# Європа

Польща та деякі країни Європейського Союзу здивовані рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Про це повідомили польські журналісти з RMF FM. Вони нагадали, що Польща раніше оголосила про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти.Однак після заяви президентки Єврокомісії невідомо, чи кошти, на які розраховувала Варшава в межах другого раунду SAFE та які вона хотіла спрямувати на власні оборонні проєкти, справді залишаться доступними."Такої розмови з Єврокомісією не було. Поки що саме ми, тобто держави-члени, погашаємо кошти за цією позикою, а не Європейська комісія", — зазначив неназваний дипломат ЄС у Брюсселі в розмові з журналістами.При цьому медійники акцентували, що висловлювався він із неприхованим роздратуванням.За словами дипломата, з державами-членами з цього питання не проводилися консультації. А SAFE — це позики, які беруть країни ЄС і які згодом потрібно погасити. Тому частина столиць вважає, що саме держави повинні мати вирішальний голос у питанні використання залишків коштів.Інший співрозмовник RMF FM у Брюсселі розповів, що Єврокомісія хоче спрямувати кошти, що залишилися після SAFE, на спільні проєкти з українськими компаніями, зокрема, на "Фрею", тобто антибалістичну коаліцію.Медійники з’ясували, що на робочих зустрічах Єврокомісії досі лише натякали, що розглядаються зміни щодо використання залишків коштів. Однак країни-члени відповіли тоді, що такі зміни спочатку потрібно узгодити з ними.Здивування поляків іще більші тому, що наразі навіть невідомо, скільки коштів насправді залишиться в цьому фонді. Країни-члени мають час до кінця жовтня, щоби надати Єврокомісії інформацію про реалізацію проєктів. Лише тоді можна підрахувати, скільки коштів фактично залишиться невикористаними.Донедавна неофіційно йшлося про близько 10 мільярдів євро. Італії виділено майже 15 мільярдів євро, але вона досі не підписала угоду на всю зарезервовану для неї суму. Рим розмірковує над впливом цієї позики на бюджетний дефіцит. Також у випадку з Угорщиною, якій виділено близько 16 мільярдів євро, ще немає впевненості, чи встигнуть вони підписати угоду вчасно. Лише після завершення цього етапу можна буде сказати, скільки коштів насправді повернеться до загального фонду."Наразі країни ЄС, які беруть участь у програмі SAFE, лише незначною мірою використали кошти на програми спільно з Україною. Європейська комісія, своєю чергою, хоче знайти кошти для Києва, який скаржиться на бюджетний дефіцит у видатках на оборону", — зробили висновок аналітики RMF FM.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Верховна Рада в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів.Про це свідчить картка законопроєкту №0390, опублікована на сайті українського парламенту. Таке рішення підтримали 312 депутатів.Участь у фонді дозволить українським оборонним компаніям долучатися до спільних з Європейським союзом проєктів — це розроблення нової зброї та інших технологій.Очікується, що це допоможе українському оборонно-промисловому комплексу розвивати інновації, збільшувати виробництво та залучати європейське фінансування для спільних проєктів.Також участь у Європейському оборонному фонді має поглибити співпрацю України та Європейського Союзу в оборонній промисловості.Угоду про участь України в Європейському оборонному фонді підписали ще 13 липня в Києві.Європейський оборонний фонд — це фінансовий інструмент ЄС, створений для підтримки спільних оборонних досліджень, розробок і зміцнення конкурентоспроможності оборонної промисловості країн Євросоюзу.Його основна мета — координація національних інвестицій в оборону, покращення сумісності збройних сил і досягнення стратегічної автономії ЄС. На період 2021-2027 років виділено близько восьми мільярдів євро (з них орієнтовно третина спрямовується на дослідження, а решта — на розроблення зразків озброєння. Фінансування охоплює проєкти у сферах кібербезпеки, морського та повітряного спостереження, наземних бойових систем, космічної розвідки й інноваційних технологій (зокрема, штучного інтелекту).Нагадаємо, що Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня..

Колишній прессекретарці Володимира Зеленського Юлії Мендель не дозволили увійти до будівлі Європейського парламенту. Там вона мала виступити з промовою про мир на заході німецької ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD).Про це Юлія Мендель повідомила у своїх соціальних мережах. За її словами, п ричин такого рішення їй не пояснили."Ми щойно отримали інформацію про те, що, на жаль, вам заборонили вхід... Я намагаюся зрозуміти причину", — сказав один із представників Європарламенту.Мендель пов'язала заборону на вхід зі санкціями, які нещодавно запровадив проти неї Володимир Зеленський. Водночас вона зазначила, що її виступ усе одно відбудеться у форматі відеозв'язку."Для мене дуже дивно, що мені заборонили вхід саме в той день, коли я мала говорити про мир. Я вдячна партії "Альтернатива для Німеччини" за те, що вони все ж організували для мене можливість виступити сьогодні через відеозв'язок. Але, відверто кажучи, це стресова ситуація. Не бачу жодного пояснення цьому", — заявила вона.Колишня прессекретарка додала, що її виступу чекало "багато українців", зауваживши, що вважає рішення про заборону виявом "самоцензури"."Я знаю, що є мільйони українців, які прагнуть миру. Відчуваю підтримку із Західної та Східної України, з Донбасу, з Києва, з кожного куточка країни. Багато людей чекали, що я виголошу цю промову. Дуже прикро, що існує така самоцензура та що європейські парламентарі не хочуть чути тих українців, які прагнуть миру. Це справді образливо", — зауважила Мендель.On the day of my speech, I was barred from entering the European Parliament. I directly attribute this to Zelenskyy’s sanctions. But the speech will go ahead anyway, because I know that I represent a huge segment of society that longs for peace and wants to be heard. pic.twitter.com/FWh7WSaUNI— Iuliia Mendel (@IuliiaMendel) September 16, 2026Як відомо, 13 вересня Володимир Зеленський ввів санкції проти 10 російських і українських осіб, які розповсюджують дезінформацію та російську пропаганду, підтримують агресивну політику Росії проти України. Зокрема — проти Юлії Мендель.Нагадаємо, що в липні цього року президент України заперечив звинувачення у вживанні наркотиків, які поширювали американські блогери та його колишня прессекретарка Юлія Мендель..

У Кремлі розцінять як "оголошення війни" гіпотетичне розміщення європейського військового контингенту на території України. Якщо ж це насправді трапиться, то війна Росії та Європи буде "дуже короткою".Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам.При цьому він знову спробував запевнити, що Росія не готується до воєнного конфлікту із західними країнами. За його словами, яким навряд чи можна вірити, Кремль не зацікавлений у такому збройному конфлікті.Однак Лавров не стримався та публічно пригрозив Європі в притаманному собі й іншим очільникам Кремля стилі."Якщо Європа нападе на Росію, то це буде вже зовсім інша війна. Вона буде дуже короткою", — наголосив очільник російського дипломатичного відомства.Також він повторив тезу російського диктатора Володимира Путіна про те, що розміщення іноземного контингенту в Україні Москва одразу розцінить як оголошення війни.Так само представник Кремля продовжує звинувачувати союзників Києва в тому, що Росія розпочала вторгнення в Україну. Власні злочини він подає як наслідки "експансіоністської політики Заходу"."Урегулювання в Україні передбачає виконання початкових завдань "СВО", — додав Сергій Лавров.На цьому поплічник Путіна не зупинився та звинуватив президента України Володимира Зеленського в нібито знищенні всього російського.Також міністр закордонних справ Росії традиційно збрехав, що Захід намагається безпосередньо втрутитися в голосування росіян на виборах до Держдуми як за кордоном, так і всередині країни.Нагадаємо, що вчора Сергій Лавров виступив із черговою заявою щодо можливого відновлення діалогу з Україною. При цьому в Кремлі відверто дали зрозуміти, що не збираються припиняти бойові дії навіть у разі початку діалогу..

Волейбольна збірна України зазнала першої поразки на груповому етапі чемпіонату Європи. У матчі п'ятого туру "синьо-жовті" поступилися збірній Польщі у трьох сетах — 0:3 (20:25, 13:25, 22:25).Про це повідомило "Суспільне Спорт". Зазначається, що до очного протистояння збірна України підходила у статусі лідера групи B, вигравши усі чотири стартові матчі. Збірна Польщі йшла другою, зігравши на один поєдинок менше.Збірні України та Польщі втретє 2026 року зустрілися на міжнародних турнірах. До цього команди двічі грали в Лізі націй — спершу в основному раунді, а згодом в плейоф. В обидвох випадках збірна України поступалася супернику (2:3) та (1:3) відповідно.Перший сет збірна України розпочала з виграного розіграшу, але одразу після цього Польща здійснила ривок у вісім набраних очок. Завдяки цьому поляки змогли втримати перевагу до завершення партії, здобувши перемогу 25:20.Другий сет вийшов зовсім невдалим для збірної України, від старту партії поляки володіли перевагою, а до закінчення сету їхнє лідерство сягнуло 12 очок — 25:13.Вирішальний третій сет також відійшов до активу збірної Польщі. Збірна України перебувала близько, щоби скоротити відставання за партіями, але наприкінці сету поляки довершили матч перемогою 25:22.Після поразки від збірної Польщі Україна посідає друге місце в турнірній таблиці групи B, маючи в своєму активі 12 очок. Для "синьо-жовтих" це останній поєдинок групового етапу турніру.Долю позиції України за підсумками групового етапу визначить протистояння між Болгарією та Польщею. У випадку перемоги болгар у трьох сетах українці посядуть третє місце в групі. В інших випадках Україна завершить груповий етап на другій сходинці.Нагадаємо, що в понеділок, 14 вересня, волейбольна збірна України здобула четверту поспіль перемогу на Євро-2026. Тоді "синьо-жовті" в трьох сетах обіграли Португалію..

Очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що відповіла би на дзвінок Володимира Путіна або міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Вона готова посприяти тому, щоби така розмова відбулася.Про це Кая Каллас заявила в інтерв'ю виданню Yle. При цьому вона не підтримує переговорів із Росією на російських умовах."Звичайно, я розмовлятиму, якщо з'явиться така можливість", — наголосила Каллас.Європейська посадовиця нагадала, що вже зустрічалася з Лавровим на міжнародних форумах, у тому числі на зустрічах АSEAN і G20, де прямо викладала йому позицію ЄС.За її словами, Москва вміло веде переговори. Вона вважає, що Росія висуває максимальні вимоги, загрожує та чекає на поступки з боку Заходу. У результаті Кремль намагається досягнути того, чого раніше не мав.Очільниця європейської дипломатії скептично поставилася до зусиль спецпредставників президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, які останні півтора роки їздили до Москви та Києва у пошуках шляхів до миру в Україні. Каллас вважає, що в цьому процесі мають брати участь люди, які краще розуміють, як діє Росія.На її думку, якщо мета — швидко закінчити війну, найпростіший спосіб — це змусити жертву відмовитися від того, що вона захищає, тобто від своєї землі та своїх людей. Однак, наголосила вона, це не призведе до справедливого та сталого світу.Каллас також заявила, що Євросоюз зараз не може бути повноцінним посередником між Україною та Росією, оскільки підтримує Київ. При цьому вона зауважила, що в переговорах неминуче обговорюватимуться питання, розв’язання яких залежить від Європи — наприклад, доля заморожених російських активів.За її словами, Євросоюз має чітко дати зрозуміти, що такі питання не може вирішувати лише діалог між Москвою та Вашингтоном."Вимоги Росії максимальні. У відповідь ми також маємо говорити про свої максимальні вимоги, щоби переговорні позиції були збалансовані", — підсумувала Кая Каллас.Нагадаємо, в середині серпня вона розповідала, що Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних і юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину..

Європейські комісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.Про це повідомило "Суспільне" з власних джерел у Верховній Раді. Журналісти зазначили, що раніше таке прохання озвучили президент України Володимир Зеленський і низка урядовців.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Зокрема, 3 вересня Єврокомісія офіційно подала до Ради ЄС документ на затвердження Восьмого траншу кредитної програми Ukraine Facility (приблизно на три мільярди євро).П’ять із 12 умов виконано для другого траншу за Ukraine Support Loan, але депутати не проголосували важливий для ЄС законопроєкт про оподаткування посилок до 150 євро."Це одна з небагатьох умов, виконання якої призведе до наповнення казни, як сказав один із посадовців ЄС. За умови виконання взятих зобов'язань Україні достатньо бюджетного фінансування на поточний рік", — ідеться в повідомленні.Окрім того, в документі згадана й необхідність поваги до національних меншин. У цьому контексті Угорщина наразі не готова розблокувати відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Євросоюзу. Серед причин, які Будапешт називає партнерам у ЄС, — ставлення угорського суспільства до України та питання захисту прав національних меншин.Лист підписали єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс і єврокомісарка з розширення Марта Кос.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Європарламенту.Депутати Європарламенту ще раз наголосили, що вважають Росію головною зовнішньою загрозою для безпеки та демократичної цілісності Європи та державою, яка підтримує тероризм.Це особливо стосується контексту кампаній з дезінформації, які Росія поширює як в Європейському Союзі, так і за його межами."Україна, Молдова, Вірменія, Грузія та країни Західних Балкан є основними об’єктами російських і китайських інформаційних втручань, спрямованих на дискредитацію Євросоюзу", — акцентували європейські парламентарі.Вони додали, що підтримка цих країн у зміцненні їхньої стійкості має вирішальне значення як для авторитету процесу розширення Євросоюзу, так і для власної безпеки ЄС.Парламент ще раз підтвердив, що вважає Росію головною зовнішньою загрозою для безпеки та демократичної цілісності Європи та що Росія є державою, яка підтримує тероризм.У звіті також ідеться про те, що ЄС повинен перейти від "оборонного режиму" до активного стримування, зокрема, шляхом оцінки правових і оперативних механізмів для наступальних заходів проти логістичної та цифрової інфраструктури, яка стоїть за дестабілізаційною діяльністю Москви.Раніше в НАТО заявляли, що кількість російських гібридних атак на країни-члени Північноатлантичного альянсу значно зросла. Минулого року зафіксували понад 200 таких інцидентів.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що санкції проти багатих росіян, винних у порушенні територіальної цілісності України, варто продовжити. Європейські обмеження мають стати ще жорсткішими..

Санкції проти багатих росіян, винних у порушенні територіальної цілісності України, варто продовжити. Європейські обмеження мають стати ще жорсткішими.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Внутрішнє коло Путіна та пособники агресії Росії повинні залишатися в списку санкцій", — наголосив він.Раніше комітет постійних представників держав ЄС у Брюсселі продовжив санкційний режим щодо порушення територіальної цілісності та суверенітету України терміном на сім днів, оскільки Словаччина та Франція наполягають на вилученні зі списку двох російських олігархів: Михайла Фрідмана й Алішера Усманова."Скасування санкцій щодо ключових олігархів, пов’язаних із режимом Росії, таких як Алішер Усманов і Михайло Фрідман, важко зрозуміти — особливо коли Росія посилює свій терор проти нашого народу та цілеспрямовану кампанію з руйнування економіки України", — відреагував на це Сибіга.На його переконання, особисті санкції є ефективним інструментом для поступового стримування тих, хто підтримує воєнну машину Росії. Цих осіб варто назвати та притягнути до відповідальності."Подовження терміну дії індивідуальних санкцій на 12 місяців замість чинних шести місяців надіслало би чіткий сигнал Кремлю, що Європа не залякана безрозсудною ескалацією Росії", — наголосив український міністр.Він додав, що санкції працюють лише тоді, коли вони створюють довгостроковий, стійкий і незворотний тиск, доки Росія продовжує свою агресію."Інакше Європа ризикує грати саме в ту гру, яку Росія хоче, щоби вона вела", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив, що зараз США мають інструмент, щоби позбавляти Росію можливості щоденно фінансувати війну проти України. Це можна зробити завдяки санкціям проти Москви..

Україна візьме участь у 71-му пісенному конкурсі "Євробачення" — організаторам надіслано офіційне підтвердження. Наступного року конкурс відбудеться в Бурґасі (Болгарія).Про це повідомило "Суспільне Культура". Організатори зазначили, що проведення нацвідбору заплановано, навіть попри складну безпекову ситуацію та можливі викликів зимового періоду. Однак його формат змінять."Євробачення" сьогодні — критично важливий інструмент прямої взаємодії зі сотнями мільйонів європейців", — зазначив голова правління "Суспільного Мовлення" Микола Чернотицький.За його словами, для України участь у конкурсі — це насамперед про суб'єктність, захист культурного суверенітету та можливість тримати український контекст у фокусі світової уваги аж до самого фіналу."Водночас формат проведення національного відбору змінимо та розробимо з урахуванням безпекових ризиків і можливих викликів зимового періоду", — додав він.Наступний конкурс "Євробачення" вперше відбудеться в Болгарії, а місцем проведення стане прибережне болгарське місто Бурґас. Півфінали відбудуться 11 та 13 травня, гранд-фінал — 15 травня на новому спортивно-розважальному майданчику "Арена Бурґас".Переможницею "Євробачення-2026" стала Dara з піснею Bangaranga, яка отримала 516 балів. Україна, яку представляла співачка Leléka з піснею Ridnym, посіла дев’яте місце.Цього року Україна продовжила свою традицію проходження у фінал конкурсу, яка триває з моменту першої участі в цьому конкурсі — 2003 року.Нагадаємо, що відтепер учасників пісенного конкурсу "Євробачення" оцінюватимуть по-новому — організатори розглядають зміни до правил голосування. Головна мета нововведень — зменшення зовнішнього впливу на результати..

Безпеку Європи потрібно поставити в центр уваги політичних дій. У зв’язку з цим Україні необхідно ще більше допомагати у протистоянні агресивній Росії.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу на Європейському арктичному саміті в Рованіємі, його цитує німецьке видання Die Zeit.Німецький лідер зазначив, що доля Німеччини тісно пов'язана з долею континенту. А тема безпеки Європи є найважливішою для обговорення.Також Фрідріх Мерц спрогнозував, що на Європу чекають вирішальні тижні та місяці щодо "захисту свободи та миру нашого континенту" від Росії."Я зроблю все можливе, щоби заручитися нашою підтримкою та переконати людей, що допомогати Україні — в наших власних інтересах", — констатував німецький канцлер.Він додав, що Німеччина має залишатися непохитною в підтримці України, доки ця "жахлива війна не закінчиться". На його думку, якщо Росія досягне успіху, це матиме непередбачувані та безпрецедентні наслідки для всіх, зокрема, для Німеччини.Раніше Фрідріх Мерц наголошував, що Німеччина готова покрити зростання оборонних витрат України, а також закликав інших союзників Києва долучитися до цього процесу.Нагадаємо, що минулого тижня німецький канцлер заявив про відсутність у Кремля намірів сідати за стіл переговорів задля встановлення миру. Водночас Берлін підтвердив намір активізувати підтримку України та прискорити процес розширення ЄС..

У понеділок, 14 вересня, волейбольна збірна України здобула четверту поспіль перемогу на Євро-2026. Цього разу "синьо-жовті" в трьох сетах обіграли Португалію.Про це повідомив Telegram-канал "Суспільне Волейбол". Там зазначили, що матч завершився із рахунком 25:18, 25:18, 25:19 на користь "синьо-жовтих"."Це друга "суха" перемога українців за партіями від початку турніру", — йдеться в повідомленні.Таким чином Україна першою у своїй групі здобула чотири перемоги та вийшла у проміжні лідери турнірної таблиці. Наступний матч наша збірна проведе з Польщею у вівторок, 15 вересня, в потенційному поєдинку за перше місце.Перед четвертим туром Україна мала максимальний результат на чемпіонаті Європи: здобула три перемоги у трьох матчах і набрала девʼять очок. Завдяки цьому команда достроково гарантувала собі вихід до плейоф турніру. Натомість португальська команда розпочала чемпіонат із трьох поразок поспіль, зокрема, поступившись збірній Ізраїлю на тайбрейку в попередньому турі.У першій партії збірній України довелося відіграватися з різниці у мінус три очки на старті гри. Перехопивши ініціативу, "синьо-жовті" здобули перевагу та завершили сет з рахунком 25:18.На старті другого сету українські волейболісти продовжили контролювати перебіг поєдинку. Команда втримала ігрову перевагу та повторила результат першої партії, вигравши її з аналогічним рахунком — 25:18.У вирішальному третьому сеті збірна України довершила матч перемогою. "Синьо-жовті" наростили перевагу над суперником і зафіксували підсумковий рахунок партії — 25:19.Найрезультативнішим гравцем збірної України у цьому матчі став догравальник Олег Плотницький, в активі якого 19 очок.Нагадаємо, що наприкінці липня у чвертьфінальному матчі Ліги націй збірна України з волейболу програла Польщі у чотирьох сетах. Таким чином "синьо-жовті" завершили свої дебютні виступи в цьому престижному турнірі..

Російські окупаційні війська протягом останнього тижня застосували проти України понад 3800 одиниць різноманітного озброєння, намагаючись підірвати економіку та цивільну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський наголосив, що українці стримують цю агресію, не даючи їй просунутися далі в Європу.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Масштаби ворожих атак за тижденьЗеленський оприлюднив приголомшливу статистику ворожих обстрілів за останній тижневий період. За його словами, Росія суттєво наростила використання засобів повітряного нападу."Лише за цей тиждень Росія випустила по Україні близько 2100 дронів. Значна частина з них — саме реактивні "шахеди", якими росіяни намагаються розбити економіку та зруйнувати життя людей. Також ворог застосував майже 1700 керованих авіабомб і 78 ракет різних типів", — повідомив український лідер.Наслідки нічних ударів та ситуація на прикордонніГлава держави зазначив, що чергові комбіновані удари були спрямовані проти цивільних та критичних об'єктів. Під прицілом окупантів опинилися енергетичні потужності, інфраструктура "Укрзалізниці", приватний бізнес та житловий сектор. Зокрема, Одеса зазнала атак із застосуванням ракет та безпілотників.У багатьох західних областях наразі тривають аварійно-відновлювальні роботи. За словами Зеленського, підрозділи екстрених служб працюють безпосередньо поблизу українсько-польського кордону на Волині, де ворог демонстративно знищив дроновим ударом локомотив пасажирського потяга та пошкодив автозаправну станцію.Загроза для всієї ЄвропиЗеленський заявив, що стримування російської навали в Україні є запорукою безпеки всієї Європи."Саме щоб ці удари не пішли далі, у Європу, кожного дня борються українці та українки, віддають свої життя і не дають агресії розширюватися. Російський тероризм — це спільна загроза для багатьох, але розбити його точно можна й потрібно в Україні. Дякую кожному, хто вкладається в захист українського неба та підтримку наших людей", — підсумував президент.Нагадаємо, у ніч проти 13 вересня російські війська завдали масованих ударів по Київській та Одеській областях, спричинивши численні руйнування та пожежі. Вогнеборці працювали в посиленому режимі, ліквідовуючи наслідки ворожих влучань..

Російський диктатор Володимир Путін заявив, що розміщення європейського військового контингенту на території України нібито означатиме початок війни між Європою та РФ.Таку заяву очільника Кремля поширили російські пропагандистські ЗМІ. Так, за словами Путіна, Європа нібито "підштовхує свої країни до війни з Росією".Диктатор заявив, що введення європейських військ в Україну Москва розцінюватиме як участь європейських держав у війні. Водночас Путін стверджує, що у Москви нібито немає підстав для конфлікту з європейськими країнами. За його словами, усі суперечності між сторонами нібито були вирішені за підсумками Другої світової війни.Зауважимо, під час зустрічі "Коаліції охочих" в Парижі 4 вересня 26 країн погодилися надати Україні гарантії безпеки, зокрема розглядається можливість розгортання військового контингенту на українській території. Водночас лідери коаліції наголошували, що таке розгортання можливе лише після припинення бойових дій або завершення війни. Тобто про введення європейських військ в Україну безпосередньо зараз не йдеться.Нагадаємо, Росія виступає категорично проти розміщення ядерної зброї неподалік від її кордонів. Москва погрожує країнам НАТО навіть після дискусій політиків щодо таких можливостей. Додамо, 5 вересня у Москві пройшли перемовини спецпредставників Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Проте до перемовин долучилися ще декілька американських посадовців.У ході переговорів Володимир Путін заявив, що прохання про припинення вогню надійшло від України через офіційні канали. Він запевнив американських гостей, що з опівночі не завдавав ударів по Києву, хоча насправді РФ не припиняла терору України.Читайте також: Нова спроба Трампа: чому Віткофф і Кушнер приїхали зараз і чи буде мир до Нового року.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко готується до мобілізації  та планує провести перевірку бойової готовності всієї армії. У п’ятницю, 11 вересня, він зібрав військове керівництво країни.Про цеповідомили російські та білоруські пропагандистсько-інформаційні ресурси. "Нам необхідно визначити, як діятиме Білорусь під час війни. Не хочемо її, але готуємося, тому перевіримо боєготовність усієї армії та підготовку її до мобілізації", — наголосив мінський диктатор.При цьому він намагався заспокоїти тих, хто занепокоєний можливими агресивними кроками з боку Мінська, запевнивши, що Білорусь ніколи першою не здійснюватиме напад."Ми прагматики. Розуміємо: якщо ми на когось, припустимо, з наших сусідів, здійснимо напад, це рівнозначно смерті. Виграти конфлікт із "монстрами", розташованими на периметрі, ми не зможемо. Навіщо тоді розпочинати війну?" — сказав Лукашенко.Попри ці слова, він акцентував, що білоруське керівництво зобов'язане забезпечити безпеку населення та захистити кожен міліметр своєї землі, навіть "якщо це коштуватиме життя".Під час спілкування з військовими Лукашенко поцікавився у міністра оборони Віктора Хреніна щодо готовності системи управління військами до розгортання у разі початку бойових дій. Очільник Міноборони Білорусі заявив про повну готовність до таких дій.Зокрема, диктатор запитав: "А якщо війна?" На це Хренін відповів йому: "Ми готові розгорнутися".За словами Хреніна, наявна система дає можливість керувати як збройними силами, так і державними органами та цивільним сектором загалом."Система зв’язку забезпечує стійкість, прихованість, надійність. Те, що зараз у нас є, — п’ять років тому ми могли лише мріяти про таке", — наголосив міністр оборони Білорусі.Нагадаємо, на початку серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що нинішня білоруська влада несе повну відповідальність у сприянні російській агресії проти України. При цьому офіційний Київ має наміри продовжувати взаємодію з білоруською опозицією..