# Штучний інтелект

Вітчизняна технологічна компанія виборола призове місце у престижному челенджі Північноатлантичного альянсу. Розробники презентували інноваційну систему, здатну тривало блокувати ворожу аеродромну інфраструктуру.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Успіх на міжнародній арені та фінал у ВаршавіЗа даними оборонного відомства, українська компанія увійшла до трійки переможців конкурсу НАТО з пошуку технологій для тривалого блокування аеродромів противника. Челендж "Persistent Airfield Denial Challenge" організували Командування НАТО з трансформації та Спільний центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC). Головна мета заходу: знайти ефективні рішення, які обмежать використання ворожої аеродромної інфраструктури та авіації.Загалом організатори отримали понад 60 заявок від учасників із різних країн, проте до фіналу, який проходив у Варшаві, відібрали лише дев'ять команд. Українські розробники посіли третє місце, представивши модуль штучного інтелекту для наведення на ціль. Ця технологія покликана суттєво підвищити автономність і точність сучасних систем ураження.Критерії відбору та наступні крокиПід час оцінювання проєктів висувалися суворі вимоги до розробок. Серед ключових умов конкурсу визначено:високу автономність і масштабованість технологій;стійкість до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ);здатність ефективно працювати в умовах обмеженого доступу до супутникової навігації та зв'язку.Наступним важливим етапом розвитку проєкту стане практичне тестування відібраних конкурсних рішень.Нагадаємо, за даними Міноборони, понад 4 600 ракет і дронів перехопила українська протиповітряна оборона під час масованих атак у серпні. Протягом місяця також знешкоджено понад 50 000 безпілотників тактичного рівня..

У Львові восьмирічному Олежику з Тернопільщини вдалося зберегти нирку завдяки операції за допомогою роботичної системи Senhance — єдиної в Україні, яка використовується для таких втручань і має технології вбудованого штучного інтелекту.Як повідомили на сторінці Дитячої лікарні Святого Миколая Першого медичного об’єднання Львова, про захворювання сина батьки дізналися випадково — під час планового УЗД. Медики помітили, що одна з нирок хлопчика збільшена. Подальше обстеження підтвердило діагноз — гідронефроз.За словами медиків, це захворювання виникає через порушення відтоку сечі та призводить до її накопичення в нирці. Якщо проблему не усунути вчасно, орган поступово ушкоджується і врешті може повністю втратити функцію, через що його доводиться видаляти.У випадку Олежика лікарі вирішили провести складну високоточну операцію за допомогою робота-хірурга. Для проведення втручань до Львова на тиждень спеціально приїхав професор Вільнюського університету Нарімантас Евалдас Самалавічюс. Він є одним із провідних європейських фахівців у галузі малоінвазивної та роботичної хірургії та виконав понад 1000 роботичних втручань.Разом із професором львівські хірурги прооперували п’ятьох пацієнтів за допомогою роботичної системи Senhance.. Під час операції медики чітко визначили місце звуження, видалили дефектний сегмент нирки, а після цього провели реконструкцію органу, щоб відновити його роботу. Однією з ключових переваг Senhance є система керування камерою за допомогою руху очей хірурга. Технологія дозволяє лікарю швидко спрямовувати камеру на потрібну ділянку та працювати з найдрібнішими анатомічними структурами.Крім того, робот дає можливість використовувати інструменти діаметром лише три міліметри, що особливо важливо під час операцій у дітей. Завдяки високій точності лікарям вдалося виконати резекцію патологічних тканин та реконструкцію нирки без ускладнень, зайвої крововтрати й пошкодження судин.Під час спільних операцій професор Самалавічюс також оцінював навички львівської роботичної команди та її готовність самостійно виконувати втручання за допомогою Senhance. Результатом він залишився задоволений."Ви перевершили всі мої очікування. Це лікарня європейського типу. Радію, що, попри напружену ситуацію в Україні, тут починає працювати одна із найсучасніших роботичних систем. Це про рух разом зі світовою медициною, про зменшення людської помилки, швидке одужання та реабілітацію пацієнта після втручання", — наголосив Нарімантас Евалдас Самалавічюс.Сьогодні восьмирічний Олежик почувається добре. Хлопчик уже здоровий і тішиться символічним подарунком — роботом-трансформером. Він має нагадувати йому про технологію, яка допомогла лікарям зберегти його нирку.У Дитячій лікарні Святого Миколая наголошують, що роботична хірургія відкриває нові можливості для лікування дітей з усієї України, які потребують високоточної малоінвазивної допомоги.Нагадаємо, раніше у Львові судинні хірурги видалили 54-річній пацієнтці з Івано-Франківщини гігантську псевдоаневризму в ділянці ліктьового згину. Утворення розміром із грейпфрут пульсувало в ритмі серця та в разі розриву могло спричинити масивну кровотечу..

Google представила нові моделі штучного інтелекту Gemini 3.8 Flash та Gemini 3.8 Flash Cyber. Перша орієнтована на програмування, складні багатокрокові завдання та роботу ШІ-агентів, а друга спеціалізується на пошуку й усуненні вразливостей у програмному коді.Про це повідомляється в офіційному блозі Google.Що вміє Gemini 3.8 FlashОдним із головних нововведень Gemini 3.8 Flash стала здатність довше та самостійніше працювати над складними завданнями. Зокрема, модель може аналізувати код, використовувати різні інструменти, перевіряти отриманий результат, знаходити помилки та повторювати спробу, якщо це необхідно.Під час виконання складних завдань ШІ може здійснювати більше кроків міркування та кілька разів звертатися до доступних інструментів. Через це в окремих випадках модель використовуватиме більше токенів. Водночас користувачі можуть зменшити рівень обчислювальних зусиль моделі, якщо для них важливіша економія ресурсів.Вартість Gemini 3.8 Flash залишилася на рівні попередньої Gemini 3.7 Flash:0,75 долара за мільйон вхідних токенів;3,75 долара за мільйон вихідних токенів.Google також продемонструвала можливості моделі на практиці. За допомогою одного текстового запиту Gemini 3.8 Flash створила DOS-версію Google Maps із пошуком місць, побудовою маршрутів і функцією Street View. В іншому прикладі ШІ розробив інтерактивний 3D-візуалізатор внутрішньої будови різних пристроїв.Окрема модель для кібербезпекиРазом із Gemini 3.8 Flash компанія представила спеціалізовану Gemini 3.8 Flash Cyber. Вона призначена для роботи з кібербезпекою та може:аналізувати великі масиви програмного коду;виявляти потенційні вразливості;визначати проблемні фрагменти коду;автоматично створювати виправлення для знайдених недоліків.Під час внутрішнього тестування Google модель шукала різні типи вразливостей у коді, написаному 20 мовами програмування, та впоралася з понад 70% випадків.У тесті CWE-Bench, де ШІ повинен не лише знайти проблему, а й правильно її виправити, Gemini 3.8 Flash Cyber з першої спроби створила успішні патчі у 47,2% випадків. У Google також заявили, що під час використання командою Chrome нова модель створила у 2,6 раза більше правильних виправлень, ніж найкращі великі комерційні моделі, з якими її порівнювали.Хто зможе користуватися новими моделямиGemini 3.8 Flash уже доступна через Gemini API та Google AI Studio. Корпоративні клієнти можуть працювати з нею у Gemini Enterprise, а передплатники Google AI Pro та Ultra — у застосунку Gemini. Модель також інтегрували в AI Mode пошуковика Google. Натомість Gemini 3.8 Flash Cyber не буде загальнодоступною. Компанія планує надавати доступ до неї лише перевіреним організаціям через програму Fairwind.Серед потенційних користувачів спеціалізованої моделі Google називає державні установи, операторів критичної інфраструктури, розробників програмного забезпечення та професійні команди з кібербезпеки.Нагадаємо, вже до кінця 2026 року заплановано завершити розроблення першої тестової версії національної мовної моделі "Сяйво". Публічно доступною вона може стати в січні наступного року..

Американський актор, режисер і продюсер Джордж Клуні отримав "Золотого лева" за внесок у кінематограф на 83-му Венеційському кінофестивалі. Під час фестивалю зірка також порушив тему штучного інтелекту та ризиків, які нові технології створюють для кіно й медіа.Про нагородження повідомили організатори Венеційського кінофестивалю. Почесного "Золотого лева" Клуні присудили за багаторічну кар'єру в кіно як актора, режисера та продюсера. Нагороду він отримав 2 вересня під час відкриття фестивалю.Сам Клуні назвав Венеційський кінофестиваль своїм улюбленим та з гумором відреагував на відзнаку за кар'єрні досягнення."У мене було так багато надзвичайних моментів у Венеції. Цей фестиваль, без сумніву, мій улюблений, і отримати "Золотого лева" — величезна честь. Це, мабуть, також означає, що я старий, але я приймаю це", — сказав актор.Художній керівник фестивалю Альберто Барбера назвав Клуні "цілісним і харизматичним артистом", відзначивши його здатність працювати в різних жанрах.За свою кар'єру Клуні зіграв у десятках відомих стрічок, серед яких "Одинадцять друзів Оушена", "Сиріана", "Майкл Клейтон", "Гравітація", "Нащадки" та "Мені б у небо". Як режисер він працював над фільмами "Добраніч та нехай щастить", "Березневі іди", "Субурбікон" та іншими.Актор є володарем двох премій "Оскар", чотирьох "Золотих глобусів", BAFTA та низки інших кінематографічних нагород.Клуні заговорив про небезпеку ШІОкремою темою під час фестивалю для Клуні став стрімкий розвиток штучного інтелекту. Актор звернув увагу на те, що технології вже дозволяють створювати дедалі переконливіші дипфейки, через що людям стає складніше відрізняти справжні відеозаписи від штучно створених.На його думку, проблема виходить далеко за межі кіноіндустрії. Поширення ШІ-контенту може посилювати недовіру до справжніх фото та відео, адже практично будь-який матеріал тепер можна поставити під сумнів, назвавши його підробкою.Клуні також звернув увагу на концентрацію впливу на інформаційний простір у руках невеликої кількості надзвичайно заможних власників технологічних і медійних компаній. На його думку, поєднання цих процесів із розвитком штучного інтелекту створює нові виклики не лише для Голлівуду, а й для суспільства загалом.Водночас актор не заперечує використання нових технологій у кіновиробництві. Його занепокоєння передусім стосується ситуації, коли ШІ здатен розмивати межу між реальним і штучно створеним контентом.Нагадаємо, українсько-польський фільм "Санаторій Горького" (міжнародна назва — Gorky Resort) режисера Лукаша Пальковського увійшов до програми 10 вечорів кіно просто неба TIFF Florești. Він відбудуться з 11 по 20 вересня в Парку Полігон у Румунії..

У понеділок, 24 серпня, підписано угоду у сфері штучного інтелекту між Великою Британією та Україною. Проєкт передбачає, що обидві країни об’єднають зусилля для розвитку нових військових можливостей і технологій майбутнього.Про це повідомила пресслужба уряду Великої Британії. Там зазначили, що декларацію підписали президент України Володимир Зеленський і премʼєр-міністр Великої Британії Енді Бернем.Декларація закладає такі принципи співпраці між країнами у сфері штучного інтелекту:стратегічне бачення: країни діятимуть як партнери у розвитку збройних сил наступного покоління на базі штучного інтелекту – це має на меті зміцнити перевагу України на полі бою та забезпечити швидкі інновації й автономні системи;модель співпраці: вона охоплюватиме урядові домовленості, промисловість і академічні кола, разом країни працюватимуть над моделлю розроблення та розгортання військових можливостей на базі ШІ;принципи: співпраця поважатиме суверенітет даних і активів, а також забезпечуватиме захист інтелектуальної власності, вона гарантуватиме взаємну вигоду та сумісність з НАТО;лідерство та нагляд: партнерство керуватиметься на найвищому політичному рівні, старші керівники оборонних служб відповідатимуть за його виконання;рамки впровадження: співпраця стартує з пілотних проєктів, орієнтованих на практичні результати, подальші домовленості будуть запропоновані найближчими місяцями для швидкого розвитку."Ця декларація відображає наші спільні політичні наміри та не створює юридично обов'язкових зобов'язань", — йдеться у повідомленні уряду Великої Британії.У межах цього партнерства Велика Британія та Україна також досліджуватимуть інші платформи для співпраці."Avengers AI Labs", що є справжньою скарбницею даних з поля бою, надасть британським інноваторам та дослідникам безпрецедентний доступ до реальних оперативних даних та можливість "підключитись і працювати", — зазначили у британському уряді.Натомість Велика Британія надасть Україні підтримку у вигляді провідних світових університетів, дослідників, технологічних компаній та третьої за величиною екосистеми штучного інтелекту у світі, що дозволить Україні скористатися британським досвідом для прискорення розробки рішень нагальних викликів, водночас перетворюючи важко здобутий бойовий досвід та унікальні набори даних на технології, що принесуть довгострокову користь обидвом країнам."Це революційне партнерство об’єднає неперевершений бойовий досвід України з британською екосистемою штучного інтелекту світового класу, надавши нам можливість розробляти технології майбутнього, які змінять життя тут, у Британії, та врятують життя на полі бою в Україні", — заявив прем’єр-міністр Енді Бернем.Нагадаємо, він також зазначив, що Велика Британія зробить вагомий внесок у зміцнення протиповітряної оборони України перед зимою. Лондон є одним із найбільших союзників Києва в протидії російській агресії..

Уже до кінця 2026 року заплановано завершити розроблення першої тестової версії національної мовної моделі "Сяйво". Публічно доступною вона може стати в січні наступного року.Про це повідомила міністерка цифрової трансформації України Оксана Ферчук в інтерв'ю DOU.Вона розповіла, що розробники проєкту вже погодили кроки дорожньої карти та розраховують отримати тестову версію моделі наприкінці грудня."В ідеалі таких моделей має бути декілька, адже конкуренція лише сприятиме розвитку", — зазначила Ферчук.Окремо міністерка зауважила, що для масштабного впровадження штучного інтелекту необхідне формування українського корпусу даних і врегулювання прав на їх використання. Для цього вже розпочали формувати коаліцію профільних міністерств.Як відомо, Міністерство цифрової трансформації створює національну велику мовну модель спільно з "Київстаром". Вона має працювати у державних сервісах, бізнесі, освіті й оборонній сфері.Модель допомагатиме швидше обробляти дані, автоматизовувати процеси та стане основою для створення нових цифрових продуктів. Її також розглядають як "ШІ-мозок" для майбутніх сервісів, якими користуватимуться мільйони людей.У Мінцифрі пояснили, що розробка враховує український контекст: модель має розуміти мову, діалекти й історичні особливості, що, за прогнозами, покращить взаємодію користувачів із цифровими продуктами.Нагадаємо, нещодавно керівник напрямку ШІ в Міністерстві цифрової трансформації Данило Цьвок розповідав, що в Україні штучний інтелект вже активно використовується для спрощення державних процесів і надання послуг громадянам. ШІ не замінює людей, а бере на себе рутинну роботу, дозволяючи фахівцям зосередитися на складніших завданнях..

У країнах Європи використання штучного інтелекту в охороні здоров'я стрімко зростає, однак більшість держав досі не мають належних правил його застосування.Про це заявили у Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ). За словами директора Європейського регіонального бюро ВООЗ Ганса Клюге, саме розрив між активним впровадженням технологій і відсутністю ефективного регулювання нині є головною проблемою використання ШІ в медицині, пише видання Euronews.Він наголосив, що упереджені або некоректно налаштовані алгоритми можуть призводити до помилкових діагнозів, що безпосередньо загрожує здоров'ю пацієнтів і підриває довіру до системи охорони здоров'я.За даними ВООЗ:дві третини із 53 країн Європейського регіону вже використовують ШІ для діагностики;половина держав запровадили чат-ботів на базі штучного інтелекту для взаємодії з пацієнтами;лише 8% країн мають окрему стратегію застосування ШІ в охороні здоров'я;майже 40% держав не розробили етичних рекомендацій щодо використання таких технологій у медичних закладах.Крім того, лише кожна п'ята країна навчає студентів-медиків роботі зі штучним інтелектом, а кожна четверта проводить відповідне навчання для вже практикуючих медичних працівників.У ВООЗ назвали таку ситуацію тривожною та зазначили, що до 2028 року організація планує представити Дорожню карту щодо використання штучного інтелекту в охороні здоров'я, яка має допомогти країнам впроваджувати ці технології безпечно та відповідально.Нагадаємо, нещодавно у Великій Британії науковці заявили про створення та перші випробування вакцини, ключовий компонент якої був розроблений штучним інтелектом. Дослідники стверджують, що це може стати кроком до універсального захисту від вірусів і майбутніх пандемій..

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про кримінальну відповідальність за шахрайські дії з використанням штучного інтелекту. Передбачається залучення експертів з кібербезпеки.Про це свідчить картка документа, яка опублікована на сайті парламенту.Відповідний законопроєкт №15379 про внесення змін до статті 190 Кримінального кодексу щодо криміналізації протиправних (шахрайських) діянь, вчинених із використанням інформаційно-комунікаційних систем або систем штучного інтелекту зареєстровано у Верховній Раді, Проєкт закону передбачає модернізацію статті 190 Кримінального кодексу шляхом оновлення понятійного апарату відповідно до вимог часу.Згідно із запропонованими змінами нова редакція статті відносить до кваліфікованих складів злочину шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій із використанням інформаційно-комунікаційних систем або систем штучного інтелекту.Законопроєкт пропонує закріпити у кримінальному праві поняття "системи штучного інтелекту", під якими розуміються технологічні системи (програмне забезпечення або програмно-апаратні комплекси), які здатні генерувати контент, прогнози, рекомендації чи рішення, що мають ознаки інтелектуальної діяльності людини та використовуються для введення потерпілого в оману (зокрема за допомогою технологій заміни чи модифікації обличчя, голосу або текстових даних — технологій дипфейків).У прикінцевих положеннях до законопроєкту пропонується доручити Кабінету Міністрів у місячний строк забезпечити прийняття необхідних підзаконних актів. Зокрема, передбачено створення чіткого процесуального механізму із залученням експертів з кібербезпеки для верифікації ШІ-генерацій під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень.Ініціаторами законопроєкту стали депутати з фракції "Слуга народу" Сергій Кузьміних, Олена Криворучкіна, Георгій Мазурашу.Шахрайство з використанням штучного інтелекту (ШІ) — це сучасний вид кіберзлочинності, де зловмисники застосовують генеративні технології для створення максимально реалістичного текстового, голосового або відеоконтенту з метою виманювання грошей і персональних даних.Нагадаємо, що в травні у Ватикані створили комісію зі штучного інтелекту, яка займатиметься координацією позиції Католицької церкви щодо розвитку та застосування штучного інтелекту. Вона також оцінюватиме його вплив на людину та суспільство..

Нова українська програма передбачає за допомогою штучного інтелекту оброблення масиву даних протягом приблизно трьох годин. Його сформують з урахуванням зруйнованої частини України.Про це повідомив віцепрем'єр із відновлення, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна". За його словами, Міністерство розвитку громад і територій представить програму на конференції з відбудови України (URC 2026) у Гданську."Якщо раніше на проведення таких розрахунків і підготовку необхідних рішень могли йти місяці, а іноді й більше часу, то зараз програма виконує цю роботу приблизно за три години", — пояснив міністр.За його словами, міністерство під час конференції презентуватиме відповідну модель на основі Куп'янська Харківської області, яке має серйозні руйнування."Обравши відповідні критерії, завантажуємо їх і отримуємо через 30 хвилин повний звіт, яким чином ця модель бачить відновлення Куп'янська або іншого міста", — додав Кулеба.Він окремо зауважив, що загалом планується вийти на результат області та в цілому усієї країни.Віцепрем'єр із відновлення також уточнив, що над реалізацією програмного забезпечення у відповідному проєкті залучено українську ІТ-компанію, а її презентація відбудеться безпосередньо під час конференції. Конференція з відновлення України (URC 2026) проходитиме 25-26 червня у Гданську (Польща). Українську делегацію очолюватиме прем'єр-міністрУкраїни Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні ДТЕК опублікував свій перший План енергетичного переходу, в якому викладено, як Україна може побудувати більш безпечну, стійку та низьковуглецеву енергетичну систему, одночасно підтримуючи довгострокове відновлення країни та її інтеграцію з Європою..

Міністерство оборони кодифікувало покращену модель популярного українського спеціального бронеавтомобіля UAT.GYURZA-02. У ньому передбачено захист екіпажу 360°, посилена ходова, збільшена вантажопідйомність, програмне забезпечення з використанням штучного інтелекту.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України."Машину удосконалили на запити військових і жорстких вимог війни. Конструктори посилили незалежну підвіску, замінили окремі елементи, встановили шини з покращеними характеристиками. Завдяки цьому в машини зросли показники прохідності та живучості у складних бойових умовах", — ідеться в повідомленні.Фахівці додали, що бронекорпус машини конструктори обладнали круговим протиуламковим підбоєм, що посилює захист екіпажу, десанту та внутрішнього обладнання від ураження уламками.Повна маса удосконаленої "Гюрзи-2" складає трохи більше 18 тонн. Вантажопідйомність  машини зросла до 2,5 тонни, дорожній просвіт зріс до 380 міліметрів, запас ходу — до 1 200 кілометрів. Максимальна швидкість — 110 км/год. Протимінний захист відповідає рівню 3а та 3b відповідно до стандарту STANAG 4569, тобто вберігає екіпаж від наїзду на міну з уражальною силою, еквівалентною восьми кілограмам тротилу."Покращена "Гюрза" може виконуватися в двох варіантах — з поворотною баштою для озброєння та без неї", — зауважили в оборонному відомстві."Спеціальний бронеавтомобіль "Гюрза-2" оснащений системами вентиляції повітря, обігріву, кондиціонування, автономним паливним обігрівачем, тощо. Має системи пожежогасіння моторного відсіку та десантного відділення, комплекс нічного бачення і оглядову телевізійну систему з чотирьох відеокамер з моніторами спостереження", — пояснили військові спеціалісти.Вони додали, що машини можуть оснащуватися програмним забезпеченням для моніторингу зовнішнього середовища з використанням штучного інтелекту.У Міноборони також розповіли, що 2025 року ЗСУ отримали на 25 відсотків більше спеціальних броньованих автомобілів порівняно з 2024 роком. Більшість цих машин виготовлена за конструкцією MRAP, тобто з посиленим захистом від мін і засідок. Такі машини мають V-подібну форму дна для розсіювання енергії вибуху, спеціальні амортизуючі крісла, складаються з монолітної бронекапсули і зовнішніх вибухопоглинальних агрегатів: коліс, шасі, двигуна.Нагадаємо, що раніше Міністерство оборони кодифікувало та допустило до використання у Силах оборони України евакуаційний бронеавтомобіль "Джура-ЕВАК"..

Тривале й неконтрольоване використання штучного інтелекту може змінювати когнітивні навички, соціальну поведінку та роботу окремих мозкових систем. Дослідники поки не говорять про доведений клінічний діагноз, але припускають, що в майбутньому може з’явитися поняття "ШІ мозок" — умовний синдром, пов’язаний із хронічним використанням ШІ.Про це йдеться в матеріалі Psychology Today. Автор матеріалу, доктор медичних наук Грант Х. Беннер, зазначає, що ШІ вже має багато корисних застосувань, однак ранні дослідження також вказують на можливі негативні нейробіологічні та психосоціальні ефекти.Одне з досліджень показало, що модель на основі GPT може прогнозувати, посилювати або пригнічувати активність мовних мереж мозку залежно від складності та новизни тексту. У короткостроковому вимірі це демонструє вплив ШІ на роботу мовних центрів, але вчені поки не знають, що може відбуватися за тривалого регулярного використання таких технологій.Грант Х. Беннер порівнює потенційний ризик із "невикористаними м’язами". Так, якщо людина постійно передає частину мисленнєвих завдань алгоритмам, певні навички можуть слабшати. Водночас він наголошує, що це лише гіпотеза, яка потребує довгострокових досліджень.Чим може бути небезпечне постійне делегування ШІУ матеріалі описано кілька можливих механізмів впливу ШІ на людину. Один із них — когнітивне розвантаження. Це ситуація, коли людина дедалі частіше покладається на цифрового помічника замість власної пам’яті, аналізу чи мовлення.Дослідження з використанням нейровізуалізації вже показували, що активність у деяких ділянках префронтальної кори може знижуватися, коли учасники передають частину завдань цифровому асистенту. Інші роботи виявляли зв’язок між використанням зовнішніх засобів пам’яті та особливостями білої речовини мозку. Водночас такі дані не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку.Ще один ризик — поступова втрата професійних навичок і надмірна довіра до автоматизованих підказок. У медичних дослідженнях, зокрема серед радіологів, неправильні підказки ШІ помітно знижували точність діагностики навіть у досвідчених фахівців.Таке явище називають автоматизаційним упередженням — схильністю довіряти системі навіть тоді, коли вона помиляється.ШІ може впливати й на соціальні зв’язкиОкрема група ризиків пов’язана з емоційною залежністю від чатботів. У матеріалі автор згадує дослідження MIT/OpenAI, яке показало, що частіше використання ChatGPT може бути пов’язане з більшою самотністю, емоційною залежністю та меншою кількістю реальних соціальних контактів.Автор наголошує, що ШІ може бути корисним для людей, які переживають ізоляцію. Однак заміна живого спілкування цифровими "компаньйонами" може послаблювати навички реальної прив’язаності та взаємодії з іншими людьми."Такі упередження, якщо їх не виправити, вони можуть призвести до проблемних спотворень у сприйнятті себе та інших, що призводить до потенційного зниження продуктивності та задоволення в робочому та професійному середовищі. Ми вже бачимо такі зміни завдяки соціальним мережам і переходу до онлайн-стосунків", — зазначив Беннер.Чому потрібні довгі дослідженняАвтор статті підкреслює, що нині немає достатньо даних, щоб стверджувати, що ШІ напряму "пошкоджує мозок" або вже формує окремий медичний діагноз. Для таких висновків потрібні довгострокові спостереження за великими групами людей.Науковці пропонують створити системну дослідницьку програму, яка вивчатиме, як регулярне використання ШІ впливає на мозок, поведінку, професійні навички, пам’ять, соціальні зв’язки та психічне здоров’я.Водночас він визнає, що ШІ має значний позитивний потенціал. Тому головне завдання досліджень — не відмовитися від технології, а зрозуміти, як користуватися нею так, щоб вона посилювала людські можливості, а не поступово замінювала базові навички.Додамо, нещодавно у Великій Британії науковці заявили про створення та перші випробування вакцини, ключовий компонент якої був розроблений штучним інтелектом. Дослідники стверджують, що це може стати кроком до універсального захисту від вірусів і майбутніх пандемій.Читайте також: У світі з’явилася нова психічна хвороба: чим вона небезпечна.

Міністерство оборони Росії розгортає масштабні когнітивні операції, використовуючи передові технології маніпуляцій для створення фейкових перемог на Харківському напрямку. Російське військове відомство систематично публікує сфабриковані відеозаписи, намагаючись переконати суспільство у вигаданих просуваннях своїх підрозділів.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Один ролик для двох різних селищЯк зазначили в ISW, черговий гучний прокол російської пропаганди стався 11 червня, коли міністерство оборони Росії оприлюднило відеоматеріал. У підписі до нього стверджувалось, що бійці 126-го мотострілецького полку 71-ї гвардійської мотострілецької дивізії Ленінградського військового округу нібито успішно захоплюють населений пункт Охрімівка, що розташований на північний схід від Харкова.Проте аналітики та місцеві пабліки миттєво викрили брехню оборонного відомства країни-агресорки. Ретельна перевірка показала, що офіційний ресурс Північного угруповання військ Росії крутив цей самий запис днем раніше — 10 червня. Тоді пропагандисти переконували глядачів, що на кадрах зафіксовано удари по українських позиціях біля Руської Лозової. Ця локація лежить на північ від Харкова і розташована на відстані близько 66 кілометрів від Охрімівки.Штучний інтелект на службі пропагандиВійськові аналітики зазначають, що Кремль значно підвищив технічний рівень дезінформації. Для створення ілюзії успіху тепер залучають сучасний інструментарій, здатний вводити в оману неуважного глядача."Росія протягом останніх кількох місяців підвищила складність своїх зусиль з когнітивної війни, створюючи складніші монтажі з високопродуктивним монтажем та використовуючи кадри зі штучним інтелектом (ШІ), щоб робити заяви про просування в районах, де російські війська не утримують стійких позицій", — наголошують в Інституті вивчення війни.Експерти додають, що такі фальсифікації є частиною цілеспрямованої стратегії Кремля. Через перебільшені звіти про міфічні здобутки та рейди інфільтраційних груп Москва прагне показати масштабний наступ широким фронтом і створити хибне враження про повну руйнацію української оборонної лінії, хоча реальні докази з поля бою повністю це спростовують.Нагадаємо, раніше аналітики повідомляли, що українські захисники успішно заблокували ключові мости, які забезпечували сухопутні лінії зв’язку між окупованим Кримом та Херсонською областю. Потужні удари по ворожих логістичних маршрутах призвели до серйозного збою в постачанні російського угруповання військ..

Пошук інформації в інтернеті стрімко змінюється. Дедалі більше користувачів звертаються не лише до Google, а й до систем ШІ — Chat GPT, Gemini, Claude та інших AI-сервісів. Сьогодні важливо не просто посідати високі позиції в пошукових системах, а й бути присутнім в авторитетних джерелах, які формують цифрову репутацію компанії. Саме тому публікації в онлайн-ЗМІ стають важливим інструментом не лише для SEO, а й для AI-просування сайту.Чому штучний інтелект рекомендує одні сайти й ігнорує іншіСучасні AI-моделі прагнуть надавати користувачам максимально достовірну інформацію. Для цього вони аналізують величезну кількість даних і оцінюють рівень довіри до джерел. Важливу роль відіграє авторитетність бренду, його присутність в інформаційному просторі та кількість незалежних згадок. Якщо компанія регулярно фігурує в новинах, експертних статтях і тематичних публікаціях — це стає додатковим сигналом її надійності. Саме тому ШІ частіше звертає увагу на бренди з сильною інформаційною присутністю.Які публікації в ЗМІ впливають на AI-просуванняРозміщення матеріалів у ЗМІ допомагає вирішувати кілька завдань, пов'язаних із SEO та AI-видимістю:Отримання якісних посиланьПублікації на авторитетних майданчиках дозволяють отримати природні посилання на сайт.Збільшення кількості згадок брендуКожна стаття створює додаткову згадку компанії в інтернеті.Формування цифрової репутаціїРегулярні публікації допомагають показати компанію як активного учасника ринку.Зміцнення експертностіЕкспертні статті та практичні рекомендації демонструють компетентність компанії у своїй сфері діяльності.Усе разом це сприяє зростанню довіри як із боку пошукових систем, так і з боку AI-моделей.Які ЗМІ допомагають посилити видимість сайтуНайбільшу цінність мають якісні тематично релевантні майданчики. До них належать:Новинні портали з високою відвідуваністюГалузеві та тематичні ЗМІРегіональні медіа для локального просуванняЕкспертні онлайн-виданняПри виборі майданчиків важливо орієнтуватися не лише на відвідуваність, а й на якість контенту, репутацію ресурсу та тематичну близькість до бізнесу.Чому AI враховує інформацію з авторитетних джерелШІ аналізує величезний масив відкритих даних з інтернету. Формуючи відповіді та рекомендації, він частіше спирається на інформацію, яка регулярно зустрічається в надійних ресурсах і підтверджується кількома незалежними джерелами.Якщо бренд систематично згадується в якісних ЗМІ — імовірність його появи в рекомендаціях і відповідях AI-сервісів суттєво зростає. Такі публікації допомагають ШІ краще розуміти компанію, її спеціалізацію та рівень довіри до неї. Детальніше про те, як потрапити до рекомендацій ШІ — читайте в блозі on-news.net.Розміщення статей у ЗМІ є ефективним інструментом комплексного просування. Публікації підвищують впізнаваність, покращують SEO-показники, зміцнюють репутацію та формують експертність компанії.В умовах зростання популярності AI-пошуку присутність в авторитетних ЗМІ стає важливим чинником довгострокової видимості сайтів в інтернеті..

Фахівець зі штучного інтелекту Шрірам Крішнан вирішив залишити свою посаду в Білому домі, він також був радником Дональда Трампа. Однак продовжить співпрацю з адміністрацією Сполучених Штатів Америки як зовнішній радник.Про це повідомили журналісти видання Bloomberg із посиланням на заяви представників адміністрації.За словами керівника Білого дому з питань ШІ та криптовалют Девіда Сакса, Крішнан надалі працюватиме з адміністрацією США у статусі зовнішнього радника.Сам Крішнан заявив, що після відходу з посади планує зосередитися на розв’язанні ключових викликів у сфері штучного інтелекту.Після приходу Дональда Трампа до влади його залучили до формування політики США у сфері ШІ та брав участь у розробці ініціатив, спрямованих на зміцнення американського технологічного лідерства.Відставка відбулася на тлі активних кроків адміністрації США щодо регулювання та розвитку штучного інтелекту, зокрема, нових рішень щодо кібербезпеки та співпраці з технологічними компаніями.Аналітики кажуть, що Шрімам Крішнан не погоджувався з деякими останіми кроками Дональда Трампа в цьому напрямкуЯк відомо, декілька днів тому керівники провідних технологічних компаній, зокрема, OpenAI, Google DeepMind та Microsoft, спільно з експертами з біотехнологій закликали владу США посилити контроль над продажем синтетичної ДНК через ризики біобезпеки.У відкритому зверненні до Конгресу США вони наголосили, що сучасні системи синтетичної ДНК можуть використовуватися як для створення вакцин і медичних досліджень, так і потенційно для розробки біологічної зброї,Нагадаємо, в середині травня стало відомо, що Папа Римський Лев XIV створив комісію зі штучного інтелекту у Ватикані, яка займається координацією позиції Католицької церкви щодо розвитку та застосування штучного інтелекту. Вона також оцінює його вплив на людину та суспільство..

Керівники провідних технологічних компаній, зокрема OpenAI, Google DeepMind та Microsoft, спільно з експертами з біотехнологій закликали владу США посилити контроль над продажем синтетичної ДНК через ризики біобезпеки.У відкритому зверненні до Конгресу США вони наголосили, що сучасні системи синтетичної ДНК можуть використовуватися як для створення вакцин і медичних досліджень, так і потенційно для розробки біологічної зброї, передає видання Euronews.У чому полягає ризикСинтетична ДНК — це штучно створений генетичний матеріал, який можна замовляти онлайн і використовувати в лабораторіях. Хоча він широко застосовується в медицині та науці, експерти попереджають про ризик його зловживання.На думку авторів листа, сучасні системи штучного інтелекту вже здатні допомагати у складних біологічних задачах, що потенційно може знизити бар’єри для створення небезпечних патогенів у разі потрапляння технологій до зловмисників.Що пропонують компанії та науковціСеред ключових пропозицій — запровадження обов’язкової перевірки замовників синтетичної ДНК, а також системи обліку та відстеження підозрілих замовлень.Автори наголошують, що подібні заходи вже частково застосовуються добровільно, але без законодавчого закріплення вони залишаються недостатніми.Європейський контекстЄвропейська комісія також працює над новим регулюванням біотехнологій. У проєкті European Commission йдеться про створення єдиного підходу до контролю синтетичних нуклеїнових кислот та посилення вимог до безпеки в біотехнологічній галузі.Експерти підкреслюють, що розвиток ШІ та біотехнологій випереджає регуляторні механізми, і без нових правил ризики зловживань можуть зростати разом із доступністю цих технологій.Нагадаємо, у травні стало відомо, що Україна розпочала впровадження ШІ у війну разом із Palantir. Це одна з найбільших defence tech-компаній світу..