# депутат

Народному депутату України Євгенію Шевченку, якому інкримінують державну зраду, оголосили нову підозру. Політика запідозрили у шахрайстві.Про це повідомила Служба безпеки України. Варто зауважити, що правоохоронці не називають імені фігуранта, але, згідно з матеріалами справи йдеться про Євгена Шевченка.За даними слідства, депутат у 2021 році організував укладення договору постачання мінеральних добрив між окремими суб’єктами господарювання. Зокрема, він видурював гроші в однієї з українських компаній, яка купувала мінеральні добрива в Білорусі. Так, прикриваючись зв’язками із Білоруссю, Шевченко створював штучні перешкоди при доставленні товарів в Україну, а за їхнє вирішення вимагав хабар у 14,5 мільйона гривень."Задокументовано, що відповідна сума надійшла на рахунки комерційної структури, що належить сину нардепа", — зауважили у СБУ.До того ж нардеп міг отримувати регулярні "відкати", пропонуючи іншим українським підприємствам білоруські квоти на поставку добрив."На підставі зібраних доказів нардепу повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене у великих розмірах)", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, зранку 11 липня у ЗМІ з'явилася інформація, що Державне бюро розслідувань прийшло із обшуками до колишнього міністра інфраструктури Олександра Кубракова. Наголошувалося, що обшуки проводяться в межах розслідування ймовірного шахрайства нардепа Євгена Шевченка, якому раніше оголосили дві підозри в держзраді. Зокрема, правоохоронці вважають, що Кубраков міг допомогти Шевченку у виманюванні в підприємців 14,5 мільйона гривень, нібито, на закупівлю добрив у Білорусі. Водночас сам екс-міністр запевняє, що не має жодного відношення "ані до нардепа Шевченка, ані до Білорусі, ані до закупівель добрив чи то будь-яких інших махінацій".

Господарський суд Києва зобов'язав Росію заплатити українському акціонерному товариству "Ю АР ДІ Українські Дороги" 83,75 мільйона гривень матеріальних збитків. Керівником компанії, яка втратила завод мінерального порошку та техніки у Херсонській області, є народний депутат України Сергій Лабазюк.Про це свідчить рішення Господарського суду Києва.Компанія "Ю АР ДІ Українські Дороги" звернулася до суду з позовом до Росії в особі міністерства юстиції на суму 374,93 мільйона гривень, врахувавши також 291,18 мільйона гривень упущеної вигоди.Суд вирішив, що компанія 2022 року після початку повномасштабної війни Росії проти України втратила завод мінерального порошку та 33 транспортні засоби, які в основному призначалися для будівництва та ремонту доріг.Йдеться про втрати у Новій Каховці й інших населених пунктах Херсонської області, які тимчасово окуповані Росією. Сума матеріальних збитків — 83,75 мільйона гривень.Вимогу "Ю АР ДІ Українські Дороги" стягнути з Росії 291,18 мільйона гривень упущеної вигоди суд відхилив. Зокрема, йшлося про невиконані державні замовлення щодо будівництва, ремонту доріг, послуги з їх експлуатаційного утримання.Суд зробив висновок, що компанія не змогла це підтвердити доказами, а надані суми є гіпотетичними припущеннями таких збитків, які мають абстрактний характер."Окрім того, позивачем не доведено, що суму за звітами у вигляді упущеної вигоди він насправді міг би отримати, якби не неправомірні дії відповідача", — йдеться в рішенні суду.АТ "Ю АР ДІ Українські Дороги" (раніше називалося "Хмельницьке ШБУ № 56") зареєстроване у Хмельницькому. Бенефіціаром є Сергій Лабазюк.Це народний депутат України VII, VIII та IX скликань, член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, входить до тимчасової спеціальної парламентської комісії з питань прав захисту інвесторів. Сергій Лабазюк — представник депутатської групи "Партія "За майбутнє".Нагадаємо, що в листопаді 2023 року народний депутат України Сергій Лабазюк отримав підозру від НАБУ у спробі підкупу топ-посадовців у сфері відновлення. Тоді зазначалося, що він є власником аграрного та будівельного бізнесів.

У липні Верховна Рада знову продовжить на 90 днів дію воєнного стану в Україні. Це також стосується і загальної мобілізації, яку проводять на території всієї країни.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На наступному пленарному тижні парламент знову, вже 16 раз, проголосує за продовження воєнного стану та загальної мобілізації", — зазначив він.Надалі в дописі він уточнив, що спочатку Рада національної безпеки й оборони України ухвалить укази, а вже далі президент внесе їх законом, потім Верховна Рада їх схвалить."Відповідно, знову на 90 днів, зі 7 серпня 2025 року до 5 листопада 2025 року", — розповів про терміни нардеп.Ярослав Железняк наголосив, що за таких обставин жодних виборів — ані місцевих, ані парламентських, ані президентських — цього року не буде. Раніше деякі джерела інформували, що планово вони мали би відбутися в жовтні цього року.Народний депутат порадив тим, хто вже розпочав розгортати передвиборчі штаби та формувати команди для виборів, згортати таку діяльність, адже в умовах воєнного стану в Україні жодні вибори неможливі.Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну незмінно діє воєнний стан і мобілізація. Востаннє Верховна Рада голосувала за їх продовження 16 квітня. Президент Володимир Зеленський підписав відповідні закони 18 квітня.Нагадаємо, спікер українського парламенту Руслан Стефанчук розповідав, що Верховна Рада України працює над створенням спеціального виборчого законопроекту. Він стосуватиметься умов і нюансів проведення виборів після закінчення війни.

Служба безпеки спільно з Офісом генерального прокурора викрила чинного депутата Волинської обласної ради на організації схем для ухилянтів. Він забезпечував чоловіків підробленими документами, за допомогою яких вони перетинали кордон.Про це повідомляє Служба безпеки України. За матеріалами справи, фігурант входив до злочинної групи, котру очолювала колишня заступниця голови Волинської ОВА та яку ще раніше затримала СБУ.Як встановило розслідування, депутат забезпечував ухилянтів підробленими документами. Відповідно до цих паперів зазначені в них військовозобов’язані чоловіки вважалися "волонтерами", яких Волинська ОВА відряджала за кордон по гуманітарну допомогу."За свої "послуги" ділки брали до 5 тисяч доларів США з одного "клієнта". За наявними даними, починаючи з 2022 року зловмисники незаконно переправили за кордон понад 100 ухилянтів", — йдеться у повідомленні.На основі зібраних слідчими СБУ доказів фігуранту повідомлено про підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:ч. 2 ст. 255 (участь у злочинній спільноті або злочинній організації);ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань); ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України).Підозрюваному загрожує позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна. Нагадаємо, 29 червня поблизу кордону з Угорщиною прикордонники зупинили групу порушників, які тікали з України. Організатори їх переправлення керували їх діями дистанційно.Також на Рівненщині прикордонники викрили чергового ухилянта. Чоловік призовного віку намагався перетнути державний рубіж України, сховавшись у кабіні фури під ліжком.

Популярний відеохостинг, що надає послуги розміщення відеоматеріалів YouTube, заблокував канали підсанкційних осіб. Йдеться про медіаресурс нардепа-втікача Артема Дмитрука, а також колишнього народного обранця Ігоря Мосійчука.Про це повідомляє у Telegram-каналі Центр протидії дезінформації.У відомстві зазначили, що YouTube заблокував на території України ще два канали, які поширювали співзвучну російській пропаганді інформацію. Вони були пов’язані з особами, проти яких запроваджені санкції.Серед заблокованих каналів: новий канал колишнього народного депутата Ігоря Мосійчука, який регулярно транслював меседжі, співзвучні з пропагандою РФ; канал Артема Дмитрука, який підозрюється в незаконному перетині державного кордону, є фігурантом кримінального провадження та оголошений у міжнародний розшук. "Проти обох осіб запроваджено санкції РНБО, введені в дію указами президента України від 25 травня та 22 червня 2025 року", — йдеться у повідомленні ЦПД.Справа Дмитрука: що відомоРаніше ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляли, що нардеп незаконно покинув Україну на День Незалежності. Сам Дмитрук у Telegram почав заявляти, що ніби його планують затримати й невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Крім того, він заявляв про буцімто фейки, що його родина і він в Молдові й українські спецслужби вимагають, аби молдовські — затримали його.Згодом слідство таки встановило, що нардеп 23 серпня 2024 року незаконно перетнув Державний кордон України у напрямку Республіки Молдови в районі пунктів пропуску "Павлівка" в зоні відповідальності відділу прикордонної служби "Велика Комарівка" прикордонного загону ДПС України. У цьому йому допомогли троє подільників. Двоє, у тому числі організатор, втекли за межі України, одного було затримано. Зокрема, останній контролював та інформував спільників про наявність патрулів поблизу прикордонного пункту, де відбувалась втеча.25 серпня генеральний прокурор повідомив Дмитруку про підозру через напади на правоохоронця та військового, замах на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганство. До того ж, відповідно до вимог КПК України, його викликали до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій на 10:00 29 серпня та 30 серпня поточного року. Дмитрук майже одразу відреагував на повідомлення йому про підозру. Він заявив, що не погоджується з таким рішенням Офісу генерального прокурора, й назвав справу "сфальсифікованою і видуманою".29 серпня Печерський районний суд міста Києва обрав чинному народному депутату України Артему Дмитруку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.Нагадаємо, що 9 вересня Офіс генерального прокурора подав клопотання до Генерального секретаріату Інтерполу щодо розшуку народного депутата Артема Дмитрука.

Вокаліст популярного гурту "Антитіла" Тарас Тополя відкрив іронічний збір коштів для народної депутатки Мар’яни Безуглої — "На психіатра Мар’яні". Вона раніше назвала "кармою" пошкодження його квартири внаслідок російської атаки.Про відкриття "збору" Тарас Тополя оголосив на своїй сторінці у Facebook."Ми з Оленою Тополею дякуємо всім за неймовірну підтримку. Ви запитуєте номер картки? Друзі, та я скоріше в пеклі згорю від сорому, ніж оголошу збір собі на ремонт", — зазначив музикант.Він додав, що зможе сам упоратися зі складною ситуацією, адже "є голос, рідні, друзі"."От що дійсно важливо, дійсно справа державного значення, — то це допомогти народній обраниці з лікуванням. Ми ж люди, а не безумні узкі якісь. Тож я відкриваю банку "На психіатра Марʼяні", — написав Тарас Тополя.Він саркастично закликав українців долучатися, не бути байдужими, проявити чуйність і милосердя до людини, що пише закони в такі буремні часи, до людини, за яку свого часу проголосувала ціла Оболонь."Якщо ж вона не прийме нашу з вами руку допомоги, то всі зібрані кошти підуть на підтримку дітей наших загиблих побратимів 130 Батальйону ТРО. А ще, тегайте фахівців у цій галузі, тут справа відповідальна та, здається, серйозно запущена", — підсумував Тарас Тополя.Станом на момент цієї публікації зібрано вже майже 300 тисяч гривень."Тополя, я прийму мільйон і віддам його на дрони-перехоплювачі. Так що збирай", — написала Мар’яна Безугла у своїх соцмережах.Згодом народна депутатка прийшла в коментарі до Тараса Тополі з фразою "Піднажмемо"."Ми, звісно, піднажмемо, зберемо кошти, а далі — лише на клініку прямим платежем. Для тебе оберемо найліпших фахівців. Я розумію, що марення щодо того, як витрачати кошти, — це можуть бути симптоми певного діагнозу, тому не ображаюся. Все ок. Ми з тобою! Мені головне тобі допомогти. Я чи не єдиний хто готовий протягнути тобі руку допомоги, щоби ти стала на медикаментозний шлях одужання. Всі інші зневажають тебе та ненавидять, на це так боляче дивитися", — відповів на це Тарас Тополя.Нагадаємо, що наприкінці січня народна депутатка Мар’яна Безугла оприлюднила цифри начебто "мільйонних премій" вищому військовому керівництву української армії. Однак у Збройних силах України заявили, що така інформація не відповідає дійсності.

У понеділок, 23 червня, Центральний районний суд Дніпра обрав запобіжний захід депутатці обласної ради Маріанні Мірошніченко, яку викрили на фіктивній службі у Збройних силах України.Про це повідомляє "Суспільне Дніпро". За даними журналістів, суд призначив депутатці 52 дні тримання під вартою із можливістю внесення застави розміром у 700 тисяч гривень.Зазначається, що прокурор просив призначити депутатці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з внесенням застави у майже мільйон гривень. Натомість адвокат Мірошниченко попросив для своєї підзахисної нічний домашній арешт, адже вона нібито має матір похилого віку."Є також питання щодо застави, це 300 мінімальних заробітних плат, тоді як завдані збитки, зазначені у матеріалах справи, становлять 160 тисяч гривень. Якось впливати на свідків вона не може", — зазначив адвокат.Сама ж депутатка зауважила, що кримінальному провадженню вже рік і за цей час вона не зробила нічого протизаконного."Я не збираюся нікуди зникати, навпаки — маю намір тісно співпрацювати зі слідством. Бо я маю намір відстоювати своє доброчесне ім'я. І для цього я маю бути в місті, тож ризиків з моїм зникненням немає", — сказала підозрювана.До того ж депутатка запевняла суд, що у листопаді 2023 року вона добровільно мобілізувалася до ЗСУ і пройшла базову військову підготовку терміном у 45 днів. Проте у січні 2025 році була вимушена демобілізуватися за сімейними обставинами.Нагадаємо, 18 червня стало відомо, що у Дніпропетровській області працівники Державного бюро розслідувань викрили депутатку обласної ради, яка заради іміджу почала фіктивно служити в Збройних силах України, отримавши при цьому понад 200 тисяч гривень службових виплат.  За даними слідства, з допомогою знайомого командира однієї із військових частин, депутатка фіктивно пройшла військовий вишкіл, а потім так само фіктивно продовжила службу у ЗСУ. Таким чином депутатка встигла нібито побувати телефоністом, "попрацювати" у групі комунікацій штабу. .

У четвер, 19 червня, Верховна Рада підтримала складання мандата народного депутата Олеся Довгого.Про це повідомив нардеп від фракції "Голос" Ярослав Железняк. За його словами, складання мандату Довгого підтримали 244 депутати."В Парламенті новий антирекорд за кількістю депутатів, 398", — наголосив Железняк.Що відомо про Олеся ДовгогоЙого обрали до Верховної Ради дев’ятого скликання 2019 року як безпартійного самовисуванця за 102 округом (Кіровоградська область). Позафракційний. Член Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.Також Довгий був народним депутатом України Верховної Ради восьмого скликання — теж як безпартійний. Працював у депутатській групі "Воля народу", став заступником голови комітету з питань економічної політики.На місцевих виборах 2006 року Довгий пройшов до Київської міської ради від "Блоку Леоніда Черновецького", 28 квітня того ж року його обрали заступником голови та секретарем Київради. 2008 року на дострокових виборах до столичної ради знову став депутатом від "Блоку Леоніда Черновецького" та секретарем Київради, подав у відставку з цієї посади 2011 року, став членом комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.Олесь Довгий народився 1 листопада 1980 року в Києві. Батько — народний депутат IV-VI скликань і науковець, мама — професорка Києво-Могилянської академії.Нагадаємо, спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність парламенту неможливо. Однак після закінчення війни ініціатива про скорочення кількості нардепів до 300 має право на життя.

Народний депутат Олесь Довгий написав заяву про складання депутатських повноважень. Окрім того, він заявив, що взагалі йде з політики.Про це Олесь Довгий повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook."Іду з політики. Написав заяву про припинення повноважень народного депутата", — констатував він.Далі у своєму дописі нардеп оприлюднив "дві репліки"."Перша: не планую балотуватися й обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Друга: планую надалі підтримувати ЗСУ, соціальні та культурні проекти. Вірю в Україну, дякую своїй родині, друзям і команді за підтримку! Ціную здоровий глузд та порядність!" — наголосив Олесь Довгий.Після того, як він покине Верховну Раду, в українському парламенті залишиться 398 депутатів.Що відомо про Олеся ДовгогоЙого обрали до Верховної Ради дев’ятого скликання 2019 року як безпартійного самовисуванця за 102 округом (Кіровоградська область). Позафракційний. Член Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.Також Довгий був народним депутатом України Верховної Ради восьмого скликання — теж як безпартійний. Працював у депутатській групі "Воля народу", став заступником голови комітету з питань економічної політики.На місцевих виборах 2006 року Довгий пройшов до Київської міської ради від "Блоку Леоніда Черновецького", 28 квітня того ж року його обрали заступником голови та секретарем Київради. 2008 року на дострокових виборах до столичної ради знову став депутатом від "Блоку Леоніда Черновецького" та секретарем Київради, подав у відставку з цієї посади 2011 року, став членом комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.Олесь Довгий народився 1 листопада 1980 року в Києві. Батько — народний депутат IV-VI скликань і науковець, мама — професорка Києво-Могилянської академії.Нагадаємо, спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність парламенту неможливо. Однак після закінчення війни ініціатива про скорочення кількості нардепів до 300 має право на життя.

У вівторок, 17 червня, Печерський районний суд Києва продовжив арешт народного депутата Євгенія Шевченка до 14 серпня. Його підозрюють у державній зраді.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на прес-службу Печерського суду.Раніше, 14 листопада 2024 року, правоохоронці повідомили народному депутату Євгенію Шевченку про підозру у державній зраді. Також прокурори Офісу генпрокурора вручили Шевченку клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.За даними слідства, народний обранець систематично у своїх виступах та інтерв’ю публічно поширював російські наративи. А також "розміщував у соцмережах висловлювання, спрямовані на шкоду інформаційній безпеці України".Далі Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Євгенію Шевченку — тримання під вартою 60 днів без права внесення застави.Потім, 7 січня 2025 року, Печерський суд столиці подовжив нардепу тримання під вартою в слідчому ізоляторі без права внесення заставки.У березні цього року запобіжний захід суд продовжив ще на два місяці — також без права внесення застави. 1 травня 2025 року суд подовжив тримання під вартою нардепа до 21 червня.У чому підозрюють нардепаВідомо, що 2021 року нардеп публікував неправдиву інформацію щодо відсутності загрози повномасштабного вторгнення Російської Федерації з території республіки Білорусь. Він також говорив про неправильність та недоцільність теперішнього зовнішнього та внутрішнього політичного курсу України. Зокрема, Шевченко дискредитував чинну владу, викривляючи факти та події в країні. Також він публічно закликав до зміни меж території та державного кордону України.До того ж депутат записував програми на власних каналах, давав інтерв’ю проросійськи налаштованим блогерам і експертам. Після чого цей контент поширювався на пропагандистських ЗМІ на території РФ. У цих програмах нардеп поширював інформацію, яка утверджувала в масовій свідомості думку про те, що начебто українська влада довела країну до повного краху, втрати територій і людей, і неспроможна досягти миру.Також нардеп нав’язував думку, що Україна вже не здатна перемогти та повинна йти на переговори з Росією на будь-яких умовах. Водночас він поширював інформацію спрямовану на дискредитацію західних партнерів та європейських цінностей. Зокрема, він говорив, що Захід втручається не лише у внутрішні справи України та спричинив у країні війну, а й намагається шляхом впливу на вибори підірвати стабільність в Грузії та Молдові.Зв'язок з БілоруссюТакож слідством також встановлені його контакти з представниками посольства республіки Білорусь після того, як він у вересні 2020 року з прапором цієї країни зайшов на трибуну парламенту. Він неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесових, політичних структур та навіть з самопроголошеним президентом країни Олександром Лукашенком. Посилаючись саме на цю зустріч, депутат поширював ідею відсутності загрози нападу російських військ з території Білорусі тощо.Так, за інформацією слідства, за протекцією самопроголошеного президента Білорусі, депутат та його близькі родичі вели активний бізнес з представниками цієї країни, у тому числі на ринку електроенергії та міндобрив. Купуючи там товари за заниженими цінами вони завозили його в Україну через іншу європейську країну, і продавали набагато дорожче."Режим сприяння" з боку білоруської влади дозволив депутату за пів року отримати 1,5 мільйона євро чистого прибутку. Водночас в Україну він зміг перевести лише 500 тисяч євро. Решту не вдалося отримати у зв’язку з блокуванням сумнівних транзакцій з боку фінансового моніторингу одного з європейських банків", — зазначили в прес-службі.Також зафіксовано, що за цей час депутат придбав та оформив на родичів три елітних авто загальною вартістю 500 тисяч доларів США.Нагадаємо, 13 червня цього року Державне бюро розслідувань повідомило про нову підозру народному депутату України Євгенію Шевченку. Йому інкримінують державну зраду за події після вторгнення Російської Федерації.

Наразі в умовах воєнного стану скоротити чисельність Верховної Ради не можливо. Однак після закінчення війни ця ініціатива має право на життя.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "РБК-Україна"."У нас є законопроєкт про зміни до Конституції, який внесений на початку каденції, про скорочення кількості депутатів до 300. Але, на превеликий жаль, в період воєнного стану, а до цього ковід був, у нас не було можливостей, внести, тому що під час воєнного стану ми не можемо голосувати зміни до Конституції", — сказав він.Стефанчук зазначив, що одна з головних функцій парламенту — представницька. Відтак, кількість нардепів має бути такою, щоб вона представляла всі верстви населення."І тому, коли нас було 52 мільйони — 450 депутатів, це було виправдано. Після війни нам треба подивитися, тому що я думаю, що така ідея має право на життя", — додав Стефанчук.До того ж, на думку спікера ВР, це рішення про скорочення парламенту можна встигнути ухвалити до потенційних наступних виборів. Однак, лише за умови, що війна буде закінчена."Дивіться, все можна встигнути. Питання тільки в тому, як ми і коли завершимо цю страшну війну. Тому це питання не є номер один для України, але дуже важливе в контексті післявоєнного відновлення України", — зазначив спікер ВР.Він також додав, що на сьогодні парламент налічує 399 народних депутатів. Із них у сесійній залі у середньому присутні приблизно 340-350 осіб."Фактично ви можете побачити за результатами об'єднуючих голосувань. Ця цифра в районі 340-350 народних депутатів, які постійно знаходяться в залі і беруть участь у голосуваннях", — повідомив спікер Ради.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що кількість народних депутатів в Україні може зменшитись. Це пов'язано з тим, що в державі поменшало населення. Додамо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

У Дніпропетровській області працівники Державного бюро розслідувань викрили депутатку обласної ради, яка заради іміджу почала фіктивно служити в Збройних силах України, отримавши при цьому понад 200 тисяч гривень службових виплат.Про це повідомила прес-служба ДБР. За даними слідства, у 2023 році жінка вирішила "прокачати" свій політичний імідж серед електорату та колег. Для цього вона пройшла військово-лікарську комісію, де була визнана придатною до служби. Після чого її направили до навчального центру для проходження базової військової підготовки та надали військове звання "солдат".Також до своєї схеми з підвищення іміджу вона залучила знайомого заступника командира однієї із військових частин. Той звернувся до начальника навчального центру з пропозицією посприяти депутатці бути лише в списках військовослужбовців і не брати безпосередньої участі у навчаннях. "Я дзвоню по "шкурному" питанню. У тебе на днях, можливо сьогодні, можливо завтра, має зайти боєць. Вона заходить до нас в бригаду через твій батальойн. Вона принесе документи, познайомиться. Її треба буде зачислити, а потім відпустити", — розповів заступник частини начальнику бойового центру. Відтак, депутатку до навчального центру кілька разів привозив її водій, після чого вона проводила час на власний розсуд.Після так званого "навчання", депутатка продовжила фіктивну службу вже в частині свого знайомого. Він нібито призначив депутатку на посаду оператора у взвод розвідки та корегування ударних безпілотних авіаційних комплексів. Потім кілька разів по документах було переміщення жінки з посади на посаду.Таким чином депутатка встигла нібито побувати телефоністом, "попрацювати" у групі комунікацій штабу. За час фіктивної служби вона незаконно отримала виплат на понад 200 тис. гривень, які регулярно витрачала на власні забаганки."Їй повідомлено про підозру в ухиленні від несення військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, а також за фактом шахрайства (ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409, ч. 4 ст. 190 КК України)", — йдеться у повідомленні.Натомість начальник навчального центру підозрюється у пособництві в ухиленні військовослужбовця від несення обов’язків військової служби. А через те, що він підписував розрахункові відомості про нарахування заробітної плати, йому інкримінують ще й розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем."Наразі вирішується питання повідомлення про підозру заступнику командира частини та обрання відносно всіх фігурантів запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Їм загрожує позбавлення волі до 10 років", — додали у ДБР.Нагадаємо, раніше співробітники Державного бюро розслідувань викрили злочинну організацію, яка заволодівала бюджетними коштами, виділеними на закупівлю харчових продуктів для військових.

У вівторок, 17 червня, Європарламент підтримав продовження угоди про вантажні перевезення між Європейським Союзом і Україною до кінця 2025 року. Ця угода також відома як "транспортний безвіз".Про це повідомила прес-служба Європарламенту. Там зазначили, що за відповідну ініціативу проголосували 488 депутатів, 137 виступили проти, ще 34 — утрималися. Як відомо, первинну угоду уклали в червні 2022 року, її дія мала завершитися в червні 2024 року.Проте згодом її тимчасово продовжили, очікуючи на формальне схвалення Європарламентом і Радою ЄС. Тепер документ передадуть Раді для остаточного ухвалення.Експерти наголосили, що оновлена версія угоди враховує низку практичних викликів, які виникли під час її реалізації.Зокрема, згідно з новими вимогами, водії повинні мати при собі дозвільні документи на міжнародні перевезення та розміщувати спеціальну наклейку на лобовому склі, що підтверджує відповідність перевезення умовам угоди.Крім того, угода передбачає механізм захисту: у разі суттєвих порушень на місцевому ринку автоперевезень її дію можуть тимчасово припинити в окремому географічному регіоні.Варто зазначити, що угода про вантажні автоперевезення від 29 червня 2022 року стала одним із проявів солідарності Європейського Союзу з Україною у відповідь на повномасштабне вторгнення Російської Федерації.Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства розвитку громад і територій України повідомляла, що рішення про "транспортний безвіз" стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

В Україні зароджується новий промисловий регіон. Зокрема, в Закарпатській області відкриваються дуже багато підприємств і будується велика потужність генерації.Про це розповів голова енергетичного комітету Верховної Ради України Андрій Герус під час Energy Day 2025 від Європейської бізнес-асоціації, який проходив у Києві. Його цитує "Інтерфакс-Україна"."На мою думку, у нас зараз зароджується новий промисловий регіон — Закарпаття", — зазначив він.Герус акцентував: те, скільки там видано технічних умов на під’єднання підприємств, насправді вражає."І наскільки я знаю, обленерго адекватно видає ці технічні умови, скарг немає", – пояснив голова енергетичного комітету українського парламенту.За його словами, в регіоні будується також дуже багато генерації різних типів: СЕС, ВЕС, газова генерація, про що свідчать видані технічні умови на приєднання потужності до мереж."Закарпаття демонструє дуже велику динаміку. Єдине, що не буде такої гігантоманії в радянському стилі, коли три підприємства утворюють цілу область чи місто, але зараз на Закарпатті десятки та десятки невеликих підприємств відкриваються", — додав народний депутат.Він запевнив, що за декілька років ми побачимо велику відмінність від того, яким регіон був іще років п’ять тому.Нагадаємо, нещодавно очільник Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко заявив, що хліб може подорожчати в Україні на 20% до кінця 2025 року. Причиною цьому є зростання цін на всі складові товару — борошно, дріжджі, жири, цукор. Проте це навряд чи підірве бюджет української сім'ї.

У Російській Федерації затримано підозрюваного в причетності до вбивства колишнього депутата Верховної Ради України Іллі Киви. За версією слідства, Араїк Амірханян передав Службі безпеки України інформацію про місцезнаходження жертви. Потім кілер розстріляв Киву в Підмосков'ї 2023 року.Про це повідомив російський Telegram-канал "База". Там зазначили, що в причетності до вбивства колишнього українського нардепа Іллі Киви підозрюють колишнього "найбільшого підрядника "Укравтодору" 44-річного громадянина Вірменії Араїка Амірханяна."Араїка навіть не довелося затримувати: коли слідчі, які займаються справою про вбивство Киви, вийшли на його слід, то дізналися, що на початку травня Амірханяна відправили до СІЗО-8 Московської області у справі про хабар", — йдеться в повідомленні.Джерела медійників, посилаючись на слідчих, додали, що Амірханян увійшов у довіру до Киви, стежив за ним, а потім передав працівникам СБУ інформацію про те, де той живе."Увійти в довіру до Киви для Амірханяна було, мабуть, неважко. Араїк наробив багато галасу в Україні в другій половині 2010-их: він займався дорожнім бізнесом, його ім'я часто з’являлося у скандалах, пов'язаних з "Укравтодором". 2021 року Амірханяна запідозрили у привласненні 500 мільйонів гривень із бюджетних коштів, а пізніше Володимир Зеленський позбавив його українського громадянства, пояснивши це наявністю у нього вірменського паспорта", — написали медійники.Що відомо про смерть Іллі КивиУ середу, 6 грудня, у Росії знайшли мертвим колишнього нардепа та зрадника України Іллю Киву. За інформацією російських пропагандистів, його тіло виявили у Підмосков'ї у селі Супоніво Одинцовського району.Низка українських ЗМІ з посиланням на джерела в Службі безпеки України повідомила, що зрадника ліквідували зі стрілецької зброї — це спецоперація СБУ.Труп Киви знайшли лежачим на животі в снігу на території готелю "Велич кантрі клаб". Кілер чекав на жертву в лісі недалеко від клубу.Нагадаємо, представник Головного управління розвідки Міністерства борони Андрій Юсов розповідав, що колишній народний депутат-українського парламенту Ілля Кива дбав про свою безпеку. Саме тому жив в одному із сіл Підмосков’я.