# закон

В Україні необхідно ухвалити закон про обіг вогнепальної зброї. Зараз цей процес потребує якомога швидшого осучаснення та чіткого врегулювання в межах країни.Про це заявив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко за результатами експертних консультацій, у яких узяли участь народні депутати, керівники МВС, Національної поліції, СБУ, ДБР, представники Офісу президента України, громадських організацій, військової, ветеранської, адвокатської, медійної спільнот."Вогнепальна зброя в Україні легалізована. Визначені види й зараз можуть придбати ті, хто відповідає встановленим критеріям. Водночас правила її обігу потребують осучаснення та чіткого врегулювання виключно на рівні Закону. І це комплексне питання, яке ми маємо вирішити за завданням президента України", — наголосив Клименко.За його словами, йдеться про ключові речі: право на самозахист, класифікацію дозволених видів зброї, чіткі підстави для застосування цивільними, а також механізми вилучення у випадках загрозливої поведінки чи домашнього насильства."Окремий блок — підготовка. Теоретичне та практичне навчання, іспити. Це також означає розбудову відповідної інфраструктури. Обовʼязково із залученням бізнесу", — додав міністр.Він акцентував, що зброя — це не лише право. Першочергово це — відповідальність. І вона має бути підкріплена жорсткими перевірками, фільтрами, через які не зможуть пройти люди з психічними порушеннями, залежностями, кримінальною історією (навіть якщо справа не дійшла до суду)."Це — запобіжники, які повинні спрацювати на кожному етапі. Шлях до законодавчого врегулювання питання обігу цивільної зброї непростий і дискусійний»" — визнав очільник МВС.При цьому він зауважив, що позиція учасників зібрання єдина: Закон про обіг цивільної вогнепальної зброї в Україні необхідний як громадянам, так і правоохоронцям. До того ж, це одне із євроінтеграційних зобов’язань країни."Вдячний учасникам заходу за професійну дискусію. Продовжуємо діалог, щоб усі разом змогли вийти на збалансоване рішення", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський заявляв, що останнім часом питання легалізації зброї набуло особливого ажіотажу в українському суспільстві. Тому необхідно активізувати відповідну роботу Міністерства внутрішніх справ України та парламентарів..

У четвер, 30 квітня, в Україні офіційно продовжили термін дії особливого правового режиму та проведення мобілізаційних заходів. Глава держави Володимир Зеленський підписав відповідні законодавчі акти, що забезпечують подальше функціонування сил оборони та безпеки.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.Нові терміни дії особливого стануПрезидент Зеленський у четвер, 30 квітня, затвердив своїм підписом законопроєкти №4757 та №4758. Згідно з цими документами, воєнний стан і загальна мобілізація в державі триватимуть ще 90 діб. Таким чином, особливий правовий режим діятиме щонайменше до 2 серпня 2026 року.Історичний контекст рішеньЦе рішення стало вже 19-м за ліком від моменту початку повномасштабного вторгнення Росії. Процедура продовження відбувається регулярно з метою підтримання обороноздатності країни. Попереднього разу парламент та президент ухвалювали аналогічне рішення 26 січня поточного року, що дозволило забезпечити безперервність мобілізаційних процесів протягом весни.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який запроваджується в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу. Він передбачає надання органам державної влади, військовому командуванню та місцевому самоврядуванню повноважень, необхідних для відсічі ворогу. Під час дії цього стану можуть тимчасово обмежуватися конституційні права і свободи громадян, а також законні інтереси юридичних осіб. Головною метою воєнного стану є створення умов для ефективної оборони країни та забезпечення безпеки населення.Нагадаємо, 28 квітня Верховна Рада проголосувала за продовження воєнного стану в Україні ще на 90 днів.Нещодавно керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що без мобілізації Україна не зможе утримувати оборону, однак наголосив на необхідності реформувати окремі аспекти її реалізації, зокрема випадки жорстокого або принизливого ставлення до громадян.Також раніше стало відомо, що в Україні впродовж останніх 10 місяців покращилася ситуація з мобілізацією. Це дозволяє українському війську почуватися впевненіше, ніж минулого року..

Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №13693, який передбачає створення мережі військових меморіальних кладовищ для вшанування пам’яті полеглих захисників. За документ проголосували 267 народних депутатів.Про це повідомили у пресслужбі парламенту.Закон визначає правові засади створення та функціонування Національних військових меморіальних кладовищ у регіонах України. Йдеться про формування єдиної системи місць поховання загиблих військовослужбовців.Документ також:уніфікує підходи до поховання захисників України;запроваджує єдині стандарти утримання військових меморіальних місць;гарантує право на безоплатне поховання для повних кавалерів ордена "За мужність"."Документ впроваджує єдині стандарти утримання місць поховання воїнів та гарантує право на безоплатне поховання для повних кавалерів ордена "За мужність", — наголосили у відомстві.Нагадаємо, 8 квітня Верховна Рада проголосувала за ключові законопроєкти, які необхідні для євроінтеграції. Крім того, це одне із зобов’язань, які наша країна має виконати, щоб отримувати макродопомогу..

Непопулярні податкові зміни для бізнесу можуть стати умовою від Європейського Союзу в контексті кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Брюссель вимагатиме запровадження жорсткішого податкового законодавства.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела й аналітиків."Європейський Союз розглядає можливість запровадження жорсткіших умов щодо кредиту Україні у розмірі 90 мільярдів євро, зокрема, встановлення залежності деяких виплат від запровадження непопулярної податкової зміни для бізнесу", — зазначили автори журналістського матеріалу.За інформацією джерел медійників, нові умови потенційно можуть зачепити 8,4 мільярда євро з кредиту, передбачених на оборонні потреби України та загальну фінансову стабілізацію.Ініціатива ЄС збігається зі спробами Києва переконати МВФ відтермінувати аналогічні вимоги в межах окремої програми фінансування на понад вісім мільярдів євро. Серед можливих змін — перегляд спеціального податкового режиму для малого та середнього бізнесу.На теперішній момент окремі підприємства користуються пільговою ставкою близько 5% від доходу, тоді як нова пропозиція передбачає запровадження стандартного ПДВ на рівні 20% для компаній із річним доходом понад чотири мільйони гривень. За оцінками, така реформа може забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі близько 40 мільярдів гривень щорічно."Хоча нові умови стосуються лише частини загального пакета допомоги (близько 60 мільярдів євро у ньому передбачено на оборону), їх реалізація може виявитися складною", — зауважили аналітики.Вони зробили висновок, що ці заходи вкрай непопулярні, а між парламентом і президентом Володимиром Зеленським уже виникали розбіжності щодо податкової політики. Раніше парламент відмовився підтримати деякі зміни, зокрема, оподаткування іноземних посилок — ще одну вимогу МВФ.Аналітики акцентували, що подальші транші залежать від ухвалення цих та інших фіскальних заходів. Україна вже пропустила березневий дедлайн і має час до червня, коли відбудеться наступний перегляд програми. Наразі виділено 1,5 мільярда доларів, а ще близько 700 мільйонів доларів залишаються під питанням.За словами джерел, сторони обговорювали можливість відтермінування запровадження ПДВ для ФОПів приблизно на рік, однак МВФ наполягає на швидкому ухваленні частини змін."Навіть якщо Україна виграє час, у майбутньому їй доведеться привести податкову систему у відповідність до норм ЄС у межах переговорів про вступ", — підсумували експерти.Нагадаємо, 19 квітня прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що Міжнародний валютний фонд з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування податку на додану вартість для ФОПів..

Попри застереження щодо порушення європейських конвенцій, Верховна Рада 28 квітня підтримала оновлення Цивільного кодексу. Документ обіцяє кардинальні зміни у правах власності та сімейних відносинах, що викликало хвилю критики у суспільстві.Про це стало відомо з трансляції засідання, пише hromadske.Подробиці голосування та позиція авторівЗаконопроєкт № 15150 отримав підтримку 254 народних обранців. Цей документ став альтернативою попередній ініціативі (№ 14394), яка через значний суспільний резонанс та критику була відхилена. Один з ідейних натхненників оновлення — спікер парламенту Руслан Стефанчук — наголосив, що підготовка документа тривала довгих шість років.За словами голови Верховної Ради, за підсумками оновлень Цивільний кодекс хочуть зробити "справжнім "супермаркетом" правових можливостей для кожного українця".Шквал критичних зауваженьПопри амбітні заяви, проєкт закону викликав серйозні побоювання у різних верств суспільства. Зокрема, питання виникли до трактування терміна "родина", релігійного шлюбу та пунктів, які можуть створити перешкоди для діяльності журналістів-розслідувачів. Крім того, експерти видання "Голка" зазначають, що фокус дискусій змістився з питань свободи слова на ризики, пов'язані зі зміною правил набуття власності та захисту державного майна.Особливе занепокоєння висловили правозахисні організації, зокрема "Національний ЛГБТІ-консорціум" та Ukraine.pride. Вони стверджують, що документ містить дискримінаційні норми, які прямо суперечать вимогам Європейського Союзу та практиці ЄСПЛ. Основна претензія полягає у відмові визнавати одностатеві пари сім'єю навіть через судові інстанції."Європейські інституції прямо вимагають забезпечити юридичне визнання та захист одностатевих пар. Це передбачено рішеннями ЄСПЛ, зобов'язаннями України в межах євроінтеграції, дорожньою картою з верховенства права", — зазначають представники організацій.Поступки після критикиВарто зауважити, що під тиском громадськості автори проєкту вже пішли на певні поступки. Ще на початку лютого Руслан Стефанчук запевнив, що з фінального тексту вилучать найбільш скандальну статтю, яка пропонувала знизити шлюбний вік в Україні до 14 років.Нагадаємо, торік у квітні стало відомо, що українські військовослужбовці одружуватимуться в "Дії" поза чергою. Уряд ухвалив відповідну постанову..

Останнім часом питання легалізації зброї набуло особливого ажіотажу в українському суспільстві. Тому необхідно активізувати відповідну роботу Міністерства внутрішніх справ України та парламентарів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в четвер, 23 квітня."Безумовно, питання дуже чутливе, підходів до нього було дуже багато. Я погоджуюсь зі суспільством і з експертами, що, в принципі, треба ставити крапку в цьому питанні", — зазначив він.При цьому, за його словами, це й непросто. Бо існує велика відповідальність стосовно всіх нюансів цього питання."Але зміни відповідні потрібно робити винятково на законодавчому рівні, тому я очікую від урядовців, передусім від Міністерства внутрішніх справ, спільної роботи разом з парламентарями, з їх колегами з відповідного комітету — й показати цю концепцію", — переконаний український президент.Він висловив готовність до спільної роботи над цим питанням. Адже його актуальність визріла — особливо останнім часом, коли відбулися резонансні події.Як відомо, після теракту в Києві 18 квітня міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що підтримує надання права на вогнепальну зброю (включно з короткостволом) цивільним громадянам, оскільки вважає, що люди мають отримати право на збройний самозахист.За його словами, найближчим часом відбудуться експертні обговорення за участі народних депутатів, громадськості, журналістів, ветеранської спільноти щодо підготовки фінальної версії законопроєкту про цивільну зброю.Нагадаємо, що, за словами Володимира Зеленського, Україна дзеркально відповідатиме на російські удари по енергетичних об'єктах. Триває співпраця з партнерами щодо постачання зброї. Щоправда, й надалі відчувається дефіцит засобів до протиповітряної оборони..

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який може змінити підхід до нарахування плати за опалення та інші комунальні послуги у багатоквартирних будинках. Ідея ініціативи — зробити розрахунки більш прозорими та наблизити їх до європейських стандартів енергоефективності.Що пропонують змінити в оплаті опалення?Зараз у багатьох будинках виникають ситуації, коли мешканці платять за тепло, яке фактично не отримували. Новий законопроєкт має це виправити.Серед ключових змін:окремі правила для місць загального користування;врахування транзитних труб у квартирах з індивідуальним опаленням;розподіл витрат на внутрішньобудинкові системи між квартирами, підключеними до централізованого опалення;відмова від мінімальних норм "середнього споживання" та перехід до більш точного обліку.Фактично пропонується платити лише за фактично спожите тепло з урахуванням особливостей будинку.Як зміниться оплата за спільні приміщення?Якщо у під’їздах або коридорах немає батарей, плату за їх обігрів можуть не нараховувати. Якщо ж опалення є, витрати розподілятимуть між квартирами, які підключені до системи.Водночас для житла з окремим входом або автономним опаленням передбачають інші правила розрахунку.Що буде з гарячою водою?Окрема зміна стосується гарячого водопостачання. Витрати на внутрішньобудинкові системи пропонують включати безпосередньо в тариф, без додаткових окремих платежів."Метою ухвалення цього законопроєкту є створення прозорого, справедливого та ефективного механізму розподілу теплової енергії та комунальних послуг, що відповідає принципу оплати виключно за фактично отриману послугу, усуває штучні бар'єри для енергозбереження та мінімізує конфлікти між учасниками відносин", — пояснили у відомстві.Нагадаємо, що 2026 року порядок призначення житлових субсидій в Україні не змінився. Це адресна державна допомога для домогосподарств із невисокими доходами, які не можуть самостійно оплачувати житлово-комунальні послуги. Водночас право на субсидію мають лише ті сім’ї, що відповідають визначеним критеріям..

Держдума Російської Федерації схвалила у першому читанні законопроєкт, який розширює повноваження президента щодо відправлення військ до іноземних держав для "захисту прав громадян Росії".Про це повідомило видання The Moscow Times. Журналісти зазначили, що, згідно з розробленим урядом документом, Володимир Путін зможе залучити російську армію для операцій за кордоном у разі арешту, утримання, кримінального й іншого переслідування росіян.Ідеться про заходи, що вживають суди інших країн, "наділені повноваженнями без участі Росії", а також міжнародні судові органи, які Москва не визнає ("компетенція яких не заснована на міжнародному договорі Росії або резолюції Ради безпеки ООН, прийнятої в рамках реалізації повноважень, передбачених главою VII Статуту ООН")."Законопроєкт внесли до Держдуми після серії попереджень із боку НАТО та європейських розвідок про можливу підготовку Росії до конфлікту з однією чи декількома країнами альянсу", — зазначили медійники.Вони додали, що влітку 2025 року голова німецької розвідки BND попереджав про ризик провокацій у країнах Балтії за кримським сценарієм, а начальник Генштабу Франції генерал Фаб'єн Мандон закликав готуватися до зіткнення з Росією у найближчі три-чотири роки.На думку експертів Інституту вивчення війни (ISW), "нульова фаза" такої підготовки в Росії вже розпочалася: перебудовуються військові округи, створюються бази на кордоні з Фінляндією, а в Європі фіксуються диверсії, глушення GPS та інші провокації.Як відомо, Росія продовжила бойові дії проти України після закінчення великоднього перемир’я. Його Кремль погодив лише на 36 годин — зі 16:00 11 квітня та до кінця доби 12 квітня.Нагадаємо, що в Кремлі висловили стримане невдоволення у зв’язку з перемогою опозиції на чолі з Петером Мадяром на парламентських виборах в Угорщині. Росія вважає, що це не вплине на відносини з ЄС, оскільки «гірше вже не може бути»..

В Україні діятиме закон, який звільняє власників зруйнованого або пошкодженого житла від оплати комунальних послуг на час, поки його не можна використовувати. Документ підписав президент України Володимир Зеленський.Про це свідчить повідомлення на сайті Верховної Ради України. Документ поширюється на власників квартир у багатоквартирних будинках, які постраждали внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією Росії.При цьому є одна умова: будинок пошкоджений або зруйнований настільки, що його не можна використовувати або він становить загрозу для людей.Закон передбачає кілька важливих речей:плата за управління багатоквартирним будинком не нараховується, якщо він пошкоджений і непридатний для проживання;власники зруйнованого житла звільняються від окремих комунальних платежів на весь час, поки об'єкт не відновлено;для тих, чиє майно знищене повністю і не підлягає відновленню, нарахування зупиняється взагалі;також зупиняється нарахування податку на нерухоме майно до ухвалення відповідного рішення.Дати пошкодження та відновлення встановлюватимуть спеціальні комісійні акти обстеження. Саме ці документи стануть підставою для того, щоби зупинити або поновити нарахування платежів.Норми закону діятимуть протягом усього воєнного стану та ще один рік після його завершення.Закон також передбачає розроблення методики обліку збитків — як для власників нерухомості, так і для управителів будинків, враховуючи втрачені доходи.Нагадаємо, що 2026 року порядок призначення житлових субсидій в Україні не змінився. Це адресна державна допомога для домогосподарств із невисокими доходами, які не можуть самостійно оплачувати житлово-комунальні послуги. Водночас право на субсидію мають лише ті сім’ї, що відповідають визначеним критеріям..

Президент Володимир Зеленський підписав закон про продовження сплати військового збору у 5% ще на три роки після завершення війни.Про це повідомляється на сайті парламенту. Зазначається, що свій підпис під законом президент поставив 14 квітня.Що відомо законДокумент передбачає зміни до Податкового кодексу України, зокрема до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення", які регулюють справляння військового збору.У пояснювальній записці наголошується, що документ передбачає продовження дії норм щодо застосування обов’язку сплати військового збору, які запровадили на період дії воєнного стану на території України, а саме:для фізичних осіб у розмірі 5%;для платників фізичних осіб-підприємців (ФОП) — платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп — 10% у розрахунку однієї мінімальної зарплати на перше число поточного місяця (2026 року — 850 гривень);платників єдиного податку третьої групи (ФОП та юридичних осіб) (крім електронних резидентів (е-резидентів) — 1% доходу, на три роки, наступні за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України.Крім того, у Бюджетному кодексі буде створено окремий спецфонд, куди спрямовуватимуться кошти від військового збору.Нагадаємо, що за дев’ять місяців 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 116,7 мільярда гривень військового збору. Це майже в чотири рази більше аналогічного періоду минулого року..

У четвер, 9 квітня, Верховна Рада ухвалила важливе рішення, яке дозволить тисячам громадян отримати законні виплати без наявності фізичних трудових книжок. Новий механізм передбачає використання цифрових даних для верифікації робочого шляху осіб, чиї документи були втрачені через війну або окупацію.Про це йдеться у законопроєкті № 13705-д, який підтримав український парламент.Новий закон для соціального захистуЗаконопроєкт спрямований на усунення бюрократичних перешкод під час призначення пенсій. За відповідне рішення віддали свої голоси 242 народних обранці. Основна мета документа — допомогти людям, які не мають доступу до своїх паперових архівів через активні бойові дії або перебування підприємств під контролем ворога.Відтепер громадяни, чиї трудові архіви були знищені або залишилися на окупованих територіях, зможуть підтвердити стаж для призначення пенсії за допомогою відомостей із державних електронних реєстрів та інформаційних систем. Це значно прискорить процес оформлення виплат та зробить його більш прозорим.Нагадаємо, до 10 червня 2026 року українці мають обов'язково оцифрувати свої трудові книжки. Проте відсутність електронної копії не призведе до втрати страхового стажу..

У середу, 8 квітня, Верховна Рада проголосувала за ключові законопроєкти, які необхідні для євроінтеграції. Крім того, це одне із зобов’язань, які наша країна має виконати, щоб отримувати макродопомогу.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Другий день поспіль маємо підтримку ВР за ключові законопроєкти для євроінтеграції та виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами", — зазначила посадовиця.Так, за її словами, сьогодні парламент ухвалив три важливі документи:законопроєкт про оподаткування цифрових платформ №15111-д — за основу;євроінтеграційний законопроєкт про імплементацію норм регламентів ЄС у сфері державного ринкового нагляду №12426 — в цілому;законопроєкт про реформу системи державного нагляду №14030 — в цілому. "Це один з кроків для продовження фінансування за програмою Ukraine Facility", — зауважила Свириденко.Крім того, вона додала, що ці рішення:наближають українське законодавство до норм ЄС;роблять правила для бізнесу зрозумілішими;зміцнюють довіру міжнародних партнерів."Дякую народним депутатам за підтримку важливих законодавчих ініціатив", — наголосила прем'єр-міністр.Як відомо, напередодні народні депутати підтримали важливі рішення, які потрібні для забезпечення макрофінансової стабільності України, євроінтеграційного руху та виконання наших зобов’язань перед партнерами.Нагадаємо, нещодавно шведський уряд представив новий пакет допомоги Україні на 2026 рік на суму близько 240 мільйонів шведських крон (25,7 мільйона доларів). Ідеться про фінансування гуманітарних проєктів.Додамо, на початку березня керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із восьми програм на 1,5 мільярда євро..

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні доопрацьований законопроєкт №15111-д, який входить до пакета реформ, пов’язаних зі співпрацею з Міжнародним валютним фондом.За документ проголосували 234 народні депутати, повідомляє народний депутат України Ярослав Железняк.Йдеться про запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. У поточній редакції, за словами ініціаторів, документ суттєво доопрацьований і не містить низки спірних положень попередніх версій. Зокрема, з тексту виключили норми, що стосувалися:вживаних товарів;спеціальних рахунків;доступу до банківської таємниці.Законопроєкт прийнято за основу, тобто він ще готуватиметься до другого читання, під час якого можливі додаткові правки та уточнення."Це гарна ініціатива і я з задоволенням її підтримав. А до другого читання ще доопрацюємо", — додав Железняк.Що передбачає законопроєкт №15111-д?Документ передбачає запровадження спеціального податкового режиму для фізичних осіб, які отримують доходи через платформи, такі як Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту. Ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється на рівні 5% замість чинних 18%. Податковим агентом у цій моделі виступатиме оператор цифрової платформи, який здійснюватиме нарахування та сплату податків автоматично.Також встановлюється поріг для дрібних операцій: продаж товарів до 2 тисяч євро на рік не підлягатиме оподаткуванню, що дозволяє вивести з регулювання разові некомерційні продажі.Хто підпадає під дію закону?Спеціальний режим зможуть використовувати фізичні особи, які працюють без найманих працівників, не перевищують встановлений річний дохід (до 834 мінімальних зарплат, орієнтовно 7,2 мільйона гривень), та не займаються продажем підакцизних товарів.Для підприємців також передбачено можливість здійснювати діяльність через платформи без прив’язки до зареєстрованих КВЕД.Законопроєкт містить низку спрощень. У ньому не передбачено обов’язкового відкриття спеціальних рахунків, а також усунуто ризики перекваліфікації відносин у трудові. Електронні дошки оголошень, які використовуються лише для розміщення інформації або реклами, не підпадають під дію регулювання і не передаватимуть дані до податкових органів.Очікується, що більшість положень законопроєкту почнуть діяти з 1 січня 2027 року.Нагадаємо, 7 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12087-д, який створює законодавчу основу для подальшого об’єднання ринку електроенергії України з єдиним європейським ринком.Додамо, також комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни..

У вівторок, 7 квітня, народні депутати прийняли євроінтеграційний закон щодо удосконалення порядку виконання судових рішень. Цей документ автоматизує стягнення боргів та взаємодію з реєстрами.Як повідомили на офіційному сайті Верховної Ради, закон №14005 передбачає цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження, а також оптимізацію його стадій і строків виконання.Які зміни очікуютьсяПрийнятим законом, зокрема, передбачено:розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг тощо;запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами.Також передбачено, що у разі звернення особи за вчиненням дії щодо відчуження та/або застави майна, що належить боржнику, наявність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників є підставою для відмови у вчиненні таких дій щодо майна боржника, крім випадків, передбачених законом."У разі стягнення (сплати) на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця коштів, які підлягають стягненню під час виконання рішення, автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням", — пояснили в пресслужбі.Також у ВР зауважили, що це є підставою для:виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників;зняття арешту з коштів/електронних грошей, а також цінних паперів, що існують в електронній формі.Нагадаємо, в Україні для фізичних осіб-підприємців готують низку змін щодо оподаткування. Очікується, що оновленні правила запрацюють у 2027 році.Читайте також: Арешт рахунків в Україні: за які борги можуть заблокувати кошти.

У понеділок, 6 квітня, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає розширення переліку осіб, що можуть отримувати державну охорону.Про це свідчить картка законопроєкту №15134, яка опублікована на сайті українського парламенту.Йдеться про окремі категорії військових посадових осіб. Для них можуть запровадити захист на рівні, який уже мають високопосадовці держави.Авторами законопроєкту є народні обранці Федір Веніславський, Дмитро Припутень і Олександр Федієнко. У понеділок, 6 квітня, документ передано на розгляд керівництву Верховної Ради України.Як відомо, 25 березня депутати ухвалили законопроєкт щодо підготовки громадян до національного спротиву. За відповідне рішення проголосували 263 народні депутати.Таким чином Верховна Рада зробила крок до підготовки громадян до національного спротиву та реформування військово-патріотичного навчання в закладах освіти.Документ передбачає запровадження нової моделі підготовки, яка охоплюватиме школярів, студентів та доросле населення, а також створення спеціальних центрів підготовки в регіонах.Потреба у зміні чинного законодавства виникла на тлі тривалої повномасштабної війни та необхідності системного посилення обороноздатності держави. Законопроєкт з’явився як відповідь на сучасні виклики.Нагадаємо, вчора стало відомо, що комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни. Це є структурним маяком нової програми фінансування з МВФ..