# миротворча місія

Європейський Союз вимагає виведення військ Росії з Білорусі, Грузії, Вірменії та невизнаного Придністров’я (територія Молдови). Такий пункт планують внести в можливу мирну угоду щодо України.Таку інформацію оприлюднило видання "Радіо Свобода". Журналісти з’ясували, що висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас поширила серед держав-членів ЄС документ із викладенням вимог до Росії в контексті дипломатичних переговорів з Україною. Посередником у таких переговорах виступають США.Згідно з документом, йдеться не лише про виведення військ зі сусідніх країн, а й про скорочення чисельності російської армії. Крім того, у переліку вимог — виплата репарацій та демократизація російського суспільства.За інформацією джерел видання в дипломатичних колах ЄС, запропоновані умови самі європейці називають максималістськими. Один із дипломатів пояснив, що таким чином Європа фактично відповідає на максималістські вимоги Росії до України.Інший європейський посадовець наголосив, що досягнення миру залежить не лише від можливих поступок Києва. За його словами, паралельно необхідно визначити, які кроки має зробити Москва ще до початку будь-яких мирних місій чи переговорних ініціатив.У першому розділі документа зазначено: якщо Україна обмежує чисельність військ або відводить їх з окремих районів, Росія має зробити те саме. Водночас не допускається жодного "де-юре" визнання окупованих територій, які мають бути демілітаризовані.У блоці про безпеку Європи вимагається припинення дезінформації, кібератак, диверсій, порушень повітряного простору та втручання у вибори.Інший ультиматум передбачає відсутність ядерної зброї в Білорусі та "заборону російської військової присутності та розгортання військ у Білорусі, Україні, Молдові, Грузії та Вірменії". Російські війська протягом десятиліть розміщувалися в контрольованих Росією сепаратистських регіонах, таких як Абхазія, Південна Осетія та Придністров'я, а також на базах у Вірменії та Білорусі.Окремо наголошується на дотриманні міжнародного права: без амністії за воєнні злочини, з доступом міжнародних слідчих і пріоритетом міжнародних зобов’язань над внутрішнім законодавством РФ.Документ також передбачає виплату репарацій Україні та компенсацію збитків європейським державам і компаніям, зокрема за екологічну шкоду. ЄС заморозив близько 210 мільярдів євро російських активів і вже спрямовує доходи від них Україні.Серед внутрішніх вимог до Росії — проведення вільних виборів під міжнародним наглядом, звільнення політв’язнів, повернення депортованих цивільних і дітей, свобода медіа, скасування репресивного законодавства та співпраця в розслідуванні вбивств опозиціонерів.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни зазначали, що Росія може створювати умови для загрози Одеській області з боку окупованого Придністров'я, намагаючись закріпити українські війська на південному заході України..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відкинув пропозицію створити спільну європейську армію для післявоєнної України. Він наголосив, що актуальні завдання Європейського Союзу важливіші за масштабні реформи.Таку інформацію оприлюднило видання Politico. Джерела журналістів розповіли, що на неформальному саміті в Загребі Мерц привітав ініціативи лідера Європейської народної партії Манфреда Вебера щодо модернізації ЄС, але поставив під сумнів їхню актуальність для негайних проблем Європи.Останнім часом Манфред Вебер висунув декілька помітних ініціатив щодо зміцнення ролі Євросоюзу на світовій арені.Він пропонує не лише відправляти солдат під "європейським прапором" в Україну, а й створити єдину європейську посаду лідера, об’єднавши функції голови Європейської ради та голови Європейської комісії."Ми повинні зосередитися на завданнях, які ми маємо зробити зараз", — зазначив Фрідріх Мерц.Він додав, що масштабні зміни договорів у 27 країнах — складне завдання. Хоча канцлер не відкидає принципово можливості участі Німеччини в миротворчих місіях, уряд ще не визначився з конкретними зобов’язаннями.Німеччина вже підтримує регіональну безпеку на російському кордоні, тримаючи близько 5 000 військових у Литві та здійснюючи патрулювання повітряного простору Східної Європи.Манфред Вебер у відповідь на зауваження Фрідріха Мерца зазначив, що між лідерами триває діалог і дискусія.Як відомо, що після встановлення режиму припинення вогню в Україні Німеччина може направити свій військовий контингент у сусідні країни НАТО. Про це на пресконференції за підсумками зустрічі "Коаліції охочих" повідомляв Фрідріх Мерц. Він запевнив, що Німеччина й надалі робитиме свій внесок у підтримку України — політичний, фінансовий і військовий.Раніше Мерц ухилявся від прямої відповіді на запитання про можливість відправлення німецьких військ безпосередньо в Україну для забезпечення режиму припинення вогню. Водночас деякі німецькі політики вже відкрито виступили за такий крок Берліна.Нагадаємо, що вчора ввечері відбулася розмова українського президента Володимира Зеленського та федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Вони домовилися посилити співпрацю між країнами..

Очільник британської армії Річард Найтон наголосив, що обов'язковою передумовою для присутності британського контингенту в Україні є створення надійних безпекових гарантій. Він зазначив, що розгортання військ стане можливим лише тоді, коли ризики для особового складу будуть мінімізовані.Про це головнокомандувач збройних сил Великої Британії заявив у коментарі для Sky News.Пріоритет безпеки та координація з союзникамиНайтон чітко зазначив, що не ухвалить рішення про розгортання сил, доки не отримає впевненості у їхній безпеці. За його словами, Лондон ретельно аналізує всі операційні ризики у тісній співпраці з партнерами по "Коаліції рішучих". Мінімізації потенційних загроз також сприяє виділення додаткового фінансування на безпекові потреби.Забезпечення мирних угодВідповідаючи на запитання представника Консервативної партії Джессі Нормана щодо спроможності британських сил контролювати виконання можливих мирних домовленостей, головнокомандувач дав ствердну відповідь."Я впевнений, що ми розгорнемо людей таким чином, щоб гарантувати їхню безпеку", — наголосив Річард Найтон.Він додав, що активне залучення до процесів стратегічного планування дозволяє забезпечити військових усіма необхідними засобами для виконання завдань за мінімальних ризиків.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Велика Британія готується до можливого розгортання військ в Україні в межах гарантій безпеки в майбутній мирній угоді. Уряд оголосив про виділення 200 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 268 мільйонів доларів) на підготовку до цього. .

Велика Британія розпочала переговори з європейськими союзниками про можливе розгортання військових сил у Гренландії. Мета — посилення безпеки в Арктиці та зняття занепокоєння американського президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що британське військове керівництво готує плани потенційної місії НАТО на острові, який Дональд Трамп неодноразово публічно погрожував захопити, аргументуючи це міркуваннями безпеки.Журналісти з’ясували, що останніми днями британські посадовці провели консультації з представниками Німеччини, Франції й інших європейських країн, щоби розпочати підготовчу роботу.Є інформація, що плани перебувають на початковій стадії, однак можуть передбачати розгортання британських солдатів, бойових кораблів і літаків для захисту Гренландії від потенційних загроз із боку Росії та Китаю."Європейські країни сподіваються, що посилення їхньої військової присутності в Арктиці переконає Дональда Трампа відмовитися від ідеї анексії стратегічно важливого острова", — йдеться в статті.За задумом союзників, це дозволило б американському президенту заявити про "перемогу" для платників податків США, продемонструвавши, що Європа бере на себе більшу частину витрат на безпеку Атлантичного регіону.Як відомо, Гренландія є самоврядною територією у складі Данії, яка входить до НАТО. Водночас острів має важливе стратегічне значення та значні поклади корисних копалин, зокрема, рідкісноземельних металів, необхідних для сучасних технологій.Джерела The Telegraph зазначили, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер "надзвичайно серйозно" ставиться до загроз із боку Росії та Китаю в Арктиці та підтримує необхідність активних дій."Обговорення посилення безпеки в регіоні тривають у межах НАТО, а потенційна операція, ймовірно, відбуватиметься під прапором Альянсу та стане окремою від чинних місій у Балтії та Польщі", — зауважили джерела медійників.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії.Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів і данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Велика Британія готується до можливого розгортання військ в Україні в межах гарантій безпеки в майбутній мирній угоді. Уряд оголосив про виділення 200 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 268 мільйонів доларів) на підготовку до цього.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Вони уточнили, що йдеться про участь британських військ до розгортання у складі багатонаціональних сил у повоєнній Україні."Фінансування спрямоване на модернізацію транспортних засобів, систем зв'язку, засобів захисту від безпілотників і обладнання для захисту сил. Кремль неодноразово заявляв, що гарантії безпеки Заходу "неприйнятні" для Росії, а іноземні війська стануть "законними" цілями для російських військових", — наголосили експерти.Вони також зауважили, що російські чиновники явно використовують нещодавній удар ракети "Орєшнік", щоби стримати західні держави від розгортання військ у повоєнній Україні, що відповідає оцінці ISW щодо мети удару.Зокрема, голова Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв 10 січня у своєму англомовному акаунті X пригрозив, що Росія може використати ракети "Орєшнік" для удару по європейських військах або військах НАТО, які розгорнуть у повоєнній Україні в межах гарантій безпеки.Голова комітету Державної думи Росії з міжнародних справ Леонід Слуцький заявив, що російські заходи у відповідь на майбутні "відверті порушення червоних ліній" є "неминучими"."Кремль, ймовірно, націлився на найзахіднішу частину України ракетою "Орєшнік", щоби стримати Європу та США від надання гарантій безпеки Україні, зокрема, розгортання багатонаціональних сил забезпечення, про що зараз йдеться в "Коаліції охочих", — зробили висновок в Інститут вивчення війни.Інші ключові висновки ISWНаявні візуальні докази свідчать про те, що російський удар балістичною ракетою середньої дальності "Орєшнік" у ніч з 8 на 9 січня вразив українське оборонно-промислове підприємство у Львові.Україна продовжує співпрацювати зі своїми західними партнерами з метою розширення виробництва безпілотників-перехоплювачів, які мають вирішальне значення для здатності України збивати російські далекобійні безпілотники на фронті та в тилу.Українські війська нещодавно просунулися в тактичному районі Костянтинівка — Дружківка.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія модифікує свої далекобійні ударні безпілотники "Шахед" для цілей на українські літаки в межах ширших зусиль щодо інновацій і максимізації можливостей безпілотників далекої дії..

Велика Британія готова інвестувати 200 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 268 мільйонів доларів) у підготовку своїх військових для потенційної місії в Україні. Крім того, Лондон запускає масове виробництво нових ракет для української протиповітряної оборони.Про це заявив міністр оборони Сполученого Королівства Джон Гілі під час візиту до Києва, пише "РБК-Україна".Підготовка до мирного врегулюванняБританський міністр наголосив, що Лондон хоче бути готовим до будь-якого сценарію завершення війни. Кошти підуть на те, щоб британські війська могли оперативно розпочати розгортання в Україні одразу після підписання відповідної мирної угоди."Я готовий виділити 200 мільйонів фунтів на підготовку підрозділів, аби вони були здатні вийти на позиції з першого ж дня дії домовленостей про мир", — зазначив Гілі.Спільне виробництво антидронових ракетЩе одним пріоритетом співпраці за словами Гілі, стане боротьба з російськими дронами-камікадзе. Вже у січні Британія розпочне масовий випуск спеціальних ракет-перехоплювачів, розроблених на основі українських технологій.Технологія. Поєднання українських розробок та британських виробничих потужностей.Обсяги. Постачання тисяч одиниць щомісяця.Мета. Ефективна протидія масованим атакам "шахедів".Реакція на обстріли та морозДжон Гілі також прокоментував черговий терор РФ проти цивільної інфраструктури Києва, що залишив людей без світла та тепла в умовах сильних морозів. За його словами, температура, яка на вихідних може впасти до -20°C, лише підсилює рішучість союзників нарощувати допомогу Україні.Нагадаємо, сьогодні президент Франції Еммануель Макрон заявив, що США поступово відвертаються від окремих союзників. До того ж зміни світового порядку мають загрозливий характер. Тому ЄС має прагнути до більшої самостійності.Своєю чергою, німецький канцлер Фрідріх Мерц ухвалить остаточне рішення стосовно можливого розгортання німецьких збройних сил для захисту України лише після припинення вогню та за згодою своїх коаліційних партнерів..

Є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально.Про це розповів президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Дякую за запитання. Всі питання актуальні. Всі питання проговорюються. Поки що я не готовий ділитися деталями у відповідях щодо цього", — зауважив він.При цьому український президент запевнив, що все це вже є, напрацьовано, і є чітке розуміння щодо цього."Але я дуже хочу, щоби спочатку все затвердили юридично парламенти європейських країн та інших країн світу, які входять до "Коаліції охочих", — акцентував він.Володимир Зеленський запевнив, що коли це офіційно затвердять, він буде готових до відкритих відповідей щодо того, в якому форматі, де та в якій кількості працюватиме міжнародна військова місія, як вона діятиме в разі повторної агресії Росії.Водночас він акцентував, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії."Дуже складне запитання, на яке дуже хочеться, особливо мені, отримати дуже просту відповідь. Так, якщо буде знову агресія, всі партнери дадуть сильну відповідь "рускім". І я ставлю саме таке запитання всім нашим партнерам", — зазначив президент України.Однак, за його словами, поки що чіткою й однозначної відповіді він не отримав. Наразі є лише політична воля та слова, що партнери готові.Нагадаємо, вчора повідомлялося, що західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих", яка відбулася 6 січня у Єлисейському палаці у Парижі..

Європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.Про це повідомляє "Радіо Свобода", посилаючись на джерела серед європейських посадовців.Ймовірна чисельність та завданняНаразі в європейських столицях розглядають різні сценарії щодо кількості військових:мінімальний варіант: близько 15–20 тисяч осіб;максимальний варіант: до 30 тисяч миротворців.Ці сили мають забезпечити комплексний контроль — безпеку в повітряному просторі, на морі та суходолі. Хоча детальні військові плани ще не оприлюднені, вже окреслено ймовірний розподіл обов'язків.Розподіл ролей: хто і за що відповідатимеЗгідно з попередніми даними, основне навантаження ляже на трьох ключових партнерів:Франція та Велика Британія. Очікується, що ці країни стануть основою наземного контингенту та забезпечать повітряну підтримку.Туреччина. Анкара висловила готовність гарантувати безпеку судноплавства та транспортних коридорів у Чорному морі.Дислокація військЯк зазначає видання, одним із найбільш дискусійних питань залишається місце розміщення сил "Коаліції охочих". Поки немає остаточної згоди щодо їхнього наближення до лінії зіткнення. Наразі більшість європейських політиків схиляються до того, що контингент базуватиметься у західних регіонах України. Там миротворці зосередяться на логістичній підтримці, відновленні та навчанні українських військовослужбовців.Раніше лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського і президента Трампа, а також європейськими командами протягом останніх днів і тижнів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що представники американської делегації під час перемовин у Німеччині озвучили Україні російські вимоги для завершення війни. При цьому жорстких вимог під час розмови в Берліні ніхто не висував.Своєю чергою, офіційний Париж вимагає, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів.Згодом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що потенційні гарантії безпеки від США та Європи містять важливий пункт. Він дозволяє західним миротворцям в Україні чинити опір російській армії за певних обставин після оголошення припинення вогню..

Німеччина загалом підтримує ідею створення європейської військової місії для України. Проте Берлін поки що вагається з відправленням власних солдатів, висуваючи чіткі умови щодо мандата, командування та формату їхньої участі.Про це заявив міністр оборони Борис Пісторіус, пише Spiegel. Посадовець висловив застереження щодо завдань потенційних європейських сил для України. Він вважає пропозицію принципово обґрунтованою, але багато питань залишаються без відповідей. Однак сам Пісторіус не брав участі в переговорах, які, з поважної причини, велися у дуже вузькому колі.Після завершення переговорів щодо України в Берліні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц разом з іншими європейськими главами держав та урядів заявив, що багатонаціональні сили під керівництвом Європи та за підтримки США повинні підтримувати українські збройні сили. Їхньою метою буде гарантування безпеки повітряного простору та морів, "також через операції в межах України".Пропозиція європейців — це зобов'язання щодо спільної відповідальності, сказав Пісторус: "Якщо Путін скаже, куди він хоче йти, тоді ми побачимо, що це може означати в деталях".Щодо участі Німеччини, за його словами, можливий мандат від Бундестагу залишається відкритим, як і питання "під чиїм командуванням що насправді відбуватиметься, де і в яких рамках". Пісторіус та його британський колега Джон Гілі потім головували на віртуальній зустрічі Контактної групи з питань оборони України (UDCG), в рамках якої понад 50 країн організовують військову допомогу Україні.Гілі, посилаючись на Берлінські переговори, говорив про ознаки прогресу в мирних перемовинах. Він сказав, що готує британські збройні сили, "щоб ми були готові до дій, коли настане мир — з військами на землі та літаками в повітрі". Однак він додав, що Путін дозволяє своїм жорстоким атакам на Україну продовжуватися. За останні два місяці по Україні було запущено 20 тисяч безпілотників та ракет.Нагадаємо, раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що капітуляція України стала б заохоченням для російського диктатора Володимира Путіна до нових агресій..

Лідери країн-учасниць "Коаліції рішучих" заявили про готовність розмістити в Україні сили підтримки. Вони виступатимуть елементом гарантій безпеки після завершення війни. Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква в ефірі національного телемарафону. Він відзначив, що лідери країн ЄС вже напрацювали певний формат взаємодії з українською стороною."Не розкриваючи подробиць, скажу, що так: європейські лідери, які беруть участь у форматі "Коаліції рішучих", а там є формат так званої Мультифункційної групи Україна, — це, власне, те, про що ми говоримо: розміщення сил підтримки", — заявив він.За словами заступника керівника ОП, європейська сторона вже визначилася з конкретними підходами у цьому питанні. Також, як зазначив Жовква, американська сторона зі свого боку говорила про гарантії безпеки, і ці питання детально обговорювалися під час відповідних зустрічей. Робота над ними триває."Ми чітко розуміємо, хто з європейських країн і в яких форматах може допомагати Україні зберігати мир. Адже такий формат працюватиме після того, як буде досягнуте перемир’я на території України, і в майбутньому потрібно не допустити повторення російської агресії", — підкреслив Жовква.Нагадаємо, 16 грудня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що "Коаліція охочих" підготувала плани щодо можливого розміщення військ на території України. Вони передбачають охоплюють операції у повітрі, на морі та на землі..

Велика Британія вже визначила підрозділи та місця розташування штабів для розміщення військ в Україні, готуючись до потенційного завершення війни.Про це повідомляє Bloomberg. За даними агентства, міністр оборони Джон Гілі заявив, що Британія оновила свої плани щодо направлення військ до України в межах так званої Коаліції охочих після проведення перевірки готовності та завершення розвідувальних місій в Україні протягом літа."Ми проводили розвідувальні операції в Україні, тому знаємо, які підрозділи ми використовуватимемо, як їх розгортатимемо та які ролі вони відіграватимуть", — сказав Гілі.Посадовець запевнив, що всі плани будуть узгоджені з іншими членами коаліції відповідно до потреб України та скориговані залежно від умов будь-якої мирної угоди. Зокрема, міністр уточнив, що плани включатимуть можливість введення "британських військ в Україну, щоб допомогти забезпечити цей мир на довгострокову перспективу"."Ці плани означають, що коли настане мир, ми будемо готові", — сказав Гілі.Нагадаємо, раніше видання Axios заявляло, що адміністрація президента США Дональда Трампа веде непублічні переговори з Москвою щодо розробки всеосяжної угоди для закінчення війни в Україні. В основу ліг новий план, що складається з 28 пунктів. Попередньо, за новим мирним планом, який погодив американський президент Дональд Трамп, Києву пропонують віддати частину території Росії. В обмін на це Україна та Європейський Союз отримають гарантії безпеки від можливої майбутньої агресії Москви. Зокрема, план Трампа передбачає, що Росія отримає повний фактичний контроль над Донбасом. Таке пропонується, попри те, що Україна все ще контролює близько 12% його території.Додамо, журналісти Reuters писали про низку "сигналів", які за останній час надіслали США Україні щодо пропозицій стосовно угоди про завершення війни. Однак Київ не брав участі в обговорення деталей мирного плану.Згодом президент Володимир Зеленський заявив, що команди України та Сполучених Штатів Америки розпочнуть серйозну роботу над пунктами мирного плану. Україні потрібен справжній і гідний мир — такий, який не зламає третє вторгнення окупантів..

Організація Об’єднаних Націй розглядає можливість розгортання миротворчих сил в Україні для забезпечення режиму припинення вогню та післявоєнного миру. Однак таке рішення повинна підтримати більшість країн-членів.Про це заявила президентка Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок в інтерв’ю німецькому виданню Bild.Вона наголосила, що миротворчі місії "необхідні як ніколи раніше, і не тільки з огляду на європейський континент"."Якщо вдасться укласти мирний договір, його необхідно максимально захистити", — пояснила Бербок.Вона додала, що якщо більшість держав-членів вважає, що для цього потрібні блакитні каски, то це, на її думку, допоможе забезпечити тривалий мир."Однак насамперед необхідно провести мирні переговори", — наголосила президентка Генеральної асамблеї ООН.Як відомо, миротворці ООН — це військовослужбовці держав-членів, відряджені для служби під командуванням і контролем Організації Об’єднаних Націй.Водночас можливість такої місії в Україні значною мірою залежить від Москви: розгортання "блакитних шоломів" санкціонує Рада безпеки ООН, а право вето Росії може заблокувати відповідне рішення.Минулого тижня президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що 26 країн готові надати Києву гарантії безпеки, направивши війська в Україну після завершення активної фази війни.Нагадаємо, що, за твердженнями аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль продовжує прямо відкидати будь-які іноземні війська на території України в рамках післявоєнних гарантій безпеки. Така позиція пояснюється тим, щоби Київ не міг захистити себе від майбутніх російських атак.

Кремль продовжує прямо відкидати будь-які іноземні війська на території України в рамках післявоєнних гарантій безпеки. Така позиція пояснюється тим, щоб Київ не міг захистити себе від майбутніх російських атак. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, речниця міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 4 вересня заявила, що Москва не обговорюватиме "будь-яке іноземне втручання у питання безпеки" в Україні "в будь-якій формі та в будь-якому форматі". Захарова стверджувала, що таке розгортання іноземних військ є "принципово неприйнятним". Захарова аналогічно заявила 18 серпня, що Росія "категорично відкидає" "будь-який сценарій, який передбачає появу в Україні військового контингенту за участю країн НАТО", а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив 27 серпня, що Росія "негативно ставиться" до європейських пропозицій щодо гарантій безпеки для України та сприйматиме розгортання європейських сил у післявоєнній Україні як розширення присутності НАТО. "Ці неодноразові відмови Кремля від західних гарантій безпеки є частиною закликів Росії мати право вето на будь-які західні гарантії безпеки для України", — йдеться у зведенні ISW.Аналітики нагадали, що Росія також раніше намагалася запровадити суворі обмеження на чисельність українських військових у проекті Стамбульської мирної угоди 2022 року, і Москва зазначила, що продовжує розглядати проект Стамбульського договору 2022 року як основу для будь-якого майбутнього мирного врегулювання. "Росія неодноразово демонструвала свою відданість досягненню своїх початкових воєнних цілей, включаючи скорочення чисельності українських військових таким чином, щоб Україна не могла захистити себе від майбутніх російських атак", — додали аналітики ISW.Раніше аналітики ISW повідомляли, що кремлівський диктатор Володимир Путін скористався зустріччю зі словацьким прем'єр-міністром Робертом Фіцо, щоби вдати, що пропонує незначні поступки США, водночас продовжуючи відмовлятися виконувати фактичні американські вимоги та звинувачуючи союзників України у провокуванні російської агресії. Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп заявив 2 вересня, що "дуже розчарований" очільником Кремля Володимиром Путіним. Він пообіцяв прийняти рішення, "щоб люди жили".

На сьогодні 26 країн готові надати Києву гарантії безпеки, направивши війська в Україну після завершення активної фази війни.Про це повідомив президент Франції Еммануель Макрон під час спільної прес-конференції з українським президентом Володимиром Зеленським 4 вересня. Він зауважив, що гарантії безпеки, які Коаліція охочих напрацювала на саміті, мають політичне підтвердження і відповідають усім програмним документам НАТО та безпеці східного фронту НАТО."Сьогодні 26 країн формально ангажувалися, інші — висловили інтерес, але 26 формально ангажувалися надіслати або сили контингенту в Україну, або внести певні засоби для підтримки цієї коаліції для забезпечення безпеки на морі або в небі. Мета цієї сили гарантування — не вести війну проти Росії, а гарантувати мир, а також послати стратегічний сигнал, щоб запобігти відновленню боїв. Зараз ми визначаємо, де вона буде позиціонуватись, але для того, щоб стримати будь-яку нову агресію і показати нашу зобов'язаність щодо тривалої безпеки в Україні", — наголосили Макрон.За словами французького лідера, також сьогодні після засідання Коаліції охочих було проведено телефонну розмову із президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом."Найближчі тижні ми визначимо чітко, який буде внесок Америки в цій коаліції. Американці брали участь в усіх етапах цього процесу", — зазначив Макрон.Нагадаємо, в уряді Великої Британії заявили, що Україна може отримати ракети великої дальності. Їх готові постачати учасники "Коаліції рішучих". Водночас британський прем'єр Кір Стармер наголосив, що учасники "Коаліції рішучих" мають "непорушну обіцянку перед Україною". За його словами, їм потрібно піти ще далі, щоб чинити тиск на агресора та забезпечити припинення бойових дій.

Москва не обговорюватиме ідеї про розміщення іноземних військ в Україні. При цьому Росія не сприймає жодного формату такої ідеї. У Кремлі це назвали "інтервенцією".Про це заявила речниця російського МЗС Марія Захарова, яку цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.На полях Східного економічного форуму вона взяла участь у брифінгу для журналістів, де торкнулася теми України.Захарова прокоментувала плани ЄС щодо можливого відправлення військ у межах забезпечення гарантій безпеки."Росія не збирається обговорювати докорінно неприйнятну та таку, що підриває будь-яку безпеку, іноземну інтервенцію в Україні", — заявила речниця російського МЗС.За її словами, це потрібно Заходу якимось чином донести до відома, щоби наступного разу вони взагалі не висували такі ідеї."Якщо вони хочуть поміркувати на цю тему, то матимуть підказку у вигляді чіткої та твердої російської позиції", — пояснила Захарова.Також за її словами, запитувані Україною гарантії безпеки для себе стануть "гарантіями небезпеки" для європейського континенту.Окрім того, Захарова прокоментувала схвалення Вашингтоном можливої угоди з продажу Україні ракет та іншого озброєння. Вона зауважила, що таке рішення нібито йде на противагу зі словами Білого дому про врегулювання ситуації між Росією й Україною.Як відомо, після саміту на Алясці та візиту президента України Володимира Зеленського та європейських лідерів до Білого дому, Захід і Київ розпочали обговорювати гарантії безпеки для післявоєнної України.До цього переліку входить забезпечення мирної ситуації в повітрі, на морі та на землі. Зокрема, обговорюється тема розміщення іноземних військ на території України.Нагадаємо, що сьогодні в Парижі відбудеться саміт лідерів "Коаліції рішучих". Вони обговорять гарантії безпеки для України. Після зустрічі запланована телефонна розмова з американським президентом Дональдом Трампом.