# закон

Після початку повномасштабної війни мільйони українців були змушені виїхати за кордон. Разом із цим в Україні почала стрімко зростати кількість житлових спорів — власники квартир намагаються через суд позбавити права користування житлом людей, які роками не проживають у помешканні, тоді як самі зареєстровані особи наполягають, що вимушений виїзд не означає автоматичної втрати житлових прав.Йдеться не про втрату права власності на квартиру чи будинок, а саме про втрату права користування житлом — тобто права проживати у ньому, пише "Судово-юридична газета". Найчастіше такі конфлікти виникають між колишнім подружжям, членами сім’ї власника або родичами, які формально залишаються зареєстрованими у квартирі, але фактично там не мешкають тривалий час.Що передбачає законодавствоОсновні норми, які регулюють такі спори, містяться у статтях 71-72 Житлового кодексу УРСР та статті 405 Цивільного кодексу України.Попри реформування житлового законодавства та ухвалення Закону України "Про основні засади житлової політики", положення Житлового кодексу УРСР продовжують діяти у перехідний період і залишаються базовими для судових спорів щодо втрати права користування житлом.Коли право на житло зберігаєтьсяСтаття 71 ЖК УРСР встановлює, що за тимчасово відсутньою особою житло зберігається впродовж шести місяців. Якщо ж є поважні причини непроживання, цей строк може бути продовжений.Закон прямо передбачає низку випадків, коли право користування житлом може зберігатися довше. Зокрема, це:військова служба;робота або навчання за кордоном;лікування;відбування покарання;виконання обов’язків опікуна;інші поважні життєві обставини.Водночас стаття 72 ЖК УРСР чітко визначає: визнати людину такою, що втратила право користування житлом, можна лише через суд.Окремо стаття 405 ЦК України передбачає, що член сім’ї власника житла може втратити право користування ним у разі відсутності понад один рік без поважних причин, якщо інше не встановлено домовленістю сторін або законом.Тобто сам факт перебування за кордоном не означає автоматичної втрати житлових прав.Що враховують судиСудова практика останніх років показує: українські суди дедалі частіше відходять від формального підходу, коли достатньо було просто довести багаторічну відсутність людини у квартирі. Натомість суди почали оцінювати комплекс обставин:чи був виїзд вимушеним;чи підтримує людина зв’язок із житлом;чи сплачує комунальні послуги;чи зберігає особисті речі;чи має інше постійне житло;чи фактично втратила інтерес до спірної квартири.Особливо актуальним це стало після початку повномасштабної війни, коли мільйони українців виїхали за кордон через бойові дії.Позиція Верховного Суду — Верховний Суд уже сформував низку важливих правових підходів у подібних спорах.Право на житло — не формальністьУ постанові від 14 грудня 2023 року у справі №521/7073/21 Верховний Суд наголосив: позбавлення людини права користування житлом є втручанням у її право на житло, тому таке втручання має бути:виправданим;необхідним;співмірним із наслідками для людини.Суди повинні оцінювати не лише інтереси власника житла, а й наслідки для особи, яку можуть позбавити права проживання.Важливі причини відсутностіУ постанові від 4 вересня 2024 року у справі №756/1384/20 Верховний Суд окремо підкреслив: суди зобов’язані ретельно досліджувати причини тривалої відсутності людини. Йдеться, зокрема, про:вимушений виїзд через війну;роботу за кордоном;навчання;лікування;інші обставини, які можуть бути поважними.Також суди мають оцінювати, чи зберігала людина реальний зв’язок із житлом.Коли право може бути втраченоУ постанові від 25 вересня 2024 року у справі №161/15630/22 Верховний Суд зазначив: для втрати права користування житлом ключове значення мають дві обставини:відсутність особи понад один рік;відсутність поважних причин непроживання.Крім того, суд враховує, чи людина фактично втратила зв’язок із житлом та інтерес до нього.Хто має доводити обставиниУ постанові від 2 квітня 2025 року у справі №607/19247/21 Верховний Суд фактично узагальнив практику та зазначив, що саме позивач повинен довести:тривале непроживання особи;відсутність поважних причин такої відсутності.Без цього позбавити людину права користування житлом неможливо.Коли суд може стати на бік власникаВодночас судова практика свідчить, що якщо людина роками не проживає у квартирі, не бере участі в оплаті житла, має інше місце проживання та фактично втратила зв’язок із помешканням — це може стати підставою для втрати права користування. Так, у постанові Верховного Суду від 3 березня 2021 року у справі №161/2007/18 суд прямо зазначив, що:переїзд до іншого міста;створення нової сім’ї;наявність іншого житла;відсутність постійного зв’язку зі спірною квартироюможуть свідчити про втрату інтересу до житла.Що каже ЄСПЛПрактика Європейського суду з прав людини також має велике значення для українських судів.У справі Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine ЄСПЛ наголосив, що втрата житла є однією з найбільш серйозних форм втручання у право людини на повагу до приватного та сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції. Тому суди не можуть застосовувати виключно формальний підхід — вони повинні оцінювати всі обставини конкретної справи.Справа "Кривіцька та Кривіцький проти України" (Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine, заява № 30856/03) — це фундаментальне рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), ухвалене у грудні 2010 року. Воно стосується захисту права на повагу до житла та незаконного виселення.Юристи звертають увагу, що однією з найбільших проблем залишається те, що закон не містить чіткого переліку "поважних причин" непроживання. Через це суди по-різному оцінюють проживання за кордоном, отримання тимчасового захисту, роботу в іншій країні, створення сім’ї за межами України та вимушений виїзд через війну.Що варто робити українцям за кордономЮристи радять людям, які тривалий час перебувають за межами України, зберігати докази зв’язку з житлом.Зокрема:оплачувати комунальні послуги;підтримувати контакт із власником житла;зберігати особисті речі у квартирі;мати документи, які підтверджують причини виїзду;фіксувати намір повернутися.Для власників житла, своєю чергою, недостатньо просто довести факт непроживання людини. Необхідно також підтвердити:відсутність поважних причин;втрату фактичного зв’язку особи з житлом;припинення реального користування квартирою.Українське законодавство не передбачає автоматичної втрати права користування житлом через перебування за кордоном. Кожен випадок оцінюється індивідуально, а ключову роль у таких спорах відіграють не лише строки відсутності, а й реальний зв’язок людини із житлом, причини виїзду та принцип пропорційності втручання у право на житло.Додамо, в Україні продовжують розширювати програми для внутрішньо переміщених осіб та вразливих категорій населення. Уряд планує закупити тисячу будинків у сільській місцевості для переселенців.Нагадаємо, нещодавно український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах..

Міністерство освіти та науки України не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту (НМТ). У відомстві проти встановлення математики як предмета на вибір.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час спілкування з журналістами в четвер, 4 червня."Уряд подав законопроєкт щодо умов вступу на 2027 рік, він відповідає тим умовам, які є наразі 2026 року. Альтернативний законопроєкт, який передбачає дещо інші умови стосовно математики, ми не підтримуємо категорично", — зазначив він.Міністр наголосив, що НМТ саме для того, щоби підтвердити ключову спроможність читати, писати та рахувати, а математика повинна бути обов’язковим предметом."Скасування математики чи історії, вилучення їх з обов’язкових предметів НМТ — це абсурд, це не приведе до жодних позитивних змін для нас як для країни", — наголосив Лісовий.Як відомо, раніше голова підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Юлія Гришина разом із групою з близько 50 народних депутатів зареєструвала альтернативний законопроєкт №15254-1. Він пропонує з 2027 року змінити формат НМТ і зменшити кількість обов’язкових предметів.Згідно з пропозицією, тест може складатися з:двох обов’язкових предметів (українська мова й історія України);одного предмета на вибір вступника.У такій моделі математика залишиться, але стане вибірковою дисципліною — залежно від спеціальності. Автори ініціативи пояснили, що теперішній формат (чотири предмети в один день і тривале тестування) створює надмірне психологічне навантаження та ризики через повітряні тривоги під час іспитів.Депутатська ініціатива вже отримала різку критику як із боку частини освітян і колишніх урядовців, так і від значної частини суспільства.Нагадаємо, що 20 травня в Україні розпочалися основні сесії національного мультипредметного тесту. Після завершення виконання завдань НМТ кожен учасник одразу дізнається кількість тестових балів, яку він набрав за кожен предмет. Водночас для конкурсного відбору до вишів використовуються оцінки переведені в шкалу 100-200 балів (рейтингові бали). Інформацію про результати основних сесій НМТ розмістять у персональних кабінетах учасників до 3 липня, додаткових — до 29 липня..

У четвер, 4 червня, на розгляд Верховної Ради України внесли новий законопроєкт, який декриміналізує дорослий контент. До того ж він має зруйнувати схеми, на яких наживаються недобросовісні правоохоронці.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Після провалу парламентом законопроєкту про декриміналізацію дорослого контенту ми провели консультації з різними фракціями та групами. В тому числі, щоби знайти позиції, які можуть отримати підтримку більшості парламенту", — написав він.За його словами, внаслідок таких консультацій швидко напрацювали та внесли новий законопроєкт №15294, який:значно посилює відповідальність за злочини проти дітей, в тому числі за виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії;прибирає старі радянські норми, тобто дублює норми про декриміналізацію дорослого контенту."За реальні злочини буде відповідальність. За дії дорослих серед дорослих, прибираємо середньовіччя та годівницю для недобросовісних правоохоронців", — наголосив нардеп.Він також поінформував, що законопроєкт підписало 45 народних депутатів від майже всіх фракцій та груп Верховної Ради включно з керівництвом парламенту, фракцій і парламентських комітетів."Серед авторів люди з дуже різними баченнями, ідеологією, релігійними переконаннями. Але тут всі дійшли до спільного бачення та компромісу", — наголосив Ярослав Железняк.Він додав: враховуючи, що вже у вівторок Рада планує схвалити оподаткування електронних платформ, то й це питання має бути розглянуто максимально швидко."Це буде третя спроба законодавчого вирішення проблеми, але сподіваюся, що цього разу вже остаточна й успішна", — підсумував нардеп.Нагадаємо, що ще в липні минулого року президент України Володимир Зеленський відреагував на ініціативу громадян щодо декриміналізації порно..

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

У п’ятницю, 29 травня, президент України Володимир Зеленський вніс зміни до персонального складу Ставки верховного головнокомандувача. Він підписав відповідний документ.Про це свідчить указ Володимира Зеленського №445/2026, опублікований на сайті президента УкраїниДо персонального складу Ставки увійшли:голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич;міністр фінансів Сергій Марченко.Зміни внесені на часткову зміну статті 2 указу президента від 24 лютого 2022 року №72/2022 "Про утворення Ставки верховного головнокомандувача".Документ ухвалили на підставі пропозиції Ради національної безпеки й оборони України (РНБО). Указ набирає чинності з дня його опублікування.Як відомо, Ставку верховного головнокомандувача утворили 24 лютого 2022 року для оперативного управління ЗСУ в умовах загрози національній безпеці.Її діяльність передбачає швидке ухвалення рішень, координацію між різними видами та родами військ, а також контроль за реалізацією оборонних програм і стратегічних завдань.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський провів термінову телефонну розмову з федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером, під час якої оприлюднив тривожні дані українських розвідувальних служб. За наявною інформацією, окупаційні війська розробляють плани чергової масштабної повітряної атаки на мирні населені пункти нашої країни..

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає суттєве посилення захисту дітей від злочинів проти статевої свободи та недоторканності. Документ пропонує зміни до Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення та низки профільних законів.Ініціатива спрямована на гармонізацію українського законодавства з міжнародними стандартами, зокрема нормами Ради Європи та Конвенції про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської конвенції).Обов’язкові перевірки для працівників, що працюють із дітьмиОдним із ключових нововведень стане запровадження обов’язкових перевірок для працівників закладів освіти, охорони здоров’я та інших установ, які мають контакт із дітьми. Перевірки планують проводити перед працевлаштуванням, а надалі — щонайменше раз на три роки.Також передбачено контроль щодо наявності заборон на роботу з неповнолітніми в осіб, які претендують на відповідні посади.Посилення відповідальності та розширення реєстрівЗаконопроєкт пропонує адміністративну відповідальність для посадових осіб, які не проводять необхідні перевірки перед працевлаштуванням. У разі, якщо працівник згодом вчинить злочин проти дитини, може бути запроваджена і кримінальна відповідальність за недбалість.Крім того, планується розширити Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти дітей, додавши до нього ширший перелік правопорушень та поширивши його не лише на малолітніх, а й на неповнолітніх.Водночас до реєстру не пропонують вносити дані про осіб, які були неповнолітніми на момент скоєння злочину — це пояснюють міжнародними підходами до ювенальної юстиції.Посилення покараньДокумент також передбачає посилення кримінальної відповідальності за зґвалтування та сексуальне насильство щодо дітей до 14 років. Окремо пропонуються зміни до законів про освіту та захист дитинства для посилення контролю за тими, хто працює з неповнолітніми.Автори ініціативи зазначають, що кількість таких злочинів щороку зростає, тому держава має посилювати механізми профілактики та захисту дітей.Нагадаємо, в березні правоохоронці провели перевірку за фактом неправомірних дій, вчинених вчителькою щодо учня однієї зі шкіл на Львівщині. Відомо, що публікацію з відео, на якому вчителька під час уроку, ймовірно, вчиняє фізичне та психологічне насильство щодо одного з учнів, працівники поліції виявили під час моніторингу соціальних мереж.Додамо, раніше правоохоронці затримали в Києві 57-річного чоловіка, який запрошував у гості сусідських малолітніх дівчат та вчиняв щодо них сексуальне насильство. Крім того, він знімав це на відео..

В Україні правила надання щорічної відпустки чітко регулюються чинним трудовим законодавством. Офіційно працевлаштовані громадяни мають право на відпочинок, проте у перший рік роботи існують певні часові обмеження та винятки для окремих категорій працівників.Про це йдеться у законі України "Про відпустки".Загальні правила та тривалість відпочинкуВідповідно до закону, тривалість щорічної основної відпустки становить щонайменше 24 календарні дні за відпрацьований рік. Відлік цього періоду розпочинається з першого дня укладення трудового договору з роботодавцем. За загальним правилом, право на повноцінну щорічну відпустку у перший рік роботи з’являється у працівника лише після шести місяців безперервної діяльності на підприємстві чи в організації.Якщо ж виникає потреба піти у відпустку раніше цього терміну, її тривалість розраховується пропорційно до фактично відпрацьованого часу. Втім, законодавством передбачено великий перелік пільговиків, які можуть отримати відпочинок повної тривалості авансом.Хто може отримати відпустку ранішеОформити щорічну відпустку повної тривалості до настання піврічного терміну безперервної роботи мають право такі категорії співробітників:жінки перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також матері, які виховують двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;особи з інвалідністю;неповнолітні працівники (віком до 18 років);чоловіки, чиї дружини перебувають у декретній відпустці по вагітності та пологах;громадяни, звільнені після проходження строкової військової служби чи служби за призовом під час мобілізації (якщо вони працевлаштувалися протягом трьох місяців після звільнення без урахування часу на переїзд);сумісники (одночасно з відпусткою за основним місцем роботи);працівники, які успішно навчаються у закладах освіти та бажають приєднати відпочинок до складання іспитів, заліків чи захисту дипломних робіт;особи, які мають путівку для санаторно-курортного лікування;батьки — вихователі дитячих будинків сімейного типу.Окрім цього, право на достроковий відпочинок надається в інших випадках, якщо це прописано у колективному договорі чи трудовому контракті.Особливі умовиДодаткові соціальні гарантії передбачені для працівників, чиї діти віком до 18 років вступають до навчальних закладів в іншій місцевості. Батькам за їхнім бажанням надається щорічна відпустка (або її частина тривалістю не менше 12 календарних днів) для супроводу дитини до місця розташування закладу та у зворотному напрямку. У разі наявності двох або більше дітей такого віку, відпустка для супроводу надається окремо для кожної дитини. Варто додати, що на другий та всі наступні роки роботи на підприємстві щорічні відпустки надаються працівникам у будь-який час робочого року згідно із затвердженим графіком.Нагадаємо, в Україні питання звільнення під час лікарняного традиційно залишається одним із найдискусійніших у трудових відносинах. Верховний Суд сформував важливу позицію щодо скорочення працівників під час тимчасової непрацездатності..

Переважна більшість військовозобов’язаних українців після виїзду в країни Європейського Союзу автоматично отримує тимчасовий захист. Деякі посадовці Брюсселя вважають цей пункт дуже суперечливим.Про це заявила спеціальна представниця з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон в інтерв'ю Deutsche Welle.На теперішній момент у країнах Європейського Союзу тривають дискусії щодо можливих обмежень для українських чоловіків призовного віку, які перебувають у ЄС під тимчасовим захистом.За словами Йоганссон, держави-члени ЄС наразі лише обговорюють це питання. Поки що до спільного рішення вони прийти не можуть."На мою особисту думку, не зовсім логічно виглядає те, що багато військовозобов'язаних чоловіків, які не мають права залишати Україну, щойно перетинають кордон, можливо, навіть нелегально, й одразу отримують тимчасовий захист", — пояснила вона.Йоганссон також заявила, що вважає такий підхід "суперечливим сигналом" для України, оскільки ЄС одночасно підтримує Київ у війні проти Росії, зокрема, військовим шляхом."Тому, на мою думку, є сенс запроваджувати певні винятки, але це питання ще не погоджене. Тож побачимо, до якого консенсусу дійдуть усі сторони, які беруть участь у дискусіях. Проте якщо якісь обмеження і доведеться запровадити, думаю, вони будуть дуже незначними", — запевнила вона.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту.Читайте також: Українські біженці зможуть отримати кошти за вимушений виїзд із країни: які умови.

Частина фінансової допомоги Україні може бути пов’язана з податковими змінами, зокрема, щодо податку на додану вартість (ПДВ) на іноземні посилки. Таке рішення готують у Європейському Союзі.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти уточнили, що йдеться про частину пакета допомоги на 90 мільярдів євро, а саме про макрофінансову програму на 8,4 мільярда євро.Співрозмовники медівників розповіли, що для отримання цих коштів Україна повинна ухвалити законодавство, яке розширить перелік іноземних посилок, що підлягатимуть оподаткуванню 20-відсотковим ПДВ.Джерела зазначили, що перший транш допомоги Україна може отримати вже у червні, другий — у вересні, а третій — до кінця року після виконання необхідних реформ.За інформацією Bloomberg, така вимога збігається з умовами Міжнародного валютного фонду для виділення чергового траншу допомоги на 700 мільйонів доларів. Єврокомісія узгоджує частину умов фінансування України з вимогами МВФ.Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що програма має "зміцнити економічну та фінансову стійкість України", а також підтримати реформи та боротьбу з корупцією.Водночас запропоновані податкові зміни вже викликали негативну реакцію серед українців. Народний депутат Ярослав Железняк заявив Bloomberg, що наразі не бачить належної підтримки для ухвалення такого рішення у Верховній Раді. Для цього потрібно щонайменше 226 із 392 можливих голосів.У Міністерстві фінансів України підтвердили, що робота над остаточними умовами угоди з ЄС триває. Речник відомства Дмитро Герасименя повідомив, що уряд продовжує узгодження параметрів фінансової допомоги перед поданням документа на ратифікацію парламенту.За даними Bloomberg, МВФ і ЄС також домовилися відкласти ще одну чутливу податкову реформу — розширення кола підприємців, які мають сплачувати ПДВ. Остаточне рішення щодо вимоги про податок на посилки фонд може переглянути наприкінці травня.Нагадаємо, сьогодні речник Єврокомісії Балаж Уйварі зазначив, що Україна та ЄС і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів..

В Україні питання звільнення під час лікарняного традиційно залишається одним із найдискусійніших у трудових відносинах. Верховний Суд сформував важливу позицію щодо скорочення працівників під час тимчасової непрацездатності. У пресслужбі Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, посилаючись на справу Верховного Суду №380/22484/24 від 29 квітня 2026 року, зробили уточнення щодо звільнення під час лікарняного, та розповіли про наслідки порушення гарантій працівника."Заборона на звільнення працівника під час лікарняного є самостійною трудовою гарантією, а не окремою підставою для незаконності звільнення", — пояснили у пресслужбі, зауваживши, що ця норма закріплена у частині 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.Її порушення саме по собі не означає автоматичної незаконності звільнення, якщо роботодавець мав законні підстави для припинення трудових відносин. Йдеться, зокрема, про випадки завершення строкового трудового договору, дисциплінарні підстави чи інші порушення умов праці. Якщо звільнення відбулося у період тимчасової непрацездатності працівника, це свідчить про порушення процедури та трудових гарантій, але не про відсутність підстав для звільнення."У такому випадку належним способом захисту прав працівника є не обов’язкове поновлення на роботі, а зміна дати звільнення — датою припинення трудових відносин має бути перший день після завершення лікарняного або відпустки", — пояснили у пресслужбі.Фактично Верховний Суд підтвердив підхід, за яким роботодавець не позбавляється права звільнити працівника за наявності законних підстав, однак зобов’язаний дотриматися гарантій, передбачених трудовим законодавством.Норма права: ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України забороняє звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці (крім окремих випадків, прямо передбачених законом).Варто звернути увагу, що це рішення має практичне значення як для роботодавців, так і для працівників:роботодавцям варто уважно перевіряти періоди лікарняних перед виданням наказів про звільнення;️працівники можуть оскаржувати саме дату звільнення;судова практика дедалі частіше застосовує принцип пропорційності, не визнаючи автоматично незаконним усе звільнення через порушення гарантій процедури.Нагадаємо, за даними ПФУ, в Україні допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від набутого страхового стажу — у розмірі 50%, 60%, 70% або 100% середньої заробітної плати.Читайте також: У кого найвища зарплата в Україні у 2026 році: список професій.

У вівторок, 12 травня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про нагородження всесвітньо відомого художника-живописця, народного художника України Івана Марчука орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.Про це свідчить відповідний указ №376/2026 від 12 травня, який оприлюднено на сайті Офісу президента України."За вагомий особистий внесок у розвиток образотворчого мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність, високу професійну майстерність", — ідеться в формулюванні до документа.Що відомо про Івана МарчукаНародився 1936 року. Він є українським живописцем, засновником техніки пльонтанізму. Народний художник України, лауреат Національної премії України іменій Тараса Шевченка, почесний академік Національної академії мистецтв України.Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі 2006 року прийняла Івана Марчука до лав "Золотої гільдії" й обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня.У жовтні 2007 року він потрапив до рейтингу "100 геніїв сучасності" (72 місце), який уклало британське видання The Daily Telegraph.Картину Івана Марчука "Зійшов місяць на Дніпром" на київському аукціоні Goldens 8 червня 2024 року продали за 250 тисяч доларів, рекордну вартість для твору сучасного українського художника.Нагадаємо, 6 січня цього року стало відомо, що в Києві відкрито кримінальне провадження на підставі заяви українського художника Івана Марчука про заволодіння авторськими правами на його картини. До справи причетний народний депутат Михайло Апостол..

Набула чинності постанова Кабінету міністрів України № 587, якою внесено зміни до правил перетинання державного кордону громадянами України. Йдеться про деякі категорії жінок-посадовиць.Про це нагадали в Державній прикордонній службі України (ДПСУ)."Працівниці органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держпідприємств та інших визначених структур зможуть перетинати державний кордон без додаткових обмежень", — ідеться в повідомленні.Прикордонники додали, що нормативні зміни не стосуються жінок, які обіймають ключові керівні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та державних підприємствах.Органи державної влади, місцевого самоврядування та керівники суб’єктів господарювання зобов’язані в триденний термін подати до адміністрації Державної прикордонної служби України оновлені списки посадовиць, на яких поширюються обмеження щодо виїзду за кордон під час дії воєнного стану."У разі кадрових змін оновлену інформацію необхідно подавати не пізніше наступного дня після ухвалення рішення", — наголосили в ДПСУ.Раніше прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко інформувала, що зміни не застосовуються до:найвищих посадових осіб держави;ключових керівників органів державної влади та їхніх заступників, зокрема для членів Кабміну, керівництва міністерств і центральних органів виконавчої влади, Офісу президента України, апарату Верховної Ради, РНБО, СБУ, Національного банку;народних депутатів;суддів Верховного суду та Конституційного суду України;прокурорів Офісу генерального прокурора;керівників державних підприємств та державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.Нагадаємо, раніше з’явилася офіційна інформація про те, що впродовж березня 2026 року працівники ДПСУ зафіксували 75 спроб надання неправомірної вигоди на загальну суму понад 375 тисяч гривень..

У п’ятницю, 8 травня на сайті президента з’явився указ президента України, за яким Володимир Зеленський дозволяє "9 травня 2026 року провести парад в Москві (Російська Федерація)".Про це свідчить указ президента України Володимира Зеленського, опублікований на офіційному сайті."Враховуючи численні прохання, з гуманітарною метою, окресленою в перемовинах з американською стороною 8 травня 2026 року, постановляю: дозволити 9 травня 2026 року провести парад у Москві (Російська Федерація)", — йдеться в документі.Там зазначається, що на час параду (з 10 години ранку за київським часом 9 травня 2026 року) територіальний квадрат Красної площі виключається з плану застосування українського озброєння.Для підсилення глузування в документі окреслено й відповідний квадрат Красної площі: 55.754413 37.617733, 55.755205 37.619181, 55.753351 37.622854, 55.752504 37.621538. Сюди, за твердженням українського президента, наші військові не стрілятимуть."Цей указ набирає чинності з дня його підписання", — підсумував Володимир Зеленський.Декілька хвилин тому американський президент Дональд Трамп оголосив про запровадження триденного перемир'я між Україною та Росією. Воно діятиме з 9 по 11 травня включно. Володимир Зеленський офіційно підтвердив домовленість.Нагадаємо, раніше сьогодні державний секретар США Марко Рубіо зазначав, що в мирному процесі щодо війни в Україні відсутні "плідні результати". Але якщо обставини зміняться, то США готові до подальшого посередництва між українською та російською сторонами..

Американський президент Дональд Трамп оголосив 8 травня "Днем перемоги у Другій світовій війні". Відповідний документ він підписав у п’ятницю, 7 травня.На сайті Білого дому з'явилася заява Дональда Трампа, в якій він пояснив своє рішення.Американський президент акцентував, що "День перемоги у Другій світовій війні" — це "визначна перемога Америки над тиранією та злом у Європі, здобута завдяки силі наших збройних сил і сил союзників".Президент США назвав визначальною роль американських солдатів у ключових боях — від висадки в Нормандії до битви за Арденни."Їхня жертва разом із незламною рішучістю мільйонів людей у тилу змусили тиранію впасти та відкрили шлях до остаточної перемоги союзників над Імператорською Японією майже через чотири місяці", — наголосив Трамп.Він нагадав, що перемога далася великою ціною — понад 250 000 американців віддали своє життя у війні проти нацистського режиму."Пам'ятаймо їх, а також мільйони невинних людей, які пережили жахливі звірства та втратили життя від рук націонал-соціалізму", — заявив президент.У США досі існувало офіційного загальнонаціонального державного свята під назвою "День Перемоги у Другій світовій війні" в тому вигляді, як його мають, наприклад, у Європі.Як відомо, в більшості країн Європи, зокрема, в Україні, 8 травня традиційно відзначають День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.На початку травня 2025 року Дональд Трамп заявив, що країна відтепер офіційно відзначатиме перемоги в Першій і Другій світових війнах як окремі пам'ятні дати. За його словами, 8 травня стане Днем перемоги у Другій світовій війні, а 11 листопада — Днем перемоги у Першій світовій.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський зробив заяву у День пам’яті та перемоги над нацизмом. За його словами, український народ знову змушений зупиняти зло й оновлену версію нацизму, що має маркування: "сделано в России"..

В Україні необхідно ухвалити закон про обіг вогнепальної зброї. Зараз цей процес потребує якомога швидшого осучаснення та чіткого врегулювання в межах країни.Про це заявив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко за результатами експертних консультацій, у яких узяли участь народні депутати, керівники МВС, Національної поліції, СБУ, ДБР, представники Офісу президента України, громадських організацій, військової, ветеранської, адвокатської, медійної спільнот."Вогнепальна зброя в Україні легалізована. Визначені види й зараз можуть придбати ті, хто відповідає встановленим критеріям. Водночас правила її обігу потребують осучаснення та чіткого врегулювання виключно на рівні Закону. І це комплексне питання, яке ми маємо вирішити за завданням президента України", — наголосив Клименко.За його словами, йдеться про ключові речі: право на самозахист, класифікацію дозволених видів зброї, чіткі підстави для застосування цивільними, а також механізми вилучення у випадках загрозливої поведінки чи домашнього насильства."Окремий блок — підготовка. Теоретичне та практичне навчання, іспити. Це також означає розбудову відповідної інфраструктури. Обовʼязково із залученням бізнесу", — додав міністр.Він акцентував, що зброя — це не лише право. Першочергово це — відповідальність. І вона має бути підкріплена жорсткими перевірками, фільтрами, через які не зможуть пройти люди з психічними порушеннями, залежностями, кримінальною історією (навіть якщо справа не дійшла до суду)."Це — запобіжники, які повинні спрацювати на кожному етапі. Шлях до законодавчого врегулювання питання обігу цивільної зброї непростий і дискусійний»" — визнав очільник МВС.При цьому він зауважив, що позиція учасників зібрання єдина: Закон про обіг цивільної вогнепальної зброї в Україні необхідний як громадянам, так і правоохоронцям. До того ж, це одне із євроінтеграційних зобов’язань країни."Вдячний учасникам заходу за професійну дискусію. Продовжуємо діалог, щоб усі разом змогли вийти на збалансоване рішення", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський заявляв, що останнім часом питання легалізації зброї набуло особливого ажіотажу в українському суспільстві. Тому необхідно активізувати відповідну роботу Міністерства внутрішніх справ України та парламентарів..