# біженці

У соцмережах останнім часом поширюється інформація про нібито початок депортації українців з Ізраїлю. Однак твердження про масову депортацію не відповідають дійсності.Про це повідомляє Israeli Friends of Ukraine. Зазначається, що колективний захист для громадян України, які перебувають в Ізраїлі, продовжує діяти до кінця 2026 року.Водночас Міністерство внутрішніх справ Ізраїлю може викликати на індивідуальні співбесіди українців, які окремо подавали заяви на отримання притулку та отримали дозвіл 2(а)(5), відомий як "синій папірець". Як пояснили фахівці, ця процедура відрізняється від колективного захисту. Під час індивідуальної співбесіди можуть з'ясовувати, звідки людина приїхала, де проживала в Україні та чому саме для неї повернення до країни є небезпечним.Також наголошується, що відмова в індивідуальному проханні про притулок не означає автоматичної втрати права на колективний захист. Окремо наголошується, що виїзд з Ізраїлю за кордон може вплинути на можливість повторного в'їзду для людей, які перебувають у країні в межах тимчасового захисту або мають відкриту процедуру щодо статусу. Такі випадки розглядаються індивідуально."Закликаємо не панікувати та перевіряти інформацію. Наразі твердження про те, що "Ізраїль почав масово депортувати українців", не відповідає описаній ситуації", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, до кінця лютого наступного року в Фінляндії закриють ще вісім центрів для шукачів притулку. Стільки ж закладів припинили роботу впродовж 2026 року. Це створить певні проблеми українським біженцям.Також раніше повідомлялося, що Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій Європейського Союзу з цього приводу..

До кінця лютого наступного року в Фінляндії закриють ще вісім центрів для шукачів притулку. Стільки ж закладів припинили роботу впродовж 2026 року. Це створить певні проблеми українським біженцям.Про це повідомили журналісти фінського мовника Yle, які послалися на міграційне відомство Фінляндії.Зазначається, що на початку червня у Фінляндії діяли 30 центрів для дорослих, 13 установ для неповнолітніх і два підрозділи для утримання під вартою. Тепер мережу суттєво скоротять.Причину пояснила керівниця відділу послуг із прийому біженців Еліна Нурмі. За її словами, системою користується дедалі менше людей: потік українців, які тікають від війни, не зростає, а заявників на притулок з інших країн поменшало."Крім того, частина колишніх мешканців центрів переїхала в орендоване житло", — додала вона.На ситуацію вплинули й зміни, які діють із вересня. Шукач притулку втрачає послуги центру через три місяці після отримання дозволу на проживання, якщо має право переїхати в орендоване житло."Таке саме правило поширюється на людей із тимчасовим захистом, зокрема, українців", — зауважила Еліна Нурмі.Тих, хто не переїде у власне житло, переселять до інших установ, де є вільні місця. За словами Нурмі, під час переселення враховують побажання людей і їхні зв'язки з конкретним містом, наприклад, роботу чи навчання. Проте виконати всі побажання вдається не завжди.Нагадаємо, що уряд Фінляндії ухвалив рішення спрямувати 50 мільйонів євро на підтримку економічної стійкості та відбудову України. Кошти надійдуть через новий механізм фінансування групи Світового банку. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Фінляндії..

У Німеччині чітко фіксують дані про реєстрацію, статус проживання й отримання соціальної допомоги іноземців. Тож Берлін готовий допомогти Україні ідентифікувати чоловіків призовного віку, які перебувають на німецькій території.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на заяву міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля. Він закликав українських чоловіків призовного віку, які перебувають у Німеччині, повернутися в Україну.За його словами, німецька влада може допомогти Києву ідентифікувати таких чоловіків. Він зазначив, що Берлін має інформацію про те, хто проживає в країні, зокрема, отримує соціальні виплати, зареєстрований або має відповідний статус проживання."Українські чоловіки призовного віку, які зараз перебувають у Німеччині, мають повернутися додому", — наголосив Вадефуль.Окремо очільник німецького МЗС закликав Україну збільшити закупівлі озброєння у німецьких оборонних компаній. Він пояснив це тим, що Німеччина є найбільшим донором України й очікує, що її оборонна промисловість братиме участь у відповідних закупівлях."На теперішній момент ми не повністю задоволені обсягом замовлень, які отримуємо в Німеччині", — пояснив міністр.Йоганн Вадефуль також сказав, що запевнив президента України Володимира Зеленського під час візиту минулого місяця, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну в її обороні від Росії.Нагадаємо, що Берлін виділяє зі складів Бундесверу ракети-перехоплювачі PAC-2 до систем Patriot, а також прискорює постачання авіаційних ракет AIM-9 і комплексів IRIS-T для захисту українського неба. Очільник німецького оборонного відомства Борис Пісторіус закликав союзників наслідувати цей приклад напередодні складного зимового періоду..

Європейська комісія не отримувала жодних офіційних попереджень від Угорщина стосовно наміру продовжити надавати захист українським чоловікам призовного віку. Таке рішення йшло би всупереч європейській позиції.Про це заявив речник Єврокомісії Маркус Ламмерт у пʼятницю, 4 вересня, його цитує "Європейська правда".Він наголосив, що Угорщина не проінформувала Брюссель про наміри, які суперечать директиві ЄС. Ідеться про продовження надання тимчасового захисту українцям призовного віку."Продовження тимчасового захисту ми ухвалили раніше цього року. Воно визначає, що тимчасовий захист у принципі не повинен надаватися державами-членами новоприбулим особам, які не мають дозволу від української влади на виїзд з України з огляду на їхній військовий обов'язок", — нагадав Ламмерт.Варто зауважити, що для держав-членів ЄС існує певний ступінь свободи розсуду, коли це стосується ухвалення рішень про надання іноземним громадянам права на проживання на території цих держав."Однак при цьому вони повинні повідомити Євросоюзу про свої наміри відхилитися від норм законодавства", — зауважив речник Єврокомісії.Угорщина, за словами Маркуса Ламмерта, наразі не надсилала Європейській комісії жодного повідомлення з цього приводу."Я не бачив нічого в письмовому вигляді, що міг би прокоментувати на цьому етапі", — акцентував він.Учора очільник угорського уряду Петер Мадяр заявив, що Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій ЄС із цього приводу.Нагадаємо, також прем’єр-міністр зазначав, що процес вступу України в ЄС має відбуватися винятково на загальних засадах. При цьому не варто застосовувати жодних прискорених процедур..

Угорщина надаватиме захист особам призовного віку, які втікають з України. Будапешт не дотримуватиметься загальних рекомендацій Європейського Союзу з цього приводу.Про таке рішення уряду повідомив у середу, 3 вересня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, його цитує "Європейська правда".Він нагадав, що декілька тижнів тому Європейський Союз ухвалив рішення про те, що не надаватиме тимчасовий захист українським чоловікам призовного віку, якщо вони мають проблеми з військово-обліковими документами. За словами Мадяра, Угорщина голосувала проти цього."Водночас вчора уряд вирішив, що Угорщина діятиме інакше та надалі залишає за собою право надавати статус притулку також чоловікам, які підлягають призову, що тікають на територію Угорщини", — сказав він.Петер Мадяр при цьому уточнив, що такі кроки насамперед стосуватимуться етнічних угорців із Закарпаття."Очевидно, насамперед з огляду на наших закарпатських угорських співвітчизників, таких біженців стає дедалі більше. Скажу чесно, особисто я, і я це казав, можливо, вчора й президенту Європейської Ради, й декільком лідерам ЄС, вважаю негідним і незбагненним, що ЄС так вирішив, що він, по суті, закриває батьків і дідусів у країні, що перебуває у стані війни, та не надає їм допомоги, хоча досі правила були іншими", — заявив угорський прем'єр.За його словами, такі дії є негідними, і він не до кінця розуміє логіку рішень керівників Європейського Союзу.Як відомо, наприкінці липня Євросоюз продовжив дію тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року з нововведенням, що новоприбулі військовозобов'язані громадяни України зможуть претендувати на статус лише за відсутності проблем з військово-обліковими документами.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Угорщина вкотре вчинила деструктивні дії та перешкодила просуванню України на шляху до ЄС. Будапешт категорично заблокував ухвалення рішення щодо відкриття другого та третього перемовних кластерів для нашої держави..

Дозвіл на роботу в Польщі за спрощеною схемою отримали приблизно чотири тисячі лікарів, медсестер і акушерів з України. Йдеться про період після початку повномасштабного вторгнення Росії.Про це розповіла доцентка Центру досліджень міграції Варшавського університету Домініка Пщулковська в інтерв'ю виданню Rzeczpospolita. За її словами, це посилило польську систему охорони здоров'я, яка має дефіцит медичних працівників.Вона уточнила, що відкриття польської системи охорони здоров'я для українських медиків допомогло їй впоратися з різким напливом пацієнтів з України.Водночас така модель мала й певні складнощі. Зокрема, медичну документацію та комунікацію всередині команд лікарів у Польщі потрібно вести польською мовою. Тому медичний працівник, який нею недостатньо володіє, мав працювати під наглядом колеги, здатного допомогти з перекладом.За інформацією Пщулковської, 2022 року українці частіше зверталися до польської медицини у невідкладних ситуаціях. 2023 року вони дедалі частіше користувалися первинною медичною допомогою та стоматологічними послугами, як й інші мешканці Польщі.Однак виникали проблеми з окремими видами допомоги. Наприклад, серед українців було багато людей, які потребували діалізу, а деякі пацієнти приїжджали вже із запущеними захворюваннями, зокрема, раком. Це ускладнювало та здорожчувало лікування.Спрощення визнання дипломів і скасування мовних вимог у Польщі застосували як надзвичайний захід ще під час пандемії COVID-19."Тоді іноземні лікарі складали менше одного відсотка всіх медичних працівників. Зараз їхня частка зросла приблизно до 4%. Це все ще дуже низький показник порівняно з багатими західними країнами", — зауважила Пщулковська.Водночас вона констатувала, що запрошувати на роботу лікарів з країни, де триває війна, "морально неоднозначно"."Україна зараз потребує цих лікарів ще більше, ніж раніше. Тому питання, чи варто нам залучати лікарів, є цілком обґрунтованим. Це було би вигідним для нас, але, очевидно, невигідним для України", — підсумувала Домініка Пщулковська.Нагадаємо, в Пенсійному фонді повідомили, що українці, які офіційно працювали у Польщі, можуть зарахувати набутий там страховий стаж для визначення права на пенсію в Україні. Це може бути важливо, якщо людині не вистачає українського стажу для виходу на пенсію за віком..

Швейцарія продовжила статус захисту S для українців до 4 березня 2028 року. Водночас із 20 серпня країна запроваджує обмеження для нових заявників.Про це повідомили на сторінці Федерального департаменту юстиції та поліції EJPD. Там зазначають, що Федеральна Рада Швейцарії ухвалила відповідне рішення 19 серпня. Уряд пояснює його тим, що наразі немає ознак тривалої стабілізації ситуації в Україні, а перспективи стійкого припинення вогню в коротко- чи середньостроковій перспективі залишаються невизначеними.Разом зі статусом S до 4 березня 2028 року продовжать діяти й заходи підтримки для українців у межах програми S. Федеральний уряд щороку виділяє кантонам 3000 швейцарських франків на одну людину для інтеграційних заходів, зокрема вивчення мови, доступу до освіти та ринку праці.Нові правила для заявниківІз 20 серпня 2026 року Швейцарія обмежує доступ до статусу S для нових заявників. Його надаватимуть лише людям, які виконують військові обов’язки, що можуть поширюватися на них в Україні.Обмеження стосується, зокрема, громадян України призовного віку, резервістів та осіб, які добровільно вступили до лав Збройних сили. Водночас нове правило не поширюється на людей, яким статус S уже надано. Для них продовження статусу до 4 березня 2028 року залишається чинним.Швейцарія пояснює зміни необхідністю узгодити свою практику з Європейським Союзом. Країни ЄС 30 липня також домовилися продовжити тимчасовий захист для українців до березня 2028 року та запровадити аналогічне обмеження для нових заявників.Що буде після п’яти років проживанняОкремі зміни стосуватимуться українців, які проживуть у Швейцарії п’ять років. Перші такі випадки очікуються вже з березня 2027 року.За законом про притулок люди, які потребують захисту, після п’яти років проживання можуть отримати дозвіл на проживання категорії B, пов’язаний зі статусом S. Його видають кантональні органи без необхідності окремого погодження SEM.Цей дозвіл пов’язаний зі статусом S. Якщо статус захисту буде скасовано, відповідний дозвіл B автоматично втратить чинність.Окремо українці за певних умов можуть звернутися по дозвіл на проживання через процедуру для випадків тяжкого становища. Такий дозвіл може бути виданий кантональною владою за згодою SEM.Федеральна рада заявила, що надалі стежитиме за ситуацією в Україні. Якщо відбудеться довгострокове покращення, уряд Швейцарії перегляне своє рішення щодо статусу S.У Швейцарії статус S (Schutzstatus S) — це тимчасовий захист для людей, які виїхали з України через війну. Це не звичайний дозвіл на проживання і не процедура надання притулку.Нагадаємо, пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія".Читайте також: Скільки українців залишаються в ЄС: у яких країнах їх найбільше.

Німеччина внесла українські посвідчення водія визначених категорій до переліку для обміну без складання теоретичного та практичного іспитів.Про це йдеться в постанові про внесення змін до німецьких правил у сфері дорожнього руху, опублікованій у Федеральному віснику законів.У переліку з’явилися українські посвідчення категорій A1, A, B, BE, C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D і DE. Для кожної з них у додатку 11 до положення про допуск до кермування транспортними засобами зазначено, що теоретичний і практичний іспити під час обміну не потрібні.Водночас для категорій C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D і DE перед видачею німецького посвідчення водія заявник має підтвердити свою придатність до кермування та виконання вимог щодо зору."Перед видачею посвідчення водія категорій C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D або DE заявник повинен підтвердити свою придатність відповідно до додатка 5 та виконання вимог щодо зору відповідно до додатка 6", — зазначається в положенні.У постанові також визначено окремий порядок для посвідчень, у яких українські категорії C або D відкриті без категорії B. Для отримання категорії B у Німеччині в такому випадку необхідно скласти теоретичний і практичний іспити. Видача категорії C або D без попередньої категорії B не передбачається.Крім того, українську категорію A1 відтепер прирівняли до відповідної німецької категорії AM.Окремою нормою передбачено спеціальний документ, чинний протягом терміну тимчасового захисту, для заміни втраченого або викраденого українського посвідчення водія.Постанова також змінює правила складання іспиту на професійну кваліфікацію водіїв. Такий іспит, окрім німецької, можна складати українською, а також албанською, англійською, літературною арабською, хорватською, польською, румунською, російською або турецькою мовами.Документ набирає чинності 18 серпня 2026 року, це відбудеться наступного дня після його оприлюднення.Нагадаємо, 9 липня цього року в МВС повідомили, що в Україні діють оновлені правила щодо термінів дії посвідчень водія. Відтепер термін чинності документа залежить від відкритих категорій транспортних засобів..

Українські чоловіки призовного віку, які претендують на отримання статусу тимчасового захисту в Чехії після 5 серпня, повинні підтвердити своє повне звільнення від військового обов'язку на Батьківщині.Про це повідомив "Укрінформ". Таку інформацію журналістам надали в Міністерстві внутрішніх справ Чехії."Окремого загального підтвердження законного виїзду з України немає", — зазначили у відомстві.Так там відповіли на запитання, який документ вважається достатнім для підтвердження виконання військового обов’язку та законності виїзду з України.Міністерство внутрішніх справ Чехії визнає такі варіанти:паперовий вивід eVOD (електронний військово-обліковий документ, доступний у додатку Reserv+), актуальність якого заявник має довести співробітнику безпосередньо під час подачі заявки;паперовий eVOD, підтверджений посольством України, не старший за три робочі дні;штамп про виїзд з України в чинному паспорті після 5 серпня 2026 року (завжди разом з eVOD)."Документ необхідно подати у паперовому вигляді, будь-яка інша форма (наприклад, скриншот) не прийматиметься", — наголосили чехи.Для осіб віком 18-22 років реєстрація в Reserv+ та eVOD просто документуються; для осіб віком 23-60 років eVOD повинен містити інформацію про повне звільнення їх від військового обов'язку.У чеському МВС акцентували, що лише штампа, який свідчить про законний перетин кордону України, недостатньо.Особа, якій відмовлено у статусі, має можливість повторно подати заявку на отримання документів, якщо провадження ще триває: Міністерство пропонує заявнику донести потрібні документи в зазначений термін.Якщо ж у захисті вже юридично відмовлено або заявку повернуто, то нову заявку можна подати після отримання правильного eVOD. При цьому лише для отримання eVOD заявнику не потрібно їхати в Україну — документ можна створити в Reserv+ або підтвердити в посольстві України.Ненадання захисту не дає права залишатися в Чехії, якщо немає іншого дозволу на проживання. Особа водночас може скористатися правом безвізового режиму (який дозволяє перебувати на території країн Шенгенської зони до 90 днів протягом кожних 180 днів) або ж повинна залишити країну.Міністерство внутрішніх справ Чехії давно співпрацює з посольством України в Празі. Українська сторона поінформована про вжиті чеською владою заходи, зокрема, про зміни у наданні тимчасового захисту.У МВС також поінформували, що з початку року кількість нових поданих заяв на тимчасовий захист від чоловіків віком 18-22 роки становила 19% заяв, віком 23-60 років, — 24%.Нагадаємо, видання Novinky вчора інформувало, що в Чехії українським чоловікам розпочали відмовляти в тимчасовому захисті. Таких випадків зафіксовано вже десятки лише за декілька днів..

Не довівши виконання військового обов'язку в Україні, в Чехії українські чоловіки отримують відмови стосовно тимчасового захисту. Таких випадків зафіксовано вже десятки лише за декілька днів.Таку інформацію оприлюднило чеське видання Novinky. За інформацією медійників, із 5 серпня в усьому Євросоюзі діють нові правила для чоловіків віком від 23 до 60 років. Для отримання захисту вони повинні надати підтвердження про виконання військового обов'язку або право на виїзд."Менш ніж за тиждень уже декілька десятків людей не отримали тимчасового захисту. Вони не змогли довести, що виконали свої військові зобов’язання перед Україною", — зазначила експертка з питань міграції МВС Чехії Вероніка Воточкова.Основним документом для підтвердження є виписка з електронної військової книжки або військово-облікового документа, рідше — виїзний штамп.У журналістському матеріалі зазначено, що Чехія перебувала серед країн, які найактивніше виступали за звуження умов надання захисту. Посилення правил також підтримує українська сторона, закликаючи чоловіків залишатися в країні для її оборони та майбутньої відбудови.Чеська влада розглядає ці зміни як один із кроків до поступового скасування режиму тимчасового захисту в разі завершення війни."Ми розглядаємо це коригування умов як ще один крок до поступового та контрольованого припинення тимчасового захисту", — заявив заступник міністра внутрішніх справ Чехії Ондржей Махал.Зараз у Чехії перебуває понад 396 тисяч біженців з України. Країна приймає найбільшу кількість українців у перерахунку на душу населення серед усіх держав ЄС. За останній рік суттєво зросла саме кількість чоловіків.Якщо кількість жінок вікової категорії від 18 до 65 років залишилася майже незмінною (160,2 тисячі), то кількість чоловіків зросла на 21,2 тисячі осіб і сягнула 132 тисяч.Останнім часом у країнах Євросоюзу спостерігається тенденція до посилення умов перебування та перегляду програм підтримки для громадян України.Нагадаємо, 9 липня президент Чехії Петр Павел заявляв, що Україна та її міжнародні партнери мають близько двох місяців, щоби посилити тиск на Росію та створити умови для відновлення мирних переговорів. В іншому разі, на його думку, існує ризик подальшої ескалації війни..

Польща повинна дотримуватися вимог законодавства Європейського Союзу щодо боротьби з расизмом і ксенофобією. Європейська комісія уважно стежить за тим, як це виконується.Про це "Радіо Свобода" повідомили в Єврокомісії у відповідь на запит щодо зростання кількості зареєстрованих випадків агресії проти українців у Польщі.За інформацією головного управління поліції Польщі, за перші шість місяців 2026 року громадяни України подали на 30% більше скарг до поліції, ніж за аналогічний період торік."Європейська комісія засуджує будь-які форми злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі. Комісія й надалі підтримуватиме українців у зв’язку з агресивною війною Росії стільки, скільки потрібно. Рівне ставлення, недискримінація та солідарність є фундаментальними принципами ЄС", — заявив речник Єврокомісії.Він нагадав, що Єврокомісія постійно надає спеціальне фінансування Євросоюзу для країн-членів, що приймають українців."Комісія стежить за імплементацією рамкового рішення в усіх державах-членах, зокрема, в Польщі", — додав представник Єврокомісії.Йдеться про рамкове рішення ЄС щодо боротьби з расизмом і ксенофобією. Як пояснили у Єврокомісії, законодавство ЄС зобов’язує держави-члени криміналізувати мову ворожнечі та публічне підбурювання до насильства, зокрема, за ознакою національного чи етнічного походження.Країни ЄС також повинні враховувати расистський або ксенофобський мотив як обтяжувальну обставину під час розгляду інших кримінальних правопорушень."Нещодавно ухвалений перегляд директиви про права потерпілих додатково посилює права, підтримку та захист жертв злочинів, зокрема злочинів на ґрунті ненависті. Держави-члени мають оперативно перенести посилені положення оновленої директиви до національного законодавства та забезпечити їхнє ефективне застосування", — зауважив речник Єврокомісії.Про посилення відповідальності в Польщі розповів посол України в Польщі Василь Боднар, який зараз завершує роботу на посаді. Він пояснив, що зростання офіційної статистики скарг від українців можна пов’язати не лише зі зростанням кількості випадків агресії, але й із тим, що польські правоохоронні органи останнім часом посилили систему виявлення та розслідування злочинів, мотивованих упередженнями."Зараз польське законодавство змінилося. Впроваджується відповідальність за ненависть на національному ґрунті. У структурі польської прокуратури створені відповідні підрозділи, які з особливою активністю займаються саме такими справами. Крім того, на початку року ми видали спеціальний порадник для громадян України, де пояснили, як діяти у випадках агресії чи інших надзвичайних ситуацій", — розповів Василь Боднар.Із лютого 2026 року в Польщі запрацювала спеціалізація прокуратур у таких справах. Міністерство юстиції визначило окремі прокуратури, які мають відстежувати й надавати правову оцінку злочинам, мотивованим упередженнями, незалежно від місця їхнього скоєння.Нагадаємо, що в неділю, 9 серпня, у 22 польських містах відбулися демонстрації. Поляки висловили незгоду зі зростанням насильства щодо українців і представників інших меншин..

У вівторок, 11 серпня, Латвія заявила про виявлення тунелю на кордоні з Білоруссю. Рига оголосила про плани боротьби з мережами, що, за її словами, допомагають зростанню кількості мігрантів, які незаконно перетинають кордон.Про це заявив міністр внутрішніх справ Латвії Яніс Домбрава під час спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Литви Андрісом Кульбергсом у Вільнюсі. Очільника латвійського МЗС цитує агенція Reuters.Він розповів, що минулого місяця латвійські солдати застосували сльозогінний газ і зробили попереджувальний постріл, щоби зупинити мігрантів, які намагалися в'їхати з Білорусі, що має 173-кілометровий кордон з країною-членом ЄС Латвією."Захист східного кордону Латвії посилимо завдяки тіснішій співпраці між Прикордонною службою, Державною поліцією, Національними збройними силами та службами безпеки, а також інтенсивнішому використанню дронів для раннього виявлення та затримання нелегальних мігрантів", — наголосив Домбрава.Медійники зазначили, що останнім часом європейські країни висловлюють стурбованість щодо нерегульованої міграції. Це відчутно після напливу десятків тисяч людей із Марокко до іспанської Сеути, хоча більшість цих мігрантів з того часу вже виїхали.Кульбергс заявив, що злочинні мережі сприяють міграції з Білорусі до Латвії, втягуючи їх у європейську Шенгенську зону без кордонів, але кінцевим пунктом призначення для мігрантів є інші місця на континенті."Вони мігрують туди, де легше в'їхати до ЄС. Тому ми не повинні стати для них найлегшим місцем", — акцентував Кульбергс.Він пообіцяв боротися з мережами, які перевозять мігрантів від кордону до місць призначення, а також з будь-якими пунктами підтримки для мігрантів у Латвії, в межах того, що він назвав "Операцією "Перевертень"."Якщо все піде за планом, ми впевнені, що вже завдамо достатньо серйозного удару по системі. Я хочу сказати організаторам: усьому буде покладено край", — наголосив литовський прем’єр-міністр.Минулого місяця Кульбергс заявляв агенції Reuters, що ситуація з мігрантами — це "гібридна загроза", через що подвоєно кількість охоронців на кордоні.У Латвії ж зазначили, що співпрацюватимуть зі сусідніми Естонією, Литвою, Польщею й іншими країнами, щобь зупинити потік мігрантів.Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що нелегальних мігрантів переправляють до ЄС через підземні тунелі на польсько-білоруському кордоні. Для їх будівництва Росія та Білорусь залучили фахівців із Близького Сходу..

Депутат польської опозиційної партії "Право і справедливість" Анджей Шлівка виступив за депортацію з Польщі українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи. На його думку, навіть якщо таких громадян близько 5%, із них можна було б сформувати щонайменше одну військову бригаду.Про це Шлівка заявив в ефірі Polsat News, передає "Європейська правда". Політик прокоментував нещодавню ініціативу "Права і справедливості", яка передбачає повернення в Україну чоловіків призовного віку, котрі перебувають у Польщі та не мають легальної роботи.Раніше заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мачей Душчик назвав реалізацію такої пропозиції малоймовірною. За його оцінкою, частка українців у Польщі, які не працюють, може становити близько 5%."На нашу думку, навіть якщо це 5 відсотків, то це щонайменше бригада, а то й дивізія людей, яких можна зорганізувати і які можуть боротися за свою країну", — заявив Шлівка.Як депутат пропонує проводити депортаціюЗа словами Шлівки, встановлювати українців, які перебувають у Польщі нелегально або не працюють, мають польські служби. Він пояснив це, зокрема, питаннями безпеки країни.Політик вважає, що українцям, які підпадатимуть під запропоновані критерії, необхідно встановити термін для добровільного повернення додому."Якщо вони не повернуться, то польські служби повинні вжити заходів відповідно до законодавства та депортувати цих осіб", — сказав депутат.Водночас на запитання, чи повинні аналогічні правила стосуватися безробітних громадян інших держав, зокрема Грузії, Білорусі, Росії чи Німеччини, Шлівка заявив, що ініціатива щодо українців пов'язана насамперед із війною.За його словами, Україна має проблеми з нестачею особового складу у війську та випадками дезертирства.Що пропонує "Право і справедливість"Раніше представники польської опозиційної партії "Право і справедливість" запропонували депортувати з країни українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи.Шлівка також заявляв, що необхідність такого кроку нібито пов'язана зі зростанням кількості правопорушень за участю іноземців та потребою України в людських ресурсах для протистояння російській агресії. Водночас представники польської влади скептично оцінювали можливість реалізації цієї ініціативи.Додамо, Польща залишається зацікавленою в успішному протистоянні України російській агресії, адже це безпосередньо зачіпає національну безпеку самої Варшави. Новий польський лідер Кароль Навроцький наголосив, що Київ може й надалі розраховувати на союзницьку підтримку у боротьбі зі спільним ворогом..

"Моя Польща не б'є, не ображає" — одне із гасел демонстрацій, які в неділю, 9 серпня, відбулися у 22 польських містах. Поляки висловили незгоду зі зростанням насильства щодо українців і представників інших меншин.Про це повідомили журналісти RMF24. Вони зазначили, що в більшості міст протести розпочалися після 17:00. Також організатори подали до канцелярії прем'єр-міністра та Міністерства внутрішніх справ петицію, підписану понад 11 000 осіб, з вимогою рішучих дій проти, серед іншого, жорстоких нападів на громадян України.Загальнонаціональну кампанію організував Комітет захисту демократії. Організатори наголосили, що демонстрації мають на меті реагувати на дедалі частіші випадки словесних і фізичних нападів на осіб, які є мішенями через їхнє походження, мову чи зовнішність. Заходи також мають на меті висловити солідарність із тими, хто зазнає насильства та дискримінації.Демонстрації пройшли у Варшаві, Кракові, Гданську, Познані, Вроцлаві, Катовіце, Жешові, Любліні, Лодзі, Щецині, Білостоку та Кельце й інших містах. На них розповсюджували наліпки з гаслом "Не будь байдужим".Комітет захисту демократії закликав учасників розміщувати їх на дверях магазинів, ресторанів і автомобілів як знак для українців, що в цих місцях "вони можуть розраховувати на допомогу, почуватися в безпеці та мати підтримку".Організатори оголосили, що демонстрації мають стати початком ширшої соціальної кампанії та закликали до опору насильству, зневазі та дискримінації незалежно від походження чи мови. Вони акцентували, що нездатність боротися з такою поведінкою може призвести до її ескалації.Недільні демонстрації є останніми в серії соціальних ініціатив останніх днів у відповідь на зростання антиукраїнських і антиіммігрантських настроїв. Протести є прямою відповіддю на серію насильницьких інцидентів, що сталися на території всієї Польщі останніми тижнями.Звіти дослідницьких центрів, таких як Res Futura та Варшавський університет, також вказують на різке зростання мови ворожнечі в польських соціальних мережах у травні та червні 2026 року.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що партія "Право та справедливість" підготувала законопроєкт щодо громадян України в Польщі. Політична сила Ярослава Качинського запропонувала депортувати всіх чоловіків призовного віку, які не працевлаштовані легально..

Станом на 31 травня 2026 року статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу мали 4,38 мільйона людей, які виїхали з України через повномасштабну війну. За місяць їхня кількість збільшилася майже на 7,8 тисячі осіб.Про це свідчать оприлюднені статистичні дані ЄС. Зокрема, найбільше громадян України, які перебувають під тимчасовим захистом, прийняла Німеччина. Там цей статус мають 1 283 270 осіб, що становить 29,3% від загальної кількості в ЄС.На другому місці перебуває Польща, де зареєстровано 967 505 українців (22,1%), а третю позицію посідає Іспанія з 267 400 отримувачами тимчасового захисту (6,1%). Порівняно з кінцем квітня 2026 року загальна кількість людей під тимчасовим захистом у ЄС зросла на 7 795 осіб, або на 0,2%.Найбільше абсолютне збільшення кількості отримувачів тимчасового захисту зафіксували в Італії — 6 250 осіб (+15,3%). Також суттєве зростання відбулося в Німеччині (+3 610 осіб; +0,3%) та Іспанії (+2 295 осіб; +0,9%).Водночас у чотирьох країнах Євросоюзу кількість людей із тимчасовим захистом скоротилася. Найбільше зменшення зафіксували в Болгарії — на 12 345 осіб (-14,8%). У Польщі цей показник знизився на 3 750 осіб (-0,4%), а у Франції — на 665 осіб (-1,3%).Загалом громадяни України становлять понад 98,5% усіх осіб, які користуються механізмом тимчасового захисту в ЄС. Серед них 43,4% — дорослі жінки, 26,8% — дорослі чоловіки, а ще 29,8% — неповнолітні.Нагадаємо, пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія".Читайте також: Українці за кордоном зможуть отримати податковий код за спрощеною процедурою.