# Брюссель

Учора у Брюсселі відбувся саміт з питань розширення Європейського Союзу. Його ще до початку називали історичним для України та інших країн-кандидаток на вступ. Чи можуть українці з оптимізмом дивитися у своє європейське майбутнє? Чотири важливих сигнали. Що передувало саміту в БрюсселіЯк відомо, головним гальмом для відкриття переговорів України з ЄС є угорський прем’єр Віктор Орбан, тож перший сигнал стосується його вето. ЗМІ наприкінці вересня повідомили, що очільник Євроради Антоніу Кошта шукає способи обійти блокування Угорщиною заявки України на членство в Євросоюзі. Зокрема, обговорюється можливість ухвалення рішень про відкриття переговорних кластерів не всіма учасниками ЄС, а кваліфікованою більшістю. Однак у Кошти не вийшло. Натомість окремі європолітики вносили розкол ініціативою розділити Україну та Молдову на шляху до об’єднаної Європи, мотивуючи тим, що Орбан наклав вето тільки на рух нашої держави. TrueUA аналізував, чим небезпечне таке розділення і для нас, і для самого Євросоюзу. Отже, позитивно, що в Єврораді та Єврокомісії не дослухалися до голосів розкольників, а негативно, що проти антиєвропейської політики угорського прем’єра протиотруту так і не знайшли. Ймовірно, вирішили просто зачекати до квітня наступного року, коли партія Орбана "Фідес" програє вибори й він нарешті втратить посаду голови уряду.Другий сигнал — пауза з виділенням Україні близко 140 мільярдів євро "репараційного кредиту" коштом російських активів, заморожених в Європі. Це рішення заблокувала Бельгія. В її депозитарії Euroclear зберігаються суверенні резерви центробанку країни-терористки, включно з готівкою, облігаціями, депозитами та іншими фінансовими інструментами, на загальну суму близько 191 мільярда євро. Бельгійці бояться, що Росія зможе через суди домогтися повернення заморожених коштів — не зараз, а років через 20 чи 50. Тому й вимагали у керівництва ЄС залізних гарантій на такий випадок, що Бельгія не залишиться наодинці. Оскільки надані гарантії в Бельгії вважають слабкими, процес надання "репараційного кредиту" вирішили не зупиняти, але й не форсувати. Очікується, що домовитися вдасться до Різдва цього року. Можливо, думку бельгійських політиків змінять дронові провокації росіян над військовими об’єктами Бельгії.У ніч на 28 жовтня над військовою базою в Марш-ан-Фаменні, яка розташована на Півдні Бельгії, за 113 кілометрів від Брюсселя, помітили кілька невідомих дронів. На цій військовій базі розташовані головні армійські казарми та критично важлива інфраструктура країни. Міністр оборони країни Тео Франкен заявив, що поведінка дронів свідчила про сплановану операцію "проти серця армії" — ймовірно, вони шукали інформацію про розташування та стан критичної інфраструктури на території бази.4 листопада у Брюсселі зупиняли роботу аеропорту через виявлення невідомого безпілотника.Слабкою втіхою поки видається вчорашнє рішення Європейської Ради про п’ятий платіж у межах Ukraine Facility — програми підтримки України на 2024-2027 роки. Кошти спрямують на макрофінансову стабільність та безперервну роботу держуправління. За інформацією Politico, МВФ розглядає можливість виділити Києву близько вісім мільярдів доларів протягом трьох років, однак може відмовитися від позики, якщо ЄС не зможе узгодити власний кредит із використанням заморожених російських активів. Єврокомісія продовжує шукати варіанти на випадок остаточної відмови Бельгії, однак такий сценарій — дуже негативний, він може фінансово знекровити європейську допомогу Україні на наступний рік.Третій сигнал — оприлюднення 12-пунктного європейського мирного плану під назвою "Елементи до миру в Україні". Цей документ викликав критику в українському експертному середовищі та серед політиків, адже він не має вигляд плану перемоги України, радше капітуляцією, тільки з гарантіями повторного ненападу. Та й то сумнівними. У документі, наприклад, є дев’ятий пункт, який стосується діалогу на високому рівні між Києвом та Москвою з метою "посилення взаєморозуміння та поваги до різноманітності мов, культур та релігій". Тут слушно нагадати, як певні сили в Європі тиснуть на українську владу з метою зірвати ухвалення законопроекту №14120, котрий передбачає оновлення офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Росія використовує неправильний переклад Хартії для гібридної війни проти України. Нині проросійські лобісти в Європі лякають Україну зривом євроінтеграції, якщо Верховна Рада ухвалить цей закон. Хартія спрямована на підтримку мов, які справді цього потребують, а не національних меншин. Тобто Росія втратить аргумент про "утиски російськомовних". Видається, згаданий пункт в мирний план Європи вписали ті ж сили, які допомагають Кремлю перекручувати зміст Хартії. Вони ж тиснутимуть на Київ, рятуючи попівську агентуру Москви з УПЦ МП. Не дарма в пункті згадується слово "релігія".Останній, четвертий сигнал, Україна отримала в переддень саміту. Єврокомісія озвучила нові вимоги до нашої держави на шляху до членства. Серед них — вимога змінити нещодавні негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Тут коментарі зайві. В Європі дали зрозуміти, що швидка євроінтеграція залежить від готовності Києва здійснювати антикорупційні реформи.Україна серед лідерів, але… Що вирішили на саміті у БрюсселіУкраїна та Молдова разом із Чорногорією та Албанією здійснили найбільше реформ на шляху до членства у Європейському Союзі серед усіх держав-кандидатів протягом минулого року. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, презентуючи звіт із розширення ЄС у Європарламенті. За її словами, Чорногорія планує завершити переговори про вступ наприкінці 2026 року, Албанія — наприкінці 2027 року, а Україна та Молдова у 2028 році."Наступний рік стане моментом істини для всіх країн-кандидатів, але особливо для тих, що представили амбітні плани щодо завершення переговорів", — наголосила пані Кос.Коментуючи звіт із розширення, президент Володимир Зеленський заявив: "Це найкращий результат оцінювання на сьогодні — доказ того, що навіть під час захисту від повномасштабної агресії Росії Україна продовжує реформи та змінюється відповідно до європейських стандартів. Прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів наших громадян".Та, попри високу оцінку проведених реформ і запевнення у повній підтримці, європейці так і не запропонували відкрити переговорні кластери. Єврокомісія хоче отримати мандат від Ради ЄС на продовження переговорів з Києвом і Кишиневом без формального відкриття кластерів. За словами Марти Кос, мандат дозволить рухатися вперед у переговорах, поки держави-члени не досягли згоди щодо офіційного відкриття кластерів. Вона наголосила, що ЄС має відійти від практики, коли кожен із понад 150 технічних кроків процесу вимагає одностайності (про це мовилося десятки разів, та віз і нині там). Єврокомісарка висловила сподівання, що за головування Данії в ЄС вдасться знайти компроміс і поступово проходити кластери один за одним. Офіційне ж відкриття переговорних розділів відбудеться після виконання всіх необхідних умов.Що це означає? По-перше, ні переконати Орбана зняти вето, ні обійти його не вдалося. Євросоюз, як й Україна, радітимуть зміні влади в Угорщині, але немає гарантій, що вона стовідсотково там зміниться. Також до 2028 року відбудуться вибори в низці країн Євросоюзу, зокрема президентські вибори у Франції 2027-го, на яких високий шанс перемоги ультраправих євроскептиків. Тож європейські політики просто відклали ризики на потім, сподіваючись, що до моменту повної готовності України внутрішні проблеми Євросоюзу розсмокчуться самі по собі.По-друге, у звіті про Україну містяться занепокоєння і перелік необхідних реформ. Очевидно, варіант переговорів без відкритих кластерів це ще й перестраховка самих європейців. На випадок, якщо українська влада забуксує з реформами..

У вівторок, 4 листопада, у Брюсселі роботу аеропорту було тимчасово перервано. Причина — виявлення невідомого безпілотника.Про це повідомляє видання RTBF. За даними журналістів, близько 20:00 управління повітряних шляхів отримало сповіщення про невідомий дрон у повітряному просторі над аеропортом Брюсселя."З міркувань безпеки весь повітряний рух було тимчасово зупинено. Коли помічають дрон, стандартна процедура полягає в тому, щоб призупинити польоти щонайменше на 30 хвилин, щоб дати час для необхідних перевірок і переконатися, що небажаних прольотів більше не буде", — повідомив речник управління Курт Вервілліген.Як зауважили у виданні, спершу було оголошено про перенаправлення рейсів до аеропорту Льєжа, але потім і цей аеропорт повідомив про наявність дронів поблизу. Відтак, рейси з обох аеропортів були перенаправлені до Маастрихта та Кельна. Натомість вже о 21:00 летовища відновили свою роботу.Зауважимо, російські військові літаки та безпілотники вже неодноразово порушували повітряний простір країн НАТО. Так, 19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 залетіли в повітряний простір Естонії над Фінською затокою, залишившись там на 12 хвилин. Натомість жодних дозволів на перетин повітряного кордону Естонії у винищувачів РФ не було.До того ж з 15 по 21 вересня винищувачі НАТО кілька разів підіймалися для патрулювання повітряного простору над Балтійським морем та кордонами Естонії, Латвії і Литви з Росією та Білоруссю. Також 28 жовтня у Бельгії над військовою базою в Марш-ан-Фаменні помітили кілька невідомих дронів. Військова база розташована на Півдні країни за 113 кілометрів від Брюсселя.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Естонія готова в майбутньому розмістити на своїй території британські винищувачі F-35A, здатні нести ядерне озброєння. Відповідна заява естонського міністра оборони Ханно Певкура пролунала після того, як три російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір країни..

У четвер, 23 жовтня, президент Володимир Зеленський у Брюсселі провів перемовини зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном та премʼєр-міністром Польщі Дональдом Туском.Про це повідомила прес-служба Офісу президента.Перемовини із МакрономУкраїнський гарант поінформував французького лідера про наслідки російських ударів по критичній інфраструктурі України та житлових будинках. За словами президента, один із ключових пріоритетів зараз — зміцнення протиповітряної оборони та стійкість української енергетичної системи.Водночас особливу увагу сторони приділили посиленню оборонної співпраці, розвитку відповідних виробництв і конкретним рішенням, які можуть суттєво зміцнити Україну."Володимир Зеленський та Еммануель Макрон скоординували позиції напередодні зустрічі коаліції охочих, яка відбудеться в Лондоні. Лідери мають однакове бачення: зараз той час, коли є шанс закінчити війну та зупинити Росію. Для цього потрібно продовжувати посилення тиску на РФ, збільшувати підтримку України та закінчити напрацювання гарантій безпеки. Президент України подякував Франції та особисто Еммануелю Макрону за підтримку в ухваленні 19-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Це саме той тиск, який у єдності зі США та іншими партнерами може змусити РФ перейти до справжньої дипломатії", — наголосив гарант.Переговори з ТускомПід час зустрічі із прем'єром Польщі Зеленський розповів про посилення російських повітряних атак на українські енергетичні об’єкти та потребу в зміцненні ППО. Відтак, одними з головних тем обговорення були військова підтримка України та спільні оборонні проекти.Зеленський наголосив, що українське небо потребує додаткового захисту. Від цього залежить і безпека повітряного простору всієї Європи."Володимир Зеленський також акцентував, що наша країна зацікавлена в інвестиціях польських компаній в український ОПК. Крім того, сторони говорили про використання кредитного механізму Євросоюзу SAFE для реалізації спільного виробництва в оборонно-промисловому секторі, яке буде однаково вигідним усім його учасникам", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 21 жовтня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із прем'єр-міністром Іспанії Педро Санчесом. Лідери обговорили низку важливих питань.Водночас 22 жовтня президент Володимир Зеленський прибув до Норвегії. Разом із президентом України до Норвегії прибули його дружина, перша леді Олена Зеленська, а також міністр закордонних справ Андрій Сибіга..

Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела."Одна з пропозицій передбачає, що нові країни спершу приєднуватимуться до ЄС без права голосу", — йдеться в повідомленні.Це, зокрема, може зробити позицію таких лідерів, як прем’єр Угорщини Віктор Орбан, гнучкішою щодо розширення блоку.За інформацією видання, ініціатива перебуває на початковому етапі обговорення та потребує схвалення всіх держав-членів.Основна ідея полягає в тому, що нові члени зможуть користуватися більшістю переваг ЄС, але отримають повні права лише після проведення ключових інституційних реформ, зокрема — переходу до ухвалення рішень кваліфікованою більшістю."Майбутні члени зобов'язані відмовитися від права вето доти, доки не реалізують ключові інституційні реформи, наприклад, запровадження кваліфікованої більшості у сфері політики. Розширення не повинно сповільнюватися блокуванням реформ окремими державами-членами ЄС", — заявив голова комітету з європейських справ Бундестагу Німеччини Антон Гофрайтер.Ініціатива, за його словами, дозволить державам-кандидатам — Україні, Молдові, Чорногорії й іншим — отримати доступ до європейських переваг раніше, не чекаючи завершення всіх внутрішніх реформ у ЄС.Гофрайтер наголосив, що подібний підхід уже отримує позитивні відгуки серед західнобалканських країн.Крім того, за інформацією Politico, Єврокомісія може запропонувати пришвидшити процес розширення, ухвалюючи проміжні рішення без необхідності схвалення всіх 27 членів. Це дало би змогу уникнути блокування з боку урядів, подібних до угорського.Нагадаємо, що декілька днів тому Європейська комісія презентувала оборонний план для ЄС на наступні роки. За словами міністра оборони України Дениса Шмигаля, він може стати "поворотним моментом" у підходах до безпеки..

На початку жовтня президент України Володимир Зеленський взяв участь у великій кількості зустрічей у Європі. Дипломатичні дні виявилися дуже насиченими, проте переговори з партнерами стали плідними та корисними для нашої держави.Про це заявив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Днями на полях саміту Європейської політичної спільноти провели продуктивні зустрічі з партнерами", — зазначив він.За його словами, зараз багато викликів стоїть перед Європою зараз, і лише одна дієва відповідь на всі — єдність. У всіх рішеннях заради спільного захисту."Програми PURL і SAFE, безпекові гарантії для України, тиск на Росію та новий сильний пакет санкцій Євросоюзу, використання заморожених російських активів, європейське майбутнє України, Молдови, Західних Балкан — щодо всіх питань детально з кожним лідером говорили та розраховуємо на повну підтримку", — акцентував український президент.Він також додав, що з кожним і кожною окремо спілкувалися про актуальні двосторонні проекти."Європа має бути захищеною від будь-яких загроз. Лише спільні дії та об’єднані зусилля можуть гарантувати справжню безпеку. Вдячний усім, хто це розуміє і готовий працювати саме так", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 2 жовтня президент України Володимир Зеленський у Копенгагені провів зустріч з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Європейської ради Антоніу Коштою та прем'єр-міністром Данії Метте Фредеріксен.

Депутат Європейського парламенту від польської партії "Право і справедливість" Вальдемар Буда заявив, що невідомі вчинили напад на нього у центрі Брюсселя.Про інцидент політик написав у соцмережі X, у якому розповів, що напад стався 15 вереня. За його словами, невідомі обстріляли його автомобіль.За його словами, в автомобіль здійснили 9 пострілів з пневматичної гвинтівки. Водночас сам політик на момент нападу в автівці не перебував."Розстріляли весь бік машини з пневматичної гвинтівки в довбаній Брюссельській глушині!" — написав обурений Буда.До того ж Буда опублікував фото пошкодженої машини. На знімках видно численні сліди від куль на боковій частині автівки. Ostrzelanie całego boku samochodu bronią pneumatyczną, pieprzona brukselska dzicz! pic.twitter.com/pYdmyYGVqq— Waldemar Buda (@waldemar_buda) September 15, 2025Вальдемар Гжегож Буда — польський політик (партія "Право і справедливість"), який обіймав посаду міністра економічного розвитку і технологій за часів прем'єр-міністра Матеуша Моравецького в його другому кабінеті міністрів з 8 квітня 2022 року до 27 листопада 2023 року. Обраний членом Європейського парламенту у 2024 році.Варто зауважити, що цьогоріч у річницю російського повномасштабного вторгнення він розповідав, ніби багато українських чоловіків, які зараз перебувають у Польщі, "ухиляються від своїх мобілізаційних зобов'язань". При цьому він звинувачував їх у тому, що вони "їздять на лімузинах і дивляться на світ з апартаментів за мільйони".Нагадаємо, 23 червня керівник СБУ Василь Малюк заявив під час зустрічі з журналістами, що в польському Жешуві планували замах на президента України Володимира Зеленського. Його готував місцевий пенсіонер. Запобігти вбивству допомогла польська Агенція власної безпеки.

У п’ятницю, 23 серпня, на етапі Діамантової ліги в Брюсселі у стрибках у висоту переміг українець Олег Дорощук. Для нього це перша золота медаль престижного легкоатлетичного турніру. До цього він двічі ставав срібним призером у Сілезії та Римі.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Журналісти нагадали, що Дорощук брав участь лише у двох етапах Діамантової ліги. На етапі в Сілезії стрибун у висоту виборов бронзу з результатом 2,28 метра. Перед цим він посів друге місце на змаганнях у Римі.Медалістів змагань визначила висота 2,22 метра. Її взяли лише три стрибуни, при цьому Олег Дорощук і ямаєць Ромейн Бекфорд зробили це з першої спроби, бельгійцю Тому Кармою знадобилася для цього третя спроба.Єдиним спортсменом, який взяв висоту 2,25 метра з першої спроби став Дорощук, тоді як його конкуренти не змогли подолати висоту з першого разу. В підсумку Бекфорд не підкорив висоту з трьох спроб, а бельгієць Томас Кармой зробив це з третьої спроби.Медальна боротьба між Дорощуком і Кармоєм розгорнулася на наступних висотах. 2,28 метра українець узяв з першої спроби, бельгієць — з третьої. Далі ні Кармой, ні Дорощук не взяли висоту 2,30. За підсумком змагань українець фінішував першим за додатковим показником використаних спроб на минулих планках."Сьогодні почувався чудово, атмосфера на стадіоні дуже особлива. Мені дуже подобається стрибати в Брюсселі після того, як я був тут минулого року. Наступним етапом стане фінал Діамантової ліги, а після нього я вирушаю на тренувальний збір до Токіо для останнього змагання сезону", — поділився враженнями Дорощук.Український стрибун уже вшосте став медалістом етапів Діамантової ліги. Ще три подіуми стрибун здобув 2024 року — жодного разу не фінішував за межами топ-3 на етапах престижної серії.Дорощук удруге поспіль відібрався у фінал сезону Діамантової ліги. Він третій українець, що кваліфікувався до фіналу — після стрибунок у висоту Ярослави Магучіх і Юлії Левченко.Нагадаємо, що на початку березня Олег Дорощук виграв фінал чемпіонату Європи з легкої атлетики у приміщенні. На той момент це було перше в історії нашої держави золото у чоловічих стрибках у висоту на цих змаганнях.

Володимир Зеленський назвав "історичним" рішення Сполучених Штатів Америки взяти участь у гарантіях безпеки для України. Президент України наголосив, що такі гарантії мають давати захист на землі, в небі та на морі.Про це Володимир Зеленський заявив, опублікувавши відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це історичне рішення, що США готові взяти участь у гарантіях безпеки для України. Гарантії безпеки за результатами нашої спільної роботи мають бути справді дуже практичними та давати захист на землі, в небі та на морі, а також мають розроблятись за участю Європи", — написав він за підсумками засідання "Коаліції охочих" у Брюсселі.Він назвав зустріч "Коаліції охочих" "дуже корисною", оскільки її учасники ще раз підтвердили чітку підтримку незалежності та суверенітету України."Усі погоджуються, що кордони держав не мають змінюватись силою. Усі підтримують, що ключові питання мають вирішуватись за участю України у тристоронньому форматі: Україна, США, російський керівник", — зазначив український президент.Також, за його словами, сторони напрацьовують спільний погляд на "те, якою має стати мирна угода — насправді чесна, швидка та така, що спрацює"."Ми вважаємо вступ до ЄС частиною гарантій безпеки. І ми почули від президента Трампа, що Америка та Путін бачать це так само. Тож ми говорили про переговори щодо вступу до ЄС", — додав він.Зеленський зауважив, що не може бути поділу між Україною та Молдовою — це, на його думку, було б украй поганим кроком."Якщо такий поділ відбудеться, це автоматично означатиме, що Європа розділена щодо України, що в Європи немає спільної та сильної позиції щодо гарантій. Багато хто в Європі вважає, що такий поділ лише погіршить ситуацію", — пояснив він.Український президент акцентував, що потрібні реальні переговори з Росією, а це означає, що вони можуть розпочатися там, де зараз проходить лінія фронту."Лінія зіткнення — це найкраща лінія для переговорів. І європейці це підтримують, і ми вдячні всім", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, президент України раніше заявив під час спільної прес-конференції з Урсулою фон дер Ляєн у Брюсселі, що не так важливо, як назвати домовленості — припинення вогню чи мирні угоди, — головне, щоби вони працювали на практиці. Україна твердо налаштована на мирне врегулювання ситуації та закінчення війни.

Європейські лідери напрацювали три ключові напрями підтримки України. Європейський Союз і надалі допомагатиме Києву протистояти російській агресії.Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час спільної прес-конференції з українським президентом Володимиром Зеленським.Вона зауважила, що Європа буде й надалі працювати над зміцненням української оборонки, особливо у сфері дронів. Зокрема фон дер Ляєн наголосила, що Україна не має зіткнутися з жодними обмеженнями щодо збройних сил."Ми впевнюємося, що оборонні потреби України необхідно задовольнити, щоб оборонка була сильною. Я тут кажу, зокрема, про дрони. Це наш вільний інтерес, і я збираюся поїхати до держав, які перебувають у цьому процесі, найближчими тижнями", — додала вона.Водночас фон дер Ляєн зазначила, що Європа має підтримувати Україну на шляху до Європейського Союзу, адже це й саме по собі є гарантією безпеки."Моя друга думка в тому, що стосується будь-яких територіальних питань в Україні. Наша позиція чітка. Міжнародні кордони не можна змінювати силою. Це рішення, які повинні ухвалювати Україна та лише Україна. І ці рішення не можна ухвалювати без України за столом", — наголосила вона.Також президентка Єврокомісії пояснила, що останнім пунктом є й те, що Європа буде докладати дипломатичного й економічного тиску проти Росії, допоки триває війна в Україні."Ми продовжуватимемо посилювати санкції. Ми ухвалили вже 18 пакетів, і ми продовжуємо підготовку 19 пакету", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, Володимир Зеленський на цій же прес-конференції заявив, що не так важливо, як назвати домовленості — припинення вогню чи мирні угоди, — головне, щоби вони працювали на практиці. Україна твердо налаштована на мирне врегулювання ситуації та закінчення війни.

Президент Володимир Зеленський прибув до Брюсселя з офіційним візитом.Про це повідомив речник президента Сергій Никифоров, передає "Укрінформ"."Президент щойно прибув до Брюсселя. У нього буде двостороння зустріч із президенткою ЄК Урсулою фон дер Ляєн", — розповів Никифоров.Він також повідомив, що після зустрічі Зеленський та фон дер Ляєн планують взяти участь в онлайн засіданні лідерів Коаліції охочих.Варто зауважити, що 18 серпня в українського гаранта запланований візит до Вашингтона та зустріч із президентом США Дональдом Трампом. Попередньо, разом із Зеленським до США відправляться канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні, президент Франції Еммануель Макрон, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Фінляндії Александр Стубб та генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте.Нагадаємо, у ніч із п’ятниці на суботу, 16 серпня, відбулася зустріч між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним. Після перемовин, які тривали декілька годин президенти провели прес-конференцію на ній були присутні понад 200 журналістів. Переговори Путіна з Трампом на Алясці стали їхньою найтривалішою двосторонньою зустріччю.Також президент Сполучених Штатів Америки після зустрічі з російським диктатором Путіним на Алясці дав інтерв'ю телеканалу Fox News. Він розкрив деталі перемовин з главою Кремля, а також звернувся до українського лідера Володимира Зеленського.Водночас, за даними The Wall Street Journal, під час телефонної розмови з європейськими лідерами за підсумками перемовин із російським диктатором Володимиром Путіним президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп виглядав втомленим і роздратованим.

Чергове засідання Контактної групи з питань оборони України відбудеться в середу, 4 червня, у Брюсселі. Країни-учасниці "Рамштайну" знову обговорять подальшу допомогу в протистоянні російській агресії.Про це повідомив сайт Північноатлантичного альянсу."У середу, 4 червня 2025 року, Велика Британія та Німеччина скличуть Контактну групу з питань оборони України в штаб-квартирі НАТО", — йдеться в оголошенні.Там також зазначено, що представникам ЗМІ з річною акредитацією при НАТО на 2025 рік не потрібно запитувати акредитацію на цей захід.Водночас представники ЗМІ без річної акредитації, які зареєструвалися на зустріч міністрів оборони НАТО й отримали підтвердження успішної акредитації, теж можуть висвітлювати захід. При цьому акредитація ЗМІ на зустріч міністрів закрита.Як відомо, Контактна група з оборонної підтримки України ("Рамштайн") об’єднує десятки країн, які регулярно координують військову допомогу Києву.Перша зустріч відбулася у квітні 2022 року на авіабазі "Рамштайн" у Німеччині, звідки й пішла неофіційна назва. Ініціатором формату стали США.На зустрічах обговорюється постачання зброї, навчання українських військових, технічна підтримка та стратегічні потреби Збройних сил України.Нагадаємо, що міністр оборони США Піт Гегсет узяв участь у засіданні Контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн" в Брюсселі 11 квітня (за відеозв’язком). За словами міністра оборони України Рустема Умерова, це означало, що американці продовжують безпекову допомогу Україні.

У середу, 10 квітня, Україна та Європейський Союз підписали низку двосторонніх угод. Йдеться про фінансові, космічні та медичні програми.Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль."Україна посилює співпрацю з ЄС у сферах космосу та медицини. Відповідні угоди були підписані у Брюсселі", — зазначив прем'єр.Участь України в космічних програмах ЄСУкраїна та ЄС підписали угоду, яка дозволяє нашій країні брати участь в космічних програмах ЄС. Ця співпраця сприятиме розвитку космічних технологій в Україні, а також допоможе українським підприємствам інтегруватися в європейський космічний ринок та сприятиме економічному відновленню країни.Спільні закупівлі заходів медичного захистуТакож Україна підписала договір про спільні закупівлі заходів медичного захисту. "Цей механізм дозволяє країнам-учасницям об’єднувати свої потреби у закупівлі лікарських засобів та вакцин, щоб отримувати їх за вигіднішими умовами, швидше та у стабільних обсягах", — пояснив Шмигаль.За даними видання "Європейська правда", Україна та ЄС, також підписали три фінансові угоди. Одна з них, з Європейським інвестиційним банком. Документ стосується відновлення водопостачання та водовідведення України. Ще одна угода спрямована на фінансування централізованого теплопостачання України.Раніше прем'єр пояснював, що підписання цих документів, стане черговим кроком до поглиблення співпраці з ЄС та інтеграції України в європейське співтовариство.Нагадаємо, 9 квітня прем'єр-міністр Денис Шмигаль інформував, що до державного бюджету України надійшов один мільярд євро від Європейського Союзу у межах ініціативи ERA. Це уже третій транш коштів від партнерів, які забезпечені доходами від російських заморожених активів.Також 9 квітня Європейський інвестиційний банк виділів Україні 300 мільйонів євро. Кошти будуть спрямовані на відновлення енергетики та критичної інфраструктури.

До державного бюджету України надійшов один мільярд євро від Європейського Союзу у межах ініціативи ERA. Це уже третій транш коштів від партнерів, які забезпечені доходами від російських заморожених активів.Про це у своєму Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, підсумовуючи зустріч з комісаром ЄС з питань економіки та продуктивності Валдісом Домбровскісом у Брюсселі."ЄС перерахував Україні один мільярд євро у межах ініціативи ERA. Це третій транш в межах ініціативи G7, забезпечений доходами від заморожених російських активів", — заявив посадовець.Шмигаль запевнив, що кошти спрямують на пріоритетні видатки державного бюджету. Він нагадав, що загалом за програмою ERA європейські союзники уже надали Україні п'ять мільярдів євро.Під час зустрічі з Домбровскісом український прем'єр зауважив, що пріоритет нашої країни — "повна конфіскація заморожених російських суверенних активів, які мають бути використані як ресурс для відбудови України". Саме тому цьому питанню приділили окрему увагу. Також сторони обговорили макроекономічну ситуацію, хід реформ та процес відбудови України.Нагадаємо, нещодавно очільник Національного банку України Андрій Пишний заявив, що у разі отримання доступу до заморожених російських активів Україна покриє ними дефіцит державного бюджету у 2026 році.

Україна повинна якомога швидше стати повноправним членом Європейського Союзу. Для цього спільноті необхідно терміново розробити чітку дорожню карту для цього.Про це йдеться у спільному листі дипломатів Швеції, Фінляндії, Данії, Латвії, Литви й Естонії. Його цитує видання Politico.Країни Балтії та Північної Європи закликали Брюссель надати "конкретні пропозиції щодо того, як рішуче просунути процес вступу України до ЄС".Це відбувається в той час, коли європейські країни намагаються посилити підтримку України на тлі поглиблення розриву з президентом США Дональдом Трампом і його адміністрацією."Підтверджуючи повну й однозначну відданість перспективі членства України в ЄС, ми закликаємо прискорити процес вступу. Настав час для амбітних і ефективних рішень у цьому напрямку", — йдеться в листі.Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн публічно припустила, що Україна може приєднатися до ЄС до 2030 року. Однак підписанти тепер хочуть вжити заходів для того, щоби це насправді сталося."Україна продемонструвала значний прогрес у реформах — тепер настав час мобілізувати зусилля, щоби допомогти Україні зробити це", — наголосили автори листа.Там додали, що Україна була змушена досягнути масштабних політичних, економічних і стратегічних цілей, одночасно ведучи боротьбу за захист своєї території, критично важливої інфраструктури та цивільного населення від російських атак."Процес розширення має бути передбачуваним і ґрунтуватися на перевагах, а двосторонні питання, які суперечать загальним стратегічним інтересам Союзу, не повинні використовуватися для блокування прогресу, а мають вирішуватися шляхом добросовісного діалогу", — застерігається в листі.Річ у тому, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан послідовно виступав проти прийняття України до ЄС, а його дипломати в Брюсселі постійно висловлювали заперечення під час переговорів, покликаних зміцнити інституції Києва та забезпечити економічне та політичне зближення.Нагадаємо, вчора міністр із питань ЄС Угорщини Янош Бока заявив, що опитування щодо підтримки чи непідтримки членства України в Європейському Союзі відбудеться до початку літа.

Збільшення українського виробництва та нові програми з посилення європейської безпеки зможуть допомогти Україні протистояти російським агресорам. Європа знову підтвердила, що вона твердо стоїть на проукраїнських позиціях.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у Брюсселі перед засіданням Європейської ради."Ви дали сильний сигнал українському народу, українським воїнам, цивільному населенню, всім нашим сім'ям, і це чудово, що ми не самотні. Ми це відчуваємо та знаємо. Дуже дякую вам за все, і за сигнали щодо збільшення нашого виробництва, і за сигнали щодо нової програми з посилення європейської безпеки, це, я думаю, чудові рішення", — зазначив він.Український президент подякував європейським лідерам за сильну підтримку від самого початку війни та за "те, що відбувалося протягом усього цього періоду та минулого тижня".Своєю чергою, президент Європейської ради Антоніу Кошта запевнив, що Європейський союз продовжуватиме підтримувати Україну для досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру."Звичайно, безпека й оборона Європи не відокремлена від безпеки та оборони України. Сильніша європейська оборона зміцнює українську оборону, а сильніша обороноздатність України теж є дуже важливою для посилення нашої власної оборони. Ось чому ми тут, щоби підтримати Україну для досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру. І любий Володимире, ми з тобою з першого дня, будемо з тобою зараз і будемо надалі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, що на сьогодні в Брюсселі заплановані зустрічі Володимира Зеленського з новим канцлером Австрії Крістіаном Штокером, аудієнція з королем Бельгії Філіпом і зустріч з генсеком НАТО Марком Рютте.