# миротворча місія

Організація Об’єднаних Націй розглядає можливість розгортання миротворчих сил в Україні для забезпечення режиму припинення вогню та післявоєнного миру. Однак таке рішення повинна підтримати більшість країн-членів.Про це заявила президентка Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок в інтерв’ю німецькому виданню Bild.Вона наголосила, що миротворчі місії "необхідні як ніколи раніше, і не тільки з огляду на європейський континент"."Якщо вдасться укласти мирний договір, його необхідно максимально захистити", — пояснила Бербок.Вона додала, що якщо більшість держав-членів вважає, що для цього потрібні блакитні каски, то це, на її думку, допоможе забезпечити тривалий мир."Однак насамперед необхідно провести мирні переговори", — наголосила президентка Генеральної асамблеї ООН.Як відомо, миротворці ООН — це військовослужбовці держав-членів, відряджені для служби під командуванням і контролем Організації Об’єднаних Націй.Водночас можливість такої місії в Україні значною мірою залежить від Москви: розгортання "блакитних шоломів" санкціонує Рада безпеки ООН, а право вето Росії може заблокувати відповідне рішення.Минулого тижня президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що 26 країн готові надати Києву гарантії безпеки, направивши війська в Україну після завершення активної фази війни.Нагадаємо, що, за твердженнями аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль продовжує прямо відкидати будь-які іноземні війська на території України в рамках післявоєнних гарантій безпеки. Така позиція пояснюється тим, щоби Київ не міг захистити себе від майбутніх російських атак.

Кремль продовжує прямо відкидати будь-які іноземні війська на території України в рамках післявоєнних гарантій безпеки. Така позиція пояснюється тим, щоб Київ не міг захистити себе від майбутніх російських атак. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, речниця міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 4 вересня заявила, що Москва не обговорюватиме "будь-яке іноземне втручання у питання безпеки" в Україні "в будь-якій формі та в будь-якому форматі". Захарова стверджувала, що таке розгортання іноземних військ є "принципово неприйнятним". Захарова аналогічно заявила 18 серпня, що Росія "категорично відкидає" "будь-який сценарій, який передбачає появу в Україні військового контингенту за участю країн НАТО", а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив 27 серпня, що Росія "негативно ставиться" до європейських пропозицій щодо гарантій безпеки для України та сприйматиме розгортання європейських сил у післявоєнній Україні як розширення присутності НАТО. "Ці неодноразові відмови Кремля від західних гарантій безпеки є частиною закликів Росії мати право вето на будь-які західні гарантії безпеки для України", — йдеться у зведенні ISW.Аналітики нагадали, що Росія також раніше намагалася запровадити суворі обмеження на чисельність українських військових у проекті Стамбульської мирної угоди 2022 року, і Москва зазначила, що продовжує розглядати проект Стамбульського договору 2022 року як основу для будь-якого майбутнього мирного врегулювання. "Росія неодноразово демонструвала свою відданість досягненню своїх початкових воєнних цілей, включаючи скорочення чисельності українських військових таким чином, щоб Україна не могла захистити себе від майбутніх російських атак", — додали аналітики ISW.Раніше аналітики ISW повідомляли, що кремлівський диктатор Володимир Путін скористався зустріччю зі словацьким прем'єр-міністром Робертом Фіцо, щоби вдати, що пропонує незначні поступки США, водночас продовжуючи відмовлятися виконувати фактичні американські вимоги та звинувачуючи союзників України у провокуванні російської агресії. Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп заявив 2 вересня, що "дуже розчарований" очільником Кремля Володимиром Путіним. Він пообіцяв прийняти рішення, "щоб люди жили".

На сьогодні 26 країн готові надати Києву гарантії безпеки, направивши війська в Україну після завершення активної фази війни.Про це повідомив президент Франції Еммануель Макрон під час спільної прес-конференції з українським президентом Володимиром Зеленським 4 вересня. Він зауважив, що гарантії безпеки, які Коаліція охочих напрацювала на саміті, мають політичне підтвердження і відповідають усім програмним документам НАТО та безпеці східного фронту НАТО."Сьогодні 26 країн формально ангажувалися, інші — висловили інтерес, але 26 формально ангажувалися надіслати або сили контингенту в Україну, або внести певні засоби для підтримки цієї коаліції для забезпечення безпеки на морі або в небі. Мета цієї сили гарантування — не вести війну проти Росії, а гарантувати мир, а також послати стратегічний сигнал, щоб запобігти відновленню боїв. Зараз ми визначаємо, де вона буде позиціонуватись, але для того, щоб стримати будь-яку нову агресію і показати нашу зобов'язаність щодо тривалої безпеки в Україні", — наголосили Макрон.За словами французького лідера, також сьогодні після засідання Коаліції охочих було проведено телефонну розмову із президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом."Найближчі тижні ми визначимо чітко, який буде внесок Америки в цій коаліції. Американці брали участь в усіх етапах цього процесу", — зазначив Макрон.Нагадаємо, в уряді Великої Британії заявили, що Україна може отримати ракети великої дальності. Їх готові постачати учасники "Коаліції рішучих". Водночас британський прем'єр Кір Стармер наголосив, що учасники "Коаліції рішучих" мають "непорушну обіцянку перед Україною". За його словами, їм потрібно піти ще далі, щоб чинити тиск на агресора та забезпечити припинення бойових дій.

Москва не обговорюватиме ідеї про розміщення іноземних військ в Україні. При цьому Росія не сприймає жодного формату такої ідеї. У Кремлі це назвали "інтервенцією".Про це заявила речниця російського МЗС Марія Захарова, яку цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.На полях Східного економічного форуму вона взяла участь у брифінгу для журналістів, де торкнулася теми України.Захарова прокоментувала плани ЄС щодо можливого відправлення військ у межах забезпечення гарантій безпеки."Росія не збирається обговорювати докорінно неприйнятну та таку, що підриває будь-яку безпеку, іноземну інтервенцію в Україні", — заявила речниця російського МЗС.За її словами, це потрібно Заходу якимось чином донести до відома, щоби наступного разу вони взагалі не висували такі ідеї."Якщо вони хочуть поміркувати на цю тему, то матимуть підказку у вигляді чіткої та твердої російської позиції", — пояснила Захарова.Також за її словами, запитувані Україною гарантії безпеки для себе стануть "гарантіями небезпеки" для європейського континенту.Окрім того, Захарова прокоментувала схвалення Вашингтоном можливої угоди з продажу Україні ракет та іншого озброєння. Вона зауважила, що таке рішення нібито йде на противагу зі словами Білого дому про врегулювання ситуації між Росією й Україною.Як відомо, після саміту на Алясці та візиту президента України Володимира Зеленського та європейських лідерів до Білого дому, Захід і Київ розпочали обговорювати гарантії безпеки для післявоєнної України.До цього переліку входить забезпечення мирної ситуації в повітрі, на морі та на землі. Зокрема, обговорюється тема розміщення іноземних військ на території України.Нагадаємо, що сьогодні в Парижі відбудеться саміт лідерів "Коаліції рішучих". Вони обговорять гарантії безпеки для України. Після зустрічі запланована телефонна розмова з американським президентом Дональдом Трампом.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц прагне якнайшвидшого припинення війни в Україні, але не ціною капітуляції Києва. Водночас політик не розглядає відправлення своїх військ в Україну.Про це він сказав в інтерв'ю виданню ZDF. Мерц висловлюється проти наземних військ в Україні на цей час. Він каже, що наразі обговорюються гарантії безпеки у разі припинення вогню. Тільки тоді можна буде реалізувати "багато речей".На запитання, чи сподівається він на досягнуте припинення вогню наступного року, Мерц відповів: "Я не втрачаю надії, що ми зможемо його досягти. Але я також не маю жодних ілюзій".Він готовий до того, що війна триватиме довго. "Ми намагаємося закінчити її якомога швидше. Але точно не ціною капітуляції України", — сказав він.Війна може закінчитися завтра, якщо Україна капітулює, здасть себе, і країна втратить свою незалежність, сказав Мерц. Але тільки тоді, післязавтра, черга настане за наступною країною. "А післязавтра буде наша черга. Це не варіант", — додав канцлер Німеччини.Раніше президент Франції Еммануель Макрон заявив, що у разі відмови Володимира Путіна до понеділка, 1 вересня, провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським, то він фактично обдурить американського лідера Дональда Трампа. Адже в кремлівського диктатора існує величезний розрив між словами та діями.Як відомо, після саміту у Вашингтоні президент США Дональд Трамп запропонував, щоби президент України Володимир Зеленський і російський диктатор Володимир Путін провели двосторонню зустріч. Після цього розпочалося обговорення місця зустрічі.Також нещодавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив у коментарі журналістам, що перспективи двосторонньої зустрічі між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним є малоймовірними. Попри "мирні зусилля" Дональда Трампа, Україна та Росія перебувають "занадто далеко одна від одної".Нагадаємо, прес-секретарка Білого дому Керолайн Левітт зазначила під час брифінгу, що Зеленський і Путін не готові самотужки закінчити війну. Тож американський президент Дональд Трамп трохи пізніше додатково висловиться з цього приводу.

У Китаї спростували повідомлення ЗМІ про нібито готовність приєднатися до міжнародних миротворчих сил в Україні. Пекін не готовий піти на такий крок.Таку заяву зробив речник міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь, пише Jimu News. Як зазначає видання, 25 серпня речник МЗС Го Цзякунь провів чергову прес-конференцію.Репортер Deutsche Presse-Agentur запитав, що за даними німецької газети Die Welt, дипломатичні представники країн ЄС заявили, що Китай висловив готовність брати участь у можливих "міжнародних миротворчих силах" в Україні. "Відповідні повідомлення не відповідають дійсності. Позиція Китаю щодо "української кризи" є послідовною та чіткою", —  відповів Го Цзякунь.Як відомо, гарантії безпеки для України готова надати "Коаліція рішучих", до якої входять 30 країн. Її очолюють Велика Британія, Франція та Німеччина. Представники коаліції заявили про готовність розгорнути сили стримування на території України.Президент США Дональд Трамп заявляв, що США братимуть участь у цьому процесі, однак провідну роль мають відіграти європейські країни. Не виключається, що Америка може надати Україні підтримку з повітря в рамках гарантій безпеки. Але Дональд Трамп проти відправлення американських військ в Україну.Натомість у Росії заявили, що гарантії безпеки України мають забезпечуватися "на рівній основі" такі країни, як Китай, США, Велика Британія та Франція.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський зазначив під час спільної прес-конференції із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Києві, що гарантії безпеки для України мають бути такими, як п’ята стаття Північноатлантичного альянсу. До того ж вони мають передбачати фінансування української армії.

Ні для кого не секрет, що Володимир Путін і Сі Цзіньпін діють узгоджено у питаннях, геополітичної ваги для Москви й Пекіна. Тому наміри Кремля накинути нам і нашим партнерам китайців як гарантів безпеки — їхня спільна стратегія.Не можуть бути гарантом і крапкаПершим ідею залучити КНР до гарантій безпеки Україні висловив Володимир Путін, потім її повторив керівник МЗС Росії Сергій Лавров. Суть пропозиції проста — гарантувати безпеку нашій країні повинні всі постійні члени Ради безпеки ООН, то ж без Китаю і Росії, мовляв, не обійтися. Президент України Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти — китайців серед країн-гарантів не буде. "По-перше, Китай не допоміг нам зупинити цю війну від самого початку", — заявив Зеленський. Він нагадав, що Пекін не зробив нічого в той момент, коли Росія окупувала Крим. Хоча був серед країн, які обіцяли нам гарантії, згідно з Будапештським меморандумом. Китайці доєдналися до нього пізніше, але взяті зобов’язання визначалися для всіх підписантів.По-друге, Китай постачав Росії дрони, які вона застосовувала проти України. За даними української розвідки, частка китайських компонентів у російських "шахедах" сягає до 65%."Нам не потрібні гаранти, які не допомагають Україні й не допомагали в той момент, коли нам це було дійсно потрібно після 24 лютого 2022 року", — наголосив Зеленський.Україна потребує гарантій лише від тих країн, які готові надати реальну допомогу. Простіше кажучи, український президент досить жорстко "відшив" і Росію, і її друзів китайців. Але потрібно розуміти, що ці двоє все одно ламатимуться у зачинені двері."Необхідно прагнути до спільної, всеосяжної та стійкої безпеки й сприяти політичному врегулюванню кризи в Україні. Китай готовий відігравати конструктивну роль у досягненні цієї мети", — відреагувала на заяву Зеленського речниця МЗС КНР Мао Нін. А згодом у німецькій Welt з’явилася публікація з посиланням на європейських дипломатів, що Китай нібито готовий відправити в Україну миротворців із мандатом ООН. Видання стверджує, що у Брюсселі такі наміри сприйняли негативно, остерігаючись того, що в разі конфлікту китайці стануть на бік росіян. Власне, тут вони мають рацію.Нині триває розробка гарантій безпеки для України, до якої долучені представники Києва, Вашингтона, "коаліції рішучих". Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оцінив зусилля для врегулювання війни в Україні лише у два відсотки. "Ми зробили перші кроки. Скажу образно: ми перебуваємо на дистанції в 10 кілометрів і пройшли, може, перші 200 метрів, не більше. Але в будь-якому разі ми рухаємося в правильному напрямку", — заявив він.Та наголосив, що "більших дипломатичних зусиль, ніж в останні три тижні" керівництво Німеччини та Європейського Союзу ще не робило.Також нагадаємо, Трамп дав Путіну два тижні, щоб визначити, чи налаштований той на мир. Чергові часові рамки від американського президента сприйняли критично, але два тижні можуть призначатися не для Путіна, а для Сі Цзіньпіна. Замість зустрічі з Зеленським Путін їде до Китаю. Чого від Сі може очікувати Трамп У Білому домі розуміють, що за підтримки Пекіна російська воєнщина ще довго огризатиметься. Тому хочуть побачити кроки товариша Сі, тримаючи руку на двох кнопках. Перша — вторинні санкції, яку Трамп дуже не хоче натискати, оскільки вони бумерангом ударять по американських споживачах. Друга — визнання Росії країною, що спонсорує тероризм, депортуючи українських дітей. Про таку опцію днями заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, співавтор законопроекту про вторинні санкції. Який так і не став законом. Визнання Росії спонсором тероризму — не панацея, але принаймні багато країн перед тим, як мати справу з Москвою, трохи подумають, чи варто сваритися з Америкою. Розмови про такий сценарій з’явилися не просто так.31 серпня цього року у китайському Тяньцзіні розпочне роботу дводенний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), куди прибуде Путін. Він загалом перебуватиме у Китаї чотири дні: зокрема, за даними ЗМІ, 3 вересня відвідає військовий парад на площі Таньаньмень у китайській столиці до 80-ї річниці закінчення Другої світової війни. Про запланований візит російського диктатора до КНР було відомо ще у червні після його телефонної розмови з китайським другом.ШОС — антизахідний проект, ініційований Китаєм, Росією та її середньоазійськими сателітами Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном й Узбекистаном у 1996 році. Постійними членами організації окрім засновників ще є Білорусь, Індія, Іран та Пакистан. Ще є 14 партнерів і кілька спостерігачів. Цьогорічне засідання буде показовим. По-перше, чи приїдуть найвищим представництвом Індія і Пакистан. Індія потрапила під американські санкції через купівлю російської нафти, чим скористалися китайці, які почали скуповувати те, від чого відмовилися індуси. Але Пекін заступився за Нью-Делі, обурившись американською політикою протекціонізму.По-друге, серед партнерів ШОС — Азербайджан, Вірменія, Туреччина — які можуть знизити рівень представництва на саміті через присутність там Путіна. Про конфлікт Баку і Москви TrueUA раніше детально розповідав. Як і про те, як Азербайджан і Вірменія домовилися про мир у кабінеті Трампа, відсунувши від переговорів Путіна. Ну а Анкара цьому сприяла. По-третє, за тим, як учасники форуму поводитимуться з Путіним, уважно дивитимуться у Вашингтоні. Трамп дуже не любить міжнародні проекти, які діють проти інтересів США. Як, приміром, БРІКС. А ШОС — відверто прокитайський проект. То ж увага до його перебігу буде відповідною. Як довго Китаю буде вигідно сприяти Росії у затягуванні війниМожна припустити, що у США сподіваються на мудрість Сі Цзіньпіна, який схилить Путіна піти на серйозні поступки для завершення війни в Україні. Якщо китайському лідеру це вдасться, американці відкриють для Пекіна нові можливості у переговорах щодо мит та економічного співробітництва.Для Трампа ознакою конфронтації з боку Сі стане сприяння затягуванню війни. Історія з китайськими миротворцями під егідою ООН — ознака конфронтації. Спроба залучити сюди Організацію об’єднаних націй — тупиковий варіант, але вигідний Росії. Вона сподівається руками китайців делегітимізувати на міжнародному рівні гарантії безпеки, які в муках народжують наші партнери. Спочатку розмови про миротворців від начебто "нейтральних" країн, якою Китай не є, замість військ країн НАТО із "коаліції охочих". Потім підтягування китайцями до своєї ініціативи країн Глобального Півдня, на які Пекін має вплив. Він вже намагався таке провернути рік тому, коли на полях Генасамблеї ООН проводив захід "Друзі миру", де просував спільний із бразильцями "мирний план" із шести пунктів. Словом, напрямок — зрозумілий.Сі Цзіньпін може обрати шлях протистояння, вимагаючи гарантій для своїх інтересів в Україні й для свого друга Путіна. Інакше війна триватиме. Йому вона більш ніж вигідна — прив’язав до себе Росію, яка втратила суверенність економіки, грає у власну гру з Європою, демонструє Трампу, що хоче ділити з Америкою світ на рівних. А може розставити акценти інакше. Восени у цьому регіоні Азії відбудеться одразу два великих саміти — 26-28 жовтня у Малайзії зустріч країн АСЕАН (Асоціації країн Південно-східної Азії), а відразу після нього Південна Корея прийматиме лідерів АТЕС (Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва). На обох заплановане перебування і Трампа, і Сі Цзіньпіна, де вони можуть зустрітися як лідери, які спільно припинили війну в Україні й спроможні далі домовлятися.Що обере китайський вождь? Більшість експертів схиляються до першого сценарію. Якщо станеться саме так, тоді Сі не лишить Трампу іншого вибору, як після закінчення 90-денного тарифного перемир’я на початку грудня випробувати митами й санкціями китайського економічного колоса на міцність.

Пекін на офіційному рівні висловив готовність відправити миротворчі війська в Україну. Але Китай поставив умову, щоби ці сили розгорнули під мандатом Організації Об’єднаних Націй.Таку інформацію оприлюднило видання Welt. Журналісти послалися на дипломатів ЄС, які мають надійні джерела в китайському уряді.Співрозмовники медійників зауважили, що Китаю готовий розгорнути війська в Україні лише на основі мандату ООН.У Брюсселі план Пекіна сприйняли неоднозначно. З одного боку в Євросоюзі вважають, що таким чином відбудеться залучення країн Глобального Півдня, які захочуть розмістити війська для спостереження за миром.З іншого боку в ЄС побоювання, що Китай захоче шпигувати в Україні й "у разі конфлікту займе чітко проросійську позицію замість нейтральної".Крім того, більшість країн Євросоюзу з різних причин неохоче надає потенційному контингенту мандат ООН заздалегідь. Італія ж наполягає на цьому вже декілька місяців.Як відомо, гарантії безпеки для України готова надати "Коаліція рішучих", до якої входять 30 країн. Її очолюють Велика Британія, Франція та Німеччина. Представники коаліції заявили про готовність розгорнути сили стримування на території України.Президент США Дональд Трамп заявляв, що США братимуть участь у цьому процесі, однак провідну роль мають відіграти європейські країни. Не виключається, що Америка може надати Україні підтримку з повітря в рамках гарантій безпеки. Але Дональд Трамп проти відправлення американських військ в Україну.Натомість у Росії заявили, що гарантії безпеки України мають забезпечуватися "на рівній основі" такі країни, як Китай, США, Велика Британія та Франція.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський зазначив під час спільної прес-конференції із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Києві, що гарантії безпеки для України мають бути такими, як п’ята стаття Північноатлантичного альянсу. До того ж вони мають передбачати фінансування української армії.

На тлі переговорів про іноземну миротворчу місію в Україні позиція Варшави залишається незмінною — польських солдатів не буде відправлено до східного сусіда. Про це заявив міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш, пише RMF24. Він наголосив, що Польща має інші завдання, зокрема захист східного флангу НАТО.У середу під час прес-конференції в Мінську Мазовецькому Владиславу Косіняку-Камишу, серед іншого, поставили питання про те, що слід зробити, щоб запобігти повторенню ситуації, коли польські представники не беруть участі в переговорах щодо припинення війни в Україні, а політики ПіС заявляють, що Польща не надсилатиме війська до України."Ми не будемо надсилати польські війська до України. Це позиція уряду не лише протягом тижня, а й протягом багатьох місяців", — відповів міністр національної оборони. За його словами, цю позицію поділяє не лише урядова коаліція, а й усі поляки. Він додав, що той факт, що Польща не надсилатиме свої війська до України, не означає, що вона не бере участі в так званій "Коаліції охочих", тобто країн, які підтримують Україну, що зазнала нападу з боку Росії."У нас також є інші завдання, які потрібно виконати, і зараз це стосується відносин з нашими союзниками, які повністю розуміють позицію Польщі", — наголосив він. Серед завдань Польщі посадовець, зокрема, перерахував захист східного флангу НАТО, польсько-білоруського кордону, де, додав він, "п'ять-шість тисяч" солдатів постійно займаються безпекою", а також забезпечення інфраструктури та логістики для "потенційної миротворчої місії".У цьому процесі десятки, сотні, навіть тисячі польських солдатів будуть залучені на польську територію для охорони військ союзників, розміщених у Польщі, або, як варіант, для охорони військ союзників, розміщених в Україні, сказав міністр національної оборони.Владислав Косіняк-Камиш наголосив, що неодноразово розмовляв з міністрами оборони Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії про роль Польщі як держави, що забезпечує потенційну союзницьку місію в Україні. Він сказав, що командувачі французької та британської армій, "які взялися організувати філософію "Коаліції охочих", добре розуміють роль Польщі".Відомо, що групи планування країн "Коаліції охочих" зустрінуться зі своїми колегами зі США найближчими днями, щоб посилити плани щодо надання надійних гарантій безпеки та підготовки розгортання сил підтримки, якщо бойові дії в Україні припиняться.Раніше журналісти Bloomberg повідомили, що приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.Зокрема, таким чином вони можуть посилити позиції України перед можливою зустріччю українського президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що говорити про те, чи братимуть участь латвійські солдати у забезпеченні миру в Україні, можна буде тоді, коли буде ясно, якими будуть гарантії безпеки, і яку роль візьмуть на себе країни Європи.Своєю чергою, речник уряду Греції Павлос Марінакіс 20 серпня наголосив, що наразі немає жодної можливості та плану для країни направити миротворчі військові сили до України в рамках гарантій безпеки. Також повідомлялось, що Естонія готова відправити до України миротворчий контингент у складі однієї роти. Це відбудеться в рамках "Коаліції рішучих".

Естонія готова відправити до України миротворчий контингент у складі однієї роти. Це відбудеться в рамках "Коаліції рішучих".Таку заяву зробив прем'єр-міністр Крістен Міхал 19 серпня під час відеоконференції у рамках засідання так званої "Коаліції рішучих", пише ERR. До коаліції входять понад 30 країн під неформальним керівництвом Великої Британії та Франції, а також у засіданні Ради Євросоюзу.За словами Міхала, Естонія готова надати Україні свій контингент у розмірі однієї роти. Водночас прем'єр наголосив, що обговорювати деталі можливої місії ще зарано."Зараз ми перебуваємо на етапі підготовки до зустрічі президентів України та Росії. Якщо вона відбудеться, то в теорії за нею може відбутися тристороння зустріч. Тільки тоді цей процес може бути запущений. Після цього можна буде обговорювати, як забезпечити безпеку, якими повинні бути гарантії, який внесуть внесок США і Європа. Лише після тоді ми зрозуміємо, який не буде і військова і яка буде ця військова. перспективи", — сказав Міхал.Відомо, що групи планування країн "Коаліції охочих" зустрінуться зі своїми колегами зі США найближчими днями, щоб посилити плани щодо надання надійних гарантій безпеки та підготовки розгортання сил підтримки, якщо бойові дії в Україні припиняться.Раніше журналісти Bloomberg повідомили, що приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.Зокрема, таким чином вони можуть посилити позиції України перед можливою зустріччю українського президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що говорити про те, чи братимуть участь латвійські солдати у забезпеченні миру в Україні, можна буде тоді, коли буде ясно, якими будуть гарантії безпеки, і яку роль візьмуть на себе країни Європи.Своєю чергою, речник уряду Греції Павлос Марінакіс 20 серпня наголосив, що наразі немає жодної можливості та плану для країни направити миротворчі військові сили до України в рамках гарантій безпеки. .

Речник уряду Греції Павлос Марінакіс наголосив, що наразі немає жодної можливості та плану для країни направити миротворчі військові сили до України в рамках гарантій безпеки. Про це повідомляє ERT News. "Ми будемо тут, як і інші держави, щоб ми могли чітко відповісти, як ми будемо допомагати в такому питанні, але не військами", — сказав він.Водночас, коментуючи зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського, Марінакіс заявив: "На чому ми повинні наголосити, так це на необхідності негайного припинення вогню. Це важливо, і ми повинні бачити на цьому шляху, що воля як США, так і ЄС, і нашої країни — це гарантії безпеки".За словами речника, Греція — суверенна держава, яка перш за все поважає міжнародне право, і за жодних обставин вона не послабить свою позицію щодо порушень кордону. "Оскільки я бачу готовність деяких людей всередині кордону поставити під сумнів нашу позицію на користь України, це шкодить національним інтересам", — наголосив Марінакіс.Він додав, що Греція — це "країна, яка виступає проти будь-якої форми ревізіонізму чи логіки порушення кордону, вона не могла з самого початку стати на бік країни, що піддається нападу".Відомо, що групи планування країн "Коаліції охочих" зустрінуться зі своїми колегами зі США найближчими днями, щоб посилити плани щодо надання надійних гарантій безпеки та підготовки розгортання сил підтримки, якщо бойові дії в Україні припиняться.Раніше журналісти Bloomberg повідомили, що приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.Зокрема, таким чином вони можуть посилити позиції України перед можливою зустріччю українського президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що говорити про те, чи братимуть участь латвійські солдати у забезпеченні миру в Україні, можна буде тоді, коли буде ясно, якими будуть гарантії безпеки, і яку роль візьмуть на себе країни Європи.

У Великій Британії поінформували своїм американським колегам, що Лондон готовий відправити війська для захисту неба та моря України. Проте це не стосується наближення до лінії зіткнення з Росією.Про це повідомив The Guardian. Журналісти, зокрема, послалися на керівника Генерального штабу Великої Британії Тоні Радакіна.Зазначається, що сьогодні він візьме участь у зустрічі в Пентагоні, покликаній остаточно визначити, що 30 різних країн готові зробити для забезпечення безпеки України.Очікується, що Радакін підтвердить, що Велика Британія надасть солдатів для допомоги в матеріально-технічному забезпеченні та навчанні, але не розмістить їх поблизу Росії.Раніше офіційні особи говорили про розгортання до 30 тисяч військовослужбовців для захисту українських об'єктів, але цю кількість зменшили на тлі опозиції з боку деяких європейських країн."Середа — насправді важливий момент. У Вашингтоні нічого не відбувається без зеленого світла від президента, тому підтримка Трампом гарантій безпеки в понеділок дала поштовх великій активності", — зауважив медійникам один британський посадовець на правах анонімності.Інший чиновник сказав, що Радакін повторить обіцянки, зроблені минулого тижня міністром оборони Джоном Гілі, який заявив, що Велика Британія готова розгорнути війська в Україні "для забезпечення безпечного неба, безпечного моря та зміцнення українських збройних сил".За словами міністрів, під цим мається на увазі логістична та тренувальна підтримка, а не відправлення батальйонів, які можуть опинитися на передовій і брати участь у бойових діях.Зустрічі в середу розглядаються в Європі як важливий крок до укладення мирної угоди між Росією й Україною, яка, за словами Кіра Стармера, стане можливою лише за умови, що США будуть готові надати гарантії безпеки.За плановими засіданнями в середу в Пентагоні уважно стежать на предмет будь-яких ознак того, що США готові взяти на себе зобов'язання.Але Велика Британія також планує використати ці зустрічі, щоби пояснити адміністрації Трампа, що вона готова зробити для захисту України в разі підписання мирної угоди. Офіційні особи кажуть, що британські війська можуть розгорнути для допомоги з логістикою в захисті повітряного простору та портів України, але не в ситуаціях, які можуть призвести до бойових дій з Росією.Деякі експерти стверджують: європейські лідери не очікують, що Путін погодиться навіть на таке обмежене розгортання військ НАТО в Україні та що європейські лідери виношують ідею ізолювати російського президента.Нагадаємо, журналісти Bloomberg розповідали, що приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.

Американський президент Дональд Трамп заявив, що не скерує війська до України. Однак Сполучені Штати Америки можуть надати повітряну підтримку в межах мирної угоди з Росією.Про це Дональд Трамп розповів в інтерв’ю Fox News наступного дня після своєї позачергової зустрічі в Білому домі з президентом України Володимиром Зеленським і лідерами європейських союзників Києва."Коли справа доходить до безпеки, європейці готові відправляти людей на місця. Ми готові допомагати їм у різних питаннях, особливо, ймовірно, з повітря", — зазначив президент США.При цьому, як зауважили медівники, Трамп не уточнив, про що конкретно йдетьсяПісля цього прес-секретарка Білого дому Кароліна Левітт повідомила журналістам, що повітряна підтримка США є "варіантом і можливістю"."Президент США однозначно заявив, що американські війська не будуть на місцях в Україні, але ми, безумовно, можемо допомогти в координації та, можливо, надати інші засоби гарантій безпеки нашим європейським союзникам", — пояснила вона.За її словами, повітряна підтримка може мати різні форми, включаючи системи протиракетної оборони або винищувачі, що забезпечують безпольотну зону.Журналісти підсумували, що залишається незрозумілим, яку роль США відіграватимуть у будь-якій запропонованій мирній угоді.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія прагне здійснювати вплив на внутрішнє управління інших колишніх радянських країн, включаючи держави НАТО, фактично заперечуючи їхній суверенітет і створюючи умови, що загрожують їхньому незалежному управлінню.

Приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднили журналісти Bloomberg, посилаючись на власні джерела.За інформацією медійників, після того, як Трамп надав гарантії, європейські лідери прагнуть скористатися цією пропозицією.Зокрема, таким чином вони можуть посилити позиції України перед можливою зустріччю українського президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.За даними джерел Bloomberg, політики вже попередньо обговорили план відправлення британських і французьких військ до України в межах мирної угоди, включаючи чисельність і позиції військового персоналу"За їхніми словами, близько 10 країн готові відправити війська до країни, яка постраждала від війни", — зауважили журналісти.Однак на теперішній момент характер будь-якої підтримки з боку США залишається не до кінця зрозумілим."Що стосується безпеки, вони готові відправити туди людей. Ми готові допомогти їм, особливо — мабуть, можна говорити про повітряну підтримку, — тому що ніхто не має такого, що є у нас, вони цього насправді не мають. Але я не думаю, що це стане проблемою", — сказав раніше Трамп в інтерв'ю Fox News.Також відомо, що найближчими днями європейські військові чиновники зустрінуться зі своїми американськими колегами, щоб обговорити "надійні гарантії безпеки та підготуватися до розгортання сил безпеки в разі припинення бойових дій".Зокрема, як повідомили джерела, обізнані з цим питанням, у переговорах візьмуть участь верховний головнокомандувач НАТО в Європі, а також керівники оборонних відомств держав-членів, Раніше з’ясувалося, що Білий дім не виключає, що США можуть надати Україні підтримку з повітря в межах гарантій безпеки. В адміністрації Трампа назвали це "варіантом і можливістю".Американський президент наголошував, що Вашингтон візьме участь у гарантіях безпеки, але головну роль зіграють країни Європи. Але він виключив можливість відправлення американських військ в Україну.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що шлях України до членства в Північноатлантичному альянсі є незворотним, але зараз це питання не обговорюється. Станом на теперішній момент для Києва є важливішим отримання надійних гарантій безпеки.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що його військ не буде на українській землі. Проте він запевнив, що відповідними заходами займатимуться країни Європи.Таку заяву американський лідер зробив в ефірі телеканалу Fox News."Вони (війська США, — ред.) не будуть частиною НАТО, але у нас є європейські країни, і вони будуть залучені на початку", — зазначив він.На думку Трампа, "це не буде проблемою". Він додав, що Франція, Німеччина та Велика Британія прагнуть, щоб наземні війська були включені до гарантій безпеки України, тому, імовірно, "це питання буде їхньою відповідальністю".Варто зауважити, що раніше американський президент дотримувався неоднозначної позиції щодо питання відправлення його військ в Україну. Під час прес-конференції з журналістами 18 серпня в Овальному кабінеті він зауважив, що США будуть залучені до захисту України після війни. Водночас лідер країни додав, що "наразі не може відповісти, чи йдеться про розгортання його військ на території країни". На це питання американський лідер пообіцяв відповісти пізніше.Нагадаємо, раніше видання Politico писало, що президент США Дональд Трамп заявив європейським та українським лідерам, що його країна готова надати гарантії безпеки для України — за певних умов. Водночас ці зусилля не будуть частиною НАТО.Своєю чергою нещодавно міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що наразі не планує вводити свої війська в Україну. Однак, якщо буде досягнуто припинення вогню, солдати цієї країни будуть готові до виконання миротворчої місії.