# Мінкульт

Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн Європейського Союзу. Про це повідомили під час Міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості", що відбулася у Львові.У переговорах брали участь представники України та урядів європейських держав, зокрема Нідерландів, Швеції, Фінляндії та Литви, передає Міністерство культури України.Фінансова підтримка від НідерландівНідерланди оголосили про виділення одного мільйона євро на підтримку українського культурного сектору через Український фонд культурної спадщини. Українська сторона наголошує, що ці кошти спрямовуватимуться на відновлення об’єктів культурної спадщини, які постраждали внаслідок російської агресії, а також на збереження національної ідентичності."Унаслідок російської агресії культурна спадщина України зазнала значних руйнувань. Водночас ми продовжуємо відновлювати та зберігати нашу спадщину, адже це питання національної ідентичності та історичної пам’яті. Підтримка міжнародних партнерів у цьому процесі є надзвичайно важливою", — зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.Співпраця зі ШвецієюПід час зустрічі зі Швецією сторони підтвердили наміри розвивати стратегічне партнерство у сфері захисту та відновлення культурної спадщини.Окрему увагу приділили підготовці до Конференції з відновлення України (URC2026), де культурна частина має стати одним із пріоритетних напрямів.Плани з ФінляндієюЗ Фінляндією обговорили практичні проєкти співпраці, серед яких:відновлення пошкоджених культурних об’єктів;створення сховищ для збереження цінностей;цифровізація та каталогізація культурної спадщини.Фінська сторона позитивно оцінила роботу Українського фонду культурної спадщини та підтримала подальший розвиток співпраці.Поглиблення взаємодії з ЛитвоюЛитва підтвердила готовність посилювати партнерство у сфері культури. Серед ключових напрямів:збереження музейних фондів;евакуація культурних цінностей;страхування та безпека транспортування;професійні обміни між інституціями.Також обговорюється координація дій у межах Альянсу культурної стійкості та підготовка до спільних європейських ініціатив.Учасники переговорів наголошують, що збереження культури під час війни є не лише гуманітарним завданням, а й частиною національної безпеки та майбутнього відновлення країни.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що у 2026 році в межах державної програми підтримки перекладів української літератури Міністерство культури України та Український інститут книги підтримають видання 100 українських книжок, які вийдуть у перекладах 30 мовами світу..

У 2026 році в межах державної програми підтримки перекладів української літератури Міністерство культури України та Український інститут книги підтримають видання 100 українських книжок, які вийдуть у перекладах 30 мовами світу.Про це повідомили в Міністерстві культури України.Де видадуть українські книжки?Українські книги планують видавати не лише в Європі, а також у країнах Азії, Близького Сходу та Латинської Америки. Загалом проєкти охоплять 33 країни. Серед прикладів:у Лівані вийдуть твори Тараса Шевченка та Михайла Коцюбинського;в Єгипті арабською видадуть дитячу книжку української авторки;у Бразилії португальською вийдуть сучасні українські романи;в Індії планують видати антологію української поезії;в Японії вийде переклад сучасного українського нонфікшну.Найпопулярніші книги для перекладуСеред видань, що мають найбільший попит, — книжка Артура Дроня "Гемінґвей нічого не знає", яку планують перекласти десятьма мовами, зокрема англійською, німецькою, французькою, польською та іншими.Також високий інтерес видавців викликали "Я бачу, вас цікавить пітьма" Ілларіона Павлюка та "Амадока" Софії Андрухович.Результати конкурсу та мета програмиУ 2026 році на участь у програмі подали 179 заявок. Після відбору підтримку отримали 100 перекладацьких проєктів від видавців із 44 країн. Найбільше перекладів заплановано польською, англійською та сербською мовами.Програма Translate Ukraine діє з 2020 року та передбачає фінансову підтримку іноземних видавців для перекладу українських книжок.У Міністерстві культури зазначають, що мета ініціативи — посилити присутність української літератури у світі та зробити її більш доступною для міжнародної аудиторії."Українська література сьогодні — це частина нашої культурної присутності у світі. Через книжки ми розповідаємо про себе, свою історію й свою стійкість. І важливо, що ці історії читають у десятках країн. Програма Translate Ukraine допомагає зробити українські книжки доступнішими", — сказала Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.Нагадаємо, нещодавно Мінкульт вніс іще двох російських співаків до переліку осіб, що загрожують нацбезпеці.Додамо, також 25 лютого Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" знову відкрила доступ на територію Ближніх печер..

Міністерство культури України рішуче засудило будь-які прояви підтримки держави-агресорки та дії, що шкодять національній безпеці України.Таку заяву зробив Мінкульт на своїх офіційних інформаційних ресурсах.Раніше СБУ викрила та затримала очільницю одного з відділів Міністерства культури, яку підозрюють у поширенні проросійських наративів і виправдовуванні збройної агресії Росії проти України. За даними слідства, посадовиця систематично транслювала пропагандистські тези серед колег і знайомих."Ми вдячні СБУ за співпрацю та принципову позицію та системну роботу із виявлення загроз державній безпеці", — наголосили у відомстві.Там наголосили, що інформація, оприлюднена Службою безпеки України, стосується окремої посадової особи та не відображає позицію міністерства. Міністерство повністю сприяє правоохоронним органам у розслідуванні та надає всю необхідну інформацію."Будь-які прояви виправдовування чи підтримки агресії російської федерації є неприпустимими та матимуть відповідні наслідки", — акцентували в Мінкульті.Там запевнили, що в міністерстві на постійній основі діють внутрішні механізми перевірок і безпеки. Водночас, з огляду на законодавчі обмеження та повагу до приватності, такі заходи не можуть охоплювати особисту комунікацію поза межами службової діяльності."Цей випадок вже став підставою для додаткових управлінських рішень: розпочато з’ясування обставин, посилено контроль за дотриманням стандартів державної служби та ініційовано впровадження додаткових інструментів моніторингу ризиків", — пояснили у відомстві.Там зауважили також, що ситуація перебуває на контролі керівництва міністерства та Служби безпеки України."Ми залишаємося відданими захисту української культури, державності та суверенітету України", — підсумували в Міністерстві культури України.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Львівський театр ляльок відмовився від державних почесних звань "Заслужений артист України" та "Народний артист України". Театрали назвали цю систему спадком радянської культурної політики..

Кабінет міністрів схвалив державну програму розвитку англійської мови на 2026-2030 роки. Зокрема, значно зросте демонстрування англомовних фільмів в Україні.Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна, яка опублікувала відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.Вона поінформувала про проведення "культурного Кабміну", де ухвалили низку важливих рішень на посилення культури.Зокрема, схвалено державну програму розвитку англійської мови на 2026-2030 роки."Вона передбачає розвиток онлайн-курсів, розмовних клубів, сертифікацію; підвищення кваліфікації викладачів. Також у програмі — розвиток практики демонстрування фільмів англійською мовою", — зазначила Бережна.Як відомо, в червні 2025 року Кабмін затвердив концепцію Державної цільової національно-культурної програми сприяння вивченню та застосуванню англійської мови в Україні на 2026-2030 роки.Серед очікуваних результатів виконання програми:щонайменше 60% мешканців України володіють англійською мовою певною мірою;щонайменше 28% осіб можуть читати, писати та спілкуватися англійською мовою на побутовому рівні;щонайменше 90% вчителів з англійської мови підвищили рівень професійної кваліфікації;кількість демонструвань фільмів англійською мовою у кінозалах кіновидовищних закладів, що забезпечують демонстрування іноземних фільмів англійською мовою, становить щонайменше 120 одиниць протягом року;Україна посідає щонайменше 38 місце в рейтингу EF English Proficiency Indeх.Нагадаємо, що ще в листопаді 2023 року депутати Верховної Ради підтримали законопроект №9432 про застосування англійської мови в Україні. "За" проголосувало 278 народних обранців, "проти" — ніхто..

Львівський театр ляльок відмовився від державних почесних звань "Заслужений артист України" та "Народний артист України". Театрали назвали цю систему спадком радянської культурної політики.Про це Львівський театр ляльок повідомив на своїй сторінці у Facebook.У театрі наголосили, що хоча ці звання формально є державними нагородами, які надає президент відповідно до законодавства, їхнє походження пов'язане з радянською системою відзнак.У заяві зазначають, що така практика історично виконувала функцію контролю над митцями та формування лояльності до влади."Система цих почесних звань — це застарілий колоніальний механізм, який не гарантує мистецької якості, а натомість часто базується на лобіюванні та непрозорих процедурах. У межах деколонізації культури ми маємо остаточно «відклеїтися» від цього радянського рудимента. Така практика є очевидним анахронізмом, якого не існує в європейських країнах", — наголосили в театрі.Також у театрі звернули увагу, що навіть після здобуття незалежності ці нагороди отримували російські артисти, що розмивало дистанцію між українською культурою та культурою держави-агресорки.Натомість Львівський театр ляльок заявив про перехід до принципів відкритої конкуренції та професійного визнання через мистецькі премії з прозорими критеріями й експертними радами.Водночас у дописі акцентували, що таке рішення не спрямоване на знецінення митців, які вже мають такі звання, а є відмовою від самої системи.Колектив також звернувся до Міністерства культури із закликом розглянути можливість скасування почесних звань на державному рівні. Ініціативу запропонувала головна режисерка театру Яна Титаренко, її підтримала директорка — художня керівниця Уляна Мороз і акторський склад.Нагадаємо, що 9 березня відбулася 65 церемонія вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року. Традиційно цього дня відзначили найкращих у різних сферах культури..

Міністерство культури України внесло російських співаків Акмаля Ходжаніязова (псевдонім — Akmal’) і Романа Архіпова до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.Про це свідчать відповідні накази Міністерства культури України.Там вказано, що до оновленого переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, увійшли: російський співак Акмаль Ходжаніязов (Akmal’) і російський музикант і продюсер Роман Архіпов.Зазначається, що Ходжаниязов підтримує та виправдовує військову агресію Росії проти України, поширює російську пропаганду через свою концертну діяльність на тимчасово окупованій території України.Водночас Архіпов брав активну участь у антиукраїнських заходах держави-агресорки (держави-окупантки), спрямованих, зокрема, на виправдання та легітимізацію агресії й окупації українських територій, героїзацію російських військових формувань, популяризацію вищого керівництва й органів держави-агресорки.Таким чином на теперішній момент до переліку тих, хто створює загрозу національній безпеці України, занесено вже 253 особи.Як відомо, перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці, ведеться з 2022 року. Водночас з нього виключено російського гумориста Максима Галкіна.У листопада 2024 року президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО щодо позбавлення державних нагород зрадників України. До першого списку увійшло 34 особи. Серед зрадників — колишні урядовці, народні депутати, керівники СБУ та генпрокуратури, прокурори, артисти, російські політичні, релігійні та культурні діячі.Нагадаємо, що минулого тижня Україна застосувала санкції проти російських та іранських компаній і громадян, що обслуговують військово-промисловий комплекс Росії, а також паралімпійців, які виправдовують агресію та поширюють російську пропаганду..

У понеділок, 9 березня, відбулася 65 церемонія вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року. Традиційно цього дня відзначили найкращих у різних сферах культури."Ця премія особлива своїми атмосферою, духом, всім тим, що зараз в повітрі, всім тим, що довкола нас цими днями. Це дуже-дуже справжні і дуже сильні емоції, які об'єднують сьогодні всю нашу державу. Якою ж важкою і довгою була ця зима. І ми її подолали", — сказав президент Володимир Зеленський під час церемонії вручення.Зеленський подякував ЗСУ за те, що настала весна, а також українським митцям і всім, хто народжує нове і береже надбання минулого."І коли зараз українська музика єднає всіх наших людей і на фронті, по всій країні, коли неможливо дістати квитки в наш український театр, і є черги в музеї, на наші виставки — все це дуже надихає. Все це — доказ того, що українська культура сучасна, вона модна, і культура наша жива", — наголосив він.Переможці Шевченківської премії-2026Проза: Юрій Щербак — за книгу підсумків і пророцтв "Мертва пам'ять. Голоси і крики" і Павло Белянський — за роман "Битись не можна відступити".Поезія: не присудили.Літературознавство та мистецтвознавство: Олеся Авраменко — за мистецтвознавчі науково-популярні твори з авторської серії Accent: книги "Білокур", "Приходько", "Тістол" та Сергій Тримбач — за книгу "Іван Миколайчук. Містерії долі".Публіцистика та журналістика: Олег Криштопа — за документальний роман "Радіо "Афродіта".Кіномистецтво: Павло Остріков — за фільм "Ти — космос".Театральне мистецтво: Оксана Дмітрієва — за вистави "Вертеп", "Жираф Монс" Харківського державного академічного театру ляльок імені Афанасьєва; виставу "Буря" Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької; виставу "Медея" Івано-Франківського національного академічного театру імені Івана Франка.Творче кураторство культурно-мистецьких проєктів: Тетяна Гаук, Олена Грозовська, Михайло Кулівник, Катерина Лісова, Дар'я Подольцева — за виставковий проєкт "Алла Горська. Боривітер" та Валерій Сахарук — за культурно-мистецький проєкт "30х30. Сучасне українське мистецтво".Дизайн: не присудили.Декоративно-прикладне мистецтво: Ігор Мацієвський — за мистецький проєкт "Народжені у вогні" (серія художніх робіт українського скла).Фотомистецтво: Олена Гром — за фотопроєкт "Вкрадена весна".Візуальні мистецтва: Назар Білик — за "Меморіал українським розвідникам", серії скульптур "Збурений простір" та "Сплав".Концертно-виконавське мистецтво: Юлія Ткач — за медіапроєкт "За крок до Перемоги"; а також мистецькі цикли "Постаті", "Зустріч епох"; концертні програми та фондові записи 2020-2025 років.Музичне мистецтво: Олексій Скрипник — за хоровий концерт "Катарсис" для мішаного хору a cappella на канонічні тексти; та симфонію № 3 "Галина" для скрипки й симфонічного оркестру.Нагадаємо, що сьогодні в Республіці Ботсвана відбулася історична подія. Там установили перший пам'ятник Тарасу Шевченку на африканському континенті..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти позицію, продемонстровану попередніми роками.Відповідну заяву оприлюднило Міністерство культури України. У ній наголошується, що, як одна з найавторитетніших мистецьких платформ світу, Венеційська бієнале не може ставати майданчиком для відбілювання щоденних воєнних злочинів Росії проти українського народу.Міністри наголосили, що з 2014 року Росія цілеспрямовано знищує об’єкти культурної спадщини України, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, положення Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року."З початку повномасштабного вторгнення Росія веде системну війну проти української культури, ідентичності та історичної пам’яті. З 2022 року війна Росії забрала життя 346 митців і 132 українських і іноземних медійників. Росія зруйнувала або пошкодила 1 707 пам’яток культурної спадщини та 2 503 об’єкти культурної інфраструктури в Україні, з яких 558 повністю знищено", — йдеться у заяві.Також зазначається, що росіяни незаконно вивезли щонайменше 35 482 музейні предмети, ще понад 2,1 мільйона одиниць зберігаються на тимчасово захоплених територіях, перебуваючи під загрозою знищення або незаконного переміщення.Міністри додали, що прямі збитки культурному сектору України вже перевищують 4,2 мільярда доларів, а загальні втрати галузі оцінюють більш ніж у 31 мільярд доларів."Століттями Російська імперія та згодом СРСР здійснювали цілеспрямовану політику знищення української ідентичності: забороняли українську мову, привласнювали українських митців та культурні надбання, просували міф про велич і вищість російської культури. На сьогодні Росія проводить системну політику культурної експансії та насильницької русифікації на тимчасово окупованих територіях України. Вона витісняє українську мову з освіти, медіа та публічного простору, знищує українські книжки, переписує бібліотечні фонди, переслідує педагогів, журналістів та культурних діячів", — йдеться у заяві.Сибіга і Бережна заявили, що Росія відкрито використовує культуру як інструмент політичного впливу."Показовим є висловлювання директора російського музею "Ермітаж" Михайла Піотровського, який назвав російські культурні проєкти за кордоном "спецоперацією". Це підтверджує, що російська культурна присутність часто є частиною ширшої державної політики легітимізації агресії. У цьому контексті допуск представників Росії до міжнародних мистецьких подій неприпустимий", — зазначили міністри.Урядовці нагадали, що 27 лютого 2022 року, через три дні після початку повномасштабної агресії Росії, організатори Бієнале засудили агресію та виступили за мир і діалог."Нам незрозуміло, чому ця позиція організаторів змінюється зараз, коли Росія відмовляється припиняти війну, відкидає мирні зусилля та діалог, натомість продовжуючи робити ставку на терор і звірства. За таких умов будь-які зміни політики чи пом’якшення обмежень не мають реальних підстав, і можуть лише надіслати небезпечний сигнал про підтримку агресії, толерування російських воєнних злочинів та нормалізації геноцидної політики російських окупантів", — йдеться у заяві.Міністри наголосили, що недопуск Росії до міжнародних культурних майданчиків критично важливий для збереження їхньої нейтральності, уникнення політизації та захисту культурної сфери від державної пропаганди війни.Як відомо, 4 березня організатори Венеційської бієнале оприлюднили списки учасників, які відкриють національні павільйони. Серед них є й Росія, яка не брала участь із 2022 року.Нагадаємо, раніше Римська опера планувала повернути на свою сцену росіянку Анну Нетребко, яка раніше особисто підтримувала російського диктатора Володимира Путіна, але потім відмовилася від цієї ідеї..

Присутність російських митців на українських сценах після завершення війни стане моветоном. Таких гастролів не сприйматиме українське суспільство.Про це заявила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна"."Моє бачення, що Україна і Росія — це країни з тотально різним світоглядом і різними цінностями. Важко говорити, що буде після нашої перемоги, але, на моє переконання, присутність російських митців на українських сценах — буде не просто моветоном, це також буде абсолютно не сприйматися військовими, які повернуться з фронту, сім'ями, які втратили своїх захисників і захисниць", — зазначила вона.За її словами, ми вступаємо в нову добу сприйняття російського світу, "русского міра" та російського культурного продукту."Так, як відбувалося раніше, більше ніколи не буде", — наголосила Бережна Серед іншого, Бережна розповіла, що виховувалася з повним відчуженням від російської культури: не вміє розмовляти російською мовою, не росла на російських фільмах, книжках і казках."Це абсолютно для мене чужа культура. Натомість, українська культура мені дуже люба, цінна, і я справді щаслива, що життя дало нагоду її зміцнювати на цій позиції", — акцентувала міністерка.До речі, у квітні 2023 року тодішній міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що, на його думку, з деякими росіянами надалі, після завершення війни, можлива співпраця у сфері культури.Водночас щодо російських діячів культури, які зайняли нейтральну позицію та не висловлюються на підтримку жодної зі сторін конфлікту, на думку міністра, вони не будуть затребувані "у фізичній появі тут, в Україні, ще доволі довгий час".Нагадаємо, що уряд вилучив з Державного реєстру нерухомих пам’яток України "Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада". Це пам’ятка історії національного значення, розташована в Переяславі Київської області..

Уряд вилучив з Державного реєстру нерухомих пам’яток України "Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада". Це пам’ятка історії національного значення, розташована в Переяславі Київської області.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України. Там зауважили, що 4 лютого уряд ухвалив відповідну постанову, підготовлену та ініційовану Мінкультом."Це важливий крок у процесі деколонізації та демонтажу імперських наративів", — зазначили фахівці відомства.У міністерстві уточнили, що рішення уряду розроблене Мінкультом на виконання закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"."В умовах повномасштабної збройної агресії Росії проти України, а також з огляду на багатовікову політику асиміляції, знищення української мови, культури й ідентичності, Мінкульт системно та послідовно очищує Державний реєстр нерухомих пам’яток України та публічний простір від радянської комуністичної та російської імперської ідеології", — йдеться в повідомленні.У Мінкульті наголосили, що "Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада" є втіленням ідеї використання монументальної пропаганди в обґрунтуванні міфу про "возз’єднання" України з Росією 1654 року. Цей міф походить із російської дореволюційної історіографії, його пізніше переосмислила та закріпила радянська історіографія."У радянські часи цей міф використовувався для підтвердження "віковічного прагнення українського народу возз’єднатися з російським", що знайшло своє втілення, крім іншого, у створенні СРСР та як пропагандистська складова політики творення "нової історичної спільноти — радянського народу", — пояснили фахівці.Вони додали, що радянська пропаганда намагалася знівелювати пам’ять про українські державницькі традиції — як часів Національно-визвольної війни 1648-1657 років, так і часів Української революції 1917-1921 років, затаврувавши державницькі устремління українського народу як "буржуазно-націоналістичні" та, згодом, з огляду на зовнішньополітичну кон’юнктуру — як "фашистські". Зараз цей міф активно використовується для обґрунтування "законності" путінських територіальних претензій. Також він є складовою частиною інформаційно-пропагандистської кампанії, що провадить Кремль із метою формування у громадян України та світової спільноти викривлених уявлень про нібито "історичну бездержавність" українського народу як "уламка" "розділеного російського народу", "штучність" України як держави тощо.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що український уряд включив шість закарпатських замків до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення. Відповідну постанову №1666 розробило Міністерство культури України..

Український уряд включив шість закарпатських замків до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення. Відповідну постанову №1666 розробило Міністерство культури України.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України. Там конкретизували, що доо Державного реєстру внесено:Квасівський замок — ХІІ-ХІІІ століття (село Квасово);Замок Нялаб — ХІІІ століття (селище Королево);Севлюшський замок — XIII-XV століття (Виноградів);Палац Шенборнів (замок Берегвар) — кінець XIX століття (село Карпати);Замок Сент-Міклош — XІV-XV століття (селище Чинадійово);Середнянська фортеця — ХІІІ століття (селище Середнє)."Реалізація рішення уряду сприятиме збереженню та популяризації пам’яток національного значення, розташованих на Закарпатті", — йдеться в повідомленні.Державний реєстр нерухомих пам'яток України — перелік об'єктів культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону. Такі об'єкти визначають незалежно від форм власності, відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності. Після внесення до реєстру об'єкти культурної спадщини набувають статусу пам'яток.Квасівський замок — феодальний замок XII–XIII століття. Розташований в селі Квасово Берегівського району Закарпатської області. Є раннім зразком кам'яного середньовічного оборонного мистецтва Європи.Замок Нялаб — середньовічний замок в селищі Королево Закарпатської області. Збудований у середині XIII століття як мисливський будинок угорського короля Іштвана V. Пізніше перетворений на фортецю. 1672 року підірваний за наказом імператора Леопольда I у відповідь на викриття змови дворян.Севлюшський замок — замок у Виноградові. Відігравав ключову роль на Соляному шляху, яким сіль із Солотвина потрапляла до Європи, але його зруйнували в середині XVI століття.Палац Шенборнів — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а з 1946 року — санаторій "Карпати".Замок Сент-Міклош — пам'ятка архітектури XIV-XIX століть у селищі міського типу Чинадійово, що поблизу Мукачева.Середнянська фортеця побудована у XI–XII століттях. Під час правління Габсбургів фортеця втратила свою актуальність через поширення розкішних палаців, тому з часом її стан занепав.Нагадаємо, що минулого року київську садибу Євменія Зеленського, яку побудували у другій половині ХІХ століття, теж внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України..

Міністерство культури України доповнило національний перелік нематеріальної культурної спадщини новими елементами. Це — буковинський великодній хліб, киселиця та кривулька.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України."Продовжуємо зберігати традицію та нематеріальну культурну спадщину", — йдеться в повідомленні.Повні назви нових елементів нематеріальної культурної спадщини України такі:"Культура і традиції, пов’язані з Великодніми обрядовими хлібами на Буковині";"Традиція приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті"; "Кривулька — лемківська жіноча нагрудна прикраса: орнаментальні традиції та технологія виготовлення".Великодній обрядовий хліб — сукупна назва для традиційної випічки: пасок, бабок, великоднього печива "кукуци" тощо. Великодні обрядові хліби Буковини різноманітні, а деякі різновиди властиві лише цьому регіону."У регіоні печуть велику паску "дору", "рогату" паску, прикрашену рельєфом з тіста, білу солодку високу бабку, политу "ситою", пісні житні коржики "кукуци", які роздають дітям на Чистий четвер", — пояснили фахівці.Киселиця — суп або напій з вівсяного борошна чи крупи на заквасці, який могли доповнювати картоплею, грибами чи бринзою. Киселиця є традиційною стравою лемків і бойків.Кривулька або кривуля — лемківська жіноча прикраса у формі кола, плетена з бісеру. Кривуля лежить на грудях, плечах і спині, як широкий комір."Тепер місцеві громади мають взяти до уваги рекомендації та пропозиції з охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, які розробила експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України", — зазначили у відомстві.Як відомо, Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України започаткували 2012 року. Загалом до нього уже внесли 120 елементів.Нагадаємо, раніше до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства включили перший міжнародний елемент від України спільно з Естонією. Йшлося про українську писанку..

Минулого року внаслідок російської агресії в Україні зруйновано та пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури.Про це повідомили в Міністерстві культури України. Там уточнили, що загалом від початку повномасштабного вторгнення зазнали руйнувань 1 640 пам’яток культурної спадщини та 2 446 об’єктів культурної інфраструктури."Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 153 мають статус національного значення, 1 333 — місцевого, 154 — щойно виявлені. Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях", — ідеться в повідомленні.У відомстві деталізували, що найбільших руйнувань зазнали пам’ятки в Харківській області — 344, Херсонській — 297, Одеській — 182, Донецькій — 175, Київській області та Києві — 163."Водночас внаслідок обстрілів і бойових дій постраждали 2446 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 498 — повністю знищено. Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Сумській і Миколаївській областях", — пояснили в Мінкульті.Загалом постраждали:клубні заклади — 1193;бібліотеки — 854;заклади мистецької освіти — 188;музеї та галереї — 136;театри, кінотеатри та філармонії — 50;парки, зоопарки — 11;заповідники — 9;цирки — 4;кіностудія в Києві.У міністерстві наголосили, що майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості пам’яток і закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій і окупації."У відповідь на масштабні руйнування, спричинені російською агресією, Міністерство культури України спільно з міжнародними партнерами створили Український фонд культурної спадщини. Місія фонду – мобілізувати міжнародні та національні ресурси для захисту, відновлення та розвитку української культурної спадщини та культури як основи ідентичності, демократії та європейської приналежності", — підсумували в Міністерстві культури України.Нагадаємо, наприкінці вересня стало відомо, що Україна, Румунія та Молдова уклали меморандум про підготовку спільної номінації об'єкта до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це відбулося під час міжнародної конференції "Виняткова універсальна цінність культурного комплексу "Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля": архітектурна спадщина" в Кишиневі..

У вівторок, 30 грудня, Міністерство культури перейменувало Національну музичну академію України імені Петра Ілліча Чайковського. Відтепер заклад має офіційну назву — Національна музична академія України.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України."Продовжуємо процес деколонізації української культури", — наголосила віце-прем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна.Вона додала, що рішення ухвалене відповідно до закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії", а також законів "Про вищу освіту" та "Про культуру".Підставою для перейменування став фаховий висновок експертної комісії Українського інституту національної пам’яті."Комісія визначила, що використання імені Петра Чайковського в назві закладу є символікою російської імперської політики та не відповідає чинному законодавству", — йдеться в повідомленні.Тож Міністерство культури України реалізував свої повноваження. Саме цим пояснюється ухвалення рішення про перейменування.Відповідно до наказу, ректор академії має у встановлений термін подати статут у новій редакції та забезпечити виконання всіх процедур, пов’язаних зі зміною назви. Також внесуть необхідні зміни до установчих документів і контракту керівника закладу."Перейменування не впливає на статус, освітній процес чи мистецьку діяльність академії. Рішення спрямоване на виконання вимог законодавства та є частиною державної політики деколонізації й очищення публічного простору від символіки російської імперської політики", — наголосили в Мінкульті.Наступним кроком стане публічне обговорення з колективом закладу, експертним середовищем і громадськістю питання присвоєння нового імені Національній музичній академії України.Нагадаємо, що 2023 року Київська міська рада вирішила перейменувати площу Льва Толстого. Її назвали площею Українських Героїв..

Україна отримала посаду заступника голови Бюро міжурядового комітету ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини. Це відкриває одразу декілька можливостей для впливу на формування майбутніх проектів.Про це повідомила віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна."Щойно відбулося голосування під час 20 сесії міжурядового комітету ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини в Нью-Делі", — зазначила вона в дописі у своєму Telegram-каналі.Бережна пояснила, що посада заступника голови бюро відкриває для України можливість формувати порядок денний комітету, пропонувати нові рішення, ініціювати майбутні проекти та виробляти спільні позиції держав-учасниць для подальшого розгляду й ухвалення рішень."Ця роль дозволяє нам бути активним голосом у формуванні глобальної культурної політики та посилювати міжнародні позиції України", — констатувала вона.За її словами, навіть попри загрози з боку агресора, Україна залишається активним голосом у глобальній культурній політиці."Дякую Міністерству закордонних справ України, постійному представництву України при ЮНЕСКО та заступнику міністра культури України Івану Вербицькому за підтримку та спільну роботу!" — підсумувала Тетяна Бережна.Нагадаємо, що 7 листопада президент України Володимир Зеленський повідомляв, що Україну обрано до виконавчої ради ЮНЕСКО на 2025-2029 роки. При цьому за нашу країну віддали найбільшу кількість голосів..