# Марін Ле Пен

Дев’ятьох депутатів Європарламенту, серед яких лідерка ультраправої партії Франції "Національне обʼєднання" Марін Ле Пен, визнали винними у розтраті коштів Європейського Союзу. Цю політикиню пов’язують із кремлівським диктатором Володимиром Путіним.Про рішення суду повідомило видання The Guardian. Журналісти зазначили, що про вироки кожного з підсудних поінформують окремо.Наголошується, що підсудні не звинувачені у привласненні коштів, а в їх використанні на користь своєї партії."Розслідування також показало, що це були не адміністративні помилки, а розкрадання в межах системи, створеної для скорочення витрат партії", — заявив суддя.Медійники додали: суд постановив, що Ле Пен заборонено балотуватися на державні посади. Водночас суддя поки що не повідомив, протягом якого терміну діятиме заборона.Варто зазначити, що наступні президентські вибори у Франції відбудуться 2027 року. Згідно з опитуваннями, Марін Ле Пен є фавориткою першого туру наступних президентських виборів у Франції. У середині грудня 2024 року за неї готові були проголосувати від 35 до 38% французьких громадян.Лідерка ультраправої партії покинула залу суду ще до того, як суддя закінчив оголошувати вирок.Як відомо, Марін Ле Пен очолює правопопулістську партію "Національне об'єднання" (раніше "Національний фронт"). Вона відома своєю антиімміграційною риторикою, євроскептицизмом і намаганнями змінити імідж партії, яку раніше очолював її батько Жан-Марі Ле Пен.Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Ле Пен зазнала критики через її давню проросійську позицію. Вона підтримувала тісні відносини з Москвою.Нагадаємо, що на початку березня Марін Ле Пен, яка здебільшого дотримувалася проросійських поглядів, змінила свій тон щодо адміністрації США Дональд Трампа. Вона розкритикувала американську владу, яка призупинила військову допомогу для України.

Лідер французької партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, яка здебільшого дотримувалася проросійських поглядів, змінює свій тон щодо адміністрації США Дональд Трампа. Вона розкритикувала американську владу, яка призупинила військову допомогу для України.Про це повідомляє на Le Figaro. Цього разу Марін Ле Пен вже не змогла обминути тему американського перевороту щодо війни в Україні.У понеділок увечері президент США Дональд Трамп вирішив "тимчасово" припинити військову допомогу США Києву, що призвело до негайного припинення постачання Україні зброї та боєприпасів, у тому числі вже замовлених. Марін Ле Пен, зі свого боку, змінює тон щодо Сполучених Штатів та адміністрації Дональда Трампа. За її словами, ніхто не може змусити США продовжувати свою підтримку, якщо Вашингтон цього більше не хоче робити. Проте "не дати Україні розумний час, щоб перелаштуватися, дуже сумнівно"."Це дуже жорстко для українських солдатів, які займаються патріотичним захистом своєї країни", — сказала вона виданню. Ле Пен заявила, що постачання зброї можна замістити, але припинення підтримки технологічної, цифрової та розвідувальної підтримки з боку Америки для України є більш критичним.Раніше повідомлялось, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп 3 березня призупинив військову допомогу Україні після суперечки з українським лідером Володимиром Зеленським під час його візиту до Білого дому 28 лютого.Нещодавно радник з нацбезпеки президента США Майк Волц заявив, що американський президент Дональд Трамп готовий до відновлення переговорів щодо природних ресурсів з українським лідером Володимиром Зеленським. Проте це може статися лише після того, як президент України змінить свою позицію.Нагадаємо, 3 березня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що його дуже розчарували висловлювання українського лідера Володимира Зеленського про терміни припинення бойових дій. Раніше він зазначив, що війна ще "дуже, дуже далека" від завершення.Своєю чергою 3 березня президент Володимир Зеленський заявив, що українці більше за інших прагнуть миру і дуже сподіваються на допомогу з боку Америки.

У віці 96 років помер засновник ультраправої французької політичної сили "Національний фронт" Жан-Марі Ле Пен. Зараз ця організація має назву "Національне об’єднання", її очолює його донька Марін.Про це повідомила агенція France24. Журналісти зазначили, що з моменту свого першого приходу до влади 1956 року та до смерті Жан-Марі Ле Пен мав глибокий вплив на політичне життя країни. Він завершив свою політичну кар'єру 2019 року після того, як залишив Європарламент.Минулого року Ле Пена та його доньку Марін звинувачували в тому, що вони й інші діячі їхньої партії "Національне об'єднання" привласнювали гроші Європарламенту, використовуючи фіктивні робочі місця. Восени 2024 року він пропустив судовий процес щодо цього, оскільки судові експерти визнали його стан здоров'я "несумісним" з його присутністю на слуханнях.Ле Пен неодноразово викликав суперечки та судові позови через свої погляди на Голокост, який він назвав "простою деталлю" в історії Другої світової війни, та вихваляння уряду Франції воєнного часу при Віші, який співпрацював з нацистськими окупантами. Декілька разів його засуджували та штрафували за заперечення злочинів проти людяності.Ле Пен п'ять разів балотувалася в президенти та шокував Францію 2002 року, вийшовши у другий тур проти Жака Ширака. Ширак тоді переміг з переконливою перевагою — набрав понад 82% голосів виборців.Зараз донька Ле Пена Марін продовжує його справу. Згідно зі соціологічними опитуваннями, вона є лідеркою президентського рейтингу у Франції.Нагадаємо, що 7 липня у Франції завершився другий тур виборів до Нижньої палати парламенту. Тоді ультраправа партія проросійської Марін Ле Пен зазнала поразки.

9 червня у ЄС пройшли чергові вибори до Європейського парламенту. Одним із найяскравіших результатів стала переконлива, практично розгромна перемога ультраправих на чолі із "Національним об’єднанням" Марін Ле Пен та Жоана Бардельї. Ця коаліція отримала 31,5% -- кожен третій француз проголосував за євроскептиків із проросійським бекграундом. Блок, який сформувався навколо президента Еммануеля Макрона, став другим, але набрав лише 14,6%, більш ніж удвічі програвши ультраправим лідерам європерегонів. Реакцією очільника Франції на результати виборів до Європарламенту стало моментальне оголошення дострокових виборів у Національні збори, нижню палату парламенту. Звісно ж, попри усю емоційність цього рішення -- одразу після євровиборів, на тлі невдачі партії влади й тріумфу ультраправих, -- є цілком очевидно, що подібний варіант Еммануель Макрон розглядав задовго до дня голосування. Хоча, безперечно, це була найсправжнісінька гра ва-банк. Навіть попри те, що Франція є президентсько-парламентською державою, тобто Національні збори мають значно менший вплив на політику держави, ніж у сусідній Франції. Усі розуміли, що Макрон хоче мобілізувати навіть не стільки своїх прихильників, скільки людей, які мають погляди, протилежні партії Бардельї, але не ходять на вибори. Наскільки ж ця гра з боку Єлисейського палацу принесла результат як самому президенту і його партії, так і Франції, ЄС та Україні? Перший тур -- шок поміркованих Результат першого туру дострокового голосування, які пройшли 30 червня, став черговим шоком для поміркованої Європи. "Національне об’єднання" та частина правоцентристських "Республіканців", які перед цими виборами перебігли до радикальнішої політсили, знову перемогло, набравши в сумі навіть трохи більше, ніж на виборах до Європарламенту -- 33,2%. А партія Еммануеля Макрона "Разом" фінішувала взагалі третьою (21,3%) пропустивши поперед себе лівий "Новий народний фронт" (28,2%). Здавалося б, ідея президента республіки провалилася. Якби не одне "але". Річ у тім, що виборча система Франції є не просто мажоритарною, а двотуровою. Тобто у першому турі перемагають тільки ті кандидати, які набирають понад 50% голосів виборців. На тих округах, де цього не сталося, оголошується другий тур, який цього року пройшов 7 липня. І цей нюанс є дуже важливим. На попередніх, планових виборах до Національних зборів, партія Марін Ле Пен у першому турі набрала майже 19%, але при цьому не здобула жодного місця. А до другого туру підросли рейтинги опонентів ультраправих -- як лівого об’єднання, так і партії Макрона "Разом". А показник "Національного об’єднання" навіть трохи знизився -- і у підсумку ця партія набрала лише 89 із 577 місць. Фото: соцмережа X Марін Ле Пен І у Єлисейському палаці цей момент не могли не враховувати. Фактично перший тур в умовах французької виборчої системи -- це до певної міри фальстарт, адже, не приносячи реального результату (Барделья і Ко набрали тут лише 38 місць), демонструє можливу перспективу на майбутній електоральний цикл. Простіше кажучи: перший тур французьких виборів, де було вирішено долю лише 76 місць, зробив дві важливі для різних політичних сил речі. Ультраправі побачили свою силу -- і почали ще до вирішального, другого туру диктувати свої умови. Жоан Барделья, зокрема, упевнено заговорив про те, що готовий стати прем’єр-міністром усіх французів -- і це не тільки підбадьорило його партійців, а і зіграло на руку Еммануелю Макрону. Другий тур -- шок радикалів Бо помірковані французи нарешті побачили реальну перспективу перемоги ультраправих -- з усіма відповідними наслідками. А саме це і було потрібно президенту -- продемонструвати суспільство, що може на них чекати, якщо вони не підтримають помірковані політичні сили, а потім запропонувати народу альтернативу. Альтернативою стала досить звична для Французької Республіки річ. Це ситуативне об’єднання кандидатів різних партій у форматі зняття з виборів усіх кандидатур, крім найкращого, найуспішнішого  в першому турі опонента ультраправих. Крім того, до агітації проти "Національного об’єднання" підключилися навіть такі зазвичай аполітичні люди, як футболісти збірної Франції. І результат другого туру став не просто неприємною несподіванкою для ультраправих майже-переможців із "без п’яти хвилин прем’єр-міністра" Жоана Бардельї. "Національне об’єднання" у підсумку набрало настільки мало голосів, що йшлося уже не про пошук якогось міноритарного партнера -- ні, вони фінішували взагалі третіми, отримавши не 200 з гаком місць, як очікувалося ще за кілька днів до голосування, а 125 (із розкольниками-"республіканцями" 142). Результати -- неприємний присмак перемоги для Меланшона А на перше місце сенсаційно піднявся "Новий народний фронт" зі 180 мандатами. Партія ж Еммануеля Макрона, від якої ніхто нічого особливого не чекав, виграла у 159 округах (у першому турі -- лише у двох!) і стала другою за розмірами політичною силою у новому парламенті. Звісно, це все одно невдача, бо до виборів у "Разом" було 245 голосів, але і не настільки погано, як очікувалося. Якщо ж додати ще й 39 голосів правоцентристських "Республіканців", вага майбутньої фракції "Національного об’єднання" 17-тих Національних зборів Франції буде зовсім не такою, як вони самі й усі навколо очікували. Про плани Бардельї на прем’єрство усі миттєво забули. І почули таку ж риторику з протилежного флангу -- де лідер ультра-лівої "Нескореної Франції" (що входить в "Новий народний фронт") Жан-Люк Меланшон одразу після оголошення екзитполів заявив, що Макрон має або піти з посади президента, або призначити нового прем’єра -- тобто його, Меланшона, як лідера найпотужнішої частини лівих переможців виборів. Жан-Люк Меланшон. Фото з Instagram Втім, по-перше, це аж ніяк не обов’язково -- політична модель дозволяє не змінювати уряд після парламентських виборів. Що Макрон і зробив, відмовивши прем’єр-міністру Габріелю Атталю, який подав заяву про відставку. (Звісно ж, цей крок -- як і оголошення дострокових виборів -- не був спонтанним рішенням, бо Атталь є представником саме президентської політсили.) А згодом, коли були підраховані усі результати, неприємний сюрприз чекав уже на самого Меланшона. Так, "Новий народний фронт" переміг на виборах, здобув 180 мандатів, що все одно значно менше, ніж 50% від загальної кількості місць у нижній палаті парламенту. Але із цих 180 місць "Нескорена Франція" має лише 72. 61 здобули соціалісти, 23 -- "зелена" партія "Екологи", 8 -- комуністи. Звідси слідує, що, попри загальну перемогу лівих, конкретно партії Меланшона навіть у ній немає більшості. Тож досить швидко представники "Нескореної Франції" заговорили уже в зовсім іншому тоні -- що новий прем’єр від нашої коаліції, якщо і такий і буде, не повинен мати ні прізвища "Меланшон", ні прізвища "Олланд" (колишній президент Франції від Соціалістичної партії, який пішов на ці вибори, аби надати ваги своїй політсилі, що переживає нині непрості часи). Одним словом, ні ультраправі, ні ультраліві на дострокових виборах у Франції не перемогли. А це означає, що головними переможцями голосування є французький народ та Європейський Союз, а головним невдахою -- Володимир Путін. Бо ж про зв’язки партії Ле Пен із Кремлем відомо не перший рік. Візит Ле Пен до Москви у травні 2017 року. Фото: росЗМІ Як очевидним було і бажання російського тоталітарного режиму отримати у другій за вагою країні ЄС дружню для себе владу. А цього, як продемонстрували вибори, не буде. Ще принаймні три роки -- до наступних президентських виборів. Де, уже без безпосередньої участі Макрона, відбудеться головний бій за Париж.