# Кір Стармер

Королівську авіабазу Акротирі на Кіпрі вночі атакували безпілотником. У Міністерстві оборони Великої Британії заявили, що йдеться про "ймовірний удар дроном", який стався близько опівночі за місцевим часом. За даними BBC, постраждалих немає. У відомстві повідомили, що сили оборони оперативно відреагували на інцидент, а рівень захисту бази в регіоні залишається максимальним. Кіпрська влада уточнила, що безпілотник завдав обмежених пошкоджень."Наша силова охорона в регіоні знаходиться на найвищому рівні, і база відреагувала, щоб захистити наш народ", - заявили в МО.Адміністрація суверенних баз оголосила про тимчасове переміщення неключового персоналу з Королівської авіабази Акротирі. Водночас для жителів навколишнього села евакуація не передбачена — обмежень для цивільних немає.Варто зазначити, інцидент стався після того, як прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підтвердив, що Лондон погодився на запит США використовувати британські військові бази для "обмежених оборонних" ударів по іранських ракетних об’єктах.Ескалація розпочалася після масштабних ударів Ізраїлю та США по військовому керівництву Ірану. У відповідь Тегеран почав запускати балістичні ракети та дрони по об’єктах США та їхніх союзників у регіоні.Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що британські військові та цивільні на Близькому Сході перебувають під загрозою "невибіркових атак". Раніше він повідомляв про запуск двох балістичних ракет у напрямку Кіпру, однак зазначав, що острів не був прямою ціллю.За інформацією BBC, Сполучені Штати можуть використовувати Королівську авіабазу Акротирі у Глостерширі та Дієго-Гарсія в Індійському океані для потенційних ударів по іранських ракетних об’єктах.Нагадаємо, 2 березня президент Дональд Трамп заявив про наявність трьох кандидатів на місце верховного лідера Алі Хаменеї. Він також закликав Корпус вартових ісламської революції, а також іранських військових та поліцію скласти зброю, пригрозивши продовженням операції до досягнення поставленої мети.Додамо, в ніч на 2 березня Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) завдала ударів по території Лівану. Унаслідок атаки, за повідомленнями, загинув очільник парламентської фракції угруповання "Хезболла" Мухаммад Раад, після чого Ізраїль оголосив про початок операції проти цієї сили..

Поширюючи неправдиву інформацію, Кремль намагається відвернути увагу світу від злочинів Росії. Зокрема, диктатор Володимир Путін навмисне бреше про нібито наміри Великої Британії надати Україні ядерну зброю.Про це заявив речник прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, якого цитує Sky News.Він прямим текстом сказав, що Путін відверто бреше. Таким чином диктатор планує відвернути увагу від "своїх мерзенних дій в Україні"."У цих заявах, які йдуть від Путіна, немає жодного слова правди. Ви бачили слова прем'єр-міністра сьогодні вранці, в яких він віддав шану неймовірній стійкості українців. Ми продовжуватимемо наші зусилля для забезпечення справедливого та тривалого миру", — додав він.Як відомо, сьогодні зранку російська служба зовнішньої розвідки зробила заяву, що Велика Британія та Франція нібито намагаються передати Києву ядерну зброю або "брудні" ядерні бомби. Традиційно для Росії жодних доказів щодо цього не навели.Після цього колишній президент Росії та заступник голови російської ради безпеки Дмитро Медведєв вибухнув істеричними погрозами. Він заявив, що Росія нібито може застосувати ядерну зброю проти Великої Британії, Франції й України "за необхідності".А далі безпосередньо російський диктатор під час засідання колегії ФСБ Росії заявив, що нібито "можливе застосування ядерного компоненту" Україною проти Росії. І знову — без будь-яких доказів.Раніше президент України Володимир Зеленський вже попередив, що Путін фактично розпочав Третю світову війну. І зараз завдання полягає в тому, щоби не дати їй стати широкомасштабною, що і робить Україна.Нагадаємо, сьогодні журналісти агенції Reuters зазначали, що представники США зустрілися з російською делегацією в Женеві (Швейцарія). Крім того, заплановано зустріч із китайською делегацією для переговорів щодо потенційного багатостороннього договору про контроль над ядерною зброєю..

Наступна зустріч "Коаліції охочих" відбудеться вже 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну.Про це повідомляє французька газета Le Monde з посиланням на Єлисейський палац. За даними журналістів, президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер співголовуватимуть на цій зустрічі. Попередньо, Макрон та Стармер візьмуть участь у засідання онлайн. Водночас у Єлисейському палаці вважають, що ця зустріч "має дозволити підтвердити зобов’язання 35 країн-учасниць стояти поруч з Україною, допомагати їй створювати умови для міцного та тривалого миру, який гарантує безпеку України та Європи".Жодних деталей щодо майбутньої зустрічі у виданні не розкрили. Не відома й точно кількість учасників.Коаліція охочих — це міжнародне об'єднання країн, створене для підтримки України. Мета — надання довгострокових гарантій безпеки та підготовка миротворчого контингенту для розгортання в Україні після укладення мирної угоди або припинення вогню. Об’єднання налічує понад 30 країн. Зауважимо, раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально.Нагадаємо, 18 січня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський взяв участь у черговому засіданні військових-колег із країн "Коаліції охочих". Розмова відбулася у форматі відеоконференції..

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Вона відбулася після завершення першого дня тристоронніх перемовин у Женеві.Про це йдеться у звіті офісу британського прем’єра. Там зазначили, що Стармер звернув увагу Трампа на російські удари по енергетичній інфраструктурі України."Це відбувається на тлі найсуворішої зими з початку війни та повторив своє засудження варварських атак Путіна на невинних цивільних", — наголосив прем’єр-міністр Великої Британії.Обидва лідери також провели перемовини щодо "забезпечення справедливого і тривалого миру".Раніше президент України Володимир Зеленський наголошував, що за підсумками переговорів у Женеві в політичному плані такого прогресу, як у військовому плані, немає. Але розмови відбуваються, і про їх нюанси українська делегація поінформує тоді, коли повернеться в Україну."Ми також обговоримо все це більше з європейськими колегами. Ми хочемо наполягати на їх більшій участі. Адже для нас дуже важлива присутність Європи", — зауважив Зеленський.Він подякував американцям за організацію зустрічі, а також швейцарській стороні, яка прийняла перемовини у тристоронньому форматі."Для нас дуже важливо, що є можливість зустрічі в Європі", — акцентував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше журналісти видання Axios інформували, що в перший день — вівторок, 17 лютого, — переговори в Женеві між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут. Головною причиною стала позиція керівника російської делегації Володимира Мединського..

Країна-агресорка Росія може спробувати "перевірити" Північноатлантичний альянс до 2030 року. Тому країни-члени НАТО мають бути готовими до можливих нових бойових дій в Європі.Про це заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час Мюнхенської безпекової конференції."Всі тривожні ознаки очевидні. Кремль продемонстрував свою схильність до агресії через жахливі страждання українського народу. Російські гібридні загрози поширюються по всьому нашому континенту, загрожуючи не тільки нашій безпеці співпрацюючи з популістами, які підривають наші цінності, використовуючи дезінформацію, кібератаки та саботаж", — сказав Стармер.На думку Стармера, Москва і далі продовжує своє переозброєння і може бути готовою до агресії проти НАТО вже до кінця цього десятиліття. Ба більше, британський прем'єр вважає, що навіть після досягнення миру в Україні "ширша небезпека для Європи на цьому не закінчиться", а лише зросте.Відтак, очільник британського уряду закликав європейські держави посилювати оборонні спроможності та брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку.Нагадаємо, раніше керівник Північноатлантичного альянсу Марк Рютте чітко розставив пріоритети, назвавши війну Росії проти України ключовою загрозою для НАТО.До того ж Норвегія не виключає сценарій російського вторгнення та захоплення частини своєї території. Москва може піти на такий крок задля захисту своїх ядерних активів на Крайній Півночі..

В адміністрації премʼєр-міністра Великої Британії Кіра Стармера спростував чутки про його відставку після звільнення головного радника Моргана Максвіні та директора з комунікацій Тіма Аллана.Про це повідомляє Sky News. Зокрема, на Даунінг-стріт запевнив, що Стармер продовжує виконувати свої обов'язки."Прем’єр-міністр зосереджений на поточній роботі. Він продовжує роботу зі впровадження змін по всій країні", — повідомили в адміністрації.Крім того, в адміністрації премʼєр-міністра додали, що Кір Стармер "впевнений у одностайній підтримці Кабінету міністрів".Зауважимо, чутки про відставку Стармера посилилися після того, як з посади пішов його глава апарату Морган Максвіні, а також його директор з комунікацій в уряді Тім Аллан. Виявилося, що Мендельсон мав тісні звʼязки зі злочинцем Джеффрі Епштейном.Своєю чергою, Стармер перепросив за призначення Мендельсона послом у США попри те, що були відомі його зв'язки з педофілом-фінансистом Джеффрі Епштейном.Нагадаємо, раніше повідомляли, що політичне майбутнє прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера опинилося під загрозою через резонанс навколо призначення Пітера Мандельсона..

Політичне майбутнє прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера опинилося під загрозою через резонанс навколо призначення Пітера Мандельсона послом у Сполучених Штатах Америки. Обговорення викликало рішення, ухвалене попри його минулі зв’язки із сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном.Як повідомляє агентство Bloomberg, в офісі прем’єр-міністра готувалися до серйозної розмови. Очікувалося, що міністри кабінету в приватних розмовах можуть закликати Стармера піти у відставку. "У разі відмови вони розглядали можливість власного звільнення. Зокрема, один із помічників міністра кабінету заявив, що шанси Стармера втриматися на посаді до кінця тижня оцінюють як рівні — 50 на 50", — зазначили медійники.За словами джерела, Стармер кілька днів зважував, чи може далі працювати без Моргана Максуїні — свого найближчого політичного стратега. У матеріалі агенції зазначають, що відставка Максуїні, який відіграв важливу роль у переконливій перемозі Лейбористської партії на виборах 2024 року, послабила позиції прем’єр-міністра. Це відбувається на тлі зростання невдоволення в уряді та закликів до змін у керівництві. Серед можливих наступників Стармера називають міністра охорони здоров’я Веса Стрітінга та колишню віцепрем’єр-міністерку Анджелу Рейнер.Медійники додають, що оскільки Максуїні довгий час брав на себе основний удар під час скандалів навколо прем’єр-міністра, Стармер тепер залишається без такого захисту. Це відбувається у час, коли ситуація довкола призначення Пітера Мандельсона може ще загостритися."У правлячій партії дехто очікує, що Стармер спробує зміцнити свої позиції. Для цього він може запросити до кабінету міністрів лівих політиків, таких як Анджела Рейнер, і просунути на ключові посади інших, наприклад, міністра енергетики Еда Мілібенда, колишнього лідера партії", — зазначили в агентстві. За даними ЗМІ, деякі оглядачі сумніваються, що Рейнер погодиться на таку пропозицію, адже нині вона має шанси замінити Стармера. За словами одного з членів Лейбористської партії, єдиний шанс Стармера протриматися до місцевих виборів, які відбудуться у травні, — залишатися "кульгавою качкою". За цей час його опоненти зможуть підготуватися до боротьби за владу.У Bloomberg додають, що навіть якщо Стармер переживе скандал навколо Мандельсона, він усе одно опиниться під тиском у найближчі тижні. Найбільшим викликом стануть спеціальні вибори 26 лютого в окрузі Гортон і Дентон. Цей район мав би залишатися оплотом Лейбористської партії, проте зараз за першість борються "Зелені" та "Реформа Великої Британії"Нагадаємо, раніше видання The Washington Post повідомляло, що Епштейн протягом років підтримував зв'язки з російськими посадовцями та бізнесменами, серед яких був і випускник академії Федеральної служби безпеки Росії. Окрім цього, покійний мільярдер неодноразово намагався використати ці знайомства, щоб організувати особисту зустріч із диктатором Володимиром Путіним..

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер поспілкувався телефоном із Дональдом Трампом у суботу, 24 січня. Основну увагу під час розмови сторони приділили питанню війни в Україні та майбутній стратегії взаємодії між Лондоном і Вашингтоном.Повідомлення про розмову оприлюднила пресслужба уряду Великої Британії.  Позиція щодо війни в УкраїніПід час обговорення російської агресії, яка триває вже майже чотири роки, лідери дійшли згоди щодо важливості досягнення прогресу у питанні сталого припинення вогню. Кір Стармер наголосив, що доки тривають пошуки дипломатичних шляхів вирішення конфлікту, міжнародна спільнота має неухильно підтримувати Україну. Британія наполягає на продовженні допомоги Києву для захисту від постійних атак з боку РФ.Глобальна безпека та партнерствоОкрім українського питання, політики порушили низку інших стратегічних тем:Арктичний регіон. Сторони наголосили на необхідності посилення заходів безпеки в Арктиці.Двосторонні зв'язки. Лідери обговорили поточний стан та перспективи розвитку британсько-американського партнерства.Раніше Сполучені Штати Америки опублікували нову стратегію національної оборони. У ній ідеться про те, що основний фокус уваги американських збройних сил зосереджуватиметься на внутрішній безпеці.Нагадаємо, 24 січня, завершився перший за тривалий час раунд дводенних тристоронніх зустрічей за участю України, США та Російської Федерації. Президент Володимир Зеленський повідомив про конструктивний характер діалогу та можливість проведення наступного етапу переговорів уже наступного тижня..

У Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Зокрема на мита Дональда Трампа відреагував президент Франції Еммануель Макрон. За його словами Макрона, Європа не піддасться тарифному тиску та діятиме єдино, якщо погрози з боку США будуть реалізовані. ЄС залишається відданим принципам суверенітету, незалежності націй і міжнародного права, закріпленим у Статуті ООН.Саме ці принципи, наголосив Макрон, лежать в основі підтримки України та створення коаліції країн, які виступають за міцний і тривалий мир. Він додав, що Франція й надалі діятиме рішуче, коли йдеться про безпеку Європи.Окремо Макрон пояснив участь Франції у військових навчаннях у Гренландії, організованих Данією. За його словами, це рішення пов’язане з безпекою в Арктиці та на європейських кордонах."Жодні залякування чи погрози не можуть вплинути на нас — ні в Україні, ні в Гренландії, ні будь-де у світі", — наголосив президент Франції.Він також зауважив, що тарифні загрози є неприйнятними, а Європа у разі їх підтвердження відреагує єдино та скоординовано, забезпечивши повагу до європейського суверенітету.Подібну позицію озвучив і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, заявивши, що його країна не дозволить себе шантажувати."Лише Данія та Гренландія розв’язують питання, що стосуються Данії та Гренландії. Я завжди захищатиму свою країну та наших союзників", — зазначив він.Крістерссон додав, що це питання стосується всього Європейського Союзу, а Швеція вже проводить інтенсивні консультації з країнами ЄС, Норвегією та Великою Британією щодо спільної відповіді.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн підтвердила, що ЄС висловлює повну солідарність із Данією та народом Гренландії."Тарифи підірвуть трансатлантичні відносини та створять небезпечну спадну спіраль. Європа залишиться єдиною, скоординованою і прихильною до захисту свого суверенітету", — написала вона на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер назвав загрозу Трампа ввести мито на союзників США "абсолютно неправильним"."Ми також ясно дали зрозуміти, що безпека в Арктиці важлива для всього НАТО, всі союзники повинні докладати зусиль для протидії загрозі з боку Росії у різних частинах Арктики", — сказав він.За його словами, Велика Британія незабаром безпосередньо обговорюватиме з адміністрацією США анонсовані Дональдом Трампом мита.Нагадаємо, раніше сьогодні американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи..

Велика Британія розпочала переговори з європейськими союзниками про можливе розгортання військових сил у Гренландії. Мета — посилення безпеки в Арктиці та зняття занепокоєння американського президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що британське військове керівництво готує плани потенційної місії НАТО на острові, який Дональд Трамп неодноразово публічно погрожував захопити, аргументуючи це міркуваннями безпеки.Журналісти з’ясували, що останніми днями британські посадовці провели консультації з представниками Німеччини, Франції й інших європейських країн, щоби розпочати підготовчу роботу.Є інформація, що плани перебувають на початковій стадії, однак можуть передбачати розгортання британських солдатів, бойових кораблів і літаків для захисту Гренландії від потенційних загроз із боку Росії та Китаю."Європейські країни сподіваються, що посилення їхньої військової присутності в Арктиці переконає Дональда Трампа відмовитися від ідеї анексії стратегічно важливого острова", — йдеться в статті.За задумом союзників, це дозволило б американському президенту заявити про "перемогу" для платників податків США, продемонструвавши, що Європа бере на себе більшу частину витрат на безпеку Атлантичного регіону.Як відомо, Гренландія є самоврядною територією у складі Данії, яка входить до НАТО. Водночас острів має важливе стратегічне значення та значні поклади корисних копалин, зокрема, рідкісноземельних металів, необхідних для сучасних технологій.Джерела The Telegraph зазначили, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер "надзвичайно серйозно" ставиться до загроз із боку Росії та Китаю в Арктиці та підтримує необхідність активних дій."Обговорення посилення безпеки в регіоні тривають у межах НАТО, а потенційна операція, ймовірно, відбуватиметься під прапором Альянсу та стане окремою від чинних місій у Балтії та Польщі", — зауважили джерела медійників.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії.Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів і данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих", яка відбулася 6 січня у Єлисейському палаці у Парижі. Про це пише "Суспільне"."Український, французький та британський лідери Володимир Зеленський, Емманюель Макрон і Кір Стармер за підсумками засідання "Коаліції охочих" у Парижі 6 січня підписали Декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил в Україні після закінчення війни", — йдеться у повідомленні.Своєю чергою президент Володимир Зеленський зауважив, що військові Франції, Британії та України працювали детально щодо розміщення сил, кількості, конкретних видів зброї, частин ЗСУ, які потрібні і зможуть спрацювати. "У нас вже є такі необхідні деталі. Ми розуміємо, яка країна і на що готова — з усіх країн "Коаліції охочих". Хочу подякувати кожному лідеру, кожній державі, які дійсно хочуть бути частиною мирного рішення", — додав гарант.Зеленський зауважив, що "дуже предметно говорили з американською стороною щодо моніторингу, щоб не було порушень миру". "Америка готова працювати щодо цього. І один з найбільш важливих компонентів — це стримування, інструменти, які не допустять нової російської агресії. Все це бачимо", — зазначив український лідер.Попередній контекст:Ключовою метою поїздки Володимира Зеленського до Парижа 6 січня була участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.До переговорів "Коаліції охочих" залучили лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Раніше повідомлялося, що європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.Учасники "Коаліції охочих" готуються взяти на себе зобов’язання за п'ятьма стратегічними напрямками: припинення вогню, безперервна підтримка ЗСУ, присутність багатонаціональних сил, алгоритм дій на випадок нової агресії й оборонна співпраця.Президент України Володимир Зеленський під час перебування в Парижі зустрівся зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Вони обговорили низку актуальних питань..

У вівторок, 6 січня, президент України Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Франції. Ключовою метою поїздки є участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.Про це повідомляє TrueUA із посиланням на джерела в Офісі президента.Зустрічі з Макроном та представниками СШАПрограма візиту розпочнеться з двосторонніх перемовин. О 13:15 за київським часом (12:15 CET) Володимир Зеленський проведе особисту зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Одразу після цього до лідерів приєднаються представники американської сторони — Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Ця зустріч є критично важливою для координації позицій між Києвом, Парижем та Вашингтоном.Засідання "Коаліції охочих"О 16:00 за Києвом стартує головна подія дня — засідання "Коаліції охочих". За рішенням організаторів, захід пройде у закритому форматі: усі промови учасників звучатимуть за зачиненими дверима без присутності преси.Прес-конференція лідерів E3Підбиття підсумків денної частини саміту заплановане на 19:15 за київським часом. Очікується спільна прес-конференція Володимира Зеленського та лідерів формату E3:Еммануеля Макрона (Франція);Кіра Стармера (Велика Британія);Фрідріха Мерца (Німеччина).Заяви звучатимуть національними мовами, трансляція забезпечуватиметься українським перекладом.Вечірній раунд перемовинЗавершиться візит окремою зустріччю української переговорної групи на чолі з президентом та американської делегації (Віткофф і Кушнер). Сторони планують детально обговорити подальшу взаємодію та безпекові питання.За даними джерел, військовий блок на переговорах у Франції представлений на найвищому рівні: разом із президентом прибув керівник Офісу президента Кирило Буданов, а начальник Генерального табу Андрій Гнатов розпочав консультації ще напередодні.Як зазначало видання Reuters, 6 січня союзники України проведуть зустріч у столиці Франції Парижі. Вони якомога точніше визначать свій внесок у майбутні гарантії безпеки, які заспокоять Київ у разі припинення вогню з Москвою.Нагадаємо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі.Своєю чергою, генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі.Також  6 січня під час саміту "Коаліції охочих" у Парижі лідери країн-партнерів планують затвердити масштабну програму підтримки України, що містить п'ять пріоритетів. Головна мета зустрічі — узгодити спільні дії та скоординувати їх зі США..

У суботу, 3 січня, президент України провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Серед іншого, вони поговорили про долю заморожених коштів від продажу футбольного клубу "Челсі".Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі."Хороша розмова з Кіром Стармером. І про те, як зараз діяти далі в дипломатії, і про те, як разом досягнути більшої справедливості, зважаючи на все, що принесла Росія війною", — зазначив він.За його словами, вони обговорили деталі підготовки зустрічі на рівні лідерів, що відбудеться вже незабаром."Також дуже продуктивно працюють радники з питань національної безпеки — сьогодні активний день, і 18 учасників з Європи беруть участь у спільній роботі. Координуємося також з американською стороною", — запевнив український президент.Він додав, що обговорили необхідність справедливого рішення щодо заморожених коштів від продажу лондонського футбольного клубу "Челсі", власником якого був російський олігарх Роман Абрамович."Це два з половиною мільярди фунтів, які можуть і мусять значно допомогти захисту життів і відбудові в Україні після всіх російських ударів", — зауважив президент України.Володимир Зеленський висловив вдячність Кіру Стармеру за лідерство та подякував Великій Британії за те, що й такими цілком справедливими рішеннями можна зміцнити українську стійкість і спільне з Великою Британією та багатьма іншими у світі прагнення до миру.Нагадаємо, 20 грудня видання Financial Times, посилаючись на британські урядові джерела, оприлюднювало інформацію, що Велика Британія не використовуватиме вісім мільярдів фунтів стерлінгів (приблизно 10,7 мільярда доларів) заморожених російських активів для надання допомоги Україні. Ці кошти зберігаються в британських банках..

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп обговорили зусилля щодо досягнення "справедливого та тривалого припинення" війни в Україні.Про це повідомляє Reuters. За даними видання, лідери обговорили роботу "Коаліції охочих", яка зобов’язалася підтримувати Україну."Прем'єр-міністр повідомив про роботу "Коаліції охочих" щодо підтримки будь-якої мирної угоди та забезпечення справедливого та тривалого припинення воєнних дій", — йдеться у повідомленні.Як відзначили журналісти, перемовини Трампа і Стармера відбулися на тлі низки дипломатичних контактів США з Росією, Україною та європейськими країнами у Маямі, які "вселили певну надію на вирішення конфлікту, що спалахнув, коли Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року".Окрім того, Стармер і Трамп обговорили призначення Крістіана Тернера послом у Сполучених Штатах після того, як його попередника звільнили, коли стало відомо про його листування із засудженим сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном.Нагадаємо, 16 грудня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що "Коаліція охочих" підготувала плани щодо можливого розміщення військ на території України. Вони передбачають охоплюють операції у повітрі, на морі та на землі.Додамо, США та європейські союзники України розробили план гарантій безпеки, що містить детальні, надійні та серйозні заходи для забезпечення виконання будь-якої мирної угоди з Росією. Згідно зі стратегією, українські війська стримуватимуть агресора на першій лінії розмежування..

Велика Британія не використовуватиме вісім мільярдів фунтів стерлінгів (приблизно 10,7 мільярда доларів) заморожених російських активів для надання допомоги Україні. Ці кошти зберігаються в британських банках.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times із посиланням на урядові джерела. За словами чиновників, Лондон не хоче використовувати заморожені російські активи односторонньо, адже планувалося, що Велика Британія вдасться до такого кроку лише спільно з Австралією, Канадою та Євросоюзом."Ми не будемо діяти без міжнародних партнерів", — заявив представник уряду в розмові з медівниками.Він додав, що Лондон "продовжуватиме тісно співпрацювати з G7 і Європейським Союзом щодо фінансування України".На початку грудня британські видання переконували, що британський уряд готовий передати на підтримку України вісім мільярдів фунтів стерлінгів заморожених у країні активів Росії. Однак зараз ситуація частково змінилася.При цьому канцлерка британської скарбниці Рейчел Рівз заявила, що Лондон невідкладно розпочне співпрацювати з партнерами, щоби забезпечити Київ необхідним фінансуванням.Велика Британія також має окреме постійне зобов'язання надавати три мільярди фунтів стерлінгів на рік на військову підтримку принаймні до 2030 року, про що ще в травні 2024 року заявив тодішній міністр закордонних справ Девід Кемерон, а потім підтвердив нинішній прем'єр-міністр країни Кір Стармер.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Раніше, 16 грудня, міністр оборони Великої Британії Джон Гілі оголосив про найбільшу однорічну інвестицію Лондона в посилення протиповітряної оборони України. Вона сягне 600 мільйонів фунтів стерлінгів..