# закон

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

У п’ятницю, 29 травня, президент України Володимир Зеленський вніс зміни до персонального складу Ставки верховного головнокомандувача. Він підписав відповідний документ.Про це свідчить указ Володимира Зеленського №445/2026, опублікований на сайті президента УкраїниДо персонального складу Ставки увійшли:голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич;міністр фінансів Сергій Марченко.Зміни внесені на часткову зміну статті 2 указу президента від 24 лютого 2022 року №72/2022 "Про утворення Ставки верховного головнокомандувача".Документ ухвалили на підставі пропозиції Ради національної безпеки й оборони України (РНБО). Указ набирає чинності з дня його опублікування.Як відомо, Ставку верховного головнокомандувача утворили 24 лютого 2022 року для оперативного управління ЗСУ в умовах загрози національній безпеці.Її діяльність передбачає швидке ухвалення рішень, координацію між різними видами та родами військ, а також контроль за реалізацією оборонних програм і стратегічних завдань.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський провів термінову телефонну розмову з федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером, під час якої оприлюднив тривожні дані українських розвідувальних служб. За наявною інформацією, окупаційні війська розробляють плани чергової масштабної повітряної атаки на мирні населені пункти нашої країни..

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає суттєве посилення захисту дітей від злочинів проти статевої свободи та недоторканності. Документ пропонує зміни до Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення та низки профільних законів.Ініціатива спрямована на гармонізацію українського законодавства з міжнародними стандартами, зокрема нормами Ради Європи та Конвенції про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської конвенції).Обов’язкові перевірки для працівників, що працюють із дітьмиОдним із ключових нововведень стане запровадження обов’язкових перевірок для працівників закладів освіти, охорони здоров’я та інших установ, які мають контакт із дітьми. Перевірки планують проводити перед працевлаштуванням, а надалі — щонайменше раз на три роки.Також передбачено контроль щодо наявності заборон на роботу з неповнолітніми в осіб, які претендують на відповідні посади.Посилення відповідальності та розширення реєстрівЗаконопроєкт пропонує адміністративну відповідальність для посадових осіб, які не проводять необхідні перевірки перед працевлаштуванням. У разі, якщо працівник згодом вчинить злочин проти дитини, може бути запроваджена і кримінальна відповідальність за недбалість.Крім того, планується розширити Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти дітей, додавши до нього ширший перелік правопорушень та поширивши його не лише на малолітніх, а й на неповнолітніх.Водночас до реєстру не пропонують вносити дані про осіб, які були неповнолітніми на момент скоєння злочину — це пояснюють міжнародними підходами до ювенальної юстиції.Посилення покараньДокумент також передбачає посилення кримінальної відповідальності за зґвалтування та сексуальне насильство щодо дітей до 14 років. Окремо пропонуються зміни до законів про освіту та захист дитинства для посилення контролю за тими, хто працює з неповнолітніми.Автори ініціативи зазначають, що кількість таких злочинів щороку зростає, тому держава має посилювати механізми профілактики та захисту дітей.Нагадаємо, в березні правоохоронці провели перевірку за фактом неправомірних дій, вчинених вчителькою щодо учня однієї зі шкіл на Львівщині. Відомо, що публікацію з відео, на якому вчителька під час уроку, ймовірно, вчиняє фізичне та психологічне насильство щодо одного з учнів, працівники поліції виявили під час моніторингу соціальних мереж.Додамо, раніше правоохоронці затримали в Києві 57-річного чоловіка, який запрошував у гості сусідських малолітніх дівчат та вчиняв щодо них сексуальне насильство. Крім того, він знімав це на відео..

В Україні правила надання щорічної відпустки чітко регулюються чинним трудовим законодавством. Офіційно працевлаштовані громадяни мають право на відпочинок, проте у перший рік роботи існують певні часові обмеження та винятки для окремих категорій працівників.Про це йдеться у законі України "Про відпустки".Загальні правила та тривалість відпочинкуВідповідно до закону, тривалість щорічної основної відпустки становить щонайменше 24 календарні дні за відпрацьований рік. Відлік цього періоду розпочинається з першого дня укладення трудового договору з роботодавцем. За загальним правилом, право на повноцінну щорічну відпустку у перший рік роботи з’являється у працівника лише після шести місяців безперервної діяльності на підприємстві чи в організації.Якщо ж виникає потреба піти у відпустку раніше цього терміну, її тривалість розраховується пропорційно до фактично відпрацьованого часу. Втім, законодавством передбачено великий перелік пільговиків, які можуть отримати відпочинок повної тривалості авансом.Хто може отримати відпустку ранішеОформити щорічну відпустку повної тривалості до настання піврічного терміну безперервної роботи мають право такі категорії співробітників:жінки перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також матері, які виховують двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;особи з інвалідністю;неповнолітні працівники (віком до 18 років);чоловіки, чиї дружини перебувають у декретній відпустці по вагітності та пологах;громадяни, звільнені після проходження строкової військової служби чи служби за призовом під час мобілізації (якщо вони працевлаштувалися протягом трьох місяців після звільнення без урахування часу на переїзд);сумісники (одночасно з відпусткою за основним місцем роботи);працівники, які успішно навчаються у закладах освіти та бажають приєднати відпочинок до складання іспитів, заліків чи захисту дипломних робіт;особи, які мають путівку для санаторно-курортного лікування;батьки — вихователі дитячих будинків сімейного типу.Окрім цього, право на достроковий відпочинок надається в інших випадках, якщо це прописано у колективному договорі чи трудовому контракті.Особливі умовиДодаткові соціальні гарантії передбачені для працівників, чиї діти віком до 18 років вступають до навчальних закладів в іншій місцевості. Батькам за їхнім бажанням надається щорічна відпустка (або її частина тривалістю не менше 12 календарних днів) для супроводу дитини до місця розташування закладу та у зворотному напрямку. У разі наявності двох або більше дітей такого віку, відпустка для супроводу надається окремо для кожної дитини. Варто додати, що на другий та всі наступні роки роботи на підприємстві щорічні відпустки надаються працівникам у будь-який час робочого року згідно із затвердженим графіком.Нагадаємо, в Україні питання звільнення під час лікарняного традиційно залишається одним із найдискусійніших у трудових відносинах. Верховний Суд сформував важливу позицію щодо скорочення працівників під час тимчасової непрацездатності..

Переважна більшість військовозобов’язаних українців після виїзду в країни Європейського Союзу автоматично отримує тимчасовий захист. Деякі посадовці Брюсселя вважають цей пункт дуже суперечливим.Про це заявила спеціальна представниця з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон в інтерв'ю Deutsche Welle.На теперішній момент у країнах Європейського Союзу тривають дискусії щодо можливих обмежень для українських чоловіків призовного віку, які перебувають у ЄС під тимчасовим захистом.За словами Йоганссон, держави-члени ЄС наразі лише обговорюють це питання. Поки що до спільного рішення вони прийти не можуть."На мою особисту думку, не зовсім логічно виглядає те, що багато військовозобов'язаних чоловіків, які не мають права залишати Україну, щойно перетинають кордон, можливо, навіть нелегально, й одразу отримують тимчасовий захист", — пояснила вона.Йоганссон також заявила, що вважає такий підхід "суперечливим сигналом" для України, оскільки ЄС одночасно підтримує Київ у війні проти Росії, зокрема, військовим шляхом."Тому, на мою думку, є сенс запроваджувати певні винятки, але це питання ще не погоджене. Тож побачимо, до якого консенсусу дійдуть усі сторони, які беруть участь у дискусіях. Проте якщо якісь обмеження і доведеться запровадити, думаю, вони будуть дуже незначними", — запевнила вона.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту.Читайте також: Українські біженці зможуть отримати кошти за вимушений виїзд із країни: які умови.

Частина фінансової допомоги Україні може бути пов’язана з податковими змінами, зокрема, щодо податку на додану вартість (ПДВ) на іноземні посилки. Таке рішення готують у Європейському Союзі.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти уточнили, що йдеться про частину пакета допомоги на 90 мільярдів євро, а саме про макрофінансову програму на 8,4 мільярда євро.Співрозмовники медівників розповіли, що для отримання цих коштів Україна повинна ухвалити законодавство, яке розширить перелік іноземних посилок, що підлягатимуть оподаткуванню 20-відсотковим ПДВ.Джерела зазначили, що перший транш допомоги Україна може отримати вже у червні, другий — у вересні, а третій — до кінця року після виконання необхідних реформ.За інформацією Bloomberg, така вимога збігається з умовами Міжнародного валютного фонду для виділення чергового траншу допомоги на 700 мільйонів доларів. Єврокомісія узгоджує частину умов фінансування України з вимогами МВФ.Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що програма має "зміцнити економічну та фінансову стійкість України", а також підтримати реформи та боротьбу з корупцією.Водночас запропоновані податкові зміни вже викликали негативну реакцію серед українців. Народний депутат Ярослав Железняк заявив Bloomberg, що наразі не бачить належної підтримки для ухвалення такого рішення у Верховній Раді. Для цього потрібно щонайменше 226 із 392 можливих голосів.У Міністерстві фінансів України підтвердили, що робота над остаточними умовами угоди з ЄС триває. Речник відомства Дмитро Герасименя повідомив, що уряд продовжує узгодження параметрів фінансової допомоги перед поданням документа на ратифікацію парламенту.За даними Bloomberg, МВФ і ЄС також домовилися відкласти ще одну чутливу податкову реформу — розширення кола підприємців, які мають сплачувати ПДВ. Остаточне рішення щодо вимоги про податок на посилки фонд може переглянути наприкінці травня.Нагадаємо, сьогодні речник Єврокомісії Балаж Уйварі зазначив, що Україна та ЄС і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів..

В Україні питання звільнення під час лікарняного традиційно залишається одним із найдискусійніших у трудових відносинах. Верховний Суд сформував важливу позицію щодо скорочення працівників під час тимчасової непрацездатності. У пресслужбі Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, посилаючись на справу Верховного Суду №380/22484/24 від 29 квітня 2026 року, зробили уточнення щодо звільнення під час лікарняного, та розповіли про наслідки порушення гарантій працівника."Заборона на звільнення працівника під час лікарняного є самостійною трудовою гарантією, а не окремою підставою для незаконності звільнення", — пояснили у пресслужбі, зауваживши, що ця норма закріплена у частині 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.Її порушення саме по собі не означає автоматичної незаконності звільнення, якщо роботодавець мав законні підстави для припинення трудових відносин. Йдеться, зокрема, про випадки завершення строкового трудового договору, дисциплінарні підстави чи інші порушення умов праці. Якщо звільнення відбулося у період тимчасової непрацездатності працівника, це свідчить про порушення процедури та трудових гарантій, але не про відсутність підстав для звільнення."У такому випадку належним способом захисту прав працівника є не обов’язкове поновлення на роботі, а зміна дати звільнення — датою припинення трудових відносин має бути перший день після завершення лікарняного або відпустки", — пояснили у пресслужбі.Фактично Верховний Суд підтвердив підхід, за яким роботодавець не позбавляється права звільнити працівника за наявності законних підстав, однак зобов’язаний дотриматися гарантій, передбачених трудовим законодавством.Норма права: ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України забороняє звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці (крім окремих випадків, прямо передбачених законом).Варто звернути увагу, що це рішення має практичне значення як для роботодавців, так і для працівників:роботодавцям варто уважно перевіряти періоди лікарняних перед виданням наказів про звільнення;️працівники можуть оскаржувати саме дату звільнення;судова практика дедалі частіше застосовує принцип пропорційності, не визнаючи автоматично незаконним усе звільнення через порушення гарантій процедури.Нагадаємо, за даними ПФУ, в Україні допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від набутого страхового стажу — у розмірі 50%, 60%, 70% або 100% середньої заробітної плати.Читайте також: У кого найвища зарплата в Україні у 2026 році: список професій.

У вівторок, 12 травня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про нагородження всесвітньо відомого художника-живописця, народного художника України Івана Марчука орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.Про це свідчить відповідний указ №376/2026 від 12 травня, який оприлюднено на сайті Офісу президента України."За вагомий особистий внесок у розвиток образотворчого мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність, високу професійну майстерність", — ідеться в формулюванні до документа.Що відомо про Івана МарчукаНародився 1936 року. Він є українським живописцем, засновником техніки пльонтанізму. Народний художник України, лауреат Національної премії України іменій Тараса Шевченка, почесний академік Національної академії мистецтв України.Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі 2006 року прийняла Івана Марчука до лав "Золотої гільдії" й обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня.У жовтні 2007 року він потрапив до рейтингу "100 геніїв сучасності" (72 місце), який уклало британське видання The Daily Telegraph.Картину Івана Марчука "Зійшов місяць на Дніпром" на київському аукціоні Goldens 8 червня 2024 року продали за 250 тисяч доларів, рекордну вартість для твору сучасного українського художника.Нагадаємо, 6 січня цього року стало відомо, що в Києві відкрито кримінальне провадження на підставі заяви українського художника Івана Марчука про заволодіння авторськими правами на його картини. До справи причетний народний депутат Михайло Апостол..

Набула чинності постанова Кабінету міністрів України № 587, якою внесено зміни до правил перетинання державного кордону громадянами України. Йдеться про деякі категорії жінок-посадовиць.Про це нагадали в Державній прикордонній службі України (ДПСУ)."Працівниці органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держпідприємств та інших визначених структур зможуть перетинати державний кордон без додаткових обмежень", — ідеться в повідомленні.Прикордонники додали, що нормативні зміни не стосуються жінок, які обіймають ключові керівні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та державних підприємствах.Органи державної влади, місцевого самоврядування та керівники суб’єктів господарювання зобов’язані в триденний термін подати до адміністрації Державної прикордонної служби України оновлені списки посадовиць, на яких поширюються обмеження щодо виїзду за кордон під час дії воєнного стану."У разі кадрових змін оновлену інформацію необхідно подавати не пізніше наступного дня після ухвалення рішення", — наголосили в ДПСУ.Раніше прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко інформувала, що зміни не застосовуються до:найвищих посадових осіб держави;ключових керівників органів державної влади та їхніх заступників, зокрема для членів Кабміну, керівництва міністерств і центральних органів виконавчої влади, Офісу президента України, апарату Верховної Ради, РНБО, СБУ, Національного банку;народних депутатів;суддів Верховного суду та Конституційного суду України;прокурорів Офісу генерального прокурора;керівників державних підприємств та державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.Нагадаємо, раніше з’явилася офіційна інформація про те, що впродовж березня 2026 року працівники ДПСУ зафіксували 75 спроб надання неправомірної вигоди на загальну суму понад 375 тисяч гривень..

У п’ятницю, 8 травня на сайті президента з’явився указ президента України, за яким Володимир Зеленський дозволяє "9 травня 2026 року провести парад в Москві (Російська Федерація)".Про це свідчить указ президента України Володимира Зеленського, опублікований на офіційному сайті."Враховуючи численні прохання, з гуманітарною метою, окресленою в перемовинах з американською стороною 8 травня 2026 року, постановляю: дозволити 9 травня 2026 року провести парад у Москві (Російська Федерація)", — йдеться в документі.Там зазначається, що на час параду (з 10 години ранку за київським часом 9 травня 2026 року) територіальний квадрат Красної площі виключається з плану застосування українського озброєння.Для підсилення глузування в документі окреслено й відповідний квадрат Красної площі: 55.754413 37.617733, 55.755205 37.619181, 55.753351 37.622854, 55.752504 37.621538. Сюди, за твердженням українського президента, наші військові не стрілятимуть."Цей указ набирає чинності з дня його підписання", — підсумував Володимир Зеленський.Декілька хвилин тому американський президент Дональд Трамп оголосив про запровадження триденного перемир'я між Україною та Росією. Воно діятиме з 9 по 11 травня включно. Володимир Зеленський офіційно підтвердив домовленість.Нагадаємо, раніше сьогодні державний секретар США Марко Рубіо зазначав, що в мирному процесі щодо війни в Україні відсутні "плідні результати". Але якщо обставини зміняться, то США готові до подальшого посередництва між українською та російською сторонами..

Американський президент Дональд Трамп оголосив 8 травня "Днем перемоги у Другій світовій війні". Відповідний документ він підписав у п’ятницю, 7 травня.На сайті Білого дому з'явилася заява Дональда Трампа, в якій він пояснив своє рішення.Американський президент акцентував, що "День перемоги у Другій світовій війні" — це "визначна перемога Америки над тиранією та злом у Європі, здобута завдяки силі наших збройних сил і сил союзників".Президент США назвав визначальною роль американських солдатів у ключових боях — від висадки в Нормандії до битви за Арденни."Їхня жертва разом із незламною рішучістю мільйонів людей у тилу змусили тиранію впасти та відкрили шлях до остаточної перемоги союзників над Імператорською Японією майже через чотири місяці", — наголосив Трамп.Він нагадав, що перемога далася великою ціною — понад 250 000 американців віддали своє життя у війні проти нацистського режиму."Пам'ятаймо їх, а також мільйони невинних людей, які пережили жахливі звірства та втратили життя від рук націонал-соціалізму", — заявив президент.У США досі існувало офіційного загальнонаціонального державного свята під назвою "День Перемоги у Другій світовій війні" в тому вигляді, як його мають, наприклад, у Європі.Як відомо, в більшості країн Європи, зокрема, в Україні, 8 травня традиційно відзначають День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.На початку травня 2025 року Дональд Трамп заявив, що країна відтепер офіційно відзначатиме перемоги в Першій і Другій світових війнах як окремі пам'ятні дати. За його словами, 8 травня стане Днем перемоги у Другій світовій війні, а 11 листопада — Днем перемоги у Першій світовій.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський зробив заяву у День пам’яті та перемоги над нацизмом. За його словами, український народ знову змушений зупиняти зло й оновлену версію нацизму, що має маркування: "сделано в России"..

В Україні необхідно ухвалити закон про обіг вогнепальної зброї. Зараз цей процес потребує якомога швидшого осучаснення та чіткого врегулювання в межах країни.Про це заявив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко за результатами експертних консультацій, у яких узяли участь народні депутати, керівники МВС, Національної поліції, СБУ, ДБР, представники Офісу президента України, громадських організацій, військової, ветеранської, адвокатської, медійної спільнот."Вогнепальна зброя в Україні легалізована. Визначені види й зараз можуть придбати ті, хто відповідає встановленим критеріям. Водночас правила її обігу потребують осучаснення та чіткого врегулювання виключно на рівні Закону. І це комплексне питання, яке ми маємо вирішити за завданням президента України", — наголосив Клименко.За його словами, йдеться про ключові речі: право на самозахист, класифікацію дозволених видів зброї, чіткі підстави для застосування цивільними, а також механізми вилучення у випадках загрозливої поведінки чи домашнього насильства."Окремий блок — підготовка. Теоретичне та практичне навчання, іспити. Це також означає розбудову відповідної інфраструктури. Обовʼязково із залученням бізнесу", — додав міністр.Він акцентував, що зброя — це не лише право. Першочергово це — відповідальність. І вона має бути підкріплена жорсткими перевірками, фільтрами, через які не зможуть пройти люди з психічними порушеннями, залежностями, кримінальною історією (навіть якщо справа не дійшла до суду)."Це — запобіжники, які повинні спрацювати на кожному етапі. Шлях до законодавчого врегулювання питання обігу цивільної зброї непростий і дискусійний»" — визнав очільник МВС.При цьому він зауважив, що позиція учасників зібрання єдина: Закон про обіг цивільної вогнепальної зброї в Україні необхідний як громадянам, так і правоохоронцям. До того ж, це одне із євроінтеграційних зобов’язань країни."Вдячний учасникам заходу за професійну дискусію. Продовжуємо діалог, щоб усі разом змогли вийти на збалансоване рішення", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський заявляв, що останнім часом питання легалізації зброї набуло особливого ажіотажу в українському суспільстві. Тому необхідно активізувати відповідну роботу Міністерства внутрішніх справ України та парламентарів..

У четвер, 30 квітня, в Україні офіційно продовжили термін дії особливого правового режиму та проведення мобілізаційних заходів. Глава держави Володимир Зеленський підписав відповідні законодавчі акти, що забезпечують подальше функціонування сил оборони та безпеки.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.Нові терміни дії особливого стануПрезидент Зеленський у четвер, 30 квітня, затвердив своїм підписом законопроєкти №4757 та №4758. Згідно з цими документами, воєнний стан і загальна мобілізація в державі триватимуть ще 90 діб. Таким чином, особливий правовий режим діятиме щонайменше до 2 серпня 2026 року.Історичний контекст рішеньЦе рішення стало вже 19-м за ліком від моменту початку повномасштабного вторгнення Росії. Процедура продовження відбувається регулярно з метою підтримання обороноздатності країни. Попереднього разу парламент та президент ухвалювали аналогічне рішення 26 січня поточного року, що дозволило забезпечити безперервність мобілізаційних процесів протягом весни.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який запроваджується в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу. Він передбачає надання органам державної влади, військовому командуванню та місцевому самоврядуванню повноважень, необхідних для відсічі ворогу. Під час дії цього стану можуть тимчасово обмежуватися конституційні права і свободи громадян, а також законні інтереси юридичних осіб. Головною метою воєнного стану є створення умов для ефективної оборони країни та забезпечення безпеки населення.Нагадаємо, 28 квітня Верховна Рада проголосувала за продовження воєнного стану в Україні ще на 90 днів.Нещодавно керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що без мобілізації Україна не зможе утримувати оборону, однак наголосив на необхідності реформувати окремі аспекти її реалізації, зокрема випадки жорстокого або принизливого ставлення до громадян.Також раніше стало відомо, що в Україні впродовж останніх 10 місяців покращилася ситуація з мобілізацією. Це дозволяє українському війську почуватися впевненіше, ніж минулого року..

Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №13693, який передбачає створення мережі військових меморіальних кладовищ для вшанування пам’яті полеглих захисників. За документ проголосували 267 народних депутатів.Про це повідомили у пресслужбі парламенту.Закон визначає правові засади створення та функціонування Національних військових меморіальних кладовищ у регіонах України. Йдеться про формування єдиної системи місць поховання загиблих військовослужбовців.Документ також:уніфікує підходи до поховання захисників України;запроваджує єдині стандарти утримання військових меморіальних місць;гарантує право на безоплатне поховання для повних кавалерів ордена "За мужність"."Документ впроваджує єдині стандарти утримання місць поховання воїнів та гарантує право на безоплатне поховання для повних кавалерів ордена "За мужність", — наголосили у відомстві.Нагадаємо, 8 квітня Верховна Рада проголосувала за ключові законопроєкти, які необхідні для євроінтеграції. Крім того, це одне із зобов’язань, які наша країна має виконати, щоб отримувати макродопомогу..

Непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від Європейського Союзу в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела й аналітиків."Європейський Союз розглядає можливість запровадження жорсткіших умов щодо кредиту Україні у розмірі 90 мільярдів євро, зокрема, встановлення залежності деяких виплат від запровадження непопулярної податкової зміни для бізнесу", — зазначили автори журналістського матеріалу.За інформацією джерел медійників, нові умови потенційно можуть зачепити 8,4 мільярда євро з кредиту, передбачених на оборонні потреби України та загальну фінансову стабілізацію.Ініціатива ЄС збігається зі спробами Києва переконати МВФ відтермінувати аналогічні вимоги в межах окремої програми фінансування на понад вісім мільярдів євро. Серед можливих змін — перегляд спеціального податкового режиму для малого та середнього бізнесу.На теперішній момент окремі підприємства користуються пільговою ставкою близько 5% від доходу, тоді як нова пропозиція передбачає запровадження стандартного ПДВ на рівні 20% для компаній із річним доходом понад чотири мільйони гривень. За оцінками, така реформа може забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі близько 40 мільярдів гривень щорічно."Хоча нові умови стосуються лише частини загального пакета допомоги (близько 60 мільярдів євро у ньому передбачено на оборону), їх реалізація може виявитися складною", — зауважили аналітики.Вони зробили висновок, що ці заходи вкрай непопулярні, а між парламентом і президентом Володимиром Зеленським уже виникали розбіжності щодо податкової політики. Раніше парламент відмовився підтримати деякі зміни, зокрема, оподаткування іноземних посилок — ще одну вимогу МВФ.Аналітики акцентували, що подальші транші залежать від ухвалення цих та інших фіскальних заходів. Україна вже пропустила березневий дедлайн і має час до червня, коли відбудеться наступний перегляд програми. Наразі виділено 1,5 мільярда доларів, а ще близько 700 мільйонів доларів залишаються під питанням.За словами джерел, сторони обговорювали можливість відтермінування запровадження ПДВ для ФОПів приблизно на рік, однак МВФ наполягає на швидкому ухваленні частини змін."Навіть якщо Україна виграє час, у майбутньому їй доведеться привести податкову систему у відповідність до норм ЄС у межах переговорів про вступ", — підсумували експерти.Нагадаємо, 19 квітня прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що Міжнародний валютний фонд з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування податку на додану вартість для ФОПів..