# освіта

В Україні стартувала масштабна програма підтримки освітян та учнів, яка передбачає суттєве зростання виплат для вчителів і запровадження безоплатного харчування для всіх школярів. Окрім соціальних гарантій, держава виділяє мільярдні кошти на будівництво надійних укриттів, аби забезпечити безпечне навчання в офлайн-форматі.Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.За словами урядовиці, з 1 січня поточного року заробітні плати вчителів зросли на 30%, а перші підвищені виплати педагогічні працівники почали отримувати вже з початку лютого. Паралельно з цим держава готує нові стандарти шкільного побуту."Учні 1–11 класів з вересня отримуватимуть безплатне харчування по всій країні. На цю програму у державному бюджеті закладено 14,4 млн грн. Окремо передбачене фінансування на модернізацію шкільних харчоблоків, щоб діти отримували не лише безплатне, а і якісне харчування", — зазначила Свириденко.Особливу увагу приділено безпековому складнику, особливо у регіонах, що наближені до зони бойових дій. Уряд передбачив значні інвестиції у захисну інфраструктуру освітніх закладів:п'ять мільярдів гривень виділено на будівництво укриттів для шкіл;один мільярд гривень спрямують на створення підземних дитячих садочків у прифронтових областях;контроль виконання: обласні військові адміністрації мають забезпечити вчасне зведення об’єктів для переходу на змішане або офлайн-навчання.Свириденко також закликала органи місцевого самоврядування активно залучати локальний бізнес до організації процесів гарячого харчування в школах.Нагадаємо, у п’яти районах Києва оптимізують навчальний процес. Заклади освіти тимчасово об’єднуються, щоби діти могли продовжувати навчання очно навіть в умовах пошкодження критичної інфраструктури.Раніше повідомлялось, що уряд України ухвалив рішення розподілити три мільярди гривень на освітні простори в межах реформи "Нова українська школа". Кошти спрямують на лабораторії, STEM-класи, навчальні кабінети..

У п’яти районах Києва оптимізують навчальний процес. Заклади освіти тимчасово об’єднуються, щоби діти могли продовжувати навчання очно навіть в умовах пошкодження критичної інфраструктури.Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Валентин Мондриївський."Наше завдання — зберегти освітній процес. Задля цього розглядаємо тимчасове об’єднання закладів освіти, а точніше — освітню міграцію одного закладу у приміщення до іншого зі своїми вчителями та вихователями. Там, де зараз відсутнє тепло, поруч є школи та садочки з належними умовами, які приймають дітей зі сусідніх установ. Це дозволяє зберегти очний формат навчання в безпечному середовищі", — зазначив він.Посадовець додав, що показовим є досвід Дніпровського району. Гімназія № 11 як опорний пункт незламності, оснащений мобільною котельнею, прийняла у свої приміщення учнів початкової школи №103. Таку ж практику застосували у ліцеї №141 "Освітні ресурси та технологічний тренінг", де навчаються діти початкової школи №182."Важливо забезпечити комфорт для дітей і спокій для батьків. Садочки та початкова школа — найменші та найуразливіші категорії. Тому саме їх переміщенням займаємося насамперед. Якщо ця практика доведе свою ефективність, голови районів пропонуватимуть рішення для інших закладів, які опинилися в зоні ризику завершення опалювального сезону. Місто має можливості, щоб діти продовжували навчатися очно", — зауважив Мондриївський.Він додав, що необхідність таких управлінських рішень виникнула після чергової масованої атаки Росії 12 лютого, внаслідок якої пошкоджено об’єкти критичної інфраструктури столиці. До цього без теплопостачання перебували 150 будівель закладів освіти, після обстрілу додалося ще 165. Загалом без опалення залишилися 315 будівель — понад 30% від загальної кількості освітніх закладів міста, серед них — 163 дитячі садки та 141 школа.Найскладніша ситуація в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському та Печерському районах. Водночас у Оболонському, Подільському та Святошинському районах теплопостачання у закладах освіти стабільне.Валентин Мондриївський акцентував, що місто працює в умовах повномасштабної війни, водночас системно та злагоджено реагує на наслідки ворожих обстрілів. Пріоритет незмінний — безпека дітей і безперервність освітнього процесу.Нагадаємо, 2 лютого в КМДА інформували, що до столичних шкіл на очне навчання повернулися 110 тисяч учнів (41,6% від загальної кількості школярів міста)..

Уряд України ухвалив рішення розподілити три мільярди гривень на освітні простори в межах реформи "Нова українська школа". Кошти спрямують на лабораторії, STEM-класи, навчальні кабінети.Про це повідомила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко. Вона уточнила, що 1,3 мільярда гривень виділили на гімназії, 1,2 мільярда гривень на пілотні ліцеї старшої профільної школи, ще 500 мільйони гривень — осередки "Захисту України"."Для пілотних ліцеїв, що працюють дистанційно, зокрема, в прифронтових регіонах, передбачено закупівлі техніки та цифрових ресурсів", — уточнила вона.Очільниця уряду додала, що від початку 2026 року змінюється підхід від точкового дооснащення шкіл до комплексного створення освітніх просторів. На її переконання, освіта має бути якісною та системною, навіть під час війни."Громади зможуть залучити державну субвенцію на умовах співфінансування з місцевих бюджетів на оновлення замовниками навчального, лабораторного, комп’ютерного та мультимедійного обладнання, а також меблів для освітніх просторів", — додала посадовиця.За її словами, обов'язковою умовою залишаються прозорі закупівлі відповідно до вимог Ukraine Facility та прозора звітність."Якісна освіта в громадах передбачає спільну відповідальність держави й громад. Для отримання цієї субвенції необхідне співфінансування з місцевих бюджетів, ремонт приміщень коштом громад", — зауважила Юлія Свириденко.Вона підсумувала, що закупівлі обладнання для класів варто провести відкрито та прозоро. Детальні умови можна знайти на сайті МОН.Нагадаємо, на початку лютого на сайті МОН повідомили, про початок громадського обговорення проєкту Типової освітньої програми для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. До обговорення запрошують учителів початкових класів, керівників закладів освіти, представників освітянської спільноти, батьків та всіх охочих..

Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ) переживає історичну зміну керівництва: багаторічний очільник закладу Михайло Поплавський, який беззмінно керував вишем з 1996 року, втратив свою посаду. Причиною кадрової ротації стало завершення терміну дії трудового контракту з Міністерством освіти і науки України.Про це повідомляє "Укрінформ" із посиланням на офіційну інформацію від профільного міністерства.Хто очолив університетЗа даними "Главком", тимчасове керівництво закладом довірили представнику внутрішньої академічної спільноти. Виконувачем обов’язків президента КНУКіМ призначено професора Ігоря Комарніцького. До цього призначення він працював на кафедрі готельно-ресторанного і туристичного бізнесу цього ж університету. Відповідний наказ про призначення нового керівника вже підписав міністр освіти і науки Орест Лісовий.Три десятиліття лідерстваНавчальний заклад розпочав свою історію у 1968 році як Київський державний інститут культури. За часів СРСР він мав розгалужену структуру з факультетами не лише в столиці, а й у Рівному та Миколаєві, готуючи фахівців бібліотечної та культурно-освітньої справи.Боротьба за керівництво. У період 1992–1993 років навколо посади ректора тривав тривалий конфлікт, який завершився у 1995 році призначенням випускника закладу, професора Михайла Поплавського.Статус наймолодшого ректора. На момент призначення Поплавський став наймолодшим керівником вищого навчального закладу в Україні.Еволюція посади. Починаючи з 2015 року, офіційна назва посади очільника закладу змінилася на "президент", яку Михайло Поплавський обіймав до сьогодні.Кузня знаменитостей. Університет відомий своєю величезною кількістю зіркових випускників, серед яких — Оля Полякова, Дмитро Комаров, Гайтана, Наталія Могилевська, Ірина Білик, Михайло Хома (Dzidzio) та Наталія Жижченко (Onuka).Нагадаємо, Міністерство освіти та науки України розпочинає громадське обговорення проєкту Типової освітньої програми для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. До обговорення запрошують учителів початкових класів, керівників закладів освіти, представників освітянської спільноти, батьків та всіх охочих..

Реєстрація на основну сесію національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року триватиме з 5 березня до 2 квітня. Він відбуватиметься як в Україні, так і за кордоном.Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО)."НМТ відбудеться як в Україні, так і за її межами. До 3 березня на сайті ми оприлюднимо перелік країн і міст за кордоном, на території яких створимо тимчасові екзаменаційні центри. З міркувань безпеки не публікуватимемо інформації про те, де вони діятимуть на території України", — йдеться в повідомленні УЦОЯО.Зазначається, що основний етап реєстрації для участі в ключових сесіях НМТ триватиме з 5 березня до 2 квітня включно, а зареєстровані за потреби матимуть змогу в персональних кабінетах внести зміни (вибрати інший предмет додаткового блоку чи змінити населений пункт в Україні/за кордоном, у якому бажають пройти НМТ) до 7 квітня.У додатковий період (11-16 травня) зможуть зареєструватися для проходження НМТ особи, які не змогли цього зробити з поважних причин під час основного періоду реєстрації, та ті, хто реєструвалися в основний період реєстрації, але їм відмовили в реєстрації. Зміни до реєстраційних даних їм можна внести до 21 травня."Для зареєстрованих для участі в основних сесіях НМТ не пізніше ніж за десять календарних днів до початку їх проведення з’явиться можливість завантажити зі своїх персональних кабінетів запрошення, де варто зазначити дату, час і місце проходження ними тестування. А для учасників і учасниць додаткових сесій — не пізніше, ніж за три календарних дні до їх початку", — розповіли в УЦОЯО.Інформацію про результати основних сесій НМТ за шкалою 100-200 балів розмістять у персональних кабінетах учасників до 3 липня, додаткових — до 29 липня.Раніше Міністерство освіти та науки України затвердило наказ про проведення 2026 року вступних випробувань, яким визначено перелік предметів, предметних тестів і дат тестування. Зокрема, НМТ цього року буде проходити за тогорічною моделлю: в один день із можливістю додаткових сесій; перелік предметів НМТ залишається незмінним — вступники складатимуть українську мову, математику, історію України й один предмет на вибір: іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія або українська література.При цьому всі результати НМТ, розпочинаючи з 2023 року, залишаються чинними. Їх можна використати під час вступу 2026 року. Основна сесія НМТ-2026 відбудеться з 20 травня до 25 червня, а додаткова пройде 17-24 липня.Нагадаємо, що 3 грудня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №13650, який визначає формат та правила здачі НМТ і вступної кампанії 2026 року..

Міністерство освіти та науки України розпочинає громадське обговорення проєкту Типової освітньої програми для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. До обговорення запрошують учителів початкових класів, керівників закладів освіти, представників освітянської спільноти, батьків та всіх охочих.Про це повідомили на сайті МОН України. Там зазначили, що проєкт Типової освітньої програми розроблено на основі оновленого Держстандарту початкової освіти.Він є наступним кроком у впровадженні змін у початковій школі. Навчання для учнів і учениць перших класів за цією програмою розпочнеться з 1 вересня 2028 року в таких типах закладів освіти:закладах загальної середньої освіти з навчанням українською мовою;закладах, у яких одночасно з державною мовою навчання проводять мовою корінного народу або національної меншини, а також у класах із вивченням мови корінного народу або національної меншини;спеціальних закладах загальної середньої освіти та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти;закладах загальної середньої освіти, які організовують інклюзивне навчання.Типова освітня програма пояснює, як саме вимоги стандарту реалізовуватимуться на практиці, та слугує основою для розроблення модельних навчальних програм і підручників для 1-4 класів. Зокрема, програма визначає:загальні обсяги навчального навантаження для 1-4 класів з урахуванням двох циклів навчання: адаптаційно-ігрового (1-2 класи) та основного (3-4 класи);підходи та рекомендації щодо організації освітнього процесу й оцінювання результатів навчання;типові навчальні плани для класів з українською мовою навчання та мовами навчання національних меншин, а також типові навчальні плани для учнівства з особливими освітніми потребами;вимоги до структури модельних навчальних і навчальних програм."Громадське обговорення триватиме до 18 лютого 2026 року", — акцентували у відомстві.Пропозиції, зауваження та коментарі можна надіслати:через платформу eDEM;або на електронні адреси: oksana.virolainen@mon.gov.ua,  yevhenii.simenyk@mon.gov.ua.Нагадаємо, що з понеділка, 2 лютого, у школах Києва відновили навчання. Кожен заклад самостійно визначає формат освітнього процесу — очний, дистанційний або змішаний..

З понеділка, 2 лютого, у школах Києва відновлюють навчання. Кожен заклад самостійно визначатиме формат освітнього процесу — очний, дистанційний або змішаний.Як повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський, при виборі форми навчання враховуватимуть безпекову ситуацію, а також наявність тепло- та електропостачання. "Заклади освіти, визначені опорними пунктами, працюватимуть у форматі, обраному педагогічним колективом, — очному або дистанційному, залежно від рішення педагогічної ради. У разі виникнення надзвичайної ситуації та потреби в роботі опорних пунктів такі заклади переходитимуть у режим роботи опорних пунктів, а освітній процес переводитимуть у дистанційний режим", — пояснили в КМДА.Відповідні рішення ухвалюватимуть педагогічні ради. До 30 січня керівники шкіл повинні поінформувати батьків та учнів про формат навчання. "Натомість родини матимуть можливість обрати той формат участі в освітньому процесі, який є для них найбільш комфортним і безпечним", — зауважив Мондриївський.У КМДА додали, що Департамент освіти і науки спільно з районними державними адміністраціями координуватиме процес відновлення навчання. У разі виникнення нових викликів, пов’язаних із повномасштабним вторгненням Росії, роботу закладів оперативно коригуватимуть.Варто зауважити, що в Україні у період з 1 по 3 лютого очікується різке зниження температури. Місцями мороз сягатиме -30°C.Нагадаємо, Міністерство освіти та науки рекомендує закладам вищої освіти продовжити канікули або проводити навчатися у дистанційному форматі до 8 лютого..

Міністерство освіти та науки рекомендує закладам вищої освіти продовжити канікули або проводити навчатися у дистанційному форматі до 8 лютого.Як повідомив заступник міністра освіти та науки Микола Трофименко, відповідний лист вже направили ректорам університетів."Водночас остаточне рішення щодо формату навчання ухвалює сам заклад вищої освіти в межах повноважень, передбачених автономним статусом, з урахуванням безпекової та енергетичної ситуації на місці", — зауважив посадовець.Також він додав, що університети по всій країні продовжують розгортати центри підтримки для студентів і працівників, а також, за можливості, для людей поруч. Крім того, у Києві студентські об’єднання ініціювали організацію допомоги людям похилого віку та маломобільним особам. "МОН налагоджує координацію цього процесу разом із Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України і міжнародними партнерами, аби найефективніше залучити наявні ресурси та убезпечити волонтерів в складних погодних умовах", — поінформував Трофименко.Варто зауважити, що в Україні у період з 1 по 3 лютого очікується різке зниження температури. Місцями мороз сягатиме -30°C.Нагадаємо, 29 січня в усіх регіонах України діють заходи з обмеження споживання електроенергії. Протягом усієї доби будуть застосовуватися графіки погодинних відключень для населення та обмеження потужності для промисловості.Додамо, 26 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в Україні триває відновлення енергосистеми після масштабних атак Росії. Найскладніша ситуація залишається у столиці та ще п'ятьох областях..

З 2026 року зарплати педагогів зросли на 30%. Найближчим часом вчителі почнуть отримувати перші підвищені виплати. Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Цього тижня вчителі по всій країні почнуть отримувати перші підвищені зарплати. З 1 січня 2026 року зарплати педагогів у школах зростуть на 30%", — написала вона на своїй сторінці у Telegram.Свириденко наголосила, що безпечна і якісна освіта — це один із ключових пріоритетів уряду. За її словами, професія вчителя має бути гідно оплачуваною та конкурентною. "Уряд послідовно працює над тим, щоб забезпечити всім педагогам гідні умови праці", — запевнила посадовиця.Свириденко доручила Міністерству освіти і науки разом із керівниками ОВА та місцевою владою пропрацювати питання в кожному регіоні. Виплати повинні бути виплачені вчасно і в повному обсязі.Надбавки вчителівКрім більшої зарплати, у 2026 році року для вчителів збережуться додаткові доплати:2000 гривень — для всіх вчителів;4000 гривень — для вчителів прифронтових громад.Свириденко зауважила, що це лише перша частина підвищення оплати праці вчителів, запланованого на цей рік. Наступний етап — додаткове зростання зарплат на 20% з 1 вересня для всіх категорій педагогів. Варто зауважити, що в Україні з початку 2026 року стартував етап підвищення соціальних стандартів. Уряд переглянув базові показники, що вплине на доходи вчителів, медиків, соціальних працівників та молодих батьків.Нагадаємо, 7 січня на засіданні уряду ухвалили проєкт Трудового кодексу України. Цей документ має дати старт реформі ринку праці..

У вівторок, 20 січня, в Холодногірському районі Харкова відкрили першу чергу підземної школи. У перспективі в ній навчатимуться близько тисячі школярів.Про це повідомили у Харківській міській раді. Там зазначили, що в дев’яти кабінетах тепер зможуть навчатися близько однієї тисячі дітей у дві зміни.А загалом в освітньому закладі буде 17 навчальних кабінетів і ресурсна кімната для дітей з особливими освітніми потребами. Це дозволить охопити змішаним форматом навчання дві тисячі школярів. Будівництво другої черги школи триває."Я бачив яскраві очі дітей. Хтось із них вперше прийшов до справжньої школи. І заради цього ми будемо продовжувати будувати освітні простори під землею в усіх районах Харкова, щоби наші діти мали можливість навчатися", — зазначив міський голова Харкова Ігор Терехов.. Він додав, що також цього року планується розпочати реалізацію проєкту підземного дитсадка. Це буде перший досвід в Україні.Сучасне обладнання нова школа отримала від Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у межах підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).Окрім того, допомогу надано в межах проєкту "Сильна громада", що реалізується Helvetas Swiss Intercooperation у межах підтримки України з боку Швейцарії за фінансування Swiss Solidarity.Матеріально-технічне обладнання також залучили від чеської гуманітарної організації "Людина в біді" завдяки фінансовій підтримці Швейцарії через Швейцарську агенцію з розвитку та співробітництва.Нагадаємо, що минулого року в Сумах оголошували про плани побудувати чотири підземні школи. Загалом в області планували звести 11 таких шкіл..

У п'ятницю, 16 січня, на позачерговому засіданні Ради оборони Київщини після обговорення з громадами ухвалено рішення про відновлення навчального процесу в закладах загальної середньої освіти з 19 січня.Про це повідомив керівник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник."Уважаю це рішення правильним і необхідним. Так, умови дійсно складні. Ворог цілеспрямовано б’є по нашій енергетиці, намагається залишити нас без світла та тепла, загнати у темряву, підступно користуючись низькою температурою однієї з найхолодніших зим, позбавити можливості працювати, навчатися та розвиватися", — зазначив він.За його словами, саме школи стали осередками нашої згуртованості та незламності ще у перші дні повномасштабного вторгнення. На їхній базі працювали волонтерські штаби, сюди приходили люди по допомогу та підтримку. Тут розгорнуті пункти незламності, пристосовано безпечний підземний простір і збудовані нові укриття."Щиро дякую нашим педагогам за витримку та відданість. Навчальний процес не припинявся навіть у найскладніші часи", — акцентував посадовець.Він зауважив, що безумовно, рішення щодо початку навчання ухвалюються винятково з урахуванням санітарних норм і безпекової ситуації."У підготовлених громадах маємо навчальні заклади з укриттями, альтернативними джерелами живлення, проведеною термосанацією будівель, підключенням індивідуальних котелень і організованим гарячим харчуванням. Для цього разом знаходили донорів, фінансували ці роботи з державного й обласного бюджетів", — констатував Калашник.Він розповів, що ухвалено рішення скоротити тривалість уроків до 30 хвилин, завершувати навчання у другу зміну не пізніше 16:00 години.Окрему увагу приділили стану доріг. У зимовий період це питання безпосередньо пов’язане з безпекою дітей. В області працюють шкільні автобуси на 330 маршрутах, тому дороги мають бути максимально розчищені та безпечні. Для цього залучаються додаткові організації."Протягом вихідних днів ми інспектували школи в громадах, перевіряли їх готовність до відновлення освітнього процесу, зокрема, в частині дотримання температурного режиму. Тому сьогодні Рада оборони рекомендує громадам самостійно ухвалити рішення щодо початку навчального семестру й оприлюднити цю інформацію на офіційних ресурсах. На жаль, не всі громади встигнули якісно підготуватися до старту навчального процесу. У зв’язку з цим необхідно провести засідання комісій ТЕБ і НС, визначити конкретні дати початку навчання, а також перелік закладів освіти, які готові його розпочати", — підсумував Микола Калашник.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що через критичну ситуацію в енергосистемі та сильні морози Кабмін рекомендує продовжити зимові канікули до 1 лютого 2026 року. Паралельно з цим освітня спільнота закликає керівників шкіл перевести вчителів на дистанційну форму роботи, щоб уникнути їхнього перебування у неопалюваних приміщеннях..

Через критичну ситуацію в енергосистемі та сильні морози Кабінет міністрів України рекомендує продовжити зимові канікули до 1 лютого 2026 року. Паралельно з цим, освітня спільнота закликає керівників шкіл перевести вчителів на дистанційну форму роботи, щоб уникнути їхнього перебування у неопалюваних приміщеннях.Про це йдеться у новій постанові Кабміну та заяві представниці офісу освітнього омбудсмена Надії Лещик.Урядові заходи: канікули та чергові групиЗгідно з постановою Кабміну, Міністерство освіти і науки разом із місцевими адміністраціями має невідкладно розглянути питання про припинення очного навчання до 1 лютого 2026 року. Це стосується всіх рівнів освіти: від дитячих садків до університетів. Окремі рішення прийняті для столиці:у Києві зимові канікули мають бути запроваджені або продовжені також до початку лютого;для дітей, чиї батьки не можуть залишити їх вдома, у закладах загальної середньої освіти столиці створять екстрені чергові групи.Заклик до керівників закладівЛещик звернулася до адміністрацій шкіл, де вже оголошено канікули, з проханням офіційно затвердити дистанційний формат роботи для персоналу."Не примушуйте вчителів працювати під час канікул у холодних класах. Видайте наказ про дистанційну форму роботи на цей період та надайте педагогам можливість самостійно обирати місце роботи", — наголосила вона.Раніше мер столиці Віталій Кличко повідомив, що у Києві з 19 січня усі школи йдуть на канікули. Учні та вчителі відпочиватимуть до 1 лютого.Нагадаємо, 15 січня уряд ухвалив низку антикризових рішень для стабілізації ситуації в енергосистемі України, яка перебуває у складних обставинах через інтенсивні російські обстріли та найважчу за 20 років зиму.Також 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години.16 січня стало відомо, що уряд надав можливість регіонам запроваджувати гнучкі правила комендантської години на період надзвичайної ситуації в енергетиці. Відтак, тепер обмеження в областях діятимуть по-новому..

У Києві з 19 січня усі школи йдуть на канікули. Учні та вчителі відпочиватимуть до 1 лютого.Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко. Він пояснив, що таке рішення, відповідно до постанови уряду, обговорили на Раді оборони міста Києва."Із 19 січня у столичних школах — канікули до 1 лютого", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Їх продовжать за рахунок весняних та тижня літніх канікул. Навчальний рік у столичних школах завершиться не пізніше 1 липня."Наш пріоритет — безпека дітей і збереження освітнього процесу навіть у складних умовах. Але постанову уряду місто повинне виконувати", — додав Кличко.Нагадаємо, 15 січня уряд ухвалив низку антикризових рішень для стабілізації ситуації в енергосистемі України, яка перебуває у складних обставинах через інтенсивні російські обстріли та найважчу за 20 років зиму.Також 14 січня президент Володимир Зеленський заявив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Також мають переглянути тривалість комендантської години.16 січня стало відомо, що уряд надав можливість регіонам запроваджувати гнучкі правила комендантської години на період надзвичайної ситуації в енергетиці. Відтак, тепер обмеження в областях діятимуть по-новому..

Школи можуть відпрацювати пропущені заняття через подовжені зимові канікули за рахунок скасування весняних канікул або навчання у червні 2026 року.Про це повідомила освітній омбудсмен України Надія Лещик."Якщо в енергетиці України буде оголошено режим надзвичайної ситуації, оптимальним варіантом вважаю запровадження канікул до кінця січня в громадах, де ситуація буде критичною, та організацію пришкільних таборів для дітей в окремих школах. Відпрацювання занять можна здійснити за рахунок скасування весняних канікул або продовження навчання у червні 2026 року", — наголосила вона.За словами посадовиці, Україна не запроваджує дистанційного навчання через те, що немає стабільного енергопостачання. Відтак, учні та вчителі не мають долучатися до освітнього процесу."Примус до педагогів сидіти в холодних школах не забезпечує якісне навчання. Таке навчання не є ефективним і вже призводить до освітніх втрат. Педагоги, залучені до чергувань у "Пунктах Незламності" або укриттях, не можуть повноцінно готуватися та проводити онлайн-заняття. Перенесення занять на березень або червень 2026 року дозволить провести навчання у світловий день із кращим температурним режимом", — зазначила Лещик.Також омбудсменка не виключила можливості організації пришкільних таборів. Їх можуть створити за аналогом літнього табору у школах."Можна при окремих закладах освіти, де є опалення та укриття, організувати роботу пришкільного табору для дітей з декількох закладів освіти, за аналогом літнього табору у школах. Процедура багатьом знайома, і її можна швидко організувати. Або організувати активності (гуртки, секції) та надання консультацій з окремих предметів. За можливості також організувати гаряче харчування, продукти ж закуплено. Важливо в цій ситуації дати реальну автономію закладам освіти, реально оцінювати ситуацію та приймати рішення, брати на себе відповідальність", — додала Лещик.Нагадаємо, 15 січня прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що У Києві Міносвіти і Київська міська державна адміністрація мають продовжити або встановити зимові канікули до 1 лютого 2026 року.Також 9 січня стало відомо, що у Львові на кілька днів продовжили шкільні канікули. Причина — негода та безпекова ситуація в області..

У четвер, 15 січня, Верховна Рада відхилила законопроєкт, що пропонував позбавити права на відстрочку від призову студентів, яким виповнилося понад 25 років. Під час голосування народні депутати не набрали достатньої кількості голосів для підтримки цієї ініціативи, залишивши чинні норми без змін.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.Як пояснив нардеп, під час засідання було відхилено відповідну правку до законодавства. Завдяки цьому студенти старшої вікової категорії, які здобувають освіту, і надалі зберігатимуть право на відстрочку від призову.Наприкінці 2025 року генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти та науки Олег Шаров заявляв, що одним із викликів вступної кампанії 2025 року стало створення недружніх умов для тих, хто хоче використовувати вступ для отримання відстрочки від мобілізації.Також у Міносвіти також повідомляли, що кількість вступників чоловічої статі у віці старше 25 років на всіх освітніх рівнях 2025 року скоротилася більш ніж удвічі порівняно з 2024 роком. Вступників чоловічої статі старше 25 років на всі рівні освіти (професійна, фахова передвища, бакалаврат, магістратура, аспірантура) 2021 року було 1 196 осіб; 2022 року — 17 614; 2023 року — 44 042 (з яких 19,7 тисячі — бакалаврат і 16,4 тисячі — аспірантура); 2024 року — 112 749 (з яких професійна освіта — 7,3 тисячі, фахова передвища — 55,6 тисячі, бакалаврат — 16,7 тисячі, магістратура — 26,1 тисячі, аспірантура — сім тисяч); 2025 року — 53 517 (з яких професійна освіта — 5,2 тисячі, фахова передвища — 24,8 тисячі, бакалаврат — 12,2 тисячі, магістратура — 9,1 тисячі, аспірантура — 2,2 тисячі).Нагадаємо, минулого тижня з’являлася інформація, що в українських закладах вищої освіти стартувала хвиля масових відрахувань через пропуски занять. Під особливим контролем опинилися вступники призовного віку, щодо яких проводять ретельні перевірки..