# Європа

Європейські країни НАТО вже готуються до ситуації, якщо Сполучені Штати Америки вийдуть з альянсу або заблокують колективну оборону. Тож зараз триває таємна розробка військових планів на такий випадок.Про це повідомило видання The Economist із посиланням на старших офіцерів декількох країн.Співрозмовники медійників зазначили, що поштовхом стала погроза президента США Дональда Трампа в січні анексувати Гренландію — автономну територію у складі Данського королівства."Криза в Гренландії стала сигналом тривоги. Ми зрозуміли, що нам потрібен "план Б", — заявив шведський чиновник оборони.На початку травня 4 000 військовослужбовців танкової бригади "Блек Джек" готувалися до розгортання в Польщі для захисту НАТО від російської загрози. Менш ніж за два тижні розгортання скасували — вдруге за місяць.Журналісти також нагадали, що раніше Трамп оголосив про виведення 5 000 військових з Німеччини та скасував розгортання підрозділу крилатих ракет, який мав заповнити важливу прогалину в обороні Європи. Причина — начебто відсутність європейської підтримки його війни в Ірані."Лідерство США — це клей, який скріплює альянс. Без них ми, ймовірно, побачили би фрагментацію", — пояснив журналістам Луїс Сімон із Вільного університету Брюсселя.Жоден з опитаних чиновників не захотів говорити офіційно — побоюючись прискорити вихід Америки."Марк Рютте буквально заборонив говорити про це, оскільки вважає, що це може підлити масла у вогонь", — зізнався один з інсайдерів The Economist.Ядром альтернативної структури, принаймні на Півночі, може стати коаліція країн Балтії, Північної Європи та Польщі. Близько третини членів НАТО "воюватимуть з першого дня" незалежно від статті 5."Ніхто не чекатиме, поки португальці з'являться в Північноатлантичній раді для дебатів", — зазначив Едвард Арнольд з лондонського аналітичного центру RUSI.Найреальнішою альтернативою вважають Об'єднані експедиційні сили під керівництвом Великої Британії — JEF, коаліція десяти переважно балтійських і скандинавських країн зі штаб-квартирою поблизу Лондона. На відміну від НАТО, JEF "можуть реагувати на ситуації без консенсусу" — вони вже мають власні захищені мережі зв'язку та ядерне прикриття завдяки Великій Британії.Проте у JEF є слабкі місця: відсутні Франція, Німеччина та Польща, а сама Велика Британія, за словами одного з чиновників, "продовжує вдавати, але не має на це коштів".Нагадаємо, сьогодні віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україні варто точніше обирати цілі для ударів на території Росії, щоби це не створювало загрози для безпеки країн НАТО, та щоби Росія не використовувала цього для ескалації ситуації та ведення гібридних дій..

Велика Британія дозволила імпорт дизелю й авіаційного палива, виробленого за кордоном з російської нафти. Після такого рішення розпочалась "активна комунікація" Києва з Лондоном.Про це заявив радник президента України Дмитро Литвин у коментарі журналістам."Триває дуже активна комунікація між нашими дипломатами, Офісом президента України та британською стороною. З'ясовуються деталі", — наголосив він.Раніше Велика Британія дозволила імпорт дизелю й авіаційного палива, виробленого за кордоном з російської нафти. Рішення набуває чинності в середу, 20 травня.У Великій Британії попередньо пояснили, що рішення ухвалено на тлі стрімкого подорожчання палива через закриття Ормузької протоки.Безстрокова ліцензія дозволяє імпорт палива, переробленого з російської нафти в третіх країнах, зокрема, Індії та Туреччині. При цьому вона підлягає регулярному перегляду, її можуть відкликати, компанії зобов'язані вести відповідний облік.Окрім того, Велика Британія окремо видала тимчасову ліцензію до 1 січня 2027 року на морське транспортування зрідженого природного газу з російських проєктів Sakhalin-2 і Yamal LNG, включно з перевезенням, фінансуванням і брокерингом.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що Міністерство фінансів США ще на 30 днів продовжило дію винятку зі санкцій щодо російської нафти. Йдеться про ту, яку транспортують морським шляхом.В американському Мінфіні пояснили, що таке рішення допоможе перенаправити частину постачань до найуразливіших держав, а також обмежить можливості Китаю накопичувати дешеву російську нафту..

Україні варто точніше обирати цілі для ударів на території Росії, щоби це не створювало загрози для безпеки країн НАТО, та щоби Росія не використовувала цього для ескалації ситуації та ведення гібридних дій.Таку думку висловив під час брифінгу в середу, 20 травня, у Варшаві віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Його цитує "Укрінформ".Таким чином він відповів на запитання про випадки порушення українськими дронами повітряного простору балтійських країн."Безумовно, Україна повинна — і про це також кажуть наші військові та в НАТО — значно точніше визначати цілі, щоби не створювати загрози безпеці країн Альянсу", — зазначив він.За його словами, це може слугувати російським провокаціям. Росія використовуватиме це для пропаганди, а також для ескалації конфлікту та посилення гібридної війни."Тому Україна має бути дуже обережною: розуміючи свої тактичні цілі у війні, яку вона веде, вона повинна захищати територію країн НАТО", — зазначив Косіняк-Камиш.Як відомо, вчора міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що в повітряний простір країни увійшов дрон, який збила балтійська ППО над озером Виртс'ярв. За його словами, ймовірно, йдеться про дрон українського походження, який прямував до цілей на території Росії. Точніші деталі мають з'ясувати ВПС та Поліція безпеки Естонії.Своєю чергою, речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що Україна перепросила в Естонії за ненавмисний інцидент із дроном, спричинений російськими засобами радіоелектронної боротьби.У середу найвищі посадовці Литви отримали вказівку спуститися в укриття після інформації про повітряну тривогу через підозру присутності дронів поблизу повітряного простору країни.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, американські військові хочуть отримати доступ до окремих військових технологій, якими володіє Україна. Крім того, американці не виключають можливе придбання українських дронів і систем радіоелектронної боротьби..

Переважна більшість військовозобов’язаних українців після виїзду в країни Європейського Союзу автоматично отримує тимчасовий захист. Деякі посадовці Брюсселя вважають цей пункт дуже суперечливим.Про це заявила спеціальна представниця з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон в інтерв'ю Deutsche Welle.На теперішній момент у країнах Європейського Союзу тривають дискусії щодо можливих обмежень для українських чоловіків призовного віку, які перебувають у ЄС під тимчасовим захистом.За словами Йоганссон, держави-члени ЄС наразі лише обговорюють це питання. Поки що до спільного рішення вони прийти не можуть."На мою особисту думку, не зовсім логічно виглядає те, що багато військовозобов'язаних чоловіків, які не мають права залишати Україну, щойно перетинають кордон, можливо, навіть нелегально, й одразу отримують тимчасовий захист", — пояснила вона.Йоганссон також заявила, що вважає такий підхід "суперечливим сигналом" для України, оскільки ЄС одночасно підтримує Київ у війні проти Росії, зокрема, військовим шляхом."Тому, на мою думку, є сенс запроваджувати певні винятки, але це питання ще не погоджене. Тож побачимо, до якого консенсусу дійдуть усі сторони, які беруть участь у дискусіях. Проте якщо якісь обмеження і доведеться запровадити, думаю, вони будуть дуже незначними", — запевнила вона.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту.Читайте також: Українські біженці зможуть отримати кошти за вимушений виїзд із країни: які умови.

Сербські ЗМІ довідалися про можливий візит президента України Володимира Зеленського до Белграда наприкінці цього тижня. Така поїздка може стати першою для нього до Сербії від початку повномасштабної війни Росії проти України.Про це повідомив сербський телеканал N1. Офіційного підтвердження майбутнього візиту наразі немає. Водночас дипломатичні джерела у Белграді повідомили, що Сербія очікує на прибуття української делегації, яку може очолити особисто Володимир Зеленський.Сербські медійники з’ясували, що сторони також обговорюють підготовку меморандуму про взаєморозуміння у сфері торгівельної співпраці. Йдеться про документ, який може стати новим етапом економічних контактів між Києвом і Белградом.До цього часу контакти президента України Володимира Зеленського та президента Сербії Александра Вучича відбувалися переважно на міжнародних самітах. Тож медійники назвали гіпотетичний приїзд українського лідера "історичною подією".Перші прямі переговори між лідерами України та Сербії після початку повномасштабного вторгнення Росії відбулися в серпні 2023 року під час саміту "Україна — Південно-Східна Європа" в Афінах.Тоді Александр Вучич заявив, що Белград підтримує територіальну цілісність України. Водночас Сербія відмовилася підписувати підсумкову декларацію саміту через пункт про санкції проти Росії.Сербія залишається однією з небагатьох європейських країн, яка не приєдналася до санкційної політики Заходу щодо Москви, попри статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. Белград продовжує балансувати між відносинами з ЄС, США та Росією.Нагадаємо, що наприкінці листопада минулого року президент України Володимир Зеленський призначив колишнього секретаря РНБО Олександра Литвиненка послом України в Сербії..

Частина фінансової допомоги Україні може бути пов’язана з податковими змінами, зокрема, щодо податку на додану вартість (ПДВ) на іноземні посилки. Таке рішення готують у Європейському Союзі.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти уточнили, що йдеться про частину пакета допомоги на 90 мільярдів євро, а саме про макрофінансову програму на 8,4 мільярда євро.Співрозмовники медівників розповіли, що для отримання цих коштів Україна повинна ухвалити законодавство, яке розширить перелік іноземних посилок, що підлягатимуть оподаткуванню 20-відсотковим ПДВ.Джерела зазначили, що перший транш допомоги Україна може отримати вже у червні, другий — у вересні, а третій — до кінця року після виконання необхідних реформ.За інформацією Bloomberg, така вимога збігається з умовами Міжнародного валютного фонду для виділення чергового траншу допомоги на 700 мільйонів доларів. Єврокомісія узгоджує частину умов фінансування України з вимогами МВФ.Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що програма має "зміцнити економічну та фінансову стійкість України", а також підтримати реформи та боротьбу з корупцією.Водночас запропоновані податкові зміни вже викликали негативну реакцію серед українців. Народний депутат Ярослав Железняк заявив Bloomberg, що наразі не бачить належної підтримки для ухвалення такого рішення у Верховній Раді. Для цього потрібно щонайменше 226 із 392 можливих голосів.У Міністерстві фінансів України підтвердили, що робота над остаточними умовами угоди з ЄС триває. Речник відомства Дмитро Герасименя повідомив, що уряд продовжує узгодження параметрів фінансової допомоги перед поданням документа на ратифікацію парламенту.За даними Bloomberg, МВФ і ЄС також домовилися відкласти ще одну чутливу податкову реформу — розширення кола підприємців, які мають сплачувати ПДВ. Остаточне рішення щодо вимоги про податок на посилки фонд може переглянути наприкінці травня.Нагадаємо, сьогодні речник Єврокомісії Балаж Уйварі зазначив, що Україна та ЄС і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів..

На полігонах Польщі безперервно тривають навчання військовослужбовців Збройних сил України за керівництва міжнародного командування з бойової підготовки CAT-C. Цього разу заняття проводили французькі інструктори.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. Там зазначили, що це відбувається в межах місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні EUMAM Ukraine."Навчальний процес охоплює як базову підготовку, так і спеціалізовані курси, спрямовані на розвиток командних і технічних компетенцій", — ідеться в повідомленні.У Генштабі наголосили, що чергова група рекрутів завершила інтенсивний цикл базової підготовки, здобувши практичні навички, необхідні для дій у сучасному бойовому середовищі."Паралельно проводяться курси для командирів, зорієнтовані на зміцнення тактичної самостійності й ефективності командування на найнижчих рівнях", — зауважили українські військові.Вони акцентували, що важливою складовою залишаються також технічні навчання з обслуговування та ремонту бронетранспортерів. Підготовка спеціалізованого персоналу підвищує операційну готовність техніки та ефективність її застосування в бойових діях."Завдяки навчанню, що проводиться на польських полігонах, українські військовослужбовці здобувають не лише цінні тактичні навички, а й підготовку до ефективного використання сучасного озброєння", — підсумували в Генштабі ЗСУ.. Нагадаємо, сьогодні пресслужба Міністерства оборони Польщі повідомила, що польський військово-авіаційний завод №1 (WZL №1) підписав угоду з компанією Honeywell про створення авторизованого сервісного центру для двигунів AGT1500 для танків M1 Abrams..

Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель відмовилася від ролі перемовниці від Європейського Союзу на зустрічах із представниками Кремля. При цьому вона закликала європейських лідерів усе ж знайти шляхи до таких контактів із Росією.Про це повідомило видання Euractiv. Журналісти зазначили: Меркель дала зрозуміти, що не вважає себе як колишню посадовицю належною кандидатурою на роль перемовниці.Вона додала, що кремлівський диктатор Володимир Путін "серйозно сприйме" лише нинішніх лідерів Євросоюзу."Я шкодую про те, що, на мій погляд, Європа недостатньо використовує свій дипломатичний потенціал", — сказала вона під час заходу в Берліні в понеділок, 18 травня.Колишня канцлерка, яка протягом 16 років перебування на посаді очільниці Німеччини мала напружені, але в основному функціональні відносини з російським лідером, наголосила на необхідності збереження відкритих дипломатичних каналів."Військове стримування плюс дипломатична діяльність. Ось що, на мою думку, є важливим", — акцентувала вона.Її зауваження пролунали на тлі спекуляцій про те, що вона може виступити в ролі спеціального посланця Євросоюзу для припинення війни в Україні.Раніше Брюссель відхилив кандидатуру Герхарда Шредера, попередника Меркель на посаді канцлера Німеччини, як потенційного посланця ЄС після того, як його запропонував Путін.Нагадаємо, минулого тижня видання Spiegel інформувало, що в політичних колах ЄС колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель розглядають як найбільш відповідну фігуру на роль медіатора у діалозі з Москвою. Попри тривале перебування у відставці, її кандидатура вважається оптимальною через глибокий досвід особистої комунікації як із президентом України Володимиром Зеленським, так і з російським диктатором Володимиром Путіним..

Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила: Росія має зрозуміти, що необхідно закінчити війну. Таким чином вона прокоментувала російські удари по Україні й українську дронову атаку в Москві.Про це Катаріна Матернова написала на своїй сторінці у Facebook. Вона зазначила, що останніми місяцями Україна значно посилила свої атаки на військові цілі глибоко на території Росії."Зокрема, в ніч із 16 на 17 травня Україна здійснила одну з найбільших атак дронів на Москву", — додала посол ЄС.Вона констатувала, що російська влада повідомила про сотні дронів над Московською областю, пошкодження стратегічних будівель і хаос в аеропортах."Росія не здатна перемогти Україну на полі бою. У неї закінчуються солдати, мотивація та витривалість. А оскільки вона програє на фронті, вона посилює атаки на цивільне населення", — наголосила Матернова.Вона зауважила, що в ніч на 18 травня Росія випустила по Україні 14 балістичних ракет, вісім крилатих ракет і 524 безпілотники."Росія втрачає імпульс. Україна розпочинає активно давати відсіч. Москва має нарешті зрозуміти, що настав час закінчити цю війну. Але не на умовах, які диктує Кремль. На умовах, які можуть прийняти обидві сторони. Ви вже це зрозуміли, Росіє?" — підсумувала Катаріна Матернова.Нагадаємо, що декілька днів тому експерти з США переглянули базові сценарії розвитку подій в Україні та назвали відмову від частини територій в обмін на західну інтеграцію найреальнішим політичним компромісом. При цьому аналітики фіксують значне падіння ймовірності повного повернення України під геополітичний контроль Кремля..

Польський військово-авіаційний завод №1 (WZL №1) підписав угоду з компанією Honeywell про створення авторизованого сервісного центру для двигунів AGT1500 для танків M1 Abrams.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Польщі."Авторизований сервісний центр з обслуговування двигунів AGT1500 для танків Abrams на базі WZL №1 стане третім у світі та єдиним у Європі центром, уповноваженим обслуговувати ці двигуни", — йдеться у повідомленні.Там додали, що у світі існує всього три місця, де діють подібні центри — США, Австралія та тепер Польща."Це найкраще свідчення довговічності, надійності та перспектив польсько-американської співпраці", — прокоментував угоду прем'єр-міністр Дональд Туск.Організатори проєкту наголосили, що центр матиме досвід для виконання широкого спектра ремонтних робіт двигунів AGT1500."Інвестиції в нього включатимуть адаптацію технічної інфраструктури, навчання персоналу та створення запасу запасних частин для ремонту двигунів AGT1500", — ідеться в повідомленні.Нагадаємо, що в середині грудня минулого року Австралія передала останню партію танків M1A1 Abrams в межах військової допомоги. До останньої партії цього озброєння для потреб ЗСУ тоді ввійшли 12 танків M1A1 Abrams..

У Європейському Союзі ще тривають обговорення щодо можливості продовження дії тимчасового захисту для українців ще на рік. На теперішній момент остаточного рішення немає.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на речника Єврокомісії Маркуса Ламмерта."Єдине, що я можу сказати, — це те, що обговорення тривають", — констатував він.Представник Єврокомісії уточнив, що "фактично розпочалися обговорення щодо можливості продовження тимчасового захисту з державами-членами в березні на Раді з питань юстиції та внутрішніх справ"."Ми вважаємо, що це необхідне обговорення. Йдеться про підтримку України та біженців з України. На цьому етапі немає рішення", — зауважив Ламмерт.Раніше стало відомо, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік.Введена в дію в березні 2022 року директива про тимчасовий захист надала мільйонам українців доступ до низки прав у ЄС, не перевантажуючи при цьому систему надання притулку.Спочатку її задумували як короткостроковий надзвичайний захід, але дію директиви доводилося неодноразово продовжувати. Зараз вона діє до 4 березня 2027 року.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту..

З початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики України.У відомстві уточнили, що допомогу надали  партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, UNICEF / WASH, PFRU, VOLVO."Очікуємо на надходження ще понад 1 465 генераторів, 419 трансформаторів і 153 одиниці іншого обладнання, зокрема — котлів, блочно-модульних котелень, когенераційних установок", — ідеться в повідомленні.З початку року в регіони відправили 360 вантажів гуманітарної допомоги загальною вагою понад 2,9 тисячі тонн. Зокрема, 2 357 генераторів, 55 трансформаторів і 160 одиниць блочно-модульних котелень, когенераційних установок і котлів.З березня 2022 року за координації Міністерства енергетики в Україну надійшло 2 250 гуманітарних вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою майже 29 тисяч тонн, із них понад 26,4 тисячі тонн вже розподілено між регіонами.Енергетичну гуманітарну допомогу з початку повномасштабного вторгнення надали 38 країн, зокрема: Австрія, Азербайджан, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Північна Македонія, Польща, Республіка Корея, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Японія, ОАЕ, Болгарія, Туреччина.Нагадаємо, наприкінці квітня перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль розповідав, що іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески. Йдеться про суму приблизно в 100 мільйонів євро..

Україна та Європейський Союз і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, якого цитує "Європейська правда". Він зазначив, що Євросоюз і Україна все ще обговорюють умови надання бюджетного траншу з 90 мільярдів євро кредиту ЄС."Нам справді ще потрібно доопрацювати три документи, найбільш готовим є той, що стосується меморандуму про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги Україні. Ми ще не зовсім там, але досягнули значного прогресу", — зазначив Уйварі.Він нагадав, що меморандум про взаєморозуміння, який лежить в основі програми макрофінансової допомоги, ґрунтується на трьох стовпах. "Це необхідність мати узгоджену програму з Міжнародним валютним фондом, яка є в Україні, це економічні реформи, і це — деякі політичні умови", — уточнив речник.Він зауважив, що "переговори з Україною йдуть дуже добре". Сторони рухаються в напрямку взаєморозуміння практично за всіма пунктами."Дайте нам трохи часу, і тоді, сподіваюся, дуже-дуже скоро ми зможемо дати вам остаточне зелене світло на цьому фронті", — сказав Балаж Уйварі.Як відомо, для отримання частини бюджетної підтримки з кредиту на 90 мільярдів євро від ЄС Україна має провести низку реформ, які стосуються верховенства права та боротьби з корупцією.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем..

Просування російської армії на українських територіях є настільки незначним, що розмови про успіхи окупантів викликають лише іронію. Латвійська дипломатка Байба Браже під час виступу на міжнародному форумі розгромила міфи про потужність Москви та назвала головні умови безпеки Європи.Про це міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила час безпекової конференції в Естонії."Темпи равлика" та іронія над пропагандою МосквиПід час свого виступу на міжнародному безпековому заході керівниця зовнішньополітичного відомства Латвії з іронією прокоментувала заяви деяких західних аналітиків, які схильні перебільшувати результати дій армії РФ. Вона наголосила, що реальні територіальні здобутки російських загарбників є абсолютно непереконливими, а розмови про масштабні перемоги Москви не відповідають дійсності.Дипломатка порівняла швидкість руху російського війська із повільними істотами, зазначивши, що навіть таке порівняння є занадто компліментарним для загарбників. За її словами, зараз саме Сили оборони України володіють ініціативою на полі бою, і європейські держави повинні використати цей стратегічний момент для надання максимальних обсягів озброєння.Реальна ситуація на фронтіОчільниця міністерства закордонних справ Латвії детально змалювала реальну картину на фронті:"Сказати, що російська армія просувається темпом равлика, було б образою для равликів. Якби равлик почав рухатися з Авдіївки у лютому 2022 року і рушив на захід, він би вже дістався Чехії, тоді як Росія досі загрузла на Донбасі. Україна захопила ініціативу — ми мусимо скористатися цим моментом і посилити нашу підтримку", — заявила Браже.Чотири стратегічні кроки для безпеки ЄвропиДля того щоб гарантувати довготривалу стабільність та захистити континент від агресивних зазіхань Кремля, латвійська посадовиця запропонувала чотири фундаментальні напрями, які мають стати основою спільної політики європейських лідерів:оборонний сектор. Необхідно продемонструвати кардинальне посилення військового потенціалу та розширити спроможності оборонної промисловості країн Європи:зміцнення Альянсу. Важливим кроком є суттєве розширення та зміцнення військової присутності НАТО на східному фланзі;підтримка Києва. Потрібно забезпечити продовження та збільшення довгострокової фінансової і військово-технічної допомоги Україні;тиск на Кремль. Має відбуватися подальше економічне ослаблення Російської Федерації через запровадження нових санкцій та посилення політичної ізоляції.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, вище військове керівництво країни-агресорки вже майже пів року свідомо дезінформує про реальний стан справ на фронті, малюючи у своїх звітах уявні захоплення українських міст. Російські генерали звітують про контроль над населеними пунктами, де насправді немає жодного їхнього солдата..

У неділю, 17 травня, президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем.Про це Володимир Зеленський поінформував у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі"Дуже дякую за підтримку нашої держави та людей", — наголосив він.Під час розмови детально обговорили перспективи процесу перемовин заради миру для України та всієї Європи. Український президент поінформував про нещодавні контакти з різними лідерами у Європі та з американською стороною."Однаково бачимо, що Європа має бути в перемовинах. Важливо, щоби в неї був сильний голос і присутність у цьому процесі, і варто визначити, хто представлятиме саме Європу", — визнав президент України.Обговорили також євроінтеграцію України та її готовність до відкриття кластерів. Ця тема останнім часом набула особливого значення, щодо неї є чимало дискусій. "Обговорили графік і необхідну комунікацію щодо цього. Вдячний усім, хто нас підтримує. Дякую Антоніу та всім європейським лідерам!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні український президент відзначив, що дуже масштабно Сили оборони, Служба безпеки України, розвідка відпрацювали по Московському регіону. Відбулася хороша хвиля українських дипстрайків.Тож, за його словами, росіянам треба думати про свої нафтопереробні заводи, про нафтові об’єкти, про свої підприємства, а не про те, як зламати життя інших народів — в Україні, чи в Молдові, чи в будь-якій іншій країні-сусідці..