# Європа

У понеділок, 13 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ і безпекової політики Каєю Каллас.Про це повідомила прес-служба Офісу президента України. Український лідер подякував Євросоюзу за постійну допомогу Україні та відзначив особисту підтримку з боку Каї Каллас.Під час зустрічі детально обговорили наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру України та рішення, необхідні для посилення енергостійкості та захисту від російської агресії."Ми очікуємо від Європейського Союзу сильних рішень. У нас є декілька сильних рішень уже. Ми домовилися з деякими лідерами окремо. І окремо очікуємо від Європейського Союзу", — зазначив Зеленський.Кая Каллас додала, що передусім потрібно допомогти Україні захищати себе. Адже тоді критична інфраструктура не зазнає пошкоджень. Окрім того, європейські фахівці зараз вивчають, якої саме допомоги потребує Україна для відновлення енергосистеми.Окрема увага — використанню заморожених російських активів для захисту та відновлення України, а також ухваленню 19 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії."Російська економіка вже слабка. Ми ще більше послаблюємо її завдяки нашим санкціям, щоби вони зрештою припинили фінансувати цю війну", — зауважила Каллас.Сторони також детально обговорили оборонну підтримку, зокрема, спільне виробництво, реалізацію програми SAFE. Крім того, під час зустрічі йшлося про шлях України до вступу у Євросоюз. Президент наголосив, що до початку листопада наша країна технічно буде готова з усіма шістьма переговорними кластерами."Україна зробила багато роботи зі свого боку, щоби справді виконати необхідні умови. А ми зі свого боку також працюємо над просуванням процесу вступу, щоби дати надію українцям", — сказала висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і безпекової політики.Також Володимир Зеленський і Кая Каллас обговорили запуск спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України."Дуже важливий сигнал, який пані Кая Каллас привезла, — це щодо спецтрибуналу. Що є рішення виділити гроші від Європейського Союзу. Це важливо. Питання важливе. Це свідчить про те, що ми говоримо про справедливість", — підсумував український президент.Нагадаємо, на прес-конференції Володимир Зеленський заявив, що в майбутньому в Україні можуть продовжитися проблеми зі світлом на тлі нових атак росіян на енергетичну та газову інфраструктуру. Тому невдовзі може відбуватися імпорт електроенергії — його планують уже цієї зими..

Відкрита війна між Російською Федерацією та НАТО можлива у випадку, якщо Москва буде "настільки дурна", що нападе на Північноатлантичний альянс. Але це протистояння може бути "зовсім іншим", ніж попередні війни.Таку думку висловив генеральний секретар НАТО Марк Рютте в коментарі італійському виданню La Repubblica."Якщо Росія буде настільки дурна, щоби напасти на НАТО, то війна, яка, ймовірно, розпочнеться, буде дуже відрізнятися від тієї, що триває в Україні вже понад три з половиною роки", — зазначив він.При цьому Рютте висловив сподівання, що цього ніколи не станеться, але якщо все ж РФ нападе, війна, за його словами, буде іншою "з багатьох причин"."Вона буде відрізнятися від війни між Росією й Україною з багатьох причин, які я не можу зараз детально пояснити, бо ми не хочемо давати їм інформаційну перевагу, але вона буде іншою", — наголосив генсек НАТО.Як відомо, різні аналітики вже неодноразово висловлювали думку, що Росія вступила в етап формування умов перед початком імовірної відкритої війни з країнами НАТО в майбутньому.Зокрема, деякі політичні оглядачі стверджують, що Російська Федерація може стати реальною загрозою для НАТО ще до 2036 року, про що свідчать її постійні диверсії, а також шпигунська діяльність.Експерти вважають, що після завершення активних бойових дій в Україні країна-агресорка зможе швидко розгорнути значні військові сили на східному фланзі НАТО.Нагадаємо, що естонська влада 10 жовтня тимчасово закрила ділянку дороги, що проходить через територію Росії поблизу російсько-естонського кордону. Це сталося після того, як естонські прикордонники помітили невелику групу російських військовослужбовців без знаків розрізнення в цьому районі..

У понеділок, 13 жовтня, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц знову закликав до припинення війни Росії проти України. Чергову заяву він зробив на полях Близькосхідної конференції в Шарм-ель-Шейху.Висловлювання Фрідріха Мерца цитують журналісти німецького ntv. Вони наводять слова федерального канцлера, який висловив сподівання на допомогу президента США."Ми не повинні забувати, що війна Росії проти України триває вже три з половиною роки, всього в декількох годинах польоту від нас", — наголосив Мерц.Він запевнив, що має намір скористатися можливістю, щоб обговорити з президентом США Дональдом Трампом, що вони можуть зробити разом, аби покласти край цій війні."Цей майданчик посилає сигнал: якщо міжнародна спільнота буде триматися разом, це можливо", — акцентував німецький канцлер.За його словами, для європейців війна в Європі є найбільшою загрозою для свободи, й це найактуальніше питання на теперішній момент."Я не хочу цього приховувати: ми також розраховуємо на постійну підтримку США. Так само, як вони показали це в близькосхідному регіоні, Америка повинна показати це разом із нами в Україні та проти Росії", — заявив Мерц.Як відомо, президент США Дональд Трамп, виступаючи у Кнесеті, заявив, що після завершення війни у Газі варто зосередитися на завершенні війни Росії проти України.Нагадаємо, що, за інформацією кореспондента Financial Times у Києві Крістофера Міллера, Дональд Трамп може прийняти Володимира Зеленського в п'ятницю, 17 жовтня. За попередньою домовленістю американського й українського президентів, така зустріч відбудеться у Вашингтоні..

Словенія вирішила приєднатися до програми PURL (Prioritised Ukraine Requirements List). Ідеться про закупівлю американської зброї для Збройних сил України коштом союзників із НАТО.Про це повідомив прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб час спільної прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Любляні в понеділок, 13 жовтня.Він наголосив, що "захистити українців — наш обов'язок". Таким чином словенський лідер відреагував на нещодавні бомбардування Росією українських міст та інфраструктури."Тому Словенія вирішила долучитися до ініціативи PURL, щоби захистити цивільних та інфраструктуру. Зараз це навіть більше важливо, адже напередодні зими загрози загострилися", — зауважив Голоб.Відповідаючи на запитання щодо того, яке фінансування скерують на програму PURL, прем'єр-міністр Словенії додав, що "не може розкрити суму, оскільки вона засекречена"."Я не маю зараз повноважень розсекречувати її. Але вона є в межах бюджету Міністерства оборони на 2025 рік. Тож це не додаткові витрати. Я хотів би наголосити на цьому", — пояснив він.Водночас Голоб уточнив, що це фінансування спрямують на "обороноздатність і протиповітряну оборону з метою захисту енергетичної та цивільної інфраструктури" України."Уже доволі довго Словенія надсилає Україні винятково оборонне обладнання. І це також стосується цього пакету", — акцентував очільник словенського уряду.Як відомо, ще 14 липня США та НАТО уклали угоду Prioritised Ukraine Requirements List, яка передбачає купівлю американської зброї в Україну коштом європейських країн.За словами генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Марка Рютте, в межах угоди Київ може отримати велику кількість систем ППО, ракет і боєприпасів.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський зазначав, що перші пакети військової допомоги в межах PURL мали містити ракети для систем протиповітряної оборони Patriot і Himars..

Фінансово забезпечені громадяни Росії знову скуповують нерухомість в Європі. Угоди з продажу свідчать, що уперше з 2022 року нерухомість у країнах ЄС вийшла на перше місце за попитом серед росіян.Як повідомляє видання The Moscow Times, це стало відомо зі звіту агентства закордонної нерухомості Intermark Global.Відомо, що на Європу припало 41% угод, здійснених росіянами у січні-вересні 2025 року порівняно з 30% торік. Інтерес росіян до угод із метою отримання посвідок на проживання знову зросла. Видання наголошує, що з такою метою цього року було здійснено понад половину угод (54%)."Як і до війни, найчастіше росіяни купують нерухомість на Кіпрі (на нього за дев'ять місяців довелося шість відсотків угод проти чотири відсотки на рік раніше), у Франції, Іспанії, а також Словенії та Португалії", — зазначає The Moscow Times.Водночас громадяни держави-агресора цікавляться не так інвестиційною привабливістю об'єкта, як можливістю оформлення імміграційного статусу ЄС без додаткових обмежень, зокрема відсутня вимога проживання на території цих країн. Країни Південно-Східної Азії, що лідирували торік, переважно Таїланд та Індонезія (Балі), перемістилися на друге місце з часткою в 32% угод. "Ці країни досить популярні через високу інвестиційну прибутковість — на рівні від 10% до 15% річних при здачі в оренду", — наголошує видання.Третє місце, серед напрямів які обирають росіяни, а саме 17% угод, посідають країни Близького Сходу. Насамперед йдеться про ОАЕ та Оман. На четвертому з часткою у шість відсотків — Туреччина. Хоча у 2022 році росіяни в Туреччині були головними іноземними покупцями нерухомості.У The Moscow Times повідомили, що загалом попит на закордонну нерухомість повернувся до показників до повномасштабної війни, знизившись на 35% після ажіотажу останніх трьох років. Попри всі санкції та фінансові обмеження, технічно купити нерухомість у Європі для росіян не проблема — були б гроші, стверджують ріелтори."Продавці нерухомості в лояльних до Росії країнах ЄС вже при чеку купівлі у 250-300 тисяч євро самі готові запропонувати прохідні варіанти оплати, у тому числі крипту. Головне, щоб не було прямого зв'язку грошей із Росією, а для багатих росіян, здатних витратити сотні тисяч євро на нерухомість це не проблема. У них є "зав'язки" за кордоном, що дозволяють не показувати "російський слід" у фінансах і заплатити за це агентам", — заявив у коментарі виданню неназваний рієлтор.Нагадаємо, у липні цього року українці посіли четверте місце серед іноземних покупців житла в Туреччині. Громадяни нашої країни придбали 134 об'єкти нерухомості..

Економічна війна виснажує Росію швидше, ніж її окупаційна армія здобуває успіхи на фронті. Через це російський диктатор Володимир Путін опинився у найбільш скрутному становищі за всі роки свого правління.Як повідомляє The Telegraph, влучні удари українських військових по нафтопереробних заводах РФ фактично паралізували енергетичний сектор країни-агресора, тоді як літній наступ на фронті провалився."Росія не може захистити ці активи. Це шокує багатьох, бо вони не вірили, що Україна здатна на такі глибокі удари", — зауважив у коментарі газеті колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк.Медійники додають, що російська нафтова галузь є основним джерелом фінансування війни, але сьогодні воно знаходиться у кризі. У The Telegraph нагадали, що видобуток знизився до дев'яти мільйонів барелів на день, а доходи від експорту впали до мінімуму за три роки — 546 мільйонів євро на добу, тоді як падіння цін на нафту може зменшити видобуток взагалі до 7,5 мільйона барелів на день. Потенційні наслідки — скорочення валютних надходжень і фіскальний колапс."Як наслідок, у РФ вдаються до відчайдушних кроків, оскільки у Москві нині розглядають навіть ідею введення "податку на паразитизм" для тих, хто не працює, а тамтешні банки кредитують оборонку, що лише прискорює фінансову кризу", — зазначає газета.Попри це воєнна економіка РФ продовжує працювати на повну, тож аналітики побоюються нового витка ескалації. Загороднюк наголошує, що Путін завжди підвищує ставки, коли справи йдуть погано, тож ймовірність розширення війни в Європі зараз надзвичайно висока. В зоні ризику сьогодні, на його думку, Молдова, Сувалкський коридор та естонська Нарва, де більшість населення — етнічні росіяни.Водночас можливий неписаний пакт між Москвою та Пекіном теж несе певну загрозу. Лідер Китаю Сі Цзіньпін підтримує РФ, щоб Штати не могли повністю зосередитись на його державі. Загороднюк порівнює нинішню ситуацію з Кримською війною XIX століття — тоді Росія програла не через військову поразку, а через економічне виснаження."Годинник для Путіна цокає. І саме цей відлік робить нинішній момент для Європи найнебезпечнішим за десятиліття", — зазначив Загороднюк.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що Путін залишається вірним власній "теорії перемоги", яка стверджує, що Росія може пережити Захід і Україну у війні на виснаження. Він і надалі прагне повної капітуляції України..

У п’ятницю, 10 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів переговори з президенткою Європейського центрального банку Крістін Лагард. Це відбулося після нічних ударів російських окупантів.Відповідний допис Володимир Зеленський опублікував у своєму Telegram-каналі."Сьогодні в Україні була важка ніч. Чергова російська атака, знов удари по нашій енергетичній системі", — констатував український президент.Він додав, що Росія застосувала більш ніж 450 дронів, десятки ракет, зокрема, балістику. Президент України поінформував співрозмовницю про наслідки цього терористичного удару."Зараз у різних наших регіонах працюють ремонтні бригади, енергетики. Робимо все, щоби відновити нормальне життя. Важливо, щоби Росія несла реальну відповідальність за те, що затягує цю війну та намагається знищити життя", — наголосив він.Зеленський також розповів, що вони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської ж війни та відновлення життя в Україні."Рішення, як це зробити, є. Дякую за підтримку. Має бути достатня політична воля у Європі, адже саме там зосереджена найбільша частина цих активів", — акцентував він.За його словами, більшість партнерів Україну в цьому підтримує, тож Київ розраховує на відповідні дії."Домовилися, що будемо тісно працювати разом з іншими європейськими лідерами", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, міністерка енергетики України Світлана Гринчук заявила сьогодні, що у зв’язку з нічними ударами по енергосистемі України графіки відключень електроенергії неминучі. Збалансування енергетичної системи країни займе певний період часу.

Країни-члени НАТО обговорюють рішучішу відповідь на дедалі більш провокаційні дії російського диктатора Володимира Путіна, включно з розгортанням ударних безпілотників уздовж кордону з Росією та послаблення обмежень для пілотів, щоб дозволити їм відкривати вогонь по російських літаках.Як повідомляє газета Financial Times, посилаючись на чотирьох неназваних представників Альянсу, метою таких нововведень є підвищення для Москви "ціни" її гібридної війни. Окрім цього, НАТО хоче визначити чіткі контрзаходи після низки порушень повітряного простору російськими безпілотниками й літаками.Країни, що мають спільний кордон з Росією, за підтримки Франції та Великої Британії, ініціювали обговорення, які згодом розширилися до більшої групи в Альянсі з 32 країн. Серед пропозицій, які обговорювали країни, є "озброєння" розвідувальних безпілотників, які використовуються для збору даних про військову активність Росії, та послаблення обмежень для пілотів, які патрулюють східний кордон, щоб ті могли знешкоджувати російські загрози. Інший варіант — проведення військових навчань НАТО на кордоні з РФ, особливо в більш віддалених і менш захищених частинах кордону.Своєю чергою, у вересні американський президент Дональд Трамп заявив, що НАТО має відкривати вогонь по російських літаках, які порушують повітряний простір союзників. Заява американського лідера пролунала після низки російських провокацій, включаючи збиття російських безпілотників літаками НАТО. Окрім цього інциденту в повітряному просторі Польщі, російські дрони також порушували повітряний простір Румунії, а винищувачі порушили повітряний простір Естонії. Тим часом десятки невідомих безпілотників спричинили масові перебої в роботі аеропортів у Бельгії, Данії та Німеччині, деякі чиновники пов'язують це з тією ж гібридною війною Москви, яка діє через кібератаки та спроби диверсій."Представник США в НАТО Меттью Віттакер заявив минулого тижня, що він "щодня працює" з союзниками, щоб забезпечити "кращі варіанти дій у разі асиметричної та гібридної війни", — зазначає газета.Також двоє неназваних представників НАТО у коментарі газеті заявили, що одним із нагальних питань є впорядкування правил застосування зброї на східному фланзі. Деякі країни вимагають від пілотів винищувачів візуального підтвердження загрози перед застосуванням зброї, тоді як інші дозволяють відкривати вогонь на основі даних радарів або сприйнятої небезпеки, виходячи з напрямку або швидкості руху ворожої цілі."Переговори, які розпочалися серед невеликої групи безпосередньо зацікавлених країн-союзників, тепер перетворилися на ширші обговорення, оскільки інші члени НАТО визнають більшу загрозу, яку становить російська дестабілізаційна кампанія", — додає Financial Times.Деякі країни також наполягають на більш агресивній позиції НАТО як засобі стримування, зазначив один із чиновників. Інші союзники радять більш консервативну реакцію, зважаючи на ризики прямої конфронтації з такою ядерною державою, як Росія."Тривають активні дискусії з цих питань, як краще й ефективніше реагувати на дії Росії", — зазначив один із неназваних дипломатів НАТО, наголосивши, що переговори все ще перебувають на початковій стадії.Минулого місяця у НАТО двічі проводили екстрені переговори, спричинені інцидентами в Польщі й Естонії. Окрім цього, Альянс запустив місію "Східний вартовий" для посилення протиповітряної оборони "прифронтових" держав.Варто зауважити, що всі четверо чиновників застерегли, що немає жодного терміну чи зобов'язання домовитися про будь-які зміни в позиції, і що про відповідну зміну може не бути повідомлено публічно. Газета додає, що обговорення в НАТО відбуваються в той час, коли ЄС готується вжити власних заходів у відповідь на російські провокації. Серед них — обмеження поїздок Європою для російських дипломатів, а також залучення фінансування ЄС для створення систем захисту від безпілотників.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню Axios повідомляв, що країни НАТО повинні блокувати літаки, які залітають у їхній повітряний простір. Він назвав "слабкою" реакцію Північноатлантичного альянсу на провокації Росії.

У четвер, 9 жовтня, Європейський парламент затвердив резолюцію, у якій засудив "ескалаційні дії" Росії, спрямовані проти безпеки та інфраструктури країн-членів ЄС та закликав держави-члени Євросоюзу збивати повітряні цілі, які незаконно порушують їхні кордони.Відповідний документ розміщено на сайті Європарламенту. За резолюцію проголосували 469 депутатів. Зокрема, 97 політиків проголосували проти, а 38 утрималися."Росія несе повну та однозначну відповідальність за дії в повітряних просторах Польщі, Естонії та Румунії", — сказано у документі.У резолюції наголошується, що Європарламент підтримує будь-які кроки, "спрямовані на узгоджені та пропорційні кроки у відповідь країн ЄС у разі будь-яких порушень їх повітряних кордонів аж до ліквідації потенційних загроз з повітря". До того ж у документі Європарламент закликає держави-члени до посилення своєї оборони, а саме:посилити оборонну співпрацю з Україною, зокрема щодо технологій дронів та контрзаходів;підвищити ефективність санкцій проти Росії, щоб підірвати її здатність вести війну проти України;поширити каральні заходи на держави, які сприяють Росії (Білорусь, Іран, Північна Корея), а також на китайські компанії, що постачають товари подвійного використання;створити справжній Європейський оборонний союз та посилити цивільно-військову координацію у сфері повітряного простору;впровадити "стіни дронів" у ЄС та ініціативи щодо посилення контролю на східному фланзі."ЄС повинен продемонструвати рішучість і сигналізувати, що будь-яка третя країна, яка намагається порушити суверенітет держави-члена, негайно зіткнеться з помстою. Депутати Європарламенту також закликають Раду та Комісію підвищити ефективність і вплив санкцій проти Росії, щоб остаточно підірвати здатність країни продовжувати вести свою жорстоку війну агресії проти України. Каральні заходи повинні поширюватися на всі держави, які сприяють діям Росії, такі як Білорусь, Іран і Північна Корея, а також виступають за санкції проти китайських компаній, що постачають товари подвійного використання та військову продукцію, необхідну для виробництва безпілотників і ракет", — йдеться у резолюції.Нагадаємо, раніше державний секретар США Марко Рубіо заявляв, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Бельгія окреслила свої червоні лінії щодо використання російських заморожених активів для фінансування кредиту на репарації Україні в розмірі 140 мільярдів євро. У них враховано план Європейського Союзу про розподіл ризиків у зв’язку з цим проектом.Про це повідомило видання Politico. Журналісти зазначили, що країни ЄС "поспішають розвіяти занепокоєння Бельгії" щодо кредиту напередодні важливого саміту лідерів ЄС 23 жовтня."Досягнення політичної згоди на саміті відкриє шлях для того, щоби блок незабаром після цього виніс на розгляд законодавчу пропозицію", — зауважили аналітики.Наголошується, що Бельгія серед 27 країн ЄС має найбільший інтерес у цій справі, оскільки на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, який зберігає більшу частину російських державних активів, заморожених після повномасштабного вторгнення країни в Україну в лютому 2022 року.Бельгійський уряд побоюється, що йому доведеться відповідати за будь-які юридичні та фінансові претензії, подані Росією, тому закликає всі країни ЄС надати гарантії за цим кредитом, що фактично означає використання грошей платників податків для покриття будь-яких витрат."Ці гарантії не можуть обмежуватися 170 мільярдами євро готівки, які Комісія пропонує мобілізувати. Потенційна сума ризиків може бути набагато вищою за номінальну", — заявив прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час неформального саміту з лідерами ЄС минулого тижня в Копенгагені.Він також додав ще одну умову — "гарантії не припиняють свою дію автоматично після скасування санкцій", оскільки "арбітражні процедури можуть з'явитися ще через декілька років".Загалом Бельгія окреслила цілий список червоних ліній. Серед них — відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути інтерпретовані як конфіскація активів; юридичне зобов'язання, чіткі гарантії того, що європейські країни розділять усі ризики як для Euroclear, так і для Бельгії; а також угода про негайне виділення коштів, якщо Euroclear буде змушена повернути активи Росії, наприклад, після укладення мирної угоди.У своїй заяві до лідерів де Вевер зазначив, що схема Єврокомісії фактично є конфіскацією, що суперечить її позиції, яка стверджує, що позика не передбачатиме захоплення державних активів Росії."Різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді є надзвичайно незначною. Якщо ці активи залишатимуться замороженими протягом тривалого періоду, така домовленість може розглядатися як квазіконфіскація", — сказав премʼєр-міністр Бельгії.Він також висловив думку, що схема може порушувати двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, які підписали наприкінці холодної війни 1989 року.Де Вевер додав, що ця операція може спонукати, зокрема, китайських інвесторів вилучити свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть конфіскувати в майбутньому.За словами високопоставленого дипломата ЄС, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності, заява прем'єр-міністра Бельгії викликала багато складних питань, які все ще розглядають. При цьому він додав, що "гарантії мають бути надійними в підсумку".Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.

Україна готова до відкриття експортних платформ зброї у Європі, Сполучених Штатах Америки та в інших країнах. Проте для цього потрібен контроль та захист наших технологій.Про це повідомив президент Володимир Зеленський, підсумовуючи зустріч із керівниками інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій — українських і міжнародних. "Говорили про те, як можемо збільшити спроможності нашого ОПК, розвивати нові напрями співпраці та про відкриття експортних платформ зброї", — зазначив гарант.За словами президента, Україна розраховує на продовження підтримки. "Для нас це один із нових напрямів, де ми можемо побачити реальне зростання співпраці та оборонної промисловості України. За нашою оцінкою, у 2026 році потенціал у виробництві тільки дронів і ракет буде вже 35 мільярдів доларів", — зауважив Зеленський.Також гарант наголосив, що "Україна готова ділитися своїми напрацюваннями, технологіями, розвивати спільне виробництво". "Ми готові й до відкриття експортних платформ зброї у Європі, США та в інших країнах за умови контролю й захисту наших технологій", — підкреслив український лідер.Зеленський подякував усім, хто підтримує Україну, інвестує в українську розумну силу й дає можливість нарощувати спроможності. Нагадаємо, наприкінці липня міністр оборони Денис Шмигаль заявляв в інтерв'ю BBC, що під час повномасштабної війни запровадження повноцінного експорту зброї з України неможливе. На сьогодні вся зброя необхідна нашим Збройним силам.Своєю чергою, Володимир Зеленський наприкінці вересня заявив, що Україна експортуватиме вітчизняну зброю, але робитиме це контрольовано. Зароблені кошти використовуватимуться на нагальні потреби для українського війська.

У середу, 8 жовтня, посли країн-членів Європейського Союзу в Брюсселі схвалили нову редакцію тексту угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA) між ЄС та Україною. Вона має замінити "торгівельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на обізнаного з процесами європейського посадовця на умовах анонімності.Нова торгівельна угода між ЄС та Україною схвалена на рівні послів ЄС, її затвердять у понеділок, 13 жовтня, міністри держав Євросоюзу."Комітет постійних представників ЄС сьогодні схвалив це рішення, і я можу підтвердити, що акт ухвалить у понеділок Рада ЄС із питань юстиції та внутрішніх справ", — повідомив співрозмовник журналістів.За його словами, після затвердження з боку Євросоюзу угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною "буде затверджена в рамках комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації, створеному відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС після того, як Україна також затвердить свою позицію".Після вказаних процедур нові правила торгівлі між Україною та Євросоюзу набудуть чинності.Як відомо, 30 червня стало відомо, що Єврокомісія завершила переговори з Україною щодо основних принципів перегляду поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі після завершення дії автономних торгівельних заходів, які запроваджували пільговий режим для українських експортерів до 5 червня 2025 року.До речі, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія висловлювали побоювання, що нова торгівельна угода з Україною може дестабілізувати агроринки Євросоюзу.Нагадаємо, що, за інформацією журналістів Financial Times, Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.

Бельгійська Thales Belgium, яка є однією із найбільших збройових компаній у Європі у галузі виготовлення протиповітряного озброєння, попередила, що над її секретними об'єктами літає дедалі більше дронів.Як повідомляє видання Politico, компанія вимагає чітких правил щодо блокування або збивання безпілотників."Ми бачимо більше дронів, ніж кілька місяців тому", — каже директор Thales Belgium у Бельгії Ален Кеврін.Він заявив про спостереження за об'єктом компанії у Форт д'Евеньє — єдиний об'єкт компанії в Бельгії, який має ліцензію на складання та зберігання вибухових речовин для 70-мм ракет. Видання зауважило, що відповідні коментарі з'явилися на тлі дедалі більшої кількості повідомлень про вторгнення безпілотників, зокрема в Польщі, Румунії, Німеччині, Норвегії та Данії протягом останнього місяця. "Деякі з цих безпілотників, як-от військові дрони, що пролітали над Польщею та Румунією — російські, тоді як походження інших було важче визначити", — додали медійники.У відповідь на це Данія минулого тижня тимчасово заборонила польоти дронів. Водночас у Північноатлантичному альянсі запустили нову місію для усунення критичних прогалин у системі протиповітряної оборони НАТО."Ми стурбовані цими подіями", — наголосив директор бельгійської оборонної компанії.У Politico зауважили, що ці події відбуваються у момент, коли компанія прагне подвоїти свої виробничі потужності з виробництва некерованих і лазерних ракет FZ275 до 70 тисяч одиниць протягом найближчих кількох років, за умови наявності чіткого попиту. Французька транснаціональна компанія доклала "величезних зусиль", щоб встановити системи виявлення на всіх своїх об'єктах, пояснив Кеврін. Компанія заявила, що може використовувати глушіння для блокування сигналу, необхідного для управління дронами, і збивати безпілотники. Проте проблема в тому, що їй це заборонено — з погляду законів, пояснив директор компанії. Одне з побоювань, пов'язаних зі збиванням дронів, полягає в тому, що безпілотники можуть завдати шкоди або травмувати людей, якщо впадуть.За словами директора компанії, зараз такі країни, як Бельгія, повинні чітко визначити "правильний порядок дій" у разі виявлення дронів. Включно з тим, де закінчуються повноваження поліції і починаються повноваження компаній.Кеврін додав, що наразі Thales Belgium спостерігає "неймовірний" попит на свої ракети, оскільки НАТО намагається гарантувати безпеку свого повітряного простору. Більша частина поточного виробництва компанії йде в Україну. Так, після вересневого вторгнення безпілотників в Польщу компанія Thales отримала десятки запитів на свої ракети, оскільки її ракети з дальністю дії восьми кілометрів відповідають стандартам НАТО і можуть бути інтегровані в наявні системи озброєння."Це готове рішення, яке дозволяє вражати все більше типів цілей", — додав він.У виданні додали, що Німеччина, Італія, Іспанія та Польща є одними з найбільших клієнтів компанії в НАТО, і Thales стверджує, що ракети їх виробництва в чотири рази дешевші за альтернативні варіанти на ринку. Втім, за словами Кевріна, щоб задовольнити цей попит, ЄС повинен допомогти галузі подолати ще одну перешкоду: створити орган для організації транскордонних проєктів і закупівель як для компаній, так і для урядів. ЄС законодавчо заборонено безпосередньо фінансувати зброю та військове обладнання, але Союз розробив кілька ініціатив, спрямованих на сприяння спільним закупівлям озброєння країнами-членами.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп повідомляв, що Сполучені Штати Америки та Канада "тісно співпрацюють" у роботі над новою системою протиракетної оборони "Золотий купол". Система захищатиме обидві держави.

Керівники Угорщини та Словаччини працюють над відтермінуванням ухвалення 19 пакета антиросійських санкцій Європейського Союзу. Вони планують домогтися поступок для своїх економічних інтересів.Таку інформацію оприлюднило видання EUObserver, журналісти якого послалися на європейських дипломатів.Співрозмовники медійників розповіли, що Угорщина має намір домогтися внесення винятків у запропоновану Єврокомісією повну заборону на імпорт російського скрапленого природного газу.Але, за словами джерел видання, замість того, щоби публічно погрожувати вето на весь пакет, Будапешт тихо "зарезервував" деякі зі своїх пунктів, надруковані дрібним шрифтом.Зазначається, що угорський прем'єр Віктор Орбан зазвичай публічно виступає проти санкцій, але президент США Дональд Трамп, з яким у нього тісні зв'язки, наполягає на повній відмові ЄС від російських енергоресурсів.Тож Будапешт готується до робочих консультацій з керівниками інших країн Євросоюзу щодо окремих пунктів потенційного ембарго.Своєю чергою, Словаччина та її прем’єр-міністр Роберто Фіцо заявляє, що взагалі не хоче нових санкцій проти Росії.Журналісти видання стверджують, що словацькі лідери сподіваються на обхідний шлях у законодавстві ЄС, що забороняє двигуни внутрішнього згоряння до 2035 року, оскільки країна виробляє багато автомобілів.За інформацією джерел, Роберт Фіцо може перенести переговори щодо санкцій проти Росії на наступну зустріч лідерів Євросоюзу.На думку європейських дипломатів, словацький прем’єр-міністр може домогтися символічних поступок, не затягуючи ухвалення чергового санкційного пакета на надто тривалий термін.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський розповідав, що цього тижня запланована зустріч санкційних координаторів "Великої сімки". Україна готує обмеження проти тих, хто працює на Російську Федерацію.

Щодня велика кількість українців перетинає різні частини кордону України. Для деяких громадян цей процес пов'язаний із певними складнощами та проблемами.У Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон дали деякі рекомендації стосовно перетину кордону."Ми добре знаємо, що перетин державного кордону для багатьох громадян може бути пов’язаний із хвилюванням і стресом", — зазначили в ДПСУ.Тому прикордонники підготували для українців рекомендації, які будуть корисні у плануванні подорожі та під час перебування в пункті пропуску.Зокрема, в ДПСУ порадили, що врахувати під час планування перетину кордону та які документи підготувати для проходження контролю.Рекомендації для комфортного та швидкого перетину державного кордону опублікували в форматі зручних карток. "Також під час підготовки до подорожі не зайвим буде перевірити стан черг на кордоні з країнами Євросоюзу та Молдовою в межах західних областей", — наголосили прикордонники.У Держприкордонслужбі зауважили, що така інформація оновлюється кожні три години."Інформаційна кампанія "Безпека в деталях" здійснюється Державною прикордонною службою України за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні EUAM Ukraine", — підсумували в ДПСУ.Нагадаємо, що, як засвідчили результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", яке проводили 20-22 липня серед громадян віком від 18 років, більшість українців не хочуть переїжджати за кордон для постійного проживання. Проте є й такі, які мають бажання покинути нашу країну.