# миротворча місія

Австрія може долучитися до потенційної іноземної миротворчої місії, яку розгорнуть в Україні. При цьому вона наразі не бере участі в перемовинах країн "Коаліції рішучих".Про це заявила міністерка оборони Австрії Клаудіа Таннер в інтерв’ю виданню Welt. За її словами, збройні сили Австрії "здатні брати участь у складних міжнародних місіях".При цьому Таннер додала, що у випадку миротворчої місії в Україні все залежатиме від того, "яким буде мандат, які можливості для нашої участі можуть відкритися та чи потрібна взагалі наша експертиза"."Але я припускаю, що ми візьмемо участь у миротворчій місії в Україні, якщо це буде необхідно", — сказала вона.Таннер також зазначила, що наразі Австрія не бере участі у переговорах країн "Коаліції рішучих", яку очолюють Велика Британія та Франція.Щоправда, як запевнила міністерка оборони Австрії, її країна всіляко підтримує мирні ініціативи задля припинення вогню в Україні, тож готова повноцінно долучитися до їх реалізації вже найближчим часом, співпрацюючи з іншими європейськими партнерами.Як відомо, нещодавно президент Франції Еммануель Макрон висловився на підтримку ідеї розгортання іноземних військ в Україні. Проти цієї ініціативи виступає Російська Федерація.Раніше австрійський канцлер Карл Негаммер заявляв, що мирні переговори між Україною та Росією за участю впливових країн світу можуть відбутися в Австрії. Таку пропозицію він надсилав президенту США Дональду Трампу.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський зазначав, що Австрія може приєднатися до декларації G7 про підтримку України. Офіційний Відень усвідомлює, що необхідно разом примусити Росію до встановлення справедливого миру.

Посол Польщі в Україні Пйотр Лукасевич пояснив позицію його країни щодо відмови відправляти свої війська. Йдеться про потенційну миротворчу місію.Про це Пйотр Лукасевич розповів в інтерв’ю "Європейській правді". Його запитали про обговорення серед європейських союзників щодо потенційного відправлення певного військового контингенту до України, у чому, як відомо, Польща відмовилася брати участь."Польща готова підтримати місію, яка ще не створена, логістичними заходами, участю в повітряних компонентах, які будуть так чи інакше захищати цю логістику", — зазначив посол.Лукасевич звернув увагу на те, що в цієї місії "немає ні назви, ні завдання, ні складу, ні політичних умов". "В принципі, нічого немає. Є якась ідея, що зависла в повітрі. Зверніть увагу, що жодна з країн, за винятком двох, не декларує готовність приєднатися до цієї місії", — акцентував він.Керівник посольства Польщі в Україні запевнив — його країна обов'язково повернеться до цієї розмови, якщо такі умови з'являться, але наразі немає "жодної конкретики"."Саме тому позиція Польщі на теперішній момент однозначна. Польща не буде відправляти своїх солдатів. Вона надасть підтримку місії, яка буде сформульована, але наразі ні про що конкретне не йдеться", — підсумував Лукасевич.Декілька днів тому заступник міністра національної оборони Цезарій Томчик заявив, що офіційна Польща вкотре заперечила можливість відправлення в Україну своїх солдатів у складі миротворчих військ. Раніше про таку ймовірність висловився спецпредставник президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог.Нагадаємо Пйотр Лукасевич також зазначив, що надання радянських винищувачів МіГ-29 від Польщі до України цілком можливе, відповідні переговори тривають.

Офіційна Польща вкотре заперечила можливість відправлення в Україну своїх солдатів у складі миротворчих військ. Раніше про таку ймовірність висловився спецпредставник президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог.Про це заявив заступник голови Міністерства національної оборони Цезарій Томчик. Його слова цитують журналісти Onet."Тверда декларація — Польща не надсилатиме військових у складі можливих миротворчих сил в Україну. Жодних розмов з цього приводу немає", — запевнив він.Згодом так само категорично висловив позицію міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш."Немає та не буде жодних планів щодо відправлення польських військ до України. Польща несе спільну відповідальність за оборону східного флангу НАТО та за логістичну підтримку сусіда, на якого напали", — написав він на своїй сторінці в соціальній мережі X.Раніше спецпредставник президента США Кіт Келлог в ефірі телеканалу Fox News заявив, що в рамках можливого врегулювання війни Росії проти України розглядається варіант розміщення на захід від Дніпра іноземного військового контингенту."Ми говоримо про залучення НАТО, "сили стійкості" — британців, французів, німців і поляків, які можуть розмістити сили на захід від Дніпра, що означає, що вони поза зоною досяжності Росії", — зазначив представник Трампа.Водночас на східному березі річки, за словами Келлога, можуть розташуватися "миротворчі сили" з участю третьої сторони, яка допоможе контролювати дотримання режиму припинення вогню. Він не уточнив, хто може бути цією "третьою стороною".За словами Келлога, пріоритетом для США є досягнення "всеосяжного припинення вогню".Після цього, на його думку, варто перейти до обговорення ширшого кола питань — статусу тимчасово окупованих територій, ситуації на Запорізькій АЕС, повернення депортованих українських дітей, а також перспектив вступу України до НАТО.Нагадаємо, спецпредставник президента США в Україні Кіт Келлог також заявив в ефірі Fox Business, що якщо Кремль не погодиться на перемир'я з Україною, то США та Європа можуть запровадити проти Росії серйозні санкції. Такі обмеження будуть жорсткішими, ніж будь-коли.

Лідер Франції Еммануель Макрон підтримує ідею розгортання іноземних військ в Україні. Політик також оцінив кількість військовослужбовців, які можуть прибути на територію країни.Про це він сказав в інтерв’ю Le Parisien, пише "Європейська правда". За словами Макрона, відправлення іноземних військ в Україну потрібна для "стабілізації ситуації" після припинення вогню з Російською Федерацією."Необхідно розуміти, що авторитет не залежить від кількості. Сьогодні найбільша армія в Європі — це армія України, в якій мобілізовано мільйон бійців. Жодна інша армія не може зібрати таку кількість людей. Головне — це наявність військ в Україні", — наголосив президент Франції.Макрон також оцінив чисельність іноземного контингенту, які можуть розгорнутись в Україні: "Це може бути кілька тисяч, але не кілька сотень тисяч"."Йдеться не про кількість. Йдеться про те, що ми будемо там, щоб забезпечити присутність для підтримки, як друга лінія оборони, у повітрі або в стратегічних точках, віддалених від лінії фронту. Перш за все, ми там, щоб продемонструвати солідарність", — зазначив політик. Макрон також підтвердив, що обговорення цього питання з лідерами європейських країн ще "триває".Як відомо, 10 травня у Києві відбулася зустріч "Коаліції рішучих" за участі президента України Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца і прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска. Після перемовин вони вп'ятьох провели телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. Наслідком цього став дедлайн, поставлений Росії щодо припинення вогню.Своєю чергою, російський диктатор Володимир Путін запропонував Україні відновити прямі переговори щодо війни "без жодних попередніх умов". Це він хоче зробити у Стамбулі 15 травня.Нещодавно керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони України Андрій Коваленко наголосив, що російський диктатор Володимир Путін відмовився від завершення війни заради літнього наступу. Країна-агресор постійно уникає закликів до миру.Також президент Володимир Зеленський заявив, що у Кремлі замислились над пропозицією завершити війну. Проте спочатку необхідно припинити вогонь вже з 12 травня.На прес-конференції за підсумками саміту Володимир Зеленський сказав, що вже з понеділка, 12 травня, має розпочатися повне та безумовне припинення вогню між Україною та Росією щонайменше на 30 днів. У разі, якщо Москва відмовиться від перемир'я, їй загрожують нові санкції.За даними видання Axios, Зеленський під час розмови з Трампом заявив, що прямі переговори Росією можуть відбутися лише в разі припинення вогню.Нагадаємо, раніше віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс заявив, що США вийдуть з переговорів щодо України, якщо РФ вестиме їх недобросовісно. Він наголошував, що країна-агресорка не може розраховувати на передачу територій України, які вона ще не окупувала.

У суботу, 10 травня, до Києва прибули президент Франції Еммануель Макрон, премʼєри Польщі та Великої Британії Дональд Туск та Кір Стармер, а також німецький канцлер Фрідріх Мерц. Політики проведуть зустрічі в рамках "Коаліції рішучих".Про це повідомляє "Суспільне".Лідери цих чотирьох держав вперше одночасно перебуватимуть в Києві з візитом за час повномасштабної війни в Україні. Ще кілька лідерів європейських країн будуть присутні онлайн.Варто зазначити, що лідери країн "Коаліції рішучих" розглядають можливість відправлення контингенту на територію України.Що таке "Коаліція охочих"Коаліція охочих — це блок країн, який був створений 2 березня 2025 року прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Головна мета коаліції — консолідувати європейську підтримку України на тлі нестабільної політики США та створити передумови для довготривалого миру.Вже 11 березня 2025 року представники служб безпеки з 30 країн зустрілися в Парижі для перемовин щодо створення міжнародних сил безпеки для України, які підтримуватимуть мир у разі підписання угоди про припинення вогню з Росією.Водночас 15 березня британський прем’єр Стармер провів віртуальну зустріч із лідерами європейських країн і країн Співдружності, щоб зібрати "коаліцію охочих" для розгляду варіантів створення сил безпеки, які будуть розгорнуті на території України. Ще одна нарада у рамках коаліції відбулася за участю військових у Британії 20 березня.Як країни входять до коаліціїНа сьогодні понад 30 держав долучилися до ініціативи. Серед них: Австралія, Бельгія, Болгарія, Канада, Чехія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ісландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія, Швеція, Туреччина, Україна, Велика Британія.Яку допомогу блок може надати УкраїніСвітові лідери пропонують надати Україні військову підтримку (постачання озброєнь, підготовка українських військових), фінансову (виділення коштів на відновлення економіки та оборони), матеріально-технічну (постачання боєприпасів, дронів, систем ППО) та розвідувальну (обмін інформацією про плани та дії російських військ).Водночас одним із головних питань є можливість відправлення міжнародного миротворчого контингенту в Україну.Нагадаємо, напередодні президент Сполучених Штатів Дональд Трамп після переговорів із Володимиром Зеленським закликав Росію та Україну запровадити режим припинення вогню на 30 днів. Американський лідер зауважив, що перемир'я між Києвом і Москвою "має зрештою будуватися у напрямку мирної угоди".Нещодавно президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Очільник держави наголосив, що Україна розраховує на те, що Німеччина продовжить відігравати одну з ключових ролей у підтримці Києва, "для захисту наших людей зараз і для відновлення країни після закінчення війни".Зазначимо, 7 травня президент Володимир Зеленський заявив, що пропозиція України щодо 30 денного перемир’я з Росією залишається в силі. Проте після численних ракетних та дронових атак абсолютно справедливо, що у цей день російське небо також весь день неспокійне.Своєю чергою керівник Офісу президента Андрій Єрмак провів серію важливих онлайн-зустрічей із нашими партнерами зі США, Європейського Союзу, країн Північної Європи та Балтії. Головна тема — імплементація ініціативи про безумовне 30-денне припинення вогню, підтриманої Україною ще під час березневої зустрічі в Джидді за пропозицією США.Також 8 травня лідер Франції Еммануель Макрон провів кілька розмов із президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом. Політики очікують від Росії підтримки заклику про безумовне припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що цього тижня відбудуться зустрічі із лідерами країн "коаліції охочих", до якої входять держави, що розглядають можливість відправки іноземного військового контингенту в Україну.Таку заяву очільник держави зробив під час виступу на саміті країн–учасниць JEF (Об'єднаних експедиційних сил), до яких входять Британія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Нідерланди та Україна, передає "Офіс президента"."В Україні ми також готуємося до зустрічі з лідерами коаліції охочих — попереду серйозна робота", — наголосив гарант.Він зауважив, що Києву потрібна коаліція, і "вона має бути достатньо сильною, щоб гарантувати безпеку відповідно до нашого спільного бачення"."Я впевнений: Європа лише виграє від такої командної роботи — це допоможе посилити всю наявну архітектуру безпеки. Завтра — зустрічі", — зазначив президент.Однак деталей щодо майбутніх зустрічей український гарант не розкрив. Також не відомо й те, хто братиме участь у цих зустрічах.Що таке "коаліція охочих"Коаліція охочих — це блок країн, який був створений 2 березня 2025 року прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Головна мета коаліції — консолідувати європейську підтримку України на тлі нестабільної політики США та створити передумови для довготривалого миру.Вже 11 березня 2025 року представники служб безпеки з 30 країн зустрілися в Парижі для перемовин щодо створення міжнародних сил безпеки для України, які підтримуватимуть мир у разі підписання угоди про припинення вогню з Росією.Водночас 15 березня британський прем’єр Стармер провів віртуальну зустріч із лідерами європейських країн і країн Співдружності, щоб зібрати "коаліцію охочих" для розгляду варіантів створення сил безпеки, які будуть розгорнуті на території України. Ще одна нарада у рамках коаліції відбулася за участю військових у Британії 20 березня.Як країни входять до коаліціїНа сьогодні понад 30 держав долучилися до ініціативи. Серед них: Австралія, Бельгія, Болгарія, Канада, Чехія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ісландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія, Швеція, Туреччина, Україна, Велика Британія.Яку допомогу блок може надати УкраїніСвітові лідери пропонують надати Україні військову підтримку (постачання озброєнь, підготовка українських військових), фінансову (виділення коштів на відновлення економіки та оборони), матеріально-технічну (постачання боєприпасів, дронів, систем ППО) та розвідувальну (обмін інформацією про плани та дії російських військ).Водночас одним із головних питань є можливість відправлення міжнародного миротворчого контингенту в Україну.Нагадаємо, раніше видання The Hill, посилаючись на слова Крістофера Шнаубельта, колишнього декана Оборонного коледжу НАТО та офіцера армії Сполучених Штатів Америки у відставці, заявляло, що перспектива введення миротворців може зміцнити довіру і підвищити шанси на укладення угоди між сторонами конфлікту, але сама по собі миротворча місія не здатна змусити сторони домовитися.

На сьогодні партнери України обговорюють два сценарії розміщення військового контингенту в Україні. Проте обидва варіанти передбачають велику армію.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами, передає "Укрінформ"."У нас були засідання і розмови щодо контингенту або коаліції — є два різні підходи. Але і у першому, і у другому випадку — це велика армія України. Тобто ми всі це розуміємо. Сильна армія — армія спроможна захищатися. І для нас це дійсно номер один в гарантіях безпеки. Ми відкрито про це говоримо. Далі є два напрямки. Це контингент в серйозній кількості, або це контингент, який в меншій кількості, показує присутність. Тобто меншої кількості, але з підключенням, якщо є п'ята стаття. Або на кшталт п'ятої статті (суть якої полягає у тому, що напад на одну країну є нападом на усі країни-члени НАТО — ред.). Це є різні формати", — розповів гарант.За його словами, велику кількість іноземного контингенту потрібно буде розміщувати тоді, коли не буде гарантій безпеки з боку Америки. Водночас Зеленський додав, що президент США Дональд Трамп його запевнив у тому, що Угода про надра є також гарантією безпеки України.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що зацікавлений, щоб Сполучені Штати Америки стали учасниками іноземного військового контингенту в Україні. Зеленський наголосив, що Київ сприймає Вашингтон як стратегічного партнера. Водночас, за даними The Times, Європейським країнам буде важко зібрати 25 тисяч військовослужбовців для участі в місії зі стримування в Україні. Причиною є хронічна нестача особового складу і недостатнє фінансування армій.

Розміщення західного військового контингенту на території України "абсолютно неприйнятне" для Російської Федерації. Такий крок начебто несе загрозу глобальній безпеці.Про це заявив "рупор" Кремля Дмитро Пєсков, який підтвердив слова секретаря Ради безпеки Російської Федерації Сергія Шойгу."Що стосується обговорення розміщення так званих військових контингентів на території України — так, це абсолютно неприйнятно для нас. Це несе критичну небезпеку для всієї європейської та світової безпеки", — наголосив Пєсков.Свою заяву він зробив на тлі коментарів колишнього міністра оборони Росії, а нині секретаря Ради безпеки Російської Федерації Сергія Шойгу.Шойгу заявив, що введення миротворців на "історичні території Росії" може призвести до прямого зіткнення Росії з НАТО та до Третьої світової війни."Здоровомислячі політики в Європі розуміють, що реалізація такого сценарію може призвести до прямого зіткнення НАТО з Росією та надалі — до Третьої світової війни", — сказав він.Окрім того, Шойгу заявив про нібито активну підготовку країн Заходу до війни проти Росії."У Європі розгортається нічим не прикрита кампанія з підготовки до військового конфлікту з Російською Федерацією. На різних рівнях озвучуються можливі терміни такого зіткнення — від трьох до п’яти років. Уже 2030 року європейські політики та військові хочуть бути готовими воювати з нами", — додав він.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Північноатлантичний альянс занепокоєний тим, що Росія розглядає можливість розміщення ядерної зброї в космосі. Це може порушити міжнародні угоди та спричинити фатальні наслідки для безпеки на Землі.

Оскільки війна в Україні затягується, а переговори про припинення вогню фактично перебувають у глухому куті, розгортання миротворців розглядається як крок для розв'язання війни.Як повідомляє видання The Hill, посилаючись на слова Крістофера Шнаубельта, колишнього декана Оборонного коледжу НАТО та офіцера армії Сполучених Штатів Америки у відставці, перспектива введення миротворців може зміцнити довіру і підвищити шанси на укладення угоди між сторонами конфлікту, але сама по собі миротворча місія не здатна змусити сторони домовитися.Водночас причина, чому миротворча місія не може стати універсальним рішенням, полягає в тому, що її успіх залежить від наявності договору або іншої угоди, яка встановлює мир, якої потрібно дотримуватися.Видання додає, що 20 березня у Великій Британії була проведена зустріч високопоставлених представників оборони союзників, щоб обговорити можливість формування "Коаліції охочих" для підтримки миру. "Європейські лідери кажуть, що надішлють війська лише за умови тривалого миру в Україні. Російський диктатор Володимир Путін наразі виключає можливість підписання мирної угоди, яка включатиме західні сили в Україні", — зазначив Бенс Немет з Королівського коледжу Лондона.The Hill додає, що захист території НАТО за допомогою позиції стримування силою в Європі та ядерної політики Північноатлантичного альянсу можливий і, ймовірно, досягне успіху за поточних дій і планування. Втім, цей, по суті, оборонний підхід не слід плутати з наступальними діями з метою повернення українських територій, захоплених Росією."Якщо країни НАТО не готові нав'язати свою волю Росії шляхом повного використання всіх інструментів національної сили, а це вкрай ризиковано з огляду на ядерний арсенал РФ, то рішення про припинення війни проти України в основному залишається за Путіним", — додав Шнаубельт.У тому випадку, якщо буде укладена мирна угода між Росією та Україною, виникає питання: чи може та чи повинне і чи буде НАТО направляти миротворчі сили? Шнаубельт вважає, що така місія потенційно могла б зробити взаємоприйнятну домовленість більш імовірною, і її можна було б досягти ще до того, як обидві країни втратять десятки або навіть сотні тисяч життів — в обмін лише на незначні зміни на лінії фронту.Видання додає, що деякі союзники натякнули, що основну частину гіпотетичної миротворчої місії у складі 30 тисяч військових забезпечать саме країни-члени НАТО. Як приклад видання наводить багатонаціональну миротворчу місію на Синайському півострові, яка налічує 1165 осіб. Такий формат теоретично можна застосувати й для моніторингу дотримання умов мирної угоди між Росією та Україною.У Синаї війська з 13 країн контролюють зону приблизно 200 кілометри завдовжки та 40 кілометрів у глибину. Для порівняння: лінія фронту між Росією та Україною становить від 1000 до 1600 км. Важливо також зазначити, що Єгипет та Ізраїль не мають наміру змінювати статус-кво на кордоні після мирної угоди 1979 року, тому це не входить в завдання миротворців в Синаї.Водночас щодо можливості миротворчої місії НАТО, існує також низка практичних аспектів, які потрібно враховувати. По-перше, варто усвідомити, що НАТО не є стороною у цьому конфлікті. Допомогу Україні надають окремі держави-члени, а не сам Альянс як організація. Втім, НАТО забезпечує платформу для координації цієї підтримки. Було б надзвичайно дивно, якби всі 32 країни-члени погодилися разом взяти участь у миротворчій місії під егідою НАТО.По-друге, ще менш ймовірно, що на це погодиться Росія. Одним з виправдань Путіна для повторного вторгнення в Україну була нібито потреба створити буферну зону між Росією і членами НАТО. Допуск значної кількості військ Альянсу на територію України прямо суперечив би уявленням Путіна про "безпеку" Росії. "Чому він мав би погодитися на це, якщо вважає, що нині має "виграшну позицію" і не відчуває нагальної потреби укладати мир?", — зазначив Шнаубельт.По-третє, навіть якщо припустити необхідність 30 тисяч миротворців і згоду Путіна, то виникає питання: звідки взяти ці сили? Через це є малоймовірним, що союзники зможуть оперативно надати таку кількість військових, враховуючи вже наявні зобов’язання зі стримування Росії на територіях країн-членів НАТО (слід враховувати, що миротворці повинні залишатися нейтральними)."Вони мають бути лише легко озброєні для самооборони, тож не здатні ефективно стримувати противника, окрім як потенційно виконувати роль "спускового механізму" для мобілізації додаткових сил НАТО", — додає Шнаубельт.Він зазначає, що хоча НАТО, можливо, є найкраще організованою та найдосвідченішою структурою для проведення миротворчої місії такого масштабу й складності, з огляду на вищезгадані причини це не є реалістичним варіантом. Більш прийнятними для Путіна могли б бути, наприклад, миротворчі сили ООН або спеціально створена організація для контролю за дотриманням угоди між Росією та Україною. Значний внесок у таку місію могли б зробити Китай та Індія.Нагадаємо, нещодавно тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан заявив, що в процесі можливого відправлення миротворчих військ в Україну може допомогти його країна. Бухарест готовий стати хабом для переправлення військових західних країн. Але для цього потрібно провести певний аналіз.

Президент Володимир Зеленський зацікавлений, щоб Сполучені Штати Америки стали учасниками іноземного військового контингенту в Україні.Таку заяву він зробив в інтерв'ю 60 Minutes на CBS. Зеленський наголосив, що Україна сприймає США як стратегічного партнера. "Ми тільки так до цього відносимося і навіть ті непорозуміння, я вважаю, що це деталі, але в загальному сенсі у нас є розуміння, що ми стратегічні партнери — Україна та Америка. Тому ми хочемо Америку обов'язково серед таких країн. В тому чи іншому вигляді це може бути", — сказав президент.За словами Зеленського, це може бути контингент, і Америка може показати, що вони захищають небо. "Це може бути ППО і літаки, не обов'язково boots on the ground (участь військових на певній території, — ред.). Питання у тому, що це союзницькі війська: хтось на землі, як я сказав, хтось — у небі, хтось — на морі", — наголосив український лідер.Зеленський заявив, що показати це союзництво є важливим сигналом для України та гарантія безпеки.Раніше український президент Володимир Зеленський заявив, що глава Кремля Володимир Путін не може повністю окупувати Україну, але й Києву не вистачає сил для звільнення територій. У такому випадку варто увімкнути дипломатію.Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що країна готова придбати наступний транш військової допомоги від США, поки вона все ще чекає на відповідь від Білого дому щодо перспектив відправлення життєво важливої ​​допомоги в майбутньому.

Наразі Канада ще не ухвалила остаточного рішення щодо того, чи братимуть її війська участь у миротворчій місії в Україні після завершення війни.Про це повідомив прем'єр-міністр Канади Марк Карні в інтерв'ю Radio-Canada. За його словами, ухвалення рішення щодо миротворчих зусиль буде залежати від обставин.Водночас канадський прем'єр зазначив, що його країна увійшла до "коаліції охочих", яку очолюють Франція та Велика Британія."Канада входить до "коаліції охочих", яку очолюють Франція та Велика Британія. Це одна із тем моїх обговорень із цими двома лідерами", — сказав він.До того ж Карні наголосив, що для нього є неприпустимим укладення будь-яких мирних домовленостей без згоди України. Крім того, він категорично заперечив виконання будь-яких вимог Кремля щодо зміни влади в Україні."Для мене неприйнятні будь-які домовленості про мир, на які не погодиться Україна, а також вимоги Путіна замінити Володимира Зеленського на посаді президента", — додав Карні.Нагадаємо, раніше агентство The Associated Press повідомляло, що Франція пропонує розгорнути миротворчі сили у центральній частині України. Ймовірно, йдеться про розміщення військ уздовж річки Дніпро.Своєю чергою прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні скептично ставиться до ідеї "сил гарантування", про розгортання яких у стратегічно важливих районах України після завершення війни напередодні говорив президент Франції Емманюель Макрон.

Польща не відправлятиме свій військовий контингент в Україну. Головна причина — російська пропаганда.Про це повідомив голова Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, передає Rmf24."Російська пропаганда зараз нас звинувачує у тому, що ми хочемо зайти в Україну і разом із ними поділити (Україну, — ред.)… Це (введення польських миротворців в Україну — ред.) буде елементом мобілізації суспільства в самій Росії, і ми не хочемо дати російській пропаганді цього аргументу", — підкреслив Сікорський.Водночас він запевнив, що Польща "буде найбільшим бенефіціаром" у питаннях відбудови України з огляду на територіальну близькість, логістичні сполучення.  До того ж Сікорський зазначив, що несправедливо пов'язувати питання відбудови з можливою миротворчою місією, адже Польща надала Україні найбільшу допомогу у співвідношенні до ВВП країни.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявляв, що доки Росією керуватиме кремлівський диктатор Володимир Путін і його оточення, доти ця країна загрожуватиме всьому континенту. Однак сценаріїв закінчення війни насправді може бути багато.