# кредити

Україна отримала ще один транш макрофінансової допомоги від Європейського Союзу у мільярд євро. Кошти виділено у межах програми ERA Loans.Про це у Telegram повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. Посадовиця зазначила, що цей транш профінансований із прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ."Це більше, ніж допомога — це чіткий сигнал: Європа рішуче зміцнює оборону та стійкість України перед масованими ракетними атаками та спробами дестабілізації", — зауважила очільниця уряду.До того ж Свириденко подякувала голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та єврокомісару Валдісу Домбровскісу за лідерство й непохитність.Як відомо, Європейський Союз, країни G7 і Австралія після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну заморозили приблизно 3 300 мільярдів євро державних активів Росії.У травні 2024 року Євросоюз схвалив використання доходів від заморожених активів для допомоги Україні. За минулий рік Київ отримав у цьому контексті три мільярди євро. А з початку 2025 року ЄС переказав Україні 10,1 мільярда євро з доходів від заморожених у європейських банках коштів Росії.При цьому Україна вже тривалий час наполягає на конфіскації російських активів як компенсації за шкоду, завдану внаслідок повномасштабного вторгнення. Водночас у Європі не всі підтримують таке рішення.Нагадаємо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

За останній рік українці все частіше брали кредити. Очікується, що така тенденція збережеться і надалі. Як повідомляє прес-служба Національного банку України, темпи зростання обсягів кредитування пришвидшуються як в корпоративному, так і в роздрібному сегменті.За статистикою НБУ, валові кредити бізнесу в національній валюті у липні 2025 року зросли на 15,9% у річному вимірі, населення — на 16,4%. У червні вони становили 13,1% і 13,0% відповідно."️Водночас варто враховувати, що валовий показник містить непрацюючі кредити, частка яких у банківському секторі за підсумками першого півріччя 2025 року становить 27,0%", — зауважили у регуляторі.Тож більш показовою є динаміка чистих кредитів, без викривлення через борги колишніх власників "ПриватБанку" та старі борги державних банків. Так, чисті гривневі кредити бізнесу в липні 2025 року, за попередніми даними, зросли на 31,2% в річному вимірі, фізособам — на 33,9%.У Нацбанку вважають, що кредитування повертає свою ключову роль у підтримці активів та прибутковості банківського сектору. Зважаючи на позитивний тренд та структуру кредитування, у регуляторі очікують щонайменше на збереження таких темпів. Варто зауважити, що раніше банки оцінили боргове навантаження бізнесу як середнє, а населення — низьке, тож простір для подальшого зростання обсягів кредитування — достатній.Нагадаємо, за даними НБУ, українські банкіри очікують, що у третьому кварталі 2025 року зросте попит на іпотеку і на споживчі кредити. Щоб досягнути такої динаміки фінансові установи планують пом’якшувати кредитні стандарти.

Відтепер деякі українці зможуть отримати іпотеку за програмою "єОселя" за ще більш вигідними умовами. Зміни торкнуться двох категорій громадян.Про це повідомила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко.Нові умови програми "єОселя" запроваджують для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та жителів прифронтових територій. Відтепер таким громадянам держава компенсує:70% першого внеску на іпотеку;70% виплат по кредиту у перший рік. "Додатково виділяємо 40 тисяч гривень на оплату всіх зборів, пов'язаних з оформленням іпотеки", — додала Свириденко."єОселя" — це державна програма доступного кредитування житла, яка передбачає отримання кредиту на купівлю квартири в багатоквартирному будинку чи приватного будинку під відсоткову ставку від 3% до 7% річних. Програма реалізується Міністерством економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації та "Укрфінжитло" за ініціативи президента Володимира Зеленського. Раніше програма передбачала лише придбання квартири, однак з січня 2023 року завдяки розширенню з'явилася можливість придбати в іпотеку приватний будинок.Нагадаємо, раніше заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова заявила, що програмою "єОселя" користується все більше українських родин. Проте, щоб зробити пільгову іпотеку більш ефективною, умови потрібно змінювати.

Компанія "Нафтогаз України" та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали угоду на відновлюваний кредит у розмірі 500 мільйонів євро. Це найбільший проект, який ЄБРР коли-небудь підписував в Україні та один з найбільших в історії банку загалом.Про це йдеться на сайті "Нафтогазу". Там зазначили, що кошти спрямують на фінансування закупівель природного газу."Дякую ЄБРР та всім партнерам за довіру та підтримку. Вдячний уряду України за зусилля, спрямовані на посилення спроможностей "Нафтогазу". Це чіткий сигнал, що наші партнери розуміють масштаб загроз, які створює Росія. Енергетична безпека сьогодні та енергонезалежність в майбутньому — наш стратегічний пріоритет", — зазначив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.У компанії наголосили, що вперше кредит надається під гарантію Європейського Союзу за програмою UIF Hi-Bar, що не потребуватиме державної гарантії України."Ми пишаємося тим, що підтримуємо "Нафтогаз" цим новим кредитом — найбільшим, який ми коли-небудь підписували в Україні. Наше фінансування підтримує енергетичну безпеку України — ключовий пріоритет наших інвестицій в країні — і допоможе забезпечити українців теплом та енергією цієї зими й надалі", — зазначив Арвід Тюркнер, керуючий директор ЄБРР в Україні та Молдові. Нагадаємо, Міжнародний арбітражний трибунал, який розглядав у Швейцарії справу про порушення "Газпромом" його контрактних зобов’язань за принципом take or pay, зобов’язав російську корпорацію виплатити 1,37 мільярда доларів на користь "Нафтогазу".Раніше повідомлялось, що запаси природного газу в українських підземних сховищах газу 5 серпня перевищили 10 мільярдів кубічних метрів. Вони заповнені на 32,3 відсотка.

Головні союзники України в Європі планують звернутися до Європейського Союзу з проханням надати десятки мільярдів євро позик. Ці кошти потрібні для спільної закупівлі зброї для України та для посилення власної оборони.Про це повідомило видання Politico."Перед закінченням терміну подання заявок на нову схему позик в обмін на зброю в межах механізму сприяння безпеці для Європи на суму 150 мільярдів євро декілька країн ЄС розглядають можливість використання цих коштів для допомоги Україні в захисті від повномасштабного вторгнення Росії", — йдеться в повідомленні.Схему позик запропонувала Європейська комісія в березні в межах ширшої програми ReArm Europe.Медійники додали, що вона спрямована на стимулювання європейської оборонної промисловості та зменшення багаторічної військової залежності ЄС від США."Фінляндія, Данія, Естонія, Литва та Словаччина розглядають можливість отримання позик, тоді як Польща, Чехія, Латвія, Болгарія та Греція підтвердили, що зроблять це", — зауважили журналісти, посилаючись на інформацію від декількох дипломатів.Вони додали, що Франція, ймовірно, теж подасть заявку на отримання позик, тоді як Німеччина, Швеція та Нідерланди, як очікується, відмовляться. Так стверджують джерела, знайомі з планами цих урядів."Однак навіть країни, які не беруть позики, все ж можуть скоротити вартість постачань зброї, беручи участь у спільних закупівлях", — пояснили співрозмовники медійників.Нагадаємо, 18 липня видання Bloomberg писало: прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер натякнув, що Лондон може приєднатися до Німеччини в закупівлі зброї у США для передачі Україні.

Будівництво тепличного комплексу площею 1,8 гектара для вирощування суниці розпочали в селі Савчине Вінницької області. Проект реалізують за підтримки державної програми "єРобота".Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Там зазначили, що теплицю тунельного типу будують на території фермерського господарства "Флора А.А.".Керівник господарства Андрій Каприця розповів, що на проект отримали сім мільйонів гривень грантових коштів, решту (понад три мільйони гривень) дофінансували коштом власних і кредитних ресурсів."Будемо вирощувати суницю садову. Перші ягоди очікуємо навесні наступного року", — розповів Каприця.У господарстві вже закінчили встановлювати опори, залишилося накрити теплицю плівкою та змонтувати зрошення.Угоду на збут продукції підприємство вже підписало з великими закупівельниками. У майбутньому тут планують розширити площі ще на два гектари та вирощувати овочі."Маємо чіткий план розвитку — спочатку суниця, потім овочі. Тип теплиць дозволяє це реалізувати", — розповів фермер.Програма "єРобота" передбачає компенсацію до 70% вартості проекту. Решту витрат покриває заявник."Грант дозволив закупити обладнання, каркаси та плівку. Інші витрати, зокрема, буріння свердловини, крапельне зрошення — нашим коштом", — розповів Каприця.За інформацією директора департаменту агропромислового розвитку обласної військової адміністрації Олега Сидорова, цьогоріч у Вінницькій області гранти на створення теплиць отримали три господарства. Загалом програмою вже скористались дев’ять фермерських підприємств. Загальна площа збудованих теплиць у регіоні становить понад 13,5 гектара."Це інвестиції не лише в агробізнес, а й у продовольчу безпеку області. Теплиці дозволяють захистити урожай від примх погоди та стабілізувати постачання продукції", — підсумував Сидоров.Нагадаємо, що Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до програми технічної допомоги "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA), яка запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку в партнерстві з ЄС для підтримки важливих процесів відновлення та реформ.

У понеділок, 9 червня, Україна має здійснити перший платіж із погашення кредитної лінії Rapid Financing Instrument (RFI) від Міжнародного валютного фонду (МВФ) у розмірі 171 мільйон доларів. Це перший випадок погашення зовнішнього боргу, залученого після повномасштабного вторгнення 2022 року.Про це повідомив Forbes. Там нагадали, що за програмою екстреного фінансування RFI 2022 року Україна отримала 2,67 мільярда доларів у форматі двох траншів."Її погашення розпочинається сьогодні та триватиме до жовтня 2027 року. Виплата відбуватиметься через 16 траншів, рівномірно розподілених у часі. Сьогоднішній перший транш, відповідно, означає погашення 6% заборгованості", — пояснили в повідомленні.Фахівці уточнили, що загалом 2025 року Україна має сплатити на адресу МВФ 3 мільярди доларів, з яких 2,3 мільярда доларів припадатиме на погашення заборгованості, а ще 0,7 мільярда доларів — на відсоткові платежі.На цей момент із початку 2025 року вже здійснено погашення 1,3 мільярда доларів суми заборгованості та майже 0,4 мільярда доларів відсоткових платежів.Водночас від початку 2025 року Україна отримала від МВФ один транш за кредитною програмою EFF в обсязі 0,4 мільярда доларів. До кінця 2025 року очікується надходження ще трьох траншів сумарним обсягом у 2 мільярди доларів.Експерти називають це знаменною подією, оскільки Україна вперше з 2022 року почала повертати борги, що накопичились у період війни. Це означає, що Україна відновлює свої фінансові зобов'язання та демонструє готовність до стабілізації економіки, що є важливим кроком на шляху до відновлення.Як відомо, у період війни Україна накопичила значні борги через фінансові потреби для підтримки військових зусиль, а також через зниження доходів. Повернення боргів — це не лише фінансове зобов'язання, а й знак відновлення економічної стабільності та довіри інвесторів.При цьому повернення боргів може впливати на курс гривні та загальну макроекономічну ситуацію в Україні. Це також може бути важливо для відновлення інвестицій і кредитування, що є ключовим фактором для відновлення країни.Нагадаємо, що декілька днів тому міжнародна рейтингова агенція S&P Global знизила рейтинг українських ВВП-облігацій до рівня D (дефолт). Річ у тому, що Україна не заплатила інвесторам 665 мільйонів доларів, які мала перерахувати 2 червня 2025 року.

Міжнародна рейтингова агенція S&P Global знизила рейтинг українських ВВП-облігацій до рівня D (дефолт). Річ у тому, що Україна не заплатила інвесторам 665 мільйонів доларів, які мала перерахувати 2 червня 2025 року.Про це повідомила агенція S&P Global. Там зазначили, що ще в серпні 2024 року Україна ввела мораторій на ці виплати, пояснивши це тим, що потрібно провести нову реструктуризацію боргу."Тобто зараз держава хоче домовитися з інвесторами про зміну умов. У S&P це розуміють і зазначають, що не очікують, що Україна проведе виплати у пільговий 10-денний період", — йдеться в повідомленні.Там наголосили, що не очікують виплати протягом пільгового періоду за цінними паперами, передбаченого договором, що становить 10 робочих днів."Ми так вважаємо через заяви уряду про те, що він не здійснить плати з огляду на мораторій на виплати за цінними паперами, допоки їх не реструктуризують", — зауважили в S&P.Інші оцінки S&P:загальний рейтинг України за боргом у валюті залишається на рівні SD (вибірковий дефолт);за боргом у гривні — на рівні CCC, що означає підвищений ризик, але ще не дефолт.Цей крок підтверджує фінансову напругу в країні. Україна планує й надалі домовлятися з кредиторами про нові умови виплат, особливо в умовах війни й обмежених ресурсів.Нагадаємо, 30 травня стало відомо, що у МВФ назвали "проблемою" плани України збільшити військові витрати на 400 мільярдів гривень. При цьому місія МВФ досягнула угоди з владою України у виділенні чергової частини кредиту за програмою на 15,5 мільярда доларів. Одним із питань стало джерело коштів для збільшення військових витрат.

Державний "Ощадбанк" надав другий кредит Львівській міській раді на суму 668 мільйонів гривень терміном на п'ять років. Ці кошти мають допомогти покращити стан енергоефективності й об’єкти комунального господарства міста.Про це повідомив голова правління "Ощадбанку" Сергій Наумов, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Ми уклали чергову кредитну угоду з Львівської міськрадою — другу за останні півроку — на суму 668 мільйонів гривень", — зазначив він.За його словами, кредит витратять на стратегічну міську інфраструктуру: дороги й об’єкти житлово-комунального господарства."Один із ключових напрямів використання — покращення енергоефективності: гроші підуть на біогазову станцію з комбінованим виробництвом електричної та теплової енергії, електропідстанцію, котельню з підключенням когенераційної установки та на інвестиції в компанію "Львівтеплоенерго", — пояснив Наумов.Він констатував, що Львів активно використовує позики для реалізації різноманітних міських програм.При цьому голова правління "Ощадбанку" закликав й інші муніципалітети співпрацювати з банком у межах взаємодії з органами місцевої влади.Раніше повідомлялося, що частка "Ощадбанку" в енергокредитуванні у першому кварталі 2025 року перевищила 31%. Упродовж 2024-2025 років у сегменті корпоративного бізнесу за його участі уклали договорів на суму понад 85 мільйонів євро, зокрема, на проекти з розвитку генерації та зберігання енергії.Нагадаємо, що у квітні "Ощадбанк" зареєстрував арешт на активи Росії у Франції на суму близько 87 мільйонів євро. Підтвердження щодо цього надійшло до українського банку 23 квітня.

Місія МВФ досягла угоди з владою України у виділенні чергової частини кредиту за програмою на 15,5 млрд доларів. Одним із питань стало джерело коштів для збільшення військових витрат.Про це повідомила агенція Bloomberg. Журналісти нагадали, що МВФ схвалив новий транш у розмірі близько 500 мільйонів доларів після завершення огляду під час візиту до Києва цього тижня.Тепер угоду має схвалити Рада директорів Міжнародного валютного фонду, що часто є просто формальністю."Переговори МВФ з українськими урядовцями щодо наступного траншу фінансування не виявили серйозних розбіжностей", — ідеться в статті.Однак обізнані джерела медівників наголосили, що кредитор висловив стурбованість планом Києва збільшити військовий бюджет приблизно на 400 мільярдів гривень (9,6 мільярда доларів) цього року, що призведе до збільшення дефіциту вище 10% ВВП. У МВФ такий стан справ назвали "проблемою".У публікації йдеться про те, що МВФ при цьому визнає терміновість збільшення військових видатків, оскільки спроби досягнути угоди про припинення вогню зайшли в глухий кут.Але світові чиновники хочуть, щоби Київ визначив, як його будуть фінансувати. Експерти вважають, що внутрішні запозичення могли би стати джерелом фінансування.Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко сказав, що військові витрати України цього року виявилися вищими, ніж закладено в державний бюджет. У Мінфіні вважають, що зможуть профінансувати військові витрати шляхом перевиконання плану з мобілізації доходів, тому підвищувати податки не планують.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна та Міжнародний валютний фонд досягли домовленості щодо восьмого перегляду програми Механізму розширеного фінансування.

Уряд ухвалив рішення, яке розширить можливості аграріїв щодо будівництва овочесховищ. Йдеться про постанову "Про внесення зміни до пункту 9 Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва".Про це повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України."Важлива новина для українських фермерів, які займаються овочівництвом. Кабінет міністрів України ухвалив ініційований Мінагрополітики проект постанови, який відкриває нові можливості в межах програми "Доступні кредити 5-7-9%", — розповів міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.За його словами, відтепер агровиробники, які інвестують у будівництво овочесховищ і картоплесховищ, зможуть скористатися державною підтримкою."Йдеться про компенсацію відсоткової ставки за кредитами – до 150 мільйонів гривень, як і підприємства тваринницької та переробної галузей", — наголосив міністр.Чому це рішення важливеЧерез війну та знищення інфраструктури в Україні дефіцит сховищ збільшився до 60%.Потреба у побудові сховищ складає 340 тисяч тонн.Це посилення продовольчої безпеки країни, що дозволить знизити цінові коливання на овочі та фрукти в міжсезоння."Дякую колегам-урядовцям за ухвалене рішення. Підтримуємо тих, хто годує Україну!" — підсумував Віталій Коваль.Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року прес-служба Міністерства фінансів України інформувала, що 2024 року українці отримали 24 746 пільгових кредитів на суму 93,1 мільярда гривень на розвиток бізнесу в межах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%". Найчастіше кошти брали підприємства, які працюють в сільському господарстві.

Україна отримає від Банку розвитку Ради Європи 50 мільйонів євро. Кошти будуть спрямовані на фінансування програми пільгової іпотеки сім’ям внутрішньо переміщених осіб.Про це повідомила прес-служба Міністерства розвитку громад та територій."Мінрозвитку підпише рамкову угоду на 50 мільйонів євро з Банком розвитку Ради Європи (БРРЄ) для фінансування програми пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб.Ці кошти дозволять забезпечити близько 1100 сімей ВПО доступним житлом уже протягом 2025 року. Програма реалізується Міністерством розвитку громад та територій у партнерстві з Держмолодьжитлом", — йдеться у повідомленні.Як зауважили у відомстві, позичальники з-поміж ВПО можуть отримати кредити на житло під незмінну ставку у 3% річних на термін до 30 років з мінімальним першим внеском 6% вартості обраного ними житла. Це вже другий етап співпраці України з БРРЄ у межах проекту "Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб".Нагадаємо, в Україні з 1 травня призначатимуть субсидії на наступний опалювальний період. За даними ПФУ, для більшості споживачів виплати будуть перераховані автоматично. Проте деяким громадянам все ж таки доведеться подавати документи заново.

Торік українці оформили 8,3 мільйона мікрокредитів майже на 52 мільярди гривень, що на 27% більше, ніж було у 2023 році. Загалом станом на початок 2025 року заборгованість мікрофінансовим організаціям складала понад 15 мільярдів гривень.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", середня сума мікрокредиту також зросла за рік — на 26%. Так, якщо у 2023 в мікрофінансових організаціях, в середньому, позичали 4926 гривні, то торік середня позика вже була на рівні 6217 гривень.У середньому, мікрокредитні організації видавали 693 тисячі позик на місяць, проте місяць до місяця кількість мікрокредитів змінювалась. Найбільше мікропозик брали у третьому кварталі: близько 729 тисяч кредитів на місяць. "Наприкінці року позичати стали менше — близько 691 тисяч кредитів на місяць, втім почали закривати накопичені борги", — додали в "Опендатабот".Так, торік українці не лише брали більше кредитів, але й накопичували борги. За перші три квартали заборгованість за мікрокредитами подвоїлась: з 9,3 мільярда гривень зросла до 18,47 мільярда гривень. Під кінець року борг поменшав на 2,7 мільярда гривень. Втім загальну картину це покращити не допомогло: борг перед МФО на початок поточного року складає 15,77 мільярда гривень. Це у 1,7 раза або на 6,47 мільярда гривень більше, ніж на початку 2024 року.Нагадаємо, торік "Опендатабот" повідомляв, що в Україні планують закрити свій бізнес 27% фізичних осіб-підприємців. Одна з причин — підвищення податків.2024-го.

Українці у 2025 році можуть отримати компенсацію за пошкоджене та знищене внаслідок російської агресії житло завдяки послузі "єВідновлення". На функціонування державної програми уряд залучив 100 мільйонів євро. Кошти виділив Банк розвитку Ради Європи в межах проекту NOME.Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 1 квітня."За ці кошти будемо виплачувати компенсацію власникам знищеного житла за програмою "єВідновлення", — зауважив прем'єр.Шмигаль зазначив, що торік Банк допоміг профінансувати 2,8 тисячі житлових сертифікатів. Завдяки новому фінансуванню у 2025 році буде оплачено ще 3,6 тисячі сертифікатів на отримання житла."Також ухвалюємо рішення щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Банк розвитку Ради Європи надає Україні 50 мільйонів євро", — додав посадовець. За його словами, цих коштів вистачить на пільгове кредитування для близько 1100 родин ВПО.Нагадаємо, заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова інформувала, що програмою "єОселя" користується все більше українських родин. Проте, щоб зробити пільгову іпотеку більш ефективною, умови потрібно змінювати.

У 2025 році кредити на власне житло за програмою доступної іпотеки "єОселя" отримали 1345 українських родин. Йдеться про суму понад 2,4 мільярда гривень.Про це повідомив заступник міністра економіки України Андрій Телюпа."Найбільшим попитом програма користується серед військовослужбовців та правоохоронців. Зокрема, для цієї категорії громадян, а також для медиків, педагогів, науковців та членів їхніх сімей діє пільгова ставка у 3%. Для інших громадян без житла, зокрема й учасників бойових дій, ветеранів та ВПО ставка іпотеки становить 7%", — зазначив він.Лише за минулий тиждень українці отримали 60 кредитів на 106 мільйонів гривень. Зокрема, кредити під 3% отримали: військовослужбовці та силовики — 25 осіб;медики — одна особа;педагоги — дві особи.Кредити під 7% отримали:українці без власного житла — 24 особи;ВПО — сім осіб;ветерани — одна особа.За типом нерухомості кредити на житло у перший продаж отримали 39 українців, з них на стадії будівництва — 14 об’єктів, також 21 кредиті видано на житло на вторинному ринку."єОселя" — це державна програма доступного кредитування житла, яка передбачає отримання кредиту на купівлю квартири в багатоквартирному будинку чи приватного будинку під відсоткову ставку від 3% до 7% річних. Програма реалізується Міністерством економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації та "Укрфінжитло" за ініціативи президента Володимира Зеленського. Раніше програма передбачала лише придбання квартири, однак з січня 2023 року завдяки розширенню з'явилася можливість придбати в іпотеку приватний будинок.Нагадаємо, раніше заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова заявила, що програмою "єОселя" користується все більше українських родин. Проте, щоб зробити пільгову іпотеку більш ефективною, умови потрібно змінювати.