# Руслан Стефанчук

Верховна Рада України працює над створенням спеціального виборчого законопроекту. Він стосуватиметься умов і нюансів проведення виборів після закінчення війни.Про це заявив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Ми напрацьовуємо цей законопроект, адже для проведення наступних виборів необхідний новий спеціальний документ", — зазначив він.За його словами, цей спеціальний законопроект регулюватиме так звані повоєнні вибори.Водночас очільник Верховної Ради зазначив, що після завершення війни на Україну чекає багато викликів.На переконання Руслана Стефанчука, їх характер у переважній більшості залежить від того, як і коли закінчиться війна. Також спікер сказав, що готуються різні сценарії."Ми готуємо різні базові сценарії для того, щоби люди могли реалізувати своє фундаментальне конституційне право на вибір. І це повинно бути в Україні", — наголосив він.Руслан Стефанчук підсумував, що, попри складні умови, українським законодавцям вдасться знайти цей правильний законодавчий компроміс.Нагадаємо, раніше спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповідав, що наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність українського парламенту неможливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.

Цього тижня Верховна Рада України планує ухвалити закон про множинне громадянство. Головна мета ініціативи — врегулювати відносити з українцями, що перебувають за кордоном.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "РБК-Україна". Він наголосив, що цим рамковим законом наша держава дає сигнал всім громадянами, які перебувають наразі за кордоном, про те, що: "Україна не відвертається від своїх громадян"."Україна не змушує вас здавати український паспорт і брати інший, у відносинах з Україною ви назавжди будете громадянами України. І ми чекаємо вас після завершення цієї страшної війни", — сказав він.Спікер ВР зазначив, що наша держава потребує кожного громадянина, адже необхідно відбудовувати країну після війни. До того ж Стефанчук пригадав слова президента Володимира Зеленського про те, "що ми ніколи не будемо своїх громадян як дрова в піч війни кидати"."Це дуже правильно. Це інша філософія, розумієте? Це абсолютно інше ставлення до людини як найвищої соціальної цінності. І тому мені здається, що це те, що ще раз підкреслює, що ми з ними (росіянами, — ред.) різні. Ми знаходимося на різних краях цивілізаційної прірви", — додав він.Нагадаємо, раніше голова Державної міграційної служби Наталя Науменко раніше пояснювала, що законопроект про множинне громадянство передбачає, що український паспорт можуть отримати й деякі росіяни. За її словами, це ті росіяни, які воювали на боці Збройних сил України та члени їхніх родин, а також люди, які виїхали з Росії з політичних мотивів до початку повномасштабного вторгнення.

Наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність Верховної Ради не можливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "РБК-Україна"."У нас є законопроєкт про зміни до Конституції, який внесений на початку каденції, про скорочення кількості депутатів до 300. Але, на превеликий жаль, в період воєнного стану, а до цього ковід був, у нас не було можливостей, внести, тому що під час воєнного стану ми не можемо голосувати зміни до Конституції", — сказав він.Стефанчук зазначив, що одна з головних функцій парламенту — представницька. Відтак, кількість нардепів має бути такою, щоб вона представляла всі верстви населення."І тому, коли нас було 52 мільйони — 450 депутатів, це було виправдано. Після війни нам треба подивитися, тому що я думаю, що така ідея має право на життя", — додав Стефанчук.До того ж, на думку спікера ВР, це рішення про скорочення парламенту можна встигнути ухвалити до потенційних наступних виборів. Однак, лише за умови, що війна буде закінчена."Дивіться, все можна встигнути. Питання тільки в тому, як ми і коли завершимо цю страшну війну. Тому це питання не є номер один для України, але дуже важливе в контексті післявоєнного відновлення України", — зазначив спікер ВР.Він також додав, що на сьогодні парламент налічує 399 народних депутатів. Із них у сесійній залі у середньому присутні приблизно 340-350 осіб."Фактично ви можете побачити за результатами об'єднуючих голосувань. Ця цифра в районі 340-350 народних депутатів, які постійно знаходяться в залі і беруть участь у голосуваннях", — повідомив спікер Ради.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що кількість народних депутатів в Україні може зменшитись. Це пов'язано з тим, що в державі поменшало населення. Додамо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Директор правового департаменту російського міністерства закордонних справ Максим Мусіхін заявив, що громадяни України повинні обрати нове керівництво країни для підписання меморандуму з Москвою. Він також зазначив, що спікер парламенту юридично може не підійти на таку роль.Посадовця цитують російські ЗМІ."Важливим є те, чий підпис, тому що зараз нинішній їхній керівник (Зеленський, — ред.) уже давно втратив навіть внутрішню легітимність, не те що зовнішню. Відповідно, можуть бути проблеми з дійсністю будь-якого договору, який підписується такою особою", — йдеться у заяві Мусіхіна.Представник російського МЗС наголосив, що потрібно бути точно впевненим, що з боку Києва підписує домовленість про врегулювання ж "людина, яка має на те мандат народу", "інакше будуть проблеми". Водночас він зауважив, що Зеленський не підходить на таку роль."Треба, щоб український народ у вільному волевиявленні визначив свого нового керівника. Тоді буде легітимний підписант. А зараз ідеться про якісь внутрішні вимоги української конституції. За ідеєю, якщо формально дивитися, це в голови парламенту (у цьому випадку Руслана Стефанчука, — ред.) якісь повноваження щодо підписання. Чи дозволять йому це робити всередині власної країни — велике питання", — сказав чиновник.Місухін також заявив, що меморандуму, який Путін обговорював з американським лідером Дональдом Трампом, "потрібен новий підписант", проте наразі це нібито "є проблемою". Представник російського МЗС додав, що варто задуматися і про підписанта угод щодо врегулювання загалом.Нагадаємо, 19 травня президент Дональд Трамп провів телефонні перемовини із кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Після завершення діалогу із Трампом російський диктатор повідомив журналістам, що переговори були "відвертими та змістовними". Путін також заявив, що РФ буцімто готова працювати з Києвом над меморандумом про майбутній мирний договір. Своєю чергою, Трамп після розмови із Путіним заявив, що "Росія та Україна мають розпочати негайно переговори про припинення вогню та завершення війни".Додамо, раніше стало відомо, що американський президент Дональд Трамп поки не готовий вводити санкції проти Російської Федерації. Політик переконаний, що необхідно подивитися на подальші кроки Кремля.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що Кабмін не розглядатиме питання щодо можливого зниження мобілізаційного віку. Пріоритетом залишається українська перемога та збереження державності.Про це він заявив в ефірі "Громадського радіо". За словами Стефанчука, парламент не розглядатиме питання, яке стосується зниження мобілізаційного віку в Україні.Спікер Верховної Ради зазначив, що парламент уже реалізував кроки, знизивши вік мобілізації з 27 до 25 років. Окремо надається можливість укладати контракт зі Збройними силами, щоб добровільно встати на захист держави.Стефанчук також повідомив, що Рада не змінюватиме призовний вік та не буде "гратися" з ним, адже важливо дбати не лише про оборону, а й про майбутнє країни."Той "золотий фонд" України, кому зараз від 0 до 18 років, саме вони відбудовуватимуть країну після перемоги", — зауважив він.Також, як акцентував Стефанчук, Сили оборони воюють заради цієї молоді, щоб вони у мирному майбутньому мали можливість жити та розвивати свою державу."Я думаю, що парламент не буде повертатися до цього питання — щодо зниження віку мобілізації", — резюмував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше голова Ради резервістів Сухопутних військ Збройних сил України Іван Тимочко заявляв, що наразі не є актуальними заклики західних союзників щодо зменшення мобілізаційного віку в Україні. Це пов'язано з тим, що не вичерпано ресурс в іншій віковій категорії.Також на початку січня член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, член фракції "Слуга народу" Федір Веніславський заявляв, що Верховна Рада України не розглядає жодних ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку нижче 25 років. Ба більше, ані в Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки, ані в парламенті немає жодного зареєстрованого законопроекту.

Кількість народних депутатів в Україні може зменшитись. Це пов'язано з тим, що в державі поменшало населення. Таку думку висловив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "Укрінформ".Голова парламенту нагадав, що ще у серпні 2019 році український президент подав до Ради законопроект про зміни до Конституції. Він передбачав скорочення чисельності народних обранців до 300."На превеликий жаль, попередній Конституційний суд дав негативний висновок на цей законопроект, чим заблокував його розгляд у Верховній Раді", — сказав він.Проте Стефанчук переконаний, що питання зменшення кількості нардепів таки постане на порядку денному в українському суспільстві."І не тому, що хтось когось любить, хтось когось не любить, атому, що об’єктивно зменшилася кількість осіб в Україні, які будуть представлені в єдиному законодавчому органі. Коли було 52 мільйони — це одна розмова. Коли сьогодні людей набагато менше, безперечно, питання представництва у суспільстві повинно бути переглянуте", — наголосив спікер.За словами голови Верховної Ради, у парламенті, ймовірно, залишиться 300 нардепів.Наразі конституційний склад парламенту України становить 450 народних депутатів. Станом на 1 квітня 2025 року у Верховній Раді працювало 400 народних обранців.Раніше спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Про це заявив спікер парламенту Руслан Стефанчук, пише Reuters.Виступаючи в парламенті, який ретельно охороняється, Руслан Стефанчук акцентував на практичній та юридичній неможливості проведення вільних і справедливих виборів у країні, яка частково окупована і, як і раніше, зазнає постійних нападів через три роки після повномасштабного вторгнення Росії.Після потужного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія прагне подати уряд і, зокрема, президента Володимира Зеленського, п'ятирічний термін повноважень якого закінчився минулого року, нелегітимними. Проте Стефанчук наголосив на прихильності України до демократичних виборів, протиставивши її Росії, яка знищила політичну опозицію у себе на батьківщині та була змушена заперечувати звинувачення в таємних кампаніях з метою вплинути на результати багатьох виборів за кордоном. "Для мене це пріоритет, тому що Україна завжди була історично, є і буде демократичною Україною. Це те, що відрізняє нас від Російської Федерації. У цьому питанні ми знаходимося на двох берегах цивілізаційної прірви", — заявив він в інтерв'ю агентству Reuters у четвер.За словами Стефанчука, підготовка до майбутніх виборів уже розпочалася, але перебуває на ранній стадії. Парламентські та президентські вибори востаннє проводились в Україні у 2019 році. Для продовження воєнного стану потрібно схвалення парламенту кожні 90 днів, що дозволяє мобілізувати війська та призупинити виборчий цикл. Стефанчук, який мав обійняти цю посаду у разі смерті чи недієздатності Зеленського, заявив, що парламент майже напевно продовжить воєнний стан, оскільки "війна ще не закінчена". Це означає, що близько 800 тисяч потенційних виборців перебувають у військовій формі: воюють чи тренуються.Майже п'ять мільйонів із 44 мільйонів населення України до війни зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, тоді як понад чотири мільйони українців зареєстровані як ті, що проживають лише в країнах Європейського Союзу, не кажучи вже про переміщених, але незареєстрованих осіб."Близько п'ятої частини України на півдні та сході окуповано Росією. Хоча Дональд Трамп розпочав свій другий термін на посаді президента США, поставивши під питання подальшу військову підтримку Києва на тлі загравань з Росією і зажадавши якнайшвидшого припинення війни, переговори зайшли в глухий кут", — пише Reuters. Тим часом на лінії фронту довжиною 1000 кілометрів все ще точаться бої, а міста та селища в решті країни живуть у страху перед російськими бомбардуваннями. Навіть коли конфлікт закінчиться, відновлення достатньою мірою для проведення повноцінних виборів стане величезною проблемою, для чого Україні доведеться створити основу з нуля, включно з новим законом, який визначає терміни, правила та процедури. Стефанчук повідомив, що законодавці, працівники виборчої комісії та інші експерти працюють над цими питаннями, але поки що не розпочали розробку законопроекту. Поки що не ухвалено рішення про послідовність проведення місцевих, парламентських та президентських виборів."Навіть з теоретичного погляду нереально провести всі вибори одночасно", — сказав Стефанчук. До війни організація виборів коштувала близько чотири мільярди гривень. Але окрім фінансування кампаній та голосування Києву також необхідно буде гарантувати безпеку та запобігати будь-яким можливим спробам маніпуляцій з боку свого ворога, Москви.Раніше керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Верховна Рада під час розгляду законопроекту про демобілізацію спиратиметься на думку вищого військового керівництва держави. Зараз важливо не припуститися тієї ж помилки, яку у 1919 році зробила Українська Центральна Рада.Таку заяву зробив голова парламенту Руслан Стефанчук, пише "Укрінформ"."Щодо законопроекту про демобілізацію, моя позиція чітка, зрозуміла, і завжди такою була. Ми повинні покладатися на вище військове керівництво. Ми не повинні зробити тієї політичної помилки, яку Українська Центральна Рада зробила у 1919 році. Ми не хочемо цього зробити", — йдеться у заяві спікера.Стефанчук також зазначив, що Верховна Рада особливу увагу приділяє справедливій ротації та справедливих відпусток для військовослужбовців."Якщо військове керівництво буде вважати демобілізацію можливою та необхідною, то будемо говорити про це", — сказав голова Ради.У цьому контексті Стефанчук нагадав, що жодна держава світу під час бойових дій, крім Української Народної Республіки, не проводила демобілізацію.Що відомо про демобілізацію в УкраїніЯк відомо, можливість демобілізації для військових, які вже впродовж тривалого часу захищають країну від російських окупантів, хотіли передбачити в рамках законопроекту про мобілізацію.Зокрема, у квітні перед другим читанням комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки прибрав з документа норму про демобілізацію. Тоді ухвалили рішення розробити окремий документ про демобілізацію. Через вісім місяців законопроект про демобілізацію в український парламент так і не внесли.Раніше президент Володимир Зеленський відповів на петицію, у якій пропонується дозволити демобілізацію військових після 18 місяців. Він доручив прем'єр-міністру Денису Шмигалю опрацювати це питання.Нагадаємо, 8 січня стало відомо, що прем'єр-міністра Дениса Шмигаля викликали до Верховної Ради. Посадовець має пояснити відсутність закону про демобілізацію.Нещодавно заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк заявляв, що реалізувати ініціативу щодо демобілізації військовослужбовців неможливо доти, поки не вдасться підготувати резерви належного рівня. Однак сам законопроект уже практично готовий.Варто зазначити, що у грудні народна депутатка Соломія Бобровська, яка входить в оборонний комітет Верховної Ради України, розповідала, що новий законопроект, який визначить порядок і умови звільнення військових зі служби, готували фахівці Міністерства оборони України. Його планували розробити ще до 18 грудня.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук відреагував на закиди лідера фракції "Європейської солідарності" Петра Порошенка щодо відмови у відрядженні за кордон. Він наголосив, що це відрядження жодним чином не стосувалося парламентської дипломатії.Таку заяву Стефанчук оприлюднив у своєму дописі у соцмережі Facebook. Як уточнив спікер ВР, заява на відрядження від Порошенка надійшла до нього вчора ввечері. Натомість летіти за кордон очільник "Європейської солідарності" мав вже сьогодні зранку. Однак, такі рішення не ухвалюються так швидко."Якби ще додали прохання погодити відрядження телепортом — було б чесніше. Бо оформлювати документи за кілька годин після того, як депутат мав вже виїхати — це жанр фантастики, а не приклад системної парламентської роботи", — зазначив Стефанчук.До того ж, як зауважив посадовець, запланована поїздка за кордон Порошенка ніяк не стосувалася виконання ним своїх повноважень у рамках парламентської дипломатії. Крім того, він зазначив, що міжнародна активність та парламентська дипломатія мають приносити конкретні результати, а не зводитися до "бажання за будь-яку ціну виїхати з України"."А коли в заявці йдеться про участь у конференції на запрошення декана — вибачте, але це вже більше схоже на "конференційний туризм" із бонусом самопіару. І до офіційної парламентської роботи не має жодного стосунку... Якщо вже дуже хочеться виступити — з поваги до декана — можна це зробити онлайн. Як роблять це багато хто з депутатів, і сам часто таке практикую. Це швидко, зручно і не потребує драматичних пресрелізів", — заявив голова ВР.Стефанчук також нагадав, що для подібних відряджень існує поняття відпустки, під час якої нардеп може поїхати у справах "без галасу, без істерик, без заяв про "утиски демократії".Нагадаємо, 2 квітня у партії "Європейська Солідарність" заявили, що п'ятому президентові України Петру Порошенку вкотре відмовили у відрядженні за кордон. Політик наче мав зустрітися з представниками команди президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа у Флориді.

Наступного тижня український уряд почне серйозно працювати над укладенням угоди про корисні копалини та гарантії безпеки з адміністрацією президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа.Про це повідомив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук, передає NHK."Після зустрічі Зеленського зі спецпредставником США з питань України Кітом Келлогом український уряд з понеділка почне роботу експертної групи над підписанням угоди зі США", — йдеться у повідомленні.Як розповів Стефанчук, президент Володимир Зеленський запропонував США спільно розробляти українські копалини землі в рамках свого "плану перемоги" ще у вересні минулого року. За його словами, Україна готова працювати з партнерами щодо корисних копалин країни, але хоче отримати конкретні гарантії безпеки.До того ж, як зауважив спікер ВР, Україна має намір вести конструктивні дискусії та прагне якомога швидше провести саміт із США. Він також додав, що для припинення війни Росія має не лише вийти з території України та повернути її землю, але й бути притягненою до відповідальності та виплатити репарації всім, хто постраждав під час війни."Стосовно коментаря Трампа про те, що Україні потрібно провести президентські вибори, Стефанчук зазначив, що в законах України чітко прописано, що під час воєнного стану вибори проводити не можна. Він сказав, що буде неможливо провести чесні вибори, поки триває вторгнення Росії, оскільки військові не зможуть брати участь", — додали журналісти.Нагадаємо, раніше видання Sky News із посиланням на українські джерела повідомляло, що президент Володимир Зеленський не готовий погодитися на угоду зі Сполученими Штатами Америки щодо доступу до корисних копалин. Київ бачить у проекті документа "низку проблемних моментів".

Світова спільнота має посилити зусилля, аби російський агресор загрузнув у міжнародних санкціях. Тож єдиний шлях досягнути справедливого миру — це й надалі потужно підтримувати Україну.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у вівторок, 11 лютого, під час виступу на засіданні Європейського парламенту."Єдиний шлях зупинити агресивну Росію, щоби досягнути справедливого та тривалого миру, означає підтримувати Україну настільки потужно, щоб агресор загрузнув не лише в українській землі, але й у міжнародних санкціях і власних внутрішніх проблемах", — наголосив він.За його словами, Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони, більше літаків, більше далекобійної артилерії, більше засобів радіоелектронної боротьби, інвестицій в українську воєнну індустрію."Це означає ще більше ефективних санкцій, яких не можна ні уникнути, ні обійти. Більше рішучості у конфіскації та використанні російських заморожених активів. Більше справедливих і незворотних покарань за скоєні страшні воєнні злочини, авіа- та ракетні удари по мирному населенню, за катування та вбивства цивільних", — акцентував спікер українського парламенту.Він також закликав європейських парламентарів діяти рішучіше та жорсткіше, відповідаючи на російську агресію."Росія порушила всі можливі та неможливі червоні лінії. І на відміну від агресора, Україна, як жертва агресії, та і її партнери не порушили жодної. Будьмо чесними: єдині лінії, які ми маємо стерти, це лінії страху, нерішучості, зволікань і зневіри", — наголосив Руслан Стефанчук.  Нагадаємо, минулого тижня спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив у коментарі New York Post, що президент Дональд Трамп готовий подвоїти санкції проти країни-агресорки Росії, щоби закінчити війну в Україні.

Близько 37 депутатів були відряджені до Сполучених Штатів Америки за власні кошти. Головна мета — відновлення стосунків з Конгресом США.Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у кулуарах конференції "Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного", передає "Радіо Свобода"."Перед Україною стоїть дуже важлива задача — перезавантажити наші відносини з стратегічним партнером, США. І ми робимо це системно на всіх рівнях, в тому числі на рівні відновлення стосунків з Конгресом США. Саме тому велика делегація — здається, 37 людей — яку половина складає опозиція, а половина – монобільшість, щоб системно працювати з сенаторами для налагодження стосунків", — наголосив він.Він зауважив, що попри відрядження нардепів робота Верховної Ради при цьому не зупиняється."Український парламент працює всюди, працює завжди, згідно з графіком. Робота парламенту не зводиться до натискання кнопок в пленарній залі… це робота в комітетах, тимчасових слідчих комісіях і на дипломатичному рівні", — додав Стефанчук.Зазначимо, 6 лютого президент України Володимир Зеленський розкритикував народних депутатів, які перебувають у міжнародних відрядженнях."Що стосується наших парламентаріїв. Нам з вами важливо почути голос кожної гілки влади, але я хотів би, щоб ці гілки влади були на роботі. Тобто, щоб почути чийсь голос, треба мати з ким спілкуватись. Я постійно виглядаю людиною, яка не дає нашим парламентаріям начебто жити у постійному відрядженні", — сказав він.Зеленський наголосив, що на Молитовний сніданок у США поїхало "близько половини парламенту України" і додав, що питання не у Сполучених Штатах, а "в постійних відрядженнях народних депутатів, які натомість мали б працювати на людей, які їх обрали".Нагадаємо, раніше повідомлялося, що народний депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Куницький ще 23 вересня виїхав з України на підставі "тижневого відрядження" від Верховної Ради. Проте вже три місяці він не повертається на Батьківщину і перебуває у Сполучених Штатах Америки.

У понеділок, 20 січня, до Києва з офіційним візитом прибув спікер Сеймасу Литви Саулюс Скверняліс. Він на власні очі побачив наслідки російської атаки по центру Києва 1 січня.Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який вже провів зустріч із литовським колегою."Ціную, що візит до Києва один з перших після обрання на посаді Голови Сеймасу. Це підтвердження, що після виборів надпартійна підтримка України залишається", — наголосив Стефанчук.Він зазначив, що під час перемовин було обговорено наступні питання:подальшої міжпарламентської співпраці;підтримку Литвою Формули миру і Плану перемоги;посилення санкцій проти Росії;використання заморожених активів агресора для відбудови України."Почув запевнення від колеги, що Литва залишається стратегічним партнером України у боротьбі за суверенітет і незалежність, надалі виділятиме на підтримку 0,25% свого ВВП, а також у нашому євроінтеграційному курсі", — наголосив СтефанчукТакож голова Сеймасу Саулюс Скверняліс запевнив, що Литва залишатиметься адвокатом України на міжнародній арені, а Росія має бути покарана, у Заходу не повинно бути ілюзій, що країна-агресорка насититься та зупиниться сама. . Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що у тому випадку, якщо Україна звернеться з проханням до західних країни, зокрема й Литви, ввести війська на її територію, то Вільнюс розгляне це звернення.

Україна розраховує на продовження плідної співпраці зі спікером Палати представників США Майком Джонсоном після його переобрання 3 січня. Таку заяву на своїй сторінці в Facebook зробив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук."Сердечно вітаю його високоповажність Майка Джонсона з обранням на високу посаду спікера Палати представників Конгресу США 119 скликання. Радію продовженню нашої плідної співпраці, підкріпленої щирою повагою і дружбою", — написав Стефанчук.Спікер Верховної Ради переконаний, що успішна взаємодія на благо народів двох країн, як і злагоджені, сміливі та відповідальні кроки, "допоможуть повернути в Україну такий очікуваний справедливий мир".Реакція Дональда ТрампаОбраний президент Дональд Трамп привітав Майка Джонсона з перемогою в короткому посту у соціальних мережах, назвавши хитку та мінімальну перевагу голосів на виборах спікера "безпрецедентним вотумом довіри"."Майк буде великим оратором, і наша країна від цього виграє", — написав Трамп.Нагадаємо, на початку грудня Майк Джонсон заявляв, що Конгрес США не проводитиме голосування за додаткову військову допомогу для України до інавгурації новообраного президента Дональда Трампа.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук висловив співчуття родині відомих київських вчених Ігоря Зими та його дружини Олесі Сокур, які загинули внаслідок обстрілу російською армією центру Києва 1 січня. Політик також повідомив, що загарбники пошкодили будівлі апарату Верховної Ради.Відповідний допис політик опублікував на своїй сторінці в Facebook. Стефанчук зазначив, що керівництво Верховної Ради, її апарату та народні депутати висловлюють глибокі співчуття рідним та близьким. Він також повідомив, що вибухова хвиля пошкодила навколишні будинки, зокрема й адміністративні будівлі Верховної Ради, де розміщені комітети та підрозділи апарату парламенту. "Учора на місці працювали правоохоронні органи та спеціальні служби, які зафіксували наслідки варварської атаки. Наразі триває оцінка завданих збитків. Попри пошкодження, відповідні підрозділи апарату ВРУ докладають максимум зусиль, аби оперативно усунути наслідки атаки та забезпечити безперебійну роботу Верховної Ради та її органів", — додав Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що під час атаки окупантів у перший день 2025 року у Києві було пошкоджено історичну будівлю Національної спілки письменників України, яка розташована на вулиці Банкова. Також на цій вулиці розташовано Офіс президента.