# закон

Верховна Рада України може до осені 2026 року ухвалити в цілому законодавчі зміни, необхідні для запуску нової масштабної програми доступного житла. Вона передбачає іпотечне кредитування під 3% річних терміном на 25 років.Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев на Першому форумі доступної іпотеки у Києві у вівторок, 31 березня. Його цитує "Інтерфакс-Україна"."Проєкт програми передбачає 3% кредит на 25 років, таким чином аби домогосподарство, тобто сім'я, витрачала не більше 15-20% від свого доходу. Ми вважаємо, що маємо щонайменше один мільйон квартир запустити у межах цієї програми", — зазначив вінЗа його словами, відповідний законопроєкт можуть унести до парламенту вже цього тижня.Він додав, що фінансування відбуватиметься також за рахунок залучених коштів міжнародної допомоги, бюджету та ресурсу недержавних пенсійних фондів, законопроєкт про які вже підготовлено.Голова комітету наголосив на необхідності визначення єдиної державної установи для менеджменту програми з метою забезпечення прозорості.На його думку, одним з можливих "менеджерів" є приватне акціонерне товариство "Укрфінжитло". Проте при цьому він наголосив на необхідності розгляду інших варіантів.Крім того, Гетманцев повідомив про активну позицію Національного банку України, який надав пропозиції щодо зміни нормативів та регулювань для комерційних банків, аби полегшити навантаження при кредитуванні."Програма має забезпечити вчителів, медиків, військових, внутрішньо переміщених осіб, багатодітні сім'ї квартирами у довгостроковий кредит", — акцентував Данило Гетманцев.За словами очільника комітету, потреба в новій ініціативі зумовлена недостатніми обсягами чинної програми "єОселя", у межах якої за весь час видано лише 24,6 тисячі кредитів. Він додав, що нова стратегія має стати стимулом для будівельної галузі та розвитку громад на десятиліття.Нагадаємо, минулого тижня Данило Гетманцев розповідав, що Верховна Рада планує продовжити підвищений податок на прибуток банків на 2027 рік. Великі обсяги зовнішньої допомоги, які потрапляють у банківську систему, зумовлюють значний структурний профіцит ліквідності..

Верховна Рада України суттєво змінила правила доступу до державної служби, пов'язавши кар'єру чиновника з виконанням військового обов'язку. Відтепер проходження служби в армії стане обов'язковим етапом для чоловіків, які претендують на роботу в держорганах.Про це повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України.Український парламент зробив рішучий крок у реформуванні системи підготовки громадян до захисту держави. Новий законодавчий акт, ухвалений 25 березня 2026 року, докорінно змінює підходи до формування кадрового резерву на державній службі в умовах тривалої агресії Росії.Нові вимоги до кандидатівЗгідно з документом, чоловіки зможуть претендувати на посади в органах державної влади лише за умови проходження військової служби. Ця норма спрямована на те, щоб кожен державний службовець мав базові навички захисту країни та розумів специфіку національної безпеки. У пояснювальній записці до закону зазначено: "Відтепер чоловіки можуть обіймати посади державної служби лише після проходження військової служби".Нагадаємо, 25 березня міністр оборони України Михайло Федоров провів закриту зустріч зі штурмовиками та піхотинцями з 13 підрозділів. Вони зумовили важливі зміни в процесі мобілізації та щодо самовільного залишення частин..

Верховна Рада ухвалила Закон №13155, який звільняє власників пошкодженого або зруйнованого житла внаслідок російської агресії від сплати за житлово-комунальні послуги. За закон проголосували 308 народних депутатів.Про це повідомив народний депутат України Павло Фролов.Закон передбачає, що для повністю знищеного житла нарахування комунальних платежів припиняється з дати руйнування, а для житла, яке визнано непридатним для проживання або небезпечне для життя, плата не нараховується впродовж ремонту чи відновлення. В ОСББ питання звільнення вирішується зборами співвласників, а обстеження проводить комісія місцевої влади, яка протягом 30 робочих днів надсилає результати власникам та постачальникам послуг.Закон діятиме протягом воєнного стану та два роки після його завершення. Також уряд має розробити механізм реструктуризації боргів, що виникли після 24 лютого 2022 року, при цьому заборонено примусове стягнення боргів за період тимчасової окупації до їхньої верифікації."Закон запроваджує дієві соціальні гарантії постраждалим українцям – більше не потрібно сплачувати за послуги, які фактично не надаються та якими неможливо користуватися", — додав Фролов.Нагадаємо, українцям перерахували "комуналку". За словами премʼєр-міністерки Юлії Свириденко, в січні 2026 року перерахунки проведено в містах, де послуги не надавалися, були надані не в повному обсязі або неналежної якості, зокрема через ворожі атаки..

Військовослужбовці не можуть залучатися до безпосередньої участі в бойових діях одразу після завершення військової підготовки. Про це йдеться в законопроєкті авторства народного депутата Сергія Гривка (фракція "Слуга народу").Відповідний законопроєкт №15086 про внесення зміни до закону "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо обмеження залучення військовослужбовців до безпосередньої участі у бойових діях одразу після завершення військової підготовки зареєстровано у Верховній Раді, про це повідомив сайт парламенту.Гривко пропонує у законі запровадити нову статтю 20-3, якою передбачається, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або за призовом під час мобілізації (у тому числі військову службу осіб офіцерського складу), протягом трьох місяців після завершення базової загальновійськової підготовки або після випуску з вищих військових навчальних закладів не залучаються до безпосередньої участі у бойових діях.У пояснювальній записці зазначається про встановлення мінімального терміну адаптації після завершення навчання."Протягом цього періоду військовослужбовці не залучатимуться до безпосередньої участі у бойових діях, пов’язано зі складністю сучасних бойових дій та необхідністю збереження особового складу", — йдеться в документі.Сергій Гривко наголосив, що ухвалення проєкту закону матиме, зокрема, такі позитивні наслідки:підвищення рівня підготовленості військовослужбовців до умов ведення бойових дій;забезпечення належного рівня бойового злагодження у підрозділах;зниження рівня втрат особового складу;підвищення ефективності виконання особовим складом бойових завдань.Нагадаємо, раніше в пресслужбі Міністерства оборони України повідомляли, що в межах реалізації експериментального проєкту "Контракт 18-24" підготовка громадян, залучених на військову службу, відбувається за трирівневою програмою. Її тривалість — до трьох місяців..

У понеділок, 16 березня, президент Володимир Зеленський підписав закон №13037, який передбачає вдосконалення механізмів забезпечення військової дисципліни та запобігання і протидію дискримінації й сексуальним домаганням у війську.Про це йдеться у картці документа на сайті Верховної Ради. Згідно з документом, військовослужбовці зобов’язані:поводитися з гідністю та честю;поважати честь і гідність кожної людини;дотримуватися законодавства щодо рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.Крім того, військові повинні не допускати та стримувати інших від негідної поведінки — як вербальної, так і невербальної — пов’язаної з дискримінацією за ознаками статі, раси, релігії, етнічного походження, соціального статусу або місця проживання.Окремо документ зобов’язує військовослужбовців запобігати сексуальним домаганням, насильству за ознакою статі та іншим правопорушенням проти статевої свободи і недоторканості. Також закон встановлює обов’язок повідомляти про такі випадки. Відтак, якщо військовий знає про факти дискримінації за ознакою статі, сексуальних домагань або гендерного насильства у підрозділі, він має поінформувати відповідний підрозділ або радника з гендерних питань.Нагадаємо, 15 березня український лідер заявив, що народні депутати мають продовжувати працювати у Верховній Раді під час воєнного стану. Інший варіант — вони можуть долучитися до захисту держави на фронті.Додамо, раніше повідомлялося, що військовослужбовці, які раніше працювали у сфері IT, можуть отримувати офіцерське звання. До того ж вони мають повне право працювати на посадах із цифрової трансформації армії..

Понад 28% усіх скарг, які надійшли до мовної омбудсменки цього року, стосуються порушень мовного законодавства в Інтернеті. Послуги там мають надаватися переважно української мовою.Про це повідомили в секретаріаті уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської.У відомстві нагадали, що блогери, психологи, дизайнери, стилісти, тарологи й інші фахівці, зареєстровані як фізичні особи-підприємці, повинні продавати товари й послуги у соціальних мережах українською мовою.Відповідно до статті 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.У секретаріаті пояснили, що інтернет-представництва суб'єктів господарювання, зокрема, вебсайти та сторінки у соціальних мережах, мають бути виконані українською. Мобільні застосунки також повинні мати версію інтерфейсу державною мовою.Водночас інші мовні версії сайтів або сторінок можуть існувати, але вони не повинні містити більше інформації, ніж українська. Крім того, саме українськомовна версія має завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні.Підприємці, які продають товари чи послуги через інтернет, повинні також розміщувати правдиву інформацію про себе: назву компанії або ім'я фізичної особи-підприємця, контактні дані та місцеперебування.У секретаріаті зазначили, що питання дотримання мовного законодавства в Інтернеті залишається чутливим. Станом на 10 березня 2026 року туди надійшло 130 звернень щодо порушень у роботі вебсайтів та інших інтернет-представництв — це 28 % від загальної кількості звернень цього року.Найчастіше громадяни скаржаться на відсутність або некоректну роботу україномовних версій сайтів, ведення сторінок у соцмережах російською мовою, а також на автоматичне завантаження російськомовного контенту замість українського. Повідомити про порушення мовного законодавства можна через електронну форму на сайті уповноваженої.Нагадаємо, що в грудні минулого року уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до уряду з пропозицією ініціювати підвищення штрафів за порушення закону про мову. Адже теперішні санкції не стримують порушників..

Міністерство закордонних справ України ініціює розширення мережі виборчих дільниць за межами країни для забезпечення права голосу мільйонів українців. Наразі наявних 104 локацій об’єктивно недостатньо для проведення перших повоєнних виборів, що потребує внесення змін до чинного законодавства.Про це, як пише "Укрінформ", повідомив державний секретар Міністерства закордонних справ Олександр Карасевич під час засідання робочої групи.Проблема 104 дільницьНа сьогодні в межах чинної законодавчої бази при українських дипломатичних установах на постійній основі створено лише 104 виборчі дільниці. За словами представників МЗС, така кількість була розрахована на зовсім інші реалії та не враховує масштабну міграцію українців, спричинену повномасштабною війною. Карасевич наголосив на необхідності негайної адаптації законів."Відповідно до нинішньої законодавчої рамки при закордонних дипломатичних установах на постійній основі утворені 104 виборчі дільниці. Ми розуміємо, що ця кількість закордонних виборчих дільниць є об’єктивно недостатньою для забезпечення участі в перших повоєнних виборах тих мільйонів наших громадян, які за кордоном, тому є спільне бачення, що необхідно розширювати закордонні виборчі дільниці шляхом утворення додаткових дільниць", — сказав Карасевич.Тимчасові споруди як вихідЯк зазанчив Карасевич, головною перешкодою для збільшення кількості точок голосування є дефіцит приміщень у дипломатичних установах. Центральна виборча комісія має право утворювати нові дільниці за поданням МЗС, проте фізично розмістити їх у консульствах чи посольствах часто неможливо.Для розв'язання цієї проблеми пропонується надати керівникам дипустанов право використовувати тимчасові споруди. Це дозволить організувати роботу дільничних виборчих комісій навіть там, де стаціонарні будівлі не можуть прийняти велику кількість людей."Тому проєктом пропонується передбачити можливість ухвалення рішень керівниками дипломатичних установ із залученням тимчасових споруд для організації роботи дільничних виборчих комісій — як при додаткових виборчих дільницях, так і при постійних закордонних виборчих дільницях", — пояснив посадовець.Масштаби викликуЗа даними ЦВК, виборчі права наразі мають близько 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, а кількість громадян за кордоном вимірюється мільйонами. Своєчасне розширення виборчої інфраструктури є критично важливим для легітимності майбутніх виборчих процесів та забезпечення рівних прав усіх українців, незалежно від їхнього поточного місця перебування.Нагадаємо, раніше парламентська аналітикиня Руху "ЧЕСНО" Ірина Корженкова заявляла, що наразі проведення референдуму в Україні не можливе. Також його не можливо провести одночасно із виборами.Також голова ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило..

У неділю, 8 березня, кремлівський диктатор Володимир Путін підписав закон, який забороняє екстрадицію до інших держав для кримінального переслідування або виконання вироку іноземців і осіб без громадянства, які воювали проти України на боці російської армії чи в інших військових формуваннях.Документ опубліковано на офіційному порталі правової інформації Російської Федерації.Зазначається, що цей закон вносить зміни до частини 1 статті 464 Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації. Вона стосується відмови у видачі осіб на запит.Зокрема, згідно з новими змінами, російська влада відмовлятиме у запитах іншим країнам в екстрадиції іноземців і осіб без громадянства, які проходять або проходили військову службу за контрактом у збройних силах Росії чи інших військових формуваннях і брали участь у бойових діях у їхньому складі.Фахівці пояснили, що в такому разі запити держав про видачу таких людей у кримінальних справах не виконуватимуться.Як відомо, 26 лютого 2026 року російські депутати схвалили пакет законопроєктів. Серед іншого документи заборонили депортацію та видачу для кримінального переслідування іноземців, які воювали на боці Росії.Натомість Держдума Російської Федерації ухвалила запровадження штрафів для іноземців замість висилання, захист від заборони на в'їзд до Росії, а також від загрози депортації.У квітні 2025 року російське незалежне видання "Важные истории" повідомляло, що у війні проти України на боці Росії беруть участь найманці зі щонайменше 48 країн світу. Журналісти ідентифікували 1 500 із них і з'ясували, як іноземців у Москві вербують до лав російської армії.Нагадаємо, що 8 грудня минулого року російський диктатор Володимир Путін підписав указ про призов резервістів на військові збори 2026 року. Згідно з документом, росіян, які перебувають у запасі, призиватимуть для проходження військових зборів у "Збройних силах Росії, військах Національної гвардії та рятувальних військових формуваннях Міністерства Росії у справах цивільної оборони, НС та ліквідації наслідків стихійних лих, органах держохорони та органах ФСБ". Указ набув чинності з дня його опублікування..

Із 1 березня в Україні набрали чинності нові правила утримання домашніх тварин. Тепер заборонено постійно тримати собак на прив’язі без можливості вигулу та вільного руху.Про це йдеться в законопроєкті "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення їх у відповідність з вимогами Європейської конвенції про захист домашніх тварин". Власники повинні забезпечувати тваринам належні умови проживання та догляду.Зміни стосуватимуться кожного власника: від правил облаштування подвір’я до оновлення ветеринарних документів.Найрезонанснішою зміною стає фактична заборона постійного тримання собак на прив’язі. Ланцюг тепер офіційно визнається порушенням добробуту тварини:що пропонують натомість: облаштування просторих вольєрів або вільне пересування тварини надійно огородженою територією;штрафи: за порушення норм благополуччя передбачена адміністративна відповідальність, сума залежатиме від того, в якому стані перебуває тварина;заборона каліцтв: купірування вух чи хвостів «для краси» відтепер поза законом, такі операції дозволені виключно за медичними показаннями ветеринара.Україна впроваджує обов'язкову ідентифікацію для всіх котів і собак, згідно з новим законом "Про ветеринарну медицину":мікрочип: кожна тварина повинна мати підшкірний чип з унікальним номером;єдиний паспорт: із 1 березня запроваджується уніфікований ветеринарний паспорт, він міститиме повну історію щеплень, обробок та стерилізації. Такий документ визнаватиметься за кордоном;інтеграція з "Дією": незабаром дані про вашого улюбленця з'являться у застосунку "Дія", це значно спростить перетин кордону та візити до клінік.Реформа не є миттєвою і розбита на кілька етапів:1 березня 2026 року: початок дії основних обмежень і перехід на нові паспорти;1 вересня 2026 року: посилення контролю за добробутом тварин у промислових комплексах.Коротко для власника (що зробити вже зараз):перевірити, чи має тварина мікрочип;звернутися до ветеринара для оформлення паспорта нового зразка;якщо собака на ланцюгу — почати планувати вольєр або ремонт огорожі.За ігнорування правил реєстрації та неналежне утримання передбачені штрафи від 170 до 340 гривень. Якщо ж порушення призвело до шкоди здоров’ю людей або інших тварин, суми будуть значно вищими.Нагадаємо, науковці встановили, що собаки можуть зберігати назви предметів у довготривалій пам’яті. Чотирилапі надовго запам'ятовують назви улюблених іграшок..

В Україні з 5 березня набув чинності новий закон, який дає водіям із маленькими дітьми право користуватися виділеними паркомісцями. Йдеться про дітей віком до трьох років та авто з відповідним розпізнавальним знаком.Про це йдеться на сайті Верховної Ради.Закон №4657-IX передбачає, що власники паркувальних майданчиків зобов’язані виділяти спеціальні місця для таких водіїв. Кількість паркомісць для батьків із дітьми має становити не менше 5% від загальної кількості місць, але щонайменше одне.Ці місця є додатковими до місць для людей з інвалідністю, яких повинно бути не менше 10% від паркомісць. У сумі це забезпечує щонайменше 15% всіх паркомісць, але не менше двох місць — по одному для кожної категорії.Зазначимо, що законопроєкт №12437 було ухвалено Верховною Радою ще 23 жовтня 2025 року. Він встановлював обов’язковість облаштування або визначення спеціальних паркувальних місць для водіїв із дітьми до трьох років.Нагадаємо, 2 березня Володимир Зеленський підписав закон, який спрощує евакуацію дітей із територій активних бойових дій. Відтепер поліція зможе вивозити дітей із небезпечних районів навіть без згоди батьків, якщо існує загроза їхньому життю або здоров’ю.Додамо, 24 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який відкриває можливість для підвищення зарплат працівникам позашкільної освіти..

Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Український правопис як офіційний стандарт державної мови. Рішення ухвалено на виконання постанови Верховної Ради від 15 січня 2026 року.Про це повідомили на Facebook-сторінці Національної комісії зі стандартів державної мови. Там зазначили, що головними в документі є декілька пунктів.Юридичний статус: правопис вперше введено в правове поле як єдиний офіційний нормативний текст.Очищення від пропаганди: з ілюстративної частини тексту видалили всі приклади, що стосувалися держави-агресора.Стабільність правил: технічні правки та вдосконалення структури не вплинуть на усталені правила для користувачів.Набрання чинності: новий стандарт запрацює після того, як уряд скасує постанову 2019 року.Над текстом працювала робоча група з провідних науковців НАН України та найбільших університетів країни. Під час підготовки фахівці опрацювали понад 1 400 пропозицій від громадськості та отримали відгуки від 27 органів державної влади.Окрім редакційних виправлень, комісія вдосконалила структуру правопису та провела "деколонізацію" прикладів, прибравши згадки про Росію.Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна наголосила, що відтепер правопис є нормативним орієнтиром для всієї держави."Це спільні правила для всіх сфер — від шкіл до судів, від державних рішень до інформаційної політики. Єдина норма забезпечує послідовність і чіткість у публічному просторі", — написала вона у Facebook.Документ набере чинності після того, як Кабінет міністрів ухвалить рішення про втрату чинності старої постанови №437 від 2019 року. Оновлений текст оприлюднять на офіційному сайті Нацкомісії.Нагадаємо, що в травні 2024 року Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису..

У середу, 25 лютого, президент України Володимир Зеленський присвоїв звання бригадного генерала командиру "Азова" Денису "Редісу" Прокопенку. На початку повномасштабного вторгнення Росії він бав участь в обороні Маріуполя.Про це присвоєння нового звання свідчить відповідний указ Володимира Зеленського, опублікований на сайті Офісу президента України."Присвоїти військове звання бригадний генерал полковнику Прокопенку Денису Геннадійовичу - командиру 1 корпусу Національної гвардії України "Азов", — ідеться в документі.Варто зауважити, що раніше Денис "Редіс" Прокопенко був полковником української армії.Що відомо про Дениса "Редіса" ПрокопенкаВін є воїном Національної гвардії України, Героєм України, який брав участь в обороні Маріуполя.Народився 27 червня 1991 року в Києві. Вищу освіту здобув у Київському національному лінгвістичному університеті за спеціальністю "Германська філологія". До початку військової кар'єри був активним учасником ультрас-руху футбольного клубу "Динамо" (Київ).Військовий шлях Прокопенка розпочався в липні 2014 року, коли він приєднався до лав тоді ще батальйону "Азов". Пройшов шлях від рядового бійця до командира полку.Денис Прокопенко особливо відзначився 2022 року під час повномасштабного вторгнення Росії, керуючи 86-денною обороною Маріуполя та заводу "Азовсталь" у повному оточенні. У травні 2022 року Прокопенко потрапив до росіян у полон.У вересні того ж року в рамках великого обміну його звільнили та відправили до Туреччини, звідки він повернувся в Україну в липні 2023 року. Після повернення Денис Прокопенко знову став на захист України.Нагадаємо, що вчора заступник керівника Офісу президента України полковник Павло Паліса отримав нове військове звання. Він теж став уже бригадним генералом..

У середу, 25 лютого, Верховна Рада України прийняла закон №14303 щодо виплат працівникам обʼєктів критичної інфраструктури, в тому числі енергетичної, за шкоду здоровʼю через російську агресію.Про це повідомляється на сайті парламенту. Згідно із пояснювальною запискою, документ передбачає:уточнення характеру обов’язків осіб, виконання яких дає право на отримання одноразової грошової допомоги;розширення кола осіб, які мають право на таку допомогу, зокрема за рахунок працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій і представництв, а також осіб, які постраждали на об’єктах критичної інфраструктури у зв’язку із виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків;розширення переліку членів сімей загиблих (померлих) осіб;запровадження механізму виплати різниці у разі встановлення вищої групи інвалідності;подовження строку реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги на період дії воєнного стану та три роки після його припинення або скасування."Прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню рівного доступу до соціального захисту всіх осіб, яким було завдано шкоди життю чи здоров’ю під час виконання посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків, відновленню соціальної справедливості та гарантуванню єдності підходів у правозастосуванні, підвищенню довіри громадян до державної політики у сфері соціального захисту, приведенню національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів захисту прав людини, а в середньостроковій перспективі забезпечить зміцнення правової визначеності та утвердженню принципів верховенства права у сфері гарантування прав постраждалих осіб", — вважають автори закону.Нагадаємо, за січень майже 12 500 енергетиків, які відновлювали інфраструктуру після рашистських атак, отримають додаткові виплати по 20 тисяч гривень. Для цього Кабінет міністрів України виділив 246,4 мільйона гривень..

Законопроєкт про повоєнні вибори, над яким працює відповідна робоча група, представлять у парламенті найближчим часом. Після напрацювання документу Україна дасть відповідь, коли відбудуться вибори.Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на зустрічі YES у вівторок, 24 лютого. Він наголосив, що проведення виборів в Україні можливе лише в тому разі, якщо вони відповідатимуть двом основним вимогам."Вони мають бути демократичними, але водночас безпечними. Тому що без цих двох показників говорити про вибори неможливо. Україна — не Росія, і нам не треба вибори такі, як проводять там", — зазначив спікер українського парламенту.Він додав, що "дуже важливо зробити все, щоби ці вибори визнали всі наші зарубіжні партнери як такі, що проведені відповідно до найвищих стандартів демократії, але із безпекою тих, хто бере участь".За його словами, є ціла низка питань, які треба вирішити під час підготовки до виборів. Насамперед це безпека громадян України, які будуть брати участь, забезпечення права голосувати для захисників і захисниць, які "ціною власного життя та здоров’я боронять незалежність України".Крім того, як акцентував Стефанчук, треба розв’язати питання залучення до виборів восьми мільйонів українців, які перебувають за межами України. Також важливий момент — питання залучення іноземних спостерігачів."Щоби не було так, що у західній частині України спостерігачів багато, а в Харкові, Одесі, Херсоні, інших містах їх не буде. Тому що це не демократично", — заявив Стефанчук.Він наголосив, що український парламент зараз чітко розробляє відповідну законодавчу матрицю."У нас створена група, яка напрацьовує законодавство про так звані повоєнні вибори, і я думаю, що найбільшим часом ми представимо результати цього проєкту закону, над ним працюють не тільки депутати. Ми зробили максимально великий і широкий майданчик для обговорення всіх питань, залучивши туди максимально громадськість, фахових експертів, представників центральної виборчої комісії з тим, щоби вибори відповідали всім стандартам", — пояснив голова парламенту.Він додав, що вже після напрацювання цього законопроєкту Україна дасть відповідь, коли повинні бути вибори."Але необхідною передумовою виборів повинна бути безпека громадян, які беруть участь у них", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявляв, що для запуску виборчого процесу в Україні та підготовки необхідної законодавчої бази критично важливо забезпечити щонайменше 60 днів "повної тиші" без обстрілів і повітряних атак. У Верховній Раді наголошували, що проведення демократичного голосування під прицілом російських гармат є неможливим, тому режим припинення вогню має бути сталим і тривалим..

У вівторок, 24 лютого, президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти російських науковців, керівників окупаційних адміністрацій, а також організацій, які підтримують війну Росії проти УкраїниВідповідний указ №161/2026 оприлюднено на сайті Офісу президента України. Зокрема, в ньому йдеться про тих, хто поширює пропаганду та причетний до викривлення історичних фактів.Зазначається, що серед 29 підсанкційних осіб — російський пропагандист Олександр Чубар’ян. Він є співавтором російського шкільного підручника з історії, "де в стилі російської пропаганди виправдовує агресію Росії проти України"."Також — російський псевдоісторик і адепт "руского міра" Олексій Міллер і Артем Лагойський, який зрадив Україну, став на службу окупантам і очолив так зване "Міністерство культури Херсонської області" й у всьому сприяє росіянам: від ухвалення необхідних загарбникам "документів" до порушення прав українців", — йдеться у повідомленні на сайті глави держави.Під санкції потрапили також 15 російських організацій і органів так званих окупаційних адміністрацій, причетних до підтримки війни Росії проти України, фальсифікації історичних фактів та викрадення культурних цінностей із музеїв і заповідників Криму.Крім того, ці структури незаконно привласнили документи Національного архівного фонду України."Запровадили санкції проти культурної колонізації — проти тих, хто десятиліттями викривляв історію України та нав’язував імперські наративи. Це не питання культури як такої, а складова гібридної війни, спрямованої на підрив нашої ідентичності й державності", — пояснив радник і уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.Нагадаємо, що, згідно зі сьогоднішнім указом Володимира Зеленського, заступник керівника Офісу президента України полковник Павло Паліса отримав нове військове звання. Відтепер він став уже бригадним генералом..