# біженці

Більшість українських біженців у Польщі, найімовірніше, залишаться в країні. Це станеться, навіть якщо Україна досягне угоди про припинення вогню з Росією. Українці вже "добре інтегровані" в польський ринок праці.Таку інформацію оприлюднила міжнародна агенція Fitch Ratings, яку цитують журналісти Reuters."Вони дуже добре інтегрувалися в польський ринок праці. Тож навіть якщо завтра оголосять про припинення вогню, ми не бачимо, щоби багато українських біженців повернулися до України", — наголосив аналітик Fitch Ratings з питань Польщі Мілан Трайкович.Він висловив упевненість, що значна частина цих людей залишиться в Польщі."Таким чином вони сприятимуть зростанню польського ринку праці та ВВП і, звичайно, іншим макроекономічним і фіскальним показникам", — розповів він у коментарі для Reuters.Зазначається, що Польща, як один із західних сусідів України, зараз приймає близько одного мільйона біженців, які втекли після повномасштабного вторгнення Росії.За оцінками Fitch, вони "підживили" напружений польський ринок праці та стимулювали економічне зростання, і ця тенденція, ймовірно, триватиме.Аналітики Fitch прогнозують зростання економіки Польщі на 3% 2025-2026 років і 3,1% 2027 року, тоді як уряд країни очікує показники 3,4%, 3,5% і 3% відповідно.Крім того, уряд Польщі сподівається, що економічне зростання допоможе "приборкати роздутий бюджетний дефіцит", який минулого року складав 6,6% ВВП. Раніше країна зобов’язалася зменшити його до рівня нижче 3% до 2028 року.Мілан Трайкович схарактеризував дефіцит бюджету Польщі за минулий рік як "набагато гіршу відправну точку" та додав, що цьогоріч він, ймовірно, залишиться на рівні близько 6,6% ВВП. За його прогнозом до 2028 року дефіцит може знизитися до приблизно 4-4,5% ВВП."Це європейська економіка, яка найшвидше зростає протягом десятиліть. Є прогнози про те, що Польща буде зростати", — підсумував аналітик.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Польщі українцям стане простіше оформлювати документи на проживання. Ухвалений Радою міністрів проект змін до закону "Про іноземців" передбачає можливість подавати заяви на "карти побуту" в онлайн режимі.

У Польщі українцям стане простіше оформлювати документи на проживання. Ухвалений Радою міністрів проект змін до закону "Про іноземців" передбачає можливість подавати заяви на "карти побуту" в онлайн режимі.Як повідомляє портал In Poland, йдеться про дозволи на тимчасове та постійне проживання в Польщі, а також дозволи на довгострокове проживання в Євросоюзі. Відповідний крок покликаний не лише спростити процедуру, а й обмежити зловживання з боку недобросовісних посередників. Задля цього польський уряд запровадять електронну систему Moduł Obsługi Spraw — MOS II, яка:скоротить терміни розгляду заяв;зменшить ризики шахрайства;покращить обмін інформацією між воєводськими управліннями та спецслужбами.Видання наголошує, що особливо важливими такі зміни будуть для українських біженців, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року та перебувають під тимчасовим захистом. Ці люди зможуть подавати онлайн-заяви на "карти побуту" строком до трьох років.Раніше видання Bild повідомляло, що українські біженці у Німеччині можуть втратити грошову допомогу від Берліна. Видання посилається на очільника Християнсько-соціального союзу Маркуса Зедера, який закликав припинити виплату соціальної допомоги Bürgergeld усім біженцям з України."Це має стосуватися не лише тих, хто прийде в майбутньому, а всіх українців", — зазначив він.Посадовець хоче забезпечити це в коаліції. Він наголосив, що "немає жодної країни у світі, яка б у випадку з біженцями з України діяла так, як це робить Німеччина з наданням допомоги". Зедер також зауважив, що це одна з причин, чому в країні є так мало українців, які працюють, хоча мають хорошу освіту.Нагадаємо, за даними Politico, Європейський Союз створює план повернення громадян України на Батьківщину після завершення бойових дій. Загалом у європейських країнах проживає близько 4,3 мільйона українців.

З п'ятниці, 15 серпня, десятки тисяч українських біженців, які проживають у Сполучених Штатах Америки, почнуть втрачати свій правовий захист. Якщо адміністрація Дональда Трампа не вживе заходів, ці люди стануть нелегалами, отже їм загрожують арешт та депортація.Видання The Wall Street Journal повідомляє, що загалом під загрозою депортації зі Сполучених Штатів перебувають 120 тисяч громадян України.Така проблема стосується українців, які прибули до США у межах програми "Об'єднання для України" після 16 серпня 2023 року. Відомо, що така програма була створена за часів президентства Байдена. Українцям видавали дворічний статус, відомий як гуманітарне звільнення, з можливістю поновлення. Втім, це було можливо за умови, що вони знайдуть приватного американського спонсора, який їх прийме. Коли Трамп знову став президентом США, то закрив програму та припинив видавати продовження для людей, чиї дозволи на роботу закінчувалися."Загалом, приблизно чверть мільйона українців приїхали до США в рамках програми "Об'єднання для України". Ті, хто приїхали до 16 серпня 2023 року, все ще охоплені окремою програмою, яка називається "тимчасовий захищений статус". Проте приблизно 120 000 осіб, які прибули в цей день або пізніше, будуть перебувати в країні нелегально з моменту закінчення терміну дії їхнього гуманітарного дозволу", — пояснили у WSJ.Видання наголошує, що, якщо адміністрація не вчинить жодних дій, українці, які перебувають у США за цією програмою (без наявності інших правових підстав) від 16 серпня цього року, стануть нелегалами. Журналісти наголосили, що уряд має їхні домашні адреси у своїх архівах, тому знайти та заарештувати цих людей не буде складним завданням.Нагадаємо, за даними Politico, Європейський Союз створює план повернення громадян України на Батьківщину після завершення бойових дій. Загалом у європейських країнах проживає близько 4,3 мільйона українців.

Національна прокуратура Польщі висунула звинувачення проти українки, яка в липні минулого року відправила кур'єром посилку, в якій містилися вибухові матеріали.Про це повідомив RMF FM, журналісти якого послалися на польську прокуратуру.За її висновками, Крістіна С. діяла спільно з іншим громадянином України та двома росіянами."Жінка брала участь у відправленні кур'єрською службою посилки, в якій містилися вибухові пристрої та матеріали", — йдеться в повідомленні.У польській прокуратурі уточнили, що це був нітро-гліколь, а також військові електричні детонатори.Журналісти з’ясували, що цю посилку служби безпеки вилучили в одному з великих складів кур'єрської компанії в Лодзькому воєводстві.За висновками експертів Бюро криміналістичних досліджень, у разі вибуху посилка могла спричинити серйозні руйнування критичної інфраструктури, зокрема, пробиття паливних баків, стель будівель або сталевих конструкцій."Жінці загрожує покарання до восьми років позбавлення волі. Провадження щодо інших підозрюваних триває", — наголосили польські медійники.Нагадаємо, на початку серпня стало відомо, що в польському курортному Сопоті затриманого 36-річного біженця з України Ігоря Г. Його заарештували за підозрою у завданні шкоди обладнанню системи водозабору на Балтійському морі.

Коаліційний уряд Німеччини планує скоротити виплату допомоги для новоприбулих українських біженців на 100 євро (116 доларів) на місяць.Агентство Reuters повідомляє, що українські біженці, які прибувають до Німеччини, користуються перевагами директиви Європейського Союзу про тимчасовий захист, яка дозволяє їм безпосередньо отримувати соціальну допомогу без проходження процедури надання притулку.Втім, згідно з проектом, з яким ознайомилось агентство, українці, які приїхали до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не отримуватимуть допомогу в рамках Директиви ЄС. Замість цього українські біженці отримуватимуть виплати відповідно до закону про допомогу шукачам притулку, які є нижчими."У Німеччині проживає близько 1,25 мільйона українських біженців, а близько 21 тисяча в'їхали в країну вперше між 1 квітня і 30 червня 2025 року", — наголошує агентство, посилаючись на дані німецького уряду.Reuters додає, що проект закону повинен схвалити уряд і верхня палата парламенту, перш ніж набуде чинності до кінця року. Приблизно 64,1% громадян України, зареєстрованих у липні 2025 року у Федеральному агентстві зайнятості, не були працевлаштовані. Йдеться про безробітних, тих, хто навчався, або отримував допомогу, пов'язану з працевлаштуванням.Нагадаємо, за даними Politico, Європейський Союз створює план повернення громадян України на Батьківщину після завершення бойових дій. Загалом у європейських країнах проживає близько 4,3 мільйона українців. .

Станом на вівторок, 5 серпня, вже впродовж тривалого часу в підвальному приміщенні грузинського прикордонного пункту пропуску "Даріалі" на кордоні з Росією перебуває п’ятеро українців. Вони оголосили безстрокове голодування.Про це повідомило видання "Ехо Кавказу". Журналісти послалися на одного з протестувальників Сергія Ларка, який перебуває на кордоні близько місяця.За його словами, учасники акції планують передати грузинським прикордонникам офіційну заяву про початок голодування."Я, Ларко Сергій Олексійович, оголошую безстрокове голодування на знак протесту проти незаконних дій грузинських прикордонників і порушення моїх прав", — ідеться в його заяві.Українець стверджує, що 21 червня його депортували з Росії, а після прибуття до Грузії у нього вилучили паспорт і забрали біометричні дані без законних підстав."Мене помістили в нелюдські умови у підвалі контрольно-пропускного пункту "Даріалі" разом із 97 людьми, серед яких є хворі на ВІЛ і туберкульоз. Мені відмовлено у виїзді з Грузії, подачі заяви на притулок, юридичній допомозі та можливості оскаржити затримання", — заявив Ларко.Протестувальники висувають декілька вимог:допустити до них українського консула;пояснити причини затримання;надати можливість залишити територію Грузії або подати клопотання про міжнародний захист;провести медичне обстеження та припинити, як вони заявляють, незаконне утримання під вартою.Нагадаємо, у квітні видання NewsGeorgia повідомляло, що в грузинському Батумі двоє чоловіків вимагали 180 тисяч доларів в українця. В іншому разі вони обіцяли вбити українця разом із дружиною та навіть готували замах. Вимагачів затримала місцева поліція.

У вівторок, 4 серпня, прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зедер заявив, що біженцям з України варто скасувати соціальні виплати. Посол України в Німеччині Олексій Макеєв відповів різкою незгодою.Про це повідомили німецькі видання Deutschlandfunk і ZDF. За словами Зедера, біженцям з України варто скасувати виплату "громадянської допомоги", яку отримують безробітні та малозабезпечені.Баварський прем’єр-міністр висловив думку, що "немає жодної країни у світі", яка би ставилася до біженців з України так, як це робить Німеччина.Він додав, що це нібито одна з причин, чому "так мало людей з України працевлаштовані", попри наявність у них якісної освіти.Цей заклик підхопив прем'єр-міністр німецької федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер, підтримавши перегляд системи виплат соціальної допомоги, зокрема, українським біженцям.Своєю чергою, посол України в Німеччині Олексій Макеєв зазначив, що заяви про необхідність позбавлення виплат українських біженців "важко зрозуміти""Виплати українським біженцям не є проблемою доходів громадян Німеччини", — запевнив він.Дипломат також закликав не робити українців "цапами-відбувайлами".Раніше стало відомо, що уряд Німеччини планує посилити правила отримання соціальної допомоги для безробітних. Під нові обмеження можуть потрапити й біженці з України, які також мають право на ці виплати.Йдеться про виплати за програмою Bürgergeld, які отримують ті, хто шукає роботу, або ті, чийого доходу не вистачає для самозабезпечення. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пояснював, що допомога залишиться для тих, хто насправді її потребує, але претенденти повинні виконувати свої обов’язки.Нагадаємо, що, за інформацією Politico, Європейський Союз створює план повернення громадян України на Батьківщину після завершення бойових дій. Загалом у європейських країнах проживає близько 4,3 мільйона українців.

Громадяни України, які втікаючи від війни, знайшли прихисток у Німеччині, можуть втратити грошову допомогу від країни.Про це пише німецьке видання BILD, посилаючись на заяву прем’єр-міністр Баварії та голови Християнсько-соціального союзу Маркуса Зедера, який закликав припинити виплату соціальної допомоги Bürgergeld усім біженцям з України."Це має стосуватися не лише тих, хто прийде в майбутньому, а всіх українців", — зазначив він.Посадовець хоче забезпечити це в коаліції. Він наголосив, що "немає жодної країни у світі, яка б у випадку з біженцями з України діяла так, як це робить Німеччина з наданням допомоги". Зедер також зауважив, що це одна з причин, чому в країні є так мало українців, які працюють, хоча мають хорошу освіту.За даними видання, у 2024 році Німеччина спрямувала на виплати іноземним громадянам загалом 22,2 мільярда євро, зокрема 6,3 мільярда євро — українцям.Варто зазначити, що остаточного правового рішення щодо даного питання наразі немає серед ухвалених.Як відомо, 15 липня 2025 року Рада ЄС офіційно продовжила тимчасовий захист для осіб, які покинули територію України через повномасштабне вторгнення РФ, до 4 березня 2027 року.Нагадаємо, за даними Politico, Європейський Союз створює план повернення громадян України на Батьківщину після завершення бойових дій. Загалом у європейських країнах проживає близько 4,3 мільйона українців. .

У польському курортному Сопоті затриманого 36-річного біженця з України Ігоря Г. Його заарештували за підозрою у завданні шкоди обладнанню системи водозабору на Балтійському морі.Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita з посиланням на місцеву поліцію та прокуратуру. Журналісти наголосили, що Ігор Г., який пошкодив водозабір у Сопоті, ймовірно, тижнем раніше проник в інший резервуар. Однак тодійого налякав перехожий.За інформацією Rzeczpospolita, є багато ознак того, що це той самий чоловік. Розслідування справи проводить Агенція внутрішньої безпеки (ABW).Поліція заарештувала 36-річного громадянина України Ігоря Г. Його звинуватили у проникненні до глибокої свердловини "Нові Сарні Взгуже — Глібінове", розташованої в ландшафтному парку, та знищенні всієї інфраструктури.Медійники додали, що це включало компоненти водопровідної мережі, такі як силове та контрольне обладнання для підключення водопостачання та глибокі свердловини.Ігор Г. також зняв клапан свердловини, що порушило роботу частини водопровідної мережі по всьому Сопоту. За два дні до проникнення українець також викрав польське посвідчення особи.З’ясувалося також, що наприкінці червня 2025 року Ігор Г. також пошкодив п'ять електричних коробок на присадибних ділянках. Він частково визнав злочини, у яких його звинувачували."Він пояснив, що знищив кабель живлення до електричної коробки пункту водопостачання та зізнався у знищенні трьох електричних коробок. Підозрюваний надав пояснення, які вказують на те, що причиною скоєння інкримінованих йому дій було бажання вирішити виявлену ним соціальну проблему, а саме: люди проводять забагато часу за електронними пристроями, а отже, ігнорують одне одного, зокрема бездомні", —  пояснив прокурор Маріуш Душинський із районної прокуратури в Гданську.Пізніше, 12 серпня, Ігор Г. має пройти психіатричну експертизу й експертизу осудності. Його затримали на три місяці. Йому загрожує до восьми років позбавлення волі за напад на об’єкт інфраструктури.Однак у поліції розглядають й інші версії та не виключають можливість російської диверсії, вважаючи, що цей інцидент не обов’язково може бути хуліганським вчинком. Триває розслідування.Нагадаємо, що у травні цього року у Швеції поліція попередила своїх працівників, що вони мають посилити спостереження за наркозалежними громадянами, адже Росія може їх вербувати.

Польська влада планує найближчим часом підготувати заявку до європейських структур щодо скасування безвізового в'їзду для декількох держав. Це відбуватиметься в межах Шенгенської угоди.Про це заявив заступник міністра внутрішніх справ Польщі Чеслав Мрочок, якого цитує RMF24."Ми, найімовірніше, направимо заявку в рамках Шенгенської угоди з проханням відмовитися від безвізового режиму для декількох держав", — розповів він.За його словами, конкретний список країн з новими обмеженнями наразі тримається в секреті.Але він додав: точно можна повідомити, що рестрикції стосуватимуться тих держав, громадяни яких регулярно порушують закон у Польщі.Мрочек навів приклад представників Колумбії. Зокрема, в серпні 2024 року Варшава зобов'язала громадян цієї латиноамериканської країни оформляти робочі візи в разі відповідної мети поїздки, при цьому безвізовий в'їзд для туристів не скасовували.Раніше цього місяця польська права партія «Право і справедливість» подала до Сейму законопроект, який передбачає посилення правил отримання польського паспорта для іноземців.Причиною тому праві політики називали "міграційні загрози". Зокрема, зростання злочинів серед іноземців.Згідно із законопроектом, іноземцям хочуть запропонувати надавати громадянство тільки після 10 років легального проживання в Польщі — замість нинішніх трьох.Нагадаємо, що, згідно з останніми опитуваннями, в Польщі опозиційна партія "Право і справедливість" випереджає своїх політичних опонентів із влади на чотири відсоткові пункти. А якщо додати до цього 14% підтримки відверто антиукраїнської "Конфедерації", то перевага польської опозиції має відчутний вигляд.

Американський президент Дональд Трамп заявив, що біженцям з України дозволять залишатися у Сполучених Штатах Америки до закінчення війни. Однак він і надалі дотримуватиметься жорсткого підходу щодо імміграції.Про це повідомило видання Kyiv Post."Ми так і зробимо. У нас багато людей, які приїхали з України, і ми з ними працюємо", — сказав Трамп журналістам у Білому домі.Як відомо, з приходом до влади Трамп посилює підхід до імміграції, зокрема, до осіб, які отримали дозвіл на проживання в США за програмами, що ініціювала попередня адміністрація.Зі січня адміністрація Трампа активно переглядає та в деяких випадках вживає заходів щодо припинення програм умовно-дострокового звільнення з гуманітарних міркувань, створених під час президентства Байдена.Наприклад, ініціатива "Єдність заради України" (U4U), запущена у квітні 2022 року, стала ключовим шляхом, що дає змогу привозити українських громадян та їхніх найближчих родичів до США на термін до двох років із гуманітарних міркувань.Цією програмою скористалися понад 240 тисяч українців, які шукали притулку від повномасштабної війни, розпочатої Росією.Однак рівень тривоги серед цих біженців залишався високим. Раніше цього року з'явилися повідомлення про те, що адміністрація Трампа розглядає можливість скасування тимчасового легального статусу для багатьох українців, що потенційно може призвести до їхньої прискореної депортації.Ця стурбованість посилилася електронним листом, який помилково у квітні надіслало Міністерство внутрішньої безпеки. У ньому деяким біженцям з України помилково повідомлялося, що їхній дозвіл на перебування припиняється, і вони повинні негайно покинути країну. Пізніше в Міністерстві внутрішньої безпеки підтвердили, що лист надіслано помилково.Також у січні в США Служба громадянства та імміграції оголосила про призупинення роботи програми для громадян України, які через війну їдуть до Америки. Мова йшла про програму Uniting for Ukraine (U4U).Крім того, в ЗМІ згадувалося про плани використовувати кошти, призначені для допомоги біженцям, для фінансування "добровільного повернення" іммігрантів, у тому числі українців. Деякі пропозиції передбачали виплату до тисячі доларів тим, хто погодиться виїхати.Нагадаємо, що в березні ЗМІ інформували про дискусії стосовно тимчасового права на перебування там українців, які виїхали за кордон у зв’язку з війною. Тоді Дональд Трамп іще роздумував, яке остаточне рішення ухвалити.

У Чехії з вересня цього року скасовують фінансування україномовних асистентів для українських учнів. Понад 190 шкіл втратять важливу підтримку, яка допомагала дітям адаптуватися до навчання.Як повідомляє видання Seznam Zprávy, замість персональної допомоги залишиться лише обмежена мовна підготовка, яка не враховує індивідуальні потреби дитини й створить труднощі для новоприбулих родин.Так, до середини 2025 року 193 школи в Чехії отримали 89 мільйонів крон, аби забезпечити допомогу українським дітям, особливо в тих закладах, де частка учнів із тимчасовим захистом перевищувала 10%. Міністерство освіти Чехії офіційно підтвердило журналістам, що у 2025-2026 навчальному році фінансування не буде продовжено. Причиною є бюджетні обмеження та перерозподіл коштів у напрямі базового фінансування для непедагогічного персоналу. Єдиним варіантом підтримки залишаться мовні курси з обмеженим доступом. За даними видання, для багатьох шкіл країни це шок. "Це величезна складність для нас. У нас 100 українських учнів, і ми використовували цю допомогу, щоб оплачувати роботу українських асистентів. У червні мені довелося звільнити всіх п’ятьох. Я не знаю, як ми будемо це робити з вересня, коли до нас постійно приходять нові діти, які не знають жодного слова чеською", — наголосив директор початкової школи у місті Лібереці Павел Цоуфал.Інша школа — імені Богуміла Грабала у Празі зуміла зберегти україномовних асистентів, перерозподіливши внутрішній бюджет. Втім, такі рішення можливі лише там, де є достатній ресурс і підтримка з боку керівництва.Частина шкіл створює мовні групи, проте це вимагає наявності вільних вчителів, приміщень і коштів. Окрім цього, механізм фінансування не враховує постійний приплив нових учнів протягом року, що створює труднощі для організації системної роботи.Нагадаємо, раніше видання "Польське радіо" повідомляло, що з 1 листопада цього року в Польщі так звані центри колективного розміщення біженців з України прийматимуть лише представників захищених груп. Деякі з них узагалі закриють.

У Польщі поліцейські з Рацібурзької дільниці заарештували 61-річного чоловіка, який накинувся на двох українок у магазині. Чоловік влаштував бійку і образив їх через їхню національність.Про це повідомила прес-служба Рацібурзької дільниці Польщі. Там уточнили, що зловмиснику загрожує до трьох років позбавлення волі."У четвер черговий офіцер Рацібурзької районної поліції отримав повідомлення про бійку в магазині на вулиці Босацькій", — ідеться в повідомленні.Польські правоохоронці додали, що на місце події негайно скерували загін поліції."З’ясувалося, що 61-річний чоловік образив касирку, яка його обслуговувала, обзиваючи її через українську національність", — зазначили польські поліцейські.Вони констатували, що потім нападник висловив образи іншій продавчині, теж української національності."Чоловіка заарештували та взяли під варту. 61-річному місцевому мешканцю вже висунуто звинувачення. Його долю вирішить суд. Йому загрожує до трьох років позбавлення волі", — зауважили в Рацібурзькій районній поліції.Там наголосили, що образа людей за національною, етнічною чи расовою ознакою є злочином, який переслідується законом."Про кожен випадок дискримінації та мови ворожнечі варто негайно повідомляти правоохоронним органам. Толерантність і повага до інших є основою безпечного та відкритого суспільства — не дозволяймо упередженням принижувати гідність інших", — підсумували польські правоохоронці.Нагадаємо, що, згідно з опитуванням, станом на кінець минулого року прихильниками ідеї прийняття українських біженців залишалися 53% поляків. Це найнижчий показник із лютого 2022 року — тоді 94% респондентів заявляли, що підтримують біженців з України в Польщі.

З 1 листопада цього року в Польщі так звані центри колективного розміщення (OZZ) біженців з України прийматимуть лише представників захищених груп. А деякі з них узагалі закриють.Про це повідомило Польське радіо. Журналісти зазначили, що уряд Польщі поступово припинить діяльність притулків для воєнних мігрантів з України."Проект закону з цього питання ухвалили ще на вівторковому засіданні Ради міністрів Польщі", — йдеться в повідомленні.Медійники уточнили, що з 1 листопада в Польщі так звані центри колективного розміщення біженців з України прийматимуть лише представників захищених груп."Це стосується пенсіонерів, вагітних жінок і людей з інвалідністю. Форми допомоги українським біженцям змінюються відповідно до потреб. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації вважає, що зараз той момент, коли цей вид підтримки можна призупинити", — заявив речник польського уряду Адам Шлапка.Речниця мазовецького воєводи Йоанна Баханек розповіла, що зараз понад половина мешканців центрів колективного розміщення доплачують за проживання та харчування в центрі. Протягом перших декількох місяців після прибуття до Польщі кожен має право на безкоштовне проживання в центрі."Після цих 120 днів, які відраховуються з першого дня в'їзду громадянина України до Польщі, розпочинається період фінансової співучасті", — пояснила вона.Для 6 000 біженців з-поза захищених груп планується програма "Разом до незалежності". Кошти ЄС призначені на субсидування оренди квартир для українців і покриття витрат на курси польської мови.Наприклад, у центрах колективного розміщення у Мазовецькому воєводстві зараз проживає 3 000 осіб. Доступних місць — іще понад 1 000.Нагадаємо, 15 липня стало відомо, що Європейський Союз продовжив тимчасовий захист для українців до 2027 року. Це вже остаточне й офіційне рішення.

Європейський Союз продовжив тимчасовий захист для українців до 2027 року. Це уже остаточне та офіційне рішення.Про це пише "Суспільне".За даними видання, 15 липня 2025 року Рада ЄС офіційно продовжила тимчасовий захист для осіб, які покинули територію України через повномасштабне вторгнення РФ, до 4 березня 2027 року.Українці надалі можуть законно проживати, працювати, навчатися та отримувати базову соціальну допомогу в країнах ЄС без потреби отримання притулку. Дане рішення ухвалене на підставі Директиви, яка дозволяє продовжувати дію тимчасового захисту в умовах, коли повернення до країни походження є неможливим через війну або загрозу масових порушень прав людини.У Раді ЄС пояснили це рішення тим, що війна триває, а "безпекова ситуація залишається критичною". За даними Євросоюзу, тимчасовим захистом у країнах ЄС користуються понад 4,3 мільйона українців.Журналісти вказують, що у документі також зазначено, що держави-члени продовжать обмін інформацією, щоб уникнути дублювання статусів у різних країнах.Варто зауважити, що Європейський Союз створює план повернення громадян України на Батьківщину після завершення бойових дій. Загалом у європейських країнах проживає близько 4,3 мільйона українців. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що з 1 липня Німеччина мала розпочати автоматичний обмін банківською інформацією з українськими податковими органами. Відтепер біженцям загрожують штрафи та припинення виплат після перевірки їхніх рахунків.