# навчання

Історик Сергій Плохій, який 12 років очолював Український науковий інститут Гарвардського університету, йде зі своєї посади.Про це повідомила прес-служба університету."Після дванадцяти років з HURI наш директор Сергій Плохій йде у відставку. Бажаємо йому всього найкращого", — йдеться у повідомленні.У своїй заяві Плохій наголосив, що робота на посаді очільника Українського наукового інституту була для нього "честю і привілеєм". До того ж він подякував своїм колегам за спільну працю."Для мене було честю керувати університетом протягом останніх 12 років. Роки відзначені тривогами та викликами війни, але також можливостями, які такі інститути, як HURI, пропонують просувати те, що девіз Гарварда називає "хорошими знаннями" про Україну та регіон. Хочу подякувати колегам за спільну роботу над зміцненням існуючих програм та створенням та розвитком нових. Я також вдячний усім тут у соціальних мережах, хто допоміг нам досягти наших цілей", — заявив Плохій.До того ж він зауважив, що його наступником стане професор Гарвардського університету Террі Мартін. Плохій зазначив, що зробить "все можливе, щоб підтримати його та співробітників HURI у продовженні місії Інституту в наступні місяці та роки".Що відомо про Сергія ПлохіяНародився 23 травня 1957 року в Горькому (нині — Нижній Новгород, Росія). У 1980 році Сергій Плохій закінчив Дніпровський університет, де отримав спеціальність історика. Займався історією України XVII—XVIII ст. У 1990 році отримав ступінь доктора історичних наук у КНУ ім. Шевченка, захистивши дисертацію "Політика папства в Україні у другій половині XVI — середині XVII століття".У серпні 1991 приїхав до Канади викладати в Університеті Альберти. Одночасно очолював відділ, а потім сектор в Інституті української археографії Національної Академії наук України, де став ініціатором видання джерел з історії українських церков. 1996 року був запрошений на наукову роботу до Канадського інституту українських студій, де заснував Програму дослідження релігії та культури.У 2007 році зайняв за конкурсом посаду професора історії України Гарвардського університету. З 2013 року Сергій Плохій був директором Українського наукового інституту.Наразі є одним з провідних спеціалістів з історії Східної Європи. Член Українського ПЕН (недержавна організація спілка письменників). Є членом наукової ради "Українського історичного журналу". Живе й працює у США. Автор більше десятка книг з історії України та Східної Європи. Входить до складу наукової ради Українського історичного журналу. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2018). Іноземний член Національної Академії Наук України.Нагадаємо, 27 червня Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.

У понеділок, 30 червня, стало відомо, що в Україну повернули підлітків, які тривалий час проживали на тимчасово окупованих територіях. Тепер вони планують навчатися та будувати кар’єри на території України.Про це повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У межах ініціативи президента України Bring Kids Back UA вдалося врятувати трьох підлітків, які тривалий час перебували на тимчасово окупованих територіях", — зазначив він.За його словами, всі врятовані підлітки, попри тиск та небезпеку, вчилися в українських школах онлайн і відмовлялися відвідувати російські школи."Наразі вони всі вже на підконтрольній території України, отримують допомогу та підтримку, планують вступати до вищих навчальних закладів, аби здобути освіту та будувати своє майбутнє в Україні", — констатував керівник Офісу президента України.Він подякував команді Helping to Leave за допомогу в порятунку підлітків."Виконуємо завдання президента — повернути всіх українських дітей за ініціативою Bring Kids Back UA", — підсумував Андрій Єрмак.Раніше, 12 червня, Україна повернула з тимчасово окупованих територій та з Росії п'ятьох дітей. Всі вони пережили утиски та цькування з боку російських загарбників.Нагадаємо, що 2 червня під час перемовин у Стамбулі голова російської делегації Володимир Мединський заявив, що пропозиція України щодо повернення викрадених солдатами Росії дітей — це "шоу для бездітних європейських бабусь".Президент Володимир Зеленський прокоментував цю цинічну заяву російської сторони. Він наголосив, що таким чином Росія показала, як насправді ставиться до цього питання.

Цього року в одного з учасників Національного мультипредметного тесту виявили шпаргалку. У ній була прописана таблиця множення.Про це розповіла директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко в ефірі національного телемарафону. За її словами, організатори були здивовані змістом шпаргалки."Були дуже дивні ситуації для нас. Наприклад, у одного з порушників виявили шпаргалку, але те, що було на цій шпаргалці здивувало абсолютно всіх організаторів оцінювання. Це була таблиця множення. Тут дійсно варто замислитися про те, що є основою навчання і як забезпечити опанування базових знань і навичок в межах кожного із навчальних предметів", — сказала вона.Посадовиця зазначила, що під час цьогорічного тесту була зафіксована певна кількість порушників, але їхня кількість не велика. Всі порушники були відсторонені від складання іспиту і не зможуть взяти участь у цьогорічній вступній кампанії."На мій погляд, якщо вступник або вступниця не здатні виконати завдання 5, 6, 7 класів, то, напевно що, потрібно дещо почекати з вищою освітою і потрібно надолужити шкільні програми для того, щоб комфортно себе почувати у закладах вищої освіти", — заявила директорка.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час  додаткової сесії. За даними організаторів, перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.

Колишній чемпіон світу з боксу Василь Ломаченко, який уже завершив спортивну кар’єру, відреагував на обстріл свого рідного міста — Білгород-Дністровська. Зокрема, відбулося влучання у школу (тепер ліцей), у якій він вчився.Відповідний допис Василь Ломаченко опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook."Сьогодні трагічний день для всіх акерманців! Учора ще були посмішки та радість на обличчях людей, які прийшли на випускний, а сьогодні — сльози та гіркота! Школу, яку я закінчив, в яку ходили наші діти, цинічно обстріляли ракетами! Царство небесне загиблим! Сил і здоров'я пораненим! Миру всім!" — написав він.При цьому колишній український боксер не вказав у дописі, хто саме обстріляв його рідний Білгород-Дністровський, — він жодним чином не згадав Росію.Примітно також, що текст допису Ломаченко опублікував російською мовою.Як відомо, раніше боксер закрив Instagram для користувачів з України. Він практично не пише про війну та не називає Росію агресором, більшість його дописів — релігійної тематики на підтримку російської церкви.Після повномасштабного вторгнення Ломаченко записався в територіальну оборону. А через деякий час в Instagram опублікував фотографію з митрополитом московського патріархату Лукою, який потрапив під санкції РНБО. Наприкінці минулого року він відкрито виступив проти української церкви. Для нього близькими є кремлівські наративи.Нагадаємо, 5 червня стало відомо, що чемпіон IBF та IBO у легкій вазі Василь Ломаченко оголосив про завершення кар'єри. 37-річний боксер востаннє виходив у ринг у травні 2024 року, коли переміг Джорджа Камбососа.

У понеділок, 23 червня, Кабінет міністрів України затвердив нову постанову щодо визнання результатів навчання українських дітей, які перебувають за кордоном.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук."Хочу вкотре наголосити на важливості українських шкіл за кордоном. Бо українська держава має берегти зв'язок з українськими родинами в Європі та інших країнах. Це наш стратегічний ресурс", — запевнила вона.За її словами, сьогодні уряд затвердив порядок визнання результатів навчання українських учнів за кордоном."Це вдосконалює правовий статус українських закордонних шкіл, їхніх учнів і викладачів", — наголосила заступниця керівник Офісу президента України.Вона уточнила, що це також сприяє покращенню фінансування та матеріального забезпечення таких осередків української освіти. "Дякую представникам українських закордонних громад, які долучились до розробки відповідної постанови Кабміну. Також дякую команді Міносвіти за увагу до учнів, які опинилися за кордоном", — наголосила Ірина Верещук.Вона принагідно закликала уряди країн перебування українських дітей і міжнародні організації підтримати українські закордонні школи.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.

Учні київських шкіл сплачуватимуть за проїзд у громадському транспорті на загальних підставах під час літніх канікул — із 1 липня до 31 серпня. Безплатний проїзд для них, як і раніше, діє лише під час навчального року — з 1 вересня до 1 липня.Про відповідне рішення Київської міської ради повідомив сайт Київської міської державної адміністрації."У ці місяці школярі можуть скористатися пільговими умовами — знижкою 75% на проїзні квитки для міського пасажирського транспорту. Придбати пільгові проїзні можна в застосунку "Київ цифровий" і терміналах самообслуговування", — йдеться в повідомленні.У КМДА додали, що також поповнити учнівський можна в касах комунального підприємства "Київський метрополітен" ("Видубичі 1", "Почайна 1", "Вокзальна"), через сайт ГІОЦ або в додатку EasyPay.Вартість пільгових проїзних квитків для учнів денної форми навчання:325 гривень — проїзний без обмеження поїздок на місяць;162,50 гривні — проїзний без обмеження поїздок на другу половину місяця;72,50 гривні — проїзний на місяць на 46 поїздок;97,50 гривні — проїзний на місяць на 62 поїздки;143,75 гривні — проїзний на місяць на 92 поїздки;192,50 грн — проїзний на місяць на 124 поїздки."Звертаємо увагу, що учні також можуть придбати разові поїздки на учнівський квиток, однак у такому разі знижка 75% не застосовується", — додали в КМДА.Там також зауважили, що в літній період із 1 липня до 31 серпня право безоплатного проїзду втрачають і курсанти вищих військових навчальних закладів, які користуються пільгами під час навчального року.Нагадаємо, що в Києві з 1 вересня та до кінця червня проїзд у громадському транспорті для учнів шкіл зазвичай безплатний. Однак для цього школярам потрібно мати учнівський квиток, який необхідно валідувати.

З 23 по 27 червня Білорусь проводить льотно-тактичне навчання з авіацією Військово-повітряних сил та військ протиповітряної оборони. На них буде відпрацьовано удари по ворогу.Про це повідомило Міністерство оборони РБ. Зазначається, що під час навчань будуть відпрацьовані навички:виведення авіаційних підрозділів з-під умовного удару засобів повітряного нападу противника;авіаційної підтримки військ, які здійснюють пошук, блокування, знищення наземного супротивника;завдання авіаційних ударів по наземних цілях;винищувального прикриття інших пологів авіації;ведення повітряної розвідки;завдання авіаційних ударів по виявлених цілях;виконання транспортно-десантних завдань;відбиття ударів засобів повітряного нападу противника;евакуації льотного складу, який зазнав лиха."Основну увагу буде приділено вдосконаленню командирської виучки та практичних навичок льотних екіпажів у ході ведення бойових дій, вироблення у особового складу високих бойових та морально-психологічних якостей", — додали у міноборони Білорусі.Нагадаємо, на середу вересня цього року у Росії та Білорусі заплановані спільні військові навчання "Захід 2025".  Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зазначав, що однією з цілей військових навчань "Захід-2025" у Білорусі, в яких братимуть участь і збройні сили Росії, може стати приховане створення угруповань наступальних військ.Водночас керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявляв, що відповідні українські служби уважно стежать за всім, що росіяни роблять і робитимуть у Білорусі. Адже ймовірність різних провокацій від окупантів і їх поплічників залишається дуже високою.Також з’явилась інформація, що основні маневри спільних військових навчань Росії та Білорусі "Захід-2025" перенесено вглиб території Білорусі трохи далі від західних кордонів. Таким чином Мінськ начебто "готовий до компромісів".

У світі серед користувачів Інтернету набуває широкої популярності ChatGPT. Однак вчені вважають, що штучний інтелект робить людей ледачішими, а їхні думки — стандартизованими. До того ж, на думку науковців, ШІ знижує мозкову активність.Як повідомляє видання Time, науковці провели експеримент, у якому взяли участь 54 людини віком від 18 до 39 років. Учасників дослідження попросили написати кілька есе для стандартного тесту для вступу до американських коледжів. Тематика стосувалася етики благодійності та проблеми надмірного вибору. Одна група людей для написання есе використовувала ChatGPT від OpenAI, друга — пошукову систему Google, а третя робила все без допомоги будь-яких технологій.Під час дослідження вчені фіксували мозкову активність учасників за допомогою електроенцефалографії. Учасники, які користувалися ChatGPT, мали дуже схожі есе, в яких бракувало оригінальних думок. Ця група людей покладалася на однакові вирази та ідеї. Двоє вчителів англійської мови, які оцінювали тексти цієї групи, назвали їх бездушними."З кожним наступним есе представники цієї групи ставали дедалі ледачішими та часто вдавалися до копіювання тексту. До третього есе учасники доручали ChatGPT виконати майже всю роботу", — зазначили дослідники.Вчені виявили, що представники цієї групи мали найнижчі показники активності мозку, а також найгірші результати на нейронному, лінгвістичному та поведінковому рівнях. У цих людей виявили поганий рівень виконавчого контролю та уваги. Представники групи, яка для написання есе використовувала лише свої думки та знання, мали найкращі нейронні зв'язки, особливо в альфа-, тета- і бета-діапазонах, пов'язаних із генеруванням творчих ідей, навантаження на пам'ять та семантичною обробкою."Ці учасники були найбільш зацікавленими та допитливими, а також сильніше відчували свою причетність до есе", — додали вчені.Водночас у групі осіб, яка користувалася Google, також зафіксували активну роботу мозку. Її представники, як і їхні повністю самостійні колеги, були задоволені своєю роботою. Згодом, після написання трьох творів учасників попросили переписати один із них. Група ChatGPT мала зробити це без його використання, а учасники, які самостійно писали есе, тепер мали звернутися за допомогою до штучного інтелекту. "Перші погано пам'ятали свої есе і мали слабші альфа- й тета-хвилі, що, ймовірно, свідчило про обхід глибоких процесів пам'яті", — наголосили автори дослідження.Інші учасники отримали хороші результати та продемонстрували покращення нейронних зв’язків у всіх діапазонах ЕЕГ. Вчені зробили висновок, що це дає надію, що штучний інтелект за правильного використання все ж може покращити навчання.Нагадаємо, раніше журналісти видання "Детектор медіа" повідомляли, що стрімкий розвиток штучного інтелекту відіграє визначальну роль у різних сферах діяльності. Зокрема, він стрімко інтегрується в журналістику та медіа. Проте це не лише допомагає редакціям оптимізувати роботу, а й несе певні ризики.Додамо, що нещодавно Об’єднані Арабські Емірати анонсували, що використовуватимуть штучний інтелект для написання законів. Як повідомляє Financial Times, країна вклала мільярдні інвестиції у розвиток цієї технології, яку планують використовувати для внесення змін в чинні законодавчі акти та для узгодження різних нормативних документів.

У межах операції Gungne Норвегія й Україна спільно проводять навчання операторів безпілотників. Вони відбуваються в Тренделазі та відкривають нові можливості у співпраці між країнами.Про це заявив міністр оборони Норвегії Торе Сандвік, якого цитує Regjeringen. Зокрема, він заявив, що обмін досвідом з українськими інструкторами відкриває для Норвегії нові можливості в застосуванні дронів."Дрони стали ключовим чинником у формуванні оборонних можливостей майбутнього. Збройні сили Норвегії повинні вміти ефективно застосовувати їх у повітрі, на морі, під водою та на суші, щоб посилити оперативні можливості", — наголосив норвезький міністр.Цієї осені Норвегія представить свою стратегію щодо дронів для оборонної сфери — від закупівлі та застосування безпілотників до заходів для боротьби з ворожими дронами. Міністр акцентував, що війна в Україні чітко показала, як швидкий технологічний прогрес відкриває нові можливості для захисту й атак у військових діях.Норвегія також бере активну участь у коаліції дронів для підтримки України, сприяючи оборонним можливостям ЗСУ й отримуючи важливий для себе досвід. Зокрема Інститут оборонних досліджень Норвегії спільно зі Збройними силами й Університетом оборони вивчає уроки війни в Україні для формування оборонних можливостей Норвегії в майбутньому."У короткостроковій перспективі збройні сили повинні активніше застосовувати дрони й ефективно взаємодіяти з іншими системами. Також важливо постійно вдосконалювати нормативні, технологічні, організаційні, управлінські та тактичні аспекти для того, щоби закласти фундамент для ширшого застосування дронів у майбутньому або в умовах швидкого збільшення потреб", — підсумував Торе Сандвік.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що норвезький уряд вперше в історії затвердив стратегію національної безпеки. У документі Російська Федерація названа постійною та довгостроковою загрозою, на яку варто реагувати винятково через стримування, оборону та жорсткий контроль. Можливість діалогу або "перезавантаження" відносин з країною-агресором виключена.

Російські державні корпорації, зокрема, РЖД і "Росатом", активно використовують інфраструктурні проекти як елемент стратегії "м’якої сили". Таким чином вони просувають політичні інтереси Москви в Африці.Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України."Російський вплив на Африку через інфраструктурні проекти — це дестабілізаційний фактор, який під обгорткою допомоги в розвитку призводить до залежності від Москви. Росіяни використовують цей підхід на глобальному рівні", — пояснив представник ГУР України Андрій Юсов.Наприклад, залізнична компанія РЖД розглядає реалізацію проектів у Буркіна-Фасо, Гані та ПАР. У травні затверджено концепцію розвитку гуманітарної присутності компанії за кордоном до 2030 року."Вона передбачає фінансування російськомовних шкіл, профільних ліцеїв, а також залучення іноземних студентів через стипендії для навчання в Росії", — зазначили українські розвідники.Вони додали, що окремий напрям — створення спільного з Росією університету в Південно-Африканській Республіці, в якому зможуть навчатися студенти з усього континенту."Паралельно "Росатом" просуває проекти, спрямовані на формування лояльної до Кремля технологічної еліти. Крім підготовки персоналу для АЕС, йдеться про створення повноцінної національної освітньої системи, яка працює на російські інтереси", — розповіли в ГУР.Зокрема, розглядається можливість відкриття філій російських вишів поблизу АЕС в Єгипті (Олександрія) — як елемент довгострокового кадрового впливу.Нагадаємо, що наприкінці квітня на Торецькому напрямку бійці 49 окремого штурмового батальйону "Карпатська Січ" узяли в полон громадянина Сенегалу. Африканський найманець хотів заробити в російській окупаційній армії для подальшого переїзду далі в Європу.

Під час нічної масованої атаки російських окупантів на Київ 17 червня постраждала освітня інфраструктура столиці. Ворог пошкодив школи, дитячі садочки, ліцеї та професійно-технічні заклади.Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський."Масована атака РФ по Києву знову завдала удару по освітній інфраструктурі столиці", — написав він на своїй сторінці у Facebook.За попередньою інформацією районних управлінь освіти, пошкоджено 26 закладів освіти у п’яти районах міста: Дарницькому;Дніпровському;Святошинському;Солом’янському;Шевченківському."Серед ушкоджених — школи, дитячі садочки, професійно-технічні заклади, мистецькі та спортивні ліцеї. Вибиті вікна, пошкоджені фасади, двері, перекриття", — поінформував Мондриївський. Посадовець додав, що на місцях уже працюють фахівці — обстежують будівлі, щоб якнайшвидше визначити обсяги відновлювальних робіт. До того ж за дорученням мера Києва Віталій Кличко, міська влада мобілізувала всі необхідні ресурси, щоби розпочати відновлення у найкоротші терміни."Київ щоразу відновлює школи, садочки, гуртожитки — після кожного обстрілу. І зробить це знову. Щоб діти повернулися в рідні стіни вже з початку нового навчального року", — запевнив заступник голови КМДА.Наслідки російського обстрілу Києва 17 червняВнаслідок застосування ворогом ударних БпЛА, крилатих та балістичних ракет зафіксовано пошкодження у шести районах столиці:Соломʼянський район:влучання ворожого БпЛА в гуртожиток (4-5 поверхи), без пожежі;влучання ракети в 9-поверховий житловий будинок. Триває рятувальна операція та розбір завалів;пошкодження 5-поверхового житлового будинку з руйнуванням даху та перекриття;пошкодження ліцею-інтернату;пошкодження СТО;падіння ворожих повітряних цілей та уламків збитих цілей в зоні нежитлової забудови на кількох локаціях.Святошинський район:руйнування ліфтової шахти та прилеглої квартири внаслідок влучання ворожого БпЛА в 12-поверховий житловий будинок;пошкодження та пожежа в зоні нежитлової забудови.Дарницький район:пошкодження ліцею та дитячого садка;пошкодження на рівні 10-17 поверхів 20-поверхового житлового будинку;вибиті вікна в багатоквартирних житлових будинках на кількох локаціях;пошкодження будівель та поїзда Укрзалізниці;пошкодження із займанням на кількох локаціях.Дніпровський район:пошкодження стіни житлового будинку внаслідок, застрягання уламка збитої ворожої повітряної цілі.падіння уламків та пошкодження на кількох локаціях в різних частинах району. У тому числі пошкоджено контактну мережу Укрзалізниці.Подільський район:Падіння уламків збитих повітряних цілей на кількох локаціях, попередньо — без значних пошкоджень.Оболонський район:Пошкоджено приватний легковий автомобіль.Шевченківський район:Пошкодження вікон будівель та автомобілів на кількох локаціях. На місці виникли пожежі — ліквідовані ДСНС.Загалом внаслідок атаки зафіксовані численні пошкодження автомобілів, вирви та пошкодження конструкцій будівель. Разом — на понад 30 локаціях.Нагадаємо, вночі 17 червня російські окупанти випустили по Україні більше ніж 440 дронів і 32 ракети, а також здійснили один із найбільш страшних ударів по Києву.Додамо, 18 червня у Києві оголошено День жалоби за загиблими внаслідок сьогоднішньої масованої атаки Росії. У цей день будуть приспущені прапори на всіх комунальних будівлях міста. Мер Києва Віталій Кличко поінформував, що станом на 16:00 підтверджена загибель 10 людей внаслідок масованої атаки ворога по столиці. Також він додав, що під завалами ще можуть бути люди.

У школах Кіровоградської області перевіряють укриття на наявність небезпечного радіоактивного газу. Перебування дітей у навчальних закладах хочуть зробити максимально безпечним.Про це повідомила прес-служба Кіровоградської обласної державної адміністрації, посилаючись на заяву головної санітарної лікарки області Надії Оперчук. За її словами, у Кіровоградській області готуються до нового навчального року, зокрема — перевіряють укриття в школах на наявність радону. "Це природний радіоактивний газ, який може накопичуватись у підвалах і становити небезпеку для здоров’я, особливо для дітей. Кіровоградщина входить до зони з підвищеним природним радіаційним фоном. Тому важливо знати, наскільки безпечні шкільні укриття, де діти можуть перебувати під час повітряної тривоги", — пояснила вона.Так, до 1 вересня 2025 року в усіх шкільних укриттях Кіровоградської області мають провести:вимірювання рівня радону; гама-випромінювання.Такі ж перевірки проводитимуть і після ремонту або будівництва нових укриттів."Мета — зробити перебування дітей у школах максимально безпечним", — зауважили в ОДА.Варто зауважити, що в Україні посилили відповідальність за порушення вимог щодо утримання укриттів і сховищ та за недопуск людей до них. Такі зміни покращать стан бомбосховищ.Нагадаємо, деякі українські випускники виїжджають за кордон після закінчення 11 класу. Проте, за словами міністра освіти та науки Оксена Лісового, ця тенденція наразі не набула масового характеру.

Цього року понад 93 тисячі осіб потенційних учасників вступних іспитів до магістратури звернулися до приймальних комісій закладів вищої освіти й отримали екзаменаційні листки. Серед них 90 311 осіб проходитимуть тестування в Україні, а 3 321 особа — за кордоном.Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО)."Учасники виявили найбільшу зацікавленість предметним тестом з педагогіки та психології — 16 709 осіб", — йдеться в повідомленні.Там додали, що дещо менше охочих виявили бажання складати тест з управління та адміністрування — 16 437 зареєстрованих учасників."Серед охочих вступити до магістратури 12 152 осіб будуть складати тест з інформаційних технологій, із права та міжнародного права — 10 695 вступників,  із психології та соціології — 9 435 осіб", — перерахували в УЦОЯО.Ще 5 727 вступників братимуть участь у тестуванні з історії мистецтва.Крім того, цього року 5 464 охочих вступити до магістратури складатимуть тестування з економіки та міжнародної економіки, з мовознавства — 5 205 осіб, з обліку та фінансів — 5 047 осіб, а з політології та міжнародних відносин — 2 482 особи.Нагадаємо, на початку червня заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький розповідав, що цього року в Україні є 312 тисяч зареєстрованих абітурієнтів, які складають національне мультипредметне тестування. Водночас 2008 року в країні було 630 тисяч випускників шкіл, що майже вдвічі більше.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру інструктору навчального взводу, який жорстоко побив курсанта. Це сталося на навчальному полігоні, що в Кіровоградській області.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там уточнили, що інцидент стався у вересні 2024 року під час занять з вогневої підготовки."Між інструктором і одним із новобранців виникнув конфлікт, під час якого військовослужбовець побив курсанта прикладом автомата", — з’ясували правоохоронці.Вони додали, що з тілесними ушкодженнями курсанта госпіталізували до лікарні. Вже наступного дня слідчі ДБР порушили кримінальне провадження за відповідною статтею Кримінального кодексу України."Командир навчального взводу, який перебував на місці події, не вжив жодних заходів для припинення побиття. Судово-медична експертиза встановила, що тілесні ушкодження мають середній ступінь важкості", — йдеться в повідомленні.Інструктору навчального взводу повідомлено про підозру в перевищенні військовою службовою особою влади чи службових повноважень. Санкція статті передбачає покарання до 12 років позбавлення волі.Командиру навчального взводу повідомлено про підозру у бездіяльності військової влади.Тривають слідчі дії, розв’язується питання щодо обрання запобіжного заходу та відсторонення підозрюваних від посад."Державне бюро розслідувань наголосило на неприпустимості подібних фактів у військових колективах. Завжди жорстко реагуватимемо на будь-які прояви насильства та притягуватимемо винних до відповідальності. Закликаємо військовослужбовців, які стали жертвами або свідками подібних фактів, невідкладно звертатися до ДБР для захисту своїх прав і законних інтересів", — підсумували в повідомленні.Нагадаємо, що 18 квітня в Києві в Гідропарку група підлітків побила військового. У соцмережах з’явилося відео, де видно, що чоловіка у військовій формі били ногами та руками. Поліція затримала двох підозрюваних у побитті.

У п’ятницю, 6 червня, в Любліні контракти зі Збройними силами України підписали декілька десятків громадян України, які проживають за кордоном. Серед них — українці з Польщі, Німеччини, Великої Британії, Болгарії, Словенії, Словаччини, Молдови, Чехії.Про це повідомив "Укрінформ" із посиланням на представника рекрутингового центру при Генконсульстві України в Любліні Петра Горкушау.Він зазначив, що це четверта група добровольців, яка підписала контракти із ЗСУ. За його словами, у цій групі більше кандидатів долучитися до Українського легіону, ніж у попередніх."У цій партії є чоловіки та жінки. Дуже приємно, що у групі понад 20% добровольців, яким від 18 до 24 років", — додав Горкуша.Він зауважив, що молодь, як правило, хоче служити у підрозділах безпілотних систем. Натомість жінки прагнуть стати медиками або служити в підрозділах зв’язку. Особи віком понад 40 років переважно хочуть бути механіками-водіями.Після підписання контракту добровольці вирушать на 45-денну військову підготовку, яка відбуватиметься в Люблінському воєводстві Польщі.Як відомо, про створення Українського легіону оголосили на початку липня минулого року, коли президент України Володимир Зеленський спільно з очільником польського уряду Дональдом Туском підписали у Варшаві безпекову угоду. Одним із її пунктів є підготовка на території Польщі українських військових підрозділів.Добровольці з Українського легіону можуть підписати контракт на рік, три роки або до завершення особливого періоду. Після підписання контрактів із ЗСУ їх направляють на один із полігонів неподалік Любліна для проходження вишколу. Навчання ведуть інструктори з країн НАТО. Після цього військові, які потребуватимуть окремого вишколу за обраною спеціалізацією, можуть пройти додаткову підготовку в інших місцях.За домовленістю, українська сторона забезпечує добровольців військовою формою та медикаментами, а польська надає відповідну інфраструктуру, техніку й озброєння на період навчання.Перша група добровольців зі складу Українського легіону підписала контракти із ЗСУ торік у листопаді, друга — в січні цього року, третя — наприкінці лютого.Нагадаємо, в рекрутинговому центрі при генконсульстві України в Любліні повідомляли, що станом на початок листопада минулого року вони отримали понад 500 заявок від громадян України, які проживають у 30 країнах світу.