# опитування

46 відсотків громадян Польщі вважають, що їхня країна повинна скоротити або повністю припинити військову допомогу Україні.Про це свідчать результати опитування, проведеного агенцією IBRiS, пише Defence24.Поляки продовжують декларувати солідарність з Україною, але вона не є безумовною. На запитання, чи повинна Польща підтримувати Україну на міжнародному форумі, 52% респондентів відповіли ствердно, тоді як 29% були проти. Хоча понад половина суспільства підтримує дипломатичну підтримку, відповіді на наступні запитання показують, що ентузіазм щодо поглиблення відносин з Україною явно обмежений. Хоча Польща надавала Україні значну підтримку з моменту російського вторгнення — військову, фінансову, гуманітарну — зараз аж 46 відсотків респондентів вважають, що військову допомогу слід скоротити або призупинити. Серед основних причин — ризик подальшого роззброєння власної армії та сумніви щодо прозорості переказу коштів. Поляки явно не бажають відправляти своїх солдатів до України — навіть у майбутньому, у рамках миротворчих місій. Лише 15 відсотків респондентів підтримують таку ідею, тоді як 64 відсотки виступають проти.Загалом респонденти погоджуються на підтримку України на дипломатичному рівні — 52% вважають, що Польща повинна продовжувати підтримувати Україну на міжнародному форумі, – але підтримка жорстких дій зменшується. Подальшу економічну підтримку погоджуються лише 35% респондентів, тоді як 44% виступають проти неї.Нагадаємо, раніше президент Польщі Анджей Дуда заявив, що хоча він не вважає, що Росія зараз нападе на країни НАТО, для Європи все ще існує реальна загроза в майбутньому.

Голова угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив про провал урядового "референдуму" щодо України. Його організувала й активно просувала команда прем’єр-міністра країни Віктора Орбана. Про це Петер Мадяр написав на своїй сторінці у Facebook. Він наголосив, що в голосуванні взяли участь не більше 600 тисяч людей, а результати могли сфальсифікувати."Це найнижчий результат в усій історії національних консультацій в Угорщині. Й це в умовах, коли кампанія тривала декілька місяців, із тотальною мобілізацією та спалюванням десятків мільярдів державних коштів", — наголосив лідер "Тиси".Він також констатував, що для проведення голосування не відкрили жодного стенда та не організували жодної відкритої зустрічі — лише розсилали листи та вели дорогу рекламну кампанію.Мадяр заявив, що суму в 10 мільярдів форинтів (близько 28,6 тисячі доларів), яку витратили на цей "референдум", держава могла би спрямувати на ремонт лікарень або модернізацію залізниць."Провальний і корумпований уряд не цікавиться справжніми проблемами людей, не наважується подивитися їм в очі. Він лише пише листи", — додав він.Як відомо, в березні прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан анонсував опитування в Угорщині щодо підтримки членства України в ЄС. 19 квітня угорцям розпочали розсилати бюлетені для національної консультації, прямо закликаючи голосувати проти. Орбан, до речі, публічно проголосував проти.Нагадаємо, наприкінці березня віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина розповідала, що намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в ЄС на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.

Польська антиукраїнська партія "Конфедерація" зміцнює свої позиції серед населення, залишаючись на третьому місці, але маючи найбільше зростання підтримки. Керівна "Громадянська коаліція" — на першому місці у рейтингу виборчих симпатій із невеликим відривом від опозиційної політичної сили "Право і справедливість".Про це свідчать результати останнього опитування від IBRiS, про які повідомив мовник RMF24.Соціологи визначили, що за "Громадянську коаліцію" готові проголосувати 32,3% опитаних, це на 1,2 пункту більше, ніж у березні.Партія "Право і справедливість" відстає рівно на чотири пункти з показником 28,3%. Для неї зростання порівняно з березневим опитуванням склало 0,8 пункту.Найбільший приріст підтримки — у "Конфедерації". Партію готові підтримати 20,7% виборців, що на 3,6 пункту більше, ніж у березні.Результат двох партій, що формують блок "Третій шлях", виявився нижчим прохідного порогу для політичних блоків — 5,1% з необхідних 8%. Порівняно з березнем, підтримка знизилася на 0,7 пункту.За "Лівицю" готові голосувати 6.3%, що на 1,8 пункту більше, ніж у попередньому опитуванні.Збір даних для опитування проводили 6-7 червня серед 1 069 респондентів. До речі, лідер "Конфедерації" Славомір Менцен у першому турі виборів президента посів третє місце, а перед другим відмовився підтримувати будь-кого з кандидатів — попри те, що підтримуваний партією "Право і справедливість" Кароль Навроцький погодився на його вимоги, що містили у тому числі відмову від підтримки вступу України до НАТО.Нагадаємо, Euronews учора повідомив із посиланням на члена польської виборчої комісії Рішарда Каліша, що через заповнені з помилками протоколи на дільницях у Польщі можуть переглянути результати президентських виборів.

Через заповнені з помилками протоколи на дільницях у Польщі можуть переглянути результати президентських виборів. Засідання з цього приводу відбудеться в понеділок, 9 червня.Про це повідомив Euronews із посиланням на члена польської виборчої комісії Рішарда Каліша."Засідання Національної виборчої комісії з питання внесення неправильних даних про підрахунок голосів у протоколи деяких районних виборчих комісій відбудеться 9 червня 2025 року о 17:00", — розповів він.За його словами, Верховний суд розгляне звіт комісії та протести щодо результатів, після чого вирішить, чи є президентські вибори чинними.Деякі суб'єкти, включно з виборцями, можуть подавати письмові протести до 16 червня. Представниця Верховного суду Моніка Дрвал повідомила, що отримано вже 21 протест щодо результатів виборів.За інформацією журналістів, понад 160 тисяч поляків підписали петицію з вимогою перерахувати голоси, особливо, в округах, де виявлено порушення."Враховуючи вкрай незначну різницю у 369 591 голос між кандидатами на останніх президентських виборах, дуже велика кількість недійсних бюлетенів — 189 000, — а також численні повідомлення про порушення у роботі виборчих комісій, ми вважаємо себе зобов'язаними вимагати перерахунку всіх поданих голосів", — пояснили автори петиції.Як відомо, перемогу на президентських виборах здобув кандидат від партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький. У другому турі він отримав 50,89% голосів. Його суперник, представник "Громадянської платформи" Рафал Тшасковський, набрав 49,11% голосів.Нагадаємо, що 3 червня новообраний президент Польщі Кароль Навроцький подякував лідеру України Володимиру Зеленському за привітання з перемогою на виборах. Також він розповів про співпрацю країн у майбутньому.

Цьогорічний пісенний конкурс "Євробачення-2025", який відбувся у швейцарському Базелі, охопив 166 мільйонів людей на 37 ринках суспільних мовників. Це на три мільйони глядачів більше порівняно з 2024 роком.Про це повідомило "Суспільне". Телемовники підрахували, що фанати "Євробачення" віддали свої голоси у 146 країнах і територіях у всьому світі."Найактивніше голосували глядачі у США, Канаді, Румунії, Мексиці, Туреччині, Угорщині, Косові, ОАЕ та Південній Африці. Загалом конкурс охопив 166 мільйонів людей, що на три мільйони глядачів більше порівняно з 2024 роком", — ідеться в повідомленні.Загалом частка переглядів гранд-фіналу склала 47,7%, що є найвищим показником з 2004 року."Євробачення" цього року виявилося популярним і серед молоді (15-24 роки) — фінал сягнув частки переглядів 60,4%, найвищого показника за всю історію спостережень.Експерти зауважили, що тільки у травні 35 пісень "Євробачення-2025" потрапили до Apple Music Daily Top 100 у понад 40 країнах, а пісні конкурсу очолили жанрові чарти у 78 країнах.Пісня Wasted Love від переможця JJ потрапила до чартів у 38 країнах, при цьому у 20 з них потрапила до десятки найпопулярніших, а у п’ятьох посіла перше місце.  "Офіційний плейлист із конкурсними піснями на Spotify став найпопулярнішим на платформі у світі наступний день після гранд-фіналу 17 травня", — йдеться в повідомленні.А за тиждень три пісні потрапили до чарту Spotify Global Top 50 (на одну більше, ніж 2024 року). До речі, трек від гурту KAJ став першою в історії шведськомовною піснею, яка потрапила до цього рейтингу.Wasted Love потрапила до чартів 29 країн, посівши перше місце в Австрії, Швейцарії та Люксембурзі, а також потрапила до десятки найкращих у 12 інших країнах, зокрема, в Німеччині, Бельгії, Швеції, Греції та Нідерландах."Музичний вплив конкурсу зростає: пісні потрапляють у світові стримінгові чарти та надихають фанатів у всьому світі. Пісенний конкурс "Євробачення" залишається однією з найяскравіших і найбільш об’єднувальних культурних подій на планеті", — зазначив директор "Євробачення-2025" Мартін Грін,Нагадаємо, що в фіналі "Євробачення-2025" український гурт Ziferblat, який виконав пісню Bird of Pray, посів дев’яте місце. Згодом організатори пісенного конкурсу оприлюднили інформацію, за представників яких країн голосували українці та які країни дали нам найбільше балів.

У понеділок, 26 травня, новообраний президент Румунії Нікошур Дан, який 18 травня переміг у другому турі виборів, офіційно склав присягу. Політика у світі називають поміркованим консерватором, відданим Європейському Союзу та НАТО. До того ж Дан виступає за підтримку України."Клянуся присвятити всі свої сили та вміння духовному та матеріальному процвітанню румунського народу, поважати Конституцію та закони країни, захищати демократію, основні права та свободи громадян, суверенітет, незалежність, єдність та територіальну цілісність Румунії. Нехай допоможе мені Бог!" — заявив Нікошур Дан під час присяги.Золотий медаліст із математикиНікушор Дан народився 20 грудня 1969 року в Фегераші Брашовського повіту. 1987 та 1988 років здобув золоті медалі на Міжнародній математичній олімпіаді.Має ступінь доктора філософії з математики в Ecole Normale Superieure у Парижі. Впродовж певного періоду проживав у Франції.Після повернення до Румунії заснував Школу нормальної вищої освіти в Бухаресті та став активістом у сфері захисту культурної спадщини. Його заклад має на меті спрямувати найталановитіших румунських студентів на наукові дослідження.Підтримка Європи й УкраїниЗгодом, 2015 року, створив політичну платформу "Союз порятунку Бухареста", яка згодом трансформувалася в партію "Союз порятунку Румунії". 2020 року його обрали мером Бухареста, а 2024 року — переобрали на цю посаду. Він є одним із найпопулярніших політиків країни.Дан працював у Палаті депутатів з 2016 року. Він зосереджував свою діяльність на громадській інфраструктурі та прозорості, попри критику щодо затримок у будівництві.Нікушор Дан, на відміну від опонента Джорджа Сіміона, послідовно виступав за підтримку України у війні проти Росії. У квітні він заявив, що ця війна є критично важливою для безпеки Румунії та Молдови, підкресливши необхідність продовження військової допомоги Києву.У своїй передвиборчій кампанії Дан наголошував на важливості зміцнення зв'язків з Європейським Союзом і НАТО, а також на збільшенні оборонних витрат, щоби протистояти російському впливу в регіоні.Повноваження президента в РумуніїПрезидент Румунії — очільник держави, якого обирають за мажоритарною системою абсолютною більшістю голосів на п’ятирічний термін.За конституцією 1991 року, до якої внесли зміни 2003 року, президентські повноваження були обмежені, на відміну від цієї посади в комуністичній Румунії. Однак посада продовжує мати значний вплив в межах напівпрезидентської системи правління.Останнім наразі президентом Румунії був проєвропейський Клаус Йоганніс (з 21 грудня 2014 року до 12 лютого 2025 року). Він подав у відставку. Після цього виконувачем обов’язків президента став Іліє Боложан.Нагадаємо, напередодні засновник Telegram Павло Дуров натякнув, що нібито Франція втручається у вибори у Румунії, просивши обмежити консервативні голоси в його месенджері. У Міністерстві закордонних справ Франції відкинули всі звинувачення Дурова та назвали їх безпідставними.

В Угорщині партія Віктора Орбана "Фідес" посіла би друге місце з відчутним відставанням від опозиційної політичної сили "Тиса", якби парламентські вибори відбулися найближчої неділі.Про це свідчить опитування аналітичного центру Publicus на замовлення порталу Nepszava.Якщо рахувати лише тих виборців, які готові голосувати, то 43% підтримали би партію "Тиса" Петера Мадяра, тоді як за "Фідес" проголосували би лише 36%.Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати "Тису", а тільки 24% — партію Орбана.Що стосується інших партій, то серед угорських виборців, готових голосувати, 9% обрали б опозиційну лівоцентристську Демократичну коаліцію, а 5% — ультраправу "Нашу батьківщину". Решта політичних сил не долають прохідний барʼєр.Опитування також виявило високий рівень мобілізації виборців в Угорщині: 85% опитаних заявили, що якби парламентські вибори відбулися в неділю, вони обов'язково пішли би голосувати, а ще 4% — ймовірно, взяли б участь у голосуванні.Інше опитування показало, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра Віктора Орбана при владі.Наступні парламентські вибори в Угорщині відбудуться не раніше 2026 року.Нагадаємо, що 27 травня на засіданні Ради Європейського Союзу із загальних питань у Брюсселі обговорять можливість застосування до Угорщини статті 7 договору про ЄС, яка дозволяє позбавити державу права голосу, якщо існує ризик серйозного порушення нею цінностей, на яких заснований Євросоюз.

У понеділок, 19 травня, Національна виборча комісія Польщі оголосила остаточні результати першого туру виборів президента. Мер Варшави Рафал Тшасковський набрав найбільшу кількість голосів.Про це повідомив Polsat News, журналісти якого послалися на офіційні дані підрахунку голосів зі 100% виборчих дільниць.Мер Варшави Рафал Тшасковський від партії влади набрав 31,36%, а директор Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія "Право і справедливість", — 29,54%.Обидва кандидати зійдуться у другому турі президентських виборів, який відбудеться 1 червня. Розрив між ними невеликий, тож політологи передбачають дуже запеклу боротьбу перед наступним виборчим раундом у Польщі.Замикає трійку антиукраїнський кандидат Славомір Менцен, який набрав 14,81%. Четверте місце посів ще один одіозний кандидат, теж антиукраїнський Гжегож Браун з 1 242 892 голосами (6,34%), а п'ятим став спікер польського Сейму Шимон Головня — 978 893 голоси (4,99%).Явка на недільних виборах склала 67,31%. Вона виявилася вищою, ніж у першому турі виборів 2020 року, коли голосували 64,51% польських мешканців.Найвищу явку в недільному голосуванні зафіксували в Мазовецькому воєводстві — 73,40%; найменше людей проголосувало в Опольському воєводстві — 57,64%.Що відомо про головних кандидатівМер Варшави, віце-голова "Громадянської платформи" Рафал Тшасковський 2009-2013 років був депутатом Європарламенту, а також обіймав посади міністра адміністрації та цифризації, секретаря Міністерства закордонних справ і депутата Сейму. Тшасковський вже балотувався в президенти Польщі — 2020 року програв у другому турі Анджею Дуді.Він відомий своїми проєвропейськими поглядами та ліберальною позицією. Тшасковський виступає за зміцнення обороноспроможності Польщі та збереження якомога більшої допомоги Україні. Підтримує членство України в НАТО і ЄС.Кароль Навроцький — історик, очільник Інституту національної пам'яті. Йде на вибори за підтримки партії "Право та справедливість". Консервативний політик, позиціює себе як захисник традиційних цінностей.Навроцький підтримує мирне врегулювання війни в Україні, але вважає, що питання територіальних поступок має вирішувати європейська спільнота разом з Україною. Також він відомий своєю критикою "бандерівської ідеології" та закликами до України визнати відповідальність за Волинську трагедію.Нагадаємо, в Головному управлінні розвідки повідомляли, що напередодні та під час президентських виборів у Польщі Росія активізувала чергову фазу інформаційної війни проти європейського суспільства. Головний інструмент Кремля — спецоперація під назвою Doppelganger ("Двійник").

Центральна виборча комісія Румунії опрацювала 100% протоколів із дільниць у другому турі президентських виборів у Румунії. Переміг проєвропейський кандидат, мер Бухареста Нікушор Дан.Про це свідчать дані румунської Центральної виборчої комісії. Там констатували, що після опрацювання 100% протоколів з виборчих дільниць у другому турі перемогу отримав Нікушор Дан — у нього 53,6% голосів. Його суперник Джордже Сіміон має 46,4%. Таким чином мер Бухареста став переможцем виборчих перегонів.Нікушор Дан уночі вийшов до своїх прихильників у Бухаресті та виступив із промовою переможця виборчих перегонів у Румунії.Президент України привітав його "з історичною перемогою на президентських виборах"."Для України — як сусіда та друга — важливо мати надійного партнера в особі Румунії. І ми впевнені, що саме так і буде. Працюючи разом, ми можемо зміцнити та наші країни, і нашу Європу", — зазначив він.За його словами, Україна завжди з великою повагою буде ставитися до Румунії та її народу, особливо зважаючи на підтримку, яку українці отримали в найважчий період історії."Дорогі румуни, ви завжди можете розраховувати на Україну як на доброго сусіда й партнера. Ми здатні подолати будь-які виклики, якщо будемо єдиними та сильними. Розраховую на подальший розвиток стратегічного партнерства між нашими дружніми державами задля їхньої стабільності, безпеки та добробуту", — підсумував Володимир Зеленський.За посаду президента змагалися ультраправий проросійський лідер партії AUR Джордже Сіміон, якому Україна та Молдова заборонили в'їзд через загрозу нацбезпеці, та проєвропейський позапартійний мер Бухареста Нікушор Дан.Реакція на результати виборів Джорджа СіміонаЛідер правого "Альянсу за єдність румунів" Джордж Сіміон визнав поразку на виборах президента Румунії і привітав із перемогою свого опонента проєвропейського кандидата чинного мера Бухареста Нікушора Дана."Я хотів би привітати мого опонента Нікушора Дана, він виграв вибори, це була воля румунського народу. Я дякую понад п’ятьом мільйонам румунів, які довірилися мені", — сказав він.Нагадаємо, напередодні засновник Telegram Павло Дуров натякнув, що нібито Франція втручається у вибори у Румунії, просивши обмежити консервативні голоси в його месенджері. У Міністерстві закордонних справ Франції відкинули всі звинувачення Дурова та назвали їх безпідставними.Читайте також: За сценарієм Трампа. Чим небезпечні для України та ЄС вибори президента Румунії.

У фіналі "Євробачення-2025" український гурт Ziferblat, який виконав пісню Bird of Pray, посів дев’яте місце. Організатори пісенного конкурсу оприлюднили інформацію, за представників яких країн голосували українці та які країни дали нам найбільше балів.Про це повідомило "Суспільне". Медійники констатували, що Україна не отримала 12 балів від національних журі.Професійні журі країн, які дали свої бали українським виконавцям:8 — Азербайджан, Португалія6 — Грузія5 — Швеція, Словенія4 — Вірменія, Сан-Марино, Сербія, Ізраїль2 — Італія, Данія, Хорватія, Іспанія, Литва1 — Норвегія, ШвейцаріяТелеглядачі оцінили виступ гурту Ziferblat у 158 балів:12 — Чехія, Ізраїль, Польща10 — Грузія, Португалія, Іспанія8 — Кіпр та решта світу7 — Ірландія, Литва6 — Естонія, Франція, Італія, Латвія, Чорногорія4 — Азербайджан, Данія, Нідерланди, Сан-Марино, Швеція3 — Німеччина, Словенія2 — Хорватія, Фінляндія, НорвегіяЗагалом Україна від глядачів та журі отримала 218 балів та посіла дев’яте місце у фінальному рейтингу.До речі, попри те, що гурт Ziferblat назвали останнім серед тих, хто пройшов у фінал у вівторок, саме за українських артистів глядачів проголосували найбільше.У першому півфіналі від глядачів Ziferblat отримав 137 балів. А саме:12 балів — від Кіпру, Польщі, Португалії та Іспанії;10 балів — від Албанії та решти світу (рахується як від одної країни);8 балів — Естонія, Нідерланди, Словенія;7 балів — Азербайджан та Італія;6 балів — Бельгія та Сан-Марино;5 балів — Норвегія;4 бали — Хорватія, Ісландія та Швеція;2 бали — Швейцарія.У п'ятірку також потрапили Албанія (122), Нідерланди (121), Швеція (118), Естонія (113).Українські глядачі найбільше голосів віддали представникам таких країн:12 балів — Литва10 балів — Норвегія8 балів — Латвія7 балів — Італія6 балів — Австрія5 балів — Німеччина4 бали — Швеція3 бали — Польща2 бали — Естонія1 бал — ІзраїльЖурі віддало 12 балів Німеччині. Решту балів отримали Велика Британія (10), Італія (8), Швейцарія (7), Латвія (6), Естонія (6), Португалія (4), Люксембург (3), Ізраїль (2), Австрія (1).Нагадаємо, що переміг на "Євробаченні-2025" представник Австрії — співак JJ (Джей Джей (Йоганнес Пітч)). Загалом він отримав 436 балів від журі та глядачів у фіналі конкурсу.

У неділю, 18 травня, у Польщі відбувається перший тур президентських виборів. Боротьбу прогнозують між трьома кандидатами, які мають різне бачення щодо внутрішньої політики та підтримки України.На цьогорічних виборах зареєстровано 13 кандидатів. Згідно з передвиборчими опитуваннями, основна боротьба розгорнеться між трьома політиками: Рафалом Тшасковським, Каролем Навроцьким і Славоміром Менценом.Лідером президентських перегонів залишається Рафал Тшасковський з 31,5% підтримки, попри зниження на 1,7 відсоткового пункта за тиждень. Кароль Навроцький зафіксував значне зростання та набрав 26,6%. Це стрибок на цілих 3,4 відсоткового пункта. Третє місце в рейтингу посідає Славомір Менцен, який має 11,7% підтримки.Президентські вибори в Польщі є важливими для України, оскільки їх результат вплине на подальший вектор польської зовнішньої політики. У разі перемоги Тшасковського, курс підтримки України, ймовірно, збережеться, тоді як обрання Навроцького може ускладнити двосторонні відносини, зокрема, через історичні суперечності.Мер Варшави, віце-голова "Громадянської платформи" Рафал Тшасковський 2009-2013 років був депутатом Європарламенту, а також обіймав посади міністра адміністрації та цифризації, секретаря Міністерства закордонних справ і депутата Сейму. Тшасковський вже балотувався в президенти Польщі — 2020 року програв у другому турі Анджею Дуді.Він відомий своїми проєвропейськими поглядами та ліберальною позицією. Тшасковський виступає за зміцнення обороноспроможності Польщі та збереження якомога більшої допомоги Україні. Підтримує членство України в НАТО і ЄС.Кароль Навроцький — історик, очільник Інституту національної пам'яті. Йде на вибори за підтримки партії "Право та справедливість". Консервативний політик, позиціює себе як захисник традиційних цінностей.Навроцький підтримує мирне врегулювання війни в Україні, але вважає, що питання територіальних поступок має вирішувати європейська спільнота разом з Україною. Також він відомий своєю критикою "бандерівської ідеології" та закликами до України визнати відповідальність за Волинську трагедію.Славомір Менцен — ультраправий кандидат від "Конфедерації", євроскептик. Виступає за жорстку внутрішню політику, максимальний суверенітет Польщі, демонструє антиукраїнську позицію.У лютому 2025 Славомір Менцен приїздив до Львова, де записав відео перед пам'ятником Степану Бандері, назвавши його "терористом". Також заявив, що Львів — "культурно польське місто". Підтримував блокування фермерами польсько-українського кордону, виступав за скасування допомоги українським біженцям, та звинувачував Україну в "невдячності". Кандидат від ультраправих вважає, що для завершення війни в Україні потрібно "домовлятися" з кремлівським диктатором Володимиром Путіним.У Польщі діє змішана парламентсько-президентська форма правління, де влада поділена між президентом і парламентом. Вибори президента 2025 можуть стати вирішальними: перемога кандидата від керівної коаліції, Рафала Тшасковського, дозволить зняти бар’єри для реалізації парламентських ініціатив та зміцнити єдність влади.Нагадаємо, на початку квітня стало відомо, що заявки на участь у цьогорічних президентських виборах у Польщі подали 17 кандидатів. Це найбільша кількість претендентів на цю посаду з 1995 року.

У суботу, 17 травня, о 22:00 у швейцарському Базелі відбудеться фінал "Євробачення-2025". Шоу можна подивитися у прямому ефірі на "Суспільному". Голосувати за свій вибір у вирішальний день пісенного конкурсу можуть усі охочі.Україну у фіналі представлятиме гурт Ziferblat під номером 7, який вийшов у фінал пісенного конкурсу за підсумками першого півфінали у вівторок, 13 травня. Український гурт виступав у півфіналі під номером 5. Вони виконали пісню Bird of Pray.Пряму трансляцію "Євробачення-2025" можна переглянути на сайтах "Суспільне Культура" та "Євробачення в Україні", на телеканалі "Суспільне Культура", а також слухати на "Радіо Промінь".За годину до шоу, о 21:00, розпочнеться трансляція проекту "Передшоу. Пісенний конкурс "Євробачення-2025". Для забезпечення інклюзивності трансляція супроводжуватиметься перекладом жестовою мовою.У гранд-фіналі загалом виступлять 26 країн, з яких шість вийшли до гранд-фіналу автоматично. Німеччина, Італія, Франція, Велика Британія й Іспанія, які є країнами-засновниками конкурсу, а Швейцарія торішнім переможцем пісенного конкурсу.Водночас інші 20 країн відібрали до фіналу шляхом голосування. Вони виступатимуть за такими порядковими номерами:Проголосувати можна за будь-кого, крім представника тієї країни, з якої ви голосуєте.  Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Єврокомісар з питань культури Глен Мікалеф розкритикував пісенний конкурс "Євробачення" за заборону виконавцям розмахувати прапором Євросоюзу.

В Україні зріс рівень довіри до президента Володимира Зеленського. Показник довіри до українського гаранта збільшився на понад 10%.Про це свідчать дані результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 2-12 травня.Відтак, порівняно із березнем 2025 року частка тих, хто довіряє президенту, з 69% зросла до 74%, а частка тих, хто не довіряє навпаки знизилася з 28% до 22%. Відповідно баланс довіри-недовіри покращився з +41% до +52%.У всіх регіонах України більшість населення довіряє президенту. Проте найнижчий рівень довіри зафіксовано на Сході — 60% довіряють і 33% не довіряють. Натомість в інших регіонах довіра становить 75–77%, а недовіра — 20–22%."В умовах складної міжнародної ситуації та напружених дискусій навколо можливих перемовин щодо завершення війни президент Зеленський зберігає високу суспільну підтримку і легітимність. І крім високої довіри переважна більшість українців продовжують дотримуватися думки про неможливість виборів до повного завершення війни і укладання мирної угоди", — наголосив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що майже 90% українців втратили довіру до президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. Так, довіряють американському лідеру лише 7,4%, на противагу 89%, які не довіряють йому.

У вівторок, 13 травня, у швейцарському Базелі за підсумками півфіналу "Євробачення-2025" український гурт Ziferblat вийшов у фінал пісенного конкурсу, який відбудеться в суботу, 17 травня.Представники України виступали в півфіналі під номером 5. Вони виконали пісню Bird of Pray.За результатами першого півфіналу визначено 10 учасників, які пройшли до фіналу головної музичної події Європи. Разом з українцями першими фіналістами стали представники Албанії, Швеції, Норвегії, Ісландії, Нідерландів, Польщі, Сан-Марино, Естонії та Португалії.Водночас Словенія, Бельгія, Азербайджан, Хорватія та Кіпр набрали меншу кількість голосів і далі не братимуть участі в конкурсі.Україна є однією із кількох країн, яка за результатами півфіналів завжди проходила в головний фінал конкурсу.Іншу десятку країн-учасників фіналу визначить другий півфінал, який відбудеться 15 травня. Крім того, у фінал автоматично проходять Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Велика Британія та Швейцарія як країна-переможниця "Євробачення-2024".Постановницею номера гурт Ziferblat стала українська режисерка Марія Коростельова, яка раніше працювала з гуртами Kazka, Krutь, The Erised та Fo Sho, а також ставила номери для національного відбору на "Євробачення".Гурт Ziferblat зі сцени першого півфіналу міжнародного пісенного конкурсу "Євробачення-2025" подякували Європі за підтримку України."Дякуємо Європі за вашу підтримку. Дякуємо дуже сильно", — сказав зі сцени після виступу лідер гурту Данило Лещинський.Як відомо, "Євробачення-2025" відбувається в Базелі (Швейцарія). Фінал пройде в Санкт-Якоб Холі в суботу, 17 травня, півфінали – у вівторок, 13 травня, і четвер, 15 травня.Наразі українському гурту букмекери прогнозують 14 місце у фіналі пісенного конкурсу. Але все вирішить голосування глядачівНагадаємо, що організатори "Євробачення-2025" внесли зміни у правила оголошення фіналістів. Нововведення діяли під час першого півфіналу 13 травня у Базелі. Тепер ведучі не оголошували назви країн у випадковому порядку. Натомість на екрані одночасно показували трьох потенційних фіналістів, а вже серед трійки оголошували одного, хто проходить до фіналу.

У вівторок, 13 травня, та четвер, 15 травня, відбудуться півфінали "Євробачення-2025", а 17 травня — головний фінал пісенного конкурсу. Гурт Ziferblat сьогодні представляє Україну у першому півфіналі під номером 5.Як можна проголосувати за улюблену пісню за допомогою застосунку, телефона, SMS (згідно з інформацією на екрані) або ж на сайті esc.vote, повідомило "Суспільне".Пряму трансляцію "Євробачення-2025" можна дивитися за цим посиланням.Зокрема, глядачі з країн-учасниць можуть віддати свої голоси за допомогою офіційного застосунку "Євробачення". Застосунок доступний для пристроїв на Android, iOS і Windows. Якщо ви голосуєте через застосунок, то отримаєте спеціальне відеозвернення від ваших улюблених артистів.Глядачі в країнах-учасницях можуть голосувати через телефон або SMS. Відповідні номери вкажуть на екрані під час трансляції кожним національним мовником.Проголосувати також можна на сайті www.esc.vote. Він доступний упродовж тижня прямих ефірів.За правилами, можна голосувати лише в тому півфіналі, в якому бере участь ваша країна — тобто українці мають таке право саме в першому півфіналі конкурсу 13 травня. Голосування також доступне у фіналі конкурсу.Якщо ви перебуваєте в іншій країні, наприклад, у Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Великої Британії чи Швейцарії, то можете голосувати під час обидвох півфіналів.Можна голосувати до 20 разів за країни, які вам сподобалися. У півфіналах голосування розпочинається після виконання останньої пісні та триває близько 18 хвилин. Під час головного фіналу голосування відкривається одразу перед виконанням першої пісні та триває приблизно до 40 хвилин після завершення останнього номера.Глядачі з інших країн світу матимуть майже 24 години для голосування за улюблені пісні, розділені на два часові вікна. Онлайн-голосування відкривається для глядачів з-за меж країн-учасниць приблизно опівночі в день кожного півфіналу та головного фіналу та залишається відкритим до початку прямих ефірів.Під час головного фіналу голосування для решти світу відкриється знову безпосередньо перед першою піснею і триватиме близько 40 хвилин після останнього виступу. У півфіналах голосування також відновиться після завершення останнього номера та триватиме близько 18 хвилин.Нагадаємо, що організатори "Євробачення-2025" внесли зміни у правила оголошення фіналістів. Нововведення діятимуть під час першого півфіналу 13 травня у Базелі. Тепер ведучі не оголошуватимуть назви країн у випадковому порядку. Натомість на екрані одночасно показуватимуть трьох потенційних фіналістів, а вже серед трійки оголошуватимуть одного, хто проходить до фіналу.