# закон

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який може змінити підхід до нарахування плати за опалення та інші комунальні послуги у багатоквартирних будинках. Ідея ініціативи — зробити розрахунки більш прозорими та наблизити їх до європейських стандартів енергоефективності.Що пропонують змінити в оплаті опалення?Зараз у багатьох будинках виникають ситуації, коли мешканці платять за тепло, яке фактично не отримували. Новий законопроєкт має це виправити.Серед ключових змін:окремі правила для місць загального користування;врахування транзитних труб у квартирах з індивідуальним опаленням;розподіл витрат на внутрішньобудинкові системи між квартирами, підключеними до централізованого опалення;відмова від мінімальних норм "середнього споживання" та перехід до більш точного обліку.Фактично пропонується платити лише за фактично спожите тепло з урахуванням особливостей будинку.Як зміниться оплата за спільні приміщення?Якщо у під’їздах або коридорах немає батарей, плату за їх обігрів можуть не нараховувати. Якщо ж опалення є, витрати розподілятимуть між квартирами, які підключені до системи.Водночас для житла з окремим входом або автономним опаленням передбачають інші правила розрахунку.Що буде з гарячою водою?Окрема зміна стосується гарячого водопостачання. Витрати на внутрішньобудинкові системи пропонують включати безпосередньо в тариф, без додаткових окремих платежів."Метою ухвалення цього законопроєкту є створення прозорого, справедливого та ефективного механізму розподілу теплової енергії та комунальних послуг, що відповідає принципу оплати виключно за фактично отриману послугу, усуває штучні бар'єри для енергозбереження та мінімізує конфлікти між учасниками відносин", — пояснили у відомстві.Нагадаємо, що 2026 року порядок призначення житлових субсидій в Україні не змінився. Це адресна державна допомога для домогосподарств із невисокими доходами, які не можуть самостійно оплачувати житлово-комунальні послуги. Водночас право на субсидію мають лише ті сім’ї, що відповідають визначеним критеріям..

Держдума Російської Федерації схвалила у першому читанні законопроєкт, який розширює повноваження президента щодо відправлення військ до іноземних держав для "захисту прав громадян Росії".Про це повідомило видання The Moscow Times. Журналісти зазначили, що, згідно з розробленим урядом документом, Володимир Путін зможе залучити російську армію для операцій за кордоном у разі арешту, утримання, кримінального й іншого переслідування росіян.Ідеться про заходи, що вживають суди інших країн, "наділені повноваженнями без участі Росії", а також міжнародні судові органи, які Москва не визнає ("компетенція яких не заснована на міжнародному договорі Росії або резолюції Ради безпеки ООН, прийнятої в рамках реалізації повноважень, передбачених главою VII Статуту ООН")."Законопроєкт внесли до Держдуми після серії попереджень із боку НАТО та європейських розвідок про можливу підготовку Росії до конфлікту з однією чи декількома країнами альянсу", — зазначили медійники.Вони додали, що влітку 2025 року голова німецької розвідки BND попереджав про ризик провокацій у країнах Балтії за кримським сценарієм, а начальник Генштабу Франції генерал Фаб'єн Мандон закликав готуватися до зіткнення з Росією у найближчі три-чотири роки.На думку експертів Інституту вивчення війни (ISW), "нульова фаза" такої підготовки в Росії вже розпочалася: перебудовуються військові округи, створюються бази на кордоні з Фінляндією, а в Європі фіксуються диверсії, глушення GPS та інші провокації.Як відомо, Росія продовжила бойові дії проти України після закінчення великоднього перемир’я. Його Кремль погодив лише на 36 годин — зі 16:00 11 квітня та до кінця доби 12 квітня.Нагадаємо, що в Кремлі висловили стримане невдоволення у зв’язку з перемогою опозиції на чолі з Петером Мадяром на парламентських виборах в Угорщині. Росія вважає, що це не вплине на відносини з ЄС, оскільки «гірше вже не може бути»..

В Україні діятиме закон, який звільняє власників зруйнованого або пошкодженого житла від оплати комунальних послуг на час, поки його не можна використовувати. Документ підписав президент України Володимир Зеленський.Про це свідчить повідомлення на сайті Верховної Ради України. Документ поширюється на власників квартир у багатоквартирних будинках, які постраждали внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією Росії.При цьому є одна умова: будинок пошкоджений або зруйнований настільки, що його не можна використовувати або він становить загрозу для людей.Закон передбачає кілька важливих речей:плата за управління багатоквартирним будинком не нараховується, якщо він пошкоджений і непридатний для проживання;власники зруйнованого житла звільняються від окремих комунальних платежів на весь час, поки об'єкт не відновлено;для тих, чиє майно знищене повністю і не підлягає відновленню, нарахування зупиняється взагалі;також зупиняється нарахування податку на нерухоме майно до ухвалення відповідного рішення.Дати пошкодження та відновлення встановлюватимуть спеціальні комісійні акти обстеження. Саме ці документи стануть підставою для того, щоби зупинити або поновити нарахування платежів.Норми закону діятимуть протягом усього воєнного стану та ще один рік після його завершення.Закон також передбачає розроблення методики обліку збитків — як для власників нерухомості, так і для управителів будинків, враховуючи втрачені доходи.Нагадаємо, що 2026 року порядок призначення житлових субсидій в Україні не змінився. Це адресна державна допомога для домогосподарств із невисокими доходами, які не можуть самостійно оплачувати житлово-комунальні послуги. Водночас право на субсидію мають лише ті сім’ї, що відповідають визначеним критеріям..

Президент Володимир Зеленський підписав закон про продовження сплати військового збору у 5% ще на три роки після завершення війни.Про це повідомляється на сайті парламенту. Зазначається, що свій підпис під законом президент поставив 14 квітня.Що відомо законДокумент передбачає зміни до Податкового кодексу України, зокрема до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення", які регулюють справляння військового збору.У пояснювальній записці наголошується, що документ передбачає продовження дії норм щодо застосування обов’язку сплати військового збору, які запровадили на період дії воєнного стану на території України, а саме:для фізичних осіб у розмірі 5%;для платників фізичних осіб-підприємців (ФОП) — платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп — 10% у розрахунку однієї мінімальної зарплати на перше число поточного місяця (2026 року — 850 гривень);платників єдиного податку третьої групи (ФОП та юридичних осіб) (крім електронних резидентів (е-резидентів) — 1% доходу, на три роки, наступні за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України.Крім того, у Бюджетному кодексі буде створено окремий спецфонд, куди спрямовуватимуться кошти від військового збору.Нагадаємо, що за дев’ять місяців 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 116,7 мільярда гривень військового збору. Це майже в чотири рази більше аналогічного періоду минулого року..

У четвер, 9 квітня, Верховна Рада ухвалила важливе рішення, яке дозволить тисячам громадян отримати законні виплати без наявності фізичних трудових книжок. Новий механізм передбачає використання цифрових даних для верифікації робочого шляху осіб, чиї документи були втрачені через війну або окупацію.Про це йдеться у законопроєкті № 13705-д, який підтримав український парламент.Новий закон для соціального захистуЗаконопроєкт спрямований на усунення бюрократичних перешкод під час призначення пенсій. За відповідне рішення віддали свої голоси 242 народних обранці. Основна мета документа — допомогти людям, які не мають доступу до своїх паперових архівів через активні бойові дії або перебування підприємств під контролем ворога.Відтепер громадяни, чиї трудові архіви були знищені або залишилися на окупованих територіях, зможуть підтвердити стаж для призначення пенсії за допомогою відомостей із державних електронних реєстрів та інформаційних систем. Це значно прискорить процес оформлення виплат та зробить його більш прозорим.Нагадаємо, до 10 червня 2026 року українці мають обов'язково оцифрувати свої трудові книжки. Проте відсутність електронної копії не призведе до втрати страхового стажу..

У середу, 8 квітня, Верховна Рада проголосувала за ключові законопроєкти, які необхідні для євроінтеграції. Крім того, це одне із зобов’язань, які наша країна має виконати, щоб отримувати макродопомогу.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Другий день поспіль маємо підтримку ВР за ключові законопроєкти для євроінтеграції та виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами", — зазначила посадовиця.Так, за її словами, сьогодні парламент ухвалив три важливі документи:законопроєкт про оподаткування цифрових платформ №15111-д — за основу;євроінтеграційний законопроєкт про імплементацію норм регламентів ЄС у сфері державного ринкового нагляду №12426 — в цілому;законопроєкт про реформу системи державного нагляду №14030 — в цілому. "Це один з кроків для продовження фінансування за програмою Ukraine Facility", — зауважила Свириденко.Крім того, вона додала, що ці рішення:наближають українське законодавство до норм ЄС;роблять правила для бізнесу зрозумілішими;зміцнюють довіру міжнародних партнерів."Дякую народним депутатам за підтримку важливих законодавчих ініціатив", — наголосила прем'єр-міністр.Як відомо, напередодні народні депутати підтримали важливі рішення, які потрібні для забезпечення макрофінансової стабільності України, євроінтеграційного руху та виконання наших зобов’язань перед партнерами.Нагадаємо, нещодавно шведський уряд представив новий пакет допомоги Україні на 2026 рік на суму близько 240 мільйонів шведських крон (25,7 мільйона доларів). Ідеться про фінансування гуманітарних проєктів.Додамо, на початку березня керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із восьми програм на 1,5 мільярда євро..

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні доопрацьований законопроєкт №15111-д, який входить до пакета реформ, пов’язаних зі співпрацею з Міжнародним валютним фондом.За документ проголосували 234 народні депутати, повідомляє народний депутат України Ярослав Железняк.Йдеться про запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. У поточній редакції, за словами ініціаторів, документ суттєво доопрацьований і не містить низки спірних положень попередніх версій. Зокрема, з тексту виключили норми, що стосувалися:вживаних товарів;спеціальних рахунків;доступу до банківської таємниці.Законопроєкт прийнято за основу, тобто він ще готуватиметься до другого читання, під час якого можливі додаткові правки та уточнення."Це гарна ініціатива і я з задоволенням її підтримав. А до другого читання ще доопрацюємо", — додав Железняк.Що передбачає законопроєкт №15111-д?Документ передбачає запровадження спеціального податкового режиму для фізичних осіб, які отримують доходи через платформи, такі як Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту. Ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється на рівні 5% замість чинних 18%. Податковим агентом у цій моделі виступатиме оператор цифрової платформи, який здійснюватиме нарахування та сплату податків автоматично.Також встановлюється поріг для дрібних операцій: продаж товарів до 2 тисяч євро на рік не підлягатиме оподаткуванню, що дозволяє вивести з регулювання разові некомерційні продажі.Хто підпадає під дію закону?Спеціальний режим зможуть використовувати фізичні особи, які працюють без найманих працівників, не перевищують встановлений річний дохід (до 834 мінімальних зарплат, орієнтовно 7,2 мільйона гривень), та не займаються продажем підакцизних товарів.Для підприємців також передбачено можливість здійснювати діяльність через платформи без прив’язки до зареєстрованих КВЕД.Законопроєкт містить низку спрощень. У ньому не передбачено обов’язкового відкриття спеціальних рахунків, а також усунуто ризики перекваліфікації відносин у трудові. Електронні дошки оголошень, які використовуються лише для розміщення інформації або реклами, не підпадають під дію регулювання і не передаватимуть дані до податкових органів.Очікується, що більшість положень законопроєкту почнуть діяти з 1 січня 2027 року.Нагадаємо, 7 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12087-д, який створює законодавчу основу для подальшого об’єднання ринку електроенергії України з єдиним європейським ринком.Додамо, також комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни..

У вівторок, 7 квітня, народні депутати прийняли євроінтеграційний закон щодо удосконалення порядку виконання судових рішень. Цей документ автоматизує стягнення боргів та взаємодію з реєстрами.Як повідомили на офіційному сайті Верховної Ради, закон №14005 передбачає цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження, а також оптимізацію його стадій і строків виконання.Які зміни очікуютьсяПрийнятим законом, зокрема, передбачено:розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг тощо;запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами.Також передбачено, що у разі звернення особи за вчиненням дії щодо відчуження та/або застави майна, що належить боржнику, наявність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників є підставою для відмови у вчиненні таких дій щодо майна боржника, крім випадків, передбачених законом."У разі стягнення (сплати) на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця коштів, які підлягають стягненню під час виконання рішення, автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням", — пояснили в пресслужбі.Також у ВР зауважили, що це є підставою для:виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників;зняття арешту з коштів/електронних грошей, а також цінних паперів, що існують в електронній формі.Нагадаємо, в Україні для фізичних осіб-підприємців готують низку змін щодо оподаткування. Очікується, що оновленні правила запрацюють у 2027 році.Читайте також: Арешт рахунків в Україні: за які борги можуть заблокувати кошти.

У понеділок, 6 квітня, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає розширення переліку осіб, що можуть отримувати державну охорону.Про це свідчить картка законопроєкту №15134, яка опублікована на сайті українського парламенту.Йдеться про окремі категорії військових посадових осіб. Для них можуть запровадити захист на рівні, який уже мають високопосадовці держави.Авторами законопроєкту є народні обранці Федір Веніславський, Дмитро Припутень і Олександр Федієнко. У понеділок, 6 квітня, документ передано на розгляд керівництву Верховної Ради України.Як відомо, 25 березня депутати ухвалили законопроєкт щодо підготовки громадян до національного спротиву. За відповідне рішення проголосували 263 народні депутати.Таким чином Верховна Рада зробила крок до підготовки громадян до національного спротиву та реформування військово-патріотичного навчання в закладах освіти.Документ передбачає запровадження нової моделі підготовки, яка охоплюватиме школярів, студентів та доросле населення, а також створення спеціальних центрів підготовки в регіонах.Потреба у зміні чинного законодавства виникла на тлі тривалої повномасштабної війни та необхідності системного посилення обороноздатності держави. Законопроєкт з’явився як відповідь на сучасні виклики.Нагадаємо, вчора стало відомо, що комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни. Це є структурним маяком нової програми фінансування з МВФ..

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни. Це є структурним маяком нової програми фінансування з Міжнародним валютним фондом (МВФ).Про це повідомив у своєму Telegram-каналі народний депутат Ярослав Железняк (фракція "Голос").Він додав, що в Бюджетному кодексі створять окремий спецфонд, куди цей збір переправлятимуть, тобто цільове його використання на армію."За" проголосували 16 народних обранців, утрималися троє (в тому числі й сам Ярослав Железняк).Він додав, що у вівторок, 7 квітня, законопроєкт розглядатиметься у залі Верховної Ради України.У пояснювальній записці до законопроєкту №15110 йдеться про те, що документ передбачає продовження дії норм щодо застосування обов’язку сплати військового збору, які запровадили на період дії воєнного стану на території України, а саме: для фізичних осіб у розмірі 5%;для платників фізичних осіб-підприємців (ФОП) — платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп — 10% у розрахунку однієї мінімальної зарплати на перше число поточного місяця (2026 року — 850 гривень);платників єдиного податку третьої групи (ФОП та юридичних осіб) (крім електронних резидентів (е-резидентів) — 1% доходу, на три роки, наступні за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України.Нагадаємо, що за дев’ять місяців 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 116,7 мільярда гривень військового збору. Це майже в чотири рази більше аналогічного періоду минулого року..

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч з керівниками комітетів Верховної Ради. Вони домовилися про включення до порядку денного термінових законопроєктів, щодо яких є порозуміння.Про це Юлія Свириденко поінформувала у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Для забезпечення стабільного міжнародного фінансування Україна, зокрема, в рамках Ukraine Facility та програми МВФ, має виконати свою "домашню роботу" для продовження реформ", — акцентувала вона.За її словами, ключова роль у цьому — спільна: українських парламенту й уряду. Тому й необхідна координованість дій у цьому напрямку."Обговорили з народними депутатами ключові норми, необхідні для продовження реформ, виконання наших зобов’язань перед партнерами та подальшого просування євроінтеграційного курсу", — наголосили очільниця Кабміну України.Вона також подякувала народним депутатам за діалог і готовність до спільної роботи над важливими для держави рішеннями."Домовилися, що до порядку денного внесуть термінові законопроєкти, щодо яких є порозуміння. Також продовжимо консультації щодо інших документів, які викликають дискусії", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 1 квітня стало відомо, що єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації..

Верховна Рада України може до осені 2026 року ухвалити в цілому законодавчі зміни, необхідні для запуску нової масштабної програми доступного житла. Вона передбачає іпотечне кредитування під 3% річних терміном на 25 років.Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев на Першому форумі доступної іпотеки у Києві у вівторок, 31 березня. Його цитує "Інтерфакс-Україна"."Проєкт програми передбачає 3% кредит на 25 років, таким чином аби домогосподарство, тобто сім'я, витрачала не більше 15-20% від свого доходу. Ми вважаємо, що маємо щонайменше один мільйон квартир запустити у межах цієї програми", — зазначив вінЗа його словами, відповідний законопроєкт можуть унести до парламенту вже цього тижня.Він додав, що фінансування відбуватиметься також за рахунок залучених коштів міжнародної допомоги, бюджету та ресурсу недержавних пенсійних фондів, законопроєкт про які вже підготовлено.Голова комітету наголосив на необхідності визначення єдиної державної установи для менеджменту програми з метою забезпечення прозорості.На його думку, одним з можливих "менеджерів" є приватне акціонерне товариство "Укрфінжитло". Проте при цьому він наголосив на необхідності розгляду інших варіантів.Крім того, Гетманцев повідомив про активну позицію Національного банку України, який надав пропозиції щодо зміни нормативів та регулювань для комерційних банків, аби полегшити навантаження при кредитуванні."Програма має забезпечити вчителів, медиків, військових, внутрішньо переміщених осіб, багатодітні сім'ї квартирами у довгостроковий кредит", — акцентував Данило Гетманцев.За словами очільника комітету, потреба в новій ініціативі зумовлена недостатніми обсягами чинної програми "єОселя", у межах якої за весь час видано лише 24,6 тисячі кредитів. Він додав, що нова стратегія має стати стимулом для будівельної галузі та розвитку громад на десятиліття.Нагадаємо, минулого тижня Данило Гетманцев розповідав, що Верховна Рада планує продовжити підвищений податок на прибуток банків на 2027 рік. Великі обсяги зовнішньої допомоги, які потрапляють у банківську систему, зумовлюють значний структурний профіцит ліквідності..

Верховна Рада України суттєво змінила правила доступу до державної служби, пов'язавши кар'єру чиновника з виконанням військового обов'язку. Відтепер проходження служби в армії стане обов'язковим етапом для чоловіків, які претендують на роботу в держорганах.Про це повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України.Український парламент зробив рішучий крок у реформуванні системи підготовки громадян до захисту держави. Новий законодавчий акт, ухвалений 25 березня 2026 року, докорінно змінює підходи до формування кадрового резерву на державній службі в умовах тривалої агресії Росії.Нові вимоги до кандидатівЗгідно з документом, чоловіки зможуть претендувати на посади в органах державної влади лише за умови проходження військової служби. Ця норма спрямована на те, щоб кожен державний службовець мав базові навички захисту країни та розумів специфіку національної безпеки. У пояснювальній записці до закону зазначено: "Відтепер чоловіки можуть обіймати посади державної служби лише після проходження військової служби".Нагадаємо, 25 березня міністр оборони України Михайло Федоров провів закриту зустріч зі штурмовиками та піхотинцями з 13 підрозділів. Вони зумовили важливі зміни в процесі мобілізації та щодо самовільного залишення частин..

Верховна Рада ухвалила Закон №13155, який звільняє власників пошкодженого або зруйнованого житла внаслідок російської агресії від сплати за житлово-комунальні послуги. За закон проголосували 308 народних депутатів.Про це повідомив народний депутат України Павло Фролов.Закон передбачає, що для повністю знищеного житла нарахування комунальних платежів припиняється з дати руйнування, а для житла, яке визнано непридатним для проживання або небезпечне для життя, плата не нараховується впродовж ремонту чи відновлення. В ОСББ питання звільнення вирішується зборами співвласників, а обстеження проводить комісія місцевої влади, яка протягом 30 робочих днів надсилає результати власникам та постачальникам послуг.Закон діятиме протягом воєнного стану та два роки після його завершення. Також уряд має розробити механізм реструктуризації боргів, що виникли після 24 лютого 2022 року, при цьому заборонено примусове стягнення боргів за період тимчасової окупації до їхньої верифікації."Закон запроваджує дієві соціальні гарантії постраждалим українцям – більше не потрібно сплачувати за послуги, які фактично не надаються та якими неможливо користуватися", — додав Фролов.Нагадаємо, українцям перерахували "комуналку". За словами премʼєр-міністерки Юлії Свириденко, в січні 2026 року перерахунки проведено в містах, де послуги не надавалися, були надані не в повному обсязі або неналежної якості, зокрема через ворожі атаки..

Військовослужбовці не можуть залучатися до безпосередньої участі в бойових діях одразу після завершення військової підготовки. Про це йдеться в законопроєкті авторства народного депутата Сергія Гривка (фракція "Слуга народу").Відповідний законопроєкт №15086 про внесення зміни до закону "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо обмеження залучення військовослужбовців до безпосередньої участі у бойових діях одразу після завершення військової підготовки зареєстровано у Верховній Раді, про це повідомив сайт парламенту.Гривко пропонує у законі запровадити нову статтю 20-3, якою передбачається, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або за призовом під час мобілізації (у тому числі військову службу осіб офіцерського складу), протягом трьох місяців після завершення базової загальновійськової підготовки або після випуску з вищих військових навчальних закладів не залучаються до безпосередньої участі у бойових діях.У пояснювальній записці зазначається про встановлення мінімального терміну адаптації після завершення навчання."Протягом цього періоду військовослужбовці не залучатимуться до безпосередньої участі у бойових діях, пов’язано зі складністю сучасних бойових дій та необхідністю збереження особового складу", — йдеться в документі.Сергій Гривко наголосив, що ухвалення проєкту закону матиме, зокрема, такі позитивні наслідки:підвищення рівня підготовленості військовослужбовців до умов ведення бойових дій;забезпечення належного рівня бойового злагодження у підрозділах;зниження рівня втрат особового складу;підвищення ефективності виконання особовим складом бойових завдань.Нагадаємо, раніше в пресслужбі Міністерства оборони України повідомляли, що в межах реалізації експериментального проєкту "Контракт 18-24" підготовка громадян, залучених на військову службу, відбувається за трирівневою програмою. Її тривалість — до трьох місяців..