# Іран

Палата представників США схвалила резолюцію, яка має обмежити можливість президента Дональда Трампа продовжувати воєнні дії проти Ірану без окремого дозволу Конгресу. Рішення стало рідкісним випадком відкритого спротиву частини республіканців зовнішньополітичному курсу глави держави.За документ проголосували 215 конгресменів, проти — 208. До демократів приєдналися четверо представників Республіканської партії, передає видання Reuters.Що вимагає резолюціяДокумент передбачає, що президент повинен вивести американські війська з Ірану, якщо Конгрес офіційно не оголосить війну або не надасть окремий дозвіл на застосування військової сили.Втім, наразі рішення має переважно політичний характер. Для набуття чинності його ще повинен схвалити Сенат. Крім того, серед американських юристів тривають дискусії щодо конституційності подібних обмежень президентських повноважень.Невдоволення республіканцівГолосування продемонструвало посилення занепокоєння серед частини республіканців щодо конфлікту, який триває вже четвертий місяць.Попередні спроби ухвалити аналогічні резолюції провалювалися, хоча щоразу з меншою різницею голосів. Минулого місяця керівництво республіканців навіть відклало голосування, коли стало зрозуміло, що документ може отримати необхідну підтримку.Резолюцію підтримали республіканці Том Барретт, Воррен Девідсон, Браян Фіцпатрік і Томас Мессі. Жоден демократ не проголосував проти."Участь" питання про УкраїнуТого ж дня Палата представників підтримала процедурне рішення, яке відкриває шлях до голосування за законопроєкт про допомогу Україні. Документ передбачає надання безпекової підтримки Києву в умовах російської агресії. На розгляд його винесли після того, як відповідна петиція зібрала необхідні 218 підписів конгресменів.За просування законопроєкту виступили шість республіканців та один незалежний конгресмен, який зазвичай голосує разом із Республіканською партією.Позиція демократівПредставники Демократичної партії наголошують, що Конституція США надає право оголошувати війну саме Конгресу, а не президенту. Вони заявляють, що адміністрація Трампа втягнула країну у воєнний конфлікт без чіткої стратегії виходу. Також демократи пов'язують із війною зростання цін на пальне, продукти харчування та інші товари.Автор резолюції, член Комітету у закордонних справах Грегорі Мікс, назвав голосування "важливим поворотним моментом", який свідчить про те, що дедалі більше республіканців прислухаються до виборців, які не хочуть нової затяжної війни на Близькому Сході.Білий дім наполягає на необхідності операціїАдміністрація Трампа відкидає критику та заявляє, що воєнні дії проти Ірану є питанням національної безпеки США. У Білому домі стверджують, що операція необхідна для недопущення створення Іраном ядерної зброї.Своєю чергою противники резолюції серед республіканців називають її політичним кроком демократів, спрямованим на послаблення позицій президента та отримання електоральних дивідендів напередодні проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться в листопаді.Додамо, Сполучені Штати Америки 2 червня ввели нові санкції проти Ірану. У "чорному списку" — фізичні особи та криптовалютні біржі.Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Білий дім веде активні переговори з Тегераном задля негайного відновлення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці. Президент країни Дональд Трамп відверто розповів про труднощі у діалозі та назвав крайні терміни зняття морської блокади. Про це американський лідер заявив в інтерв'ю виданню New York Post.Швидка дипломатія чи затяжна кризаАмериканська адміністрація наразі концентрує зусилля на відновленні безперешкодного руху суден через Ормузьку протоку. Дональд Трамп зазначив, що розблокування цієї стратегічної водної артерії є центральною темою у поточному діалозі між Вашингтоном і Тегераном. На його думку, підписання меморандуму про взаєморозуміння між державами здатне розв'язати проблему вже найближчим часом.Попри загальний оптимізм, лідер США припускає, що обмеження для судноплавства теоретично можуть затягнутися до початку осені — а саме до Дня праці, який цьогоріч святкуватимуть 7 вересня. Проте такий варіант він вважає радше винятком, ніж основним трендом."Я не знаю. Тобто, я думаю, що це може бути, але я вважаю це малоймовірним. Я думаю, що ми це отримаємо. Я думаю, що це вирішиться досить швидко", — заявив Трамп.Залаштунки перемовин: труднощі та глобальні ризикиЯк зазначає видання, діалог між США та Іраном не є простим і неодноразово супроводжувався серйозними ускладненнями. Президент Сполучених Штатів відверто визнав наявність розбіжностей під час обговорення деяких пунктів, а також зауважив, що сторони стикалися із затримками в обміні офіційними повідомленнями. Водночас він запевнив, що загальна динаміка залишається позитивною, переговори розвиваються швидко, а ймовірність ухвалення компромісного рішення є дуже високою.Питання стабільності в Ормузькій протоці має колосальне значення для всього світу, адже цей шлях є ключовим для світового транзиту енергоносіїв. Будь-яке блокування цієї зони миттєво б'є по світових енергетичних ринках, провокуючи стрибки цін, оскільки саме через цю протоку постачається значна частка глобального експорту нафти та скрапленого природного газу.Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

У середу, 3 червня, президент України Володимир Зеленський повідомив про кардинальну зміну підходів до дипломатичного врегулювання війни з Росією. Глава держави висловив намір особисто сісти за стіл переговорів з очільником Кремля Володимиром Путіним, щоб не затягувати процес очікування міжнародної допомоги.Про це він заявив під час спільної пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте.Зміна пріоритетів Вашингтона та місце УкраїниЗеленський констатував, що увага ключових світових лідерів, зокрема Сполучених Штатів Америки, наразі змістилася на інші гострі міжнародні протистояння. На думку українського президента, офіційний Вашингтон зараз змушений концентрувати свої основні ресурси та політичний вплив на вирішенні криз у зовсім інших регіонах планети."Я готовий прямо зараз почати прямі перемовини з Путіним, щоб не чекати, поки США закінчать всі конфлікти у світі, а потім черга дійде до нас", — наголосив Зеленський.Загроза затягування війниПрезидент зауважив, що світова геополітика диктує нові складні умови, у яких українське питання тимчасово відійшло на другий план для ключових закордонних партнерів. Президент відкрито визнав, що Близький Схід та інші загрози наразі сильніше турбують американський істеблішмент, ніж події у Східній Європі. Подібне зміщення акцентів змушує діяти рішуче та самостійно."На жаль, ми знаходимося сьогодні не у фокусі. На мій погляд, Іран – це номер один питання для США. А потім іде питання України. На жаль, ми знаходимося в черзі цих воєн", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що контакти між представниками України та Росії тривають і зараз, попри відсутність публічних подій. Відбуваються вони за участі Сполучених Штатів Америки..

Сполучені Штати Америки 2 червня ввели нові санкції проти Ірану. У "чорному списку" — фізичні особи та криптовалютні біржі.Про це повідомляється на сайті Міністерства фінансів США. За даними відомства, під обмеження потрапила найбільша іранська біржа цифрових активів Nobitex, а також її голова та співзасновник Амір Хоссейн Рад.Окрім Nobitex, до санкційного списку увійшли такі іранські біржі цифрових активів як Bitpin, Ramzinex та Wallex. До того ж Вашингтон ввів санції проти чотирьох громадян Ірану.У міністерстві наголосили, що іноземні фінансові установи та фізичні особи також можуть бути санкціоновані, якщо вони здійснюють певні операції з підсанкційними фірмами.Зауважимо, 1 червня американський президент Дональд Трамп провів переговорів з прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та представниками "Хезболли". Сторони погодилися припинити бойові дії. Це те, чого вимагав Тегеран.Раніше Трамп розповідав, що США не мають наміру форсувати події у переговорному процесі з Тегераном задля швидкого підписання документів. Офіційний Вашингтон планує утримувати чинні обмеження проти іранської портової інфраструктури до моменту досягнення остаточних домовленостей.Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Американський президент Дональд Трамп провів переговорів з прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та представниками "Хезболли". Сторони погодилися припинити бойові дії. Це те, чого вимагав Тегеран.Відповідну заяву Дональд Трамп опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social.За його словами, він провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, після якої ухвалене спільне рішення не скеровувати ізраїльські війська до Бейрута."Я провів дуже продуктивну телефонну розмову з прем'єр-міністром Ізраїлю Бібі Нетаньягу, він не скерує війська до Бейрута, а ті війська, що вже вирушили туди, вже повернули назад", — написав американський президент.Також він поінформував про контакти через посередників із представниками "Хезболли". Лідер США наголосив, що сторони погодилися припинити взаємні атаки."Через високопоставлених представників я провів дуже продуктивну розмову з "Хезболлою", і вони погодилися припинити всі бойові дії — Ізраїль не буде на них нападати, а вони не будуть нападати на Ізраїль", — заявив Дональд Трамп.Саме деескалації в Лівані раніше вимагав Іран для продовження переговорів із Вашингтоном. Тегеран офіційно призупинив переговори зі США. Це пов’язано з активізацією бойових дій у Лівані та "злочинами сіоністів".Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Іран офіційно призупинив переговори зі Сполученими Штатами Америки. Це пов’язано з активізацією бойових дій у Лівані та "злочинами сіоністів".Про це повідомило видання Tasnim News. Журналісти зазначили, що Збройні сили Ірану та всі угруповання "Фронту опору" (неформальний союз Ірану та підтримуваних ним політичних та військових організацій на Близькому Сході) "рішуче налаштовані відповісти на злочини сіоністів і відкрити нові фронти".За інформацією медійників Tasnim, з огляду "на продовження злочинів Ізраїлю" в Лівані та враховуючи, що Ліван був однією з передумов для перемир'я, яке зараз порушено на всіх фронтах, іранська переговорна команда "призупиняє діалог і обмін повідомленнями через посередників".Іранські офіційні особи та переговірники наголосили на негайному припиненні "агресивних та варварських операцій армії ізраїльського режиму" в Газі та Лівані, а також на необхідності повного виведення військ з окупованих територій Лівану.Вони заявили, що доти, поки позицію Ірану та "Фронту опору" в цьому питанні не закріплять, жодних подальших переговорів не відбуватиметься.Крім того, "Фронт опору" й Іран включили до свого порядку денного повну блокаду Ормузької протоки й активізацію інших фронтів, зокрема, Баб-ель-Мандебської протоки.Раніше сьогодні Ізраїль атакував "терористичні цілі" у південному передмісті Бейрута, відомому як Дахія, після "тривалих порушень" "Хезболлою" режиму припинення вогню та "нападів Лівану на ізраїльські міста та громадян".Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним.Про це повідомив The New York Times із посиланням на високопоставленого чиновника в адміністрації.Співрозмовник медівників розповів: адміністрація США вважає, що перебуває близько до досягнення домовленості, однак низка ключових питань усе ще перебуває на етапі обговорення. Зокрема, серед них — можливе розморожування коштів для іранської сторони."Зустріч президента Трампа в ситуаційній кімнаті тривала понад дві години, але президент не ухвалив рішення про нову угоду з Іраном", — йдеться в повідомленні.Раніше президент США Дональд Трамп у соціальній мережі Truth Social опублікував перелік своїх вимог до Ісламської республіки Іран для зняття блокади з Ормузської протоки та заявив, що вдалося "досягнути згоди щодо інших питань" і що "остаточне рішення" він ухвалить у п'ятницю.Речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив у п'ятницю, що "обмін повідомленнями між Іраном і США триває, але остаточної угоди не досягнуто". Він повторив позицію Тегерана про те, що переговори наразі "зосереджені на припиненні війни" та не стосуються "ядерного питання".Своєю чергою, міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що розмовляв зі своїм колегою в Омані. Їхні країни межують з Ормузькою протокою, тож вони обговорили "майбутнє управління протокою відповідно до наших суверенних обов'язків та міжнародного права".Іран обговорював партнерство з Оманом у системі стягнення зборів за проходження суден через Ормузьку протоку, хоча не зрозуміло, чи вийде щось конкретне з цих обговорень."Угода залежить від припинення надмірних вимог, а також непослідовних і суперечливих позицій з боку США", — заявили в Тегерані.Нагадаємо, минулого тижня Дональд Трамп розповідав, що США не мають наміру форсувати події у переговорному процесі з Тегераном задля швидкого підписання документів. Офіційний Вашингтон планує утримувати чинні обмеження проти іранської портової інфраструктури до моменту досягнення остаточних домовленостей..

Світові фондові ринки пішли вниз після повідомлень про нові удари США по іранських об’єктах та заяв Тегерана про атаку на американську військову базу в Кувейті. На цьому тлі інвестори почали масово переходити в захисні активи, а ціни на нафту різко зросли.Як повідомляє Reuters, після новин про ескалацію конфлікту ціни на нафту Brent зросли на 3,6% — до 97,71 долара за барель, тоді як американська WTI додала 3,8% і перевищила 92 долари.Додаткове занепокоєння на ринку викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів світового експорту нафти."Впродовж найближчих двох тижнів ми або побачимо нову угоду про припинення вогню, або нинішнє перемир’я остаточно зруйнується і бойові дії поновляться", — заявив старший геоекономічний аналітик CBA Медісон Картрайт.За його словами, страхування перевезень через протоку вже стало "надзвичайно дорогим", а подальші умови проходу суден залишаються невизначеними.Азійські та європейські біржі пішли внизЗростання напруженості вдарило по фондових ринках Азії. Японський індекс Nikkei втратив 1,4%, а південнокорейський ринок просів більш ніж на 3%. Загальний індекс акцій Азійсько-Тихоокеанського регіону також суттєво знизився. Негативна динаміка поширилася й на Європу:ф’ючерси EUROSTOXX 50 впали на 1,2%;DAX — на 1%;FTSE — на 0,9%.Американські ф’ючерси також перейшли в "червону зону", особливо технологічний сектор.Інвестори чекають даних щодо інфляції у СШАОкрему увагу ринки зараз приділяють майбутній публікації індексу PCE — ключового показника інфляції, на який орієнтується Федеральна резервна система США. Аналітики очікують, що річна інфляція може прискоритися до 3,8%, а базова — залишитися значно вищою за цільовий рівень ФРС у 2%."Інфляція залишається високою, але економічні наслідки конфлікту поки важко оцінити. Це створює для ФРС складну ситуацію", — зазначили аналітики.На тлі цих очікувань інвестори почали активніше закладати ймовірність нового підвищення ставок у США до кінця року.Долар зміцнюється, золото — несподівано дешевшаєЧерез перегляд очікувань щодо ставок курс долара продовжив зростання. Американська валюта зміцнилася до чотиритижневого максимуму щодо японської єни.Водночас золото, яке традиційно вважається "тихою гаванню" під час криз, навпаки подешевшало майже на 2% — до 4374 доларів за унцію.Читайте також: Долар продовжує рости: який курс НБУ встановив на 28 травня.

Американські військові здійснили нову серію повітряних ударів по військових об'єктах на території Ірану та ліквідували кілька ворожих безпілотників у районі Ормузької протоки. Спецоперація була проведена вночі з метою ліквідації безпосередньої загрози для сил США та міжнародного судноплавства.Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.Ліквідація дронів та атака на наземну станціюЯк зазначає видання, під час нічної операції сили США збили чотири іранські дрони-камікадзе, які становили небезпеку у стратегічно важливій Ормузькій протоці. Крім того, під приціл американської авіації потрапила іранська наземна станція управління в місті Бендер-Аббас. За даними американського чиновника, який побажав залишитися анонімним, цей об'єкт атакували саме в той момент, коли з нього готувалися запустити п'ятий безпілотник.Ці дії відбулися на тлі попередніх оборонних ударів США, що мали місце у понеділок. Тоді американські військові атакували іранські катери, які намагалися встановити міни, а також позиції для запуску ракет. У Центральному командуванні Збройних сил США наголосили, що ці об'єкти несли пряму загрозу для американського контингенту. Офіційний Вашингтон назвав свої кроки виваженими та суто оборонними, спрямованими на підтримку режиму припинення вогню. Натомість Тегеран заявив, що дії США є порушенням і без того крихкого перемир'я.Переговори на тлі тримісячної війниНові військові інциденти, про які раніше не повідомлялося, відбулися безпосередньо під час переговорів, покликаних покласти край тримісячній війні. Цей збройний конфлікт розпочався 28 лютого з масштабних ударів з боку США та Ізраїлю, унаслідок чого вже загинули тисячі людей, а світові ціни на енергоносії різко підскочили вгору.Паралельно з бойовими діями розгортається дипломатичне протистояння. Президент США Дональд Трамп відкинув заяви іранських державних ЗМІ про те, нібито Іран та Оман у межах майбутньої мирної угоди планують спільно контролювати судноплавство в Ормузькій протоці. Глава Білого дому запевнив, що цей стратегічний водний шлях залишатиметься повністю відкритим для міжнародної спільноти.Нагадаємо, раніше державний секретар заявляв, що США розглядатимуть "альтернативні варіанти" щодо Ірану, якщо дипломатичні зусилля щодо врегулювання ядерного питання не принесуть результату..

TrueUA раніше вказував на ризики перемовин Європейського Союзу з Москвою, однак після того, як президент Фінляндії Александр Стубб зголосився представляти ЄС, ідея переговорного процесу з росіянами, видається, матиме більше прихильників.Чому американці поставили на паузу посередництво у мирних переговорахІзраїльсько-американська військова кампанія на Близькому Сході, яка складається для США дуже невдало, перемикнула увагу Дональда Трампа на Іран. Остання велика зустріч української та американської сторін відбулася 21-22 березня у Флориді, 7 травня секретар РНБО Рустем Умєров спілкувався з представниками Трампа у Маямі, але це повноцінними перемовинами з далекосяжними рішеннями назвати складно.Нещодавно глава Держдепу Марко Рубіо чесно визнав: жодні офіційні зустрічі у форматі Україна — США — Росія не проводяться. За його словами, головною умовою для відновлення діалогу є чітке бачення того, що майбутні саміти зможуть принести реальний та продуктивний результат, а не стануть черговою формальністю."Протягом останніх кількох місяців ми відчували, що прогресу не було багато, але, можливо, динаміка зміниться. Ми також не зацікавлені в тому, щоб втягуватися в нескінченний цикл зустрічей, які ні до чого не приводять", — підсумував Рубіо.З позитивного — держсекретар зазначив, що Сполучені Штати готові й надалі здійснювати посередницьку місію. При цьому додав:"Якщо хтось хоче спробувати, нехай спробує, але обидві сторони постійно кажуть нам, що ми єдині, хто може це зробити".Очевидно, це сигнал тим європейським політикам, які завели пісню про прямі переговори ЄС із РФ. А роблять вони це тому, що не відчувають в американцях надійного партнера, який під час перемовин із Кремлем стоятиме на боці інтересів Європи.Ще під час переговорної "Санта-Барбари" за участі посланців Трампа, позиція ЄС була наступною: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи. Наші інтереси з інтересами Євросоюзу збігалися, тому американці мусили брати їх до уваги. Штатам, якщо вони справді хочуть успіху у своїй посередницькій місії, доведеться це робити й надалі.Чи хоче Путін говорити з ЄвропоюПротягом переговорного процесу з американцями росіяни всіляко наголошували, що бажають розмовляти тільки зі США, а Європу треба винести за дужки. Мовляв, вона лише заважає врегулюванню. Представник Путіна Кирило Дмитрієв неодноразово літав до Штатів, де його люб’язно зустрічав Стів Віткофф, який, своєю чергою, неодноразово літав до Москви (кажуть, скоро знову туди полетить). Але до Брюсселю ні Дмитрієв, ні будь-хто інший не приїздив.Логіка Кремля була простою: підігрувати амбіціям Трампа, аби під час переговорів просувати кілька тем: перша — спільні зі США бізнес-проєкти, зокрема, видобуток корисних копалин в Арктиці; друга — переконати Білий дім натиснути на Європу, щоб та почала скасовувати санкції. Не вийшло ні перше, ні друге. Може, Трамп і підтримує спільний бізнес із Росією, але не може цього зробити мінімум із двох причин: по-перше, спочатку доведеться скасувати санкції проти Росії, запроваджені за часів Джо Байдена, зробити цього без Конгресу він не може, а Конгрес не погодиться; по-друге, громадська думка в США на нашому боці, Трамп проти неї не піде. Що ж до тиску на Європу, то там відразу дали зрозуміти — санкції не послаблюватимуть, а навпаки, посилюватимуть. Левова частка санкцій — саме європейська.Протягом останніх приблизно пів року діють ще одні санкції — "глибинні", у вигляді знищення українськими БпЛА нафтогазових та військових підприємств у Росії. Економіка країни-окупантки від цих "глибинних" санкцій страждає не менше, аніж від звичайних. Вона тримається, проте невідворотні процеси значно пришвидшилися. За даними нашої розвідки, лише за останні місяці російське перероблення скоротилася на 10%, нафтові компанії ворога змушені зупиняти свердловини. Крім того, багато російських регіонів у стані банкрутства, вже за п'ять місяців року Росія перевищила річний плановий дефіцит бюджету. Також у РФ фіксуються ознаки системної кризи банківської системи — частка проблемних активів у банківській сфері перевищила 10%, що є межею початку кризи. Аби сповільнити негативні процеси, Кремль хоче пограти у переговорну гру з Європою.Ще один фактор, який змушує Путіна шукати контакти з Європою — Китай. У Пекіна свої стосунки з ЄС, європейський ринок дуже важливий для нього, тож не виключено, Сі Цзіньпін підштовхує російського диктатора до переговорів із Євросоюзом, аби покращити у такий спосіб стосунки Китаю з Європою. Чи так це насправді, покажуть найближчі тижні після чергової поїздки Путіна до КНР. Поки ж світ побачив лише масштабну повітряну атаку на Київ, яка, не виключено, була узгоджена під час зустрічі із Сі.  Переговори, які розколюють ЄвропуЯк слушно зауважила головна дипломатка ЄС естонка Кая Каллас, перш ніж вести переговори з Росії, в Євросоюзі мають визначитися, про що саме говорити."Ми бачимо, що мирні переговори, які тривають за участю США, насправді нікуди не ведуть. І ми бачимо, що всі запити надсилаються українській стороні, а російській — жодного. Тож, перш ніж ми розмовлятимемо з росіянами, нам також потрібно домовитися, про що ми хочемо з ними розмовляти", — заявила вона. Проте частина європейських політиків ставить воза поперед коня, обговорюючи тему, хто представлятиме ЄС на переговорах. Називалися прізвища президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайера, ексканцлерки Ангели Меркель. Політична пенсіонерка із сумнівним для України бекграундом — відмовилася. А от президент Фінляндії Александр Стубб усіляко демонструє свою готовність говорити від імені Європейського Союзу. Зазначимо: фінський президент брав участь у всіх зустрічах європейських лідерів із Трампом, він у хороших стосунках із главою Білого дому, з яким іноді грає у гольф.Стубб означив стартові умови: перша — діалог з Москвою уможливила сильна позиція України на тлі ослаблення Росії; друга — початок переговорів можливий тільки після зобов’язання Москви припинити вогонь. Нагадаємо, американці не ставили умовою переговорів припинення вогню, що грало на руку Путіна. Тож Стубб починає з правильних заяв, інша справа, що Кремль ніколи не вестиме переговори добросовісно. Тому необхідна третя умова — за порушення Росію каратимуть болючими санкціями.Але в ЄС існує й інша думка — Путін прагне втягнути Європу у переговори. Як зазначив глава МЗС Естонії Маргус Тсахна, переговорний процес за участю Євросоюзу потрібен російському диктатору, аби виграти час."Якби Європа взяла на себе роль посередника, то ми б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готуємо. Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього ЄС і ціла низка інших санкцій", — зауважив естонець.На його думку, ЄС повинен витримати стратегічну паузу, чинити на Росію більший тиск і "в якийсь момент привести Путіна до серйозних переговорів, яких він сам зараз іще не хоче".Якщо Євросоюз в’яжеться у переговори як посередник, він тим самим обмежить собі простір для тиску на Москву. Коли й вести переговори, то у форматі, де Європа діятиме спільно зі США та Україною. Тобто, повернутися до Женевського формату 2014 року, єдиного, який мав реальний потенціал тиску на Росію. На жаль, йому на заміну прийшов Нормандський формат, його нову версію, видається, Путін не проти нав’язати й зараз.Нагадаємо, 6 червня 2014 року у місті Бенувіль у французькій Нормандії зустрілися Петро Порошенко, Франсуа Олланд, Ангела Меркель і Володимир Путін. Результатом формату стали Мінські угоди, укладені протягом 11-12 лютого 2015 року. "Нормандія" дісталася у спадок Володимиру Зеленському.Протягом 2019-2020 років її учасники обговорювали та навіть підписували якісь документи, у 2021-му Путін знизив представництво до рівня глави МЗС, а після повномасштабного вторгнення "нормандська четвірка" припинила своє існування. Тобто російський диктатор використовував цей майданчик для затягування часу і підготовки до вторгнення в Україну. Нині, коли економіка РФ стрімко йде донизу, йому потрібна імітація переговорного процесу, а не результат. Буде дуже погано, якщо окремі політики в Євросоюзі гратимуть у "Нормандія" 2.0..

Американська армія атакувала іранські катери та зенітно-ракетні комплекси, які намагалися встановити міни в Ормузькій протоці. При цьому іранці теж відкрили вогонь по американській авіації.Про це повідомила журналістка Fox News Дженніфер Гріффін у соціальній мережі Х. Вона написала, що про інцидент на півдні Ірану телеканалу сказав представник Центрального командування США капітан Тім Гокінс."Сьогодні американські війська завдали ударів із метою самооборони на півдні Ірану, щоби захистити наших військовослужбовців від загроз із боку іранських сил. Цілями стали ракетні пускові установки й іранські катери, які намагалися встановити міни", — розповів він медійниці.Пізніше з посиланням на неназваного чиновника США журналістка уточнила, що американські війська знищили два іранські катери під час спроби встановити міни в Ормузькій протоці. Але інцидент не означає, що перемир'я закінчилося."Військові знищили обидва судна КВІР, а також завдали удару по зенітно-ракетному комплексу в Бандар-Аббасі, який націлився на американські військові літаки. За словами двох добре поінформованих джерел, це не означає, що перемир'я закінчилося", — йдеться в публікації.Пізніше Дженніфер Гріффін поінформувала, що, за її інформацією, удари США наразі завершено.Вона повторила, що ці дії мали оборонний, а не наступальний характер. Тобто інцидент — не спроба порушити перемир'я. Також журналістка уточнила, що іранський ЗРК не просто націлився на бойові літаки США, а обстріляв їх.Державний секретар США Марко Рубіо підтвердив удари по іранських катерах і зенітному комплексі."Протоки мають бути відкриті, й вони будуть відкриті так чи інакше", — наголосив він.При цьому Рубіо повідомив, що сьогодні в Катарі відбулися переговори з Іраном — сторони уточнюють формулювання у початковому проєкті мирної угоди. За словами політика, цей процес може тривати декілька днів.Нагадаємо, вчора державний секретар заявляв, що США розглядатимуть "альтернативні варіанти" щодо Ірану, якщо дипломатичні зусилля щодо врегулювання ядерного питання не принесуть результату..

Сполучені Штати Америки розглядатимуть "альтернативні варіанти" щодо Ірану, якщо дипломатичні зусилля щодо врегулювання ядерного питання не принесуть результату.Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо, якого цитує агенція Reuters.Під час спілкування з журналістами в Нью-Делі він наголосив, що Білий дім насамперед прагне використати всі наявні дипломатичні інструменти, перш ніж розглядати "альтернативні варіанти"."США розраховують або на досягнення хорошої угоди, або на необхідність діяти іншим шляхом", — наголосив американський держсекретар.Рубіо додав, що Вашингтон уже передав Тегерану конкретну та солідну пропозицію щодо відновлення переговорів навколо іранської ядерної програми."Цей план передбачає здатність Ірану відкрити протоку та розпочати «реальний, значущий і обмежений у часі діалог", — акцентував Марко Рубіо.Своєю чергою, прессекретар МЗС Ірану Есмаїл Багаї підтвердив наявність певного прогресу в обговоренні потенційного меморандуму про взаєморозуміння зі США. Проте, за його словами, це ще не свідчить про близьке підписання фінальної угоди.Речник іранського відомства зауважив, що наразі Тегеран зосереджений на переговорах щодо припинення війни та не веде дискусій стосовно ядерних питань.Окрім того, в МЗС Ірану звинуватили американських посадовців у зміні позицій, що, на їхню думку, створює додаткові перешкоди для домовленостей.Учора президент США Дональд Трамп доручив своїм переговірникам "не поспішати з укладенням угоди", заявивши, що час на боці Вашингтона. Днем раніше він заявляв, що рамкова угода з Іраном, названа меморандумом про взаєморозуміння, "значною мірою досягнута шляхом переговорів".Нагадаємо, раніше видання Axios писало, що Іран і США наближаються до підписання меморандуму про 60-денне продовження припинення вогню. В цей період Ормузьку протоку знову відкриють..

Верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї перебуває у невідомому місці під посиленою охороною та фактично ізольований від зовнішнього світу.Про це повідомляє CBS News із посиланням на американських посадовців, обізнаних із даними розвідки. За інформацією джерел, зв’язок із керівником Ірану здійснюється лише через складну мережу кур’єрів, створену для приховування його місцеперебування.Американські чиновники стверджують, що:іранське керівництво має труднощі навіть із внутрішньою комунікацією;відповіді Тегерана на пропозиції США щодо потенційної угоди надходять із великими затримками;значна частина іранської верхівки після ударів США та Ізраїлю постійно перебуває у захищених бункерах.За словами джерел, Моджтаба Хаменеї не з’являвся публічно від початку війни.Як зазначає CBS News, новий верховний лідер Ірану намагається уникнути долі свого батька — Алі Хаменеї, який загинув після ударів США та Ізраїлю в межах операції Epic Fury. Американська та ізраїльська розвідки, за даними співрозмовників видання, змогли отримати доступ до інформації всередині іранської влади, що дозволило ліквідувати значну частину військово-політичного керівництва країни.Через ізоляцію верховного лідера процес погодження рішень значно ускладнений.Джерела зазначають, що навіть високопосадовці Ірану не знають точного місцеперебування Хаменеї, а прямого контакту з ним практично немає. Повідомлення ж передаються через посередників і кур’єрів.Саме цим, за словами чиновників, пояснюються затримки у переговорах між Іраном та США щодо можливої угоди."Спостерігати за тим, як вони намагаються зрозуміти, як розмовляти один з одним, майже як дивитися ситком. Вони дуже роздратовані", — зазначило джерело.Водночас представники адміністрації Дональда Трампа заявляють, що верховний лідер Ірану вже нібито погодив основні контури майбутньої угоди. Сам Трамп заявив, що очікує остаточного рішення Тегерана "впродовж найближчих кількох днів".Нагадаємо, за даними Axios, Іран і Сполучені Штати Америки наближаються до підписання меморандуму про 60-денне продовження припинення вогню. В цей період Ормузьку протоку знову відкриють..

Сполучені Штати не мають наміру форсувати події у переговорному процесі з Тегераном задля швидкого підписання документів. Офіційний Вашингтон планує утримувати чинні обмеження проти іранської портової інфраструктури до моменту досягнення остаточних домовленостей.Відповідну публікацію Дональд Трамп оприлюднив у соціальній мережі Truth Social.Переговори без поспіхуЗа словами Трампа, попри загальний позитивний вектор дипломатичного діалогу, американська сторона демонструє максимальну виваженість і прагматизм. Вашингтон свідомо уникає будь-якого поспіху у питанні підписання фінальних паперів, оскільки вважає поточні умови вигідними для себе."Переговори проходять в упорядкованому та конструктивному ключі і я поінформував своїх представників, щоб вони не поспішали з укладенням угоди оскільки час на нашому боці", — зазначив Дональд Трамп.Очільник Білого дому також акцентував на тому, що обом державам необхідно діяти вкрай обачно, аби застерегтися від серйозних прорахунків та помилок. При цьому він зафіксував помітне покращення рівня взаємодії між Вашингтоном та Тегераном.Позиція щодо ядерної програмиОкремим ключовим пунктом американської політики залишається недопущення посилення військового потенціалу Ірану. Дональд Трамп вкотре підтвердив безкомпромісну позицію міжнародної спільноти щодо цього питання. Президент США рішуче наголосив, що Тегеран за жодних обставин не повинен отримати доступ до розробки або придбання ядерного озброєння.Нагадаємо, за даними Axios, Іран і Сполучені Штати Америки наближаються до підписання меморандуму про 60-денне продовження припинення вогню. В цей період Ормузьку протоку знову відкриють..

Іран і Сполучені Штати Америки наближаються до підписання меморандуму про 60-денне продовження припинення вогню. В цей період Ормузьку протоку знову відкриють.Про це повідомило видання Axios, журналісти якого послалися на американських посадовців. Вони зазначили, що сторони при цьому проводитимуть переговори щодо ядерної програми Тегерану.Потенційна угода між країнами дозволить уникнути ескалації війни та зменшить тиск на світові постачання нафти."Однак незрозуміло, чи призведе вона до довгострокової мирної домовленості, яка також врахує вимоги США щодо іранської ядерної програми", — зауважили аналітики.Раніше американський президент Дональд Трамп, посередники й іранські джерела натякали, що угоду можуть оголосити вже сьогодні. Хоча співрозмовники медійників зауважили, що вона ще не остаточно узгоджена, тож усе ще може розвалитися.За інформацією Axios, протягом 60-денного перемир’я Ормузьку протоку відкриють для судноплавства без стягнення зборів, а Іран погодиться розмінувати прохід для безпечного курсування суден. В обмін на це США знімуть блокаду з іранських портів і зроблять деякі винятки зі санкцій, щоби дозволити Ірану вільно продавати нафту.Проєкт угоди також містить зобов'язання Тегерану ніколи не прагнути до отримання ядерної зброї, вести переговори щодо призупинення ядерної програми та вивезення своїх запасів високозбагаченого урану. Іран через посередників дав США усні зобов'язання щодо обсягу поступок, на які він готовий піти щодо своєї ядерної програми.США також погодяться вести переговори щодо скасування санкцій та розморожування іранських активів протягом 60-денного періоду перемир’я. У межах меморандуму американські війська залишатимуться в регіоні протягом двох місяців, їх виведуть лише за умови досягнення остаточної угоди.За даними джерел видання, президент США в суботу під час телефонної конференції проконсультувався з декількома лідерами країн Перської затоки щодо меморандуму з Іраном, і всі вони заявили, що підтримують документ."Пакистан виступив ключовим посередником у переговорах на чолі з фельдмаршалом Асімом Муніром, який перебував у Тегерані в п'ятницю та суботу, намагаючись укласти угоду", — підсумували аналітики.Нагадаємо, вчора журналісти видання The New York Times інформували, що адміністрація Дональда Трампа змусила Ізраїль згорнути військові операції проти Ірану та "Хезболли", не давши завершити жодної зі стратегічних цілей. Американська сторона розпочала сепаратні переговори з Тегераном, повністю засекретивши їхні деталі від своїх ізраїльських союзників..