# Європа

Міністерство оборони Росії оприлюднило перелік європейських компаній, які, за його твердженням, пов’язані з виробництвом дронів і комплектуючих для України.Як повідомляють росЗМІ, список складається з двох частин. У першій — 11 підприємств, які російська сторона називає "філіями українських компаній у Європі". Вони нібито розташовані в різних містах, зокрема в Лондоні, Мюнхені, Ризі, Вільнюсі та Празі. Друга частина містить ще 10 компаній, які, за версією Москви, виробляють компоненти для безпілотників. Серед зазначених локацій — Мадрид, Венеція та Хайфа.У відомстві заявили, що публікація списків має на меті "пояснити громадянам Європи причини загроз їхній безпеці" та показати адреси підприємств, які нібито причетні до виробництва дронів для України.Водночас журналісти звернули увагу, що частина даних може бути недостовірною. Зокрема, одна з адрес у Мюнхені виявилася звичайним житловим будинком.Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв прокоментував цей список у соцмережі X, назвавши його переліком потенційних цілей для російських військових. За його словами, можливість ударів залежатиме від подальшого розвитку подій."Коли удари стануть реальністю, залежить від того, що буде далі. Спіть спокійно, європейські партнери!", — заявив він.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що в Україні змінюють модель ведення війни. TrueUA розповів, що саме зміниться для української армії.Додамо, за даними міністерства оборони Естонії, Сили оборони України успішно реалізують стратегію глибоких ударів, що дозволило значно послабити протиповітряну оборону Росії та дезорганізувати її наступальні плани. Завдяки систематичному нищенню ворожих ресурсів українська армія перехоплює ініціативу на стратегічному рівні на 215-й тиждень повномасштабного вторгнення..

Європейські країни активізували роботу над альтернативною стратегією безпеки, яка дозволить самостійно забезпечувати оборону у разі виходу США з Північноатлантичного альянсу.Про це повідомляє The Wall Street Journal.Що передбачає "європейський план"?За даними джерел, йдеться про створення умовного "європейського НАТО". Ймовірно це буде не формальний розрив з Альянсом, а саме зміцнення власних сил.Європейські посадовці хочуть посилити роль європейців у командуванні, компенсувати можливу відсутність американських ресурсів та зберегти систему стримування та обороноздатність. При цьому підкреслюється, що ініціатива не має на меті замінити НАТО, а лише підготуватися до можливих змін.Що цьому передувало?Робота над планом прискорилася на тлі заяв Дональда Трампа, який неодноразово допускав можливість виходу США з Альянсу. Зокрема, він розкритикував союзників за відсутність підтримки у потенційному конфлікті з Іраном та заявив, що НАТО "не було і не буде поруч" зі США.Новий імпульс ініціативі додає і політичний курс Німеччини. Якщо раніше Берлін покладався на США як головного гаранта безпеки, то нині ця позиція переглядається. За канцлера Фрідріха Мерца у Європі дедалі більше говорять про необхідність оборонної автономії.Європейські країни прагнуть зберегти стабільність і здатність до захисту навіть у разі скорочення американської присутності. Йдеться про те, щоб забезпечити безперервність військового управління, ефективне стримування загроз та незалежність у питаннях безпеки.Поки що ці обговорення відбуваються неформально. Переважно у межах зустрічей та дискусій між союзниками. Однак вони свідчать про зростання занепокоєння щодо майбутньої ролі США в європейській безпеці.Нагадаємо, нещодавно генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів закриту зустріч із президентом США у Вашингтоні, щоб обговорити майбутнє трансатлантичної співпраці. Політик поділився деталями розмови з Дональдом Трампом.Додамо, також генсек НАТО Рютте нещодавно розповів, які країни гальмують вступ України до НАТО..

Американський президент Дональд Трамп звинуватив премʼєр-міністерку Італії Джорджу Мелоні в нібито небажанні підтримати війну Ірану та розблокувати Ормузьку протоку. Такоєж йому не сподобалося, що вона стала на захист Папи Римського.Про це Дональд Трамп заявив в інтерв'ю італійському виданню Corriere della Sera."Італія не хоче втручатися. Хоча Італія отримує свою нафту звідти, хоча Америка дуже важлива для Італії, вона не вважає, що Італія повинна втручатися. Вона вважає, що Америка повинна зробити роботу за неї. Я не можу собі цього уявити. Я вражений нею. Я думав, що вона смілива, але помилявся", — зазначив Трамп.Президент США додав, що не розмовляв з Джорджею Мелоні щодо допомоги США у війні проти Ірану "через НАТО"."Тому що вона не хоче допомагати нам з НАТО, вона не хоче допомагати нам позбуватися ядерної зброї. Це зовсім не те, що я думав. Вона не така, як я собі уявляв", — заяважив він.Дональда Трампа запитали медійники, чи просив він Італію використовувати мінні тральники в Ормузькій протоці."Я просив їх надіслати все, що вони хочуть, але вони не хочуть, бо НАТО — це паперовий тигр", — відповів він.Окрім того, американський президент розкритикував Джорджу Мелоні, яка заявила, що слова Дональда Трампа щодо Папи Римського є неприйнятними."Це ви неприйнятні, бо вам байдуже, чи має Іран ядерну зброю та чи підірвав би Італію за дві хвилини, якби мав таку можливість", — "зійшов" на істерику президент США.Нагадаємо, сьогодні прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні підтвердила, що під час візиту президента України Володимира Зеленського знову заявить про беззастережну підтримку йому й українському народу..

На четвер, 23 квітня, заплановане неформальне засідання Європейської ради в Нікосії (Кіпр). Передбачається, що там президент України Володимир Зеленський обговорить з лідерами держав Європейського Союзу ситуацію на війні з Росією. Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на лист-запрошення від президента Євроради Антоніу Кошти, надісланий лідерам ЄС у вівторок, 14 квітня.Лідери ЄС обговорять з Зеленським поточний стан справ у війні з Росією під час робочої вечері в межах неформальної Євроради на Кіпрі."Ми розпочнемо наші дискусії за вечерею 23 квітня, заслухавши президента Зеленського щодо агресивної війни Росії проти України, яка триває", — йдеться у листі.Повідомляється, що неформальна зустріч очільників держав чи урядів ЄС відбудеться 23 та 24 квітня у Нікосії та Ая-Напі (Кіпр)."Фокус нашої неформальної зустрічі Європейської ради подвійний: ми розглянемо складне геополітичне середовище та відповідь Європи на нього, а також надамо політичне керівництво для роботи над багаторічною фінансовою рамкою на 2028-2034 роки, щоби підготувати ґрунт для досягнення домовленості до кінця цього року", — розповів Антоніу Кошта.Окрім того, 24 квітня лідери ЄС зустрінуться з ключовими регіональними партнерами, щоб обговорити ситуацію на Близькому Сході."Готовність ЄС реагувати на складне геополітичне середовище та безпекову ситуацію також стане частиною цього обговорення. Це може включати аспекти, пов’язані зі статтею 42(7) Договору про ЄС (TEU), у світлі поточної роботи", — повідомляється в листі.Стаття 42(7) Договору про ЄС — своєрідний європейський аналог статті 5 статуту НАТО. Цей пункт передбачає, що напад на одну державу означає напад на весь ЄС (але чітко не регламентується, як саме повинні реагувати держави-члени у разі нападу на одну з них).Нагадаємо, що прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні підтвердила, що під час візиту президента України Володимира Зеленського знову заявить про беззастережну підтримку йому й українському народу..

Після перемоги партії "Тиса" на парламентських виборах в Угорщині Європейська комісія розпочала перемовини з її лідером Петером Мадяром. Брюссель закликає його налагодити відносини з Україною та розпочати давно очікувані реформи, щоби розблокувати 35 мільярдів євро заморожених коштів Європейського Союзу.Таку інформацію опублікувало видання Financial Times, журналісти якого послалися на посадовців ЄС, поінформованих про перші переговори між Брюсселем та Будапештом.Співрозмовники розповіли медійникам, що здобуття Петером Мадяром конституційної більшості перевершило їхні очікування. Але це також підвищило планку того, чого комісія очікує від політика."Він має повноцінний мандат на зміни. Ми співпрацюємо з ним із першого дня. Налаштування таке: подвоїмо ставки на нього. Якщо вони виконають обіцянки, ми виконаємо свої", — сказав високопосадовець ЄС.Двоє дипломатів ЄС з інших держав-членів зазначили, що столиці розглядають розблокування Мадяром кредиту для України на суму 90 мільярдів євро та скасування вето Будапешта на наступний раунд санкцій проти Росії як ключові ознаки бажання нового прем’єр-міністра відновити глибоко пошкоджені відносини з ЄС.Посадовці ЄС розпочали підготовку до надання кредиту Україні, щоби забезпечити ухвалення рішення про виділення коштів одразу після складання Мадяром присяги.До того ж близько 35 мільярдів євро коштів ЄС, призначених для Угорщини, заморожено через низку суперечок із Брюсселем і відмову Віктора Орбана провести необхідні реформи.За словами речника Європейської комісії, майже 18 мільярдів євро з бюджету ЄС, заморожені через те, що Брюссель вважає порушеннями верховенства права, підвищеними ризиками корупції та підривом незалежності судової влади. Також відкладено надання понад 17 мільярдів євро дешевих кредитів на оборону.Щоби розблокувати кошти, Угорщині доведеться виконати 27 умов, серед яких — перевірки щодо боротьби з корупцією та скасування рішень епохи Орбана, які вважаються такими, що порушують правила ЄС, — від ставлення до шукачів притулку до забезпечення академічної свободи.У Єврокомісії також очікують на швидкі переговори з Мадяром і його командою щодо розв’язання конфлікту, пов’язаного з відмовою Угорщини виконувати рішення Європейського суду, який визнав законодавство Будапешта щодо надання притулку таким, що порушує правила ЄС. Ця суперечка коштує Угорщині щоденного штрафу в розмірі мільйон євро, який на цей час сягнув майже 900 мільйонів євро та який Брюссель вираховує з частки країни у бюджеті ЄС."У нас є чимало важелів впливу. Тиск лежить на ньому, і я думаю, що Петер Мадяр хоче швидко досягти результату", — сказав медійникам посадовець ЄС.Нагадаємо, сьогодні переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр заявив, що його майбутній уряд намагатиметься налагодити з Україною дружні відносини. Таке питання є серед першочергових інтересів..

Переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр заявив, що його майбутній уряд намагатиметься налагодити з Україною дружні відносини. Таке питання є серед першочергових інтересів.Про це Петер Мадяр заявив під час пресконференції з нагоди перемоги на парламентських виборах в Угорщині."Уряд "Тиси" прагнутиме до союзницьких, а якщо можливо — до дружніх стосунків з усіма сусідніми країнами", — наголосив він.За його словами, "Угорщину оточують угорці", тому хороші відносини із сусідніми країнами — це один із ключових інтересів.Також Петер Мадяр відповів на запитання про потенційну зустріч із президентом України Володимиром Зеленським."Ми обов'язково зустрінемося, якщо не десь іще, то в Європейській раді", — зауважив потенційно новий прем’єр-міністр Угорщини.Він звернув увагу, що партія прем'єра Віктора Орбана "Фідес" використовувала розбіжності з Україною в партійно-політичних інтересах."Усі в Угорщині знають, що Україна — жертва в цій війні. Ніхто не має права вирішувати за українців, на яких умовах Київ має піти на мир із Росією", — акцентував Мадяр.Лідер "Тиси" додав, що це "обурлива, лицемірна риторика", оскільки у зворотній ситуації ніхто би не відмовився від угорських областей. Також він додав, що умовою нормалізації відносин з Україною стане врегулювання прав угорської меншини, яка проживає там.Я к відомо, вночі президент України Володимир Зеленський привітав Петера Мадяра та партію "Тиса" з переконливою перемогою на виборах."Важливо, коли перемагає конструктивний підхід. Україна завжди прагнула добросусідських відносин з усіма у Європі, й ми готові розвивати співпрацю з Угорщиною. Європа та кожна європейська держава мають ставати сильнішими, і мільйони європейців прагнуть співпраці та стабільності. Ми готові до зустрічей і спільної конструктивної роботи на благо обидвох народів, а також заради миру, безпеки та стабільності у Європі", — написав український лідер у своєму Telegram-каналі.Нагадаємо, Петер Мадяр також заявив, що не розуміє, чому в Європейському Союзі знову обговорюють кредит для України на 90 мільярдів євро. Він також зазначив, що Україну не можна прийняти в ЄС за прискореною процедурою..

Із Росії та Білорусі повністю зняли санкції у водних видах спорту. Це означає, що російські та білоруські спортсмени змагатимуться під національною символікою в плаванні, стрибках у воду, артистичному плаванні, гайдайвінгу, водному поло.Таке рішення ухвалила Міжнародна федерація водних видів спорту (World Aquatics).Досі на дорослому рівні з Росії та Білорусі повністю знімали санкції в дзюдо та самбо. Інші федерації (волейбол, фехтування) послабляли санкції лише на юнацькому рівні.У рішенні World Aquatics ідеться про те, що спортсмени з білоруським або російським спортивним громадянством можуть змагатися під своїм прапором лише за певних умов."Для цього вони повинні пройти щонайменше чотири послідовні антидопінгові перевірки за участі Міжнародної агенції з тестування (ITA)", — зауважили у World Aquatics.Окрім того, відповідні служби мають перевірити їхні біографії в підрозділі доброчесності водних видів спорту (AQIU)."За останні три роки World Aquatics і AQIU допомогли зрозуміти, що конфлікти можуть залишатися поза спортивними змаганнями. Ми рішуче налаштовані забезпечити те, щоби басейни та відкрита вода залишалися місцями, де спортсмени з усіх країн можуть збиратися разом у мирних змаганнях", — акцентував президент World Aquatics Хусейн Аль Мусаллам.Наразі в організації зробили понад 700 скринінгів спортсменів із білоруською або російською спортивною національностями. Перед цим вони з 2023 року змагалися в "нейтральному" статусі в особистих змаганнях і згодом у командних.У лютому 2026 року Європейська федерація з водних видів спорту поновила Росію та Білорусь у правах на юніорських і юнацьких міжнародних змаганнях, дозволивши їм виступати під власними прапорами. Тоді це рішення ухвалили згідно з рекомендаціями МОК щодо послаблення санкцій щодо російських і білоруських команд.Нагадаємо, що в грудні минулого року Міжнародна федерація шахів (FIDE) дозволила спортсменам із Росії та Білорусі змагатися зі своєю символікою. Йдеться про юніорські та юнацькі міжнародні змагання..

У Кремлі висловили стримане невдоволення у зв’язку з перемогою опозиції на чолі з Петером Мадяром на парламентських виборах в Угорщині. Росія вважає, що це не вплине на відносини з Європейським Союзом.Про це заявив речник кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам."Чи стануть наші відносини з Євросоюзом гіршими після зміни влади в Угорщині? Однозначно ні. Адже гірше вже не може бути", — пожартував він.При цьому "рупор" Кремля зазначив, що Росія з повагою ставиться до вибору угорців та розраховує на контакти з новим лідером країни.За його словами, про перспективи нафтопроводу "Дружба" потрібно запитувати в Угорщині чи в Європі."Росія є та залишатиметься одним із найнадійніших постачальників енергоресурсів у світі", — запевнив представник Кремля.До того ж владні структури Росії не бачать зв'язку між результатом виборів в Угорщині та розвитком ситуації навколо України.Щоправда, російські пропагандисти стверджують, що в Кремлі обурені результатами угорських виборів. До того ж Москва не планує вітати Петера Мадяра з перемогою. Деякі політики навіть закликають перенести Угорщину до "недружніх країн".Нагадаємо, що в Європейському Союзі сподіваються на швидке розблокування кредиту на суму 90 мільярдів євро для України. Також можливим стане ухвалення 20 пакета санкцій ЄС проти Росії..

У Європейському Союзі сподіваються на швидке розблокування кредиту на суму 90 мільярдів євро для України. Також можливим стане ухвалення 20 пакета санкцій ЄС проти Росії.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на власні джерела в кіпрському головуванні в ЄС. Цьому може посприяти те, що партія чинного прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зазнала поразки на виборах 12 квітня."Нашою метою як головування залишається якнайшвидше ухвалення як кредитного пакета для України на 90 мільярдів євро, так і 20 пакета санкцій проти Росії", — розповіли журналістам у кіпрському головуванні.Саме Кіпр головує у Європейському Союзі в першій половині 2026 року. Співрозмовник медійників також повідомив, що ця країна має намір внести ці питання до порядку денного комітету постійних представників ЄС (Coreper) "щойно це дозволять умови, з метою швидкого завершення роботи над обидвома досьє".Варто зауважити, що цього тижня засідання Coreper в Брюсселі відбудуться двічі: в середу, 15 квітня, й у п’ятницю, 17 квітня. В офіційному порядку денному засідань немає цих питань, але в той же час посли держав ЄС планують обговорити неформальну зустріч очільник держав Євросоюзу, яка відбудеться 23-24 квітня в Нікосії (Кіпр), під час якої обговорять кредит на 90 мільярдів євро та 20 пакет санкцій.При цьому посадовці Євросоюзу не очікують принципових змін у позиції Угорщини щодо українських питань до вступу Петера Мадяра в повноваження прем’єр-міністра. У ЄС очікують, що Мадяр розпочне роботу на посаді на початку травня 2026 року. Отже, у саміті лідерів ЄС 23-24 квітня Угорщину все ще представлятиме Віктор Орбан.У той самий час інші джерела журналістів не виключають, що Віктор Орбан може піти на деякі поступки щодо України навіть перед передачею влади Мадяру.Нагадаємо, на початку квітня стало відомо, що офіційний Брюссель наполягає на дотриманні стандартних критеріїв вступу України до ЄС, попри надзвичайні обставини війни. Відмова від класичних правил могла би послабити майбутній статус країни всередині блоку та поставити під сумнів легітимність самого процесу розширення..

У неділю, 12 квітня, в Угорщині продовжують фіксувати рекордну явку на парламентських виборах. Станом на обідню пору проголосувало 54,14% виборців, на 14,14% більше ніж 2022 року (тоді було 42.82%).Про це повідомило угорське видання Telex. Дільниці для голосування відкрито з 6:00 до 19:00 за місцевим часом (7:00 – 20:00 кч).Лідер опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що очікує рекордної явки на виборах, і закликав людей голосувати."Ми обираємо між Сходом і Заходом, пропагандою і чесним публічним дискурсом, корупцією і чистим суспільним життям, подальшим занепадом і повним розпадом державних послуг або залученням коштів ЄС і запуском угорської економіки. Ми обираємо між кризою існування та гідним життям. Я закликаю кожного угорського громадянина скористатися своїм правом голосу", — заявив він.Мадяр також додав, що "Фідес" в багатьох округах готується до організованих фальсифікацій, а також провокацій, і закликав людей повідомляти про будь-які зловживання.Віктор Орбан, вийшовши з дільниці, на запитання журналістів про очікування від виборів відповів: "Я приїхав, що перемогти". В Орбана запитали, чи вважає він себе другом Путіна, як він стверджував у їхній розмові, розшифровку якої нещодавно опублікувало видання Bloomberg."Угорщина прагне дружніх відносин з лідерами всіх великих держав, і, на щастя, у нас багато друзів у світі", — відповів Орбан.Його також запитали, чи передав би він території Росії на місці Зеленського, на що він відповів: "На щастя, я не Зеленський".Підрахунок голосів розпочнеться одразу після закриття дільниць о 19:00 або дещо пізніше (дільниці не закриються, поки не проголосують усі, хто стояв у черзі до цього часу). Комісії на місцях мають підрахувати голоси двічі. Паралельно Національна виборча комісія починає рахувати голоси, отримані поштою.Перші результати стануть відомі сьогодні орієнтовно о 20:00 (21:00 за Києвом). Увечері в день голосування комісії мають підрахувати понад 90% голосів за загальнонаціональний список та за кандидатів в округах.Нагадаємо, що в Угорщині розгорівся політичний скандал: член партії Віктора Орбана "Фідес" Міхай Секе-Тот заявив, що проголосував за опозиційну партію "Тиса" на парламентських виборах. Політик пояснив свій крок протестом проти ізоляції країни в інтересах Кремля та закликав до повернення до європейського курсу..

У середу, 15 квітня, прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні прийме в Римі президента України Володимира Зеленського. Вони планують обговорити низку актуальних питань і перспективи поглиблення міждержавних відносин.Про це повідомила пресслужба італійського уряду. Там зазначили, що в порядку денному — зустріч Мелоні з українським лідером 15 квітня у Палаццо Кіджі у Римі о 15:30 за місцевим часом. Інших деталей — не наводиться.В Офісі президента України про можливий візит Володимира Зеленського до Італії наразі жодної інформації не надавали.Востаннє український президент відвідував цю країну з офіційним візитом 9 січня 2025 року. Щоправда, в них відбувалися зустрічі та переговори на територіях інших держав.Також 5 березня Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Джорджею Мелоні. Тоді він подякував прем’єр-міністерці Італії за енергетичну підтримку взимку та за рішення продовжити допомогу Україні цього року."Лідери обговорили ситуацію навколо Ірану та виклики на паливному ринку через дії іранського режиму", — констатувала пресслужба Офісу президента України.Володимир Зеленський і Джорджа Мелоні поінформували одне одного про деталі контактів із лідерами країн, які зараз перебувають під ударами з Ірану.Також вони торкалися теми розблокування кредиту на 90 мільярдів євро для України та ситуації з Паралімпійськими іграми, де керівники міжнародних комітетів ухвалюють безпринципні рішення. Тоді президент України відзначив спільну позицію з Джорджею Мелоні в цьому питанні.Нагадаємо, сьогодні під час традиційного вечірнього відео звернення Володимир Зеленський акцентував, що Україна активно працюємо з партнерами, щоби далі рухатися в перемовинах та в гарантуванні безпеки. Найближчим часом відбудуться дуже важливі контакти в цьому напрямку..

Україна активно працює з партнерами, щоби далі рухатися в перемовинах та в гарантуванні безпеки. Найближчим часом відбудуться дуже важливі контакти в цьому напрямку.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Україна на звʼязку з американською стороною — на постійному зв'язку на різних рівнях", — наголосив він.За його словами, зараз триває плідна підготовка до дуже активної роботи на найближчі тижні. Також відбуваються певні позитивні напрацювання і з нашими європейськими партнерами."У понеділок буде детальна доповідь Рустема Умєрова щодо всіх домовленостей на Близькому Сході, у Затоці, в інших країнах поруч із цим регіоном — щодо нашого експорту безпекових можливостей", — поінформував український президент.Він акцентував, що практично всі партнери однаково сприймають це успіхом України. Вони кажуть про це – що Україна реально додає безпеки."Є інтерес в Азії щодо цього, і вже є перші домовленості в роботі. Це точно посилює і Україну також. Зараз Рустем Умєров вже в Україні — погоджує драфти угод", — зауважив президент України.Також він розповів, що ще сьогодні відбулася доповідь премʼєр-міністерки України Юлії Свириденко, і енергетика — це перший пріоритет у внутрішній роботі зараз."Дуже важливо, що енергосистема працює непогано: нам вдалося додати генерації. Дякую всім, хто працює, щоби цей Великдень був зі світлом. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому президент розповідав, що українські фахівці знищували іранські "шахеди" в декількох країнах Близького Сходу. І ці дії місцеві партнери визнали успішними, тож вони готові до подальшої співпраці..

З 10 квітня у Європейському Союзі запрацювала нова цифрову систему контролю кордонів. На українських контрольно-пропускних пунктах черг ситуація поки стабільна.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, передає "Радіо Свобода"."Нову систему в’їзду-виїзду в Європі почали впроваджувати від жовтня-місяця (2025 року — ред.). Вона впроваджувалася поступово. Тобто не відразу всі пункти пропуску були під’єднані до цієї системи… щоб не зробити такого навантаження… й унеможливити будь-які збої, що вплинули би на пасажиро-транспортний потік", — зазначив Демченко.За його словами, спершу до нової системи в’їзду-виїзду підключилися пункти пропуску на кордонах з Польщею й Угорщиною, а потім вона запрацювала й на КПП Словаччини й Румунії. Відтак, завдяки поступовому підключенню вдалося уникнути затримок і черг на кордонах."Весь цей час від жовтня якихось збоїв, щоб ми точно могли відзначити саме з українського боку, що йде сповільнення пасажиро-транспортного потоку, — цього не фіксувалося", — наголосив Демченко.Як працює система EESПід час першого в’їзду до Шенгенської зони особа проходить розширену реєстрацію, яка передбачає збір біометричних даних: зображення обличчя та чотири відбитки пальців.Водночас вже при наступних перетинах кордону процес буде спрощено та прискорено, оскільки біометричні дані звірятимуться з уже наявною цифровою інформацією. Система автоматично фіксуватиме дату, час і місце в’їзду/виїзду.Дані зберігатимуться до трьох років. Відмова від здачі біометрії означає заборону на в’їзд.Нагадаємо, міністр соціальної політики Денис Улютін заявив, що український уряд не проводить перемовин із міжнародними партнерами щодо скасування дозволу на виїзд за кордон для чоловіків віком до 23 років..

Європейський парламент попередив Європейську комісію про загрозу виборам в Угорщині. Головна причина — можливість втручання країни-агресорки Росії.Про це повідомляє Euronews. За даними видання, п’ятеро високопоставлених депутатів Європарламенту звернулися до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із закликом вжити конкретних заходів через можливі загрози чесності парламентських виборів в Угорщині. Відповідний лист також адресовано єврокомісару з питань юстиції Майклу Макграту.Так, у цьому листі законодавці висловили "серйозні сумніви" щодо того, чи вибори "можуть відбутися у справді вільних та справедливих умовах виборчого процесу". Окрему увагу автори листа приділяють "потенційній операції російського втручання", яка, за їхніми словами, може здійснюватися на користь правлячої партії "Фідес"."Вони (депутати, — ред.) закликають Комісію "публічно оцінити", чи "умови для вільної та чесної демократичної конкуренції в Угорщині підриваються дезінформацією, іноземним втручанням, зловживанням державними ресурсами", а також "залякуванням журналістів", — йдеться у повідомленні.Водночас європейські депутати занепокоєні можливими спробами кібератак на ІТ-системи опозиційної партії "Тіса", що також може вплинути на перебіг виборчого процесу.Відтак, євродепутати закликають Єврокомісію публічно оцінити ситуацію та, у разі необхідності, розширити юридичні дії проти Угорщини, зокрема у сфері дотримання законодавства ЄС щодо свободи ЗМІ. Йдеться також про можливе посилення процедур у межах механізму статті 7, який передбачає санкції за порушення принципів верховенства права.Нагадаємо, раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс накинувся зі звинуваченнями на Україну. Він вважає, що нібито українські спецслужби намагалися втрутитися і в американські, й в угорські вибори..

Угорщина та Російська Федерація ще в грудні минулого року підписали 12-пунктний план щодо зближення. Угода передбачає координацію між урядами двох країн в різних сферах — від ядерної енергетики до освіти та спорту.Таку інформацію з’ясували журналісти Politico. Вони зазначили, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто та міністр охорони здоров'я Росії Михайло Мурашко підписали 12-пунктовий план після зустрічі в Москві в грудні 2026 року.Текст угоди, який раніше не оприлюднювався, визначає напрямки співпраці урядів у таких сферах, як ядерне паливо, освіта, спорт, енергетика та культура.Таким чином команди російського диктатора Володимира Путіна та премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана фактично домовилися "змінити негативну тенденцію у двосторонній торгівлі" після того, як обсяги перевезень товарів скоротилися внаслідок санкцій ЄС проти Росії.За інформацією джерел Politico, цей документ відкриває можливості для російських компаній розпочати нові проєкти з виробництва електроенергії та водню в Угорщині, а також тіснішу співпрацю у сфері нафти, газу та ядерного палива.Будапешт також погодився вивчити питання посилення російськомовної освіти в країні шляхом залучення вчителів із Росії, а ще — прискорення взаємного визнання кваліфікацій і відкриття програм обміну для аспірантів.Окрім того, команда Віктора Орбана погодилася посилити поточні програми обміну з Москвою у різних сферах, включно зі спортом і цирковим мистецтвом.В одному з документів йдеться, що тісніші зв'язки з Росією не повинні "суперечити зобов'язанням Угорщини, що випливають з її членства в Європейському Союзі".Нагадаємо, вчора віцепрезидент США Джей Ді Венс накинувся зі звинуваченнями на Україну. Він вважає, що нібито українські спецслужби намагалися втрутитися і в американські, й в угорські вибори..