# Хорватія

Прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович 14 березня ввечері проходив лікування у Загребському госпітальному центрі від випадкового доброякісного порушення серцевого ритму. Процедура була заздалегідь запланована і пройшла вдало.Про це повідомив уряд країни в суботу, пише HINA. Згідно з оприлюдненою інформацією, очільник хорватського уряду пройшов необхідне лікування. Медики очікують, що вже 15 березня посадовець зможе покинути медзаклад.Госпіталізація Папи Франциска: що відомоПапа Франциск був госпіталізований до римської лікарні Джемеллі 14 лютого після нападу бронхіту. У нього діагностували двосторонню пневмонію, а також полімікробну інфекцію у дихальних шляхах. Понтифіка лікують антибіотиками та кортизоном.Лікарі кажуть, що у пацієнтів похилого віку пневмонія може призвести до ускладнень, оскільки їм важко ефективно виводити рідину з легень. Крім його віку, побоювання щодо здоров'я Папи Франциска пов'язані з тим, що в молодості Франциску видалили частину однієї легені.Нагадаємо, що, згідно з офіційними повідомленнями, в Папи Римського Франциска стався бронхоспазм. Через це стан його здоров'я ще більше погіршився. Понтифік пережив неконтрольоване стиснення бронхіальних м'язів. Це призвело до "раптового погіршення" його стану.Раніше повідомлялось, що станом на 2 березня Папа Римський Франциск продовжує відпочивати після спокійної ночі. За словами офіційних осіб Святого Престолу, понтифік прийняв архієпископа Пенью Парру.

У середу, 22 січня, президент Володимир Зеленський у Давосі провів переговори із прем'єр-міністрами шести країн. Серед основних тем — ситуація на фронті, підтримка України та санкції проти країни-агресорки Росії.За даними Офісу президента очільник держави сьогодні поспілкувався із прем'єрами Катару, Бельгії, Хорватії, Швеції, Нідерландів та Іспанія.Перемовини із прем'єром ІспаніїПрезидент Володимир Зеленський розповів Педро Санчесу про ситуацію на найскладніших напрямках фронту й потреби українських воїнів на полі бою, зокрема в артилерії та бронетехніці. Окремо гарант наголосив на важливості посилення санкційного тиску на РФ. Україна очікує, що в 16-му пакеті ЄС застосує санкції проти ключових секторів російської економіки, оборонних компаній, банківської сфери та розширить перелік суден тіньового флоту."Глава держави подякував за допомогу з боку Іспанії в боротьбі України з російською агресією, зокрема за виділення 1 мільярд євро на військову підтримку торік. Україна розраховує на збереження такого ж рівня допомоги цьогоріч", — додали в ОП.Переговори із прем'єром НідерландівВолодимир Зеленський і Дік Схооф обмінялися думками щодо забезпечення надійних гарантій безпеки на шляху до досягнення тривалого та стійкого миру. Окрему увагу лідери приділили інвестиціям в українську оборонну промисловість."Президент розповів про можливі напрями такої співпраці та ініціативи, до яких можуть долучитися Нідерланди. Серед них — данська модель. Також лідери сфокусувались на енергетичній співпраці", — йдеться у повідомленні.Зустріч із очільником уряду ШвеціїГоловна тема зустрічі Володимир Зеленського та Ульфа Крістерссона — продовження допомоги Україні. Гарант наголосив, що наша держава розраховує на затвердження вже 18-го пакета військової підтримки. Це допоможе посилити позиції України та наблизити справедливий і тривалий мир для всієї Європи."Глава держави подякував за всі зусилля Ульфа Крістерссона та його уряду заради посилення підтримки України. Загалом від початку повномасштабного російського вторгнення Швеція надала допомогу на 5,6 млрд дол. Президент особливо відзначив оборонну підтримку, зокрема посилення української ППО, та інвестиції в українське виробництво зброї за данською моделлю", — додали в ОП.Переговори із прем'єром ХорватіїПрезидент Володимир Зеленський та Андрей Пленкович обговорили необхідність посилення позицій України, а також розширення програм реабілітації та відновлення для наших захисників і захисниць та їхніх родин. Натомість ключовою темою зустрічі була додаткова військова допомога."Посилення українських воїнів на полі бою та зміцнення позицій України надзвичайно важливі для досягнення справедливого й тривалого миру. Наша держава розраховує на швидке постачання озброєння в межах чергового пакета підтримки від Хорватії", — зауважили в Офісі президента.Перемовини з прем'єром КатаруВолодимир Зеленський та Мухаммад бін Абдулрахман Аль Тані розглянули питання гуманітарної співпраці та продовольчої безпеки. Зокрема, український гарант розповів про нову українську ініціативу Food from Ukraine, започатковану для допомоги сирійському народові та постачання в Сирію продовольства.Також президент запросив Катар приєднатися до реалізації цих ініціатив і надати фінансову підтримку, що також є внеском у відновлення стабільності в усьому регіоні.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що американський лідер Дональд Трамп має намір закінчити війну Росії проти України вже цього року, та робитиме для цього все необхідне.

Срібний призер Олімпіади-2024, гімнаст Ілля Ковтун запустив процес зміни українського громадянства на хорватське. У Національному олімпійському комітеті України вважають це "абсолютно неприйнятним".Про це президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт заявив у коментарі Tribuna.com. Він наголосив, що Ковтуну зробили пропозицію покращити умови, але гімнаст не відреагував на неї."До нього зверталися — він не відповідав. Відбулася розмова тільки з його тренеркою — Іриною Горбачевою. Їм запропонували всі умови для тренувань. Якщо потрібно щось зробити в Україні — готові зробити. Поліпшити умови в Конча-Заспі на нашій Олімпійській базі — всі готові долучитися. Тренувати за кордоном — будь ласка, тренуйтеся за кордоном. Тобто тут потрібно тільки бажання — бажання бути українцем", — акцентував Гутцайт.Своєю чергою, хорватські медіа поінформували, що однією з причин такого рішення є розбіжності між Ковтуном і його тренеркою з українською федерацією."Так, у федерації теж є якісь проблеми всередині. Але це не привід змінювати громадянство. Це привід працювати в Україні, підіймати прапор України, вболівати за Україну, допомагати Україні. А вже якісь проблеми федерації ми — міністерство та НОК — будемо всі разом вирішувати, а не бігти від цих проблем ", — зазначив президент Національного олімпійського комітету України.Гутцайт зізнався, що засмучений через зміну громадянства одним з найкращих гімнастів України. Водночас функціонер зазначив, що офіційно ця інформація ще не підтверджена."Це абсолютно для мене неприйнятно, тому що є багато випадків спортсменів, які теж тренуються за кордоном, живуть за кордоном, але взагалі не розмірковують про те, щоби змінити громадянство. Бо що таке країна? Це люди, це українці, які люблять, які поважають своїх спортсменів, які вболівають за них", — пояснив спортивний функціонер.Він наголосив, що під час війни це "взагалі недобрий вчинок", який не можна було ні планувати, ні допускати, бо це фактично зрада країни."Я не хочу казати нічого грубого, але відчуваю, що в такий час потрібна тільки підтримка України, а не бігти з України", — підсумував Вадим Гутцайт.Нагадаємо, що Ілля Ковтун улітку став срібним призер Олімпіади-2024 в Парижі у вправах на паралельних брусах. Також він є дворазовим призером чемпіонатів світу зі спортивної гімнастики, має сім медалей чемпіонату Європи, з них три золоті.

Один із найкращих гімнастів світу, 21-річний українець Ілля Ковтун, який уже три роки живе та тренується в хорватському Осієку, подав заяву на отримання хорватського громадянства. Він готовий продовжити кар'єру, виступаючи за іншу країну.Про це повідомляє Sportske novosti. Його тренер Ірина Горбачова (Надюк) також подала заявку на отримання громадянства. Хорватська федерація гімнастики оперативно відреагувала та дала "зелене світло", і тепер справа за компетентними установами, які мають виконати цю роботу та дати можливість Ковтуну та Горбачовій стати громадянами Хорватії.Як зазначає видання, Ковтун належить до вершини гімнастики, він один із найкращих універсалів світу, блискучий на кількох прийомах. На сьогодні він посідає друге місце у світі в багатоборстві, чемпіон Європи на брусах, а на торішніх Олімпійських іграх у Парижі він виграв срібло на брусах і був четвертим у багатоборстві та на вільних вправах. У 18-річному віці він завоював бронзову медаль світу у багатоборстві, і на сьогодні в його активі вже вісім медалей із чемпіонатів Європи. "У перспективі цей молодик з Олімпіади в Лос-Анджелесі міг би принести Хорватії більше медалей. Звичайно, доведеться пройти довгий шлях, і багато може статися до 2028 року, але потенціал, безумовно, є", — йдеться у повідомленні видання.Як почалася історія про Ковтуна та ХорватіюКоли три роки тому почалася повномасштабна російська агресія проти України, президент Технічного комітету спортивної гімнастики HGS, а сьогодні — хорватський тренер Володимир Мадаревич зробив шляхетний крок і запросив гімнастів з країни, що воює, приїхати в Осієк і змагатися в чудово організованому "Соколі". Центр готується до чемпіонату Європи. Ідея полягала в тому, щоби вони залишилися на два місяці, і більшість із них дійсно залишилися ненадовго, але Ковтуну та Горбачовій так сподобалося у місті на Драві, де в них ідеальні умови для тренувань, що вони залишилися майже на три роки. Юний Ілля, як і раніше, зберігає у своєму серці рідні Черкаси, місто в центральній Україні, він регулярно перебуває на зв'язку зі своєю родиною та друзями. Він їздив з Хорватії на великі змагання і повертався туди після них, і те саме було після Ігор у Парижі, коли його зустрічали в Осієку разом із хорватськими олімпійцями. Однак у Вуковарі перед Олімпійськими іграми йому зробили операцію, яка також показала, що він повністю довіряє країні, що прийняла його. Все це трохи підштовхнуло його до ідеї виступу за Хорватію, хоча, варто зазначити, багато в чому сприяли розбіжності його тренера з деякими особами з верхівки української гімнастики, вказує Sportske novosti.Для людей, які уважніше стежать за гімнастикою, рішення Ковтуна не є надто великим сюрпризом, адже ще в жовтні 2023 року, під час чемпіонату світу в Антверпені, він дав дуже показову відповідь на питання про можливий перехід під хорватський прапор."Зараз нічого не можу сказати з цього приводу, але не знаю, що буде за рік, там побачимо", — наголошував Ілля Ковтун. Минув рік — і на стіл надійшла заява Ковтуна на отримання громадянства.Нагадаємо, раніше Еліна Світоліна повідомляла, що їй пропонували за грошову винагороду відмовитись від українського громадянства та виступати під прапором іншої держави. За це спортсменці мали б виплачувати щороку по 500 тисяч доларів.

Проросійський політик Зоран Міланович є відносним переможцем першого туру президентських виборів у Хорватії. Він набрав 49,09 відсотка голосів після підрахунку більш ніж 99 відсотків виборчих дільниць.Про це повідомляє N1info. У другому турі він зустрінеться з кандидатом та партнером ХДС Драганом Приморацем, який набрав 19,36 відсотка голосів. Другий тур президентських виборів відбудеться 12 січня.Зоран Міланович виступив із промовою та подякував за підтримку. "Хорватський народ, громадяни, дякую вам від щирого серця, дякую всім людям у всіх містах, дякую за ці 49 із чимось відсотків, які для мене не просто цифра, а застава, спільна чаша, з якої ми вип'ємо разом. Я простягнув руку п'ять років тому, я не індійське божество, у мене не так багато рук, я простягну це знову тим, на кому лежить найбільша відповідальність — а це уряд та влада", — заявив він.Нагадаємо, що наприкінці травня Зоран Міланович зробив скандальну заяву щодо відомого у всьому світі гасла "Слава Україні". На його думку, воно має таке ж походження, як і вигук хорватських усташів — правого угруповання, яке діяло в країні під час Другої світової війни.

Антиукраїнський президент Хорватії Зоран Міланович має шанси перемогти вже у першому турі виборів. За результатами екзит-полів він набирає понад 50% голосів виборців.Про це повідомило хорватське видання Vecernji List. Журналісти констатували, що, згідно з результатами екзит-полів, чинний президент Зоран Міланович набирає у першому турі 51,48%.Його головний суперник — Драган Приморац, колишній міністр науки, якого підтримує керівний Хорватський демократичний союз, — має лише 19,29%.Далі йдуть незалежна кандидатка Марія Селак Распудіч та Іванна Кекін з лівої зеленої політичної партії "Ми можемо!", які набирають по понад 8% кожна.Зорана Мілановича неодноразово називали проросійським політиком, хоча він це й заперечував. Раніше він виступав проти приймання Фінляндії та Швеції до НАТО, а також проти навчання українських військ у Хорватії в рамках зусиль ЄС. Також критикував західні країни за постачання Україні танків та іншого озброєння.Хоча посада президента у Хорватії має переважно церемоніальний характер, Міланович формально є верховним головнокомандувачем збройних сил.Під час свого перебування на посаді він протистояв прем'єр-міністру Андреї Пленковичу в питаннях зовнішньої та державної політики. Міланович є провідним європейським президентом-симпатиком Путіна та противником військової підтримки України. Нагадаємо, що наприкінці травня Зоран Міланович зробив скандальну заяву щодо відомого у всьому світі гасла "Слава Україні". На його думку, воно має таке ж походження, як і вигук хорватських усташів — правого угруповання, яке діяло в країні під час Другої світової війни.

У п’ятницю, 25 жовтня, посла Хорватії викликали до Міністерства закордонних справ Угорщини. Це пов’язано із заявами хорватського міністра Івана Анушича, йдеться про позицію Будапешта щодо України. Про це повідомило видання Telex. Журналісти з’ясували, що причиною дипломатичної суперечки стали заяви Анушича на засіданні комітету хорватського парламенту. Він розкритикував позицію президента Хорватії Зорана Мілановича, який відмовився відрядити хорватських військовослужбовців для участі у місії НАТО для України у сфері безпеки та навчання. Анушич зауважив, що таким чином Хорватія стане схожою на Сербію й Угорщину, які публічно підтримують Росію. "Ми хочемо стати на бік Сербії, Угорщини, які зараз публічно підтримують Путіна? Ми хочемо бути частиною цієї команди та того світу, чи частиною світу, до якого ми зараз належимо, західного світу, західних цінностей, західної цивілізації та західної демократії?" — емоційно поставив риторичне запитання хорватський міністр. На це відреагував міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який заявив, що Будапешт прагне якомога кращих відносин з усіма своїми сусідами, в тому числі з Хорватією. "Саме тому дуже несподівано почути, що міністр оборони Хорватії, схоже, обрав новий вид спорту — ображати угорців. Я з усією повагою прошу хорватський уряд не втягувати нас у свої явно гарячі внутрішньополітичні суперечки з президентом", — акцентував він. Сійярто додав, що Угорщина не має жодного стосунку до суперечки між хорватським урядом і президентом держави, мовляв, це їхня внутрішня справа. "Вони повинні залагодити це між собою та не повинні в майбутньому ображати Угорщину під цим приводом. Я вважаю, що наші двосторонні відносини не виправдовують їхнього втягування нас у цю суперечку", — додав угорський міністр. Нагадаємо, що на початку серпня після припинення транзиту нафти російського "Лукойлу" в Європі запропонували Угорщині отримувати її через Хорватію. Однак угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто назвав цю країну "ненадійною". Така заява обурила Загреб.

Запрошення України в НАТО є першим пунктом плану перемоги. Це дозволить реально забезпечити геополітичну визначеність на європейському континенті. На цьому наголосив президент України Володимир Зеленський під час публічного виступу на саміті "Україна — Південно-Східна Європа" в Хорватії. Він іще раз розповів про план перемоги, який уже презентував президенту США Джо Байдену та зараз презентує іншим лідерам. Зеленський зазначив, що якщо його повністю реалізувати, Росія втратить спроможність загрожувати Україні чи комусь іще у Європі. "Перший пункт плану фокусується на тому, чи розв’яжеться проблема дефіциту геополітичної визначеності у Європі — чи Україна все ж отримає місце у НАТО. Якщо так і якщо це вдасться належно підтвердити — Путін програє з геополітичного погляду", — зазначив український президент. За його словами, Росія має визнати, що в Європі існують кордони, незалежні держави, та кожна має право обирати власне майбутнє. "Правда полягає в тому, що прийняття Росією цієї реальності може розпочатися лише з усвідомлення, що Україна більш ніколи не буде підкорена Росією. Без геополітичної визначеності миру не буде", — додав він. Також президент заявив, що бачить шанс вже найближчими місяцями закласти передумови для того, щоби російсько-українська війна закінчилася 2025 року на прийнятних для України умовах, і для цього потрібні "сміливі рішення" найвпливовіших союзників України. Нагадаємо, Зеленський також зазначив, що українська влада разом зі союзниками фіналізує документ про справедливе завершення війни з Росією. Він міститиме всі умови для цього. Роботу над ним завершать у листопаді.

У середу, 9 жовтня, президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович підписали угоду про довгострокову підтримку та співпрацю між двома державами. Про це повідомив Володимир Зеленський, опублікувавши відповідні дописи в соціальній мережі X за результатами зустрічі з Пленковичем. За словами українського президента, темами розмови стали оборонна допомога та співпраця, гуманітарне розмінування, реабілітація українських дітей і поранених воїнів, відбудова України, європейська інтеграція. "Також сьогодні підписали Угоду про довгострокову підтримку та співробітництво між нашими державами. Разом розвиватимемо співпрацю між нашими оборонно-промисловими комплексами. Хорватія продовжить надавати обладнання та ділитися знаннями з гуманітарного розмінування", — розповів Зеленський. Він подякував Хорватії за кожен вияв підтримки нашої держави та людей, за те, що ця країна перебуває разом з Україною від початку російської агресії 2014 року. Як відомо, в середу Володимир Зеленський прибув до Хорватії для участі у третьому саміті "Україна — Південно-Східна Європа" та двосторонніх зустрічей. Саміт у Дубровнику став третім у такому форматі — перший відбувся в Афінах у серпні 2022 року, другий — у Тирані в лютому 2024 року. Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що хорватські військовослужбовці не візьмуть участь у місії НАТО для України у сфері безпеки та навчання. Президент Хорватії Зоран Міланович, який перебуває в опозиції до прем’єр-міністра Андрея Пленковича, офіційно заперечив таку можливість.

У середу, 9 жовтня, президент Володимир Зеленський прибув до Хорватії для зустрічі з премʼєр-міністром Андреєм Пленковичем та представниками інших країн регіону для участі у третьому саміті "Україна -- Південно-Східна Європа". Як повідомив гарант на своєму Telegram-каналі, з премʼєр-міністром Пленковичем він обговорить питання щодо продовження оборонної співпраці, реабілітації українських військових, які були поранені на передовій, а також щодо відбудови України. За словами президента, на саміті у форматі "Україна плюс 12 країн" буде обговорено міжнародні зусилля заради наближення миру та реалізації формули миру. "Обговоримо наше спільне з партнерами реагування на безпекові виклики, а також взаємодію на шляху до Євросоюзу й НАТО", -- наголосив Зеленський. Раніше, а саме 7 жовтня, Зеленський заявляв, що план перемоги України має бути зрозумілим для кожного в країні. Тож спочатку відбудеться остаточне узгодження всіх його пунктів зі союзниками, а після цього його розкриють українцям. "Важливо, що перспектива загалом має бути зрозумілою для кожного в нашій країні. Ми пропонуємо нашим партнерам визначитися, як вони бачать завершення цієї війни, місце України саме в глобальній архітектурі безпеки, а також — зі спільними кроками, які можуть поставити цю війну на курс до завершення", — зауважував президент. Нагадаємо, раніше видання Bloombeg повідомляло, що український президент, ймовірно, шукає "більш гнучкий" підхід для завершення війни в Україні через побоювання зменшення підтримки західних союзників. У чому саме полягає цей гнучкий підхід наразі точно не відомо. Втім, за даними журналістів, він точно не міститиме у собі територіальних поступок агресору.

Хорватські військовослужбовці не візьмуть участь у місії НАТО для України у сфері безпеки та навчання. Президент Хорватії Зоран Міланович офіційно заперечив таку можливість. Про це йдеться в офіційному повідомленні на сайті хорватського президента. Раніше уряд Хорватії просив президента схвалити скерування військових хорватської армії в місію з підтримки України, адже реалізація цього рішення входить до компетенції президента. Однак Зоран Міланович вирішив "у межах конституційних повноважень" не давати попередньої згоди на участь військових у такій місії, оскільки вона "потенційно може бути шкідливою для національних інтересів". Тепер хорватський уряд може попросити парламент проголосувати за запропоноване рішення, але для схвалення потрібна підтримка двох третин членів парламенту. У такому випадку рішення набуде чинності, й президент Хорватії пообіцяв поважати його. У канцелярії Мілановича заявили, що президент дотримується позиції, що Україна є жертвою агресії та що Хорватія також має надати їй усю можливу гуманітарну допомогу. "На жаль, попри величезну військову допомогу, яку отримує Україна, кінця війни не видно, але є загроза виходу війни за межі України. Завдання президента республіки — захистити Хорватію від війни та вжити всіх заходів, щоб утримати Хорватію від військових конфліктів", — такий вигляд має спроба пояснення в повідомленні канцелярії хорватського президента. Там також додано, що війна в Україні не є нападом на одну з країн-членів НАТО, а тому статтю 5 Північноатлантичного договору не можна активувати, і для Хорватії немає жодних міжнародно-правових зобов’язань, аби її військові брали участь у заходах, пов’язаних з російсько-українською війною. "Хорватія не може жодним чином суттєво вплинути на війну в Україні, а також не може її зупинити. Але продуманою та відповідальною політикою державної влади вона може запобігти поширенню війни до кордонів Хорватії та забезпечити мир і безпеку для всіх хорватських громадян", — йдеться в повідомленні. Нагадаємо, в серпні стало відомо, що Україна та Хорватія обговорили питання зміцнення співпраці між двома країнами у сфері енергетики. Тож тепер Київ може розраховувати на отримання додаткового генерувального обладнання.

У середу, 11 вересня, прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович оголосив про новий пакет військової допомоги Україні.  Про це йдеться на сайті Офісу президента. Зазначається, що про новий пакет підтримки для нашої держави Пленкович оголосив під час зустрічі із українським лідером Володимиром Зеленським. Своєю чергою, очільник держави подякував хорватському прем'єру за допомогу. Проте, що саме увійде до 11-го пакету допомоги від Хорватії, наразі не відомо. "Ми дуже вдячні за вашу підтримку від початку цього вторгнення. Розраховуємо на вас, зокрема, в політичних питаннях, на шляху до ЄС і НАТО. Вдячні вашому народу за допомогу біженцям", -- сказав президент. Крім того, Зеленський та Пленкович обговорили гуманітарне розмінування територій України та повоєнне відновлення та відбудову енергетичної інфраструктури. "Президент висловив подяку Хорватії за цільову допомогу для відновлення української енергетики, зокрема новий транш енергетичної підтримки обсягом п'ять мільйонів євро, а також за допомогу в лікуванні та реабілітації захисників і захисниць України та членів їхніх сімей", -- додали в ОП. Допомога від Великої Британії За даними уряду Великої Британії, міністр закордонних справ Девід Леммі під час візиту до Києва оголосив, що його країна виділить нашій державі новий пакет допомоги на суму 600 мільйонів фунтів стерлінгів.  "Велика Британія оголошує про виділення не менше 242 мільйонів фунтів стерлінгів на підтримку України перед обличчям безперервних російських атак, а також про виділення 484 мільйонів доларів на фіскальну підтримку та постачання військової техніки", -- йдеться  у повідомленні. Ще 484 мільйони доларів надійде у формі кредитних гарантій для кредитування Світового банку до кінця року, щоб зміцнити економічну стабільність України.  До того ж міністр оборони Британії Джон Хілі 11 вересня також оголосив, що про надання сотні додаткових ракет ППО, десятків тисяч додаткових артилерійських боєприпасів та бронетехніки. Вони будуть доставлені в Україну до кінця цього року. Нагадаємо, 11 вересня глава уряду Латвії Евіка Сіліня оголосила про новий пакет військової допомоги для України. Туди увійдуть бронетранспортери. Латвія також планує передати Києву сонячні панелі для забезпечення лікарень.

У Хорватії правоохоронці оголосили у розшук трьох українців. Їх підозрюють в умисному підпалі порту Медулін та знищенні 35 суден. Про це повідомило хорватське видання Jutarnji. У виданні розповіли, що інцидент стався вночі 15 травня. Перед цим 14 травня підозрювані, 28-річний і двоє 25-річних громадян України, приїхали з Польщі до Хорватії та рушили в напрямку морської частини міського порту. Водночас, як зазначили журналісти, вночі близько 03:40, поки двоє його товаришів були на варті, 25-річний українець "прослизнув через огороджену частину пірса та попрямував до причалу". Там, за даними слідства, він кинув пляшку з легкозаймистою рідиною на одне із суден та спричинив пожежу, яка поширилася на інші 34 судна, що стояли поблизу в порту. 22 них повністю згоріли, а інші були частково пошкоджені вогнем. "Це завдало матеріальних збитків власникам у розмірі близько двох мільйонів євро", -- кажуть у поліції. Правоохоронці наголошують, що зловмисники поки що не перебувають на території Хорватії. Кримінальну справу проти них направлено до державної прокуратури.  Нагадаємо, у Польщі судитимуть подружжя з України. Чоловіка та дружину підозрюють у катуванні та зґвалтуванні власного сина, якому на момент інциденту не було і трьох років.

Україна та Хорватія обговорили питання зміцнення співпраці між двома країнами у сфері енергетики. Тож тепер Київ може розраховувати на отримання додаткового генерувального обладнання. Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на підсумки зустрічі заступника міністра енергетики України Романа Андарака з послом Хорватії Аніцею Джамич. Хорватська сторона підтвердила готовність надавати подальшу підтримку Україні, особливо для підготовки до осінньо-зимового періоду. "Надане обладнання є першочерговою потребою, особливо у прифронтових регіонах, де ворог знищив значну частину енергетичних потужностей. Підтримка партнерів у розбудові невеликих об’єктів розподіленої генерації для нас надзвичайно важлива", — наголосив заступник міністра енергетики. Аніца Джамич заявила, що Хорватія розгляне можливість надання Україні додаткового генерувального обладнання. Також планується участь Хорватії у Фонді підтримки енергетики України, підтримка сімей енергетиків, які постраждали внаслідок російської агресії, й обмін досвідом у переговорному процесі щодо вступу України до Європейського Союзу. Нагадаємо, у травні прес-служба Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки повідомляла, що Хорватія допоможе Україні в питаннях розмінування. Країни підписали відповідний меморандум.

Після припинення транзиту нафти російського "Лукойлу" в Європі запропонували Угорщині отримувати її через Хорватію. Однак угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто назвав цю країну "ненадійною". Така заява обурила Загреб. Про це повідомило видання Euractiv. Журналісти зазначили, що Європейська комісія запропонувала Угорщині та Словаччині використати вільні потужності адріатичного трубопроводу JANAF у Хорватії для постачання нафти до обидвох країн походженням не з Росії. Та міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відкинув цю пропозицію, заявивши, що "Хорватія просто не є надійною країною для транзиту". "Це політично глибоко образлива заява, яку ми не очікували почути від представника країни, на недоброзичливі кроки якої ми вже давно реагуємо вкрай стримано та помірковано", — заявив міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грліч Радман. Словаччина, чий угорський нафтопереробний завод Slovnaft вже отримує частину нафти через JANAF, заявила в п'ятницю, що отримала лист від хорватського уряду з пропозицією забезпечити постачання. "Але за якою ціною? В якому обсязі? Цього ніхто не знає", — зазначив міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар. Словаччина, як і Угорщина, хоче, щоб Єврокомісія змусила Україну повністю відновити потоки нафти з Росії, але, за словами Бланара, вона також шукатиме інше рішення, якщо Єврокомісія не діятиме. Попри тривалі переговори щодо тарифів на транзит, хорватській JANAF і угорській MOL вдалося підписати річний контракт у травні 2023 року на транспортування та зберігання 2,9 мільйона тонн нафти Адріатичним трубопроводом до угорських і словацьких нафтопереробних заводів MOL. У п'ятницю Угорщина також поскаржилася на те, що Хорватія не інвестувала в нарощування потужностей і ніколи не підтверджувала цифру, яку вона назвала для максимальної транзитної потужності свого трубопроводу. У своїй заяві компанія JANAF відкинула ці звинувачення, заявивши, що вона постійно інвестує в свою транспортно-зберігальну систему. Компанія заявила, що разом з MOL протестувала свої транспортні потужності на ділянці в напрямку Угорщини та довела, що може транспортувати 1,2 мільйона тонн сирої нафти щомісяця. "Абсолютно не відповідає дійсності інформація про те, що JANAF підвищував свої тарифи протягом останніх трьох років", — відкинули також у компанії звинувачення Угорщини. Нагадаємо, 1 серпня стало відомо, що Єврокомісія не побачила впливу рішення України припинити транзит нафти російського "Лукойлу" на загальні обсяги постачання. Однак там продовжують з’ясовувати ситуацію з надходженням нафти до Угорщини та Словаччини.