# закон

У вівторок, 7 квітня, народні депутати прийняли євроінтеграційний закон щодо удосконалення порядку виконання судових рішень. Цей документ автоматизує стягнення боргів та взаємодію з реєстрами.Як повідомили на офіційному сайті Верховної Ради, закон №14005 передбачає цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження, а також оптимізацію його стадій і строків виконання.Які зміни очікуютьсяПрийнятим законом, зокрема, передбачено:розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг тощо;запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами.Також передбачено, що у разі звернення особи за вчиненням дії щодо відчуження та/або застави майна, що належить боржнику, наявність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників є підставою для відмови у вчиненні таких дій щодо майна боржника, крім випадків, передбачених законом."У разі стягнення (сплати) на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця коштів, які підлягають стягненню під час виконання рішення, автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням", — пояснили в пресслужбі.Також у ВР зауважили, що це є підставою для:виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників;зняття арешту з коштів/електронних грошей, а також цінних паперів, що існують в електронній формі.Нагадаємо, в Україні для фізичних осіб-підприємців готують низку змін щодо оподаткування. Очікується, що оновленні правила запрацюють у 2027 році.Читайте також: Арешт рахунків в Україні: за які борги можуть заблокувати кошти.

У понеділок, 6 квітня, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає розширення переліку осіб, що можуть отримувати державну охорону.Про це свідчить картка законопроєкту №15134, яка опублікована на сайті українського парламенту.Йдеться про окремі категорії військових посадових осіб. Для них можуть запровадити захист на рівні, який уже мають високопосадовці держави.Авторами законопроєкту є народні обранці Федір Веніславський, Дмитро Припутень і Олександр Федієнко. У понеділок, 6 квітня, документ передано на розгляд керівництву Верховної Ради України.Як відомо, 25 березня депутати ухвалили законопроєкт щодо підготовки громадян до національного спротиву. За відповідне рішення проголосували 263 народні депутати.Таким чином Верховна Рада зробила крок до підготовки громадян до національного спротиву та реформування військово-патріотичного навчання в закладах освіти.Документ передбачає запровадження нової моделі підготовки, яка охоплюватиме школярів, студентів та доросле населення, а також створення спеціальних центрів підготовки в регіонах.Потреба у зміні чинного законодавства виникла на тлі тривалої повномасштабної війни та необхідності системного посилення обороноздатності держави. Законопроєкт з’явився як відповідь на сучасні виклики.Нагадаємо, вчора стало відомо, що комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни. Це є структурним маяком нової програми фінансування з МВФ..

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни. Це є структурним маяком нової програми фінансування з Міжнародним валютним фондом (МВФ).Про це повідомив у своєму Telegram-каналі народний депутат Ярослав Железняк (фракція "Голос").Він додав, що в Бюджетному кодексі створять окремий спецфонд, куди цей збір переправлятимуть, тобто цільове його використання на армію."За" проголосували 16 народних обранців, утрималися троє (в тому числі й сам Ярослав Железняк).Він додав, що у вівторок, 7 квітня, законопроєкт розглядатиметься у залі Верховної Ради України.У пояснювальній записці до законопроєкту №15110 йдеться про те, що документ передбачає продовження дії норм щодо застосування обов’язку сплати військового збору, які запровадили на період дії воєнного стану на території України, а саме: для фізичних осіб у розмірі 5%;для платників фізичних осіб-підприємців (ФОП) — платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп — 10% у розрахунку однієї мінімальної зарплати на перше число поточного місяця (2026 року — 850 гривень);платників єдиного податку третьої групи (ФОП та юридичних осіб) (крім електронних резидентів (е-резидентів) — 1% доходу, на три роки, наступні за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України.Нагадаємо, що за дев’ять місяців 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 116,7 мільярда гривень військового збору. Це майже в чотири рази більше аналогічного періоду минулого року..

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч з керівниками комітетів Верховної Ради. Вони домовилися про включення до порядку денного термінових законопроєктів, щодо яких є порозуміння.Про це Юлія Свириденко поінформувала у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Для забезпечення стабільного міжнародного фінансування Україна, зокрема, в рамках Ukraine Facility та програми МВФ, має виконати свою "домашню роботу" для продовження реформ", — акцентувала вона.За її словами, ключова роль у цьому — спільна: українських парламенту й уряду. Тому й необхідна координованість дій у цьому напрямку."Обговорили з народними депутатами ключові норми, необхідні для продовження реформ, виконання наших зобов’язань перед партнерами та подальшого просування євроінтеграційного курсу", — наголосили очільниця Кабміну України.Вона також подякувала народним депутатам за діалог і готовність до спільної роботи над важливими для держави рішеннями."Домовилися, що до порядку денного внесуть термінові законопроєкти, щодо яких є порозуміння. Також продовжимо консультації щодо інших документів, які викликають дискусії", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 1 квітня стало відомо, що єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації..

Верховна Рада України може до осені 2026 року ухвалити в цілому законодавчі зміни, необхідні для запуску нової масштабної програми доступного житла. Вона передбачає іпотечне кредитування під 3% річних терміном на 25 років.Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев на Першому форумі доступної іпотеки у Києві у вівторок, 31 березня. Його цитує "Інтерфакс-Україна"."Проєкт програми передбачає 3% кредит на 25 років, таким чином аби домогосподарство, тобто сім'я, витрачала не більше 15-20% від свого доходу. Ми вважаємо, що маємо щонайменше один мільйон квартир запустити у межах цієї програми", — зазначив вінЗа його словами, відповідний законопроєкт можуть унести до парламенту вже цього тижня.Він додав, що фінансування відбуватиметься також за рахунок залучених коштів міжнародної допомоги, бюджету та ресурсу недержавних пенсійних фондів, законопроєкт про які вже підготовлено.Голова комітету наголосив на необхідності визначення єдиної державної установи для менеджменту програми з метою забезпечення прозорості.На його думку, одним з можливих "менеджерів" є приватне акціонерне товариство "Укрфінжитло". Проте при цьому він наголосив на необхідності розгляду інших варіантів.Крім того, Гетманцев повідомив про активну позицію Національного банку України, який надав пропозиції щодо зміни нормативів та регулювань для комерційних банків, аби полегшити навантаження при кредитуванні."Програма має забезпечити вчителів, медиків, військових, внутрішньо переміщених осіб, багатодітні сім'ї квартирами у довгостроковий кредит", — акцентував Данило Гетманцев.За словами очільника комітету, потреба в новій ініціативі зумовлена недостатніми обсягами чинної програми "єОселя", у межах якої за весь час видано лише 24,6 тисячі кредитів. Він додав, що нова стратегія має стати стимулом для будівельної галузі та розвитку громад на десятиліття.Нагадаємо, минулого тижня Данило Гетманцев розповідав, що Верховна Рада планує продовжити підвищений податок на прибуток банків на 2027 рік. Великі обсяги зовнішньої допомоги, які потрапляють у банківську систему, зумовлюють значний структурний профіцит ліквідності..

Верховна Рада України суттєво змінила правила доступу до державної служби, пов'язавши кар'єру чиновника з виконанням військового обов'язку. Відтепер проходження служби в армії стане обов'язковим етапом для чоловіків, які претендують на роботу в держорганах.Про це повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України.Український парламент зробив рішучий крок у реформуванні системи підготовки громадян до захисту держави. Новий законодавчий акт, ухвалений 25 березня 2026 року, докорінно змінює підходи до формування кадрового резерву на державній службі в умовах тривалої агресії Росії.Нові вимоги до кандидатівЗгідно з документом, чоловіки зможуть претендувати на посади в органах державної влади лише за умови проходження військової служби. Ця норма спрямована на те, щоб кожен державний службовець мав базові навички захисту країни та розумів специфіку національної безпеки. У пояснювальній записці до закону зазначено: "Відтепер чоловіки можуть обіймати посади державної служби лише після проходження військової служби".Нагадаємо, 25 березня міністр оборони України Михайло Федоров провів закриту зустріч зі штурмовиками та піхотинцями з 13 підрозділів. Вони зумовили важливі зміни в процесі мобілізації та щодо самовільного залишення частин..

Верховна Рада ухвалила Закон №13155, який звільняє власників пошкодженого або зруйнованого житла внаслідок російської агресії від сплати за житлово-комунальні послуги. За закон проголосували 308 народних депутатів.Про це повідомив народний депутат України Павло Фролов.Закон передбачає, що для повністю знищеного житла нарахування комунальних платежів припиняється з дати руйнування, а для житла, яке визнано непридатним для проживання або небезпечне для життя, плата не нараховується впродовж ремонту чи відновлення. В ОСББ питання звільнення вирішується зборами співвласників, а обстеження проводить комісія місцевої влади, яка протягом 30 робочих днів надсилає результати власникам та постачальникам послуг.Закон діятиме протягом воєнного стану та два роки після його завершення. Також уряд має розробити механізм реструктуризації боргів, що виникли після 24 лютого 2022 року, при цьому заборонено примусове стягнення боргів за період тимчасової окупації до їхньої верифікації."Закон запроваджує дієві соціальні гарантії постраждалим українцям – більше не потрібно сплачувати за послуги, які фактично не надаються та якими неможливо користуватися", — додав Фролов.Нагадаємо, українцям перерахували "комуналку". За словами премʼєр-міністерки Юлії Свириденко, в січні 2026 року перерахунки проведено в містах, де послуги не надавалися, були надані не в повному обсязі або неналежної якості, зокрема через ворожі атаки..

Військовослужбовці не можуть залучатися до безпосередньої участі в бойових діях одразу після завершення військової підготовки. Про це йдеться в законопроєкті авторства народного депутата Сергія Гривка (фракція "Слуга народу").Відповідний законопроєкт №15086 про внесення зміни до закону "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо обмеження залучення військовослужбовців до безпосередньої участі у бойових діях одразу після завершення військової підготовки зареєстровано у Верховній Раді, про це повідомив сайт парламенту.Гривко пропонує у законі запровадити нову статтю 20-3, якою передбачається, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або за призовом під час мобілізації (у тому числі військову службу осіб офіцерського складу), протягом трьох місяців після завершення базової загальновійськової підготовки або після випуску з вищих військових навчальних закладів не залучаються до безпосередньої участі у бойових діях.У пояснювальній записці зазначається про встановлення мінімального терміну адаптації після завершення навчання."Протягом цього періоду військовослужбовці не залучатимуться до безпосередньої участі у бойових діях, пов’язано зі складністю сучасних бойових дій та необхідністю збереження особового складу", — йдеться в документі.Сергій Гривко наголосив, що ухвалення проєкту закону матиме, зокрема, такі позитивні наслідки:підвищення рівня підготовленості військовослужбовців до умов ведення бойових дій;забезпечення належного рівня бойового злагодження у підрозділах;зниження рівня втрат особового складу;підвищення ефективності виконання особовим складом бойових завдань.Нагадаємо, раніше в пресслужбі Міністерства оборони України повідомляли, що в межах реалізації експериментального проєкту "Контракт 18-24" підготовка громадян, залучених на військову службу, відбувається за трирівневою програмою. Її тривалість — до трьох місяців..

У понеділок, 16 березня, президент Володимир Зеленський підписав закон №13037, який передбачає вдосконалення механізмів забезпечення військової дисципліни та запобігання і протидію дискримінації й сексуальним домаганням у війську.Про це йдеться у картці документа на сайті Верховної Ради. Згідно з документом, військовослужбовці зобов’язані:поводитися з гідністю та честю;поважати честь і гідність кожної людини;дотримуватися законодавства щодо рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.Крім того, військові повинні не допускати та стримувати інших від негідної поведінки — як вербальної, так і невербальної — пов’язаної з дискримінацією за ознаками статі, раси, релігії, етнічного походження, соціального статусу або місця проживання.Окремо документ зобов’язує військовослужбовців запобігати сексуальним домаганням, насильству за ознакою статі та іншим правопорушенням проти статевої свободи і недоторканості. Також закон встановлює обов’язок повідомляти про такі випадки. Відтак, якщо військовий знає про факти дискримінації за ознакою статі, сексуальних домагань або гендерного насильства у підрозділі, він має поінформувати відповідний підрозділ або радника з гендерних питань.Нагадаємо, 15 березня український лідер заявив, що народні депутати мають продовжувати працювати у Верховній Раді під час воєнного стану. Інший варіант — вони можуть долучитися до захисту держави на фронті.Додамо, раніше повідомлялося, що військовослужбовці, які раніше працювали у сфері IT, можуть отримувати офіцерське звання. До того ж вони мають повне право працювати на посадах із цифрової трансформації армії..

Понад 28% усіх скарг, які надійшли до мовної омбудсменки цього року, стосуються порушень мовного законодавства в Інтернеті. Послуги там мають надаватися переважно української мовою.Про це повідомили в секретаріаті уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської.У відомстві нагадали, що блогери, психологи, дизайнери, стилісти, тарологи й інші фахівці, зареєстровані як фізичні особи-підприємці, повинні продавати товари й послуги у соціальних мережах українською мовою.Відповідно до статті 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.У секретаріаті пояснили, що інтернет-представництва суб'єктів господарювання, зокрема, вебсайти та сторінки у соціальних мережах, мають бути виконані українською. Мобільні застосунки також повинні мати версію інтерфейсу державною мовою.Водночас інші мовні версії сайтів або сторінок можуть існувати, але вони не повинні містити більше інформації, ніж українська. Крім того, саме українськомовна версія має завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні.Підприємці, які продають товари чи послуги через інтернет, повинні також розміщувати правдиву інформацію про себе: назву компанії або ім'я фізичної особи-підприємця, контактні дані та місцеперебування.У секретаріаті зазначили, що питання дотримання мовного законодавства в Інтернеті залишається чутливим. Станом на 10 березня 2026 року туди надійшло 130 звернень щодо порушень у роботі вебсайтів та інших інтернет-представництв — це 28 % від загальної кількості звернень цього року.Найчастіше громадяни скаржаться на відсутність або некоректну роботу україномовних версій сайтів, ведення сторінок у соцмережах російською мовою, а також на автоматичне завантаження російськомовного контенту замість українського. Повідомити про порушення мовного законодавства можна через електронну форму на сайті уповноваженої.Нагадаємо, що в грудні минулого року уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до уряду з пропозицією ініціювати підвищення штрафів за порушення закону про мову. Адже теперішні санкції не стримують порушників..

Міністерство закордонних справ України ініціює розширення мережі виборчих дільниць за межами країни для забезпечення права голосу мільйонів українців. Наразі наявних 104 локацій об’єктивно недостатньо для проведення перших повоєнних виборів, що потребує внесення змін до чинного законодавства.Про це, як пише "Укрінформ", повідомив державний секретар Міністерства закордонних справ Олександр Карасевич під час засідання робочої групи.Проблема 104 дільницьНа сьогодні в межах чинної законодавчої бази при українських дипломатичних установах на постійній основі створено лише 104 виборчі дільниці. За словами представників МЗС, така кількість була розрахована на зовсім інші реалії та не враховує масштабну міграцію українців, спричинену повномасштабною війною. Карасевич наголосив на необхідності негайної адаптації законів."Відповідно до нинішньої законодавчої рамки при закордонних дипломатичних установах на постійній основі утворені 104 виборчі дільниці. Ми розуміємо, що ця кількість закордонних виборчих дільниць є об’єктивно недостатньою для забезпечення участі в перших повоєнних виборах тих мільйонів наших громадян, які за кордоном, тому є спільне бачення, що необхідно розширювати закордонні виборчі дільниці шляхом утворення додаткових дільниць", — сказав Карасевич.Тимчасові споруди як вихідЯк зазанчив Карасевич, головною перешкодою для збільшення кількості точок голосування є дефіцит приміщень у дипломатичних установах. Центральна виборча комісія має право утворювати нові дільниці за поданням МЗС, проте фізично розмістити їх у консульствах чи посольствах часто неможливо.Для розв'язання цієї проблеми пропонується надати керівникам дипустанов право використовувати тимчасові споруди. Це дозволить організувати роботу дільничних виборчих комісій навіть там, де стаціонарні будівлі не можуть прийняти велику кількість людей."Тому проєктом пропонується передбачити можливість ухвалення рішень керівниками дипломатичних установ із залученням тимчасових споруд для організації роботи дільничних виборчих комісій — як при додаткових виборчих дільницях, так і при постійних закордонних виборчих дільницях", — пояснив посадовець.Масштаби викликуЗа даними ЦВК, виборчі права наразі мають близько 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, а кількість громадян за кордоном вимірюється мільйонами. Своєчасне розширення виборчої інфраструктури є критично важливим для легітимності майбутніх виборчих процесів та забезпечення рівних прав усіх українців, незалежно від їхнього поточного місця перебування.Нагадаємо, раніше парламентська аналітикиня Руху "ЧЕСНО" Ірина Корженкова заявляла, що наразі проведення референдуму в Україні не можливе. Також його не можливо провести одночасно із виборами.Також голова ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило..

У неділю, 8 березня, кремлівський диктатор Володимир Путін підписав закон, який забороняє екстрадицію до інших держав для кримінального переслідування або виконання вироку іноземців і осіб без громадянства, які воювали проти України на боці російської армії чи в інших військових формуваннях.Документ опубліковано на офіційному порталі правової інформації Російської Федерації.Зазначається, що цей закон вносить зміни до частини 1 статті 464 Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації. Вона стосується відмови у видачі осіб на запит.Зокрема, згідно з новими змінами, російська влада відмовлятиме у запитах іншим країнам в екстрадиції іноземців і осіб без громадянства, які проходять або проходили військову службу за контрактом у збройних силах Росії чи інших військових формуваннях і брали участь у бойових діях у їхньому складі.Фахівці пояснили, що в такому разі запити держав про видачу таких людей у кримінальних справах не виконуватимуться.Як відомо, 26 лютого 2026 року російські депутати схвалили пакет законопроєктів. Серед іншого документи заборонили депортацію та видачу для кримінального переслідування іноземців, які воювали на боці Росії.Натомість Держдума Російської Федерації ухвалила запровадження штрафів для іноземців замість висилання, захист від заборони на в'їзд до Росії, а також від загрози депортації.У квітні 2025 року російське незалежне видання "Важные истории" повідомляло, що у війні проти України на боці Росії беруть участь найманці зі щонайменше 48 країн світу. Журналісти ідентифікували 1 500 із них і з'ясували, як іноземців у Москві вербують до лав російської армії.Нагадаємо, що 8 грудня минулого року російський диктатор Володимир Путін підписав указ про призов резервістів на військові збори 2026 року. Згідно з документом, росіян, які перебувають у запасі, призиватимуть для проходження військових зборів у "Збройних силах Росії, військах Національної гвардії та рятувальних військових формуваннях Міністерства Росії у справах цивільної оборони, НС та ліквідації наслідків стихійних лих, органах держохорони та органах ФСБ". Указ набув чинності з дня його опублікування..

Із 1 березня в Україні набрали чинності нові правила утримання домашніх тварин. Тепер заборонено постійно тримати собак на прив’язі без можливості вигулу та вільного руху.Про це йдеться в законопроєкті "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення їх у відповідність з вимогами Європейської конвенції про захист домашніх тварин". Власники повинні забезпечувати тваринам належні умови проживання та догляду.Зміни стосуватимуться кожного власника: від правил облаштування подвір’я до оновлення ветеринарних документів.Найрезонанснішою зміною стає фактична заборона постійного тримання собак на прив’язі. Ланцюг тепер офіційно визнається порушенням добробуту тварини:що пропонують натомість: облаштування просторих вольєрів або вільне пересування тварини надійно огородженою територією;штрафи: за порушення норм благополуччя передбачена адміністративна відповідальність, сума залежатиме від того, в якому стані перебуває тварина;заборона каліцтв: купірування вух чи хвостів «для краси» відтепер поза законом, такі операції дозволені виключно за медичними показаннями ветеринара.Україна впроваджує обов'язкову ідентифікацію для всіх котів і собак, згідно з новим законом "Про ветеринарну медицину":мікрочип: кожна тварина повинна мати підшкірний чип з унікальним номером;єдиний паспорт: із 1 березня запроваджується уніфікований ветеринарний паспорт, він міститиме повну історію щеплень, обробок та стерилізації. Такий документ визнаватиметься за кордоном;інтеграція з "Дією": незабаром дані про вашого улюбленця з'являться у застосунку "Дія", це значно спростить перетин кордону та візити до клінік.Реформа не є миттєвою і розбита на кілька етапів:1 березня 2026 року: початок дії основних обмежень і перехід на нові паспорти;1 вересня 2026 року: посилення контролю за добробутом тварин у промислових комплексах.Коротко для власника (що зробити вже зараз):перевірити, чи має тварина мікрочип;звернутися до ветеринара для оформлення паспорта нового зразка;якщо собака на ланцюгу — почати планувати вольєр або ремонт огорожі.За ігнорування правил реєстрації та неналежне утримання передбачені штрафи від 170 до 340 гривень. Якщо ж порушення призвело до шкоди здоров’ю людей або інших тварин, суми будуть значно вищими.Нагадаємо, науковці встановили, що собаки можуть зберігати назви предметів у довготривалій пам’яті. Чотирилапі надовго запам'ятовують назви улюблених іграшок..

В Україні з 5 березня набув чинності новий закон, який дає водіям із маленькими дітьми право користуватися виділеними паркомісцями. Йдеться про дітей віком до трьох років та авто з відповідним розпізнавальним знаком.Про це йдеться на сайті Верховної Ради.Закон №4657-IX передбачає, що власники паркувальних майданчиків зобов’язані виділяти спеціальні місця для таких водіїв. Кількість паркомісць для батьків із дітьми має становити не менше 5% від загальної кількості місць, але щонайменше одне.Ці місця є додатковими до місць для людей з інвалідністю, яких повинно бути не менше 10% від паркомісць. У сумі це забезпечує щонайменше 15% всіх паркомісць, але не менше двох місць — по одному для кожної категорії.Зазначимо, що законопроєкт №12437 було ухвалено Верховною Радою ще 23 жовтня 2025 року. Він встановлював обов’язковість облаштування або визначення спеціальних паркувальних місць для водіїв із дітьми до трьох років.Нагадаємо, 2 березня Володимир Зеленський підписав закон, який спрощує евакуацію дітей із територій активних бойових дій. Відтепер поліція зможе вивозити дітей із небезпечних районів навіть без згоди батьків, якщо існує загроза їхньому життю або здоров’ю.Додамо, 24 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який відкриває можливість для підвищення зарплат працівникам позашкільної освіти..

Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Український правопис як офіційний стандарт державної мови. Рішення ухвалено на виконання постанови Верховної Ради від 15 січня 2026 року.Про це повідомили на Facebook-сторінці Національної комісії зі стандартів державної мови. Там зазначили, що головними в документі є декілька пунктів.Юридичний статус: правопис вперше введено в правове поле як єдиний офіційний нормативний текст.Очищення від пропаганди: з ілюстративної частини тексту видалили всі приклади, що стосувалися держави-агресора.Стабільність правил: технічні правки та вдосконалення структури не вплинуть на усталені правила для користувачів.Набрання чинності: новий стандарт запрацює після того, як уряд скасує постанову 2019 року.Над текстом працювала робоча група з провідних науковців НАН України та найбільших університетів країни. Під час підготовки фахівці опрацювали понад 1 400 пропозицій від громадськості та отримали відгуки від 27 органів державної влади.Окрім редакційних виправлень, комісія вдосконалила структуру правопису та провела "деколонізацію" прикладів, прибравши згадки про Росію.Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна наголосила, що відтепер правопис є нормативним орієнтиром для всієї держави."Це спільні правила для всіх сфер — від шкіл до судів, від державних рішень до інформаційної політики. Єдина норма забезпечує послідовність і чіткість у публічному просторі", — написала вона у Facebook.Документ набере чинності після того, як Кабінет міністрів ухвалить рішення про втрату чинності старої постанови №437 від 2019 року. Оновлений текст оприлюднять на офіційному сайті Нацкомісії.Нагадаємо, що в травні 2024 року Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису..