# дезертири

Офіційна російська риторика про ставлення до учасників війни суперечить кількості кримінальних справ, які порушили в Росії за самовільне залишення військової служби.Такий висновок зробили в Міністерстві оборони Великої Британії, посилаючись на інформацію своєї розвідки.Британські розвідники звернули увагу на повідомлення російського видання "Медиазона", яке поінформувало, що російські суди отримали 20 538 справ про самовільне залишення військової служби, дезертирство або відмову від виконання наказів.Більшість справ, які охоплюють період від лютого 2022 року до кінця травня 2025 року, стосуються самовільного залишення військової служби, що в Росії карається 10 роками позбавлення волі. Понад 86,2% справ передано до суду."Жорстка дисципліна в збройних силах Росії, погане медичне обслуговування поранених солдатів і недостатня військова підготовка, ймовірно, сприяють самовільному залишенню служби російськими військовослужбовцями", — йдеться в огляді.Там зазначили, що російського солдата, який пішов на службу за контрактом, можуть відправити на передову протягом 14 днів після підписання контракту. Йому можуть дати лише п’ять днів військової підготовки."Усе це суперечить офіційній риториці про те, що російське керівництво цінує військову службу тих, хто воює в незаконній війні Росії в Україні. Існує реальна ймовірність, що засуджені можуть замінити покарання службою в російських штурмових підрозділах "Шторм-Z", — підсумували в Міністерстві оборони Великої Британії.Нагадаємо, вчора стало відомо, що на Сіверському напрямку українські військові взяли в полон двох мешканців Камеруну. Один із найманців переконував, що працював викладачем у Камеруні та приїхав до Росії лікувати зуби. Інший стверджував, що мав працювати на фабриці шампуню та що в нього забрали документи й речі.

Військові мають можливість повернутися після самовільного залишення частини на службу до 30 серпня та звільнитися від кримінального провадження. Найпростіший спосіб — подати рапорт через застосунок "Армія+".Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України."Алгоритм залишається незмінним. Людина подає рапорт, заповнення якого займає приблизно п’ять хвилин", — ідеться в повідомленні.Головне управління Військової служби правопорядку отримує рапорт та підтверджує дані в ньому. Військовослужбовець має 24 години, щоби прибути до відділу, який він обрав, коли подавав рапорт."Там оформлять документи, зроблять припис і допоможуть безпечно дістатися до однієї із військових (резервних) частин", — додали в Міноборони.Там продовжили, що командир такої частини має 72 години, щоби відновити грошові виплати та соціальні гарантії військовослужбовця й у день продовження військової служби повідомити про це відповідні органи."Після поновлення на службі можна вже звідти подати рапорт на зміну місця служби", — констатували в українському оборонному відомстві.Там пояснили деталі: для цього на екрані із запитанням "Чому бажаєте змінити частину" потрібно вибрати пункт "Повертаюся на службу після СЗЧ". У рекомендаційному листі зазначається вже поточна посада в батальйоні резерву. За потреби кадровий центр ЗСУ, який розглядає рапорти на зміну місця служби, додатково перевірить дані напряму в батальйоні."У грудні 2024 року ми запустили простий, прозорий і швидкий спосіб повернутися у військо після самовільного залишення частини, а для командирів частин — отримати вмотивованих військових. У лютому за день ми могли отримувати до 120 рапортів від військових, які хотіли скористатись спрощеним алгоритмом повернення на службу", — зазначила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко.Ця можливість доступна для військових, які здійснили СЗЧ до 10 травня. Ті, хто зробив це після цієї дати, зможуть повернутися лише в ту частину, з якої пішли, а поновлення на службі може тривати місяці.Нагадаємо, що 30 квітня Верховна Рада України ухвалила законопроект про продовження терміну для спрощеного повернення на службу після першого самовільного залишення військової частини до 30 серпня.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) за сприяння Служби безпеки України (СБУ) викрили злочинну схему. Йдеться про незаконні отримання державних виплат для родин безвісти зниклих військовослужбовців.Про це поінформувала прес-служба ДБР. Там зазначили, що повідомлено про підозру трьом особам: військовослужбовцю-дезертиру, його матері та брату."Наприкінці серпня 2023 року військовослужбовець самовільно залишив місце служби на Луганщині, про що одразу повідомив своїх родичів. У військовій частині його визнали безвісти зниклим, чим скористався брат, запропонувавши інсценувати зникнення заради незаконного збагачення", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що, поки військовослужбовець переховувався, його мати та брат ввели в оману командування підрозділу та подали документи для оформлення компенсації як сім’ї безвісти зниклого."З жовтня 2023 по листопад 2024 року родина незаконно отримала майже один мільйон гривень державної допомоги", — констатували в ДБР.Окрім того, брат дезертира скористався ситуацією, щоби звільнитися зі служби. Він написав заяву про зникнення родича на фронті, на підставі якої самостійно припинив військову службу.Правоохоронці викрили злочинну схему та провели обшуки в Івано-Франківську, де виявили відповідні документи та самого "зниклого" військовослужбовця.Усіх трьох затримано. Їх підозрюють у шахрайстві, вчиненому групою осіб за попередньою змовою. Додатково одному з братів повідомлено про підозру у дезертирстві, іншому — в ухиленні від військової служби шляхом обману в умовах воєнного стану."Санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 12 років із конфіскацією майна. Усім трьом фігурантам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою", — підсумували у прес-службі Державного бюро розслідувань.  Нагадаємо, що сьогодні Верховна Рада України ухвалила законопроект про продовження терміну для спрощеного повернення на службу після першого самовільного залишення військової частини до 30 серпня.

Міськрайонний суд Калуша Івано-Франківської області призначив п'ять років ув'язнення військовому за самовільне залишення частини. Чоловік поїхав у щорічну основну відпустку та не повернувся на службу.Про це йдеться у вироку міськрайонного суду Калуша. Там ідеться, що обвинувачений — родом із Калуша. 27 лютого 2022 року чоловік мобілізувався до Збройних сил України. Служив стрільцем у патрульному взводі однієї з військових частин."1 січня 2024 року військовий поїхав з місця постійної дислокації у щорічну основну відпустку на 17 днів. 18 січня він мав з'явитися до військової частини, проте цього не зробив. Він пробув у себе вдома у Калуші до 29 серпня 2024 року", — свідчать матеріали справи.Того ж дня військовий звернувся до Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, бажаючи продовжити службу в ЗСУ."У суді обвинувачений свою вину визнав. При цьому пояснив, що не може перебувати на службі через стан його фізичного та психічного здоров'я, адже після того, як його скерували на бойове завдання у Луганську область, він довгий час перебував на лікуванні, а потім — на реабілітації", — йдеться у вироку.Під час засідання прокурор просив призначити військовослужбовцю позбавлення волі на п'ять років. Обвинувачений і його захисник просили мінімальне покарання.Суд визнав військового винним у самовільному залишенні частини та призначив йому п'ять років ув'язнення. Термін відбування покарання обчислюється з моменту його затримання — 14 жовтня 2024 року.Нагадаємо, 15 січня стало відомо, що терміни добровільного повернення на службу після самовільного залишення частини продовжили до 1 березня 2025 року. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон.

У додатку "Армія+" уже подали понад тисячу онлайн-рапортів на добровільне поновлення на військовій службі. Йдеться про тих, хто здійснив перше самовільне залишення частини (СЗЧ).Про це повідомили у Військовій службі правопорядку в Збройних силах України."Військовослужбовці, які здійснили СЗЧ, усе частіше запускають процес поновлення на службі через рапорт у додатку Армія+", — ідеться в повідомленні.Українські військові уточнили, що, зокрема, вже подано понад 1 000 рапортів, із них 600 отримали погодження.У Військовій службі правопорядку в ЗСУ додали, що більшість військових, які виявили бажання поновитися на службі, вже повертаються або повернулися до війська саме в ту військову частину, яку вони обрали."У разі відхилення рапорту обов’язково зазначається причина, аби забезпечити прозорість і розуміння процесу", — наголосили українські військові.Як відомо, 9 січня Верховна Рада України підтримала продовження терміну для добровільного повернення військовослужбовців із самовільного залишення частин. Тепер такі представники української армії мають можливість повернутися на службу до 1 березня 2025 року.Нагадаємо, 10 січня прес-служба Державного бюро розслідувань оприлюднила інформацію, що після ухвалення відповідного закону до українського війська повернулось понад сім тисяч військових. Раніше вони вперше самовільно залишили частини.

Дезертирство українських військових під час навчань у Франції не набуло масового характеру. Однак такі випадки траплялися, зокрема, самовільно покинули місце військових занять декілька десятків осіб.Про це повідомила агенція France24. Неназвані джерела розповіли журналістам, що серед українців "були дезертири, але їхня кількість незначна, враховуючи людей, які загалом пройшли підготовку"."Вони перебували у французьких казармах і мали право вийти", — заявив представник французької армії.Як відомо, у Франції проходила навчання та підготовку окрема 155 механізована бригада ЗСУ "Анна Київська", яка наразі перебуває на Покровському напрямку на Донеччині.Український журналіст Юрій Бутусов наприкінці грудня 2024 року заявляв про неналежне формування та забезпечення бригади. Зокрема, йшлося про проблеми з особовим складом, технікою та боєприпасами, через що вона зазнає втрат. До цього 1924 військових вирушили на навчання до Франції — близько 50 із них дезертирували.У Державному бюро розслідувань повідомили "Суспільному", що розпочали розслідування за статтями про перевищення повноважень і дезертирство:"Ми справді вивчаємо факти, викладені у ЗМІ, в межах кримінального провадження, порушеного за статтями про перевищення військовою особою влади або службових повноважень і дезертирство Кримінального кодексу України. Розслідування триває. Говорити про якісь попередні результати рано", — зазначили в ДБР.У Міністерстві оборони Франції у відповідь на запит "Радіо Свобода" зазначили, що в другій половині 2024 року країна підготувала та забезпечила українську бригаду чисельністю близько 2 000 військових для загальновійськових операцій. Навчання відбувалися на французькому озброєнні, передбаченому для передачі Україні, а після завершення підготовки військові повернулися додому разом із технікою."Ця програма навчання є унікальною, її впровадила лише Франція, вона отримала високу оцінку з боку України", — зазначили у французькому оборонному відомстві.Про факти дезертирства у французькому оборонному відомстві не згадали зовсім.Нагадаємо, 26 грудня один зі "стовпів" кремлівського режиму, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив Францію у "двозначній поведінці". Він заявив, що Париж неодноразово зверталася до Москви з пропозиціями налагодити діалог щодо російсько-української війни без участі України.

На тимчасово окупованих територіях Херсонської області почастішали випадки дезертирства серед російських солдатів. Вони відмовляються помирати за амбіції диктатора Володимира Путіна.Про це повідомляє Центр національного спротиву.У відомстві зазначили, що для пошуку дезертирів в регіон прибули додаткові сили Росгвардії, які виконують роль загороджувальних загонів. "Причиною втечі та випадків самокаліцтва є небажання окупантів помирати через амбіції хворого диктатора", — йдеться у зведенні ЦНС.У Центрі зауважили, що ворог розселяє окупантів вздовж лінії берега Дніпра в порожні помешкання українців, а також захоплені гуртожитки.  Для цього місцева окупаційна адміністрація складає списки відповідних приміщень під заселення.Втрати Росії у війніЗагальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 27 грудня 2024 року орієнтовно склали:особового складу — близько 782 510 (+1 650);танків — 9 644 (+14);бойових броньованих машин — 19 951 (+18);артилерійських систем — 21 379 (+22);реактивних систем залпового вогню — 1 256 (+0);засобів протиповітряної оборони — 1 032 (+1);літаків — 369 (+0);гелікоптерів — 329 (+0);безпілотників оперативно-тактичного рівня — 20 999 (+28);крилатих ракет — 3 003 (+0);кораблів / катерів — 28 (+0);підводних човнів — 1 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 32 262 (+82);спеціальної техніки — 3668 (+1).Нагадаємо, раніше представники партизанського руху "Атеш" повідомили, що в Херсонській області командири армії країни-агресорки відмовляються забирати з поля бою тіла своїх солдатів після штурмів.

На Закарпатті двоє прикордонників під час служби перейшли кордон зі сусідньою країною та не повернулися. Це сталося ще 27 вересня. Однак інформація про той випадок з’явилася тільки тепер – після рішення суду щодо їхнього колеги.Про це повідомив журналіст та депутат Ужгородської міської ради Віталій Глагола у Telegram-каналі. Він зазначив, що суд визнав винним у цьому чергового інспектора, який мав контролювати їхній вихід на зв’язок."За постановою суду, інспектор вніс до робочого зошита запис про зв’язок із патрулем, хоча насправді його не відбулося. Сам обвинувачений пояснив, що не встиг вчасно зв’язатися через велике навантаження, та заявив, що фізично не міг запобігти втечі, бо перебував у підрозділі", — розповів журналіст.Він додав, що суд кваліфікував дії інспектора за частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення — недбале ставлення до військової служби."Інспектора оштрафували на 17 тисяч гривень. Самі втікачі — мешканці Сумської області", — підсумував Віталій Глагола.Нагадаємо, що на Закарпатті прикордонники Чопського загону затримали за 500 метрів від державного рубежу чоловіка. Він планував втечу з України та намагався незаконно перетнути українсько-словацький кордон.

Новий закон України, в якому йдеться про тих, хто самовільно залишив частини (СЗЧ), визначає можливість подачі рапорту на повернення на службу в застосунку "Армія+".Про це розповіла заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". Вона зауважила, що нещодавно Верховна Рада ухвалила закон про звільнення військових від відповідальності за перше дезертирство або СЗЧ, якщо вони добровільно повернуться на службу."Ми зробили функціонал в "Армія+" для того, щоби військовослужбовець міг ініціювати рапорт на повернення на службу після СЗЧ і зміг оперативно поновитися на службі, повернути собі соціальні гарантії, повернути собі заробітну плату та далі вже в такому статусі повернутися саме до тієї військової частини, яку він хоче обрати, де він хоче служити", — зазначила вона.Заступниця міністра оборони уточнила, що жодних санкцій стосовно військового, який уперше повертається з СЗЧ, застосовувати не будуть. Після подачі рапорту та його опрацювання військовий отримає повідомлення про прибуття до нової військової частини батальйону резерву."Це тимчасовий пункт, з якого він може перевестися в ту військову частину, яку вважає релевантною для себе, де він довіряє командиру, де він довіряє солдатам і може бути мотивованим. Тобто 72 години на розгляд рапорту, 24 години — на прибуття до батальйону резерву та вже з резервної частини він знову ж таки через "Армія+" подає рапорт на переведення до своєї цільової військової частини", — пояснила Черногоренко.Нагадаємо, раніше радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян заявляла, що військовослужбовцям, які самовільно залишили частини, але добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять усі соціальні гарантії. Щодо цього вже розроблено спеціальний алгоритм.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили частини (СЗЧ), але добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять усі соціальні гарантії. Щодо цього вже розроблено спеціальний алгоритм. Про це заявила радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Основна мета закону — це створити можливості для військовослужбовців, які пішли в СЗЧ, повернутися до 1 січня 2025 року в частини та продовжити службу без докорів сумління та без конфлікту зі законодавством України", — зазначила вона. Сапьян зауважила, що на теперішній момент законодавці розробили спеціальний алгоритм щодо повернення військовослужбовців на службу. Зокрема, закон встановлює, що військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби або дезертували до набрання чинності цим законом мають можливість добровільно, але не пізніше 1 січня 2025 року, прибути до відповідних військових частин для продовження військової служби. При цьому керівник військової частини не пізніше 72 годин з дня їх прибуття до військової частини чи місця проходження служби продовжує дію контракту, а також поновлює виплату грошового, продовольчого, речового й інших видів забезпечення. Крім того, за її словами, такому військовослужбовцю поновлять усі пільги, передбачені державою. Також командир має повідомити орган досудового розслідування та військову службу правопорядку про те, що дія військового контракту військовослужбовця продовжується. "Це дає гарантію того, що розпочинається автоматична процедура закриття кримінального переслідування, яке розпочинали щодо військовослужбовця", — наголосила радниця з комунікацій ДБР. Водночас якщо військовослужбовець до 1 січня не повернеться до місця проходження служби, то кримінальне провадження може завершитися вироком. "За самовільне залишення частини чи дезертирство можна позбутися волі аж на десять років. Але ми зараз із вами говоримо про те, що військові частини з радістю приймуть своїх побратимів назад на службу", — наголосила вона. Нагадаємо, що 28 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або стали дезертирами.

У четвер, 28 листопада, президент Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або стали дезертирами. Про це йдеться у проекті закону. У документі прописано, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше у незаконний спосіб залишили військові частини або місця служби чи дезертували та добровільно прибули до місця проходження служби та висловили готовність продовжити військову службу, військова служба і дія контракту продовжується. При цьому відбувається поновлення грошових виплат і здійснюється продовольче, речове, інші види забезпечення, пільг та соціальних гарантій. Згідно з документом, розпочаті кримінальні провадження щодо правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України, відносно військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби та добровільно прибули та висловили готовність про продовження проходження військової служби, не є підставою для відмови у продовжені військової служби таких військовослужбовців та дії їх контракту. За даними ДБР, деякі військовослужбовці, які вперше самовільно залишили свої частини, замість ув’язнення почали повертатись на фронт. Нагадаємо, раніше виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко заявляв, що нормативні "гойдалки" у питаннях самовільного залишення військової частини та дезертирства уже давно вийшли у публічну площину й усім, хто хоч трохи цікавився цим питанням, абсолютно очевидно, що це не може і надалі залишатись виключно проблемою самого військового. А боротьби тільки з наслідками СЗЧ, точно замало, потрібно дивитися в корінь проблеми і вирішувати її системно на кожному рівні.

У четвер, 21 листопада, Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №12095 про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертував. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. За нього в цілому проголосувало 253 народних обранці. Законопроект передбачає для військовослужбовців наступне: Під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертували та добровільно прибули до місця проходження служби та висловили готовність продовжити військову службу, військова служба і дія контракту продовжується.   Поновлюються виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільг та соціальних гарантій.   Розпочаті кримінальні проваджені щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України, відносно військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби або дезертували та добровільно прибули та висловили готовність про продовження проходження військової служби, не є підставою для відмови у продовжені військової служби таких військовослужбовців та дії їх контракту. Фото: Telegram-канал Ярослава Железняка За даними ДБР, деякі військовослужбовці, які вперше самовільно залишили свої частини, замість ув’язнення почали повертатись на фронт. Нагадаємо, раніше виконавчий директор "Міжнародної асоціації малих громад" Олексій Буряченко заявляв, що нормативні "гойдалки" у питаннях самовільного залишення військової частини та дезертирства уже давно вийшли у публічну площину й усім, хто хоч трохи цікавився цим питанням, абсолютно очевидно, що це не може і надалі залишатись виключно проблемою самого військового. А боротьби тільки з наслідками СЗЧ, точно замало, потрібно дивитися в корінь проблеми і вирішувати її системно на кожному рівні.

Самовільне залишення військової частини військовослужбовцем 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергієм Гнезділовим викликало чималий резонанс у суспільстві. Однак думки щодо того, кому вигідний такий "демарш" військового, розділилися. Ситуацію проаналізував у своїй колонці для "Главкома" політолог, аналітик, правозахисник Олексій Буряченко. Він нагадав, що військовий підігрів градус цієї ситуації, публічно заявивши про необхідність встановлення термінів служби в умовах воєнного стану: "П'ять років у Збройних силах лише переконали мене ось у чому: ніхто не народжений для війни. Відсьогодні я йду в СЗЧ до встановлення чітких термінів служби чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною п'ять років бездоганної солдатської служби", — зазначив Гнезділов. Історія одного "демаршу" Буряченко зазначив, що, попри важку ситуацію на фронті та чутливість теми СЗЧ, вчинок Гнезділова отримав переважно негативну оцінку. Військовослужбовці, громадські діячі, прості громадяни в соціальних мережах висловили своє обурення таким демаршем у складний для країни час. "Це стало прикладом. І хтось пішов услід. А хтось залишився. Залишився, щоб завтра російські танки не вийшли під Київ. Звісно, уся російська пропаганда цю історію розганятиме активно. За будь-які гроші. Їхня мотивація зрозуміла. Там, де вони не змогли пройти штурмом, вони пройдуть парадним маршем. Якщо ми підтримаємо ідею, що це дуже правильно та красиво", — навів автор колонки слова політичного експерта та військовослужбовця Кирила Сазонова. Західні ЗМІ теж підхопили резонансний факт. Зокрема, видання New York Times опублікувала статтю з акцентуванням на "втомі" українських військових від бойових дій і необхідності встановлення чітких термінів служби. Однак у цьому контексті Олексій Буряченко поставив риторичне запитання: "Чи насправді "турбота" заокеанських журналістів мотивована бажанням покращити становище українських захисників? Або ж такі реверанси — чергове підігрування російській пропаганді, якщо не пряма служба інтересам Кремля?" Як повідомляли ЗМІ з посиланням на матеріали слідства, основною причиною дезертирства стала непокора, тобто невиконання Гнезділовим бойового наказу командира. З метою встановлення справжніх причин відмови військовослужбовця від виконання бойових завдань командир направив його до лікувального закладу, але той скористався цим і не прибув на обстеження та розпочав переховуватися, розуміючи, що перебуває у статусі військовослужбовця та може понести передбачену Кримінальним кодексом відповідальність. Обговорення проблеми з "таємного місця" Буряченко зауважив, що після заяви Гнезділова про СЗЧ у 56 ОМБр розпочали службове розслідування. Там повідомили, що його дії мають ознаки кримінального правопорушення за самовільне залишення військової частини або місць служби, вчинене в умовах воєнного стану. А це від п’яти до 10 років в’язниці. Також там наголосили: позиція командування військової частини залишається незмінною — нульова толерантність до скоєння подібних злочинів. Сам Гнезділов відповів, що його бригада "все правильно прокомунікувала" та що він розуміє: "СЗЧ — кримінальний злочин". Водночас військовий закликав повернутися "до обговорення проблем", а не "обговорювати персоналію". Після цього Гнезділов розпочав через засоби масової інформації шукати в лавах ЗСУ та серед цивільних однодумців. Одним із таких жестів військовослужбовця стало відеоінтерв’ю американським журналістам зі "секретного місця, де він переховувався від української влади". "У мене не залишилося іншого вибору, крім як піти, дуже гучно грюкнути дверима та змусити людей нарешті розпочати говорити про цю проблему", — з особливим "героїзмом" наголошував Гнезділов американським журналістам, щоби "привернути увагу до необхідності звільнення втомлених солдатів та заміни їх новими призовниками". Що каже закон? Та вже 9 жовтня за Гнезділова взялися правоохоронці, повідомивши про його затримання. За інформацією Державного бюро розслідувань, військовослужбовця підозрюють у самовільному залишенні військової частини, вчиненому з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану. Наступного дня йому оголосили про підозру. Згодом Печерський райсуд Києва відправив його під варту на 60 діб. Під час засідання суду Гнезділов повідомив, що усвідомлює свої дії та "не зможе продовжувати службу, поки не буде чітких її термінів". До того ж він пригрозив, що оголосить голодування, якщо в Україні не напрацюють законопроект про демобілізацію. Буряченко акцентував, що, попри всю багатослівність і бажання Гнезділова привернути до своєї персони якомога більше уваги та створити суспільний резонанс, Конституція чітко вказує на продовження термінів військової служби на період дії воєнного стану. Політолог також нагадав, що у квітні цього року Верховна Рада була близька до ухвалення рішення щодо демобілізації та ротації військових, однак за декілька днів до голосування за законопроект про мобілізацію цю норму виключили. У Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки пояснили, що це зроблено на прохання міністра оборони Рустема Умєрова та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Буряченко зазначив, що в умовах воєнного стану за самовільне залишення служби військовослужбовцем передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін від п’яти до 10 років, а дезертирство карається позбавленням волі від п’яти до 12 років. Лише за 2023 рік за СЗЧ засудили 1 577 військових. З них 30 — жінок. Це найпоширеніший злочин серед військовослужбовців. Однак уже в серпні Верховна Рада зробила крок назустріч тим, хто вперше самовільно залишив частину, але потім повернувся на службу. Згідно з новим законопроектом, для таких військових передбачено скасування покарання, якщо вони добровільно звернуться до слідчого чи прокурора з наміром повернутися до військової частини для продовження служби. У Державному бюро розслідувань наголошували, що відомство орієнтоване на те, аби повертати на позиції бійців, які залишили місце служби, а не на збільшення щодо них кримінальних проваджень. Кому вигідний вчинок Гнезділова… "Тема встановлення чітких термінів служби, яку нібито намагається порушити Гнезділов, насправді не має простого рішення. Будь-яке рішення, яке з цього приводу може ухвалити парламент, завжди буде половинчастим і не вирішуватиме комплекс супутніх проблем, пов’язаних з обороною країни. І Гнезділов це чудово розуміє", — вважає Олексій Буряченко. На думку політолога, військовий чітко усвідомлював можливі наслідки для себе, публічно ідучи на порушення законодавства. Адже закон є закон, який повинен виконуватися, і це абсолютно безвідносно до особи чи суспільно-політичної позиції самого Гнезділова. "Та, навіть попри це, він все одно публічно нівелює конституційні обов’язки кожного громадянина, деморалізуючи частину війська й ініціюючи в суспільстві хибну дискусію. Чи призведе роздмухування цієї історії до позитивного рішення, насамперед для суспільства? Навряд чи", — зробив висновок аналітик. За його словами, тема СЗЧ — чутлива та болюча. Саме тому історію Гнезділова будуть використовувати різні сили як для маніпулювання суспільною думкою, так і для досягнення своїх політичних цілей. Не стоятиме осторонь і Росія. "Тому не виключено, що публікації в західних ЗМІ, де героїзується історія зі СЗЧ, також є продовженням російської ІПСО, яка спрямована на підрив морального духу українців і штовхання до переговорів з агресором — звісно, не на умовах нашої країни. Звідси слідує важливе та доленосне для України запитання: можливо, дії військовослужбовця потребують жорсткішої оцінки з боку правоохоронних органів?" — підсумував Олексій Буряченко. Що відомо про публічне залишення військової частини військовим На початку вересня 2024 року військовослужбовець був направлений до госпіталю для медичного огляду військово-лікарською комісією, однак на справді обстеження не проходив та в медзакладі не перебував, а після завершення визначеного терміну ВЛК до місця несення служби не повернувся. Впродовж двох тижнів він фактично переховувався від правоохоронців, змінюючи місця та міста проживання.   Сам Гнезділов на своїй сторінці у Facebook повідомив, що самовільно залишив частину, щоби привернути увагу до необхідності врегулювання термінів служби для мобілізованих. "Від сьогодні я йду в СЗЧ, до встановлення чітких термінів служби чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною пʼять років бездоганної солдатської служби... Сподіваюсь, що цим вчинком вдасться донести до влади та суспільства необхідність розмови та вирішення цієї ситуації", — написав військовослужбовець. Водночас він додав, що його позиція залишається незмінною: необхідно створити мобілізаційну чергу з усіх військовозобов'язаних українців, і тоді, на його думку, демобілізація стане реальністю. Варто зазначити, що Гнезділов пішов в армію добровольцем 2019 року, брав участь у боях у Донецькій області, включно з Пісками та Бахмутом. Нагадаємо, що 11 жовтня суддя Печерського районного суду Києва Євген Хайнацький залишив під вартою військовослужбовця 56 окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова.

У середу, 9 жовтня, працівники Державного бюро розслідувань затримали військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної бригади, який публічно заявив про залишення військової частини.  Про це повідомила прес-служба ДБР. Правоохоронці не вказують прізвище військового, однак, судячи з матеріалів справи, йдеться про Сергія Гнезділова. "Працівники ДБР затримали військовослужбовця 56 окремої мотопіхотної бригади, який самовільно залишив військову частину і повідомив про це через соціальні мережі 21 вересня 2024 року", -- йдеться у повідомленні. Відомо, що 23 вересня 2024 року Донецька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону за фактом публікацій у засобах масової інформації відкрила кримінальне провадження щодо дезертирства військовослужбовця та доручила розслідування ДБР. Наступного дня у мотопіхотній бригаді також призначили службове розслідування, за результатами якого визнали, що військовий Сергій Гнезділов "вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення". "Демонстративне та публічне залишення військової частини в умовах воєнного часу є не тільки аморальним стосовно побратимів, які залишилися на фронті, але й деморалізує суспільство та ініціює хибну дискусію, що однозначно працює на руку нашому ворогові", -- наголосили в ДБР. Військовому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.  Затримання Сергія Гнезділова. Фото: ДБР Сергій Гнезділов також підтвердив своє затримання правоохоронними органами.  "Мене затримано", -- написав він короткий пост у Facebook. Що відомо про публічне залишення військової частини військовим На початку вересня 2024 року військовослужбовець був направлений до госпіталю для медичного огляду військово-лікарською комісією, однак на справді обстеження не проходив та в медзакладі не перебував, а після завершення визначеного терміну ВЛК до місця несення служби не повернувся. Впродовж двох тижнів він фактично переховувався від правоохоронців, змінюючи місця та міста проживання.   Сам Гнезділов на своїй сторінці у Facebook повідомив, що самовільно залишив частину, щоби привернути увагу до необхідності врегулювання термінів служби для мобілізованих. "Від сьогодні я йду в СЗЧ, до встановлення чітких термінів служби чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною пʼять років бездоганної солдатської служби... Сподіваюсь, що цим вчинком вдасться донести до влади та суспільства необхідність розмови та вирішення цієї ситуації", — написав військовослужбовець. Водночас він додав, що його позиція залишається незмінною: необхідно створити мобілізаційну чергу з усіх військовозобов'язаних українців, і тоді, на його думку, демобілізація стане реальністю. Варто зазначити, що Гнезділов пішов в армію добровольцем 2019 року, брав участь у боях у Донецькій області, включно з Пісками та Бахмутом. Нагадаємо, раніше військовослужбовець 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади й активіст Сергій Гнезділов заявив, що у Києві невідомі чоловіки, які представилися "людьми Євгена Карася", погрожували та провокували його на бійку.

Контракти тих дезертирів, які добровільно повернулися до військових частин, надалі продовжуватимуть. Таким чином військову службу для них не призупинятимуть. Верховна Рада України ухвалила відповідний законопроект у першому читанні. Про це повідомив народний депутат України від партії "Голос" Ярослав Железняк, опублікувавши відповідний допис у своїх соціальних мережах. За його словами, законопроект у першому читанні підтримали 235 нардепів. Згідно з текстом документа, під час дії воєнного стану для військовослужбовців, які вперше самовільно залишили місце служби та готові повернутися, військова служба та дія контракту продовжуються. Але це можливо лише за умови повернення на службу протягом трьох діб. Також законопроект пропонує відновити виплати грошового, речового та інших видів забезпечення, пільг та соціальних гарантій. Варто зауважити, що в Україні тим, хто самовільно залишив місце служби, можуть призупиняти військову службу. Зокрема, це означає призупинення виплати грошового забезпечення. Нагадаємо, що в другій половині серпня Верховна Рада України ухвалила закон про вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку проходження військової служби під час дії воєнного стану.