# депутат

У середу, 5 листопада, Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроект №14057, який передбачає оновлення другої книги Цивільного кодексу України, що безпосередньо стосується прав людини. За прийняття документа за основу з подальшим доопрацюванням проголосував 271 народний депутат.Про це йдеться у трансляції засідання.Законопроект особисто представив спікер парламенту Руслан Стефанчук, який є одним з його ініціаторів. Він назвав цей документ "результатом великої праці, що триває понад п'ять років" і зазначив, що положення другої книги значно застаріли.Фундаментальні зміни та цифрові праваСтефанчук наголосив, що оновлення Кодексу передбачає "переосмислення" і "нове викладення фундаментальних прав людини".Ключові нововведення:репродуктивні права: вперше у Цивільному кодексі прописуються репродуктивні права;право на допомогу: закріплюється право на медичну та реабілітаційну допомогу;право на гідність: пропонується підняти статус права на гідність (поставивши його після права на життя) і викласти його нову структуру;цифрова сфера: вперше розглянуто цілу низку цифрових прав, а також питання, пов’язані з використанням штучного інтелекту у контексті права на зображення, право на голос та право на цифрову ідентичність;честь та репутація: абсолютно по-новому викладаються права, що стосуються честі та репутації, як основи демократичного суспільства, та підхід до питань приватності.Критика з боку медіаПопри підтримку в Раді, законопроект раніше викликав критику з боку українських медійників. Вони побачили в деяких положеннях ризик цензури та загрозу для існування журналістських розслідувань.Суперечки викликали норми про те, що інформація, яка порушує презумпцію невинуватості (тобто вину людини ще не доведено в суді), буде вважатися неправдивою, що дає право на спростування. Крім того, документ передбачає, що особа має право на відповідь на поширену про неї інформацію незалежно від того, чи є ця інформація перевіреною. Директорка "Інституту масової інформації" Оксана Романюк висловила побоювання, що це може змусити медіа надавати ефір будь-кому, хто був згаданий навіть побіжно.Обіцянка доопрацюванняДепутати Володимир Ар’єв та Сергій Соболєв наголосили на необхідності доопрацювати документ, особливо в частині захисту від "замовного медіакілерства".Руслан Стефанчук заявив, що автори законопроекту вже годинами спілкувалися з медійниками та юристами й анонсував подальше доопрацювання положень. Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пояснив, що робоча група погодила низку правок після двох засідань з медіаюристами. Оскільки ці правки не могли бути внесені до першого читання, їх включать до другого, щоб "не збивати цілий кодекс". Робота над удосконаленням тексту триватиме.Нагадаємо, 5 червня Верховна Рада прийняла за основу законопроект №12451 щодо визнання зниклих безвісти українських військовослужбовців померлими..

У вівторок, 4 листопада, Дмитро Слинько склав присягу народного депутата від фракції "Слуга народу".Про це стало відомо з трансляції засідання Верховної Ради.Відомо, що 29 жовтня Центральна виборча комісія визнала Слинька обраним та зареєструвала народним депутатом України. Він став нардепом замість Анни Колісник, яка втрапила у скандал.Так, 21 жовтня нардепка від "Слуги народу" Анна Колісник, відома фразою "треба звалювати з цієї країни", склала мандат. Народна обраниця написала заяву на складання мандата ще у травні. Окрім цього, Колісник має підозру від НАБУ у внесенні неправдивих відомостей в декларацію.Що відомо про Дмитра СлинькаРух "Чесно" зазначає, що він народився 29 грудня 1979 року у Києві. Навчався у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю міжнародна економіка. Згодом працював журналістом, а також був співробітником "UA: Перший", редактором культурологічних програм, співпрацював з журналом "Фокус" й працював у "Кореспонденті".У 2019 році невдало балотувався до Верховної Ради 9 скликання від партії "Слуга народу" (№151 у списку). З 2019 року став помічником нардепки 9 скликання Євгенії Кравчук, обраної від "Слуги народу". У 2020 році працював у штаті партії "Слуги народу".Нагадаємо, 16 вересня Верховна Рада України розпочала прямі трансляції своїх засідань. Це сталося вперше за майже чотири роки. Раніше від них відмовлялися з міркувань безпеки..

Міністерство оборони призупинило роботу розподільчого центру на ДВРЗ у Києві після публікації блогерки та ведучої Раміни Есхакзай, яка показала приголомшливі фото. Там мобілізовані перебували в антисанітарних умовах.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.Він зазначив, що Міністерство оборони надало офіційне розʼяснення щодо ситуації з розподільчим центром. А саме наказом начальника Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13 вересня 2025 року №158/ОД дію попереднього наказу про створення Київського міського збірного пункту призупинено з 15 вересня. Йдеться про наказ від 24 березня 2025 року №45, яким було утворено збірний пункт для формування та відправлення зведених військових команд за межі столиці."Фактично наказ про утворення збірного пункту призупинили. Тобто, я так розумію, що особовий склад розосередили", — йдеться у заяві Федієнка.Народний обранець також запевнив, що особисто відвідає об’єкт на вулиці Зрошувальній, 17а, щоб на місці перевірити ситуацію."Поїду, перевірю своїми очима", — додав Олександр Федієнко.Нагадаємо, у Київському міському ТЦК відповіли на публікацію блогерки Раміни Есхакзай щодо стану справ на розподільчому центрі. Там заявили, що на опублікованих фото немає підтверджень, що вони зроблені саме на цій локації.Раніше повідомлялось, що що в Тернополі поліція перевіряла обставини конфлікту, який виникнув через заблокований військовими автомобіль чоловіка, який перебував у розшуку та не хотів виходити з машини..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) завершили досудове розслідування стосовно чинного народного депутата України Євгенія Шевченка. Він вчинив державну зраду та заволодів коштами приватного підприємства.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там зазначили, що обвинувальний акт направлено до суду.Слідство не розкриває імені нардепа, але, як свідчать факти, йдеться про народного депутата Євгенія Шевченка, який свого часу був членом фракції "Слуга народу"."Зібрані докази вчинення трьох епізодів злочинів. Перші два стосуються державної зради до та після початку повномасштабного вторгнення Росі до України. Третій епізод — шахрайського заволодіння народним депутатом 14,5 мільйона гривень приватного підприємства", — йдеться в повідомленні.У ДБР пояснили, що народний депутат підтримував контакти з представниками посольства Білорусі. Розпочинаючи з 2020 року, він неодноразово відвідував цю країну, зустрічався з бізнесменами, політиками та самопроголошеним президентом."Використовуючи ці зустрічі, він поширював неправдиву інформацію про «відсутність загрози нападу з території Білорусі", — акцентували правоохоронці.Слідство встановило, що нардеп записував програми на власних медіа-каналах, давав інтерв’ю проросійським блогерам і експертам. На них він поширював російські наративи. Згодом ці матеріали поширювали російські пропагандистські ресурси, створюючи в суспільстві агресора враження, що це офіційна позиція представника української влади."Не припинив він цієї діяльності й після початку повномасштабного вторгнення Росії до України. У публічних виступах просував тези про нібито "крах української державності", втрату територій та неспроможність влади досягти миру. Також переконував, що Україна не зможе перемогти та має йти на переговори з Росією на будь-яких умовах", — зауважили в Бюро.Під час слідства задокументовано, що депутат використав власні зв’язки в Білорусі для оборудки з постачанням мінеральних добрив. Українське підприємство сплатило за продукцію, однак білоруська сторона затягувала постачання."Депутат скористався ситуацією та переконував підприємців, що начебто немає необхідних дозволів на перевезення вантажу. Хоча достеменно знав, що всі документи наявні. Щоби "розв'язати проблему", він змусив підприємців укласти договір на консультаційні послуги з підконтрольною йому фірмою на суму 14,5 мільйона гривень", — з’ясували правоохоронці.Отримані кошти він витратив на купівлю трьох авто преміум-класу — Porsche Macan, BMW X5M (2021 року випуску) та Mercedes-Benz AMG (2022 року випуску), які оформив на підставних осіб. Загальна митна вартість машин перевищує 250 тисяч євро.Євгеній Шевченко обвинувачується у:державній зраді;державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану;шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах."Санкції статей передбачають покарання у вигляді аж до довічного ув’язнення з конфіскацією майна. Зараз підозрюваний утримується у слідчому ізоляторі", — підсумували в Державному бюро розслідувань.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що СБУ викрила Євгенія Шевченка на завданні шкоди обороноздатності й інформаційній безпеці України..

У вівторок, 28 жовтня, Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала народного депутата України Дмитра Слинька від партії "Слуга народу". Його обрано на позачергових виборах 21 липня 2019 року.Про це повідомила прес-служба ЦВК."Комісія визнала обраним і зареєструвала народного депутата України Дмитра Слинька, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, від політичної партії "Слуга народу". Дмитро Слинько був включений до виборчого списку цієї партії під № 151", — йдеться в повідомленні.У ЦВК додали, що отримали заяву та необхідні документи Дмитра Слинька, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку цієї партії щодо реєстрації його народним депутатом.Також до ЦВК надійшла постанова Верховної Ради від 21 жовтня 2025 року про дострокове припинення повноважень народного депутата України Анни Колісник, обраної на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Слуга народу", у зв’язку з особистою заявою про складення нею депутатських повноважень.Замість Анни Колісник, депутатські повноваження якої Верховна Рада достроково припинила у вівторок, у парламент увійшов Дмитро Слинько. Таку інформацію підтвердила й речниця фракції "Слуга народу" Юлія Палійчук.Що відомо про Дмитра СлинькаНародився 29 грудня 1979 року. Кандидат на виборах до Верховної Ради дев’ятого скликання, журналіст. 2020 року працював у штаті партії "Слуга народу", звідки отримував заробітну платню.З 2019 року став помічником народної депутатки дев’ятого скликання Євгенії Кравчук, обраної від "Слуги народу". Того ж року невдало балотувався до Верховної Ради дев’ятого скликання від партії "Слуга народу" (№151 у списку) як безпартійний. На момент виборів був тимчасово безробітним.До цього працював журналістом, зокрема, на телеканалі "UA: Перший", де виконував обов’язки редактора культурологічних програм, співпрацював з журналом "Фокус". Окрім того, дописував у "Кореспондент", "Інтерфакс-Україна", "Економічні відомості", "Діло",  "Красива країна". Він є автором декількох туристичних путівників Україною.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що Тетяна Чорновол відмовилася ставати депутаткою Верховної Ради України прямо зараз. Вона продовжить службу в Силах оборони, скориставшись відстрочкою для подання документів для реєстрації на один рік..

На Полтавщині депутату міської ради повідомлено про підозру у недостовірному декларуванні. Вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу.Про це повідомив Офіс генерального прокурора. За даними слідства, під час подання декларацій за 2022–2024 роки депутат приховав наявні у нього і його близьких родичів віртуальні активи на суму понад 200 мільйонів гривень.У 2025 році він подав уточнені документи, у яких частково задекларував нематеріальні активи та транзакції з ними, проте подані дані також не були правдивими."За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора депутату Полтавської міської ради повідомлено про підозру у поданні завідомо недостовірних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України)", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, за даними Bihus.Info, призначений минулого року начальник Закарпатської ОВА Мирослав Білецький "приховав" у своїй декларації статки колишньої дружини, в якої багато нерухомості та бізнесів. Журналісти помітили, що пара продовжує спільно проживати.Також у вересні працівники ДБР викрили заступника начальника Львівського обласного ТЦК і СП, який на момент викриття був виконувачем обов'язків керівника. Посадовець приховав у декларації будинок і земельну ділянку..

У середу, 22 жовтня, Верховна Рада України ухвалила проект державного бюджету на 2026 рік в першому читанні. Основними стануть видатки на оборону, хоча після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.Про ухвалення бюджету повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він констатував, що "за" документ проголосували 256 депутатів."Далі його за цими "висновками та пропозиціями", які стали "бюджетними висновками", до листопада опрацьовує уряд, повертає в Раду, а далі до середини листопада має відбутися голосування бюджету в цілому", — пояснив він процедуру.У документі закладено видатки на 4,8 трильйона гривень, доходи — 2,8 трильйона гривень. Бюджет підготовлений за сценарієм 2, який передбачає, що війна триватиме весь 2026 рік. Тому всі зібрані податки (2,8 трильйона гривень) підуть на сектор оборони. Решту видатків (два трильйони гривень) профінансують коштом міжнародної допомоги.Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. Документ встановлює з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі — 8 647 гривень;у погодинному розмірі — 52 гривні.Зараз мінімалка становить 8 000 гривень. Вона зросте на 8,1%.За очікуваннями Мінекономіки, 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців 2026 року до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні.Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію).Документ пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривеньКабінет міністрів вирішив не змінювати бюджетну суму на житлові субсидії на 2026 рік. Проект пропонує виділити на виплату житлових субсидій і пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу 42,321 мільярда гривень.У проекті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 гривні за долар 2026 року. Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.Також Кабмін в проекті бюджету на 2026 рік заклав курс євро: 2025 року середній курс — 45,8 грн/євро, 2026 року — 49,4 грн/євро.Очікується, що реальний ВВП 2026 року зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трильйона гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету 2026 року коштом міжнародної допомоги на 44 мільярди доларів. Джерела для 18 мільярдів доларів з них наразі не визначені.Міністерство фінансів України оцінило вплив війни на державні компанії та бюджет. Представлено базовий, альтернативний та негативний сценарії. Очікується, що 11 з 12 державних компаній залишатимуться прибутковими у всіх сценаріях.Нагадаємо, що 21 жовтня бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив зміни до бюджету-2025 в цілому. Видатки на оборону запланували збільшити ще на 325 мільярдів гривень..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки від "Слуги народу" Анни Колісник про складання депутатських повноважень. За це проголосували 262 депутати.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Вона написала заяву ще в травні, але фракція не відпускала її п’ять місяців. Причина — не найбільш лояльні депутати далі за списком", — зазначив він.Железняк також додав, що вона була "списочницею", а не мажоритарницею."Тому загальна кількість людей у Верховній Раді тау фракції "Слуги народу" не зміниться. Має зайти хтось з наступних за виборчим списком", — пояснив нардеп.До речі, наступними в списку від "Слуги народу", хто може стати депутатом замість Колісник, є Дмитро Слинько та Роман Кравець (відомий, як адміністратор телеграм-каналу "Джокер").За інформацією ЦВК, кандидати, які перебували вище у списку, — Юлія Полійчук і Володимир Тригуб — відмовились від депутатства.Раніше НАБУ та САП повідомляли Анні Колісник про підозру у внесенні неправдивих відомостей до е-декларації на понад 4,4 мільйона гривень.Також нардепка потрапила в скандал через листування. Ще до повномасштабного вторгнення Росії, коли у Верховній Раді розповідали про скупчення російських військ на кордоні, Колісник писала своїм знайомим, що "треба звалювати з цієї країни".Журналісти підрахували, що Анна Колісник не з'являлася в парламенті з 12 березня 2025 року.Що відомо про Анну КолісникНавчалася на юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за спеціальністю "міжнародне право".Потім здобула спеціальність "управитель з адміністративної діяльності, економіст" у Харківському національному університеті імені Каразіна.Працювала судовим експертом у Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України.На президентських виборах 2019 року була довіреною особою Володимира Зеленського на територіальному виборчому окрузі № 168 на Харківщині.На позачергових парламентських виборах, що відбулися влітку 2019-го, її обрали народною депутаткою від партії "Слуга народу".Нагадаємо, 25 лютого 2025 року Верховна Рада підтримала припинення повноважень народної депутатки від партії "Слуга народу" Ірини Кормишкіної, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Вона особисто виступила перед складанням мандата..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада України призначила Тетяну Бережну на посаду віце-прем'єр-міністерки з питань гуманітарної політики та міністерки культури України. "За" проголосували 266 нардепів.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Таким чином після майже трьох місяців виконання обов’язків Бережна офіційно обійняла посаду міністра культури та стала першою за останні шість років віцепрем’єркою з гуманітарних питань."Це п’ятий міністр культури за останні п’ять років", — констатував Железняк.Як відомо, з 28 липня 2025 року, після формування уряду на чолі з Юлією Свириденко, посада міністра культури залишалася вакантною.Це було єдине відомство, яким тимчасово керувала виконувачка обов’язків, не маючи при цьому декількох необхідних профільних заступників.Що відомо про Тетяну БережнуТетяна Бережна народилася 9 січня 1989 року в Рогатині Івано-Франківської області. Вона закінчила Національний університет "Києво-Могилянська академія", отримавши ступені бакалавра права та магістра правознавства.Стажувалася в парламенті Канади як учасниця Канадсько-української парламентської програми. Проходила навчання в Українській школі політичних студій, Аспен Інституті Київ за програмою "Цінності та суспільство", у Київській школі економіки за напрямом "Government Relations (GR)" та в Лондонській школі економіки та політичних наук на курсі "Освіта для перемоги України".Понад десять років працювала адвокатом. 2022 року стала заступницею тодішньої міністерки економіки Юлії Свириденко, яка описувала Бережну як "досвідченого управлінця зі сильним бекграундом у державній політиці, міжнародних проектах і роботі з партнерами".У Міністерстві економіки Бережна відповідала за політику у сфері праці та зайнятості, реформування трудових відносин, створення робочих місць та інтеграцію ветеранів у ринок праці.Нагадаємо, що в липні 2025 року вона обійняла посаду тимчасової виконувачки обов’язків міністра культури. У цей період вона також відповідала за представлення України та реалізацію національного павільйону на Всесвітній виставці 2025 року в Осаці (Японія)..

У вівторок, 21 жовтня, бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив зміни до бюджету-2025 в цілому. Видатки на оборону планують збільшити ще на 325 мільярдів гривень.Про це заявила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Закликаю усіх народних депутатів підтримати сьогодні в залі голосування цього законопроекту за основу та в цілому, оскільки 1-2 листопада кошти на виплати грошового забезпечення мають бути перераховані у війська. Затримок за весь час повномасштабного вторгнення не було", — написала вона.Підласа додала, що законопроект №14103 пропонує збільшити видатки для сектору нацбезпеки й оборони на 324,7 мільярда гривень. З них:+210,9 млрд грн — ЗСУ;+99,1 млрд — виробництво та закупівля зброї та боєприпасів для ЗСУ;+8,1 млрд грн — Національній гвардії;+4,3 млрд грн — для закупівлі дронів, яку здійснює Держспецзв’язку;+1,3 млрд грн — для СБУ;+918 млн грн — Державній спеціальній службі транспорту;+83 млн грн — Державній прикордонній службі;+28,8 млн грн — для ГУР Міноборони;+8 млн грн — для Служби зовнішньої розвідки.Покрити цю суму планується з декількох джерел:294,3 млрд грн — міжнародна допомога (це шість мільярдів євро "безповоротної позики" ERA loans;з європейської частки (повертати ці гроші Україні не потрібно, відсотки за користування грошима не нараховуються);10,4 млрд грн — скорочення невійськових витрат (з них найбільш суттєві скорочення: 6,45 мільярда — очікувана економія від обслуговування державного боргу, три мільярди — економія на гарантійних зобов’язаннях держави, які цього року немає потреби виплачувати), майже один мільярд за пропозиціями окремих державних органів);20 млрд грн — очікуване збільшення надходжень від ПДФО та військового збору, від виплат грошового забезпечення військовим у листопаді-грудні (оскільки загальна сума видатку на оплату праці збільшується, то збільшуються і податки від доходів фізичних осіб)."Розгляд цих змін до бюджету-2025 очікується у Верховній Раді України сьогодні, 21 жовтня", — підсумувала Роксолана Підласа.Нагадаємо, раніше вона розповідала, що бюджетний комітет Верховної Ради України опрацював 3 339 поправок до проекту бюджету на 2026 рік. Орієнтовна вартість пропозицій нардепів перевищує 7,1 трильйона гривень..

Середня пенсія за квартал зросла лише на 26,6 гривні — до 6436,8 гривні. У річному вираженні — майже на 10%. Водночас інфляція у країні зросла на 11.9% (у вересні 2025 року порівняно з вереснем 2024 року). А середня інфляція за дев’ять місяців 2025 року склала вже 13,9%.Таку інформацію оприлюднив голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев."Очевидно, що зростання середньої пенсії українців не покриває інфляцію", — констатував він.Але насправді, продовжив Гетманцев, ситуація ще складніша — 56% пенсіонерів взагалі отримують менш як 5 000 гривень. Це набагато нижче фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних українців (за деякими оцінками — 7 091 гривня в цінах червня 2025 року)."Ситуацію потрібно змінювати докорінно. Терміново змінювати несправедливу формулу нарахування пенсій. Зокрема, підхід, коли зараз у формулі обрахунку пенсії береться середня пенсія за останні три роки, а не за останній рік. Це штучно занижує пенсію. Необхідно провести осучаснення пенсій, щоби подолати розрив між розмірами пенсій призначених у різні роки", — вважає нардеп.За його словами, варто переглянути формулу індексації пенсій, щоби вона враховувала реальні інфляційні втрати у купівельної спроможності, щоб уникнути ситуації, коли вже за декілька років пенсіонер буде отримувати не гідну пенсію, а фактично "соціальну допомогу"."Загалом формула нарахування та індексації пенсій має забезпечувати заміщення пенсією трудових доходів на рівні щонайменше 40%. При цьому мають максимально враховуватись внески людини протягом її життя", — додав Гетманцев.Він навів приклад Німеччини: пенсія в солідарній пенсійній системі становить у середньому 48% від останньої зарплати, у Польщі — близько 42%. Загалом у країнах ЄС середня пенсія, як правило — не менше 40% від заробітку. Такий підхід, на його переконання, має діяти й в Україні.Ще 2024 року Кабмін оголосив про плани пенсійної реформи 2025 року. Передбачалося запровадити справедливу систему обчислення пенсій; гарантувати базову пенсію; усунути різницю між пенсіями, призначеними в різні роки."Це мало стати кроком до європейської моделі. Але зараз руху в цьому напрямі ми не бачимо. У проекті бюджету-2026 не передбачені необхідні для запуску змін у солідарній пенсійній системі кошти", — зауважив голова фінансового комітету парламенту.Він уточнив: єдине, що заплановано в проекті бюджету-2026 — це підняття мінімальної пенсії лише на 234 гривні, з 2 361 до 2 595 гривень. Нардеп вважає, що наступного року мінімальна пенсія має зрости хоча би до 4 700 гривень. Цей перший крок дозволить поступово підняти виплати для пенсіонерів до рівня реального життя в Україні."Крім того, маємо нарешті забезпечити повноцінний запуск накопичувальної системи пенсійного забезпечення — для цього потрібно розбудовувати та розвивати фондовий ринок. Саме тому в мене так багато питань до НКФРЦП: їхні нульові, чи навіть мінусові результати роботи – це одна з перешкод до забезпечення українців високими пенсіями", — наголосив Гетманцев.Також він згадав останнє у списку, але точно не останнє за значенням, — ліквідацію кланових спецпенсій для окремих каст обраних держслужбовців (прокурорів, суддів та інших).Нагадаємо, що зараз в Україні налічується понад 10 мільйонів громадян пенсійного віку. Більша частина з них проживає поза межею бідності..

Бюджетний комітет Верховної Ради України опрацював 3 339 поправок до проекту бюджету на 2026 рік. Орієнтовна вартість пропозицій нардепів перевищує 7,1 трильйона гривень.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Facebook."Загалом орієнтовна вартість пропозицій народних депутатів перевищує 7,1 трильйона гривень. Для розуміння масштабу: це додатково півтора бюджету 2026 року", — підрахувала вона.За її словами, як правило, депутати не вказують, з яких джерел фінансувати їхні ідеї, але ті, що вказують, найбільше люблять резервний фонд і обслуговування державного боргу."Якщо ми раптом вирішимо ухвалити всі ці пропозиції, то резервний фонд піде в мінус на 47 мільярдів гривень, а "військовий резерв" (нагадаю, нова програма для покриття непередбачуваних військових видатків) — на 224,2 мільярда гривень", — констатувала Підласа.Вона наголосила, що обов’язок бюджетного комітету за законом і за здоровим глуздом — утримати баланс бюджету та не збільшувати дефіцит."Тому повністю врахуємо лише пропозиції з реалістичними джерелами покриття видатків. Низку слушних ідей комітет доручить уряду опрацювати до другого читання законопроекту", — пояснила Підласа.Вона підсумувала, що надалі проект бюджету очікує на розгляд на комітеті (в п’ятницю, 17:10), а потім у залі Верховної Ради (21-22 жовтня) та друге читання (18-20 листопада).Нагадаємо, наприкінці вересня прес-служба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства повідомляла, що проект закону про державний бюджет України на 2026 рік передбачає продовження фінансування програм, які спрямовані на розвиток внутрішнього виробництва, агропромисловий сектор і захист довкілля..

Чинного народного депутата викрито на легалізації понад дев'ять мільйонів гривень. Йому повідомили про підозру.Про це повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро України. "НАБУ і САП повідомили про підозру чинному народному депутату України у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом", — йдеться у повідомленні.За даними слідства, народний обранець заволодів коштами приватного товариства, пообіцявши його представникам сприяння в отриманні дозволу на транскордонне перевезення мінеральних добрив."Отримавши гроші на рахунок близької особи, підозрюваний жодних дій в інтересах компанії не вчинив", — зазначили в НАБУ.Як нардеп легалізував отримані коштиЩоб приховати незаконне походження коштів, нардеп розробив схему їх легалізації. Спочатку суму в понад дев'ять мільйонів гривень перерахували на рахунки юридичної компанії, що належить близькому родичу депутата, під виглядом оплати за надання правових послуг. Надалі частину цих грошей перевели на інший рахунок. Ці кошти витратили на придбання двох автомобілів преміум-класу:BMW X5 M (F95):Mercedes-Benz G 63 AMG.Згодом нардеп почав відкрито користуватися цими автівками, так ніби вони були придбані за законні доходи від підприємницької діяльності.На сьогодні досудове розслідування триває. Встановлюються інші обставини вчинення злочину та причетні до нього особи.Нагадаємо, нещодавно на Житомирщині 51-річному депутату Черняхівської селищної ради, голові однієї з постійних комісій, повідомлено про підозру у вимаганні 20 тисяч доларів США за нібито "домовленість" із правоохоронцями щодо закриття кримінального провадження..

У четвер, 16 жовтня, 22 депутати на позачерговій сесії Чернігівської міської ради проголосували за перейменування одного зі скверів у Чернігові на честь президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. Про це повідомило "Суспільне". Журналісти поінформували, що пропозицію стосвно перейменування внесла голова фракції "Європейська Солідарність" Марина Семененко.Пізніше стало відомо, що перейменовуватимуть сквер "Казка" у мікрорайоні Шерстянка в Чернігові.У пояснювальній записці до цього рішення йдеться про те, що сквер перейменували "з метою вшанування видатних політичних лідерів сучасності, а також привернення міжнародної уваги до відбудови міста-героя Чернігова"."Мешканці Чернігова висловлюють щиру надію, що в період нових міжнародних викликів саме Дональду Трампу вдасться докласти зусиль для припинення чергової великої війни та досягнення стійкого миру", — йдеться у записці.Там також висловили сподівання, що саме за це він може "заслужено стати лауреатом Нобелівської премії миру".Марина Семененко на своїй Facebook-сторінці зазначила, що наступним кроком стане звернення до президента США та його сімʼї із запрошенням до міста-героя Чернігова в гості.Нагадаємо, що 10 жовтня Нобелівський комітет оголосив лауреатку премії миру 2025 року. Нею стала венесуельська політикиня Марія Коріна Мачадо "за невпинну працю з просування демократичних прав народу Венесуели та за її боротьбу за досягнення справедливого та мирного переходу від диктатури до демократії"..

Верховна Рада України вже наступного тижня підтримає продовження режиму воєнного стану та загальної мобілізації. Як і попередніх разів, запланують на це ще 90 днів.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Наступного вівторка (21 жовтня) Рада вже 17 раз продовжить дію воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів", — зазначив він.Народний обранець уточнив, що це відбудеться з 5 листопада до відповідно лютого 2026 року."Відповідні закони на затвердження указів президента надійдуть у Раду в понеділок, 20 жовтня", — зауважив Ярослав Железняк.Він також нагадав процедуру, як це відбувається на законодавчому рівні:розгляд на комітеті;голосування в Раді 226+;підписання законів.Як відомо, на початку повномасштабного вторгнення 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон про загальну мобілізацію та встановила воєнний стан на всій території країни.Станом на 2025 рік мобілізацію і воєнний стан продовжено щонайменше до 5 листопада.Призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які пройшли медичну комісію, водночас жінок із медичною освітою можуть мобілізувати добровільно.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..