# закон

У вівторок, 27 жовтня, Верховна Рада взяла за основу й ухвалила в цілому законопроєкт №16094. Він стосується врегулювання термінів перебування в Україні іноземних військових, які служать у Силах оборони.Про це засвідчила трансляція засідання Верховної Ради України.Документ передбачає продовження терміну звернення за посвідкою на тимчасове проживання для іноземців і осіб без громадянства, які проходять службу у ЗСУ, ДССТ і Нацгвардії від шести місяців до одного року.Тепер закон надає їм три місяці для подачі документів після підписання контракту, а також встановлює період для врегулювання правового статусу у разі звільнення зі служби.У пресслужбі парламенту зазначили, що наразі встановлений чинним законодавством термін для звернення за оформленням посвідки на тимчасове проживання іноземцями й особами без громадянства, які уклали контракт про проходження військової служби в Україні, спливає 10 листопада 2026 року.Там додали, що у зв'язку з різними причинами не всі люди, на яких поширюється зазначена вимога, змогли своєчасно звернутися за оформленням посвідки на тимчасове проживання, тому це продовження надасть їм змогу забезпечити належне правове врегулювання свого статусу.У травні 2026 року уряд спростив отримання посвідок на тимчасове проживання в Україні для іноземців, які вже воюють у лавах Сил оборони або планують долучитися до них долучитися.Нагадаємо, що ще влітку минулого року Україна посилила координацію та взаємодію державних органів у сфері рекрутингу іноземців і осіб без громадянства для проходження військової служби за контрактом у Силах оборони. Для цього оновили міжвідомчу робочу групу, до якої ввійшли представники низки міністерств і відомств..

Електронні докази можуть відігравати важливу роль у судових спорах. Однак для їх оцінки недостатньо лише зберегти скриншот: необхідно також зафіксувати джерело інформації, час її створення або надсилання та інші дані, які допоможуть підтвердити справжність матеріалів.Про це розповіла заступниця голови Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань електронного судочинства Тетяна Рабко під час Lviv Legal Weekend 2026, що відбувся 10 жовтня у Львові.Які дані вважають електронними доказамиЗа словами адвокатки, до електронних доказів належать цифрові дані, які мають значення для справи. Це електронні документи, фото-, відео- та аудіозаписи, вебсторінки, текстові й голосові повідомлення, а також записи в реєстрах і базах даних."Окремо спікерка звернула увагу на метадані — відомості про час створення, геолокацію, автора, IP-адресу. Саме їх вона назвала ключем до підтвердження автентичності доказу", — зазначили в матеріалі.Як правильно зберегти вебсторінку та листуванняЩоб зафіксувати вебсторінку для суду, адвокатка радить зберігати її повну URL-адресу, зазначати точний системний час, детально описувати зміст публікації та робити скриншот.Під час фіксації листування в месенджерах потрібно ідентифікувати співрозмовника за профілем, номером телефону, ID та аватаром. Також варто експортувати історію чату разом із вкладеннями й зберігати на скриншотах системні позначки дати та часу."Результати фіксації спікерка рекомендувала оформлювати актом огляду. У ньому варто описати застосовані технічні засоби, програмне забезпечення, IP-адреси та алгоритм дій, а також спосіб забезпечення цілісності даних. Скласти такий документ, за її словами, може адвокат або нотаріус. Це не є обов’язковим порядком оформлення електронного доказу", — додали фахівці.Суд оцінює цифрові матеріали не окремо, а в сукупності з іншими доказами у справі.Чи є відповіді штучного інтелекту доказамиТетяна Рабко також застерегла від надмірної довіри до штучного інтелекту під час підготовки процесуальних документів.За її словами, відповіді ШІ не є доказами в розумінні процесуального законодавства та не можуть замінити висновок експерта.Коли суд може врахувати повідомлення у ViberПід час аналізу судової практики адвокатка навела кілька рішень Верховного Суду, які стосуються електронного листування.Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі №916/3027/21 зазначено, що повідомлення з додатками, надіслані електронною поштою або через месенджери, є електронними доказами. Суд оцінює їх відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України — за внутрішнім переконанням і в сукупності з іншими матеріалами справи."Також адвокатка звернула увагу на доктрину "листа у відповідь", яку застосував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду  в постанові від 03.08.2022 у справі №910/5408/21. Якщо доведено, що лист чи повідомлення надіслано певній особі, повідомлення, яке є відповіддю на нього, вважається автентичним без додаткових доказів: малоймовірно, що хтось інший отримав би лист і відповів на нього з урахуванням його змісту", — зауважили автори матеріалу.Окремо адвокатка навела постанову Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 9 січня 2026 року у справі №751/4083/24. У ній суд дійшов висновку, що листування у Viber не можна оцінювати ізольовано, проте разом з іншими доказами воно може підтверджувати факт повідомлення працівника.Для цього необхідно встановити адресата, зміст повідомлення, а також дату його надсилання й отримання.Додамо, під час спадкування українці можуть зіткнутися з низкою юридичних обмежень та особливостей, про які варто знати заздалегідь. Зокрема, разом із майном спадкоємці можуть отримати й деякі борги покійного родича, тому важливо детально проаналізувати всі деталі перед прийняттям спадщини..

Українські ветерани незабаром можуть отримати законодавче право на першочерговий перетин державного кордону. Скористатися ним також зможуть члени їхніх сімей. Відповідний законопроєкт уже розроблено.Про це повідомив голова Ради ветеранів України Андрій Козюра на своїй сторінці у Facebook.За його словами, ініціатива стосується учасників бойових дій і людей з інвалідністю внаслідок війни."Право на пріоритетний перетин кордону також планують поширити на членів їхніх сімей, які їдуть разом із ними в одному транспортному засобі", — уточнив він.Голова Ради ветеранів додав, що для цього пропонують внести зміни до статті 23 Закону України "Про прикордонний контроль". Вони передбачатимуть проходження прикордонного контролю в пріоритетному порядку, без очікування в загальній черзі."Водночас автомобіль має бути зареєстрований і перебувати в законному користуванні ветерана або члена його сім’ї", — зазначив він.Андрій Козюра висловив сподівання, що документ якнайшвидше передадуть на розгляд Верховної Ради України."Запровадження таких правил стане одним зі способів висловити повагу людям, які захищали Україну", — підсумував голова Ради ветеранів.Нагадаємо, на початку жовтня повідомлялося, що Міністерство оборони України розробляє нову ефективну модель переходу військовослужбовців до цивільного життя. Вона передбачає безперервний супровід ветеранів фахівцями від військової частини до повної соціальної інтеграції..

У понеділок, 26 жовтня, президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти, які передбачають продовження терміну дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації в Україні ще на 90 діб.Про це свідчать законопроєкти №16182 та №16183 відповідно, які опубліковані на сайті Верховної Ради України.Згідно з документами, дію особливого правового режиму та мобілізаційних заходів пропонується продовжити ще на 90 діб - до 28 січня 2027 року.Ініціативи вже передано на розгляд профільних комітетів. Після позитивного голосування народних депутатів це стане вже 21 рішенням про продовження воєнного стану від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який запроваджується для забезпечення оборони країни, захисту цивільного населення та критичної інфраструктури від агресора.Загальна мобілізація передбачає переведення економіки, органів влади та військових структур на функціонування в умовах особливого періоду.Призову підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, придатні за станом здоров’я, які не мають підстав для відстрочки чи бронювання. Чоловіки від 18 до 25 років підлягають мобілізації лише у виняткових, визначених законом випадках, або можуть приєднатися до лав ЗСУ добровільно за контрактом.Жінки, які перебувають на військовому обліку, залучаються до служби або робіт з оборони винятково за власним бажанням.Нагадаємо, декілька днів тому повідомлялося, що Верховна Рада України готується найближчим часом розглянути питання щодо чергового продовження термінів дії воєнного стану та загальної мобілізації в країні..

Верховна Рада України готується найближчим часом розглянути питання щодо чергового продовження термінів дії воєнного стану та загальної мобілізації в країні. Новий період особливого правового режиму діятиме ще 90 діб — з 31 жовтня 2026 року до 29 січня 2027 року.Про це повідомив у Telegram-каналі народний депутат Ярослав Железняк.Дати голосування та нові терміниЗа словами нардепа, найближчим часом президент України Володимир Зеленський внесе до Верховної Ради законопроєкти щодо продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів — з 31 жовтня 2026 року до 29 січня 2027 року."У понеділок, 26 жовтня, буде голосування в Раді", — повідомив народний депутат, зазначивши, що це продовження буде вже 21-м.Зараз в Україні триває термін дії особливого правового режиму, затверджений народними обранцями влітку, який офіційно завершується 31 жовтня 2026 року.Законодавча процедура продовженняПроцедура продовження воєнного стану та мобілізаційних заходів відбувається за чітко регламентованим алгоритмом:ініціатива президента. Глава держави підписує два окремі укази — про продовження воєнного стану та про продовження загальної мобілізації;затвердження парламентом. Офіційні документи подаються на розгляд та обговорення до Верховної Ради України;набуття чинності. Народні депутати голосують за затвердження президентських указів, після чого оновлені терміни офіційно набувають чинності.Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін продовжує наполягати на ширших територіальних претензіях до України, які виходять далеко за межі Донецької області. Його заяви про "історичну Росію" свідчать, що Кремль не готовий обмежитися компромісною мирною угодою та прагне досягнення всіх заявлених воєнних цілей..

У Верховній Раді зареєстрували новий законопроєкт, який передбачає масштабну реформу правил для водіїв та гармонізацію українського законодавства з нормами Євросоюзу. Серед ключових нововведень — можливість сідати за кермо з 17 років та визнання рішень ЄС щодо позбавлення посвідчення водія.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.За кермо з 17 років та нові вікові категоріїНародний депутат від "Слуги народу" Володимир Крейденко зареєстрував законопроєкт №16170, який зараз детально опрацьовують у профільному комітеті Рад. Законопроєктом пропонується дозволити керування легковим авто (категорія B) із 17 років за умови проходження автошколи, медогляду та складання іспитів. Однак до 18 років поруч із підлітком обов'язково має перебувати тверезий супроводжувач віком від 24 років із досвідом водіння категорії B від 5 років, який не позбавлявся прав. Проєкт також чітко розмежовує мінімальний вік для інших категорій:16 років — для категорій AM, A1, B1;18 років — A2, B, BE, C1, C1E (із винятком супроводу в 17 років для B);20 років — для категорії A (із 2-річним досвідом на A2) або 24 роки без такого досвіду;21 рік — для C, CE, D1, D1E та T;24 роки — для категорій D та DE.Випробувальний строк та строки дії посвідченьІніціатива закріплює юридичну рівнозначність паперових та електронних посвідчень водія. Для новачків установлюється дворічний випробувальний період із суворим вимогами — нульовим допустимим рівнем алкоголю в крові.Крім того, документ встановлює нові строки чинності документів: 15 років для категорій легкових авто й мотоциклів та 5 років — для вантажівок, автобусів і спецтехніки (категорія T). При цьому достроково змінювати чинні посвідчення водіїв не зобов'язуватимуть.Взаємодія з ЄС та позбавлення правЗаконопроєкт передбачає взаємне визнання водійських посвідчень між Україною та країнами ЄС. Якщо українця позбавлять права керування в Євросоюзі за керування у стані сп'яніння чи грубі порушення ПДР, це рішення пошириться й на Україну. Виняток МВС зможе зробити лише у випадку, якщо єдиною причиною позбавлення було перевищення швидкості менше ніж на 50 км/год, і це дозволятимуть міжнародні угоди.Ключові зміни запрацюють через рік після опублікування ухваленого закону, а механізми взаємодії з ЄС — після вступу України до Євросоюзу або підписання спеціальної угоди.Нагадаємо, в Україні поширюються шахрайські схеми, пов’язані з нібито швидким отриманням посвідчення водія. Зловмисники маскуються під представників сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ, пропонують скласти іспити онлайн або офлайн і обіцяють видати готовий документ без зайвих черг. Насправді такі послуги є незаконними, а отримане посвідчення може виявитися підробкою..

Американський президент Дональд Трамп підписав указ про призупинення масштабних мит, обмежень і санкцій проти Росії. Раніше їх просував покійний сенатор Ліндсі Грем.Про це повідомило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що лідер США скористався положенням про скасування санкцій у межах закону, який відстоював покійний сенатор Ліндсі Грем як спосіб покарати Росію за війну в Україні. Цей закон також передбачав розширення санкцій проти Ірану."Я відмовляюся від застосування таких санкцій, обмежень і мит, передбачених "Законом Грема". Я надав Конгресу підтвердження того, що це відповідає національним інтересам США", — йдеться в указі.Юристи пояснили, що директива формально вводить мита, але зупиняє їхню дію. Це означає, що президент може застосувати її в інший час, якщо захоче.Аналітики видання додали, що законопроєкт дав Дональду Трампу 30 днів на введення 100% мита на всі товари від п'яти найбільших покупців російської нафти. Він також передбачав запровадження санкцій проти численних російських підприємств та 500% мит на весь імпорт російської енергопродукції до США. І цей місячний термін мав закінчитися завтра 18 жовтня."Скасування мит загрожує новим опором з боку членів Конгресу, включно з багатьма республіканцями, які обурені рішенням Трампа щодо угоди США та Росії", — йдеться в публікації.Медійники зауважили, що цього тижня група сенаторів від обидвох партій уже підписала листа з вимогою до президента розірвати угоду з диктатором Володимиром Путіним та забезпечити дотримання положень "Закону Грема".Скасування цього закону також дозволяє уникнути потенційного конфлікту з найбільшими покупцями російської енергопродукції — Китаєм, Індією та Туреччиною.Як відомо, покійний сенатор Ліндсі Грем написав цей законопроєкт перед смертю в липні, його ухвалення розглядалося як спосіб вшанувати його пам'ять. Грем неодноразово називав такі санкції ключем до того, щоби змусити Путіна сісти за стіл переговорів і покласти край його повномасштабному вторгненню в Україну, яке триває вже п'ятий рік.Нагадаємо, вчора президент США Дональд Трамп заявив, що знає подробиці про війну Росії проти України, а також пам'ятає про причини її початку..

Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом (МВФ) та інших механізмів міжнародної підтримки.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую народним депутатам, які підтримали першу частину важливих для країни рішень, від яких залежить наша фінансова стійкість і обороноздатність", — акцентував він.На його переконання, результати цього пленарного тижня дають підстави для оптимізму. Однак, додав очільник українського уряду, попереду ще дуже багато роботи.Він запевнив, що міністри працюють із депутатами на рівні комітетів і парламентських груп, надають усю необхідну інформацію в процесі підготовки до розгляду решти законопроєктів."Розраховуємо на таку ж конструктивну спільну роботу й на наступних пленарних тижнях", — висловив побажання високопосадовець.Вні наголосив, що це необхідно, щоби забезпечити своєчасне ухвалення всіх необхідних рішень і отримання Україною міжнародної фінансової допомоги в повному обсязі."Ще раз дякую. Це важливо", — лаконічно підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні депутати ухвалили законопроєкт про запровадження ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Уряд очікує, що зміни приноситимуть державному бюджету понад 10 мільярдів гривень щороку..

У понеділок, 12 жовтня, президент України Володимир Зеленський підписав ключовий закон щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Важлива законодавча ініціатива покликана розблокувати переговорні кластери та пришвидшити інтеграцію країни до Європейського Союзу.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.Крок до євроінтеграції та основні зміниЗакон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України" (законопроєкт №16119 від 01.10.2026) відкриває шлях до активізації переговорного процесу щодо вступу в ЄС. Документ гарантує розширення можливостей для навчання мовами національних спільнот, які є офіційними мовами Євросоюзу, а також мовами корінних народів України. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою освітнього процесу.Зміни стосуються використання мов під час уроків та спілкування на території шкіл, оформлення освітніх документів, а також проведення підсумкового оцінювання. Учням із відповідних класів передбачається можливість за бажанням отримувати завдання національного мультипредметного тестування в перекладі (за винятком предметів мовно-літературного спрямування).Статуси навчальних закладівЗакон чітко визначає умови, за яких школи можуть здобути або зберегти статус закладу освіти національної меншини чи корінного народу. Для отримання нового статусу частка учнів, які навчаються мовою меншини (що є офіційною мовою ЄС), має становити понад 50%, а для збереження наявного статусу — не менше 20%.Окрім цього, керівники та заступники керівників таких закладів зобов'язані володіти як державною мовою, так і відповідною мовою національної спільноти. У разі ліквідації чи реорганізації комунальних шкіл місцева влада гарантуватиме учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Верховна Рада України схвалила законопроєкт №10147 "Про безпеку та здоров’я працівників на роботі", який передбачає оновлення системи охорони праці. Документ має наблизити українське законодавство до стандартів Європейського Союзу та Міжнародної організації праці.Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк. Нові підходи стосуватимуться як обов’язків роботодавців, так і механізмів контролю за дотриманням вимог безпеки на робочих місцях.За її словами, документ оновлює систему охорони праці, зокрема: запроваджує регулярне оцінювання професійних ризиків;облік інцидентів;відповідальність роботодавців за безпеку працівників. "Також передбачає додатковий захист окремих категорій працівників і наближення законодавства до норм ЄС та стандартів Міжнародної організації праці", — уточнила Шуляк.Цей законопроєкт підтримали 246 народних депутатів. Нагадаємо, у проєкті нового Трудового кодексу України передбачили так зване "право на відключення". Після завершення робочого дня дистанційні працівники зможуть не відповідати на дзвінки та повідомлення роботодавця, якщо інше не було погоджено заздалегідь.Читайте також: ШІ змінює професії: які головні тренди ринку праці у 2026 році.

Угорщина розраховує, що Верховна Рада України 12 жовтня ухвалить законопроєкт про освіту національних меншин, який має врегулювати питання навчання рідними мовами. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що це рішення наблизить проведення міжурядової конференції з Україною.Про це Орбан сказала перед засіданням Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу в Люксембурзі. За її словами, документ підготували в межах домовленостей між Києвом і Будапештом, узгоджених у травні та червні."Ми очікуємо на його ухвалення сьогодні, тож я з нетерпінням чекаю на новини з Києва", — сказала Орбан.Вона подякувала угорським та українським експертам і політикам, які працювали над досягненням домовленостей. Очільниця угорського МЗС наголосила, що ухвалення документа відповідає інтересам обох країн і європейським цінностям. За словами Орбан, цей крок також наблизить проведення Міжурядової конференції з Україною.Як Угорщина планує контролювати виконання законуОкрему увагу міністерка приділила реалізації майбутнього закону. Вона наголосила, що після ухвалення документа важливо стежити за його виконанням як на рівні Угорщини, так і в межах міжурядової взаємодії. Для цього планують створити змішану міжурядову комісію з підкомісією з питань освіти. Угорщина вже ініціювала її скликання.Як пояснила Орбан, цей механізм має стати одним із майданчиків для контролю за виконанням закону, зокрема за участю представників Закарпаття та національних меншин.Що передбачає законопроєкт №16119Документ №16119 зареєстрували у Верховній Раді 1 жовтня 2026 року. Він має створити умови для підвищення якості навчання як українською мовою, так і мовами національних меншин.Серед запропонованих змін — запровадження статусу закладу загальної середньої освіти національної меншини. Його зможуть отримати школи, у яких понад 50% учнів здобувають освіту мовою відповідної національної меншини.Також освітні програми мають передбачати вивчення історії та збереження матеріальної й духовної культури, пов’язаної з національною ідентичністю. Крім того, батьки зможуть звертатися щодо отримання дублікатів документів про освіту дітей мовами національних меншин.Нагадаємо, раніше угорська влада розгорнула масштабну кампанію проти колишнього керівництва країни, в межах якої вже заарештували кількох соратників колишнього прем'єра Віктора Орбана. Ексглава уряду може стати фігурантом гучних судових процесів через резонансні зловживання..

Державне бюро розслідувань 7 жовтня розпочало спецоперацію "Зелений щит", спрямовану на викриття незаконних рубок, розкрадання деревини та корупційних схем у лісовій галузі. Слідчі дії проводять у низці кримінальних проваджень, фігурантами яких є працівники лісових господарств та посадовці державних підприємств.Як повідомили у Державному бюро розслідувань, спецоперація охоплює кілька напрямів, через які, за даними слідства, держава втрачає лісові ресурси та значні кошти. Зокрема, правоохоронці перевіряють факти:вирубування здорових дерев під виглядом санітарних рубок;продажу деревини за збитковими для держави цінами;повторного використання документів для вивезення необлікованого лісу;привласнення коштів державних підприємств;незаконних рубок на природоохоронних територіях;розтрати деревини;фіктивного працевлаштування.Слідчі також встановлюють роль посадовців, які могли організовувати незаконні схеми або сприяти їхній роботі.Яка мета спецопераціїУ межах "Зеленого щита" працівники ДБР проводять слідчі дії у низці кримінальних проваджень. За їхніми результатами правоохоронці ухвалюватимуть відповідні процесуальні рішення, а в окремих справах планують скерувати обвинувальні акти до суду."Мета спецоперації — припинити незаконне використання лісових ресурсів, встановити всіх причетних та забезпечити відшкодування завданих державі збитків", — зазначили у відомстві.У ДБР зазначили, що нова спецоперація продовжує серію масштабних заходів, спрямованих на викриття правопорушень у різних сферах."Про результати спецоперації "Зелений щит" ДБР повідомлятиме після завершення першочергових слідчих дій", — додали правоохоронці.Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань вилучили велику партію зброї та боєприпасів вартістю понад 4,5 мільйона гривень і передали її управлінню першого армійського корпусу НГУ "Азов". Нелегальне озброєння, яке зловмисники намагалися продати криміналітету, відтепер підсилить українських захисників на найгарячіших ділянках фронту.Читайте також: Резонансні розслідування ДБР: три гучні історії, які покажуть у новому документальному циклі.

У четвер, 1 жовтня, до Верховної Ради внесли законопроєкт про освіту національних меншин. Угорщина вимагає від України ухвалити деякі його позиції для розблокування перемовних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.Про появу документа в українському парламенті свідчить картка законопроєкту №16119, опублікована на сайті Верховної Ради.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, — більше 50% від загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має містити вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов'язаної з національною ідентичністю. Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.Питання нацменшин — одна з вимог Будапешта, які прописані в дорожній карті для відкриття всіх переговорних кластерів для вступу України в Євросоюз.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав подання до Верховної Ради України законопроєкту про освіту мовами національних меншин. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.Мадяр заявив, що поданий до українського парламенту законопроєкт має зміцнити правові гарантії освіти угорською мовою в Україні."Ми вітаємо те, що до українського парламенту подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів", — написав угорський прем’єр-міністр.Нагадаємо, що 29 вересня в переговорах про вступ України до ЄС знову відбулося блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

В Україні планують запровадити обов’язковий GPS-контроль за автобусами в режимі реального часу. Для цього вже створили відповідну законодавчу ініціативу.Про це повідомив сайт Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України з посиланням на оприлюднений законопроєкт із цього приводу.Ідеться про документ "Про внесення змін до закону України "Про автомобільний транспорт" щодо моніторингу транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів, і обстеження автостанцій".Вимога поширюватиметься на автобусні маршрути загального користування — міжнародні, міжобласні та міські. Також пропонується промоніторити автостанції на предмет інклюзивності.Якщо законопроєкт ухвалять, то відбудеться впровадження обов’язкового GPS-моніторингу транспортних засобів і процедури обстеження автостанцій.Його норми дозолять забезпечити:автоматизований збір;передавання;обробку даних про місцезнаходження, швидкість і дотримання графіків руху в режимі реального часу.Це потрібно для підвищення безпеки та якості перевезень. Також це дозволить визначити фактичний стан інфраструктури автостанцій для дослідження:рівня доступності для маломобільних груп населення;відповідності обов'язкових послуг вимогам законодавства.Відповідний проєкт ще не вносили на розгляд Верховної Ради України. Протягом місяця з дня оприлюднення приймають зауваження та пропозиції від фізичних і юридичних осіб, а також об’єднань.Нагадаємо, раніше в уряді інформували, що нова українська програма для відновлення зруйнованих міст передбачає за допомогою штучного інтелекту оброблення масиву даних протягом приблизно трьох годин. Його сформують з урахуванням зруйнованої частини України..

Якщо людина померла, не залишивши заповіту, її майно успадковується за законом. Цивільний кодекс України визначає п’ять черг спадкоємців, а в окремих випадках право на спадщину можуть отримати родичі інших черг або особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю.Спадкування за законом застосовується не лише тоді, коли заповіту взагалі немає. Також ці правила діють, якщо заповіт визнали недійсним, спадкоємці за заповітом не прийняли майно або відмовилися від нього, чи документ охоплює не всю спадщину, передає видання "Судово-юридична газета".Хто успадковує майно за закономЗагалом закон передбачає п’ять черг спадкоємців:перша черга — діти спадкодавця, той із подружжя, хто його пережив, та батьки;друга черга — рідні брати й сестри, а також баба та дід з боку матері й батька;третя черга — рідні дядько та тітка;четверта черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю щонайменше п’ять років до відкриття спадщини;п’ята черга — інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці, які не були членами сім’ї спадкодавця.Наступна черга отримує право на спадщину, якщо спадкоємців попередньої немає, вони усунені від спадкування, не прийняли спадщину або відмовилися від неї.Діти, народжені поза зареєстрованим шлюбом, мають такі ж спадкові права, як і діти, народжені у шлюбі, якщо батьківство зазначене у свідоцтві про народження або встановлене судом. До першої черги також належать усиновлені діти.Ступінь споріднення визначають за кількістю народжень, які віддаляють родича від спадкодавця. Саме народження спадкодавця при цьому не враховується.Коли спадщину можуть отримати онуки та племінникиОкремо закон передбачає спадкування за правом представлення. Воно застосовується, коли спадкоємець помер до відкриття спадщини, а його частку отримують його нащадки. Зокрема:онуки та правнуки можуть отримати частку, яка належала б їхнім батькам, бабі або дідові;племінники — частку, яка належала б їхнім батькові чи матері, тобто брату або сестрі спадкодавця;двоюрідні брати та сестри — частку, яка належала б їхнім батькові чи матері, тобто дядькові або тітці спадкодавця.Якщо право представлення мають кілька людей, частка померлого родича ділиться між ними порівну.Які права мають усиновлені та усиновлювачіПід час спадкування за законом усиновлені та їхні нащадки прирівнюються до родичів за походженням щодо усиновлювача та його родини.Водночас після усиновлення спадковий зв’язок із біологічними родичами за загальним правилом припиняється. Винятки можливі, якщо суд під час усиновлення зберіг відповідний правовий зв’язок, зокрема з бабою, дідом, братом чи сестрою.Чи можна змінити черговість спадкування"Згідно зі статтею 1259 Кодексу черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині", — зауважили в матеріалі.Крім того, спадкоємець наступної черги може через суд отримати право спадкувати разом із представниками попередньої черги. Для цього потрібно довести, що він тривалий час опікувався спадкодавцем, матеріально його забезпечував або надавав іншу допомогу, коли через вік, тяжку хворобу чи інвалідність людина перебувала у безпорадному стані.Як ділиться спадщина між спадкоємцямиЗа загальним правилом частки всіх спадкоємців однієї черги є рівними."Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, вони можуть це зробити тільки за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом (стаття 1267 Кодексу)", — зазначили в статті.Додамо, питання передачі спадщини часто стає актуальним для подружжя, яке має спільно нажите майно — житло, землю, автомобілі чи заощадження. Для врегулювання таких питань в українському законодавстві передбачено інструмент, який називається спільний заповіт подружжя.Читайте також: Як оформити спадщину з-за кордону: роз'яснення Мін'юсту.