# Європа

У неділю, 15 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький розпочав робочий візит до Брюсселя. Ключове — це пришвидшення вступу України до Європейського Союзу, виконання необхідних реформ і подальша фінансова підтримка нашої держави.Про це Сергій Корецький написав у своєму Telegram-каналі.Він узяв участь у засіданні спеціальної робочої групи IBAR Task Force, яку започаткувала Україна спільно з Європейською комісією. У засіданні також узяв участь голова Верховної Ради Руслан Стефанчук."Група вже місяць працює й об'єднує представників уряду, парламенту, Офісу президента, правоохоронних органів і незалежних судових інституцій", — зазначив очільник українського уряду.Він назвав пріоритет на найближчі місяці. Це — пришвидшення виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи" та підготовка позитивного звіту про їх виконання (IBAR) у першому півріччі 2027 року."Це необхідний етап для подальшого просування переговорів про вступ України до ЄС після відкриття кластерів. За перший місяць роботи вже виконано частину заходів, запланованих на листопад. Маємо зберегти цей темп і прискорити виконання наступних завдань", — пояснив прем’єр-міністр України.У Брюсселі також обговорили вдосконалення Плану України, щоби забезпечити його практичне виконання та необхідну фінансову підтримку.Керівник Кабміну уточнив, що план України залишається важливою частиною програми реформ у межах Ukraine Facility та допомагає перетворювати взяті зобов'язання на конкретні результати."Дякую Європейській комісії, особисто Марті Кос і всім учасникам робочої групи за спільну роботу над виконанням наших євроінтеграційних зобов'язань", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення ЄС. Тоді прем’єр-міністр України Сергій Корецький назвав, це ще одним практичним і позитивним кроком на шляху до членства в європейській спільноті..

Під час перемовин із прем’єр-мінгістром України Сергієм Корецьким і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком єврокомісарка Марта Кос обговорила список реформ, необхідних для виконання бенчмарків (проміжних критеріїв) на вступ до Європейського Союзу.Про це Марта Кос написала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Оскільки Україна рішуче просувається вперед шляхом до ЄС, ми пришвидшуємо роботу над досягненням наступної віхи України: завершенням тимчасових показників за демократією та верховенством права", — зазначила вона.Марта Кос поінформувала, що ьогодні разом із прем’єр-міністром Сергієм Коренським співголовувала у високорівневій робочій групі Єврокомісія — Україна, щоби "зробити цю амбіцію реальністю"."У потужному сигналі єдності до нас приєднався голова Верховної Ради Руслан Стефанчук", — акцентувала єврокомісарка.Вона висловила впевненість, що всі зацікавлені особи просунулися вперед щодо конкретного набору зобов’язань і шляху для досягнення амбіції України щодо забезпечення тимчасових показників у першому півріччі 2027 року."Разом ми можемо скористатися історичною можливістю для просування питання включення України до Євросоюзу", — підсумувала Марта Кос.Раніше стало відомо, що Європейська комісія може представити Раді ЄС проміжний звіт про виконання Україною критеріїв у сфері верховенства права (IBAR) у першій половині 2027 року, якщо Київ пришвидшить темпи реформ.За словами єврокомісарки, Україна має шанси закрити сім переговорних розділів до кінця 2027 року, якщо впорається з необхідними реформами.Нагадаємо, що 4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення ЄС. Тоді прем’єр-міністр України Сергій Корецький назвав, це ще одним практичним і позитивним кроком на шляху до членства в європейській спільноті..

Через спробу диверсії на оборонному підприємстві Естонія закриває всі пункти пропуску на кордоні з Росією. Такий крок запровадять уже з 1 грудня цього року.Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Відповідно до чітких доказів того, що російська військова розвідувальна служба ГРУ наказала здійснити диверсійну атаку проти естонської оборонно-промислової компанії, Естонія закриє всі пункти пропуску на кордоні між Естонією та Росією з 1 грудня", — написав він.За його словами, Росія повинна зрозуміти, що ворожі дії проти Естонії тягнуть за собою наслідки."Спроби залякати, дестабілізувати чи підірвати нашу безпеку не залишаться без відповіді", — наголосив естонський міністр.Він додав, що закриття пунктів пропуску на кордоні зменшить можливості Росії проводити ворожу діяльність в Естонії та посилить зусилля щодо запобігання обходу санкцій."Я повідомив своїх колег з Фінляндії, Латвії та Литви про це рішення", — підсумував Маргус Тсахкна.Декілька днів тому він також поінформував, що Естонія надасть Україні додаткові 6,5 мільйона євро допомоги для підготовки до зимового періоду. Частину коштів спрямують на постачання локомотивів, решту — на підтримку важливих суспільних послуг і відновлення країни.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ України Андрій Сибіга акцентував, що пропозиція Латвії щодо заборони транзиту російського та білоруського зерна справедливо впливає на фундаментальну проблему безпеки..

Збірна України з футболу, яка поступилася вчора команді Північної Ірландії (0:1), уже втретє поспіль програла в офіційних матчах Ліги націй. Така серія стала найгіршою для "синьо-жовтих" за останні десять років.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Української асоціації футболу (УАФ). Зазначається, що востаннє команда програвала три офіційні поєдинки поспіль влітку 2016 року — під час фінальної частини чемпіонату Європи.Цього разу негативну серію українці розпочали виїзним матчем проти Угорщини, в якому поступилися з рахунком 1:2. Після цього команда зазнала розгромної поразки від Північної Ірландії (0:3) у номінально домашньому поєдинку, а в п'ятому турі Ліги націй знову програла північноірландцям — цього разу в Белфасті з рахунком 0:1.Попередній аналогічний випадок стався на Євро-2016 у Франції. Тоді команда під керівництвом Михайла Фоменка програла всі три матчі групового етапу: Німеччині (0:2), Північній Ірландії (0:2) та Польщі (0:1).Водночас абсолютним антирекордом збірної України за кількістю поразок поспіль, якщо враховувати також товариські матчі, залишається серія з чотирьох невдалих поєдинків. Вона припала на осінь 2011 року, коли команда готувалася до домашнього Євро-2012.Перед заключним матчем групового раунду ліги націй проти Грузії (вівторок, 17 листопада, 21:45), Україна посідає третє місце в групі В. Українці змагатимуться проти Грузії за збереження місця — для цього їм потрібно фінішувати на третьому місці групи.У разі поразки та фінішу на четвертому місці "синьо-жовті" гратимуть перехідний плейоф за збереження місця в дивізіоні B — у разі програшу в ньому понизяться до дивізіону С."Ми дуже розчаровані та злі. Навіть цей матч вийшов доволі врівноважений і збалансований. Буквально один епізод вирішив його долю. Були моменти, коли грали краще ми, в інші моменти грав краще суперник. Ми мали момент Сікана наприкінці другого тайму. На жаль, його не використали. Можливо, нам не вистачило цього останнього паса, правильного вибору в останній третині поля", — прокоментував матч головний тренер збірної України Андреа Мальдера.Нагадаємо, що вчора пізно ввечері в матчі п’ятого туру Ліги націй збірна України програла а Белфасті команді Північної Ірландії з рахунком 0:1. Усе вирішив єдиний гол Тері Девліна у другому таймі..

Між союзниками, які входять до Північноатлантичного альянсу, все частіше виникають непорозуміння. Вони стосуються оборонних витрат, а також ситуації навколо Ірану та війни в Україні.Про це повідомили журналісти агенції AP, які послалися на власні джерела. Це підтвердив і прем'єр-міністр Албанії Еді Рама.За його словами, наразі країни НАТО не дійшли згоди щодо дати наступного саміту, однак 2027 року він точно не відбудеться. Якщо зустріч лідерів запланують на 2028 рік, то її проведуть у столиці Албанії Тирані.Скорочення контактів стосується не лише зустрічей очільників держав і урядів. Міністри оборони країн НАТО зазвичай збираються в жовтні, однак минулого місяця така зустріч не відбулася. Не передбачені переговори й на жовтень 2027 року.Крім того, наступного року міністри закордонних справ Альянсу проведуть лише одну зустріч замість двох. У НАТО такі зміни назвали "пакетом реорганізації".Водночас міністр оборони США Піт Гегсет і державний секретар Марко Рубіо після вступу на посади неодноразово пропускали зустрічі Альянсу або залишали їх до завершення переговорів. Зокрема, Гегсет використовував зустрічі міністрів оборони, щоби критикувати європейських союзників і Канаду та закликати їх до активніших дій.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте не вважає скорочення кількості самітів проблемою. В інтерв'ю Associated Press він наголосив, що Альянс має гнучкий підхід до організації таких заходів і збирає лідерів тоді, коли в цьому виникає потреба.Ще близько десяти років тому саміти НАТО зазвичай проводили раз на два роки. Однак їхня організація потребує значних фінансових ресурсів і тривалої підготовки.Наприклад, Нідерландам знадобився рік, щоб підготувати зустріч лідерів у Гаазі 2025 року. На її проведення країна витратила близько 100 мільйонів доларів."НАТО мало визначитися з місцем проведення саміту до жовтня, щоб Албанія встигла підготуватися до прийому учасників наступного року", — йдеться в журналістській публікації.Масштаб організаційних заходів демонструє і цьогорічний саміт у Туреччині. Президент Реджеп Таїп Ердоган приймав гостей у великому палацовому комплексі в Анкарі. Для прибуття іноземних лідерів відремонтували військовий аеропорт, до забезпечення безпеки залучили десятки тисяч працівників, а частину столиці фактично закрили. Крім того, деяким державним службовцям, робота яких не була критично важливою, надали тижневу відпустку."Проведення таких заходів завжди супроводжується масштабними заходами безпеки. До того ж на саміти запрошують не лише представників 32 країн Альянсу, а й держав-партнерів, зокрема Японію, Південну Корею, Австралію та Нову Зеландію", — спробував пояснити це Марк Рютте.Водночас на запитання, чи виправдовують себе такі витрати, генеральний секретар НАТО відповів ствердно.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського інституту вивчення війни, Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення НАТО. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни..

Після рекордного врожаю 2025 року європейський ринок цибулі зіткнувся зі складним сезоном. Попри стабільні посівні площі у провідних країнах-виробниках, екстремальна спека та тривала посуха зменшили кількість урожаю.Про це повідомляє Agrarmarkt Informations-Gesellschaft. За даними аналітиків, ключовими викликами для світового та європейського виробництва у 2026 році стали вплив кліматичного явища Ель-Ніньйо та стрімке зростання собівартості вирощування."У 2026 році на рівень виробництва сильніше вплинули втрати врожайності, пов'язані з погодними умовами, ніж розвиток посівних площ. Високі температури та постійний дефіцит опадів особливо вплинули на Центральну та Південну Європу", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що в Іспанії після вологої зими різка спека й посуха прискорили вегетацію, що обмежило ріст рослин, а в Італії тривалі високі температури завдали серйозної шкоди врожаю безпосередньо під час збиральної кампанії. До того ж у Франції та Німеччині сприятливий старт сезону змінився посушливим літом (кількість опадів у Франції впала приблизно на 40%) і кількома хвилями спеки. Навіть за активного зрошення сформувалася цибуля переважно дрібнішого калібру, ніж торік.Також, як відзначили аналітики, несприятливі погодні умови сприяли й розвитку хвороб у рослин. Зокрема, : через посуху несправжня борошниста роса створювала значно менше проблем, ніж у вологі роки, натомість посилився тиск фузаріозу та стемфіліозу."Загалом, фокус активності хвороб змістився більше в бік теплового стресу та втрат якості, пов'язаних зі зберіганням", — додали фахівці.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що великі логістичні витрати й ускладнення під час перетину державного кордону суттєво зменшили обсяги експорту українських яблук. Тепер компанії-експортери змушені переглядати свої плани.Додамо, Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоби забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обох країн..

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на російські ідеї "нової архітектури безпеки в Європі", нагадавши ворогу про поразки на фронті в Україні.У своїй заяві голова МЗС наголосив, що наразі російський диктатор Володимир Путін може домовлятися лише про справедливе припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, а не розподіл сфер впливу в Європі."Путін вкидає ідеї щодо перекроювання європейського безпекового порядку. У своїх мріях він бачить себе в Ялті 1945 року. Проблема в тому, що для висунення ідей такого масштабу спочатку потрібно виграти світову війну. Востаннє, коли я перевіряв, Росія витратила чотири роки й вісім місяців на те, щоб "майже захопити" село Мала Токмачка в Запорізькій області", — зазначив Сибіга.Дипломат додав, що Росія втратила понад 1,6 мільйона військових убитими та пораненими, але так і не досягла жодної мети свого вторгнення. Так, лише за жовтень вона втратила 54 400 окупантів, тоді як Україна звільнила більше території, ніж Росії вдалося захопити."На цьому етапі максимум, про що Путін може домовлятися, — це справедливе припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, а не сфери впливу в Європі. Відверто кажучи, Європі не потрібен новий порядок безпеки. Він уже існує, і Росія його постійно порушує. Найкращий план для безпечної та вільної Європи – покласти край російській агресії проти України", — резюмував Сибіга.Нагадаємо, аналітики американського інституту вивчення війни заявляли, що країна-агресорка Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення Північноатлантичного альянсу. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни.Додамо, Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні.Читайте також: "Нова архітектура безпеки" замість миру: як Путін із Трампом хочуть нашкодити Європі.

Країна-агресорка Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення Північноатлантичного альянсу. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Зокрема, фахівці звернули увагу на пропозиції США щодо можливого членства України в НАТО в обмін на виведення українських військ з усієї території Донбасу. Про таку ініціативу американської делегації розповів президент Володимир Зеленський після перемовин в Абу-Дабі 10-11 листопада.За його словами, якщо США та НАТО підтримають відповідні пропозиції, він готовий винести можливі умови припинення війни на всеукраїнський референдум. Водночас у ISW зазначають, що така пропозиція фактично суперечить давнім вимогам Кремля. Москва категорично виступає проти вступу України до НАТО та наполягає, щоб після завершення війни Київ відмовився від євроатлантичних прагнень і закріпив нейтральний статус.Які ще вимоги Росія висунула на переговорахЯк зауважили аналітики, російська делегація поширила під час переговорів в Абу-Дабі неофіційний документ із вимогами Москви. У ньому, зокрема, повторюються ультиматуми, які Росія висувала США та НАТО ще у 2021 році. Так, Кремль вимагає:припинити подальше розширення НАТО;вивести сили та військові бази альянсу з усіх держав, які приєдналися до нього після 1997 року;припинити військову діяльність НАТО у Східній Європі;не розміщувати західні війська в Україні;припинити постачання Україні зброї та військової техніки.Крім того, Росія хоче, щоб Франція та Велика Британія відмовилися від використання власної ядерної зброї для захисту інших європейських держав. Натомість Москва нібито погоджується на вступ України до Європейського Союзу, але за умови, що Київ не братиме участі у спільній оборонній політиці об'єднання."Ці нові вимоги, ймовірно, є відповіддю на зусилля США, спрямовані на те, щоб Європа взяла на себе більше власних оборонних вимог, та на обговорення розширення французької ядерної парасольки на східні держави НАТО", — наголошують у ISW.Аналітики також наголошують, що вимоги Москви свідчать про незмінність стратегічних цілей російського диктатора Володимира Путіна. Йдеться не лише про Україну, а й про прагнення відновити контроль Росії над колишніми радянськими державами та повернути їй статус великої держави.Як відзначили в Інституті, за інформацією The New York Times, російські представники під час переговорів в Абу-Дабі фактично запропонували повернутися до моделі поділу Європи на сфери впливу, яка існувала за часів Холодної війни між НАТО та Варшавським договором. Крім того, російські вимоги передбачають обмеження військової діяльності Заходу не лише у Східній Європі, а й на Південному Кавказі та в Центральній Азії."ISW продовжує вважати, що Путін вторгся в Україну в 2022 році не тому, що вважав, що НАТО загрожує Росії, а радше тому, що хотів відновити контроль над колишніми радянськими державами та відновити статус Росії як великої держави", — додали в Інституті.Нагадаємо, Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні..

У матчі п’ятого туру Ліги націй збірна України програла а Белфасті команді Північної Ірландії з рахунком 0:1. Усе вирішив єдиний гол Тері Девліна у другому таймі.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Української асоціації футболу (УАФ).Українська команда більше володіла м’ячем, але цього виявилося замало, щоби переграти міцних північноірландців, які за першої нагоди рвалися вперед у контратаки.У першому таймі курйозно пропустили "синьо-жовті" від півзахисника "Лутона" Джеймі Донлі, але, на щастя, ВАР помітив у цьому епізоді офсайд, тож арбітр скасував гол.Перед перервою підопічні Андреа Мальдери могли забивати: хорошим пасом від Данила Сікана не скористався Олексій Кащук, удар якого відбив воротар.А в другому таймі гол прийшов із кутового, який господарі розіграли. В підсумку півзахисника "Портсмута" Тері Девліна ніхто не накрив, а він і пробив із-за меж штрафного майданчика — 1:0.Наприкінці гри "синьо-жовті" створили чудову нагоду, аби зрівняти рахунок. Наші футболісти провели стрімку комбінацію, на завершальній стадії якої опинився Сікан, однак знову класно зіграв голкіпер збірної Північної Ірландії. Тож матч закінчився перемогою наших суперників із мінімальним рахунком.Унаслідок поразки Україна втратила шанси на підвищення в класі на Лізі націй. Тепер "синьо-жовті" опинилися під загрозою вильоту з Ліги B Ліги націй.Усе вирішить матч останнього туру проти грузинів у словацькому Кошице (у вівторок, 17 листопада). Турнірна таблиця набула такого вигляду:Нагадаємо, що в п’ятницю на пресконференції перед матчем проти Північної Ірландії в Лізі націй головний тренер збірної України Андреа Мальдера наголошував на максимальних завданнях для "синьо-жовтих" на цю гру..

Сполучені Штати Америки переглянули підходи до скорочення військового контингенту в Європі. Таке рішення ухвалила адміністрація американського президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg, які послалися на власні джерела."Якщо раніше йшлося про можливе виведення до 25 тисяч військових, що викликало занепокоєння серед європейських союзників, то тепер у Вашингтоні схиляються до значно меншого скорочення — приблизно на п’ять тисяч осіб", — розповіли журналістам їхні інсайдери.Варто зазначити, що загалом на європейському континенті зараз перебувають близько 80 тисяч американських військовослужбовців.Аналітики видання зауважили, що перегляд планів зумовлений декількома чинниками. Зокрема, європейські члени НАТО збільшують фінансування оборони, а США й Ізраїль продовжують військову кампанію проти Ірану.У Пентагоні також врахували стратегічне значення американських баз у Європі для проведення операцій на Близькому Сході. Зокрема, США використовують інфраструктуру європейських союзників і їхній повітряний простір для завдання ударів по Ірану."У нас тут багато об'єктів і сил, які перебувають саме там, де ми хочемо. Я не очікую нічого масштабного", — зазначав раніше представник США при НАТО Метью Вітакер.Джерела медійників акцентували, що найбільше скорочення чисельності американських військ може відбутися в Німеччині. Саме там розташований найчисельніший контингент США серед європейських країн.Натомість на східному напрямку Альянсу передбачають посилення військової присутності. Держави, що межують із Росією, готові долучитися до фінансування витрат на перебування американських військових на своїй території.Визначальне слово в цьому питанні матиме Дональд Трамп. Перед цим заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі повинен підготувати відповідну доповідь для очільника Пентагона Піта Гегсета. Є інформація, що 1 грудня міністр оборони представить американському президенту остаточні пропозиції щодо подальшої присутності військ у Європі.Раніше Гегсет наголошував, що європейські держави мають самостійно забезпечувати більшу частину власної оборони, а не покладатися на США."Америка не може дбати про оборону Європи або платити за неї більше, ніж наші союзники. Європа може та повинна взяти на себе основну відповідальність за свою оборону", — заявляв очільник Пентагона.Своєю чергою, міністр оборони Великої Британії Вес Стритінг звернув увагу на те, що американська адміністрація оцінює доцільність військової присутності в Європі передусім з огляду на національні інтереси США."Хоча іноді стверджують, що США перебувають у Європі заради Європи, сувора реальність полягає в тому, що США перебувають у Європі, тому що це вигідно самим США", — пояснив він.Нагадаємо, у вересні президент Дональд Трамп розповідав, що США досягнули значного прогресу стосовно створення своєї військової бази на території Польщі..

Україна та Польща мають розширювати економічну співпрацю та розвивати спільні виробництва. Зокрема, йдеться про оборонну промисловість.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов у відеозверненні під час відкриття українсько-польського бізнес-форуму "Win-Win: Польща й Україна на спільному ринку ЄС", який відбувся 13 листопада у Варшаві.Буданов зазначив, що 2025 року товарообіг між Україною та Польщею склав майже 13 мільярдів доларів. За його словами, інтеграція України до ЄС відкриє для польських компаній нові можливості на українському ринку, у логістиці та спільному виробництві."Польський бізнес у сфері оборонно-промислового комплексу може заробляти разом із нами, посилюючи передусім пряму безпеку Польщі", — зауважив керівник Офісу президента.Заступник керівника президентського офісу Олексій Соболев додав, що Україна зацікавлена у великих спільних проєктах державних компаній двох країн і розбудові спільних ланцюгів постачання.Він наголосив, що потрібно збільшувати польські інвестиції у відбудову України та розвивати спільні оборонні виробництва з огляду на загрозу, яку Росія становить для обох держав.Заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська відзначила присутність польських компаній у переробній промисловості та роздрібній торгівлі України. Серед напрямів, у яких Україна потребує інвестицій і співпраці, — енергетика та видобуток нафти та газу.Вона також звернула увагу на внесок українців, які знайшли в Польщі прихисток від російської агресії, у розвиток польської економіки. За оцінкою Deloitte, 2025 року це близько 2,4% ВВП Польщі. Українці працюють, відкривають власні підприємства, створюють робочі місця та сплачують податки в країні, яка надала їм захист.За словами Ковальської, Польща може стати місцем для розміщення виробництв українських компаній, які через війну шукають нові локації та планують працювати на український ринок. Для польської економіки це означатиме додаткові податкові надходження та нові робочі місця, а для українських підприємств — можливість продовжувати виробництво та забезпечувати потреби споживачів в Україні.Українсько-польський бізнес-форум Win-Win відбувся у виставковому центрі EXPO XXI у Варшаві в межах ReBuild Ukraine 2026 під патронатом Офісу президента України. Представники влади, бізнес-об’єднань і компаній двох країн обговорили економічну співпрацю, кооперацію оборонних підприємств та інвестиційні можливості в Україні.Серед спікерів форуму — міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко та представник України при Євросоюзі Тарас Качка.Нагадаємо, 26 вересня Кирило Буданов заявляв, що зараз Україна критично потребу ракет до систем протиповітряної оборони Patriot. Це один із ключових пунктів захисту від ворожих атак..

Сполучені Штати Америки та Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Розбіжності щодо участі ЄвропиЯк зазначили в ISW, Сполучені Штати та Україна продовжують наполягати на тому, що участь європейських посадовців у майбутніх мирних переговорах із Росією є критично необхідною. Проте Кремль готовий дозволити європейцям долучитися до діалогу виключно щодо нової архітектури європейської безпеки, відкидаючи будь-яке обговорення війни в Україні. Ба більше, Москва продовжує вимагати, щоб Європа повністю погодилася з її початковими ультиматумами 2021 року щодо розпуску НАТО.Колишній старший радник президента США Джаред Кушнер 12 листопада заявив, що після зустрічі у Дубліні з президентом України Володимиром Зеленським сторони домовилися розширити наступний раунд переговорів. Передбачається залучення представників Європи як для розв'язання територіальних питань в Україні, так і для укладення ширших післявоєнних домовленостей щодо європейської безпеки. Кушнер наголосив, що американська делегація повністю погодилася із позицією Зеленського."Переговори не завершать жодних ширших домовленостей щодо європейської безпеки без розв'язання проблем безпеки України та почнуть обговорювати ці взаємопов'язані питання паралельно", — йдеться у заяві.Водночас речник міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 13 листопада спростувала ці домовленості, заявивши, що очільник Кремля Володимир Путін нібито не обговорював включення європейських представників до наступного раунду діалогу.Нагадаємо, за даними New York Times, Росія висунула до НАТО ультиматум із вимогою повернути війська Альянсу на позиції 1997 року та повністю припинити будь-яку військову діяльність у Східній Європі та Україні. Новий документ Кремля також передбачає жорсткі обмеження на використання ядерного арсеналу західними партнерами..

У п’ятницю, 13 листопада, на пресконференції перед матчем проти Північної Ірландії в Лізі націй головний тренер збірної України Андреа Мальдера наголосив на максимальних завданнях для "синьо-жовтих" на цю гру.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Української асоціації футболу (УАФ)."Нам треба набрати максимальну кількість очок, яку ми можемо, а потім дивитися за ситуацією. Все можливо, наша група збалансована", — зазначив він.Італійський фахівець визнав, що останні два матчі виявилися важкими для української команди. На його переконання, Україна не заслуговували на такі результати."Тому будемо у наступні два матчі витискати максимум і здобувати максимум очок. Звісно, щоби здобувати очки, нам треба робити більше і краще всім. Те, що ми зробили, — на жаль, цього недостатньо. Хлопці дуже відповідальні та знають про цю відповідальність. Вони теж дуже сумні після цих двох поразок і хочуть виправитися", — зауважив головний тренер "синьо-жовтих".Він акцентував, що футбол — така річ, що деякі речі трапляються та від тебе не залежать. Тому необхідно створити найкращі умови, щоби виграти наступний матч."Прекрасно усвідомлюю, що в цей момент нам потрібен позитивний результат. Мені дуже складно уявити, що ми будемо погано грати та здобудемо позитивний результат. Якщо воно так буде — то нехай, але сподіваюся, що ми гратимемо добре", — зауважив Андреа Мальдера.Він також поінформував, що два футболісти — захисник Валерій Бондар та півзахисник Микола Шапаренко — не візьмуть участі у матчі проти національної команди Північної Ірландії. У них невеликі проблеми зі здоров’ямМатч п'ятого туру Ліги націй між збірними України та Північної Ірландії відбудеться у суботу, 14 листопада. Початок зустрічі — о 21:45 за київським часом. Після цього — у вівторок, 17 листопада, — українська команда ще зіграє проти Грузії.Нагадаємо, 9 листопада стало відомо, що через травму форвард київського "Динамо" Матвій Пономаренко залишив розташування збірної України. Він не зіграє в заключних матчах групового етапу Ліги націй сезону-2026/2027..

Європейська делегація на переговорах щодо України складатиметься з представників Європейського Союзу, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії. Для початку планується рівень радників із питань національної безпеки.Про це повідомило видання Bloomberg із посиланням на неназваного високопоставленого європейського чиновника."Європейські лідери ухвалили таке рішення після самітів, що відбулися в четвер і п’ятницю в Дубліні, де головною темою порядку денного була підтримка України", — йдеться в повідомленні.Медійники зазначили, що напередодні саміту президент України Володимир Зеленський закликав європейських лідерів призначити представників для участі в мирних переговорах між Росією й Україною, які проходять під егідою США.Він додав, що майже через п’ять років після початку повномасштабної війни Москви проти України Росія стала відкритішою до того, щоби Європа також брала участь у переговорному процесі."Європі впродовж тривалого часу було складно визначитися з тим, хто саме має представляти континент у будь-яких мирних переговорах", — зауважили аналітики видання.Високопоставлений європейський чиновник, який надав коментар на умовах анонімності, розповів журналістам, що ці радники братимуть участь у майбутніх обговореннях на технічному рівні. При цьому Європа поки що не визначила лідерів, які представлятимуть її на переговорах.Речник Європейської комісії — виконавчого органу ЄС — заявив, що лідери торкнуться цього питання під час майбутньої пресконференції.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський підбив підсумки переговорів з американськими представниками у Дубліні й анонсував підготовку до наймасштабнішого обміну полоненими. Також український лідер підтвердив залучення Європи до наступних раундів мирного діалогу..

Польща перемогла Росію на виборах до Спільної інспекційної групи (JIU) Організації Об’єднаних Націй (ООН). Таким чином перервано 60-річну безперервну присутність СРСР і Росії серед представників Східної Європи в цьому органі. Польського кандидата підтримали 95 країн.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Польщі Мацей Вевюр, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Історична перемога Польщі в ООН! Вибір нашої країни до Спільної інспекційної одиниці (JIU) завершує безперервну 60-річну серію Москви! Протягом шести десятиліть існування JIU одне з двох місць для Східної Європи завжди займали СРСР або Росія", — написав він.У Міністерстві закордонних справ Польщі уточнили, що кандидатуру країни під час голосування на Генеральній асамблеї ООН підтримали 95 держав."Польща перемагає Росію у виборах до Спільної інспекційної одиниці (JIU) ООН! Дякуємо за підтримку — це зобов’язання до подальшої роботи на користь ефективності та прозорості ООН", — ідеться в повідомленні.Також зазначається, що представником Польщі у Спільній інспекційній групі ООН стане Якуб Хмєлевський.Спільна інспекційна група (Joint Inspection Unit) є незалежним органом зовнішнього нагляду в системі ООН. Вона займається оцінюванням, перевірками й аналізом діяльності організацій системи ООН для підвищення ефективності їхньої роботи та використання ресурсів.Раніше, 28 жовтня, стало відомо, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш призначив посла Росії в Йорданії Гліба Десятникова своїм помічником із питань протимінної діяльності та поліції.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп просуває колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН. У Вашингтоні розраховують, що його підтримають також Росія та Китай..