# Мінкульт

Присутність російських митців на українських сценах після завершення війни стане моветоном. Таких гастролів не сприйматиме українське суспільство.Про це заявила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна"."Моє бачення, що Україна і Росія — це країни з тотально різним світоглядом і різними цінностями. Важко говорити, що буде після нашої перемоги, але, на моє переконання, присутність російських митців на українських сценах — буде не просто моветоном, це також буде абсолютно не сприйматися військовими, які повернуться з фронту, сім'ями, які втратили своїх захисників і захисниць", — зазначила вона.За її словами, ми вступаємо в нову добу сприйняття російського світу, "русского міра" та російського культурного продукту."Так, як відбувалося раніше, більше ніколи не буде", — наголосила Бережна Серед іншого, Бережна розповіла, що виховувалася з повним відчуженням від російської культури: не вміє розмовляти російською мовою, не росла на російських фільмах, книжках і казках."Це абсолютно для мене чужа культура. Натомість, українська культура мені дуже люба, цінна, і я справді щаслива, що життя дало нагоду її зміцнювати на цій позиції", — акцентувала міністерка.До речі, у квітні 2023 року тодішній міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що, на його думку, з деякими росіянами надалі, після завершення війни, можлива співпраця у сфері культури.Водночас щодо російських діячів культури, які зайняли нейтральну позицію та не висловлюються на підтримку жодної зі сторін конфлікту, на думку міністра, вони не будуть затребувані "у фізичній появі тут, в Україні, ще доволі довгий час".Нагадаємо, що уряд вилучив з Державного реєстру нерухомих пам’яток України "Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада". Це пам’ятка історії національного значення, розташована в Переяславі Київської області..

Уряд вилучив з Державного реєстру нерухомих пам’яток України "Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада". Це пам’ятка історії національного значення, розташована в Переяславі Київської області.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України. Там зауважили, що 4 лютого уряд ухвалив відповідну постанову, підготовлену та ініційовану Мінкультом."Це важливий крок у процесі деколонізації та демонтажу імперських наративів", — зазначили фахівці відомства.У міністерстві уточнили, що рішення уряду розроблене Мінкультом на виконання закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"."В умовах повномасштабної збройної агресії Росії проти України, а також з огляду на багатовікову політику асиміляції, знищення української мови, культури й ідентичності, Мінкульт системно та послідовно очищує Державний реєстр нерухомих пам’яток України та публічний простір від радянської комуністичної та російської імперської ідеології", — йдеться в повідомленні.У Мінкульті наголосили, що "Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада" є втіленням ідеї використання монументальної пропаганди в обґрунтуванні міфу про "возз’єднання" України з Росією 1654 року. Цей міф походить із російської дореволюційної історіографії, його пізніше переосмислила та закріпила радянська історіографія."У радянські часи цей міф використовувався для підтвердження "віковічного прагнення українського народу возз’єднатися з російським", що знайшло своє втілення, крім іншого, у створенні СРСР та як пропагандистська складова політики творення "нової історичної спільноти — радянського народу", — пояснили фахівці.Вони додали, що радянська пропаганда намагалася знівелювати пам’ять про українські державницькі традиції — як часів Національно-визвольної війни 1648-1657 років, так і часів Української революції 1917-1921 років, затаврувавши державницькі устремління українського народу як "буржуазно-націоналістичні" та, згодом, з огляду на зовнішньополітичну кон’юнктуру — як "фашистські". Зараз цей міф активно використовується для обґрунтування "законності" путінських територіальних претензій. Також він є складовою частиною інформаційно-пропагандистської кампанії, що провадить Кремль із метою формування у громадян України та світової спільноти викривлених уявлень про нібито "історичну бездержавність" українського народу як "уламка" "розділеного російського народу", "штучність" України як держави тощо.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що український уряд включив шість закарпатських замків до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення. Відповідну постанову №1666 розробило Міністерство культури України..

Український уряд включив шість закарпатських замків до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення. Відповідну постанову №1666 розробило Міністерство культури України.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України. Там конкретизували, що доо Державного реєстру внесено:Квасівський замок — ХІІ-ХІІІ століття (село Квасово);Замок Нялаб — ХІІІ століття (селище Королево);Севлюшський замок — XIII-XV століття (Виноградів);Палац Шенборнів (замок Берегвар) — кінець XIX століття (село Карпати);Замок Сент-Міклош — XІV-XV століття (селище Чинадійово);Середнянська фортеця — ХІІІ століття (селище Середнє)."Реалізація рішення уряду сприятиме збереженню та популяризації пам’яток національного значення, розташованих на Закарпатті", — йдеться в повідомленні.Державний реєстр нерухомих пам'яток України — перелік об'єктів культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону. Такі об'єкти визначають незалежно від форм власності, відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності. Після внесення до реєстру об'єкти культурної спадщини набувають статусу пам'яток.Квасівський замок — феодальний замок XII–XIII століття. Розташований в селі Квасово Берегівського району Закарпатської області. Є раннім зразком кам'яного середньовічного оборонного мистецтва Європи.Замок Нялаб — середньовічний замок в селищі Королево Закарпатської області. Збудований у середині XIII століття як мисливський будинок угорського короля Іштвана V. Пізніше перетворений на фортецю. 1672 року підірваний за наказом імператора Леопольда I у відповідь на викриття змови дворян.Севлюшський замок — замок у Виноградові. Відігравав ключову роль на Соляному шляху, яким сіль із Солотвина потрапляла до Європи, але його зруйнували в середині XVI століття.Палац Шенборнів — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а з 1946 року — санаторій "Карпати".Замок Сент-Міклош — пам'ятка архітектури XIV-XIX століть у селищі міського типу Чинадійово, що поблизу Мукачева.Середнянська фортеця побудована у XI–XII століттях. Під час правління Габсбургів фортеця втратила свою актуальність через поширення розкішних палаців, тому з часом її стан занепав.Нагадаємо, що минулого року київську садибу Євменія Зеленського, яку побудували у другій половині ХІХ століття, теж внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України..

Міністерство культури України доповнило національний перелік нематеріальної культурної спадщини новими елементами. Це — буковинський великодній хліб, киселиця та кривулька.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України."Продовжуємо зберігати традицію та нематеріальну культурну спадщину", — йдеться в повідомленні.Повні назви нових елементів нематеріальної культурної спадщини України такі:"Культура і традиції, пов’язані з Великодніми обрядовими хлібами на Буковині";"Традиція приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті"; "Кривулька — лемківська жіноча нагрудна прикраса: орнаментальні традиції та технологія виготовлення".Великодній обрядовий хліб — сукупна назва для традиційної випічки: пасок, бабок, великоднього печива "кукуци" тощо. Великодні обрядові хліби Буковини різноманітні, а деякі різновиди властиві лише цьому регіону."У регіоні печуть велику паску "дору", "рогату" паску, прикрашену рельєфом з тіста, білу солодку високу бабку, политу "ситою", пісні житні коржики "кукуци", які роздають дітям на Чистий четвер", — пояснили фахівці.Киселиця — суп або напій з вівсяного борошна чи крупи на заквасці, який могли доповнювати картоплею, грибами чи бринзою. Киселиця є традиційною стравою лемків і бойків.Кривулька або кривуля — лемківська жіноча прикраса у формі кола, плетена з бісеру. Кривуля лежить на грудях, плечах і спині, як широкий комір."Тепер місцеві громади мають взяти до уваги рекомендації та пропозиції з охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, які розробила експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України", — зазначили у відомстві.Як відомо, Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України започаткували 2012 року. Загалом до нього уже внесли 120 елементів.Нагадаємо, раніше до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства включили перший міжнародний елемент від України спільно з Естонією. Йшлося про українську писанку..

Минулого року внаслідок російської агресії в Україні зруйновано та пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури.Про це повідомили в Міністерстві культури України. Там уточнили, що загалом від початку повномасштабного вторгнення зазнали руйнувань 1 640 пам’яток культурної спадщини та 2 446 об’єктів культурної інфраструктури."Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 153 мають статус національного значення, 1 333 — місцевого, 154 — щойно виявлені. Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях", — ідеться в повідомленні.У відомстві деталізували, що найбільших руйнувань зазнали пам’ятки в Харківській області — 344, Херсонській — 297, Одеській — 182, Донецькій — 175, Київській області та Києві — 163."Водночас внаслідок обстрілів і бойових дій постраждали 2446 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 498 — повністю знищено. Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Сумській і Миколаївській областях", — пояснили в Мінкульті.Загалом постраждали:клубні заклади — 1193;бібліотеки — 854;заклади мистецької освіти — 188;музеї та галереї — 136;театри, кінотеатри та філармонії — 50;парки, зоопарки — 11;заповідники — 9;цирки — 4;кіностудія в Києві.У міністерстві наголосили, що майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості пам’яток і закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій і окупації."У відповідь на масштабні руйнування, спричинені російською агресією, Міністерство культури України спільно з міжнародними партнерами створили Український фонд культурної спадщини. Місія фонду – мобілізувати міжнародні та національні ресурси для захисту, відновлення та розвитку української культурної спадщини та культури як основи ідентичності, демократії та європейської приналежності", — підсумували в Міністерстві культури України.Нагадаємо, наприкінці вересня стало відомо, що Україна, Румунія та Молдова уклали меморандум про підготовку спільної номінації об'єкта до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це відбулося під час міжнародної конференції "Виняткова універсальна цінність культурного комплексу "Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля": архітектурна спадщина" в Кишиневі..

У вівторок, 30 грудня, Міністерство культури перейменувало Національну музичну академію України імені Петра Ілліча Чайковського. Відтепер заклад має офіційну назву — Національна музична академія України.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України."Продовжуємо процес деколонізації української культури", — наголосила віце-прем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна.Вона додала, що рішення ухвалене відповідно до закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії", а також законів "Про вищу освіту" та "Про культуру".Підставою для перейменування став фаховий висновок експертної комісії Українського інституту національної пам’яті."Комісія визначила, що використання імені Петра Чайковського в назві закладу є символікою російської імперської політики та не відповідає чинному законодавству", — йдеться в повідомленні.Тож Міністерство культури України реалізував свої повноваження. Саме цим пояснюється ухвалення рішення про перейменування.Відповідно до наказу, ректор академії має у встановлений термін подати статут у новій редакції та забезпечити виконання всіх процедур, пов’язаних зі зміною назви. Також внесуть необхідні зміни до установчих документів і контракту керівника закладу."Перейменування не впливає на статус, освітній процес чи мистецьку діяльність академії. Рішення спрямоване на виконання вимог законодавства та є частиною державної політики деколонізації й очищення публічного простору від символіки російської імперської політики", — наголосили в Мінкульті.Наступним кроком стане публічне обговорення з колективом закладу, експертним середовищем і громадськістю питання присвоєння нового імені Національній музичній академії України.Нагадаємо, що 2023 року Київська міська рада вирішила перейменувати площу Льва Толстого. Її назвали площею Українських Героїв..

Україна отримала посаду заступника голови Бюро міжурядового комітету ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини. Це відкриває одразу декілька можливостей для впливу на формування майбутніх проектів.Про це повідомила віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна."Щойно відбулося голосування під час 20 сесії міжурядового комітету ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини в Нью-Делі", — зазначила вона в дописі у своєму Telegram-каналі.Бережна пояснила, що посада заступника голови бюро відкриває для України можливість формувати порядок денний комітету, пропонувати нові рішення, ініціювати майбутні проекти та виробляти спільні позиції держав-учасниць для подальшого розгляду й ухвалення рішень."Ця роль дозволяє нам бути активним голосом у формуванні глобальної культурної політики та посилювати міжнародні позиції України", — констатувала вона.За її словами, навіть попри загрози з боку агресора, Україна залишається активним голосом у глобальній культурній політиці."Дякую Міністерству закордонних справ України, постійному представництву України при ЮНЕСКО та заступнику міністра культури України Івану Вербицькому за підтримку та спільну роботу!" — підсумувала Тетяна Бережна.Нагадаємо, що 7 листопада президент України Володимир Зеленський повідомляв, що Україну обрано до виконавчої ради ЮНЕСКО на 2025-2029 роки. При цьому за нашу країну віддали найбільшу кількість голосів..

У Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" представили бронзове погруддя Івана Мазепи. Відкриття скульптури присвятили до дня всеукраїнського референдуму, який відбувся 1 грудня 1991 року. Тоді український народ проголосував за незалежність України.Про це повідомило "Суспільне Культура". Журналісти констатували, що погруддя створене з бронзи, а прототипом слугувала прижиттєва гравюра авторства Мартіна Бернігерота."Над проектом працювали скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов разом з архітектором Віктором Юрківим, дослідницею Ольгою Ковалевською та Українським інститутом національної пам'яті", — йдеться в повідомленні.Для постаменту використали справжній гранітний цоколь, що залишився після руйнації Успенського собору 1941 року, а також елементи його різьбленого іконостаса. Саме на цей храм Мазепа та його мати Марія Магдалина виділили щедрі пожертви.. "Поява скульптури Мазепи в Лаврі є проявом тяглості української державницької традиції та перемоги історичної правди", — заявила виконувачка обов'язків генеральної директорки заповідника "Києво-Печерська лавра" Світлана Котляревська.Побачити скульптуру можна у першій залі виставки "Мазепа. Стратегія європейської України" у четвертому корпусі заповідника "Києво-Печерська лавра" (Келіях соборних старців). На виставці також представлено документи мазепинської епохи, твори мистецтва, коштовності, зброя, стародруки, предмети побуту козацької старшини та інші експонати, що презентують Україну кінця XVII — початку XVIII століття.Що відомо про Івана МазепуЦе український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709). Князь Священної Римської імперії (1707-1709).Іван Мазпа був гетьманом української автономії під владою Російської імперії у часи правління російського ще царя Петра I. Під час Північної війни Московського царства зі Шведською імперією довгий час підтримував росіян. Проте 1708 року став на бік шведів. Після поразки останніх під Полтавою був вимушений переселитися до Молдовського князівства.Тоді наказом Петра I було знищено його столицю Батурин, а самого Мазепу відлучили від церкви. Понад два століття в усіх церквах Російської імперії щорічно в першу неділю великого посту проголошували анафему. 2023 року вперше в історії Києво-Печерської Лаври провели панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.Нагадаємо, у грудні минулого року повідомляли, що шабля Івана Мазепи, яку український боксер Олександр Усик підійняв на рингу після перемоги над Тайсоном Фʼюрі, може посприяти зняттю анафеми, накладену на гетьмана ще Російською православною церквою..

У понеділок, 1 грудня, в Парижі стартував сезон України у Франції під назвою Le Voyage en Ukraine ("Подорож до України"). Відкриття відбулося в Théâtre de la Ville та стало початком чотиримісячної культурної програми, що триватиме до березня 2026 року.Про це повідомив сайт Французького інституту. Там зазначили, що програма сезону охоплює близько 50 подій у різних містах Франції."Ініціатива має на меті продемонструвати силу опору та мобілізацію через українську культуру та мову, а також підтримку України з боку французьких митців і культурних інституцій", — ідеться в повідомленні.Президентка Institut Français Єва Нгуєн Бінь наголосила, що цей сезон є новим етапом співпраці між Україною та Францією, у якій культурні обміни відіграють ключову роль.Генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко додав, що "Подорож до України" є найважливішою подією, яку інститут будь-коли організовував за кордоном, адже культура є потужним засобом єднання та спільного осмислення важливих тем.Вечір відкриття відбувся за участю першої леді України Олени Зеленської. У межах програми "Культура завдає удару у відповідь" відбудуться художні зустрічі, виступи та перформанси, присвячені темам свободи, гідності, пам'яті та стійкості."Різноманітні події присвячені українським митцям, мислителям і активістам, які, попри війну, продовжують творити та захищати свободу слова", — наголосили у Французькому інституті.Серед подій культурної програми є такі заходи:серія вечорів у Théâtre de la Concorde (10-13 грудня), присвячених опору українського громадянського суспільства;концерт у Тулузі на честь композитора Валентина Сильвестрова;спільні проекти в Марселі, Ліллі та Нанті, що представлять сучасну українську мистецьку сцену, зокрема, в Ліллі покажуть гібридну програму "Портрет Харкова", а в Нанті — виставку за участю художниці Алевтини Кахідзе.Сезон Le Voyage en Ukraine організовували Французький інститут і Український інститут за підтримки міністерств закордонних справ і культури Франції й України. Організатори сподіваються, що подія стане важливим кроком у поглибленні культурних зв'язків між двома країнами та спрямована на підтримку української мови та мистецтва.Нагадаємо, 31 жовтня стало відомо, що уряд перейменував Міністерство культури та стратегічних комунікацій на Міністерство культури. Це восьма зміна у назві відомства за всю його історію..

До національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесли ще два елементи. Це бувальщини про конотопську відьму та таврійський розпис.Про це повідомили в Міністерстві культури України. Там уточнили їх повні назви:"Традиція і практика просторового й ужиткового оздоблення на Миколаївщині: таврійський розпис"; "Культура побутування бувальщин про конотопську відьму"."Відтепер місцеві громади мають вжити заходів щодо врахування рекомендацій і пропозицій експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України про охорону елементів нематеріальної культурної спадщини", — йдеться в повідомленні.За інформацією Мінкульту, таврійський розпис побутує в Миколаєві, а також на Очаківщині, Вознесенщині, Первомайщині, у Галицинівській та інших територіальних громадах області. Однак історично він походив із Кінбурна та сусідніх до нього територій Очаківщини.Своєю чергою, бувальщини про конотопську відьму побутують у Сумській області та зосереджені в Конотопі та сусідньому селі Підлипне. Ці перекази активно прижилися саме в місті, бо, зважаючи на густоту населення та зацікавленість мешканців, сприяють зміцненню культурної ідентичності громади.Найвідомішим твором, що базується на українських віруваннях про відьом, є повість "Конотопська відьма" Григорія Квітки-Основ'яненка, де він доволі чітко описував обряди, зокрема, ворожіння та замовляння.У Конотопі досі зберігають пам'ять про героїв повісті — у міському музеї навіть можна знайти велику експозицію, присвячену конотопським відьмам, зокрема, жорна, якими випробовували жінок на чистоту помислів, "літальний механізм", на якому нібито вони могли літати.Нагадаємо, що в липні цього року весільний обряд "заплітання долі", що побутує здебільшого у Стрийському районі Львівської області, а також в інших регіонах України з урахуванням місцевих особливостей, внесли до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України..

Уряд перейменував Міністерство культури та стратегічних комунікацій на Міністерство культури. Це восьма зміна у назві відомства за всю його історію.Про це йдеться у постанові №1396. Кабінет міністрів доручив відомству забезпечити у двотижневий термін підготувати і подати пропозиції щодо внесення актів до законодавства змін, які випливають з цієї постанови.Зокрема, рішення про зміни у назві відомства Верховна Рада підтримала ще 21 жовтня під час призначення Тетяни Бережної на подвійну посаду — віцепрем’єр-міністерки з питань гуманітарної політики України — міністерки культури України.Раніше заступниця очільника фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук повідомляла, посилаючись на відповідь Бережної, що стратегічні комунікації будуть відділені від Міністерства культури. Так, Держкомтелерадіо, "Укрінформ", іномовлення, Центр стратегічних комунікацій та "Єдині новини" будуть під керуванням Кабінету Міністрів України. Втім, формування інформаційної політики, тема безпеки журналістів, євроінтеграційні процеси залишаться під міністерством.Як змінювалися назви МінкультуВарто зауважити, що за час свого існування Міністерство культури змінювало назву щонайменше сім разів. Так, з 1991 року по 1994-й відомство мало назву Міністерство культури України. Після цього його перейменували на Міністерство культури і мистецтв. Таку назву воно носило до 2005 року, допоки назву знову не змінили. Згодом установа отримала назву Міністерство культури і туризму, а з 2010 року по 2019-й уряд повернув назву Міністерство культури.З приходом нового уряду було об'єднано три міністерства в одне, а відомство отримало назву Міністерство культури, молоді та спорту. Втім, вже у 2020 році об'єднання скасували, а відомство назвали Міністерством культури та інформаційної політки. Торік, коли міністром призначили дипломата Миколу Точицького, відомство знову перейменували на Міністерство культури і стратегічних комунікацій. З такою назвою воно проіснувало рік.Нагадаємо, раніше у Мінкульті повідомляли, що Москва торгує на чорному ринку викраденими з окупованих територій України артефактами. Загалом окупанти викрали 1,7 мільйона предметів української культурної спадщини..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада України призначила Тетяну Бережну на посаду віце-прем'єр-міністерки з питань гуманітарної політики та міністерки культури України. "За" проголосували 266 нардепів.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Таким чином після майже трьох місяців виконання обов’язків Бережна офіційно обійняла посаду міністра культури та стала першою за останні шість років віцепрем’єркою з гуманітарних питань."Це п’ятий міністр культури за останні п’ять років", — констатував Железняк.Як відомо, з 28 липня 2025 року, після формування уряду на чолі з Юлією Свириденко, посада міністра культури залишалася вакантною.Це було єдине відомство, яким тимчасово керувала виконувачка обов’язків, не маючи при цьому декількох необхідних профільних заступників.Що відомо про Тетяну БережнуТетяна Бережна народилася 9 січня 1989 року в Рогатині Івано-Франківської області. Вона закінчила Національний університет "Києво-Могилянська академія", отримавши ступені бакалавра права та магістра правознавства.Стажувалася в парламенті Канади як учасниця Канадсько-української парламентської програми. Проходила навчання в Українській школі політичних студій, Аспен Інституті Київ за програмою "Цінності та суспільство", у Київській школі економіки за напрямом "Government Relations (GR)" та в Лондонській школі економіки та політичних наук на курсі "Освіта для перемоги України".Понад десять років працювала адвокатом. 2022 року стала заступницею тодішньої міністерки економіки Юлії Свириденко, яка описувала Бережну як "досвідченого управлінця зі сильним бекграундом у державній політиці, міжнародних проектах і роботі з партнерами".У Міністерстві економіки Бережна відповідала за політику у сфері праці та зайнятості, реформування трудових відносин, створення робочих місць та інтеграцію ветеранів у ринок праці.Нагадаємо, що в липні 2025 року вона обійняла посаду тимчасової виконувачки обов’язків міністра культури. У цей період вона також відповідала за представлення України та реалізацію національного павільйону на Всесвітній виставці 2025 року в Осаці (Японія)..

Міністр культури Литви Ігнотас Адомавічюс оголосив про відставку. На ній наполягала прем'єр-міністерка країни Інга Ругінене. Він заявив, що робить це не через власні помилки, а під тиском, що загрожує його сім'ї.Про це повідомили журналісти литовського мовника LRT. Вони поінформували, що відставлений міністр подякував спільноті, розповів про тиск на сім'ю та наголосив, що завдяки його персоні більше уваги звернули на культуру."Дякую за довіру прем'єр-міністру, президенту, фракції, партії, яка мене делегувала на цю посаду. Але останнім часом посилений тиск на мене особисто, на мою сім'ю, коли нам небезпечно перебувати навіть на вулиці, змушує мене думати, що рішення все ж ухвалено. За 30 років культура зараз стала найважливішим елементом держави", — зазначив Адомавічюс.На запитання журналістки lrytas.lt міністр не зміг одразу відповісти, кому належить Крим, і звинуватив медійницю в провокації.Це стало останньою краплею для прем'єр-міністерки, яка запропонувала Адомавічюсу піти у відставку самостійно."Ми, як партія, приєднуємося до культури, намагаємося її створювати, розвивати, підкреслювати навіть ті речі, які є найболючішими. Вірю, що ми виростимо справді сильну та зрілу культуру без глузувань, без насильства, без образ, а ввічливу та розумну", — заплутано констатував політик.У підсумку він наголосив, що йде з посади міністра культури та найближчим часом передасть заяву Інзі Ругінене.Кандидатура Адомавічюса від початку викликала сильне невдоволення культурної спільноти, оскільки він не має зв'язків із культурним сектором, окрім того, що закінчив Національну школу мистецтв імені Чюрльоніса. До призначення міністром він недовго обіймав посаду радника віце-спікера Сейму, а раніше працював комерційним директором сімейної компанії Bravopasta, що виробляє макарони.Останніми днями в Литві пройшли протести проти призначення Адомавічюса, який представляє ультраправу партію "Зоря Німану", на посаду міністра культури. Зокрема, лунали запитання про компетентність політика, а також критика з приводу заяв міністра після зустрічі з президентом.Нагадаємо, 22 вересня стало відомо, що Литва надасть реабілітаційні та психіатричні послуги українським дітям. Ідеться про тих, які примусово депортовані до Росії та згодом повернуті на Батьківщину.

У вівторок, 30 вересня, в селі Юречкова Підкарпатського воєводства на території Польщі розпочнуться пошуково-ексгумаційні роботи на місці можливих поховань вояків Української повстанської армії (УПА).Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України."Новий етап українсько-польських відносин у сфері історичної пам’яті розпочався після політичних домовленостей обидвох країн на найвищому рівні, досягнутих наприкінці минулого року. Як наслідок — сторони обмінялися списками місць для потенційних досліджень історичних поховань: Польща висловила інтерес до 13 об’єктів в Україні, українська сторона — до чотирьох у Польщі”, — йдеться в повідомленні.Україна вже надала дозволи на проведення ексгумацій у Пужниках на Тернопільщині й у Львові. Своєю чергою, Польща надала дозвіл на дослідження українських поховань у Юречкові, де з 30 вересня розпочне роботу українська експедиція."Оскільки мова йде про спільну історію, українці, які довгий час перебувають на польській землі, так само потребують поваги та перепоховання", — розповів заступник міністра культури України Андрій Наджос.За його словами, цей етап для України є новим, адже тривалий час не було ні дозволів від польської сторони, ні можливості розпочати самі роботи."Тому, вважаю, це значний крок назустріч одне одному для двох дружніх країн, які мають спільний кордон і спільну ціль у цій війні — перемога над державою-агресором. Саме в цьому ми стратегічно єдині з нашими польськими колегами та партнерами", — додав заступник міністра.Він також зазначив, що Україна надала польській стороні геолокаційні дані для проведення дослідження на основі спогадів свідків і свідчень істориків, а експедиція в Юречкові стане першою спробою підтвердити поховання вояків УПА на цьому місці.Своєю чергою, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголосив, що ця ініціатива стала результатом тривалих, майже десятирічних зусиль обох країн."Хронологія історичних поховань не обмежується періодом Другої світової війни. В Україні є поховання з 1920 років, зокрема, братські могили жертв радянських наступів, де поряд поховані українці, поляки, євреї та представники інших національностей, які входили до складу Другої Речі Посполитої", — йдеться в повідомленні.На початку травня стало відомо, що на місці проведення ексгумаційних робіт у колишньому селі Пужники на Тернопільщині виявлено останки 42 людей. 6 вересня тіла перепоховали.Також спільна українсько-польська експедиція здійснювала пошуково-ексгумаційні роботи у Львові, під час яких виявлено братське поховання жертв Другої світової війни.Нагадаємо, в червні стало відомо, що Україна дозволила Польщі проводити ексгумаційні роботи стосовно загиблих польських військовослужбовців, які поховані на території колишнього села Збоїська. Зараз це міські межі Львова.

Україна, Румунія та Молдова уклали меморандум про підготовку спільної номінації об'єкта до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це відбулося під час міжнародної конференції "Виняткова універсальна цінність культурного комплексу "Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля": архітектурна спадщина" у Кишиневі.Про це повідомила прес-служба Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.Документ підписали тимчасова виконувачка обов'язків міністерки культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна, міністр культури Молдови Сержіу Продан і міністр культури Румунії Андраш Іштван Деметер.Тетяна Бережна наголосила на глибокому символізмі цієї події для трьох держав і всього європейського простору."Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля — це наша спільна спадщина та справжній скарб людства. Ця культура, що процвітала понад 6000 років тому, дає унікальне уявлення про ранній урбанізм, культуру та духовне життя наших предків", — наголосила вона.Меморандум закріплює наміри України, Молдови та Румунії спільно підготувати та просувати номінаційне досьє до включення транснаціонального серійного об’єкта "Культурний комплекс Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля: архітектурна спадщина" до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО."Цей крок не лише сприятиме збереженню унікальної археологічної спадщини, а й стане важливим внеском у зміцнення культурних, гуманітарних та європейських зв'язків між трьома країнами", — наголосили у відомстві.Що відомо про Трипільську культуруТрипільська культура, також відома як культура кукутень, — це археологічна культура епохи неоліту та раннього енеоліту (близько 5050-2950 роки до нашої ери) Південно-Східної Європи.Вона простягалася від Карпатських гір до регіонів Дністра та Дніпра, зосереджуючись на території сучасної Молдови та охоплюючи значну частину західної України та північно-східної Румунії. Загальна площа — 350 000 кілометрів квадратних.Більшість поселень культури були невеликими за розміром, високою щільністю: розташовані на відстані трьох-чотирьох кілометрів одне від одного.Упродовж приблизно 4100-3500 років до нашої ери населення трипільської культури побудувало одні з найбільших поселень в Євразії, деякі з яких містили до трьох тисяч споруд, а кількість мешканців оцінюється від 20 000 до 46 000 людей.Серед тих, що датуються V тисячоліттям до нашої ери, поселення культури вважаються найбільшими у Євразії та, можливо, у світі.Нагадаємо, що наприкінці березня Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інформацію про російських музейників, які сприяють викраденню українських культурних цінностей на окупованих територіях.