# Руслан Стефанчук

Угода про сторічне партнерство України та Великої Британії закріпила союз двох країн на десятиліття вперед. У середу, 15 жовтня, документ офіційно набув чинності.Про це повідомив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Передав спікеру Палати громад парламенту Великої Британії серу Ліндсі Гойлу текст угоди про сторічне партнерство між нашими країнами, закон України "Про ратифікацію угоди про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії" та ноту про початок її дії", — написав він.Стефанчук наголосив, що сьогодні в Лондоні "Сторічна угода" офіційно набула чинності. За його словами, це — історичний момент зміцнення політичної довіри, стратегічного партнерства та незламної дружби між державами."Україна та Велика Британія пройшли багато разом — від перших постачань протитанкових систем NLAW до спільної роботи над гарантіями безпеки, санкційною політикою, оборонним виробництвом і тренувальними програмами для наших військових. Ми разом боремося не лише за свободу України — ми захищаємо безпеку всієї Європи та світовий порядок, заснований на міжнародному праві", — наголосив спікер українського парламенту.Він констатував, що ця угода не є початком партнерства — вона його посилює та закріплює взаємну підтримку між народами на десятиліття вперед, визначає механізми безпекової взаємодії, поглиблює військово-промислову кооперацію, формує новий рівень співпраці у сфері економіки, енергетики, освіти, науки та відбудови України."Це угода про довіру. Про союз двох націй, об’єднаних спільними цінностями: свободою, демократією, повагою до права й історичною справедливістю. Ми продовжимо разом рухатися вперед. Пліч-о-пліч. Сто років партнерства — це не межа, це міцний фундамент майбутнього", — підсумував Руслан Стефанчук.Що відомо про угоду про 100-річне партнерствоУкраїна та Велика Британія 16 січня 2025 року підписали угоду про сторічне партнерство, яка розширює рамки їхньої співпраці на 100 років і охоплює сфери безпеки, оборони, економіки, науки, технологій і культури.Верховна Рада 17 вересня 2025 року ратифікувала договір більшістю голосів — "за" проголосували 295 депутатів.За умовами угоди, Велика Британія зобов'язується щорічно виділяти Україні щонайменше 3,6 мільярда фунтів стерлінгів військової допомоги до фінансового року 2030/2031, а також підтримувати подальшу допомогу за потреби.Договір передбачає співпрацю в таких галузях, як морська безпека, спільне виробництво оборонної техніки, а також програму для відстеження вкраденого зерна з територій, тимчасово окупованих Росією.Нагадаємо, 15 жовтня прес-служба британського уряду повідомляла, що Велика Британія за пів року відправила Україні понад 85 тисяч безпілотників. Це стало можливим завдяки нарощуванню виробництва британських компаній..

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) схвалила проект конвенції про заснування міжнародної комісії з розгляду претензій України до Росії. Новий механізм має забезпечити притягнення держави-агресорки до відповідальності та відшкодування завданих збитків державі, громадянам і юридичним особам.Про це повідомив "Укрінформ". Рішення ухвалене одностайно — 84 голосами."Росія повинна взяти на себе правові наслідки всіх своїх протиправних діянь, вчинених в Україні та проти України, включно з порушенням міжнародного гуманітарного права та прав людини, а також порушення Європейської конвенції з прав людини. Росія зобов’язана повністю відшкодувати всі збитки та втрати, завдані українській державі, фізичним і юридичним особам", — зазначається в документі.Комісія з розгляду заяв стане другим елементом компенсаційного механізму, після Реєстру збитків, який вже отримав понад 60 тисяч заяв від постраждалих.Новий інструмент дозволить не лише Україні як державі, а й фізичним і юридичним особам подавати позови щодо шкоди, завданої агресією Росії. Рішення комісії будуть остаточними та мають стати правовим підґрунтям для відшкодування.Комісія має стати другим етапом компенсаційного механізму, започаткованого після створення 2023 року Реєстру збитків від російської агресії. Вона доповнить роботу Європейського суду з прав людини та майбутнього Спеціального трибуналу за злочин агресії. Окремо підкреслюється важливість незалежності та неупередженості новоствореного органу.Водночас ПАРЄ висловила жаль, що питання фінансування майбутніх компенсацій поки що чітко не врегульоване. Асамблея закликала держави-члени працювати над створенням міжнародного компенсаційного фонду, зокрема, коштом заморожених російських активів.У висновку також наголошується, що часові рамки майбутньої комісії не повинні обмежуватися лише подіями після 24 лютого 2022 року."Асамблея завжди вважала, що агресивна війна Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року", — йдеться в документі.Парламентська асамблея закликала Комітет міністрів Ради Європи якнайшвидше ухвалити конвенцію та відкрити її для підписання, щоби забезпечити реальне функціонування компенсаційного механізму для України.Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував ПАРЄ за ухвалення висновку щодо проекту конвенції про створення міжнародної комісії з розгляду вимог щодо України.Він наголосив, що запуск реального механізму компенсацій за шкоду, завдану російською агресією, є невіддільною частиною відновлення справедливості. "Нова комісія дозволить постраждалим отримати відшкодування, а міжнародній спільноті — підтвердити силу права над силою зброї. Верховна Рада України високо цінує підтримку партнерів у Раді Європи та закликає інші держави долучатися до цього процесу. Лише разом ми зможемо забезпечити відшкодування для кожного постраждалого та притягнути агресора до відповідальності", — наголосив Сефанчук.Нагадаємо, прем'єр-міністр Денис Шмигаль розповідав, що зі серпня до Міжнародного реєстру збитків можуть звернутися більше українців, які постраждали від російської агресії. Подати заяви на відшкодування мають можливість ще 12 категорій громадян.

У Верховній Раді України зареєстрували проект закону щодо дерадянізації назви розмінної монети. Йдеться про перейменування копійок на шаги. Національний банк вніс таку пропозицію ще минулого року.Про це свідчить картка законопроекту №14093, опублікована на сайті Верховної Ради України. Його подали голова парламенту Руслан Стефанчук і його заступники.Автори документа пояснили, що назва "копійка" має вороже, пострадянське та російське походження. Тоді як шаг — суто українська назва, що вживалася ще за часів Гетьманщини й УНР.Шаг походить від староукраїнського "сяг" — крок або від слова "шеляг". Ця назва широко зустрічається у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського й інших класиків. Минулого століття, 1918 року, Центральна Рада навіть випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Вони перебували в обігу до 1919 року, але їх скасували більшовики.Нацбанк минулого року ініціював зміну назви копійки на шаг. Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Витрати на виготовлення нових монет не збільшаться, оскільки використовуватиметься те ж обладнання. За оцінками НБУ, додаткових видатків із бюджету не знадобиться.Зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний заявляв, що на розроблення ескізів і карбування нових монет "шаг", які змінять "копійку", не планується жодних додаткових витрат з державного бюджету.

У вівторок, 9 вересня, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав постанову про відновлення прямих трансляцій засідань парламенту. Їх показуватимуть на телеканалі "Рада". Про це повідомив голова комітету з питань свободи слова українського парламенту, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин."Трансляції засідань Верховної Ради України офіційно повертаються! Постанову про їх відновлення підписав голова Руслан Стефанчук. Дякую за нагоди за чесний діалог і таке рішення. Також дякую всім колегам із парламенту, які підтримали постанову", — написав він на своїй сторінці у Facebook.Юрчишин додав, що найближче засідання — 16 вересня, і ця дата має стати початком, відколи українці постійно зможуть бачити трансляції наживо."Тепер точно: досягнули. Ви досягнули. Люди з картонками, люди в коментарях, медіаспільнота та всі-всі, хто хоче бачити Раду відкритішою. Це ваша перемога. Ну що, чекаємо на 16 вересня! І продовжуємо робити своє", — підсумував нардеп.Як відомо, 1 вересня на сайті парламенту з’явився проект постанови від низки нардепів про відновлення трансляцій Ради, у "Слузі народу" повідомляли, що підтримають її."Прямі трансляції пленарних засідань Верховної Ради з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації не здійснювалися з метою забезпечення заходів безпеки. Водночас поточна безпекова ситуація, зважаючи на її зміну, у багатьох випадках дозволяє відновити трансляції без створення додаткових ризиків", — йшлося в документі.Пізніше, 4 вересня, народний депутат Ярослав Железняк повідомляв, що Верховна Рада проголосувала за відновлення трансляцій засідань парламенту зі середини вересня.Нагадаємо, що 3 вересня Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект №10225-д. Йдеться про легалізацію ринку з віртуальних активів (крипти) в Україні та визначення правил їх оподаткування.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що парламент ухвалить низку законів, які стосуватимуться учасників бойових дій.Таку заяву він зробив під час Міжнародного ветеранського форуму "Україна. Ветерани. Безпека"."Було презентовано ініціативу про створення Кодексу законів про захисників державності та незалежності України, фактично "ветеранського кодексу", який дасть можливість не тільки об’єднати законодавчу базу, а й створити підґрунтя щодо відповідальності держави за взяті на себе зобов’язання по ветеранському руху. Частину законопроєктів ми очікуємо у Верховній Раді, а велика частина уже перебуває на розгляді парламенту", — наголосив Стефанчук.Він також зазначив, що наразі Рада розглядає можливість запровадження так званого "ветеранського дня" під час якого, розглядатимуться усі необхідні законодавчі акти стосовно учасників бойових дій.Нагадаємо, 22 серпня Кабінет міністрів України схвалив законопроект про основи державної ветеранської політики. Він визначає статуси ветеранів і їхніх родин та гарантує підтримку: медичну, освітню, соціальну, правову. Окремо на засіданні уряду вирішили, що держава компенсуватиме 50% автоцивілки для ветеранів і людей з інвалідністю внаслідок війни.Додамо, раніше голова Офісу президента Андрій Єрмак розповідав, що в Україні реформують ОП. Перевага для роботи в ньому надаватиметься військовослужбовцям із підтвердженим бойовим досвідом повномасштабної війни або ветеранам бойових дій.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив 19 серпня, що з вересня відновляться прямі трансляції з засідань парламенту. Про це повідомив у Telegram-каналі народний депутат Олексій Гончаренко."Стефанчук заявив, що має бути постанова про повернення трансляції Ради з початку нової сесії — з вересня", — зазначив він.За словами Гончаренка, голова комітету свободи слова Ярослав Юрчишин зауважив, що постанова про повернення трансляцій парламенту вже готова. Постанова перебуває на погодженні з більшістю.Раніше Руслан Стефанчук наголошував, що рішення припинити трансляцію засідань Ради було ухвалене ще на початку повномасштабного вторгнення з міркувань безпеки.За словами Стефанчука, трансляції засідань парламенту припинили відповідно до офіційної постанови Верховної Ради. Водночас відеозапис засідання Ради з’являється у відкритому доступі приблизно через годину після його завершення.Нагадаємо, 23 липня Верховна Рада взяла перерву на місяць і пішла на "канікули". До роботи парламент повернеться наприкінці серпня.

На сьогодні Україна не може піти на так званий обмін територіями з країною-агресоркою Росією. Це питання неможливо вирішити навіть шляхом референдуму.Про це заявив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час "Українського молодіжного форуму 2025: Молодь Тут!", передає "Укрінформ"."Україна не може здійснювати будь-яких передач чи обміну власних територій. Це заборонено як на конституційному рівні, так і на законодавчому. Це не можна вирішити навіть через референдум... І це чітка позиція українського законодавства, чітка позиція Української республіки. І тому ми дуже хочемо, щоб хто б не говорив, про що б не говорили, вони мали на увазі, що саме Конституція України, законодавство України забороняє будь-які дії, пов'язані з так званими якимись обмінами українських територій на українських територіях", — сказав Стефанчук.За його словами, відповідну позицію щодо своїх територій Україна роз'яснює і державам-партнерам. Спікер ВР зауважив, що наразі "дуже важливо, щоб, парламентські об'єднання демонстрували усьому світу, що парламентарії, які є представниками своїх народів, об'єднані навколо питань України""І пояснити позицію України — чого Україна не може допустити при будь-яких перемовинах. І найголовніше — що нічого про Україну без України, і ті червоні лінії, які Україна ніколи не прийме ні за яких перемовин", — наголосив Стефанчук.Посадовець також зазначив, що за підсумками переговорів із партнерами спікери парламентів країн Балтії вже виступили зі спільною заявою. Наразі ж Стефанчук очікує, що подібні спільні заяви будуть від країн Веймарського трикутника, а також від Євросоюзу.Нагадаємо, 11 серпня під час своєї прес-конференції американський лідер Дональд Трамп заявив, що Росія наразі окуповує значну частину території України, однак США і партнери будуть "намагатися повернути частину цієї території назад Україні". Водночас, на його думку, "буде певний обмін територіями".Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна не погодиться на жодні територіальні поступки на користь країни-агресорки Росії. Натомість Київ готовий до будь-яких перемовин із Москвою.

Новий законопроект президента Володимира Зеленського про Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, на відміну від раніше запровадженого закону №12414, є комплексним.Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "Ми-Україна". За його словами, новий проект закону передбачає повернення до попереднього стану, але містить запобіжники від російського впливу.За словами посадовця, документ дозволяє здійснювати контроль за певними посадовцями антикорупційних органів. Зокрема, законопроект передбачає проходження відповідних тестів на поліграфі правоохоронцями."Це проходження відповідних тестів на поліграфі, це дослідження і контроль їх. Це те, що є стабільною практикою в усьому демократичному суспільстві, щоб ми не отримували "кротів" в цих органах. Тобто, це має бути баланс довіри і ефективності. І саме оці речі чітко викладені в президентському законі, тому я можу сказати, що цей закон є розумним балансом. Це не просто повернення того, що було, це і наявність запобіжників від російського впливу в таких потужних органах, як антикорупційні органи", — наголосив Стефанчук.Водночас спікер ВР сподівається, що президентський законопроект щодо антикорупційних органів буде підтриманий українським парламентом."Після тих усіх розмов, які ми провели з народними депутатами, після того, як ця ініціатива від президента України увійшла і вона має певний баланс, я розраховую, що цей законопроект також буде підтримано в українському парламенті за основу і в цілому... Цей законопроект сьогодні виявився таким компромісним і консолідуючим не тільки в українському суспільстві, але й отримав схвальні відгуки наших європейських партнерів", — заявив Стефанчук.Що відомо про закон №12414Закон, ухвалений Верховною Радою України 22 липня 2025 року. В той же день документ був підписаний очільником держави Володимиром Зеленським. Закон містить правки, які обмежують повноваження НАБУ та САП і передають їх генеральному прокурору. Документ передбачає такі зміни:генпрокурор отримує доступ до всіх проваджень НАБУ;генпрокурор має право давати обов’язкові вказівки детективам та змінювати підслідність справ;генпрокурор отримає повноваження закривати провадження на підставі клопотання сторони захисту;генпрокурор зможе особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям;керівник САП втрачає право входити до складу групи прокурорів — це вирішуватиме лише генпрокурор.Ухвалення законопроекту викликало значний резонанс у суспільстві. У НАБУ заявили, що таким чином керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ генпрокуратури."Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована. Закликаємо народних обранців утриматися від голосування, яке може остаточно знищити незалежність антикорупційної системи в Україні", — йшлося у повідомленні.У багатьох містах України люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документу. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах України.Нагадаємо, 24 липня президент Володимир Зеленський вніс на розгляд українського парламенту анонсований раніше законопроект щодо незалежності антикорупційних органів. Документ фактично скасовує урізання повноважень антикорупційних органів. А також містить низку нововведень. За словами спікера парламенту Руслана Стефанчука, Верховна Рада наступного тижня розгляне законопроект президента.Також 24 липня народні депутати з різних фракцій зареєстрували у Верховній Раді законопроект, який спрямований на повернення незалежності для Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Документ підписали 48 парламентарів.

Верховна Рада наступного тижня розгляне законопроект президента Володимира Зеленського про посилення повноважень Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Про це повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук. За його словами, розгляд ініціативи заплановано на 31 липня."Засідання Верховної Ради України щодо розгляду невідкладного президентського законопроекту "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" (реєстраційний номер 13533) відбудеться 31 липня 2025 року", — заявив він.До того ж посадовець зауважив, що під час розгляду цього законопроекту буде запропоновано прийняти його одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання."Крім цього, парламент розгляне й інші важливі законодавчі ініціативи", — додав Стефанчук.Нагадаємо, 24 липня президент Володимир Зеленський вніс на розгляд українського парламенту анонсований раніше законопроект щодо незалежності антикорупційних органів. Документ фактично скасовує урізання повноважень антикорупційних органів. А також містить низку нововведень.Новий проект закону був розроблений після хвилі обурення та протестів проти закону №12414, який обмежує повноваження НАБУ та САП і передає їх генеральному прокурору. Також 24 липня народні депутати з різних фракцій зареєстрували у Верховній Раді законопроект, який спрямований на повернення незалежності для Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Документ підписали 48 парламентарів.

У четвер, 24 липня, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук запросив спікера Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки Майка Джонсона відвідати Київ з візитом.Про це повідомили в дописі на Telegram-каналі Верховної Ради України."Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук провів змістовну телефонну розмову зі спікером Палати представників Конгресу США Майком Джонсоном", — ідеться в повідомленні.Прес-служба українського парламенту зазначила, що під час розмови Стефанчук подякував за незмінну підтримку України з боку США.Окрім того, голова Верховної Ради наголосив на важливості посилення санкційного тиску на Росію.Вони також обговорили подальші кроки для стримування агресора та зміцнення безпеки.За інформацією прес-служби, сторони домовилися активізувати міжпарламентську співпрацю, яка є важливою складовою стратегічного партнерства України та США."Запросив колегу особисто відвідати Київ, а також домовилися зустрітися в рамках парламентського саміту "Великої сімки" в Канаді у вересні. Наше партнерство зміцнюється, а спільні рішення наближають мир і безпеку в Європі та світі", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, декілька днів тому агенція Reuters оприлюднила інформацію, що спікер Палати представників США Майк Джонсон затягує процес із винесенням на розгляд законопроект про санкції проти Росії. На його думку, вистачає того, що президент Дональд Трамп вже пригрозив Москві тарифами.

Виїзд за кордон можуть дозволити українським чоловікам віком від 18 до 24 років. Відповідну ініціативу обговорюють у Верховній Раді.Таку заяву зробив спікер парламенту Руслан Стефанчук, якого цитує "Ми-Україна"."Український парламент — це 398 станом на зараз людей, наділених правом законодавчої ініціативи. Ініціатив в парламенті дуже багато. Я знаю, що ця тема проговорюється, в тому числі на рівні спеціального комітету", — заявив голова Ради.За словами Стефанчука, ідеї щодо виїзду чоловіків до 24 років є у Раді, але яким буде рішення комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки — наразі невідомо."Від 18 до 25 років — це ті люди, які не підлягають мобілізації, але не мають можливість реалізовувати одне зі своїх прав. Тому ми повинні знайти механізм для того, щоб дати можливість реалізуватися їм у всіх цим правах. Який механізм буде знайдений — я буду чекати від комітету. Окремі члени комітети працюють над лібералізацією", — резюмував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше у Державній прикордонній службі повідомляли, що військовозобов'язані чоловіки, які мають бронь від мобілізації, можуть виїжджати за кордон. Вони можуть поїхати як у службове відрядження, так і у відпустку.

Вибори в Україні будуть після війни. Наразі Верховна Рада працює над підготовчими моментами, щоб відповісти на майбутні виклики. Таку заяву зробив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук, якого цитує "Ми-Україна". За словами голови парламенту, влада думає над тим, як голосуватимуть військові та українці за кордоном, як працюватимуть спостерігачі, як забезпечити фінансову підтримку виборів.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.Своєю чергою, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Раніше заступник голови ЦВК Сергій Дубовик повідомив, що місцеві вибори можуть відбутися в Україні вже 30 жовтня цього року. Однак, це можливо лише з дозволу Верховної Ради.

Верховна Рада України працює над створенням спеціального виборчого законопроекту. Він стосуватиметься умов і нюансів проведення виборів після закінчення війни.Про це заявив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Ми напрацьовуємо цей законопроект, адже для проведення наступних виборів необхідний новий спеціальний документ", — зазначив він.За його словами, цей спеціальний законопроект регулюватиме так звані повоєнні вибори.Водночас очільник Верховної Ради зазначив, що після завершення війни на Україну чекає багато викликів.На переконання Руслана Стефанчука, їх характер у переважній більшості залежить від того, як і коли закінчиться війна. Також спікер сказав, що готуються різні сценарії."Ми готуємо різні базові сценарії для того, щоби люди могли реалізувати своє фундаментальне конституційне право на вибір. І це повинно бути в Україні", — наголосив він.Руслан Стефанчук підсумував, що, попри складні умови, українським законодавцям вдасться знайти цей правильний законодавчий компроміс.Нагадаємо, раніше спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповідав, що наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність українського парламенту неможливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.

Цього тижня Верховна Рада України планує ухвалити закон про множинне громадянство. Головна мета ініціативи — врегулювати відносити з українцями, що перебувають за кордоном.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "РБК-Україна". Він наголосив, що цим рамковим законом наша держава дає сигнал всім громадянами, які перебувають наразі за кордоном, про те, що: "Україна не відвертається від своїх громадян"."Україна не змушує вас здавати український паспорт і брати інший, у відносинах з Україною ви назавжди будете громадянами України. І ми чекаємо вас після завершення цієї страшної війни", — сказав він.Спікер ВР зазначив, що наша держава потребує кожного громадянина, адже необхідно відбудовувати країну після війни. До того ж Стефанчук пригадав слова президента Володимира Зеленського про те, "що ми ніколи не будемо своїх громадян як дрова в піч війни кидати"."Це дуже правильно. Це інша філософія, розумієте? Це абсолютно інше ставлення до людини як найвищої соціальної цінності. І тому мені здається, що це те, що ще раз підкреслює, що ми з ними (росіянами, — ред.) різні. Ми знаходимося на різних краях цивілізаційної прірви", — додав він.Нагадаємо, раніше голова Державної міграційної служби Наталя Науменко раніше пояснювала, що законопроект про множинне громадянство передбачає, що український паспорт можуть отримати й деякі росіяни. За її словами, це ті росіяни, які воювали на боці Збройних сил України та члени їхніх родин, а також люди, які виїхали з Росії з політичних мотивів до початку повномасштабного вторгнення.

Наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність Верховної Ради не можливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "РБК-Україна"."У нас є законопроєкт про зміни до Конституції, який внесений на початку каденції, про скорочення кількості депутатів до 300. Але, на превеликий жаль, в період воєнного стану, а до цього ковід був, у нас не було можливостей, внести, тому що під час воєнного стану ми не можемо голосувати зміни до Конституції", — сказав він.Стефанчук зазначив, що одна з головних функцій парламенту — представницька. Відтак, кількість нардепів має бути такою, щоб вона представляла всі верстви населення."І тому, коли нас було 52 мільйони — 450 депутатів, це було виправдано. Після війни нам треба подивитися, тому що я думаю, що така ідея має право на життя", — додав Стефанчук.До того ж, на думку спікера ВР, це рішення про скорочення парламенту можна встигнути ухвалити до потенційних наступних виборів. Однак, лише за умови, що війна буде закінчена."Дивіться, все можна встигнути. Питання тільки в тому, як ми і коли завершимо цю страшну війну. Тому це питання не є номер один для України, але дуже важливе в контексті післявоєнного відновлення України", — зазначив спікер ВР.Він також додав, що на сьогодні парламент налічує 399 народних депутатів. Із них у сесійній залі у середньому присутні приблизно 340-350 осіб."Фактично ви можете побачити за результатами об'єднуючих голосувань. Ця цифра в районі 340-350 народних депутатів, які постійно знаходяться в залі і беруть участь у голосуваннях", — повідомив спікер Ради.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що кількість народних депутатів в Україні може зменшитись. Це пов'язано з тим, що в державі поменшало населення. Додамо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.