# закон

У понеділок, 12 жовтня, президент України Володимир Зеленський підписав ключовий закон щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Важлива законодавча ініціатива покликана розблокувати переговорні кластери та пришвидшити інтеграцію країни до Європейського Союзу.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.Крок до євроінтеграції та основні зміниЗакон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України" (законопроєкт №16119 від 01.10.2026) відкриває шлях до активізації переговорного процесу щодо вступу в ЄС. Документ гарантує розширення можливостей для навчання мовами національних спільнот, які є офіційними мовами Євросоюзу, а також мовами корінних народів України. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою освітнього процесу.Зміни стосуються використання мов під час уроків та спілкування на території шкіл, оформлення освітніх документів, а також проведення підсумкового оцінювання. Учням із відповідних класів передбачається можливість за бажанням отримувати завдання національного мультипредметного тестування в перекладі (за винятком предметів мовно-літературного спрямування).Статуси навчальних закладівЗакон чітко визначає умови, за яких школи можуть здобути або зберегти статус закладу освіти національної меншини чи корінного народу. Для отримання нового статусу частка учнів, які навчаються мовою меншини (що є офіційною мовою ЄС), має становити понад 50%, а для збереження наявного статусу — не менше 20%.Окрім цього, керівники та заступники керівників таких закладів зобов'язані володіти як державною мовою, так і відповідною мовою національної спільноти. У разі ліквідації чи реорганізації комунальних шкіл місцева влада гарантуватиме учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Верховна Рада України схвалила законопроєкт №10147 "Про безпеку та здоров’я працівників на роботі", який передбачає оновлення системи охорони праці. Документ має наблизити українське законодавство до стандартів Європейського Союзу та Міжнародної організації праці.Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк. Нові підходи стосуватимуться як обов’язків роботодавців, так і механізмів контролю за дотриманням вимог безпеки на робочих місцях.За її словами, документ оновлює систему охорони праці, зокрема: запроваджує регулярне оцінювання професійних ризиків;облік інцидентів;відповідальність роботодавців за безпеку працівників. "Також передбачає додатковий захист окремих категорій працівників і наближення законодавства до норм ЄС та стандартів Міжнародної організації праці", — уточнила Шуляк.Цей законопроєкт підтримали 246 народних депутатів. Нагадаємо, у проєкті нового Трудового кодексу України передбачили так зване "право на відключення". Після завершення робочого дня дистанційні працівники зможуть не відповідати на дзвінки та повідомлення роботодавця, якщо інше не було погоджено заздалегідь.Читайте також: ШІ змінює професії: які головні тренди ринку праці у 2026 році.

Угорщина розраховує, що Верховна Рада України 12 жовтня ухвалить законопроєкт про освіту національних меншин, який має врегулювати питання навчання рідними мовами. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що це рішення наблизить проведення міжурядової конференції з Україною.Про це Орбан сказала перед засіданням Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу в Люксембурзі. За її словами, документ підготували в межах домовленостей між Києвом і Будапештом, узгоджених у травні та червні."Ми очікуємо на його ухвалення сьогодні, тож я з нетерпінням чекаю на новини з Києва", — сказала Орбан.Вона подякувала угорським та українським експертам і політикам, які працювали над досягненням домовленостей. Очільниця угорського МЗС наголосила, що ухвалення документа відповідає інтересам обох країн і європейським цінностям. За словами Орбан, цей крок також наблизить проведення Міжурядової конференції з Україною.Як Угорщина планує контролювати виконання законуОкрему увагу міністерка приділила реалізації майбутнього закону. Вона наголосила, що після ухвалення документа важливо стежити за його виконанням як на рівні Угорщини, так і в межах міжурядової взаємодії. Для цього планують створити змішану міжурядову комісію з підкомісією з питань освіти. Угорщина вже ініціювала її скликання.Як пояснила Орбан, цей механізм має стати одним із майданчиків для контролю за виконанням закону, зокрема за участю представників Закарпаття та національних меншин.Що передбачає законопроєкт №16119Документ №16119 зареєстрували у Верховній Раді 1 жовтня 2026 року. Він має створити умови для підвищення якості навчання як українською мовою, так і мовами національних меншин.Серед запропонованих змін — запровадження статусу закладу загальної середньої освіти національної меншини. Його зможуть отримати школи, у яких понад 50% учнів здобувають освіту мовою відповідної національної меншини.Також освітні програми мають передбачати вивчення історії та збереження матеріальної й духовної культури, пов’язаної з національною ідентичністю. Крім того, батьки зможуть звертатися щодо отримання дублікатів документів про освіту дітей мовами національних меншин.Нагадаємо, раніше угорська влада розгорнула масштабну кампанію проти колишнього керівництва країни, в межах якої вже заарештували кількох соратників колишнього прем'єра Віктора Орбана. Ексглава уряду може стати фігурантом гучних судових процесів через резонансні зловживання..

Державне бюро розслідувань 7 жовтня розпочало спецоперацію "Зелений щит", спрямовану на викриття незаконних рубок, розкрадання деревини та корупційних схем у лісовій галузі. Слідчі дії проводять у низці кримінальних проваджень, фігурантами яких є працівники лісових господарств та посадовці державних підприємств.Як повідомили у Державному бюро розслідувань, спецоперація охоплює кілька напрямів, через які, за даними слідства, держава втрачає лісові ресурси та значні кошти. Зокрема, правоохоронці перевіряють факти:вирубування здорових дерев під виглядом санітарних рубок;продажу деревини за збитковими для держави цінами;повторного використання документів для вивезення необлікованого лісу;привласнення коштів державних підприємств;незаконних рубок на природоохоронних територіях;розтрати деревини;фіктивного працевлаштування.Слідчі також встановлюють роль посадовців, які могли організовувати незаконні схеми або сприяти їхній роботі.Яка мета спецопераціїУ межах "Зеленого щита" працівники ДБР проводять слідчі дії у низці кримінальних проваджень. За їхніми результатами правоохоронці ухвалюватимуть відповідні процесуальні рішення, а в окремих справах планують скерувати обвинувальні акти до суду."Мета спецоперації — припинити незаконне використання лісових ресурсів, встановити всіх причетних та забезпечити відшкодування завданих державі збитків", — зазначили у відомстві.У ДБР зазначили, що нова спецоперація продовжує серію масштабних заходів, спрямованих на викриття правопорушень у різних сферах."Про результати спецоперації "Зелений щит" ДБР повідомлятиме після завершення першочергових слідчих дій", — додали правоохоронці.Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань вилучили велику партію зброї та боєприпасів вартістю понад 4,5 мільйона гривень і передали її управлінню першого армійського корпусу НГУ "Азов". Нелегальне озброєння, яке зловмисники намагалися продати криміналітету, відтепер підсилить українських захисників на найгарячіших ділянках фронту.Читайте також: Резонансні розслідування ДБР: три гучні історії, які покажуть у новому документальному циклі.

У четвер, 1 жовтня, до Верховної Ради внесли законопроєкт про освіту національних меншин. Угорщина вимагає від України ухвалити деякі його позиції для розблокування перемовних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.Про появу документа в українському парламенті свідчить картка законопроєкту №16119, опублікована на сайті Верховної Ради.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, — більше 50% від загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має містити вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов'язаної з національною ідентичністю. Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.Питання нацменшин — одна з вимог Будапешта, які прописані в дорожній карті для відкриття всіх переговорних кластерів для вступу України в Євросоюз.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав подання до Верховної Ради України законопроєкту про освіту мовами національних меншин. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.Мадяр заявив, що поданий до українського парламенту законопроєкт має зміцнити правові гарантії освіти угорською мовою в Україні."Ми вітаємо те, що до українського парламенту подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів", — написав угорський прем’єр-міністр.Нагадаємо, що 29 вересня в переговорах про вступ України до ЄС знову відбулося блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

В Україні планують запровадити обов’язковий GPS-контроль за автобусами в режимі реального часу. Для цього вже створили відповідну законодавчу ініціативу.Про це повідомив сайт Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України з посиланням на оприлюднений законопроєкт із цього приводу.Ідеться про документ "Про внесення змін до закону України "Про автомобільний транспорт" щодо моніторингу транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів, і обстеження автостанцій".Вимога поширюватиметься на автобусні маршрути загального користування — міжнародні, міжобласні та міські. Також пропонується промоніторити автостанції на предмет інклюзивності.Якщо законопроєкт ухвалять, то відбудеться впровадження обов’язкового GPS-моніторингу транспортних засобів і процедури обстеження автостанцій.Його норми дозолять забезпечити:автоматизований збір;передавання;обробку даних про місцезнаходження, швидкість і дотримання графіків руху в режимі реального часу.Це потрібно для підвищення безпеки та якості перевезень. Також це дозволить визначити фактичний стан інфраструктури автостанцій для дослідження:рівня доступності для маломобільних груп населення;відповідності обов'язкових послуг вимогам законодавства.Відповідний проєкт ще не вносили на розгляд Верховної Ради України. Протягом місяця з дня оприлюднення приймають зауваження та пропозиції від фізичних і юридичних осіб, а також об’єднань.Нагадаємо, раніше в уряді інформували, що нова українська програма для відновлення зруйнованих міст передбачає за допомогою штучного інтелекту оброблення масиву даних протягом приблизно трьох годин. Його сформують з урахуванням зруйнованої частини України..

Якщо людина померла, не залишивши заповіту, її майно успадковується за законом. Цивільний кодекс України визначає п’ять черг спадкоємців, а в окремих випадках право на спадщину можуть отримати родичі інших черг або особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю.Спадкування за законом застосовується не лише тоді, коли заповіту взагалі немає. Також ці правила діють, якщо заповіт визнали недійсним, спадкоємці за заповітом не прийняли майно або відмовилися від нього, чи документ охоплює не всю спадщину, передає видання "Судово-юридична газета".Хто успадковує майно за закономЗагалом закон передбачає п’ять черг спадкоємців:перша черга — діти спадкодавця, той із подружжя, хто його пережив, та батьки;друга черга — рідні брати й сестри, а також баба та дід з боку матері й батька;третя черга — рідні дядько та тітка;четверта черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю щонайменше п’ять років до відкриття спадщини;п’ята черга — інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці, які не були членами сім’ї спадкодавця.Наступна черга отримує право на спадщину, якщо спадкоємців попередньої немає, вони усунені від спадкування, не прийняли спадщину або відмовилися від неї.Діти, народжені поза зареєстрованим шлюбом, мають такі ж спадкові права, як і діти, народжені у шлюбі, якщо батьківство зазначене у свідоцтві про народження або встановлене судом. До першої черги також належать усиновлені діти.Ступінь споріднення визначають за кількістю народжень, які віддаляють родича від спадкодавця. Саме народження спадкодавця при цьому не враховується.Коли спадщину можуть отримати онуки та племінникиОкремо закон передбачає спадкування за правом представлення. Воно застосовується, коли спадкоємець помер до відкриття спадщини, а його частку отримують його нащадки. Зокрема:онуки та правнуки можуть отримати частку, яка належала б їхнім батькам, бабі або дідові;племінники — частку, яка належала б їхнім батькові чи матері, тобто брату або сестрі спадкодавця;двоюрідні брати та сестри — частку, яка належала б їхнім батькові чи матері, тобто дядькові або тітці спадкодавця.Якщо право представлення мають кілька людей, частка померлого родича ділиться між ними порівну.Які права мають усиновлені та усиновлювачіПід час спадкування за законом усиновлені та їхні нащадки прирівнюються до родичів за походженням щодо усиновлювача та його родини.Водночас після усиновлення спадковий зв’язок із біологічними родичами за загальним правилом припиняється. Винятки можливі, якщо суд під час усиновлення зберіг відповідний правовий зв’язок, зокрема з бабою, дідом, братом чи сестрою.Чи можна змінити черговість спадкування"Згідно зі статтею 1259 Кодексу черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині", — зауважили в матеріалі.Крім того, спадкоємець наступної черги може через суд отримати право спадкувати разом із представниками попередньої черги. Для цього потрібно довести, що він тривалий час опікувався спадкодавцем, матеріально його забезпечував або надавав іншу допомогу, коли через вік, тяжку хворобу чи інвалідність людина перебувала у безпорадному стані.Як ділиться спадщина між спадкоємцямиЗа загальним правилом частки всіх спадкоємців однієї черги є рівними."Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, вони можуть це зробити тільки за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом (стаття 1267 Кодексу)", — зазначили в статті.Додамо, питання передачі спадщини часто стає актуальним для подружжя, яке має спільно нажите майно — житло, землю, автомобілі чи заощадження. Для врегулювання таких питань в українському законодавстві передбачено інструмент, який називається спільний заповіт подружжя.Читайте також: Як оформити спадщину з-за кордону: роз'яснення Мін'юсту.

Верховна Рада не проводитиме пленарні засідання із 17 вересня до 13 жовтня, тобто аж 26 днів. Нардепи пропрацювали місяць, з 18 серпня, а до того з 16 липня мали місяць літніх канікул. Чергова пауза у засіданнях шокувала українців.Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк, який першим повідомив про канікули, приперчив свою заяву фразою: парламент зупинив роботу на тлі "величезних проблем із голосуванням міжнародних зобов’язань та, як результат, фінансової кризи, яка вже призвела до відтермінування видатків на капітальних видатків, куди входять будівництва та ремонти інфраструктурних об’єктів — лікарень, шкіл, укриттів до грудня (тобто не будуть профінансовані)"."Парламент працює не тільки в сесійній залі. Верховна Рада продовжує працювати безперервно, — парирували у пресслужбі Апарату ВР. — Робота комітетів, підкомітетів, робочих груп, ТСК та фракцій триває".Слабке роз’яснення, у ньому немає ні про причини паузи у роботі, ні хоча б приблизного переліку законопроєктів, над якими нардепи працюватимуть ці 26 днів, аби ухвалити їх відразу після повернення до сесійної зали. Чи бодай короткого звіту про прийняті закони за останній місяць діяльності, щоб спростувати аргументи Железняка.Скільки законодавчих актів народні депутати ухвалили за місяць роботиЗ 18 серпня відбулося 10 пленарних засідань. На першому в цілому ухвалили один законопроєкт — "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Наступного дня депутати працювали плідно: ухвалили 8 законопроєктів, а також призначили міністром оборони Євгенія Хмару, а Андрія Сибігу - міністром закордонних справ. Мабуть, втомилися, бо 20 серпня не ухвалили жодного документа з порядку денного. 21 серпня робота Ради обмежилася годиною запитань до уряду.На п’ятому за ліком пленарному засіданні, 1 вересня, ухвалили один закон, один відправили на доопрацювання і вісім відхилили. 2 вересня прийняли аж три закони. 3 вересня депутатів прорвало, вони ухвалили дев’ять законів, ще два відхилили. Після цього 11 днів пленарних засідань не було. За цей час у країні трапилася надзвичайна подія — вибухнув корупційний скандал в Офісі генпрокурора, відомий як операція НАБУ "Карфаген", генеральний прокурор Руслан Кравченко написав заяву про звільнення і виїхав за кордон. TrueUA детально висвітлював цю історію. Тож працювати 15 вересня народні обранці почали із голосування за подання про відставку втеклого генпрокурора. Далі підтримали в цілому чотири законопроєкти й один відправили на доопрацювання.16 вересня нардепи продемонстрували небачену працездатність — 13 законопроєктів ухвалили за основу або в цілому. Два законопроєкти, якими посилювалася відповідальність за дії, що призводять до травмування і загибелі людей на дорогах, відхилили. TrueUA розповідав про те, чому парламентарі відмовилися підвищувати штрафи для порушників швидкісного режиму на українських автошляхах.На останньому вересневому пленарному засіданні прийняли чотири закони. Отже, за 10 пленарних днів Верховна Рада ухвалила близько сорока законів, десь половина — поки за основу, також протягом місяця роботи підтримали понад два десятки постанов на різноманітні теми. Мало це чи багато? Очевидно, мало, щоб з гордо піднятою головою йти на відпочинок від пленарних днів. Якщо з кількістю — слабенько, то як справи з якістю?Посилки, кол-центри й місцеві депутати: що важливого прийняла РадаВарто нагадати найбільш резонансні закони. Всі вони приймалися 16 вересня. Тоді за основу ухвалили два законопроєкти, які стосувалися врегулювання електронної торгівлі. Один із них, найбільш дискусійний, про скасування пільг в оподаткуванні міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це законопроєкт, прийняття якого від України вимагали у Міжнародному валютному фонді для отримання чергового траншу фінансової допомоги. У разі остаточного схвалення документа будь-яка покупка на платформах AliExpress, Temu, Amazon та інших подорожчає на 20% - стільки становитиме податок на додану вартість на посилку.Наступний у переліку закон "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за створення електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп (шахрайських кол-центрів) та залучення до участі в них". Документ підтримали аж 313 законодавців. Того ж дня Президент його підписав.За основу прийняли і законопроєкт про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану. Минулого року жваву дискусію викликав правовий статус місцевих рад, міських і селищних голів, обраних на виборах у жовтні 2020 року. Їхня каденція завершувалася у п’ятий рік повноважень, тобто, в останню неділю жовтня 2025 року мали відбутися місцеві вибори. Оскільки під час війни виборів бути не може, Верховна Рада своїм рішенням продовжила повноваження місцевим депутатам. Але на цьому проблеми не завершилися, адже сьогодні фіксується чимало випадків неповноважності місцевих рад або через службу депутатів у лавах ЗСУ, або через відмову від мандату та інші причини. Це створює правову колізію, часто-густо просто немає кворуму. Згідно із законопроєктом, рада залишається повноважною, якщо в її складі є хоча б більше однієї третини депутатів. Для подолання вето голови на рішення депутатів буде достатньо дві третини від тих, хто залишився у місцевій раді.Чи виправляться нардепи до кінця року?Нещодавно з’явилася інформація про лист двох єврокомісарів до народних депутатів із переліком законів, які ті мають ухвалити задля продовження фінансової допомоги. З боку європейців умови Україні стають все суворішими через повільність виконання взятих на себе зобов’язань. Тобто, всі мають працювати максимально напружено, без пауз.Прем’єр-міністр Сергій Корецький похвалив Верховну Раду за проголосовані у першому читанні сім критично важливих законопроєктів та висловив сподівання, що ці документи ухвалять і в цілому. Окрім згаданих ініціатив про оподаткування товарів з іноземних маркетплейсів, до сімки відносяться наступні: про посилення гарантій здійснення повноважень НКРЕКП; про нові правила обігу товарів, пов’язаних зі знелісненням, зокрема вимоги до законності та електронну систему простежуваності; про зміни в управлінні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; про оновлені підходи до регулювання сек’юритизації та облігацій із покриттям та про нові інструменти для розвитку іпотеки й гармонізації фінансового сектору з вимогами розширеної програми співпраці з МВФ.За словами Корецького, якщо Верховна Рада й далі відкладатиме потрібні голосування, Україна може недоотримати чималу частину з 29,5 мільярда доларів міжнародного фінансування. "Перелік законів і урядових рішень, які треба ухвалити, — цілком конкретний. І це — саме треба ухвалити: не про бажання, не про політику, а про кошти для бюджету, щодо яких немає заміни", — своєю чергою наголошував Президент Володимир Зеленський."Після декількох попередніх нарад із парламентарями уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування", — зазначав прем’єр Корецький.Майже місячна перерва у пленарних засіданнях, вочевидь, порушує графіки ухвалення рішень. А ще на народних обранців очікує розгляд бюджету на 2027 рік, це питання традиційно проходить складно.За перші чотири дні простою народні депутати зареєстрували понад 20 законодавчих ініціатив, так що обранці, як і зазначала пресслужба Апарату ВР, працюють. Ще шість законопроєктів зареєстрував Кабінет міністрів, серед них один — євроінтеграційний про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Цей документ дасть можливість повноцінно використовувати електронні комунікації та скоротити час, необхідний для міжнародної правової допомоги.Схожий законопроєкт реєстрував у парламенті ще уряд Дениса Шмигаля рівно чотири роки тому, він так і не потрапив до сесійної зали й був знятий із розгляду у лютому 2024 року. Тож існує припущення, що і зараз законопроєкт, спрямований на приведення законодавства у відповідність до стандартів FATF та рекомендацій MONEYVAL (йдеться про протидію відмиванню коштів) може зустрітися з протидією у парламенті.Залишається сподіватися, що народні депутати змінять підхід до ухвалення хоча б першочергових євроінтеграційних законів і голосуватимуть за них не тоді, коли наші партнери даватимуть зрозуміти, що обмежать фінансування за гальмування реформ, як сталося з цими сімома законопроєктами, а за графіком. Бо складається враження, що це не нам потрібно прискоритися для вступу до Євросоюзу, а європейцям відмовитися від умов..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про санкції проти країни-агресорки Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом.Про це повідомила пресслужба Білого дому."У п'ятницю, 18 вересня 2026 року, президент підписав закон HR 5334, "Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року", який дозволяє та розширює законодавчі санкції, тарифи та заборони щодо Росії, а також продовжує чинні санкції проти Ірану", — йдеться у повідомленні.За даними Clash Report, документ передбачає:нові санкції проти російського диктатора Володимира Путіна, олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також "тіньового флоту" РФ;повноваження президента США вводити мита у розмірі до 100% на товари з країн, які є найбільшими покупцями російської нафти та газу;запровадження мита у розмірі до 500% на російський імпорт;продовження санкцій проти енергетичного та військового секторів Ірану на п'ять років.Водночас у документі зазначено, що Трамп також має право відмовитися від запровадження будь-якого з обмежень або відкласти їх застосування.Нагадаємо, у The New York Times повідомляли, що Палата представників Конгресу США 16 вересня схвалила масштабний законопроєкт про санкції проти Росії, який передбачає посилення тиску на її енергетичний та оборонний сектори. Проте у Білому домі розглядають можливість не лише посилення санкцій, а й укладання окремих економічних та інших домовленостей із Росією ще до закінчення війни в Україні..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні ухвалила сім законопроєктів із переліку критично необхідних для продовження міжнародної фінансової допомоги.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він додав, що ще один законопроєкт ухвалено та готується на підпис президенту.Очільник українського уряду уточнив, про що ці документи:зміни щодо оподаткування та митного оформлення міжнародних посилок;процедури банкрутства малого бізнесу;робота Фонду гарантування вкладів і НКРЕКП;гармонізація законодавства у сфері лісового господарства з європейськими нормами;сек’юритизація та облігації з покриттям."Від ухвалення цих законопроєктів у другому читанні залежить надходження частини зовнішньої допомоги, критично необхідної для збалансування державного бюджету, виплати зарплат і пенсій, фінансування соціальних видатків та інших критичних потреб держави", — наголосив прем’єр-міністр.Він подякував народним депутатам, які сьогодні підтримали ці важливі рішення."Сподіваюся на підтримку Верховною Радою цих законопроєктів у другому читанні та в цілому", — акцентував Сергій Корецький.Він також поінформував, що, крім того, сьогодні в парламенті міністр фінансів представив проєкт державного бюджету на 2027 рік."Розраховую на ефективну роботу над цим документом у комітетах", — підсумував український прем’єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №15358, який передбачає відповідальність за надмірний шум двигунів та вихлопних систем.Про це повідомив нардеп від партії "Голос" Ярослав Железняк, який є одним із авторів документа. За його словами, "За" таку ініціативу проголосували 261 народний депутат.Що відомо про законопроєктГоловна мета ініціативи — встановити відповідальність за експлуатацію автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів із перевищенням допустимого рівня шуму двигуна або вихлопної системи.У документі пропонується карати порушників штрафами та позбавленням прав, а саме:під час воєнного стану за перше порушення — штраф 17 000 гривень;за повторне порушення протягом року — 34 000 гривень;за повторне порушення також пропонується позбавлення права керування на строк від 3 до 6 місяців.Водночас конкретні допустимі рівні шуму ще мають встановити окремо залежно від категорії транспорту. Для нічного часу — з 22:00 до 08:00 — передбачені окремі нормативи. Тому, як саме правоохоронці вимірюватимуть рівень шуму та яким приладом фіксуватимуть його перевищення, поки невідомо.Нагадаємо, 16 вересня Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт про посилення відповідальності за перевищення швидкості на дорогах. У законопроєкті пропонується доповнити КУпАП новою статтею 122-6, якою визначатимуться виключно порушення, пов’язані із перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.

У середу, 16 вересня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10190 щодо боротьби з шахрайськими кол-центрами.Про це повідомила пресслужба парламенту. Зазначається, що за документ проголосували 313 народних депутатів."Закон доповнює Кримінальний кодекс України новими статтями, які передбачають відповідальність за протиправне збирання, зберігання та використання персональних даних, банківської таємниці й реквізитів платіжних інструментів для заволодіння чужим майном. Документ запроваджує формальний склад злочину для ефективної протидії системним схемам, зокрема "фінансовим пірамідам", — зауважили у Раді.Як пояснив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк, Кримінальний кодекс України доповнюється новими статтями, зокрема:255-4 "Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній";255-5 "Залучення до участі у електроннокомунікаційній шахрайській організації".Так, головна мета документа — встановити окрему кримінальну відповідальність за шахрайство, яке здійснюється з використанням електронних комунікацій, зокрема діяльність професійних шахрайських кол-центрів.У законопроєкті пропонується покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна за створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній. Це стосуватиметься діяльності шахрайських кол-центрів, які через телефонний зв’язок та інші електронні комунікації виманюють у громадян гроші або банківські дані, а також системних шахрайських схем, зокрема фінансових пірамід.Ба більше у документі прописано, що до відпідальності будуть притягуватися й ті особи, які займаються вербуванням людей до таких організацій.Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. Організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора. Зокрема, йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГПУ Сергія Кропиву.6 вересня Сергія Кропиву взяли під варту з можливістю внесення застави 120 мільйонів гривень. Хоча Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила призначити 200 мільйонів грн застави..

У вівторок, 15 вересня, Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет на 2027 рік. Пріоритетом, як і попередніми роками, залишається фінансування сектору безпеки й оборони.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Там вказано, що документ передано на розгляд керівництву, відповідному комітету та надано на ознайомлення.Ще наприкінці липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що уряд розпочав підготовку проєкту держбюджету на 2027 рік."Завдання уряду — подати проєкт держбюджету до Верховної Ради у встановлений законом термін — до 15 вересня", — заявляв очільник українського уряду.Він зазначав, що документ має відповідати головним завданням — зміцненню обороноздатності, забезпеченню фінансової стійкості та продуманої соціальної політики.У середині червня Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Вона є основою для складання проєкту державного бюджету України.Документ передбачає два сценарії розвитку подій — базовий, за якого безпекова ситуація суттєво покращиться з 2027 року, та сценарій стійкості, який враховує можливість тривалішого перебігу воєнних дій.Саме базовий сценарій покладено в основу показників бюджетної декларації. За базовим сценарієм:реальний ВВП має зрости на 4,5% 2027 року, на 5,3% 2028 року та на 6,7% 2029 року;номінальний ВВП прогнозували на рівні 11,53 трильйона гривень 2027 року та має зрости до 14,95 трильйона гривень 2029 року;інфляція, за прогнозом, має поступово сповільнюватися — з 8,9% у грудні 2027 року до 5,1% у грудні 2029 року;середньомісячна заробітна плата прогнозується на рівні 35 010 гривень 2027 року та 44 083 гривні 2029 року;курс долара на кінець 2027 року очікується на рівні 48,3 гривні.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Європейські комісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.Про це повідомило "Суспільне" з власних джерел у Верховній Раді. Журналісти зазначили, що раніше таке прохання озвучили президент України Володимир Зеленський і низка урядовців.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Зокрема, 3 вересня Єврокомісія офіційно подала до Ради ЄС документ на затвердження Восьмого траншу кредитної програми Ukraine Facility (приблизно на три мільярди євро).П’ять із 12 умов виконано для другого траншу за Ukraine Support Loan, але депутати не проголосували важливий для ЄС законопроєкт про оподаткування посилок до 150 євро."Це одна з небагатьох умов, виконання якої призведе до наповнення казни, як сказав один із посадовців ЄС. За умови виконання взятих зобов'язань Україні достатньо бюджетного фінансування на поточний рік", — ідеться в повідомленні.Окрім того, в документі згадана й необхідність поваги до національних меншин. У цьому контексті Угорщина наразі не готова розблокувати відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Євросоюзу. Серед причин, які Будапешт називає партнерам у ЄС, — ставлення угорського суспільства до України та питання захисту прав національних меншин.Лист підписали єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс і єврокомісарка з розширення Марта Кос.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

У понеділок, 14 вересня, президент України Володимир Зеленський провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму традиційному вечірньому відеозверненні."Зараз фактично всі кошти державного бюджету — це так чи інакше найбільше кошти оборони. Зброя, виплати військовим, видатки на підтримку нашої стійкості, стійкості України, на проходження зими, на підтримку людей. І частину з цих видатків Україна закриває самостійно, але частина — і це факт, значна, — від партнерів", — зазначив він.Український президент додав: щоби закрити цей дефіцит бюджету та продовжити необхідні виплати, має бути максимально злагоджена робота парламентарів і уряду."Перелік законів і урядових рішень, які треба ухвалити, — цілком конкретний. І це — саме треба ухвалити: не про бажання, не про політику, а про кошти для бюджету, щодо яких немає заміни", — зауважив він.За його словами, там є в переліку рішення популярні, є непопулярні, але кожне — це конкретні кошти для того, щоб Україна жила та могла оборонятися."Це кошти, які прив’язані до ситуації. До реальної ситуації цієї осені, зими, цього фронту, захисту цього нашого неба. Не важливо, чи ти влада, чи ти опозиція, якщо це реальні інтереси України", — акцентував президент України.Він попросив парламентарів уже цього тижня дати такий фінансовий результат для України завдяки голосуванням — закони, які будуть означати конкретні кошти для бюджету. Кабмін України свою частину роботи зробить."І треба перевірити, що відбувається в податковій службі й інших та чи є реальна робота на бюджет держави на сто відсотків. Має бути чесна робота. Я попросив прем’єр-міністра, попросив міністра фінансів перевірити це", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що також сьогодні прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав усіх народних депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги..