# депутат

У п’ятницю, 16 травня, скандальний народний депутат Микола Тищенко прийшов на засідання Верховної Ради. Нещодавно Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід — замість цілодобового домашнього арешту він тепер перебуває під нічним домашнім арештом.Про прихід Тищенка до парламенту повідомив народний депутат України від партії "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко. Він опублікував відповідне фото у своїх соціальних мережах."Тищенко в Раді! Знаю, ви всі чекали. Нарешті", — зіронізував Олексій Гончаренко.Раніше, 12 травня, Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід народному депутатові Миколі Тищенку та колишньому поліцейському Богдану Писаренку у справі про незаконне затримання військового. Замість цілодобового домашнього арешту Тищенко та Писаренко перебувають під нічним домашнім арештом до 12 липня. Нічний домашній арешт триватиме з 21:00 до 06:00 наступної доби.Що відомо про справу Миколи ТищенкаЯк встановило слідство, 20 червня 2024 року у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України Миколи Тищенка протиправно позбавила волі потерпілого — учасника бойових дій, бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра Мазоху. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження.24 червня 2024 року Тищенку оголосили підозру за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України. Санкція передбачає до п'яти років обмеження або позбавлення волі. 25 червня Печерський суд призначив запобіжний захід Тищенку — цілодобовий домашній арешт терміном на два місяці.Також підозру отримав і київський правоохоронець, який був причетний до інциденту. Його звільнили та взяли під цілодобовий домашній арешт.Охоронець депутата, Костянтин Цубера, якого разом із Тищенком підозрюють у нападі на військового, уклав угоду зі слідством і зобов’язався давати свідчення. Відтак, його звільнили від відбування покарання. 17 грудня 2024 року справу Тищенка скерували до суду.Нагадаємо, в березні стало відомо, що одіозний депутат Микола Тищенко, а також група нардепів з фракції "Слуга народу" зареєстрували проект постанови про створення пам'ятника першому президенту США Джорджу Вашингтону. Його планують звести у Києві.

З 1 липня в Україні стартує експериментальний проект з виплати об’єднаної соціальної допомоги. Це пілотна модель, яка дозволяє замість декількох різних виплат отримувати одну, але суттєвішу грошову підтримку.Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат від партії "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко.За його словами у програмі можуть узяти участь родини, які зараз отримують одну з таких допомог:допомогу малозабезпеченим сімʼям;допомогу у звʼязку з несплатою аліментів;допомогу одиноким матерям;допомогу багатодітним родинам;Гончаренко зауважив, що для того, аби долучитися до проекту, сім’я має відмовитися від усіх інших видів соціальної допомоги, які отримувала раніше (крім тих, що не враховуються, згідно з постановою №632).Скільки передбачено виплат:4 500 гривень — на першу особу в домогосподарстві;3 150 гривень — на кожного наступного дорослого;4 500 гривень — на кожну дитину або особу з інвалідністю І-ІІ групи."Ці суми — не фіксовані. Спочатку визначають індивідуальну базову величину для кожного члена сім’ї. Потім від неї віднімають середньомісячний дохід сім’ї — і цю різницю компенсує держава", — пояснив нардеп.Він уточнив: наприклад, якщо розрахункова допомога для родини (мама та дві дитини) — 13 500 гривень, а їхній місячний дохід — 6 000 гривень, то вони отримають 13 500 – 6 000 = 7 500 гривень допомоги."Проект стартує з 1 липня. Очікуються додаткові розʼяснення від Мінсоцполітики", — підсумував Олексій Гончаренко.Нагадаємо, на початку квітня стало відомо, що громадяни України, які мають страховий стаж менш ніж 15 років, можуть отримувати соціальну допомогу у 65 років. Її розмір відповідає розміру прожиткового мінімуму.

У Верховній Раді зареєстрував проект закону про створення Космічних сил у складі Збройних сил України. Раніше в Міністерстві оборони створили окремий структурний підрозділ — управління космічної політики.Про це повідомив народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський у коментарі "Суспільному"."Положення законопроекту підтримує міністр оборони, про що він заявив 16 квітня під час засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Публічні консультації з іншими зацікавленими сторонами щодо положень законопроекту не проводилися", — сказав Веніславський.У пояснювальній записці йдеться, що утворення в складі ЗСУ Космічних сил забезпечить набуття Україною "організаційно-правових, інституційних та військово-технічних спроможностей протистояти загрозі агресії Росії будь-якого іншого потенційного агресора, з космічного простору".Доцільність ухвалення такого закону обумовлені такими обставинами:удар Росії по Україні космічним засобом нападу: зокрема, ракетою "Орєшнік" завдали удару через міжнародний космічний простір;відповідні види та роди військ уже функціонують у складі Збройних сил США, Великої Британії, Франції, Китаю, Індії, Ірану, Росії й інших, з ухваленням цього закону Україна отримає можливість також стати державою, яка матиме власні Космічні сили;створення Космічних сил технічно можливе з огляду на потужний науково-інженерний та виробничий потенціал України у цій сфері, створення власних супутників для потреб сектору безпеки та оборони, що дозволить Україні зокрема отримати власну систему раннього попередження про ракетні удари противника, засоби практичної протидії ракетно-космічним ударам противника, формування власної системи захищеного супутникового зв’язку для сектору безпеки й оборони та збільшення розвідувальних спроможностей через нарощення власного сузір’я розвідувальних супутників;Україна започаткувала важливі для економіки й оборони проекти в космічному секторі з низкою країн, у тому числі з Люксембургом, Польщею, Чехією, Швецією та бере активну участь у низці інших міжнародних космічних програм – зокрема, з 2020 року є дев’ятою країною-учасницею програми "Артеміда", яку очолює США, метою якої є повернення людини на Місяць;Україна має розвинену наземну інфраструктуру, яка забезпечує можливості для самостійного й автономного управління власними космічними апаратами.Важливим кроком до утворення Космічних сил ЗСУ стало рішення Міноборони про утворення у його складі окремого структурного підрозділу — управління космічної політики.Головними завданнями цього управління є:проведення аудиту стану космічної інфраструктури;розробка законодавчої та нормативної бази;запуск пілотних проектів;організація навчання фахівців;запуск національних супутників для оборонних цілей;інтеграція космічних систем в оборонні технології.Нагадаємо, що вчора президент Володимир Зеленський оновив положення про здійснення контролю президента за діяльністю Збройних сил України. Йдеться й про інші військові формування.

У Верховній Раді України пропонують надати право громадянам віком понад 60 років підписувати контракти для проходження військової служби. Це має відбуватися на добровільній основі.Про це повідомив народний депутат України з фракції "Голос" Роман Костенко. За його словами, сьогодні у Верховній Раді України зареєстрували ініційований ним законопроект №13229.Нардеп уточнив, що документ надасть право громадянам віком 60+ добровільно підписувати контракти для проходження військової служби."Це відповідь на запит суспільства — багато мотивованих і досвідчених людей хочуть бути корисними в умовах війни, але чинне законодавство обмежує їх у цьому", — пояснив Костенко.Законопроект передбачає надання можливості підписувати однорічні контракти особам віком 60+ під час воєнного стану за згодою командира частини.При цьому для офіцерів віком 60+ потрібно отримати ще й додаткове погодження від Генерального штабу Збройних сил України."Ми маємо використовувати потенціал усіх, хто готовий боротися за перемогу. Дякую 36 колегам-депутатам, які підтримали ініціативу, а також громадськості, представникам Міноборони та Генштабу за участь у розробленні законопроекту", — підсумував Роман Костенко.У картці законопроекту № 13229 про внесення змін до закону "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо проходження військової служби за контрактом особами, які досягли граничного віку перебування на військовій службі серед його авторів є також Олександр Мережко ("Слуга народу"), Михайло Цимбалюк ("Батьківщина"), Юрій Павленко (депутатська група "Платформа за життя та мир"), Дмитро Разумков (позафракційний).Текст законопроекту на сайті Верховної Ради України відсутній.Нагадаємо, 15 квітня стало відомо, що Міністерство оборони України продовжує розширювати програму "Контракт 18-24", що призвело до збільшення кількості вакансій, за якими можна долучитись до лав ЗСУ.

Народний депутат Артем Дмитрук, який утік до Великої Британії, зняв відео у лондонському Гайд-парку з родиною. Він одягнув на себе рясу іподиякона.Відповідні кадри народний обранець оприлюднив у своєму Telegram-каналі. На кадрах помітно, як Дмитрук разом з дружиною та двома дітьми прогулюється Гайд-парком. На ньому помітно незвичний одяг — ряса іподиякона."Найбільше диво на землі — це сім'я, де Бог у серці, мир у душі та любов у справах", — процитував Дмитрук святителя Миколу Сербського. Іподиякон — у християнстві клірик, який служить при архієреї під час його священнодій. Зокрема, носить перед ним у зазначених випадках трикирій, дикирій та рипіди, підстилаючи орлець, омиває йому руки, підносить чиновник архієрейського богослужіння, одягає та здійснює деякі інші дії.Справа Дмитрука: що відомоРаніше ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляли, що нардеп незаконно покинув Україну на День Незалежності. Сам Дмитрук у Telegram почав заявляти, що ніби його планують затримати й невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Крім того, він заявляв про буцімто фейки, що його родина і він в Молдові й українські спецслужби вимагають, аби молдовські — затримали його.Згодом слідство таки встановило, що нардеп 23 серпня 2024 року незаконно перетнув Державний кордон України у напрямку Республіки Молдови в районі пунктів пропуску "Павлівка" в зоні відповідальності відділу прикордонної служби "Велика Комарівка" прикордонного загону ДПС України. У цьому йому допомогли троє подільників. Двоє, у тому числі організатор, втекли за межі України, одного було затримано. Зокрема, останній контролював та інформував спільників про наявність патрулів поблизу прикордонного пункту, де відбувалась втеча.25 серпня генеральний прокурор повідомив Дмитруку про підозру через напади на правоохоронця та військового, замах на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганство. До того ж, відповідно до вимог КПК України, його викликали до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій на 10:00 29 серпня та 30 серпня поточного року. Дмитрук майже одразу відреагував на повідомлення йому про підозру. Він заявив, що не погоджується з таким рішенням Офісу генерального прокурора, й назвав справу "сфальсифікованою і видуманою".29 серпня Печерський районний суд міста Києва обрав чинному народному депутату України Артему Дмитруку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.Нагадаємо, що 9 вересня Офіс генерального прокурора подав клопотання до Генерального секретаріату Інтерполу щодо розшуку народного депутата Артема Дмитрука.

Помер народний депутат сьомого скликання Микола Жук, який у минулому входив до забороненої в Україні "Партії регіонів". Він тривалий час боровся з хворобою. Про це повідомляє Telegram-канал Верховної Ради."Керівництво Верховної Ради України, народні депутати України, керівництво та працівники Апарату парламенту висловлюють щирі співчуття з приводу смерті після тривалої хвороби народного депутата України сьомого скликання Миколи Жука", — йдеться у повідомленні.У ВР висловили щирі співчуття рідним та близьким покійного.Що відомо про Миколу ЖукаМикола Жук був депутатом Миколаївської обласної ради. У Верховній Раді України очолював підкомітет з питань молодіжної політики, сім’ї та дитинства Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.У 2012 році він був обраний народним депутатом від "Партії регіонів" по мажоритарному округу №129 (Миколаївська область), здобувши 48,04% голосів.Йому було 48 років.Нагадаємо, напередодні стало відомо про смерть народного депутата дев'ятого скликання Володимира Мороза. Він пройшов у Верховну Раду від забороненої "Опозиційної платформи — За життя" (ОПЗЖ). Чоловіку було 57 років.

У четвер, 24 квітня, комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розгляне законопроект про віртуальні активи. Це складний документ.Про це повідомив голова цього комітету Данило Гетманцев. Він зазначив, що в законопроекті понад 200 сторінок."Складний документ, який об’єднує всі основні питання щодо криптоактивів. Регулювання обігу, статус регуляторів, оподаткування", — зазначив він.Данило Гетманцев анонсував декілька пунктів документа, який розглядають українські народні депутати.Оподаткування. Пропонується найпростіша та найзрозуміліша модель — оподаткування прибутку."Тобто оподатковується різниця між тим, що власник криптоактиву протягом звітного річного податкового періоду витратив на придбання криптоактивів, і тими доходами, які він отримав від продажу цих активів", — пояснив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.Перехідний період. Передбачається, що протягом року людина може продати та задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.Данило Гетманцев пообіцяв більше розповісти про законопроект у четвер після засідання комітету.Нагадаємо, у грудні минулого року він розповідав, що вже в першому кварталі 2025 року в Україні можуть легалізувати криптовалюту. Однак при цьому на пільгові умови оподаткування розраховувати не варто.

Депутат із Забайкальського краю Росії Михайло Носик заявив, що вже четвертий рік живе в Україні та не може повернутися додому. Тому свої депутатські обов’язки він начебто виконує дистанційно.Про це повідомило видання Zab.ru, яке посилається на копію протоколу засідання комісії з етики ради Каларського округу Забайкальського краю.У повідомленні медівників ідеться, що він переїхав до України ще 2021 року та з того часу мешкає у Дніпрі. Звідти він дистанційно брав і бере участь у засіданнях ради через відеозв'язок за допомогою одного з месенджерів і голосує за ухвалення рішень.Місяць тому члени комісії з етики поставили колезі запитання, пов'язані з його перебуванням за кордоном. Михайло Носик пояснив, що у Дніпрі в нього мешкають родичі, а сам він проходить лікування від онкологічного захворювання.Також, за його словами, він не отримує зарплати. А живе на пенсію розміром 27 тисяч рублів, яку через неможливість переведення йому доводиться конвертувати в біткоїни, а потім — у гривні, втрачаючи на цьому до 30%.Депутат також заявив, що у нього немає українського громадянства та нерухомості в цій країні, складати зі себе повноваження до закінчення їхнього терміну у грудні 2025 року він теж не має наміру.Зазначається, що Носик підтримує повномасштабне російське вторгнення в Україну та кремлівського диктатора Володимира Путіна."На підставі бесіди комісія зробила висновки про те, що вимушене проживання муніципального депутата на території іноземної держави, що перебуває в стані конфлікту з Російською Федерацією, створює загрозу його особистій безпеці, а також перешкоджає виконанню ним своїх обов'язків у повному обсязі та може викликати сумніви в його здатності об'єктивно та представляти інтереси виборців Каларського муніципального округу", — йдеться у протоколі засідання.У результаті комісія вирішила ініціювати процедуру дострокового припинення повноважень Михайла Носика у зв'язку з неможливістю виконання ним своїх обов'язків та неможливістю особистого прийому виборців.Нагадаємо, що колишній народний депутат України Андрій Деркач увійшов до комітету безпеки й оборони Ради Федерацій Росії. Раніше він утік із нашої країни та перебуває у розшуку.

Якщо російсько-українська війна закінчиться, то Верховна Рада може своїм рішенням скасувати воєнний стан в Україні достроково. Але до такого кроку народні депутати вдадуться лише за досягнення мирних умов.Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв. За його словами, продовження воєнного стану на 90 днів не означає, що він обов'язково діятиме весь цей термін."Якщо буде досягнуто миру, таке рішення можна переглянути. Верховна Рада в будь-який день у будь-який час може зібратися та проголосувати про припинення воєнного стану, навіть не чекаючи закінчення цих 90 днів", — наголосив Чернєв.Також він зауважив, що скасування воєнного стану в умовах продовження війни може змінити роботу державного апарату.Він додав, що це вплине на роботу військово-цивільних адміністрацій і фінансування армії."Фактично це може призвести до капітуляції України, тому що ми не будемо вже в стані війни. Це стало би сигналом і для Російської Федерації, і для наших партнерів, які можуть зупинити допомогу Україні", — пояснив він.Як відомо, сьогодні Верховна Рада вкотре підтримала продовження в Україні воєнного стану та загальної мобілізації. Правовий режим діятиме ще щонайменше 90 діб.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

Службі безпеці України пропонують самостійно розробляти та вносити власні законопроекти на розгляд Кабінету міністрів і президенту. Відповідний документ підтримала за основу Верховна Рада України.Про це свідчить картка законопроекта, опублікована на сайті Верховної Ради України.У пояснювальній записці йдеться про те, що зміни потрібні для врегулювання питань, якими займається СБУ, а також для адаптації цих правил до умов воєнного стану.Зараз, згідно із законом про Кабмін, право вносити проекти рішень на розгляд уряду мають лише визначені органи: секретаріат Кабміну, міністерства, центральні органи виконавчої влади (крім тих, діяльність яких координується через конкретного члена уряду), державні колегіальні органи та місцеві держадміністрації.Служба безпеки України не входить до цього переліку, тому не мала права подавати такі проекти.Зазначається, що ухвалення законопроекта сприятиме:ефективності діяльності СБУ в умовах сучасних викликів і загроз державній безпеці України;своєчасному реагуванню на системні загрози та підвищений інтерес до державних секретів в умовах правового режиму воєнного стану;вдосконалення нинішніх механізмів і усунення прогалин нормативного регулювання окремих питань щодо внесення на розгляд президента України й уряду проектів нормативно-правових актів із питань, віднесених до компетенції Служби безпеки.Нагадаємо, на початку квітня видання Financial Times із посиланням на власні джерела в українському уряді повідомляло, що СБУ розслідує витік інформації щодо проекту угоди зі США, зокрема, використовуючи поліграф. Таке доручення дав президент Володимир Зеленський.

Керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 16 квітня заявив, що низка депутатів Верховної Ради виступають проти продовження воєнного стану. Вони дотримуються такої позиції навіть після кривавих атак на українські міста.Про це політик повідомив у своєму Telegram-каналі. "Після Сум. Після Кривого Рогу. Під час наступу росіян. Багато журналістів запитують, що я про це думаю. Слів немає. Лише літери, в основному з кінця алфавіту", — написав Арахамії. Глава фракції "Слуга народу" також заявив, що "втома від війни" дається взнаки після виснажливого закордонного відрядження.Раніше лідер "Європейської солідарності", пʼятий президент України Петро Порошенко розкритикував терміни голосування за воєнний стан. Він заявив, що влада "почала зловживати воєнним станом". Варто зазначити, що 15 квітня президент Володимир Зеленський подав до парламенту проекти законів про "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та "Про продовження строку проведення загальної мобілізації". Правові режими можуть продовжити до 6 серпня.Нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

У вівторок, 15 квітня, Верховну Раду дев'ятого скликання поповнив новий народний депутат від "Слуги народу". Сьогодні склав присягу Сергій Мельник.Про це у Telegram-каналі повідомив нардеп Ярослав Залізняк."Новий народний депутат Мельник Сергій прийняв присягу — входить у "Слуга народу", — йдеться у повідомленні Железняка.Варто зазначити, що у лютому парламент припинив повноваження народної депутатки Ірини Кормишкіної, яку підозрювали у незаконному збагаченні. Вона визнала свою провину та пішла на угоду зі слідством.Через це у Раді зʼявилося вакантне місце, але Інна Свириба, яка була наступною у списку на посаду нардепа, подала заяву про відмову від місця у парламенті. Тож народним депутатом визнали наступного за черговістю — Сергія Мельника.Що відомо про Сергія МельникаСергію Мельнику 62 роки, до балотування у Верховну Раду він працював у правоохоронних органах. Станом на 2019 рік Мельник зареєстрований фізичною особою-підприємцем.Новоспечений депутат здобув військову спеціальність після закінчення Одеського Вищого артилерійського командного училища. Його профіль — командна тактична артилерія. Він також здобув кваліфікацію юриста у Національній юридичній академії ім. Я. Мудрого.Нагадаємо, колишній керівник Державної фіскальної служби Роман Насіров, який добровільно мобілізувався до українських Збройних сил, влаштувався у військовій частині сапером. Він це зробив перед самим вироком у Вищому антикорупційному суді.

Кількість народних депутатів в Україні може зменшитись. Це пов'язано з тим, що в державі поменшало населення. Таку думку висловив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "Укрінформ".Голова парламенту нагадав, що ще у серпні 2019 році український президент подав до Ради законопроект про зміни до Конституції. Він передбачав скорочення чисельності народних обранців до 300."На превеликий жаль, попередній Конституційний суд дав негативний висновок на цей законопроект, чим заблокував його розгляд у Верховній Раді", — сказав він.Проте Стефанчук переконаний, що питання зменшення кількості нардепів таки постане на порядку денному в українському суспільстві."І не тому, що хтось когось любить, хтось когось не любить, атому, що об’єктивно зменшилася кількість осіб в Україні, які будуть представлені в єдиному законодавчому органі. Коли було 52 мільйони — це одна розмова. Коли сьогодні людей набагато менше, безперечно, питання представництва у суспільстві повинно бути переглянуте", — наголосив спікер.За словами голови Верховної Ради, у парламенті, ймовірно, залишиться 300 нардепів.Наразі конституційний склад парламенту України становить 450 народних депутатів. Станом на 1 квітня 2025 року у Верховній Раді працювало 400 народних обранців.Раніше спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

У Хмельницькій області Служба безпеки України затримала агентів Федеральної служби безпеки Росії. Фігуранти готували теракти проти місцевих депутатів.Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, контррозвідка Служби безпеки затримала двох агентів, які готували вибухівку для здійснення терактів проти вісьмох депутатів Кам’янець-Подільської міської ради.Згідно з матеріалами справи, фігуранти виготовляли саморобні вибухові пристрої, які повинні були закласти під автівки потенційних жертв та підірвати. У такий спосіб держава-агресор планувала дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в регіоні та поширити панічні настрої серед місцевих жителів. Втім, співробітники СБУ викрили і затримали агентів на етапі виготовлення вибухівок в орендованій квартирі у центрі міста."Однією з виконавців замовлення РФ виявилась 24-річна місцева наркозалежна, яка шукала гроші "на дозу" у Telegram-каналах. Там її завербував російський спецслужбіст, який згодом дав їй "тестове" завдання — підпалити три адмінбудівлі сільрад на території регіону", — зазначили у СБУЗадля вчинення злочину дівчина залучила свого 57-річного співмешканця, який в ролі водія супроводжував агентку на "потрібні" об’єкти. Згодом агенти отримали від окупантів інструкції на виготовлення саморобного вибухового пристрою, а також гроші на закупівлю компонентів до вибухівки та оренду конспіративної квартири."Надалі агенти мали встановити депутатські авто та провести біля них дорозвідку, щоб закласти вибухові пристрої", — додали у СБУ. У ході обшуків у затриманих вилучено складники для СВП та мобільні телефони із доказами роботи на ФСБ. Слідчі СБУ повідомили фігурантам про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб). Наразі зловмисники перебувають під вартою без права внесення застави. Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.Нагадаємо, раніше у Харкові затримали та судитимуть агента російських спецслужб, який застрелив українського військового, планував вбивство начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова і голови Дергачівської міської військової адміністрації. До того ж зрадник вчиняв диверсії.

У Дніпрі депутат Дніпровської міськради, директор комунального підприємства та його заступник, а також представники підрядника розікрали майже 7,5 мільйона гривень під час будівництва дитячих майданчиків.Про це повідомила Національна поліція. За даними слідства, організаторами злочинної схеми були посадовці комунального підприємства та депутат міської ради, які залучили до неї ще низку підконтрольних підприємців.Відтак, аби заволодіти бюджетними коштами, фігуранти вносили до актів виконаних будівельних робіт фіктивні відомості щодо обсягів проведених робіт та вартості використаних матеріалів, після чого особисто підписували документи. На підставі звітностей на рахунки компаній підрядника було перераховано кошти з бюджету у повному обсязі. Різницю у сумі, а це майже 7,5 мільйона гривень, розподілили між усіма учасниками схеми.  У межах кримінального провадження поліцейські провели 39 обшуків в офісних приміщеннях комунального та підрядних підприємств та вилучили документацію, гроші у різній валюті, флешнакопичувачі, чорнові записи та шість автомобілів."На підставі зібраних доказів сімом учасникам організованої злочинної групи оголошено підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та  ч. 1 ст. 366 (Службове підроблення) Кримінального кодексу України", — йдеться у повідомленні.Наразі усім підозрюваним обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави: для депутата міськради, як організатора схеми, ця сума становить 10 мільйонів гривень, для інших учасників — від 2,8 мільйона гривень до 3,8 мільйона гривень. Фігурантам може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.Нагадаємо, 4 квітня у Дніпрі вибухнув автомобіль керівника Лівобережної міської адміністрації міста Юрія Федька. Життя посадовця не вдалось врятувати, він помер у лікарні.