# закон

В Україні відтепер на автомобільних номерах заборонено використання деяких літер. Йдеться про символи Z та V, які можуть асоціюватися з пропагандою війни.Про це пише mAuto.Як відомо, літери Z і V використовуються російськими окупантами як маркування техніки та символи пропаганди, пов’язаної зі збройною агресією. У зв’язку з цим український уряд ухвалив рішення заборонити їхнє використання в індивідуальних автомобільних номерах. Це необхідно, щоб уникнути можливої глорифікації дій агресора.Отже, при замовленні індивідуального номерного знака заборонено використовувати літери Z і V у будь-якому вигляді — як окремо, так і в складі слів кирилицею чи латиницею. Заборона діє на всій території України.Замовити індивідуальний номерний знак можна:у будь-якому зручному територіальному сервісному центрі МВС;онлайн у "Кабінеті водія".Отримати номерний знак можна у сервісі МВС або замовити доставку на відділення "Нової Пошти". Послуга із виготовлення індивідуальних номерів надається до 40 днів.Індивідуальний номерний знак — це додаток до номерного знаку державної реєстрації транспортного засобу за індивідуальним замовленням власника. Напис є унікальним та не може повторюватись. Номерний знак для легкових автомобілів може містити від трьох до восьми символів (від трьох до восьми літер чи від трьох до семи літер і цифр). А напис для мотоциклів — від трьох до шести символів (від двох до п’яти літер і цифр). Індивідуальний номерний знак має містити не менше ніж дві літери.Нагадаємо, 3 січня президент Володимир Зеленський підписав закон щодо спрощення в Україні гуртової та роздрібної торгівлі вживаними транспортними засобами. Такі зміни мали би вивести цей ринок із тіні.

Парламент Іраку ухвалив поправки до закону про особистий статус. Зокрема, тепер можуть дозволяти брати шлюб дівчаткам віком від дев'яти років. Як пише видання The Guardian, Ірак приймає закони, які, на думку критиків, дозволять дитячі шлюби. Прихильники змін кажуть, що вони відповідають ісламським принципам.За даними журналістів, поправки надають ісламським судам більше повноважень у сімейних справах, включаючи шлюб, розлучення та спадкування. Активісти стверджують, що це підриває закон Іраку про особистий статус 1959 року, який уніфікував сімейне законодавство та встановив гарантії для жінок.Іракське законодавство наразі встановлює 18 років як мінімальний шлюбний вік у більшості випадків. Проте ухвалені зміни дозволять священнослужителям керувати згідно зі своїм тлумаченням ісламського права, яке деякі тлумачать як дозволене одруження дівчат у ранньому підлітковому віці, або з дев'яти років згідно школи ісламського права Джаафарі, якої дотримуються багато шиїтських релігійних авторитетів в Іраку.Нагадаємо, на півдні Іраку пройшла ексгумація останків сотні курдських жінок та дітей, які лежали у масовій могилі. Ймовірно, люди були страчені режимом Саддама Хусейна у 1980 роках.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав указ, який скасовує право на отримання американського громадянства для дітей іноземців та мігрантів, які народилися на території країни.Про це пише The Washington Post. Вказується, що Трамп наказав урядовим установам США більше не видавати документи на громадянство немовлятам, народженим у Сполучених Штатах від батьків, які не мають легального статусу. Це є одним із кількох указів, пов'язаних з імміграцією, які він підписав ввечері 20 січня після своєї інавгурації.Згідно з документом, обмеження поширюється на дітей, які народяться через 30 днів після підписання документа. Раніше всі, хто народився на території США, автоматично ставали громадянами. Новий указ змінює правила, які діяли з 1868 року.Як пишуть журналісти CNN, цей наказ базується на фразі "під юрисдикцією". Деякі прихильники імміграційної жорсткої лінії стверджують, що діти іноземців без документів не "підпадають під юрисдикцію" США і не повинні вважатися громадянами згідно з Конституцією.Нагадаємо, 20 січня президент США Дональд Трамп також підписав указ про тимчасове призупинення всіх американських програм щодо надання іноземної допомоги на 90 днів. Це пов'язано з проведенням перевірок з метою визначення їхньої відповідності цілям його політики.

Законопроект №11321 посилюємо захист доброчесних засобів масової інформації. До того ж документ жодним чином не обмежує діяльність ані медіа, ані користувачів.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин. Він наголосив, що "ніхто не зобов'яже медіа прибирати критичні до будь-кого коментарі. Як і будь-які коментарі без юридичних на це підстав".Політики зауважив, що інформація про те, що ініціатива нібито обмежує свободу слова та вводить покарання для медіа, якщо вони не видаляють "негативні коментарі читачів щодо посадовців під новинами", не відповідає дійсності.Він також пояснив, що до ухвалення законопроекту на медіа, згідно із "Законом про медіа", можна було поскаржитися до Нацради або подати до суду за поширення неправдивої інформації."Якщо якийсь акаунт лишив під їхнім матеріалом коментар відповідного змісту. Суд — це купа часу і витрат, а також загроза для іміджу ЗМІ", — зауважив Юрчишин.Однак після ухвалення ініціативи, у випадку відкриття судового провадження та отримання від суду аргументованого рішення щодо матеріалу, медіа самостійно може вирішити, що робити далі з коментарем якого це рішення стосується. Відтак, ЗМІ може або видалити такий коментар впродовж трьох днів після отримання інформації від суду і не нести за це відповідальності, або, поділяючи позицію коментатора, залишити коментар і захищати свою позицію в суді."Також законопроектом ми звільняємо від відповідальності медіа за переказ висловів чиновників, а не пряме їхнє цитування. Зараз медіа реально можуть постраждати від позовів, якщо не процитують особу прямо, а передадуть слова. Хоча суть не змінюється. Натомість ми пропонуємо ЗМІ полегшити спосіб донесення інформації, аби можна було непрямою мовою переказати суть висловлювання публічної людини. І бути захищеними у цьому випадку від судових позовів", — додав нардеп.Нагадаємо, 14 січня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект №11321. Він відкриє засідання парламентських комітетів для представників громадськості та медіа. .

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №12030 про систему охорони психічного здоров’я.  Відповідний закон має покласти край роботі спеціалістів без необхідної освіти.Як стало відомо з сайту Верховної Ради, "за" його ухвалення проголосували 233 народних обранців. В Україні планують створити Національну комісію з питань психічного здоров'я. Окрім цього, буде проведено аудит психологів, сертифікацію та реєстр психотерапевтів.Зокрема, закон враховує досвід реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я "Ти як?", започаткованої за ініціативи першої леді Олени Зеленської.Відтак, серед основних положень закону є:створення Нацкомісії, яка координуватиме надання послуги у сфері ментального здоров’я;запровадження сертифікації фахівців, що дозволить гарантувати надання якісних послуг пацієнтам;створення самоврядних організацій, які навчатимуть фахівців галузі;створення міжсекторальної системи надання послуг, яка охоплюватиме різні сектори поза охороною здоров’я, місцеве самоврядування та недержавний сектор.Зауважимо, що раніше очільник парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький наголошував, що цей закон "пропонує створити сучасну, ефективну систему психічного здоров’я, яка відповідатиме європейським нормам та стандартам.Автори закону також прогнозують, що він покладе край роботі спеціалістів без необхідної освіти. Йдеться про ворожок, віщунів, тарологів, нумерологів і гіпнотизерів-шахраїв, до яких громадяни звертаються за психологічною допомогою. Нагадаємо, 9 січня, Верховна Рада прийняла в цілому законопроект, який передбачає скасування Господарського кодексу. Його підтримали 248 депутатів.

У вівторок, 14 січня, Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект №11321. Він відкриє засідання парламентських комітетів для представників громадськості та медіа. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Він зазначив, що Рада підтримала законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації. За таку ініціативу в цілому проголосувало 286 народних обранців.Також парламентські комітети зобов'язані інформувати громадськість про свою діяльність. Це можна реалізувати зокрема, шляхом оприлюднення плану роботи, графіків засідань комітетів, порядку денного комітетських засідань, проектів актів та прийнятих комітетами актів, протоколів, стенограм засідань комітетів та слухань у комітетах, відеозапису відкритих засідань комітетів на своїх вебсторінках.У документі зазначено, що порядок денний засідань комітетів та проекти актів публікуються не пізніше ніж за 24 години до старту засідання комітету, акти комітетів, прийняті за результатами підготовки законопроектів до розгляду в першому читанні, оприлюднюються не пізніше ніж п'ять робочих днів з дати завершення засідання комітету.Важливим є те, що комітети повинні забезпечувати пряму трансляцію відкритих засідань, а відеозаписи повинні публікуватись не пізніше ніж протягом 24 годин з часу завершення засідання комітету та залишаються безстроково у вільному доступі.Додаткова акредитація для відвідування засідань комітетів журналістами, працівниками медіа, акредитованих при Верховній Раді, не проводиться.Раніше повідомлялось, що закон про демобілізацію уже готовий до передачі в Кабінет міністрів України. Наразі допрацьовуються певні його механізми для втілення документа на практиці.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроекти №12404 та №12405 про продовження дії воєнного стану та мобілізації в Україні.

У додатку "Армія+" уже подали понад тисячу онлайн-рапортів на добровільне поновлення на військовій службі. Йдеться про тих, хто здійснив перше самовільне залишення частини (СЗЧ).Про це повідомили у Військовій службі правопорядку в Збройних силах України."Військовослужбовці, які здійснили СЗЧ, усе частіше запускають процес поновлення на службі через рапорт у додатку Армія+", — ідеться в повідомленні.Українські військові уточнили, що, зокрема, вже подано понад 1 000 рапортів, із них 600 отримали погодження.У Військовій службі правопорядку в ЗСУ додали, що більшість військових, які виявили бажання поновитися на службі, вже повертаються або повернулися до війська саме в ту військову частину, яку вони обрали."У разі відхилення рапорту обов’язково зазначається причина, аби забезпечити прозорість і розуміння процесу", — наголосили українські військові.Як відомо, 9 січня Верховна Рада України підтримала продовження терміну для добровільного повернення військовослужбовців із самовільного залишення частин. Тепер такі представники української армії мають можливість повернутися на службу до 1 березня 2025 року.Нагадаємо, 10 січня прес-служба Державного бюро розслідувань оприлюднила інформацію, що після ухвалення відповідного закону до українського війська повернулось понад сім тисяч військових. Раніше вони вперше самовільно залишили частини.

Станом на 10 січня закон про демобілізацію уже готовий до передачі в Кабінет міністрів України. Наразі допрацьовуються певні його механізми для втілення документа на практиці.Про це заявив перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк під час години запитань до уряду. Очільник українського уряду Денис Шмигаль на запитання щодо готовності цього документу заявив, що політику в умовах воєнного стану формують Міністерство оборони та Генеральний штаб.Своєю чергою Іван Гаврилюк запевнив, що "закон відпрацьований, готовий практично до його передачі" до уряду. Наразі Міністерство оборони напрацьовує механізми, у який спосіб можна замінити людей для демобілізації та ким саме.Що відомо про демобілізацію в УкраїніЯк відомо, можливість демобілізації для військових, які вже впродовж тривалого часу захищають країну від російських окупантів, хотіли передбачити в рамках законопроекту про мобілізацію.Зокрема, у квітні перед другим читанням комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки прибрав з документа норму про демобілізацію. Тоді ухвалили рішення розробити окремий документ про демобілізацію. Через вісім місяців законопроект про демобілізацію в український парламент так і не внесли.Раніше президент Володимир Зеленський відповів на петицію, у якій пропонується дозволити демобілізацію військових після 18 місяців. Він доручив прем'єр-міністру Денису Шмигалю опрацювати це питання.Нагадаємо, 8 січня стало відомо, що прем'єр-міністра Дениса Шмигаля викликали до Верховної Ради. Посадовець має пояснити відсутність закону про демобілізацію.Нещодавно заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк заявляв, що реалізувати ініціативу щодо демобілізації військовослужбовців неможливо доти, поки не вдасться підготувати резерви належного рівня. Однак сам законопроект уже практично готовий.Варто зазначити, що у грудні народна депутатка Соломія Бобровська, яка входить в оборонний комітет Верховної Ради України, розповідала, що новий законопроект, який визначить порядок і умови звільнення військових зі служби, готували фахівці Міністерства оборони України. Його планували розробити ще до 18 грудня.

Після прийняття відповідного закону до українського війська повернулось понад сім тисяч військових. Раніше вони вперше самовільно залишили частини.Про це повідомляє прес-служба Державного бюро розслідувань. За даними правоохоронців, з цієї кількості — 4 396 осіб вже офіційно поновлені на військовій службі, а щодо решти відбувається процес поновлення та закриття кримінальних проваджень. "Ця цифра з кожним днем збільшується, адже Верховна Рада продовжила термін добровільного повернення на службу тих військових, які самовільно залишили частину до 1 березня 2025 року", — йдеться у заяві ДБР. У відомстві нагадали, що згідно з законом, військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини можуть повернутися до своїх побратимів та продовжити службу без докорів сумління та конфліктів із законодавством України. "Закон набрав чинності наприкінці листопада 2024 року. Командир військової частини не пізніше 72 годин з дня прибуття військового до частини продовжує дію контракту чи служби, а також поновлює виплату грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення", — йдеться у заяві ДБР. Також, як повідомляє Бюро, таким військовослужбовцям поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені державою. "Окрім того, командир військової частини зобов’язується проінформувати про прибуття військового та продовження служби орган досудового розслідування та Військову службу правопорядку. Після цього розпочинається процедура закриття справи відносно бійця", — додали в ДБР.Нагадаємо, раніше радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян заявляла, що військовослужбовцям, які самовільно залишили частини, але добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять усі соціальні гарантії. Щодо цього вже розроблено спеціальний алгоритм.Своєю чергою заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко заявила, що новий закон України, в якому йдеться про тих, хто самовільно залишив частини, визначає можливість подачі рапорту на повернення на службу в застосунку "Армія+".

У четвер, 9 січня, Верховна Рада України прийняла в цілому закон про адміністративну та кримінальну відповідальність за відсутність доступу до укриттів або їхнє не облаштування. Такі зміни покращать стан бомбосховищ.Про це повідомив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп'ятий, передає прес-служба відомства.Адміністративна відповідальністьЗгідно з законопроектом 9362-1, адміністративна відповідальність передбачає: за незабезпечення доступу до укриттів — штраф 1700–3400 гривень. Повторне порушення — 5100–8500 гривень.за неналежне утримання та експлуатацію укриттів, через що їх неможливо використовувати за призначенням — штраф 2550–5100 гривень. У разі повторного порушення — від 5100 до 8500 гривень. Кримінальна відповідальністьТакож в Кримінальний кодекс введено нову статтю 270-2, за якою порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до загибелі людини або інших тяжких наслідків, каратиметься позбавленням волі на термін від 3 до 8 років.У МВС пояснили що закон покращує регулювання відповідальності за ігнорування законних вимог ДСНС або за створення перешкод у їхній роботі. Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України затвердив варіанти облаштування наземних укриттів для шкіл. Громади зможуть їх реалізувати залежно від потреби та рівня загроз.

У четвер, 9 січня, Верховна Рада прийняла в цілому законопроект, який передбачає скасування Господарського кодексу.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк.Повна назва закону №6013 — "Особливості регулювання діяльності юридичних осіб та їх об'єднань у перехідний період". Його підтримали 248 депутатів.Що передбачає цей законРаніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук пояснював, що скасування Господарського кодексу спрямоване на "приведення впродовж перехідного періоду нашого приватного законодавства до вимог та стандартів, які існують у країнах Європейського Союзу".Також він наголосив, що цей закон жодним чином не спрямований на скасування спеціального законодавства у сфері ведення господарської діяльності, воно залишається чинним у всій своїй різноманітності. "Скасовується тільки старий, "совковий" Господарський кодекс, який був прийнятий у 2003 році на противагу проєвропейському Цивільному кодексу, і станом на сьогодні перетворився на вихолощений нормативно-правовий акт. Деякі положення (невелика кількість) чинного Господарського кодексу України зберегли свою чинність у цьому законі та будуть діяти впродовж перехідного періоду", — пояснив він.Також закон не спрямований на ліквідацію господарських судів та господарської юрисдикції. Господарські суди, господарська юрисдикція, господарсько-правова спеціалізація існуватимуть і після прийняття цього закону, як вони існували й до прийняття Господарського кодексу. Закон передбачає реорганізацію державних і казенних підприємств у акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю зі 100%-ою державною власністю або державні некомерційні товариства. Рішення про припинення підприємства шляхом ліквідації або перетворення має бути ухвалене протягом шести місяців після ухвалення закону.Перехідний період — трирічний строк, що починається з дня введення в дію цього закону, а саме — з 9 січня.Нагадаємо, також сьогодні Верховна Рада підтримала продовження терміну для добровільного повернення військовослужбовців із самовільного залишення частин. Тепер такі представники української армії можуть повернутись на службу до 1 березня 2025 року.

У четвер, 9 січня, Верховна Рада ухвалила законопроект №12076 про зміни до закону "Про військовий обов’язок і службу". Згідно з документом, проходження цієї підготовки для жінок є добровільним, як і військовий облік.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Він зазначив, що таке рішення підтримали 298 народних обранців."Тут пройшла важлива правка: жінки-добровольці перед базовою підготовкою беруться на військовий облік призовників за власним бажанням", — йдеться у повідомленні парламентаря.Також згідно з законопроектом, проходження цієї підготовки та військовий облік є добровільним для жінок.У документі вказано, що з 2025 року скасовується строкова служба, а натомість держава запроваджує базову загальновійськову підготовку. Цей вид служби для чоловіків, придатних до служби за станом здоров'я, буде обов’язковим.Кого торкнеться військовий вишкілБазовий військовий вишкіл розпочнеться 1 вересня 2025 року й проходитиме:для студентів закладів вищої освіти — у самих закладах або установах зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліціянтів;для громадян, які вперше планують вступити на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування чи прокуратуру, а також для всіх охочих — у навчальних центрах Збройних сил України.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявляв, що військовослужбовцям має бути надана можливість проходити базовий військовий вишкіл під керівництвом інструкторів бригад і командирів, з якими вони згодом будуть виконувати бойові завдання.Своєю чергою головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що підготовка військовослужбовців до участі в бойових діях триватиме два місяці. Над цим питанням активно працює військове командування України.

У середу, 8 січня, Верховна Рада в цілому проголосувала законопроект про громадянство, який покращує правове регулювання для тих, хто захищає Україну, а також їхніх сімей.Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.За словами політика законопроект №12032 підтримало 270 народних обранці. Гончаренко також заявив, що це важливий крок для підтримки тих, хто захищає нашу країну, та їхніх родин. Що зміниться для військовослужбовцівНадання права другому із подружжя громадянина України, який проходить військову службу або який проходив військову службу та загинув (помер) при виконанні (у зв’язку з виконанням) службових обов’язків або був звільнений з військової служби на визначених законодавством підставах, для оформлення набуття громадянства України подавати декларацію про відмову від іноземного громадянства.Квота для возз’єднання сім’ї: встановлено квоти імміграції для іноземців, які приїжджають до України для возз’єднання з військовослужбовцями. Поновлення громадянства: другий із подружжя іноземців, які захищали Україну, зможе поновити українське громадянство.Нагадаємо, нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо надання дозволу направляти військові частини Збройних сил до інших держав під час дії воєнного стану.Раніше президент Володимир Зеленський підписав закон, згідно з яким, іноземці та особи без громадянства можуть проходити службу у Збройних силах України за контрактом на офіцерських посадах.

У вівторок, 7 січня, президент Володимир Зеленський підписав закон № 4156-Х щодо створення механізму включення до переліку терористичних організацій.Про це повідомляється на сайті парламенту. Зазначається, що документ на підпис гаранту було відправлено ще 23 грудня минулого року. Однак підписав він його лише 7 січня."Метою прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо формування та ведення переліку терористичних організацій" — є встановлення законодавчо визначеного механізму включення організації (групи) до переліку терористичних організацій, врегулювання процедури та визначення підстав для включення і виключення організацій до/з цього переліку", — йдеться у пояснювальній записці.До відповідного переліку вноситимуть організації, які здійснюють терористичну діяльність на території України або за її межами та створюють загрозу національній безпеці. До того ж запровадять механізми включення організацій до переліку, а також підстави для цього."Включення/виключення організації (групи) до/з Переліку здійснюється Антитерористичним центром при Службі безпеки України протягом 3 або 15 робочих днів на підставі висновку Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженого із заінтересованими органами державної влади та розвідувальними органами України", — йдеться в документі.Водночас до такого списку не потраплять політичні партії, які зареєстровані в Україні. Відомості щодо організації оприлюднюватимуться на офіційному сайті Служби безпеки України та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.Нагадаємо, 2 січня президент України Володимир Зеленський підписав закон про звільнення від військової служби осіб, чиї неповнорідні родичі загинули або зникли безвісти.

У п’ятницю, 3 січня, президент Володимир Зеленський підписав закон щодо спрощення в Україні гуртової та роздрібної торгівлі вживаними транспортними засобами. Такі зміни мали би вивести цей ринок із тіні.Відповідну інформацію оприлюднили в картці закону на сайті Верховної Ради України. Загалом законопроект №9083 у другому читанні та в цілому український парламент ухвалив 17 грудня.У пояснювальній записці до проекту документа йдеться про те, що його положення надають можливість суб’єктам господарювання, які здійснюють гуртову та роздрібну торгівлю автотранспортом, викуповувати транспортні засоби для подальшого перепродажу без постановки їх на облік у сервісні центри МВС і ТЦК.Закон звільняє автодилерів від обов’язку реєструвати придбані авто на себе, дозволяючи реєстрацію безпосередньо на кінцевого споживача.Річ у тому, що в Україні ринок вживаних авто значно більший за ринок нових, а подвійна реєстрація зазвичай призводить до зайвих витрат. В інших країнах, як, наприклад,  США та Німеччина, автодилери можуть торгувати без необхідності реєстрації автомобілів на себе.За прогнозами авторів законопроекту, такі зміни сприятимуть виведенню ринку з тіні, створенню прозорих умов для торгівлі автомобілями та їхніми компонентами та ліквідації схем, через які бюджет недоотримує податки.Нагадаємо, що серед українців продовжують набирати популярність вживані автомобілі з пробігом, які ввезли з-за кордону. Середній вік автівок, які цього року перейшли на українські номери, становить 9,4 року.