# Мінкульт

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада України призначила Тетяну Бережну на посаду віце-прем'єр-міністерки з питань гуманітарної політики та міністерки культури України. "За" проголосували 266 нардепів.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Таким чином після майже трьох місяців виконання обов’язків Бережна офіційно обійняла посаду міністра культури та стала першою за останні шість років віцепрем’єркою з гуманітарних питань."Це п’ятий міністр культури за останні п’ять років", — констатував Железняк.Як відомо, з 28 липня 2025 року, після формування уряду на чолі з Юлією Свириденко, посада міністра культури залишалася вакантною.Це було єдине відомство, яким тимчасово керувала виконувачка обов’язків, не маючи при цьому декількох необхідних профільних заступників.Що відомо про Тетяну БережнуТетяна Бережна народилася 9 січня 1989 року в Рогатині Івано-Франківської області. Вона закінчила Національний університет "Києво-Могилянська академія", отримавши ступені бакалавра права та магістра правознавства.Стажувалася в парламенті Канади як учасниця Канадсько-української парламентської програми. Проходила навчання в Українській школі політичних студій, Аспен Інституті Київ за програмою "Цінності та суспільство", у Київській школі економіки за напрямом "Government Relations (GR)" та в Лондонській школі економіки та політичних наук на курсі "Освіта для перемоги України".Понад десять років працювала адвокатом. 2022 року стала заступницею тодішньої міністерки економіки Юлії Свириденко, яка описувала Бережну як "досвідченого управлінця зі сильним бекграундом у державній політиці, міжнародних проектах і роботі з партнерами".У Міністерстві економіки Бережна відповідала за політику у сфері праці та зайнятості, реформування трудових відносин, створення робочих місць та інтеграцію ветеранів у ринок праці.Нагадаємо, що в липні 2025 року вона обійняла посаду тимчасової виконувачки обов’язків міністра культури. У цей період вона також відповідала за представлення України та реалізацію національного павільйону на Всесвітній виставці 2025 року в Осаці (Японія)..

Міністр культури Литви Ігнотас Адомавічюс оголосив про відставку. На ній наполягала прем'єр-міністерка країни Інга Ругінене. Він заявив, що робить це не через власні помилки, а під тиском, що загрожує його сім'ї.Про це повідомили журналісти литовського мовника LRT. Вони поінформували, що відставлений міністр подякував спільноті, розповів про тиск на сім'ю та наголосив, що завдяки його персоні більше уваги звернули на культуру."Дякую за довіру прем'єр-міністру, президенту, фракції, партії, яка мене делегувала на цю посаду. Але останнім часом посилений тиск на мене особисто, на мою сім'ю, коли нам небезпечно перебувати навіть на вулиці, змушує мене думати, що рішення все ж ухвалено. За 30 років культура зараз стала найважливішим елементом держави", — зазначив Адомавічюс.На запитання журналістки lrytas.lt міністр не зміг одразу відповісти, кому належить Крим, і звинуватив медійницю в провокації.Це стало останньою краплею для прем'єр-міністерки, яка запропонувала Адомавічюсу піти у відставку самостійно."Ми, як партія, приєднуємося до культури, намагаємося її створювати, розвивати, підкреслювати навіть ті речі, які є найболючішими. Вірю, що ми виростимо справді сильну та зрілу культуру без глузувань, без насильства, без образ, а ввічливу та розумну", — заплутано констатував політик.У підсумку він наголосив, що йде з посади міністра культури та найближчим часом передасть заяву Інзі Ругінене.Кандидатура Адомавічюса від початку викликала сильне невдоволення культурної спільноти, оскільки він не має зв'язків із культурним сектором, окрім того, що закінчив Національну школу мистецтв імені Чюрльоніса. До призначення міністром він недовго обіймав посаду радника віце-спікера Сейму, а раніше працював комерційним директором сімейної компанії Bravopasta, що виробляє макарони.Останніми днями в Литві пройшли протести проти призначення Адомавічюса, який представляє ультраправу партію "Зоря Німану", на посаду міністра культури. Зокрема, лунали запитання про компетентність політика, а також критика з приводу заяв міністра після зустрічі з президентом.Нагадаємо, 22 вересня стало відомо, що Литва надасть реабілітаційні та психіатричні послуги українським дітям. Ідеться про тих, які примусово депортовані до Росії та згодом повернуті на Батьківщину.

У вівторок, 30 вересня, в селі Юречкова Підкарпатського воєводства на території Польщі розпочнуться пошуково-ексгумаційні роботи на місці можливих поховань вояків Української повстанської армії (УПА).Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України."Новий етап українсько-польських відносин у сфері історичної пам’яті розпочався після політичних домовленостей обидвох країн на найвищому рівні, досягнутих наприкінці минулого року. Як наслідок — сторони обмінялися списками місць для потенційних досліджень історичних поховань: Польща висловила інтерес до 13 об’єктів в Україні, українська сторона — до чотирьох у Польщі”, — йдеться в повідомленні.Україна вже надала дозволи на проведення ексгумацій у Пужниках на Тернопільщині й у Львові. Своєю чергою, Польща надала дозвіл на дослідження українських поховань у Юречкові, де з 30 вересня розпочне роботу українська експедиція."Оскільки мова йде про спільну історію, українці, які довгий час перебувають на польській землі, так само потребують поваги та перепоховання", — розповів заступник міністра культури України Андрій Наджос.За його словами, цей етап для України є новим, адже тривалий час не було ні дозволів від польської сторони, ні можливості розпочати самі роботи."Тому, вважаю, це значний крок назустріч одне одному для двох дружніх країн, які мають спільний кордон і спільну ціль у цій війні — перемога над державою-агресором. Саме в цьому ми стратегічно єдині з нашими польськими колегами та партнерами", — додав заступник міністра.Він також зазначив, що Україна надала польській стороні геолокаційні дані для проведення дослідження на основі спогадів свідків і свідчень істориків, а експедиція в Юречкові стане першою спробою підтвердити поховання вояків УПА на цьому місці.Своєю чергою, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголосив, що ця ініціатива стала результатом тривалих, майже десятирічних зусиль обох країн."Хронологія історичних поховань не обмежується періодом Другої світової війни. В Україні є поховання з 1920 років, зокрема, братські могили жертв радянських наступів, де поряд поховані українці, поляки, євреї та представники інших національностей, які входили до складу Другої Речі Посполитої", — йдеться в повідомленні.На початку травня стало відомо, що на місці проведення ексгумаційних робіт у колишньому селі Пужники на Тернопільщині виявлено останки 42 людей. 6 вересня тіла перепоховали.Також спільна українсько-польська експедиція здійснювала пошуково-ексгумаційні роботи у Львові, під час яких виявлено братське поховання жертв Другої світової війни.Нагадаємо, в червні стало відомо, що Україна дозволила Польщі проводити ексгумаційні роботи стосовно загиблих польських військовослужбовців, які поховані на території колишнього села Збоїська. Зараз це міські межі Львова.

Україна, Румунія та Молдова уклали меморандум про підготовку спільної номінації об'єкта до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це відбулося під час міжнародної конференції "Виняткова універсальна цінність культурного комплексу "Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля": архітектурна спадщина" у Кишиневі.Про це повідомила прес-служба Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.Документ підписали тимчасова виконувачка обов'язків міністерки культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна, міністр культури Молдови Сержіу Продан і міністр культури Румунії Андраш Іштван Деметер.Тетяна Бережна наголосила на глибокому символізмі цієї події для трьох держав і всього європейського простору."Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля — це наша спільна спадщина та справжній скарб людства. Ця культура, що процвітала понад 6000 років тому, дає унікальне уявлення про ранній урбанізм, культуру та духовне життя наших предків", — наголосила вона.Меморандум закріплює наміри України, Молдови та Румунії спільно підготувати та просувати номінаційне досьє до включення транснаціонального серійного об’єкта "Культурний комплекс Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля: архітектурна спадщина" до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО."Цей крок не лише сприятиме збереженню унікальної археологічної спадщини, а й стане важливим внеском у зміцнення культурних, гуманітарних та європейських зв'язків між трьома країнами", — наголосили у відомстві.Що відомо про Трипільську культуруТрипільська культура, також відома як культура кукутень, — це археологічна культура епохи неоліту та раннього енеоліту (близько 5050-2950 роки до нашої ери) Південно-Східної Європи.Вона простягалася від Карпатських гір до регіонів Дністра та Дніпра, зосереджуючись на території сучасної Молдови та охоплюючи значну частину західної України та північно-східної Румунії. Загальна площа — 350 000 кілометрів квадратних.Більшість поселень культури були невеликими за розміром, високою щільністю: розташовані на відстані трьох-чотирьох кілометрів одне від одного.Упродовж приблизно 4100-3500 років до нашої ери населення трипільської культури побудувало одні з найбільших поселень в Євразії, деякі з яких містили до трьох тисяч споруд, а кількість мешканців оцінюється від 20 000 до 46 000 людей.Серед тих, що датуються V тисячоліттям до нашої ери, поселення культури вважаються найбільшими у Євразії та, можливо, у світі.Нагадаємо, що наприкінці березня Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інформацію про російських музейників, які сприяють викраденню українських культурних цінностей на окупованих територіях.

Фільм "Мавка. Справжній міф" знімали за мотивами "Лісової пісні" Лесі Українки. Кіностудія Film.UA сповістила про завершення основної частини наймасштабнішого проекту останніх років.Про це повідомила Українська кіноакадемія, опублікувавши відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Мавка. Справжній міф" — це оригінальне повнометражне кіно, що розширює "Мавчин Всесвіт", — ідеться в повідомленні.У кіноакадемії додали, що стрічка надихалася українськими автентичними легендами, яким надали переосмисленого сучасного звучання."Це найамбітніший кінопроект студії останніх років, абсолютно безпрецедентний під час повномасштабного вторгнення", — розповіла продюсерка Анна Єлісєєва.Вона зауважила, що рекордний бюджет фільму — один мільйон доларів, які забезпечено як власними коштами студії, так і приватних інвесторів."Рекордна кількість нічних змін для проектів FILM.UA за всі роки. А також підводні зйомки та спеціально побудований водоспад у Коростишівському кар’єрі", — поділилася деталями одна з авторок фільму.Також зазначається, що перед командою стояв виклик: поєднати неймовірну українську природу з містичним світом мавок і русалок. На великі екрани "Мавка. Справжній міф" вийде в березні 2026 року.Нагадаємо, що у вересні минулого року українська анімаційна студія Animagrad, яка випустила успішну анімаційну роботу "Мавка. Лісова пісня", спільно зі студією "Наша Файта" представили тизер мультфільму для дорослих. Прем’єра стрічки відбулася цього року.

У національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" розпочався процес дерусифікації фресок в Успенському соборі. Це питання не лише естетики, а й відновлення історичної справедливості.Про це повідомила виконувачка обов'язків генеральної директорки заповідника Світлана Котляревська. Зокрема, вона показала фреску, на якій зображені очільник Московської церкви в Україні митрополит Онуфрій, колишній намісник Києво-Печерської лаври митрополит УПЦ МП Павло (у миру — Петро Лебідь) і покійний митрополит Володимир.За її словами, це зображення написали понад 20 років тому. В Успенському соборі є багато зображень історичних постатей і преподобних отців Києво-Печерської лаври, і команда заповідника працюватиме над тим, щоб обрати, кого можна зобразити в соборі."Мені важливо, щоби Лавра стала відкритою — не тільки для відвідувачів, а й для науковців у тому числі, бо потрібно залучати зовнішню експертизу, ми будемо збирати та формувати пропозиції, а далі на нашій науково-методичній раді ухвалювати рішення", — зазначила Котляревська.Вона наголосила, що Лавра має демонструвати велич української культури."Коли українець відвідує українську святиню, він відчуває, що є чим пишатися. У нас є така будівля, такі майстри, як Їжакевич, у нас є незламні церкви, які стоять століттями. Так само, як Україна є незламною, так само Лавра є незламною. А Лавра — це Україна в мініатюрі. Тому відродження Лаври — це частина відродження України", — наголосила виконувачка обов'язків генеральної директорки заповідника.Вона назвала історичною подією першу службу українською мовою в Лаврі. Цей процес свідомо розпочали з Дальніх печер, а потім він охопить і Ближні печери. Перша служба українською в Києво-Печерській лаврі відбулася 6 січня 2025 року в Успенському соборі, а тепер і в печерах."Якщо ми говоримо про печери, то саме така сакральна традиція була ще тисячу років", — додала Котляревська.Команда заповідника працює над формуванням контент-матеріалів, щоб у найближчий рік подати печери та поклоніння мощам преподобних як нематеріальну спадщину ЮНЕСКО. За її словами, це "унікальний саме українсько-печерський процес"."Нас роками знецінювали, але ми — нація майстрів, філософів і митців. І Лавра має це показати", — підсумувала Світлана Котляревська.Нагадаємо, 22 травня цього року стало відомо, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України звільнило з посади керівника Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" Максима Остапенка. Це сталося в той час, коли керівництво готувало масштабну виставку в Лаврі.

У понеділок, 28 липня, уряд призначив Тетяну Бережну тимчасово виконувачкою обов’язків міністерки культури та стратегічних комунікацій.Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, у час трансформації для міністерства важливо зберегти керованість, фінансову спроможність та взаємодію з культурною спільнотою. "Саме тому обов’язки тимчасової очільниці доручено досвідченій управлінці з сильним бекграундом у держполітиці, міжнародних проєктах та роботі з партнерами", — заявила Свириденко.Глава українського уряду зазначила, що головне завдання — забезпечити належне фінансування української культури в умовах війни. "Провести аудит потреб, активізувати діалог із донорами, знайти додаткові ресурси — це ті напрямки, в яких Тетяна вже показала результат у Мінекономіки. Бережна має великий досвід у реформах, культурній дипломатії та міжнародній співпраці, зокрема як комісарка України на EXPO-2025 в Японії", — зазначила посадовиця.Свириденко заявила, що розраховує на згуртовану роботу команди міністерства. "Особливо важливо, що поруч залишається команда — Галина Григоренко, Анастасія Бондар та інші профільні заступники. Я вдячна їм за професіоналізм", — наголосила вона.Уряд, за словами прем'єр-міністерки, також планує згодом виокремити інформаційну політику та стратегічні комунікації в окремий напрямок із чітким мандатом і ресурсами. "Це дозволить фокусовано працювати над інформаційною стійкістю країни. Культурній політиці потрібен новий імпульс", — додала Юлія Свириденко.Що відомо про Тетяну БережнуБережна здобула вищу освіту в Національному університеті "Києво-Могилянська академія", здобувши ступінь бакалавра за напрямом "Право" та магістра зі спеціальності "Правознавство". Стажувалася у Парламенті Канади в межах Канадсько-української парламентської програми (CUPP), що стало для неї першим міжнародним досвідом у сфері державної політики.Подальше навчання вона продовжила в Українській школі політичних студій, Київській школі економіки (за напрямом Government Relations), Аспен Інституті Київ, а також у Лондонській школі економіки та політичних наук (LSE), де опанувала курс про глобальні трансформації та відбудову України. У 2025 році Тетяна завершила програму Школи Стратегічного Архітектора при KMBS.Юридичну кар’єру вона розпочала ще у 2011 році в одному з провідних українських адвокатських об’єднань — "Василь Кісіль і Партнери". У 2017 році отримала свідоцтво адвоката.З 17 червня 2022 року вона обіймала посаду заступниці Міністра економіки. У 2025 році їй довірено представлення України на всесвітній виставці ЕКСПО в Осаці — як Генеральній комісарці.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України чітко визначив для себе чотири ключові пріоритети: гідність людини, безпека, розвиток економіки та відбудова.Нещодавно видання Bloomberg повідомляло, що нова прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, ймовірно, звернеться за додатковим фінансуванням до Міжнародного валютного фонду, оскільки вона прагне задовольнити фіскальні потреби країни, попри те, що війні з Росією не видно кінця.

Рашисти продовжують не лише вбивати українців, а й намагаються знищити історію нашої країни. Внаслідок обстрілу Одеси уночі 24 липня було пошкоджено сім об'єктів культурної спадщини.Про це повідомила прес-служба Міністерства культури та стратегічних комунікацій України."Внаслідок масованого ракетного обстрілу з боку збройних сил РФ 24 липня у місті Одеса було пошкоджено сім об’єктів культурної спадщини, з яких — чотири мають статус пам’яток національного значення", — йдеться у повідомленні.Ці об’єкти розташовані в історичному центрі Одеси, який включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Так, постраждали наступні об’єкти:Воронцовський палац (пров. Воронцовський, 2) — пам’ятка архітектури національного значення.Палац (Приморський бульвар, 9) — пам’ятка архітектури національного значення.Будинок Родоканакі, де розміщується готель Hotel de Versal (Приморський бульвар, 10) — пам’ятка архітектури національного значення.Будівля готелю "Лондонський" (Приморський бульвар, 11) — пам’ятка архітектури національного значення.Будівля Міщанської управи (вул. Старопортофранківська, 36).Фруктовий пасаж (вул. Привозна, 14).Корпус станції Одеса-порт (вул. Приморська, 8).Воронцовський палац — пам'ятка архітектури початку XIX століття в Одесі на Приморському бульварі.Нагадаємо, вночі 24 липня російські загарбники атакували Україну ракетами та дронами. Під прицілом опинилася Одеса. У місті спалахнули пожежі. Загарбники поцілили по об’єктах "Укрзалізниці". Також цієї ночі російські терористи атакували ракетами Черкаси. Внаслідок рашистського удару пошкоджені щонайменше 15 багатоповерхівок і місцеве кладовище. Постраждали 16 людей.Додамо, 24 липня серед білого дня російський агресор вдарив по густозаселеному мікрорайону Харкова двома керованими авіабомбами вагою по 250 кілограмів кожна. Кількість постраждалих зросла до 37 людей.

Українські та міжнародні організації звернулися до музеїв "Анахуакаллі" в Мексиці та "Лазара Сегала" у Бразилії, щоби вони відмовилися від наміру співпрацювати з "Російською галереєю мистецтв", яка діє в окупованому Севастополі. Така ініціатива "є прямою загрозою дотриманню норм міжнародного права".Про це повідомила громадська правозахисна організація "Центр прав людини Zmina". "Севастопольське телебачення" нещодавно запевнило, що в окупантів вже "існують домовленості про виставку колекції робіт із країн Латинської Америки"."Співпраця з інституціями, створеними та контрольованими державою-окупантом, суперечить як нормам міжнародного гуманітарного права, так і загальновизнаним стандартам у сфері культури та музейної справи. Вона створює ризик де-факто визнання окупаційної влади, сприяє легітимації порушення норм міжнародного правопорядку та може бути інтерпретована як порушення принципу невизнання територіальних здобутків, досягнутих шляхом збройної агресії", — йдеться у заяві-зверненні.Також у заяві згадують про те, що й Мексика, і Бразилія на державному рівні в численних резолюціях Генасамблеї ООН визнавала Крим невіддільною частиною України, тимчасово окупованою Російською Федерацією.Активісти наголосили, що з моменту окупації півострова Росія "нищила культурну спадщину Криму"."Музейні установи на окупованій території активно здійснюють незаконні руйнівні археологічні розкопки на більш ніж 1 100 об’єктах, включно з Херсонесом Таврійським, пам’яткою ЮНЕСКО. Близько 14 мільйонів цінностей вилучено, з яких значну частину, включно з полотнами українських художників, переміщено до музеїв на території Росії, де вони використовуються для трансляції наративів, що виправдовують окупацію та заперечують культурну самобутність України та кримськотатарського народу", — наголошується у зверненні.Тому така співпраця "може суперечити зобов’язанням Мексики та Бразилії як членів міжнародної спільноти".Музейників з Латинської Америки закликають відмовитися від будь-яких форм співпраці з культурними установами, створеними або контрольованими Росією на окупованих територіях України, та утриматися від участі в заходах за участі таких організацій.Нагадаємо, що 6 червня в Києві під час масованої атаки країни-агресорки Росії на столицю України вибухова хвиля пошкодила фасад музею в підніжжі "Батьківщини-матері".

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що наразі є багато кандидатів на посаду міністра культури, а тому точиться багато дискусій щодо майбутнього очільника відомства.Таку заяву очільниця уряду зробила під час спілкування із журналістами, передає "Суспільне". За її словами, це виявився один з найбільш дискусійних напрямків, коли обговорювалась команда нового Кабміну."Ми насправді дивились дуже багато кандидатів на Міністерство культури. Треба знайти хорошого менеджера і підійти до цього раціонально. Є низка складних питань у сфері відповідальності цього міністерства, я сподіваюся новий міністр з ними впорається", — сказала Свириденко.Також посадовиця зауважила, що питання стратегічних комунікацій та інформаційної політики мають бути окремим напрямом. Відтак, їх потрібно відмежувати від Мінкульту.Нагадаємо, кількість міністерств у новому українському уряді зменшилася з 19 до 15, віце-прем'єр-міністрів — з п'яти до трьох. До того ж у ньому відсутня позиція міністра Кабінету міністрів. Таке скорочення кількості міністерств пов'язано зі злиттям деяких відомств в одну велику структуру. Додамо, 17 липня оновлений Кабінет міністрів України вперше провів повноцінне засідання. На ньому кожному міністру доручили розробити конкретний план дій.

Весільний обряд "заплітання долі", що побутує здебільшого у Стрийському районі Львівської області, а також в інших регіонах України з урахуванням місцевих особливостей, внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.Про це повідомила прес-служба Міністерства культури та стратегічних комунікацій України."Цей обряд, також відомий як "завивання віночка", відбувається у передвесільні дні — зазвичай у четвер чи п’ятницю. Він супроводжується обрядовими текстами, піснями та спеціальною атрибутикою. Мета його проведення — передати родинні цінності, побажати молодятам щасливої долі, вшанувати природу та виявити повагу до батьків", — ідеться в повідомленні.Вважається, що віночок і "доля" мають бути зшиті суцільною ниткою без вузликів — тоді життя подружжя буде спокійним і безконфліктним.У Мінкульті констатували, що вінок і "долю" плетуть тільки тим, хто вступає у шлюб уперше. "Ритуал розпочинається зі збирання барвінку в лісі або в лузі. Цим займаються молоді люди — наречена, наречений, дружки та дружби — співаючи при цьому обрядові пісні. Зібрану рослину миють, висушують, після чого молодих збирають до церкви на сповідь і освячують барвінок. Далі відбувається внесення обрядових символів — барвінку, весільного короваю, "колачів", зерна, меду та солоду, кожен з яких має своє символічне значення", — пояснили в повідомленні.Особливу роль відіграють батьки нареченої. Вони беруть участь у ритуальному розплітанні коси, розчісуванні волосся молодої, а потім знову заплітають його, прикрашаючи барвінковим віночком з колача на знак того, що дівчина має стати заміжньою жінкою."Кульмінаційним моментом є ритуал "посаду", що символізує остаточне поєднання двох родів. Він включає викуп "барвінкової долі", виголошення "прощі" молодими, батьківське благословення та громадське схвалення шлюбу з частуванням гостей (обряд "дарин")", — зауважили у відомстві.Після цього батьки нареченої передають "барвінкову долю" — велику гірлянду з барвінку та запашних квітів. Її кладуть під іконами або на стіл перед молодятами, а до того часу ховають від лихого ока. У деяких селах вінки для нареченої та нареченого плетуть окремо в їхніх домівках, після чого всі збираються разом, щоби сплести спільну "барвінкову долю", викупити віночок та благословити пару."За традицією після весілля вінки та барвінкову долю подружжя зберігало все життя як оберіг сімейного щастя", — підсумували в дописі міністерства.Нагадаємо, що в березні цього року у Вишгороді провели виставку "Окупована спадщина" — одна половина експонатів представлена у Музеї давньоруського гончарства, а друга — в Історичному музеї ВІКЗ.

На 27 липня запланований виступ російського диригента Валерія Гергієва на фестивалі в Італії. Він є особистим другом диктатора Володимира Путіна та просуває кремлівські наративи у світі.Про це заявив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос."Європейські сцени не мають ставати простором для виступів російських виконавців, чия діяльність підтримується російською державою та слугує виправданням воєнних злочинів російської армії в Україні та інших країнах світу", — наголосив він.Український чиновник нагадав, що з 2022 року в Україні застосовані санкції до Валерія Гергієва."Надалі потрібно докласти зусиль, аби цю особу внести до чергового 18 пакету санкцій ЄС", — додав Андрій Наджос.У відомстві додали, що з 55 представників російських музеїв, кримських музеїв, керівників російського міністерства культури, які з березня цього року перебувають під санкціями, дві особи включені до 17 санкційного пакета ЄС. Тож приклади успішної координації санкційної політики існують, можна очікувати на їхнє повторення.Андрій Наджос також висловив вдячність міністру культури Італії Алессандро Джулі за чітку оцінку виступу Гергієва як прояву російської пропаганди та за увагу до цієї теми під час зустрічі з міністром культури та стратегічних комунікацій Миколою Точицьким у Римі під час Конференції з відновлення України.Він уточнив, що важливим кроком для спільної протидії російським підривним впливам в Європі є також позиція віце-президентки Європейського парламенту Піні Печерно, яка публічно звернула увагу до цієї проблеми, зокрема, вказала на неприпустимість фінансування російських виконавців коштом програм і фондів ЄС.Валерій Гергієв є близьким другом Володимира Путіна з 1990 років. 2012 року він з'явився у його передвиборчій рекламі, 2014 року підтримав анексію Криму.Його вважають одним із найвпливовіших культурних діячів Росії. 2022 року, після того, як він відмовився засудити вторгнення Росії в Україну, його звільнили з міланського театру "Ла Скала". З того часу він не давав концертів у Європі.Виступ диригента є можливим після того, як Італія порушила загальноєвропейську заборону на в'їзд прокремлівських митців. Це рішення схвалив лівий політик, президент італійського регіону Кампанія Вінченцо де Лука. Він заявив, що культура "не повинна залежати від політики та політичної логіки".Нагадаємо, в серпні минулого року стало відомо, що Римська опера вирішила повернути на свою сцену росіянку Анну Нетребко, яка раніше особисто підтримувала російського диктатора Володимира Путіна. Вона схвально ставиться до дій кремлівського режиму.

Італія надасть 32,5 мільйона євро на відновлення культурної спадщини Одещини, яку пошкодили рашисти своїми обстрілами. Це буде безповоротна допомога для України.Про це повідомила прес-служба Міністерства культури та стратегічних комунікацій із посиланням на відповідну угоду, яку підписали уряди обидвох країн 10 липня в Римі під час Міжнародної конференції з питань відновлення України.Згідно з домовленостями, фінансування спрямують на реставрацію шести архітектурних пам'яток в Одесі, які постраждали внаслідок російської агресії. Йдеться про:Одеський національний художній музей;Одеський музей Західного та Східного мистецтва;Одеську обласну філармонію імені Давида Ойстраха;Одеський літературний музей;Будинок Зонтага;Палац Одружень.Програма передбачає комплексну реставрацію, підвищення рівня безпеки й енергоефективності будівель, модернізацію інженерних систем і доступність для маломобільних груп.Окрім реконструкції памʼяток планують створити Одеський центр управління спадщиною ЮНЕСКО — установи, що координуватиме збереження обʼєктів, внесених до Списку світової спадщини.Грант реалізовуватиме Італійська агенція з розвитку співробітництва (AICS) у координації з МЗС Італії (MAECI) й у співпраці з українськими міністерствами, Одеською обласною військовою адміністрацією та міською радою.Також Італія надасть шість мільйонів євро на реконструкцію двох зрошувальних систем в Одеській області. Реалізація проекту дозволить модернізувати зрошувальні системи, зменшити втрати води та підвищити врожайність зернових і овочевих культур до 50%.Нагадаємо, що 9 липня президент України Володимир Зеленський зустрівся в Римі з президентом Італії Серджо Маттареллою. Вони обговорили низку важливих питань.

У понеділок, 14 липня, на Трафальгарській площі в Лондоні боксер Олександр Усик презентуватиме відтворену мозаїку Алли Горської "Боривітер", яку пошкодили окупанти, обстрілюючи Маріуполь. Це відбудеться перед боєм із британцем Даніелем Дюбуа.Про це повідомило "Суспільне Культура". Журналісти зазначили, що оригінальне панно створила група художників на чолі з видатною мисткинею Аллою Горською у Маріуполі 1967 року. В липні 2022 року його суттєво пошкодили російські військові.За задумом організаторів, відновлена робота подорожуватиме світом та розповідатиме історії тих, кого Росія намагається знищити.Відтворений "Боривітер" представили 12 червня у центрі Києва, на майдані Незалежності. Усі охочі могли переглянути роботу до 22 червня.Над мозаїкою три місяці працювали 15 художників-монументалістів та дослідників, серед яких Анастасія Лелюк, Тетяна Тадай, Інга Леві, Ольга Чикало, Аля Сєгал, Тамара Турлюн, Поліна Пискурьова, Анастасія Антонець, Тетяна Бакум, Андрій Фішер, Ганна Круть.Команду очолили онука Алли Горської Олена Зарецька та культурна менеджерка Настя Іщенко.Аби максимально наблизитися до оригіналу, з різних куточків країни та світу привезли понад 700 кілограмів матеріалів: від непрозорого скла смальти та плитки потрібних кольорів до металевих плит і алюмінієвих ложок.Для подальшого транспортування мозаїки розробили унікальну конструкцію зі 68 пазлів, які збираються на металевий каркас.Український боксер Олександр Усик і британець Даніель Дюбуа проведуть чемпіонський матч-реванш у важкій вазі 19 липня на лондонському стадіоні "Вемблі". Навколо цього бою в Лондоні відбудеться чимало інших акцій, у тому числі й культурних.Нагадаємо, раніше український боксер надважкої ваги Олександр Усик заявляв, що британець Даніель Дюбуа заслуговує на реванш із ним. Це пов'язано з тим, що представник Великої Британії чудово провів три останні поєдинки.

У п’ятницю, 27 червня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України."Олександр Алфьоров — український історик, телевізійний і радіоведучий, громадський і військовий діяч", — ідеться в повідомленні.Із 2010 року він працював науковим співробітником Інституту історії України НАН України.Окрім того, Алфьоров є автором, співавтором і упорядником 15 книг і понад 100 наукових статей."Із початком повномасштабного вторгнення став офіцером ССО "Азов-Київ", з вересня 2022 року — офіцер Третьої окремої штурмової бригади, начальник групи гуманітарної підготовки й інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу. Має звання майора запасу", — зазначили у відомстві.У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України також зауважили, що одночасно Олександр Алфьоров був головою експертної групи з дерусифікації в Києві.Із 2008 року він працював радіоведучим на Українському радіо "Культура", з 2019 року — телеведучий на "Суспільному телебаченні" (у розділі культури). Деякий час очолював прес-службу "Азова".Як відомо, 13 грудня 2024 року керівника УІНП Антона Дробовича звільнили за наказом Кабінету міністрів. Це відбулося у зв'язку із закінченням терміну перебування на посаді.Нагадаємо, що з 21 грудня 2024 року тимчасовою виконувачкою обов’язків керівника УІНП стала Юлія Гнатюк.