# Європа

Спільна жага до статусу та визнання об’єднує президента США Дональда Трампа й російського диктатора Володимира Путіна у їхньому прагненні підірвати єдність та стабільність Європи. У той час як Росію сприймають як агресивного хулігана, а США часів Трампа — як непередбачувану силу з "базукою" в руках, їхні спільні зусилля перетворюються на руйнівну "отруту" для ліберальних демократій.Такого висновку дійшли професори в Університеті Джонса Гопкінса Генрі Фаррелл та Сергій Радченко, пише The Guardian.Існує думка, що агресія Володимира Путіна проти України зумовлена не так імперським апетитом, як гострим дефіцитом міжнародної поваги. Росія, яка колись була однією з двох світових наддержав, болісно переживає втрату колишнього авторитету. Відчуваючи зневагу з боку Заходу (варто згадати лише визначення Барака Обами про Росію як "регіональну державу"), Кремль використовує війну як інструмент примусу до визнання.Дивно, але антиєвропейський курс Дональда Трампа має ідентичне підґрунтя. Путін усвідомлює, що його реваншизм не принесе йому любові, тому він робить ставку на страх. Для суб'єкта, якого соціальна ієрархія вважає нижчим за рангом, роль "спойлера" (руйнівника гри) стає найвигіднішою стратегією.Аналогічно Трамп прагне зламати світовий порядок, що ставиться до нього та його ідеології з презирством. Хоча нинішня адміністрація США отримує формальні почесті від автократів, Трамп знає, що лідери демократичного світу дивляться на нього зверхньо. Відтак Америка прагне знищити чинну ієрархію престижу, замінивши її світом, де Трамп отримає безумовне поклоніння. Головною перешкодою тут є Європа з її акцентом на праві та багатосторонніх домовленостях.Іронія руйнування власного творінняЯк зазначають автори статті, парадокс полягає в тому, що Трамп націлився на світ, який створили самі ж Сполучені Штати. Після Другої світової війни Вашингтон вибудував систему, де демократія та верховенство права стали еталонами. Це було фундаментом американської "м'якої сили" — здатності впливати на світ через цінності та культуру.Сучасна Європа була вінцем цього порядку. США не лише допомогли відбудувати економіку Заходу через план Маршалла, а й сприяли перемозі ліберальних сил. Європейський Союз став втіленням американських ідеалів навіть більшою мірою, ніж самі США. Тепер же адміністрація Трампа прагне замінити цей правовий порядок правом сили та національними інтересами.Ілюзія сили та реальність зневагиУ новій стратегії нацбезпеки Трамп заявляє про повернення "величі та порядності" Америки, стверджуючи, що країну знову поважають. Проте реальність зворотна: демократичні країни сприймають нинішні США не як лідера, а як непередбачуваного "п'яницю з базукою". Справжня повага та непрямий вплив США стрімко тануть. Це пояснює ворожість Трампа до Європи. Замість того, щоб зміцнювати трансатлантичну єдність, "MAGA-Америка" намагається підтримати ультраправі рухи та використати невдоволення всередині ЄС як клин проти ліберальних цінностей. Мета — перетворити Європу на конгломерат націоналістичних держав, що не заважатимуть ідеології Трампа.Пастка "регіональної держави"Головна проблема Трампа — невідповідність амбіцій і ресурсів. Прагнучи впливати на Європу, він водночас намагається дистанціюватися від неї, послаблюючи роль США в НАТО та скорочуючи дипломатичний апарат. Без цього потужного інструментарію він не здатний переформатувати Європу під свій образ. Адміністрація Трампа може вдаватися до точкових ударів: підтримувати правих радикалів, тиснути на ЄС через регулювання соцмереж чи відмовляти у візах опонентам. Проте, як засвідчив приклад Бразилії та Жаїра Болсонару, такі втручання часто мають зворотний ефект і шкодять самим союзникам Трампа.У підсумку Трамп опинився у пастці: він прагне глобальної поваги, але водночас перетворює США на подобу Росії — регіональну державу, яка може лише цькувати сусідів, але не здатна вести за собою світ.Нагадаємо, нещодавно американський лідер Дональд Трамп позитивно оцінив поточний стан діалогу між Україною та Росією. За його словами, переговорний процес триває і демонструє прийнятну динаміку.Читайте також: Путін тягне час, а Трамп йому дозволяє: що не так із переговорами про кінець війни.

Американська компанія з європейським корінням стала прикладом проблеми, яка бентежить політиків та прихильників технологій у Європі. Континент здатен генерувати ідеї та таланти, необхідні для створення нових застосунків на базі штучного інтелекту, але він рідко стає місцем, де ці ідеї масштабуються.Як повідомляє видання Politico, згідно зі звітом венчурної фірми Accel, 80% коштів, інвестованих у генеративний ШІ в США, Європі та Ізраїлі у 2023 та 2024 роках, пішли до американських фірм.У 2024 році США створили 40 "визначних моделей ШІ" порівняно з 15 у Китаї та лише трьома у Європі, згідно зі звітом 2025 Artificial Intelligence Index Report Стенфордського університету. Одинадцять відсотків усіх технологічних компаній США мають європейських засновників, а сотні перспективних компаній, заснованих у Європі — багато з яких безпосередньо пов'язані з ШІ — переїхали до Сполучених Штатів."Люди, які хочуть бути частиною цієї революції ШІ, їдуть до США. Мені насправді трохи сумно за Німеччину", — стверджує Флоріан Юнгерманн, який є співзасновником Listen Labs, компанії з дослідження клієнтів на базі ШІ.Засновники технологічних компаній, які працюють над проектами в галузі ШІ, прямують до Сполучених Штатів з різних причин. Кремнієва долина переповнена ШІ-компаніями, що полегшує створення там нової компанії. У США більше венчурних фондів, і вони більше зацікавлені в інвестуванні в невідомі продукти. Втім, є ще одна вагома причина, на думку багатьох засновників та прихильників ШІ в Європі: представники технологічного сектору часто глибоко підозріло ставляться до регулювання, а в Європі його вдосталь, особливо коли йдеться про штучний інтелект."В останні місяці технологічні компанії зі штаб-квартирами в Європі, а також деякі національні уряди та сама Європейська комісія намагалися зменшити регуляторний тягар для ШІ-компаній, відкладаючи впровадження ключових частин законодавства або закликаючи ЄС переглянути всю систему. Проте розбіжності між Європою та Сполученими Штатами щодо регулювання ШІ не так просто виправити; вони коріняться в глибоких культурних відмінностях, які вплинули на розвиток технологічних галузей на обох континентах", — наголошує видання.Вчені та представники галузі стверджують, що зміна цієї культури є вирішальною для того, щоб Європа почала наздоганяти лідерів, як у плані утримання більшої кількості фахівців зі ШІ на континенті, так і в заохоченні тих, хто залишається, бути більш підприємливими."Сьогодні такі європейські країни, як Німеччина, все ще зберігають винятковий талант, але часто їм не вистачає культурної атмосфери, яка дозволяє цьому таланту спрямовувати свою енергію на створення нових компаній", — зазначає Роберт Віндесгайм, німецький інвестор із сан-франциського Founders Fund.Медійники наголосили, що ЄС десятиліттями більше схильний до регулювання, ніж США. Відтоді як Європа обрала повільнішу, але безпечнішу модель зростання, молодих амбітних людей часто розчаровують бюрократичні бар’єри. Відмінності в підході до ролі держави, зокрема щодо ШІ, мають історичне й культурне коріння по обидва боки Атлантики.Одна з ключових причин — приватність. Багато європейців сприймають технології через призму ризику стеження й зловживань: у Німеччині люди так само оберігають номер телефону, як у США — номер соціального страхування. Професорка Колумбійського університету Ану Бредфорд пояснює цю чутливість історичним досвідом."Друга світова війна, використання даних нацистами для ідентифікації євреїв та стеження Штазі у Східній Німеччині сформували культурну недовіру до втрати приватності", — зазначила вона.Дін Болл, один з авторів Плану дій щодо ШІ адміністрації Трампа, бачить проблему інакше, але також пов’язує різницю підходів із серединою ХХ століття: на його думку, ЄС "законсервував статус-кво", застосовуючи мислення ХХ століття до викликів ХХІ. Інвестор Роберт Віндесгайм додає, що катастрофи ХХ століття закріпили в Європі пріоритет безпеки та "захисту від ризиків", що відобразилось у законодавчо оформленій іншій оцінці технологічних ризиків.Такі світогляди вплинули на різні регуляторні культури США та ЄС у ХХ–ХХІ століттях. GDPR, запроваджений у 2018 році, закріплює право на приватність, якого немає в США, та обмежує збір і монетизацію даних, що суттєво позначилось на здатності технологічних компаній зростати в Європі. Інвестор Майкл Джексон критикує Європу за прагнення бути "світовим регулятором" ще до того, як технологія повністю сформується; натомість у США, за його словами, регулювання більше "точкове" і з’являється після розуміння потреб ринку.ШІ зробив ці відмінності ще помітнішими: він посилив загрози приватності й можливості стеження, а наслідки його розвитку важко передбачити. Європа обрала жорсткіший підхід: AI Act, що набув чинності 1 серпня 2024 року, вводить категорії ризику від "мінімального" до "неприйнятного" (останні заборонені) та вимагає більшої прозорості від більшості ШІ-компаній. У США після нерішучих кроків за Джо Байдена адміністрація Дональда Трампа у липні оприлюднила План дій щодо ШІ з акцентом на "усунення бюрократії та обтяжливого регулювання". Розрив між підходами ЄС і США зростав разом із кількістю засновників у кожному з регіонів.Водночас американський успіх, за словами Маріарозарії Таддео з Оксфордського інституту інтернету, підсилює потребу Європи захищатися від залежності від технологій, якими вона не володіє і не контролює. Видання наголошує, що ЄС перебуває у слабшій позиції, бо більшість розробників у світі — американці, і Європі дедалі важче контролювати цю сферу, якщо США не регулюють себе.Прихильники європейської моделі заперечують тезу, що регуляція вбиває інновації: вона, на їхню думку, робить ШІ безпечнішим для користувачів і засновників. Додатковий фактор — фінансування: з 2013 по 2022 рік компанії зі штаб-квартирами в ЄС отримали на 1,4 трильйона доларів менше венчурних інвестицій, ніж компанії в США. Водночас ріст регуляторної ролі держави помітний не лише в Європі: навіть якщо Вашингтон не поспішає із жорсткими рамками, Каліфорнія впроваджує низку ШІ-рекомендацій. Опитування Gallup (квітень–травень 2025 року) показало, що 80% американців підтримують правила безпеки ШІ та захисту даних, навіть ціною повільнішого розвитку. На думку Марка Ротенберга з Center for AI and Digital Policy, позиція Білого дому щодо ШІ-регулювання не збігається ані з більшістю американців, ані з законодавцями штатів, ані з попередніми підходами.Єврооптимісти вважають, що регуляція не "душить" інновації, і Європа поступово знаходить опору в ШІ. Паралельно ЄС і окремі країни намагаються наростити інвестиції: у листопаді Єврокомісія мобілізувала 200 мільярдів євро для ШІ, а президент Франції Еммануель Макрон оголосив про намір залучити 109 мільярдів євро приватних інвестицій. У скандинавських країнах держінвестиції вже сприяли інноваціям і зростанню компаній. "Проте жоден уряд поки прямо не націлився на демонтаж регуляторної системи. Європа запізнилася п’ять років тому і запізнилася остаточно зараз", — підбили підсумок у виданні.Нагадаємо, раніше видання The Guardian повідомляло, що екстремістські та терористичні угруповання активно використовують генеративний штучний інтелект для поширення пропаганди. Вони клонують голоси, автоматично перекладають і синтезують мовлення для адаптації ідеологічних матеріалів різними мовами..

У неділю, 21 грудня, кіпрський президент Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу. Воно розпочнеться 1 січня.Про це Нікос Христодулідіс заявив, презентуючи пріоритети кіпрського головування у Раді ЄС у першій половині 2026 року.Він наголосив, що вторгнення Росії в Україну найяскравішим чином продемонструвало необхідність зміцнення європейської архітектури безпеки, оборонної готовності Європейського Союзу, його здатності захищати своїх громадян та інтереси."Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься пріоритетом для кіпрського головування. Звичайно, не могло бути інакше, враховуючи, що ми, Кіпр, маємо безпосереднє уявлення про те, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення основних принципів і прав", — акцентував він.Христодулідіс пообіцяв, що кіпрське головування сприяти швидкому впровадженню "білої книги" про майбутнє європейської оборони та супутньої "дорожньої карти" для досягнення оборонної готовності ЄС до 2030 року."Ми будемо діяти з реалізмом і амбіціями. Ми повністю переконані, що Європа може і повинна відповісти на виклики нашого часу", — заявив Христодулідіс.Головування у Раді ЄС відбувається на ротаційній основі, за якої кожна держава-член ЄС за чергою головує в Раді Європейського Союзу протягом шести місяців. Кіпрське головування замінить данське 1 січня 2026 року.Держава, яка головує, організовує та головує на засіданнях Ради ЄС (окрім ради із закордонних справ), формує порядок денний і визначає пріоритети на пів року, веде переговори між країнами ЄС.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський провів розмову з премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Вони детально обговорили дипломатичну роботу цими днями та новий виток російської агресії..

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не зацікавлена в поразці України. На його думку, це стало би серйозною проблемою для Угорщини.Про це Віктор Орбан заявив у промові, частина якої опублікована на його сторінці в соціальній мережі X. У дописі сказано, що падіння України "буде катастрофою для Угорщини". "Падіння України буде серйозною проблемою для Угорщини. Тож падіння України не тільки не є в інтересах Угорщини, а ми повинні досягти чудової угоди для того, щоби цього не трапилося", — зазначив угорський прем’єр-міністр у промові.Він наголосив, що стабільність у сусідній країні має велике значення Угорщини. Орбан нагадав, що його країна постачає туди електроенергію та газ."Тим часом війна щодня послаблює Україну. Мир — це єдине, що може її зміцнити. Кожен, хто справді підтримує Україну, повинен прагнути миру. Прагнути його необхідно вже зараз", — наголосив прем’єр-міністр Угорщини.Декілька днів тому Віктор Орбан знову підіграв російській пропаганді, заявивши, що винуватець повномасштабного вторгнення в Україну нібито "неочевидний". Разом із цим він засудив рішення Брюсселя продовжувати виділення коштів для України.У відповідь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернув увагу Орбана на співпрацю Угорщини з нацистами 1939 року. В коментарях до допису різко висловився угорський міністр Петер Сійярто.Нагадаємо, що очільник польського міністерства закордонних справ Радослав Сікорський вдався до сарказму у відповідь на наміри Віктора Орбана зірвати надання Україні кредиту коштом російських активів. Своєю заявою про "нагородження угорського прем'єра орденом Леніна" польський дипломат висміяв спроби угорського прем’єра вчергове заблокувати фінансову підтримку Києва..

Втручання у проект "мирного плану" учасників українсько-американських перемовин унеможливлюють урегулювання війни. До того ж наразі немає жодних передумов для проведення тристоронньої зустрічі.Про це заявив помічник кремлівського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси."Ніхто серйозно не обговорюва ініціативу проведення тристоронніх зустрічей експертів із Росії, США й України", — акцентував він.За його словами, зараз у Маямі перебуває спецпредставник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв. Там він проводить переговори з американськими партнерами.Ушаков наголосив: коли посланець із Росії повернеться до Москви, тоді доповість про те, якою є ситуація з документами щодо мирних ініціатив."Зараз можемо констатувати єдине: внесені в "мирний план" українцями та європейцями зміни не наближають досягнення домовленостей, а навпаки", — наголосив Юрій Ушаков.Своєю чергою, прес-секретар очільника Кремля Дмитро Пєсков поінформував російських пропагандистів, що телефонної розмови з Дональдом Трампом у графіку Володимира Путіна до кінця року поки що немає."Кремль повідомить додатково, чи Путін вітатиме Трампа з Різдвом", — зауважив Дмитро Пєсков.Попередній контекст:У Маямі 19 грудня відбулася чергова зустріч секретаря РНБО Рустема Умерова з американськими та європейськими партнерами щодо "мирного плану" США.Наступного дня, 20 грудня, до США прибув представник Путіна Кирило Дмитрієв, який теж зустрівся з американцями. Дискусії та переговори мали тривати два дні поспіль.Учора президент Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що Вашингтон виступив з ініціативою провести зустріч радників із національної безпеки України, США та Росії. Проте, на його думку, навряд чи такі перемовини принесуть щось нове у миротворчий процес.Своєю чергою, кремлівський диктатор Володимир Путін поінформував про начебто готовність вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін нібито є політична воля до переговорів..

Російська Федерація частково скоригувала терміни підготовки до агресії проти європейських країн. Їх змістили з 2030 року на 2027 рік. Головною метою експансії Кремля є окупація країн Балтії.Про це заявив керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, виступаючи на заході "Клубу LB".Головний розвідник України зазначив, що першими цілями агресії Москви можуть стати Литва, Латвія та Естонія."На півночі — тільки Північний Льодовитий океан і далі за колом — Америка. Не варіант, бо буде боляче. На сході — Тихий океан і знову ж таки Америка. Відповідь та сама", — виклав він варіанти для Росії.При цьому Буданов зауважив, що на півдні — Китай, тоді для рашистів буде взагалі катастрофічно. Адже там сухопутний кордон, тож виникнуть такі ж умови, як, наприклад, в України у війні з Російської Федерацією, тільки для них."Залишається тільки захід, який у їхньому розумінні, вибачте за фразеологізм, "зажерся", "хворий", "кволий" і "нерішучий", — пояснив керівник ГУР.Водночас Польща, за інформацією української розвідки, наразі розглядається Росією "для військової кампанії без захоплення"."Польща зараз, згідно з планами Кремля, які нам відомі, розглядається суто для ударів і гібридних операцій", — сказав Буданов.Він також пояснив, що прагнення Росії до окупації нових територій зумовлене її імперською ідеологією, адже "щоб імперія розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території"."Відповідь лежить у площині глибинних історично-психологічних травм. У світогляді росіян. Це такі фантомні болі, як їх називаю. З їхнього погляду, все абсолютно правильно. Як вони бачать світ: північ — південь, захід — схід. Для того, щоб імперія — а вони себе бачать імперією — розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території. Це, до речі, відповідь на багато запитань", — наголосив Кирило Буданов.Нагадаємо, раніше керівник ГУР розповідав, що українська воєнна розвідка має можливість прослуховувати розмови високопоставлених кремлівських керівників різного рівня. І, найімовірніше, такі прослуховування відбуваються насправді..

Російський диктатор Володимир Путін планує захопити всю Україну та повернути частини Європи під вплив Кремля. Йдеться про ті території, які колись належали радянській імперії.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на шість джерел. Вони, своєю чергою, ознайомилися зі звітами американських спецслужб."Ці звіти подають картину, яка різко відрізняється від тієї, що її малюють президент США Дональд Трамп і його перемовники з питань миру в Україні, які заявляють, що Путін хоче покласти край конфлікту", — йдеться в журналістському матеріалі.За словами одного зі співрозмовників медійників, найсвіжіший із цих звітів датується кінцем вересня. Американська розвідка також суперечить словам російського диктатора, що він не є загрозою для Європи.Аналітики зауважили, що висновки США є незмінними від моменту початку повномасштабного вторгнення 2022 року. За інформацією джерел, вони в основному збігаються з думкою європейських лідерів і розвідувальних агентств, що він прагне заволодіти всією Україною та територіями колишніх радянських республік, включно з членами НАТО."Розвідка завжди стверджувала, що Путін хоче більшого. Європейці переконані в цьому. Поляки абсолютно переконані в цьому. Балтійські країни вважають, що вони перші", — зазначив член комітету з розвідки Палати представників від Демократичної партії Майк Квіглі в коментарі для Reuters.Натомість представник Білого дому продовжив тезу, що команда президента Дональда Трампа досягнула значного прогресу в питанні припинення війни. А державний секретар Марко Рубіо сказав, що США вже близькі до розв’язання питання мирного врегулювання в Україні, але попередив, що "попереду ще довгий шлях".Нагадаємо, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц неодноразово заявляв, що далекосяжні плани Володимира Путіна не обмежуються Україною. Диктатор прагне піти значно далі, адже ідеологія кремлівського диктатора наскрізь просякнута войовничим імперіалізмом..

У п'ятницю, 19 грудня, пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Завершили зустріч у США з американськими та європейськими партнерами. За її підсумками поінформував президента України", — написав він.Умєров додав, що українська делегація домовилася з американськими партнерами про подальші кроки та продовження спільної роботи найближчим часом. Додаткових подробиць секретар РНБО не оприлюднив.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року..

Українська розвідка з’ясувала місце розміщення нової російської ракети "Орєшнік" у Білорусі. Відповідну інформацію з Києва отримають міжнародні союзники, адже ця зброя загрожує Європі.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким."Завершується переміщення "Орєшніка" на територію Білорусі. Ми розуміємо, де це буде, де його розмістять. Інформацію передаємо нашим партнерам. Думаю, що вони самі можуть оцінити цю загрозу та зрозуміти, як реагувати", — зазначив він.За його словами, Україна раніше попереджала європейських і американських партнерів, що Росія буде розміщувати "Орєшнік" в Білорусі.Український президент пояснив, що союзникам показували дистанції, на які діятиме "Орєшнік". Він наголосив, що це загроза багатьом європейським країнам, включно з Польщею та Німеччиною."Орєшнік" дронами збити неможливо. Ми просили, щоби наші партнери застосували санкції проти компаній які продають компоненти через треті країни, які підходять до "Орєшніка". Без цих компонентів Росія розвивати цю ракету просто не може. Я не бачу введення цих санкцій поки що", — зазначив президент України.Зеленський додав, що Росія продовжуватиме виробляти "Орєшніки". На його думку, якщо партнери проводять так багато дипломатичних зусиль щодо закінчення війни, ймовірно, вони можуть так само тиснути на Росію, щоби вони не розміщували ці ракети ближче до Європи.Ракета "Орєшнік" — це балістична ракета середньої дальності (БРСД), яку Росія позиціює як нову гіперзвукову зброю, що здатна нести як звичайну, так і ядерну бойову частину. Вважається, що вона є модифікацією наявних російських міжконтинентальних ракет, таких як "Рубіж" чи "Ярс", і має дальність польоту до кількох тисяч кілометрів. Головна загроза "Орєшніка" полягає в його високій швидкості та здатності нести множинні бойові частини, що ускладнює перехоплення.Нагадаємо, що вчора білоруський диктатор Олександр Лукашенко оголосив про прибуття російського комплексу "Орєшнік" на територію країни та його офіційне введення в експлуатацію. Водночас жодних незалежних підтверджень факту розміщення цієї зброї в Білорусі дотепер не з’являлося..

У п’ятницю, 19 грудня, польський президент Кароль Навроцький провів перемовини зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським. Він назвав його візит до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви.Про це Кароль Навроцький заявив під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у Варшаві."Це доказ того, що в нашій стратегічній співпраці, у питаннях безпеки, Польща, Україна, країни регіону, демократичні держави стоять разом. І в цьому немає жодних сумнівів", — наголосив польський президент.За його словами, під час розмови із Зеленським лідери погодилися, що російська загроза розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року.Навроцький нагадав про попередні конфлікти в Чечні та Грузії, а також про слова колишнього президента Польщі Леха Качинського, який попереджав про небезпеки для регіону, але його "не почули в частині держав Західної Європи"."Росія своїми діями руйнує міжнародний порядок, тобто принципи міжнародного права, що призводить до дестабілізації політичних систем. Окрім військових дій, ми щодня спостерігаємо гібридні атаки — порушення повітряного простору, атаки на польську інфраструктуру з допомогою агентів Росії. Ми відчуваємо це в Польщі й у всій Європі", — додав Навроцький.Він акцентував, що Польща підтримує санкції проти Росії на всіх дипломатичних форумах, удари по тіньовому флоту, а також передачу заморожених російських активів."Ми підтримуємо це на всіх дипломатичних форумах. Найбільші наші союзники в таких питаннях — балтійські та скандинавські країни. Ми також підтримуємо всебічний дипломатичний тиск на Росію", — підсумував Кароль Навроцький.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що заморожені активи Росії варто використовувати після закінчення російсько-української війни. До того ж Прага має окрему позицію щодо деяких інших нюансів допомоги Україні.Висловлювання Андрея Бабіша наводить Radio Prague International. Як відомо, саміт ЄС затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 мільярдів євро.У цьому контексті Бабіш наголосив, що Чехія займає окрему позицію. Зокрема, за його словами, "вона не буде нести за все це фінансової відповідальності".Новий чеський прем’єр-міністр зазначив, що деякі країни все ще наполягали на використанні заморожених російських активів."Я вважаю, що ці гроші варто взяти після закінчення війни. Мені дивно, що ми вже зараз даємо гроші на два роки вперед, коли анонсовано, що мирна угода наближається. Усе це якось не сходиться", — зауважив він.Також Бабіш додав, що більшість європейських лідерів не зрозуміли текст щодо репараційної позики, який представили під час нічних переговорів 19 грудня.Раніше Бабіш активно закликав знайти гроші для фінансової допомоги України в інший спосіб, ніж використання заморожених російських активів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Угорщина та Словаччина не підписали висновки грудневого засідання Європейської ради щодо України, які затвердили в ніч на 19 грудня. В документі йдеться про рішення щодо надання Україні 90 мільярдів євро кредиту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів Євросоюзу."Висновки Європейської ради щодо України не підписали дві країни — Угорщина та Словаччина", — повідомив один зі співрозмовників журналістів.До речі, як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Цього року Угорщина не підписала жодного тексту висновків Євроради щодо України. В Будапешті це пояснювали протестом проти політики ЄС, що начебто "підтримує війну".Словаччина вперше не погодилася з українською частиною висновків саміту лідерів ЄС. До цього Братислава мала певні застереження, що не заважало їй ставити підписи під переважною більшістю офіційних документів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Лідери Європейського Союзу оголосили про перемогу після узгодження позики в розмірі 90 мільярдів євро для підтримки фінансової стабільності України та боротьби з російським вторгненням протягом наступних двох років, але це відбулося шляхом використання власних коштів ЄС, а не заморожених активів Росії.Як повідомляє агентство Reuters, перевага такої угоди полягає в її простоті, адже Євросоюз позичатиме кошти на фінансових ринках під гарантії бюджету ЄС, а гроші мають швидко надійти Україні."Це надсилає Путіну сигнал, що ЄС здатен діяти як повноцінний геополітичний гравець", — зазначили медійники.Проте це вдарило по репутації впливових діячів ЄС, зокрема канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, які відстоювали більш сміливий і складний варіант — "репараційну позику", профінансовану коштом заморожених у ЄС активів Москви."Це набагато краще, ніж відсутність пакета заходів, але в кінцевому підсумку ЄС подивився в очі Росії та відвів погляд. Страх переміг розум", — заявив Майкл Карпентер, колишній старший директор з питань Європи в Раді національної безпеки Сполучених Штатів Америки.Нагадаємо, раніше стало відомо, що рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі..

Рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі.Про це свідчать висновки, ухвалені під час засідання Європейської ради з питання фінансування України."Для забезпечення необхідної фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року, включно з її військовими потребами, Європейська Рада погоджується надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетним резервом ЄС. Завдяки посиленій співпраці (стаття 20 Угоди про ЄС) щодо інструменту, що базується на статті 212 (Додаткової Угоди про ЄС), будь-яка мобілізація ресурсів бюджету як гарантія цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини", — йдеться в документі.У висновках пояснюється, що цей кредит Україна погасить лише після отримання репарацій."До того часу ці активи залишатимуться знерухомленими, ЄС залишає за собою право використовувати їх для погашення позики у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права", — наголосили лідери Євросоюзу.Європейська рада також зазначила, що, згідно з попередніми висновками, "активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй шкоду, завдану її війною". "Європейський Союз, враховуючи безпрецедентну ситуацію, ухвалив на підставі статті 122 Договору про ЄС виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на стійкішій основі", — йдеться в документі.Крім того, Європейська рада закликала Раду ЄС і Європарламент продовжити роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що встановлюють репараційний кредит на основі залишків готівки, пов'язаних з іммобілізованими активами Росії.У висновках також йдеться про те, що Європейська рада наголошує на важливості таких елементів стосовно позики, яку нададуть Україні:зміцнення європейської й української оборонної промисловості;подальше дотримання Україною верховенства права, включно з боротьбою з корупцією;специфічний характер політики безпеки й оборони деяких держав-членів та інтереси безпеки й оборони всіх держав-членів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Завдяки рішенню Європейського Союзу від 19 грудня Україна отримала фінансове забезпечення на найближчі роки. При цьому заморожені російські активи, як і раніше, залишаються заблокованими.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який зранку опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 мільярдів євро 2026-2027 років", — зазначив він.За його словами, це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України."Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими та що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки", — наголосив український президент.Він подякував європейським лідерам за результат і єдність, що підтвердило незмінну підтримку нашої країни. Хоча рішення ухвалювали доволі складно, результат виявився прийнятним для України."Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Учора Володимир Зеленський пояснював, що якщо Україна не отримає грошей, то перебуватиме у слабшій позиції. Тоді в Путіна зросте спокуса захопити Україну, бо вона в такій позиції, коли не вистачає грошей на життя та на зброю..