# Олександр Лукашенко

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що до Білорусі було завезено певну кількість ядерних боєголовок. У сусідній країні також може бути розміщений російський ракетний комплекс "Орєшнік".Білоруського диктатора цитує видання ASTRA."Я сюди ввіз ядерні боєголовки. Не один десяток штук. Багато хто пише: "А, це жарт, ніхто нічого не ввіз". Ввезли. А те, що вони кажуть, що це жарт, значить, вони проґавили. Вони навіть не помітили, як ми сюди їх завезли", — наголосив Лукашенко.Білоруський правитель також сказав, що планує у Білорусі розмістити ракетний комплекс "Орєшнік". Наразі у країні шукають відповідний для нього полігон."Розмістимо і націлимо. Моя умова Путіну була одна: "Цілі визначати будемо ми в Білорусі, не росіяни. Але експлуатувати допоможете". Тобто разом будемо натискати на кнопку, не дай Боже, якщо це потрібно. Але цілі будемо визначати ми", — додав Лукашенко.Як відомо, самопроголошений президент Олександр Лукашенко попросив кремлівського диктатора Володимира Путіна розмістити на території Білорусі ракетний комплекс "Орєшнік". Той пообіцяв зробити це 2025 року.Нагадаємо, військовий аналітик і колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес заявив, що для Росії немає жодної вигоди від використання ядерної зброї. Єдине, чого хоче Кремль, — переконати всіх, що росіяни можуть це зробити. Вони бачать, як ця загроза лякає людей.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав помилування 29 осіб, яких було засуджено за "екстремізм". Це сталося після того, як вони начебто розкаялись і звернулися з клопотанням про помилування.Як повідомило білоруське державне інформагентство "БЕЛТА", серед помилуваних — 11 жінок і 18 чоловіків. Зокрема, 15 осіб мають хронічні захворювання, а ще двоє — інвалідність. Зауважимо, що 7 листопада Лукашенко помилував 31 особу, а 21 листопада — 32 людини. Ще 37 політв'язнів самопроголошений президент помилував у вересні. У червні та серпні помилування від білоруського диктатора отримали 38 осіб.Варто додати, що паралельно з такими помилуваннями у Білорусі тривають суди за політично вмотивованими справами. Так, 20 листопада у Білорусі повідомили про екстрадицію затриманого у В'єтнамі колишнього військового, який служив у полку Кастуся Калиновського, який воює на боці України. Окрім цього, на початку минулого місяця стало відомо про смерть в ув’язненні у Білорусі 22-річного громадянина Росії, якого засудили до 12-річного терміну за "шпигунство та сприяння екстремістській діяльності".Нагадаємо, раніше Лукашенко попросив російського диктатора Володимира Путіна розмістити на території Білорусі ракетний комплекс "Орєшнік". Той пообіцяв зробити це 2025 року.

Так званий "союз" між Росією та Білоруссю має більше декларативний характер. Насправді Москва просто розширює вплив на Мінськ, хоча робить це через демонстрацію нібито співпраці двох країн. Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони України Андрій Коваленко. "Росія та Білорусь підписали 11 документів, серед яких: договір про гарантії безпеки в межах союзної держави; концепція безпеки союзної держави; договір про формування об’єднаного ринку електричної енергії союзної держави з 2025 року", — зазначив він. За його словами, більшість із цих документів матимуть декларативний характер. "Таким чином Росія розширює інструменти впливу на Білорусь", — запевнив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони. Він пояснив, що Кремль намагається демонструвати Заходу можливість "справжнього союзу" з білорусами. "І підганяє під це воєнний компонент розміщення зброї та живої сили", — підсумував Андрій Коваленко. Як відомо, самопроголошений президент Олександр Лукашенко попросив кремлівського диктатора Володимира Путіна розмістити на території Білорусі ракетний комплекс "Орєшнік". Той пообіцяв зробити це 2025 року. Нагадаємо, військовий аналітик і колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес заявив, що для Росії немає жодної вигоди від використання ядерної зброї. Єдине, чого хоче Кремль, — переконати всіх, що росіяни можуть це зробити. Вони бачать, як ця загроза лякає людей.

Розгортання ракет "Орєшнік" у Білорусі суттєво не збільшує ризиків удару балістичними ракетами середньої дальності по Україні чи державах Північноатлантичного альянсу. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зауважили фахівці, 6 грудня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко публічно закликав російського диктатора Володимира Путіна розмістити в Білорусі балістичні ракети "Орєшнік", але за умови, що білоруське військово-політичне керівництво визначить цілі "Орєшнік", якщо ракета коли-небудь запуститься з території Білорусі. В Інституті зауважили, що Лукашенко публічно вимагав, щоб Мінськ мав право вирішувати, як використовувати ракети "Орєшнік", ймовірно, намагаючись зберегти суверенітет Білорусі в Союзній державі та підтримати свою переговорну позицію проти подальшої інтеграції в Союзну державу. "Лукашенко тривалий час намагався конкурувати з Кремлем, щоб визначити, чи зможе Білорусь встановити контроль над російськими військовими активами, такими як передові системи протиповітряної оборони С-400, розміщені в Білорусі. Державний секретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович так само безпідставно стверджував, що тільки Лукашенко може віддати наказ про застосування російської тактичної ядерної зброї, розміщеної в Білорусі",-- зазначили експерти. Натомість, Путін вкотре спробував похизуватися ракетою "Орєшнік" і російськими ракетними можливостями під час засідання Вищої Держради Союзу.  "ISW продовжує оцінювати, що постійне хизування Кремлем ракетою "Орєшнік" навряд чи передвіщає розвиток особливо нових російських можливостей глибокого удару. Розміщення Росією ракет "Орєшнік" у Білорусі суттєво не змінює загрози для України чи НАТО, враховуючи, що російські військові вже давно мають ядерну зброю в материковій частині Росії та в Калінінградському анклаві, здатну вражати цілі в Україні та НАТО", -- запевнили аналітики. Нагадаємо, військовий аналітик і колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес заявив, що для Росії немає жодної вигоди від використання ядерної зброї. Єдине, чого хоче Кремль, — переконати всіх, що росіяни можуть це зробити. Вони бачать, як ця загроза лякає людей.

Самопроголошений президент Олександр Лукашенко попросив кремлівського диктатора Володимира Путіна розмістити на території Білорусі ракетний комплекс "Орєшнік". Той пообіцяв зробити це 2025 року. Про це повідомила білоруська агенція БелТА. Медійники навели слова Лукашенка, який заявив, що нібито занепокоєний щодо ситуації на західних кордонах Білорусі та в сусідній Україні. "Я хочу публічно попросити вас, щоби нові системи озброєння, а насамперед "Орєшнік", розмістити на території Білорусі. Це заспокоїло би декого", — сказав Лукашенко Путіну. Кремлівський диктатор, своєю чергою, запевнив, що такі запити реально виконати, і Росія займеться цим. "Розміщення таких комплексів можливе. Це стане можливим у другій половині 2025 року", — заявив Путін. Він додав, що об'єкти ураження "Орєшніком" з території Білорусії у "ймовірного противника" визначатиме військово-політичне керівництво Мінська. Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни зазначали, що застосування розрекламованої в Росії ракети "Орєшнік" не призведе до подальшої ескалації у війні. У можливостях цієї зброї, якою активно лякає Кремль, насправді немає нічого нового. Вони додавали, що зусилля російського диктатора Володимира Путіна висвітлювати технічні характеристики ракети є частиною ширшої інформаційної кампанії. Нагадаємо, військовий аналітик і колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес заявив, що для Росії немає жодної вигоди від використання ядерної зброї. Єдине, чого хоче Кремль, — переконати всіх, що росіяни можуть це зробити. Вони бачать, як ця загроза лякає людей.

Народний депутат Євгеній Шевченко, якого підозрюють у державній зраді, різко змінив думку про самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. На судовому засіданні 15 листопада в Києві народний обранець назвав диктатора ворогом, хоча раніше із захопленням висловлювався про нього. Про це повідомляє OBOZ.UA. Шевченко відмовився визнавати себе винним у держзраді та наголосив, що "ЗМІ перекрутили інформацію". Що пред'являють нардепу За основу обвинувачення, взято виступи Шевченка, які опубліковані в YouTube. Там Євгеній називає білорусів і українців одним народом, закликає до повалення української влади та "дружби" з білорусами та росіянами. За клопотанням Шевченка, у суді оголосили перерву. Тому засідання щодо обрання йому запобіжного заходу було перенесено на декілька годин. Адвокати нардепа заявили, що не мали достатньо часу, щоб належним чином оформити письмове заперечення, адже "напередодні допізна тривали обшуки". Суддя задовольнив клопотання Шевченка частково й оголосив перерву до 15:00. Сам нардеп на початку судового засідання наголошував, що вважає справу щодо нього "якимось непорозумінням". Також Шевченко розраховує на "інтелектуальну дискусію" і "цивілізований процес". Нагадаємо, 7 листопада проросійський народний депутат Євген Шевченко, якого виключили з партії "Слуга народу", заявив, що буцімто президент Володимир Зеленський має почати діалог із Кремлем. Водночас Шевченко пригрозив Зеленському, що у разі відмови, його нібито можуть змусити покинути президентське крісло. Крім того, політик заявив, що буцімто написав листа обраному президенту США Дональду Трампу, у якому попросив посприяти припиненню скочування України в "диктатуру".  Варто зауважити, що Євген Шевченко був виключений із фракції "Слуга Народу" ще у травні 2022 року. Причиною для цього стала поїздка політика у Мінськ для переговорів із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. У фракції ж заявили, що його не делегували для проведення будь-яких перемовин у РБ.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко взяв участь у чемпіонату з рубання дров. Під час цього "процесу" він прокоментував підсумки виборів у Сполучених Штатах Америки. Про це повідомило білоруське агентство БЕЛТА. "Трамп, звісно, — це міць. Як би я до нього не ставився, він молодець. Важко було повірити, що він зможе виграти. Стріляли, тиснули, посадити хотіли й інше, але він як бульдозер пройшовся. І пройшовся після того, як він вже попрацював начебто невдало", — зазначив він. Лукашенко назвав, це його особистим подвигом в ім'я американського народу. "Він молодець із цього погляду. Камала — героїчна жінка, і їй не треба плакати. Я сьогодні глянув, переживає: програла. Америка дозріла обрати чорношкірого Президента, але Америка ще не дозріла обрати жінку. Америка до цього не готова. І вона носа в ніс йшла з цим "бульдозером". Вона зробила все можливе та неможливе. Вона молодець, тому плакати їй у жодному разі не можна", — наголосив білоруський диктатор. Він також звернув увагу, що демократи після поразки не закликали своїх прихильників виходити на протести або з кайлом та сокирою йти на органи влади. І це, за словами Президента, є наукою для опозиції. "Програли — працюватимемо далі. Це з боку Демократичної партії добрий приклад для всього світу", — сказав президент. Він також зауважив, що на виборах у Білорусі й Дональд Трамп, і Камала Гарріс за такої очманілої політики, як вони проводять у США, взагалі би не набрали голосів. "Це суто американський варіант, він відбувся. Це їхня справа", — підсумував Олександр Лукашенко. Нагадаємо, раніше самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко висловився щодо можливостей врегулювання війни в Україні. За його словами, країни Заходу погоджуються на нічию з Російською Федерацією.

Парламентські вибори у Грузії мали дати відповідь -- чи залишається ця країна демократичною, прозахідною державою, чи скочується назад у 90-ті (і навіть у гіршу ситуацію, бо у тодішнього господаря країни, Едуарда Шеварднадзе, не було таких фінансових можливостей, як у нинішнього). "Правильні" соціологи й не зовсім Власне кажучи, тенденція стала зрозумілою уже на передвиборчому етапі. По-перше, результати соціологічних опитувань, які проводила наближена до фактичного власника Грузії, колишнього російського олігарха Бідзіни (Бориса) Іванішвілі, серйозно відрізнялися від показників більш-менш об’єктивних соціологічних досліджень. Що вже є чітким сигналом про те, що влада готується до фальсифікації виборів. Показники партії влади, "Грузинської мрії", буквально перед самими виборами були кардинально різними -- у провладних соціологів вони досягали 60% показника, у незалежних балансували на межі 35%. Такий великий розрив у різних соціологічних груп може бути лише в одному випадку: якщо готуються фальсифікації, і суспільство у такий спосіб готують до них. Фото: Getty Images / Global Images Ukraine Результати виборів продемонстрували, що "правими" виявилися ті соціологічні дослідження, які "пророкували" упевнену перемогу "Грузинській мрії". Центральна виборча комісія заявила, що партія влади отримала на дільницях 53,94% голосів грузин, які вирішили взяти участь у виборах. А це -- 89 зі 150 місць у новому парламенті. Тобто знову одноосібна більшість, причому приблизно така ж, як у нинішньому парламенті (зараз Іванішвілі має 90 мандатів). Хто привітав Іванішвілі З одного боку, це безсумнівна перемога. Хоча і не зовсім. По-перше, "Грузинська мрія" не отримала двох третин місць -- це важливо, але про це згодом. Зараз же відзначимо, що такий "сенсаційний" результат виборів прогнозовано не визнала не тільки грузинська опозиція, а і західний світ. Варто просто згадати, хто привітав партію Іванішвілі з перемогою, щоб зрозуміти, у якій ситуації опинився її лідер. Першим, ще до оприлюднення офіційних результатів голосування, грузинського колегу привітав прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан -- оперуючи поняттями "суверенітет", "сім’я" і "національні інтереси", на противагу "Брюсселю" (до якого орбанівська Угорщина досі належить і чомусь не поспішає влаштовувати свій Mexit; офіційна назва Угорщини рідною мовою -- Magyarország). Бідзіна Іванішвілі. Фото: Getty Images / Global Images Ukraine Далі прогнозовано підтягнулися Росія, Туреччина зі своїм сателітом Азербайджаном, Китай і Вірменія, яка єдина у цьому товаристві є білою вороною, але залежить як від Грузії, так і від Росії з Туреччиною, тому змушена викручуватися у цій ситуації. Сполучені ж Штати та Європейський Союз заявили, що ситуація в Грузії має бути розглянути на предмет фальсифікацій -- відверто натякаючи на те, що "Грузинська мрія" перейшла певну червону межу. До того ж у Брюсселі нагадали Іванішвілі ще й ті антидемократичні закони (дуже схожі на російські), які відштовхують цю країну від цивілізованого світу. Таким чином європейська інтеграція Грузії опинилася під загрозою -- хоча, схоже, "Грузинську мрію" це не особливо хвилює. До чого тут Путін Грузинська опозиція прогнозовано оголосила про акції протесту і висунула вимогу -- анулювати результати виборів. Ситуація дещо схожа на українську Помаранчеву революцію 2004 року, але є відмінності. Головна з них -- грузини не залишилися у центрі своєї столиці, а пішли, пообіцявши повернутися. А це вже більше схоже на російські протести на Болотній площі чи білоруська ситуація 2020 року. І тут варто пригадати ще один момент, який поки що не відігравав серйозної ролі, але може позначитися на ситуації в Грузії загалом. Перед самими виборами у Тбілісі було здійснено напад на центральний офіс головної опозиційної партії "Національний рух". Сам інцидент якогось практичного смислу не має -- режим і так намалював собі ті результати, які захотів, навіщо ж було вдаватися до ескалації? Але тут варто пригадати, як десять років тому, в Україні, чиїсь невидимі руки постійно розганяли напруженість у протистоянні між владою Віктора Януковича та проєвропейською опозицією. Врешті усе обернулося убивством понад сотні людей, у чому звинувачували не тільки власне українських силовиків, підконтрольних режиму, а і "гостей" із Росії. Тоді усе завершилося втечею проросійського президента і зміною влади, а от через шість років у сусідній Білорусі ситуація виявилася дещо іншою. Диктатор Лукашенко встояв, але, разом з тим, жорсткою, навіть жорстокою реакцією на протести, повністю відштовхнув від себе Захід. І потрапив у повну залежність від Кремля. Чим Володимир Путін і скористався під час повномасштабного нападу на Україну. Видається, що Іванішвілі також підштовхують у напрямку Москви, доводячи ситуацію до тієї точки, коли Захід сам відмовиться від співробітництва із Грузією. Звісно, між цією країною і Росією стоять окуповані Абхазія та Південна Осетія, стоїть війна 08.08.08. Але ж навіть Міхеїл Саакашвілі уже за кілька років після тієї війни скасував візи для громадян РФ. То що завадить Борису Григоровичу Іванішвілі (саме так його називали в Росії, коли він активно займався там великим бізнесом, який в ФСБшній країні неможливий без контактів із цією спецслужбою) прогнутися під волю Путіна? На межі великої кризи Втім, у "Грузинської мрії" зараз є одна проблема. Це саме ті 89 місць у новому парламенті. Лише 89 місць. Бо для кворуму і початку роботи потрібно 100. А це важливо тому, щоби новий парламент звільнив президентку країни Саломе Зурабішвілі, яка стала на бік опозиційних партій. Йдеться про кворум невипадково, адже опозиційні партії, які офіційно пройшли 5%-й виборчий бар’єр, уже заявили, що не планують отримувати свої мандати, що автоматично анулює легітимність нового парламенту й ефективність цих виборів. Саломе Зурабішвілі. Фото: Getty Images / Global Images Ukraine Як Іванішвілі планує розв'язувати це питання -- поки незрозуміло. Грузинська прокуратура уже заявила, що розслідуватиме можливі фальсифікації на виборах, але, звісно, опозиції потрібно не це, а нові, чесні вибори. Зурабішвілі чітко це проілюструвала відмовою прибути за викликом прокурорів у фальсифікаційній справі. Звісно, Іванішвілі може спробувати перетягти на свій бік хоча б одну опозиційну партію, отримати кворум і забути про цю проблему на наступний виборчий цикл. Але це ще треба зробити. А якщо ніхто з опозиціонерів не погодиться на такий крок, ситуація може зайти в закуток. А там і до Революції троянд 2.0 недалеко. Принаймні, змінити владу Іванішвілі законним шляхом неможливо -- і це, схоже, зрозуміли усі.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко висловився щодо можливостей врегулювання війни в Україні. За його словами, країни Заходу погоджуються на нічию з Російською Федерацією. Про це диктатор сказав на другій Мінській міжнародній конференції з євразійської безпеки, передає "БЕЛТА". "Останні мої контакти з розумними представниками "цивілізованого Заходу" говорять про те, що у нас намітився якийсь крен. Захід нарешті зрозумів, що треба домовлятися в Україні. Можливо буде нічия, якщо сьогодні. Я так по-спортивному говорю", — заявив білоруський диктатор. Водночас Лукашенко констатував, що ситуація на землі змінюється щодня. За словами білоруського правителя, на сьогодні, що стосується потенційних мирних переговорів, все впирається в одну людину — Володимира Зеленського, у якого розігралися амбіції, тоді як війна йде на території його країни.  "Тим часом Захід у цій ситуації хоче зберегти лице. Він (Зеленський, — ред.) же не може, як в Афганістані. Вони так піти не можуть, вони пообіцяли Володі Зеленському видати певні пряники у вигляді зброї, боєприпасів і допомагати Україні, поки не загине останній українець. Лице хочуть зберегти", — додав Лукашенко. Раніше журналіст BBC Стівен Розенберг на полях саміту БРІКС у Казані запитав самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка як близького знайомого Володимира Путіна, чи шкодує той, що розпочав війну проти України. Лукашенко відповів, що не спілкувався з ним на цю тему. Але припустив, що Путін шкодує про втрати, оскільки він "жива людина". Водночас самопроголошений президент Білорусі наголосив, що російський лідер "твердо вважає, що він має рацію". Нагадаємо, що, крім того, Олександр Лукашенко не вірить у залучення російським диктатором Володимиром Путіним північнокорейських військ до російсько-української війни. Адже в такому разі Північноатлантичний альянс відповість введенням своїх військ до України. Нещодавно Олександр Лукашенко також заявив, що з погляду міжнародної юриспруденції Крим не належить Росії. Оскільки у світі не визнають цю територію російською, це питання "врегульовано" односторонньо. Також 23 жовтня білоруський диктатор Олександр Лукашенко оголосив про намір стати президентом країни на виборах, які відбудуться 26 січня 2025 року.

З погляду міжнародної юриспруденції Крим не належить Росії. Оскільки у світі не визнають цю територію російською, це питання "врегульовано" односторонньо. Про це заявив самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко інтерв'ю російським пропагандистським ресурсам. "Де-факто Крим російський, де-юре — ні. Тому що юридично ці питання односторонньо врегульовані", — раптом зазначив він. За його словами, найбільша проблема полягає в тому, що міжнародна спільнота не визнає півострів російською територією. На запитання журналіста, чи поїде Лукашенко до Криму, той відповів, що їхати туди нібито не боїться, але наразі потреби в такій поїздці немає. Такі висловлювання самопроголошеного білоруського очільника здивували ще й тому, що 2021 року Лукашенко заявляв протилежне. Він зауважував, що після так званого "референдуму" 2014 року Крим де-юре став російським. Раніше журналіст BBC Стівен Розенберг на полях саміту БРІКС у Казані запитав Лукашенка як близького знайомого Путіна, чи шкодує той, що розпочав війну проти України. Лукашенко відповів, що не спілкувався з ним на цю тему. Але припустив, що Путін шкодує про втрати, оскільки він "жива людина". Водночас самопроголошений президент Білорусі наголосив, що російський лідер "твердо вважає, що він має рацію". Нагадаємо, що, крім того, Олександр Лукашенко не вірить у залучення російським диктатором Володимиром Путіним північнокорейських військ до російсько-української війни. Адже в такому разі Північноатлантичний альянс відповість введенням своїх військ до України.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко не вірить у залучення російським диктатором Володимиром Путіним північнокорейських військ до російсько-української війни. Північноатлантичний альянс відповість введенням своїх військ до України. Як повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни, 23 жовтня Лукашенко відповів на запитання видання ВВС щодо повідомлень про те, що північнокорейські війська планують воювати разом з російськими силами в Україні. За словами Лукашенка, інформація про участь північнокорейських військ у війні з Україною є "сміттям", а Путін "ніколи не намагатиметься переконати" іншу державу залучити її військових до російсько-української війни. Білоруський диктатор додав, що розгортання армії будь-якої держави, включно з Білоруссю, на лінії фронту в Україні було б "кроком до ескалації". Також політик зауважив, що, якщо білоруси втягнуться у війну між Україною та РФ, то це буде "шлях до ескалації" і що НАТО розгорне сили на українській території у відповідь на втручання іншої країни. Водночас Лукашенко продовжував заперечувати причетність Мінську до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, зокрема з білоруської території. В інтерв'ю російському пропагандистському телеканалу "Росія 1" Лукашенко заявив, що не вважає, що російському керівництву чи військовим потрібні північнокорейські війська, адже російських сил на фронті достатньо, а Москва має значні мобілізаційні ресурси. За словами самопроголошеного білоруського президента, Кремль розуміє, що участь військових КНДР у війні на боці РФ було б "небажаним для Росії" і що західні країни будуть відповідати відправленням військ НАТО до України. Нагадаємо, напередодні Лукашенко повідомляв, що Володимир Путін нібито шкодує про втрати у війні в Україні. Водночас самопроголошений президент Білорусі наголосив, що російський лідер "твердо вважає, що він має рацію". Лукашенко зауважив, що Путін нібито боїться, що після встановлення перемир’я Захід і надалі надаватиме військову допомогу Україні, а тому вимагає гарантій.

Кремлівський диктатор Володимир Путін нібито шкодує про втрати у війні в Україні. Однак він досі переконаний, що вчинив правильно та загалом має рацію. Про це розповів самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв’ю BBC. Фрагменти розмови цитують його офіційні пропагандистські ресурси. Журналіст Стівен Розенберг на полях саміту БРІКС у Казані запитав Лукашенка як близького знайомого Путіна, чи шкодує той, що розпочав війну проти України. Лукашенко відповів, що не спілкувався з ним на цю тему. Але припустив, що Путін шкодує про втрати, оскільки він "жива людина". Водночас самопроголошений президент Білорусі наголосив, що російський лідер "твердо вважає, що він має рацію". "І мотивує це, адже він Заходу запропонував: ось пропозиція Росії, домовмося. На що Захід взагалі нічого не відповів", — заявив Лукашенко. На його думку, "невідомо, як би розвивалася ситуація", якби Росія не розпочала війну, адже тоді би, за його словами, Україна вступила до НАТО та на її території нібито були би розміщені сили Альянсу та ракети, що долітали би до Росії за п’ять хвилин. "Зважуючи все, Путін обрав цей шлях. З певних питань шкодуючи: невдачі були — й атака дронами, й захоплення частини території Росії. І він зробив певні дії", — додав білоруський лідер. За його словами, Путін нібито боїться, що після встановлення перемир’я Захід і надалі надаватиме військову допомогу Україні, а тому вимагає гарантій. Під час інтерв’ю білоруський лідер також звинуватив Україну у "спаленні декількох десятків людей" у Будинку профспілок в Одесі та "бомбардуваннях Донбасу, де жило російськомовне населення". Натомість можливу участь північнокорейських військових у війні Росії проти України Лукашенко назвав "нісенітницею", оскільки, за його словами, навіть втручання білоруських військ означала б ескалацію, на яку НАТО нібито відповіло би введенням своїх сил. Нагадаємо, раніше Олександр Лукашенко оголосив про намір стати президентом країни на виборах, які відбудуться 26 січня 2025 року. Таку заяву він зробив в інтерв'ю російській пропагандистці Ользі Скабєєвій.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив про намір стати президентом країни на виборах, які відбудуться 26 січня 2025 року. Таку заяву він зробив в інтерв'ю російській пропагандистці Ользі Скабєєвій. Вона оприлюднила фрагмент розмови у своєму Telegram-каналі. Скабєєва запитала Лукашенка: "Олександре Григоровичу, йдете на президентські вибори? Сьогодні дату опублікували". Диктатор на питання Скабєєвої відповів, що "дата хороша". Проте пропагандистка хотіла почути від Лукашенка, чи прийматиме він участь у президентських перегонах. "Так, Олю, піду на вибори президента", — заявив Лукашенко.  Скабєєва одразу ж запевнила, що у Росії це рішення підтримують. Президентські вибори у Білорусі 2020 року Попередні президентські вибори у Білорусі, які відбулися 2020 року, закінчилися масовими протестами, а їх результати не визнали у більшості країн світу. Так, Білоруссю прокотилася хвиля мирних демонстрацій проти режиму Лукашенка.  Основна хвиля протестів почалася ввечері 9 серпня, коли з'явилися перші офіційні екзит-поли. За їхніми даними, Лукашенко набрав майже 80% голосів, а опозиціонерка Світлана Тихановська — менш ніж 7%, проте такі дані суттєво розходилися з опозиційним підрахунком голосів. Після цього обурені білоруси вийшли на масові акції протестів, в ході яких ОМОН та внутрішні війська застосували силу проти демонстрантів, протести почали розганяти водометами, сльозогінним газом і світло-шумовими гранатами. У Мінську по протестувальниках стріляли гумовими кулями. 11 серпня було оголошено загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися великі підприємства країни. Протести 2020 року стали найбільшими в історії Білорусі. Нагадаємо, раніше самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь нібито підтримує канали звʼязку з Україною.

Так звані вибори президента Республіки Білорусь відбудуться взимку наступного року. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Палати представників. Про це повідомляє Белта. "Вибори президента Республіки Білорусь призначено на 26 січня 2025 року. Таке рішення ухвалено на засіданні Палати представників", -- йдеться у повідомленні. Жодних подробиць щодо майбутніх "виборів" у виданні не розкрили. Чи балотуватиметься Лукашенко у президенти Білорусі Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко перебуває на посаді вже шостий термін. Він заявляв, що буде балотуватися ще й на наступні вибори, тобто це може бути вже його сьомий термін при владі. Про свої наміри йти на ще один термін білоруський диктатор заявляв взимку цього року.  "Піду-піду. Передайте їм, що піду... Жоден відповідальний президент не покине своїх людей, які за ним ішли у бій. Тому чим більше напружуватимуть вас, мене та суспільство, тим швидше я піду на ці вибори. Ви не переживайте, ми зробимо так, як це потрібно для Білорусі", -- заявив Лукашенко під час голосування з обрання депутатів до парламенту та місцевих рад. Також 19 жовтня під час виступу на фестивалі-ярмарку "Дажынки-2024" Лукашенко наголошував, що на наступних президентських виборах у 2025 році громадяни "охайно та акуратно" оберуть собі очільника країни. "Запам'ятайте: найбільше я б не хотів, щоб ця кампанія починалася. Так, ми, як завжди, по-білоруськи, чисто, акуратно, на очах усієї світової спільноти оберемо свого президента. Ви оберете того, хто цього заслуговує, на ваш погляд. Тому жодної передвиборчої кампанії", -- сказав очільник Білорусі. Президентські вибори у Білорусі 2020 року Попередні президентські вибори у Білорусі, які відбулися 2020 року, закінчилися масовими протестами, а їх результати не визнали у більшості країн світу. Так, Білоруссю прокотилася хвиля мирних демонстрацій проти режиму Лукашенка.  Основна хвиля протестів почалася ввечері 9 серпня, коли з'явилися перші офіційні екзит-поли. За їхніми даними, Лукашенко набрав майже 80% голосів, а опозиціонерка Світлана Тихановська — менш ніж 7%, проте такі дані суттєво розходилися з опозиційним підрахунком голосів. Після цього обурені білоруси вийшли на масові акції протестів, в ході яких ОМОН та внутрішні війська застосували силу проти демонстрантів, протести почали розганяти водометами, сльозогінним газом і світло-шумовими гранатами. У Мінську по протестувальниках стріляли гумовими кулями. 11 серпня було оголошено загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися великі підприємства країни. Протести 2020 року стали найбільшими в історії Білорусі. Нагадаємо, раніше самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь нібито підтримує канали звʼязку з Україною.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко прокоментував інциденти, коли російські безпілотники залітали на територію країни. Він наголосив, що Білорусь збиває дрони, які порушують її повітряний простір. Таку заяву Лукашенко зробив під час спілкування з жителями містечка Парохонськ, передає "Белта". Зокрема, білоруський президент відреагував і на той інцидент, коли 3 жовтня одночасно з вертольотом, на борту якого він перебував, у небі помітили два безпілотники. "Дивлюся, летіли вони дуже низько, незвично низько. Напевно, щоб електронним засобам з України було не видно. Звичайно, вони вертоліт бачать: він же великий, це не безпілотник. Нормально прилетіли. Тому я тут особливо не парюся, як у народі кажуть, із цього приводу", -- сказав білоруський диктатор. За його словами, сьогодні і Україна, і Росія купують величезну кількість БпЛА, але не менш важливим питанням є те, як навчитися ними керувати. Лукашенко запевнив, що всі безпілотники, які порушують повітряний простір РБ знищуються. "Кілька випадків таких було і з боку Росії, і з боку України. Багато ми збиваємо. Ми не дивимося, це російські чи українські", -- зауважив Лукашенко. Нагадаємо, вдень 3 жовтня російські ударні безпілотники залетіли в Білорусь. Якраз у цей момент у небі перебував гелікоптер із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. За попередніми даними, гелікоптер летів до Микашевичів. Також 3 жовтня на території Білорусі вибухнув російський ударний дрон-камікадзе типу "Шахед". Проте поки невідомо, чи здетонував дрон самостійно, чи був збитий силами протиповітряної оборони.