# закон

У Росії задоволені у зв’язку з рішенням президента Польщі Кароля Навроцького накласти вето на закон про допомогу громадянам України. Кремль фактично отримав іще одного союзника в Європі.Про це заявив віце-прем'єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."У Росії святкують позицію президента Навроцького щодо блокування підтримки України!" — наголосив він.Один з очільників польського уряду додав, що сотні російських тролів аплодують під постами канцелярії Польщі та намагаються відмовити країну від допомоги Україні, яка наполегливо бореться за незалежність."Вони хвалять те, що Польща змінює свою позицію щодо свого сусіда та що Путін отримав нового союзника в Європі!" — акцентував Гавковський.Він визначив, що це має вигляд приниження для нинішньої політики президента Анджея Дуди, який мужньо та з честю стояв на правильному боці."А на президентській площі, мабуть, вже думають, як домовитися про реконструкцію та запуск газопроводу "Північний потік", — висловив іронічне припущення віце-прем’єр-міністр Польщі.Він уточнив, що недовго довелося чекати на "дії нового президента на підтримку російського імперіалізму"."Але Польща ніколи не приєднається до осі зла, як би не намагався це зробити Кароль Навроцький і його засліплене ненавистю коло", — підсумував Кшиштоф Гавковський.Як відомо, вчора президент Польщі наклав вето на закон щодо допомоги біженцям з України, що передбачає фінансову та медичну підтримки українців, які виїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.Нагадаємо, що 15 серпня у вітанні до Дня польської армії Кароль Навроцький відзначив роль українців. Ішлося про перемогу Польщі у відбитті навали більшовиків.

В українському парламенті зареєстрували законопроект, що дозволятиме виїжджати за кордон чоловікам до 24 років. Ним хочуть усунути чинні обмеження права на виїзд з держави призовників та військовозобов’язаних, які не підлягають призову.Про це йдеться на сайті Верховної Ради України. Проте, такі обмеження не скасовуватимуть для тих осіб, кому цього або 2026 року виповнюється 25 років. Що відомо про новий законопроектГрупа народних депутатів, а саме Федір Веніславський, Олександр Федієнко, Олександр Завітневич та інші зареєстрували законопроект №13685 про внесення змін до Закону "Про порядок виїзду з України й в’їзду в Україну громадян України".Документ стосується тимчасового обмеження права на виїзд за кордон для призовників і військовозобов’язаних на період дії воєнного чи надзвичайного стану. Наразі чинне обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті від 18 до 60 років у праві на виїзд за межі країни, хоча деякі військовозобов’язані віком до 25 років, згідно із законом про мобілізацію, не підлягають призову.Велика кількість чоловіків віком від 18 до 25 років, які навчаються чи працюють за кордоном, уже більш як три роки не мають змоги повернутися до своїх родин в Україну, адже через встановлені обмеження, не зможуть знову виїхати з України, кажуть нардепи.Ба більше, деякі громадяни свідомо відправляють своїх 17-річних дітей з України, розуміючи, що після досягнення ними 18-річного віку виїзд стане неможливим. Такі умови створюють серйозні перешкоди для повернення молоді."На період дії в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану також може бути тимчасово обмежено відповідно до закону право на виїзд з України для призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Зазначене тимчасове обмеження права на виїзд з України не може встановлюватися стосовно призовників та військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації у поточному та наступному роках у зв’язку з недосягненням ними віку призову на військову службу під час мобілізації", — пропонують нардепи у законопроекті.Також стаття 11, чинна редакція якої регламентує, що військовослужбовці мають право виїжджати з України на загальних підставах, доповнюється словами "якщо інше не встановлено законом".Хто має право виїхати за кордонПід час дії воєнного стану та загальної мобілізації з України мають право покинути межі держави: чоловіки, старші за 60 років; особи, які мають інвалідність або постійно непридатні до служби за станом здоров'я;батьки трьох і більше дітей (та вихователі дітей-сиріт); опікуни осіб з інвалідністю; студенти іноземних навчальних закладів (за наявності підтверджень і лише досягнувши 18 років, а від вересня 2025 року, ймовірно, до 22 років).Нагадаємо, раніше у Державній прикордонній службі повідомляли, що військовозобов'язані чоловіки, які мають бронь від мобілізації, можуть виїжджати за кордон. Їм надано право поїхати як у службове відрядження, так і у відпустку.Раніше в Міністерстві освіти й науки України пояснювали, що дозвіл на перетин кордону надано лише студентам державних і комунальних вищих навчальних закладів. Можливість для виїзду за кордон для студентів приватних вищих навчальних закладів не передбачена у змінах до урядової постанови №579 через те, що це може спричинити незаконний відтік чоловіків мобілізаційного віку з країни заради уникнення мобілізації.

У п’ятницю, 22 серпня, Кабінет міністрів України присвятили окреме засідання питанням ветеранської політики. На ньому ухвалили 11 важливих рішень.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка назвала деякі з цих рішень"Сьогодні ми зробили крок назустріч нашим захисникам і захисницям", — запевнила вона.За її словами, по-перше — схвалили законопроект про основи державної ветеранської політики. Він визначає статуси ветеранів і їхніх родин та гарантує підтримку: медичну, освітню, соціальну, правову."Передбачені ветеранські простори, послуги за кошти держбюджету, увічнення пам’яті загиблих. Усі наявні пільги та документи залишаються чинними", — пояснила Свириденко.Вона додала, що також підтримали законопроект про людей, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. "Восени очікуємо ухвалення цих законопроектів у складі кодексу законів про захисників і захисниць України", — зауважила очільниця українського уряду.Другим важливим пунктом вона назвала медичні послуги."Затвердили запуск програми адаптації для ветеранів і ветеранок, які втратили зір. Також спрощуємо доступ до засобів реабілітації — крісел колісних, білих тростин та інших спецзасобів", — констатувала прем’єр-міністерка.До того ж іноземні військові, що воюють чи воювали у складі ЗСУ, отримають право на безоплатне стоматологічне лікування.Окремо на засіданні уряду вирішили, що держава компенсуватиме 50% автоцивілки для ветеранів і людей з інвалідністю внаслідок війни."Рада бачити злагоджену роботу міністерств, щоби кожен ветеран і кожна ветеранка мали можливість відновитися та реалізувати себе", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, раніше сьогодні Андрій Єрмак розповідав, що в Україні реформують Офіс президента. Перевага для роботи в ньому надаватиметься військовослужбовцям із підтвердженим бойовим досвідом повномасштабної війни або ветеранам бойових дій.

Верховна Рада України ухвалила законопроект №11533, що обмежує доступ до інформації про нерухомість. Цей реєстр допомагав журналістам і всім охочим знаходити майно посадовців і викривати корупцію.Про це свідчить пояснювальна записка до документа, опублікована на сайті Верховної Ради України.Цей законопроект на період воєнного стану та рік після його закінчення обмежує доступ до даних про місцеперебування об’єктів нерухомості, а також до кадастрових номерів земельних ділянок, які належать будь-яким юридичним особам."Інформація про такі об’єкти є легкодоступною для ворога. Список усіх підприємств, які здійснюють діяльність, пов’язану з забезпеченням обороноздатності держави, є відкритим і доступним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому, з-поміж іншого, зазначені види діяльності таких підприємств та їхнє місцеперебування", — йдеться в пояснювальній записці.Своєю чергою, журналістка Тетяна Ніколаєнко написала у Facebook, що під виглядом захисту оборонно-промислового комплексу обрізали доступи журналістам. За її словами таке рішення врятує не одного корупціонера."Такі норми значно ускладнять роботу для журналістів із виявлення махінацій з нерухомістю, зокрема корупційних. Законопроект також вплине і на звичайних громадян. Якщо раптом ви вирішите купити нерухомість від будівельної компанії — з'ясувати перед купівлею, чи справді вона належить такій юридичній особі, буде складно. Але цей закон полегшить життя як корупціонерам у приховуванні своїх статків через підконтрольні їм фірми, так і може збільшити кількість шахрайств у сфері нерухомості", — наголосили в Центрі протидії корупції.Народна депутатка України Ірина Геращенко написала, що обмеження даних охоплює:технічну інформацію у патентах, авторських правах та Prozorro;судові рішення, що розкривають логістику, специфікації чи контрагентів;координати об’єктів, кадастрові номери, адреси виробничих майданчиків.Цей законопроект зареєстрували в парламенті майже рік тому, 29 серпня 2024 року. Його автори — народні депутати Ігор Фріс, Сергій Демченко, Володимир Ватрас (усі — з фракції партії "Слуга народу").Фріс стверджував, що завдяки реєстрам росіяни можуть дізнатися про адресу виробництва зброї та земельні ділянки, на яких розташовані підприємства. Він наполягав на обмеженні такої інформації, адже — "ми вразливі, коли публічні". За словами нардепа, парламентарі подали такий законопроект на прохання самих оборонних підприємств, "щоби по них не прилітало".Нагадаємо, що тимчасова слідча комісія Верховної Ради України розкритикувала НАЗК стосовно розслідування можливих фактів корупції в правоохоронних і судових органах. Ідеться про неспроможність якісно опрацьовувати масив декларацій і забезпечувати належний контроль.

У четвер, 22 серпня, Верховна Рада України затвердила законопроект № 13273 "Про засади державної політики національної пам'яті українського народу". Документ визначає ключові принципи збереження пам'яті, діяльність Українського інституту національної пам'яті та нові правила щодо назв, місць пам'яті та символіки в публічному просторі.Про це повідомив Володимир В'ятрович, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.За його словами, закон дає визначення поняттям політики пам'яті, місць пам'яті, рашизму та злочинів проти Українського народу.Український інститут національної пам'яті отримує статус центрального органу виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику в цій сфері. Уряд має ухвалити Державну стратегію відновлення та збереження національної пам'яті.Документ передбачає наскрізне впровадження політики пам'яті в діяльність закладів освіти, музеїв і органів влади.Основними напрямками є такі:захист державної мови;охорона культурної спадщини;приведення місць пам'яті Другої світової війни у відповідність до законів про декомунізацію та деколонізацію.Закон встановлює, що інформація про померлих на могилах і місцях почесного поховання не є конфіденційною.До того ж, якщо заклади чи вулиці не перейменували відповідно до закону, їхню назву змінює засновник або уповноважений орган. Нові назви вулиць і площ не можна змінювати протягом 10 років. Також назви територіальних громад мають відповідати назвам їхніх центрів.Відновлюється "антисаботажний механізм": місцеві ради отримують шість місяців для усунення символів російської імперської політики, після чого відповідальність переходить до голів громад, а далі — до обласних адміністрацій.Крім того, Україна визнає державними нагородами відзнаки, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року відзначали борців за незалежність. Український інститут національної пам'яті має публікувати та оновлювати на сайті перелік осіб і подій, що містять або не містять символіку російської імперської політики.Нагадаємо, що 27 червня Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.

Український уряд пропонує запровадити жорстке покарання за порушення правил для військовозобов'язаних. Це стосується громадян, які перебувають за кордоном довше за встановлений термін.Про це у Telegram-каналі повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.Він зазначив, що схвалено проект закону "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо відповідальності за правопорушення, пов’язані з перетинанням державного кордону України". За словами Мельничука, цим законопроектом пропонується виключити статтю 204-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у звʼязку з її частковою неконституційністю та неефективністю. Також пропонується передати повноваження з розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо незаконного перетинання державного кордону), органам охорони державного кордону. Також передбачається доповнення статті 332 Кримінального кодексу України (незаконне переправлення осіб через державний кордон) кваліфікуючою ознакою у виді вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану та встановлення кримінальної відповідальності за: незаконне перетинання державного кордону в умовах дії воєнного або надзвичайного стану поза пунктами пропуску через державний кордон; перешкоджання облаштуванню прикордонної інфраструктури, її пошкодження або знищення; порушення призовником, військовозобовʼязаним встановленого строку перебування за межами України. Зокрема, пропонується встановити обов'язок дотримання військовозобовʼязаними (призовниками, резервістами) строку перебування за межами України тощо.Нагадаємо, в Україні систематично організовують схеми незаконного переправлення чоловіків призовного віку за кордон. Досить часто до таких злочинних дій причетні не лише працівники територіальних центрів комплектувань та соціальної підтримки, а й правоохоронці та місцеві чиновники.

У середу, 20 серпня, Верховна Рада в другому читанні та в цілому ухвалила законопроект № 13439-3, яким внесено зміни до державного бюджету на 40 мільярдів гривень. Документ стосується в основному невійськових видатків. Про це повідомила на своїй сторінці в Facebook представниця "Слуги народу" Роксолана Підласа. Законопроект підтримали 223 народних обранці.Серед основних статей документа, який стосується переважно невійськових видатків, пропонується збільшити видатки:25,5 мільярда гривень — поповнення резервного фонду держбюджету (непередбачувані військові та гуманітарні видатки), з них вісім мільярдів можуть бути спрямувати "Укрзалізниці";4,3 мільярда гривень для Мінцифри (1,4 мільярда гривень підуть на закупівлю спеціальної техніки, дронів та обладнання, а ще2,8 мільярда — на гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech);4,6 мільярда гривень — харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів на прифронтових територіях;3,2 мільярда гривень — закупівля лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо;1,5 мільярда гривень — субвенція місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей;1,2 мільярда гривень — підтримка ветеранів війни і їхніх родин (виплата грошової допомоги та компенсації за страховими полісами.Підласа наголосила, що окремо нардепи передбачили рішення для підтримки внутрішньопереміщених осіб. Зокрема, один мільярд гривень перерозподілили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання таких людей.Також Рада передбачила можливість використання органами місцевого самоврядування вільних залишків коштів на рахунках для купівлі житла або надання кредитів на житло для ВПО.Підласа пояснила, що ці витрати збалансували шляхом скорочення інших невійськових видатків на 36,7 мільярда гривень, а також переспрямування частини податку на прибуток банків з бюджету Києва до загального фонду державного бюджету, а саме вісім мільярдів гривень).Нагадаємо, що 16 липня Верховна Рада України підтримала законопроект про зміни до державного бюджету на 2025 рік. Документ передбачає збільшення видатків на армію на 412,4 мільярда гривень.Згодом міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що проект державного бюджету України на 2026 рік будуватиметься із розрахунку продовження війни весь рік. При цьому планується залучити 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування.

Наступного тижня Верховна Рада розглядатиме в першому читанні законопроект про легалізацію ринку криптоактивів.Про це у Telegram-каналі повідомив голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев. Посадовець закликав разом формувати цивілізований підхід до узаконення крипти, тому є можливість прийняти всі конструктивні та робочі пропозиції до розгляду законопроекту у другому читанні.Що передбачає легалізація ринку криптоактивів Ще у квітні цього року Гетманцев заявив, що законопроект щодо віртуальних активів пройшов комітет. Він передбачає:визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну). Гетманцев наголосив, що віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з погляду цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги". Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії: - токени з прив’язкою до активів — їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно; - токени електронних грошей — прив’язані до однієї офіційної валюти; - інші віртуальні активи — категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. "Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язкою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії", — пояснив Гетманцев.право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше. публічна пропозиція ВА вимагає оформлення "білої книги" — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торгівельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації. біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги. постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів. захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації. визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи. Гетманцев також пропонує:1. Щодо податку на доходи фізичних осіб: - ввести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА; - оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року; - фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки; - не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи; - збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували — це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями); - для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО — 5%.2. Щодо податку на прибуток юридичних осіб:- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;3. Щодо податку на додану вартість:- не є об’єктом оподаткування ПДВ:операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);4. Щодо спрощеної системи оподаткування:- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.5. В частині адміністрування:- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік в органах контролю та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Україна могла б отримати майже 15 мільярдів гривень надходжень у бюджет від легалізації криптовалюти. Проте цей обсяг залежатиме від оподаткування.

Ухвалення закону про множинне громадянство є важливим і правильним кроком. Наша держава передусім укладатиме угоди з країнами, де проживають найбільше українців.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час Українського молодіжного форуму "Молодь Тут!"."Множинне громадянство — важливий закон, який прийняв український парламент. Закон є, закон правильний", — зазначив Зеленський.Як зауважив очільник держави, наразі необхідно визначити перелік країн, із якими Україна насамперед впроваджуватиме можливість множинного громадянства. Пріоритет надаватиметься тим країнам, де проживає значна кількість українців і які активно підтримують Україну під час повномасштабної війни з РФ."Ми розуміємо, хто найближчі наші друзі — це країни Європейського Союзу, де більшість наших українців, а також це Сполучені Штати Америки", — сказав Зеленський.За словами президента, що за формування та оприлюднення списку країн, з якими діятиме положення про множинне громадянство, відповідатиме уряд.Нагадаємо, 15 липня президент Володимир Зеленський підписав три важливі документи, які "зміцнять Україну". Серед них — закон про множинне громадянство. Зеленський пояснив, що завдяки множинному громадянству "можна створити більше реальних юридичних основ для єдності всього народу, мільйонів наших громадян на всіх континентах, а також тих представників інших народів, які пов’язали свою долю з Україною".

Кабмін виступив із пропозицією збільшити терміни сплати штрафів за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Це стосується тих випадків, коли їх зафіксували в автоматичному режимі.Про це свідчить картка законопроекту №13614, який опублікований  на сайті Верховної Ради України.Автори законопроекту зазначили, що зараз терміни у сфері транспортної безпеки є суттєво коротшими, ніж для інших адміністративних документів. Це створює правову невизначеність і ускладнює ефективне виконання рішень.Наразі порушники зобов'язані сплатити штраф протягом 10 днів після набрання чинності постанови. В разі протермінування — навіть на один день — закон вимагає подвійної сплати. Саме це стало причиною численних скарг і судових оскаржень.Тепер же документ пропонує:збільшити термін добровільної сплати штрафу, передбаченого постановою, з 10 днів до «розумнішого» терміну в 15 днів;продовжити термін для примусового виконання постанови — з 30 днів до періоду, узгодженого з законом України "Про виконавче провадження", де термін складає три місяці.За оцінками представників українського уряду, запропоновані зміни дозволять:зменшити кількість випадків подвійного штрафу через несуттєві запізнення;знизити навантаження на судову систему;забезпечити дотримання принципу невідворотності покарання, не порушуючи при цьому прав порушників.У пояснювальній записці йдеться, що чинна редакція закону не враховує логіки вручення постанов, через що особа може отримати документ із запізненням і просто не встигнути оплатити штраф у встановлений термін.Автори законопроекту вважають, що ухвалення змін має усунути цю правову колізію та зробити покарання справедливішим.Нагадаємо, 2 серпня сайт Міністерства оборони України повідомив, що сервіс сплати штрафів у застосунку "Резерв+" розшириться. Українці-порушники зможуть сплатити штраф за неявку за повісткою.

У п'ятницю, 1 серпня, в місті Болград Одеської області демонтували пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну. Це сталось у рамках деколонізації.Про це на сторінці в Facebook повідомила Болградська міська рада."1 серпня 2025 року, на виконання закону про деколонізацію, в місті Болград демонтовано пам’ятник поету Олександру Пушкіну, який визнано таким, що містить символіку імперської політики. Роботи були проведені силами комунального підприємства "Горводоканал" із залученням власної техніки", — йдеться у повідомленні. У дописі зазначається, що виконавчий комітет Болградської міської ради ще у вересні 2024 року ухвалив рішення "Про демонтаж (вилучення) з публічного простору пам’ятників, пам’ятних знаків, їх окремих елементів, що містять символіку російської імперської політики в Болградській територіальній громаді".Нагадаємо, 27 червня Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.

У четвер, 31 липня, Верховна Рада ухвалила законопроект №13573, який розв'язує питання грошового забезпечення військових та збільшує видатки на Сили оборони.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко. За важливий законопроект проголосували 332 народні обранці. Як зауважив Гончаренко, цей документ має забезпечити наших військових. У законопроекті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% — Міноборони на закупівлю дронів, зброї та техніки (+22,4 млрд гривень), 30% — Держспецзв’язку на дрони,10% — напряму на потреби бойових бригад. "Норма про вилучення вісім млн грн з бюджету Києва була вилучена. Замість цього знайдено інші джерела фінансування", — додав Гончаренко.Нагадаємо, 31 липня Верховна Рада проголосувала за основу та в цілому за законопроект №13533. Документ відновлює незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ще 24 липня президент Володимир Зеленський вніс на розгляд українського парламенту анонсований раніше законопроект щодо незалежності антикорупційних органів. Документ фактично скасовує урізання повноважень антикорупційних органів. А також містить низку нововведень. Також 24 липня народні депутати з різних фракцій зареєстрували у Верховній Раді законопроект, який спрямований на повернення незалежності для Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Документ підписали 48 парламентарів.

У середу, 30 липня, правоохоронний комітет Верховної Ради підтримав законопроект №13533 президента Володимира Зеленського, який повертає повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Про це повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк."Законопроект #13533 про повернення повноважень НАБУ та САП профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності підтриманий за основу та в цілому. Без будь-яких змін по тексту від того, що зареєстрували", — заявив нардеп.За словами політика, "за" проголосували 19 депутатів. Водночас голосів "проти" чи "утримались" немає. Він зазначив, що вже завтра це проект закону буде представлено та проголосовано у Раді."Завтра саме це рішення буде ставитись на голосування у залі Ради. Одразу у двох читаннях. Все буде ок — голосів більше ніж достатньо", — запевнив Железняк.Що відомо про законопроект ЗеленськогоЗгідно з документом, головна мета проекту закону — відновити процесуальні повноваження та гарантії незалежності НАБУ та САП, які були обмежені законом № 12414. Відтак, підпорядкування САП генеральному прокурору скасовується.Крім того, у документі є положення про обмеження впливу генпрокурора на НАБУ, інституційну незалежність САП, а також спрощення процедури призначення прокурорів. До того ж закон вводить перевірки співробітників НАБУ та САП на поліграфі. Що відомо про закон №12414Закон, ухвалений Верховною Радою України 22 липня 2025 року. В той же день документ був підписаний очільником держави Володимиром Зеленським. Закон містить правки, які обмежують повноваження НАБУ та САП і передають їх генеральному прокурору. Документ передбачає такі зміни:генпрокурор отримує доступ до всіх проваджень НАБУ;генпрокурор має право давати обов’язкові вказівки детективам та змінювати підслідність справ;генпрокурор отримає повноваження закривати провадження на підставі клопотання сторони захисту;генпрокурор зможе особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям;керівник САП втрачає право входити до складу групи прокурорів — це вирішуватиме лише генпрокурор.Ухвалення законопроекту викликало значний резонанс у суспільстві. У НАБУ заявили, що таким чином керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ генпрокуратури."Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована. Закликаємо народних обранців утриматися від голосування, яке може остаточно знищити незалежність антикорупційної системи в Україні", — йшлося у повідомленні.У багатьох містах України люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документу. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах України.Нагадаємо, 24 липня президент Володимир Зеленський вніс на розгляд українського парламенту анонсований раніше законопроект щодо незалежності антикорупційних органів. Документ фактично скасовує урізання повноважень антикорупційних органів. А також містить низку нововведень. Також 24 липня народні депутати з різних фракцій зареєстрували у Верховній Раді законопроект, який спрямований на повернення незалежності для Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Документ підписали 48 парламентарів.

Група народних депутатів внесли до Верховної Ради законопроект №13548, яким пропонується ввести повну заборону на продаж електронних сигарет в України та все, що з ними пов’язане.Про це свідчить картка законопроекту №13548, опублікована на сайті Верховної Ради України."Метою розробки законопроекту є захист здоров’я населення України шляхом законодавчого закріплення повної заборони на виробництво, імпорт, оптову та роздрібну торгівлю, а також введення в обіг електронних сигарет, заправних контейнерів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах на території України", — наголосили автори документу.Вони зазначили, що серед підлітків 13-15 років 40% хоча би раз вживали електронні сигарети, а близько 20% є теперішніми споживачами. Половина опитаних підлітків віком 15-16 років мали досвід куріння електронних сигарет, а кожен п’ятий (19%) вживав їх упродовж останніх 30 днів.Попри те, що електронні сигарети є відносно новим продуктом, вже існують неспростовні докази, що їхнє використання становить серйозний ризик для здоров’я. Відзначено декілька захворювань, пов’язаних із вживанням електронних сигарет.Окрім того, багато рідин виробляються нелегально, з невідомим складом, що підвищує ризик отруєнь. Контрафактні вейпи часто містять небезпечні домішки (наприклад, вітамін Е ацетат, який спричинив спалах EVALI у США). Використані картриджі та акумулятори забруднюють довкілля через важкі метали та пластик."Враховуючи ці ризики, існує нагальна потреба на законодавчому рівні заборонити весь ланцюг обігу зазначеної продукції: від ввезення, виробництва до продажу та реклами з метою ефективного захисту здоров’я населення", — підсумували депутати.Пропонується внести зміни до закону "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", доповнивши новою статтею щодо повної заборони виробництва, торгівлі, імпорту та експорту електронних сигарет, заправних контейнерів і відповідних рідин.У законі "Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", відповідно, виключаються положення щодо ліцензування й обігу рідин для електронних сигарет і правових підстав для їх обігу.Також депутати пропонують встановити відповідальність за порушення нових норм, у тому числі штрафні санкції.Нагадаємо, що Бельгія заборонила продаж одноразових вейпів (електронних сигарет) з 1 січня 2025 року. Це відбулося з міркувань охорони здоров’я та навколишнього середовища та стало новаторським кроком для Європейського Союзу.

Новий законопроект президента Володимира Зеленського про Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, на відміну від раніше запровадженого закону №12414, є комплексним.Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "Ми-Україна". За його словами, новий проект закону передбачає повернення до попереднього стану, але містить запобіжники від російського впливу.За словами посадовця, документ дозволяє здійснювати контроль за певними посадовцями антикорупційних органів. Зокрема, законопроект передбачає проходження відповідних тестів на поліграфі правоохоронцями."Це проходження відповідних тестів на поліграфі, це дослідження і контроль їх. Це те, що є стабільною практикою в усьому демократичному суспільстві, щоб ми не отримували "кротів" в цих органах. Тобто, це має бути баланс довіри і ефективності. І саме оці речі чітко викладені в президентському законі, тому я можу сказати, що цей закон є розумним балансом. Це не просто повернення того, що було, це і наявність запобіжників від російського впливу в таких потужних органах, як антикорупційні органи", — наголосив Стефанчук.Водночас спікер ВР сподівається, що президентський законопроект щодо антикорупційних органів буде підтриманий українським парламентом."Після тих усіх розмов, які ми провели з народними депутатами, після того, як ця ініціатива від президента України увійшла і вона має певний баланс, я розраховую, що цей законопроект також буде підтримано в українському парламенті за основу і в цілому... Цей законопроект сьогодні виявився таким компромісним і консолідуючим не тільки в українському суспільстві, але й отримав схвальні відгуки наших європейських партнерів", — заявив Стефанчук.Що відомо про закон №12414Закон, ухвалений Верховною Радою України 22 липня 2025 року. В той же день документ був підписаний очільником держави Володимиром Зеленським. Закон містить правки, які обмежують повноваження НАБУ та САП і передають їх генеральному прокурору. Документ передбачає такі зміни:генпрокурор отримує доступ до всіх проваджень НАБУ;генпрокурор має право давати обов’язкові вказівки детективам та змінювати підслідність справ;генпрокурор отримає повноваження закривати провадження на підставі клопотання сторони захисту;генпрокурор зможе особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям;керівник САП втрачає право входити до складу групи прокурорів — це вирішуватиме лише генпрокурор.Ухвалення законопроекту викликало значний резонанс у суспільстві. У НАБУ заявили, що таким чином керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ генпрокуратури."Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована. Закликаємо народних обранців утриматися від голосування, яке може остаточно знищити незалежність антикорупційної системи в Україні", — йшлося у повідомленні.У багатьох містах України люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документу. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах України.Нагадаємо, 24 липня президент Володимир Зеленський вніс на розгляд українського парламенту анонсований раніше законопроект щодо незалежності антикорупційних органів. Документ фактично скасовує урізання повноважень антикорупційних органів. А також містить низку нововведень. За словами спікера парламенту Руслана Стефанчука, Верховна Рада наступного тижня розгляне законопроект президента.Також 24 липня народні депутати з різних фракцій зареєстрували у Верховній Раді законопроект, який спрямований на повернення незалежності для Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Документ підписали 48 парламентарів.