# Європа

У суботу, 27 грудня, пізно ввечері президент Володимир Зеленський у розмові з представниками Європейського Союзу, Канади та НАТО обговорив дипломатичні зусилля щодо мирного врегулювання. Також ішлося про найважливіші пріоритети.Про це Володимир Зеленський повідомив у своїх соціальних мережах."Дякую друзям України Марку Карні, Еммануелю Макрону, Александру Стуббу, Фрідріху Мерцу, Джорджі Мелоні, Метте Фредеріксен, Дональду Туску, Діку Схоофу, Йонасу Гару Стере, Ульфу Крістерссону, Антоніу Кошті, Урсулі фон дер Ляєн, Марку Рютте та Джонатану Павеллу за координацію та підтримку", — перерахував він учасників розмови.Він додав, що під час розмови обговорили теперішній дипломатичний трек і найважливіші актуальні пріоритети."Україна цінує всю підтримку. Завтра після зустрічі з президентом Трампом продовжимо розмову", — акцентував український президент.На його переконання, потрібні сильні позиції як на фронті, так і в дипломатії, щоби Путін не зміг маніпулювати й уникати реального і справедливого закінчення війни."Світ має вдосталь сил, щоби гарантувати безпеку та мир. Дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.. "Усі учасники розмови погодилися, що ключове значення мають гарантії безпеки для України. Конкретні та надійні. Такі гарантії також означають більшу безпеку для Польщі. Завтра, після зустрічі президентів США та України, ми повернемося до розмови", — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.Своєю чергою, президент Фінляндії Александр Стубб назвав вдалою розмову Зеленського з європейськими лідерами напередодні його зустрічі з президентом США Дональдом Трампом."Спільна робота над справедливою та тривалою мирною угодою", — прокоментував він.Речник уряду Німеччини зазначив, що під час розмови з Зеленським 11 очільників держав і урядів з Європи та Канади, а також лідери НАТО та ЄС запевнили Україну у своїй повній підтримці та наголосили на відданості тісній співпраці зі США заради міцного та справедливого миру в Україні.Нагадаємо, раніше одним із найважливіших моментів Володимир Зеленський назвав те, що сьогодні оголосили про новий пакет допомоги від Канади, яка виділила 2,5 мільярда канадських доларів для підтримки економіки України..

У суботу, 27 грудня, президент Володимир Зеленський прибув до Галіфакса. Це найбільший населений пункт у Східній Канаді. Після декількох зустрічей український лідер вирушить до Сполучених Штатів Америки.Про це повідомили журналістам в Офісі президента України.Там зазначили, що очікується зустріч Зеленського з премʼєр-міністром Канади Марком Карні, після чого вони проведуть спільну телефонну розмову з європейськими лідерами.У цій телефонній розмові візьмуть участь президент України та лідери-учасники "Берлінського формату", а також господар — канадський премʼєр-міністр. Як відомо, Володимир Зеленський зустрінеться з Дональдом Трампом в неділю у штаті Флорида, де обговорить з очільником Білого дому проект документа з 20 пунктів про закінчення війни, гарантії безпеки й економічну угоду.У Білому домі уточнювали, що перемовини Зеленського і Трампа відбудуться 28 грудня о 22:00 за київським часом. Зустріч пройде у Палм-Біч, поруч із приватною резиденцією Трампа Мар-а-Лаго, куди Трамп прибув на вихідні.Вчора американський президент Дональд Трамп неоднозначно висловився про "мирний план", який привезе президент України Володимир Зеленський у неділю. Він наголосив, що в українського президента "нічого не буде" без схвалення американського лідера.Попередній контекстУ п’ятницю, 26 грудня, стало відомо, що Трамп проведе зустріч із Володимиром Зеленським у своїй резиденції Мар-а-Лаго у штаті Флорида.Зеленський зазначив, що під час зустрічі з Трампом обов'язково порушуватиме питання територій. За словами українського президента, він обговорюватиме з Трампом і Донбас, і Запорізьку атомну електростанцію. Можливо, європейці приєднаються до розмови в режимі онлайн.У Кремлі ж заявили, що 20-пунктний мирний план, оприлюднений Володимиром Зеленським, "радикально відрізняється" від тієї версії, яку вони обговорювали зі США.Зеленський і Трамп планують 28 грудня обговорити важливі документи. Серед них — гарантії безпеки. В цьому блоці декілька документів, спробують знайти можливість обговорити всі. Також розглянуть економічну угоду. Зеленський поінформував, що цей документ поки містить лише "базові напрацювання". Хоча, за його словами, відбудеться декілька угод, потрібно обговорити напрямок.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення РНБО щодо антиросійських санкцій. Це стосується синхронізації обмежень із Великою Британією. Вони застосовані проти восьми фізичних і 40 юридичних осіб..

Україна пішла на багато різних компромісів, і цьому є фіксація в робочих домовленостях, зокрема, 20-пунктному плані. Київ намагається йти на все, що може зупинити війну. Однак у Росії позиція дещо інша.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами."Україна не розпочинала цю війну. Розпочинала Росія. Друге: Україна підтримала пропозицію президента Трампа щодо припинення вогню", — наголосив він.За його словами, для України пріоритет номер один або єдиний пріоритет — закінчення війни. Тому потрібно бути сильними за столом перемовин."Це абсолютна правда. Щоби бути сильними, нам потрібна підтримка світу: Європи та США. А це: ППО — недостатньо, зброя — недостатньо, гроші — слава богу, зараз є європейське рішення, але, чесно кажучи, постійний є дефіцит грошей. Я не звинувачую. Я хочу просто сказати, що в цій війні, війні Росії проти України, ми хочемо миру, а Росія демонструє бажання продовжувати війну", — акцентував український президент.Він додав, що якщо весь світ — Європа й Америка — буде на українському боці, то вдасться всім разом зупинити Путіна."Бо ми всі разом будемо хотіти одного — закінчення війни, миру — нормального миру, сталого миру, безпечного для всього світу. Якщо хтось, США або Європа, будуть на боці Росії, це означає продовження війни. Тут немає більше варіантів", — зауважив президент України.Він констатував, що є варіант "А": закінчення війни якнайшвидше, зупинка Росії, — або продовження війни. І це ризик для всіх країн світу."Бо Росія не зупиниться, попри будь-які договори, будь-які красномовні їх меседжі. Вони не зупиняться на Україні", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, також український президент зазначив, що Китай наразі не виявляє готовності долучитися до мирних ініціатив, які зараз обговорюють США, Європа й інші. До того ж Пекін на такому тлі навіть поглиблює співпрацю з Москвою..

Пакет домовленостей про подальший рух України до Європейського Союзу на тлі вето Угорщини назвали "Львівським форматом". Це процедура, за якої жодні блокування не завадять інтеграційним процесам.Про це заявив віце-прем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка в інтерв'ю "Європейській правді".Саме він запропонував назву "Львівський формат" для пакета домовленостей, які Україна та ЄС оголосили в грудні у Львові щодо руху до вступу в ЄС, не чекаючи, поки угорський премʼєр Віктор Орбан зніме вето."Його головна мета — не обходити щось, а зробити таку процедуру, коли вето Угорщини перестає блокувати увесь процес руху держави-кандидатки до вступу. Угорщині при цьому ніхто не забороняє мати позицію, але ми маємо рухатись далі", — пояснив Качка.За словами віце-прем'єр-міністра, за стандартною процедурою держави, які прагнуть членства, отримують від ЄС документ з індикаторами відкриття та закриття переговорних глав про вступ на міжурядових конференціях, де відкриваються переговори за відповідною главою."Якщо не можна передати документ із позицією ЄС офіційно — то Євросоюз може зробити Україні "брифінг" про зміст цих бенчмарків, тобто передати їх нам — але не листом, а усно. І ось цей "брифінг", який розблоковує подальший рух до вступу — це і є "Львівський формат", — додав він.Качка також розповів, що йому передали й сам документ у ресторані "у передмісті Львова". Він додав, що наразі "Львівський формат" запущений щодо трьох кластерів, Україна очікує запуску процесу щодо решти трьох кластерів 2026 року, при цьому перший із них — наприкінці лютого або на початку березня."Наразі ми маємо всі інструменти, які мала б Україна й у разі офіційного відкриття переговорів. І в нас немає жодних стримувальних чинників, окрім нашої внутрішньої волі", — підсумував віце-прем'єр-міністр України.Нагадаємо, минулого тижня прес-служба Офісу віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції інформувала, що Україна завершила підготовку до відкриття всіх шести переговорних кластерів для вступу до ЄС..

Кремль вважає, що Росія, Україна та Сполучені Штати Америки "насправді наблизилися" до рішення щодо завершення війни. При цьому Москва й надалі звинувачує Україну та Європи в намаганні зірвати мирний процес.Про це заявив заступник міністра закордонних справ Російської Федерації Сергій Рябков."Думаю, що 25 грудня 2025 року залишиться у всіх нас у пам'яті як рубіж, коли ми насправді наблизилися до рішення. Але від нашої роботи, від політичної волі тієї сторони залежить, чи зможемо ми зробити останній ривок і вийти на домовленість", — зазначив він.При цьому Рябков знову звинуватив Україну та Євросоюз у тому, що вони нібито не хочуть домовлятися та "подвоїли зусилля", щоби зірвати домовленість.Попередній контекстМинулими вихідними спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв відвідав Маямі, де зустрівся з американськими чиновниками для переговорів щодо завершення війни Росії проти України. За підсумками поїздки він не зробив жодних заяв для ЗМІ.До того ж російський диктатор Володимир Путін не відмовляється від своїх максималістських вимог на переговорах зі США щодо закінчення війни в Україні.За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремлю зрештою доведеться піти на компроміс щодо вимог, на яких Москва наполягала протягом тривалого часу, зокрема, тих, що несумісні не лише з останнім 20-пунктовим "мирним планом", а й із початковим 28-пунктовим.Своєю чергою, Володимир Зеленський заявив, що Україна відкрито демонструє конструктивну позицію. Натомість Росія багато питань заговорює та намагається затягнути мирний процес. Але багато що залежить від тиску на Кремль з боку інших учасників перемовин.Журналісти видання Axios поінформували, що українська й американська делегації узгодили більшість пунктів "мирного плану". Зокрема, йдеться про гарантії безпеки для Києва від Вашингтона та Європи..

Європейські держави дедалі гостріше відчувають загрозу прямого збройного конфлікту з Російською Федерацією, що стає новою геополітичною реальністю. Попри зростання ризиків, оборонний потенціал та інфраструктура країн Європи наразі залишаються недостатньо підготовленими до сценарію повномасштабної війни.Про це повідомляє CNN.Коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові.Люди, які зібралися на конференції, організованій лондонським аналітичним центром Королівський інститут об'єднаних служб (RUSI), не були підбурювачами війни; це були люди, які добре знають ситуацію. Чинні та колишні військовослужбовці, урядовці та посадовці НАТО, дослідники та фахівці оборонної промисловості, чиє мислення ґрунтується на широко визнаній оцінці розвідки про те, що Росія готується до можливості прямого конфлікту з Європою. Єдиний спосіб запобігти цьому, кажуть вони, — це переконатися, що у разі війни Європа переможе.Збільшення інвестицій у хронічно недофінансовану європейську оборону є ключовим, але експерти з безпеки дедалі частіше попереджають, що також потрібна велика зміна мислення в усіх сферах. Вони кажуть, що європейським урядам час залучити своїх громадян і чітко дати зрозуміти, що час, коли Європа могла ігнорувати загрозу війни, минув."Я думаю, що є ознаки того, що суспільства готові до цієї розмови, але я також думаю, що ми бачимо уряди, які досі не достатньо впевнені, щоб вести таку розмову зі своєю громадськістю", – сказав Сем Грін, професор російської політології в Королівському коледжі Лондона та експерт з питань демократичної стійкості.Серед експертів зростає консенсус щодо того, що Росія вже веде гібридну війну проти Заходу, проводячи диверсійні операції та вносячи хаос і дезінформацію у внутрішньополітичні дискусії. Вони вказують на переконливі докази, включаючи неодноразові вторгнення російських літаків і безпілотників у повітряний простір НАТО, глушіння GPS у країнах Балтії, дезінформаційні кампанії та диверсійні атаки на критичну інфраструктуру в багатьох країнах, які були пов'язані з російськими спецслужбами. Росія послідовно заперечує свою причетність.Грін сказав, що ці атаки вже змінили погляди багатьох у Європі, навіть якщо деякі політики все ще не бажають прямо називати їх гібридною війною."Я думаю, що люди налякані, особливо коли це стає більш помітним", — сказав він. "Ми бачимо дрони біля аеропортів, і я думаю, що зростає відчуття, що це, ймовірно, (лише) питання часу, коли один із цих дронів зіб’є авіалайнер".Балтійські страхиХоча Москва не здійснювала жодних прямих нападів на союзників НАТО в Європі — експерти кажуть, що це частково тому, що Росія знає, що не може перемогти Альянс з її нинішніми можливостями — з'являється все більше ознак того, що це може змінитися в майбутньому.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на початку цього року попередив, що Росія може бути готова застосувати військову силу проти НАТО протягом п'яти років. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль повторив це попередження у своїй промові минулого місяця, заявивши, що німецькі розвідувальні служби вважають, що Москва "принаймні залишає відкритим варіант війни проти НАТО не пізніше 2029 року".Президент Росії Володимир Путін заявив на початку грудня, що хоча Росія не планує воювати з Європою, "якщо Європа раптом захоче воювати з нами й почне, ми готові прямо зараз".Серед країн Балтії існує консенсус щодо того, що напад на них може відбутися вже через три роки. Коли дослідники з Центру науки та міжнародних відносин Белфера при Гарвардській школі Кеннеді вивчили попередження та прогнози різних посадовців щодо готовності Росії розпочати війну проти НАТО, вони виявили, що найчастіше згадуваними роками є 2027 та 2028.Визнання цієї загрози спонукало НАТО розробити плани дій на випадок можливої ​​російської агресії проти країн Балтії. Але експерти попереджають, що плани Альянсу не спрацьовують."Є план з цифрами. Але уряди не вживають необхідних кроків для його реалізації. Ми все ще плануємо, виходячи з речей, яких не існує", — сказав Джек Вотлінг, старший науковий співробітник RUSI. Він наголосив на ризику спроб структурувати оборонну відповідь на основі списку бажань, а не реальності, замість того, щоб прийняти наявні ресурси та планувати на основі них.Нагадаємо, раніше заступник начальника штабу оборони Британії генерал-лейтенант Роб Магован заявляв, що армія Великої Британії готова воювати із країною-агресоркою Росією на Східному фланзі Північноатлантичного альянсу, якщо Москва вдасться до вторгнення.Раніше видання Newsweek опублікувало прогноз імовірної лінії фронту у разі прямого зіткнення Росії та НАТО, виділивши найбільш критичні ділянки майбутнього протистояння. Аналітики визначили ключові "гарячі точки", де війська Альянсу можуть першими зустріти удар агресора, та оцінили стратегічне значення цих територій..

Спільна жага до статусу та визнання об’єднує президента США Дональда Трампа й російського диктатора Володимира Путіна у їхньому прагненні підірвати єдність та стабільність Європи. У той час як Росію сприймають як агресивного хулігана, а США часів Трампа — як непередбачувану силу з "базукою" в руках, їхні спільні зусилля перетворюються на руйнівну "отруту" для ліберальних демократій.Такого висновку дійшли професори в Університеті Джонса Гопкінса Генрі Фаррелл та Сергій Радченко, пише The Guardian.Існує думка, що агресія Володимира Путіна проти України зумовлена не так імперським апетитом, як гострим дефіцитом міжнародної поваги. Росія, яка колись була однією з двох світових наддержав, болісно переживає втрату колишнього авторитету. Відчуваючи зневагу з боку Заходу (варто згадати лише визначення Барака Обами про Росію як "регіональну державу"), Кремль використовує війну як інструмент примусу до визнання.Дивно, але антиєвропейський курс Дональда Трампа має ідентичне підґрунтя. Путін усвідомлює, що його реваншизм не принесе йому любові, тому він робить ставку на страх. Для суб'єкта, якого соціальна ієрархія вважає нижчим за рангом, роль "спойлера" (руйнівника гри) стає найвигіднішою стратегією.Аналогічно Трамп прагне зламати світовий порядок, що ставиться до нього та його ідеології з презирством. Хоча нинішня адміністрація США отримує формальні почесті від автократів, Трамп знає, що лідери демократичного світу дивляться на нього зверхньо. Відтак Америка прагне знищити чинну ієрархію престижу, замінивши її світом, де Трамп отримає безумовне поклоніння. Головною перешкодою тут є Європа з її акцентом на праві та багатосторонніх домовленостях.Іронія руйнування власного творінняЯк зазначають автори статті, парадокс полягає в тому, що Трамп націлився на світ, який створили самі ж Сполучені Штати. Після Другої світової війни Вашингтон вибудував систему, де демократія та верховенство права стали еталонами. Це було фундаментом американської "м'якої сили" — здатності впливати на світ через цінності та культуру.Сучасна Європа була вінцем цього порядку. США не лише допомогли відбудувати економіку Заходу через план Маршалла, а й сприяли перемозі ліберальних сил. Європейський Союз став втіленням американських ідеалів навіть більшою мірою, ніж самі США. Тепер же адміністрація Трампа прагне замінити цей правовий порядок правом сили та національними інтересами.Ілюзія сили та реальність зневагиУ новій стратегії нацбезпеки Трамп заявляє про повернення "величі та порядності" Америки, стверджуючи, що країну знову поважають. Проте реальність зворотна: демократичні країни сприймають нинішні США не як лідера, а як непередбачуваного "п'яницю з базукою". Справжня повага та непрямий вплив США стрімко тануть. Це пояснює ворожість Трампа до Європи. Замість того, щоб зміцнювати трансатлантичну єдність, "MAGA-Америка" намагається підтримати ультраправі рухи та використати невдоволення всередині ЄС як клин проти ліберальних цінностей. Мета — перетворити Європу на конгломерат націоналістичних держав, що не заважатимуть ідеології Трампа.Пастка "регіональної держави"Головна проблема Трампа — невідповідність амбіцій і ресурсів. Прагнучи впливати на Європу, він водночас намагається дистанціюватися від неї, послаблюючи роль США в НАТО та скорочуючи дипломатичний апарат. Без цього потужного інструментарію він не здатний переформатувати Європу під свій образ. Адміністрація Трампа може вдаватися до точкових ударів: підтримувати правих радикалів, тиснути на ЄС через регулювання соцмереж чи відмовляти у візах опонентам. Проте, як засвідчив приклад Бразилії та Жаїра Болсонару, такі втручання часто мають зворотний ефект і шкодять самим союзникам Трампа.У підсумку Трамп опинився у пастці: він прагне глобальної поваги, але водночас перетворює США на подобу Росії — регіональну державу, яка може лише цькувати сусідів, але не здатна вести за собою світ.Нагадаємо, нещодавно американський лідер Дональд Трамп позитивно оцінив поточний стан діалогу між Україною та Росією. За його словами, переговорний процес триває і демонструє прийнятну динаміку.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Американська компанія з європейським корінням стала прикладом проблеми, яка бентежить політиків та прихильників технологій у Європі. Континент здатен генерувати ідеї та таланти, необхідні для створення нових застосунків на базі штучного інтелекту, але він рідко стає місцем, де ці ідеї масштабуються.Як повідомляє видання Politico, згідно зі звітом венчурної фірми Accel, 80% коштів, інвестованих у генеративний ШІ в США, Європі та Ізраїлі у 2023 та 2024 роках, пішли до американських фірм.У 2024 році США створили 40 "визначних моделей ШІ" порівняно з 15 у Китаї та лише трьома у Європі, згідно зі звітом 2025 Artificial Intelligence Index Report Стенфордського університету. Одинадцять відсотків усіх технологічних компаній США мають європейських засновників, а сотні перспективних компаній, заснованих у Європі — багато з яких безпосередньо пов'язані з ШІ — переїхали до Сполучених Штатів."Люди, які хочуть бути частиною цієї революції ШІ, їдуть до США. Мені насправді трохи сумно за Німеччину", — стверджує Флоріан Юнгерманн, який є співзасновником Listen Labs, компанії з дослідження клієнтів на базі ШІ.Засновники технологічних компаній, які працюють над проектами в галузі ШІ, прямують до Сполучених Штатів з різних причин. Кремнієва долина переповнена ШІ-компаніями, що полегшує створення там нової компанії. У США більше венчурних фондів, і вони більше зацікавлені в інвестуванні в невідомі продукти. Втім, є ще одна вагома причина, на думку багатьох засновників та прихильників ШІ в Європі: представники технологічного сектору часто глибоко підозріло ставляться до регулювання, а в Європі його вдосталь, особливо коли йдеться про штучний інтелект."В останні місяці технологічні компанії зі штаб-квартирами в Європі, а також деякі національні уряди та сама Європейська комісія намагалися зменшити регуляторний тягар для ШІ-компаній, відкладаючи впровадження ключових частин законодавства або закликаючи ЄС переглянути всю систему. Проте розбіжності між Європою та Сполученими Штатами щодо регулювання ШІ не так просто виправити; вони коріняться в глибоких культурних відмінностях, які вплинули на розвиток технологічних галузей на обох континентах", — наголошує видання.Вчені та представники галузі стверджують, що зміна цієї культури є вирішальною для того, щоб Європа почала наздоганяти лідерів, як у плані утримання більшої кількості фахівців зі ШІ на континенті, так і в заохоченні тих, хто залишається, бути більш підприємливими."Сьогодні такі європейські країни, як Німеччина, все ще зберігають винятковий талант, але часто їм не вистачає культурної атмосфери, яка дозволяє цьому таланту спрямовувати свою енергію на створення нових компаній", — зазначає Роберт Віндесгайм, німецький інвестор із сан-франциського Founders Fund.Медійники наголосили, що ЄС десятиліттями більше схильний до регулювання, ніж США. Відтоді як Європа обрала повільнішу, але безпечнішу модель зростання, молодих амбітних людей часто розчаровують бюрократичні бар’єри. Відмінності в підході до ролі держави, зокрема щодо ШІ, мають історичне й культурне коріння по обидва боки Атлантики.Одна з ключових причин — приватність. Багато європейців сприймають технології через призму ризику стеження й зловживань: у Німеччині люди так само оберігають номер телефону, як у США — номер соціального страхування. Професорка Колумбійського університету Ану Бредфорд пояснює цю чутливість історичним досвідом."Друга світова війна, використання даних нацистами для ідентифікації євреїв та стеження Штазі у Східній Німеччині сформували культурну недовіру до втрати приватності", — зазначила вона.Дін Болл, один з авторів Плану дій щодо ШІ адміністрації Трампа, бачить проблему інакше, але також пов’язує різницю підходів із серединою ХХ століття: на його думку, ЄС "законсервував статус-кво", застосовуючи мислення ХХ століття до викликів ХХІ. Інвестор Роберт Віндесгайм додає, що катастрофи ХХ століття закріпили в Європі пріоритет безпеки та "захисту від ризиків", що відобразилось у законодавчо оформленій іншій оцінці технологічних ризиків.Такі світогляди вплинули на різні регуляторні культури США та ЄС у ХХ–ХХІ століттях. GDPR, запроваджений у 2018 році, закріплює право на приватність, якого немає в США, та обмежує збір і монетизацію даних, що суттєво позначилось на здатності технологічних компаній зростати в Європі. Інвестор Майкл Джексон критикує Європу за прагнення бути "світовим регулятором" ще до того, як технологія повністю сформується; натомість у США, за його словами, регулювання більше "точкове" і з’являється після розуміння потреб ринку.ШІ зробив ці відмінності ще помітнішими: він посилив загрози приватності й можливості стеження, а наслідки його розвитку важко передбачити. Європа обрала жорсткіший підхід: AI Act, що набув чинності 1 серпня 2024 року, вводить категорії ризику від "мінімального" до "неприйнятного" (останні заборонені) та вимагає більшої прозорості від більшості ШІ-компаній. У США після нерішучих кроків за Джо Байдена адміністрація Дональда Трампа у липні оприлюднила План дій щодо ШІ з акцентом на "усунення бюрократії та обтяжливого регулювання". Розрив між підходами ЄС і США зростав разом із кількістю засновників у кожному з регіонів.Водночас американський успіх, за словами Маріарозарії Таддео з Оксфордського інституту інтернету, підсилює потребу Європи захищатися від залежності від технологій, якими вона не володіє і не контролює. Видання наголошує, що ЄС перебуває у слабшій позиції, бо більшість розробників у світі — американці, і Європі дедалі важче контролювати цю сферу, якщо США не регулюють себе.Прихильники європейської моделі заперечують тезу, що регуляція вбиває інновації: вона, на їхню думку, робить ШІ безпечнішим для користувачів і засновників. Додатковий фактор — фінансування: з 2013 по 2022 рік компанії зі штаб-квартирами в ЄС отримали на 1,4 трильйона доларів менше венчурних інвестицій, ніж компанії в США. Водночас ріст регуляторної ролі держави помітний не лише в Європі: навіть якщо Вашингтон не поспішає із жорсткими рамками, Каліфорнія впроваджує низку ШІ-рекомендацій. Опитування Gallup (квітень–травень 2025 року) показало, що 80% американців підтримують правила безпеки ШІ та захисту даних, навіть ціною повільнішого розвитку. На думку Марка Ротенберга з Center for AI and Digital Policy, позиція Білого дому щодо ШІ-регулювання не збігається ані з більшістю американців, ані з законодавцями штатів, ані з попередніми підходами.Єврооптимісти вважають, що регуляція не "душить" інновації, і Європа поступово знаходить опору в ШІ. Паралельно ЄС і окремі країни намагаються наростити інвестиції: у листопаді Єврокомісія мобілізувала 200 мільярдів євро для ШІ, а президент Франції Еммануель Макрон оголосив про намір залучити 109 мільярдів євро приватних інвестицій. У скандинавських країнах держінвестиції вже сприяли інноваціям і зростанню компаній. "Проте жоден уряд поки прямо не націлився на демонтаж регуляторної системи. Європа запізнилася п’ять років тому і запізнилася остаточно зараз", — підбили підсумок у виданні.Нагадаємо, раніше видання The Guardian повідомляло, що екстремістські та терористичні угруповання активно використовують генеративний штучний інтелект для поширення пропаганди. Вони клонують голоси, автоматично перекладають і синтезують мовлення для адаптації ідеологічних матеріалів різними мовами..

У неділю, 21 грудня, кіпрський президент Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу. Воно розпочнеться 1 січня.Про це Нікос Христодулідіс заявив, презентуючи пріоритети кіпрського головування у Раді ЄС у першій половині 2026 року.Він наголосив, що вторгнення Росії в Україну найяскравішим чином продемонструвало необхідність зміцнення європейської архітектури безпеки, оборонної готовності Європейського Союзу, його здатності захищати своїх громадян та інтереси."Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься пріоритетом для кіпрського головування. Звичайно, не могло бути інакше, враховуючи, що ми, Кіпр, маємо безпосереднє уявлення про те, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення основних принципів і прав", — акцентував він.Христодулідіс пообіцяв, що кіпрське головування сприяти швидкому впровадженню "білої книги" про майбутнє європейської оборони та супутньої "дорожньої карти" для досягнення оборонної готовності ЄС до 2030 року."Ми будемо діяти з реалізмом і амбіціями. Ми повністю переконані, що Європа може і повинна відповісти на виклики нашого часу", — заявив Христодулідіс.Головування у Раді ЄС відбувається на ротаційній основі, за якої кожна держава-член ЄС за чергою головує в Раді Європейського Союзу протягом шести місяців. Кіпрське головування замінить данське 1 січня 2026 року.Держава, яка головує, організовує та головує на засіданнях Ради ЄС (окрім ради із закордонних справ), формує порядок денний і визначає пріоритети на пів року, веде переговори між країнами ЄС.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський провів розмову з премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Вони детально обговорили дипломатичну роботу цими днями та новий виток російської агресії..

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не зацікавлена в поразці України. На його думку, це стало би серйозною проблемою для Угорщини.Про це Віктор Орбан заявив у промові, частина якої опублікована на його сторінці в соціальній мережі X. У дописі сказано, що падіння України "буде катастрофою для Угорщини". "Падіння України буде серйозною проблемою для Угорщини. Тож падіння України не тільки не є в інтересах Угорщини, а ми повинні досягти чудової угоди для того, щоби цього не трапилося", — зазначив угорський прем’єр-міністр у промові.Він наголосив, що стабільність у сусідній країні має велике значення Угорщини. Орбан нагадав, що його країна постачає туди електроенергію та газ."Тим часом війна щодня послаблює Україну. Мир — це єдине, що може її зміцнити. Кожен, хто справді підтримує Україну, повинен прагнути миру. Прагнути його необхідно вже зараз", — наголосив прем’єр-міністр Угорщини.Декілька днів тому Віктор Орбан знову підіграв російській пропаганді, заявивши, що винуватець повномасштабного вторгнення в Україну нібито "неочевидний". Разом із цим він засудив рішення Брюсселя продовжувати виділення коштів для України.У відповідь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернув увагу Орбана на співпрацю Угорщини з нацистами 1939 року. В коментарях до допису різко висловився угорський міністр Петер Сійярто.Нагадаємо, що очільник польського міністерства закордонних справ Радослав Сікорський вдався до сарказму у відповідь на наміри Віктора Орбана зірвати надання Україні кредиту коштом російських активів. Своєю заявою про "нагородження угорського прем'єра орденом Леніна" польський дипломат висміяв спроби угорського прем’єра вчергове заблокувати фінансову підтримку Києва..

Втручання у проект "мирного плану" учасників українсько-американських перемовин унеможливлюють урегулювання війни. До того ж наразі немає жодних передумов для проведення тристоронньої зустрічі.Про це заявив помічник кремлівського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси."Ніхто серйозно не обговорюва ініціативу проведення тристоронніх зустрічей експертів із Росії, США й України", — акцентував він.За його словами, зараз у Маямі перебуває спецпредставник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв. Там він проводить переговори з американськими партнерами.Ушаков наголосив: коли посланець із Росії повернеться до Москви, тоді доповість про те, якою є ситуація з документами щодо мирних ініціатив."Зараз можемо констатувати єдине: внесені в "мирний план" українцями та європейцями зміни не наближають досягнення домовленостей, а навпаки", — наголосив Юрій Ушаков.Своєю чергою, прес-секретар очільника Кремля Дмитро Пєсков поінформував російських пропагандистів, що телефонної розмови з Дональдом Трампом у графіку Володимира Путіна до кінця року поки що немає."Кремль повідомить додатково, чи Путін вітатиме Трампа з Різдвом", — зауважив Дмитро Пєсков.Попередній контекст:У Маямі 19 грудня відбулася чергова зустріч секретаря РНБО Рустема Умерова з американськими та європейськими партнерами щодо "мирного плану" США.Наступного дня, 20 грудня, до США прибув представник Путіна Кирило Дмитрієв, який теж зустрівся з американцями. Дискусії та переговори мали тривати два дні поспіль.Учора президент Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що Вашингтон виступив з ініціативою провести зустріч радників із національної безпеки України, США та Росії. Проте, на його думку, навряд чи такі перемовини принесуть щось нове у миротворчий процес.Своєю чергою, кремлівський диктатор Володимир Путін поінформував про начебто готовність вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін нібито є політична воля до переговорів..

Російська Федерація частково скоригувала терміни підготовки до агресії проти європейських країн. Їх змістили з 2030 року на 2027 рік. Головною метою експансії Кремля є окупація країн Балтії.Про це заявив керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, виступаючи на заході "Клубу LB".Головний розвідник України зазначив, що першими цілями агресії Москви можуть стати Литва, Латвія та Естонія."На півночі — тільки Північний Льодовитий океан і далі за колом — Америка. Не варіант, бо буде боляче. На сході — Тихий океан і знову ж таки Америка. Відповідь та сама", — виклав він варіанти для Росії.При цьому Буданов зауважив, що на півдні — Китай, тоді для рашистів буде взагалі катастрофічно. Адже там сухопутний кордон, тож виникнуть такі ж умови, як, наприклад, в України у війні з Російської Федерацією, тільки для них."Залишається тільки захід, який у їхньому розумінні, вибачте за фразеологізм, "зажерся", "хворий", "кволий" і "нерішучий", — пояснив керівник ГУР.Водночас Польща, за інформацією української розвідки, наразі розглядається Росією "для військової кампанії без захоплення"."Польща зараз, згідно з планами Кремля, які нам відомі, розглядається суто для ударів і гібридних операцій", — сказав Буданов.Він також пояснив, що прагнення Росії до окупації нових територій зумовлене її імперською ідеологією, адже "щоб імперія розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території"."Відповідь лежить у площині глибинних історично-психологічних травм. У світогляді росіян. Це такі фантомні болі, як їх називаю. З їхнього погляду, все абсолютно правильно. Як вони бачать світ: північ — південь, захід — схід. Для того, щоб імперія — а вони себе бачать імперією — розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території. Це, до речі, відповідь на багато запитань", — наголосив Кирило Буданов.Нагадаємо, раніше керівник ГУР розповідав, що українська воєнна розвідка має можливість прослуховувати розмови високопоставлених кремлівських керівників різного рівня. І, найімовірніше, такі прослуховування відбуваються насправді..

Російський диктатор Володимир Путін планує захопити всю Україну та повернути частини Європи під вплив Кремля. Йдеться про ті території, які колись належали радянській імперії.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на шість джерел. Вони, своєю чергою, ознайомилися зі звітами американських спецслужб."Ці звіти подають картину, яка різко відрізняється від тієї, що її малюють президент США Дональд Трамп і його перемовники з питань миру в Україні, які заявляють, що Путін хоче покласти край конфлікту", — йдеться в журналістському матеріалі.За словами одного зі співрозмовників медійників, найсвіжіший із цих звітів датується кінцем вересня. Американська розвідка також суперечить словам російського диктатора, що він не є загрозою для Європи.Аналітики зауважили, що висновки США є незмінними від моменту початку повномасштабного вторгнення 2022 року. За інформацією джерел, вони в основному збігаються з думкою європейських лідерів і розвідувальних агентств, що він прагне заволодіти всією Україною та територіями колишніх радянських республік, включно з членами НАТО."Розвідка завжди стверджувала, що Путін хоче більшого. Європейці переконані в цьому. Поляки абсолютно переконані в цьому. Балтійські країни вважають, що вони перші", — зазначив член комітету з розвідки Палати представників від Демократичної партії Майк Квіглі в коментарі для Reuters.Натомість представник Білого дому продовжив тезу, що команда президента Дональда Трампа досягнула значного прогресу в питанні припинення війни. А державний секретар Марко Рубіо сказав, що США вже близькі до розв’язання питання мирного врегулювання в Україні, але попередив, що "попереду ще довгий шлях".Нагадаємо, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц неодноразово заявляв, що далекосяжні плани Володимира Путіна не обмежуються Україною. Диктатор прагне піти значно далі, адже ідеологія кремлівського диктатора наскрізь просякнута войовничим імперіалізмом..

У п'ятницю, 19 грудня, пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Завершили зустріч у США з американськими та європейськими партнерами. За її підсумками поінформував президента України", — написав він.Умєров додав, що українська делегація домовилася з американськими партнерами про подальші кроки та продовження спільної роботи найближчим часом. Додаткових подробиць секретар РНБО не оприлюднив.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року..

Українська розвідка з’ясувала місце розміщення нової російської ракети "Орєшнік" у Білорусі. Відповідну інформацію з Києва отримають міжнародні союзники, адже ця зброя загрожує Європі.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким."Завершується переміщення "Орєшніка" на територію Білорусі. Ми розуміємо, де це буде, де його розмістять. Інформацію передаємо нашим партнерам. Думаю, що вони самі можуть оцінити цю загрозу та зрозуміти, як реагувати", — зазначив він.За його словами, Україна раніше попереджала європейських і американських партнерів, що Росія буде розміщувати "Орєшнік" в Білорусі.Український президент пояснив, що союзникам показували дистанції, на які діятиме "Орєшнік". Він наголосив, що це загроза багатьом європейським країнам, включно з Польщею та Німеччиною."Орєшнік" дронами збити неможливо. Ми просили, щоби наші партнери застосували санкції проти компаній які продають компоненти через треті країни, які підходять до "Орєшніка". Без цих компонентів Росія розвивати цю ракету просто не може. Я не бачу введення цих санкцій поки що", — зазначив президент України.Зеленський додав, що Росія продовжуватиме виробляти "Орєшніки". На його думку, якщо партнери проводять так багато дипломатичних зусиль щодо закінчення війни, ймовірно, вони можуть так само тиснути на Росію, щоби вони не розміщували ці ракети ближче до Європи.Ракета "Орєшнік" — це балістична ракета середньої дальності (БРСД), яку Росія позиціює як нову гіперзвукову зброю, що здатна нести як звичайну, так і ядерну бойову частину. Вважається, що вона є модифікацією наявних російських міжконтинентальних ракет, таких як "Рубіж" чи "Ярс", і має дальність польоту до кількох тисяч кілометрів. Головна загроза "Орєшніка" полягає в його високій швидкості та здатності нести множинні бойові частини, що ускладнює перехоплення.Нагадаємо, що вчора білоруський диктатор Олександр Лукашенко оголосив про прибуття російського комплексу "Орєшнік" на територію країни та його офіційне введення в експлуатацію. Водночас жодних незалежних підтверджень факту розміщення цієї зброї в Білорусі дотепер не з’являлося..