У затоці Ферт-оф-Форт біля шотландського міста Бернтайленд дослідники виявили рештки корабля, який може виявитися Blessing of Burntisland, затонулим 1633 року під час коронаційної подорожі короля Карла I. На борту судна перебували золото, срібло та інші коштовності, сучасну вартість яких оцінюють приблизно у 20 мільйонів фунтів стерлінгів.Корабель Blessing of Burntisland затонув у липні 1633 року під час шторму, коли прямував через Ферт-оф-Форт із Файфа до Літа. Судно супроводжувало королівську подорож Карла I Шотландією, повідомляє Daily Mail із посиланням на організацію Burntisland Heritage.На борту перебували близько 35 пасажирів і членів екіпажу, проте врятуватися вдалося лише двом людям. Разом із кораблем на дно пішов і королівський вантаж, який на той час оцінювали приблизно у 100 тисяч фунтів стерлінгів. За сучасними оцінками, йдеться приблизно про 20 мільйонів фунтів (≈ 1,2 млрд гривень).Серед вантажу, за історичними даними, були коштовності, срібний і золотий посуд, тканини та інші речі королівського двору. Зокрема, судно могло перевозити сервіз із 280 предметів, виготовлений на замовлення короля Генріха VIII.Як дослідникам вдалося знайти корабельПошуки Blessing of Burntisland тривали близько 30 років. Роботу ускладнювали низька видимість, значна глибина та товстий шар мулу, який із часом міг повністю приховати уламки.Новий прорив став можливим завдяки використанню сучасних технологій. Дослідники застосували підводний георадар, інші методи сканування, фізичне обстеження ділянки та підняли на поверхню фрагмент деревини.У звіті зазначається, що команда "виявила те, що, ймовірно, є уламками Blessing", а роботи з підняття предметів із місця аварії можуть розпочатися найближчим часом. Водночас остаточно підтвердити особу судна поки не вдалося."Зразки керна вже переконливо вказують на те, що уламки можуть належати Blessing", — йдеться у звіті дослідників.Наступним кроком стане радіовуглецеве датування знайденої деревини. Воно має показати, коли були зрубані дерева, з яких побудували корабель. Якщо результати відповідатимуть періоду спорудження Blessing of Burntisland, це стане вагомим доказом.Чому корабель міг затонутиЗа історичними переказами, Карл I спостерігав за катастрофою з борту іншого корабля — Dreadnought. Король нібито настільки розлютився через втрату судна та скарбів, що звинуватив у штормі чаклунство. Водночас дослідники вважають значно ймовірнішою іншу причину. Так, корабель міг бути перевантажений величезною кількістю цінного вантажу, що зробило його вразливішим під час шторму.Якщо судно та скарби справді вдасться підняти, юридичним власником знахідки має залишитися Корона. Burntisland Heritage при цьому має статус організації, яка контролює та захищає місце аварії, і може претендувати на винагороду за порятунок історичних цінностей. Дослідники також пропонують у майбутньому виставити знайдені предмети у новому музеї в Бернтайленді.Додамо, раніше вчені виявили фрагмент генетичного матеріалу, який може належати Леонардо да Вінчі. Відповідне відкриття вважають важливим для дослідження геному художника і винахідника, адже воно дасть змогу визначити приналежність спірних творів мистецтва..

У ніч на понеділок, 17 серпня, російські терористи вкотре атакували портову інфраструктуру Одеської області. Пошкоджене цивільне судно, постраждали четверо людей.Про це повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, який опублікував допис у своєму Telegram-каналі."Цієї ночі ворог знову атакував портову інфраструктуру Одещини", — констатував він.За його словами, пошкоджень зазнало цивільне судно під прапором Республіки Того."На жаль, постраждало четверо людей, троє з яких госпіталізовані, один у важкому стані. Всім надається необхідна медична допомога", — акцентував посадовець.Очільник військової адміністрації Одещини додав, що внаслідок російської атаки на місцях виникнули пожежі, які на теперішній момент повністю ліквідовані.Раніше Росія неодноразово атакувала цивільне судно під прапором Ліберії в акваторії Чорного моря. Корабель станом на кінець липня вже втретє зазнавав пошкоджень внаслідок ворожих ударів."Такі удари вкотре демонструють свідоме нехтування Росії нормами міжнародного права та її цілеспрямовані спроби зірвати роботу українського морського коридору", — наголошував Олег Кіпер.Нагадаємо, що 25 липня війська країни-агресорки завдали два удари по судну під прапором Палау на Одещині. Корабель перевозив майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи..

Українська зброя постійно вдосконалюється, вона стає масовішою та влучнішою. Таким чином далекобійні санкції України проти Росії примусять Москву сісти за стіл переговорів задля справедливого миру.Про це заявив тимчасовий виконувач обов'язків міністра оборони України Євгеній Хмара, якого цитує Telegram-канал Міністерства оборони України."Ми вимкнемо російську військову машину — знищимо інфраструктуру, флот, логістику, об’єкти паливно-енергетичного комплексу та підприємства, які працюють на війну проти України", — наголосив він.За його словами, операція щодо Новоросійська стала унікальною. Комбінований удар завдавався ракетами, реактивними дронами, морськими безпілотниками."Росія виявилася безсилою проти синхронної роботи українських засобів ураження. Це результат спільних зусиль і синергії, яка посилюється у Силах оборони", — зазначив виконувач обов’язків міністра.Він подякував воїнам за влучність, а виробникам української зброї – за рішення, які дають Україні більше можливостей бити ворога у глибині."Посилення deep strike стосовно Росії — один із ключових пріоритетів. Разом із головнокомандувачем Драпатим, Генеральним штабом, СБС, СБУ, іншими складовими Сил оборони та виробниками будемо нарощувати цей тиск", — додав Євгеній Хмара.Він зауважив, що сьогодні на нараді під головуванням президента українські військові визначили подальші спільні кроки."Українські операції ставатимуть дедалі складнішими для протидії. Українська зброя буде ставати тільки масовішою. Удари — точнішими. Росія буде палати. Працюємо на виконання завдання Президента — примусити Росію до справедливого миру", — підсумував очільник українського оборонного відомства.Раніше Володимир Зеленський інформував, що ввперше в одній операції злагоджено спрацювали такі види озброєнь:ракети "Паляниця";ракети "Пекло";ракети "Барс»";ракети "Довгий Нептун";дрони MICH;дрони Fire Point;дрони "Рамзай";дрони "Січень";дрони "Траст";дрони "Харьок";дрони "Бобер";дрони "Лютий";дрони "Довбуш";безекіпажні катери "Сарган";безекіпажні катери "Мамай".Нагадаємо, в Генштабі також розповіли, що підрозділи Сил оборони України уразили військово-морську базу в Новоросійську Краснодарського краю Росії. Це відбулося в межах спільної операції українських військових..

У ніч на середу, 12 серпня, підрозділи Сил оборони України уразили військово-морську базу в Новоросійську Краснодарського краю Росії. Це відбулося в межах спільної операції українських військових.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.За попередньою інформацією, пошкоджень різного ступеню зазнали чотири військові кораблі російського агресора:два фрегати проєкту 11356 — "Адмірал Макаров" і "Адмірал Ессен";малий ракетний корабель проєкту 21631 "Буян-М";сторожовий корабель проєкту 22160 "Василь Биков"."Інформація уточнюється. Сили оборони України послідовно знижують спроможність Російської Федерації продовжувати збройну агресію. Далі буде!" — запевнили українські військові."Адмірал Макаров" — це третій ракетний фрегат проєкту 11356Р "Буревісник" класу "Адмірал Григорович". Він є носієм крилатих ракет "Калібр", входитьть до складу Чорноморського флоту Росії.Подібні характеристики має й "Адмірал Ессен". Серед його озброєння — пускові установки для крилатих ракет "Калібр", зенітні ракетні комплекси й артилерія."Буян-М" — це російський багатоцільовий малий ракетно-артилерійський корабель третього рангу. Створений для закритих морських і річкових акваторій (Чорне, Азовське, Каспійське моря) та є носієм крилатих ракет "Калібр" і "Онікс"."Василь Биков" — головний патрульний корабель (корвет) третього рангу. Його призначення — патрулювання, охорона територіальних вод, боротьба з піратством і рятувальні операції. Має артилерійську установку АК-176МА, кулемети, зенітні комплекси, також може нести гелікоптер.Нагадаємо, що в липні під час українсько-американських навчань "Сі Бриз 2026" штаб протимінних дій Першого дивізіону протимінних кораблів Військово-морських сил Збройних сил України успішно пройшов оцінювання другого рівня за стандартами НАТО..

Російський диктатор Володимир Путін заявив, що Москва може вдатися до "дзеркальної" відповіді у разі захоплення російських торгових суден західними країнами.Про це повідомили пропагандистські ЗМІ. Зокрема, очільник Кремля він нагадав про нещодавні рішення Євросоюзу та пообіцяв відреагувати на них. Так, він допустив затримання суден держав Заходу.За словами Путіна, Росія не має наміру ігнорувати спроби інших держав затримувати або захоплювати її торгові судна. Путін назвав такі дії "піратством і розбоєм" та заявив, що Москва нібито буде змушена відповідати аналогічним чином."А нещодавно (в Євросоюзі — ред.) додумалися до можливості захоплення наших суден і продажу награбованого у нас майна. Зрозуміло, це не що інше, як піратство і розбій. І якщо це на практиці почне реалізовуватися, ми будемо змушені відповідати дзеркально", — пригрозив Путін.Нагадаємо, раніше українська сторона пристала на пропозицію утримуватися від ударів по окремих суднах і чорноморських об'єктах, через які здійснюється експорт казахстанської нафти. Такого компромісу вдалося досягти за безпосереднього посередництва офіційного Вашингтона.Додамо, раніше Міністерство оборони Російської Федерації застерегло від судноплавства у Чорному морі. Це пояснили загрозою атак українських безпілотників і морських дронів. Додамо, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, посилені українські удари по російських морських бензинових танкерах в Азовському морі змусили Росію закрити деякі морські шляхи. Це є вагомим ударом по логістичній мережі окупантів..

Іран вимагає від України компенсацію за удар по іранському судну в Каспійському морі. Тегеран не вважає переконливими пояснення Києва про ненавмисний характер атаки.Про це заявив речник МЗС Ірану Есмаїл Багеї, якого цитує іранське видання ISNA."Ми дуже чітко, швидко та рішуче заявили про нашу позицію й оприлюднили заяву. Ми й надалі вважаємо, що нас не переконали твердження української сторони про те, що цей акт ненавмисний", — зазначив він.Іран посилається на заяви українських посадовців щодо самого факту атаки."Ми почули їхні слова, але, враховуючи визнання високопосадовців України того, що така атака справді відбулася, вони неодмінно мають компенсувати це. Звісно, якщо вони не компенсують, ми самі компенсуємо", — акцентував представник МЗС Ірану.Багеї не уточнив, що саме Тегеран має на увазі під власною "компенсацією" у випадку відмови України.Наприкінці липня президент України Володимир Зеленський повідомляв про успішні далекобійні удари ЗСУ в акваторії Каспійського моря. Тоді уразили військовий корабель, а також судна, що транспортували військові вантажі з Ірану.Також Іран звинуватив Україну в атаці на своє торговельне судно та повідомив про одного загиблого й одного пораненого члена екіпажу.В Ірані після цього заявили, що готувалися атакувати три об'єкти на території України, однак відмовилися після того, як Київ нібито попросив вибачення.Нагадаємо, що виконувач обов'язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову зі своїм іранським колегою Аббасом Арагчі. Очільник українського дипломатичного відомства пояснював, що такі дії спрямовані винятково на захист від російської агресії та не мали на меті завдати удару по цивільному судну чи цивільним особам..

Українська сторона пристала на пропозицію утримуватися від ударів по окремих суднах і чорноморських об'єктах, через які здійснюється експорт казахстанської нафти. Такого компромісу вдалося досягти за безпосереднього посередництва офіційного Вашингтона.Про це повідомляє видання Bloomberg.Умови для суден та спеціальні зв'язкиЗа наявною інформацією від анонімного джерела серед американських посадовців, Київ погодився гарантувати безпеку об'єктів Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) та іноземних танкерів, які прямують до морського термінала в Новоросійську. Втім, це табу діє виключно за дотримання чітких вимог: судна не повинні належати громадянам або компаніям з Росії, не мають перебувати під українськими санкціями та не повинні перевозити російські вантажі чи нафту.Для реалізації цієї ініціативи Україна вже розробила та впровадила спеціальні контактні пункти. Завдяки їм комерційні логістичні компанії мають змогу обмінюватися даними та погоджувати безпечні маршрути. Крім того, вантажовідправникам надають детальні інструкції щодо того, які саме танкери вважатимуться законними цілями для силовиків.Київ також підтримує прямий зв'язок з американськими бізнес-колами та адміністрацією президента США Дональда Трампа, аби гарантувати захист цивільного судноплавства.Критична точка для світового ринкуНеобхідність таких домовленостей виникла після того, як серія точкових ударів біля термінала КТК у Новоросійську викликала масштабні збої в завантаженні сировини та змусила багатьох судновласників уникати цієї акваторії.Каспійський трубопровідний консорціум відіграє стратегічну роль, адже через його потужності проходить близько 2% від загальносвітового обсягу постачання сирої нафти. Цей маршрут є життєво важливим для Казахстану, який практично не має альтернативних шляхів для транспортування енергоносіїв, а також для європейських нафтопереробних заводів.Попри те, що після безпекових угод морські перевезення потроху почали відновлюватися, їхні обсяги досі залишаються нижчими за стандартні показники через загрозу застосування безпілотників. Водночас російські окупанти змушені регулярно зупиняти завантаження нафти щоразу, коли отримують сигнали про загрозу чергової атаки дронів.Нагадаємо, 6 серпня ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Попередньо, одна людина загинула..

У четвер, 6 серпня, ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Попередньо, одна людина загинула.Про це повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, ворог уразив торговельний суховантаж під прапором Гвінея Бісау, завантажений українською пшеницею.Внаслідок атаки пошкоджено корпус, на судні виникла пожежа. Екіпаж евакуйований на берег. Постраждалим надається вся необхідна допомога."Такі удари вкотре демонструють системність та цинізм російського терору, а також створення агресором загрози як життю цивільних людей, так і світовій продовольчій безпеці в цілому", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, вночі 5 серпня війська країни-агресорки масовано атакували Україну ракетами і дронами. Зокрема, вісім людей загинуло та троє отримали поранення на залізничній станції "Квітнева" поблизу Броварів, де вони очікували на поїзд. Четвер, 6 серпня, в Київській області оголошений Днем жалоби за жертвами російської ракетної атаки.Окрім того, компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень.Зауважимо, президент України Володимир Зеленський сьогодні розповів, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року..

У Румунії посуха спричинила значне падіння рівня води в річці Дунай. Унаслідок цього на поверхні з’явились залишки німецьких військових кораблів часів Другої світової війни.Про це повідомили журналісти агенції АР. Вони зазначили, що поблизу сербського порту Прахово через низький рівень води показався іржавий корпус і зламана щогла корабля нацистів.Медійники додали, що ці судна, деякі з яких досі містять боєприпаси, належали до чорноморського флоту нацистської Німеччини. Німці навмисно затопили їх під час відступу з Румунії, коли радянські війська наприкінці війни просувалися дедалі глибше в Європу.Історики зауважили, що до 200 німецьких військових кораблів затопили у вересні 1944 року поблизу Прахова, у Дунайській ущелині, коли вони потрапили під вогонь радянських військ.Мета такого навмисного затоплення — сповільнити наступ СРСР на Балканах, однак нацистська Німеччина капітулювала через декілька місяців — у травні 1945 року.Уряд Сербії за фінансової підтримки ЄС уже тривалий час намагається розв’язати цю проблему. Частину суден прибрали з річки ще за часів комуністичної Югославії, однак більшість залишилася через вибухонебезпечний вантаж, який вони перевозили.Водночас у Румунії на Дунаї в районі Чернаводської АЕС затоплять чотири баржі, намагаючись підвищити рівень води в річці, від чого залежить подальша безпечна робота станції.За інформацією журналістів видання Digi24, після перших інженерних втручань — підриву скелі для зміни русла — вдалося досягти підвищення рівня води на два сантиметри.На Чернаводській АЕС вже зупинено один енергоблок, що зменшило потужності генерації електроенергії у Румунії на 10%. Зараз під загрозою зупинки другий енергоблок.Під загрозою зупинки також єдина АЕС Угорщини. Однак у вівторок прем’єр-міністр Петер Мадяр повідомив про зростання рівня води на 1,5 сантиметра.Нагадаємо, нещодавно угорський прем’єр заявляв, що вперше за 44 роки через рекордно низький рівень води в Дунаї в Угорщині повністю зупинять Пакшську атомну електростанцію..

Уряд України проведе серію термінових зустрічей із представниками аграрного сектору для розробки рішень у відповідь на посилення російських атак по портовій інфраструктурі та цивільних суднах. Ворожі обстріли створюють критичні ризики для усієї української економіки та експортних маршрутів. Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Загрози для української економіки та агроекспортуРосійська Федерація активізувала обстріли цивільного судноплавства та морської логістичної інфраструктури України, намагаючись підірвати економічну стабільність держави. Очільник уряду наголосив, що агресор цілеспрямовано атакує критичні ланцюги постачання."Росія посилює терор на морі. Атакує судна, які перевозять українську аграрну продукцію та портову інфраструктуру. Це створює серйозні ризики для експорту, цілої галузі та економіки загалом", — заявив прем'єр-міністр.У зв'язку із загостренням ситуації Сергій Корецький провів екстрене засідання за участю представників аграрного бізнесу та профільних асоціацій задля напрацювання негайних антикризових кроків.Фінансування, нові маршрути та дипломатіяЗа підсумками термінової наради влада разом із підприємцями визначила основні векторні напрямки роботи для мінімізації збитків і відновлення експортного потенціалу."Працюємо над диверсифікацією та відновленням каналів постачання. Паралельно готуємо комплекс заходів підтримки галузі, зокрема у взаємодії з банками щодо фінансування виробників, а також посилюємо дипломатичну роботу з країнами-партнерами, які є ключовими ринками збуту", — зазначив урядовець.Прем'єр-міністр наголосив, що уряд уже розподілив конкретні завдання між відповідальними структурами та домовився про постійний діалог із бізнесом."Узгодили першочергові кроки, розподілили завдання та відповідальних за кожним напрямом. Домовилися проводити такі наради регулярно протягом цього екстреного періоду", — підсумував Корецький.Нагадаємо, 29 липня представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену посиленню реалізації Шляхів солідарності, розвитку спроможностей портів Дунайського регіону та забезпеченню стабільного транзиту української продукції..

Представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену посиленню реалізації Шляхів солідарності, розвитку спроможностей портів Дунайського регіону та забезпеченню стабільного транзиту української продукції.Про це повідомила пресслужба Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Українську сторону на зустрічі представляли перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач і заступник міністра Андрій Кашуба, а також команда адміністрації морських портів України й "Укрзалізниці". Ситуацію з експортом зерна презентував міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.Від Єврокомісії участь взяла генеральна директорка з питань мобільності та транспорту Магда Копчинська. Румунію представляв держсекретар Міністерства транспорту Іонел Скріштіяну, а Молдову — державний секретар Мірча Паскалуца.Зустріч відбулася у звʼязку з посиленням російських атак на цивільну портову інфраструктуру, торговельні судна та екіпажі. Останні масовані обстріли фактично призвели до тимчасового призупинення заходу суден в українські порти."Попри щоденні загрози, українські порти продовжують працювати. Водночас системні атаки Росії створюють прямі ризики для свободи судноплавства, стабільності міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки", — зазначили представники України.Учасники зустрічі зосередилися на напрацюванні практичних рішень для збільшення пропускної спроможності Дунайського логістичного маршруту, розвитку портів України, Румунії та Молдови, а також усунення інфраструктурних і адміністративних обмежень на ключових транспортних коридорах."Разом з партнерами посилюємо альтернативні маршрути експорту. Дунайський напрямок і Шляхи солідарності мають забезпечувати стабільний рух українських вантажів навіть в умовах постійних безпекових загроз. Наше спільне завдання — збільшити спроможність портів і пунктів пропуску, усунути вузькі місця та створити прогнозовані умови для перевезень", — зазначив Сергій Деркач.Серед основних напрямів роботи:збільшення спроможності портів Дунайського регіону;розвиток залізничної, автомобільної та прикордонної інфраструктури;скорочення часу проходження митного та прикордонного контролю;покращення координації між транспортними, митними та прикордонними службами сторін;розширення можливостей транзиту української аграрної й іншої експортної продукції;залучення європейського фінансування до модернізації інфраструктури в межах Шляхів солідарності та мережі TEN-T."Разом із міжнародними партнерами шукаємо рішення, які дозволять зберегти безперервність експорту та зміцнити стійкість логістичних маршрутів. Водночас Україна щодня працює над посиленням захисту портової інфраструктури, щоби цивільне судноплавство залишалося можливим навіть в умовах постійних російських атак", — наголосив Андрій Кашуба.З моменту запуску Українського морського коридору у вересні 2023 року через порти Великої Одеси перевезено 209,3 мільйона тонн вантажів, з яких 124,1 мільйона тонн зерна, та забезпечено прохід 8 222 суден.Із початку 2026 року українські морські порти обробили 46 мільйонів тонн вантажів. Із них 42,2 мільйона тонн припадає на порти Великої Одеси, ще 3,8 мільйона тонн — на порти Дунайського регіону.Порти Великої Одеси забезпечують близько 90% експорту української аграрної продукції, яка постачається до понад 55 країн світу. Тому стабільність морських і сухопутних логістичних маршрутів має значення не лише для економіки України, а й для світових продовольчих ринків.Нагадаємо, вчора агенція Reuters інформувала, що порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено..

Тегеран не прагне ескалації конфлікту, однак вимагає відшкодування збитків через напад на іранське судно. В Ірані визнали, що Україна зробила це ненавмисно.Про це заявив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він повідомив, що під час телефонної розмови з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою українська сторона запевнила його в ненавмисності інциденту та відсутності прагнення Києва до загострення ситуації."Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запевнив мене, що напад на іранське судно був ненавмисним і що Україна не прагне ескалації конфлікту", — написав іранець.За словами Арагчі, Іран також не зацікавлений в ескалації, однак вважає будь-які напади на своїх громадян або інтереси неприйнятними."Іран також не прагне ескалації, але чітко дав зрозуміти, що будь-який напад на наших громадян або інтереси є неприйнятним. Збитки варто відшкодувати", — зазначив міністр закордонних справ Ірану за підсумками телефонної розмови.Раніше, 25 липня, Володимир Зеленський повідомив про нові далекобійні удари по підприємствам оборонно-промислового комплексу, нафтопереробки та транспорту та військовому кораблю Росії в Каспійському морі.Після цього Аббас Арагчі звинуватив Володимира Зеленського в нібито атаці на іранське торгове судно в акваторії Каспійського моря, внаслідок якої загинув моряк, і заявив, що такі дії "не можуть залишитися без відповіді".На це Зеленський відповів, що Іран фактично вже брав участь у війні проти України, надаючи Росії безпілотники, технології й інше озброєння, й оцінив такі дії, як напад на Україну. Президент зазначив, що Україна має діяти обережно та не допускати відкриття нового фронту, однак, за його словами, необхідно враховувати підтримку Росії з боку Ірану та Північної Кореї.Це перший контакт Сибіги з Арагчі. 2022 року колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та колишній глава МЗС Ірану Хосейн Амір Абдоллахіян провели низку телефонних розмов, присвячених постачанню зброї й агресії Росії.Нагадаємо, що після гучних заяв Ірану щодо України в РНБО оцінили можливу загрозу та повідомили, чи є дані про підготовку ракетної атаки. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко запевнив, що українські органи не мають інформації про намір Ірану завдати удару по території України..

У ніч на 27 липня російські окупаційні війська завдали ударів по цивільних торгівельних суднах у портах Миколаївського регіону. Внаслідок ворожої атаки є загиблий та поранені серед цивільних.Про це повідомляє Адміністрація морських портів України (АМПУ).Обстріл портів та заблокованих суденЯк зазначили в Адміністрації, уночі Росія завдала цілеспрямованих ударів по цивільних торгівельних суднах у портах Миколаївського регіону. Під ворожим вогнем опинилися судна, які залишаються заблокованими в українських портах ще з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році та не здійснюють комерційних рейсів.Внаслідок атаки є загиблий та поранені. Представники адміністрації висловили щирі співчуття рідним і близьким загиблого.Системний терор та реакція УкраїниУ відомстві наголосили, що це черговий свідомий удар Росії по цивільному судноплавству та портовій інфраструктурі України. Атаки на судна, які роками не можуть залишити заблоковані порти, вкотре демонструють системний характер російського терору проти морської галузі та створюють пряму загрозу життю цивільних моряків.Україна продовжує фіксувати ці злочини та закликає міжнародну морську спільноту до рішучої реакції на атаки Росії проти цивільного торгівельного флоту.Нагадаємо, раніше Україна та Сполучені Штати Америки обговорили пропозицію щодо припинення повітряних обстрілів, яку планують представити країні-агресорці Росії як частину нової ініціативи з відновлення переговорів про завершення війни..

Російське військове командування розпочало формування спеціалізованих полків безпілотних систем у складі військово-морського флоту. Подібні кроки є спробою захистити власні кораблі та портову інфраструктуру від нищівних ударів українських дронів.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Формування полків БпЛА та поповнення флотуЗа даними аналітиків, російський флот розпочав активне розгортання нових структур. Перший полк безпілотних систем було сформовано у складі Північного флоту 1 липня 2026 року, а протягом року та у 2027-му такі ж підрозділи з'являться і на інших флотах."Російські ВМС сформували свій перший полк безпілотних систем у складі Північного флоту 1 липня 2026 року та планують створити додаткові полки безпілотних систем у 2026 році, а також включити аналогічну структуру до складу Тихоокеанського флоту у 2027 році", — заявив головнокомандувач ВМС Росії адмірал Олександр Моїсеєв.Крім того, російське командування заявляє про плани щодо суттєвого поповнення корабельного складу."Російські ВМС ввели до ладу 20 кораблів, суден та катерів і планують ввести до складу ще 21 корабель до кінця 2026 року, включаючи перший атомний підводний човен, озброєний гіперзвуковою ракетною системою "Циркон", — стверджує Моїсеєв.Спроби захиститися від українських атакЕксперти ISW наголошують, що розгортання таких підрозділів у складі ВМС Росії є прямою реакцією на успішну ударну кампанію України середньої дальності. Головна мета нових полків — захист російських суден і портів від українських безпілотників у Чорному та Азовському морях.Раніше окупанти вже намагалися застосовувати передислокацію кораблів, сіткові загородження, мобільні вогневі групи та авіаційне патрулювання. Проте більшість із цих заходів виявилися нездатною захистити російський флот від українських комбінованих атак та ефективно адаптуватися до них.Нагадаємо, 26 липня в акваторії Чорного моря поблизу узбережжя Одеси затонуло іноземне торгівельне судно, яке 19 липня було атаковане російськими ракетами..

У неділю, 26 липня, в акваторії Чорного моря поблизу узбережжя Одеси затонуло іноземне торговельне судно, яке 19 липня було атаковане російськими ракетами.Про це повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, судно зазнало ураження на виході з порту після завантаження українською кукурудзою.Внаслідок ворожого удару загинули девʼять членів екіпажу та український лоцман. Ще вісьмох членів екіпажу вдалося евакуювати. На момент затоплення команди на борту не було."Ворог вкотре продемонстрував, що свідомо атакує цивільне судноплавство і ставить під загрозу життя людей та безпеку морських перевезень. Удар по цивільному судну, яке перевозило мирний вантаж, є черговим доказом терористичної сутності країни-агресора", — додав Кіпер.Нагадаємо, 19 липня поблизу Одеси окупанти завдали удару по цивільному балкеру під прапором Гвінеї-Бісау. Судно, яке виходило з українського порту після завантаження кукурудзою, опинилося під прицільним вогнем ворога. На борту перебували 17 членів екіпажу, серед яких громадяни Сирії та Індії, а також лоцман філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ".Також 25 липня війська країни-агресорки завдали два удари по судну під прапором Палау на Одещині. Корабель перевозив майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи.Після російських атак по кораблях судноплавна компанія Maersk оголосила про тимчасове призупинення надання сервісу до України через Чорноморський рибний порт. Рішення пов'язане з поточною ситуацією, що впливає на операційну діяльність фідерного оператора..
