# закон

У неділю, 8 березня, кремлівський диктатор Володимир Путін підписав закон, який забороняє екстрадицію до інших держав для кримінального переслідування або виконання вироку іноземців і осіб без громадянства, які воювали проти України на боці російської армії чи в інших військових формуваннях.Документ опубліковано на офіційному порталі правової інформації Російської Федерації.Зазначається, що цей закон вносить зміни до частини 1 статті 464 Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації. Вона стосується відмови у видачі осіб на запит.Зокрема, згідно з новими змінами, російська влада відмовлятиме у запитах іншим країнам в екстрадиції іноземців і осіб без громадянства, які проходять або проходили військову службу за контрактом у збройних силах Росії чи інших військових формуваннях і брали участь у бойових діях у їхньому складі.Фахівці пояснили, що в такому разі запити держав про видачу таких людей у кримінальних справах не виконуватимуться.Як відомо, 26 лютого 2026 року російські депутати схвалили пакет законопроєктів. Серед іншого документи заборонили депортацію та видачу для кримінального переслідування іноземців, які воювали на боці Росії.Натомість Держдума Російської Федерації ухвалила запровадження штрафів для іноземців замість висилання, захист від заборони на в'їзд до Росії, а також від загрози депортації.У квітні 2025 року російське незалежне видання "Важные истории" повідомляло, що у війні проти України на боці Росії беруть участь найманці зі щонайменше 48 країн світу. Журналісти ідентифікували 1 500 із них і з'ясували, як іноземців у Москві вербують до лав російської армії.Нагадаємо, що 8 грудня минулого року російський диктатор Володимир Путін підписав указ про призов резервістів на військові збори 2026 року. Згідно з документом, росіян, які перебувають у запасі, призиватимуть для проходження військових зборів у "Збройних силах Росії, військах Національної гвардії та рятувальних військових формуваннях Міністерства Росії у справах цивільної оборони, НС та ліквідації наслідків стихійних лих, органах держохорони та органах ФСБ". Указ набув чинності з дня його опублікування..

Із 1 березня в Україні набрали чинності нові правила утримання домашніх тварин. Тепер заборонено постійно тримати собак на прив’язі без можливості вигулу та вільного руху.Про це йдеться в законопроєкті "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення їх у відповідність з вимогами Європейської конвенції про захист домашніх тварин". Власники повинні забезпечувати тваринам належні умови проживання та догляду.Зміни стосуватимуться кожного власника: від правил облаштування подвір’я до оновлення ветеринарних документів.Найрезонанснішою зміною стає фактична заборона постійного тримання собак на прив’язі. Ланцюг тепер офіційно визнається порушенням добробуту тварини:що пропонують натомість: облаштування просторих вольєрів або вільне пересування тварини надійно огородженою територією;штрафи: за порушення норм благополуччя передбачена адміністративна відповідальність, сума залежатиме від того, в якому стані перебуває тварина;заборона каліцтв: купірування вух чи хвостів «для краси» відтепер поза законом, такі операції дозволені виключно за медичними показаннями ветеринара.Україна впроваджує обов'язкову ідентифікацію для всіх котів і собак, згідно з новим законом "Про ветеринарну медицину":мікрочип: кожна тварина повинна мати підшкірний чип з унікальним номером;єдиний паспорт: із 1 березня запроваджується уніфікований ветеринарний паспорт, він міститиме повну історію щеплень, обробок та стерилізації. Такий документ визнаватиметься за кордоном;інтеграція з "Дією": незабаром дані про вашого улюбленця з'являться у застосунку "Дія", це значно спростить перетин кордону та візити до клінік.Реформа не є миттєвою і розбита на кілька етапів:1 березня 2026 року: початок дії основних обмежень і перехід на нові паспорти;1 вересня 2026 року: посилення контролю за добробутом тварин у промислових комплексах.Коротко для власника (що зробити вже зараз):перевірити, чи має тварина мікрочип;звернутися до ветеринара для оформлення паспорта нового зразка;якщо собака на ланцюгу — почати планувати вольєр або ремонт огорожі.За ігнорування правил реєстрації та неналежне утримання передбачені штрафи від 170 до 340 гривень. Якщо ж порушення призвело до шкоди здоров’ю людей або інших тварин, суми будуть значно вищими.Нагадаємо, науковці встановили, що собаки можуть зберігати назви предметів у довготривалій пам’яті. Чотирилапі надовго запам'ятовують назви улюблених іграшок..

В Україні з 5 березня набув чинності новий закон, який дає водіям із маленькими дітьми право користуватися виділеними паркомісцями. Йдеться про дітей віком до трьох років та авто з відповідним розпізнавальним знаком.Про це йдеться на сайті Верховної Ради.Закон №4657-IX передбачає, що власники паркувальних майданчиків зобов’язані виділяти спеціальні місця для таких водіїв. Кількість паркомісць для батьків із дітьми має становити не менше 5% від загальної кількості місць, але щонайменше одне.Ці місця є додатковими до місць для людей з інвалідністю, яких повинно бути не менше 10% від паркомісць. У сумі це забезпечує щонайменше 15% всіх паркомісць, але не менше двох місць — по одному для кожної категорії.Зазначимо, що законопроєкт №12437 було ухвалено Верховною Радою ще 23 жовтня 2025 року. Він встановлював обов’язковість облаштування або визначення спеціальних паркувальних місць для водіїв із дітьми до трьох років.Нагадаємо, 2 березня Володимир Зеленський підписав закон, який спрощує евакуацію дітей із територій активних бойових дій. Відтепер поліція зможе вивозити дітей із небезпечних районів навіть без згоди батьків, якщо існує загроза їхньому життю або здоров’ю.Додамо, 24 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який відкриває можливість для підвищення зарплат працівникам позашкільної освіти..

Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Український правопис як офіційний стандарт державної мови. Рішення ухвалено на виконання постанови Верховної Ради від 15 січня 2026 року.Про це повідомили на Facebook-сторінці Національної комісії зі стандартів державної мови. Там зазначили, що головними в документі є декілька пунктів.Юридичний статус: правопис вперше введено в правове поле як єдиний офіційний нормативний текст.Очищення від пропаганди: з ілюстративної частини тексту видалили всі приклади, що стосувалися держави-агресора.Стабільність правил: технічні правки та вдосконалення структури не вплинуть на усталені правила для користувачів.Набрання чинності: новий стандарт запрацює після того, як уряд скасує постанову 2019 року.Над текстом працювала робоча група з провідних науковців НАН України та найбільших університетів країни. Під час підготовки фахівці опрацювали понад 1 400 пропозицій від громадськості та отримали відгуки від 27 органів державної влади.Окрім редакційних виправлень, комісія вдосконалила структуру правопису та провела "деколонізацію" прикладів, прибравши згадки про Росію.Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна наголосила, що відтепер правопис є нормативним орієнтиром для всієї держави."Це спільні правила для всіх сфер — від шкіл до судів, від державних рішень до інформаційної політики. Єдина норма забезпечує послідовність і чіткість у публічному просторі", — написала вона у Facebook.Документ набере чинності після того, як Кабінет міністрів ухвалить рішення про втрату чинності старої постанови №437 від 2019 року. Оновлений текст оприлюднять на офіційному сайті Нацкомісії.Нагадаємо, що в травні 2024 року Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису..

У середу, 25 лютого, президент України Володимир Зеленський присвоїв звання бригадного генерала командиру "Азова" Денису "Редісу" Прокопенку. На початку повномасштабного вторгнення Росії він бав участь в обороні Маріуполя.Про це присвоєння нового звання свідчить відповідний указ Володимира Зеленського, опублікований на сайті Офісу президента України."Присвоїти військове звання бригадний генерал полковнику Прокопенку Денису Геннадійовичу - командиру 1 корпусу Національної гвардії України "Азов", — ідеться в документі.Варто зауважити, що раніше Денис "Редіс" Прокопенко був полковником української армії.Що відомо про Дениса "Редіса" ПрокопенкаВін є воїном Національної гвардії України, Героєм України, який брав участь в обороні Маріуполя.Народився 27 червня 1991 року в Києві. Вищу освіту здобув у Київському національному лінгвістичному університеті за спеціальністю "Германська філологія". До початку військової кар'єри був активним учасником ультрас-руху футбольного клубу "Динамо" (Київ).Військовий шлях Прокопенка розпочався в липні 2014 року, коли він приєднався до лав тоді ще батальйону "Азов". Пройшов шлях від рядового бійця до командира полку.Денис Прокопенко особливо відзначився 2022 року під час повномасштабного вторгнення Росії, керуючи 86-денною обороною Маріуполя та заводу "Азовсталь" у повному оточенні. У травні 2022 року Прокопенко потрапив до росіян у полон.У вересні того ж року в рамках великого обміну його звільнили та відправили до Туреччини, звідки він повернувся в Україну в липні 2023 року. Після повернення Денис Прокопенко знову став на захист України.Нагадаємо, що вчора заступник керівника Офісу президента України полковник Павло Паліса отримав нове військове звання. Він теж став уже бригадним генералом..

У середу, 25 лютого, Верховна Рада України прийняла закон №14303 щодо виплат працівникам обʼєктів критичної інфраструктури, в тому числі енергетичної, за шкоду здоровʼю через російську агресію.Про це повідомляється на сайті парламенту. Згідно із пояснювальною запискою, документ передбачає:уточнення характеру обов’язків осіб, виконання яких дає право на отримання одноразової грошової допомоги;розширення кола осіб, які мають право на таку допомогу, зокрема за рахунок працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій і представництв, а також осіб, які постраждали на об’єктах критичної інфраструктури у зв’язку із виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків;розширення переліку членів сімей загиблих (померлих) осіб;запровадження механізму виплати різниці у разі встановлення вищої групи інвалідності;подовження строку реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги на період дії воєнного стану та три роки після його припинення або скасування."Прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню рівного доступу до соціального захисту всіх осіб, яким було завдано шкоди життю чи здоров’ю під час виконання посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків, відновленню соціальної справедливості та гарантуванню єдності підходів у правозастосуванні, підвищенню довіри громадян до державної політики у сфері соціального захисту, приведенню національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів захисту прав людини, а в середньостроковій перспективі забезпечить зміцнення правової визначеності та утвердженню принципів верховенства права у сфері гарантування прав постраждалих осіб", — вважають автори закону.Нагадаємо, за січень майже 12 500 енергетиків, які відновлювали інфраструктуру після рашистських атак, отримають додаткові виплати по 20 тисяч гривень. Для цього Кабінет міністрів України виділив 246,4 мільйона гривень..

Законопроєкт про повоєнні вибори, над яким працює відповідна робоча група, представлять у парламенті найближчим часом. Після напрацювання документу Україна дасть відповідь, коли відбудуться вибори.Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на зустрічі YES у вівторок, 24 лютого. Він наголосив, що проведення виборів в Україні можливе лише в тому разі, якщо вони відповідатимуть двом основним вимогам."Вони мають бути демократичними, але водночас безпечними. Тому що без цих двох показників говорити про вибори неможливо. Україна — не Росія, і нам не треба вибори такі, як проводять там", — зазначив спікер українського парламенту.Він додав, що "дуже важливо зробити все, щоби ці вибори визнали всі наші зарубіжні партнери як такі, що проведені відповідно до найвищих стандартів демократії, але із безпекою тих, хто бере участь".За його словами, є ціла низка питань, які треба вирішити під час підготовки до виборів. Насамперед це безпека громадян України, які будуть брати участь, забезпечення права голосувати для захисників і захисниць, які "ціною власного життя та здоров’я боронять незалежність України".Крім того, як акцентував Стефанчук, треба розв’язати питання залучення до виборів восьми мільйонів українців, які перебувають за межами України. Також важливий момент — питання залучення іноземних спостерігачів."Щоби не було так, що у західній частині України спостерігачів багато, а в Харкові, Одесі, Херсоні, інших містах їх не буде. Тому що це не демократично", — заявив Стефанчук.Він наголосив, що український парламент зараз чітко розробляє відповідну законодавчу матрицю."У нас створена група, яка напрацьовує законодавство про так звані повоєнні вибори, і я думаю, що найбільшим часом ми представимо результати цього проєкту закону, над ним працюють не тільки депутати. Ми зробили максимально великий і широкий майданчик для обговорення всіх питань, залучивши туди максимально громадськість, фахових експертів, представників центральної виборчої комісії з тим, щоби вибори відповідали всім стандартам", — пояснив голова парламенту.Він додав, що вже після напрацювання цього законопроєкту Україна дасть відповідь, коли повинні бути вибори."Але необхідною передумовою виборів повинна бути безпека громадян, які беруть участь у них", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявляв, що для запуску виборчого процесу в Україні та підготовки необхідної законодавчої бази критично важливо забезпечити щонайменше 60 днів "повної тиші" без обстрілів і повітряних атак. У Верховній Раді наголошували, що проведення демократичного голосування під прицілом російських гармат є неможливим, тому режим припинення вогню має бути сталим і тривалим..

У вівторок, 24 лютого, президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти російських науковців, керівників окупаційних адміністрацій, а також організацій, які підтримують війну Росії проти УкраїниВідповідний указ №161/2026 оприлюднено на сайті Офісу президента України. Зокрема, в ньому йдеться про тих, хто поширює пропаганду та причетний до викривлення історичних фактів.Зазначається, що серед 29 підсанкційних осіб — російський пропагандист Олександр Чубар’ян. Він є співавтором російського шкільного підручника з історії, "де в стилі російської пропаганди виправдовує агресію Росії проти України"."Також — російський псевдоісторик і адепт "руского міра" Олексій Міллер і Артем Лагойський, який зрадив Україну, став на службу окупантам і очолив так зване "Міністерство культури Херсонської області" й у всьому сприяє росіянам: від ухвалення необхідних загарбникам "документів" до порушення прав українців", — йдеться у повідомленні на сайті глави держави.Під санкції потрапили також 15 російських організацій і органів так званих окупаційних адміністрацій, причетних до підтримки війни Росії проти України, фальсифікації історичних фактів та викрадення культурних цінностей із музеїв і заповідників Криму.Крім того, ці структури незаконно привласнили документи Національного архівного фонду України."Запровадили санкції проти культурної колонізації — проти тих, хто десятиліттями викривляв історію України та нав’язував імперські наративи. Це не питання культури як такої, а складова гібридної війни, спрямованої на підрив нашої ідентичності й державності", — пояснив радник і уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.Нагадаємо, що, згідно зі сьогоднішнім указом Володимира Зеленського, заступник керівника Офісу президента України полковник Павло Паліса отримав нове військове звання. Відтепер він став уже бригадним генералом..

Заступник керівника Офісу президента України полковник Павло Паліса отримав нове військове звання. Відтепер він став уже бригадним генералом.Про це свідчить відповідний указ президента України Володимира Зеленського №153/2026 від 24 лютого, який оприлюднений на сайті Офісу президента."Присвоїти військове звання бригадного генерала полковнику Палісі Павлу Сергійовичу - заступнику керівника Офісу президента України", — йдеться в документі.Павло Паліса працює на посаді заступника керівника Офісу президента України з листопада 2024 року.Відомо, що він, зокрема, займався питаннями справедливого розподілу особового складу між бригадами та можливістю підписання мобілізованими контрактів із визначеними термінами служби.Також раніше Палісу називали серед кандидатів на посаду керівника Офісу президента України.Що відомо про Павла ПалісуНародився 14 лютого 1985 року в Білорусі в родині військовослужбовця та провів дитинство у військових містечках. У школу пішов у Москві, оскільки батько здобував там вищу військову освіту. Згодом сім’я переїхала в Україну.Після цього, 2007 року закінчив Львівський інститут сухопутних військ Національного університету "Львівська політехніка" (нині Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного), 2019-го — командно-штабний інститут Національного університету оборони України. Незадовго до повномасштабного вторгнення перебував на посаді командира 15 окремого мотопіхотного батальйону "Суми".Павло Паліса 2023 року став командиром 93 окремої механізованої бригади "Холодний Яр" і керував підрозділом під час оборони Бахмута.На початку повномасштабного вторгнення Паліса перервав навчання в Командно-штабному коледжі армії США, але 2022 року отримав диплом цього закладу. У січні 2023 року його нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.Нагадаємо, 29 січня Павло Паліса заявляв, що російське військове командування отримало від диктатора Володимира Путіна новий дедлайн щодо виходу на адміністративні кордони Донецької області. Йдеться про термін до квітня 2026 року, адже окупанти й надалі хочуть окупувати весь Донбас..

Польський Сейм ухвалив закон про звільнення від кримінальної відповідальності громадян, які добровільно вступили до лав Зьройних сил України для відбиття російської агресії.Про це повідомила польська інформаційна агенція PAP. Журналісти зазначили, що документ, розроблений депутатами "Громадянської коаліції", передбачає "прощення та відпущення" злочинів і проступків, пов'язаних із:вступом до української армії без офіційної згоди компетентних органів Польщі;проведенням набору на таку службу;порушенням положень закону про оборону вітчизни та закону про загальний військовий обов'язок.Припинення кримінальної відповідальності охоплює дії, вчинені в період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2026 року.Положення закону поширюються виключно на службу в ЗСУ, які підпорядковуються легітимній владі України. Документ не поширюється на службу в найманих військових формуваннях, заборонених міжнародним правом.Згідно з положеннями закону, після повернення до Польщі громадянин зобов'язаний:подати письмову декларацію на ім'я міністра національної оборони із зазначенням дати та місця проходження служби;декларація подається під страхом відповідальності за надання неправдивих свідчень;інформація в документі захищається грифом "для службового користування".Міністр оборони надаватиме ці дані відповідним військовим органам і прокуратурі для закриття або недопущення порушення кримінальних справ.Розробники закону наголосили, що положення не заохочують участь у бойових діях, а лише спрямовані на те, щоби проти польських громадян не порушували провадження за захист свободи та незалежності України.За польським законодавством, громадянину, який служить в іноземній армії або іноземній військовій організації без згоди відповідного органу, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на термін від трьох місяців до п’яти років.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що польські механіки зі зброярської групи ремонтують військову техніку ЗСУ неподалік від лінії фронту. Раніше Польща передала її українським силам як військову допомогу..

У четвер, 12 лютого, президент Володимир Зеленський підписав закон № 4586-IX "Про основні засади житлової політики", який передбачає створення єдиної системи обліку житла та комплексну реформу житлової сфери.Про це повідомляється на сайті парламенту. Документ скасовує чинний Житловий кодекс 1983 року та змінює радянські правила функціонування житлової сфери.Хто зможе отримати житло безкоштовноЗакон визначає чотири категорії громадян, які й надалі матимуть право на безоплатне житло від держави:військовослужбовці;рятувальники;поліцейські;діти-сироти.Для інших громадян, які роками перебувають у квартирних чергах, запроваджуються дві нові форми — доступне житло та соціальне житло.Нові правила службового житлаЗгідно із документом, в Україні змінюється й підхід до службового житла. Відтепер воно:надаватиметься виключно тимчасово;не підлягатиме приватизації;використовуватиметься лише на час виконання службових обов’язків;надаватиметься за пільговою орендною платою.Після припинення трудових відносин житло потрібно буде звільнити. Виняток передбачено для осіб, які отримали інвалідність під час виконання службових обов’язків.Оренда з правом викупуОдним із ключових інструментів реформи стане механізм оренди з правом викупу. Після десяти років оренди громадянин зможе оформити житло у власність, скориставшись таким правом лише один раз.Сплачені орендні платежі спрямовуватимуться до спеціального фонду, з якого фінансуватиметься будівництво нового соціального житла. До цього ж фонду надходитимуть кошти від соціальної оренди, розмір якої визначатиметься індивідуально, але не перевищуватиме 30% доходу родини.Роль громад та операторівВласниками соціального житла стануть територіальні громади. Закон передбачає функціонування двох типів операторів:оператор соціального житла — муніципальна неприбуткова організація для підтримки вразливих груп;оператор доступного житла — бізнес-структура, що пропонуватиме оренду з викупом або продаж.Для здешевлення житла громади зможуть безкоштовно виділяти земельні ділянки під забудову, надавати пільгові кредити або місцеві гарантії для їх залучення.Повна цифровізація системиОкремий блок реформи стосується цифровізації. Передбачено створення єдиної інформаційно-аналітичної системи у сфері житла, яка оцифрує квартирні черги та працюватиме як централізований цифровий хаб із автоматичною інтеграцією з іншими державними реєстрами.Система акумулюватиме дані за трьома напрямками:люди — облік осіб, які потребують житла та мають право на підтримку;житло — повна база житлового фонду з інформацією про адреси, технічний стан і тарифи;можливості — перелік державних і місцевих програм, житлових кооперативів, фінансових установ та операторів соціального житла.Нагадаємо, пресслужба Міністерства розвитку громад і територій повідомляла, що в Україні деякі переселенці можуть отримати житловий ваучер на купівлю власної оселі. Фінансування програми розпочнеться наприкінці лютого..

Казахстан, який політологи вважають країною з орбіти Кремля, у проєкті нової конституції планує змінити формулювання про статус російської мови. Таким чином відбувається поступова відмова від неї.Такий висновок зробили експерти Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО).Вони зауважили, що речення, в якому зазначено, що російська мова використовується "нарівні" з казахською, пропонують замінити на "поруч із казахською"."Попри формальний характер змін, вони відображають сталу політику влади Казахстану поступово зменшувати вплив Росії на своє життя", — зазначили аналітики.Тож казахська мова де-факто поступово стає основною мовою в країні. У державному управлінні, освіті та публічній сфері все більше використовують казахську, а не російську."Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Казахстан дистанціюється від Росії не лише в гуманітарних питаннях", — акцентували в Центрі протидії дезінформації.Там навели приклад, що, зокрема, в грудні росіянам у Казахстані обмежили можливість відмивати кошти й обходити санкції за допомогою казахстанських банків."Поки Кремль зосереджений на війні проти України, Росія продовжує втрачає позиції в Центральній Азії", — підсумували аналітики Центру протидії дезінформації.Нагадаємо, в жовтні минулого року стало відомо, що в Алмати засудили до п’яти років колонії громадянина Казахстану Тимура Пралієва, який брав участь у війні проти України на боці російських окупантів. Його свого часу завербувала приватна військова компанія "Вагнера"..

У середу, 11 лютого, Верховна Рада України підтримала в цілому законопроєкт, який надає річну відстрочку від мобілізації для громадян, що повністю відслужили за контрактом для 18–24 річних. За рішення з другої спроби проголосували 243 народні депутати після того, як документ було доопрацьовано в Міністерстві оборони та профільному комітеті. Про це стало відомо з трансляції засідання.Як зазначив представник комітету Федір Веніславський, ухвалення цього закону було критично необхідним, оскільки без нього молоді люди, у яких завершується термін служби, підлягали б негайній мобілізації на загальних підставах. Нові норми стосуються військовозобов'язаних та резервістів, гарантуючи їм обіцяний умовами контракту відпочинок перед можливим повторним призовом.Чому перше голосування було проваленоПерша спроба ухвалити законопроєкт виявилася невдалою через недостатню кількість голосів у сесійній залі. Народні депутати пояснили провал документа наявністю в ньому сторонніх положень, які не стосувалися безпосередньо відстрочки для контрактників. Зокрема, дискусії викликали норми про бронювання осіб, які здобувають освіту після досягнення 25-річного віку. Після вилучення спірних пунктів та фінального доопрацювання парламентарі повернулися до розгляду, щоб забезпечити право на відстрочку для тих, хто добровільно став на захист країни у складі дронових чи піхотних підрозділів у юному віці.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що контракт за програмою "18-24" вперше підписали дівчата. Українки вступили до лав 92-ї окремої штурмової бригади..

Робоча група з підготовки проєкту нового Цивільного кодексу врахувала суспільну думку та вилучила норму, яка за рішенням суду дозволяла укладення шлюбу з 14 років у разі народження дитини або вагітності.Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."У проєкті закону передбачено норму, згідно з якою в разі народження дитини в особи, яка досягнула 14 років, або її вагітності, винятково за рішенням суду може бути дозволено укладення шлюбу. Щодо цієї норми — вона точно не має спонукального характеру, аби укладали шлюб із 14 років. Вона є захисною — щоби захистити інтереси новонародженої дитини. Саме тому передбачено цілу низку обмежень", — зауважив він.Спікер парламенту наголосив, що перше — факт народження дитини в особи, яка досягнула 14 років, або її вагітність. Друге — наявність рішення суду.За словами Стефанчука, саме це, на думку авторів проєкту, мало би забезпечити те, що в світі називають урахуванням найкращих інтересів дитини: аби новонароджена дитина, незалежно від обставин, яких вона не створювала, мала шанс вирости у повноцінній, люблячій сім'ї, а не залишитися без батька чи матері."Водночас робоча група бачить, що суспільство сприймає цю норму неоднозначно. Тому ми ухвалили рішення — за результатами дискусій — вилучити цю норму з проєкту та залишити чинну, яка діє нині", — акцентував голова Верховної Ради.Він підсумував, що цієї норми у проєкті не буде."Ми не можемо ставити інші 1 949 статей великого та фундаментального законопроєкту в залежність від сприйняття або несприйняття положень однієї статті. Дякую всім за небайдужість та дискусію", — зазначив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що в День закоханих, 14 лютого, послуга онлайн-реєстрації шлюбу залишиться доступною для українців. Вона працюватиме, попри те, що на цей день припадає вихідний — субота..

В Україні готують оновлення виборчого законодавства, яке може змінити умови проходження партій до парламенту та посилити контроль за кандидатами щодо їхньої співпраці з країною-агресором. Остаточний драфт законопроєкту з усіма пропозиціями планують представити вже до кінця лютого.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, пише "Телеграф".Основні нововведення та дискусійні питання:виборчий бар'єр. Шуляк зазначила, що наразі тривають обговорення щодо можливого зниження прохідного бар'єра з 5% до 3%. Проте консенсусу з цього питання поки не досягнуто, тому його винесуть на розгляд великої робочої групи;виборчі списки. За словами голови комітету, питання можливого переходу на закриті списки також залишається відкритим. Дискусії з цього приводу триватимуть під керівництвом Олександра Корнієнка;перевірка на зв'язки з Росією. За словами Олени Шуляк, кандидати будуть зобов'язані офіційно повідомляти про наявність будь-яких контактів чи зв'язків з РФ. За надання неправдивих даних передбачено кримінальну відповідальність.Як наголосила Шуляк, на початку березня вже можна буде очікувати драфт законопроєкту зі всіма пропозиціями."Думаю, що можна. Олександр Корнієнко для підгруп ставив дедлайн 30 січня. В лютому будуть ще обговорення, але фактично всі пропозиції вже оформлені у вигляді порівняльних таблиць. І я думаю, що наприкінці лютого — на початку березня, точно можна вже буде реєструвати відповідний законопроєкт", — сказала вона. Механізм контролюЗа словами Шуляк, перевіркою інформації про кандидатів займатимуться правоохоронні органи та ЦВК. У разі виявлення прихованих зв'язків із державою-агресором, кандидатів можуть знімати з реєстрації за рішенням суду. Важливо, що надавати докази щодо співпраці політиків із ворогом зможуть і звичайні громадяни.Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..