2028 року.Про це заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов під час спільного брифінгу із послом Європейського Союзу в Україні Катаріною Матерновою, передає "Інтерфакс-Україна". За його словами, Україна має пройти кілька етапів на шляху до членства в Євросоюзі. Насамперед йдеться про отримання попереднього позитивного звіту за 23-м та 24-м розділами переговорного процесу.Вони охоплюють питання судової влади та основоположних прав, а також правосуддя, свободи й безпеки. Серед ключових напрямків роботи — реформа правосуддя та правоохоронних органів. Наступним етапом стане закриття відповідних переговорних розділів і ухвалення необхідного законодавства."І ми на рівні уряду, принаймні, плануємо так цю роботу організувати, щоб протягом 27-го року у нас основний масив законодавства був ухвалений, повторюю, за всіма розділами переговорного процесу", — сказав ЧенцовПісля цього Україна зможе отримати оцінку Європейської комісії та держав-членів ЄС. На основі їхніх висновків готуватимуть проєкт договору про вступ України до Євросоюзу."От така етапність. Тому 28-й рік для нас, звичайно, це дуже амбітна, але осяжна мета. І все залежить від нас", — додав він.Нагадаємо, 4 листопада Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення Європейського Союзу. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в європейській спільноті.Додамо, раніше європейська комісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що у щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в ЄС. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року"..

Твердження про те, що американський президент Дональд Трамп нібито ближчий до очільника Кремля Володимира Путіна, ніж до європейських партнерів, не відповідають дійсності.Таку заяву зробив посол США при НАТО Метью Вітакер під час дискусії на Берлінській безпековій конференції в середу, 4 листопада, відповідаючи на зауваження президентки конгресу, депутатки Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн. Його цитує "Укрінформ"."Я змушений це категорично відкинути. Можливо, саме так це сприймають на європейському континенті. Але це точно не відповідає дійсності", — акцентував Вітакер.Перед цим модераторка панелі Штрак-Ціммерманн, кажучи про необхідність посилення американського тиску на Росію для припинення війни проти України, зазначила, що європейці дещо спантеличені тим, що іноді складається враження, ніби президент США ближчий до Путіна, ніж до Європи.У відповідь американський дипломат наголосив, що Дональд Трамп намагається знайти умови для досягнення мирної угоди, попри складнощі переговорного процесу."Володимир Путін такий, який він є. Ми можемо хотіти, щоби він був іншим, можемо хотіти, щоби він погодився на те, що всі ми вважаємо розумною угодою. Але він не погодиться", — пояснив Вітакер.За його словами, саме тому необхідно шукати умови, які були би прийнятними як для України, так і для Росії."Ми повинні знайти такі умови, на які можуть погодитися й українці, й росіяни. І це виявилося дуже складним, як ми всі знаємо, оскільки війна триває вже п'ятий рік після вторгнення 2022 року", — зауважив посол.Вітакер також висловив невдоволення постійною критикою переговорного процесу з боку європейців, наголосивши, що головним має бути досягнення результату.Він зазначив, що формальна присутність європейських представників за столом переговорів не настільки важлива, як завершення війни та встановлення тривалого миру. При цьому дипломат констатував, що Європа вже бере змістовну участь у відповідних консультаціях і підтримці України."Якщо голос Європи за столом переговорів стане тим, що схилить шальки терезів, тоді вони мають там бути", — підсумував Метью Вітакер.Нагадаємо, раніше посол США при НАТО розповідав, що гібридні атаки Москви проти європейських країн мають на меті залякати союзників та змусити їх відмовитися від подальшої військової допомоги України. Єдиною правильною відповіддю Заходу на підривну діяльність Кремля має стати ще активніше залучення коштів і зброї для української армії..

У середу, 4 листопада, українська делегація провела два важливі раунди перемовин із партнерами, які стосувалися різних тем. Обидва — на користь Україні.Про це повідомив голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Перша — щодо Prosperity Plan для України. Це один із ключових документів, над яким зараз працюємо з партнерами. Він має визначити, як відновлюватимемо Україну після війни, залучатимемо інвестиції та створюватимемо можливості для розвитку нашої економіки", — зазначив він.За його словами, працювали з представниками Єврокомісії, США, Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО, Світового банку та BlackRock. З українського боку залучені команди Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони та Офісу президента."Деталі поки що не розкриваємо. Зараз триває предметна робота над документом. Разом із партнерами визначили конкретні наступні кроки та терміни їх виконання. Про результати розповімо пізніше", — зауважив головний український зовнішній розвідник.Він також поінформував, що друга зустріч — щодо фінансування України 2027 року. Разом із командами Міноборони, Мінфіну та Офісу президента показали партнерам математику війни на наступний рік: скільки ресурсів потрібно, який дефіцит необхідно покрити та за рахунок яких джерел можемо це зробити.Окремо учасники перемовин обговорили загрози з боку Росії для України та всієї Європи, а також спільні кроки для протидії їм."Завтра продовжимо роботу з партнерами над гарантіями безпеки для України. Йдеться не лише про безпеку нашої держави, а й про нову архітектуру безпеки всієї Європи після війни. Україна є її невід’ємною частиною. Адже без довгострокової безпеки України неможлива й довгострокова безпека Європи", — акцентував Рустем Умєров.Саме тому, за його словами, робота над гарантіями безпеки, відновленням і економічним розвитком ведеться паралельно. Це частини одного плану для майбутнього України.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський інформував, що найближчим часом очікується відновлення формату тристоронніх зустрічей України, США та Росії. Зокрема, такі переговори заплановані на 10-11 листопада..

До спеціального консультаційного центру в Берліні з питаннями стосовно повернення в Україну загалом зверталося майже 60 українців. Серед них — лише троє чоловіків призовного віку.Про це повідомили журналісти Rheinische Post із посиланням на дані консультаційного центру Unity Hub Berlin.Там поінформували, що громадяни зверталися переважно за інформаційною та консультаційною допомогою. Вони цікавилися загальними умовами для виїзду, наявними механізмами підтримки та перспективами реінтеграції в Україні.Переважна більшість заявників зазначила, що розглядає можливість повернення в Україну лише після остаточного припинення активних бойових дій і стабілізації безпекової ситуації.У консультаційному центрі також уточнили, що серед усіх, хто звернувся, зафіксовано лише трьох чоловіків призовного віку.У Unity Hub Berlin зауважили, що не мають підтверджених даних про кількість людей, які на кінець жовтня після консультацій розпочали практичну підготовку до виїзду чи фактично повернулися в Україну.За інформацією МВС Німеччини, наприкінці травня в країні проживали понад 1,3 мільйона українців, які виїхали через війну. З них майже 266 тисяч — чоловіки віком від 23 до 60 років.Водночас сама наявність цих чоловіків у Німеччині не означає, що всі вони підлягають мобілізації. Частина громадян може мати передбачені законодавством підстави для звільнення від військової служби.Центр Unity Hub Berlin відкрили у квітні 2026 року за сприяння урядів України та Німеччини. Його створили для підтримки українців за кордоном і збереження їхнього зв'язку з Україною. Зокрема, там можна отримати інформацію про працевлаштування, освітні програми та доступ до соціального забезпечення.Крім того, фахівці центру надають консультації з документальних питань, допомагають із відновленням професійної діяльності й інформують про можливості повернення в Україну.Нагадаємо, що 8 жовтня цього року Німеччина офіційно продовжила термін дії тимчасового захисту для українських біженців. Тепер його дія залишатиметься чинною до березня 2028 року..

У середу, 4 листопада, Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення Європейського Союзу. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в європейській спільноті.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна показала прогрес, попри війну. Безумовно, є над чим працювати, але напрям руху дуже чіткий", — акцентував він.Сьогодні звіт Єврокомісії йому особисто передала посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися."Стан підготовки до вступу покращився в дев’яти розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкочування реформ. Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них — енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця. Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку", — перерахував досягнення очільник українського уряду.Він додав, Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно. Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Володимира Зеленського й Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС."Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі. Є сфери, де треба працювати швидше. Рекомендації Єврокомісії ми беремо в роботу. Цього результату ми вкотре досягнули всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради й уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України", — висловив переконання прем’єр-міністр України.Він подякував усім, хто долучився до цього проміжного, але, за його словами, важливого результату."А головне — дякую Силам оборони, завдяки яким ми продовжуємо жити, боротися, розвиватися та рухатися до ЄС. Найближчим часом візьму участь у Форумі з питань розширення в Брюсселі, де ми предметно говоритимемо про подальші кроки, щоби максимально пришвидшити наш рух до ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше сьогодні європейська комісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що у щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в ЄС. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року"..