# біженці

У Чехії спалахнула гостра політична дискусія через подальшу долю українських біженців, які перебувають у країні. Лідер чеської опозиційної партії "Свобода і пряма демократія" (SPD) та спікер парламенту Томіо Окамура виступив із жорсткою заявою щодо необхідності негайного скасування правового статусу для втікачів від війни.Свою позицію політик озвучив під час дебатів на телеканалі Prima TV, де його опонентом став голова коаліційної партії ODS Мартін Купка, пишуть Ceske Noviny. Опозиціонер переконаний, що потік мігрантів є надмірним для держави.  "Я б негайно припинив тимчасовий захист, якби це залежало від мене. Їх тут занадто багато, і громадяни скаржаться", — сказав Окамура, додавши, що громадяни України мають повернутися на батьківщину одразу після того, як завершаться бойові дії.Мартін Купка категорично засудив подібні заклики, розкритикувавши слова свого політичного опонента. Урядовець наголосив на вагомому значенні українців для внутрішньої стабільності Чехії, зокрема в контексті міграційних угод усередині Європейського Союзу. За словами представника ODS, наявність 400 тисяч українських біженців фактично звільняє Прагу від виконання пакту ЄС про обов'язкове розселення інших категорій мігрантів. У відповідь на це лідер SPD висловив готовність йти на конфлікт із Брюсселем."За нашого уряду не буде жодних нелегальних мігрантів, легалізованих міграційним пактом. Можливо, Європейський Союз накладе на нас штраф", — відповів Окамура.Попри заперечення радикальних закликів опозиції, Мартін Купка підтвердив, що владна коаліція розглядає варіанти посилення правил перебування для українців. Йдеться про перегляд умов виплати соціальної допомоги та ретельнішу перевірку технічного стану автомобілів з українською реєстрацією.Водночас урядовець спростував закиди опозиції щодо масових зловживань допомогою. Він наголосив, що за офіційними даними профільного міністерства було виявлено лише кілька десятків порушень. Купка навів реальні цифри, згідно з якими з 400 тисяч зареєстрованих українців понад 175 тисяч уже офіційно працевлаштовані та самостійно забезпечують себе, тоді як значну частину від загальної кількості біженців становлять неповнолітні діти.Нагадаємо, для українських шукачів притулку у Польщі перший місяць літа принесе серйозні випробування через посилення контролю за соціальною допомогою. Чимало наших земляків ризикують втратити фінансову підтримку, якщо вчасно не виконають нові вимоги польського уряду..

Від початку російської агресії у 2014 році за кордон виїхали вже 8,5 мільйона громадян України. З них — 5,7 мільйона покинули державу вже після початку повномасштабного вторгнення.Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець за підсумками Саміту світового українства. За його словами, наразі не менш важливим питання є захист наших громадян за кордоном.На його думку, одним із головних механізмів захисту українців за кордоном має залишатися статус тимчасового захисту. На його переконання, він повинен діяти щонайменше до завершення активних бойових дій в Україні та насамперед поширюватися на вразливі категорії громадян."З нашого боку, Офіс омбудсмана розбудовує системний закордонний інструмент — мережу представників та радників, які прямо на місцях консультують і допомагають громадянам захищати їхні права", — відзначив Лубінець.Також окремо посадовець звернув увагу на проблему вилучення українських дітей іноземними органами опіки. За його словами, один із таких випадків зафіксовано в Італії, де дитину вилучили із сім’ї та передали під опіку іноземців. Лубінець зауважив, що міжнародне гуманітарне право забороняє всиновлення дітей із країн, де тривають воєнні дії, та закликав міжнародних партнерів приділити особливу увагу таким випадкам.Нагадаємо, усі країни — члени Європейського Союзу солідарні у рішенні продовжити термін дії директиви про тимчасовий захист для громадян України до березня 2028 року. Водночас низка держав пропонує внести зміни до умов надання цього статусу, зокрема обговорюється можливість позбавлення захисту чоловіків мобілізаційного віку за відповідним запитом офіційного Києва..

Усі країни — члени Європейського Союзу солідарні у рішенні продовжити термін дії директиви про тимчасовий захист для громадян України до березня 2028 року. Водночас низка держав пропонує внести зміни до умов надання цього статусу, зокрема обговорюється можливість позбавлення захисту чоловіків мобілізаційного віку за відповідним запитом офіційного Києва.Про це повідомляє DW.Консенсус у Брюсселі та пошук балансуПід час підсумкової пресконференції у четвер, 4 червня, за результатами засідання Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, заступник міністра з питань міграції Кіпру, який зараз головує в Раді, Ніколас Іоаннідес підтвердив загальну згоду європейських столиць. За його словами, проведена зустріч чітко продемонструвала "одностайність у підтримці України"."Гадаю, це дозволить досягти угоди на благо українського народу, і водночас це — рішення, яке не допускатиме тиску на держави-члени, котрі приймають українців", — наголосив кіпрський високопосадовець.Попри повну згоду щодо продовження механізму захисту загалом, "багато країн" наполягають на коригуванні чинних правил та звуженні охоплення цієї директиви за певних умов. Остаточний компромісний варіант оновленої політики наразі перебуває на стадії розробки.Київ просить обмежити прихистокОднією з ключових і найбільш чутливих новацій, яка стала предметом дискусій серед європейських урядовців, є виключення з-під дії директиви чоловіків мобілізаційного віку від 23 до 60 років. За словами єврокомісара з питань внутрішніх справ і міграції Магнуса Бруннера, така ініціатива має двосторонній характер."Це також те, що просять нас зробити українці", — відверто заявив єврокомісар під час обговорення.Він додав, що під час засідання європейські лідери "уважно слухали міністрів з держав", які взяли на себе найбільший тягар із розміщення та інтеграції українських біженців — Чехії, країн Балтії, Польщі, Німеччини та Австрії. Позиція цих урядів буде детально врахована під час формування остаточного документа.Магнус Бруннер пообіцяв, що вже "найближчими тижнями" Європейська Комісія офіційно презентує свої комплексні пропозиції, "як нам рухатися далі, та яким буде подальший шлях щодо тимчасового захисту" для українців. Сформовану позицію Єврокомісії згодом мають затвердити країни — члени ЄС кваліфікованою більшістю голосів. Наразі остаточне рішення щодо обмежень для чоловіків ще не ухвалене.Нагадаємо, раніше стало відомо, що міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується..

Країни Європейського Союзу дійшли згоди щодо необхідності пролонгувати дію статусу тимчасового захисту для громадян України після березня 2027 року. Таке рішення є кардинальною зміною позиції європейських столиць, адже попередня домовленість передбачала остаточне завершення дії цього механізму.Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посилання на заяву представниці Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції і внутрішніх справ Корінни Улльріх під час "круглого столу" в Європарламенті.Зміна планів Брюсселя та нові реаліїПопри початкові наміри згорнути програму підтримки, європейські інституції змушені адаптуватися до розвитку безпекової ситуації. Керівництво ЄС розглядає довгострокові варіанти перебування наших громадян за кордоном через затяжний характер війни."Звісно, ми всі прагнемо миру, але мусимо планувати, виходячи й з альтернативного сценарію. Разом із тим тривають дискусії щодо можливих адаптацій правил для майбутніх прибуттів", — підтвердила Улльріх.Доля чоловіків призовного віку та обмеженняНайбільше дискусій у Раді ЄС наразі викликає питання потенційних нововведень для українських чоловіків мобілізаційного віку, які лише плануватимуть виїхати до Європи. Представниця Єврокомісії підтвердила, що запровадження певних лімітів для цієї категорії дійсно обговорюється, проте фінальних висновків уповноважені органи ще не сформували.Водночас посадовиця заспокоїла тих громадян, які вже тривалий час перебувають на території європейських країн. Будь-які майбутні обмеження чи оновлені правила не матимуть зворотної сили."Коли ми говоримо про майбутні прибуття, то йдеться не про продовження статусу для тих, хто вже перебуває під захистом, а саме про нових заявників... Це не стосувалася б тих, хто вже має тимчасовий захист", — зазначила Улльріх.Завдяки такій чіткій позиції Брюсселя, понад мільйону ста п’ятдесяти тисячам українських чоловіків, які офіційно зареєстровані у країнах блоку згідно з останніми даними Євростату, втрата легального статусу та захисту наразі не загрожує.Нагадаємо, раніше стало відомо, що міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується..

У четвер, 4 червня, міністри країн-членів Європейського Союзу обговорять можливість продовження тимчасового захисту для українців. Він завершується в березні 2027 року.Про це під час брифінгу повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, його цитує "Суспільне"."Наша підтримка України є непохитною. Протягом останніх років ЄС надав притулок приблизно чотирьом мільйонам біженців, відповідно до директиви про тимчасовий захист. Наш режим тимчасового захисту діятиме до весни наступного року", — зазначив він.За його словами, тривають консультації з державами-членами щодо можливих наступних кроків, того, що має відбутися після 27 березня, такі переговори тривають."Зокрема, у четвер цього тижня відбудеться зустріч міністрів внутрішніх справ, на якій це питання теж обговорюватимемо", — акцентував речник.Водночас є інформація, що цього тижня остаточного рішення ухвалювати не планують."Мета цього обговорення — надати можливість проаналізувати майбутнє системи тимчасового захисту та сформулювати політичні рекомендації щодо подальших кроків. Очікується, що потім комісія виступить із пропозицією", — пояснив Ламмерт.Також триває доволі жорстка дискусія щодо надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку."Дебати серед міністрів мають показати Європейській комісії, в якому напрямку має рухатися її майбутня пропозиція. Я чув, що, наприклад, Чехія хотіла б обмеження в наданні тимчасового захисту чоловікам призовного віку", — повідомив речник.Станом на березень 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 мільйони 380 тисяч українців, які вимушено виїхали з країни через повномасштабне вторгнення Росії.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік..

Міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується.Про це пише "Європейської правди" в Брюсселі з посиланням на обізнаних посадовців ЄС. За словами європейських посадовців, засідання Ради ЄС з питань внутрішніх справ стане майданчиком для політичної дискусії щодо майбутнього механізму тимчасового захисту."Обговорення на Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ має послужити можливістю для роздумів щодо майбутнього тимчасового захисту та сформувати політичну лінію щодо подальших дій", — зазначив один зі співрозмовників видання.Очікується, що саме за результатами дискусії Єврокомісія представить свої подальші пропозиції, які стануть основою для ухвалення остаточного рішення в майбутньому. Наразі ж Єврокомісія ще не подала офіційних пропозицій, однак у Раді ЄС вже підготовлено аналітичну записку з можливими сценаріями розвитку ситуації.Серед варіантів, які обговорюються державами-членами:продовження тимчасового захисту;запровадження "залишкового статусу";створення "страхувальної сітки" для вразливих категорій осіб;адаптація правил залежно від національних підходів країн ЄС.Також серед дискусійних ідей згадується можливе звуження сфери тимчасового захисту — як географічно, так і за окремими категоріями осіб. Зокрема, обговорюється варіант обмеження доступу до захисту для чоловіків призовного віку, які прибуватимуть до ЄС після ухвалення відповідних рішень. Водночас наразі це лише один зі сценаріїв для обговорення, а не затверджена позиція.Після консультацій у Раді ЄС Європейська комісія має представити офіційні пропозиції щодо продовження або зміни режиму тимчасового захисту. Саме вони стануть основою для подальших рішень Євросоюзу щодо правового статусу українців у Європі.Додамо, Україна хотіла укласти першу Drone Deal зі Сполученими Штатами Америки. Американці планували протестувати всі типи українських дронів. Однак двосторонньої угоди наразі не підписано..

Офіційний Київ готує комплексні кроки задля повернення додому мільйонів українців, які наразі вимушено перебувають у різних країнах світу через повномасштабну війну. Міністерство закордонних справ розцінює демографічну кризу як серйозну загрозу національній безпеці та прогнозує запеклу дипломатичну боротьбу за повернення людського потенціалу.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час свого звернення до народних депутатів у Верховній Раді, пише "РБК-Україна".Стратегічний пріоритет та безпекові факториНа сьогодні за межами України змушені залишатися близько восьми мільйонів наших земляків. Така ситуація створює величезний тиск на майбутнє країни, тому розробка умов для їхнього повернення є першочерговим завданням для влади."Для нас це справді стає вже безпековим викликом. Ми прямо кажемо, що будуть вжиті необхідні заходи, розроблені необхідні кроки, аби стимулювати чи створити належні умови для повернення українців додому. Це головна стратегічна мета", — наголосив очільник МЗС.Міністр окремо наголосив, що базовим фундаментом для цього процесу є формування належного безпекового середовища всередині самої України. Дана проблематика постійно перебуває на порядку денному під час перемовин влади Києва із західними союзниками.Спроби іноземних держав утримати українцівДипломати звернули увагу на приховану конкуренцію за українських громадян. Європейські країни усвідомлюють цінність переселенців, які швидко адаптувалися, демонструють високий рівень кваліфікації та роблять значний внесок у розвиток економік держав, які їх прихистили."Ми теж бачимо, що не всі країни зацікавлені в поверненні українців, враховуючи внесок наших громадян у розбудову економік, враховуючи рівень їхньої кваліфікації, адаптивність в цих країнах. Тому фактично нам ще потрібно буде боротися за своїх людей, аби вони повернулися", — зауважив урядовець.Перші фінансові прецеденти у ЄвропіПопри певні труднощі, у питанні репатріації вже є позитивні зрушення та конкретні приклади. Зокрема, у Швейцарії запрацював спеціальний механізм, розроблений для стимулювання повернення українців додому. Влада в Берні виділяє цільове фінансування, яке покриває витрати громадян на дорогу, а також включає тимчасову оплату оренди житла після приїзду на Батьківщину."Тобто цей процес розпочато. Ми спілкуємося як з європейськими інституціями, так і з конкретними столицями, як, в тому числі, матеріально-фінансово, підтримати майбутнє або і теперішнє повернення українців додому", — резюмував Андрій Сибіга.Нагадаємо, за даними Державної міграційної служби, в Україні вперше від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано позитивне сальдо перетинів державного кордону — кількість в’їздів громадян перевищила кількість виїздів..

Для українських шукачів притулку у Польщі перший місяць літа принесе серйозні випробування через посилення контролю за соціальною допомогою. Чимало наших земляків ризикують втратити фінансову підтримку, якщо вчасно не виконають нові вимоги польського уряду.Ризик скасування дитячих виплатУкраїнці зі статусом PESEL UKR, які виховують неповнолітніх дітей, мають право на щомісячну державну допомогу в розмірі 800 злотих (орієнтовно 10 000 гривень) на кожну дитину. Проте правила нарахування цих коштів суттєво жорсткішають. Ще наприкінці січня 2026 року фінансування багатьом громадянам було призупинено. Щоб відновити отримання грошей та не залишитися без нарахувань у червні, необхідно повторно подати заявку та одночасно відповідати таким критеріям:офіційно працевлаштуватися, проходити стажування або вести зареєстровану підприємницьку діяльність;влаштувати дитину до місцевого дитячого садка або школи;мати чинний статус PESEL UKR та перебувати в Польщі виключно на легальних підставах.Хто може претендувати на польську пенсіюОкремі категорії українських громадян мають можливість отримувати пенсійне забезпечення у Польщі, але для цього ключовим фактором є наявність офіційного страхового стажу. Для осіб, які народилися до 1 січня 1949 року, діють чіткі нормативи:жінкам потрібно мати щонайменше 20 років стажу;чоловікам необхідно підтвердити не менше 25 років стажу;віковий поріг становить 60 років для жінок та 65 років для чоловіків.Для пенсіонерів, які народилися після 31 грудня 1948 року, діють інші правила: фінальний розмір виплат повністю залежатиме від суми накопичених внесків у системі ZUS. Страховий стаж у цьому випадку не грає вирішальної ролі, тому суми грошового забезпечення для таких осіб зазвичай є досить незначними.Що буде з мінімальною зарплатою у ПольщіНаразі базовий рівень мінімальної заробітної плати в країні зафіксовано на позначці 4 806 злотих брутто (приблизно 58 000 грн). Після відрахування податків та обов'язкових зборів працівник отримує "чистими" близько 3 531 злотого (42 500 гривень).Найближчим часом загального перегляду мінімалки для всіх галузей не передбачається. Втім, з 1 липня польська влада планує вибірково підвищити оклади для висококваліфікованих фахівців, які працюють у сфері охорони здоров'я. Наступне ж загальне підвищення мінімальної зарплати прогнозують аж на 2027 рік, але воно буде символічним — за оцінками експертів, зростання становитиме лише 54 злотих брутто, що стане найнижчим показником за тривалий період.Також біженцям варто пам'ятати, що оформлення посвідки на проживання терміном до трьох років (карти CUKR) доступне лише тим громадянам, які мають активний статус PESEL UKR та відповідають чотирьом обов'язковим безпековим та соціальним вимогам одночасно.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що до кінця 2029 року в Європі залишатиметься понад половина від нинішньої кількості біженців з України. Таким є ймовірний сценарій за умови досягнення "крихкого миру з поступками" у війні з Росією цього року..

Іммігранти, які перебувають у Сполучених Штатах Америки тимчасово, мають подавати заявки на "грін-карти" через консульства за межами країни. У виняток внесли тільки "надзвичайні обставини".Про це повідомили журналісти BBC із посиланням на Службу громадянства й імміграції США (USCIS).Там зазначили, що нова політика закриває "лазівку", яка дозволяла власникам віз і відвідувачам подавати заявки на "грін-карти", перебуваючи у США. Це частина зусиль адміністрації президента США Дональда Трампа з обмеження нелегальної імміграції."Коли іноземці подають заявки зі своєї рідної країни, це зменшує потребу шукати та депортувати тих, хто вирішує піти в тінь і залишитися у США нелегально після відмови у наданні постійного резидентства", — заявили в USCIS.Представники Служби переконані, що це робить систему "справедливішою й ефективнішою". Речник USCIS Зак Калер сказав, що відтепер іноземець, який перебуває у США тимчасово та хоче отримати "грін-карту", має повернутися до своєї країни для подання заявки — за винятком надзвичайних обставин. За його словами, візити "не мають слугувати першим кроком у процесі отримання "грін-карти".Він додав, що дотримання закону спричинить те, що більшість справ оброблятиме Держдепартамент США в консульствах за кордоном, це вивільнить ресурси USCIS для інших пріоритетів — віз для жертв насильницьких злочинів і торгівлі людьми та заявок на натуралізацію.В USCIS також зауважили, що крок узгоджується з давнім імміграційним законодавством і рішеннями імміграційних судів. Імміграційним офіцерам доручили розглядати кожен випадок індивідуально, враховуючи всі суттєві обставини."Епоха зловживання імміграційною системою нашої країни завершилася", — написали в соцмережах Міністерство внутрішньої безпеки США, якому підпорядковується USCIS.Критики нової політики кажуть, що попередня система дозволяла сім'ям залишатися разом під час тривалого процесу розгляду заявки. Новий механізм також може ускладнити повернення для тих іммігрантів, які виїдуть зі США з надією отримати "грін-карту".Майкл Вальверде, який до минулого року був високопосадовцем USCIS за республіканських і демократичних адміністрацій, у коментарі медійникам сказав, що рішення "порушить плани сотень тисяч сімей і роботодавців щорічно". Він назвав цей крок "безпрецедентним", який істотно обмежить законну імміграцію до США, та додав, що люди, які сумлінно дотримувалися правил, тепер стикаються з величезною невизначеністю.За даними директора з імміграційних досліджень Інституту Катона, зараз понад мільйон легальних іммігрантів очікують на схвалення заявок на зміну статусу й отримання "грін-карти"."Грін-карта" або статус законного постійного резидента, дає змогу людині жити та працювати у США на постійній основі. Її отримання — багатоетапний процес, який може тривати від кількох місяців до декількох років.Нагадаємо, що в середині грудня минулого року після стрілянини в університеті Брауна США тимчасово призупинили видачу "грін-карт". Стрільцем, який убив двох і поранив дев’ятьох студентів, виявився 48-річний мігрант. Він приїхав у країну через програму "грін-карти"..

В Україні вперше від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано позитивне сальдо перетинів державного кордону — кількість в’їздів громадян перевищила кількість виїздів.Про це повідомила голова Державної міграційної служби України Наталія Науменко в інтерв'ю "Главкому". Вона зауважила, що статистика відображає загальну тенденцію міграційного руху, а не точну кількість людей, адже одна особа може перетинати кордон кілька разів на рік."І цей тренд цього року ми бачимо оптимістичний — починається повернення українців. Ще у 2025-му сальдо перетинів державного кордону громадянами України було від’ємним: 14,77 мільйона в’їздів проти 16,13 мільйона виїздів (тобто виїздів було більше на 1,36 мільйона, ніж в’їздів). Проте у січні-квітні 2026 року тенденція змінилася: виїздів — 4,169 мільйона, в’їздів — 4,186 мільйона. Хай і не набагато — на 17 000, але це перший період позитивної динаміки перетинів кордону від початку повномасштабної агресії", — заявила Науменко.За словами посадовиці, це перший період позитивної динаміки перетинів кордону з початку повномасштабної війни. Водночас вона закликала не поспішати з остаточними висновками та дочекатися статистики за перше півріччя 2026 року.Водночас серед факторів, які могли вплинути на зростання кількості повернень, очільниця ДМС назвала:стабілізацію енергетичної ситуації в Україні;поступове виснаження фінансових ресурсів частини українців за кордоном;програми країн Європейського Союзу, спрямовані на добровільне повернення громадян України додому.Нагадаємо, раніше Голова Державної міграційної служби України Наталія Науменко заявляла, що поширені в публічному просторі твердження про нібито значне зростання кількості трудових мігрантів з країн Азії та Африки не мають фактичного підтвердження.Додамо, за даними дослідження управління Верховного комісара ООН у справах біженців, до кінця 2029 року в Європі залишатиметься понад половина від нинішньої кількості біженців з України. Таким є ймовірний сценарій за умови досягнення "крихкого миру з поступками" у війні з Росією цього року..

Переважна більшість військовозобов’язаних українців після виїзду в країни Європейського Союзу автоматично отримує тимчасовий захист. Деякі посадовці Брюсселя вважають цей пункт дуже суперечливим.Про це заявила спеціальна представниця з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон в інтерв'ю Deutsche Welle.На теперішній момент у країнах Європейського Союзу тривають дискусії щодо можливих обмежень для українських чоловіків призовного віку, які перебувають у ЄС під тимчасовим захистом.За словами Йоганссон, держави-члени ЄС наразі лише обговорюють це питання. Поки що до спільного рішення вони прийти не можуть."На мою особисту думку, не зовсім логічно виглядає те, що багато військовозобов'язаних чоловіків, які не мають права залишати Україну, щойно перетинають кордон, можливо, навіть нелегально, й одразу отримують тимчасовий захист", — пояснила вона.Йоганссон також заявила, що вважає такий підхід "суперечливим сигналом" для України, оскільки ЄС одночасно підтримує Київ у війні проти Росії, зокрема, військовим шляхом."Тому, на мою думку, є сенс запроваджувати певні винятки, але це питання ще не погоджене. Тож побачимо, до якого консенсусу дійдуть усі сторони, які беруть участь у дискусіях. Проте якщо якісь обмеження і доведеться запровадити, думаю, вони будуть дуже незначними", — запевнила вона.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту.Читайте також: Українські біженці зможуть отримати кошти за вимушений виїзд із країни: які умови.

У Європейському Союзі ще тривають обговорення щодо можливості продовження дії тимчасового захисту для українців ще на рік. На теперішній момент остаточного рішення немає.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на речника Єврокомісії Маркуса Ламмерта."Єдине, що я можу сказати, — це те, що обговорення тривають", — констатував він.Представник Єврокомісії уточнив, що "фактично розпочалися обговорення щодо можливості продовження тимчасового захисту з державами-членами в березні на Раді з питань юстиції та внутрішніх справ"."Ми вважаємо, що це необхідне обговорення. Йдеться про підтримку України та біженців з України. На цьому етапі немає рішення", — зауважив Ламмерт.Раніше стало відомо, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік.Введена в дію в березні 2022 року директива про тимчасовий захист надала мільйонам українців доступ до низки прав у ЄС, не перевантажуючи при цьому систему надання притулку.Спочатку її задумували як короткостроковий надзвичайний захід, але дію директиви доводилося неодноразово продовжувати. Зараз вона діє до 4 березня 2027 року.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту..

До кінця 2029 року в Європі залишатиметься понад половина від нинішньої кількості біженців з України. Таким є ймовірний сценарій за умови досягнення "крихкого миру з поступками" у війні з Росією цього року.Такими виявилися результати дослідження управління Верховного комісара ООН у справах біженців.Один зі сценаріїв дослідження розглянув варіант, за якого Росія зберігає де-факто контроль над тимчасово окупованими територіями, рівень інвестицій на підконтрольних українського уряду територіях залишається на середньому чи високому рівні, а статус тимчасового захисту для українських біженців в ЄС припиняється в березні 2027 року.У такому випадку прогнозується, що 2,9 мільйона українських біженців (56% від їх нинішньої кількості) залишаться в Європі принаймні до 2029 року.Другий сценарій має назву "статус-кво". Він означає продовження російської агресії. Прогнозується, що за таких обставин у Європі на кінець 2029 року перебуватиме 5,16 мільйона біженців з України (99% від їх нинішньої кількості).Третій сценарій передбачає перемогу України з поверненням їй окупованих територій до кінця цього року. В такому разі кількість біженців може скоротитися до 32%. В управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців уточнили, що ці сценарії не є прогностичними, а дослідження продемонструвало те, як поведінка може змінитися у відповідь на різні ймовірні майбутні події, на основі низки даних, зокрема, опитувань.Нагадаємо, що станом на середину квітня цього року кількість нових заяв на притулок у країнах Європи знизилася на 18%, тобто відчувається певний спад міграції. Фахівці пов’язують це як із жорсткішою політикою, так і зі зміною країн походження мігрантів. Таку інформацію оприлюднило видання Welt am Sonntag із посиланням на дані Єврокомісії,.

В Україні продовжується дія програм підтримки для внутрішньо-переміщених українців, які евакуюються з прикордонних громад, а також втратили житло внаслідок атак росіян.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.За її словами на теперішній момент діють різні програми підтримки, деякі з них мають суттєві оновлення.Щомісячна допомога на проживанняЩомісяця близько один мільйон ВПО отримують допомогу на проживання. З початку року держава профінансувала допомогу на проживання ВПО на 10,6 мільярда гривень."Уряд розширив перелік категорій отримувачів, щоби незалежно від доходу родини, діти ВПО отримали допомогу на проживання. Термін подачі у відділеннях або на сайті Пенсійного фонду заявок продовжено до 1 червня 2026 року", — зазначила вона.Послуга медсестринського догляду для людей старшого вікуЗ транзитного центру після евакуації люди старшого віку серед ВПО можуть одразу поїхати до медичного закладу для відновлення, а протягом 60 днів отримати кваліфіковану медичну допомогу, психологічну підтримку та супровід соціального працівника, який підбирає варіанти подальшого проживання.Житло для ВПОЗа програмою "єОселя" держава компенсує 70% першого внеску на іпотеку для ВПО та жителів прифронтових територій, а також 70% виплат по кредиту у перший рік."Додатково виділяємо 40 тисяч гривень на оплату всіх зборів, пов'язаних з оформленням іпотеки. Вже понад 2 500 заявок у роботі. Додатково уряд спрямував один мільярд субвенції для розширення та переоблаштування місць тимчасового проживання з врахуванням безбар’єрності простору", — поінформувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що український уряд надає грошову допомогу, яка спрямована на забезпечення базових умов життя внутрішньо переміщених осіб: оплату житла, харчування та першочергові потреби..

З 1 травня відкривається можливість замовити кошти для внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій за програмою єВідновлення.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Скористатися послугою можуть українці й українки зі статусом учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, які через російську агресію були змушені залишити свої домівки", — зазначила вона.За її словами, на цьому етапі отримати житловий ваучер номіналом на суму два мільйони гривень зможуть 3 300 таких родин.Подати звернення на замовлення коштів можна через застосунок "Дія". Оператор програми — "Укрпошта" — перевіряє наявність фінансування."Якщо кошти є, протягом п’яти днів заявник отримує повідомлення про успішне замовлення коштів", — зауважила очільниця українського уряду.Вона додала, що ваучер дає можливість придбати квартиру чи будинок, інвестувати в будівництво чи для погашення іпотеки."Можливість діє саме для тих отримувачів допомоги, заявки яких уже затвердили комісії. У людини є 60 днів, щоб укласти договір купівлі житла в будь-якого нотаріуса. Якщо замовлені кошти не використають, то вони повертаються на рахунок оператора та їх спрямують наступним заявникам у черзі", — пояснила Юлія Свириденко.Нагадаємо, в лютому стало відомо, що Кабмін спростив механізм забезпечення тимчасовим житлом внутрішньо переміщених осіб. Організації, які надають прихисток, можуть орендувати державне та комунальне майно на пільгових умовах..