# Європа

Питання заморожених російських активів є дуже важливим. Для росіян стане величезною втратою, якщо Україна зможе так чи інакше отримати ці гроші.Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв'ю виданню Bloomberg."Чи це буде позика під гарантії інших країн, чи інший варіант, — суть не в цьому. Але якщо ми зможемо отримати ці 140-160 мільярдів, це стане величезною втратою для Путіна та людей із його кола. Ви знаєте, що це їхні гроші", — зазначив він.Український президент висловив переконання, що це насправді дестабілізує їхню систему, їхню кліку. Тому він вважає, що це надзвичайно важливо."І це насправді великі санкції. Заморозити гроші — це одне, а віддати їх Україні — зовсім інше. Не тільки на зброю", — зауважив Зеленський.Він пояснив, що відбуватиметься виробництво в Україні на ці гроші. Також Україна отримає якийсь пакет від PURL, протиповітряну оборону — це не тільки наступальна зброя."Ми купуватимемо ракети, засоби протиповітряної оборони, щоби захистити енергетику тощо", — додав президент України.За його словами, це буде важливим сигналом для Росії. Такі кроки можуть вплинути на кремлівського диктатора, вони принаймні змусять його задуматися."Дивіться, якщо ви продовжите, ви втратите від 35 до 80 мільярдів наступного року на торгівлі енергоносіями — залежно від того, як спрацюють санкції, — і плюс 140 мільярдів на заморожених активах. Це важливий інструмент для встановлення миру", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, президент України також назвав залякуванням нещодавні вторгнення російських безпілотників і винищувачів у повітряний простір НАТО. Такі провокації свідчать про справжні наміри Кремля..

Президент України Володимир Зеленський назвав залякуванням нещодавні вторгнення російських безпілотників і винищувачів у повітряний простір НАТО. Такі провокації свідчать про справжні наміри Кремля.Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв'ю виданню Bloomberg. За його словами, це змусило лідерів навіть менш охочих до протидії Росії країн відправляти системи ППО до України."Я думаю, що він їх налякав, це була його мета, і він її досягнув. Це психологічне залякування, безсумнівно", — наголосив він.Зеленський також закликав союзників з Європейського Союзу подолати розбіжності щодо використання заморожених російських активів, заявивши, що нове фінансування є критично важливим для того, щоби постраждала від війни українська економіка могла продовжувати боротьбу з Москвою."Я сподіваюся, що ми отримаємо це рішення", — сказав український лідер.Він додав, що якщо сильно натиснути, то росіянам знадобиться пауза. Однак при цьому президент України визнав, що Росія хоче великої війни на європейському континенті."Я вважаю, що ми повинні думати про те, як зупинити їх зараз в Україні. Але також зробити все, щоби зменшити їхні спроможності. Не давати їм грошей, які вони все ще можуть отримати з енергоносіїв. І не давати їм зброї. Отже, це проблема, яку ми маємо продумати", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, що український президент також зазначив, що ситуація на Покровському напрямку та в самому місті залишається напруженою, там тривають бої. Зеленський заявив, що будь-яке рішення щодо виведення українських військ звідти ухвалять командири..

Сербський президент Александар Вучич наголосив, що перспектива можливої війни Росії проти Європи "стає дедалі очевиднішою". Він уже відчув, як європейські країни готуються до цього.Про це Александар Вучич заявив в ефірі сербського телеканалу Pink.Таким чином він прокоментував слова начальника Генерального штабу Збройних сил Франції генерала Фаб'єна Мандона, який заявив, що французька армія має бути "готова до потрясіння через три-чотири роки".Президент Сербії Вучич заявив, що "війна між Європою і Росією стає все ймовірнішою". За його словами, це помітно із заяв різних сторін, які, ймовірно, залучаться до протистояння."Це не порожні балачки. Всі готуються до неї. Про це заявив генерал, який є надзвичайно відповідальною особою", — сказав він.Вучич додав, що Сербія опинилася "між молотом і ковадлом", а також наголосив на необхідності зміцнення обороноздатності."Ми маємо розумно озброюватися та продовжувати вкладати значні кошти, щоби захистити нашу державу", — акцентував він.Раніше голова федеральної розвідувальної служби Німеччини Мартін Єгер попередив про реальну небезпеку військового конфлікту з Росією. До того ж понад чверть мешканців Німеччини вважають можливим збройний конфлікт з Росією у найближчі пів року.Нагадаємо, 29 вересня заступник голови Радбезу Російської Федерації Дмитро Медведєв заявив, що війна його країни з Європою нібито Кремлю не потрібна, але визнав, що такий конфлікт цілком реальний..

Ініціатива Ради Європи щодо створення міжнародного трибуналу для України може бути під загрозою через бюджетні проблеми. Європейські донори вважають, що США продовжуватимуть уникати підтримки Києва за часів Дональда Трампа, що ускладнює збір коштів для європейців для покриття витрат.Про це повідомляє Euronews. Створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України постає з бюджетними труднощами, повідомили виданню численні джерела, знайомі з цим питанням, що підкреслює труднощі, з якими європейські країни стикаються у виконанні своїх фінансових зобов'язань без підтримки Сполучених Штатів.Спеціальний трибунал був двосторонньо узгоджений Радою Європи та президентом України Володимиром Зеленським у червні, і для його ефективного функціонування знадобиться фінансування від кількох партнерів. Європейські донори зараз стурбовані тим, що США продовжуватимуть свою політику уникнення участі в багатосторонніх інституціях, що ускладнить їхні зусилля зі збору коштів.Хоча Рада Європи офіційно складається з 46 членів, будь-яка країна, яка бажає, може взяти участь у Спеціальному трибуналі. Зі зменшенням фінансування, яке надходить з Вашингтона для України, сама робота трибуналу опинилася під загрозою, повідомили Euronews три джерела, знайомі з цим питанням, на умовах анонімності, оскільки це питання все ще обговорюється в приватному порядку."Європейці розуміють, що їм доведеться зробити складний вибір щодо фінансування проектів, оскільки основна частина фінансової, гуманітарної та військової допомоги, пов'язаної з Україною, лягає на їхні плечі, оскільки США відступають", — пише видання.За даними трьох джерел, знайомих з цим питанням, Рада Європи спочатку представила проєкт бюджету, який включає загальні операційні витрати, пов'язані з трибуналом, у розмірі приблизно 75 мільйонів євро на рік. Додаткове фінансування приміщень та безпеки ще більше збільшить витрати. Трибунал буде розміщено в Нідерландах. За словами людей, знайомих з Euronews, ЄС має щорічно надавати 10 мільйонів євро свого внеску.Європа стикається зі складним вибором фінансуванняЄвропейські країни G7, а саме Франція, Німеччина, Італія, Велика Британія, є ключовими донорами Ради Європи. На даному етапі незрозуміло, чи братимуть вони участь у щорічному фінансуванні трибуналу, і вони також не беруть активної участі в проекті, повідомляють чотири джерела, знайомі з цим питанням."Рада Європи на цьому етапі не має жодних коментарів. Переговори з державами-членами тривають", — сказав речник Euronews.Причина створення Спеціального трибуналуРада Європи — це міжурядова організація зі штаб-квартирою у Страсбурзі, яка сприяє демократії, правам людини та верховенству права у 46 державах-членах. Він включає Європейський суд з прав людини та є окремою інституцією від Європейського Союзу.Створення трибуналу було спеціально запропоновано українськими чиновниками для доповнення роботи Міжнародного кримінального суду (МКС). Останній не може переслідувати за злочин "ведення" війни, а радше за воєнні злочини та злочини проти людяності. Щоб розпочати роботу, трибунал повинен зібрати мінімальну кількість країн-учасниць.За даними одного джерела, у випадку України, кількість ще не визначена. Мінімальна кількість зазвичай становить 16, хоча у випадку України, за словами експертів, доведеться приєднатися більшій кількості країн. Джерела припускають, що справа не лише в кількості, а й в актуальності та впливі учасників у міжнародних відносинах.Нагадаємо, 9 травня міністри закордонних справ країн Євросоюзу та представники вищого керівництва блоку схвалили запуск спеціального трибуналу щодо злочинів військово-політичного керівництва Росії проти України.Вже 14 травня Рада Європи підтримала створення спецтрибуналу щодо агресії Росії проти України. Цей процес офіційно запустили. Своєю чергою, 25 червня президент Володимир Зеленський у Страсбурзі підписав угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України із генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе..

Україна хоче замовити у Сполучених Штатів Америки 27 систем протиповітряної оборони Patriot для захисту українського неба від загроз. А поки ці системи виготовлятимуть, країни Європи можуть позичити Україні свої Patriot.Про це сказав президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню The Guardian.За його словами, Україна зараз тісно співпрацює з партнерами для захисту українського повітряного простору від російських дронів. Але поки що справа не просувається — Велика Британія та союзники не хочуть відправляти винищувачі для патрулювання.Також Зеленський зазначив, що Україна хоче замовити в американського виробника 27 систем ППО Patriot. Але поки вони виготовляються, Україна розглядає варіант "позичити" аналогічні системи у європейських держав.Раніше український президент під час засідання "Коаліції рішучих" закликав європейських партнерів надати Україні системи ППО Patriot. За його словами, Київ повернув би їх одразу після отримання від США замовлених батарей ППО.Зеленський також наголошував, що Україна зможе отримати нові системи Patriot значно швидше — в тому разі, якщо європейські країни пропустять Київ в черзі на закупівлю у США.До речі, 2 листопада український президент запевняв, що Німеччина надала Україні зенітно-ракетні комплекси Patriot. Тож на той момент усі досягнуті домовленості між Києвом і Берліном виконувалися.Нагадаємо, декілька днів тому начальник управління комунікації командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповідав, що російська ракета "Іскандер-М" є складною ціллю для системи ППО Patriot, оскільки під час заходу на ціль вона здатна здійснювати незначні маневри та коливання..

Орієнтовно впродовж місяця Європейський Союз підготує зміст 20 пакета санкцій проти Росії. Президент України пропонує додати в нього російських юридичних і фізичних осіб, які заробляють на енергоресурсах, а також осіб, причетних до викрадення українських дітей.Про це Володимир Зеленський повідомив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Готуємо разом із партнерами в Євросоюзі вже 20 пакет санкцій. Ми очікуємо протягом місяця підготовку змісту цього пакета та пропонуємо додати російських юридичних і фізичних осіб, які ще заробляють на енергоресурсах", — зазначив він.За його словами, також відбудеться оновлення щодо викрадачів українських дітей. Український президент наголосив, що проти цього має бути справді глобальний тиск.Зеленський також зауважив, що "має бути значно більше тиску на всі сфери, які дозволяють працювати російському воєнному виробництву"."Кожна російська ракета, кожен російський дрон — це конкретні компоненти з інших конкретних країн, без яких не було би російської зброї. Роботу щодо цього варто проводити значно активніше. І це відповідальність, зокрема, Міністерства закордонних справ України", — акцентував він.Окрім того, президент України анонсував найближчими тижнями нові перемовини заради більшої підтримки енергетики."Є країни, які вже нам допомагають. Зокрема, в державах Північної Європи. І ми готуємо домовленості також з країнами Південної Європи. Дуже важливою є з політичного погляду саме така географічно збалансована підтримка українців, нашої держави в Європі", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що у зверненні український президент також наголосив, що тисячі людей залучено до відновлення енергетичної системи України після рашистських ударів, під час яких збільшилися атаки балістикою. Робота в більшості областей триває цілодобово..

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус наголосив, що вся Європа відчуває загрозу від Росії. Тому він закликав усі владні структури своєї країни зробити її "готовою до війни" на тлі зростання небезпеки.Про це повідомило видання The Washington Post із посиланням на останні заяви Бориса Пісторіуса.Журналісти зауважили, що його ініціатива викликала гострі політичні дискусії, хоча сам міністр залишається найпопулярнішим політиком у Німеччині — навіть попри опір усередині соціал-демократичної партії.Пісторіус акцентував, що Німеччина має зміцнити оборону, адже агресивна політика Москви та заклики США до більшої самостійності Європи у сфері безпеки вимагають конкретних дій.Аналітики видання зазначили, що після Другої світової війни країна позиціювала себе як "мирний проект", зараз експерти визнали, що Бундесвер залишається недоукомплектованим і технічно відсталим."Армії бракує близько 80 тисяч військовослужбовців до запланованих 260 тисяч, яких планують набрати протягом наступного десятиліття", — йдеться у статті.Щоби частково розв’язати проблему комплектування, Пісторіус запропонував модель добровільної служби — компроміс між позицією партії, яка виступає проти примусового призову, та необхідністю посилити армію. Проте цю ініціативу заблокував Християнсько-демократичний союз."Німці хотіли би бути як Швейцарія — економічно успішними, але політично нейтральними. Ми не готові знову серйозно думати про війну", — прокоментував однопартієць міністра Зігмар Габріель.Пізніше урядова коаліція висунула нову ідею — частковий призов через лотерею, але Пісторіус не підтримав цей варіант.Нагадаємо, 15 жовтня міністр анонсував, що Німеччина надасть Україні новий пакет військової допомоги на суму понад два мільярди євро. Її мали спрямувати на посилення української протиповітряної оборони..

Війна в Україні стала випробуванням для всієї Європи. Солідарність з українцями та підтримка їхнього шляху до миру та відновлення — одне з головних завдань європейської спільноти.Про це заявив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе у 30-ту річницю вступу України до цієї організації. Він зазначив, що 30 років тому, коли Україна вступила до Ради Європи, — то були інша Україна, а також інша Європа."Демократія здавалася нестримною. Свобода та незалежність охоплювали весь наш континент. Три десятиліття по тому війна повернулася до Європи, і чоловіки, жінки та діти України заплатили за це високу ціну", — зазначив він.Берсе наголосив, що ця річниця є нагодою вшанувати мужність українців, а також підтвердити європейську солідарність і "взяти на себе зобов’язання як європейці будувати справедливий і тривалий мир в Україні"."Сила Європи полягає не в владі над іншими, а в принципах, за якими ми живемо разом. Рада Європи сприяє підвищенню відповідальності за Україну", — сказав він.Також генсек Ради Європи зазначив, що реєстр збитків вже працює, а незабаром, за його словами, буде створено Міжнародну комісію з претензій. "Довга та терпляча робота з відновлення вже розпочалася, навіть попри те, що бойові дії на фронті тривають. Рада Європи зміцнює основи демократичної безпеки через судові реформи, антикорупційні заходи та вільні і чесні вибори. Це невід’ємна частина найамбітнішого Плану дій в нашій історії", — наголосив він.Ален Берсе особливо акцентував, що майбутнє України — це майбутнє Європи."Ювілеї нагадують нам, хто ми є та за що ми боремося. Україна залишається нашим пріоритетом. Рада Європи з вами. У найважчі часи", — підсумував він.Нагадаємо, вчора міністерка закордонних справ Австрії Беате Майль-Райзінгер заявляла, що Австрія на всіх рівнях продовжує виступати за досягнення миру в Україні. При цьому він має бути стійким, довготривалим і з міцними гарантіями безпеки..

Словаччина на офіційному рівні не підтримає ідею Європейського Союзу щодо використання заморожених активів Росії для покриття військових витрат України. Братислава не братиме участі в жодних юридичних чи фінансових механізмах стосовно цього.Про це заявив прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, його цитує словацьке видання Pravda.Як відомо, таку ідею висуває Європейська комісія, до того ж США її повністю підтримують. Цю тему обговорюватимуть у грудні.Однак, за словами Фіцо, він не підтримає використання 140 мільярдів євро із заморожених активів Росії, щоби гроші пішли на відновлення або допомогу Україні."Думаю, ми можемо погодитися з тим, що якщо ми витратимо 140 мільярдів євро на озброєння та військові витрати, то вони ніколи не повернуться. Словаччина не може покладатися на військові витрати", — намагався пояснити своє позицію словацький прем’єр-міністр.Також Фіцо заявив: допоки він є очільником уряду Словаччини — не братиме участі в жодних юридичних чи фінансових механізмах, мета яких конфіскація заморожених активів Росії.Як відомо, за планом ЄС, Європа розраховує оформити Україні так званий "репараційний кредит" у розмірі 140 мільярдів євро. Дискусії щодо того тривають, але переважна більшість їх учасників підтримують проект.У ЄС мають намір розпочати виплати вже з 2026 року із заморожених активів Росії. При цьому Україні доведеться повертати цей кредит лише в тому разі, якщо сама Росія виплатить Києву репарації.Нагадаємо, 28 жовтня стало відомо, що Угорщина прагне сформувати у Європейському Союзі антиукраїнський альянс. Будапешт планує об'єднатися з Чехією та Словаччиною..

З 1 січня 2027 року Україна відмовиться від чинної системи класифікації економічної діяльності (КВЕД). Натомість триває підготовка до впровадження загальноєвропейської системи.Про це повідомили в Державній службі статистики України."Замість чинної системи запровадять європейську систему NACE 2.1-UA, яка забезпечить сумісність українських економічних даних зі статистикою країн ЄС", — ідеться в повідомленні.Наступного року, який стане перехідним, підприємці мають оновити свої види діяльності, зазначивши основний і другорядний коди, згідно з новими правилами. При цьому в Держстаті додали, що структура кодів залишиться чотиризначною, але відповідатиме європейським стандартам.Під час перехідного періоду підприємці зможуть: перевірити відповідність своїх КВЕДів новим кодам NACE 2.1-UA;отримати консультації від Держстату щодо оновлення видів діяльності.Департамент статистичної методології повинен:здійснювати організаційно-методологічне керівництво щодо впровадження та застосування на практиці КВЕДів NACE 2.1-UA, затвердженої наказом;розробити протягом 15 робочих днів проект плану заходів із впровадження в державну статистичну діяльність з 1 січня 2027 року КВЕДів NACE 2.1-UA);надати протягом трьох робочих днів департаменту цифрових інструментів і продуктів для користувачів наказ в електронній формі для оприлюднення на офіційному веб-сайті Держстату.Нагадаємо, що в Україні торік кількість фізичних осіб-підприємців з найманими працівниками зросла на 9%. Лідирували в цьому плані Дніпропетровська та Львівська області, а також столиця..

Європейський Союз розпочав підготовку нового пакета санкцій проти Росії через її агресивну війну проти України. Він стане вже 20 за ліком документом такого штибу.Про це повідомило видання Delfi з посиланням на прес-службу литовського міністерства фінансів. Це питання обговорили міністр фінансів Литви Кріступас Вайтекунас і європейський комісар із фінансових послуг і ощадно-інвестиційного союзу Марія Луїс Альбукерке.Вайтекунас наголосив, що Євросоюзу варто посилити заходи проти Білорусі, "привівши їх у відповідність до чинних проти Росії та запровадивши додаткові обмеження".За словами Альбукерке, процес підготовки нових заходів щодо Мінська поки що перебуває на ранній стадії, тому про конкретику зараз говорити зарано."Ми працюємо з третіми країнами, оскільки серед них є такі, що сприяють обходженню санкцій", — уточнила європейський комісар.Як відомо, останній 19 пакет санкцій Євросоюз затвердив 23 жовтня. До нього увійшли заборона на імпорт зрідженого природного газу з 2027 року, обмеження щодо 117 суден, що належать до так званого тіньового флоту, а також обмеження на пересування російських дипломатів територією країн ЄС.Своєю чергою, як наголошує видання, Москва називає західні санкції незаконними. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявляв, що російська економіка "функціонує під величезною кількістю рестрикцій" та вже виробила "певний імунітет" до них.Нагадаємо, раніше посол США в НАТО Метью Вітакер заявив, що американський президент Дональд Трамп планує нові жорсткі санкції проти Росії. Він і надалі намагатиметься змусити кремлівського диктатора Володимира Путіна піти на переговори для завершення війни в Україні..

Плани Європейського Союзу стосовно використання заморожених російських активів для припинення війни в Україні отримали схвалення у Сполучених Штатах Америки. Щоправда, багато що залежить від рішення президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела у владних коридорах США."Вашингтон абсолютно підтримує ЄС і кроки, які він зараз робить, щоби мати можливість використовувати ці активи як інструмент", — розповіло медійникам обізнане джерело на умовах анонімності.Журналісти нагадали, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року США та їхні союзники заморозили близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів.Як відомо, європейська пропозиція щодо використання цих коштів затримується в реалізації через занепокоєння Бельгії, де зберігається більшість з них."Загалом у Європі заморожено близько 210 мільярдів євро російських активів", — констатували аналітики агенції.Вони зауважили: нещодавно Німеччина висловила припущення, що порушення дронами повітряного простору Бельгії стало "сигналом від Москви" не чіпати заморожені активи.Щоправда, Росія це заперечила, проте пообіцяла "болючу відповідь", якщо її активи конфіскують.Упродовж тривалого часу міжнародні партнери України шукають способи покриття дефіциту держбюджету на наступний рік. Одним з основних варіантів є надання "репараційного кредиту" коштом заморожених активів країни-агресорки.Європейський Союз відклав ухвалення остаточного рішення щодо використання цих активів. Заплановане обговорення цього питання відбудеться у грудні. До речі, відтермінування не створює критичних ризиків для України, оскільки фінансові потреби держави на цей рік уже забезпечені.Нагадаємо, що зараз у Європі триває вивчення юридичної можливості поширення підходу до репараційного кредиту на російські активи. Таку оцінку планують провести до ухвалення рішення про подальші кроки..

Хокейна збірна України здобула дебютну перемогу на Європейському кубку націй. "Синьо-жовті" у вольовому стилі здолали команду Румунії з рахунком 4:1.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Варто зазначити, що, стартувавши на турнірі поразкою від господарів льоду з Литви (1:2), українські хркеїсти закривали відрізок сезону матчем із найрейтинговішою збірною своєї групи Румунією.Після безгольового стартового періоду румуни вийшли вперед вже на початку другої 20-хвилинки: суперники скористалися зміною в складі України та реалізували вихід двох хокеїстів на ворота Едуарда Захарченка.Відставання України зберігалося до завершення періоду, коли Віктор Захаров залишився без опіки поблизу воріт та самостійно розібрався в епізоді — 1:1.Трохи більш як хвилину вистачило "синьо-жовтим", аби вийти вперед вже в третьому періоді — більшість реалізував Олександр Пересунько. У відрив команда Дмитра Христича пішла ще за п'ять хвилин, коли сольний прохід влучним кидком довершив Денис Бородай.Підсумковий результат встановив Пересунько, оформивши дубль у порожні ворота на передостанній хвилині — 4:1 на користь України.У турнірній таблиці групи D підопічні Дмитра Христича набрали перші три очки та випереджають румунів на проміжному другому місці.Однак суперникам "синьо-жовтих" залишається провести очний матч у суботу, 8 листопада. Литва у разі перемоги збереже перше місце в групі, тоді як виграш Румунії зведе ситуацію до рівності в усіх команд за очками — турнірне становище тоді визначатимуть додаткові показники, серед яких пріоритетність матиме різниця закинутих-пропущених шайб.На Європейський кубок націй збірна України повернеться у грудні, коли в межах одного квартету гратиме з Литвою, Румунією й Іспанією. Склад груп на турнірі формується за розташуванням збірних у світовому рейтингу.Ігри новоствореного євротурніру служать для команди Дмитра Христича підготовкою до чемпіонату світу 2026 року, на якому Україна вдруге поспіль виступатиме у дивізіоні IA та боротиметься за потрапляння в елітний дивізіон.Нагадаємо, в червні цього року стало відомо, що збірна Франції візьме участь в хокейному турнірі Олімпіади-2026 в Італії. Вона змагатиметься там замість збірної Росії, яку тепер уже офіційно усунули від участі на Олімпійських іграх..

В Угорщині знайшли альтернативу російській нафті — це трубопровід із Хорватії. Про це заявили представники єдиної угорської нафтопереробної компанії Mol Nyrt.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що це сталося перед зустріччю президента США Дональда Трампа та прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо санкцій проти російської нафти."Компанія Mol Nyrt, яка експлуатує нафтопереробні заводи в Угорщині та Словаччині, заявила, що трубопровід з Хорватії може фактично стати альтернативою для більшості її постачань нафти, якщо російські постачання через трубопровід "Дружба" припиняться", — йдеться в журналістському матеріалі.У звіті компанії про фінансові результати зазначено, що в разі значного скорочення постачань нафти трубопроводом "Дружба" Mol може збільшити використання Адріатичного трубопроводу та забезпечити близько 80% потреб своїх нафтопереробних заводів"Хоча це призведе до вищих технічних ризиків і логістичних витрат", — заявили у Mol.На думку експертів, така заява є поворотом від багатомісячних заяв Орбана та Mol про те, що країна не має альтернативи російській нафті."Дотепер адміністрація Орбана та Mol послідовно применшували потенційну роль Адріатичного трубопроводу для постачання нафти, аргументуючи це тим, що в Угорщини немає виходу до моря, тому єдиним ефективним джерелом нафтопостачання є Росія", — наголосили аналітики.Триває також суперечка щодо пропускної здатності хорватського трубопроводу. Раніше, зауважили експерти, Угорщина збільшила закупівлі російської нафти після вторгнення Росії в Україну й отримує таким чином близько 90% імпорту нафти.У Bloomberg також зазначили, що Угорщина домоглася тимчасового звільнення від санкцій Європейського Союзу та користується нижчими цінами на російське пальне. Це допомагає Mol збільшити маржу перероблення, яка сприяла зростанню прибутку в третьому кварталі.Аналітики констатували: оскільки ЄС планує повністю відмовитися від імпорту російських енергоносіїв після 2027 року, Mol доведеться відмовитися від російської нафти."Питання полягає в тому, скільки часу на це буде в компанії в результаті санкцій США. Mol заявила, що "обережно просувається" з модернізацією своїх нафтопереробних заводів в Угорщині та Словаччині, щоби збільшити потужності з перероблення неросійської нафти", — підсумували у виданні.Нагадаємо, вчора американський президент Дональд Трамп розповідав, що індійські компанії в переважній більшості припинили купувати російську нафту після санкцій і тарифів з боку США. Щодо цього є окремі незначні винятки..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відкинув звинувачення в начебто перешкоджанні Україною Грузії в отриманні статусу кандидата в члени Європейського союзу.Відповідний допис Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Він висловив побажання грузинському народу реалізувати свої європейські прагнення, попри дії чинного уряду."Грузинській стороні не варто ображатися на своє відображення в дзеркалі. Усі причини поганих результатів на шляху вступу Грузії до ЄС — у Тбілісі, а не в Києві", — наголосив український міністр.При цьому він побажав дружньому грузинському народу лише одного: щоб він врешті-решт реалізував свої європейські прагнення, попри політику нинішнього уряду."Грузія — це Європа, а не "русскій мір", — акцентував Сибіга.Таким чином він прокоментував публікацію в ЗМІ про те, що міністерка закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі звинуватила Україну нібито в перешкоджанні Тбілісі отримати статус кандидата на вступ до ЄС."Процес інтеграції Грузії до Європейського Союзу й отримання статусу кандидата певним чином супроводжувався негативним ставленням України — аби Грузія не отримала цього статусу. Ми на власні очі бачили, які кампанії проводили 2022-2023 років. Україна в різних формах виступала проти євроінтеграції Грузії. Це відбувалося відкрито, всі ми про це знаємо", — заявила вона.Голова зовнішньополітичного відомства Грузії розкритикувала висновки Єврокомісії щодо процесу євроінтеграції своєї країни. За словами Бочорішвілі, позиція Грузії в питаннях безпеки відповідає підходу країн-членів ЄС і НАТО."Ніхто не хоче вступати в конфронтацію з Росією та створювати додаткові виклики безпеці. Першочерговий обов’язок уряду — уникати загроз для країни", — пояснила вона.Нагадаємо, що 29 вересня лідер парламентської більшості Грузії та голова керівної партії "Грузинська мрія" Іраклій Кірцхаліа різко прокоментував виступ Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН. Український президент прямо сказав про залежність Грузії від Росії..