Цього року Україна відкрила чотири переговорні кластери з Європейським Союзом. Є сподівання на позитивний результат щодо решти кластерів до кінця року.Про це заявив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Очільник українського уряду виступив на Euronews Enlargement Summit і розповів про прогрес у переговорних розділах.Особливу увагу він приділив позитивним результатам щодо фінансових послуг, енергетики, сільського господарства, митної справи та цифрової трансформації."Зараз пріоритет — це кластер 1 "Основи процесу вступу до ЄС": судова реформа, протидія корупції, реформа публічного управління", — пояснив прем’єр-міністр України.Він поінформував, що спільно з Єврокомісією утворили Task Force, мета якої — пришвидшити виконання проміжних критеріїв у цьому кластері.Також головний урядовець України розповів про плани на початок 2027 року отримати позитивну оцінку виконання проміжних критеріїв."У першій половині 2027 року, під час головування Литви в Раді Євросоюзу, розраховуємо на попереднє закриття семи розділів. Дякую європейським партнерам за довіру та підтримку на шляху України до членства в ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Учора з цього ж приводу прем’єр-міністр України поспілкувався з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос, говорили, зокрема, про пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

У вівторок, 3 листопада, донецький "Шахтар" програв лісабонському "Спортінгу" з рахунком 0:1 у матчі четвертого туру Ліги чемпіонів. Українська команда пропустила гол у другому таймі від італійця Іси Думбії.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси футбольного клубу "Шахтар" (Донецьк).Перший тайм минув у рівній боротьбі практично з однаковою кількістю небезпечних моментів в обидвох суперників. Можливо, дещо гострішими все ж були "гірники" з України.А після перерви хорошу комбінацію лісабонців супроводили помилки захисників української команди, а найспритнішим у вирішальному моменті виявився італієць Іса Думбія. Так українська команда пропустила єдиний гол.Попри всі спроби відігратися та створені небезпечні моменти біля воріт "Спортінга", футболісти "Шахтаря" так і не змогли забити гол. Тому поєдинок закінчився для них поразкою з рахунком 0:1.Поєдинок відбувався в Лондоні на стадіоні "Стемфорд Брідж", який є номінально домашнім для донеччан на теперішній розіграш Ліги чемпіонів.Тож за підсумками чотирьох проведених матчів "Шахтар" набрав 4 очки. Раніше українська команда зіграла внічию з "ПСВ" (1:1), перемогла "АЕК" (3:1) та поступилася міланському "Інтеру" (0:1).Наступна гра Ліги чемпіонів для "Шахтаря" теж відбудеться на цьому ж стадіоні в Лондоні. Суперником стане турецький "Фенербахче" зі Стамбула. Той поєдинок пройде 25 листопада на "Стемфорд Брідж".Нагадаємо, що 21 жовтня український чемпіон "Шахтар" у матчі третього туру основного раунду Ліги чемпіонів програв у Мілані "Інтеру" з рахунком 0:1. Щоправда, фахівці відзначили гідну гру донецької команди..

У вівторок, 3 листопада, президент України Володимир Зеленський виступив на засіданні Берлінської безпекової конференції. Він розповів про роль країн світу в сучасній геополітичній ситуації.Фрагменти виступу Володимир Зеленський опублікував у своєму Telegram-каналі."Надто багато залежить від того, у що вірить Німеччина. Роль США у світі може стати ще меншою. Тому роль Європи у світі має стати ще більшою. І без Німеччини це неможливо. Без вас свобода неминуче програє. Свобода та безпека в Європі неможливі без вашої волі та вашої сили. У Європи немає альтернативи для Німеччини. Будь ласка, пам’ятайте про це", — наголосив він.Український президент визнав: якби не Америка, російські удари забрали би життя ще тисяч і тисяч українців. І ще мільйони стали би біженцями."Ось чому ми завжди дякуємо Америці. І ми це робимо щиро. Навіть коли дякуємо багато разів в одній промові. Просто щоби бути впевненими, що нас почують ті, хто іноді вважає, що ми їм недостатньо дякуємо", — зазначив він.При цьому Зеленський додав, що, якби не Європа, Україна би не вижила. Якби не Німеччина й інші європейські країни, якби не Євросоюз, росіяни спалили би значно більше наших міст і сіл, якби не допомога.Він акцентував, що для безпеки потрібні партнери та союзники, які гарантують її разом з іншими."І коли йдеться про нові технології, такі як Starlink та схожі системи. Різні країни зараз будують власні версії Starlink. І Німеччина теж будує свою власну систему. І це правильно. Бо ключове питання в тому, хто контролює кнопки ввімкнення та вимкнення. Але що нам робити з тими, хто розробляє можливості для знищення таких систем? Ніхто не здатний впоратися з цим самотужки. Безпека — це справді спільний європейський інтерес", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Берліні зустрілися та провели перемовини Володимир Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Президент України схарактеризував зустріч як "хорошу та дуже змістовну"..

У середу та четвер, 4-5 листопада, українська делегація на чолі з Рустемом Умєровим працюватиме в Брюсселі. В порядку денному — робота над Prosperity Plan і гарантіями безпеки для України.Про це повідомив голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.За його словами, зустріч прийматиме Європейська комісія. Україна працюватим разом із представниками США, Єврокомісії, Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО, Світового банку.Умєров уточнив, що з українського боку до роботи долучаться команди Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони й Офісу президента України."Це продовження переговорів, які відбулися у Флориді й Осло з метою досягнення миру в Україні", — пояснив очільник української зовнішньої розвідки.Він додав, що тепер на рівні робочих команд детально обговорять напрацювання щодо повоєнного відновлення, економічного розвитку та довгострокової стійкості України.У четвер окремо продовжиться робота над гарантіями безпеки для України — разом із представниками США, Великої Британії, Франції та Німеччини, а також колегами з НАТО."Безпека, відновлення та розвиток мають бути частинами одного плану для України після війни", — наголосив Рустем Умєров.Раніше стало відомо, що в США незабаром відбудеться підсумкова нарада щодо гуманітарної місії в Олешках за участю першої леді Меланії Трамп. У складі української делегації — голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія й уповноваження Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський інформував, що найближчим часом очікується відновлення формату тристоронніх зустрічей України, США та Росії. Зокрема, такі переговори заплановані на 10-11 листопада..

Найближчим часом очікується відновлення формату тристоронніх зустрічей України, Сполучених Штатів Америки та Росії. Зокрема, такі переговори заплановані на 10-11 листопада.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Це буде формат на рівні команд, і ми розраховуємо, що робота в такому форматі й інші наші дипломатичні кроки відкриють шлях до тристороннього формату на рівні лідерів", — зазначив він.За його словами, саме такий формат — на рівні лідерів — може розв’язати ключові питання, щоби досягнути довготривалого миру та гарантованої безпеки.Президент акцентував, що Україна з Німеччиною й іншими європейськими країнами дуже предметно координує щодо основних пунктів перемовин."Європа — в процесі досягнення миру, і ми робимо все, щоби був у нас спільний європейський погляд на безпекові виклики, на те, як і чим має закінчитись ця війна", — зауважив президент України.На його переконання мир повинен бути достойним, і тоді мир зможе стати тривалим. Це один із ключових українських принципів."Завтра в Брюсселі також відбудуться зустрічі — Америка, Європа, НАТО, Україна — про пакет відновлення, про гарантії безпеки. Переговори відбуватимуться на рівні команд", — наголосив Володимир Зеленський під час спілкування з медіа разом із Фрідріхом Мерцом.Нагадаємо, під час цієї ж пресконференції канцлер заявив, що Німеччина готується прийняти саміт "Коаліції охочих". Його учасники планують узгодити допомогу Україні, гарантії безпеки після перемир’я та подальші дипломатичні кроки..

"Коаліція охочих" запланувала військові навчання — раніше таких повноцінних занять іще не проводили. Їх запланували на території Польщі. У військових навчаннях візьме участь й Україна.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Le Monde. Посилаючись на власні джерела, вони назвали дату та місце початку занять — 9 листопада в Новій Дембі у Польщі."Мета — перевірити здатність цього альянсу з 36 країн, очолюваного Францією та Великою Британією, розгорнути свої сили в Україні після закінчення війни", — йдеться в публікації.Навчання Koalicja триватимуть до 22 листопада. США не візьмуть участі в цій операції, а їхня подальша участь у майбутніх гарантіях безпеки для України залишається значною мірою невизначеною.У межах цього першого розгортання в регіоні, що межує з Україною, мають бути розміщені майже 2 800 військовослужбовців із десяти країн.Основними учасниками є Франція, Велика Британія, Естонія, Литва, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Бельгія, Україна. У НАТО поінформовані про навчання, але не братимуть у них безпосередньої участі."Однак не варто очікувати показу сили за участю танків і ракет", — зазначили джерела видання.Вони пояснили, що це буде перевірка системи командування та логістичних процедур, пов’язаних із переміщенням військ і техніки Європою."Це складне завдання через необхідність перетину численних державних кордонів", — зауважили аналітики Le Monde.Медійники також з’ясували, що важливим елементом маневрів також має стати боротьба з дронами різних видів.Нагадаємо, що після попереджень про можливі диверсії польські військові розпочали спецоперацію поблизу кордону з Калінінградською областю Російської Федерації. До неї також залучили відповідні спецслужби..

У понеділок, 2 листопада, прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Йдеться про пункти, визначені в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, та відкриття решти переговорних кластерів."Цього тижня очікуємо на публікацію щорічного звіту Європейської комісії щодо розширення", — зазначив очільник українського уряду.Окрему увагу під час розмови приділили роботі спільної з Єврокомісією IBAR Task Force, створеної за домовленістю президента Володимира Зеленського та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн."Її головне завдання зараз — пришвидшити виконання проміжних критеріїв за переговорним кластером 1 "Основи", що є необхідною умовою для подальшого просування переговорного процесу про вступ після відкриття кластерів", — наголосив прем’єр-міністр.Він розповів, що до цієї роботи також залучаються народні депутати та представники Офісу президента України.Окрім того, під час розмови з Мартою Кос обговорили питання міжнародної фінансової підтримки та прогрес у виконанні програм МВФ і Ukraine Facility."Дякую Марті Кос за послідовну підтримку України та відкритий і конструктивний діалог", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Після попереджень про можливі диверсії польські військові розпочали спецоперацію поблизу кордону з Калінінградською областю Російської Федерації. До неї також залучили відповідні спецслужби.Таку інформацію оприлюдниди польські журналісти з RMF24. Про створення спеціального штабу в головному управлінні поліції їм розповів його керівник Марек Боронь. За його словами, операція охоплює Вармінсько-Мазурське воєводство та Підляшшя. Вона має превентивний характер.Рішення посилити безпеку ухвалили після отримання інформації про можливі диверсійні акти на кордоні з Калінінградською областю Росії. Боронь пов'язав ці заходи із загальною безпековою ситуацією в країні, зокрема, ризиками саботажу, гібридної злочинності та діяльністю східних спецслужб.Операцію координують із командного пункту в головному управлінні поліції. До неї також залучили воєводські управління поліції в Ольштині та Білостоці.Журналісти зазначили, що минулого тижня польська влада отримала попередження від військової розвідки та спецслужб країн-союзників. За їхньою інформацією, на кордоні з Росією можуть відбутися диверсійні дії. Зокрема, не виключають спроб проникнення на польську територію озброєних угруповань. У відповідь на ці повідомлення до прикордонних районів перекинули додаткові сили поліції з декількох воєводств."Поліція забезпечує безпеку Кролевецького округу на випадок можливих подій, які могли би призвести до диверсійних актів", — зауважив Боронь.За словами головного коменданта поліції, на місці працює значна кількість правоохоронців. До операції також долучили антитерористичні підрозділи. Поліція координує дії з військом, прикордонною службою та спецслужбами.Окремо Марек Боронь заперечив, що перекидання силовиків і посилення заходів безпеки пов'язані з кризою навколо Конституційного суду Польщі.Останнім часом у Польщі фіксують випадки ймовірної розвідувальної та диверсійної діяльності, пов'язаної з Росією.Нагадаємо, 29 жовтня директор департаменту стратегії й оборонного планування Міністерства національної оборони Польщі Даріуш Луковський заявляв, що його країна передасть Україні два винищувачі МіГ-29 радянського виробництва, а також боєприпаси. Наголошувалося що це відбудеться "в найближчому майбутньому"..

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що наразі відновити транзит російського газу до Європи через територію України неможливо. Так він прокоментував публікацію The Wall Street Journal про відповідну ініціативу США.За словами Пєскова, "ситуація на місцях свідчить про неможливість" реалізації таких планів. Він також висловив сумнів, що постачання вдасться відновити в майбутньому. Водночас речник Кремля зазначив, що подальші перспективи залежатимуть від зацікавленості покупців і можливостей постачальників.Звзначимо, що раніше The Wall Street Journal писало, що США підтримують якнайшвидше відновлення постачання російського природного газу до Європи через Україну. Цю ідею нібито розглядають у межах переговорів про енергетичне перемир’я напередодні зими.Водночас у Європейській комісії заявляли, що Євросоюз не планує повертатися до імпорту російського газу навіть після завершення війни. Відмова від такого постачання закріплена в законодавстві ЄС.Також раніше повідомлялося, що США пропонували європейським країнам розморозити частину російських суверенних активів і передати їх до фінансової структури під контролем Вашингтона. Цей крок розглядали як один із можливих інструментів для відновлення мирних переговорів.Нагадаємо, раніше Пєсков заявляв, що Росія продовжить так звану "СВО". Головна мета — на 100% забезпечити свої національні інтереси. А Польщі порадили детально "вивчити російську військову доктрину"..

Спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер запропонували відновити транзит російського газу через Україну під час поїздок до Києва та Москви у вересні. За задумом американської сторони, російське паливо продаватимуть європейським споживачам через посередника зі США.Про це повідомляє The Wall Street Journal, передає "Главком". Такий механізм міг би відкрити можливості для американських інвесторів і потенційно дозволити обійти європейські санкційні обмеження. Водночас він суперечить курсу ЄС на відмову від російських енергоносіїв: закупівлі російського газу планують припинити до кінця 2027 року.У жовтні американську ініціативу тимчасово відклали після того, як Україна під тиском Трампа призупинила удари по російських НПЗ. Однак Москва продовжила атакувати українську енергетичну інфраструктуру, попри початок постачання дизельного пального до США.30 жовтня Україна відновила удари по російських нафтопереробних підприємствах. За даними WSJ, впродовж трьох днів українські сили атакували три великі НПЗ. На цьому тлі Вашингтон знову активізував зусилля щодо досягнення енергетичного перемир’я напередодні можливих тристоронніх переговорів у середині листопада.Як США пропонують контролювати доходи РосіїАмериканські переговорники розраховують, що перспектива повернення на європейський газовий ринок стане стимулом для Путіна погодитися на припинення ударів по енергетичних об’єктах.Відновлення транзиту могло б принести Україні додаткові кошти за транспортування газу. Водночас Білий дім пропонує спрямовувати прибутки Росії від його продажу на ескроу-рахунок у третій країні. Це, за задумом Вашингтона, мало б обмежити можливість Кремля використовувати ці кошти для фінансування війни.Серед аргументів на користь ініціативи США називають можливе зниження цін на енергоносії напередодні зими. За інформацією видання, запаси газу в Європі опустилися до найнижчого сезонного рівня за кілька років. Крім того, адміністрація Трампа розглядає можливість відновлення роботи газопроводу "Північний потік" як частини ширшої домовленості з Росією.Однак європейські посадовці не поділяють такого підходу. Один із представників скандинавської країни заявив, що повернення до закупівель російського газу суперечить принципам європейських держав. Інший високопосадовець порівняв запропоновану політику з поступками нацистській Німеччині, на які йшов британський прем’єр-міністр Невілл Чемберлен напередодні Другої світової війни.Додамо, ціни на природний газ у Європі продовжили зростати через низькі запаси палива, холодну погоду та побоювання щодо можливого відновлення військових ударів США по Ірану. Додатковим фактором тиску на ринок залишаються ризики перебоїв із постачанням скрапленого природного газу із Близького Сходу..

Суверенітет і територіальну цілісність України неможливо обговорюватися без її участі. Такі перемовини апріорі стануть непродуктивними та приреченими на провал.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю CNN Türk.За його словами, будь-яких угод для закінчення війни варто досягати винятково за столом переговорів, де присутні безпосередні сторони конфлікту."Це неможливо. Ви не можете вирішити долю України без України. Це було би несправедливо та ні до чого не призвело би. Нелогічно вести переговори щодо долі країни без присутності самої країни", — наголосив український президент.Він додав, що подібні спроби вже робили раніше інші лідери, проте жодних підсумкових результатів вони не досягнули.Зеленський також нагадав про неспроможність Росії досягнути своїх початкових військових цілей, попри її статус великої держави та плани завоювати Україну за декілька днів."Росія, наприклад, вважала себе великою та казала, що завоює Україну за три дні. Зараз ми вступаємо у п'ятий рік війни. Протягом п'яти років Росія не може завоювати Україна", — зауважив президент України.Володимир Зеленський підсумував, що жодні сторонні держави не мають права обговорювати критичні питання суверенітету, які стосуються винятково внутрішніх справ незалежної України.Він також заявив, що готовий провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Туреччині. Головна мета можливих переговорів — припинення вогню на всій лінії фронту.Президент України вважає діалог на найвищому рівні "необхідним", адже попередні контакти між сторонами досі не допомогли завершити війну."Ми готові до цієї зустрічі в Туреччині. Я знаю, що президент Ердоган має свої зв'язки з Путіним. Тому ми підтримуємо зустріч у Туреччині", — зазначив Зеленський.Нагадаємо, американська політична інфлюенсерка Лора Лумер пояснила, що американському президенту Дональду Трампу не сподобалися публічні висловлювання Володимира Зеленського щодо дизельної угоди з Росією. До того ж лідер США розчарований відсутністю прогресу в процесі врегулювання російсько-української війни..

Можлива участь Володимира Путіна в саміті лідерів "Групи двадцяти" (G20) створює ризик легітимізації повернення Росії на міжнародні майданчики в той час, коли вона продовжує війну проти України.Про заявила головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас в інтерв’ю виданню Bloomberg.Вона зазначила, що запрошення, надіслане США російському лідеру, "породжує багато серйозних запитань"."Це створює ризик нормалізації воєнних злочинів, які зараз щодня вчиняються в Україні", — наголосила Кая Каллас.За її словами, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час зустрічі міністрів закордонних справ країн G20 в американській Атланті не дав жодних сигналів щодо прагнення Москви до реальних мирних переговорів з Україною.Дипломатка наголосила, що Росія повинна на практиці підтвердити свій намір говорити про мир. Каллас також нагадала про криваву статистику реальних дій окупантів: саме липень, серпень і вересень виявилися найсмертоноснішими місяцями для цивільних громадян України.Очільниця європейської дипломатії звернула увагу на те, що у виступах представника Кремля звучала значна кількість відверто неправдивих заяв і спотворених фактів. Усі фейки, озвучені російським посадовцем під час саміту, згодом вдалося спростувати.З огляду на це Кая Каллас закликала міжнародну спільноту не піддаватися на маніпуляції та суттєво посилити тиск на Москву.Як відомо, саміт лідерів "Групи двадцяти" (G20) має відбутися у грудні у Флориді (США).Нагадаємо, раніше головна дипломатка ЄС розповідала, що Європа не послабить тиск на Росію після домовленостей американського президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. Рівень санкцій перебуватиме на тому ж рівні..

Кремль докладає активних зусиль, щоб усунути лідерів європейських країн від майбутніх мирних перемовин щодо України. Водночас російська влада продовжує наполягати на радикальній перебудові всієї архітектури безпеки на континенті.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Заяви Лаврова та ультиматуми щодо НАТОЯк зазначають аналітики, кремлівське керівництво продовжує курс на усунення європейських лідерів від мирних перемовин, попри власні вимоги, що потенційне врегулювання має реструктуризувати всю систему європейської безпеки. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відверто висловив зневагу до можливої участі дипломатів із ЄС у дипломатичному процесі."Європейці намагаються "втиснутися" в переговорний процес", — заявив очільник російського МЗС, піддавши сумніву будь-яку цінність, яку представники Європи можуть принести в переговори.Паралельно з цим Москва поновила вимоги щодо повернення НАТО до кордонів 1997 року — висунувши претензії, які вперше лунали ще наприкінці 2021 року напередодні повномасштабного вторгнення. Протягом останніх днів російські посадовці неодноразово наполягали, що європейські політики взагалі не повинні залучатися до обговорення умов припинення війни.Суперечність між вимогами РФ та планами ТрампаАналітики зазначають, що така жорстка позиція Кремля стосовно ігнорування Європи створює прямий конфлікт із баченням нової американської адміністрації. Намагання Москви усунути європейських представників від переговорів суперечать ініціативам президента США Дональда Трампа.Зокрема, американський лідер наполягає на тому, щоб Європа взяла на себе значно більшу відповідальність за власну безпеку, а також за фінансову й військову підтримку України. Утім, відмовляючись бачити європейців за столом переговорів, Росія підриває реалізацію цієї концепції.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки та країни Європейського Союзу працюють над спільною мирною пропозицією для України та Росії, яка передбачає відбудову України, гарантії безпеки, економічну співпрацю та припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту. Водночас ініціатива може передбачати збереження контролю Росії над окупованими територіями та поступове послаблення санкцій..

У четвер, 29 жовтня, Європейська комісія оголосила другий раунд фінансування за оборонною програмою SAFE. Йдеться про суму 21,3 мільярда євро. Ці кошти можуть використати, зокрема, для спільних закупівель озброєнь з Україною.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Єврокомісії.Єврокомісія закликала держави ЄС взяти участь у другому раунді фінансування в межах інструменту SAFE (Security Action for Europe — Безпекові заходи для Європи) на 21,3 мільярда євро та врахувати в інвестиційних планах посилення військової підтримки України."Поряд із задоволенням власних потреб і реалізацією національних оборонних пріоритетів державам-членам також рекомендується використовувати кошти цього другого раунду для зміцнення співпраці з Україною. Це передбачається шляхом включення спільних закупівель з Україною до їхніх інвестиційних планів", — заявили у Єврокомісії.Проте аналітики, обізнані з деталями пропозиції, пояснили, що питання залучення українських компаній до спільного виробництва за кошти SAFE не є обовʼязковим і залишається на розсуд держав-членів. Тож не можна із впевненістю заявляти, що всю суму в 21,3 мільярда євро скерують "на посилення військової підтримки України" — варто дочекатися завершення прийому та розгляду заявок Єврокомісією. Єврокомісія також звернулася до держав-членів з вимогою "надавати пріоритет нагальним потребам українських збройних сил і збройних сил держав-членів у сферах систем протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників і систем протидії безпілотникам, а також боєприпасів і ракет"."Після отримання від держав-членів заявок із зазначенням бажаних обсягів фінансування Єврокомісія протягом двох тижнів після завершення терміну їх подання повідомить про попередній розподіл коштів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Нові можливості фінансування, доступні в межах другого раунду, є частиною 150 мільярдів євро довгострокових кредитів SAFE, затверджених у травні 2025 року. Наразі ЄС схвалив кредитні угоди всіх 19 держав-членів (останньою була Угорщина), які вирішили взяти участь у цьому інструменті. З 16 із них Єврокомісія вже підписала кредитні угоди. Станом на зараз Єврокомісія виплатила майже 13,5 мільярда євро 11 державам-членам, які запросили попереднє фінансування.SAFE, який є ключовим компонентом ініціативи "Готовність 2030" (Readiness 2030), має на меті прискорити інвестиції в оборонні спроможності, зміцнити готовність і стійкість, а також посилити європейську оборонно-промислову базу завдяки розширенню співпраці та спільних закупівель.Нагадаємо, в середині вересня стало відомо, що Польща та деякі країни ЄС висловили здивування рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю..

Норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стере попросив у видання Financial Times виправити статтю про розмову з очільником Кремля Володимиром Путіним. Зокрема, момент про "лекцію" кремлівського диктатора.Про це Йонас Гар Стере сказав в інтерв’ю телевізійникам із TV 2.Як відомо, у вівторок Стере та президент Фінляндії Александр Стубб провели телефонну розмову з Путіним. Мета перемовин — вивчення можливості деескалації та налагодження європейського каналу для діалогу.Після цього видання Financial Times опублікувало матеріал, у якому зазначила, що під час розмови очільник Кремля майже весь час розповідав про "історичні першопричини конфлікту" з Україною у формі "лекції". Водночас Стере категорично заперечує ці твердження."Це неправда. І ми попросили Financial Times виправити цю інформацію, оскільки вона не відповідає дійсності", — заявив прем’єр-міністр Норвегії.За його словами, Путін попросив викласти свою версію поточної ситуації й у цьому контексті оглянув історію з 2014 року до сьогодення."Тож твердження, що він читав лекцію зі слов’янської історії, просто не відповідає дійсності", — наголосив Стере.Він також відкинув твердження, що Володимир Путін домінував у розмові з європейцями за тривалістю."Ми мали півтори години. Звісно, був перекладач, тож частина часу йшла на переклад. Тому я вважаю, що час розподілився доволі рівномірно. Ми, ймовірно, витратили приблизно однакову кількість часу. Але це також тому, що ми виклали свої позиції, щодо яких просили відгуку", — акцентував норвезький прем’єр-міністр.За даними медійників, які після цих зв’язалися з журналістами Financial Times, видання не планує вносити жодних змін."Ми відстоюємо нашу журналістику", — повідомив речник англійського ЗМІ.Зазначається, що видання не бажає надалі коментувати цю справу, а також не пояснюватиме джерела своєї інформації.Нагадаємо, що в Росії розпочалася підготовка до тристоронньої зустрічі диктатора Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна..
