# Європа

У вівторок, 6 січня, американська делегація провела в Парижі декілька зустрічей з представниками "Коаліції охочих" і України. Головна мета — просування мирного плану американського президента Дональда Трампа.Про це заявив спецпредставник президента США Стів Віткофф, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.За його словами, до складу американської делегації увійшли, крім нього, Джаред Кушнер, генерал Алекс Гринкевич, посол США у Франції Чарльз Кушнер і радник Білого дому Джош Грюнбаум.У Парижі американські представники провели декілька зустрічей із європейськими лідерами, зокрема, з президентом Франції Еммануелем Макроном, а також з президентом України Володимиром Зеленським. За словами Віткоффа, сторони продемонстрували спільний підхід і готовність до партнерства."Ми досягнули значного прогресу в декількох ключових напрямах, зокрема у створенні двосторонньої системи гарантій безпеки та розробці плану процвітання", — зазначив спецпредставник американського президента.Він також повідомив, що "Коаліція охочих" оприлюднила власну заяву з баченням гарантій безпеки для України. Американська сторона підтримує позицію, що надійні безпекові гарантії та чіткі зобов’язання щодо економічного відновлення є необхідною умовою для досягнення тривалого миру.За словами Віткоффа, консультації з українською делегацією триватимуть і надалі, зокрема, сьогодні ввечері та впродовж наступного дня.До речі, Володимир Зеленський теж підтвердив інформацію про новий раунд перемовин у Парижі. Деякі ЗМІ інформують, що з української делегації залишаться Кирило Буданов, Давид Арахамія, Рустем Умєров, Сергій Кислиця, Олександр Бевз, Андрій Гнатов. Також будуть присутні європейські посадовці.Попередній контекстКлючовою метою поїздки Володимира Зеленського до Парижа 6 січня була участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.До переговорів "Коаліції охочих" залучили лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Раніше повідомлялося, що європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.Учасники "Коаліції охочих" готуються взяти на себе зобов’язання за п'ятьма стратегічними напрямками: припинення вогню, безперервна підтримка ЗСУ, присутність багатонаціональних сил, алгоритм дій на випадок нової агресії й оборонна співпраця.За підсумками "Коаліції охочих" підписали декларацію, в якій ідеться про те, що західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни..

У чернетці декларації саміту "Коаліції охочих" ідеться про те, що Сполучені Штати Америки мають узяти на себе зобов’язання підтримати європейські сили в разі наступного нападу Росії. Про це повідомило "Радіо Свобода". Журналісти запевнили, що мають у розпорядженні чернетки документа.Згідно з декларацією, після набуття чинності режиму припинення вогню планується запуск системи гарантій, які включатимуть п’ять компонентів:участь у механізмі моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США;підтримка ЗСУ;багатонаціональні сили для України;зобов’язання у разі майбутнього нападу;зобов’язання поглиблювати оборонну співпрацю з Україною.Механізм моніторингу та верифікації припинення вогню має працювати під керівництвом США з міжнародною участю, зокрема і вкладом від "Коаліції охочих". Також передбачено створення спеціальної комісії для розгляду порушень і визначення заходів реагування.Щодо підтримки ЗСУ, то йдеться про фінансування закупівель озброєнь, підтримку оборонного бюджету, доступ до оборонних складів для швидкого посилення у разі загрози, а також допомогу у створенні оборонних укріплень.За формування багатонаціональних сил для України відповідатиме "Коаліція охочих", вони будуть створені "з метою підтримки відновлення ЗСУ та посилення стримування".Зазначається, що ці сили діятимуть на запит України після справжнього припинення бойових дій і матимуть європейське лідерство "із залученням також неєвропейських членів Коаліції та з участю США, зокрема з використанням американських спроможностей у сфері розвідки та логістики, а також із зобов’язанням США підтримати ці сили в разі нападу".Що стосується дій у разі повторного нападу Росії, то остаточно їх не узгодили, судячи з формулювань документа."Ми домовилися фіналізувати обов’язкові зобов’язання, які визначатимуть наш підхід до підтримки України та відновлення миру і безпеки у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії", — йдеться у проекті декларації.Ці зобов’язання можуть включати використання військових спроможностей, розвідувальної та логістичної підтримки, дипломатичні ініціативи, запровадження додаткових санкцій.Щодо оборонної співпраці, то мова про сферу підготовки кадрів, спільне виробництво зброї, а також розвідувальну співпрацю."Як партнери по коаліції, так і США відіграватимуть життєво важливу та тісно скоординовану роль у забезпеченні цих гарантій безпеки", — йдеться у документі.Попередній контекстКлючовою метою поїздки Володимира Зеленського до Парижа 6 січня є участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.До переговорів "Коаліції охочих" залучено лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.За інформацією видання Sky News, у проекті Паризької угоди щодо гарантій безпеки для України містяться положення, за якими партнери зобов’язані відреагувати в разі майбутньої агресії з боку Росії. Вони матимуть обов’язкову силу.Президент України Володимир Зеленський під час перебування в Парижі зустрівся зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Вони обговорили низку актуальних питань..

Кремлівський диктатор Володимир Путін навіть не наближається до перемир’я, він прагне продовжувати війну. Тож Україна на теперішній момент на межі гуманітарної енергетичної кризи.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у листі до керівних парламентських фракцій ХДС / ХСС і СДПН. Зміст документа потрапив у розпорядження до журналістів ZDF.Вони зазначили, що Мерц звернувся до партій коаліції напередодні зустрічі "Коаліції охочих" у Парижі. Він зазначив, що Україна перебуває "на межі гуманітарної енергетичної кризи".За його словами, Путін не прагне до перемир'я в четверту зиму війни, а навпаки, віддав наказ про найсерйозніші на теперішній момент атаки на цивільну інфраструктуру України."Російське керівництво готове й надалі вчиняти воєнні злочини", — цитують медійники німецького канцлера.Фрідріх Мерц наголосив, що німецький уряд прагне покласти край війні. Однак це можливо лише за умови, що цього разу Україна отримає від США та Європи справжні гарантії безпеки.Як відомо, у вівторок, 6 січня, у Парижі відбудеться зустріч лідерів держав-учасниць "Коаліції охочих", які мають фіналізувати гарантії безпеки для України від цієї організації.Раніше стало відомо, що очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прибуде до Парижа для участі в засіданні лідерів "Коаліції охочих", присвяченому Україні. Переговори відбудуться з ініціативи Еммануеля Макрона та стануть черговим етапом координації міжнародної допомоги.Нагадаємо, сьогодні агенція Reuters повідомила, що міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті "Коаліції охочих" щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі..

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не дозволить Брюсселю перетворити його країну на країну мігрантів. Будапешт не прийматиме додаткову кількість біженців.Про це Віктор Орбан повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі X.У відеоролику він нагадав про початок дії європейського міграційного пакту з 12 червня 2026 року, який, за його словами, зобов'язує Угорщину будувати табори для тисяч мігрантів і приймати мігрантів, переселених із Західної Європи.Орбан наголосив, що не дозволить Угорщині стати країною мігрантів. Він назвав усі вимоги Європейського Союзу з цього приводу необґрунтованими."Брюссель хоче, щоб в Угорщині були табори для мігрантів, проводилися примусові переселення та розглядалися тисячі справ про надання притулку. Відповідь — ні", — наголосив угорський прем’єр-міністр.Він запевнив, що Угорщина не прийматиме мігрантів із Західної Європи, не будуватиме табори та не віддасть своїх кордонів."Ми не дозволимо іншим вирішувати, з ким нам жити", — підсумував Віктор Орбан.Нагадаємо, 24 грудня прем'єр-міністр Угорщини вкотре розкритикував європейську підтримку Києва. Він назвав солідарність з Україною чинником, що руйнує Європейський Союз..

TrueUA підбив підсумки 2025 року власною версією ключових подій, які не просто залишили слід в історії, а й спроектували тренди цього року. Нині ж до уваги читачів — прогнози на 2026 рік.На самому початку року сталася подія, яка вкотре підтвердила вислів "прогнози — справа невдячна". Те, що Сполучені Штати розпочнуть військову операцію проти Венесуели, було зрозуміло, але ніхто не передбачив, що вона займе щось близько години. Викрадення диктатора Ніколаса Мадуро та його дружини не означає кінця корумпованого боліваріанського режиму в Каракасі, він ще пручатиметься, але відтепер жоден диктатор у світі не спатиме спокійно. Бо по нього можуть так само прилетіти й забрати без жодного пострілу. Але в чому точно не помиляться прогнозисти — Дональд Трамп у 2026 році продовжуватиме ламати усталені правила міжнародної політики. Це — даність, яку можна засуджувати, проте правильніше реагувати на неї швидкими рішеннями. Прогнози від впливових світових ЗМІ: війна в Україні триватимеБританське ділове видання Financial Times пропонує перелік подій, які, ймовірно, можуть відбутися цього року. Серед таких — лусне "бульбашка" штучного інтелекту, наслідком чого стануть багатомільярдні втрати ринку ІТ-технологій, світова економіка продовжить рецесію, війна на виснаження в Україні триватиме, на територіальні поступки українці не підуть, республіканці в результаті проміжних виборів у листопаді втратять контроль над Палатою представників Конгресу США, що відкриє шлях для початку процедури імпічменту Трампа. А от в Європі буде відносна політична стабільність.Інше впливове британське видання журнал The Economist робить свої прогнози у вигляді малюнка-ребуса на обкладинці, який дає ключ до розуміння основних тенденцій.За словами редактора журналу Тома Стендіджа, світову політику визначатимуть наступні тренди: триватиме руйнація світового порядку, війна в Україні не закінчиться, але додадуться інші напрямки ескалації, зокрема, Росія та Китай провокуватимуть конфлікти відповідно в Європі та у Південно-Китайському морі, Європі доведеться збільшити витрати на оборону і при цьому боротися зі зростанням і без того значного дефіциту, ізоляціонізм Америки відкриє нові геополітичні можливості для КНР, тоді як економічне становище колективного Заходу через політику Трампа буде вкрай нестабільним, глобальне зростання економіки сповільниться. До речі, щодо ШІ The Economist також скептичний, але з іншої причини — передовсім у високорозвинених технологічних країнах зростатиме побоювання втрати робочих місць.Американське видання Politico продовжує песимістичну лінію прогнозів. Хоча російська економіка і тріщить по швах, вказують аналітики цього ресурсу, Путін продовжуватиме воювати, вважаючи затяжну війну своєю стратегічною перевагою перед Європою, яка має проблеми з Америкою Трампа. Той усе більше дратуватиметься через поведінку Кремля. Погані передбачення у Politico для економіки: через величезні борги ключові економіки — США, Британія, Франція — перебувають під значним тиском, що становить ризик зміни там правлячих режимів.Це видання також прогнозує виграш демократів на проміжних виборах до Палати представників, більшість у Сенаті воно залишає за республіканцями. "Роздільне управління" в Конгресі заблокує ініціативність Трампа. Є в прогнозі Politico ще одна погана річ для нас: видання віддає перемогу на квітневих виборах в Угорщині Віктору Орбану та його партії Fides.А от The Washington Post пророкує у 2026 році крах російської економіки внаслідок падіння цін на нафту, що є результатом санкцій, а також глибоку кризу банківської й фінансової сфери Росії. Українцям цей прогноз точно сподобався.Три кроки Європи та тренд на падіння авторитарних режимівTrueUA з більшістю перерахованих прогнозів погоджується, але пропонує власний погляд на світові тренди цього року. Почнемо з пробудження Європи. 2026-й стане для європейських лідерів роком важких, але необхідних кроків. Перший із них — зміна процедур ухвалення рішень. Торік дещо у цьому напрямку вже зроблено, зокрема, деякі питання схвалені кваліфікованою більшістю країн-членів, а не всіма. Прикладом є надання Україні позики у 90 млрд євро. Європейські політики обійшли блокування Угорщини й Словаччини.We committed, we delivered.The decisions taken by European leaders are a crucial contribution to achieve a just and lasting peace in Ukraine.Because the only way to bring Russia to the negotiation table is to strengthen Ukraine. pic.twitter.com/yi6hWp9mNZ— António Costa (@eucopresident) December 19, 2025Другий важливий крок — нейтралізація правих популістів. На прикладі Чехії, уряд якої очолив Андрей Бабіш, а спікером парламенту став відвертий українофоб Томіо Окамура, ЄС отримав черговий доказ значної небезпеки ізоляціоністів та євроскептиків. Правих популістів підтримує адміністрація Трампа, адже ці сили є "троянськими конями" США (і за збігом, ще й Росії) в Європі. Можна припустити, що в Німеччині спробують через суд заборонити діяльність партії "Альтернатива для Німеччини", оскільки 2026 року в цій державі відбудуться місцеві вибори й "АдН" може отримати чисельні фракції у законодавчих органах п’яти федеральних земель. А це становить ризик розколу країни. 2026 року у кількох країнах ЄС відбудуться чергові вибори. Неприємні для нас і ЄС сюрпризи можливі не тільки в Угорщині, а й у Болгарії, яка обиратиме президента в листопаді. Там затяжна політична криза, завдяки якій зростає підтримка ультраправих популістів. Нинішній президент Румен Радєв — євроскептик та прихильник Росії. Але в цій країні є відверто прокремлівські сили, зокрема, партія "Відродження" та її лідер Костадін Костадінов. Москва точно гратиме свою розкольницьку гру на болгарських виборах.Третій крок — Євросоюз ухвалить політичне рішення про членство України. Пояснення щодо цього днями надав віце-прем'єр із питань євроінтеграції Тарас Качка. За його словами, зараз Київ та ЄС працюють за стандартним календарем, який передбачає завершення переговорів щодо вступу до кінця 2027 року, вступ — до 2030 року. Але ці терміни можуть бути скорочені з політичних міркувань. Качка нагадав про "мирний план" із 20 пунктів, у якому вказана "більш амбітна" дата. Себто, вступ може відбутися до 1 січня 2027-го. Для цього, окрім зняття вето Угорщини, на думку аналітиків, в Україні мають відбутися вибори та референдум, де українці висловляться щодо мирного плану.Другий тренд — повалення авторитарних режимів. Втілення цього тренду розпочалося з Венесуели, наступним може стати Іран. Там багато десятиліть панує режим ісламських фундаменталістів на чолі з аятолою Алі Хаменеї. Напередодні Нового року в Ірані спалахнули масштабні протести на тлі економічної кризи, аятола закликав "поставити на місце" протестувальників. Тобто виступи будуть жорстко придушуватися. Своєю чергою, Трамп пообіцяв бунтарям допомогу:"Якщо Іран відкриє вогонь і жорстоко вбиватиме мирних протестувальників, що є для нього звичною практикою, Сполучені Штати Америки прийдуть їм на допомогу. Ми готові до дій".В який спосіб надаватиметься допомога — покаже час. Можна пригадати ефективні ракетно-бомбові удари по іранських ядерних об’єктах влітку минулого року. Та, окрім військових методів, можливі й інші. Є приклад Сирії, де завдяки зовнішньому втручанню, передовсім Туреччини, сирійці за короткий час скинули режим Башара Асада. З огляду на те, що від повалення ісламістів в Ірані виграє дуже багато країн, охочих долучитися до допомоги іранським протестувальникам може бути чимало.Чи відбудуться карколомні зміни в Росії? Влада Путіна — колос на глиняних ногах, просто ніхто поки не намагався цього колоса повалити. Прогноз про падіння путінського режиму у 2026-му є занадто гучним, адже, на відміну від іранців, росіяни навіть не спробували вийти на масові протести під час війни. Проте і Мадуро надував щоки, погрожуючи американцям жорсткою відповіддю, а тепер сидить в американській тюрмі. .

У неділю, 4 січня, президент України Володимир Зеленський звернувся до міжнародних партнерів із закликом максимально активізувати оборонну допомогу, наголосивши, що стабільність постачань є ключовим чинником для примусу Москви до дипломатії. Про це йдеться у зверненні глави держави за підсумками тижня.Понад 2000 засобів нападу за тижденьЗеленський навів жахливу статистику російських атак, наголосивши, що українці щодня перебувають під загрозою через постійні удари ворога. За останні сім днів Росія застосувала проти України:понад 1070 керованих авіаційних бомб (КАБ);майже 1000 ударних безпілотників;шість ракет різних типів."Усе, про що домовлялися з партнерами, потрібно максимально активізувати. Кожна ракета до систем ППО, яка зараз стоїть десь на зберіганні у партнерів, може реально захистити життя", — зазначив президент.Шлях до дипломатії через силуГлава держави заявив, що передбачуваність і незмінність військової підтримки — це єдиний шлях, який може реально підштовхнути Кремль до пошуку дипломатичного рішення. Україна розраховує на подальшу допомогу та реалізацію безпекових гарантій, зафіксованих у документах з Америкою, Європою та партнерами з "Коаліції охочих"."Вдячний усім у світі, хто своєю силою допомагає дипломатії та всім зусиллям заради чесного миру", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

Хоча Київ повідомив про прогрес у переговорах і прискорює їх найближчими днями, залишаються невирішеними основні питання щодо того, які країни забезпечуватимуть яку безпеку та як довго. Про це йдеться у публікації The New York Times.Як зазначає видання, попри кожен поворот у мирних переговорах, президент Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти одне: Україна не складе зброю без твердих гарантій своєї післявоєнної безпеки. Останній шквал переговорів зі Сполученими Штатами наблизив обидві сторони як ніколи раніше до угоди, яка могла б задовольнити наполягання України на захисті Заходу від чергового російського вторгнення. Однак, навіть попри те, що Київ розробив план дій з адміністрацією Трампа, залишаються складні питання: як працюватимуть ці гарантії, які країни їх надаватимуть і як довго вони діятимуть. Україна шукає конкретних відповідей, щоб розвіяти побоювання щодо того, чи справді її союзники вступлять у конфлікт з Росією на захист Києва. Президент США Дональд Трамп заявив, що Європа візьме на себе ініціативу у гарантуванні майбутньої безпеки України. У суботу європейські радники з національної безпеки відвідали українську столицю, щоб спробувати узгодити деякі деталі проекту мирного плану. Спеціальний посланець пана Трампа Стів Віткофф дистанційно приєднався до обговорення післявоєнної економіки України. "Наші переговори просуваються вперед", — написав пізніше Зеленський у соціальних мережах, додавши, що "все має бути ефективним, гідно та сприяти встановленню миру на десятиліття". Ці переговори були першими з багатьох, запланованих на найближчі дні, присвячених темі гарантій безпеки.Чому гарантіям безпеки приділяється така увагаНаполягання України на цих гарантіях корениться в гіркому досвіді краху попередніх гарантій безпеки під час випробування. Найболючішим прикладом є Будапештський меморандум, зобов'язання, підписане в перші роки після здобуття Україною незалежності від Радянського Союзу. Згідно з цією угодою 1994 року, Україна передала Росії стару радянську ядерну зброю в обмін на "гарантії безпеки" з боку Росії, Сполучених Штатів та Великої Британії. Китай і Франція надали окремі власні гарантії. У меморандумі не було детально описано ці гарантії та не було обіцяно військової підтримки у разі нападу. Київ стверджує, що відсутність конкретних деталей дала Росії повну свободу дій для вторгнення в Україну, як це було зроблено спочатку у 2014 році, а потім під час повномасштабного вторгнення, яке розпочалося у 2022 році. Це допомагає пояснити, чому українські чиновники тепер хочуть чітко визначених, юридично обов'язкових гарантій, перш ніж погодитися на припинення війни.Що було запропонованоУ нещодавньому проекті "мирного плану" зазначалося, що Сполучені Штати, НАТО та європейські держави нададуть Україні так звані гарантії, подібні до статті п'ятої, — посилання на пункт НАТО про взаємну оборону, який вимагає від його членів надавати один одному допомогу у разі нападу. Положення, викладені в проекті, також передбачають збереження чисельності української армії в мирний час у 800 тисяч військовослужбовців за фінансування від західних партнерів; членство в Європейському Союзі, яке Україна розглядає як фактор стримування Росії; європейську військову підтримку; та двосторонню угоду про безпеку зі Сполученими Штатами, за яку проголосував Конгрес. Останню пропозицію було розроблено переважно Україною та Сполученими Штатами. Тепер європейські союзники повинні вирішити, що саме вони готові надати, як і до якого терміну. ​​Зустрічі найближчими днями покликані розв'язати ці питання. Зеленський заявив, що європейська військова підтримка надаватиметься так званою "Коаліцією охочих" — групою з близько 30 країн, які зобов’язалися зміцнювати післявоєнну безпеку України, роблячи внесок у її повітряну, наземну та морську оборону. Деякі європейські країни заявили, що готові розгорнути війська в Україні в рамках цих зусиль. Зеленський також хоче точної дати вступу України до Європейського Союзу, але залишається незрозумілим, чи погодиться блок її надати, враховуючи складність переговорів про членство. Умови двосторонньої угоди про безпеку зі Сполученими Штатами також не узгоджені, хоча пан Трамп вже зазначив, що навряд чи введе війська в Україну. Зеленський заявив, що Трамп запропонував гарантії терміном на 15 років, тоді як Україна хоче, щоб вони діяли десятиліттями. Кремль рішуче відкинув будь-який план щодо присутності західних військ в Україні та майже не показав, що погодиться на мирну пропозицію, яку українські, американські та європейські чиновники ретельно розробляли протягом тижнів. Що відбувається далі Суботня зустріч європейських радників з національної безпеки, яка відбулася в Києві як символічна демонстрація підтримки розтерзаної війною України, видається, спрямована на підготовку до зустрічі лідерів "Коаліції охочих" у понеділок у Франції. "Ми готуємося до зустрічей у Європі наступного тижня", — сказав Зеленський у суботу. "Ми також готуємося до зустрічей у Сполучених Штатах". Хоча гарантії безпеки є важливою темою, вони не є єдиним каменем спотикання. Україна та Сполучені Штати також ще не досягли згоди щодо територіальних питань, особливо в Донецькій області на Сході України. Попередня мирна пропозиція, розроблена Росією та Сполученими Штатами, закликала українські війська вивести свої війська з районів Донецька, які досі утримує Київ, та перетворити їх на нейтральну демілітаризовану зону. Компроміс, викладений Зеленським минулого тижня, базується на цій ідеї та закликає Росію також вивести свої війська з районів Донецька, які вона контролює.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

У суботу, 3 січня, на зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Можна очікувати на реальні та серйозні результати.Про це заявив новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Консультації вийшли продуктивними та засвідчили високий рівень усвідомлення всієї серйозності викликів і загроз нашій спільній безпеці, будуть конкретні результати", — запевнив він.За його словами, представники України детально проінформували партнерів про напрацьовані документи з мирного процесу та результати активної дипломатичної роботи останніх тижнів."Обговорили та скоординували наші позиції у різних сферах військово-політичної співпраці, аби наблизити потрібний для нас усіх результат ― надійні гарантії безпеки", — додав Буданов.Він висловив переконання, що Україні потрібні справжні та міцні, юридично зобов'язувальні гарантії безпеки від партнерів, які не допустять повторення агресії.Сторони погодилися, що на цьому складному шляху важливо зберігати єдність і набраний високий темп руху. Наступного тижня робота продовжиться на рівні лідерів, а також між військовими держав-партнерів."Дякую нашим партнерам за підтримку та допомогу, яка безпосередньо впливає на силу позицій України у наймасштабніший з часів Другої світової війни в Європі. Й Україна, й США, і Європа зацікавлені у надійному, справедливому мирі, який стане запорукою спільного успішного майбутнього. Продовжуємо роботу!" — підсумував Кирило Буданов.Президент України Володимир Зеленський теж зустрівся з учасниками представницької зустрічі, яка відбулася в столиці України."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.Нагадаємо, що сьогодні радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, США та європейські партнери. Вона матиме декілька складових..

У суботу, 3 січня, в Києві відбувся насичений день роботи з радниками з питань національної безпеки європейських країн, представниками Європейського Союзу та НАТО.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров.Він зазначив, що з українського боку в зустрічі взяли участь представники уряду, сектору безпеки й оборони, розвідувальної спільноти та парламенту."Обговорили безпекові гарантії, пункти мирного плану, економічне відновлення та військово-політичні питання. Більшість позицій — 90% мирного плану — вже узгоджені, робота триває над деталями", — пояснив Умєров.Він акцентував, що до обговорень у форматі відеозвʼязку також приєднався спецпредставник президента США Стів Віткофф. Це дозволило синхронізувати підходи України, США та європейських партнерів у режимі реального часу."За підсумками домовилися перейти до наступного етапу — підготовки зустрічі на рівні лідерів країн, яка відбудеться 6 січня у Парижі", — зауважив секретар РНБО.Він додав, що напередодні, 5 січня, відбудеться окрема нарада начальників генеральних штабів європейських країн, покликана забезпечити додаткову координацію дій зі союзниками у безпековому вимірі."Працюємо послідовно. Рухаємося вперед", — підсумував Рустем Умєров.Президент України Володимир Зеленський теж зустрівся з учасниками представницької зустрічі, яка відбуалася в столиці України."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.Нагадаємо, що сьогодні радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, США та європейські партнери. Вона матиме декілька складових..

У суботу, 3 січня, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, Сполучені Штати Америки та європейські партнери. Вона матиме декілька складових.Про це Олександр Бевз сказав під час брифінгу для журналістів. За його словами, йдеться про багатосторонню рамкову угоду. Вона визначатиме, як саме між собою взаємодіятимуть усі гаранти."Її підпишуть Україна, США, європейські партнери та ті неєвропейські країни, які бажають надавати такі гарантії. Наприклад, Канада, яка, зокрема, сьогодні присутня. Оця рамка, вона, власне, і ув'язує те, як між собою взаємодіятимуть гаранти", — пояснив радник керівника Офісу президента.Основні елементи гарантій безпеки мають такий вигляд:ЗСУ — перший і ключовий рівень захисту;очолювані Європою мультинаціональні сили, які можуть розмістити в Україні та залучити до безпеки на суші, в повітрі та на морі;американський "бекс-топ" — підтримка цих сил із боку США.За його словами, на теперішньому етапі військові узгоджують деталі так званого military component - як у межах двосторонньої угоди зі США, так і з європейськими гарантіями.Як відомо, в Києві сьогодні відбувається зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, США, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій ЄС.Робочий день під час зустрічі в Києві є насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками нашої делегації, які розповіли йому про перші підсумки сьогоднішньої роботи..

У суботу, 3 січня, у Києві відбувається зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, Сполучених Штатів Америки, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій Європейського Союзу.Президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками нашої делегації, які розповіли йому про перші підсумки сьогоднішньої роботи."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.На його переконання, все має бути дієвим, достойним і таким, що встановлює мир на десятиліття."І це наше бачення повністю збігається з баченням ключових партнерів. Вдячний нашій команді за ґрунтовний підхід до перемовин", — наголосив український президент.. "Продовжуємо роботу з радниками. Готуємо зустрічі у Європі, які відбудуться наступного тижня. Готуємося й до зустрічей у США", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше секретар РНБО України Рустем Умєров інформував, що для координації подальших кроків у столиці України зібралися делегації з 15 країн, серед яких Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія, країни Балтії (Латвія, Естонія, Литва), Польща, Фінляндія, Канада, Нідерланди, Швеція, Норвегія та Данія.Також, як зазначив Умєров, до дискусій залучені представники НАТО, Європейської ради та Європейської комісії. Відомо, що американська сторона бере участь у засіданні в онлайн-форматі.За його словами, робочий день є насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

На рівні генеральних штабів України та США було погоджено спільний військовий документ, що регулює подальшу підтримку Збройних Сил. Спеціальна угода складається з чотирьох розділів та додатків, про зміст яких вже був проінформований Президент України.Про це повідомив начальник Генерального штабу Андрій Гнатов.Структура та ключові розділи угодиЗа словами військового, погоджений військовий документ має чітку структуру та складається з чотирьох розділів і чотирьох додатків. Основний фокус угоди зосереджений на забезпеченні обороноздатності України.Ключові напрямки документа містять:підтримка ЗСУ. Деталізація механізмів допомоги та стабільного забезпечення українського війська;контроль за дотриманням домовленостей. Створення механізму виявлення порушень зобов’язань обома сторонами;"Коаліція охочих". Окремий розділ угоди присвячений діяльності цієї спеціалізованої коаліції партнерів.Масштабування досвіду на інших партнерівАндрій Гнатов наголосив, що цей документ є двостороннім набором зобов'язань. Наразі аналогічна робота з підготовки та погодження подібних військових угод триває і з іншими країнами-партнерами України.Нагадаємо, 2 січня президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь заступника керівника Офісу президента Павла Паліси. Вони обговорили заплановані зміни в роботі бригад і військового командування..

Сьогодні, 3 січня, у Києві розпочалася масштабна зустріч радників із питань національної безпеки. У переговорах беруть участь представники провідних європейських держав, США, Канади, а також керівництво НАТО та ключових інституцій Євросоюзу.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров.Широке коло учасниківЗа даними Умєрова, для координації подальших кроків у столиці України зібралися делегації з 15 країн, серед яких:Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія та Іспанія;Країни Балтії (Латвія, Естонія, Литва), Польща та Фінляндія;Канада, Нідерланди, Швеція, Норвегія та Данія.Також, як зазначив Умєров, до дискусій залучені представники НАТО, Європейської ради та Європейської комісії. Відомо, що американська сторона бере участь у засіданні в онлайн-форматі.Порядок денний: від економіки до безпекиЗа словами Рустема Умєрова, робочий день обіцяє бути насиченим та включає низку стратегічних напрямків:безпекові питання: посилення обороноздатності та розробка механізмів стримування агресії;економічна стійкість: фінансова підтримка та відновлення;рамкові документи: підготовка конкретних юридичних та політичних рішень щодо безпекових гарантій для України;координація дій: узгодження спільного плану кроків на найближчий період."Працюємо над координацією подальших кроків із партнерами. Попереду насичений день: робота з документами, безпекові та економічні питання", — підсумував секретар РНБО.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів Америки. Вона має комплексний характер..

У п’ятницю, 2 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з кіпрським колегою Константіносом Комбосом. Він привітав Кіпр із початком головування в Раді Європейського Союзу.Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі X."Ми зосередилися на просуванні вступу України до ЄС, поглибленні двосторонньої співпраці, зміцненні оборонної співпраці та підвищенні енергетичної стійкості України", — зазначив він.За його словами, вони також обмінялися думками щодо спільних миротворчих зусиль і їх координації протягом усього кіпрського головування в ЄС."Я поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та наслідки повітряного терору Росії", — додав Сибіга.Він висловив вдячність своєму колезі за підтвердження того, що підтримка України та зусилля щодо припинення війни будуть серед ключових пріоритетів кіпрського головування в ЄС."Я подякував Кіпру за вже надану та заплановану допомогу. Ми продовжуватимемо працювати разом для досягнення наших спільних цілей з єдністю, силою та спільним баченням", — підсумував Андрій Сибіга.Учора президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Кіпру Нікосом Христодулідісом. Наша країна розраховує "на сильні рішення, які зміцнять Україну та всю Європу протягом цих пів року"."Важливо, щоб Україна була серед пріоритетів під час кіпрського головування. Членство України у Європейському Союзі — це одна з гарантій безпеки для нас, і ми зі свого боку завжди робимо все необхідне", — наголосив український президент.Нагадаємо, 21 грудня кіпрський президент Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу..

Попри складні погодні умови та дефіцит кадрів, деякі українські садівники продовжують розширювати площі. Вони готують продукцію для зовнішніх ринків, адже за кордоном зростає попит на українські яблука.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на очільника господарства "Фрут Сад" (Вінниччина) Сергія Зикіна.За його словами, цьогорічний сезон був складним через тривалі весняні приморозки."Оскільки наші сади розташовані у низині, ризики втрати врожаю були значно вищими, ніж у сусідів", — констатував він.За його словами, для захисту дерев застосовували хімічні методи та підігрів повітря паливно-мастильними матеріалами. Попри великі витрати на паливо й оплату праці, господарству вдалося отримати врожайність на рівні 70 тонн на гектарі.Сергій Зикін додав, що зараз підприємство обробляє 60 гектарів яблуні та 10 гектарів груші. Через дефіцит вільних земель поблизу Вінниці нові насадження створюють шляхом реставрації та реплантації ділянок, які вже існують."Стратегічною метою господарства є перехід на модель, за якої 50% врожаю відправлятиметься на експорт, де сьогодні спостерігається високий попит на якісне українське яблуко, і він зростає", — зауважив садівник.Паралельно фермер розвиває співпрацю з внутрішніми торгівельними мережами. Сергій Зикін зазначив, що український ритейл стає вимогливішим до якості, що стимулює садівників вдосконалювати технології виробництва та системно оновлювати сади.Нагадаємо, що впродовж 2025 року організації управлінь Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України продовжили роботу із забезпечення зрошення сільськогосподарських угідь країни. Попри всі виклики, водогосподарські організації надали аграріям повний спектр послуг із подачі води на зрошення в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській і Одеській областях..