# Руслан Стефанчук

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що Кабмін не розглядатиме питання щодо можливого зниження мобілізаційного віку. Пріоритетом залишається українська перемога та збереження державності.Про це він заявив в ефірі "Громадського радіо". За словами Стефанчука, парламент не розглядатиме питання, яке стосується зниження мобілізаційного віку в Україні.Спікер Верховної Ради зазначив, що парламент уже реалізував кроки, знизивши вік мобілізації з 27 до 25 років. Окремо надається можливість укладати контракт зі Збройними силами, щоб добровільно встати на захист держави.Стефанчук також повідомив, що Рада не змінюватиме призовний вік та не буде "гратися" з ним, адже важливо дбати не лише про оборону, а й про майбутнє країни."Той "золотий фонд" України, кому зараз від 0 до 18 років, саме вони відбудовуватимуть країну після перемоги", — зауважив він.Також, як акцентував Стефанчук, Сили оборони воюють заради цієї молоді, щоб вони у мирному майбутньому мали можливість жити та розвивати свою державу."Я думаю, що парламент не буде повертатися до цього питання — щодо зниження віку мобілізації", — резюмував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше голова Ради резервістів Сухопутних військ Збройних сил України Іван Тимочко заявляв, що наразі не є актуальними заклики західних союзників щодо зменшення мобілізаційного віку в Україні. Це пов'язано з тим, що не вичерпано ресурс в іншій віковій категорії.Також на початку січня член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, член фракції "Слуга народу" Федір Веніславський заявляв, що Верховна Рада України не розглядає жодних ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку нижче 25 років. Ба більше, ані в Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки, ані в парламенті немає жодного зареєстрованого законопроекту.

Кількість народних депутатів в Україні може зменшитись. Це пов'язано з тим, що в державі поменшало населення. Таку думку висловив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "Укрінформ".Голова парламенту нагадав, що ще у серпні 2019 році український президент подав до Ради законопроект про зміни до Конституції. Він передбачав скорочення чисельності народних обранців до 300."На превеликий жаль, попередній Конституційний суд дав негативний висновок на цей законопроект, чим заблокував його розгляд у Верховній Раді", — сказав він.Проте Стефанчук переконаний, що питання зменшення кількості нардепів таки постане на порядку денному в українському суспільстві."І не тому, що хтось когось любить, хтось когось не любить, атому, що об’єктивно зменшилася кількість осіб в Україні, які будуть представлені в єдиному законодавчому органі. Коли було 52 мільйони — це одна розмова. Коли сьогодні людей набагато менше, безперечно, питання представництва у суспільстві повинно бути переглянуте", — наголосив спікер.За словами голови Верховної Ради, у парламенті, ймовірно, залишиться 300 нардепів.Наразі конституційний склад парламенту України становить 450 народних депутатів. Станом на 1 квітня 2025 року у Верховній Раді працювало 400 народних обранців.Раніше спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Про це заявив спікер парламенту Руслан Стефанчук, пише Reuters.Виступаючи в парламенті, який ретельно охороняється, Руслан Стефанчук акцентував на практичній та юридичній неможливості проведення вільних і справедливих виборів у країні, яка частково окупована і, як і раніше, зазнає постійних нападів через три роки після повномасштабного вторгнення Росії.Після потужного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія прагне подати уряд і, зокрема, президента Володимира Зеленського, п'ятирічний термін повноважень якого закінчився минулого року, нелегітимними. Проте Стефанчук наголосив на прихильності України до демократичних виборів, протиставивши її Росії, яка знищила політичну опозицію у себе на батьківщині та була змушена заперечувати звинувачення в таємних кампаніях з метою вплинути на результати багатьох виборів за кордоном. "Для мене це пріоритет, тому що Україна завжди була історично, є і буде демократичною Україною. Це те, що відрізняє нас від Російської Федерації. У цьому питанні ми знаходимося на двох берегах цивілізаційної прірви", — заявив він в інтерв'ю агентству Reuters у четвер.За словами Стефанчука, підготовка до майбутніх виборів уже розпочалася, але перебуває на ранній стадії. Парламентські та президентські вибори востаннє проводились в Україні у 2019 році. Для продовження воєнного стану потрібно схвалення парламенту кожні 90 днів, що дозволяє мобілізувати війська та призупинити виборчий цикл. Стефанчук, який мав обійняти цю посаду у разі смерті чи недієздатності Зеленського, заявив, що парламент майже напевно продовжить воєнний стан, оскільки "війна ще не закінчена". Це означає, що близько 800 тисяч потенційних виборців перебувають у військовій формі: воюють чи тренуються.Майже п'ять мільйонів із 44 мільйонів населення України до війни зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, тоді як понад чотири мільйони українців зареєстровані як ті, що проживають лише в країнах Європейського Союзу, не кажучи вже про переміщених, але незареєстрованих осіб."Близько п'ятої частини України на півдні та сході окуповано Росією. Хоча Дональд Трамп розпочав свій другий термін на посаді президента США, поставивши під питання подальшу військову підтримку Києва на тлі загравань з Росією і зажадавши якнайшвидшого припинення війни, переговори зайшли в глухий кут", — пише Reuters. Тим часом на лінії фронту довжиною 1000 кілометрів все ще точаться бої, а міста та селища в решті країни живуть у страху перед російськими бомбардуваннями. Навіть коли конфлікт закінчиться, відновлення достатньою мірою для проведення повноцінних виборів стане величезною проблемою, для чого Україні доведеться створити основу з нуля, включно з новим законом, який визначає терміни, правила та процедури. Стефанчук повідомив, що законодавці, працівники виборчої комісії та інші експерти працюють над цими питаннями, але поки що не розпочали розробку законопроекту. Поки що не ухвалено рішення про послідовність проведення місцевих, парламентських та президентських виборів."Навіть з теоретичного погляду нереально провести всі вибори одночасно", — сказав Стефанчук. До війни організація виборів коштувала близько чотири мільярди гривень. Але окрім фінансування кампаній та голосування Києву також необхідно буде гарантувати безпеку та запобігати будь-яким можливим спробам маніпуляцій з боку свого ворога, Москви.Раніше керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Верховна Рада під час розгляду законопроекту про демобілізацію спиратиметься на думку вищого військового керівництва держави. Зараз важливо не припуститися тієї ж помилки, яку у 1919 році зробила Українська Центральна Рада.Таку заяву зробив голова парламенту Руслан Стефанчук, пише "Укрінформ"."Щодо законопроекту про демобілізацію, моя позиція чітка, зрозуміла, і завжди такою була. Ми повинні покладатися на вище військове керівництво. Ми не повинні зробити тієї політичної помилки, яку Українська Центральна Рада зробила у 1919 році. Ми не хочемо цього зробити", — йдеться у заяві спікера.Стефанчук також зазначив, що Верховна Рада особливу увагу приділяє справедливій ротації та справедливих відпусток для військовослужбовців."Якщо військове керівництво буде вважати демобілізацію можливою та необхідною, то будемо говорити про це", — сказав голова Ради.У цьому контексті Стефанчук нагадав, що жодна держава світу під час бойових дій, крім Української Народної Республіки, не проводила демобілізацію.Що відомо про демобілізацію в УкраїніЯк відомо, можливість демобілізації для військових, які вже впродовж тривалого часу захищають країну від російських окупантів, хотіли передбачити в рамках законопроекту про мобілізацію.Зокрема, у квітні перед другим читанням комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки прибрав з документа норму про демобілізацію. Тоді ухвалили рішення розробити окремий документ про демобілізацію. Через вісім місяців законопроект про демобілізацію в український парламент так і не внесли.Раніше президент Володимир Зеленський відповів на петицію, у якій пропонується дозволити демобілізацію військових після 18 місяців. Він доручив прем'єр-міністру Денису Шмигалю опрацювати це питання.Нагадаємо, 8 січня стало відомо, що прем'єр-міністра Дениса Шмигаля викликали до Верховної Ради. Посадовець має пояснити відсутність закону про демобілізацію.Нещодавно заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк заявляв, що реалізувати ініціативу щодо демобілізації військовослужбовців неможливо доти, поки не вдасться підготувати резерви належного рівня. Однак сам законопроект уже практично готовий.Варто зазначити, що у грудні народна депутатка Соломія Бобровська, яка входить в оборонний комітет Верховної Ради України, розповідала, що новий законопроект, який визначить порядок і умови звільнення військових зі служби, готували фахівці Міністерства оборони України. Його планували розробити ще до 18 грудня.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук відреагував на закиди лідера фракції "Європейської солідарності" Петра Порошенка щодо відмови у відрядженні за кордон. Він наголосив, що це відрядження жодним чином не стосувалося парламентської дипломатії.Таку заяву Стефанчук оприлюднив у своєму дописі у соцмережі Facebook. Як уточнив спікер ВР, заява на відрядження від Порошенка надійшла до нього вчора ввечері. Натомість летіти за кордон очільник "Європейської солідарності" мав вже сьогодні зранку. Однак, такі рішення не ухвалюються так швидко."Якби ще додали прохання погодити відрядження телепортом — було б чесніше. Бо оформлювати документи за кілька годин після того, як депутат мав вже виїхати — це жанр фантастики, а не приклад системної парламентської роботи", — зазначив Стефанчук.До того ж, як зауважив посадовець, запланована поїздка за кордон Порошенка ніяк не стосувалася виконання ним своїх повноважень у рамках парламентської дипломатії. Крім того, він зазначив, що міжнародна активність та парламентська дипломатія мають приносити конкретні результати, а не зводитися до "бажання за будь-яку ціну виїхати з України"."А коли в заявці йдеться про участь у конференції на запрошення декана — вибачте, але це вже більше схоже на "конференційний туризм" із бонусом самопіару. І до офіційної парламентської роботи не має жодного стосунку... Якщо вже дуже хочеться виступити — з поваги до декана — можна це зробити онлайн. Як роблять це багато хто з депутатів, і сам часто таке практикую. Це швидко, зручно і не потребує драматичних пресрелізів", — заявив голова ВР.Стефанчук також нагадав, що для подібних відряджень існує поняття відпустки, під час якої нардеп може поїхати у справах "без галасу, без істерик, без заяв про "утиски демократії".Нагадаємо, 2 квітня у партії "Європейська Солідарність" заявили, що п'ятому президентові України Петру Порошенку вкотре відмовили у відрядженні за кордон. Політик наче мав зустрітися з представниками команди президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа у Флориді.

Наступного тижня український уряд почне серйозно працювати над укладенням угоди про корисні копалини та гарантії безпеки з адміністрацією президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа.Про це повідомив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук, передає NHK."Після зустрічі Зеленського зі спецпредставником США з питань України Кітом Келлогом український уряд з понеділка почне роботу експертної групи над підписанням угоди зі США", — йдеться у повідомленні.Як розповів Стефанчук, президент Володимир Зеленський запропонував США спільно розробляти українські копалини землі в рамках свого "плану перемоги" ще у вересні минулого року. За його словами, Україна готова працювати з партнерами щодо корисних копалин країни, але хоче отримати конкретні гарантії безпеки.До того ж, як зауважив спікер ВР, Україна має намір вести конструктивні дискусії та прагне якомога швидше провести саміт із США. Він також додав, що для припинення війни Росія має не лише вийти з території України та повернути її землю, але й бути притягненою до відповідальності та виплатити репарації всім, хто постраждав під час війни."Стосовно коментаря Трампа про те, що Україні потрібно провести президентські вибори, Стефанчук зазначив, що в законах України чітко прописано, що під час воєнного стану вибори проводити не можна. Він сказав, що буде неможливо провести чесні вибори, поки триває вторгнення Росії, оскільки військові не зможуть брати участь", — додали журналісти.Нагадаємо, раніше видання Sky News із посиланням на українські джерела повідомляло, що президент Володимир Зеленський не готовий погодитися на угоду зі Сполученими Штатами Америки щодо доступу до корисних копалин. Київ бачить у проекті документа "низку проблемних моментів".

Світова спільнота має посилити зусилля, аби російський агресор загрузнув у міжнародних санкціях. Тож єдиний шлях досягнути справедливого миру — це й надалі потужно підтримувати Україну.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у вівторок, 11 лютого, під час виступу на засіданні Європейського парламенту."Єдиний шлях зупинити агресивну Росію, щоби досягнути справедливого та тривалого миру, означає підтримувати Україну настільки потужно, щоб агресор загрузнув не лише в українській землі, але й у міжнародних санкціях і власних внутрішніх проблемах", — наголосив він.За його словами, Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони, більше літаків, більше далекобійної артилерії, більше засобів радіоелектронної боротьби, інвестицій в українську воєнну індустрію."Це означає ще більше ефективних санкцій, яких не можна ні уникнути, ні обійти. Більше рішучості у конфіскації та використанні російських заморожених активів. Більше справедливих і незворотних покарань за скоєні страшні воєнні злочини, авіа- та ракетні удари по мирному населенню, за катування та вбивства цивільних", — акцентував спікер українського парламенту.Він також закликав європейських парламентарів діяти рішучіше та жорсткіше, відповідаючи на російську агресію."Росія порушила всі можливі та неможливі червоні лінії. І на відміну від агресора, Україна, як жертва агресії, та і її партнери не порушили жодної. Будьмо чесними: єдині лінії, які ми маємо стерти, це лінії страху, нерішучості, зволікань і зневіри", — наголосив Руслан Стефанчук.  Нагадаємо, минулого тижня спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив у коментарі New York Post, що президент Дональд Трамп готовий подвоїти санкції проти країни-агресорки Росії, щоби закінчити війну в Україні.

Близько 37 депутатів були відряджені до Сполучених Штатів Америки за власні кошти. Головна мета — відновлення стосунків з Конгресом США.Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у кулуарах конференції "Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного", передає "Радіо Свобода"."Перед Україною стоїть дуже важлива задача — перезавантажити наші відносини з стратегічним партнером, США. І ми робимо це системно на всіх рівнях, в тому числі на рівні відновлення стосунків з Конгресом США. Саме тому велика делегація — здається, 37 людей — яку половина складає опозиція, а половина – монобільшість, щоб системно працювати з сенаторами для налагодження стосунків", — наголосив він.Він зауважив, що попри відрядження нардепів робота Верховної Ради при цьому не зупиняється."Український парламент працює всюди, працює завжди, згідно з графіком. Робота парламенту не зводиться до натискання кнопок в пленарній залі… це робота в комітетах, тимчасових слідчих комісіях і на дипломатичному рівні", — додав Стефанчук.Зазначимо, 6 лютого президент України Володимир Зеленський розкритикував народних депутатів, які перебувають у міжнародних відрядженнях."Що стосується наших парламентаріїв. Нам з вами важливо почути голос кожної гілки влади, але я хотів би, щоб ці гілки влади були на роботі. Тобто, щоб почути чийсь голос, треба мати з ким спілкуватись. Я постійно виглядаю людиною, яка не дає нашим парламентаріям начебто жити у постійному відрядженні", — сказав він.Зеленський наголосив, що на Молитовний сніданок у США поїхало "близько половини парламенту України" і додав, що питання не у Сполучених Штатах, а "в постійних відрядженнях народних депутатів, які натомість мали б працювати на людей, які їх обрали".Нагадаємо, раніше повідомлялося, що народний депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Куницький ще 23 вересня виїхав з України на підставі "тижневого відрядження" від Верховної Ради. Проте вже три місяці він не повертається на Батьківщину і перебуває у Сполучених Штатах Америки.

У понеділок, 20 січня, до Києва з офіційним візитом прибув спікер Сеймасу Литви Саулюс Скверняліс. Він на власні очі побачив наслідки російської атаки по центру Києва 1 січня.Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який вже провів зустріч із литовським колегою."Ціную, що візит до Києва один з перших після обрання на посаді Голови Сеймасу. Це підтвердження, що після виборів надпартійна підтримка України залишається", — наголосив Стефанчук.Він зазначив, що під час перемовин було обговорено наступні питання:подальшої міжпарламентської співпраці;підтримку Литвою Формули миру і Плану перемоги;посилення санкцій проти Росії;використання заморожених активів агресора для відбудови України."Почув запевнення від колеги, що Литва залишається стратегічним партнером України у боротьбі за суверенітет і незалежність, надалі виділятиме на підтримку 0,25% свого ВВП, а також у нашому євроінтеграційному курсі", — наголосив СтефанчукТакож голова Сеймасу Саулюс Скверняліс запевнив, що Литва залишатиметься адвокатом України на міжнародній арені, а Росія має бути покарана, у Заходу не повинно бути ілюзій, що країна-агресорка насититься та зупиниться сама. . Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що у тому випадку, якщо Україна звернеться з проханням до західних країни, зокрема й Литви, ввести війська на її територію, то Вільнюс розгляне це звернення.

Україна розраховує на продовження плідної співпраці зі спікером Палати представників США Майком Джонсоном після його переобрання 3 січня. Таку заяву на своїй сторінці в Facebook зробив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук."Сердечно вітаю його високоповажність Майка Джонсона з обранням на високу посаду спікера Палати представників Конгресу США 119 скликання. Радію продовженню нашої плідної співпраці, підкріпленої щирою повагою і дружбою", — написав Стефанчук.Спікер Верховної Ради переконаний, що успішна взаємодія на благо народів двох країн, як і злагоджені, сміливі та відповідальні кроки, "допоможуть повернути в Україну такий очікуваний справедливий мир".Реакція Дональда ТрампаОбраний президент Дональд Трамп привітав Майка Джонсона з перемогою в короткому посту у соціальних мережах, назвавши хитку та мінімальну перевагу голосів на виборах спікера "безпрецедентним вотумом довіри"."Майк буде великим оратором, і наша країна від цього виграє", — написав Трамп.Нагадаємо, на початку грудня Майк Джонсон заявляв, що Конгрес США не проводитиме голосування за додаткову військову допомогу для України до інавгурації новообраного президента Дональда Трампа.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук висловив співчуття родині відомих київських вчених Ігоря Зими та його дружини Олесі Сокур, які загинули внаслідок обстрілу російською армією центру Києва 1 січня. Політик також повідомив, що загарбники пошкодили будівлі апарату Верховної Ради.Відповідний допис політик опублікував на своїй сторінці в Facebook. Стефанчук зазначив, що керівництво Верховної Ради, її апарату та народні депутати висловлюють глибокі співчуття рідним та близьким. Він також повідомив, що вибухова хвиля пошкодила навколишні будинки, зокрема й адміністративні будівлі Верховної Ради, де розміщені комітети та підрозділи апарату парламенту. "Учора на місці працювали правоохоронні органи та спеціальні служби, які зафіксували наслідки варварської атаки. Наразі триває оцінка завданих збитків. Попри пошкодження, відповідні підрозділи апарату ВРУ докладають максимум зусиль, аби оперативно усунути наслідки атаки та забезпечити безперебійну роботу Верховної Ради та її органів", — додав Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що під час атаки окупантів у перший день 2025 року у Києві було пошкоджено історичну будівлю Національної спілки письменників України, яка розташована на вулиці Банкова. Також на цій вулиці розташовано Офіс президента.

У понеділок, 9 грудня, до України з робочим візитом прибув прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.Очільник естонського уряду у соцмережі Х оприлюднив фото зі столичного вокзалу та заявив, що проведе у Києві низку важливих перемовин.Як наголосив Міхал, у нього заплановані зустрічі із першою леді Оленою Зеленською, прем'єром Денисом Шмигалем та спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком."Підтримка України до перемоги залишатиметься пріоритетом Естонії, ми не підемо на поступки. Перемога України – це перемога Європи, США і всього демократичного світу", — наголосив Крістен Міхал.Нагадаємо, 20 листопада Україна й Естонія підписали Меморандум про взаєморозуміння між оборонними відомствами країн. Міністр Рустем Умєров заявив, що цей документ є важливим кроком в реалізації "Угоди про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку", яку в червні підписали прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас та президент України Володимир Зеленський.

В Україні планують створити єдину систему тарифної сітки для заробітних плат "бюджетників" та чиновників. Цей підхід до нарахування виплат буде "чітким і справедливим". Про це повідомив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук, передає "Еспресо". "31 жовтня на Погоджувальній раді ми порушили питання, яке стосувалося, зокрема, єдиної тарифної сітки. Тому що не може бути в державі, що хтось отримує декілька тисяч, а хтось -- декілька мільйонів, і незрозуміла ефективність його роботи", -- заявив він. Стефанчук пояснив, що єдина справедлива тарифна сітка для державних працівників, повинна бути "чітка і зрозуміла". За його словами, в Раді найближчим часом будуть напрацьовувати цей підхід нарахування заробітної плати. Спікер парламенту вважає, що громадяни України мають вибирати: або працювати на благо держави та мати соціальні гарантії, або, наприклад, маючи свій бізнес, сплачувати певну суму податків. Таке втілення тарифної сітки буде справедливим. "Або ти йдеш працювати на державу, бачиш свої гарантії, соціальні гарантії, рівень зарплати, або ти йдеш працювати в бізнес, і сплачуєш податки для того, щоб допомагати суспільству отримувати державний апарат. Це справедливо", -- наголосив спікер. Також Стефанчук додав, що є два варіанти втілення тарифної сітки: встановлюють вищий коефіцієнт, тобто найвищу заробітну плату в країні, і від неї розраховують низхідний коефіцієнт; встановлюють єдиний мінімум та від нього визначають висхідний коефіцієнт з зафіксованим максимумом. Нагадаємо, 30 жовтня парламент підтримав правку, яка скасовує підвищення зарплат прокурорам у 2025 році. Загальна сума таких виплат мала скласти три мільярди гривень.

У неділю, 27 жовтня, Україна традиційно спатиме на годину довше: рівно о четвертій ранку годинники "переводяться" на "зимовий" час. Цього року це могло бути останнє таке переведення у новітній історії України: у липні Верховна Рада підтримала законопроект, який скасовує запровадження "літнього" часу. Проте за три місяці президент так і не знайшов часу підписати цей документ. Тож поки що подальше переведення стрілок "підвисло" у політичному просторі. Парламент витратив чотири роки на годину Переведення стрілок в Україні, як і в багатьох інших країнах, вже 28 років відбувається в ніч на останню неділю березня о 03:00 (на годину вперед, "літній" час) та в ніч на останню неділю жовтня о 04:00 (на годину назад, "зимовий" час). З невідомих причин це не давало спокою нинішньому голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку. Ще 9 жовтня 2020-го, за попереднього спікера Дмитра Разумкова, він зареєстрував законопроект №4201, у якому серед іншого запропонував скасувати перехід на "літній" час. Варто зазначити, що це лише один пункт в законопроекті, який формально присвячений обчисленню часу в Україні в широкому розумінні -- від закріплення григоріанського календаря до визначення одиниць вимірювання часу (години, хвилини, секунди), хоча пояснювальна записка здебільшого присвячена саме відмові від "літнього" часу. Серед причин -- "захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України" (мовляв, на окупованих територіях РФ запровадила свій час, тож українському часу потрібен окремий закон), "захист здоров'я населення" (бо сезонний часовий стрибок має негативний вплив на здоров'я, фізичне і психологічне), "близько 140 країн або ніколи не користувалися сезонним часом" (однак це переважно азійські, південноамериканські та африканські країни), ще і Європарламент в березні 2019-го "підтримав ідею скасування сезонного переведення годинника з 2021 року". На початку березня 2021-го законопроект підтримали за основу 277 голосами. "За" майже у повному складі проголосували "Слуги народу", "Європейська Солідарність", "Голос", "За майбутнє" та значна частина позафракційних. "Батьківщина", "ОПЗЖ" та "Довіра" голосів не дали. Але вже за два тижні підтримки різко не стало -- у другому читанні за документ проголосували лише 212 депутатів, переважно "слуги". Інші або різко "передумали", як весь "Голос", або, як майже вся "ОПЗЖ", не прийшли на роботу. Фото з сайту Верховної Ради Наступна серія відбулася за три роки, 16 липня 2024-го. Цього разу голосів було менше -- 161. "Слуги народу" підтримали ідею одноголосно. "Голос" дав 10 "за" з 20 можливих, позафракційні -- 5 з 19. Ще 6, 4 і 3 голоси дали "Батьківщина", "За майбутнє" та "Довіра". "ЄС" цього разу повним складом передумали й навіть дали 9 голосів "проти" -- єдині з усіх фракцій. А "ОПЗЖ", крім одного депутата, знову просто не з'явилися в Раду. Ініціатор законопроекту і тепер вже спікер Стефанчук підписав своє дітище аж за місяць. Закон відправився до голови держави -- й на Банковій "завис". Спікер і Конституція -- за. Президент утримується 24 жовтня ВВС із посиланням на свої джерела в команді президента повідомила, що Зеленський закон спікера не підписав і не планує. Мовляв, нарешті все порахували й "вилізли збитки на кілька мільярдів". І взагалі це ідея Стефанчука, і щоб його не ображати, вето не буде, але і підпису не буде. Тож за такого сценарію, підбиває підсумок видання, українці й надалі переходитимуть у березні на літній, а у жовтні -- на "зимовий" час. Але є нюанс. Згідно з Конституцією, а саме 94 статті, президент має підписати й оприлюднити або повернути на повторний розгляд до парламенту документ "зі своїми вмотивованими й сформульованими пропозиціями" протягом 15 днів після отримання. А якщо ні першого, ні другого не відбулося, "закон вважається схваленим Президентом України й має бути підписаний та офіційно оприлюднений". Тож юридично президент може тепер тільки підписати закон. І все тримається на формальності з умовою "має бути підписаний". Як регіонали тягнули Україну у вічне московське літо Нинішня спроба скасувати переведення годинників -- не перша в історії незалежної України. Попередня була наприкінці вересня 2011-го, за часів "регіоналів". Щоправда, вони не ховали потрібне їм рішення в законі зі стандартами й еталонами, а просто видали постанову ВР з єдиним пунктом: "Установити з 27 березня 2011 року (тобто "заднім числом") на території України час другого часового поясу з додаванням однієї години". Тобто, по-перше, "літній" час, а по-друге, час третього поясу і, за "дивним збігом" -- саме московський. Бо Москва, яка взагалі-то розташована у другому поясі, тоді якраз теж перейшла теж на вічний "літній" час. У відповідь "регіонали" отримали протести, по-перше, свідомих громадян, по-друге, західних регіонів, яких не дуже тішила перспектива прокидатися рано, за Москвою, хоча світає пізно, майже за Варшавою. Ініціатива була настільки альтернативно обдарованою, що вже у жовтні від неї відмовилися. Слідом від такого ж рішення відмовилися у "братній" підкремлівській "Придністровській Молдавській Республіці". Чому відмовлятися від "літнього" часу -- погана ідея Україна -- велика і дещо витягнута із заходу на схід країна. Але їй пощастило -- майже вся її територія розташована у другому часовому поясі. Виключення -- краєчок Закарпаття, який міг би бути першим поясом, і крайні східні райони Харківської, Луганської та Донецької областей, які вже "зайшли" у третій пояс. Фото з мережі Інтернет Власне, саме у західних і східних регіонах виникає найбільше проблем, коли політики беруться за час. Якщо згадати "літній" час "регіоналів", то 21 грудня, у найкоротший день року, сонце в Ужгороді сходило б аж о 09:21, у Львові -- о 09:19. З вічним "зимовим" часом виникає зворотна проблема, але вже для східних регіонів. Наприклад у Харкові 21 червня -- найдовший день року -- сонце стає о 04:25, а заходить о 20:48. Якщо прибрати додаткову літню годину, буде 03:25 і 19:48 відповідно. Не надто комфортно і для сну, і для літнього вечірнього променаду. Тож так, сезонні часові стрибки -- особливо березневий -- не надто приємні для самопочуття. Але ранній схід сонця і такий же ранній захід, ще й влітку, також навряд чи додадуть психологічного і психічного здоров'я. Тим більше, що Україна, як і інший розвинутий світ, вже давно відійшла від аграрного укладу життя, орієнтованого на світловий день, і живе саме за годинниками, а не за сонцем. Хто вигадав переводити стрілки і як в інших Взагалі астрономічним часом вважається саме "зимовий" час. Ідея ж "літнього" виникла ще в ранні індустріальні -- і, відповідно, доелектричні -- часи з дуже простою метою: ефективніше використовувати наявне денне світло. Власне, англійська назва це й означає -- "час збереження денного світла" (Daylight Saving Time, DST). Першим прогресивну зміну запропонував один з засновників США Бенджамін Франклін у ще 1784-му. Проте все ХІХ століття все йшло за звичним розкладом. До оптимізації часу повернулися лише під час Другої промислової -- або ж Технологічної революції --на початку ХХ століття. Першими стрілки перевели у Великій Британії у 1908 році. Проте там це обмежилося маєтками короля Едварда VII, а от "на потік" часові зміни поставили Німеччина й Австро-Угорщина у 1916-му. Переведення стрілок почало крокувати світом. Нині 71 країна світу має "зимовий" та "літній" час: вся Європа, Північна Америка (окрім Мексики), Австралія й Океанія. А от у Південній Америці переводять годинник лише у Чилі. Африка ж представлена лише Єгиптом, де до переведення стрілок повернулися після кількох років відмови. Фото: Worldprints.com Варто додати, що кордони літнього часу за минулі 50 років дещо зросли, щонайменше на європейському континенті. У 1970-ті переведення стрілок відбувалося в першу неділю квітня й останню неділю вересня. У 1981-му посунули весняний кордон, до останньої неділі березня. А у 1996-му -- осінній, до останньої неділі жовтня. У СРСР намагалися піти своїм шляхом і спочатку, у 1981-му, датами переходу призначили 1 квітня й 1 жовтня. Але за три роки зрозуміли, що у робочі дні це робити не зручно, і слідом за "загниваючим заходом" посунули зміни на вихідні. Додамо, що далеко не всі країни живуть за часом свого поясу. Білорусь, наприклад, хоча повністю розташована у другому поясі, навіть зміщена ближче до європейського першого, живе за російським третім поясом (тож її центральним і західним регіонам можна поспівчувати -- згадаймо українські протести 2011-го). А от європейські країни, хоч і мають у своєму розпорядженні два пояси, живуть переважно у першому поясі. Навіть чималенькі Франція та Іспанія, які надійно вмістилися у "нульовому" поясі. За "рідним" Гринвічем же живуть лише Велика Британія та Ірландія, Ісландія, Португалія, а далі вже крайні західні країни Африки. Історія із непідписаним законом про скасування переведення годинників свідчить про одне: українці й далі будуть переходити у березні на "літній" час, а у жовтні -- на "зимовий". А заяви на кшталт "не крадіть наші вечори" відійдуть у минуле.

У ніч на неділю, 27 жовтня, Україна перейде на зимовий час, стрілки годинників переведуть на годину назад. Цей перехід мав стати останнім, адже у липні Верховна Рада підтримала проект, який скасовує подальші переведення. Однак президент його досі не підписав і не планує цього робити.  Про це повідомила агенція ВВС із посиланням на власні джерела. Журналісти нагадали, що проект закону про обчислення часу в Україні №4201, який скасовує сезонне переведення годинників, депутати підтримали в другому читанні 16 липня. Відповідно до нього, в останню неділю жовтня Україна перейде на зимовий час востаннє і має на ньому залишитися. Згодом законопроект підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, і 21 серпня його направили на підпис президенту. Однак Володимир Зеленський його досі не підписав. Як повідомив ВВС співрозмовник в президентській команді, цей закон так і не підпишуть. А для ветування закону терміни вже минули. Інший співрозмовник у президентській фракції також запевнив журналістів, що підпису не буде. "Спікер це протиснув, це його ідея, тому, щоби його не ображати, вето не буде, але і підпису не буде", — зазначив співрозмовник медійників. За його словами, все порахували та побачили мінуси для економіки — "вилізли збитки в декілька мільярдів". До аргументів проти підписання закону додали петиції, з якими виступали українці. Автором законопроекту є Руслан Стефанчук. Він згадав про ідею скасувати переведення та залишитись жити за зимовим, за його словами, природним для України часом, після того, як став новим головою Верховної Ради. Він подавав такий законопроект 2020 року, і його навіть ухвалили у першому читанні. Це сталося на початку березня, за декілька тижнів до переходу на літній час. Ідея Стефанчука провалилася, а сам документ повернули на доопрацювання та повторне друге читання. Однак 2021 року для нього теж забракло голосів. Нагадаємо, що сучасні гаджети здійснюють перехід на літній час автоматично. Власноруч потрібно перевести лише механічні годинники. Україна ще за часів СРСР почала переводити стрілки годинника кожні пів року. Спочатку необхідність переведення годинників пояснювалася економією енергоресурсів на освітлення, оскільки світловий день стає довшим, але зараз це твердження втратило актуальність.