# Енергоатом

У неділю, 26 квітня, Запорізька атомна електростанція вкотре втратила зовнішнє електроживлення. Відбулося відключення лінії електропередачі "Феросплавна‑1", через що станція перейшла в режим блекауту.Про це повідомили в Telegram-каналі "Енергоатому". Там зазначили, що впродовж півтори години станція живилася від 19 резервних дезельгенераторів."Це вже п’ятнадцятий випадок блекауту на ЗАЕС з моменту її окупації. Кожен такий інцидент суттєво підвищує ризики для ядерної та радіаційної безпеки не лише України, а й Європи", — наголосили атомники.Вони додали, що ситуація вкотре підтверджує необхідність якнайшвидшого повернення станції під повний контроль України та її законного оператора — "Енергоатома"."Це є єдиною гарантією безпечної експлуатації найбільшої атомної станції Європи", — підсумували в державній акціонерній компанії.Раніше сьогодні генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Мар’яно Гроссі заявляв на пресконференції, що фахівці й надалі фіксують складнощі із забезпеченням стабільної роботи критичної інфраструктури Запорізької АЕС. Там є низка технічних і безпекових проблем.За його словами, агентство продовжує верифікацію наявності ядерних матеріалів на станції, а також контролює цілісність відпрацьованого та свіжого палива й активних зон реакторів.Нагадаємо, що під час сьогоднішньої зустрічі з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі президент України Володимир Зеленський наголосив на неприпустимості формалізації та легалізації російського перебування на Запорізькій АЕС..

Від початку повномасштабного вторгнення росіяни 155 разів атакували підстанції, які є критичними для ядерної безпеки. Для захисту таких об’єктів Україна потребує додаткових засобів протиповітряної оборони.Про це заявив перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль під час виступу на Міжнародній Чорнобильській конференції з питань відновлення та ядерної безпеки, його цитує "Укрінформ"."Росія здійснила 155 атак на підстанції, що забезпечують видачу потужності атомних електростанцій в енергосистему. Кожен такий удар у разі успішності — це ризик аварійних зупинок, порушення стабільної роботи системи та тиск на безпечну експлуатацію атомних блоків", — наголосив він.Міністр додав, що Україна потребує сучасних систем ППО для захисту енергетичної інфраструктури, насамперед від балістики, а також дронів. Окрім того, Шмигаль наголосив на важливості санкційного тиску на Росію."Ми наполягаємо на посиленні санкцій проти російського енергетичного сектора — включно з атомним сектором. Ми наполягаємо на жорсткіших обмеженнях "Росатома" та призупиненні членства Росії в Раді керівників МАГАТЕ", — акцентував він.Очільник Міненерго також зауважив, що на відновлення нового безпечного конфайнменту Україна потребує щонайменше 500 мільйонів євро.Як відомо, з лютого 2022 року внаслідок російської агресії зафіксовано щонайменше 127 інцидентів, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку. Зокрема, йдеться про 23 втрати зовнішнього електропостачання АЕС і 25 прямих ударів і обстрілів — дронами, артилерією, ракетами по промислових майданчиках АЕС або в безпосередній близькості від них.Нагадаємо, що відновлення конфайнменту на Чорнобильській АЕС, пошкодженого російськими обстрілами, стало предметом переговорів президента України Володимира Зеленського та президентки ЄБРР Оділь Рено-Бассо..

Фахівці й надалі фіксують складнощі із забезпеченням стабільної роботи критичної інфраструктури Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС). Там є низка технічних і безпекових проблем.Про це заявив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Мар’яно Гроссі під час пресконференції.За його словами, агентство продовжує верифікацію наявності ядерних матеріалів на станції, а також контролює цілісність відпрацьованого та свіжого палива й активних зон реакторів."Інспекції на об’єкті тривають у штатному режимі", — зауважив очільник МАГАТЕ.Гроссі зазначив, що наразі всі енергоблоки Запорізької АЕС перебувають у стані холодного зупину, а активної генерації електроенергії не здійснюється."Ситуація залишається напруженою через зовнішні фактори впливу", — визнав спеціаліст.Однією з ключових проблем є нестабільне електропостачання. За словами очільника МАГАТЕ, наразі одна з двох ліній живлення не функціонує, що створює додаткові ризики для об’єкта.Він констатував, що тривають переговори щодо забезпечення безпечних умов для ремонтних бригад, які мають відновити пошкоджену інфраструктуру.Іншою критичною проблемою залишається водопостачання для систем охолодження. Після підриву Каховської греблі 2023 року рівень води у водосховищі суттєво знизився, що змусило використовувати альтернативні джерела."Наразі для охолодження реакторів застосовуються 11 свердловин, також споруджено допоміжну дамбу для збереження водних запасів", — розповів генеральний директор агентства.Рафаель Мар’яно Гроссі наголосив, що хоча прямої загрози аварійної ситуації наразі немає через холодний зупин реакторів, станція потребує постійного технічного контролю та стабільних умов роботи інфраструктури. Ситуація залишається нестійкою та потребує довгострокового вирішення.Нагадаємо, що 14 квітня на Запорізькій АЕС стався черговий блекаут. Станція залишилась без зовнішнього електропостачання. На той момент це був уже 13 блекаут на станції за час повномасштабної війни..

Українська влада планує збільшити потужності атомної генерації до 25 гігаватів до 2050 року. Такими є амбіційні плани, яких реально досягнути навіть за нинішніх обставин.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль за підсумками зустрічі з представниками наглядової ради НАЕК "Енергоатом" на чолі з Руміною Велші."Обговорили пріоритети роботи та розвитку компанії. Одне з ключових завдань — нарощування потужностей атомної генерації, яка стане основою нової енергетичної архітектури України", — зазначив він.За його словами, в України є амбіція — 25 ГВт номінальної потужності атомної генерації до 2050 року.На порядку денному — завершення будівництва третього та четвертого блоків на Хмельницькій АЕС. У перспективі — зведення п’ятого та шостого енергоблоків ХАЕС."Україна має потужний потенціал у галузі, який маємо використати, щоби побудувати вертикально-інтегровану систему. Розпочинаючи з видобутку уранового концентрату, налагодженням процесу виробництва ядерного палива, роботою атомних електростанцій, і завершуючи цикл зберіганням відпрацьованого ядерного палива", — акцентував український міністр.Він зауважив, що всі етапи цього процесу можна реалізувати в Україні. Важливим кроком на цьому шляху є корпоратизація СхідГЗК і приєднання його до "Енергоатому". Відповідний законопроєкт уже внесено до Верховної Ради.Вони також обговорили фінансові й організаційні проблеми компанії. Завершення аудиту діяльності підприємства у попередні періоди і підвищення прозорості управлінських процесів — серед пріоритетів. Заплановане впровадження найефективніших міжнародних практик і підходів для управління компанією."Дякую членам наглядової ради за готовність модернізувати "Енергоатом", підвищувати його ефективність і зміцнювати енергетичну безпеку України", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше очільник Міненерго розповідав, що Україна створює мережу "енергетичних сот" — автономних або напівавтономних кластерів, де критична інфраструктура може працювати навіть тоді, коли центральна мережа пошкоджена..

У Greenpeace Україна попередили про ризик обвалу саркофага Чорнобильської атомної електростанції. Однак спеціалісти відповіли, що насправді несучі конструкції споруди не пошкоджені.Про загрозу на Чорнобильській АЕС написав у звіті старший ядерний фахівець Greenpeace Україна Шон Берні. Він наголосив, що без термінового ремонту саркофага є ризик його обвалу."Удар російського дрона в лютому 2025 року підвищив ризик обвалу саркофага ще до безпечного демонтажу. Наш меседж простий: цей злочин варто покарати, включно з максимальними санкціями проти "Росатома", — акцентував Берні.Водночас на Facebook-сторінці державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" зазначили, що після атаки новий безпечний конфайнмент (саркофаг) втратив свої властивості повної герметизації.При цьому, зауважили спеціалісти, захисна оболонка продовжує частково виконувати основну роль — екологічну ізоляцію зруйнованого внаслідок аварії четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС."Пошкодження несучих конструкцій локалізувальної споруди об'єкта "Укриття", нового безпечного конфайнмента внаслідок влучання ударного дрона 14 лютого 2025 року та наслідків гасіння пожежі не зафіксовано", — уточнили на підприємстві.Однак представники Чорнобильської АЕС додали, що за умови штатної роботи всіх систем і відсутності повторних атак або іншого фізичного впливу ризики неконтрольованого виходу радіоактивних речовин за межі саркофага наразі мінімальні.Раніше директор Чорнобильської АЕС Сергій Тараканов заявляв про те, що саркофаг над четвертим енергоблоком може обвалитися, якщо Росія завдасть повторного удару. При цьому не обов'язково, щоби в саркофаг відбулося пряме влучання. Ризики є, навіть якщо дрон або ракета влучать неподалік.Нагадаємо, вчора стало відомо, що в Чорнобильській зоні понад п'ять років незаконно вирощували врожай. Спеціалізована екологічна прокуратура вимагає повернути державі захоплені землі..

У Південноукраїнській громаді Миколаївської області збудують комплекс із виробництва ядерного палива для українських атомних станцій. Кабінет міністрів України вже ухвалив відповідне розпорядження.Про це повідомила пресслужба акціонерного товариства "НАЕК "Енергоатом" на своїй сторінці у Facebook."Це стратегічне рішення, яке відкриває нову сторінку в історії вітчизняної атомної енергетики. Йдеться про будівництво сучасного технологічного комплексу з виробництва тепловидільних збірок для українських АЕС на території Південноукраїнської міської територіальної громади", — йдеться в повідомленні.В "Енергоатомі" додали, що виробництво такого палива — важливий крок для енергетичної незалежності України.Українські атомники конкретизували, що комплекс працюватиме за технологіями американської компанії Westinghouse. Домовленостей про це досягнули ще раніше, тепер нарешті вони розпочнуть діяти."Крім того, провели аналіз впливу на довкілля та розробили техніко-економічне обґрунтування. Документація успішно пройшла державну експертизу, підтвердивши доцільність і безпечність реалізації проєкту", — акцентували в акціонерному товаристві.В "Енергоатомі" зауважили, що ініціатива отримала підтримку на місцевому рівні. У вересні 2025 року проєкт схвалила Південноукраїнська громада.У березні 2026 року Кабінет міністрів України  ухвалив рішення про будівництво. Надалі над проєктом розроблятимуть проєктну документації та здійснюватимуть державну експертизу.Нагадаємо, в липні минулого року Центр протидії дезінформації спростував повідомлення про начебто збій на Південноукраїнській атомній електростанції, вона не відповідала дійсності. У медіа поширювали дезінформацію, нібито Київ "приховав аварійний збій" на атомному об'єкті, який начебто міг призвести до катастрофи..

У березні "Енергоатом" вивів у плановий ремонт два з дев’яти енергоблоків атомних електростанцій на неокупованій території України. Це один із ключових факторів, що впливатимуть на баланс в енергосистемі.Про це повідомила колишня міністерка енергетики України (з 16 квітня до 20 листопада 2020 року) Ольга Буславець, яка опублікувала відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Зараз уже два енергоблоки перебувають у планових ремонтах, що відповідно зменшує доступний обсяг базової генерації", — написала вона.За її словами, ремонтна кампанія мала розпочатися наприкінці березня, але вже в суботу минулими вихідними "Енергоатом" відключив один блок, а в середні тижня другий блок АЕС вивели спочатку в аварійний ремонт, а потім перевели в плановий середній ремонт.Колишня міністерка назвала початок ремонтної кампанії на атомних електростанціях одним із ключових факторів, що впливатимуть на баланс в енергосистемі найближчим часом."У таких умовах навіть відносно незначні пошкодження мережевої інфраструктури або генерації можуть швидко змінити баланс системи та створити додатковий дефіцит потужності, особливо у вечірні години пікового навантаження", — пояснила вона.Станом на 13 березня — до останньої масованої ракетно-дронової атаки Росії в ніч на 14 березня — рівень дефіциту у години вечірнього максимуму в українській енергосистемі складав близько 1000 МВт.На теперішній момент "Енергоатом" експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт, які розташовані на підконтрольній Україні території.Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня того ж року.Нагадаємо, наприкінці лютого цього року прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко інформувала, що аудит Національної атомної енергогенерувальної компанії "Енергоатом" ще тривав. Проте вже на той момент вдалося виявити певні недоліки..

Аудит Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" все ще триває. Проте вже вдалося виявити певні недоліки.Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у своєму дописі Telegram."Провела зустріч із головою Державної аудиторської служби України Аллою Басалаєвою та заслухала звіт щодо попередніх висновків аудиту НАЕК "Енергоатом". Аудит триває", — наголосила очільниця уряду.За її словами, наразі аналізуються питання надмірних витрат, пов’язаних із проведенням компанією ризикових операцій. Відтак, уже виявлено:недоліки у визначенні очікуваної вартості закупівель;факти завищення витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей;залучення посередників під час постачання товарів.Окремо аудитори перевіряють законність нарахування заробітної плати керівництву компанії."Усі встановлені порушення отримають належну правову оцінку з боку правоохоронних та антикорупційних органів, а винні особи будуть притягнуті до відповідальності", — запевнила Свириденко.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Після розкриття масштабної корупційної схеми у "Енергоатомі" розпочався аудит. Матеріали аудиту передадуть до правоохоронних та антикорупційних органів для подальших дій.22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча".Речниця САП Ольга Постолюк поінформувала, що для колишнього українського міністра Германа Галущенка проситимуть у суді заставу в 425 мільйонів гривень..

Національне антикорупційне бюро підтвердило затримання колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка, який є фігурантом справи "Мідас".У своєму Telegram-каналі пресслужба НАБУ зазначила, що Галущенко був затриманий під час перетину державного кордону.Як відзначили детективи, наразі тривають першочергові слідчі дії, "які здійснюються відповідно до вимог законодавства та санкції суду"."Деталі згодом", — додали у НАБУ.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча". .

Вночі 15 лютого Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура затримали колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка, який є фігурантом справи "Мідас".Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні проінформовані джерела.За даними журналістів, Галущенка затримали під час спроби виїзду за кордон."Інші деталі затримання наразі невідомі", — йдеться у повідомленні.Водночас в "Українській правді" відзначили, що Галущенка нібито зняли прямо з потяга.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча". .

Запорізька атомна електростанція технічно та юридично може перебувати під управлінням виключно української сторони, а будь-які плани щодо її "спільного використання" з іншими державами є неможливими. Лише Україна володіє необхідними ліцензіями на всі ключові елементи станції — від енергоблоків до систем керування.Про це заявив тимчасовий виконувач обов’язків голови правління НАЕК "Енергоатом" Павло Ковтонюк, пише "Інтерфакс-Україна".Технічна неможливість "спільного управління"Ковтонюк зазначив, що поки політики можуть обговорювати різні сценарії майбутнього окупованої станції, з погляду технічних фахівців та оператора АЕС, варіант міждержавного використання об’єкта не розглядається.Основні аргументи "Енергоатома":ліцензійна монополія: Україна є єдиним законним власником ліцензій на експлуатацію всіх складових частин ЗАЕС;питання палива: російські спроби видати власні "ліцензії" на управління станцією є абсурдними, адже РФ не має відповідних проєктів чи дозволів на роботу з ядерним паливом компанії Westinghouse, яке використовується на об'єкті;операційна цілісність: технічні системи управління станцією інтегровані в українську енергосистему та правове поле, що робить присутність іншого оператора неможливою.Керівник "Енергоатома" резюмував, що будь-які зазіхання на легітимність українського контролю над ядерним об'єктом не мають під собою жодного правового чи технічного підґрунтя.Нагадаємо, 30 січня президент України Володимир Зеленський заявляв, що питання Запорізької станції є одним із найскладніших пунктів діалогу, який не має швидких і простих рішень. За словами Статус ЗАЕС визначатимуть у межах єдиного пакету домовленостей щодо територіальної цілісності України.За даними Інституту вивчення війни, Росія продовжує зусилля щодо формалізації свого контролю над окупованою Запорізькою атомною електростанцією, встановлюючи умови для відновлення виробництва електроенергії на станції. Її й надалі намагаються підключити до російської енергетичної системи. .

У середу, 28 січня, Кабінет міністрів призначив новий склад наглядової ради "Енергоатома". До команди увійшли авторитетні міжнародні фахівці з багаторічним досвідом у галузях ядерної енергетики, фінансів, управлінні ризиками та юридичному регулюванні. Про це у Telegram-каналі повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, "це важливе рішення" для оновлення НАЕК "Енергоатом".Хто увійшов до наглядової радиТак, нова наглядова рада складається з семи осіб. Незалежними членами наглядової ради будуть:Руміна Велші — міжнародна експертка, яка понад 40 років працює в галузі ядерної безпеки. Раніше очолювала ядерний регулятор Канади та Комісію стандартів безпеки МАГАТЕ.Лаура Гарбенчуте-Бакієне — фахівчиня з фінансів та аудиту з 25-річним стажем. Має досвід роботи на керівних посадах у PwC та роботи зі стратегічними об’єктами, зокрема Ігналінською АЕС.Патрік Фрагман — міжнародний управлінець, колишній президент і CEO американської компанії Westinghouse Electric Company.Бріс Буюон — юрист та експерт з корпоративного управління, який обіймав керівні посади у французькій енергетичній групі EDF.Представниками держави у наглядовій раді призначили:заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталія Кіндратіва;голову Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергія Сухомлина;держсекретаря Міністерства енергетики Максима Малашкіна. "Конкурс відбувся за участі незалежних представників ЄС, ЄБРР, IFC і бізнес-омбудсмена за повною та відкритою, конкурентною процедурою, передбаченою для всіх стратегічно важливих державних підприємств. Уряд зробив усі необхідні кроки для перезапуску менеджменту і дотримувався рекомендацій партнерів про проведення конкурсу у повному, а не скороченому форматі", — зазначила Свириденко.Завдання для "Енергоатому"Під час першої зустрічі з новими членами наглядової ради НАЕК "Енергоатом" прем'єр-міністр поставила задачу терміново призначити нове керівництво компанії. "На період, необхідний для призначення, уряд доручив замінити тимчасове керівництво компанії", — заявила Свирденко.Також нова наглядова рада має провести повний аналіз попередньої діяльності компанії: договорів, закупівель та аукціонів з продажу електроенергії, з урахуванням інформації від правоохоронних органів, медіа та народних депутатів.Нагадаємо, ще у листопаді Юлія Свириденко повідомила, що Кабінет міністрів України продовжує повне перезавантаження енергетичного сектору. На засіданні уряду затвердили план дій для оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів суб’єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу. .

Бізнесмен Тимур Міндіч, який є фігурантом справи "Мідас", планував свій виїзд за кордон заздалегідь. Він покинув країну напередодні обшуків.Про це повідомив директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос розповів під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради."За результатами аналізу даних телефонів, вилучених під час обшуків у деяких фігурантів кримінального провадження, встановлено, що керівник злочинної організації виїхав 10 листопада орієнтовно о другій ночі, проте транспортний засіб — він користувався трансфером приватним — його помічники замовляли 9 числа зранку", — зазначив Кривонос.Відтак, за словами посадовця, "це був запланований виїзд, а не виїзд за кілька годин до обшуків".Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча"..

Колишня очільниця Міністерства енергетики Світлана Гринчук заявила, що не знає бізнесмена Тимура Міндіча і жодним чином не причетна до корупційної схеми в "Енергоатомі".Таку заяву вона зробила під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційної політики та прав людини під час дії воєнного стану.Гринчук відзначила, що у справі "Мідас" вона єдина, хто не вважається членом злочинної організації. Ба більше, на думку експосадовиці, її ситуація є "прикладом грубого порушення прав людини"."Мій кейс якраз є одним із найкричущіших порушень прав людини", — зазначила ексміністерка.Вона додала, що до неї "немає жодних претензій з боку правоохоронних органів". До того ж Гринчук відзначила, що у неї не проводилися обшуки, її не допитували, не повідомляли про підозру, а також не висували звинувачень у порушенні антикорупційного законодавства або зловживанні професійними повноваженнями на посаді міністра енергетики чи на інших державних посадах."Деталі мого особистого життя без будь-якої прив’язки до справи стали надбанням громадськості. Це, безумовно, вплинуло на моє життя і мою репутацію. Я вважаю це грубим порушенням моїх конституційних прав... Я не хочу мати відношення до політики в Україні, але коли говоримо про європейські цінності, ми самі грубо їх порушуємо. В Європі такого немає, а у нас навіть найвищі правоохоронні органи дозволяють собі такі дії", — заявила Гринчук.Позиція Германа ГалущенкаСвоєю чергою колишній очільник Міністерства юстиції Герман Галущенко, який також є фігурантом справи "Мідас", не відкидав того, що знав Міндіча. За словами експосадовця, він познайомився із бізнесменом у 2017–2018 роках, коли їхні діти навчалися в одному класі. Однак, як відмітив Галущенко, Міндіч не був його другом.Також, за словами Галущенка, він спілкувався із Міндічем "може, в серпні, може, в липні" у його квартирі на вулиці Грушевського, 9а. Він також додав, що проходить у справі "Мідас" як свідок і був на одному допиті."Я є свідком справи і вже давав покази на допиті. Це були формальні процесуальні дії, і я не приховував цього", — заявив колишній міністр.Крім того, Галущенко заперечив інформацію про нібито незаконний вплив з боку Міндіча на Міненергетики та інші державні органи цієї сфери."Вплив — це коли ти можеш звернутися до когось і сказати: "Мені потрібно зробити оце". Жодних таких випадків не було. Другий момент — захист від нього перед президентом — це повна маячня. Коли почалася велика війна, я майже цілодобово перебував у сусідньому будинку, президент був на зв’язку щодня, і масовані обстріли не залишали часу для подібних речей", — пояснив Галущенко.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча"..

Номінаційний комітет одноголосно затвердив чотирьох незалежних членів нової наглядової ради НАЕК "Енергоатом". До складу ради увійшли міжнародні експерти світового рівня з досвідом у ядерній безпеці, фінансах та управлінні.Про це у Telegram-каналі повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.Хто увійшов до наглядової радиНовими незалежними членами стали фахівці з багаторічним досвідом у провідних світових енергетичних компаніях та регуляторних органах:Руміна Велші — міжнародна експертка, яка понад 40 років працює в галузі ядерної безпеки. Раніше очолювала ядерний регулятор Канади та Комісію стандартів безпеки МАГАТЕ.Лаура Гарбенчуте-Бакієне — фахівчиня з фінансів та аудиту з 25-річним стажем. Має досвід роботи на керівних посадах у PwC та роботи зі стратегічними об’єктами, зокрема Ігналінською АЕС.Патрік Фрагман — міжнародний управлінець, колишній президент і CEO американської компанії Westinghouse Electric Company.Бріс Буюон — юрист та експерт з корпоративного управління, який обіймав керівні посади у французькій енергетичній групі EDF.Відбір трьох представників від держави до наглядової ради планують завершити у першій половині січня 2026 року.Масштабне оновлення енергосекторуЗа словами Юлії Свириденко, "Енергоатом" — лише одна з 12 стратегічних компаній, де зараз оновлюють органи управління. Аналогічні процеси тривають у "Нафтогазі", "Укренерго", "Укргідроенерго" та інших підприємствах. Мета реформи — привести статути компаній у відповідність до стандартів ОЕСР.Паралельно з кадровими змінами, за словами Свириденко, тривають державні аудити "Енергоатому" та підприємств оборонного сектору. У Мінекономіки наголошують, що результати перевірок будуть невідкладно передані правоохоронним органам у разі виявлення порушень.Нагадаємо, що 19 листопада за колишнього віце-прем’єр-міністра України Олексія Чернишова, який фігурує у справі про розкрадання в "Енергоатомі", внесли заставу розміром у 51 мільйон гривень..