# опитування

Більшість поляків не сподіваються на завершення війни в Україні 2026 року. Переважно це прихильники нинішньої влади, але є й чимало тих, хто голосував за опозицію.Про це засвідчило опитування, яке провела компанія IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita.Результати опитування показали, що 59,6% респондентів не вірять у закінчення війни в Україні 2026 року. 21,6% респондентів дотримуються протилежної думки, а 18,9% не мають думки з цього приводу.Серед тих, хто вважає, що війна не закінчиться, переважають прихильники влади (64%), але прихильників опозиції також чимало (59%).Раніше більшість польських політиків від влади та притомної опозиції зазначали, що жодні перемовини про Україну, про припинення війни, про її незалежність і суверенітет не можуть проходити без самої України.Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив наприкінці грудня, що перспектива завершення війни в Україні вперше з моменту повномасштабного вторгнення "з’явилася на горизонті", а ключовим фактором цього стали задекларовані гарантії безпеки від США, що передбачають присутність американського військового контингенту на українській території.Очільник польського уряду зазначив, що шлях до миру вимагатиме від Києва певних компромісів у питаннях територій. Він підкреслив, що президент Володимир Зеленський демонструє добру волю, проте будь-які рішення щодо територіальних поступок мають бути підтримані українським народом на референдумі.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський наголосив, що воєнний стан в Україні скасують лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі..

Потуги американського президента Дональда Трампа у врегулювання війни між Росією й Україною не підтримує майже половина громадян Сполучених Штатів Америки. Водночас третина схвалює його рішення.Про це свідчить опитування The Economist/YouGov, результати які наводить видання The Hill.На запитання про підтримку "способу, яким Дональд Трамп розв’язує ситуацію з Росією й Україною", 49% респондентів відповіли, що "дещо не схвалюють" або "категорично не схвалюють".Водночас 30% респондентів того ж опитування заявили, що "дещо схвалюють" або "рішуче схвалюють" дії Трампа, а 20% не були впевнені у своїй відповіді.Як відомо, у перший рік другого терміну Трампа його адміністрація наполегливо домагалася припинення війни в Україні, але без особливого успіху.Дональд Трамп і Володимир Зеленський зустрілися в неділю в Мар-а-Лаго, після зустрічі обидва лідери заявили на спільній прес-конференції, що вдалося досягнути прогресу щодо 20-пунктної мирної пропозиції, яку підтримує український президент.В опитуванні The Economist/YouGov 27% респондентів заявили, що, на їхню думку, на цей момент Росія має перевагу у війні, 6% вважали, що перевага на боці України, а 44% не могли визначити, хто мав перевагу. 24% респондентів не були впевнені, яка сторона має перевагу.Опитування The Economist/YouGov провели з 26 по 29 грудня, в ньому взяли участь 1 550 респондентів. Похибка — 3,6 відсоткового пункта.Нагадаємо, 18 листопада стало відомо, що рейтинг схвалення американського президента Дональда Трампа впав до найменшого показника від часу його повернення до влади в січні 2025 року. Це відбулося, зокрема, на тлі економічних складнощів і скандалу з "файлами Епштейна"..

Центральна виборча комісія ухвалила постанову про створення інформаційно-комунікаційної системи (АІКС) "Всеукраїнський референдум". Вона функціонуватиме як компонент системи "Вибори".Про це повідомили на сайті Центральної виборчої комісії. Там наголосили, що це компонент Єдиної інформаційної-аналітичної системи (ЄАІС) "Вибори" шляхом її модернізації. Також затверджено порядок створення зазначеної системи.Водночас комісія звернулася до Верховної Ради України та Кабінету міністрів України щодо вжиття заходів, спрямованих на виділення коштів для створення АІКС "Всеукраїнський референдум" у системі "Вибори".Окрім того, ЦВК звернулася до міжнародних партнерів щодо надання сприяння у створенні АІКС "Всеукраїнський референдум"."Законодавство України поклало на ЦВК обов’язок створення Єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Комісії, яка міститиме компоненти для проведення виборів і референдумів. Однак кошти на запуск відповідної ЄІАС у державному бюджеті не виділялися раніше і не передбачені на 2026 рік", — ідеться в повідомленні.З огляду на це, комісія вбачає за найоптимальніший варіант створити АІКС "Всеукраїнський референдум" як компонент нинішньої системи "Вибори", яку цього року модернізовано та посилено в плані кіберзахисту."При цьому комісія звернулася до парламенту, уряду, а також міжнародних партнерів посприяти у реалізації цього рішення", — пояснив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

Попри зростальну втому від тривалого конфлікту, суспільство в Україні залишається непохитним у питанні територіальної цілісності та досягнення справедливого миру. Згідно з останніми даними, 85 відсотків громадян виступають категорично проти виведення українських військ з території Донбасу.Про це глава держави розповів у розмові з Fox News. Він зауважив, що хоча прагнення до миру є майже одностайним, воно не означає готовності до територіальних поступок."Всі хочуть миру, але справедливого миру", — наголосив лідер країни. Він навів дані, згідно з якими 85 процентів українців виступають проти виведення військ з Донбасу. Зеленський назвав такий крок великим ризиком для державності та додав, що українці ніколи не схвалять подібне рішення на референдумі.Попередній контекст: У неділю, 28 грудня, Володимир Зеленський та українська делегація з переговорів щодо миру в Україні перебували з офіційним візитом у Сполучених Штатах Америки, де провели зустріч з Дональдом Трампом та американськими колегами. Переговори президент України назвав "змістовними" й наголосив, що Україна готова до миру.Зеленський повідомив, що під час зустрічі українська та американська делегації обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли значних результатів. Також обговорили послідовність подальших дій.Перед зустріччю із Зеленським Трамп зідзвонився з президентом Росії Володимиром Путіним. Він назвав розмову "продуктивною", а у Кремлі повідомили, що сторони домовилися створити дві робочі групи щодо "мирної угоди" в Україні. Після переговорів із Зеленським Трамп планував знову зателефонувати Путіну.За підсумками зустрічі Трамп й Зеленський зідзвонилися з європейськими лідерами. Останні позитивно оцінили підсумки зустрічі Зеленського з Трампом і їх телефонну розмову. До розмови долучилися президенти Франції Емманюель Макрон, Польщі Кароль Навроцький, прем'єр-міністри Великої Британії Кір Стармер, Італії Джорджа Мелоні, Норвегії Йонас Гар Стере, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, а також генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Трамп також заявив, що готовий відвідати Україну заради досягнення домовленостей про завершення війни.За даними CNN, адміністрація президента США Дональда Трампа готова піти на суттєві кроки щодо забезпечення стабільності в Україні, запропонувавши механізм гарантій безпеки через Конгрес. Такий формат, на якому тривалий час наполягала українська сторона, має забезпечити максимальну юридичну силу домовленостей.Fox News, посилаючись на власні проінформовані джерела, повідомляє, що вперше за понад п'ять років президент Володимир Зеленський може провести телефонні перемовини з Путіним.Зеленський заявив, що під час переговорів із Дональдом Трампом, які відбулися 28 грудня, вдалося досягти "дуже сильної домовленості"..

Вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом.Про це заявила голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."По-перше, вибори включаються в угоди, коли мова про громадянські війни, а не міжнародний збройний конфлікт; по-друге, якщо джерелом влади є народ, то цілком зрозумілою є громадська думка про неможливість проведення демократичних виборів в активній фазі війни", — зауважила вона.Також, за її словами, територіальні питання можуть виноситись на референдум, якщо це не стосується територіальної цілісності, а явку у 50% для статусу референдуму, що відбувся, забезпечити за такого стану міграції практично неможливо."Умовно, в нас понад 30% громадян є переміщеними (ВПО та за кордон), тому за явки 60% від виборців, буде явка від 100 — десь 30-35% (і референдум не відбувся). Всі практично мільйони, що перебувають за кордоном будуть у списках виборців в Україні, але за поточної ситуації скористатись правом голосу не зможуть", — пояснила голова правління громадянської мережі "ОПОРА".Вона додала, що є купа запитань до конституційності рішень і пропозицій, статусу виборів і можливості їх проведення в якийсь умовний перехідний період."Для того, щоби вибори визнали, найважливіші запитання мають отримати висновки Конституційного Суду України, а він функціонує в мінімальному складі. Тому для початку його потрібно доукомплектувати, і він має працювати в режимі цілодобового конституційного контролю. Ну, й на референдум без нього питання не можна визнавати конституційним", — уточнила представниця робочої групи з проведення виборів.Окрім того, на її переконання, онлайн-голосування — чисто подарунок росіянам. Хоча всі групи та фракції опозиції проти, а також експерти не висловлювали ніколи захвату від цієї ідеї, таку тему знову порушили."Таке голосування не є технічним питанням, а політичним та безпековим. З першого погляду, навіщо про це говорити, якщо голосування за "Євробачення" поклало систему, а гарантувати таємницю голосування після верифікації користувача можна на словах, але реалізувати повноцінно на практиці з високим рівнем довіри неможливо, однак це точно про "офіс простих рішень" та створення нових проблем, а не про рішення викликів", — підсумувала Ольга Айвазовська.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Сьогодні голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян..

У п'ятницю, 26 грудня, вперше збереться парламентська робоча група з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни. До неї входять по дві людини від всіх парламентських фракцій і груп, 10 осіб від ключових громадських організацій, а також представники органів виконавчої влади та силовиків.Про це розповів голова робочої групи, перший віце-спікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна"."Завтра о 13.00 заплановано перше онлайн-засідання робочої групи з питань підготовки виборів, референдумів під час воєнного стану та в повоєнний період. Наразі до складу робочої групи вже долучено близько 60 людей. Також можливо долучатимуться люди без статусу члена робочої групи, але з можливістю брати участь", — зазначив він.За його словами, перше засідання робочої групи складатиметься з двох великих блоків."Перший блок — організаційний. Ми поговоримо, як працюватимемо далі. У мене є ідея, зокрема, об’єднатися в тематичні підгрупи й у них провести професійніші технічні обговорення, а потім на великій групі це все вже обговорювати, фіналізувати", — пояснив депутат.Корнієнко конкретизував, що в другому блоці члени робочої групи заслухають доповідь Центральної виборчої комісії."Члени ЦВК підготують таку оглядову презентацію, де порушать усі ті проблеми, які є й у виборах під час воєнного стану, й у повоєнних виборах. І далі ми просто обміняємося думками щодо того, які з цих проблем і як можна вирішувати, куди треба рухатися", — наголосив він.Корнієнко також повідомив, що засідання робочої групи буде транслюватися в Youtube і соціальних мережах.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.У вівторок, 23 грудня, вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні..

Майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна". За його словами, останні президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько два мільярди гривень."Нинішні розрахунки є значно вищими через інфляцію та нові умови", — наголосив він.За базовими підрахунками ЦВК з урахування інфляції, вибори народних депутатів і місцеві вибори коштують у середньому чотири-п’ять мільярдів гривень, тоді як президентська кампанія є дорожчою.За оцінками представника комісії, президентські вибори коштуватимуть десь чотири-п’ять мільярдів гривень на перший тур, відповідно, 6,5-сім мільярдів гривень у разі проведення другого повторного голосування.Він наголосив, що близько 70% усіх витрат припадає на оплату праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці суми не включають витрати органів місцевого самоврядування на підготовку виборчих дільниць, приміщень і матеріального забезпечення.Також можливим є збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном. У такому випадку, за його словами, зростуть валютні витрати."З урахуванням видатків органів місцевого самоврядування, якщо ми кажемо про всі три види виборів, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна цифра, але вона жива — і не менше", — підсумував заступник голови ЦВК.Сергій Дубовик визнав, що така сума є серйозним викликом для держави. Для цього потрібна ретельна підготовка та відповідна фінансова підтримка.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Оптимальний термін для підготовки й організації виборів в Україні — приблизно шість місяців. При цьому чинне українське законодавство передбачає значно коротші терміни.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна".За його словами, законодавство передбачає підготовку до виборів у проміжку 60 або 90 днів, залежно від типу виборчої кампанії. Водночас ці терміни є регламентними та не залежать від бажань самої комісії.Він зазначив, що пів року було б оптимальним терміном, аби оцінити стан державної інфраструктури та належно підготуватися до виборчого процесу."Однак мене турбує не стільки готовність державної інфраструктури, скільки готовність політичної інфраструктури нашого суспільства", — наголосив заступник голови ЦВК.Дубовик звернув увагу, що значна частина виборчого процесу залежить від політичних партій, громадських організацій і міжнародних партнерів, зокрема, в питанні спостереження за виборами та формування виборчих комісій.За його словами, активісти політичних партій нині перебувають на фронті, стали внутрішньо переміщеними особами або виїхали за кордон. Водночас саме партії формують дільничні, окружні та територіальні виборчі комісії, а на президентських виборах — представників кандидатів."Де зараз узяти та швидко підготувати таку кількість осіб? Цей важливий нюанс треба обговорювати", — акцентував він.Водночас Дубовик зауважив, що державна система, навіть в умовах війни та концентрації управлінських зусиль, теоретично може вкластися у визначені законом терміни. Однак залишається відкритим запитання щодо того, чи підготується політична інфраструктура до таких темпів.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

На сьогодні 63% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. При цьому близько третини не готові відповісти, коли закінчиться війна.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології. Так, згідно з опитуванням, 63% респондентів зазначили, що готові терпіти війну стільки, скільки знадобиться. У вересні цей показник становив 62%. Ще 1% опитаних відповіли, що готові витримувати війну близько року.Водночас частка тих, хто очікує швидшого завершення бойових дій, скоротилася. Про завершення війни протягом пів року або кількох місяців заявили 15% респондентів, тоді як у вересні таких було 21%. При цьому суттєво зросла кількість українців, які не змогли дати відповідь на це запитання — з 13% до 21%.Також результати дослідження свідчать, що:лише 9% опитаних очікують завершення війни до початку 2026 року (у вересні — 18%);14% вважають, що бойові дії можуть завершитися в першій половині 2026 року.Таким чином, лише близько чверті українців розраховують на завершення війни в умовно недалекій перспективі. Натомість 11% респондентів очікують закінчення війни у другій половині 2026 року, а 32% — у 2027 році або пізніше. Ще 33% опитаних відповіли "не знаю", що на 10 відсоткових пунктів більше, ніж у вересні.Нагадаємо, більшість громадян України продовжує негативно ставитися до Російської Федерації. Погане ставлення до країни-агресора висловило 91 відсоток опитаних, і лише чотири проценти — позитивне.Додамо, раніше результати опитування Київського міжнародного інституту соціології показали, що російський "мирний план" категорично неприйнятний для українців — так вважає 75% респондентів. Лише 17% наших співгромадян готові до російської версії миру..

Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни.Про це свідчать результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Активісти визначили, що ключовими проблемами у сфері фізичної безпеки є обстріли громад і брак укриттів біля приміщень виборчих комісій і нерозвинена система екстреного оповіщення. За блоком "Соціально-економічний розвиток" аудит пройшли Олевська, Південнівська, Первомайська та Новомиколаївська громади.Ключові проблеми для функціонування громад є забезпечення електропостачання та робота шкіл. Ситуація з енергопостачанням значно погіршилася у жовтні-листопаді 2025 року внаслідок російських атак.Бар'єром для відновлення очного навчання є відсутність укриттів у школах. За показниками "Демократичні процеси" позитивні оцінки отримали Кременчуцька та Південнівська громади.Ключовою перешкодою стала заборона на проведення мирних зібрань (п’ять громад), руйнування виборчої інфраструктури (чотири громади), обмежений потенціал набору членів виборчих комісій (п’ять громад).Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією (Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська) або деокуповані 2022 року (Ізюмська, Первомайська) демонструють найгірші результати за всіма тематичними розділами аудиту. Найкращі результати загалом демонструють тилові громади: Олевська, Південнівська та Кременчуцька."Робота з розробки методології та пілотними дослідженнями триває вже декілька років і продовжиться 2026 року. Це не має жодного зв’язку з геополітичним контекстом станом на зараз. Це інтерес громадян чітко розуміти, де, як, в яких умовах можливе політичне перезавантаження. І далі ми будемо рухатися в складну тему, в якій формі має бути транзит влади від військових адміністрацій до повноцінного місцевого самоврядування після проведення повоєнних виборів", — зазначила голова правління громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська.Для цього дослідження обрали як великі, так і малі громади з різним рівнем викликів, зокрема, деокуповані, в зоні бойових дій, прикордонні та тилові. Ідеться про громади у таких областях: Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Житомирська."Аудит безпеки є універсальним інструментом оцінки організаційної спроможності громад. Він дозволяє прозоро й об’єктивно визначити можливість відновлення демократичних процесів у післявоєнний період, зокрема встановити наявність умов для проведення виборів. Оцінювання відбувається за 35 індикаторами у чотирьох блоках: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники та стан демократичних процесів", — пояснили в громадянській мережі "ОПОРА".Нагадаємо, що віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки що не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні..

Серед пересічних американців зростає підтримка надання Україні американської зброї задля перемоги у війні проти Росії. За це проголосували понад 60% громадян США.Про це свідчить щорічне восьме опитування Інституту Рональда Рейгана щодо питань національної оборони. За його результатами, американці підтримують сильне лідерство США на світовій арені, військову міць і сильні партнерства для стримування зростання авторитарних загроз.Цього року демонструється рекордно висока підтримка захисту України, прихильність до НАТО та тверда двопартійна згода щодо того, що США повинні утримувати найпотужнішу армію у світі.Опитування свідчить: 64% опитуваних відповіли, що США повинні бути більш залученими та брати на себе провідну роль у міжнародних справах. Так вважають 79% республіканців і 57% демократів.Також 62% опитуваних вважають, що Україна має перемогти, а 64% підтримують надання Україні американської зброї, що на дев’ять пунктів більше, ніж торік, із двопартійною підтримкою (59% республіканців, 75% демократів).Також підтримка НАТО досягнула рекордного максимуму в 68%, зі сильною двопартійною підтримкою зобов'язань за 5 статтею. 87% респондентів вважають, що для США важливо мати найпотужнішу армію у світі, а 71% погоджуються, що мир імовірніший, коли Америка є найсильнішою державою. Опитування провели з 23 жовтня 2025 року по 3 листопада 2025 року двопартійною дослідницькою групою Beacon Research і Shaw & Company Research. Загальний розмір вибірки становив 2 507 осіб.Попередні опитування цього ж Інституту Рейгана свідчили про те, що війна Росії проти України, зокрема міркування щодо її потенційного результату, розділила американську громадську думку.Нагадаємо, що опитування Reuters / Ipsos у квітні визначило, що американці багато в чому незадоволені кроками президента Дональда Трампа. Рейтинг його схвалення тоді знизився до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому..

Лише 16% виборців американського президента Дональда Трампа підтримують позицію Росії про те, що Україна має піти на подальші територіальні поступки задля миру. Також більшість звинувачують Володимира Путіна за невдачі в мирному процесі.Про це свідчить опитування The Vandenberg Coalition. Соціологи констатували, що більшість виборців Трампа й надалі покладають відповідальність на Путіна через провал спроб домовитися про припинення вогню між Росією та Україною.Водночас лише 16% респондентів підтримують позицію Росії про те, що Україна має віддати їй більше території, щоби закінчити війну. 46% підтримують позицію України в цьому питанні, 39% мають нейтральне ставлення або не визначилися.Загалом, як свідчить опитування, виборці Дональда Трампа хочуть, щоби війна завершилася. Серед тих, хто був не повністю задоволений прогресом адміністрації щодо виконання передвиборчої обіцянки Дональда Трампа "працювати над тим, щоб завершити війну в Україні", майже половина (46%) зазначили, що жорсткіша позиція щодо Росії — через санкції, мита чи інші форми тиску — змусила би їх прихильніше оцінювати підхід Трампа.Після того, як президент Дональд Трамп наприкінці жовтня оголосив про розширення санкцій проти "Лукойла" та "Роснефти", 76% опитаних заявили, що підтримують санкції проти російського енергетичного експорту.Соціологи наголосили, що цей показник залишається стабільним із червня 2025 року. Він практично не змінюється, попри, різні політичні моменти та зміну ситуації.Окрім того, 72% виборців Трампа вважають, що США загалом мають допомагати Україні та притягати Росію до відповідальності за агресію Путіна. Більш ніж половина цієї групи конкретно підтримує такі кроки, як передання Україні американських розвідувальних даних або продаж ракет Tomahawk, щоб Україна могла завдавати ударів по цілях всередині Росії.Водночас 83% опитаних хочуть принаймні зберегти американські зобов’язання в Європі, зокрема, щодо України та НАТО. Лише 15% виступають за те, щоби повністю припинити підтримку України.Нагадаємо, що, згідно з опитуванням Reuters / Ipsos, результати якого оприлюднили минулого тижня, рейтинг схвалення американського президента Дональда Трампа впав до найменшого показника від часу його повернення до влади в січні 2025 року. Це відбулося, зокрема, на тлі економічних складнощів і скандалу з "файлами Епштейна"..

Рейтинг схвалення американського президента Дональда Трампа впав до найменшого показника від часу його повернення до влади в січні 2025 року. Це відбулося, зокрема, на тлі економічних складнощів і скандалу з "файлами Епштейна".Про це свідчить опитування Reuters / Ipsos. Його підсумки такі: нинішній рейтинг схвалення Трампа склав 38% – це на два відсоткові пункти менше, ніж за результатами попереднього опитування на початку листопада.Аналітики Reuters зауважили, що Трамп розпочав свій другий термін на посаді, маючи підтримку 47% американців. Теперішній рейтинг схвалення близький до мінімальних показників під час першого президентського терміну Трампа.Опитані американці, серед іншого, незадоволені політикою президента США щодо вартості життя та розслідуванням справи засудженого за сексуальні злочини Джеффрі Епштейна.Лише 26% американців вважають, що Трамп добре справляється з питанням вартості життя. Це на три пункти менше, ніж на початку цього місяця.І лише 20% американців, зокрема, лише 44% республіканців, схвалюють дії Трампа у справі Епштейна. А близько 70% респондентів (87% демократів і 60% республіканців) вважають, що адміністрація приховує інформацію у цьому питанні.Опитування Reuters / Ipsos відбулося в Інтернеті й охопило 1 017 дорослих американців на території всієї країни. Похибка складає близько трьох відсоткових пунктів.Нагадаємо, що сьогодні американський президент Дональд Трамп зустрівся з наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бін Салманом. Він знову похвалився тим, що начебто завершив вісім воєн, і висловив здивування діями кремлівського диктатора Володимира Путіна..

Колишня американська віце-президентка Камала Гарріс заявила, що готова знову поборотися за посаду очільника держави 2028 року. При цьому вона назвала Дональда Трампа "тираном".Про це Камала Гарріс сказала в інтерв'ю програмі BBC Sunday with Laura Kuenssberg.Камала Гарріс натякнула на те, що планує взяти участь у виборах 2028 року після поразки Дональду Трампу минулого року.На запитання, чи може вона стати першою жінкою-президентом США, Гарріс відповіла: "можливо". Вона підтвердила, що розглядає ймовірність нового балотування, хоча остаточного рішення ще не ухвалила."Я ще не закінчила. Уся моя кар'єра — це служіння. Це в мене в крові", — сказала колишня віце-президентка США.Гарріс також прокоментувала опитування, які наразі ставлять її серед аутсайдерів у боротьбі за висунення від Демократичної партії, навіть після актора Двейна "Скелі" Джонсона."Якби я дослухалася до опитувань, я би не балотувалася ні вперше, ні вдруге. І точно не сиділа би зараз тут", — пожартувала Камала.При цьому аналітики BBC зауважили, що на адресу Гарріс досі лунають запитання, чи не могла вона провести кращу кампанію минулого року та чіткіше окреслити свою позицію щодо економіки.В інтерв'ю Гарріс заявила, що її застереження щодо Дональда Трампа під час кампанії справдилися. Вона назвала його "тираном" і стверджує, що він поводиться як "фашист"."Він казав, що використає Міністерство юстиції як зброю — і саме це він зробив", — заявила Гарріс, навівши як приклад нещодавнє відсторонення коміка Джиммі Кіммела телеканалом ABC.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп вирішив запровадити перші санкції проти Російської Федерації через небажання глави Кремля Володимира Путіна завершувати війну в Україні. Водночас, як зазначили аналітики, республіканець вирішив не застосовувати найжорсткіший варіант обмежень, адже прагне перемовин з Москвою..

Більшість громадян України продовжує негативно ставитися до Російської Федерації. Погане ставлення до країни-агресора висловило 91 відсоток опитаних, і лише чотири проценти — позитивне.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.За даними соціологів, ці дані практично не відрізняються від результатів опитування 2024 року (93 і три відсотки відповідно). У КМІС зауважили, що "погіршення ставлення до РФ йшло після агресивних дій самої Росії, а не передувало цьому".Цікаво, що абсолютна більшість громадян у всіх областях — від 92 відсотків на Заході до 80 процентів на Сході — негативна налаштовані до Росії. Позитивно ставляться від трьох-чотирьох процентів на Заході, у Центрі та на Півдні до дев'яти відсотків на Сході, що коливається в рамках статистичної похибки.Яке ставлення українців до росіянЩодо ставлення до громадян Росії — жителів країни-агресора, то 85 відсотків українців зазначили про погане до них ставлення, лише вісім процентів — позитивно.Антон Грушецький, який є виконавчим директором КМІС, заявив, що громадяни України "незалежно від регіону чи мови спілкування об’єднані в усвідомленні екзистенційної загрози від росіян". Керівник КМІС також зазначив, що "російськомовні українці є патріотами України та не бажають жити в Росії"."Опитування проведене 2-14 вересня 2025 року методом телефонних інтерв’ю серед 1023 респондентів на підконтрольних уряду територіях України. Статистична похибка не перевищує 4,1 процента", — додали в КМІС.Раніше повідомлялось, що більша частина українців, а саме 52%, вважають, що Сполучені Штати Америки втомилися і тиснуть на Україну для схвалення несправедливого миру.Нагадаємо, раніше результати опитування Київського міжнародного інституту соціології показали, що російський "мирний план" категорично неприйнятний для українців — так вважає 75% респондентів. Лише 17% наших співгромадян готові до російської версії миру..