# макрофінансова допомога

У четвер, 23 липня, Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Гроші скерують на пріоритетні напрямки.Про це заявив прем'єр-міністра України Сергій Корецький, який оприлюднив відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна сьогодні отримала другий транш близько 690 мільйонів доларів від МВФ за новою чотирирічною програмою", — констатував він.За словами Сергія Корецького, ці кошти, які допоможуть Україні, вже надійшли до державного бюджету."Їх скерують для підтримки макрофінансової стабільності, зокрема, на фінансування пріоритетних видатків", — пояснив український прем’єр-міністр.Як відомо, співпраця з МВФ залишається одним із ключових елементів фінансової стабільності України в умовах безпекових викликів.У червні 2026 року Україна та Міжнародний валютний фонд досягнули угоди на рівні персоналу щодо першого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування EFF загальним обсягом 8,1 мільярда доларів.Сергій Корецький 21 липня інформував, що Рада виконавчих директорів МВФ успішно завершила перший перегляд нової програми EFF для України. Якраз це рішення відкрило можливість отримати близько 690 мільйонів доларів.Нагадаємо, що 16 червня президент України Володимир Зеленський провів офіційні переговори з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Під час двосторонньої зустрічі сторони детально обговорили комплексні заходи щодо фінансової підтримки нашої держави та затвердили подальший план спільної роботи..

Посли Європейського Союзу погодили участь Великої Британії в підтримці оборонних потреб України. Йдеться про європейську програму фінансової підтримки на 90 мільярдів євро, відомій як Ukraine support loan.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Ради Євросоюзу.У середу, 22 липня, країни-члени ЄС затвердили участь Великої Британії в механізмах, передбачених європейською позикою для України на 90 мільярдів євро."Кошти передбачені для покриття її ключових оборонних потреб України 2026-2027 років", — ідеться в повідомленні.Це рішення є продовженням угоди щодо участі у програмі, підписаної між Європейським Союзом і Великою Британією 13 липня.Аналітики пояснили, що цей крок дозволяє Україні за кошти позики закуповувати оборонну продукцію британських виробників на додаток до нинішньої рамки для країн ЄС, Європейської економічної зони — Європейської асоціації вільної торгівлі та визначеного переліку третіх країн.Тому Україна зможе на кошти європейської позики купувати зброю у ширшого кола виробників. Участь Великої Британії стала можливою, оскільки вона відповідає трьом критеріям для третіх країн, передбачених правилами позики. Зокрема, британці зобов’язалися надати "чесний і пропорційний" фінансовий внесок, вони мають оборонно-безпекове партнерство з ЄС та вже надають значну підтримку Україні."Загалом у позиці передбачено 60 мільярдів євро для інвестицій в оборонні потреби, включно з оборонними закупівлями, та 30 мільярдів — як пряма економічна та бюджетна підтримка", — йдеться в повідомленні. Найближчими днями має відбутися остаточне затвердження участі Великої Британії Радою Євросоюзу через письмову процедуру.Нагадаємо, що наприкінці червня Україна отримала від ЄС ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші мали скерувати на фінансування українського війська й усього оборонного сектору..

Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду успішно завершила перший перегляд нової програми EFF для України. Це рішення відкриває можливість отримати близько 690 мільйонів доларів вже найближчим часом.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Успішне виконання умов та обсяги допомогиПісля надходження очікуваних коштів загальний обсяг підтримки в межах програми EFF сягне близько 2,2 мільярда доларів США. Вітчизняна сторона повністю виконала всі необхідні індикативні цілі та кількісні критерії ефективності, передбачені угодою станом на кінець березня.Окрім цього, в рамках проведеного перегляду сторони затвердили скоригований графік реалізації структурних реформ. Також було чітко визначено подальші кроки, необхідні для успішного втілення програмних заходів.Курс на прискорення реформПрем'єр-міністр наголосив, що виконавчий орган влади повністю готовий до активної роботи задля виконання всіх домовленостей з міжнародними партнерами."Уряд налаштований прискорити впровадження узгоджених реформ, необхідних для забезпечення доступу до зовнішнього фінансування, посилення фінансової стійкості та формування належних умов для відновлення, довгострокового економічного зростання й вступу України до Європейського Союзу", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше Сергій Корецький заявив, що наступна зима може виявитися ще складнішою, ніж попередня. Саме тому підготовка до опалювального сезону стане одним із головних завдань нового уряду..

Українська економіка вже понад чотири роки працює в умовах повномасштабної війни. Попри це держава продовжує фінансувати оборону, соціальні виплати та інші бюджетні видатки, а гривня залишається відносно стабільною. Водночас за цією стійкістю стоїть безпрецедентна міжнародна фінансова підтримка, без якої нинішня модель функціонування економіки була б неможливою.Наскільки Україна сьогодні залежить від допомоги партнерів? Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою та економічним популізмом? Чому найважчі випробування для української економіки можуть чекати вже після завершення активної фази бойових дій?Про це — в інтерв'ю TrueUA з виконавчим директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Попри зростання номінальних зарплат і соціальних виплат, чи можна говорити, що українці вже компенсували втрати у рівні життя, яких зазнали після лютого 2022 року? За якими показниками це варто оцінювати?— Показник реальних доходів населення — це макроекономічний показник. Україна у 2022 році втратила 25% реальних доходів населення. Це офіційна цифра Держкомстату.На сьогодні зростання соціальних виплат і покращення соціальних стандартів, а до них належать прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата, на які впливає держава та які закладаються у державний бюджет, об'єктивно ще не компенсували рівень життя 2021 року. Тому все залежить від того, з чим порівнювати.Наприклад, якщо у 2021 році курс становив приблизно 21 гривню за долар, то сьогодні ми маємо курс близько 45 гривень за долар. Тому навіть за умови зростання заробітної плати в доларовому еквіваленті ми все одно певною мірою програватимемо.Ще один момент. Теоретично ми лише наприкінці 2025 року, наскільки мені відомо, досягли рівня заробітної плати 2021 року в доларовому еквіваленті. Але за цей час сам долар також став дешевшим. Ми часто прирівнюємо все до долара, вважаючи, що це абсолютно стабільна величина. Насправді це не так.Коли говоримо про реальні доходи населення, треба розуміти, що цей показник значною мірою залежить від бази порівняння. Водночас саме він відображає реальні процеси, які відбуваються в економіці. Якщо говорити про рівень реальних доходів населення, то з 2021 року ми всі стали значно біднішими. Тому зростання середньої заробітної плати, прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати ще не компенсувало тих втрат, яких українці зазнали після початку повномасштабних бойових дій.— Український бюджет уже кілька років значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги. Наскільки життєздатною є така модель і чи можна сказати, що сьогодні Україна фактично воює в борг?— Називаймо речі своїми іменами — ми живемо в борг. Ми не просто живемо в борг, а дійсно воюємо в борг. Кирило Буданов у 2023 році, ще перебуваючи на посаді начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, в одному з інтерв'ю заявив, що ми воюємо в борг. До 2026 року нічого принципово не змінилося.Якщо ми беремо український бюджет за кожен рік після початку повномасштабної війни, то абсолютно чітко бачимо: рівень видатків приблизно на 40% більший, ніж рівень доходів. Ця різниця покривається шляхом запозичень.Чи є така модель стійкою? Ні. Тому що вона залежить від зовнішніх запозичень, яких теоретично можуть і не надати. Але, з іншого боку, треба враховувати політичний контекст. Наші європейські партнери дають нам гроші не тому, що люблять Україну, а тому, що бояться Росію. І чим більший рівень цього страху, тим більше гарантій, що гроші ми отримаємо.На сьогодні сума допомоги, яку нам надали, є максимально комфортною для України. Ті 90 мільярдів євро*, які виділили на два роки, ми, найімовірніше, взагалі не повертатимемо. Якщо й повертатимемо, то за рахунок репарацій, які має сплатити Росія. Якщо ж цього не станеться, кошти будуть погашені за рахунок платників податків європейських країн. Це найімовірніший варіант.Якщо ж ми повертаємося до питання стійкості української економіки, то потрібно розуміти кілька речей. Перше: наскільки змінилося податкове законодавство України після початку повномасштабної війни? Правильно — практично ніяк.Будь-яка демократична країна, яка воює, а ми маємо яскраві приклади США та Великої Британії (під час Другої світової війни, — ред.), запроваджувала достатньо жорсткі механізми обмеження споживання ресурсів. Вводилися карткова система, трудові армії, обов'язкове працевлаштування у промисловості. Тобто застосовувалися досить жорсткі економічні заходи — те, що називають "переведенням економіки на воєнні рейки".Україна ж сьогодні, завдяки зовнішнім запозиченням, фактично живе за законами мирного часу. У нас немає обмежень на споживання ресурсів, немає обмежень на купівлю предметів розкоші, нерухомості чи дорогих автомобілів. Так само немає суттєвого посилення податкового навантаження.Тому треба розуміти: сьогоднішня модель функціонування української економіки та соціальної сфери побудована на невідворотності фінансової допомоги від наших партнерів. До того ж, погляньте, як суспільство реагує на питання підвищення податків. Лише спробували порушити питання щодо запровадження 20% ПДВ для фізичних осіб-підприємців або оподаткування закордонних відправлень вартістю до 150 євро — і скільки це викликало хейту.Суспільство сьогодні живе за умов мирного часу й не хоче змінювати ситуацію. Тому це питання навіть радше не до влади, а до суспільства — до його готовності змінювати підходи до сприйняття війни, яка триває в Україні.*11 лютого 2026 року Європейський парламент ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України шляхом надання їй позики з боку ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026 і 2027 роки.Так звана позика на підтримку України допоможе покрити нагальні фінансові потреби України в умовах вже невдовзі п’ятого року безперервної загарбницької війни Росії.— Який найбільший ризик сьогодні ви бачите для української економіки?— Тут ми з вами фактично вже відповіли на це запитання. Йдеться про те, що фінансового ресурсу, який генерує економіка України, недостатньо, щоб одночасно покривати всі напрями державних видатків. Тому найбільший ризик нинішньої української моделі полягає в тому, що вона існує виключно завдяки зовнішнім запозиченням.Сьогодні ми не в змозі одночасно вести війну й фінансувати соціальні видатки лише коштом української економіки. Саме тому залежимо від зовнішньої допомоги. І ця залежність зберігається ще й тому, що ми не хочемо нічого змінювати у власному житті.Згадаймо приклад Великої Британії. Під час Другої світової війни у Гайд-парку викорчували дерева й засіяли територію картоплею, у Лондоні діяла карткова система, були запроваджені дуже жорсткі обмеження щодо постачання продуктів харчування та використання ресурсів.Тобто суспільство саме визначає, як воно готове жити під час війни. Якщо ми хочемо жити так, як у мирний час, достатньо подивитися, як працюють ресторани в Києві, заміські клуби, скільки дорогих автомобілів стоїть поруч. Це що, війна?Хто в цьому винен? Наші партнери чи суспільство? Партнери в цій ситуації дають нам гроші. І, ще раз повторюю, не через велику любов до України — у них є свої мотиви. Але Україна побудувала систему свого існування у такий спосіб, що сама ввела себе в залежність від зовнішнього фінансування, бо не хоче змінювати внутрішній порядок денний.— Останнім часом дедалі частіше лунають пропозиції щодо підвищення мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та пенсій. Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни?— Межа проходить у визначенні джерела фінансування цієї соціальної підтримки. Якщо є гроші в бюджеті, які можна витратити, і це не запозичення, то ніхто не заважає спрямувати їх на підвищення рівня життя населення.Але якщо всі ці видатки здійснюються за рахунок запозичень, треба чітко визначити соціальну необхідність таких рішень і логіку, навіщо це робиться. Якщо ви продовжуєте дедалі більше запозичувати коштів і водночас підвищувати рівень соціальної допомоги, значить, свідомо йдете на такий крок.Тому, ще раз повторюю: межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни проходить саме там, де визначається джерело фінансування таких виплат.Якщо Велика Британія під час Другої світової війни могла перейти до жорсткої економії ресурсів і запровадити карткову систему, а Україна вважає, що в нинішній ситуації потрібно запозичувати кошти, аби підвищувати рівень соціальних виплат, значить — такий вибір робить суспільство. Значить — психологічно ми до іншого поки що не готові.От вийдіть зараз до українського суспільства і скажіть: "Потрібно обмежити споживання ресурсів". Вам одразу ж скажуть: "Беріть приклад з Міндіча". Тому, ще раз повторюю, усе визначається джерелом фінансування.— Наскільки сьогодні курс гривні визначається внутрішніми економічними чинниками, а наскільки — обсягами міжнародної фінансової допомоги? Чи бачите ви ризики для валютного ринку до кінця року?— Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть.Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде і доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною.Ми на сьогодні себе не утримуємо. Та модель, що побудована, орієнтована на зовнішню допомогу. Щоб далеко не ходити: Україна ніколи в житті не отримувала стільки зовнішньої допомоги. Тільки цього року в межах однієї програми фінансової підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро. Крім того, є програми МВФ, є програма Ukraine Facility, є окрема міжурядова програма з Японією, Канадою, є окремі двосторонні домовленості з європейськими партнерами.Ми щороку тільки на соціальні видатки від наших партнерів отримуємо 40 мільярдів доларів. Тому, ще раз повторюю, цей фестиваль нечуваної щедрості від наших партнерів миттєво припиниться, щойно закінчиться активна фаза бойових дій.Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей.Як тільки грошей почне меншати, а об'єктивно їх стане менше, бо Європа не буде утримувати Україну найближчі роки, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. Бо Україна звикла до подібної допомоги.До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду.— Які структурні проблеми, на вашу думку, стануть найбільшим викликом для української економіки після завершення активної фази бойових дій? Чи готова держава до такого сценарію вже зараз?— Точно не боргове навантаження. Якщо війна триватиме, гроші нам даватимуть, тому що наші партнери бояться росіян більше, ніж ми. Демографічна криза сьогодні справді є величезною проблемою. Але це не лише демографічна криза — це також криза мобілізаційного потенціалу, відтік кадрів і молоді.Поки триватиме активна фаза бойових дій, стан української економіки навряд чи суттєво змінюватиметься, тому що нинішня структура запозичень і допомоги, яку ми отримуємо, зберігатиметься. Найбільші проблеми почнуться тоді, коли формально завершиться активна фаза бойових дій і Україні почнуть зменшувати загальний обсяг допомоги.— А який прогноз ви можете зробити? Що на нас чекає?— Ситуація буде дещо іншою. Сьогодні основним видом підтримки є макрофінансова допомога Україні як суверенній державі. Наші партнери говорять, що після завершення активної фази бойових дій пріоритет надаватиметься інвестиційній допомозі.Тобто сюди має надходити вже не пряме фінансування від наших партнерів. Вони вважають, що в Україну мають заходити інвестиції європейського бізнесу, щоб відновлювати українську економіку й отримувати від цього прибутки.Найбільша проблема в цей момент полягатиме в тому, що просто так інвестор сюди не прийде. Ми почнемо говорити про інвестиційний клімат, правила гри на українському ринку, боротьбу з корупцією, роботу правоохоронної та судової систем. Саме ці проблеми завжди стримували прихід інвесторів в Україну.Від того, справедливий суддя чи ні, макрофінансова допомога наших партнерів суттєво не залежить. Вона надійде в будь-якому разі, хоча партнери, безперечно, висувають певні умови. Однак інвестор просто так не прийде — він повинен мати гарантії..

До державного бюджету України надійшло 3,35 мільярда доларів у межах Першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це стало результатом угод, які Україна та Світовий банк підписали 24 червня на полях конференції з відновлення України (URC 2026)", — пояснила вона.За її словами, кошти спрямують на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету в умовах воєнного стану.Очільниця українського уряду зазначила, що це фінансування стало можливим завдяки масштабному пакету реформ. Для виконання умов програми уряд і Верховна Рада ухвалили 13 законів і сім підзаконних нормативно-правових актів.Свириденко уточнила, що зміни охопили ключові сфери:удосконалення системи публічних закупівель;розвиток факторингу;інтеграцію енергетичних ринків з ЄС;трансформацію аграрного сектору;підтримку ветеранського підприємництва;розвиток житлової політики;модернізацію дошкільної та професійної освіти;відновлення системи екологічного моніторингу викидів парникових газів.Прем’єр-міністерка України додала, що наступний етап програми передбачає залучення ще одного мільярда доларів до кінця 2026 року після виконання визначених умов."Частину фінансування забезпечено гарантіями урядів Великої Британії та Японії", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, раніше сьогодні керівниця Кабміну розповідала, що Україна зробила черговий важливий крок на шляху до членства в ЄС. Йдеться про відкриття нового кластера..

Після тимчасового скорочення на початку року валютні резерви України у червні відновили зростання завдяки надходженню міжнародної фінансової допомоги.Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на свіжий макроекономічний та монетарний огляд (підсумки травня-червня 2026 року).За даними звіту, у травні обсяги валютних інтервенцій НБУ дещо зменшилися. Це відбулося на тлі скорочення дефіциту торгівлі товарами та подальшого зниження попиту на готівкову валюту. Водночас через низькі обсяги міжнародної допомоги валові резерви у травні скоротилися. Станом на кінець місяця вони становили 45,7 мільярда доларів, однак залишалися достатніми для фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту.Фінансова підтримка УкраїниУ червні Україна отримала понад 15 мільярдів доларів міжнародної фінансової підтримки. Значну частину цих коштів спрямували на поповнення резервів, що дозволило відновити їхнє зростання.У Національному банку наголосили, що стабільні надходження міжнародної допомоги є важливим фактором підтримки валютних резервів та стабільності валютного ринку.Нагадаємо, 25 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС сьогодні перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..

Канада запроваджує новий державний механізм фінансування оборони. До нього долучать Україну. Він має дати союзникам дешевші кредити на зброю.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на заяву прем'єр-міністра Канади Марк Карні, яку він озвучив на саміті НАТО в Анкарі.Канадський очільник акцентував, що дев'ять країн висловили готовність долучитися до Банку оборони, безпеки та стійкості (DSRB). Окрім Канади й України, підтримати проєкт готові Албанія, Бельгія, Греція, Латвія, Люксембург, Румунія та Туреччина. Штаб-квартиру нового банку розташують у Канаді.DSRB планує залучити до 100 мільярдів фунтів стерлінгів (або близько 134 мільярди доларів). Ці кошти мають спрямувати на дешеве фінансування оборонних проєктів у країнах-учасницях.Зокрема, банк хоче надавати низьковідсоткові позики державам і компаніям, яким складно отримати доступ до доступного фінансування. Також DSRB планує гарантувати кредити приватних банків, щоб оборонні підприємства могли нарощувати виробництво."Банк оборони, безпеки та стійкості відкриє доступ до інвестицій, зміцнить нашу оборонну промислову базу, забезпечить Канаді та нашим союзникам здатність спільно протистояти викликам небезпечнішого та роз'єднанішого світу", — заявив Карні.Країнам-партнерам запропонували ратифікувати домовленості на національному рівні. Запуск DSRB планують 2027 року.У спільній заяві дев'ять країн наголосили, що повномасштабна війна Росії проти України показала необхідність швидко та масштабно нарощувати оборонні можливості. Новий банк має полегшити доступ до капіталу, знизити витрати на фінансування та підтримати розширення промислових потужностей.Водночас до ініціативи наразі не приєдналися великі країни "Групи семи", крім Канади. Велика Британія та Німеччина раніше дистанціювалися від проєкту, хоча Лондон заявляв про тісну співпрацю з Оттавою щодо DSRB.Банк прагне отримати кредитний рейтинг "ААА", що дозволить залучати гроші на вигідних умовах. До проєкту вже долучилися великі міжнародні банки, серед яких JPMorgan, Deutsche Bank, Commerzbank, ING і низка канадських фінансових установ.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Вони обговорили посилення української протиповітряної оборони, оборонну підтримку, розвиток промислового партнерства та спільні кроки для досягнення миру..

До Державного бюджету України надійшло майже 600 мільйонів доларів для фінансування соціальних виплат найуразливішим категоріям громадян.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти надав Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Фінансування містить 300 мільйонів доларів за підтримки японських гарантій, а також 298,75 мільйона доларів за підтримки двосторонніх гарантій уряду Великої Британії", — зазначила вона.За її словами, загальний обсяг проєкту SPIRIT — 880 мільйонів доларів. Проєкт охопить понад один мільйон українців, які потребують соціальної підтримки."Для отримання фінансування в межах спільного зі Світовим банком проєкту SPIRIT Уряд виконав усі необхідні умови", — акцентувала очільниця українського уряду.Фінансування в межах проєкту покриватиме 18 видів соціальних виплат, зокрема:допомогу сім’ям з дітьми;дітям із важкими захворюваннями;дітям-сиротам, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;особам з інвалідністю;багатодітним родинам;оплату послуги "муніципальна няня";допомогу щодо догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку;програму "єЯсла";інші програми соціальної підтримки, що фінансуються з державного бюджету та не пов’язані з військовими цілями.Нагадаємо, 25 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС сьогодні перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..

Україна отримала від Європейського Союзу ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші скерують на фінансування українського війська й усього оборонного сектору.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."До спеціального фонду Державного бюджету надійшло ще 3,9 мільярда євро від Європейського Союзу", — йдеться в повідомленні.Очільниця українського уряду уточнила, що ці кошти спрямують на фінансування пріоритетних і невідкладних оборонних потреб."Це виробництво українських дронів, посилення спроможностей оборонно-промислового комплексу та забезпечення термінових постачань для потреб фронту", — деталізувала вона.Прем’єр-міністерка пояснила, що це перший транш саме оборонної підтримки в межах нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan.Варто зазначити, що 25 червня до державного бюджету надійшло 3,2 мільярда євро для бюджетної підтримки в межах цієї ж позики."Таким чином загальний обсяг коштів, які отримала Україна за цим інструментом, складає сім мільярдів євро", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, в середині травня голова Національного банку України Андрій Пишний розповідав, що цього року наша держава може отримати 53 мільярди доларів міжнародної допомоги. Однак стабільний доступ до цих фінансових ресурсів напряму залежатиме від чіткого виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами..

У суботу, 27 червня, до Києва з візитом приїжджала міністерка фінансів Великої Британії Рейчел Рівз. Цей приїзд відбувся в продовження анонсованого Лондоном додаткового пакета підтримки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу уряду Великої Британії. Журналісти зауважили, що Рівз приїжджала до Києва в суботу, 27 червня, проте публічно про її візит не інформували до його завершення.У британському уряді зазначили, що її поїздка — це "сигнал непохитної підтримки" з боку Сполученого Королівства в продовження анонсованого пакета підтримки на забезпечення стійкості й енергетичної безпеки України на 290 мільйонів фунтів стерлінгів — до ще мільярда доларів фінансової підтримки Великої Британії на забезпечення найважливіших послуг.Загальна невійськова британська підтримка України на 2026-2027 роки тепер сягає 1,5 мільярда фунтів стерлінгів."Рейчел Рівз під час візиту до Києва пообіцяла, що Велика Британія буде діяти "далі та швидше" для підтримки відновлення України", — зауважили британські урядовці.Вони додали, що візит став продовженням розмов із колегами на конференції з відбудови України у Гданську. Вона провела перемовини, серед іншого, з міністром фінансів України Сергієм Марченком.Під час поїздки міністерка зустрічалася з українським міністром оборони Михайлом Федоровим і представниками українських і британських оборонних компаній, на зустрічі їй демонстрували передові досягнення mil-tech – зокрема, ті, що є предметом співпраці."Безпека України — це безпека Європи, тож ми продовжимо підтримувати український народ", — заявила міністерка.Рівз вшанувала полеглих українських захисників під стіною пам’яті на мурі Михайлівського золотоверхого собору. Також їй показали наслідки влучання "Шахеда" по Успенському собору і краєвиди з пагорбів Києва біля музею історії України у Другій світової війни.Крім того, вона відвідала реабілітаційний центр для дітей з інвалідністю, кошти на підтримку якого надає Велика Британія.Фотографії з поїздки також дали зрозуміти, що Рівз, проходячи через парк Шевченка, зупинилася пограти в шахи з простими киянами, яких зустріла там.Як відомо, Рівз є міністеркою в уряді Кіра Стармера, який вирішив піти у відставку. Офіційно конкурс на посаду лідера Лейбористської партії розпочнеться лише в липні, проте найімовірнішим наступним прем’єром вважають колишнього мера Манчестера Енді Бернема.Нагадаємо, що французький президент Еммануель Макрон подякував прем'єр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру за внесок у зміцнення французько-британських відносин і підтримку України..

Понад один мільйон євро міжнародної підтримки для захисту культурної спадщини та культурно-чутливого відновлення отримає Україна від партнерів.Про це повідомили на Facebook-сторінці Міністерства культури України.У відомстві акцентували, що це результат співпраці Міністерства культури України з програмою "Партнерство за сильну Україну" (PFRU), оголошений під час Ukraine Recovery Conference 2026."Із цієї суми близько 470 тисяч євро (400 тисяч фунтів стерлінгів) буде спрямовано на розвиток платформи "Культура у відновленні" (CuRe), а понад 600 тисяч євро — на масштабування процесів культурно-чутливого відновлення", — йдеться в повідомленні.У міністерстві додали, що впродовж 2026-2027 років фінансування платформи CuRe спрямують на посилення системи евакуації музейних колекцій, які перебувають під загрозою, та цифровізацію нерухомої культурної спадщини."Одним із ключових напрямів стане підтримка Координаційного центру з евакуації культурних цінностей, який забезпечуватиме взаємодію між музеями, що потребують евакуації колекцій, і безпечними місцями їхнього зберігання", — зазначили у відомстві.Також планується оновлення державного реєстру "єПам’ятка" та проведення експедицій до прифронтових громад для цифрової фіксації щонайменше 30 об’єктів нерухомої культурної спадщини.Окрім того, 600 тисяч євро спрямують на другий етап проєкту "Школа для громад", освітні програми для університетів і фахівців, а також інтеграцію підходів культурно-чутливого відновлення до системи DREAM і державної політики відновлення.Нагадаємо, раніше генеральний директор кіностудії Довженка Андрій Дончик розповідав, що архів із близько 600 фільмів вдалося зберегти на Національній кіностудії імені Олександра Довженка після російської атаки на Київ 15 червня. Частина з цих кінострічок досі існує лише на плівці..

Європейська комісія збереже вимоги щодо масштабних реформ під час наступного періоду надання фінансової допомоги України. Зв’язок між реформами і фінансуванням є принциповою європейською позицією.Про це розповіла керівниця української служби у складі Єврокомісії (DG ENEST) Анна Ярош-Фріс під час виступу на конференції з відбудови України у Гданську, її цитує "Європейська правда".Вона нагадала, що чинна програма підтримки України, зокрема, у форматі "Плану України", завершується наприкінці 2027 року, тож з 2028 року ЄС має ухвалити новий бюджетний план, і це стосується не лише українського фінансування."Євросоюз зараз входить у дуже гарячий період обговорення свого наступного багаторічного бюджету", — зазначила вона.Очільниця української служби акцентувала, що Єврокомісія виступає за виділення значного фінансування для України та вже зробила пропозицію щодо наступного бюджету, що містить таке бюджетування."Ми запропонували значний пакет підтримки України — близько 100 мільярдів євро на наступний бюджетний період (2028-2034 роки), і ці гроші будуть обумовлені виконанням вимог щодо реформ", — заявила вона.Посадовиця наголосила, що зв’язок між реформами і фінансуванням є принциповою позицією, оскільки є чітке бажання держав-членів детально за цим стежити."Фонди ЄС будуть більше та більше пов’язані з реформами, з питаннями верховенства права. Тож очікуйте на дуже-дуже жорсткі умови", — наголосила Анна Ярош-Фріс.До речі, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні зазначала, що ЄС перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки.Нагадаємо, що на полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору на 3,39 мільярда доларів..

На полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору (DPO).Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка в четвер, 25 червня, подякувала президенту Світового банку Аджаю Банзі за багаторічну підтримку України."Кошти надійдуть на підтримку макрофінансової стабільності України та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету", — уточнила вона.За її словами, угода передбачає суму на 3,39 мільярда доларів:1,04 мільярда доларів позики на політику розвитку, з яких 500 мільйонів доларів забезпечені гарантією Великої Британії, ще 540 мільйонів доларів — гарантією Японії;2,35 мільярда доларів грантового фінансування від Фонду F.O.R.T.I.S. Ukraine FIF."Ці домовленості стали можливими завдяки великій роботі над реформами. Україна виконала умови програми, ухваливши 13 законів і сім підзаконних актів", — акцентувала очільниця українського уряда.Вона деталізувала, що це рішення у сферах публічних закупівель, факторингу, інтеграції енергоринку з ЄС, розвитку агросектору, ветеранського підприємництва, житлової політики, дошкільної та професійної освіти, а також відновлення системи моніторингу парникових газів.Окремо з Аджаєм Бангою обговорили наступний етап партнерства. Триває робота над концепцією "Економіки майбутнього" — довгостроковою стратегією, яка має визначити, якою буде українська економіка після завершення війни."Серед пріоритетів також — сучасна житлова політика. Масштабування доступної іпотеки та створення умов, щоби мільйони українців могли придбати власне житло, є одним із ключових елементів повернення людей додому", — зауважила прем’єр-міністерка України.Окрему увагу приділили приватизації. Вона має бути поетапною, прозорою та максимально вигідною для держави, залучаючи стратегічних інвесторів і збільшуючи вартість українських активів, а не продаючи їх поспіхом."Дякую Світовому банку, Японії та Великій Британії за незмінну підтримку України. Й окремо — колегам з уряду та Верховної Ради, завдяки спільній роботі яких ми реалізували необхідні реформи та досягнули цього результату", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС сьогодні перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..

Європейський Союз сьогодні перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026–2027 роки.Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на відкритті Конференції з відновлення України в Гданську, передає "Укрінформ"."Сьогодні ми перераховуємо перший транш за цим кредитом, 3,2 мільярда євро макрофінансової допомоги", — сказала вона.Вона також повідомила, що Європейський Союз у найближчі дні розпочне виплати в межах ще одного пакета підтримки — шість мільярдів євро, спрямованих на виробництво безпілотників для України."Це солідарність у дії. Це показує, що підтримка Європи для України незмінна", — наголосила президентка Єврокомісії.Фон дер Ляєн також нагадала, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Європейський Союз та його держави-члени вже надали Україні близько 200 мільярдів євро економічної, фінансової та військової підтримки. Крім того, за її словами, у межах нового кредитного механізму ЄС планує надати ще близько 90 мільярдів євро протягом наступних двох років.Нагадаємо, у польському Гданську відбувся енергетичний "Рамштайн". Україна отримала суттєву допомогу від партнерів. Зокрема, партнери виділили щонайменше 375 мільйонів євро на відновлення енергетичної інфраструктури та анонсували нові внески до Фонду підтримки енергетики..

Уряд оновив план України в межах програми Ukraine Facility, узгодивши його з процесом євроінтеграції та вимогами Європейського Союзу, що відкриває шлях до залучення до 8,35 мільярда євро додаткової фінансової підтримки.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Синхронізуємо план із процесом вступу України до ЄС та створюємо передумови для залучення 8,35 мільярда євро додаткової підтримки в межах Ukraine Support Loan", — зауважила посадовиця.За її словами, зміни, які схвалив уряд, напрацьовані спільно з Європейською Комісією, центральними органами виконавчої влади та народними депутатами. Йдеться про оновлення 35 кроків плану та 26 нових."Серед основних напрямів — верховенство права, енергетика, корпоративне управління та інші ключові сфери", — заявила Свириденко.Також прем'єр-міністр додала, що нові та оновлені індикатори синхронізовані з євроінтеграційними зобов'язаннями України, бенчмарками переговорного процесу щодо членства в ЄС та адаптацією українського законодавства до права Європейського Союзу."Реалізація оновленого плану України дозволить залучати фінансову підтримку для макроекономічної стабільності та відновлення країни", — підсумувала посадовиця.Ukraine Facility — це важливий інструмент фінансової підтримки України. У межах програми з початку роботи інструменту з 2024 року вже отримали 26,8 мільярда євро. Загальний обсяг програми на 2024-2027 роки становить 50 мільярдів євро.Нагадаємо, 8 червня Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Після врахування авансового погашення до держбюджету фактично надійшло 2,6 млрд євро..