# закон

У вівторок, 30 грудня кремлівський диктатор Володимир Путін підписав указ про проведення зборів резервістів збройних сил Росії. Це начебто необхідно для захисту "критично важливих об'єктів" на території країни.Відповідний документ уже опубліковано на сайті правових актів Російської Федерації.Варто зазначити, що резервісти — це громадяни Росії, які раніше служили в російській армії або інших силових структурах. Після цього добровільно уклали контракт про зарахування до військового резерву.Зокрема, згідно з указом, міноборони Російської Федерації має визначити перелік військових підрозділів, які забезпечать проведення зборів резервістів 2026 року.Крім того, Путін доручив російському уряду сформувати перелік "важливих для економіки та життєдіяльності об'єктів", які ці резервісти захищатимуть.Раніше, 28 жовтня, Держдума Росії одразу в трьох читаннях ухвалила законопроект про залучення резервістів до захисту "критично важливих об'єктів" на території країни, що виконуватиметься на підставі указу Путіна.До внесення документа на розгляд депутатів очільники російського оборонного відомства обіцяли, що резервістів не залучатимуть до участі у війні чи "виконання завдань" за межами Росії.Необхідність поправок до федеральних законів там пов'язували "зі збільшенням випадків застосування збройними формуваннями України далекобійних безпілотників" для ударів по території Росії."Для підвищення рівня захищеності об'єктів життєзабезпечення й інших важливих для добробуту громадян об'єктів ухвалено рішення про залучення найбільш підготовлених і патріотично налаштованих громадян до виконання заходів щодо захисту цивільних об'єктів у глибині території Росії", — йшлося в повідомленні міноборони Росії.Заступник начальника головного організаційно-мобілізаційного управління російського Генштабу Володимир Цимлянський запевняв, що "про жодну мобілізацію не йдеться".Учора Володимир Путін підписав указ про призов на службу в лавах російської армії, який триватиме безперервно протягом усього 2026 року — з 1 січня по 31 грудня. Раніше призов у Росії відбувався двічі на рік у чітко визначені терміни.Нагадаємо, на початку листопада аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що Кремль розпочав примусові часткові резервні призови в межах ширшої ініціативи зі створення активного резерву, який, ймовірно, використовуватиметься для бойових дій в Україні..

У Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо вдосконалення органів військового управління. Попри чутки про масове відкриття нових центрів комплектування в кожному населеному пункті, насправді йдеться про юридичне впорядкування вже чинної системи.Народний депутат Олександр Федієнко у своєму Telegram-каналі заспокоїв громадян, заявивши, що жодної "зради" чи розширення мобілізаційних обов'язків немає. За його словами, документ є логічною відповіддю на управлінські проблеми, що виникли через адмінреформу та умови війни. Основна мета змін — зробити систему більш життєздатною та зручною для людей, а не збільшити кількість установ.Що зміниться насправдіЯк пояснив депутат, зараз при районних та міських ТЦК вже існують відокремлені відділи у менших містечках. Проте раніше вони не мали достатніх юридичних повноважень, що змушувало громадян долати по 40–80 кілометрів до районних центрів для розв'язання базових питань. Новий законопроект має надати цим відділам право приймати рішення самостійно на місцях.Ризики та шлях документаВодночас Федієнко звернув увагу на потенційні проблеми:корупційні ризики. Розширення повноважень на місцях може створити умови для зловживань;процедура. Законопроект ще не пройшов розгляд у профільному комітеті, тому до нього можуть бути внесені правки.Таким чином, за словами Федієнка, йдеться не про фізичне відкриття сотень нових офісів ТЦК, а про легалізацію роботи вже наявних відділів, щоб спростити бюрократичні процедури для жителів віддалених громад.Варто зауважити, що за даними опитування соціологічної групи рейтингу, в Україні майже 100% громадян довіряють своїй армії. Проте, до територіальних центрів комплектування ставлення дещо інше, і воно має негативну тенденцію.Нагадаємо, уповноважена з захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова заявила, що в Україні система обліку недосконала та потребує реформування. Серед співробітників Територіальних центрів комплектування уже трапляються суїциди, до того ж у них по півроку немає вихідних..

У п'ятницю, 26 грудня, вперше збереться парламентська робоча група з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни. До неї входять по дві людини від всіх парламентських фракцій і груп, 10 осіб від ключових громадських організацій, а також представники органів виконавчої влади та силовиків.Про це розповів голова робочої групи, перший віце-спікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна"."Завтра о 13.00 заплановано перше онлайн-засідання робочої групи з питань підготовки виборів, референдумів під час воєнного стану та в повоєнний період. Наразі до складу робочої групи вже долучено близько 60 людей. Також можливо долучатимуться люди без статусу члена робочої групи, але з можливістю брати участь", — зазначив він.За його словами, перше засідання робочої групи складатиметься з двох великих блоків."Перший блок — організаційний. Ми поговоримо, як працюватимемо далі. У мене є ідея, зокрема, об’єднатися в тематичні підгрупи й у них провести професійніші технічні обговорення, а потім на великій групі це все вже обговорювати, фіналізувати", — пояснив депутат.Корнієнко конкретизував, що в другому блоці члени робочої групи заслухають доповідь Центральної виборчої комісії."Члени ЦВК підготують таку оглядову презентацію, де порушать усі ті проблеми, які є й у виборах під час воєнного стану, й у повоєнних виборах. І далі ми просто обміняємося думками щодо того, які з цих проблем і як можна вирішувати, куди треба рухатися", — наголосив він.Корнієнко також повідомив, що засідання робочої групи буде транслюватися в Youtube і соціальних мережах.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.У вівторок, 23 грудня, вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні..

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства залишається прихильником централізації управління державними корпоративними правами. Зараз напрацьовується концепція для подальшої підготовки у 2026 році відповідного законопроекту.Про це повідомила заступниця міністра економіки Анна Артеменко, її цитує агенція "Інтерфакс-Україна"."Ми зараз опрацьовуємо концепцію, після концепції з’явиться законопроект", — зазначила вона.За її словами, законопроект вписали в план на 2026 рік. На теперішній момент напрацьовуються різні варіанти, як формувати портфоліо компаній."Можна це робити за сферою діяльності, можна за обсягом, за величиною самого підприємства, можна розпочинати з маленьких, а можна навпаки — одразу зі стратегічних підприємств", — сказала вона в кулуарах Міжнародного форуму корпоративних директорів, який провела в Києві в грудні Професійна асоціація корпоративного управління (ПАКУ).Артеменко додала, що це питання нещодавно обговорювалося в Парижі в ОЕСР, яка раніше надала Україні відповідні рекомендації.Заступниця міністра зазначила, що в різних країнах існують абсолютно різні моделі: в окремих випадках створюється окремий орган держави, який управляє такими "блакитними" фішками, іноді створюється корпорація, в якій формується своя наглядова рада, іноді залучається керівна компанія.Артеменко наголосила, що в централізованій системі й установі важливим є розділення функцій управління та регулювання (встановлення політик, тарифів тощо).Нагадаємо, в червні цього року стало відомо, що Україна стала першою країною в Європі та другою у світі, яка на державному рівні ухвалила національний стандарт для екоіндустріальних парків. Новий документ закріплює чіткі критерії сталості та систему оцінювання для компаній індустріальних парків..

Після закриття схем з аспірантурою та бакалавратом, військовозобов’язані масово переорієнтувалися на коледжі. У Верховній Раді готують системні зміни у законодавстві, щоб зупинити використання освіти для ухилення від мобілізації.Про це у Telegram-каналі повідомив голова профільного комітету Верховної Ради Сергій Бабак. За його словами, аналіз вступних кампаній 2024 та 2025 років виявив нову тенденцію серед чоловіків мобілізаційного віку.Новий тренд: фахова передвища освітаЗа словами посадовця, якщо раніше для отримання відстрочки найчастіше використовували аспірантуру та другу вищу освіту (бакалаврат/магістратуру), то після запровадження запобіжників у цих сферах акцент змістився на коледжі та технікуми.Статистика вступу чоловіків віком від 25 років:2024 рік: на рівень фахової передвищої освіти вступила рекордна кількість — 55 581 особа.2025 рік: показник знизився, проте залишився значним — 24 819 осіб."Вступна кампанія 2023 року підсвітила, що під виглядом навчання освіту часто намагалися використати не за прямим призначенням, а як спосіб відтермінування військового обов’язку", — зазначив Бабак.Спільна робота з оборонним комітетомНаразі комітет з питань освіти працює разом із комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки над переглядом правил навчання під час воєнного стану. Мета — закрити всі наявні "лазівки" для ухилянтів, не порушуючи при цьому базове право громадян на знання.Ключові напрямки майбутніх змін:системний перегляд правил вступу для дорослих чоловіків;посилення контролю за цільовим використанням статусу студента;дотримання балансу між потребами оборони та правом на професійний розвиток.Сергій Бабак наголосив, що освіта має використовуватися виключно за призначенням, а не бути легальним інструментом для уникнення мобілізації.Нагадаємо, у квітні в Міністерстві освіти й науки України пояснювали, що дозвіл на перетин кордону надано лише студентам державних і комунальних вищих навчальних закладів. Можливість для виїзду за кордон для студентів приватних вищих навчальних закладів не передбачена у змінах до урядової постанови №579 через те, що це може спричинити незаконний відтік чоловіків мобілізаційного віку з країни заради уникнення мобілізації.Також повідомлялось, що виїзд за кордон для студентів українських вищих навчальних закладів дозволений на один семестр. Ідеться про програми академічної мобільності. Однак не всі студенти мають таке право: необхідно спершу пройти конкурс..

У Верховній Раді ініційовано створення спеціальної робочої групи, яка займеться розробкою законодавства для проведення президентських виборів. Очолити цей процес має перший віце-спікер Олександр Корнієнко, а до обговорення залучать представників усіх фракцій, Центральної виборчої комісії та громадський сектор.Про створення спеціальної робочої групи повідомив у Telegram-каналі голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Формат та учасники обговоренняЯк зазначив Арахамія, згідно з попередніми домовленостями, робоча група працюватиме над швидким опрацюванням механізмів, які дозволять організувати виборчий процес під час дії воєнного стану.Він наголосив, що процес відбуватиметься на базі профільного Комітету Верхвної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. До обговорення планують залучити широке коло учасників:представників усіх парламентських фракцій та груп;членів Центральної виборчої комісії;експертів профільних громадських організацій, що спеціалізуються на виборчому праві.Прозорість та наступні крокиАрахамія наголосив на відкритості процесу: на засідання робочої групи будуть запрошені представники засобів масової інформації."Дату і час засідання незабаром повідомимо", — зазначив очільник фракції, додавши, що головна мета групи — оперативна розробка необхідних законодавчих змін.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик заявив, що для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у повоєнний період. Оскільки ЦВК чекає на ці рішення, подальша доля виборів наразі цілком залежить від ініціативи парламенту.Також стало відомо, що майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах..

Для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у повоєнний період. Оскільки ЦВК чекає на ці рішення, подальша доля виборів наразі цілком залежить від ініціативи парламенту. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі національного телемарафону.Безпека та юридична базаДубовик наголосив, що проведення виборів у розпал воєнних дій неможливе. Орієнтиром є позиція президента Володимира Зеленського, згідно з якою ключовим є безпековий фактор. Вибори стануть реальністю лише після настання мирних умов та розв'язання юридичного питання щодо правового режиму воєнного стану."Потрібно провести ревізію законодавства, розрахованого на мирний час", — зазначив заступник голови ЦВК. Він зазначив, що нові норми мають враховувати всі нюанси проведення голосування після припинення активних бойових дій.Роль парламенту та залучення громадян Наразі ініціатива перебуває у руках Верховної Ради. За словами Дубовика, парламент має напрацювати дорожню карту та відповідний законопроєкт. ЦВК вже співпрацює з експертами та міжнародними партнерами над пропозиціями, проте тепер черга за народними депутатами."М'яч на полі Верховної Ради. Ми сподіваємося на початок роботи анонсованої робочої групи", — додав він.Окрему увагу Дубовик приділив інклюзивності майбутніх виборів. Пріоритетом є забезпечення права голосу для військовослужбовців, біженців за кордоном та внутрішньо переміщених осіб у межах України.Раніше Сергій Дубовик повідомив, що майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до уряду з пропозицією ініціювати підвищення штрафів за порушення закону про мову. Адже теперішні санкції не стримують порушників.Про це Олена Івановська повідомила на своїй сторінці у Facebook. У зверненні, що адресоване прем'єр-міністерці України Юлії Свириденко, йдеться про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".Для забезпечення дієвості мовного законодавства Івановська пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.Омбудсменка звернула увагу на те, що за останні роки кількість звернень громадян щодо порушень мовного законодавства зростає, зокрема, у сферах обслуговування, реклами, інтернет-ресурсів і публічної інформації.На думку Івановської, нинішні санкції не виконують належної превентивної функції. Тому вони фактично не стримують порушників."У низці випадків сплата штрафу є менш обтяжливою, ніж приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства", — акцентувала омбудсменка.Уповноважена також переконана, що символічні штрафи не мотивують бути законослухняними, адже низький рівень відповідальності створює відчуття безкарності."Символічні штрафи не співмірні з економічною вигодою, яку отримують окремі суб’єкти господарювання, системно ігноруючи вимоги закону, а тому не мотивують до добровільного виконання мовних норм", — пояснила вона.Олена Івановська наголосила, що посилення адміністративної відповідальності є необхідною умовою забезпечення реальної дієвості мовного законодавства, поваги до букви закону та державної мови як конституційної цінності й елемента національної безпеки України.Нагадаємо, декілька днів тому мовна омбудсменка зазначала, що блокування російської музики на стримінгових платформах через рішення РНБО є необхідним кроком для захисту культурного й інформаційного простору України..

У середу, 17 грудня, Верховна Рада прийняла законопроект 3195, що удосконалює порядок призначення та звільнення членів Кабінету Міністрів.Як повідомляє "Суспільне",  він зобовʼязує міністрів звітувати про свою роботу у парламенті при звільненні. Так, письмовий звіт стає обовʼязковою умовою для подання заяви про відставку.Окрім цього, законопроектом:врегульовано порядок призначення на посади членів Кабінету Міністрів України;визначено особливості припинення повноважень члена Кабінету Міністрів України внаслідок подання ним заяви щодо відставки або внесенням Президентом України чи Прем’єр-міністром України подання про його звільнення;закріплено обов’язок члена Кабінету Міністрів України бути присутнім та звітувати про виконану роботу при розгляді питання про його звільнення (підставою якого була його заява про відставку) на засіданні комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить попередній розгляд питання про звільнення відповідного члена Кабінету Міністрів України з посади, та на пленарному засіданні Верховної Ради України.Нагадаємо, у середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Основними будуть видатки на оборону. "За" документ проголосували 257 депутатів.Як відомо, в першому читанні державний бюджет України на 2026 рік ухвалили ще 22 жовтня. Уряд 5 листопада підготував документ до другого читання у Верховній Раді. До нього внесли низку змін.Витрати на 2026 рік в бюджеті заклали в розмірі 4,8 трильйона гривень при доходах у 2,83 трильйона гривень. Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. .

Віце-спікер Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Про це він заявив в ефірі телемарафону."Немає жодних, ні законодавчих ініціатив, ні чернеток навіть подібного законодавства, тому все говорить про те, що над ним треба працювати, якщо ми хочемо, щоб воно з'явилося", — пояснив Корнієнко.Вимоги до партнерів та безпекаКорнієнко підтвердив, що парламент готовий оперативно створити необхідну законодавчу рамку, якщо виникне така потреба. Однак він наголосив на зовнішньому чиннику. "Але безпекову рамку мають дати партнери, в першу чергу США та європейські колеги", — зазначив віцеспікер.Ключові ризики для воєнних виборівКорнієнко окреслив низку ключових викликів та ризиків, які необхідно вирішити для проведення демократичних виборів у воєнний час:безпека виборців. Забезпечення можливості голосування для громадян, які перебувають за кордоном або є внутрішньо переміщеними особами (ВПО);участь військових. Розв'язання питань щодо участі у виборах військовослужбовців як виборців та як кандидатів;технічні проблеми. Уточнення реєстру виборців та розв'язання проблем із ВПО;безпека дільниць. Загроза від дронів (зокрема FPV) та необхідність гарантування безпеки для відкриття виборчих дільниць."Чорновики" і політичні дискусіїВіце-спікер додав, що технічні напрацювання вже існують: "У ЦВК — сім робочих груп, є чернетки, і у Верховній Раді є чернетки".Проте, за словами Корнієнка, законодавці уникають офіційного внесення законопроектів. "Ми до цього не підходили близько, тому що ми не раз стикалися із ситуацією, коли будь-яка спроба говорити про повоєнні вибори перетворювалася в політичну дискусію", — підсумував він.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Нагадаємо, 9 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами наголосив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України.Також 10 грудня Володимир Зеленський заявив, що він предметно обговорював питання майбутніх виборів в Україні з представниками Верховної Ради. Очільник держави зауважив, що, якщо партнери, зокрема наш ключовий партнер у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в Україні в умовах воєнного стану, "ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання і кожен сумнів"..

Сьогодні, 4 грудня, в Україні набув чинності закон № 4630-IX, який вносить зміни до процедури бронювання військовозобов’язаних. Нові правила стосуються працівників підприємств, установ та організацій, що визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил України та інших військових формувань.Про це йдеться у повідомленні Верховної Ради в Telegram-каналі. Там зазначили, що ключова зміна, запроваджена документом, стосується осіб, які мають порушення правил військового обліку, зокрема, тих, хто може перебувати у розшуку територіальних центрів комплектування.У Раді пояснили, що у разі укладання трудового договору з такими військовозобов’язаними, бронювання надаватиметься на обмежений строк — не більше 45 днів. Цей період відповідає терміну випробувального терміну. Протягом цих 45 днів працівник повинен усунути порушення правил військового обліку.Якщо порушення будуть усунені, бронювання надаватиметься на загальних підставах.У разі неусунення порушень протягом встановленого терміну, така особа може бути звільнена з роботи.Таким чином, закон надає критично важливим підприємствам можливість тимчасово забронювати працівників, навіть якщо вони мають певні проблеми з військовим обліком, але вимагає від них протягом 45 днів привести свої документи у відповідність із вимогами законодавства.Нагадаємо, що 9 вересня уряд розширив перелік підстав для бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Нововведення стосуються бізнесу на прифронтових територіях та підприємств, що виготовляють дрони..

Касири в супермаркетах інколи, посилаючись на відсутність розмінних грошей, відмовляються приймати у покупців банкноти й монети. Такі дії є порушенням законодавства про захист прав споживачів.Як повідомляє Telegram-канал "Захист прав споживачів", відповідно до цих вимог касири повинні приймати у споживачів банкноти і монети всіх номіналів. Права покупця підтверджує й закон України "Про захист прав споживачів" (№1023-XII).Касири мають самостійно слідкувати за тим, щоб у касі були банкноти й монети, необхідні для видачі залишків. Тому, коли кажуть: "У мене немає здачі" — це не проблема покупця, а касира. Якщо співробітник магазину продовжує так говорити, варто звернутися до керівництва магазину та повідомити, що касир перекладає на клієнта свої обов'язки.Зазначимо, що серед звичайних банкнот номіналом від 20 до 1000 гривень можна знайти купюри з красивими номерами. Вони коштують від 20 000 до 40 000 гривень. Важливо, щоб купюри мали не лише цікавий номер, а ще й були у стані "прес", тобто нові з банківської пачки чи з банкомата. Банкноти, які були в обігу, коштують недорого, навіть якщо вони мають красивий номер.Особливо цінуються колекціонерами купюри з номером 0000000, для прикладу на аукціоні Віоліті у 2024 році продали 50 гривень з номером АА 0000000 за 40 009 гривень. Окрім цього, у виданні навели й більш детальну інформацію про вартість різних банкнот, які мають певні особливості. Серед них найвищу ціну має бракована купюра номіналом у 1000 гривень, у якої відсутні номери.Нагадаємо, у серпні Національний банк України в межах планового випуску ввів в обіг модифіковані банкноти номіналом 20 гривень. У правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот розміщено патріотичне гасло: "Слава Україні! Героям слава!".

Російська мова більше не захищена в Україні за положенням Хартії регіональних або міноритарних мов. Таке рішення ухвалила Верховна Рада України.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на відповідний закон (№14120), ухвалений депутатами українського парламенту."За" внесення змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов проголосували у цілому 264 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в середу, 3 грудня.З переліку мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення Хартії, також вилучено молдовську мову у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова.Згідно зі змінами, законодавство Україна застосовуватиме положення Хартії до білоруської, болгарської, гагаузької, кримськотатарської, новогрецької, німецької, польської, румунської, словацької, угорської, чеської мов та івриту.Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, виключення російської мови не порушує зобов’язань України за Хартією та відповідає положенням її преамбули."Охорона та розвиток регіональних або міноритарних мов не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності їх вивчення", — йдеться в документі.Там також зазначається, що російська мова на теперішній момент в Україні внаслідок свого панування упродовж декількох століть залишається найуживанішою мовою національних меншин, тож немає підстав вважати її загроженою.Нагадаємо, Державний комітет України з питань телебачення повідомляв раніше, що за перші шість місяців 2025 року в Україні близько 10% книг і брошур випускали іноземними мовами. Зокрема, 1,7% книг — російською..

У вівторок, 25 листопада, Володимир Зеленський підписав закон № 4670-IX, який установлює чіткі вимоги до якості зв’язку. Це ще один важливий крок до швидкого й прогнозованого мобільного інтернету для всіх українців.Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram.Відтепер стабільний мобільний інтернет має бути доступним у будь-якому куточку країни. Документ передбачає такі ключові зміни: швидкість — обов’язковий стандарт. Раніше оператори декларували теоретичні показники. Тепер швидкість інтернету — офіційний параметр якості, де держава встановлює мінімальний рівень якості послуг абонентів, а оператори будуть зобов’язані дотримуватися;контроль якості в смартфоні — відтепер українці зможуть самостійно робити спідтести, а реальні дані автоматично надходитимуть до НКЕК. Це дасть змогу телеком-регулятору швидше виявити проблемні зони для покращення;розширення покриття в селах — скасування мораторію на перевірки стимулюватиме операторів активніше розбудовувати мережу в сільській місцевості та покривати території, де досі немає зв’язку;"Нацроумінг" працюватиме й після війни — українці й надалі зможуть перемикатися між операторами, щоб залишатися на зв’язку в надзвичайних ситуаціях.Варто зауважити, що на початку жовтня заступник міністра цифрової трансформації Станіслав Прибитько розповідав, що повноцінний запуск мережі 5G в Україні відтерміновано до завершення воєнного стану. Однак вже проводяться тестування технології.Нагадаємо, напередодні у Мінцифри інформували, що Україна стала першою країною в Європі, де стартував пілотний проект технології Starlink Direct to Cell. Відтепер абоненти "Київстар" можуть обмінюватися повідомленнями через супутник навіть за повної відсутності звʼязку. .

У середу, 19 листопада, Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка встановлює розроблені Мінцифрою нові та зрозумілі правила для операторів лотерей. Це відбувається вперше за понад 12 років.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Упродовж більш ніж десятиліття ця сфера працювала в "сірій" зоні: без контролю, прозорої звітності та сплати ліцензійних платежів", — наголосила вона.За її словами це призводило до значних втрат для бюджету та створювало можливості для зловживань. Тому виникнула необхідність змінити ситуаціюЮлія Свириденко наголосила, що нові правила передбачають:відкриті конкурси для отримання ліцензій;щорічні ліцензійні платежі — понад 67 мільйонів гривень від трьох операторів;електронну систему обліку, що дозволить державі відстежувати продажі та виплати виграшів у режимі реального часу;⁠унікальні QR-коди для кожного білета та термінала, щоби забезпечити захист від підробок і підтвердити легальність обладнання."Це рішення повертає лотерейний ринок у правове поле та створює передумови для реального контролю за його роботою", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Вона також поінформувала, що наступний крок — оновлення закону "Про державні лотереї". На її переконання, він потребує серйозного вдосконалення, щоби припинити монополію, закрити прогалини в регулюванні та відкрити ринок для міжнародних компаній і інвестицій.Нагадаємо, що наприкінці минулого року народні депутати проголосували в цілому законопроект № 9256-д про посилення контролю на гральному ринку. Згідно з документом, ліквідовується комісія з регулювання азартних ігор та лотерей..