# опитування

Понад чверть українців використовують кредитні ліміти або розстрочку, щоб оплачувати повсякденні потреби. Зокрема, 14% опитаних регулярно позичають гроші на продукти, одяг та інші базові товари через нестачу власних коштів.Про це свідчить соціологічне дослідження, проведене на замовлення "Слово і діло" з 25 вересня до 1 жовтня 2026 року.За результатами опитування, 53% українців не використовують кредитні кошти для забезпечення щоденних потреб. Водночас 29% купують базові товари виключно за власні гроші, а 24% не користуються позиками через відсутність кредитних продуктів.Ще 13% звертаються до кредитів або розстрочки лише під час тимчасових фінансових труднощів чи затримок виплат. Водночас 14% користуються кредитним лімітом для отримання кешбеку або зручності, не виходячи за межі пільгового періоду, а 6% беруть позики переважно для придбання техніки та електроніки.Хто частіше купує товари в кредитЖінки частіше за чоловіків регулярно позичають гроші на базові потреби через брак коштів — 17% проти 11%. Натомість чоловіки частіше взагалі не мають кредитних карток або не користуються такими послугами.Серед молоді віком 18-29 років лише 19% купують необхідне виключно за власні кошти. Водночас 23% представників цієї групи вдаються до кредитів через тимчасову скруту. У віковій категорії 30-44 роки 17% регулярно фінансують базові покупки позиками.Українці віком від 55 років частіше за інших оплачують необхідні товари власними коштами — таких 34%. Регулярне кредитування базових потреб у цій групі становить 11%.Як ситуація відрізняється залежно від місця проживанняУ Києві 24% опитаних використовують кредитний ліміт у межах пільгового періоду заради зручності або кешбеку. Це більше, ніж у середньому по країні, де показник становить 14%.На Півночі та Півдні частіше купують базові товари виключно за власні кошти — відповідно 35% і 37%. Водночас на Заході регулярне кредитування повсякденних потреб через нестачу грошей поширене серед 18% респондентів.Відрізняються показники й залежно від типу населеного пункту. У великих містах 33% опитаних оплачують базові покупки лише власними коштами, у невеликих містах і селищах — 29%, а в селах — 26%. При цьому в сільській місцевості 31% респондентів узагалі не мають кредитних карток, а 17% звертаються до позик через тимчасові фінансові труднощі.В опитуванні взяли участь 1200 українців віком від 18 років з усієї країни, крім тимчасово окупованих територій. Дослідження проводили онлайн методом самостійного заповнення анкети. Заявлена статистична похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 2,89% за ймовірності 0,95.Додамо, в Україні за тиждень найбільше знизилися ціни на овочі, вершкове масло, яйця та свинину. Водночас деякі крупи, картопля та молоко трохи подорожчали.Читайте також: Інфляція в Україні перевищила прогноз НБУ: що вплинуло на зростання цін.

Швидкий вступ України до Євросоюзу підтримують 47% громадян країн ЄС, тоді як 53% виступають проти. В Україні ж членства в ЄС у найближчі роки прагнуть 83% опитаних.Про це йдеться в дослідженні Фонду Бертельсманна, передає ntv.Найбільш скептично до швидкого вступу України до ЄС ставляться жителі Німеччини та Румунії. У Німеччині цю ідею підтримують 41% опитаних, а в Румунії — лише 40%.Найвищий рівень підтримки серед великих країн Євросоюзу зафіксували у Швеції — 69%.На початку повномасштабної війни у 2022 році швидкий вступ України до ЄС підтримували 60% жителів Німеччини. Відтоді цей показник знизився. За даними фонду, тенденція до зменшення підтримки спостерігається і в Євросоюзі загалом.Опитування провели в червні за допомогою дослідницького інструменту Eupenios. У ньому взяли участь 16 795 людей з усіх країн ЄС.Додамо, більшість опитаних українців вважають, що Володимир Зеленський має обмежитися нинішнім президентським терміном і не брати участі у наступних виборах. Водночас 42% респондентів підтримують його участь у виборах на другий термін.Читайте також: Як змінилося ставлення поляків до надання допомоги Україні: результати опитування.

Більшість опитаних українців вважають, що Володимир Зеленський має обмежитися нинішнім президентським терміном і не брати участі у наступних виборах. Водночас 42% респондентів підтримують його участь у виборах на другий термін.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 12-21 вересня 2026 року.За даними КМІС, 53% опитаних вважають, що Зеленський має обмежитися одним нинішнім терміном. У грудні 2025 року таку позицію підтримували 46% респондентів. Водночас 42% українців вважають, що президент має брати участь у наступних виборах і балотуватися на другий термін. Раніше цей показник становив 45%. Ще 5% опитаних не визначилися з відповіддю.Соціологи також зафіксували залежність між рівнем довіри до президента та ставленням до його участі у виборах. Серед тих, хто повністю довіряє Зеленському, 85% підтримують його участь у наступних виборах. Серед респондентів, які радше довіряють президенту, таких 53%, тоді як серед тих, хто радше не довіряє або зовсім не довіряє, — 20% і 7% відповідно.Чи хочуть вибори під час війниОкремо КМІС запитав українців, коли мають відбутися вибори. 71% респондентів виступають проти їх проведення зараз, тоді як 24% вважають, що голосування потрібно організувати вже тепер. Ще 4% не визначилися.Навіть серед тих, хто зовсім не довіряє Зеленському, лише 53% підтримують проведення виборів зараз. Серед респондентів, які радше не довіряють президенту, 58% виступають проти такого кроку.КМІС провів дослідження методом телефонних інтерв’ю з 12 до 21 вересня. Соціологи опитали 1002 громадян України віком від 18 років, які на момент дослідження проживали на підконтрольній уряду території.До вибірки не входили мешканці тимчасово окупованих територій та громадяни, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон. Формальна похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 4,1% з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,3.Додамо, за нещодавнім опитуванням КМІС, лише 22% українців очікують, що війна завершиться до кінця 2026 року. Значно більше громадян називають пізніші терміни.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

Демократична партія Сполучених Штатів Америки наразі переважає Республіканську в соціологічних опитуваннях перед виборами. При цьому соціологи наголосили, що навіть деякі республіканці вже не вірять в успішну економіку президента Дональда Трампа.Про це свідчить опитування, проведене на замовлення американського видання The New York Times.Як засвідчив плебісцит The New York Times / Siena, за півтора місяця до проміжних виборів до Конгресу США Демократична партія здобуває відчутну перевагу.Аналітики пояснюють, що причиною цього є падіння довіри виборців до Дональда Трампа через економічні проблеми та зростання вартості життя.Серед головних результатів опитування соціологи назвали такі пункти:серед зареєстрованих виборців 51% готовий підтримати кандидатів-демократів проти 43% за республіканців;загальне схвалення діяльності президента залишається на низькому рівні — 38%;водночас 71% виборців незадоволені тим, як Дональд Трамп долає зростання вартості життя.Також демократи випереджають республіканців у темах, які забезпечили Дональду Трампу перемогу 2024 року. Це — економіка (51% проти 45%) та імміграція (52% проти 45%).Раніше соціологи визначили, що рейтинг схвалення Дональда Трампа трохи зріс після падіння до рекордно низького рівня. Водночас позиції його Республіканської партії перед проміжними виборами до Конгресу погіршилися. Це, до речі, підтвердили й результати опитування Reuters / Ipsos.Нагадаємо, 10 вересня американський президент Дональд Трамп заявив, що кожен дорослий американець може отримати виплату в п’ять тисяч доларів, якщо Республіканська партія збереже контроль над обидвома палатами Конгресу за підсумками проміжних виборів у листопаді..

Рівень схвалення роботи президента США Дональда Трампа дещо зріс після рекордного падіння, однак напередодні проміжних виборів американці віддають перевагу демократам. У загальнонаціональному опитуванні вони випередили республіканців на сім відсоткових пунктів.Про це свідчать результати опитування Reuters/Ipsos.Зараз роботу Трампа на посаді президента схвалюють 35% американців. Наприкінці серпня цей показник становив 33% — це був найнижчий рівень його президентського рейтингу.Водночас у разі проведення виборів до Конгресу США зараз 44% респондентів проголосували б за демократів, а 37% — за республіканців. Розрив у сім відсоткових пунктів став найбільшим від моменту повернення Трампа до Білого дому у січні 2025 року.Опитування також показало, що американці дедалі частіше вважають демократів кращою партією для управління економікою. Демократів у цьому питанні підтримали 38%, а республіканців — 37%.Окремо респонденти оцінили пропозицію Трампа виплатити кожному американцю по пʼять тисяч доларів. Її не підтримують 63% опитаних, зокрема чотири з десяти республіканців та дев'ять із десяти демократів.У дослідженні взяли участь 1143 американці. Похибка становить три відсоткові пункти.Додамо, раніше Дональд Трамп заявив, що кожен дорослий американець може отримати виплату в п’ять тисяч доларів, якщо Республіканська партія збереже контроль над обидвома палатами Конгресу за підсумками проміжних виборів у листопаді..

Більшість українців негативно ставляться до радянського диктатора Йосипа Сталіна, а "великим вождем" його вважають лише 7% громадян. За 35 років незалежності України частка прихильників такого твердження скоротилася в декілька разів.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології. Так, згідно з дослідженням, 62% респондентів повністю або скоріше не погоджуються з твердженням, що Сталін був "великим вождем". Водночас 31% опитаних не мають однозначної позиції щодо цього питання.Для порівняння, у 1991 році Сталіна "великим вождем" вважали 27% українців. Найвищий показник зафіксували 2002 року, коли з таким твердженням погоджувалися 39% опитаних.Соціологи звернули увагу, що останнім часом одночасно зі збереженням низької підтримки Сталіна збільшилася кількість людей, які не мають чіткої позиції."Ідеться не про збільшення числа прихильників Сталіна, а радше про деяке послаблення категоричності його заперечення та збільшення частки невизначених або амбівалентних оцінок", — пояснили у КМІС.Як українці особисто ставляться до СталінаОкремо соціологи запитали респондентів про їхнє особисте ставлення до радянського диктатора. Негативно його оцінюють 57% українців, позитивно — лише 3%. Ще 27% заявили про байдуже ставлення до Сталіна, а 10% не змогли визначитися з відповіддю.Водночас результати опитувань демонструють дедалі більшу різницю між поглядами громадян України та Росії. У 1991 році ставлення до Сталіна як до "великого вождя" в обох країнах було схожим, однак після 2016 року показники почали суттєво розходитися.У 2026 році Сталіна "великим вождем" називають 56% опитаних росіян, тоді як серед українців таких 7%. У КМІС вважають, що ставлення до радянського диктатора в Україні є одним з індикаторів результатів декомунізації.Опитування проводили з 17 до 23 червня 2026 року методом телефонних інтерв'ю. У ньому взяли участь 1005 повнолітніх громадян України. До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій та українців, які після лютого 2022 року виїхали за кордон.Нагадаємо, за результатами опитування КМІС, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Путін не матиме альтернативи: Зеленський навів результати внутрішніх опитувань у Росії.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене після резонансних кадрових рішень і на тлі протестів, зафіксувало незначне зниження рівня довіри до президента Володимира Зеленського. За результатами дослідження, проведеного з 20 липня до 3 серпня 2026 року, главі держави довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. У квітні ці показники становили 58% і 36% відповідно.Водночас більшість українців не підтримують проведення виборів найближчим часом. Так, 57% вважають, що вони мають відбутися лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. Ще 23% допускають вибори після припинення вогню й отримання надійних гарантій безпеки, а 15% наполягають на їх проведенні ще до завершення бойових дій.Що стоїть за цими показниками, як останні політичні події позначилися на суспільних настроях і кого українці хочуть бачити при владі після війни — в інтерв’ю TrueUA пояснив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Довіра до президента: нестабільна, знизилася, але зберігається до завершення війни— Антоне Миколайовичу, ваше опитування було проведено після резонансних кадрових рішень і під час протестів. Як змінилася довіра до Зеленського за останні кілька місяців і про що це свідчить?— Опитування ми провели з 20 липня до 3 серпня 2026 року, тобто вже після початку протестів, у період, коли Володимир Зеленський частково задовольнив вимоги протестувальників і активної громадськості, наприклад, призначив головнокомандувачем Збройних сил України Михайла Драпатого, а виконувачем обов’язків міністра оборони України — Євгенія Хмару.Треба розуміти, що попереднього разу ми ставили це запитання саме в такому формулюванні у квітні. Тоді 58% українців довіряли президенту, а 36% — не довіряли. Зараз, після протестів, довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. Тобто рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють. У нас усе одно зберігається консенсус, що Володимир Зеленський має бути президентом до завершення війни: більшість проти виборів. А ось після війни бажано, щоб країну очолили нові лідери.— 55% опитаних довіряють президенту, а 40% — не довіряють. 40% — це досить багато.— Насправді це досить багато, але потрібно розуміти, з чим ми порівнюємо. Якщо порівнювати з рівнем довіри до багатьох лідерів у демократичних країнах, то 55% після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни — це дуже високий показник. Дональду Трампу у Сполучених Штатах довіряють близько 35-40% американців. В Еммануеля Макрона у Франції та Фрідріха Мерца в Німеччині показники довіри також нижчі, ніж у Володимира Зеленського в Україні.Ми бачимо, що в Україні медіа доволі вільно критикують президента, відбуваються критичні обговорення, навіть протести. Ми довіряємо президенту, бо повинні єднатися перед російською загрозою. Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено.— Але все ж таки з квітня довіра до президента знизилася.— Так, безумовно. Але зниження могло б бути сильнішим, якби, скажімо, не було виконано частину вимог протестувальників. Погіршення також могло б бути значнішим, якби не було певної компенсації: цього літа ми бачимо яскраві удари по російському тилу, російських військах та інфраструктурі на окупованій українській території. Тобто це все дещо збалансовує. Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах.За інших обставин — якби ситуація на фронті погіршилася, а українці ще більше переживали за майбутнє — такі кадрові зміни та відсутність реакції на протести могли б значно знизити довіру до президента. Все ж таки одна з його рис полягає в тому, що певна реакція на громадську думку є.— А чи насправді зниження довіри до президента пов’язане з кадровими рішеннями та протестами, чи ці процеси глибші й почалися раніше?— Довіра до президента зовсім нестабільна з моменту російського вторгнення. Напередодні нього лише третина українців довіряла президенту, половина — не довіряла. Різке зростання довіри майже до 90% одразу після вторгнення пояснювалося не його здібностями як верховного головнокомандувача, а тим, що почалася повномасштабна війна, президент залишився в країні й ми повинні були бути разом. Тобто це був емоційний і прагматичний вибір — зберігати єдність. Але далі довіра весь час знижувалася — до обрання Трампа президентом США.Торік ми бачили ці "гойдалки" довіри до президента: коли українці спостерігали атаки на президента Зеленського, вони відчували, що це атаки на Україну. І знову з’являлося державницьке єднання, яке спонукало довіряти президенту.Тому довіра до нього доволі нестабільна, але в нас є дві іпостасі Володимира Зеленського. Як діяч на міжнародному рівні у питаннях війни й миру, дипломатії, спілкування з партнерами та відстоювання інтересів України він сприймається краще. Але коли іпостась змінюється на внутрішньополітичну — українська економіка, корупція, — питань виникає значно більше. І якщо такий порядок денний переважає, ставлення до нього значно погіршується.Загалом у довгостроковій перспективі люди втомлюються від Володимира Зеленського. В Україні люди не звикли, щоб хтось довго був президентом. І цей запит на нові обличчя, але компетентні, які зарекомендували себе під час великої війни, — стає дедалі очевиднішим.— 20% повністю довіряють президенту, а решта 35% — скоріше довіряють. Це ж немало — 20% довіряють повністю?— В умовах демократичного суспільства ці показники доволі непогані, тому що під час аналізу в сукупності враховують усіх, хто обрав відповідь у спектрі "довіряю". Але є важливий момент: між ними існує концептуальна різниця.На запитання, де вони бачать Володимира Зеленського після війни, у мирний період, серед тих, хто повністю довіряє, 36% відповіли, що хотіли б, щоб він залишався президентом. Тобто це його щирі прихильники. А серед тих, хто скоріше довіряє, навпаки, більшість вважає, що Володимир Зеленський після війни має відійти від політичних справ і вже не бути президентом країни. Вони хотіли б бачити на чолі держави когось іншого.Тобто загалом ці показники з погляду демократичної держави доволі непогані, але люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового.Вибори: українці хочуть "нульовий варіант"— 19% українців зовсім не довіряють Зеленському, а 20% — скоріше не довіряють. Чи вже час робити прогноз щодо майбутніх виборів з огляду на ці дані, чи ще зарано?— Ще зарано. По-перше, ми не знаємо, чи вирішив сам Зеленський знову балотуватися в президенти. Звісно, один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам.Але проблема в тому, що, якщо він зараз публічно скаже, що не балотуватиметься на виборах, це зруйнує і без того дуже крихку більшість у парламенті. Бо якщо лідер не планує балотуватися, то навіщо залишатися в його команді? Без парламенту він нічого не зможе ухвалювати в країні. Але якщо він захоче піти на вибори й цей варіант справді розглядають, постане питання, за яких умов відбуватимуться вибори та хто буде його конкурентом.Якщо вибори відбуватимуться в умовах війни, ми ставимо запитання, але не знаємо складу учасників, і це може використовуватися для маніпуляцій. Зрозуміло, що за такої високої недовіри, якщо проти нього виступатимуть кілька авторитетних осіб, Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове. Але якщо, скажімо, авторитетні особи, яких ми маємо зараз, — Валерій Залужний, Михайло Федоров, Кирило Буданов — не братимуть участі у виборах, а Зеленський змагатиметься з умовно старими політиками, він має шанси перемогти. Водночас будь-хто з нових лідерів може кинути йому виклик і перемогти на виборах.— Зберігається стабільна тенденція: більшість українців проти проведення виборів найближчим часом — до завершення бойових дій. Лише 15% (у березні — 12%) вважають, що вибори треба проводити навіть до завершення бойових дій. Ще 23% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка таких людей зросла з 13% до 23%. Натомість частка тих, хто вважає, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни, зменшилася з 69% у березні до 57% зараз.— Є консенсус, що більшість проти проведення виборів навіть за умови перемир’я. І тут є різні причини. Люди вважають, що перемир’я все одно буде нестабільним, і побоюються втручання Росії, зокрема в питання безпеки. Також вони хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися. До того ж багато хто не хоче голосувати за старі партії та старих політиків. Тому є консенсус, що більшість проти виборів зараз.Цікаво, що ці 15% опитаних, які наполягають на проведенні виборів до завершення війни, навіть до завершення бойових дій, прямо зараз, не є однорідною групою. Близько половини з них хочуть виборів зараз, щоб умовно отримати владу, яка ефективніше даватиме відсіч Росії. Інша половина, навпаки, хоче якнайшвидших виборів, щоб у такий спосіб усунути перешкоду для капітуляції України. Це зламані люди: вони хочуть капітулювати й вважають, що президент Зеленський їм у цьому заважає.Щодо 23% — частки, яка зросла з 13%, — це люди, які вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. І це, найімовірніше, один із наслідків протестів, тому що така позиція є компромісною: люди незадоволені кадровими змінами й вважають, що безпосередньо під час війни вибори неможливі, але їх можна провести принаймні під час перемир’я, щоб Володимир Зеленський поніс політичну відповідальність, отримав політичне покарання.— Який запит на вибори в тих, хто довіряє або не довіряє Зеленському?— Саме серед тих, хто скоріше або повністю довіряє Зеленському, переважна більшість виступає проти проведення виборів зараз і загалом підтримує вибори лише після остаточного завершення війни. Вони відповідають: "Ми сприймаємо його як легітимного главу держави, а вибори — це завжди розхитування ситуації, дестабілізація, тому ми готові чекати до повного завершення війни".Серед тих, хто не довіряє президенту, звісно, більше людей, які хотіли б провести вибори принаймні після перемир’я. А якщо разом узяти тих, хто вимагає виборів зараз або після перемир’я, то таких уже 52% серед тих, хто скоріше не довіряє президенту, і 73% — серед тих, хто зовсім не довіряє.Але цікаво, що навіть серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, на проведенні виборів прямо зараз, під час бойових дій, наполягають 44%, тобто менше половини. Це ще раз показує, що навіть серед тих, хто йому не довіряє, значна частина усвідомлює ризики виборів під час бойових дій і тому підходить до цього прагматично.— Ви поставили запитання: "Які вибори треба провести першочергово для позитивного впливу на розвиток країни?"— 44% опитаних відповіли, що першочергово потрібно провести президентські вибори, 32% — парламентські, а 11% — місцеві. Переважає думка про президентські вибори. Це, до речі, відображає певне хибне розуміння українцями того, як функціонує українська держава, тому що в нас насправді парламентсько-президентська республіка: парламент призначає уряд. І навіть якщо ми зараз оберемо нового президента, то без коаліції в парламенті він матиме дуже обмежені повноваження.Насправді для кращого представництва різних груп населення у владі потрібне переобрання Верховної Ради. Але відносна більшість людей наполягає на президентських виборах — коли це буде можливо.— Чи на період "після війни" сильніше актуалізується думка про потребу в нових лідерах?— Вона вже актуалізована. Люди зараз найбільше довіряють представникам Сил оборони. Загалом Сили оборони мають найвищий рівень довіри в Україні — понад 90%. На другому місці з показником близько 80% — волонтери, трохи нижче — громадські активісти. Також люди бачать багатьох представників місцевого самоврядування, які чудово себе зарекомендували.Тому люди хочуть бачити у владі нові обличчя й тих громадян, які, по-перше, продемонстрували компетентність під час великої війни, а по-друге, справді проливали кров за нашу державу, тож мають право бути представленими у владі. Саме тому, коли ми обговорюємо політичні кризи, як зараз, українці не кажуть: "Ми критикуємо партію “Слуга народу”, президента, але хочемо привести нинішню опозицію до парламенту".Нинішній опозиції — наприклад, "Європейській Солідарності", "Батьківщині" та "Голосу" — люди так само не довіряють і не хочуть бачити її у владі. Люди хочуть "нульовий варіант": мають піти і партія "Слуга народу", і нинішня опозиція, а ми хочемо саме нових лідерів..

Україна отримала дані внутрішніх опитувань у Росії, що вже зараз там зростає кількість людей, які хотіли би завершення війни. І це має бути ще відчутніше.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Варто зробити так, щоби Путін і його адміністрація, та його ефесбешники, та всі інші в державі-агресорці однаково розуміли, що немає іншої альтернативи, крім миру", — зазначив він.Український президент поінформував про чергові досягнення Сил оборони України: уражено ще один об’єкт російської нафтопереробної галузі, і відстань значна — більш ніж 2,5 тисячі кілометрів. Це в Тобольську в Сибіру."Тепер і цей регіон є доступним для наших дипстрайків. Дуже значиме досягнення наших українських воїнів. Я дякую всім за влучність", — наголосив він.Президент України анонсував більше українських дипстрайків, які мають демонструвати Росії та росіянам, що мир потрібен.Він подякував усім небайдужим засобам масової інформації, журналістам, медіа, блогерам і подкастерам світу, які показують і розповідають правду про те, що відбувається у цій війні та як відбувається."Це вперше в історії Росії, коли у них вже немає безпечного стратегічного тилу. І це вперше вони не можуть воювати без добавок із Північної Кореї", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні під час наради президент України Володимир Зеленський і керівники ЗСУ обговорили кадрові пропозиції. Головнокомандувач Михайло Драпатий у взаємодії з Ігорем Скибюком і Євгенієм Хмарою запропонував бачення змін. Частина рішень щодо кадрових пропозицій підготовлені, незабаром відбудуться наступні кроки..

Лише 22% українців очікують, що війна завершиться до кінця 2026 року. Значно більше громадян називають пізніші терміни.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) щодо прогнозів громадян стосовно завершення війни.Ще 13% опитаних вважають, що війна може завершитися у першій половині 2027 року. Водночас найбільша частка респондентів — 39% — очікує завершення війни у другій половині 2027 року або пізніше.Таким чином, лише меншість українців пов'язує завершення війни з найближчим часом. Більшість або очікує, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року, або не має чіткого прогнозу щодо термінів її завершення.Розподіл очікувань:22% — до кінця 2026 року;13% — у першій половині 2027 року;39% — у другій половині 2027 року або пізніше;26% — не змогли відповісти.Результати свідчать про стримані очікування українців щодо швидкого завершення війни.Нагадаємо, за даними результатів опитування Київського міжнародного інституту соціології, найвищий рівень довіри серед українців мають посол України у Великій Британії Валерій Залужний та колишній міністр оборони Михайло Федоров. Їм довіряють 66% та 63% опитаних відповідно..

Найвищий рівень довіри серед українців мають посол України у Великій Британії Валерій Залужний та колишній міністр оборони Михайло Федоров. Їм довіряють 66% та 63% опитаних відповідно.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у липні 2026 року.Згідно з дослідженням, Залужному довіряють 66% респондентів, тоді як не довіряють 24%. Баланс довіри становить +42%. Федорову довіряють 63% опитаних, а не довіряють 16%. Водночас його баланс довіри виявився вищим, ніж у Залужного, та становить +46%. Голові Офісу президента Кирилу Буданову довіряє 61% респондентів, не довіряють 22%. Баланс довіри становить +39%.Також позитивний баланс мають Харківський міський голова Ігор Терехов та командир Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький. Терехову довіряють 47% опитаних, не довіряють 19%, а Білецькому — 37% та 13% відповідно.Водночас соціологи зауважили, що 23% респондентів не знають Терехова, а 40% — Білецького.Негативний баланс довіри зафіксували у Сергія Притули, Дмитра Разумкова, Олексія Гончаренка та Петра Порошенка. Найнижчий показник серед наведених у дослідженні політиків має Порошенко: йому довіряють 20% опитаних, а не довіряють 76%. Баланс становить -56%.У межах дослідження КМІС провів 1808 інтерв'ю, з яких 905 — телефоном, а 903 — особисто. Статистична похибка для повної вибірки за звичайних обставин не перевищує 3,5%. Соціологи наголошують, що в умовах війни до формальної похибки може додаватися систематичне відхилення.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно..

У Росії зафіксовано рекордне падіння підтримки повномасштабного вторгнення в Україну серед місцевого населення. Згідно з останніми соціологічними даними, частка тих, хто вважає агресію успішною, скоротилася до мінімуму за весь час спостережень.Про це повідомляє видання The Moscow Times та дослідження російського "Левада-центру".Рекордне падіння віри в "успіх"Як зазначає джерело, у липні 2026 року лише половина громадян Росії оцінила вторгнення в Україну як вдале. При цьому критично низьких показників досягла частка тих, хто назвав війну "дуже успішною", — сьогодні це лише 8% респондентів, що є найнижчим рівнем від початку повномасштабної агресії. Ще 42% опитуваних схарактеризували її як "скоріше успішну". Водночас 28% респондентів прямо висловили негативну оцінку: 8% вважають операцію "дуже неуспішною", а 20% — "скоріше неуспішною". Вагалися з відповіддю 22% опитаних.Паралельно зростає і кількість тих, хто виступає проти дій російської армії: 21% громадян РФ заявили, що "скоріше не підтримують" або "зовсім не підтримують" війну, що є новим максимумом. Для порівняння, рівень безумовної підтримки бойових дій впав до 34%, хоча на початку вторгнення цей показник перевищував 50%.Чинники перелому та важелі КремляНа кардинальну зміну суспільних настроїв у РФ суттєво вплинули постійні українські удари по російських нафтопереробних заводах, логістичних вузлах, складах маркетплейсів, а також паливна криза й побоювання щодо оголошення нової хвилі мобілізації. Війна дедалі глибше проникає у буденне життя пересічних росіян, посилюючи відчуття невизначеності.Попри те, що аналітики констатують зниження віри населення у здатність Кремля досягти оголошених цілей, експерти застерігають від передчасних ілюзій. Російська влада все ще утримує жорсткий контроль над суспільством завдяки потужній цензурі, цифровій стежці та масштабному репресивному апарату.Нагадаємо, наприкінці червня 2026 року рейтинг схвалення діяльності російського диктатора Володимира Путіна зазнав найрізкішого падіння за останні роки. .

Майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). За даними дослідження, 45% українців очікують, що війна завершиться не раніше другої половини 2027 року або ще пізніше. Соціологи зазначають, що такі результати свідчать про переважання настроїв, які не передбачають швидкого закінчення бойових дій.Водночас лише 21% респондентів розраховують, що війна завершиться до кінця 2026 року. Ще 15% вважають, що це може статися у першій половині 2027 року. Водночас 19% опитаних не змогли визначитися з прогнозом.Більшість готова терпіти війну стільки, скільки потрібноОпитування також показало зростання частки українців, які готові витримувати війну стільки, скільки буде необхідно. Наразі таку відповідь дали 61% респондентів, тоді як у квітні цей показник становив 48%.Водночас 20% опитаних вважають, що готові терпіти ще лише кілька місяців або до пів року. Для порівняння, у квітні так відповідали 29% респондентів.Соціологи також зафіксували зростання готовності витримувати тривалу війну в усіх регіонах України. Найпомітніше цей показник зріс у Києві — з 61% у квітні до 69% нині, що в КМІС пов'язують з інтенсивними російськими атаками на столицю.Як проводили опитуванняДослідження КМІС тривало з 20 липня до 3 серпня 2026 року на територіях України, які контролює уряд. Участь в опитуванні взяли 974 повнолітніх громадянина.За даними КМІС, за звичайних умов статистична похибка вибірки не перевищує 4,1% для показників, близьких до 50%. Водночас соціологи наголошують, що в умовах повномасштабної війни на результати можуть впливати додаткові систематичні чинники.Додамо, в Україні суттєво зріс запит на оновлення центральної влади після завершення війни. Найбільше українці підтримують заміну Верховної Ради, уряду та президента.Читайте також: Скільки українців підтримують вступ в ЄС і НАТО: результати опитування.

47% поляків позитивно оцінюють діяльність президента Кароля Навроцького на міжнародній арені. Водночас майже 45% респондентів заявили, що не підтримали б його кандидатуру у разі переобрання.Про це свідчать результати опитування SW Research для Onet.Як поляки оцінюють зовнішню політику НавроцькогоЗа даними дослідження, 47% опитаних позитивно оцінюють те, як Кароль Навроцький представляє Польщу на міжнародній арені.Водночас негативну оцінку його діяльності дали 34,9% респондентів, ще 18,1% заявили, що не мають сформованої думки з цього питання.Як зазначає Onet, особливо помітною є активність президента у розвитку польсько-американських відносин.Разом із тим співпраця між главою держави та урядом у сфері зовнішньої політики залишається непростою, оскільки президент і прем'єр-міністр мають протилежні погляди з низки питань, зокрема щодо політики Європейського Союзу, енергетики та клімату.Чи підтримали б Навроцького на другий термінОпитування також показало, що 38,6% поляків готові підтримати Кароля Навроцького у разі його переобрання на посаду президента.Водночас 45% респондентів заявили, що не голосували б за нього, а ще 16,4% поки не визначилися зі своєю позицією.6 серпня виповнюється рік із дня перебування Кароля Навроцького на посаді президента Польщі.Додамо, в Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків.Читайте також: Кого поляки вважають відповідальними за напруження з Україною: результати опитування.

Соціологічне опитування у Польщі продемонструвало зростання скептицизму щодо євроінтеграції України та продовження оборонної підтримки. Зокрема, значна частина поляків вважає за необхідне зупинити військову допомогу через розв'язані питання Волинської трагедії.Про це повідомляє RMF24 з посиланням на свіже соціологічне опитування. За даними дослідження, проти вступу України до ЄС висловилися 52% респондентів, тоді як підтримують таку перспективу лише 33% опитуваних.Польща розділилася щодо військової допомогиСоціологи зафіксували розкол у польському суспільстві щодо подальшого постачання зброї та техніки Україні:44% поляків вважають, що Варшава має призупинити військову допомогу через питання Волинської трагедії та діяльність УПА.41% опитаних переконані, що підтримку Києва необхідно продовжувати.Крім того, 55% респондентів схвалили рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. Проти такого кроку висловилися 27% учасників дослідження.Зміна ставлення до українцівДослідження також показало тенденцію до погіршення сприйняття українських громадян у польському суспільстві:36% опитаних заявили, що їхнє ставлення до українців погіршилося після початку повномасштабного вторгнення РФ.54% повідомили, що їхня позиція не зазнала змін.Лише 3% зазначили, що почали ставитися до українців краще.Відправлення військових до України не підтримуютьНайбільшу єдність респонденти продемонстрували щодо можливої участі польських військових у післявоєнній місії в Україні. Так, 65% поляків виступили проти відправлення військовослужбовців для контролю за дотриманням можливого режиму припинення вогню. Підтримують таку ініціативу лише 18% опитаних. Опитування Opinia24 проводилося 13–15 липня 2026 року серед 1000 повнолітніх громадян Польщі.Нагадаємо, що офіційна Варшава розкритикувала заяви Володимира Путіна про можливий перехід українських територій під контроль сусідніх держав. Представники польської дипломатії запевнили, що не мають жодних претензій до кордонів України та продовжать її всебічну підтримку..

Згідно з останнім опитуванням, вперше в історії плебісциту Центру дослідження громадської думки (CBOS) противники прийняття біженців з України переважають прихильників таких кроків у підтримку громадян сусідньої держави.Про це повідомив RMF24. Медійники зазначили, що водночас більшість респондентів вважають, що допомога українцям є надмірною, хоча вони не підтримують усі обмеження."Погіршення ставлення до українців у Польщі відповідає довгостроковій тенденції, що спостерігається зі середини 2023 року", — зробили висновок автори дослідження.Згідно з результатами дослідження, 52% респондентів вважають, що Польща не повинна більше приймати українських біженців. Натомість протилежної думки дотримуються 42% опитаних.Соціологи наголосили, що це перший подібний результат із 2014 року, коли CBOS розпочав регулярні опитування на цю тему після окупації Росією Криму. Для порівняння: одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року рівень підтримки прийому українців серед поляків досягав рекордних 94%.Динаміка ставлення за останній час виглядає так:порівняно з груднем минулого року частка противників прийому біженців зросла на шість відсоткових пунктів;частка прихильників зменшилася на аналогічні шість відсоткових пунктів.Дослідження також показало, що більшість громадян вважають чинну підтримку українців надмірною. Зокрема, 54% респондентів переконані, що допомога є занадто великою. Ще 40% назвали її адекватною, лише 3% вважають її недостатньою. Автори звіту акцентували, що кількість незадоволених масштабами підтримки стабільно зростає з вересня минулого року.Водночас поляки продемонстрували неоднозначну реакцію на нещодавні зміни в законодавстві щодо допомоги українцям. Зокрема, 87% опитаних підтримали обмеження доступу до повного пакета безкоштовних медичних послуг для тих українців, які не сплачують внески на медичне страхування в Польщі (проти виступили лише 8%).Окрім того, 58% респондентів виступили проти скасування права на безкоштовне проживання в колективних центрах для матерів із дітьми віком понад один рік (підтримали це обмеження тільки 29%).Нагадаємо, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..