# Іран

Посольство України в Ірані тимчасово призупинило свою роботу. Причина — загострення безпекової ситуації.Відповідне оголошення було оприлюднене на офіційній сторінці дипвідомства у Facebook."У зв’язку із загостренням безпекової ситуації повідомляємо, що Посольство України в Ісламській Республіці Іран тимчасово призупиняє свою роботу", — йдеться у повідомленні.Наголошується, що про відновлення діяльності посольства, а також про подальші дії та можливі зміни буде повідомлено додатково."Просимо Вас дотримуватися інструкцій, опублікованих раніше та не наражати себе на небезпеку", — додали у дипвідомстві.Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб.Як повідомляв The Telegraph, американський президент Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму..

Американський президент Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на власні джерела в адміністрації президента Дональда Трампа.Перший сценарій передбачає мінімальний удар або серію точкових атак, покликаних надіслати політичний сигнал і виконати обіцянку президента США відповісти у разі жорстокого придушення протестів в Ірані.Потенційними цілями можуть стати бази Корпусу вартових Ісламської революції, ракетні об’єкти або навіть окремі офіційні будівлі в Тегерані. Для посилення символізму США можуть обрати резонансну ціль у столиці.Другий варіант передбачає тривалі й інтенсивні удари, спрямовані на серйозне ослаблення режиму. Йдеться не лише про ураження штаб-квартир і міністерств, а й про знищення мережі баз і проміжних пунктів Корпусу вартових Ісламської революції та підконтрольного йому ополчення "Басідж" у всій країні. Такий підхід має на меті зупинити репресії та змусити владу змінити курс.Третій сценарій, за оцінками аналітиків, є найрадикальнішим і передбачає викрадення або вбивство Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї.Медійники із The Telegraph зазначили, що після успішних операцій США за кордоном такий варіант можуть розглядати у Вашингтоні як спосіб швидкої зміни балансу сил. Водночас існує ризик, що іранське суспільство сприйме це як зраду очікувань повного демонтажу режиму.Четвертий сценарій називають найпотужнішим "некінетичним" варіантом. Він передбачає масштабні кібератаки для паралізації державних комунікацій Ірану, а також забезпечення стабільного доступу до Інтернету для населення через термінали Starlink."Мета — посилити координацію протестних рухів і водночас заблокувати канали державної пропаганди, уникаючи прямого військового конфлікту", — йдеться в публікації видання.Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважалися лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході. Є неперевірена інформація, що кількість загиблих під час протестів сягає 12 тисяч осіб.Президент США Дональд Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога опозиції "вже в дорозі".Нагадаємо, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро сьогодні заявив, що придушення Іраном демонстрацій у всій країні є найжорстокішими репресіями в сучасній історії. Кровопролиття варто припинити негайно..

Придушення Іраном демонстрацій по всій країні є найжорстокішими репресіями в сучасній історії країни. Кровопролиття має бути припинене негайно.Про це у середу, 14 січня, заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, пише агентство Reuters. "Ми підозрюємо, що це найжорстокіше придушення в сучасній історії Ірану, і воно має бути негайно припинене", — зазначив міністр. Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб.13 січня видання Iran International повідомляло, що в Ірані під час масштабних антиурядових протестів загинули щонайменше 12 000 протестувальників. Натомість влада країни не визнає цього.14 січня агентство Bloomberg повідомляло, що на тлі масштабних протестів в Ірані компанія SpaceX, що належить американському мільярдеру Ілону Маску, пропонує мешканцям країни безоплатний доступ до супутникового інтернету Starlink..

На тлі масштабних протестів в Ірані компанія SpaceX, що належить американському мільярдеру Ілону Маску, пропонує мешканцям країни безоплатний доступ до супутникового інтернету Starlink.Як повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на Ахмада Ахмадіана, виконавчого директора американської організації Holistic Resilience, яка працює з іранцями над забезпеченням безпечного доступу в інтернет, компанія SpaceX скасувала абонентську плату за Starlink в Ірані. Так, власники терміналів супутникового інтернету можуть користуватися послугою безоплатно.Попри те, що термінали Starlink були заборонені в Ірані, але багато з них, всупереч ризику, були переправлені контрабандою через кордон країни. Ахмадіан у телефонному інтерв'ю з Bloomberg оцінив, що на сьогодні в Ірані працює понад 50 тисяч таких пристроїв. За словами директора з цифрових прав правозахисної організації Miaan Group Аміра Рашиді, іранські силовики працюють над придушенням сигналу Starlink і вистежують користувачів.Так, у вівторок, 13 січня, іранський державний телеканал IRIB News інформував, що влада вилучила велику партію електронного устаткування, яке нібито використовується для шпигунства і саботажу, включно з пристроями, які на відеозаписі мають вигляд схожий на термінали Starlink. За даними NetBlocks, організації, яка відстежує стан інтернет-з'єднання, загальнонаціональне відключення інтернету в Ірані триває вже п'ять днів. На сьогодні мільйони іранців позбавлені доступу до Інтернету.Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб.13 січня видання Iran International повідомляло, що в Ірані під час масштабних антиурядових протестів загинули щонайменше 12 000 протестувальників. Натомість влада країни не визнає цього..

В Ірані під час масштабних антиурядових протестів загинули щонайменше 12 000 протестувальників. Натомість влада країни не визнає цього.Про це повідомляє Iran International. Так, редакційна колегія видання наголосила, що протягом двох днів 8 та 9 січня "у ході найбільшого вбивства в сучасній історії Ірану" загинули щонайменше 12 тисяч людей."Іран перебуває під скоординованим відключенням, спрямованим не лише на контроль безпеки, а й на приховування правди. Відключення інтернету, перебої в зв'язку, закриття ЗМІ та залякування журналістів та свідків вказують на одну мету: запобігти розкриттю масштабного злочину", — йдеться у повідомленні.У виданні відзначили, що загиблі були переважно розстріляні силами Корпусу вартових Ісламської революції та Басідж. Iran International також зазначає, що, згідно з інформацією, отриманою від Вищої ради національної безпеки Ірану та адміністрації президента Ірану, вбивства були вчинені за прямим наказом Верховного лідера Алі Хаменеї."Ісламська Республіка не може приховати цей злочин, відрізавши народ Ірану від світу. Правда буде зафіксована, імена загиблих будуть збережені, і ця різанина не буде похована в мовчанні", — запевнили журналісти.Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб..

Здихатися Ніколаса Мадуро венесуельцям допомогла Америка. Іранці поки що скидають своїх аятол самі. Якщо їм допоможуть не тільки словами, а й жорсткими діями, — на мапі світу стане на одного диктатора менше. Хто наступний — Куба чи Росія? Повстання проти злиднів. Що відбувається в ІраніПричиною масштабних протестів, які охопили Іран, стали економічні проблеми. Тривалий час іранському режиму вдавалося попри санкції підтримувати відносно стабільний стан у державі, продаючи нафту Китаю, Індії та іншим країнам, яким байдуже до того, на що витрачають нафтові прибутки корумповані диктатури. Іранська витрачає на озброєння, підтримку своїх проксі у Лівані та Секторі Гази (Хесболла і ХАМАС) та на власну програму створення ядерної зброї. При цьому погіршення соціально-економічного становища людей владу в Тегерані не цікавило, вона покладалася на розгалужену систему каральних органів, які існують для придушення протестів. До таких органів, окрім поліції, відносяться КВІР (Корпус вартових ісламської революції), Басідж (загони добровільних помічників поліції), поліція моралі тощо. Завдяки цій системі вдалося придушити повстання, яке вибухнуло у вересні 2022 року. Тоді поліція моралі побила 22-річну курдку Магсу Аміні, яка після згодом померла в лікарні. Після похорону молодої жінки Іран охопили масштабні протести. Повстання тривало до весни 2023-го, під час нього загинуло близько трьохсот протестувальників, понад 1200 отримали поранення. Тодішній президент країни Ібрагім Раїсі, відомий як "іранський м’ясник", залучив проти власного народу максимально жорсткі методи.Придушивши народні виступи, влада Ірану так і не зрозуміла справжніх причин невдоволення. Пропаганда звинувачувала у підбурюванні до протестів Ізраїль, внутрішніх опозиціонерів, шаха Резу Пехлеві, який мешкає у Великій Британії, а не середньовічні порядки та економічні проблеми, викликані ізоляцією Ірану. Тому новий спалах антивладних виступів був прогнозованим. Вони розпочалися 28 грудня. Головним рушієм протесту неочікувано став Великий базар — власники магазинів у Тегерані, які раніше підтримували владу. Але тут варто зробити ремарку: протягом 2025 року сталося кілька подій, які підштовхнули нинішню хвилю невдоволення.Перша подія — програш Іраном 12-денної війни з Ізраїлем. Вона завершилася після потужного ракетного удару американців по ядерних центрах Ірану. У відповідь іранці вдарили по військовій базі США в Катарі "Аль-Удейд", проте більшість ракет було збито. Після цього конфлікт заморозився — Трамп відніс це до своїх заслуг, а іранці отримали чергову порцію санкцій. Та гіршим за них для офіційного Тегерана стало розчарування населення у здатності влади давати відсіч силам, боротьбою з якими вона десятиліттями прикривала бідність власних громадян.Друга подія — стрімке падіння економіки та гіперінфляція. Примус жінок носити хіджаб торкається жіночої частини суспільства та прогресивних чоловіків, які проти ісламського фундаменталізму, злидні ж стосуються всіх. Тож база протесту зараз — уся країна.Демократія чи реставрація монархії. Чому зарано говорити про кінець диктатуриЯкщо революція в Ірані скине аятол, вакуумом влади може скористатися військова хунта. Інший варіант кращий — повернення втеклого кронпринца Рези Пехлевіта реставрація монархії. В такому випадку політичний курс Ірану зміниться, однак у цій країні можуть запуститися механізми масштабного громадянського конфлікту між прозахідними реформаторами та ісламськими консерваторами. А це точно не зробить цю значну за чисельністю населення та його етнічним розмаїттям державу передбачуваною.Втім, революція в Ірані ще не завершилася, і нинішні події можуть не привести до зміни влади. По-перше, не можна просто привезти кронпринца до Тегерана й оголосити його правителем, адже він не матиме легітимності в очах більшості суспільства. Для початку повинен бути перехідний уряд — як відбулося у Сирії після відсторонення і втечі друга Путіна Башара Асада. На той час працював легітимний уряд на чолі з Мухаммадом Газі аль-Джалілі, він і забезпечив транзит влади до нового глави держави Ахмеда аш-Шараа. Чинний президент Масуд Пезешкіан несе повну відповідальність за злочини силовиків проти мирних протестувальників, тож поки незрозуміло, чи можливо після протестів забезпечити легітимність нового правителя.По-друге, Дональд Трамп заявив про підтримку повсталих іранців і пригрозив режиму Хаменеї ударом у разі жорстокого розгону протестувальників. Станом на зараз кількість жертв серед мітингарів становить понад 500, про поранених інформація суперечлива, але таких досить багато. Однак Трамп поки не виконав погроз, а офіційний Тегеран вустами спікера парламенту Мохаммада-Багера Калібафа пригрозив американцям у разі нападу перетворити їхні бази й кораблі в регіоні на військові цілі. Згаданий удар по базі США в Катарі став слабкою відповіддю, навряд буде потужніша. А може, взагалі нічого не бути.Армія та Корпус вартових ісламської революції лишаються вірними владі. І ось тут заминка: під ударами американців та їхніх союзників війська можуть посипатися і від страху й безвиході перейти на бік народу, а можуть навпаки, мобілізуватися навколо падаючого режиму і втримувати його. Не варто забувати, що ісламісти при владі з 1979 року, і їхня пропаганда сидить глибоко у мізках кожного іранця. Тож якщо проводити військову операцію США і союзників в Ірані, то дуже точково, без жертв серед цивільних, аби не дати ісламістам нагоду перемикнути народний гнів із себе на зовнішнього ворога. Пезешкіан уже це робить. Він звинуватив США та Ізраїль у прагненні "посіяти безлад" і закликав "не дозволити групі бунтівників порушувати порядок у суспільстві".По-третє, режим може не впасти, а трансформуватися. Основною причиною протесту є економічні проблеми, політичні вимоги — супутні. Уявімо ситуацію, що аятола Хаменеї оголошує про відставку у зв’язку з хворобою — йому 86 років, останнім часом духовний правитель Ірану не часто показувався на людях — і передає владу молодшому аятолі, котрий обіцяє реформи та демонструє народові покроковий план дій. Серед імовірних наступників аятоли називають його другого сина Моджтабу Хаменеї та внука засновника ісламської держави Рухолли Хомейні Хасана Хомейні. Обидва — консерватори й традиціоналісти, однак мають вагу у суспільстві. Частину населення такі зміни можуть збити з пантелику і відвернути від підтримки протесту.Якого диктатора скидатимуть наступнимТрамп натякає на проблеми, з якими після падіння Мадуро зіткнуться кубинці, але не погрожує Гавані вторгненням. Видається, там просто відбудеться швидке повстання народу проти злиднів, яке завершить багатолітнє правління комуністів. А чи можливий іранський сценарій у Росії? На перший погляд — ні, росіяни з їхньою рабською психологією далеко відстали від свободолюбних іранців. Однак є нюанси.Перший: іранська влада почала втрачати підтримку після поразки у війні з Ізраїлем. Виявилося, у неї немає союзників. Китай обмежився традиційним "ми — проти ескалації", а Москва, з якою у Тегерана угода про стратегічне партнерство, підтиснула хвоста. Як і під час скинення Асада в Сирії та недавньої блискавичної операції США у Венесуелі. Поштовхом до революційної ситуації в Росії здатна стати серія її військових поразок в Україні на тлі економічних проблем — тобто в комплексі.Другий нюанс: диктатура розвалюється не під зовнішнім тиском — Іран десятиліттями живе під міжнародними санкціями і його режим ніяк не падає, а коли еліти розуміють, що диктатура не може їх захистити. Як Великий базар у Тегерані. Тож удари дронів і ракет по російській енергетиці — правильний шлях. Захоплення танкерів "тіньового флоту" — також чудово. Посилення санкцій — саме те, що потрібно. Протести в Росії почнуться тоді, коли їх оплатять невдоволені "гаманці" Путіна. Чим більше ударів по "гаманцях", тим ближчий кінець "бункерного".Третій нюанс — для успішних протестів потрібні лідери. В іранців є Пехлеві в екзилі, в разі отримання ним влади країна перестане бути ізгоєм та потенційно може різко економічно зростати, очевидно викристалізувалися лідери й серед протестувальників, а у російської опозиції нема фігури, з якою росіяни пов’язували б постпутінське майбутнє. Цей вакуум після вбивства Олексія Навального ніхто навіть не спробував заповнити. Можливо, зміщення Мадуро та ймовірна зміна влади в Ірані розбудять російських опозиціонерів. Ні Трамп, ні Зеленський замість них Путіна у Москві не скидатимуть..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що адміністрація Білого дому вивчає низку варіантів військового втручання в ситуацію в Ірані. Це буде відповіддю Вашингтона на жорстоке придушення протестів і масові вбивства цивільного населення.Перебуваючи на борту літака Air Force One Трамп додав, що військові вивчають питання військового втручання в Ірані."Військові вивчають це питання, і ми розглядаємо деякі дуже сильні варіанти. Ми будемо діяти рішуче. Здається, вбито людей, які не повинні були бути вбиті", — наголосив Трамп.Раніше телеканал CNN із посиланням на джерела повідомляв, що Трампа поінформували про кілька планів військового втручання до Ірану. Вони передбачають нейтралізацію іранських сил безпеки, які режим використовує для розгону протестів.Окрім прямого військового удару, адміністрація США розглядає й альтернативні методи тиску. Йдеться про кібератаки на військові об’єкти Ірану для порушення комунікації силовиків, а також нові санкції проти енергетичного та банківського секторів країни. Також, за даними медійників, Вашингтон може забезпечити протестувальників доступом до супутникового інтернету Starlink.Трамп заявив, що планує обговорити з американським мільярдером та винахідником Ілоном Маском можливість надання іранцям доступу до Starlink для обходу державної цензури. Водночас частина радників американського лідера застерігає, що військові удари можуть мати зворотний ефект і призвести до згуртування населення навколо влади або спровокувати масштабну військову відповідь з боку Тегерана.Попередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб.Читайте також: Трамп заявив про готовність застосувати силу проти Ірану: коли це станеться.

У суботу, 10 січня, президент США Дональд Трамп висловив підтримку прагненням іранського народу до свободи. Водночас у медіа з'явилася інформація, що американська адміністрація вже обговорює варіанти можливих військових ударів по об'єктах в Ірані.Про це американський лідер повідомив у своїй соцмережі. У своєму дописі президент США зазначив, що Іран зараз перебуває на порозі історичних змін."Іран дивиться на свободу, можливо, як ніколи раніше. США готові допомогти!!!" — написав Дональд Трамп.Військові сценарії: дані WSJПопри публічні заяви про підтримку свободи, за лаштунками Білого дому тривають обговорення силових сценаріїв. За інформацією видання The Wall Street Journal, адміністрація президента США провела попередні консультації щодо того, як саме може бути здійснена атака на Іран у разі потреби. За словами одного з американських посадовців, серед розглянутих варіантів масштабний повітряний удар. Планування передбачає ураження кількох стратегічних військових цілей на території Ірану.Попередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.В Ірані під час масових протестів, що тривають уже понад тиждень, загинули щонайменше 12 людей. Серед загиблих є й представники силових структур.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.Нагадаємо, Дональд Трамп ще 29 грудня виступив із жорстким попередженням на адресу Тегерана, заявивши про готовність до негайних військових дій. Перед початком переговорів із прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу американський лідер наголосив, що будь-які спроби Ірану відновити ракетну чи ядерну програми матимуть руйнівні наслідки..

Міністерство закордонних справ України звернулося до міжнародних партнерів із закликом посилити тиск на Тегеран через репресії проти протестувальників та військову допомогу Кремлю. Про це у соцмережі X заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Очільник відомства наголосив, що придушення свобод всередині Ірану та участь у війні проти України є проявами єдиної політики насильства і знецінення людського життя. Сибіга зазначив, що українці, які мають досвід боротьби з тоталітаризмом, солідарні з іранським народом у його прагненні до безпеки, свободи та доступу до інформації. "Як країна, що в минулому подолала тоталітарне та авторитарне правління, чинила опір репресіям і відстояла свій демократичний вибір, Україна понад усе цінує громадянські права", — заявив Сибіга.  Він наголосив, що право на демократичний вибір та життя без страху є фундаментальним. З огляду на загострення ситуації, офіційний Київ закликає іранську владу негайно припинити силове придушення мітингів.Попередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.В Ірані під час масових протестів, що тривають уже понад тиждень, загинули щонайменше 12 людей. Серед загиблих є й представники силових структур.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.Читайте також: Трамп заявив про готовність застосувати силу проти Ірану: коли це станеться.

Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.Як повідомляє прес-служба міністерства, громадянам потрібно дотримуватися вказівок місцевих органів влади, не вступати у конфлікти з представниками поліції та зберігати спокій. На сьогодні виїзд з Ірану можливий через такі пункти пропуску:міжнародний аеропорт імені Імама Хомейні (місто Тегеран);прикордонний пункт пропуску на кордоні з Вірменією — Нордуз/Агарак;прикордонний пункт пропуску на кордоні з Туреччиною — Базорган/Сероу."У разі зміни ситуації або відкриття додаткових маршрутів виїзду з країни інформація буде оновлюватися оперативно", — зауважили у МЗС.У тому випадку, якщо громадянин потрапив у надзвичайну ситуацію, або його життю чи здоров’ю є загроза, МЗС рекомендує невідкладно звертатися до посольства України в Ірані:гаряча лінія: +98 9128 436 681email: emb_ir@mfa.gov.uaПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.В Ірані під час масових протестів, що тривають уже понад тиждень, загинули щонайменше 12 людей. Серед загиблих є й представники силових структур.Читайте також: Трамп заявив про готовність застосувати силу проти Ірану: коли це станеться.

TrueUA підбив підсумки 2025 року власною версією ключових подій, які не просто залишили слід в історії, а й спроектували тренди цього року. Нині ж до уваги читачів — прогнози на 2026 рік.На самому початку року сталася подія, яка вкотре підтвердила вислів "прогнози — справа невдячна". Те, що Сполучені Штати розпочнуть військову операцію проти Венесуели, було зрозуміло, але ніхто не передбачив, що вона займе щось близько години. Викрадення диктатора Ніколаса Мадуро та його дружини не означає кінця корумпованого боліваріанського режиму в Каракасі, він ще пручатиметься, але відтепер жоден диктатор у світі не спатиме спокійно. Бо по нього можуть так само прилетіти й забрати без жодного пострілу. Але в чому точно не помиляться прогнозисти — Дональд Трамп у 2026 році продовжуватиме ламати усталені правила міжнародної політики. Це — даність, яку можна засуджувати, проте правильніше реагувати на неї швидкими рішеннями. Прогнози від впливових світових ЗМІ: війна в Україні триватимеБританське ділове видання Financial Times пропонує перелік подій, які, ймовірно, можуть відбутися цього року. Серед таких — лусне "бульбашка" штучного інтелекту, наслідком чого стануть багатомільярдні втрати ринку ІТ-технологій, світова економіка продовжить рецесію, війна на виснаження в Україні триватиме, на територіальні поступки українці не підуть, республіканці в результаті проміжних виборів у листопаді втратять контроль над Палатою представників Конгресу США, що відкриє шлях для початку процедури імпічменту Трампа. А от в Європі буде відносна політична стабільність.Інше впливове британське видання журнал The Economist робить свої прогнози у вигляді малюнка-ребуса на обкладинці, який дає ключ до розуміння основних тенденцій.За словами редактора журналу Тома Стендіджа, світову політику визначатимуть наступні тренди: триватиме руйнація світового порядку, війна в Україні не закінчиться, але додадуться інші напрямки ескалації, зокрема, Росія та Китай провокуватимуть конфлікти відповідно в Європі та у Південно-Китайському морі, Європі доведеться збільшити витрати на оборону і при цьому боротися зі зростанням і без того значного дефіциту, ізоляціонізм Америки відкриє нові геополітичні можливості для КНР, тоді як економічне становище колективного Заходу через політику Трампа буде вкрай нестабільним, глобальне зростання економіки сповільниться. До речі, щодо ШІ The Economist також скептичний, але з іншої причини — передовсім у високорозвинених технологічних країнах зростатиме побоювання втрати робочих місць.Американське видання Politico продовжує песимістичну лінію прогнозів. Хоча російська економіка і тріщить по швах, вказують аналітики цього ресурсу, Путін продовжуватиме воювати, вважаючи затяжну війну своєю стратегічною перевагою перед Європою, яка має проблеми з Америкою Трампа. Той усе більше дратуватиметься через поведінку Кремля. Погані передбачення у Politico для економіки: через величезні борги ключові економіки — США, Британія, Франція — перебувають під значним тиском, що становить ризик зміни там правлячих режимів.Це видання також прогнозує виграш демократів на проміжних виборах до Палати представників, більшість у Сенаті воно залишає за республіканцями. "Роздільне управління" в Конгресі заблокує ініціативність Трампа. Є в прогнозі Politico ще одна погана річ для нас: видання віддає перемогу на квітневих виборах в Угорщині Віктору Орбану та його партії Fides.А от The Washington Post пророкує у 2026 році крах російської економіки внаслідок падіння цін на нафту, що є результатом санкцій, а також глибоку кризу банківської й фінансової сфери Росії. Українцям цей прогноз точно сподобався.Три кроки Європи та тренд на падіння авторитарних режимівTrueUA з більшістю перерахованих прогнозів погоджується, але пропонує власний погляд на світові тренди цього року. Почнемо з пробудження Європи. 2026-й стане для європейських лідерів роком важких, але необхідних кроків. Перший із них — зміна процедур ухвалення рішень. Торік дещо у цьому напрямку вже зроблено, зокрема, деякі питання схвалені кваліфікованою більшістю країн-членів, а не всіма. Прикладом є надання Україні позики у 90 млрд євро. Європейські політики обійшли блокування Угорщини й Словаччини.We committed, we delivered.The decisions taken by European leaders are a crucial contribution to achieve a just and lasting peace in Ukraine.Because the only way to bring Russia to the negotiation table is to strengthen Ukraine. pic.twitter.com/yi6hWp9mNZ— António Costa (@eucopresident) December 19, 2025Другий важливий крок — нейтралізація правих популістів. На прикладі Чехії, уряд якої очолив Андрей Бабіш, а спікером парламенту став відвертий українофоб Томіо Окамура, ЄС отримав черговий доказ значної небезпеки ізоляціоністів та євроскептиків. Правих популістів підтримує адміністрація Трампа, адже ці сили є "троянськими конями" США (і за збігом, ще й Росії) в Європі. Можна припустити, що в Німеччині спробують через суд заборонити діяльність партії "Альтернатива для Німеччини", оскільки 2026 року в цій державі відбудуться місцеві вибори й "АдН" може отримати чисельні фракції у законодавчих органах п’яти федеральних земель. А це становить ризик розколу країни. 2026 року у кількох країнах ЄС відбудуться чергові вибори. Неприємні для нас і ЄС сюрпризи можливі не тільки в Угорщині, а й у Болгарії, яка обиратиме президента в листопаді. Там затяжна політична криза, завдяки якій зростає підтримка ультраправих популістів. Нинішній президент Румен Радєв — євроскептик та прихильник Росії. Але в цій країні є відверто прокремлівські сили, зокрема, партія "Відродження" та її лідер Костадін Костадінов. Москва точно гратиме свою розкольницьку гру на болгарських виборах.Третій крок — Євросоюз ухвалить політичне рішення про членство України. Пояснення щодо цього днями надав віце-прем'єр із питань євроінтеграції Тарас Качка. За його словами, зараз Київ та ЄС працюють за стандартним календарем, який передбачає завершення переговорів щодо вступу до кінця 2027 року, вступ — до 2030 року. Але ці терміни можуть бути скорочені з політичних міркувань. Качка нагадав про "мирний план" із 20 пунктів, у якому вказана "більш амбітна" дата. Себто, вступ може відбутися до 1 січня 2027-го. Для цього, окрім зняття вето Угорщини, на думку аналітиків, в Україні мають відбутися вибори та референдум, де українці висловляться щодо мирного плану.Другий тренд — повалення авторитарних режимів. Втілення цього тренду розпочалося з Венесуели, наступним може стати Іран. Там багато десятиліть панує режим ісламських фундаменталістів на чолі з аятолою Алі Хаменеї. Напередодні Нового року в Ірані спалахнули масштабні протести на тлі економічної кризи, аятола закликав "поставити на місце" протестувальників. Тобто виступи будуть жорстко придушуватися. Своєю чергою, Трамп пообіцяв бунтарям допомогу:"Якщо Іран відкриє вогонь і жорстоко вбиватиме мирних протестувальників, що є для нього звичною практикою, Сполучені Штати Америки прийдуть їм на допомогу. Ми готові до дій".В який спосіб надаватиметься допомога — покаже час. Можна пригадати ефективні ракетно-бомбові удари по іранських ядерних об’єктах влітку минулого року. Та, окрім військових методів, можливі й інші. Є приклад Сирії, де завдяки зовнішньому втручанню, передовсім Туреччини, сирійці за короткий час скинули режим Башара Асада. З огляду на те, що від повалення ісламістів в Ірані виграє дуже багато країн, охочих долучитися до допомоги іранським протестувальникам може бути чимало.Чи відбудуться карколомні зміни в Росії? Влада Путіна — колос на глиняних ногах, просто ніхто поки не намагався цього колоса повалити. Прогноз про падіння путінського режиму у 2026-му є занадто гучним, адже, на відміну від іранців, росіяни навіть не спробували вийти на масові протести під час війни. Проте і Мадуро надував щоки, погрожуючи американцям жорсткою відповіддю, а тепер сидить в американській тюрмі. .

Через загрозу виходу протестів з-під контролю верховний лідер Ірану Алі Хаменеї може покинути країну разом із родиною та найближчими соратниками. Поштовхом до втечі має стати момент, коли армія та правоохоронні органи відмовляться виконувати злочинні накази.Про це повідомляє The Times, посилаючись на дані розвідувальних служб США та Великої Британії.Маршрут на МосквуЗа інформацією розвідки, 86-річний аятола вже підготував стратегію відступу на випадок розколу в армії чи масового дезертирства спецслужб. План передбачає виїзд до Москви — столиці найбільш лояльної до режиму держави. Разом із Хаменеї країну мають залишити до 20 осіб: найближчі соратники та члени родини, зокрема його син Моджтаба, якого називають головним претендентом на престол.Ресурси для вигнанняЕвакуаційний пакет диктатора містить не лише підготовлені маршрути, а й колосальні статки. За даними Reuters, вартість активів Хаменеї може сягати 95 мільярдів фунтів стерлінгів, що зберігаються у вигляді готівки, закордонної нерухомості та інших цінностей.Приклад Асада та фізичне виснаженняЖурналісти зазначають, що Хаменеї бере за взірець приклад Башара Асада, який також обрав Росію як прихисток після краху свого режиму. Джерела вказують на значне погіршення фізичного та психологічного стану іранського лідера після війни з Ізраїлем: він майже не з'являється на людях, а з початком нинішніх заворушень взагалі зник із публічного простору.Попередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.В Ірані під час масових протестів, що тривають уже понад тиждень, загинули щонайменше 12 людей. Серед загиблих є й представники силових структур.Читайте також: Трамп заявив про готовність застосувати силу проти Ірану: коли це станеться.

В Ірані під час масових протестів, що тривають уже понад тиждень, загинули щонайменше 12 людей. Серед загиблих є й представники силових структур.Про це повідомляє DW. Зазначається, що протестувальники намагалися штурмувати одну з поліцейських дільниць. Внаслідок зіткнень "двоє нападників були вбиті".За даними журналістів, протести охопили низку районів Тегерана. Зокрема, акції відбуваються в Новобаті та Тегеран-Парсі — на сході столиці, в Ектабені, Садегіє та Саттархані — на заході, а також у Назіябаді й Абдолабаді — на півдні міста."Агенція dpa з посиланням на повідомлення у соціальних мережах повідомляє про жорстокі зіткнення між демонстрантами та поліцією та силами безпеки, в яких загинуло понад десять людей, а багато хто отримав поранення", — йдеться у повідомленні.До того ж, як відзначили журналісти, правозахисні організації також повідомляють про сотні затриманих під час акцій протесту по всій країні.Крім того, влада Ірану обмежила доступ до Інтернету. За даними американської ІТ-компанії Cloudflare, обсяг інтернет-трафіку скоротився приблизно на 35%. Такі обмеження можуть ускладнити координацію дій протестувальників, які переважно організовуються онлайн, а також обмежити поширення інформації про протести в соціальних мережах.Попередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст..

Президент США Дональд Трамп 29 грудня виступив із жорстким попередженням на адресу Тегерана, заявивши про готовність до негайних військових дій. Перед початком переговорів із прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу американський лідер наголосив, що будь-які спроби Ірану відновити ракетну чи ядерну програми матимуть руйнівні наслідки.Про це повідомляє CNN.Ультиматум ТрампаКоментуючи дані про можливе нарощування військової сили Іраном, Трамп не стримувався у висловах. Він підкреслив, що Сполучені Штати без вагань застосують силу, якщо побачать реальну загрозу."Я чув, що Іран намагається знову нарощувати силу. Якщо вони це зроблять — нам доведеться їх збити. Ми виб’ємо їх до біса", — заявив президент США.Трамп додав, що підтримає атаку на іранські об'єкти "негайно", щойно з’являться докази відновлення ядерного потенціалу. Замість ескалації він порадив Тегерану обрати шлях дипломатії та укласти "розумну угоду" з Вашингтоном.Контекст та позиція ІзраїлюЦя заява пролунала на тлі напруженої ситуації на Близькому Сході:попередній удар. Раніше цього року США вже атакували три ключові ядерні об'єкти в Ірані, що Трамп назвав "великим успіхом";застереження Нетаньягу. Ізраїльський прем’єр останнім часом неодноразово вказував на те, що Іран таємно розширює виробництво балістичних ракет. Очікується, що під час нинішнього візиту Нетаньягу надасть Трампу нові докази, які можуть стати підставою для чергової військової операції."Вони могли б укласти угоду ще минулого разу, до того, як ми завдали по них великого удару", — резюмував Трамп, натякаючи, що час для мирного врегулювання вичерпується.Нагадаємо, у відповідь на нарощування військової присутності Сполучених Штатів Америки в Карибському морі у Венесуелі оголосили про масову мобілізацію військ і техніки. В Каракасі заявили про "імперіалістичну загрозу"..

Нобелівську лауреатку миру 2023 року, іранську правозахисницю Наргес Мохаммаді, побили після її затримання. Це сталося під час меморіальної церемонії в місті Мешхед, про що повідомила її родина.Про це пише видання BBC.53-річна правозахисниця повідомила їм у телефонній розмові в неділю, що її двічі доставляли до відділення невідкладної допомоги після того, як на неї "напали агенти в цивільному, завдавши їй сильних і неодноразових ударів кийками по голові та шиї", повідомляє Фонд Наргес .Іранська влада жодних коментарів не надала, але заявила, що її затримали за "провокаційні зауваження" на поминальній церемонії в місті Мешхед у п'ятницю. Нобелівський комітет та відомий кінорежисер Джафар Панахі є серед тих, хто закликає до її звільнення.Мохаммаді, віце-президентка Центру захисників прав людини в Ірані, була відзначена Нобелівською премією миру 2023 року за свою активну діяльність проти гноблення жінок в Ірані та просування прав людини. Вона провела понад 10 років свого життя у в'язниці. З 2021 року вона відбуває 13-річний термін за звинуваченнями у скоєнні "пропагандистської діяльності проти держави" та "змові проти державної безпеки", що вона заперечувала.У грудні 2024 року її тимчасово звільнили з сумнозвісної тегеранської в'язниці Евін за медичними показаннями. Вона продовжувала проводити передвиборчу кампанію під час лікування. У п'ятницю вона виступила з промовою на поминальній церемонії в Мешхеді за Хосровом Алікорді, правозахисником та адвокатом, якого знайшли мертвим на початку цього місяця за обставин, які правозахисні групи назвали "підозрілими".За даними Фонду Наргес, очевидці, на яких посилалася родина пані Мохаммаді, розповіли, що на неї напали близько 15 агентів у цивільному біля меморіалу, і що деякі з них смикали її за волосся та били кийками та палицями. У неділю ввечері Мохаммаді коротко зателефонувала своїй родині та повідомила їм, що "інтенсивність ударів була настільки сильною, сильною та повторюваною, що її двічі доставляли до відділення невідкладної допомоги лікарні", йдеться у заяві."Вона наголосила, що навіть не знає, який саме орган безпеки зараз її затримує, і що жодних пояснень з цього приводу не було надано. Її фізичний стан на момент дзвінка був поганим, і вона виглядала хворою", — додається у повідомленні.Фонд Наргес цитував пані Мохаммаді, яка сказала, що її звинуватили у "співпраці з ізраїльським урядом" і що вони погрожували їй смертю, сказавши: "Ми одягнемо твою матір у жалобу". У заяві йдеться, що двох інших активістів, затриманих на поминальній церемонії, Сепіде Голіана та Пурана Наземі, також побили агенти у цивільному.Прокурор Мешхеда Хасан Хематіфар повідомив журналістам у суботу, що Мохаммаді була серед 39 заарештованих. Він сказав, що Мохаммаді та брат Хосрова Алікорді, Джавад, заохочували присутніх "скандувати гасла, що порушують норми" та "порушувати громадський порядок".Норвезький Нобелівський комітет у п'ятницю заявив, що глибоко стурбований тим, що він назвав "жорстоким арештом" Мохаммаді, і закликав іранську владу "забезпечити її безпеку та недоторканність, а також звільнити її без жодних умов".Нагадаємо, раніше в Ірані через повішення стратили жінку, яка була засуджена за вбивство свого жорстокого чоловіка. Вона стала вісімнадцятою жінкою, страченою в Ірані у 2023 році.Також у жовтні 2024 року в Ірані стратили німецько-іранського громадянина Джамшида Шармахда. У Берліні пригрозили "серйозними наслідками".Варто зазанчити, що раніше Іран стратив чоловіка Бабака Шахбазі, якого він звинувачував у шпигунстві на користь Ізраїлю, в той час, як влада країни продовжує боротьбу з тими, хто, за її словами, співпрацював з Ізраїлем під час 12-денного конфлікту Ірану з Ізраїлем та Сполученими Штатами. Страчений чоловік свого часу написав листа президенту України Володимиру Зеленському з пропозицією допомоги..