# опитування

Більшість українців негативно ставляться до радянського диктатора Йосипа Сталіна, а "великим вождем" його вважають лише 7% громадян. За 35 років незалежності України частка прихильників такого твердження скоротилася в декілька разів.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології. Так, згідно з дослідженням, 62% респондентів повністю або скоріше не погоджуються з твердженням, що Сталін був "великим вождем". Водночас 31% опитаних не мають однозначної позиції щодо цього питання.Для порівняння, у 1991 році Сталіна "великим вождем" вважали 27% українців. Найвищий показник зафіксували 2002 року, коли з таким твердженням погоджувалися 39% опитаних.Соціологи звернули увагу, що останнім часом одночасно зі збереженням низької підтримки Сталіна збільшилася кількість людей, які не мають чіткої позиції."Ідеться не про збільшення числа прихильників Сталіна, а радше про деяке послаблення категоричності його заперечення та збільшення частки невизначених або амбівалентних оцінок", — пояснили у КМІС.Як українці особисто ставляться до СталінаОкремо соціологи запитали респондентів про їхнє особисте ставлення до радянського диктатора. Негативно його оцінюють 57% українців, позитивно — лише 3%. Ще 27% заявили про байдуже ставлення до Сталіна, а 10% не змогли визначитися з відповіддю.Водночас результати опитувань демонструють дедалі більшу різницю між поглядами громадян України та Росії. У 1991 році ставлення до Сталіна як до "великого вождя" в обох країнах було схожим, однак після 2016 року показники почали суттєво розходитися.У 2026 році Сталіна "великим вождем" називають 56% опитаних росіян, тоді як серед українців таких 7%. У КМІС вважають, що ставлення до радянського диктатора в Україні є одним з індикаторів результатів декомунізації.Опитування проводили з 17 до 23 червня 2026 року методом телефонних інтерв'ю. У ньому взяли участь 1005 повнолітніх громадян України. До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій та українців, які після лютого 2022 року виїхали за кордон.Нагадаємо, за результатами опитування КМІС, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Путін не матиме альтернативи: Зеленський навів результати внутрішніх опитувань у Росії.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене після резонансних кадрових рішень і на тлі протестів, зафіксувало незначне зниження рівня довіри до президента Володимира Зеленського. За результатами дослідження, проведеного з 20 липня до 3 серпня 2026 року, главі держави довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. У квітні ці показники становили 58% і 36% відповідно.Водночас більшість українців не підтримують проведення виборів найближчим часом. Так, 57% вважають, що вони мають відбутися лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. Ще 23% допускають вибори після припинення вогню й отримання надійних гарантій безпеки, а 15% наполягають на їх проведенні ще до завершення бойових дій.Що стоїть за цими показниками, як останні політичні події позначилися на суспільних настроях і кого українці хочуть бачити при владі після війни — в інтерв’ю TrueUA пояснив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Довіра до президента: нестабільна, знизилася, але зберігається до завершення війни— Антоне Миколайовичу, ваше опитування було проведено після резонансних кадрових рішень і під час протестів. Як змінилася довіра до Зеленського за останні кілька місяців і про що це свідчить?— Опитування ми провели з 20 липня до 3 серпня 2026 року, тобто вже після початку протестів, у період, коли Володимир Зеленський частково задовольнив вимоги протестувальників і активної громадськості, наприклад, призначив головнокомандувачем Збройних сил України Михайла Драпатого, а виконувачем обов’язків міністра оборони України — Євгенія Хмару.Треба розуміти, що попереднього разу ми ставили це запитання саме в такому формулюванні у квітні. Тоді 58% українців довіряли президенту, а 36% — не довіряли. Зараз, після протестів, довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. Тобто рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють. У нас усе одно зберігається консенсус, що Володимир Зеленський має бути президентом до завершення війни: більшість проти виборів. А ось після війни бажано, щоб країну очолили нові лідери.— 55% опитаних довіряють президенту, а 40% — не довіряють. 40% — це досить багато.— Насправді це досить багато, але потрібно розуміти, з чим ми порівнюємо. Якщо порівнювати з рівнем довіри до багатьох лідерів у демократичних країнах, то 55% після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни — це дуже високий показник. Дональду Трампу у Сполучених Штатах довіряють близько 35-40% американців. В Еммануеля Макрона у Франції та Фрідріха Мерца в Німеччині показники довіри також нижчі, ніж у Володимира Зеленського в Україні.Ми бачимо, що в Україні медіа доволі вільно критикують президента, відбуваються критичні обговорення, навіть протести. Ми довіряємо президенту, бо повинні єднатися перед російською загрозою. Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено.— Але все ж таки з квітня довіра до президента знизилася.— Так, безумовно. Але зниження могло б бути сильнішим, якби, скажімо, не було виконано частину вимог протестувальників. Погіршення також могло б бути значнішим, якби не було певної компенсації: цього літа ми бачимо яскраві удари по російському тилу, російських військах та інфраструктурі на окупованій українській території. Тобто це все дещо збалансовує. Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах.За інших обставин — якби ситуація на фронті погіршилася, а українці ще більше переживали за майбутнє — такі кадрові зміни та відсутність реакції на протести могли б значно знизити довіру до президента. Все ж таки одна з його рис полягає в тому, що певна реакція на громадську думку є.— А чи насправді зниження довіри до президента пов’язане з кадровими рішеннями та протестами, чи ці процеси глибші й почалися раніше?— Довіра до президента зовсім нестабільна з моменту російського вторгнення. Напередодні нього лише третина українців довіряла президенту, половина — не довіряла. Різке зростання довіри майже до 90% одразу після вторгнення пояснювалося не його здібностями як верховного головнокомандувача, а тим, що почалася повномасштабна війна, президент залишився в країні й ми повинні були бути разом. Тобто це був емоційний і прагматичний вибір — зберігати єдність. Але далі довіра весь час знижувалася — до обрання Трампа президентом США.Торік ми бачили ці "гойдалки" довіри до президента: коли українці спостерігали атаки на президента Зеленського, вони відчували, що це атаки на Україну. І знову з’являлося державницьке єднання, яке спонукало довіряти президенту.Тому довіра до нього доволі нестабільна, але в нас є дві іпостасі Володимира Зеленського. Як діяч на міжнародному рівні у питаннях війни й миру, дипломатії, спілкування з партнерами та відстоювання інтересів України він сприймається краще. Але коли іпостась змінюється на внутрішньополітичну — українська економіка, корупція, — питань виникає значно більше. І якщо такий порядок денний переважає, ставлення до нього значно погіршується.Загалом у довгостроковій перспективі люди втомлюються від Володимира Зеленського. В Україні люди не звикли, щоб хтось довго був президентом. І цей запит на нові обличчя, але компетентні, які зарекомендували себе під час великої війни, — стає дедалі очевиднішим.— 20% повністю довіряють президенту, а решта 35% — скоріше довіряють. Це ж немало — 20% довіряють повністю?— В умовах демократичного суспільства ці показники доволі непогані, тому що під час аналізу в сукупності враховують усіх, хто обрав відповідь у спектрі "довіряю". Але є важливий момент: між ними існує концептуальна різниця.На запитання, де вони бачать Володимира Зеленського після війни, у мирний період, серед тих, хто повністю довіряє, 36% відповіли, що хотіли б, щоб він залишався президентом. Тобто це його щирі прихильники. А серед тих, хто скоріше довіряє, навпаки, більшість вважає, що Володимир Зеленський після війни має відійти від політичних справ і вже не бути президентом країни. Вони хотіли б бачити на чолі держави когось іншого.Тобто загалом ці показники з погляду демократичної держави доволі непогані, але люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового.Вибори: українці хочуть "нульовий варіант"— 19% українців зовсім не довіряють Зеленському, а 20% — скоріше не довіряють. Чи вже час робити прогноз щодо майбутніх виборів з огляду на ці дані, чи ще зарано?— Ще зарано. По-перше, ми не знаємо, чи вирішив сам Зеленський знову балотуватися в президенти. Звісно, один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам.Але проблема в тому, що, якщо він зараз публічно скаже, що не балотуватиметься на виборах, це зруйнує і без того дуже крихку більшість у парламенті. Бо якщо лідер не планує балотуватися, то навіщо залишатися в його команді? Без парламенту він нічого не зможе ухвалювати в країні. Але якщо він захоче піти на вибори й цей варіант справді розглядають, постане питання, за яких умов відбуватимуться вибори та хто буде його конкурентом.Якщо вибори відбуватимуться в умовах війни, ми ставимо запитання, але не знаємо складу учасників, і це може використовуватися для маніпуляцій. Зрозуміло, що за такої високої недовіри, якщо проти нього виступатимуть кілька авторитетних осіб, Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове. Але якщо, скажімо, авторитетні особи, яких ми маємо зараз, — Валерій Залужний, Михайло Федоров, Кирило Буданов — не братимуть участі у виборах, а Зеленський змагатиметься з умовно старими політиками, він має шанси перемогти. Водночас будь-хто з нових лідерів може кинути йому виклик і перемогти на виборах.— Зберігається стабільна тенденція: більшість українців проти проведення виборів найближчим часом — до завершення бойових дій. Лише 15% (у березні — 12%) вважають, що вибори треба проводити навіть до завершення бойових дій. Ще 23% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка таких людей зросла з 13% до 23%. Натомість частка тих, хто вважає, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни, зменшилася з 69% у березні до 57% зараз.— Є консенсус, що більшість проти проведення виборів навіть за умови перемир’я. І тут є різні причини. Люди вважають, що перемир’я все одно буде нестабільним, і побоюються втручання Росії, зокрема в питання безпеки. Також вони хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися. До того ж багато хто не хоче голосувати за старі партії та старих політиків. Тому є консенсус, що більшість проти виборів зараз.Цікаво, що ці 15% опитаних, які наполягають на проведенні виборів до завершення війни, навіть до завершення бойових дій, прямо зараз, не є однорідною групою. Близько половини з них хочуть виборів зараз, щоб умовно отримати владу, яка ефективніше даватиме відсіч Росії. Інша половина, навпаки, хоче якнайшвидших виборів, щоб у такий спосіб усунути перешкоду для капітуляції України. Це зламані люди: вони хочуть капітулювати й вважають, що президент Зеленський їм у цьому заважає.Щодо 23% — частки, яка зросла з 13%, — це люди, які вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. І це, найімовірніше, один із наслідків протестів, тому що така позиція є компромісною: люди незадоволені кадровими змінами й вважають, що безпосередньо під час війни вибори неможливі, але їх можна провести принаймні під час перемир’я, щоб Володимир Зеленський поніс політичну відповідальність, отримав політичне покарання.— Який запит на вибори в тих, хто довіряє або не довіряє Зеленському?— Саме серед тих, хто скоріше або повністю довіряє Зеленському, переважна більшість виступає проти проведення виборів зараз і загалом підтримує вибори лише після остаточного завершення війни. Вони відповідають: "Ми сприймаємо його як легітимного главу держави, а вибори — це завжди розхитування ситуації, дестабілізація, тому ми готові чекати до повного завершення війни".Серед тих, хто не довіряє президенту, звісно, більше людей, які хотіли б провести вибори принаймні після перемир’я. А якщо разом узяти тих, хто вимагає виборів зараз або після перемир’я, то таких уже 52% серед тих, хто скоріше не довіряє президенту, і 73% — серед тих, хто зовсім не довіряє.Але цікаво, що навіть серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, на проведенні виборів прямо зараз, під час бойових дій, наполягають 44%, тобто менше половини. Це ще раз показує, що навіть серед тих, хто йому не довіряє, значна частина усвідомлює ризики виборів під час бойових дій і тому підходить до цього прагматично.— Ви поставили запитання: "Які вибори треба провести першочергово для позитивного впливу на розвиток країни?"— 44% опитаних відповіли, що першочергово потрібно провести президентські вибори, 32% — парламентські, а 11% — місцеві. Переважає думка про президентські вибори. Це, до речі, відображає певне хибне розуміння українцями того, як функціонує українська держава, тому що в нас насправді парламентсько-президентська республіка: парламент призначає уряд. І навіть якщо ми зараз оберемо нового президента, то без коаліції в парламенті він матиме дуже обмежені повноваження.Насправді для кращого представництва різних груп населення у владі потрібне переобрання Верховної Ради. Але відносна більшість людей наполягає на президентських виборах — коли це буде можливо.— Чи на період "після війни" сильніше актуалізується думка про потребу в нових лідерах?— Вона вже актуалізована. Люди зараз найбільше довіряють представникам Сил оборони. Загалом Сили оборони мають найвищий рівень довіри в Україні — понад 90%. На другому місці з показником близько 80% — волонтери, трохи нижче — громадські активісти. Також люди бачать багатьох представників місцевого самоврядування, які чудово себе зарекомендували.Тому люди хочуть бачити у владі нові обличчя й тих громадян, які, по-перше, продемонстрували компетентність під час великої війни, а по-друге, справді проливали кров за нашу державу, тож мають право бути представленими у владі. Саме тому, коли ми обговорюємо політичні кризи, як зараз, українці не кажуть: "Ми критикуємо партію “Слуга народу”, президента, але хочемо привести нинішню опозицію до парламенту".Нинішній опозиції — наприклад, "Європейській Солідарності", "Батьківщині" та "Голосу" — люди так само не довіряють і не хочуть бачити її у владі. Люди хочуть "нульовий варіант": мають піти і партія "Слуга народу", і нинішня опозиція, а ми хочемо саме нових лідерів..

Україна отримала дані внутрішніх опитувань у Росії, що вже зараз там зростає кількість людей, які хотіли би завершення війни. І це має бути ще відчутніше.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Варто зробити так, щоби Путін і його адміністрація, та його ефесбешники, та всі інші в державі-агресорці однаково розуміли, що немає іншої альтернативи, крім миру", — зазначив він.Український президент поінформував про чергові досягнення Сил оборони України: уражено ще один об’єкт російської нафтопереробної галузі, і відстань значна — більш ніж 2,5 тисячі кілометрів. Це в Тобольську в Сибіру."Тепер і цей регіон є доступним для наших дипстрайків. Дуже значиме досягнення наших українських воїнів. Я дякую всім за влучність", — наголосив він.Президент України анонсував більше українських дипстрайків, які мають демонструвати Росії та росіянам, що мир потрібен.Він подякував усім небайдужим засобам масової інформації, журналістам, медіа, блогерам і подкастерам світу, які показують і розповідають правду про те, що відбувається у цій війні та як відбувається."Це вперше в історії Росії, коли у них вже немає безпечного стратегічного тилу. І це вперше вони не можуть воювати без добавок із Північної Кореї", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні під час наради президент України Володимир Зеленський і керівники ЗСУ обговорили кадрові пропозиції. Головнокомандувач Михайло Драпатий у взаємодії з Ігорем Скибюком і Євгенієм Хмарою запропонував бачення змін. Частина рішень щодо кадрових пропозицій підготовлені, незабаром відбудуться наступні кроки..

Лише 22% українців очікують, що війна завершиться до кінця 2026 року. Значно більше громадян називають пізніші терміни.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) щодо прогнозів громадян стосовно завершення війни.Ще 13% опитаних вважають, що війна може завершитися у першій половині 2027 року. Водночас найбільша частка респондентів — 39% — очікує завершення війни у другій половині 2027 року або пізніше.Таким чином, лише меншість українців пов'язує завершення війни з найближчим часом. Більшість або очікує, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року, або не має чіткого прогнозу щодо термінів її завершення.Розподіл очікувань:22% — до кінця 2026 року;13% — у першій половині 2027 року;39% — у другій половині 2027 року або пізніше;26% — не змогли відповісти.Результати свідчать про стримані очікування українців щодо швидкого завершення війни.Нагадаємо, за даними результатів опитування Київського міжнародного інституту соціології, найвищий рівень довіри серед українців мають посол України у Великій Британії Валерій Залужний та колишній міністр оборони Михайло Федоров. Їм довіряють 66% та 63% опитаних відповідно..

Найвищий рівень довіри серед українців мають посол України у Великій Британії Валерій Залужний та колишній міністр оборони Михайло Федоров. Їм довіряють 66% та 63% опитаних відповідно.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у липні 2026 року.Згідно з дослідженням, Залужному довіряють 66% респондентів, тоді як не довіряють 24%. Баланс довіри становить +42%. Федорову довіряють 63% опитаних, а не довіряють 16%. Водночас його баланс довіри виявився вищим, ніж у Залужного, та становить +46%. Голові Офісу президента Кирилу Буданову довіряє 61% респондентів, не довіряють 22%. Баланс довіри становить +39%.Також позитивний баланс мають Харківський міський голова Ігор Терехов та командир Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький. Терехову довіряють 47% опитаних, не довіряють 19%, а Білецькому — 37% та 13% відповідно.Водночас соціологи зауважили, що 23% респондентів не знають Терехова, а 40% — Білецького.Негативний баланс довіри зафіксували у Сергія Притули, Дмитра Разумкова, Олексія Гончаренка та Петра Порошенка. Найнижчий показник серед наведених у дослідженні політиків має Порошенко: йому довіряють 20% опитаних, а не довіряють 76%. Баланс становить -56%.У межах дослідження КМІС провів 1808 інтерв'ю, з яких 905 — телефоном, а 903 — особисто. Статистична похибка для повної вибірки за звичайних обставин не перевищує 3,5%. Соціологи наголошують, що в умовах війни до формальної похибки може додаватися систематичне відхилення.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно..

У Росії зафіксовано рекордне падіння підтримки повномасштабного вторгнення в Україну серед місцевого населення. Згідно з останніми соціологічними даними, частка тих, хто вважає агресію успішною, скоротилася до мінімуму за весь час спостережень.Про це повідомляє видання The Moscow Times та дослідження російського "Левада-центру".Рекордне падіння віри в "успіх"Як зазначає джерело, у липні 2026 року лише половина громадян Росії оцінила вторгнення в Україну як вдале. При цьому критично низьких показників досягла частка тих, хто назвав війну "дуже успішною", — сьогодні це лише 8% респондентів, що є найнижчим рівнем від початку повномасштабної агресії. Ще 42% опитуваних схарактеризували її як "скоріше успішну". Водночас 28% респондентів прямо висловили негативну оцінку: 8% вважають операцію "дуже неуспішною", а 20% — "скоріше неуспішною". Вагалися з відповіддю 22% опитаних.Паралельно зростає і кількість тих, хто виступає проти дій російської армії: 21% громадян РФ заявили, що "скоріше не підтримують" або "зовсім не підтримують" війну, що є новим максимумом. Для порівняння, рівень безумовної підтримки бойових дій впав до 34%, хоча на початку вторгнення цей показник перевищував 50%.Чинники перелому та важелі КремляНа кардинальну зміну суспільних настроїв у РФ суттєво вплинули постійні українські удари по російських нафтопереробних заводах, логістичних вузлах, складах маркетплейсів, а також паливна криза й побоювання щодо оголошення нової хвилі мобілізації. Війна дедалі глибше проникає у буденне життя пересічних росіян, посилюючи відчуття невизначеності.Попри те, що аналітики констатують зниження віри населення у здатність Кремля досягти оголошених цілей, експерти застерігають від передчасних ілюзій. Російська влада все ще утримує жорсткий контроль над суспільством завдяки потужній цензурі, цифровій стежці та масштабному репресивному апарату.Нагадаємо, наприкінці червня 2026 року рейтинг схвалення діяльності російського диктатора Володимира Путіна зазнав найрізкішого падіння за останні роки. .

Майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). За даними дослідження, 45% українців очікують, що війна завершиться не раніше другої половини 2027 року або ще пізніше. Соціологи зазначають, що такі результати свідчать про переважання настроїв, які не передбачають швидкого закінчення бойових дій.Водночас лише 21% респондентів розраховують, що війна завершиться до кінця 2026 року. Ще 15% вважають, що це може статися у першій половині 2027 року. Водночас 19% опитаних не змогли визначитися з прогнозом.Більшість готова терпіти війну стільки, скільки потрібноОпитування також показало зростання частки українців, які готові витримувати війну стільки, скільки буде необхідно. Наразі таку відповідь дали 61% респондентів, тоді як у квітні цей показник становив 48%.Водночас 20% опитаних вважають, що готові терпіти ще лише кілька місяців або до пів року. Для порівняння, у квітні так відповідали 29% респондентів.Соціологи також зафіксували зростання готовності витримувати тривалу війну в усіх регіонах України. Найпомітніше цей показник зріс у Києві — з 61% у квітні до 69% нині, що в КМІС пов'язують з інтенсивними російськими атаками на столицю.Як проводили опитуванняДослідження КМІС тривало з 20 липня до 3 серпня 2026 року на територіях України, які контролює уряд. Участь в опитуванні взяли 974 повнолітніх громадянина.За даними КМІС, за звичайних умов статистична похибка вибірки не перевищує 4,1% для показників, близьких до 50%. Водночас соціологи наголошують, що в умовах повномасштабної війни на результати можуть впливати додаткові систематичні чинники.Додамо, в Україні суттєво зріс запит на оновлення центральної влади після завершення війни. Найбільше українці підтримують заміну Верховної Ради, уряду та президента.Читайте також: Скільки українців підтримують вступ в ЄС і НАТО: результати опитування.

47% поляків позитивно оцінюють діяльність президента Кароля Навроцького на міжнародній арені. Водночас майже 45% респондентів заявили, що не підтримали б його кандидатуру у разі переобрання.Про це свідчать результати опитування SW Research для Onet.Як поляки оцінюють зовнішню політику НавроцькогоЗа даними дослідження, 47% опитаних позитивно оцінюють те, як Кароль Навроцький представляє Польщу на міжнародній арені.Водночас негативну оцінку його діяльності дали 34,9% респондентів, ще 18,1% заявили, що не мають сформованої думки з цього питання.Як зазначає Onet, особливо помітною є активність президента у розвитку польсько-американських відносин.Разом із тим співпраця між главою держави та урядом у сфері зовнішньої політики залишається непростою, оскільки президент і прем'єр-міністр мають протилежні погляди з низки питань, зокрема щодо політики Європейського Союзу, енергетики та клімату.Чи підтримали б Навроцького на другий термінОпитування також показало, що 38,6% поляків готові підтримати Кароля Навроцького у разі його переобрання на посаду президента.Водночас 45% респондентів заявили, що не голосували б за нього, а ще 16,4% поки не визначилися зі своєю позицією.6 серпня виповнюється рік із дня перебування Кароля Навроцького на посаді президента Польщі.Додамо, в Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків.Читайте також: Кого поляки вважають відповідальними за напруження з Україною: результати опитування.

Соціологічне опитування у Польщі продемонструвало зростання скептицизму щодо євроінтеграції України та продовження оборонної підтримки. Зокрема, значна частина поляків вважає за необхідне зупинити військову допомогу через розв'язані питання Волинської трагедії.Про це повідомляє RMF24 з посиланням на свіже соціологічне опитування. За даними дослідження, проти вступу України до ЄС висловилися 52% респондентів, тоді як підтримують таку перспективу лише 33% опитуваних.Польща розділилася щодо військової допомогиСоціологи зафіксували розкол у польському суспільстві щодо подальшого постачання зброї та техніки Україні:44% поляків вважають, що Варшава має призупинити військову допомогу через питання Волинської трагедії та діяльність УПА.41% опитаних переконані, що підтримку Києва необхідно продовжувати.Крім того, 55% респондентів схвалили рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. Проти такого кроку висловилися 27% учасників дослідження.Зміна ставлення до українцівДослідження також показало тенденцію до погіршення сприйняття українських громадян у польському суспільстві:36% опитаних заявили, що їхнє ставлення до українців погіршилося після початку повномасштабного вторгнення РФ.54% повідомили, що їхня позиція не зазнала змін.Лише 3% зазначили, що почали ставитися до українців краще.Відправлення військових до України не підтримуютьНайбільшу єдність респонденти продемонстрували щодо можливої участі польських військових у післявоєнній місії в Україні. Так, 65% поляків виступили проти відправлення військовослужбовців для контролю за дотриманням можливого режиму припинення вогню. Підтримують таку ініціативу лише 18% опитаних. Опитування Opinia24 проводилося 13–15 липня 2026 року серед 1000 повнолітніх громадян Польщі.Нагадаємо, що офіційна Варшава розкритикувала заяви Володимира Путіна про можливий перехід українських територій під контроль сусідніх держав. Представники польської дипломатії запевнили, що не мають жодних претензій до кордонів України та продовжать її всебічну підтримку..

Згідно з останнім опитуванням, вперше в історії плебісциту Центру дослідження громадської думки (CBOS) противники прийняття біженців з України переважають прихильників таких кроків у підтримку громадян сусідньої держави.Про це повідомив RMF24. Медійники зазначили, що водночас більшість респондентів вважають, що допомога українцям є надмірною, хоча вони не підтримують усі обмеження."Погіршення ставлення до українців у Польщі відповідає довгостроковій тенденції, що спостерігається зі середини 2023 року", — зробили висновок автори дослідження.Згідно з результатами дослідження, 52% респондентів вважають, що Польща не повинна більше приймати українських біженців. Натомість протилежної думки дотримуються 42% опитаних.Соціологи наголосили, що це перший подібний результат із 2014 року, коли CBOS розпочав регулярні опитування на цю тему після окупації Росією Криму. Для порівняння: одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року рівень підтримки прийому українців серед поляків досягав рекордних 94%.Динаміка ставлення за останній час виглядає так:порівняно з груднем минулого року частка противників прийому біженців зросла на шість відсоткових пунктів;частка прихильників зменшилася на аналогічні шість відсоткових пунктів.Дослідження також показало, що більшість громадян вважають чинну підтримку українців надмірною. Зокрема, 54% респондентів переконані, що допомога є занадто великою. Ще 40% назвали її адекватною, лише 3% вважають її недостатньою. Автори звіту акцентували, що кількість незадоволених масштабами підтримки стабільно зростає з вересня минулого року.Водночас поляки продемонстрували неоднозначну реакцію на нещодавні зміни в законодавстві щодо допомоги українцям. Зокрема, 87% опитаних підтримали обмеження доступу до повного пакета безкоштовних медичних послуг для тих українців, які не сплачують внески на медичне страхування в Польщі (проти виступили лише 8%).Окрім того, 58% респондентів виступили проти скасування права на безкоштовне проживання в колективних центрах для матерів із дітьми віком понад один рік (підтримали це обмеження тільки 29%).Нагадаємо, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..

У Росії зафіксували рекордне падіння рейтингу Володимира Путіна, який опустився до найнижчої позначки за весь час ведення повномасштабної війни. Масштабний паливний колапс та страх перед новою хвилею мобілізації змушують навіть лояльне населення сумніватися у діях Кремля.Про це пише The Moscow Times. Рекордні темпи падіння підтримки диктатораЗгідно з офіційними даними державного соціологічного центру ВЦВГД станом на 12 липня, показник довіри до Путіна опустився до позначки 65,1% — це найнижчий рівень за весь період повномасштабної війни. Лише за останній тиждень диктатор втратив 0,9 відсоткового пункта, а сумарне падіння за останні чотири тижні досягло суттєвих 5,3 пункту. Нинішня динаміка демонструє значно вищу швидкість втрати електоральних симпатій, ніж під час попередніх кризових моментів для Кремлявосени 2022 року, коли в Росії оголосили першу хвилю мобілізації, обвал за чотири тижні становив 3,3 пункта;у серпні 2024 року, після прориву Збройних Сил України в Курську область, рейтинг просів на 5,1 пункта за аналогічний період.Водночас частка росіян, які відкрито не схвалюють політику Путіна, зросла до 23,4%. Ця цифра майже зрівнялася з показником невдоволення роботою російського уряду, який становить 24,4%. При цьому за рівнем негативного ставлення Путін уже більш ніж у півтора раза випереджає прем'єр-міністра Михайла Мішустіна.Побутові проблеми руйнують довіру до КремляНезалежні аналітики вказують, що соціологічні показники свідчать про глибоку системну кризу та накопичення внутрішньої агресії в суспільстві. Як зазначає політолог Ілля Гращенков, коли бензин стає дефіцитним і дорогим, а реакція влади запізнюється або взагалі відсутня, це руйнує базову довіру до системи управління. Проблема з пальним миттєво тягне за собою подорожчання логістики, ріст цін на продукти, занепад сільського господарства та регіональної економіки."Воно живе у стані постійної напруги, в якому будь-яка нова побутова криза швидко перетворюється на політичний фактор", — констатує експерт, описуючи загальний стан російського суспільства, що перебуває під постійним тиском.У Росії суттєво посилюються очікування невідворотних і масштабних змін, хоча громадяни досі не розуміють їхньої форми та термінів. На цьому тлі в країні ширяться тривожні чутки про можливу нову хвилю мобілізації восени, перехід економіки на суворі воєнні рейки та навіть повернення радянської практики виїзних віз для обмеження перетину кордону.Ослаблення Путіна та загроза ескалаціїПопри очевидне зростання внутрішньої напруги, російський диктатор, схоже, продовжує перебувати в інформаційній бульбашці та вірити у власну перемогу у війні. Проте прірва між політичною верхівкою у Москві та рештою населення стрімко збільшується. Більше того, у середовищі московських еліт дедалі виразніше відчувається наближення неминучої катастрофи.Політолог Тетяна Станова зазначає, що на тлі внутрішньополітичного ослаблення Путін стає все більш радикальним. Це значно підвищує ризики реальної військової ескалації та робить імовірними ті сценарії розвитку подій, які раніше цивілізований світ розцінював виключно як ядерний або геополітичний блеф Кремля.Нагадаємо, у квітні рівень схвалення діяльності російського диктатора Володимира Путіна продемонстрував найгіршу динаміку з моменту початку повномасштабної агресії проти України. Соціологічні показники фіксують стабільне розчарування серед населення країни-агресорки, яке триває вже півтора місяця..

У Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків.Про це свідчать результати опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення видання Rzeczpospolita.За даними дослідження, зараз 52,2% поляків вважають, що країна має й надалі надавати військову допомогу Україні. Водночас частка противників сягнула 45,2%. Ще 2,5% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.Медійники зробили висновок, що суспільна думка суттєво погіршилася порівняно з кінцем 2022 року. Тоді військову допомогу Києву підтримувала абсолютна більшість — 77,5% опитаних, а проти виступали лише 18,3%.Найбільше противників надання допомоги Україні фіксують серед виборців опозиційних партій. Йдеться насамперед про прихильників політичних сил "Право та справедливість", "Конфедерація" та Razem.Крім того, скептичні настрої переважають серед громадян, які не беруть участі у виборах, мешканців сільської місцевості та молодих респондентів.За оцінками аналітиків Rzeczpospolita, стрімка зміна настроїв у суспільстві відбувається на тлі різкого загострення польсько-українських відносин через історичні питання.Зокрема, обурення польських політиків, а також, відповідно, й громадян, викликало рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з військових підрозділів ім'я героїв УПА.Також додаткову критику уряду Дональда Туска спровокувала поява інформації про передачу українській стороні п’яти ракет PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot.Нагадаємо, минулого тижня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш розповідав, що Україна та Польща поступово досягають прогресу в реалізації угоди, за якою Київ може отримати польські винищувачі МіГ-29. При цьому Варшава в обмін на це має отримати доступ до технологій у сфері безпілотних систем..

Останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною. При цьому майже половина поляків відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу. Про це свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl. Його учасників запитали про те, хто, на їхню думку, відповідальний за ескалацію конфлікту між Польщею й Україною.У відповідь 12,7% респондентів назвали Польщу, у той час як 46,6% респондентів вважають, що Україна відповідальна за ескалацію конфлікту.При цьому чверть опитаних — 25,4% респондентів — вважають, що обидві сторони несуть відповідальність за ескалацію. Зрештою, 11,4% учасників опитування не мають думки з цього питання. А 4% респондентів не чули про конфлікт. "Чоловіки (54%) набагато частіше сприймають Україну як сторону, яка несе основну відповідальність за конфлікт, ніж жінки (39%)", — зауважили польські соціологи.Вони визначили також, що таку думку поділяють понад половина респондентів з доходом від 5 001 до 7 000 злотих (51%)."Окрім того, на Україну відповідальність покладають майже шість із десяти респондентів міст із населенням від 200 тисяч до 499 тисяч осіб", — прокоментував віцепрезидент правління SW Research Пйотр Зімольжак, Дослідження провела компанія SW Research серед користувачів онлайн-платформи SW Panel у період з 30 червня по 1 липня 2026 року. Аналіз охопив групу з 800 інтернет-користувачів віком понад 18 років.Раніше повідомлялося, що позиція президента Польщі Кароля Навроцького щодо України отримала більшу підтримку поляків, ніж політика в цьому напрямку польського уряду на чолі з Дональдом Туском.Нагадаємо, що віцемаршалек польського Сейму Кшиштоф Босак заявив, що в березні уряд Польщі без узгодження із законодавчим органом країни передав Україні ракети-перехоплювачі для систем Patriot. Із цього виникнув чималий політичний скандал усередині країни..

Станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%.Водночас проти приєднання України до Європейського Союзу висловилися 9% опитаних, ще 18% заявили, що не брали б участі в референдумі, а 3% не змогли визначитися зі своєю позицією. Щодо вступу до НАТО, проти виступають 10% респондентів. Ще близько 20% зазначили, що не голосували б на референдумі, а 6% не визначилися з відповіддю.Соціологи зазначають, що протягом останніх трьох років рівень підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції поступово знижувався, досягнувши найнижчих показників у квітні 2026 року. Однак уже в червні зафіксовано помітне зростання.Так, якщо в липні 2023 року вступ до ЄС підтримували 85% українців, у липні 2025 року — 75%, а в квітні 2026 року — 64%, то наприкінці червня цей показник зріс до 70%. Аналогічна тенденція спостерігається і щодо НАТО. У липні 2023 року вступ до Альянсу підтримували 83% респондентів, у липні 2025 року — 70%, а у квітні 2026 року цей показник опустився до 54%. У червні підтримка зросла до 63%."Якщо говорити про інформаційний фон у березні та квітні, то українці, імовірно, звернули увагу на відсутність єдиної позиції в НАТО і ЄС щодо війни в Ірані, критичні заяви представників США про спроможність НАТО, натяки на можливий вихід з альянсу тощо. Простіше кажучи, в українців могли посилитися сумніви щодо реальної спроможності НАТО й узагальненого Заходу в сфері безпеки. У червні 2026 інформаційно-емоційний фон уже зовсім інший, і настрій щодо вступу до ЄС і НАТО покращився. По-перше, зараз українці практично щодня бачать ефективні удари Сил оборони по російських цілях і суттєві успіхи на фронті. Це, безумовно, додає віри в загальні перспективи України, зокрема й геополітичні. По-друге, Європейський Союз офіційно почав переговори про вступ України і відкрив перший кластер переговорів щодо вступу України. Це суттєве просування. Також надходять й інші позитивні сигнали щодо військово-економічної підтримки України від союзників з G7, НАТО й інших партнерів", — наголосив експерт з досліджень і керівника відділу комунікацій Rating Group Гліб Кузьменко.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголошував, що затягування рішення щодо відкриття решти п'яти переговорних кластерів та дії з обмеження українського експорту викликають сумніви, чи справді Європейський Союз хоче прийняття України..

Служба зовнішньої розвідки України здобула матеріали, які свідчать про фактично щоденне поглиблення кризи з пальним, воєнною логістикою й управлінням в Криму.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Це важливі здобутки нашої розвідки щодо ситуації в Криму та на інших наших територіях, які зараз перебувають під російською окупацією", — зазначив він.За його словами, російська окупаційна адміністрація доволі чітко та недвозначно визнає неможливість розв’язати проблеми, які створили українські санкції середньої дальності проти окупанта.Також, додав український президент, продуктивно виконується план далекобійних санкцій передусім щодо російської нафтопереробки. Аналогічна ситуація розгортається і в інших російських регіонах.Окрім того, українська розвідка отримала внутрішню російську документацію щодо оцінки настроїв громадян держави-агресорки."Наразі рівень тривожності росіян вже вищий, ніж під час нашої Курської операції, а саме більше 50%", — констатував президент України.Він конкретизував, що вже 66% росіян вважають складним своє фінансове становище. Більш ніж 80% росіян вважають неминучою масштабну економічну кризу в Росії."Абсолютно прозорі показники, які відображають провал путінської воєнної політики", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також наголосив, що в Білорусі триває реалізація заходів з підготовки до потенційного розширення агресії проти України. Це відбувається під очевидним російським впливом..