# біженці

Уряд Угорщини не підтримує пропозицію Європейського Союзу про те, що українським чоловікам призовного віку не варто надавати тимчасовий захист.Про це угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр заявив під час дебатів у місцевому парламенті в Будапешті, його слова наводить "Українська правда".Голова партії Mi Hazánk Ласло Тороцкаї поцікавився у Мадяра пропозицією Європейської комісії щодо того, що в майбутньому тимчасовий захист не може надаватися тим, хто не отримав дозволу від української влади на виїзд з України через свої військові обов’язки.На думку голови партії Mi Hazánk, угорський уряд повинен висловити свою позицію в цій ситуації, оскільки в Закарпатті проживає чисельна угорська громада, яка постраждає від цього.Петер Мадяр відреагував, що Тороцкаї своїм запитанням "стукав у відчинені двері": засідання Ради ЄС з внутрішніх справ проходило в публічному форматі, на якому міністр внутрішніх справ Угорщини Габор Посфай заявив, що вони не підтримують пропозицію Європейської комісії.Як відомо, посилення вимог набуде чинності в березні 2027 року, але незалежно від рішення, за словами прем’єр-міністра, це не завадить угорській державі надавати притулок "тим, хто приїжджає до нашої країни, щоб уникнути призову".Він також акцентував, що кожен угорський співвітчизник може розраховувати на уряд "Тиси" як тут, так і за кордоном.Раніше, 26 червня, Єврокомісія оприлюднила свою пропозицію щодо продовження директиви про тимчасовий захист для українців, які рятуються від війни в ЄС, ще на рік, до 4 березня 2028 року.Зокрема, ЄС пропонує продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, виняток становитимуть ті, хто втікає від служби в українській армії.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до ЄС. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть пізніше..

Сполучені Штати Америки повністю припинять приймати заявників на політичний притулок з іноземних країн. Це стосується тих, хто перебуває за американськими межами.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання USA Today, які послалися на заступника керівника апарату Білого дому Стівена Міллера.За його словами, тепер таким заявникам будуть відмовляти. Особливо це стосується прохання про надання притулку на південно-західному кордоні."Двері Америки повністю закриті для людей, які прагнуть отримати притулок", — наголосив Міллер.Він додав, що США направлять прохачів притулку до інших країн. Міллер також заявив, що всі прохання про надання притулку на південно-західному кордоні завжди є фальшивими, а більшість прохачів — це або злочинці, або мігранти, які хочуть отримати пільги.Його заява пролунала після рішення Верховного суду, яке посилює правила надання притулку мігрантам, які прибувають через Мексику. У суді більшістю в шість голосів проти трьох ухвалили рішення, що федеральна влада не зобов’язана розглядати заяви про надання притулку від іноземців, які прибули до пункту пропуску на кордоні з Мексикою, але ще не перетнули кордон США.Суд визначив, що людина вважається такою, що прибула до США, лише після фактичного перетину кордону."Гість не вважається таким, що ввійшов до будинку, коли він лише постукав у двері", — пояснив автор рішення суддя Самуель Аліто.Нагадаємо, на початку березня цього року журналісти BBC інформували, що українці у США все частіше повідомляють про затримання міграційною службою. Під арешти потрапляють навіть особи, які отримали офіційні документи в межах програми Uniting for Ukraine..

Офіційний Брюссель виступив за збереження спеціальних умов для наших співгромадян, які виїхали до країн Європейського Союзу через повномасштабну війну. Проте інституція закликає запровадити жорсткі винятки, що стосуватимуться певної категорії військовозобов'язаних громадян.Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії.Пролонгація захисту та її головна метаВиконавчий орган Євросоюзу офіційно представив відповідну ініціативу Раді ЄС. Головний задум цієї пропозиції полягає у досягненні двох основних цілей для забезпечення правового порядку. У Брюсселі наголошують, що європейська спільнота має чітко реагувати на поточні виклики."По-перше, забезпечити подальшу правову визначеність, стабільність і передбачуваність шляхом продовження дії тимчасового захисту ще на один рік — до 4 березня 2028 року, адже потреба у захисті людей, які залишають Україну, залишається очевидною", — йдеться в повідомленні.Тепер цю рекомендацію має детально розглянути та остаточно ухвалити Рада Європейського Союзу.Жорсткі винятки для військовозобов'язаних чоловіківВодночас у Європейській комісії зазначили, що варто узгодити потреби у захисті із загальною спроможністю України захищатися від незаконної агресивної війни Росії. Саме тому європейські чиновники хочуть змінити правила гри для новоприбулих осіб."Для цього пропонується, щоб тимчасовий захист як правило не надавався новоприбулим особам, які не мають дозволу української влади на виїзд з України з огляду на свої військові обов’язки", — наголосили там.Зокрема, цей правовий статус пропонують не надавати новоприбулим чоловікам призовного віку. Такий крок має на меті підтримати мобілізаційні процеси всередині нашої держави та унеможливити зловживання європейськими програмами допомоги з боку тих, хто перетнув кордон без належних законних підстав.Нагадаємо, у Німеччині українці стали найчисельнішою групою біженців та вимушених переселенців, випередивши за кількістю навіть громадян Сирії..

У Всесвітній день біженців український омбудсмен Дмитро Лубінець нагадав про мільйони українських громадян, чиє життя докорінно змінила збройна агресія Росії. Понад 5,7 мільйона наших земляків досі перебувають за кордоном, зберігаючи міцну надію на повернення та відбудову країни.Про це посадовець повідомив у своєму Telegram-каналі.Реальні долі українських переселенцівЛубінець зазначив, що офіційні підрахунки управління верховного комісара ООН у справах біженців свідчать про те, що через повномасштабний напад Росії понад 5,7 мільйона українців опинилися за межами батьківщини. Український омбудсмен заявив, що за цією приголомшливою цифрою ховаються не просто сухі статистичні показники. За його словами, це особисті трагедії та унікальні життєві шляхи мільйонів людей, чию реальність війна безжально розірвала на дві частини. Торкаючись теми важливої міжнародної дати, Лубінець наголосив на особливому значенні цього дня для нашого суспільства. "20 червня — Всесвітній день біженців. Для України він має особливе значення, адже вимушене переміщення стало реальністю для мільйонів наших громадян", — зазначив він.Посадовець нагадав, на які труднощі натрапили ті, хто перебуває далеко від дому. "Це тисячі кілометрів між найріднішими, щоденні телефонні дзвінки з питанням "Як ви?" та колосальна сила жити далі, зберігаючи Україну в серці", — наголосив омбудсмен, висловлюючи водночас щиру подяку іноземним державам і міжнародній спільноті, які надали притулок та всебічну підтримку українським родинам у найважчі часи.Віра в повернення та відбудову батьківщиниПопри тривалу розлуку з рідною землею та складні умови проживання за кордоном, головною метою для мільйонів залишається повернення додому. Уповноважений з прав людини висловив непохитну впевненість у тому, що українська нація обов'язково возз'єднається на своїй звільненій землі. Українці зберегли міцний зв'язок зі своєю культурою та ідентичністю, де б вони не перебували. "І ми точно знаємо: ми повернемося. Відбудуємо. Обіймемо своїх. Бо де б ми не були — наш дім завжди там, де Україна", — підсумував Лубінець.Нагадаємо, у Німеччині українці стали найчисельнішою групою біженців та вимушених переселенців, випередивши за кількістю навіть громадян Сирії..

У Німеччині українці стали найчисельнішою групою біженців та вимушених переселенців, випередивши за кількістю навіть громадян Сирії. Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на дані Федерального статистичного відомства Німеччини. Зазначається, нині в країні проживають понад чотири мільйони людей, які опинилися там через втечу від воєн, переслідувань або примусове переселення. До цієї цифри входять як сучасні біженці, так і люди, які були переміщені під час Другої світової війни та в перші повоєнні роки. Серед них — близько 713 тисяч осіб є громадянами Німеччини за народженням, які до війни проживали на колишніх німецьких територіях. Їхній середній вік становить 85 років. Ще 3,3 мільйона жителів Німеччини належать до категорії біженців або вимушених переселенців, які прибули після 1950 року. Середній вік цієї групи становить 39 років. Найбільше серед них вихідців з України — 832 тисячі осіб. Для порівняння, кількість біженців із Сирії становить 732 тисячі. Таким чином українці вперше стали найбільшою групою біженців у ФРН.До числа найбільших груп також входять громадяни:Афганістану — 316 тисяч осіб;Іраку — 186 тисяч;Туреччини — 146 тисяч;Польщі — 120 тисяч;Ірану — 117 тисяч.Статистика свідчить, що близько 1,2 мільйона біженців прибули до Німеччини у період з 2014 по 2021 рік. Ще 1,1 мільйона осіб переїхали до країни у 2022–2025 роках, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Крім того, майже 476 тисяч людей, які нині проживають у Німеччині, прибули до країни як шукачі притулку у 1990–2000 роках. Значну частину з них становлять вихідці з країн колишньої Югославії, які залишили свої домівки через громадянську війну.Нагадаємо, у Чехії спалахнула гостра політична дискусія через подальшу долю українських біженців, які перебувають у країні. Лідер чеської опозиційної партії "Свобода і пряма демократія" (SPD) та спікер парламенту Томіо Окамура виступив із жорсткою заявою щодо необхідності негайного скасування правового статусу для втікачів від війни..

Європейський Союз розробив план обмеження дії спрощених правил прийому українських біженців. Йдеться, зокрема, про можливе ускладнення в’їзду для чоловіків призовного віку до країн Європи.Про це повідомило видання Spiegel, журналісти якого отримали в розпорядження лист президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.У ньому, зокрема, йдеться про те, що Єврокомісія запропонує продовжити тимчасовий захист для українців, які виїхали через російську агресію, однак обмежити його дію так, щоби це "не підривало здатність України до самозахисту".Аналітики виданні зазначили, що така заява може свідчити про намір обмежити прийом саме військовозобов’язаних чоловіків з України. Водночас сама фон дер Ляєн не повідомила деталей майбутньої пропозиції.Як відомо, зараз українці в Євросоюзі перебувають під дією так званої Директиви про тимчасовий захист, яка дозволяє отримувати прихисток без індивідуального розгляду заяв."Цей механізм діє до 4 березня 2027 року. Ним скористалися вже понад 4,3 мільйона українців", — зауважили німецькі медійники.Раніше на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС у червні Німеччина та низка інших держав підтримали ідею ускладнити прийом українських чоловіків призовного віку. Зокрема, обговорювали можливість виключити чоловіків віком від 23 до 60 років із дії спрощених правил.Окремі країни ЄС також уже розпочали скорочувати соціальні виплати для українських біженців. У Польщі з березня зменшили частину виплат, а в Німеччині новоприбулі українці з квітня 2025 року отримують допомогу за нижчими ставками відповідно до законодавства про допомогу шукачам притулку.Нагадаємо, що нещодавно в Чехії спалахнула гостра політична дискусія через подальшу долю українських біженців, які перебувають у країні. Лідер чеської опозиційної партії "Свобода та пряма демократія" (SPD) і спікер парламенту Томіо Окамура виступив із жорсткою заявою щодо необхідності негайного скасування правового статусу для втікачів від війни..

У Чехії спалахнула гостра політична дискусія через подальшу долю українських біженців, які перебувають у країні. Лідер чеської опозиційної партії "Свобода і пряма демократія" (SPD) та спікер парламенту Томіо Окамура виступив із жорсткою заявою щодо необхідності негайного скасування правового статусу для втікачів від війни.Свою позицію політик озвучив під час дебатів на телеканалі Prima TV, де його опонентом став голова коаліційної партії ODS Мартін Купка, пишуть Ceske Noviny. Опозиціонер переконаний, що потік мігрантів є надмірним для держави.  "Я б негайно припинив тимчасовий захист, якби це залежало від мене. Їх тут занадто багато, і громадяни скаржаться", — сказав Окамура, додавши, що громадяни України мають повернутися на батьківщину одразу після того, як завершаться бойові дії.Мартін Купка категорично засудив подібні заклики, розкритикувавши слова свого політичного опонента. Урядовець наголосив на вагомому значенні українців для внутрішньої стабільності Чехії, зокрема в контексті міграційних угод усередині Європейського Союзу. За словами представника ODS, наявність 400 тисяч українських біженців фактично звільняє Прагу від виконання пакту ЄС про обов'язкове розселення інших категорій мігрантів. У відповідь на це лідер SPD висловив готовність йти на конфлікт із Брюсселем."За нашого уряду не буде жодних нелегальних мігрантів, легалізованих міграційним пактом. Можливо, Європейський Союз накладе на нас штраф", — відповів Окамура.Попри заперечення радикальних закликів опозиції, Мартін Купка підтвердив, що владна коаліція розглядає варіанти посилення правил перебування для українців. Йдеться про перегляд умов виплати соціальної допомоги та ретельнішу перевірку технічного стану автомобілів з українською реєстрацією.Водночас урядовець спростував закиди опозиції щодо масових зловживань допомогою. Він наголосив, що за офіційними даними профільного міністерства було виявлено лише кілька десятків порушень. Купка навів реальні цифри, згідно з якими з 400 тисяч зареєстрованих українців понад 175 тисяч уже офіційно працевлаштовані та самостійно забезпечують себе, тоді як значну частину від загальної кількості біженців становлять неповнолітні діти.Нагадаємо, для українських шукачів притулку у Польщі перший місяць літа принесе серйозні випробування через посилення контролю за соціальною допомогою. Чимало наших земляків ризикують втратити фінансову підтримку, якщо вчасно не виконають нові вимоги польського уряду..

Від початку російської агресії у 2014 році за кордон виїхали вже 8,5 мільйона громадян України. З них — 5,7 мільйона покинули державу вже після початку повномасштабного вторгнення.Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець за підсумками Саміту світового українства. За його словами, наразі не менш важливим питання є захист наших громадян за кордоном.На його думку, одним із головних механізмів захисту українців за кордоном має залишатися статус тимчасового захисту. На його переконання, він повинен діяти щонайменше до завершення активних бойових дій в Україні та насамперед поширюватися на вразливі категорії громадян."З нашого боку, Офіс омбудсмана розбудовує системний закордонний інструмент — мережу представників та радників, які прямо на місцях консультують і допомагають громадянам захищати їхні права", — відзначив Лубінець.Також окремо посадовець звернув увагу на проблему вилучення українських дітей іноземними органами опіки. За його словами, один із таких випадків зафіксовано в Італії, де дитину вилучили із сім’ї та передали під опіку іноземців. Лубінець зауважив, що міжнародне гуманітарне право забороняє всиновлення дітей із країн, де тривають воєнні дії, та закликав міжнародних партнерів приділити особливу увагу таким випадкам.Нагадаємо, усі країни — члени Європейського Союзу солідарні у рішенні продовжити термін дії директиви про тимчасовий захист для громадян України до березня 2028 року. Водночас низка держав пропонує внести зміни до умов надання цього статусу, зокрема обговорюється можливість позбавлення захисту чоловіків мобілізаційного віку за відповідним запитом офіційного Києва..

Усі країни — члени Європейського Союзу солідарні у рішенні продовжити термін дії директиви про тимчасовий захист для громадян України до березня 2028 року. Водночас низка держав пропонує внести зміни до умов надання цього статусу, зокрема обговорюється можливість позбавлення захисту чоловіків мобілізаційного віку за відповідним запитом офіційного Києва.Про це повідомляє DW.Консенсус у Брюсселі та пошук балансуПід час підсумкової пресконференції у четвер, 4 червня, за результатами засідання Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, заступник міністра з питань міграції Кіпру, який зараз головує в Раді, Ніколас Іоаннідес підтвердив загальну згоду європейських столиць. За його словами, проведена зустріч чітко продемонструвала "одностайність у підтримці України"."Гадаю, це дозволить досягти угоди на благо українського народу, і водночас це — рішення, яке не допускатиме тиску на держави-члени, котрі приймають українців", — наголосив кіпрський високопосадовець.Попри повну згоду щодо продовження механізму захисту загалом, "багато країн" наполягають на коригуванні чинних правил та звуженні охоплення цієї директиви за певних умов. Остаточний компромісний варіант оновленої політики наразі перебуває на стадії розробки.Київ просить обмежити прихистокОднією з ключових і найбільш чутливих новацій, яка стала предметом дискусій серед європейських урядовців, є виключення з-під дії директиви чоловіків мобілізаційного віку від 23 до 60 років. За словами єврокомісара з питань внутрішніх справ і міграції Магнуса Бруннера, така ініціатива має двосторонній характер."Це також те, що просять нас зробити українці", — відверто заявив єврокомісар під час обговорення.Він додав, що під час засідання європейські лідери "уважно слухали міністрів з держав", які взяли на себе найбільший тягар із розміщення та інтеграції українських біженців — Чехії, країн Балтії, Польщі, Німеччини та Австрії. Позиція цих урядів буде детально врахована під час формування остаточного документа.Магнус Бруннер пообіцяв, що вже "найближчими тижнями" Європейська Комісія офіційно презентує свої комплексні пропозиції, "як нам рухатися далі, та яким буде подальший шлях щодо тимчасового захисту" для українців. Сформовану позицію Єврокомісії згодом мають затвердити країни — члени ЄС кваліфікованою більшістю голосів. Наразі остаточне рішення щодо обмежень для чоловіків ще не ухвалене.Нагадаємо, раніше стало відомо, що міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується..

Країни Європейського Союзу дійшли згоди щодо необхідності пролонгувати дію статусу тимчасового захисту для громадян України після березня 2027 року. Таке рішення є кардинальною зміною позиції європейських столиць, адже попередня домовленість передбачала остаточне завершення дії цього механізму.Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посилання на заяву представниці Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції і внутрішніх справ Корінни Улльріх під час "круглого столу" в Європарламенті.Зміна планів Брюсселя та нові реаліїПопри початкові наміри згорнути програму підтримки, європейські інституції змушені адаптуватися до розвитку безпекової ситуації. Керівництво ЄС розглядає довгострокові варіанти перебування наших громадян за кордоном через затяжний характер війни."Звісно, ми всі прагнемо миру, але мусимо планувати, виходячи й з альтернативного сценарію. Разом із тим тривають дискусії щодо можливих адаптацій правил для майбутніх прибуттів", — підтвердила Улльріх.Доля чоловіків призовного віку та обмеженняНайбільше дискусій у Раді ЄС наразі викликає питання потенційних нововведень для українських чоловіків мобілізаційного віку, які лише плануватимуть виїхати до Європи. Представниця Єврокомісії підтвердила, що запровадження певних лімітів для цієї категорії дійсно обговорюється, проте фінальних висновків уповноважені органи ще не сформували.Водночас посадовиця заспокоїла тих громадян, які вже тривалий час перебувають на території європейських країн. Будь-які майбутні обмеження чи оновлені правила не матимуть зворотної сили."Коли ми говоримо про майбутні прибуття, то йдеться не про продовження статусу для тих, хто вже перебуває під захистом, а саме про нових заявників... Це не стосувалася б тих, хто вже має тимчасовий захист", — зазначила Улльріх.Завдяки такій чіткій позиції Брюсселя, понад мільйону ста п’ятдесяти тисячам українських чоловіків, які офіційно зареєстровані у країнах блоку згідно з останніми даними Євростату, втрата легального статусу та захисту наразі не загрожує.Нагадаємо, раніше стало відомо, що міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується..

У четвер, 4 червня, міністри країн-членів Європейського Союзу обговорять можливість продовження тимчасового захисту для українців. Він завершується в березні 2027 року.Про це під час брифінгу повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, його цитує "Суспільне"."Наша підтримка України є непохитною. Протягом останніх років ЄС надав притулок приблизно чотирьом мільйонам біженців, відповідно до директиви про тимчасовий захист. Наш режим тимчасового захисту діятиме до весни наступного року", — зазначив він.За його словами, тривають консультації з державами-членами щодо можливих наступних кроків, того, що має відбутися після 27 березня, такі переговори тривають."Зокрема, у четвер цього тижня відбудеться зустріч міністрів внутрішніх справ, на якій це питання теж обговорюватимемо", — акцентував речник.Водночас є інформація, що цього тижня остаточного рішення ухвалювати не планують."Мета цього обговорення — надати можливість проаналізувати майбутнє системи тимчасового захисту та сформулювати політичні рекомендації щодо подальших кроків. Очікується, що потім комісія виступить із пропозицією", — пояснив Ламмерт.Також триває доволі жорстка дискусія щодо надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку."Дебати серед міністрів мають показати Європейській комісії, в якому напрямку має рухатися її майбутня пропозиція. Я чув, що, наприклад, Чехія хотіла б обмеження в наданні тимчасового захисту чоловікам призовного віку", — повідомив речник.Станом на березень 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 мільйони 380 тисяч українців, які вимушено виїхали з країни через повномасштабне вторгнення Росії.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік..

Міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується.Про це пише "Європейської правди" в Брюсселі з посиланням на обізнаних посадовців ЄС. За словами європейських посадовців, засідання Ради ЄС з питань внутрішніх справ стане майданчиком для політичної дискусії щодо майбутнього механізму тимчасового захисту."Обговорення на Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ має послужити можливістю для роздумів щодо майбутнього тимчасового захисту та сформувати політичну лінію щодо подальших дій", — зазначив один зі співрозмовників видання.Очікується, що саме за результатами дискусії Єврокомісія представить свої подальші пропозиції, які стануть основою для ухвалення остаточного рішення в майбутньому. Наразі ж Єврокомісія ще не подала офіційних пропозицій, однак у Раді ЄС вже підготовлено аналітичну записку з можливими сценаріями розвитку ситуації.Серед варіантів, які обговорюються державами-членами:продовження тимчасового захисту;запровадження "залишкового статусу";створення "страхувальної сітки" для вразливих категорій осіб;адаптація правил залежно від національних підходів країн ЄС.Також серед дискусійних ідей згадується можливе звуження сфери тимчасового захисту — як географічно, так і за окремими категоріями осіб. Зокрема, обговорюється варіант обмеження доступу до захисту для чоловіків призовного віку, які прибуватимуть до ЄС після ухвалення відповідних рішень. Водночас наразі це лише один зі сценаріїв для обговорення, а не затверджена позиція.Після консультацій у Раді ЄС Європейська комісія має представити офіційні пропозиції щодо продовження або зміни режиму тимчасового захисту. Саме вони стануть основою для подальших рішень Євросоюзу щодо правового статусу українців у Європі.Додамо, Україна хотіла укласти першу Drone Deal зі Сполученими Штатами Америки. Американці планували протестувати всі типи українських дронів. Однак двосторонньої угоди наразі не підписано..

Офіційний Київ готує комплексні кроки задля повернення додому мільйонів українців, які наразі вимушено перебувають у різних країнах світу через повномасштабну війну. Міністерство закордонних справ розцінює демографічну кризу як серйозну загрозу національній безпеці та прогнозує запеклу дипломатичну боротьбу за повернення людського потенціалу.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час свого звернення до народних депутатів у Верховній Раді, пише "РБК-Україна".Стратегічний пріоритет та безпекові факториНа сьогодні за межами України змушені залишатися близько восьми мільйонів наших земляків. Така ситуація створює величезний тиск на майбутнє країни, тому розробка умов для їхнього повернення є першочерговим завданням для влади."Для нас це справді стає вже безпековим викликом. Ми прямо кажемо, що будуть вжиті необхідні заходи, розроблені необхідні кроки, аби стимулювати чи створити належні умови для повернення українців додому. Це головна стратегічна мета", — наголосив очільник МЗС.Міністр окремо наголосив, що базовим фундаментом для цього процесу є формування належного безпекового середовища всередині самої України. Дана проблематика постійно перебуває на порядку денному під час перемовин влади Києва із західними союзниками.Спроби іноземних держав утримати українцівДипломати звернули увагу на приховану конкуренцію за українських громадян. Європейські країни усвідомлюють цінність переселенців, які швидко адаптувалися, демонструють високий рівень кваліфікації та роблять значний внесок у розвиток економік держав, які їх прихистили."Ми теж бачимо, що не всі країни зацікавлені в поверненні українців, враховуючи внесок наших громадян у розбудову економік, враховуючи рівень їхньої кваліфікації, адаптивність в цих країнах. Тому фактично нам ще потрібно буде боротися за своїх людей, аби вони повернулися", — зауважив урядовець.Перші фінансові прецеденти у ЄвропіПопри певні труднощі, у питанні репатріації вже є позитивні зрушення та конкретні приклади. Зокрема, у Швейцарії запрацював спеціальний механізм, розроблений для стимулювання повернення українців додому. Влада в Берні виділяє цільове фінансування, яке покриває витрати громадян на дорогу, а також включає тимчасову оплату оренди житла після приїзду на Батьківщину."Тобто цей процес розпочато. Ми спілкуємося як з європейськими інституціями, так і з конкретними столицями, як, в тому числі, матеріально-фінансово, підтримати майбутнє або і теперішнє повернення українців додому", — резюмував Андрій Сибіга.Нагадаємо, за даними Державної міграційної служби, в Україні вперше від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано позитивне сальдо перетинів державного кордону — кількість в’їздів громадян перевищила кількість виїздів..

Для українських шукачів притулку у Польщі перший місяць літа принесе серйозні випробування через посилення контролю за соціальною допомогою. Чимало наших земляків ризикують втратити фінансову підтримку, якщо вчасно не виконають нові вимоги польського уряду.Ризик скасування дитячих виплатУкраїнці зі статусом PESEL UKR, які виховують неповнолітніх дітей, мають право на щомісячну державну допомогу в розмірі 800 злотих (орієнтовно 10 000 гривень) на кожну дитину. Проте правила нарахування цих коштів суттєво жорсткішають. Ще наприкінці січня 2026 року фінансування багатьом громадянам було призупинено. Щоб відновити отримання грошей та не залишитися без нарахувань у червні, необхідно повторно подати заявку та одночасно відповідати таким критеріям:офіційно працевлаштуватися, проходити стажування або вести зареєстровану підприємницьку діяльність;влаштувати дитину до місцевого дитячого садка або школи;мати чинний статус PESEL UKR та перебувати в Польщі виключно на легальних підставах.Хто може претендувати на польську пенсіюОкремі категорії українських громадян мають можливість отримувати пенсійне забезпечення у Польщі, але для цього ключовим фактором є наявність офіційного страхового стажу. Для осіб, які народилися до 1 січня 1949 року, діють чіткі нормативи:жінкам потрібно мати щонайменше 20 років стажу;чоловікам необхідно підтвердити не менше 25 років стажу;віковий поріг становить 60 років для жінок та 65 років для чоловіків.Для пенсіонерів, які народилися після 31 грудня 1948 року, діють інші правила: фінальний розмір виплат повністю залежатиме від суми накопичених внесків у системі ZUS. Страховий стаж у цьому випадку не грає вирішальної ролі, тому суми грошового забезпечення для таких осіб зазвичай є досить незначними.Що буде з мінімальною зарплатою у ПольщіНаразі базовий рівень мінімальної заробітної плати в країні зафіксовано на позначці 4 806 злотих брутто (приблизно 58 000 грн). Після відрахування податків та обов'язкових зборів працівник отримує "чистими" близько 3 531 злотого (42 500 гривень).Найближчим часом загального перегляду мінімалки для всіх галузей не передбачається. Втім, з 1 липня польська влада планує вибірково підвищити оклади для висококваліфікованих фахівців, які працюють у сфері охорони здоров'я. Наступне ж загальне підвищення мінімальної зарплати прогнозують аж на 2027 рік, але воно буде символічним — за оцінками експертів, зростання становитиме лише 54 злотих брутто, що стане найнижчим показником за тривалий період.Також біженцям варто пам'ятати, що оформлення посвідки на проживання терміном до трьох років (карти CUKR) доступне лише тим громадянам, які мають активний статус PESEL UKR та відповідають чотирьом обов'язковим безпековим та соціальним вимогам одночасно.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що до кінця 2029 року в Європі залишатиметься понад половина від нинішньої кількості біженців з України. Таким є ймовірний сценарій за умови досягнення "крихкого миру з поступками" у війні з Росією цього року..

Іммігранти, які перебувають у Сполучених Штатах Америки тимчасово, мають подавати заявки на "грін-карти" через консульства за межами країни. У виняток внесли тільки "надзвичайні обставини".Про це повідомили журналісти BBC із посиланням на Службу громадянства й імміграції США (USCIS).Там зазначили, що нова політика закриває "лазівку", яка дозволяла власникам віз і відвідувачам подавати заявки на "грін-карти", перебуваючи у США. Це частина зусиль адміністрації президента США Дональда Трампа з обмеження нелегальної імміграції."Коли іноземці подають заявки зі своєї рідної країни, це зменшує потребу шукати та депортувати тих, хто вирішує піти в тінь і залишитися у США нелегально після відмови у наданні постійного резидентства", — заявили в USCIS.Представники Служби переконані, що це робить систему "справедливішою й ефективнішою". Речник USCIS Зак Калер сказав, що відтепер іноземець, який перебуває у США тимчасово та хоче отримати "грін-карту", має повернутися до своєї країни для подання заявки — за винятком надзвичайних обставин. За його словами, візити "не мають слугувати першим кроком у процесі отримання "грін-карти".Він додав, що дотримання закону спричинить те, що більшість справ оброблятиме Держдепартамент США в консульствах за кордоном, це вивільнить ресурси USCIS для інших пріоритетів — віз для жертв насильницьких злочинів і торгівлі людьми та заявок на натуралізацію.В USCIS також зауважили, що крок узгоджується з давнім імміграційним законодавством і рішеннями імміграційних судів. Імміграційним офіцерам доручили розглядати кожен випадок індивідуально, враховуючи всі суттєві обставини."Епоха зловживання імміграційною системою нашої країни завершилася", — написали в соцмережах Міністерство внутрішньої безпеки США, якому підпорядковується USCIS.Критики нової політики кажуть, що попередня система дозволяла сім'ям залишатися разом під час тривалого процесу розгляду заявки. Новий механізм також може ускладнити повернення для тих іммігрантів, які виїдуть зі США з надією отримати "грін-карту".Майкл Вальверде, який до минулого року був високопосадовцем USCIS за республіканських і демократичних адміністрацій, у коментарі медійникам сказав, що рішення "порушить плани сотень тисяч сімей і роботодавців щорічно". Він назвав цей крок "безпрецедентним", який істотно обмежить законну імміграцію до США, та додав, що люди, які сумлінно дотримувалися правил, тепер стикаються з величезною невизначеністю.За даними директора з імміграційних досліджень Інституту Катона, зараз понад мільйон легальних іммігрантів очікують на схвалення заявок на зміну статусу й отримання "грін-карти"."Грін-карта" або статус законного постійного резидента, дає змогу людині жити та працювати у США на постійній основі. Її отримання — багатоетапний процес, який може тривати від кількох місяців до декількох років.Нагадаємо, що в середині грудня минулого року після стрілянини в університеті Брауна США тимчасово призупинили видачу "грін-карт". Стрільцем, який убив двох і поранив дев’ятьох студентів, виявився 48-річний мігрант. Він приїхав у країну через програму "грін-карти"..