# Європа

Американський президент Дональд Трамп наполягає на завершенні війни Росії в Україні шляхом переговорів, а Європа побоюється, що її залишать осторонь. Континент виділяє надто мало військової допомоги для Києва.Як повідомляє редакційна колегія газети The Wall Street Journal, політики континенту хочуть відігравати основну роль у дискусії про майбутнє Києва, але новий звіт свідчить про відставання Європи у наданні військової допомоги Україні.Трамп відмовився від надання Україні зброї з американських запасів, перейшовши до продажу озброєння, що зробило Київ більш залежним від Європи. Втім, як зазначається в аналізі німецької дослідницької групи Kiel Institute for the World Economy, з 1 вересня по 31 жовтня Європа виділила менш як п'ять мільярдів доларів на нову військову допомогу, що занадто мало, щоб компенсувати припинення підтримки з боку Вашингтона."Згідно з останніми підрахунками, за період до жовтня цього року партнери України по всьому світу виділили менше ніж 39 мільярдів доларів на військову допомогу. Якщо не відбудеться різкого зростання наприкінці року, 2025 рік стане "роком з найнижчим рівнем нових виділень (військової) допомоги Україні з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році", — зазначає Крістоф Требеш, керівник ініціативи Ukraine Support Tracker в Кільському університеті.Редакційна колегія газети наголошує, що Україна обходиться меншими ресурсами, навіть попри посилення атак з боку Росії. Київ покращив власне виробництво озброєння та систем протиповітряної оборони, проте все ще залежить від деяких американських систем, зокрема Patriot, які використовує для протидії балістичним ракетам.Минулого тижня генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав союзників прискорити внески до програми PURL, яка координує закупівлі американської зброї для України. В аналізі німецької дослідницької групи також підкреслюється дискусія в Європі щодо використання "репараційного кредиту" для мобілізації заморожених російських активів з метою надання допомоги Україні. Ці гроші могли б піти на придбання вкрай необхідної зброї.Медійники зробили висновок, що російський диктатор Володимир Путін поважає силу. По-своєму, так само робить і пан Трамп. Якщо Європа не хоче, щоб Росія перемогла, вона має діяти відповідно.Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що його переговори з європейськими лідерами стосовно ситуації в Україні відбулися у "досить жорстких словах". За словами республіканця, розмова з Еммануелем Макроном, Фрідріхом Мерцем та Кіром Стармером відбулася у "жорстких формулюваннях"..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що його переговори з європейськими лідерами стосовно ситуації в Україні відбулися у "досить жорстких словах". За словами республіканця, розмова з Еммануелем Макроном, Фрідріхом Мерцем та Кіром Стармером відбулася у "жорстких формулюваннях".Про це Трамп сказав журналістам у Білому домі 10 грудня. Деталі зустрічі та суперечкиВиступаючи перед журналістами у Білому домі 10 грудня, Трамп підтвердив, що обговорював війну з європейськими представниками."Ми обговорили ситуацію в Україні досить жорсткими словами. Подивимося, що буде далі… У нас були невеликі суперечки щодо людей, і ми подивимося, як це закінчиться. Ми сказали, що перед тим, як йти на зустріч, ми хочемо дізнатися деякі речі", — сказав Трамп.За його словами, лідери Європейського Союзу висловили бажання зустрітися з представниками США цими вихідними в Європі."Ми ухвалимо рішення залежно від того, з чим вони повернуться. Ми не хочемо марнувати час", — додав американський президент, натякаючи на очікування конкретних пропозицій від ЄС.Заяви про втратиТрамп також висловився про масштаб конфлікту, заявивши, що минулого місяця загинули 27 тисяч російських та українських військових. Президент не надав уточнень щодо джерела цієї статистики. Лідер Білого дому вважає, що зволікання призводить до непропорційних втрат."Іноді потрібно дати людям можливість вирішити суперечку, а іноді — ні. Але проблема в тому, що, даючи людям можливість вирішити суперечку, ви втрачаєте тисячі людей на тиждень. Це смішно. Все це смішно", — підсумував він.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..

Сполучені Штати передали країнам Європи таємний документ, який містить кроки для повернення Росії у світову економіку. Цей план вже обговорюється серед європейських лідерів. Про це повідомляє The Wall Street Journal.Американський план пропонує конкретне бачення того, як російська економіка може вийти з міжнародної ізоляції. Зокрема, стратегія передбачає значні американські інвестиції у стратегічні сектори РФ. Йдеться про фінансування проектів від видобутку рідкісноземельних копалин до буріння нафти. Ключовим елементом плану є також сприяння відновленню потоків російських енергоносіїв до Європи та інших країн світу.Конфлікт з політикою ЄСЦей пункт плану викликає найбільші суперечності, оскільки він прямо суперечить поточній політиці Європейського Союзу, яка спрямована на повну відмову від російського газу та зменшення залежності від енергоресурсів РФ.Реакція ЄвропиЗа попередньою інформацією, європейські партнери сприйняли пропозицію Вашингтона прохолодно. Така реакція свідчить про глибокі розбіжності між США та ЄС щодо подальшої стратегії економічного тиску на Кремль та темпів можливої реінтеграції Росії.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..

Росія погрожує Європі, одночасно формуючи інформаційний простір, аби мати підстави відмовитися від надання суттєвих гарантій безпеки Україні. Це є частиною широкої кампанії тиску Кремля.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як йдеться у зведенні, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 10 грудня заявив, що, хоча Росія не має наміру воювати з Європою, Кремль відповість на "будь-які ворожі кроки", такі як розгортання європейських військових контингентів в Україні та вилучення заморожених російських активів. Перший заступник голови Комітету Державної думи Росії з міжнародних справ Олексій Чепа аналогічно заявив 10 грудня, що Росія навмисно атакуватиме будь-які європейські військові контингенти, розгорнуті в Україні. Заяви Лаврова та Чепи пролунали на тлі обговорень США, України та Європи щодо надання гарантій безпеки Україні. Президент України Володимир Зеленський 9 грудня заявив, що перемовники США, України та Європи обговорять гарантії безпеки для України під час майбутнього засідання Ради безпеки у невизначену дату. "Кремль, ймовірно, встановлює інформаційні умови, щоб підірвати зусилля України та Заходу щодо забезпечення суттєвих гарантій безпеки, таких як розгортання військових контингентів чи іншої військової допомоги, від можливого поновлення російської агресії в майбутньому", — додали в ISW.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Раніше гарант заявляв, що Україна продовжує працювати над мирним врегулюванням війни та доопрацьовує план, узгоджуючи його з партнерами. Найближчим часом відповідні документи направлять до Сполучених Штатів Америки..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що лідери європейських країн зацікавлені у проведенні зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, а також із представниками США.Таку заяву він зробив під час спілкування із журналістами у Білому домі."Європейці хочуть зустрічі із Зеленським і з нами", — зазначив американський президент.Він наголосив, що у ЄС хочуть, аби такі перемовини пройшли як найшвидше. Відтак, така зустріч може відбутися вже на вихідних. Трамп додав, що Сполучені Штати очікують отримати певну інформацію до початку переговорів."Ми хочемо знати дещо перед зустріччю і не хочемо гаяти час", — додав він.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Раніше гарант заявляв, що Україна продовжує працювати над мирним врегулюванням війни та доопрацьовує план, узгоджуючи його з партнерами. Найближчим часом відповідні документи направлять до Сполучених Штатів Америки..

Хоча Росія не має наміру розпочинати війну проти Європи, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив із попередженням. Очільник ворожої дипломатії заявив про рішучу відповідь на будь-які ворожі дії. Про це він заявив під час свого виступу у Раді Федерації, йдеться у повідомленні росЗМІ.Заява про відсутність планів війниЛавров запевнив, що Росія не планує військових дій проти європейських країн."Ми не збираємось воювати із Європою, у нас і думок таких немає", — цитує видання міністра.Умова для відповідіВодночас Лавров чітко окреслив червоні лінії, перетин яких спровокує реакцію Москви. Він попередив, що Росія відповідатиме на будь-які ворожі дії, зокрема:розміщення в Україні європейських військових контингентів;експропріацію заморожених російських активів.Таким чином, Лавров підтвердив, що хоча Москва не прагне конфлікту, вона розцінюватиме певну підтримку України як прямий ворожий крок.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський на Форумі оборонних індустрій у Гаазі заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки.Раніше американський лідер Дональд Трамп змінив риторику та рішуче висловився на підтримку НАТО під час саміту в Гаазі. Республіканець заявив, що Російська Федерація не нападе на Альянс, поки він буде перебувати на президентському кріслі.Водночас комісар Європейського Союзу з оборони Андрюс Кубілюс заявив, що німецька розвідка володіє доказами того, що у Кремлі обговорюють план нападу на Північноатлантичний альянс. До таких сигналів слід ставитися дуже серйозно..

Минулого тижня американська адміністрація оприлюднила нову безпекову стратегію, реалізація якої може поховати західну цивілізацію, яка донедавна вважалася монолітною силою перед зовнішніми загрозами. При цьому виграш США видається дуже сумнівним. Як США стали світовим гегемоном і чому більше не хочуть ним бутиКоментатор із міжнародних питань британського видання The Guardian Саймон Тісдолл назвав Володимира Путіна та Дональда Трампа "гідними один одного дурнями". На його думку, Путін, розпочавши війну в Україні, став на шлях "систематичної руйнації" Росії, а Дональд Трамп з особистих та незрозумілих інших причин "запропонував йому рятувальне коло". Тісдолл наголошує, що російська економіка тріщить по швах, Кремль втрачає вплив на інші країни, а Трамп своїм втручанням не допомагає, а лише затягує війну. Тому, вважає автор, чим раніше глава Білого дому вийде з переговорів, тим меншої шкоди він завдасть Україні, Європі й НАТО. Погоджуючись із Тісдоллом майже в усьому, зауважимо: у цій парі більшим "дурнем" є Трамп. А оприлюднена адміністрацією США стратегія національної безпеки тільки підтверджує, що за нинішнього президента Сполучені Штати добровільно відмовляються від ролі світового гегемона. Під лозунгом MAGA трампісти стріляють собі в ногу.Зробимо невеликий екскурс у політичну історію та філософію. Ізоляціонізм для правлячих кіл у Вашингтоні не є чимось новим, в історії США була "доктрина Монро" та Акт про нейтралітет 1937 року за президентства Франкліна Рузвельта. "Доктрина" президента Джеймса Монро, проголошена 2 грудня 1823 року, про те, що США не втручаються у внутрішні справи держав "Старого світу" та колишніх колоній на обох американських континентах, але спроби нової колонізації цих країн чи інтервенція щодо них, вважатимуться актом агресії проти Сполучених Штатів. Таким чином, американці вказали європейцям, що західна півкуля — сфера їхніх геополітичних інтересів, але вони не братимуть участь у політичних процесах, що відбуваються за межами півкулі.Такий підхід панував в американській політиці тривалий час, мотивуючи до пасивного споглядання за війнами й конфліктами поза межами двох Америк. Його кульмінацією стали закони про нейтралітет (1935 і 1936 років), якими заборонявся продаж зброї воюючим сторонам і обмежувалася фінансова співпраця з ними. Довершив цей ізоляціонізм Акт 1937 року, який зробив означені вище обмеження постійними. Тому, коли в Європі вибухнула Друга світова війна, американці залишалися осторонь. І тільки відмова від принципу нейтральності та залучення до антигітлерівської коаліції дали можливість Сполученим Штатам стати світовим гегемоном.Таку роль вони виконували з кінця Другої світової. Роль важка, фінансово витратна, заодно і дуже прибуткова, бо до економічних інтересів гегемона прислухаються. Власне, США стоять за світовим порядком, сформованим після закінчення останньої світової війни, хоча в попередні два десятиліття і помітно послабили хватку. Однак існуючий порядок можливий тільки в союзництві Штатів із країнами НАТО, партнерами в Тихому океані, в Азії — з тими, хто погодився грати за американськими правилами гри. І ось тепер Трамп звичні правила, в рамках яких працював глобальний ринок, скасовує. Минулого століття американський політичний філософ Джордж Модельскі описував, до чого призводить втрата гегемонізму якоюсь із держав. Коли коротко, то у світовій політиці існують "довгі цикли" (приблизно 100 років), протягом яких панує якась із сильних держав. Поки є держава-гегемон, претенденти на таку роль змагаються за можливість його посунути. Посилюють економіку, мілітаризуються, створюють привабливі ідеології, укладають коаліції. Гегемон може слабшати економічно, а може — через внутрішні розколи всередині та через конфлікти із союзниками. У нинішніх США одночасно складаються обидві передумови, — політика мит та реіндустріалізації Америки видимого результату не приносить, а от конфлікт з Європою вже очевидний.Безпекова стратегія Трампа: безрозсудність чи прагматичний підхідЗневажливе ставлення до Євросоюзу Трамп проявляв і під час першого президентства. Тоді він погрожував виходом США з НАТО, якщо європейці не вкладатимуть більше коштів в оборону. Також вів торгівельні війни з Євросоюзом, які припинив його наступник Джо Байден. З поверненням до Білого дому антиєвропейська спрямованість політики Трампа помітно посилилася. Починаючи з вікопомної Мюнхенської промови віце-президента Джей Ді Венса і до оприлюдненої стратегії крок за кроком американська адміністрація намагалася послабити позиції Євросоюзу — від підвищення мит, яке таки вдалося врегулювати, до перекладення витрат на зброю для України на союзників по НАТО в Європі. Трамп ще й пишається тим, що заробляє на нашій війні.Тож насамперед про бачення Білим домом європейського континенту. Він зазнає найсуворішої критики за… відсутність демократії й свободи. Не авторитарні держави, а саме ЄС. Йому також закидають неповагу до суверенітету країн-членів (відчувається "почерк" Орбана, — ред.). Також у документі багато критики економічної ситуації в Європейському Союзі та ставлення його членів до питання безпеки й оборони. А особливо до теми міграції."У довгостроковій перспективі більш ніж ймовірно, що протягом кількох десятиліть, щонайбільше, деякі члени НАТО стануть в більшості неєвропейськими. Таким чином, залишається відкритим питання, чи будуть вони розглядати своє місце у світі чи свій союз зі Сполученими Штатами так само, як ті, хто підписав хартію НАТО", — йдеться в стратегії Трампа.У документі також міститься підтримка ультраправих партій (вони названі патріотичними), які розколють ЄС із середини. "Наша мета, — наголошено далі, — має полягати в допомозі Європі виправити її нинішню траєкторію. Нам знадобиться сильна Європа, щоб допомогти нам успішно конкурувати та працювати злагоджено". Додамо: не сильний Євросоюз.Зі стратегії загалом випливає, що США будуть співпрацювати з усіма державами, навіть з авторитарними, але не з наднаціональними органами, бо "їх ніхто не вибирав". Причому це співробітництво виключно в інтересах Сполучених Штатів, а не якогось "світового порядку". Це чіткий сигнал союзникам, що віднині кожен виживає, як уміє. Для Трампа Китай і Росія виявилися ближчими за Європу. Росія не названа агресором, із нею США мають "встановити стабільність". Китай — економічний суперник, який потребує військового стримування. Але союзні держави Тихоокеанського регіону також мають дбати про власне військове посилення, однак не за рахунок Америки. Є в стратегії й про Україну. Якби свій документ американці оприлюднили хоча б улітку, можна було і не сподіватися на їхні наміри принести українцям справедливий мир. Війна в Україні для авторів стратегії — проблема, викликана не російським вторгненням, а ініціативами розширити НАТО та продовженням європейської допомоги. Простіше кажучи, логіка наступна: якби Європа не підбурювала "нереалістичні сподівання" Києва, війна б уже закінчилася. Звісно, поступками України, бо вона не може перемогти Росію.У Москві до стратегії Трампа поставилися схвально. Ще б пак, РФ не каратимуть, а винагороджують співробітництвом з Америкою. В Європі ж обурилися."Не бачу потреби для американців зараз прагнути рятувати демократію у Європі. А якби її потрібно було рятувати — ми б займалися цим самостійно", — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Своєю чергою, польський прем’єр Дональд Туск нагадав американцям, за останні 80 років у них та європейців були спільні вороги, і "нам треба й надалі цього дотримуватися — це єдина розумна стратегія нашої спільної безпеки. Якщо тільки щось змінилося".Змінилось. Проте реальної відповіді Європи на знущальну щодо неї стратегію трампістів немає. І тут повернемося до згаданого політичного філософа Модельскі. Якщо гегемон слабшає, претенденти на гегемонію можуть зайняти його місце. Якщо мають ефективну економіку, впливову ідеологію та міцні коаліції. Модельскі вважав, що замістити США здатні Китай і Євросоюз. Трампу варто відповідати не ображеними заявами, а жорсткими діями, як то посилення оборони та безпеки в рамках НАТО без Америки, перегляд принципу ухвалення рішень, щоб давати відсіч шантажистам на кшталт Віктора Орбана, демонструвати силу власних цінностей. Перед встановленням нового гегемона, вважав Модельскі, триватиме "тридцятирічна війна" — змагання за першість. Хто її виграє, той і стане світовим лідером на сто чи навіть більше років.   .

У новій Стратегії національної безпеки адміністрації американського президента Дональда Трампа немає нічого такого, що могло б здивувати європейських лідерів. Водночас не має дивувати те, як тепло цей документ зустріли в Москві, адже він фактично підтверджує різку зміну в зовнішній політиці Вашингтона.Як повідомляє колумніст видання Bloomberg Марк Чемпіон, по суті, стратегія пропонує підірвати трансатлантичний Альянс — мету, до якої в Кремлі прагнули майже всі лідери з 1945 року, за винятком Михайла Горбачова і Бориса Єльцина."Чому так — цілком очевидно. Москва протягом століть веде війни, щоб розширювати або захищати свої західні кордони та вплив — ще від часів Петра Великого. Втручання США, які допомагали здолати головного суперника Росії у ХХ столітті — Німеччину, — були вигідними Кремлю. Але рішення Америки залишитися в Європі як гарант нової трансатлантичної системи "Заходу" — вже ні", — наголосив автор матеріалу.Він додає, що з цим навряд чи сперечатимуться автори американської стратегії. Втім, на відміну від своїх попередників, в адміністрації Трампа, що тепер інтереси Вашингтона збігаються з інтересами Москви, коли йдеться про Європейський Союз."На їхню думку, краще, щоб ЄС перетворився на роздрібнену групу малих і середніх держав, якими можна маніпулювати й використовувати для економічної вигоди, ніж залишався економічним суперником із ВВП понад 30 трильйонів доларів і здатністю жорстко відповідати, зокрема у торгівельних питаннях", — зазначив Чемпіон.Колумніст Bloomberg наголошує, що друга спільна мета Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна в Європі — менш очевидна. Йдеться про усунення ліберальних, плюралістичних урядів, які досі керують більшістю європейських країн. Такі уряди підривають внутрішні політичні наративи, від яких обидва лідери залежать, щоб утримувати владу. "Якщо сказати прямо: у "культурних війнах" Трамп і Путін стоять по один бік, а ліберальна Європа — по інший", — зауважив автор матеріалу.Він пояснив, що причина, через яку Путіна так роздратувала Україна у 2013 році, коли вона прагнула підписати торгівельну угоду з ЄС, полягає в тому, що Кремль не міг допустити, щоб сусідня держава досягла рівня добробуту та свобод у межах Євросоюзу, який має Польща."Що тоді могли б подумати росіяни про "необхідність" власного авторитарного режиму? Путін менше ніж за два роки до того вже придушив російський продемократичний рух і не міг дозволити, щоб Україна знову підживила такі настрої, показавши, що інший шлях працює", — додав Чемпіон.Так, Трампу теж потрібна поразка ліберальної Європи, якщо він хоче переконати майбутню більшість американських виборців, що лише він може розв’язати їхні проблеми. Саме тому в його новій Стратегії нацбезпеки міститься безпрецедентне твердження, що США нібито мають право й обов’язок втручатися в європейську політику, щоб сприяти приходу до влади лідерів у стилі MAGA.Чемпіон зауважив, що на сьогодні Європа справді перебуває у слабкому стані. Її демократії намагаються повернути динамізм, втрачений через роки роззброєння, несприятливу демографію, роздуті соціальні системи й самозаспокоєння на тлі деіндустріалізації. Деякі праві політики, як-от прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, виявляються досвідченими політичними гравцями, які відмовляються від популістичних кроків, розуміючи, що в реальному управлінні вони не працюють. Інші — ні.Водночас зараз немає жодних ознак того, що європейці наважаться добровільно скоротити свою надмірну залежність від американської зброї та технологій — крок, пов’язаний із серйозними економічними ризиками через неминучий торгівельний конфлікт. Чемпіон зауважив, що Європі простіше продовжувати вдавати, що США — це лише тимчасово непостійний союзник, адже інакше довелося б проводити радикальні зміни у союзах та кардинально змінювати політику, що була б значно більш революційною, ніж нова стратегія Трампа.Нагадаємо, у вівторок, 9 грудня, Трамп заявив, що за його президентства Сполучені Штати Америки не витрачаються на підтримку України, вони ще й заробляють на цьому. При цьому американський лідер хоче припинити вбивства людей..

З європейського погляду деякі пункти нової стратегії національної безпеки Сполучених Штатів Америки є неприйнятними. Тому Європа в перспективі повинна стати більш незалежною від Америки. Інакше виникатимуть різні колізії.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, якого цитує видання The Guardian.Виступаючи під час візиту до землі Рейнланд-Пфальц, канцлер Німеччини сказав, що його не здивувала нова стратегія США "за своєю суттю".Він також пов’язав її з мюнхенською промовою віце-президента Джея Ді Венса. Її один з очільників США проголосив на початку цього року."Дещо з цього зрозуміло, дещо — незрозуміло, а дещо — неприйнятно для нас з європейського погляду", — акцентував Мерц.Він також додав, що "американцям немає потреби рятувати демократію в Європі". Німецький канцлер наголосив, що новий документ підтверджує його думку про те, що ЄС повинен "стати набагато більш незалежним від США з погляду політики безпеки".Він також припустив, що Трамп може відвідати Німеччину 2026 року. Американський президент прийняв запрошення "з великим ентузіазмом", але дата візиту ще не призначена.Як відомо, 5 грудня США презентували нову Стратегію національної безпеки. Один із її ключових пунктів — завершення війни в Україні. Також США вважають відновлення стратегічної стабільності у відносинах з Росією одним з основних своїх пріоритетів на європейському напрямі.Загалом Вашингтон бажає відновити стабільність у Європі та вважає, що в основі має бути врегулювання конфлікту в Україні. Американці налаштовані на якнайшвидше припинення бойових дій для "стабілізації євразійського простору" та скорочення ризиків збройного конфлікту між країнами Європи та Росією.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль позитивно відреагував на нещодавно опубліковану Стратегію національної безпеки США. Цей документ здебільшого влаштовує очільників Росії, адже йдеться про пом’якшення американської позиції..

У вівторок, 9 грудня, видання Politico опублікувало рейтинг, до якого ввійшли 28 найвпливовіші люди. На думку медійників, саме вони формують європейську політику та загалом — політику світу — на наступний рік.Про це повідомив сайт Politico. На перше місце аналітики поставили американського президента Дональда Трампа. У трійку також увійшли прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен (друге місце) та федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (третє).Український президент посів у рейтингу 14 місце, опинившись рівно посередині списку запропонованих медійниками політиків і громадських діячів світу."Володимир Зеленський може лише сподіватися, що його рік закінчиться краще, ніж він розпочався. У лютому в Овальному кабінеті сталася приголомшлива суперечка, в якій віце-президент США Джей Ді Венс провокував українського президента. Вони гарчали та сварилися, поки президент США Дональд Трамп не втрутився, гавкнувши на Зеленського: "Ви не в найкращому становищі. У вас зараз немає на це карт", — ідеться в анотації журналістів до свого вибору.Аналітики додали, що для президента, який очолює втомлену війною країну, це протистояння стало руйнівним. Повернення Трампа до Білого дому перевернуло дипломатичний порядок, на якому Зеленський будував свою стратегію виживання."Мало хто вірив, що відносини можна відновити, але, до честі українського лідера, це сталося. Втручання британця Кіра Стармера, фіна Александра Стубба та генерального секретаря НАТО Марка Рютте допомогли, але саме Зеленський навчався й адаптувався. Повільно та важко, але вони з Трампом стали більш узгодженими", — констатували медійники.Вони зауважили, що, коли Трамп пізніше зустрів Володимира Путіна на злітній смузі авіабази на Алясці, Зеленський не відреагував бурхливо, а залишався відкритим до переговорів."А коли восени чергові зусилля під керівництвом США призвели до плану, який у своїй первісній версії з 28 пунктів, що просочилася в пресу, значною мірою сприяв Москві, він зберіг спокій і пообіцяв продовжувати "конструктивну роботу" для внесення змін до плану та досягнення "гідного миру", — написали автори рейтингу.Вони наголосили, що зараз Зеленський стикається з величезним викликом у себе вдома. Розслідування корупції, що набирає обертів, небезпечно наблизилося до нього, що змусило його звільнити свого надзвичайно впливового керівника апарату Андрія Єрмака через кілька годин після того, як український антикорупційний наглядовий орган здійснив рейд до будинку помічника Зеленського."Улітку Зеленський намагався позбавити два ключові антикорупційні органи їхньої незалежності. Цей крок спровокував масові вуличні протести, перші з часів повномасштабного вторгнення Росії 2022 року та змусив його до ганебного відступу. Внутрішній скандал серйозно підірвав авторитет Зеленського, і тепер йому доводиться мати з цим справу, одночасно намагаючись укласти мирну угоду, яка не відправить його одразу в лапи Путіна. Український президент звик грати в обороні. Йому знадобляться всі його навички адаптації, щоби пережити наступний розділ", — підсумували аналітики.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Папою Римським Левом XIV у Кастель Гандольфо. Розмова тривала приблизно 30 хвилин. Вони обговорили низку актуальних питань..

Японія відхилила пропозицію Європейського Союзу приєднатися до його плану використання заморожених російських на користь України.Як повідомляє видання Politico, під час зустрічі міністрів фінансів G7 у понеділок Токіо відхилило прохання Брюсселя підтримати його плани щодо надання Києву російських суверенних активів, що зберігаються в бельгійському банку Euroclear."Таким кроком, пише виданням, Японія зруйнувала надії блоку на отримання глобальної підтримки цієї ініціативи", — зазначили у виданні.Своєю чергою, неназвані дипломати ЄС у коментарі Politico повідомили, що Японія дала зрозуміти, що не може використати заморожені російські активи на суму близько 30 мільярдів доларів, що зберігаються на її території, щоб надати Україні кредит.Також дипломат ЄС зазначив виданню, що міністерка фінансів Японії Сацукі Катаяма виключила можливість використання російських активів через юридичні проблеми. Попри це кілька чиновників у коментарі медійникам заявили, що позиція Японії пов'язана з протидією США використанню російських активів на користь України, аргументуючи це тим, що Токіо не хоче ігнорувати свого важливого союзника.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

У вівторок, 9 грудня, Дональд Трамп заявив, що за його президентства Сполучені Штати Америки не витрачаються на підтримку України, вони ще й заробляють на цьому. При цьому американський лідер хоче припинити вбивства людей.Про це Дональд Трамп сказав під час круглого столу з представниками американського агропромислового бізнесу."Джо Байден дав українцям 350 мільярдів доларів, а я не даю їм нічого. Але я дав їм на початку "Джавеліни", Обама ж дав лише ковдри", — зазначив він.За його словами, зараз ситуація є "чудовою", але існує одна проблема, що багато людей гине на війні. Трамп начебто хоче, "щоби це припинилося".Він знову навів якісь власні цифри, що за минулий місяць в Україні загинуло 27 тисяч військових — це "переважно українські солдати та російські солдати".Також Дональд Трамп нагадав, що США продають свої озброєння країнам НАТО "за повною ціною", а НАТО передає його Україні."Я думаю, вони могли би передавати його й іншим, але здебільшого передають його Україні. І вони працюють з Україною над умовами розподілу озброєння, ракет тощо. Але ми не витрачаємо гроші, ми витрачаємо час на гуманні цілі", — наголосив американський президент.Окрім того, він знову висловився про позицію Європи у врегулюванні російсько-української війни, опублікувавши відповідний допис у своїй соціальній мережі Truth Social."Імпотентні європейці можуть лише злитися, поки Трамп справедливо відсуває їх у бік від угоди щодо України", — написав Дональд Трамп.Нагадаємо, вчора український президент Володимир Зеленський заявив, що існують різні позиції щодо важливих пунктів, які внесено в американський "мирний план". Україна, США та Росія трактують їх по-різному. Наприклад, це стосується ситуації щодо Донбасу..

Париж не готовий включати до запланованого "репараційного кредиту" для України ті російські активи, які зберігаються у французьких приватних банках. Це — близько 18 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти навели аргументацію Франції — паризька влада посилається на правові обмеження щодо використання заморожених приватних активів.Зокрема, у Франції заморожені кошти Центрального банку Росії утримують комерційні банки, серед яких великі установи. Тому, на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.Медійники акцентували, що Франція не заперечує проти надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику — Росії.За інформацією ЗМІ, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів, зокрема, щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються в Euroclear — законодавча та правова база є менш прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС."Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу й інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність", — ідеться в статті.Аналітики переконані, що така відмова — серйозний удар по плану Європейської комісії щодо надання так званого "репараційного кредиту" для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення Росії, можуть стати частково або повністю використані для фінансування потреб України 2026-2027 років.Однак, якщо значна частина цих коштів, наприклад, французькі 18 мільярдів євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Про це йдеться у спільному листі європейських лідерів, його цитує "Суспільне". За словами європейських лідерів, «репараційний кредит» фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС.Політики наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європа непохитно підтримує Україну."Ми робимо це, бо це морально правильно, а також тому, що імперіалістичні амбіції Росії загрожують європейській безпеці за межами України. Таким чином Україна також бореться за нашу свободу та наші цінності. Ми прагнемо знайти довгострокову надійну підтримку, яка зміцнить Україну", — йдеться у листі.Враховуючи поточний масштаб і терміновість бюджетних і військових потреб Києва, європейські лідери акцентували, що "рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, яка фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС"."Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно також відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією. Час має вирішальне значення", — також ідеться в заяві.Політики зауважили, що, досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, вони мають можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир.У цьому контексті європейські лідери запевнили, що "готові конструктивно співпрацювати" Єврокомісією та Європейською радою "для досягнення цієї мети".Лист підписали: прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії..

Угорщина та, можливо, Словаччина оскаржуватимуть в Європейському суді план Європейського Союзу щодо заборони імпорту російського газу та нафти. Європу звинуватили в "юридичному шахрайстві".Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він зазначив, що щойно план RePowerEU ухвалять — Угорщина "разом зі Словаччиною" подасть до Європейського суду "клопотання про анулювання та проситимемо про призупинення дії постанови на час судового розгляду"."Ми робимо цей крок, оскільки заборона імпорту російської нафти та газу унеможливить безпечне енергопостачання Угорщини та Словаччини, а також призведе до різкого зростання цін", — додав угорський міністр.Також Сійярто звинуватив ЄС в "масштабному юридичному шахрайстві", оскільки, на його думку, RePowerEU "є санкційним заходом, який потребуватиме одностайного схвалення"."Він також суперечить договорам ЄС, в яких зазначено, що енергетична політика є національною компетенцією та суперечить навіть оцінці Європейської комісії", — додав очільник угорського зовнішньополітичного відомства.Раніше угорський міністр у справах ЄС Янош Бока заявив, що Угорщина не візьме участь на політичному рівні на неформальному засіданні Ради Європейського Союзу у Львові. Його запланували на 10-11 грудня. Там теж запланували обговорювати це питання.Нагадаємо, що 10 листопада прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову заявив, що домовився з американським лідером Дональдом Трампом про безстрокове звільнення країни від санкцій США стосовно нафти..