# закон

У середу, 17 вересня, Верховна Рада в цілому ухвалила законопроект №13266 про військового омбудсмена. Документ передбачає його призначення і звільнення президентом України. Про це у Telegram-каналі повідомила народна депутатка від партії "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко. За її словами, цю пропозицію підтримали 283 депутати. Законопроектом №13266 пропонується: створити посаду Військового омбудсмена, який буде призначатися президентом України. Визначити правовий статус Військового омбудсмана, порядок призначення на посаду та припинення його повноважень; визначити основні завдання, права та обов’язки Військового омбудсмана, а також порядок утворення офісу Військового омбудсмана; встановити порядок подання і розгляду скарг та проведення перевірок Військовим омбудсманом. Створення інституції військового омбудсмена, який би захищав права військовослужбовців, анонсували ще в грудні 2024-го. Законопроект про омбудсмена лежить у Раді з травня цього року. В червні його ухвалили в першому читанні.Нагадаємо, у грудні 2024 року Володимир Зеленський призначив на посаду військового омбудсмена відому правозахисницю Ольгу Решетилову. До цього президент України заявляв, що має "сильну кандидатуру" на цю посаду.

Нова уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська прокоментувала виступи українських артистів російською мовою. Зокрема, йшлося про Андрія Данилка, який виступає під сценічним образом Вєрки Сердючки.Про це Олена Івановська розповіла в інтерв’ю "Главкому". Вона заявила, що закон не забороняє громадянам України виконувати авторські пісні будь-якою мовою, але наголосила на моральному аспекті.Мовна омбудсменка зазначила, що законодавство забороняє лише публічне виконання фонограм, створених громадянами країни-агресора до 1991 року.Водночас закон не передбачає покарання для українських виконавців, які створюють російськомовні пісні. Заборона поширюється лише на спілкування російською мовою з публікою між виступами, як це робив, наприклад, Андрій Данилко.Вона додала, що особисто ніколи не сприймала пісні Вєрки Сердючки російськими. На її думку, це стьоб, суржик або "макаронічна мова", яка висміює малоросійство та провінціалізм. У цьому вона провела паралель із персонажем Возним Тетерваковським із "Наталки Полтавки", який, попри недосконалу мову, є позитивним персонажем.Однак, попри відсутність законодавчих обмежень, Олена Івановська наголосила на важливості моральної відповідальності артистів перед своєю аудиторією."Інша справа — моральна відповідальність перед аудиторією. Для кожного з нас точка неповернення до використання мови країни-агресора своя", — акцентувала вона.За її словами, у сучасному травмованому війною суспільстві російськомовний контент сприймається вкрай негативно, і кожен артист має сам визначити для себе «точку неповернення» до використання мови агресора.Раніше співачка Вєрка Сердючка, в образі якої виступає шоумен Андрій Данилко, висловилася про нещодавній конфлікт із попереднім мовним омбудсменом Тарасом Кремінем.Після гучної хвилі обговорень Вєрка влаштувала запальне шоу в Одесі. Й одразу на початку не втрималася від саркастичної відповіді на закиди на свою адресу. Зірка привіталася з глядачами фразою: "Привіт, Одесо! З Всесвітнім днем намбуцмена".Нагадаємо, 15 червня повідомлялося, що організаторів концерту Вєрки Сердючки, під час виступу якої лунали російськомовні пісні, надалі перевірятимуть. Влада зафіксувала грубе порушення українського законодавства.

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська не підтримує ідеї запровадження в Україні "мовних патрулів". Адже, за її словами, це може сприйматися як тиск і навіть викликати дестабілізацію.Про це Олена Івановська заявила в інтерв’ю виданню "Главком"."Я провела низку зустрічей із представниками різних груп активістів — як із поміркованими, так і з тими, хто виступає за рішучі дії. Щиро вдячна їм за волонтерську діяльність, адже їхня робота є для нас суттєвою підтримкою", — сказала вона, відповідаючи на запитання, які пропозиції їй вносять громадські активісти.Омбудсменка зазначила, що частину запропонованих ідей уже передано до профільного комітету Верховної Ради, що опрацьовує зміни до мовного законодавства.Однак, за її словами, деякі пропозиції наразі не можна реалізувати, наприклад, ідею запровадження "мовних патрулів"."Особисто я не уявляю, як зараз донести таку ініціативу до суспільства, значна частина якого травмована війною", — констатувала вона.Івановська зауважила, що багато людей із різних причин не мали змоги вивчити українську мову. При цьому держава зараз змушена зосередити основні ресурси на фінансуванні оборонного сектору."Тому немає належних можливостей для повноцінного забезпечення мовних програм. У таких умовах запровадження механізмів контролю, зокрема, мовних патрулів, може сприйматися як тиск і навіть викликати дестабілізацію. Хоча частина суспільства переконана, що саме такі рішучі заходи — зокрема, великі штрафи та патрулювання — могли б розв'язати всі мовні питання", — додала вона.Раніше Олена Івановська наголошувала, що на теперішній момент не варто посилювати санкції та підвищувати штрафи за порушення мовного законодавства.Нагадаємо, нещодавно рашисти поширювали фейк про запровадження "мовних патрулів" в українських школах. Вони начебто мають відстежувати та забороняти дітям розмовляти російською мовою.

У п’ятницю, 12 вересня, сейм Польщі ухвалив новий закон, який продовжує легальний статус перебування українських біженців до 4 березня 2026 року, але посилює умови отримання виплат грошової допомоги "800+".Про це повідомила польська агенція РАР. Там зауважили, що "за" законопроект проголосували 227 депутатів, 194 висловилися "проти", а семеро утрималися.Проект закону розробили після вето президента Кароля Навроцького на поправки до закону про так звану допомогу "800+" громадянам України у Польщі.Тоді він обґрунтував своє рішення, зокрема, тим, що допомога "800+" має бути доступна лише для українців, які працюють у Польщі.Журналісти констатували: нове законодавство передбачає, що право на ці виплати буде пов'язане з професійною діяльністю та навчанням дітей у польській школі, за винятком, наприклад, людей з інвалідністю. Крім того, право на виплати пов'язане з отриманням іноземцями щонайменше 50% мінімальної заробітної плати.Польська влада щомісяця перевірятиме, чи працюють українці. Якщо ні, то виплата "800+" для них буде припинена. Додатково перевірятимуть, чи не виїхав українець із Польщі.Також введуть обмеження на доступ до медичних послуг для дорослих громадян України. Йдеться про програми охорони здоров'я, медичну реабілітацію, стоматологічне та медикаментозне лікування.Раніше депутати проголосували за перенесення законопроекту на третє читання без повернення його до комітету та проти пропозиції парламентської групи "Конфедерація польської корони" відхилити законопроект у повному обсязі. Вони також відхилили поправки та пропозиції меншості, подані опозицією.Нагадаємо, що прикордонна служба Польщі нещодавно зафіксувала збільшення кількості молодих українців віком від 18 до 22 років, які приїжджають до країни. Місяць тому український уряд послабив правила перетину кордону, адже донедавна молодим чоловікам не дозволялося виїжджати з України.

Виплати українцям у Польщі відтепер залежатимуть від працевлаштування батьків і навчання дитини в польській школі. Варшава на офіційному рівні планує змінити умови отримання державної допомоги "800+" для іноземців.Про це заявив заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Дущик в інтерв’ю для TVP Info.За його словами, нові умови передбачають такі моменти:щомісяця автоматично перевірятиметься, чи були батьки дитини економічно активними;якщо хоча б один місяць вони не працюватимуть, виплати зупинять;обов’язковою умовою стане відвідування дитиною польського навчального закладу;виняток зроблять для сімей з інвалідністю — вони отримуватимуть допомогу навіть без офіційної роботи.Мацей Дущик зазначив, що перевірки розпочнуться з лютого 2026 року. До цього часу уряд має ухвалити й опублікувати закон.За його словами, нова система стимулюватиме іноземців легально працювати. Водночас у разі провалу голосування 800 тисяч іноземців можуть втратити легальний доступ до роботи в Польщі вже після 1 жовтня, що може спричинити хаос у соціальній і освітній сферах.У вівторок, 9 вересня, уряд розгляне законопроект про допомогу громадянам України, які проживають у Польщі. Попередній документ із цього питання ветував президент Кароль Навроцький."Ми розпочали підготовку до посилення системи отримання допомоги для іноземців у листопаді минулого року. Спершу планували пов’язати це з податковою системою, але після обговорень з міністерством фінансів вирішили, що кращим рішенням стане пов’язати це з професійною діяльністю. Добре, що ми працювали над цим проектом понад шість місяців", — додав Мацей Дущик.Програма "800 Плюс" — це щомісячна допомога у розмірі 800 злотих (понад дев’ять тисяч гривень), яку отримують сім’ї з дітьми. Нові правила стосуватимуться не лише українців, а й усіх іноземців у Польщі.Нагадаємо, президент Польщі Кароль Навроцький також заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".

У разі звільнення працівник має право скористатись не використаними раніше відпустками, перш ніж з ним розірвуть трудовий договір.Про це повідомила "Судово-юридична газета".Як зазначає видання, стаття третя закону України "Про відпустки" гарантує право використати невикористані дні щорічної відпустки перед припиненням трудових відносин. Проте це не стосується випадків, коли звільнення відбувається через порушення трудової дисципліни. У всіх інших ситуаціях роботодавець зобов’язаний надати працівнику невикористану відпустку з подальшим звільненням. У такому випадку датою звільнення є останній день відпустки."Якщо ж звільнення відбувається у зв’язку із закінченням строкового трудового договору, то невикористана відпустка також може бути надана — навіть тоді, коли її тривалість повністю чи частково перевищує строк дії договору. У такому випадку трудовий договір продовжується до завершення відпустки", — пише видання.Раніше повідомлялось, що Державна служба зайнятості випустила новий пошуковий інструмент для працевлаштування. Він базується на використанні штучного інтелекту. Нещодавно з’явилась інформація, що вже невдовзі частина українців може втратити роботу. Водночас людям варто очікувати зростання цін на товари та послуги. Варто зазначити, що опитані у серпні представники бізнесу повідомили про майбутнє зростання цін на їхню продукцію та послуги. При цьому, у більшості секторів економіки прогнозується скорочення персоналу.Нагадаємо, Національний банк України оприлюднив липневий "Інфляційний звіт", згідно з яким у 2025 році темпи зростання реальної заробітної плати знизилися до 9,2 відсотка у річному вимірі. Зараз ринок праці переживає напружену ситуацію через дефіцит фахівців.Також зазначалось, що в Україні найвищі зарплати отримують у сферах "Телекомунікацій та інформації", а також "Фінансової діяльності". Найнижчі виплати нараховують працівникам освіти.Як відомо, з 1 липня 2025 року в Україні повертається право на індексацію заробітної плати працівників. Перерахунок виплат повинні провести всі роботодавці.За даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.

В Україні не посилюватимуть відповідальності для військових за невиконання наказу від командирів. Цю норму приберуть із законопроекту.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони. У відомстві зазначили, що сьогодні була проведено консультації з головою комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності і з головою комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо законопроектів, які викликали суспільний резонанс.Зокрема, міністерство та парламентарі досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до Ради президентом проекту закону "Про Військового омбудсмана". У відомстві відзначили, що законопроектом передбачено, що Офіс військового омбудсмана стане допоміжним органом при президентові України, а сам військовий омбудсман — це цивільна особа, яка матиме довіру захисників та їхніх родин і буде відповідальною за захист прав:військовослужбовців усіх Сил оборони України;поліцейських, задіяних у бойових діях;іноземців і осіб без громадянства, які служать у ЗСУ;інших категорій осіб, визначених законом.Водночас Міноборони підтримує позицію про необхідність виключення із законопроекту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору, а сама ініціатива потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ."Запропоновані у законопроекті зміни позбавляють суди можливості враховувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання, що фактично перетворює судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів... Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості. Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, ввечері 5 вересня у Києві на Майдані Незалежності відбулася акція протесту "Ні дискримінації військових". Мітингувальники виступають проти посилення покарань для військовослужбовців.

Ввечері 5 вересня у Києві на Майдані Незалежності розпочалася акція протесту "Ні дискримінації військових". Мітингувальники виступають проти посилення покарань для військовослужбовців.Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна". Зазначається, що на акцію протесту зібралося вже близько 200 учасників. Проте люди продовжують долучатися.Зазначається, що мітингувальники тримають у руках плакати з написами: "Захистимо тих, хто 11 років захищає нас", "Вимагаємо закон про військового омбудсмена", "Виснаженого не судять, а підтримують", "Байдужість вбиває", "Де військовий омбудсмен" та інші.До того ж на місці присутні й правоохоронні органи, які забезпечують порядок. Наразі фактів порушення громадського порядку не було. Що відомо про законопроект №132604 вересня Верховна Рада України підтримала за основу законопроект №13260, яким фактично повертається кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини (СЗЧ). Законопроект у першому читанні підтримали 277 народних обранців.Документ пропонує:виключити частину 5 статті 401 Кримінального кодексу України, якою передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 "Самовільне залишення військової частини або місця служби", 408 "Дезертирство", може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася до слідчого, прокурора, суду із клопотанням про намір повернутися до військової частини або до місця служби;доповнити розділ ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кримінального кодексу новим пунктом 24, яким передбачити окремі підстави для звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які під час дії воєнного стану вперше вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 407, 408, і хочуть повернутися на військову службу або вже повернулися на військову службу та несуть її;до статей 286 "Порядок звільнення від кримінальної відповідальності", 287 "Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності", "Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності" доповнити розділ XІ "Перехідні положення" новим пунктом 20-10, яким врегулювати умови та порядок звільнення військовослужбовців Збройних сил України від кримінальної відповідальності за наявності підстав.Варто зазначити, що термін добровільного повернення військових зі СЗЧ сплив 30 серпня.Що відомо про законопроект №13452Проект закону має на меті посилити покарання для військових за невиконання наказу від командирів строком від 5 до 10 років позбавлення волі – без можливості для суду призначити більш м’яке покарання чи випробувальний термін. Зараз ініціатива очікує розгляду Верховною радою у першому читанні.Нагадаємо, директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов наприкінці серпня повідомляв, що впродовж останніх двох тижнів спостерігається різке збільшення кількості військовослужбовців, які виявили бажання повернутися в стрій після самовільного залишення частини.

У четвер, 4 вересня, Верховна Рада України підтримала за основу законопроект №13260, яким фактично повертається кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини (СЗЧ).Про це повідомив народний депутат України Олександр Федієнко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він констатував, що законопроект у першому читанні підтримали 277 народних обранців. Документ пропонує:виключити частину 5 статті 401 Кримінального кодексу України, якою передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 "Самовільне залишення військової частини або місця служби", 408 "Дезертирство", може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася до слідчого, прокурора, суду із клопотанням про намір повернутися до військової частини або до місця служби;доповнити розділ ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кримінального кодексу новим пунктом 24, яким передбачити окремі підстави для звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які під час дії воєнного стану вперше вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 407, 408, і хочуть повернутися на військову службу або вже повернулися на військову службу та несуть її;до статей 286 "Порядок звільнення від кримінальної відповідальності", 287 "Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності", "Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності" доповнити розділ XІ "Перехідні положення" новим пунктом 20-10, яким врегулювати умови та порядок звільнення військовослужбовців Збройних сил України від кримінальної відповідальності за наявності підстав.Варто зазначити, що термін добровільного повернення військових зі СЗЧ сплив 30 серпня.У серпні минулого року виповниться рік, відколи Верховна Рада декриміналізувала перший факт СЗЧ чи дезертирства.Нагадаємо, директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов наприкінці серпня повідомляв, що впродовж останніх двох тижнів спостерігається різке збільшення кількості військовослужбовців, які виявили бажання повернутися в стрій після самовільного залишення частини.

У середу, 3 вересня, Верховна Рада України в першому читанні ухвалила законопроект, який дає критичним підприємствам право на 45 днів бронювати людей, у яких неналежно оформлені облікові документи.Про це повідомив народний депутат від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.У документі йдеться про те, що такому бронюванню підлягають військовозобов’язані працівники підприємств, установ і організацій у сфері оборонно-промислового комплексу, в яких відсутній або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ, або він не перебуває на військовому обліку, або не уточнив персональні даніЗа словами нардепа за цей документ проголосували 283 представники українського парламенту.Гончаренко додав, що також Верховна Рада вирішила скоротити термін подачі правок для підготовки до другого читання цього документа.Сьогодні теж стало відомо, що в Україні збільшено обсяг бронювання персоналу для критично важливих підприємств, які розташовані біля фронту. Замість 50% бізнес тепер може забронювати 100% своїх працівників.У Міністерстві економіки пояснили, що в серпні Кабінет міністрів схвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних. Вони передбачають розширення можливостей для збереження кадрового потенціалу підприємств, що працюють у зонах бойових дій."А вже сьогодні ці зміни реалізовані на порталі "Дія". Критично важливі підприємства, які розташовані та працюють на прифронтових територіях, можуть бронювати 100% своїх військовозобов’язаних працівників", — наголосили в Мінекономіки.У відомстві додали, що таке рішення дозволяє підтримати бізнес, що продовжує працювати в найскладніших умовах і водночас забезпечити потреби оборони.Нагадаємо, що, перебуваючи на Харківщині 4 серпня, президент України Володимир Зеленський зустрівся там із представниками бізнесу, волонтерської та ветеранської спільнот, шкіл і університетів і пообіцяв збільшення відсотка заброньованих працівників у цьому регіоні.

У п’ятницю, 29 серпня, заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Душчик зустрівся з послом України Василем Боднаром, аби обговорити ситуацію з правовим статусом українців після вето президента на спецзакон.Про це заявила речниця МВС Польщі Кароліна Галецька в коментарі  інформаційній агенції РАР. За її словами, під час зустрічі заступник міністра внутрішніх справ Польщі "поінформував пана посла, що польська сторона працює над законопроєктом і врегулюванням правового статусу громадян України"."Він також презентував українській стороні графік роботи над законопроектом", — сказала речниця.Як відомо, цього тижня президент Кароль Навроцький заветував закон про допомогу громадянам України, оскільки вважає, що допомога 800+ повинна надаватися винятково українцям, які працевлаштовуються в Польщі. Заветований проект також містив багато інших ключових питань. Йдеться насамперед про право тимчасового захисту для українців, які прибули до Польщі після початку повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року.Чинні норми забезпечують їм тимчасовий захист до кінця вересня 2025 року. Після цього терміну вони матимуть, серед іншого, проблеми з легальним працевлаштуванням.До речі, більшість поляків підтримують вето президента Кароля Навроцького на закон про допомогу українським біженцям.Раніше посольство України в Польщі рекомендувало українцям утриматися від поспішних рішень щодо зміни свого правового статусу, попри вето президента Польщі на зміни до спецзакону щодо допомоги громадянам України.Нагадаємо, що сьогодні у Варшаві поліція затримала 29-річного громадянина України. Повідомляється, що чоловік нібито "публікував у соціальних мережах тривожні матеріали, зокрема, погрози підпалами" через президентське вето на спецзакон.

У п’ятницю, 29 серпня, Володимир Зеленський підписав закон, який комплексно регулює сферу національної пам’яті. До того ж він визнає російсько-українську війну Війною за Незалежність України.Про це свідчить картка законопроекту, опублікована на сайті Верховної Ради України.У тексті статті 1 йдеться, зокрема, про те, що Війна за Незалежність України — це боротьба за незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України проти агресії Російської Федерації, яка розпочалась 19 лютого 2014 року."Війна є наслідком послідовної російської імперської політики, спрямованої на заперечення та знищення української державності й ідентичності українського народу", — стверджує документ.Окрім того, він визначає термін "рашизм" як гібридну тоталітарну ідеологію."Рашизм — це різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів", — йдеться в законі.У пояснювальній записці також сказано, що Росія з початку агресії проти України активно використовує маніпуляції з історичними фактами.Зокрема, Кремль намагається спотворити українську історію, нав’язати тезу про "спільну спадщину" та виправдати війну квазіісторичними наративами.Ухвалений закон має стати інструментом протидії антиукраїнській пропаганді та консолідації суспільства довкола спільного розуміння минулого.Документ також систематизує правила присвоєння імен, назв історичних подій, увічнення пам’яті жертв комуністичного тоталітарного режиму та облаштування місць пам’яті Другої світової війни.Нагадаємо, що ще 2023 року Верховна Рада України офіційно визнала рашизм державною ідеологією Росії. Таке рішення ухвалили на засіданні 2 травня.

У п’ятницю, 29 серпня, Володимир Зеленський підписав закон, який комплексно регулює сферу національної пам’яті. Документ, підписаний президентом, визначає термін "рашизм" як гібридну тоталітарну ідеологію.Про це свідчить картка законопроекту, опублікована на сайті Верховної Ради України."Рашизм — це різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів", — йдеться в законі.У пояснювальній записці також сказано, що Росія з початку агресії проти України активно використовує маніпуляції з історичними фактами.Зокрема, Кремль намагається спотворити українську історію, нав’язати тезу про "спільну спадщину" та виправдати війну квазіісторичними наративами.Ухвалений закон має стати інструментом протидії антиукраїнській пропаганді та консолідації суспільства довкола спільного розуміння минулого.Також документ передбачає зміни до чинних законів, зокрема:до закону "Про національну безпеку України" — національна пам’ять віднесена до фундаментальних інтересів держави;до закону "Про культуру" — включення цієї теми до пріоритетів державної політики;до закону "Про Голодомор 1932-1933 років" — нові механізми вшанування жертв трагедії;до закону "Про центральні органи виконавчої влади" — уточнення статусу Українського інституту національної пам’яті.Окрім того, закон систематизує правила присвоєння імен, назв історичних подій, увічнення пам’яті жертв комуністичного тоталітарного режиму та облаштування місць пам’яті Другої світової війни.Раніше цей проект закону підготував Український інститут національної пам’яті на виконання доручення уряду ще 2023 року. Потребу в його ухваленні обґрунтовували тим, що питання історичної пам’яті досі регулювалися фрагментарно та не мали єдиного законодавчого підходу.Нагадаємо, що ще 2023 року Верховна Рада України офіційно визнала рашизм державною ідеологією Росії. Таке рішення ухвалили на засіданні 2 травня.

Київська митрополія Української православної церкви має ознаки афіліації з Російською православною церквою. Її діяльність в Україні заборонена на законодавчому рівні.Про це повідомили в Державній службі з етнополітики та свободи совісті України. Вона ухвалила рішення про визнання Київської митрополії УПЦ афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена, згідно зі статтею 3 закону "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій".Такому рішенню передувало дослідження щодо наявності ознак афілійованості Київської митрополії УПЦ з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.Воно, пояснили в держслужбі, виявило ознаки афіліації київської митрополії УПЦ із РПЦ, що є порушенням закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". Тому церкві направлено припис про усунення порушення закону.У своєму листі настоятель Української православної церкви митрополит Онуфрій заявив про відмову виконувати цей припис.Таким чином у зв’язку з відсутністю підстав для висновку про усунення порушень або помилковості винесеного припису держслужба визнала київську митрополію УПЦ афілійованою з іноземною релігійною організацією.Загалом процедура має проходити таким чином:держслужба спершу перевіряє релігійну організацію на наявність зв’язків з іноземними церквами, діяльність яких в Україні обмежена;якщо порушення знаходять, органу дають припис — усунути ці порушення;якщо організація відмовляється виконати припис, держслужба офіційно визнає її пов’язаною з іноземною церквою;далі остаточне рішення про заборону її діяльності ухвалює суд.Нагадаємо, раніше УПЦ московського патріархату мала термін до 18 серпня на усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації щодо виявлених ознак афілійованості з РПЦ.

У середу, 27 серпня, Кабінет міністрів схвалив законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу" щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Як повідомила прес-служба Міністерства економіки України, прийняття цього законопроекту є важливим кроком до гармонізації податкового законодавства з європейськими нормами та виконання нашою країною зобов’язань кандидата на членство в ЄС та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). "Документ розроблено для виконання міжнародних зобов’язань перед МВФ, а також на виконання Директиви Ради ЄС 2021/514 (DAC7) і модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ", — зазначили у відомстві.Цей законопроект ще має розглянути Верховна Рада України.Що зміниться після прийняття законуПрийняття закону забезпечить передумови для приєднання України до глобальної системи обміну даними щодо доходів, отриманих через цифрові платформи. Йдеться про Bolt, Airbnb, Booking, Uber, Glovo тощо.Інформація про доходи користувачів цифрових платформ, податкових резидентів України, буде надходити до ДПС як від операторів платформ, так і від іноземних податкових органів. "Платникам, доходи яких підпадають під нові умови, здебільшого не потрібно буде подавати окремі декларації, податковим агентом виступатиме оператор цифрової платформи", — зазначили у Мінекономіки.Ключові зміни щодо оподаткуванняДля доходів фізичних осіб (підзвітних продавців) застосовуватиметься ставка ПДФО до 5%, якщо:відкрито окремий банківський рахунок для надходжень з платформ і розрахунки проведено через нього;такі особи не є самозайнятими, не мають найманих працівників;річний дохід не перевищує 834 мінімальні зарплати (приблизно 6,7 мільйона гривень станом на 1 січня 2025 року);відсутня торгівля підакцизними товарами.Загальна ставка ПДФО залишається 18% для всіх, хто не відповідає вказаним умовам (наприклад, має найманих працівників, не відкрив окремий рахунок, є самозайнятою особою)."Якщо протягом року здійснено не більше трьох продажів через платформу на суму до двох тисяч євро, допускається використання наявного поточного рахунку, відкритого для власних потреб", — пояснили у відомстві.Варто зауважити, що дохід від продажу товарів через платформи, якщо він не перевищує за рік 12 прожиткових мінімумів (в умовах 2025 року — 36 336 гривень), не є оподатковуваним доходом. Це означає, що одноразові невеликі продажі побутових речей українців залишаться поза податковим тягарем.Переваги нових правилДля суспільства: підвищення довіри до податкової системи завдяки відповідності міжнародним стандартам.Для бізнесу і платників: спрощення адміністрування та зменшення ризиків щодо податкового контролю (перевірок) з боку податкових органів для користувачів і операторів платформ.Для держави: посилення боротьби з тіньовою економікою через підвищення рівня прозорості доходів.Нагадаємо, в Україні деяких громадян тимчасово звільнили від виконання податкових зобов’язань. Йдеться про юридичних та фізичних осіб, які постраждали внаслідок агресії Росії.