# Європа

Кремль проводить акції саботажу серед виробників зброї в Європі, вербуючи членів місцевих угруповань. Такими провокаціями Росія прагне вкотре перевірити НАТО на міцність.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на дані західних розвідувальних джерел.Співрозмовники медівників запевнили, що Росія розпочала нову хвилю атак на європейські заводи озброєння під приводом правдоподібного заперечення.Кремль вербує членів місцевих банд для саботажу виробників оборонної продукції, аби перевірити рішучість НАТО. За словами представників розвідки, ці атаки ретельно розраховані так, щоби не призвести до спрацювання статті 5 — пункту НАТО про взаємну оборону.Зокрема, цього тижня Латвія затримала трьох своїх громадян за підозрою у підпалі виробника дронів у сусідній Естонії. Будівлю талліннської фірми Milrem Robotics, яка постачає зброю Україні, підпалили в ніч на 15 серпня. Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що слідчі з'ясовують, чи був це акт саботажу та чи до нього причетна Росія."Підпал у Milrem вписується в ширшу схему саботажів проти військових ланцюгів постачання України на території НАТО", — зауважили аналітики.За словами посадовця НАТО, останніми роками Росія пришвидшила кампанії з дестабілізації проти союзників за допомогою кібератак, спроб убивства й актів саботажу. Ця "гібридна війна" Кремля спрямована на ескалацію напруженості між союзниками та стримування підтримки України.Лише цього місяця вибухи сталися на великих виробниках зброї в Італії та Болгарії. Раніше цього року подібні інциденти зафіксували на заводах у Чехії та Литві, які працювали для України. Італійські та болгарські чиновники намагалися применшити можливу причетність Росії.Росія рідко залишає докази, які бм дозволили безпосередньо приписати напади Москві. Голова Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвітс зазначив, що офіцери ГРУ не їздять до країни-мішені, а залишаються в Росії. Натомість вони культивують джерела у злочинних угрупованнях, щоби ті діяли як посередники, використовуючи месенджери на кшталт Telegram."Саме посередники роздають завдання новобранцям, яким платять у криптовалюті і які часто ніколи не дізнаються, що працюють на росіян", — додав він.Прихований характер атак розглядається як навмисна спроба посіяти розбрат серед союзників. Східні країни-члени, такі як Польща чи країни Балтії, набагато гучніше висловлювалися щодо агресії Росії."Натомість країни далі на захід, такі як Італія та Німеччина, часто не бажають приписувати інциденти Москві через побоювання ескалації. саме цей розкол між союзниками Кремль і прагне поглибити", — підсумували автори публікації в The Telegraph.Нагадаємо, що, як повідомляв міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, російські пропагандисти використовували ситуацію в іспанському анклаві Сеута для дестабілізації країн ЄС. За декілька днів у європейських виданнях проросійського спрямування вийшло понад 1 500 публікацій на цю тему..

Під час головування в Раді Європейського Союзу Литва планує використати всі можливості, щоби прискорити відкриття решти переговорних кластерів для України. Але при цьому Києву доведеться виконати зобов'язання.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.Як відомо, Литва головуватиме в Раді ЄС з 1 січня 2027 року. За словами Науседи, країна використає всі можливості, щоби прискорити процес відкриття решти переговорних кластерів для України."Наразі ми відкрили два з шести, і я думаю, що до відкриття решти кластерів залишилося не так вже й багато часу", — зазначив президент Литви.Науседа наголосив, що Україна також має виконати свої зобов'язання. За його словами, важливо продемонструвати всім державам-членам ЄС, адже не всі вони ставляться до розширення так само з ентузіазмом, як Литва."А для скептиків, для тих, хто має сумніви, важливо показати, що це справді прогрес у впровадженні реформ у країні, що існує спільне розуміння реформ серед політичної еліти та суспільства", — пояснив він.Литовський президент додав, що діяти потрібно якомога швидше, бо час спливає, а нині це дуже цінний ресурс.Він наголосив, що його країна завжди перебуватиме поруч, підтримуватиме Україну та заохочуватиме її робити більше, адже цей підхід ґрунтується на заслугах.Нагадаємо, що на початку серпня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з ЄС. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів..

Триває слідство щодо резонансного підриву "Північного потоку-2". У ньому фігурують, зокрема, українці. Але Україна як держава жодного стосунку до цього інциденту не має.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.За його словами, Україна офіційно ніколи не брала участі в жодній операції, що стосується підриву "Північного потоку-2". Зараз триває слідство, у якому є обвинувачення та відповідні свідки."Питання не в тому, хто чого бажає. Це процес, який зараз відбувається", — зазначив Зеленський.Також президент наголосив, що Україна на високому рівні спілкувалася про це з німецькою стороною. При цьому такий змістовний діалог відбувся не вперше."Наші партнери добре знають, що Україна не стояла ні над задумом, ні над реалізацією відповідної операції, — не маємо до цього стосунку", — акцентував він.У тому, що відбувалося, є деталі, і там, де фігурують громадяни, зокрема, України, триває слідство — президент вважає, що всі відповідні результати ще попереду.Зеленський додав, що Україна завжди готова допомагати партнерам і вже це робить: цим займаються Генеральна прокуратура та Міністерство закордонних справ, контакти тривають постійно."Для України важливо не втратити партнерство та довіру європейських країн, які допомагають від початку війни, тому вона відкрита до спільних кроків у слідстві й у з'ясуванні всіх обставин тих подій", — підсумував Володимир Зеленський.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.Нагадаємо, що 20 серпня суд у Хорватії обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою громадянину України Володимиру Журавльову, якого Німеччина підозрює у причетності до диверсії на газопроводі "Північний потік-2"..

У неділю, 23 серпня, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала міжнародних партнерів передати Україні ракети до систем протиповітряної оборони Patriot. Вона звернулася до всіх західних союзників Києва.Заяву Метте Фредеріксен цитують журналісти DR.Зокрема, вона наголосила, що західні країни цілком можуть надати Україні ракети до Patriot — для цього потрібна лише політична воля."У нас є системи Patriot у багатьох країнах. Данія не може цього зробити, але Україні цілком можна надати більшу підтримку в плані протиповітряної оборони", — зазначила данська прем’єрка.При цьому вона не назвала конкретних країн, а лише наголосила, що Україна особливо потребує цієї підтримки перед зимою."Якщо ми цього не зробимо, то Україна зіткнеться із зимою, під час якої росіяни будуть безжально завдавати ударів, в тому числі балістичними ракетами, та вбиватимуть велику кількість людей", — акцентувала Фредеріксен.За її словами, хоча європейці зараз беруть на себе більшу частину зобов’язань щодо підтримки України, їм усе ще потрібна допомога американців. Це відбувається, зокрема, тому, що саме США мають ліцензію на виробництво ракет до Patriot.Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україні на зиму потрібно до 360 ракет для протиповітряної оборони Patriot, а також наголошував, що Німеччина погодила постачання декількох сотень ракет PAC-2 2027-2028 років.Нагадаємо, міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповідав під час спілкування з медійниками на заході United 24 21 серпня, що Україна активно працює над пошуком ракет PAC-2, PAC-3 до систем Patriot напередодні зими. Партнери намагаються допомогти в цьому, є "правильні сигнали"..

За узгодженням із міжнародними партнерами та Сполученими Штатами Америки Україна напрацювала три ключові пропозиції щодо припинення війни з Росією. Йдеться про реалістичні сценарії мирного процесу.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами.За його словами, домовленості з американською стороною поклали на одну сторінку, де зібрані реалістичні сценарії завершення бойових дій. Цей документ американці планують проговорити як з Україною, так і з Росією.На теперішній момент на порядку денному перебувають три ключові пункти:припинення вогню: це головна та першочергова ідея у напрацьованому документі;створення вільної економічної зони: ініціатива США, яка передбачає дзеркальне відведення сил – Україна та Росія мають зробити однакові кроки назад, утворивши буферну зону під управлінням третьої сторони;гарантії від ЄС та НАТО: чітке визначення дій Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу, а також кроків, на які готова піти Україна заради цього."Усі позитивно на це реагують, заперечень ні в кого немає. Це те, що є зараз на столі", — наголосив український президент.Він додав, що озвучені ідеї не є винятково українськими. Це спільний напрацьований план із партнерами зі США та Європи, фіналізований за підсумками контактів американської сторони з Києвом і Москвою.Крім того, за його словами, США мають ще декілька додаткових ідей, якими вони планують поділитися найближчим часом.Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський також різко розкритикував ідею проведення виборів в Україні під час війни. На думку гаранта, вибори можуть "розвалити країну" та спричинити розкол у суспільстві..

Мандрівники знову можуть дістатися з Парижа до Берліна нічним поїздом, заощадивши час на денній подорожі та ночівлі в готелі. Маршрут між двома європейськими столицями відновили після кількамісячної перерви, а вартість квитків стартує від 79,99 євро.Про це пише іспанське видання 20minutos. Нічний маршрут обслуговує залізничний оператор European Sleeper. Сполучення відновили після того, як французька державна компанія SNCF припинила обслуговувати нічний маршрут Париж — Берлін у грудні 2025 року на тлі завершення державного субсидування.Поїзд вирушає з Парижа незадовго до вечора, а до столиці Німеччини прибуває наступного ранку. Загальна тривалість подорожі становить 16 годин 25 хвилин.Дорогою передбачено низку проміжних зупинок. Зокрема, поїзд зупиняється в бельгійських Монсі, Брюсселі та Льєжі, а також в Аulnoye-Aymeries у Франції та Гамбурзі в Німеччині. Так, за одну поїздку пасажири перетинають три країни.Скільки коштує подорож з Парижа до БерлінаВартість поїздки залежить від обраного пасажиром рівня комфорту. Перевізник пропонує три основні варіанти:Economy — від 79,99 євро. Пасажири подорожують у шестимісному купе із сидіннями;Classic — від 119,99 євро. Передбачене п'ятимісне купе з розкладними спальними місцями. Доступні також варіанти приватного купе;Comfort — від 159,99 євро. У тримісних купе передбачені окремі матраци та сидіння.Нічний поїзд позиціюють як альтернативу авіаперельотам між двома популярними туристичними столицями. Один із головних плюсів такого формату полягає в тому, що пасажир проводить ніч у дорозі та вже вранці опиняється у Берліні, не витрачаючи окремий день на переїзд.Додамо, нова цифрова система в'їзду та виїзду Європейського Союзу (Entry/Exit System, EES) значно збільшила час проходження паспортного контролю для громадян країн, які не входять до ЄС. В окремих аеропортах пасажири змушені чекати понад дві години.Читайте також: Куди поїхати на вихідні: найатмосферніші маленькі міста України.

На Сараєвському кінофестивалі окремі відзнаки отримали два українські фільми. Це — "Не питай мене, чи я вбивала" Олени Максьом і "Пором пливе" Жори Папояна.Про це повідомив сайт кінофестивалю в Сараєво.Зокрема, в конкурсній програмі документальних фільмів стрічка "Пором пливе" (The Ferry Flows) режисера Жори Папояна отримала спеціальну нагороду журі. Лауреат отримає грошову премію у розмірі 2 500 євро."Цей короткометражний фільм, не вдаючись до дидактики, продемонстрував силу зображень у розповіді історій. Нам надали час і простір, щоби пережити життя вчителя музики та його учнів, які змушені щодня стикатися з горем і втратами. Це фільм, знятий з ніжністю та витонченістю, у якому яскраво проявилася його людяність", — зазначили в журі.За сюжетом літній вчитель музики з невеликого українського острова стає військовим диригентом на похоронах солдатів, намагаючись при цьому втримати на плаву дитячий ансамбль.У конкурсній програмі студентських короткометражних фільмів стрічка "Не питай мене, чи я вбивала" (Don't Ask Me If I Killed) режисерки Олени Максьом отримала спеціальну відзнаку за сприяння гендерній рівності."З надзвичайною мужністю, чіткістю та кінематографічною впевненістю цей фільм занурює нас в екстремальну реальність. Режисерка є одночасно військовою та режисеркою, проте сила фільму виходить далеко за межі виняткових обставин. Завдяки точним образам і сильному відчуттю ритму режисерка перетворює повсякденний досвід на фронті в Донецьку на кінематографічне враження. Потужний і глибоко людський фільм", — схарактеризували стрічку в журі.Після повномасштабного російського вторгнення в Україну Максьом долучилася до евакуаційних і гуманітарних місій, а 2022 року вступила до лав Нацгвардії. Паралельно зі службою продовжувала документувати війну зсередини, її особистий щоденник став основою документального фільму "Не питай мене, чи я вбивала".Кінофестиваль проходив із 14 до 21 серпня. Головну нагороду "Серце Сараєва" за найкращий фільм отримала австрійська режисерка Сандра Воллнер за стрічку "Щоразу" (Everytime), а за найкращу режисуру відзначено грузинську режисерку Ану Урушадзе за фільм "Другочасна роль" (Supporting Role).Сараєвський кінофестиваль — найбільший кінофестиваль на Балканах і один із наймасштабніших у Європі. Заснований у Сараєві 1995 року, коли місто перебувало в облозі під час Боснійської війни. Найвища нагорода на фестивалі — премія "Серце Сараєва".Нагадаємо, що фільм I Rarely Wake Up Dreaming ("Я рідко прокидаюсь мріючи") спільного виробництва України та Німеччини відзначено премією The Environment is Quality of Life ("Довкілля — це якість життя") від молодіжного журі в головному конкурсі міжнародного кінофестивалю в Локарно..

Український гімнаст Назар Чепурний уперше в кар'єрі виграв золоту медаль у фіналі чемпіонату Європи-2026. Зробив він це у своїй профільній дисципліні — опорному стрибку.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Журналісти зазначили, що Чепурний став єдиним з шести українців, що зміг потрапити до особистих фіналів."Гімнаст змагався у двох дисциплінах — опорному стрибку та паралельних брусах і пройшов у фінали", — йдеться в повідомленні.Першим фіналом Чепурного став в опорному стрибку, де у кваліфікації українець показав другий результат з 14,466 очка за підсумком двох стрибків. Його випередив лише представник Вірменії Артур Давтян.У фіналі Чепурний виконав два стрибки останнім із восьми гімнастів. Підсумковий результат українця — оцінка 14,566 бала. Таким чином Чепурний здобув золото Євро-2026, утретє поспіль здобувши медаль континентальної першості у профільній дисципліні."Опорний стрибок — найуспішніша дисципліна Чепурного, де він вигравав медалі Євро та чемпіонатів світу", — зауважили фахівці.Раніше, 2024 та 2025 років, українець здобув бронзові медалі в опорному стрибку та золото в команді на Євро-2024. На чемпіонатах світу Чепурний здобував бронзу 2023 та 2025 років.На Євро-2026 Чепурний також змагатиметься за медалі на паралельних брусах, де, зокрема, зустрінеться з колишнім партнером по збірній Іллею Ковтуном, який представлятиме Хорватію.Нагадаємо, що у квітні цього року український гімнаст Назар Чепурний став переможцем загального заліку Кубка світу в опорному стрибку. Наш земляк виборов три нагороди Кубка світу в сезоні — дві золоті й одну бронзову..

У п’ятницю, 21 серпня, президент України Володимир Зеленський призначив 11 суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) і п’ятьох суддів його апеляційної палати. Це важливі рішення для отримання від 250 до 300 мільйонів євро від Європейського Союзу.Про це свідчать укази президента №782/2026 і №783/2026, які опубліковані на офіційному сайті керівника держави.За указом №782/2026, суддями Вищого антикорупційного суду призначено:Віктора Антипенка;Оксану Гуцал;Євгена Діденка;Олександра Дудченка;Віталія Корягіна;Владислава Кухту;Миколу Піку;Лесю Скреклю;Ірину Тесленко;Олега Хамходеру;Марту-Марію Яциніну.Указом №783/2026 до апеляційної палати ВАКС призначено п'ятьох суддів:Наталію Дорошенко;Миколу Рубащенка;Інну Смаль;Олену Танасевич;Ігоря Чайкіна.Як відомо, заповнення вакансій та розширення штату суддів антикорупційної системи є важливою вимогою для виконання індикаторів макрофінансової допомоги.Експерти зазначили, що виконання цього кроку дозволить Україні розраховувати на отримання від ЄС траншу в розмірі від 250 до 300 мільйонів євро за програмою Ukraine Facility.Програму підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року. Вона передбачає фінансування до 50 мільярдів євро у формі грантів і позик для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України на період із 2024 до 2027 року.Програма має конкретний перелік структурних реформ та заходів, які мають сприяти стійкому розвитку економіки України, зеленому переходу, цифровій трансформації та європейській інтеграції.Нагадаємо, 11 серпня прем’єр-міністр України Сергій Корецький наголошував, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

У понеділок, 24 серпня, лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію.Про це повідомили журналісти Le Figaro. При цьому вони зазначили, що засідання проходитиме у гібридному форматі — частина учасників долучиться особисто, а інші працюватимуть через відеозв'язок.Співголовами зустрічі виступить президент Франції Еммануель Макрон (через відеоконференцію), канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем.Також близько десяти європейських посадовців, серед яких президент Європейської ради Антоніо Кошта, перебуватимуть безпосередньо в Києві разом із президентом України Володимиром Зеленським."Ключовим фокусом переговорів стане захист українського неба. Через нестачу ракет-перехоплювачів Україна залишається вразливою до російських повітряних атак, тому партнери шукатимуть шляхи оперативного постачання засобів ППО", — йдеться в публікації.Окрім того, учасники зустрічі планують розробити заходи для посилення економічного тиску на Росію та перекриття шляхів фінансування її армії. Зокрема, через обмеження діяльності "тіньового флоту".Також обговорять надання гарантій безпеки, які мають сприяти досягненню тривалого та справедливого миру."Символічно, що засідання відбудеться саме у 35-ту річницю Незалежності України", — наголосили медійники французького видання.Нагадаємо, що 13 липня Франція збирала "Коаліцію охочих", під час якої лідери 25 держав і урядів обговорили подальшу підтримку України, посилення протиповітряної оборони та гарантії безпеки. Саміт відбувався напередодні святкування Дня взяття Бастилії..

Німеччина внесла українські посвідчення водія визначених категорій до переліку для обміну без складання теоретичного та практичного іспитів.Про це йдеться в постанові про внесення змін до німецьких правил у сфері дорожнього руху, опублікованій у Федеральному віснику законів.У переліку з’явилися українські посвідчення категорій A1, A, B, BE, C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D і DE. Для кожної з них у додатку 11 до положення про допуск до кермування транспортними засобами зазначено, що теоретичний і практичний іспити під час обміну не потрібні.Водночас для категорій C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D і DE перед видачею німецького посвідчення водія заявник має підтвердити свою придатність до кермування та виконання вимог щодо зору."Перед видачею посвідчення водія категорій C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D або DE заявник повинен підтвердити свою придатність відповідно до додатка 5 та виконання вимог щодо зору відповідно до додатка 6", — зазначається в положенні.У постанові також визначено окремий порядок для посвідчень, у яких українські категорії C або D відкриті без категорії B. Для отримання категорії B у Німеччині в такому випадку необхідно скласти теоретичний і практичний іспити. Видача категорії C або D без попередньої категорії B не передбачається.Крім того, українську категорію A1 відтепер прирівняли до відповідної німецької категорії AM.Окремою нормою передбачено спеціальний документ, чинний протягом терміну тимчасового захисту, для заміни втраченого або викраденого українського посвідчення водія.Постанова також змінює правила складання іспиту на професійну кваліфікацію водіїв. Такий іспит, окрім німецької, можна складати українською, а також албанською, англійською, літературною арабською, хорватською, польською, румунською, російською або турецькою мовами.Документ набирає чинності 18 серпня 2026 року, це відбудеться наступного дня після його оприлюднення.Нагадаємо, 9 липня цього року в МВС повідомили, що в Україні діють оновлені правила щодо термінів дії посвідчень водія. Відтепер термін чинності документа залежить від відкритих категорій транспортних засобів..

У Польщі отримали інформацію від розвідки, що незабаром може відбутися нова масштабна провокація з боку Москви. До того ж Варшава вже активно готується до повномасштабної війни з Росією.Про це заявив заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик у коментарі Polsat News.Посадовець зазначив, що польська влада й армія вже вирішують, як діятимуть у разі найгіршого сценарію — йдеться саме про війну з Росією.Попри те, що активна підготовка до такого розвитку подій триває, Варшава має надію, що цього ніколи не станеться. Однак поляки остерігаються на будь-які можливі провокації від росіян."Ми готуємося до війни, сподіваючись, що вона ніколи не розпочнеться", — зауважив Томчик.При цьому він припустив, що може статися протягом найближчих місяців. За його словами, це нова масштабна провокація з боку Росії. Проте заступник міністра не уточнив, про що саме йдеться.За словами Цезарія Томчика, влада його країни більше не розділяє сценарії на реальні та нереальні, а лише на ймовірні та малоймовірні."На теперішньому етапі я б уже не встановлював крайнього терміну. Масштабна провокація з боку Кремля цілком може статися впродовж найближчих декількох місяців", — попередив він.На переконання Томчика, головний фактор досі залишається незмінним — розвиток подій у російсько-українській війні. Він припустив, що наразі Росія не готова до війни з НАТО, однак це не означає, що її ніколи не буде."Тим паче ми чітко бачимо: Україна стримала Росію — не кажучи вже про весь потенціал Північноатлантичного альянсу. Маємо усвідомлювати свою силу", — закликав союзників заступник міністра національної оборони Польщі.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський ініціював створення нового військового формування — Європейського легіону. За задумом дипломата, ця постійна структура має залучати досвідчених професіоналів, зокрема українських ветеранів після завершення війни..

Тернопіль за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) завершив енергоефективну модернізацію чотирьох дитячих садків приблизно за п’ять мільйонів євро та ввів в експлуатацію 17 нових тролейбусів українського виробництва, профінансованих ЄІБ на 5,5 мільйона євро.Про це повідомив сайт Європейського інвестиційного банку."Сильні муніципалітети мають вирішальне значення для стійкості та відновлення України. У Тернополі наше фінансування забезпечує практичні покращення, які роблять основні послуги екологічнішими, ефективнішими та доступнішими", — зазначив віцепрезидент ЄІБ Карл Негаммер.Модернізація охопила дитсадки №1, №14, №20 і №21, які відвідують понад 1,1 тисячі дітей і де працюють 250 співробітників.У цих закладах утеплили будівлі, замінили вікна та двері, модернізували системи опалення та вентиляції, встановили енергоефективне освітлення та покращили доступність приміщень. Очікується, що це дасть змогу скоротити споживання енергії щонайменше на 20%.Роботи профінансовано в межах Програми розвитку муніципальної інфраструктури України (UMIP).Окрім того, за підтримки ЄІБ Тернопіль отримав 17 нових тролейбусів виробництва українського ТОВ "Електронмаш". Їх закупівлю на 5,5 мільйона євро профінансовано в межах проєкту "Міський громадський транспорт України II" (UUPTP II).Нові тролейбуси обладнані низькою підлогою, енергоефективними системами опалення та кондиціонування, інформаційними системами для пасажирів, GPS, відеоспостереженням і пандусами для маломобільних пасажирів.Наприкінці 2024 року стало відомо, що львівський концерн "Електрон" після перемоги в тендері підписав із комунальним підприємством "Тернопільелектротранс" контракт на постачання 17 низькопідлогових 12-метрових тролейбусів вартістю 5,5 мільйона євро, виробником яких є його дочірня компанія ТОВ "Електронмаш".Від початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року ЄІБ надав Україні 4,5 мільярда євро фінансування на підтримку стійкості та модернізації країни.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних та юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину.Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв'ю Die Welt.За її словами, санкції, які Євросоюз уже запровадив проти Москви, завдали російській економіці значних збитків. Каллас стверджує, що через європейські обмеження РФ втратила понад трильйон євро."На осінь я пропоную наймасштабніший пакет санкційних заходів від початку війни. Після ухвалення вони одразу збільшать загальну кількість російських юридичних та фізичних осіб, які перебувають під санкціями, на третину", — заявила вона.Глава європейської дипломатії наголосила, що санкційний тиск на Росію необхідно посилювати доти, доки Москва не припинить війну проти України. Водночас конкретний перелік обмежень, які можуть увійти до нового пакета, Каллас у наведеному фрагменті інтерв'ю не уточнила.Нагадаємо, 3 серпня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) стосовно застосування санкцій проти суб’єктів, що працюють на російський військово-промисловий комплекс.Читайте також: Нові санкції Трампа проти Росії: коли їх можуть ухвалити і що зміниться.

Фільм I Rarely Wake Up Dreaming ("Я рідко прокидаюсь мріючи") спільного виробництва України та Німеччини відзначено премією The Environment is Quality of Life ("Довкілля — це якість життя") від молодіжного журі в головному конкурсі міжнародного кінофестивалю в Локарно.Про це повідомила продюсерська компанія 2Brave Productions на своїй сторінці в Instagram.Фільм створили німецька режисерка Ізабель Штевер s українська сценаристка Анна Мєлікова. Стрічка розповідає історію про молоду квір-пару з України, чиє кохання піддається випробуванню, коли гендерний перехід одного з партнерів збігається з повномасштабним вторгненням Росії.Головні ролі виконали Таня Миронишева, зігравши Олю, та Маркус Брайт, втіливши Олега. У другорядних ролях — Ірина Мак, Віктор Жданов, Мая Соболевська, Марія Миронишева q Олександр Рудинський.Міжнародний кінофестиваль в Локарно цього року проходив з 5 по 15 серпня. Крім "Я рідко прокидаюсь мріючи", також відбулася світова премʼєра фільму "Демони" Наталки Ворожбит. Видання The Guardian оцінило стрічку на п’ять зірочок."Це неймовірно добре знятий, добре зіграний, унікально складний фільм про систему переконань, що переживає кризу", — зазначили кіноексперти.Також у короткометражний конкурс Pardi di Domani внесли стрічку "Ще один день у металевій коробці" Гліба Фельдмана. Стрічка триває 18 хвилин, головні ролі в ній зіграли Борис Савенко, Надія Карпова та Віталій Бобух.Фестиваль у Локарно — міжнародний кінофестиваль, який щорічно проводиться у серпні. Вперше захід відбувся 1946 року, що робить його одним з найстаріших кінофестивалів у світі разом з Венеційським, Каннським і фестивалем у Карлових Варах.Місце проведення події — головна площа міста, П'яца Гранде, яка може вмістити близько восьми тисяч глядачів. Головна нагорода фестивалю — "Золотий леопард". Її отримують найкращий фільм, режисер чи режисерка, акторка й актор.Восени фільм I Rarely Wake Up Dreaming ("Я рідко прокидаюсь мріючи") покажуть на 64-му Нью-Йоркському кінофестивалі.Нагадаємо, що постановником восьмого (фінального) епізоду третього сезону серіалу від HBO "Дім дракона" став американський режисер і оператор українсько-індійського походження Андрій Парех. Зйомки серії тривали 57 днів..