# освіта

Служба безпеки України (СБУ) затримала в Києві колаборантку, яка працювала на рашистів у тимчасово окупованій Макіївці. Вона впроваджувала там "освітні стандарти" Російської Федерації.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там зазначили, що її затримали в Києві. З 2014 року вона працювала на окупаційну адміністрацію Росії у тимчасово захопленій частині Донеччини."Зловмисницею виявилася 64-річна мешканка Макіївки, яка на початку окупації громади підтримала рашистів і погодилася на їхню "пропозицію" очолити місцевий дитсадок", — ідеться в повідомленні.Працівники СБУ затримали колаборантку, коли вона приїхала в столицю України, щоб оформити закордонний паспорт для подальшого виїзду до країн Євросоюзу."Після призначення на "посаду" фігурантка розпочала запроваджувати у цьому закладі "освітні стандарти" Росії", — встановило розслідування.Серед іншого, під час батьківських зборів проводила агітаційні бесіди та схиляла батьків до співпраці з окупантами. Також колаборантка поширювала у дитсадку пропагандистську літературу й агітаційні матеріали з прокремлівською тематикою.Затриманій повідомлено про підозру за частиною 3 статті 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність, здійснення пропаганди в закладах освіти незалежно від типів і форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України)."Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Зловмисниці загрожує тюремне ув’язнення", — підсумували в СБУ.Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в Донецькій і Луганській областях за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури.Нагадаємо, декілька днів тому контррозвідка СБУ запобігла замовному вбивству офіцера ГУР Міністерства оборони України, яке готувала ФСБ Росії..

У суботу, 27 грудня, внаслідок російського обстрілу пошкоджено одну з адміністративних будівель Міністерства освіти та науки України у Києві. Зафіксовано значні руйнування, постраждалих немає.Про це повідомив заступник міністра освіти та науки України Андрій Вітренко, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."У ніч на 27 грудня 2025 року Росія здійснила черговий масований комбінований ракетно-дроновий удар по території України, зокрема, по Києву. На жаль, внаслідок атаки пошкоджено одну з адміністративних будівель Міністерства освіти та науки України", — зазначив він.Вітренко наголосив, що серед працівників міністерства та відвідувачів постраждалих немає. Наразі на місці події працюють аварійно-рятувальні служби — триває розбір завалів та ліквідація наслідків влучання."Міністерство освіти та науки України вже вживає всіх необхідних організаційних заходів для забезпечення безперервності виконання своїх ключових функцій в умовах тимчасового обмеження доступу до пошкодженої будівлі", — запевнив заступник міністра.. Він також подякував ЗСУ, Повітряним силам, Державній службі з надзвичайних ситуацій, поліції та всім службам, які цієї ночі захищали наше небо й оперативно реагували на наслідки атаки."Попри систематичні спроби агресора дестабілізувати діяльність державних інституцій, Міністерство освіти і науки України працює в штатному режимі та продовжує виконувати завдання з підтримки освітнього процесу, розвитку науки та поглиблення міжнародної співпраці", — підсумував Андрій Вітренко.Обстріл Києва 27 грудняУнаслідок масованої російської атаки у столиці зафіксовано вісім локацій із наслідками та пошкодженнями. Зокрема, в Дарницькому районі зафіксовано падіння уламків БпЛА на прибудинковій території. За іншою адресою пошкоджено двоповерховий приватний будинок.Окрім того, загорілися кілька приватних будинків. Була загроза розповсюдження вогню на будинок для літніх людей. 10 людей із нього рятувальники евакуювали.У Деснянському районі спалахнула пожежа на території гаражного кооперативу. Пошкоджено дев’ятиповерхівку на рівні першого поверху.В Оболонському районі сталася пожежа в приватному житловому будинку. Також зафіксовано падіння уламків у дачному кооперативі.У Голосіївському районі сталося займання в нежитловому приміщенні. Загорілися автомобілі. Попередньо, палало СТО.У Соломʼянському районі пошкоджено скління вікон в багатоповерховому житловому будинку.У Дніпровському районі зафіксовано падіння решток повітряної цілі на дах будинку. Пошкоджено покрівлю. Також є пошкодження 18-поверхового житлового будинку на рівні четвертого поверху. Відбулося займання. До того ж зафіксовано пожежу на першому і другому поверхах 25-поверхового житлового будинку.У Шевченківському районі пошкоджено адміністративну будівлю. Крім того, сталася пожежа на 10-му поверсі житлового будинку.Через ворожі атаки без централізованого теплопостачання в столиці залишалися понад 2 600 житлових будинків, 187 дитячих садків, 138 шкіл, 22 установи соціальної сфери.Нагадаємо, що, за уточненою інформацією, загинув 71-річний чоловік. Його 70-річна дружина у важкому стані в лікарні. Натомість кількість потерпілих із 22 людей зросла до 32. З них — дві дитини..

З 1 січня 2026 року працівникам освіти мають підняти заробітну плату. Ставка зросте на 30%.Про це повідомив народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. "Кабінет міністрів прийняв постанову про збільшення ставок вчителів та викладачів на 30% з 1 січня", — написав він на своїй сторінці в Telegram.Український уряд наразі не повідомляв про підвищення зарплат вчителям.Підвищення зарплат вчителям: що відомоРаніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев повідомляв, що вчителі в Україні отримують одні з найнижчих зарплат. Він вважає, що це — "неприйнятно". "Тому нам вдалося відстояти суттєвий перегляд зарплат вчителів уже наступного року. Мінімальний оклад становитиме від 21 тисячі гривень. Це одна з причин, чому ми мали підтримати держбюджет-2026", — заявив він.Своєю чергою, прем'єр-міністр України Юлія Свириденко інформувала, що середня заробітна плата у 2026 році зросте на понад три тисячі. У грудні вона становить 26 913 гривень. Також, за її словами, уряд обіцяє на 30% підвищити виплати педагогічних і науково-педагогічних працівників.Нагадаємо, ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат..

З 1 вересня 2027 року всі школи та ліцеї України остаточно перейдуть на 12-річну систему навчання. Це рішення є частиною закону "Про повну загальну середню освіту", ухваленого ще у 2020 році.Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, пише "РБК-Україна".Коли й для кого почнеться 12 класЗа словами посадовиці, 12-річна програма — це не питання вибору окремих закладів, а законодавча вимога, яка забезпечує сталість реформи "Нова українська школа" (НУШ).Основні етапи впровадження:першопрохідці. Реформа стартувала у 2018 році. Діти, які тоді пішли до першого класу, фактично вже перебувають у системі 12-річного стандарту;пілотні проекти. У деяких закладах перехід почався на рік раніше в межах експерименту;загальний запуск. У 2027 році всі учні, які підуть до 10-х класів ліцеїв, навчатимуться три роки замість двох. Відповідно, повна середня освіта триватиме 12 років."Зміни до закону в цій частині не вносилися і не плануються, оскільки реформа має бути послідовною", — наголосила Кузьмичова.Вік вступу до школи: рішення за батькамиПопри зміну тривалості навчання, держава не встановлює жорстких рамок щодо віку, в якому дитина має стати першокласником. Як і раніше, це питання залишається виключно в компетенції родини.Ключові роз’яснення щодо першого класу:стандартний вік. Більшість батьків, як і з 2018 року, обирають між 6 та 7 роками;гнучкість. Можливі варіанти, коли дитина йде до школи у п'ять років (якщо шість виповнюється у вересні) або навіть у вісім років;відсутність нормативів. Надія Кузьмичова запевнила, що держава жодним чином не нормуватиме цей процес і не змушуватиме батьків віддавати дітей до школи у конкретно визначений рік.Таким чином, за словами посадовиці, формат вступу до початкової школи залишається незмінним, тоді як структура старшої школи трансформується для забезпечення якісної профільної підготовки.Нагадаємо, раніше у Міністерстві освіти та науки попередили, що український уряд з 1 вересня не фінансуватиме школи, де навчається недостатньо дітей. Для функціонування закладу потрібно понад 45 учнів. Це рішення не стосується початкових класів..

Після закриття схем з аспірантурою та бакалавратом, військовозобов’язані масово переорієнтувалися на коледжі. У Верховній Раді готують системні зміни у законодавстві, щоб зупинити використання освіти для ухилення від мобілізації.Про це у Telegram-каналі повідомив голова профільного комітету Верховної Ради Сергій Бабак. За його словами, аналіз вступних кампаній 2024 та 2025 років виявив нову тенденцію серед чоловіків мобілізаційного віку.Новий тренд: фахова передвища освітаЗа словами посадовця, якщо раніше для отримання відстрочки найчастіше використовували аспірантуру та другу вищу освіту (бакалаврат/магістратуру), то після запровадження запобіжників у цих сферах акцент змістився на коледжі та технікуми.Статистика вступу чоловіків віком від 25 років:2024 рік: на рівень фахової передвищої освіти вступила рекордна кількість — 55 581 особа.2025 рік: показник знизився, проте залишився значним — 24 819 осіб."Вступна кампанія 2023 року підсвітила, що під виглядом навчання освіту часто намагалися використати не за прямим призначенням, а як спосіб відтермінування військового обов’язку", — зазначив Бабак.Спільна робота з оборонним комітетомНаразі комітет з питань освіти працює разом із комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки над переглядом правил навчання під час воєнного стану. Мета — закрити всі наявні "лазівки" для ухилянтів, не порушуючи при цьому базове право громадян на знання.Ключові напрямки майбутніх змін:системний перегляд правил вступу для дорослих чоловіків;посилення контролю за цільовим використанням статусу студента;дотримання балансу між потребами оборони та правом на професійний розвиток.Сергій Бабак наголосив, що освіта має використовуватися виключно за призначенням, а не бути легальним інструментом для уникнення мобілізації.Нагадаємо, у квітні в Міністерстві освіти й науки України пояснювали, що дозвіл на перетин кордону надано лише студентам державних і комунальних вищих навчальних закладів. Можливість для виїзду за кордон для студентів приватних вищих навчальних закладів не передбачена у змінах до урядової постанови №579 через те, що це може спричинити незаконний відтік чоловіків мобілізаційного віку з країни заради уникнення мобілізації.Також повідомлялось, що виїзд за кордон для студентів українських вищих навчальних закладів дозволений на один семестр. Ідеться про програми академічної мобільності. Однак не всі студенти мають таке право: необхідно спершу пройти конкурс..

У п'ятницю, 19 грудня, Україна отримала від Світового банку понад 125 мільйонів доларів фінансової допомоги. Ці кошти спрямують на освіту та охорону здоров'я.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.Вказується, що уряд України отримав 105,7 мільйона доларів за проектом "Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні" (LEARN) та 19,5 мільйона доларів за проектом "Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність" (THRIVE). Кошти надійшли до загального фонду державного бюджету.Залучене фінансування за проектом LEARN є результатом виконання урядом України заходів із забезпечення безпечного очного навчання у школах та реалізації реформи в межах Нової української школи (НУШ). Зокрема:майже 8,5 тисяч учнів і вчителів отримали доступ до укриттів;понад 105 тисяч учителів пройшли навчання відповідно до стандартів НУШ для восьмого класу;381,5 тисяч учнів восьмого класу безкоштовно отримали нові підручники, розроблені відповідно до НУШ;оновлено формулу розподілу освітньої субвенції на 2026 рік із метою збільшення мінімально необхідної кількості учнів на школу щонайменше на 30% порівняно з 2025 роком.У межах THRIVE до державного бюджету надійшов черговий транш обсягом 19,5 мільйона доларів. Проект спрямований на трансформацію системи охорони здоров’я України шляхом підвищення ефективності фінансування та якості медичних послуг. Він передбачає посилення програми медичних гарантій і інституційної спроможності Національної служби здоров’я України з метою покращення доступу пацієнтів до якісної медичної допомоги та зменшення фінансового навантаження на громадян."Підтримка Світового банку є критично важливою для реформ систем освіти та охорони здоров’я України в умовах війни. З моменту запуску проектів у 2024 році Банк уже надав 625 мільйона доларів, що дозволяє підвищувати якість послуг і зміцнювати стійкість цих ключових секторів", — зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.Нагадаємо, 19 грудня учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика..

Українські школи продовжують працювати в умовах воєнного стану, але зимовий відпочинок для учнів ніхто не скасовував. Цього року канікули у столичних школах розпочнуться 25 грудня.Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський.Зимові канікули для київських школярів відбуватимуться в заплановані терміни. Діти та вчителі відпочиватимуть з 25 грудня до 11 січня включно. "Четвертий навчальний рік в умовах повномасштабної війни був особливо складним з огляду на виклики. Водночас, попри всі труднощі, нам вдалося зберегти безперервний освітній процес і структуру навчального семестру. Тому зимові канікули відбуватимуться в заплановані терміни", — заявив він.За потреби, у період канікул батьки можуть привести дитину до школи в першій половині дня. Для учнів у закладах освіти організують:позакласну роботу;знаннєві гуртки.Мондриївський розповів, що під час канікул міські установи проведуть низку заходів. Зокрема, Інститут післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка пропонує педагогічним колективам і вчителям тренінги з відновлення та збереження ментального здоров’я за програмою "Будьмо здорові!", методичний супровід щодо подолання освітніх втрат та курси підвищення кваліфікації.Заклади дошкільної освіти та позашкілля у Києві під час канікул продовжать роботу у форматі, у якому працюють і зараз.Нагадаємо, що у Києві є безліч місць, де можна гарно провести вихідні. Втім, щоб поєднати приємне з корисним, можна відвідати музеї української столиці, які залишать незабутні враження. Детальніше — у нашому матеріалі..

В анексованому Криму масово призвали на строкову службу до російської армії першокурсників, які раніше скористалися правом на відстрочку від призову.Про це "Крим. Реалії" повідомив один із кримських правозахисників на умовах анонімності. За інформацією правозахисника, таке масово сталося вперше."Цього року всіх першокурсників, придатних до здоров'я, які вступили до вишів у Криму після закінчення коледжів, технікумів і училищ, які вже скористалися разовим правом на відстрочку, призвали на строкову службу", — зазначив він.Правозахисник акцентував, що студенти провчилися майже семестр просто марно, після демобілізації їм доведеться розпочинати навчання на першому курсі заново."Раніше завжди військкомати призивали таких студентів після закінчення першого курсу у весняний призов. Така практика застосовується вперше, це свідчить, що вимоги до призову в Росії посилюються", — додав він.За словами правозахисника, в російських військкоматах Криму студентів-призовників переконували одразу підписувати контракт."Їм обіцяли, що це дуже вигідно, мовляв, замість мізерного забезпечення строковика вони отримуватимуть солідну зарплату, не житимуть у казармі, не проходитимуть важкі перші півроку у статусі "молодого", обіцяють не відправляти на "СВО", — розповів він подробиці.За його інформацією, значний відсоток хлопців "попалися" на цей прийом. Працівники військкоматів їм "забули" повідомити, що контракт на період "СВО" автоматично пролонгується у всіх російських контрактників."Тож через рік вони не повернуться за студентські парти, а продовжать службу", — підсумував правозахисник.Нагадаємо, що 8 грудня російський диктатор Володимир Путін підписав указ про призов резервістів на військові збори 2026 року..

До офіційного переліку увійшли 55 освітніх осередків, які відповідають державним вимогам і отримали право реалізовувати програму українознавчого компонента для українських дітей у різних країнах світу. Тепер держава офіційно визнає освіту, здобуту в суботніх та недільних школах за кордоном.Про це повідомили в Міністерстві освіти та науки України. Там наголосили, що це дає змогу українським закладам освіти перезараховувати результати навчання дітей, які вчаться в таких верифікованих суботніх чи недільних школах."Проходження верифікації дало змогу понад дев’ятьом тисячам дітей навчатися за українознавчим компонентом безпосередньо за місцем проживання — у локальних суботніх і недільних школах у 22 країнах світу. Загалом понад 21 тисяча дітей за кордоном навчається за програмою українознавчого компонента", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали: для того, щоб офіційне визнання результатів позашкільного навчання стало можливим, освітні осередки проходять спеціальну процедуру верифікації комісією Міністерства освіти та науки України та Міністерства закордонних справ."Після верифікації суботня чи недільна школа потрапляє до офіційного переліку, що дає право визнавати здобуті дітьми результати навчання", — констатували в МОН України.У міністерстві наголосили, що верифікація перших 55 суботніх і недільних шкіл є лише початком формування мережі, адже процес має безстроковий характер, і надалі до нього зможуть долучатися нові освітні осередки з усього світу.Верифікація суботніх і недільних шкіл — це офіційна процедура підтвердження відповідності освітнього осередку вимогам Міністерства освіти та науки України, яку проводить комісія за участю МОН і МЗС.Після успішного проходження верифікації школа потрапляє до офіційного переліку верифікованих освітніх осередків, що дає їй право організовувати навчання за програмою українознавчого компонента відповідно до українських стандартів.Верифікація потрібна для того, щоб усі результати навчання, здобуті дітьми у суботніх і недільних школах за кордоном, могли бути офіційно визнані в Україні, а українські школи — перезараховувати оцінки та продовжувати навчання без повторного тестування чи втрати класу.Окрім цього, учителі верифікованих освітніх осередків можуть зараховувати свій педагогічний стаж для отримання надбавки за вислугу років. До стажу зараховуватимуть викладацьку роботу обсягом не менше ніж 180 годин на рік, підтверджену договором (контрактом) або іншими належними документами.Нагадаємо, що в закладах середньої освіти цього навчального року з’явився новий предмет. Йдеться про вивчення у школах енергоефективності. Учні 4-11 класів вивчають, як раціонально користуватися ресурсами та бути більш енергоощадними в повсякденному житті. Про це повідомляв міністр освіти та науки Оксен Лісовий..

В українських школах планують відновити обов'язкову Державну підсумкову атестацію (ДПА) для учнів дев'ятих класів. Іспит складатимуть у форматі Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).Як повідомляє портал Освіта.ua, нововведення очікується з 2028 року."Випускники дев'ятих класів почнуть проходити державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання з 2028 року", — йдеться у повідомленні.Відповідна норма передбачена наказом Міністерства освіти та науки. Згідно з документом, у травні 2028 року випускники базової школи мають пройти ДПА з:мовно-літературних предметів — українська мова і література;математики.У наступні роки до переліку предметів державної підсумкової атестації планується додати:предмети природничої та громадянсько-історичної галузей;іноземні мови."Очікується, що для проведення державної підсумкової атестації буде створено спеціальну освітню платформу. Розробленням завдань для атестації та адмініструванням тестування займатиметься Український центр оцінювання якості освіти", — поінформували на освітньому порталі.Як відомо, цього навчального року державна підсумкова атестація випускників четвертих, дев'ятих, та 11-х класів скасована.Нагадаємо, держава планує збільшити студентські виплати. Очікуються, що стипендії зростуть з 1 вересня 2026 року.Також 3 грудня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №13650, який визначає формат та правила здачі національного мультипредметного тесту та вступної кампанії 2026 року..

В Україні зарплати освітян можуть зрости. Зокрема, у 2026 році мінімальний оклад становитиме від 21 тисячі гривень.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев. Він зауважив, що вчителі в Україні досі отримують одні з найнижчих зарплат."Це — неприйнятно. Тому нам вдалося відстояти суттєвий перегляд зарплат вчителів уже наступного року. Мінімальний оклад становитиме від 21 тисячі гривень. Це одна з причин, чому ми мали підтримати держбюджет-2026", — зазначив він.Гетманцев наголосив, що "перший крок до справедливих зарплат для українських освітян у 2026 році зроблено". Також він зауважив, що "далі — буде".Середня зарплата в УкраїніЗа даними Держстату, середня зарплата в Україні у жовтні 2025 року зросла на 290 гривень — до 26913 гривень (+1,1%). Найвищі зарплати отримують фахівці таких галузей:ІТ — 65047 гривень; авіатранспорт — 56 854 гривень; фінанси та страхування — 53971 гривня.Найнижчі зарплати за галузями: освіта — 16984 гривень;бібліотеки, музеї, архіви — 14531 гривня;творчість, мистецтво та розваги — 14809 гривень.Нагадаємо, 5 грудня прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу в парламенті зазначив, що загальне підвищення зарплат для військовослужбовців у Держбюджеті на 2026 рік не передбачене. Натомість уряд працює над альтернативним механізмом виплат..

В Україні затвердили державний стандарт дошкільної освіти. Документ набуде чинності 1 вересня 2027 року.Як повідомила прес-служба Міністерства освіти та науки України, це рішення встановлює правила та підходи до роботи закладів дошкільної освіти. "Документ, розроблений науковцями та практиками, визначає зміст дошкільної освіти, формує єдину рамку для роботи закладів та чітко окреслює результати навчання й ключові компетентності, що є орієнтирами для розвитку кожної дитини на етапі завершення дошкільної освіти", — пояснили у відомстві.Стандарт стане головним орієнтиром для розробників освітніх програм і окреслює цільові результати для педагогів. В основі — можливості й потреби кожної дитини, які мають враховувати під час організації освітнього процесу.Разом із новим законом "Про дошкільну освіту" реалізація нового стандарту гарантує академічну, організаційну та кадрову автономію закладу, академічну свободу педагога та право вибору з різноманіття освітніх програм. "Це формує підґрунтя для сучасного і якісного дошкілля, яке відповідає європейським підходам та орієнтується на розвиток дитини. У центрі — дитинство як цінність: розвиток, безпека, гра, емоційний комфорт, спілкування, цікавість, творчість", — зазначили у прес-службі.Держстандарт визначає, що дитина має вміти й розуміти перед переходом до школи, а також встановлює зв’язок між дошкіллям і початковою освітою, щоб цей перехід був плавним і не стресовим.Протягом наступних півроку Державна служба якості освіти проведе його валідацію в закладах дошкільної освіти, щоб переконатися, що очікувані результати підтверджуються практикою педагогів з усієї країни, а сам Стандарт є зрозумілим і зручним у застосуванні. Якщо потрібно, до нього внесуть коригування. Після цього розробники освітніх програм матимуть рік, щоб адаптувати їх до нового стандарту, щоб незалежно від умов чи місця проживання кожна дитина мала однакові можливості здобути якісну дошкільну освіту."Держава визначає лише орієнтири, за якими кожен заклад дошкілля сам вибудовує свою освітню траєкторію, спираючись на потреби дітей. Тобто результати, яких має досягти дитина, визначені, але шлях до них обирає педагогічна команда садка", — додали у Міністерстві освіти та науки України.Нагадаємо, 3 грудня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №13650, який визначає формат та правила здачі національного мультипредметного тесту та вступної кампанії 2026 року..

У середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №13650, який визначає формат та правила здачі національного мультипредметного тесту (НМТ) та вступної кампанії 2026 року.Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки й інновацій Сергій Бабак в Telegram."НМТ 2026 року буде проходити за тогорічною моделлю: в один день із можливістю додаткових сесій", — наголосив він.Бабак уточнив, що "за" такий документ проголосували 264 народні обранці."Фактично ми зберегли минулорічну модель проведення НМТ. Це зрозуміле та передбачуване рішення у воєнний час, коли головним залишається питання безпеки та рівності доступу кожного з учасників тестування, у тому числі й за кордоном", — пояснив він.Як і попередніми роками, вступники не складатимуть державну підсумкову атестацію. Її не передбачено і на інших рівнях освіти."Перелік предметів НМТ залишається незмінним. Вступники складатимуть українську мову, математику, історію України й один предмет на вибір: іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія або українська література", — додав голова парламентського комітету.Усі результати НМТ, розпочинаючи з 2023 року, залишаються чинними. Їх можна використати також під час вступу 2026 року.У вересні директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко заявляла, що УЦОЯО вважає реалістичним проведення НМТ у дводенному форматі та готовий до його запровадження, водночас освітній омбудсмен Надія Лещик виступала за одноденну модель.Нагадаємо, 30 листопада член комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, народний депутат Роман Грищук розповідав, що ідею впровадження строкових договорів для вчителів під час підготовки змін, спрямованих на підвищення заробітної плати, не підтримали у парламенті. Зараз розглядається ідея єдиного посадового огляду в розмірі трьох заробітних плат..

Ідею впровадження строкових договорів для вчителів під час підготовки змін, спрямованих на підвищення заробітної плати, не підтримали у Верховній Раді України. Зараз розглядається ідея єдиного посадового огляду в розмірі трьох заробітних плат.Про це повідомив член комітету з питань освіти, науки та інновацій, народний депутат Роман Грищук, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.Раніше в парламенті розглядали ідею запровадити строкові договори для вчителів та збільшити норму навантаження до 22 годин на тиждень у межах заходів із підвищення заробітної плати. У професійній спілці працівників освіти та науки розкритикували запропоновані зміни та заявили, що вони можуть призвести до масового звільнення.Тепер, за словами Грищука, у профільному комітеті відмовилися від ідеї строкових договорів, які "викликали величезний спротив і недовіру через ризики зловживання на місцях"."Тому ця ідея вилучена з пропозицій і з порядку денного. Простіше кажучи: цього не буде. А от чи будуть три мінімальні зарплати з вересня — залежить від нас із вами та голосування в залі за держбюджет-2026", — пояснив нардеп.За його словами, у проекті бюджету на підвищення зарплати вчителям передбачили додаткові 53 мільярди гривень. Однак ці кошти не включають до освітньої субвенції, тому механізм їхнього розподілу "поки що незрозумілий". Окрім того, сума не дозволяє забезпечити вчителів трьома мінімальними зарплатами.Тож у комітеті розглядають інший підхід, який потребує додаткових 14 мільярдів гривень. Парламентарі пропонують запровадити єдиний посадовий оклад для педагогів у розмірі трьох мінімальних заробітних плат (25 941 гривні), який замінить тарифну сітку та максимальний посадовий оклад у 7 732 гривень. Від єдиного посадового окладу нараховуватимуть надбавки:за стаж;за сертифікацію;за тип закладу освіти;коефіцієнти за адміністративні посади;мотиваційна надбавка до 20% (за класне керівництво, перевірку зошитів, звання, підготовку олімпіадників);місцева надбавка, яку громада встановлює самостійно та яка не змінюється.Грищук зауважив, що для реалізації задуму необхідно збільшити суму до бюджету в редакції першого читання, а також збільшити мінімальне навантаження до 22 годин."Більшість учителів і так працюють 20-30 годин, а молоді — навіть понад 30. І навіть якщо хтось має 18 годин і залишиться з ними, оплата в новій системі буде суттєво вищою. Маємо фактично два варіанти — залишити те, що є у першому читанні (з підвищенням зарплат, але без зміни системи та без гарантованих трьох мінімальних заробітних плат) або додати необхідну суму і перейти на нову систему з трьома мінімальними зарплатами, від якої виграє кожен вчитель!" — додав народний депутат.Нагадаємо, 23 жовтня стало відомо, що Верховна Рада проголосувала в першому читанні державний бюджет на 2026 рік і підтримала всі правки щодо освіти, які подавав комітет парламенту з питань освіти, науки й інновацій. Це мало спричинити зміну моделі оплати праці вчителів..

Формат проведення національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року змінюватися не буде. Ця схема довела свою ефективність, забезпечивши рівні умови для здобувачів освіти.Про це заявив заступник міністра освіти та науки України Микола Трофименко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Що стосується формату та дискусій щодо одно- та дводенного складання національного мультипредметного тесту. Ми в дискусії з народними депутатами, які мають найближчим часом ухвалити законопроект №13650, який визначить особливості проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2026 року", — зазначив він.Представник міністерства запевнив, що тривали дискусії з омбудсменами та батьками. За їх підсумками визначили, що формат проведення НМТ 2026 року змінюватися не буде.За його словами, одноденний формат довів свою ефективність за роки проведення з початку запровадження після початку повномасштабного вторгнення. Крім того, він забезпечив рівні умови для вступу для всіх здобувачів освіти.Як повідомлялося, у вересні директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко заявляла, що УЦОЯО вважає реалістичним проведення НМТ у дводенному форматі та готовий до його запровадження, водночас освітній омбудсмен Надія Лещик виступала за одноденну модель.Минулого тижня, 20 листопада, голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки й інновацій Сергій Бабак повідомляв, що 2026 року проведення НМТ відбуватиметься за попередньою моделлю в один день із можливістю додаткових сесій.Нагадаємо, що 26 листопада Кабінет міністрів затвердив Державний стандарт дошкільної освіти. Це рішення є виконанням Закону України "Про дошкільну освіту"..