# інвестиції

Кабінет міністрів України планує посилити підтримку аграріїв. Зокрема, запускається нова програма для закупівлі українських добрив і збільшується компенсація на меліорацію.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Аграрії зможуть отримати до 1 000 гривень на гектар безповоротної допомоги на закупівлю комплексних мінеральних добрив українського виробництва — з розрахунку до семи тонн на кожні 100 гектарів угідь", — зазначила вона.За її словами, подати заявку можна буде через Державний аграрний реєстр. Це допоможе зменшити витрати аграріїв та підтримає українських виробників добрив."Також розширюємо державну підтримку меліорації. Збільшили максимальний розмір компенсації для аграріїв і організацій водокористувачів — до понад 30 тисяч гривень на гектар по всій Україні, а на прифронтових територіях — до понад 48 тисяч гривень на гектар", — наголосила сільниця уряду.Вона пояснила, що фермери зможуть швидше відновлювати та модернізувати зрошувальні системи, а також розширювати площі зрошення там, де воно найбільше потрібне. Із 2027 року ця підтримка щороку індексуватиметься."Це продовження системної реформи меліорації. Уряд розпочав модернізацію зрошувальних систем на Одещині. Зокрема, збільшив державну підтримку для розвитку меліорації на прифронтових територіях до 80%", — зауважила прем’єр-міністерка.Вона запевнила, що Кабмін послідовно підтримує українських фермерів: працює програма гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель, компенсується вартість української сільгосптехніки, будівництва та реконструкції ферм, підтримуються виробники в зонах ризикованого землеробства."Цього тижня перші п’ять агровиробників із прифронтових регіонів отримали підвищену компенсацію — 40% вартості української сільгосптехніки", — акцентувала очільниця Кабміну.Вона поінформувала, що з початку року уряд отримав від малих фермерів заявки на 1,1 мільярда гривень допомоги в межах європейських програм. Кошти виплатять у найближчий місяць. Також розширено можливості для експорту української агропродукції."Сьогодні, у Всеукраїнський день фермера, дякую кожному, хто, попри війну, щодня працює на українській землі", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сільськогосподарські підприємства України у квітні-червні 2026 року очікували на уповільнення темпів падіння обсягів виробництва та на підвищення цін на власну продукцію, а також розширення штату працівників..

Державний борг Росії стрімко нарощується через зростання витрат на війну проти України. Це ставить під загрозу одну з головних переваг російської економіки. Колись нею дуже хизувався Володимир Путін.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти уточнили, що йдеться про низький рівень державного боргу.Раніше Володимир Путін неодноразово заявляв, що Росія має один із найнижчих показників державний боргу серед країн G20, і це вважалося важливою перевагою російської економіки.Однак, як зазначили аналітики видання, війна проти України дедалі більше змушує Кремль жити в борг.За розрахунками Bloomberg, протягом наступних десяти років Росія витратить щонайменше 15% свого ВВП лише на виплату відсотків за державним боргом. Ця сума приблизно дорівнює нинішньому загальному обсягу заборгованості країни.Експерти передбачили, що внутрішні запозичення Росії цього року знову збільшаться, оскільки воєнна машина Кремля потребує додаткового фінансування."Попередні оцінки свідчать, що військові витрати 2026 року можуть сягнути чотирьох-п’яти трильйонів рублів вище за заплановані цифри. Це майже на 40% більше від початкових розрахунків уряду", — йдеться в журналістському матеріалі.У державному бюджеті Росії на 2026 рік передбачалося залучити трохи більше, ніж чотири трильйони рублів через внутрішні запозичення.Водночас уже за перші п'ять місяців року бюджетний дефіцит зріс до шести трильйонів рублів, або 2,6% ВВП. Це приблизно на 60% більше від цільового показника, закладеного на весь рік.Окрім того, Росія вже досягнула встановленої межі державного боргу. За оцінками аналітиків, уряду Росії доведеться залучити ще два-три трильйони рублів через нові запозичення.Водночас вартість обслуговування боргу з початку повномасштабної війни проти України подвоїлася. 2026 року Росія планує витратити майже чотири трильйони рублів на обслуговування боргу (близько 9% федерального бюджету).Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, російська економіка продовжує відчувати наслідки чотирирічної війни проти України та систематичних українських ударів по нафтогазовій інфраструктурі. На тлі колосальних витрат на армію Кремль змушений переглядати прогнози розвитку, стикаючись із падінням ліквідності та гострою кризою на ринку праці..

На 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Для мене це важливе рішення не лише через цифри. Воно свідчить про те, що розвиток освіти та науки зафіксовано на рівні державних пріоритетів", — зазначив він.На його переконання, це означає, що стратегічний курс на зміни в освіті не залежить від прізвищ, посад чи політичних циклів."І саме так має бути. Освіта не може розвиватися ривками — від однієї ініціативи до іншої. Вона потребує довгострокового бачення, стабільних інвестицій і послідовності. Особливо під час війни", — пояснив Лісовий.Він додав, що це дуже конкретні речі: можливість для дитини навчатися очно в безпечній школі, шкільний автобус, який довезе учня до ліцею, сучасна STEM-лабораторія, оновлений гуртожиток, нова майстерня в профтесі чи обладнання для наукових досліджень в університеті."Війна не зменшує важливість освіти. Навпаки. Саме зараз ми повинні продовжувати інвестувати в людей, які будуть відновлювати країну, розвивати економіку, створювати нові технології, навчати наступні покоління", — акцентував міністр.Він зауважив, що рішення уряду — це не лише про фінансування. Це про розуміння того, що людський капітал залишається головним."І що інвестувати в нього потрібно завжди, а під час війни — особливо", — підсумував Оксен Лісовий.Нагадаємо, минулого тижня пресслужба Міністерства фінансів інформувала, що з вересня 2026 року в Україні вдвічі зростуть академічні й іменні стипендії для студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти..

Український уряд провів масштабні онлайн-перемовини з керівництвом Світового банку з метою розробки нової Енергетичної стратегії нашої держави. Спільна робота спрямована на залучення іноземних інвестицій, модернізацію атомної генерації та впровадження відновлюваних джерел енергії.Про це повідомив перший віцепрем'єр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.Стратегічні перемовини та презентація у ПольщіЗа словами Шмигаля, українська сторона провела продуктивну онлайн-зустріч із командою Світового банку, яку очолили керуюча директорка з питань операційної діяльності Анна Б'єрде та віцепрезидентка у справах Європи та Азії Антонелла Бассані. Головною темою розмови стало формування оновленої Енергетичної стратегії України, яка має стати відповіддю на сучасні виклики. Учасники детально проаналізували технічні питання підготовки цього документа, а також погодили формат його майбутньої презентації під час Конференції з відновлення України URC 2026, що відбудеться у Гданську."Наша мета — створити практичну дорожню карту для зміцнення енергетичної безпеки, прискорення реформ та залучення інвестицій в енергетичний сектор", — наголосив Шмигаль.Він також висловив щиру вдячність закордонним партнерам за їхню глибоку залученість та активну участь у формуванні цього стратегічного курсу.Атомний потенціал та реформування ринкуПід час дискусії український міністр окреслив чітке бачення майбутнього вітчизняного енергоринку. Головним фундаментом системи залишатиметься атомна генерація, для ефективного розвитку якої Україна володіє всіма необхідними компонентами: природними ресурсами, професійними кадрами та потужним інфраструктурним потенціалом. Одночасно, задля підвищення загальної стійкості мережі, ставка робитиметься на розбудову розподіленої генерації та відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Основними інструментами для якісних перетворень стануть сучасна диспетчеризація та повна диджиталізація процесів."Особливу увагу приділили питанню реформ в енергосекторі як передумові для залучення інвестицій. Пріоритети — реформа балансувального ринку, корпоратизація та тарифної політики. Активно працюємо за всіма напрямками на рівні уряду України", — резюмував урядовець.Українська сторона високо оцінює вже реалізовані спільні ініціативи та чинні проєкти, продовжуючи планомірну роботу над посиленням загальної енергетичної стійкості держави.Нагадаємо, нещодавно Україна та Латвія розпочали переговори щодо прискореної передачі устаткування з латвійських теплоелектроцентралей для відбудови українських енергооб'єктів. Спільні зусилля спрямовані на посилення стійкості енергосистеми, яка зазнає постійних ворожих ударів, та підготовку до майбутніх холодів..

На тлі енергетичної кризи в Києві попит на вторинному ринку житла взимку 2026 року знизився на 40%. Потенційна корекція цін у постраждалих будинках може складати приблизно 5-15% залежно від тривалості проблем із теплом та інженерними системами.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на ріелторів."Попит на вторинному ринку знизився приблизно на 40% порівняно із минулою зимою. Але проблема не тільки у кількості покупців, а й у певному дефіциті об’єктів, які відповідають новим реаліям", — повідомив співвласник Агенції нерухомості Flatprime Олексій Говорун.За словами власника АН Profi Realt Романа Савченка, на початку 2026 року обстріли, відключення електроенергії й опалення більше вплинули на внутрішній стан всіх верств населення, ніж на ринок нерухомості окремо."У січні багато киян виїхало за межі міста та відклало питання купівлі-продажу нерухомості на невизначений термін. Відповідно впала як кількість звернень на купівлю, так і кількість пропозицій. Але у перші два тижні лютого ми спостерігаємо пожвавлення ринку нерухомості", — зазначив він.За словами CEO агенції нерухомості La Vida Ярослава Оршака, вплив аварій і відсутності опалення вже відчутний, ринок став повільнішим і більш вибірковим з боку покупців."Локально попит, особливо на оренду у проблемних районах, знизився приблизно на 10-35%. У сегменті купівлі житла падіння попиту не має масштабного характеру, радше спостерігається пауза й активніші торги", — зауважив він.Найбільше постраждали сегменти житла в районах з історично слабкою інженерною інфраструктурою: Троєщина, Теремки, частково Печерськ. За словами Говоруна, навіть елітна нерухомість у центрі, якщо будинок опинився без тепла, втрачає конкурентоспроможність. Але на практиці ріелтори не спостерігають масового зниження цін на лоти з постраждалих будинків."Різкого падіння цін на квартири у постраждалих будинках у короткостроковій перспективі не буде. Причина проста: квартира без тепла не буде потрібна навіть зі значним дисконтом — це не житло, а проблема. Більшість власників обирають стратегію очікування, поки не стане зрозуміло, які будинки відновлять, а які залишаться проблемними", — пояснив Говорун.За словами Оршака, поодинокі продажі зі знижками можливі, особливо в будинках без автономних рішень, але це не системна тенденція, ринок швидше перейшов у режим нижчої активності та точкових торгів.За словами Савченка, житло в таких об’єктах власники просто знімають з продажу, допоки "крига не розтане". Така ж ситуація спостерігається і в будинках, що постраждали від прямих влучань або падіння уламків."Але такі будинки зараз скоріше не розглядають покупці. Хоча, якщо буде великий дисконт, будуть і охочі купити таке майно, щоб надалі вигідно продати", — вважає він.За прогнозом Оршака, потенційна корекція цін у постраждалих будинках може становити приблизно 5-15% залежно від тривалості проблем з теплом та інженерними системами.Говорун повідомив, що водночас з’явилася нова категорія об’єктів: квартири, власники яких вирішили швидко переїхати в більш стабільні райони, але навіть тут ціноутворення залишається обережним.Найімовірніший сценарій у короткій перспективі — "заморожування" ринку у проблемних будинках до початку наступного опалювального сезону 2026-2027 років. Тоді можна буде реально перевірити, чи відновлено теплопостачання, чи це тимчасове рішення.У цілому, за словами ріелторів, сьогодні типовий запит виглядає так: енергозабезпеченість (резервне живлення будинку, наявність автономної котельні чи пристроїв опалення у самій квартирі), безпека (наявність укриття, віддаленість від потенційно небезпечних об’єктів), готовність до швидкого заселення (адекватний ремонт, комунікації), для сегменту до 100 тисяч доларів. — можливість розрахунку за державними програмами. Об’єктів, які одночасно відповідають усім цим критеріям, на ринку обмаль.За спостереженням Савченка, в середньому сегменті ціни не падають, а в будинках з автономним опаленням, генераторами та іншими елементами альтернативного живлення ліфтів та насосів, навіть виросли.При цьому будинки з ОСББ уже сприймаються ринком як більш ліквідні, тому дисконт у них зазвичай менший ніж у будинках з управлінням ЖЕК."Головним фактором формування ціни стає рівень енергонезалежності та керованість будинку. У результаті ринок не демонструє масового падіння, а скоріше розшаровується на більш стійкі та більш ризикові об’єкти", — пояснив Оршак.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що середня ціна на первинному ринку житла станом на кінець 2025 року складала 2 011 доларів за квадратний метр, тобто 84,6 тисячі гривень за квадратний метр за рік зростання на 3,3% у доларовому еквіваленті..

В Україні вперше обрано переможця конкурсу на розробку літієвого родовища за механізмом угоди про розподіл продукції (УРП). Пілотним об'єктом стала "ділянка Добра" у Кіровоградській області, яка відкриває шлях до інтеграції країни у глобальні ланцюги постачання критичної сировини.Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.Інвестиції та етапи розробкиПроєкт передбачає залучення щонайменше 179 мільйонів доларів капітальних інвестицій. Фінансування буде розподілено на два ключові етапи:12 мільйонів доларів спрямують на проведення нової геологорозвідки та міжнародний аудит запасів.167 мільйонів доларів інвестують в організацію видобутку та збагачення літію у разі підтвердження промислового потенціалу родовища.Хто став переможцем конкурсуЗа словами Свириденко, переможцем відбору стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Її акціонерами є міжнародні гравці Techmet та The Rock Holdings, які мають досвід реалізації складних проєктів на чотирьох континентах. Зокрема, Techmet володіє частками у 10 активах з видобутку та перероблювання критичних мінералів по всьому світу.Стратегічне значення для державиСвириденко зазначила, що застосування механізму УРП дозволяє інвесторам працювати у межах партнерства з державою, проте саме родовище залишається у власності українського народу. Прем'єрка наголосила на кількох важливих перевагах проєкту:Інтеграція у світові ринки. Проєкт є частиною плану щодо входу України у високотехнологічну літієву галузь разом із партнерами зі США та ЄС.Технологічний стрибок. Залучення системних інвесторів забезпечить доступ до сучасних технологій перероблювання копалин.Безпекові гарантії. Прихід великого американського капіталу створює додаткові гарантії міжнародної підтримки та уваги до України.Свириденко запевнила, що ділянка "Добра" — це лише перший крок у масштабній стратегії залучення інвесторів до розробки надр України.Що відомо про родовище "Добра"Одне із найбільших родовищ літію в Україні. За даними Державної служби геології та надр, ділянка "Добра" входить до площі Станкуватського рудного поля Центральноукраїнського (ШполянськоТашлицького) рідкіснометалевого району, характерною рисою якого є поля розвитку рідкіснометалевих пегматитів з високими концентраціями літію, танталу, рубідію, цезію та підвищеними — берилію, ніобію та олова.Площа ділянки сягає 1706,9 га (17,07 км2). Ділянка надр складається з двох окремих зон близько розташованих жил рудоносних пегматитів – Станкуватської та Надія – і трьох рудопроявів вольфраму, що розташовані на східному фланзі. Станкуватська зона – представлена рудними тілами.Нагадаємо, у червні Україна зняла гриф "Секретно" на певний перелік корисних копалин, в тому числі й критичні мінерали. Така таємничість залишалася пережитком ще з радянських часів..

Оновлена структура Офісу президента матиме багато сильних фахівців. Зокрема, це стосується економічного напрямку його роботи, який іще не повністю укомплектований.Про це розповів президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Передусім у мене є дві радниці: Оксана Маркарова, яка відповідатиме за окремі проекти щодо відновлення України, та Христя Фріланд, яка відповідальна також за інвесторів і економічні питання", — зазначив він.При цьому, за його словами, на посаду заступника саме з економіки поки що кандидатури немає. На теперішній момент триває пошук такої людини.Раніше, 5 січня, стало відомо, що український президент залучив до команди іноземну експертку, призначивши Христину Фріланд радником президента з питань економічного розвитку на позаштатній основі. Що відомо про Христину ФріландХристя Фріланд — відома канадська політикиня, журналістка та щира прихильниця України, яка має українське коріння.До призначення радницею Володимира Зеленського вона обіймала найвищі посади в уряді Канади, зокрема була віце-прем'єр-міністеркою, міністеркою фінансів і очільницею МЗС. До політичної кар'єри Фріланд здобула світове визнання як фінансова журналістка та редакторка у таких виданнях, як Financial Times, The Globe and Mail та Reuters.Її вважають однією з провідних архітекторок західних санкцій проти Росії. Вона має глибоку експертизу в питаннях глобальної економіки.Окрім того, 30 листопада Володимир Зеленський оголосив про те, що Оксана Маркарова продовжить допомагати державі у статусі радника президента з питань відбудови України та залучення інвестицій. Він наголосив, що, крім фундаментальної мети захисту незалежності та щоденного протистояння повномасштабній агресії, Україна має ключову довгострокову мету."Забезпечити для України можливість відбудуватися після бойових дій і поновити нормальний економічний розвиток", — заявив президент.За його словами, це завдання стосується не лише уряду та інституцій, а й українського бізнесу та "кожного, хто може допомогти".Зеленський висловив задоволення, що Маркарова залишається у команді, й окреслив коло її нових консультаційних завдань, спрямованих на посилення України:покращення бізнес-клімату;зміцнення фінансової стійкості держави;залучення інвестицій;планування відбудови спільно зі стратегічними партнерами.Нагадаємо, що зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Вашингтоні може відбутися вже найближчим часом. Зараз же триває широка дискусія на дипломатичному рівні з приводу гарантій безпеки та можливості посилення тиску на Росію..

Цього року іноземні інвестиції в українських виробників дронів та інші оборонні технології значно зросли. Додаткові фінансові ресурси дають можливість українським компаніям конкурувати на закордонних ринках із західними компаніями.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal. Медійники констатували, що західні інвестори тепер вважають українських виробників дронів менш ризикованими після того, як багато компаній за декілька років отримали дохід і забезпечили собі клієнтів за межами своєї країни.Зокрема, американський фонд Ondas Capital нещодавно заявив, що планує інвестувати щонайменше 150 мільйонів доларів у перевірені в боях технології, переважно в Україні.До того ж чотири європейські венчурні компанії заявили на вересневій конференції з оборонних технологій в Україні, що планують інвестувати загалом 100 мільйонів доларів."У вересні київська компанія Swarmer залучила 15 мільйонів доларів у межах раунду фінансування, в якому брали участь американські інвестори. За заявою стартапу, це найбільша інвестиція в український оборонний бізнес від початку війни", — йдеться в статті видання.Водночас, наголосили журналісти, більша частина коштів, що надійшли в Україну, є європейською. Почасти це пов'язано з тим, що стартапи занадто малі для гігантських американських фондів.У липні німецька Quantum Systems погодилася придбати 10% акцій Frontline, київського виробника дронів, і заявила, що допоможе наростити виробництво в Україні. Умови угоди не розголошуються."Один із ключових аргументів на користь купівлі: за ціною 3 000 доларів за штуку, її флагманський дрон коштує менш ніж шосту частину ціни того, що компанія вважає своїм найближчим західним конкурентом", — акцентували аналітики видання.Однак аналітики стверджують, що інвестиції в українські дрони також пов'язані з ризиками — у країні існує загроза корупції, ринок безпілотників перенасичений, а просте відвідування з метою пошуку угод є трудомістким і потенційно небезпечним.За даними торгової організації Ukrainian Council of Gunsmiths, в Україні вже налічується понад 300 виробників дронів. Ще сотні з'являються в Європі та США. І керівники галузі прогнозують перебудову ринку після закінчення війни.Нагадаємо, 21 жовтня стало відомо, що українська компанія Bullet і американська AIRO Group Holdings, Inc. підписали лист про наміри створити спільне підприємство для виробництва високошвидкісних дронів-перехоплювачів, які зможуть протистояти російським ударним безпілотникам типу "Шахед"..

Коли я думаю про сучасний український ринок нерухомості, то перше слово, яке спадає на думку, — стійкість. Війна змінила логіку девелоперів, запити покупців і навіть саме поняття "якісного житла". Якщо раніше орієнтиром був бізнес-клас, то тепер у центрі попиту — комфорт-клас. Це не про розкіш, а про гідність, безпеку та здоровий прагматизм. Ми разом переписуємо стандарти майбутнього українського житла.Комфорт-клас замість розкоші2025 рік виявився для ринку нерухомості не легшим за попередній. Найбільше втрат зазнав сегмент преміум-класу — очікування завершення війни не виправдалися, і хоча інтерес до елітного житла є, він слабо конвертується в угоди. Водночас комфорт-клас демонструє стабільність і навіть зростання, адже попит на житло залишається високим.Міграційні процеси, спричинені війною, чітко змінили структуру попиту. Люди, які купують житло за державними програмами "єОселя" чи "єВідновлення", обирають не "економ", а "комфорт" або "комфорт+". На первинному ринку економ-клас фактично зник — покупці надають перевагу якісним плануванням, енергоефективності та безпеці.Сьогоднішній покупець прагне купувати не "дешево", а "гідно" та "надійно": зручне розташування, укриття, сучасні матеріали, благоустрій. Це люди, які переїхали до Києва чи його передмість, інтегрувалися, знайшли роботу й планують залишитися. Така ж тенденція спостерігається у західних регіонах: Львів, Івано-Франківськ, Ужгород, де попит на нове житло постійно зростає. У цих містах ціна квадратного метра в бізнес-класі вже сягнула 4-6 тисяч доларів.Популярність бізнес-класу завжди варіативна і дуже залежна від того, що відбувається. Так, на Західній Україні багато бізнес-класу, проекти між собою активно конкурують фасадами, концепцією тощо. Імовірно, там попит досяг своєї стелі, адже не стільки багатих людей туди переїде.Бізнес-сегмент у центральних регіонах, особливо в Києві, натомість майже завмер. Заможні українці, які становили його основу, частково виїхали або вивели капітали за кордон. Багато хто не готовий інвестувати через ризики пошкодження чи низьку прибутковість від оренди. Проте життя поступово повертається до тих комплексів, які не зупинили будівництво під час війни.Отже, комфорт-клас остаточно закріпився як головний драйвер українського ринку нерухомості. Це новий стандарт — і він не про розкіш, а про впевненість, якість і довіру до майбутнього.Географія змін: Захід росте, Схід тримаєтьсяРинок нерухомості в Україні сьогодні — це дзеркало воєнної географії. Найдешевше житло — у прифронтових областях: Сумській, Харківській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській. Там попит мінімальний, а ризики — максимальні.Натомість справжній будівельний бум спостерігається на Заході країни — у Львівській, Івано-Франківській та особливо Закарпатській областях. Тут купують як місцеві, так і кияни, розглядаючи житло як "план Б" — на випадок нових загроз. Захід став не лише прихистком, а й інвестиційним магнітом: попит на оренду високий, а нові комплекси зводять у рекордні строки.Ринок відчуває другу хвилю внутрішньої міграції. Люди знову виїжджають із прифронтових регіонів — Харківщини, Сумщини, Херсонщини. І хоч за цим стоїть біль, попит на безпечніше житло лише зростає.У Києві ж — інша проблема: нестача законних ділянок під забудову. Без стратегічного плану розвитку міста нові проекти частіше стартують у приміській агломерації, ніж у самому Києві.Водночас ринок поступово оживає навіть там, де здавалось, не буде руху. У Дніпрі, Запоріжжі, Одесі — будівництво триває, хоч і повільно. Українські забудовники не здаються, а покупці продовжують вірити в майбутнє. Бо, попри все — ми будуємо далі. І це — найсильніший прояв нашої стійкості.Технології безпеки та довіриРинок нерухомості в Україні змінюється не лише через попит. Будівництво — це бізнес, і він також реагує на ризики, на законодавчі зміни, нові норми безпеки. Згідно з оновленими ДБН, кожен новий будинок має містити приміщення подвійного призначення — укриття. І ми будуємо укриття. Попри складнощі, саме такі стандарти формують нову якість житла. Це мають виконувати всі забудовники у нових проектах, а їх, на жаль, запускається небагато. На ринку фіксується спад активності — із п’яти проектів стартує лише один, тож дефіцит нового житла неминучий. Але ті комплекси, що все ж зводяться, відповідають сучасним вимогам безпеки та комфорту.Війна стала справжнім тестом для технологій. Монолітно-каркасні конструкції довели свою надійність: навіть після влучань будинки залишаються стояти, захищаючи життя мешканців. Тож покупці дедалі частіше надають перевагу їм, уникаючи панельних і цегляних споруд. Ще один приклад — високі панорамні краєвиди: як і раніше, покупці цінують їх, але, зважаючи на енергоефективність і енергоощадність, у нових будинках вікна проектуються меншими.Окрім укриттів, забудовники впроваджують системи пожежогасіння, додаткові евакуаційні виходи, контролюють якість матеріалів і конструкцій. Це не просто вимога закону — це усвідомлення спільної відповідальності за безпеку людей.Українські девелопери працюють у надскладних умовах, але філософія нових проектів залишається незмінною: створювати житло, яке не лише комфортне, а й здатне захистити. Бо навіть у час війни ми будуємо — і будуємо з вірою в життя.Враховуючи реалії війни, ми дотримуємося філософії, що не треба жорстко закривати території. Тому ми знайшли рішення, яке б задовольнило усіх — це регульоване відкриття/закриття дверей укриття під час оголошення/скасування повітряних тривог.Інвестиції в житло: як не помилитисяПопри війну, інтерес до інвестицій у нерухомість поступово зростає. Люди шукають способи зберегти капітал і водночас забезпечити собі "план Б". Проте нині грати "наосліп" — ризиковано. Тому ось п’ять практичних порад, як інвестувати у житло в Україні обдумано.Порада 1. Обирайте перевіреного забудовникаПісля 2022 року довіра будується на діях: ті, хто не зупиняв будівництво під час війни, сьогодні мають найбільшу підтримку покупців. Якщо девелопер здає нові будинки — це головний сигнал надійності. Саме таким компаніям нині довіряють навіть інвестиції "на котловані".Порада 2. Старт продажів — найвигідніший моментНа ранніх етапах вартість квадратного метра найнижча. Якщо ви готові почекати, це шанс заощадити. Але лише за умови, що компанія має завершені об’єкти в портфоліо. Якщо ж забудовник новий — краще вкладати на фінальній стадії, навіть дорожче, але без ризику.Порада 3. Розумійте мету інвестиціїЯкщо купуєте для життя — орієнтуйтеся на локацію, безпеку, укриття, інфраструктуру. Якщо інвестуєте для заробітку — зважайте, що прибуток від різниці між котлованом і здачею нині менший через подорожчання матеріалів і робіт. Альтернатива — оренда. Сьогодні орендні ставки зростають, особливо у великих містах і західних регіонах.Порада 4. Оцінюйте реалії ринкуЦіни на житло й надалі зростатимуть, бо нових проектів мало, земельні ділянки дефіцитні, а державне фінансування — обмежене. Тож навіть у складних умовах інвестиція в житло залишається більш стабільною, ніж багато інших активів.Порада 5. Розгляньте альтернативиДля тих, хто хоче короткі та швидкоокупні вкладення, цікавими стали мобільні будиночки чи готельчики під Києвом або біля великих міст. Вхідний поріг невеликий — ти купив будиночок собі за 20 тисяч доларів або став одним із партнерів проекту й отримуєш дохід уже через 2-3 місяці. Цей тренд глемпінгів й невеличких будиночків наростає. I люди, які хочуть інвестувати й готові інвестувати невеличкими слотами, невеликими короткими інвестиціями, теж є.Український ринок нерухомості пройшов жорсткий тест війною, але вистояв і далі розвиватиметься. Прогнозуючи розвиток подій на найближчий час, я думаю, що бізнес-клас у доларах більш-менш заморозиться. Кілька проектів, які виходять на ринок — і це гарний знак. Середня ціна буде 3-3,5-4 тисячі доларів за квадратний метр залежно від об’єкта. Ця ціна виправдовує витрати на проекти такого рівня. Комфорт-клас — зростатиме однозначно на 15–20% через попит і собівартість, а також очікуване зменшення пропозицій у майбутньому. Економ-клас поступово втрачає свої позиції, проте попит усе ще зберігається — переважно завдяки соціальним і грантовим програмам, що впливатиме на вартість..

Найбільший український виробник дронів Ukrspecsystems готовий інвестувати 200 мільйонів фунтів стерлінгів у британське виробництво. План передбачає будівництво заводу площею 11 000 метрів квадратних і створення випробувально-навчального центру.Про це повідомило видання UK Defence Journal із посиланням на представників компанії Ukrspecsystems.За версією української компанії, реалізація проекту дозволить створити до 500 робочих місць і програм стажування в регіоні."Набір британських працівників планується розпочати до кінця року, а виробництво дронів — на початку 2026 року. В Ukrspecsystems заявили про намір розширювати присутність у Великій Британії протягом наступних трьох років", — ідеться в повідомленні.У компанії вважають, що об'єднання українського досвіду у створенні дронів, набутого в умовах війни, з британською промисловою базою дозволить стати Ukrspecsystems світовим лідером у сфері безпілотних систем для військових і цивільних потреб, а також зробить Велику Британію стартовим майданчиком для експорту.Міністр оборонних закупівель Великої Британії Марія Іґл акцентувала, що її країна визнає передові можливості українських безпілотних літальних апаратів, і додала, що співпраця з українськими виробниками забезпечить доступ до сучасних технологій і зміцнить обороноздатність британських збройних сил і їхніх партнерів.Що відомо про UkrspecsystemsЦе українська компанія, заснована 2014 року, що спеціалізується на розробленні та виробництві безпілотних авіаційних комплексів для військових потреб.Вона відома насамперед своїми дронами PD-2, Gekata та серією Shark (Shark, Shark-M, Mini Shark), які використовуються для розвідки, спостереження та коригування артилерії.Окрім самих БпЛА, компанія виготовляє стабілізовані камери, антенні системи із захистом від заглушення, катапульти та програмне забезпечення, а також надає повний комплекс послуг із навчання та підтримки операторів.Ukrspecsystems також має в Україні магазин власних комплектувальних для безпілотників.Компанія презентуватиме свою нову продукцію на виставці DSEI 2025 у Лондоні з 9 по 12 вересня, де планує оголосити про нові партнерства у Великій Британії.Нагадаємо, раніше стало відомо, що американська компанія AeroVironment підписала угоду з неназваним українським підприємством щодо локалізації виробництва дронів Switchblade 600.

Україна запустила найбільший інвестиційний проект у портовій сфері за всі роки незалежності. Він передбачає сотні мільйонів іноземних інвестицій у порти.Про це повідомив віце-прем'єр-міністр з питань відновлення — міністр громад та територій Олексій Кулеба.За словами Кулеби, вже підписано наказ про створення конкурсної комісії. Змагатися в конкурсі будуть провідні компанії світу. Також планується підготувати документацію за участі IFC, ЄБРР та провідних консультантів — вже після цього буде оголошено конкурс та обрано інвестора."До проекту увійшли Перший та Контейнерний термінали порту Чорноморськ. Це стратегічні активи, які залишаються у власності держави. Інвестор приходить із капіталом і досвідом, бере на себе модернізацію та управління на основі прозорого довгострокового договору. Держава гарантує зрозумілі правила й захист, а бізнес отримує можливість працювати на великому стабільному ринку", — наголосив посадовець.Він додав, що проект має стати найбільшою інвестицією в історії українських портів. Його масштаб — сотні мільйонів доларів у модернізацію причалів та обладнання, понад 1,1 мільярда доларів надходжень до бюджетів протягом сорока років і більше тисячі робочих місць із гарантіями для людей. Загалом проект вже зацікавив понад 40 міжнародних портових операторів та інвесторів."Для громади Чорноморська цей проект означає стабільність і нові можливості. Для всієї країни — відновлення контейнерних перевезень. Уже через три роки обсяг може сягнути 250 тисяч TEU на рік, а в перспективі повернутися до довоєнних показників у понад півмільйона. Це виводить порт на рівень провідних європейських хабів. Запуск публічно-приватного проекту в Чорноморську стане моделлю для подальших ініціатив у портовій сфері. Це доказ: навіть у час війни ми створюємо прозорі умови для бізнесу і будуємо сучасну інфраструктуру для людей", — додав Кулеба.Нагадаємо, 5 серпня премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко заявила про запуск трьох українсько-американських проектів із видобутку корисних копалин у межах угоди про надра за наступні 18 місяців.

Кабінет міністрів України вніс зміни до Порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на представника Кабміну у Верховній Раді Тараса Мельничука.Зокрема, за його словами, український уряд удосконалив процедури одержання грантових коштів."Установлено обмеження компенсації вартості проекту насаджень для всіх культур не більше 400 тисяч гривень на гектар, і відповідно виключено додаток 2 до Порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства", — додав Мельничук.Водночас уточнено умови співфінансування грантів для отримувачів, які перемістили виробничі потужності та відновили свою діяльність на безпечних територіях.Передбачено співфінансування грантів для отримувачів у розмірі:до 50% вартості проекту висадки насаджень / будівництва модульної теплиці, зазначеної у заяві, — на кошти грантів та не менше 50% — на кошти отримувача (власні чи кредитні) для всіх інших грантів, рішення про які ухвалено;до 80% вартості проекту висадки насаджень / будівництва модульної теплиці, зазначеної у заяві, — на кошти грантів та не менше 20% вартості — на кошти отримувача (власні або кредитні), якими є суб'єкти господарювання, які на дату подання заяви про надання гранту відповідають одній із вимог:зареєстровані та здійснюють господарську діяльність на територіях можливих бойових дій або на територіях активних бойових дій, або активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси та для яких не визначено дату припинення можливості бойових дій або дату завершення бойових дій, затвердженого наказом Мінрозвитку;мають право власності та / або користування земельними ділянками, 80 і більше відсотків яких розміщено на окупованих територіях.Нагадаємо, на початку липня стало відомо про будівництво тепличного комплексу площею 1,8 гектара для вирощування суниці розпочали в селі Савчине Вінницької області. Проект реалізують за підтримки державної програми "єРобота".

Державний "Ощадбанк" надав другий кредит Львівській міській раді на суму 668 мільйонів гривень терміном на п'ять років. Ці кошти мають допомогти покращити стан енергоефективності й об’єкти комунального господарства міста.Про це повідомив голова правління "Ощадбанку" Сергій Наумов, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Ми уклали чергову кредитну угоду з Львівської міськрадою — другу за останні півроку — на суму 668 мільйонів гривень", — зазначив він.За його словами, кредит витратять на стратегічну міську інфраструктуру: дороги й об’єкти житлово-комунального господарства."Один із ключових напрямів використання — покращення енергоефективності: гроші підуть на біогазову станцію з комбінованим виробництвом електричної та теплової енергії, електропідстанцію, котельню з підключенням когенераційної установки та на інвестиції в компанію "Львівтеплоенерго", — пояснив Наумов.Він констатував, що Львів активно використовує позики для реалізації різноманітних міських програм.При цьому голова правління "Ощадбанку" закликав й інші муніципалітети співпрацювати з банком у межах взаємодії з органами місцевої влади.Раніше повідомлялося, що частка "Ощадбанку" в енергокредитуванні у першому кварталі 2025 року перевищила 31%. Упродовж 2024-2025 років у сегменті корпоративного бізнесу за його участі уклали договорів на суму понад 85 мільйонів євро, зокрема, на проекти з розвитку генерації та зберігання енергії.Нагадаємо, що у квітні "Ощадбанк" зареєстрував арешт на активи Росії у Франції на суму близько 87 мільйонів євро. Підтвердження щодо цього надійшло до українського банку 23 квітня.

У п’ятницю, 23 травня, Україна та Сполучені Штати Америки завершили всі процедури для запуску Фонду реконструкції. Йдеться про домовленості в межах угоди про рідкісноземельні метали.Про це повідомила перша віце-премʼєрка, міністерка економіки України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Останній крок — дипломатична нота від США, яку я особисто отримала сьогодні вранці від тимчасово повіреної у справах США Джулі Девіс. Фонд офіційно запущено!" — написала українська міністерка.Як відомо, 1 травня Україна та США підписали стратегічну угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови та партнерство у сфері критичних корисних копалин. Вона стосується 57 мінералів.Зокрема, підписаний у Вашингтоні документ встановлює політичні параметри співпраці. Водночас чимало деталей пропишуть у наступній технічній угоді.Американський президент Дональд Трамп заявив, що підписання угоди про надра "захистить" інвестиції США та фінансову допомогу, яку Вашингтон надає Києву. На його думку, угода, можливо, сприятиме припиненню війни Росії проти України.Президент Володимир Зеленський заявив, що угода про економічне партнерство між Україною та США — це "практичний результат" перемовин з Трампом у Ватикані. Верховна рада ратифікувала угоду про надра між Україною та США 8 травня.Дві технічні угоди стосуються створення інвестиційного фонду. У Мінекономіки України пояснили, що для їхньої імплементації не потрібна ратифікація парламентом. Загалом у відомстві сподіваються, що фонд розпочне працювати вже найближчими тижнями.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський 12 травня підписав закон про ратифікацію угоди про рідкісноземельні метали між урядом України й урядом США.Нагадаємо, 13 травня міністерка Юлія Свириденко розповідала, що наша держава завершила всі необхідні внутрішні процедури для запуску інвестиційного фонду відбудови Україна — США, який створено у межах угоди про корисні копалини.

У проекті угоди про рідкісноземельні метали між Україною та Сполученими Штатами Америки узгоджують останні деталі. Її можуть підписати найближчої доби.Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". Його попросили прокоментувати чутки в медіа про те, що угоду про корисні копалини можуть підписати вже найближчим часом.Шмигаль відповів, що зараз Україна "допрацьовує остаточні деталі з нашими американськими колегами". Зокрема, перша віце-прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко вже перебуває у США.Він зазначив, що це буде "рівноправна міжнародна угода про спільні інвестиції в розвиток та відновлення України"."Як тільки доопрацюють усі остаточні деталі, найближчим часом, я сподіваюся, що впродовж найближчої доби, угоду підпишуть. І, відповідно, ми отримаємо перший крок", — наголосив Шмигаль.Український прем’єр додав, що після того для підписання підготують іще дві "технічні" угоди — про створення інвестиційного фонду та його фінансування."В угоді про створення інвестиційного фонду в Україні йдеться про розподіл управління та внесків сторін 50 на 50. Внески будуть у грошовій формі. Американська сторона може вносити нову військову допомогу як внесок до цього фонду. Україна зберігає контроль над усіма ресурсами — надра, інфраструктура, природні ресурси. Україна здійснює внесок з нової ренти корисних копалин", — уточнив він.Прем’єр-міністр також додав, що інвестиційний фонд робитиме внески протягом 10 років у розвиток та відновлення України."Це можуть бути інвестиції у видобуток корисних копалин, або угоди про викуп продукції українського виробництва. Важливо, що ця угода звільняє обидві сторони від мит. Американська сторона може залучати інших партнерів до роботи за підтримки цього фонду", — акцентував Денис Шмигаль.Як відомо, 17 квітня Україна і США підписали меморандум про наміри щодо "завершення офіційної угоди про економічне партнерство й інвестиційний фонд відбудови".Нагадаємо, декілька днів тому президент України Володимир Зеленський заявляв, що угода про економічне партнерство зі США стала більш рівноправною. Вона може стати вигідною для України й Америки.