# закон

У Верховній Раді ініційовано створення спеціальної робочої групи, яка займеться розробкою законодавства для проведення президентських виборів. Очолити цей процес має перший віце-спікер Олександр Корнієнко, а до обговорення залучать представників усіх фракцій, Центральної виборчої комісії та громадський сектор.Про створення спеціальної робочої групи повідомив у Telegram-каналі голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Формат та учасники обговоренняЯк зазначив Арахамія, згідно з попередніми домовленостями, робоча група працюватиме над швидким опрацюванням механізмів, які дозволять організувати виборчий процес під час дії воєнного стану.Він наголосив, що процес відбуватиметься на базі профільного Комітету Верхвної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. До обговорення планують залучити широке коло учасників:представників усіх парламентських фракцій та груп;членів Центральної виборчої комісії;експертів профільних громадських організацій, що спеціалізуються на виборчому праві.Прозорість та наступні крокиАрахамія наголосив на відкритості процесу: на засідання робочої групи будуть запрошені представники засобів масової інформації."Дату і час засідання незабаром повідомимо", — зазначив очільник фракції, додавши, що головна мета групи — оперативна розробка необхідних законодавчих змін.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик заявив, що для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у повоєнний період. Оскільки ЦВК чекає на ці рішення, подальша доля виборів наразі цілком залежить від ініціативи парламенту.Також стало відомо, що майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах..

Для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у повоєнний період. Оскільки ЦВК чекає на ці рішення, подальша доля виборів наразі цілком залежить від ініціативи парламенту. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі національного телемарафону.Безпека та юридична базаДубовик наголосив, що проведення виборів у розпал воєнних дій неможливе. Орієнтиром є позиція президента Володимира Зеленського, згідно з якою ключовим є безпековий фактор. Вибори стануть реальністю лише після настання мирних умов та розв'язання юридичного питання щодо правового режиму воєнного стану."Потрібно провести ревізію законодавства, розрахованого на мирний час", — зазначив заступник голови ЦВК. Він зазначив, що нові норми мають враховувати всі нюанси проведення голосування після припинення активних бойових дій.Роль парламенту та залучення громадян Наразі ініціатива перебуває у руках Верховної Ради. За словами Дубовика, парламент має напрацювати дорожню карту та відповідний законопроєкт. ЦВК вже співпрацює з експертами та міжнародними партнерами над пропозиціями, проте тепер черга за народними депутатами."М'яч на полі Верховної Ради. Ми сподіваємося на початок роботи анонсованої робочої групи", — додав він.Окрему увагу Дубовик приділив інклюзивності майбутніх виборів. Пріоритетом є забезпечення права голосу для військовослужбовців, біженців за кордоном та внутрішньо переміщених осіб у межах України.Раніше Сергій Дубовик повідомив, що майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до уряду з пропозицією ініціювати підвищення штрафів за порушення закону про мову. Адже теперішні санкції не стримують порушників.Про це Олена Івановська повідомила на своїй сторінці у Facebook. У зверненні, що адресоване прем'єр-міністерці України Юлії Свириденко, йдеться про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".Для забезпечення дієвості мовного законодавства Івановська пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.Омбудсменка звернула увагу на те, що за останні роки кількість звернень громадян щодо порушень мовного законодавства зростає, зокрема, у сферах обслуговування, реклами, інтернет-ресурсів і публічної інформації.На думку Івановської, нинішні санкції не виконують належної превентивної функції. Тому вони фактично не стримують порушників."У низці випадків сплата штрафу є менш обтяжливою, ніж приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства", — акцентувала омбудсменка.Уповноважена також переконана, що символічні штрафи не мотивують бути законослухняними, адже низький рівень відповідальності створює відчуття безкарності."Символічні штрафи не співмірні з економічною вигодою, яку отримують окремі суб’єкти господарювання, системно ігноруючи вимоги закону, а тому не мотивують до добровільного виконання мовних норм", — пояснила вона.Олена Івановська наголосила, що посилення адміністративної відповідальності є необхідною умовою забезпечення реальної дієвості мовного законодавства, поваги до букви закону та державної мови як конституційної цінності й елемента національної безпеки України.Нагадаємо, декілька днів тому мовна омбудсменка зазначала, що блокування російської музики на стримінгових платформах через рішення РНБО є необхідним кроком для захисту культурного й інформаційного простору України..

У середу, 17 грудня, Верховна Рада прийняла законопроект 3195, що удосконалює порядок призначення та звільнення членів Кабінету Міністрів.Як повідомляє "Суспільне",  він зобовʼязує міністрів звітувати про свою роботу у парламенті при звільненні. Так, письмовий звіт стає обовʼязковою умовою для подання заяви про відставку.Окрім цього, законопроектом:врегульовано порядок призначення на посади членів Кабінету Міністрів України;визначено особливості припинення повноважень члена Кабінету Міністрів України внаслідок подання ним заяви щодо відставки або внесенням Президентом України чи Прем’єр-міністром України подання про його звільнення;закріплено обов’язок члена Кабінету Міністрів України бути присутнім та звітувати про виконану роботу при розгляді питання про його звільнення (підставою якого була його заява про відставку) на засіданні комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить попередній розгляд питання про звільнення відповідного члена Кабінету Міністрів України з посади, та на пленарному засіданні Верховної Ради України.Нагадаємо, у середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Основними будуть видатки на оборону. "За" документ проголосували 257 депутатів.Як відомо, в першому читанні державний бюджет України на 2026 рік ухвалили ще 22 жовтня. Уряд 5 листопада підготував документ до другого читання у Верховній Раді. До нього внесли низку змін.Витрати на 2026 рік в бюджеті заклали в розмірі 4,8 трильйона гривень при доходах у 2,83 трильйона гривень. Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. .

Віце-спікер Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Про це він заявив в ефірі телемарафону."Немає жодних, ні законодавчих ініціатив, ні чернеток навіть подібного законодавства, тому все говорить про те, що над ним треба працювати, якщо ми хочемо, щоб воно з'явилося", — пояснив Корнієнко.Вимоги до партнерів та безпекаКорнієнко підтвердив, що парламент готовий оперативно створити необхідну законодавчу рамку, якщо виникне така потреба. Однак він наголосив на зовнішньому чиннику. "Але безпекову рамку мають дати партнери, в першу чергу США та європейські колеги", — зазначив віцеспікер.Ключові ризики для воєнних виборівКорнієнко окреслив низку ключових викликів та ризиків, які необхідно вирішити для проведення демократичних виборів у воєнний час:безпека виборців. Забезпечення можливості голосування для громадян, які перебувають за кордоном або є внутрішньо переміщеними особами (ВПО);участь військових. Розв'язання питань щодо участі у виборах військовослужбовців як виборців та як кандидатів;технічні проблеми. Уточнення реєстру виборців та розв'язання проблем із ВПО;безпека дільниць. Загроза від дронів (зокрема FPV) та необхідність гарантування безпеки для відкриття виборчих дільниць."Чорновики" і політичні дискусіїВіце-спікер додав, що технічні напрацювання вже існують: "У ЦВК — сім робочих груп, є чернетки, і у Верховній Раді є чернетки".Проте, за словами Корнієнка, законодавці уникають офіційного внесення законопроектів. "Ми до цього не підходили близько, тому що ми не раз стикалися із ситуацією, коли будь-яка спроба говорити про повоєнні вибори перетворювалася в політичну дискусію", — підсумував він.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Нагадаємо, 9 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами наголосив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України.Також 10 грудня Володимир Зеленський заявив, що він предметно обговорював питання майбутніх виборів в Україні з представниками Верховної Ради. Очільник держави зауважив, що, якщо партнери, зокрема наш ключовий партнер у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в Україні в умовах воєнного стану, "ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання і кожен сумнів"..

Сьогодні, 4 грудня, в Україні набув чинності закон № 4630-IX, який вносить зміни до процедури бронювання військовозобов’язаних. Нові правила стосуються працівників підприємств, установ та організацій, що визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил України та інших військових формувань.Про це йдеться у повідомленні Верховної Ради в Telegram-каналі. Там зазначили, що ключова зміна, запроваджена документом, стосується осіб, які мають порушення правил військового обліку, зокрема, тих, хто може перебувати у розшуку територіальних центрів комплектування.У Раді пояснили, що у разі укладання трудового договору з такими військовозобов’язаними, бронювання надаватиметься на обмежений строк — не більше 45 днів. Цей період відповідає терміну випробувального терміну. Протягом цих 45 днів працівник повинен усунути порушення правил військового обліку.Якщо порушення будуть усунені, бронювання надаватиметься на загальних підставах.У разі неусунення порушень протягом встановленого терміну, така особа може бути звільнена з роботи.Таким чином, закон надає критично важливим підприємствам можливість тимчасово забронювати працівників, навіть якщо вони мають певні проблеми з військовим обліком, але вимагає від них протягом 45 днів привести свої документи у відповідність із вимогами законодавства.Нагадаємо, що 9 вересня уряд розширив перелік підстав для бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Нововведення стосуються бізнесу на прифронтових територіях та підприємств, що виготовляють дрони..

Касири в супермаркетах інколи, посилаючись на відсутність розмінних грошей, відмовляються приймати у покупців банкноти й монети. Такі дії є порушенням законодавства про захист прав споживачів.Як повідомляє Telegram-канал "Захист прав споживачів", відповідно до цих вимог касири повинні приймати у споживачів банкноти і монети всіх номіналів. Права покупця підтверджує й закон України "Про захист прав споживачів" (№1023-XII).Касири мають самостійно слідкувати за тим, щоб у касі були банкноти й монети, необхідні для видачі залишків. Тому, коли кажуть: "У мене немає здачі" — це не проблема покупця, а касира. Якщо співробітник магазину продовжує так говорити, варто звернутися до керівництва магазину та повідомити, що касир перекладає на клієнта свої обов'язки.Зазначимо, що серед звичайних банкнот номіналом від 20 до 1000 гривень можна знайти купюри з красивими номерами. Вони коштують від 20 000 до 40 000 гривень. Важливо, щоб купюри мали не лише цікавий номер, а ще й були у стані "прес", тобто нові з банківської пачки чи з банкомата. Банкноти, які були в обігу, коштують недорого, навіть якщо вони мають красивий номер.Особливо цінуються колекціонерами купюри з номером 0000000, для прикладу на аукціоні Віоліті у 2024 році продали 50 гривень з номером АА 0000000 за 40 009 гривень. Окрім цього, у виданні навели й більш детальну інформацію про вартість різних банкнот, які мають певні особливості. Серед них найвищу ціну має бракована купюра номіналом у 1000 гривень, у якої відсутні номери.Нагадаємо, у серпні Національний банк України в межах планового випуску ввів в обіг модифіковані банкноти номіналом 20 гривень. У правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот розміщено патріотичне гасло: "Слава Україні! Героям слава!".

Російська мова більше не захищена в Україні за положенням Хартії регіональних або міноритарних мов. Таке рішення ухвалила Верховна Рада України.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на відповідний закон (№14120), ухвалений депутатами українського парламенту."За" внесення змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов проголосували у цілому 264 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в середу, 3 грудня.З переліку мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення Хартії, також вилучено молдовську мову у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова.Згідно зі змінами, законодавство Україна застосовуватиме положення Хартії до білоруської, болгарської, гагаузької, кримськотатарської, новогрецької, німецької, польської, румунської, словацької, угорської, чеської мов та івриту.Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, виключення російської мови не порушує зобов’язань України за Хартією та відповідає положенням її преамбули."Охорона та розвиток регіональних або міноритарних мов не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності їх вивчення", — йдеться в документі.Там також зазначається, що російська мова на теперішній момент в Україні внаслідок свого панування упродовж декількох століть залишається найуживанішою мовою національних меншин, тож немає підстав вважати її загроженою.Нагадаємо, Державний комітет України з питань телебачення повідомляв раніше, що за перші шість місяців 2025 року в Україні близько 10% книг і брошур випускали іноземними мовами. Зокрема, 1,7% книг — російською..

У вівторок, 25 листопада, Володимир Зеленський підписав закон № 4670-IX, який установлює чіткі вимоги до якості зв’язку. Це ще один важливий крок до швидкого й прогнозованого мобільного інтернету для всіх українців.Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram.Відтепер стабільний мобільний інтернет має бути доступним у будь-якому куточку країни. Документ передбачає такі ключові зміни: швидкість — обов’язковий стандарт. Раніше оператори декларували теоретичні показники. Тепер швидкість інтернету — офіційний параметр якості, де держава встановлює мінімальний рівень якості послуг абонентів, а оператори будуть зобов’язані дотримуватися;контроль якості в смартфоні — відтепер українці зможуть самостійно робити спідтести, а реальні дані автоматично надходитимуть до НКЕК. Це дасть змогу телеком-регулятору швидше виявити проблемні зони для покращення;розширення покриття в селах — скасування мораторію на перевірки стимулюватиме операторів активніше розбудовувати мережу в сільській місцевості та покривати території, де досі немає зв’язку;"Нацроумінг" працюватиме й після війни — українці й надалі зможуть перемикатися між операторами, щоб залишатися на зв’язку в надзвичайних ситуаціях.Варто зауважити, що на початку жовтня заступник міністра цифрової трансформації Станіслав Прибитько розповідав, що повноцінний запуск мережі 5G в Україні відтерміновано до завершення воєнного стану. Однак вже проводяться тестування технології.Нагадаємо, напередодні у Мінцифри інформували, що Україна стала першою країною в Європі, де стартував пілотний проект технології Starlink Direct to Cell. Відтепер абоненти "Київстар" можуть обмінюватися повідомленнями через супутник навіть за повної відсутності звʼязку. .

У середу, 19 листопада, Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка встановлює розроблені Мінцифрою нові та зрозумілі правила для операторів лотерей. Це відбувається вперше за понад 12 років.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Упродовж більш ніж десятиліття ця сфера працювала в "сірій" зоні: без контролю, прозорої звітності та сплати ліцензійних платежів", — наголосила вона.За її словами це призводило до значних втрат для бюджету та створювало можливості для зловживань. Тому виникнула необхідність змінити ситуаціюЮлія Свириденко наголосила, що нові правила передбачають:відкриті конкурси для отримання ліцензій;щорічні ліцензійні платежі — понад 67 мільйонів гривень від трьох операторів;електронну систему обліку, що дозволить державі відстежувати продажі та виплати виграшів у режимі реального часу;⁠унікальні QR-коди для кожного білета та термінала, щоби забезпечити захист від підробок і підтвердити легальність обладнання."Це рішення повертає лотерейний ринок у правове поле та створює передумови для реального контролю за його роботою", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Вона також поінформувала, що наступний крок — оновлення закону "Про державні лотереї". На її переконання, він потребує серйозного вдосконалення, щоби припинити монополію, закрити прогалини в регулюванні та відкрити ринок для міжнародних компаній і інвестицій.Нагадаємо, що наприкінці минулого року народні депутати проголосували в цілому законопроект № 9256-д про посилення контролю на гральному ринку. Згідно з документом, ліквідовується комісія з регулювання азартних ігор та лотерей..

В Україні зареєстрували петицію "Про відновлення спрощеної процедури повернення до служби для тих, хто пішов у самовільне залишення частини". Однак не всі військові підтримують таку ідею.Про це повідомив "Мілітарний" із посиланням на авторку петиції Валентину Дячук."Ми, родичі військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, звертаємося до вас із проханням відновити амністію для наших чоловіків, синів і братів та дозволити їм повернутися до служби: у свій підрозділ або перевестися в інший", — зазначила вона.Журналісти констатували, що петиції передувала інформація, оприлюднена на порталі Опендатабот, що, за даними Генеральної прокуратури України, за 10 місяців 2025 року відкрили понад 161 тисячу кримінальних проваджень щодо самовільного залишення військової частини."Це в чотири рази більше, ніж за аналогічний період торік. Щомісяця правоохоронці реєструють майже 16 тисяч нових справ про "самоволку". Наразі до суду дійшло лише 5% справ", — йдеться у публікації.Щомісяця реєструють майже 16 тисяч нових справ про «самоволку», тоді як 2024 року таких було близько п’яти тисяч на місяць, 2023 року — лише 1,5 тисячі, а 2022 року — всього шість тисяч за весь рік.До 30 серпня 2025 року діяв спрощений механізм повернення військовослужбовців після СЗЧ без кримінальної відповідальності, бійці могли подати заявку та протягом 72 годин знову повернутися до війська у резервну частину.Своєю чергою, командир Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький озвучив, що не підтримує скасування спрощеного повернення для військових."Що буде? Так у нас 30 тисяч людей повертається зі СЗЧ за рік, і це, вважайте, 10% того, що Україна набирає за рік. А так просто будуть 250-300 тисяч людей у СЗЧ", — пояснив він.Він також озвучив, чому йдуть досвідчені бійці, пояснивши це простою та звичайною людською втомою."Втома втрати товаришів, втома перебування під постійним стресом, страхом. Натомість через те, що постійно не вистачає піхоти, людина сидить іноді 100 днів на позиції, відпочиває та йде знову. Людина в якийсь момент плює, тому що вона бачить, що її не замінять, не підвищать і це теж в якийсь момент мотивує йти", — сказав командир Третього армійського корпусу.Авторка петиції так само вказує, що більшість із тих, хто пішов у СЗЧ зробили це від безвиході та хочуть продовжувати захищати країну, робили це впродовж тривалого часу, але подекуди неадекватне командування на місцях і неможливість перевестись до іншої частини змусили людей вдаватись до таких радикальних кроків, як СЗЧ.Нагадаємо, що 4 вересня Верховна Рада України підтримала за основу законопроект №13260, яким фактично повертається кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини..

У вівторок, 18 листопада, через пункт пропуску "Шегині", що на кордоні з Польщею, повернулися 50 громадян України. Їх депортували зі Сполучених Штатів Америки.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка."Сьогодні через пункт пропуску "Шегині" зі США повернули 50 українських громадян. Вони документовані відповідними документами щодо приналежності до громадянства України чи документами на повернення", — зазначив він.За словами речника, раніше до України надходила інформація від США щодо намірів, відповідно до положень норм міжнародного права, про депортацію транзитом через територію Польщі низки осіб без громадянства США, які є вихідцями з України.Демченко додав, що прикордонники оформили їх "на в’їзд в Україну відповідно до визначених законодавством правил"."Україна в будь-яких випадках приймає своїх громадян. Наразі також з’ясовуються обставини, через що стосовно них ухвалили рішення про примусове випровадження", — зауважив він.Раніше видання WP повідомляла, що адміністрація президента США Дональда Трампа готується депортувати багатьох українців, яким винесено остаточні рішення про виселення назад у їхню країну.За інформацією медійників, уряд США планує депортувати до України 41-річного Романа Суровцева. Його адвокати зазначили, що відповідні служби США намагаються депортувати "значну кількість" громадян України, а іншим затриманим повідомляють, що їх відправлять "військовими рейсами до України або Польщі".Журналісти з’ясували, що Суровцев народився за часів СРСР, його громадянство протягом десятиліть залишалося невизначеним. Він приїхав до США легально в чотири роки та став постійним мешканцем. У підлітковому віці чоловік мав проблеми із законом і відбув понад 11 років у в’язниці Каліфорнії. 2014 року суд наказав його депортувати, але Україна та Росія відмовилися прийняти його. Тож Суровцева звільнили, оскільки 2001 року Верховний суд США постановив, що затриманих не можна утримувати під вартою безстроково.У серпні 2025 року Суровцева знову заарештували під час кампанії Дональда Трампа з масової депортації нелегальних іммігрантів, включно з тими, кого звільнили в минулому. У жовтні Суровцев подав федеральний позов у Техасі про звільнення, стверджуючи, що його навряд чи депортують до України.Він також домігся скасування судимостей за викрадення мотоцикла в Каліфорнії, сподіваючись відновити легальний статус, і попросив імміграційний суд відновити справу. 31 жовтня суддя Джеймс Гендрікс відхилив його позов, зазначивши, що наказ про депортацію "беззаперечно чинний", і Суровцева можуть депортувати до Росії або третьої країни, якщо Україна відмовиться його прийняти.Ще один затриманий Андрій Берник сказав газеті: йому нещодавно повідомили, що він полетить до Польщі чартерним літаком, а потім його передадуть українській владі, яка відвезе його до України. Берник сказав, що приїхав до США у віці 13 років 1990 року як єврейський біженець із СРСР. Він додав, що мав зелену карту та намагався отримати український паспорт, але йому так і не вдалося це зробити.Зазначається, що Берника засудили за вбивство другого ступеня понад десять років тому. Сам Берник вважає, що заслуговує на депортацію, але не в зону бойових дій.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що з 15 серпня десятки тисяч українських біженців у США втратили свій правовий захист і стали нелегалами, отже — їм загрожують арешт і депортація..

У Верховній Раді України з’явився законопроект, у якому депутатам пропонується розширення списку підстав, що тимчасово обмежуватимуть виїзд громадян за кордон.Про це свідчить сайт Верховної Ради України. У п’ятницю, 14 листопада, зареєстровано документ із назвою "Проект закону про внесення змін до статті 6 закону України "Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України" щодо розширення підстав для тимчасового обмеження виїзду з України громадянами України".Серед співавторів документа вказаний народний депутат Роман Костенко ("Голос") — секретар оборонного комітету Верховної Ради. Окрім нього, ініціаторами є Ірина Фріз ("Європейська Солідарність"), Юрій Мисягін ("Слуга народу"), Дмитро Припутень ("Слуга народу") та Соломія Бобровська ("Голос").Тексту законопроекту наразі немає, статус документа позначено, як "переданий на розгляд керівництва".Це питання обговорюється вже впродовж певного часу. При цьому до дискусій залучені європейські лідери. Зокрема, нещодавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що у країні спостерігається приплив молодих українців.За його словами, це сталося після того, як Київ дозволив виїзд із країни чоловікам до 22 років. Тому він попросив президента України Володимира Зеленського забезпечити, щоби молоді українці залишалися "служити в Україні".Як відомо, українським чоловікам призовного віку (18-60 років) заборонено виїзд з України від початку повномасштабного вторгнення Росії. Але в серпні уряд зробив виняток і дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за кордон.Після цього низка країн Європи констатувала зростання кількості заявок від українців на отримання захисту. Водночас радикальні політики деяких країн розпочали закликати до посилення міграційної політики.За інформацією Євростату у звіті, опублікованому 10 листопада, кількість українців, які шукають притулку в Євросоюзі, різко зросла.Нагадаємо, 11 вересня голова Національного банку України Андрій Пишний розповідав, що немає підстав для занепокоєння щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 22 років за кордон. За його словами, вплив цього явища на ринок праці є мінімальним..

Сполучені Штати Америки готують депортацію приблизно 80 українців. Йдеться про порушників закону. Затриманим наразі не надають право оскаржити такі рішення.Таку інформацію оприлюднило видання The Washington Post. Журналісти зазначили, що Мін'юст США заявив про плани депортувати 41-річного Романа Суровцева в Україну вже в понеділок, 17 листопада.Адвокати Суровцева Ерік Лі та Кріс Годшелл-Беннетт вважають, що міграційна та митна поліція може намагатися вислати "значну кількість" українців. За їхніми словами, іншим затриманим українцям також повідомляють, що їх відправлять "військовими авіарейсами в Україну або Польщу" 17 листопада."Україна — зона бойових дій, там діє воєнний стан, і, ймовірно, будь-яких депортованих насильно призвуть в армію та відправлять на фронт, де вони зіткнуться з високою ймовірністю загибелі", — додали вони.Варто зауважити, що Суровцев є злодієм — у 18 років він скоїв крадіжку зі зломом, а в 19 років — разом із друзями викрав мотоцикл. За це він відсидів понад 11 років у в'язниці в Каліфорнії.Своєю чергою, посол України у США Ольга Стефанішина сказала, що посольству відомо тільки "приблизно про 80 громадян" України, щодо яких підготували остаточні розпорядження про депортацію "через порушення законодавства США".Вона додала, що американська влада працює над логістикою проведення депортацій, "враховуючи відсутність прямого міжнародного авіасполучення з Україною"."Депортація є широко використовуваним юридичним механізмом, передбаченим імміграційними законами більшості країн світу. Це рутинна процедура, яку застосовують до всіх іноземців і осіб без громадянства, які порушують умови перебування у США, незалежно від їхньої національності", — наголосила Стефанишина.Журналісти американського видання наголосили, що Україна може прийняти таких громадян, оскільки їй необхідно набрати солдатів і зберегти підтримку з боку США."США можуть депортувати стільки, скільки захочуть. Ми знайдемо їм застосування", — розповів журналістам неназваний радник президента України.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що з 15 серпня десятки тисяч українських біженців, які проживають у США, втратили свій правовий захист. Ці люди могли стати нелегалами, отже їм загрожували арешт і депортація..

Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) розіслала на погодження відомствам законопроект, який вносить небезпечні зміни в закони про державну мову та "Про національні меншини (спільноти) України". Документ сприятиме наступу російської мови на українську, а також сепаратизм у певних регіонах.Про це йдеться в заяві низки громадських організацій, яку опублікував у Facebook народний депутат Верховної Ради Володимир В’ятрович (фракція "Європейська солідарність")."Законопроект грубо втручається у закон про державну мову, штучно вносячи в нього зміни про захист національних меншин, передбачає застосування замість української — мови меншин (читай: російської) у сферах надання послуг, спортивних змагань, у наукових виданнях і конференціях. При цьому йдеться аж ніяк не про угорську, румунську чи польську мови, які нарівні з англійською та іншими мовами ЄС і так можуть широко використовуватися в науці, освіті та культурі, а про інші мови, передусім російську", — йдеться в тексті заяви.Запропоновані зміни до закону "Про національні меншини (спільноти) України" названі не менш небезпечними."Наприклад, робить необов’язковим застосування державної мови під час виступів на засіданнях місцевих рад та інших офіційних заходах влади. Широкі можливості застосування мов меншин у населених пунктах, де представники цих меншин традиційно проживають або становлять значну частину населення проект пропонує поширити на цілі райони включно з населеними пунктами, де взагалі немає представників меншин. Така мовна регіоналізація не має нічого спільного з реальним захистом прав меншин і є відвертим сприянням сепаратизму й фрагментації країни", — наголошується в заяві.При цьому зазначається, що це далеко не повний перелік запропонованих небезпечних новацій, а сам законопроект "можна ставити врівень зі сумнозвісним законом Ківалова-Колесніченка або русифікаторськими проектами, які вносить прямо зі СІЗО звинувачений у державній зраді депутат Шуфрич".Автори заяви закликали не вносити та не ухвалювати жодних законопроектів, що піддають ревізії в бік послаблення позицій української мови, а також врахувати застереження уповноваженого із захисту державної мови й інших інституцій, відповідальних за мовну політику, про неприйнятність запропонованого ДЕСС законопроекту.Вони також запропонували припинити практику залаштункового погодження українськими урядовцями законопроектів, що стосуються мовних питань, з іноземними державами, а також виконати припис Конституційного суду та невідкладно ухвалити урядовий законопроект №14120 "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов" в цілому в редакції профільного комітету парламенту, який дозволить вивести з-під дії Хартії в Україні російську мову, але поширить її дію на їдиш, румейську, урумську, ромську, кримчацьку та караїмську мови, які справді потребують захисту.Крім того, у заяві міститься заклик ухвалити законопроект №13072 "Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі", який передбачає створення українськомовного освітнього середовища в школах і водночас враховує інтереси національних меншин і забезпечити виконання в повному обсязі Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.Також автори документу закликали прискорити ухвалення законодавства, спрямованого на посилення захисту державної мови, протидію русифікації та підтримку створення та поширення українського культурного продукту.Документ підписали 28 громадських організацій, спілок, ініціатив, рухів та фундацій, зокрема, ГО "Українська гуманітарна платформа", "Сильні громади", "Рух переселенців України", Українська народна рада Донеччини та Луганщини, "Одеса україномовна", "Мова. Харків", Кримський центр ділового та культурного співробітництва "Український дім", Освітня платформа "Є-мова" й інші.Нагадаємо, що 7 листопада, в Дніпрі запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Це зроблено за зверненням уповноваженої із захисту державної мови та мешканців громади міста. Про це повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська у Facebook..