# депутат

Декілька народних депутатів України від фракції "Слуга народу" підозрюються в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді. Справу ведуть Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).Такук інформацію оприлюднили медійники "Української правди" та "Дзеркала тижня". Вони послалися на джерела у правоохоронних органах, а також у фракції "Слуга народу".За інформацією "Української правди", підозри отримали Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко та Юрій Кісєль. "Дзеркало тижня" наводить приблизно такий же перелік, але без Савченко.Джерела "Дзеркала тижня" стверджують, що трьом депутатам повідомили про підозри за статтею 368 Кримінального кодексу України — прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.Журналісти додали, що в ухвалі також вказувалися статті 255 (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній) і 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).Водночас зазначається, що депутату Юрію Корявченкову, колишньому актору "Кварталу 95", відомому за сценічним псевдонімом "Юзік", на цьому етапі розслідування підозру не вручають. Деякі медіа писали, що він залишив країну. Натомість у НАБУ поінформували, що не проводили обшуки в Корявченкова.Раніше з’являлася інформація, що НАБУ прослуховувало Кісєля, підтвердивши його контакти з колишнім першим помічником президента України Сергієм Шефіром та іншими високопосадовцями, наближеними до Банкової.Сьогодні НАБУ заявило про викриття злочинної групи, до складу якої входили народні депутати. За даними слідства, учасники групи на систематичній основі отримували додаткові гроші за "потрібні" голосування у Верховній Раді.Нагадаємо, що в суботу працівники НАБУ прийшли з обшуками до українського парламенту. Однак співробітники Управління державної охорони чинили спротив детективам, не пускаючи їх до Верховної Ради..

У Києві тривають відновлювальні роботи після атаки російських окупантів на енергетику в суботу, 27 грудня. Станом натепер необхідно дві-три доби, щоби повноцінно стабілізувати ситуацію зі світлом.Про це заявив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". Він послався на таку інформацію від енергетиків.За його словами, російський теракт виявився дуже масштабним. Атак зазнали підстанції "Укренерго", обленерго та менші об'єкти генерації, не кажучи вже про великі станції.Ракетно-дронові теракти росіяни влаштували на Київській ГЕС, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницькій ТЕЦ, Трипільській ТЕЦ. Ситуація наразі залишається доволі складною. Для стабілізації ситуації потрібно декілька діб."Два-три дні потрібно, щоби стабілізувалася ситуація зі світлом у Києві й області", — зазначив народний депутат, який має стосунок до енергетики.Унаслідок російського теракту без світла й опалення зранку залишалося понад третина житлових будинків Києва й області. Комунальні та екстрені служби працюють цілодобово, щоби ліквідувати наслідки, але точні терміни відновлення світла й опалення поки що невідомі."У Києві та Київській області продовжують вимушено застосовуватись аварійні відключення. Відновлювальні роботи на всіх пошкоджених енергооб’єктах тривають", — констатували в "Укренерго".Тимчасовий виконувач обов’язків очільника Міненерго Артем Некрасов розповів, що сьогодні під ударами опинилися об'єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії у Києві та Київській області. Вночі та зранку летіли дрони та ракети, а потім, протягом дня, атаки продовжилися.Зокрема, внаслідок обстрілів суттєвих пошкоджень зазнали підстанції та повітряні лінії електропередачі, а також окремі об'єкти генерації."Об’єднана енергосистема України залишається цілісною та продовжує працювати паралельно з енергосистемою континентальної Європи. Для балансування енергосистеми використовується імпорт електроенергії та застосовуються заходи з обмеження споживання", — наголосили у міністерстві.Нагадаємо, 26 грудня тимчасовий виконувач обов'язків очільника Держенергонагляду Анатолій Замулко розповідав, що, попри високий рівень генерації електроенергії, в Україні все ж діють графіки відключення світла. Обмеження споживання електрики пов'язані з неможливістю її передавання через пошкодження мереж російськими атаками..

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати України.Про це повідомила прес-служба НАБУ. Зазначається, що групу вдалося викрити за результатами операції під прикриттям.За даними слідства, учасники групи на систематичній основі отримували неправомірну вигоду за голосування у Верховній Раді України. Хто із нардепів причетний до корупційної схеми, поки невідомо."Деталі — згодом", — наголосили у НАБУ.Нагадаємо, 10 грудня Національне антикорупційне бюро України проводило обшуки у Державній податковій службі. Слідчі дії охопили як центральний апарат відомства, так і регіональні підрозділи.До того ж 5 грудня стало відомо, що НАБУ і САП спільно зі Службою безпеки України викрили злочинну групу, очолювану народною депутаткою України Анною Скороход. Вже 8 грудня Скороход побувала на допиті в НАБУ. Коментуючи слідчі дії, вона заявила, що справа проти неї "розвалиться". 9 грудня народній депутатці Анні Скороход оборали запобіжний захід..

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про значну кількість народних депутатів, які більше не мають бажання чи можливості продовжувати роботу у Верховній Раді. За його словами, в парламенті спостерігається криза мотивації, оскільки багато обранців прагнуть скласти свої повноваження. Про це повідомляє NV. Арахамія порівняв це з "дилемою курки та яйця", оскільки дієвого механізму оновлення законодавчого органу в умовах воєнного стану просто не існує.За словами політика, головною причиною занепаду настроїв у Раді є банальна людська втома. Попри заклики до змін, Арахамія бачить лише один шлях — продовжувати діяльність, закликаючи колег припинити скарги та рівнятися на витримку військових. "Є дуже багато людей, які не можуть і не хочуть далі працювати в парламенті. Але вони незамінні, тому що ми не можемо провести вибори. Така собі проблема курки та яйця", — сказав він.Він наголосив, що парламенту необхідно зберігати стабільність до моменту появи реальних "вікон можливостей" для мирного врегулювання.Раніше повідомлялось, що партія "Слуга народу" обрала нового голову партії. Ним став перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко.Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи"..

У четвер, 18 грудня, Верховна Рада України проголосувала за перейменування копійки на шаг. Відповідний законопроект назви розмінної української монети депутати підтримали в першому читанні.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. "За" законопроект №14093 проголосували 264 народні обранці"Фактично будуть тільки випускатися в майбутньому монети "50 шагів". Це відбуватиметься ще певний час (3-4 роки) — приблизно декілька десятків мільйонів штук. Все інше більше однієї гривні", — зазначив він.Фахівці кажуть, що зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Законопроект, серед ініціаторів якого є спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, пропонує змінити назву розмінної монети з "копійка" на українську — "шаг".Слово "шаг", як додають нардепи, часто трапляється у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського й інших українських класиків. 1918 року Центральна Рада випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Їх використовували в обігу до 1919 року, після чого відбулося скасування більшовиками."Це рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. "Копійка" — спадщина московської імперії та радянського минулого. Натомість "шаг" — історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки", — пояснили ініціатори.Зміни не потребуватимуть додаткових витрат: монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу одночасно, а співвідношення залишиться 1:1. За даними НБУ, в обігу в Україні перебуває майже 14 мільярдів монет.Надалі планується випуск лише монет "50 шагів" — протягом приблизно 3-4 років, у кількості десятків мільйонів штук. Усі інші номінали будуть від однієї гривні та вище.Верховна Рада України провела дискусію щодо проведення додаткового пленарного засідання 27 грудня. Відповідну пропозицію підтримали 241 народний депутат. Таким чином у цілому законопроект про перейменування розмінної монети нардепи розглянуть в другому читанні наступної суботи.Нагадаємо, на початку листопада голова Національного банку Андрій Пишний наголошував, що замінити копійки на шаги необхідно для того, щоби позбутися "символу колишнього домінування Москви". Тоді він висловив сподівання, що зміни можуть відбутися ще цього року..

Після тривалої паузи в Житомирському районному суді відбулося чергове засідання щодо розгляду справи народного депутата від "Батьківщини" Андрія Ніколаєнка. Він у листопаді 2023 року збив на смерть 18-річну дівчину. Як пише "Інформатор", 16 грудня суд продовжив розгляд справи й вивчав докази сторони обвинувачення. Розбиралися із матеріалами та обставинами події, а саме: досліджували відео з камер слідчих та покази свідків, протокол огляду місця події тощо.За даними журналістів, попри на аргументовані докази, сторона захисту наполягала на тому, що автомобіль Ніколаєнка рухався з дозволеною швидкістю, а озвучені у матеріалах слідства показники швидкості авто у понад 130 км/год не відповідають дійсності, бо нібито системи автомобіля дали збій. Наступне засідання відбудеться 17 грудня. У суді продовжать розглядати матеріали цієї справи. Аварія за участі Андрія Ніколаєнка: що відомоЯк відомо, 3 листопада 2023 року водій Mercedes-Benz GLE, народний депутат Андрій Ніколаєнко, рухаючись у напрямку Житомира скоїв наїзд на 18-річну дівчину, внаслідок чого вона загинула на місці події.Сам нардеп у день ДТП, через кілька годин після надзвичайної події, на своїй сторінці у Facebook підтвердив, що збив пішохода на Житомирщині."На жаль, це правда. Сьогодні зі мною сталося найстрашніше, що може трапитися із водієм — під колесами автомобіля, яким я керував, загинула людина", — написав Ніколаєнко.За офіційною версією, автомобіль Ніколаєнка Mercedes-Benz GLE 300D "всупереч вимогам правил дорожнього руху рухався зі столиці до Львова з перевищенням дозволеної швидкості". Зокрема, камери на трасі Київ — Чоп зафіксували перевищення допустимої швидкості на 40 до 50 км/год, а одна з камер зафіксувала таке перевищення у межах населеного пункту, де сталася трагедія. Це підтвердила й фототехнічна експертиза.7 листопада 2023 року суд не обрав запобіжний захід нардепу. Відбулося це лише 9 листопада, але вже 3 січня 2024 року Андрію Ніколаєнку змінили запобіжний захід — із цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання.29 лютого 2024 року Державне бюро розслідувань заявило про завершення розслідування, а 16 квітня справу направили до суду.Нагадаємо, на початку листопада працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування стосовно народного депутата України Євгенія Шевченка. Він вчинив державну зраду та заволодів коштами приватного підприємства.Читайте також: "Рівніший" серед рівних? Чому нардеп Ніколаєнко, який рік тому збив на смерть людину, досі не у в’язниці.

Фігуранти справи "Мідас", серед іншого, стежили за журналістами. Щоправда, провадження з цього приводу можуть відкрити лише в тому випадку, якщо потерпілі звернуться особисто.Про це заявив голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин із фракції "Голос", який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.У цьому списку є такі медійники:Марина Ансіфорова — журналіста Liga Zakon, раніше працювала у Bihus.Info, "Українській правді" та компанії з корпоративної розвідки COSA;Юрій Бутусов — головний редактор "Цензор.нет", нині військовий;Станіслав Речинський — засновник сайту "ОРД";Володимир Федорін — керівник Forbes Ukraine;Ольга Чайка — колишня журналістка Forbes Ukraine, яка серед іншого писала про українську енергетику;Юрій Ніколов — співзасновник проекту "Наші гроші";Андрій Куликов  — голова "Комісії з журналістської етики".Також у списку перебували засновник "Дзеркала тижня" Володимир Мостовий, який помер у листопаді 2023 року, та співзасновник проекту "Наші гроші" Олекса Шалайський, який помер цього жовтня.Юрчишин розповів, що отримав цей список від НАБУ. За його словами, це тягне на статтю про втручання в приватне життя. Але правоохоронці не можуть просто відкрити справу — треба, щоби кожен потерпілий особисто написав заяву."Ми, як комітет із питань свободи слова, готові надати підтримку. Дякую НАБУ за роботу. Робити свою роботу всупереч, а не завдяки — вже вартує подяки. Кожен злочин проти медіа має бути зафіксований і розслідуваний, а всі причетні мають понести відповідальність", — підсумував Ярослав Юрчишин.Раніше стало відомо, що детективи НАБУ знайшли у так званому бек-офісі фігурантів справи про корупцію в енергетиці 527 довідок на різних посадовців. Вони стосувалися депутатів, журналістів і детективів НАБУ, які займалися розслідуванням в енергетиці, правоохоронних органах та інших резонансних справах.Що відомо про спецоперацію "Мідас"Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Постачальники мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або втрати подальших замовлень. Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора Російської Федерації Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Упродовж 2025 року він мав вплив на міністра юстиції Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Раніше повідомлялось, що кодові імена "Карлсон", "Рокет" і "Тенор", які фігурують на аудіозаписах у гучній справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, вигадані не детективами НАБУ, а самими учасниками злочинної організації.У НАБУ зазначили, що Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Нагадаємо, 13 листопада директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що Бюро направило перший запит щодо походження коштів, внесених як застава у межах кримінального провадження, пов’язаного з операцією "Мідас"..

За народну депутатку Анну Скороход внесли заставу в три мільйони 28 тисяч гривень. Вона вийшла зі СІЗО із електронним браслетом контролю.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на адвоката Олега Бургелу. Він уточнив, що заставу внесли "треті особи" ще в п’ятницю, 12 грудня, після обіду.Хто саме це зробив — адвокат не уточнив. Сама ж Скороход раніше в суді зазначала, що не має таких грошей. Захисник у коментарі журналістам деталізував, що внесені гроші — "не нардепки".Зараз депутатка перебуває у Києві з електронним браслетом. Адвокат Бургела повідомив, що вже оскаржив запобіжний захід: захист просить суд зменшити суму застави та зняти засіб контролю."Ми розуміємо, що застава залишиться, тому що триває досудове розслідування, але будемо просити зменшити розмір. Також не бачимо сенсу в електронному браслеті: як народна депутатка Скороход не обмежена в пересуванні Україною", — наголосив захисник.У понеділок, 15 грудня, у Вищому антикорупційному суді відбудеться засідання, де розглядатимуть арешт майна депутатки."Справа Скороход": деталіНАБУ та СБУ прийшли додому до Ганни Скороход 5 грудня, після обшуку повідомили про підозру у вимаганні хабаря групою осіб. За версією слідства, депутатка "організувала діяльність злочинної групи", яка запропонувала підприємцю за 250 тисяч доларів домовитися з РНБО про застосування економічних санкцій щодо компанії-конкурента.За даними САП, підприємець сплатив частину хабаря — 125 тисяч доларів — і отримав від "злочинної групи" розписку про грошову позику. Але рішення РНБО так і не ухвалила.Як підтвердження, опубліковано фрагмент таємно записаного відео, на якому, ймовірно, Скороход спілкується з невідомим чоловіком і пропонує йому дати гроші, за що обіцяє видати йому дві розписки.Згодом стало відомо, що у справі Скороход троє підозрюваних. Одного з них затримали — це заступник директора благодійного фонду Osprey Global Solutions Ukraine Андрій С.Що відомо про Ганну СкороходНародилася 14 січня 1990 року у Вишгороді Київської області. Закінчила Київський національний університет культури та мистецтв за фахом "тележурналіст, диктор і телеведучий", а також здобула правничу освіту в Національній академії внутрішніх справ України (спеціальність "правознавство").Ганну Скороход 2019 року обрали депутаткою Верховної Ради дев'ятого скликання від партії "Слуга народу" за виборчим округом №93 (Київська область) як безпартійну. Вона є членкинею парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.У листопаді 2019 року звинуватила владу у затриманні свого чоловіка Олексія Алякіна через її голосування всупереч позиції фракції. Скороход пов'язувала затримання з тим, що вона голосувала проти законопроекту про відкриття ринку землі у першому читанні.Своєю чергою, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія стверджував, що фракція не має до цього стосунку. Він також казав, що Скороход неодноразово пропонувала депутатам "грошову матеріальну допомогу", та ініціював її вилучення з фракції. У відповідь нардепка заявляла, що "слугам" платять зарплатню у "конвертах" розміром у п’ять тисяч доларів. Після цього вона приєдналася до іншої політичної групи — "За майбутнє".Нагадаємо, що 8 грудня народна депутатка Ганна Скороход побувала на допиті в НАБУ. Коментуючи слідчі дії, вона заявила, що справа проти неї "розвалиться"..

Віце-спікер Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Про це він заявив в ефірі телемарафону."Немає жодних, ні законодавчих ініціатив, ні чернеток навіть подібного законодавства, тому все говорить про те, що над ним треба працювати, якщо ми хочемо, щоб воно з'явилося", — пояснив Корнієнко.Вимоги до партнерів та безпекаКорнієнко підтвердив, що парламент готовий оперативно створити необхідну законодавчу рамку, якщо виникне така потреба. Однак він наголосив на зовнішньому чиннику. "Але безпекову рамку мають дати партнери, в першу чергу США та європейські колеги", — зазначив віцеспікер.Ключові ризики для воєнних виборівКорнієнко окреслив низку ключових викликів та ризиків, які необхідно вирішити для проведення демократичних виборів у воєнний час:безпека виборців. Забезпечення можливості голосування для громадян, які перебувають за кордоном або є внутрішньо переміщеними особами (ВПО);участь військових. Розв'язання питань щодо участі у виборах військовослужбовців як виборців та як кандидатів;технічні проблеми. Уточнення реєстру виборців та розв'язання проблем із ВПО;безпека дільниць. Загроза від дронів (зокрема FPV) та необхідність гарантування безпеки для відкриття виборчих дільниць."Чорновики" і політичні дискусіїВіце-спікер додав, що технічні напрацювання вже існують: "У ЦВК — сім робочих груп, є чернетки, і у Верховній Раді є чернетки".Проте, за словами Корнієнка, законодавці уникають офіційного внесення законопроектів. "Ми до цього не підходили близько, тому що ми не раз стикалися із ситуацією, коли будь-яка спроба говорити про повоєнні вибори перетворювалася в політичну дискусію", — підсумував він.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Нагадаємо, 9 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами наголосив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України.Також 10 грудня Володимир Зеленський заявив, що він предметно обговорював питання майбутніх виборів в Україні з представниками Верховної Ради. Очільник держави зауважив, що, якщо партнери, зокрема наш ключовий партнер у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в Україні в умовах воєнного стану, "ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання і кожен сумнів"..

Колишня дружина народного депутата Сергія Льовочкіна заявила про переслідування та погрози з боку політика. Вона публічно назвала стосунки з ним "однією великою помилкою".Художниця Зінаїда Кубар, яка є екс-дружиною Льовочкіна, опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Мені дуже гірко це писати, але я маю підстави заявити публічно: рішення щодо місця служби військовослужбовця, з яким я перебуваю у стосунках, ухвалюються під впливом Льовочкіна, колишнього глави адміністрації президента часів Януковича. Формально — наказом голови ДПСУ Сергія Дейне́ко. І я впевнена в тому, що кажу", — написала вона.Кубар нагадала, що багато років провела разом з Сергієм Льовочкіним, у них є спільні діти. Проте пара вже давно не разом."Сергій не зрозумів і не прийняв, що я не його власність. Упродовж тривалого часу я отримувала від Льовочкіна повідомлення з погрозами, приниженням і прямими натяками на те, що мого партнера можуть "покарати службою", що і сталося. Він дозволяв собі погрози і щодо мене, і щодо мого партнера, а також вирішив замовити стеження за мною. Може, я зачепила його чоловіче его. Я не знаю. Я блокувала ці повідомлення, бо не хотіла робити це публічним. Але є межа, за якою мовчання стає небезпечним", — поділилася художниця.Також вона розповіла, що Льовочкін погрожував тим, що у її коханого "будуть великі проблеми по службі". При цьому описував, які саме. "Я не вірила — думала, що зараз не ті часи і це пусті балачки. А виявилося, що ні. Мого коханого, військового, раптово без його присутності та запиту переводять в інший підрозділ. Рішення ухвалені в тіні, без пояснення. Рішення прийшло "з самого верху". Командири були в шоці. Це абсолютно точно не випадковість, коханий нікуди не планував переводитися, його командири ним задоволені. Згори такі рішення просто так не прилітають. Моєму коханому чоловікові за честь захищати Україну. Він не боїться викликів. І цей допис не про місце служби, а про сам факт, що маргінальний проросійський політик досі може впливати на рішення в Силах оборони України", — заявила екс-дружина Льовочкіна.Кубар додала, що впевнена, що "цей допис викличе хвилю критики". Проте вона наголосила, що темою цього допису є не її особисте життя, а захист прав військовослужбовців. Реакція Льовочкіна на заяву екс-дружиниЗа даними видання Тabloid, прес-служба народного депутата Сергія Льовочкіна запевняє, що заява його колишньої цивільної дружини Зінаїди Кубар щодо погроз і переслідування, а також щодо впливу на службу її коханого-військового, не відповідає дійсності."Із сумом маємо повідомити, що Зінаїда тривалий час перебуває у важкому психологічному стані, що, на жаль, має тепер і публічні прояви", — йдеться у повідомленні.Сергій Льовочкін — український проросійський політичний та державний діяч, бізнесмен, народний депутат від "Платформи за життя і мир" (раніше заборонена в Україні "ОПЗЖ"), очільник Адміністрації президента за часів Віктора Януковича.Нагадаємо, 21 листопада правоохоронці заочно повідомили про підозру колишньому депутату Київської міської ради про підозру в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Ідеться про майже 12 мільйонів гривень..

Колишній народний депутат України Андрій Деркач, який втік до Російської Федерації та є підозрюваним у державній зраді, отримав звання Героя Росії.Як зазначають росЗМІ, йому було надано відповідне звання та вручено відзнаку "Золота Зірка" з нагоди Дня Героїв Вітчизни, що відзначається у РФ.Скандали та перехід на бік ворогаДеркач відомий своїми діями, спрямованими проти України та її партнерів:втручання у вибори США. У 2020 році він оприлюднив записи телефонних розмов, імовірно, між експрезидентом Петром Порошенком та тодішнім віцепрезидентом США Джо Байденом. Американська сторона назвала ці дії втручанням Росії в американські вибори і запровадила проти Деркача санкції;позбавлення громадянства. У 2023 році президент Володимир Зеленський позбавив Андрія Деркача українського громадянства, а Верховна Рада припинила його повноваження;кар'єра у РФ. У вересні 2024 року Деркача делегували до Ради Федерації РФ від Астраханської області.Зв'язок зі "справою Мідас"Крім держзради, колишній нардеп фігурує у гучній справі "Мідас". Встановлено, що бек-офіс, через який фігуранти корупційного скандалу легалізовували незаконно отримані кошти, належав родині Андрія Деркача.Андрій Деркач, син екс-голови СБУ Леоніда Деркача, вперше потрапив до Верховної Ради у 1998 році (третє скликання). У 2002 році він продовжив політичну діяльність, обравшись до парламенту четвертого скликання від блоку Володимира Литвина "За єдину Україну!". Його сімейні зв’язки також охоплюють політичну еліту: Деркач, який одружений з доцентом Тетяною Тереховою, є тестем сина Володимира Литвина. Після втечі до Росії у вересні 2024 року Андрій Деркач став сенатором, представляючи виконавчу владу Астраханської області.Нагадаємо, 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді триманні під вартою бізнесмену Тимуру Міндічу. Він фігурує у справі щодо розкрадань в "Енергоатомі"..

У вівторок, 9 грудня, народній депутатці Анні Скороход, яку підозрюють в отриманні хабаря, оборали запобіжний захід.Як пише "Суспільне", суд обрав для нардепки заставу в розмірі понад три мільйони гривень.За словами журналістів, раніше двом іншим фігурантам, помічнику Скороход та ймовірному спільнику, обрали запобіжні заходи у вигляді застав. ОновленоВидання "РБК-Україна", посилаючись на заяву ВАКС, повідомило, що за Скороход внесли заставу в розмірі три мільйони 28 тисяч гривень. Журналісти інформують, що на підозрювану покладено процесуальні обовʼязки: здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, носити електронний засіб контролю."Справа Скороход": деталіНАБУ та СБУ прийшли додому до Ганни Скороход 5 грудня. Після обшуку повідомили про підозру у вимаганні хабаря групою осіб. За версією слідства, депутатка "організувала діяльність злочинної групи", яка запропонувала підприємцю за 250 тисяч доларів домовитися з РНБО про застосування економічних санкцій щодо компанії-конкурента.За даними САП, підприємець сплатив частину хабаря — 125 тисяч доларів — і отримав від "злочинної групи" розписку про грошову позику. Але рішення РНБО так і не ухвалила.Як підтвердження, опубліковано фрагмент таємно записаного відео, на якому, ймовірно, Скороход спілкується з невідомим чоловіком і пропонує йому дати гроші, за що обіцяє видати йому дві розписки.Згодом стало відомо, що у справі Скороход троє підозрюваних. Одного з них затримали — це заступник директора благодійного фонду Osprey Global Solutions Ukraine Андрій С.Що відомо про Ганну СкороходНародилася 14 січня 1990 року у місті Вишгород Київської області. Закінчила Київський національний університет культури та мистецтв за фахом "тележурналіст, диктор і телеведучий", а також здобула правничу освіту в Національній академії внутрішніх справ України (спеціальність "правознавство").Ганну Скороход 2019 року обрали депутаткою Верховної Ради дев'ятого скликання від партії "Слуга народу" за виборчим округом №93 (Київська область) як безпартійну. Вона є членкинею парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.У листопаді 2019 року звинуватила владу у затриманні свого чоловіка Олексія Алякіна через її голосування всупереч позиції фракції. Скороход пов'язувала затримання з тим, що вона голосувала проти законопроекту про відкриття ринку землі у першому читанні.Своєю чергою, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія стверджував, що фракція не має до цього стосунку. Він також казав, що Скороход неодноразово пропонувала депутатам "грошову матеріальну допомогу", та ініціював її вилучення з фракції. У відповідь нардепка заявляла, що "слугам" платять зарплатню у "конвертах" розміром у п’ять тисяч доларів. Після цього вона приєдналася до іншої політичної групи — "За майбутнє".Нагадаємо, 8 грудня народна депутатка Ганна Скороход побувала на допиті в Національному антикорупційному бюро. Коментуючи слідчі дії, вона заявила, що справа проти неї "розвалиться". .

У понеділок, 8 грудня, народна депутатка Ганна Скороход побувала на допиті в Національному антикорупційному бюро (НАБУ). Коментуючи слідчі дії, вона заявила, що справа проти неї "розвалиться". Її підозрюють у підбурюванні до надання хабаря за застосування санкцій до компанії-конкурентки.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що після допиту народна обраниця заявила журналістам, що порушена антикорупційниками справа проти неї — "повна брехня"."Я ніколи ні в кого нічого не вимагала. Я ніколи ні в кого не брала жодних грошей, ніколи нікому не давала жодних вказівок для того, що хтось для мене взяв неправомірну вигоду. Це все повна брехня", — сказала вона.Однак Скороход визнала, що це справді вона на опублікованому НАБУ фрагменті таємно записаного відео, але стверджувала, що це, мовляв "нарізка", яка "не відповідає дійсності", а частина ролика їй нібито взагалі "не зрозуміла"."Частина відео мені зрозуміла. Там, де я сиджу на дивані, — це я. І я не спростовую це. А все інше не відповідає дійсності. І все відео — нарізка", — сказала вона.На запитання, що за розмова у зафільмованому ролику, нардепка відповіла, що попросила в НАБУ надати їй повну версію. Вона вважає, що у разі оприлюднення всього відео, ця справа "розвалиться"."Як тільки НАБУ опублікує реальне відео — справи не буде", — сказала Скороход."Справа Скороход": деталіНАБУ та СБУ прийшли додому до Ганни Скороход 5 грудня, після обшуку повідомили про підозру у вимаганні хабаря групою осіб. За версією слідства, депутатка "організувала діяльність злочинної групи", яка запропонувала підприємцю за 250 тисяч доларів домовитися з РНБО про застосування економічних санкцій щодо компанії-конкурента.За даними САП, підприємець сплатив частину хабаря — 125 тисяч доларів — і отримав від "злочинної групи" розписку про грошову позику. Але рішення РНБО так і не ухвалила.Як підтвердження, опубліковано фрагмент таємно записаного відео, на якому, ймовірно, Скороход спілкується з невідомим чоловіком і пропонує йому дати гроші, за що обіцяє видати йому дві розписки.Згодом стало відомо, що у справі Скороход троє підозрюваних. Одного з них затримали — це заступник директора благодійного фонду Osprey Global Solutions Ukraine Андрій С.Що відомо про Ганну СкороходНародилася 14 січня 1990 року у місті Вишгород Київської області. Закінчила Кївський національний університет культури та мистецтв за фахом "тележурналіст, диктор і телеведучий", а також здобула правничу освіту в Національній академії внутрішніх справ України (спеціальність "правознавство").Ганну Скороход 2019 року обрали депутаткою Верховної Ради дев'ятого скликання від партії "Слуга народу" за виборчим округом №93 (Київська область) як безпартійну. Вона є членкинею парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.У листопаді 2019 року звинуватила владу у затриманні свого чоловіка Олексія Алякіна через її голосування всупереч позиції фракції. Скороход пов'язувала затримання з тим, що вона голосувала проти законопроекту про відкриття ринку землі у першому читанні.Своєю чергою, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія стверджував, що фракція не має до цього стосунку. Він також казав, що Скороход неодноразово пропонувала депутатам "грошову матеріальну допомогу", та ініціював її вилучення з фракції. У відповідь нардепка заявляла, що "слугам" платять зарплатню у "конвертах" розміром у п’ять тисяч доларів. Після цього вона приєдналася до іншої політичної групи — "За майбутнє".Нагадаємо, що Анна Скороход підтвердила обшуки у її помешканні. Вона заявила, що слідчі дії пов'язані із тиском та перешкоджанням політичній діяльності..

Голова комітету Верховної Ради України Олександр Мережко заперечив слова американського президента Дональда Трампа, який заявив, що президент Володимир Зеленський начебто не читав "мирний план".Про це Олександр Мережко сказав у коментарі для Sky News. Він висловив здивування заявою Трампа, а також додав: очільник Білого дому знає, що Зеленський "дуже обережний"."Він читає всі документи, особливо такі важливі, як ця мирна пропозиція президента Трампа, я абсолютно впевнений, що він ознайомився з цим планом і прочитав його", — сказав депутат.Натомість депутати Верховної Ради України, за словами Мережка, ще не ознайомлені з мирними пропозиціями США.Раніше Дональд Трамп заявив, що Володимир Зеленський досі не ознайомився з "мирним планом". І це викликало певне розчарування в лідера США."Ми розмовляли з президентом Путіним, ми спілкувалися з українськими лідерами, включно з президентом Зеленським. І мушу сказати, що трохи розчарований тим, що президент Зеленський ще не прочитав пропозицію. Це було станом на декілька годин тому", — зазначив американський президент.Також він додав, що Росія хотіла б усю Україну, але все ж згодна з мирною угодою, та, зокрема, команда президента України підтримує документ. Але чи згоден сам Зеленський — він не знає."Його команді "мирний план" подобається. Росія з ним згодна. Росія, думаю, хотіла б отримати всю країну, якщо так подумати. Але Росія, як я вважаю, згодна з цим. Але я не впевнений, що Зеленський із цим згоден. Його команда це підтримує, а він цього не читав", — висловився Трамп.Також очільник Білого дому знову заявив про те, що вважав, що вирішення війни в Україні буде трохи легшим, але це виявилося не так."Це дуже важка війна, дуже жорстка", — наголосив Дональд Трамп.Нагадаємо, що, за інформацією The Guardian, війна, розв'язана російським диктатором Володимиром Путіним в Україні, призводить до систематичного руйнування його власної країни. Ця агресія обертається для Росії економічною, фінансовою, геополітичною та людською катастрофою, яка поглиблюється з кожним днем..

Народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко повідомив про ймовірну підготовку до втечі з України з боку екс-очільника Офісу президента Андрія Єрмака.Про це йдеться у Telegram-каналі народного обранця.Гончаренко стверджує, що 5 грудня близько 17:00 Єрмак відвідав будівлю Служби зовнішньої розвідки, де пробув близько години. За інформацією нардепа, метою цього візиту було "підготовка документів до виїзду з України".Ця заява з'явилася на тлі попередніх чуток. Раніше Олексій Гончаренко вже повідомляв, що на прикордонні пункти надійшов лист із забороною виїзду Єрмака з країни, хоча Державна прикордонна служба України цю інформацію офіційно не підтвердила і не спростувала.Попередній контекст:Вранці 28 листопада журналісти "Української правди" повідомили, що детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прийшли з обшуками до Андрія Єрмака.За годину вже колишній керівник ОП підтвердив візит антикорупційних органів до його помешкання й заявив про готовність співпрацювати зі слідством.Обшуки у Єрмака викликали реакцію у світової спільноти. У Єврокомісії заявили, що будь-які розслідування свідчать, що антикорупційні органи в Україні працюють, а боротьба з корупцією є вирішальною для країни, яка прагне приєднатися до ЄС. У Польщі ж вважають, що розслідування корупції в Україні не полегшує поточні мирні переговори.Ввечері у п'ятницю Зеленський повідомив про звільнення Єрмака з посади керівника Офісу президента й анонсував перезавантаження інституції. Президент додав, що у суботу проведе консультації з тими, хто може очолити ОП.На тлі звільнення Єрмака Зеленський змінив й склад делегації для подальших переговорів щодо "мирного плану", яка вже цими вихідними повинна зустрітися у США зі спецпосланцем Дональда Трампа Стівом Віткоффом. Делегацію очолить начальник Генерального штабу Андрій Гнатов. До групи також увійшли представники Міністерства закордонних справ, розвідки та секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров.Партія "Слуга народу" висловила повну підтримку рішенню Зеленського про відставку Єрмака.Цікаво, що Андрій Єрмак, який раніше написав заяву про звільнення після проведених у нього обшуків Національним антикорупційним бюро, повідомив американським журналістам, що вирушає на фронт.Екс-глава Офісу президента Андрій Єрмак наступного дня після своєї відставки, 29 листопада, знову відвідав Банкову для особистої розмови з президентом Володимиром Зеленським.За даними журналістів, Зеленський розглядав кілька кандидатур на посаду очільника ОП. Зокрема, серед найбільш обговорюваний кандидатур: міністр оборони Денис Шмигаль, перший віце-прем'єр Михайло Федоров, начальник ГУР Кирило Буданов, заступник голови ОП Павло Паліса..