# Європа

Відтоді, як Сполучені Штати Америки ненадовго припинили обмін розвідданими з Україною торік у березні, у Європі з’явилася нова реальність: Вашингтон більше не є надійним партнером, і континенту потрібен інший план. Нині вперше з кінця холодної війни європейські столиці обговорюють, як розробити власний потенціал ядерного стримування.Про це повідомляє агентство Bloomberg. Журналісти пишуть Європа залежить від Сполучених Штатів у так званій ядерній парасольці та пакті про взаємну оборону НАТО. "Якщо Вашингтону більше не можна довіряти, Європа може залишитися наодинці з Росією, яка володіє найбільшим у світі ядерним арсеналом", — зазначили медійники.На сьогодні у Європі ядерна зброя є лише у Великої Британії та Франції. Очікується, що президент Франції Еммануель Макрон запропонує країнам ЄС отримати ядерне стримування у своїй промові, яка запланована на лютий."Уявіть, що Росія вторгнеться в Естонію. Отже, Франція має такий розрахунок — вони мають можливість завдати багато шкоди Росії, але Росія точно завдасть багато шкоди Франції у відповідь. Чи буде Париж готовий розглянути це?" — зазначає старший науковий співробітник Інституту досліджень роззброєння ООН Павел Повдіг.Медійники додали, що у розмовах про ядерне стримування беруть участь країни, у яких розміщуються військові обʼєкти США та які розташовані неподалік від Росії. У агентстві запевнили, що вони обережні, відбуваються на глибокому військовому рівні, навіть міністри можуть не знати про ці розмови.Експерти кажуть, що більшість країн Європи не можуть собі дозволити замінити американську "ядерну парасольку". Континент вже витрачає гроші на нарощування звичайної військової потужності: торік ЄС та Британія разом витратили на оборону понад 530 мільярдів доларів, це понад половина всього валового внутрішнього продукту Польщі."Також важкою задачею може бути переконання виборців у тому, щоб дорога ядерна зброя прикривала інші країни. Як Париж, так і Лондон вже натрапляють з невдоволенням платників податків, адже уряди приймають складні бюджетні рішення", — наголосили в агентстві.Нагадаємо, раніше головнокомандувач Збройних сил Норвегії, генерал Ейрік Крістофферсен, повідомляв, що його країна не виключає сценарію російського вторгнення та захоплення частини своєї території. Москва може піти на такий крок задля захисту своїх ядерних активів на Крайній Півночі..

Україна готова підписати угоду, яка принесе реальний мир та створить нову архітектуру безпеки у Європі.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час Мюнхенської безпекової конференції."Україна готова до угоди, яка принесе реальний мир для нас, для України, для Європи, і я певен, що ця війна може бути завершена і завершена з гідністю. Це найважливіше для нас та ми дали нашим партнерам все, що ми вважаємо має включитися в цю угоду", — сказав Зеленський.За словами гаранта, наша держава також готова поділитися досвідом, який отримала за роки повномасштабної війни проти Росії та зробити внесок у спільну безпеку."Все, що ми вивчили, поки захищали себе протягом цих років цієї війни, і ми можемо чітко відповісти на більшість безпекових питань, які піднімалися на цій конференції вчора і які підніматимуться сьогодні. Прямо зараз, коли ми працюємо разом, щоб захистити життя в Україні, ми будуємо нову систему, нову безпеку, нову архітектуру відповідей, нові підходи, щоб захистити життя в будь-якій європейській країні, коли це буде потрібно", — додав президент.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський зазначав, що війна в Україні може завершитися до літа 2026 року. Проте такий позитивний сценарій стане реальністю, якщо у Росії теж виникне таке бажання. Крім того, Америка "повинна тиснути" на агресора. Натомість секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко вважає малоймовірним повне припинення бойових дій до літа 2026 року, виходячи з поточних намірів Російської Федерації. За його словами, будь-яке призупинення вогню без звільнення територій може стати лише тимчасовою паузою, яку ворог використає для перегрупування та нового, ще потужнішого удару..

Західні країни дедалі більше схильні вважати, що світ рухається до глобальної війни. Це підтверджують дані опитування, яке детально описує зростання занепокоєння громадськості.Як повідомляє видання Politico, у всіх п'яти країнах, де проводилося опитування — Сполучених Штатах Америки, Канаді, Великій Британії, Франції та Німеччині — переважна більшість респондентів вважають, що світ стає небезпечнішим.Опитування Politico було проведене компанією Public First з 6 по 9 лютого в онлайн-форматі, участь у дослідженні взяли 10 289 дорослих респондентів, щонайменше по 2000 респондентів із США, Канади, Великої Британії, Франції та Німеччини. Загальна похибка вибірки становить ±2% для кожної країни.Так, громадяни США, Канади, Франції та Британії заявили, що спалах третьої світової війни протягом найближчих п'яти років є більш імовірним, ніж ні. Медійники зауважили, що частка опитаних, які прогнозують новий глобальний конфлікт, різко зросла з моменту, коли незалежна соціологічна служба Public First поставила таке ж запитання торік у березні."Зміна ставлення західної громадськості менш ніж за рік відображає різкий перехід до більш небезпечного світу, де війна вважається ймовірною, а союзи — нестабільними", — зазначив очільник відділу опитувань Public First Себ Райд.Опитування Politico також виявило обмежену готовність західної громадськості йти на жертви, щоб "оплатити" збільшення оборонних витрат. Хоча загалом у Британії, Франції, Німеччині та Канаді існує широка підтримка збільшення оборонних бюджетів, вона різко знизилася, коли людям нагадали, що це може означати збільшення державного боргу, скорочення фінансування інших послуг або підвищення податків."Наші опитування показують, що зростання стурбованості війною не дає лідерам права витрачати великі кошти на оборону. Виборці зараз менш схильні йти на компроміси, необхідні для поліпшення військової безпеки. Тому європейські лідери опинилися в скрутному становищі — вони не можуть покладатися на Сполучені Штати, не можуть використовувати це як привід для внутрішніх інвестицій та відчувають більший тиск, щоб терміново вирішити цю проблему у світі, де конфлікт здається ближчим, ніж раніше", — додає Райд.Результати опитування висвітлюють виклики, на які натрпаляють лідери країн НАТО, намагаючись посилити безпеку в умовах обмежених державних фінансів. Відповідне питання буде визначати дискусії політиків з усього світу, які з'їдуться до Німеччини на щорічну Мюнхенську конференцію з безпеки, що розпочнеться в п'ятницю, 13 лютого.У Politico додали, що через те, що на сьогодні немає ознак швидкого закінчення повномасштабної війни Росії проти України, а США під керівництвом президента Дональда Трампа вдавалися до військових заходів в Ірані, Сирії, Венесуелі та Африці, багато виборців бачать зростання ризику глобального конфлікту.Відповідна тенденція особливо яскраво виражена у Британії, де 43% опитаних вважають, що до 2031 року "ймовірно" або "дуже ймовірно" спалахне нова світова війна — це на 30% більше, ніж у березні 2025 року. Майже половина американців — 46%, вважають, що до 2031 року нова світова війна є "ймовірною" або "дуже ймовірною", що на 38% більше, ніж торік. Серед п'яти країн лише респонденти в Німеччині загалом вважають, що третя світова війна є малоймовірною в найближчі п'ять років.Стосовно військових дій окремих країн, то респонденти з США найчастіше заявляли, що їхня країна буде воювати протягом найближчих п'яти років, за ними йдуть респонденти з Британії та Франції. У виданні зауважили, що це свідчить про те, що ядерні держави НАТО можуть бути більш готовими до конфлікту, ніж інші країни, й імідж Трампа як "президента миру" виглядає не надто переконливим для виборців у його ж країні."Принаймні кожен третій житель США, Британії, Франції та Канади вважає, що використання ядерної зброї у війні протягом найближчих п'яти років є ймовірним або дуже ймовірним", — додали у Politico.РФ розглядають як найбільшу загрозу миру в Європі, тоді як канадці вважають США Трампа найбільшою загрозою для безпеки. У Франції, Німеччині та Великій Британії другою за величиною загрозою вважаються США, які респонденти згадували значно частіше, ніж Китай.Також більшість виборців у Франції, Німеччині, Великій Британії та Канаді заявили, що їхня країна повинна витрачати більше на оборону, причому найбільш активно таку думку висловлювали у Британії та Канаді. У виданні зазначають, що постає питання: хто має це фінансувати. Опитування показало, що підтримка збільшення витрат на оборону знизилася, коли людей попросили оцінити, чи варто фінансувати ці витрати за рахунок скорочення видатків на інші сфери або ж за рахунок збільшення державних запозичень чи підвищення податків.За даними дослідження, громадськість у Франції та Німеччині на сьогодні менш готова підтримувати збільшення оборонного бюджету (коли йдеться про бюджетні компроміси), ніж торік. У Німеччині видатки на оборону були одним із найменш популярних напрямів використання коштів, поступаючись лише фінансовій допомозі іншим країнам. Торік 40% французької громадськості та 37% німецької заявили, що підтримають збільшення витрат на оборону, коли було згадано про компроміси. На сьогодні цей показник знизився до 28% у Франції та 24% у Німеччині.Респонденти в обох країнах зараз більш схильні чинити опір збільшенню витрат на оборону, коли їм доводиться замислюватися над тим, як це фінансувати. Опитування, опубліковане Politico, показало, що громадськість в опитаних країнах також скептично ставиться до створення армії ЄС з єдиним центральним командуванням — ідею якої обговорювали в Єврокомісії. Таку ідею підтримали лише 22% респондентів у Німеччині та 17% у Франції. У Politico додали, що ідея обов'язкової військової служби виявилася найпопулярнішою в Німеччині та Франції, де її підтримує близько половини населення.Нагадаємо, раніше головнокомандувач Збройних сил Норвегії, генерал Ейрік Крістофферсен, повідомляв, що його країна не виключає сценарію російського вторгнення та захоплення частини своєї території. Москва може піти на такий крок задля захисту своїх ядерних активів на Крайній Півночі..

Концертний тур до 70-річчя пісенного конкурсу "Євробачення" за участю Вєрки Сердючки й інших артистів, перенесено. Люди, які вже придбали квитки, отримають повне відшкодування.Про це повідомили на офіційному сайті "Євробачення" із посиланням на директора пісенного конкурсу "Євробачення" Мартіна Гріна."Рішення перенести концерт було складним. Ми стикнулися з непередбаченими складнощами, які, попри всі зусилля нашої команди, продюсерів і промоутерів, нам не вдалося вирішити", – заявив він.Тур відбудеться, коли команда "Євробачення" зможе "забезпечити враження світового класу, яких очікують наші шанувальники", а зараз вона зосереджена на підготовці пісенного конкурсу, що відбудеться у травні.Раніше повідомлялося, що в межах першого в історії офіційного Eurovision Song Contest Live Tour мали би виступити переможці та знакові учасники конкурсу різних років. Одним із гедлайнерів є представниця України Вєрка Сердючка (Андрій Данилко) (друге місце 2007 року).Також анонсували виступ Джонні Логана (переможець 1980 і 1987 років, Ірландія), гурту Lordi (переможці 2006 року, Фінляндія), Єлени Папарізу (переможниця 2005 року, Греція), Katrina (переможниця 1997 року, Велика Британія), Гая Себастіана (п'яте місце 2015 року, Австралія), Алессандри Меле (п'яте місце 2023 року, Норвегія).Артисти мали виконувати власні конкурсні пісні, а також нові кавер-версії хітів із 70-річної історії "Євробачення". Окрім того, передбачали сюрприз-гостей, а зірки фіналу "Євробачення-2026" мали долучитися до туру після грандфіналу конкурсу. За попередньою інформацією, тур мав відбутися з 15 червня до 2 липня 2026 року й охопити десять європейських міст.Як відомо, ювілейний 70 пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні, після торішньої перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня 2026 року, а півфінальні шоу — на 12 та 14 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії Wiener Stadthalle.У конкурсі візьмуть участь 35 країн, з яких 30 змагатимуться у півфіналах. За результатами жеребкування, Україна виступить у другому півфіналі. До фіналу потраплять 20 переможців півфіналів і представники країн "великої п'ятірки".Нагадаємо, вчора стало відомо, що "Суспільне Мовлення" підписало договір на участь у пісенному конкурсі "Євробачення-2026" з переможницею національного відбору. Тож Leléka представлятиме Україну в Австрії..

У п’ятницю, 13 лютого, в Німеччині відбулася зустріч у Берлінському форматі за участю президента України Володимира Зеленського. За її підсумками Київ розраховує на підтримку партнерів і союзників.Про це повідомив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Головна увага — ситуації в енергетиці, нашому відновленню. Україна сформує та відправить партнерам список потреб для підтримки нашої енергетичної інфраструктури та військової сфери", — зазначив він.За його словами, Україна розраховує на підтримку. Також належну увагу під час розмови приділили й гарантіям безпеки для України та всієї Європи."Говорили й про нашу дипломатичну роботу, важливість підтримки України", — акцентував український президент.На його переконання, потрібно продовжувати підтримку PURL і повністю реалізувати потенціал ініціативи SAFE для спільного з Україною виробництва зброї."Українці разом з усіма іншими європейцями мають бути впевнені у своєму майбутньому та в тому, що російська агресія більше ніколи не повториться. Дякую партнерам, які це розуміють і допомагають", — наголосив Володимир Зеленський.Він підсумував, що учасники зустрічі узгодили спільні позиції, скоординували подальші кроки та домовилися про наступні контакти в широкому колі.Раніше повідомлялося, що державний секретар США Марко Рубіо в останній момент скасував свою участь у розмові з лідерами країн Європи, керівниками Європейського Союзу, НАТО та президентом України Володимиром Зеленським.Нагадаємо, що сьогодні Дональд Трамп запропонував українському лідеру Володимиру Зеленському не втратити "чудової можливості". Адже, за словами американського президента, Володимир Путін "хоче підписати угоду"..

У п’ятницю, 13 лютого, державний секретар Марко Рубіо в останній момент скасував свою участь у розмові з лідерами країн Європи, керівниками Європейського Союзу, НАТО та президентом України Володимиром Зеленським.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на власні джерела.Зустріч у так званому "Берлінському форматі" відбулася на полях Мюнхенської конференції з безпеки за участі лідерів європейських країн, ЄС, НАТО та президента України Володимира Зеленського.Очікувалося, що державний секретар США приєднається до обговорень, але він скасував свою участь в останню хвилину через непорозуміння в розкладі."Він не буде присутній на зустрічі Берлінського формату щодо України, враховуючи кількість зустрічей, які він має провести одночасно. Він займається питаннями Росії й України на багатьох своїх зустрічах тут у Мюнхені", — заявив представник американського посадовця.Один європейський політик у коментарі Financial Times назвав це "божевіллям", а інший заявив, що зустріч не мала змісту без участі Марка Рубіо.До речі, перед початком Мюнхенської конференції з безпеки державний секретар США Марко Рубіо заявив, що може зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським. Він також має виступити на конференції у Мюнхені та висловив сподівання, що його послання на Мюнхенській конференції "добре сприймуть" європейці.Раніше журналісти The Atlantic писали, що Дональд Трамп розглядає можливість виходу США з переговорів щодо України. Це може статися вже найближчими тижнями.Нагадаємо, що сьогодні Дональд Трамп запропонував українському лідеру Володимиру Зеленському не втратити "чудової можливості". Адже, за словами американського президента, Володимир Путін "хоче підписати угоду"..

Кремль іще не готовий до серйозних перемовин. Війна Росії проти України закінчиться лише тоді, коли Росія виявиться економічно та військово виснаженою.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, виступаючи на відкритті Мюнхенської безпекової конференції в п’ятницю, 13 лютого."Моє особисте припущення: ця війна закінчиться тільки тоді, коли Росія буде принаймні економічно, а можливо, й військово виснажена. Ми наближаємося до цього моменту, але ми все ще наближаємося", — зазначив він За словами німецького федерального канцлера, на теперішній момент Росія ще не готова до серйозних переговорів."Росія має відмовитися від цієї жахливої війни проти України. І ми маємо зробити все необхідне, щоби довести їх до того, що вони не бачитимуть більше переваг у продовженні цієї жахливої війни", — пояснив він.Мерц додав, що цього ще не вдалося досягнути. Він назвав "жахливим" те, що війна Росії проти України вже триває довше, ніж Друга світова війна.За його словами, США, Європа й Україна мають зробити все, щоби зупинити росіян військовими, економічними, політичними, дипломатичними засобами."І якщо є сенс говорити, ми готові спілкуватися, але росіяни мають визнати, що вони насправді готові до перемовин про припинення вогню, а потім про мирний план", — наголосив канцлер Німеччини.Він акторе акцентував, що підтримує Україну в її відважному опорі російському імперіалізму."Ми підтримуємо Україну в дипломатичному, політичному, економічному, а також у військовому плані. До речі, протягом року Німеччина та Європа взяли на себе найважливішу провідну роль. Ми завдали Москві небачених втрат і збитків", — наголосив Фрідріх Мерц.Він зазначив, що в Мюнхені бурхливо розвивається кластер оборонних технологічних компаній, які розробляють революційні технології, частково в тісній співпраці з Україною.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський побував на першому німецько-українському спільному підприємстві. Воно вже виробляє дрони для української армії..

Європа успішно запустила нову ракету-носій Ariane 6 із супутниками Amazon (проєкту Kuiper) на борту, фактично вступивши в конкуренцію зі Starlink американського мільярдера Ілона Маска.Як повідомляє агентство Bloomberg, у четвер, 12 лютого, Європейське космічне агентство (ESA) успішно відправило в космос важку версію ракети Ariane 6 з космодрому Куру у Французькій Гвіані.Медійники зазначають, що цей запуск став першим із 18 запланованих запусків Ariane 6. На борту було 32 супутники для низької навколоземної орбіти (LEO) у межах проєкту Project Kuiper компанії Amazon. Вони мають стати частиною глобальної мережі супутникового інтернету та посилять конкуренцію зі Starlink.Проєкт Kuiper — це глобальна система супутникового інтернету від Amazon, що є прямим конкурентом SpaceX Starlink, метою якої є надання широкосмугового доступу до мережі в будь-якій точці світу, особливо там, де традиційні способи зв'язку недоступні або дорогі.Зазначається, що ця версія ракети Ariane 64 з чотирма прискорювачами може виводити на низьку навколоземну орбіту понад 20 тонн корисного навантаження. Це удвічі більше, ніж попередня версія Ariane 62. "Ariane 6 — це не просто залізо, це символ космічної незалежності Європи та її здатності конкурувати на комерційному ринку", — наголошують експерти галузі.У Bloomberg зауважили, що для Європейського космічного агентства (ESA) цей успіх є стратегічним тріумфом після серії технічних викликів у минулому. Попереду є ще 17 запланованих місій, а їх метою є розгортання сузір'я з 3200 супутників та кинути виклик домінуванню SpaceX у сфері глобального космічного інтернету.Нагадаємо, що, за оцінками аналітики американського Інституту вивчення війни, блокування компанією SpaceX незареєстрованих терміналів Starlink суттєво підриває спроможність російських військ координувати наземні операції на фронті. Обмеження доступу до мережі перешкоджає окупантам ефективно завдавати тактичних ударів, створюючи додаткові труднощі для ворожої логістики та зв’язку..

Французький президент Еммануель Макрон не планує контактувати з російським диктатором Володимиром Путіним найближчими днями. Однак у перспективі не виключає можливості таких переговорів, якщо з’явиться така необхідність.Відповідну заяву президента Франції Еммануеля Макрона цитують журналісти видання Le Figaro."Це не питання днів, ми готуємо все. Я думаю, що насамперед зараз потрібно попрацювати над собою, над тим, про що ми хочемо просити", — сказав він.Таким чином Макрон прокоментував можливість перемовин із Путіним. За його словами, для таких перемовин необхідна ретельна підготовка, для якої необхідний час.За його словами, Європа хоче гарантій безпеки для України та "певних речей для європейців"."Ми зосереджуємося на питанні процвітання, майбутньому Європи та архітектурі безпеки", — деталізував французький президент.Як відомо, раніше Макрон пропонував європейським лідерам відновити прямі дискусії з Росією, вважаючи, що війна на виснаження вступила у свою "фінальну стадію".На думку французького лідера, Європа має самостійно вести переговори щодо архітектури безпеки та майбутнього України в ЄС, не делегуючи ці питання США або іншим третім сторонам.При цьому Еммануель Макрон зазначив, що Франція вже відновила канали обговорення на технічному рівні, відправивши своїх дипломатичних радників.Однак у Росії подібні намагання президента Франції наразі не сприймають серйозно, а подекуди навіть ставляться до них глузливо, про що свідчать репліки Сергія Лаврова та деяких інших представників Кремля.Нагадаємо, декілька днів тому президент України Володимир Зеленський заявив, що з Росією треба будувати не просто діалог, а тиск. Мати аргументи в руках для того, щоби тиснути на них. На його переконання, інакше вони просто будуть ставитися до Європи без поваги. Такі нотки вже звучали неодноразово..

У четвер, 12 лютого, в Брюсселі відбулося жеребкування групового етапу Ліги націй сезону-2026/2027. Своїх суперників дізналася і збірна України, яку сіяли з другого кошика Ліги В.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Української асоціації футболу."Синьо-жовті" потрапили до групи B2, де її суперниками стануть збірні Угорщини, Грузії та Північної Ірландії", — йдеться в повідомленні.Турнір Ліги націй сезону-2026/2027 пов'язаний із кваліфікацією Євро-2028. Учасник групового турніру в Лізі В, де виступатиме Україна, якщо посяде:перше місце — підніметься до Ліги А;друге місце — зіграє стикові матчі з командою, яка фінішує третьою в групі Ліги А;третє місце — зіграє стикові матчі з командою, яка фінішує другою в групі Ліги С;четверте місце — вилетить до Ліги С.У шести турах сезону-2024/2025 "синьо-жовті" завершивши розіграш дивізіону В на другій сходинці. Українці мали можливість вийти у лігу А, однак у двоматчевому протистоянні плейоф поступилися Бельгії. Залишившись у Лізі В, Україна потрапила до другого кошика посіву на жеребкуванні.Результат жеребкування Ліги націй (дивізіон В)Група В1: Шотландія, Швейцарія, Словенія, Північна Македонія.Група В2: Угорщина, Україна, Грузія, Північна Ірландія.Група В3: Ізраїль, Австрія, Ірландія, Косово.Група В4: Польща, Боснія і Герцеговина, Румунія, Швеція.Розклад матчів Ліги націй сезону-2026/20271 тур: 24-26 вересня 2026 року.2 тур: 27-30 вересня 2026 року.3 тур: 30 вересня — 3 жовтня 2026 року.4 тур: 4-6 жовтня 2026 року.5 тур: 12-14 листопада 2026 року.6 тур: 15-17 листопада 2026 року.Нагадаємо, що президент УАФ Андрій Шевченко офіційно підтвердив, що головний тренер національної збірної Сергій Ребров залишається на своїй посаді. Керівництво асоціації не планує кадрових змін і повністю довіряє поточному тренерському штабу напередодні вирішальних матчів за вихід на чемпіонат світу..

Україні необхідне прискорення з пакетами для протиповітряної оборони. Це ключове завдання зараз не тільки для України, але для всіх у Європі.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Зараз у Києві, в Одесі, в Дніпрі, в області, також у деяких інших наших регіонах триває відновлення після російського удару. Черговий масований удар по енергетиці — знов було багато балістики", — зазначив він.За його словами, саме проти енергетичних об'єктів застосували більшість з усіх цих російських засобів: було 24 балістичні ракети в ніч на сьогодні, ще одна крилата ракета, також більш ніж 200 дронів. Значну частину вдалося збити."Завдання міністра оборони — він зараз із європейцями та іншими нашими партнерами на "Рамштайні": потрібне прискорення з пакетами для нашої ППО. Це ключове завдання зараз не тільки для України, але для всіх у Європі", — наголосив український президент.Він також додав, що росіяни не мають звикнути, що їхні ракети та "шахеди" їм чимось допомагають."Вони тільки все ускладнюють і підривають дипломатичні можливості, яких і так, якщо чесно, небагато. Саме тому потрібна підтримка для України. Потрібен достатній тиск на Росію", — акцентував президент України.Він констатував, що потрібне завершення війни гарантованою безпекою та точно без будь-яких винагород агресору за цю війну."Це передумови, щоби Європу просто не знесло іншими російськими ударами — новими агресіями, такими ж масованими атаками проти інших європейських держав, як ми зараз в Україні відбиваємо", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні міністр оборони України Михайло Федоров закликав держави-учасниці Контактної групи з питань оборони України ("Рамштайн") якомога швидше передати Україні ракети PAC-3 для систем Patriot..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність відновлення діалогу між Європою та Росією. Така ініціатива має перспективи, але за деяких обставин.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого."Передусім хотів би сказати, що сьогодні у мене відбулася розмова з Еммануелем Макроном", — зазначив він.За його словами, вони проговорили деталі попередніх зустрічей в Абу-Дабі з росіянами. А також торкнулися результатів перемовин з американською стороною.Водночас Макрон розповів Зелнському про зустрічі його радника Бонна в Росії. Вони домовилися предметніше про це поговорити в Мюнхені."Я казав, що, на мій погляд, із "рускімі" треба будувати не просто діалог, а тиск. Мати аргументи в руках для того, щоб тиснути на них", — наголосив український президент.На його переконання, інакше вони просто будуть ставитися до Європи без поваги. Такі нотки вже звучали неодноразово, тому варто тиснути на Москву."І мені здається, що від своїх нешанобливих заяв на адресу Європи росіяни отримують задоволення. Тому варто це припинити", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що наприкінці січня український президент теж провів телефонну розмову із французьким колегою Еммануелем Макроном. Зеленський поінформував співрозмовника про ситуацію на фронті та російські втрати..

У Європейському Союзі розпочали складати список вимог до Росії щодо миру з Україною. Серед них — повернення українських дітей і навіть скорочення російської армії.Під час спілкування з журналістами ввечері в середу, 11 лютого, президент України Володимир Зеленський розповів, як він ставиться до таких ініціатив."Щодо вимог Європейського Союзу до Росії, то, напевно, щось напрацьовується. Якщо чесно, я не знаю цих деталей, мені це невідомо. Ми вдячні Європейському Союзу, що в них є така тверда позиція, що, безумовно, має відбутися повернення українських дітей", — зазначив він.Про скорочення російської армії український президент уперше почув. Він навів аналогію, що це як Росія хотіла від України скорочення армії."Я вважаю, що це суверенне право кожної держави. Безумовно, ми би хотіли, щоб армія в Росії була поменше, але не думаю, що Європа може на це вплинути. На жаль. Поки що так", — пояснив Зеленський.Він також акцентував, що Європа мала би вести окремий діалог із Росією. Однак, на його переконання, зараз Росія буде використовувати це, щоби тільки принизити Європу."Має бути розроблений окремий процес такого діалогу. На мій погляд, й Америка, й Європа мають працювати разом, при цьому винятково з Україною. Тому що підіймаються винятково наші питання. А боротися з Росією поодинці… Окремо Америка з Росією спілкується, Європа окремо спілкується — я вважаю, що від цього буде вигравати тільки Росія. Разом Америка та Європа точно міцніші", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за словами українського президента, США під час останнього раунду перемовин в Абу-Дабі вийшли з ініціативою щодо енергетичного перемир'я. Україна погодилася на це. Відповіді від росіян не отримали, а швидше навпаки..

Польських громадян, які після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну допомагали українським біженцям, запропонували висунути на Нобелівську премію миру. З такою ідеєю виступила партія "Зелених" Польщі.Про це повідомило польське видання Onet. Журналісти зазначили, що представники "Зелених" подали відповідний запит спікеру польського Сейму Влодзімежу Чажастому. За словами авторів запиту, Нобелівську премію миру мають отримати ті поляки, які займаються допомогою біженцям з України."Багато людей запропонували біженцям притулок у власних домівках. Ці феноменальні зусилля заслуговують на міжнародне визнання", — сказала ініціаторка ідеї депутатка Магдалена Галкевич.Вона додала, що нагорода має стосуватися мільйонів людей, зокрема, приватних осіб, громадських організацій, органів місцевого самоврядування та волонтерів."Зелені" також назвали зростання антиукраїнських настроїв у Польщі причиною своєї ініціативи. На думку політиків, потрібно повернутися до хороших стосунків між пересічними громадянами."Ми хочемо повернутися до солідарності, якої ми досягнули 2022 року між народами", — сказала представниця партії.Раніше Польща опинилася в епіцентрі скандалу через висловлювання спікера Сейму Влодзімежа Чажастого. Він заявив, що не підпише лист про подання кандидатури президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру, адже вважає його негідним такої відзнаки.Таким чином Чажастий відповів на лист голови Кнесету Аміра Охани та спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона. У ньому вони зверталися до голів парламентів багатьох країн, закликаючи підтримати номінацію Дональда Трампа.Після цього посол США в Польщі Том Роуз заявив, що припинить будь-які контакти з Чажастим через його коментарі щодо Трампа. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував таке рішення дипломата.Нагадаємо, що Росія висунула чергову зухвалу умову для припинення вогню, вимагаючи від міжнародної спільноти офіційного визнання окупованого Донбасу частиною Росії. Проте Польща дала чітко зрозуміти, що не збирається підігравати планам агресора та легітимізувати захоплення українських територій..

У середу, 11 лютого, відбулася зустріч українських посадовців із послами країн G7 і Європейського Cоюзу. У фокусі — відновлення енергетики та підготовка до наступного осінньо-зимового періоду.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він назвав зустріч "продуктивною"."Поінформував про загальну складну ситуацію в енергетиці, спричинену постійними атаками Росії на наші об’єкти. Першочергове завдання — відновлення генерації, підстанцій і мереж, а також формування резервів обладнання та потужностей. Є потреба, зокрема у великих генераторах і трансформаторах", — зазначив український міністр.Він констатував, що розпочалася підготовка до наступного опалювального сезону. Формуються запаси енергоносіїв, і допомога партнерів тут особливо цінна. Мета — розвиток і розбудова когенерації."Подякував G7 за гуманітарну підтримку. Лише з 26 січня до України надійшло понад 560 одиниць енергетичного обладнання від різних країн, зокрема G7. 1 152 тонни розподілено з хабів Міненерго для підтримки лікарень, соціальної інфраструктури, ДСНС. Допомога надходить регулярно, але і потреба постійно збільшується", — зауважив Шмигаль.Він додав, що Україна зацікавлена, зокрема, в передачі виведеного з експлуатації, але придатного до використання енергетичного обладнання."Вдячний за внески країн у Фонд підтримки енергетики. Обговорили створення Ukraine Energy Support Coordination Group за прикладом оборонного "Рамштайну". Готуємося провести таку зустріч вже найближчим часом", — розповів віцепрем’єр-міністр України.Він деталізував, що обговорили й важливі стратегічні ініціативи розвитку енергетичного сектору України: цифровізація, підвищення ефективності, приватизація та корпоратизація. Закликав партнерів розглянути участь у відновленні енергетичного сектору України."Щиро вдячний нашим міжнародним партнерам, зокрема, країнам G7, за оперативну та скоординовану підтримку у відновленні енергетичного сектору", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Єврокомісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими..