# закон

Польський Сейм ухвалив закон про звільнення від кримінальної відповідальності громадян, які добровільно вступили до лав Зьройних сил України для відбиття російської агресії.Про це повідомила польська інформаційна агенція PAP. Журналісти зазначили, що документ, розроблений депутатами "Громадянської коаліції", передбачає "прощення та відпущення" злочинів і проступків, пов'язаних із:вступом до української армії без офіційної згоди компетентних органів Польщі;проведенням набору на таку службу;порушенням положень закону про оборону вітчизни та закону про загальний військовий обов'язок.Припинення кримінальної відповідальності охоплює дії, вчинені в період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2026 року.Положення закону поширюються виключно на службу в ЗСУ, які підпорядковуються легітимній владі України. Документ не поширюється на службу в найманих військових формуваннях, заборонених міжнародним правом.Згідно з положеннями закону, після повернення до Польщі громадянин зобов'язаний:подати письмову декларацію на ім'я міністра національної оборони із зазначенням дати та місця проходження служби;декларація подається під страхом відповідальності за надання неправдивих свідчень;інформація в документі захищається грифом "для службового користування".Міністр оборони надаватиме ці дані відповідним військовим органам і прокуратурі для закриття або недопущення порушення кримінальних справ.Розробники закону наголосили, що положення не заохочують участь у бойових діях, а лише спрямовані на те, щоби проти польських громадян не порушували провадження за захист свободи та незалежності України.За польським законодавством, громадянину, який служить в іноземній армії або іноземній військовій організації без згоди відповідного органу, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на термін від трьох місяців до п’яти років.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що польські механіки зі зброярської групи ремонтують військову техніку ЗСУ неподалік від лінії фронту. Раніше Польща передала її українським силам як військову допомогу..

У четвер, 12 лютого, президент Володимир Зеленський підписав закон № 4586-IX "Про основні засади житлової політики", який передбачає створення єдиної системи обліку житла та комплексну реформу житлової сфери.Про це повідомляється на сайті парламенту. Документ скасовує чинний Житловий кодекс 1983 року та змінює радянські правила функціонування житлової сфери.Хто зможе отримати житло безкоштовноЗакон визначає чотири категорії громадян, які й надалі матимуть право на безоплатне житло від держави:військовослужбовці;рятувальники;поліцейські;діти-сироти.Для інших громадян, які роками перебувають у квартирних чергах, запроваджуються дві нові форми — доступне житло та соціальне житло.Нові правила службового житлаЗгідно із документом, в Україні змінюється й підхід до службового житла. Відтепер воно:надаватиметься виключно тимчасово;не підлягатиме приватизації;використовуватиметься лише на час виконання службових обов’язків;надаватиметься за пільговою орендною платою.Після припинення трудових відносин житло потрібно буде звільнити. Виняток передбачено для осіб, які отримали інвалідність під час виконання службових обов’язків.Оренда з правом викупуОдним із ключових інструментів реформи стане механізм оренди з правом викупу. Після десяти років оренди громадянин зможе оформити житло у власність, скориставшись таким правом лише один раз.Сплачені орендні платежі спрямовуватимуться до спеціального фонду, з якого фінансуватиметься будівництво нового соціального житла. До цього ж фонду надходитимуть кошти від соціальної оренди, розмір якої визначатиметься індивідуально, але не перевищуватиме 30% доходу родини.Роль громад та операторівВласниками соціального житла стануть територіальні громади. Закон передбачає функціонування двох типів операторів:оператор соціального житла — муніципальна неприбуткова організація для підтримки вразливих груп;оператор доступного житла — бізнес-структура, що пропонуватиме оренду з викупом або продаж.Для здешевлення житла громади зможуть безкоштовно виділяти земельні ділянки під забудову, надавати пільгові кредити або місцеві гарантії для їх залучення.Повна цифровізація системиОкремий блок реформи стосується цифровізації. Передбачено створення єдиної інформаційно-аналітичної системи у сфері житла, яка оцифрує квартирні черги та працюватиме як централізований цифровий хаб із автоматичною інтеграцією з іншими державними реєстрами.Система акумулюватиме дані за трьома напрямками:люди — облік осіб, які потребують житла та мають право на підтримку;житло — повна база житлового фонду з інформацією про адреси, технічний стан і тарифи;можливості — перелік державних і місцевих програм, житлових кооперативів, фінансових установ та операторів соціального житла.Нагадаємо, пресслужба Міністерства розвитку громад і територій повідомляла, що в Україні деякі переселенці можуть отримати житловий ваучер на купівлю власної оселі. Фінансування програми розпочнеться наприкінці лютого..

Казахстан, який політологи вважають країною з орбіти Кремля, у проєкті нової конституції планує змінити формулювання про статус російської мови. Таким чином відбувається поступова відмова від неї.Такий висновок зробили експерти Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО).Вони зауважили, що речення, в якому зазначено, що російська мова використовується "нарівні" з казахською, пропонують замінити на "поруч із казахською"."Попри формальний характер змін, вони відображають сталу політику влади Казахстану поступово зменшувати вплив Росії на своє життя", — зазначили аналітики.Тож казахська мова де-факто поступово стає основною мовою в країні. У державному управлінні, освіті та публічній сфері все більше використовують казахську, а не російську."Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Казахстан дистанціюється від Росії не лише в гуманітарних питаннях", — акцентували в Центрі протидії дезінформації.Там навели приклад, що, зокрема, в грудні росіянам у Казахстані обмежили можливість відмивати кошти й обходити санкції за допомогою казахстанських банків."Поки Кремль зосереджений на війні проти України, Росія продовжує втрачає позиції в Центральній Азії", — підсумували аналітики Центру протидії дезінформації.Нагадаємо, в жовтні минулого року стало відомо, що в Алмати засудили до п’яти років колонії громадянина Казахстану Тимура Пралієва, який брав участь у війні проти України на боці російських окупантів. Його свого часу завербувала приватна військова компанія "Вагнера"..

У середу, 11 лютого, Верховна Рада України підтримала в цілому законопроєкт, який надає річну відстрочку від мобілізації для громадян, що повністю відслужили за контрактом для 18–24 річних. За рішення з другої спроби проголосували 243 народні депутати після того, як документ було доопрацьовано в Міністерстві оборони та профільному комітеті. Про це стало відомо з трансляції засідання.Як зазначив представник комітету Федір Веніславський, ухвалення цього закону було критично необхідним, оскільки без нього молоді люди, у яких завершується термін служби, підлягали б негайній мобілізації на загальних підставах. Нові норми стосуються військовозобов'язаних та резервістів, гарантуючи їм обіцяний умовами контракту відпочинок перед можливим повторним призовом.Чому перше голосування було проваленоПерша спроба ухвалити законопроєкт виявилася невдалою через недостатню кількість голосів у сесійній залі. Народні депутати пояснили провал документа наявністю в ньому сторонніх положень, які не стосувалися безпосередньо відстрочки для контрактників. Зокрема, дискусії викликали норми про бронювання осіб, які здобувають освіту після досягнення 25-річного віку. Після вилучення спірних пунктів та фінального доопрацювання парламентарі повернулися до розгляду, щоб забезпечити право на відстрочку для тих, хто добровільно став на захист країни у складі дронових чи піхотних підрозділів у юному віці.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що контракт за програмою "18-24" вперше підписали дівчата. Українки вступили до лав 92-ї окремої штурмової бригади..

Робоча група з підготовки проєкту нового Цивільного кодексу врахувала суспільну думку та вилучила норму, яка за рішенням суду дозволяла укладення шлюбу з 14 років у разі народження дитини або вагітності.Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."У проєкті закону передбачено норму, згідно з якою в разі народження дитини в особи, яка досягнула 14 років, або її вагітності, винятково за рішенням суду може бути дозволено укладення шлюбу. Щодо цієї норми — вона точно не має спонукального характеру, аби укладали шлюб із 14 років. Вона є захисною — щоби захистити інтереси новонародженої дитини. Саме тому передбачено цілу низку обмежень", — зауважив він.Спікер парламенту наголосив, що перше — факт народження дитини в особи, яка досягнула 14 років, або її вагітність. Друге — наявність рішення суду.За словами Стефанчука, саме це, на думку авторів проєкту, мало би забезпечити те, що в світі називають урахуванням найкращих інтересів дитини: аби новонароджена дитина, незалежно від обставин, яких вона не створювала, мала шанс вирости у повноцінній, люблячій сім'ї, а не залишитися без батька чи матері."Водночас робоча група бачить, що суспільство сприймає цю норму неоднозначно. Тому ми ухвалили рішення — за результатами дискусій — вилучити цю норму з проєкту та залишити чинну, яка діє нині", — акцентував голова Верховної Ради.Він підсумував, що цієї норми у проєкті не буде."Ми не можемо ставити інші 1 949 статей великого та фундаментального законопроєкту в залежність від сприйняття або несприйняття положень однієї статті. Дякую всім за небайдужість та дискусію", — зазначив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що в День закоханих, 14 лютого, послуга онлайн-реєстрації шлюбу залишиться доступною для українців. Вона працюватиме, попри те, що на цей день припадає вихідний — субота..

В Україні готують оновлення виборчого законодавства, яке може змінити умови проходження партій до парламенту та посилити контроль за кандидатами щодо їхньої співпраці з країною-агресором. Остаточний драфт законопроєкту з усіма пропозиціями планують представити вже до кінця лютого.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, пише "Телеграф".Основні нововведення та дискусійні питання:виборчий бар'єр. Шуляк зазначила, що наразі тривають обговорення щодо можливого зниження прохідного бар'єра з 5% до 3%. Проте консенсусу з цього питання поки не досягнуто, тому його винесуть на розгляд великої робочої групи;виборчі списки. За словами голови комітету, питання можливого переходу на закриті списки також залишається відкритим. Дискусії з цього приводу триватимуть під керівництвом Олександра Корнієнка;перевірка на зв'язки з Росією. За словами Олени Шуляк, кандидати будуть зобов'язані офіційно повідомляти про наявність будь-яких контактів чи зв'язків з РФ. За надання неправдивих даних передбачено кримінальну відповідальність.Як наголосила Шуляк, на початку березня вже можна буде очікувати драфт законопроєкту зі всіма пропозиціями."Думаю, що можна. Олександр Корнієнко для підгруп ставив дедлайн 30 січня. В лютому будуть ще обговорення, але фактично всі пропозиції вже оформлені у вигляді порівняльних таблиць. І я думаю, що наприкінці лютого — на початку березня, точно можна вже буде реєструвати відповідний законопроєкт", — сказала вона. Механізм контролюЗа словами Шуляк, перевіркою інформації про кандидатів займатимуться правоохоронні органи та ЦВК. У разі виявлення прихованих зв'язків із державою-агресором, кандидатів можуть знімати з реєстрації за рішенням суду. Важливо, що надавати докази щодо співпраці політиків із ворогом зможуть і звичайні громадяни.Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..

Зі скульптурної галереї Національного музею історії України у Другій світовій війні демонтували російськомовні написи. Вони залишалися там іще з радянського періоду.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України."Продовжуємо процес деколонізації й очищення музейного простору від російськомовних написів і радянських ідеологічних нашарувань. Це важливий крок до усунення пропагандистських маркерів тоталітарного режиму. Ми послідовно вивільняємо публічний простір від імперських наративів", — наголосив заступник міністра культури Іван Вербицький.Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук зазначив, що за нинішніх умов повномасштабної війни наявність у просторі меморіального комплексу російськомовних написів, які ретранслюють наративи ворога та слугують обґрунтуванням російської агресії, є неприпустимим."Музей війни здійснює глибоку роботу з контекстами, сенсами та історичними акцентами", — йдеться в повідомленні Мінкульту.Там додали, що заклад послідовно відмовляється від застарілих радянських інтерпретацій і пропонує відвідувачам український, критичний і сучасний погляд на події Другої світової війни.У відомстві запевнили, що робота з деколонізації музейних експозицій триватиме й надалі. Вона охоплює перегляд текстів, візуальних рішень, наукових коментарів і концептуальних  підходів до подачі історичного матеріалу з урахуванням сучасного контексту та досвіду війни, яку Україна переживає сьогодні.Як відомо, 2023 року на щиті скульптури "Батьківщина-мати" замінили радянський герб на Тризуб. 2024 року демонтували літери, якими були викладені назви міст та зображення радянської медалі "Золота Зірка" на Алеї міст-героїв.Нагадаємо, що 1 серпня в місті Болград Одеської області демонтували пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну. Це сталося в межах деколонізації..

Останнім часом у Верховній Раді України немає можливості ухвалювати важливі рішення голосами "Слуги народу". Середній показник від цієї політичної сили — 170-180 голосів. Однак монобільшість тримається та долучається до ухвалення важливих для України документів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у вівторок, 20 січня."Розвалити монобільшість — завжди було великим бажанням різних фінансових і політичних груп. Так відбувалося від початку існування монобільшості, ще п’ять років тому. Спочатку це робили фінансові групи, включно з "групою Коломойського", згодом інші. Всі хотіли впливати на монобільшість, на "Слугу народу", голосувати ті закони, які комусь потрібні", — пояснив він.За його словами, різні сили хотіли розвалити, ходили з різними пропозиціями, але монобільшість зберегла у переважній більшості депутатів свою свободу."Під час повномасштабної війни охочих в Україні залишитися стало менше, і ці великі політичні та фінансові групи, багато хто з них, поїхали за кордон. І навіть зараз із-за кордону спробували під час повномасштабної війни розвалити монобільшість", — додав український президент.При цьому він наголосив, що, попри це, монобільшість голосувала за всі закони, які просив Європейський Союз, Світовий банк, які дуже нам потрібні для кандидатства на шляху в ЄС — й Україна стала кандидатами, монобільшість на теперішній момент працює."Авжеж, є багато запитань. Я знаю багато депутатів, які вже хочуть припинити свій депутатський термін або депутатський мандат. Але є війна, є виклики війни та є закон. Так що наразі всім потрібно працювати, як би складно не було", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 13 січня Верховна Рада провалила голосування за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики, першого віцепремʼєр-міністра України. Крім того, питання щодо очолення Михайлом Федоровим оборонного відомства тоді залишилося відкритим. Наступними днями ці призначення все ж відбулися – в парламенті знайшлися голоси..

У суботу, 17 січня, президент України Володимир Зеленський підписав санкції, спрямовані проти тих, хто виправдовує російську агресію. Йдеться про осіб, який Кремль використовує у пропагандистських цілях.Про це Володимир Зеленський повідомив під час суботнього відеозвернення. За його словами, також погоджено подальші санкційні кроки, про які оголосять найближчим часом.Український президент наголосив, що тиск на Росію має зберігатися, а Україна й надалі працюватиме над синхронізацією санкційних рішень із партнерами."Тиск на Росію повинен зберігатися, продовжимо працювати на синхронізацію санкцій, і не тільки рішень партнерів у нашій юрисдикції, але українських санкційних рішень у списках партнерів", — акцентував він.Володимир Зеленський акцентував, що вже зараз у персональних санкціях партнерів, також у списках проти юридичних осіб суттєва частина — це пропозиції України.На сайті українського президента вже опубліковано текст відповідного указу.У грудні Україна запровадила санкції проти майже 700 танкерів так званого "тіньового флоту" Росії, які використовуються для перевезення підсанкційної нафти в обхід міжнародних обмежень.У вересні Київ увів персональні санкції проти осіб та компаній, причетних до підтримки військово-промислового комплексу Росії, її тіньового флоту й енергетичного сектору.Нагадаємо, що, за словами Володимира Зеленського, сьогодні українська делегація перебуває у США. Головні українські перемовники там — Рустем Умєров, Кирило Буданов, Давид Арахамія..

У четвер, 15 січня, Верховна Рада відхилила законопроєкт, що пропонував позбавити права на відстрочку від призову студентів, яким виповнилося понад 25 років. Під час голосування народні депутати не набрали достатньої кількості голосів для підтримки цієї ініціативи, залишивши чинні норми без змін.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.Як пояснив нардеп, під час засідання було відхилено відповідну правку до законодавства. Завдяки цьому студенти старшої вікової категорії, які здобувають освіту, і надалі зберігатимуть право на відстрочку від призову.Наприкінці 2025 року генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти та науки Олег Шаров заявляв, що одним із викликів вступної кампанії 2025 року стало створення недружніх умов для тих, хто хоче використовувати вступ для отримання відстрочки від мобілізації.Також у Міносвіти також повідомляли, що кількість вступників чоловічої статі у віці старше 25 років на всіх освітніх рівнях 2025 року скоротилася більш ніж удвічі порівняно з 2024 роком. Вступників чоловічої статі старше 25 років на всі рівні освіти (професійна, фахова передвища, бакалаврат, магістратура, аспірантура) 2021 року було 1 196 осіб; 2022 року — 17 614; 2023 року — 44 042 (з яких 19,7 тисячі — бакалаврат і 16,4 тисячі — аспірантура); 2024 року — 112 749 (з яких професійна освіта — 7,3 тисячі, фахова передвища — 55,6 тисячі, бакалаврат — 16,7 тисячі, магістратура — 26,1 тисячі, аспірантура — сім тисяч); 2025 року — 53 517 (з яких професійна освіта — 5,2 тисячі, фахова передвища — 24,8 тисячі, бакалаврат — 12,2 тисячі, магістратура — 9,1 тисячі, аспірантура — 2,2 тисячі).Нагадаємо, минулого тижня з’являлася інформація, що в українських закладах вищої освіти стартувала хвиля масових відрахувань через пропуски занять. Під особливим контролем опинилися вступники призовного віку, щодо яких проводять ретельні перевірки..

Президент України Володимир Зеленський просить Верховну Раду затвердити його укази про продовження терміну дії воєнного стану та мобілізації. Відповідні документи зареєстровано в парламенті в понеділок, 12 січня.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Текст законопроєкту наразі не оприлюднено. Відомо. що продовження воєнного стану та мобілізації планується до травня.Розпочинаючи з 24 лютого 2022 року — дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну — Верховна Рада систематично продовжувала дію воєнного стану на 90 діб.Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям і органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки.Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, закони й указ президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.Під час загальної мобілізації та воєнного стану призову підлягають військовозобов'язані чоловіки, які отримують повістки. У Міноборони запевнили, що 2025 року спростилося багато процесів, пов'язаних з мобілізацією.Зокрема, у відомстві зазначили, що більшість відстрочок від мобілізації тепер оформлюються онлайн та продовжуються автоматично. З 1 листопада 2025 року в Україні діють нові правила щодо відстрочок.У Міноборони також додали, що Резерв ID став основним документом військовозобов'язаного. Уряд оновив порядок оформлення військово-облікових документів: відтепер вони створюються винятково в електронному форматі.Нагадаємо, 29 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні скасують лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі. Він зауважив, що без гарантій безпеки ця війна не закінчиться..

Американський Сенат у четвер, 8 січня, ухвалив резолюцію про повноваження президента Дональда Трампа. Вона спрямована на обмеження його можливостей проводити подальші воєнні дії щодо Венесуели без згоди Конгресу.Про це повідомила інформаційна агенція Associated Press. Журналісти зазначили, що демократи та п'ять республіканців підтримали подальше просування резолюції про воєнні повноваження Трампа 52 голосами "за" та 47 "проти" та забезпечили голосування наступного тижня щодо остаточного схвалення.Однак цей документ практично не має шансів стати законом, адже його має схвалити контрольована республіканцями Палата представників. У разі, якщо резолюцію все ж підтримає Палата, Трамп може ветувати її.Проте, підтримка з боку Сенату має важливе політичне значення. Зокрема, п'ять сенаторів-республіканців виступили проти лінії своєї партії та підтримали резолюцію разом із демократами, висловивши стурбованість односторонніми воєнними рішеннями адміністрації Трампа."Для мене головне — рухатися вперед. Якщо президент вирішить: "Знаєте що? Мені потрібно ввести війська на територію Венесуели", я думаю, що це вимагатиме від Конгресу втручання", — сказав сенатор-республіканець від штату Міссурі Джош Хоулі, який підтримав резолюцію.Попередній контекстСША 3 січня завдали серії ударів по столиці Венесуели Каракасу. У різних районах міста чули вибухи. Під удар могли потрапити будівля парламенту Венесуели, а також будинок міністра оборони країни Владіміра Падріно Лопеса. Також повідомляється про атаки на південні райони Каракаса, зокрема, на військовий комплекс Форт-Тіуна й авіабазу імені генералісимуса Франсіско де Міранди. Загалом могли уразити щонайменше десять об’єктів.Згодом американський президент Дональд Трамп заявив про успішну операцію спільними зусиллями спецслужб і правоохоронних органів США. Він зазначив, що Ніколаса Мадуро разом із дружиною схопили та вивезли за межі Венесуели.Через певний час держсекретар США Марко Рубіо офіційно оголосив про завершення військової фази операції у Венесуелі. Головну мету місії досягнуто — чинного лідера країни Ніколаса Мадуро затримано та вже доставлено на територію США для висунення звинувачень.Міністерство закордонних справ Росії виступило з офіційною заявою щодо подій у Венесуелі. У дипломатичному відомстві країни-агресора висловили тривогу через повідомлення про затримання Ніколаса Мадуро та його дружини американськими силами.Генеральна прокурорка США Памела Бонді повідомила про висунення обвинувачення президенту Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Сілії Флорес у Південному окрузі Нью-Йорка.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна послідовно відстоює право народів на вільне життя, без диктатури, гноблення та порушень прав людини. Режим Ніколаса Мадуро порушив усі ці принципи в усіх аспектах.Верховний суд Венесуели зобов'язав віце-президента країни Делсі Родрігес взяти на себе повноваження та обов'язки виконувача обов'язків президента після того, як США усунули Ніколаса Мадуро.У понеділок, 5 січня, Федеральний суд у Нью-Йорку провів перше засідання щодо висунення звинувачень очільнику Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Силії. Вони відкинули всі звинувачення проти себе.Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп заявив про збільшення військового бюджету на 2027 рік з одного трильйона доларів до 1,5 трильйона..

У середу, 7 січня, Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.Про це повідомила прес-служба секретаріату ЦВК. Там зазначили, що відповідні пропозиції надішлють у Верховну Раду України та робочій групі з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо проведення виборів."Комісія від початку повномасштабної агресії Росії працює над визначенням потенційних ризиків і проблемних питань, які можуть виникнути під час організації повоєнних виборів, та пошуку оптимальних шляхів їх вирішення. У вересні 2022 року напрацьовано перший пакет законодавчих пропозицій як початкову рамку для удосконалення виборчого законодавства", — йдеться в повідомленні.Надалі ЦВК з активним залученням представників центральних органів виконавчої влади, народних депутатів України, громадянського суспільства та міжнародних інституцій продовжила роботу в межах трьох робочих груп із напрацювання:механізмів актуалізації відомостей про виборців для забезпечення проведення післявоєнних виборів;пропозицій щодо організації голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах перебувають на території іноземної держави;плану заходів щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів."За результатами діяльності цих робочих груп ЦВК підготувала відповідні законодавчі пропозиції, які враховують як особливості, так і потенційні ризики майбутніх виборів. Їх може розглянути робоча група під час напрацювання законопроекту про вибори, які не проводили у зв’язку з введенням воєнного стану", — наголосили у ЦВК.Окрім того, в комісії переконані, що дорожня карта з питань функціонування демократичних інституцій — стратегічний документ у сфері євроінтеграції, співвиконавцем якого є й ЦВК. Тож розроблені пропозиції також є внеском у виконання державою своїх євроінтеграційних зобов'язань."Водночас ЦВК жодним чином не наполягає, що запропоновані нею пропозиції є безальтернативними варіантами розв’язання проблем післявоєнних виборів. Навпаки, ми хочемо, щоби вони стали стимулом або тригером для широкої дискусії для пошуку відповідей на запитання, як у післявоєнних умовах забезпечити виборчі права громадян і захистити українські демократичні вибори від втручання держави-агресорки", — підсумував голова ЦВК Олег Діденко.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей..

Лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Усе залежить від перемовин. Точніше сказати: від продовження перемовин і досягнення бажаних результатів. Якщо говорити про референдум, то на нього варто виносити тільки 20-пунктний план", — акцентував він.Він додав, що все одно воно розглядається в комплексі. Поруч із 20 пунктами йдуть гарантії безпеки, двосторонні угоди зі США й іншими партнерами."Домовленість моя з Трампом повинна закріпитися підписами. Також залежить від нашого економічного блоку, від нашого прем’єра, від мене, від міністра економіки й американської переговорної групи, тому що нам потрібен пакет відновлення України", — зауважив український президент.Він деталізував, що все це йде разом. І якщо вдасться все це встигнути в січні, то, напевно, лютий може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві."А також це залежить і від наших депутатів, тому що вони повинні продемонструвати роботу і результат щодо напрацювань, щодо зміни виборчого законодавства, виборчого кодексу або відповідного законодавства. І також — зміни до закону про референдум. Тобто рано ще про це говорити детально, треба мати результат у переговорах", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що Туреччину розглядають, як майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією. Проте станом на теперішній момент іще невідомо, де відбудеться майбутня зустріч..

У понеділок, 5 січня, новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов увійшов до складу Ради національної безпеки й оборони (РНБО). Натомість із нього виведено Олега Іващенка.Про це свідчить указ, підписаний президентом України Володимиром Зеленським.Відповідно до частини 4 статті 107 Конституції України постановлено часткову зміну статті 1 указу президента від 19 липня 501/2025 "Про склад Ради національної безпеки й оборони України".Зокрема, передбачено такі зміни:до персонального складу РНБО введено Буданова Кирила Олексійовича — керівника Офісу президент України;зі складу РНБО виведено Олега Іващенка."Цей указ набирає чинності з дня його опублікування", — йдеться в указі, опублікованому на сайті українського президента.Попередній контекстУвечері 2 січня президент Володимир Зеленський підписав укази про призначення нових очільників Головного управління розвідки Міністерства оборони України й Офісу президента. Зокрема, він призначив Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента.Видання The New York Times зазначило, що новий керівник Офісу президента може відіграти важливу роль у мирних переговорах, адже має тісні й багаторічні зв’язки зі США.Кирило Буданов 3 січня взяв активну участь у зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України, де сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Він запевнив, що можна очікувати на реальні та серйозні результати.Володимир Зеленський 2 січня також підписав указ про призначення нового голови ГУР. Ним став Олег Іващенко. Перед цим український президент звільнив Іващенка з посади очільника Служби зовнішньої розвідки..