# Європа

Париж не готовий включати до запланованого "репараційного кредиту" для України ті російські активи, які зберігаються у французьких приватних банках. Це — близько 18 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти навели аргументацію Франції — паризька влада посилається на правові обмеження щодо використання заморожених приватних активів.Зокрема, у Франції заморожені кошти Центрального банку Росії утримують комерційні банки, серед яких великі установи. Тому, на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.Медійники акцентували, що Франція не заперечує проти надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику — Росії.За інформацією ЗМІ, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів, зокрема, щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються в Euroclear — законодавча та правова база є менш прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС."Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу й інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність", — ідеться в статті.Аналітики переконані, що така відмова — серйозний удар по плану Європейської комісії щодо надання так званого "репараційного кредиту" для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення Росії, можуть стати частково або повністю використані для фінансування потреб України 2026-2027 років.Однак, якщо значна частина цих коштів, наприклад, французькі 18 мільярдів євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Про це йдеться у спільному листі європейських лідерів, його цитує "Суспільне". За словами європейських лідерів, «репараційний кредит» фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС.Політики наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європа непохитно підтримує Україну."Ми робимо це, бо це морально правильно, а також тому, що імперіалістичні амбіції Росії загрожують європейській безпеці за межами України. Таким чином Україна також бореться за нашу свободу та наші цінності. Ми прагнемо знайти довгострокову надійну підтримку, яка зміцнить Україну", — йдеться у листі.Враховуючи поточний масштаб і терміновість бюджетних і військових потреб Києва, європейські лідери акцентували, що "рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, яка фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС"."Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно також відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією. Час має вирішальне значення", — також ідеться в заяві.Політики зауважили, що, досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, вони мають можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир.У цьому контексті європейські лідери запевнили, що "готові конструктивно співпрацювати" Єврокомісією та Європейською радою "для досягнення цієї мети".Лист підписали: прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії..

Угорщина та, можливо, Словаччина оскаржуватимуть в Європейському суді план Європейського Союзу щодо заборони імпорту російського газу та нафти. Європу звинуватили в "юридичному шахрайстві".Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він зазначив, що щойно план RePowerEU ухвалять — Угорщина "разом зі Словаччиною" подасть до Європейського суду "клопотання про анулювання та проситимемо про призупинення дії постанови на час судового розгляду"."Ми робимо цей крок, оскільки заборона імпорту російської нафти та газу унеможливить безпечне енергопостачання Угорщини та Словаччини, а також призведе до різкого зростання цін", — додав угорський міністр.Також Сійярто звинуватив ЄС в "масштабному юридичному шахрайстві", оскільки, на його думку, RePowerEU "є санкційним заходом, який потребуватиме одностайного схвалення"."Він також суперечить договорам ЄС, в яких зазначено, що енергетична політика є національною компетенцією та суперечить навіть оцінці Європейської комісії", — додав очільник угорського зовнішньополітичного відомства.Раніше угорський міністр у справах ЄС Янош Бока заявив, що Угорщина не візьме участь на політичному рівні на неформальному засіданні Ради Європейського Союзу у Львові. Його запланували на 10-11 грудня. Там теж запланували обговорювати це питання.Нагадаємо, що 10 листопада прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову заявив, що домовився з американським лідером Дональдом Трампом про безстрокове звільнення країни від санкцій США стосовно нафти..

Американський мільярдер Ілон Маск і надалі "воює" з Європейським Союзом. Зокрема, він погодився з порівнянням блоку та Третього Райху. Це пов’язано зі штрафами, які Європейська комісія "виписала" його соціальній мережі Х.Напередодні Маск закликав "скасувати" Євросоюз і "повернути суверенітет окремим країнам" після рішення Європейської комісії оштрафувати X на 120 мільйонів євро відповідно до Закону про цифрові послуги.Зараз же Ілон Маск зробив репост допису із зображенням прапора ЄС, під яким приховується стяг Третього Райху. Користувачка, яка й оприлюднила цей допис, додала підпис: "Четвертий Райх". Маск же відреагував: "Значною мірою"."Лети на Марс. Там немає цензури на нацистські вітання", — відповів на це теж у соцмережі X Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.В окремому дописі він також звернув увагу, що заклик Маска "ліквідувати" ЄС підтримав заступник голови Ради безпеки Росії Дмитрій Медведєв."Якщо хтось ще мав сумніви, кому служить вся ця антиєвропейська балаканина про суверенітет. Тим, хто хоче заробляти на поширенні ненависті, та тим, хто хоче підкорити Європу", — наголосив польський міністрРаніше відповідні органи Євросоюзу оштрафували соцмережу Х на 120 мільйонів євро за порушення правил ЄС щодо онлайн-контенту. Порушення включають оманливий дизайн "синьої галочки", відсутність прозорості рекламного репозиторію (сховища) та ненадання дослідникам доступу до публічних даних.Нагадаємо, 12 листопада стало відомо: засновник SpaceX і гендиректор Tesla Ілон Маск вважає, що приблизно через 20 років люди зможуть буквально "переселитися" в тіло гуманоїдного робота Tesla Optimus і жити вічно..

Європа переконує президента України Володимира Зеленського не погоджуватися на можливу угоду щодо виведення українських військ із Донбасу. Для такого непопулярного кроку необхідні надійні гарантії безпеки від Сполучених Штатів Америки.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на власні джерела."Головна мета Європи — уникнути ситуації, коли Зеленський під тиском США буде змушений вивести війська з Донбасу та погодитися на угоду без серйозних американських гарантій безпеки", — йдеться у статті.За інформацією медійників, європейські дипломати вважають, що подібний сценарій може створити стратегічний вакуум і загрожувати безпеці всього регіону.Є відповідна інформація, що представники декількох європейських держав найближчими днями вирушать до Вашингтона. Там вони мають намір обговорити такі ризики з американською адміністрацією."Наразі в Європі дотримуються тактики публічної підтримки американських ініціатив, сподіваючись, що Москва сама зірве потенційні переговори. Однак цей підхід вичерпує себе, невідомо, чи існує запасний план", — додали аналітики.Вони також зазначили: британці вважають, що російський диктатор Володимир Путін на зустрічі з американським спецпредставником Стівом Віткоффом відкинув пропозиції США, оскільки ті начебто "занадто сприятливі для України".Європейські дипломати визнали, що останні контакти з американськими й українськими представниками проходять непросто. Поряд із цим вони готуються до можливого сценарію, у якому Дональд Трамп у разі неможливості досягнути угоди може фактично відійти від питання війни.Аналітики Bloomberg попередили: існує ризик, що США взагалі вийдуть із процесу, залишивши Європу сам на сам із проблемою подальшої підтримки України. У такому разі країнам ЄС доведеться вирішувати, чи здатні вони забезпечити необхідну військову та фінансову допомогу.Медійники підсумували, що досі незрозуміло, чи може Європа сформувати життєздатний довгостроковий механізм фінансування України.Нагадаємо, спецпредставник президента США Кіт Келлог заявив, що питання контролю над Донбасом та Запорізькою атомною електростанцією можуть стати ключовими під час останніх етапів переговорів щодо закінчення війни. Переважну більшість інших пунктів, за його словами, вже узгодили, тож процес виходить на фінішну пряму..

У п'ятницю, 5 грудня, парламент Німеччини схвалив новий суперечливий закон про військову службу, який має на меті збільшити чисельність Бундесверу та досягти цілей НАТО, оскільки напруженість у відносинах з Росією спонукає до посилення оборонних можливостей у всій Європі.Як повідомляє агентство Reuters, закон, підтриманий після кількох місяців жвавих дискусій, вводить дві опції служби: більш вигідну добровільну, щоб залучити молодь. Втім, у тому випадку, якщо добровольців буде замало, законодавці можуть запровадити обов’язкову призовну службу."Це вимагатиме окремого голосування в Бундестазі й може передбачати випадковий відбір, якщо кількість охочих перевищуватиме потребу. Міністерство оборони буде повідомляти парламент про результати набору щопівроку", — наголосили медійники.Відповідний закон ставить амбітні цілі щодо розширення Бундесверу — до 260 тисяч активних військових замість нинішніх 183 тисячі та щонайменше 200 тисяч резервістів до 2035 року. Так, вперше з часу призупинення призову у 2011 році всі чоловіки, народжені після 1 січня 2008 року, проходитимуть медичний огляд, поступово за можливостями. Усім 18-річним юнакам і дівчатам надсилатимуть запити про готовність служити, хоча служба буде обов’язково лише чоловікам.У Reuters додали, що такий крок Німеччини відповідає загальній європейській тенденції, адже Франція, Італія та Бельгія розширюють добровільну службу, а країни Північної Європи та Балтії посилюють обов'язковий призов у відповідь на агресію Росії.Нагадаємо, раніше видання The Economist повідомляло, що європейські держави натрапляють на виклики у сфері оборони, опинившись між російською агресією та ненадійністю Сполучених Штатів Америки. Втім, з'являється дедалі більше доказів того, що континент принаймні починає серйозно ставитися до цієї загрози..

Менша кількість американських військ в Європі не погіршить обороноздатність континенту. Втім, гібридні атаки Росії є реальною проблемою.Про це повідомив верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі американський генерал Алексус Гринкевич, пише видання Politico."Я впевнений у можливостях Європи та Канади. Сьогодні ми готові до будь-якої кризи чи надзвичайної ситуації", — заявив він у штабі військового командування НАТО на півдні Бельгії.Гринкевич наголосив, що будь-яка політична напруженість, пов'язана з мирними переговорами щодо війни Росії проти України, не мала впливу на здатність виконувати місію Сполучених Штатів Америки з погляду НАТО. За його словами, обіцянки союзників збільшити видатки на оборону означають, що Альянс краще буде готовим протистояти Росії та реагувати на будь-які подальші виведення військ.Видання додає, що минулого місяця посол США в НАТО Метью Вітакер викликав здивування, коли сказав, що з нетерпінням чекає на день, коли Німеччина скаже: "Ми готові прийняти посаду Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО", що стало ще одним прикладом тиску Вашингтона на європейських союзників, аби вони робили більше, в той час, як США натякають, що можуть "відступити"."Адміністрація президента США Дональда Трампа на початку цього року розглядала можливість не призначати американського генерала на посаду верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, перш ніж висунути кандидатуру Гринкевича. Посаду верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі завжди обіймали офіцери зі Штатів, вона передбачає командування всіма союзними військами на континенті та нагляд за американськими засобами ядерного стримування", — зазначає Politico.Своєю чергою, Гринкевич заявив, що стурбований тим, що Росія може випробувати колективну оборону НАТО в "найближчому майбутньому", а також у "середньостроковій і, очевидно, довгостроковій перспективі". Він наголосив, що гібридні атаки Росії є "реальною проблемою". Окрім цього, він підтримав заклик кількох європейських столиць реагувати на гібридні дії рішучіше."Ми також думаємо про те, щоб діяти на випередження. Якщо Росія намагається поставити нас перед дилемою, то, можливо, є способи, якими ми можемо поставити дилему перед ними", — наголосив генерал.Медійники зауважили, що у приватному порядку деякі європейські союзники висловлюють занепокоєння щодо США, але публічно наполягають: НАТО все ще є силою, яку варто поважати. Коментарі Гринкевича пролунали на тлі занепокоєння щодо можливого виведення американських військ з Європи в межах майбутньої оборонної стратегії адміністрації Трампа. Очікується, що перегляд стратегії передбачатиме передислокацію американських військ з Європи до Індо-Тихоокеанського регіону. На сьогодні деякі зміни вже почалися: минулого місяця Штати вивели 800 військовослужбовців з Румунії — рішення, яке Бухарест закликав Вашингтон скасувати.Відомо, що занепокоєння стосовно скорочення 85 тисяч американських військ в Європі також відображає ширшу дискусію щодо зобов'язань Вашингтона перед Альянсом за президентства Трампа. Очільник Білого дому високо оцінив обіцянку союзників по НАТО збільшити видатки на оборону до п'яти відсотків ВВП до 2035 року, проте раніше ставив під сумнів зобов'язання щодо колективної оборони, висловлював неоднозначну позицію стосовно вторгнення російських безпілотників до Польщі та неодноразово тиснув на європейських союзників, щоб ті брали на себе більшу відповідальність за власну безпеку.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що європейські держави натрапили на низку проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Очільник Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає варіанти "більш агресивної" реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору..

У Сполучених Штатах Америки незадоволені європейськими союзниками з НАТО. Заступник державного секретаря Крістофер Ландау розкритикував Європу за надання переваги власній оборонній промисловості замість американських постачальників зброї.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на трьох дипломатів НАТО. Вони розповіли, що звинувачення пролунали 3 грудня під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Північноатлантичного альянсу."Заступник державного секретаря США Крістофер Ландау розкритикував європейських союзників за пріоритет власній оборонній промисловості над американськими постачальниками зброї", — зазначили вони.Ландау закликав європейських міністрів не ігнорувати участь американських оборонних компаній у переозброєнні країн Євросоюзу.За словами іншого посадовця Держдепу США, Ландау заявив, що Європа має перетворити свої зобов’язання щодо витрат на оборону на реальні можливості."Протекціоністська й ексклюзивна політика, яка витісняє американські компанії з ринку, підриває колективну оборону", — акцентував він.Аналітики Politico звернули увагу, що відсутність державного секретаря Марко Рубіо стала першим випадком за понад 20 років, коли головний дипломат США не відвідав зустріч міністрів країн-членів НАТО.Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що союзники повинні щомісяця виділяти щонайменше один мільярд доларів на американську зброю для України.Він також наголосив, що найефективніший тиск на Росію — це безперервні постачання зброї до України. Таку військову допомогу мають одночасно супроводжувати суворі економічні санкції.Нагадаємо, вчора командувач сухопутними силами Збройних сил Німеччини Крістіан Фройдінг заявляв, що США призупинили постачання деяких видів озброєння до України. Крім того, обірвано один із прямих контактів із німецькими генералами, які координували безпосередню допомогу Києву..

Якщо механізми репараційного кредиту Україні вимагатимуть порушень норм Європейського Союзу щодо заморожених російських активів, то Європейський центральний банк не підтримає їх.Таку заяву зробила керівниця Європейського центрального банку Крістін Лагард, її висловлювання цитує Bloomberg.Під час слухань у Європарламенті Лагард нагадала депутатам, що Європейський центральний банк має діяти винятково в межах угод Європейського Союзу."Ми маємо поважати договір Європи щодо функціонування Європейського центрального банку", — зауважила вона.Лагард наголосила, що проект використання доходів від російських активів має залишатися у межах відповідальності держав-членів. Тому жодних відступів від правил не повинно бути.За її словами, установа має стежити за дотриманням міжнародного права. На переконання очільниці банку, це впливає на довіру до єврозони."Я дуже сподіваюся, що ми зможемо допомогти Україні та профінансувати її потреби, але не шляхом обходження договору та не ціною фінансової стабільності", — підсумувала Крістін Лагард.Раніше видання Financial Times писало, що Європейський центральний банк відмовився підтримати ідею так званого репараційного кредиту для України на 140 мільярдів євро.Європейські чиновники звернулися до банку з проханням виступити кредитором для бельгійського депозитарію Euroclear, де зберігаються частина заморожених російських резервів, та надати гарантії щодо ліквідності механізму. Ці кошти можна було би використати для фінансування потреб України.Однак Європейський центральний банк вирішив, що це виходить за межі його мандату, оскільки за умовами договорів ЄС центральні банки не мають права безпосередньо фінансувати державні витрати або виступати гарантами таких позик.Нагадаємо, 28 жовтня міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл зазначав, що якщо ЄС погодиться на репараційний кредит для України коштом заморожених російських активів, то таким чином може зробити справжній "різдвяний подарунок"..

Найефективніший тиск на Росію — це безперервні постачання зброї до України. Таку військову допомогу мають одночасно супроводжувати суворі економічні санкції.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте перед засіданням Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ."Найкращий спосіб чинити тиск на росіян — робити дві речі. Перше — переконатися, що вони розуміють: потік зброї до України не припиниться", — зазначив він.США за підтримки Канади та Європи вже надсилають критично важливе обладнання, а Європа та Канада також працюють окремо для підтримки обороноздатності України."Другий крок — переконатися, що економічні санкції справді впливають на російську економіку. США та Європа працюють разом, щоби мати максимальний вплив через санкції", — додав він.Генсек переконаний, що така подвійна стратегія дозволить "змінити розрахунки Путіна" та, прискорити кінець війни.Відповідаючи на запитання щодо того, чи є у НАТО план на випадок, якщо переговори України та Росії проваляться, а США перестануть постачати зброю Києву навіть за гроші, Рютте сказав, що такий сценарій неможливий."США дуже послідовно підтримують Україну, як і всі союзники з НАТО. США заявили нам, що вони хочуть постачати Україні необхідну зброю, як летальну, так і нелетальну. Але ми очікуємо, що європейці та канадці активізуються, коли справа дійде до оплати", — зазначив він.За словами Рютте, мова йде про ініціативу PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка дозволяє Україні отримувати необхідну зброю з США за гроші союзників. За цією програмою постачаються системи протиповітряної оборони Patriot та ракети PAC-3 до них, а також багато іншого озброєння."І це велика програма, яка розпочалася в липні. Я думаю, що до кінця року в Україну будуть доставлені ці критично важливі матеріали на суму в п’ять мільярдів", — наголосив генеральний секретар НАТО.Нагадаємо, вчора командувач сухопутними силами Збройних сил Німеччини Крістіан Фройдінг заявляв, що США призупинили постачання деяких видів озброєння до України. Крім того, обірвано один із прямих контактів із німецькими генералами, які координували безпосередню допомогу Києву..

Гарантії безпеки мають забезпечити тривалий захист як Україні, так і Європейського Союзу. Це необхідно для формування майбутньої загальної архітектури безпеки.Про це заявив секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Сьогодні у Брюсселі мав продуктивну багатогодинну зустріч із радниками з національної безпеки Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Фінляндії, Великої Британії. Були також представники Євросоюзу та НАТО", — зазначив він.Умєров детально поінформував колег про перебіг переговорів у Женеві та Флориді. Він також окреслив подальшу дипломатичну динаміку."Важливо, щоби Європа залишалась активним учасником цього процесу — й у питаннях наближення миру, й у формуванні майбутньої архітектури безпеки", — наголосив секретар РНБО України.Учасники зустрічі окремо зосередилися на гарантіях безпеки. Це один із найважливіших пунктів як "мирного плану" США, так і всього мирного процесу для України."Маємо разом напрацювати таку рамку гарантій безпеки, яка буде реальною та дієвою — як для довгострокової безпеки України, так і всієї Європи", — акцентував Рустем Умєров.Він підсумував, що сторони домовилися продовжувати тісні консультації та синхронізацію позицій для досягнення справедливого та стійкого миру в інтересах України.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга сьогодні заявив, що українські перемовники знову невдовзі відвідають США. Новий етап переговорів відбудеться після зустрічі спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа та кремлівського диктатора Володимира Путіна у вівторок, 2 грудня..

Російська мова більше не захищена в Україні за положенням Хартії регіональних або міноритарних мов. Таке рішення ухвалила Верховна Рада України.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на відповідний закон (№14120), ухвалений депутатами українського парламенту."За" внесення змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов проголосували у цілому 264 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в середу, 3 грудня.З переліку мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення Хартії, також вилучено молдовську мову у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова.Згідно зі змінами, законодавство Україна застосовуватиме положення Хартії до білоруської, болгарської, гагаузької, кримськотатарської, новогрецької, німецької, польської, румунської, словацької, угорської, чеської мов та івриту.Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, виключення російської мови не порушує зобов’язань України за Хартією та відповідає положенням її преамбули."Охорона та розвиток регіональних або міноритарних мов не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності їх вивчення", — йдеться в документі.Там також зазначається, що російська мова на теперішній момент в Україні внаслідок свого панування упродовж декількох століть залишається найуживанішою мовою національних меншин, тож немає підстав вважати її загроженою.Нагадаємо, Державний комітет України з питань телебачення повідомляв раніше, що за перші шість місяців 2025 року в Україні близько 10% книг і брошур випускали іноземними мовами. Зокрема, 1,7% книг — російською..

Україна скасувала візит групи депутатів Європейського парламенту до Києва. Це пов’язано з присутністю в її складі члена німецької партії "Альтернатива для Німеччини", яка має антиукраїнське спрямування.Про це повідомило видання Euractiv із посиланням на власні джерела. Журналісти зазначили, що візит делегації депутатів Європейського парламенту, що спеціалізуються на обороні, скасували, коли стало відомо, що в її складі буде німецький ультраправий депутат Ганс Нойгофф, член партії "Альтернатива для Німеччини".Нойгофф декілька разів їздив до Росії та відомий проросійською позицією й антиукраїнськими заявами. При цьому програма візиту охоплювала в тому числі поїздки на територію чутливих військових об'єктів — тому наявність в делегації Нойгоффа викликала занепокоєння в Києві."Соромно думати, що загроза безпеці, яка призвела до скасування поїздки, є внутрішньою для парламенту. Йдеться про депутата Європарламенту, який їхав туди не для того, щоби спілкуватися з українцями, а для того, щоби продовжити свій антиукраїнський хрестовий похід", — сказав виданню один із депутатів.Своєю чергою, Нойгофф відмовився вийти зі складу делегації комітету парламенту з питань безпеки й оборони. Посадовці Європарламенту вимагали від нього взагалі піти у відставку, але депутат відкинув і цю вимогу.Після відмови Київ вирішив скасувати візит делегації та розглядав варіант взагалі заборонити Нойгоффу в'їзд до України. Про скасування оголосили в неділю, 30 листопада — за день до того, як депутати мали їхати до Києва.Група депутатів Європарламенту попередили голову комітету з питань безпеки й оборони Марі-Агнес Штрак-Циммерманн та інших посадовців ще до візиту, що фігура Нойгоффа може викликати проблеми. Зараз розглядається можливість перенести візит, але незрозуміло, як викинути з делегації Нойгоффа, який повинен офіційно їздити з делегаціями такого рівня."Коли відбуваються делікатні місії, такі як у Сирії чи Україні, групи спілкуються одна з одною та домовляються, щоб уникнути включення до їх складу членів, які вважаються під загрозою. Так це працює роками", — припустив один із депутатів у розмові з виданням.Нагадаємо, 6 листопада стало відомо, що група політиків ультраправої німецької політичної сили "Альтернатива для Німеччини" не могла зустрічатися із заступником голови Ради безпеки Росії Дмитром Медведєвим під час поїздки до Росії..

Американські перемовники — зять американського президента Дональда Трампа Джаред Кушнер і спецпредставник Сполучених Штатів Америки Стів Віткофф — за підсумками зустріч у Кремлі вступають у воєнну гру російського диктатора Володимира Путіна. Як повідомляє Politico, очільник Кремля використав поєднання чарівності, зволікань і явних погроз, щоб показати делегатам російську позицію щодо миру."Розпочався візит Віткоффа і Кушнера у Москву з прогулянки столицею держави-агресора, якою вони насолоджувалися. Потім був обід в елітному ресторані. Так Путін змусив їх вбивати час, очікуючи на зустріч з ним протягом кількох годин. Сам диктатор в цей час виступив перед пресою на інвестиційному форумі, де звинуватив Європу в зриві мирного процесу і натякнув на майбутню ескалацію", — зазначає видання.Внаслідок цього переговори з американцями у Кремлі почалися майже на три години пізніше запланованого — о 17:00. У відео, опублікованому росіянами, видно, як Путін вітає Віткоффа і Кушнера і запитує, чи подобається їм Москва, на що спецпредставник відповідає: "Це чудове місто". Зустріч тривала впродовж п'яти годин, а завершилася після півночі за московським часом. Медійники звертають увагу на слова Путіна про начебто "деструктивні дії" європейської сторони. Це може означати, що очільник Кремля спробує покласти провину за будь-який провал переговорів на Європейський Союз, який практично "відкинули" з мирного процесу. У Politico також нагадують, що досі російський диктатор не показав жодних ознак відступу від своєї вимоги про фактичну капітуляцію України."Фактично, ні попередні переговори в Стамбулі, ні серпневий саміт на Алясці між Трампом і Путіним, ні п'ять попередніх візитів Віткоффа до Москви не привели до пом'якшення позиції Кремля або його войовничої риторики", — додали у виданні.Нагадаємо, журналіст Алекс Рафогл повідомляв, що у середу, 3 грудня, у президента Володимира Зеленського була запланована зустріч із американською делегацією у складі спецпосланця президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Втім, переговори були скасовані..

Рада Європейського Союзу та Європейський парламент узгодили остаточні терміни щодо відмови від імпорту російського природного газу. У разі схвалення документа це відбудеться до кінця 2027 року.Про це повідомляється у прес-релізі Ради Європейського Союзу. Зазначається, що імпорт російського трубопровідного газу та СПГ буде заборонено через шість тижнів після набрання документом чинності, зберігаючи при цьому перехідний період для чинних контрактів. Зокрема:для короткострокових контрактів на постачання, укладених до 17 червня 2025 року, заборона на імпорт російського газу застосовуватиметься з 25 квітня 2026 року для ЗПГ та з 17 червня 2026 року для трубопровідного газу;щодо довгострокових контрактів на імпорт ЗПГ, заборона застосовуватиметься з 1 січня 2027 року відповідно до 19-го пакету санкцій;що стосується довгострокових контрактів на імпорт газу трубопровідним транспортом, заборона набуде чинності 30 вересня 2027 року за умови виконання цільових показників заповнення сховищ, передбачених у регламенті про зберігання газу, та не пізніше 1 листопада 2027 року.Внесення змін до чинних контрактів буде дозволено лише для вузько визначених операційних цілей і не може призвести до збільшення обсягів."Це велика перемога для нас і для всієї Європи. Ми повинні покласти край залежності ЄС від російського газу, і його постійна заборона в ЄС – це важливий крок у правильному напрямку. Я дуже радий і пишаюся тим, що нам вдалося так швидко досягти угоди з Європейським парламентом. Це свідчить про нашу відданість зміцненню нашої безпеки та забезпеченню енергопостачання", — заявив міністр клімату, енергетики та комунальних послуг Данії Ларс Аагаард.До того ж документ зобов'язує країни-члени ЄС подавати національні плани диверсифікації постачання. Така ж вимога застосовуватиметься до держав, які все ще імпортують російську нафту. Єврокомісія має намір запропонувати законодавчу ініціативу щодо припинення імпорту нафти з РФ також не пізніше кінця 2027 року.Наразі угоду мають офіційно затвердити у Раді ЄС та Європарламенті, і лише тоді документ буде остаточно ухвалений.Нагадаємо, раніше у Bloomberg повідомляли, що розширення санкцій щодо китайських портів та нафтопереробних заводів перекриває потоки російської та іранської нафти до світового імпортера номер один, хоча нові обхідні шляхи свідчать про те, що уповільнення може бути швидкоплинним..