# кредити

В Україні запровадили дію державної програми "Доступні кредити 5-7-9" на всі прифронтові регіони, включно з секторами, де ведуться активні бойові дії. Також розширилася підтримка аграріїв, адже тепер вони отримали можливість продовжити строк на пільгове кредитування.Про це в ефірі Новини.LIVE повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.Посадовець наголосив, що уряд ухвалив постанову "Про внесення змін до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва", чим розширив можливості державної програми "Доступні кредити 5-7-9%". Документ передбачає надання доступу підприємцям із прифронтових областей до рефінансування їхніх кредитів на покращених умовах до кінця 2027 року.Нововведенням зможуть скористатись фермери, які ведуть діяльність на землях активних бойових дій, де працюють електронні інформаційні ресурси країни. Водночас Гетманцев наголосив, що хоча рішення є важливим для підприємництва, насамперед необхідно розробити спеціальні портфельні гарантії."Бізнесу треба дати гарантії у межах програми. Бо зараз є проблеми з тим, що підприємці взагалі не можуть взяти кредит. Їм не дають позики, бо вони не мають відповідного забезпечення, а те майно, яке є, банки вважають неліквідними. Тому в межах комерційного кредитування потреби задовольнити важко", — уточнив він.Проте керівник профільного комітету наголосив, що спільно з Кабміном необхідно узгодити конкретний план дій для покращення ситуації. Певні напрацювання запровадять найближчим часом: вже з листопада цього року верхню межу у 200 тисяч гривень скасують, що призведе до збільшення кредитних сум.Право на застосування пільгової відсоткової ставки отримали підприємці, які здійснюють діяльність на територіях, віднесених до зони високого воєнного ризику безпосередньо після укладення кредитного договору. Для бізнесу на прифронтових територіях ставка дорівнює 3%, для інших регіонів — 15% на операційні цілі, 7% — на інвестиційні.Нагадаємо, раніше Данило Гетманцев заявляв, що українці, користуючись послугами, чи здійснюючи покупки, повинні вимагати у продавців фіскальні чеки. Кожна покупка без цього документа зменшує пенсії та зарплати бюджетників..

Рішення щодо "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів російського режиму Європейський Союз може ухвалити до Різдва, тобто до 25 грудня.Про це повідомила прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен після засідання "Коаліції рішучих", передає "Укрінформ"Вона відзначила, що у першу чергу рішення щодо "репараційного кредиту" є політичним рішенням. Наразі ще є технічні деталі, але вони будуть вирішені."Звичайно, є технічні деталі, але в першу чергу це політичне рішення. Я думаю, що ми повинні працювати таким чином, щоб у нас було рішення до Різдва. Щоб ми могли забезпечити фінансування України на наступні роки", — пояснила Фредеріксен.До того ж прем'єрка Данії наголосила, що "Коаліція рішучих" домовилася посилити тиск на Росію. Тому партнери України мають "знайти довгострокове фінансування здатності продовжувати боротьбу, зміцнити оборонну промисловість України за допомогою європейського фінансування, профінансувати таку необхідну американську зброю та посилити тиск на слабку економіку Путіна новими санкціями"."Я вважаю, що стратегія Путіна полягала в тому, щоб чекати, коли ми втомимося, здамося. Але, звісно, цього ніколи не станеться", — додала Фредеріксен.Нагадаємо, єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс заявляв, що дорожня карта Європейського Союзу з питань безпеки й оборони передбачає надання Україні "репараційної позики" до кінця 2025 року. Європейські ініціативи реалізовуватимуться спільно з Україною..

У 2025 році кредити на власне житло за програмою доступної іпотеки "єОселя" отримали майже шість тисяч українських родин. Йдеться про суму понад 10 мільярда гривень.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України.З початку року 5,7 тисяч пільгових іпотек на суму 10,5 мільярда гривень видали українцям. Лише за минулий тиждень оформили 154 іпотек на 302 мільйони гривень.Під 3% кредити отримали:військові та працівники сектору безпеки — 61 особа;педагоги — 12 осіб;медики — чотири особи;науковці — чотири особи.За загальними умовами під 7% кредити отримали:громадяни, які не мають житла — 56 осіб;внутрішньо переміщені особи — 14 осіб;ветерани — три особи."єОселя" — це державна програма доступного кредитування житла, яка передбачає отримання кредиту на купівлю квартири в багатоквартирному будинку чи приватного будинку під відсоткову ставку від 3% до 7% річних. Програма реалізується Міністерством економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації та "Укрфінжитло" за ініціативи президента Володимира Зеленського. Раніше програма передбачала лише придбання квартири, однак з січня 2023 року, з'явилася можливість придбати в іпотеку приватний будинок.Алгоритм оформлення іпотеки:Подати заявку на "єОселю" у застосунку "Дія".Отримати позитивне рішення та обрати банк для отримання кредиту.Надати банку необхідний пакет документів та заяву на отримання компенсації від держави.Банк передає заяву до Пенсійного фонду України.Пенсійний фонд перевіряє подані дані на відповідність умовам компенсаційної програми.Після підтвердження можна оформити кредит із компенсацією.Нагадаємо, раніше заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова заявила, що програмою "єОселя" користується все більше українських родин. Проте, щоб зробити пільгову іпотеку більш ефективною, умови потрібно змінювати..

У 2025 році українці все частіше беруть кредити. Очікується, що така тенденція збережеться і надалі.Як повідомляє прес-служба Національного банку, кредитування в Україні не збавляє обертів як в корпоративному, так і в роздрібному сегменті. Так, валові кредити бізнесу в національній валюті у вересні 2025 року, за оперативними даними, зростали на 17,8% у річному вимірі. Позики ж для населення "підскочили" на 24,7%.Валовий показник містить непрацюючі кредити (частка яких у банківському секторі на кінець серпня 2025 року становила 25,3%), тож показовішою є динаміка чистих кредитів.Чисті гривневі кредити бізнесу у вересні 2025 року, за попередніми даними, зростали на 30,8% у річному вимірі. Фізичні особи також "позичали" гроші у банків частіше — за рік показник підскочив на 32,9%."Банківський сектор спроможний і далі нарощувати кредитування наростальними темпами, адже за результатами цьогорічної оцінки стійкості він є достатньо стійким та капіталізованим", — зазначили в НБУ.Нагадаємо, з серпня деякі українці можуть отримати іпотеку за програмою "єОселя" за ще більш вигідними умовами. Зміни торкнулися двох категорій громадян..

Правоохоронці викрили організовану групу, яка за допомогою штучного інтелекту оформлювала кредити на громадян України. Злочинці відкрили рахунки від імені щонайменше 286 осіб, а на деяких з них оформили кредити на суму більше ніж чотири мільйони гривень.Про це йдеться в повідомленні на сайті Національної поліції України.За даними слідства, оборудку організувала 33-річна жінка, котра під час повномасштабного вторгнення виїхала до Польщі. До злочинної діяльності залучила колишнього чоловіка та знайомого з Миколаєва. "Жінка отримувала з невстановлених джерел персональні дані користувачів онлайн-банкінгу — фінансові номери мобільних телефонів, паролі та коди авторизації. Отриману інформацію вона передавала іншим учасникам групи, які здійснювали несанкціоновані входи до мобільних застосунків українських банків, а далі — у "Дію" через систему авторизації BankID", — йдеться у повідомленні.Правоохоронці зазначили, що отримавши доступ до електронних кабінетів громадян, зловмисники завантажували цифрові документи користувачів, після чого організаторка виготовляла короткі підроблені відео з використанням технології DeepFake — накладаючи обличчя потерпілих на власне. Ці фейкові відео використовувалися для проходження автоматичної фотоверифікації у банківських онлайн-системах. Таким чином зловмисники уклали договори та відкрили рахунки від імені щонайменше 286 громадян, а на частину з них оформили кредити на суму більш як чотири мільйони гривень. Отримані кошти учасники групи переводили на підконтрольні рахунки у різних фінансових установах. У подальшому гроші конвертували у криптовалюту та переводили в готівку."У результаті проведених обшуків за місцями проживання фігурантів вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони, банківські картки, чорнові записи та інші речові докази, що підтверджують протиправну діяльність", — йдеться у зведенні.Що "світить" шахраямЯк зазначили правоохоронці, трьом учасникам організованої групи повідомлено про підозру у шахрайстві,  вчиненому організованою групою в умовах воєнного стану, шляхом незаконних операцій з використання електронно-обчислювальної техніки, у великих розмірах (ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України), та у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційно-комунікаційних  систем, що призвело до підробки та спотворення процесу обробки інформації, під час дії воєнного стану, організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 Кримінального кодексу України).Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна. Нагадаємо, раніше прес-служба Національного банку України повідомляла, що зловмисники щорічно крадуть із банківських карток українців мільйони гривень. Найчастіше клієнти самостійно розголошують особисті дані, реквізити та паролі шахраям..

Бельгія окреслила свої червоні лінії щодо використання російських заморожених активів для фінансування кредиту на репарації Україні в розмірі 140 мільярдів євро. У них враховано план Європейського Союзу про розподіл ризиків у зв’язку з цим проектом.Про це повідомило видання Politico. Журналісти зазначили, що країни ЄС "поспішають розвіяти занепокоєння Бельгії" щодо кредиту напередодні важливого саміту лідерів ЄС 23 жовтня."Досягнення політичної згоди на саміті відкриє шлях для того, щоби блок незабаром після цього виніс на розгляд законодавчу пропозицію", — зауважили аналітики.Наголошується, що Бельгія серед 27 країн ЄС має найбільший інтерес у цій справі, оскільки на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, який зберігає більшу частину російських державних активів, заморожених після повномасштабного вторгнення країни в Україну в лютому 2022 року.Бельгійський уряд побоюється, що йому доведеться відповідати за будь-які юридичні та фінансові претензії, подані Росією, тому закликає всі країни ЄС надати гарантії за цим кредитом, що фактично означає використання грошей платників податків для покриття будь-яких витрат."Ці гарантії не можуть обмежуватися 170 мільярдами євро готівки, які Комісія пропонує мобілізувати. Потенційна сума ризиків може бути набагато вищою за номінальну", — заявив прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час неформального саміту з лідерами ЄС минулого тижня в Копенгагені.Він також додав ще одну умову — "гарантії не припиняють свою дію автоматично після скасування санкцій", оскільки "арбітражні процедури можуть з'явитися ще через декілька років".Загалом Бельгія окреслила цілий список червоних ліній. Серед них — відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути інтерпретовані як конфіскація активів; юридичне зобов'язання, чіткі гарантії того, що європейські країни розділять усі ризики як для Euroclear, так і для Бельгії; а також угода про негайне виділення коштів, якщо Euroclear буде змушена повернути активи Росії, наприклад, після укладення мирної угоди.У своїй заяві до лідерів де Вевер зазначив, що схема Єврокомісії фактично є конфіскацією, що суперечить її позиції, яка стверджує, що позика не передбачатиме захоплення державних активів Росії."Різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді є надзвичайно незначною. Якщо ці активи залишатимуться замороженими протягом тривалого періоду, така домовленість може розглядатися як квазіконфіскація", — сказав премʼєр-міністр Бельгії.Він також висловив думку, що схема може порушувати двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, які підписали наприкінці холодної війни 1989 року.Де Вевер додав, що ця операція може спонукати, зокрема, китайських інвесторів вилучити свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть конфіскувати в майбутньому.За словами високопоставленого дипломата ЄС, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності, заява прем'єр-міністра Бельгії викликала багато складних питань, які все ще розглядають. При цьому він додав, що "гарантії мають бути надійними в підсумку".Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.

Група "Нафтогаз" підписала історичну кредитну угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на 300 мільйонів євро. Кошти підуть на закупівлю газу для формування довгострокових запасів і забезпечення стабільного газопостачання українців під час зими після пошкодження інфраструктури країни внаслідок атак Росії.Про це повідомила прес-служба НАК "Нафтогаз України"."Це нове фінансування від ЄІБ допоможе зміцнити енергетичну безпеку України в зимовий період, забезпечуючи життєво необхідну підтримку для громад і бізнесу", — зазначила президентка групи ЄІБ Надя Кальвіньо.Це фінансування реалізується в межах плану підтримки енергетики України, запровадженого ЄІБ, та забезпечується гарантією Європейської комісії в межах Ukraine Investment Framework (UIF)."Це суттєва та практична підтримка, яка допоможе нам гарантувати енергетичну стійкість країни напередодні зими. Щиро дякую президенту України, уряду та прем’єр-міністру за підтримку, а також нашим європейським партнерам за довіру та солідарність", — наголосив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.Своєю чергою, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко привітала підписання угоди та наголосила на її важливості для енергетичної стійкості України. Угоду підписано в присутності міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболева та єврокомісарки з питань розширення Марти Кос під час її візиту до Києва."Угода між ЄІБ і "Нафтогазом" є важливим внеском в енергетичну та економічну стабільність України. Надійне енергопостачання необхідне для роботи підприємств, збереження робочих місць і подальших інвестицій у нашу економіку. Водночас це партнерство підтримує довгострокову мету України — побудову стійкого, сталого та інтегрованого в Європу енергетичного сектору", — зазначив Соболев.У межах цієї угоди «Нафтогаз» зобов'язується реінвестувати суму, еквівалентну кредиту Європейського інвестиційного банку, у проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації."Цей кредит допомагає Україні підготуватися до ще однієї складної зими. Вона допоможе домогосподарствам і бізнесу зберегти світло та тепло. Крім того, вона сприятиме інтеграції України до енергетичного ринку Європейського Союзу", — сказала єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос.Нагадаємо, 28 липня стало відомо, що Україна вперше імпортує азербайджанський газ Трансбалканським маршрутом. Група "Нафтогаз" уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією Групи SOCAR — SOCAR Energy Ukraine.

В Україні перша родина внутрішньо переміщених осіб скористалася оновленою державною програмою "єОселя" та придбала власне житло. Понад 10 років вони жили на орендованих квартирах.Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.За її словами, оновленою програмою "єОселя" скористався українець Георгій, який у 2014 році виїхав із Донецька до Києва. У столиці він зустрів свою майбутню дружину Ольгу, з якою вони разом виховують донечку Валерію. "Усі ці роки сім’я жила в орендованих квартирах, а тепер, завдяки підтримці держави, має власну домівку в передмісті столиці, у селі Чайки", — розповіла прем'єр-міністр.Свириденко нагадала, що із вересня програма "єОселя" стала доступнішою для ВПО та мешканців прифронтових територій. Держава компенсує 70% першого внеску на іпотеку та 70% щомісячних платежів по кредиту протягом першого року, а також покриває витрати на оформлення документів (до 40 тисяч гривень). Саме такими умовами і скористалася родина."Ми подали заявку через "Дію" і отримали схвалення. Для мене це шанс знову відчути себе вдома", — розповів Георгій.Очільниця українського уряду привітала родину та наголосила, що цього року за програмою "єОселя" кредит отримають 9,5 тисяч родин ВПО та мешканців прифронтових регіонів."єОселя" — це державна програма доступного кредитування житла, яка передбачає отримання кредиту на купівлю квартири в багатоквартирному будинку чи приватного будинку під відсоткову ставку від 3% до 7% річних. Програма реалізується Міністерством економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації та "Укрфінжитло" за ініціативи президента Володимира Зеленського. Раніше програма передбачала лише придбання квартири, однак з січня 2023 року, з'явилася можливість придбати в іпотеку приватний будинок.Нагадаємо, протягом трьох років кредити на власне житло за програмою доступної іпотеки "єОселя" отримали 20 тисяч українських родин. Йдеться про суму майже 35 мільярдів гривень.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) погіршив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України на 2025 рік з 3,3% до 2,5%. Однак фахівці залишили незмінним прогноз на 2026 рік на рівні 5,0% за умови закінчення війни Росії проти України.Про це свідчать дані останнього видання економічного звіту ЄБРР."Очікується, що зростання ВВП України сповільниться до 2,5% 2025 року на тлі високої невизначеності, пов'язаної з війною Росії проти країни", — йдеться в документіЗагалом у регіонах, де працює ЄБРР, він прогнозує економічне зростання цього року на рівні 3,1% та пришвидшення його до 3,3% 2026 року, тоді як раніше очікував зростання відповідно на 3,0% та 3,4%.У банку зазначили, що економічні перспективи України дуже невизначені та залежать від ходу війни, енергетичної безпеки та подальшої міжнародної підтримки."Уряд залишається відданим макроекономічній дисципліні та структурним реформам, прагнучи мобілізувати державні доходи, збільшити інвестиції, покращити управління державними підприємствами та зміцнити стійкість фінансового сектору", — вважають аналітики ЄБРР.Вони додали, що реальний ВВП зріс на 0,9% у річному обчисленні у першому кварталі 2025 року завдяки споживанню й інвестиціям у критично важливу інфраструктуру, однак зауважили, що дефіцит робочої сили, пошкодження енергетичної інфраструктури та слабкий експорт сільськогосподарської продукції продовжують стримувати зростання.Рівень безробіття знизився до мінімуму часів війни в 12%, але набір персоналу залишається складним через мобілізацію й еміграцію.ЄБРР акцентував, що дефіцит поточного рахунку України зріс майже на 50% у січні-липні, що відображає високий імпорт військової та енергетичної продукції та слабкий експорт. Очікується, що дефіцит бюджету досягне 22% ВВП 2025 року, при цьому зовнішнє фінансування складатиме близько 40 мільярдів доларів, значна його частина надходить від ЄС, G7 (з використанням доходів від заморожених російських активів) і МВФ.Експерти також наголосили, що інфляція залишається високою, зумовленою цінами на продукти харчування, комунальні послуги та зростанням реальної заробітної плати, але поступово знижується: з 15,9% у травні до 13,2% у серпні 2025 року.Центральний банк утримує свою облікову ставку на рівні 15,5% з березня 2025 року, намагаючись пом'якшити інфляцію, тоді як валютні резерви сягнули 46 мільярдів доларів у серпні, що покриває 5,5 місяця імпорту та підтримує стабільність обмінного курсу.Як відомо, ЄБРР є найбільшим інституційним інвестором України. З початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року банк виділив Україні майже 8,4 мільярда євро, включаючи три мільярди євро енергетичному сектору.Нагадаємо, 13 серпня стало відомо, що компанія "Нафтогаз України" та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали угоду на відновлюваний кредит у розмірі 500 мільйонів євро. Це найбільший проект, який ЄБРР будь-коли підписував в Україні й один із найбільших в історії банку загалом.

У 2025 році українці все частіше брали кредити. Очікується, що така тенденція збережеться і надалі. Як повідомляє прес-служба Національного банку, кредитування в Україні не збавляє обертів як в корпоративному, так і в роздрібному сегменті. За статистикою НБУ, валові кредити бізнесу в національній валюті в серпні 2025 року зросли на 19,3% у річному вимірі. Позики ж для населення "підскочили" на 25,3%.У регуляторі пояснили, що валовий показник містить непрацюючі кредити, частка яких у банківському секторі на кінець липня 2025 року становить 26,1%, попри суттєве зниження останніми місяцями. Тому показовішою є динаміка чистих кредитів, без викривлення через борги колишніх власників "ПриватБанку" та старі борги державних банків."Чисті гривневі кредити бізнесу в серпні 2025 року, за попередніми даними, зросли на 33,7% у річному вимірі, фізособам — на 33,3%", — зазначили в Нацбанку.Чисті кредити бізнесу в іноземній валюті в серпні зросли лише на 6,7% у річному вимірі. "Бізнес воліє не брати на себе додаткові ризики в умовах доступного кредитування в гривні, тож попит бізнесу на валютні кредити незначний. Завдяки жвавішому зростанню гривневого кредитного портфеля доларизація кредитів скорочується", — зауважили у регуляторі.У Нацбанку додали, що кредитування посилює свою роль у підтриманні активів та прибутковості банківського сектору, і можна очікувати щонайменше на збереження таких темпів за підсумками 2025 року загалом. Банківський сектор спроможний і далі нарощувати кредитування зростаючими темпами, адже за результатами цьогорічної оцінки він є достатньо стійким та капіталізованим.Нагадаємо, з серпня деякі українці можуть отримати іпотеку за програмою "єОселя" за ще більш вигідними умовами. Зміни торкнулися двох категорій громадян.

Україна отримала ще один транш макрофінансової допомоги від Європейського Союзу у мільярд євро. Кошти виділено у межах програми ERA Loans.Про це у Telegram повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. Посадовиця зазначила, що цей транш профінансований із прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ."Це більше, ніж допомога — це чіткий сигнал: Європа рішуче зміцнює оборону та стійкість України перед масованими ракетними атаками та спробами дестабілізації", — зауважила очільниця уряду.До того ж Свириденко подякувала голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та єврокомісару Валдісу Домбровскісу за лідерство й непохитність.Як відомо, Європейський Союз, країни G7 і Австралія після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну заморозили приблизно 3 300 мільярдів євро державних активів Росії.У травні 2024 року Євросоюз схвалив використання доходів від заморожених активів для допомоги Україні. За минулий рік Київ отримав у цьому контексті три мільярди євро. А з початку 2025 року ЄС переказав Україні 10,1 мільярда євро з доходів від заморожених у європейських банках коштів Росії.При цьому Україна вже тривалий час наполягає на конфіскації російських активів як компенсації за шкоду, завдану внаслідок повномасштабного вторгнення. Водночас у Європі не всі підтримують таке рішення.Нагадаємо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

За останній рік українці все частіше брали кредити. Очікується, що така тенденція збережеться і надалі. Як повідомляє прес-служба Національного банку України, темпи зростання обсягів кредитування пришвидшуються як в корпоративному, так і в роздрібному сегменті.За статистикою НБУ, валові кредити бізнесу в національній валюті у липні 2025 року зросли на 15,9% у річному вимірі, населення — на 16,4%. У червні вони становили 13,1% і 13,0% відповідно."️Водночас варто враховувати, що валовий показник містить непрацюючі кредити, частка яких у банківському секторі за підсумками першого півріччя 2025 року становить 27,0%", — зауважили у регуляторі.Тож більш показовою є динаміка чистих кредитів, без викривлення через борги колишніх власників "ПриватБанку" та старі борги державних банків. Так, чисті гривневі кредити бізнесу в липні 2025 року, за попередніми даними, зросли на 31,2% в річному вимірі, фізособам — на 33,9%.У Нацбанку вважають, що кредитування повертає свою ключову роль у підтримці активів та прибутковості банківського сектору. Зважаючи на позитивний тренд та структуру кредитування, у регуляторі очікують щонайменше на збереження таких темпів. Варто зауважити, що раніше банки оцінили боргове навантаження бізнесу як середнє, а населення — низьке, тож простір для подальшого зростання обсягів кредитування — достатній.Нагадаємо, за даними НБУ, українські банкіри очікують, що у третьому кварталі 2025 року зросте попит на іпотеку і на споживчі кредити. Щоб досягнути такої динаміки фінансові установи планують пом’якшувати кредитні стандарти.

Відтепер деякі українці зможуть отримати іпотеку за програмою "єОселя" за ще більш вигідними умовами. Зміни торкнуться двох категорій громадян.Про це повідомила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко.Нові умови програми "єОселя" запроваджують для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та жителів прифронтових територій. Відтепер таким громадянам держава компенсує:70% першого внеску на іпотеку;70% виплат по кредиту у перший рік. "Додатково виділяємо 40 тисяч гривень на оплату всіх зборів, пов'язаних з оформленням іпотеки", — додала Свириденко."єОселя" — це державна програма доступного кредитування житла, яка передбачає отримання кредиту на купівлю квартири в багатоквартирному будинку чи приватного будинку під відсоткову ставку від 3% до 7% річних. Програма реалізується Міністерством економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації та "Укрфінжитло" за ініціативи президента Володимира Зеленського. Раніше програма передбачала лише придбання квартири, однак з січня 2023 року завдяки розширенню з'явилася можливість придбати в іпотеку приватний будинок.Нагадаємо, раніше заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова заявила, що програмою "єОселя" користується все більше українських родин. Проте, щоб зробити пільгову іпотеку більш ефективною, умови потрібно змінювати.

Компанія "Нафтогаз України" та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали угоду на відновлюваний кредит у розмірі 500 мільйонів євро. Це найбільший проект, який ЄБРР коли-небудь підписував в Україні та один з найбільших в історії банку загалом.Про це йдеться на сайті "Нафтогазу". Там зазначили, що кошти спрямують на фінансування закупівель природного газу."Дякую ЄБРР та всім партнерам за довіру та підтримку. Вдячний уряду України за зусилля, спрямовані на посилення спроможностей "Нафтогазу". Це чіткий сигнал, що наші партнери розуміють масштаб загроз, які створює Росія. Енергетична безпека сьогодні та енергонезалежність в майбутньому — наш стратегічний пріоритет", — зазначив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.У компанії наголосили, що вперше кредит надається під гарантію Європейського Союзу за програмою UIF Hi-Bar, що не потребуватиме державної гарантії України."Ми пишаємося тим, що підтримуємо "Нафтогаз" цим новим кредитом — найбільшим, який ми коли-небудь підписували в Україні. Наше фінансування підтримує енергетичну безпеку України — ключовий пріоритет наших інвестицій в країні — і допоможе забезпечити українців теплом та енергією цієї зими й надалі", — зазначив Арвід Тюркнер, керуючий директор ЄБРР в Україні та Молдові. Нагадаємо, Міжнародний арбітражний трибунал, який розглядав у Швейцарії справу про порушення "Газпромом" його контрактних зобов’язань за принципом take or pay, зобов’язав російську корпорацію виплатити 1,37 мільярда доларів на користь "Нафтогазу".Раніше повідомлялось, що запаси природного газу в українських підземних сховищах газу 5 серпня перевищили 10 мільярдів кубічних метрів. Вони заповнені на 32,3 відсотка.

Головні союзники України в Європі планують звернутися до Європейського Союзу з проханням надати десятки мільярдів євро позик. Ці кошти потрібні для спільної закупівлі зброї для України та для посилення власної оборони.Про це повідомило видання Politico."Перед закінченням терміну подання заявок на нову схему позик в обмін на зброю в межах механізму сприяння безпеці для Європи на суму 150 мільярдів євро декілька країн ЄС розглядають можливість використання цих коштів для допомоги Україні в захисті від повномасштабного вторгнення Росії", — йдеться в повідомленні.Схему позик запропонувала Європейська комісія в березні в межах ширшої програми ReArm Europe.Медійники додали, що вона спрямована на стимулювання європейської оборонної промисловості та зменшення багаторічної військової залежності ЄС від США."Фінляндія, Данія, Естонія, Литва та Словаччина розглядають можливість отримання позик, тоді як Польща, Чехія, Латвія, Болгарія та Греція підтвердили, що зроблять це", — зауважили журналісти, посилаючись на інформацію від декількох дипломатів.Вони додали, що Франція, ймовірно, теж подасть заявку на отримання позик, тоді як Німеччина, Швеція та Нідерланди, як очікується, відмовляться. Так стверджують джерела, знайомі з планами цих урядів."Однак навіть країни, які не беруть позики, все ж можуть скоротити вартість постачань зброї, беручи участь у спільних закупівлях", — пояснили співрозмовники медійників.Нагадаємо, 18 липня видання Bloomberg писало: прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер натякнув, що Лондон може приєднатися до Німеччини в закупівлі зброї у США для передачі Україні.