# Оксен Лісовий

Унаслідок ранкової атаки ворожих БпЛА на Київ у середу, 1 січня, загинуло подружжя науковців — Ігор Зима й Олеся Сокур. Їх убила терористична Росія в перший день нового року.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, який залишив відповідний допис на своїй сторінці у Facebook"На жаль, внаслідок ворожої атаки БпЛА загинув видатний нейробіолог Ігор Зима та його дружина — науковиця, докторка біологічних наук Олеся Сокур", — наголосив він.За словами міністра, майже все своє життя родина віддала науці, багато років працюючи в "Інституті біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка."Мої щирі співчуття рідним та близьким загиблих, а також усім, хто постраждав від сьогоднішнього ранкового терору. Росія — це терор і абсолютне зло, яке несе смерть і руйнування. Світ повинен реагувати жорстко та принципово", — підсумував Оксен Лісовий.На сайті "Інституту біології та медицини" зазначили, що Ігор Зима — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, доцент. Викладав навчальні дисципліни "Фізіологія та анатомія людини та тварин", "Анатомія та фізіологія ЦНС", "Фізіологія нервової системи та вища нервова діяльність", "Нейрофізіологія", "Фізіологія нейромереж", "Еволюція поведінки та антропогенез".Нагадаємо, в середині дня начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомляв, що в Києві кількість загиблих через ворожий дроновий обстріл 1 січня з одного зросла до двох людей. На той момент розбір завалів іще тривав.

У четвер, 26 грудня, вчена рада Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка проголосувала за звільнення професора Микити Василенка. Викладач отримає другу догану з подальшим звільненням – це станеться до кінця року.Про це повідомив "Бабель" із посиланням на джерела в Інституті журналістики. Журналісти зазначили, що першу догану Василенко отримав близько року тому.Як відомо, викладач Василенко заявляв, що залучення іноземних військових в Україну може "покращити ситуацію з народжуваністю", а також казав про "сотні тисяч голодних українок"."Бабель" раніше переглянув чимало інтерв'ю Василенка, проаналізував їх і з'ясував, що його головний прийом — за будь-яких обставин прогнозувати майбутню кризу: вимирання населення або повстання «в тилу і на фронті.Міністр освіти та науки Оксен Лісовий назвав слова професора Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Микити Василенка "неприпустимими"."Висловлювання з боку викладача, які я бачив в інформаційному просторі, є неприпустимими. Особливо, якщо вони транслюються в інформаційному просторі ворога. Адміністрація університету планує розглянути етичні аспекти поведінки цього викладача на відповідній комісії. Проте мені відомо, що вже не вперше етична комісія збирається з цієї причини", — зазначив Лісовий.Він додав, що як міністр не має права втручатися в автономність вишу, але має право висловити свою оцінку."Реакція на такі висловлювання та відповідальність за них повинні бути суворими", — наголосив міністр.Зараз Міністерство освіти та науки працює над зміною культури освітнього середовища у вишах, і "така поведінка точно не вписується в ці зміни", резюмував Лісовий.Нагадаємо, що раніше на висловлювання Василенка відреагував омбудсмен Дмитро Лубінець. Він зауважив, що професор близько року тому вже втрапляв у скандал, від нього уповноважений із прав людини отримував колективне звернення від студентів. Після реагування університет притягнув його до дисциплінарної відповідальності, професор отримав догану.

У Запоріжжі офіційно запрацювала перша в області підземна школа, яка може витримати ракетні обстріли. Будівництво навчального закладу тривало шість місяців.Як повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, це "спільний результат злагодженої співпраці уряду, місцевої влади та міжнародних партнерів"."У Запоріжжі розпочала роботу перша в області підземна школа. Радий поділитися цією, без перебільшення, важливою новиною. Вражений швидкістю реалізації проекту: за шість місяців заклад збудовано з нуля", — розповів він.Очікується, що до очного навчання у безпечному середовищі зможуть повернутися 1000 школярів. Заклад  розташований на глибині сім метрів, має монолітне залізобетонне покриття і витримує ракетні удари. "Батьки можуть бути впевнені, що їхні діти перебуватимуть у повній безпеці", — наголосив міністр. Лісовий додав, що школу було спроектовано з урахуванням потреб учнів з особливими освітніми потребами. Так, у навчальний заклад оснащеним спеціальними підіймачами, навігацією шрифтом Брайля. Також у школі є пристосування, які забезпечують комфортне навчання для всіх дітей."Це лише перший крок. Нині в Запорізькій області будується ще 10 таких шкіл, що дасть змогу забезпечити очну освіту для понад вісім тисяч дітей. Ми продовжуємо активно працювати над створенням безпекових умов для очного навчання — це залишається пріоритетом урядової політики", — наголосив він.Варто зазначити, що на облаштування укриттів у Запорізькій області уряд виділив 500 мільйонів гривень субвенції та додаткові 545 мільйона гривень дотації.Нагадаємо, під час вечірнього відеозвернення 12 грудня президент Володимир Зеленський розповів про багато запланованої роботи щодо Запоріжжя. У першу чергу йдеться про безпекову ситуацію та захист неба. .

Українським школам можуть надати право залишати учнів на другий рік навчання в тому ж класі. Метою такої пропозиції є компенсація навчальних втрат.  Таку заяву під час зустрічі з міністром освіти та науки Оксеном Лісовим зробила освітній омбудсмен Надія Лещик."Запропонувала надати право закладам освіти залишати учнів усіх класів на другий рік навчання в тому ж класі за однієї з умов: наявності початкового рівня навчальних досягнень дитини, тривалого пропуску уроків, відсутності впродовж одного навчального семестру за рішенням педагогічної ради, без згоди батьків", — йдеться у заяві Надії Лещик.Раніше Міністерство освіти та науки України затвердило порядок проведення національного мультипредметного тесту у 2025 році. Учасники складатимуть його з 14 травня. Саме за його результатами абітурієнти вступатимуть до вишів.Нагадаємо, за даними заступника міністра освіти Михайла Винницького, в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років.Варто зазначити, що до кінця 2024 року в українських школах учні початкових класів харчуватимуться безплатно. На ці потреби з державного бюджету виділили два мільярди гривень.

За тисячу днів повномасштабної війни проти Росії загинуло 89 педагогів і викладачів. До того ж кількість не виданих дипломів про вищу освіту перевищила 500. Про це повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. "Перший день повномасштабного вторгнення, який розпочався 1 000 днів тому, став відліком часу, що змінив нас назавжди", — наголосив він. За його словами, за 1000 днів Росія забрала життя у 89 педагогів і викладачів, а кількість невиданих дипломів про вищу освіту перевищила 500. У 228 тисяч дітей забрали домівку, 16 університетів покинули рідні стіни, а приблизно 1000 шкіл опинилися на іншому боці лінії фронту. "Попри втрати, попри руйнування, попри небезпеку, освіта вистояла, освіта відновлюється, освіта дає надію та впевненість у майбутньому", — акцентував міністр освіти та науки України. Він запевнив, що діти повертаються в школи, школи відновлюються, родини повертаються в громади. Школи наповнюються підручниками й обладнанням, купуються автобуси та будуються укриття. Продовжуються реформи Нової української школи та старшої школи, запускаються нові, давно назрілі зміни у вищій освіті та науці. "Тисячу днів ми перемагаємо свій страх, сумнів, утому та зневіру. Перемагаємо за право мати майбутнє. Безпечне, гідне, освічене майбутнє, яке ми неодмінно здобудемо", — підсумував Оксен Лісовий. Нагадаємо, начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко заявляв, що за 1 000 днів повномасштабного вторгнення в Києві пролунало 1 369 тривог сумарною тривалістю 1 553 години. Окупанти запустили по столиці понад 2 500 ракет і безпілотників.

В Україні триває процес укрупнення університетів шляхом об'єднання вишів — менші до більших, менш ефективні до успішніших. І це триватиме ще впродовж певного часу. Про це заявив міністр освіти Оксен Лісовий в інтерв’ю YouTube-каналу "ТСН Тиждень". За його словами, в міністерстві немає гонитви за цифрами — залишити певну кількість університетів. Замість цього звертають увагу на ключові показники. "Для того, щоб університет жив і розвивався, а не став мікроуніверситетом, в якому студент навчається як у хорошій київській школі, в нього повинно вступати щонайменше 1 000 студентів на рік. У ньому має навчатися на всіх рівнях — бакалаврат, магістратура, аспірантура — сім або вісім тисяч студентів. Щоби створити таке середовище, аби ми не розмивали та не розтягували тонким шаром наші державні інвестиції", — розповів міністр. Для цього, за його словами, використовують демографічні показники. "Ми розуміємо, скільки випускників шкіл буде на багато років вперед, скільки традиційно із них вступає до закладів профтехосвіти фахової передвищої, до вищої освіти. Скільки із них залишається у своєму місті, а скільки їде до великих освітніх центрів — таких як Київ, Львів. У нас сформовані пропозиції з кожної області, які університети ми пропонуємо залишити, які пропонуємо об'єднати. Ми зробили вже вісім об'єднань", — зазначив Оксен Лісовий. Нагадаємо, що, згідно з рейтингом університетів на сайті агенції Times Higher Education, до переліку найкращих у світі увійшли 17 українських вишів. Серед них — Київський національний університет імені Тараса Шевченка та "Львівська політехніка".

На директорів шкіл і вчителів покладуть серйозну відповідальність за спілкування російською мовою в освітніх закладах. Однак штрафів за це не передбачають. Про це розповів міністр освіти України Оксен Лісовий в інтерв’ю YouTube-каналу 1+1. "Ми ж розуміємо, що ті, хто борються проти українізації освітнього середовища, в тому числі використовують і різноманітні маніпуляції. Законопроект ще пройде палкі дискусії, але принцип сам Міністерство освіти підтримує", — зазначив він. За його словами, освітнє середовище повинно сприяти успіху громадянина. Успіху громадянин не досягне, якщо він не володіє вільно та впевнено, якщо він не мислить державною мовою. "Без володіння державною мовою ти не досягнеш успіху цій державі. Нашим громадянам треба допомогти досконало володіти державною мовою", — розповів Лісовий. Міністр не вірить в репресивні методи, насильство та заборони. Тому, на його думку, штрафів не має бути. "Те, що стосується якихось штрафів або якихось репресій, я не підтримую ці ідеї. Але все ж відповідальність директора школи та вчителя повинна бути високою. Я вірю у свідомість людей, треба розуміти, що російська мова використовується як інструмент агресії навіть сьогодні. Вона є передумовою для введення танків і для введення збройних сил Росії. Тому вчитель це повинен розуміти. І він повинен допомогти російськомовним родинам перейти на українську", — зробив висновок Лісовий. Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що у Верховній Раді України проходить реєстрацію законопроект, який може зобовʼязати учнів і вчителів розмовляти українською мовою на всій території школи не тільки під час занять. Його ініціаторка — народна депутатка Наталія Піпа.

У Міністерстві освіти та науки знайшла підтримку ініціатива щодо заборони спілкуватися російською мовою на перервах у школах. Захист у цьому питані національних меншин не стосується мови країни-агресора. Таку заяву на годині запитань до уряду зробив міністр освіти Оксен Лісовий, пишуть "Українські Новини". "Щодо законопроекту, ініціативи пані Наталі Піпи, то Міністерство освіти законопроект з деякими зауваженнями підтримало його", — сказав міністр щодо законопроєкту про заборону спілкування у школах російською мовою. Лісовий переконаний, що в будь-яких рішеннях, які захищають українську мову, необхідно передбачити можливість рівноцінного, рівноправного розвитку мов національних спільнот Європейського Союзу. "Це безумовно ні в якому разі не поширюється на мову країни-агресора. Ми розуміємо, що мова використовується як зброя, як передумова для агресії", — наголосив Лісовий щодо необхідності захисту мов нацменшин. За словами посадовця, у Міносвіти "дбають про мови корінних народів, мови національних спільнот і перш за все за розвиток української мови". Нагадаємо, 22 вересня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що вчителі в Україні під час освітнього процесу мають спілкуватися лише державною мовою. Зокрема, ця вимога стосується не лише проведення уроків, але й під час перерв, позакласної роботи та спілкування між іншими шкільними працівниками.

Міністерство освіти та науки готує зміни для учнів старших класів. З 2027 року девʼятикласники самостійно будуть обирати, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив очільник міністерства Оксен Лісовий. Посадовець наголосив, що з 2027 року старша школа повинна докорінно змінитися. В основу змін закладатимуть дві засадничі цінності — свободу і відповідальність.  "Девʼятикласники самостійно будуть обирати, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Це те, що було закладено у філософію всієї реформи, і це те, чого хочуть самі діти", — йдеться у повідомленні Лісового. За його словами, цими днями були презентовані результати соціологічного дослідження від Київського міжнародного інституту соціології, яке було проведено на замовлення Швейцарсько-українського проєкту DECIDE на запит МОН. Результати дослідження, як зазначив Оксен Лісовий, показали, що 91% старшокласників та 83% студентів професійних закладів висловили бажання обирати частину предметів для вивчення самостійно. "Це є важливим аргументом для мене у тому, чому попри повномасштабне вторгнення ми мусимо продовжувати втілювати зміни у старшій школі, які закладено в концепцію реформи Нової української школи", — додав міністр освіти та науки. Нагадаємо, Міністерство освіти та науки затвердило план політики "Школа офлайн", за допомогою якого до очного навчання планують повернути 300 тисяч українських дітей. Раніше міністр освіти Оксен Лісовий заявив, що наразі 80% українських шкіл обладнані альтернативними джерелами електроенергії та опалення. Водночас у випадку блекауту школи будуть ключовими осередками навчання, адже онлайн-освіта буде неможливою через відсутність електрики.

В Україні можуть скасувати дрес-код у школах. У Міністерстві освіти та науки вважають, що в нас будується вільне суспільство творчих і високопродуктивних людей, тому будь-які обмеження недоречні. Таку думку висловив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий на четвертому Саміті перших леді та джентльменів у четвер, 12 вересня, в Києві. Його цитує "Інтерфакс-Україна". Він підтримує вільний вибір одягу учнями для відвідування школи. "Скасування дрес-коду — це цінності. За які цінності ми воюємо? Якщо свобода — то дитина має відчувати себе вільно. Зовнішні рамки — це набір цінностей для іншого суспільства, а ми будуємо вільне суспільство творчих і високопродуктивних людей", — сказав Лісовий. Міністр наголосив, що вільний вибір шкільного одягу — це прагматичне питання. "Якщо ми зі школи ставимо рамки, вимоги, планку, а не інтегруємо саморегулятори в дитину через цінності та виховний процес, то ми таке суспільство не сформуємо", — наголосив він. Лісовий зазначив, що дрес-код скасовано також для предмета "Захист України". Раніше, 11 вересня, Служба освітнього омбудсмена заявила, що заборона відвідувати учнем заняття через відсутність шкільної форми порушує його право на освіту, а також, що одяг для школи є вільним вибором дитини та батьків. Нагадаємо, у серпні прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що учні, які перебувають за кордоном, вивчатимуть український компонент шкільної програми. Він займатиме 6-8 годин на тиждень. Решту предметів вони зможуть опанувати в школах країн, де наразі проживають. Цю частину навчання їм зарахують автоматично.

У шкільних підручниках з української мови для сьомого класу авторства Анастасії Онатій та Тараса Ткачука виявили карту України без тимчасово окупованого Криму. Міністр освіти Оксен Лісовий відреагував на інцидент та заявив, що видавець підручника виправить технічну помилку за власний кошт. Відповідний пост посадовець написав на своїй сторінці у Facebook. "Сьогодні в інформаційному просторі шириться фотографія з підручника "Української мови" для учнів сьомого класу, на якій зображена карта без Криму. По-перше: Крим -- це Україна!" -- написав він на своїй сторінці у Facebook. Лісовий запевнив, що технічну помилку видавець, який допустив некоректність дизайну, виправить за власний кошт. "І наостанок, Міністерство освіти та науки України має питання до якості шкільних підручників. Ці питання пов’язані з діяльністю Інституту модернізації змісту освіти. Їх ми порушуємо не вперше", -- зазначив посадовець. За його словами, з 2 вересня 2024 року рішенням Міністерства експертизу забезпечуватиме Український інститут розвитку освіти (УІРО). У 2025-2026 році МОН завершує реорганізацію Інституту модернізації змісту освіти.  Лісовий наголосив, що це необхідно для того, щоб "питання з якістю підручників зняти раз і назавжди". Як автори пояснили помилку в підручнику? Авторка книги Анастасія Онатій пояснила, що піктограма у формі України без Криму потрапила в книгу через прикру неуважність. "Виявляється, що на стоках тепер викладають "зручні" карти України з двома "шарами" зображень — з Кримом і без. Ми на 100% визнаємо цю помилку і пропонуємо виправити її разом з учнями та ученицями", — зауважила Онатій.  Так, авторка книги закликала вчителів запустити флешмоб "Домалюй Крим". За її словами, на це потрібно виділити 10-15 хвилин уроку, щоб обговорити цю помилку з дітьми й домалювати піктограму на третій сторінці підручника. Фото: Facebook-сторінка Анастасії Онатій "Підтримайте нас — буде гарний привід поговорити про Крим, його українськість", — додала вона. Також до пояснень долучились і фахівці, які займалися розробкою дизайну цього шкільного підручника. Вони зауважили, що карта на зображенні складається з двох контурів. Схема Криму при копіюванні змістилася та була перенесена на шар нижче до білого кола, а інший контур був розташований на рівні вище білого кола. Фото: Facebook-сторінка Анастасії Онатій Так, під час створення графіки, дизайнер зосередив свою увагу на контурах, щоб не було зайвих. Саме через це він не помітив, що обʼєкта немає на верхньому шарі зображення. Нагадаємо, у червні прес-служба Міністерства закордонних справ повідомляла, що під час проведення засідання робочої групи Дунайської комісії українська делегація виявила некоректне зображення території України на карті, а саме — без Криму та частини Одеської області. Зокрема, некоректну мапу України знайшли в документах Асоціації правоохоронних органів держав-членів Євросоюзу, пов’язаних із морським і внутрішнім судноплавством. Зі свого боку в Асоціації запевнили, що вживатимуть всіх заходів для інтеграції коректної мапи України в усі свої робочі документи, а також недопущення подібних порушень у майбутньому.

В Україні закон про освіту і його кінцеві положення передбачають підняття заробітної плати вчителям до трьох прожиткових мінімумів. Водночас це можна буде реалізувати тоді, коли бюджет отримає хоча б 50-60 мільярдів додаткових коштів. Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий, пише BBC. Посадовець наголосив, що в державі є дефіцит вчителів, а саме інформатики, математики та англійської мови. "Середня зарплата вчителя — це 12 тисяч гривень. Залежно від навантаження, яке має вчитель, вона може бути більшою або меншою. Але це точно не та зарплата, яку я як міністр, і я як громадянин, і я як батько, хотів би, щоб отримував вчитель", — сказав Лісовий. За його словами, закон про освіту і його кінцеві положення передбачають підняття заробітної плати вчителів до трьох прожиткових мінімумів, на які Міністерство виходить, але з певним набором інструментів спрощення нарахування заробітної плати. "На сьогодні педагоги-дошкільники соціально маргіналізовані: у них взагалі там шість тисяч заробітна плата. Їм доплачують до мінімуму, розумієте? І це неприйнятно", — заявив Оксен Лісовий. Міністр освіти та науки також назвав умови, коли можливо буде говорити про підняття зарплати вчителям до 24 тисяч гривень. "Це буде тоді, коли бюджет отримає для початку хоч би вільних 50-60 мільярдів додаткових коштів. Я не буду на камеру озвучувати видатки на оборону, але цих місячних видатків вистачить для того, щоб підняти заробітну плату усім вчителям на рік", — додав Лісовий. Раніше повідомлялось, що у липні середня заробітна плата зросла до 21 тисячі гривень. Також на ринку праці збільшилася кількість вакансій. Нагадаємо, Кабінет міністрів з 1 січня 2024 року підвищив розмір мінімальної заробітної плати бюджетникам. Виплати для українців зросли на 400 гривень.

Учні з 10 класу вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України. На уроках школярів ознайомлять із принципами управління та планування, видами озброєння та військової техніки. Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти, акцент буде зроблено на практичних заняттях. У відомстві наголошують, що оновлений проект предмета "Захист України" відображає реалії та виклики, з якими стикається Україна. Водночас програма навчання буде однаковою для всіх учнів незалежно від статі. Зміст предмета охоплює інноваційні технології, інформаційну безпеку та домедичну допомогу. "Сьогодні наше завдання -- підготувати молодь до викликів сучасного світу, який стрімко змінюється. Ми прагнемо розвивати в підлітків критичне мислення, вміння адаптуватися та реагувати. Оновлення програми предмета "Захист України" спрямовано на формування важливих життєвих навичок: від надання першої допомоги до розуміння сучасних технологій", -- наголосив міністр освіти й науки Оксен Лісовий. Велику увагу у ході таких уроків буде надано практичним навичкам: орієнтуванню на місцевості, основам інженерної фортифікації та стрілецькій підготовці. Зокрема, програма 11 класу буде фокусуватися на розвитку військових технологій, особливостях інформаційної безпеки, поглибленні знань учнів з домедичної допомоги.  Інноваційні підходи до навчання оновленого предмета: Оновлена програма з акцентом на практичних навичках. Навчальний день буде проводитись раз на місяць. Це потрібно, щоб учні могли глибше зануритися в матеріал та ефективніше відпрацьовувати практичні навички. Для цього створюють спеціально обладнані осередки, де учні зможуть практикувати набуті знання на новому технічному обладнанні. Сучасне обладнання — осередки будуть оснащені комп'ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними лазерними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги. Підготовка вчителів — уже понад 100 тренерів пройшли навчання та матимуть змогу передавати знання вчителям з регіонів, підвищуючи їхню кваліфікацію. Це дасть змогу ефективно викладати за новою програмою та застосовувати сучасні педагогічні підходи. Нагадаємо, раніше Оксен Лісовий повідомляв, що у 2024 році в українських школах навчальний рік не буде розпочинатись раніше. Діти сядуть за парти 1 вересня. Проте є ймовірність внесення змін у розклади занять.

Вступ на контракт до аспірантури більше не передбачатиме відстрочки від мобілізації. Кількість місць на бюджеті збільшать з трьох тисяч до семи тисяч. Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. За його словами, останні два роки в країні різко зросла кількість чоловіків, які здобувають другу чи третю освіту або ж вступають на аспірантуру. Він наголошує, що на тлі зростання випадків фіктивного навчання в Україні змінюють правила для вступу на аспірантуру у 2024 році.  "Наступне — вступити на контракт до аспірантури можна буде лише на заочну або вечірню форми, які не дають право на відстрочку. Акцент — на якість освіти, тому надаємо пріоритет денній формі навчання. І для того, щоб не відрізати можливість вступу для справжніх, вмотивованих та здібних, збільшуємо кількість місць на бюджеті -- з 3 200 до 7 000", -- написав він. Міністр зазначив, що до початку повномасштабної війни на аспірантуру вступало від семи до восьми тисяч людей. Проте цього року для здачі єдиного вступного іспиту було зареєстровано 246 189 людей. При цьому серед вступників 79% чоловіків, а майже половина з них хоче вступити на аспірантуру. Загалом це понад 91 тисяча людей. Лісовий додає, що зараз такі цифри є швидше аномалією, яка шкодить якості освіти та економіці, адже фіктивне навчання створює нові схеми та мільйони доларів у тіні. А найважливіше -- це шкодить національній безпеці.  "Те, що система освіти стала такою "дірою" для ухилянства свідчить про симптоми її занедбаності. І саме тому ми розпочали її комплексну трансформацію. Бо якість освіти й цінності, які плекаються в цій системі, мають значення", -- наголосив міністр. Також він закликав повідомляти до правоохоронних органів про всі факти фіктивного навчання. Нагадаємо, 23 червня постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомляв, що в Україні студенти й правоохоронці проходитимуть базовий військовий вишкіл. Зазначається, що базовий військовий вишкіл будуть проходити чоловіки (жінки за бажанням), які навчаються за денною або дуальною формою навчання.

Контракт до аспірантури більше не передбачатиме відстрочку від мобілізаційних заходів в Україні. Такі правила діяли в нашій державі раніше. Таку заяву у Facebook зробив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий. За словами посадовця, в останні два роки стрімко зросла кількість чоловіків-студентів призовного віку, які "раптом згадали", що їм треба друга чи третя вища освіта, аспірантура чи докторантура. Лісовий підкреслив, що жага до знань — це чудово, а фіктивне навчання — ні.  "Тож змінюємо правила вступу на аспірантуру у 2024. Вступити на контракт до аспірантури можна буде лише на заочну або вечірню форми, які не дають право на відстрочку. Акцент — на якість освіти, тому пріоритезуємо денну форму. І для того, щоб не відрізати можливість вступу для справжніх, вмотивованих та здібних, збільшуємо кількість місць на бюджеті — з 3 200 до 7 тисяч", — написав він. За словами міністра Лісового, до початку повномасштабної війни щороку на аспірантуру (і бюджет, і контракт) вступали близько семи-восьми тисяч людей. Цього року було запроваджено обов’язковий тест для вступу до аспірантури — ЄВІ. Його також складають і майбутні магістри.  "І ось, у 2024, для складання ЄВІ всього зареєструвалися 246 189 осіб. 79% з них — це чоловіки, серед яких майже половина претендує на вступ до аспірантури. А якщо конкретніше — 91 561 особа призовного віку. Рекорд всіх рекордів. Те, що система освіти стала такою "дірою" для ухилянства свідчить про симптоми її занедбаності. І саме тому ми розпочали її комплексну трансформацію. Бо якість освіти та цінності, які плекаються в цій системі, мають значення", — йдеться у заяві Лісового. Міністр освіти також закликав повідомляти до правоохоронних органів про всі факти фіктивного навчання. Раніше повідомлялось, що закон дозволяє призивати до війська осіб віком до 25 років, якщо вони набули статус військовозобов'язаного, тобто проходили строкову службу або навчання на військовій кафедрі. Нагадаємо, Верховна Рада 11 квітня схвалила в другому читанні законопроект про мобілізацію. "За" проголосували 283 народних депутатів. Норму про демобілізацію нардепи виключили з документа. 16 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію. Він вступив в дію вже 18 травня. Своєю чергою в The New York Times з’явилася стаття про те, що в Україні демографічна криза загрожує мобілізації.