# закон

У вівторок, 15 липня, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Тепер вони діятимуть іще 90 днів — до 5 листопада 2025 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Парламент проголосував за два законопроекти — №13471 і №13472. Продовження воєнного стану та мобілізації підтримали 320 народних депутатів, один парламентар (Олексій Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність") проголосував "проти".Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 16 раз від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два законопроекти — про продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації — 14 липня.Він запропонував парламенту продовжити воєнний стан і мобілізацію на 90 днів — зі 7 серпня до 5 листопада 2025 року. Тепер після рішення Ради президент має підписати ці законопроекти.Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що за таких обставин жодні вибори — ні місцеві, ні парламентські, ні президентські — цього року неможливі.

Проект закону "Про основні засади державної ветеранської політики" готовий до розгляду в Кабінеті міністрів. Його погодили з усіма відповідними службами, врахувавши пропозиції від громадських організацій.Про це повідомила міністерка в справах ветеранів Наталія Калмикова в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна"."Це складний новий закон. Зараз ми окремо вже зареєстрували у Верховній Раді законопроект, що стосується Революції Гідності, — виокремили цю категорію із загального закону про ветеранів", — зазначила вона.Також, за її словами, зараз Кабмін розгляне норму щодо цивільних, які також є в законі від 1993 року."А інші категорії ветеранів, які отримували статус до російсько-української війни, залишаться в тому законі, який діє зараз. Тобто в нас врешті-решт буде комплексна історія з чотирьох законів", — пояснила Калмикова.На уточнювальне запитання, чи планується, що тепер ветерани всіх попередніх війн залишаться на своєму старому законі й отримуватимуть пільги за тими нормами, міністерка відповіла ствердно. "Так. Дуже багато чого змінилося з 1993 року по 2025 рік. І, відповідно, змінилися потреби та зовнішній контекст, який ми повинні враховувати. Наша політика зараз спрямована на забезпечення реалізації ветераном свого потенціалу в цивільному житті та відновлення цивільного добробуту", — додала вона.Серед новацій нового законопроекту Калмикова відзначила можливість ветерана отримати після звільнення зі служби 30 днів на відновлення, щоби не повертатись одразу на роботу."Бо, на жаль, ми спостерігаємо ситуацію, коли зараз, згідно із законом, він має наступного ж дня з'явитися на робоче місце, і якщо через будь-які причини людина не приходять, її звільняють. Ми вважаємо, що це несправедливо, бо людина після служби в армії повинна мати можливість довести своє здоров'я до ладу, навіть якщо немає поранення, побути з родиною", — розповіла міністерка.Наталія Калмикова наголосила, що основне, що закладається в новий проект закону, — це механізм того, як людина повертається з військової служби до цивільного життя, де передбачені обов'язки підрозділів сектору безпеки й оборони — оформити всі документи, зробити всі виплати, та далі обов'язки тих органів, які вже працюють на стороні мирного життя.Нагадаємо, на початку липня стало відомо, що в додатку "Дія" запустили новий цифровий сервіс "Ветеран PRO". У цьому розділі ветерани та їхні родини можуть швидко отримати важливі послуги.

У першій половині 2025 року в Україні на 20% побільшало кримінальних справ за порнографію. 40% з них стосується створення й поширення порнографічних матеріалів з дітьми.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", понад 2,3 тисячі кримінальних проваджень щодо порнографії було зафіксовано за півроку 2025. Це у 1,2 раза більше, ніж за аналогічний період торік.60% справ цьогоріч відкрито за статтею 301 ККУ про дорослий контент — 1 411 провадження. За рік таких справ побільшало у 1,5 раза. Ще 957 справ стосуються дитячої порнографії — за рік їх незначно поменшало на чотири відсотки."Близько 235 нових справ про контент 18+ відкривається щомісяця. До порівняння, у 2024 році цей показник становив 137, а у 2023 — лише 75 справ. Найбільше проваджень цьогоріч було відкрито у березні (375) та січні (355) — це рекордні показники за усі роки", — йдеться у повідомленні "Опендатабот".Наразі 96% справ за статтею 301 вже мають підозрюваних, а 80% передані до суду. За статтею 301-1 89% справ вручено підозру, 85% — на розгляді в суді. Загалом, в середньому, 85% порнографічних справ доходить до суду за останні три роки.Нагадаємо, 8 липня президент Володимир Зеленський відреагував на ініціативу громадян щодо декриміналізації порно. Петиція № 22/248984-еп під назвою "Декриміналізувати виробництво контенту для дорослих, щоб правоохоронці займались реальними злочинами, а не робили контрольні закупівлі інтимних фотографій" набрала понад 25 тисяч голосів. Автором є модель OnlyFans Світлана Дворнікова.У відповіді Зеленський подякував авторам і підписантам петиції та висловив відповідну позицію. Він наголосив, що Україна є правовою державою, тому законодавчі зміни ухвалює виключно Верховна Рада.

Верховна Рада розглядає законопроект № 13436, головна мета якого, забезпечити справедливі й безпечні умови служби для вагітних військовослужбовиць і військових, які виховують малолітніх дітей.Відповідна ініціатива оприлюднена на сайті парламенту. Згідно з пояснювальною запискою до проекту закону, протягом останніх років кількість жінок у Збройних силах України зросла до 68 тисяч осіб, з яких 48 тисяч є військовослужбовицями, а понад п'ять тисяч осіб перебуває на лінії зіткнення.Зазначається, що тенденція до збільшення жінок у лавах ЗСУ зберігається. Натомість і досі чинне законодавство не містить чітких норм щодо проходження служби вагітними військовослужбовцями та батьками малолітніх дітей, особливо у питаннях залучення до бойових завдань, нарядів і відряджень."Наразі військові командири змушені ухвалювати рішення на власний розсуд, без опори на чіткі правові механізми. Це не лише створює ризики порушення прав військовослужбовців, а й збільшує адміністративне та юридичне навантаження на посадових осіб. Водночас жінки, які перебувають у стані вагітності або мають малолітніх дітей, залишаються вразливими до надмірного навантаження, залучення до завдань, що можуть нести ризик для життя та здоров’я, без належного правового захисту", — йдеться у документі.Відтак, пропонується посилити соціальний захист жінок і сімей із дітьми, створити безпечні умови служби для вагітних і батьків, забезпечити баланс між виконанням військового обов’язку й реалізацією соціальних прав.Основні положення ініціативиДля вагітних військовослужбовиць:встановлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями;залучення до служби у нарядах, бойових чергуваннях, відрядженнях чи бойових завданнях відбувається лише за їх згодою і з урахуванням рекомендацій медичної служби;якщо виконання обов’язків є небезпечним або не дозволяє дотримуватися цих умов, командир зобов’язаний перевести військовослужбовицю до іншого підрозділу, де можуть бути забезпечені відповідні умови служби.Військовослужбовці з дітьмиБійці, які мають дітей до 3 років, а також військові (чоловіки чи жінки), які самостійно виховують дітей або якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, зник безвісти чи відбуває покарання, можуть бути залучені до нарядів, бойових завдань чи відряджень лише за власною згодою. Таке ж правило діє для одного з батьків, якщо обидва проходять службу і мають дітей до 14 років, якщо інший з батьків уже залучений до чергування чи відрядження.Переміщення по службіПризначення на посади чи переміщення до іншої місцевості, відмінної від місця проживання дитини, можливе лише за згодою військовослужбовця із дітьми відповідних категорій.Нагадаємо, в Україні учасники бойових дій мають право на низку пільг, пов'язаних з медичним обслуговуванням, фінансовою допомогою, житлом тощо.  Зокрема, пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього. .

У четвер, 3 липня, президент Володимир Зеленський підписав закон про те, що використання природних ресурсів України передбачають виплати з державного бюджету. Це випливає з відповідної угоди зі Сполученими Штатами Америки.Про це свідчить картка законопроекту №13256 про зміни Бюджетного кодексу на сайті Верховної Ради України.Зміни до Бюджетного кодексу потрібні для втілення положення про наповнення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.Внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та усе, що зазначено в додатку А до угоди) з нових ліцензій;видачі нових спецдозволів на користування надрами;реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.Ці гроші зараховуватимуть у спеціальний фонд державного бюджету та перераховуватимуть до Фонду відбудови.Раніше голова Бюджетного комітету українського парламенту Роксолана Підласа назвала такий порядок цифр щодо внесків з боку України: близько трьох мільярдів гривень за п’ять років."Скажімо, якби угоду підписали 2019 року, то саме така сума надійшла би до фонду як внесок України до цього часу", — написала вона.Як відомо, 1 травня Україна та США підписали угоду про створення американсько-українського інвестиційного фонду. Після цього 8 травня Верховна Рада ратифікувала міжурядову угоду. Президент Володимир Зеленський підписав закон 12 травня, завершивши процес ратифікації.Нагадаємо, міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук розповіла, що Україна зняла гриф "Секретно" на певний перелік корисних копалин, в тому числі й критичні мінерали. Така таємничість залишалася пережитком ще з радянських часів.

У вівторок, 1 липня, президент Володимир Зеленський підписав закон "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який гарантує військовослужбовцям виплату грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки у разі звільнення зі служби.Про це повідомила прес-служба Верховної Ради. У парламенті зауважили, що компенсацію військові зможуть отримати як за основну, так і за додаткові відпустки."У разі загибелі військовослужбовця компенсацію отримають особи, зазначені в його розпорядженні. Якщо таких немає — кошти передаються у спадщину", — йдеться у повідомленні.Нові правила наберуть чинності через місяць з наступного дня після офіційного опублікування закону. Водночас у документі вказано, що Кабінету міністрів протягом одного місяця з дня опублікування цього закону має:привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом;забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим законом.Нагадаємо, як головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в Україні збільшать терміни проходження базової загальної військової підготовки. Відтак, курс БЗВП триватиме 51 день замість 49. До того ж Сирський наголосив, що необхідно посилити заходи безпеки військовослужбовців у навчальних центрах та на тилових полігонах. Відтак, скупчення особового складу та військової техніки, розміщення військовослужбовців у наметових містечках відтепер заборонено.Додамо, 27 червня на засіданні уряду схвалили законопроект, розроблений Міністерством оборони України, щодо 12-місячної відстрочки від мобілізації для добровольців, які відслужили за "Контрактом 18–24".

Верховна Рада України працює над створенням спеціального виборчого законопроекту. Він стосуватиметься умов і нюансів проведення виборів після закінчення війни.Про це заявив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Ми напрацьовуємо цей законопроект, адже для проведення наступних виборів необхідний новий спеціальний документ", — зазначив він.За його словами, цей спеціальний законопроект регулюватиме так звані повоєнні вибори.Водночас очільник Верховної Ради зазначив, що після завершення війни на Україну чекає багато викликів.На переконання Руслана Стефанчука, їх характер у переважній більшості залежить від того, як і коли закінчиться війна. Також спікер сказав, що готуються різні сценарії."Ми готуємо різні базові сценарії для того, щоби люди могли реалізувати своє фундаментальне конституційне право на вибір. І це повинно бути в Україні", — наголосив він.Руслан Стефанчук підсумував, що, попри складні умови, українським законодавцям вдасться знайти цей правильний законодавчий компроміс.Нагадаємо, раніше спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповідав, що наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність українського парламенту неможливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.

Київська книгарня "Сенс" в день Конституції України даруватиме своїм покупцям примірник з виправленою 10-ю статтею Основного Закону. Там сподіваються розпочати "публічну розмову" про роль мови в майбутньому.Про це йдеться в дописі книгарні в X."У День Конституції до кожної книжкової покупки "Сенс" даруватиме примірник Конституції України із викресленим фрагментом 10-ї статті. Цим ми відкриваємо публічну розмову про роль мови в майбутньому", — написала книгарня у своїй публікації.Стаття 10 Конституції України визначає українську мову як державну мову. Вона також гарантує вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин, а також сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.Автори цієї ідеї переконані, що такий крок дозволить зрозуміти, що "справді об’єднує, а що є символом окупації". Там також додали, що проводили схожу акцію у 2024 році, але тоді їхній допис "викликав менший ажіотаж".Жорстка реакція нардепаНародний депутат від партії "Слуга Народу" Дмитро Гурін відреагував на допис книгарні "Сенс". У своєму коментарі він назвав таку ідею книгарні "повним соромом" щодо Конституції України."Робити таке з текстом чинної Конституції України є повним делулу і соромом", — написав політик.Раніше народний обранець звернувся до засновника книгарні "Сенс" Олексія Ерінчака. Політик відзначив, що такий задум — "поганий і неправильний проект"."Конституція є такою, якою вона є. Викреслювати щось з неї — дурість і неповага", — зазначив Гурін.Що пишуть соцмережіКористувачі соцмереж не зійшлись у своїх поглядах щодо допису книгарні "Сенс" стосовно виправленої 10-ї статті Основного Закону. Одні юзери підтримали ідею, інші — розкритикували пропозицію книгарні і, позначивши МВС, вимагають покарати "Сенс" за цей допис. Книгарня "Сенс" відреагувала на звинуваченняУ відповідь на свій допис про акцію для покупців, у книгарні "Сенс" відповідали на закиди щодо такої акції. Зокрема, один з користувачів звинуватив книгарню у низці злочинних дій, на що представники "Сенсу" порадили йому звернутися до суду.Нагадаємо, народна артистка України Лариса Кадочникова, яка виконала роль Марічки у популярній кінострічці "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова, відмовилася говорити українською мовою та наголосила, що вона "багато зробила" для нашої держави.

Колишній координатор проектів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Україні Олександр Водянніков став новим суддею Конституційного суду України. Володимир Зеленський затвердив його призначення.Про це свідчить указ президента України №438/2025."Призначити Водяннікова Олександра Юрійовича суддею Конституційного суду України", — йдеться в документі за підписом Володимира Зеленського.Станом на 26 червня за президентською квотою залишалася вакансія трьох суддів Конституційного суду України. Одна з 30 травня 2024 року, а після припинення повноважень двох суддів за його квотою з 27 січня 2025 року — ще дві.Після завершення конкурсного відбору дорадчої групи експертів в лютому президенту надіслали список кандидатів зі шести осіб: по два кандидати на одну посаду для проведення співбесіди та призначення суддів. Тепер залишається дві вакансії.Ще також залишаються не закритими дві вакансії за квотою Верховної Ради України.Із 27 січня 2025 року в Конституційному суді був відсутній необхідний кворум для ухвалення рішень. Того дня повноваження одразу трьох суддів завершилися після закінчення встановленого терміну (дев’ять років).Таким чином у суді залишилося всього 11 суддів, а для кворуму необхідно щонайменше 12 із 18. Тепер після указу Володимира Зеленського їх уже 12.Що відомо про Олександра ВодянніковаЦе український юрист і експерт у галузі конституційного права. До цього Водянніков працював у проекті ОБСЄ в Україні, зокрема, обіймав посаду національного юридичного радника.Варто зазначити, що він брав активну участь у розробці законопроектів щодо реформування Конституційного суду та судової системи загалом.Окрім того, Олександр Водянніков готував правові висновки для парламентських комітетів із питань європейської інтеграції.Нагадаємо, що у травні минулого року Верховна Рада призначила за своєю квотою Сергія Різника суддею Конституційного суду України. До цього він працював професором кафедри конституційного права Львівського університету імені Івана Франка.

У п’ятницю, 27 червня, президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони (РНБО) "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.Про це свідчить указ, опублікований на сайті президента України.У документі йдеться про те, що Кабінету міністрів постановлено визначити на 2026-2028 роки основним пріоритетом державного бюджету України фінансування за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.Також уряду доручено опрацювати питання щодо підвищення грошового забезпечення для військовослужбовців, поліцейських, а також осіб рядового та начальницького складу.Крім того, необхідно вжити заходів для гарантування виплати одноразової допомоги в разі загибелі чи смерті таких осіб унаслідок поранення, отриманого під час воєнного стану.У період з 2026 до 2028 року Кабінет міністрів зобов’язаний щомісяця, до 15 числа, надавати Раді національної безпеки й оборони інформацію про стан фінансування силових структур, зокрема, в межах державних оборонних програм.Як відомо, в державному бюджеті на 2025 рік на оборонні потреби передбачено 2,223 трильйона гривень. У першому кварталі частка видатків на безпеку й оборону сягнула 73,5% від усіх витрат бюджету. Уряд неодноразово заявляв про наміри посилити фінансування армії.Нагадаємо, 11 червня стало відомо, що Кабінет міністрів готує проект змін до державного бюджету України приблизно на 400 мільярдів гривень. Ці кошти необхідні для забезпечення потреб Сил безпеки й оборони.

Нардепи подали на реєстрацію розроблений спільно з Міністерством оборони пакет законопроектів про Defence City. Цей спеціальний правовий режим звільнить на 10 років від сплати податків виробників зброї.Про це у Telegram-каналі повідомив лідер фракції "Слуги народу" Давид Арахамія. "Понад 40% зброї на фронті виготовлено в Україні. Ми маємо унікальні розробки та досвід ведення сучасної війни. Західні партнери проявляють високий інтерес до співпраці з нашими підприємствами. В майбутньому наш ОПК буде однією з точок зростання економіки", — йдеться у повідомленні.Арахамія наголосив, що ці можливості потрібно використовувати й масштабувати. Для цього, за словами нардепа, було розроблено пакет законопроектів, який передбачає: створення Переліку підприємств-резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони України; захист інформації про виробників зброї; податкові пільги до 1 січня 2036 року — звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, від земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку. Арахамія запевнив, що також зберігаються усі чинні податкові преференції: пільги з ПДВ, прискорена амортизація, пільги для працівників на релокованих підприємствах. "Резиденти Defence City отримають спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових технологій, додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу, підтримку в релокації підприємств, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій", — повідомив глава фракції "Слуга народу". Як наголосив Арахамія, пакет підтримки дозволить підприємствам розвиватися, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і головне — давати більше зброї та обладнання для захисту України. "Розраховуємо на підтримку усіх фракцій та груп", — додав Давид Арахамія.Нагадаємо, 29 квітня Кабінет міністрів України ухвалив законопроект, який передбачає нові правила оподаткування доходів, отриманих фізичними особами через цифрові торгові платформи. Йдеться про OLX, Prom, Rozetka тощо.

У суботу, 21 червня, президент України Володимир Зеленський призначив Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Він став наймолодшим на цій посаді в історії нашої країни.Про це свідчить указ, опублікований на сайті президента України та датований 21 червня.Варто зазначити, що 16 червня президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання щодо призначення Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора.За законодавством, генпрокурором може бути людина віком від 35 років. Русланові Кравченку 35 років виповнилося в березні цього року. Тож він наймолодший генеральний прокурор в історії України.Що відомо про Руслана КравченкаНародився 14 березня 1990 року в Сіверськодонецьку Луганської області. З 1997 року по 2005 рік навчався у загальноосвітній середній школі №8 рідного міста. У 2005 вступив на навчання до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Далі вступив на військово-юридичний факультет Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", де навчався з 2007 по 2012 рік та отримав диплом магістра про повну вищу освіту за спеціальністю "правознавство" та військове звання лейтенант юстиції.Вже 15 серпня 2012 року Руслана Кравченка було призначено на посаду слідчого Севастопольської прокуратури, де він брав участь у заходах із забезпечення дотримання законів у воєнній сфері Кримського регіону України. Вже за рік Кравченка підвищили до посади старшого слідчого, на якій він працював до окупації півострова у 2014 році.У 2014 році він отримав призначення на посаду старшого прокурора Рівненської, а згодом Львівської прокуратури з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері Західного регіону України. З 2015 по 2019 рік працював у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України.З 2019 по 2020 рік обіймав посаду заступника військового прокурора Центрального регіону України, а надалі його перевели на посаду прокурора відділу процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності управління організації процесуального керівництва, нагляду за виконанням судових рішень.З 2020 по 2021 рік Кравченко працював начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій і оборонній сферах Офісу генерального прокурора України.Далі, 2021 року, Руслан Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області, а з 31 березня 2022 року проводив фіксацію та розслідування воєнних злочинів російських окупантів у Бучі. У квітні 2023 року, згідно з указом Зеленського, його призначено головою Київської обласної військової адміністрації.Та 28 грудня 2024 року уряд підтримав проект указу президента про відставку Кравченка з посади очільника Київської ОВА. Вже 31 грудня 2024 року Кабінет міністрів призначив Руслана Кравченка новим головою Державної податкової служби. Відставка Андрія КостінаКолишній генеральний прокурор Андрій Костін написав заяву про звільнення 22 жовтня 2024 року. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури.Нагадаємо, що раніше президент Володимир Зеленський призначив нову очільницю місії України при Північноатлантичному альянсі. Нею стала Альона Гетьманчук.

У середу, 18 червня, Верховна Рада ухвалила у другому читання закон щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України.Про це повідомив народний депутат від голосу Ярослав Железняк. За його словами, за документ проголосували 243 депутати.Водночас проти закону проголосували 19 нардепів, ще 34 — не голосували і дев'ять утрималися."Всі правки врахували як було у редакції Комітету", — уточнив Железняк.Водночас, як пояснив нардеп від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко, множинне громадянство допустиме:у разі набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави;у разі набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновлювачів-іноземців;у разі автоматичного набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;у разі автоматичного набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, який підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;у разі набуття громадянства України у спрощеному порядку для іноземців, що є громадянами держав, які входять до переліку тих, хто може отримати громадянство у спрощеному порядку;у разі набуття громадянином України громадянства держав з переліку тих, чиї громадяни набувають громадянство України у спрощеному порядку.Зауважимо, раніше спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що головне мета закону про множинне громадянство — врегулювати відносити з українцями, що перебувають за кордоном. Він наголосив, що цим рамковим законом наша держава дає сигнал всім громадянами, які перебувають наразі за кордоном, про те, що: "Україна не відвертається від своїх громадян".Водночас раніше голова Державної міграційної служби Наталя Науменко раніше пояснювала, що законопроект про множинне громадянство передбачає, що український паспорт можуть отримати й деякі росіяни. За її словами, це ті росіяни, які воювали на боці Збройних сил України та члени їхніх родин, а також люди, які виїхали з Росії з політичних мотивів до початку повномасштабного вторгнення.

Цього тижня Верховна Рада України планує ухвалити закон про множинне громадянство. Головна мета ініціативи — врегулювати відносити з українцями, що перебувають за кордоном.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "РБК-Україна". Він наголосив, що цим рамковим законом наша держава дає сигнал всім громадянами, які перебувають наразі за кордоном, про те, що: "Україна не відвертається від своїх громадян"."Україна не змушує вас здавати український паспорт і брати інший, у відносинах з Україною ви назавжди будете громадянами України. І ми чекаємо вас після завершення цієї страшної війни", — сказав він.Спікер ВР зазначив, що наша держава потребує кожного громадянина, адже необхідно відбудовувати країну після війни. До того ж Стефанчук пригадав слова президента Володимира Зеленського про те, "що ми ніколи не будемо своїх громадян як дрова в піч війни кидати"."Це дуже правильно. Це інша філософія, розумієте? Це абсолютно інше ставлення до людини як найвищої соціальної цінності. І тому мені здається, що це те, що ще раз підкреслює, що ми з ними (росіянами, — ред.) різні. Ми знаходимося на різних краях цивілізаційної прірви", — додав він.Нагадаємо, раніше голова Державної міграційної служби Наталя Науменко раніше пояснювала, що законопроект про множинне громадянство передбачає, що український паспорт можуть отримати й деякі росіяни. За її словами, це ті росіяни, які воювали на боці Збройних сил України та члени їхніх родин, а також люди, які виїхали з Росії з політичних мотивів до початку повномасштабного вторгнення.

Верховна Рада України ухвалила закон щодо вдосконалення порядку ведення військового обліку. Відтепер дані про стан здоров’я для визначення придатності до військової служби надходитимуть із цивільних медзакладів.Про це свідчить картка законопроекту №12066, який передбачає дозвіл на доступ до медичної інформації пацієнта в межах електронного обміну.Відтепер військовозобов’язаному вистачає прийти до свого терапевта в лікарні, а далі набір даних про стан його здоров’я для цілей визначення придатності до військової служби автоматично скерується з ЕСОЗ до Реєстру військовозобов’язаних "Оберіг". Це відбуватиметься через обмін з електронною системою ВЛК.Раніше заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповідала, що єдиний електронний державний реєстр військовослужбовців, який передбачає законопроект №12066, повинен спростити життя захисників України, адже стане основою для надання всіх цифрових послуг.Вона нагадала, що, коли в Міністерства оборони України ще не було "Резерв+", вже існував реєстр військовозобов'язаних "Оберіг"."Тепер, коли Міноборони має застосунок "Армія+", остаточно постала потреба у повноцінному реєстрі й для військовослужбовців", — пояснювала Черногоренко.Нагадаємо, на початку червня речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін розповідав, що Міністерство оборони України не планує подовжувати термін проходження повторної військово-лікарської комісії (ВЛК) для військовозобов’язаних з обмеженою придатністю.