# біженці

У німецькому місті Дорстен 16-річний підліток зізнався правоохоронцям у вбивстві жінки з України та її дитини. Їх тіла знайшли 29 червня.Про це повідомили у спільному прес-релізі прокуратури Ессена та поліції Реклінґгаузена. Там розповіли, що обидві українки проживали в Дорстен-Гольстерхаузені.За даними слідства, результати розтину потерпілих підтвердили підозру в насильницькій смерті.У прес-релізі зазначили, що 16-річний підліток, який теж проживає в Дорстені, сам здався службам екстреної допомоги на місці вбивства та визнав свою причетність до скоєння цього злочину. Наразі хлопець знаходиться під вартою, а розслідування — триває.Своєю чергою, журналісти видання Spiegel з’ясували, що тіло жінки знайшли на лісовій дорозі округу Гольстергаузен у Дорстені в неділю вранці. Поліція, яку викликали на місце події, констатувала смерть жінки та виявила тіло дитини в кущах неподалік.Правоохоронці встановили, що загиблі — 32-річна громадянка України та її однорічна донька, що мешкали в Дорстені. Судово-медична експертиза підтвердила насильницьку смерть.Медійники додали, що наступного дня у справі затримали 16-річного українця, який сам звернувся до правоохоронців на місці злочину та зізнався у причетності до вбивства.Інших даних, зокрема, про можливі мотиви вбивства, правоохоронці публічно не розкривають."Неподалік від місця, де знайшли тіла жінки та дитини, в пʼятницю сталася спроба пограбування. Наразі конкретних доказів зв'язку між цими злочинами немає", — акцентували німецькі журналісти.Нагадаємо, наприкінці січня цього року стало відомо, що у вбивстві дев'ятирічної української дівчинки Валерії, тіло якої знайшли у Німеччині влітку 2024 року, визнали винним громадянина Молдови. Чоловік був колишнім хлопцем її матері.

У понеділок, 23 червня, Кабінет міністрів України затвердив нову постанову щодо визнання результатів навчання українських дітей, які перебувають за кордоном.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук."Хочу вкотре наголосити на важливості українських шкіл за кордоном. Бо українська держава має берегти зв'язок з українськими родинами в Європі та інших країнах. Це наш стратегічний ресурс", — запевнила вона.За її словами, сьогодні уряд затвердив порядок визнання результатів навчання українських учнів за кордоном."Це вдосконалює правовий статус українських закордонних шкіл, їхніх учнів і викладачів", — наголосила заступниця керівник Офісу президента України.Вона уточнила, що це також сприяє покращенню фінансування та матеріального забезпечення таких осередків української освіти. "Дякую представникам українських закордонних громад, які долучились до розробки відповідної постанови Кабміну. Також дякую команді Міносвіти за увагу до учнів, які опинилися за кордоном", — наголосила Ірина Верещук.Вона принагідно закликала уряди країн перебування українських дітей і міжнародні організації підтримати українські закордонні школи.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.

У понеділок, 16 червня, у Відні президент України Володимир Зеленський провів зустріч тет-а-тет і в розширеному форматі з федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером.Про це повідомила прес-служба Офісу президента України."Ми вдячні вам за підтримку, яка була зі самого початку російської агресії, за гуманітарну підтримку. Безумовно, передусім за підтримку наших громадян. Дякую всім громадянам Австрії за те, що ви дуже тепло, по-людськи ставитеся до наших вимушено переміщених осіб, які сьогодні перебувають тут, далеко від своєї Батьківщини", — сказав Зеленський перед початком зустрічі.Президент України та федеральний канцлер Австрії обговорили дипломатичну роботу для закінчення війни та необхідність тиску на Росію, зокрема, шляхом посилення санкцій."Австрія підтримує всі ініціативи, які ведуть до припинення вогню, а згодом — до сталого, довгострокового та справедливого миру. Росію терміново закликають нарешті сісти за стіл переговорів. Для досягнення цієї мети ми повинні й надалі посилювати тиск разом із нашими партнерами", — зазначив Крістіан Штокер.Детальна увага — підтримці українських дітей з боку Австрії, передусім посередництву в поверненні маленьких українців, яких викрала Росія, та допомозі з будівництвом шкільних укриттів і розвитком шкільного харчування.Сторони також обговорили співпрацю України й Австрії в галузі правосуддя та справедливості. Насамперед це стосується колишніх українських посадовців і олігархів, які переховуються у Європі, зокрема, в Австрії."Важливою для нас є підтримка Австрії в питаннях на рівні Європейського Союзу. Україна заслуговує бути повноправним членом ЄС і виконує для цього всі необхідні умови", — додав Володимир Зеленський.Окрім того, йшлося про економічну співпрацю, збільшення інвестицій, відкриття спільних підприємств і участь австрійських компаній у повоєнній відбудові України."Австрійські компанії готові відігравати важливу роль у відновленні завдяки своєму досвіду, експертизі, інноваціям і довгостроковим зобов'язанням", — сказав канцлер.Нагадаємо, під час прес-конференції Володимир Зеленський заявив, що російські агресори все одно окупували Крим та частину Донецької та Луганської областей 2014 року, навіть попри те, що на той момент Україна мала нейтральний і позаблоковий статус.

З 1 липня Німеччина розпочне автоматичний обмін банківською інформацією з українськими податковими органами. Біженцям загрожують штрафи та припинення виплат після перевірки їхніх рахунків.Про це повідомляє група підтримки українців у Німеччині у місті Фельберті Velbert Ukrainisch."Німеччина розпочне автоматичний обмін фінансовою інформацією з Україною з 1 липня", — йдеться у повідомленні.Це означає, що українські податкові органи отримуватимуть дані про банківські рахунки українців у Німеччині — включно із залишками, доходами від інвестицій, відсотками, дивідендами та корпоративною власністю. Також податкові та соціальні служби Німеччини отримають інформацію про відкриті банківські рахунки українців."Передусім перевірятимуть наявність доходів у працездатних біженців, які не працюють і отримують соціальну допомогу в країні, що надала їм тимчасовий захист через війну в Україні — ті, хто приховує свої доходи, можуть бути позбавлені соціальних виплат або їх частини", — зауважили на сторінці групи у Facebook.Як відомо, 23 травня Бундесрат офіційно додав Україну до списку країн-учасниць системи Common Reporting Standard (CRS). До цього списку також увійшли Вірменія, Молдова та Уганда — тепер Німеччина обмінюється податковими даними з 41 країною.Стандарт CRS — це міжнародний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки. Він впроваджений для боротьби з ухиленням від оподаткування та забезпечення більш прозорого обміну фінансовою інформацією між країнами.Нагадаємо, за даними Politico, Європейський Союз створює план повернення громадян України на Батьківщину після завершення бойових дій. Загалом у європейських країнах проживає близько 4,3 мільйона українців. .

Рада Європейського Союзу підтримала пропозицію Єврокомісії продовжити тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2027 року.Про це повідомили на офіційному сайті Ради Європейського Союзу."Сьогодні Рада висловила одностайну підтримку пропозиції продовжити тимчасовий захист для понад 4 мільйонів українців, які тікають від російської агресії", — йдеться у прес-релізі.Міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Томаш Сімоняк заявив, що з березня 2022 року ЄС надав безпеку та притулок понад чотирьом мільйонам біженців з України. Тимчасовий захист діятиме до 4 березня 2026 року, а тепер його буде продовжено до 4 березня 2027 року.Система тимчасового захисту зменшує навантаження на національні системи надання притулку, оскільки особам, які підпадають під цей вид захисту, не потрібно подавати заяву про надання притулку індивідуально. Продовження до березня 2027 року є сигналом для переміщених осіб з України, що їм не потрібно подавати заяву про надання притулку.Окрім продовження тимчасового захисту, держави-члени обговорюють рекомендацію Ради щодо підготовки до скоординованого переходу від тимчасового захисту (стратегія виходу з тимчасового захисту). Рекомендація стосуватиметься таких питань, як перехід до інших правових статусів (статусів проживання), прокладання шляху до поступового повернення до України та активізація надання інформації про доступні варіанти.Варто зауважити, що Рада ЄС офіційно ухвалить рішення про продовження тимчасового захисту на одній зі своїх наступних сесій.Тимчасовий прихисток: які права мають українціТимчасовий захист забезпечує негайний та колективний захист великій групі переміщених осіб, які прибувають до ЄС і не мають можливості повернутися до своєї країни походження. Люди, які користуються тимчасовим захистом, користуються однаковими правами по всьому ЄС. Ці права включають:проживання;доступ до ринку праці та житла;медичну допомогу;допомогу соціального забезпечення;доступ до освіти для дітей.Закон ЄС про тимчасовий захист встановлює мінімальні стандарти захисту. Фактичний рівень допомоги може відрізнятися залежно від держави-члена.Варто зауважити, що Європейський Союз створює план повернення громадян України на Батьківщину після завершення бойових дій. Загалом у європейських країнах проживає близько 4,3 мільйона українців. Нагадаємо, з 1 липня Німеччина розпочне автоматичний обмін банківською інформацією з українськими податковими органами. Біженцям загрожують штрафи та припинення виплат після перевірки їхніх рахунків.

Адміністрація американського президента Дональда Трампа планує відправити тисячі нелегальних мігрантів до військової в’язниці в Гуантанамо. Серед них можуть бути українці.Таку інформацію оприлюднило видання The Washington Post, журналісти якого послалися на неназваних офіційних осіб, які обізнані з цим питанням.Співрозмовники медійників розповіли, що перевезення нелегальних мігрантів розпочнеться вже цього тижня. Мігранти ж походять з різних країн, включаючи Велику Британію, Італію, Німеччину, Туреччину, Ірландію, Францію й Україну. Зокрема, серед них багато громадян Гаїті.Адміністрація Трампа, за інформацією джерел журналістів, навряд чи попередить про свої плани іноземні уряди.Підготовка до переведення включає медичне обстеження дев'яти тисяч осіб, щоби визначити, чи їх стан здоров’я дозволяє відправити до Гуантанамо.Ця в’язниця відома тим, що в ній утримувалися підозрювані в тероризмі й інші особи, яких затримали після відомих подій 11 вересня.Своє рішення чиновники адміністрації Трампа пояснюють тим, що Америці потрібно звільнити місця у внутрішніх місцях ув'язнення, які стали переповненими через обіцянку голова Білого дому здійснити найбільшу депортацію нелегальних мігрантів в американській історії.Як відомо, Дональд Трамп одразу після повернення до Білого дому розпочав кампанію з депортації мігрантів. На тлі цього наприкінці лютого та на початку березня в країні проходили акції протесту.Тепер масові протести знову спалахнули вже в Лос-Анджелесі після того, як імміграційна служба затримала в місті щонайменше 118 нелегальних мігрантів. Дональд Трамп, своєю чергою, розпорядився направити Нацгвардію, щоби придушити заворушення. Зокрема, він пригрозив в'язницею учасникам заворушень. Там також ввели комендантську годину.Нагадаємо, що в Лос-Анджелесі тривають сутички між поліцією та демонстрантами. У регіоні перебуваю понад 2 000 бійців Національної гвардії. Військові мають залишатися на місці протягом 60 днів або довше — за потреби.

У п’ятницю, 6 червня, зранку в бельгійському місті Хаасроде в будинку знайдено мертвими українок: 46-річну матір і її шестирічну доньку. В обидвох жертв виявили ножові поранення, місце злочину підпалено. Триває розслідування.Про це повідомив бельгійський телевізійний мовник VRT. За інформацією журналістів, суд розпочав розслідування подвійного вбивства після пожежі."Сьогодні вранці близько 09:30 пожежна служба отримала виклик на пожежу в будинку священника на вулиці Мілсестраат у Хаасроде, поблизу Ауд-Хеверле. Після прибуття з вікон квартири на першому поверсі йшов сильний дим", — йдеться в повідомленні.Приблизно о 10:20 пожежу ліквідували, але під час обшуку квартири пожежники виявили двох постраждалих: матір (46 років) і шестирічну доньку."На момент прибуття жінка вже була мертвою. Дівчину реанімували, але зрештою вона теж померла. На тілах обох постраждалих виявили ножові поранення", — розповіли медівникам правоохоронці.Прокуратура Лювена розпочала розслідування подвійного вбивства. Попередні висновки експерта з пожежної експертизи свідчать про те, що пожежа в будинку влаштована навмисно."Йдеться про українську родину, яка проживає в нашій країні вже три роки. Батько дівчини досі воює на фронті в Україні. У жінки також був 16-річний син, який на момент пожежі навчався у школі. За ним доглядають", - йдеться в матеріалі.З вівторка, після подовжених вихідних, у міській ратуші розмістять реєстр співчуття, де кожен зможе залишити повідомлення. У школі однокласникам повідомили про те, що сталося, після вихідних із дітьми теж проведуть відповідну бесіду про це в кожному класі.Тимчасовий виконувач обов'язків мера Френсіс Ван Бісбрук глибоко вражений трагедією."Смерть маленької дитини впливає на всю громаду, звичайно, також на школу. Я дуже вдячний аварійно-рятувальним службам, які швидко прибули на місце події, а також усім іншим, хто брав участь у цих складних обставинах", — цитує мера VRT.За даними Євростату, у Бельгії  на кінець березня цього року статус тимчасового захисту мали 89,54 тисячі біженців з України.Нагадаємо, раніше в нідерландському місті Стенвейк, що в провінції Оверейсел, сталася пожежа. Там проживають біженці з України. Троє з них постраждали, їх тоді забрали до лікарні. Але загрози життю нікому не було.

Європейський Союз продовжить тимчасовий захист для українців до 4 березня 2027 року. Також Єврокомісія надасть державам-членам рекомендації щодо безперешкодного повернення додому всіх охочих біженців.Таку заяву зробив єврокомісар з міграції Магнус Брюннер та віцепрем'єр — міністр національної єдності України Олексій Чернишов під час спілкування з журналістами в Брюсселі 4 червня, передає "Європейська правда"."Оскільки Росія продовжує свої незаконні напади, а ситуація в Україні залишається нестабільною, Комісія пропонує продовжити тимчасовий захист для осіб, які тікають від російської агресії проти України до 4 березня 2027 року", — повідомили у Єврокомісії.Щоб запропонувати більш стабільну та тривалу перспективу, комісія також пропонує державам-членам підготуватися до скоординованого переходу від тимчасового захисту шляхом ухвалення відповідних рекомендацій Ради ЄС. "Запропоновані заходи спрямовані на задоволення потреб осіб, які проживають в ЄС, а також потреб України у відновленні країни, в тому числі шляхом підтримки безпечного, добровільного та гідного повернення та реінтеграції", — пояснили європейські посадовці. Варто зауважити, що це ще не остаточне рішення, адже Рада ЄС має офіційно ухвалити пропозицію щодо продовження тимчасового захисту на рік та пропозицію щодо ухвалення рекомендацій.Варто зауважити, що Європейський Союз створює план повернення громадян України на Батьківщину після завершення бойових дій. Загалом у європейських країнах проживає близько 4,3 мільйона українців. Нагадаємо, з 1 липня Німеччина розпочне автоматичний обмін банківською інформацією з українськими податковими органами. Біженцям загрожують штрафи та припинення виплат після перевірки їхніх рахунків.

Європейський Союз створює план повернення громадян України на Батьківщину після завершення бойових дій. Загалом у європейських країнах проживає близько 4,3 мільйона українців. Про це повідомляє Politico.У виданні зазначили, що близько 4,3 мільйона українців живуть у ЄС — найбільше у Польщі, Німеччині та Чехії. У рамках програми тимчасового захисту ті, хто втік від вторгнення Володимира Путіна, мають повне право жити та працювати у блоці. Ця угода спочатку була обмежена в часі, але її неодноразово продовжували, і тепер Брюссель починає працювати над тим, що буде далі."Україні знадобиться повернути своїх людей, щоб відновити громади, зруйновані війною Путіна, та країну загалом. Сьогодні Комісія розпочне розробляти план процесу повернення українців на батьківщину після припинення бойових дій", — йдеться у повідомленні. Акцент робиться на тому, щоб робити максимально обережно, зі скоординованим підходом, який прагне мінімізувати ризики раптового і широкомасштабного потоку людей з однієї частини регіону в іншу. Безладний рух може чинити сильний тиск як на Україну, так і на потенційні країни ЄС. Брюссель рекомендує країнам ЄС створити "центри єдності" — інформаційні центри, які надають поради та підтримку тим, хто розглядає можливість повернення додому, а також допомогу у пошуку роботи в країні, що приймає, або в Україні. Центри також пропонуватимуть мовні уроки та культурні заходи, а деякі з перших центрів відкриються в Німеччині та Іспанії. Ще одне продовження перенесе тимчасові заходи ще на 12 місяців уперед, з березня 2026 року на березень 2027 року, щоб забезпечити правову ясність для українців, згідно з джерелом, поінформованим про деталі. Після закінчення цього періоду країни ЄС мають допомогти українцям перейти до іншого правового статусу. Відстрочка буде рекомендована для людей, які хворі, вагітні чи мають дітей шкільного віку.Раніше повідомлялось, що мільйони біженців з України в Євросоюзі можуть опинитися під загрозою втрати свого правового статусу, оскільки у Європейського Союзу немає чіткого плану, який би дозволив їм залишитися після припинення вогню з Росією.Нагадаємо, раніше Національний банк України повідомляв, що кількість українських біженців, які планують повернутися додому, поступово зменшується. Наразі таких громадян лише 43% — тобто більша частина людей, імовірно, залишиться за кордоном.

Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа розробила плани фінансування депортації людей, включно з 700 000 українських та гаїтянських мігрантів, які втекли до Сполучених Штатів.Як повідомляє видання The Washington Post, іммігранти, які добровільно здійснять "самостійну депортацію" до своїх країн, матимуть право на отримання стипендії у розмірі 1000 доларів від американського уряду."Хоча попередні адміністрації підтримували використання коштів платників податків для добровільної репатріації мігрантів, пропозиція, розроблена за президента Дональда Трампа, є незвичайною, оскільки вона включає людей, які втекли з одних з найнебезпечніших куточків світу, і, схоже, має на меті обійти Міжнародну організацію з міграції", — додає видання.Окрім українців та гаїтян, у проектах документів також згадуються афганці, палестинці, лівійці, суданці, сирійці та єменці, зазначаючи, що вони також можуть підпадати під програму добровільної депортації.Своєю чергою, критики цієї пропозиції, зокрема колишні урядовці, заявили, що це негуманно та суперечить давнім ідеалам США, коли адміністрація Трампа змушує людей, які шукають притулку, повертатися до країн, де їм загрожує смерть. Вони також поставили питання про те, чи являє собою такий план зловживання коштами іноземної допомоги, призначеними переважно для підтримки біженців та їхнього переселення."За часів адміністрації Байдена як українцям, так і гаїтянам було надано те, що уряд США називає тимчасовим захищеним статусом, який дозволяє мігрантам залишатися в країні, якщо вони не можуть безпечно повернутися до своєї рідної країни. У документах йдеться, що понад 200 000 українців та 500 000 гаїтян можуть бути частиною процесу добровільної депортації", — зазначає The Washington Post.Варто додати, що адміністрація екс-президента США Байдена вперше надала українцям тимчасовий статус захисту у 2022 році, після того, як Росія розпочала повномасштабну війну. Гаїтяни мали тимчасовий статус захисту з 2010 року, коли країну сколихнув руйнівний землетрус, який забрав життя тисяч людей, і цей статус неодноразово продовжувався через постійні проблеми з безпекою та нестабільність у країні.Нагадаємо, у квітні видання Euractiv повідомляло, що мільйони біженців з України в Євросоюзі можуть опинитися під загрозою втрати свого правового статусу, оскільки у Європейського Союзу немає чіткого плану, який би дозволив їм залишитися після припинення вогню з Росією.

Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" розпочало в Польщі програму "Повернення українців". Головна її мета — надати можливість співвітчизникам повернутись з-за кордону та працевлаштуватися на підприємствах "Укроборонпрому".Про це повідомив Telegram-канал "Укроборонпрому"."З початку повномасштабного вторгнення чимало українців покинули країну та намагаються знайти себе за її кордонами. Далеко не завжди ці пошуки завершуються успішно", — зазначили в товаристві.Там додали, що серед таких людей є ті, в яких є досвід і знання, що мають попит на оборонних підприємствах.Тому "Укроборонпром" започаткував програму "Повернення українців", яка дає вимушеним переселенцям нагоду отримати престижну та стабільну роботу на Батьківщині, мати соціальний захист, а також перспективи для розвитку та зростання."Ми провели велику підготовчу роботу в товаристві та на наших підприємствах, а також підтримуємо зв’язок з лідерами громад українців у Польщі, громадськими та волонтерськими організаціями, Міністерством національної єдності України та посольством України у Польщі", — пояснив директор департаменту з управління персоналом "Укроборонпрому" Андрій Верещака.Він наголосив, що завданням товариства є надати гідні умови для повернення земляків, показати, що їхні професійні якості потрібні нашій оборонці.В "Укроборонпромі" підсумували, що зараз зустрічі та співбесіди з українськими переселенцями відбуваються у представництві акціонерного товариства "УОП" у Польщі. Надалі співбесіди можна буде проводити також в режимі онлайн.Нагадаємо, що в лютому "Укроборонпром" підписав угоду про спільне підприємство з французькою компанією Thales International SAS. Вони співпрацюватимуть у питаннях технологій протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби та тактичного зв'язку.

У Європейському Союзі за два місяці зменшилася кількість українців зі статусом тимчасового захисту у звʼязку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на дані Євростату. Там, зокрема, йдеться про те, що станом на 31 березня 2025 року статус тимчасового захисту в ЄС мали трохи більш як 4,26 мільйона людей, які не є громадянами ЄС і втекли з України внаслідок повномасштабної російської агресії.За два місяці до того, 31 січня, статус тимчасового захисту мали 4,29 мільйона людей, які виїхали з України."Це зменшення значною мірою пояснюється закінченням терміну дії статусу тимчасового захисту в березні 2025 року. Деяких людей могли тимчасово виключити з реєстру під час поновлення статусу", — пояснили у Євростаті.Там уточнили, що громадяни України складали понад 98,4% людей, які отримали тимчасовий захист в ЄС. Окрім того, майже половина (44,7%) людей із тимчасовим статусом — дорослі жінки, неповнолітні складали майже третину (31,7%), а дорослі чоловіки — менше чверті (23,6%) від загальної кількості.Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість людей із тимчасовим захистом з України, були Німеччина (1 184 890 людей, або 27,8% від загальної кількості), Польща (997 120, 23,4%) та Чехія (365 055, 8,6%).Водночас порівняно з населенням кожної країни ЄС найвищий показник тих, хто отримав тимчасовий захист, на тисячу людей зафіксували в Чехії (33,5), Польщі (27,2) та Латвії (26,4), тоді як на рівні ЄС цей показник — 9,5 на тисячу.Нагадаємо, минулого року віце-премʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявляла, що статус тимчасового захисту для українських біженців у Євросоюзі переглядатиметься, коли покращиться безпекова ситуація. Проте Україна та Європейська комісія дійшли згоди, що наразі умов для цього немає.

Цього року з України виїде ще 200 тисяч осіб. Поступове повернення українців очікується лише після суттєвого зниження безпекових ризиків.Про це стало відомо з "Інфляційного звіту" Національного банку України (квітень 2025 року).У Нацбанку зазначили, що негативні міграційні тенденції зберігаються, оскільки попри початок перемовин про потенційне перемир’я, їх результат не визначено, тоді як триває збільшення обстрілів всієї території України та терактів проти цивільного населення."Наміри країн-реципієнтів щодо зміни або скасування правового статусу тимчасового захисту українських мігрантів після досягнення миру наразі остаточно не визначені. Тому очікується, що чиста зовнішня міграція триватиме, поки зберігаються високі безпекові ризики", — наголосили у Нацбанку.Водночас припущення прогнозу залишаються незмінними. Так, подальший чистий відплив зовнішніх мігрантів у 2025 році буде на рівні 200 тисяч осіб, а початок повернення біженців до України з 2026 року та має становити 200 тисяч осіб. Згодом, а саме у 2027 році цей процес пришвидшиться й до України мають повернутись 500 тисяч людей. "Повернення мігрантів відбуватиметься поступово, тому дефіцит робочої сили зберігатиметься на прогнозному горизонті. Це стимулюватиме подальше збільшення зарплат темпами вищими, ніж зростання продуктивності, що підвищуватиме інфляційний тиск. Також це надалі стримуватиме відновлення економіки через нестачу робочої сили", — додали у НБУ.Нацбанк зазначає, що різні опитування свідчать про дедалі більшу адаптацію українців за кордоном. Усе більша частина з них працює і забезпечує своїм родинам рівень життя, порівняний з тим, що був у них в Україні до повномасштабного вторгнення. Успішна адаптація на новому місці зменшує частку тих, хто хоче повернутися та збільшує ймовірність возз'єднання родин за кордоном, а не в Україні.Так, ймовірне ускладнення безпекової ситуації, відновлення перебоїв енергопостачання й активна політика урядів країн-реципієнтів з утримання українських біженців є негативними ризиками для прогнозу міграції. У разі їхньої реалізації можна очікувати на подальше скорочення внутрішнього споживчого попиту та посилення браку працівників. Ситуація на ринку праці ускладниться, а негативні наслідки для інфляції та ВВП будуть відчутнішими.Нагадаємо, раніше видання Euractiv повідомляло, що мільйони біженців з України в Євросоюзі можуть опинитися під загрозою втрати свого правового статусу, оскільки у Європейського Союзу немає чіткого плану, який би дозволив їм залишитися після припинення вогню з Росією.

Мільйони біженців з України в Євросоюзі можуть опинитися під загрозою втрати свого правового статусу, оскільки у Європейського Союзу немає чіткого плану, який би дозволив їм залишитися після припинення вогню з Росією.Як повідомляє видання Euractiv, від початку повномасштабної російсько-української війни директива ЄС про тимчасовий захист стала порятунком для майже 4,3 мільйона українців, які виїхали до країн-членів Євросоюзу.Останні дослідження показують, що кількість біженців, які планують повернутися в Україну, зменшується. Дані Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців свідчать про падіння з 65% таких біженців у 2024 році проти 77% у попередньому році."Частка тих, хто не визначився, зросла до 24% у 2024 році з 18%, а кількість тих, хто каже, що не мають надії повернутися, зросла більш ніж удвічі — до 11% з 5%", — наголосило видання.Відповідна директива дозволяє країнам ЄС надавати біженцям з України право на проживання, роботу та доступ до послуг, більшість з яких оселилися в Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині. Втім, оскільки переговори про припинення вогню тривають, дія директиви може бути припинена."Припинення вогню може змінити сценарій за одну ніч, і країни будуть змушені вирішувати, чи згортати захист, чи наполягати на інтеграції, чи підштовхувати біженців до повернення додому", — зазначає Euractiv.Торік країни ЄС домовилися продовжити дію тимчасового захисту до березня наступного року, вийшовши далеко за початкові межі, які передбачали дворічний період захисту з можливим продовженням на один рік. Втім, будь-яке продовження здійснюється з року в рік. Рівні захисту також відрізняються в різних країнах. "Кожна країна ЄС тлумачить директиву дещо по-різному у своєму національному законодавстві, тобто до українців ставляться по-різному залежно від місця їх проживання", — наголошує видання.Наразі комісія заявила, що почала розгляд наступних кроків, зокрема, "продовжувати чи ні" тимчасовий захист, допомагати людям переходити на національний статус для працевлаштування, навчання або возз'єднання сім'ї, а також підтримувати тих, хто вирішить повернутися в Україну.Так, міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан підтвердив, що його країна, разом з Німеччиною та Єврокомісією, бере активну участь у формуванні спільної відповіді під час польського головування. Втім, конкретні умови ще належить обговорити. Як стало відомо Euractiv, Рада ЄС має розглянути відповідне питання на наступному засіданні міністрів внутрішніх справ, яке відбудеться у червні."Будь-яке рішення щодо припинення тимчасового захисту потребуватиме згоди всіх країн-членів ЄС, підтвердила речниця Міністерства внутрішніх справ Чехії Хана Мала, додавши, що вони очікують, що спільна позиція ЄС буде досягнута в першій половині цього року", — зазначило видання.Втім, деякі країни не чекають на рішення Ради ЄС та вживають заходів, щоб знайти більш довгостроковий регулярний статус для біженців з України. Польща незабаром запропонує трирічний національний статус тимчасового проживання українцям, які мають безперервний тимчасовий захист принаймні протягом року."У Чехії новий спеціальний п'ятирічний дозвіл на проживання буде доступний для українців, які прожили там понад два роки та мають роботу, з обов'язковим відвідуванням школи їхніми дітьми", — наголошує Euractiv.Проте навіть Чехія, яка є країною, де проживає багато біженців з України, чітко дала зрозуміти, що не видаватиме жодних нових тимчасових дозволів на проживання, "як тільки закінчиться війна", як заявив міністр внутрішніх справ. Інші держави розробляють власні плани. Австрія, Італія, Естонія та Латвія приймають довгострокові рішення з різним рівнем захисту.Своєю чергою, міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що вже розробило план дій, але саме наступний уряд має вирішити, які конкретно пропозиції будуть висунуті з цього питання, наголосивши на необхідності узгодженого європейського підходу.Нагадаємо, раніше Національний банк України повідомляв, що кількість українських біженців, які планують повернутися додому, поступово зменшується. Наразі таких громадян лише 43% — тобто більша частина людей, імовірно, залишиться за кордоном.

Біженці з України, які офіційно не зареєструвалися у столиці Естонії Таллінну, не матимуть права на безкоштовний проїзд у громадському транспорті міста. Відповідна постанова набере чинності 1 травня.Про це повідомило естонське видання ERR. Журналісти зазначили, що можливість безкоштовно їздити в громадському транспорті влада Таллінна надала українським біженцям 3 березня 2022 року. Однак тепер постанову скасовано.Підставою для визнання недійсним розпорядження є той факт, що у більшості військових біженців, які проживають у Таллінні, на теперішній момент є офіційна реєстрація в столиці."Для зареєстрованих мешканців Таллінна діє право на безоплатне користування громадським транспортом, тому нема потреби зберігати окреме право на безоплатний проїзд саме для військових біженців у громадському транспорті столиці", —зазначається в пояснювальній записці до розпорядження місцевої влади.У талліннській владі додали, що нова постанова набере чинності з 1 травня 2025 року, щоби забезпечити достатній проміжок часу для повідомлення про зміни й адаптації до них".Як відомо, в листопаді минулого року Україна й Естонія підписали Меморандум про взаєморозуміння між оборонними відомствами країн.Нагадаємо, нещодавно масштабну закупівлю ударних безпілотників різних типів запланували в Естонії на державному рівні. Йдеться про суму від 400 мільйонів євро. Естонський центр оборонних інвестицій оголосив про пропозицію щодо закупівлі ударних дронів різного типу впродовж наступних семи років.