# закон

До кінця лютого Верховна Рада України має підготувати законопроект про проведення виборів і референдуму. Але голосування планують провести не пізніше, ніж через 90 днів після припинення вогню. Їх також можуть об'єднати.Про це повідомили лідер фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давід Арахамія та спікер українського парламенту Руслан Стефанчук під час брифінгу для журналістів.Арахамія зазначив, що законопроект можуть презентувати вже до кінця лютого. Враховуючи темпи обговорення та розробки, якщо нічого не пришвидшувати, знадобиться певний час."Внутрішній дедлайн — до кінця лютого маємо закінчити. Тобто ми маємо драфт, який ми можемо реєструвати та голосувати", — пояснив він.Стефанчук додав, що вибори президента та проведення референдуму в Україні мають включати безпекову складову. Мінімум для підготовки таких заходів — це 60 днів, до того ж є численні проблеми."Чому не створити онлайн-інструмент для проведення виборів? Наприклад, 6,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб є, а в реєстрі тільки мільйон — де решта? На якій дільниці вони будуть голосувати?" — поставив запитання спікер.Також Арахамія розповів, що є ідея поєднати президентські вибори та загальнонаціональний референдум щодо "мирного плану". Проблема в тому, що Україна не має сучасного досвіду організації проведення референдумів такого типу.Останній референдум в Україні проводили 1991 року, він стосувався питання незалежності та виходу зі СРСР. Цей референдум проводили інакше, ніж це можна зробити зараз, — технічні можливості дуже змінилися. Також є інші проблеми та нюанси."Сучасного досвіду в нас немає ні організаційно, ні політично, ні економічно. Чесно кажучи, ми зараз до цього не дуже готові", — акцентував він.Окрім того, Стефанчук поінформував, як можна сформулювати запитання в бюлетені для голосування під час референдуму в Україні."На референдумі може бути лише одне запитання — чи підтримуєте ви мирну угоду чи ні", — підсумував голова Верховної Ради України.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

У п’ятницю, 2 січня, президент України Володимир Зеленський доручив підготувати й оперативно направити на розгляд Верховної Ради пропозиції про оновлення Державного бюро розслідувань (ДБР).Про це Володимир Зеленський повідомив у короткому дописі у своєму Telegram-каналі."Очікую, що президентський законопроект буде напрацьований уже в січні та невідкладно внесений до парламенту", — зазначив він.Раніше, в серпні цього року, група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроект № 13602 щодо удосконалення роботи ДБР.Тоді нардепи пояснювали, що метою законопроекту є усунення неконституційних норм, відновлення довіри суспільства до правоохоронної системи та перезавантаження ДБР як інституції. На думку ініціаторів документа, окремі норми чинного законодавства, що регламентують правовий статус ДБР, суперечать положенням Конституції України - зокрема, щодо підпорядкованості та підзвітності органу виконавчої влади Президенту України.Вони зазначали, що за період функціонування ДБР виявлено низку системних проблем, зокрема, обмежену інституційну незалежність, непрозорі кадрові рішення, недостатню ефективність слідства у резонансних справах, втручання в діяльність органу з боку політичних центрів впливу.Зазначений законопроект пропонував відновити законність функціонування ДБР у межах конституційних повноважень, а також усунути політичний вплив на його діяльність. Зокрема, за прикладом НАБУ, САП, БЕБ, пропонували здійснити переформатування конкурсної комісії з призначення директора ДБР.Реформа ДБР 2020 рокуШість років тому вже відбувалося перезавантаження ДБР унаслідок ухвалення закону, що посилив контроль Верховної Ради, змінив порядок призначення директора та припинив повноваження чинних керівників ДБР (директора та його заступників), запустивши процес їх звільнення та формування нового керівництва, а також дозволивши переведення до ДБР слідчих прокуратури, які займалися справами Майдану.Ключові зміни та причиниПосилення контролю: закон передбачав, що директор ДБР звітує перед Верховною Радою, і вона може визнати його роботу незадовільною, що є підставою для звільнення.Припинення повноважень: із набранням чинності нового закону повноваження чинного директора ДБР і його заступників припинялися, що й розпочало процес перезавантаження.Справи Майдану: закон дозволив переводити до ДБР слідчих прокуратури, які займалися справами подій на Майдані, без конкурсу, що стало важливим для забезпечення безперервності розслідувань.Це перезавантаження стало частиною реформи правоохоронних органів, що прагнула покращити ефективність ДБР і підвищити підзвітність його керівництва.Експерти стверджували, що перезавантаження 2020 року було системним кроком, пов'язаним зі зміною законодавства, а не лише кадровими перестановками, та мало на меті змінити принципи роботи та підконтрольність Державного бюро розслідувань.Нагадаємо, що впродовж січня-листопада 2025 року працівники ДБР задокументували правопорушення, через які держава зазнала збитків на понад 13 мільярдів 83 мільйони гривень..

З 1 січня 2026 року в Україні набули чинності важливі зміни у порядку подання нотаріусами інформації до податкових органів. Вони стосуються строків звітування щодо посвідчених договорів та виданих свідоцтв про право на спадщину.Про це йдеться у законі № 4536-ІХ, оприлюдненому на сайті Верховної Ради.Що змінюєтьсяВідповідно до оновлених вимог, із 1 січня 2026 року підхід до звітності нотаріусів буде диференційованим залежно від їхнього статусу. Зокрема, приватні нотаріуси подаватимуть інформацію до податкових органів щоквартально з обов’язковою деталізацією показників за кожен місяць звітного кварталу. Водночас державні нотаріуси, як і раніше, звітуватимуть щомісячно.Як і куди подавати інформаціюПодання відомостей, як для приватних, так і для державних нотаріусів, здійснюватиметься:за формою додатка 4ДФ до податкового розрахунку;відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4;за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.У звітності необхідно відображати інформацію, визначену Податковим кодексом України. Зокрема, це дані про:посвідчені договори купівлі-продажу та міни рухомого і нерухомого майна між фізичними особами;договори дарування;свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусами.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Мінекономіки готує концепцію централізації управління державними корпоративними правами. Поки опрацьовуються різні варіанти, як формувати портфоліо компаній..

В Україні готують зміни до законодавства щодо врегулювання обігу нікотиновмісних продуктів. Заплановано посилення контролю та запровадження нових вимог до їх складу та реклами.Про це йдеться у проекті закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання нікотиновмісних продуктів" № 14332.У документі пропонується запровадити чітке державне регулювання обігу нікотиновмісних продуктів для орального застосування, які наразі фактично не підпадають під належний контроль з боку держави. Цей законопроект передбачає низку змін до закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення".Відповідним проектом закону запропоновано внести такі зміни, згідно з якими:вводиться визначення нових термінів "нікотиновмісний продукт", "нікотиновмісний продукт для орального застосування", "порція нікотиновмісного продукту для орального застосування";встановлюється заборона на обіг нікотиновмісних продуктів для орального застосування, якщо вміст нікотину в одній порції такого продукту перевищує обсяг у один міліграм;встановлюється заборона на обіг нікотиновмісних продуктів для орального застосування, які містять вітаміни, кофеїн, таурин чи інші добавки та стимуляторні сполуки, що асоціюються з енергійністю та життєвою силою;встановлюється порядок введення в обіг нікотиновмісних продуктів для орального застосування шляхом подання виробниками та імпортерами таких продуктів повідомлення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я;запроваджуються вимоги до упаковки та медичних попереджень на нікотиновмісних продуктах для орального застосування, зокрема встановлюється вимога, що медичне попередження має покривати 65 відсотків зовнішньої передньої та задньої поверхонь одиничної упаковки;забороняється реклама, стимулювання продажу та спонсорство нікотиновмісних продуктів для орального застосування.Також у законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" вносяться зміни щодо застосування оновленої термінології нікотиновмісних продуктів та уточнюються положення щодо заборони продажу упаковок нікотиновмісних продуктів для орального застосування, що містять менше або понад 20 порцій.У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що він врегульовує вимоги до виробництва та обігу нікотиновмісних продуктів для орального застосування. Зокрема, встановлюються вимоги до їх складу, передбачається обмеження вмісту нікотину на рівні один міліграм на порцію, а також заборона використання вітамінів, кофеїну, таурину чи інших добавок, що асоціюються з енергійністю та життєвою силою або можуть вводити споживача в оману щодо меншого ризику для здоров’я.Планується запровадити вимоги щодо обов’язкового нанесення медичних попереджень для споживачів нікотиновмісних продуктів, заборона їх продажу особам, які не досягли віку 18 років, повна заборона реклами, стимулювання продажу та спонсорства — за аналогією з чинним регулюванням тютюнових виробів, а також визначається відповідальність за порушення таких вимог.Своєю чергою, ініціатори законопроекту стверджують, що нікотин має руйнівний вплив на здоров’я населення, насамперед дітей і підлітків. Навіть короткочасне вживання нікотину в цьому віці може мати тяжкі наслідки, адже призводить до незворотних змін у розвитку мозку. Зокрема, це може спричиняти когнітивні порушення, проблеми з пам’яттю, концентрацією та емоційною стабільністю, підвищувати ризик отруєнь і передозувань, а також сприяти переходу до вживання тютюнових виробів та інших психоактивних речовин.Зазначається, що метою прийняття цього законопроекту є вдосконалення системи заходів контролю за обігом нікотиновмісних продуктів для орального застосування з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я населення, насамперед дітей та молоді, від шкідливого впливу тютюнових виробів і нікотиновмісних продуктів.Нагадаємо, 26 грудня Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка відтермінувала набрання чинності рішень уряду щодо запровадження в країні системи електронного акцизу (е-Акциз). Терміни перенесли з 1 січня 2026 року на 1 листопада 2026 року..

У вівторок, 30 грудня кремлівський диктатор Володимир Путін підписав указ про проведення зборів резервістів збройних сил Росії. Це начебто необхідно для захисту "критично важливих об'єктів" на території країни.Відповідний документ уже опубліковано на сайті правових актів Російської Федерації.Варто зазначити, що резервісти — це громадяни Росії, які раніше служили в російській армії або інших силових структурах. Після цього добровільно уклали контракт про зарахування до військового резерву.Зокрема, згідно з указом, міноборони Російської Федерації має визначити перелік військових підрозділів, які забезпечать проведення зборів резервістів 2026 року.Крім того, Путін доручив російському уряду сформувати перелік "важливих для економіки та життєдіяльності об'єктів", які ці резервісти захищатимуть.Раніше, 28 жовтня, Держдума Росії одразу в трьох читаннях ухвалила законопроект про залучення резервістів до захисту "критично важливих об'єктів" на території країни, що виконуватиметься на підставі указу Путіна.До внесення документа на розгляд депутатів очільники російського оборонного відомства обіцяли, що резервістів не залучатимуть до участі у війні чи "виконання завдань" за межами Росії.Необхідність поправок до федеральних законів там пов'язували "зі збільшенням випадків застосування збройними формуваннями України далекобійних безпілотників" для ударів по території Росії."Для підвищення рівня захищеності об'єктів життєзабезпечення й інших важливих для добробуту громадян об'єктів ухвалено рішення про залучення найбільш підготовлених і патріотично налаштованих громадян до виконання заходів щодо захисту цивільних об'єктів у глибині території Росії", — йшлося в повідомленні міноборони Росії.Заступник начальника головного організаційно-мобілізаційного управління російського Генштабу Володимир Цимлянський запевняв, що "про жодну мобілізацію не йдеться".Учора Володимир Путін підписав указ про призов на службу в лавах російської армії, який триватиме безперервно протягом усього 2026 року — з 1 січня по 31 грудня. Раніше призов у Росії відбувався двічі на рік у чітко визначені терміни.Нагадаємо, на початку листопада аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що Кремль розпочав примусові часткові резервні призови в межах ширшої ініціативи зі створення активного резерву, який, ймовірно, використовуватиметься для бойових дій в Україні..

У Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо вдосконалення органів військового управління. Попри чутки про масове відкриття нових центрів комплектування в кожному населеному пункті, насправді йдеться про юридичне впорядкування вже чинної системи.Народний депутат Олександр Федієнко у своєму Telegram-каналі заспокоїв громадян, заявивши, що жодної "зради" чи розширення мобілізаційних обов'язків немає. За його словами, документ є логічною відповіддю на управлінські проблеми, що виникли через адмінреформу та умови війни. Основна мета змін — зробити систему більш життєздатною та зручною для людей, а не збільшити кількість установ.Що зміниться насправдіЯк пояснив депутат, зараз при районних та міських ТЦК вже існують відокремлені відділи у менших містечках. Проте раніше вони не мали достатніх юридичних повноважень, що змушувало громадян долати по 40–80 кілометрів до районних центрів для розв'язання базових питань. Новий законопроект має надати цим відділам право приймати рішення самостійно на місцях.Ризики та шлях документаВодночас Федієнко звернув увагу на потенційні проблеми:корупційні ризики. Розширення повноважень на місцях може створити умови для зловживань;процедура. Законопроект ще не пройшов розгляд у профільному комітеті, тому до нього можуть бути внесені правки.Таким чином, за словами Федієнка, йдеться не про фізичне відкриття сотень нових офісів ТЦК, а про легалізацію роботи вже наявних відділів, щоб спростити бюрократичні процедури для жителів віддалених громад.Варто зауважити, що за даними опитування соціологічної групи рейтингу, в Україні майже 100% громадян довіряють своїй армії. Проте, до територіальних центрів комплектування ставлення дещо інше, і воно має негативну тенденцію.Нагадаємо, уповноважена з захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова заявила, що в Україні система обліку недосконала та потребує реформування. Серед співробітників Територіальних центрів комплектування уже трапляються суїциди, до того ж у них по півроку немає вихідних..

У п'ятницю, 26 грудня, вперше збереться парламентська робоча група з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни. До неї входять по дві людини від всіх парламентських фракцій і груп, 10 осіб від ключових громадських організацій, а також представники органів виконавчої влади та силовиків.Про це розповів голова робочої групи, перший віце-спікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна"."Завтра о 13.00 заплановано перше онлайн-засідання робочої групи з питань підготовки виборів, референдумів під час воєнного стану та в повоєнний період. Наразі до складу робочої групи вже долучено близько 60 людей. Також можливо долучатимуться люди без статусу члена робочої групи, але з можливістю брати участь", — зазначив він.За його словами, перше засідання робочої групи складатиметься з двох великих блоків."Перший блок — організаційний. Ми поговоримо, як працюватимемо далі. У мене є ідея, зокрема, об’єднатися в тематичні підгрупи й у них провести професійніші технічні обговорення, а потім на великій групі це все вже обговорювати, фіналізувати", — пояснив депутат.Корнієнко конкретизував, що в другому блоці члени робочої групи заслухають доповідь Центральної виборчої комісії."Члени ЦВК підготують таку оглядову презентацію, де порушать усі ті проблеми, які є й у виборах під час воєнного стану, й у повоєнних виборах. І далі ми просто обміняємося думками щодо того, які з цих проблем і як можна вирішувати, куди треба рухатися", — наголосив він.Корнієнко також повідомив, що засідання робочої групи буде транслюватися в Youtube і соціальних мережах.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.У вівторок, 23 грудня, вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні..

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства залишається прихильником централізації управління державними корпоративними правами. Зараз напрацьовується концепція для подальшої підготовки у 2026 році відповідного законопроекту.Про це повідомила заступниця міністра економіки Анна Артеменко, її цитує агенція "Інтерфакс-Україна"."Ми зараз опрацьовуємо концепцію, після концепції з’явиться законопроект", — зазначила вона.За її словами, законопроект вписали в план на 2026 рік. На теперішній момент напрацьовуються різні варіанти, як формувати портфоліо компаній."Можна це робити за сферою діяльності, можна за обсягом, за величиною самого підприємства, можна розпочинати з маленьких, а можна навпаки — одразу зі стратегічних підприємств", — сказала вона в кулуарах Міжнародного форуму корпоративних директорів, який провела в Києві в грудні Професійна асоціація корпоративного управління (ПАКУ).Артеменко додала, що це питання нещодавно обговорювалося в Парижі в ОЕСР, яка раніше надала Україні відповідні рекомендації.Заступниця міністра зазначила, що в різних країнах існують абсолютно різні моделі: в окремих випадках створюється окремий орган держави, який управляє такими "блакитними" фішками, іноді створюється корпорація, в якій формується своя наглядова рада, іноді залучається керівна компанія.Артеменко наголосила, що в централізованій системі й установі важливим є розділення функцій управління та регулювання (встановлення політик, тарифів тощо).Нагадаємо, в червні цього року стало відомо, що Україна стала першою країною в Європі та другою у світі, яка на державному рівні ухвалила національний стандарт для екоіндустріальних парків. Новий документ закріплює чіткі критерії сталості та систему оцінювання для компаній індустріальних парків..

Після закриття схем з аспірантурою та бакалавратом, військовозобов’язані масово переорієнтувалися на коледжі. У Верховній Раді готують системні зміни у законодавстві, щоб зупинити використання освіти для ухилення від мобілізації.Про це у Telegram-каналі повідомив голова профільного комітету Верховної Ради Сергій Бабак. За його словами, аналіз вступних кампаній 2024 та 2025 років виявив нову тенденцію серед чоловіків мобілізаційного віку.Новий тренд: фахова передвища освітаЗа словами посадовця, якщо раніше для отримання відстрочки найчастіше використовували аспірантуру та другу вищу освіту (бакалаврат/магістратуру), то після запровадження запобіжників у цих сферах акцент змістився на коледжі та технікуми.Статистика вступу чоловіків віком від 25 років:2024 рік: на рівень фахової передвищої освіти вступила рекордна кількість — 55 581 особа.2025 рік: показник знизився, проте залишився значним — 24 819 осіб."Вступна кампанія 2023 року підсвітила, що під виглядом навчання освіту часто намагалися використати не за прямим призначенням, а як спосіб відтермінування військового обов’язку", — зазначив Бабак.Спільна робота з оборонним комітетомНаразі комітет з питань освіти працює разом із комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки над переглядом правил навчання під час воєнного стану. Мета — закрити всі наявні "лазівки" для ухилянтів, не порушуючи при цьому базове право громадян на знання.Ключові напрямки майбутніх змін:системний перегляд правил вступу для дорослих чоловіків;посилення контролю за цільовим використанням статусу студента;дотримання балансу між потребами оборони та правом на професійний розвиток.Сергій Бабак наголосив, що освіта має використовуватися виключно за призначенням, а не бути легальним інструментом для уникнення мобілізації.Нагадаємо, у квітні в Міністерстві освіти й науки України пояснювали, що дозвіл на перетин кордону надано лише студентам державних і комунальних вищих навчальних закладів. Можливість для виїзду за кордон для студентів приватних вищих навчальних закладів не передбачена у змінах до урядової постанови №579 через те, що це може спричинити незаконний відтік чоловіків мобілізаційного віку з країни заради уникнення мобілізації.Також повідомлялось, що виїзд за кордон для студентів українських вищих навчальних закладів дозволений на один семестр. Ідеться про програми академічної мобільності. Однак не всі студенти мають таке право: необхідно спершу пройти конкурс..

У Верховній Раді ініційовано створення спеціальної робочої групи, яка займеться розробкою законодавства для проведення президентських виборів. Очолити цей процес має перший віце-спікер Олександр Корнієнко, а до обговорення залучать представників усіх фракцій, Центральної виборчої комісії та громадський сектор.Про створення спеціальної робочої групи повідомив у Telegram-каналі голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Формат та учасники обговоренняЯк зазначив Арахамія, згідно з попередніми домовленостями, робоча група працюватиме над швидким опрацюванням механізмів, які дозволять організувати виборчий процес під час дії воєнного стану.Він наголосив, що процес відбуватиметься на базі профільного Комітету Верхвної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. До обговорення планують залучити широке коло учасників:представників усіх парламентських фракцій та груп;членів Центральної виборчої комісії;експертів профільних громадських організацій, що спеціалізуються на виборчому праві.Прозорість та наступні крокиАрахамія наголосив на відкритості процесу: на засідання робочої групи будуть запрошені представники засобів масової інформації."Дату і час засідання незабаром повідомимо", — зазначив очільник фракції, додавши, що головна мета групи — оперативна розробка необхідних законодавчих змін.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик заявив, що для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у повоєнний період. Оскільки ЦВК чекає на ці рішення, подальша доля виборів наразі цілком залежить від ініціативи парламенту.Також стало відомо, що майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах..

Для запуску виборчого процесу Верховна Рада має оновити законодавство, що враховуватиме специфіку проведення голосування у повоєнний період. Оскільки ЦВК чекає на ці рішення, подальша доля виборів наразі цілком залежить від ініціативи парламенту. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі національного телемарафону.Безпека та юридична базаДубовик наголосив, що проведення виборів у розпал воєнних дій неможливе. Орієнтиром є позиція президента Володимира Зеленського, згідно з якою ключовим є безпековий фактор. Вибори стануть реальністю лише після настання мирних умов та розв'язання юридичного питання щодо правового режиму воєнного стану."Потрібно провести ревізію законодавства, розрахованого на мирний час", — зазначив заступник голови ЦВК. Він зазначив, що нові норми мають враховувати всі нюанси проведення голосування після припинення активних бойових дій.Роль парламенту та залучення громадян Наразі ініціатива перебуває у руках Верховної Ради. За словами Дубовика, парламент має напрацювати дорожню карту та відповідний законопроєкт. ЦВК вже співпрацює з експертами та міжнародними партнерами над пропозиціями, проте тепер черга за народними депутатами."М'яч на полі Верховної Ради. Ми сподіваємося на початок роботи анонсованої робочої групи", — додав він.Окрему увагу Дубовик приділив інклюзивності майбутніх виборів. Пріоритетом є забезпечення права голосу для військовослужбовців, біженців за кордоном та внутрішньо переміщених осіб у межах України.Раніше Сергій Дубовик повідомив, що майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до уряду з пропозицією ініціювати підвищення штрафів за порушення закону про мову. Адже теперішні санкції не стримують порушників.Про це Олена Івановська повідомила на своїй сторінці у Facebook. У зверненні, що адресоване прем'єр-міністерці України Юлії Свириденко, йдеться про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".Для забезпечення дієвості мовного законодавства Івановська пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.Омбудсменка звернула увагу на те, що за останні роки кількість звернень громадян щодо порушень мовного законодавства зростає, зокрема, у сферах обслуговування, реклами, інтернет-ресурсів і публічної інформації.На думку Івановської, нинішні санкції не виконують належної превентивної функції. Тому вони фактично не стримують порушників."У низці випадків сплата штрафу є менш обтяжливою, ніж приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства", — акцентувала омбудсменка.Уповноважена також переконана, що символічні штрафи не мотивують бути законослухняними, адже низький рівень відповідальності створює відчуття безкарності."Символічні штрафи не співмірні з економічною вигодою, яку отримують окремі суб’єкти господарювання, системно ігноруючи вимоги закону, а тому не мотивують до добровільного виконання мовних норм", — пояснила вона.Олена Івановська наголосила, що посилення адміністративної відповідальності є необхідною умовою забезпечення реальної дієвості мовного законодавства, поваги до букви закону та державної мови як конституційної цінності й елемента національної безпеки України.Нагадаємо, декілька днів тому мовна омбудсменка зазначала, що блокування російської музики на стримінгових платформах через рішення РНБО є необхідним кроком для захисту культурного й інформаційного простору України..

У середу, 17 грудня, Верховна Рада прийняла законопроект 3195, що удосконалює порядок призначення та звільнення членів Кабінету Міністрів.Як повідомляє "Суспільне",  він зобовʼязує міністрів звітувати про свою роботу у парламенті при звільненні. Так, письмовий звіт стає обовʼязковою умовою для подання заяви про відставку.Окрім цього, законопроектом:врегульовано порядок призначення на посади членів Кабінету Міністрів України;визначено особливості припинення повноважень члена Кабінету Міністрів України внаслідок подання ним заяви щодо відставки або внесенням Президентом України чи Прем’єр-міністром України подання про його звільнення;закріплено обов’язок члена Кабінету Міністрів України бути присутнім та звітувати про виконану роботу при розгляді питання про його звільнення (підставою якого була його заява про відставку) на засіданні комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить попередній розгляд питання про звільнення відповідного члена Кабінету Міністрів України з посади, та на пленарному засіданні Верховної Ради України.Нагадаємо, у середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Основними будуть видатки на оборону. "За" документ проголосували 257 депутатів.Як відомо, в першому читанні державний бюджет України на 2026 рік ухвалили ще 22 жовтня. Уряд 5 листопада підготував документ до другого читання у Верховній Раді. До нього внесли низку змін.Витрати на 2026 рік в бюджеті заклали в розмірі 4,8 трильйона гривень при доходах у 2,83 трильйона гривень. Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. .

Віце-спікер Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Про це він заявив в ефірі телемарафону."Немає жодних, ні законодавчих ініціатив, ні чернеток навіть подібного законодавства, тому все говорить про те, що над ним треба працювати, якщо ми хочемо, щоб воно з'явилося", — пояснив Корнієнко.Вимоги до партнерів та безпекаКорнієнко підтвердив, що парламент готовий оперативно створити необхідну законодавчу рамку, якщо виникне така потреба. Однак він наголосив на зовнішньому чиннику. "Але безпекову рамку мають дати партнери, в першу чергу США та європейські колеги", — зазначив віцеспікер.Ключові ризики для воєнних виборівКорнієнко окреслив низку ключових викликів та ризиків, які необхідно вирішити для проведення демократичних виборів у воєнний час:безпека виборців. Забезпечення можливості голосування для громадян, які перебувають за кордоном або є внутрішньо переміщеними особами (ВПО);участь військових. Розв'язання питань щодо участі у виборах військовослужбовців як виборців та як кандидатів;технічні проблеми. Уточнення реєстру виборців та розв'язання проблем із ВПО;безпека дільниць. Загроза від дронів (зокрема FPV) та необхідність гарантування безпеки для відкриття виборчих дільниць."Чорновики" і політичні дискусіїВіце-спікер додав, що технічні напрацювання вже існують: "У ЦВК — сім робочих груп, є чернетки, і у Верховній Раді є чернетки".Проте, за словами Корнієнка, законодавці уникають офіційного внесення законопроектів. "Ми до цього не підходили близько, тому що ми не раз стикалися із ситуацією, коли будь-яка спроба говорити про повоєнні вибори перетворювалася в політичну дискусію", — підсумував він.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Нагадаємо, 9 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами наголосив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України.Також 10 грудня Володимир Зеленський заявив, що він предметно обговорював питання майбутніх виборів в Україні з представниками Верховної Ради. Очільник держави зауважив, що, якщо партнери, зокрема наш ключовий партнер у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в Україні в умовах воєнного стану, "ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання і кожен сумнів"..

Сьогодні, 4 грудня, в Україні набув чинності закон № 4630-IX, який вносить зміни до процедури бронювання військовозобов’язаних. Нові правила стосуються працівників підприємств, установ та організацій, що визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил України та інших військових формувань.Про це йдеться у повідомленні Верховної Ради в Telegram-каналі. Там зазначили, що ключова зміна, запроваджена документом, стосується осіб, які мають порушення правил військового обліку, зокрема, тих, хто може перебувати у розшуку територіальних центрів комплектування.У Раді пояснили, що у разі укладання трудового договору з такими військовозобов’язаними, бронювання надаватиметься на обмежений строк — не більше 45 днів. Цей період відповідає терміну випробувального терміну. Протягом цих 45 днів працівник повинен усунути порушення правил військового обліку.Якщо порушення будуть усунені, бронювання надаватиметься на загальних підставах.У разі неусунення порушень протягом встановленого терміну, така особа може бути звільнена з роботи.Таким чином, закон надає критично важливим підприємствам можливість тимчасово забронювати працівників, навіть якщо вони мають певні проблеми з військовим обліком, але вимагає від них протягом 45 днів привести свої документи у відповідність із вимогами законодавства.Нагадаємо, що 9 вересня уряд розширив перелік підстав для бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Нововведення стосуються бізнесу на прифронтових територіях та підприємств, що виготовляють дрони..