# біженці

Дозвіл на роботу в Польщі за спрощеною схемою отримали приблизно чотири тисячі лікарів, медсестер і акушерів з України. Йдеться про період після початку повномасштабного вторгнення Росії.Про це розповіла доцентка Центру досліджень міграції Варшавського університету Домініка Пщулковська в інтерв'ю виданню Rzeczpospolita. За її словами, це посилило польську систему охорони здоров'я, яка має дефіцит медичних працівників.Вона уточнила, що відкриття польської системи охорони здоров'я для українських медиків допомогло їй впоратися з різким напливом пацієнтів з України.Водночас така модель мала й певні складнощі. Зокрема, медичну документацію та комунікацію всередині команд лікарів у Польщі потрібно вести польською мовою. Тому медичний працівник, який нею недостатньо володіє, мав працювати під наглядом колеги, здатного допомогти з перекладом.За інформацією Пщулковської, 2022 року українці частіше зверталися до польської медицини у невідкладних ситуаціях. 2023 року вони дедалі частіше користувалися первинною медичною допомогою та стоматологічними послугами, як й інші мешканці Польщі.Однак виникали проблеми з окремими видами допомоги. Наприклад, серед українців було багато людей, які потребували діалізу, а деякі пацієнти приїжджали вже із запущеними захворюваннями, зокрема, раком. Це ускладнювало та здорожчувало лікування.Спрощення визнання дипломів і скасування мовних вимог у Польщі застосували як надзвичайний захід ще під час пандемії COVID-19."Тоді іноземні лікарі складали менше одного відсотка всіх медичних працівників. Зараз їхня частка зросла приблизно до 4%. Це все ще дуже низький показник порівняно з багатими західними країнами", — зауважила Пщулковська.Водночас вона констатувала, що запрошувати на роботу лікарів з країни, де триває війна, "морально неоднозначно"."Україна зараз потребує цих лікарів ще більше, ніж раніше. Тому питання, чи варто нам залучати лікарів, є цілком обґрунтованим. Це було би вигідним для нас, але, очевидно, невигідним для України", — підсумувала Домініка Пщулковська.Нагадаємо, в Пенсійному фонді повідомили, що українці, які офіційно працювали у Польщі, можуть зарахувати набутий там страховий стаж для визначення права на пенсію в Україні. Це може бути важливо, якщо людині не вистачає українського стажу для виходу на пенсію за віком..

Швейцарія продовжила статус захисту S для українців до 4 березня 2028 року. Водночас із 20 серпня країна запроваджує обмеження для нових заявників.Про це повідомили на сторінці Федерального департаменту юстиції та поліції EJPD. Там зазначають, що Федеральна Рада Швейцарії ухвалила відповідне рішення 19 серпня. Уряд пояснює його тим, що наразі немає ознак тривалої стабілізації ситуації в Україні, а перспективи стійкого припинення вогню в коротко- чи середньостроковій перспективі залишаються невизначеними.Разом зі статусом S до 4 березня 2028 року продовжать діяти й заходи підтримки для українців у межах програми S. Федеральний уряд щороку виділяє кантонам 3000 швейцарських франків на одну людину для інтеграційних заходів, зокрема вивчення мови, доступу до освіти та ринку праці.Нові правила для заявниківІз 20 серпня 2026 року Швейцарія обмежує доступ до статусу S для нових заявників. Його надаватимуть лише людям, які виконують військові обов’язки, що можуть поширюватися на них в Україні.Обмеження стосується, зокрема, громадян України призовного віку, резервістів та осіб, які добровільно вступили до лав Збройних сили. Водночас нове правило не поширюється на людей, яким статус S уже надано. Для них продовження статусу до 4 березня 2028 року залишається чинним.Швейцарія пояснює зміни необхідністю узгодити свою практику з Європейським Союзом. Країни ЄС 30 липня також домовилися продовжити тимчасовий захист для українців до березня 2028 року та запровадити аналогічне обмеження для нових заявників.Що буде після п’яти років проживанняОкремі зміни стосуватимуться українців, які проживуть у Швейцарії п’ять років. Перші такі випадки очікуються вже з березня 2027 року.За законом про притулок люди, які потребують захисту, після п’яти років проживання можуть отримати дозвіл на проживання категорії B, пов’язаний зі статусом S. Його видають кантональні органи без необхідності окремого погодження SEM.Цей дозвіл пов’язаний зі статусом S. Якщо статус захисту буде скасовано, відповідний дозвіл B автоматично втратить чинність.Окремо українці за певних умов можуть звернутися по дозвіл на проживання через процедуру для випадків тяжкого становища. Такий дозвіл може бути виданий кантональною владою за згодою SEM.Федеральна рада заявила, що надалі стежитиме за ситуацією в Україні. Якщо відбудеться довгострокове покращення, уряд Швейцарії перегляне своє рішення щодо статусу S.У Швейцарії статус S (Schutzstatus S) — це тимчасовий захист для людей, які виїхали з України через війну. Це не звичайний дозвіл на проживання і не процедура надання притулку.Нагадаємо, пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія".Читайте також: Скільки українців залишаються в ЄС: у яких країнах їх найбільше.

Німеччина внесла українські посвідчення водія визначених категорій до переліку для обміну без складання теоретичного та практичного іспитів.Про це йдеться в постанові про внесення змін до німецьких правил у сфері дорожнього руху, опублікованій у Федеральному віснику законів.У переліку з’явилися українські посвідчення категорій A1, A, B, BE, C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D і DE. Для кожної з них у додатку 11 до положення про допуск до кермування транспортними засобами зазначено, що теоретичний і практичний іспити під час обміну не потрібні.Водночас для категорій C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D і DE перед видачею німецького посвідчення водія заявник має підтвердити свою придатність до кермування та виконання вимог щодо зору."Перед видачею посвідчення водія категорій C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D або DE заявник повинен підтвердити свою придатність відповідно до додатка 5 та виконання вимог щодо зору відповідно до додатка 6", — зазначається в положенні.У постанові також визначено окремий порядок для посвідчень, у яких українські категорії C або D відкриті без категорії B. Для отримання категорії B у Німеччині в такому випадку необхідно скласти теоретичний і практичний іспити. Видача категорії C або D без попередньої категорії B не передбачається.Крім того, українську категорію A1 відтепер прирівняли до відповідної німецької категорії AM.Окремою нормою передбачено спеціальний документ, чинний протягом терміну тимчасового захисту, для заміни втраченого або викраденого українського посвідчення водія.Постанова також змінює правила складання іспиту на професійну кваліфікацію водіїв. Такий іспит, окрім німецької, можна складати українською, а також албанською, англійською, літературною арабською, хорватською, польською, румунською, російською або турецькою мовами.Документ набирає чинності 18 серпня 2026 року, це відбудеться наступного дня після його оприлюднення.Нагадаємо, 9 липня цього року в МВС повідомили, що в Україні діють оновлені правила щодо термінів дії посвідчень водія. Відтепер термін чинності документа залежить від відкритих категорій транспортних засобів..

Українські чоловіки призовного віку, які претендують на отримання статусу тимчасового захисту в Чехії після 5 серпня, повинні підтвердити своє повне звільнення від військового обов'язку на Батьківщині.Про це повідомив "Укрінформ". Таку інформацію журналістам надали в Міністерстві внутрішніх справ Чехії."Окремого загального підтвердження законного виїзду з України немає", — зазначили у відомстві.Так там відповіли на запитання, який документ вважається достатнім для підтвердження виконання військового обов’язку та законності виїзду з України.Міністерство внутрішніх справ Чехії визнає такі варіанти:паперовий вивід eVOD (електронний військово-обліковий документ, доступний у додатку Reserv+), актуальність якого заявник має довести співробітнику безпосередньо під час подачі заявки;паперовий eVOD, підтверджений посольством України, не старший за три робочі дні;штамп про виїзд з України в чинному паспорті після 5 серпня 2026 року (завжди разом з eVOD)."Документ необхідно подати у паперовому вигляді, будь-яка інша форма (наприклад, скриншот) не прийматиметься", — наголосили чехи.Для осіб віком 18-22 років реєстрація в Reserv+ та eVOD просто документуються; для осіб віком 23-60 років eVOD повинен містити інформацію про повне звільнення їх від військового обов'язку.У чеському МВС акцентували, що лише штампа, який свідчить про законний перетин кордону України, недостатньо.Особа, якій відмовлено у статусі, має можливість повторно подати заявку на отримання документів, якщо провадження ще триває: Міністерство пропонує заявнику донести потрібні документи в зазначений термін.Якщо ж у захисті вже юридично відмовлено або заявку повернуто, то нову заявку можна подати після отримання правильного eVOD. При цьому лише для отримання eVOD заявнику не потрібно їхати в Україну — документ можна створити в Reserv+ або підтвердити в посольстві України.Ненадання захисту не дає права залишатися в Чехії, якщо немає іншого дозволу на проживання. Особа водночас може скористатися правом безвізового режиму (який дозволяє перебувати на території країн Шенгенської зони до 90 днів протягом кожних 180 днів) або ж повинна залишити країну.Міністерство внутрішніх справ Чехії давно співпрацює з посольством України в Празі. Українська сторона поінформована про вжиті чеською владою заходи, зокрема, про зміни у наданні тимчасового захисту.У МВС також поінформували, що з початку року кількість нових поданих заяв на тимчасовий захист від чоловіків віком 18-22 роки становила 19% заяв, віком 23-60 років, — 24%.Нагадаємо, видання Novinky вчора інформувало, що в Чехії українським чоловікам розпочали відмовляти в тимчасовому захисті. Таких випадків зафіксовано вже десятки лише за декілька днів..

Не довівши виконання військового обов'язку в Україні, в Чехії українські чоловіки отримують відмови стосовно тимчасового захисту. Таких випадків зафіксовано вже десятки лише за декілька днів.Таку інформацію оприлюднило чеське видання Novinky. За інформацією медійників, із 5 серпня в усьому Євросоюзі діють нові правила для чоловіків віком від 23 до 60 років. Для отримання захисту вони повинні надати підтвердження про виконання військового обов'язку або право на виїзд."Менш ніж за тиждень уже декілька десятків людей не отримали тимчасового захисту. Вони не змогли довести, що виконали свої військові зобов’язання перед Україною", — зазначила експертка з питань міграції МВС Чехії Вероніка Воточкова.Основним документом для підтвердження є виписка з електронної військової книжки або військово-облікового документа, рідше — виїзний штамп.У журналістському матеріалі зазначено, що Чехія перебувала серед країн, які найактивніше виступали за звуження умов надання захисту. Посилення правил також підтримує українська сторона, закликаючи чоловіків залишатися в країні для її оборони та майбутньої відбудови.Чеська влада розглядає ці зміни як один із кроків до поступового скасування режиму тимчасового захисту в разі завершення війни."Ми розглядаємо це коригування умов як ще один крок до поступового та контрольованого припинення тимчасового захисту", — заявив заступник міністра внутрішніх справ Чехії Ондржей Махал.Зараз у Чехії перебуває понад 396 тисяч біженців з України. Країна приймає найбільшу кількість українців у перерахунку на душу населення серед усіх держав ЄС. За останній рік суттєво зросла саме кількість чоловіків.Якщо кількість жінок вікової категорії від 18 до 65 років залишилася майже незмінною (160,2 тисячі), то кількість чоловіків зросла на 21,2 тисячі осіб і сягнула 132 тисяч.Останнім часом у країнах Євросоюзу спостерігається тенденція до посилення умов перебування та перегляду програм підтримки для громадян України.Нагадаємо, 9 липня президент Чехії Петр Павел заявляв, що Україна та її міжнародні партнери мають близько двох місяців, щоби посилити тиск на Росію та створити умови для відновлення мирних переговорів. В іншому разі, на його думку, існує ризик подальшої ескалації війни..

Польща повинна дотримуватися вимог законодавства Європейського Союзу щодо боротьби з расизмом і ксенофобією. Європейська комісія уважно стежить за тим, як це виконується.Про це "Радіо Свобода" повідомили в Єврокомісії у відповідь на запит щодо зростання кількості зареєстрованих випадків агресії проти українців у Польщі.За інформацією головного управління поліції Польщі, за перші шість місяців 2026 року громадяни України подали на 30% більше скарг до поліції, ніж за аналогічний період торік."Європейська комісія засуджує будь-які форми злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі. Комісія й надалі підтримуватиме українців у зв’язку з агресивною війною Росії стільки, скільки потрібно. Рівне ставлення, недискримінація та солідарність є фундаментальними принципами ЄС", — заявив речник Єврокомісії.Він нагадав, що Єврокомісія постійно надає спеціальне фінансування Євросоюзу для країн-членів, що приймають українців."Комісія стежить за імплементацією рамкового рішення в усіх державах-членах, зокрема, в Польщі", — додав представник Єврокомісії.Йдеться про рамкове рішення ЄС щодо боротьби з расизмом і ксенофобією. Як пояснили у Єврокомісії, законодавство ЄС зобов’язує держави-члени криміналізувати мову ворожнечі та публічне підбурювання до насильства, зокрема, за ознакою національного чи етнічного походження.Країни ЄС також повинні враховувати расистський або ксенофобський мотив як обтяжувальну обставину під час розгляду інших кримінальних правопорушень."Нещодавно ухвалений перегляд директиви про права потерпілих додатково посилює права, підтримку та захист жертв злочинів, зокрема злочинів на ґрунті ненависті. Держави-члени мають оперативно перенести посилені положення оновленої директиви до національного законодавства та забезпечити їхнє ефективне застосування", — зауважив речник Єврокомісії.Про посилення відповідальності в Польщі розповів посол України в Польщі Василь Боднар, який зараз завершує роботу на посаді. Він пояснив, що зростання офіційної статистики скарг від українців можна пов’язати не лише зі зростанням кількості випадків агресії, але й із тим, що польські правоохоронні органи останнім часом посилили систему виявлення та розслідування злочинів, мотивованих упередженнями."Зараз польське законодавство змінилося. Впроваджується відповідальність за ненависть на національному ґрунті. У структурі польської прокуратури створені відповідні підрозділи, які з особливою активністю займаються саме такими справами. Крім того, на початку року ми видали спеціальний порадник для громадян України, де пояснили, як діяти у випадках агресії чи інших надзвичайних ситуацій", — розповів Василь Боднар.Із лютого 2026 року в Польщі запрацювала спеціалізація прокуратур у таких справах. Міністерство юстиції визначило окремі прокуратури, які мають відстежувати й надавати правову оцінку злочинам, мотивованим упередженнями, незалежно від місця їхнього скоєння.Нагадаємо, що в неділю, 9 серпня, у 22 польських містах відбулися демонстрації. Поляки висловили незгоду зі зростанням насильства щодо українців і представників інших меншин..

У вівторок, 11 серпня, Латвія заявила про виявлення тунелю на кордоні з Білоруссю. Рига оголосила про плани боротьби з мережами, що, за її словами, допомагають зростанню кількості мігрантів, які незаконно перетинають кордон.Про це заявив міністр внутрішніх справ Латвії Яніс Домбрава під час спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Литви Андрісом Кульбергсом у Вільнюсі. Очільника латвійського МЗС цитує агенція Reuters.Він розповів, що минулого місяця латвійські солдати застосували сльозогінний газ і зробили попереджувальний постріл, щоби зупинити мігрантів, які намагалися в'їхати з Білорусі, що має 173-кілометровий кордон з країною-членом ЄС Латвією."Захист східного кордону Латвії посилимо завдяки тіснішій співпраці між Прикордонною службою, Державною поліцією, Національними збройними силами та службами безпеки, а також інтенсивнішому використанню дронів для раннього виявлення та затримання нелегальних мігрантів", — наголосив Домбрава.Медійники зазначили, що останнім часом європейські країни висловлюють стурбованість щодо нерегульованої міграції. Це відчутно після напливу десятків тисяч людей із Марокко до іспанської Сеути, хоча більшість цих мігрантів з того часу вже виїхали.Кульбергс заявив, що злочинні мережі сприяють міграції з Білорусі до Латвії, втягуючи їх у європейську Шенгенську зону без кордонів, але кінцевим пунктом призначення для мігрантів є інші місця на континенті."Вони мігрують туди, де легше в'їхати до ЄС. Тому ми не повинні стати для них найлегшим місцем", — акцентував Кульбергс.Він пообіцяв боротися з мережами, які перевозять мігрантів від кордону до місць призначення, а також з будь-якими пунктами підтримки для мігрантів у Латвії, в межах того, що він назвав "Операцією "Перевертень"."Якщо все піде за планом, ми впевнені, що вже завдамо достатньо серйозного удару по системі. Я хочу сказати організаторам: усьому буде покладено край", — наголосив литовський прем’єр-міністр.Минулого місяця Кульбергс заявляв агенції Reuters, що ситуація з мігрантами — це "гібридна загроза", через що подвоєно кількість охоронців на кордоні.У Латвії ж зазначили, що співпрацюватимуть зі сусідніми Естонією, Литвою, Польщею й іншими країнами, щобь зупинити потік мігрантів.Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що нелегальних мігрантів переправляють до ЄС через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу..

Депутат польської опозиційної партії "Право і справедливість" Анджей Шлівка виступив за депортацію з Польщі українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи. На його думку, навіть якщо таких громадян близько 5%, із них можна було б сформувати щонайменше одну військову бригаду.Про це Шлівка заявив в ефірі Polsat News, передає "Європейська правда". Політик прокоментував нещодавню ініціативу "Права і справедливості", яка передбачає повернення в Україну чоловіків призовного віку, котрі перебувають у Польщі та не мають легальної роботи.Раніше заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мачей Душчик назвав реалізацію такої пропозиції малоймовірною. За його оцінкою, частка українців у Польщі, які не працюють, може становити близько 5%."На нашу думку, навіть якщо це 5 відсотків, то це щонайменше бригада, а то й дивізія людей, яких можна зорганізувати і які можуть боротися за свою країну", — заявив Шлівка.Як депутат пропонує проводити депортаціюЗа словами Шлівки, встановлювати українців, які перебувають у Польщі нелегально або не працюють, мають польські служби. Він пояснив це, зокрема, питаннями безпеки країни.Політик вважає, що українцям, які підпадатимуть під запропоновані критерії, необхідно встановити термін для добровільного повернення додому."Якщо вони не повернуться, то польські служби повинні вжити заходів відповідно до законодавства та депортувати цих осіб", — сказав депутат.Водночас на запитання, чи повинні аналогічні правила стосуватися безробітних громадян інших держав, зокрема Грузії, Білорусі, Росії чи Німеччини, Шлівка заявив, що ініціатива щодо українців пов'язана насамперед із війною.За його словами, Україна має проблеми з нестачею особового складу у війську та випадками дезертирства.Що пропонує "Право і справедливість"Раніше представники польської опозиційної партії "Право і справедливість" запропонували депортувати з країни українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи.Шлівка також заявляв, що необхідність такого кроку нібито пов'язана зі зростанням кількості правопорушень за участю іноземців та потребою України в людських ресурсах для протистояння російській агресії. Водночас представники польської влади скептично оцінювали можливість реалізації цієї ініціативи.Додамо, Польща залишається зацікавленою в успішному протистоянні України російській агресії, адже це безпосередньо зачіпає національну безпеку самої Варшави. Новий польський лідер Кароль Навроцький наголосив, що Київ може й надалі розраховувати на союзницьку підтримку у боротьбі зі спільним ворогом..

"Моя Польща не б'є, не ображає" — одне із гасел демонстрацій, які в неділю, 9 серпня, відбулися у 22 польських містах. Поляки висловили незгоду зі зростанням насильства щодо українців і представників інших меншин.Про це повідомили журналісти RMF24. Вони зазначили, що в більшості міст протести розпочалися після 17:00. Також організатори подали до канцелярії прем'єр-міністра та Міністерства внутрішніх справ петицію, підписану понад 11 000 осіб, з вимогою рішучих дій проти, серед іншого, жорстоких нападів на громадян України.Загальнонаціональну кампанію організував Комітет захисту демократії. Організатори наголосили, що демонстрації мають на меті реагувати на дедалі частіші випадки словесних і фізичних нападів на осіб, які є мішенями через їхнє походження, мову чи зовнішність. Заходи також мають на меті висловити солідарність із тими, хто зазнає насильства та дискримінації.Демонстрації пройшли у Варшаві, Кракові, Гданську, Познані, Вроцлаві, Катовіце, Жешові, Любліні, Лодзі, Щецині, Білостоку та Кельце й інших містах. На них розповсюджували наліпки з гаслом "Не будь байдужим".Комітет захисту демократії закликав учасників розміщувати їх на дверях магазинів, ресторанів і автомобілів як знак для українців, що в цих місцях "вони можуть розраховувати на допомогу, почуватися в безпеці та мати підтримку".Організатори оголосили, що демонстрації мають стати початком ширшої соціальної кампанії та закликали до опору насильству, зневазі та дискримінації незалежно від походження чи мови. Вони акцентували, що нездатність боротися з такою поведінкою може призвести до її ескалації.Недільні демонстрації є останніми в серії соціальних ініціатив останніх днів у відповідь на зростання антиукраїнських і антиіммігрантських настроїв. Протести є прямою відповіддю на серію насильницьких інцидентів, що сталися на території всієї Польщі останніми тижнями.Звіти дослідницьких центрів, таких як Res Futura та Варшавський університет, також вказують на різке зростання мови ворожнечі в польських соціальних мережах у травні та червні 2026 року.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що партія "Право та справедливість" підготувала законопроєкт щодо громадян України в Польщі. Політична сила Ярослава Качинського запропонувала депортувати всіх чоловіків призовного віку, які не працевлаштовані легально..

Станом на 31 травня 2026 року статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу мали 4,38 мільйона людей, які виїхали з України через повномасштабну війну. За місяць їхня кількість збільшилася майже на 7,8 тисячі осіб.Про це свідчать оприлюднені статистичні дані ЄС. Зокрема, найбільше громадян України, які перебувають під тимчасовим захистом, прийняла Німеччина. Там цей статус мають 1 283 270 осіб, що становить 29,3% від загальної кількості в ЄС.На другому місці перебуває Польща, де зареєстровано 967 505 українців (22,1%), а третю позицію посідає Іспанія з 267 400 отримувачами тимчасового захисту (6,1%). Порівняно з кінцем квітня 2026 року загальна кількість людей під тимчасовим захистом у ЄС зросла на 7 795 осіб, або на 0,2%.Найбільше абсолютне збільшення кількості отримувачів тимчасового захисту зафіксували в Італії — 6 250 осіб (+15,3%). Також суттєве зростання відбулося в Німеччині (+3 610 осіб; +0,3%) та Іспанії (+2 295 осіб; +0,9%).Водночас у чотирьох країнах Євросоюзу кількість людей із тимчасовим захистом скоротилася. Найбільше зменшення зафіксували в Болгарії — на 12 345 осіб (-14,8%). У Польщі цей показник знизився на 3 750 осіб (-0,4%), а у Франції — на 665 осіб (-1,3%).Загалом громадяни України становлять понад 98,5% усіх осіб, які користуються механізмом тимчасового захисту в ЄС. Серед них 43,4% — дорослі жінки, 26,8% — дорослі чоловіки, а ще 29,8% — неповнолітні.Нагадаємо, пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія".Читайте також: Українці за кордоном зможуть отримати податковий код за спрощеною процедурою.

Країни Європейського Союзу погодили продовження режиму тимчасового захисту для українців, які виїхали через повномасштабну війну. Він діятиме до 4 березня 2028 року. Водночас для нових заявників запровадять додаткову умову щодо виконання військового обов'язку в Україні.Про це повідомила Рада Європейського Союзу.Тимчасовий захист продовжили ще на рікМіністри країн ЄС домовилися продовжити дію тимчасового захисту до 4 березня 2028 року. У Євросоюзі зазначили, що це забезпечить визначеність і стабільність для українців, які знайшли прихисток у країнах блоку.Міністр юстиції, внутрішніх справ і міграції Ірландії Джим О'Каллаган наголосив, що ЄС і надалі підтримуватиме Україну та її громадян стільки, скільки буде потрібно.Які права зберігають українціПродовження тимчасового захисту означає, що українці й надалі матимуть право на:легальне проживання в країнах ЄС;працевлаштування;доступ до житла;медичну допомогу;соціальні виплати;освіту для дітей.Станом на кінець травня 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебували понад 4,38 млн українців.Для нових заявників вводять додаткову вимогуВодночас ЄС погодив нове правило, яке стосуватиметься лише тих українців, які звертатимуться за тимчасовим захистом у майбутньому.Надалі статус надаватимуть лише особам, які підтвердять виконання своїх військових обов'язків перед Україною. Як приклад такого підтвердження в Раді ЄС назвали:паспорт із відміткою про законний виїзд з України;паперовий або електронний документ, що підтверджує звільнення від військового обов'язку або виконання відповідних вимог українського законодавства.Для тих, хто вже отримав захист, нічого не змінитьсяУ Раді ЄС окремо підкреслили, що нові вимоги не поширюватимуться на українців, які вже користуються тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу.Тобто їхній статус, право на проживання, роботу, соціальні виплати, медичну допомогу та інші гарантії залишаться без змін.Коли рішення набуде чинностіНайближчими тижнями Рада ЄС має офіційно затвердити рішення. Після цього документ опублікують в Офіційному журналі Європейського Союзу, а чинності він набуде наступного дня після публікації.Додамо, певна категорія українців має оновити свої паспортні дані до 31 серпня 2026 року. В іншому випадку загрожує втрата статусу PESEL UKR і пов'язані з ним права. Йдеться про тих, хто перебуває в Польщі під тимчасовим захистом.Читайте також: Чехія відмовлятиме в тимчасовому захисті деяким категоріям чоловіків з України.

Партія "Право та справедливість" підготувала законопроєкт щодо громадян України в Польщі. Політична сила Ярослава Качинського запропонувала депортувати всіх чоловіків призовного віку, які не працевлаштовані легально.Про це повідомило видання Interia з посиланням на віцепрезидента партії "Право та справедливість" Тобіаша Бохенського.Проєкт передбачає створення центрів депортації, які мають спростити та пришвидшити весь процес. Політик зазначив, що для того, щоби Центрально-Східна Європа перебувала в безпеці та залишалася вільною, Україна мусить перемогти."У зв’язку з цим одним із перших і найважливіших рішень уряду, який сформує "Право та справедливість", стане рішення про депортацію українських чоловіків призовного віку, які не працюють легально в Польщі. Вони матимуть можливість боротися за свою Батьківщину, щоби жах цієї війни швидше закінчився. І польська держава в цьому рішуче, категорично та безкомпромісно допоможе", — заявив Бохенський.Як відомо, 2025 року Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики Польщі повідомляло, що кількість зареєстрованих безробітних українців у країні — понад 11 тисяч осіб. Відомство не публікувало точних даних із поділом за статтю, однак більша частина цієї групи жінки.Відповідно до пропозиції "Права та справедливості", депортації додатково могли би підлягати чоловіки, які перебувають у так званій "сірій зоні", тобто не мають легального працевлаштування.Наразі триває програмна конференція партії під гаслом "До нового уряду". У ній беруть участь, зокрема, Ярослав Качинський і Пшемислав Чарнек, якого партія назвала своїм кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Качинський заявив, що його політична сила повинна прагнути сформувати новий уряд."Президент у Польщі може багато. Але найбільшу владу має уряд", — наголосив він.За його словами, саме тому партія має працювати над поверненням до влади. Качинський різко розкритикував нинішню владу. За його оцінкою, Польща "рухається в дуже поганому напрямку — фактично в усіх сферах".Нагадаємо, як засвідчили результати опитування SW Research для Onet, 47% поляків позитивно оцінюють діяльність президента Кароля Навроцького на міжнародній арені. Водночас майже 45% респондентів заявили, що не підтримали би його кандидатуру в разі переобрання..

Певна категорія українців має оновити свої паспортні дані до 31 серпня 2026 року. В іншому випадку загрожує втрата статусу PESEL UKR і пов'язані з ним права. Йдеться про тих, хто перебуває в Польщі під тимчасовим захистом.Про це повідомила польська установа Urząd do Spraw Cudzoziemców.Там нагадали, що до муніципального управління необхідно звернутися іноземцям, які отримали номер PESEL зі статусом UKR лише на підставі декларації, не надаючи чинного проїзного документа.Особливо це стосується дітей до 18 років, особу яких раніше підтверджували за фотографіями, внесеними до паспортів батьків або законних представників.Крім того, оновити інформацію повинні й ті українці, які після отримання номера PESEL UKR оформили новий паспорт."Оновлення паспортних даних є безкоштовним і не змінює номер PESEL — до реєстру лише вносять інформацію про новий або чинний документ", — ідеться в заяві державної установи.Якщо до 31 серпня 2026 року не надати чинний паспорт, людина втратить статус UKR, а разом із ним — право на тимчасовий захист у Польщі."Також без чинного статусу PESEL UKR не можна отримати карту перебування CUKR", — підсумували представники польської влади.Учора стало відомо, що новоприбулі українські чоловіки призовного віку, які не пройшли військову службу, більше не матимуть права на тимчасовий захист у Чехії. Місцева влада пов’язує це з новим рішенням Ради ЄС, яке регулює умови надання тимчасового захисту та продовжує його.Нагадаємо, що в центрі Варшави в неділю, 2 серпня, відбувся "Пікет добросусідства", учасники якого закликали протидіяти мові ненависті й агресії на тлі зростання соціальної напруги та нападів на українців у Польщі..

Новоприбулі українські чоловіки призовного віку, які не пройшли військову службу, більше не матимуть права на тимчасовий захист у Чехії. Місцева влада пов’язує це з новим рішенням Ради Європейського Союзу, яке регулює умови надання тимчасового захисту та продовжує його.Про це повідомили на сайті Міністерства внутрішніх справ Чехії. Там зазначили, що відповідне рішення Ради ЄС опубліковане у вівторок, 4 серпня, в офіційному журналі ЄС. Воно набуде чинності наступного дня.Згідно з документом, право на тимчасовий захист не надаватиметься особам, які не зможуть підтвердити виконання військового обов'язку в Україні. Для цього заявники мають надати підтвердження через застосунок "Резерв+"."Вимога поширюється на первинне та повторне оформлення тимчасового захисту, а також на його отримання з метою возз'єднання сім'ї", — наголосили в чеському відомстві.Водночас ця норма не стосуватиметься українців, які вже мають чинний тимчасовий захист у Чехії та безперервно зберігали цей статус після набуття рішенням чинності."Наш уряд давно наполягає на посиленні умов надання тимчасового захисту. Я ціную те, що нам вдалося досягнути згоди між державами-членами. Це рішення обмежить кількість новоприбулих на десятки відсотків. Згодом це зменшить тиск на наші можливості та розвантажить чеську систему охорони здоров'я та соціального забезпечення", — заявив міністр внутрішніх справ Чехії Любомір Метнар.Рішення також продовжує дію тимчасового захисту для осіб, які виїхали з України через війну, до 31 березня 2028 року. У Чехії його продовження здійснюватиметься через онлайн-реєстрацію та подальше особисте відвідування підрозділу МВС для вклеювання нової візової наклейки.При цьому вимога щодо підтвердження виконання військового обов'язку на процедуру продовження вже чинного тимчасового захисту не поширюється.Нагадаємо, 9 липня президент Чехії Петр Павел заявляв, що Україна та її міжнародні партнери мають близько двох місяців, щоби посилити тиск на Росію та створити умови для відновлення мирних переговорів. В іншому разі, на його думку, існує ризик подальшої ескалації війни..

Із 30 липня послуга з реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб, які є платниками податків (ДРФО), й отримання електронної картки платника податків з QR-кодом стала доступною для всіх повнолітніх громадян за кордоном.Про це повідомили в Державній податковій службі України (ДПС), яка реалізує проєкт у співпраці з Міністерством закордонних справ (МЗС). Відповідний реліз із посиланням на тимчасову виконувачку обов’язків голови ДПС Лесю Карнаух цитує "Інтерфакс-Україна".У документі зазначається, що в травні цього року запроваджено механізм онлайн-оформлення податкового номера для дітей віком до 18 років, а тепер цей сервіс розширено на всіх повнолітніх українців, які перебувають за кордоном.Подати заяву можна самостійно через електронний кабінет у системі "е-Консул", авторизувавшись за допомогою "Дія.Підпис, КЕП" або BankID.Також варто додати скан-копії документа, що посвідчує особу, та документа про місце проживання або перебування."Після опрацювання заяви сформована електронна картка з QR-кодом надсилається заявнику в систему протягом декількох днів", — ідеться в релізі.Крім того, зберігається можливість особистого подання паперової заяви через закордонну дипломатичну установу України особисто або через представника. У такому разі консульський збір за автоматизовану обробку даних — 40 доларів або 37 євро.За інформацією відомства, за два місяці роботи першого етапу сервісу через "е-Консул" від батьків надійшло понад 2,1 тисячі заяв і оформлено 1 772 електронні картки для дітей.Наразі сервіс покриває реєстрацію в ДРФО за формою №1ДР, а наступним кроком стане запуск онлайн-послуги з внесення змін до реєстру за формою №5ДР.Нагадаємо, наприкінці лютого пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія"..