# миротворча місія

Велика Британія готова інвестувати 200 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 268 мільйонів доларів) у підготовку своїх військових для потенційної місії в Україні. Крім того, Лондон запускає масове виробництво нових ракет для української протиповітряної оборони.Про це заявив міністр оборони Сполученого Королівства Джон Гілі під час візиту до Києва, пише "РБК-Україна".Підготовка до мирного врегулюванняБританський міністр наголосив, що Лондон хоче бути готовим до будь-якого сценарію завершення війни. Кошти підуть на те, щоб британські війська могли оперативно розпочати розгортання в Україні одразу після підписання відповідної мирної угоди."Я готовий виділити 200 мільйонів фунтів на підготовку підрозділів, аби вони були здатні вийти на позиції з першого ж дня дії домовленостей про мир", — зазначив Гілі.Спільне виробництво антидронових ракетЩе одним пріоритетом співпраці за словами Гілі, стане боротьба з російськими дронами-камікадзе. Вже у січні Британія розпочне масовий випуск спеціальних ракет-перехоплювачів, розроблених на основі українських технологій.Технологія. Поєднання українських розробок та британських виробничих потужностей.Обсяги. Постачання тисяч одиниць щомісяця.Мета. Ефективна протидія масованим атакам "шахедів".Реакція на обстріли та морозДжон Гілі також прокоментував черговий терор РФ проти цивільної інфраструктури Києва, що залишив людей без світла та тепла в умовах сильних морозів. За його словами, температура, яка на вихідних може впасти до -20°C, лише підсилює рішучість союзників нарощувати допомогу Україні.Нагадаємо, сьогодні президент Франції Еммануель Макрон заявив, що США поступово відвертаються від окремих союзників. До того ж зміни світового порядку мають загрозливий характер. Тому ЄС має прагнути до більшої самостійності.Своєю чергою, німецький канцлер Фрідріх Мерц ухвалить остаточне рішення стосовно можливого розгортання німецьких збройних сил для захисту України лише після припинення вогню та за згодою своїх коаліційних партнерів..

Є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально.Про це розповів президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Дякую за запитання. Всі питання актуальні. Всі питання проговорюються. Поки що я не готовий ділитися деталями у відповідях щодо цього", — зауважив він.При цьому український президент запевнив, що все це вже є, напрацьовано, і є чітке розуміння щодо цього."Але я дуже хочу, щоби спочатку все затвердили юридично парламенти європейських країн та інших країн світу, які входять до "Коаліції охочих", — акцентував він.Володимир Зеленський запевнив, що коли це офіційно затвердять, він буде готових до відкритих відповідей щодо того, в якому форматі, де та в якій кількості працюватиме міжнародна військова місія, як вона діятиме в разі повторної агресії Росії.Водночас він акцентував, що на теперішній момент немає чіткої відповіді на те, чи захищатимуть Україну союзники в разі повторного нападу Росії та чи мають партнери з "Коаліції охочих" зараз готові сценарії дій на випадок наступної гіпотетичної російської агресії."Дуже складне запитання, на яке дуже хочеться, особливо мені, отримати дуже просту відповідь. Так, якщо буде знову агресія, всі партнери дадуть сильну відповідь "рускім". І я ставлю саме таке запитання всім нашим партнерам", — зазначив президент України.Однак, за його словами, поки що чіткою й однозначної відповіді він не отримав. Наразі є лише політична воля та слова, що партнери готові.Нагадаємо, вчора повідомлялося, що західні війська будуть розміщені в Україні після закінчення війни. Такий намір закріпили в декларації після завершення зустрічі "Коаліції охочих", яка відбулася 6 січня у Єлисейському палаці у Парижі..

Європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.Про це повідомляє "Радіо Свобода", посилаючись на джерела серед європейських посадовців.Ймовірна чисельність та завданняНаразі в європейських столицях розглядають різні сценарії щодо кількості військових:мінімальний варіант: близько 15–20 тисяч осіб;максимальний варіант: до 30 тисяч миротворців.Ці сили мають забезпечити комплексний контроль — безпеку в повітряному просторі, на морі та суходолі. Хоча детальні військові плани ще не оприлюднені, вже окреслено ймовірний розподіл обов'язків.Розподіл ролей: хто і за що відповідатимеЗгідно з попередніми даними, основне навантаження ляже на трьох ключових партнерів:Франція та Велика Британія. Очікується, що ці країни стануть основою наземного контингенту та забезпечать повітряну підтримку.Туреччина. Анкара висловила готовність гарантувати безпеку судноплавства та транспортних коридорів у Чорному морі.Дислокація військЯк зазначає видання, одним із найбільш дискусійних питань залишається місце розміщення сил "Коаліції охочих". Поки немає остаточної згоди щодо їхнього наближення до лінії зіткнення. Наразі більшість європейських політиків схиляються до того, що контингент базуватиметься у західних регіонах України. Там миротворці зосередяться на логістичній підтримці, відновленні та навчанні українських військовослужбовців.Раніше лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського і президента Трампа, а також європейськими командами протягом останніх днів і тижнів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що представники американської делегації під час перемовин у Німеччині озвучили Україні російські вимоги для завершення війни. При цьому жорстких вимог під час розмови в Берліні ніхто не висував.Своєю чергою, офіційний Париж вимагає, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів.Згодом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що потенційні гарантії безпеки від США та Європи містять важливий пункт. Він дозволяє західним миротворцям в Україні чинити опір російській армії за певних обставин після оголошення припинення вогню..

Німеччина загалом підтримує ідею створення європейської військової місії для України. Проте Берлін поки що вагається з відправленням власних солдатів, висуваючи чіткі умови щодо мандата, командування та формату їхньої участі.Про це заявив міністр оборони Борис Пісторіус, пише Spiegel. Посадовець висловив застереження щодо завдань потенційних європейських сил для України. Він вважає пропозицію принципово обґрунтованою, але багато питань залишаються без відповідей. Однак сам Пісторіус не брав участі в переговорах, які, з поважної причини, велися у дуже вузькому колі.Після завершення переговорів щодо України в Берліні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц разом з іншими європейськими главами держав та урядів заявив, що багатонаціональні сили під керівництвом Європи та за підтримки США повинні підтримувати українські збройні сили. Їхньою метою буде гарантування безпеки повітряного простору та морів, "також через операції в межах України".Пропозиція європейців — це зобов'язання щодо спільної відповідальності, сказав Пісторус: "Якщо Путін скаже, куди він хоче йти, тоді ми побачимо, що це може означати в деталях".Щодо участі Німеччини, за його словами, можливий мандат від Бундестагу залишається відкритим, як і питання "під чиїм командуванням що насправді відбуватиметься, де і в яких рамках". Пісторіус та його британський колега Джон Гілі потім головували на віртуальній зустрічі Контактної групи з питань оборони України (UDCG), в рамках якої понад 50 країн організовують військову допомогу Україні.Гілі, посилаючись на Берлінські переговори, говорив про ознаки прогресу в мирних перемовинах. Він сказав, що готує британські збройні сили, "щоб ми були готові до дій, коли настане мир — з військами на землі та літаками в повітрі". Однак він додав, що Путін дозволяє своїм жорстоким атакам на Україну продовжуватися. За останні два місяці по Україні було запущено 20 тисяч безпілотників та ракет.Нагадаємо, раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що капітуляція України стала б заохоченням для російського диктатора Володимира Путіна до нових агресій..

Лідери країн-учасниць "Коаліції рішучих" заявили про готовність розмістити в Україні сили підтримки. Вони виступатимуть елементом гарантій безпеки після завершення війни. Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква в ефірі національного телемарафону. Він відзначив, що лідери країн ЄС вже напрацювали певний формат взаємодії з українською стороною."Не розкриваючи подробиць, скажу, що так: європейські лідери, які беруть участь у форматі "Коаліції рішучих", а там є формат так званої Мультифункційної групи Україна, — це, власне, те, про що ми говоримо: розміщення сил підтримки", — заявив він.За словами заступника керівника ОП, європейська сторона вже визначилася з конкретними підходами у цьому питанні. Також, як зазначив Жовква, американська сторона зі свого боку говорила про гарантії безпеки, і ці питання детально обговорювалися під час відповідних зустрічей. Робота над ними триває."Ми чітко розуміємо, хто з європейських країн і в яких форматах може допомагати Україні зберігати мир. Адже такий формат працюватиме після того, як буде досягнуте перемир’я на території України, і в майбутньому потрібно не допустити повторення російської агресії", — підкреслив Жовква.Нагадаємо, 16 грудня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що "Коаліція охочих" підготувала плани щодо можливого розміщення військ на території України. Вони передбачають охоплюють операції у повітрі, на морі та на землі..

Велика Британія вже визначила підрозділи та місця розташування штабів для розміщення військ в Україні, готуючись до потенційного завершення війни.Про це повідомляє Bloomberg. За даними агентства, міністр оборони Джон Гілі заявив, що Британія оновила свої плани щодо направлення військ до України в межах так званої Коаліції охочих після проведення перевірки готовності та завершення розвідувальних місій в Україні протягом літа."Ми проводили розвідувальні операції в Україні, тому знаємо, які підрозділи ми використовуватимемо, як їх розгортатимемо та які ролі вони відіграватимуть", — сказав Гілі.Посадовець запевнив, що всі плани будуть узгоджені з іншими членами коаліції відповідно до потреб України та скориговані залежно від умов будь-якої мирної угоди. Зокрема, міністр уточнив, що плани включатимуть можливість введення "британських військ в Україну, щоб допомогти забезпечити цей мир на довгострокову перспективу"."Ці плани означають, що коли настане мир, ми будемо готові", — сказав Гілі.Нагадаємо, раніше видання Axios заявляло, що адміністрація президента США Дональда Трампа веде непублічні переговори з Москвою щодо розробки всеосяжної угоди для закінчення війни в Україні. В основу ліг новий план, що складається з 28 пунктів. Попередньо, за новим мирним планом, який погодив американський президент Дональд Трамп, Києву пропонують віддати частину території Росії. В обмін на це Україна та Європейський Союз отримають гарантії безпеки від можливої майбутньої агресії Москви. Зокрема, план Трампа передбачає, що Росія отримає повний фактичний контроль над Донбасом. Таке пропонується, попри те, що Україна все ще контролює близько 12% його території.Додамо, журналісти Reuters писали про низку "сигналів", які за останній час надіслали США Україні щодо пропозицій стосовно угоди про завершення війни. Однак Київ не брав участі в обговорення деталей мирного плану.Згодом президент Володимир Зеленський заявив, що команди України та Сполучених Штатів Америки розпочнуть серйозну роботу над пунктами мирного плану. Україні потрібен справжній і гідний мир — такий, який не зламає третє вторгнення окупантів..

Організація Об’єднаних Націй розглядає можливість розгортання миротворчих сил в Україні для забезпечення режиму припинення вогню та післявоєнного миру. Однак таке рішення повинна підтримати більшість країн-членів.Про це заявила президентка Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок в інтерв’ю німецькому виданню Bild.Вона наголосила, що миротворчі місії "необхідні як ніколи раніше, і не тільки з огляду на європейський континент"."Якщо вдасться укласти мирний договір, його необхідно максимально захистити", — пояснила Бербок.Вона додала, що якщо більшість держав-членів вважає, що для цього потрібні блакитні каски, то це, на її думку, допоможе забезпечити тривалий мир."Однак насамперед необхідно провести мирні переговори", — наголосила президентка Генеральної асамблеї ООН.Як відомо, миротворці ООН — це військовослужбовці держав-членів, відряджені для служби під командуванням і контролем Організації Об’єднаних Націй.Водночас можливість такої місії в Україні значною мірою залежить від Москви: розгортання "блакитних шоломів" санкціонує Рада безпеки ООН, а право вето Росії може заблокувати відповідне рішення.Минулого тижня президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що 26 країн готові надати Києву гарантії безпеки, направивши війська в Україну після завершення активної фази війни.Нагадаємо, що, за твердженнями аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль продовжує прямо відкидати будь-які іноземні війська на території України в рамках післявоєнних гарантій безпеки. Така позиція пояснюється тим, щоби Київ не міг захистити себе від майбутніх російських атак.

Кремль продовжує прямо відкидати будь-які іноземні війська на території України в рамках післявоєнних гарантій безпеки. Така позиція пояснюється тим, щоб Київ не міг захистити себе від майбутніх російських атак. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, речниця міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 4 вересня заявила, що Москва не обговорюватиме "будь-яке іноземне втручання у питання безпеки" в Україні "в будь-якій формі та в будь-якому форматі". Захарова стверджувала, що таке розгортання іноземних військ є "принципово неприйнятним". Захарова аналогічно заявила 18 серпня, що Росія "категорично відкидає" "будь-який сценарій, який передбачає появу в Україні військового контингенту за участю країн НАТО", а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив 27 серпня, що Росія "негативно ставиться" до європейських пропозицій щодо гарантій безпеки для України та сприйматиме розгортання європейських сил у післявоєнній Україні як розширення присутності НАТО. "Ці неодноразові відмови Кремля від західних гарантій безпеки є частиною закликів Росії мати право вето на будь-які західні гарантії безпеки для України", — йдеться у зведенні ISW.Аналітики нагадали, що Росія також раніше намагалася запровадити суворі обмеження на чисельність українських військових у проекті Стамбульської мирної угоди 2022 року, і Москва зазначила, що продовжує розглядати проект Стамбульського договору 2022 року як основу для будь-якого майбутнього мирного врегулювання. "Росія неодноразово демонструвала свою відданість досягненню своїх початкових воєнних цілей, включаючи скорочення чисельності українських військових таким чином, щоб Україна не могла захистити себе від майбутніх російських атак", — додали аналітики ISW.Раніше аналітики ISW повідомляли, що кремлівський диктатор Володимир Путін скористався зустріччю зі словацьким прем'єр-міністром Робертом Фіцо, щоби вдати, що пропонує незначні поступки США, водночас продовжуючи відмовлятися виконувати фактичні американські вимоги та звинувачуючи союзників України у провокуванні російської агресії. Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп заявив 2 вересня, що "дуже розчарований" очільником Кремля Володимиром Путіним. Він пообіцяв прийняти рішення, "щоб люди жили".

На сьогодні 26 країн готові надати Києву гарантії безпеки, направивши війська в Україну після завершення активної фази війни.Про це повідомив президент Франції Еммануель Макрон під час спільної прес-конференції з українським президентом Володимиром Зеленським 4 вересня. Він зауважив, що гарантії безпеки, які Коаліція охочих напрацювала на саміті, мають політичне підтвердження і відповідають усім програмним документам НАТО та безпеці східного фронту НАТО."Сьогодні 26 країн формально ангажувалися, інші — висловили інтерес, але 26 формально ангажувалися надіслати або сили контингенту в Україну, або внести певні засоби для підтримки цієї коаліції для забезпечення безпеки на морі або в небі. Мета цієї сили гарантування — не вести війну проти Росії, а гарантувати мир, а також послати стратегічний сигнал, щоб запобігти відновленню боїв. Зараз ми визначаємо, де вона буде позиціонуватись, але для того, щоб стримати будь-яку нову агресію і показати нашу зобов'язаність щодо тривалої безпеки в Україні", — наголосили Макрон.За словами французького лідера, також сьогодні після засідання Коаліції охочих було проведено телефонну розмову із президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом."Найближчі тижні ми визначимо чітко, який буде внесок Америки в цій коаліції. Американці брали участь в усіх етапах цього процесу", — зазначив Макрон.Нагадаємо, в уряді Великої Британії заявили, що Україна може отримати ракети великої дальності. Їх готові постачати учасники "Коаліції рішучих". Водночас британський прем'єр Кір Стармер наголосив, що учасники "Коаліції рішучих" мають "непорушну обіцянку перед Україною". За його словами, їм потрібно піти ще далі, щоб чинити тиск на агресора та забезпечити припинення бойових дій.

Москва не обговорюватиме ідеї про розміщення іноземних військ в Україні. При цьому Росія не сприймає жодного формату такої ідеї. У Кремлі це назвали "інтервенцією".Про це заявила речниця російського МЗС Марія Захарова, яку цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.На полях Східного економічного форуму вона взяла участь у брифінгу для журналістів, де торкнулася теми України.Захарова прокоментувала плани ЄС щодо можливого відправлення військ у межах забезпечення гарантій безпеки."Росія не збирається обговорювати докорінно неприйнятну та таку, що підриває будь-яку безпеку, іноземну інтервенцію в Україні", — заявила речниця російського МЗС.За її словами, це потрібно Заходу якимось чином донести до відома, щоби наступного разу вони взагалі не висували такі ідеї."Якщо вони хочуть поміркувати на цю тему, то матимуть підказку у вигляді чіткої та твердої російської позиції", — пояснила Захарова.Також за її словами, запитувані Україною гарантії безпеки для себе стануть "гарантіями небезпеки" для європейського континенту.Окрім того, Захарова прокоментувала схвалення Вашингтоном можливої угоди з продажу Україні ракет та іншого озброєння. Вона зауважила, що таке рішення нібито йде на противагу зі словами Білого дому про врегулювання ситуації між Росією й Україною.Як відомо, після саміту на Алясці та візиту президента України Володимира Зеленського та європейських лідерів до Білого дому, Захід і Київ розпочали обговорювати гарантії безпеки для післявоєнної України.До цього переліку входить забезпечення мирної ситуації в повітрі, на морі та на землі. Зокрема, обговорюється тема розміщення іноземних військ на території України.Нагадаємо, що сьогодні в Парижі відбудеться саміт лідерів "Коаліції рішучих". Вони обговорять гарантії безпеки для України. Після зустрічі запланована телефонна розмова з американським президентом Дональдом Трампом.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц прагне якнайшвидшого припинення війни в Україні, але не ціною капітуляції Києва. Водночас політик не розглядає відправлення своїх військ в Україну.Про це він сказав в інтерв'ю виданню ZDF. Мерц висловлюється проти наземних військ в Україні на цей час. Він каже, що наразі обговорюються гарантії безпеки у разі припинення вогню. Тільки тоді можна буде реалізувати "багато речей".На запитання, чи сподівається він на досягнуте припинення вогню наступного року, Мерц відповів: "Я не втрачаю надії, що ми зможемо його досягти. Але я також не маю жодних ілюзій".Він готовий до того, що війна триватиме довго. "Ми намагаємося закінчити її якомога швидше. Але точно не ціною капітуляції України", — сказав він.Війна може закінчитися завтра, якщо Україна капітулює, здасть себе, і країна втратить свою незалежність, сказав Мерц. Але тільки тоді, післязавтра, черга настане за наступною країною. "А післязавтра буде наша черга. Це не варіант", — додав канцлер Німеччини.Раніше президент Франції Еммануель Макрон заявив, що у разі відмови Володимира Путіна до понеділка, 1 вересня, провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським, то він фактично обдурить американського лідера Дональда Трампа. Адже в кремлівського диктатора існує величезний розрив між словами та діями.Як відомо, після саміту у Вашингтоні президент США Дональд Трамп запропонував, щоби президент України Володимир Зеленський і російський диктатор Володимир Путін провели двосторонню зустріч. Після цього розпочалося обговорення місця зустрічі.Також нещодавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив у коментарі журналістам, що перспективи двосторонньої зустрічі між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним є малоймовірними. Попри "мирні зусилля" Дональда Трампа, Україна та Росія перебувають "занадто далеко одна від одної".Нагадаємо, прес-секретарка Білого дому Керолайн Левітт зазначила під час брифінгу, що Зеленський і Путін не готові самотужки закінчити війну. Тож американський президент Дональд Трамп трохи пізніше додатково висловиться з цього приводу.

У Китаї спростували повідомлення ЗМІ про нібито готовність приєднатися до міжнародних миротворчих сил в Україні. Пекін не готовий піти на такий крок.Таку заяву зробив речник міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь, пише Jimu News. Як зазначає видання, 25 серпня речник МЗС Го Цзякунь провів чергову прес-конференцію.Репортер Deutsche Presse-Agentur запитав, що за даними німецької газети Die Welt, дипломатичні представники країн ЄС заявили, що Китай висловив готовність брати участь у можливих "міжнародних миротворчих силах" в Україні. "Відповідні повідомлення не відповідають дійсності. Позиція Китаю щодо "української кризи" є послідовною та чіткою", —  відповів Го Цзякунь.Як відомо, гарантії безпеки для України готова надати "Коаліція рішучих", до якої входять 30 країн. Її очолюють Велика Британія, Франція та Німеччина. Представники коаліції заявили про готовність розгорнути сили стримування на території України.Президент США Дональд Трамп заявляв, що США братимуть участь у цьому процесі, однак провідну роль мають відіграти європейські країни. Не виключається, що Америка може надати Україні підтримку з повітря в рамках гарантій безпеки. Але Дональд Трамп проти відправлення американських військ в Україну.Натомість у Росії заявили, що гарантії безпеки України мають забезпечуватися "на рівній основі" такі країни, як Китай, США, Велика Британія та Франція.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський зазначив під час спільної прес-конференції із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Києві, що гарантії безпеки для України мають бути такими, як п’ята стаття Північноатлантичного альянсу. До того ж вони мають передбачати фінансування української армії.

Ні для кого не секрет, що Володимир Путін і Сі Цзіньпін діють узгоджено у питаннях, геополітичної ваги для Москви й Пекіна. Тому наміри Кремля накинути нам і нашим партнерам китайців як гарантів безпеки — їхня спільна стратегія.Не можуть бути гарантом і крапкаПершим ідею залучити КНР до гарантій безпеки Україні висловив Володимир Путін, потім її повторив керівник МЗС Росії Сергій Лавров. Суть пропозиції проста — гарантувати безпеку нашій країні повинні всі постійні члени Ради безпеки ООН, то ж без Китаю і Росії, мовляв, не обійтися. Президент України Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти — китайців серед країн-гарантів не буде. "По-перше, Китай не допоміг нам зупинити цю війну від самого початку", — заявив Зеленський. Він нагадав, що Пекін не зробив нічого в той момент, коли Росія окупувала Крим. Хоча був серед країн, які обіцяли нам гарантії, згідно з Будапештським меморандумом. Китайці доєдналися до нього пізніше, але взяті зобов’язання визначалися для всіх підписантів.По-друге, Китай постачав Росії дрони, які вона застосовувала проти України. За даними української розвідки, частка китайських компонентів у російських "шахедах" сягає до 65%."Нам не потрібні гаранти, які не допомагають Україні й не допомагали в той момент, коли нам це було дійсно потрібно після 24 лютого 2022 року", — наголосив Зеленський.Україна потребує гарантій лише від тих країн, які готові надати реальну допомогу. Простіше кажучи, український президент досить жорстко "відшив" і Росію, і її друзів китайців. Але потрібно розуміти, що ці двоє все одно ламатимуться у зачинені двері."Необхідно прагнути до спільної, всеосяжної та стійкої безпеки й сприяти політичному врегулюванню кризи в Україні. Китай готовий відігравати конструктивну роль у досягненні цієї мети", — відреагувала на заяву Зеленського речниця МЗС КНР Мао Нін. А згодом у німецькій Welt з’явилася публікація з посиланням на європейських дипломатів, що Китай нібито готовий відправити в Україну миротворців із мандатом ООН. Видання стверджує, що у Брюсселі такі наміри сприйняли негативно, остерігаючись того, що в разі конфлікту китайці стануть на бік росіян. Власне, тут вони мають рацію.Нині триває розробка гарантій безпеки для України, до якої долучені представники Києва, Вашингтона, "коаліції рішучих". Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оцінив зусилля для врегулювання війни в Україні лише у два відсотки. "Ми зробили перші кроки. Скажу образно: ми перебуваємо на дистанції в 10 кілометрів і пройшли, може, перші 200 метрів, не більше. Але в будь-якому разі ми рухаємося в правильному напрямку", — заявив він.Та наголосив, що "більших дипломатичних зусиль, ніж в останні три тижні" керівництво Німеччини та Європейського Союзу ще не робило.Також нагадаємо, Трамп дав Путіну два тижні, щоб визначити, чи налаштований той на мир. Чергові часові рамки від американського президента сприйняли критично, але два тижні можуть призначатися не для Путіна, а для Сі Цзіньпіна. Замість зустрічі з Зеленським Путін їде до Китаю. Чого від Сі може очікувати Трамп У Білому домі розуміють, що за підтримки Пекіна російська воєнщина ще довго огризатиметься. Тому хочуть побачити кроки товариша Сі, тримаючи руку на двох кнопках. Перша — вторинні санкції, яку Трамп дуже не хоче натискати, оскільки вони бумерангом ударять по американських споживачах. Друга — визнання Росії країною, що спонсорує тероризм, депортуючи українських дітей. Про таку опцію днями заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, співавтор законопроекту про вторинні санкції. Який так і не став законом. Визнання Росії спонсором тероризму — не панацея, але принаймні багато країн перед тим, як мати справу з Москвою, трохи подумають, чи варто сваритися з Америкою. Розмови про такий сценарій з’явилися не просто так.31 серпня цього року у китайському Тяньцзіні розпочне роботу дводенний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), куди прибуде Путін. Він загалом перебуватиме у Китаї чотири дні: зокрема, за даними ЗМІ, 3 вересня відвідає військовий парад на площі Таньаньмень у китайській столиці до 80-ї річниці закінчення Другої світової війни. Про запланований візит російського диктатора до КНР було відомо ще у червні після його телефонної розмови з китайським другом.ШОС — антизахідний проект, ініційований Китаєм, Росією та її середньоазійськими сателітами Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном й Узбекистаном у 1996 році. Постійними членами організації окрім засновників ще є Білорусь, Індія, Іран та Пакистан. Ще є 14 партнерів і кілька спостерігачів. Цьогорічне засідання буде показовим. По-перше, чи приїдуть найвищим представництвом Індія і Пакистан. Індія потрапила під американські санкції через купівлю російської нафти, чим скористалися китайці, які почали скуповувати те, від чого відмовилися індуси. Але Пекін заступився за Нью-Делі, обурившись американською політикою протекціонізму.По-друге, серед партнерів ШОС — Азербайджан, Вірменія, Туреччина — які можуть знизити рівень представництва на саміті через присутність там Путіна. Про конфлікт Баку і Москви TrueUA раніше детально розповідав. Як і про те, як Азербайджан і Вірменія домовилися про мир у кабінеті Трампа, відсунувши від переговорів Путіна. Ну а Анкара цьому сприяла. По-третє, за тим, як учасники форуму поводитимуться з Путіним, уважно дивитимуться у Вашингтоні. Трамп дуже не любить міжнародні проекти, які діють проти інтересів США. Як, приміром, БРІКС. А ШОС — відверто прокитайський проект. То ж увага до його перебігу буде відповідною. Як довго Китаю буде вигідно сприяти Росії у затягуванні війниМожна припустити, що у США сподіваються на мудрість Сі Цзіньпіна, який схилить Путіна піти на серйозні поступки для завершення війни в Україні. Якщо китайському лідеру це вдасться, американці відкриють для Пекіна нові можливості у переговорах щодо мит та економічного співробітництва.Для Трампа ознакою конфронтації з боку Сі стане сприяння затягуванню війни. Історія з китайськими миротворцями під егідою ООН — ознака конфронтації. Спроба залучити сюди Організацію об’єднаних націй — тупиковий варіант, але вигідний Росії. Вона сподівається руками китайців делегітимізувати на міжнародному рівні гарантії безпеки, які в муках народжують наші партнери. Спочатку розмови про миротворців від начебто "нейтральних" країн, якою Китай не є, замість військ країн НАТО із "коаліції охочих". Потім підтягування китайцями до своєї ініціативи країн Глобального Півдня, на які Пекін має вплив. Він вже намагався таке провернути рік тому, коли на полях Генасамблеї ООН проводив захід "Друзі миру", де просував спільний із бразильцями "мирний план" із шести пунктів. Словом, напрямок — зрозумілий.Сі Цзіньпін може обрати шлях протистояння, вимагаючи гарантій для своїх інтересів в Україні й для свого друга Путіна. Інакше війна триватиме. Йому вона більш ніж вигідна — прив’язав до себе Росію, яка втратила суверенність економіки, грає у власну гру з Європою, демонструє Трампу, що хоче ділити з Америкою світ на рівних. А може розставити акценти інакше. Восени у цьому регіоні Азії відбудеться одразу два великих саміти — 26-28 жовтня у Малайзії зустріч країн АСЕАН (Асоціації країн Південно-східної Азії), а відразу після нього Південна Корея прийматиме лідерів АТЕС (Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва). На обох заплановане перебування і Трампа, і Сі Цзіньпіна, де вони можуть зустрітися як лідери, які спільно припинили війну в Україні й спроможні далі домовлятися.Що обере китайський вождь? Більшість експертів схиляються до першого сценарію. Якщо станеться саме так, тоді Сі не лишить Трампу іншого вибору, як після закінчення 90-денного тарифного перемир’я на початку грудня випробувати митами й санкціями китайського економічного колоса на міцність.

Пекін на офіційному рівні висловив готовність відправити миротворчі війська в Україну. Але Китай поставив умову, щоби ці сили розгорнули під мандатом Організації Об’єднаних Націй.Таку інформацію оприлюднило видання Welt. Журналісти послалися на дипломатів ЄС, які мають надійні джерела в китайському уряді.Співрозмовники медійників зауважили, що Китаю готовий розгорнути війська в Україні лише на основі мандату ООН.У Брюсселі план Пекіна сприйняли неоднозначно. З одного боку в Євросоюзі вважають, що таким чином відбудеться залучення країн Глобального Півдня, які захочуть розмістити війська для спостереження за миром.З іншого боку в ЄС побоювання, що Китай захоче шпигувати в Україні й "у разі конфлікту займе чітко проросійську позицію замість нейтральної".Крім того, більшість країн Євросоюзу з різних причин неохоче надає потенційному контингенту мандат ООН заздалегідь. Італія ж наполягає на цьому вже декілька місяців.Як відомо, гарантії безпеки для України готова надати "Коаліція рішучих", до якої входять 30 країн. Її очолюють Велика Британія, Франція та Німеччина. Представники коаліції заявили про готовність розгорнути сили стримування на території України.Президент США Дональд Трамп заявляв, що США братимуть участь у цьому процесі, однак провідну роль мають відіграти європейські країни. Не виключається, що Америка може надати Україні підтримку з повітря в рамках гарантій безпеки. Але Дональд Трамп проти відправлення американських військ в Україну.Натомість у Росії заявили, що гарантії безпеки України мають забезпечуватися "на рівній основі" такі країни, як Китай, США, Велика Британія та Франція.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський зазначив під час спільної прес-конференції із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Києві, що гарантії безпеки для України мають бути такими, як п’ята стаття Північноатлантичного альянсу. До того ж вони мають передбачати фінансування української армії.

На тлі переговорів про іноземну миротворчу місію в Україні позиція Варшави залишається незмінною — польських солдатів не буде відправлено до східного сусіда. Про це заявив міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш, пише RMF24. Він наголосив, що Польща має інші завдання, зокрема захист східного флангу НАТО.У середу під час прес-конференції в Мінську Мазовецькому Владиславу Косіняку-Камишу, серед іншого, поставили питання про те, що слід зробити, щоб запобігти повторенню ситуації, коли польські представники не беруть участі в переговорах щодо припинення війни в Україні, а політики ПіС заявляють, що Польща не надсилатиме війська до України."Ми не будемо надсилати польські війська до України. Це позиція уряду не лише протягом тижня, а й протягом багатьох місяців", — відповів міністр національної оборони. За його словами, цю позицію поділяє не лише урядова коаліція, а й усі поляки. Він додав, що той факт, що Польща не надсилатиме свої війська до України, не означає, що вона не бере участі в так званій "Коаліції охочих", тобто країн, які підтримують Україну, що зазнала нападу з боку Росії."У нас також є інші завдання, які потрібно виконати, і зараз це стосується відносин з нашими союзниками, які повністю розуміють позицію Польщі", — наголосив він. Серед завдань Польщі посадовець, зокрема, перерахував захист східного флангу НАТО, польсько-білоруського кордону, де, додав він, "п'ять-шість тисяч" солдатів постійно займаються безпекою", а також забезпечення інфраструктури та логістики для "потенційної миротворчої місії".У цьому процесі десятки, сотні, навіть тисячі польських солдатів будуть залучені на польську територію для охорони військ союзників, розміщених у Польщі, або, як варіант, для охорони військ союзників, розміщених в Україні, сказав міністр національної оборони.Владислав Косіняк-Камиш наголосив, що неодноразово розмовляв з міністрами оборони Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії про роль Польщі як держави, що забезпечує потенційну союзницьку місію в Україні. Він сказав, що командувачі французької та британської армій, "які взялися організувати філософію "Коаліції охочих", добре розуміють роль Польщі".Відомо, що групи планування країн "Коаліції охочих" зустрінуться зі своїми колегами зі США найближчими днями, щоб посилити плани щодо надання надійних гарантій безпеки та підготовки розгортання сил підтримки, якщо бойові дії в Україні припиняться.Раніше журналісти Bloomberg повідомили, що приблизно 10 країн готові взяти участь в миротворчій місії на території України. Про це стало відомо після зустрічі в Білому домі європейських чиновників і американського президента Дональда Трампа.Зокрема, таким чином вони можуть посилити позиції України перед можливою зустріччю українського президента Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що говорити про те, чи братимуть участь латвійські солдати у забезпеченні миру в Україні, можна буде тоді, коли буде ясно, якими будуть гарантії безпеки, і яку роль візьмуть на себе країни Європи.Своєю чергою, речник уряду Греції Павлос Марінакіс 20 серпня наголосив, що наразі немає жодної можливості та плану для країни направити миротворчі військові сили до України в рамках гарантій безпеки. Також повідомлялось, що Естонія готова відправити до України миротворчий контингент у складі однієї роти. Це відбудеться в рамках "Коаліції рішучих".