# закон

У середу, 25 лютого, президент України Володимир Зеленський присвоїв звання бригадного генерала командиру "Азова" Денису "Редісу" Прокопенку. На початку повномасштабного вторгнення Росії він бав участь в обороні Маріуполя.Про це присвоєння нового звання свідчить відповідний указ Володимира Зеленського, опублікований на сайті Офісу президента України."Присвоїти військове звання бригадний генерал полковнику Прокопенку Денису Геннадійовичу - командиру 1 корпусу Національної гвардії України "Азов", — ідеться в документі.Варто зауважити, що раніше Денис "Редіс" Прокопенко був полковником української армії.Що відомо про Дениса "Редіса" ПрокопенкаВін є воїном Національної гвардії України, Героєм України, який брав участь в обороні Маріуполя.Народився 27 червня 1991 року в Києві. Вищу освіту здобув у Київському національному лінгвістичному університеті за спеціальністю "Германська філологія". До початку військової кар'єри був активним учасником ультрас-руху футбольного клубу "Динамо" (Київ).Військовий шлях Прокопенка розпочався в липні 2014 року, коли він приєднався до лав тоді ще батальйону "Азов". Пройшов шлях від рядового бійця до командира полку.Денис Прокопенко особливо відзначився 2022 року під час повномасштабного вторгнення Росії, керуючи 86-денною обороною Маріуполя та заводу "Азовсталь" у повному оточенні. У травні 2022 року Прокопенко потрапив до росіян у полон.У вересні того ж року в рамках великого обміну його звільнили та відправили до Туреччини, звідки він повернувся в Україну в липні 2023 року. Після повернення Денис Прокопенко знову став на захист України.Нагадаємо, що вчора заступник керівника Офісу президента України полковник Павло Паліса отримав нове військове звання. Він теж став уже бригадним генералом..

У середу, 25 лютого, Верховна Рада України прийняла закон №14303 щодо виплат працівникам обʼєктів критичної інфраструктури, в тому числі енергетичної, за шкоду здоровʼю через російську агресію.Про це повідомляється на сайті парламенту. Згідно із пояснювальною запискою, документ передбачає:уточнення характеру обов’язків осіб, виконання яких дає право на отримання одноразової грошової допомоги;розширення кола осіб, які мають право на таку допомогу, зокрема за рахунок працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій і представництв, а також осіб, які постраждали на об’єктах критичної інфраструктури у зв’язку із виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків;розширення переліку членів сімей загиблих (померлих) осіб;запровадження механізму виплати різниці у разі встановлення вищої групи інвалідності;подовження строку реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги на період дії воєнного стану та три роки після його припинення або скасування."Прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню рівного доступу до соціального захисту всіх осіб, яким було завдано шкоди життю чи здоров’ю під час виконання посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків, відновленню соціальної справедливості та гарантуванню єдності підходів у правозастосуванні, підвищенню довіри громадян до державної політики у сфері соціального захисту, приведенню національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів захисту прав людини, а в середньостроковій перспективі забезпечить зміцнення правової визначеності та утвердженню принципів верховенства права у сфері гарантування прав постраждалих осіб", — вважають автори закону.Нагадаємо, за січень майже 12 500 енергетиків, які відновлювали інфраструктуру після рашистських атак, отримають додаткові виплати по 20 тисяч гривень. Для цього Кабінет міністрів України виділив 246,4 мільйона гривень..

Законопроєкт про повоєнні вибори, над яким працює відповідна робоча група, представлять у парламенті найближчим часом. Після напрацювання документу Україна дасть відповідь, коли відбудуться вибори.Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на зустрічі YES у вівторок, 24 лютого. Він наголосив, що проведення виборів в Україні можливе лише в тому разі, якщо вони відповідатимуть двом основним вимогам."Вони мають бути демократичними, але водночас безпечними. Тому що без цих двох показників говорити про вибори неможливо. Україна — не Росія, і нам не треба вибори такі, як проводять там", — зазначив спікер українського парламенту.Він додав, що "дуже важливо зробити все, щоби ці вибори визнали всі наші зарубіжні партнери як такі, що проведені відповідно до найвищих стандартів демократії, але із безпекою тих, хто бере участь".За його словами, є ціла низка питань, які треба вирішити під час підготовки до виборів. Насамперед це безпека громадян України, які будуть брати участь, забезпечення права голосувати для захисників і захисниць, які "ціною власного життя та здоров’я боронять незалежність України".Крім того, як акцентував Стефанчук, треба розв’язати питання залучення до виборів восьми мільйонів українців, які перебувають за межами України. Також важливий момент — питання залучення іноземних спостерігачів."Щоби не було так, що у західній частині України спостерігачів багато, а в Харкові, Одесі, Херсоні, інших містах їх не буде. Тому що це не демократично", — заявив Стефанчук.Він наголосив, що український парламент зараз чітко розробляє відповідну законодавчу матрицю."У нас створена група, яка напрацьовує законодавство про так звані повоєнні вибори, і я думаю, що найбільшим часом ми представимо результати цього проєкту закону, над ним працюють не тільки депутати. Ми зробили максимально великий і широкий майданчик для обговорення всіх питань, залучивши туди максимально громадськість, фахових експертів, представників центральної виборчої комісії з тим, щоби вибори відповідали всім стандартам", — пояснив голова парламенту.Він додав, що вже після напрацювання цього законопроєкту Україна дасть відповідь, коли повинні бути вибори."Але необхідною передумовою виборів повинна бути безпека громадян, які беруть участь у них", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявляв, що для запуску виборчого процесу в Україні та підготовки необхідної законодавчої бази критично важливо забезпечити щонайменше 60 днів "повної тиші" без обстрілів і повітряних атак. У Верховній Раді наголошували, що проведення демократичного голосування під прицілом російських гармат є неможливим, тому режим припинення вогню має бути сталим і тривалим..

У вівторок, 24 лютого, президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти російських науковців, керівників окупаційних адміністрацій, а також організацій, які підтримують війну Росії проти УкраїниВідповідний указ №161/2026 оприлюднено на сайті Офісу президента України. Зокрема, в ньому йдеться про тих, хто поширює пропаганду та причетний до викривлення історичних фактів.Зазначається, що серед 29 підсанкційних осіб — російський пропагандист Олександр Чубар’ян. Він є співавтором російського шкільного підручника з історії, "де в стилі російської пропаганди виправдовує агресію Росії проти України"."Також — російський псевдоісторик і адепт "руского міра" Олексій Міллер і Артем Лагойський, який зрадив Україну, став на службу окупантам і очолив так зване "Міністерство культури Херсонської області" й у всьому сприяє росіянам: від ухвалення необхідних загарбникам "документів" до порушення прав українців", — йдеться у повідомленні на сайті глави держави.Під санкції потрапили також 15 російських організацій і органів так званих окупаційних адміністрацій, причетних до підтримки війни Росії проти України, фальсифікації історичних фактів та викрадення культурних цінностей із музеїв і заповідників Криму.Крім того, ці структури незаконно привласнили документи Національного архівного фонду України."Запровадили санкції проти культурної колонізації — проти тих, хто десятиліттями викривляв історію України та нав’язував імперські наративи. Це не питання культури як такої, а складова гібридної війни, спрямованої на підрив нашої ідентичності й державності", — пояснив радник і уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.Нагадаємо, що, згідно зі сьогоднішнім указом Володимира Зеленського, заступник керівника Офісу президента України полковник Павло Паліса отримав нове військове звання. Відтепер він став уже бригадним генералом..

Заступник керівника Офісу президента України полковник Павло Паліса отримав нове військове звання. Відтепер він став уже бригадним генералом.Про це свідчить відповідний указ президента України Володимира Зеленського №153/2026 від 24 лютого, який оприлюднений на сайті Офісу президента."Присвоїти військове звання бригадного генерала полковнику Палісі Павлу Сергійовичу - заступнику керівника Офісу президента України", — йдеться в документі.Павло Паліса працює на посаді заступника керівника Офісу президента України з листопада 2024 року.Відомо, що він, зокрема, займався питаннями справедливого розподілу особового складу між бригадами та можливістю підписання мобілізованими контрактів із визначеними термінами служби.Також раніше Палісу називали серед кандидатів на посаду керівника Офісу президента України.Що відомо про Павла ПалісуНародився 14 лютого 1985 року в Білорусі в родині військовослужбовця та провів дитинство у військових містечках. У школу пішов у Москві, оскільки батько здобував там вищу військову освіту. Згодом сім’я переїхала в Україну.Після цього, 2007 року закінчив Львівський інститут сухопутних військ Національного університету "Львівська політехніка" (нині Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного), 2019-го — командно-штабний інститут Національного університету оборони України. Незадовго до повномасштабного вторгнення перебував на посаді командира 15 окремого мотопіхотного батальйону "Суми".Павло Паліса 2023 року став командиром 93 окремої механізованої бригади "Холодний Яр" і керував підрозділом під час оборони Бахмута.На початку повномасштабного вторгнення Паліса перервав навчання в Командно-штабному коледжі армії США, але 2022 року отримав диплом цього закладу. У січні 2023 року його нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.Нагадаємо, 29 січня Павло Паліса заявляв, що російське військове командування отримало від диктатора Володимира Путіна новий дедлайн щодо виходу на адміністративні кордони Донецької області. Йдеться про термін до квітня 2026 року, адже окупанти й надалі хочуть окупувати весь Донбас..

Польський Сейм ухвалив закон про звільнення від кримінальної відповідальності громадян, які добровільно вступили до лав Зьройних сил України для відбиття російської агресії.Про це повідомила польська інформаційна агенція PAP. Журналісти зазначили, що документ, розроблений депутатами "Громадянської коаліції", передбачає "прощення та відпущення" злочинів і проступків, пов'язаних із:вступом до української армії без офіційної згоди компетентних органів Польщі;проведенням набору на таку службу;порушенням положень закону про оборону вітчизни та закону про загальний військовий обов'язок.Припинення кримінальної відповідальності охоплює дії, вчинені в період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2026 року.Положення закону поширюються виключно на службу в ЗСУ, які підпорядковуються легітимній владі України. Документ не поширюється на службу в найманих військових формуваннях, заборонених міжнародним правом.Згідно з положеннями закону, після повернення до Польщі громадянин зобов'язаний:подати письмову декларацію на ім'я міністра національної оборони із зазначенням дати та місця проходження служби;декларація подається під страхом відповідальності за надання неправдивих свідчень;інформація в документі захищається грифом "для службового користування".Міністр оборони надаватиме ці дані відповідним військовим органам і прокуратурі для закриття або недопущення порушення кримінальних справ.Розробники закону наголосили, що положення не заохочують участь у бойових діях, а лише спрямовані на те, щоби проти польських громадян не порушували провадження за захист свободи та незалежності України.За польським законодавством, громадянину, який служить в іноземній армії або іноземній військовій організації без згоди відповідного органу, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на термін від трьох місяців до п’яти років.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що польські механіки зі зброярської групи ремонтують військову техніку ЗСУ неподалік від лінії фронту. Раніше Польща передала її українським силам як військову допомогу..

У четвер, 12 лютого, президент Володимир Зеленський підписав закон № 4586-IX "Про основні засади житлової політики", який передбачає створення єдиної системи обліку житла та комплексну реформу житлової сфери.Про це повідомляється на сайті парламенту. Документ скасовує чинний Житловий кодекс 1983 року та змінює радянські правила функціонування житлової сфери.Хто зможе отримати житло безкоштовноЗакон визначає чотири категорії громадян, які й надалі матимуть право на безоплатне житло від держави:військовослужбовці;рятувальники;поліцейські;діти-сироти.Для інших громадян, які роками перебувають у квартирних чергах, запроваджуються дві нові форми — доступне житло та соціальне житло.Нові правила службового житлаЗгідно із документом, в Україні змінюється й підхід до службового житла. Відтепер воно:надаватиметься виключно тимчасово;не підлягатиме приватизації;використовуватиметься лише на час виконання службових обов’язків;надаватиметься за пільговою орендною платою.Після припинення трудових відносин житло потрібно буде звільнити. Виняток передбачено для осіб, які отримали інвалідність під час виконання службових обов’язків.Оренда з правом викупуОдним із ключових інструментів реформи стане механізм оренди з правом викупу. Після десяти років оренди громадянин зможе оформити житло у власність, скориставшись таким правом лише один раз.Сплачені орендні платежі спрямовуватимуться до спеціального фонду, з якого фінансуватиметься будівництво нового соціального житла. До цього ж фонду надходитимуть кошти від соціальної оренди, розмір якої визначатиметься індивідуально, але не перевищуватиме 30% доходу родини.Роль громад та операторівВласниками соціального житла стануть територіальні громади. Закон передбачає функціонування двох типів операторів:оператор соціального житла — муніципальна неприбуткова організація для підтримки вразливих груп;оператор доступного житла — бізнес-структура, що пропонуватиме оренду з викупом або продаж.Для здешевлення житла громади зможуть безкоштовно виділяти земельні ділянки під забудову, надавати пільгові кредити або місцеві гарантії для їх залучення.Повна цифровізація системиОкремий блок реформи стосується цифровізації. Передбачено створення єдиної інформаційно-аналітичної системи у сфері житла, яка оцифрує квартирні черги та працюватиме як централізований цифровий хаб із автоматичною інтеграцією з іншими державними реєстрами.Система акумулюватиме дані за трьома напрямками:люди — облік осіб, які потребують житла та мають право на підтримку;житло — повна база житлового фонду з інформацією про адреси, технічний стан і тарифи;можливості — перелік державних і місцевих програм, житлових кооперативів, фінансових установ та операторів соціального житла.Нагадаємо, пресслужба Міністерства розвитку громад і територій повідомляла, що в Україні деякі переселенці можуть отримати житловий ваучер на купівлю власної оселі. Фінансування програми розпочнеться наприкінці лютого..

Казахстан, який політологи вважають країною з орбіти Кремля, у проєкті нової конституції планує змінити формулювання про статус російської мови. Таким чином відбувається поступова відмова від неї.Такий висновок зробили експерти Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО).Вони зауважили, що речення, в якому зазначено, що російська мова використовується "нарівні" з казахською, пропонують замінити на "поруч із казахською"."Попри формальний характер змін, вони відображають сталу політику влади Казахстану поступово зменшувати вплив Росії на своє життя", — зазначили аналітики.Тож казахська мова де-факто поступово стає основною мовою в країні. У державному управлінні, освіті та публічній сфері все більше використовують казахську, а не російську."Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Казахстан дистанціюється від Росії не лише в гуманітарних питаннях", — акцентували в Центрі протидії дезінформації.Там навели приклад, що, зокрема, в грудні росіянам у Казахстані обмежили можливість відмивати кошти й обходити санкції за допомогою казахстанських банків."Поки Кремль зосереджений на війні проти України, Росія продовжує втрачає позиції в Центральній Азії", — підсумували аналітики Центру протидії дезінформації.Нагадаємо, в жовтні минулого року стало відомо, що в Алмати засудили до п’яти років колонії громадянина Казахстану Тимура Пралієва, який брав участь у війні проти України на боці російських окупантів. Його свого часу завербувала приватна військова компанія "Вагнера"..

У середу, 11 лютого, Верховна Рада України підтримала в цілому законопроєкт, який надає річну відстрочку від мобілізації для громадян, що повністю відслужили за контрактом для 18–24 річних. За рішення з другої спроби проголосували 243 народні депутати після того, як документ було доопрацьовано в Міністерстві оборони та профільному комітеті. Про це стало відомо з трансляції засідання.Як зазначив представник комітету Федір Веніславський, ухвалення цього закону було критично необхідним, оскільки без нього молоді люди, у яких завершується термін служби, підлягали б негайній мобілізації на загальних підставах. Нові норми стосуються військовозобов'язаних та резервістів, гарантуючи їм обіцяний умовами контракту відпочинок перед можливим повторним призовом.Чому перше голосування було проваленоПерша спроба ухвалити законопроєкт виявилася невдалою через недостатню кількість голосів у сесійній залі. Народні депутати пояснили провал документа наявністю в ньому сторонніх положень, які не стосувалися безпосередньо відстрочки для контрактників. Зокрема, дискусії викликали норми про бронювання осіб, які здобувають освіту після досягнення 25-річного віку. Після вилучення спірних пунктів та фінального доопрацювання парламентарі повернулися до розгляду, щоб забезпечити право на відстрочку для тих, хто добровільно став на захист країни у складі дронових чи піхотних підрозділів у юному віці.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що контракт за програмою "18-24" вперше підписали дівчата. Українки вступили до лав 92-ї окремої штурмової бригади..

Робоча група з підготовки проєкту нового Цивільного кодексу врахувала суспільну думку та вилучила норму, яка за рішенням суду дозволяла укладення шлюбу з 14 років у разі народження дитини або вагітності.Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."У проєкті закону передбачено норму, згідно з якою в разі народження дитини в особи, яка досягнула 14 років, або її вагітності, винятково за рішенням суду може бути дозволено укладення шлюбу. Щодо цієї норми — вона точно не має спонукального характеру, аби укладали шлюб із 14 років. Вона є захисною — щоби захистити інтереси новонародженої дитини. Саме тому передбачено цілу низку обмежень", — зауважив він.Спікер парламенту наголосив, що перше — факт народження дитини в особи, яка досягнула 14 років, або її вагітність. Друге — наявність рішення суду.За словами Стефанчука, саме це, на думку авторів проєкту, мало би забезпечити те, що в світі називають урахуванням найкращих інтересів дитини: аби новонароджена дитина, незалежно від обставин, яких вона не створювала, мала шанс вирости у повноцінній, люблячій сім'ї, а не залишитися без батька чи матері."Водночас робоча група бачить, що суспільство сприймає цю норму неоднозначно. Тому ми ухвалили рішення — за результатами дискусій — вилучити цю норму з проєкту та залишити чинну, яка діє нині", — акцентував голова Верховної Ради.Він підсумував, що цієї норми у проєкті не буде."Ми не можемо ставити інші 1 949 статей великого та фундаментального законопроєкту в залежність від сприйняття або несприйняття положень однієї статті. Дякую всім за небайдужість та дискусію", — зазначив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що в День закоханих, 14 лютого, послуга онлайн-реєстрації шлюбу залишиться доступною для українців. Вона працюватиме, попри те, що на цей день припадає вихідний — субота..

В Україні готують оновлення виборчого законодавства, яке може змінити умови проходження партій до парламенту та посилити контроль за кандидатами щодо їхньої співпраці з країною-агресором. Остаточний драфт законопроєкту з усіма пропозиціями планують представити вже до кінця лютого.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, пише "Телеграф".Основні нововведення та дискусійні питання:виборчий бар'єр. Шуляк зазначила, що наразі тривають обговорення щодо можливого зниження прохідного бар'єра з 5% до 3%. Проте консенсусу з цього питання поки не досягнуто, тому його винесуть на розгляд великої робочої групи;виборчі списки. За словами голови комітету, питання можливого переходу на закриті списки також залишається відкритим. Дискусії з цього приводу триватимуть під керівництвом Олександра Корнієнка;перевірка на зв'язки з Росією. За словами Олени Шуляк, кандидати будуть зобов'язані офіційно повідомляти про наявність будь-яких контактів чи зв'язків з РФ. За надання неправдивих даних передбачено кримінальну відповідальність.Як наголосила Шуляк, на початку березня вже можна буде очікувати драфт законопроєкту зі всіма пропозиціями."Думаю, що можна. Олександр Корнієнко для підгруп ставив дедлайн 30 січня. В лютому будуть ще обговорення, але фактично всі пропозиції вже оформлені у вигляді порівняльних таблиць. І я думаю, що наприкінці лютого — на початку березня, точно можна вже буде реєструвати відповідний законопроєкт", — сказала вона. Механізм контролюЗа словами Шуляк, перевіркою інформації про кандидатів займатимуться правоохоронні органи та ЦВК. У разі виявлення прихованих зв'язків із державою-агресором, кандидатів можуть знімати з реєстрації за рішенням суду. Важливо, що надавати докази щодо співпраці політиків із ворогом зможуть і звичайні громадяни.Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..

Зі скульптурної галереї Національного музею історії України у Другій світовій війні демонтували російськомовні написи. Вони залишалися там іще з радянського періоду.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України."Продовжуємо процес деколонізації й очищення музейного простору від російськомовних написів і радянських ідеологічних нашарувань. Це важливий крок до усунення пропагандистських маркерів тоталітарного режиму. Ми послідовно вивільняємо публічний простір від імперських наративів", — наголосив заступник міністра культури Іван Вербицький.Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук зазначив, що за нинішніх умов повномасштабної війни наявність у просторі меморіального комплексу російськомовних написів, які ретранслюють наративи ворога та слугують обґрунтуванням російської агресії, є неприпустимим."Музей війни здійснює глибоку роботу з контекстами, сенсами та історичними акцентами", — йдеться в повідомленні Мінкульту.Там додали, що заклад послідовно відмовляється від застарілих радянських інтерпретацій і пропонує відвідувачам український, критичний і сучасний погляд на події Другої світової війни.У відомстві запевнили, що робота з деколонізації музейних експозицій триватиме й надалі. Вона охоплює перегляд текстів, візуальних рішень, наукових коментарів і концептуальних  підходів до подачі історичного матеріалу з урахуванням сучасного контексту та досвіду війни, яку Україна переживає сьогодні.Як відомо, 2023 року на щиті скульптури "Батьківщина-мати" замінили радянський герб на Тризуб. 2024 року демонтували літери, якими були викладені назви міст та зображення радянської медалі "Золота Зірка" на Алеї міст-героїв.Нагадаємо, що 1 серпня в місті Болград Одеської області демонтували пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну. Це сталося в межах деколонізації..

Останнім часом у Верховній Раді України немає можливості ухвалювати важливі рішення голосами "Слуги народу". Середній показник від цієї політичної сили — 170-180 голосів. Однак монобільшість тримається та долучається до ухвалення важливих для України документів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у вівторок, 20 січня."Розвалити монобільшість — завжди було великим бажанням різних фінансових і політичних груп. Так відбувалося від початку існування монобільшості, ще п’ять років тому. Спочатку це робили фінансові групи, включно з "групою Коломойського", згодом інші. Всі хотіли впливати на монобільшість, на "Слугу народу", голосувати ті закони, які комусь потрібні", — пояснив він.За його словами, різні сили хотіли розвалити, ходили з різними пропозиціями, але монобільшість зберегла у переважній більшості депутатів свою свободу."Під час повномасштабної війни охочих в Україні залишитися стало менше, і ці великі політичні та фінансові групи, багато хто з них, поїхали за кордон. І навіть зараз із-за кордону спробували під час повномасштабної війни розвалити монобільшість", — додав український президент.При цьому він наголосив, що, попри це, монобільшість голосувала за всі закони, які просив Європейський Союз, Світовий банк, які дуже нам потрібні для кандидатства на шляху в ЄС — й Україна стала кандидатами, монобільшість на теперішній момент працює."Авжеж, є багато запитань. Я знаю багато депутатів, які вже хочуть припинити свій депутатський термін або депутатський мандат. Але є війна, є виклики війни та є закон. Так що наразі всім потрібно працювати, як би складно не було", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 13 січня Верховна Рада провалила голосування за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики, першого віцепремʼєр-міністра України. Крім того, питання щодо очолення Михайлом Федоровим оборонного відомства тоді залишилося відкритим. Наступними днями ці призначення все ж відбулися – в парламенті знайшлися голоси..

У суботу, 17 січня, президент України Володимир Зеленський підписав санкції, спрямовані проти тих, хто виправдовує російську агресію. Йдеться про осіб, який Кремль використовує у пропагандистських цілях.Про це Володимир Зеленський повідомив під час суботнього відеозвернення. За його словами, також погоджено подальші санкційні кроки, про які оголосять найближчим часом.Український президент наголосив, що тиск на Росію має зберігатися, а Україна й надалі працюватиме над синхронізацією санкційних рішень із партнерами."Тиск на Росію повинен зберігатися, продовжимо працювати на синхронізацію санкцій, і не тільки рішень партнерів у нашій юрисдикції, але українських санкційних рішень у списках партнерів", — акцентував він.Володимир Зеленський акцентував, що вже зараз у персональних санкціях партнерів, також у списках проти юридичних осіб суттєва частина — це пропозиції України.На сайті українського президента вже опубліковано текст відповідного указу.У грудні Україна запровадила санкції проти майже 700 танкерів так званого "тіньового флоту" Росії, які використовуються для перевезення підсанкційної нафти в обхід міжнародних обмежень.У вересні Київ увів персональні санкції проти осіб та компаній, причетних до підтримки військово-промислового комплексу Росії, її тіньового флоту й енергетичного сектору.Нагадаємо, що, за словами Володимира Зеленського, сьогодні українська делегація перебуває у США. Головні українські перемовники там — Рустем Умєров, Кирило Буданов, Давид Арахамія..

У четвер, 15 січня, Верховна Рада відхилила законопроєкт, що пропонував позбавити права на відстрочку від призову студентів, яким виповнилося понад 25 років. Під час голосування народні депутати не набрали достатньої кількості голосів для підтримки цієї ініціативи, залишивши чинні норми без змін.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.Як пояснив нардеп, під час засідання було відхилено відповідну правку до законодавства. Завдяки цьому студенти старшої вікової категорії, які здобувають освіту, і надалі зберігатимуть право на відстрочку від призову.Наприкінці 2025 року генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти та науки Олег Шаров заявляв, що одним із викликів вступної кампанії 2025 року стало створення недружніх умов для тих, хто хоче використовувати вступ для отримання відстрочки від мобілізації.Також у Міносвіти також повідомляли, що кількість вступників чоловічої статі у віці старше 25 років на всіх освітніх рівнях 2025 року скоротилася більш ніж удвічі порівняно з 2024 роком. Вступників чоловічої статі старше 25 років на всі рівні освіти (професійна, фахова передвища, бакалаврат, магістратура, аспірантура) 2021 року було 1 196 осіб; 2022 року — 17 614; 2023 року — 44 042 (з яких 19,7 тисячі — бакалаврат і 16,4 тисячі — аспірантура); 2024 року — 112 749 (з яких професійна освіта — 7,3 тисячі, фахова передвища — 55,6 тисячі, бакалаврат — 16,7 тисячі, магістратура — 26,1 тисячі, аспірантура — сім тисяч); 2025 року — 53 517 (з яких професійна освіта — 5,2 тисячі, фахова передвища — 24,8 тисячі, бакалаврат — 12,2 тисячі, магістратура — 9,1 тисячі, аспірантура — 2,2 тисячі).Нагадаємо, минулого тижня з’являлася інформація, що в українських закладах вищої освіти стартувала хвиля масових відрахувань через пропуски занять. Під особливим контролем опинилися вступники призовного віку, щодо яких проводять ретельні перевірки..