# Європа

Європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на форумі "Архітектура безпеки" в Києві.Він погодився з проблемою, яку зараз обговорюють публічно, про те, що потрібно остаточно визначитися, кому ЄС або інша конфігурація європейських країн делегуватиме ведення переговорів. Буданов наголосив, що чекає на визначення однієї ключової відповідальної за цей трек особи, а не переговорної групи."Треба визначитися, хто представлятиме Європу. Це не може бути 100 людей, вибачте, так не працює. Це має бути одна окрема взята людина". — заявив очільник президентського офісу.Та все ж ключовою проблемою європейської участі в такому переговорному треку він вважає не персональне, а змістовне питання."Найважливіше — те, яка буде позиція, про що говорити та чого досягати. Наразі ця позиція не опрацьована з європейського боку, її фактично не існує", — акцентував український посадовець.Також він наголосив, що після визначення європейськими партнерами позиції з цього питання "її далі треба скомпілювати з позицією України"."Маємо домогтися злагодженої роботи на переговорах. Це не може бути лебідь рак і щука, так не працює", — підсумував Кирило Буданов.Раніше в кулуарах ЄС називали такий список кандидатів на роль перемовника від Європи:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.Нагадаємо, Кирило Буданов також заявив, що контакти між представниками України та Росії тривають і зараз, попри відсутність публічних подій. Відбуваються вони за участі США..

У червні відбудеться зустріч німецького канцлера Фрідріха Мерца та лідерів провідних європейських країн. Вони планують розробити план налагодження відносин з американським президентом Дональдом Трампом, з яким планують поспілкуватися на саміті НАТО в липні.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на компетентні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що лідери Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі планують зібратися у Берліні."Вони формуватимуть пакет заходів, які продемонструють зусилля європейських союзників щодо ухвалення рішень про більшу відповідальність за свою оборону", — зазначили джерела журналістів.Один із них зазначив, що Фрідріх Мерц також планує запросити на зустріч генерального секретаря НАТО Марка Рютте.За словами іншого співрозмовника, міністри оборони цих п’ятьох країн планують провести окрему зустріч у Парижі 12 червня."Вони хочуть узгодити спільну позицію для саміту НАТО, а також обговорити структури командування на випадок розширення конфлікту в Європі", — пояснили співрозмовники медійників.Як відомо, 30 квітня Дональд Трамп різко заявляв, що Фрідріху Мерцу варто більше зосередитися на Україні та внутрішніх проблемах Німеччини, а не коментувати дії США в Ірані.Нагадаємо, що федеральний канцлер Німеччини також припускав, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до ЄС..

У четвер, 4 червня, міністри країн-членів Європейського Союзу обговорять можливість продовження тимчасового захисту для українців. Він завершується в березні 2027 року.Про це під час брифінгу повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, його цитує "Суспільне"."Наша підтримка України є непохитною. Протягом останніх років ЄС надав притулок приблизно чотирьом мільйонам біженців, відповідно до директиви про тимчасовий захист. Наш режим тимчасового захисту діятиме до весни наступного року", — зазначив він.За його словами, тривають консультації з державами-членами щодо можливих наступних кроків, того, що має відбутися після 27 березня, такі переговори тривають."Зокрема, у четвер цього тижня відбудеться зустріч міністрів внутрішніх справ, на якій це питання теж обговорюватимемо", — акцентував речник.Водночас є інформація, що цього тижня остаточного рішення ухвалювати не планують."Мета цього обговорення — надати можливість проаналізувати майбутнє системи тимчасового захисту та сформулювати політичні рекомендації щодо подальших кроків. Очікується, що потім комісія виступить із пропозицією", — пояснив Ламмерт.Також триває доволі жорстка дискусія щодо надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку."Дебати серед міністрів мають показати Європейській комісії, в якому напрямку має рухатися її майбутня пропозиція. Я чув, що, наприклад, Чехія хотіла б обмеження в наданні тимчасового захисту чоловікам призовного віку", — повідомив речник.Станом на березень 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 мільйони 380 тисяч українців, які вимушено виїхали з країни через повномасштабне вторгнення Росії.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік..

Європейський Союз розглядає можливість розширення санкцій проти "тіньового флоту" Росії. Йдеться про включення до обмежувальних списків близько 20 додаткових танкерів.Про це повідомило видання Bloomberg із посиланням на обізнаних осіб із Європи. Вони пояснили, що обмеження стосуватимуться тих кораблів, які використовують для транспортування російської нафти в обхід чинних санкцій.За інформацією співрозмовників видання, ЄС уже запровадив обмеження щодо сотень суден і планує надалі посилювати тиск на морську логістику, яку Москва використовує для експорту нафти.Окрім нових суден, блок також розглядає можливість поширення обмежень на судна, що надають послуги танкерам "тіньового флоту".Санкційні заходи проти морських перевезень розглядаються як частина ширшого пакета обмежень, спрямованих на скорочення енергетичних доходів Росії та посилення тиску на її фінансовий і промисловий сектор."Крім того, близько 20 додаткових танкерів буде піддано санкціям у межах "тіньового флоту" суден, на які Росія покладається для транспортування нафти, і зрештою цей режим буде поширено на судна, що перевозять скраплений природний газ, обмежуючи здатність Кремля створювати тіньовий флот для скрапленого природного газу", — йдеться в повідомленні.Також у межах нового пакета санкцій ЄС обговорює додаткові обмеження щодо банків, нафтових трейдерів, нафтопереробних підприємств і криптооператорів у третіх країнах, які, за твердженням Брюсселя, допомагають Росії обходити санкції.Крім того, розглядаються торговельні обмеження щодо критичних мінералів, металів і руд, а також експортний контроль щодо низки компаній у Китаї, Індії, Туреччині та Центральній Азії, які, за оцінками ЄС, постачають Росії товари подвійного призначення та компоненти для військової промисловості.Окремо ЄС вивчає можливі заходи щодо заморожених активів Центрального банку РФ, значна частина яких зберігається через клірингову систему Euroclear. Також обговорюється візова заборона для колишніх учасників бойових дій.Нагадаємо, раніше уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк розповідав, що санкції проти компанії 2Rivers, яка раніше працювала під назвою Coral Energy та вважається однією з ключових структур "тіньового флоту" Росії, не змогли повністю зупинити її діяльність..

Румунську багатоповерхівку 29 травня російський аналог іранського "шахеда" — модель "Герань-2". Такими виявилися результати розслідування. Офіційний Бухарест допускає вигнання посла Росії, якщо інциденти триватимуть.Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан. Він зауважив, що румунські фахівці знайшли на уламках дрона надписи кирилицею "Герань-2".Крім того, спеціалісти проаналізували електронні компоненти, навігаційні системи, модулі управління, двигуни й елементи конструкції, які  показали "подібність аж до повної ідентичності" з моделями "гераней", які раніше залітали на територію Румунії."Той факт, що такий засіб ударив по житловому будинку в Румунії, завдавши травм і матеріальних збитків, має особливу серйозність, і єдиною відповідальною стороною є Росія", — наголосив Дан.. Румунський президент заявив, що повідомить про результати експертизи союзникам із Європейського Союзу та НАТО."Румунія не ігноруватиме та не применшуватиме значення жодного інциденту, який загрожує життю її громадян, національній безпеці чи суверенітету румунської держави", — додав він.На запитання про те, чи розглядає Румунія інші заходи у відповідь на інцидент із російським дроном, окрім закриття російського консульства в Констанці й оголошення самого представника Росії персоною нон ґрата."Я сподіваюся, що вони зупиняться. Якщо ж ні — є інші заходи, які можна вжити. Наприклад, вислання посла. Є певна ієрархія дипломатичних заходів", — заявив румунський президент.Нагадаємо, що румунські слідчі оцінили, скільки кілограмів вибухівки переносив російський дрон, який влучив у багатоповерхівку в місті Галац. Вони назвали цифру — щонайменше 30 кілограмів..

Україна намагається перехоплювати всі російські дрони. Це відбувається навіть тоді, коли деякі з них рухаються в напрямку інших країн, таких як Румунія, Молдова, Польща чи країни Балтії.Про це заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Face the Nation."Якщо ми не можемо цього зробити, ми негайно повідомляємо наших партнерів і намагаємося їм допомогти", — зазначив він.За його словами, Росія використовує дрони, щоби тиснути на країни НАТО й оцінювати реакцію."Це їхній типовий сигнал: не допомагайте Україні. Вважаю, що має бути сильніша відповідь об’єднаного НАТО", — пояснив український президент.Він додав, що Путін порівнює цю реакцію з тим, що бачив попередніми роками. І він також тестує протиповітряну оборону країн НАТО, які межують із Росією або Білоруссю.Також Зеленський заявив, що у США недостатньо виробництва антибалістичних ракет, і це може призвести до кризи в різних частинах світу."Росія нарощує власне виробництво балістичних ракет. Я надіслав листа до Білого дому та Конгресу США. Сподіваюся, вони зрозуміють і відреагують", — зауважив президент України.Він деталізував, що 60-65 антибалістичних ракет на місяць порівняно з нинішніми викликами – це ніщо. Це не секрет, і Росія про це знає. Потрібно розширювати виробництво."Я просив попередню адміністрацію США та прошу нинішню адміністрацію надати Україні ліцензії на виробництво ракет Patriot. Ми можемо збільшити виробництво. Це допоможе нам. Це допоможе Близькому Сходу та будь-якій іншій країні, якій США вирішать допомогти. Доки ми не вироблятимемо європейську антибалістичну систему, нам буде потрібна підтримка Америки", — наголосив президент України.Нагадаємо, раніше український президент розповідав, що минулої ночі українські воїни застосували "далекобійні санкції" проти нафтопереробного заводу у російському Саратові. Це приблизно 700 кілометрів від лінії фронту..

Росія погрожує тепер іще й іншим країнам поруч, робить це значно відвертіше, ніж раніше. Кожен сусід Росії почув слова про Вірменію, народ якої — єдиний, хто має право й обиратиме майбутнє для своєї країни.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Те, що Росія каже про Вірменію, — це насправді не про неї одну. Треба всім більше думати про безпеку та більше робити спільних кроків", — зазначив він.На його переконання, це необхідно, щоби політичні партнерства працювали та щоби були сучасні оборонні виробництва, сучасні компетенції захисту, а також максимально розгалужені, диверсифіковані економічні звʼязки."Щоби ніхто не залежав від Росії та не давав їм в руки інструменти шантажувати народи", — акцентував український президент.Він висловив сподівання, що позиції Європи в цих питаннях — і Євросоюзу передусім — будуть принциповими, сильними та вчасними."Нікого не можна залишати без підтримки. Європа не має права програти жоден із народів, упустити жодну із країн. Вірменію треба підтримувати. Молдову треба підтримувати. Держави Балтії. Азербайджан треба підтримувати", — зауважив президент України.Він також додав, що треба знаходити шляхи, щоби підтримувати народ Грузії, і це спільне європейське завдання. Нікого не можна втратити."Я вдячний усім в Європі, хто підтримує нас, підтримує Україну — хто підтримує нас достатньо та саме тими рішеннями, саме тими кроками, які насправді можуть нам допомогти", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також попередив, що важливо цієї доби залишатися уважними до будь-якої загрози, до сигналів повітряної тривоги. Інформація від розвідок про можливість масованого удару залишається актуальною..

Французький "ПСЖ" виграв фінальний матч Ліги чемпіонів сезону-2025/2026. Парижани переграли англійський "Арсенал" в серії пенальті (4:3) після нічиєї в основний час із рахунком 1:1.Варто зазначити, що паризька команда володіла перевагою протягом більшої частини часу, однак ні в основний час, ні в додатковий не змогла схилити шальки терезів на свій бік.Український захисник "ПСЖ" Ілля Забарний вийшов на заміну між двома екстратаймами, замінивши бразильського ветерана Маркіньюша. За 15 хвилин наш земляк діяв на футбольному чітко та впевнено, не дозволивши засумніватися у своїй компетенції.Рахунок у грі відкрили вже на шостій хвилині. Німець Кай Гаверц ("Арсенал") скористався помилкою захисників, вибіг віч-на-віч із голкіпером і сильним ударом вразив ворота — 1:0.Після години ігрового часу "ПСЖ" отримав шанс на пробиття пенальті. ВАР підтвердив порушення правил: Крістіан Москера збив грузина Хвічу Кварацхелію на вході до штрафного майданчика.З 11-метрової позначки влучно пробив чинний володар "Золотого м'яча" Усман Дембеле, впевнено перегравши іспанського голкіпера Давіда Раю. Таким чином за пів години до завершення основного часу рахунок знову став рівним — 1:1.Завершивши основний тайм внічию 1:1, команди відіграли ще 30 хвилин у двох екстратаймах. Тріумфатор врешті визначився в серії пенальті. У серіях з п'яти ударів хибили Еберечі Езе ("Арсенал") та Нуну Мендеш ("ПСЖ"), після чого вирішальний удар не реалізував бразилець Габріел — перемога парижан 4:3.Паризький клуб удруге поспіль здобув головний трофей Ліги чемпіонів. А українець Ілля Забарний додав до своєї скарбнички ще один титул.Нагадаємо, що Європейський футбольний союз офіційно назвав найкращих гравців за підсумками цьогорічного розіграшу Ліги конференцій. Приємне визнання отримав лівий захисник донецького "Шахтаря" Педро Енріке, якого включили до символічної команди сезону..

Росія готується до серії нових хвиль агресії проти європейських країн. Наразі складно сказати, який вигляд вони матимуть, однак точно відомо, що Кремль не припинятиме своїх агресивних потуг.Про це заявила виконувачка обов’язків прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен в інтерв’ю польському виданню Gazeta Wyborcza.На запитання журналіста про те, чи здатна Росія поширити свою війну проти України на інші держави, вона відповіла, що не може виключати такого сценарію розвитку подій."На жаль, такий сценарій є можливим. Я не можу передбачити, як саме та де саме ситуація загостриться. Я також не можу передбачити, з чим нам мати справу. Але в тому, що на нас чекає нова хвиля агресії з боку Росії, я впевнена", — зауважила данська прем’єрка.Вона додала, що її погляди на російську загрозу є подібними до поглядів Польщі, які зумовлені історичним досвідом цієї країни у боротьбі з російською загрозою."Я вважаю, що війна в Україні, яку розв’язала Росія, стосується не лише України. Висновок може бути лише один. І він теж не змінюється з початку цієї війни: потрібно підтримувати Україну всіма силами та за будь-яку ціну", — акцентувала Фредеріксен.На запитання про те, як саме Росія може поширити свою агресію на європейські країни, очільниця уряду Данії припустила, що йтиметься про гібридні загрози."Можливо, якась операція під чужим прапором. Або якась нова форма гібридної війни. Вона триває скрізь, росіяни постійно порушують кордони. Те, що їх стримує, — це втрати, яких вони зазнають в Україні. Вони застрягнули, війна поглинає більшість їхніх військових ресурсів. У тому числі людських", — пояснила вона.Однак при цьому Метте Фредеріксен наголосила, що Європа зараз набагато краще підготовлена до російських загроз, ніж декілька років тому.Нагадаємо, раніше аналітики зазначали, що агресія Російської Федерації вже досягла кордонів ЄС. Москва веде новий тип глобальної гібридної війни, використовуючи інформаційний, енергетичний і продовольчий фактори як зброю. Саме тому в цій війні Європі необхідна українська підтримка..

Перед стартом європейського картопляного сезону галузеві експерти прогнозують зниження посівних площ у ключових країнах-виробниках порівняно з минулим роком. Однак учасники ринку вважають, що очікуваного скорочення замало, щоб уникнути чергової кризи надвиробництва.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що після сезону значного надвиробництва та зниження попиту можливості вільного продажу картоплі для фермерів ЄС залишаються вкрай обмеженими."Виробники раді вже тому, якщо вдається безкоштовно завантажити вантажівку та просто позбутися картоплі", — кажуть деякі європейські фермери.На цьому тлі Асоціація виробників картоплі Північно-Західної Європи (NEPG) неодноразово закликала учасників ринку обережніше підходити до планування посівів нового сезону.У березневій заяві організація наголосила на необхідності скорочення площ під картоплею та рекомендувала аграріям вирощувати лише ті обсяги, які можна реалізувати за прийнятною ціною. У NEPG також зазначили, що довгострокова стійкість галузі можлива лише за умови збалансованої взаємодії всіх учасників ланцюжка постачань.Посівна кампанія картоплі в Європі вже наближається до завершення, розпочинають з'являтися перші оцінки площ і обсягів майбутнього врожаю.За даними Федерального статистичного управління Німеччини, площа вирощування картоплі в країні становитиме близько 280,4 тисячі гектарів, що на 7,1% менше, ніж роком раніше. У Франції влада прогнозує скорочення площ на 5,2%, хоча це все одно стане другим найбільшим показником в історії. У Бельгії зниження очікується суттєвішим: у Фландрії площі можуть скоротитися приблизно на 19%, а в цілому в країні — на 14,5%.Раніше учасники ринку зазначали, що для стабілізації ситуації потрібне скорочення виробництва як мінімум на 10-15%.Європейська комісія також опублікувала попередній прогноз урожайності картоплі до ЄС на 2026 рік. Очікується зниження загального виробництва в Євросоюзі на 4% порівняно з минулим роком, хоча показник залишиться на рівні середнього значення за останні п'ять років. Для Бельгії прогнозується падіння виробництва на 8% у річному вираженні, що лише на 1% нижче за середньоп'ятирічний рівень."Ситуацію ускладнює конфлікт на Близькому Сході, який обмежує постачання європейської замороженої картопляної продукції до країн Перської затоки. Хоча повні експортні дані за період після початку конфлікту поки що відсутні, учасники ринку вже очікують на істотне зниження продажів. Зафіксовані випадки повернення вантажів, які не змогли потрапити на ринок призначення. Імпорт замороженої картоплі фрі до Бахрейну у березні скоротився на 61% порівняно з аналогічним періодом минулого року", — наголосили аналітики.Нагадаємо, що в Україні продовжують зростати ціни на торішню моркву. Головна причина — сезонне скороченням запасів якісної продукції у господарствах..

Російські розвідувальні служби активізували агресивніші крадіжки західних технологій і оборонних секретів. Це пов’язано з тим, що санкції тиснуть на воєнну економіку країни.Таку інформацію оприлюднили журналісти Associated Press. Співрозмовники агенції розповіли, що московські агенти створюють фальшиві компанії, вербують посередників і залучають кібершпигунів і хакерів, які збирають інформацію, що також можуть використовувати для атак на критичну інфраструктуру.Чотири роки міжнародних санкцій обмежили можливості Москви закуповувати обладнання, технології та дослідження з Європи, тоді як війна в Україні ускладнила ключові галузі промисловості та підштовхнула країну до потенційної фінансової кризи."Вони справді знають, що їм потрібно, і докладають серйозних зусиль для придбання сучасних верстатів, заводського обладнання, досліджень і технологій подвійного призначення", — заявив заступник керівника операцій Служби безпеки Швеції Крістоффер Веделін.У Швеції Москва націлена на оборонну промисловість та розробки найсучаснішої зброї, зокрема, винищувача Gripen. Також Росія намагається закупити камери та лазерні технології цивільного призначення, які можна інтегрувати у власні системи озброєння.Директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус зазначив, що Росія прагне не відставати від Заходу в найближчі десятиліття."Ми кажемо про космічні технології, квантові й арктичні технології, морські технології", — сказав він.Фінський розвідник додав, що космічні технології потрібні Москві "прямо зараз". Росії також потрібні санкціоновані комп'ютерні технології й оновлення програмного забезпечення для верстатів.Зазначається, що Москва розгортає кібератаки проти європейських фірм і критичної інфраструктури, щоби зібрати інформацію, яку зможе використати, "коли матиме можливість і коли це виконає свою мету".Крістоффер Веделін нагадав про напад на шведську електростанцію минулого року — пов'язані з Росією суб'єкти намагалися "знищити" завод, але система виявила вторгнення. За його словами, атака частково була спрямована на підрив підтримки України з боку Заходу. Він наголосив, що ця атака ознаменувала "зміну" в способі дій Росії."Вони більше не так сильно переймаються потенційною атрибуцією після своєї діяльності, тому йдуть на більший ризик для досягнення своїх цілей", — пояснив заступник керівника операцій Служби безпеки Швеції.Дедалі агресивніша тактика може відображати внутрішню стурбованість щодо економіки, яка "зовсім не найкраще справляється", заявив голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.Нагадаємо, 12 квітня стало відомо, що влада Великої Британії вперше в історії позбавила громадянства уродженця Сполученого Королівства через його зв'язки з Кремлем та роботу на користь Російської Федерації..

У Республіканській партії Сполучених Штатів Америки розглядають сценарій, за якого колишній прем’єр Угорщини Віктор Орбан отримає посаду в Організації Об’єднаних Націй і захиститься від судових переслідувань на батьківщині. Про це повідомив проєкт розслідувань Vsquare. За інформацією іноземних і угорських джерел, у США думають про просування Орбана на високу посаду в ООН, яка забезпечить йому дипломатичний імунітет.Відповідно до Конвенції ООН 1946 року, винятково генеральний секретар ООН, його заступники та помічники користуються повним дипломатичним імунітетом, рівнозначним імунітету послів. Йдеться про захист практично від будь-яких судових проваджень, у тому числі кримінальних, для себе, своєї дружини чи чоловіка та неповнолітніх дітей.Керівники спеціалізованих агентств також мають право на дипломатичний імунітет, однак у цьому випадку захист від переслідування поширюється лише на дії, вчинені ними на офіційній посаді в ООН.Окрім можливої підтримки з боку США, Орбан може розраховувати також на президента Аргентини Хав’єра Мілея. Його підтримка є важливою через змагання за крісло наступного генсека ООН, фаворитом якого є Рафаель Гроссі з МАГАТЕ. Це аргентинець, близький до Мілея.Окрім дипломатичного імунітету, посада в ООН забезпечить колишньому прем’єру Угорщини роботу в Нью-Йорку. Раніше з’являлася інформація про те, що Орбан влітку поїде до США на чемпіонат світу з футболу, тоді як його дочка та зять вже рік проживають у цій країні.Тож якщо політична ситуація в Будапешті стане занадто напруженою, Орбан може затриматися в США набагато довше, ніж триватиме чемпіонат. Посада в ООН стала би для нього додатковою можливістю — йому не довелося би просити політичного притулку у Вашингтона.Журналісти запитали Орбана про те, чи не боїться колишній посадовець того, що він або хтось із членів його родини може постати перед судом у рамках розслідування, яке може ініціювати новий уряд Петера Мадяра."Та годі, з чого б це. Я дотримуюся законів. Я присягнув на це, дотримав усіх своїх присяг, і цю теж. Хочете ще щось дізнатися?" — відповів колишній прем’єр-міністр Угорщини.Нагадаємо, що колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан опублікував відкритого листа, де розкритикував нову міністерку закордонних справ Аніту Орбан. Теперішній очільник угорського уряду Петер Мадяр відповів на критику..

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

У Румунії закриють генеральне консульство Російської Федерації в Констанці та вишлють консула. Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан після засідання Ради національної безпеки в п’ятницю, 29 травня.Про це повідомило румунське видання Digi24."Минулої ночі стався серйозний інцидент, в результаті якого двоє громадян отримали поранення, і вся відповідальність за це лежить на Росії. Генеральний консул Росії в Констанці оголошений персоною нон ґрата, а консульство в Констанці буде закрито", — наголосив президент.Засідання ради провели після того, як російський безпілотник врізався у житловий будинок у Галаці, внаслідок чого стався вибух і спалахнула пожежа в квартирі, розташованій на 10 поверсі будівлі.Він також заявив, що "в нас був російський безпілотник "Герань-2", який вилетів із Росії"."Ми знаємо траєкторію, ми знаємо, де він проходив через Україну, ми знаємо, де він увійшов до Румунії, будучи частиною рою з 43 російських безпілотників, з яких лише один досягнув румунської території", — розповів президент Румунії.Дан подякував партнерам за солідарність, "виявлену як індивідуально, так і в межах багатосторонніх форматів, партнерам у Європейському Союзі, партнерам у НАТО"."Ми також обговорили питання цивільної оборони на засіданні Ради національної безпеки. Вчора ввечері реакція була дуже швидкою, і міністр внутрішніх справ поінформував нас про заходи, які вже вжито для всієї потенційно ураженої території, збільшивши кількість персоналу та заходів. Тож у цьому напрямку ми готові", — додав очільник румунської держави.Раніше Дан обговорив із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте інцидент у Галаці, який він назвав "найсерйознішим інцидентом у сфері безпеки, що стався на території Румунії з початку загарбницької війни Росії проти України".Своєю чергою, Рютте висловив "абсолютну солідарність" Альянсу з Румунією та підтвердив, що НАТО "готовий захищати кожен сантиметр території союзників".Нагадаємо, що офіційний Бухарест виступив із поясненнями щодо резонансного інциденту з падінням російського ударного дрона на житловий будинок у Галаці. Національні сили залучили тактичну авіацію, проте ліквідувати ворожу повітряну ціль у небі завадила висока загроза для місцевого населення..

За перші чотири місяці 2026 року в країнах Європейського Союзу зареєстрували майже 3,8 мільйона нових легкових автомобілів. Найбільшим ринком традиційно залишається Німеччина, тоді як найменше нових авто придбали на Мальті.У Німеччині з січня по квітень зареєстрували 948,6 тисячі нових легковиків — це на 4,5% більше, ніж за аналогічний період торік, повідомляє "Укравтопром".До п’ятірки найбільших автомобільних ринків ЄС також увійшли:Італія — 639,7 тис. авто (+9,8%);Франція — 539,9 тис. (-1,6%);Іспанія — 407,4 тис. (+7,8%);Польща — 203,5 тис. (+7,6%).Натомість найменші обсяги продажів зафіксували у країнах Балтії та на островах Середземномор’я.Серед найменших ринків ЄС:Литва — 14,3 тис. авто (+9,9%);Латвія — 6,9 тис. (+0,8%);Естонія — 6,1 тис. (+92,9%);Кіпр — 4,8 тис. (-13,5%);Мальта — 2,1 тис. (+12,2%).Найбільше зростання серед малих ринків продемонструвала Естонія — кількість реєстрацій там майже подвоїлася.Для порівняння, в Україна за перші чотири місяці 2026 року реалізували 21,5 тисячі нових легкових автомобілів, що на 7% більше, ніж роком раніше.Нагадаємо, у квітні 2026 року ринок нових легкових автомобілів у Європейському Союзі продовжив зростання. За даними Європейської асоціації автовиробників (АСЕА), реєстрації нових авто збільшилися на 5,1% у річному вимірі та сягнули 972,3 тис. одиниць.Додамо, у 2026 році в Україні стартувала масштабна реформа у сфері автомобільного транспорту. TrueUA писав, що змінилося для водіїв цьогоріч і за що штрафуватимуть..