# депутат

Голова комітету з питань антикорупційної політики у Верховній Раді України Анастасія Радіна вимагає доповідей керівників СБУ, ДБР, Офісу генпрокурора, НАЗК у звʼязку з фактами, оприлюдненими на "плівках Міндіча". Це стосується як корупції, так і ознак державної зради.Про це Анастасія Радіна написала на своїй сторінці у Facebook. Вона наголосила, що варто взяти ситуацію навколо плівок НАБУ під парламентський контроль."Звертаюся до колег із пропозицією провести відкрите засідання тимчасової слідчої комісії з розслідування економічних злочинів за участі урядовців, НАБУ, НАЗК ДБР, СБУ, Офісу генпрокурора", — наголосила нардепка.За її словами, необхідно отримати відповіді на такі запитання:Що вже зробили в СБУ у відповідь на ймовірне виведення коштів із підприємства енергетичного сектору у Москву?Яких невідкладних заходів вжито "Енергоатомом" і урядом для припинення «шлагбауму», за який, судячи з плівок НАБУ, отримували "відкати"?Яких заходів вжито СБУ, ДБР, НАЗК у відповідь на оприлюднену на плівках інформацію щодо ймовірної корупції та виконання незаконних вказівок у цих органах?"Перелік запитань далеко не повний. Переконана, таке засідання тимчасової слідчої комісії має відбутися вже найближчим часом", — наголосила Анастасія Радіна.Як відомо, сьогодні зранку Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні усунув Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції. Його обов’язки виконуватиме заступниця міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак.Що відомо про корупційний скандал в енергетиціНаціональне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура впродовж 15 місяців проводили спецоперацію "Мідас", у ході якої викрили та задокументували діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомі у медіабізнесі, інші особи. Зловмисники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ "НАЕК "Енергоатом".За даними ЗМІ, 10 листопада працівники Національного антикорупційного бюро прийшли з обшуками до бізнесмена та співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча, а також до колишнього очільника Міністерства енергетики Германа Галущенка. Однак, Міндіч виїхав з України незадовго до слідчих дій. Як розповів детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі "УП.Чат", ймовірно, Міндіч зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки й покину в територію України". Як діяла корупційна схемаОсновним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів "Енергоатому" у розмірі від 10 до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам "Енергоатому" нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву "шлагбаум".До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна, який надалі став радником міністра енергетики, а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії. Так, використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, фігуранти забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.За даними НАБУ, фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 мільярдів гривень здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль "смотрящих". Серед встановлених наразі учасників злочинної схеми:колишній радник міністра енергетики;виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ "НАЕК "Енергоатом";бізнесмен — керівник злочинної організації;четверо осіб — працівників бек-офісу з легалізації коштів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відреагував на розслідування антикорупційних органів щодо масштабної схеми розкрадання у сфері енергетики, через яку було "відмито" чималу суму державних коштів. Він наголосив, що будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні..

Колишній народний депутат, відомий бізнесмен та лідер політичної партії "5.10" Геннадій Балашов помер у віці 64 років. Причини та обставини його смерті на цей час залишаються невідомими.Сумну звістку повідомив 11 листопада у Telegram-каналі народний депутат Артем Дмитрук, який перебуває під санкціями РНБО."Пішов з життя Геннадій Балашов. Мої щирі співчуття рідним і близьким", — написав Дмитрук, підтверджуючи інформацію про смерть політика.Що відомо про Геннадія БалашоваГеннадій Вікторович Балашов (народився 20 лютого 1961 року) був відомим українським підприємцем, політиком та громадським діячем. Свою освіту він здобув на економічному факультеті Дніпропетровського державного університету, який закінчив у 1987 році. Підприємницьку діяльність Балашов розпочав наприкінці 80-х років, створивши торговий кооператив, а згодом — низку приватних підприємств, включаючи "Агентство нерухомості "Липки".Його політична кар'єра почалася у 1998 році, коли він був обраний народним депутатом України III скликання по виборчому округу на Дніпропетровщині, де працював у Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності. У різні часи він очолював партії "За красиву Україну" та "Красива Україна". З 2014 року Балашов був засновником і лідером політичної партії "5.10", яка виступала за радикальне спрощення податкової системи з введенням лише двох податків (5% з продажів і 10% соціального податку). Крім того, він був активним блогером, автором книги "Як стати авантюристом? Роздуми мільйонера" та регулярно виступав у ЗМІ з темами, присвяченими психології грошей.Нагадаємо, 26 липня помер колишній народний депутат Верховної Ради I скликання, Герой України та відомий аграрій Леонід Яковишин. Його серце зупинилось на 87-му році життя..

У Вінницькій області депутат однієї з місцевих рад зареєстрував шлюб з дівчиною, яка має інвалідність. Таким чином він хотів отримати відстрочку від мобілізації.Про це повідомила прес-служба Офісу генерального прокурора.За даними слідства, наприкінці 2024 року депутат дізнався про родину, де проживали дві сестри. Молодша — 18-річна дівчина — має інвалідність другої групи. Через стан здоров’я вона не усвідомлювала значення своїх дій."Скориставшись їхнім складним матеріальним становищем, посадовець через старшу сестру домовився про "шлюб" із дівчиною", — зазначили в прес-службі.За таку послугу депутат обіцяв виплачувати три тисячі гривень кожного місяця. Після реєстрації шлюбу він використав медичні документи "дружини" та свідоцтво про шлюб, щоб оформити собі відстрочку від мобілізації.Депутата та його спільницю затримано 6 листопада 2025 року. Йому повідомили про підозру — "Торгівля людьми та ухиленні від мобілізації".Нагадаємо, раніше у Вінницькій області прикордонники затримали фіктивне подружжя з великою різницею у віці, яке намагалося виїхати з України. Пара запевняла, що їх поєднало справжнє кохання..

Група політиків ультраправої німецької політичної сили "Альтернатива для Німеччини" не зможе зустрічатися із заступником голови Ради безпеки Росії Дмитром Медведєвим під час поїздки до Росії наступного тижня.Про це повідомило німецьке видання Welt.Раніше з’явилося підтвердження, що депутати Бундестагу від "Альтернативи для Німеччини" Штеффен Котре і Райнер Ротфус, голова "Альтернативи для Німеччини" у Саксонії Йорг Урбан і депутат Європарламенту від цієї партії Ганс Нойхофф наступного тижня мають намір відвідати конференцію в Сочі.Ротфус сказав, що ввечері напередодні конференції він візьме участь у дискусії з Дмитром Медведєвим. Він послався на те, що все зустрічався з ним минулого року, і в них відбулася "корисна" дискусія.Але за рішенням фракції "Альтернативи для Німеччини" в Бундестазі зустріч німецьких ультраправих депутатів із Медведєвим не відбудеться, оскільки вона не надала згоди на це.Водночас керівництво фракції загалом позитивно оцінило рішення своїх депутатів поїхати до Росії, назвавши це можливістю підтримувати канали спілкування з Москвою.Раніше стало відомо, що заступник голови фракції ультраправої "Альтернативи для Німеччини" Маркус Фронмаєр планує поїхати до Москви 2026 року.Перед тим троє депутатів парламенту землі Саксонія-Ангальт від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" взяли участь у заході на честь дня народження Володимира Путіна в посольстві Росії у Берліні.Нагадаємо, що минулого року парламентська фракція Бундестагу від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" майже в повному складі проігнорувала виступ Володимира Зеленського. Вони пояснили свій крок тим, що гість з України — начебто "президент війни", а Україна потребує іншого лідера..

У середу, 5 листопада, Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроект №14057, який передбачає оновлення другої книги Цивільного кодексу України, що безпосередньо стосується прав людини. За прийняття документа за основу з подальшим доопрацюванням проголосував 271 народний депутат.Про це йдеться у трансляції засідання.Законопроект особисто представив спікер парламенту Руслан Стефанчук, який є одним з його ініціаторів. Він назвав цей документ "результатом великої праці, що триває понад п'ять років" і зазначив, що положення другої книги значно застаріли.Фундаментальні зміни та цифрові праваСтефанчук наголосив, що оновлення Кодексу передбачає "переосмислення" і "нове викладення фундаментальних прав людини".Ключові нововведення:репродуктивні права: вперше у Цивільному кодексі прописуються репродуктивні права;право на допомогу: закріплюється право на медичну та реабілітаційну допомогу;право на гідність: пропонується підняти статус права на гідність (поставивши його після права на життя) і викласти його нову структуру;цифрова сфера: вперше розглянуто цілу низку цифрових прав, а також питання, пов’язані з використанням штучного інтелекту у контексті права на зображення, право на голос та право на цифрову ідентичність;честь та репутація: абсолютно по-новому викладаються права, що стосуються честі та репутації, як основи демократичного суспільства, та підхід до питань приватності.Критика з боку медіаПопри підтримку в Раді, законопроект раніше викликав критику з боку українських медійників. Вони побачили в деяких положеннях ризик цензури та загрозу для існування журналістських розслідувань.Суперечки викликали норми про те, що інформація, яка порушує презумпцію невинуватості (тобто вину людини ще не доведено в суді), буде вважатися неправдивою, що дає право на спростування. Крім того, документ передбачає, що особа має право на відповідь на поширену про неї інформацію незалежно від того, чи є ця інформація перевіреною. Директорка "Інституту масової інформації" Оксана Романюк висловила побоювання, що це може змусити медіа надавати ефір будь-кому, хто був згаданий навіть побіжно.Обіцянка доопрацюванняДепутати Володимир Ар’єв та Сергій Соболєв наголосили на необхідності доопрацювати документ, особливо в частині захисту від "замовного медіакілерства".Руслан Стефанчук заявив, що автори законопроекту вже годинами спілкувалися з медійниками та юристами й анонсував подальше доопрацювання положень. Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пояснив, що робоча група погодила низку правок після двох засідань з медіаюристами. Оскільки ці правки не могли бути внесені до першого читання, їх включать до другого, щоб "не збивати цілий кодекс". Робота над удосконаленням тексту триватиме.Нагадаємо, 5 червня Верховна Рада прийняла за основу законопроект №12451 щодо визнання зниклих безвісти українських військовослужбовців померлими..

У вівторок, 4 листопада, Дмитро Слинько склав присягу народного депутата від фракції "Слуга народу".Про це стало відомо з трансляції засідання Верховної Ради.Відомо, що 29 жовтня Центральна виборча комісія визнала Слинька обраним та зареєструвала народним депутатом України. Він став нардепом замість Анни Колісник, яка втрапила у скандал.Так, 21 жовтня нардепка від "Слуги народу" Анна Колісник, відома фразою "треба звалювати з цієї країни", склала мандат. Народна обраниця написала заяву на складання мандата ще у травні. Окрім цього, Колісник має підозру від НАБУ у внесенні неправдивих відомостей в декларацію.Що відомо про Дмитра СлинькаРух "Чесно" зазначає, що він народився 29 грудня 1979 року у Києві. Навчався у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю міжнародна економіка. Згодом працював журналістом, а також був співробітником "UA: Перший", редактором культурологічних програм, співпрацював з журналом "Фокус" й працював у "Кореспонденті".У 2019 році невдало балотувався до Верховної Ради 9 скликання від партії "Слуга народу" (№151 у списку). З 2019 року став помічником нардепки 9 скликання Євгенії Кравчук, обраної від "Слуги народу". У 2020 році працював у штаті партії "Слуги народу".Нагадаємо, 16 вересня Верховна Рада України розпочала прямі трансляції своїх засідань. Це сталося вперше за майже чотири роки. Раніше від них відмовлялися з міркувань безпеки..

Міністерство оборони призупинило роботу розподільчого центру на ДВРЗ у Києві після публікації блогерки та ведучої Раміни Есхакзай, яка показала приголомшливі фото. Там мобілізовані перебували в антисанітарних умовах.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.Він зазначив, що Міністерство оборони надало офіційне розʼяснення щодо ситуації з розподільчим центром. А саме наказом начальника Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13 вересня 2025 року №158/ОД дію попереднього наказу про створення Київського міського збірного пункту призупинено з 15 вересня. Йдеться про наказ від 24 березня 2025 року №45, яким було утворено збірний пункт для формування та відправлення зведених військових команд за межі столиці."Фактично наказ про утворення збірного пункту призупинили. Тобто, я так розумію, що особовий склад розосередили", — йдеться у заяві Федієнка.Народний обранець також запевнив, що особисто відвідає об’єкт на вулиці Зрошувальній, 17а, щоб на місці перевірити ситуацію."Поїду, перевірю своїми очима", — додав Олександр Федієнко.Нагадаємо, у Київському міському ТЦК відповіли на публікацію блогерки Раміни Есхакзай щодо стану справ на розподільчому центрі. Там заявили, що на опублікованих фото немає підтверджень, що вони зроблені саме на цій локації.Раніше повідомлялось, що що в Тернополі поліція перевіряла обставини конфлікту, який виникнув через заблокований військовими автомобіль чоловіка, який перебував у розшуку та не хотів виходити з машини..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) завершили досудове розслідування стосовно чинного народного депутата України Євгенія Шевченка. Він вчинив державну зраду та заволодів коштами приватного підприємства.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там зазначили, що обвинувальний акт направлено до суду.Слідство не розкриває імені нардепа, але, як свідчать факти, йдеться про народного депутата Євгенія Шевченка, який свого часу був членом фракції "Слуга народу"."Зібрані докази вчинення трьох епізодів злочинів. Перші два стосуються державної зради до та після початку повномасштабного вторгнення Росі до України. Третій епізод — шахрайського заволодіння народним депутатом 14,5 мільйона гривень приватного підприємства", — йдеться в повідомленні.У ДБР пояснили, що народний депутат підтримував контакти з представниками посольства Білорусі. Розпочинаючи з 2020 року, він неодноразово відвідував цю країну, зустрічався з бізнесменами, політиками та самопроголошеним президентом."Використовуючи ці зустрічі, він поширював неправдиву інформацію про «відсутність загрози нападу з території Білорусі", — акцентували правоохоронці.Слідство встановило, що нардеп записував програми на власних медіа-каналах, давав інтерв’ю проросійським блогерам і експертам. На них він поширював російські наративи. Згодом ці матеріали поширювали російські пропагандистські ресурси, створюючи в суспільстві агресора враження, що це офіційна позиція представника української влади."Не припинив він цієї діяльності й після початку повномасштабного вторгнення Росії до України. У публічних виступах просував тези про нібито "крах української державності", втрату територій та неспроможність влади досягти миру. Також переконував, що Україна не зможе перемогти та має йти на переговори з Росією на будь-яких умовах", — зауважили в Бюро.Під час слідства задокументовано, що депутат використав власні зв’язки в Білорусі для оборудки з постачанням мінеральних добрив. Українське підприємство сплатило за продукцію, однак білоруська сторона затягувала постачання."Депутат скористався ситуацією та переконував підприємців, що начебто немає необхідних дозволів на перевезення вантажу. Хоча достеменно знав, що всі документи наявні. Щоби "розв'язати проблему", він змусив підприємців укласти договір на консультаційні послуги з підконтрольною йому фірмою на суму 14,5 мільйона гривень", — з’ясували правоохоронці.Отримані кошти він витратив на купівлю трьох авто преміум-класу — Porsche Macan, BMW X5M (2021 року випуску) та Mercedes-Benz AMG (2022 року випуску), які оформив на підставних осіб. Загальна митна вартість машин перевищує 250 тисяч євро.Євгеній Шевченко обвинувачується у:державній зраді;державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану;шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах."Санкції статей передбачають покарання у вигляді аж до довічного ув’язнення з конфіскацією майна. Зараз підозрюваний утримується у слідчому ізоляторі", — підсумували в Державному бюро розслідувань.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що СБУ викрила Євгенія Шевченка на завданні шкоди обороноздатності й інформаційній безпеці України..

У вівторок, 28 жовтня, Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала народного депутата України Дмитра Слинька від партії "Слуга народу". Його обрано на позачергових виборах 21 липня 2019 року.Про це повідомила прес-служба ЦВК."Комісія визнала обраним і зареєструвала народного депутата України Дмитра Слинька, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, від політичної партії "Слуга народу". Дмитро Слинько був включений до виборчого списку цієї партії під № 151", — йдеться в повідомленні.У ЦВК додали, що отримали заяву та необхідні документи Дмитра Слинька, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку цієї партії щодо реєстрації його народним депутатом.Також до ЦВК надійшла постанова Верховної Ради від 21 жовтня 2025 року про дострокове припинення повноважень народного депутата України Анни Колісник, обраної на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Слуга народу", у зв’язку з особистою заявою про складення нею депутатських повноважень.Замість Анни Колісник, депутатські повноваження якої Верховна Рада достроково припинила у вівторок, у парламент увійшов Дмитро Слинько. Таку інформацію підтвердила й речниця фракції "Слуга народу" Юлія Палійчук.Що відомо про Дмитра СлинькаНародився 29 грудня 1979 року. Кандидат на виборах до Верховної Ради дев’ятого скликання, журналіст. 2020 року працював у штаті партії "Слуга народу", звідки отримував заробітну платню.З 2019 року став помічником народної депутатки дев’ятого скликання Євгенії Кравчук, обраної від "Слуги народу". Того ж року невдало балотувався до Верховної Ради дев’ятого скликання від партії "Слуга народу" (№151 у списку) як безпартійний. На момент виборів був тимчасово безробітним.До цього працював журналістом, зокрема, на телеканалі "UA: Перший", де виконував обов’язки редактора культурологічних програм, співпрацював з журналом "Фокус". Окрім того, дописував у "Кореспондент", "Інтерфакс-Україна", "Економічні відомості", "Діло",  "Красива країна". Він є автором декількох туристичних путівників Україною.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що Тетяна Чорновол відмовилася ставати депутаткою Верховної Ради України прямо зараз. Вона продовжить службу в Силах оборони, скориставшись відстрочкою для подання документів для реєстрації на один рік..

На Полтавщині депутату міської ради повідомлено про підозру у недостовірному декларуванні. Вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу.Про це повідомив Офіс генерального прокурора. За даними слідства, під час подання декларацій за 2022–2024 роки депутат приховав наявні у нього і його близьких родичів віртуальні активи на суму понад 200 мільйонів гривень.У 2025 році він подав уточнені документи, у яких частково задекларував нематеріальні активи та транзакції з ними, проте подані дані також не були правдивими."За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора депутату Полтавської міської ради повідомлено про підозру у поданні завідомо недостовірних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України)", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, за даними Bihus.Info, призначений минулого року начальник Закарпатської ОВА Мирослав Білецький "приховав" у своїй декларації статки колишньої дружини, в якої багато нерухомості та бізнесів. Журналісти помітили, що пара продовжує спільно проживати.Також у вересні працівники ДБР викрили заступника начальника Львівського обласного ТЦК і СП, який на момент викриття був виконувачем обов'язків керівника. Посадовець приховав у декларації будинок і земельну ділянку..

У середу, 22 жовтня, Верховна Рада України ухвалила проект державного бюджету на 2026 рік в першому читанні. Основними стануть видатки на оборону, хоча після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.Про ухвалення бюджету повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він констатував, що "за" документ проголосували 256 депутатів."Далі його за цими "висновками та пропозиціями", які стали "бюджетними висновками", до листопада опрацьовує уряд, повертає в Раду, а далі до середини листопада має відбутися голосування бюджету в цілому", — пояснив він процедуру.У документі закладено видатки на 4,8 трильйона гривень, доходи — 2,8 трильйона гривень. Бюджет підготовлений за сценарієм 2, який передбачає, що війна триватиме весь 2026 рік. Тому всі зібрані податки (2,8 трильйона гривень) підуть на сектор оборони. Решту видатків (два трильйони гривень) профінансують коштом міжнародної допомоги.Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. Документ встановлює з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі — 8 647 гривень;у погодинному розмірі — 52 гривні.Зараз мінімалка становить 8 000 гривень. Вона зросте на 8,1%.За очікуваннями Мінекономіки, 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців 2026 року до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні.Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію).Документ пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривеньКабінет міністрів вирішив не змінювати бюджетну суму на житлові субсидії на 2026 рік. Проект пропонує виділити на виплату житлових субсидій і пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу 42,321 мільярда гривень.У проекті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 гривні за долар 2026 року. Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.Також Кабмін в проекті бюджету на 2026 рік заклав курс євро: 2025 року середній курс — 45,8 грн/євро, 2026 року — 49,4 грн/євро.Очікується, що реальний ВВП 2026 року зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трильйона гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету 2026 року коштом міжнародної допомоги на 44 мільярди доларів. Джерела для 18 мільярдів доларів з них наразі не визначені.Міністерство фінансів України оцінило вплив війни на державні компанії та бюджет. Представлено базовий, альтернативний та негативний сценарії. Очікується, що 11 з 12 державних компаній залишатимуться прибутковими у всіх сценаріях.Нагадаємо, що 21 жовтня бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив зміни до бюджету-2025 в цілому. Видатки на оборону запланували збільшити ще на 325 мільярдів гривень..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки від "Слуги народу" Анни Колісник про складання депутатських повноважень. За це проголосували 262 депутати.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Вона написала заяву ще в травні, але фракція не відпускала її п’ять місяців. Причина — не найбільш лояльні депутати далі за списком", — зазначив він.Железняк також додав, що вона була "списочницею", а не мажоритарницею."Тому загальна кількість людей у Верховній Раді тау фракції "Слуги народу" не зміниться. Має зайти хтось з наступних за виборчим списком", — пояснив нардеп.До речі, наступними в списку від "Слуги народу", хто може стати депутатом замість Колісник, є Дмитро Слинько та Роман Кравець (відомий, як адміністратор телеграм-каналу "Джокер").За інформацією ЦВК, кандидати, які перебували вище у списку, — Юлія Полійчук і Володимир Тригуб — відмовились від депутатства.Раніше НАБУ та САП повідомляли Анні Колісник про підозру у внесенні неправдивих відомостей до е-декларації на понад 4,4 мільйона гривень.Також нардепка потрапила в скандал через листування. Ще до повномасштабного вторгнення Росії, коли у Верховній Раді розповідали про скупчення російських військ на кордоні, Колісник писала своїм знайомим, що "треба звалювати з цієї країни".Журналісти підрахували, що Анна Колісник не з'являлася в парламенті з 12 березня 2025 року.Що відомо про Анну КолісникНавчалася на юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за спеціальністю "міжнародне право".Потім здобула спеціальність "управитель з адміністративної діяльності, економіст" у Харківському національному університеті імені Каразіна.Працювала судовим експертом у Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України.На президентських виборах 2019 року була довіреною особою Володимира Зеленського на територіальному виборчому окрузі № 168 на Харківщині.На позачергових парламентських виборах, що відбулися влітку 2019-го, її обрали народною депутаткою від партії "Слуга народу".Нагадаємо, 25 лютого 2025 року Верховна Рада підтримала припинення повноважень народної депутатки від партії "Слуга народу" Ірини Кормишкіної, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Вона особисто виступила перед складанням мандата..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада України призначила Тетяну Бережну на посаду віце-прем'єр-міністерки з питань гуманітарної політики та міністерки культури України. "За" проголосували 266 нардепів.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Таким чином після майже трьох місяців виконання обов’язків Бережна офіційно обійняла посаду міністра культури та стала першою за останні шість років віцепрем’єркою з гуманітарних питань."Це п’ятий міністр культури за останні п’ять років", — констатував Железняк.Як відомо, з 28 липня 2025 року, після формування уряду на чолі з Юлією Свириденко, посада міністра культури залишалася вакантною.Це було єдине відомство, яким тимчасово керувала виконувачка обов’язків, не маючи при цьому декількох необхідних профільних заступників.Що відомо про Тетяну БережнуТетяна Бережна народилася 9 січня 1989 року в Рогатині Івано-Франківської області. Вона закінчила Національний університет "Києво-Могилянська академія", отримавши ступені бакалавра права та магістра правознавства.Стажувалася в парламенті Канади як учасниця Канадсько-української парламентської програми. Проходила навчання в Українській школі політичних студій, Аспен Інституті Київ за програмою "Цінності та суспільство", у Київській школі економіки за напрямом "Government Relations (GR)" та в Лондонській школі економіки та політичних наук на курсі "Освіта для перемоги України".Понад десять років працювала адвокатом. 2022 року стала заступницею тодішньої міністерки економіки Юлії Свириденко, яка описувала Бережну як "досвідченого управлінця зі сильним бекграундом у державній політиці, міжнародних проектах і роботі з партнерами".У Міністерстві економіки Бережна відповідала за політику у сфері праці та зайнятості, реформування трудових відносин, створення робочих місць та інтеграцію ветеранів у ринок праці.Нагадаємо, що в липні 2025 року вона обійняла посаду тимчасової виконувачки обов’язків міністра культури. У цей період вона також відповідала за представлення України та реалізацію національного павільйону на Всесвітній виставці 2025 року в Осаці (Японія)..

У вівторок, 21 жовтня, бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив зміни до бюджету-2025 в цілому. Видатки на оборону планують збільшити ще на 325 мільярдів гривень.Про це заявила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Закликаю усіх народних депутатів підтримати сьогодні в залі голосування цього законопроекту за основу та в цілому, оскільки 1-2 листопада кошти на виплати грошового забезпечення мають бути перераховані у війська. Затримок за весь час повномасштабного вторгнення не було", — написала вона.Підласа додала, що законопроект №14103 пропонує збільшити видатки для сектору нацбезпеки й оборони на 324,7 мільярда гривень. З них:+210,9 млрд грн — ЗСУ;+99,1 млрд — виробництво та закупівля зброї та боєприпасів для ЗСУ;+8,1 млрд грн — Національній гвардії;+4,3 млрд грн — для закупівлі дронів, яку здійснює Держспецзв’язку;+1,3 млрд грн — для СБУ;+918 млн грн — Державній спеціальній службі транспорту;+83 млн грн — Державній прикордонній службі;+28,8 млн грн — для ГУР Міноборони;+8 млн грн — для Служби зовнішньої розвідки.Покрити цю суму планується з декількох джерел:294,3 млрд грн — міжнародна допомога (це шість мільярдів євро "безповоротної позики" ERA loans;з європейської частки (повертати ці гроші Україні не потрібно, відсотки за користування грошима не нараховуються);10,4 млрд грн — скорочення невійськових витрат (з них найбільш суттєві скорочення: 6,45 мільярда — очікувана економія від обслуговування державного боргу, три мільярди — економія на гарантійних зобов’язаннях держави, які цього року немає потреби виплачувати), майже один мільярд за пропозиціями окремих державних органів);20 млрд грн — очікуване збільшення надходжень від ПДФО та військового збору, від виплат грошового забезпечення військовим у листопаді-грудні (оскільки загальна сума видатку на оплату праці збільшується, то збільшуються і податки від доходів фізичних осіб)."Розгляд цих змін до бюджету-2025 очікується у Верховній Раді України сьогодні, 21 жовтня", — підсумувала Роксолана Підласа.Нагадаємо, раніше вона розповідала, що бюджетний комітет Верховної Ради України опрацював 3 339 поправок до проекту бюджету на 2026 рік. Орієнтовна вартість пропозицій нардепів перевищує 7,1 трильйона гривень..

Середня пенсія за квартал зросла лише на 26,6 гривні — до 6436,8 гривні. У річному вираженні — майже на 10%. Водночас інфляція у країні зросла на 11.9% (у вересні 2025 року порівняно з вереснем 2024 року). А середня інфляція за дев’ять місяців 2025 року склала вже 13,9%.Таку інформацію оприлюднив голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев."Очевидно, що зростання середньої пенсії українців не покриває інфляцію", — констатував він.Але насправді, продовжив Гетманцев, ситуація ще складніша — 56% пенсіонерів взагалі отримують менш як 5 000 гривень. Це набагато нижче фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних українців (за деякими оцінками — 7 091 гривня в цінах червня 2025 року)."Ситуацію потрібно змінювати докорінно. Терміново змінювати несправедливу формулу нарахування пенсій. Зокрема, підхід, коли зараз у формулі обрахунку пенсії береться середня пенсія за останні три роки, а не за останній рік. Це штучно занижує пенсію. Необхідно провести осучаснення пенсій, щоби подолати розрив між розмірами пенсій призначених у різні роки", — вважає нардеп.За його словами, варто переглянути формулу індексації пенсій, щоби вона враховувала реальні інфляційні втрати у купівельної спроможності, щоб уникнути ситуації, коли вже за декілька років пенсіонер буде отримувати не гідну пенсію, а фактично "соціальну допомогу"."Загалом формула нарахування та індексації пенсій має забезпечувати заміщення пенсією трудових доходів на рівні щонайменше 40%. При цьому мають максимально враховуватись внески людини протягом її життя", — додав Гетманцев.Він навів приклад Німеччини: пенсія в солідарній пенсійній системі становить у середньому 48% від останньої зарплати, у Польщі — близько 42%. Загалом у країнах ЄС середня пенсія, як правило — не менше 40% від заробітку. Такий підхід, на його переконання, має діяти й в Україні.Ще 2024 року Кабмін оголосив про плани пенсійної реформи 2025 року. Передбачалося запровадити справедливу систему обчислення пенсій; гарантувати базову пенсію; усунути різницю між пенсіями, призначеними в різні роки."Це мало стати кроком до європейської моделі. Але зараз руху в цьому напрямі ми не бачимо. У проекті бюджету-2026 не передбачені необхідні для запуску змін у солідарній пенсійній системі кошти", — зауважив голова фінансового комітету парламенту.Він уточнив: єдине, що заплановано в проекті бюджету-2026 — це підняття мінімальної пенсії лише на 234 гривні, з 2 361 до 2 595 гривень. Нардеп вважає, що наступного року мінімальна пенсія має зрости хоча би до 4 700 гривень. Цей перший крок дозволить поступово підняти виплати для пенсіонерів до рівня реального життя в Україні."Крім того, маємо нарешті забезпечити повноцінний запуск накопичувальної системи пенсійного забезпечення — для цього потрібно розбудовувати та розвивати фондовий ринок. Саме тому в мене так багато питань до НКФРЦП: їхні нульові, чи навіть мінусові результати роботи – це одна з перешкод до забезпечення українців високими пенсіями", — наголосив Гетманцев.Також він згадав останнє у списку, але точно не останнє за значенням, — ліквідацію кланових спецпенсій для окремих каст обраних держслужбовців (прокурорів, суддів та інших).Нагадаємо, що зараз в Україні налічується понад 10 мільйонів громадян пенсійного віку. Більша частина з них проживає поза межею бідності..