# освіта

В українських школах планують відновити обов'язкову Державну підсумкову атестацію (ДПА) для учнів четвертих класів. Нововведення очікується з 2027 року. Про це йдеться у наказі Міністерства освіти та науки України.Державна підсумкова атестація проходитиме у формі ЗНО. Іспити будуть обов’язковими для всіх четвертокласників. Зокрема, протягом лютого-квітня 2026 року буде створена та передана Українському центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) спеціальна освітня платформа для проведення ДПА.До того ж навесні 2026 року буде проведена апробація ДПА. Вона торкнеться 10 тисяч випускників початкової школи.Варто зауважити, що фінансування проведення ДПА в початковій школі буде здійснюватись за кошти державного бюджету.ДПА (державна підсумкова атестація) — це перевірка того, наскільки освітній рівень випускників загальноосвітніх навчальних закладів І, ІІ, III ступенів та професійно-технічних навчальних закладів відповідає державним вимогам. Іспит проводиться наприкінці навчального року з предметів, перелік яких щороку визначається і затверджується Міністерством освіти і науки України. Обов’язковою є атестація з української мови. ДПА проводиться у письмовій формі та оцінюється за 12-бальною шкалою.Як відомо, в Україні у школах розпочали підготовку до переходу на 12-річну систему навчання. Експериментальний проект триватиме до 2027 року.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський підписав закон "Про професійну освіту". Відтепер в Україні не буде училищ, "бурс" та ПТУ, а лише професійні коледжі.

У суботу, 13 вересня, в Києві відбувся вже п’ятий Саміт перших леді та джентльменів. Це ініціатива першої леді України Олени Зеленської, що за декілька років стала справжньою міжнародною платформою.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Цього року він уперше тривав два дні та зібрав найбільшу кількість учасників за весь час — представників із 20 країн світу", — констатував він.За його словами, до Києва приїхали перші леді та джентльмени, міністри освіти та їхні заступники, видатні вчителі, науковці та дослідники, лауреати Нобелівської премії."Тема цьогорічного саміту — "Освіта, що моделює світ". Йдеться про доступ до навчання навіть у найскладніших умовах, про роль учителів у формуванні поколінь, про інновації та технології в освіті та про те, як вона може стати фундаментом миру та розвитку", — пояснив український президент.Він додав, що захід особисто підтримали перші леді та джентльмени з Австрії, Данії, Естонії, Литви, Фінляндії, Сербії, Німеччини."Ми вдячні за цей візит та всю підтримку. Для України цей саміт — доказ, що навіть у час війни ми залишаємося частиною глобального діалогу, разом шукаємо відповіді на виклики. І це важливо", — підсумував Володимир Зеленський. Нагадаємо, раніше стало відомо, що перша леді України Олена Зеленська зустрінеться з дружиною американського президента Меланією Трамп. Це відбудеться під час Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку наприкінці цього місяця.

У четвер, 11 вересня, Кабінет міністрів України затвердив нові правила виплат для педагогічних працівників. Зміни торкнулися щорічної винагороди, надбавок за стаж та доплат за інклюзивне навчання.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко."Оновили умови виплати щорічної грошової винагороди за сумлінну працю вчителям, і тепер вона має виплачуватися усім педагогічним працівникам усіх закладів та установ незалежно від відомчого підпорядкування", — зазначила вона.За словами очільниці уряду, також постановою унормовано право місцевих органів встановлювати свої види та розміри доплат педагогічним працівникам. Так, доплату встановлено в розмірі 20% посадового окладу за організацію інклюзивного навчання вихователям-методистам у закладах дошкільної освіти.Водночас, як додав представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, також внесено зміни до порядку виплати надбавок за вислугу років. До стажу педагогічної роботи тепер зараховуватимуться періоди роботи на низці посад, які раніше були виключені з переліку. Це дозволить більше працівникам отримувати відповідні надбавки.До того ж Мельничук зазначив, що розміри доплат педагогам визначає керівник закладу в межах фонду зарплати за погодженням із профспілкою (якщо вона створена), підвищення посадових окладів і доплат керівникам закладів здійснюється за рішенням органу вищого рівня, а засновники та самі заклади освіти можуть встановлювати додаткові доплати за рахунок власних надходжень.Нагадаємо, раніше міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявляв, що наразі в державному бюджеті немає достатньо коштів, щоб підвищити зарплати працівникам освіти. Проте над цим питанням працюють.Варто зауважити, що за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.

У середу, 10 вересня, Кабінет міністрів України затвердив план пріоритетних дій уряду на 2025 рік. Програма складається з 12 пріоритетів.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Затвердили програму дій уряду на 2025 рік. Сьогодні рішенням Кабінету міністрів погодили та внесли документ на розгляд Верховної Ради", — написала вона на своїй сторінці у Telegram.Свириденко розповіла, що у програмі окреслили 12 пріоритетів, зокрема: безпека й оборона;євроінтеграція;антикорупція;добробут;підтримка ветеранів;макрофінанси й реформи;бізнес;освіта і наука;медицина й спорт;відбудова;стабільність узимку;культура. "Цей документ — наш план для розв'язання ключових питань у цих сферах, зміцнення обороноздатності, підтримки армії, нарощення власного виробництва озброєння, забезпечення захисту громадян, розвитку економіки й підготовки до членства в ЄС. Усе це робимо разом в умовах викликів повномасштабної війни", — зазначила Свириденко.Прем'єр-міністр уточнила, що цю програму 18 серпня представили для народних депутатів, міжнародних партнерів та представників аналітичних центрів. Після цього відкрили збір пропозицій для доопрацювання документа із залученням експертів, громадських організацій, бізнесу та громадян.Загалом уряд отримав 683 пропозиції від громадських організацій, бізнес-асоціацій, експертів та активних громадян. Найбільше звернень було адресовано:Міністерству економіки — 184;Міністерству розвитку громад та територій — 80."Більшість пропозицій були враховані повністю або частково, значна їх частина вже реалізується в межах чинних програм і стратегій. Тепер працюємо для втілення запланованого", — наголосила Свириденко.Нагадаємо, раніше міністр фінансів України Сергій Марченко інформував, що проект державного бюджету України на 2026 рік будуватиметься із розрахунку продовження війни весь рік. При цьому планується залучити 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування.

Президент Володимир Зеленський підписав закон "Про професійну освіту". Відтепер в Україні не буде училищ, "бурс" та ПТУ, а лише професійні коледжі.Про це повідомив голова освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак 9 вересня на своїй сторінці у Telegram."Хороші новини. Президент підписав наш закон "Про професійну освіту". Тепер офіційно, більше не "бурса" чи ПТУ, а професійний коледж", — зазначив він.Також Бабак привітав всіх освітян та студентів із важливими змінами."Наступний крок — імплементація, тобто створення нормативно-правової бази на реалізацію закону", — додав посадовець.Зміни, які передбачає документЗа даними Міністерства освіти та науки України, цей документ передбачає низку змін. Зокрема, професійні коледжі працюватимуть у формі некомерційних товариств, що дасть можливість відмовитися від тарифної сітки та типового штатного розпису, а також вільно розпоряджатися власними надходженнями. До того ж фінансова автономія дасть змогу підвищити зарплати для найкращих співробітників закладів, передусім для майстрів виробничого навчання.За даними МОН, директорам закладів "встановлять KPI", тож протягом кількох років ми побачимо кадрові зміни та нових людей в управлінні. Також за декілька років випускників чекатиме зовнішнє оцінювання результатів навчання, яке будуть проводити незалежні кваліфікаційні центри. У відомстві переконані, що це підвищить якість підготовки фахівців, оскільки дипломи вже не видаватимуть без такої перевірки знань. Зміни торкнуться також вищих професійних училищ, ПТУ та Центрів ПТО. Їх поступово перейменують у професійні коледжі, де будуть навчатися студенти з повноцінними академічними правами. "І найважливіше — ми нарешті почнемо створювати на базі коледжів ефективну модель підготовки кваліфікованих кадрів, які потрібні ринку праці вже зараз", — зазначили в МОН.Варто зауважити, що закон "Про професійну освіту" — один із ключових індикаторів Ukraine Facility Plan у сфері розвитку людського капіталу. Його ухвалення відкриває шлях до понад 350 мільйонів євро підтримки від ЄС.Нагадаємо, Міністерство освіти та науки запровадило додатковий вступ до закладів вищої освіти для громадян України, які закінчили школу чи коледж у Польщі. Вони повинні мати результати іспиту "матура".

Рашисти поширюють фейк про запровадження "мовних патрулів" в українських школах. Вони начебто мають відстежувати та забороняти дітям розмовляти російською мовою.Про це повідомили в Центрі протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони (РНБО)."У мережі розповсюджують фото, де дитину нібито змушують сидіти спиною до класу за табличкою "розмовляє російською". Цей знімок подається як доказ існування так званих мовних патрулів в Україні", — йдеться в повідомленні.У ЦПД запевнили, що насправді подібного явища в українських школах не існує, а фото має ознаки фальсифікації."Це типовий приклад кремлівської дезінформації, яка має на меті сформувати хибне уявлення про "утиски" російськомовних в Україні", — наголосили в Центрі.Раніше повідомлялося, що російська пропаганда систематично вигадує подібні історії."Це рашистам потрібно для виправдання своєї агресії "захистом" російськомовних і розпалювання внутрішньої ворожнечі", — пояснили в Центрі протидії дезінформації при РНБО.Нагадаємо, 24 червня в українському МЗС оприлюднили заяву про те, що рішення влади Російської Федерації про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України — це черговий вияв геноцидної політики Москви.

Посол України в Польщі Василь Боднар закликав польську владу та суспільство забезпечити українським дітям право вивчати рідну мову як другу іноземну. Він констатував, що останнім часом зростає недружня риторика у польському медійному просторі щодо українців, які проживають у країні.Про це Василь Боднар написав на своїй сторінці у Facebook. Зокрема, за його словами, варто звернути увагу на хвилю дезінформації та маніпулятивних коментарів, як анонімних, так і від відомих польських політиків, щодо вивчення української мови як другої іноземної в польських школах. "При цьому, поява дискусії на тему викладання української мови як іноземної у польських школах не супроводжувалася жодними змінами до польського законодавства. Ця пропозиція з'явилася винятково в межах чинного законодавства Польщі та не вимагала жодних нововведень чи змін", — наголосив він.Посол акцентував, що українці, які проживають в Польщі, — законослухняна частина польського суспільства. Він звернув увагу на те, що українці тільки 2024 року загалом сплатили до бюджету Польщі 15,1 мільярда злотих, а виплати їм за програмою Rodzina 800+ становили близько 2,8 мільярда злотих.Також він наголосив, що на теперішній момент українці створюють понад 2,7% ВВП Польщі, що безперечно посилює економіку країни.Посол зазначив, що польське законодавство чітко визначає, що українські діти мають ходити до польських закладів початкової та середньої освіти, що означає, що діти вивчають польську мову, навчання теж відбувається польською мовою. "При цьому наші громадяни можуть користуватися іншими правами, передбаченими польським законодавством. Зокрема, батьки мають право звернутися до дирекції польської школи з проханням ввести українську мову як другу іноземну", — зазначив він.Боднар наголосив — не замість польської мови, не замість першої іноземної, а лише як другу іноземну. Посол навів дані, що в Україні польська мова викладається у 577 школах, а 2024-2025 навчального року її вивчали майже 100 тисяч учнів. Для порівняння: в Польщі 2024 року російську мову викладали в понад двох тисячах шкіл, і її вивчало понад 166 тисяч дітей."З російською мовою жодних проблем немає, хоча Росія без жодних перебільшень є визнаною усім цивілізованим світом країною-агресоркою, яка історично завдавала багато кривд Польщі та зараз є загрозою для всієї системи європейської безпеки", — констатував дипломат.Боднар додав, що українці не прагнуть асиміляції, а лише хочуть зберегти свою ідентичність і допомогти дітям під час тимчасового перебування в Польщі.Нагадаємо, в серпні стало відомо, що в Польщі українцям стане простіше оформлювати документи на проживання. Ухвалений Радою міністрів проект змін до закону "Про іноземців" передбачає можливість подавати заяви на "карти побуту" в онлайн режимі.

В Україні запровадять "нульовий курс" для абітурієнтів, які не склали Національний мультипредметний тест. Програмою зможуть скористатись особи, які зазнали освітніх втрат.Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.За словами посадовця, курс дозволить абітурієнтам, які мали освітні втрати, навчалися за кордоном чи не склали НМТ з інших причин, вступити до закладу вищої освіти без цього тесту. Там вони провчаться рік, а згодом повторно складуть тест для зарахування на перший курс. "Інструмент, який ми пропонуємо, який ми обговорюємо й уже розробили відповідний проєкт постанови, — це так званий "нульовий курс". Це вступ без НМТ на "нульовий курс", який дозволить забрати дітей, які не здали з різних причин: через освітні втрати, через те, що навчались за кордоном, з якихось інших причин, на "нульовий курс" і провчити їх рік", — додав Оксен Лісовий.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час  додаткової сесії. За даними організаторів, перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.Раніше повідомлялось, що перелік країн і міст, де буде створено тимчасові екзаменаційні центри за кордоном для проходження національного мультимедійного тесту було розширено. Існує можливість провести НМТ у Відні (Австрія), Познані, Катовіце, Гданську (Польща) та Братиславі (Словаччина).

Порівняно з минулим роком кількість вступників до університетів зменшилася на 5%. Проте вступна кампанія все ще триває.Про це повідомив генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олег Шаров на брифінгу, передає "Укрінформ"."Якщо говорити по ключових цифрах, по реєстрації електронних кабінетів потенційних вступників, по зараховуванню у них сьогодні за результатами вступу як на бюджет, так і на контракт, то, мабуть, ключова цифра по цьому контингенту — це мінус 5% відносно минулого року. Виглядає інколи як мінус 6%, але ще невелика кількість людей буде зарахована. Тому ми оцінюємо орієнтовний процес як мінус 5% від минулого року по переважній більшості показників", — сказав Шаров.Посадовець зазначив, що вступна кампанія триває до 20 жовтня. Відтак, остаточні підсумки вступної кампанії будуть відомі у третій декаді жовтня. Водночас він зауважив, що війна сильно вплинула на цьогорічну вступну кампанію."З погляду міграції: від'їзду людей за кордон в першу чергу, міграції по території України. А з погляду державної політики, наприклад, нарешті система освіти стала достатньо недружньою для ухилянтів. І це означає, що тих людей, які вступають до закладів вищої освіти з цією метою, стало вже порівняно небагато. Це теж фактор зменшення кількості здобувачів освіти в закладах освіти", — сказав Шаров.Натомість він відзначив, що вже кілька років поспіль є стабільною кількість випускників шкіл, які складають НМТ за кордоном — 10-12% від загальної кількості учасників НМТ щорічно.Нагадаємо, Міністерство освіти та науки запровадило додатковий вступ до закладів вищої освіти для громадян України, які закінчили школу чи коледж у Польщі. Вони повинні мати результати іспиту "матура".

Міністерство освіти та науки запровадило додатковий вступ до закладів вищої освіти для громадян України, які закінчили школу чи коледж у Польщі. Вони повинні мати результати іспиту "матура".Як повідомили на офіційному сайті Міносвіти, подання заяв уже відкрите. Терміни прийому документів визначаються закладами вищої освіти, а зарахування проводиться не пізніше 20 жовтня. Додатковий вступ здійснюється виключно на контракт, але з можливістю отримання освітнього гранту. "Ми відкрили додатковий вступ для старшокласників, які закінчили навчальний рік у Польщі та склали iспит "матура". Українські ЗВО відтепер зможуть приймати результати "матури" як пiдстави для зарахування на навчання. Таким чином, після зміни умов вступу іноземців до польських університетів ми пропонуємо українцям альтернативу — без втрати часу та можливостей", — прокоментував це рішення міністр освіти і науки Оксен Лісовий.Відтепер українські вступники можуть подавати заяви з результатами "матури" — за умови, що у рік вступу складено щонайменше чотири предмети матурального іспиту, обовʼязково польська мова та математика та ще два предмети на вибір. Як подати заяву на вступ:обрати освітню програму на сайті vstup.edbo.gov.ua;подати заяву особисто до закладу освіти або дистанційно (через канал зв’язку, визначений закладом освіти)."Заяви в ЄДЕБО на основі іноземного документа про освіту реєструються приймальними комісіями ЗВО за наданими в паперовому вигляді документами вступника (їх також можливо надати засобами електронного зв'язку за умови використання КЕП заявника", — зазначили у відомстві.Варто зауважити, що цьогоріч до українських закладів вищої освіти вже зараховано 178 720 першокурсників (без урахування вступу до військових та інших спеціалізованих закладів, дані щодо яких не розголошуються). "Матура" — стандартизований випускний іспит у Польщі після завершення повної середньої освіти; результати використовують, в тому числі, і для вступу до університетів. Обов’язкові складники включають польську мову (усна й письмова частини), сучасну іноземну мову та математику, а також щонайменше один додатковий предмет на розширеному рівні. Нагадаємо, діти ветеранів, які навчаються на перших-третіх курсах бакалавріату, мають право на гранти на здобуття вищої освіти. Держава повністю покриє повну вартість контракту за 2024-2025 рік.

У Києві учнів однієї з гімназій директорка закладу не допустила до занять через відсутність шкільної форми. Батьки обурені такою ситуацією, адже деяких дітей "довели до сліз".У мережі опублікували відео, де на територію школи не пускають учнів, які одягнені в шорти. Дітям пропонували іти додому, переодягнутися, а потім приходити на заняття. Батьки звернулися до освітнього омбудсмена Надії Лещик, яка оперативно відреагувала.Посадовиця отримала два звернення щодо недопуску учнів до гімназії №109 ім. Т.Г. Шевченка міста Києва через відсутність шкільної форми. Як повідомляли заявники, відсторонення від занять здійснювала директор закладу освіти."Дитина була одягнута в класичні бавовняні шорти світлого кольору, білу футболку та сорочку. Вона (директор) заявила, що "школа — це не пляж" та не допустила дитину до занять, вимагаючи повернутися додому та переодягнутися. Моя дитина була у паніці та в сльозах змушена телефонувати мені. Дирекція фактично випровадила дитину за межі території ліцею не забезпечивши супровід і без урахування віку та безпеки дитини”, — процитувала Лещик звернення одного з батьків.Освітній омбудсмен пояснила, що у пункті статуту 6.5 закладу освіти зазначено, що "учні зобов’язані мати охайний зовнішній вигляд, носити форму встановленого зразка"."Хочу зазначити, що ані статут, ані положення про шкільну форму не мають вищої сили, ніж закон. Жодним нормативним документом не передбачено обов’язкове носіння шкільної форми. Тому ця вимога, наведена у статутах, є незаконною. А  положення про обов’язкову шкільну форму є незаконним документом, який не має юридичної сили", — наголосила вона.Лещик додала, що відсторонення від занять і направлення дитини для переодягання під час освітнього процесу не лише порушує її право на освіту, а й призводить до загрози життю та здоров'ю дитини. "Тому закликаю педагогів та адміністрацію закладів освіти припинити заходи щодо перевірки одягу учнів та зосередити увагу на питаннях їх безпеки та інших важливих питаннях. Звертаю увагу, що саме та людина, яка "примусила" учня залишити заклад освіти через одяг, несе в цей час відповідальність за його життя та здоров'я.  Буду вживати відповідних заходів реагування", — запевнила посадовиця. Нагадаємо, державну програму "Пакунок школяра" планують розширити. Вона буде охоплювати не лише канцелярію, дитячий одяг та взуття.

Доньку режисерки Наталки Ворожбит, яка вступила на навчання до Українського католицького університету у Львові, відмовилися поселити в колегіумі через емодзі ЛГБТ-прапора на її сторінці в соціальних мережах.Про це мисткиня розповіла на своїй сторінці в Facebook. За словами Ворожбит, цьогоріч її донька Параскева вступила на Гуманітарний факультет УКУ."З початку повномасштабки я не часто бачила її такою щасливою і впевненою в собі. Це була мрія – навчатися в Україні саме в УКУ, жити у Львові в студентській спільноті", — повідомила вона.Як зазначила режисерка, після вдалого проходження співбесід та оплати за перший семестр навчання, сім'я дівчини вже проводила усі приготування до переїзду у Львів. Проте, за 12 днів до початку навчального процесу родина отримала лист із відмовою в поселенні студентки в колегіумі навчального закладу, попри запевнення, що проживання забезпечують "усім з інших регіонів"."Я подзвонила в УКУ, щоб дізнатися причину відмови, вони спитали прізвище і після напруженої паузи відповіли, що не можуть мені надати інформацію і рекомендують найняти квартиру", — зазначила мисткиня.За словами режисерки, її донька осмислено ставилася до християнських цінностей навчального закладу, а також була готова до особливих правил в університеті.Через деякий час Ворожбит таки дізналася причину відмови "завдяки неформальним зв’язкам". Режисерка зазначає, що її доньку вирішили не поселяти разом з іншими студентками вишу через емодзі ЛГБТ-прапора в одному з дописів на її сторінці в соцмережі."Ще там є прапор України та чотири фото — два з котом і два селфі. Отже, цей прапорець, який для неї означає толерантність і людяність, демократичність, прийняття світу в його різних фарбах, став причиною відмови проживання в колегіумі, який не є монастирем чи сектою, а належить до навчального закладу", — наголосила режисерка.Після листа до адміністрації вишу матері студентки надійшов дзвінок від представників університету."Пані, яка відповідає за комунікацію, підтвердила, що прапорець став причиною відмови, вона своїми очима бачила його скрін з Instagram. Також пані повністю поділяє позицію колегіуму в цьому питанні та вважає, цитую, що "це все одно, що повісити російський прапор на своїй аватарці", — повідомила Наталка.Режисерка наголосила, що Параскеві запропонували поселення у квартирі для педагогів, адже місць у колегіумі вже не було. Університет пообіцяв забезпечити дівчині проживання, якщо та прибере згадане емодзі зі своїх соцмереж і пообіцяє не пропагувати ЛГБТ в УКУ, повідомила Ворожбит.Своєю чергою, першокурсниця відмовилася виконувати вимогу вишу і вирішила забрати документи із навчального закладу. Згодом донька режисерки успішно вступила до Києво-Могилянської академії."Я хочу, щоб меценати, наглядова рада, викладачі і керівники цього закладу (УКУ, — ред.), серед яких, безумовно багато людей з широким мисленням і великим серцем, замислилася про систему УКУ, своє місце в ній, куди вони рухаються, чому перемагають такі середньовічні механізми, і, можливо, щось би змінили і переосмислили поки не пізно", — заявила Наталка Ворожбит.Відповідь УКУЧерез деякий час адміністрація вишу опублікувала текст листа ректора із відповіддю Параскеві. У ньому керівник закладу наголошує на тому, що в колегіум університету студентів поселяють на конкурсній основі. При цьому адміністрація оцінює розуміння студентами цінностей УКУ, їхню мотивацію до участі у формаційній програмі, а також знання та готовність дотримуватися правил проживання."Цього року ми отримали значно більше заяв-анкет, аніж кількість доступних місць для участі в програмі. Конкуренція була високою і перед адміністрацією Колегіуму був справді складний вибір. На жаль, нам довелося відмовити понад 15 заявникам. Ми щиро шкодуємо, що відмова щодо участі в освітньо-формаційній програмі була сприйнята Вами як обмеження для навчання в УКУ і спричинила для Вас велике розчарування", — зазначалося в листі ректора вишу.Нагадаємо, 14 червня у центрі Києва пройшов Марш Рівності, організований для відстоювання прав одностатевих пар. Захід проходив під наглядом сотень правоохоронців.Також 7 червня у Києві під час "КиївПрайду" правоохоронці затримали групу людей, серед яких був і військовослужбовець. Вони хотіли влаштувати бійку під час масових заходів.

В Україні збільшили перелік професій та спеціальностей для безкоштовного навчання за ваучерами. Серед нових — агроінженерія, початкова освіта та богослов’я.Як повідомила прес-служба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, в оновленому переліку професій та спеціальностей для навчання за якими може бути виданий ваучер вже 156 напрямків. "Відтепер цей перелік гармонізовано з Міжнародною стандартною класифікацією освіти. Після завершення навчання за ваучером заклади освіти зазначатимуть у додатках до дипломів спеціальності за українським переліком спеціальностей та їхні міжнародні відповідники", — зазначили у відомстві.Напрями, які відповідають міжнародним стандартамСеред спеціальностей, які тепер відповідають міжнародним стандартам, — "агроінженерія". Це напрям, завдяки якому в сільському господарстві з’являється новітня техніка, дрони та інші інновації, що допомагають заощаджувати ресурси та забезпечувати продовольчу безпеку. Також оновлено спеціальності "початкова освіта", "інформаційна безпека та вимірювальні технології", "громадське здоров’я", "богослов’я". До переліку професій, за якими можна навчатися за ваучером, додали нову — демінер, або оператор з пошуку вибухонебезпечних предметів. Ваучери на навчання: які найпопулярніші напрямкиУ 2025 році ваучери на навчання від Державної служби зайнятості вже отримали 17,5 тисяч людей. Найбільш популярні напрямки, які обирають українці: медсестринство;психологія;кухар;соціальний робітник;водій. Загалом ваучер можна використати для навчання за 156 напрямками у сферах ІТ-технологій, будівництва, транспорту, освіти, медицини, сільського господарства, соціального обслуговування тощо. Професію, заклад освіти в межах України та форму навчання (денну, заочну чи дистанційну) людина обирає самостійно. "Навчання здійснюється закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на таку освітню діяльність", — зауважили у відомстві.Станом на сьогодні сума ваучера не може перевищувати 30 280 гривень. Якщо вартість навчання дорожча, то роботодавець або людина доплачує різницю самостійно. Нагадаємо, за даними НБУ, в Україні ситуація на ринку праці є складною. Причина — повномасштабна війна, яка триває уже понад три роки.

Із 1 вересня цього навчального року у школах викладатимуть новий обов’язковий предмет "Підприємництво і фінансова грамотність". Цю дисципліну вивчатимуть учні восьмих класів.Про це повідомила прес-служба Національного банку України."Школярі восьмих класів Нової української школи розпочнуть обов’язкове вивчення предмета "Підприємництво і фінансова грамотність" за навчальними матеріалами НБУ", — зазначили в регуляторі.Голова Національного банку Андрій Пишний пояснив, що запровадження нового предмета — це "стратегічна інвестиція в майбутнє України". Вивчення нової дисципліни допоможе школярам бути сумлінними громадянами, підприємцями й новаторами, які розбудовуватимуть економіку нашої країни."Йдеться не лише про отримання теоретичних знань про гроші, а й про розвиток підприємницького мислення, розуміння основ управління фінансами, вміння працювати в команді й відповідально будувати власне майбутнє", — наголосив він.Дослідження, проведені НБУ у 2024 році, засвідчили, що рівень фінансових знань українських підлітків є критично низьким і перебуває лише на початковому рівні. Виправити ситуацію дасть можливість упровадження у школах предмета "Підприємництво і фінансова грамотність".Підготовка школярів і вчителів до вивчення нового предметаЩоб забезпечити якісне викладання нового предмета, експерти НБУ розробили повний комплекс навчально-методичних матеріалів:підручник та електронний додаток з інтерактивними завданнями, які мають гриф "Рекомендовано Міністерством освіти та науки України";робочий зошит для учнів;посібник для вчителя та календарно-тематичне планування;презентації для візуального супроводу.Для підготовки вчителів до викладання предмета Нацбанк провів масштабне безоплатне навчання. У червні-липні 2025 року майже 2 500 педагогів пройшли його та отримали необхідні знання, доступ до матеріалів і практичні інструменти для викладання нового предмета.У Нацбанку зауважили, що у 2025/2026 навчальному році відбудеться впровадження предмета "Підприємництво і фінансова грамотність" у пілотних дев'ятих класах НУШ. Одночасно команда фахівців НБУ працює над тим, щоб цю дисципліну могли вивчати також учні старшої школи.Нагадаємо, в Україні у школах розпочали підготовку до переходу на 12-річну систему навчання. Експериментальний проект триватиме до 2027 року.

Відправити першачка до школи у 2025 році — одне з найважливіших завдань сучасних батьків. Більшу частину витрат під час підготовки до першого класу йде на шкільний одяг та ранець. За даними дослідження експертів UA War Infographics, батьки у 2025 році витратили щонайменше 10  тисяч гривень на збори дитини до школи."У 2025 році середня вартість набору для першокласника становить приблизно 10 тисяч гривень. Понад половину витрат — на новий одяг та взуття, решта — на канцелярію та рюкзак", — зазначають аналітики. Ця сума включає повсякденний одяг, спортивну форму, взуття, канцтовари та рюкзак. Середній базовий набір товарів для першокласника оцінили так:повсякденний одяг — 1650 гривень;спортивна форма — 1500 гривень;туфлі — 1300 гривень;спортивне взуття — 2000 гривень;канцтовари — 1479 гривень;рюкзак — 1850 гривень.Як відомо, кожна родина, у якої дитина цьогоріч пішла до першого класу української школи, може отримати фінансову допомогу в розмірі п'ять тисяч гривень. Оформити та отримати кошти за програмою "Пакунок школяра" може один із батьків або інших законних представників дитини. Варто зауважити, що 26 серпня у Міністерстві освіти та науки попередили, що український уряд з 1 вересня не фінансуватиме школи, де навчається недостатньо дітей. Для функціонування закладу потрібно понад 45 учнів. Це рішення не стосується початкових класів.Нагадаємо, в Україні у школах розпочали підготовку до переходу на 12-річну систему навчання. Експериментальний проект триватиме до 2027 року.