# Офіс генерального прокурора

В Україні оголосили підозри чотирьом російським митрополитам, які сприяли захопленню храмів.Про це повідомив Офіс генерального прокурора.За даними слідства, члени священного синоду РПЦ у 2022-2023 роках сприяли захопленню майна українських церков у тимчасово окупованих районах Запорізької, Луганської та Херсонської областей, а також у Криму."Виконуючи рішення російського синоду про "приєднання" українських релігійних громад до складу РПЦ, вони захопили церковні споруди і землю Джанкойської, Бердянської, Ровеньківської та Херсонської єпархій", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що фігуранти призначили там підконтрольних їм єпископів, які нав’язували вірянам кремлівські наративи, благословляли війну Росії проти України та виправдовували злочини рашистів."За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора чотирьом російським митрополитам повідомлено про підозру у пособництві посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 КК України)", — додали в ОГПУ.Нагадаємо, раніше співробітники Служби безпеки України затримали клірика Української православної церкви московського патріархату. Його підозрюють у роботі на росіян. .

У Запорізькій області російські загарбники розстріляли п'ятьох українських військовослужбовців, яких захопили у полон. Про це повідомив Офіс генерального прокурора. Як встановило слідство, 24 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області, де тривають активні бойові дії, російські загарбники взяли у полон шістьох українських захисників. Згодом п'ятьох воїнів рашисти стратили. Наголошується, що правоохоронці вже встановили підрозділ армії окупантів, військовослужбовці якого можуть бути причетними до розстрілу захисників України. Також слідчі отримали відеозапис, на якому зафіксовано момент розстрілу. "За процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури розпочато кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України)... Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин", -- резюмували в ОГПУ. Нагадаємо, російські окупанти 10 листопада розстріляли полонених українських захисників на Покровському напрямку. За фактом чергового воєнного злочину рашистів відкрито кримінальне провадження.

Генерал-лейтенант Росії, який у липні 2024 року віддав наказ атакувати корпус Національної дитячої лікарні "Охматдит" у Києві, отримав підозру. Також його підозрюють в наказі на удар по цивільному населенню столиці у червні 2022 року. Як повідомляє прес-служба Офісу генерального прокурора, за наказом підозрюваного 26 червня 2022 року ворог завдав ракетних ударів по цивільному населенню столиці. Стратегічні крилаті ракети повітряного базування Х-101 влучили по багатоквартирному будинку житлового комплексу "Львівський квартал". "Повністю було зруйновано та пошкоджено значну кількість квартир та нежитлових приміщень, знищено і пошкоджено припарковані автомобілі", -- додали в Офісі генпрокурора. Згодом підозрюваний давав наказ здійснити ракетний удар по медичному корпусу Національної дитячої лікарні "Охматдит" у Києві 8 липня 2024 року. За цим фактом йому також повідомлено про підозру у порушенні законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України). Фото: Офіс генерального прокурора Зауважимо, що внаслідок удару російських окупантів по лікарні "Охматдит" загинуло двоє цивільних людей -- молода лікарка та дідусь маленької пацієнтки. Щонайменше 34 людини, серед яких дев'ятеро дітей, були травмовані. Загалом під час удару в приміщенні лікарні перебували понад 600 дітлахів. Руйнувань зазнали приміщення лікарні. Було знищено цінне медичне обладнання, вкрай необхідне для лікування пацієнтів. Нагадаємо, у липні після ракетної атаки по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві російський льотчик передав Головному управління розвідки службові документи та приватні фото командного складу. На світлинах зафіксовані понад 30 осіб командного складу підрозділів 22 важкої бомбардувальної авіаційної дивізії командування дальньої авіації військово-повітряних сил військово-космічних сил Російської Федерації.

Офіс генерального прокурора розпочав розслідування за фактом розстрілу російськими загарбниками п'ятьох полонених військовослужбовців Збройних сил України. Йдеться про злочин окупантів, який стався на Покровському напрямку. Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, у листопаді 2024 року російські окупанти здійснили штурм позицій Сил оборони України поблизу села Петрівка Покровського району. Внаслідок чого п’ятеро українських військових вимушено відступили та сховалися у приватному будинку. "Після оточення помешкання російські військові взяли українських захисників у полон. Їх змусили беззбройними залишити укриття та лягти на землю. В порушення норм міжнародного гуманітарного права, окупанти розстріляли українських полонених з автоматичної зброї", -- зауважили у прокуратурі. Відомо, що наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин злочину та осіб, причетних до його скоєння. Варто наголосити, що вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин. Нагадаємо, російські окупанти 10 листопада розстріляли полонених українських захисників на Покровському напрямку. За фактом чергового воєнного злочину рашистів відкрито кримінальне провадження.

У Сумах правоохоронці затримали чоловіка, який підпалював будівлі Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також автомобілі військових на замовлення російських загарбників. Про це повідомив Офіс генерального прокурора. Як встановило слідство, житель Сум в одному з месенджерів отримав пропозицію від ворога за грошову винагороду здійснювати підпали військових об’єктів та автомобілів. Фігурант погодився співпрацювати із російськими загарбниками та протягом листопада 2024 року підпалив дві будівлі ТЦК та три автівки військовослужбовців ЗСУ. Внаслідок підпалів, приміщення суттєвих пошкоджень не зазнали, а от транспортні засоби фактично знищені. Водночас результати своєї роботи чоловік фіксував та скидав відеозвіт замовникам, розраховуючи на щедру оплату. "За результатом комплексу оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили особу підпалювача та затримали його. За клопотанням слідчого та прокурора рішенням суду йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права на заставу", -- йдеться у повідомленні. Нагадаємо, в Одесі співробітники Служби безпеки України спільно з Національною поліцією викрили агентурну групу Федеральної служби безпеки Росії. У складі групи були двоє неповнолітніх хлопців та 20-річний юнак. Також раніше у Чернігові співробітники Служби безпеки України затримали агента російських спецслужб. Чоловіка підозрюють у плануванні вбивства бійців Сил оборони.

Російські терористи поблизу Вугледара Донецької області розстріляли п’ятьох полонених бійців Збройних сил України. Прокуратура розпочала розслідування. Про це повідомив Офіс генерального прокурора. За даними слідства, 2 жовтня 2024 року російські військовослужбовці здійснили штурм позицій Збройних сил України поблизу міста Вугледар. Під час наступу рашисти взяли у полон п'ятьох беззбройних українських захисників. Одного військового окупанти вбили у лісосмузі, а чотирьох -- під прицілами автоматичної зброї вивели на дорогу, де також розстріляли. "Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин", -- нагадали в Офісі генпрокурора. Наразі проводяться невідкладні слідчі дії, направлені на встановлення всіх обставин події. Розстріл українських військових поблизу Вугледара. Фото: Донецька обласна прокуратура За даними заступника начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Тараса Семківа, кількість страт українських військовополонених російськими військовими на фронті збільшується кожного місяця. Лише в жовтні-листопаді цього року було зареєстровано 13 кримінальних проваджень за фактами розстрілу 54 українських бійців. Нагадаємо, російські окупанти 10 листопада розстріляли полонених українських захисників на Покровському напрямку. За фактом чергового воєнного злочину рашистів відкрито кримінальне провадження.

Кількість страт українських військовополонених російськими військовими на фронті збільшується кожного місяця. Лише в жовтні-листопаді цього року було зареєстровано 13 кримінальних проваджень за фактами розстрілу 54 українських бійців. Про це повідомив заступник начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Тарас Семків в ефірі "Суспільного". Загалом на сьогодні триває слідство по 53 кримінальних провадженнях за фактами розстрілу 177 оборонців України. Переважна більшість з них зареєстровані в цьому році -- 37 кримінальних проваджень за фактами розстрілу 109 захисників. "Очевидно, що є збільшення кількості таких випадків. Це відбувається на всіх ділянках фронту. Ми розуміємо, які підрозділи до цього причетні", -- зазначив Тарас Семків. За словами посадовця, чотири кримінальні провадження розпочато за фактами розстрілів українських військовослужбовців на території Курської області РФ. "За нашими даними, не менше 20 осіб було розстріляно. Проте цей злочин є латентним. Ми поки не маємо всіх даних про розстріл наших військовослужбовців. Очевидно, що їх загальна кількість може бути більшою", -- додав він.  Нагадаємо, російські окупанти 10 листопада розстріляли полонених українських захисників на Покровському напрямку. За фактом чергового воєнного злочину рашистів відкрито кримінальне провадження.

Російські окупанти 10 листопада розстріляли полонених українських захисників на Покровському напрямку. За фактом чергового воєнного злочину рашистів відкрито кримінальне провадження. Про це повідомив Офіс генерального прокурора. За даними слідства, під час штурму укріплень Збройних сил України біля села Новодмитрівка Покровського району російські загарбники взяли в полон двох українських бійців. Після цього вони змусили полонених роздягнутися та під дулами автоматів провели їх через лісопосадку, де й розстріляли. Крім того, перевіряється інформація про вбивство окупантами ще трьох поранених українських захисників на цій же позиції. "Такі дії кваліфікуються як тяжкий міжнародний злочин і грубе порушення Женевських конвенцій... За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 438 КК України)", -- наголосили в ОГПУ. Нагадаємо, на початку вересня російські окупанти розстріляли трьох українських військовополонених на Торецькому напрямку, що у Донецькій області. Такі дії загарбників є грубим порушенням Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Також російські загарбники на Покровському напрямку, що на Донеччині, розстріляли 16 українських військовополонених. Це наймасовіший відомий випадок страти на лінії фронту. Станом на 6 листопада правоохоронці розслідують 49 кримінальних проваджень за фактами вбивства 124 військовополонених на полі бою. Як зазначав Інститут вивчення війни, українські офіційні особи продовжують повідомляти про російські страти українських військовополонених. Водночас ці злочини з боку окупантів залишаються безкарними.

Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру у державній зраді чинному народному депутату України. Правоохоронці не називають прізвище нардепа, але, за інформацією наших джерел у правоохоронних органах, йдеться про Євгена Шевченка, якого у 2022 році виключили зі "Слуги народу". Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань. "За матеріалами ДБР підозру у держзраді повідомлено чинному нардепу, який завдавав шкоди обороноздатності та інформаційній безпеці України", -- йдеться у повідомленні. Євген Шевченко. Джерело: Telegram Вказується, що виконувач обов’язків Генерального прокурора підписав підозру у державній зраді чинному народному депутату України. Працівники ДБР у взаємодії із СБУ викрили його на завданні шкоди обороноздатності та інформаційній безпеці України. "Як підтвердила комплексна психолого-лінгвістична та військова експертиза депутат почав завдавати шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України ще до початку повномасштабного вторгнення РФ", -- зазначили правоохоронці. У чому підозрюють нардепа Відомо, що у 2021 році нардеп публікував неправдиву інформацію щодо відсутності загрози повномасштабного вторгнення Російської Федерації з території республіки Білорусь. Він також говорив про неправильність та недоцільність теперішнього зовнішнього та внутрішнього політичного курсу України. Зокрема, Шевченко дискредитував чинну владу, викривляючи факти та події в країні. Також він публічно закликав до зміни меж території та державного кордону України. До того ж депутат записував програми на власних каналах, давав інтерв’ю проросійськи налаштованим блогерам та експертам. Після чого цей контент поширювався на пропагандистських ЗМІ на території РФ. У цих програмах нардеп поширював інформацію, яка утверджувала в масовій свідомості думку про те, що начебто українська влада довела країну до повного краху, втрати територій і людей, і неспроможна досягти миру. Також нардеп нав’язував думку, що Україна вже не здатна перемогти та повинна йти на переговори з Росією на будь-яких умовах. Водночас він поширював інформацію спрямовану на дискредитацію західних партнерів та європейських цінностей. Зокрема, він говорив, що Захід втручається не лише у внутрішні справи України та спричинив у країні війну, а й намагається шляхом впливу на вибори підірвати стабільність в Грузії та Молдові. Вручення підозри нардепу Євгену Шевченку. Фото: ДБР Зв'язок з Білоруссю Також слідством також встановлені його контакти з представниками посольства республіки Білорусь після того, як він у вересні 2020 року з прапором цієї країни зайшов на трибуну парламенту. Він неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесових, політичних структур та навіть з самопроголошеним президентом країни Олександром Лукашенком. Посилаючись саме на цю зустріч депутат поширював ідею відсутності загрози нападу російських військ з території Білорусі тощо. Так, за інформацією слідства, за протекцією самопроголошеного президента Білорусі, депутат та його близькі родичі вели активний бізнес з представниками цієї країни, у тому числі на ринку електроенергії та міндобрив. Купуючи там товари за заниженими цінами вони завозили його в Україну через іншу європейську країну, і продавали набагато дорожче. "Режим сприяння" з боку Білоруської влади дозволив депутату за пів року отримати 1,5 мільйона євро чистого прибутку. Водночас в Україну він зміг перевести лише 500 тисяч євро. Решту не вдалося отримати у зв’язку з блокуванням сумнівних транзакцій з боку фінансового моніторингу одного з європейських банків", -- зазначили в прес-службі. Також зафіксовано, що за цей час депутат придбав та оформив на родичів три елітних авто загальною вартістю 500 тисяч доларів США. Депутат підозрюється у вчиненні державної зради, за ознаками кримінального правопорушення. Йому загрожує покарання у вигляді до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд проситимуть обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Нагадаємо, Євген Шевченко був виключений із фракції "Слуга Народу" ще у травні 2022 року. Причиною для цього стала поїздка політика у Мінськ для переговорів із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. У фракції ж заявили, що його не делегували для проведення будь-яких перемовин у РБ.

У Донецькій області війська країни-агресорки розстріляли цивільну жінку, яку випадково зустріли на дорозі. Правоохоронці розпочали розслідування. Про це повідомив Офіс генерального прокурора. За даними слідства, рашисти вбили жінку 10 листопада на околицях села Терни Лиманської громади. Рашисти відкрили вогонь по цивільній громадянці, коли та просто йшла вулицею. "Жінка йшла вулицею, коли російські військові відкрили по ній вогонь. Внаслідок пострілу зі стрілецької зброї вона загинула на місці", -- йдеться у повідомленні.   Зазначається, що наразі проводяться слідчі дії для встановлення всіх обставин трагедії та ідентифікації загиблої.  Фото: Донецька обласна прокуратура Нагадаємо, на початку вересня російські окупанти розстріляли трьох українських військовополонених на Торецькому напрямку, що у Донецькій області. Такі дії загарбників є грубим порушенням Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Також російські загарбники на Покровському напрямку, що на Донеччині, розстріляли 16 українських військовополонених. Це наймасовіший відомий випадок страти на лінії фронту. Станом на 6 листопада правоохоронці розслідують 49 кримінальних проваджень за фактами вбивства 124 військовополонених на полі бою. Як зазначав Інститут вивчення війни, українські офіційні особи продовжують повідомляти про російські страти українських військовополонених. Водночас ці злочини з боку окупантів залишаються безкарними.

Тривають обшуки у працівників Медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), лікарнях і прокуратурах декількох областей. Вони відбуваються в межах розслідування фактів неправомірного отримання інвалідності посадовими особами. Про це повідомила прес-служба Офісу генерального прокурора. Там зазначили, що в цих установах могли видавати незаконні довідки та рішення. "Ці заходи є частиною комплексної боротьби з корупцією та зловживанням службовим становищем в органах прокуратури та системі медико-соціальної експертизи", — йдеться в повідомленні. Кримінальне провадження розслідується за декількома статтями Кримінального кодексу України за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора. Досудове розслідування здійснюється ДБР. Оперативний супровід — ДБР і СБУ. "Обшуки проводяться у декількох обласних прокуратурах, лікарнях та МСЕК, де виявлені факти видачі довідок з ознаками фальсифікацій. Вилучено медичну документацію й особові справи, що можуть слугувати доказами в розслідуванні. Триває робота зі встановлення ланцюгів причетних осіб", — додали в Офісі генпрокурора. Комплексні слідчі дії включають допити свідків і перевірку правомірності медичних висновків, на підставі яких встановлено групи інвалідності. Разом із цим Офіс генерального прокурора продовжує службове розслідування щодо можливих зловживань прокурорів під час отримання груп інвалідності, яке охоплює всі регіони, спецпрокуратури та центральний апарат. "Станом на сьогодні в органах прокуратури усіх рівнів налічується 523 прокурори, які мають інвалідність. Цей показник — менш як 6% від загальної чисельності прокурорів і не перевищує 10% у прокуратурах. Значне перевищення цього відсотку спостерігається в прокуратурах Хмельницької (29%) та Черкаської областей (27%). Двом прокурорам встановлено І групу інвалідності, 328 — II групу та 193 — III групу. Серед них 348 або 67% — чоловіки, 175 або 33% — жінки. 386 прокурорів або 74% — отримали первинне рішення МСЕК про встановлення інвалідності в період до 2022 року", — зауважили в Офісі генпрокурора. Там підсумували, що в координації з Державним бюро розслідувань і Службою безпеки України продовжують комплексні заходи з викорінення корупції у МСЕК і органах прокуратури. Нагадаємо, що Державне бюро розслідувань повідомило про підозру високопосадовиці Львівської обласної медико-соціальної експертної комісії. Їй загрожує до двох років в'язниці.

Внаслідок ракетного удару по Кривому Рогу 11 листопада постраждали восьмеро людей, серед них двоє дітей. Прокуратура почала розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України).  На ракетний удар відреагував президент Володимир Зеленський і оприлюднив фото зруйнованої багатоповерхівки. Він заявив, що наразі рятувальники докладають максимум зусиль для порятунку людей, які постраждали від удару російської балістичної ракети по багатоповерхівці.  Фото: ДСНС  "Україна потребує зброї для захисту від російського терору та міцнішої підтримки світу для того, щоб дипломатія стала реальною та сильною. Без принципових рішень і сильної підтримки України Росія не матиме мотиву шукати миру, а шукатиме тільки нові мішені", — додав гарант. Пошуково-рятувальна операція триває. Під завалами, ймовірно, залишаються люди. Нагадаємо, 7 листопада російські окупанти вдарили по багатоповерхівці у Запоріжжі. Також пошкоджена будівля онколікарні. Внаслідок атаки загинули 10 людей та ще 41 особа отримала поранення. .

На сьогодні, за даними ЗМІ, є три кандидати по вакантну посаду генерального прокурора України. Зокрема, на крісло очільника ОГПУ претендують: голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко, заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра та очільник Одеської обласної державної адміністрації Олег Кіпер. У своїй статті "Генеральний прокурор України: вибір без вибору?" для видання "Факти" Володимир Добров розповів про переваги та недоліки кожного кандидата. Руслан Кравченко Руслан Кравченко. Фото: КОВА За словами експерта, головна перевага Кравченка -- досвід роботи у прокуратурі. До того ж його кандидатуру на посаду очільника ОГПУ активно підтримує чинний в.о. генерального прокурора Олексій Хоменко. Натомість сам Хоменко не має наміру залишатися у кріслі генпрокурора, а хоче повернутися на посаду першого заступника. "Молодий (34 роки), але амбітний Руслан Кравченко бачить себе на посаді Генерального прокурора, але навряд чи до кінця усвідомлює, що і як потрібно робити на цій сейсмічно активній вершині. Він як самурай української політики йде цим шляхом, не ставлячи перед собою жодної конкретної мети", -- наголосив Добров. Крім того, як зазначив автор, за каденції у КОВА Кравченко вже встиг втрапити у корупційний скандал. Так, у жовтні минулого року журналісти "Наших грошей" зʼясували, що Київська ОДА, яку очолює Кравченко, замовила за п'ять мільйонів гривень генератори для Чорнобильської АЕС. І все б нічого, але генератори були значно дорожчими від ринкової вартості. Також "Радіо Свобода" встановило, що Кравченко як кандидат на посаду голови Національного антикорупційного бюро України у декларації вказав отримання службового житла у грудні 2018 року, але вже наступного року швидко його приватизував і продав. Ірина Мудра Фото: Ірина Мудра / Facebook  Наступною кандидаткою на посаду генпрокурора є заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. Її перевагою, на думку Доброва, є досвід роботи у Міністерстві юстиції та неконфліктність. "Що стосується Ірини Мудрої, то вона виходець із банківської сфери та продовжує підтримувати ділові та дружні стосунки із нинішнім головою Нацбанку Андрієм Пишним у якого працює її теперішній чоловік. У Національному банку подейкують, що колишні колеги "постійно на зв’язку", а призначенням на посаду у ОПУ Мудра може завдячувати саме Андрію Пишному", -- зазначив експерт. За його словами, Мудра має чималі статки, як для держслужбовиці. Зокрема, за даними видання "Інформатор", у її власності перебувають три квартири у Києві та одне паркомісце. Також у жінки є слабкість і до дорогих прикрас. Так, вона має наручний годинник Audemar Piguet, каблучку Graff з діамантом і браслет Cartier. До того ж Мудра та її цивільний чоловік за довіреністю користуються автівками родичів, серед яких: Lexus RX 200T 2017 року випуску та Suzuki Grand Vitara 2014 року випуску. Донька ж Мудрої їздить на Range Rover Sport 2022 року. Крім того, чоловік Мудрої Павло Поляруш теж має дві квартири (одна з них у недобудованому будинку) та паркомісце, дві земельні ділянки (загальною площею 2553 кв. м) та житловий будинок (53 кв. м) у селі Улашівка Київської області. Ще двома ділянками (1698 кв. м) у тому ж населеному пункті він користується без права власності. Варто зауважити, що у жовтні Поляруш відзначився гучним скандалом. Зокрема, бувши у нетверезому стані, він поконфліктував із білоруським добровольцем. Так, чиновник ледь не збив його на своїй автівці, а потім погрожував нагородною зброєю. Олег Кіпер Фото: Олег Кіпер / Facebook  Третім претендентом на крісло очільника ОГПУ є очільник Одеської обласної державної адміністрації Олег Кіпер.  "До плюсів Олега Олександровича, як кандидата на посаду Генерального прокурора, можна віднести його багаторічну роботу в прокуратурі та вміння виходити "сухим із води" навіть із найбільш зашкварних історій", -- зауважив Добров. Він нагадав, що у 2022 році Кіпер потрапив в скандал через відпустку за кордоном під час воєнного стану. Тоді Кіпер запевняв, що закон не порушував, а за кордон виїхав на підставі офіційного дозволу. "Після призначення на посаду керівника Одеської обласної державної адміністрації Олег Олександрович не сидів, склавши руки. Розслідувачі "Громадського" встановили, що глава Одеської ОВА фактично встановив "ручний контроль" за агроекспортом на Одещині, що приносить надприбутки учасникам схеми", -- додав Добров. Нагадаємо, 31 жовтня президент Володимир Зеленський офіційно звільнив з посади генерального прокурора Андрія Костіна. Зауважимо, Костін написав заяву про звільнення ще 22 жовтня. Це сталося після скандалів з фальшивими інвалідностями. Генпрокурор зазначив, що президент України Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За словами Костіна, на всіх рівнях в державі тривають перевірки та розслідуються кримінальні провадження щодо "ганебних фактів зловживань". Частину із них виявлено і в системі органів прокуратури. 28 жовтня президент Володимир Зеленський зареєстрував у парламенті проект постанови про надання згоди на звільнення Андрія Костіна з посади генерального прокурора.

В Одесі правоохоронці затримали злочинців, які вдавали зі себе працівників територіального центру комплектування та поліцейських. Вони вимагали гроші з призовників, часто застосовуючи силу. Про це повідомили в Нацполіції України. Там зазначили, що схему налагодили троє одеситів та уродженець Донеччини. За одне "патрулювання" спільники могли отримувати від 40 тисяч гривень. Фігуранти, видаючи себе за представників ТЦК та поліції, зупиняли на вулицях чоловіків призовного віку. Зловмисники, використовуючи військовий і поліцейський формений одяг, погрожували затриманим примусовим доставленням до ТЦК, але за гроші пропонували цього не робити. Якщо ж "затримані" відмовлялися — фігуранти застосовували фізичне та психологічне насилля. В одному з випадків спільники чатували свою жертву неподалік дому. Вони звинуватили чоловіка в ухиленні від мобілізації та повідомили, що мають негайно доставити його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. "Зловмисники притиснули потерпілого до паркану, а потім розпочали бити по ногах, тулубу та голові. Пізніше фігуранти повідомили, що чоловік має негайно заплатити, якщо бажає уникнути мобілізації. Хвилюючись за своє життя та здоров’я, чоловік віддав їм понад три тисячі доларів", — пояснили правоохоронці. Поліцейські встановили, що одним з учасників групи був колишній працівник міліції, який після служби фігурував у декількох кримінальних провадженнях. Ще двоє з них неодноразово перебували у місцях позбавлення волі за вчинення низки злочинів: втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, розбійний напад, вчинений групою осіб, крадіжки. Бійці відділу швидкого реагування ДВБ затримали змовників "на гарячому". У фігурантів провели санкціоновані обшуки, під час яких вилучили елементи форменого одягу, гроші, банківські картки, мобільні телефони. Крім того, правоохоронці вилучили та направили на експертне дослідження зброю, порошкоподібну речовину й інші засоби для вживання наркотичних речовин. Учасників злочинної групи затримали та помістили до ізолятора тимчасового тримання. Слідчі поліції Одеси вже оголосили їм про підозру у вимаганні. Також правоохоронці перевіряють причетність викритих чоловіків до інших злочинів. Зазначено, що під час слідства діям фігурантів можуть надати додаткову правову кваліфікацію. Нагадаємо, що у Волинській області затримали працівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Військового підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами.

На одержанні неправомірної вигоди викрито заступницю головного лікаря Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України. Як повідомляє прес-служба Офісу генерального прокурора, підозрювана за дві тисячі доларів обіцяла сприяти військовозобов’язаному громадянину в отриманні ІІ групи інвалідності. Це надавало б підстави для зняття чоловіка з військового обліку. Посадовиця переконувала громадянина, що вже не вперше розв'язувала схожі "питання" і знає як це зробити.  "Під час обшуків у неї вилучили майже 20 тисяч доларів, документи щодо оформлення інвалідності, медичну документацію, особові справи та інші докази злочинної діяльності", -- наголосили в Офісі генпрокурора. Правоохоронці затримали посадовицю у порядку статті 208 Кримінально-процесуального кодексу під час отримання нею неправомірної вигоди. Відомо, що наразі посадовиці обрали запобіжний захід. Також їй було повідомлено про підозру у зловживанні впливом (ч. 3 с. 369-2 КК України). Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства охорони здоров'я повідомляла, що посадовці, які зараз очолюють медико-соціальні експертні комісії, не отримають дозвіл на роботу в оновленій системі лікарських комісій. Водночас основний критерій, за яким лікарів відбиратимуть до МСЕК, — ведення лікарської практики.