# закон

У четвер, 23 жовтня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №12437 — щодо паркування транспортних засобів, якими керують водії, що перевозять дітей віком до трьох років та які мають відповідний розпізнавальний знак на транспортному засобі.Про це повідомила народна депутатка від "Європейської Солідарності" Ірина Геращенко та її колега по фракції Олексій Гончаренко. Проект закону у другому читанні підтримали 276 народних обранців. Що зміниться для громадян:Документ зобов'язує власників паркінгів або паркомісць забезпечити чітке визначення таких місць дорожніми знаками чи розміткою.Загальна кількість таких місць має бути не менше як 5%, але щонайменше одне місце має бути обовʼязково.Скористатися такими місцями зможуть лише ті водії, які мають розпізнавальний знак на авто й перевозять дитину до трьох років.Також законопроект передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають сприяти створенню власниками спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування окремих місць для транспортних засобів, якими керують водії — вагітні жінки, люди похилого віку та ветерани.Раніше заступник начальника департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький повідомляв, що громадяни України, яких позбавили водійських прав за рішенням суду, вважають, що після закінчення терміну їм можуть повернути посвідчення. Проте, аби знову володіти цим документом, необхідно підтвердити здатність до безпечного керування.Білошицький наголосив, що посвідчення після рішення суду не повертається автоматично. Якщо порушника позбавили права керувати транспортом на рік і більше, потрібно підтвердити здатність до безпечного керування. Якщо це сталося під час дії першого дворічного посвідчення — спершу потрібно знову пройти навчання в автошколі, а потім скласти іспити.Що потрібно зробити:пройти медичний огляд і отримати довідку про придатність;скласти теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС (якщо було кілька категорій — іспит здається за вищою);отримати посвідчення.Записатися на іспити можна:онлайн у Кабінеті водія;через Е-запис;безпосередньо в сервісному центрі."Відновлення права керування — це шанс довести, що ви можете відповідально й безпечно керувати транспортом", — наголосив Білошицький.Нагадаємо, з 12 вересня оновлено тестові питання для складання теоретичного іспиту на правила дорожнього руху. Ці зміни стосуються дорожніх знаків і дорожньої розмітки, основ безпечного водіння й інших положень..

В американському Сенаті наразі не ухвалюватимуть законопроект про нові антиросійські санкції та обмеження для торгівельних партнерів Москви. До зустрічі Дональда Трампа та Володимира Путіна документ не розглядатимуть.Про це повідомив лідер більшості в Сенаті Джон Тун, якого цитує Politico."Побачимо, як пройде ця зустріч із Путіним через декілька тижнів", — сказав він журналістам.Тун додав, що тісно контактує з республіканським сенатором Ліндсі Гремом, який координує зусилля щодо санкцій із Білим домом.За словами лідера більшості, Грем намагається визначити, "чи буде плідною та зустріч".Журналісти Politico також послалися на анонімні джерела, знайомі з внутрішніми обговореннями, вони підтвердили, що законопроект фактично заморожений до зустрічі лідерів США та Росії.Раніше Дональд Трамп оголосив, що американсько-російська зустріч на найвищому рівні відбудеться в Будапешті, але не назвав точної дати.Рішення про паузу в Сенаті ухвалили після того, як минулого тижня сам Тун заявляв, що настав час переходити до законодавства, яке передбачає тарифи для країн-імпортерів російських енергоносіїв і вторинні санкції проти іноземних фірм.Однак того ж дня Трамп провів тривалу телефонну розмову з Путіним і згодом поставив під сумнів доцільність просування санкційного законопроекту.Законопроект має понад 80 співавторів, що дає належну підтримку для подолання можливого вето президента. Проте республіканці не хочуть просуватися вперед без чіткої підтримки Трампа, щоби не ставити своїх членів у "політично скрутне становище", якщо він виступить проти ініціативи.Нагадаємо, що 20 вересня група американських сенаторів від двох партій запропонувала регулярно передавати Україні заморожені у США російські активи..

У середу, 15 жовтня, президент Володимир Зеленський підписав закон № 4609-IX про запровадження заходів безпеки у школах. Він передбачає функціонування поліції охорони у навчальних закладах.Про це повідомила прес-служба Верховної Ради. У парламенту зауважили, що до цього часу в законодавстві не було чітко визначених заборон та обмежень щодо перебування сторонніх осіб на території чи в приміщеннях шкіл.Однак, тепер чинне законодавство, зокрема, передбачає залучення підрозділів поліції охорони для проведення, у межах їхньої компетенції, превентивних заходів на території та/або в приміщеннях таких закладів."Реалізація акта сприятиме зменшенню ризиків, створенню безпечного освітнього середовища та збереженню матеріальної бази шкіл", — наголосили у Раді.У документі зазначено, що закон встановлює обов'язкові правила перебування на території шкіл та регламентує порядок доступу до освітніх закладів. Усі школи повинні мати огорожу або чітко визначені межі території. Крім того, у школах повинна бути так звана "тривожна кнопка" для екстреного зв'язку з правоохоронними органами.До того ж  заборонено перебувати на території та в приміщеннях закладу загальної середньої освіти особам:з явними ознаками алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння;які мають при собі небезпечні предмети і речовини;з тваринами (крім собак-поводирів, яких використовують особи з інвалідністю).Нагадаємо, раніше повідомлялося, що перші українські суботні та недільні школи пройшли верифікацію за кордоном. Відтепер діти, які живуть в інших країнах, зможуть офіційно навчатися за програмою українознавчого компонента..

У четвер, 9 жовтня, Верховна Рада ухвалила в цілому проект закону щодо схвалення указу президента про направлення підрозділів Військово-морських сил Збройних сил України до інших держав.Про це повідомили на сайті українського парламенту. Також народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк уточнив, що за законопроект №14059 "за" проголосували в цілому 282 народні обранці.Указ передбачає направлення відповідних підрозділів ЗСУ до Туреччини та Великої Британії на час дії воєнного стану."У зв’язку з широкомасштабною збройною агресією Росії проти України, яка триває, та нарощуванням агресором зусиль щодо подальшого захоплення території нашої держави виникла необхідність направлення і перебування військовослужбовців на території держав-партнерів", — ідеться в пояснювальній записці до документа.Там зазначається, що це сприятиме отриманню складної військової техніки та професійного опанування її використання для захисту суверенітету територіальної цілісності України.Для досягнення цієї мети відповідний закон схвалив указ президента України від 19 вересня, яким визначені конкретні підрозділи ЗСУ для такого відправлення:корвет ВМС ЗСУ "Гетьман Іван Мазепа" (типу Ada) у складі штатного екіпажу загальною чисельністю до 106 військовослужбовців — до Туреччини;протимінні кораблі "Черкаси", "Чернігів" (типу Sandown), "Маріуполь", "Мелітополь", "Генічеськ" (типу Alkmaar) і управління Першого дивізіону протимінних кораблів флотилії ВМС ЗСУ у складі штабу протимінних дій загальною чисельністю до 215 військовослужбовців — до Великої Британії та Північної Ірландії.Нагадаємо, Володимир Зеленський розповідав, що від партнерів надходять пропозиції щодо експорту вітчизняної зброї. Найбільший попит мають морські дрони, хоча є інтерес і до інших видів озброєнь.

Національна поліція України виступає за посилення відповідальності за незаконне переправлення осіб через державний кордон. Окрім того, пропонується серйозніше карати за продаж трофейної зброї або боєприпасів, зокрема, криміналітету.Про це заявив начальник департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Андрій Рубель в коментарі "Укрінформу"."В умовах війни ми зіткнулися з явищами, які раніше не були такими масштабними. До прикладу, незаконне переправлення людей через кордон, торгівля трофейною зброєю чи боєприпасами. Такі злочини — колосальна загроза для національної безпеки, бо підривають обороноздатність і створюють ґрунт для діяльності організованих угруповань. На мою думку, за ці правопорушення необхідно посилити відповідальність", — наголосив він.За його словами, йдеться про запровадження суворіших санкцій Кримінального кодексу, збільшення розміру застав, а для організаторів злочинних схем — навіть безальтернативне тримання під вартою.Правоохоронець також прокоментував питання злочинів, скоєних особами з високим соціальним статусом. Він зауважив, що більшість таких схем побудовані за подібним принципом — ухилення від сплати податків, особливо ПДВ та податку на прибуток, фіктивні акти виконаних робіт, легалізація незаконних активів, прокручування коштів через складні ланцюги."Це фактично і є базові "цеглини", з яких складаються злочини організованих груп. Щоби зменшити ризики, потрібні не лише репресивні заходи, а й сильні превентивні механізми, які не дозволять таким схемам розкручуватися", — пояснив начальник департаменту.Наприклад, за його словами, варто чітко визначити, з якого моменту бюджетні кошти перестають бути "бюджетними" — після видання авансу, підписання акту чи фактичного використання майна. Це дозволить встановити зрозумілу точку контролю, вважає він.Водночас поліцейський висловив думку, що загалом законодавчої бази в Україні вистачає для ефективної боротьби з організованою злочинністю."Маємо необхідні інструменти та практику їх застосування. Але є низка питань, які потребують врегулювання. Зокрема, йдеться про нові виклики, наприклад, використання криптовалют у злочинних схемах. Це сфера, яка поки що не має чіткого правового визначення та механізмів контролю, що дає злочинцям можливості для маневру", — пояснив Рубель.За його словами, злочинний світ постійно адаптується, знаходить нові шпарини, використовує сучасні інструменти — від криптовалют до транскордонних схем."Якщо ми хочемо залишатися попереду, то й законодавство має встигати за цими змінами. Йдеться не лише про посилення покарання, а про комплексне оновлення підходів: від чіткішого регулювання фінансових потоків і прозорості у сфері держзакупівель — до адекватної відповідальності. Тобто, закон має відображати реальність воєнного часу, де подібні злочини стають прямою загрозою національній безпеці", — Андрій Рубель.Нагадаємо, в ДБР заявили, що в Україні систематично організовують схеми незаконного переправлення чоловіків призовного віку за кордон. Часто до таких злочинних дій причетні не лише працівники ТЦК, а й правоохоронці та місцеві чиновники.

У четвер, 9 жовтня, Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку територіальних центрів комплектування або не стоять на військовому обліку.Про це свідчить інформація, опублікована на сайті українського парламенту. Закон щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану підтримали 272 народні депутати.Документ надає критично важливим підприємствам, а також підприємствам оборонно-промислового комплексу право на 45 днів бронювати військовозобов’язаних працівників, навіть якщо у них неналежно оформлені військово-облікові документи або вони перебувають на військовому обліку.Документ передбачає, що бронюванню підлягають усі військовозобов’язані працівники критичних підприємств, у яких відсутній або оформлений неналежним чином військовий квиток, а також ті, хто не уточнив персональні дані.Таке бронювання надається лише одного разу на рік і не звільняє від відповідальності за порушення правил військового обліку.Окрім цього, встановлюється максимальний термін випробування — 45 днів під час приймання на роботу на підприємства оборонно-промислового комплексу.Якщо працівник не усуне порушення військового обліку у визначений термін, роботодавець має право звільнити його."Ухвалення документа стало відповіддю на практичні виклики, з якими зіткнулися роботодавці та працівники в умовах війни. Закон спрямований на забезпечення балансу між гнучкістю для роботодавця та збереженням трудових прав громадян", — пояснили на сайті Верховної Ради.Там додали, що це продовження правового підходу, започаткованого 2022 року, але з глибшим опрацюванням, юридичним уточненням і збереженням головного — принципу справедливості у надзвичайних умовах.Нагадаємо, що сьогодні ж Верховна Рада України ухвалила за основу проект закону, що скасовує низку платежів для військових і мешканців прифронтових районів.

У четвер, 9 жовтня, Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект №12349. Він передбачає створення Кіберсил у Збройних силах України.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко. Він зазначив, що "за" проголосували 255 народних обранців, а законопроект ухвалено в першому читанні."Кіберсили будуть входити до ЗСУ України та виконуватимуть визначені Конституцією та законами України завдання в кіберпросторі", — написав нардеп.Він додав, що Кіберсили ЗСУ пропонується створити як орган військового управління, який буде мати можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів із кіберстримування."Я голосував проти. Зеленський створює чергові піар-війська на папері", — висловив при цьому власну думку Олексій Гончаренко.У пояснювальній записці до документа зазначено, що передбачено створення військової та технічної організаційної структури у складі ЗСУ за стандартами НАТО, яка відповідатиме за кібероборону України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.Першочерговим завданням Кіберсил України буде підготовка та проведення військових заходів з кібероборони держави, захист суверенітету та недоторканості України в кіберпросторі або з його використанням.До речі, кібервійська існують у понад 40 країнах світу, і це є частиною глобального тренду у зміцненні кібероборони.За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, передбачається військова співпраця з НАТО й іншими партнерами для протидії спільним загрозам у кіберпросторі.Нагадаємо, що в липні українські поліцейські взяли участь у міжнародній операції Європолу та Євроюсту Eastwood. Правоохоронні органи низки країн провели скоординовану операцію проти проросійської кіберзлочинної мережі NoName057(16).

У четвер, 9 жовтня, Верховна Рада України ухвалила за основу проект закону, що скасовує низку платежів для військових і мешканців прифронтових районів.Про це повідомив сайт українського парламенту. Там зазначено, що документ передбачає звільнення від сплати адміністративного збору за низку реєстраційних дій для осіб, які безпосередньо постраждали внаслідок збройної агресії, а також для їхніх родин."Зокрема, пільги надаватимуться військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях, особам, звільненим із полону, членам сімей загиблих воїнів, людям з інвалідністю внаслідок війни, а також волонтерам, які діяли у районах бойових дій", — ідеться в повідомленні.Пільги стосуються таких дій, як реєстрація права власності на нерухомість, відкриття бізнесу, реєстрація шлюбу, смерті, народження, зміни імені тощо. Передбачено внесення відповідних змін до декількох законів, зокрема:"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";"Про державну реєстрацію актів цивільного стану";"Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"."Процедура надання пільг буде максимально простою та зрозумілою, без додаткових довідок чи складних механізмів. Її реалізацію здійснюватимуть суб’єкти державної реєстрації, а втрати місцевих бюджетів, пов’язані з несплатою зборів, компенсуватимуться у встановленому порядку", — наголосили автори документа.Законопроект не створює нових витрат для держави — він лише перерозподіляє наявні механізми, аби усунути бар’єри для людей, які захищали країну, і їхніх близьких. Це — форма визнання внеску військових і постраждалих: адміністративні послуги мають бути доступними, а не ставати ще однією перешкодою на їхньому шляху.Документ створює єдину логіку пільгового доступу у сфері державної реєстрації — замість фрагментарних винятків чи бюрократичних "випадковостей". Він впроваджує чіткі, прозорі правила, які гарантують справедливе ставлення до тих, хто ціною власного здоров’я, свободи чи життя захищав країну."Це — послідовна політика, яку держава демонструє не гаслами, а реальними кроками. Закон — не про декларації, а про практичну повагу", — підсумували на сайті Верховної Ради.Раніше прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявляла, що уряд може переглянути перелік прифронтових територій для надання додаткових пільг населенню.Нагадаємо, раніше в Міністерстві розвитку громад і територій поінформували, що в Україні з 1 жовтня низка громадян отримують додаткові кошти на оплату за електроенергію. Йдеться про мешканців прифронтових територій.

Упродовж третього кварталу 2025 року зареєстровано 2 227 скарг громадян щодо порушення закону України "Про функціонування української мови як державної". Це на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року (1 633).Про це повідомили в секретаріаті уповноваженого із захисту державної мови.Там уточнили, що найбільше порушень стосувалися:відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та веб-сайтів — 574 звернень (26%);мови зовнішньої реклами та вивісок — 443 звернення (20%);порушень під час безпосереднього обслуговування — 397 звернень (18%);сфери освіти — 145 звернень (7%);сфери культури — 112 звернень (5%);порушень у медичних закладах — 93 звернення (4%).Скарги також надходили щодо інформації про товари та послуги (етикетки, чеки, меню) — 115 звернень, а також порушення у сферах медіа (82), транспорту (53), книговидання (35), спорту (25) тощо.Найбільше скарг на порушення мовного законодавства надійшло з Києва — 870 звернень (39% від загальної кількості), Одеської — 339 (15%), Харківської — 286 (13%) та Дніпропетровської областей — 201 (9%)."Понад дві тисячі звернень за три квартали — це не просто цифри, а голоси людей, права яких порушено та які вимагають поваги до своєї мови. Зростання кількості скарг означає, що українці стали уважнішими до свого права отримувати інформацію та послуги державною мовою. Це — показник зрілості суспільства і водночас сигнал усім, хто нехтує законом", — зазначила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.Вона наголосила, що освіта — це стратегічний напрямок. Адже саме тут формується мовна культура молоді. Це фундамент української національної свідомості."Ми й надалі системно посилюватимемо контроль за дотриманням мовного закону в усіх сферах, бо мова — це наш щит, наш захист від агресії, культурна та духовна зброя українців", — підсумувала мовна омбудсменка.Нагадаємо, раніше Олена Івановська заявляла, що не підтримує ідеї запровадження в Україні "мовних патрулів". Адже, за її словами, це може сприйматися як тиск і навіть викликати дестабілізацію.

У американському штаті Північна Кароліна губернатор-демократ Джош Штайн підписав так званий "Закон Ірини". Його мета — скасувати певні форми безготівкової застави та встановити суворіші вимоги до досудового звільнення за насильницькі злочини.Про це повідомляє Fox News. Зазначається, що закон розробили після жорстокого вбивства 23-річної української біженки Ірини Заруцької, яку поранили ножем у потязі на станції в місті Шарлотт.Журналісти відзначили, що документ обмежує й повноваження магістратів та суддів щодо ухвалення рішень про досудове звільнення, а обвинувачені перед тим, як вийти під заставу, повинні будуть проходити психічне обстеження."Цей закон... сповіщає судову систему про необхідність особливого розгляду людей, які можуть становити незвичайний ризик насильства, перш ніж визначати їхню заставу. Це добре, і саме тому я підписав цей закон... Ми можемо і повинні зробити більше для забезпечення безпеки людей", — сказав Штайн.Як очікується, закон повинен посилити безпеку на вулицях. До того ж Штайн сподіваються, що незабаром приклад з Північної Кароліни візьмуть інші штати.Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт (штат Північна Кароліна). Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці.Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line у Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі, а нові записи з камер спостереження, опубліковані 5 вересня, показують моменти до та після інциденту.Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом в горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим. На відео, опублікованому на веб-сайті WBTV, Браун у червоній толстовці з капюшоном рухається на своєму сидінні, перш ніж Заруцька сіла у поїзд. Помітно, як вона заходить у вагон о 21:46 і сідає перед ним. Приблизно через чотири хвилини Браун нібито готується до нападу. На відео видно, як Браун йде по вагону після цього, а пасажири помічають кров. Деякі перехожі кинулися на допомогу Заруцькій.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці та пізніше був затриманий. Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності. Нагадаємо, що в німецькому Фрідланді триває розслідування загибелі 16-річної українки. Трагедія сталася 11 серпня, коли дівчину штовхнули під вантажний потяг, що мчав зі швидкістю близько 100 кілометрів на годину.

У Верховній Раді України зареєстрували проект закону щодо дерадянізації назви розмінної монети. Йдеться про перейменування копійок на шаги. Національний банк вніс таку пропозицію ще минулого року.Про це свідчить картка законопроекту №14093, опублікована на сайті Верховної Ради України. Його подали голова парламенту Руслан Стефанчук і його заступники.Автори документа пояснили, що назва "копійка" має вороже, пострадянське та російське походження. Тоді як шаг — суто українська назва, що вживалася ще за часів Гетьманщини й УНР.Шаг походить від староукраїнського "сяг" — крок або від слова "шеляг". Ця назва широко зустрічається у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського й інших класиків. Минулого століття, 1918 року, Центральна Рада навіть випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Вони перебували в обігу до 1919 року, але їх скасували більшовики.Нацбанк минулого року ініціював зміну назви копійки на шаг. Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Витрати на виготовлення нових монет не збільшаться, оскільки використовуватиметься те ж обладнання. За оцінками НБУ, додаткових видатків із бюджету не знадобиться.Зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний заявляв, що на розроблення ескізів і карбування нових монет "шаг", які змінять "копійку", не планується жодних додаткових витрат з державного бюджету.

Польська влада розробляє закон, який дасть військовим право збивати російські безпілотники над Україною без очікування дозволу НАТО чи Європейського Союзу.Про це повідомило видання Euractiv. Журналісти з’ясували, що Варшава на офіційному рівні планує внести зміни до закону про військові розгортання за кордоном.Згідно з проектом, польські сили зможуть збивати російські об’єкти, зокрема, дрони, над Україною без попереднього погодження з НАТО чи ЄС.Перші розмови про такий проект з’явилися у червні цього року. Попередній варіант навіть подало Міністерство оборони. Але зараз новий варіант закону, на думку експертів, може отримати швидке ухвалення.Спершу закон дозволяв президенту санкціонувати розгортання військ за запитом уряду у випадках збройного конфлікту, миротворчих місій, антитерористичних операцій чи евакуацій. Але 2022 року — за день до повномасштабного вторгнення Росії — тодішній уряд змінив його. Тепер погодження з НАТО, ЄС та країною перебування польських військ стало обов’язковим.Комісія з розслідування російського впливу пізніше критикувала цю норму, зазначивши, що вона позбавила Варшаву права діяти самостійно проти дронів з України та Білорусі.Нинішня керівна коаліція планує скасувати ці обмеження за принципом "спочатку стріляй, потім запитуй", надаючи військовим більше гнучкості у реагуванні на загрози.Як відомо, 10 вересня російські дрони масовано атакували Україну, під час цієї атаки близько 20 безпілотників залетіли на територію Польщі. У зв'язку з цим країна підійняла в небо авіацію та вперше збивала російські об'єкти над своєю територією під час війни Росії проти України.Нагадаємо, що 21 вересня американський президент Дональд Трамп запевнив, що США допоможуть захистити Польщу в тому випадку, якщо Росія продовжуватиме ескалацію та провокації на її території.

Парламент Литви 23 вересня надав збройним силам своєї країни повноваження збивати будь-який безпілотний літальний апарат, що порушує її повітряний простір, після інцидентів, коли два російські безпілотники розбилися на території держави.Про це повідомляє видання Reuters. Як зазначає видання, литовська армія наразі може атакувати дрони лише в тому випадку, якщо буде встановлено, що вони озброєні або становлять безпосередню загрозу для важливих для держави об'єктів.Це зміниться відповідно до закону, який було прийнято за підтримки 117 зі 141 члена литовського парламенту в умовах надзвичайного порядку, і який набуде чинності в країні-члені НАТО та Європейського Союзу з жовтня."Тепер ми можемо швидко реагувати будь-яким способом, включно зі знищенням безпілотників", — сказав міністр оборони Довіле Сакалієне. "Наші закони та процедури не були адаптовані до поточних загроз... тепер ми можемо реагувати зі швидкістю блискавки".Новий закон уповноважує начальника оборони Литви закривати частини повітряного простору Литви та збивати будь-який безпілотник у його межах, "який порушує правила, встановлені міністром оборони".У вівторок НАТО заявило, що використовуватиме "всі необхідні військові та невійськові засоби" для самозахисту після того, як, за його словами, Москва демонструвала "модель дедалі більш безвідповідальної поведінки" після нещодавніх порушень повітряного простору країн-членів НАТО.У серпні Литва звернулася до НАТО з проханням про розширення систем протиповітряної оборони після того, як два військові безпілотники врізалися в її територію з Білорусі, а Данія заявила 23 вересня, що безпілотники, які зупинили польоти в її головному аеропорту в понеділок, пов'язані з серією підозрюваних вторгнень російських дронів та іншими порушеннями по всій Європі.Як відомо, в ніч на 10 вересня під час нічного нападу Росії на Україну повітряний простір Польщі неодноразово порушували безпілотники. Тоді польська сторона розпочала оборонні процедури. Дрони намагалися збити польські та союзні літаки. Це перший випадок у сучасній історії Польщі, коли повітряні сили застосували зброю в повітряному просторі країни для знищення сторонніх об'єктів.Решту уламків знайшли у п'яти воєводствах: Люблінському (найбільше), Мазовецькому, Свєнтокшиському, Лодзькому та Вармінсько-Мазурському.Нагадаємо, раніше стало відомо, що два російські літаки пролетіли над нафтогазовою платформою Petrobaltic в територіальних водах Польщі. Таким чином Кремль влаштував ще одну провокацію проти країни НАТО.

У понеділок, 22 вересня, президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроект №14059 про направлення підрозділів ВМС ЗСУ в Туреччину та Велику Британію до припинення воєнного стану.Про це йдеться у картці законопроекту, яка опублікована на сайті Верховної Ради України.Міністр оборони Денис Шмигаль у пояснювальній записці зазначив, що ухвалення цього закону дозволить направити підрозділи ЗСУ до Туреччини та Великої Британії.Це має допомогти здійсненню заходів, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки й оборони."Реалізація закону також сприятиме покращенню процесу отримання військової техніки від країн-партнерів, комплектуванню відповідних підрозділів особовим складом і отриманою технікою, освоєння якої потребує тривалих циклів підготовки", — йдеться у тексті записки.Зеленський пропонує парламенту схвалити рішення про направлення підрозділів ЗСУ до інших держав.До Туреччини:корвет ВМС ЗСУ "Гетьман Іван Мазепа" (типу Ada) у складі штатного екіпажу загальною чисельністю до 106 військовослужбовців.До Великої Британії:протимінний корабель "Черкаси" (типу Sandown) у складі штатного екіпажу чисельністю до 39 військовослужбовців;протимінний корабель "Чернігів" (типу Sandown) у складі штатного екіпажу чисельністю до 39 військовослужбовців;протимінний корабель "Маріуполь" (типу Alkmaar) у складі штатного екіпажу чисельністю до 39 військовослужбовців;протимінний корабель "Мелітополь" (типу Alkmaar) у складі штатного екіпажу чисельністю до 39 військовослужбовців;протимінний корабель "Генічеськ" (типу Alkmaar) у складі штатного екіпажу чисельністю до 39 військовослужбовців;управління Першого дивізіону протимінних кораблів флотилії ВМС ЗСУ у складі штабу протимінних дій чисельністю до 20 військовослужбовців.Нагадаємо, вчора Володимир Зеленський розповів, що від партнерів уже надійшли перші пропозиції щодо експорту вітчизняної зброї. Найбільший попит мають морські дрони, хоча є інтерес і до інших видів озброєнь.

У п’ятницю, 19 вересня, президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) щодо пропозицій до державного бюджету за статтями, що пов'язані із забезпеченням національної безпеки й оборони України на 2026 рік.Про це свідчить указ українського президента № 692/2025.Згідно з рішенням РНБО, Кабінету міністрів доручено:передбачити у проекті закону "Про Державний бюджет України на 2026 рік" видатки на забезпечення національної безпеки й оборони України для сектору безпеки й оборони в обсязі не менше обсягу видатків, передбачених законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік";передбачити можливість корегування 2026 року обсягу видатків на національну безпеку й оборону України з урахуванням воєнно-політичної ситуації;ужити заходів щодо забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування 2026 року для органів сектору безпеки й оборони на виплату грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських;ужити 2026 року заходів щодо забезпечення своєчасної та в повному обсязі виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого в період воєнного стану, з урахуванням вимог постанови Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським і їх сім'ям під час дії воєнного стану";продовжити 2026 року здійснення заходів щодо залучення додаткових джерел військово-технічної допомоги Україні;забезпечити 2026 року виконання завдання щодо першочергового фінансування діяльності суб'єктів сектору безпеки й оборони України за пріоритетними напрямами;розробити та затвердити до 1 березня 2026 року Державну цільову оборонну програму розвитку озброєння та військової техніки на період до 2031 року;забезпечити 2026 року інформування апарату Ради національної безпеки й оборони України щомісяця до 15 числа про стан фінансування сектору безпеки й оборони України.Також у затвердженому президентом рішенні РНБО є низка доручень уряду під грифом "для службового користування".Нагадаємо, декілька днів тому голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа заявила під час виступу на конференції Yalta European Strategy, що потреби оборони України на 2026 рік оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів. Однак лише половину з них вдасться профінансувати з державного бюджету.