# закон

У четвер, 3 липня, президент Володимир Зеленський підписав закон про те, що використання природних ресурсів України передбачають виплати з державного бюджету. Це випливає з відповідної угоди зі Сполученими Штатами Америки.Про це свідчить картка законопроекту №13256 про зміни Бюджетного кодексу на сайті Верховної Ради України.Зміни до Бюджетного кодексу потрібні для втілення положення про наповнення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.Внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та усе, що зазначено в додатку А до угоди) з нових ліцензій;видачі нових спецдозволів на користування надрами;реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.Ці гроші зараховуватимуть у спеціальний фонд державного бюджету та перераховуватимуть до Фонду відбудови.Раніше голова Бюджетного комітету українського парламенту Роксолана Підласа назвала такий порядок цифр щодо внесків з боку України: близько трьох мільярдів гривень за п’ять років."Скажімо, якби угоду підписали 2019 року, то саме така сума надійшла би до фонду як внесок України до цього часу", — написала вона.Як відомо, 1 травня Україна та США підписали угоду про створення американсько-українського інвестиційного фонду. Після цього 8 травня Верховна Рада ратифікувала міжурядову угоду. Президент Володимир Зеленський підписав закон 12 травня, завершивши процес ратифікації.Нагадаємо, міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук розповіла, що Україна зняла гриф "Секретно" на певний перелік корисних копалин, в тому числі й критичні мінерали. Така таємничість залишалася пережитком ще з радянських часів.

У вівторок, 1 липня, президент Володимир Зеленський підписав закон "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який гарантує військовослужбовцям виплату грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки у разі звільнення зі служби.Про це повідомила прес-служба Верховної Ради. У парламенті зауважили, що компенсацію військові зможуть отримати як за основну, так і за додаткові відпустки."У разі загибелі військовослужбовця компенсацію отримають особи, зазначені в його розпорядженні. Якщо таких немає — кошти передаються у спадщину", — йдеться у повідомленні.Нові правила наберуть чинності через місяць з наступного дня після офіційного опублікування закону. Водночас у документі вказано, що Кабінету міністрів протягом одного місяця з дня опублікування цього закону має:привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом;забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим законом.Нагадаємо, як головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в Україні збільшать терміни проходження базової загальної військової підготовки. Відтак, курс БЗВП триватиме 51 день замість 49. До того ж Сирський наголосив, що необхідно посилити заходи безпеки військовослужбовців у навчальних центрах та на тилових полігонах. Відтак, скупчення особового складу та військової техніки, розміщення військовослужбовців у наметових містечках відтепер заборонено.Додамо, 27 червня на засіданні уряду схвалили законопроект, розроблений Міністерством оборони України, щодо 12-місячної відстрочки від мобілізації для добровольців, які відслужили за "Контрактом 18–24".

Верховна Рада України працює над створенням спеціального виборчого законопроекту. Він стосуватиметься умов і нюансів проведення виборів після закінчення війни.Про це заявив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Ми напрацьовуємо цей законопроект, адже для проведення наступних виборів необхідний новий спеціальний документ", — зазначив він.За його словами, цей спеціальний законопроект регулюватиме так звані повоєнні вибори.Водночас очільник Верховної Ради зазначив, що після завершення війни на Україну чекає багато викликів.На переконання Руслана Стефанчука, їх характер у переважній більшості залежить від того, як і коли закінчиться війна. Також спікер сказав, що готуються різні сценарії."Ми готуємо різні базові сценарії для того, щоби люди могли реалізувати своє фундаментальне конституційне право на вибір. І це повинно бути в Україні", — наголосив він.Руслан Стефанчук підсумував, що, попри складні умови, українським законодавцям вдасться знайти цей правильний законодавчий компроміс.Нагадаємо, раніше спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповідав, що наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність українського парламенту неможливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.

Київська книгарня "Сенс" в день Конституції України даруватиме своїм покупцям примірник з виправленою 10-ю статтею Основного Закону. Там сподіваються розпочати "публічну розмову" про роль мови в майбутньому.Про це йдеться в дописі книгарні в X."У День Конституції до кожної книжкової покупки "Сенс" даруватиме примірник Конституції України із викресленим фрагментом 10-ї статті. Цим ми відкриваємо публічну розмову про роль мови в майбутньому", — написала книгарня у своїй публікації.Стаття 10 Конституції України визначає українську мову як державну мову. Вона також гарантує вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин, а також сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.Автори цієї ідеї переконані, що такий крок дозволить зрозуміти, що "справді об’єднує, а що є символом окупації". Там також додали, що проводили схожу акцію у 2024 році, але тоді їхній допис "викликав менший ажіотаж".Жорстка реакція нардепаНародний депутат від партії "Слуга Народу" Дмитро Гурін відреагував на допис книгарні "Сенс". У своєму коментарі він назвав таку ідею книгарні "повним соромом" щодо Конституції України."Робити таке з текстом чинної Конституції України є повним делулу і соромом", — написав політик.Раніше народний обранець звернувся до засновника книгарні "Сенс" Олексія Ерінчака. Політик відзначив, що такий задум — "поганий і неправильний проект"."Конституція є такою, якою вона є. Викреслювати щось з неї — дурість і неповага", — зазначив Гурін.Що пишуть соцмережіКористувачі соцмереж не зійшлись у своїх поглядах щодо допису книгарні "Сенс" стосовно виправленої 10-ї статті Основного Закону. Одні юзери підтримали ідею, інші — розкритикували пропозицію книгарні і, позначивши МВС, вимагають покарати "Сенс" за цей допис. Книгарня "Сенс" відреагувала на звинуваченняУ відповідь на свій допис про акцію для покупців, у книгарні "Сенс" відповідали на закиди щодо такої акції. Зокрема, один з користувачів звинуватив книгарню у низці злочинних дій, на що представники "Сенсу" порадили йому звернутися до суду.Нагадаємо, народна артистка України Лариса Кадочникова, яка виконала роль Марічки у популярній кінострічці "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова, відмовилася говорити українською мовою та наголосила, що вона "багато зробила" для нашої держави.

Колишній координатор проектів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Україні Олександр Водянніков став новим суддею Конституційного суду України. Володимир Зеленський затвердив його призначення.Про це свідчить указ президента України №438/2025."Призначити Водяннікова Олександра Юрійовича суддею Конституційного суду України", — йдеться в документі за підписом Володимира Зеленського.Станом на 26 червня за президентською квотою залишалася вакансія трьох суддів Конституційного суду України. Одна з 30 травня 2024 року, а після припинення повноважень двох суддів за його квотою з 27 січня 2025 року — ще дві.Після завершення конкурсного відбору дорадчої групи експертів в лютому президенту надіслали список кандидатів зі шести осіб: по два кандидати на одну посаду для проведення співбесіди та призначення суддів. Тепер залишається дві вакансії.Ще також залишаються не закритими дві вакансії за квотою Верховної Ради України.Із 27 січня 2025 року в Конституційному суді був відсутній необхідний кворум для ухвалення рішень. Того дня повноваження одразу трьох суддів завершилися після закінчення встановленого терміну (дев’ять років).Таким чином у суді залишилося всього 11 суддів, а для кворуму необхідно щонайменше 12 із 18. Тепер після указу Володимира Зеленського їх уже 12.Що відомо про Олександра ВодянніковаЦе український юрист і експерт у галузі конституційного права. До цього Водянніков працював у проекті ОБСЄ в Україні, зокрема, обіймав посаду національного юридичного радника.Варто зазначити, що він брав активну участь у розробці законопроектів щодо реформування Конституційного суду та судової системи загалом.Окрім того, Олександр Водянніков готував правові висновки для парламентських комітетів із питань європейської інтеграції.Нагадаємо, що у травні минулого року Верховна Рада призначила за своєю квотою Сергія Різника суддею Конституційного суду України. До цього він працював професором кафедри конституційного права Львівського університету імені Івана Франка.

У п’ятницю, 27 червня, президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони (РНБО) "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.Про це свідчить указ, опублікований на сайті президента України.У документі йдеться про те, що Кабінету міністрів постановлено визначити на 2026-2028 роки основним пріоритетом державного бюджету України фінансування за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.Також уряду доручено опрацювати питання щодо підвищення грошового забезпечення для військовослужбовців, поліцейських, а також осіб рядового та начальницького складу.Крім того, необхідно вжити заходів для гарантування виплати одноразової допомоги в разі загибелі чи смерті таких осіб унаслідок поранення, отриманого під час воєнного стану.У період з 2026 до 2028 року Кабінет міністрів зобов’язаний щомісяця, до 15 числа, надавати Раді національної безпеки й оборони інформацію про стан фінансування силових структур, зокрема, в межах державних оборонних програм.Як відомо, в державному бюджеті на 2025 рік на оборонні потреби передбачено 2,223 трильйона гривень. У першому кварталі частка видатків на безпеку й оборону сягнула 73,5% від усіх витрат бюджету. Уряд неодноразово заявляв про наміри посилити фінансування армії.Нагадаємо, 11 червня стало відомо, що Кабінет міністрів готує проект змін до державного бюджету України приблизно на 400 мільярдів гривень. Ці кошти необхідні для забезпечення потреб Сил безпеки й оборони.

Нардепи подали на реєстрацію розроблений спільно з Міністерством оборони пакет законопроектів про Defence City. Цей спеціальний правовий режим звільнить на 10 років від сплати податків виробників зброї.Про це у Telegram-каналі повідомив лідер фракції "Слуги народу" Давид Арахамія. "Понад 40% зброї на фронті виготовлено в Україні. Ми маємо унікальні розробки та досвід ведення сучасної війни. Західні партнери проявляють високий інтерес до співпраці з нашими підприємствами. В майбутньому наш ОПК буде однією з точок зростання економіки", — йдеться у повідомленні.Арахамія наголосив, що ці можливості потрібно використовувати й масштабувати. Для цього, за словами нардепа, було розроблено пакет законопроектів, який передбачає: створення Переліку підприємств-резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони України; захист інформації про виробників зброї; податкові пільги до 1 січня 2036 року — звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, від земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку. Арахамія запевнив, що також зберігаються усі чинні податкові преференції: пільги з ПДВ, прискорена амортизація, пільги для працівників на релокованих підприємствах. "Резиденти Defence City отримають спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових технологій, додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу, підтримку в релокації підприємств, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій", — повідомив глава фракції "Слуга народу". Як наголосив Арахамія, пакет підтримки дозволить підприємствам розвиватися, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і головне — давати більше зброї та обладнання для захисту України. "Розраховуємо на підтримку усіх фракцій та груп", — додав Давид Арахамія.Нагадаємо, 29 квітня Кабінет міністрів України ухвалив законопроект, який передбачає нові правила оподаткування доходів, отриманих фізичними особами через цифрові торгові платформи. Йдеться про OLX, Prom, Rozetka тощо.

У суботу, 21 червня, президент України Володимир Зеленський призначив Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Він став наймолодшим на цій посаді в історії нашої країни.Про це свідчить указ, опублікований на сайті президента України та датований 21 червня.Варто зазначити, що 16 червня президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання щодо призначення Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора.За законодавством, генпрокурором може бути людина віком від 35 років. Русланові Кравченку 35 років виповнилося в березні цього року. Тож він наймолодший генеральний прокурор в історії України.Що відомо про Руслана КравченкаНародився 14 березня 1990 року в Сіверськодонецьку Луганської області. З 1997 року по 2005 рік навчався у загальноосвітній середній школі №8 рідного міста. У 2005 вступив на навчання до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Далі вступив на військово-юридичний факультет Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", де навчався з 2007 по 2012 рік та отримав диплом магістра про повну вищу освіту за спеціальністю "правознавство" та військове звання лейтенант юстиції.Вже 15 серпня 2012 року Руслана Кравченка було призначено на посаду слідчого Севастопольської прокуратури, де він брав участь у заходах із забезпечення дотримання законів у воєнній сфері Кримського регіону України. Вже за рік Кравченка підвищили до посади старшого слідчого, на якій він працював до окупації півострова у 2014 році.У 2014 році він отримав призначення на посаду старшого прокурора Рівненської, а згодом Львівської прокуратури з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері Західного регіону України. З 2015 по 2019 рік працював у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України.З 2019 по 2020 рік обіймав посаду заступника військового прокурора Центрального регіону України, а надалі його перевели на посаду прокурора відділу процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності управління організації процесуального керівництва, нагляду за виконанням судових рішень.З 2020 по 2021 рік Кравченко працював начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій і оборонній сферах Офісу генерального прокурора України.Далі, 2021 року, Руслан Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області, а з 31 березня 2022 року проводив фіксацію та розслідування воєнних злочинів російських окупантів у Бучі. У квітні 2023 року, згідно з указом Зеленського, його призначено головою Київської обласної військової адміністрації.Та 28 грудня 2024 року уряд підтримав проект указу президента про відставку Кравченка з посади очільника Київської ОВА. Вже 31 грудня 2024 року Кабінет міністрів призначив Руслана Кравченка новим головою Державної податкової служби. Відставка Андрія КостінаКолишній генеральний прокурор Андрій Костін написав заяву про звільнення 22 жовтня 2024 року. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури.Нагадаємо, що раніше президент Володимир Зеленський призначив нову очільницю місії України при Північноатлантичному альянсі. Нею стала Альона Гетьманчук.

У середу, 18 червня, Верховна Рада ухвалила у другому читання закон щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України.Про це повідомив народний депутат від голосу Ярослав Железняк. За його словами, за документ проголосували 243 депутати.Водночас проти закону проголосували 19 нардепів, ще 34 — не голосували і дев'ять утрималися."Всі правки врахували як було у редакції Комітету", — уточнив Железняк.Водночас, як пояснив нардеп від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко, множинне громадянство допустиме:у разі набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави;у разі набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновлювачів-іноземців;у разі автоматичного набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;у разі автоматичного набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, який підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;у разі набуття громадянства України у спрощеному порядку для іноземців, що є громадянами держав, які входять до переліку тих, хто може отримати громадянство у спрощеному порядку;у разі набуття громадянином України громадянства держав з переліку тих, чиї громадяни набувають громадянство України у спрощеному порядку.Зауважимо, раніше спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що головне мета закону про множинне громадянство — врегулювати відносити з українцями, що перебувають за кордоном. Він наголосив, що цим рамковим законом наша держава дає сигнал всім громадянами, які перебувають наразі за кордоном, про те, що: "Україна не відвертається від своїх громадян".Водночас раніше голова Державної міграційної служби Наталя Науменко раніше пояснювала, що законопроект про множинне громадянство передбачає, що український паспорт можуть отримати й деякі росіяни. За її словами, це ті росіяни, які воювали на боці Збройних сил України та члени їхніх родин, а також люди, які виїхали з Росії з політичних мотивів до початку повномасштабного вторгнення.

Цього тижня Верховна Рада України планує ухвалити закон про множинне громадянство. Головна мета ініціативи — врегулювати відносити з українцями, що перебувають за кордоном.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "РБК-Україна". Він наголосив, що цим рамковим законом наша держава дає сигнал всім громадянами, які перебувають наразі за кордоном, про те, що: "Україна не відвертається від своїх громадян"."Україна не змушує вас здавати український паспорт і брати інший, у відносинах з Україною ви назавжди будете громадянами України. І ми чекаємо вас після завершення цієї страшної війни", — сказав він.Спікер ВР зазначив, що наша держава потребує кожного громадянина, адже необхідно відбудовувати країну після війни. До того ж Стефанчук пригадав слова президента Володимира Зеленського про те, "що ми ніколи не будемо своїх громадян як дрова в піч війни кидати"."Це дуже правильно. Це інша філософія, розумієте? Це абсолютно інше ставлення до людини як найвищої соціальної цінності. І тому мені здається, що це те, що ще раз підкреслює, що ми з ними (росіянами, — ред.) різні. Ми знаходимося на різних краях цивілізаційної прірви", — додав він.Нагадаємо, раніше голова Державної міграційної служби Наталя Науменко раніше пояснювала, що законопроект про множинне громадянство передбачає, що український паспорт можуть отримати й деякі росіяни. За її словами, це ті росіяни, які воювали на боці Збройних сил України та члени їхніх родин, а також люди, які виїхали з Росії з політичних мотивів до початку повномасштабного вторгнення.

Верховна Рада України ухвалила закон щодо вдосконалення порядку ведення військового обліку. Відтепер дані про стан здоров’я для визначення придатності до військової служби надходитимуть із цивільних медзакладів.Про це свідчить картка законопроекту №12066, який передбачає дозвіл на доступ до медичної інформації пацієнта в межах електронного обміну.Відтепер військовозобов’язаному вистачає прийти до свого терапевта в лікарні, а далі набір даних про стан його здоров’я для цілей визначення придатності до військової служби автоматично скерується з ЕСОЗ до Реєстру військовозобов’язаних "Оберіг". Це відбуватиметься через обмін з електронною системою ВЛК.Раніше заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповідала, що єдиний електронний державний реєстр військовослужбовців, який передбачає законопроект №12066, повинен спростити життя захисників України, адже стане основою для надання всіх цифрових послуг.Вона нагадала, що, коли в Міністерства оборони України ще не було "Резерв+", вже існував реєстр військовозобов'язаних "Оберіг"."Тепер, коли Міноборони має застосунок "Армія+", остаточно постала потреба у повноцінному реєстрі й для військовослужбовців", — пояснювала Черногоренко.Нагадаємо, на початку червня речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін розповідав, що Міністерство оборони України не планує подовжувати термін проходження повторної військово-лікарської комісії (ВЛК) для військовозобов’язаних з обмеженою придатністю.

Від початку цього року порушники мовного законодавства сплатили до місцевих бюджетів штрафи на суму майже 200 тисяч гривень. Однак при цьому самих порушень на території всієї України не стало менше.Про це розповів уповноважений із захисту державної мови в Україні Тарас Кремінь в інтерв’ю виданню "Лівий берег".За словами мовного омбудсмена, впродовж 2025 року на його адресу надійшли 1 182 звернення, за якими зараз проводять 420 заходів державного контролю, тобто виявляють ознаки порушення законодавства."За цей рік я особисто розглянув 252 справи про адміністративні правопорушення. Виніс 57 штрафів. У середньому це 3 400 гривень. Звичайно, там були й повторні 134 попередження. Близько 200 000 гривень сплатили порушники до місцевих бюджетів", — зазначив Кремінь.Окрім того, посадовець розповів, що порушень мовного законодавства в Україні не стало менше, адже постійно з'являються нові інтернет-ресурси та виникають нові мовні скандали.Кремінь також відзначив, що у 80% випадків після звернень громадян щодо порушення законодавства ситуація виправляється. Це, зокрема, стосується сфери обслуговування, зовнішньої реклами й освіти, інформації про товари та послуги."Тобто, скажімо, якщо вивіска була недержавною мовою, вона змінюється на українську — і на тому ситуація закривається", — додав мовний омбудсмен.Як відомо, закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Він зміцнює статус української мови як єдиної державної, а його статті вводилися поступово, щоб українська стала єдиною мовою в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя.За порушення мовного законодавства карають попередженням або штрафом. Штраф за перше порушення мовного законодавства — від 3 400 до 8 500 гривень, а за повторне — від 8 500 до 11 900 гривень.Нагадаємо, у квітні Тарас Кремінь розповідав, що на порушення мовного законодавства з початку 2025 року поскаржилися понад 600 разів. Найбільше скарг надійшло зі столиці, а також Одеської та Харківської областей.

Конфлікт між американським президентом Дональдом Трампом і його радником Ілоном Маском продовжує загострюватися. Мільярдер заявив, що без його підтримки Трамп програв би вибори.Про це Ілон Маск написав відповідний допис у соціальній мережі Х."Без мене Трамп би програв вибори, демократи контролювали би Палату представників, а республіканці мали би 51 на 49 місць у Сенаті. Така невдячність!" — наголосив бізнесмен.Своєю чергою, Дональд Трамп різко висловився про Ілона Маска. Він наголосив, що колись підтримував мільярдера, але тепер відчуває глибоке розчарування.За інформацією журналістів The Guardian, Трамп розкритикував Маска після того, як технологічний мільярдер висловив несхвалення його законопроекту про податки та витрати."Ілон знав внутрішню суть цього законопроекту краще, ніж майже будь-хто з присутніх тут. Він знав про нього все. У нього не було з ним жодних проблем. Раптом у нього з'явилася проблема, і вона виникла тільки тоді, коли він дізнався, що нам доведеться скоротити мандат на електромобілі, бо це мільярди та мільярди доларів", — пояснив Трамп.Водночас він зауважив, що може це зрозуміти, але додав, що мільярдер знав усі аспекти цього законопроекту."Він говорив про мене найпрекрасніші речі та не говорив про мене нічого поганого особисто, але я впевнений, що це буде наступним кроком, і я дуже розчарований в Ілоні. Я дуже допомагав Ілону", — підсумував американський лідер.Ідеться про законопроект про пільги та витрати, який передбачає продовження знижених податків (ухвалених за часів Трампа 2017 року) й одночасне збільшення видатків на оборону та безпеку. Для компенсації витрат пропонуються скорочення в соціальних програмах: медичне страхування для бідних, продовольчі талони та податкові пільги на екологічно чисту енергетику.Бюджетне управління Конгресу та незалежні аналітики прогнозують, що законопроект Трампа збільшить дефіцит бюджету на суму від 2,3 до 5 трильйонів доларів протягом наступних 10 років.Але чиновники Білого дому оскаржують твердження про те, що законопроект призведе до збільшення дефіциту. На думку влади, прогнози не враховують високих рівнів економічного зростання, які можуть бути спричинені зниженням податків.Нагадаємо, вчора Ілон Маск жорстко висловився про цей законопроект, схарактеризувавши його як "огидну мерзоту".

Військові мають можливість повернутися після самовільного залишення частини на службу до 30 серпня та звільнитися від кримінального провадження. Найпростіший спосіб — подати рапорт через застосунок "Армія+".Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України."Алгоритм залишається незмінним. Людина подає рапорт, заповнення якого займає приблизно п’ять хвилин", — ідеться в повідомленні.Головне управління Військової служби правопорядку отримує рапорт та підтверджує дані в ньому. Військовослужбовець має 24 години, щоби прибути до відділу, який він обрав, коли подавав рапорт."Там оформлять документи, зроблять припис і допоможуть безпечно дістатися до однієї із військових (резервних) частин", — додали в Міноборони.Там продовжили, що командир такої частини має 72 години, щоби відновити грошові виплати та соціальні гарантії військовослужбовця й у день продовження військової служби повідомити про це відповідні органи."Після поновлення на службі можна вже звідти подати рапорт на зміну місця служби", — констатували в українському оборонному відомстві.Там пояснили деталі: для цього на екрані із запитанням "Чому бажаєте змінити частину" потрібно вибрати пункт "Повертаюся на службу після СЗЧ". У рекомендаційному листі зазначається вже поточна посада в батальйоні резерву. За потреби кадровий центр ЗСУ, який розглядає рапорти на зміну місця служби, додатково перевірить дані напряму в батальйоні."У грудні 2024 року ми запустили простий, прозорий і швидкий спосіб повернутися у військо після самовільного залишення частини, а для командирів частин — отримати вмотивованих військових. У лютому за день ми могли отримувати до 120 рапортів від військових, які хотіли скористатись спрощеним алгоритмом повернення на службу", — зазначила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко.Ця можливість доступна для військових, які здійснили СЗЧ до 10 травня. Ті, хто зробив це після цієї дати, зможуть повернутися лише в ту частину, з якої пішли, а поновлення на службі може тривати місяці.Нагадаємо, що 30 квітня Верховна Рада України ухвалила законопроект про продовження терміну для спрощеного повернення на службу після першого самовільного залишення військової частини до 30 серпня.

Для іноземних військових, які мають намір служити в українських Силах оборони та воювати за Україну, необхідно якомога швидше напрацювати сприятливу нормативну базу. Робота в цьому напрямку вже триває.Про це заявила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук."Якщо іноземці хочуть воювати за Україну — це добре. І ми маємо створити всі умови, щоби вони могли це зробити", — зазначила вона.Верещук додала, що в Офісі президента вона координує міжвідомчу платформу, яка займається питаннями іноземців, що за контрактом служать в українському війську."Працюємо над такими питаннями, як юридичний статус іноземців у війську, особисті документи, медичні та соціальні гарантії", — уточнила заступниця керівника Офісу президента України.Чиновниця подякувала всім, хто залучений до цієї роботи — державним інституціям, волонтерським командам, а також службам супроводу підрозділів, де служать іноземці."Маємо якнайшвидше напрацювати сприятливу нормативну базу. Це важливий крок для того, щоби залучати ще більше воїнів з усього світу до лав наших Захисників", — підсумувала Ірина Верещук.Нагадаємо, 16 квітня цього року стало відомо, що під час засідання групи взаємосумісності НАТО з навчання та технологій Міністерство оборони України презентувало основні досягнення трансформації системи військової освіти України та порядок проведення її інституційного аудиту.