Удар США по Ірану продемонстрував слабкість Вашингтона, — Bloomberg

Дебати щодо переміщення уваги Сполучених Штатів Америки на Китай затьмарюють те, наскільки напруженим стало становище американських збройних сил. Удар по ядерній програмі Ірану — став демонстрацією сили, якій можуть тільки заздрити суперники США, але водночас це показало, наскільки виснаженою стала військова сила США і наскільки поверхневими є дискусії в країні щодо оборонної стратегії.

Як повідомив колумніст Bloomberg Хел Брендс, впродовж останніх років такі дебати точаться між двома таборами. 

Перший вважає, що загроза війни з Китаєм зростає, і втручання США в інших регіонах заважає країні до неї готуватися. Інші переконані, що США мають життєво важливі інтереси за межами західної частини Тихого океану, а глобальна держава не може просто так відмовитися від таких ключових регіонів, як Близький Схід і Східна Європа. 

"Цікаво, що останні події доводять правоту обох сторін. Президент Дональд Трамп може називати себе миротворцем, але всього за п'ять місяців він встиг розпалити дві війни на Близькому Сході. Навесні він віддав наказ про жорстоку бомбардувальну кампанію, щоб зупинити атаки хуситів у Червоному морі. Минулого місяця США підтримали, а зрештою і приєдналися до війни Ізраїлю проти Ірану", — зауважив Брендс. 

Він наголосив, що такі рішення американського лідера викликали суперечки всередині руху "Зробимо Америку великою знову", який зазвичай критично ставиться до втручань на Близькому Сході. Проте удари все ж було завдано, адже Вашингтон має там важливі інтереси. Йдеться про запобігання появі ядерної зброї в Ірану та відбити серйозні загрози для світової торгівлі.

"Таким чином, Трамп приєднався до довгого списку президентів з обох партій, які намагалися, але не змогли зменшити пріоритетність Близького Сходу. Ймовірно, це ще не останній раз, коли він направить туди війська. Якщо Іран швидко відновить свою ядерну програму, наступна криза може настати вже за кілька тижнів або місяців. Але якщо наївно вважати, що Близький Схід дасть спокій США, то не менш наївно думати, що американське втручання в цьому регіоні обходиться дешево", — додав колумніст Bloomberg. 

З моменту вступу на посаду Трамп направив до регіону додаткові авіаносці та військові кораблі. Американський лідер застосував проти хуситів та Ірану ракети морського та повітряного базування, яких на озброєнні США було небагато. Брендс додав, що ще за часів президентства Джо Байдена Пентагон наповнив регіон додатковими засобами протиповітряної та протиракетної оборони.

Операція Сполучених Штатів проти Ірану цілком могла змусити очільника Китаю Сі Цзіньпіна замислитися, наскільки жорсткою може бути відповідь Вашингтона на якусь провокацію в Тайванській протоці. Втім, стримування потребує не лише рішучості, а й реальних можливостей і баланс між ними змінюється в небезпечному напрямку.

"Американські дискусії щодо оборони страждають від двох небезпечних ілюзій. Перша — що Вашингтон може просто припинити втручатися за межами Тихоокеанського регіону. Друга, що у США достатньо військової сили для світу, в якому зростає суперництво та ризик війни", — наголошує Брендс.

Теоретично, розв'язати цю проблему можна. Йдеться про суттєве й тривале збільшення оборонних витрат. Це дало б змогу Вашингтону наростити запаси боєприпасів, відновити виробничі потужності оборонної промисловості й скоротити розрив між зобов’язаннями та наявними можливостями. Проте вже багато років лідери обох партій уникають складних рішень, пов’язаних із підвищенням податків чи скороченням соціальних витрат. Так були змарновані безцінні й непоправні роки.

Колумніст видання додає, що сенат США схвалив бажане підвищення оборонних витрат більш ніж на 150 мільярдів доларів. Втім, це зроблено через разовий законопроект про бюджетне узгодження, що не гарантує стабільного фінансування в майбутньому. Він містить положення, які збільшать дефіцит бюджету та зменшать фінансові можливості для оборони в довгостроковій перспективі.

"Операція "Північний молот" — це вражаюча демонстрація сили США. Це також попередження про те, наскільки перенапруженою стала єдина наддержава", — наголосив Брендс.

Нагадаємо, раніше Трамп повідомляв, що не виключає скасування санкцій проти Ірану. Втім, для цього необхідна низка умов, які мав би виконати офіційний Тегеран.