# депутат

Капітальні видатки державного бюджету, які планували на осінь, відкладено на грудень. Йдеться про кошти на захист енергетики та підготовку до зими. Таке рішення ухвалили в Міністерстві фінансів України.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа в коментарі "Економічній правді".За її словами, перенесення на кінець року торкнулося будівництва та реконструкції лікарень, зведення укриттів у школах і медичних закладах, спорудження соціального житла й іншого."Насамперед це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень. Це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла тощо", — зазначила вона.Нардепка наголосила, що, коли йдеться про капітальні видатки, відкладення їх на грудень означає, що "цього року їх узагалі не вдасться профінансувати, тому що це просто неможливо зробити".За словами голови профільного комітету, лише з вересня на грудень уряду довелося перенести 39 мільярдів гривень капітальних видатків.Депутатка зауважила, що зараз держава продовжує фінансувати соціальні потреби, зокрема, виплачувати заробітні плати працівникам бюджетного сектору, однак ситуація з бюджетом залишається складною."Тому ми кажемо, що ситуація з бюджетом погана. Коли ми наполягаємо про те, що потрібно ухвалювати ритмічно та вчасно міжнародні зобов'язання, то ми не просто так це говоримо", — наголосила Роксолана Підласа.Нагадаємо, сьогодні міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначав, що простої під час повітряних тривог суттєво впливають на стан економіки України, яка й без того перебуває у кризовій ситуації. Бізнесу може допомогти, серед іншого, диференціація сигналів тривог..

У середу, 16 вересня, Центральна виборча комісія (ЦВК) визнала обраним у Верховну Раду України Дмитра Видолоба. Його зареєстровано народним депутатом.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах Центральної виборчої комісії (ЦВК).Там зауважили, що 4 вересня ЦВК визнала Андрія Місяця обраним народним депутатом України на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу"."Однак він подав заяву про відмову від депутатського мандата. Тож ЦВК визнала Андрія Місяця таким, який не набув депутатських повноважень", — ідеться в повідомленні.Водночас комісія визнала обраним і зареєструвала народного депутата України Дмитра Видолоба, обраного на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу" (№168 у виборчому списку)."Депутатські повноваження він набуде з моменту складення присяги у Верховній Раді України", — наголосили у виборчій комісії.Що відомо про Дмитра ВидолобаМає освіту в сфері соціології, державного управління та права. 1997 року він закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.Пізніше Видолоб здобув магістерський ступінь у сфері державної служби в Хмельницькому університеті управління та права. Також він навчався в аспірантурі Національної академії державного управління при президенті України за напрямом "державне управління та менеджмент". 2017 року отримав диплом магістра права в "Європейському університеті".Його професійна діяльність переважно пов'язана з ювелірною галуззю. 2005 року Видолоб був серед засновників Союзу ювелірів України. З 2008 року він очолює асоціацію "Союз ювелірів України".Окрім того, з 2017 року Видолоб працює асистентом кафедри ергономіки та проєктування одягу Київського національного університету технологій та дизайну. Він викладає дисципліни, пов'язані з дизайном і виробництвом аксесуарів і ювелірних виробів.Також новоспечений нардеп є засновником підприємства "Спецінструмент", яке займається виробництвом борошна.Нагадаємо, що наприкінці липня два нові народні депутати поповнили Верховну Раду. Це пов’язано з тим що деякі парламентарі стали міністрами після кадрових змін в уряді. ЦВК визнала Богдана Моркляника та Вікторію Рєзнікову обраними нардепами України..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів.Про це свідчить картка законопроєкту №0390, опублікована на сайті українського парламенту. Таке рішення підтримали 312 депутатів.Участь у фонді дозволить українським оборонним компаніям долучатися до спільних з Європейським союзом проєктів — це розроблення нової зброї та інших технологій.Очікується, що це допоможе українському оборонно-промисловому комплексу розвивати інновації, збільшувати виробництво та залучати європейське фінансування для спільних проєктів.Також участь у Європейському оборонному фонді має поглибити співпрацю України та Європейського Союзу в оборонній промисловості.Угоду про участь України в Європейському оборонному фонді підписали ще 13 липня в Києві.Європейський оборонний фонд — це фінансовий інструмент ЄС, створений для підтримки спільних оборонних досліджень, розробок і зміцнення конкурентоспроможності оборонної промисловості країн Євросоюзу.Його основна мета — координація національних інвестицій в оборону, покращення сумісності збройних сил і досягнення стратегічної автономії ЄС. На період 2021-2027 років виділено близько восьми мільярдів євро (з них орієнтовно третина спрямовується на дослідження, а решта — на розроблення зразків озброєння. Фінансування охоплює проєкти у сферах кібербезпеки, морського та повітряного спостереження, наземних бойових систем, космічної розвідки й інноваційних технологій (зокрема, штучного інтелекту).Нагадаємо, що Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні ухвалила сім законопроєктів із переліку критично необхідних для продовження міжнародної фінансової допомоги.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він додав, що ще один законопроєкт ухвалено та готується на підпис президенту.Очільник українського уряду уточнив, про що ці документи:зміни щодо оподаткування та митного оформлення міжнародних посилок;процедури банкрутства малого бізнесу;робота Фонду гарантування вкладів і НКРЕКП;гармонізація законодавства у сфері лісового господарства з європейськими нормами;сек’юритизація та облігації з покриттям."Від ухвалення цих законопроєктів у другому читанні залежить надходження частини зовнішньої допомоги, критично необхідної для збалансування державного бюджету, виплати зарплат і пенсій, фінансування соціальних видатків та інших критичних потреб держави", — наголосив прем’єр-міністр.Він подякував народним депутатам, які сьогодні підтримали ці важливі рішення."Сподіваюся на підтримку Верховною Радою цих законопроєктів у другому читанні та в цілому", — акцентував Сергій Корецький.Він також поінформував, що, крім того, сьогодні в парламенті міністр фінансів представив проєкт державного бюджету на 2027 рік."Розраховую на ефективну роботу над цим документом у комітетах", — підсумував український прем’єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

У вівторок, 15 вересня, Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет на 2027 рік. Пріоритетом, як і попередніми роками, залишається фінансування сектору безпеки й оборони.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Там вказано, що документ передано на розгляд керівництву, відповідному комітету та надано на ознайомлення.Ще наприкінці липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що уряд розпочав підготовку проєкту держбюджету на 2027 рік."Завдання уряду — подати проєкт держбюджету до Верховної Ради у встановлений законом термін — до 15 вересня", — заявляв очільник українського уряду.Він зазначав, що документ має відповідати головним завданням — зміцненню обороноздатності, забезпеченню фінансової стійкості та продуманої соціальної політики.У середині червня Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Вона є основою для складання проєкту державного бюджету України.Документ передбачає два сценарії розвитку подій — базовий, за якого безпекова ситуація суттєво покращиться з 2027 року, та сценарій стійкості, який враховує можливість тривалішого перебігу воєнних дій.Саме базовий сценарій покладено в основу показників бюджетної декларації. За базовим сценарієм:реальний ВВП має зрости на 4,5% 2027 року, на 5,3% 2028 року та на 6,7% 2029 року;номінальний ВВП прогнозували на рівні 11,53 трильйона гривень 2027 року та має зрости до 14,95 трильйона гривень 2029 року;інфляція, за прогнозом, має поступово сповільнюватися — з 8,9% у грудні 2027 року до 5,1% у грудні 2029 року;середньомісячна заробітна плата прогнозується на рівні 35 010 гривень 2027 року та 44 083 гривні 2029 року;курс долара на кінець 2027 року очікується на рівні 48,3 гривні.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету.Про це Володимир Зеленський заявив у традиційному вечірньому відеозверненні."Я вдячний усім парламентарям, які сьогодні голосували позитивно у Верховній Раді. І також на цей тиждень запланована частина законопроєктів, які означають для України гроші від партнерів, якщо чесно", — зазначив він.За його словами, сім законопроєктів є в порядку денному, більшість із них — це перше читання, але кожен із них потрібен для фінансування дефіциту державного бюджету."Це питання державного значення, які стосуються всіх, абсолютно всіх в Україні, а не когось окремо — не окрему партію, групу чи особистість", — акцентував український президент.Він визнав, що деякі речі можуть бути складними, неприємними та непопулярними. Але зараз без цих речей неможливо забезпечити повну потребу нашої оборони, стійкості України."Україна — це більше ніж будь-яка партія, чи інтерес, чи піарна стратегія", — наголосив президент України.Він додав, що дефіцит треба закрити. Це мільярди доларів, які Україні можуть принести саме позитивні голосування."Я прошу всіх в нашій державі бути однаково результативними заради України", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Про це заявила народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Telegram.За її словами, з вівторка, 15 вересня, в Україні фінансуються лише три сфери:соціальні видатки;зарплати бюджетникам;утримання військових."Грошей у бюджеті обмаль", — констатувала нардепка.Вона акцентувала, що багато що залежить від завтрашніх голосувань депутатів Верховної Ради. Це стосується міжнародних вимог."Це посилки, сек’ютеризація. SEPA в порядку денному немає. Страшне, як бояться депутати невинного реєстру банківських рахунків і сейфів. Особливо з огляду на те, що всі в цій країні один про одного все знають, особливо, де гроші лежать і один за одним стежать", — зауважила Ольга Василевська-Смаглюк.Як відомо, сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Європейські комісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.Про це повідомило "Суспільне" з власних джерел у Верховній Раді. Журналісти зазначили, що раніше таке прохання озвучили президент України Володимир Зеленський і низка урядовців.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Зокрема, 3 вересня Єврокомісія офіційно подала до Ради ЄС документ на затвердження Восьмого траншу кредитної програми Ukraine Facility (приблизно на три мільярди євро).П’ять із 12 умов виконано для другого траншу за Ukraine Support Loan, але депутати не проголосували важливий для ЄС законопроєкт про оподаткування посилок до 150 євро."Це одна з небагатьох умов, виконання якої призведе до наповнення казни, як сказав один із посадовців ЄС. За умови виконання взятих зобов'язань Україні достатньо бюджетного фінансування на поточний рік", — ідеться в повідомленні.Окрім того, в документі згадана й необхідність поваги до національних меншин. У цьому контексті Угорщина наразі не готова розблокувати відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Євросоюзу. Серед причин, які Будапешт називає партнерам у ЄС, — ставлення угорського суспільства до України та питання захисту прав національних меншин.Лист підписали єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс і єврокомісарка з розширення Марта Кос.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

У проєкті Державного бюджету України на 2027 рік наразі не передбачено коштів на проведення виборів у бюджеті Центральної виборчої комісії.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. На своїй сторінці у Telegram він опублікував дані проєкту Держбюджету на наступний рік.Водночас нардеп зауважив, що у документі повторюється норма, яка вже містилася у попередніх бюджетах: після припинення або скасування воєнного стану Кабінет міністрів спільно з ЦВК має подати до Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до держбюджету в частині видатків на підготовку та проведення чергових виборів президента України, народних депутатів та місцевих виборів.На функціонування самої Центральної виборчої комісії у 2027 році передбачено 365,1 мільйона гривень — це на 90 мільйонів гривень, або 32,7%, більше, ніж торік. Водночас, за словами Железняка, ці кошти призначені на "керівництво та управління" ЦВК, а не на проведення виборів.Зазначені цифри є показниками проєкту Держбюджету-2027 і можуть змінитися під час його розгляду та ухвалення парламентом.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що вибори під час війни в Україні можуть створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства та держави. До того ж виникнуть запитання щодо їхніх результатів..

У понеділок, 14 вересня, президент України Володимир Зеленський провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму традиційному вечірньому відеозверненні."Зараз фактично всі кошти державного бюджету — це так чи інакше найбільше кошти оборони. Зброя, виплати військовим, видатки на підтримку нашої стійкості, стійкості України, на проходження зими, на підтримку людей. І частину з цих видатків Україна закриває самостійно, але частина — і це факт, значна, — від партнерів", — зазначив він.Український президент додав: щоби закрити цей дефіцит бюджету та продовжити необхідні виплати, має бути максимально злагоджена робота парламентарів і уряду."Перелік законів і урядових рішень, які треба ухвалити, — цілком конкретний. І це — саме треба ухвалити: не про бажання, не про політику, а про кошти для бюджету, щодо яких немає заміни", — зауважив він.За його словами, там є в переліку рішення популярні, є непопулярні, але кожне — це конкретні кошти для того, щоб Україна жила та могла оборонятися."Це кошти, які прив’язані до ситуації. До реальної ситуації цієї осені, зими, цього фронту, захисту цього нашого неба. Не важливо, чи ти влада, чи ти опозиція, якщо це реальні інтереси України", — акцентував президент України.Він попросив парламентарів уже цього тижня дати такий фінансовий результат для України завдяки голосуванням — закони, які будуть означати конкретні кошти для бюджету. Кабмін України свою частину роботи зробить."І треба перевірити, що відбувається в податковій службі й інших та чи є реальна робота на бюджет держави на сто відсотків. Має бути чесна робота. Я попросив прем’єр-міністра, попросив міністра фінансів перевірити це", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що також сьогодні прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав усіх народних депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги..

У понеділок, 14 вересня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав усіх народних депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги.Про це Сергій Корецький написав у своєму Telegram-каналі. Він наголосив, що після декількох попередніх нарад із парламентарями Уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування."У разі порушення цих термінів Україна ризикує втратити значну частину з 29,5 мільярда доларів передбаченого міжнародного фінансування", — зазначив він.За його словами, це критично необхідний ресурс для збалансування державного бюджету, фінансування соціальних видатків і, найголовніше, потреб Сил оборони."Безумовно, є також частина, за яку відповідальний уряд. Зі свого боку ми гарантуємо повне виконання своєї частини зобов’язань — це 42 рішення. Попередньо ми заявляли про намір завершити цю роботу до 1 листопада. Але, враховуючи складність ситуації, прискорюємо роботу і плануємо завершити все до 15 жовтня", — додав український прем’єр-міністр.Він також розповів, що під час сьогоднішньої зустрічі з послами держав G7 і держав-членів ЄС разом із головою Верховної Ради, міністрами, депутатами та головами комітетів детально обговорили необхідність синхронної роботи для забезпечення міжнародної фінансової підтримки.Очільник українського уряду запевнив, що в Кабміні готові опрацювати з депутатами кожен законопроєкт, кожне формулювання та кожну норму, щоби забезпечити необхідну підтримку та якнайшвидше ухвалення рішень."Дякую голові Верховної Ради за цю дискусію й усвідомлення ситуації, а дипломатам — за залученість і бажання допомогти. Уряд зі свого боку виконає всі необхідні рішення. Очікуємо такої ж відповідальної роботи від депутатів усіх фракцій і груп", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Україна найближчим часом отримає 841 мільйон доларів бюджетної підтримки від Світового банку під гарантії уряду Канади. Кошти спрямують на відшкодування видатків державного бюджету на пенсійні виплати..

У п’ятницю, 4 вересня, близько 20:00 у Львові поблизу школи №86 виявили тіло чоловіка. На місці події працюють слідчі та правоохоронці.Про це повідомив депутат Львівської міської ради від партії "Варта" Ігор Зінкевич, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."За моєю інформацією, попередньо йдеться не про насильницьку смерть, попри інформацію, яка зараз поширюється в чатах", — зазначив він.Річ у тому, що в мережі зараз поширються багато різних версій стосовно того, що сталося. Зокрема, деякі пабліки пишуть, що це тіло чоловіка з відрізаною головою.Зінкевич додав, що на місці події насправді працюють слідчі та правоохоронці. Обставини смерті на теперішній момент установлюються."Очікуємо офіційної інформації від поліції", — зауважив львівський депутат.Нагадаємо, що 10 липня в другій половині дня у Львові чоловік, перебуваючи в салоні власного автомобіля, здійснив самогубство. Він застрелився з вогнепальної зброї.Пізніше, 20 липня, в покинутому транспортному засобі поблизу львівського торгівельного закладу виявили бездиханне тіло 46-річного чоловіка. Під час первинного огляду загиблого фахівці не виявили слідів криміналу чи насильства. Загиблий був особою без постійного місця проживання..

У п’ятницю, 4 вересня, відбулася нарада за участю прем’єр-міністра Сергія Корецького, урядовців і народних депутатів. Ішлося про посилення підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО).Про це Сергій Корецький розповів у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дав доручення міністерствам невідкладно підготувати урядовий пакет рішень і детальний фінансовий розрахунок для його реалізації. Узгодити його з народними депутатами, щоб уряд і парламент діяли в цьому питанні синхронно", — пояснив очільник українського уряду.Він додав, що, за підсумками наради, систематизуються всі дані стосовно місць тимчасового проживання, яких налічується 78 000."Маємо оперативно отримати повне та чітке розуміння — скільки місць реально доступні та чи насправді вони придатні для проживання родин, зокрема, маломобільних людей", — зауважив прем’єр-міністр України.За його словами, окремо учасники наради обговорили питання "єдиного житлового вікна"."Людина має одного разу звернутися до держави й отримати вичерпний перелік доступних для неї рішень — від приватної оренди до соціального орендного житла чи компенсації за зруйноване житло. Без повторного проходження одних і тих же процедур для кожної програми", — наголосив Сергій Корецький.Він подякував Офісу президента, народним депутатам, урядовцям і всім, хто долучився до розмови, за конкретні пропозиції та конструктивний підхід.Нагадаємо, що 11 серпня Кабінет міністрів України презентував покрокові вказівки щодо евакуації з територій бойових дій, які дають відповіді на часті запитання людей, що планують виїжджати з небезпечних територій..

У п’ятницю, 4 вересня, Олену Слободян і Андрія Місяця офіційно визнано обраними народними депутатами України. Вони замінять у Верховній Раді двох осіб, депутатські повноваження яких уже припинено.Про це повідомили в Центральній виборчій комісії України (ЦВК)."До комісії надійшли документи від Верховної Ради України про дострокове припинення депутатських повноважень Андрія Жупанина й Остапа Шипайла у зв’язку з особистими заявами", — йдеться в повідомленні.Їх обирали на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу".ЦВК розглянула зазначені документи та визнала Олену Слободян та Андрія Місяця, наступних за черговістю кандидатів, включених до виборчого списку партії "Слуга народу" під №166 і №167 відповідно, обраними народними депутатами України на вказаних виборах."Для реєстрації народними депутатами України Олена Слободян і Андрій Місяць не пізніш як на 20 день мають подати до комісії визначені законодавством документи. Своєю чергою, ЦВК не пізніш як на п’ятий день із дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — підсумували в Центральній виборчій комісії.Що відомо про нових нардепівОлена Слободян — керівниця секретаріату голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.Народилася 15 січня 1987 року в Києві. 2010 року закінчила Хмельницький університет управління та права. Її науковим керівником був якраз Руслан Стефанчук.Також працювала у вищій школі адвокатури при Національній асоціації адвокатів України та начальницею управління в Державній організації "Національний офіс інтелектуальної власності".З 2021 року очолила секретаріат голови Верховної Ради після того, як керівником парламенту став Руслан Стефанчук.Цього року Слободян звинуватили у плагіаті в кандидатській дисертації, яку вона написала під науковим керівництвом свого теперішнього начальника Руслана Стефанчука. Виявлено запозичення без належних посилань на 147 із 185 сторінках, у тому числі із російських дисертацій.Кандидат на виборах до Верховної Ради 9 скликання. В.о. голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат.Андрій Місяць — виконувач обов'язків голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ( ВКДКА).Народився 16 грудня 1975 року в селі Польові Гринівці Хмельницької області. Закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук.Працював судовим виконавцем Хмельницького районного суду, провідним спеціалістом Хмельницького обласного управління юстиції, начальником юридичного відділу ТОВ "Логос Плюс", директором адвокатської контори "Місяць і партнери", керівником Центру надання правової інформації та правових консультацій, а також у Хмельницькій ОДА та місцевому управлінні МВС.Нагадаємо, що 22 липня два нові народні депутати поповнили Верховну Раду України. Це пов’язано з тим, що деякі парламентарі стали міністрами після нещодавніх кадрових змін в уряді..

Український Парламент переходить на новий формат засідань під час загроз з боку Росії. Для народних обранців облаштували робочі місця та спецсистему для ухвалення рішень в безпечному місці.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Як працюватиме резервна система в укриттіЯк зазначив Стефанчук, разом із керівником та працівниками апарату Верховної Ради вже представили парламентським журналістам IT-рішення, яке забезпечить безперервність пленарного процесу навіть за таких умов."В укритті будівлі Парламенту вже облаштовані мобільні робочі місця для всіх народних депутатів. Для електронного голосування розроблено резервну систему з використанням особистих мобільних пристроїв, яку цього тижня тестуватимуть депутати. Робота над нею розпочалася ще на початку повномасштабного вторгнення, без витрат бюджетних коштів", — повідомив Стефанчук.Окремо спікер наголосив, що такий формат голосування застосовуватиметься лише під час тривалих повітряних тривог. В інших випадках Верховна Рада працюватиме у звичайному режимі у сесійній залі.Безперервність роботи ПарламентуСтефанчук наголосив, що російські атаки не повинні паралізувати українські державні інституції. "Парламент має залишатися спроможним ухвалювати рішення, від яких залежать оборона, економіка та стабільна робота країни", — резюмує спікер.Нагадаємо, у Києві можуть запровадити "жовті" та "червоні" повітряні тривоги. Такі нововведення необхідні для того, щоб тривоги не переривали роботу закладів..