# депутат

Верховна Рада України вже наступного тижня підтримає продовження режиму воєнного стану та загальної мобілізації. Як і попередніх разів, запланують на це ще 90 днів.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Наступного вівторка (21 жовтня) Рада вже 17 раз продовжить дію воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів", — зазначив він.Народний обранець уточнив, що це відбудеться з 5 листопада до відповідно лютого 2026 року."Відповідні закони на затвердження указів президента надійдуть у Раду в понеділок, 20 жовтня", — зауважив Ярослав Железняк.Він також нагадав процедуру, як це відбувається на законодавчому рівні:розгляд на комітеті;голосування в Раді 226+;підписання законів.Як відомо, на початку повномасштабного вторгнення 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон про загальну мобілізацію та встановила воєнний стан на всій території країни.Станом на 2025 рік мобілізацію і воєнний стан продовжено щонайменше до 5 листопада.Призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які пройшли медичну комісію, водночас жінок із медичною освітою можуть мобілізувати добровільно.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

В Україні останніми днями стрімко зросли ціни на павербанки, зарядні станції EcoFlow та інше обладнання. Це пов’язано з вимкненнями світла після масованих ударів рашистів по енергетичній інфраструктурі.На таку ситуацію відреагував голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Отримую звернення щодо стрімкого зростання цін на павербанки, зарядні станції EcoFlow та інше обладнання", — констатував він.За його словами, після останніх масованих ударів по енергетичній інфраструктурі ціни на них підскочили на сотні відсотків. На деякі товари — на тисячі гривень."Є базові засади, на яких будується ринок. Є попит, є пропозиція, і зміна кореляції між ними насправді може впливати на ціну. В такому випадку втручання держави буде порушувати роботу ринку", — акцентував голова комітету парламенту.Але, наголосив він, у цій конкретній ситуації йдеться насамперед про питання моральних якостей тих, хто не розуміє різниці між "духом капіталізму" та відсутністю совісті."Бо спекулювати на товарах найпершої потреби, намагатися "нагріти" людей замість зберегти на ринкових умовах доступність джерел світла та тепла в умовах постійних ворожих обстрілів — просто аморально", — підсумував Данило Гетманцев.Нагадаємо, 10 вересня Данило Гетманцев повідомляв, що Державна податкова служба України проведе контрольні закупівлі iPhone 17 до кінця вересня або в жовтні у відомих мережах магазинів. Таким чином відбуватиметься вилучення контрабандного товару..

У Верховній Раді розглянуть кандидатуру Тетяни Бережної на посаду віце-премʼєр-міністра з гуманітарної політики — міністра культури України. Як повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, прем'єр-міністр України Юлії Свириденко офіційно внесла її кандидатуру на розгляд народних депутатів. "За пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", яка має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України девʼятого скликання, прем’єр-міністром України Юлією Свириденко внесено подання про призначення Тетяни Бережної віце-премʼєр-міністром з гуманітарної політики — міністром культури України", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Стефанчук зауважив, що парламент у встановленому порядку розгляне це подання.Як відомо, фракція "Слуга народу" 8 жовтня підтримала кандидатуру Тетяни Бережної на посаду віце-премʼєрки з гуманітарної політики — міністерки культури України.Що відомо про Тетяну БережнуТетяна Бережна (Мацюк) народилася у 1989 році в місті Рогатин Івано-Франківської області. Навчалася в Національному університеті Києво-Могилянська академія, де здобула ступінь бакалавра за напрямом підготовки "Право" та ступінь магістра за спеціальністю "Правознавство".У 20217 році отримала свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю. Згодом її внесли до переліку рекомендованих юристів України у сфері оподаткування.З 17 червня 2022 року обіймала посаду заступниці міністра економіки України. У липні цього року Кабінет міністрів призначив Бережну тимчасово виконувачкою обов’язки міністра культури та стратегічних комунікацій.Нагадаємо, кількість міністерств у новому українському уряді зменшилася з 19 до 15, віце-прем'єр-міністрів — з п'яти до трьох. До того ж у ньому відсутня позиція міністра Кабінету міністрів.

Тетяна Чорновол відмовилася ставати депутаткою Верховної Ради України прямо зараз. Вона продовжить службу в Силах оборони, скориставшись відстрочкою для подання документів для реєстрації на один рік.Про це Тетяна Чорновол повідомила, опублікувавши відповідне відео на своїй сторінці у Facebook."Я ухвалила рішення — продовжити службу на лінії бойового зіткнення. Тепер у мене є рік, щоби ми перемогли агресора, і я отримала моральне право залишити фронт. Прямо зараз демонструю, що я, депутат, обираю не парламентську залу, а службу в армії", — наголосила вона.Раніше, 9 жовтня, Центральна виборча комісія повідомила про продовження на один рік терміну подання Тетяною Чорновол документів для реєстрації народною депутаткою України у відповідь на її прохання.До цього, 18 вересня, ЦВК визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України після того, як вона отримала від апарату Верховної Ради документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Андрія Парубія.Тетяна Чорновол — народна депутатка України VIII скликання, українська журналістка та громадська діячка, екс-кореспондентка видань "Лівий берег", "Українська правда", "Обозреватель".Була членкинею депутатської фракції політичної партії "Народний фронт", а також комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки й оборони.Тетяна Чорновол 2014 року брала участь в обороні Маріуполя у складі батальйону "Азов". З 24 лютого 2022 року Чорновол воювала на передовій у складі 72 ОМБр імені Чорних Запорожців.За декілька днів до початку російського вторгнення в Україну пройшла курси операторів ПТРК. Станом на початок 2023 року командувала розрахунком протитанкового ракетного комплексу "Стугна-П" у складі Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. Має військове звання молодшого лейтенанта.Нагадаємо, що 8 жовтня Верховна Рада України проголосувала за постанову №14301. Ідеться про забезпечення безперервності роботи місцевих рад і голів в умовах війни та відтермінування проведення нових місцевих виборів до завершення воєнного стану.

У четвер, 9 жовтня, Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект №12349. Він передбачає створення Кіберсил у Збройних силах України.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко. Він зазначив, що "за" проголосували 255 народних обранців, а законопроект ухвалено в першому читанні."Кіберсили будуть входити до ЗСУ України та виконуватимуть визначені Конституцією та законами України завдання в кіберпросторі", — написав нардеп.Він додав, що Кіберсили ЗСУ пропонується створити як орган військового управління, який буде мати можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів із кіберстримування."Я голосував проти. Зеленський створює чергові піар-війська на папері", — висловив при цьому власну думку Олексій Гончаренко.У пояснювальній записці до документа зазначено, що передбачено створення військової та технічної організаційної структури у складі ЗСУ за стандартами НАТО, яка відповідатиме за кібероборону України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.Першочерговим завданням Кіберсил України буде підготовка та проведення військових заходів з кібероборони держави, захист суверенітету та недоторканості України в кіберпросторі або з його використанням.До речі, кібервійська існують у понад 40 країнах світу, і це є частиною глобального тренду у зміцненні кібероборони.За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, передбачається військова співпраця з НАТО й іншими партнерами для протидії спільним загрозам у кіберпросторі.Нагадаємо, що в липні українські поліцейські взяли участь у міжнародній операції Європолу та Євроюсту Eastwood. Правоохоронні органи низки країн провели скоординовану операцію проти проросійської кіберзлочинної мережі NoName057(16).

У четвер, 9 жовтня, Верховна Рада України ухвалила за основу проект закону, що скасовує низку платежів для військових і мешканців прифронтових районів.Про це повідомив сайт українського парламенту. Там зазначено, що документ передбачає звільнення від сплати адміністративного збору за низку реєстраційних дій для осіб, які безпосередньо постраждали внаслідок збройної агресії, а також для їхніх родин."Зокрема, пільги надаватимуться військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях, особам, звільненим із полону, членам сімей загиблих воїнів, людям з інвалідністю внаслідок війни, а також волонтерам, які діяли у районах бойових дій", — ідеться в повідомленні.Пільги стосуються таких дій, як реєстрація права власності на нерухомість, відкриття бізнесу, реєстрація шлюбу, смерті, народження, зміни імені тощо. Передбачено внесення відповідних змін до декількох законів, зокрема:"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";"Про державну реєстрацію актів цивільного стану";"Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"."Процедура надання пільг буде максимально простою та зрозумілою, без додаткових довідок чи складних механізмів. Її реалізацію здійснюватимуть суб’єкти державної реєстрації, а втрати місцевих бюджетів, пов’язані з несплатою зборів, компенсуватимуться у встановленому порядку", — наголосили автори документа.Законопроект не створює нових витрат для держави — він лише перерозподіляє наявні механізми, аби усунути бар’єри для людей, які захищали країну, і їхніх близьких. Це — форма визнання внеску військових і постраждалих: адміністративні послуги мають бути доступними, а не ставати ще однією перешкодою на їхньому шляху.Документ створює єдину логіку пільгового доступу у сфері державної реєстрації — замість фрагментарних винятків чи бюрократичних "випадковостей". Він впроваджує чіткі, прозорі правила, які гарантують справедливе ставлення до тих, хто ціною власного здоров’я, свободи чи життя захищав країну."Це — послідовна політика, яку держава демонструє не гаслами, а реальними кроками. Закон — не про декларації, а про практичну повагу", — підсумували на сайті Верховної Ради.Раніше прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявляла, що уряд може переглянути перелік прифронтових територій для надання додаткових пільг населенню.Нагадаємо, раніше в Міністерстві розвитку громад і територій поінформували, що в Україні з 1 жовтня низка громадян отримують додаткові кошти на оплату за електроенергію. Йдеться про мешканців прифронтових територій.

У середу, 8 жовтня, Верховна Рада України проголосувала за постанову №14301. Ідеться про забезпечення безперервності роботи місцевих рад і голів в умовах війни та відтермінування проведення нових місцевих виборів до завершення воєнного стану.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Простіше — місцевих виборів у жовтні 2025 року не буде", — пояснив нардеп.Раніше в політичних кулуарах України з’явилися чутки про можливість проведення місцевих виборів в Україні на тлі заборони на такий політичний процес щодо парламенту та президента.Зараз же ці чутки "розвіяли" депутати своїм голосуванням. Железняк вказав, що «за» постанову проголосували 308 народних обранців.Представник партії "Голос" також оприлюднив ключові положення цього документу:Визнано неможливість проведення місцевих виборів під час дії воєнного стану, оскільки не можна гарантувати дотримання демократичних стандартів і безпеки учасників процесу.Відповідальність за неможливість виборів покладається на державу-агресора — Російську Федерацію.Підтверджено повноваження чинних місцевих рад і голів, обраних на законних виборах, — вони залишаються на посадах до проведення нових виборів після війни.Наголошено на принципі безперервності влади — стабільна робота місцевого самоврядування необхідна для забезпечення порядку, оборони та життєдіяльності громад.Після завершення війни рішення про нові місцеві вибори ухвалять, згідно з Конституцією, виборчим кодексом і законами України.Окрім того, народні депутати України закликали міжнародну спільноту підтримати безперервність місцевої влади в Україні під час агресії Росії.Нагадаємо, ще наприкінці липня в Центральній виборчій комісії визнавали, що в Україні в останню неділю жовтня 2025 року мали би відбуватися місцеві вибори. Проте голосування не проводитимуть через воєнний стан.

Колишній депутат Європейського парламенту та лідер політичної сили Reform UK в Уельсі Натан Гілл визнав отримання хабаря від колишнього українського народного депутата Олега Волошина в обмін на проросійські заяви.Про це повідомило видання Politico. Журналісти зазначили, що в п’ятницю Гілл визнав себе винним за вісьмома пунктами обвинувачення в корупції, вчиненій між груднем 2018 року та липнем 2019 року. За словами його адвоката, він може отримати реальний тюремний термін.Гілл був депутатом Європарламенту спершу від партії UKIP, а згодом — від Brexit Party до виходу Великої Британії з Євросоюзу 2020 року.У травні 2021 року він залишив Reform UK після невдалої спроби обратися до парламенту Уельсу.Колишній депутат визнав, що отримував гроші за проросійські виступи від Олега Волошина, колишнього нардепа від партії ОПЗЖ, який перебуває під санкціями США та ЄС за співпрацю з Кремлем. Верховна Рада позбавила Волошина мандата в лютому 2023 року.За словами прокурора Марка Гейвуда, листування у WhatsApp між Гіллом і Волошиним містить домовленості про те, що євродепутат мав ставити у парламенті "потрібні" запитання, контактувати з високопосадовцями Єврокомісії, робити заяви й організовувати заходи.Крім того, Гілл організовував участь євродепутатів у програмах телеканалу "112 Україна", який закрили 2021 року в межах санкцій проти його власника, проросійського бізнесмена Тараса Козака.На тлі скандалу Лейбористська партія в Уельсі закликала лідера Reform UK Найджела Фараджа пояснити, що йому відомо про справу Гілла.У Reform UK відповіли, що це "відчайдушна спроба лейбористів, які втрачають підтримку та загрузли у рейтингах", і заявили, що "такій брудній політиці немає місця в Уельсі".Нагадаємо, 13 серпня стало відомо, що Служба безпеки України оголосила в розшук народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ Федора Христенка.

У четвер, 18 вересня, Центральна виборча комісія визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України. У парламенті вона займе місце вбитого у Львові Андрія Парубія.Про це повідомили прес-служба ЦВК."ЦВК визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України. Комісія отримала від Апарату Верховної Ради документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Андрія Парубія", — йдеться у повідомленні.У ЦВК нагадали, що Андрій Парубій був обраний на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Європейська солідарність"."ЦВК розглянула документ та визнала Тетяну Чорновол, наступну за черговістю кандидатку, включену до виборчого списку партії "Європейська солідарність" під № 27, обраною народною депутаткою України на вказаних виборах", — додали у комісії.Тетяна Чорновол — народна депутатка України VIII скликання, українська журналістка та громадська діячка, екс-кореспондентка видань "Лівий берег", "Українська правда", "Обозреватель". Була членкинею депутатської фракції політичної партії "Народний фронт", а також комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.В 2014 році Тетяна Чорновол брала участь в обороні Маріуполя у складі батальйону "Азов". З 24 лютого 2022 року Чорновол воювала на передовій у складі 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців. За кілька днів до початку російського вторгнення в Україну пройшла курси операторів ПТРК. Станом на початок 2023 року командувала розрахунком протитанкового ракетного комплексу "Стугна-П" у складі 1 окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна. Має військове звання  молодшого лейтенанта.Убивство Андрія Парубія: що відомоАндрія Парубія застрелили 30 серпня у Франківському районі Львова. Нападник відкрив вогонь, зробивши близько восьми пострілів. Політик загинув на місці ще до прибуття "швидкої" та правоохоронців.Слідство встановило, що нападник був у маскуванні та видавав себе за кур’єра служби доставлення Glovo. У Служби безпеки України відсутні дані щодо того, чи пов'язані вбивства мовознавиці Ірини Фаріон і колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія.У ніч на 1 вересня правоохоронці затримали підозрюваного у вбивстві. Голова Національної поліції Іван Вигівський наголошував, що правоохоронцям знадобилося лише 36 годин, аби вийти на його слід і затримати. Він додав, що у справі про вбивство Андрія Парубія, ймовірно, є російський слід.До того ж ввечері 1 вересня видання "Радіо Свобода" з посиланням на джерела у правоохоронних органах, заявило, що підозрюваний у вбивстві Андрія Парубія під час допитів зізнався у злочині та повідомив про свої контакти з представниками Російської Федерації.У коментарі журналістам чоловік натякнув, що на місці застреленого ним політика міг би бути Петро Порошенко. Підозрюваний назвав свої дії "помстою усій українській владі", а також назвав неправдою інформацію, начебто російські спецслужби його шантажували.Раніше TrueUA зібрав інформацію про те, яким був Андрій Парубій за життя, і як українські депутати відреагували на вбивство колеги. Детальніше — у нашому матеріалі.Нагадаємо, що 2 вересня дії підозрюваного у вбивстві колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія перекваліфікували. Санкція статті передбачає позбавлення волі на термін від 10 до 15 років або довічне ув’язнення.

Колишньому народному депутату кількох скликань, обраному від забороненої проросійської партії "Опозиційний блок", обрали запобіжний захід. Також він є "куратором" російської церкви.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань. У відомстві не вказують прізвище підозрюваного, однак, за даними слідства, йдеться про Вадима Новинського.За матеріалами розслідування ДБР, 15 вересня Печерський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою.Що відомо про справу Вадима НовинськогоУ січні 2025 року працівники ДБР у взаємодії з СБУ повідомили про підозру "куратору" РПЦ в Україні. Його звинувачують у державній зраді та розпалюванні релігійної ворожнечі та ненависті.Як встановило слідство, від самого початку збройної агресії РФ проти України, ще з 2014 року він просував російські наративи через інтерв’ю у засобах масової інформації, публічних виступах, а також у дописах на власному сайті та у соціальних мережах. Також депутат намагався формувати в українському суспільстві антивладні та проросійські настрої, виправдовувати російську агресію тощо.Фігурант виконував вказівки очільника російської православної церкви патріарха РПЦ Кирила (Володимира Гундяєва), він протягом тривалого часу підтримував з ним тісне спілкування, був так званим "куратором" та фактично представником релігійної організації іноземної держави в Україні. При цьому він систематично здійснював публічні виступи з ознаками релігійної нетерпимості та ворожнечі.Де зараз перебуває Вадим Новинський та яке покарання йому загрожуєПісля початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він склав повноваження і наразі переховується закордоном. "Він продовжує здійснювати інформаційний вплив, спрямований на шкоду суверенітетові України, її державній та інформаційній безпеці, досягнення військово-політичних цілей керівництвом РФ відносно держави Україна та надання агресору допомоги у проведенні підривної діяльності проти України в інформаційній сфері", — зазначили в ДБР.Комплексні судові психолого-лінгвістичні експертизи, призначені слідчим, підтвердили факти злочинної діяльності нардепа в інтересах Росії. Максимальне покарання за вчинення таких дій — позбавленням волі на строк до 15 років з конфіскацією майна або без такої.Нагадаємо, на початку вересня Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора затримали на території України народного депутата IX скликання від забороненої політичної партії "Опозиційна платформа — За життя", який перебував у розшуку за підозрою у державній зраді.

Національне антикорупційне бюро України оголосило у розшук екс-нардепа від "Партії регіонів" Юрія Іванющенка, підозрюваного у легалізації 18 гектарів державної землі на понад 160 мільйонів гривень.Про це повідомляє прес-служба Бюро. У відомстві зазначили, що навесні 2021 року під час корпоративного конфлікту між екс-нардепом та забудовницею за контроль над ринком "Столичний" у передмісті Києва в останньої виник умисел щодо виведення активів ринку на підконтрольних осіб. "Для цього службовці Держгеокадастру змінили цільове призначення землі ринку, частину якої розділили на дев’ять ділянок по два гектари та передали у власність заздалегідь визначених осіб, а потім продали трьом пов’язаним із забудовницею товариствам", — йдеться у повідомленні. . Згодом, за даними розслідування, сторони врегулювали конфлікт підписанням "понятійки" щодо спільного використання землі ринку. А у вересні 2021 року довірена особа екс-обранця увійшла до складу бенефіціарів товариств-власників земельних ділянок.Подальше розпорядження земельним масивом було зупинене арештом, накладеним за клопотанням прокурорів САП.Нагадаємо, раніше Служба безпеки України опублікувала нові матеріали, які підтверджують, що під час повномасштабної війни один із керівників міжрегіональних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро України разом зі своїм батьком займався організацією незаконної торгівлі з Росією.

У вівторок, 16 вересня, президент Володимир Зеленський провів зустріч із депутатами фракції "Слуга народу". Засідання пройшло в Офісі президента.Про це повідомляє "Українська правда", посилаючись на поінформованих співрозмовників серед нардепів "Слуги народу" та речницю фракції Юлію Палійчук."Провели засідання фракції за участі президента. Зустріч в Офісі президента тривала півтори години. Обговорили питання захисту ВПО, роботу держслужби під час війни, гарантії безпеки для України і готовність України до мирного процесу", — розповіла журналістам Палійчук.Водночас, за словами співрозмовників видання, на зустрічі було приблизно 150 членів фракції. Зазначається, що частина нардепів не були присутніми через те, що вони залученні до консультацій щодо держбюджету на 2026 рік, а ще частина у відрядженні чи захворіли. Відтак, в Офісі президента домовилися провести ще одну зустріч у період з 6 по 10 жовтня.За даними видання, під час засідання Зеленський що "будуть важкі рішення", якщо справи на фронті "будуть погані". Він зауважив, що поки стоїть фронт, доти Україна може сподіватись на нормальні умови угоди."Також депутати запитували про закон про "вічне ПЕПство". Зокрема, парламентарі питали про можливість послабити законодавство хоча б до такого рівня, як працює в Європі. Вирішили обговорити це питання ще раз у жовтні. Зустріч відбувалась у форматі питання/відповідь", — додали журналісти.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що народного депутата Олексія Кузнєцова хочуть виключити з партії "Слуга народу". Причиною стала справа про корупцію. До того ж він уже не очолює луганський осередок цієї політичної сили. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія. Відповідну заяву озвучила й політична партія "Слуга народу".

У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада України розпочала прямі трансляції своїх засідань. Це сталося вперше за майже чотири роки. Раніше від них відмовлялися з міркувань безпеки.Про це свідчить трансляція засідання українського парламенту, яка доступна на телеканалі "Рада".Зокрема, у вівторок, 16 вересня державний телеканал розпочав показ онлайн пленарного засідання.За час повномасштабної війни телеканал "Рада" до цього лише одного разу показував засідання народних депутатів. Це відбулося 31 липня 2025 року, коли парламент голосував за відновлення незалежності НАБУ та САП.Як відомо, Верховна Рада закрила прямі ефіри засідань після вторгнення Росії з міркувань безпеки. Тоді ж медійникам обмежили доступ до сесійної зали, однак із травня 2024-го його відновили.При цьому засідання все ж залишалося доступним на неофіційних джерелах. Їх, зокрема, транслював народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко.Нагадаємо, що 9 вересня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав постанову про відновлення прямих трансляцій засідань парламенту."Трансляції засідань Верховної Ради України офіційно повертаються! Постанову про їх відновлення підписав голова Руслан Стефанчук. Дякую за нагоди за чесний діалог і таке рішення. Також дякую всім колегам із парламенту, які підтримали постанову", — наголошував тоді голова комітету з питань свободи слова українського парламенту, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.Він акцентував, що цього досягнули "люди з картонками, люди в коментарях, медіаспільнота та всі-всі, хто хоче бачити Раду відкритішою".

Депутат Європейського парламенту від польської партії "Право і справедливість" Вальдемар Буда заявив, що невідомі вчинили напад на нього у центрі Брюсселя.Про інцидент політик написав у соцмережі X, у якому розповів, що напад стався 15 вереня. За його словами, невідомі обстріляли його автомобіль.За його словами, в автомобіль здійснили 9 пострілів з пневматичної гвинтівки. Водночас сам політик на момент нападу в автівці не перебував."Розстріляли весь бік машини з пневматичної гвинтівки в довбаній Брюссельській глушині!" — написав обурений Буда.До того ж Буда опублікував фото пошкодженої машини. На знімках видно численні сліди від куль на боковій частині автівки. Ostrzelanie całego boku samochodu bronią pneumatyczną, pieprzona brukselska dzicz! pic.twitter.com/pYdmyYGVqq— Waldemar Buda (@waldemar_buda) September 15, 2025Вальдемар Гжегож Буда — польський політик (партія "Право і справедливість"), який обіймав посаду міністра економічного розвитку і технологій за часів прем'єр-міністра Матеуша Моравецького в його другому кабінеті міністрів з 8 квітня 2022 року до 27 листопада 2023 року. Обраний членом Європейського парламенту у 2024 році.Варто зауважити, що цьогоріч у річницю російського повномасштабного вторгнення він розповідав, ніби багато українських чоловіків, які зараз перебувають у Польщі, "ухиляються від своїх мобілізаційних зобов'язань". При цьому він звинувачував їх у тому, що вони "їздять на лімузинах і дивляться на світ з апартаментів за мільйони".Нагадаємо, 23 червня керівник СБУ Василь Малюк заявив під час зустрічі з журналістами, що в польському Жешуві планували замах на президента України Володимира Зеленського. Його готував місцевий пенсіонер. Запобігти вбивству допомогла польська Агенція власної безпеки.

Потреби оборони України на 2026 рік оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів. Однак лише половину з них вдасться профінансувати з державного бюджету.Про це заявила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа під час виступу на конференції Yalta European Strategy."Оборона вартує величезних фінансових ресурсів нашій країні. І ця ціна зростає. Зараз війна коштує 172 мільйони доларів щодня", — наголосила вона.За її словами, ця цифра містить зарплати військовослужбовців, боєприпаси, зброю, а також фінансову підтримку поранених військових, зниклих безвісти та сім’ї загиблих."Україна витрачає 31% свого ВВП на оборону. Це — найвищий показник в світі. І всупереч усім очікуванням Україна покриває ці витрати власними доходами та внутрішніми запозиченнями", — акцентувала Підласа.На її переконання, Росія вкрала в України 11 років зростання. Спочатку вдалося відновити довоєнний рівень ВВП 2021 року, а потім — знову 2024 року після руйнівних наслідків повномасштабного вторгнення. "Минулого року Росія витратила 150 мільярдів доларів на війну з Україною. Реалістично ми не можемо зрівнятись з цією цифрою. Але прагнемо забезпечити щонайменше 120 мільярдів доларів на оборону України наступного року", — зауважила вона.Голова бюджетного комітету парламенту уточнила, що ця сума включає гроші державного бюджету України (приблизно 60 мільярдів доларів) і військові постачання зброї та боєприпасів через платформу "Рамштайн", PURL, SAFE, Данську модель та інші (теж 60 мільярдів доларів)."Настав час вивчити юридичні та практичні механізми використання прямої бюджетної підтримки від країн-партнерів на видатки оборони. Досі лише Велика Британія дозволяла використовувати свої внески в український бюджет на військові закупівлі. ЄС та інші країни мають також піти цим шляхом", — констатувала українська депутатка.Вона звернула увагу на ідею "Репараційного кредиту", який оголосила президентка Єврокомісії, або будь-який інший план, що допоможе Україні покрити оборонні потреби."Усі постійно кажуть, що платити має саме Росія. Можливо, настав час це реалізувати. Тому що подальше затягування тільки продовжує війну та збільшує її вартість", — підсумувала Роксолана Підласа.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.