# біженці

Польща повинна дотримуватися вимог законодавства Європейського Союзу щодо боротьби з расизмом і ксенофобією. Європейська комісія уважно стежить за тим, як це виконується.Про це "Радіо Свобода" повідомили в Єврокомісії у відповідь на запит щодо зростання кількості зареєстрованих випадків агресії проти українців у Польщі.За інформацією головного управління поліції Польщі, за перші шість місяців 2026 року громадяни України подали на 30% більше скарг до поліції, ніж за аналогічний період торік."Європейська комісія засуджує будь-які форми злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі. Комісія й надалі підтримуватиме українців у зв’язку з агресивною війною Росії стільки, скільки потрібно. Рівне ставлення, недискримінація та солідарність є фундаментальними принципами ЄС", — заявив речник Єврокомісії.Він нагадав, що Єврокомісія постійно надає спеціальне фінансування Євросоюзу для країн-членів, що приймають українців."Комісія стежить за імплементацією рамкового рішення в усіх державах-членах, зокрема, в Польщі", — додав представник Єврокомісії.Йдеться про рамкове рішення ЄС щодо боротьби з расизмом і ксенофобією. Як пояснили у Єврокомісії, законодавство ЄС зобов’язує держави-члени криміналізувати мову ворожнечі та публічне підбурювання до насильства, зокрема, за ознакою національного чи етнічного походження.Країни ЄС також повинні враховувати расистський або ксенофобський мотив як обтяжувальну обставину під час розгляду інших кримінальних правопорушень."Нещодавно ухвалений перегляд директиви про права потерпілих додатково посилює права, підтримку та захист жертв злочинів, зокрема злочинів на ґрунті ненависті. Держави-члени мають оперативно перенести посилені положення оновленої директиви до національного законодавства та забезпечити їхнє ефективне застосування", — зауважив речник Єврокомісії.Про посилення відповідальності в Польщі розповів посол України в Польщі Василь Боднар, який зараз завершує роботу на посаді. Він пояснив, що зростання офіційної статистики скарг від українців можна пов’язати не лише зі зростанням кількості випадків агресії, але й із тим, що польські правоохоронні органи останнім часом посилили систему виявлення та розслідування злочинів, мотивованих упередженнями."Зараз польське законодавство змінилося. Впроваджується відповідальність за ненависть на національному ґрунті. У структурі польської прокуратури створені відповідні підрозділи, які з особливою активністю займаються саме такими справами. Крім того, на початку року ми видали спеціальний порадник для громадян України, де пояснили, як діяти у випадках агресії чи інших надзвичайних ситуацій", — розповів Василь Боднар.Із лютого 2026 року в Польщі запрацювала спеціалізація прокуратур у таких справах. Міністерство юстиції визначило окремі прокуратури, які мають відстежувати й надавати правову оцінку злочинам, мотивованим упередженнями, незалежно від місця їхнього скоєння.Нагадаємо, що в неділю, 9 серпня, у 22 польських містах відбулися демонстрації. Поляки висловили незгоду зі зростанням насильства щодо українців і представників інших меншин..

У вівторок, 11 серпня, Латвія заявила про виявлення тунелю на кордоні з Білоруссю. Рига оголосила про плани боротьби з мережами, що, за її словами, допомагають зростанню кількості мігрантів, які незаконно перетинають кордон.Про це заявив міністр внутрішніх справ Латвії Яніс Домбрава під час спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Литви Андрісом Кульбергсом у Вільнюсі. Очільника латвійського МЗС цитує агенція Reuters.Він розповів, що минулого місяця латвійські солдати застосували сльозогінний газ і зробили попереджувальний постріл, щоби зупинити мігрантів, які намагалися в'їхати з Білорусі, що має 173-кілометровий кордон з країною-членом ЄС Латвією."Захист східного кордону Латвії посилимо завдяки тіснішій співпраці між Прикордонною службою, Державною поліцією, Національними збройними силами та службами безпеки, а також інтенсивнішому використанню дронів для раннього виявлення та затримання нелегальних мігрантів", — наголосив Домбрава.Медійники зазначили, що останнім часом європейські країни висловлюють стурбованість щодо нерегульованої міграції. Це відчутно після напливу десятків тисяч людей із Марокко до іспанської Сеути, хоча більшість цих мігрантів з того часу вже виїхали.Кульбергс заявив, що злочинні мережі сприяють міграції з Білорусі до Латвії, втягуючи їх у європейську Шенгенську зону без кордонів, але кінцевим пунктом призначення для мігрантів є інші місця на континенті."Вони мігрують туди, де легше в'їхати до ЄС. Тому ми не повинні стати для них найлегшим місцем", — акцентував Кульбергс.Він пообіцяв боротися з мережами, які перевозять мігрантів від кордону до місць призначення, а також з будь-якими пунктами підтримки для мігрантів у Латвії, в межах того, що він назвав "Операцією "Перевертень"."Якщо все піде за планом, ми впевнені, що вже завдамо достатньо серйозного удару по системі. Я хочу сказати організаторам: усьому буде покладено край", — наголосив литовський прем’єр-міністр.Минулого місяця Кульбергс заявляв агенції Reuters, що ситуація з мігрантами — це "гібридна загроза", через що подвоєно кількість охоронців на кордоні.У Латвії ж зазначили, що співпрацюватимуть зі сусідніми Естонією, Литвою, Польщею й іншими країнами, щобь зупинити потік мігрантів.Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що нелегальних мігрантів переправляють до ЄС через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу..

Депутат польської опозиційної партії "Право і справедливість" Анджей Шлівка виступив за депортацію з Польщі українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи. На його думку, навіть якщо таких громадян близько 5%, із них можна було б сформувати щонайменше одну військову бригаду.Про це Шлівка заявив в ефірі Polsat News, передає "Європейська правда". Політик прокоментував нещодавню ініціативу "Права і справедливості", яка передбачає повернення в Україну чоловіків призовного віку, котрі перебувають у Польщі та не мають легальної роботи.Раніше заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мачей Душчик назвав реалізацію такої пропозиції малоймовірною. За його оцінкою, частка українців у Польщі, які не працюють, може становити близько 5%."На нашу думку, навіть якщо це 5 відсотків, то це щонайменше бригада, а то й дивізія людей, яких можна зорганізувати і які можуть боротися за свою країну", — заявив Шлівка.Як депутат пропонує проводити депортаціюЗа словами Шлівки, встановлювати українців, які перебувають у Польщі нелегально або не працюють, мають польські служби. Він пояснив це, зокрема, питаннями безпеки країни.Політик вважає, що українцям, які підпадатимуть під запропоновані критерії, необхідно встановити термін для добровільного повернення додому."Якщо вони не повернуться, то польські служби повинні вжити заходів відповідно до законодавства та депортувати цих осіб", — сказав депутат.Водночас на запитання, чи повинні аналогічні правила стосуватися безробітних громадян інших держав, зокрема Грузії, Білорусі, Росії чи Німеччини, Шлівка заявив, що ініціатива щодо українців пов'язана насамперед із війною.За його словами, Україна має проблеми з нестачею особового складу у війську та випадками дезертирства.Що пропонує "Право і справедливість"Раніше представники польської опозиційної партії "Право і справедливість" запропонували депортувати з країни українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи.Шлівка також заявляв, що необхідність такого кроку нібито пов'язана зі зростанням кількості правопорушень за участю іноземців та потребою України в людських ресурсах для протистояння російській агресії. Водночас представники польської влади скептично оцінювали можливість реалізації цієї ініціативи.Додамо, Польща залишається зацікавленою в успішному протистоянні України російській агресії, адже це безпосередньо зачіпає національну безпеку самої Варшави. Новий польський лідер Кароль Навроцький наголосив, що Київ може й надалі розраховувати на союзницьку підтримку у боротьбі зі спільним ворогом..

"Моя Польща не б'є, не ображає" — одне із гасел демонстрацій, які в неділю, 9 серпня, відбулися у 22 польських містах. Поляки висловили незгоду зі зростанням насильства щодо українців і представників інших меншин.Про це повідомили журналісти RMF24. Вони зазначили, що в більшості міст протести розпочалися після 17:00. Також організатори подали до канцелярії прем'єр-міністра та Міністерства внутрішніх справ петицію, підписану понад 11 000 осіб, з вимогою рішучих дій проти, серед іншого, жорстоких нападів на громадян України.Загальнонаціональну кампанію організував Комітет захисту демократії. Організатори наголосили, що демонстрації мають на меті реагувати на дедалі частіші випадки словесних і фізичних нападів на осіб, які є мішенями через їхнє походження, мову чи зовнішність. Заходи також мають на меті висловити солідарність із тими, хто зазнає насильства та дискримінації.Демонстрації пройшли у Варшаві, Кракові, Гданську, Познані, Вроцлаві, Катовіце, Жешові, Любліні, Лодзі, Щецині, Білостоку та Кельце й інших містах. На них розповсюджували наліпки з гаслом "Не будь байдужим".Комітет захисту демократії закликав учасників розміщувати їх на дверях магазинів, ресторанів і автомобілів як знак для українців, що в цих місцях "вони можуть розраховувати на допомогу, почуватися в безпеці та мати підтримку".Організатори оголосили, що демонстрації мають стати початком ширшої соціальної кампанії та закликали до опору насильству, зневазі та дискримінації незалежно від походження чи мови. Вони акцентували, що нездатність боротися з такою поведінкою може призвести до її ескалації.Недільні демонстрації є останніми в серії соціальних ініціатив останніх днів у відповідь на зростання антиукраїнських і антиіммігрантських настроїв. Протести є прямою відповіддю на серію насильницьких інцидентів, що сталися на території всієї Польщі останніми тижнями.Звіти дослідницьких центрів, таких як Res Futura та Варшавський університет, також вказують на різке зростання мови ворожнечі в польських соціальних мережах у травні та червні 2026 року.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що партія "Право та справедливість" підготувала законопроєкт щодо громадян України в Польщі. Політична сила Ярослава Качинського запропонувала депортувати всіх чоловіків призовного віку, які не працевлаштовані легально..

Станом на 31 травня 2026 року статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу мали 4,38 мільйона людей, які виїхали з України через повномасштабну війну. За місяць їхня кількість збільшилася майже на 7,8 тисячі осіб.Про це свідчать оприлюднені статистичні дані ЄС. Зокрема, найбільше громадян України, які перебувають під тимчасовим захистом, прийняла Німеччина. Там цей статус мають 1 283 270 осіб, що становить 29,3% від загальної кількості в ЄС.На другому місці перебуває Польща, де зареєстровано 967 505 українців (22,1%), а третю позицію посідає Іспанія з 267 400 отримувачами тимчасового захисту (6,1%). Порівняно з кінцем квітня 2026 року загальна кількість людей під тимчасовим захистом у ЄС зросла на 7 795 осіб, або на 0,2%.Найбільше абсолютне збільшення кількості отримувачів тимчасового захисту зафіксували в Італії — 6 250 осіб (+15,3%). Також суттєве зростання відбулося в Німеччині (+3 610 осіб; +0,3%) та Іспанії (+2 295 осіб; +0,9%).Водночас у чотирьох країнах Євросоюзу кількість людей із тимчасовим захистом скоротилася. Найбільше зменшення зафіксували в Болгарії — на 12 345 осіб (-14,8%). У Польщі цей показник знизився на 3 750 осіб (-0,4%), а у Франції — на 665 осіб (-1,3%).Загалом громадяни України становлять понад 98,5% усіх осіб, які користуються механізмом тимчасового захисту в ЄС. Серед них 43,4% — дорослі жінки, 26,8% — дорослі чоловіки, а ще 29,8% — неповнолітні.Нагадаємо, пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія".Читайте також: Українці за кордоном зможуть отримати податковий код за спрощеною процедурою.

Країни Європейського Союзу погодили продовження режиму тимчасового захисту для українців, які виїхали через повномасштабну війну. Він діятиме до 4 березня 2028 року. Водночас для нових заявників запровадять додаткову умову щодо виконання військового обов'язку в Україні.Про це повідомила Рада Європейського Союзу.Тимчасовий захист продовжили ще на рікМіністри країн ЄС домовилися продовжити дію тимчасового захисту до 4 березня 2028 року. У Євросоюзі зазначили, що це забезпечить визначеність і стабільність для українців, які знайшли прихисток у країнах блоку.Міністр юстиції, внутрішніх справ і міграції Ірландії Джим О'Каллаган наголосив, що ЄС і надалі підтримуватиме Україну та її громадян стільки, скільки буде потрібно.Які права зберігають українціПродовження тимчасового захисту означає, що українці й надалі матимуть право на:легальне проживання в країнах ЄС;працевлаштування;доступ до житла;медичну допомогу;соціальні виплати;освіту для дітей.Станом на кінець травня 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебували понад 4,38 млн українців.Для нових заявників вводять додаткову вимогуВодночас ЄС погодив нове правило, яке стосуватиметься лише тих українців, які звертатимуться за тимчасовим захистом у майбутньому.Надалі статус надаватимуть лише особам, які підтвердять виконання своїх військових обов'язків перед Україною. Як приклад такого підтвердження в Раді ЄС назвали:паспорт із відміткою про законний виїзд з України;паперовий або електронний документ, що підтверджує звільнення від військового обов'язку або виконання відповідних вимог українського законодавства.Для тих, хто вже отримав захист, нічого не змінитьсяУ Раді ЄС окремо підкреслили, що нові вимоги не поширюватимуться на українців, які вже користуються тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу.Тобто їхній статус, право на проживання, роботу, соціальні виплати, медичну допомогу та інші гарантії залишаться без змін.Коли рішення набуде чинностіНайближчими тижнями Рада ЄС має офіційно затвердити рішення. Після цього документ опублікують в Офіційному журналі Європейського Союзу, а чинності він набуде наступного дня після публікації.Додамо, певна категорія українців має оновити свої паспортні дані до 31 серпня 2026 року. В іншому випадку загрожує втрата статусу PESEL UKR і пов'язані з ним права. Йдеться про тих, хто перебуває в Польщі під тимчасовим захистом.Читайте також: Чехія відмовлятиме в тимчасовому захисті деяким категоріям чоловіків з України.

Партія "Право та справедливість" підготувала законопроєкт щодо громадян України в Польщі. Політична сила Ярослава Качинського запропонувала депортувати всіх чоловіків призовного віку, які не працевлаштовані легально.Про це повідомило видання Interia з посиланням на віцепрезидента партії "Право та справедливість" Тобіаша Бохенського.Проєкт передбачає створення центрів депортації, які мають спростити та пришвидшити весь процес. Політик зазначив, що для того, щоби Центрально-Східна Європа перебувала в безпеці та залишалася вільною, Україна мусить перемогти."У зв’язку з цим одним із перших і найважливіших рішень уряду, який сформує "Право та справедливість", стане рішення про депортацію українських чоловіків призовного віку, які не працюють легально в Польщі. Вони матимуть можливість боротися за свою Батьківщину, щоби жах цієї війни швидше закінчився. І польська держава в цьому рішуче, категорично та безкомпромісно допоможе", — заявив Бохенський.Як відомо, 2025 року Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики Польщі повідомляло, що кількість зареєстрованих безробітних українців у країні — понад 11 тисяч осіб. Відомство не публікувало точних даних із поділом за статтю, однак більша частина цієї групи жінки.Відповідно до пропозиції "Права та справедливості", депортації додатково могли би підлягати чоловіки, які перебувають у так званій "сірій зоні", тобто не мають легального працевлаштування.Наразі триває програмна конференція партії під гаслом "До нового уряду". У ній беруть участь, зокрема, Ярослав Качинський і Пшемислав Чарнек, якого партія назвала своїм кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Качинський заявив, що його політична сила повинна прагнути сформувати новий уряд."Президент у Польщі може багато. Але найбільшу владу має уряд", — наголосив він.За його словами, саме тому партія має працювати над поверненням до влади. Качинський різко розкритикував нинішню владу. За його оцінкою, Польща "рухається в дуже поганому напрямку — фактично в усіх сферах".Нагадаємо, як засвідчили результати опитування SW Research для Onet, 47% поляків позитивно оцінюють діяльність президента Кароля Навроцького на міжнародній арені. Водночас майже 45% респондентів заявили, що не підтримали би його кандидатуру в разі переобрання..

Певна категорія українців має оновити свої паспортні дані до 31 серпня 2026 року. В іншому випадку загрожує втрата статусу PESEL UKR і пов'язані з ним права. Йдеться про тих, хто перебуває в Польщі під тимчасовим захистом.Про це повідомила польська установа Urząd do Spraw Cudzoziemców.Там нагадали, що до муніципального управління необхідно звернутися іноземцям, які отримали номер PESEL зі статусом UKR лише на підставі декларації, не надаючи чинного проїзного документа.Особливо це стосується дітей до 18 років, особу яких раніше підтверджували за фотографіями, внесеними до паспортів батьків або законних представників.Крім того, оновити інформацію повинні й ті українці, які після отримання номера PESEL UKR оформили новий паспорт."Оновлення паспортних даних є безкоштовним і не змінює номер PESEL — до реєстру лише вносять інформацію про новий або чинний документ", — ідеться в заяві державної установи.Якщо до 31 серпня 2026 року не надати чинний паспорт, людина втратить статус UKR, а разом із ним — право на тимчасовий захист у Польщі."Також без чинного статусу PESEL UKR не можна отримати карту перебування CUKR", — підсумували представники польської влади.Учора стало відомо, що новоприбулі українські чоловіки призовного віку, які не пройшли військову службу, більше не матимуть права на тимчасовий захист у Чехії. Місцева влада пов’язує це з новим рішенням Ради ЄС, яке регулює умови надання тимчасового захисту та продовжує його.Нагадаємо, що в центрі Варшави в неділю, 2 серпня, відбувся "Пікет добросусідства", учасники якого закликали протидіяти мові ненависті й агресії на тлі зростання соціальної напруги та нападів на українців у Польщі..

Новоприбулі українські чоловіки призовного віку, які не пройшли військову службу, більше не матимуть права на тимчасовий захист у Чехії. Місцева влада пов’язує це з новим рішенням Ради Європейського Союзу, яке регулює умови надання тимчасового захисту та продовжує його.Про це повідомили на сайті Міністерства внутрішніх справ Чехії. Там зазначили, що відповідне рішення Ради ЄС опубліковане у вівторок, 4 серпня, в офіційному журналі ЄС. Воно набуде чинності наступного дня.Згідно з документом, право на тимчасовий захист не надаватиметься особам, які не зможуть підтвердити виконання військового обов'язку в Україні. Для цього заявники мають надати підтвердження через застосунок "Резерв+"."Вимога поширюється на первинне та повторне оформлення тимчасового захисту, а також на його отримання з метою возз'єднання сім'ї", — наголосили в чеському відомстві.Водночас ця норма не стосуватиметься українців, які вже мають чинний тимчасовий захист у Чехії та безперервно зберігали цей статус після набуття рішенням чинності."Наш уряд давно наполягає на посиленні умов надання тимчасового захисту. Я ціную те, що нам вдалося досягнути згоди між державами-членами. Це рішення обмежить кількість новоприбулих на десятки відсотків. Згодом це зменшить тиск на наші можливості та розвантажить чеську систему охорони здоров'я та соціального забезпечення", — заявив міністр внутрішніх справ Чехії Любомір Метнар.Рішення також продовжує дію тимчасового захисту для осіб, які виїхали з України через війну, до 31 березня 2028 року. У Чехії його продовження здійснюватиметься через онлайн-реєстрацію та подальше особисте відвідування підрозділу МВС для вклеювання нової візової наклейки.При цьому вимога щодо підтвердження виконання військового обов'язку на процедуру продовження вже чинного тимчасового захисту не поширюється.Нагадаємо, 9 липня президент Чехії Петр Павел заявляв, що Україна та її міжнародні партнери мають близько двох місяців, щоби посилити тиск на Росію та створити умови для відновлення мирних переговорів. В іншому разі, на його думку, існує ризик подальшої ескалації війни..

Із 30 липня послуга з реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб, які є платниками податків (ДРФО), й отримання електронної картки платника податків з QR-кодом стала доступною для всіх повнолітніх громадян за кордоном.Про це повідомили в Державній податковій службі України (ДПС), яка реалізує проєкт у співпраці з Міністерством закордонних справ (МЗС). Відповідний реліз із посиланням на тимчасову виконувачку обов’язків голови ДПС Лесю Карнаух цитує "Інтерфакс-Україна".У документі зазначається, що в травні цього року запроваджено механізм онлайн-оформлення податкового номера для дітей віком до 18 років, а тепер цей сервіс розширено на всіх повнолітніх українців, які перебувають за кордоном.Подати заяву можна самостійно через електронний кабінет у системі "е-Консул", авторизувавшись за допомогою "Дія.Підпис, КЕП" або BankID.Також варто додати скан-копії документа, що посвідчує особу, та документа про місце проживання або перебування."Після опрацювання заяви сформована електронна картка з QR-кодом надсилається заявнику в систему протягом декількох днів", — ідеться в релізі.Крім того, зберігається можливість особистого подання паперової заяви через закордонну дипломатичну установу України особисто або через представника. У такому разі консульський збір за автоматизовану обробку даних — 40 доларів або 37 євро.За інформацією відомства, за два місяці роботи першого етапу сервісу через "е-Консул" від батьків надійшло понад 2,1 тисячі заяв і оформлено 1 772 електронні картки для дітей.Наразі сервіс покриває реєстрацію в ДРФО за формою №1ДР, а наступним кроком стане запуск онлайн-послуги з внесення змін до реєстру за формою №5ДР.Нагадаємо, наприкінці лютого пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія"..

Рада Європейського Союзу за письмовою процедурою ухвалила рішення про продовження режиму тимчасового захисту для громадян України, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну війну. Механізм діятиме ще один рік — до 4 березня 2028 року.Про це повідомила пресслужба Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України. За даними Євростату, нині майже 4,4 мільйона українців перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Більшість із них — жінки та діти.У відомстві зазначили, що продовження дії тимчасового захисту забезпечує українцям стабільні та передбачувані умови перебування, правову визначеність, а також доступ до основних прав і послуг у країнах Європейського Союзу, зокрема до житла, працевлаштування, медичної допомоги та освіти."Ми вдячні Європейському Союзу та державам-членам за рішення про продовження дії тимчасового захисту для наших громадян, які змушені шукати прихисток від війни. Це важливий сигнал незмінної підтримки України та українців і гарантія стабільності, правової визначеності та передбачуваності для наших громадян, поки триває війна", — зазначив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.У ЄС також наголосили на необхідності враховувати як потребу захисту переміщених осіб, так і право України на оборону від російської агресії. Країни-члени погодили, що тимчасовий захист має надаватися лише тим громадянам України, які виконують вимоги щодо військового обов’язку відповідно до українського законодавства. Водночас це положення не стосуватиметься українців, які вже мають статус тимчасового захисту в країнах Євросоюзу.Директиву ЄС про тимчасовий захист активували у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вона дозволяє українцям легально перебувати в країнах ЄС та користуватися базовими правами — отримувати дозвіл на проживання, працювати, користуватися медичною допомогою та здобувати освіту.Нагадаємо, наприкінці лютого пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія".Читайте також: Українці за кордоном зможуть отримати податковий код за спрощеною процедурою.

Громадяни України, які перебувають за кордоном, отримають розширений доступ до послуги з реєстрації особи у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків з оформленням картки платника податків в електронній формі (РНОКПП).Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України, яке реалізує проєкт спільно з Державною податковою службою.Раніше цього року впровадили пілотну гілку сервісу — оформлення РНОКПП дітям віком до 18 років за заявою одного з батьків, що подається через електронний кабінет системи "е-Консул" або через посольство чи консульство України.З 30-го липня можливість скористатися послугою стала доступною для будь-якого громадянина України, який перебуває за кордоном і має чинний документ, що посвідчує особу.Заяву про отримання послуги можуть подавати:громадяни України віком від 14 років — для подання заяви необхідно особисто звернутися до найближчого посольства або консульської установи України;через представника, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності або відповідного документа, що підтверджує повноваження законного представника особи (опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, патронатні вихователі, керівники відповідних інституційних закладів тощо) — заяву можна подати як онлайн через власний електронний кабінет в системі "е-Консул", так і до посольства або консульства.Самостійне подання заяви через власний електронний кабінет в системі "е-Консул" здійснюється безкоштовно; у разі подання заяви через посольство або консульську установу України стягується консульський збір за автоматизовану обробку даних (40 доларів / 37 євро).Детальна інформація щодо оформлення послуги та необхідних документів доступна на порталі МЗС. РНОКПП є сполучною ланкою для державних реєстрів, а його наявність відкриває доступ до дедалі більшої кількості цифрових державних послуг навіть за кордоном."Продовжуємо роботу з цифровізації та спрощення доступу до державних послуг для громадян України за кордоном. Кожна така реформа — це про повагу держави до своїх громадян. А коли є відчуття поваги, то є мотивація зберігати звʼязки з Україною та єдність нашого народу на рідній землі та на всіх континентах", — зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.Нагадаємо, наприкінці лютого пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія"..

Польський президент Кароль Навроцький має рішуче боротися проти насильства в країні. Внаслідок агресивних дій хуліганів усе частіше страждають українські громадяни.Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, якого цитують журналісти RMF24. Він наголосив, що бандити, хулігани та культура насильства стають щоразу "зухвалішими та нахабнішими".Туск припустив, що однією з причин такої поведінки є політична підтримка всередині країни. На йорго переконання, цьому варто покласти край."Це не випадково, що чоловік, який побив українку, хвалився, нібито він є захисником кордонів", — наголосив польський прем’єр-міністр.На тлі останніх подій, які відбуваються в різних регіонах Польші, він звернувся безпосередньо до президента Польщі, зауваживши, що Кароль Навроцький у такій ситуації більше не має права мовчати, натомість повинен втрутитися та відреагувати на діяльність радикальних угруповань."Не залишайтеся байдужими. Ми знаємо, що байдужість є коренем злочину. Це ідеальне середовище для розквіту хуліганства, жорстоких злочинів і зла. Ми мусимо про це пам’ятати", — акцентував Дональд Туск.Окрім того, він зауважив, що знущання над українськими громадянами є ударом по інтересах самої Польщі. Тому очільник уряду закликав поляків реагувати та негайно повідомляти про подібні випадки насильства.Як відомо, 27 липня стало відомо, що в польському Вроцлаві молодики жорстоко побили українку та її хлопця. Пізніше зловмисників затримали."Очікуємо на повне, об’єктивне та неупереджене розслідування, встановлення всіх обставин і мотивів злочину, а також справедливе покарання винних", — відреагував на той інцидент міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Нагадаємо, що офіційна Варшава розкритикувала заяви Володимира Путіна про можливий перехід українських територій під контроль сусідніх держав. Представники польської дипломатії запевнили, що не мають жодних претензій до кордонів України та продовжать її всебічну підтримку..

У четвер, 23 липня, міська рада Сопота ухвалила резолюцію, в якій висловила свою незгоду зі зростанням антиукраїнських настроїв і мови ворожнечі. У документі оприлюднили заклик до державної влади вжити негайних заходів для протидії дезінформації.Про це повідомило польське видання Esopot.В ухваленій резолюції представники місцевої влади наголосили, що Сопот протягом багатьох років залишався відкритим містом, заснованим на діалозі та взаємній повазі."Після початку війни мешканці виявляли велику емпатію та підтримку тим, хто тікає від конфлікту. Нинішні вияви ворожнечі значною мірою є результатом навмисної дезінформації, тобто неправдивої інформації, поширеної в Інтернеті та медіа", — йдеться в документі.Автори резолюції також звернули увагу на ситуацію в місцевих школах, де українські учні становлять 17% усіх дітей. Вони акцентували, що молодому поколінню потрібне безпечне середовище, вільне від упереджень та мови ворожнечі.У зверненні також згадали слова Єжи Гедройця: "Немає вільної Польщі без вільної України".З огляду на майбутню виборчу кампанію міська рада Сопота звернулася до всіх політичних сил із метою пом'якшення громадських настроїв, а не їх розпалювання."Ми із занепокоєнням відзначаємо, що заради короткострокових оплесків і виграшів в опитуваннях деякі політики вирішують шкодити польсько-українським відносинам, що є недалекоглядним кроком, який надзвичайно шкодить національним інтересам Польщі", — наголосили в міській раді Сопота.Там також запропонували центральній владі Польщі запустити загальнонаціональну інформаційну кампанію на основі даних Головного статистичного управління, яка би показувала реальний внесок українців у польську економіку та сплату ними податків.Сопотські посадовці закликали протидіяти ксенофобським наративам, які часто підживлюються зовнішніми центрами впливу для дестабілізації країни.Нагадаємо, що поліція Польщі запровадила новий критерій оцінки ефективності реагування на злочини на ґрунті ненависті щодо українців. З 2026 року дії правоохоронців оцінюватимуть за тим, чи вдалося їм розслідувати та передати в суд такі справи..

Поліція Польщі запровадила новий критерій оцінки ефективності, стосовно реагування на злочини на ґрунті ненависті щодо українців. З 2026 року дії правоохоронців оцінюватимуть за тим, чи вдалося їм розслідувати та передати в суд такі справи.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на Головне управління поліції Польщі."З 2026 року злочини, вчинені з мотивів упередження, підлягають моніторингу. До плану діяльності Головного коменданта поліції на 2026 рік внесено моніторинговий показник № 9 — рівень розкриття злочинів, що мають ознаки діянь, вчинених із мотивів упередження", — зазначили польські поліцейські.Вони додали, що з травня 2026 року дані щодо цих злочинів проти українців виокремлюються в переліку імовірних злочинів на ґрунті ненависті, які розслідують польські правоохоронці.У протидії таким злочинам польські правоохоронці спираються не лише на кримінальне законодавство. Поліція також керується законом Польщі від 13 квітня 2022 року "Про спеціальні заходи у сфері протидії підтримці агресії проти України та захисту національної безпеки".Від лютого 2026 року Міністерство юстиції Польщі уповноважило розслідувати злочини на ґрунті ненависті 50 підрозділів прокуратури, що дає змогу охопити справи на території всієї країни.Крім того, польська поліція схвалила план посилення спроможності поліції щодо проведення досудових розслідувань у справах про злочини, вчинені з мотивів упередження, на 2026-2029 роки."Він передбачає, що в кожному міському, повітовому та районному підрозділі поліції Польщі мають призначити відповідального із питань злочинів, вчинених із мотивів упередження", — пояснили в поліції Польщі.Нагадаємо, 17 липня польське видання Rzeczpospolita, повідомило, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..