# інвестиції

Чехія інвестує 100 мільйонів євро на оновлення лікарень у межах Ukraine Facility. Країна потенційно готова взяти на себе фінансування модернізації 13 лікарень у семи регіонах України. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко після українсько-чеського медичного бізнес-форуму в Києві, у якому також взяв участь його колега з Чехії Властіміл Валек. За словами Ляшка, на сьогодні попередньо погоджено фінансування шести проектів на загальну суму понад 100 мільйонів євро.Серед закладів, що отримають підтримку:Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи — 35,27 мільйона євро;Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни — 18,9 мільйона євро; Волинська обласна клінічна лікарня — 4,31 мільйона євро;Криворізька міська лікарня №5 — 16,57 мільйона євро;Міська клінічна лікарня №16 у Дніпрі — 14,93 мільйона євро;Київська обласна дитяча лікарня — 10,27 мільйона євро."Це не просто проєкти — це реальні зміни для пацієнтів. І ми вдячні Чехії за підтримку та готовність допомагати Україні на цьому важливому шляху", — написав Ляшко.За даними очільника МОЗ, він разом з Властімілом Валеком відвідали Інститут травматології та ортопедії, де щотижня медики проводять понад 300 надскладних хірургічних втручань пораненим захисникам України та цивільним пацієнтам. Також поілтики поспілкувалися з пацієнтами та лікарями, а також провели зустріч з представниками чеських компаній, які займаються виробництвом медичної продукції."З початку 2025 року Інститут увійшов до єдиного медичного простору, уклавши договори з НСЗУ за п'ятьма пакетами програми медичних гарантій для надання безоплатних послуг зі стаціонарного лікування, хірургії та реабілітації", — йдеться у заяві українського міністра.Ляшко наголосив, що нещодавно у медзакладі завершилося оновлення реабілітаційного відділення, що дозволило вдвічі підвищити реабілітаційну спроможність — до 80 пацієнтів на день.Нагадаємо, раніше міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко заявив, що в Україні відбудуться перевірки у лікарнях, щоб переконатися, що українці отримують потрібні їм ліки в медичних закладах.

Норвегія надасть додатково один мільярд норвезьких крон (майже 90 мільйонів євро) на фінансування імпорту газу в Україну. Це необхідно для забезпечення адекватного газопостачання для населення, бізнесу та промисловості.Про це повідомив сайт норвезького уряду. Там зазначили, що надійніше енергопостачання має важливе значення для стійкості України."Це одна з тем, які обговорювали під час візиту президента Зеленського до Норвегії минулого тижня. Існує нагальна потреба у збільшенні фінансування імпорту газу для забезпечення електроенергією та теплом житлових будинків, підприємств і державних установ. Норвегія робить усе можливе, щоби допомогти", — заявив прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре.Нове фінансування проходитиме через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), його використають для закупівлі газу із західних джерел. Отримувачем газу буде українська державна компанія "Нафтогаз".Імпортований газ використають для потреб споживання та збільшення запасів газу на випадок подальших атак на газову інфраструктуру. Фінансування здійснюється в рамках Програми підтримки України Нансена, а один мільярд норвезьких крон взято з асигнувань на енергетичний сектор України на 2025 рік."Атаки на українську енергосистему є та були атакою на саму суть українського суспільства. Вони є частиною спроби послабити українську економіку та підірвати довіру українського народу до свого уряду. Ось чому вкрай важливо допомогти зберегти доступ до газу", — заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, який перебуває з візитом в Україні цього тижня.Додаткове виділення коштів збільшує загальний внесок Норвегії у закупівлю газу для України з 2022 року до 3,6 мільярда норвезьких крон. 2023 року 635 мільйонів норвезьких крон виділили на закупівлю газу як гарантію. Зараз ці кошти вивільнені, їх можна використати для збільшення загального внеску. Таким чином загальна сума угоди — 1,635 мільярда норвезьких крон."Ми ще не знаємо, скільки газу Україні потрібно буде імпортувати цього року, але внесок Норвегії дозволить Україні краще протистояти наслідкам нових нападів з боку Росії та зробити необхідну підготовку до наступної зими", — сказав Ейде.Нагадаємо, що 7 березня "Нафтогаз України" та польська державна компанія ORLEN підписали меморандум про співпрацю у сфері зрідженого природного газу. Крім того, українська компанія закупить 100 мільйонів кубометрів газу.

Народний депутат України Юрій Бойко розширює свої бізнес-горизонти, в тому числі й за сприяння держави. За десятиліття підтримки та лобіювання ним проросійських наративів в українській політиці його фонд наінвестував на понад 1 000 квартир у Києві.Це з’ясували журналісти-розслідувачі з hromadske. Зокрема, вони звернули увагу на інвестиційний фонд "Хантер", який контролюється кіпрською компанією KOTRYNA HOLDING LTД. За нею стоїть українець Павло Якубенко, який світився в різних компаніях, що пов’язували з керівником забороненої ОПЗЖ, а його син Володимир працював у НАК "Нафтогаз України" під керівництвом Бойка. Фонд "Хантер" розпочав вкладати гроші в цей бізнес із липня 2015 року. При цьому до 2017 роки він тільки вкладав — квартири в цей період не продавалися. А це означає, що стартові інвестиції в будівництво трьох житлових комплексів мали би скласти близько 16 мільйонів доларів, якщо рахувати за мінімальними ринковими цінами. Але такі гроші треба мати, а в Бойка, як зазначили журналісти, офіційно не було та досі немає жодних бізнес-активів. За декларацією, бізнес є тільки в його дружини — Віри Бойко.Водночас розслідувані з’ясували, що за останні 10 років оточення Бойка наінвестувало щонайменше на 1 107 квартир. Це те, що було та є у власності фонду. За мінімальними підрахунками, які опираються на ринок, загальний обсяг інвестицій міг би перевищувати 70 мільйонів доларів."Межигір'я" БойківОкрім того, йдеться в розслідуванні, 2023 року донька Юрія Бойка Ярослава купила земельну ділянку в Обухові. Тут же на ній маєток — майже 1 200 метрів квадратних. Жінка купила будинок 10 березня 2023 року за 15 мільйонів 700 гривень — або за тогочасним курсом 430 тисяч доларів. Експерти ж визначили, що реальна вартість такого особняка сягає двох мільйонів доларів.Будинок Ярославі Бойко продала така собі Наталія Цівінська. Жінка родом з Рубіжного. Там вона проживала в одному будинку з родиною Тарабановських — Ольгою і Михайлом, була з ними прописана. Ольга та Михайло Тарабановські ж, за нашими даними, працювали на заводі "Зоря", де свою трудову біографію розпочав Юрій Бойко. А ще Михайло Тарабановський — колишній заступник мера Рубіжного, який, за повідомленнями ЗМІ того часу, 2014 року брав участь у нарадах із представниками окупаційної влади. Тож запитання виникають і до ціни будинку, і до продавця. А ще є питання до сусідів: у якийсь дивний спосіб сусідні земельні ділянки належать Володимиру Якубенку — сину того самого Павла Якубенка, на якого оформлено інвестиційний фонд "Хантер". До речі, ці будинки сховані з одного боку за водоймою, а з іншого — за височенним парканом, і в'їзд на територію, де розташовуються будинки Володимира Якубенка і Ярослави Бойко, — спільний.Житло, автівки, модний журналЖурналісти зазначили, що в подружжя Бойків — Юрія та Віри — є три будинки, всі під Києвом: у Вишеньках, Гнідині та Копилові. Останній оформлений на початку 2023 року. Всього в Копилові у Віри Бойко 17 земельних ділянок — всі куплені з 15 по 17 вересня 2020 року за майже 10 мільйонів гривень.Донька Юрія Бойка — Ярослава — має дві квартири в "Новопечерських липках". Загальна площа — 270 метрів квадратних. Тут же гараж і два комерційні приміщення — на 160 метрів квадратних. Ще одну квартиру Ярослава має в житловому комплексі "Митець" — майже 290 метрів квадратних. Також у жінки є комерційні приміщення на Печерську і Позняках. Ярослава Бойко — громадська діячка. Була координаторкою міської ініціативи Kyiv Smart City, а зараз працює креативною директоркою L'Officiel Україна. У жінки 67,50% у видавничому домі "Вавилон" і  75% у телерадіокомпанії "Ностальгія". "Чи можна в модному журналі заробити на кілька квартир на Печерську та будинок на тисячу метрів квадратних? Є великі сумніви. Наприклад, сестра Ярослави, Уляна, працює в тому ж журналі, але жодного майна в неї немає", — зауважили розслідувачі. Можна було припустити, що в Ярослави заможний обранець, однак її чоловік Юрій Назаров 2017-2020 років очолював департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДА. Там він отримував максимум близько 40 тисяч гривень на місяць. Актуального бізнесу в Юрія Назарова немає, але є ФОП, відкритий зі звільненням 2020 року. Якимось чином, зазначили журналісти, 2023 року Назаров купив BMW X5 2019 року випуску за приблизно 60 тисяч доларів.Розслідувачі також з’ясували, що старший син Бойка Анатолій має будинок у садовому товаристві "Бобер" у Хотянівці з 2015 року. Він розташований поруч із колишнім головою НАК «Нафтогаз України» та колишнім нардепом від "Опоблоку" Євгеном Бакуліним. Інший син Бойка — Юрій — має квартиру в "Новопечерських Липках".  Нагадаємо, що 19 грудня минулого року Верховна Рада підтримала запит до президента щодо позбавлення голови депутатської групи "Платформа за життя та мир" Юрія Бойка звання "Героя України".

Уряд затвердив механізм розподілу коштів з держбюджету на фінансування публічних інвестиційних проектів. Йдеться про ті, які виділятимуться з Єдиного портфеля публічних інвестицій.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України. Там зазначили, що 28 лютого Кабінет міністрів України ухвалив постанову "Деякі питання розподілу публічних інвестицій".Документ передбачає запровадження механізму розподілу коштів державного бюджету України на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проектів."Єдиний проектний портфель передбачає пріоритезацію інвестиційних проектів і формується відповідно до їх важливості для стратегічних цілей держави та регіональних потреб громад", — йдеться в повідомленні.Також схвалена урядом постанова передбачає створення міжвідомчої комісії, яка займатиметься розподілом коштів на фінансування інвестиційних проектів з держбюджету або з державною підтримкою.Міжвідомчу комісію очолить міністр фінансів України, до неї також увійдуть представники Мінфіну, Мінекономіки, Мінрозвитку, МОЗ, МОН, Міненерго, Мінцифри, Мінкульту, Мінсоцполітики, МВС, МЗС, Мін’юсту, Міндовкілля, Мінагрополітики, Мінмолодьспорту, Мінветеранів.Ухвалення постанови передбачила Дорожня карта реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки та Меморандумом із МВФ про економічну та фінансову політику від 4 жовтня минулого року.Нагадаємо, що 10 лютого Україну відвідувала очільниця Європейського інвестиційного банку Надя Кальвіньо. У Києві вона провела низку важливих переговорів.

Документ щодо американських інвестицій щодо спільного видобутку рідкісноземельних металів іще не готовий для того, щоби захистити інтереси України. Саме тому угоду про партнерство зі Сполученими Штатами Америки наразі не підписано.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами на Мюнхенській безпековій конференції."Угода підписується на рівні міністрів. Але я президент і буду мати вплив на якість цього документ. Тому я не дав міністрам підписувати угоду, тому що вона не готова, на мою думку. Вона ще не готова в тому плані, щоби захистити наші інтереси", — наголосив він.За його словами, для нього дуже важливо говорити про інвестиції в Україну, і це має бути виписано юридично коректно."Тоді можна думати, як розподіляти прибутки, якщо це все пов'язано з гарантіями безпеки. Цього зв'язку в документі я поки що не бачу", — зазначив він.При цьому Володимир Зеленський акцентував, що цей зв'язок повинен бути зрозумілим і чітким.Нагадаємо, що 12 лютого США представили Україні проект угоди щодо природних ресурсів. Тоді деякі експерти прогнозували, що документ можуть підписати на Мюнхенській конференції.При цьому міністр фінансів США Скотт Бессент, який передав документ українській стороні під час візиту до Києва, зазначав, що угода про партнерство між США й Україною стане довгостроковим щитом безпеки для українців.Своєю чергою, 14 лютого Україна доопрацювала угоду про партнерство з США щодо рідкісноземельних металів, і проект меморандуму передали американській стороні. Зеленський заявляв, що Україна продовжує діалог зі США щодо угоди про рідкісноземельні мінерали, процес обговорення триває.

У понеділок, 10 лютого, до України прибула очільниця Європейського інвестиційного банку Надя Кальвіньо. У Києві вона проведе низку важливих переговорів.Про візит Наді Кальвіньо повідомила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Під час прибуття до Києва голови Європейського інвестиційного банку на вокзалі її зустріли Катаріна Матернова та голова правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський."Ще одна чудова подорож з "Укрзалізницею" — ми пишаємося роллю ЄС в її стійкості та модернізації разом з Європейським інвестиційним банком", — написала Матернова.Нещодавно Київ відвідувала президентка Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо.Нагадаємо, наприкінці жовтня минулого року стало відомо, що Європейський інвестиційний банк і Єврокомісія оголосили та підписали заяву про наміри надання грантового фінансування на суму 12 мільйонів євро. Це частина фінансування проекту зі створення системи екстреної допомоги Європейського Союзу Україні.

Україна має всі можливості стати хабом для постачання американського скрапленого природного газу до Європейського Союзу. Річ у тому, що на території нашої країни є розвинута мережа газопроводів.Про це заявив Володимир Зеленський під час інтервʼю для агенції Reuters. За його словами, такі проекти зараз цікавлять як адміністрацію Дональда Трампа, так і Україну.Президент зазначив, що Україна має підготовлений хаб і розвинуту мережу газопроводу для постачань газу до країн Європи."Так, у нас є свій натуральний газ, є нафта, але ми готові та хочемо мати контракти щодо постачань в Україну скрапленого природного газу зі США. Авжеж, ми будемо хабом для усієї Європи", — зазначив Зеленський.Він також акцентував, що Україна готова пускати американських інвесторів у проекти, які пов'язані з газом.Він також додав, що питання постачання американського скрапленого природного газу є безпековим для України та країн Європи, адже таким чином з'явиться потужна альтернатива російському газу.До речі, 29 січня стало відомо, що Європейський Союз не вноситиме пункт про повну заборону на закупівлю російського скрапленого природного газу в новий пакет санкцій проти Росії. Щодо цього питання в Європі немає одностайності.Нагадаємо, що в межах потенційного врегулювання війни в Україні деякі європейські посадовці запропонували вдатися до відновлення закупівель газу в Росії. Таку ідею вже розпочали обговорювати. Навколо цього питання тривають бурхливі дискусії, адже є чимало категоричних противників такої ідеї.

Україна готова розглянути питання щодо американських інвестицій у видобуток і використання рідкоземельних металів, які є в українських надрах. У них висловив зацікавлення президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції з очільником МАГАТЕ Рафаелем Гроссі. На запитання про те, як він бачить співпрацю з Трампом щодо використання рідкоземельних металів, президент відповів, що насправді одним із пунктів плану перемоги України є залучення іноземних інвестицій в економіку країни."У нас удосталь рідкоземельних металів, і ви бачите, що Росія ще з 2014 року окуповує наші території. Частково там насправді є великі поклади корисних копалин", — зазначив Зеленський.За його словами Україна відкрита до того, щоби їх розробляли наші партнери, які допомагають нам захищати землю, відтісняють ворога своєю зброєю, присутністю та санкційними пакетами, й це абсолютно справедливо.Він також нагадав, що ще у вересні обговорював із Трампом можливість американських інвестицій в Україну."Ми відкриті до приходу інвестицій американських компаній — із задоволенням. Чому? Тому що якщо цю сферу контролюватиме Росія, туди зайдуть інші країни та компанії. Я впевнений, що серед них будуть Іран і Північна Корея. Я говорив про це з ним — це факти. Я хотів би, щоб американський бізнес, який дуже зацікавлений у виході на український ринок, розвивав цей напрямок у нас", — наголосив Володимир Зеленський.Як відомо, українські природні ресурси є одним із важливих факторів російської військової агресії, який часто залишається поза увагою. Фахівці оцінюють вартість корисних копалин України у приблизно 14,8 трильйона доларів.Нагадаємо, за словами американського президента Дональда Трампа, допомога США може й надалі надходити в Україну в обмін на українські рідкоземельні метали. Також у Вашингтоні працюють над гарантіями для української сторони.

Компанія Vidar Systems, яка входить в оборонний кластер Brave1, залучила від чеського фонду Presto Ventures інвестиції на суму 450 тисяч доларів на технологію для потреб Збройних сил України. Йдеться про акустичну систему, яка виявляє вогневі позицій артилерії та мінометів. Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. "Акустична система Vidar Systems виявляє вогневі позицій артилерії та мінометів. Завдяки Brave1 розробники технології залучили 450 тисяч доларів від ангельських інвесторів та венчурного фонду з Чехії — Presto Ventures", — зазначив він. Федоров додав, що знайомство з венчурним фондом відбулося на Іnvest Demo Day, який організував Brave1. Оборонний кластер постійно презентує інвесторам українські defense tech-компанії та допомагає розібратися, як влаштований ринок. Завдяки Brave1 інвестори знаходять перспективні технології, у які їм цікаво вкладати кошти, а топові розробки отримують фінансування. Однією з таких стали Vidar Systems. Вони планують витратити 450 тисяч доларів на розширення команди та масштабування продукту, щоби його було ще зручніше використовувати в бойових умовах. "Круто, коли українські розробники залучають такі суми. Це доводить, що наш defense tech розвивається з неймовірною швидкістю. Якщо у вас є ідея, яка може змінити хід війни, долучайтеся до Brave1. Оборонний кластер допоможе пройти шлях від задуму до реалізації", — підсумував Михайло Федоров. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський розповів під час свого традиційного вечірнього відеозвернення, що провів детальну нараду щодо питань, які раніше обговорював із представниками громадянського сектору. Йшлося в тому числі й про переведення військових в інші частини.

Світові інвестори очікують повернення Дональда Трампа у Білий дім, де він, імовірно, продовжуватиме свою політику. Тож ціни на сировинні товари, від нафти до металів та зерна, знизилися на тлі зміцнення долара. Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що ціни на нафту впали приблизно на 1,5%, а мідь — більш ніж на 2% під тиском зростання долара. Дорогоцінні метали, включно з золотом, залишилися стабільними. "Це перша реакція сировинних ринків на підрахунок голосів у США та попередні результати, які говорять про перемогу Трампа", — заявив голова відділу стратегії на сировинних ринках Saxo Bank Оле Гансен. За його словами, "головна увага приділяється тому, що якщо ми побачимо сценарій Трампа 2.0, то побачимо мита на китайські товари, що негативно позначиться на металах, оскільки Китай є великим споживачем міді, залізняку та сталі". Нафта ж падає через побоювання щодо економічного зростання, оскільки мита не сприяють загальному світовому попиту. Металургійна та сталеливарна промисловість Китаю може постати перед труднощами, якщо Трамп повернеться до влади. Він пообіцяв запровадити всеосяжні 60% мита на китайські товари, щоби стимулювати виробництво в США. "Ціни на сталь у Китаї зазнають ще більшого зниження, якщо Трамп переможе на виборах, і місцеві виробники сталі можуть зазнати ще серйозніших втрат. Це тому, що Трамп агресивніший у плані заходів проти Китаю", — сказав заступник директора Lange Steel Research Centre Ге Сінь. Світові постачання нафти можуть зіткнутися з перебоями, якщо адміністрація Трампа посилить санкції щодо постачання нафти з Ірану, який експортує близько 1,3 мільйона барелів на день. "А Трамп може підтримати ухвалення Ізраїлем жорсткішої військової позиції щодо Ірану, що передбачає вищий короткостроковий ризик військової ескалації, яка може вплинути на постачання в регіоні", — додав старший енергетичний аналітик MST Marquee Сол Кавонік. У сільському господарстві Пекіну, можливо, доведеться ввести мита у відповідь на американську сою, якщо Трамп введе нові мита на китайські товари. Хоча Пекін скоротив свою залежність від імпорту сої зі США, ця олійна культура залишається найбільшою статтею сільськогосподарського експорту США до Китаю. Спотове золото втримало свої позиції після досягнення рекордного максимуму 2 790 доларів минулого четверга. Золото вважається хеджем проти геополітичної й економічної невизначеності та, як правило, процвітає серед з низькими відсотковими ставками. Федеральна резервна система розпочинає дводенне засідання щодо грошово-кредитної політики та, як очікується, ухвалить рішення про зниження відсоткової ставки ще на 25 базисних пунктів, проте перемога Трампа може ускладнити перспективи цієї ставки в США. Нагадаємо, що одне з головних завдань, які Дональд Трамп поставив перед собою, — зупинити всі війни у світі. Посилаючись на свій попередній президентський термін, він нагадав, що за ті чотири роки США не брали участі в нових конфліктах.

У понеділок, 28 жовтня, пішов із життя засновник корпорації KADORR Group Аднан Ківан. Він був найбільшим арабським інвестором в Україні. Про це повідомила прес-служба компанії KADORR Group на своїй сторінці в Facebook. Як зазначає джерело, Ківан відомий успішними бізнес-проектами, соціальними ініціативами, а також благодійністю і меценатством. У грудні цього року йому мало виповнитися 62 роки. "З молитвою на вустах ми проводжаємо його, адже він не розділяв людей, а об’єднував та вірив, що на все є воля Бога. Надійною опорою, вірною підтримкою та найвищою цінністю для Аднана Ківана була його сім'я. Щирі співчуття його дружині, дітям та онукам. Його добрі справи будуть жити вічно", — йдеться у повідомленні KADORR Group. Як повідомляли джерела видання "Думська", Аднан Ківан мав онкологічне захворювання.  Що відомо про Аднана Ківана Аднан Ківан — український бізнесмен сирійського походження. Він відомий як засновник та власник однієї з найбільших будівельних компаній України KADORR Group. Уродженець Сирії, але освіту здобув в Одеському інституті харчових технологій. В Україні створив бізнес у сфері нерухомості, здебільшого в Одесі. Ківана називають найбільшим одеським забудовником. Його компанія KADORR Group будує житлові комплекси, торгові та бізнес-центри. Аднан Ківан у 2018 році придбав Kyiv Post у Мохаммада Захура. Вже у листопаді 2021 після тривалого конфлікту із редакцією, Аднан Ківан заявив про тимчасове призупинення роботи медіа через перезавантаження. Forbes у 2021 році оцінив статки Ківана у 240 мільйонів доларів. Він посів 42-ге місце у списку найзаможніших людей України. Нагадаємо, в Одеській області правоохоронці запобігли скоєнню замовного вбивства бізнесмена і голови громадського формування, інсценувавши його смерть.

У вівторок, 14 травня, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у Києві зустрівся із державним секретарем Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкеном. Обговорили створення нових можливостей для інвестицій приватного сектору, конфіскацію російських активів та ще декілька важливих тем. Про це очільник українського уряду написав у Telegram. "Провели зустріч з Ентоні Блінкеном. Важлива тема нашого діалогу — конфіскація російських активів. Шукаємо рішення як використати їх на користь України", — зазначив Шмигаль. Під час зустрічі американський гість зазначив, що низка приватних компаній зі США зацікавлена в інвестиціях в нашу державу. У цьому контексті сторони порушили тему створення спроможностей для інвестицій приватного сектору. Також український прем'єр з Держсекретарем США обговорив черговий пакет воєнної допомоги в розмірі 400 мільйонів доларів. Шмигаль наголосив на потребі посилити ППО в Україні, зокрема для захисту енергетичних об’єктів. "Отримав запевнення, що Сполучені Штати працюють у цьому напрямку. Подякував Адміністрації президента Джо Байдена та американському народу за потужну підтримку, яку США надають Україні від повномасштабного вторгнення Росії", — підсумував очільник українського уряду. Варто зазначити, що 14 травня Ентоні Блінкен також зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським. Сторони обговорили перспективи розширення участі США в коаліції винищувачів та програм тренування пілотів, а також нагальні потреби в далекобійних спроможностях і комплектуванні додаткових бригад. Ще однією важливою темою став Глобальний саміт миру, який пройде у Швейцарії 15–16 червня.  Нагадаємо, 14 травня Кабінет міністрів створив Стратегічну інвестиційну раду. Головна мета — сформувати єдиний проектний портфель публічних інвестицій та посилити їхню ефективність. .

Кабінет міністрів створив Стратегічну інвестиційну раду. Головна мета — сформувати єдиний проектний портфель публічних інвестицій та посилити їхню ефективність.  Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. "Впорядковуємо сферу публічних інвестицій. Створюємо Стратегічну інвестиційну раду — дорадчий орган при уряді", — зазначив прем'єр. Шмигаль пояснив, що головні завдання Стратегічної інвестиційної ради: сформувати єдиний проектний портфель публічних інвестицій; посилити ефективність інвестицій; напрацювати пропозиції для вдосконалення законодавства. "Важливо чітко бачити скільки, куди та навіщо інвестує держава і на які результати розраховує", — наголосив прем'єр. Своєю чергою народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі заявив, що Стратегічна інвестиційна рада забезпечить формування узгоджених стратегічних пріоритетів здійснення публічних інвестицій. За його словами, головою має бути премʼєр-міністр України Денис Шмигаль. Також буде три заступники. Нагадаємо, Державний борг України з 2022 року став дешевшим в 1,4 раза та збільшив строковість в 1,6 раза. Така динаміка пов'язана збільшенням довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів.

Через рекордні збитки російська державна компанія "Газпром" суттєво зменшує свої інвестиції на 2024 рік. При цьому влада Росії планує збільшити податкове навантаження на "Газпром". Про це повідомило Міністерство оборони Великої Британії, посилаючись на дані розвідки. Експерти зазначили, що "Газпром" поінформував про найбільший річний збиток за останні 25 років. 2023 року доходи "Газпрому" впали приблизно на 30%, що призвело до річного чистого збитку в розмірі близько 6,9 мільярда доларів. Розвідники зауважили, що вторгнення Росії в Україну 2022 року та подальше погіршення відносин із Заходом серйозно обмежили діяльність "Газпрому". Повна переорієнтація експорту "Газпрому" з європейських ринків, ймовірно, продовжуватиме обмежувати його прибутки щонайменше до 2030 року. Хоча "Газпром" зміг переорієнтувати частину своєї торгівлі на альтернативні ринки, через інфраструктурні обмеження вони, ймовірно, становили лише від 5 до 10 відсотків втрачених європейських продажів 2023 року. У британській розвідці припустили, що збільшення або майбутні продажі залежатимуть від будівництва нової інфраструктури, наприклад, газопроводу "Сила Сибіру 2". Високе оподаткування доходів "Газпрому" 2022 та 2023 років майже напевно зменшило можливості та стимули для компанії інвестувати в розширення на альтернативні ринки. 2023 року "Газпром" сплатив до російського бюджету приблизно 28 мільярдів доларів, це близько 9% від загальних доходів бюджету Росії. "Російський уряд планує ще збільшити податкове навантаження на "Газпром" 2024 року, що, ймовірно, вплинуло на рішення "Газпрому" скоротити свої інвестиції на 2024 рік приблизно на 15%", — підсумували в Міністерстві оборони Великої Британії. Інфографіка: Міністерство оборони Великої Британії Нагадаємо, в березні  міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що Україна не планує продовжувати контракт на транзит газу з російським "Газпромом". Газотранспортна система України пройшла стрес-тест — і тепер готова до життя без транзиту російського газу.

Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід українському бізнесмену Ігорю Мазепі, його вирішили помістити під арешт. Він є директором інвестиційної компанії Concorde Capital. Про це свідчить трансляція зі судового засідання. За рішенням суду, Мазепу помістять до слідчого ізолятора до 27 лютого. Також йому передбачили можливість внесення застави у розмірі 349 мільйонів гривень. До речі прокуратура просила для Мазепи арешт із можливістю застави у розмірі 700 мільйонів гривень. Що відомо про бізнесмена Ігоря Мазепу Іван Мазепа — 47-річний український підприємець, який здобув економічну спеціальність у Київському національному економічному університеті. Після цього володів низкою компаній, які займались інвестиціями та цінними паперами — про це ідеться в його біографії на сайті. Фото: "Вікіпедія" Починаючи з 2004 року, є власником інвестиційної компанії Concorde Capital. У листопаді 2023 року хорватське видання Jutarnji list повідомило, що Мазепа побував у Хорватії й встиг порушити закон. Зокрема, його повітряне судно порушило кордон і приземлилось посеред поля неподалік від Загреба: за це підприємця планували оштрафувати. Відомо, що Concorde Capital надає інвестиційні та брокерські послуги. Останні новини публікуються на сторінці Facebook: саме там вказують, що в планах — будівництво у "сфері рекреаційної нерухомості SHELEST Hotel" під Вишгородом та інші проекти. Останній фінансовий звіт опублікований на сайті у 2016 році. 19 січня 2024 року Державне бюро розслідувань повідомило про затримання на кордоні організатора оборудки з відчуження земель критичної інфраструктури — Київської гідроелектростанції. Крім того, були й затримані ще три його спільники в різних регіонах України. Правоохоронці не називають прізвище затриманого, однак, за даними ЗМІ, йдеться про українського бізнесмена Ігоря Мазепу. Справа про відчуження земель Київської ГЕС За даними ДБР, 29 листопада 2023 року працівники Бюро спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України викрили та затримали учасників злочинної організації, які протиправно заволоділи понад сімома гектарами землі, на яких розташовані гідротехнічні споруди критичної інфраструктури — Київської гідроелектростанції. До злочинної організації входило майже два десятки фігурантів. Серед них відомі інвестори у сфері будівництва елітного житла, їхні помічники, юристи, архітектори, землевпорядники, інші кваліфіковані спеціалісти та представники держорганів. Вони діяли в інтересах декількох забудовників. Використовуючи прогалини у правовому статусі ділянок, організатори через корупційні зв’язки у держорганах оформлювали їх як землі сільгосппризначення, що дозволяло виділяти ці ділянки громадянам України. Інші учасники підшукували через соціальні мережі "підставних осіб", які за гроші погоджувались підписати документи щодо виділення їм землі у приватну власність. Більшість з них були студентами столичних навчальних закладів, які були введені в оману та погодилися на пропозицію через скрутне матеріальне становище. Надалі виконавці від імені "підставних осіб" підписували низку документів для оформлення права власності на земельні ділянки. Потім вони "перепродавали" землю представникам відомих на Київщині забудовників елітної нерухомості, які й замовили та профінансували незаконну схему. За такою схемою протягом 2020-2021 років організатори та учасники злочинної організації заволоділи землями державної власності, які віднесені до земель водного фонду, та розташовані на гідроспорудах стратегічної Київської ГЕС. "Дії учасників злочинної організації та інших осіб кваліфіковано за статтями 255 (Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), 233 (Незаконна приватизація державного, комунального майна), 209 (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України. У листопаді 2023 року було повідомлено 8 підозр за цими статтями. Учасникам злочинної організації загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — наголосили у ДБР. Нагадаємо, Тетяна Сапьян в ефірі телемарафону заявляла, що злочинна організація, яку Державне бюро розслідувань викрило ще торік, забудувала котеджі на землях Київської гідроелектростанції. Це є неприпустимим, адже напряму ставить під загрозу функціонування критичної інфраструктури столиці.