# навчання

В Україні триває оновлення шкільної інфраструктури в межах реформи шкільного харчування. Проєкт реалізується в партнерстві з громадами.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Уряд затвердив другий розподіл субвенції — 421,1 мільйона гривень на облаштування шкільних їдалень у 15 областях", — написала вона.За її словами, кошти спрямують на придбання обладнання, створення та модернізацію 25 харчоблоків."Харчування у закладах освіти має бути безпечним і якісним. Це формує культуру здорового харчування та є інвестицією у майбутнє дітей", — висловила переконання очільниця українського уряду.Вона констатувала, що раніше Кабінет міністрів уже спрямовував 46,5 мільйона гривень на завершення оновлення 19 шкільних їдалень, розпочатого 2025 року.Юлія Свириденко підсумувала, що загалом уже модернізовано приблизно 20% харчоблоків: 188 — коштом державної субвенції, ще понад 1 500 їдалень оновлено завдяки фінансуванню місцевих бюджетів і підтримці міжнародних партнерів.Нагадаємо, нещодавно в соціальних мережах активно почали поширювати інформацію про "посилений контроль за відвідуваністю у школах". Правоохоронці пояснили, чи будуть батьків карати за прогули дітей.Додамо, також нещодавно у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів та інших гаджетів під час навчального процесу в школах..

Міністерство освіти і науки України затвердило Типові правила доступу і перебування учасників освітнього процесу та інших осіб на території й у приміщеннях шкіл.Про це повідомляється на сайті освітнього омбудсмена України. Зазначається, що відповідний наказ №243 був підписаний 11 лютого 2026 року і набрав чинності 17 квітня.Документ спрямований на посилення безпеки у школах, мінімізацію загроз життю та здоров’ю учнів і працівників, а також запобігання можливим терористичним ризикам.Типові правила:визначають порядок доступу до закладів освіти;визначають умови перебування на їхній території;регламентують пропуск осіб і транспортних засобів.На їх основі кожна школа має розробити власні правила, погодити їх із засновником і затвердити керівником. Такі правила повинні бути у відкритому доступі — зокрема, розміщені перед пунктом пропуску.Доступ до школиЗгідно з новими вимогами, учасники освітнього процесу можуть безперешкодно перебувати у закладі в робочий час, тоді як доступ сторонніх осіб можливий лише за наявності документа, що посвідчує особу, та дозволу керівництва. Водночас батьки мають право відвідувати школу за погодженням, без обмеження їхніх законних прав щодо дітей.Окремо визначено перелік обмежень. Зокрема, до закладів освіти заборонено допускати осіб у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, із небезпечними предметами або тваринами (крім собак-поводирів). У разі порушень адміністрація може звертатися до Національної поліції України.Поведінка відвідувачівТакож правила регламентують поведінку відвідувачів: їм заборонено втручатися в освітній процес, самовільно пересуватися закладом чи заважати проведенню занять.У МОН наголошують, що дотримання затверджених правил є обов’язковим для всіх, хто перебуває на території закладів освіти. Порушення може тягнути за собою відповідні заходи реагування.Нагадаємо, Україна запровадила процедуру визнання результатів шкільного навчання, здобутих на тимчасово окупованих територіях, зокрема, в Криму. Це дозволить учням отримати українські документи про освіту після проходження визначених процедур..

Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров програв апеляцію у справі про порушення вимог фінансового декларування.Як повідомили у Студентському парламенті КНУ, Київський апеляційний суд залишив без задоволення скаргу Бугрова та підтримав рішення суду першої інстанції. Раніше Шевченківський районний суд визнав його винним у недостовірному декларуванні, зокрема через невказання автомобіля Volkswagen Golf, яким користувався ректор. За це йому було призначено штраф у розмірі 17 тисяч гривень.Після рішення першої інстанції Бугров заявляв про намір оскаржити вирок і називав справу політично вмотивованою, пов’язуючи її з можливими виборами ректора університету.Після рішення апеляційного суду у Студентському парламенті заявили, що воно може стати підставою для подальших кадрових рішень щодо керівництва університету, зокрема дострокового припинення повноважень або перегляду контракту з боку Міністерства освіти і науки України."Наступний крок — дострокове припинення виконання повноважень ректора. Або пан Бугров усе ж стримає слово — і піде достроково, або Міністерство освіти і науки України розірве з ним контракт, базуючись на цьому рішенні. Відчуваємо, що це рішення стане першим кроком до відновлення Київського національного університету імені Тараса Шевченка", — зазначили студенти в дописі.Окремо зазначається, що справа розглядається на тлі суспільного резонансу, пов’язаного з публікаціями та звинуваченнями у мережі щодо особистої поведінки ректора, які він заперечує.Нагадаємо, нещодавно у Польщі суд визнав винним колишнього заступника міністра фінансів Кшиштофа Толвінського в розпалюванні національної ворожнечі через образливі висловлювання щодо українців..

В американській Флориді провели масштабні навчання, де імітували масовані атаки безпілотників для перевірки американської оборони. Таким чином Пентагон кардинально змінює стратегію боротьби з дронами, спираючись на досвід війни в Україні.Таку інформацію оприлюднило видання Defense One, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що під час операції "Чистий горизонт" на авіабазі Еглін бійці спецпризначення відтворили тактику "Павутини", яку Україна використала проти Росії.У симуляції застосували широкий спектр апаратів — від малих комерційних дронів до великих систем, стійких до засобів радіоелектронної боротьби."Особливістю тестів стало використання дронів з оптоволоконним керуванням та апаратів, що працюють через мережу LTE. Це дозволило операторам керувати технікою навіть з інших штатів", — ідеться в журналістському матеріалі.Результати навчань показали, що американським військам потрібна єдина система об'єднання даних із радарів і засобів перехоплення. Крім того, військові визнали необхідність створення дешевих дронів-перехоплювачів.Аналітики зауважили, що зараз США часто витрачають дорогі ракети вартістю в мільйони доларів на знищення дешевих безпілотників.Бригадний генерал Метт Росс, який очолює центр боротьби з дронами в Пентагоні, зазначив, що за останні шість тижнів США виділили понад 600 мільйонів доларів на швидку інтеграцію нових технологій."Ми перебували в Україні близько шести тижнів тому, спілкувалися зі Силами безпілотних систем. Розглянули ці найперспективніші технології та посилалися на дані про їхню ефективність в Україні, а не на внутрішні випробування відомства", — заявив американський військовий.За його словами, розвиток автономних систем відбувається набагато швидше, ніж формуються річні бюджети, що створює нові виклики для безпеки.Як відомо, в червні 2025 року Служба безпеки України провела унікальну операцію "Павутина", під час якої масовано атакували чотири військові аеродроми у глибокому тилу Росії. За результатами атаки ворог втратив близько 40 літаків стратегічної авіації. Голова СБУ Василь Малюк пізніше розкрив деталі, зазначивши, що ураження аеродромів відбувалося одночасно у трьох часових поясах.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що стратегічні навчання під назвою "Край" планувала польська влада на квітень. Мали відпрацьовувати дії держави на випадок війни. Організовували їх міністерство оборони, а керувати мав президент за підтримки уряду та військового командування..

Україна запровадила процедуру визнання результатів шкільного навчання, здобутих на тимчасово окупованих територіях, зокрема, в Криму. Це дозволить учням отримати українські документи про освіту після проходження визначених процедур.Про це повідомило представництво президента України в Криму."Новий "Порядок визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України" встановлює механізм, за яким українські школи зможуть зараховувати результати навчання, отримані на тимчасово окупованих територіях, незалежно від того, де зараз перебуває людина (крім територій держави-агресорки та країн із секторальними санкціями України)", — йдеться в повідомленні.Там додали: щоби підтвердити навчання, потрібно подати заяву, освітню декларацію та, за наявності, додаткові документи та матеріали."Розгляд таких заяв мають здійснювати визначені школи або їхні філії, які виконуватимуть функцію уповноважених установ", — пояснили в представництві.Процедура передбачає, що частину предметів можуть перезараховуватися на основі освітньої декларації. Водночас обов’язковим залишається річне оцінювання з навчальних предметів (інтегрованих курсів) українознавчого компоненту — це предмети, визначені окремою програмою для учнів з окупованих територій. "Результати навчання з інших предметів у документах про освіту можуть фіксувати як «атестовано», або оцінювати за 12-бальною шкалою — у разі проведення оцінювання у порядку, визначеному законодавством", — акцентували в представництві.У школах також мають проводити оцінювання й організовувати процедури за графіком, у тому числі дистанційно. Після завершення всіх процедур заклади освіти зможуть видавати відповідні документи про освіту.Нагадаємо, що до 2029 року у закладах вищої освіти запровадять трирічний бакалаврат. Нововведення орієнтоване на учнів Нової української школи, які навчатимуться 12 класів..

У застосунку "Армія+" відкрито новий навчальний курс, присвячений цифровій трансформації в Силах оборони. Він пояснює, як запускаються та працюють цифрові зміни, — від рівня батальйону до Міноборони та Генерального штабу ЗСУ.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України."Сучасна війна — це не лише про зброю, а й про технології та швидкість ухвалення рішень. У Силах оборони формується структура цифрової трансформації — мережа фахівців, які впроваджують та розвивають цифрові рішення у війську", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що понад 2 000 посад у різних органах управління створені для того, щоби необхідні інструменти оперативно з’являлися на місцях і без затримок масштабувалися там, де вони дають результат. Щоби долучитись, необхідно заповнити форму на сайті проєкту."Курс є базовим і розрахований на військових і фахівців, які долучаються або планують долучитися до структури цифрової трансформації. Навчання допомагає зрозуміти, як влаштована структура у війську, які ролі в ній існують і як цифрові рішення проходять шлях від ідеї до сервісу, що реально працює", — пояснили в Міноборони.Програма курсу містить дев’ять уроків і охоплює повний цикл роботи з цифровими рішеннями. Учасники дізнаються, як визначати потреби підрозділу, працювати з даними, орієнтуватися в наявних системах та запускати нові рішення."Окрема увага приділяється впровадженню змін і їх закріпленню в роботі підрозділів", — акцентували в українському оборонному відомстві.Загалом зараз в "Армія+" доступно 23 навчальні курси. Серед наявних напрямів:тактика;робота з безпілотниками;дронова ППО;зв’язок;кібербезпека;планування бою й інші."Сотні тисяч військовослужбовців уже проходять навчання в застосунку й одразу застосовують знання на практиці. Функціонал "Навчання" в "Армія+" розробляє та підтримує Центр масштабування технологічних рішень ЗСУ. Запуск курсу — це ще один крок у розвитку системної цифрової спроможності Сил оборони", — підсумували у відомстві.Нагадаємо, що в українських школах зобов'язані перевірити наявність військово-облікового документа. Для переважної більшості призовників-учнів він існує саме в електронній формі..

В українських школах зобов'язані перевірити наявність військово-облікового документа (ВОД). Для переважної більшості призовників він існує саме в електронній формі.Про це повідомили на сайті Міністерства оборони України."Електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) — у застосунку "Резерв+", на порталі "Дія" або роздрукований із QR-кодом — є стандартною та єдиною формою для звичайного учня-призовника. Вимагати замість нього щось інше школа не має права", — йдеться в повідомленні.Згідно з постановою Кабінету міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року "Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів", заклади освіти належать до кола організацій, зобов'язаних вести персональний військовий облік. Це означає, що школа перевіряє наявність ВОД в учнів і зберігає відповідні відомості в особових справах. Це обов'язок закладу, а не довільна вимога конкретної адміністрації."Електронний військово-обліковий документ — це цифрова версія ВОД, яку призовник, військовозобов'язаний або резервіст може сформувати самостійно через застосунок "Резерв+" або через портал "Дія". Документ містить актуальні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів і має QR-код для перевірки", — зазначили в оборонному відомстві.Там додали, що це не рекомендація, а пряма норма закону. Для звичайного учня-призовника е-ВОД є стандартною формою документа, а не цифровою альтернативою паперовому.Важливо враховувати термін дії: е-ВОД дійсний протягом одного року з дати формування. Якщо рік минув — документ потрібно оновити через "Резерв+".Щороку з 1 січня до 31 липня громадяни чоловічої статі, яким у відповідному році виповнюється 17 років, беруться на військовий облік призовників. Відбувається це двома способами:через електронну ідентифікацію та уточнення персональних даних в електронному кабінеті призовника;шляхом особистого прибуття до районного ТЦК і СП.Після взяття на облік юнак отримує військово-обліковий документ. Для переважної більшості призовників він оформляється в електронній формі. Паперова форма з ТЦК передбачена лише для окремих специфічних категорій — зокрема, військовозобов'язаних і резервістів СБУ та розвідувальних органів."Якщо юнак ще не перебуває на обліку, е-ВОД у нього не буде, оскільки документ формується на підставі даних реєстру. У такому випадку школа як орган персонального обліку може нагадати про необхідність з'явитися до ТЦК у встановлені терміни", — акцентували в Міноборони."Перевірка паперового документа проста. Уповноважений представник закладу освіти зчитує QR-код за допомогою застосунку "Резерв+". Застосунок відображає актуальні відомості з реєстру: прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, рєстраційний номер облікової картки платника податків, категорію обліку та ТЦК, в якому юнак перебуває на обліку", — пояснили у відомстві.Там підсумували, що якщо в школі немає технічної можливості зчитати QR-код, перевірку можна здійснити в районному ТЦК за місцем розташування закладу. Також допустимо надати роздрукований е-ВОД для долучення до особової справи — роздрукована версія має таку ж силу, як і цифрова.Нагадаємо, що 19 березня Кабінет міністрів України затвердив розподіл субвенції на облаштування укриттів у закладах освіти. Фінансування передбачає понад два мільярди гривень для 30 громад у різних регіонах країни..

Європейський Союз організовує перші масштабні навчання з активації механізму взаємодопомоги на випадок збройної агресії проти однієї з країн-членів. У кулуарах це вже називають "замінником" НАТО.Про це повідомили журналісти видання Bloomberg, які послалися на коментар неназваного високопосадовця ЄС."Ці тренування імітуватимуть процес ухвалення рішень у ситуації, якби держава-член звернулася до решти блоку за військовою підтримкою", — розповів він медійникам.Джерело журналістів додало, що симуляція відбудеться спочатку на рівні послів у Брюсселі, а згодом — під час зустрічі міністрів оборони на Кіпрі у травні. Питання також планують обговорити на неформальному саміті лідерів наступного тижня."Мета тренувань — відпрацювати статтю 42,7 Договору ЄС, яка зобов'язує країни блоку надавати допомогу "всіма можливими засобами" у разі нападу на територію одного з учасників", — пояснив європейський посадовець.За його словами, таке формулювання вважається юридично жорсткішим за статтю 5 статуту НАТО, яка передбачає лише ті дії, які союзники "вважають за необхідне".Аналітики видання зауважили, що потреба у реалізації оборонних гарантій актуалізувалася на тлі напруженості у трансатлантичних відносинах. Зокрема, йдеться про погрози президента США Дональда Трампа вийти з НАТО та його заяви щодо Гренландії.Окрему зацікавленість у дієвості цього механізму виявляє Кіпр, який не є членом НАТО. Питання стало особливо гострим для країни після того, як на початку травня іранський безпілотник атакував британську військову базу на острові.Нагадаємо, тиждень тому генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Північноатлантичного альянсу наразі стримують декілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США..

Міністерство освіти та науки України підтримало ініціативу щодо щорічного проведення 13 квітня у закладах загальної середньої освіти тематичної виховної години до Дня працівника оборонно-промислового комплексу України.Про це повідомили на сайті Міністерства освіти та науки України."Ідея заходу — простою мовою пояснити школярам, хто стоїть за технологіями, що зараз допомагають Україні захищатися, та показати, що за кожним складним рішенням — робота інженерів, науковців і фахівців, які створюють безпеку", — йдеться в повідомленні.У відомстві уточнили, що ініціатива, яку запропонувало акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", з’явилася як відповідь на запит часу: зараз країні потрібні не лише технології, а й люди, які їх створюють. І цей вибір розпочинається ще у школі.У межах опрацювання ініціативи підготовлено концепцію навчальних матеріалів для різних вікових груп — від молодших класів до старшої школи."Вони побудовані так, щоби говорити з учнями зрозумілою мовою: без складних технічних деталей, але з акцентом на науку, безпеку та відповідальність", — пояснили в Міносвіти.Зокрема, для молодших школярів це знайомство з професіями та базовими правилами безпеки. Для середніх класів — розуміння того, як технології допомагають зберігати життя. Для старшокласників — розмова про майбутнє: інженерію, технології та відповідальність за їх використання."Йдеться не лише про одну виховну годину. Це — про формування інтересу до технічних професій, про зв’язок освіти з реальними потребами країни та про перші кроки до усвідомленого професійного вибору. Адже формування такого інтересу вже зараз — це інвестиція у майбутнє України, її стійкість і перемогу", — підсумували в Міністерстві освіти та науки України.Нагадаємо, раніше у школах змінили принцип викладання дисципліни "Захист України". Оновлена програма передбачала формування навчальних груп не за статтю, а за кількістю осіб..

У межах впровадження "Нової української школи" уряд продовжує системне оновлення навчальних просторів у школах. Як повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, уряд змінює підхід до облаштування класів у школах. Йдеться про точкове дооснащення та повний ремонт.За її словами, уряд затвердив порядок надання 700 мільйонів гривень субвенції на створення сучасних освітніх просторів. Кошти спрямовані на:техніку;мультимедійне обладнання;меблі для кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій."Ремонтні роботи мають бути забезпечені коштом місцевих бюджетів або за підтримки партнерів", — зазначила Свириденко.Також вона додала, що ці зміни — це частина реформи старшої профільної школи — третього етапу НУШ. Субвенцію зможуть отримати комунальні школи, які:увійдуть до мережі профільної старшої школи у 2027 році або є спеціалізованими ліцеямипроводять навчання очно або у змішаному форматімають не менше 60 учнів у 8 класахзабезпечують щонайменше 10% співфінансування з місцевого бюджетуПроєкти відбиратимуться на конкурсній основі. Умови та старт прийому заявок оголосить МОН.Нагадаємо, нещодавно в соціальних мережах активно почали поширювати інформацію про "посилений контроль за відвідуваністю у школах". Правоохоронці пояснили, чи будуть батьків карати за прогули дітей.Додамо, також нещодавно у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів та інших гаджетів під час навчального процесу в школах.Читайте також: У Львові відкрили першу в Україні 3D-школу: чим вона унікальна (фото).

Міністерство освіти та науки України розпочинає реалізацію проєкту "Належне врядування закладів професійної освіти через створення ефективних наглядових рад". Він відбувається за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).Про це повідомили на сайті Міністерства освіти та науки України."Ініціатива є частиною системної реформи професійної освіти та спрямована на модернізацію управління закладами, а також їхню адаптацію до потреб сучасного ринку праці в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення України", — йдеться в повідомленні.Проєкт передбачає запровадження нової моделі врядування закладів професійної освіти на засадах прозорості, підзвітності, автономії та партнерства з бізнесом."Запровадження наглядових рад є важливим етапом децентралізації та посилення інституційної спроможності закладів освіти. Такий підхід відповідає європейським принципам розвитку людського капіталу й узгоджується з ключовими політиками ЄС у сфері навичок і професійної освіти", — зазначили у відомстві.Проєкт триватиме 12 місяців і реалізується у співпраці з міжнародною організацією Finn Church Aid. У межах проєкту передбачено:оцінювання потреб та аналіз нормативно-правового забезпечення функціонування наглядових рад;пілотування нової моделі врядування у 10-15 закладах професійної освіти;формування складу наглядових рад із залученням представників бізнесу, громад та органів влади;розроблення методичних рекомендацій і навчальних матеріалів;створення онлайн-курсу для підготовки членів наглядових рад;розроблення плану впровадження наглядових рад у закладах професійної освіти на 2026-2028 роки;запровадження системи моніторингу та оцінювання ефективності."Особливу увагу надано розвитку державно-приватного партнерства, посиленню ролі роботодавців у формуванні освітньої політики, а також забезпеченню рівного доступу до професійної освіти, зокрема, для жінок і вразливих груп населення", — зауважили в Міносвіти.Там передбачили, що реалізація проєкту сприятиме підвищенню якості підготовки кадрів, зміцненню зв’язку освіти з ринком праці та формуванню ефективної системи врядування у сфері професійної освіти.Нагадаємо, що 19 березня відбулася робоча зустріч прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко з міністром освіти та науки Оксеном Лісовим. Обговорили безпеку освіти, розвиток коледжів і реформу Нової української школи..

У Львівській міській раді спростували інформацію про те, що нібито 50 тисяч дітей внутрішньо переміщених осіб (ВПО) не відвідують школи міста через цькування за мову.Про це повідомив керівник департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.Раніше в мережі з’явився уривок інтерв’ю з освітньою експерткою та співзасновницею громадської організації "Смарт освіта" Іванною Коберник, яку назвали "радницею міністра освіти та науки", хоча вона не працює на цій посаді з 2019 року.Вона заявила, що близько 40 тисяч дітей ВПО не ходять до львівських шкіл, а навчаються дистанційно. За її словами, причин здобуття освіти дистанційно є низка, зокрема, те, що діти продовжують навчатися у "сильних школах" міст, із яких вони виїхали. Серед причин вона також назвала булінг і недостатнє знання мови."Із цькуванням стикаються переселенці, поділ на "свій-чужий" у дитячому віці досі поширений. Також загострюється історія "сільський-міський". Боюся помилитися в цифрах, але є близько 50 тисяч дітей шкільного віку, але умовно менш як 10 тисяч ходять у місцеві школи. Діти стикаються з певною нетерпимістю, насмішками, образами. Треба визнати, що мова — це складно. Якщо ти все життя розмовляв іншою та потрапив у новий колектив, то не можеш одразу перемикнутися", — зазначила освітня експертка.Керівник департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк назвав цю інформацію "відвертою брехнею", а цифри, за його словами, "не мають нічого спільного з реальністю".Він зауважив, що загалом у місті проживають близько 12 тисяч дітей зі статусом ВПО віком від 0 до 18 років. При цьому у дитячих садках і школах їх навчається понад 4 600."Де тут "50 тисяч"? У чиїй уяві вони існують? До слова, у Львові загалом 87 тисяч учнів. Так, конфлікти бувають. Але робити з поодиноких випадків "масове явище" — це або повна відірваність від реальності, або свідома спроба її спотворити", — акцентував Закалюк.Він також наголосив, що Львів прийняв десятки тисяч людей у найскладніший момент. І зараз намагатися дискредитувати цю роботу — це або відвертий цинізм, або свідома гра на руку дезінформації.На це відреагувала й сама Іванна Коберник. Вона назвала цитату вирваною з інтерв'ю, заявивши, що під час розмови окреслила комплекс причин і "багато незручних болючих питань", чому батьки вимушених переселенців обирають для своїх дітей дистанційне навчання, "але витягнули лише мову".Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що відтепер внутрішньо переміщеним особам, щоб скористатися допомогою від держави не потрібно виходити з дому. З 1 квітня подати заяву на отримання коштів можна онлайн..

У четвер, 2 квітня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення про запуск експериментального проєкту, який посилює зв’язок між професійним навчанням і конкретним запитом роботодавця.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Його мета — допомогти підприємствам оборонно-промислового комплексу й інших пріоритетних галузей швидше, відповідно до їхнього запиту, готувати потрібних фахівців", — пояснила вона.За її словами, в Україні вже діє інструмент підтримки навчання через ваучери та перенавчання. Тепер уряд посилює прив’язку державної підтримки до конкретного запиту роботодавця та передбачає дві форми підтримки: грант для людини та компенсацію роботодавцям, які інвестують у підготовку кадрів."Цього року державна підтримка становитиме до 30 тисяч гривень на здобуття повної професійної кваліфікації та до 15 тисяч гривень — на часткову", — конкретизувала очільниця уряду.Вона уточнила, що такі самі граничні суми діятимуть і для компенсації роботодавцям витрат на навчання працівників.Свириденко розповіла, що програма фінансується за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття."Динамічній сфері оборонного виробництва й іншим пріоритетним галузям, наприклад енергетиці, потрібні кваліфіковані фахівці, які посилюють нашу спроможність нарощувати власне виробництво", — акцентувала вона.За її словами, українці вже пропонують світові унікальні оборонні рішення. Маємо стати нацією інженерів, щоби масштабувати ці досягнення."Ці зміни — частина нової політики зайнятості уряду. Формуємо ринок праці відповідно до сучасних запитів і потреб економіки", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністерка зазначала, що Кабмін продовжує підтримку тих, хто щодня відновлює критичну інфраструктуру після російських атак. Понад 14 000 працівників ремонтно-відновлювальних бригад отримають доплати за лютий..

Стратегічні навчання під назвою "Край" запланувала польська влада на квітень. Відпрацьовуватимуть дії держави на випадок війни. Організовують їх міністерство оборони, а керуватиме президент за підтримки уряду та військового командування.Таку інформацію оприлюднило видання Rzeczpospolita з посиланням на свої джерела у владі.Навчання під кодовою назвою "Край" мають перевірити готовність усієї системи оборони Польщі до потенційного воєнного конфлікту. У них візьмуть участь найвищі державні посадовці — прем’єр-міністр, міністри, маршалки Сейму та Сенату, керівники центральних установ, спецслужб та командувачі збройних сил."Це найважливіше командно-штабне навчання, яке має проводитися раз на чотири роки. Востаннє такі військові заняття організовували 2019 року — ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну", — йдеться в журналістському матеріалі.Сценарій "Краю" передбачає:стратегічну оборонну гру, під час якої імітують ухвалення політико-стратегічних рішень, зокрема, запровадження воєнного стану;перевірку планів стратегічного планування та механізмів кризового та воєнного реагування;тестування взаємодії між цивільною владою та військовими;виявлення слабких місць у системах управління, комунікації та процедурах.Результати навчань мають стати основою для оновлення стратегічних документів і підвищення ефективності роботи інституцій. Усі деталі, зокрема, дата, місце та перелік учасників, залишаються закритими.Медійники зауважили, що навчання відбуваються на тлі загострення відносин між президентом Каролем Навроцьким і урядом Дональда Туска. Наприкінці минулого тижня Навроцький провів зустріч із ключовими польськими генералами, що викликало критику з боку міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша. Прихильники уряду звинуватили президента в намаганні розширити свої повноваження за рахунок виконавчої влади.Голова Бюро національної безпеки (BBN) Славомір Ценцкевич, який вважається ідеологом посилення ролі президента в системі безпеки, раніше заявляв про необхідність "направити устрій безпеки" та створити механізми, які б унеможливили "монополію уряду" у цій сфері. Він же називав навчання "Край" підготовкою до "війни, яку нам нав’язує уряд".Попри політичні суперечки, військові наголошують на важливості єдності. Генерал Даріуш Луковський заявив у коментарі медійникам, що навіть за наявності особистих непорозумінь безпекові питання мають вирішуватися винятково через призму інтересів держави.Нагадаємо, в жовтні минулого року видання The Telegraph писало, що польське населення активно освоює навички виживання. Люди відвідують стрілецькі полігони та військові курси, щоби підготуватися до можливої агресії з боку Російської Федерації..

В Україні триває реєстрація на Національний мультипредметний тест (НМТ-2026), і вже понад 300 тисяч абітурієнтів створили свої електронні кабінети для участі у вступній кампанії. Реєстрація триватиме до 2 квітня, і в Міністерстві освіти очікують, що загальна кількість учасників буде приблизно на рівні минулого року.Про це розповів директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров під час брифінгу в Медіацентрі.За даними освітніх чиновників близько 305 тисяч абітурієнтів уже підтвердили участь, проте остаточні цифри очікуються після завершення реєстрації. Зазначимо, що у 2025 році таких було приблизно 311 тисяч.Представники Міністерства освіти і науки зазначають, що попит на вищу освіту залишається високим. Водночас держава наголошує на важливості розвитку професійної освіти, яка також потребує більшої кількості вступників.Що таке НМТ та як відбувається реєстрація?Абітурієнти можуть створити персональний кабінет:через застосунок Дія;або через сервіс Українського центру оцінювання якості освіти, вводячи дані вручнуДля участі потрібні базові документи, зокрема паспорт, РНОКПП та довідка про завершення середньої освіти.НМТ запровадили у 2022 році як заміну ЗНО через повномасштабну війну. Він дозволяє проходити вступне тестування в один день і навіть за кордоном.Нагадаємо, нещодавно директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповіла, скільки завдань з українського правопису цьогоріч чекати абітурієнтам.Додамо, Український центр оцінювання якості освіти зазначив, у яких країнах українці зможуть скласти НМТ 2026 року..