# Європа

Україна посилює співпрацю з Європейським Союзом у сфері оборонно-промислового комплексу. Зокрема, готується запуск нових спільних оборонних проєктів.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він поінформував, що провів зустріч із комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом і амбасадоркою ЄС в Україні Катаріною Матерновою."У фокусі роботи — розширення фінансування та запуск спільних проєктів у дронах, ППО та далекобійних спроможностях", — пояснив український міністр.Пріоритетом він назвав гнучке фінансування. Україна має швидко спрямовувати ресурси на критичні напрями відповідно до плану війни: виробництво безпілотників, засобів протидії дронам і розвиток deep strike."Також критично важливо розблокувати 90 мільярдів євро кредиту ЄС — це дасть змогу масштабувати виробництво та швидше закривати потреби фронту", — уточнив Федоров.Він додав, що окремий фокус — інтеграція з європейським оборонно-промисловим комплексом і спільні проєкти:спільне виробництво: в межах EDIP запускаємо проєкти з країнами ЄС у виробництві дронів, засобів ППО та ураження;тестування в бойових умовах: готові тестувати нові рішення на полі бою та масштабувати ті, що довели ефективність, зокрема, дрони та доступні антидронові технології;інвестиції в ОПК: 260 мільйонів євро в межах USI спрямовують на відновлення, модернізацію та інтеграцію українського ОПК в європейську екосистему.Також, за його словами, у фокусі — антибалістичні рішення, зокрема, ракета для перехоплення балістичних цілей."Дякую Євросоюзу за системну підтримку та готовність посилювати співпрацю", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, вчора міністр оборони зазначав, що в Україні успішно стартував експериментальний урядовий проєкт, що дозволяє приватному бізнесу долучатися до захисту повітряного простору. Перші сформовані мобільні групи протиповітряної оборони вже продемонстрували свою ефективність, перехопивши ворожі цілі у Харківській області та підтвердивши життєздатність моделі "держава — військові — бізнес"..

Стратегічні навчання під назвою "Край" запланувала польська влада на квітень. Відпрацьовуватимуть дії держави на випадок війни. Організовують їх міністерство оборони, а керуватиме президент за підтримки уряду та військового командування.Таку інформацію оприлюднило видання Rzeczpospolita з посиланням на свої джерела у владі.Навчання під кодовою назвою "Край" мають перевірити готовність усієї системи оборони Польщі до потенційного воєнного конфлікту. У них візьмуть участь найвищі державні посадовці — прем’єр-міністр, міністри, маршалки Сейму та Сенату, керівники центральних установ, спецслужб та командувачі збройних сил."Це найважливіше командно-штабне навчання, яке має проводитися раз на чотири роки. Востаннє такі військові заняття організовували 2019 року — ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну", — йдеться в журналістському матеріалі.Сценарій "Краю" передбачає:стратегічну оборонну гру, під час якої імітують ухвалення політико-стратегічних рішень, зокрема, запровадження воєнного стану;перевірку планів стратегічного планування та механізмів кризового та воєнного реагування;тестування взаємодії між цивільною владою та військовими;виявлення слабких місць у системах управління, комунікації та процедурах.Результати навчань мають стати основою для оновлення стратегічних документів і підвищення ефективності роботи інституцій. Усі деталі, зокрема, дата, місце та перелік учасників, залишаються закритими.Медійники зауважили, що навчання відбуваються на тлі загострення відносин між президентом Каролем Навроцьким і урядом Дональда Туска. Наприкінці минулого тижня Навроцький провів зустріч із ключовими польськими генералами, що викликало критику з боку міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша. Прихильники уряду звинуватили президента в намаганні розширити свої повноваження за рахунок виконавчої влади.Голова Бюро національної безпеки (BBN) Славомір Ценцкевич, який вважається ідеологом посилення ролі президента в системі безпеки, раніше заявляв про необхідність "направити устрій безпеки" та створити механізми, які б унеможливили "монополію уряду" у цій сфері. Він же називав навчання "Край" підготовкою до "війни, яку нам нав’язує уряд".Попри політичні суперечки, військові наголошують на важливості єдності. Генерал Даріуш Луковський заявив у коментарі медійникам, що навіть за наявності особистих непорозумінь безпекові питання мають вирішуватися винятково через призму інтересів держави.Нагадаємо, в жовтні минулого року видання The Telegraph писало, що польське населення активно освоює навички виживання. Люди відвідують стрілецькі полігони та військові курси, щоби підготуватися до можливої агресії з боку Російської Федерації..

Якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єр-міністром Болгарії Андреєм Гюровим."Зарплати для людей є, фінансування армії є, пенсії ще сплачуються", — зазначив він.Українського президента запитали, які ризики він бачить у зв'язку з блокування цієї фінансової допомоги від Європейського Союзу."Найбільші ризики — це підготовка до зими, тому що є глобальний енергетичний план захисту енергетики, водопостачання", — пояснив він.Раніше в інтерв’ю для французького видання Le Monde Зеленський зауважував, що надання Україні позики — це позиція, узгоджена всіма лідерами ЄС наприкінці 2025 року. Альтернатива цьому кроку — це запитання до лідерів європейських країн."Ми будемо вдячні, якщо вони зможуть розблокувати цей формат. Якщо не розблокують, ми сподіваємося на альтернативу", — додав він,За його словами, Україні необхідно отримати ці кошти, інакше українська армія буде недофінансована."Буде недофінансоване виробництво дронів — далекобійних, дронів-перехоплювачів, а також систем протиповітряної оборони, тому що ми звідти виділяємо гроші й на європейські системи ППО, й на американські ракети РАС-3", — пояснив український президент.Він наголосив, що це ризик для всіх. Насамперед це є ризиком для всієї європейської безпеки."Я вважаю, що жодного краху не відбудеться, і європейці вирішать і це питання", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про готовність заблокувати 20 пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії..

Чимала частина людства в очікуванні двох подій — парламентських виборів у маленькій Угорщині та проміжних виборів до Конгресу у великій Америці. Перші відбудуться через два тижні, другі — 3-го листопада. Наслідком обох можуть стати значні зміни.TrueUA детально розповідав про перебіг передвиборчої кампанії в Угорщині та очікування від волевиявлення угорців 12 квітня. За кілька днів до голосування в Угорщині очікують на візит віцепрезидента США Джей Ді Венса, який приїде агітувати за Орбана — друга Дональда Трампа й Володимира Путіна. Цей вояж або трохи підніме рейтингові пункти "Фідес", або остаточно її потопить. Але дуже схоже, що мирної, без угорського майдану, передачі влади після поразки Орбана не відбудеться.Окрім виборів в Угорщині, тригером міжнародної політики стала військова операція США проти Ірану й усе, що відбувається навколо неї. Це можна назвати агонією сталого міжнародного порядку.Європа цурається війни Трампа проти Ірану Європейські партнери США по НАТО не поспішають підписуватися під авантюрою Штатів на Близькому Сході. Окремі країни надають свої військові бази та, оскільки офіційно військова коаліція не створена, це радше особиста позиція цих країн. Що ж кажуть європейські лідери?Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав до якнайшвидшого припинення війни з Іраном. За його словами, "Німеччина не є частиною цієї війни і не хоче бути її частиною". Він фактично поставив під сумнів правильність стратегії Трампа:"Примус до покори за допомогою бомбардувань, найімовірніше, не є правильним підходом до створення демократичного уряду в Ірані. Тут не буде військового вирішення". Також канцлер наголосив: НАТО — "оборонний альянс, а не інтервенціоністський".Солідарний із Мерцом прем’єр-міністр Британії Кір Стармер. За його словами, Лондон не дозволить втягнути себе у повномасштабний воєнний конфлікт проти Ірану, не дасть тиснути на себе й ухвалюватиме рішення відштовхуючись від їхньої доцільності для власної держави.Навіть ідеологічна права соратниця Трампа прем’єрка Італії Джорджа Мелоні його не підтримала. Вона наголосила, що її країна "не бере і не братиме участі у війні, що триває в Ірані". І зауважила, що "розширення конфлікту є частиною ширшої кризи міжнародного права".Попри атаки іранських "шахедів" на французьку військову авіабазу в Іраку, Еммануель Макрон робить все, що його не втягнули у війну. Він акуратніший у висловлюваннях на адресу американців, не критикує їх, а зайняв посередницьку позицію, зателефонувавши іранському колезі Масуду Пезешкіану із закликом вести добросовісні переговори.Підсумуємо заявами генсека НАТО Марка Рютте, який опинився між молотом і ковадлом. Він заявив, що європейські партнери підтримують воєнні дії США в Ірані, але їм знадобиться певний час, бо вони не були включені в початкове планування військової операції."Він робить це, щоб забезпечити безпеку всього світу", — похвалив Рютте Трампа.Разом із тим, як пишуть західні ЗМІ, заява генсека НАТО розлютила європейських лідерів, які вважають, що той не повинен розписуватися за всіх.Трамп використовує для тиску на союзників навіть "дупу"Глава Білого дому у відповідь на заяви з Європи в кишеню за словами не лізе."Якщо не буде реакції або якщо реакція буде негативною, — це буде дуже погано для майбутнього НАТО. У нас є така річ, як НАТО. Ми були дуже добрими. Ми не були зобов’язані допомагати їм щодо України. Україна розташована за тисячі миль від нас, але ми їм допомогли. Тепер подивимося, чи допоможуть вони нам", — каже Трамп. У контексті розбрату США з Європою цікава публікація з’явилася у виданні The Telegraph. Трамп буцімто планує помсту союзникам у вигляді реорганізації НАТО. Це може бути зроблено за двома моделями. Перша: право голосу матимуть тільки ті члени Альянсу, які витрачають 5% ВВП на оборону. Тобто ніхто, окрім Штатів. За останніми підрахунками, цього року вперше всі союзники відзвітували про те, що їхні витрати на оборону досягли або перевищили цільовий показник 2% ВВП. Друга модель: ті, хто не нарощуватиме витрати на оборону, можуть не сподіватися на гарантії безпеки від США в разі нападу на них. Хочеш бути під парасолькою 5 статті статуту НАТО про колективну безпеку — плати.Односторонньо правила в Альянсі Трамп змінити не може, проте тут варто згадати, як торік у червні на саміті НАТО у Гаазі європейські союзники та Канада погодилися з тиском президента Америки й зобов’язалися збільшити витрати на оборону. Чи погодяться європейці під тиском допомогти американцям хоча б розблокувати Ормузьку протоку?З одного боку заяви окремих лідерів держав Європи свідчать, що їхній терпець у відносинах із Трампом от-от урветься і вони швидше з ним полаються, аніж воюватимуть у його команді. З іншого, очевидним є різні формати тиску, від прямих звинувачень з вуст Трампа, зокрема такі прозвучали на адресу Стармера, до інформаційних вкидань про припинення продажу зброї Європі для України або перенаправлення цієї зброї на Близький Схід. Інформація не підтвердилася, проте розголосу наробила чималого.Як не згадати, що від Трампа дістається і близькосхідним союзникам, які також воліють не влазити у війну безпосередньо, а лише боронять свої нафтові і газові об’єкти. Що вдається їм не надто ефективно. Трамп звернувся до саудівського принца Мохаммеда бін Салмана, той, мовляв, "не думав, що буде цілувати йому дупу", але зараз він "милий до нього". Це прозвучало образливо для Салмана, але в логіці глави Білого дому ситуація має такий вигляд: він почав військову операцію проти Ірану, давнього суперника Саудівської Аравії за вплив у регіоні, і принц має не лише подякувати, а й подумати над ширшою підтримкою американців у їхніх діях. В Ер-Ріяді, до речі, на образу змовчали.… а в Америці в цей час протестують проти свого президентаПоки американський президент намагається схилити на свій бік партнерів по НАТО, у самих США відбулася третя хвиля протестів у рамках акції "Без королів". Її організовують демократи спільно з громадськими активістами. Нинішні мітинги були найбільш масовими. Організатори нарахували понад сім мільйонів учасників по всій Америці та за її межами. Вочевидь масовості додала війна в Ірані. Можна очікувати, що з активізацією передвиборчої кампанії з проміжних виборів до Конгресу подібні заходи відбуватимуться частіше і радикалізуються.Трамп шукатиме можливостей вийти з війни з якоюсь перемогою, адже входити в активну стадію передвиборчої кампанії з ганьбою — стовідсоткова заявка на поразку республіканців. Але його проблема в тому, що в Європі та й багато де від цих виборів очікують саме гучного провалу партійних соратників Трампа. Йти у прямий клінч із ним ніхто не хоче через непередбачуваність реакції, інша справа — перечекати, поки американці самі вирішать долю свого президента, який добряче всіх дістав.Три плюси і три мінуси для УкраїниНасамкінець — про нас. Ставлення українців до Трампа відоме, воно неприємне для нього. Та варто зауважити, що США, попри війну в Ірані, не відмовилися від переговорів щодо мирного процесу в Україні, і це — плюс. Те, що вони вв’язали гарантії безпеки у формат завершення війни з територіальними поступками — мінус. Але ніхто нічого не підписував і на тиск не піддався.Американці продовжують надавати Україні зброю, яку купляє Європа. Це другий плюс. Мінус у тому, що Трамп дратується через нашу "дронову" дипломатію на Близькому Сході. Однак країни цього регіону зіткнулися з проблемою захисту свого неба від іранських "шахедів", американці не можуть повною мірою їм допомогти, тож перед Києвом відкрилося вікно можливостей, і його використовують.Третій плюс — з-за океану мовчки спостерігають за ефективними атаками добрих дронів на російські нафтоналивні порти. Якщо мовчать, значить згодні, що це може бути сильним козирем на переговорах. Є й третій мінус: передвиборча кампанія в Штатах може відволікати увагу глави Білого дому та його команди на внутрішні проблеми, яких досить багато. Та і тут є плюс — незавершеність американської дипломатії щодо війни в Україні залишається не зовнішньою, а внутрішньою темою для американців, переважна більшість яких підтримує українців. Тому "втекти" від України Трамп не зможе, як би не намагався це зробити, прикрившись фразою "це не моя війна"..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про готовність заблокувати 20-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії.Про це повідомило видання Ta3. За даними журналістів, у своєму відеозверненні словацький прем’єр різко розкритикував Європейську комісію та президента України Володимир Зеленський через припинення транзиту російської нафти."Після зупинки транзиту газу це вже другий відкрито ворожий і економічно шкідливий крок Зеленського проти Словаччини. Європейська комісія нічого не зробила, щоб змусити президента України щось зробити", — заявив Фіцо.Також прем’єр Словаччини заявив про "подвійні стандарти" з боку Брюсселя, який, на його думку, ставить інтереси України вище за інтереси держав-членів ЄС. Фіцо також зазначив, що Словаччина нібито отримала з Єврокомісії "лист із погрозами" через кроки із захисту внутрішнього паливного ринку, тоді як Україні, за його словами, надходять "листи, сповнені підтримки"."Якщо Європейська комісія має намір продовжувати діяти в такий спосіб і ставити інтереси України вище за інтереси Словаччини, вона має забути про підтримку 20-го пакета санкцій проти Російської Федерації або про нашу допомогу в якнайшвидшому вступі України до ЄС", — додав Фіцо.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Роберт Фіцо висловив обурення стосовно того факту, що представників Угорщини та Словаччини не включили до складу делегації для перевірки стану нафтопроводу "Дружба". Він назвав це "поганим жартом".До того ж він допустив, що в майбутньому він приєднається до блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро для України. Таким чином від підтримає Угорщину..

Європейська комісія повідомила про кібератаку на свою платформу Europa.eu. Міг статися витік частини внутрішніх даних вебсайту.Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії. Зазначається, що інцидент стався 24 березня.Попередньо, під час кібератаки зловмисники могли отримати доступ до частини даних вебсайту. Водночас у Єврокомісії наголосили, що внутрішні системи установи не зазнали ураження."Комісія продовжуватиме стежити за ситуацією та вживатиме всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки своїх внутрішніх систем і даних. Вона проаналізує інцидент і використає результати для подальшого вдосконалення своїх можливостей у сфері кібербезпеки", — йдеться у заяві.У ЄК також зазначили, що Європа регулярно стикається з кібератаками та гібридними загрозами, спрямованими на критично важливі сервіси та демократичні інституції. У зв’язку з цим у Брюсселі посилюють роботу над зміцненням кіберстійкості ЄС.Нагадаємо, раніше Китай зламав електронну пошту співробітників впливових комітетів Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки у межах масштабної кампанії кібершпигунства Salt Typhoon. Кібервторгнення було зафіксоване торік у грудні.Також закерська група ShinyHunters заявляла, що викрала дані, які належать преміум-клієнтам провідного порно-сайту Pornhub. Зловмисники погрожували їх опублікувати..

У вівторок, 31 березня, до Києва прибуде представниця Європейського Союзу Кая Каллас разом із міністрами закордонних справ країн ЄС.Про це повідомив очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга. Варто відзначити, що візит європейської делегації збігається з річницею звільнення Київської області від російських окупантів.Сибіга наголосив, що вибір цієї дати є свідомим і символічним кроком для вшанування пам’яті жертв російської агресії."Ця дата символічна. Ми відзначимо сумну річницю різанини в Бучі та підтвердимо свою відданість притягненню російських злочинців до відповідальності за цей та інші злочини", — заявив міністр.За його словами, під час зустрічей сторони зосередяться не лише на юридичних механізмах притягнення Росії до відповідальності, а й на практичній підтримці України в умовах триваючої війни. Йдеться, зокрема, про розширення військової допомоги, посилення санкційного тиску та координацію спільних кроків для досягнення довгострокового миру в Європі."Ми також обговоримо підтримку України з боку ЄС, тиск на Росію та зусилля щодо досягнення миру та захисту довгострокової стабільності в Європі. Я вдячний високому представнику-віце-президенту Каї Каллас та моїм колегам з ЄС за прийняття запрошення та з нетерпінням чекаю на їхню зустріч", — додав міністр.Нагадаємо, 22 березня до України прибуло вище військове командування Північноатлантичного альянсу. Це був перший візит від початку повномасштабного вторгнення Росії.Також 11 березня президент Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина Юлія Кльокнер вперше після свого призначення прибула до Києва. Голова ВР Руслан Стефанчук заявляв, що цей візит є чітким політичним сигналом солідарності з Україною та підтримки на найвищому парламентському рівні..

Внесок України в безпеку на Близькому Сході та в регіоні Затоки також стане справжнім внеском у світову безпеку. Це важливо, бо енергетична безпека — і вартість життя, особливо у Європі, — залежить від їхньої нафти, газу й інших ресурсів, а також від стабільних світових ринків.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час відеозвернення до Саміту лідерів JEF у Гельсінкі."Я переконаний, що нам у Європі потрібно налагодити тіснішу співпрацю між Україною, країнами JEF і всіма європейськими державами, щоби забезпечити реальний захист на землі, у повітрі й на морі", — зазначив він.За його словами, ключовими є не лише виробництво нової зброї, особливо дронів, не лише технології, а й реальний досвід використання та інтеграції їх із радарами, авіацією й іншими системами протиповітряної оборони."У нас є цей досвід. Разом ми маємо сильну промислову базу. У вас є фінансові можливості. Об’єднаймо все це ще більше", — закликав український президент.Він висловив вдячність за статус розширеного партнера, який Україна отримала в Осло. Цей статус уже відкриває можливості для практичної співпраці, наприклад, для участі в навчаннях TARASSIS."Ми готові рухатися вперед, залучаючи наш досвід і наші можливості, щоби зробити спільноту JEF іще сильнішою. І наша мета проста й чітка — Україна готова стати повноправним членом JEF", — наголосив Зеленський.Він додав, що в Європі необхідно мати повну здатність виробляти всі типи систем ППО та ракет до них. Зокрема, засоби захисту від дронів, крилатих ракет і балістики."Нам не можна покладатися на військово-промисловий комплекс інших партнерів. Ми маємо бути впевнені у власній базі тут, у Європі. Будь ласка, давайте продовжувати цю роботу та прискорювати її", — зауважив президент України.Він деталізував, що, поки нарощується цей потенціал, варто пам’ятати, що Україні щодня необхідний захист від російських ракет."І я вдячний тим із вас, хто активно підтримує нас у межах PURL. Це надзвичайно важливо", — підсумував Володимир Зеленський.JEF (Joint Expeditionary Force — Об'єднані експедиційні сили) — це очолюваний Великою Британією оборонний альянс 10 північноєвропейських держав, створений 2015 року для швидкого реагування на безпекові кризи. До його складу входять Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія та Швеція.Нагадаємо, Володимир Зеленський також заявив, що на кожну російську атаку Україна буде відповідати. Тиск у світі на Росію зменшується, є зміни в санкційній політиці. Тому, на відміну від усіх або багатьох у світі, в України є власні санкції — далекобійні можливості..

Через те, що війна в Ірані вичерпує запаси деяких найважливіших боєприпасів американської армії, Пентагон розглядає можливість перенаправлення на Близький Схід озброєння, призначеного для України.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання The Washington Post, які послалися на три обізнані джерела в цьому питанні.За словами співрозмовників, зброя, яку можуть перенаправити, — це ракети-перехоплювачі протиповітряної оборони, замовлені в межах програми PURL, що передбачає закупівлю американської зброї для ЗСУ за кошти інших країн-членів НАТО.У своїй заяві речник Пентагону зазначив, що Міністерство оборони "забезпечить американські війська, а також війська наших союзників і партнерів усім необхідним для ведення бойових дій і досягнення перемоги", але відмовився надавати будь-які інші коментарі.Представник НАТО не відповів, чи знає військовий альянс про можливе перенаправлення американського обладнання та чи турбує його це. В електронному листі журналістам він зазначив, що країни "продовжують робити внески до PURL, й обладнання постійно надходить до України".Від початку американської атаки на Іран 28 лютого європейські столиці занепокоєні тим, що Вашингтон швидко витрачає наявні боєприпаси, а такий темп вогню може затримати їхні власні замовлення та порушити постачання американських систем до України в межах PURL."США справді швидко витрачають боєприпаси, тому зараз виникають питання щодо того, скільки вони ще будуть постачати в межах угоди", — сказав медівникам один із дипломатів.Серед найбільш затребуваних боєприпасів у цій війні проти Ірану — високотехнологічні ракети-перехоплювачі, зокрема, до систем ППО Patriot. Ці засоби також є одними з найбажаніших для України, яка стикається з постійним шквалом російських ударів.Одна з осіб, обізнаних з внутрішніми розрахунками Пентагону, зазначила, що поставки в рамках програми PURL, ймовірно, триватимуть, але майбутні партії можуть не містити засобів протиповітряної оборони, оскільки США прагнуть поповнити свої запаси та запаси союзників у Перській затоці."Політична дискусія триває навколо того, скільки надати Україні. Це справжня дискусія, що триває зараз", — зазначило одне з джерел.Американський посадовець також сказав, що Пентагон може перенаправити такі постачання в разі нагальної військової потреби, але має повідомити про це законодавців.Згідно з повідомленням, яке Пентагон надіслав до Конгресу та яке переглянула The Post, Міністерство оборони використало частину європейських коштів PURL на інші потреби, які законодавці планували фінансувати за рахунок американських коштів через USAI.За словами посадовця США, залишається незрозумілим, чи Пентагон використовував фінансування PURL на додаток до, чи замість коштів, які Конгрес уже затвердив для постачання такого озброєння.Окремо, за словами двох американських посадовців, Пентагон повідомив Конгрес, що має намір перенаправити близько 750 мільйонів доларів фінансування, наданого країнами НАТО через програму PURL, на поповнення власних запасів американських збройних сил, а не на надання додаткової допомоги Україні.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив під час інтерв’ю для французького видання Le Monde, що до України звернулися США щодо їхніх баз на території близькосхідних країн. Також української допомоги потребують Саудівська Аравія, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія, Кувейт..

Надання Україні позики — це позиція, узгоджена всіма лідерами Європейського Союзу наприкінці 2025 року. Альтернатива цьому кроку — це запитання до лідерів європейських країн.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю для французького видання Le Monde."Ми будемо вдячні, якщо вони зможуть розблокувати цей формат. Якщо не розблокують, ми сподіваємося на альтернативу", — зазначив він,За його словами, Україні необхідно отримати ці кошти, інакше українська армія буде недофінансована."Буде недофінансоване виробництво дронів — далекобійних, дронів-перехоплювачів, а також систем протиповітряної оборони, тому що ми звідти виділяємо гроші й на європейські системи ППО, й на американські ракети РАС-3", — пояснив український президент.Він наголосив, що це ризик для всіх. Насамперед це є ризиком для всієї європейської безпеки."Я вважаю, що жодного краху не відбудеться, і європейці вирішать і це питання", — наголосив Володимир Зеленський.Учора канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив сподівання на розв'язання питання замороженої допомоги Україні в середньостроковій перспективі, проте не надав жодних гарантій. Ситуація ускладнюється непохитною позицією Угорщини, яка продовжує ветувати ключові рішення блоку.Нагадаємо, що в інтері’ю французьким медівникам Зеленський також розповів, що російська армія зараз втрачає страшну кількість людей — 30-35 тисяч людей на місяць. Росія не встигає мобілізувати, підписувати контракти та точно не встигає навчати своїх людей..

Угорщина вирішила перекрити газ для України. Таким демарш триватиме до того часу, поки не відновиться постачання російської нафти до країни через трубопровід "Дружба".Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який озвучив свої претензії на своїх сторінках у соціальних мережах."Поки Україна не надає можливість постачати нафту, вони не отримають газ з Угорщини. Захистимо енергетичну безпеку Угорщини, збережемо захищені ціни на бензин і знижені ціни на газ!" — акцентував він.За словами угорського прем'єр-міністра, решта газу зберігатиметься у внутрішніх сховищах. Орбан також додав, що на засіданні уряду внесе важливу пропозицію."Поки що ми успішно захищалися від українського шантажу, завдяки захищеним цінам угорці платять найнижчі ціни на заправках у всій Європі", — заявив він.Орбан сказав, що Угорщині потрібно запасатися газом. Саме тому країна заповнює угорські газові резервуари замість українських."Оскільки Україна також атакує південний газопровід, який забезпечує Угорщину, нам потрібно запастися", — пояснив прем'єр-міністр країни."Дружба" — один із найбільших нафтопроводів на континенті. Він проходить через українську територію та забезпечує нафтою декілька країн ЄС — зокрема, Угорщину, Словаччину та Чехію.Трубопровід вивели з ладу російські повітряні удари. За словами президента Володимира Зеленського, на технічний ремонт знадобиться до двох місяців.Раніше, 19 березня, стало відомо, що лідери країн Європейського Союзу на саміті не змогли переконати прем'єра Угорщини Віктора Орбана розблокувати надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро.Нагадаємо, нещодавно журналісти The Washington Post оприлюднили інформацію, що Орбан міг "пережити" замах на життя, щоби покращити результати на парламентських виборах у квітні. Інсценізацію пропонувала здійснити Служба зовнішньої розвідки Росії..

У п’ятницю, 27 березня, державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо відвідає Серне-ла-Віль у Франції. Він просуватиме ключові американські інтереси на міністерській зустрічі G7 з питань закордонних справ.Про це йдеться у пресрелізі Державного департаменту США, який оприлюднили у вівторок, 24 березня."Державний секретар Марко Рубіо вирушить до Серне-ла-Віль, Франція, 27 березня, щоби просувати ключові інтереси США на міністерській зустрічі G7 з питань закордонних справ", — заявив головний заступник речника держдепартаменту Томас Піготт.За його словами, під час перебування там держсекретар зустрінеться з міністрами закордонних справ країн-партнерів для обговорення спільних питань безпеки та можливостей для співпраці."Серед пріоритетних тем — війна Росії проти України, ситуація на Близькому Сході, а також загрози миру та стабільності в усьому світі", — підсумував він.Візит держсекретаря США Марко Рубіо відбувається в межах французького головування в G7 2026 року."Зустріч міністрів закордонних справ "Групи семи" запланована на 26-27 березня в абатстві Вокс-де-Серне поблизу Парижа", — йдеться в повідомленні.Аналітики агенції Reuters зауважили, що під час зустрічей у Франції відбуватимуться жорсткі дискусії, адже США, найімовірніше, намагатимуться "нав’язувати Європи свій геополітичний порядок денний".Нагадаємо, що наприкінці лютого Марко Рубіо заявляв, що адміністрація президента США Дональда Трампа "продовжує посилювати тиск на Москву", саме завдяки Вашингтону досягнуто прогресу в питанні закінчення війни в Україні..

Вступ України до Європейського Союзу до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яку цитують журналісти Politico."Усі в цій кімнаті знають, що неможливо, щоб Україна стала членом ЄС 1 січня 2027 року", — наголосила вона.За її словами, для набуття членства Україна має виконати дві ключові умови — досягнути миру та провести необхідні реформи."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — додала єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Водночас віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба провів зустріч із Мартою Кос.Вони обговорили підготовку України до членства в Євросоюзі, реалізацію відбудови та посилення стійкості критичної інфраструктури."Окремо зосередилися на планах стійкості. Йдеться про системні рішення для забезпечення роботи водо-, теплопостачання та розвитку розподіленої генерації в умовах постійних атак. Термінова потреба тільки в тепловій генерації перевищує 1 800 МВТ потужностей, а необхідний обсяг фінансування — близько 900 мільйонів євро. Дякую Марті Кос за підтримку України на шляху до ЄС і готовність працювати над рішеннями, які потрібні вже зараз", — зазначив Кулеба.Він запевнив, що Україна вже працює з рекомендаціями щорічного звіту ЄС Enlargement Package Report, ключовими показниками та умовами для закриття переговорних глав. Паралельно завершується підготовка Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.Нагадаємо, минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявляв: Росія має чітко усвідомити та реально відчути, що Україна буде в Європі, й цей процес не зупинити. Саме тому відбуваються внутрішні реформи та триває робота на зовнішньому рівні, щоби забезпечити чітку дату вступу України до ЄС..

Загострення навколо Ірану досить суттєво вплинуло на паливний ринок Європи. У деяких країнах водії стикаються не лише зі зростанням цін, а й з обмеженнями на заправках.Про це пишуть Reuters та Trans.INFO.Зокрема, у Словенії влада тимчасово обмежила обсяг пального. Відтепер приватні авто можуть заправлятися не більше ніж на 50 літрів на день, а для бізнесу встановили ліміт у 200 літрів. Прем’єр-міністр Роберт Голоб пояснив, що дефіциту як такого немає — проблема виникла через різкий попит, зокрема через так званий "паливний туризм", коли водії з інших країн масово приїжджають за дешевшим пальним.Схожі обмеження запровадили й у Словаччині, але там встановили фінансовий ліміт — не більше 400 євро на одну заправку. Це особливо вдарило по перевізниках, яким доводиться частіше заправлятися або шукати пальне за кордоном.Експерти попереджають, що такі обмеження можуть спричинити подорожчання товарів і проблеми з логістикою. Водночас деякі країни, зокрема Італія, намагаються стримати кризу. Так, уряд знижує податки на пальне та підтримує транспортний сектор.Яка ситуація з пальним в Україні?Впродовж останніх двох тижнів ціни на пальне в Україні зростали через загострення ситуації на Близькому Сході. Водночас зниження вартості нафти дало підстави очікувати покращення ситуації. Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн розповів, що ключовим фактором залишалися світові біржі, а не політичні заяви.Експерт пояснив, що короткочасні коливання цін на нафту не гарантували здешевлення пального на АЗС. Якщо вартість сировини падала ненадовго, а потім знову різко зростала, ринок не встигав реагувати. За його словами, для реального зниження цін потрібна була стабільна тенденція до їхнього падіння, і лише в такому випадку заправки могли оперативно переглянути вартість пального.Куюн також підкреслив, що бізнес був зацікавлений у продажах, оскільки працював із фіксованою маржею. Через високі ціни попит знижувався, тому мережі змушені були конкурувати та поступово зменшувати вартість, щоб повернути клієнтів. Він додав, що за умов стабільного здешевлення нафти ціни на українських АЗС також мали тенденцію до зниження.Маржа — це різниця між ціною продажу товару або послуги та його собівартістю, що показує прибутковість бізнесу.Нагадаємо, у 2026 році уряд запровадив додатковий механізм підтримки громадян — часткове повернення коштів за придбане пальне. Нещодавно TrueUA підготував матеріал з поясненням всіх дій для повернення частини коштів за пальне..

У понеділок, 23 березня, Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй проведе засідання щодо російських ракетних ударів по Україні. Ініціатором зустрічі виступила українська делегація.Про це повідомляє "Укрінформ".Засідання розпочнеться о 15:00 за східноамериканським часом (21:00 за Києвом). Очільником стане заступник державного секретаря США Крістофер Ландау, оскільки у березні Сполучені Штати виконують функції керівної сторони в Радбезі.Від секретаріату ООН із доповідями виступлять заступниця генерального секретаря з політичних питань Розмарі Дікарло, а також представник Управління ООН з координації гуманітарних питань.Очікується, що під час засідання обговорять наслідки ракетних атак Росії, їхній вплив на цивільне населення та гуманітарну ситуацію в Україні.Зазначимо, востаннє Радбез ООН збиралася на термінову зустріч менше ніж місяць тому, а саме 1 березня. Так, країни мали обговорити критичне загострення ситуації на Близькому Сході. Приводом для міжнародного втручання стала серія атак іранськими балістичними ракетами по сусідніх країнах та об’єктах США у регіоні.Нагадаємо, за даними видання Reuters, Росія та Китай вчинили демарш у Радбезі ООН. Представники країн намагалися заблокувати роботу.Додамо, Рада Безпеки ООН 12 січня також провела екстрене засідання. Причиною став удар російською балістичною ракетою середньої дальності "Орєшнік" по Львову..