# Європа

Автори роботи підкреслюють, що результати не підтверджують класичну версію про раптову "навальну міграцію варварських племен". Навпаки, переселення відбувалося поступово — невеликими групами або навіть окремими родинами ще до остаточного краху імперії.Як пояснив один з авторів дослідження, поява північних груп на півдні Європи почалася ще у III-IV століттях і тривала століттями, а не була одноразовою подією, пише Reuters.Як змінилася структура суспільстваГенетичні дані також показали, що римське суспільство того часу було досить різноманітним і включало людей з різних частин імперії. Після її розпаду відбулося поступове злиття цих груп із новоприбулими мешканцями з півночі.Дослідники також зазначають, що вже тоді суспільство було переважно моногамним, з домінуванням християнських норм і обмеженням близькоспоріднених шлюбів.Довгостроковий ефектДо VII століття сформувалася нова генетична структура населення Центральної Європи, яка, за словами вчених, вже значною мірою нагадує сучасну.Так, дослідження показує, що падіння Римської імперії не призвело до різкого "зламу цивілізації", а радше до тривалого процесу змішування і трансформації населення, який тривав століттями.Нагадаємо, під час розкопок на території Віндонісси археологи зробили рідкісне відкриття — обвуглений шматок хліба, якому близько двох тисяч років. Це може бути перший підтверджений зразок римського хліба, знайдений у Швейцарії.Додамо, поблизу міста Марсель у Франції археологи виявили частину давньоримського поселення, яке існувало приблизно дві тисячі років тому. Відкриття зробили в містечку Жеменос, за кілька десятків кілометрів від узбережжя..

У середу, 29 квітня, німецький уряд затвердив основні показники бюджету на 2027 рік. У документі також знову передбачена фінансова допомога Україні.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що загальний обсяг запозичень – 196,5 мільярда євро, що зумовлено збільшенням видатків на застарілу інфраструктуру та оборону.Раніше, наприклад, 2024 року, цей показник становив 50,5 мільярда євро за попереднього уряду, до того як Німеччина минулого року відмовилася від політики бюджетного консерватизму, намагаючись оживити свою економіку. У бюджеті цього року передбачено збільшення державного боргу на 180 мільярда євро."Бюджет передбачає істотне збільшення видатків на оборону, які, згідно з базовим бюджетом, зростуть до 105,8 мільярда євро 2027 року з 82,7 мільярда євро 2026 року", — зауважили медійники.Вони додали, що з урахуванням спеціального фонду оборони та фондів для України, загальні витрати на оборону 2027 року мають сягнути 144,9 мільярда євро.За основними пунктами угоди, Німеччина продовжить надавати Україні підтримку в розмірі 11,6 мільярда євро 2027 року та 8,5 мільярда євро на рік у період з 2028 по 2030 рік.Відповідаючи на запитання про скорочення підтримки України з 2028 року, міністр фінансів Ларс Клінгбейль звернув увагу на схвалений кредит ЄС у розмірі 90 мільярдів євро для України.Він також додав, що цифри, включені до фінансової програми, можуть змінитися в майбутньому. В цьому плані все залежатиме від потреб України.Нагадаємо, 15 квітня стало відомо, що Німеччина офіційно оголосила про розширення військової допомоги, зосередившись на посиленні далекобійних спроможностей ЗСУ. Нова стратегія передбачає не лише прямі постачання озброєння, а й запуск спільного оборонного виробництва для створення дронів стратегічного призначення..

У середу, 29 квітня, президент Володимир Зеленський заслухав звіт керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського. Зафіксували оновлений рівень російських експортних втрат від українських далекобійних санкцій.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному допис у своєму Telegram-каналі."Порт Приморськ — мінус 13% навантаження, Новоросійськ — мінус 38%, Усть-Луга — мінус 43%. Вважаємо, що такі внутрішні російські дані можуть бути заниженими. Своєю чергою продовжуватимемо операцію щодо скорочення російських нафтових доходів і обсягів експорту", — наголосив він.Також, за його словами, отримано російські документи, які визначають напрями їхньої протидії нашим контактам із партнерами в рамках Drone Deals."Політичне керівництво Росії вже визначило як один з основних викликів можливість України отримати додаткові інвестиції, і саме позбавлення України доступу до інвестицій та зрив наших двосторонніх угод щодо співпраці в галузі безпеки та виробництва зброї визначено Росією як зовнішньополітичний пріоритет", — констатував український президент.Він уточнив, що особливі зусилля Росії в цьому контексті направлені на протидію українській співпраці на Близькому Сході та в Затоці."Третій аспект — російські контингенти в країнах Африки за останній час збільшено додатково на вісім тисяч осіб, і Росія намагається в кожній країні перебування впровадити застосування дронів через постачання, виробництво на місці та тренування", — додав президент України.За оцінкою українських фахівців, розширення такої мілітарної активності Росії може неминуче призвести, на жаль, до модернізації та посилення терористичних організацій, транскордонної злочинності, нестабільності в критично важливих із точки зору міграції регіонах світу."Важливо спільно цьому протидіяти — будемо координуватися з партнерами. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що також сьогодні президент України заслухав доповідь генерал-майора Євгенія Хмари щодо "українських далекобійних санкцій". Останні удари виявилися дуже успішними..

Європейський Союзу надасть Україні шість мільярдів євро на дрони вже цього кварталу. Фінансування надходитиме за двома напрямками — на потреби бюджету й оборонний сектор.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту в середу, 29 квітня.За її словами, раніше ЄС пообіцяв надати Україні кредит на 90 мільярдів євро, і тепер цей план розпочинають реалізовувати. Перший транш із 45 мільярдів євро на 2026 рік у межах програми планують виплатити вже цього кварталу.Фон дер Ляєн пояснила, що кошти розподілять за двома напрямами. Близько третини фінансування спрямують на бюджетні потреби України, а дві третини — на оборонний сектор.Перший оборонний пакет, за словами президентки Єврокомісії, стосуватиметься розвитку українських безпілотників."Перший оборонний пакет спрямуємо на дрони для України вартістю близько шести мільярдів євро”, — уточнила вона.Фон дер Ляєн наголосила, що Європейський Союз і надалі підтримуватиме Україну та її збройні сили на тлі російської агресії."Наш сигнал дуже чіткий: ми продовжимо підтримку мужнього українського народу та його збройних сил. Поки Росія подвоює свою агресію, Європа подвоює свою підтримку України", — наголосила президентка Єврокомісії.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від ЄС в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства..

Непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від Європейського Союзу в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела й аналітиків."Європейський Союз розглядає можливість запровадження жорсткіших умов щодо кредиту Україні у розмірі 90 мільярдів євро, зокрема, встановлення залежності деяких виплат від запровадження непопулярної податкової зміни для бізнесу", — зазначили автори журналістського матеріалу.За інформацією джерел медійників, нові умови потенційно можуть зачепити 8,4 мільярда євро з кредиту, передбачених на оборонні потреби України та загальну фінансову стабілізацію.Ініціатива ЄС збігається зі спробами Києва переконати МВФ відтермінувати аналогічні вимоги в межах окремої програми фінансування на понад вісім мільярдів євро. Серед можливих змін — перегляд спеціального податкового режиму для малого та середнього бізнесу.На теперішній момент окремі підприємства користуються пільговою ставкою близько 5% від доходу, тоді як нова пропозиція передбачає запровадження стандартного ПДВ на рівні 20% для компаній із річним доходом понад чотири мільйони гривень. За оцінками, така реформа може забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі близько 40 мільярдів гривень щорічно."Хоча нові умови стосуються лише частини загального пакета допомоги (близько 60 мільярдів євро у ньому передбачено на оборону), їх реалізація може виявитися складною", — зауважили аналітики.Вони зробили висновок, що ці заходи вкрай непопулярні, а між парламентом і президентом Володимиром Зеленським уже виникали розбіжності щодо податкової політики. Раніше парламент відмовився підтримати деякі зміни, зокрема, оподаткування іноземних посилок — ще одну вимогу МВФ.Аналітики акцентували, що подальші транші залежать від ухвалення цих та інших фіскальних заходів. Україна вже пропустила березневий дедлайн і має час до червня, коли відбудеться наступний перегляд програми. Наразі виділено 1,5 мільярда доларів, а ще близько 700 мільйонів доларів залишаються під питанням.За словами джерел, сторони обговорювали можливість відтермінування запровадження ПДВ для ФОПів приблизно на рік, однак МВФ наполягає на швидкому ухваленні частини змін."Навіть якщо Україна виграє час, у майбутньому їй доведеться привести податкову систему у відповідність до норм ЄС у межах переговорів про вступ", — підсумували експерти.Нагадаємо, 19 квітня прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що Міжнародний валютний фонд з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування податку на додану вартість для ФОПів..

Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс вважає, що через складність швидкого вступу України до НАТО та ЄС Європі потрібен альтернативний інструмент інтеграції оборонних можливостей. Нова структура може стати фундаментом безпеки після завершення війни.Про це повідомляє "Суспільне".Європейський комісар наголосив, що на сьогодні повноцінне членство в НАТО для України є неможливим завданням. Крім того, інтеграція до Євросоюзу — це тривалий процес, який не дає швидких гарантій у сфері оборони."Членство в НАТО для України наразі недоступне. Повноцінне членство в Європейському Союзі — це складний процес, який не може гарантувати швидку інтеграцію оборонних можливостей. Саме тому найефективнішим інструментом може бути пошук нового інструменту, який би зосереджувався саме на інтеграції всіх європейських оборонних можливостей", — зазначив єврокомісар.Нова архітектура безпекиЗа задумом Кубілюса, Європейський оборонний союз має стати платформою, що об'єднає не лише країни ЄС, а й ключових партнерів поза межами блоку. Йдеться про синхронізацію військового потенціалу України, Великої Британії та Норвегії з потужностями тих членів Євросоюзу, які виявлять таке бажання.Така глибока інтеграція розглядається як надійна запорука стабільності після досягнення справедливого миру. Крім того, залучення України до спільного оборонного ринку та єдиних стандартів озброєння стане важливою базою для успішної відбудови держави. Кубілюс додав, що паралельний розвиток інтеграції України до єдиного ринку та нового оборонного союзу має стати "чіткою частиною європейського стратегічного підходу щодо України" вже у найближчій перспективі.Нагадаємо, Україна візьме участь у саміті НАТО, який відбудеться в Туреччині. Наразі сторони узгоджують формат присутності та склад української делегації..

Відновлення конфайнменту на Чорнобильській атомній електростанції, пошкодженого російськими обстрілами, стало предметом переговорів президента України та президентки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У Чорнобилі зустрівся з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо", — написав він.За його словами, обговорили консолідацію міжнародної допомоги для відновлення конфайнменту над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС."Його пошкодив російський дрон у лютому 2025 року. Також варто спільними зусиллями подолати довгострокові наслідки Чорнобильської катастрофи", — констатував український президент.Він додав, що, крім того, окрему увагу приділили допомозі у відновленні обʼєктів української енергетичної інфраструктури та інвестиціям ЄБРР у ключові галузі нашої економіки."Дякую Європейському банку реконструкції та розвитку за відчутну підтримку стійкості України, а також особисто пані Рено-Бассо за цей візит та участь у Міжнародній Чорнобильській конференції з питань відновлення та ядерної безпеки", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні президент України у сорокові роковини трагедії на Чорнобильський атомній електростанції закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії..

У неділю, 26 квітня, в Києві президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президенткою Молдови Маєю Санду. Вони обговорили питання безпеки, транскордонної співпраці, енергетики, розвитку інфраструктури, міжурядової роботи та спільного руху до Євросоюзу.Про це повідомив сайт Офісу президента України. Зеленський наголосив, що президентка Молдови відвідує Україну в сорокові роковини аварії на Чорнобильській АЕС. За його словами, Росія не зробила жодних висновків із катастрофи на ЧАЕС і продовжує нести загрози для української енергетики та екології."Саме тому нам усім, сусідам Росії та всім європейцям, варто бути максимально об’єднаними, діяти скоординовано, розуміючи наші інтереси, вони спільні — й безпекові, економічні, енергетичні, всі інші інтереси. Те, що Росія робить, те, як вона веде цю війну, яку війну, терор, нестабільність Росія несе іншим народам, — це катастрофа, вона справді катастрофа не менша, ніж Чорнобильська", — зазначив український президент.Мая Санду наголосила, що Молдова підтримує Україну в боротьбі за захист суверенітету та незалежності."Ми вітаємо рішення ЄС про виділення 90-мільярдного кредиту Україні та новий пакет санкцій проти Росії. Ми повинні забезпечити максимальну підтримку Україні, яка бореться за найкращі демократичні цінності, б’ючись із агресором. Ми маємо більше підтримувати Україну й чинити більший тиск на Росію", — зауважила президентка Молдови.Мая Санду акцентувала, що важливо перейти до імплементації угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти нашої країни.Під час зустрічі лідери обговорили питання безпеки, транскордонної співпраці, захисту й розвитку інфраструктури та енергетики. Окрема увага — спільному руху до Євросоюзу."Обидві наші держави заслуговують бути частиною сильної, об’єднаної Європи. Україна завжди захищала право Молдови бути частиною ЄС, і раніше ми зробили значні кроки, щоб кандидатство було в обох наших держав. Ми зараз працюємо так, щоб оперативно відкрились кластери і членство у Європейському Союзі стало нашим спільним успіхом — України, Молдови, усього ЄС", — акцентував Володимир Зеленський.Президент наголосив, що наша країна й надалі підтримуватиме Молдову в питаннях безпеки, зокрема, щодо Придністровського регіону. На його переконання, Україна та Молдова також готові розвивати тристоронні формати співпраці спільно з Румунією."Важливі речі ми робимо разом в інфраструктурі. Це стосується і транспортних шляхів, зокрема транзиту, і також нашої енергетики, зокрема транскордонних ліній електропередачі. І що більше реальних звʼязків буде між нашими енергосистемами, то більше захисту буде для життя наших людей, наших народів", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 23 березня Мая Санду заявила про готовність своєї країни долучитися до міжнародної "Коаліції охочих", що спрямована на посилення допомоги Україні. Кишинів уже подав відповідний запит, який наразі перебуває на розгляді інших учасників об'єднання..

Американські угоди з Іраном затягуються, водночас ні Росія, ні Україна не мають чіткого шляху до перемоги або до мирної угоди шляхом переговорів. Тому перспективи швидкого завершення війни залишаються примарними.Такий висновок зробили аналітики видання The New York Times. Вони зазначили, що США зараз зосереджені на інших напрямках, зокрема, на конфлікті з Іраном, через що перспективи дипломатичного врегулювання стають дедалі менш реальними."У результаті Україна фактично залишається сам на сам із виснажливою війною проти Росії, не маючи чіткого розуміння, коли та як вона може завершитися", — йдеться в статті.Експерти додали, що жодна зі сторін не має вирішальної переваги, а ймовірність досягнення миру без активної участі США та тиску на Москву виглядає вкрай низькою. При цьому Дональд Трамп не виявляє особливої готовності посилювати тиск на Росію. Крім того, зараз відсутній посередник, здатний замінити США в переговорах і чинити значний вплив на обидві сторони.Аналітик Джеймс Шер зазначив, що через понад рік після обіцянок швидко завершити війну ситуація фактично повернулася до вихідної точки. За його словами, в Європі дедалі більше усвідомлюють: цілі України та Росії принципово несумісні, а єдиний раціональний шлях — продовжувати підтримку Києва та не допустити перемоги Москви.Він додав, що Володимир Зеленський істотно знизив очікування щодо можливої підтримки з боку Трампа. У самій Україні, за його словами, переважає думка, що результат війни вирішиться на полі бою, якщо взагалі це вдасться зробити.Медійники цитують міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, який заявив, що Росія не сприймає переговори серйозно, що робить подальшу підтримку України ще важливішою.У цьому контексті рішення ЄС надати Києву кредит на 90 мільярдів євро стало сигналом довгострокової прихильності Європі, особливо на тлі зниження активності США та посилення атак на українську інфраструктуру. Крім того, європейські країни ввели нові санкції проти Росії, що зачіпають економіку й експорт нафти, включно з так званим "тіньовим флотом".При цьому джерела журналістів у Брюсселі зазначили: в Європі розраховують, що Володимир Путін з часом може переглянути свою позицію, однак визнають, що Кремль воліє вести діалог із Вашингтоном, а не з європейськими столицями.Керівник центру Carnegie Russia Eurasia Center Олександр Габуєв запевнив, що Україна має ресурси, які дозволяють продовжувати опір, і не зобов'язана йти на угоду "за будь-яку ціну" найближчим часом. На фронті українські сили утримують позиції, тоді як Росія зазнає значних втрат заради обмежених успіхів.Водночас експертка Клаудія Мейджор наголосила, що в Європи, як і раніше, відсутнє чітке розуміння, як домогтися перемоги України. За її словами, ставка робиться швидше на стримування: підтримувати Україну доти, доки ситуація в Росії не зміниться — політично чи економічно. Однак такий підхід важко назвати повноцінною стратегією."Попри окремі успіхи України та підтримку з боку Європи, яка зростає, війна триває, а перспективи перемир'я або мирної угоди залишаються віддаленими", — зробили висновок автори журналістського матеріалу.Нагадаємо, раніше європейські аналітики зазначали, що країна-агресорка Росія може бути готовою до великомасштабної війни в Європі приблизно через чотири-п'ять років. Це можливо після того, як війна в Україні припиниться або заморозиться..

Українські борчині стали переможницям командного заліку чемпіонату Європи, який відбувся в албанській Тирані. Спортсменки вибороли вісім медалей із 10 можливих: шість золотих, одну срібну й одну бронзову.Про це повідомив Національний олімпійський комітет України (НОК).Там перерахували українських тріумфаторок континентальної першості. Н а подіум підіймалися:золоті медалі: Оксана Лівач, Марія Винник, Анастасія Алпєєва, Марія Єфремова, Ірина Коляденко, Надія Соколовська;срібна медаль: Лілія Маланчук;бронзова медаль: Соломія Винник."Цей фантастичний виступ дозволив Україні вдесяте в історії очолити загальнокомандний залік жіночого чемпіонату Європи", — наголосили в НОК України.Там уточнили, що борчині утримують титул найсильніших на континенті вже чотири роки поспіль."З 2023 року "синьо-жовті" не залишають суперницям жодних шансів на перше місце!" — підсумували в Національному олімпійському комітеті.Завдяки медалям жінок Україна наразі очолює й медальний залік усього чемпіонату з 11 нагородами. Інші медалі здобули борці греко-римського стилю: бронзові нагороди вибороли Ярослав Фільчаков (87 кг), Владлен Козлюк (97 кг) і Михайло Вишнивецький (130 кг).Нагадаємо, що в п'ятий день чемпіонату Європи зі спортивної боротьби збірна України виграла три золоті й одну бронзову медалі. Тоді знову відзначилися українські борчині..

Президент України Володимир Зеленський провів на Кіпрі дуже продуктивні зустрічі на Кіпрі. Він подякувати партнерам. Але при цьому звернув увагу на три важливі аспекти щодо вступу в Європейський Союз.Про це Володимир Зеленський написав у своєму Telegram-каналі."Важливо подякувати трьом європейським країнам, які підтвердили нові внески в програму PURL. Це необхідно для України. У нас такі удари, що зараз не можна втрачати час. Треба захищати енергетику, логістику — все. І я дякую за таку підтримку", — наголосив він.Окрім того український президент відзначив розблокування фінансового пакета підтримки та впровадження 20 санкційного пакета проти Росії."І зараз дуже важливо відкрити перший переговорний кластер. Я впевнений, що ми йдемо, згідно з нашим планом, попри блокування, які були. Домовлявся з партнерами, щоби 2026 року ми відкрили всі кластери. Ми зробимо все, щоби це зробити в найближчі місяці, якщо не буде нових викликів", — акцентував він.Він також торкнувся теми фаст-треку або інших прискорень повноправного членства України в ЄС. Є різні думки у Європі, але, на думку Зеленського, при цьому є три спільні позиції:Усі розуміють, що Україна повинна отримати це якомога швидше.Україна на 100% заслуговує це.Ми прийшли в такий момент історії, геополітичної і безпекової ситуації у Європі, коли нам потрібен Євросоюз і Євросоюзу дуже сильно потрібна Україна."Тому ми всі повинні прискорюватися. Не тільки Україна зі свого боку, а й також європейські країни повинні робити все, щоби прискорити вступ України", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, аналітики видання The Wall Street Journal зазначили, що, попри нещодавно підписану угоду, дефіцит фінансування України продовжує зростати. Тож Європейський Союз може зіткнутися з необхідністю схвалення нового кредиту вже 2027 року..

Попри нещодавно підписану угоду, дефіцит фінансування України продовжує зростати. Тож Європейський Союз може зіткнутися з необхідністю схвалення нового кредиту вже 2027 року.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal із посиланням на аналітиків.Зазначається, що підписана угода про позику на 90 мільярдів євро мала закрити дві третини потреб України у фінансуванні бюджету й оборони до кінця наступного року. Проте європейські посадовці попередили, що цих коштів може бути замало.За словами європейських фінансистів, дефіцит на наступний рік зріс порівняно з початковими розрахунками. Україні знадобиться додатково щонайменше 19 мільярдів євро для покриття бюджетних витрат 2026 року."Це означає, що лідерам ЄС потенційно доведеться знову звертатися за новою позикою в десятки мільярдів євро через 12 місяців", — йдеться в журналістському матеріалі.Україна опинилася в більшій залежності від ЄС на тлі того, як адміністрація президента США Дональда Трампа припинила надання прямої військової допомоги та зосередилася на конфліктах на Близькому Сході.Водночас президент України Володимир Зеленський наголосив, що підтримка США залишається критично важливою, особливо в питаннях розвідки та засобів ППО."Під час війни нам потрібно все та всі. Нам потрібні США, нам необхідні наші європейські партнери", — заявив він перед самітом на Кіпрі.Зеленський також висловив сподівання, що фінансова стійкість України підштовхне Росію до переговорів, продемонструвавши, що ресурси країни не вичерпані.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал висунув ідею, що ЄС може стягувати мита з російських товарів, зокрема, зі сталі та добрив. Отримані кошти сміливо можна спрямовувати на відновлення України..

Європейський Союз може стягувати мита з російських товарів, зокрема, зі сталі та добрив. Отримані кошти сміливо можна спрямовувати на відновлення України.Таку ідею висунув прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, якого цитують журналісти видання Politico.Медійники констатували, що від початку повномасштабного вторгнення Євросоюз запровадив низку санкцій, заборон і мит стосовно Росії.Однак блок досі не підвищував тарифи з конкретною метою — акумулювати кошти для допомоги Україні. Сама ідея використання торгівельної політики в безпекових цілях досі викликає суперечки всередині Євросоюзу.У листопаді сім держав, включно з Естонією, вже закликали обкласти митом російську сталь і добрива. Проте ініціатива зайшла в глухий кут і не увійшла до 20 пакета санкцій."Нам потрібно ввести мита на товари з Росії, щоби компенсувати збитки. Це обговорювали в різних кулуарах і на різних зустрічах: різні мита на російські товари могли би фінансувати відновлення України", — наголосив очільник естонського уряду.Міхал окремо зауважив, що наявних фінансових ресурсів забракне для післявоєнної відбудови України. Він додав, що навіть 210 мільярдів євро заморожених активів Росії не покриють усіх витрат на відновлення української інфраструктури.Окрім економічного тиску, прем’єр Естонії вкотре закликав ЄС оновити візові правила. Мета — повністю закрити в'їзд до європейського блоку для російських солдатів."Вони злочинці, вони шукатимуть роботу в приватних арміях, у різних місцях. Тож це питання нашої внутрішньої безпеки. Якщо ви причетні до такої агресії проти України, то, будь ласка, залишайтеся в Росії", — наголосив Крістен Міхал.Нагадаємо, сьогодні начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії Антс Ківісельг заявив, що наразі немає підстав вважати, що Росія може відкрити новий фронт проти країн Балтії. При цьому Москва не досягнула своїх цілей в Україні та виснажила ресурси..

Єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович зустрівся з американськими посадовцями у Вашингтоні та зробив висновок що нових продовжень дій винятку зі санкцій проти російської нафти не відбудеться.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресконференцію єврокомісара під час візиту до США.Шефчович заявив, що порушував питання щодо санкцій проти Росії під час зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.За словами єврокомісара, Бессент дав зрозуміти, що послаблення санкцій не повториться ще раз. Американський міністр також пояснив, що Вашингтон пішов на такий крок через звернення декількох країн "із низьким рівнем доходів"."Я не можу стверджувати від його імені, але, як я чітко зрозумів, це не повториться в майбутньому, і це зробили також тому, що декілька країн з низьким рівнем доходів опинилися в надзвичайно скрутному становищі", — розповів Шефчович про розмову з Бессентом.Як відомо, 18 квітня США ще на 30 днів скасували санкції щодо російської нафти, яку вже завантажили на танкери, вона на той момент перебувала в морі.При цьому представники американської адміністрації раніше публічно запевняли, що не збираються продовжувати дію винятків зі санкцій для російської нафти. Однак міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що продовжив винятки з нафтових санкцій проти Росії й Ірану після запитів "вразливих" країн, які постраждали від блокади Ормузької протоки.Нагадаємо, що минулого тижня посол України у США Ольга Стефанішина закликала адміністрацію Дональда Трампа відновити санкції проти російської нафти. Адже Росія використовує прибутки для агресивних атак на Україну..

У п'ятий день чемпіонату Європи зі спортивної боротьби, що триває в албанській Тирані, збірна України виграла три золоті й одну бронзову медалі. Знову відзначилися українські борчині.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Журналісти зазначили, що за підсумками попереднього змагального дня до "золотих фіналів" пробилися три українські спортсменки: Марія Єфремова, Ірина Коляденко та Надія Соколовська. Також у втішні сутички відібралася Соломія Винник, яка претендувала на бронзу.Марія Єфремова у фіналі вагової категорії до 53 кг перемогла чинну чемпіонку континенту грекиню Марію Преволаракі. Володарку золота визначила мінімальна різниця в один бал — 2:1 на користь українки.19-річна Єфремова здобула золото вже на своєму першому дорослому чемпіонаті Європи. На континентальному рівні вона також тріумфувала на рівні вікових категорій U-17 і U-20.Ірина Коляденко повернулася на вершину чемпіонатів Європи з перемогою над "нейтральною" віцечемпіонкою світу Аліною Касабієвою у фіналі вагової категорії до 65 кг — впевнені 9:0 на користь українки.Для олімпійської віцечемпіонки Парижа Коляденко європейський титул став уже четвертим за кар'єру. Вдруге вона здобуває золото саме у дивізіоні 65 кг, в якому також тріумфувала у сезоні-2024 (2025 року виборола бронзу).Третє золото за день Україні принесла 20-річна Надія Соколовська, яка стала чемпіонкою вагової категорії до 72 кг на дебютному дорослому Євро. Вона здобула вольову перемогу в фіналі над полячкою Вікторією Холуй: програючи 0:2, у другому періоді перехопила ініціативу та виграла 5:3.Протягом року українка об'єднала золоті медалі одразу двох чемпіонатів Європи — молодіжного та дорослого, у категоріях до 76 кг і 72 кг відповідно.Бронзову нагороду також здобула Соломія Винник, яка через втішні раунди потрапила до "малого фіналу" вагової категорії до 57 кг і перемогла шведку Евеліну Гультен.Змагальний день п'ятниці, 24 квітня, Україна завершила вже з доробком у 11 медалей різних ґатунків: шість із них — золоті, одна — срібна, ще три — бронза.Нагадаємо, що вчора збірна України з боротьби виборола теж три золоті медалі чемпіонату Європи. З найкращого боку відзначилися Марія Винник, Оксана Лівач і Анастасія Алпєєва..