# допомога

Військовослужбовці Литовсько-Польсько-Української бригада імені Великого гетьмана Костянтина Острозького провели спільну парашутну підготовку. Такі військові навчання відбуваються регулярно, однак раніше їх поставили на тимчасову паузу.Про спільну парашутну підготовку повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."Підготовка складалася з декількох етапів, зокрема, підготовки до виконання завдання, перевірки спорядження, відпрацювання дій під час повітряного десантування", — йдеться в повідомленні.Також військові з трьох країн-союзників тренували координацію. А завершили все вони заключним стрибком із парашутом."Навчання надало можливість покращити взаємодію між військовослужбовцями багатонаціонального підрозділу", — наголосили в Генштабі ЗСУ.В українському командуванні додали, що військові вдосконалили індивідуальні навички та зміцнили впевненість у проведенні повітрянодесантних операцій.Нагадаємо, що Вірменія офіційно оголосила про старт масштабних міжнародних військових навчань Eagle Partner 2026, які відбудуться на її території вже цього місяця. Головним вектором тренувань стане комплексна підготовка військовослужбовців до виконання завдань у межах майбутніх миротворчих місій.До цього військового проєкту також долучаться країни НАТО. У Кремлі вже різко засудили сам факт таких військових навчань, назвавши це "провокативними діями"..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів, чого Україна, ймовірно, досягне наступного місяця на саміті Північноатлантичного альянсу. За його словами, на саміті G7 у Франції вже пролунали деякі позитивні заяви.Таку інформацію оприлюднило видання The Guardian. Журналісти цитують Рютте, який сказав, що НАТО зосередиться насамперед на тому, "що потрібно Україні для продовження боротьби".Зокрема, він наголосив на постачанні військової техніки, включно з американськими перехоплювачами для системи Patriot."Я цілком упевнений, що разом ми забезпечимо вас усім необхідним у тій мірі, в якій європейці й американці можуть допомогти вам захистити себе", — зазначив генсек НАТО.Він також повідомив, що основну увагу приділять "забезпеченню наявності необхідних коштів".Рютте зазначив, що в президента України буде насичений графік зустрічей на саміті НАТО в Анкарі наступного місяця. Водночас він наголосив, що Володимир Зеленський "не зустрінеться з усіма 32 лідерами".Учора Володимир Зеленський повідомив, що президент США Дональд Трамп схвально поставився до прохання Києва про надання додаткових ракет для Patriot. Водночас Вашингтон поки що не оголошував про ухвалення остаточного рішення з цього питання.Нагадаємо, що минулого тижня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський провів зустріч із генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом — командувачем Спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України (NSATU), а також Групи сприяння безпеці України (SAG-U)..

Щорічна міжнародна зустріч на найвищому рівні G7 (Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Канада та Японія, а також представники Європейського Союзу), яка тривала 15-17 червня, виявилася продуктивною для України.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Найголовніше — ми домовились про додаткове посилення української ППО. Будуть нові кроки для тиску на Росію за війну, тиску заради миру. Партнери забезпечать підтримку нашого захисту й енергетичної стійкості", — заявив він.За його словами, важливо, що є спільне розуміння головних викликів і конкретних кроків для відповіді на них."Наша глобальна єдність реально зменшує російську можливість продовжувати цю божевільну та злочинну агресію проти України. Дякую всім, хто допомагає нам!" — наголосив український президент."Пріоритети чіткі: збільшення кількості ракет ППО та надання ліцензій на їх виробництво, пакет підтримки на зиму та посилення тиску на Росію. Важливо, що США готові забезпечити backstop за цими напрямами роботи", — повідомив президент України.Лідери говорили про потреби української ППО: країни "Групи семи" працюватимуть над посиленням захисту України. Володимир Зеленський також обговорив із президентом США можливість отримання ліцензій на виробництво відповідних антибалістичних систем і ракет. Команди обидвох країн над цим працюватимуть.Усі країни "Групи семи" підтримують членство України у Європейському Союзі та визнають, що Україні відкрили перший переговорний кластер абсолютно справедливо, а у відкритті наступних кластерів немає жодних гальмувань.Нагадаємо, що на сьогодні анонсували ще одну зустріч президента України Володимира Зеленського з його американським колегою Дональдом Трампом. При цьому на полях саміту G7 українсько-американські контакти тривали й на інших рівнях..

Кабінет міністрів України визначив пріоритетні напрями кредитування. Насамперед це стосується оборонної промисловості й енергетики, розширюється фінансування підприємств у прифронтових регіонах.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Підприємці потребують ширшого доступу до кредитного фінансування — для відновлення та розвитку виробництв, створення нових робочих місць. Особливо це актуально для прифронтових регіонів", — акцентувала вона.Свириденко поінформувала, що разом із народними депутатами провела зустріч із головою Національного банку та керівниками державних банків.Вона доручила Міністерству фінансів спільно з Міністерством економіки підготувати зміни до Стратегії розвитку державних банків."Під час війни вона має визначати пріоритетні напрями кредитування — насамперед оборонної промисловості й енергетики, а також містити конкретні рішення для розширення фінансування підприємств у прифронтових регіонах", — зауважила очільниця українського уряду.Вона окремо доручила Мінфіну підготувати пропозиції щодо залучення ресурсів державного банківського сектору для підтримки НАК "Нафтогаз України" під час підготовки до наступного опалювального сезону."Важливо, щоби державні банки активніше долучалися до реалізації державних програм підтримки бізнесу в прифронтових регіонах. Передусім у галузях, які забезпечують нашу обороноздатність, енергетичну й економічну стійкість", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністерка України запевняла, що уряд працює над збільшенням підтримки прифронтових громад. За її словами, пріоритетом є забезпечення належного рівня підтримки населення, збереження стійкості й економічної активності прифронтових громад..

Лідери країн G7 заявили про готовність розглянути надання Україні ліцензій, які допоможуть наростити власне військове виробництво. Також партнери домовилися збільшити постачання Україні засобів протиповітряної оборони, ракет-перехоплювачів і далекобійного озброєння.Про це йдеться у спільній заяві лідерів "Великої сімки".У документі зазначається, що країни G7 хочуть підтримати "новий імпульс" України у війні проти Росії. Партнери також відзначили успіхи українських сил на полі бою за останні місяці.Окремо лідери домовилися надати Україні додаткову підтримку для проходження наступної зими. Йдеться про посилення енергетичної стійкості відповідно до потреб і пріоритетів, які визначить українська сторона.G7 готує новий тиск на РосіюКраїни "Великої сімки" також заявили про намір посилити тиск на російську військову економіку. Зокрема, йдеться про нові санкції проти нафтового й газового секторів Росії. Лідери G7 вважають, що для такого кроку настав вдалий момент після угоди між США та Іраном. Обмеження мають зменшити доходи, які Москва використовує для фінансування війни проти України.Крім України, учасники саміту окремо висловилися щодо ситуації на Близькому Сході. Вони привітали мирну угоду між США та Іраном, підтримали подальші переговори щодо іранської ядерної програми та наголосили, що Іран не повинен отримати ядерну зброю. Також G7 підтримала міжнародну місію під проводом Франції та Великої Британії для відновлення судноплавства в Ормузькій протоці.Нагадаємо, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп офіційно оголосив про повернення жорстких санкцій проти нафтового сектору Росії за підсумками першого дня саміту "Великої сімки". Американський лідер кардинально змінив риторику та висунув європейським партнерам умови для спільного тиску на Кремль..

Державна служба України з надзвичайних ситуацій і Швейцарська агенція розвитку та співробітництва підписали меморандум про партнерство у сфері цивільного захисту на 2026-2027 роки. Документ передбачає допомогу українським рятувальникам на близько 2,5 мільйони швейцарських франків.Про це повідомила ДСНС України. Під час зустрічі сторони обговорили результати співпраці у 2025-2026 роках, потреби підрозділів ДСНС та виклики, з якими рятувальники щодня стикаються в умовах повномасштабної війни.Голова ДСНС Андрій Даник подякував уряду Швейцарії за підтримку України та українських рятувальників. За його словами, особливо важливою є співпраця у сфері гуманітарного розмінування та поводження з небезпечними речовинами під час рятувальних операцій."Ми високо цінуємо підтримку Швейцарії у сфері гуманітарного розмінування. Складно перерахувати, скільки позитивних результатів ми отримали саме завдяки підтримці Швейцарії. Усі ці результати є свідченням високого рівня нашої співпраці, ефективного партнерства і я вкотре дякую — від себе, від команди, від усієї України — за ту допомогу, яку ми отримуємо", — додав Даник.Посол Швейцарії в Україні Фелікс Бауманн повідомив, що допомогу спрямують на посилення спроможностей ДСНС у реагуванні на надзвичайні ситуації. Особливу увагу приділять прифронтовим регіонам, зокрема Сумській, Харківській та Херсонській областям.Сторони також обговорили подальший розвиток підрозділів цивільного захисту та підтримку, необхідну для ефективного реагування на наслідки російської агресії.Нагадаємо нещодавно президент Володимир Зеленський повідомив про важливі домовленості з міжнародними партнерами, спрямовані на посилення підтримки нашої держави. Союзники підтвердили готовність і надалі допомагати Україні як у сфері безпеки, так і в питаннях відновлення та зміцнення обороноздатності..

У Чехії спалахнула гостра політична дискусія через подальшу долю українських біженців, які перебувають у країні. Лідер чеської опозиційної партії "Свобода і пряма демократія" (SPD) та спікер парламенту Томіо Окамура виступив із жорсткою заявою щодо необхідності негайного скасування правового статусу для втікачів від війни.Свою позицію політик озвучив під час дебатів на телеканалі Prima TV, де його опонентом став голова коаліційної партії ODS Мартін Купка, пишуть Ceske Noviny. Опозиціонер переконаний, що потік мігрантів є надмірним для держави.  "Я б негайно припинив тимчасовий захист, якби це залежало від мене. Їх тут занадто багато, і громадяни скаржаться", — сказав Окамура, додавши, що громадяни України мають повернутися на батьківщину одразу після того, як завершаться бойові дії.Мартін Купка категорично засудив подібні заклики, розкритикувавши слова свого політичного опонента. Урядовець наголосив на вагомому значенні українців для внутрішньої стабільності Чехії, зокрема в контексті міграційних угод усередині Європейського Союзу. За словами представника ODS, наявність 400 тисяч українських біженців фактично звільняє Прагу від виконання пакту ЄС про обов'язкове розселення інших категорій мігрантів. У відповідь на це лідер SPD висловив готовність йти на конфлікт із Брюсселем."За нашого уряду не буде жодних нелегальних мігрантів, легалізованих міграційним пактом. Можливо, Європейський Союз накладе на нас штраф", — відповів Окамура.Попри заперечення радикальних закликів опозиції, Мартін Купка підтвердив, що владна коаліція розглядає варіанти посилення правил перебування для українців. Йдеться про перегляд умов виплати соціальної допомоги та ретельнішу перевірку технічного стану автомобілів з українською реєстрацією.Водночас урядовець спростував закиди опозиції щодо масових зловживань допомогою. Він наголосив, що за офіційними даними профільного міністерства було виявлено лише кілька десятків порушень. Купка навів реальні цифри, згідно з якими з 400 тисяч зареєстрованих українців понад 175 тисяч уже офіційно працевлаштовані та самостійно забезпечують себе, тоді як значну частину від загальної кількості біженців становлять неповнолітні діти.Нагадаємо, для українських шукачів притулку у Польщі перший місяць літа принесе серйозні випробування через посилення контролю за соціальною допомогою. Чимало наших земляків ризикують втратити фінансову підтримку, якщо вчасно не виконають нові вимоги польського уряду..

В Україні представили житлову програму "Будиночок в селі", яка передбачає викуп громадами вільних приватних будинків для подальшого надання їх внутрішньо переміщеним особам на довгострокове проживання.Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк."Будиночок у селі" — нова житлова програма, яка передбачає викуп громад вільних приватних будинків та надання їм ВПО для тривалого проживання", — пояснила вона.Шуляк зауважила, що ця програма покликана не лише допомогти людям із житлом, а й дати новий "поштовх" для розвитку українських громад. Водночас вона наголосила, що успіх цієї ініціативи залежить не лише від наявності житла, а й від низки інших чинників. Серед ключових — можливості працевлаштування, доступність соціальної інфраструктури, медичних і освітніх послуг, а також загальний рівень якості життя в громадах."Було обрано громади, які максимально підготовлені до старту такого проєкту", — зазначила вона.Наразі триває обговорення попиту на таке житло серед переселенців, а також готовності громад долучатися до реалізації програми.Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це людина, що є громадянином України, іноземцем, або не має громадянства, однак перебуває в Україні на законних підставах і має право на постійне проживання на її території, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи та інше. При цьому, така особа не виїжджає за межі території України, а змушена шукати безпечніше або стабільніше місце для проживання всередині власної країни.Зауважимо, в Україні продовжують розширювати програми для внутрішньо переміщених осіб та вразливих категорій населення. Уряд планує закупити тисячу будинків у сільській місцевості для переселенців.Нагадаємо, нещодавно український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: В Україні запускають єдину систему підтримки ВПО: що зміниться для переселенців.

Українцям, які вперше оформлюють житлову субсидію або належать до окремих категорій отримувачів, необхідно подати заяву та пакет документів до 1 липня. У такому разі виплату буде призначено з початку неопалювального сезону (з 1 травня).У Пенсійному фонді України нагадали, що для призначення житлової субсидії з початку неопалювального сезону заяву та необхідні документи слід подати протягом двох місяців від його початку. Відповідно до чинного законодавства, у такому випадку допомога призначається з початку сезону, але не раніше дня виникнення права на її отримання.Водночас громадянам, які вже отримували житлову субсидію в попередньому періоді, повторно звертатися потрібно не завжди. Подати нову заяву мають лише окремі категорії одержувачів, визначені Пенсійним фондом.Якщо заявник або члени його домогосподарства належать до таких категорій, документи необхідно подати не пізніше 1 липня. Це дозволить отримати субсидію з 1 травня, тобто з початку неопалювального сезону.Як подати заяву на оформлення субсидіїПодати заяву можна кількома способами: особисто через сервісні центри Пенсійного фонду;Центри надання адміністративних послуг;уповноважених представників органів місцевого самоврядування. Також документи приймають поштою.Крім того, оформити субсидію можна дистанційно через:вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України;мобільний застосунок "Пенсійний фонд України";портал державних послуг "Дія".Житлова субсидія — це адресна державна соціальна допомога, яка надається громадянам, що не можуть самостійно сплачувати житлово-комунальні послуги.Програму житлових субсидій в Україні було запроваджено у 1995 році як механізм підтримки малозабезпечених сімей. Відтоді вона залишається одним із ключових інструментів соціального захисту населення в умовах зростання тарифів.Нагадаємо, в Україні планують провести масштабну "цифровізацію" газових лічильників. Ручне передавання показників і сумнівні цифри в платіжках залишаться у минулому.Читайте також: Субсидії у 2026 році: у яких випадках можуть відмовити.

У п'ятницю, 12 червня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Посадовець відвідав нашу країну з першим закордонним візитом на посаді.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram. "Обговорили реалізацію Drone Deal, яку цього тижня підписали між нашими країнами", — зазначив лідер України.За словами президента, цей формат співпраці дозволить обмінюватися досвідом і технологічними рішеннями, зокрема у сфері захисту повітряного простору."Україна завжди готова допомагати друзям, які підтримують нас із самого початку російської агресії", — наголосив Зеленський.Окрему увагу учасники зустрічі приділили питанням фінансування спільних оборонних проєктів у межах інструменту SAFE, а також координації дій у рамках Європейського Союзу, НАТО та Об’єднаних експедиційних сил (JEF).Президент подякував Латвії та латвійському народові за послідовну підтримку України у протистоянні російській агресії та підкреслив важливість спільного розуміння безпекових викликів, які виникають через небажання Росії завершити війну дипломатичним шляхом.Нагадаємо, 9 червня у Таллінні президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч із новим прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом, під час якої сторони підписали важливу угоду..

Кабінет міністрів України схвалив стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року. Документ має на меті сформувати єдиний підхід держави до підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та громад, які їх приймають.Як повідомила пресслужба Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, стратегія стала результатом консультацій із радами ВПО, громадськими організаціями та міжнародними партнерами. Під час підготовки враховувалися реальні потреби людей, які були змушені залишити свої домівки.За словами міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Дениса Улютіна, раніше політика щодо ВПО в Україні була фрагментарною, тоді як нова стратегія вперше формує цілісний маршрут підтримки — від моменту переміщення до інтеграції в громаду або добровільного повернення додому.Що зміниться для ВПОСтратегія передбачає комплексну систему супроводу ВПО на всіх етапах: первинну допомогу після переміщення;адаптацію;інтеграцію або підтримку повернення. Окремий акцент зроблено на відновленні самостійності людей та врахуванні індивідуальних потреб.Серед ключових напрямів:посилення координації державної політики у сфері внутрішнього переміщення;підтримка адаптації та інтеграції ВПО у приймаючих громадах;адресна допомога людям і громадам;створення умов для безпечного добровільного повернення.Передбачається створення координаційної платформи за участі органів влади, громадських та міжнародних організацій. Вона має стати майданчиком для узгодження рішень і вдосконалення законодавства у сфері внутрішнього переміщення.Також планується запуск єдиної цифрової платформи підтримки ВПО, яка має спростити доступ до послуг і забезпечити зворотний зв’язок для держави щодо потреб переселенців. Окрему увагу приділено розвитку мультидисциплінарних команд у транзитних центрах, які допомагатимуть швидко оцінювати потреби людей і надавати базову підтримку після евакуації. Стратегія також передбачає розвиток:індивідуального маршруту підтримки ВПО;житлових рішень;програм зайнятості;заходів для економічної самостійності переселенців."Надалі Мінсоцполітики окремо висвітлюватиме ключові напрями реалізації стратегії у межах циклу роз’яснювальних матеріалів — про діючі та нові інструменти підтримки ВПО, механізми евакуації, персональний маршрут підтримки, інтеграцію у громади, цифрові сервіси та результати міжвідомчої координації", — запевнили у відомстві.Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це людина, що є громадянином України, іноземцем, або не має громадянства, однак перебуває в Україні на законних підставах і має право на постійне проживання на її території, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи та інше. При цьому, така особа не виїжджає за межі території України, а змушена шукати безпечніше або стабільніше місце для проживання всередині власної країни.Зауважимо, в Україні продовжують розширювати програми для внутрішньо переміщених осіб та вразливих категорій населення. Уряд планує закупити тисячу будинків у сільській місцевості для переселенців.Нагадаємо, нещодавно український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Виплати по-новому: уряд вніс зміни до механізму компенсацій за розміщення переселенців.

У 2026 році до Дня Незалежності деякі категорії українців зможуть отримати разову грошову допомогу від 450 до 3100 гривень.У пресслужбі Пенсійного фонду нагадали, що уряд 13 травня 2026 року ухвалив постанову № 602 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2026 році".Документ визначає розміри щорічної разової грошової допомоги, яка виплачується до Дня Незалежності України окремим категоріям громадян.Розміри виплат у 2026 роціЗгідно з постановою, цьогоріч кошти отримають:Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною — 3 100 гривень.Особи з інвалідністю внаслідок війни та колишні малолітні в’язні концтаборів, гетто та інших місць примусового тримання (визнані особами з інвалідністю):I групи — 3 100 гривень;II групи — 2 900 гривень;III групи — 2 700 гривень.Учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, колишні неповнолітні в’язні концтаборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, народжені в місцях примусового тримання їхніх батьків — 1 000 гривень.Члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України, а також інші визначені категорії родичів — 650 гривень.Учасники війни, колишні в’язні концтаборів, гетто, особи, насильно вивезені на примусові роботи, діти партизанів і підпільників — 450 гривень.Порядок здійснення разової грошової виплати затверджено постановою Кабміну від 27 грудня 2023 року № 1396 "Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах".Таким чином, уряд унормував механізм виплат та визначив їхні розміри на 2026 рік відповідно до чинного законодавства України.Нагадаємо, українці, яким призупинили нарахування соціальних виплат через невчасне підтвердження особи, мають законне право на їхнє повернення. Для відновлення фінансової підтримки громадянам необхідно виконати кілька обов'язкових умов.Читайте також: В Україні запроваджують доплати по 1297 грн: хто з пенсіонерів підпадає під нове рішення.

Уряд оновив план України в межах програми Ukraine Facility, узгодивши його з процесом євроінтеграції та вимогами Європейського Союзу, що відкриває шлях до залучення до 8,35 мільярда євро додаткової фінансової підтримки.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Синхронізуємо план із процесом вступу України до ЄС та створюємо передумови для залучення 8,35 мільярда євро додаткової підтримки в межах Ukraine Support Loan", — зауважила посадовиця.За її словами, зміни, які схвалив уряд, напрацьовані спільно з Європейською Комісією, центральними органами виконавчої влади та народними депутатами. Йдеться про оновлення 35 кроків плану та 26 нових."Серед основних напрямів — верховенство права, енергетика, корпоративне управління та інші ключові сфери", — заявила Свириденко.Також прем'єр-міністр додала, що нові та оновлені індикатори синхронізовані з євроінтеграційними зобов'язаннями України, бенчмарками переговорного процесу щодо членства в ЄС та адаптацією українського законодавства до права Європейського Союзу."Реалізація оновленого плану України дозволить залучати фінансову підтримку для макроекономічної стабільності та відновлення країни", — підсумувала посадовиця.Ukraine Facility — це важливий інструмент фінансової підтримки України. У межах програми з початку роботи інструменту з 2024 року вже отримали 26,8 мільярда євро. Загальний обсяг програми на 2024-2027 роки становить 50 мільярдів євро.Нагадаємо, 8 червня Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Після врахування авансового погашення до держбюджету фактично надійшло 2,6 млрд євро..

Президент Володимир Зеленський повідомив про важливі домовленості з міжнародними партнерами, спрямовані на посилення підтримки нашої держави. Союзники підтвердили готовність і надалі допомагати Україні як у сфері безпеки, так і в питаннях відновлення та зміцнення обороноздатності.Під час вечірнього відеозвернення гарант заявив, що сьогодні детально говорив із українською дипломатичною командою. За його словами, були важливі домовленості з міжнародними партнерами, досягнуті під час зустрічей у форматах NB8 — Україна (Саміт Україна — країни Північної Європи та Балтії) та E3 (Європейська трійка) — Україна. Одним із головних питань переговорів стало посилення підтримки нашої держави у сфері протиповітряної оборони."Партнери готові допомагати, і зокрема ППО. Саме ППО, енергетика, активізація дипломатії – це три пріоритети України", — наголосив Зеленський.Президент зазначив, що очікує оперативного виконання всіх досягнутих домовленостей. До реалізації відповідних рішень уже залучені Міністерство закордонних справ України, Міністерство оборони та Офіс президента.Україна готується до важливих зустрічейКрім того, Україна активно готується до низки важливих міжнародних заходів, які відбудуться влітку. Йдеться про саміт Європейського Союзу, саміт Групи семи (G7) та саміт НАТО."Кожен із цих майданчиків має бути результативним для України, ми готуємо рішення", — зазначив глава держави.Зеленський також подякував міжнародним партнерам за підтримку України в умовах тривалої російської агресії.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що міжнародні зустрічі на рівні Європейського Союзу, "Великої сімки" та Північноатлантичного альянсу, що заплановані на початок літа, здатні кардинально змінить хід російсько-української війни. Київ сподівається на рішучі кроки з боку західних партнерів, які допоможуть посилити дипломатичний тиск на країну-агресорку.Читайте також: Доленосні саміти літа: Зеленський розповів, що визначить подальший перебіг війни.

Болгарія не планує більше постачати зброю Україні, адже війна з Росією не закінчиться на полі бою.Про це повідомив міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов, передає видання The Sofia Globe."Україні потрібно більше людей, а не більше зброї. У неї достатньо зброї, тому ми не передбачаємо надання більшої кількості зброї українській армії", — заявив Стоянов.Міністр також висловив переконання, що війна не матиме військового вирішення. Він зазначив, що нинішня ситуація на фронті нагадує позиційне протистояння."Ми бачимо позиційну війну, і скільки б озброєння не накопичувалося, єдине, чого досягається, – це втрати людських життів", — сказав глава оборонного відомства.Стоянов закликав Україну та РФ перейти до переговорного процесу та "шукати справедливого миру, який має бути визначений двома сторонами".Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..