# біженці

З початку війни до США виїхало понад півмільйона українців, а загалом за даними офіційної статистики у США проживає майже 1 млн наших співгромадян. Задля того, щоб українці у США відчували постійний зв'язок з Україною, з літа 2024 року для них запрацював в дистанційному режимі Український Освітній Хаб, а відтепер — і в очному форматі у Чикаго. Ініціатива створення Мережі Українських Освітніх Хабів, як швидке та ефективне реагування на виїзд 8 млн українців (переважно жінок з дітьми) належить Асоціації інноваційної та цифрової освіти, спільно з Міністерством освіти й науки України. Наразі 70 таких Хабів успішно працюють у країнах ЄС, Великій Британії, США, Японії та Україні. "Збереження людського капіталу України — важливий пріоритет Міністерства освіти і науки України. Навчання за українознавчим компонентом та можливість перезараховувати оцінки з навчальних закладів за кордоном дозволяють дітям зберігати зв'язок з українською культурою та мовою, а також навчатись в українських школах без подвійного навантаження. Важливим аспектом є співпраця з громадськими організаціями, які підтримують українську ідентичність за кордоном", — зазначила заступниця Міністра освіти й науки України Надія Кузьмичова.У Сполучених Штатах Америки місто Чикаго з 2022 року прийняло другу за чисельністю після Нью-Йорка кількість українців. Тому саме в цьому місті і було вирішено відкрити перший в США Українських Освітній Хаб.Український Освітній Хаб розташований у Міському коледжі Чикаго за адресою: Wilbur Wright College Humboldt Park, 1645 N California Ave, Chicago, IL 60647, недалеко від району Ukrainian Village, де традиційно проживає велика кількість українців.У США партнером Українського Освітнього Хабу виступила Національна асоціація системи вищої освіти (NASH), яка об’єднує понад 70% всіх американських університетів. Колін Тоуз, засновниця та директорка NASH, зазначає: "Таке історичне партнерство між системою освіти США, урядовими структурами, NASH та Асоціацією інноваційної та цифрової освіти є суттєвим внеском у збереження людського капіталу України. Діяльність Українського Освітнього Хабу — це ключ до єдності українців, які приїхали до США і я сподіваюся, що Хаб надасть таку можливість для них".Асоціація інноваційної та цифрової освіти забезпечить координацію діяльності Хабу, розробку освітніх матеріалів та навчального контенту, залучить сертифікованих тренерів, надасть власні 34 освітні платформи для користування учасникам Хабу, а також реалізує широку інформаційну кампанію для залучення якомога більшої кількості українців використати можливості, які надає Український Освітній Хаб в США. "Ми хочемо подякувати всім, хто допоміг відкрити Українських Освітній Хаб спочатку онлайн, а тепер і в очному форматі у США. Перш за все — Національній асоціації системи вищої освіти, Міністру освіти США (2009 — 2015) Арні Дункану та Walder Foundition. Наразі Хаб, допомагає та навчає як новоприбулих українців, так і тих, хто проживає у Чикаго вже певний час. Успішно реалізуються освітні заходи, а також програми психосоціальної підтримки для дітей і дорослих, які об’єднані концепцією Навчання впродовж життя (lifelong learning)", — розповідає виконавчий директор Асоціації інноваційної та цифрової освіти, координаторка Мережі Українських Освітніх Хабів Марія Богуслав. Участь у відкритті Українського Освітнього Хабу в Чикаго взяли офіційні представники штату Іллінойс, мерії міста Чикаго, української діаспори та партнерів Хабу, що свідчить про значну увагу до цієї події.З лютого 2022 року мережа Українських Освітніх Хабів надала послуги понад 500 000 українцям у різних країнах світу й внутрішньопереміщеним особам, адже в Україні також працюють такі Хаби у форматі Цифрових Освітніх Центрів.Вже у 2025 році планується відкрити приміщення Українського Освітнього Хабу в інших містах США, де масово проживають українці, зокрема у Нью-Йорку.

Українці, які перебувають та працюють у Польщі, почали менше пересилати гроші в Україну. Йдеться про громадян, які приїхали в країну після повномасштабного російського вторгнення.Про це стало відомо з дослідження Національного банку Польщі "Життєва та економічна ситуація мігрантів з України та Білорусі в Польщі у 2024 році".У 2024 році перекази коштів з Польщі робили майже 40% українських біженців, а торік таких громадян було 48%. Водночас восени 2022 року перекази робили 60% опитаних, тоді як у 2024-му — 55%.Варто зауважити, що кошти пересилають ті громадяни, які мають стабільний заробіток, або ж займаються підприємництвом. Втім, зафіксовано зростання порівняно з 2023 роком відсотка осіб, які переказують в середньому щомісяця суми понад 1000 злотих: із 19% до 22% у випадку тих, хто приїхав до Польщі до початку повномасштабної російсько-української війни, та з 12% до 19% у випадку біженців.Водночас кількість тих, хто переказує кошти хоча б один раз на місяць знизилася з 49% опитаних торік до 37% опитаних цього року. Менше стали переказувати грошей в Україну біженці — з 60% до 33%.Втім, зросла кількість українців у Польщі, які відправляють гуманітарну допомогу на Батьківщину. Це може бути пов'язано зі все більшими потребами в різних товарах в людей, які їх отримують, а також завдяки тому, що в Польщі працюють нові транспортні, поштові та кур'єрські компанії, які доправляють посилки в Україну.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц повідомляв, що українські біженці, які тривалий час перебувають в країні, мають якнайшвидше працевлаштуватись. Вони мають починати шукати роботу одразу після проходження мовних курсів.

Туреччина відкриває на кордоні зі Сирією пункт пропуску "Яйладагі", щоб створити умови для безпечного та добровільного повернення мільйонів сирійських мігрантів, яких приймає країна. Він через бойові дії був закритий з 2013 року.Таку заяву зробив президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, пише Reuters."Ми відкриваємо прикордонний пункт "Яйладагі" для перетину кордону, щоб запобігти будь-яким перевантаженням і полегшити рух. Ми також будемо керувати процесом добровільного повернення мігрантів", — йдеться у заяві Ердогана.Раніше очільник турецького МЗС Хакан Фідан також повідомляв, що Анкара працюватиме над безпечним і добровільним поверненням сирійських мігрантів.Туреччина приймає близько трьох мільйонів мігрантів і біженців зі Сирії, що робить її державою, яка прихистила найбільше сирійських громадян, які покинули країну через громадянську війну.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни заявляли, що падіння режиму Башара Асада у Сирії, який був при владі більш ніж 20 років, є стратегічною політичною поразкою для країни-агресорки Росії.Також прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що Кремль намагається вийти на контакт із Сирією, щоб забезпечити безпеку військових баз.

Через значний потік біженців із різних країн у Німеччині розробляють процедуру консультацій з країнами-сусідами. При цьому там запланували диференційований розподіл категорій людей. Про це заявила німецька міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер. Її цитує ntv. "В Україні, а також у Сирії останнім часом посилилися бойові дії, наближається зима та пошкоджена інфраструктура", — зазначила вона. Федеральний уряд "обговорює зі сусідніми країнами, як із цим боротися". "Це важливо, тому що ми також потребуємо іншого розподілу українських біженців", — зауважила Фезер. За даними Федерального статистичного управління, на кінець серпня в Німеччині проживало близько 1,24 мільйона українців. До початку російської агресії в Україні їх було менш як 150 000. Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав українських біженців, які тривалий час перебувають в країні, якнайшвидше працевлаштуватись. Біженці мають починати шукати роботу одразу після проходження мовних курсів. Він зауважив, що Берлін має попрацювати над тим, щоб якомога більше біженців з України та інших країн світу шукали роботу в Німеччині. Нагадаємо, напередодні Шольц повідомляв, що його країна не розглядає можливості відряджання своїх військових в Україну. Канцлер додав, що війна в Україні "не повинна стати війною між Росією і Північноатлантичним альянсом", відтак "в цій військовій ситуації не може бути й мови про сухопутні війська".

Канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав українських біженців, які тривалий час перебувають в країні, якнайшвидше працевлаштуватись. Біженці мають починати шукати роботу одразу після проходження мовних курсів. Відповідну заяву політик зробив під час урядових слухань у Бундестазі, пише n-tv. Він зауважив, що Берлін має попрацювати над тим, щоб якомога більше біженців з України та інших країн світу шукали роботу в Німеччині. "Надто багато з них перебувають тут вже так довго, що їм пора починати працювати", -- додав Шольц. За словами політика, раніше впроваджені урядом заходи, які були спрямовані на "стимулювання зайнятості", виявилися недостатньо ефективними. Також Шольц наголосив, що обговорив це питання детально з президентом України Володимиром Зеленським у ході свого візиту до Києва.  "Зеленський сказав мені, що хоче створити українську установу в Німеччині та Польщі, яка буде підтримувати українців у поверненні або працевлаштуванні в Німеччині, щоб ми могли працювати разом у цьому напрямку", -- зауважив канцлер Німеччини. Нагадаємо, напередодні Шольц повідомляв, що його країна не розглядає можливості відряджання своїх військових в Україну. Канцлер додав, що війна в Україні "не повинна стати війною між Росією і Північноатлантичним альянсом", відтак "в цій військовій ситуації не може бути й мови про сухопутні війська".

Для допомоги правоохоронцям у профілактиці злочинності чеське місто Їглава планує запровадити посади українських помічників поліції. У цьому населеному пункті є велика українська громада. Про це повідомило Radio Prague International. За інформацією журналістів, у місті вважають, що помічники зможуть допомогти поліції зблизитися з великою українською громадою Їглави та сприяти встановленню більшої довіри до поліцейських. Про це після засідання міської ради повідомив міський голова Петр Ришка. "Ми маємо чотири місця для циганських помічників, хочемо залучити ще двох українських", — повідомив мер. Місто подасть заявку на виділення коштів на нових помічників. Ришка припускає, що, якщо знайдуться відповідні кандидати, вони могли би розпочати роботу наступної весни. Мер заявив, що, наскільки йому відомо, у деяких містах уже діють помічники із роботи з українцями. За даними мерії, у 50-тисячній Їглаві мешкає близько 7 000 вихідців з України. "Тут досить велика діаспора, з якою бувають деякі проблеми, і ми думаємо, що могли би стати до них трохи ближчими", — вважає мер. Він називає несуттєвим, як довго потенційні претенденти мешкають у місті. "Для мене важливо, щоби такий кандидат був найкращим із тих, хто міг би нам допомогти", — наголосив Петр Ришка. Асистенти із запобігання злочинності працюють у співпраці з поліцією, допомагаючи їй забезпечувати громадський порядок. Вони можуть розмовляти з людьми та привертати увагу до дотримання закону. Нагадаємо, на початку листопада стало відомо, що в Чехії подали майже 200 запитів на дозвіл вступити до лав Збройних сил України. Чеський президент Петр Павел дав дозвіл на це лише декільком десяткам громадян країни.

Термін дії віз для українських біженців у Великій Британії продовжать іще на 18 місяців. Йдеться про тих українців, які прибули до країни від початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це повідомив сайт уряду Великої Британії. Там зазначили, що процедура продовження віз не буде автоматичною: приймання заявок розпочнеться 4 лютого 2025 року. "Заявку на продовження візи потрібно подавати за 28 днів до завершення її терміну дії, і це можливо зробити лише на території Великої Британії", — йдеться в урядовому дописі. Там додали, що під час розгляду заявки, який може тривати до восьми тижнів, заявникам заборонено виїжджати за кордон. Водночас їхній легальний статус і всі права залишаються чинними протягом цього періоду. Водночас час, проведений у Великій Британії за цією схемою, не зараховується у 10-річний період, який необхідний для подання на постійне проживання. Як відомо, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євросоюз активував Директиву тимчасового захисту, яка надала українцям право легально перебувати на території ЄС і отримувати базові соціальні послуги. Йдеться про охорону здоров’я, освіту та право на працевлаштування. Термін дії документа — до березня 2025 року із можливістю продовження. Нагадаємо, 15 листопада високопоставлений представник ООН заявив, що будь-які нові атаки Росії на енергетичну систему України можуть спровокувати нову хвилю масових переміщень з наближенням зими. Україна в цей час в основному покладається на електроенергію, яку виробляють її атомні електростанції.

У Литві ставлення до мігрантів стає все більш негативним. Однак при цьому для литовських громадян українці залишаються найпривабливішою групою. Про це свідчать результати опитування, яке провели на замовлення Вільнюського представництва Міжнародної організації з міграції. Про це повідомив литовський телерадіомовник LRT. Голова представництва в Литві Ейтвідас Бінгеліс заявив: нещодавно опубліковані результати опитування показують, що українців сприймають найприхильніше порівняно з мігрантами з інших країн. Респонденти поставили українцям середній бал сприятливості майже 7 з 10. Білоруські мігранти є другою найпривабливішою групою (5/10), на третьому місці — трудові мігранти з Центральної Азії (4,83/10). Мігранти з Близького Сходу (4,13/10) і ті, хто в'їхав до Литви через білоруський кордон 2021 року (3,73/10), отримали менш сприятливі оцінки. "Хоча ставлення до мігрантів загалом погіршилося, українців усе ще сприймають позитивно, що свідчить про те, що вони добре інтегруються в литовське суспільство, вивчаючи мову, працюючи найманими працівниками або відкриваючи власний бізнес", — пояснив Бінгеліс. Опитування також показало, що респонденти вважають курси литовської мови найважливішим заходом інтеграції для українців — 65% респондентів назвали його пріоритетним. Інші заходи включають допомогу в оформленні документів (40%), організацію освітніх і позашкільних заходів для дітей (31%), а також надання послуг на ринку праці, професійну підготовку й оцінку навичок (29%). Половина опитаних вважають, що українським біженцям, які вивчили мову та знайшли роботу, варто дозволити залишитися в Литві після війни. Ще 34% не заперечували би проти того, щоб українці залишилися, якщо вони цього захочуть. Водночас кожен десятий респондент вважає, що українці повинні покинути Литву після закінчення війни. Зараз у Литві проживає понад 74 тисячі українців. Більшість із них приїхали після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення 2022 року. Нагадаємо, вчора стало відомо, що цього тижня Україна отримала нову партію допомоги від Литви, яку вже доставили на територію нашої країни. В ній — різні види озброєнь і боєприпасів, а також запчастини до бронетранспортерів.

У Польщі офіційно працевлаштовані 779 тисяч громадян України. Зокрема, кількість українців, які працюють у Польщі, продовжує стабільно зростати. Про це повідомляє Інститут соціального страхування, пише Bankier.pl. Так, у 2020 році офіційно застрахованих українців було 532,5 тисячі, у 2021 році їх кількість становила вже 627 тисяч, а у 2022 році цей показник зріс майже до 746 тисяч. Варто зауважити, що на початку 2024 року у Польщі офіційно працювали 755 тисяч українців. Найбільша кількість українців працює у таких воєводствах Польщі: Мазовецьке -- 188,1 тисячі; Нижньосилезьке -- 92,7 тисячі; Великопольське – 89,5 тисячі. Зауважимо, що серед працевлаштованих українців 406,5 тисячі є чоловіками, а 372,7 тисячі -- це жінки. Більшість з них віком від 30 до 44 років. Видання зауважує, що українські біженці, які прибули до Польщі з 24 лютого 2022 року, після підтвердження особи можуть отримати номер PESEL, і їхнє перебування в країні вважається законним до 30 вересня 2025 року. Загалом станом на вересень цього року у Польщі на страховому обліку налічувалося понад мільйон іноземних громадян. Так, українці складають три чверті від загальної кількості офіційно працевлаштованих іноземців у Польщі.  Нагадаємо, раніше координатор Організації Об'єднаних Націй з гуманітарних питань в Україні Маттіас Шмале повідомляв, що будь-які нові атаки Росії на українську енергетичну систему можуть спровокувати нову хвилю масових переміщень з наближенням зими. Україна в цей час в основному покладається на електроенергію, яку виробляють її атомні електростанції.

Польський уряд із розумінням поставився до прохання Києва організувати українське консульство в Познані. При цьому воно може бути в приміщенні, де раніше перебували російські дипломати, яких попросили покинути його. Про це повідомив RMF24. Журналісти зазначили: в жовтні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський оголосив, що відкликав свою згоду на діяльність російського генерального консульства в Познані. Сьогодні журналісти запитали міністра, коли російські представники виїдуть з познанського приміщення та як він оцінює ідею розміщення на тому ж місці української дипломатичної установи. "Договір оренди цього приміщення закінчується наприкінці цього місяця. Наразі йдеться про декілька днів. Сьогоднішня мережа українських консульств з огляду на безпрецедентне збільшення кількості громадян України в Польщі не відповідає консульським потребам. Будь ласка, пам'ятайте, що консульства займаються практичними речами. Це всілякі юридичні акти, народжуються діти, помирають люди. І ми, безумовно, з великою симпатією подивилися би на таке прохання української сторони", — сказав Сікорський. У жовтні Радослав Сікорський аргументував рішення про відкликання дозволу на відкриття генерального консульства Росії в Познані тим, що Росія веде війну проти України та гібридну війну проти Заходу, в тому числі проти Польщі. Сікорський заявив, що як міністр закордонних справ має інформацію про те, що Росія стоїть за спробами диверсій у Польщі та країнах-союзниках. Російське консульство в Познані заснували ще 1946 року за угодою між радянським посольством і Міністерством закордонних справ Польщі. Консульство призупинило свою діяльність 1948 року та знову відкрилося 1960 року. 1971 року його перетворили на генеральне консульство. Нагадаємо, що, як засвідчило недавнє опитування United Surveys на замовлення Wirtualna Polska, Польща повинна вигнати зі своєї країни посла Росії. Таким чином висловилася більшість опитаних польських громадян. Через посольства та консульства Кремль веде гібридну та диверсійну діяльність.

Будь-які нові атаки Росії на енергетичну систему України можуть спровокувати нову хвилю масових переміщень з наближенням зими. Україна в цей час в основному покладається на електроенергію, яку виробляють її атомні електростанції. Про це заявив 15 листопада високопоставлений представник ООН, пише Reuters. За словами координатора ООН з гуманітарних питань в Україні Маттіаса Шмале, у той час, як війна наближається до третьої зими, мирне населення стає вразливішим, ніж будь-якої іншої зими під час конфлікту, через російські удари по енергетичній системі та втому донорів. "Реальна проблема полягає в тому, що якщо вони знову націляться на енергетичний сектор, це може стати переломним моментом для подальших масових переміщень як усередині країни, так і за її межами", — заявив він журналістам у Женеві. Будь-яке подальше переміщення збільшить кількість людей, які наразі переміщені всередині України, та понад шість мільйонів людей, які бігли через її кордони, рятуючись від конфлікту, який розпочався після вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. За словами Шмале, наразі близько 65% власного виробництва енергії в Україні відключено через російські удари, що більше, ніж у той же період 2022 чи 2023 року. Україна в цей час в основному покладається на електроенергію, яку виробляють її атомні електростанції, а її мережевий оператор цього тижня ввів обмеження на електроенергію для підприємств, що стало першим подібним кроком із серпня після масованої атаки російських ракет і безпілотників. Організація Об'єднаних Націй та її партнери реалізують план гуманітарного реагування на зиму, спрямований на задоволення надзвичайних потреб шляхом доставлення палива та інших предметів, які допомагають людям зігрітися. За його словами, також було створено притулки, відомі як "пункти незламності", де жителі населених пунктів можуть зігрітися та попити чай. Шмале висловив особливе занепокоєння становищем людей, які опинилися у висотних будинках, а також інвалідів та літніх людей, які проживають поблизу лінії фронту у Харкові та Херсоні. Наразі гуманітарним працівникам вдалося надати допомогу приблизно половині з 1,7 мільйона осіб, проте брак фінансування стримує зусилля. Як зазначає Шмале, цього року на гуманітарну допомогу ООН було виділено 1,8 мільярда доларів із запитаних 3,1 мільярда, що менше, ніж у 2022 та 2023 роках. "Тенденція явно низхідна, але ми все одно отримуємо багато грошей порівняно з іншими кризовими ситуаціями, і ми закликаємо зберегти це, тому що війна ще не закінчена", — додав Шмале. Нагадаємо, раніше міністр енергетики Герман Галущенко повідомляв, що наступна зима в Україні буде складною, а можливо, навіть найскладнішою від початку великої війни. На це вказують звіти міжнародних енергетичних організацій.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща виділила на допомогу Україні 4,91% свого ВВП. Це найбільша цифра серед країн світу. Інфографіку щодо цього оприлюднила канцелярія президента Польщі у соціальних мережах. У відомстві наголосили, що Польща посідає перше місце серед країн, які підтримують Україну, за обсягом витрат у відсотках від ВВП. Варшава першою розпочала постачати Україні масштабне важке озброєння. Крім того, у канцелярії наголосили, що Польща є однією з країн, які прийняли найбільше біженців з України. "Польща виділила на допомогу Україні еквівалент 4,91% свого ВВП, з яких 0,71% ВВП виділено на пряму підтримку країни, а 4,2% ВВП — на витрати, пов'язані з наданням допомоги українським біженцям", — йдеться в одному з повідомлень. Таким чином на допомогу українським біженцям у Польщі пішло приблизно 85% виділеної Варшавою допомоги. Інфографіка: сторінка в мережі X канцелярії президента Польщі У канцелярії також зазначила, що Польща надала Україні першу партію танків Т-72 в першій половині 2022 року. "Ми також передали, серед іншого, понад 250 бойових машин піхоти BWP-1, 100 бронетранспортерів "Росомаха", дев'ять розвідувальних машин БРДМ 2, понад сотню самохідних гармат, понад 30 реактивних систем залпового вогню БМ-21 "Град", — йдеться у повідомленні. Загалом Польща надала Україні військову допомогу на суму 3,23 мільярда євро або понад 14 мільярдів злотих. "Чотирнадцять наших літаків МіГ-29 і 12 вертольотів Мі-24 передано українським військово-повітряним силам для посилення їхніх можливостей (більше вертольотів передали лише США)", — стверджують у канцелярії президента Польщі. Там також звернули увагу, що переважна більшість польської громадськості залучена до допомоги біженцям з України. Згідно з опитуванням Польського економічного інституту, таких є 77% поляків. До того ж Польща має найвищий зафіксований відсоток українських біженців, які працевлаштувалися, — 65%. Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що на Раді Європейського Союзу із закордонних справ, засідання якої відбудеться наступного тижня, заплановано обговорити "масштабні рішення". Йдеться про нові кроки, спрямовані на допомогу Україні.

У Норвегії припиняється автоматичне надання притулку всім українським біженцям. Це стосується громадян, які прибуватимуть до північної країни із західної частини України. Таку заяву зробила міністерка юстиції Норвегії Емілія Енгер Мель, передає прес-служба уряду країни. "У майбутньому до шукачів притулку з України ставитимуться більш рівно з іншими біженцями. Схема колективного захисту тепер спрямована точніше на тих, хто має потребу в захисті", -- підкреслила вона. Відтепер заявники з Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей розглядатимуться в індивідуальному порядку. Це пов'язано з тим, що ці регіони вважаються безпечними та розміщені далеко від лінії фронту. "Норвегія не може прийняти непропорційно велику частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами", -- заявила Енгер Мель. Таке рішення міністерка пояснила тим, що біженці створюють навантаження на житлове господарство, охорону здоров'я та школи в деяких містах Норвегії. До того ж частку, яка зростає, серед українців складають чоловіки призовного віку.  Варто зазначити, що від початку повномасштабного вторгнення Норвегія прийняла 85 тисяч українських біженців. Нагадаємо, що на початку вересня додаткові 570 мільйонів норвезьких крон (48,28 мільйона євро) до Міжнародного фонду для України вирішив виділити норвезький уряд. Їх скерують на закупівлю дронів і засобів протиповітряної оборони.

Щомісяця в Любліні проводять засідання координаційної групи з питань допомоги громадянам України на території воєводства Там активно готуються до можливої нової хвилі біженців з України. Про це заявив генеральний консул України в Любліні Олег Куць у коментарі "Радіо Свобода". Хоча при цьому він зазначив, що якихось серйозних сигналів про ймовірний великий наплив українців немає. "Перед зимою, як і минулого року, цьому питанню приділяємо більше уваги. Днями відбулася така зустріч, ми напрацьовували різні сценарії. У Люблінському воєводстві високий рівень готовності. Є списки волонтерів, які 2022 року допомагали нашим громадянам. У цьому списку декілька сотень волонтерів, яких за потреби зберуть і залучать до допомоги. Є чітке розуміння, хто чим займатиметься, хто працюватиме на кордоні, хто на вокзалі", — зазначив він. За його словами, крім представників органів місцевої влади, неурядових організацій, волонтерів і українських дипломатів, до координаційної групи входять представники управління Верховного комісара ООН у справах біженців, які консультують волонтерів про різні гранти, на які можна податися, щоб отримати фінансову допомогу для підтримки біженців. Куць зауважив: чи буде нова хвиля українців-втікачів від війни до Польщі, залежить від декількох чинників, зокрема, від російських атак на енергетичну інфраструктуру України та ситуації на фронті. Раніше воєвода Люблінського воєводства Кшиштоф Коморський заявляв в інтерв’ю польським журналістам, що в разі потреби пункти приймання біженців можуть розгорнути протягом 24-48 годин. "Якщо буде потреба надати допомогу людям, які тікають від війни чи холоду, будемо до цього готові. Попередніми роками були такі місяці, коли фіксували декілька сотень людей щоденно, іноді й декілька тисяч. Це найбільші потоки, ми до цього теж готові, але я думаю, що нам це більше не загрожує", — підсумував Коморський. Нагадаємо, що, за результатами опитування польського інституту громадської думки CBOS, проведеного у вересні-жовтні, прихильниками ідеї прийняття українських біженців залишається 53% поляків. Це найнижчий показник із лютого 2022 року — тоді 94% респондентів заявляли, що підтримують біженців з України в Польщі.

Трьох українців, які скоїли кримінальні злочини у Швейцарії, депортувала з цієї країни. Такий випадок щодо наших земляків стався вперше з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Про це повідомило швейцарське видання NZZ. Журналісти зазначили, що в середу, 30 жовтня, з Цюриху спеціальним рейсом депортували трьох українців, які скоїли кримінальні злочини у Швейцарії. Це вперше з лютого 2022 року Швейцарія повертає на батьківщину українців за кримінальні злочини. За інформацією швейцарських медійників, депортаційний рейс узяв курс на Польщу, звідки трьох українців наземним транспортом переправлять в Україну. Своєю чергою, швейцарський державний секретаріат із питань міграції не надав детальної інформації про злочини, які скоїли українці, через захист даних і конфіденційності. При цьому журналісти з’ясували, що причинами депортації не можуть бути дрібні злочини. Депортованих мали звинуватити у важких злочинах, таких як пограбування чи напад. Нагадаємо, декілька днів тому журналісти агенції Reuters інформували, що президентка Швейцарії Віола Амхерд запропонувала переглянути заборону щодо реекспорту швейцарської зброї з іншої країни в Україну.