Парламент готує зміни: у Раді представили оновлення Цивільного кодексу про права людини
Фото ілюстративне. Джерело: facebook.com/verkhovna.rada.ukraine

Парламент готує зміни: у Раді представили оновлення Цивільного кодексу про права людини

У середу, 5 листопада, Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроект №14057, який передбачає оновлення другої книги Цивільного кодексу України, що безпосередньо стосується прав людини. За прийняття документа за основу з подальшим доопрацюванням проголосував 271 народний депутат.

Про це йдеться у трансляції засідання.

Законопроект особисто представив спікер парламенту Руслан Стефанчук, який є одним з його ініціаторів. Він назвав цей документ "результатом великої праці, що триває понад п'ять років" і зазначив, що положення другої книги значно застаріли.

Фундаментальні зміни та цифрові права

Стефанчук наголосив, що оновлення Кодексу передбачає "переосмислення" і "нове викладення фундаментальних прав людини".

Ключові нововведення:

  • репродуктивні права: вперше у Цивільному кодексі прописуються репродуктивні права;
  • право на допомогу: закріплюється право на медичну та реабілітаційну допомогу;
  • право на гідність: пропонується підняти статус права на гідність (поставивши його після права на життя) і викласти його нову структуру;
  • цифрова сфера: вперше розглянуто цілу низку цифрових прав, а також питання, пов’язані з використанням штучного інтелекту у контексті права на зображення, право на голос та право на цифрову ідентичність;
  • честь та репутація: абсолютно по-новому викладаються права, що стосуються честі та репутації, як основи демократичного суспільства, та підхід до питань приватності.

Критика з боку медіа

Попри підтримку в Раді, законопроект раніше викликав критику з боку українських медійників. Вони побачили в деяких положеннях ризик цензури та загрозу для існування журналістських розслідувань.

Суперечки викликали норми про те, що інформація, яка порушує презумпцію невинуватості (тобто вину людини ще не доведено в суді), буде вважатися неправдивою, що дає право на спростування. Крім того, документ передбачає, що особа має право на відповідь на поширену про неї інформацію незалежно від того, чи є ця інформація перевіреною. Директорка "Інституту масової інформації" Оксана Романюк висловила побоювання, що це може змусити медіа надавати ефір будь-кому, хто був згаданий навіть побіжно.

Обіцянка доопрацювання

Депутати Володимир Ар’єв та Сергій Соболєв наголосили на необхідності доопрацювати документ, особливо в частині захисту від "замовного медіакілерства".

Руслан Стефанчук заявив, що автори законопроекту вже годинами спілкувалися з медійниками та юристами й анонсував подальше доопрацювання положень. Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пояснив, що робоча група погодила низку правок після двох засідань з медіаюристами. Оскільки ці правки не могли бути внесені до першого читання, їх включать до другого, щоб "не збивати цілий кодекс". Робота над удосконаленням тексту триватиме.

Нагадаємо, 5 червня Верховна Рада прийняла за основу законопроект №12451 щодо визнання зниклих безвісти українських військовослужбовців померлими.

Ми у соцмережах
TrueUA - Telegram TrueUA - Facebook TrueUA - X
Завантажити ще
Реклама