# опитування

Заявки на участь у цьогорічних президентських виборах у Польщі подали 17 кандидатів. Це найбільша кількість претендентів на цю посаду з 1995 року.Про це повідомив Polsat News. Журналісти зауважили, що досі найбільшу кількість кандидатів польські виборці мали на вибір у першому турі президентських виборів 1995 року – тоді реєстрували 13 кандидатів.Першим Центральна виборча комісія Польщі зареєструвала кандидата від ультраправої "Конфедерації" Славоміра Менцена, який зібрав 250 тисяч підписів на свою підтримку.Польська ЦВК також зареєструвала кандидата від "Громадянської коаліції", мера Варшави Рафала Тшасковського: на його підтримку зібрано понад мільйон підписів.На посаду президента Польщі також балотується Кароль Навроцький — президент Інституту національної пам'яті, якого підтримує партія "Право і справедливість". На підтримку його кандидатури зібрано понад 1,3 мільйона підписів.Спікер Сейму Шимон Головня подав 400 тисяч підписів на підтримку своєї кандидатури. Решта 13 кандидатів мають суттєво нижчий рейтинг.Президентські вибори в Польщі відбудуться 18 травня, а можливий другий тур — 1 червня. До цього часу Центральна виборча комісія Польщі має перевірити, чи підписи в необхідній кількості подано належним чином. Наразі затверджено 11 кандидатів.Останні опитування підтверджують перевагу Рафала Тшасковського серед інших кандидатів у президенти, тоді як антиукраїнський Славомір Менцен розпочинає втрачати підтримку виборців.Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив нещодавно, що доки Росією керуватиме кремлівський диктатор Володимир Путін і його оточення, доти ця країна загрожуватиме всьому континенту. Однак сценаріїв закінчення війни насправді може бути багато.

Зусилля президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа можуть швидше призвести до несправедливого, ніж справедливого миру в Україні. Так вважає абсолютна більшість українців.Про це свідчать результати опитування КМІС. У декількох опитуваннях протягом останнього часу респондентам ставили запитання, чи може Україна розраховувати на справедливий мир за президентства Трампа.У грудні 2024 року українці мали обережні та навіть стримано оптимістичні оцінки, а з лютого 2025 року відбулося значне погіршення настроїв.У грудні 2024 року 31% вважали, що дії Трампа можуть спричинити несправедливий мир. У період між 14 лютого та 4 березня 2025 року частка тих, хто висловився про очікування скоріше чи зовсім несправедливого миру, зросла до 58%.У період між 12 та 22 березня кількість українців з такою оцінкою зменшилася, та все одно більшість висловлюють критичні міркування — 55%.За останніми даними, лише 18% очікують на скоріше чи повністю справедливий мир, а ще 21% респондентів вважають, що він буде частково справедливим, а частково — ні.Декілька днів тому міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що Київ наполягає на міцних і довгострокових гарантіях безпеки та не прийме жодних ультиматумів, які залишать країну слабкою та беззахисною.Нагадаємо, вчора речниця Держдепартаменту США Теммі Брюс зазначала, що Росія й Україна мають ухвалювати жорсткі рішення та йти на компроміси, аби досягнути довготривалого миру. Своєю чергою, адміністрація президента США Дональда Трампа й надалі працює над мирним урегулюванням.

Незабаром в Угорщині стартує опитування щодо ставлення місцевих громадян до членства України в Європейському Союзі. Угорці отримають "пакети документів" для так званого голосування.Про це повідомив речник угорського уряду Золтан Ковач, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Варто зазначити, що в цей пакет входить перелік "семи ключових ризиків вступу — питань, які безпосередньо впливають на майбутнє Угорщини та які необхідно ретельно зважити перед ухваленням рішення".Перелік містить такі "аргументи":фінансовий ризик: Угорщина стане чистим вкладником; кошти ЄС йшли би в Україну, а Брюссель хоче спільних запозичень — втягнути в борги країну;сільськогосподарський ризик: Україна має величезні орні землі; угорські фермери втратять субсидії через перенаправлення грошей ЄС;ризик для харчової безпеки: в Україні використовуються генетично модифіковані культури та заборонені хімікати, що загрожує якості харчових продуктів;ризик безпеці: Україна була осередком організованої злочинності до війни, зброя може потрапити не в ті руки;ризик ринку праці: дешева українська робоча сила може знизити зарплати, поставити під загрозу робочі місця та пенсії;ризик для здоров’я: в Україні немає обов’язкових щеплень, що створює загрозу громадському здоров’ю через відкриті кордони;пенсійний ризик: поспішний вступ України поставить під загрозу 13-місячні пенсії.Таким чином угорці фактично підштовхують, як "потрібно" голосувати на цьому опитуванні щодо ставлення до членства України в Євросоюзі.Голосування стартує в середині квітня. Вислати бюлетені поштою угорці повинні до 20 червня.Нагадаємо, віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина запевняла, що намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в Європейському Союзі на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.

На сьогодні значна частина українців позитивно сприймають пропозицію щодо 30-денного тимчасового перемир’я, проте вони категорично не погоджуються із вимогами країни-агресорки для припинення вогню.Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, яке було проведене 12-22 березня.Відтак, 77% українців позитивно відгукнулися про ініціативу тимчасового перемир’я, водночас 12% вважають, що це спроба розблокувати військову допомогу, в 18% вбачають у такій ідеї крок до завершення війни на прийнятних для України умовах. Категорично проти перемир'я виступили 7% опитаних громадян.Натомість 79% українців вважає категорично неприйнятними вимоги Кремля для припинення вогню. Ще 16% респондентів готові прийняти ці умови, а для 14% це є важким варіантом. Як зауважили у КМІС, абсолютна більшість у всіх регіонах України відкидають вимоги Путіна (80-81% на Заході, у Центрі й на Півдні та 64% на Сході).Крім того, 62% українців заявили, що вони категорично не підтримають тимчасове перемир'я з РФ, якщо воно не буде супроводжуватися жодними гарантіями безпеки."Якщо ж Україна отримає принаймні певні гарантії безпеки, то більше як половина українців (хоча і неохоче) підтримають припинення вогню. При цьому різниця між різними варіантами гарантій (з точки зору підтримки від української громадськості) — доволі незначна", — зазначають у КМІС.Зокрема, серед гарантій безпеки респонденти виокремили: розміщенням західних миротворців — 60%, членство в НАТО — 58%, посилення підтримки Сил оборони України — 56%."Українці справді демонструють щире прагнення миру і залишаються гнучкими до обговорення навіть болісних компромісів, таких як відкладення звільнення на пізніше окремих окупованих територій. Однак водночас серед українців є однозначний консенсус проти миру на будь-яких умовах (і, звісно, проти капітуляції)", — заявив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати дослідження.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що більшість українців, а саме 62%, позитивно оцінюють Революцію Гідності. Вони вважають, що події 2013-2014 років дали новий імпульс розвитку країни.

У п'ятницю, 21 березня, у застосунку "Армія+" запустили нове опитування. Головна мета — дізнатися про ставлення захисників і захисниць до військової служби та виявити головні проблеми бійців.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони. За даними відомства, опитування містить 16 запитань. За результатами оптування планується виявити головні проблеми військовослужбовців та пріоритетні питання, які потребують вирішення. Загалом опитування триватиме три тижні. Водночас всі відповіді є повністю анонімні."З "Армія+" ми довели, що зміни у війську можливі. Необхідна лише платформа, де можна поділитися думкою. Сьогодні запустилося важливе опитування, у якому закликаю брати участь, оскільки воно прямо впливатиме на реформи. Це чудова можливість підсвітити проблему і почати системно її виправляти", — зазначила заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко.Як зауважили у Міноборони, від початку роботи "Армія+" в застосунку провели 11 опитувань, які зібрали понад 200 000 відповідей. У середньому близько 20 000 користувачів відгукуються на питання, які порушено в застосунку. "Найпопулярнішим стало опитування про розвиток програми підтримки військовослужбовців Плюси. Його пройшли майже 45 000 військових", — додали у відомстві.Нагадаємо, штрафи за порушення військового обліку можна буде оплатити без відвідування територіальних центрів комплектування. Українці зможуть зробити це онлайн через застосунок "Резерв+". .

Намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в Європейському Союзі на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.У цьому запевнила віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина на зустрічі з журналістами в четвер, 20 березня, в Києві. Її цитує "Інтерфакс-Україна"."Це не референдум, це письмове опитування громадян. Таке письмове опитування також відбувалося перед рішення Європейської ради в грудні 2023 року про відкриття переговорного процесу. Ми вже це проходили. Я думаю, що підтримка громадян Угорщини набагато позитивніша, ніж очікування, які є в угорського уряду", — зазначила вона.Віце-прем’єрка наголосила: Україна впевнена, що питання про членство в ЄС — це рішення, яке уже ухвалене, та "розглядає це, як невеличку перепону, яка не завадить досягненню мети про відкриття всіх переговорних розділів саме цього року".Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан анонсував винесення на голосування всередині своєї країни питання членства України в Євросоюзі.Єврокомісар з питань розширення Марта Кос сподівається на відкриття перших трьох кластерів переговорів України з ЄС щодо вступу в Союз ще у першому півріччі цього року — під час головування Польщі, а решти трьох — до грудня.Процедура ЄС визначає 35 переговорних розділів. За ними Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС. 33 із 35 переговорних розділів згруповані в шість тематичних кластерів, тоді як глави 34 "Інституції" та 35 "Інші питання" розглядатимуться окремо.Президент і прем’єр України заявляли про завдання завершити процес вступу України в ЄС протягом приблизно п’яти років — до 2030 року.Нагадаємо, декілька днів тому міністр з питань ЄС Угорщини Янош Бока розповідав, що опитування щодо підтримки чи непідтримки членства України в Європейському Союзі відбудеться до початку літа.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан ініціював опитування щодо підтримки членства України в Європейському Союзі. Воно відбудеться до початку літа.Про це заявив міністр з питань ЄС Угорщини Янош Бока перед початком засідання Ради Євросоюзу із загальних питань у Брюсселі, його цитує "Європейська правда"."Майбутнє процесу розширення Євросоюзу тепер у руках угорських громадян. Вони матимуть можливість висловити свою позицію під час національних консультацій, ініційованих угорським урядом. Ми чекаємо на результати до літа", — зазначив він.Після саміту ЄС 6 березня Орбан заявив, що угорці матимуть право голосу щодо того, чи хочуть вони, щоб Україна приєдналася до Європейського Союзу."У нас є так звана схема національних консультацій, яку ми регулярно використовуємо для з'ясування думки народу, тому ми будемо використовувати ту ж схему і зараз", — сказав він.Орбан також виступав проти формулювання в комюніке підтримки "миру через силу" та заклику "поставити Україну в найсильнішу можливу позицію перед так званими мирними переговорами".Згодом прем'єр-міністр висунув 12 тез, які назвав вимогами до керівництва ЄС. Зокрема, він хоче заборонити вступ України до Євросоюзу, "неприродне" виховання дітей і "вигнати агентів Сороса" з Єврокомісії.Уряд Угорщини оприлюднив бюлетень, який використають для опитування громадської думки щодо членства України в Європейському Союзі. Організатори плебісциту запевнили, що бланки надрукують на захищеному папері, що "унеможливить будь-які зловживання". Бюлетені не можна буде відтворювати, а перевірятимуть їх "суворо" та в присутності нотаріуса."Україна не може стати членом Євросоюзу без згоди угорців. Держави-члени ЄС тут мають право вето", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, минулого тижня журналісти агенції Bloomberg повідомляли, що Угорщина відмовилася від заперечень щодо продовження низки санкцій Європейського Союзу проти Росії. Це стосувалося можливого розблокування десятків мільярдів євро російських активів.

"Громадянська коаліція" прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска має найбільшу підтримку серед потенційних виборців. Її найближчого суперника — партію "Право і справедливість" — наздоганяє антиукраїнська "Конфедерація".Про це свідчить опитування компанії Opinia24, проведене для RMF FM. Якби парламентські вибори відбулися цієї неділі, "Громадянська коаліція" набрала би 34% голосів. Друге місце посіла би партія "Право і справедливість" з 26,3%. А третьою фінішувала би "Конфедерація" — 21,4%.Антиукраїнська політична сила "Конфедерація" вже впродовж декількох місяців демонструє чітку тенденцію до зростання, загальний приріст з грудня 2024 року склав понад 7 відсоткових пунктів."Третій шлях" може розраховувати на 6,7% голосів, "Нові ліві" — на 4,8%, а партія "Разом" — на 2,4%.Опитування також показало, що "Право і справедливість" повністю втрачає підтримку наймолодшої групи виборців, віком 18-29 років, а також серед чоловіків (24% порівняно з 28% в опитуванні місяць тому).Протилежна тенденція в "Конфедерації", яка приваблює молодих виборців, — її вже підтримують 54% 18-29-річних (порівняно з 35% у лютому цього року та 29% у січні цього року). З кожним місяцем вона також отримує все більше прихильників серед чоловіків — зараз 31% (порівняно з 23% місяць тому).Результати останнього опитування підтверджують закономірності, які спостерігаються в протистоянні між кандидатами партій на посаду президента, а саме Каролем Навроцьким і Славоміром Менценом.Згідно з останнім опитуванням дослідницької компанії Opinia24, більшість поляків хочуть проголосувати за Рафала Тшасковського в першому турі президентських виборів — 32% опитаних. Однак у боротьбі за друге місце нинішньому другому кандидату Каролю Навроцькому явно загрожує Славомір Менцен. За кандидата, якого підтримує "Право і справедливість", хочуть проголосувати 19,5% респондентів, тоді як за лідера "Конфедерації" — 18,9%.Нагадаємо, в жовтні минулого року стало відомо, що прихильниками ідеї прийняття українських біженців залишається 53% поляків. Це найнижчий показник із лютого 2022 року — тоді 94% респондентів заявляли, що підтримують біженців з України в Польщі.

З моменту вступу на посаду президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа його рейтинг незмінно падає. Найбільше американці стурбовані станом економіки в країні.Про це свідчать дані соціологічного опитування Emerson College Polling, які публікує авторитетне видання The Hill. Соціологи дізналися, що через 50 днів після інавгурації Трампа 47 відсотків американців схвалюють його роботу, а 45 відсотків — не схвалюють.Такі показники відрізняються від тих, які фіксу вали одразу після інавгурації нового президента. Тоді 49 відсотків американців схвалювали його роботу, а 41 відсоток — не схвалював.При цьому більшість респондентів (48 відсотків) вказали, що незадоволені тим, як Трамп керує економікою, тоді як тільки 37 відсотків схвалюють."Попри те, що, на думку виборців, США програють в економічній сфері, підтримка Трампа залишається сильною. Однак справжнім викликом стане те, як виборці сприймають своє фінансове майбутнє. Хоча після виборів мало що змінилося, початкова "фаза медового місяця", видається, добігає кінця", — зробив висновок виконавчий директор Emerson College Polling Спенсер Кімбал.Американцям найбільше подобається те, як Трамп розв'язує проблеми імміграції: 48 відсотків схвалюють це, 40 відсотків не схвалюють. Найслабші сторони політики — економіка, охорона здоров'я та криптовалюти.Нагадаємо, що Дональд Трамп планує побудувати заводи з перероблювання металів на військових базах міністерства оборони країни. Таким чином американський лідер планує збільшити внутрішнє виробництво найважливіших корисних копалин і компенсувати китайський вплив на цю галузь.

Станом на кінець лютого 2025 року в Польщі зберігає лідерство електоральних симпатій провладний блок партій "Громадянська коаліція". Однак при цьому антиукраїнська партія "Конфедерація" помітно наростила підтримку за останній місяць.Про це свідчить опитування United Surveys на замовлення порталу Wirtualna Polska. За його даними, "Громадянську коаліцію" на виборах, якби вони відбулися найближчим часом, готові підтримати 32,3% виборців. Це практично такий само результат, як і місяць тому.Найбільша опозиційна партія Польщі, консервативна "Право і справедливість", опинилася на другому місці з 28,1% голосів. Падіння її підтримки за місяць найбільше — майже два відсоткові пункти.На третьому місці опинилась ультраправа й антиукраїнська партія "Конфедерація" з 16,1%. Її зростання порівняно зі січнем — 3,4 відсоткового пункта, що є найбільшим серед усіх великих партій Польщі.У січні "Конфедерація" набирала 13,5% і вже тоді показала зростання на майже чотири відсоткові пункти. Якщо "Конфедерація" збереже свою підтримку, то може розраховувати на 78 місць у польському Сеймі.До парламенту Польщі також теоретично можуть потрапити ліберальний блок "Третій шлях" (8%) і "Ліві" (7,6%), рейтинги яких за останній місяць практично не змінилися.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Польща надасть Україні новий масштабний пакет допомоги. Його вартість сягатиме 200 мільйонів євро.

Частка біженців, що планують повернутися до України, знизилася до найнижчого рівня із часу повномасштабного вторгнення і складає 43%. Зокрема, лише 20% українців повністю впевнені, що повернуться на Батьківщину.Про це стало відомо з даних опитування компанії Info Sapiens. Опитування проводили без участі українців, які перебували на території Росії чи Білорусії.Окрім цього, зросла частка тих людей, які точно не планують повертатися до України. Їх вже 13,5%, а це удвічі більше, ніж торік у січні. Ще 20% українських біженців заявили, що, ймовірно, не повернуться до України. Майже половина з охочих повернутись на Батьківщину (44%) ще не визначилася з термінами щодо повернення.На рішення повернутися додому впливають як безпекові, так і економічні чинники. Зокрема, згідно з даними опитування, на таке рішення біженців позитивно вплинули б: остаточне закінчення війни (53%), вищий рівень життя в Україні (46%), можливість знайти добре оплачувану роботу (33%), припинення бойових дій та повітряних ударів по місту, в яке планують повернутися (31%), та припинення бойових дій у рідному регіоні (24%).За даними Організації Об'єднаних Націй, станом на 16 грудня 2024 року було зареєстровано 6,8 мільйона українців за кордоном. Втім, ці дані враховують і тих українців, які виїхали (чи примусово були вивезені) до Росії та Білорусі. Так, якщо не зважати на українців, які перебувають на території країн-агресорів, то їхня чисельність становить 5,5 мільйона.Найбільшу частку українських біженців складають жінки та діти. У Європі найбільша кількість біженців з України проживає у Німеччині та Польщі. Нагадаємо, раніше видання Polskie Radio повідомляло, що у Польщі українські біженці можуть отримати фінансову допомогу на оренду квартири. Йдеться про осіб, які проживають у центрах колективного розміщення.

У неділю, 23 лютого, в Німеччині відбуваються вибори. Вони визначать політичне майбутнє країни. Голосування триватиме до 18:00 (за київським часом). Головний фаворит — правоцентристський блок під керівництвом Фрідріха Мерца.Сьогодні німці голосують за представників до Бундестагу та за нового федерального канцлера. Виборчі дільниці відкрили о 08:00 за місцевим часом. Увечері очікуються перші дані екзит-полів, які дадуть попереднє уявлення про результати голосування.Журналісти Politico нагадали, що причиною проведення позачергових виборів став розпад керівної коаліції, що складалася зі Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), партії "Зелені" (Die Grünen) і Вільної демократичної партії (ВДП). Розбіжності між союзниками, а також погіршення економічної ситуації призвели до розпуску парламенту та призначення дострокових виборів.Правоцентристський блок під керівництвом Фрідріха Мерца впевнено лідирує в опитуваннях, набираючи 28-32% підтримки. Мерц залишається головним претендентом на посаду канцлера замість Олафа Шольца.За твердженнями політичних аналітиків, коаліційні переговори будуть складними після кампанії, яка виявила гострі розбіжності щодо міграції та того, як побороти силу ультраправих у країні. Це може призвести до того, що канцлер Олаф Шольц виконуватиме обов’язки очільника уряду ще декілька місяців.До речі, партії Шольца СДПН прогнозують на цих виборах найгірший результат із часів Другої світової війни.Останні результати опитуваньУ виборах беруть участь 29 партій, однак основне суперництво розгортається між трьома політичними силами:Християнсько-демократичний союз (ХДС): лідер — Фрідріх Мерц, це правоцентристська партія, яка є фаворитом передвиборчих перегонів.Альтернатива для Німеччини (АдН): лідерка — Еліс Вайдель, це націоналістична, антиіммігрантська партія, проросійська політична сила, яка отримує значну підтримку у східних регіонах країни.Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН): лідер — Олаф Шольц, чинний федеральний канцлер, який намагається переобратися на новий термін.За останніми опитуваннями, правоцентристський блок ХДС/ХСС очолює передвиборчі перегони з підтримкою близько 30% виборців. Альтернатива для Німеччини посідає друге місце з 20%, а СДПН набирає 16%.Нагадаємо, кандидат у канцлери Німеччини Фрідріх Мерц, який очолює політичну силу ХДС, заявив, що готовий змінити політику країни щодо постачання Україні далекобійних ракет Taurus після виборів.

На сьогодні 57% довіряють президенту України Володимиру Зеленському. При цьому недовіру до гаранта виказали лише 37% громадян.Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології. Зазначається, що опитування проводилося 4-9 лютого. За даними інституту, довіра до президента України дещо зросла у порівнянні з опитуванням, проведеним  у грудні 2024 року. Тоді Зеленському довіряли 52%, а не довіряли 39%."Станом на першу половину лютого 2025 року 57% українців довіряють президенту Володимиру Зеленському, не довіряють — 37%. Баланс довіри-недовіри становить +20%", — йдеться у повідомленні.Водночас найбільше довіряють очільнику держави у центральних регіонах України — 62%. Найменше — у південних та східних — 55%. У західних регіонах України рівень довіри становить 57% від опитаних.Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький заявив, що президент України зберігає досить високу довіру в суспільстві, що для демократичного суспільства є дуже гарним результатом, і тим більше зберігає легітимність."Якщо окремі міжнародні партнери-союзники переживають за легітимність Президента у контексті можливих мирних перемовин і вважають доречним наполягати на виборах, то з точки зору самих українських громадян з цим проблем немає, нинішній Президент і влада цілком легітимні вести складні перемовини, а вибори мають бути після завершення війни і щонайменше отримання Україною надійних безпекових гарантій", — наголосив посадовець.Нагадаємо, раніше американський лідер Дональд Трамп заявив, що наразі Володимира Зеленського підтримує лише 4% українців. Тому в Україні потрібно негайно провести президентські вибори. Однак джерело своїх статистичних даних Трамп так і не розкрив.

Більшість громадян Сполучених Штатів Америки вважають, що президент Дональд Трамп справляється зі своєю роботою. Стиль його керівництва підтримує 53% опитаних.Як повідомляє видання CBS News, опитування проводилося з 5 по 7 лютого, у дослідженні взяли участь 2175 повнолітніх американців.Так, помилковими дії Трампа на посаді президента вважають 47% учасників опитування. Водночас ефективною його роботу оцінюють 58% респондентів, тоді як 24% американців думають інакше. Компетентним американського лідера вважають 55% респондентів, 45% учасників опитування дотримуються протилежної думки. Видання зауважує, що у січні 2017 року, у перший термін Трампа, рейтинг схвалення американського лідера був меншим та становив 44%.Наразі більшість американців сьогодні вважають, що нова адміністрація Білого дому недостатньо зосереджена на зниженні цін на товари та послуги. "Зниження цін — це той перевірений пункт, на якому переважна більшість жителів країни погоджується, що команді Трампа слід зосередитися більше", — додає CBS News. Водночас ті, хто очікує, що політика Трампа призведе до зниження цін, не сподіваються, що це станеться миттєво. Багато з них вважають, що це займе щонайменше шість місяців.Нагадаємо, агентство Reuters повідомляло, що Дональд Трамп вважає, що Сполучені Штати Америки досягнули прогресу в переговорах щодо припинення війни в Україні. Втім, він не розкрив подробиць таких перемовин і деталей розмови з кремлівським диктатором Володимиром Путіним.

Саломе Зурабішвілі вважає легітимною президенткою більше людей, ніж частка тих, хто визнає легітимність призначеного владою Михеїла Кавелашвілі. Але перевага таких грузинських громадян невелика.Про це повідомило видання "Новости-Грузия" з посиланням на результати опитування від Інституту соціальних досліджень та аналізу (ISSA). Вони засвідчили: 40,1% респондентів відповіли, що вважають легітимною президенткою Саломе Зурабішвілі.Михеїла Кавелашвілі, якого призначили на посаду за новою процедурою без прямого народного голосування, вважають легітимним 38%. Ще 15,9% вважають, що у Грузії наразі немає легітимного президента. Якби вибори проходили цими вихідними, то партію влади "Грузинська мрія" підтримали би щонайменш 25,1% опитаних (з додаванням голосів респондентів, які не захотіли прямо називати фаворита, за методом алокації, — до 31,5%).Опозиційну "Коаліцію за зміни" підтримали би 10,3% (з алокацією — до 18%), "Єдність для порятунку Грузії — Єдиний національний рух" — 8.5% (з алокацією — 14,9%), партію "Сильна Грузія" — 6,3%, "Гахарія для Грузії" — 5,4%. Рейтинги інших менш як 5%, ще 13,8% респондентів не визначилися з думкою.Збір даних у межах опитування проводився 18-30 січня серед 2 000 повнолітніх респондентів методом особистих інтерв’ю. Можлива похибка складає +/- 2,5%.Цього тижня парламент Грузії позбавив мандатів майже всіх опозиційних депутатів, які бойкотують його роботу. Також грузинський законодавчий орган за два дні ухвалив новий пакет репресивних законів.Нагадаємо, що в січні Інститут Маккейна при Університеті штату Аризона оголосив колишню президентку Грузії Саломе Зурабішвілі своїм стипендіатом Кіссінджера 2025 року.