# Європа

На вівторок, 16 грудня, заплановане нове засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн". Цього разу саміт відбудеться під головуванням Німеччини та Великої Британії у "віртуальному форматі".Про це повідомили різні джерела інформації з посилання на Міністерство оборони Німеччини.У німецькому оборонному відомстві зазначили, що журналісти матимуть можливість переглянути вступні заяви міністрів оборони Німеччини, Великої Британії й України.Варто наголосити, що відбудеться вже 32 засідання "Рамштайну". При цьому, за інформацією обізнаних джерел, пройде воно в онлайн-форматі.За словами співрозмовників медійників, очікуються нові пакети допомоги Україні. Крім того, відбудеться узгодження детальних планів на 2026 рік.Раніше міністр оборони України Денис Шмигаль розповідав, що черговий "Рамштайн" планували на 3 грудня. Однак, як бачимо, терміни його проведення дещо змістилися.Формат "Рамштайн" — це міжнародна контактна група з оборони України, створена у квітні 2022 року як платформа координації військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.Вона об'єднує понад 50 держав, включно з країнами НАТО, ЄС і союзниками з інших регіонів, які регулярно збираються для обговорення поточних потреб України, аналізу ситуації на фронті й узгодження постачань озброєння, техніки й іншого критично важливого обладнання.За інформацією Міністерства оборони України, станом на вересень цього року союзники передали Україні допомогу на суму понад 145 мільярдів доларів, що дало змогу ЗСУ отримати сучасні ППО-системи, винищувачі F-16, танки, бронетехніку, артилерійські снаряди й інші ключові ресурси для протидії російському вторгненню.Нагадаємо, що під час попереднього 31 засідання у форматі "Рамштайн" у жовтні Україна та партнери досягнули домовленостей, які зміцнять обороноздатність держави. Київ отримає низку важливих пакетів підтримки. Про це повідомляв міністр оборони Денис Шмигаль..

Під час переговорів за участі Сполучених Штатів Америки та європейських країн активно обговорюється пункт, згідно з яким Україна в разі укладення мирної угоди та припинення війни вступить в Європейський Союз до 1 січня 2027 року.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти зазначили, що вступ України до 1 січня 2027 року передбачено проектом мирної пропозиції, яку обговорюють офіційні особи США, України та Євросоюзу."Такі швидкі терміни просто перевернуть "догори дриґом" весь підхід ЄС до прийняття нових членів", — констатували співрозмовники медійників.Аналітики видання констатували, що Україна все ще офіційно не завершила навіть одного з 36 етапів вступу до ЄС. При цьому блок приймає нових членів винятково за підсумками проходження ними цих етапів. Вищевказаний пункт мирної угоди змусить Брюссель переглядати систему повністю.Чиновники, які підтримують вступ України, зазначили, що включення цього пункту до мирної угоди зробить членство Києва доконаним фактом, оскільки Брюссель ризикуватиме зірвати підписання миру, виступаючи проти швидких термінів.Водночас президент США Дональд Трамп зможе заткнути рота угорському прем'єру Віктору Орбану, який досі гальмував процес вступу України до ЄС. Трамп може просто наказати Орбану скасувати вето та не заважати прийняттю України.Президент України Володимир Зеленський під час розмов із журналістами зазначив, що Україна сформувала підхід до низки пунктів мирної угоди з урахуванням факту, що Україна стане членом ЄС."Питання майбутнього членства України в ЄС значною мірою залежить від європейців, а власне, й від американців теж. Бо якщо ми укладемо угоду, яка визначатиме, коли Україна стане членом ЄС, американці, як сторона цієї угоди, зроблять усе, щоби наш європейський шлях не заблокували інші люди в Європі, на яких вони мають вплив", — наголосив він.Україна та Європейський Союз 11 грудня погодили новий план з 10 пунктів, який дозволить Києву технічно підготуватися до вступу в ЄС, попри вето, яке наклала Угорщина на офіційний початок переговорів.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявляв, що Україна може стати членом Європейського Союзу на початку наступного десятиліття. Але для цього обов’язково потрібно побороти корупцію в країні..

У понеділок, 15 грудня, президент України Володимир Зеленський прибуде до столиці Німеччини з несподіваним візитом. Окрім Фрідріха Мерца, на зустрічі можлива присутність іще деяких європейських лідерів, про приїзд американців — наразі не відомо.Про це повідомило німецьке видання Morgenpost. Журналісти зазначили, що український лідер відвідає Берлін для проведення зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем.У переговорах візьмуть участь представники Великої Британії та Франції, можливо, також Польщі й Італії. Поки що залишається невідомим, чи будуть присутніми на цій зустрічі представники уряду США.Медійники констатували, що підтвердження від уряду Німеччини все ще очікується. Принаймні вони надіслали відповідні запити до державних структур.Раніше Мерц уже вказував на можливість такої зустрічі в четвер під час візиту генерального секретаря НАТО Марка Рютте, висловивши сподівання, що тоді можна буде завершити розробку відповідних документів для мирного плану. Він сказав, що "цілком впевнений, що він виявиться успішним".Журналісти також зауважили, що трохи понад три тижні тому США представили план припинення агресивної війни Росії в Україні, який у своєму початковому варіанті вважався дуже промосковським.За наполяганням України та її європейських союзників, додали німецькі медівники, план переглянули в ключових сферах. У середу ввечері, 10 грудня, Україна надіслала нову версію до Вашингтона.Нагадаємо, що 11 грудня відбулося засідання "Коаліції охочих". Президент Володимир Зеленський підбив підсумки переговорів. Він відзначив, що "це важливий формат безпекової підтримки України зараз і в майбутньому"..

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан звернувся до європейських країн із закликом активніше підтримувати Україну у прийнятті "важких рішень" заради припинення війни. За його словами, якщо конфлікт не зупинити зараз, він може поширитися на нові регіони Європи та Чорного моря.Про це він зазначив в інтервʼю CNN Turk. Складний вибір для України та роль ЄвропиФідан наголосив, що ситуація на фронті є напруженою, і російські війська, видається, просуваються. У цьому контексті міністр вважає, що Європа має допомогти Україні зважитися на компроміси."Тут Європа повинна допомогти Україні зробити певний складний вибір. Дійсно, деякі рішення дуже важкі для України. Але щоб запобігти більшим втратам, тобто заради більшого блага, необхідно запобігти катастрофі тут, усунути зло… Отже, потрібно зробити вибір. Я знаю, що їм важко. Особливо земельне питання неймовірно складне", — заявив Хакан Фідан.Міністр визнав, що питання територіальної цілісності є найбільш болючим, і додав, що також існують складні вимоги щодо майбутніх гарантій безпеки.Загроза поширення війни на Європу та Чорне мореГлава турецької дипломатії застеріг, що продовження військових дій неминуче призведе до ескалації та поширення конфлікту на нові території."Дивіться, Чорне море тепер стало продовженням зони бойових дій. Війна поширилася на Чорне море. Наразі вони атакують торгівельні судна та танкери в Чорному морі. Тож, якщо війна продовжиться, вона пошириться на інші місця, на інші частини Європи", — наголосив Фідан, закликаючи зупинити війну "тут і зараз".Готовність Туреччини бути посередникомМіністр підтвердив, що Туреччина готова й надалі сприяти переговорам між Києвом та Москвою. Він нагадав, що минулого літа Стамбул вже приймав три раунди переговорів, у ході яких було досягнуто значного прогресу щодо обміну полоненими та гуманітарних питань. Фідан зазначив, що Туреччина готова знову прийняти сторони, оскільки ці попередні зустрічі "заклали основу для переговорів, які тривають сьогодні".Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні єдиним варіантом припинення вогню в Україні є підписання рамкової угоди. І Америки підтримує саме цей варіант.Ще 4 грудня стало відомо, що президент Франції Еммануель Макрон закликав лідера Китаю Сі Цзіньпіна вплинути на країну-агресорку Росію для запровадження мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі України щонайменше до завершення зимового періоду.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна погодиться на енергетичне перемир'я з Росією, якщо Москва піде на таку ініціативу.Водночас 11 грудня стало відомо, що пропозиція президента України щодо "енергетичного перемир'я" з Росією була відкинута Москвою. Таким чином, Кремль не підтримав ініціативу Володимира Зеленського. .

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що американський лідер Дональд Трамп не повинен втручатися в європейську демократію.Таку заяву вона зробила в інтерв’ю на гала-заході Politico 28 у Брюсселі."Не нам, коли йдеться про вибори, вирішувати, хто буде лідером країни, а народу цієї країни… Це суверенітет виборців, і його потрібно захищати... Ніхто інший не повинен втручатися без жодних питань", — сказала вона, коментуючи Стратегію національної безпеки США, яка була опублікована минулого тижня та викликала обурення в Європі.Журналісти наголосили, що у стратегії стверджується, що Європа зіткнеться з "цивілізаційним стиранням" протягом наступних 20 років, і ця думка знайшла відгук у європейських ультраправих лідерів, зокрема прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, а також у Росії.Своєю чергою, фон дер Ляєн наголосила, що це одна з причин, чому ЄС запропонував "Щит демократії", покликаний посилити боротьбу з іноземним втручанням в онлайн-сферу, зокрема на виборах."Від щирого серця я переконана трансатлантистка. Але що насправді важливо? Важливо, так це те, що… ми пишаємося тим, що є Європейським Союзом, що ми дивимося на свої сильні сторони та що ми долаємо виклики, які ми маємо... Звичайно, наші стосунки зі Сполученими Штатами змінилися. Чому? Тому що ми змінюємося. І це так важливо, щоб ми пам’ятали: яка наша позиція? У чому наша сила? Давайте працювати над цим. Давайте пишатися цим. Давайте відстоювати єдину Європу. Це наше завдання… (подивитися) на себе та пишатися собою", — додала фон дер Ляєн.Нагадаємо, за даними Bloomberg у новій Стратегії національної безпеки адміністрації американського президента Дональда Трампа немає нічого такого, що могло б здивувати європейських лідерів. Водночас не має дивувати те, як тепло цей документ зустріли в Москві, адже він фактично підтверджує різку зміну в зовнішній політиці Вашингтона..

Американський президент Дональд Трамп наполягає на завершенні війни Росії в Україні шляхом переговорів, а Європа побоюється, що її залишать осторонь. Континент виділяє надто мало військової допомоги для Києва.Як повідомляє редакційна колегія газети The Wall Street Journal, політики континенту хочуть відігравати основну роль у дискусії про майбутнє Києва, але новий звіт свідчить про відставання Європи у наданні військової допомоги Україні.Трамп відмовився від надання Україні зброї з американських запасів, перейшовши до продажу озброєння, що зробило Київ більш залежним від Європи. Втім, як зазначається в аналізі німецької дослідницької групи Kiel Institute for the World Economy, з 1 вересня по 31 жовтня Європа виділила менш як п'ять мільярдів доларів на нову військову допомогу, що занадто мало, щоб компенсувати припинення підтримки з боку Вашингтона."Згідно з останніми підрахунками, за період до жовтня цього року партнери України по всьому світу виділили менше ніж 39 мільярдів доларів на військову допомогу. Якщо не відбудеться різкого зростання наприкінці року, 2025 рік стане "роком з найнижчим рівнем нових виділень (військової) допомоги Україні з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році", — зазначає Крістоф Требеш, керівник ініціативи Ukraine Support Tracker в Кільському університеті.Редакційна колегія газети наголошує, що Україна обходиться меншими ресурсами, навіть попри посилення атак з боку Росії. Київ покращив власне виробництво озброєння та систем протиповітряної оборони, проте все ще залежить від деяких американських систем, зокрема Patriot, які використовує для протидії балістичним ракетам.Минулого тижня генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав союзників прискорити внески до програми PURL, яка координує закупівлі американської зброї для України. В аналізі німецької дослідницької групи також підкреслюється дискусія в Європі щодо використання "репараційного кредиту" для мобілізації заморожених російських активів з метою надання допомоги Україні. Ці гроші могли б піти на придбання вкрай необхідної зброї.Медійники зробили висновок, що російський диктатор Володимир Путін поважає силу. По-своєму, так само робить і пан Трамп. Якщо Європа не хоче, щоб Росія перемогла, вона має діяти відповідно.Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що його переговори з європейськими лідерами стосовно ситуації в Україні відбулися у "досить жорстких словах". За словами республіканця, розмова з Еммануелем Макроном, Фрідріхом Мерцем та Кіром Стармером відбулася у "жорстких формулюваннях"..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що його переговори з європейськими лідерами стосовно ситуації в Україні відбулися у "досить жорстких словах". За словами республіканця, розмова з Еммануелем Макроном, Фрідріхом Мерцем та Кіром Стармером відбулася у "жорстких формулюваннях".Про це Трамп сказав журналістам у Білому домі 10 грудня. Деталі зустрічі та суперечкиВиступаючи перед журналістами у Білому домі 10 грудня, Трамп підтвердив, що обговорював війну з європейськими представниками."Ми обговорили ситуацію в Україні досить жорсткими словами. Подивимося, що буде далі… У нас були невеликі суперечки щодо людей, і ми подивимося, як це закінчиться. Ми сказали, що перед тим, як йти на зустріч, ми хочемо дізнатися деякі речі", — сказав Трамп.За його словами, лідери Європейського Союзу висловили бажання зустрітися з представниками США цими вихідними в Європі."Ми ухвалимо рішення залежно від того, з чим вони повернуться. Ми не хочемо марнувати час", — додав американський президент, натякаючи на очікування конкретних пропозицій від ЄС.Заяви про втратиТрамп також висловився про масштаб конфлікту, заявивши, що минулого місяця загинули 27 тисяч російських та українських військових. Президент не надав уточнень щодо джерела цієї статистики. Лідер Білого дому вважає, що зволікання призводить до непропорційних втрат."Іноді потрібно дати людям можливість вирішити суперечку, а іноді — ні. Але проблема в тому, що, даючи людям можливість вирішити суперечку, ви втрачаєте тисячі людей на тиждень. Це смішно. Все це смішно", — підсумував він.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..

Сполучені Штати передали країнам Європи таємний документ, який містить кроки для повернення Росії у світову економіку. Цей план вже обговорюється серед європейських лідерів. Про це повідомляє The Wall Street Journal.Американський план пропонує конкретне бачення того, як російська економіка може вийти з міжнародної ізоляції. Зокрема, стратегія передбачає значні американські інвестиції у стратегічні сектори РФ. Йдеться про фінансування проектів від видобутку рідкісноземельних копалин до буріння нафти. Ключовим елементом плану є також сприяння відновленню потоків російських енергоносіїв до Європи та інших країн світу.Конфлікт з політикою ЄСЦей пункт плану викликає найбільші суперечності, оскільки він прямо суперечить поточній політиці Європейського Союзу, яка спрямована на повну відмову від російського газу та зменшення залежності від енергоресурсів РФ.Реакція ЄвропиЗа попередньою інформацією, європейські партнери сприйняли пропозицію Вашингтона прохолодно. Така реакція свідчить про глибокі розбіжності між США та ЄС щодо подальшої стратегії економічного тиску на Кремль та темпів можливої реінтеграції Росії.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..

Росія погрожує Європі, одночасно формуючи інформаційний простір, аби мати підстави відмовитися від надання суттєвих гарантій безпеки Україні. Це є частиною широкої кампанії тиску Кремля.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як йдеться у зведенні, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 10 грудня заявив, що, хоча Росія не має наміру воювати з Європою, Кремль відповість на "будь-які ворожі кроки", такі як розгортання європейських військових контингентів в Україні та вилучення заморожених російських активів. Перший заступник голови Комітету Державної думи Росії з міжнародних справ Олексій Чепа аналогічно заявив 10 грудня, що Росія навмисно атакуватиме будь-які європейські військові контингенти, розгорнуті в Україні. Заяви Лаврова та Чепи пролунали на тлі обговорень США, України та Європи щодо надання гарантій безпеки Україні. Президент України Володимир Зеленський 9 грудня заявив, що перемовники США, України та Європи обговорять гарантії безпеки для України під час майбутнього засідання Ради безпеки у невизначену дату. "Кремль, ймовірно, встановлює інформаційні умови, щоб підірвати зусилля України та Заходу щодо забезпечення суттєвих гарантій безпеки, таких як розгортання військових контингентів чи іншої військової допомоги, від можливого поновлення російської агресії в майбутньому", — додали в ISW.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Раніше гарант заявляв, що Україна продовжує працювати над мирним врегулюванням війни та доопрацьовує план, узгоджуючи його з партнерами. Найближчим часом відповідні документи направлять до Сполучених Штатів Америки..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що лідери європейських країн зацікавлені у проведенні зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, а також із представниками США.Таку заяву він зробив під час спілкування із журналістами у Білому домі."Європейці хочуть зустрічі із Зеленським і з нами", — зазначив американський президент.Він наголосив, що у ЄС хочуть, аби такі перемовини пройшли як найшвидше. Відтак, така зустріч може відбутися вже на вихідних. Трамп додав, що Сполучені Штати очікують отримати певну інформацію до початку переговорів."Ми хочемо знати дещо перед зустріччю і не хочемо гаяти час", — додав він.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Раніше гарант заявляв, що Україна продовжує працювати над мирним врегулюванням війни та доопрацьовує план, узгоджуючи його з партнерами. Найближчим часом відповідні документи направлять до Сполучених Штатів Америки..

Хоча Росія не має наміру розпочинати війну проти Європи, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив із попередженням. Очільник ворожої дипломатії заявив про рішучу відповідь на будь-які ворожі дії. Про це він заявив під час свого виступу у Раді Федерації, йдеться у повідомленні росЗМІ.Заява про відсутність планів війниЛавров запевнив, що Росія не планує військових дій проти європейських країн."Ми не збираємось воювати із Європою, у нас і думок таких немає", — цитує видання міністра.Умова для відповідіВодночас Лавров чітко окреслив червоні лінії, перетин яких спровокує реакцію Москви. Він попередив, що Росія відповідатиме на будь-які ворожі дії, зокрема:розміщення в Україні європейських військових контингентів;експропріацію заморожених російських активів.Таким чином, Лавров підтвердив, що хоча Москва не прагне конфлікту, вона розцінюватиме певну підтримку України як прямий ворожий крок.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський на Форумі оборонних індустрій у Гаазі заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки.Раніше американський лідер Дональд Трамп змінив риторику та рішуче висловився на підтримку НАТО під час саміту в Гаазі. Республіканець заявив, що Російська Федерація не нападе на Альянс, поки він буде перебувати на президентському кріслі.Водночас комісар Європейського Союзу з оборони Андрюс Кубілюс заявив, що німецька розвідка володіє доказами того, що у Кремлі обговорюють план нападу на Північноатлантичний альянс. До таких сигналів слід ставитися дуже серйозно..

Минулого тижня американська адміністрація оприлюднила нову безпекову стратегію, реалізація якої може поховати західну цивілізацію, яка донедавна вважалася монолітною силою перед зовнішніми загрозами. При цьому виграш США видається дуже сумнівним. Як США стали світовим гегемоном і чому більше не хочуть ним бутиКоментатор із міжнародних питань британського видання The Guardian Саймон Тісдолл назвав Володимира Путіна та Дональда Трампа "гідними один одного дурнями". На його думку, Путін, розпочавши війну в Україні, став на шлях "систематичної руйнації" Росії, а Дональд Трамп з особистих та незрозумілих інших причин "запропонував йому рятувальне коло". Тісдолл наголошує, що російська економіка тріщить по швах, Кремль втрачає вплив на інші країни, а Трамп своїм втручанням не допомагає, а лише затягує війну. Тому, вважає автор, чим раніше глава Білого дому вийде з переговорів, тим меншої шкоди він завдасть Україні, Європі й НАТО. Погоджуючись із Тісдоллом майже в усьому, зауважимо: у цій парі більшим "дурнем" є Трамп. А оприлюднена адміністрацією США стратегія національної безпеки тільки підтверджує, що за нинішнього президента Сполучені Штати добровільно відмовляються від ролі світового гегемона. Під лозунгом MAGA трампісти стріляють собі в ногу.Зробимо невеликий екскурс у політичну історію та філософію. Ізоляціонізм для правлячих кіл у Вашингтоні не є чимось новим, в історії США була "доктрина Монро" та Акт про нейтралітет 1937 року за президентства Франкліна Рузвельта. "Доктрина" президента Джеймса Монро, проголошена 2 грудня 1823 року, про те, що США не втручаються у внутрішні справи держав "Старого світу" та колишніх колоній на обох американських континентах, але спроби нової колонізації цих країн чи інтервенція щодо них, вважатимуться актом агресії проти Сполучених Штатів. Таким чином, американці вказали європейцям, що західна півкуля — сфера їхніх геополітичних інтересів, але вони не братимуть участь у політичних процесах, що відбуваються за межами півкулі.Такий підхід панував в американській політиці тривалий час, мотивуючи до пасивного споглядання за війнами й конфліктами поза межами двох Америк. Його кульмінацією стали закони про нейтралітет (1935 і 1936 років), якими заборонявся продаж зброї воюючим сторонам і обмежувалася фінансова співпраця з ними. Довершив цей ізоляціонізм Акт 1937 року, який зробив означені вище обмеження постійними. Тому, коли в Європі вибухнула Друга світова війна, американці залишалися осторонь. І тільки відмова від принципу нейтральності та залучення до антигітлерівської коаліції дали можливість Сполученим Штатам стати світовим гегемоном.Таку роль вони виконували з кінця Другої світової. Роль важка, фінансово витратна, заодно і дуже прибуткова, бо до економічних інтересів гегемона прислухаються. Власне, США стоять за світовим порядком, сформованим після закінчення останньої світової війни, хоча в попередні два десятиліття і помітно послабили хватку. Однак існуючий порядок можливий тільки в союзництві Штатів із країнами НАТО, партнерами в Тихому океані, в Азії — з тими, хто погодився грати за американськими правилами гри. І ось тепер Трамп звичні правила, в рамках яких працював глобальний ринок, скасовує. Минулого століття американський політичний філософ Джордж Модельскі описував, до чого призводить втрата гегемонізму якоюсь із держав. Коли коротко, то у світовій політиці існують "довгі цикли" (приблизно 100 років), протягом яких панує якась із сильних держав. Поки є держава-гегемон, претенденти на таку роль змагаються за можливість його посунути. Посилюють економіку, мілітаризуються, створюють привабливі ідеології, укладають коаліції. Гегемон може слабшати економічно, а може — через внутрішні розколи всередині та через конфлікти із союзниками. У нинішніх США одночасно складаються обидві передумови, — політика мит та реіндустріалізації Америки видимого результату не приносить, а от конфлікт з Європою вже очевидний.Безпекова стратегія Трампа: безрозсудність чи прагматичний підхідЗневажливе ставлення до Євросоюзу Трамп проявляв і під час першого президентства. Тоді він погрожував виходом США з НАТО, якщо європейці не вкладатимуть більше коштів в оборону. Також вів торгівельні війни з Євросоюзом, які припинив його наступник Джо Байден. З поверненням до Білого дому антиєвропейська спрямованість політики Трампа помітно посилилася. Починаючи з вікопомної Мюнхенської промови віце-президента Джей Ді Венса і до оприлюдненої стратегії крок за кроком американська адміністрація намагалася послабити позиції Євросоюзу — від підвищення мит, яке таки вдалося врегулювати, до перекладення витрат на зброю для України на союзників по НАТО в Європі. Трамп ще й пишається тим, що заробляє на нашій війні.Тож насамперед про бачення Білим домом європейського континенту. Він зазнає найсуворішої критики за… відсутність демократії й свободи. Не авторитарні держави, а саме ЄС. Йому також закидають неповагу до суверенітету країн-членів (відчувається "почерк" Орбана, — ред.). Також у документі багато критики економічної ситуації в Європейському Союзі та ставлення його членів до питання безпеки й оборони. А особливо до теми міграції."У довгостроковій перспективі більш ніж ймовірно, що протягом кількох десятиліть, щонайбільше, деякі члени НАТО стануть в більшості неєвропейськими. Таким чином, залишається відкритим питання, чи будуть вони розглядати своє місце у світі чи свій союз зі Сполученими Штатами так само, як ті, хто підписав хартію НАТО", — йдеться в стратегії Трампа.У документі також міститься підтримка ультраправих партій (вони названі патріотичними), які розколють ЄС із середини. "Наша мета, — наголошено далі, — має полягати в допомозі Європі виправити її нинішню траєкторію. Нам знадобиться сильна Європа, щоб допомогти нам успішно конкурувати та працювати злагоджено". Додамо: не сильний Євросоюз.Зі стратегії загалом випливає, що США будуть співпрацювати з усіма державами, навіть з авторитарними, але не з наднаціональними органами, бо "їх ніхто не вибирав". Причому це співробітництво виключно в інтересах Сполучених Штатів, а не якогось "світового порядку". Це чіткий сигнал союзникам, що віднині кожен виживає, як уміє. Для Трампа Китай і Росія виявилися ближчими за Європу. Росія не названа агресором, із нею США мають "встановити стабільність". Китай — економічний суперник, який потребує військового стримування. Але союзні держави Тихоокеанського регіону також мають дбати про власне військове посилення, однак не за рахунок Америки. Є в стратегії й про Україну. Якби свій документ американці оприлюднили хоча б улітку, можна було і не сподіватися на їхні наміри принести українцям справедливий мир. Війна в Україні для авторів стратегії — проблема, викликана не російським вторгненням, а ініціативами розширити НАТО та продовженням європейської допомоги. Простіше кажучи, логіка наступна: якби Європа не підбурювала "нереалістичні сподівання" Києва, війна б уже закінчилася. Звісно, поступками України, бо вона не може перемогти Росію.У Москві до стратегії Трампа поставилися схвально. Ще б пак, РФ не каратимуть, а винагороджують співробітництвом з Америкою. В Європі ж обурилися."Не бачу потреби для американців зараз прагнути рятувати демократію у Європі. А якби її потрібно було рятувати — ми б займалися цим самостійно", — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Своєю чергою, польський прем’єр Дональд Туск нагадав американцям, за останні 80 років у них та європейців були спільні вороги, і "нам треба й надалі цього дотримуватися — це єдина розумна стратегія нашої спільної безпеки. Якщо тільки щось змінилося".Змінилось. Проте реальної відповіді Європи на знущальну щодо неї стратегію трампістів немає. І тут повернемося до згаданого політичного філософа Модельскі. Якщо гегемон слабшає, претенденти на гегемонію можуть зайняти його місце. Якщо мають ефективну економіку, впливову ідеологію та міцні коаліції. Модельскі вважав, що замістити США здатні Китай і Євросоюз. Трампу варто відповідати не ображеними заявами, а жорсткими діями, як то посилення оборони та безпеки в рамках НАТО без Америки, перегляд принципу ухвалення рішень, щоб давати відсіч шантажистам на кшталт Віктора Орбана, демонструвати силу власних цінностей. Перед встановленням нового гегемона, вважав Модельскі, триватиме "тридцятирічна війна" — змагання за першість. Хто її виграє, той і стане світовим лідером на сто чи навіть більше років.   .

У новій Стратегії національної безпеки адміністрації американського президента Дональда Трампа немає нічого такого, що могло б здивувати європейських лідерів. Водночас не має дивувати те, як тепло цей документ зустріли в Москві, адже він фактично підтверджує різку зміну в зовнішній політиці Вашингтона.Як повідомляє колумніст видання Bloomberg Марк Чемпіон, по суті, стратегія пропонує підірвати трансатлантичний Альянс — мету, до якої в Кремлі прагнули майже всі лідери з 1945 року, за винятком Михайла Горбачова і Бориса Єльцина."Чому так — цілком очевидно. Москва протягом століть веде війни, щоб розширювати або захищати свої західні кордони та вплив — ще від часів Петра Великого. Втручання США, які допомагали здолати головного суперника Росії у ХХ столітті — Німеччину, — були вигідними Кремлю. Але рішення Америки залишитися в Європі як гарант нової трансатлантичної системи "Заходу" — вже ні", — наголосив автор матеріалу.Він додає, що з цим навряд чи сперечатимуться автори американської стратегії. Втім, на відміну від своїх попередників, в адміністрації Трампа, що тепер інтереси Вашингтона збігаються з інтересами Москви, коли йдеться про Європейський Союз."На їхню думку, краще, щоб ЄС перетворився на роздрібнену групу малих і середніх держав, якими можна маніпулювати й використовувати для економічної вигоди, ніж залишався економічним суперником із ВВП понад 30 трильйонів доларів і здатністю жорстко відповідати, зокрема у торгівельних питаннях", — зазначив Чемпіон.Колумніст Bloomberg наголошує, що друга спільна мета Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна в Європі — менш очевидна. Йдеться про усунення ліберальних, плюралістичних урядів, які досі керують більшістю європейських країн. Такі уряди підривають внутрішні політичні наративи, від яких обидва лідери залежать, щоб утримувати владу. "Якщо сказати прямо: у "культурних війнах" Трамп і Путін стоять по один бік, а ліберальна Європа — по інший", — зауважив автор матеріалу.Він пояснив, що причина, через яку Путіна так роздратувала Україна у 2013 році, коли вона прагнула підписати торгівельну угоду з ЄС, полягає в тому, що Кремль не міг допустити, щоб сусідня держава досягла рівня добробуту та свобод у межах Євросоюзу, який має Польща."Що тоді могли б подумати росіяни про "необхідність" власного авторитарного режиму? Путін менше ніж за два роки до того вже придушив російський продемократичний рух і не міг дозволити, щоб Україна знову підживила такі настрої, показавши, що інший шлях працює", — додав Чемпіон.Так, Трампу теж потрібна поразка ліберальної Європи, якщо він хоче переконати майбутню більшість американських виборців, що лише він може розв’язати їхні проблеми. Саме тому в його новій Стратегії нацбезпеки міститься безпрецедентне твердження, що США нібито мають право й обов’язок втручатися в європейську політику, щоб сприяти приходу до влади лідерів у стилі MAGA.Чемпіон зауважив, що на сьогодні Європа справді перебуває у слабкому стані. Її демократії намагаються повернути динамізм, втрачений через роки роззброєння, несприятливу демографію, роздуті соціальні системи й самозаспокоєння на тлі деіндустріалізації. Деякі праві політики, як-от прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, виявляються досвідченими політичними гравцями, які відмовляються від популістичних кроків, розуміючи, що в реальному управлінні вони не працюють. Інші — ні.Водночас зараз немає жодних ознак того, що європейці наважаться добровільно скоротити свою надмірну залежність від американської зброї та технологій — крок, пов’язаний із серйозними економічними ризиками через неминучий торгівельний конфлікт. Чемпіон зауважив, що Європі простіше продовжувати вдавати, що США — це лише тимчасово непостійний союзник, адже інакше довелося б проводити радикальні зміни у союзах та кардинально змінювати політику, що була б значно більш революційною, ніж нова стратегія Трампа.Нагадаємо, у вівторок, 9 грудня, Трамп заявив, що за його президентства Сполучені Штати Америки не витрачаються на підтримку України, вони ще й заробляють на цьому. При цьому американський лідер хоче припинити вбивства людей..

З європейського погляду деякі пункти нової стратегії національної безпеки Сполучених Штатів Америки є неприйнятними. Тому Європа в перспективі повинна стати більш незалежною від Америки. Інакше виникатимуть різні колізії.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, якого цитує видання The Guardian.Виступаючи під час візиту до землі Рейнланд-Пфальц, канцлер Німеччини сказав, що його не здивувала нова стратегія США "за своєю суттю".Він також пов’язав її з мюнхенською промовою віце-президента Джея Ді Венса. Її один з очільників США проголосив на початку цього року."Дещо з цього зрозуміло, дещо — незрозуміло, а дещо — неприйнятно для нас з європейського погляду", — акцентував Мерц.Він також додав, що "американцям немає потреби рятувати демократію в Європі". Німецький канцлер наголосив, що новий документ підтверджує його думку про те, що ЄС повинен "стати набагато більш незалежним від США з погляду політики безпеки".Він також припустив, що Трамп може відвідати Німеччину 2026 року. Американський президент прийняв запрошення "з великим ентузіазмом", але дата візиту ще не призначена.Як відомо, 5 грудня США презентували нову Стратегію національної безпеки. Один із її ключових пунктів — завершення війни в Україні. Також США вважають відновлення стратегічної стабільності у відносинах з Росією одним з основних своїх пріоритетів на європейському напрямі.Загалом Вашингтон бажає відновити стабільність у Європі та вважає, що в основі має бути врегулювання конфлікту в Україні. Американці налаштовані на якнайшвидше припинення бойових дій для "стабілізації євразійського простору" та скорочення ризиків збройного конфлікту між країнами Європи та Росією.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль позитивно відреагував на нещодавно опубліковану Стратегію національної безпеки США. Цей документ здебільшого влаштовує очільників Росії, адже йдеться про пом’якшення американської позиції..

У вівторок, 9 грудня, видання Politico опублікувало рейтинг, до якого ввійшли 28 найвпливовіші люди. На думку медійників, саме вони формують європейську політику та загалом — політику світу — на наступний рік.Про це повідомив сайт Politico. На перше місце аналітики поставили американського президента Дональда Трампа. У трійку також увійшли прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен (друге місце) та федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (третє).Український президент посів у рейтингу 14 місце, опинившись рівно посередині списку запропонованих медійниками політиків і громадських діячів світу."Володимир Зеленський може лише сподіватися, що його рік закінчиться краще, ніж він розпочався. У лютому в Овальному кабінеті сталася приголомшлива суперечка, в якій віце-президент США Джей Ді Венс провокував українського президента. Вони гарчали та сварилися, поки президент США Дональд Трамп не втрутився, гавкнувши на Зеленського: "Ви не в найкращому становищі. У вас зараз немає на це карт", — ідеться в анотації журналістів до свого вибору.Аналітики додали, що для президента, який очолює втомлену війною країну, це протистояння стало руйнівним. Повернення Трампа до Білого дому перевернуло дипломатичний порядок, на якому Зеленський будував свою стратегію виживання."Мало хто вірив, що відносини можна відновити, але, до честі українського лідера, це сталося. Втручання британця Кіра Стармера, фіна Александра Стубба та генерального секретаря НАТО Марка Рютте допомогли, але саме Зеленський навчався й адаптувався. Повільно та важко, але вони з Трампом стали більш узгодженими", — констатували медійники.Вони зауважили, що, коли Трамп пізніше зустрів Володимира Путіна на злітній смузі авіабази на Алясці, Зеленський не відреагував бурхливо, а залишався відкритим до переговорів."А коли восени чергові зусилля під керівництвом США призвели до плану, який у своїй первісній версії з 28 пунктів, що просочилася в пресу, значною мірою сприяв Москві, він зберіг спокій і пообіцяв продовжувати "конструктивну роботу" для внесення змін до плану та досягнення "гідного миру", — написали автори рейтингу.Вони наголосили, що зараз Зеленський стикається з величезним викликом у себе вдома. Розслідування корупції, що набирає обертів, небезпечно наблизилося до нього, що змусило його звільнити свого надзвичайно впливового керівника апарату Андрія Єрмака через кілька годин після того, як український антикорупційний наглядовий орган здійснив рейд до будинку помічника Зеленського."Улітку Зеленський намагався позбавити два ключові антикорупційні органи їхньої незалежності. Цей крок спровокував масові вуличні протести, перші з часів повномасштабного вторгнення Росії 2022 року та змусив його до ганебного відступу. Внутрішній скандал серйозно підірвав авторитет Зеленського, і тепер йому доводиться мати з цим справу, одночасно намагаючись укласти мирну угоду, яка не відправить його одразу в лапи Путіна. Український президент звик грати в обороні. Йому знадобляться всі його навички адаптації, щоби пережити наступний розділ", — підсумували аналітики.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Папою Римським Левом XIV у Кастель Гандольфо. Розмова тривала приблизно 30 хвилин. Вони обговорили низку актуальних питань..