# закон

У середу, 19 листопада, Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка встановлює розроблені Мінцифрою нові та зрозумілі правила для операторів лотерей. Це відбувається вперше за понад 12 років.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Упродовж більш ніж десятиліття ця сфера працювала в "сірій" зоні: без контролю, прозорої звітності та сплати ліцензійних платежів", — наголосила вона.За її словами це призводило до значних втрат для бюджету та створювало можливості для зловживань. Тому виникнула необхідність змінити ситуаціюЮлія Свириденко наголосила, що нові правила передбачають:відкриті конкурси для отримання ліцензій;щорічні ліцензійні платежі — понад 67 мільйонів гривень від трьох операторів;електронну систему обліку, що дозволить державі відстежувати продажі та виплати виграшів у режимі реального часу;⁠унікальні QR-коди для кожного білета та термінала, щоби забезпечити захист від підробок і підтвердити легальність обладнання."Це рішення повертає лотерейний ринок у правове поле та створює передумови для реального контролю за його роботою", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Вона також поінформувала, що наступний крок — оновлення закону "Про державні лотереї". На її переконання, він потребує серйозного вдосконалення, щоби припинити монополію, закрити прогалини в регулюванні та відкрити ринок для міжнародних компаній і інвестицій.Нагадаємо, що наприкінці минулого року народні депутати проголосували в цілому законопроект № 9256-д про посилення контролю на гральному ринку. Згідно з документом, ліквідовується комісія з регулювання азартних ігор та лотерей..

В Україні зареєстрували петицію "Про відновлення спрощеної процедури повернення до служби для тих, хто пішов у самовільне залишення частини". Однак не всі військові підтримують таку ідею.Про це повідомив "Мілітарний" із посиланням на авторку петиції Валентину Дячук."Ми, родичі військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, звертаємося до вас із проханням відновити амністію для наших чоловіків, синів і братів та дозволити їм повернутися до служби: у свій підрозділ або перевестися в інший", — зазначила вона.Журналісти констатували, що петиції передувала інформація, оприлюднена на порталі Опендатабот, що, за даними Генеральної прокуратури України, за 10 місяців 2025 року відкрили понад 161 тисячу кримінальних проваджень щодо самовільного залишення військової частини."Це в чотири рази більше, ніж за аналогічний період торік. Щомісяця правоохоронці реєструють майже 16 тисяч нових справ про "самоволку". Наразі до суду дійшло лише 5% справ", — йдеться у публікації.Щомісяця реєструють майже 16 тисяч нових справ про «самоволку», тоді як 2024 року таких було близько п’яти тисяч на місяць, 2023 року — лише 1,5 тисячі, а 2022 року — всього шість тисяч за весь рік.До 30 серпня 2025 року діяв спрощений механізм повернення військовослужбовців після СЗЧ без кримінальної відповідальності, бійці могли подати заявку та протягом 72 годин знову повернутися до війська у резервну частину.Своєю чергою, командир Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький озвучив, що не підтримує скасування спрощеного повернення для військових."Що буде? Так у нас 30 тисяч людей повертається зі СЗЧ за рік, і це, вважайте, 10% того, що Україна набирає за рік. А так просто будуть 250-300 тисяч людей у СЗЧ", — пояснив він.Він також озвучив, чому йдуть досвідчені бійці, пояснивши це простою та звичайною людською втомою."Втома втрати товаришів, втома перебування під постійним стресом, страхом. Натомість через те, що постійно не вистачає піхоти, людина сидить іноді 100 днів на позиції, відпочиває та йде знову. Людина в якийсь момент плює, тому що вона бачить, що її не замінять, не підвищать і це теж в якийсь момент мотивує йти", — сказав командир Третього армійського корпусу.Авторка петиції так само вказує, що більшість із тих, хто пішов у СЗЧ зробили це від безвиході та хочуть продовжувати захищати країну, робили це впродовж тривалого часу, але подекуди неадекватне командування на місцях і неможливість перевестись до іншої частини змусили людей вдаватись до таких радикальних кроків, як СЗЧ.Нагадаємо, що 4 вересня Верховна Рада України підтримала за основу законопроект №13260, яким фактично повертається кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини..

У вівторок, 18 листопада, через пункт пропуску "Шегині", що на кордоні з Польщею, повернулися 50 громадян України. Їх депортували зі Сполучених Штатів Америки.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка."Сьогодні через пункт пропуску "Шегині" зі США повернули 50 українських громадян. Вони документовані відповідними документами щодо приналежності до громадянства України чи документами на повернення", — зазначив він.За словами речника, раніше до України надходила інформація від США щодо намірів, відповідно до положень норм міжнародного права, про депортацію транзитом через територію Польщі низки осіб без громадянства США, які є вихідцями з України.Демченко додав, що прикордонники оформили їх "на в’їзд в Україну відповідно до визначених законодавством правил"."Україна в будь-яких випадках приймає своїх громадян. Наразі також з’ясовуються обставини, через що стосовно них ухвалили рішення про примусове випровадження", — зауважив він.Раніше видання WP повідомляла, що адміністрація президента США Дональда Трампа готується депортувати багатьох українців, яким винесено остаточні рішення про виселення назад у їхню країну.За інформацією медійників, уряд США планує депортувати до України 41-річного Романа Суровцева. Його адвокати зазначили, що відповідні служби США намагаються депортувати "значну кількість" громадян України, а іншим затриманим повідомляють, що їх відправлять "військовими рейсами до України або Польщі".Журналісти з’ясували, що Суровцев народився за часів СРСР, його громадянство протягом десятиліть залишалося невизначеним. Він приїхав до США легально в чотири роки та став постійним мешканцем. У підлітковому віці чоловік мав проблеми із законом і відбув понад 11 років у в’язниці Каліфорнії. 2014 року суд наказав його депортувати, але Україна та Росія відмовилися прийняти його. Тож Суровцева звільнили, оскільки 2001 року Верховний суд США постановив, що затриманих не можна утримувати під вартою безстроково.У серпні 2025 року Суровцева знову заарештували під час кампанії Дональда Трампа з масової депортації нелегальних іммігрантів, включно з тими, кого звільнили в минулому. У жовтні Суровцев подав федеральний позов у Техасі про звільнення, стверджуючи, що його навряд чи депортують до України.Він також домігся скасування судимостей за викрадення мотоцикла в Каліфорнії, сподіваючись відновити легальний статус, і попросив імміграційний суд відновити справу. 31 жовтня суддя Джеймс Гендрікс відхилив його позов, зазначивши, що наказ про депортацію "беззаперечно чинний", і Суровцева можуть депортувати до Росії або третьої країни, якщо Україна відмовиться його прийняти.Ще один затриманий Андрій Берник сказав газеті: йому нещодавно повідомили, що він полетить до Польщі чартерним літаком, а потім його передадуть українській владі, яка відвезе його до України. Берник сказав, що приїхав до США у віці 13 років 1990 року як єврейський біженець із СРСР. Він додав, що мав зелену карту та намагався отримати український паспорт, але йому так і не вдалося це зробити.Зазначається, що Берника засудили за вбивство другого ступеня понад десять років тому. Сам Берник вважає, що заслуговує на депортацію, але не в зону бойових дій.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що з 15 серпня десятки тисяч українських біженців у США втратили свій правовий захист і стали нелегалами, отже — їм загрожують арешт і депортація..

У Верховній Раді України з’явився законопроект, у якому депутатам пропонується розширення списку підстав, що тимчасово обмежуватимуть виїзд громадян за кордон.Про це свідчить сайт Верховної Ради України. У п’ятницю, 14 листопада, зареєстровано документ із назвою "Проект закону про внесення змін до статті 6 закону України "Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України" щодо розширення підстав для тимчасового обмеження виїзду з України громадянами України".Серед співавторів документа вказаний народний депутат Роман Костенко ("Голос") — секретар оборонного комітету Верховної Ради. Окрім нього, ініціаторами є Ірина Фріз ("Європейська Солідарність"), Юрій Мисягін ("Слуга народу"), Дмитро Припутень ("Слуга народу") та Соломія Бобровська ("Голос").Тексту законопроекту наразі немає, статус документа позначено, як "переданий на розгляд керівництва".Це питання обговорюється вже впродовж певного часу. При цьому до дискусій залучені європейські лідери. Зокрема, нещодавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що у країні спостерігається приплив молодих українців.За його словами, це сталося після того, як Київ дозволив виїзд із країни чоловікам до 22 років. Тому він попросив президента України Володимира Зеленського забезпечити, щоби молоді українці залишалися "служити в Україні".Як відомо, українським чоловікам призовного віку (18-60 років) заборонено виїзд з України від початку повномасштабного вторгнення Росії. Але в серпні уряд зробив виняток і дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за кордон.Після цього низка країн Європи констатувала зростання кількості заявок від українців на отримання захисту. Водночас радикальні політики деяких країн розпочали закликати до посилення міграційної політики.За інформацією Євростату у звіті, опублікованому 10 листопада, кількість українців, які шукають притулку в Євросоюзі, різко зросла.Нагадаємо, 11 вересня голова Національного банку України Андрій Пишний розповідав, що немає підстав для занепокоєння щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 22 років за кордон. За його словами, вплив цього явища на ринок праці є мінімальним..

Сполучені Штати Америки готують депортацію приблизно 80 українців. Йдеться про порушників закону. Затриманим наразі не надають право оскаржити такі рішення.Таку інформацію оприлюднило видання The Washington Post. Журналісти зазначили, що Мін'юст США заявив про плани депортувати 41-річного Романа Суровцева в Україну вже в понеділок, 17 листопада.Адвокати Суровцева Ерік Лі та Кріс Годшелл-Беннетт вважають, що міграційна та митна поліція може намагатися вислати "значну кількість" українців. За їхніми словами, іншим затриманим українцям також повідомляють, що їх відправлять "військовими авіарейсами в Україну або Польщу" 17 листопада."Україна — зона бойових дій, там діє воєнний стан, і, ймовірно, будь-яких депортованих насильно призвуть в армію та відправлять на фронт, де вони зіткнуться з високою ймовірністю загибелі", — додали вони.Варто зауважити, що Суровцев є злодієм — у 18 років він скоїв крадіжку зі зломом, а в 19 років — разом із друзями викрав мотоцикл. За це він відсидів понад 11 років у в'язниці в Каліфорнії.Своєю чергою, посол України у США Ольга Стефанішина сказала, що посольству відомо тільки "приблизно про 80 громадян" України, щодо яких підготували остаточні розпорядження про депортацію "через порушення законодавства США".Вона додала, що американська влада працює над логістикою проведення депортацій, "враховуючи відсутність прямого міжнародного авіасполучення з Україною"."Депортація є широко використовуваним юридичним механізмом, передбаченим імміграційними законами більшості країн світу. Це рутинна процедура, яку застосовують до всіх іноземців і осіб без громадянства, які порушують умови перебування у США, незалежно від їхньої національності", — наголосила Стефанишина.Журналісти американського видання наголосили, що Україна може прийняти таких громадян, оскільки їй необхідно набрати солдатів і зберегти підтримку з боку США."США можуть депортувати стільки, скільки захочуть. Ми знайдемо їм застосування", — розповів журналістам неназваний радник президента України.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що з 15 серпня десятки тисяч українських біженців, які проживають у США, втратили свій правовий захист. Ці люди могли стати нелегалами, отже їм загрожували арешт і депортація..

Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) розіслала на погодження відомствам законопроект, який вносить небезпечні зміни в закони про державну мову та "Про національні меншини (спільноти) України". Документ сприятиме наступу російської мови на українську, а також сепаратизм у певних регіонах.Про це йдеться в заяві низки громадських організацій, яку опублікував у Facebook народний депутат Верховної Ради Володимир В’ятрович (фракція "Європейська солідарність")."Законопроект грубо втручається у закон про державну мову, штучно вносячи в нього зміни про захист національних меншин, передбачає застосування замість української — мови меншин (читай: російської) у сферах надання послуг, спортивних змагань, у наукових виданнях і конференціях. При цьому йдеться аж ніяк не про угорську, румунську чи польську мови, які нарівні з англійською та іншими мовами ЄС і так можуть широко використовуватися в науці, освіті та культурі, а про інші мови, передусім російську", — йдеться в тексті заяви.Запропоновані зміни до закону "Про національні меншини (спільноти) України" названі не менш небезпечними."Наприклад, робить необов’язковим застосування державної мови під час виступів на засіданнях місцевих рад та інших офіційних заходах влади. Широкі можливості застосування мов меншин у населених пунктах, де представники цих меншин традиційно проживають або становлять значну частину населення проект пропонує поширити на цілі райони включно з населеними пунктами, де взагалі немає представників меншин. Така мовна регіоналізація не має нічого спільного з реальним захистом прав меншин і є відвертим сприянням сепаратизму й фрагментації країни", — наголошується в заяві.При цьому зазначається, що це далеко не повний перелік запропонованих небезпечних новацій, а сам законопроект "можна ставити врівень зі сумнозвісним законом Ківалова-Колесніченка або русифікаторськими проектами, які вносить прямо зі СІЗО звинувачений у державній зраді депутат Шуфрич".Автори заяви закликали не вносити та не ухвалювати жодних законопроектів, що піддають ревізії в бік послаблення позицій української мови, а також врахувати застереження уповноваженого із захисту державної мови й інших інституцій, відповідальних за мовну політику, про неприйнятність запропонованого ДЕСС законопроекту.Вони також запропонували припинити практику залаштункового погодження українськими урядовцями законопроектів, що стосуються мовних питань, з іноземними державами, а також виконати припис Конституційного суду та невідкладно ухвалити урядовий законопроект №14120 "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов" в цілому в редакції профільного комітету парламенту, який дозволить вивести з-під дії Хартії в Україні російську мову, але поширить її дію на їдиш, румейську, урумську, ромську, кримчацьку та караїмську мови, які справді потребують захисту.Крім того, у заяві міститься заклик ухвалити законопроект №13072 "Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі", який передбачає створення українськомовного освітнього середовища в школах і водночас враховує інтереси національних меншин і забезпечити виконання в повному обсязі Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.Також автори документу закликали прискорити ухвалення законодавства, спрямованого на посилення захисту державної мови, протидію русифікації та підтримку створення та поширення українського культурного продукту.Документ підписали 28 громадських організацій, спілок, ініціатив, рухів та фундацій, зокрема, ГО "Українська гуманітарна платформа", "Сильні громади", "Рух переселенців України", Українська народна рада Донеччини та Луганщини, "Одеса україномовна", "Мова. Харків", Кримський центр ділового та культурного співробітництва "Український дім", Освітня платформа "Є-мова" й інші.Нагадаємо, що 7 листопада, в Дніпрі запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Це зроблено за зверненням уповноваженої із захисту державної мови та мешканців громади міста. Про це повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська у Facebook..

З 1 січня 2027 року Україна відмовиться від чинної системи класифікації економічної діяльності (КВЕД). Натомість триває підготовка до впровадження загальноєвропейської системи.Про це повідомили в Державній службі статистики України."Замість чинної системи запровадять європейську систему NACE 2.1-UA, яка забезпечить сумісність українських економічних даних зі статистикою країн ЄС", — ідеться в повідомленні.Наступного року, який стане перехідним, підприємці мають оновити свої види діяльності, зазначивши основний і другорядний коди, згідно з новими правилами. При цьому в Держстаті додали, що структура кодів залишиться чотиризначною, але відповідатиме європейським стандартам.Під час перехідного періоду підприємці зможуть: перевірити відповідність своїх КВЕДів новим кодам NACE 2.1-UA;отримати консультації від Держстату щодо оновлення видів діяльності.Департамент статистичної методології повинен:здійснювати організаційно-методологічне керівництво щодо впровадження та застосування на практиці КВЕДів NACE 2.1-UA, затвердженої наказом;розробити протягом 15 робочих днів проект плану заходів із впровадження в державну статистичну діяльність з 1 січня 2027 року КВЕДів NACE 2.1-UA);надати протягом трьох робочих днів департаменту цифрових інструментів і продуктів для користувачів наказ в електронній формі для оприлюднення на офіційному веб-сайті Держстату.Нагадаємо, що в Україні торік кількість фізичних осіб-підприємців з найманими працівниками зросла на 9%. Лідирували в цьому плані Дніпропетровська та Львівська області, а також столиця..

У п’ятницю, 7 листопада, сейм Польщі відхилив законопроект президента країни Кароля Навроцького про допомогу біженцям з України. Раніше уряд країни змінював закон про допомогу українцям через президентське вето.Про це повідомили журналісти RMF24. Вони зазначили, що президент Польщі Навроцький ветував урядовий законопроект про допомогу біженцям та подав свій.Вони додали, що після його вето уряд країни вніс зміни до законопроекту та подав його на голосування до сейму для ухвалення до 30 вересня 2025 року.Сейм ухвалив документ, тому внесли постанову про відхилення президентського документа. За неї проголосували 244 депутати."У сеймі винесли рішення, що президентський законопроект дублює вже ухвалений урядовий", — пояснили експерти.До того ж ухвалений у вересні 2025 року закон про допомогу українцям у Польщі продовжує легальний статус перебування українських біженців до 4 березня 2026 року, але посилює умови для отримання фінансової допомоги.У законі перелічено конкретні пільги, які не будуть доступні громадянам України, що не працюють у Польщі, а саме: медична реабілітація, програми лікування наркотиків, програми охорони здоров’я, питання, пов’язані з придбанням рецептурних ліків та інші пільги, пов'язані з медициною як стоматологічні послуги.Соціальну допомогу можуть отримати лише ті українці, які працюють, а їхні діти ходять до польської школи. Винятком стануть батьки з дітьми з інвалідністю.Нагадаємо, що прикордонна служба Польщі з вересня фіксує збільшення кількості молодих українців віком від 18 до 22 років, які приїжджають до країни. Раніше український уряд послабив правила перетину кордону, адже донедавна молодим чоловікам не дозволялося виїжджати з України..

У п’ятницю, 7 листопада, Кабінет міністрів України ухвалив законопроект, яким пропонується зробити медіаконтент доступнішим для людей з інвалідністю. У зв'язку з цим Національна рада з питань телебачення та радіомовлення отримає додаткові повноваження.Про це повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вона зазначила, що законопроект встановлює вимоги до телебачення та онлайн-медіа, щоби люди з інвалідністю мали повноцінний доступ до інформації."Тобто мають бути передбачені субтитри, переклад жестовою мовою, аудіодискрипція", — уточнила вона.За її словами, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення отримає додаткові повноваження, щоби контролювати виконання вимог.Своєю чергою, представник уряду у Верховній Раді України Тарас Мельничук конкретизував, що законопроект спрямований на те, щоб усі люди, незалежно від стану здоров'я, могли рівноправно отримувати інформацію, висловлювати свою думку та користуватися медіа.Законопроект зобов'язує телеканали й інші медіа забезпечити доступність своїх програм — додавати субтитри, переклад жестовою мовою або тифлокоментарі (аудіоописи для людей з вадами зору).Інші способи, наприклад використання простої мови або легкого читання, можуть впроваджуватися добровільно. Повна доступність має бути забезпечена поступово — протягом десяти років після ухвалення закону.Нагадаємо, раніше міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович розповідала, що з 1 січня 2026 року набуде чинності новий закон № 4219-IX, який передбачає нові правила працевлаштування осіб з інвалідністю. За її словами, держава систематично трансформує політику щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Ключова мета — створити умови, в яких кожна людина, яка хоче та може працювати, отримає таку можливість..

У середу, 5 листопада, Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроект №14057, який передбачає оновлення другої книги Цивільного кодексу України, що безпосередньо стосується прав людини. За прийняття документа за основу з подальшим доопрацюванням проголосував 271 народний депутат.Про це йдеться у трансляції засідання.Законопроект особисто представив спікер парламенту Руслан Стефанчук, який є одним з його ініціаторів. Він назвав цей документ "результатом великої праці, що триває понад п'ять років" і зазначив, що положення другої книги значно застаріли.Фундаментальні зміни та цифрові праваСтефанчук наголосив, що оновлення Кодексу передбачає "переосмислення" і "нове викладення фундаментальних прав людини".Ключові нововведення:репродуктивні права: вперше у Цивільному кодексі прописуються репродуктивні права;право на допомогу: закріплюється право на медичну та реабілітаційну допомогу;право на гідність: пропонується підняти статус права на гідність (поставивши його після права на життя) і викласти його нову структуру;цифрова сфера: вперше розглянуто цілу низку цифрових прав, а також питання, пов’язані з використанням штучного інтелекту у контексті права на зображення, право на голос та право на цифрову ідентичність;честь та репутація: абсолютно по-новому викладаються права, що стосуються честі та репутації, як основи демократичного суспільства, та підхід до питань приватності.Критика з боку медіаПопри підтримку в Раді, законопроект раніше викликав критику з боку українських медійників. Вони побачили в деяких положеннях ризик цензури та загрозу для існування журналістських розслідувань.Суперечки викликали норми про те, що інформація, яка порушує презумпцію невинуватості (тобто вину людини ще не доведено в суді), буде вважатися неправдивою, що дає право на спростування. Крім того, документ передбачає, що особа має право на відповідь на поширену про неї інформацію незалежно від того, чи є ця інформація перевіреною. Директорка "Інституту масової інформації" Оксана Романюк висловила побоювання, що це може змусити медіа надавати ефір будь-кому, хто був згаданий навіть побіжно.Обіцянка доопрацюванняДепутати Володимир Ар’єв та Сергій Соболєв наголосили на необхідності доопрацювати документ, особливо в частині захисту від "замовного медіакілерства".Руслан Стефанчук заявив, що автори законопроекту вже годинами спілкувалися з медійниками та юристами й анонсував подальше доопрацювання положень. Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пояснив, що робоча група погодила низку правок після двох засідань з медіаюристами. Оскільки ці правки не могли бути внесені до першого читання, їх включать до другого, щоб "не збивати цілий кодекс". Робота над удосконаленням тексту триватиме.Нагадаємо, 5 червня Верховна Рада прийняла за основу законопроект №12451 щодо визнання зниклих безвісти українських військовослужбовців померлими..

Верховна Рада ухвалила важливий законопроект № 12094, який допоможе розвивати цифрову інфраструктуру та забезпечити безперебійний зв’язок для всіх українців. Завдяки рішенням парламенту мобільний інтернет стане кращим і швидшим, а користувачі зможуть самостійно перевіряти його якість. Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.Як зазначають у Міністерстві, після ухвалення законопроекту відбудуться наступні зміни:Швидкість інтернету стане обов’язковим показником якості зв’язку. Для швидкості інтернету встановлять фіксовану кількість мегабіт на секунду, а мобільні оператори надаватимуть послуги в межах цього стандарту.Українці самостійно зможуть перевіряти якість мобільного інтернету через смартфони. Інформація про якість та швидкість передаватиметься до регулятора сфери НКЕК для аналізу. Це допоможе визначати слабкі місця мережі та оперативно реагувати на проблеми. Про систему моніторингу якості мобільного інтернету повідомимо згодом.Мораторій на перевірку виконання умов ліцензій буде скасований. Це стимулюватиме операторів будувати базові станції в сільській місцевості, щоб зменшити зони без зв’язку.Національний роумінг працюватиме й після завершення воєнного стану. Українці зможуть надалі користуватися мережами інших операторів, щоб мати звʼязок у кризових ситуаціях."Сподіваємося, законопроект вже незабаром підпише президент. Працюємо над тим, щоб кожен українець мав якісний зв’язок та інтернет, навіть у найвіддаленіших куточках країни", — додали у Мінцифри.Раніше Федоров повідомляв, що в Україні мобільний інтернет планують зробити швидшим. Парламент підтримав законопроект щодо якості зв'язку.Нагадаємо, в січні стало відомо, що до кінця 2026 року "Київстар" повністю відмовиться від мережі 3G в Україні. Це необхідно задля покращення 4G.Також з’явилась інформація, що українцям обіцяють, що у кожному куточку країни має з'явитися якісний мобільний зв'язок. Ця ціль має бути виконана до 2030 року..

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4630-IX. Цей документ регулює особливості трудових відносин під час воєнного стану.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Зазначається, що одним із ключових нововведень є можливість бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу, навіть якщо у них є порушення або проблеми з військовим обліком.Закон передбачає:бронювання здійснюється лише один раз на рік і не звільняє працівника від відповідальності за порушення;для нових працівників підприємств оборонно-промислового комплексу встановлюється максимальний термін випробування — 45 днів;роботодавець отримує право звільнити співробітника, якщо той не усунув порушення військового обліку у визначений термін.Документ розширює можливості бронювання для військовозобов’язаних, які працюють на критично важливих підприємствах, в установах і організаціях. До цієї категорії належать особи, які:не мають належним чином оформлених військово-облікових документів;узагалі не перебувають на військовому обліку;не уточнили свої персональні дані;перебувають у розшуку через порушення правил військового обліку або законодавства про оборону та мобілізацію.Таких працівників можна забронювати незалежно від кількості вже заброньованих у цій установі. Термін бронювання — до 45 календарних днів із моменту укладення трудового договору, надається воно не частіше ніж один раз на рік.Нагадаємо, що 9 вересня уряд розширив перелік підстав для бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Нововведення стосуються бізнесу на прифронтових територіях та підприємств, що виготовляють дрони..

З 1 листопада на Мальдівах заборонили купувати, вживати або продавати будь-які тютюнові вироби всім, хто народився після 2006 року. Це також стосується туристів.Про це повідомило видання DW. Там зазначили, що з 1 листопада на Мальдівах набрав чинності заборона на тютюн для цілого покоління.Згідно з новим положенням, "особам, що народилися 1 січня 2007 року або пізніше", заборонено купувати, вживати або продавати будь-які тютюнові вироби на Мальдівах. Про це оголосило міністерство охорони здоров'я острівної держави. Так воно хоче сформувати покоління, вільне від куріння."На Мальдівах також діє повна заборона на імпорт, продаж, зберігання та використання електронних сигарет і вейпів для всіх осіб незалежно від віку. Заборона поширюється на відвідувачів країни", — йдеться в повідомленні.Медійники додали, що продаж тютюну неповнолітнім карається штрафом у розмірі 50 000 руфій (близько 2 800 євро), використання електронних цигарок — штрафом у розмірі 5 000 руфій (280 євро).До речі, першою подібну заборону запровадила Нова Зеландія, але менше ніж через рік нова влада країни зняла обмеження — щоби так отримати гроші до бюджету для можливості знизити податки.Журналісти констатували, що норми з обмеження на тютюн зараз також розробляють у Великій Британії.Нагадаємо, що з 1 липня у Франції розпочала діяти заборона на куріння в громадських відкритих місцях, де перебувають діти. Тобто пляжі, парки та громадські сади, території біля шкіл, автобусні зупинки, спортивні об’єкти стали у Франції зонами, вільними від тютюну..

У четвер, 30 жовтня, президент Володимир Зеленський підписав закони, якими передбачено продовження в Україні воєнного стану і загальної мобілізації. Вони триватимуть щонайменше 90 днів до 3 лютого 2026 року. Відповідні картки законопроектів №14128 і №14129 оприлюднено на сайті Верховної Ради.Ще 20 жовтня президент вкотре запропонував парламенту продовжити воєнний стан та мобілізацію в державі. Верховна Рада 21 жовтня підтримала ініціативи Володимира Зеленського в умовах повномасштабної війни. Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 17-й раз від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

Майже 100 тисяч українських чоловіків призовного віку покинули країну за останні два місяці після того, як влада послабила правила виїзду.Про це свідчать нові дані, які оприлюднив The Telegraph.Польська прикордонна служба повідомила, що 99 тисяч українських чоловіків віком від 18 до 22 років перетнули кордон — основний шлях виїзду з країни — з кінця серпня, коли було послаблено правила, що забезпечували достатню кількість солдатів у Києві. Для порівняння, вся британська армія налічує близько 70 тисяч особового складу.Коли Росія вдерлася в Україну в лютому 2022 року, воєнний стан заборонив українським чоловікам віком від 18 до 60 років, навіть якщо вони не мали права бути призваними до збройних сил, виїжджати з країни. Після трьох років боротьби Зеленський запровадив нове правило, яке дозволяє українським чоловікам виїжджати за кордон до досягнення ними 23 років. Цей крок був частиною зміни політики призову на військову службу, яка знизила вік, з якого чоловіки були зобов'язані воювати, з 27 до 25 років через зростальне занепокоєння щодо нестачі робочої сили на передовій.Надаючи молодим українцям більше свободи виїзду, сподівалися, що більше людей повернуться та добровільно зголосяться воювати пізніше. Також сподівалися, що це завадить сім'ям відправляти своїх дітей-підлітків за кордон до їхнього 18-річчя, щоб уникнути їхнього призову в майбутньому, що, як попереджав Зеленський у серпні, розриває зв'язки між українською молоддю та їхньою країною.Раніше повідомлялось, що прикордонна служба Польщі зафіксувала збільшення кількості молодих українців віком від 18 до 22 років, які приїжджають до країни. Нещодавно український уряд послабив правила перетину кордону, адже донедавна молодим чоловікам не дозволялося виїжджати з України. Нагадаємо, раніше у Державній прикордонній службі повідомляли, що військовозобов'язані чоловіки, які мають бронь від мобілізації, можуть виїжджати за кордон. Їм надано право поїхати як у службове відрядження, так і у відпустку..