У п’ятницю, 15 серпня, під час телефонної розмови самопроголошений очільник Білорусі Олександр Лукашенко запросив американського президента Дональда Трампа приїхати до Мінська.Про це повідомила прес-служба білоруського президента Олександра Лукашенка."Телефонна розмова президентів Білорусі та США Олександра Лукашенка та Дональда Трампа відбулася 15 серпня", — йдеться в повідомленні.Офіційний Мінськ додав, що лідери двох країн обговорили питання двостороннього порядку денного, регіональну тематику та ситуацію в гарячих точках, включаючи Україну.В Олександра Лукашенка запевнили, що сторони досягнули домовленості продовжити контакти."Президент Білорусі запросив Дональда Трампа зі сім'єю до Мінська, і це запрошення прийнято", — наголосили у прес-службі білоруського президента.Раніше Трамп написав у соцмережах, що телефонував Лукашенку, щоби подякувати за звільнення 16 ув'язнених (мова про учасників і лідерів протестів у Білорусі 2020 року).Він повідомив, що також обговорює звільнення 1 300 додаткових ув'язнених. Ймовірно, мова також може йти про політичних в'язнів."Наша розмова вийшла дуже хорошою. Ми обговорили багато тем, включаючи візит президента Путіна на Аляску. Я з нетерпінням чекаю на зустріч із президентом Лукашенком у майбутньому. Дякую йому за увагу щодо цього питання!" — підсумував Дональд Трамп.Нагадаємо, Олександр Лукашенко заявляв, що Москва не зверталася до Мінська з проханням про пряму участь у війні проти України через побоювання можливого втручання Північноатлантичного альянсу.
Американський президент Дональд Трамп провів телефонну розмову зі самопроголошеним очільником Білорусі Олександром Лукашенком. Обговорювали можливе звільнення 1 300 ув’язнених.Про це Дональд Трамп написав у своїх соціальних мережах."У мене відбулася чудова розмова з високоповажним президентом Білорусі Лукашенком", — зазначив він.Трамп заявив, що телефонував Лукашенку, щоби подякувати за звільнення 16 ув'язнених (мова про учасників і лідерів протестів у Білорусі 2020 року).Він повідомив, що також обговорює звільнення 1 300 додаткових ув'язнених. Ймовірно, мова також може йти про політичних в'язнів."Наша розмова вийшла дуже хорошою. Ми обговорили багато тем, включаючи візит президента Путіна на Аляску. Я з нетерпінням чекаю на зустріч із президентом Лукашенком у майбутньому. Дякую йому за увагу щодо цього питання!" — підсумував Дональд Трамп.Варто звернути увагу на те, що у своєму дописі американський президент уникнув формулювання "політв'язні", він написав, що це просто "в'язні".Раніше американцям вдалося домогтися звільнення 16 політв'язнів Білорусі. Це відбулося після візиту до Мінська спецпредставника президента США Стівена Віткоффа.Нагадаємо, раніше Олександр Лукашенко заявляв, що Москва не зверталася до Мінська з проханням про пряму участь у війні проти України через побоювання можливого втручання Північноатлантичного альянсу.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко озвучив нову версію вторгнення Російської Федерації в Україну. За його словами, війська Путіна, які виходили з Білорусі після спільних навчань, біля кордону з Україною "в якийсь момент" повернули на Київ. Про це диктатор розповів в інтерв’ю журналісту Time Саймону Шустеру. Лукашенко повідомив, що російські війська пройшли через білоруську зону по старій дорозі "Ленінград-Одеса" і зайшли в Україну під час цього виведення. Він наголосив, що цей процес тривав всього "кілька годин"."А війська були Східного округу — зі сходу Росії… Чому війська через Київ пішли на схід Росії, чому Путін виводив їх через Київ до Росії — це питання до Зеленського і до Путіна", — цинічно заявив Лукашенко. Цікаво, що, за словами Олександра Лукашенка, Москва не зверталася до Мінська з проханням про пряму участь у війні проти України через побоювання можливого втручання Північноатлантичного альянсу.Раніше керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко наразі не хоче надавати росіянам "коридор" через Білорусь для війни з Україною. Однак Україні варто залишатися готовою до будь-чого.Також Лукашенко зробив декілька заяв про "мирне врегулювання" війни в Україні. Зокрема, білоруський лідер вважає, що Київ "вимагає неможливого", а Україна має "сісти за стіл переговорів", а не "кидатися камінням".Окрім того, самопроголошений президент Білорусі вважає, що "необхідно залучити Мінськ" до переговорного процесу. До речі, Володимир Путін у цьому його підтримав.У липні речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко розповідав, що ситуація на кордоні з Білоруссю контрольована. На той момент жодних нестандартних дій не фіксували.Нагадаємо, у Службі зовнішньої розвідки України інформували, що після початку повномасштабної війни Росії проти України попит на білоруські оборонні технології різко зріс. Москва шукає альтернативні джерела компонентів — зокрема, для дронів і ракетного озброєння — на тлі західних санкцій і логістичних бар'єрів.
Москва не зверталася до Мінська з проханням про пряму участь у війні проти України через побоювання можливого втручання Північноатлантичного альянсу.Про це розповів самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв’ю американському журналу Time.За словами диктатора, відкрите залучення Білорусі могло б мати "зовсім інші політичні та військові наслідки". Лукашенко наголосив, що у разі такого розвитку подій "не тільки українці будуть воювати проти нас, це буде приводом для введення в Україну натовських військ".Політик припустив, що під виглядом найманців до України нібито можуть прибути військові підрозділи з Німеччини, Франції, Великої Британії та інших держав, що призвело б до протистояння з силами НАТО вже на білоруській території. Лукашенко також заявив, що у такому випадку "ракетами будуть бити по Білорусі".Водночас самопроголошений президент Білорусі заявив, що це питання навіть не обговорювалося з керівництвом РФ. За словами Лукашенка, директор ЦРУ Вільям Бернс під час візиту до Мінська дізнавався, чи планує Білорусь вступати у війну проти України. Лукашенко на це відповів: "Ми не збираємося воювати та кордон переходити, але допомагаємо тут росіянам".Раніше керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко наразі не хоче надавати росіянам "коридор" через Білорусь для війни з Україною. Однак Україні варто залишатися готовою до будь-чого.Також Лукашенко зробив декілька заяв про "мирне врегулювання" війни в Україні. Зокрема, білоруський лідер вважає, що Київ "вимагає неможливого", а Україна має "сісти за стіл переговорів", а не "кидатися камінням".Окрім того, самопроголошений президент Білорусі вважає, що "необхідно залучити Мінськ" до переговорного процесу. До речі, Володимир Путін у цьому його підтримав.У липні речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко розповідав, що ситуація на кордоні з Білоруссю контрольована. На той момент жодних нестандартних дій не фіксували.Нагадаємо, у Службі зовнішньої розвідки України інформували, що після початку повномасштабної війни Росії проти України попит на білоруські оборонні технології різко зріс. Москва шукає альтернативні джерела компонентів — зокрема, для дронів і ракетного озброєння — на тлі західних санкцій і логістичних бар'єрів.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко переконаний, що Російська Федерація не програє війну проти України, бо "це дорого обійдеться всім". Водночас потрібні мирні переговори двох сторін.Про це диктатор сказав в інтерв'ю Time.Лукашенко зазначив, що глава Кремля Путін може погодитися, наприклад, на повітряне перемир'я, але на такий же крок повинен нібито піти й Київ."Якщо розумно провести переговори й піти на поступки Росії, а Росії — на поступки Україні (необхідно визначити ці питання і зробити взаємні поступки), Росія більше ніколи не воюватиме з Україною. Ніколи", — заявив білоруський політик.Журналіст Time запитав у Лукашенка, як, на його думку, може мати вигляд в майбутньому лінія розмежування між Україною та РФ після потенційної мирної угоди. Білоруський диктатор відповів, що це буде залежати від того, як домовляться ворожі сторони:"Можна домовитися, що з обох сторін буде демілітаризована (а насправді правильно — мілітаризована) зона — кілометр, два або п'ять. Це жах. Мертва зона. Але я сподіваюся, що до цього не дійде. Буде звичайна межа. Так, посилена охорона з одного боку і з іншого. Але в цій зоні можна працювати".Водночас Лукашенко не виключив, що ситуація на полі бою зміниться таким чином, що лінію розмежування доведеться проводити по Дніпру. При цьому, Київ може залишитися на російській стороні."Ось чого треба побоюватися, що ви можете втратити всю Україну. А взагалі її можуть розділити: Угорщина забере шматочок, Польща — вона вже потирає руки Захід України прихопити й так далі. І залишиться якась смужка", — наголосив Лукашенко.Білоруський диктатор також підтвердив готовність організувати при необхідності тристоронню зустріч Трампа, Путіна і Зеленського на території його країни.Раніше керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко наразі не хоче надавати росіянам "коридор" через Білорусь для війни з Україною. Однак Україні варто залишатися готовою до будь-чого.Також Лукашенко зробив декілька заяв про "мирне врегулювання" війни в Україні. Зокрема, білоруський лідер вважає, що Київ "вимагає неможливого", а Україна має "сісти за стіл переговорів", а не "кидатися камінням".Окрім того, самопроголошений президент Білорусі вважає, що "необхідно залучити Мінськ" до переговорного процесу. До речі, Володимир Путін у цьому його підтримав.У липні речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко розповідав, що ситуація на кордоні з Білоруссю контрольована. На той момент жодних нестандартних дій не фіксували.Нагадаємо, у Службі зовнішньої розвідки України інформували, що після початку повномасштабної війни Росії проти України попит на білоруські оборонні технології різко зріс. Москва шукає альтернативні джерела компонентів — зокрема, для дронів і ракетного озброєння — на тлі західних санкцій і логістичних бар'єрів.
У Мінську вперше з 2021 року відбулася нарада керівників білоруських дипломатичних місій. Формальна мета — адаптація зовнішньої політики до умов нестабільності на міжнародних ринках, а справжня — пошук шляхів економічного виживання під санкційним тиском.Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України. У відомстві наголосили, що Лукашенко поставив чітке завдання: зовнішньополітична служба має приносити економічну віддачу."Економіка шкутильгає, з експортом проблеми", — визнав він під час виступу.За підсумками січня-травня 2025 року, загальний експорт товарів і послуг виріс лише на 0,4%, тоді як імпорт зріс на 3,3%. Торгівельне сальдо знову пішло в мінус і вже перевищило 770 мільйонів доларів, що майже вчетверо більше, ніж за аналогічний період 2024 року. "Ключовий тягар — саме товари. Їх експорт зменшився на 3,1 %, тоді як імпорт зріс на 2 %. Навіть на головному ринку — російському — білоруська промисловість втрачає позиції. Постачання машинобудівної продукції до РФ (включно з тракторами, комбайнами та легковими авто) знизилось на 320 мільйонів доларів лише за п’ять місяців", — йдеться у звіді розвідки.Попри економічні складнощі, Лукашенко продовжує використовувати дипломатію як інструмент зовнішньополітичного маневру. Мінськ намагається переконати Захід у провалі санкційної політики та одночасно натякає на можливість звільнення політичних в’язнів в обмін на поступки.Водночас, за даними зовнішньої розвідки, Москва залишається головним політичним і економічним пріоритетом Мінська. Проте, навіть тісні зв’язки з Кремлем не рятують від структурних дисбалансів: білоруські товари витісняються з ключових ринків — як у ЄС, так і в Африці й Азії. Причина — вторинні санкції, що зачепили торгівлю добривами, металом та сталлю.За даними СЗРУ, у найближчій перспективі очікується заміна частини дипломатів на лояльніших і керованіших осіб. "Це акцентує: для Лукашенка МЗС — не зовнішньополітичний інструмент, а менеджерська структура, завдання якої — підтримати економіку в умовах ізоляції", — додали у розвідці.Нагадаємо, у Службі зовнішньої розвідки України інформували, що після початку повномасштабної війни Росії проти України попит на білоруські оборонні технології різко зріс. Москва шукає альтернативні джерела компонентів — зокрема, для дронів і ракетного озброєння — на тлі західних санкцій і логістичних бар'єрів.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повторив багато з тих самих тезисів, які глава Кремля Володимир Путін та самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко висловили під час прес-конференції 1 серпня, звинувативши Україну у відсутності прогресу в переговорах та продемонструвавши непохитну відданість Москви своїм давнім вимогам. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Лавров 1 серпня заявив, що українсько-російські мирні переговори щодо припинення війни РФ в Україні просуваються, і звинуватив Україну в уповільненні темпів переговорів. Лавров заявив, що Москва чекає на конкретну відповідь від Києва щодо пропозиції Росії створити онлайн-робочі групи. Лавров також заявив, що президент України Володимир Зеленський неодноразово змінює свої вимоги щодо переговорів та припинення вогню. Лавров наголосив на відданості Росії своїм давнім воєнним цілям в Україні та вимозі Росії, щоб будь-яке мирне врегулювання усунуло "корінні причини" війни. "Заяви Лаврова містили багато тих самих фраз і нюансів, що й заяви Путіна та Лукашенка від 1 серпня, і відбулися в той самий день, що й прес-конференція Путіна та Лукашенка, що свідчить про те, що ці наративи є частиною інструкцій Кремля зверху вниз російським чиновникам щодо того, як формувати переговорний процес", — пише ISW.Заяви Путіна, Лукашенка та Лаврова відображають офіційну позицію глави Кремля щодо переговорів та його воєнних цілей. ISW продовжує оцінювати, що Росія не зацікавлена в компромісах щодо своїх давніх вимог, які є нічим іншим, як капітуляцією України, і продовжує пропагувати провокаційну риторику, спрямовану на підрив єдності між США та Європою. Як нещодавно зауважили аналітики ISW, 1 серпня російський диктатор Володимир Путін повторив ті самі вимоги, які він вперше висунув у червні 2024 року, що ще раз продемонструвало безкомпромісну позицію Росії та її небажання вести переговори щодо припинення війни проти України. Нагадаємо, кремлівські чиновники рішуче відхилили новий термін, встановлений президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом для Росії щодо переговорів про припинення війни проти України, та підтвердили зацікавленість Москви у її продовженні.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко наразі не хоче надавати росіянам "коридор" через Білорусь для війни з Україною. Однак Україні варто залишатися готовою до будь-чого.Про це заявив керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов під час інтерв’ю для проекту "Мосейчук+"."Зараз Лукашенко категорично на це не погоджується та не погодиться найближчим часом надавати коридор росіянам", — зазначив він.Однак керівник української розвідки нагадав події 2022 року, коли рашисти вдерлися на територію України в тому числі й через Білорусь."Ми маємо бути сильними та готовими до будь-чого, тоді з нами не буде несподіванок. Це від нас залежить все", — додав очільник ГУР.Раніше Лукашенко зробив декілька заяв про "мирне врегулювання" війни в Україні. Зокрема, білоруський лідер вважає, що Київ "вимагає неможливого", а Україна має "сісти за стіл переговорів", а не "кидатися камінням".Окрім того, самопроголошений президент Білорусі вважає, що "необхідно залучити Мінськ" до переговорного процесу. До речі, Володимир Путін у цьому його підтримав.У липні речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко розповідав, що ситуація на кордоні з Білоруссю контрольована. На той момент жодних нестандартних дій не фіксували.Нагадаємо, у Службі зовнішньої розвідки України інформували, що після початку повномасштабної війни Росії проти України попит на білоруські оборонні технології різко зріс. Москва шукає альтернативні джерела компонентів — зокрема, для дронів і ракетного озброєння — на тлі західних санкцій і логістичних бар'єрів.
У ніч на вівторок, 29 липня, зафіксовано збиття невідомого безпілотника над Мінськом. Білоруська влада заявила, що це стало першим випадком у їхній столиці.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони Республіки Білорусь."Чергові сили ППО близько другої години ночі 29 липня у повітряному просторі Республіки Білорусь виявили та припинили політ невідомої повітряної цілі — порушника порядку використання повітряного простору, ідентифікованої як безпілотний літальний апарат", — ідеться в повідомленні.У білоруському оборонному відомстві додали, що внаслідок впливу на нього засобів радіоелектронної боротьби о 02:33 він упав у районі будинку 72, що на вулиці Матусевича в Мінську.У Міністерстві оборони Республіки Білорусь запевнили, що потерпілих немає."З урахуванням цього інциденту оперативно вживаються додаткові заходи щодо посилення контролю за використанням повітряного простору", — зазначили в повідомленні.Відповідні білоруські служби за цим фактом проводять перевірку. Поки що детальніше про обставини того, що сталося, не повідомляють.Прес-служба білоруського міноборони лише зауважила, що самопроголошений президент Олександр Лукашенко начебто "тримає ситуацію на особистому контролі".До речі, вчора в повітряному просторі Литви виявили невідомий безпілотник. Він, імовірно, залетів із території Білорусі. Вільнюська влада посилила контроль на кордоні.Нагадаємо, що 12 липня в Білорусі вертоліт Мі-24 знищив російський ударний безпілотник типу "Гербера", який летів у бік України.
Впертий контроль самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка над економікою країни призвів до весняного дефіциту картоплі в країні, яка полюбляє цей овоч.Про це повідомляє Politico.Критики авторитарного правителя, який у січні здобув сьомий термін при владі, кажуть, що він спотворив економіку суворим контролем цін на основні продукти, такі як картопля, водночас заохочуючи громадян доносити на продуктові магазини, які порушують правила режиму. Обмеження, запроваджені Лукашенком у жовтні 2022 року з метою утримання низьких цін та запобігання інфляції, натомість зробили картоплю набагато менш прибутковою для фермерів. Опоненти стверджують, що рішення, прийняті командою Лукашенка, минулого року зупинили виробництво та змусили багатьох фермерів, які перебувають у скрутному становищі, продавати свою продукцію до сусідньої Росії, що принизило мінський режим і паралізувало продуктові магазини, які, як очікується, продаватимуть картоплю дешево.Незначне зростання цін на картоплю не встигало за зростанням витрат для фермерів та роздрібних торговців, і демотивовані фермери країни, своєю чергою, садили менше картоплі. У 2024 році Білорусь зібрала 3,1 мільйона тонн картоплі, порівняно з понад чотирма мільйонами роком раніше."Якщо ви знаєте з історії Радянського Союзу, коли у людей немає мотивації, ви не можете змусити їх добре працювати", — сказав Лев Львовський, академічний директор флагманського білоруського економічного аналітичного центру BEROC.Лукашенко сам колись очолював колгосп у Городці, на сході сучасної Білорусі, у сутінкові роки радянського комунізму.Ціновий контроль, запроваджений Мінськом, зробив продаж картоплі до Росії дуже прибутковою справою. За даними BEROC, у березні картопля в Росії коштувала більш ніж удвічі дорожче, ніж у Білорусі. А Білорусь експортувала до Росії близько 200 тисяч тонн картоплі у 2024 році, що робить її постачальником №1 цієї основної культури для свого сусіда. Фінансові стимули торгівлі з Росією не залишаються непоміченими урядом. Сам Лукашенко благав фермерів виробляти достатньо картоплі, щоб прогодувати і Мінськ, і Москву. "Нам потрібно допомогти нашим російським родичам. А крім того, ми добре на цьому заробимо", — сказав він у травні.Гнила картопляОднак через дефіцит, що виник, режим тимчасово заборонив експорт картоплі, зокрема до Росії, без ліцензії, починаючи з грудня 2024 року. Багато фермерів відреагували на обмеження, позначивши здорову картоплю як зіпсовану, і продовжили направляти її до Росії, розповів Львовський Politico. Результат перевороту: дрібна, дефіцитна та часом гнила картопля в білоруських продуктових магазинах, явище, яке посилилося в березні та квітні. "Це показує, як Лукашенко та його адміністрація можуть штучно створювати дефіцит товарів, які раніше були у величезних кількостях", — сказав Алесь Алахнович, економічний радник лідерки білоруської опозиції у вигнанні Світлани Тихановської.Це не лінія режиму"Ми кілька разів вносили корективи до постанови уряду, виходячи з реалій на місцях. Таким чином, усі негативні тенденції в торгівлі та виробництві були придушені в зародку. Регулювання цін не спричинило жодних дисбалансів. На полицях є достатня кількість товарів за розумними цінами", — заявив у березні перший заступник міністра антимонопольного регулювання та торгівлі Іван Вежновець.Наскільки ринок рухається відповідно до побажань Лукашенка, так звана мита картопля — високоякісніша картопля, на яку не поширювався контроль цін — залишалася на полицях, але за значно вищими цінами.Щоб стимулювати фермерів вирощувати більше та продавати на внутрішньому ринку, чиновники у квітні підвищили максимальну ціну на звичайну картоплю.А наприкінці травня держава скасувала заборону на імпорт певних харчових продуктів, зокрема картоплі, з країн Європейського Союзу, класифікованих як "недружні", щоб спробувати розв'язати проблему самоствореного дефіциту."Зараз [доступність] покращується", — сказав Львовський виданню Politico. Але окрім стимулювання міжнародної торгівлі, рішенням Мінська щодо кризи в супермаркетах було встановлення ще більшого контролю. У червні Лукашенко припустив, що неназвані "певні особи" створили дефіцит, щоб покарати уряд за економічну політику."Картоплі було багато. Але пропозиція була обмежена, щоб продемонструвати негативний вплив втручання президента в цінову політику. Але коли [Комітет державного контролю] з’явився з кайданками та поклав їх на стіл, картопля стала доступною", — сказав він на урядовій нараді.На початку травня Комітет державного контролю режиму запустив гарячу лінію для покупців, за допомогою якої вони можуть повідомляти про продуктові магазини, які або не продають картоплю, або мають занадто високі ціни."Частина стратегії полягає в тому, щоб просто переслідувати всі ці торгівельні мережі в надії, що вони так боятимуться в'язниці, що вигадуватимуть картоплю з чистого повітря", — сказав Львовський.Це не зовсім бездоганний план"Ми вважаємо, що це вкотре доводить неефективність політики, яку проводить Лукашенко, безумовно", — сказав Володимир Остапенко, представник з питань міжнародного та європейського співробітництва в Об’єднаному перехідному кабінеті Тихановської у вигнанні, який базується в Брюсселі. "Але він намагається вижити. Він намагається залишитися на плаву".Нагадаємо, 25 березня цього року білоруський диктатор Олександр Лукашенко всьоме проголосив себе президентом країни та склав присягу. Так звана церемонія інавгурації відбулася у Палаці Незалежності. На неї було запрошено були запрошені 1100 гостей. Після складання присяги Лукашенко виступив із промовою, у якій заявив, що пів світу "мріє про білоруську диктатуру".
Спеціальний представник президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог обговорив зі самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком війну Росії проти України. Також він домігся звільнення в’язнів із білоруських тюрем.Про свій візит до Мінська Кіт Келлог написав на своїй сторінці в соціальній мережі X. Він зауважив, що американська делегація зустрілася з Лукашенком і його командою в Мінську.Зокрема, заступник спецпредставника Джон Коул провів обговорення щодо двосторонніх відносин між США та Білоруссю.За словами Кіта Келлога, в результаті діалогу вдалося домовитися про звільнення 14 політичних в'язнів із шести країн, включно з Японією та Польщею."Я обговорив із ним війну між Росією та Україною", — додав спецпредставник американського лідера.Він у розмові з Лукашенком традиційно акцентував на тому, як президент Дональд Трамп докладає всіх зусиль, щоби зупинити війну і покласти край вбивствам."Президент Трамп продовжує зміцнювати мир силою", — наголосив Кіт Келлог.Як відомо, 21 червня спецпредставник президента США в Україні Кіт Келлог відвідав Білорусь і зустрівся з диктатором Олександром Лукашенком.Деякі інформаційні джерела інформували, що американець хотів заручитися підтримкою самопроголошеного білоруського лідера мирної угоди між Україною та Росією. При цьому вони запевняли, що Келлог під час візиту не прагнув відірвати Білорусь від Москви.Нагадаємо, що 21 червня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звільнив низку політичних в'язнів. Помилування відбулося після візиту до Мінська Кіта Келлога, який є спеціальним представником президента США Дональда Трампа.
Американський лідер Дональд Трамп вмовив самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка видати указ про звільнення 14 політв’язнів. Серед них виявився активіст Сергій Тихановський.Про це сказала речниця Лукашенка Наталія Ейсмонт, яку цитує близький до влади Telegram-канал "Пул Первого".Вона зазначила, що більшість звільнених — не громадяни Білорусі. Зокрема, серед них є двоє громадян Японії, троє громадян Польщі, двоє громадян Латвії, а також громадяни Естонії, Швеції та США.Як наголосила Ейсмонт, кілька білорусів зі списку — це "особи, засуджені за екстремістську й терористичну діяльність". Таким, зокрема, є Сергій Тихановський. Рішення про звільнення політв'язня, мовляв, ухвалили "з гуманних міркувань, з метою возз'єднання сім'ї".Речниця Лукашенка також заявила, що перемовини глави Білорусі та спецпосланця президента США Кіта Келлога тривали шість із половиною годин "і торкнулися питань американських і європейських санкцій щодо Білорусі, конфліктів в Україні та на Близькому Сході, а також відносин Білорусі з Росією та Китаєм".Раніше було оприлюднено список звільнених Лукашенком білоруських політв'язнів.Нагадаємо, Олександр Лукашенко протягом 2-4 червня здійснив візит до Китаю. У Пекіні диктатор провів зустріч із китайським лідером Сі Цзіньпіном. Додамо, 25 березня цього року білоруський диктатор Олександр Лукашенко всьоме проголосив себе президентом країни та склав присягу. Так звана церемонія інавгурації відбулася у Палаці Незалежності. На неї було запрошено були запрошені 1100 гостей. Після складання присяги Лукашенко виступив із промовою, у якій заявив, що пів світу "мріє про білоруську диктатуру".
У суботу, 21 червня, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звільнив низку політичних в'язнів. Помилування відбулося після візиту до Мінська Кіта Келлога, який є спеціальним представником президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє правозахисна організація "Вясна". Сьогодні в Білорусі одразу 14 політв'язнів вийшли на волю. Вже відомо, що всі вони негайно були доставлені до Литви.Наразі відомо про звільнення:Сергія Тихановського — засуджений до 19 з половиною років позбавлення волі;колишньої доцентки Білоруського державного університету Наталії Дуліної — засуджена до трьох з половиною років позбавлення волі;журналіста "Радіо Свобода" Ігоря Карнея — засуджений до трьох років і 10 місяців позбавлення волі;69-річної білоруської шведки Галини Краснянської — засуджена до п'яти років позбавлення волі;активіста анархістського руху Акіхіру Гаєвського-Ханаду — засуджений до 15 років і 9 місяців позбавлення волі;21-річного Кирила Балаханова — засуджений до трьох з половиною років позбавлення волі у справі "Союзу білоруського національного щита";бізнесмена Сергія Шелега — засуджений до восьми з половиною років позбавлення волі;громадянина Естонії Алана Роя. Дружина Сергія Світлана Тихановська вже відреагувала на звільнення політичних в'язнів. Вона подякувала американському лідеру Дональду Трампу та іншим чиновникам США."Мій чоловік Сергій на волі! Важко описати радість у моєму серці. Ми ще не закінчили. 1150 політичних в'язнів залишаються за ґратами. Усі мають бути звільнені", — написала Тихановська.Нагадаємо, Олександр Лукашенко протягом 2-4 червня здійснив візит до Китаю. У Пекіні диктатор провів зустріч із китайським лідером Сі Цзіньпіном. Додамо, 25 березня цього року білоруський диктатор Олександр Лукашенко всьоме проголосив себе президентом країни та склав присягу. Так звана церемонія інавгурації відбулася у Палаці Незалежності. На неї було запрошено були запрошені 1100 гостей. Після складання присяги Лукашенко виступив із промовою, у якій заявив, що пів світу "мріє про білоруську диктатуру".
Опозиціонера, засновника каналу "Країна за життя" та одну з головних фігур подій 2020 року у Білорусі Сергія Тихановського випущено на волю 21 червня завдяки візиту до Мінська спеціального представника президента США Дональда Трампа Кіта Келлога. Політик провів за ґратами понад п'ять років. Про це повідомляє видання "Наша Ніва".Сергію Тихановському 46 років. Він народився в Горках і виріс у Гомелі, де закінчив філологічний факультет місцевого університету. Потім зайнявся бізнесом. Він організовував концерти, відкривав нічні клуби в Мозирі та Гомелі, володів мережею магазинів мобільних телефонів та відеостудією, яка знімала рекламу для популярних брендів. У 2019 році Тихановський створив канал "Країна для життя", щоб, як він сам казав, боротися зі свавіллям чиновників. Менш ніж за рік канал став одним із найпопулярніших на білоруському YouTube.Блогер активно їздив регіонами, зустрічався з підписниками та місцевими жителями, брав у них інтерв'ю. Люди розповідали Сергію про свої проблеми, часто критикуючи чиновників та владу.Сергій Тихановський став однією з ключових фігур у драматичних подіях 2020 року. Один з найпопулярніших політичних блогерів країни вирішив балотуватися на посаду президента, але його заарештували безпосередньо перед початком виборчої кампанії та він не зміг подати документи. У результаті кандидатом стала його дружина Світлана Тихановська, а Сергій після її арешту приєднався до кампанії як її керівник та довірена особа. Пікети на підтримку Тихановської зібрали безпрецедентну кількість людей по всій країні.29 травня 2020 року на легальному передвиборчому пікеті в Гродно Тихановського було затримано після провокації з боку силовиків.Два місяці по тому Лукашенко публічно заявив, що Тихановського затримали за його наказом. Він звинуватив Сергія у спробі організувати Майдан у Білорусі."Якби ми тоді не защипали деяких людей, Солігорськ би сьогодні вирував. Все починається поступово, ми це знаємо. Ситуація всередині країни погіршується, йде біла агітація, йде напад на чинну владу, йде корупція влади. За допомогою Майдану виникають заворушення, аж до звернення до іноземної держави. Так, я подав сигнал за словами Тихановського. Чи зробив я щось не так? Я хвилювався за свою країну, за яку я досі несу відповідальність", — сказав тоді Лукашенко.Влада суворо покарала Тихановського за його зусилля з мобілізації простих людей до політичної активності. Суд Сергія проходив у закритому режимі в Гомельському слідчому ізоляторі. У грудні 2021 року його засудили до 18 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за чотирма політичними статтями — ч. 1 ст. 293 (організація масових заворушень), ч. 3 ст. 130 (розпалювання соціальної ворожнечі), ч. 2 ст. 191 (перешкоджання роботі Центральної виборчої комісії), ч. 1 ст. 342 (організація дій, що грубо порушують громадський порядок). Пізніше до його терміну покарання додали ще півтора року за нібито злісну непокору адміністрації колонії. Сергій категорично відмовився визнавати провину.Тихановського тримали в повній ізоляції від світу. Понад два роки про нього не було жодної інформації. Коли його звільнили за кордон, на нього чекали син Карней та донька Агнія. А також дружина Світлана Тихановська.Окрім Тихановського, Лукашенко звільнив політв'язня Ігоря Карнея. Він здобув популярність як журналіст "Радіо свобода".Нагадаємо, Олександр Лукашенко протягом 2-4 червня здійснив візит до Китаю. У Пекіні диктатор провів зустріч із китайським лідером Сі Цзіньпіном. Додамо, 25 березня цього року білоруський диктатор Олександр Лукашенко всьоме проголосив себе президентом країни та склав присягу. Так звана церемонія інавгурації відбулася у Палаці Незалежності. На неї було запрошено були запрошені 1100 гостей. Після складання присяги Лукашенко виступив із промовою, у якій заявив, що пів світу "мріє про білоруську диктатуру".
Спеціальний представник президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог планує найближчими днями відвідати Білорусь, щоб зустрітися з самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком.Як повідомляє агентство Reuters, посилаючись на власні джерела, переговори про припинення вогню між Україною та Росією залишаються в глухому куті.Так, якщо поїздка відбудеться, Келлог стане найвищим американським чиновником, який відвідав Білорусь впродовж останніх років. Водночас порядок денний зустрічі з Лукашенком залишається невідомим. Двоє співрозмовників Reuters повідомили, що в приватних розмовах Келлог описував цю поїздку кроком, який може допомогти розпочати мирні переговори щодо завершення війни.Агентство наголошує, що офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає. Державний департамент та посольство Білорусі у Вашингтоні відмовилися від коментарів. Келлог та Білий дім не відповіли на запити про коментарі."Планування таких поїздок вимагає ретельного обговорення, і можливо, що поїздку можуть скасувати або змінити в останній момент", — зазначає Reuters. Варто додати, що попередній найвищий візит американського посадовця до Білорусі відбувся у 2020 році. Тоді Майк Помпео, який обіймав посаду держсекретаря США, відвідав Мінськ у межах спроб першої адміністрації Трампа покращити відносини з Лукашенком. Ці намагання припали на період напруженості між Мінськом і Москвою."Проте після президентських виборів у Білорусі 2020 року, які західні спостерігачі назвали сфальсифікованими, США та інші країни Заходу змінили підхід. Репресії проти учасників протестів спричинили дипломатичну ізоляцію Мінська. У 2022 році Сполучені Штати призупинили роботу свого посольства в Білорусі після того, як стало зрозуміло, що режим Лукашенка підтримає вторгнення Росії в Україну", — наголошує агентство.Нагадаємо, раніше Кіт Келлог прокоментував удари українських сил по російській авіації. Посадовець назвав їх прикладом ефективного і сміливого лідерства.