# макрофінансова допомога

У четвер, 17 вересня відбулася телефонна розмова Володимира Зеленського з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Український президент назвав її "дуже продуктивною".Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Подякував Урсулі фон дер Ляєн за увагу до України та питань безпеки в її щорічному зверненні до Європарламенту", — зазначив він.На його переконання, ініціатива про використання залишків коштів із програми SAFE для забезпечення нових оборонних проєктів Україною та Євросоюзом дуже вчасна та справді потрібна."Важливо це реалізувати. Звісно, готові співпрацювати й за іншими безпековими пропозиціями, які можуть посилити всю Європу та кожну з наших країн", — акцентував президент України.Під час телефонної розмови вони також обговорили необхідні кроки заради української оборонної стійкості. Дуже детально торкнулися проблеми з фінансуванням української оборони."Готуємо рішення цієї проблеми та домовилися про зустріч в Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. Дякую за підтримку!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше президентка Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Після цього Польща та деякі країни ЄС висловили здивування такою її заявою. У Варшаві до цього оголошували про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти.Нагадаємо, що вчора Верховна Рада в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів..

Польща та деякі країни Європейського Союзу здивовані рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Про це повідомили польські журналісти з RMF FM. Вони нагадали, що Польща раніше оголосила про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти.Однак після заяви президентки Єврокомісії невідомо, чи кошти, на які розраховувала Варшава в межах другого раунду SAFE та які вона хотіла спрямувати на власні оборонні проєкти, справді залишаться доступними."Такої розмови з Єврокомісією не було. Поки що саме ми, тобто держави-члени, погашаємо кошти за цією позикою, а не Європейська комісія", — зазначив неназваний дипломат ЄС у Брюсселі в розмові з журналістами.При цьому медійники акцентували, що висловлювався він із неприхованим роздратуванням.За словами дипломата, з державами-членами з цього питання не проводилися консультації. А SAFE — це позики, які беруть країни ЄС і які згодом потрібно погасити. Тому частина столиць вважає, що саме держави повинні мати вирішальний голос у питанні використання залишків коштів.Інший співрозмовник RMF FM у Брюсселі розповів, що Єврокомісія хоче спрямувати кошти, що залишилися після SAFE, на спільні проєкти з українськими компаніями, зокрема, на "Фрею", тобто антибалістичну коаліцію.Медійники з’ясували, що на робочих зустрічах Єврокомісії досі лише натякали, що розглядаються зміни щодо використання залишків коштів. Однак країни-члени відповіли тоді, що такі зміни спочатку потрібно узгодити з ними.Здивування поляків іще більші тому, що наразі навіть невідомо, скільки коштів насправді залишиться в цьому фонді. Країни-члени мають час до кінця жовтня, щоби надати Єврокомісії інформацію про реалізацію проєктів. Лише тоді можна підрахувати, скільки коштів фактично залишиться невикористаними.Донедавна неофіційно йшлося про близько 10 мільярдів євро. Італії виділено майже 15 мільярдів євро, але вона досі не підписала угоду на всю зарезервовану для неї суму. Рим розмірковує над впливом цієї позики на бюджетний дефіцит. Також у випадку з Угорщиною, якій виділено близько 16 мільярдів євро, ще немає впевненості, чи встигнуть вони підписати угоду вчасно. Лише після завершення цього етапу можна буде сказати, скільки коштів насправді повернеться до загального фонду."Наразі країни ЄС, які беруть участь у програмі SAFE, лише незначною мірою використали кошти на програми спільно з Україною. Європейська комісія, своєю чергою, хоче знайти кошти для Києва, який скаржиться на бюджетний дефіцит у видатках на оборону", — зробили висновок аналітики RMF FM.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Верховна Рада в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні ухвалила сім законопроєктів із переліку критично необхідних для продовження міжнародної фінансової допомоги.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він додав, що ще один законопроєкт ухвалено та готується на підпис президенту.Очільник українського уряду уточнив, про що ці документи:зміни щодо оподаткування та митного оформлення міжнародних посилок;процедури банкрутства малого бізнесу;робота Фонду гарантування вкладів і НКРЕКП;гармонізація законодавства у сфері лісового господарства з європейськими нормами;сек’юритизація та облігації з покриттям."Від ухвалення цих законопроєктів у другому читанні залежить надходження частини зовнішньої допомоги, критично необхідної для збалансування державного бюджету, виплати зарплат і пенсій, фінансування соціальних видатків та інших критичних потреб держави", — наголосив прем’єр-міністр.Він подякував народним депутатам, які сьогодні підтримали ці важливі рішення."Сподіваюся на підтримку Верховною Радою цих законопроєктів у другому читанні та в цілому", — акцентував Сергій Корецький.Він також поінформував, що, крім того, сьогодні в парламенті міністр фінансів представив проєкт державного бюджету на 2027 рік."Розраховую на ефективну роботу над цим документом у комітетах", — підсумував український прем’єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Сили оборони України потребують великої фінансової підтримки 2027 року. Значну частину з необхідних коштів могли би надати наші союзники з-за кордону.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який у дописі в Telegram-каналі звернув увагу на деякі пріоритету майбутнього бюджету."Сьогодні уряд схвалив й у визначений законом термін передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік. Це бюджет країни, що воює. Наше ключове завдання — забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість", — зазначив він.За його словами, лише на оборону в цьому проєкті бюджету передбачено 4 трлн 885 мільярдів гривень. Це майже 44% ВВП. Додатково партнери надають Україні матеріально-технічну допомогу. Це ракети, зброя, техніка, снаряди, засоби ураження й інше."Ми розраховуємо, що це буде не менше одного трильйона гривень, і це навіть більше ніж цього року. Проте хочу наголосити, що потреби сил оборони на 2027 рік значно вищі. Вартість війни стає дорожчою. Працюємо над фіналізацією точних розрахунків", — зауважив очільник українського уряду.Він запевнив, що уряд і всі органи влади працюють над тим, щоби знайти джерела для покриття цих потреб."Ми чітко усвідомлюємо, що Україна власними доходами може покрити лише частину своїх видатків. А отже, відповідальна та злагоджена робота з партнерами є фундаментом наповнення державного бюджету та покриття всіх необхідних витрат і потреб. Військових і соціальних", — акцентував прем’єр-міністр.На його переконання, уряд, парламент та інші органи влади мають чітко та вчасно виконувати взяті на себе зобов’язання. Лише так держава матиме змогу збільшити фінансування освіти, медицини, соціальних програм, пенсій."Зокрема, на освіту передбачаємо 328,5 мільярда гривень, на медицину — 292,5 мільярда. Це більше, ніж цього року. Зростає фінансування соціальних програм, підтримки ветеранів і ВПО, житла. Більше ресурсу мають отримати регіони та громади для відновлення, розвитку та підвищення якості життя людей. Усі ці параметри відображені в проєкті бюджету", — зауважив головний урядовець України.Ще одним важливим пріоритетом він назвав те, щоби допомогти вистояти економіці в умовах радикальної інтенсифікації російських атак. На програми підтримки бізнесу передбачено 96 мільярдів гривень — майже вдвічі більше, ніж цього року. Це доступне кредитування, гранти та підтримка оборонних інновацій. Також передбачене окреме фінансування на страхування воєнних ризиків.Документ уже у Верховній Раді. Всі міністри і він, за його словами, особисто готові до плідного діалогу з парламентом і розраховують на підтримку народних депутатів."Головне завдання — забезпечити Україні не тільки спроможність захищатися, а й завдавати ефективних ударів у відповідь і гарантувати українцям необхідну підтримку", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету.Про це Володимир Зеленський заявив у традиційному вечірньому відеозверненні."Я вдячний усім парламентарям, які сьогодні голосували позитивно у Верховній Раді. І також на цей тиждень запланована частина законопроєктів, які означають для України гроші від партнерів, якщо чесно", — зазначив він.За його словами, сім законопроєктів є в порядку денному, більшість із них — це перше читання, але кожен із них потрібен для фінансування дефіциту державного бюджету."Це питання державного значення, які стосуються всіх, абсолютно всіх в Україні, а не когось окремо — не окрему партію, групу чи особистість", — акцентував український президент.Він визнав, що деякі речі можуть бути складними, неприємними та непопулярними. Але зараз без цих речей неможливо забезпечити повну потребу нашої оборони, стійкості України."Україна — це більше ніж будь-яка партія, чи інтерес, чи піарна стратегія", — наголосив президент України.Він додав, що дефіцит треба закрити. Це мільярди доларів, які Україні можуть принести саме позитивні голосування."Я прошу всіх в нашій державі бути однаково результативними заради України", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Про це заявила народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Telegram.За її словами, з вівторка, 15 вересня, в Україні фінансуються лише три сфери:соціальні видатки;зарплати бюджетникам;утримання військових."Грошей у бюджеті обмаль", — констатувала нардепка.Вона акцентувала, що багато що залежить від завтрашніх голосувань депутатів Верховної Ради. Це стосується міжнародних вимог."Це посилки, сек’ютеризація. SEPA в порядку денному немає. Страшне, як бояться депутати невинного реєстру банківських рахунків і сейфів. Особливо з огляду на те, що всі в цій країні один про одного все знають, особливо, де гроші лежать і один за одним стежать", — зауважила Ольга Василевська-Смаглюк.Як відомо, сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Європейські комісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.Про це повідомило "Суспільне" з власних джерел у Верховній Раді. Журналісти зазначили, що раніше таке прохання озвучили президент України Володимир Зеленський і низка урядовців.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Зокрема, 3 вересня Єврокомісія офіційно подала до Ради ЄС документ на затвердження Восьмого траншу кредитної програми Ukraine Facility (приблизно на три мільярди євро).П’ять із 12 умов виконано для другого траншу за Ukraine Support Loan, але депутати не проголосували важливий для ЄС законопроєкт про оподаткування посилок до 150 євро."Це одна з небагатьох умов, виконання якої призведе до наповнення казни, як сказав один із посадовців ЄС. За умови виконання взятих зобов'язань Україні достатньо бюджетного фінансування на поточний рік", — ідеться в повідомленні.Окрім того, в документі згадана й необхідність поваги до національних меншин. У цьому контексті Угорщина наразі не готова розблокувати відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Євросоюзу. Серед причин, які Будапешт називає партнерам у ЄС, — ставлення угорського суспільства до України та питання захисту прав національних меншин.Лист підписали єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс і єврокомісарка з розширення Марта Кос.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

У понеділок, 14 вересня, президент України Володимир Зеленський провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму традиційному вечірньому відеозверненні."Зараз фактично всі кошти державного бюджету — це так чи інакше найбільше кошти оборони. Зброя, виплати військовим, видатки на підтримку нашої стійкості, стійкості України, на проходження зими, на підтримку людей. І частину з цих видатків Україна закриває самостійно, але частина — і це факт, значна, — від партнерів", — зазначив він.Український президент додав: щоби закрити цей дефіцит бюджету та продовжити необхідні виплати, має бути максимально злагоджена робота парламентарів і уряду."Перелік законів і урядових рішень, які треба ухвалити, — цілком конкретний. І це — саме треба ухвалити: не про бажання, не про політику, а про кошти для бюджету, щодо яких немає заміни", — зауважив він.За його словами, там є в переліку рішення популярні, є непопулярні, але кожне — це конкретні кошти для того, щоб Україна жила та могла оборонятися."Це кошти, які прив’язані до ситуації. До реальної ситуації цієї осені, зими, цього фронту, захисту цього нашого неба. Не важливо, чи ти влада, чи ти опозиція, якщо це реальні інтереси України", — акцентував президент України.Він попросив парламентарів уже цього тижня дати такий фінансовий результат для України завдяки голосуванням — закони, які будуть означати конкретні кошти для бюджету. Кабмін України свою частину роботи зробить."І треба перевірити, що відбувається в податковій службі й інших та чи є реальна робота на бюджет держави на сто відсотків. Має бути чесна робота. Я попросив прем’єр-міністра, попросив міністра фінансів перевірити це", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що також сьогодні прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав усіх народних депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги..

У понеділок, 14 вересня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав усіх народних депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги.Про це Сергій Корецький написав у своєму Telegram-каналі. Він наголосив, що після декількох попередніх нарад із парламентарями Уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування."У разі порушення цих термінів Україна ризикує втратити значну частину з 29,5 мільярда доларів передбаченого міжнародного фінансування", — зазначив він.За його словами, це критично необхідний ресурс для збалансування державного бюджету, фінансування соціальних видатків і, найголовніше, потреб Сил оборони."Безумовно, є також частина, за яку відповідальний уряд. Зі свого боку ми гарантуємо повне виконання своєї частини зобов’язань — це 42 рішення. Попередньо ми заявляли про намір завершити цю роботу до 1 листопада. Але, враховуючи складність ситуації, прискорюємо роботу і плануємо завершити все до 15 жовтня", — додав український прем’єр-міністр.Він також розповів, що під час сьогоднішньої зустрічі з послами держав G7 і держав-членів ЄС разом із головою Верховної Ради, міністрами, депутатами та головами комітетів детально обговорили необхідність синхронної роботи для забезпечення міжнародної фінансової підтримки.Очільник українського уряду запевнив, що в Кабміні готові опрацювати з депутатами кожен законопроєкт, кожне формулювання та кожну норму, щоби забезпечити необхідну підтримку та якнайшвидше ухвалення рішень."Дякую голові Верховної Ради за цю дискусію й усвідомлення ситуації, а дипломатам — за залученість і бажання допомогти. Уряд зі свого боку виконає всі необхідні рішення. Очікуємо такої ж відповідальної роботи від депутатів усіх фракцій і груп", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Україна найближчим часом отримає 841 мільйон доларів бюджетної підтримки від Світового банку під гарантії уряду Канади. Кошти спрямують на відшкодування видатків державного бюджету на пенсійні виплати..

Українські дипломати активізували зусилля щодо мільярдів заморожених активів Росії, які розміщені в європейських банках. Це пов’язано зі значним дефіцитом бюджету в Україні.Про це повідомило видання Politico. Його аналітики зазначили: Україна хоче, щоби країни Європи відновили дебати стосовно заморожених активів Росії."Часткова виплата та ширші гарантії можуть допомогти подолати глухий кут із Бельгією, яка ветувала цей план у грудні 2025 року", — йдеться в публікації.Віцепрем'єр-міністр України Всеволод Ченцов заявив медійникам, що країна обговорює з європейськими партнерами декілька варіантів покриття прогалин у своїх оборонних і цивільних бюджетах.За його словами, крім частини кредиту ЄС для України у 90 мільярдів євро, є й інші важливі рішення."Ми також розглядаємо можливості в Євросоюзі та пропонуємо, зокрема, ідею заморожених активів", — сказав Ченцов.Це питання повернулося до порядку денного Євросоюзу після того, як декілька членів ЄС закликали Європейську комісію вивчити "нові варіанти" для розблокування активів Росії. Це — Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція.Аналітики видання зазначили, що понад 200 мільярдів євро активів російських центральних банків знерухомлено у всьому ЄС. Більшість з них зберігається у бельгійському фінансовому депозитарії Euroclear. Бельгійський уряд відмовився від пропозицій щодо використання цих коштів, бо вбачає потенційні правові та фінансові ризики."ЄС і Україні "потрібно розглянути інші варіанти, врахувати, скажімо, різні цифри як перший крок", щоби домогтися вивільнення хоча би частини російських активів", — сказав Ченцов у відповідь на запитання видання про те, як Бельгія може змінити свою думку.Дипломат вважає, що не лише Євросоюз, а й інші гравці можуть втрутитися та допомогти відповісти на занепокоєння Бельгії."Я впевнений, що якщо ми хочемо знайти рішення, ми його знайдемо", — додав український посадовець.Але Бельгія заявила, що її позиція на теперішній момент залишається незмінною. На цьому наголосив речник міністра закордонних справ Бельгії Максима Прево.Нагадаємо, що 24 серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга акцентував на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України..

Уряд схвалив і спрямував до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань України та залучення зовнішнього фінансування.Як повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький, йдеться про частину зобов’язань України перед ЄС та МВФ, виконання яких є умовою для отримання третього траншу макрофінансової допомоги обсягом 1,45 мільярда євро."Сьогодні уряд схвалив і спрямував до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань та залучення зовнішнього фінансування", — повідомив представник уряду.За його словами, перший законопроєкт передбачає спрощення адміністрування ПДВ для ФОПів."Також буде підвищення порогу для позапланових перевірок щодо бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ — зі 100 тисяч до одного мільйона гривень", — зазначив він.Другий законопроєкт стосується трансфертного ціноутворення."Правила трансфертного ціноутворення робимо відповідними до стандартів ОЕСР та ЄС", — наголосив Корецький.Окремий законопроєкт стосується реформування ринків капіталу. Уряд пропонує об’єднати ключові інституції у холдингову структуру."Для ринків капіталу пропонуємо об’єднати ключові інституції у холдингову структуру та передбачити залучення міжнародного стратегічного інвестора через відкритий конкурс", — пояснив він.Четверта законодавча ініціатива стосується підвищення ефективності роботи Вищого антикорупційного суду. Зокрема, пропонується запровадити одноосібний розгляд цивільних справ про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави. Також йдеться про одноосібний розгляд адміністративних справ щодо застосування санкцій.Ухвалення законопроєктів: чому це важливоПрем'єр-міністр наголосив, що ухвалення цих законопроєктів має безпосереднє значення для подальшого міжнародного фінансування України."Від спільної результативної роботи уряду і парламенту залежить надходження до бюджету значної частини з $29,5 млрд від міжнародних партнерів", — заявив він.Водночас у Кабміні розраховують на підтримку законодавчих ініціатив Верховною Радою."Розраховуємо на підтримку Верховною Радою урядових законопроєктів, необхідних для фінансової стійкості держави та забезпечення потреб оборони", — зазначив посадовець.Нагадаємо, наприкінці серпня стало відомо, що Європейський Союз спрямує Україні 1,4 мільярда євро з доходів від заморожених російських активів. Ці кошти підуть на оборону та зміцнення стійкості української держави..

Україні доводиться діяти в умовах дефіциту фінансування. Через особливості оборонного бюджету на початку року Міністерство оборони використало кошти, передбачені в бюджеті на кінець року.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."І загальний дефіцит становить 27 мільярдів. Одним з основних варіантів є дострокове надання коштів за європейською позикою вже цього року", — зазначив він.Але, на його переконання, не варто відмовлятися від інших ідей, як забезпечити справедливий захист у цій війні — війні, яку розпочала Росія та яку вона продовжує затягувати.Український президент зауважив, що російські активи вже заморожені у Європі та в інших юрисдикціях у всьому світі, в тому числі в наших партнерів, зокрема, в Японії."І хоч би де ці активи знаходилися, нам потрібно знайти справедливий спосіб використати їх для захисту від російської війни", — наголосив він."Ми цінуємо формат "Коаліції охочих" — він об’єднує країни, які готові не лише говорити про безпеку, а й діяти та будувати справжню безпеку разом. Дякую кожному учаснику "Коаліції охочих" за підтримку", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні президент Франції Еммануель Макрон заявив, що в жовтні-листопаді цього року "Коаліція охочих" проведе спільні повномасштабні військові навчання. Вони відбудуться під проводом Великої Британії та Франції..

У п’ятницю, 21 серпня, президент України Володимир Зеленський призначив 11 суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) і п’ятьох суддів його апеляційної палати. Це важливі рішення для отримання від 250 до 300 мільйонів євро від Європейського Союзу.Про це свідчать укази президента №782/2026 і №783/2026, які опубліковані на офіційному сайті керівника держави.За указом №782/2026, суддями Вищого антикорупційного суду призначено:Віктора Антипенка;Оксану Гуцал;Євгена Діденка;Олександра Дудченка;Віталія Корягіна;Владислава Кухту;Миколу Піку;Лесю Скреклю;Ірину Тесленко;Олега Хамходеру;Марту-Марію Яциніну.Указом №783/2026 до апеляційної палати ВАКС призначено п'ятьох суддів:Наталію Дорошенко;Миколу Рубащенка;Інну Смаль;Олену Танасевич;Ігоря Чайкіна.Як відомо, заповнення вакансій та розширення штату суддів антикорупційної системи є важливою вимогою для виконання індикаторів макрофінансової допомоги.Експерти зазначили, що виконання цього кроку дозволить Україні розраховувати на отримання від ЄС траншу в розмірі від 250 до 300 мільйонів євро за програмою Ukraine Facility.Програму підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року. Вона передбачає фінансування до 50 мільярдів євро у формі грантів і позик для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України на період із 2024 до 2027 року.Програма має конкретний перелік структурних реформ та заходів, які мають сприяти стійкому розвитку економіки України, зеленому переходу, цифровій трансформації та європейській інтеграції.Нагадаємо, 11 серпня прем’єр-міністр України Сергій Корецький наголошував, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

Тернопіль за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) завершив енергоефективну модернізацію чотирьох дитячих садків приблизно за п’ять мільйонів євро та ввів в експлуатацію 17 нових тролейбусів українського виробництва, профінансованих ЄІБ на 5,5 мільйона євро.Про це повідомив сайт Європейського інвестиційного банку."Сильні муніципалітети мають вирішальне значення для стійкості та відновлення України. У Тернополі наше фінансування забезпечує практичні покращення, які роблять основні послуги екологічнішими, ефективнішими та доступнішими", — зазначив віцепрезидент ЄІБ Карл Негаммер.Модернізація охопила дитсадки №1, №14, №20 і №21, які відвідують понад 1,1 тисячі дітей і де працюють 250 співробітників.У цих закладах утеплили будівлі, замінили вікна та двері, модернізували системи опалення та вентиляції, встановили енергоефективне освітлення та покращили доступність приміщень. Очікується, що це дасть змогу скоротити споживання енергії щонайменше на 20%.Роботи профінансовано в межах Програми розвитку муніципальної інфраструктури України (UMIP).Окрім того, за підтримки ЄІБ Тернопіль отримав 17 нових тролейбусів виробництва українського ТОВ "Електронмаш". Їх закупівлю на 5,5 мільйона євро профінансовано в межах проєкту "Міський громадський транспорт України II" (UUPTP II).Нові тролейбуси обладнані низькою підлогою, енергоефективними системами опалення та кондиціонування, інформаційними системами для пасажирів, GPS, відеоспостереженням і пандусами для маломобільних пасажирів.Наприкінці 2024 року стало відомо, що львівський концерн "Електрон" після перемоги в тендері підписав із комунальним підприємством "Тернопільелектротранс" контракт на постачання 17 низькопідлогових 12-метрових тролейбусів вартістю 5,5 мільйона євро, виробником яких є його дочірня компанія ТОВ "Електронмаш".Від початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року ЄІБ надав Україні 4,5 мільярда євро фінансування на підтримку стійкості та модернізації країни.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

Український уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це критично необхідний ресурс для країни", — наголосив він.На нараді з міністрами, відповідальними за конкретні напрямки, детально проаналізували поточну ситуацію — які зобов’язання вже виконані, які протерміновані, де є проблемні місця та як їх вирішити."Окремо розібрали кроки, які вже зараз створюють ризик недоотримання коштів", — зазначив очільник українського уряду.За його словами, вже зараз Україні потрібно закрити зобов’язання та виконати умови третього кварталу."Уряд повинен працювати на випередження та забезпечити кожне можливе надходження зовнішньої допомоги", — акцентував прем’єр-міністр України.За підсумками наради він дав відповіді доручення. Визначили конкретні терміни та відповідальних за кожним проблемним напрямком."Станом на теперішній момент Україна залучила вже 29,5 мільярда євро з передбачених українським планом 46,8 мільярда євро", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що вчора відбулося засідання Енергетичного штабу України. Там розглянули пріоритетні питання захисту української енергетики та підготовки до зими. Прем’єр-міністр України заслухав доповіді першого віце-прем'єр-міністра, міністра енергетики та керівників енергетичних компаній: "Нафтогазу", "Укренерго", "Енергоатому", "Укргідроенерго", "Центренерго", ДТЕК, "Оператора ГТС України"..