# закон

У вівторок, 13 травня, Верховна Рада України прийняла за основу проект закону № 13174 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав на землю власників об'єктів нерухомого майна, зруйнованих внаслідок бойових дій".Про це повідомляється на сайті парламенту. Як наголошується у пояснювальній записці до документа, згідно із земельним законодавством право на отримання у власність земельної ділянки або одержання її в оренду без земельних торгів має лише власник нерухомості. Якщо ж відповідна будівля зруйнована, право власності на це майно припиняється.  Автори законопроекту заявили, що це не є справедливим стосовно власників зруйнованої нерухомості. Відтак, проектом закону пропонується:встановити, що без проведення земельних торгів здійснюється продаж, передача у користування земельних ділянок державної, комунальної власності колишнім власникам будівель, споруд, що були зруйновані внаслідок бойових дій і були розташовані на таких земельних ділянках;дозволити протягом дії воєнного стану безоплатну передачу земельних ділянок державної, комунальної власності колишнім власникам зруйнованих об'єктів;встановити, що протягом дії воєнного стану та п'ять років з дня його припинення або скасування передача у власність, користування земельних ділянок власникам зруйнованих об'єктів, встановлення, зміна їх цільового призначення здійснюється без розроблення містобудівної документації за умови, що цільове призначення земельної ділянки буде визначено відповідно до призначення об'єкта нерухомого майна до його знищення."Прийняття законопроекту дозволить захистити права та інтереси власників об’єктів нерухомого майна, зруйнованих внаслідок бойових дій", — запевняють автори документа.Нагадаємо, українці, які не мають можливості користуватися програмою "єВідновлення" через "Дію", можуть забронювати кошти на придбання нерухомості у Центрі надання адміністративних послуг. Йдеться про громадян літнього віку або тих, хто не має доступу до інтернету.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав закон "Про амністію у зв'язку з 80-річчям перемоги у Великій Вітчизняній війні". За попередніми розрахунками, амністія торкнеться майже вісім тисяч осіб.Про це повідомила прес-служба Олександра Лукашенка. Там зазначили, що для більшості засуджених основними умовами застосування встановленої законом амністії є "повне відшкодування шкоди, збитків, заподіяної злочином, і навіть позитивна характеристика під час відбування покарання".Засуджених, на яких поширюється дія амністії, звільнять від покарання й інших заходів кримінальної відповідальності.Можливе також пом'якшення покарання за скоєння злочинів, які не становлять великої суспільної небезпеки або менш тяжких злочинів.Серед них — неповнолітні, вагітні жінки, жінки та самотні чоловіки з дітьми до 18 років, інваліди І та ІІ групи, особи, які постраждали від катастрофи на ЧАЕС, а також отримали поранення чи захворювання у період військової служби чи служби у воєнізованих організаціях та інші.Засудженим до обмеження або позбавлення волі, які не підпадають під амністію у повному обсязі, термін покарання буде скорочено частково на один рік.Закон також передбачає такі нововведення:раніше не судимим особам, які досягли 70-річного віку та засудженим до позбавлення волі на термін до шести років включно, покарання замінюється більш м'яким у вигляді обмеження волі без направлення до виправної установи відкритого типу;засудженим за необережні злочини, що призвели до смерті людини, замість повної амністії належить часткова.Нагадаємо, 30 квітня стало відомо, що в Білорусі випустили на волю Юрія Зенковича, який має американське громадянство. Він перебував під вартою за звинуваченням у начебто підготовці замаху на самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка.

Наразі в Україні на законодавчому рівні заборонене множинне громадянство. Проте наша держава підготує остаточний варіант закону, що дозволятиме володіти паспортами кількох країн до кінця 2025 року.Про це повідомив віце-прем'єр-міністр — міністр національної єдності України Олексій Чернишов в інтерв'ю італійському виданню La Repubblica.Говорячи про українську діаспору, Чернишов заявив, що наразі за межами держави перебуває понад 20 мільйонів українців. Серед цих осіб приблизно п'ять мільйонів — вимушені мігранти, які залишили нашу країну після повномасштабного вторгнення Росії."Ми не будемо змушувати когось повертатися, це має бути добровільним процесом. Завдання міністерства — об'єднати всіх українців і в країні, і за кордоном", — йдеться у заяві посадовця.Чернишов також запевнив, що в Україні все ж затвердять закон, який дозволятиме подвійне громадянство. Закон буде готовий до кінця року, – заявив він.Посадовець також зауважив, що Міністерство національної єдності розробляє електронну платформу для громадян України, які вимушено залишили державу. Вона дозволятиме шукати роботу, житло та отримувати необхідну інформацію.Міністр наголосив, що наразі ще триває підготовка до відкриття Центрів єдності (Unity Hubs) у столицях європейських країн, зокрема в Римі."Також маємо ідею уніфікувати навчальні програми, які вивчають українські діти за кордоном, із нашими національними стандартами", — резюмував Олексій Чернишов.Нагадаємо, голова Державної міграційної служби Наталя Науменко раніше пояснювала, що законопроект про множинне громадянство передбачає, що український паспорт можуть отримати й деякі росіяни. За її словами, це ті росіяни, які воювали на боці Збройних сил України та члени їхніх родин, а також люди, які виїхали з Росії з політичних мотивів до початку повномасштабного вторгнення.

Об’єднані Арабські Емірати анонсували, що використовуватимуть штучний інтелект для написання законів. Відповідну технологію планують використовувати для внесення змін в чинні законодавчі акти та для узгодження різних нормативних документів.Як повідомляє Financial Times, країна вклала мільярдні інвестиції у розвиток цієї технології, тож планує максимально її залучати. Такий прецедент є одним з найрадикальніших прикладів у світі використання технології штучного інтелекту.Прем'єр-міністр і віце-президент ОАЕ, правитель Дубаю Мохаммед ібн Рашид аль-Мактум зауважив, що законодавча система, заснована на штучному інтелекті, змінить спосіб створення законів, зробивши процес швидшим і точнішим."За допомогою штучного інтелекту влада Арабських Еміратів хоче відстежувати, як закони та нормативні документи впливають на населення й економіку країни. Для цього планують створити велику базу даних, яка міститиме усе законодавство й нормативні документи державного та місцевого рівня включно з судовими рішеннями", — наголошує газета. Влада ОАЕ аналізуватиме цю базу даних і за допомогою штучного інтелекту визначатиме тенденції, недоліки, системні проблеми тощо. Уряд очікує, що штучний інтелект прискорить процес законотворчості на 70%. Втім, дослідники штучного інтелекту обережні в оцінках застосування відповідної технології у сфері законотворчості й регулювання політики. "Вони припускають, що штучний інтелект може мати певні упередження залежно від того, на основі яких даних його навчали. І незрозуміло, чи технологія інтерпретуватиме закони так, як це роблять люди", — зазначає Financial Times.Вчений з Оксфордського університету Вінсента Штрауба наголосив, що, попри те, що моделі штучного інтелекту є сильно розвинутими, "вони продовжують галюцинувати і мають проблеми з надійністю". Він підсумував, що люди все ще не можуть довіряти штучному інтелекту.Зокрема, викладач Оксфордського Інтернет-інституту Кіган Макбрайд звернув увагу на те, що автократичним ОАЕ легше оцифрувати уряд, ніж багатьом демократичним країнам. Він зауважив, що є десятки менших прикладів, коли уряди використовують штучний інтелект, працюючи із законодавством. Втім, він ніде не стикався із планами, подібними до тих, які має ОАЕ.Науковиця з Університету Бата Марина Де Вос відзначила, що при використанні штучного інтелекту варто наперед продумувати обмеження для нього та ефективну систему контролю, якою керуватимуть люди.Нагадаємо, раніше видання Live Science повідомляло, що штучний інтелект лише за два дні зміг розв'язати наукову проблему стійкості деяких супербактерій до антибіотиків. Через це щорічно гинуть мільйони людей.

У Верховній Раді зареєстрував проект закону про створення Космічних сил у складі Збройних сил України. Раніше в Міністерстві оборони створили окремий структурний підрозділ — управління космічної політики.Про це повідомив народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський у коментарі "Суспільному"."Положення законопроекту підтримує міністр оборони, про що він заявив 16 квітня під час засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Публічні консультації з іншими зацікавленими сторонами щодо положень законопроекту не проводилися", — сказав Веніславський.У пояснювальній записці йдеться, що утворення в складі ЗСУ Космічних сил забезпечить набуття Україною "організаційно-правових, інституційних та військово-технічних спроможностей протистояти загрозі агресії Росії будь-якого іншого потенційного агресора, з космічного простору".Доцільність ухвалення такого закону обумовлені такими обставинами:удар Росії по Україні космічним засобом нападу: зокрема, ракетою "Орєшнік" завдали удару через міжнародний космічний простір;відповідні види та роди військ уже функціонують у складі Збройних сил США, Великої Британії, Франції, Китаю, Індії, Ірану, Росії й інших, з ухваленням цього закону Україна отримає можливість також стати державою, яка матиме власні Космічні сили;створення Космічних сил технічно можливе з огляду на потужний науково-інженерний та виробничий потенціал України у цій сфері, створення власних супутників для потреб сектору безпеки та оборони, що дозволить Україні зокрема отримати власну систему раннього попередження про ракетні удари противника, засоби практичної протидії ракетно-космічним ударам противника, формування власної системи захищеного супутникового зв’язку для сектору безпеки й оборони та збільшення розвідувальних спроможностей через нарощення власного сузір’я розвідувальних супутників;Україна започаткувала важливі для економіки й оборони проекти в космічному секторі з низкою країн, у тому числі з Люксембургом, Польщею, Чехією, Швецією та бере активну участь у низці інших міжнародних космічних програм – зокрема, з 2020 року є дев’ятою країною-учасницею програми "Артеміда", яку очолює США, метою якої є повернення людини на Місяць;Україна має розвинену наземну інфраструктуру, яка забезпечує можливості для самостійного й автономного управління власними космічними апаратами.Важливим кроком до утворення Космічних сил ЗСУ стало рішення Міноборони про утворення у його складі окремого структурного підрозділу — управління космічної політики.Головними завданнями цього управління є:проведення аудиту стану космічної інфраструктури;розробка законодавчої та нормативної бази;запуск пілотних проектів;організація навчання фахівців;запуск національних супутників для оборонних цілей;інтеграція космічних систем в оборонні технології.Нагадаємо, що вчора президент Володимир Зеленський оновив положення про здійснення контролю президента за діяльністю Збройних сил України. Йдеться й про інші військові формування.

У Верховній Раді України пропонують надати право громадянам віком понад 60 років підписувати контракти для проходження військової служби. Це має відбуватися на добровільній основі.Про це повідомив народний депутат України з фракції "Голос" Роман Костенко. За його словами, сьогодні у Верховній Раді України зареєстрували ініційований ним законопроект №13229.Нардеп уточнив, що документ надасть право громадянам віком 60+ добровільно підписувати контракти для проходження військової служби."Це відповідь на запит суспільства — багато мотивованих і досвідчених людей хочуть бути корисними в умовах війни, але чинне законодавство обмежує їх у цьому", — пояснив Костенко.Законопроект передбачає надання можливості підписувати однорічні контракти особам віком 60+ під час воєнного стану за згодою командира частини.При цьому для офіцерів віком 60+ потрібно отримати ще й додаткове погодження від Генерального штабу Збройних сил України."Ми маємо використовувати потенціал усіх, хто готовий боротися за перемогу. Дякую 36 колегам-депутатам, які підтримали ініціативу, а також громадськості, представникам Міноборони та Генштабу за участь у розробленні законопроекту", — підсумував Роман Костенко.У картці законопроекту № 13229 про внесення змін до закону "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо проходження військової служби за контрактом особами, які досягли граничного віку перебування на військовій службі серед його авторів є також Олександр Мережко ("Слуга народу"), Михайло Цимбалюк ("Батьківщина"), Юрій Павленко (депутатська група "Платформа за життя та мир"), Дмитро Разумков (позафракційний).Текст законопроекту на сайті Верховної Ради України відсутній.Нагадаємо, 15 квітня стало відомо, що Міністерство оборони України продовжує розширювати програму "Контракт 18-24", що призвело до збільшення кількості вакансій, за якими можна долучитись до лав ЗСУ.

У вівторок, 29 квітня, Верховна Рада України ухвалила за основу проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне переміщення, депортацію, невиправдану затримку репатріації дитини, вербування та використання дитини у військових цілях представником іноземної держави.Про це повідомила прес-служба українського парламенту. Автори законодавчої ініціативи зазначили: ухвалення законопроекту обумовлене необхідністю забезпечення кримінально-правового переслідування за незаконне переміщення, депортацію, невиправдану затримку репатріації дитини, використання дитини у військових цілях представником іноземної держави."Відповідні дії іноземних агентів пропонується визначити як воєнні злочини", — йдеться в повідомленні.Автори документа вважають, що ухвалення цього законопроекту дозволить запобігти юридичній і фактичній безкарності за вчинення зазначених злочинів щодо українських дітей, які перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права."Це питання, особливо в умовах міжнародного збройного конфлікту з Російською Федерацією, є надзвичайно важливим і таким, що потребує невідкладного вирішення", — додали законотворці.У звіті міжнародної незалежної комісії ООН з розслідування ситуації в Україні є висновок експертів про те, що "у більшості ситуацій переміщення дітей, які розглядала Комісія, російські органи влади не намагалися сприяти возз’єднанню сімей"."Комісія встановила, що в цих ситуаціях російська влада порушила своє зобов’язання, згідно з міжнародним гуманітарним правом, усіма можливими способами сприяти возз’єднанню сімей, роз’єднаних унаслідок збройного конфлікту, що можна кваліфікувати як воєнний злочин у вигляді невиправданої затримки репатріації цивільних осіб", — йдеться у звіті.Автори документа наголосили, що широкомасштабність і систематичність наведених неправомірних дій щодо українських дітей свідчать про значний перелік залучених осіб до їх вчинення.За даними платформи "Діти війни", 19 546 українських дітей ідентифіковані як депортовані або примусово вивезені російськими агентами. За інформацією Bring Kids Back UA, вже вдалося повернути 1 293 дитини, яких депортували, примусово переселили, або вони перебували на тимчасово окупованих територіях.Нагадаємо, 18 березня керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що під контролем країни-агресорки перебувають до 1,6 мільйона українських дітей. Неповнолітні громадяни змушені жити в окупації або депортовані в Росію.

У четвер, 24 квітня, комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розгляне законопроект про віртуальні активи. Це складний документ.Про це повідомив голова цього комітету Данило Гетманцев. Він зазначив, що в законопроекті понад 200 сторінок."Складний документ, який об’єднує всі основні питання щодо криптоактивів. Регулювання обігу, статус регуляторів, оподаткування", — зазначив він.Данило Гетманцев анонсував декілька пунктів документа, який розглядають українські народні депутати.Оподаткування. Пропонується найпростіша та найзрозуміліша модель — оподаткування прибутку."Тобто оподатковується різниця між тим, що власник криптоактиву протягом звітного річного податкового періоду витратив на придбання криптоактивів, і тими доходами, які він отримав від продажу цих активів", — пояснив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.Перехідний період. Передбачається, що протягом року людина може продати та задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.Данило Гетманцев пообіцяв більше розповісти про законопроект у четвер після засідання комітету.Нагадаємо, у грудні минулого року він розповідав, що вже в першому кварталі 2025 року в Україні можуть легалізувати криптовалюту. Однак при цьому на пільгові умови оподаткування розраховувати не варто.

У середу, 16 квітня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення десяти військових адміністрацій. Йдеться про населені пункти Донецької області.Про це свідчить опублікований указ на сайті Офісу президента України.На виконання закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено утворити:Кальчицьку сільську військову адміністрацію Маріупольського району Донецької області;Мангуську селищну військову адміністрацію Маріупольського району Донецької області;Маріупольську міську військову адміністрацію Маріупольського району Донецької області;Микільську селищну військову адміністрацію Маріупольського району Донецької області;Старомлинівську сільську військову адміністрацію Волноваського району Донецької області;Хлібодарівську сільську військову адміністрацію Волноваського району Донецької області.Також постановлено утворити на базі військово-цивільних адміністрацій населених пунктів Донецької області такі військові адміністрації населених пунктів:Волноваську міську військову адміністрацію Волноваського району Донецької області;Мирненську селищну військову адміністрацію Волноваського району Донецької області;Ольгинську селищну військову адміністрацію Волноваського району Донецької області;Сартанську селищну військову адміністрацію Маріупольського району Донецької області."У зв'язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів, зазначених у частині першій цієї статті, повноваження відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень", — ідеться в указі.Окрім того, опубліковано низку розпоряджень про призначення очільників адміністрацій:начальником Микільської селищної військової адміністрації Маріупольського району став Володимир Халабузар;начальником Хлібодарівської сільської військової адміністрації Волноваського району став Михайло Бурнадзе;начальником Кальчицької сільської військової адміністрації Маріупольського району став Володимир Матяш;начальником Мангуської селищної військової адміністрації Маріупольського району стала Наталія Воробйова; перед цим президент звільнив її з посади голови Маріупольської районної державної адміністрації;начальником Сартанської селищної військової адміністрації Маріупольського району президент призначив Олександра Куркчу;начальником Старомлинівської сільської військової адміністрації Волноваського району призначена Альона Лєвтєрова;начальником Ольгинської селищної військової адміністрації Волноваського району став Артем Єфіменко;начальником Мирненської селищної військової адміністрації Волноваського району призначена Надія Сердюкова.Нагадаємо, що 11 квітня відбулося призначення нових очільників районних державних адміністрацій Києва. Йдеться про вісім таких структур у столиці України.

Службі безпеці України пропонують самостійно розробляти та вносити власні законопроекти на розгляд Кабінету міністрів і президенту. Відповідний документ підтримала за основу Верховна Рада України.Про це свідчить картка законопроекта, опублікована на сайті Верховної Ради України.У пояснювальній записці йдеться про те, що зміни потрібні для врегулювання питань, якими займається СБУ, а також для адаптації цих правил до умов воєнного стану.Зараз, згідно із законом про Кабмін, право вносити проекти рішень на розгляд уряду мають лише визначені органи: секретаріат Кабміну, міністерства, центральні органи виконавчої влади (крім тих, діяльність яких координується через конкретного члена уряду), державні колегіальні органи та місцеві держадміністрації.Служба безпеки України не входить до цього переліку, тому не мала права подавати такі проекти.Зазначається, що ухвалення законопроекта сприятиме:ефективності діяльності СБУ в умовах сучасних викликів і загроз державній безпеці України;своєчасному реагуванню на системні загрози та підвищений інтерес до державних секретів в умовах правового режиму воєнного стану;вдосконалення нинішніх механізмів і усунення прогалин нормативного регулювання окремих питань щодо внесення на розгляд президента України й уряду проектів нормативно-правових актів із питань, віднесених до компетенції Служби безпеки.Нагадаємо, на початку квітня видання Financial Times із посиланням на власні джерела в українському уряді повідомляло, що СБУ розслідує витік інформації щодо проекту угоди зі США, зокрема, використовуючи поліграф. Таке доручення дав президент Володимир Зеленський.

Верховна Рада 15 квітня внесла зміни до закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Документ знову дозволяє проводити перевірки з питань вчинення цькування працівників.Про це йдеться на сайті парламенту.Законом пропонується встановити, що у період дії воєнного стану Державна служба України з питань праці за заявою працівника або профспілки можуть здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин, вчинення мобінгу (цькування) та законності припинення трудових договорів."Прийнятий закон забезпечить можливість проведення Державною службою України з питань праці за заявою працівника або профспілки позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань вчинення мобінгу (цькування) під час дії правового режиму воєнного стану", — йдеться у роз'ясненні Ради.Нагадаємо, 15 квітня Верховна Рада підтримала закон про зниження пенсій для прокурорів. Це вже вдруге депутати повернулися до резонансного питання.Раніше повідомлялось, що українці могли сподіватися на підвищення мінімальної заробітної плати з 1 квітня. Однак через певні обставини розмір мінімалки залишиться незмінним і, як і раніше, становитиме 8 000 гривень на місяць.

Верховна Рада під час розгляду законопроекту про демобілізацію спиратиметься на думку вищого військового керівництва держави. Зараз важливо не припуститися тієї ж помилки, яку у 1919 році зробила Українська Центральна Рада.Таку заяву зробив голова парламенту Руслан Стефанчук, пише "Укрінформ"."Щодо законопроекту про демобілізацію, моя позиція чітка, зрозуміла, і завжди такою була. Ми повинні покладатися на вище військове керівництво. Ми не повинні зробити тієї політичної помилки, яку Українська Центральна Рада зробила у 1919 році. Ми не хочемо цього зробити", — йдеться у заяві спікера.Стефанчук також зазначив, що Верховна Рада особливу увагу приділяє справедливій ротації та справедливих відпусток для військовослужбовців."Якщо військове керівництво буде вважати демобілізацію можливою та необхідною, то будемо говорити про це", — сказав голова Ради.У цьому контексті Стефанчук нагадав, що жодна держава світу під час бойових дій, крім Української Народної Республіки, не проводила демобілізацію.Що відомо про демобілізацію в УкраїніЯк відомо, можливість демобілізації для військових, які вже впродовж тривалого часу захищають країну від російських окупантів, хотіли передбачити в рамках законопроекту про мобілізацію.Зокрема, у квітні перед другим читанням комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки прибрав з документа норму про демобілізацію. Тоді ухвалили рішення розробити окремий документ про демобілізацію. Через вісім місяців законопроект про демобілізацію в український парламент так і не внесли.Раніше президент Володимир Зеленський відповів на петицію, у якій пропонується дозволити демобілізацію військових після 18 місяців. Він доручив прем'єр-міністру Денису Шмигалю опрацювати це питання.Нагадаємо, 8 січня стало відомо, що прем'єр-міністра Дениса Шмигаля викликали до Верховної Ради. Посадовець має пояснити відсутність закону про демобілізацію.Нещодавно заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк заявляв, що реалізувати ініціативу щодо демобілізації військовослужбовців неможливо доти, поки не вдасться підготувати резерви належного рівня. Однак сам законопроект уже практично готовий.Варто зазначити, що у грудні народна депутатка Соломія Бобровська, яка входить в оборонний комітет Верховної Ради України, розповідала, що новий законопроект, який визначить порядок і умови звільнення військових зі служби, готували фахівці Міністерства оборони України. Його планували розробити ще до 18 грудня.

У понеділок, 7 квітня, президент Володимир Зеленський призначив послів у деякі країни світу. Зокрема, колишній генеральний прокурор Андрій Костін відтепер працюватиме в Нідерландах.Про це свідчать відповідні укази, опубліковані на сайті українського президента.Указом №212/2025 Зеленський призначив Андрія Костіна послом України в Королівстві Нідерланди. За сумісництво Костін стане й постійним представником України в Організації щодо заборони хімічної зброї.Указом №217/2025 колишнього посла в Малайзії та Філіппінах Олександра Нечитайла призначено послом України в Китаї.Посол України в Аргентині й Уругваї Юрій Клименко за сумісництвом очолить дипломатичне представництво у Парагваї.Згідно з указом №215/2025, колишній посол України в Німеччині та Бразилії Андрій Мельник стане постійним представником України при Організації Обʼєднаних Націй. Указом президент звільнив Мельника з посади посла України в Бразилії.Володимир Зеленський також призначив Олексія Гавриша послом України в Королівстві Норвегія.Окрім того, український президент звільнив Віктора Майка з посади посла України в Туркменістані та призначив його послом у Казахстані.Зеленський також призначив Михайла Видойника послом України у Фінляндії. Очільником дипломатичного представництва України в Лівані став Роман Горяйнов.А ще президент України звільнив Ольгу Діброву з посад посла України у Фінляндії й Ісландії за сумісництвом.Нагадаємо, що так само сьогодні президент України Володимир Зеленський провів Ставку верховного головнокомандувача. Головна тема засідання — виробництво вітчизняних дронів.

У понеділок, 7 квітня, президент Володимир Зеленський підписав скандальний закон №12089 про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача.Про це свідчать дані на сайті Верховної Ради.Згідно з пояснювальною запискою, його метою є:вдосконалення правозастосування у правовідносинах щодо витребування майна у добросовісного набувача через чітке розмежування віндикаційного та негаторного позовів та можливості їхнього заявлення; розв'язання питання компенсації добросовісному набувачу під час витребування майна на користь держави чи територіальної громади та наступне відшкодування шкоди коштом винних осіб на користь держави чи територіальної громади;посилення правових засад захисту прав та інтересів добросовісного набувача у випадку вибуття майна з власності держави чи територіальної громади.Так, документ встановлює чіткі терміни, протягом яких правоохоронні органи можуть подати позов до підприємця про недобросовісне набуття землі. До того ж цей закон фактично легалізує незаконну приватизацію територій лісового та водного фонду. Основні положення закону:встановлює 10-річний термін для оскарження неправомірного набуття власності землі;не поширюється на об'єкти критичної інфраструктури, стратегічні землі, об'єкти культурної спадщини та природно-заповідного фонду;передбачає відповідальність державних органів та органів місцевого самоврядування за виділення земель. Вони будуть зобов'язані забезпечити компенсацію ринкової вартості майна, а також позови можуть бути спрямовані на конкретних осіб, які ухвалювали незаконні рішення;не стосується шахрайських схем чи тих, хто знав про недобросовісність підстав набуття власності.Зауважимо, 12 березня Рада ухвалила законопроект №12089 в цілому 273 голосами. Проте згодом на сайті Офісу президента зʼявилася петиція з вимогою ветувати ініціативу. Ця петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів, які необхідні для того, аби президент Володимир Зеленський розглянув документ. Однак, попри невдоволення громадськості гарант все ж підписав закон.Нагадаємо, раніше в Україні посилили контроль за виробництвом та обігом дієтичних добавок. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон.

Кабінет міністрів України затвердив законопроект про внесення змін до статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо прав студентів та освітян. Він змінює перелік тих, хто не підлягає мобілізації, й обмежує вік студентів, які можуть претендувати на відстрочку.Про це повідомив представник українського уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук і міністр освіти та науки Оксен Лісовий. Тепер документ мають внести на розгляд до парламенту.Зокрема, відстрочку від мобілізації надаватимуть тим, хто на момент вступу до закладу освіти не досягнув 25-річного віку, вперше здобуває освітній рівень і навчається на денній або дуальній формі."Рекомендували від уряду зміни до Закону України щодо мобілізації. Мета пропозицій від міністерства — зменшити ризики використання освіти як способу ухилення від мобілізації", — зазначив Оксен Лісовий.Закон передбачає:обмеження віку 25 роками для надання відстрочки від мобілізації для учнів професійних училищ і для студентів фахових коледжів;виключення права відстрочки для слухачів професійних училищ, які підвищують професійну кваліфікацію без здобуття освіти;визначення послідовності здобуття освіти, яка надає право відстрочки під час мобілізації.Мобілізації не підлягатимуть:учні ПТУ та студенти коледжів, які вступили не пізніше ніж за рік до досягнення граничного призовного віку;студенти університетів, які вперше здобувають освіту на певному рівні;докторанти, інтерни та лікарі-резиденти, які вперше навчаються на відповідному рівні;наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які працюють щонайменше на 0,75 ставки в закладах вищої, фахової передвищої, профтех, загальної середньої та позашкільної освіти, а також у наукових установах;педагоги позашкільної освіти, які керують гуртками, якщо вони працевлаштовані на основній роботі до початку 2025 року; йдеться про еколого-натуралістичні, науково-технічні, дослідницько-експериментальні та військово-патріотичні гуртки.Водночас відстрочку не зможуть отримати чоловіки віком 25+ років, які вдруге навчаються на тому самому або нижчому рівні освіти, а також ті, хто навчається за кордоном після 24 лютого 2022 року.Нагадаємо, декілька днів тому в Міністерстві юстиції повідомляли, що в Україні менш ніж за рік за рішенням судів заблокували банківські рахунки 26 тисяч українців, які порушили мобілізаційне законодавство. Вони не сплатили накладені на них штрафи.