# освіта

Цього року в одного з учасників Національного мультипредметного тесту виявили шпаргалку. У ній була прописана таблиця множення.Про це розповіла директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко в ефірі національного телемарафону. За її словами, організатори були здивовані змістом шпаргалки."Були дуже дивні ситуації для нас. Наприклад, у одного з порушників виявили шпаргалку, але те, що було на цій шпаргалці здивувало абсолютно всіх організаторів оцінювання. Це була таблиця множення. Тут дійсно варто замислитися про те, що є основою навчання і як забезпечити опанування базових знань і навичок в межах кожного із навчальних предметів", — сказала вона.Посадовиця зазначила, що під час цьогорічного тесту була зафіксована певна кількість порушників, але їхня кількість не велика. Всі порушники були відсторонені від складання іспиту і не зможуть взяти участь у цьогорічній вступній кампанії."На мій погляд, якщо вступник або вступниця не здатні виконати завдання 5, 6, 7 класів, то, напевно що, потрібно дещо почекати з вищою освітою і потрібно надолужити шкільні програми для того, щоб комфортно себе почувати у закладах вищої освіти", — заявила директорка.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час  додаткової сесії. За даними організаторів, перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.

У понеділок, 23 червня, Кабінет міністрів України затвердив нову постанову щодо визнання результатів навчання українських дітей, які перебувають за кордоном.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук."Хочу вкотре наголосити на важливості українських шкіл за кордоном. Бо українська держава має берегти зв'язок з українськими родинами в Європі та інших країнах. Це наш стратегічний ресурс", — запевнила вона.За її словами, сьогодні уряд затвердив порядок визнання результатів навчання українських учнів за кордоном."Це вдосконалює правовий статус українських закордонних шкіл, їхніх учнів і викладачів", — наголосила заступниця керівник Офісу президента України.Вона уточнила, що це також сприяє покращенню фінансування та матеріального забезпечення таких осередків української освіти. "Дякую представникам українських закордонних громад, які долучились до розробки відповідної постанови Кабміну. Також дякую команді Міносвіти за увагу до учнів, які опинилися за кордоном", — наголосила Ірина Верещук.Вона принагідно закликала уряди країн перебування українських дітей і міжнародні організації підтримати українські закордонні школи.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.

Міністерство освіти й науки України прийняло низку змін до наказів про дистанційне навчання. Вони передбачають нові вимоги щодо наповнюваності класів, а також зміни у підходах щодо онлайн-навчання для дітей за кордоном та на тимчасово окупованих територіях.Як повідомила прес-служба Міносвіти, відповідні нововведення впроваджуватимуть з нового навчального року — 1 вересня 2025 року.У Міністерстві зауважили, що ці зміни є частиною політики "Школа офлайн", а її мета — забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від того, де вона перебуває — на контрольованій українським урядом території, тимчасово окупованій чи за кордоном. Зокрема, були встановлені нові правила щодо наповнюваності дистанційних класів. Так, відтепер мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 20 дітей. Втім, засновники шкіл можуть зменшити цю кількість:до 10 учнів — для закладів на тимчасово окупованих, прифронтових територіях, у селах і селищах всієї України;до 15 учнів — для закладів в інших містах.Водночас Міносвіти наголосили, що вимоги до наповненості дистанційних класів не розповсюджуються на заклади спеціалізованої та спеціальної освіти. Окрім цього, школа може працювати дистанційно навіть без всіх паралелей класів."Заклад будь-якого типу може працювати за дистанційною формою, якщо в ньому відсутні не більше двох паралелей. Наприклад, школа має дистанційні 1-6, 8-11 класи — 7 класу може не бути", — пояснили у міністерстві.Втім, у межах одного дистанційного класу діти повинні навчатися лише за однією освітньою програмою. У Міністерстві зауважили, що це допоможе педагогам ефективніше працювати з дітьми різних категорій, наприклад, з тими, які перебувають в Україні на контрольованій урядом території, на тимчасово окупованих територіях або за кордоном."Якщо дитина відвідує школу в країні перебування, вона може дистанційно навчатися за українознавчим компонентом в українській школі (від п'яти до восьми годин на тиждень, без перевантаження)", — наголосили у Міносвіти.Так, якщо учень не відвідує місцевий заклад освіти, то він може здобувати освіту повністю дистанційно в українському закладі освіти. Зокрема, для дітей за кордоном доступні індивідуальні форми навчання — екстернат або сімейна форма. Учні, які проживають на окупованих територіях можуть навчатися за педагогічним патронажем. "Це індивідуальне навчання з урахуванням потреб дитини й безпекових обставин. Навіть якщо в школі не відкрито жодного класу, вона може продовжити працювати у формі педагогічного патронажу. Ця форма передбачає оплату вчителю за навчання конкретної дитини", — додали у МОН.Окрім цього, якщо учень перебуває на території, де тривають бойові дії, він може продовжувати навчання дистанційно у своїй школі, звідки виїхав. Дитині не потрібно переводитися до іншого закладу для дистанційного навчання.Задля того, щоб забезпечити плавний перехід до змін, Міносвіти запроваджує кадровий резерв, який дасть змогу вчителям, що можуть залишитися без навантаження, проходити навчання й отримувати середню заробітну плату.У Міністерстві наголосили, що це стосується вчителів із Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.Нагадаємо, раніше сервіс відкритих даних "Опендатабот" повідомляв, що в школах України за перші чотири місяці цього року зафіксовано 130 випадків булінгу. Це у 1,5 раза більше, ніж у відповідний період торік.

Українські педагоги незадоволені перевантаженнями, що пов'язані з різними обов'язками, які не стосуються освітнього процесу. Окрім цього, освітяни обурені рівнем заробітної плати.Про це в інтерв'ю "РБК-Україна" повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик.За її словами, іноді для вчителя не забезпечені мінімальні умови праці. Вона наголошує, що педагоги звертаються навіть з тим, що вимушені власним коштом купувати папір, заправку картриджів для друку документів."Перевантаження різними обов'язками, які не стосуються освітнього процесу. Звісно, розмір заробітної плати. Мобінг зі сторони керівництва. Перебування педагогів в укритті, коли тривога триває більше, ніж урок, а в педагога закінчилися уроки на цей день", — зазначила Лещик.Мобінг — це систематичне цькування, психологічний терор або знущання, спрямоване на конкретну особу на роботі або в навчальному закладі. Це форма насильства, яка може проявлятися у різних формах, включаючи психологічний, економічний та фізичний тиск. Нагадаємо, раніше у прес-службі Міністерства освіти повідомляли, що з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.

В Україні продовжується вступна кампанія, а випускники вже четвертий рік поспіль складають національне мультипредметне тестування. Через безпекову ситуацію тестування можуть призупиняти на час, коли лунає повітряна тривога.Як повідомила директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко в інтерв'ю виданню LB.ua, у деяких населених пунктах місцеві органи самоврядування, обласні військові адміністрації створили умови для проведення тестувань повністю в укритті.Втім, зважаючи на обсяг потреб, ресурсів, які для цього необхідні, ще не всюди вдалося облаштувати проведення НМТ в укриттях. Вакуленко зауважила, що тестування ж відбувається не просто у підвалах, у яких можна пересидіти на лавці."Потрібно створити умови, в яких вступники матимуть змогу не тільки перебувати 4,5 години, а й напружено працювати інтелектуально. Це комп'ютери, швидкісний інтернет, електромережа, аудиторія щонайменше на 15 учасників, витяжки, вбиральні тощо", — наголосила посадовиця.Зокрема, Вакуленко навела приклад Києва, де часто оголошують повітряні тривоги. Водночас місто приймає найбільшу кількість учасників порівняно з іншими містами країни. Так, тут проходить майже п’ята частина всіх оцінювань по Україні (з урахуванням вступних на магістратуру й аспірантуру). "Тож величезний виклик взагалі створити необхідну кількість центрів тестування", — додала вона.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час  додаткової сесії. За даними організаторів, перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.

Цього року понад 93 тисячі осіб потенційних учасників вступних іспитів до магістратури звернулися до приймальних комісій закладів вищої освіти й отримали екзаменаційні листки. Серед них 90 311 осіб проходитимуть тестування в Україні, а 3 321 особа — за кордоном.Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО)."Учасники виявили найбільшу зацікавленість предметним тестом з педагогіки та психології — 16 709 осіб", — йдеться в повідомленні.Там додали, що дещо менше охочих виявили бажання складати тест з управління та адміністрування — 16 437 зареєстрованих учасників."Серед охочих вступити до магістратури 12 152 осіб будуть складати тест з інформаційних технологій, із права та міжнародного права — 10 695 вступників,  із психології та соціології — 9 435 осіб", — перерахували в УЦОЯО.Ще 5 727 вступників братимуть участь у тестуванні з історії мистецтва.Крім того, цього року 5 464 охочих вступити до магістратури складатимуть тестування з економіки та міжнародної економіки, з мовознавства — 5 205 осіб, з обліку та фінансів — 5 047 осіб, а з політології та міжнародних відносин — 2 482 особи.Нагадаємо, на початку червня заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький розповідав, що цього року в Україні є 312 тисяч зареєстрованих абітурієнтів, які складають національне мультипредметне тестування. Водночас 2008 року в країні було 630 тисяч випускників шкіл, що майже вдвічі більше.

Цього року в Україні є 312 тисяч зареєстрованих абітурієнтів, які складають національне мультипредметне тестування. Водночас у 2008 році в країні було 630 тисяч випускників шкіл, що майже удвічі більше.Про це в інтерв'ю "Українському Радіо" повідомив заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький. За його словами, цього року кількість випускників майже така ж, як і торік. Він зауважив, що нічого не змінюється у кількості тих, хто пише мультипредметний тест за кордоном."Ми проводимо НМТ у 34 країнах, і цьогоріч зареєструвалося трохи понад 20 тисяч учасників. 300-312 тисяч ― це абсолютно нормально, тому що у нас приблизно 360 тисяч випускників цього року, а це означає, що частина не буде йти на вищу освіту. Щоб іти у коледжі або на ринок праці, писати НМТ не потрібно", — зазначив Винницький.Посадовець додав, що тенденція демографічного зниження продовжується вже останніх 30 років. 2002 року в Україні спостерігали падіння кількості випускників, що було пов'язано з аварією на Чорнобильській атомній електростанції."З тих часів у нас зменшується кількість випускників шкіл на 20-30 тисяч щороку, на жаль. Це означає, що у нас народжується менше дітей", — додав він.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час додаткової сесії. Перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.

Науковці встановили, що читання дитині вголос не лише посилює емоційний зв’язок між батьками й дітьми, а й допомагає розвивати мовленнєві навички у малечі.Як повідомляє Phys.org, читати дітям важливо навіть тоді, коли вони вже самі навчитись це робити.Вчені додали, що загалом існує два основні типи навичок, які вдосконалюються у дитини завдяки читанню. Обмежені навички — це ті, які люди вдосконалюють лише коли їх опановують."Наприклад, як тільки ми вивчимо алфавіт, нам більше не потрібно продовжувати його вивчати", — зазначили науковці.Водночас необмеженими навичками є ті, які людина вдосконалює впродовж усього життя. Прикладом може бути поповнення словникового запасу чи прискорення швидкості читання. Так, читання вголос допомагає немовлятам та дітям молодшого віку розвивати обмежені навички, а саме, краще запам’ятовувати звуки слів та вивчати алфавіт.Також читання вголос розвиває необмежені навички. Зазвичай батьки читають ті книги, які діти ще не в змозі прочитати самостійно."Там є невідомі для малюків слова та складні речення. Це допомагає поповнювати словниковий запас та швидше осмислювати складний текст", — наголошує видання.Окрім користі для навчання дитини, спільне читання сприяє покращенню емоційної близькості між батьками та дітьми. Щодо вибору літератури, яку потрібно читати малечі, науковці не дали конкретних порад. Науковці стверджують, що особливих критеріїв немає, оскільки варто обирати те, що зацікавить дитину.Проте щодо часу, який варто приділяти цьому заняттю, науковці назвали цілком осяжні цифри. Варто робити це щовечора, а щонайменше, варто читати своїй дитині вголос принаймні щовихідних.Нагадаємо, раніше вчені повідомляють, що наразі наука не може визначити остаточну відповідь на питання, в якій саме частині мозку перебуває людська свідомість. Дослідники з’ясували, що свідомість може виникати у сенсорних зонах у задній частині мозку — саме вони обробляють зображення і звук.

Деякі випускники медичних вищих навчальних закладів отримають одноразову грошову виплату у розмірі 200 тисяч гривень.Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 30 травня."Випускники медичних вишів зможуть отримати одноразову виплату у 200 тисяч гривень. Уряд ухвалив відповідне рішення", — заявив він.Прем'єр пояснив, що йдеться про тих випускників, які влаштуються на роботу в медичні заклади сільської місцевості або на території активних бойових дій."Це дієва підтримка молодих спеціалістів та засіб подолання кадрового дефіциту медиків на місцях", — наголосив Шмигаль.Нагадаємо, за даними Мінсоцполітики, ще 20 українців віком до 25 років стали переможцями грантової програми "Власна справа". Вони отримають три мільйони гривень на старт свого бізнесу. .

Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.Про це повідомили в Міністерстві освіти та науки України. Це один із підсумків зустрічі міністра освіти та науки України Оксена Лісового та його першого заступника Євгена Кудрявця з міністеркою національної освіти Польща Барбарою Новацькою та послом України в Польщі Василем Бондарем.У межах чинного польського законодавства школи можуть запроваджувати викладання української мови за таких умов:за ініціативи батьків, які можуть написати відповідне звернення до адміністрації польської школи (у разі виникнення труднощів — можна повідомити про це посольство України в Польщі);якщо є кадрова спроможність, тобто вчитель української мови, якого можна працевлаштувати, а також сформована група учнів;за погодженням із директором школи та за згодою керівного органу."Розроблення програм для викладання української мови як другої іноземної в польських школах уже триває", — наголосили у відомстві.Окрім того, у польських школах передбачено низку форм підтримки, якими можуть скористатися українські учні:додаткові безплатні заняття з польської мови;додаткові заняття з певного предмета;навчання на підготовчому відділенні;допомога асистента вчителя, який знає мову країни походження;допомога міжкультурного асистента.У міністерстві додали: під час зустрічі польська сторона також повідомила, що розгляне можливість занесення української мови до переліку мов, які можна обрати для складання "екзамену восьмикласника" — обов’язкового для переходу на наступний рівень середньої освіти. Таке питання, можливо, врахують у межах запланованої реформи шкільної освіти Польщі на 2026-2027 роки."МОН спільно з партнерами працює над тим, щоб українські діти за кордоном не втрачали зв’язок з Україною та мали змогу вивчати українознавчі предмети!" — наголосили в українському відомстві.Нагадаємо, кандидати в президенти Польщі під час нещодавніх дебатів багато говорили про Україну. Зокрема, Рафал Тшасковський звинуватив опонента Кароля Навроцького в тому, що він повторює мову Путіна щодо деяких питань, які стосуються України.

Понад половина вакансій в Україні розраховані для кваліфікованих робітників, але без вищої освіти. Такі пропозиції зазвичай надходять від роботодавців.Про це розповів заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній під час конференції "Освіта нової України". Його цитує "Укрінформ"."Понад половина всіх вакансій, які планують підприємства відкривати, — це кваліфіковані робітники, робітники з обслуговування машиноустаткування, найпростіші професії. Тобто це люди без вищої освіти", — зазначив він.Водночас, за його словами, більшість безробітних в Україні, які зареєстровані в Державній службі зайнятості, — це люди з вищою освітою, які хочуть роботу, яка відповідає їхній кваліфікації, їхній освіті."А більшість вакансій, які повідомляються в ту саму службу зайнятості, — це якраз вакансії кваліфікованих робітників", — додав Завгородній.Зокрема, за даними спільного дослідження МОН і міжнародних партнерів стосовно ринку праці, 26% вакансій відкриті для кваліфікованих робітників з інструментом, 25% — для робітників з обслуговування устаткування, 12% — для найпростіших професій, 7% — для працівників у сфері торгівлі та послуг, 6% — для керівників, 4% — для технічних службовців.Окрім того, як зауважив Завгородній, роботодавці часто скаржаться на те, що знання фахівців не відповідають потребам ринку праці, а також на невелику кількість фахівців із тих чи інших спеціальностей.Заступник міністра освіти та науки додав, що держава намагається розв’язати питання цього дисбалансу, розвиваючи такий напрямок, як освіта дорослих.Нагадаємо, декілька днів тому прес-центр Державної служби зайнятості повідомляв, що на українському ринку праці зростає кількість вакансій із пропозицією житла для працівників. Причина — дефіцит робочих кадрів.

Україна та Фінляндія посилюватимуть співпрацю у сфері безпеки, енергетики та освіти. Було підписано кілька двосторонніх документів.Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, підсумовуючи зустріч зі своїм фінським колегою Петтері Орпо. Так, 28 травня сторони підписали:Спільну заяву — у документі йдеться про розширення взаємодії у сфері безпеки, про готовність до спільної реалізації проектів у сфері виробництва боєприпасів, розвитку ОПК, досліджень і обміну інформацією. "Окрему увагу приділено гуманітарному розмінуванню, екологічній безпеці, притягненню Росії до відповідальності за воєнні злочини та створенню механізму компенсації за завдані збитки. Фінляндія також виступає за підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції України, включно з наближенням до повноправного членства в ЄС і НАТО", — зауважив прем'єр.Меморандум, спрямований на розвиток партнерства у сфері енергетики — документ має на меті консолідацію зусиль задля формування сталої, безпечної, децентралізованої та екологічно чистої енергосистеми України.Угоду про реалізацію програми "Навчаємося разом 2" (Learning2gether2) — домовленість спрямована на розвиток якісної академічної профільної середньої освіти в межах реформи НУШ для учнів 10–12 класів. "У межах цієї програми надаватиметься підтримка освітянам для здобуття відповідних навичок та знань. Заклади освіти отримають допомогу у процесі розроблення освітніх програм відповідно до обраних ними профілів. Крім того, впроваджуватимуться соціальні програми для підтримки педагогічних працівників, адміністративного персоналу закладів освіти та учнів", — пояснив Шмигаль.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з лідером Фінляндії Александром Стуббом. Сторони порушили багато важливих питань. Зокрема обговорили підготовку до "спільних наступних кроків та відповідь на ймовірні російські провокації в найближчому майбутньому".

У ході вступної кампанії до закладів вищої освіти деякі пільгові категорії абітурієнтів мають право на вступ за квотами.Про це повідомляє osvita.ua. Щоб мати право на вступ за квотою-1 абітурієнт має належати до таких пільгових категорій:громадяни з інвалідністю I, II груп;громадяни, визнані постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема ті з них, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової служби);полонені внаслідок збройної агресії Росії проти України;діти-сироти та діти, які були позбавлені батьківського піклування.На вступ за квотою-2 за результатами співбесіди замість результатів Національного мультипредметного тесту мають право претендувати:абітурієнти, місце проживання яких зареєстровано на тимчасово окупованих територіях або в населених пунктах, віднесених до територій активних бойових дій (територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) станом на будь-яку дату в період з 01 червня по 30 вересня року вступу;абітурієнти, місце проживання яких зареєстровано на територіях, тимчасова окупація яких завершилась після 01 січня року вступу і які перебувають на ній або здійснили внутрішнє переміщення з неї в календарний рік вступу.Зазначається, що квота-2 встановлюється в правилах приймання у закладах вищої освіти в обсязі 10 % (втім, не менше одного місця), 40 % у переміщених (тимчасово переміщених) закладах вищої освіти, закладах вищої освіти Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей максимального (загального) обсягу державного замовлення за відкритими та фіксованими конкурсними пропозиціями (з округленням до цілого числа) і оголошується одночасно з оголошенням максимального (загального) обсягу державного замовлення.Нагадаємо, директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко повідомляла, що абітурієнти можуть реєструватися на Національний мультипредметний тест навіть із протермінованою ID-карткою. Це стосується тих людей, яким виповнилося 18 років і які не встигли змінити документ.

Українські випускники дійсно виїжджають за кордон після закінчення 11 класу, але ця тенденція наразі не набула масового характеру.Таку заяву зробив міністр освіти та науки Оксен Лісовий, пише "Інтерфакс-Україна"."Я не сказав би, що це масово, але тенденція така є. Безумовно, у нас є ряд задумів, як пом’якшити таку негативну тенденцію, не довівши її до рівня загрози", — йдеться у заяві Лісового.Міністр також наголосив, що ключова причина цієї міграції криється у площині безпеки. Водночас Лісовий погодився із заявою віце-прем’єра Олексія Чернишова про те, що всі діти, які повертаються в Україну, незалежно від рівня знань мають право на місце в українській школі."Щобільше, місця для дітей є. Ми маємо багато недоукомплектованих шкіл, і вони з радістю приймають учнів. Тут узагалі немає проблеми, це абсолютно правильна політика", — резюмував міністр.Варто зазначити, що з 1 вересня 2025 року держава зупиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Мінімум 403 малокомплектні школи можуть закрити або реорганізувати.Нагадаємо, 26 травня у місті Сміла на Черкащині було зафіксоване масове отруєння дітей. Всі постраждалі навчають в одній школі.Раніше міністр освіти та науки Оксен Лісовий повідомив, що цього року в Україні урочисті лінійки до дня останнього дзвоника дозволяють проводити у традиційному форматі. Проте для святкувань в регіоні повинна бути відповідна безпекова ситуація.

Цього року в Україні урочисті лінійки до дня останнього дзвоника дозволяють проводити у традиційному форматі. Проте для святкувань в регіоні повинна бути відповідна безпекова ситуація.Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий в коментарі для "Інтерфакс-Україна". За його словами, лінійки до останнього дзвоника можна проводити на відкритих площах."Рекомендації стосуються всіх щодо проведення масових заходів — безпека є ключовим пріоритетом. Заклади освіти приймають самостійне рішення, іноді воно приймається централізовано на рівні міста, громади, цілого регіону, але безпека дітей понад усе", — пояснив посадовець.Лісовий наголосив, що, якщо у навчальному закладі є укриття, і там є змога організувати свято, урочисту лінійку можна проводити."Якщо школа розташована в регіоні достатньо віддаленому від лінії боєзіткнення і від держави-терориста, і ми можемо встигнути зреагувати та спуститися в укриття у разі тривоги, тоді ми можемо проводити захід на відкритих площах", — зауважив міністр.Варто зазначити, що з 1 вересня 2025 року держава зупиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Мінімум 403 малокомплектні школи можуть закрити або реорганізувати.Нагадаємо, 26 травня у місті Сміла на Черкащині було зафіксоване масове отруєння дітей. Всі постраждалі навчають в одній школі.