# Оксен Лісовий

Кабінет міністрів України затвердив законопроект про внесення змін до статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо прав студентів та освітян. Він змінює перелік тих, хто не підлягає мобілізації, й обмежує вік студентів, які можуть претендувати на відстрочку.Про це повідомив представник українського уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук і міністр освіти та науки Оксен Лісовий. Тепер документ мають внести на розгляд до парламенту.Зокрема, відстрочку від мобілізації надаватимуть тим, хто на момент вступу до закладу освіти не досягнув 25-річного віку, вперше здобуває освітній рівень і навчається на денній або дуальній формі."Рекомендували від уряду зміни до Закону України щодо мобілізації. Мета пропозицій від міністерства — зменшити ризики використання освіти як способу ухилення від мобілізації", — зазначив Оксен Лісовий.Закон передбачає:обмеження віку 25 роками для надання відстрочки від мобілізації для учнів професійних училищ і для студентів фахових коледжів;виключення права відстрочки для слухачів професійних училищ, які підвищують професійну кваліфікацію без здобуття освіти;визначення послідовності здобуття освіти, яка надає право відстрочки під час мобілізації.Мобілізації не підлягатимуть:учні ПТУ та студенти коледжів, які вступили не пізніше ніж за рік до досягнення граничного призовного віку;студенти університетів, які вперше здобувають освіту на певному рівні;докторанти, інтерни та лікарі-резиденти, які вперше навчаються на відповідному рівні;наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які працюють щонайменше на 0,75 ставки в закладах вищої, фахової передвищої, профтех, загальної середньої та позашкільної освіти, а також у наукових установах;педагоги позашкільної освіти, які керують гуртками, якщо вони працевлаштовані на основній роботі до початку 2025 року; йдеться про еколого-натуралістичні, науково-технічні, дослідницько-експериментальні та військово-патріотичні гуртки.Водночас відстрочку не зможуть отримати чоловіки віком 25+ років, які вдруге навчаються на тому самому або нижчому рівні освіти, а також ті, хто навчається за кордоном після 24 лютого 2022 року.Нагадаємо, декілька днів тому в Міністерстві юстиції повідомляли, що в Україні менш ніж за рік за рішенням судів заблокували банківські рахунки 26 тисяч українців, які порушили мобілізаційне законодавство. Вони не сплатили накладені на них штрафи.

В одній зі столичних шкіл учні на святковому виступі розіграли сценку з побиттям працівника Територіального центру комплектування. Міністр освіти Оксен Лісовий відреагував на інцидент, назвавши вчинок школярів ганебним."Відео, на якому учні київської школи розігрують сценку, у якій демонструють відверту зневагу до "військового", є ганебним і неприпустимим на третьому році повномасштабного вторгнення і 11-му році війни", — зазначив він.Лісовий зателефонував директорці школи з вимогою "провести внутрішнє розслідування і зібрати пояснення від усіх, хто брав участь у цьому вчинку"."Мені особисто дико, що жоден із тих, хто брав участь у підготовці та безпосередній участі в цій сцені, не відчув спротиву. Має бути проведено ретельне службове розслідування, а щодо всіх причетних —  ухвалені відповідні рішення. Ніхто не має права демонструвати неповагу до тих, хто ціною власного життя та здоров’я захищає країну", — наголосив міністр.Вистава з "побиттям військового ТЦК": реакція поліціїУ Головному управлінні Нацполіції Києва зазначили, що інформацію про святковий захід, на якому школярі представили глядачам виставу з нібито побиттям військового ТЦК, правоохоронці виявили у соцмережах.Наразі співробітники поліції спілкуються з адміністрацією навчального закладу, а також неповнолітніми "акторами". Крім того, управлінням освіти Дарницької райдержадміністрації створена комісія. За результатами роботи комісії буде надана відповідна оцінка даного випадку.Нагадаємо, 17 лютого у Львівській області на працівника Територіального центру комплектування та соціальної підтримки відбувся напад. Невідомі особи поранили військового гострим предметом.

Міністра освіти та науки України Оксена Лісового викликали до Верховної Ради. Посадовець має відзвітувати про ситуацію із заробітною платою освітян.Про це повідомив народний депутат України від партії "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко."Викликаємо в Раду міністра освіти! Запропонував заслухати його щодо ситуації із зарплатами вчителів, вихователів, помічників вихователів, технічних працівників", — заявив він.Пропозицію нардепа підтримали 186 народних обранців. "Цих голосів достатньо для виклику міністра. Чекаємо Лісового в Раді", — зазначив політик.Також Гончаренко наголосив, що "загалом ситуація в галузі освіти катастрофічна". Нагадаємо, 11 лютого український уряд змінив порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів педагогічним працівникам. Зокрема, в Кабміні уточнили перелік посад.

Унаслідок ранкової атаки ворожих БпЛА на Київ у середу, 1 січня, загинуло подружжя науковців — Ігор Зима й Олеся Сокур. Їх убила терористична Росія в перший день нового року.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, який залишив відповідний допис на своїй сторінці у Facebook"На жаль, внаслідок ворожої атаки БпЛА загинув видатний нейробіолог Ігор Зима та його дружина — науковиця, докторка біологічних наук Олеся Сокур", — наголосив він.За словами міністра, майже все своє життя родина віддала науці, багато років працюючи в "Інституті біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка."Мої щирі співчуття рідним та близьким загиблих, а також усім, хто постраждав від сьогоднішнього ранкового терору. Росія — це терор і абсолютне зло, яке несе смерть і руйнування. Світ повинен реагувати жорстко та принципово", — підсумував Оксен Лісовий.На сайті "Інституту біології та медицини" зазначили, що Ігор Зима — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, доцент. Викладав навчальні дисципліни "Фізіологія та анатомія людини та тварин", "Анатомія та фізіологія ЦНС", "Фізіологія нервової системи та вища нервова діяльність", "Нейрофізіологія", "Фізіологія нейромереж", "Еволюція поведінки та антропогенез".Нагадаємо, в середині дня начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомляв, що в Києві кількість загиблих через ворожий дроновий обстріл 1 січня з одного зросла до двох людей. На той момент розбір завалів іще тривав.

У четвер, 26 грудня, вчена рада Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка проголосувала за звільнення професора Микити Василенка. Викладач отримає другу догану з подальшим звільненням – це станеться до кінця року.Про це повідомив "Бабель" із посиланням на джерела в Інституті журналістики. Журналісти зазначили, що першу догану Василенко отримав близько року тому.Як відомо, викладач Василенко заявляв, що залучення іноземних військових в Україну може "покращити ситуацію з народжуваністю", а також казав про "сотні тисяч голодних українок"."Бабель" раніше переглянув чимало інтерв'ю Василенка, проаналізував їх і з'ясував, що його головний прийом — за будь-яких обставин прогнозувати майбутню кризу: вимирання населення або повстання «в тилу і на фронті.Міністр освіти та науки Оксен Лісовий назвав слова професора Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Микити Василенка "неприпустимими"."Висловлювання з боку викладача, які я бачив в інформаційному просторі, є неприпустимими. Особливо, якщо вони транслюються в інформаційному просторі ворога. Адміністрація університету планує розглянути етичні аспекти поведінки цього викладача на відповідній комісії. Проте мені відомо, що вже не вперше етична комісія збирається з цієї причини", — зазначив Лісовий.Він додав, що як міністр не має права втручатися в автономність вишу, але має право висловити свою оцінку."Реакція на такі висловлювання та відповідальність за них повинні бути суворими", — наголосив міністр.Зараз Міністерство освіти та науки працює над зміною культури освітнього середовища у вишах, і "така поведінка точно не вписується в ці зміни", резюмував Лісовий.Нагадаємо, що раніше на висловлювання Василенка відреагував омбудсмен Дмитро Лубінець. Він зауважив, що професор близько року тому вже втрапляв у скандал, від нього уповноважений із прав людини отримував колективне звернення від студентів. Після реагування університет притягнув його до дисциплінарної відповідальності, професор отримав догану.

У Запоріжжі офіційно запрацювала перша в області підземна школа, яка може витримати ракетні обстріли. Будівництво навчального закладу тривало шість місяців.Як повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, це "спільний результат злагодженої співпраці уряду, місцевої влади та міжнародних партнерів"."У Запоріжжі розпочала роботу перша в області підземна школа. Радий поділитися цією, без перебільшення, важливою новиною. Вражений швидкістю реалізації проекту: за шість місяців заклад збудовано з нуля", — розповів він.Очікується, що до очного навчання у безпечному середовищі зможуть повернутися 1000 школярів. Заклад  розташований на глибині сім метрів, має монолітне залізобетонне покриття і витримує ракетні удари. "Батьки можуть бути впевнені, що їхні діти перебуватимуть у повній безпеці", — наголосив міністр. Лісовий додав, що школу було спроектовано з урахуванням потреб учнів з особливими освітніми потребами. Так, у навчальний заклад оснащеним спеціальними підіймачами, навігацією шрифтом Брайля. Також у школі є пристосування, які забезпечують комфортне навчання для всіх дітей."Це лише перший крок. Нині в Запорізькій області будується ще 10 таких шкіл, що дасть змогу забезпечити очну освіту для понад вісім тисяч дітей. Ми продовжуємо активно працювати над створенням безпекових умов для очного навчання — це залишається пріоритетом урядової політики", — наголосив він.Варто зазначити, що на облаштування укриттів у Запорізькій області уряд виділив 500 мільйонів гривень субвенції та додаткові 545 мільйона гривень дотації.Нагадаємо, під час вечірнього відеозвернення 12 грудня президент Володимир Зеленський розповів про багато запланованої роботи щодо Запоріжжя. У першу чергу йдеться про безпекову ситуацію та захист неба. .

Українським школам можуть надати право залишати учнів на другий рік навчання в тому ж класі. Метою такої пропозиції є компенсація навчальних втрат.  Таку заяву під час зустрічі з міністром освіти та науки Оксеном Лісовим зробила освітній омбудсмен Надія Лещик."Запропонувала надати право закладам освіти залишати учнів усіх класів на другий рік навчання в тому ж класі за однієї з умов: наявності початкового рівня навчальних досягнень дитини, тривалого пропуску уроків, відсутності впродовж одного навчального семестру за рішенням педагогічної ради, без згоди батьків", — йдеться у заяві Надії Лещик.Раніше Міністерство освіти та науки України затвердило порядок проведення національного мультипредметного тесту у 2025 році. Учасники складатимуть його з 14 травня. Саме за його результатами абітурієнти вступатимуть до вишів.Нагадаємо, за даними заступника міністра освіти Михайла Винницького, в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років.Варто зазначити, що до кінця 2024 року в українських школах учні початкових класів харчуватимуться безплатно. На ці потреби з державного бюджету виділили два мільярди гривень.

За тисячу днів повномасштабної війни проти Росії загинуло 89 педагогів і викладачів. До того ж кількість не виданих дипломів про вищу освіту перевищила 500. Про це повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. "Перший день повномасштабного вторгнення, який розпочався 1 000 днів тому, став відліком часу, що змінив нас назавжди", — наголосив він. За його словами, за 1000 днів Росія забрала життя у 89 педагогів і викладачів, а кількість невиданих дипломів про вищу освіту перевищила 500. У 228 тисяч дітей забрали домівку, 16 університетів покинули рідні стіни, а приблизно 1000 шкіл опинилися на іншому боці лінії фронту. "Попри втрати, попри руйнування, попри небезпеку, освіта вистояла, освіта відновлюється, освіта дає надію та впевненість у майбутньому", — акцентував міністр освіти та науки України. Він запевнив, що діти повертаються в школи, школи відновлюються, родини повертаються в громади. Школи наповнюються підручниками й обладнанням, купуються автобуси та будуються укриття. Продовжуються реформи Нової української школи та старшої школи, запускаються нові, давно назрілі зміни у вищій освіті та науці. "Тисячу днів ми перемагаємо свій страх, сумнів, утому та зневіру. Перемагаємо за право мати майбутнє. Безпечне, гідне, освічене майбутнє, яке ми неодмінно здобудемо", — підсумував Оксен Лісовий. Нагадаємо, начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко заявляв, що за 1 000 днів повномасштабного вторгнення в Києві пролунало 1 369 тривог сумарною тривалістю 1 553 години. Окупанти запустили по столиці понад 2 500 ракет і безпілотників.

В Україні триває процес укрупнення університетів шляхом об'єднання вишів — менші до більших, менш ефективні до успішніших. І це триватиме ще впродовж певного часу. Про це заявив міністр освіти Оксен Лісовий в інтерв’ю YouTube-каналу "ТСН Тиждень". За його словами, в міністерстві немає гонитви за цифрами — залишити певну кількість університетів. Замість цього звертають увагу на ключові показники. "Для того, щоб університет жив і розвивався, а не став мікроуніверситетом, в якому студент навчається як у хорошій київській школі, в нього повинно вступати щонайменше 1 000 студентів на рік. У ньому має навчатися на всіх рівнях — бакалаврат, магістратура, аспірантура — сім або вісім тисяч студентів. Щоби створити таке середовище, аби ми не розмивали та не розтягували тонким шаром наші державні інвестиції", — розповів міністр. Для цього, за його словами, використовують демографічні показники. "Ми розуміємо, скільки випускників шкіл буде на багато років вперед, скільки традиційно із них вступає до закладів профтехосвіти фахової передвищої, до вищої освіти. Скільки із них залишається у своєму місті, а скільки їде до великих освітніх центрів — таких як Київ, Львів. У нас сформовані пропозиції з кожної області, які університети ми пропонуємо залишити, які пропонуємо об'єднати. Ми зробили вже вісім об'єднань", — зазначив Оксен Лісовий. Нагадаємо, що, згідно з рейтингом університетів на сайті агенції Times Higher Education, до переліку найкращих у світі увійшли 17 українських вишів. Серед них — Київський національний університет імені Тараса Шевченка та "Львівська політехніка".

На директорів шкіл і вчителів покладуть серйозну відповідальність за спілкування російською мовою в освітніх закладах. Однак штрафів за це не передбачають. Про це розповів міністр освіти України Оксен Лісовий в інтерв’ю YouTube-каналу 1+1. "Ми ж розуміємо, що ті, хто борються проти українізації освітнього середовища, в тому числі використовують і різноманітні маніпуляції. Законопроект ще пройде палкі дискусії, але принцип сам Міністерство освіти підтримує", — зазначив він. За його словами, освітнє середовище повинно сприяти успіху громадянина. Успіху громадянин не досягне, якщо він не володіє вільно та впевнено, якщо він не мислить державною мовою. "Без володіння державною мовою ти не досягнеш успіху цій державі. Нашим громадянам треба допомогти досконало володіти державною мовою", — розповів Лісовий. Міністр не вірить в репресивні методи, насильство та заборони. Тому, на його думку, штрафів не має бути. "Те, що стосується якихось штрафів або якихось репресій, я не підтримую ці ідеї. Але все ж відповідальність директора школи та вчителя повинна бути високою. Я вірю у свідомість людей, треба розуміти, що російська мова використовується як інструмент агресії навіть сьогодні. Вона є передумовою для введення танків і для введення збройних сил Росії. Тому вчитель це повинен розуміти. І він повинен допомогти російськомовним родинам перейти на українську", — зробив висновок Лісовий. Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що у Верховній Раді України проходить реєстрацію законопроект, який може зобовʼязати учнів і вчителів розмовляти українською мовою на всій території школи не тільки під час занять. Його ініціаторка — народна депутатка Наталія Піпа.

У Міністерстві освіти та науки знайшла підтримку ініціатива щодо заборони спілкуватися російською мовою на перервах у школах. Захист у цьому питані національних меншин не стосується мови країни-агресора. Таку заяву на годині запитань до уряду зробив міністр освіти Оксен Лісовий, пишуть "Українські Новини". "Щодо законопроекту, ініціативи пані Наталі Піпи, то Міністерство освіти законопроект з деякими зауваженнями підтримало його", — сказав міністр щодо законопроєкту про заборону спілкування у школах російською мовою. Лісовий переконаний, що в будь-яких рішеннях, які захищають українську мову, необхідно передбачити можливість рівноцінного, рівноправного розвитку мов національних спільнот Європейського Союзу. "Це безумовно ні в якому разі не поширюється на мову країни-агресора. Ми розуміємо, що мова використовується як зброя, як передумова для агресії", — наголосив Лісовий щодо необхідності захисту мов нацменшин. За словами посадовця, у Міносвіти "дбають про мови корінних народів, мови національних спільнот і перш за все за розвиток української мови". Нагадаємо, 22 вересня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що вчителі в Україні під час освітнього процесу мають спілкуватися лише державною мовою. Зокрема, ця вимога стосується не лише проведення уроків, але й під час перерв, позакласної роботи та спілкування між іншими шкільними працівниками.

Міністерство освіти та науки готує зміни для учнів старших класів. З 2027 року девʼятикласники самостійно будуть обирати, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив очільник міністерства Оксен Лісовий. Посадовець наголосив, що з 2027 року старша школа повинна докорінно змінитися. В основу змін закладатимуть дві засадничі цінності — свободу і відповідальність.  "Девʼятикласники самостійно будуть обирати, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Це те, що було закладено у філософію всієї реформи, і це те, чого хочуть самі діти", — йдеться у повідомленні Лісового. За його словами, цими днями були презентовані результати соціологічного дослідження від Київського міжнародного інституту соціології, яке було проведено на замовлення Швейцарсько-українського проєкту DECIDE на запит МОН. Результати дослідження, як зазначив Оксен Лісовий, показали, що 91% старшокласників та 83% студентів професійних закладів висловили бажання обирати частину предметів для вивчення самостійно. "Це є важливим аргументом для мене у тому, чому попри повномасштабне вторгнення ми мусимо продовжувати втілювати зміни у старшій школі, які закладено в концепцію реформи Нової української школи", — додав міністр освіти та науки. Нагадаємо, Міністерство освіти та науки затвердило план політики "Школа офлайн", за допомогою якого до очного навчання планують повернути 300 тисяч українських дітей. Раніше міністр освіти Оксен Лісовий заявив, що наразі 80% українських шкіл обладнані альтернативними джерелами електроенергії та опалення. Водночас у випадку блекауту школи будуть ключовими осередками навчання, адже онлайн-освіта буде неможливою через відсутність електрики.

В Україні можуть скасувати дрес-код у школах. У Міністерстві освіти та науки вважають, що в нас будується вільне суспільство творчих і високопродуктивних людей, тому будь-які обмеження недоречні. Таку думку висловив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий на четвертому Саміті перших леді та джентльменів у четвер, 12 вересня, в Києві. Його цитує "Інтерфакс-Україна". Він підтримує вільний вибір одягу учнями для відвідування школи. "Скасування дрес-коду — це цінності. За які цінності ми воюємо? Якщо свобода — то дитина має відчувати себе вільно. Зовнішні рамки — це набір цінностей для іншого суспільства, а ми будуємо вільне суспільство творчих і високопродуктивних людей", — сказав Лісовий. Міністр наголосив, що вільний вибір шкільного одягу — це прагматичне питання. "Якщо ми зі школи ставимо рамки, вимоги, планку, а не інтегруємо саморегулятори в дитину через цінності та виховний процес, то ми таке суспільство не сформуємо", — наголосив він. Лісовий зазначив, що дрес-код скасовано також для предмета "Захист України". Раніше, 11 вересня, Служба освітнього омбудсмена заявила, що заборона відвідувати учнем заняття через відсутність шкільної форми порушує його право на освіту, а також, що одяг для школи є вільним вибором дитини та батьків. Нагадаємо, у серпні прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що учні, які перебувають за кордоном, вивчатимуть український компонент шкільної програми. Він займатиме 6-8 годин на тиждень. Решту предметів вони зможуть опанувати в школах країн, де наразі проживають. Цю частину навчання їм зарахують автоматично.

У шкільних підручниках з української мови для сьомого класу авторства Анастасії Онатій та Тараса Ткачука виявили карту України без тимчасово окупованого Криму. Міністр освіти Оксен Лісовий відреагував на інцидент та заявив, що видавець підручника виправить технічну помилку за власний кошт. Відповідний пост посадовець написав на своїй сторінці у Facebook. "Сьогодні в інформаційному просторі шириться фотографія з підручника "Української мови" для учнів сьомого класу, на якій зображена карта без Криму. По-перше: Крим -- це Україна!" -- написав він на своїй сторінці у Facebook. Лісовий запевнив, що технічну помилку видавець, який допустив некоректність дизайну, виправить за власний кошт. "І наостанок, Міністерство освіти та науки України має питання до якості шкільних підручників. Ці питання пов’язані з діяльністю Інституту модернізації змісту освіти. Їх ми порушуємо не вперше", -- зазначив посадовець. За його словами, з 2 вересня 2024 року рішенням Міністерства експертизу забезпечуватиме Український інститут розвитку освіти (УІРО). У 2025-2026 році МОН завершує реорганізацію Інституту модернізації змісту освіти.  Лісовий наголосив, що це необхідно для того, щоб "питання з якістю підручників зняти раз і назавжди". Як автори пояснили помилку в підручнику? Авторка книги Анастасія Онатій пояснила, що піктограма у формі України без Криму потрапила в книгу через прикру неуважність. "Виявляється, що на стоках тепер викладають "зручні" карти України з двома "шарами" зображень — з Кримом і без. Ми на 100% визнаємо цю помилку і пропонуємо виправити її разом з учнями та ученицями", — зауважила Онатій.  Так, авторка книги закликала вчителів запустити флешмоб "Домалюй Крим". За її словами, на це потрібно виділити 10-15 хвилин уроку, щоб обговорити цю помилку з дітьми й домалювати піктограму на третій сторінці підручника. Фото: Facebook-сторінка Анастасії Онатій "Підтримайте нас — буде гарний привід поговорити про Крим, його українськість", — додала вона. Також до пояснень долучились і фахівці, які займалися розробкою дизайну цього шкільного підручника. Вони зауважили, що карта на зображенні складається з двох контурів. Схема Криму при копіюванні змістилася та була перенесена на шар нижче до білого кола, а інший контур був розташований на рівні вище білого кола. Фото: Facebook-сторінка Анастасії Онатій Так, під час створення графіки, дизайнер зосередив свою увагу на контурах, щоб не було зайвих. Саме через це він не помітив, що обʼєкта немає на верхньому шарі зображення. Нагадаємо, у червні прес-служба Міністерства закордонних справ повідомляла, що під час проведення засідання робочої групи Дунайської комісії українська делегація виявила некоректне зображення території України на карті, а саме — без Криму та частини Одеської області. Зокрема, некоректну мапу України знайшли в документах Асоціації правоохоронних органів держав-членів Євросоюзу, пов’язаних із морським і внутрішнім судноплавством. Зі свого боку в Асоціації запевнили, що вживатимуть всіх заходів для інтеграції коректної мапи України в усі свої робочі документи, а також недопущення подібних порушень у майбутньому.

В Україні закон про освіту і його кінцеві положення передбачають підняття заробітної плати вчителям до трьох прожиткових мінімумів. Водночас це можна буде реалізувати тоді, коли бюджет отримає хоча б 50-60 мільярдів додаткових коштів. Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий, пише BBC. Посадовець наголосив, що в державі є дефіцит вчителів, а саме інформатики, математики та англійської мови. "Середня зарплата вчителя — це 12 тисяч гривень. Залежно від навантаження, яке має вчитель, вона може бути більшою або меншою. Але це точно не та зарплата, яку я як міністр, і я як громадянин, і я як батько, хотів би, щоб отримував вчитель", — сказав Лісовий. За його словами, закон про освіту і його кінцеві положення передбачають підняття заробітної плати вчителів до трьох прожиткових мінімумів, на які Міністерство виходить, але з певним набором інструментів спрощення нарахування заробітної плати. "На сьогодні педагоги-дошкільники соціально маргіналізовані: у них взагалі там шість тисяч заробітна плата. Їм доплачують до мінімуму, розумієте? І це неприйнятно", — заявив Оксен Лісовий. Міністр освіти та науки також назвав умови, коли можливо буде говорити про підняття зарплати вчителям до 24 тисяч гривень. "Це буде тоді, коли бюджет отримає для початку хоч би вільних 50-60 мільярдів додаткових коштів. Я не буду на камеру озвучувати видатки на оборону, але цих місячних видатків вистачить для того, щоб підняти заробітну плату усім вчителям на рік", — додав Лісовий. Раніше повідомлялось, що у липні середня заробітна плата зросла до 21 тисячі гривень. Також на ринку праці збільшилася кількість вакансій. Нагадаємо, Кабінет міністрів з 1 січня 2024 року підвищив розмір мінімальної заробітної плати бюджетникам. Виплати для українців зросли на 400 гривень.