# макрофінансова допомога

Обговорення потенційного припинення вогню між Росією й Україною розпочалися на початку року. Однак, за оцінками Світового банку, перспективи довгострокового врегулювання залишаються невизначеними.Про це йдеться в документі "Глобальні економічні перспективи" від Світового банку за червень 2025 року.Прогнозується, що зростання економіки України збільшиться з 2,0% 2025 року до 5,2% 2026 року. Прискорення зростання враховує очікування Світового банку, що російське вторгнення "триватиме до кінця 2025 року, після чого активні бойові дії почнуть спадати".Прогнозоване зростання 2026 року передбачає сплеск інвестицій у виробництво та реконструкцію, тоді як очікується, що відновлення експорту залишиться обмеженим через складне торгівельне середовище та економічну невизначеність.Витрати на реконструкцію та відновлення оцінюються в 524 мільярди доларів, що майже втричі більше за ВВП України 2024 рокуЗа оцінкою Світового банку, без міцної мирної угоди продовження або посилення вторгнення може ще більше послабити економіку України та підтримувати високу геополітичну напругу."Порушення потоків фінансування в Україну посилить ці ризики, оскільки зовнішнє фінансування країни, як і раніше, сильно залежить від постійної підтримки з боку ЄС і США", — наголосили експерти.При цьому підтримка Європи та США відіграє ключову роль для України. Світовий банк оцінює підтримку ЄС набагато вище.Світовий банк також знизив свій прогноз світового зростання на 2025 рік на 0,4 відсоткового пункту до 2,3%, заявивши, що вищі тарифи та зростання невизначеності стали "значним стримувальним фактором" для майже всіх економік.Нагадаємо, 25 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповідав, що Світовий банк надасть Україні 70 мільйонів доларів. Гроші мали спрямувати на підтримку стабільності роботи української енергосистеми.

У понеділок, 9 червня, Україна має здійснити перший платіж із погашення кредитної лінії Rapid Financing Instrument (RFI) від Міжнародного валютного фонду (МВФ) у розмірі 171 мільйон доларів. Це перший випадок погашення зовнішнього боргу, залученого після повномасштабного вторгнення 2022 року.Про це повідомив Forbes. Там нагадали, що за програмою екстреного фінансування RFI 2022 року Україна отримала 2,67 мільярда доларів у форматі двох траншів."Її погашення розпочинається сьогодні та триватиме до жовтня 2027 року. Виплата відбуватиметься через 16 траншів, рівномірно розподілених у часі. Сьогоднішній перший транш, відповідно, означає погашення 6% заборгованості", — пояснили в повідомленні.Фахівці уточнили, що загалом 2025 року Україна має сплатити на адресу МВФ 3 мільярди доларів, з яких 2,3 мільярда доларів припадатиме на погашення заборгованості, а ще 0,7 мільярда доларів — на відсоткові платежі.На цей момент із початку 2025 року вже здійснено погашення 1,3 мільярда доларів суми заборгованості та майже 0,4 мільярда доларів відсоткових платежів.Водночас від початку 2025 року Україна отримала від МВФ один транш за кредитною програмою EFF в обсязі 0,4 мільярда доларів. До кінця 2025 року очікується надходження ще трьох траншів сумарним обсягом у 2 мільярди доларів.Експерти називають це знаменною подією, оскільки Україна вперше з 2022 року почала повертати борги, що накопичились у період війни. Це означає, що Україна відновлює свої фінансові зобов'язання та демонструє готовність до стабілізації економіки, що є важливим кроком на шляху до відновлення.Як відомо, у період війни Україна накопичила значні борги через фінансові потреби для підтримки військових зусиль, а також через зниження доходів. Повернення боргів — це не лише фінансове зобов'язання, а й знак відновлення економічної стабільності та довіри інвесторів.При цьому повернення боргів може впливати на курс гривні та загальну макроекономічну ситуацію в Україні. Це також може бути важливо для відновлення інвестицій і кредитування, що є ключовим фактором для відновлення країни.Нагадаємо, що декілька днів тому міжнародна рейтингова агенція S&P Global знизила рейтинг українських ВВП-облігацій до рівня D (дефолт). Річ у тому, що Україна не заплатила інвесторам 665 мільйонів доларів, які мала перерахувати 2 червня 2025 року.

Станом на 1 червня 2025 року міжнародні резерви України становили 44 535 мільйони доларів. У травні вони зменшилися на 4,6%.Про це повідомила прес-служба Національного банку України. У регуляторі пояснили, що така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. "Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних ОВДП", — зазначили в НБУ.Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є більшим, ніж на початок року, та достатнім для збереження стійкості валютного ринку. У травні на валютні рахунки українського уряду в НБУ надійшло 1357,1 мільйона доларів:від Європейського Союзу в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) — 1129,5 мільйона доларів;від розміщення валютних ОВДП — 227,6 мільйона доларів.Чистий продаж валюти НБУ у травні становив 2 961,1 мільйона доларів.Операції НБУ на валютному ринку України.Національний банк відповідно до балансових даних у травні продав на валютному ринку 2962,4 мільйона доларів та викупив до резервів 1,3 мільйона доларів. Отже, чистий продаж валюти НБУ минулого місяця становив 2961,1 мільйона доларів. Нагадаємо, за даними Мінфіну, до кінця цього року Україна очікує отримати додаткові 1,9 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду.

Міжнародна рейтингова агенція S&P Global знизила рейтинг українських ВВП-облігацій до рівня D (дефолт). Річ у тому, що Україна не заплатила інвесторам 665 мільйонів доларів, які мала перерахувати 2 червня 2025 року.Про це повідомила агенція S&P Global. Там зазначили, що ще в серпні 2024 року Україна ввела мораторій на ці виплати, пояснивши це тим, що потрібно провести нову реструктуризацію боргу."Тобто зараз держава хоче домовитися з інвесторами про зміну умов. У S&P це розуміють і зазначають, що не очікують, що Україна проведе виплати у пільговий 10-денний період", — йдеться в повідомленні.Там наголосили, що не очікують виплати протягом пільгового періоду за цінними паперами, передбаченого договором, що становить 10 робочих днів."Ми так вважаємо через заяви уряду про те, що він не здійснить плати з огляду на мораторій на виплати за цінними паперами, допоки їх не реструктуризують", — зауважили в S&P.Інші оцінки S&P:загальний рейтинг України за боргом у валюті залишається на рівні SD (вибірковий дефолт);за боргом у гривні — на рівні CCC, що означає підвищений ризик, але ще не дефолт.Цей крок підтверджує фінансову напругу в країні. Україна планує й надалі домовлятися з кредиторами про нові умови виплат, особливо в умовах війни й обмежених ресурсів.Нагадаємо, 30 травня стало відомо, що у МВФ назвали "проблемою" плани України збільшити військові витрати на 400 мільярдів гривень. При цьому місія МВФ досягнула угоди з владою України у виділенні чергової частини кредиту за програмою на 15,5 мільярда доларів. Одним із питань стало джерело коштів для збільшення військових витрат.

Місія МВФ досягла угоди з владою України у виділенні чергової частини кредиту за програмою на 15,5 млрд доларів. Одним із питань стало джерело коштів для збільшення військових витрат.Про це повідомила агенція Bloomberg. Журналісти нагадали, що МВФ схвалив новий транш у розмірі близько 500 мільйонів доларів після завершення огляду під час візиту до Києва цього тижня.Тепер угоду має схвалити Рада директорів Міжнародного валютного фонду, що часто є просто формальністю."Переговори МВФ з українськими урядовцями щодо наступного траншу фінансування не виявили серйозних розбіжностей", — ідеться в статті.Однак обізнані джерела медівників наголосили, що кредитор висловив стурбованість планом Києва збільшити військовий бюджет приблизно на 400 мільярдів гривень (9,6 мільярда доларів) цього року, що призведе до збільшення дефіциту вище 10% ВВП. У МВФ такий стан справ назвали "проблемою".У публікації йдеться про те, що МВФ при цьому визнає терміновість збільшення військових видатків, оскільки спроби досягнути угоди про припинення вогню зайшли в глухий кут.Але світові чиновники хочуть, щоби Київ визначив, як його будуть фінансувати. Експерти вважають, що внутрішні запозичення могли би стати джерелом фінансування.Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко сказав, що військові витрати України цього року виявилися вищими, ніж закладено в державний бюджет. У Мінфіні вважають, що зможуть профінансувати військові витрати шляхом перевиконання плану з мобілізації доходів, тому підвищувати податки не планують.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна та Міжнародний валютний фонд досягли домовленості щодо восьмого перегляду програми Механізму розширеного фінансування.

Очевидно, що за урядування Віктора Орбана в Угорщині Україна не зможе стати членом Європейського Союзу. Але чи має Київ дієві механізми для зміни політики Будапешту?9 березня минулого року потенційний кандидат у президенти США Дональд Трамп назвав Віктора Орбана "найкращим та фантастичним лідером". А в грудні угорський прем’єр зустрічався вже з обраним президентом Штатів у його маєтку в Мар-а-Лаго. Зустріч Орбана подавалася як ознака дружби між Вашингтоном і Будапештом. З іншого боку — Орбан є "троянським конем" Росії в Європі. То ж його нинішня активізація з розколу ЄС це гра на користь Трампа, Путіна чи виключно заради збереження влади? Популізм, маніпуляція і спекуляції. Чому Орбан так довго царюєЗагалом у прем’єрському кріслі Орбан сидить 19 (!) років, що є рекордним показником серед його європейських колег. А беззмінно — 15 років. Стільки часу його партія "Фідес" домінує в угорській політиці. Причин цього кілька. Перша: популізм. Спочатку Орбан і його однодумці були лівими лібералами й центристами, оскільки на цьому фланзі сильні позиції у соціалістів і лібералів із середини 1990-х років "Фідес" звернула вправо. Протягом наступних років вона поступово поглинула інші консервативні й християнсько-демократичні політсили й фактично захопила праву ідеологічну нішу. На тлі політичних скандалів та погіршення економічної ситуації в країні у 2010-му "Фідес" здобула перемогу на виборах, а Орбан повернувся в крісло глави уряду.Друга причина — спекуляції на історичному минулому. Внаслідок Тріанонської угоди 1920 року Королівство Угорщина втратило значні території, які зараз належать Україні (Закарпаття), Хорватії, Словаччині, Румунії, Сербії. Себто, територіальні претензії офіційний Будапешт висуває не тільки нам, а й іншим переліченим країнам. Зауважимо, що ревізія умов Тріанонської угоди була однією з ключових ідей угорських фашистів, які підтримували німецький нацизм. За урядування Орбана було втілено державну програму з надання громадянства етнічним угорцям, які мешкають на Закарпатті та в інших країнах. Таким чином "Фідес" наростив свою електоральну базу за рахунок діаспори.Третя причина: впровадження у політичний дискурс теорій змов. До змовників Орбан відносить мільярдера Джорджа Сороса, неурядові організації, вільну пресу, лівих лібералів, керівництво Євросоюзу, Україну… На "ворогів" він перекладає відповідальність за економічні проблеми провали. Тут варто зробити ремарку: виборці "Фідес" переважають у глибинці, у Будапешті ж ця партія більшості не має.Четверта причина: багаторічна цензура. Угорські ЗМІ, навіть ті, які належать бізнесу, змушені проводити державницьку, а отже, проорбанівську політику. Ті з них, які відмовляються це робити, потрапили під різного роду утиски. Монополія на інформацію дала можливість Орбану крутити-вертіти виборцями, як йому заманеться.Остання причина — імпотентність європейських політиків щодо покарання Угорщини. Все, про що йшлося вище, відбувається багато років, але реакція з боку Брюсселю зводиться в кращому випадку до урізання допомоги ЄС. Керівництво Євросоюзу було впевнене, що в разі поступок з Орбаном можна домовитися. Десь так і було. Угорська влада підтримувала санкції проти Росії, виторгувавши за це гроші чи преференції. Однак останнім часом відносини Брюсселя з Будапештом дійшли до точки кипіння. Якби з Орбаном поводилися жорстко раніше, цього б не сталося.Отже, популізм, спекуляції на історичному минулому, авторитарні замашки, вибудовування політики на теоріях змов та євроскептицизм — це все наративи, які зближують угорського прем’єра з нинішньою американською владою. Остання зацікавлена мати в Європі осередок політичної нестабільності, аби змушувати європолітиків до поступок. То ж трампісти та орбаністи — на одній хвилі. Проте вистачає підтверджень, що глава угорського уряду маніпулює своєю дружбою з американським президентом, а насправді він агентом впливу Москви й Пекіна.Чому Орбан активізував розкол ЄС та почав атакувати Україну саме заразДе-факто в Угорщині стартувала передвиборча кампанія. Парламентські вибори там мають відбутися у квітні наступного року. З другої половини 2024-го і до сьогодні спостерігається тренд на зростання рейтингу опозиції. Та нарешті отримала лідера — Петера Мадяра — здатного своєю харизмою пересилити Орбана. Лідер партії "Тиса" — виходець із "Фідес", не євроскептик і не лівак. Опозиціонер веде вдалу кампанію, звинувачуючи чинну владу у корупції та авторитаризмі. Простіше кажучи, над Орбаном нависла реальна загроза втратити все. У буквальному розумінні слова "все", бо за 15 поспіль років при владі він став "царем". Як "політична тварина" Орбан відчув, що крісло під ним захиталося і пішов в атаку. Однак його заяви дисонують не лише з політикою ЄС, що і не дивно, а й з політикою американської адміністрації.Перша заява стосується російського газу. Єврокомісія запропонувала здійснити низку заходів для повного припинення постачання газу з РФ до 2027 року. У відповідь Орбан заявив: "Ми повинні спробувати зупинити цей український поштовх до повної заборони російського газу в Європі. Ми повинні запобігти цьому будь-якими способами. Тому що немає сенсу мати трубопровід, якщо нам не дозволять транспортувати ним газ". Простіше кажучи, він грає на боці Путіна і суперечить планам Трампа збільшити долю експорту в ЄС американського скрапленого газу. Друга заява — про майбутнє членство України в Європейському Союзі. "Угорщина хоче тримати Україну поза межами ЄС, бо якщо ми її впустимо, вона висмокче всі ресурси, як губка", — каже Орбан. Водночас "мирний план" Трампа, який би він не мав невигідний вигляд для України, жодним чином не заперечує проти членства нашої держави в Євросоюзі. Американці хочуть перекинути на Європу відповідальність за долю України після замороження війни. Орбан же заважає цим планам.Ба, більше. Угорщина є форпостом геополітичних інтересів Китаю в Євросоюзі, тоді як США зацікавлені у зменшенні впливу китайців на Європу. За урядування Орбана його країна не лише брала китайські кредити, а й дозволила у себе виробництво китайських акумуляторів, і не тільки. Опозиція підозрює, що прем’єр заганяв угорців в боргову кабалу перед Пекіном не за "дякую". Якщо Мадяр пообіцяє американцям мінімізувати вплив Китаю на Угорщину, то Орбан опиниться без козирів перед Трампом.Другий момент: Угорщина спільно з "Росатомом" добудовує два енергоблоки на АЕС "Пакш". Причому — за російський кредит. Американці й при минулих президентах, і при нинішньому наполягають на інтересах власної компанії Westinghouse. Третій: Трамп наголошує на тому, щоб європейські члени НАТО вкладали у спільний оборонний бюджет 5% свого ВВП. Внесок Угорщини далекий від цього показника. Ба більше, рівно рік тому, 24 травня, Орбан розповідав, що хоче для своєї країни "особливого формату" в НАТО, без участі її військових у спільних військових операціях Альянсу. Такий підхід суперечить американському баченню спільної безпеки.Нарешті, четвертий: Білому дому важливо мати нукерів в Євросоюзі, проте — не маргіналів і не вигнанців. Розкольницькі дії угорського прем’єра, навпаки, роблять Європу сильнішою, адже змушують шукати протидію. У відповідь на чергову спробу закрити рота вільній пресі та обмежити права людини депутати Європарламенту закликали керівництво ЄС заморозити все фінансування Угорщини."Продовжувати фінансувати корумпований режим, який відкрито підриває європейські цінності, — неприйнятно. Тому ми закликаємо негайно припинити будь-яке фінансування Угорщини, використовуючи всі доступні правові інструменти", — зазначають ініціатори. Як Україні відповідати на штучну кризу в українсько-угорських відносинах, яку створює Орбан — від шпигуноманії до відверто проросійських закликів? Деякі експерти вважають, що Київ не має відповідати на образи, які чуємо від угорської влади, і не давати їй додаткових приводів. Мовляв, потрібно вести з нею діалог крізь зуби, а наші натомість почали ловити угорських шпигунів. Спробуємо не погодитися з цим твердженням. По-перше, при домінуванні "Фідес" у парламенті той не погодиться ратифікувати членство України в ЄС. Тільки поразка цієї партії на виборах у 2026 році й зміна влади дасть можливість покращити відносини з Будапештом та вирішити тривалу суперечку щодо угорської меншини Закарпаття на принципах, загальноприйнятих в ЄС.По-друге, Орбан є не просто антиукраїнським чи антиєвропейським політиком, він грає на боці Москви проти колективного Заходу. У тому числі проти США. Дипломатичними каналами потрібно це аргументовано доносити до американської адміністрації. По-третє, варто відходити від позиції, що Україна мусить грати за правилами, оскільки не ми їх встановлювали й не нам їх міняти. Щодо угорської влади наша позиція і позиція Брюсселю збігаються, адже Орбан установив у себе автократичний режим і розколює ЄС. У наших геополітичних інтересах мати гарні відносини із сусідами в Євросоюзі. Яким чином ми ці інтереси будемо реалізовувати — наша справа. .

Міністри фінансів країн "Великої сімки" промислово розвинених країн домовилися продовжити підтримку України у її захисті від вторгнення Росії. Про це заявив міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль у кулуарах зустрічі країн "Великої сімки" у Канаді, пише Bloomberg. "Стало зрозуміло, що у форматі G7 підтримка залишиться незмінною, і що Україна може розраховувати на сильну солідарність та суттєву підтримку з боку країн G7", — заявив Клінгбейл у середу в гірському селі Банф. Однак станом на вечір середи група, до якої входять США, Канада, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Японія, а також представник Європейського союзу, не погодила остаточну заяву, яка формалізує зобов'язання, згадане Клінгбайлем. Переговори перед самітом супроводжувалися невизначеністю, особливо щодо того, чи збережуть США за президента Дональда Трампа свою підтримку Києва після того, як ремпубліканець частково звинуватив Україну у війні, яку Росія розпочала у лютому 2022 року. "Ми інтенсивно працюємо над цим — є ще кілька моментів, які нам потрібно вирішити", — сказав Клінгбейл про заяву. "Але я обережно оптимістичний, що ми досягнемо цього".Нещодавно Велика Британія закликала своїх союзників по G7 знизити граничну ціну на російську нафту. Відповідний крок потрібен для подальшого тиску на Володимира Путіна з метою припинення війни Росії в Україні.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що Європейський Союз та Велика Британія 20 травня оголосили про кілька пакетів санкцій проти Росії. Для Європейського Союзу цей пакет є найбільшим і орієнтований на тіньовий російський флот, а також на енергетичний і військово-промисловий сектор країни-агресора.

До кінця цього року Україна очікує отримати додаткові 1,9 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду.Про це повідомило Міністерство фінансів за результатами зустрічі прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра фінансів Сергія Марченка з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою у Вашингтоні."МВФ продовжує ефективно реагувати на потреби України. Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала понад 12,8 млрд доларів США бюджетної підтримки виключно від МВФ. Окрім того, фінансова програма Механізму розширеного фінансування створює підґрунтя для відновлення економіки країни та сприяє вступу до ЄС. Вдячний колегам за необхідну та своєчасну допомогу", — наголосив Сергій Марченко.  За даними відомства, на 2025 рік програмою МВФ EFF передбачено до 2,3 мільярда доларів США за результатами чотирьох переглядів. Перші 400 мільйонів доларів США надійшли до держбюджету в березні цього року.Як зауважили у відомстві, на сьогодні Україна виконала вже 40 структурних маяків програми EFF. Серед ключових напрямів реформ: зміцнення макрофінансової стабільності, структурна фіскальна політика, фіскальна прозорість, посилення управління державними інвестиціями, дерегуляція економічної діяльності та покращення бізнес-клімату, посилення боротьби з корупцією, реформа енергетичного сектору."Зі свого боку Крісталіна Георгієва запевнила, що Фонд продовжить підтримку України", — додали у міністерстві.Нагадаємо, 25 квітня прем'єр-міністр Денис Шмигаль і президентка Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо під час зустрічі у Вашингтоні підписали договір щодо посилення енергетичної стійкості України.

Потреби України на поточний рік у зовнішньому фінансуванні повністю забезпечені. Проте варто бути економічно підготовленими до будь-яких сценаріїв наступного року.Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко на зустрічі фінансового блоку країн G7 під час робочого візиту до Вашингтона в межах Весняних зборів МВФ та Світового банку, передає прес-служба відомства. "У поточному році бюджетна підтримка від ключових партнерів складає 16,8 мільярда доларів. Завдяки нашій злагодженій співпраці, потреби у зовнішньому фінансуванні на поточний рік повністю забезпечено. Водночас маємо залишатися фінансово підготовленими до будь-якого розвитку подій", — зазначив він.За його словами, у 2026 році міжнародна підтримка залишатиметься критично важливою для збереження фінансової стабільності, відновлення економіки та залучення іноземних інвестицій.У Мінекономіки нагадали, що потреба у зовнішньому фінансуванні у 2025 році залишається значною і складає 39,3 мільярда доларів.Під час виступу міністр також наголосив на зміцненні фінансової системи України. Завдяки зростанню внутрішніх доходів і стабільному фінансуванню, країна поступово зменшує дефіцит бюджету. Водночас він відзначив успішне проходження сьомого перегляду програми МВФ."Найкращий результат за всю історію співпраці України з Фондом. Крім того, Україна демонструє ефективне виконання індикаторів Плану України для інструменту EU Ukraine Facility та умов програм Світового банку", — підсумував Марченко.Нагадаємо, 18 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль інформував, що Україна отримає від Світового банку кошти на державну програму "єВідновлення". Йдеться про 84 мільйони доларів. .

Європейський інвестиційний банк надає Україні 300 мільйонів євро. Кошти будуть спрямовані на відновлення енергетики та критичної інфраструктури.Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль."Відповідні угоди підписали в Брюсселі під час зустрічі з президенткою ЄІБ Надією Кальвіно", — зауважив він.За словами очільника уряду, кошти будуть розподілені наступним чином:100 мільйонів євро банк надасть на інвестиції в централізоване опалення, покращення енергоефективності, закупівлю необхідного обладнання, зокрема установок для виробництва електроенергії або тепла;100 мільйонів євро на реалізацію проектів, спрямованих на покращення водопостачання та водовідведення;100 мільйонів євро спрямують на відновлення об’єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, а також на модернізацію основних соціальних послуг у сферах освіти, охорони здоров’я та житловому секторі."Під час зустрічі обговорили з Надією Кальвіно реалізацію спільних проєктів та започаткування нових, зокрема у сфері транспорту, соціальної інфраструктури, енергоефективності та енергетики. Від початку повномасштабного вторгнення Росії ЄІБ мобілізував понад два мільярди євро екстреного фінансування. Вдячні банку за активну підтримку України та за внесок у нашу стійкість", — резюмував Шмигаль.Нагадаємо, 9 квітня стало відомо, що до державного бюджету України надійшов один мільярд євро від Європейського Союзу у межах ініціативи ERA. Це уже третій транш коштів від партнерів, які забезпечені доходами від російських заморожених активів.

Станом на 1 квітня 2025 року міжнародні резерви України становили 42 380 мільйона доларів. У березні вони зросли на 5,6%.Про це повідомила прес-служба Національного банку України.У регуляторі пояснили, що така динаміка зумовлена, з одного боку,  значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, — зменшенням обсягів чистого продажу валюти НБУ на валютному ринку. Грошові надходження та погашення держборгуТак, минулого місяця на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 5 980,2 мільйона доларів. З цієї суми Україна отримала:від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) — 5172,0 мільйона доларів;від розміщення валютних ОВДП — 409,6 мільйона доларів;від Міжнародного валютного фонду в межах програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility — EFF) 398,6 мільйона доларів.Крім того, наша країна у березні отримала кредит розміром 970,0 мільйона доларів відповідно до угоди між Україною та Великобританією в межах ERA. Ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 786,7 мільйона доларів, з яких:обслуговування та погашення валютних ОВДП — 688,7 мільйона доларів;обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком — 55,9 мільйона доларів;сплата іншим міжнародним кредиторам — 42,1 мільйона доларів.Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 729,2 мільйона доларів.Операції НБУ на валютному ринку УкраїниУ березні порівняно з лютим 2025 року чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 12,5%. Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку 2 653,7 мільйона доларів та викупив до резервів 10,0 мільйона доларів.До того ж у березні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на 409,7 мільйона доларів. Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль інформував, що Україна отримає від Європейського інвестиційного банку фінансування в розмірі 100 мільйонів євро. Кошти спрямують у межах програми Ukraine Facility. .

У п’ятницю, 4 квітня, уряд Норвегії на своєму засіданні обговорив і схвалив збільшення допомоги Україні 2025 року на 50 мільярдів норвезьких крон (4,6 мільярда доларів) — до 85 мільярдів крон (7,8 мільярда доларів).Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг, якого цитує видання NRK.За його словами, норвезький уряд схвалив пакет підтримки на загальну суму 50 мільярдів норвезьких крон на додаток до попередніх 35 мільярдів норвезьких крон.Таким чином загальний обсяг фінансування на підтримку України на цей рік склав 85 мільярдів норвезьких крон."Ми потроюємо військову підтримку", — наголосив норвезький міністр.Він додав, що гроші витрачатимуться за кордоном і таким чином не сприятимуть тиску на норвезьку економіку.У парламенті Норвегії Стортингу збільшення фінансування на допомогу Україні погодили на початку березня.Норвегія раніше схвалила програму "Нансен" на 75 мільярдів норвезьких крон, яка передбачає довгострокову підтримку України до 2027 року.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що Норвегія надасть додатково один мільярд норвезьких крон (майже 90 мільйонів євро) на фінансування імпорту газу в Україну. Це необхідно для забезпечення адекватного газопостачання для населення, бізнесу та промисловості.

Україна отримала черговий транш від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про суму 3,5 мільярда євро.Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 1 квітня."Європейська комісія перерахувала Україні 3,5 мільярда євро чергового траншу в межах Ukraine Facility", — заявив він.Шмигаль пояснив, що завдяки цим коштам Україна зможе підтримувати макроекономічну стабільність."Єврокомісія відзначила відданість нашої країни впровадженню реформ на шляху до повноправного членства в ЄС. Загальна фінансова допомога в межах механізму Ukraine Facility вже досягла 19,6 мільярда євро", — наголосив прем'єр.Нагадаємо, Україна отримає від Європейського інвестиційного банку фінансування в розмірі 100 мільйонів євро. Кошти спрямують у межах програми Ukraine Facility. .

До державного бюджету України надійшли близько 400 мільйонів доларів чергового траншу Міжнародного валютного фонду (МВФ). Ці кошти допоможуть функціонуванню української  економіки.Про надходження грошей повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль."Це кошти, які ми отримали після успішного сьомого перегляду програми EFF", — пояснив він.Таким чином, за словами українського прем’єр-міністра, загальна підтримка МВФ в межах цієї ініціативи досягла понад 10 мільярдів доларів."Дякуємо Фонду за допомогу та тісну співпрацю, яка підтримує українську економіку в період війни", — підсумував Денис Шмигаль.Як відомо, наприкінці лютого цього року Україна домовилася з Міжнародним валютним фондом на рівні персоналу про сьомий перегляд чотирирічної угоди про розширене фінансування (EFF) на 15,5 мільярда доларів.У базовому сценарії від експертів Міжнародного валютного фонду терміни закінчення інтенсивних бойових дій залишаються незмінними. На думку аналітиків, бої точно триватимуть іще до кінця цього року.Крім того, МВФ погіршив прогноз щодо зростання економіки України на 2025 рік на 0,5 відсоткового пункта, на 2026 рік — на 0,8 відсоткового пункта.Нагадаємо, що в листі про наміри до керівництва Міжнародного валютного фонду українська влада знову заявила про плани додатково підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги.

Виконавча рада Міжнародного валютного фонду затвердила сьомий перегляд програми EFF. Це означає, що найближчим часом Україна отримає черговий транш обсягом близько 400 мільйонів доларів США.Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Посадовець зазначив, що разом з цим траншем підтримка Державного бюджету з боку МВФ під час війни в межах програми EFF складе понад 10 мільярдів доларів."Вдячний Фонду за підтримку, яка сприяє зміцненню нашої економічної стійкості", — йдеться у повідомленні Шмигаля.Раніше повідомлялось, що 20 лютого місія Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм розпочала свою роботу в Україні.Нагадаємо, наприкінці 2024 року Україна отримала 1,1 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду. Це шостий транш за спільною програмою в межах Механізму розширеного фінансування для України.Ще наприкінці лютого глава уряду Денис Шмигаль заявив, що Україна та Міжнародний валютний фонд досягли домовленості щодо сьомого перегляду програми Механізму розширеного фінансування.