# опитування

Останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною. При цьому майже половина поляків відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу. Про це свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl. Його учасників запитали про те, хто, на їхню думку, відповідальний за ескалацію конфлікту між Польщею й Україною.У відповідь 12,7% респондентів назвали Польщу, у той час як 46,6% респондентів вважають, що Україна відповідальна за ескалацію конфлікту.При цьому чверть опитаних — 25,4% респондентів — вважають, що обидві сторони несуть відповідальність за ескалацію. Зрештою, 11,4% учасників опитування не мають думки з цього питання. А 4% респондентів не чули про конфлікт. "Чоловіки (54%) набагато частіше сприймають Україну як сторону, яка несе основну відповідальність за конфлікт, ніж жінки (39%)", — зауважили польські соціологи.Вони визначили також, що таку думку поділяють понад половина респондентів з доходом від 5 001 до 7 000 злотих (51%)."Окрім того, на Україну відповідальність покладають майже шість із десяти респондентів міст із населенням від 200 тисяч до 499 тисяч осіб", — прокоментував віцепрезидент правління SW Research Пйотр Зімольжак, Дослідження провела компанія SW Research серед користувачів онлайн-платформи SW Panel у період з 30 червня по 1 липня 2026 року. Аналіз охопив групу з 800 інтернет-користувачів віком понад 18 років.Раніше повідомлялося, що позиція президента Польщі Кароля Навроцького щодо України отримала більшу підтримку поляків, ніж політика в цьому напрямку польського уряду на чолі з Дональдом Туском.Нагадаємо, що віцемаршалек польського Сейму Кшиштоф Босак заявив, що в березні уряд Польщі без узгодження із законодавчим органом країни передав Україні ракети-перехоплювачі для систем Patriot. Із цього виникнув чималий політичний скандал усередині країни..

Станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Водночас проти приєднання України до Європейського Союзу висловилися 9% опитаних, ще 18% заявили, що не брали б участі в референдумі, а 3% не змогли визначитися зі своєю позицією. Щодо вступу до НАТО, проти виступають 10% респондентів. Ще близько 20% зазначили, що не голосували б на референдумі, а 6% не визначилися з відповіддю.Соціологи зазначають, що протягом останніх трьох років рівень підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції поступово знижувався, досягнувши найнижчих показників у квітні 2026 року. Однак уже в червні зафіксовано помітне зростання.Так, якщо в липні 2023 року вступ до ЄС підтримували 85% українців, у липні 2025 року — 75%, а в квітні 2026 року — 64%, то наприкінці червня цей показник зріс до 70%. Аналогічна тенденція спостерігається і щодо НАТО. У липні 2023 року вступ до Альянсу підтримували 83% респондентів, у липні 2025 року — 70%, а у квітні 2026 року цей показник опустився до 54%. У червні підтримка зросла до 63%."Якщо говорити про інформаційний фон у березні та квітні, то українці, імовірно, звернули увагу на відсутність єдиної позиції в НАТО і ЄС щодо війни в Ірані, критичні заяви представників США про спроможність НАТО, натяки на можливий вихід з альянсу тощо. Простіше кажучи, в українців могли посилитися сумніви щодо реальної спроможності НАТО й узагальненого Заходу в сфері безпеки. У червні 2026 інформаційно-емоційний фон уже зовсім інший, і настрій щодо вступу до ЄС і НАТО покращився. По-перше, зараз українці практично щодня бачать ефективні удари Сил оборони по російських цілях і суттєві успіхи на фронті. Це, безумовно, додає віри в загальні перспективи України, зокрема й геополітичні. По-друге, Європейський Союз офіційно почав переговори про вступ України і відкрив перший кластер переговорів щодо вступу України. Це суттєве просування. Також надходять й інші позитивні сигнали щодо військово-економічної підтримки України від союзників з G7, НАТО й інших партнерів", — наголосив експерт з досліджень і керівника відділу комунікацій Rating Group Гліб Кузьменко.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Служба зовнішньої розвідки України здобула матеріали, які свідчать про фактично щоденне поглиблення кризи з пальним, воєнною логістикою й управлінням в Криму.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Це важливі здобутки нашої розвідки щодо ситуації в Криму та на інших наших територіях, які зараз перебувають під російською окупацією", — зазначив він.За його словами, російська окупаційна адміністрація доволі чітко та недвозначно визнає неможливість розв’язати проблеми, які створили українські санкції середньої дальності проти окупанта.Також, додав український президент, продуктивно виконується план далекобійних санкцій передусім щодо російської нафтопереробки. Аналогічна ситуація розгортається і в інших російських регіонах.Окрім того, українська розвідка отримала внутрішню російську документацію щодо оцінки настроїв громадян держави-агресорки."Наразі рівень тривожності росіян вже вищий, ніж під час нашої Курської операції, а саме більше 50%", — констатував президент України.Він конкретизував, що вже 66% росіян вважають складним своє фінансове становище. Більш ніж 80% росіян вважають неминучою масштабну економічну кризу в Росії."Абсолютно прозорі показники, які відображають провал путінської воєнної політики", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також наголосив, що в Білорусі триває реалізація заходів з підготовки до потенційного розширення агресії проти України. Це відбувається під очевидним російським впливом..

Переважна більшість українців виступає за конструктивний підхід до історичних суперечок із Польщею. Дев’ять із десяти опитаних підтримують або взаємну повагу до національних героїв, або пошук спільного погляду за участю професійних істориків.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології. Найбільша група респондентів — 57% — вважає, що кожна нація може мати власних героїв, а інші держави не повинні втручатися у такі питання.Ще 33% сподіваються, що деполітизація дискусії та робота спільних комісій істориків допоможуть виробити узгоджений погляд на суперечливі події минулого.Лише 1% опитаних вважає, що Україна має прийняти всі вимоги Польщі та дотримуватися польського трактування спільної історії. Водночас 4% хотіли б, щоб саме український погляд був нав’язаний польській стороні.Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що результати демонструють зріле ставлення українського суспільства до історичних суперечок."Майже всі українці проти нав’язування Україні польського погляду на спільну історію, і водночас лише невелика частка українців хочуть нав’язати Польщі український погляд", — додав він.За даними соціологів, істотного поширення антипольських настроїв в Україні також не зафіксували, попри загострення історичних дискусій і антиукраїнську риторику під час виборчої кампанії у Польщі 2025 року.Додамо, нещодавно оприлюднили результати опитування, згідно з яким 51,9% поляків заявили про погіршення ставлення до України та українців. Зміни відбулися після рішення Президента України Володимира Зеленського надати одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування "Героїв УПА".Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

В Україні суттєво зріс запит на оновлення центральної влади після завершення війни. Найбільше українці підтримують заміну Верховної Ради, уряду та президента.Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології. Соціологи запитували респондентів, чи потрібно після війни для відновлення країни перезавантажити центральну владу — президента, Кабінет Міністрів або Верховну Раду.За результатами опитування, 88% українців очікують на заміну принаймні одного рівня центральної влади. Три роки тому таких було 73%.Найвищий запит стосується Верховної Ради. Її після війни хотіли б замінити 83% опитаних. У 2023 році цей показник становив 69%.Також 74% респондентів підтримують заміну уряду після завершення війни. Три роки тому про таку потребу говорили 47% опитаних.Запит на заміну президента зріс найбільше. Якщо у 2023 році цього хотіли 23% українців, то нині — 67%.У КМІС пояснили, що респонденти могли обирати як окремі варіанти — заміну президента, уряду чи парламенту, так і варіант "замінити всіх". Саме тому підсумкові показники для кожної інституції враховують і тих, хто підтримав повне перезавантаження влади. Водночас соціологи наголошують, що інші опитування стабільно показують, що більшість українців виступає проти проведення виборів до завершення війни.Додамо, за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 20-27 квітня 2026 року, більшість українців виступають проти ідеї виведення Збройних сил України з Донецької області в обмін на міжнародні гарантії безпеки..

Більша частина населення Росії прагне завершення повномасштабного завойовницького збройного конфлікту проти України. Громадяни країни-агресорки починають усвідомлювати, що Москва не здатна досягти перемоги у бойових діях.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час онлайн-виступу на саміті Reuters Next.Обговорення з міжнародними партнерами та консолідація ЗаходуПід час нещодавнього саміту лідерів "Групи семи" (G7) у Франції глава держави провів низку важливих дискусій зі світовими лідерами. Сторони детально проаналізували поточну ситуацію на лінії зіткнення та оцінили перспективи потенційного переговорного процесу з росіянами. Окремо підіймалися теми масованих ракетних обстрілів, надання далекобійного озброєння для ЗСУ, а також наслідки колосальних людських втрат Росії та стан її економіки під тиском санкцій."Хороша новина насамперед у тому, що так, Путін повинен зупинити цю війну. І в цьому питанні я маю одностайну підтримку всіх лідерів та президентів ЄС. Ми були єдині в думці, що Росія не перемагає, втрачає багато людей і повинна якомога швидше укласти угоду. Ініціатива не в її руках", — додав він.Загроза мобілізації та настрої в російському суспільствіЗеленський також зауважив, що найближче оточення російського диктатора активно підштовхує його до оголошення чергової хвилі масштабної примусової мобілізації. При цьому керівництво у Кремлі абсолютно не зважає на кількість майбутніх жертв чи потенційні втрати серед свого населення.Попри агресивні наміри російської верхівки, у самій Російській Федерації стрімко зростає кількість незадоволених тривалими бойовими діями. Люди починають тверезо оцінювати ситуацію через призму власних втрат."Але є великий відсоток росіян, які це розуміють. Зараз вони починають розуміти, що не виграють цю війну, і саме тому її потрібно зупинити. Так, я не впевнений, що це дійсно гуманна причина, бо якщо у тебе великі втрати, то війну треба припиняти... Понад 60% російського суспільства хочуть зупинити цю війну. Саме тому нам потрібно більше тиску на Путіна", — сказав президент.Нагадаємо, нещодавно американський президент Дональд Трамп заявив, що Росія має укласти угоду з Україною. Лідер Сполучених Штатів Америки також оголосив про зустріч із президентом України Володимиром Зеленським у вівторок, 16 червня на полях саміту G7..

Більшість українців виступають проти того, щоб російська мова мала офіційний статус в Україні або в їхньому регіоні. Лише 5% опитаних підтримують надання російській статусу другої державної мови.Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).За даними опитування, 65% українців вважають, що російську мову потрібно повністю прибрати з офіційного спілкування в країні. Ще 22% допускають її офіційний статус в окремих регіонах, де цього хоче більшість.Водночас серед цієї групи 12% не хотіли б такого статусу для своєї області. Підтримали б офіційний статус російської у власному регіоні 8%, ще 2% не визначилися.Загалом 77% українців виступають проти присутності російської мови в офіційній сфері або в усій країні, або принаймні у своїй області. Натомість 13% хотіли б бачити російську офіційною у своєму регіоні чи другою державною мовою.Що українці думають про утиски російськомовнихСоціологи також запитали респондентів, чи вважають вони, що російськомовні громадяни в Україні зазнають переслідувань або утисків. Від 2022 року частка тих, хто вважає, що такі утиски є, зросла з 5% до 17%. Водночас 78% опитаних заявили, що не бачать проблем із використанням російської мови.Навіть серед тих, хто говорить про утиски російськомовних, більшість, а саме 55%, виступають за вилучення російської мови з офіційного спілкування або в усій Україні, або у своїй області.У регіональному розрізі найбільше про тиск на російськомовних говорять на Сході — 39%. Водночас і там 56% респондентів вважають, що таких проблем немає.Опитування проводили методом телефонних інтерв’ю серед 1000 дорослих українців, які живуть на підконтрольній Україні території. До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій і тих, хто виїхав за кордон після 24 лютого 2022 року.Нагадаємо, в травні у столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Читайте також: Скільки українців щодня споживають російськомовний контент: дані Мінкульту.

У четвер, 11 червня, оприлюднили результати опитування, згідно з яким 51,9% поляків заявили про погіршення ставлення до України та українців. Зміни відбулися після рішення Президента України Володимира Зеленського надати одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування "Героїв УПА".Про це повідомляє польське видання Rzeczpospolita з посиланням на опитування SW Research. Водночас 31,9% учасників дослідження відповіли, що рішення української влади не вплинуло на їхнє ставлення до України та її громадян. Ще 11,7% респондентів не змогли визначитися з відповіддю. Лише 4,5% опитаних повідомили, що після цієї ситуації почали краще ставитися до українців та України.Хто частіше заявляли про погіршення ставленняНегативні зміни частіше фіксували серед чоловіків. Про погіршення ставлення заявили 59% опитаних чоловіків і 46% жінок. Найбільше респондентів із негативною оцінкою рішення виявилося серед молоді віком до 24 років.Опитування провели 9-10 червня серед користувачів онлайн-панелі SW Panel. У дослідженні взяли участь 800 повнолітніх громадян Польщі.Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський назвав рішення щодо найменування підрозділу ССО помилкою та пригрозив позбавити Зеленського Ордена Білого Орла, однієї з найбільших нагород у країні. За його словами, польська сторона очікує, що Україна перегляне його.Також декілька днів тому виникло нове непорозуміння між країнами. Так, польське місто Кельце мало передати Вінниці 15 автобусів, проте переглянуло своє рішення через вулицю Степана Бандери. Після інциденту мер українського міста відкликав пропозицію щодо громадського транспорту, проте польські політики почали вимагати перейменування вулиці "на більш доцільне"..

Більшість українців готові підтримати припинення вогню у війні з Росією за умови надання гарантій безпеки та присутності європейських військ поблизу лінії фронту.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного з 7 травня до 3 червня 2026 року.Підтримка залежить від гарантій безпекиЗгідно з результатами дослідження, 61% опитаних українців готові погодитися на припинення вогню по нинішній лінії фронту за умови, що поблизу бойових дій будуть розміщені війська країн Європи, які зможуть реагувати у разі повторного вторгнення.Проти такого сценарію виступили 33% респондентів, ще 6% не визначилися. Соціологи зазначають, що в опитуванні респондентам пропонували різні сценарії можливого перемир’я, які передбачали фіксацію лінії фронту без офіційного визнання окупованих територій Росією.Різні моделі гарантій безпекиІнший сценарій, коли європейські війська розміщуються далеко від лінії фронту та не беруть участі у можливих бойових діях, отримав значно меншу підтримку. У такому випадку 42% респондентів підтримали б припинення вогню, тоді як 49% виступили проти.Якщо ж Україна не отримує гарантій безпеки та суттєвої військової та фінансової підтримки, 61% опитаних категорично відкидають ідею припинення вогню за нинішньою лінією фронту. Підтримати такий варіант готові 32%.Натомість найбільш позитивно оцінюється сценарій, за якого Україна отримує значні обсяги фінансової та військової допомоги. У такому разі 53% респондентів підтримали б припинення вогню, тоді як 37% виступили б проти.Висновки соціологівВиконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що українці загалом готові до переговорів і складних компромісів, однак відкидають варіанти, які можуть мати вигляд капітуляції або відсутності гарантій безпеки:"Проте українці категорично відкидають капітуляцію та мир "на будь-яких умовах". Тиснути потрібно не на Україну, а на Росію. Боротьба продовжується й українці рішуче налаштовані на успіх".Дослідження проводилося методом телефонних інтерв’ю серед 2007 респондентів віком від 18 років на підконтрольній уряду території України. Статистична похибка вибірки становить до 2,8%, а для окремих сценаріїв — до 5,8%.Додамо, за результатами квітневого дослідження КМІС, більшість українців виступають проти ідеї виведення Збройних сил України з Донецької області в обмін на міжнародні гарантії безпеки.Читайте також: Скільки відсотків українців підтримують вступ до НАТО: дані опитування.

Державні соціологічні інституції Російської Федерації оприлюднили нові дані, які демонструють чергове просідання рівня підтримки диктатора Володимира Путіна серед населення країни-агресорки. Тимчасовий сплеск популярності очільника Кремля швидко завершився, знову поступившись тривалому тренду на зниження показників довіри.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Маніпуляції з методологією не врятували цифриЗгідно з результатами соціологічного дослідження, опублікованими 29 травня, рівень схвалення діяльності Володимира Путіна за період з 18 по 24 травня зменшився на 1,9 відсотка, зупинившись на позначці 67,5 відсотка. Одночасно з цим показник безпосередньої довіри до диктатора просів на 0,1 відсотка і тепер становить 73,7 відсотка.Примітно, що падіння популярності Путіна тривало багато тижнів поспіль ще з березня 2026 року. Щоб виправити цю тенденцію, соціологи Кремля на початку травня пішли на хитрощі та змінили методологію досліджень. Вони додали до стандартних телефонних контактів особисті опитування громадян "віч-на-віч", що допомогло штучно продемонструвати мінімальне зростання. Проте цей ефект виявився короткочасним, і реальні цифри знову пішли донизу. Хоча дані державних відомств РФ важко назвати повністю об'єктивними, сам факт визнання падіння рейтингів є симптоматичним. Росіяни починають відчувати на собі весь фінансовий та соціальний тягар затяжних воєнних авантюр свого лідера.Розбіжності у звітах та запуск масштабної цензуриВодночас інша російська держструктура — Фонд громадської думки — представила кардинально протилежні дані. У своєму звіті від 29 травня аналітики фонду оголосили, що рівень довіри до президента за останній тиждень нібито зріс, хоча до цього вони також фіксували падіння. Така суттєва різниця у свідченнях двох головних соціологічних рупорів Кремля свідчить про серйозне внутрішнє напруження.Адміністрація президента РФ намагається всіма силами купірувати негативні настрої в суспільстві. Як стало відомо з кулуарних джерел, кремлівське керівництво нещодавно висунуло жорстку вимогу до підконтрольних медіаресурсів."Російські державні та прокремлівські ЗМІ зобов'язані максимально обмежити висвітлення тем, які можуть спровокувати зростання внутрішнього невдоволення Путіним та урядом, зокрема це стосується нових ініціатив щодо посилення державної цензури", — заявили представники моніторингових служб, коментуючи намагання влади замаскувати реальний стан справ у країні.Подібні маніпуляції інформаційним простором покликані штучно згладити роздратування громадян та створити ілюзію повної стабільності в умовах тривалої кризи.Нагадаємо, у квітні рівень схвалення діяльності російського диктатора Володимира Путіна продемонстрував найгіршу динаміку з моменту початку повномасштабної агресії проти України. Соціологічні показники фіксують стабільне розчарування серед населення країни-агресорки, яке триває вже півтора місяця..

У Росії прокремлівський соціологічний центр "ВЦИОМ" змінив методику опитувань, що фіксують рівень підтримки влади, зокрема президента Володимира Путіна.Як повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ), з травня 2026 року замість виключно телефонних інтерв’ю запроваджено "змішану вибірку". Так, частину респондентів опитують телефоном, а частину — особисто за місцем проживання, шляхом поквартирних обходів.За даними публікацій, зміна підходу збіглася в часі з періодом зниження показників "схвалення" політики Кремля. Зокрема, у квітні 2026 року рівень підтримки, за окремими оцінками, знизився до мінімальних значень за останні роки повномасштабної війни."Щойно нова методика запрацювала, рейтинг пішов угору. За тиждень 4-10 травня "схвалення" підросло до 66,8%, "довіра" — з 71% до 72,1%. Механіка зрозуміла: телефонні опитування краще фіксують роздратування і незадоволення серед тих, хто готовий говорити відверто. Поквартирні обходи дають іншу картину — соціолог приходить додому, дивиться в очі, записує відповідь. За таких умов респонденти відтворюють лояльність. Власне, усі російські рейтинги вимірюють не популярність Путіна, а саме рівень страху говорити правду", — зазначили у відомстві.Водночас інші соціологічні дослідження, зокрема незалежних центрів, фіксують зниження інтересу росіян до перебігу бойових дій та зростання запиту на переговори. Офіційно ж у "ВЦИОМ" зміни методики пояснюють технічним удосконаленням збору даних.Додамо, Міністерство оборони Росії оголосило про початок масштабних військових навчань із відпрацюванням дій, пов’язаних із підготовкою до застосування ядерних сил. Маневри триватимуть з 19 по 21 травня 2026 року.Читайте також: Війна проти України дедалі сильніше б’є по економіці Росії: подробиці від ISW.

У Росії зафіксували раптове зростання рейтингів схвалення діяльності глави Кремля Володимира Путіна, яке збіглося із запровадженням оновлених методів опитування населення. Експерти пов'язують таку аномалію винятково з намаганням влади приховати реальне невдоволення суспільства поточною політичною ситуацією.Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Нова методологія як рятівне коло для КремляЯк зазначають аналітики, російська державна соціологічна установа ВЦІОМ нещодавно розпочала масштабні поквартирні опитування громадян. Це рішення ухвалили після того, як попередні дослідження фіксували щотижневе падіння рівня довіри до очільника Кремля. За результатами моніторингу, проведеного у період з 4 по 10 травня, соціологи оголосили, що рейтинг схвалення діяльності Володимира Путіна зріс на 1,2 відсотка і тепер становить 65,6 відсотка, якщо порівнювати з даними за 13–19 квітня. Окрім цього, у звіті зазначено, що загальний рівень довіри до диктатора нібито досяг 72,1 відсотка, продемонструвавши зростання на 1,1 відсотка.Представники соціологічного центру відверто визнали зміну підходів до збору інформації, підтвердивши впровадження комбінованого методу, який тепер поєднує особисті візити до помешкань росіян та телефонні дзвінки. Російські аналітики спробували виправдати такі кроки технічними чинниками."Коригування інструментарію пов'язане з нещодавніми обмеженнями на мобільний зв'язок, масовим встановленням антиспам-фільтрів на смартфонах громадян, а також різким зростанням випадків телефонного шахрайства, через що люди просто відмовляються спілкуватися з інтерв'юерами", — офіційно заявили у ВЦІОМ.Спроба зупинити затяжне падінняНезалежні експерти скептично оцінюють подібні статистичні коливання, наголошуючи на їхній штучності. Незначне та раптове покращення цифр відбулося одразу після того, як попереднє опитування продемонструвало сьомий тиждень поспіль зниження електоральних рейтингів Володимира Путіна. Очевидно, що затяжний тренд на падіння підтримки викликав серйозне занепокоєння в адміністрації президента РФ.Впровадження поквартирних обходів у тоталітарній державі автоматично підвищує рівень конформізму серед населення. Коли представники державної установи приходять безпосередньо до житла громадян, люди через страх переслідувань значно частіше дають "правильні" та схвальні відповіді. Таким чином, зміна методології дозволила Кремлю оперативно перервати небезпечну для режиму тенденцію та знову звітувати про нібито стабільну підтримку диктатора.Нагадаємо, у квітні рівень схвалення діяльності російського диктатора Володимира Путіна продемонстрував найгіршу динаміку з моменту початку повномасштабної агресії проти України. Соціологічні показники фіксують стабільне розчарування серед населення країни-агресорки, яке триває вже півтора місяця..

Дві третини жителів США вважають, що президент Дональд Трамп не зміг чітко пояснити причини війни з Іраном. Про це свідчать результати спільного опитування Reuters та Ipsos, проведеного серед американців на тлі затяжного конфлікту та стрімкого зростання цін на пальне. У дослідженні взяли участь 1254 повнолітніх громадян США. Близько 66% респондентів заявили, що адміністрація Трампа не надала переконливих пояснень щодо причин військового втручання США в Іран.Такої думки дотримуються майже всі опитані демократи, а також приблизно третина прихильників Республіканської партії.Водночас лише частина американців переконана, що Вашингтон контролює ситуацію у конфлікті. Близько третини респондентів вважають, що перевага зараз на боці США, тоді як 14% заявили, що ініціатива належить Ірану. Інші або не визначилися, або вважають, що жодна зі сторін не має очевидної переваги.На що вплинула війнаОдним із головних наслідків конфлікту американці називають різке подорожчання бензину.Після загострення ситуації та фактичного блокування Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових постачань нафти, ціни на пальне у США, за даними опитування, зросли приблизно на 50%. Через це:63% американців заявили про погіршення фінансового становища;майже 80% очікують нового підвищення цін;близько третини планують скоротити літні подорожі або відмовитися від відпусток.Для порівняння, у березні про фінансові труднощі через дороге пальне повідомляли 55% респондентів.Три чверті учасників опитування вважають, що адміністрація Дональда Трампа хоча б частково відповідальна за стрибок цін на бензин. При цьому:65% респондентів покладають основну відповідальність на Республіканську партію;лише 27% звинувачують демократів.Попри критику, рейтинг схвалення діяльності Трампа дещо зріс — до 36%. Наприкінці квітня цей показник опускався до 34%, що стало найнижчим рівнем під час його нинішньої каденції.Що відомо про конфлікт заразБойові дії між США та Іраном тривають із кінця лютого 2026 року після масштабної американсько-ізраїльської кампанії ударів. Хоча останнім часом сторони почали говорити про можливі мирні ініціативи, конфлікт продовжує впливати на глобальні енергетичні ринки та внутрішню економічну ситуацію у США.Сам Дональд Трамп неодноразово заявляв, що після завершення війни ціни на пальне почнуть знижуватися, однак аналітики сумніваються, що це відбудеться швидко.Додамо, Вашингтон та Тегеран зробили вагомий крок до деескалації конфлікту під час закритих перемовин у США за посередництва Катару. Сторони наблизилися до підписання документа, який має закласти фундамент для подальшого предметного діалогу та остаточного припинення бойових дій.Також нещодавно стало відомо, що американський президент Дональд Трамп розглядає можливість зміни політичного статусу Венесуели, перетворивши його на ще один штат Сполучених Штатів Америки..

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, частина українців готова погоджуватися на непопулярні економічні рішення, якщо це забезпечить міжнародну фінансову підтримку.Про це свідчать результати опитування КМІС, проведеного 20-27 квітня 2026 року.Соціологи запропонували респондентам два підходи до фінансування державних потреб під час війни. Підтримка варіанту з підвищенням податків заради отримання допомоги:48% опитаних — за підвищення податків і реформи для отримання західного фінансування;30% — проти підвищення податків навіть за ризику дефіциту бюджету;22% — не визначилися.Опитування відбулося 20-27 квітня 2026 року методом телефонних інтерв’ю (CATI) серед 1005 респондентів, які проживають на підконтрольній уряду території України.Дослідники зазначають, що результати відображають загальні суспільні настрої: частина громадян готова підтримувати складні економічні рішення, якщо вони напряму пов’язані з обороною та міжнародною допомогою, тоді як інша частина виступає проти додаткового податкового навантаження навіть у кризових умовах.Нагадаємо, за результатами нещодавнього опитування КМІС, більшість українців виступають проти ідеї виведення Збройних сил України з Донецької області в обмін на міжнародні гарантії безпеки.Додамо, нещодавно стало відомо, що більшість громадян України підтримують вступ країни до НАТО, однак рівень довіри до самого Альянсу суттєво нижчий..

У столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Майже третина респондентів (32%) повідомили, що повністю перейшли на українську в повсякденному житті — вдома, на роботі, у закладах та під час культурних подій, передає "Інтерфакс".Також опитування показало, що українську найчастіше використовують:у державних установах — 14%;у магазинах і кафе — 13%;на роботі — 11%;на культурних заходах — 9%;у навчанні — 6%;вдома — 4%.41% опитаних вважають, що їхній рівень української суттєво покращився, ще 25% — що він покращився незначно. Водночас 33% не відчули змін, а 1% заявили про погіршення.4% респондентів зазначили, що переважно говорять російською, а 7% — використовують обидві мови. Попри це, більшість не відвідували мовні курси або розмовні клуби: 75% цього не робили, а 16% навіть не знали про такі можливості.Серед бажаних форматів підтримки української мови:цифрові сервіси — 37%;мовні та літературні заходи — 30%;безоплатні курси та розмовні клуби — 23%;інші варіанти — 10%.Організатори підкреслюють, що опитування не є повноцінним соціологічним дослідженням, але дозволяє оцінити загальні тенденції мовної поведінки серед активних користувачів міських сервісів.Додамо, за даними Міністерства культури, щодня понад 70% громадян України споживають російськомовний контент. Головні причини — звичка і доступність..