# закон

Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (КМДА) видав приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини на об'єкті будівництва на вулиці Князів Острозьких, 43/11 у Печерському районі столиці.Про це повідомив "Офіційний портал Києва". Річ у тім, що під час візуального обстеження фахівці департаменту встановили, що на земельних ділянках проводяться будівельні роботи, частково розібрано будівлю, здійснюється втручання у поверхневий шар ґрунту, а самі ділянки огороджені будівельним парканом.Також встановлено, що містобудівні перетворення здійснюються на території Центрального історичного ареалу Києва, частково в межах буферної зони об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та зон регулювання забудови.За результатами обстеження департамент видав приписи замовнику будівництва та користувачу земельної ділянки з вимогами негайно припинити проведення будь-яких робіт на об'єкті, протягом п’яти днів надати на розгляд і погодження проєктну документацію, а також письмові пояснення щодо виявлених порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини.«Проєктна документація на цей об'єкт не погоджувалася. Крім того, департамент охорони культурної спадщини КМДА не видавав дозволів на проведення робіт у межах своїх повноважень», — наголосили в київській владі.Згідно із законом України "Про охорону культурної спадщини", приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими до виконання. За їх невиконання законодавством передбачена відповідальність.Раніше департамент містобудування й архітектури КМДА повідомляв, що місто не погоджувало будівництво 80-метрового житлового будинку за цією адресою та продовжує відстоювати встановлені містобудівною документацією параметри забудови.Київська влада наголосила, що забудова в центральній частині Києва не може розглядатися винятково як реалізація приватного інвестиційного наміру. Вона має здійснюватися з урахуванням генерального плану Києва, планувальної структури території, історико-містобудівного контексту, вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини та публічних інтересів територіальної громади столиці.Департамент містобудування та архітектури КМДА подавав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яким скасовано частину встановлених містом містобудівних обмежень для забудови на вулиці Князів Острозьких, 43/11."На жаль, апеляційна скарга залишилась без задоволення. У КМДА наголошують, що не погоджуються з таким рішенням, оскільки воно фактично усуває обмеження, які не дозволяли реалізацію висотної забудови на цій ділянці", — йдеться в повідомленні.Як відомо, за вулицею Князів Острозьких, 43/11 раніше було училище зв'язку. Нині його демонтують, аби звести 25-поверховий житловий компелекс. Загалом будівництво охоплює три ділянки.Частина цих ділянок розташована в буферній охоронній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Києво-Печерської лаври  — та може закрити панорами пам'ятки. У містобудівній документації для цієї території встановлене обмеження висотності — до 27 метрів або приблизно дев’ять поверхів.Нагадаємо, що в січні цього року Кабінет міністрів України звільнив Олега Гоцинця з посади голови Держгеонадр. Звільнення офіційно відбулося за угодою сторін..

Конституція України, яка 28 червня відзначає 30-річчя з дня ухвалення, залишається фундаментом державності навіть в умовах повномасштабної війни. Саме Основний Закон визначає межі влади, гарантує права і свободи громадян, а також встановлює правила функціонування держави під час воєнного стану.Чи справді Україна майже п'ять років жила без власної Конституції? Чому її ухвалення стало результатом складних політичних компромісів? Чи доведеться змінювати Основний Закон після вступу до Європейського Союзу? Які права можуть бути обмежені під час воєнного стану та чи можливі сьогодні вибори й мирні зібрання?Про це в інтерв'ю TrueUA розповіла завідувач кафедри конституційного права Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Катерина Сьох.Чому Конституція є фундаментом держави— Виповнюється 30 років від дня ухвалення Конституції України. Наскільки важливою є Конституція для будь-якої країни?— Конституція для держави є надважливим документом. Вона встановлює засади публічного управління в державі, закріплює діяльність органів державної влади, права і свободи людини, а також механізм їхнього захисту. Крім того, Конституція встановлює межі повноважень органів державної влади. І взагалі без Конституції не може існувати правова держава.Адже саме від Конституції походить прийняття інших нормативно-правових актів. Якщо не буде Конституції, ми не матимемо того фундаменту, на основі якого формується правова система держави. Не буде єдиного документа, який чітко встановлюватиме порядок управління і визначатиме, що саме має бути так, а не інакше.Простіше кажучи, Конституція України — це суспільний договір між народом і державою, де чітко визначено, що влада не є безмежною, а людина є найвищою соціальною цінністю. І тільки на цих принципах — що вся влада належить народу, а людина є найвищою цінністю — може існувати правова держава. Тому Конституція — це надважливий документ.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Як Україна майже п'ять років прожила без Основного Закону? Чи були у світі ще такі приклади, коли після проголошення незалежності країни до ухвалення основного закону проходило багато років?— Так, після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року ми дійсно жили за Конституцією УРСР 1978 року. І проіснували в такому форматі до 1995 року.Проте ще в 1990 році була прийнята Декларація про державний суверенітет України. Вона встановила чіткий механізм публічного управління державою. Було визначено, як мають працювати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також засади державного управління.На основі Конституції УРСР та цієї Декларації ми проіснували до 1995 року. У 1995 році був укладений Конституційний договір між президентом та Верховною Радою, де сторони домовилися про те, як управлятиметься держава та як розподілятимуться повноваження між президентом і Верховною Радою. Були чітко визначені процеси державного управління, де вже йшлося про суверенну Україну та про те, як вона функціонуватиме до ухвалення нової Конституції у 1996 році.Тобто з 1991 по 1996 рік ми жили за Конституцією УРСР, але водночас діяли установчі документи — Декларація про державний суверенітет України та Конституційний договір між органами державної влади. Уже після цього, у 1996 році, була прийнята Конституція України.Чи був це унікальний випадок? Ні. У світі також були подібні приклади. Наприклад, Косово або Чехія та Словаччина після розпаду Чехословаччини. Вони також певний час жили за документами тимчасового характеру, які містили установчі норми. Можливо, цей перехідний період був не таким тривалим, як в Україні, але він також існував.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Чому так довго не могли ухвалити Конституцію України? На які поступки довелося піти різним партіям і фракціям? Які найбільші суперечності існували між ними?— Це був довготривалий процес із цілком об'єктивних причин. Насамперед причиною став політичний конфлікт. З одного боку була Комуністична партія, з іншого — Народний рух України. Вони мали різні погляди на державне управління. Коли почалася розробка тексту Конституції, стало зрозуміло, що політичні сили по-різному бачать модель управління державою.Одним із найспірніших питань була форма державного правління. У світі існують різні форми правління — парламентська, президентська, змішана. І постало питання: якою має бути Україна? Яке місце в цій системі має займати президент? Яким має бути місце парламенту? Якими мають бути їхні взаємні стримування і противаги? Саме це стало одним із головних конфліктів.Наступним питанням була державна символіка. Одні вважали, що прапор не повинен бути синьо-жовтим, інші пропонували залишити стару символіку або не поспішати із запровадженням нової. У результаті зупинилися на нашому синьо-жовтому прапорі.Ще одним дуже спірним питанням була державна мова. Як і сьогодні, мовне питання тоді також викликало серйозні дискусії. Якщо відкрити статтю 10 Конституції, можна побачити, що українська мова визначена державною. Водночас там згадується про мови національних меншин і окремо виділено російську мову. Саме навколо цього й точилися дискусії між політичними силами. Одні наполягали, що українська має бути єдиною державною мовою, інші хотіли надати російській особливий статус на державному рівні. У підсумку було знайдено компроміс, який ми сьогодні бачимо у статті 10 Конституції.Ще одним складним питанням був статус Криму. Одні політичні сили вважали, що Крим не повинен мати автономного статусу, інші наполягали на створенні Автономної Республіки Крим. Компроміс полягав у тому, що Автономна Республіка Крим отримала автономний статус, а місто Севастополь — спеціальний статус.Усі ці компроміси були дуже складними. Саме тому переговори тривали довго, виникали конфлікти, засідання переносилися, сторони шукали домовленості. До цього додалися дострокові вибори 1994 року та політичні процеси середини 90-х років.У результаті, після укладення Конституційного договору між президентом Леонідом Кучмою та Верховною Радою, стало зрозуміло, що далі відкладати ухвалення Конституції вже неможливо. І саме в ніч з 27 на 28 червня 1996 року була прийнята Конституція України.Це був дуже тривалий процес, але я особисто пишаюся нашою Конституцією, тому що в ній закладені найважливіші засади державного управління. І найголовніше — людина визначена найвищою соціальною цінністю в державі. Права людини, які гарантує Конституція, мають один із найширших переліків, який тільки може бути.— На приклади конституцій яких країн спиралися автори під час розробки проєкту Конституції України?— Коли Україна стала незалежною, вже тоді було визначено пріоритетний напрям розвитку нашої держави — європейська інтеграція. Ми визначили курс на Європу. Тому Конституції, які аналізували наші політики, були насамперед конституціями європейських держав.Звісно, щодо тих питань, які були спірними, ми брали за основу окремі положення конституцій інших країн, якщо вони давали відповіді на ті виклики, які постали перед українськими політиками.Наприклад, Конституція Франції стала одним із орієнтирів під час визначення форми державного правління, адже у Франції діє змішана форма правління. На той момент вона справді допомогла нам сформувати власну модель. Сьогодні Україна є парламентсько-президентською республікою. До речі, у 1996 році, коли ухвалювалася Конституція, Україна була президентсько-парламентською республікою. Саме тому окремі положення Конституції Франції стали основою для формування цієї моделі.Щодо Конституції Німеччини, то в ній дуже ґрунтовно прописані права людини. Саме тому ми також брали її за основу, як і Конституцію США, під час формування другого розділу Конституції України, присвяченого правам і свободам людини.Також використовували положення Конституцій Італії та Іспанії. Тобто перелік таких держав досить великий. Ми брали окремі підходи й принципи, які допомогли сформувати українську Конституцію.Проте хочу наголосити: Конституція України є унікальною. Ми не повторюємо жодну іншу країну. У нас немає дослівного запозичення чи переписування норм. Наша Конституція увібрала історичні цінності українського народу та визначила власний напрям розвитку держави. Це документ, побудований саме на цінностях нашого суспільства.— Найголовніше: чим Конституція незалежної України відрізняється від Конституції УРСР?— Передусім тим, що в Конституції УРСР людина не визнавалася найвищою соціальною цінністю. Це була, радше, авторитарна Конституція, ніж демократична. Основним об'єктом її регулювання була держава. Основний акцент робився на державній власності, а не на праві власності людини, як це закріплено сьогодні.Нинішня Конституція гарантує кожному право власності. Вона визначає різні її форми — державну, комунальну та приватну.Також Конституція УРСР не приділяла належної уваги цінностям народу. Не було такого рівня народовладдя і демократії, який ми маємо сьогодні. Вона була максимально зосереджена на державі та державному регулюванні, а не на людині. Так, вона також визначала систему державного управління та порядок діяльності органів влади. Проте людина не була в центрі цієї системи.Саме тому найбільшою відмінністю є стаття 3 Конституції України, якою ми справді можемо пишатися. Вона визначає, що людина, її життя і гідність є найвищою соціальною цінністю.Тобто все, що відбувається в державі, має бути насамперед спрямоване на людину, а вже потім — на систему державного управління.Чи доведеться змінювати Конституцію після війни та вступу до ЄС— Які статті Конституції, на вашу думку, сьогодні варто було б модернізувати, доповнити або, можливо, змінити?— Сьогодні Конституція переживає один із найскладніших періодів свого існування. Водночас саме її стабільність значною мірою допомагає державі функціонувати під час воєнного стану.Положення Конституції чітко передбачають, наприклад, можливість обмеження окремих прав людини. Коли ухвалювали Конституцію, ніхто не міг передбачити, що Україна зіткнеться з повномасштабною війною. Проте стаття 64 Конституції чітко визначає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. І саме це сьогодні також допомагає державі діяти в межах Конституції.Крім того, Конституція визначає порядок діяльності президента, органів державної влади, військових адміністрацій та інших інституцій в умовах воєнного стану.Чи потрібно її модернізувати? На сьогодні Конституція є надзвичайно важливим документом. Можливо, зараз вона й не потребує кардинальних змін, але ми живемо в сучасному світі, який постійно ставить перед Україною нові виклики. Тому повністю уникнути внесення змін до Конституції в майбутньому навряд чи вдасться.Після завершення війни Україні потрібно буде переосмислити власний шлях розвитку. Саме від цього залежатиме, які процеси відбуватимуться в державі та які зміни можуть бути внесені до Конституції.Не варто також забувати, що Україна перебуває на шляху до членства в Європейському Союзі. А європейське право передбачає необхідність приведення національного законодавства у відповідність до права ЄС. Саме тому Конституцію також доведеться певною мірою адаптувати.Принцип верховенства права Європейського Союзу передбачає, що законодавство держав-членів має відповідати європейським стандартам. Конституція України не стане винятком. Разом із тим будь-які зміни повинні здійснюватися виключно з дотриманням принципу верховенства права. Сьогодні триває реформування судової влади, інших органів державної влади. І саме результати цих реформ також можуть стати підставою для внесення окремих змін до Конституції. Крім воєнних викликів, важливим фактором залишається європейська інтеграція.Тому напрямів для вдосконалення Конституції справді багато. Однак усе залежатиме від того, коли і за яких умов завершиться війна, а також від темпів євроінтеграції.— Чи справді вступ України до Європейського Союзу вимагатиме змін до Конституції?— Ніхто не переписуватиме Конституцію повністю. Але якщо звернути увагу на зміни, які вже відбулися у 2014, 2015 та 2019 роках, то можна побачити, що євроінтеграційні процеси вже вплинули на її зміст.Наприклад, із Конституції зник окремий розділ, присвячений прокуратурі, який був інтегрований до розділу про правосуддя. Це пов'язано із судовою реформою, яка є однією з вимог європейської інтеграції та спрямована на забезпечення принципу верховенства права. Не хочу зараз детально зупинятися на всіх цих процесах, адже про них можна говорити дуже довго. Але факт залишається фактом — певні зміни до Конституції вже були внесені.Чи будуть вони надалі? Я думаю, що так. Україна вже розпочала переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу. Один із перших переговорних кластерів стосується саме верховенства права, судової системи, реформування державних інституцій та захисту прав людини.Водночас я не думаю, що майбутні зміни будуть кардинальними. Права людини в нашій Конституції вже максимально відповідають європейським стандартам, принцип верховенства права також закріплений.Можливо, певні зміни стосуватимуться судової влади або місцевого самоврядування. Адже у 2015 році в Україні стартувала реформа децентралізації, а у 2020 році завершилося формування територіальних громад. Водночас Конституція не зазнала настільки масштабних змін, як саме місцеве самоврядування. Ми вже майже десять років живемо в умовах цієї реформи, тому питання конституційного врегулювання місцевого самоврявання залишається актуальним.До речі, в Європейському Союзі розвиток місцевого самоврядування має надзвичайно важливе значення, адже саме його вважають однією з основ розвитку держави. Тому саме в цьому розділі Конституції зміни цілком можливі.— Що говорить Конституція про державну мову?— Конституція чітко визначає, що в Україні функціонує державна мова, і жодних винятків тут немає.Якщо говорити про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", то його головною метою було підкреслити, що в Україні єдиною державною мовою є українська. Він зобов'язав органи державної влади, посадових осіб та всіх, хто надає публічні послуги, використовувати саме державну мову. Тому можна сказати, що цей закон суттєво посилив практичну реалізацію положень Конституції щодо державної мови.До речі, зміни до статті 10 Конституції можливі лише через всеукраїнський референдум, оскільки вона міститься в першому розділі Конституції. Тобто Верховна Рада самостійно не може змінити ці положення.Усі питання, що стосуються державної мови, громадянства та основ конституційного ладу, можуть бути змінені лише за спеціальною процедурою із проведенням всеукраїнського референдуму. Очевидно, що в умовах воєнного стану провести такий референдум неможливо. Саме тому сьогодні жодних змін до цих положень Конституції не відбувається.— Конституція України дуже сучасна і прогресивна?— Я справді пишаюся нашою Конституцією. Під час вивчення конституцій інших держав, зокрема європейських, я ознайомилася практично з усіма їхніми основними законами. Я не можу сказати, що вони гірші за нашу. Але, на мою думку, Конституція України є однією з найкращих. Вона ухвалювалася вже в сучасніших історичних умовах — у 1996 році. Більшість європейських конституцій були прийняті значно раніше.Наша Конституція врахувала найсучасніші на той момент підходи до державного управління. Ми вже тоді закріпили принцип, що людина є найвищою соціальною цінністю. Також ми передбачили практично весь комплекс прав людини, який відповідає європейським стандартам. Наприклад, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася вже після ухвалення Конституції, значною мірою відповідають тим гарантіям, які були закладені в Основному Законі.Воєнний стан і Конституція: чи можливі вибори та які права можуть обмежувати— Що говорить Конституція про вибори під час воєнного стану?— Передусім хочу наголосити, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Почну саме з цього. Стаття 38 Конституції гарантує кожному право брати участь в управлінні державними справами. Водночас стаття 64 Конституції передбачає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. Це означає, що держава може встановлювати спеціальний порядок реалізації окремих конституційних прав.Право брати участь у виборах також належить до тих прав, реалізація яких може бути обмежена. Водночас це не означає порушення прав людини. Йдеться лише про спеціальний механізм реалізації цих прав у період воєнного стану. Звичайно, такі обмеження не повинні призводити до узурпації влади чи виходити за межі Конституції. Вибори — це реалізація народовладдя. Саме народ визначає, хто має управляти державою. Разом із тим Конституція не містить прямої норми, яка б прямо забороняла проведення виборів під час воєнного стану.Саме тому необхідно звертатися також до закону України "Про правовий режим воєнного стану", який визначає особливості функціонування держави в цей період. Цей закон передбачає, що під час дії воєнного стану вибори не проводяться. Тому ні президентські, ні парламентські, ні місцеві вибори під час воєнного стану проводитися не можуть.Хочу також звернути увагу на ще одну важливу норму Конституції. Вона визначає, що Верховна Рада не може припинити свої повноваження до моменту набуття повноважень парламентом нового скликання.Якщо провести вибори неможливо, то чинний парламент продовжує виконувати свої повноваження. Я розумію, що навколо цього питання тривають дискусії, у тому числі серед науковців. Думки можуть відрізнятися. Але ми повинні виходити насамперед із Конституції та законів України.— Ви вже згадали, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Я так розумію, йдеться, зокрема, про участь у виборах, мобілізацію. Які ще права можуть бути обмежені?— Насправді таких прав досить багато. Я завжди наголошую: людина має знати не лише свої права, а й межі їх реалізації в умовах воєнного стану. Стаття 64 Конституції України чітко визначає перелік прав, які не можуть бути обмежені навіть під час воєнного або надзвичайного стану.До них належать право на життя, право на повагу до людської гідності, право на свободу та особисту недоторканність, гарантії захисту від свавільного арешту, а також низка інших прав.Водночас існують права, які Конституція дозволяє обмежувати. Наприклад, право на таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції, свободу пересування, свободу слова, свободу світогляду і віросповідання, недоторканність житла. Також можуть обмежуватися політичні права — право на мирні зібрання, участь у виборах, діяльність політичних партій та громадських об'єднань. Перелік цих прав не є надто великим, однак кожне з них має велике значення для людини.Хочу ще раз наголосити на статті 8 закону України "Про правовий режим воєнного стану". Саме вона визначає механізми реалізації цих обмежень. На підставі указу президента створюється військове командування, яке разом із військовими адміністраціями визначає, які саме обмеження необхідні на певній території. Ми розуміємо, що ситуація в регіонах різна, тому й рішення можуть відрізнятися. Наприклад, комендантська година. В одних регіонах вона діє в певний проміжок часу, в інших її взагалі немає. Наприклад, в Ужгороді комендантської години немає.Тобто військове командування оцінює рівень загроз і, виходячи з цього, встановлює відповідні обмеження. Тому сьогодні окремі конституційні права дійсно можуть бути обмежені. І це є правомірним.Це не означає, що держава порушує Конституцію чи права людини. Навпаки, Конституція прямо передбачає можливість таких обмежень, а також вони відповідають міжнародним договорам, які Україна взяла на себе. Зокрема, йдеться про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Саме ця Конвенція покладає на державу обов'язок забезпечувати права людини.Якщо держава виходить за межі дозволених обмежень або порушує права людини, кожен громадянин має право звернутися до Європейського суду з прав людини. Для України сьогодні це питання є дуже актуальним. З одного боку, позитивно, що люди знають про такий механізм захисту. З іншого — кількість звернень проти України є дуже великою.Разом із тим сама Конвенція дозволяє державам тимчасово відступати від окремих зобов'язань у сфері прав людини під час воєнного або надзвичайного стану.Україна скористалася цим механізмом після початку повномасштабного вторгнення. Було встановлено спеціальний порядок реалізації окремих прав людини під час воєнного стану. Тому всі ці механізми сьогодні відповідають Конституції.— Чи дозволяє Конституція проводити мітинги під час воєнного стану?— Мітинги, які сьогодні проходять у Києві, не порушують ні Конституцію, ні чинне законодавство. Як я вже зазначала, військове командування та військові адміністрації самостійно визначають порядок застосування тих чи інших обмежень.Якщо військове командування не бачить загрози, воно не ухвалює рішення про обмеження відповідного права. Саме тому в Києві проведення мітингів не заборонене. Водночас у Київській області діють інші правила. Це пов'язано з тим, що рішення ухвалює інше військове командування. Водночас не можна говорити про повну заборону мітингів.Якщо уважно прочитати рішення військового командування Київської області, то можна побачити, що ним визначено саме порядок реалізації цього права.Наприклад, відповідно до статті 39 Конституції України організатори мирного зібрання повинні завчасно повідомити органи влади про його проведення. У мирний час Конституція говорить лише про повідомлення, але не встановлює конкретних строків. Натомість військове командування визначило чіткий порядок.Організатори повинні звернутися до військової адміністрації не пізніше ніж за п'ять днів до проведення заходу. Крім того, необхідно отримати дозвіл військової адміністрації. У Конституції такого дозволу не передбачено, але в умовах воєнного стану діє спеціальний порядок. Тому не можна сказати, що громадяни повністю втратили право на проведення мирних зібрань. Воно зберігається, але реалізовується за спеціальною процедурою з урахуванням безпекової ситуації.— Хто має захищати Конституцію України?— Насамперед сама Конституція перебуває під контролем українського народу. Ми повинні стежити за тим, щоб Верховна Рада не ухвалювала законів, які суперечать Конституції. Ми повинні контролювати, щоб усі рішення органів державної влади відповідали її положенням. Для мене дуже важливим є розділ XIII Конституції, який визначає порядок внесення змін до Основного Закону.У ньому чітко прописано, якою кількістю голосів ухвалюються такі рішення. Особливий порядок встановлено для розділів I, III та XIII Конституції. Саме вони визначають загальні засади конституційного ладу, питання виборів і референдумів, а також процедуру внесення змін до Конституції. Будь-які зміни до цих розділів неможливі без всеукраїнського референдуму. Крім того, для внесення змін до Конституції необхідно щонайменше 300 голосів народних депутатів. Саме тому суспільство має уважно стежити за такими процесами.Водночас існує ще один дуже важливий охоронець Конституції — Конституційний суд України. Саме він перевіряє, чи відповідають закони та інші нормативні акти Конституції.Якщо виникають сумніви щодо конституційності певного закону, до Конституційного суду можуть звертатися президент України, Верховна Рада, уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховний Суд та інші суб'єкти, визначені Конституцією.Крім того, з 2016 року громадяни України отримали право звертатися до Конституційного суду з конституційною скаргою. Це дуже важливий механізм захисту прав людини. Він дозволяє оскаржити закон, якщо людина вважає, що він суперечить Конституції та порушує її права.Є багато цікавих прикладів таких справ. Наприклад, була справа щодо положення Кримінально-виконавчого кодексу, яке забороняло особам, засудженим до довічного позбавлення волі, отримувати короткострокові виїзди навіть у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів.Один із засуджених вважав, що така норма порушує статтю 24 Конституції України про рівність громадян перед законом та низку інших конституційних гарантій. Він пройшов усі судові інстанції в Україні, однак суди відмовили йому, оскільки діяла відповідна норма закону.Після цього він звернувся до Конституційного суду України. У результаті положення статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу було визнано неконституційним. Саме так працює механізм конституційної скарги — коли закон суперечить Конституції, Конституційний суд може визнати його неконституційним..

До Верховної Ради України від президента Володимир Зеленського надійшов законопроєкт "Про внесення зміни до статті 7 закону України "Про державні нагороди України".Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у спеціальному дописі на своїй Facebook-сторінці."Документ передбачає встановлення ордена Європи", — конкретизував він.Цією нагородою відзначатимуть громадян України й іноземців за визначні заслуги у підтримці стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі."Також ним нагороджуватимуть за вагомий внесок у допомогу Україні для посилення стійкості в захисті її незалежності та безпеки всієї Європи", — додав спікер українського парламенту.Він зауважив, що під юрисдикцію ордена підпадатиме зміцнення міжнародної співпраці в інтересах демократії, миру та добросусідства, дружніх і всебічних відносин між народами."Законопроєкт розгляне парламент на одному з найближчих пленарних засідань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії.На початку листопада минулого року голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія. Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією..

У четвер, 25 червня, в данському парламенті з’явився законопроєкт, який може позбавити українських чоловіків призовного віку права на тимчасовий захист у країні.Про це повідомив сайт Імміграційної служби Данії. Зазначається, що документ подав міністр імміграції й інтеграції Данії Мортен Бедсков."Зміни можуть внести до спеціального закону про тимчасові дозволи на проживання для переміщених з України", — йдеться в повідомленні.Якщо законопроєкт ухвалять, то частина українців не зможе отримати посвідку на проживання у Данії за цією процедурою. Поправки стосуватимуться українців, на яких поширюються правила мобілізації, — зараз це чоловіки віком від 23 до 60 років."Вони зможуть отримати дозвіл на проживання за Спеціальним законом лише за умови документального підтвердження звільнення від військової служби", — вказано в данському документі.При цьому українські чоловіки до 23 років отримуватимуть дозвіл лише до досягнення цього віку. Продовжити документ після 23 років буде неможливо без підтвердження звільнення від служби.Поправка застосовуватиметься до всіх заяв, поданих з 25 червня 2026 року. Якщо рішення у справі ухвалили до набрання чинності нових правил, її розглядатимуть за чинним законодавством.Імміграційна служба Данії оцінить, чи варто анулювати дозволи на проживання, видані тим, хто подав заяву з 25 червня, але отримав документ ще до набрання чинності нових норм. Відомство зв'яжеться з усіма, чиї дозволи можуть скасувати.Також вказано, що зміни не вплинуть на українців, які отримали дозвіл на проживання за спеціальним законом і подали заяву до 25 червня 2026 року. Їм також не доведеться доводити звільнення від військової служби під час продовження документа.До речі, в червні Швеція теж виступила за обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. А взагалі в Євросоюзі немає єдиної позиції щодо цього питання — обмеження підтримують Німеччина, Швеція та Польща, але є країни, які виступають проти.Нагадаємо, нещодавно спеціальна представниця з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон заявила в інтерв'ю Deutsche Welle, що переважна більшість військовозобов’язаних українців після виїзду в країни Євросоюзу автоматично отримує тимчасовий захист. Деякі посадовці Брюсселя вважають цей пункт дуже суперечливим..

Правоохоронці повідомили про підозру дев’ятьом особам у справах про незаконний видобуток корисних копалин у п’яти регіонах України. За даними слідства, їхні дії завдали державі збитків на понад 1,5 мільярда гривень.Про це повідомили в Офісі генерального прокурора. Серед підозрюваних — керівники державних і комунальних підприємств, посадовці державних компаній, міський голова, арбітражний керівник — ліквідатор одного з підприємств, а також представник приватного бізнесу.За версією слідства, фігуранти без необхідних дозволів або з порушенням їхніх умов і строків дії видобули понад 450 тисяч кубометрів корисних копалин загальнодержавного значення. Йдеться, зокрема, про граніт, габро та підземні води.Незаконно видобули граніту на понад 1,2 мільярда гривеньВ одному з епізодів підозрювані нібито видобули з родовища понад 375 тисяч кубометрів граніту. Для цього провели щонайменше 12 вибухових робіт."Для цього здійснили щонайменше 12 вибухових робіт. Завдані державі збитки перевищили 1 млрд 255 млн грн", — зазначили у відомстві.В іншій справі без спеціального дозволу з 30 свердловин видобули понад 60 тисяч кубометрів підземної води. Її використовували для централізованого водопостачання жителів громади. Сума збитків перевищила 12,6 мільйона гривень."Також учасники оборудок розкрадали державне майно та зловживали службовим становищем. Для незаконного видобутку вони навіть цинічно використовували державну техніку", — додав Генпрокурор.Досудові розслідування тривають. Винуватість підозрюваних має встановити суд.Нагадаємо, 2024 року правоохоронці припинили діяльність злочинної організації, яка впродовж трьох років займалась незаконним видобутком та реалізацією кам’яного вугілля на одній із шахт у Донецькій області. Фігуранти завдали державі понад один мільярд гривень збитків..

Прифронтові території в Україні можуть отримати особливий статус. Це буде закріплено у новому законі.Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов."Масштаб викликів, з якими щодня стикаються жителі прифронтових регіонів, вимагає від держави серйозних рішень. Разом з Прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, колегами-урядовцями та народними депутатами провели координаційну нараду щодо підтримки прифронтових територій", — зазначив він.За словами посадовця, наразі на лінії вогню у 10 областях живуть понад шість мільйонів українців. Буданов наголосив, що ситуація на прифронтових територіях кардинально відрізняється від глибокого тилу, "тому тимчасові рішення тут більше не працюють"."Проблеми треба вирішувати, від захисту енергооб’єктів до дефіцитів місцевих бюджетів, нерівності у виплатах ВПО та відсутності безпекових гарантій для медиків, освітян і комунальників, які працюють під обстрілами", — візначив Буданов.Він додав, що було ініційовано створення міжвідомчої робочої групи для негайного напрацювання єдиного комплексного закону про спеціальний правовий статус та регулювання діяльності на прифронтових територіях."Розраховую на оперативну роботу народних депутатів та урядовців для ухвалення фактично нових правил та особливостей функціонування цих регіонів. Люди, які живуть так близько до лінії фронту, повинні мати абсолютну підтримку держави", — резюмував Буданов.Нагадаємо, Кабінет міністрів України схвалив стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року. Документ має на меті сформувати єдиний підхід держави до підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та громад, які їх приймають..

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучає російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, закон №4699-IX — "важливе рішення для захисту українського мовного простору та виконання наших європейських зобов’язань"."Російську мову вилучено з переліку мов, до яких Україна застосовує положення Хартії. Це справедливе й закономірне рішення", — заявив він.Стефанчук вважає, що "мова держави-агресора не може користуватися інструментами захисту, створеними для підтримки мов корінних народів і національних спільнот"."Україна захищає державну мову, поважає мовне й культурне різноманіття та позбавляє російський імперський вплив привілеїв, якими він роками зловживав. Це рішення — про гідність, справедливість і мовну безпеку України", — наголосив голова ВР.Європейська хартія регіональних або міноритарних мов — це міжнародний договір Ради Європи, ухвалений у 1992 році для захисту та підтримки мов, якими користуються національні меншини або регіональні спільноти.Україна ратифікувала Хартію у 2003 році й поширила її дію на низку мов національних меншин.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів схвалив державну програму розвитку англійської мови на 2026-2030 роки. Зокрема, значно зросте демонстрування англомовних фільмів в Україні..

У Чехії з початку липня почне діяти нова вимога щодо обов’язкової реєстрації всіх собак у централізованій електронній базі.Про це повідомили в Міністерстві сільського господарства країни. Так, згідно з новими правилами, кожна собака має бути внесена до реєстру без винятків. Реєстрація повинна здійснюватися не пізніше моменту наступного щеплення від сказу.У базі даних зберігатиметься ключова інформація про тварину: ідентифікаційні дані, відомості про вакцинацію та контакти власника. Метою нововведення є спрощення пошуку загублених тварин, ідентифікації власників, а також боротьба з незаконною торгівлею домашніми улюбленцями.За порушення вимог передбачені значні штрафи — до 300 тисяч чеських крон, що еквівалентно приблизно 510 тисячам гривень. Водночас сама процедура внесення даних до реєстру буде платною, а її вартість визначатимуть ветеринарні клініки.За оцінками ветеринарної палати, у країні налічується понад 2,2 мільйона собак, тож повне наповнення нової системи може зайняти кілька років.Додамо, під час купівлі цуценяти важливо переконатися, що тварина походить від відповідального заводчика, а не з так званих "ферм цуценят", де собак розводять у жорстоких умовах заради прибутку. TrueUA розповідав, як розпізнати недобросовісного продавця собак.Читайте також: Що означає звичка говорити з котами та собаками: пояснення психологів.

У вівторок, 9 червня, Верховна Рада ухвалила закон, який запроваджує оподаткування доходів від онлайн-продажу товарів і надання послуг через Інтернет. Йдеться про скандальний документ, відомий у суспільстві як "податок на OLX".Про це повідомив перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. За його словами, за документ проголосував 241 народний депутат. Закон є одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ). Він регулює питання оподаткування операцій на цифрових платформах, зокрема онлайн-продажів товарів та надання послуг через Інтернет.Водночас у процесі доопрацювання документ зазнав суттєвих змін і в підсумку отримав підтримку бізнес-асоціацій. Під час розгляду в сесійній залі не були підтримані окремі поправки, однак, за оцінками учасників роботи над законопроєктом, це не вплинуло критично на його остаточну редакцію.Документ передбачає, що нові правила почнуть діяти не раніше січня 2027 року. Водночас нардеп зазначає, що для запуску механізму необхідно підписати міжнародні меморандуми та налагодити систему обміну даними, тому фактичне застосування закону може розпочатися ближче до 2028 року.Важливо: закон не запроваджує окремий новий податок. Йдеться про механізм контролю та оподаткування доходів, які вже підлягають декларуванню відповідно до чинного законодавства.ОНОВЛЕНО. У Міністерстві фінансів розповіли про зміни, які очікують громадян:Україна впровадить міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.Для громадян, які отримують такі доходи, запроваджується єдиний платіж у розмірі 10% ПДФО без сплати додаткового військового збору.Продаж особистих речей через цифрові платформи в межах 2000 євро на рік не оподатковуватиметься.Подавати декларації щодо таких доходів не потрібно — податок сплачуватиме оператор платформи як податковий агент.У відомстві зауважили, що нові правила сприятимуть детінізації доходів, розвитку цифрової економіки та наближенню українського законодавства до стандартів ЄС і ОЕСР.Нагадаємо, 26 травня Верховна Рада України провалила голосування за законопроєкт №12360 щодо оподаткування посилок з-за кордону..

Після початку повномасштабної війни мільйони українців були змушені виїхати за кордон. Разом із цим в Україні почала стрімко зростати кількість житлових спорів — власники квартир намагаються через суд позбавити права користування житлом людей, які роками не проживають у помешканні, тоді як самі зареєстровані особи наполягають, що вимушений виїзд не означає автоматичної втрати житлових прав.Йдеться не про втрату права власності на квартиру чи будинок, а саме про втрату права користування житлом — тобто права проживати у ньому, пише "Судово-юридична газета". Найчастіше такі конфлікти виникають між колишнім подружжям, членами сім’ї власника або родичами, які формально залишаються зареєстрованими у квартирі, але фактично там не мешкають тривалий час.Що передбачає законодавствоОсновні норми, які регулюють такі спори, містяться у статтях 71-72 Житлового кодексу УРСР та статті 405 Цивільного кодексу України.Попри реформування житлового законодавства та ухвалення Закону України "Про основні засади житлової політики", положення Житлового кодексу УРСР продовжують діяти у перехідний період і залишаються базовими для судових спорів щодо втрати права користування житлом.Коли право на житло зберігаєтьсяСтаття 71 ЖК УРСР встановлює, що за тимчасово відсутньою особою житло зберігається впродовж шести місяців. Якщо ж є поважні причини непроживання, цей строк може бути продовжений.Закон прямо передбачає низку випадків, коли право користування житлом може зберігатися довше. Зокрема, це:військова служба;робота або навчання за кордоном;лікування;відбування покарання;виконання обов’язків опікуна;інші поважні життєві обставини.Водночас стаття 72 ЖК УРСР чітко визначає: визнати людину такою, що втратила право користування житлом, можна лише через суд.Окремо стаття 405 ЦК України передбачає, що член сім’ї власника житла може втратити право користування ним у разі відсутності понад один рік без поважних причин, якщо інше не встановлено домовленістю сторін або законом.Тобто сам факт перебування за кордоном не означає автоматичної втрати житлових прав.Що враховують судиСудова практика останніх років показує: українські суди дедалі частіше відходять від формального підходу, коли достатньо було просто довести багаторічну відсутність людини у квартирі. Натомість суди почали оцінювати комплекс обставин:чи був виїзд вимушеним;чи підтримує людина зв’язок із житлом;чи сплачує комунальні послуги;чи зберігає особисті речі;чи має інше постійне житло;чи фактично втратила інтерес до спірної квартири.Особливо актуальним це стало після початку повномасштабної війни, коли мільйони українців виїхали за кордон через бойові дії.Позиція Верховного Суду — Верховний Суд уже сформував низку важливих правових підходів у подібних спорах.Право на житло — не формальністьУ постанові від 14 грудня 2023 року у справі №521/7073/21 Верховний Суд наголосив: позбавлення людини права користування житлом є втручанням у її право на житло, тому таке втручання має бути:виправданим;необхідним;співмірним із наслідками для людини.Суди повинні оцінювати не лише інтереси власника житла, а й наслідки для особи, яку можуть позбавити права проживання.Важливі причини відсутностіУ постанові від 4 вересня 2024 року у справі №756/1384/20 Верховний Суд окремо підкреслив: суди зобов’язані ретельно досліджувати причини тривалої відсутності людини. Йдеться, зокрема, про:вимушений виїзд через війну;роботу за кордоном;навчання;лікування;інші обставини, які можуть бути поважними.Також суди мають оцінювати, чи зберігала людина реальний зв’язок із житлом.Коли право може бути втраченоУ постанові від 25 вересня 2024 року у справі №161/15630/22 Верховний Суд зазначив: для втрати права користування житлом ключове значення мають дві обставини:відсутність особи понад один рік;відсутність поважних причин непроживання.Крім того, суд враховує, чи людина фактично втратила зв’язок із житлом та інтерес до нього.Хто має доводити обставиниУ постанові від 2 квітня 2025 року у справі №607/19247/21 Верховний Суд фактично узагальнив практику та зазначив, що саме позивач повинен довести:тривале непроживання особи;відсутність поважних причин такої відсутності.Без цього позбавити людину права користування житлом неможливо.Коли суд може стати на бік власникаВодночас судова практика свідчить, що якщо людина роками не проживає у квартирі, не бере участі в оплаті житла, має інше місце проживання та фактично втратила зв’язок із помешканням — це може стати підставою для втрати права користування. Так, у постанові Верховного Суду від 3 березня 2021 року у справі №161/2007/18 суд прямо зазначив, що:переїзд до іншого міста;створення нової сім’ї;наявність іншого житла;відсутність постійного зв’язку зі спірною квартироюможуть свідчити про втрату інтересу до житла.Що каже ЄСПЛПрактика Європейського суду з прав людини також має велике значення для українських судів.У справі Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine ЄСПЛ наголосив, що втрата житла є однією з найбільш серйозних форм втручання у право людини на повагу до приватного та сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції. Тому суди не можуть застосовувати виключно формальний підхід — вони повинні оцінювати всі обставини конкретної справи.Справа "Кривіцька та Кривіцький проти України" (Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine, заява № 30856/03) — це фундаментальне рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), ухвалене у грудні 2010 року. Воно стосується захисту права на повагу до житла та незаконного виселення.Юристи звертають увагу, що однією з найбільших проблем залишається те, що закон не містить чіткого переліку "поважних причин" непроживання. Через це суди по-різному оцінюють проживання за кордоном, отримання тимчасового захисту, роботу в іншій країні, створення сім’ї за межами України та вимушений виїзд через війну.Що варто робити українцям за кордономЮристи радять людям, які тривалий час перебувають за межами України, зберігати докази зв’язку з житлом.Зокрема:оплачувати комунальні послуги;підтримувати контакт із власником житла;зберігати особисті речі у квартирі;мати документи, які підтверджують причини виїзду;фіксувати намір повернутися.Для власників житла, своєю чергою, недостатньо просто довести факт непроживання людини. Необхідно також підтвердити:відсутність поважних причин;втрату фактичного зв’язку особи з житлом;припинення реального користування квартирою.Українське законодавство не передбачає автоматичної втрати права користування житлом через перебування за кордоном. Кожен випадок оцінюється індивідуально, а ключову роль у таких спорах відіграють не лише строки відсутності, а й реальний зв’язок людини із житлом, причини виїзду та принцип пропорційності втручання у право на житло.Додамо, в Україні продовжують розширювати програми для внутрішньо переміщених осіб та вразливих категорій населення. Уряд планує закупити тисячу будинків у сільській місцевості для переселенців.Нагадаємо, нещодавно український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах..

Міністерство освіти та науки України не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту (НМТ). У відомстві проти встановлення математики як предмета на вибір.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час спілкування з журналістами в четвер, 4 червня."Уряд подав законопроєкт щодо умов вступу на 2027 рік, він відповідає тим умовам, які є наразі 2026 року. Альтернативний законопроєкт, який передбачає дещо інші умови стосовно математики, ми не підтримуємо категорично", — зазначив він.Міністр наголосив, що НМТ саме для того, щоби підтвердити ключову спроможність читати, писати та рахувати, а математика повинна бути обов’язковим предметом."Скасування математики чи історії, вилучення їх з обов’язкових предметів НМТ — це абсурд, це не приведе до жодних позитивних змін для нас як для країни", — наголосив Лісовий.Як відомо, раніше голова підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Юлія Гришина разом із групою з близько 50 народних депутатів зареєструвала альтернативний законопроєкт №15254-1. Він пропонує з 2027 року змінити формат НМТ і зменшити кількість обов’язкових предметів.Згідно з пропозицією, тест може складатися з:двох обов’язкових предметів (українська мова й історія України);одного предмета на вибір вступника.У такій моделі математика залишиться, але стане вибірковою дисципліною — залежно від спеціальності. Автори ініціативи пояснили, що теперішній формат (чотири предмети в один день і тривале тестування) створює надмірне психологічне навантаження та ризики через повітряні тривоги під час іспитів.Депутатська ініціатива вже отримала різку критику як із боку частини освітян і колишніх урядовців, так і від значної частини суспільства.Нагадаємо, що 20 травня в Україні розпочалися основні сесії національного мультипредметного тесту. Після завершення виконання завдань НМТ кожен учасник одразу дізнається кількість тестових балів, яку він набрав за кожен предмет. Водночас для конкурсного відбору до вишів використовуються оцінки переведені в шкалу 100-200 балів (рейтингові бали). Інформацію про результати основних сесій НМТ розмістять у персональних кабінетах учасників до 3 липня, додаткових — до 29 липня..

У четвер, 4 червня, на розгляд Верховної Ради України внесли новий законопроєкт, який декриміналізує дорослий контент. До того ж він має зруйнувати схеми, на яких наживаються недобросовісні правоохоронці.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Після провалу парламентом законопроєкту про декриміналізацію дорослого контенту ми провели консультації з різними фракціями та групами. В тому числі, щоби знайти позиції, які можуть отримати підтримку більшості парламенту", — написав він.За його словами, внаслідок таких консультацій швидко напрацювали та внесли новий законопроєкт №15294, який:значно посилює відповідальність за злочини проти дітей, в тому числі за виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії;прибирає старі радянські норми, тобто дублює норми про декриміналізацію дорослого контенту."За реальні злочини буде відповідальність. За дії дорослих серед дорослих, прибираємо середньовіччя та годівницю для недобросовісних правоохоронців", — наголосив нардеп.Він також поінформував, що законопроєкт підписало 45 народних депутатів від майже всіх фракцій та груп Верховної Ради включно з керівництвом парламенту, фракцій і парламентських комітетів."Серед авторів люди з дуже різними баченнями, ідеологією, релігійними переконаннями. Але тут всі дійшли до спільного бачення та компромісу", — наголосив Ярослав Железняк.Він додав: враховуючи, що вже у вівторок Рада планує схвалити оподаткування електронних платформ, то й це питання має бути розглянуто максимально швидко."Це буде третя спроба законодавчого вирішення проблеми, але сподіваюся, що цього разу вже остаточна й успішна", — підсумував нардеп.Нагадаємо, що ще в липні минулого року президент України Володимир Зеленський відреагував на ініціативу громадян щодо декриміналізації порно..

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

У п’ятницю, 29 травня, президент України Володимир Зеленський вніс зміни до персонального складу Ставки верховного головнокомандувача. Він підписав відповідний документ.Про це свідчить указ Володимира Зеленського №445/2026, опублікований на сайті президента УкраїниДо персонального складу Ставки увійшли:голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич;міністр фінансів Сергій Марченко.Зміни внесені на часткову зміну статті 2 указу президента від 24 лютого 2022 року №72/2022 "Про утворення Ставки верховного головнокомандувача".Документ ухвалили на підставі пропозиції Ради національної безпеки й оборони України (РНБО). Указ набирає чинності з дня його опублікування.Як відомо, Ставку верховного головнокомандувача утворили 24 лютого 2022 року для оперативного управління ЗСУ в умовах загрози національній безпеці.Її діяльність передбачає швидке ухвалення рішень, координацію між різними видами та родами військ, а також контроль за реалізацією оборонних програм і стратегічних завдань.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський провів термінову телефонну розмову з федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером, під час якої оприлюднив тривожні дані українських розвідувальних служб. За наявною інформацією, окупаційні війська розробляють плани чергової масштабної повітряної атаки на мирні населені пункти нашої країни..

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає суттєве посилення захисту дітей від злочинів проти статевої свободи та недоторканності. Документ пропонує зміни до Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення та низки профільних законів.Ініціатива спрямована на гармонізацію українського законодавства з міжнародними стандартами, зокрема нормами Ради Європи та Конвенції про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської конвенції).Обов’язкові перевірки для працівників, що працюють із дітьмиОдним із ключових нововведень стане запровадження обов’язкових перевірок для працівників закладів освіти, охорони здоров’я та інших установ, які мають контакт із дітьми. Перевірки планують проводити перед працевлаштуванням, а надалі — щонайменше раз на три роки.Також передбачено контроль щодо наявності заборон на роботу з неповнолітніми в осіб, які претендують на відповідні посади.Посилення відповідальності та розширення реєстрівЗаконопроєкт пропонує адміністративну відповідальність для посадових осіб, які не проводять необхідні перевірки перед працевлаштуванням. У разі, якщо працівник згодом вчинить злочин проти дитини, може бути запроваджена і кримінальна відповідальність за недбалість.Крім того, планується розширити Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти дітей, додавши до нього ширший перелік правопорушень та поширивши його не лише на малолітніх, а й на неповнолітніх.Водночас до реєстру не пропонують вносити дані про осіб, які були неповнолітніми на момент скоєння злочину — це пояснюють міжнародними підходами до ювенальної юстиції.Посилення покараньДокумент також передбачає посилення кримінальної відповідальності за зґвалтування та сексуальне насильство щодо дітей до 14 років. Окремо пропонуються зміни до законів про освіту та захист дитинства для посилення контролю за тими, хто працює з неповнолітніми.Автори ініціативи зазначають, що кількість таких злочинів щороку зростає, тому держава має посилювати механізми профілактики та захисту дітей.Нагадаємо, в березні правоохоронці провели перевірку за фактом неправомірних дій, вчинених вчителькою щодо учня однієї зі шкіл на Львівщині. Відомо, що публікацію з відео, на якому вчителька під час уроку, ймовірно, вчиняє фізичне та психологічне насильство щодо одного з учнів, працівники поліції виявили під час моніторингу соціальних мереж.Додамо, раніше правоохоронці затримали в Києві 57-річного чоловіка, який запрошував у гості сусідських малолітніх дівчат та вчиняв щодо них сексуальне насильство. Крім того, він знімав це на відео..