# депутат

Російська мова більше не захищена в Україні за положенням Хартії регіональних або міноритарних мов. Таке рішення ухвалила Верховна Рада України.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на відповідний закон (№14120), ухвалений депутатами українського парламенту."За" внесення змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов проголосували у цілому 264 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в середу, 3 грудня.З переліку мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення Хартії, також вилучено молдовську мову у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова.Згідно зі змінами, законодавство Україна застосовуватиме положення Хартії до білоруської, болгарської, гагаузької, кримськотатарської, новогрецької, німецької, польської, румунської, словацької, угорської, чеської мов та івриту.Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, виключення російської мови не порушує зобов’язань України за Хартією та відповідає положенням її преамбули."Охорона та розвиток регіональних або міноритарних мов не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності їх вивчення", — йдеться в документі.Там також зазначається, що російська мова на теперішній момент в Україні внаслідок свого панування упродовж декількох століть залишається найуживанішою мовою національних меншин, тож немає підстав вважати її загроженою.Нагадаємо, Державний комітет України з питань телебачення повідомляв раніше, що за перші шість місяців 2025 року в Україні близько 10% книг і брошур випускали іноземними мовами. Зокрема, 1,7% книг — російською..

У середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №13650, який визначає формат та правила здачі національного мультипредметного тесту (НМТ) та вступної кампанії 2026 року.Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки й інновацій Сергій Бабак в Telegram."НМТ 2026 року буде проходити за тогорічною моделлю: в один день із можливістю додаткових сесій", — наголосив він.Бабак уточнив, що "за" такий документ проголосували 264 народні обранці."Фактично ми зберегли минулорічну модель проведення НМТ. Це зрозуміле та передбачуване рішення у воєнний час, коли головним залишається питання безпеки та рівності доступу кожного з учасників тестування, у тому числі й за кордоном", — пояснив він.Як і попередніми роками, вступники не складатимуть державну підсумкову атестацію. Її не передбачено і на інших рівнях освіти."Перелік предметів НМТ залишається незмінним. Вступники складатимуть українську мову, математику, історію України й один предмет на вибір: іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія або українська література", — додав голова парламентського комітету.Усі результати НМТ, розпочинаючи з 2023 року, залишаються чинними. Їх можна використати також під час вступу 2026 року.У вересні директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко заявляла, що УЦОЯО вважає реалістичним проведення НМТ у дводенному форматі та готовий до його запровадження, водночас освітній омбудсмен Надія Лещик виступала за одноденну модель.Нагадаємо, 30 листопада член комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, народний депутат Роман Грищук розповідав, що ідею впровадження строкових договорів для вчителів під час підготовки змін, спрямованих на підвищення заробітної плати, не підтримали у парламенті. Зараз розглядається ідея єдиного посадового огляду в розмірі трьох заробітних плат..

У середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Основними будуть видатки на оборону.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він констатував, що "за" документ проголосували 257 депутатів."Рада прийняла Бюджет на 2026 рік. Точніше популістичний бюджет виборів", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Сам Железняк зауважив, що голосував "проти".Державний бюджет на 2026 рік: основні показникиЯк відомо, в першому читанні державний бюджет України на 2026 рік ухвалили ще 22 жовтня. Уряд 5 листопада підготував документ до другого читання у Верховній Раді. До нього внесли низку змін.Витрати на 2026 рік в бюджеті заклали в розмірі 4,8 трильйона гривень при доходах у 2,83 трильйона гривень. Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. Документ встановлює з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі — 8 647 гривень;у погодинному розмірі — 52 гривні.Зараз мінімалка становить 8 000 гривень. Вона зросте на 8,1%.За очікуваннями Мінекономіки, 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців 2026 року до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні.Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документ пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривеньУ документі закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 гривні за долар 2026 року. Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.Очікується, що реальний ВВП 2026 року зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трильйона гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.Прийняття державного бюджету: коментар ЗеленськогоПрезидент України Володимир Зеленський Вдячний подякував усім парламентарям, які підтримали бюджет на 2026 рік. "Це важливий сигнал стійкості України та стабільного фінансового забезпечення потреб наступного року", — наголосив гарант.Зеленський також назвав три пріоритети державного бюджету: гарантування української оборони;соціальні програми;можливість відновлювати життя після російських ударів. "Працюємо і з партнерами, щоб залучити необхідну фінансову підтримку для України. Зараз є чітке свідчення для всіх партнерів, що жодних внутрішніх підстав для нестабільності в Україні не буде", — додав президент.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що у Європейському Союзі є порозуміння щодо фінансової підтримки України на наступні два роки. Тому в державному бюджеті на 2026 рік не буде "дірки"..

У вівторок, 2 грудня, депутата Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області Сергія Батрина, який кинув гранати під час сесії, засудили до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Він лише частково визнав свою провину.Про це повідомив Офіс генерального прокурора України. Прокурори у Верховному Суді довели обґрунтованість вироку, засудженому за вчинення терористичного акту та незаконне поводження з вибуховими пристроями."Прокурори в судах всіх інстанцій довели, що чоловік, будучи депутатом Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області, 15 грудня 2023 року під час засідання сесії з метою впливу на ухвалення рішень органом місцевого самоврядування кинув на підлогу приведені ним раніше в бойову готовність три осколкові гранати. Вибухи сталися миттєво. Постраждало 25 осіб, двоє з яких згодом померли", — йдеться в повідомленні.Суд першої інстанції за процесуального керівництва прокуратури визнав чоловіка винним за частиною 3 статті 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив загибель людей) та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження з вибуховими пристроями) та призначив йому довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. У травні 2025 року апеляційний суд залишив вирок без змін.Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду погодився з доводами прокурора, що призначене покарання є справедливим і відповідає важкості злочину. Зараз засуджений відбуває призначене судом покарання. Свою вину він визнав частково.Що відомо про теракт у Керецьківській ОТГНа Закарпатті в будівлі Керецьківської сільської ради 15 грудня 2023 року депутат Сергій Батрин під час засідання сесії підірвав три гранати "РГД". Тоді депутати закладали бюджет на наступний рік. Батрин просив надати йому слово, але його ігнорували. Коли ж розпочали обговорювати питання премії для голови громади, він розлютився, вийшов і повернувся вже з трьома гранатами, які кинув у залу.Внаслідок інциденту постраждали 26 осіб — їх тоді госпіталізували. Шестеро перебували у важкому стані. Один депутат помер у лікарні 16 грудня. Згодом помер ще один народний обранець.Тоді ж, 17 грудня, суд обрав запобіжний захід депутату Сергію Батрину. Його утримували під вартою без можливості внесення застави. У суді з посиланням на матеріали розслідування наголосили, що депутат вирішив підірвати гранати "з метою впливу на ухвалення рішень, чи вчинення або невчинення дій керівництвом Керецьківської ОТГ Хустського району".Нагадаємо, що в січні минулого року в Мукачеві невідомий кинув гранату на подвір'я депутата Закарпатської обласної ради. Тоді поліція розслідувала обставини події..

У понеділок, 1 грудня, депутати від фракції "Слуга Народу" зустрічалися з урядовцями та премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко. Вони обговорювали питання бюджету, кандидатів на посади міністрів у вакантних міністерствах юстиції й енергетики та покращення комунікації між парламентом і урядом.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на нардепів від "Слуги народу". Зокрема, представниця монобільшості Галина Янченко розповіла, що можливість ухвалення бюджету на 2026 рік наразі мінімальна, адже в депутатів є запитання до його видатків."Це зміна політики щодо ФОПів. Також є дискусійне питання щодо зарплати вчителів, тому що, з одного боку, там вже розпочалися процеси, зокрема, публічна комунікація щодо підвищення. Але так само незрозуміло, що стане джерелом цих виплат і яка процедура”, — зазначила вона.Раніше стало відомо, що Міжнародний валютний фонд нібито закликав уряд України запровадити обов'язковий податок на додану вартість для ФОП, річний оборот яких перевищує один мільйон гривень. ПДВ в Україні складає 20%.Один зі співрозмовників журналістів повідомив, що його цікавлять потенційне збільшення видатків на сектор безпеки й оборони, зокрема, щодо зарплат військовим. Також обговорювали можливе усунення програми "Національний кешбек" і зменшення видатків на телемарафон.Галина Янченко й інші співрозмовники медійників зауважили, що ухвалення бюджету має відбутися до кінця грудня через те, що таку умову Україні висунув МВФ для запровадження наступних програм із фінансування.Окремо, депутати обговорили з Юлією Свириденко майбутніх кандидатів на посади міністрів юстиції й енергетики. Профільні комітети готують списки кандидатів, далі відбудеться обговорення у фракції, а згодом узгодження у премʼєр-міністерки та президента. Після цього за кандидата голосуватимуть на засіданні."Денис Маслов зараз кандидат, але не виключено, що з’являться й інші кандидати у процесі", — розповів співрозмовник у фракції.Галина Янченко зазначила, що під час зустрічі нардепів і уряду 1 грудня прізвище Дениса Маслова не звучало. Планується, що уряд і надалі продовжить консультації з парламентом, зокрема, з іншими фракціями та групами.Нагадаємо, що Україна 2025 року витрачає на оборону 54 мільярди доларів, посідаючи одне з провідних місць у глобальному рейтингу військових витрат. Лідером за обсягом оборонних витрат залишаються США — 949,2 мільярда доларів, далі йдуть Китай (449,9 мільярда доларів) і Росія (352,1 мільярда доларів)..

У п’ятницю, 21 листопада, правоохоронці заочно повідомили про підозру колишньому депутату Київської міської ради про підозру в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Ідеться про майже 12 мільйонів гривень.Про це повідомила прес-служба Київської міської прокуратури.У повідомленні не називають ім’я фігуранта. Однак медіа припустили, що йдеться про Дениса Комарницького, який у березні 2025 року, перебуваючи у розшуку у справі про корупцію в земельній сфері Києва, виїхав за кордон. НАБУ оголосило його у міжнародний розшук. За даними ЗМІ, у березні Комарницький перебував в Австрії."Колишньому депутату Київради повідомлено про підозру в ухиленні від сплати податків на майже 12 мільйонів гривень", — ідеться в повідомленні столичної прокуратури.Київська міська прокуратура колишньому депутату Київської міської ради, який зараз є адвокатом, заочно повідомила йому про підозру в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.Досудове розслідування встановило, що колишній депутат придбав 48 квартир в елітних житлових комплексах Києва, частину з яких продав на загальну суму 68 мільйонів гривень. При цьому він не сплатив податки з укладених угод на майже 12 мільйонів гривень.Тож його дії кваліфіковано за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, а саме як ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Досудове розслідування у кримінальному провадженні проводять слідчі БЕБ.Що відомо про Дениса КомарницькогоКомарницький 2002 року працював юрисконсультом ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". 2002-2006 років був виконавчим директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 1 січня 2006 року — директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права".Був лідером фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді з 2008 по 2010 роки. Після виборів до Верховної Ради 2019 року він отримав статус "смотрящий за Києвом".Ім'я Комарницького регулярно спливало у скандалах, пов’язаних із непрозорими забудовами та розподілом міських ресурсів. Зокрема, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого рішенням Київради зросла з 11,2 мільярда гривень до 19,9 мільярда гривень.НАБУ та САП 6 лютого провели масштабну операцію "Чисте місто" зі знищення корупції у земельній і бюджетній сфері Києва. Тоді викрили та припинили діяльність злочинної організації на чолі з медійно відомим колишнім депутатом Київської міської ради.Згодом НАБУ оголосило його у розшук. Денису Комарницькому, якого ще називають "смотрящим" за Києвом, інкримінують керівництво злочинною організацією, яка займалася заволодінням столичної землі під забудову.Нагадаємо, що на початку березня в мережі з'явилася інформація, що колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький, якого підозрюють правоохоронці у створенні та керуванні злочинною організацією з метою заволодіння столичною землею, втік з України за кордон..

У середу, 19 листопада, суд залишив депутата від "Опозиційної платформи — за життя" (ОПЗЖ) Нестора Шуфрича під вартою ще на два місяці. Його підозрюють у державній зраді та роботі на Російську Федерацію.Про це повідомили в Офісі генерального прокурора України. Там констатували, що суд продовжив запобіжні заходи народному депутату від забороненої "ОПЗЖ" і його колишньому помічнику."За клопотанням прокурорів Офісу Генерального прокурора суд 19 листопада ухвалив рішення продовжити тримання під вартою народного депутата від забороненої партії "ОПЗЖ" — без альтернативи у вигляді застави, до 17 січня 2026 року", — йдеться в повідомленні.Також суд продовжив запобіжний захід його колишньому помічнику. Він отримав іще додатково домашній арешт до 19 січня 2026 року.Як відомо, у вересні 2024 року прокурори Офісу генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно них. Судовий розгляд щодо вказаних осіб триває."Їм інкримінують фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу та захоплення державної влади. Народному депутату додатково закидають державну зраду", — зауважили прокурори.За версією слідства, після окупації Криму обвинувачені організували перереєстрацію нерухомості за законодавством Росії, уклали договір охорони з незаконним воєнізованим формуванням і перерахували кошти на користь росгвардії.Крім того, слідство вважає, що народний депутат діяв у координації з колишнім високопосадовцем РНБО, який після 2014 року виїхав до Москви та нині працює на краіну-агресорку. Він систематично транслював проросійські наративи у публічних виступах та інтерв’ю, здійснюючи підривну діяльність проти України.Що відомо про справи ШуфричаСпівробітники Служби безпеки України затримали народного депутата Нестора Шуфрича у нього вдома у селі Козин Київської області. 15 вересня 2023 відбулося понад 50 обшуків у кримінальній справі Шуфрича. Під час обшуків виявили заборонену російську символіку та нагороди. Виявляється, він зберігав удома георгіївські стрічки, медалі та кітелі збройних сил Російської Федерації.Також Служба безпеки України виявила документ зі схемою автономії для Донецької та Луганської областей. Він передбачає перейменування цих областей України у так звані "краї", широку автономію, проведення виборів, формування окремого уряду та парламенту. Під документом, який датований липнем 2014 року, стоять підписи позбавленого нині українського громадянства колишнього нардепа Віктора Медведчука та самого Шуфрича.Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом Генпрокурора зібрала доказову базу про антиукраїнську діяльність чинного народного депутата Нестора Шуфрича. Йому повідомлено про підозру у державній зраді.Нагадаємо, раніше в СБУ пояснили, що виконання народним депутатом Нестором Шуфричем депутатських повноважень реалізовують у межах можливостей його перебування в ізоляторі. Це може бути підготовка та надсилання письмових звернень і запитів..

Ідея створення нової коаліції у Верховній Раді України не відображає позицію всієї фракції "Слуги народу". Це лише пропозиція окремих народних депутатів від провладної політичної сили.Про це заявив голова фракції "Слуги народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Верховна Рада звільнила скомпрометованих членів уряду. Дякую усім фракціям та групам за те, що знайшли порозуміння в питанні розблокування роботи парламенту й ухвалення рішень, які мали бути ухвалені ще вчора", — зазначив він.Він запевнив, що його політична сила підтримує ефективні дії НАБУ, САП, усієї антикорупційної інфраструктури щодо боротьби з корупцією."У цьому наша позиція незмінна — винні мають нести покарання незалежно від статусів чи посад. Що стосується політичних оцінок, то їх сьогодні прозвучало пре достатньо", — додав Арахамія.Він констатував, що є окремі представники фракції, які теж озвучили свої думки з приводу ситуації в парламенті. За його словами, це заява окремих народних депутатів, вони мають на це право."Не варто сприймати її як позицію всієї фракції. Оскільки ні фракція, ні партія з подібними заявами не виходила", — наголосив Давид Аарахамія.Раніше нардеп від "Слуги народу" Микита Потураєв оприлюднив спільну заяву представників фракції у Верховній Раді. Зокрема, група депутатів пропонувала створити коаліцію національної стійкості, до якої мали би ввійти представники всіх проукраїнських сил парламенту. На думку парламентарів, після цього необхідно повністю оновити склад Кабміну.До речі, деякі ЗМІ поінформували, що 20 листопада президент України Володимир Зеленський зустрінеться з нардепами від "Слуги народу". Головною темою обговорень мають стати подальші кроки для виходу з кризи, яка виникла через корупційну схему в "Енергоатомі".Нагадаємо, що сьогодні в українському парламенті знову виникла політична криза: народні депутати від фракції "Європейська Солідарність" повторно заблокували парламентську трибуну після відновлення засідання, яке тимчасово переривалося через повітряну тривогу..

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук закликав народних депутатів повернутися до конструктивної роботи. Адже, за його словами, держава, яка веде війну, не може дозволити собі політичного саботажу.Про це Руслан Стефанчук написав відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Сьогодні Верховна Рада України розпочала розгляд важливих кадрових питань — звільнення з посад двох міністрів. Це — суспільний запит і державна необхідність в умовах війни", — зазначив він.Спікер українського парламенту додав, що, на жаль, під час розгляду окремі народні депутати заблокували трибуну. Звучали вимоги про відставку всього Кабінету міністрів."Водночас варто чітко розмежовувати: звільнення окремих міністрів і відставка всього уряду — це різні процедури, передбачені Конституцією та чинним законодавством", — пояснив він.Стефанчук запевнив, що опозиція невідкладно отримала всі необхідні документи для реалізації своєї ініціативи щодо урядової відставки — і вже розпочала відповідний процес у встановленому законом порядку.Однак, за його словами, представники однієї політичної сили, діючи всупереч регламенту, намагаються просувати власні політичні амбіції. Знову заблокувавши роботу парламенту, вони зривають розгляд важливих питань, які Верховна Рада має вирішувати в інтересах держави. Така поведінка, на переконання спікера, є безвідповідальною."Поки Збройні сили тримають оборону на фронті, Верховна Рада має тримати єдність і бути відповідальною перед українським народом. Ми можемо дискутувати, критикувати, мати різні бачення. Але є межа, за якою політичні амбіції становлять загрозу для держави", — наголосив голова Верховної Ради.Він акцентував, що парламент повинен виконати свій конституційний обов'язок. Країна чекає парламентських рішень — а не блокування трибуни."Тому закликаю всіх народних депутатів завтра повернутися до конструктивної роботи. І виконати покладений на нас Конституцією обов'язок. Зараз важливо думати не про власні рейтинги, а про те, якою буде Україна завтра", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, 2 листопада стало відомо, що голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія. Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією..

У Верховній Раді України з’явився законопроект, у якому депутатам пропонується розширення списку підстав, що тимчасово обмежуватимуть виїзд громадян за кордон.Про це свідчить сайт Верховної Ради України. У п’ятницю, 14 листопада, зареєстровано документ із назвою "Проект закону про внесення змін до статті 6 закону України "Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України" щодо розширення підстав для тимчасового обмеження виїзду з України громадянами України".Серед співавторів документа вказаний народний депутат Роман Костенко ("Голос") — секретар оборонного комітету Верховної Ради. Окрім нього, ініціаторами є Ірина Фріз ("Європейська Солідарність"), Юрій Мисягін ("Слуга народу"), Дмитро Припутень ("Слуга народу") та Соломія Бобровська ("Голос").Тексту законопроекту наразі немає, статус документа позначено, як "переданий на розгляд керівництва".Це питання обговорюється вже впродовж певного часу. При цьому до дискусій залучені європейські лідери. Зокрема, нещодавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що у країні спостерігається приплив молодих українців.За його словами, це сталося після того, як Київ дозволив виїзд із країни чоловікам до 22 років. Тому він попросив президента України Володимира Зеленського забезпечити, щоби молоді українці залишалися "служити в Україні".Як відомо, українським чоловікам призовного віку (18-60 років) заборонено виїзд з України від початку повномасштабного вторгнення Росії. Але в серпні уряд зробив виняток і дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за кордон.Після цього низка країн Європи констатувала зростання кількості заявок від українців на отримання захисту. Водночас радикальні політики деяких країн розпочали закликати до посилення міграційної політики.За інформацією Євростату у звіті, опублікованому 10 листопада, кількість українців, які шукають притулку в Євросоюзі, різко зросла.Нагадаємо, 11 вересня голова Національного банку України Андрій Пишний розповідав, що немає підстав для занепокоєння щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 22 років за кордон. За його словами, вплив цього явища на ринок праці є мінімальним..

Голова комітету з питань антикорупційної політики у Верховній Раді України Анастасія Радіна вимагає доповідей керівників СБУ, ДБР, Офісу генпрокурора, НАЗК у звʼязку з фактами, оприлюдненими на "плівках Міндіча". Це стосується як корупції, так і ознак державної зради.Про це Анастасія Радіна написала на своїй сторінці у Facebook. Вона наголосила, що варто взяти ситуацію навколо плівок НАБУ під парламентський контроль."Звертаюся до колег із пропозицією провести відкрите засідання тимчасової слідчої комісії з розслідування економічних злочинів за участі урядовців, НАБУ, НАЗК ДБР, СБУ, Офісу генпрокурора", — наголосила нардепка.За її словами, необхідно отримати відповіді на такі запитання:Що вже зробили в СБУ у відповідь на ймовірне виведення коштів із підприємства енергетичного сектору у Москву?Яких невідкладних заходів вжито "Енергоатомом" і урядом для припинення «шлагбауму», за який, судячи з плівок НАБУ, отримували "відкати"?Яких заходів вжито СБУ, ДБР, НАЗК у відповідь на оприлюднену на плівках інформацію щодо ймовірної корупції та виконання незаконних вказівок у цих органах?"Перелік запитань далеко не повний. Переконана, таке засідання тимчасової слідчої комісії має відбутися вже найближчим часом", — наголосила Анастасія Радіна.Як відомо, сьогодні зранку Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні усунув Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції. Його обов’язки виконуватиме заступниця міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак.Що відомо про корупційний скандал в енергетиціНаціональне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура впродовж 15 місяців проводили спецоперацію "Мідас", у ході якої викрили та задокументували діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомі у медіабізнесі, інші особи. Зловмисники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ "НАЕК "Енергоатом".За даними ЗМІ, 10 листопада працівники Національного антикорупційного бюро прийшли з обшуками до бізнесмена та співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча, а також до колишнього очільника Міністерства енергетики Германа Галущенка. Однак, Міндіч виїхав з України незадовго до слідчих дій. Як розповів детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі "УП.Чат", ймовірно, Міндіч зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки й покину в територію України". Як діяла корупційна схемаОсновним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів "Енергоатому" у розмірі від 10 до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам "Енергоатому" нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву "шлагбаум".До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна, який надалі став радником міністра енергетики, а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії. Так, використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, фігуранти забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.За даними НАБУ, фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 мільярдів гривень здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль "смотрящих". Серед встановлених наразі учасників злочинної схеми:колишній радник міністра енергетики;виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ "НАЕК "Енергоатом";бізнесмен — керівник злочинної організації;четверо осіб — працівників бек-офісу з легалізації коштів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відреагував на розслідування антикорупційних органів щодо масштабної схеми розкрадання у сфері енергетики, через яку було "відмито" чималу суму державних коштів. Він наголосив, що будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні..

Колишній народний депутат, відомий бізнесмен та лідер політичної партії "5.10" Геннадій Балашов помер у віці 64 років. Причини та обставини його смерті на цей час залишаються невідомими.Сумну звістку повідомив 11 листопада у Telegram-каналі народний депутат Артем Дмитрук, який перебуває під санкціями РНБО."Пішов з життя Геннадій Балашов. Мої щирі співчуття рідним і близьким", — написав Дмитрук, підтверджуючи інформацію про смерть політика.Що відомо про Геннадія БалашоваГеннадій Вікторович Балашов (народився 20 лютого 1961 року) був відомим українським підприємцем, політиком та громадським діячем. Свою освіту він здобув на економічному факультеті Дніпропетровського державного університету, який закінчив у 1987 році. Підприємницьку діяльність Балашов розпочав наприкінці 80-х років, створивши торговий кооператив, а згодом — низку приватних підприємств, включаючи "Агентство нерухомості "Липки".Його політична кар'єра почалася у 1998 році, коли він був обраний народним депутатом України III скликання по виборчому округу на Дніпропетровщині, де працював у Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності. У різні часи він очолював партії "За красиву Україну" та "Красива Україна". З 2014 року Балашов був засновником і лідером політичної партії "5.10", яка виступала за радикальне спрощення податкової системи з введенням лише двох податків (5% з продажів і 10% соціального податку). Крім того, він був активним блогером, автором книги "Як стати авантюристом? Роздуми мільйонера" та регулярно виступав у ЗМІ з темами, присвяченими психології грошей.Нагадаємо, 26 липня помер колишній народний депутат Верховної Ради I скликання, Герой України та відомий аграрій Леонід Яковишин. Його серце зупинилось на 87-му році життя..

У Вінницькій області депутат однієї з місцевих рад зареєстрував шлюб з дівчиною, яка має інвалідність. Таким чином він хотів отримати відстрочку від мобілізації.Про це повідомила прес-служба Офісу генерального прокурора.За даними слідства, наприкінці 2024 року депутат дізнався про родину, де проживали дві сестри. Молодша — 18-річна дівчина — має інвалідність другої групи. Через стан здоров’я вона не усвідомлювала значення своїх дій."Скориставшись їхнім складним матеріальним становищем, посадовець через старшу сестру домовився про "шлюб" із дівчиною", — зазначили в прес-службі.За таку послугу депутат обіцяв виплачувати три тисячі гривень кожного місяця. Після реєстрації шлюбу він використав медичні документи "дружини" та свідоцтво про шлюб, щоб оформити собі відстрочку від мобілізації.Депутата та його спільницю затримано 6 листопада 2025 року. Йому повідомили про підозру — "Торгівля людьми та ухиленні від мобілізації".Нагадаємо, раніше у Вінницькій області прикордонники затримали фіктивне подружжя з великою різницею у віці, яке намагалося виїхати з України. Пара запевняла, що їх поєднало справжнє кохання..

Група політиків ультраправої німецької політичної сили "Альтернатива для Німеччини" не зможе зустрічатися із заступником голови Ради безпеки Росії Дмитром Медведєвим під час поїздки до Росії наступного тижня.Про це повідомило німецьке видання Welt.Раніше з’явилося підтвердження, що депутати Бундестагу від "Альтернативи для Німеччини" Штеффен Котре і Райнер Ротфус, голова "Альтернативи для Німеччини" у Саксонії Йорг Урбан і депутат Європарламенту від цієї партії Ганс Нойхофф наступного тижня мають намір відвідати конференцію в Сочі.Ротфус сказав, що ввечері напередодні конференції він візьме участь у дискусії з Дмитром Медведєвим. Він послався на те, що все зустрічався з ним минулого року, і в них відбулася "корисна" дискусія.Але за рішенням фракції "Альтернативи для Німеччини" в Бундестазі зустріч німецьких ультраправих депутатів із Медведєвим не відбудеться, оскільки вона не надала згоди на це.Водночас керівництво фракції загалом позитивно оцінило рішення своїх депутатів поїхати до Росії, назвавши це можливістю підтримувати канали спілкування з Москвою.Раніше стало відомо, що заступник голови фракції ультраправої "Альтернативи для Німеччини" Маркус Фронмаєр планує поїхати до Москви 2026 року.Перед тим троє депутатів парламенту землі Саксонія-Ангальт від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" взяли участь у заході на честь дня народження Володимира Путіна в посольстві Росії у Берліні.Нагадаємо, що минулого року парламентська фракція Бундестагу від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" майже в повному складі проігнорувала виступ Володимира Зеленського. Вони пояснили свій крок тим, що гість з України — начебто "президент війни", а Україна потребує іншого лідера..

У середу, 5 листопада, Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроект №14057, який передбачає оновлення другої книги Цивільного кодексу України, що безпосередньо стосується прав людини. За прийняття документа за основу з подальшим доопрацюванням проголосував 271 народний депутат.Про це йдеться у трансляції засідання.Законопроект особисто представив спікер парламенту Руслан Стефанчук, який є одним з його ініціаторів. Він назвав цей документ "результатом великої праці, що триває понад п'ять років" і зазначив, що положення другої книги значно застаріли.Фундаментальні зміни та цифрові праваСтефанчук наголосив, що оновлення Кодексу передбачає "переосмислення" і "нове викладення фундаментальних прав людини".Ключові нововведення:репродуктивні права: вперше у Цивільному кодексі прописуються репродуктивні права;право на допомогу: закріплюється право на медичну та реабілітаційну допомогу;право на гідність: пропонується підняти статус права на гідність (поставивши його після права на життя) і викласти його нову структуру;цифрова сфера: вперше розглянуто цілу низку цифрових прав, а також питання, пов’язані з використанням штучного інтелекту у контексті права на зображення, право на голос та право на цифрову ідентичність;честь та репутація: абсолютно по-новому викладаються права, що стосуються честі та репутації, як основи демократичного суспільства, та підхід до питань приватності.Критика з боку медіаПопри підтримку в Раді, законопроект раніше викликав критику з боку українських медійників. Вони побачили в деяких положеннях ризик цензури та загрозу для існування журналістських розслідувань.Суперечки викликали норми про те, що інформація, яка порушує презумпцію невинуватості (тобто вину людини ще не доведено в суді), буде вважатися неправдивою, що дає право на спростування. Крім того, документ передбачає, що особа має право на відповідь на поширену про неї інформацію незалежно від того, чи є ця інформація перевіреною. Директорка "Інституту масової інформації" Оксана Романюк висловила побоювання, що це може змусити медіа надавати ефір будь-кому, хто був згаданий навіть побіжно.Обіцянка доопрацюванняДепутати Володимир Ар’єв та Сергій Соболєв наголосили на необхідності доопрацювати документ, особливо в частині захисту від "замовного медіакілерства".Руслан Стефанчук заявив, що автори законопроекту вже годинами спілкувалися з медійниками та юристами й анонсував подальше доопрацювання положень. Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пояснив, що робоча група погодила низку правок після двох засідань з медіаюристами. Оскільки ці правки не могли бути внесені до першого читання, їх включать до другого, щоб "не збивати цілий кодекс". Робота над удосконаленням тексту триватиме.Нагадаємо, 5 червня Верховна Рада прийняла за основу законопроект №12451 щодо визнання зниклих безвісти українських військовослужбовців померлими..