# біженці

Під час масштабної загальнонаціональної операції польських правоохоронців було затримано 147 іноземців, серед яких абсолютну більшість — 91 особу — складають громадяни України. Щодо багатьох наших земляків уже розпочато процедури примусового повернення на батьківщину через порушення правил перебування або загрозу безпеці держави.Про результати операції повідомило польське видання Polskie Radio, посилаючись на міністра внутрішніх справ Польщі Марціна Кервінського.Деталі операції та залучені силиЯк зазначає видання, у масштабних заходах, що тривали 2–3 березня, взяли участь спеціалізовані підрозділи: Центральне кіберзлочинне бюро, Центральне бюро розслідувань поліції та понад 700 офіцерів Прикордонної служби з усіх регіонів.Це була перша подібна операція у 2026 році, яка охопила всю територію країни. Загалом офіцери затримали 1 944 особи, які розшукувалися на підставі ордерів на арешт або судових наказів.Затримання іноземців та український слідПід час перевірок було виявлено 147 іноземців, яких шукала польська влада. Серед них найбільшу групу склали:громадяни України — 91 особа;громадяни Грузії — 14 осіб;громадяни Білорусі — вісім осіб.Окрім цього, правоохоронці затримали семеро осіб за європейськими ордерами на арешт та "червоними повідомленнями" Інтерполу. Зокрема, було схоплено громадянина Бразилії, розшукуваного за розбій, та білоруску, яку звинувачують у створенні банківських рахунків на підставі фальшивих документів для онлайн-шахрайства.Депортації та загроза держбезпеціЯк зазначає джерело, служби провели майже 1 800 перевірок легальності перебування іноземних громадян. У результаті:розпочато 110 проваджень щодо обов’язкового виїзду з країни через нелегальне проживання;у понад 20 випадках ініційовано процедуру повернення на підставі того, що особи становили загрозу державній безпеці;подано 112 запитів до Прикордонної служби щодо видачі рішень про виселення.Нагадаємо, за даними BBC, українці у Сполучених Штатах Америки все частіше повідомляють про затримання міграційною службою. Під арешти потрапляють навіть особи, які отримали офіційні документи в межах програми Uniting for Ukraine..

Українці у Сполучених Штатах Америки все частіше повідомляють про затримання міграційною службою. Під арешти потрапляють навіть особи, які отримали офіційні документи в межах програми Uniting for Ukraine. Про це йдеться у матеріалі видання BBC. Журналісти розповідають історії українців, які постраждали від міграційної політики президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. Загроза депортації: історії українцівВвечері 19 листопада 2025 року у місті Чарлз-Таун громадянин України повертався з роботи, керуючи вантажівкою. Його зупинили представники поліції та ICE (Федеральна імміграційна служба США), щоб перевірити документи. За словами чоловіка, на нього майже відразу одягли наручники, адже він начебто перебуває у країні незаконно.Варто зауважити, що він приїхав до США у 2024 році по міграційній гуманітарній програмі Uniting for Ukraine, яка дає українцям право легально перебувати в Америці два роки з можливістю продовження, а також працювати, навчатися, мати водійські права. Її започаткувала адміністрація президента Джо Байдена на початку повномасштабного вторгнення Росії. На початку 2025 року програму продовжили, але нові заявки по ній вже не приймають. Крім того, в липні минулого року лідер США Дональд Трамп заявляв, що українці можуть залишатися у країні до кінця війни.Ще одна історія про хлопця і дівчину, які приїхали до США у 2024 році. Вони отримали документи, поселились у Брукліні (Нью-Йорк), там і знайшли роботу. Українець займався перевезеннями, і 19 листопада 2025 року був у відрядженні у місті Чарлз-Таун (штат Західна Вірджинія). Біженця затримали, хоча він мав дозвіл на перебування у США, який був дійсним ще понад два місяці."Я показав ICE свої документи. Розповів, що я у США по U4U, що це український гуманітарний пароль. Їх це не хвилювало. Вони відразу ж сказали, що я — нелегал", — поділився він.Хлопця одразу ж забрали до в'язниці. Врешті пара погодилася на добровільну депортацію і в лютому 2026 року виїхала зі США до Польщі.Виданню ВВС відома низка випадків арештів громадян України у США. Наприклад, українку Вікторію Булавіну заарештували під час співбесіди з отримання "грін-карти", хоча у неї був дозвіл на перебування у США."Таке враження, що ІСЕ мають просто когось затримати, ніби у них нормативи по затриманнях і депортаціях. Тому українці у тюрмах. Вони не мають там сидіти, але сидять", — обурилася жінка.Жінка, яка працює у центрі допомоги біженцям на Півночі США розповіла журналістам, що щодня чує десятки історій про затримку з документами і про арешти українців. За її словами, люди платять величезні гроші, щоб поновити статус і отримати дозвіл на роботу, але у кінцевому результаті залишаються ні з чим."Люди плачуть мені у трубку, а я плачу разом з ними. Бо я безсила допомогти, можу тільки вислухати. Я теж біженка з двома дітьми, і коли закінчиться мій пароль, не знаю, чи отримаю продовження. Чи зможу працювати далі на своїй роботі у центрі, чи доведеться знову йти у доглядальниці? Вони женуть нас звідси, як собак, хоча фактично самі нас сюди запросили. Це величезна несправедливість", — заявила вона.Які ризики для українцівПредставники міграційної служби кажуть, що затримують лише нелегалів і злочинців. За рік ІСЕ уже провела близько 400 тисяч арештів. За оцінками експертів, близько 200 тисяч українських біженців у США перебувають у вразливому становищі, коли їх можуть у будь-який момент вигнати з країни.Журналісти видання зазначають, що є інформація про щонайменше кілька десятків затриманих українських біженців і смерть одного громадянина України у тюрмі ІСЕ в Маямі.Варто зауважити, що у серпні 2025 року Міграційна служба США опублікувала фото депортації кількох громадян України. Світлину підписали так: "Ось фото перших моментів українських чужинців після примусового повернення до України внаслідок депортації зі США". Пояснень, за яких умов відбулась ця депортація, не було.Нагадаємо, раніше видання Sky News писало, що Велика Британія відмовила кільком українським родинам у наданні притулку, серед яких була сім’я з дитиною, яка страждає на панічні атаки через війну в Україні. У відомстві порадили дитині користуватися шумопоглинальними навушниками замість надання гуманітарного захисту.Читайте також: Українські біженці зможуть отримати кошти за вимушений виїзд із країни: які умови.

Українці зареєстрували в Польщі 90 тисяч ФОПів і 20 тисяч акціонерних товариств. Вони вже вміють працювати в юридичних обставинах Європейського Союзу.На цьому наголосив маршалок Сейму Польщі Влодзімеж Чажастий в інтерв’ю для "Інтерфакс-Україна"."Багато українців вже готові до цього, щоби користуватися європейською підтримкою та підприємництвом Європейського Союзу в Польщі", — зазначив він.За його словами, зареєстровані в Польщі 90 тисяч ФОПів і 20 тисяч акціонерних товариств свідчать, що українці добре пристосувалися до тих юридичних обставинах, які стосуються Європейського Союзу."Польща перебуває в Європейському Союзі, в нас діють усі загальноєвропейські правила. Тому це вже наш спільний великий здобуток", — зробив висновок Чажастий.Він також повідомив, що зі свого боку Польща може гарантувати Україні будівельні матеріали для відбудови чи розбудови інфраструктури."Ми маємо європейські знання з використання європейських ресурсів, маємо такі структури та бюрократію, які можуть це реалізувати або допомагати вам у реалізації таких проєктів. А конкретні цифри та суми будуть визначені вже на рівні урядів", — наголосив Влодзімеж Чажастий.Нагадаємо, що Польща трансформує систему підтримки українських біженців, переводячи допомогу з екстреного режиму в загальносистемне русло. Нові правила передбачають продовження терміну легального перебування для українців до 2027 року, але водночас впроваджують суворіші умови отримання соціальних виплат та медичних послуг..

Данський уряд планує змінити правила проживання для деяких біженців з України. Військовозобов'язані чоловіки й українці з безпечніших регіонів не зможуть отримати дозвіл на проживання, який визначається за спеціальним законом країни.Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії. Зазначається, що уряд обмежить критерії, за якими українці мають право на отримання дозволу на проживання в Данії відповідно до правил для біженців з України.Влада підрахувала, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України."Тому уряд має намір змінити правила проживання відповідно до спеціального закону, щоб особи з менш уражених війною районів України й особи, на яких поширюються українські правила мобілізації, не могли в майбутньому отримати дозвіл на проживання в Данії", — ідеться в повідомленні.Зокрема, відмовляти пропонується українцям:з регіонів, які Данія вважає безпечнішими: Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (область, а не Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області;чоловікам 23-60 років; виняток — ті, які в Україні офіційно звільнені від військової служби;пропонується надавати дозвіл на проживання чоловікам лише віком до 23 років, а далі вони зможуть його продовжити, лише якщо нададуть документальне підтвердження звільнення від військової служби.Також в уряді пропонують зміни до освіти для українських дітей. Ще данський уряд хотів би, аби українські біженці, які отримують грошову допомогу, обов'язково працювали на офіційних засадах.Попри власне законодавство щодо спеціальних дозволів на проживання, Данія є членом Європейського Союзу, який надає українцям тимчасовий захист.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що уряд Данії оголосив про виділення додаткових 3,8 мільярда данських крон до Фонду України на 2026 рік. Таким чином загальні оборонні видатки країни цього року сягнуть 3,5% ВВП..

Питання про примусове повернення в Україну чоловіків призовного віку, які наразі перебувають у країнах Євросоюзу під статусом тимчасового захисту, не включене до порядку денного Брюсселя. Жодних змін у законодавчих положеннях щодо цієї категорії громадян цьогоріч не передбачається.Про це повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт за результатами брифінгу у Брюсселі, пише "Укрінформ".Стабільність правил до 2027 рокуПопри окремі дискусії всередині держав-членів, на загальноєвропейському рівні позиція залишається незмінною. За словами Ламмерта, механізм тимчасового захисту є скоординованим рішенням, яке має чіткий термін дії:"Мені невідомо про дебати в Люксембурзі. Можу сказати, що тимчасовий захист — це те, що ми вирішили на рівні ЄС та на рівні держав-членів до 2027 року".Речник наголосив, що правила, які діють сьогодні, залишатимуться незмінними як мінімум до березня 2027 року.Контекст дискусій у ЛюксембурзіПриводом для запитань до Єврокомісії стали нещодавні заяви офіційних осіб Люксембургу. Зокрема, міністр внутрішніх справ країни Леон Глоден висловив думку, що придатні до служби українці мають повертатися додому. Цю позицію підтримала і міністерка оборони Юріко Бакес. Вона зауважила, що останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості чоловіків серед новоприбулих біженців:"Спочатку було багато жінок і дітей. В останні тижні та місяці ми бачили, що приїжджає також більше чоловіків. І я думаю, що це фактично є певною проблемою, якщо, з одного боку, ми надаємо військову підтримку, щоб українці могли захистити себе, і водночас до нас приїжджають молоді чоловіки".Нагадаємо, раніше повідомлялось, що норвезький уряд планує посилити правила перебування для військовозобов’язаних чоловіків з України. Зміни стосуватимуться лише новоприбулих громадян..

Норвезький уряд планує посилити правила перебування для військовозобов’язаних чоловіків з України. Зміни стосуватимуться лише новоприбулих громадян.Як повідомила пресслужба Міністерства юстиції Норвегії, українські чоловіки віком від 18 до 60 років більше не отримуватимуть тимчасового колективного захисту."Імміграція до Норвегії має бути контрольованою, сталою та справедливою. З осені 2025 року Норвегія, як і кілька європейських країн, спостерігає зростання кількості молодих українських чоловіків, які приїжджають до країни. Потрібно посилити ситуацію", — заявив міністр юстиції та громадської безпеки Астрі Аас-Хансен.Незабаром уряд країни представить пропозицію, згідно з якою українські чоловіки віком від 18 до 60 років, за деякими винятками, більше не отримуватимуть тимчасового колективного захисту в Норвегії. "Це означає, що вони більше не отримуватимуть дозвіл на тимчасове проживання на основі групової оцінки. Натомість вони зможуть подавати заяву на отримання притулку за звичайними правилами", — уточнили у відомстві.Зміни не торкнуться українських чоловіків, які:мають документи про звільнення від військової служби;виїхали з України за програмою медичної евакуації;є єдиними опікунами дітей та супроводжують їх у Норвегії.Варто зауважити, що Данія також вносить зміни до правил проживання для переміщених осіб з України. Влада країни 25 лютого подала на консультації пропозицію щодо обмеження права на колективний захист для українців з безпечних зон, натхненну правилами, які вже чинні в Норвегії. Уряд також пропонує обмежити право на проживання для чоловіків.Нагадаємо, українці, які отримали тимчасовий захист у країнах Європи, зобов’язані дотримуватися місцевого законодавства та правил перебування. Порушення можуть мати серйозні наслідки — від припинення соціальних виплат до втрати статусу захисту чи навіть депортації.Читайте також: Українські біженці зможуть отримати кошти за вимушений виїзд із країни: які умови.

Велика Британія відмовила кільком українським родинам у наданні притулку, серед яких була сім’я з дитиною, яка страждає на панічні атаки через війну в Україні. У відомстві порадили дитині користуватися шумопоглинальними навушниками замість надання гуманітарного захисту.Про це повідомляє Sky News.Мати дівчинки розповіла, що виїхала з України на другий день повномасштабного вторгнення, залишивши чоловіка та його мати. Після цього у дівчинки почалися панічні атаки. Британські лікарі намагалися надати допомогу, але після відмови у продовженні притулку симптоми повернулися.У документі з відмовою родині запропонували переїхати до "безпечніших регіонів України", зокрема до Чернівців, Тернополя чи Рівного. Проте батьки не вважають ці регіони безпечними — торік у листопаді ракета у Тернополі забрала десятки життів та поранила понад сотню людей.Ще одна родина з Маріуполя, син якої має розлад аутистичного спектра (РАС), теж отримала відмову. Міністерство внутрішніх справ Британії визнало, що сім’я може підпадати під критерії переслідування, проте заявило, що вони не зазнають "реального ризику", якщо переїдуть на захід України або до Києва. При цьому факт РАС дитини не розглядається як підстава для "особливих гуманітарних причин", хоча мати зазначила, що через стрес від бомбардувань син перестав говорити.Нагадаємо, в Україні запровадили нову житлову програму для переселенців з тимчасово окупованих територій. Ветерани зі статусом переселенця зможуть отримати житловий ваучер на суму до двох мільйонів гривень через платформу "Дія"..

Деякі українські біженці, які були змушені залишити країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія".Як повідомили у пресслужбі Міністерства закордонних справ, "Міжнародний реєстр збитків", завданих агресією Росії, оголосив про початок подання заяв у новій категорії A1.2 — "Вимушене переміщення за межі України"."Відкриття цієї категорії означає, що всі, хто, починаючи з 24 лютого 2022 року, були змушені залишити своє житло чи місце проживання та переміститися за межі України, або не мали чи не мають можливості повернутися в Україну внаслідок агресії Російської Федерації чи з метою уникнення її негативних наслідків, тепер можуть подати заяву про компенсацію за факт вимушеного переміщення за межі держави", — пояснили у відомстві.Якщо під час перебування за кордоном особі надавався захист чи притулок в іншій державі через повномасштабне вторгнення РФ в Україну, про це треба вказати під час подання заяви на порталі "Дія". Заяви в цій категорії стосуються безпосередньо факту вимушеного переміщення за межі України як форми шкоди, завданої агресією.Розширення функціоналу "Реєстру збитків"У МЗС зауважили, що особи, які перебувають за межами України, також можуть подавати заяви в інших категоріях "Реєстру збитків". Наразі відкрито 15 категорій, що охоплюють різні види шкоди: від пошкодження або знищення житла до тяжких особистих втрат."Подання заяв здійснюється через портал "Дія", що дозволяє подати заяву з поточного місця проживання, у тому числі й за кордоном", — поінформували у відомстві.Заяви про компенсацію, подані у всіх категоріях, якщо вони відповідають установленим вимогам, будуть передані на розгляд майбутньої Компенсаційної комісії, уповноваженої визначати розмір належної компенсації."Міжнародний реєстр збитків" — це перший складник Глобального компенсаційного механізму, розробку якого ініціювало Міністерство юстиції України ще у травні 2022 року разом з міжнародними партнерами. Компенсаційний механізм складається з Реєстру збитків, Компенсаційної комісії та Фонду.Нагадаємо, у вересні 2025 року Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, відкрив дві нові категорії для подачі заяв.Читайте також: Штрафи для українців у ЄС: за що і на скільки можуть покарати біженців.

У Харкові суд розглянув справу про повернення державної допомоги внутрішньо переміщеній особі, яка виїхала за кордон, але продовжувала отримувати виплати. Йдеться про шість тисяч гривень допомоги на проживання, нарахованої жінці після її виїзду з України.Як повідомляє "Судово-юридична газета", Основ’янський районний суд міста Харкова заочним рішенням зобов’язав жінку повернути ці кошти до бюджету, а також сплатити понад три тисячі гривень судового збору.Суд дійшов висновку, що після виїзду жінки за межі країни підстави для отримання виплат відпали, а отже, гроші були отримані без належної правової підстави і підлягають поверненню. Позов подало Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради.Суд встановив, що 5 жовтня 2022 року відповідачка отримала довідку ВПО та звернулася із заявою про призначення допомоги. Їй було призначено щомісячну виплату у розмірі двох тисяч гривень.Згідно з витягом із бази даних Державної прикордонної служби, 19 листопада 2024 року вона покинула територію України через пункт пропуску "Ягодин". Після отримання цієї інформації орган соцзахисту рішенням від 2 квітня 2025 року припинив виплати з 1 січня 2025 року у зв’язку з виїздом за кордон.Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив про переплату у розмірі шести тисяч гривень за період з 1 січня по 31 березня 2025 року. Вимогу про добровільне повернення коштів відповідачці було направлено, але гроші повернуті не були."Уточненням позову позивач виправив технічну помилку: спочатку вказувалася сума 60 000 гривень, фактично ж предметом спору були 6 000 гривень", — зазначили у виданні.Своєю чергою, відповідачка на судові засідання не з’являлася, відзиву не подала. Суд визнав її належним чином повідомленою та розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, постановивши заочне рішення.Суд застосував норми:порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ № 332 від 20.03.2022;статей 1212, 1215 Цивільного кодексу України;норм ЦПК України щодо заочного провадження.Відповідно до пункту 29 Порядку №332, у разі неправомірної або повторної виплати допомоги такі кошти підлягають поверненню добровільно або за вимогою органу соціального захисту. Суд дійшов висновку, що після виїзду відповідачки за межі України підстави для отримання допомоги відпали. Отже, виплачені за січень–березень 2025 року 6 000 гривень є безпідставно набутим майном у розумінні статті 1212 ЦК України."При цьому суд врахував положення статті 1215 ЦК України, за якою соціальні виплати не підлягають поверненню, якщо вони виплачені добровільно та за відсутності недобросовісності набувача і рахункової помилки. Однак у цій справі йшлося про виплати після припинення правової підстави для їх отримання, що створює обов’язок повернення", — наголосили у газеті.Рішення судуСуд задовольнив позов повністю. З відповідачки стягнуто: 6 000 гривень надміру виплаченої допомоги на проживання ВПО, а також 3 028 гривні судового збору.Нагадаємо, у січні на базі ради коаліції "Міжфракційне обʼєднання депутатів "ВПО" узгодили виплати в 3 000 гривень на місяць усім дітям зі сімей внутрішньо переміщених осіб. Вони розпочалися з 1 лютого 2026 року..

Польща трансформує систему підтримки українських біженців, переводячи допомогу з екстреного режиму в загальносистемне русло. Нові правила передбачають продовження терміну легального перебування для українців до 2027 року, але водночас впроваджують суворіші умови отримання соціальних виплат та медичних послуг.Про це повідомляє офіційна канцелярія президента Польщі Кароля Навроцького, пише PAP.Реформа "спецзакону" та нові терміниПрезидент Польщі підписав документ, який поступово припиняє дію окремого юридичного механізму допомоги українцям (так званої "спецустави"). Натомість ключові інструменти підтримки будуть інтегровані в загальний закон про надання захисту іноземцям.Легальність перебування. Термін законного проживання для громадян України, які прибули після початку повномасштабного вторгнення, офіційно подовжено до 4 березня 2027 року.Електронні документи. Паперові посвідчення замінюються цифровою картою в додатку DIIA та підтвердженням особи через mObywatel.Реєстрація PESEL UKR. Відтепер іноземці зобов’язані подати заявку на отримання номера PESEL UKR протягом 30 днів після в’їзду, інакше право на тимчасовий захист буде автоматично втрачено.Обмеження соцдопомоги та медициниЗакон реалізує обіцянку польської влади завершити період надання пільг без додаткових умов. Основні зміни стосуються фінансового та медичного секторів:медичне обслуговування. Безплатна допомога в повному обсязі зберігається лише для неповнолітніх, працевлаштованих осіб, жертв катувань та особливо вразливих груп. Неробочі особи матимуть доступ до медицини на тих самих загальних засадах, що й інші іноземці в Польщі;проживання та харчування. Безплатне житло надаватиметься виключно групам, переведення яких у стандартні умови було б пов'язане з непомірно високими витратами;міжнародний захист. Термін обмеження права на подання заяв про міжнародний захист за рішенням уряду збільшено з 60 до 120 днів.Позиція НавроцькогоПідписуючи закон, Кароль Навроцький наголосив, що Польща залишається солідарною з Україною у її боротьбі проти російського імперіалізму. Водночас він зазначив, що нові правила покликані навести порядок у системі публічних фінансів та відновити відчуття "елементарної чесності". За словами президента, зміни в проєкті закону були внесені за його наполяганням після попереднього вето для захисту інтересів польського суспільства.До кінця поточного навчального року в польських школах ще зберігатиметься фінансування додаткових занять з мови та безкоштовного транспорту для українських учнів, проте після цього терміну освітні заклади мають повернутися до звичайних правил роботи.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що польський президент Кароль Навроцький прагне перезавантаження зв'язків з Україною на новій основі. Попри підтримку Києва у війні проти Росії, Варшава має певні застереження.Читайте також: Штрафи для українців у ЄС: за що і на скільки можуть покарати біженців.

Українці, які отримали тимчасовий захист у країнах Європи, зобов’язані дотримуватися місцевого законодавства та правил перебування. Порушення можуть мати серйозні наслідки — від припинення соціальних виплат до втрати статусу захисту чи навіть депортації.Йдеться не лише про кримінальні злочини. Санкції можливі й за недотримання вимог міграційного обліку, правил проживання або умов отримання соціальної допомоги.За що саме українських біженців можуть притягнути до відповідальності в країнах ЄС — розповідаємо детально.Махінації з документами та грошовими виплатамиБіженцям з України можуть скасувати виплати, якщо буде встановлено, що вони одночасно отримують допомогу від кількох держав. У такому разі можуть навіть позбавити статусу тимчасового захисту.Наприклад, у Німеччині біженців можуть притягнути до відповідальності, якщо вони приховали свої доходи або майно під час призначення допомоги Bürgergeld. Загалом ухилення від сплати податків у низці країн Європи може потягнути за собою кримінальну відповідальність.Також відомо, що за фальсифікацію документів для отримання статусу тимчасового захисту в Польщі можуть навіть депортувати з країни. Таке ж покарання можуть призначити, якщо виявиться, що людина незаконно перетнула державний кордон.Порушення режиму тишіНавіть таке дрібне порушення може мати серйозні наслідки для біженців. Зокрема, у Німеччині є поняття "режим тиші", який у будні діє з 13:00 до 15:00, а також із 22:00 до 07:00 ранку. В суботу — з 19:00 до 08:00 ранку, а в неділю та релігійні свята необхідно дотримуватися тиші протягом усього дня. Голосні розваги на вулиці чи вечірки вдома можуть розцінювати як хуліганство.Відповідні правила діють не лише у Німеччині. У Швеції також необхідно дотримуватись вечірнього режиму тиші. За систематичне порушення біженців можуть виселити із комунального житла.Тривалі мандрівкиЗа даними Єврокомісії, Директива про тимчасовий захист не містить чіткого обмеження щодо максимальної тривалості відсутності українців у ЄС. Це означає, що кожен випадок буде розглянуто індивідуально, а короткострокові поїздки не загрожують статусу тимчасового захисту, який має біженець.Попри це, у деяких випадках тривале перебування за межами країни може повпливати на грошові виплати. Наприклад, біженцям у Польщі скасовують грошову допомогу, якщо вони виїжджають з країни на термін у понад 30 днів.У Німеччині також діє подібне правило, але там важливо, аби людина проживала за місцем реєстрації. У випадку, коли біженець виїхав звідти на більш як 21 день, то йому можуть скасувати виплати за програмою Bürgergeld. Цю допомогу також припинять виплачувати, якщо він не проходить мовні курси (передбачені у межах ініціативи) або можуть зменшити суму виплат на 30%, якщо біженець відмовився від вигідних пропозицій працевлаштування.Неправильне сортування сміттяУ багатьох європейських країнах сортування сміття є обов'язковим, а у разі порушення цього правила сусіди можуть поскаржитись на біженців, через що у них виникнуть проблеми. Так, у Німеччині усі громадяни та біженці зобов'язані сортувати сміття. Для цього українцям варто розібратись із маркуванням сміттєвих баків: кожний колір відповідає за окремий тип відходів. Пластикові і скляні пляшки зі спеціальним маркуванням можна здати на касі супермаркету чи в магазині напоїв, або в автоматі — і отримати за це від восьми до 25 центрів.Щодо покарання, то, згідно з німецьким законодавством, за недопалок, викинутий у недозволеному місці, можуть призначити штраф у розмірі від 50 до 150 євро. Якщо сміття утилізували неправильно — 300 євро, а за габаритні речі й шкідливі речовини сума може сягати 5000 євро.Проблеми з водійськими посвідченнямиЗа даними Visit Ukraine, українці, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу, мають право користуватися своїми чинними українськими водійськими посвідченнями без обов'язкового обміну на місцеві документи. Втім, в окремих випадках поліцейські можуть призначити штраф — з вимогою обміняти документ на місцевий, але таке рішення можна оскаржити.Виникнути така ситуація може через:незнання конкретними офіцерами особливостей режиму тимчасового захисту;застосування звичайних міграційних правил, які не стосуються українців зі спеціальним статусом."У таких випадках штраф можна оскаржити, посилаючись на законодавство ЄС і підтверджуючи свій статус документами. Очевидно, що самі права мають бути чинними", — йдеться в повідомленні.Також зазначається, що, якщо ж посвідчення протерміноване, втрачене, позбавлене юридичної сили або водій позбавлений права керування, використання такого забороняється незалежно від країни. Біженцям необхідно звернутися до консульських служб або інших відомств, щоб оформити дублікат або підтвердження.Статус тимчасового захисту у країнах ЄС для українців продовжено до 4 березня 2027 року. Це означає, що українці, які офіційно мають відповідний документ, можуть законно керувати автомобілем за своїми українськими правами увесь цей період.Якщо власник авто не перебуває під спеціальним захистом, але проживає в ЄС тривалий час, йому, можливо, доведеться замінити права на місцеві — залежно від законодавства конкретної країни. Для туристичних поїздок українські права зазвичай діють обмежений час.Нагадаємо, раніше експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький повідомляв, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків є хибним.Читайте також:Українські біженці у Німеччині ризикують лишитись без виплати із безробіття: у чому причинаНідерланди можуть змінити правила проживання українських біженцівУкраїнські біженці у США опинилися перед серйозною загрозою: у чому причина.

Ірландія офіційно продовжила дію тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2027 року. Тепер українці в країні можуть залишатися, працювати та користуватися соціальними послугами без додаткових процедур.Про це повідомив офіційний портал Імміграційної служби Ірландії з посиланням на відповідне рішення міністра юстиції країни.Ірландія продовжила імміграційні дозволи для осіб зі статусом тимчасового захисту до 4 березня 2027 року. Рішення синхронізоване з механізмом Євросоюзу та не потребує подання нових заяв чи перевипуску документів."Це продовження стосується бенефіціарів тимчасового захисту, які проживають в Ірландії та мають сертифікат тимчасового захисту (жовтий документ), дійсний до 4 березня 2026 року", — йдеться в документі.В Імміграційній службі Ірландії уточнили, що українським біженцям не потрібно подавати заявку на новий сертифікат."Сертифікати, термін дії яких минув, можна використати як підтвердження права на тимчасовий захист і пов'язані з ним державні послуги до 4 березня 2027 року", — йдеться в повідомленні.Для українців цей дозвіл дає право на легальне проживання, на працю без окремого дозволу, доступ до медичної допомоги, освіти та соціальних послуг.Окрім того, з тимчасовим дозволом українці мають право на те, щоби подорожувати в інші країни Євросоюзу до 90 днів, які теж визнають цей статус.Нагадаємо, що 2 грудня Україна й Ірландія підписали дорожню карту. Ця угода посилює двосторонні відносини між країнами..

Польських громадян, які після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну допомагали українським біженцям, запропонували висунути на Нобелівську премію миру. З такою ідеєю виступила партія "Зелених" Польщі.Про це повідомило польське видання Onet. Журналісти зазначили, що представники "Зелених" подали відповідний запит спікеру польського Сейму Влодзімежу Чажастому. За словами авторів запиту, Нобелівську премію миру мають отримати ті поляки, які займаються допомогою біженцям з України."Багато людей запропонували біженцям притулок у власних домівках. Ці феноменальні зусилля заслуговують на міжнародне визнання", — сказала ініціаторка ідеї депутатка Магдалена Галкевич.Вона додала, що нагорода має стосуватися мільйонів людей, зокрема, приватних осіб, громадських організацій, органів місцевого самоврядування та волонтерів."Зелені" також назвали зростання антиукраїнських настроїв у Польщі причиною своєї ініціативи. На думку політиків, потрібно повернутися до хороших стосунків між пересічними громадянами."Ми хочемо повернутися до солідарності, якої ми досягнули 2022 року між народами", — сказала представниця партії.Раніше Польща опинилася в епіцентрі скандалу через висловлювання спікера Сейму Влодзімежа Чажастого. Він заявив, що не підпише лист про подання кандидатури президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру, адже вважає його негідним такої відзнаки.Таким чином Чажастий відповів на лист голови Кнесету Аміра Охани та спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона. У ньому вони зверталися до голів парламентів багатьох країн, закликаючи підтримати номінацію Дональда Трампа.Після цього посол США в Польщі Том Роуз заявив, що припинить будь-які контакти з Чажастим через його коментарі щодо Трампа. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував таке рішення дипломата.Нагадаємо, що Росія висунула чергову зухвалу умову для припинення вогню, вимагаючи від міжнародної спільноти офіційного визнання окупованого Донбасу частиною Росії. Проте Польща дала чітко зрозуміти, що не збирається підігравати планам агресора та легітимізувати захоплення українських територій..

У країнах Євросоюзу знову зросла кількість українських біженців. За місяць тимчасовий захист оформили близько 24,6 тисячі осіб.Як стало відомо із даних "Євростату", станом на 31 грудня 2025 року кількість громадян, які виїхали з України після початку повномасштабної війни й отримали статус тимчасового захисту в ЄС, становила загалом 4,35 мільйона осіб. Порівняно з кінцем листопада 2025 року ця цифра збільшилася на 24 675 осіб, або на 0,6%.Державами ЄС, які прийняли найбільшу кількість біженців з України, були:Німеччина — 1 250 620 осіб (28,7% від загальної кількості в ЄС);Польща — 969 240 осіб (22,3%);Чехія — 393 055 осіб (9,0%).Варто зауважити, що відносно кількості власного населення найбільше українців з тимчасовим захистом мешкає у Чехії, Польщі, Словаччині та на Кіпрі. Серед 26 країн ЄС зростання кількості українських біженців відбулося у 22 країнах. Найбільший приріст був у Німеччині (9620 осіб), Іспанії (2235 осіб) та Румунії (2160).Проте, є і зворотня тенденція. Так, у чотирьох країнах українців з тимчасовим захистом поменшало, найбільше їх знялося з реєстрації у Франції (1250) та Естонії (470). Серед українців з тимчасовим захистом у Європі 43,6% — дорослі жінки, 30,5% — діти, дорослі чоловіки — 25,9%.Нагадаємо, раніше експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький повідомляв, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків є хибним..

У столиці Чехії Празі водій трамвая ображав і вигнав зі салону пару українців із дитиною. У підсумку його засудили до 200 годин громадських робіт.Про це повідомило чеське видання IDNES, журналісти якого послалися на рішення Окружного суду району "Прага 10".Він визнав водія трамвая Даніеля Бейвля винним у хуліганстві та присудив 200 годин громадських робіт і проходження "програми соціального перевиховання" у зв’язку з конфліктом з українськими пасажирами трамвая в лютому минулого року. При цьому медійники зазначили, що вирок ще можуть оскаржений. Наразі не відомо, чи вдасться до такого кроку покараний водій.Прокурори спершу звинувачували його в неправомірній поведінці та образах за ознакою національності, за такими звинуваченнями загрожувало до п'яти місяців в’язниці.Журналісти нагадали, що інцидент стався наприкінці лютого минулого року на одній із зупинок. Водій трамвая виштовхав зі салону трьох українців — літню пару з онуком — і облаяв, а також, за матеріалами звинувачення, вдарив чоловіка. Родина українців проживає у Чехії з 2022 року.Конфлікт стався після того, як хлопчик став ногами на сидіння та постукав по скляній перегородці. У суді чоловік пояснював, що не заважав онуку це зробити, тому що того везли зі садочка на дитячому візку, і взуття було фактично чисте, та що сказав малому не стукати далі, після того, як він зробив це вперше.Водій після того вийшов зі салону, зробив їм зауваження за те, що дитина шумить і стоїть на сидінні, врешті розпочав на підвищених тонах звинувачувати, що вони "забруднили трамвай" і сказав виходити, а також наголошував на їхній національності. Інцидент зняли на відео свідки подій.За словами чоловіка, інші пасажири сказали, що їм не варто виходити — але вони вирішили вийти, тому що дитина злякалася та плакала. Після того ледь не дійшло до ще однієї фізичної сутички, коли чоловік сказав жінці сфотографувати номер трамвая, а водій побачив це.Водій заперечив, що спробував вдарити когось, і стверджував, що під час того жесту просто вказав пальцем, а жодних агресивніших намірів не мавЗа два роки роботи на Бейвля надійшло вісім скарг від пасажирів, але більшість не підтвердилися. Він вже не працює водієм трамвая.Нагадаємо, що українські біженці, які живуть у Чехії за тимчасовим захистом, повинні в обов'язковому порядку зареєструвати свої авто впродовж тижня після прибуття в країну. Ігнорування цього закону тягне за собою покарання у вигляді штрафу обсягом до 30 тисяч крон (60 тисяч гривень)..