# Руслан Стефанчук

Спікер Палати представників парламенту Японії Ейсуке Морі прибув до України з першим візитом. У Києві японського політика зустрів голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.Про це Стефанчук повідомив у своїх соцмережах."Ще день тому ми говорили в Парижі на полях Саміту G7. Сьогодні зустрічаю Ейсуке Морі вже в Україні", — написав голова парламенту.За словами Стефанчука, візит дасть японському спікеру можливість особисто побачити наслідки російської війни, ознайомитися з умовами, в яких живе та працює Україна, а також безпосередньо почути про потреби держави.. Під час перебування Морі в Україні заплановані зустрічі та переговори. Сторони, зокрема, мають обговорити подальшу підтримку Києва та нові можливості для співпраці між Україною і Японією на державному та парламентському рівнях."Вітаю в Україні, дорогий Ейсуке. Раді приймати справжнього друга нашої держави", — додав Стефанчук.Додамо, раніше стало відомо, що Японія може підтримати Україну в налагодженні власного виробництва систем протиповітряної оборони Patriot за американською ліцензією. У цьому не має завадити конституція цієї країни..

Український Парламент переходить на новий формат засідань під час загроз з боку Росії. Для народних обранців облаштували робочі місця та спецсистему для ухвалення рішень в безпечному місці.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Як працюватиме резервна система в укриттіЯк зазначив Стефанчук, разом із керівником та працівниками апарату Верховної Ради вже представили парламентським журналістам IT-рішення, яке забезпечить безперервність пленарного процесу навіть за таких умов."В укритті будівлі Парламенту вже облаштовані мобільні робочі місця для всіх народних депутатів. Для електронного голосування розроблено резервну систему з використанням особистих мобільних пристроїв, яку цього тижня тестуватимуть депутати. Робота над нею розпочалася ще на початку повномасштабного вторгнення, без витрат бюджетних коштів", — повідомив Стефанчук.Окремо спікер наголосив, що такий формат голосування застосовуватиметься лише під час тривалих повітряних тривог. В інших випадках Верховна Рада працюватиме у звичайному режимі у сесійній залі.Безперервність роботи ПарламентуСтефанчук наголосив, що російські атаки не повинні паралізувати українські державні інституції. "Парламент має залишатися спроможним ухвалювати рішення, від яких залежать оборона, економіка та стабільна робота країни", — резюмує спікер.Нагадаємо, у Києві можуть запровадити "жовті" та "червоні" повітряні тривоги. Такі нововведення необхідні для того, щоб тривоги не переривали роботу закладів..

У вівторок, 25 серпня, президент Володимир Зеленський присвоїв дипломатичний ранг надзвичайного і повноважного посла голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку.Відповідний указ №831/2026 оприлюднено на сайті президента."Присвоїти Стефанчуку Руслану Олексійовичу — голові Верховної Ради України — дипломатичний ранг надзвичайного і новноважного посла", — йдеться в указі.Крім того, згідно з документом, дипломатичний ранг надзвичайного і повноважного посланника другого класу отримав директор Державного навчально-наукового закладу післядипломної освіти "Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ" Ігор Осташ.Зауважимо, 24 серпня президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України командиру Третього армійського корпусу, бригадному генералу Андрію Білецькому. Відповідне відповідне звання Білецький отримав за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також самовіддане служіння українському народові.Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного..

Проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на полях Київського безпекового форуму з нагоди 35-ї річниці Незалежності України.Журналіст поставив йому запитання щодо активних обговорень виборів і законопроєкту про їх підготовку у Верховній Раді після відеозвернення колишнього міністра оборони Михайла Федорова."З приводу підготовки до виборів в українському парламенті вже рік існує робоча група. Вона напрацьовує особливий спеціальний закон щодо цього виду виборів", — зазначив Стефанчук.Проте, за його словами, щодо конкретного проведення виборів, то це зрозуміло всім, особливо на тлі обстрілів, які відбулися за останні ночі.Спікер українського парламенту додав, що проведення виборів в Україні під час правого режиму воєнного стану є абсолютно неможливим, недоцільним і безвідповідальним.На його переконання, вибори повинні бути демократичними та безпечними для кожного громадянина, хто бере участь у них і балотується у державні органи."Тільки тоді, коли з’являться відповідні умови, вибори в Україні неодмінно відбудуться", — наголосив Руслан Стефанчук.Раніше виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в інтерв’ю TrueUA розповів, що більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Нагадаємо, що в Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. ЄС запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві..

Добросусідські українсько-польські відносини повинні тривати. А певні непорозуміння між країнами не мають послабити стратегічне партнерство.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук за підсумками зустрічі з маршалком сейму Республіки Польща Влодзімежом Чажастим. Відповідний допис він опублікував на своїй сторінці в Facebook."Мали відверту та важливу розмову про українсько-польські відносини. Погодилися: зараз особливо важливо не дозволити складним питанням минулого чи емоціям послабити стратегічне партнерство, яке Україна та Польща вибудовували роками", — зазначив спікер українського парламенту.За його словами, наші народи мають спільні безпекові інтереси, спільне європейське майбутнє та надзвичайно високу ціну, яку Україна платить за захист свободи всієї Європи."Вдячний Польщі за підтримку України та за чітке розуміння: без сильної та незалежної України неможлива безпечна Польща", — наголосив Стефанчук.Окремо співрозмовники обговорили необхідність відновлювати довіру, посилювати міжпарламентський діалог і збільшувати кількість контактів між нашими державами. Домовилися активізувати роботу парламентських форматів і повернутися до ідеї спільної українсько-польської експертної групи, зокрема, для обміну польським досвідом європейської інтеграції.Стефанчук і Чажастий обговорили й чутливі питання історичної памʼяті.«Переконаний: їх потрібно вирішувати через діалог, взаємну повагу та роботу істориків, а не через кроки, які лише поглиблюють розбіжності між нашими суспільствами», — акцентував голова Верховної Ради.Він подякував Польщі за підтримку українців, які знайшли там прихисток, а також за турботу про дітей українських захисників, які зараз перебувають на відпочинку в Польщі.На згадку про зустріч спікер українського парламенту подарував маршалку "Зачаровану бричку" — українське видання творів одного з найвидатніших польських поетів ХХ століття Константи Ільдефонса Галчинського у перекладах Романа Лубківського."Це ще одне нагадування про те, наскільки глибоко переплетені українська та польська культури та як багато маємо спільного. Україна та Польща вже не раз доводили, що здатні знаходити спільні рішення навіть у непрості часи. Наше завдання — не втрачати те, що побудували, а відновлювати довіру та рухатися вперед як сусіди, партнери та союзники", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що в неділю, 9 серпня, на демонстраціях, які відбулися у 22 польських містах, поляки висловили незгоду зі зростанням насильства щодо українців і представників інших меншин..

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук визначили конкретні кроки для посилення координації роботи уряду та парламенту.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Уряд регулярно проводитиме зустрічі з керівниками фракцій і груп Верховної Ради. Домовилися посилити координацію між комітетами та міністерствами", — наголосив очільник українського Кабміну.Також відновиться робота Ради коаліції, щоби підвищити якість урядових законопроєктів і забезпечити ефективну взаємодію Кабінету міністрів і Верховної Ради.Корецький і Стефанчук провели детальний аналіз міжнародних зобов'язань, щоби синхронізувати їх виконання з парламентом."На майбутнє домовились узгоджувати наші позиції в діалозі з партнерами", — зауважив прем’єр-міністр України.Також очільники двох органів влади запланували провести ревізію перехідних положень кожного закону, які містять доручення Кабінету міністрів.Окрім того, вони обговорили підготовку програми діяльності українського уряду, визначили пріоритети законодавчої роботи."Насамперед це підтримка Сил оборони, інтеграція України до Європейського Союзу та соціальна політика", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провела першу телефонну розмову з новопризначеним прем'єр-міністром України Сергієм Корецьким. Серед головних тем — спільне виробництво безпілотників, захист енергетичної інфраструктури та євроінтеграція України..

Розширення Європи має бути максимально потужним та інтенсивним. Зараз же відчувається певне невиправдане сповільнення таких процесів.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на установчій конференції голів парламентів країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу у Белграді у вівторок, 7 липня."Європа невиправдано сповільнилася у своєму розширенні. Адже майже вже 13 років пройшло з того часу, як новим членом ЄС стала сусідня для вас Хорватія", — зауважив він.За його словами, незавершеність об'єднання Європи дає хибні сигнали не лише країнам, які прагнуть бути її природною частиною. Воно дає хибні сигнали третім сторонам, які зацікавлені в послабленні Європи."І такою стороною є безумовно агресивна, диктаторська й антиєвропейська Росія. Тому нова хвиля розширення має бути максимально широкою та потужною, щоби нарешті завершити процес формування Європи", — наголосив Стефанчук.На його думку, Європа має завершити історичний процес об'єднання. І це питання, яке останнім роками набуло особливої актуальності."Я щиро вважаю, що членами Європейського Союзу повинні стати всі країни, які того бажають, і які гідні цього", — зазначив він.Стефанчук також звернув увагу своїх колег на агресивні дії Росії, яка продовжує щодня цинічно знищувати Україну, посилив ракетні удари по цивільному населенню. Він попросив подальшої політичної, військової та гуманітарної підтримки України.Український спікер констатував, що його ініціатива на Європейській конференції у Копенгагені створити неформальний механізм взаємодії між спікерами парламентів країн-кандидатів, зараз набуває конкретних рис."Це важливо, бо на європейському шляху ми не конкуренти — ми партнери", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..

До Верховної Ради України від президента Володимир Зеленського надійшов законопроєкт "Про внесення зміни до статті 7 закону України "Про державні нагороди України".Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у спеціальному дописі на своїй Facebook-сторінці."Документ передбачає встановлення ордена Європи", — конкретизував він.Цією нагородою відзначатимуть громадян України й іноземців за визначні заслуги у підтримці стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі."Також ним нагороджуватимуть за вагомий внесок у допомогу Україні для посилення стійкості в захисті її незалежності та безпеки всієї Європи", — додав спікер українського парламенту.Він зауважив, що під юрисдикцію ордена підпадатиме зміцнення міжнародної співпраці в інтересах демократії, миру та добросусідства, дружніх і всебічних відносин між народами."Законопроєкт розгляне парламент на одному з найближчих пленарних засідань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії.На початку листопада минулого року голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія. Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією..

До проєкту нового Цивільного кодексу України подали рекордні 15 328 поправок і пропозицій перед другим читанням.Спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що така кількість змін є безпрецедентною для українського законодавчого процесу та суттєво перевищує попередні показники, де максимальна кількість поправок до одного законопроєкту становила близько пʼяти тисяч."Кодекс складається з майже 2000 статей, тож арифметично — по 7-8 поправок на статтю, що ніби й небагато. У нас були законопроєкти, де кількість поправок до однієї статті визначалася сотнями", — зазначив у дописі він.Окремо політик звернув увагу, що основну частину поправок подали лише кілька депутатів — орієнтовно 3-4 народні обранці. На думку Стефанчука парламенту, це може свідчити про спробу затягнути розгляд законопроєкту.Попри це, спікер парламенту наголосив, що значна частина поправок є конструктивною і буде опрацьована робочою групою. Також тривають консультації з громадськими організаціями та професійними спільнотами для доопрацювання тексту кодексу.Чому новий Цивільний кодекс викликав обуренняПроєкт закону викликав серйозні побоювання у різних верств суспільства. Зокрема, питання виникли до трактування терміна "родина", релігійного шлюбу та пунктів, які можуть створити перешкоди для діяльності журналістів-розслідувачів. Крім того, експерти видання "Голка" зазначають, що фокус дискусій змістився з питань свободи слова на ризики, пов'язані зі зміною правил набуття власності та захисту державного майна.Особливе занепокоєння висловили правозахисні організації, зокрема "Національний ЛГБТІ-консорціум" та Ukraine.pride. Вони стверджують, що документ містить дискримінаційні норми, які прямо суперечать вимогам Європейського Союзу та практиці ЄСПЛ. Основна претензія полягає у відмові визнавати одностатеві пари сім'єю навіть через судові інстанції.Нагадаємо, на початку лютого робоча група з підготовки проєкту нового Цивільного кодексу вилучила норму, яка за рішенням суду дозволяла укладення шлюбу з 14 років у разі народження дитини або вагітності..

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук 6 травня різко прокоментував чергове порушення Росією домовленостей щодо припинення вогню. Спікер парламенту наголосив, що для держави-агресора будь-які мирні переговори є лише ширмою для підготовки нових підступних атак.Про це політик повідомив у своєму дописі на сторінці в Facebook.Цинічна тактика держави-терористаОчільник українського парламенту заявив, що Росія продемонструвала повну зневагу до міжнародного права та власних слів. Порушення ініційованого президентом Володимиром Зеленським "режиму тиші" він назвав свідомим кроком Москви."Росія вкотре розтоптала власні обіцянки. Порушення запропонованого Президентом Володимиром Зеленським "режиму тиші" — це свідома, цинічна тактика держави-терориста", — наголосив спікер.Стефанчук зазанчив, що для Кремля дипломатичні папери не мають жодної цінності. За його словами, час, який витрачається на обговорення домовленостей, зазвичай триває довше, ніж сама "тиша" з боку окупантів.Відсутність ілюзій щодо перемир'яНа думку голови Ради, Росія розглядає будь-які заклики до миру як можливість виграти час. Перемовини використовуються ворогом лише для того, щоб "перезарядити зброю і підступно вдарити".Єдина гарантія мируУ підсумку Стефанчук закликав не плекати марних надій на дипломатичну розсудливість РФ. Він переконаний, що сталий мир можливий лише за умови воєнної перемоги України."Тому жодних ілюзій: єдина гарантія тиші — це позбавлення агресора можливості фізично продовжувати війну", — підсумував голова Верховної Ради.Нагадаємо, масована нічна атака Росії на Дніпропетровщину та Херсон 6 травня призвела до трагічних наслідків і численних пожеж у житлових кварталах. Наразі відомо про чотирьох загиблих та десятки поранених, тоді як у Херсоні рятувальники дивом витягли трьох жінок із вогняної пастки.Раніше повідомлялось, що 6 травня Російська Федерація цинічно порушила режим припинення вогню вже у перші години після його офіційного початку. Попри мирну ініціативу Києва, вночі середи ворог атакував українські міста зграями дронів та авіабомбами..

Попри застереження щодо порушення європейських конвенцій, Верховна Рада 28 квітня підтримала оновлення Цивільного кодексу. Документ обіцяє кардинальні зміни у правах власності та сімейних відносинах, що викликало хвилю критики у суспільстві.Про це стало відомо з трансляції засідання, пише hromadske.Подробиці голосування та позиція авторівЗаконопроєкт № 15150 отримав підтримку 254 народних обранців. Цей документ став альтернативою попередній ініціативі (№ 14394), яка через значний суспільний резонанс та критику була відхилена. Один з ідейних натхненників оновлення — спікер парламенту Руслан Стефанчук — наголосив, що підготовка документа тривала довгих шість років.За словами голови Верховної Ради, за підсумками оновлень Цивільний кодекс хочуть зробити "справжнім "супермаркетом" правових можливостей для кожного українця".Шквал критичних зауваженьПопри амбітні заяви, проєкт закону викликав серйозні побоювання у різних верств суспільства. Зокрема, питання виникли до трактування терміна "родина", релігійного шлюбу та пунктів, які можуть створити перешкоди для діяльності журналістів-розслідувачів. Крім того, експерти видання "Голка" зазначають, що фокус дискусій змістився з питань свободи слова на ризики, пов'язані зі зміною правил набуття власності та захисту державного майна.Особливе занепокоєння висловили правозахисні організації, зокрема "Національний ЛГБТІ-консорціум" та Ukraine.pride. Вони стверджують, що документ містить дискримінаційні норми, які прямо суперечать вимогам Європейського Союзу та практиці ЄСПЛ. Основна претензія полягає у відмові визнавати одностатеві пари сім'єю навіть через судові інстанції."Європейські інституції прямо вимагають забезпечити юридичне визнання та захист одностатевих пар. Це передбачено рішеннями ЄСПЛ, зобов'язаннями України в межах євроінтеграції, дорожньою картою з верховенства права", — зазначають представники організацій.Поступки після критикиВарто зауважити, що під тиском громадськості автори проєкту вже пішли на певні поступки. Ще на початку лютого Руслан Стефанчук запевнив, що з фінального тексту вилучать найбільш скандальну статтю, яка пропонувала знизити шлюбний вік в Україні до 14 років.Нагадаємо, торік у квітні стало відомо, що українські військовослужбовці одружуватимуться в "Дії" поза чергою. Уряд ухвалив відповідну постанову..

Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації.Про це повідомило "Суспільне". За інформацією журналістів, Марта Кос звернула увагу в листі на декілька законопроєктів, які вже подані до парламенту.Йдеться, зокрема, про документи щодо виконання та цифровізації судових рішень, декларації доброчесності суддів, законопроєкт про державну службу та незалежність регулятора енергетики."Усього 11 документів, які є частиною "Плану України", за яким уряд України отримує 50 мільярдів євро за чотири роки після ухвалення законопроектів", — ідеться в повідомленні.Ці законопроєкти не ухвалили 2025 року. У разі виконання Україна може отримати до чотирьох мільярдів фінансування за цим планом.Єврокомісарка додала, що ці реформи також підтримують шлях України до вступу в Євросоюз, а "гарний момент", за її словами, — розпочати виконання вже у квітні на пленарній сесії.Раніше Марта Кос зазначала, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — наголосила єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

В Україні остаточно завершили процес оновлення правопису. Це зробить нашу державу сильнішою.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук."Ми це зробили. Сьогодні остаточно завершено оновлення українського правопису", — зазначив він.Стефанчук зауважив, що "це справді важливе рішення"."Це не лише для мовної норми, а й для утвердження української державності. Українська мова отримала чіткий і сучасний стандарт державної мови", — наголосив посадовець.Спікер ВР додав, що уряд визнав такою, що втратила чинність, постанову Кабінету міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 "Питання українського правопису" — у зв’язку з тим, що Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила український правопис як стандарт державної мови."Щиро вітаю всіх, хто був частиною цього процесу. Це велика спільна робота — парламенту, уряду, мовознавців, профільних інституцій. Українська мова стає ще сильнішою. А разом із нею — і Україна", — додав Стефанчук.Як відомо, в травні 2024 року Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису.Нагадаємо, раніше у секретаріаті уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської повідомляли, що понад 28% усіх скарг, які надійшли до мовної омбудсменки цього року, стосуються порушень мовного законодавства в Інтернеті. Послуги там мають надаватися переважно української мовою.Читайте також: В Україні по-новому запрацює програма розвитку англійської мови.

У середу, 11 березня, до Києва вперше після свого призначення прибула президентка Бундестагу Німеччини Юлія Кльокнер.Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який зустрів посадовицю на столичному вокзалі."Уперше після обрання до Києва на моє запрошення прибула Президент Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина Юлія Кльокнер", — зазначив Стефанчук.За його словами, цей візит є чітким політичним сигналом солідарності з Україною та підтримки на найвищому парламентському рівні."У час, коли Росія продовжує війну проти нашої держави, присутність керівництва німецького парламенту в Києві має особливу вагу", — додав Стефанчук. Нагадаємо, Німеччина разом з європейськими партнерами готує нову партію ракет для української протиповітряної оборони. Україна найближчими тижнями може отримати понад 30 ракет-перехоплювачів для систем Patriot.Додамо, 2 березня президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Вони обговорили переговорний трек для досягнення миру та як він може рухатися далі у зв’язку з подіями на Близькому Сході..

Законопроєкт про повоєнні вибори, над яким працює відповідна робоча група, представлять у парламенті найближчим часом. Після напрацювання документу Україна дасть відповідь, коли відбудуться вибори.Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на зустрічі YES у вівторок, 24 лютого. Він наголосив, що проведення виборів в Україні можливе лише в тому разі, якщо вони відповідатимуть двом основним вимогам."Вони мають бути демократичними, але водночас безпечними. Тому що без цих двох показників говорити про вибори неможливо. Україна — не Росія, і нам не треба вибори такі, як проводять там", — зазначив спікер українського парламенту.Він додав, що "дуже важливо зробити все, щоби ці вибори визнали всі наші зарубіжні партнери як такі, що проведені відповідно до найвищих стандартів демократії, але із безпекою тих, хто бере участь".За його словами, є ціла низка питань, які треба вирішити під час підготовки до виборів. Насамперед це безпека громадян України, які будуть брати участь, забезпечення права голосувати для захисників і захисниць, які "ціною власного життя та здоров’я боронять незалежність України".Крім того, як акцентував Стефанчук, треба розв’язати питання залучення до виборів восьми мільйонів українців, які перебувають за межами України. Також важливий момент — питання залучення іноземних спостерігачів."Щоби не було так, що у західній частині України спостерігачів багато, а в Харкові, Одесі, Херсоні, інших містах їх не буде. Тому що це не демократично", — заявив Стефанчук.Він наголосив, що український парламент зараз чітко розробляє відповідну законодавчу матрицю."У нас створена група, яка напрацьовує законодавство про так звані повоєнні вибори, і я думаю, що найбільшим часом ми представимо результати цього проєкту закону, над ним працюють не тільки депутати. Ми зробили максимально великий і широкий майданчик для обговорення всіх питань, залучивши туди максимально громадськість, фахових експертів, представників центральної виборчої комісії з тим, щоби вибори відповідали всім стандартам", — пояснив голова парламенту.Він додав, що вже після напрацювання цього законопроєкту Україна дасть відповідь, коли повинні бути вибори."Але необхідною передумовою виборів повинна бути безпека громадян, які беруть участь у них", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявляв, що для запуску виборчого процесу в Україні та підготовки необхідної законодавчої бази критично важливо забезпечити щонайменше 60 днів "повної тиші" без обстрілів і повітряних атак. У Верховній Раді наголошували, що проведення демократичного голосування під прицілом російських гармат є неможливим, тому режим припинення вогню має бути сталим і тривалим..