# опитування

Колишня американська віце-президентка Камала Гарріс заявила, що готова знову поборотися за посаду очільника держави 2028 року. При цьому вона назвала Дональда Трампа "тираном".Про це Камала Гарріс сказала в інтерв'ю програмі BBC Sunday with Laura Kuenssberg.Камала Гарріс натякнула на те, що планує взяти участь у виборах 2028 року після поразки Дональду Трампу минулого року.На запитання, чи може вона стати першою жінкою-президентом США, Гарріс відповіла: "можливо". Вона підтвердила, що розглядає ймовірність нового балотування, хоча остаточного рішення ще не ухвалила."Я ще не закінчила. Уся моя кар'єра — це служіння. Це в мене в крові", — сказала колишня віце-президентка США.Гарріс також прокоментувала опитування, які наразі ставлять її серед аутсайдерів у боротьбі за висунення від Демократичної партії, навіть після актора Двейна "Скелі" Джонсона."Якби я дослухалася до опитувань, я би не балотувалася ні вперше, ні вдруге. І точно не сиділа би зараз тут", — пожартувала Камала.При цьому аналітики BBC зауважили, що на адресу Гарріс досі лунають запитання, чи не могла вона провести кращу кампанію минулого року та чіткіше окреслити свою позицію щодо економіки.В інтерв'ю Гарріс заявила, що її застереження щодо Дональда Трампа під час кампанії справдилися. Вона назвала його "тираном" і стверджує, що він поводиться як "фашист"."Він казав, що використає Міністерство юстиції як зброю — і саме це він зробив", — заявила Гарріс, навівши як приклад нещодавнє відсторонення коміка Джиммі Кіммела телеканалом ABC.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп вирішив запровадити перші санкції проти Російської Федерації через небажання глави Кремля Володимира Путіна завершувати війну в Україні. Водночас, як зазначили аналітики, республіканець вирішив не застосовувати найжорсткіший варіант обмежень, адже прагне перемовин з Москвою..

Більшість громадян України продовжує негативно ставитися до Російської Федерації. Погане ставлення до країни-агресора висловило 91 відсоток опитаних, і лише чотири проценти — позитивне.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.За даними соціологів, ці дані практично не відрізняються від результатів опитування 2024 року (93 і три відсотки відповідно). У КМІС зауважили, що "погіршення ставлення до РФ йшло після агресивних дій самої Росії, а не передувало цьому".Цікаво, що абсолютна більшість громадян у всіх областях — від 92 відсотків на Заході до 80 процентів на Сході — негативна налаштовані до Росії. Позитивно ставляться від трьох-чотирьох процентів на Заході, у Центрі та на Півдні до дев'яти відсотків на Сході, що коливається в рамках статистичної похибки.Яке ставлення українців до росіянЩодо ставлення до громадян Росії — жителів країни-агресора, то 85 відсотків українців зазначили про погане до них ставлення, лише вісім процентів — позитивно.Антон Грушецький, який є виконавчим директором КМІС, заявив, що громадяни України "незалежно від регіону чи мови спілкування об’єднані в усвідомленні екзистенційної загрози від росіян". Керівник КМІС також зазначив, що "російськомовні українці є патріотами України та не бажають жити в Росії"."Опитування проведене 2-14 вересня 2025 року методом телефонних інтерв’ю серед 1023 респондентів на підконтрольних уряду територіях України. Статистична похибка не перевищує 4,1 процента", — додали в КМІС.Раніше повідомлялось, що більша частина українців, а саме 52%, вважають, що Сполучені Штати Америки втомилися і тиснуть на Україну для схвалення несправедливого миру.Нагадаємо, раніше результати опитування Київського міжнародного інституту соціології показали, що російський "мирний план" категорично неприйнятний для українців — так вважає 75% респондентів. Лише 17% наших співгромадян готові до російської версії миру..

Значна частина громадян Німеччини виступає за повернення чоловіків призовного віку до України. Тому вони висловилися проти грошових виплат українським біженцям.Про це свідчать результати опитування, яке провів Інститут дослідження громадської думки INSA. Їх наводить агенція DW.На запитання, чи повинні всі українські біженці в Німеччині отримувати допомогу, лише 17% респондентів відповіли "так" або "швидше так". Ще 66% респондентів виступили проти цього, вони відповіли однозначне "ні". Ще 7% опитаних сказали, що їм все одно, а 10% не змогли відповісти.На запитання, чи повинні українські чоловіки призовного віку, які живуть у Німеччині, повернутися в Україну, 62% німців відповіли ствердно. Проти виступили тільки 18%. Ще 8% сказали, що їх не хвилює це питання, а 12% не дали відповіді.Опитування проводили 16 та 17 жовтня, в ньому взяли участь 1 003 респонденти.Як відомо, за даними німецької Федеральної агенції з праці, до березня 2025 року правом на отримання громадянської допомоги, яку виплачують шукачам роботи та малозабезпеченим, володіли 701 тисяча українців.Із них 502 тисячі — працездатні громадяни віком від 15 до 66 років. Порівняно з минулим роком їхня кількість скоротилася приблизно на 4 300 осіб.У серпні уряд Німеччини підготував законопроект, який передбачає скорочення державних виплат для новоприбулих українських біженців.Нагадаємо, що, згідно з результатами соціологічних опитувань, проведених у вересні, в Німеччині остерігаються нападу Росії на одну з країн-членів НАТО. Такі побоювання посилилися після інциденту з російськими дронами, які залетіли до Польщі..

В нашій державі зріс відсоток учнів, які вважають українську мову рідною. У 2025 році це підтвердило 78 процентів опитаних школярів, що на чотири відсотки більше, ніж минулого року.Про це свідчать результати опитування, яке провели Державна служба якості освіти та Уповноважена із захисту державної мови, пише "Інтерфакс". Водночас ставлення батьків до державно мови не змінилося і становить 82 відсотки. Згідно з результатами дослідження, популярність української мови також зросла серед вчителів. Якщо у 2024 році українську мову рідною називали 86 процентів учителів, то зараз їхня частка підстрибнула до 92 відсотків.Цікаво, що майже третина освітян (32%) та майже половина батьків (47%) зізналися, що розпочали частіше використовувати державну у повсякденному житті. Української стало більше в побутовому вжитку учнів — про це заявили 43 проценти осіб.Лише 54 відсотки опитаних визнали, що користуються українськими інтернет-ресурсами. Торік ця частка становила 71 процент.До семи відсотків серед учителів зменшилася кількість тих, хто визнав, що під час уроків спілкується російською мовою. У 2025 році 13 відсотків школярів зізнались, що під час занять недержавна мова використовується у навчальних матеріалах.Торік близько половини опитаних учнів (48%) зазначили, що використовують російську мову на уроках, дещо більше — на перервах (57%). У 2025 році поширеність недержавної мови дещо знизилася — її використовують 39 процентів опитаних дітей під час занять та 51 відсоток — на перервах.Нагадаємо, уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська не підтримує ідеї запровадження в Україні "мовних патрулів". Адже, за її словами, це може сприйматися як тиск і навіть викликати дестабілізацію.Раніше Олена Івановська наголошувала, що на теперішній момент не варто посилювати санкції та підвищувати штрафи за порушення мовного законодавства.Нещодавно рашисти поширювали фейк про запровадження "мовних патрулів" в українських школах. Вони начебто мають відстежувати та забороняти дітям розмовляти російською мовою.

У вересні 2025 року найкраще ставлення українці мають до Нідерландів. Позитивно оцінили цю країну 89,3% респондентів, лише 5,7% — негативно, баланс складає 83,6.Про це свідчать результати опитування, яке провів Центр Разумкова.Далі в рейтингу розташувалися Канада, яка навесні 2025 року перебувала першою в цьому рейтингу, а Нідерланди опинилися лише на сьомому місці.Також високу підтримку балансом понад 80 мають Норвегія, Латвія, Литва та Німеччина. Понад 88% українців позитивно оцінюють Францію.Серед країн Європейського Союзу значний рівень симпатії мають Швеція, Велика Британія й Естонія. Їхні показники балансу перевищують 75.Данія, Фінляндія та Чехія теж отримали позитивну оцінку більшості опитаних. Польща має нижчі показники — лише 73,5% позитивного ставлення та баланс 53,1.Туреччина має баланс 40, а Румунія — 28,6. Значно нижчі показники у Словаччини — баланс лише 8,3.Серед держав за межами Європи високий рівень підтримки зберігає Японія — 69,8% позитивних оцінок. США отримали 69,6% позитивного та 23% негативного ставлення, що дає баланс 46,6.Найбільше негативне ставлення українці висловили до Росії — 94,7% опитаних. Баланс — -92,3. Украй низькі оцінки також отримали Білорусь (-76,7) і Китай (-70,3). Угорщина й Індія мають негативний баланс у -44,8 і -39,6 відповідно.Опитування проводила соціологічна служба Центру Разумкова з 12 по 17 вересня 2025 року. Опитано 1 210 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,9%.Нагадаємо, що, за результатами опитування, яке провела соціологічна група "Рейтинг" і оприлюднила його наприкінці серпня, в Україні майже 100 відсотків громадян довіряють своїй армії. Проте до територіальних центрів комплектування ставлення дещо інше, і воно має негативну тенденцію.

Більшість українців не хочуть переїжджати за кордон для постійного проживання. Проте є й такі, які мають бажання покинути нашу країну.Про це свідчать результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", яке проводили 20-22 липня серед громадян віком від 18 років. У ньому взяли участь 1000 респондентів з усіх підконтрольних уряду України регіонів. Зокрема, на запитання "Чи б хотіли Ви поїхати за кордон на постійне місце проживання?", більшість українців відповіли, що не планують виїжджати — таких 88%. Переїхати за кордон хотіли б 11% опитаних. Найбільше охочих виїхати за кордон є серед молоді віком 18-35 років — 19%. Також змогли б покинути рідну країну 20% громадян, які віднесли себе до категорії "бідних".За регіональним розподілом, найбільше охочих жити за кордоном виявилося у центральній Україні — 13%, а найменше на Сході — 8%.Нагадаємо, що, за результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", станом на кінець серпня більшість українців готова підтримати на наступних президентських виборах чинного гаранта Володимира Зеленського. А ось на парламентських виборах лідирувала гіпотетична "партія Залужного".

Російський "мирний план" категорично неприйнятний для українців — так вважає 75% респондентів. Лише 17% наших співгромадян готові до російської версії миру.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС)."Водночас 74% українців (хоч переважно й без ентузіазму) готові схвалити план Європи й України. Лише 15% категорично відкидають його", — зазначили соціологи.У регіональному вимірі 61-80% у всіх регіонах відкидають план Росії. Натомість у всіх регіонах 72-77% готові схвалити план Європи й України.При цьому план Росії в разі, якщо він би став реальністю, 65% українців вважали би неуспіхом України. Лише 7% вважали би його скоріше чи повним успіхом, і ще є 19%, які вважали би його 50 на 50 успіхом і неуспіхом.У випадку плану Європи й України 30% вважали би його скоріше чи повним успіхом, ще 44% вважали би його 50 на 50 успіхом України. Лише 18% вважали би його неуспіхом України.До того ж 56% вважають, що навіть у разі реалізації плану Європи й України Росія спробує знову напасти. Ще 28% оцінили ймовірність 50 на 50. І лише 10% вважають, що Росія більше не нападе."Тобто план Європи-України хоча й може бути схвалений більшістю громадськості, але емоційно сприймається доволі стримано та не буде вважатися однозначним успіхом. І при цьому буде очікування повторення агресії з боку Росії. Проте разом з цим цей план не буде сприйматися і як поразка. План же Росії буде переважно сприйматися як поразка України з високим очікуванням, що після цього Росія знову нападе на Україну", — зробили висновок соціологи.Умовний план Європи й УкраїниУкраїна отримує надійні гарантії безпеки від Європи та США, які включають стале постачання Україні зброї та грошей в достатній кількості, а також закриття українського неба від російських атак.Нинішня лінія фронту заморожується, Росія зберігає контроль над окупованими територіями, але Україна та світ офіційно цього не визнають.Україна рухається до вступу до Євросоюзу.Санкції проти Росії зберігаються до встановлення сталого миру та зникнення загроз повторного нападу від Росії.Умовний план РосіїСША та Європа скасовують усі санкції проти Росії.Російська мова отримує офіційний статус.Україна має суттєво скоротити армію й обмежити озброєння.Україна назавжди відмовляється від членства в НАТО, а Захід не може більше постачати зброю Україні.Росія має право визначати, якими будуть гарантії безпеки для України, та стане однією з країн-гарантів безпеки України.Україна виводить війська з частини Донецької області, яку зараз контролює, тобто з Краматорська, Слов’янська й інших міст.Україна офіційно визнає Крим, Донецьку та Луганську області частиною Росії, назавжди відмовляється від них.Росія зберігає контроль над окупованими частинами Херсонщини та Запоріжжя.Нагадаємо, що, за результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", станом на кінець серпня більшість українців готова підтримати на наступних президентських виборах чинного гаранта Володимира Зеленського. А ось на парламентських виборах лідирувала гіпотетична "партія Залужного".

У Німеччині остерігають нападу Росії на одну з країн-членів НАТО. Такі побоювання посилилися після інциденту з російськими дронами, які залетіли до Польщі.Про це свідчать дані соціологічного опитування INSA на замовлення Bild. Воно показало, що 62% респондентів бояться, що Росія може напасти й на країну-члена НАТО, наприклад, на Польщу чи Литву.Лише 28% не вірять у такий сценарій, ще 10% опитаних не змогли дати відповідь.Окрім того, більшість респондентів виступають за посилення санкцій проти Росії у відповідь на провокації. Зокрема, 49% висловилися за негайне припинення всіх постачань газу та нафти з Росії до Євросоюзу, при цьому 33% проти цього.Також 51% опитаних хочуть, щоби заморожені російські активи використали для підтримки України. 29% опитаних відкидають таку ідею.Як відомо, у ніч на 10 вересня під час нападу Росії на Україну російські безпілотники щонайменше 19 разів порушили повітряний простір Польщі.Раніше з’являлася інформація, що влада Німеччини визнала необхідність збільшити армію на 100 тисяч солдатів для досягнення нових цілей Північноатлантичного альянсу, спрямованих на підвищення готовності до загрози російської агресії.До того ж, за словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, його країна перебуває у процесі постачання двох повних систем Patriot до України. Також стартувала нова ініціатива щодо закупівель далекобійних дронів спільно з оборонною промисловістю України на 300 мільйонів євро.Нагадаємо, президентка Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок заявила в інтерв’ю німецькому виданню Bild, що організація розглядає можливість розгортання миротворчих сил в Україні для забезпечення режиму припинення вогню та післявоєнного миру. Однак таке рішення повинна підтримати більшість країн-членів.

Кількість противників підтримки Польщею вступу України до НАТО зараз складає майже 53%. Таким чином у сусідній країні зросло негативне ставлення до можливої євроатлантичної інтеграції Києва.Про це свідчить останнє опитування від IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita. Його провели в останні дні серпня, опитали 1 069 респондентів.Польських громадян запитали, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО. За підтримку Польщею вступу України в Альянс висловилися 33,5%, тоді як проти — 52,7%; ще 13,8% не визначилися з думкою.Аналітики зазначили, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Зокрема, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні "Право і справедливість", ультраправу "Конфедерацію" та "Разом" (у цій групі проти висловились 74%). Також частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, мешканців сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%).В опитуванні, що проводив IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили би таке рішення 40%.Нагадаємо, колишній президент Польщі Анджей Дуда заявляв: щоби стати повноцінним членом Північноатлантичного альянсу Україні потрібно насамперед завершити війну з Російською Федерацію.

На думку 75 відсотків громадян, Україна повинна погодитись на припинення бойових дій лише за умови гарантій безпеки з боку Європи та США.Про це йдеться у дослідженні Соціологічної групи "Рейтинг" за 21-23 серпня 2025 року.На питання "Чи повинна Україна погодитись на припинення вогню?" 75 процентів громадян відповіли "Так, але лише за умови надання Україні гарантій безпеки від США та країн Європи", 19 відсотків — "Не повинна погоджуватись за жодних умов", ще 3 проценти переконані, що Київ повинен погодитися на припинення бойових дій без будь-яких умов, і 3 відсотки не зуміли визначитись з відповіддю.Водночас серед ключових гарантій безпеки громадяни України називають: фінансування армії та постачання зброї від союзників (52%), зобов’язання партнерів вступити у війну у випадку повторного нападу (48%) та міжнародне патрулювання морського і повітряного простору (44%).59 відсотків опитаних підтримують припинення вогню і пошук компромісу, 20 процентів — продовження війни до повернення територій Донбасу і Кримського півострова, 13 відсотків — до лінії розмежування/кордонів станом на 23 лютого 2022 року.62 проценти респондентів реальним шляхом закінчити війну вважають пошук компромісу із залученням інших держав, 20 відсотків — пошук компромісу на прямих перемовинах з Москвою, 11 процентів підтримують відмову від перемовин і ведення бойових дій до деокупації всіх земель.Опитування проводилося 21-23 серпня 2025 року методом САТІ (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Всього опитано 1600 осіб віком від 18 років в усіх областях, крім ТОТ Криму та Донбасу, а також земель, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка — не більше 2,5% з довірчою ймовірністю 0,95).Нагадаємо, в Україні майже 100 відсотків громадян довіряють своїй армії. Проте, до територіальних центрів комплектування ставлення дещо інше, і воно має негативну тенденцію.

В Україні майже 100 відсотків громадян довіряють своїй армії. Проте, до територіальних центрів комплектування ставлення дещо інше, і воно має негативну тенденцію.Відповідне опитування провела Соціологічна група рейтинг на замовлення Міжнародного республіканського інституту.У липні цього року ТЦК довіряли майже чверть опитаних (24%), не довіряють 68 відсотків. За останній рік ставлення до військкоматів погіршилося. У вересні 2024 року ТЦК довіряли 27 процентів, не довіряли 61 відсоток опитаних.Українці гірше ставляться лише до Верховної Ради — законодавчому органу довіряють 19 процентів, не довіряють 76 відсотків респондентів.Ставлення громадян до нового уряду Юлії Свириденко також негативне. Йому довіряють 28 процентів, не довіряють — 30 відсотків, а 42 проценти вагалися з відповіддю.Цікаво, що при цьому Збройним силам, як і раніше, довіряють 94 проценти людей.Опитування проводили на всій території держави (за винятком окупованих земель) з 22 по 27 липня 2025 року методом телефонного інтерв'ю з використанням комп'ютера (CATI) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів.Загальна вибірка становила 2400 громадян України віком 18 років і старше. Середній рівень похибки при припущенні простої випадкової вибірки становить ±2,0 бала в 95-відсотковому інтервалі.Раніше повідомлялось, що у травні в Україні зріс рівень довіри до президента Володимира Зеленського. Показник довіри до українського гаранта збільшився на понад 10%.Нагадаємо, також зазначалось, що майже 90% українців втратили довіру до президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. Так, довіряють американському лідеру лише 7,4%, на противагу 89%, які не довіряють йому.

На сьогодні більшість українців готова підтримати на наступних президентських виборах чинного гаранта Володимира Зеленського. А от на парламентських виборах лідирує гіпотетична "партія Залужного".Про це свідчать результати опитування соціологічної групи "Рейтинг" на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту.Зокрема, на запитання "Якщо президентські вибори відбудуться цієї неділі, за якого кандидата, якщо такий є, ви проголосуєте?", 31% усіх опитаних відповіли, що Володимира Зеленського, 25% — Валерія Залужного, 6% — Петра Порошенка, 5% — Кирила Буданова.Водночас, за даними опитування, наразі 33% українців схвалює діяльність президента Володимира Зеленського, ще 32% — деякою мірою схвалюють і по 16% — дуже не схвалюють або деякою мірою не схвалюють.А от щодо парламентських виборів, то тут підтримка українців щодо Зеленського дещо послабла. У Раді громадяни більше віддають перевагу гіпотетичній "партії Залужного". Так, на запитання, "Якби наступного тижня відбулися парламентські вибори, за яку партію, якщо така є, ви б проголосували", українці відповіли:Партія "Залужного" — 22%;Блок "Зеленського" — 14%;Партія "Азов" — 8%;Партія "Європейська солідарність" — 8%;Партія "Буданова" — 7%.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.Своєю чергою, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.

Кілька днів поспіль українців бомбардують новинами про останнє за часом опитування американської компанії Gallup, в якому — дуже неочікувані результати. Серед таких — надзвичайна популярність Володимира Зеленського у США. І така ж непопулярність Трампа.Чому Зеленський за популярністю у США другий після папи Лева XIVНа сьогодні президент Володимир Зеленський удвічі популярніший серед американців за президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Про це свідчить опитування Gallup, передає The Telegraph. Так, згідно з результатами, наразі Зеленський має 18% прихильності, тоді як американський президент має 16% неприхильності.Ба більше, Зеленський має 68% чистої позитивної оцінки серед демократів та 23% чистої негативної оцінки серед республіканців. Натомість Трамп має 91% чистої негативної оцінки серед демократів і 86% чистої позитивної оцінки серед республіканців.Поступається Зеленський лише Папі Римському Леву XIV (Роберт Френсіс Прево). Першому в історії понтифіку — американцеві. Опитування показало, що до панотця схвально ставляться 57% респондентів, а несхвально — лише 11%. Відтак, його чиста популярність становить 46%.Третій у переліку з солідним відставанням від Зеленського — сенатор-демократ Берні Сандерс, відомий своїми лівими поглядами та радикальною критикою Дональда Трампа. Він єдиний з демократів, хто збирає в Америці велелюдні мітинги проти політики нинішнього глави Білого дому. І це при тому, що Сандерсу за місяць — 84 роки!Всі інші особи з опитувальника за популярністю — в мінусі. Найменше прихильників має генеральний директор Tesla та колишній керівник Департаменту ефективності уряду Ілон Маск. У нього мінус 28%. Та, мабуть, Маска більше турбують не іміджеві втрати, а цілком конкретні, фінансові. Тільки через один публічний конфлікт із Трампом 5 червня Маск за один день втратив 34 мільярди доларів. Він оголосив про створення власної Американської партії, про яку щось давно нічого не чутно.То чому ж Зеленський такий популярний серед американців? Gallup — поважна компанія, яка багато років працює на ринку дослідження громадської думки, її не запідозриш у вибірці респондентів із перекосом у бік демократів. То ж припустимо, що популярність Зеленського у Штатах мотивується трьома причинами. Перша: його продовжують сприймати як президента країни, нація якої не побоялася кинути виклик авторитарній Росії, її диктатору Путіну, та, попри все, продовжує відстоювати право на життя. Друга: невдоволенням зміною політики щодо України з боку своєї влади. Третя: ставлення до Трампа в американців полярне, в оцінках Зеленського, як іноземного політика, такої полярності немає. Тому у випадку його високого місця в рейтингу популярні важливо враховувати американський політичний контекст.Останні зрізи громадської думки у США свідчать, що виборці Трампа схвалюють жорсткий курс щодо Росії. Так, згідно з опитуванням компанії TargetPoint на замовлення позапартійної консервативної організації The Vandenberg Coalition, 87% прихильників президента США назвали Росію загрозою американській безпеці, а 74% погодились, що існує принаймні певна ймовірність того, що Росія вторгнеться в інші країни. Ще важлива цифра: 76% підтримують запровадження санкцій на експорт російської нафти. На тлі тривожних новин про домовленості, досягнуті Стівом Віткоффом у Москві, залишається сподіватися, що громадська думка у США вкаже Трампу правильний напрямок руху. Він — точно не до угодовства з російським диктатором.Звідки взялися 69% українців, готових до швидких переговорів про мирGallup опитав не тільки американців, а й українців. Ставлення до американської влади перегукується зі ставленням американців. За останні понад 10 років українці найнижче оцінили керівництво США: схвалюють його лише 16% опитаних, тоді як 73% не схвалюють. Що і не дивно навіть з огляду на останні події, про які згадано вище. У Сполучених Штатах рівень довіри до Трампа також котиться донизу — про це свідчать результати липневого опитування Economist/YouGov, опубліковані виданням The Hill. 55% респондентів не схвалюють дії Трампа на посаді президента, тоді як 41% їх підтримують. Це найвищий показник несхвалення з моменту його повернення до Білого дому. Але є важливий нюанс: підтримка серед республіканців залишається стабільно високою — 92%.  Серед радикального крила MAGA ще вище — 98%. Так що свій ядерний електорат Трамп не втратив.Окрім оцінок американської влади, опитані Gallup українці також висловили очікування щодо припинення війни та вступу України до НАТО. Опубліковані цифри викликали неоднозначну реакцію. Але важливо розуміти — понад 3,5 роки наші громадяни живуть в стані тривоги та емоційного стресу, в таких умовах коливання громадської думки може бути навіть до крайнощів в оцінках. Тому при опитуваннях важливо ставити максимально коректне питання. В опитуванні Gallup питання поставлене наступним чином: "Яке з наведених нижче тверджень про війну з Росією найближче відповідає вашим особистим поглядам?". Варіанти відповідей: Україна повинна продовжувати воювати, доки не виграє війну; Україна повинна прагнути домовитися про якомога швидше припинення війни; немає відповіді. Соціологи отримали прогнозовану відповідь: 69% за переговори, за боротьбу до перемоги — 24%. Що, до речі, значний показник.Наші соціологічні компанії зазвичай питають не лише про переговори чи готовність боротися далі, а отримують відповіді на запитання, яких саме результатів переговорів очікують українці. Так, в останньому за часом опитуванні КМІС респондентів питали про ставлення до різних мирних планів: умовні план США, спільний України та Європи, й російський. В усіх регіонах країни населення категорично проти вимог Росії й лише незначна частина готова для миру прийняти її забаганки.Ще один зріз громадської думки — ставлення до членства в НАТО. Порівняно з 2022 роком число українців, які вірять у вступ до цього військово-політичного блоку, скоротилося удвічі. 32% вважають, що Україна зможе вступити до Альянсу протягом наступних десяти років, 33% — що не вступить ніколи. Інші голоси розподілилися між варіантами "вступить за 10-20 років" (17%) та більш як через 20 (8%). Отримані цифри мають занижений вигляд, проте навіть коли близького того і є, їх нескладно пояснити. Пояснення у примхливій політиці Білого дому: у 2024 році у спроможність України вступити до НАТО протягом 10 років вірив 51%, нині 32%. З очікуванням членства в ЄС ситуація краща: 52% вважають, що Україну приймуть до Євросоюзу протягом наступного десятиліття. Разом із тим, це на 9% менше, порівняно з торішніми даними.Отже, маленький висновок. Перше: помітно, як даними опитування Gallup про ставлення до війни й НАТО почали маніпулювати на фронті гібридної кремлівської пропаганди. Тут гарні ліки — інформаційна гігієна. Друге: ми розуміємо: якби дослідники суспільних настроїв запитали, яким бачать мир українці, вони б отримали іншу картину. Бо ці 69% точно не за підписання угоди про припинення вогню за будь-яку ціну. .

На сьогодні президент Володимир Зеленський удвічі популярніший серед американців за президента Сполучених Штатів Дональда Трампа.Про це свідчить опитування Gallup, передає The Telegraph. Так, згідно з результатами опитування, наразі Зеленський має 18% прихильності, тоді як американський президент має 16% неприхильності.Ба більше, Зеленський має 68% чистої позитивної оцінки серед демократів та 23% чистої негативної оцінки серед республіканців. Натомість Трамп має 91% чистої негативної оцінки серед демократів і 86% чистої позитивної оцінки серед республіканців.Водночас найприхильніше американці ставляться до Папи Римського Лев XIV. Опитування показало, що до нього схвально ставляться 57% респондентів, а несхвально — лише 11%. Відтак, його чиста популярність становить 46%.А от генеральний директор Tesla та колишній керівник Департаменту ефективності уряду Ілон Маск отримав найменш прихильних відгуків в опитуванні з показником мінус 28%.Нагадаємо, раніше видання The Hill повідомляло, що американців далеко не все влаштовує в діяльності президента Дональда Трампа. Рейтинг його несхвалення встановив другий максимум від дня початку його другого терміну.

У Польщі опозиційна партія "Право і справедливість" випереджає своїх політичних опонентів із влади на чотири відсоткові пункти. А якщо додати до цього 14% підтримки відверто антиукраїнської "Конфедерації", то перевага польської опозиції має відчутний вигляд.Про це свідчать результати опитування Ipsos для TVP Info, які оприлюднив RMF FM. Соціологія визначила, що 28% поляків проголосували б за "Право і справедливість", якби парламентські вибори відбулися найближчої неділі.Керівна на теперішній момент "Громадянська коаліція" прем’єр-міністра Дональда Туска отримала би 24% голосів, натомість антиукраїнська "Конфедерація" — 14%.Згідно з опитуванням, до Сейму також увійшли би партії "Разом" і "Лівиця" — по 6% голосів, а також "Польща 2050" і "Конфедерація Польської Корони" — по 5% голосів.Політична сила PSL отримала би 4% голосів, що замало для проходження до Сейму. Про підтримку інших партії заявив 1% опитаних. Відповідь "важко сказати" дали 7% респондентів.На запитання про бажання взяти участь у виборах "однозначно так" відповіли 52% опитаних. 11% відповіли, що "швидше" візьмуть участь у голосуванні.Однозначно не голосуватимуть 17% опитаних, а 12% "швидше" не підуть на вибори. Відповідь "не знаю" / "важко сказати" дали 8% респондентів.Опитування проводили методом змішаного режиму (CATI та CAWI) 24-25 липня на репрезентативній вибірці 1 000 дорослих громадян Польщі.Нагадаємо, на початку цього тижня стало відомо, що в Польщі поліцейські з Рацібурзької дільниці заарештували 61-річного чоловіка, який накинувся на двох українок у магазині. Чоловік влаштував бійку й образив їх через національність.