# освіта

У Польщі діє новий закон щодо видачі студентських віз іноземцям. Згідно з оновленими правилами, вступник, який є громадянином іншої країни, має знати польську мову бодай на базовому рівні.Як повідомляє інформаційний портал Польщі InPoland, Сенат ухвалив цей закон ще наприкінці квітня поточного року. Положення, що містяться в поправці, спрямовані на посилення візової системи. У травні його підписав ще тодішній президент Анджей Дуда."Згідно з ними, іноземці, які бажають навчатися в Польщі, повинні будуть, серед іншого: пред’явити документ, що підтверджує знання мови викладання", — пояснює видання.Ці нововведення мають на меті обмежити використання студентських віз іноземцями, які отримують їх не з метою навчання, а для роботи чи поїздок до інших країн Шенгену. Нові правила передбачають, що під час приймання до навчального закладу іноземець повинен пред’явити документ, що підтверджує знання мови, якою ведеться навчання, принаймні на рівні B2. "Своєю чергою, ректор університету повинен буде негайно повідомити консула, який видав візу, якщо іноземець не розпочав навчання у даному навчальному закладі", — зазначають журналісти польського порталу.Також для вишів було запроваджено ліміт на приймання іноземних студентів. Так, кількість таких осіб, які навчаються в цьому університеті, не може перевищувати 50% від загальної кількості студентів цього закладу. Вишам, де вже навчається понад 50% іноземних студентів, заборонено приймати громадян інших країн, поки ця кількість не знизиться до 50%.Законом також було введено обов’язок створення реєстру іноземців, які приймаються на навчання та докторантуру. Він міститиме:особисті дані;номер PESEL, а за його відсутності — номер документа, що посвідчує особу;країну народження;інформацію про вступ до навчання чи докторантури;інформацію щодо того, чи має така особа "Карту поляка".Нагадаємо, у липні 2024 року у Польщі скасували допомогу для біженців з України "40+". Це означає, що приватні власники не отримуватимуть кошти за розміщення біженців, які мають статус тимчасового захисту.

З 1 вересня 2025 року президентські стипендії для студентів значно зростуть. Також уряд запроваджує виплати для школярів, які складуть Національний мультипредметний тест (НМТ) на понад 185 балів.Про це повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, підсумовуючи "Український молодіжний форум 2025: Молодь тут".Так, за її словами, з 1 вересня розмір президентських стипендій становитиме:для учнів профтехів — 6 320 гривень; для студентів коледжів і технікумів — 7 600 гривень;для студентів університетів — 10 000 гривень; аспірантів — 23 700 гривень.До того ж школярі, які складуть НМТ на понад 185 балів, отримають стипендію президента — 10 000 гривень на рік. Загалом кількість стипендій збільшать до 400."Від президента Володимира Зеленського отримали доручення вже наступного року підвищити стипендії для всіх студентів. Це рішення, яке давно на часі", — поінформувала вона.Як відомо, у липні Кабінет міністрів України затвердив обсяги бюджетних місць на 2025 рік. Загалом безкоштовно зможуть навчатися понад 100 тисяч студентів.Нагадаємо, діти ветеранів, які навчаються на перших-третіх курсах бакалавріату, мають право на гранти на здобуття вищої освіти. Держава повністю покриє повну вартість контракту за 2024-2025 рік.

Наступного року усім українським студентам можуть підвищити стипендії. Це рішення має "пропрацювати" уряд.Таку заяву зробив президент Володимир Зеленський під час "Українського молодіжного форуму 2025: Молодь тут"."Ми домовились з прем'єр-міністром Юлією Свириденко та з міністром фінансів Сергієм Марченко, щоб з наступного року пропрацювати збільшення стипендій абсолютно для всіх студентів. Це те, що давно не робили", — заявив він. Також гарант додав, що розраховує, що у 2025 році на це буде передбачений ресурс."Уже зараз ми будемо збільшувати підтримку для усіх, хто має значні результати в навчанні. Ми продовжуємо відповідні програми, будемо заохочувати до досягнення більших результатів", — запевнив Зеленський.Як відомо, у липні Кабінет міністрів України затвердив обсяги бюджетних місць на 2025 рік. Загалом безкоштовно зможуть навчатися понад 100 тисяч студентів.Нагадаємо, діти ветеранів, які навчаються на перших-третіх курсах бакалавріату, мають право на гранти на здобуття вищої освіти. Держава повністю покриє повну вартість контракту за 2024-2025 рік.

Виїзд за кордон для студентів українських вищих навчальних закладів дозволений на один семестр. Ідеться про програми академічної мобільності. Однак не всі студенти мають таке право: необхідно спершу пройти конкурс.Про це розповів колишній заступник міністра освіти Михайло Винницький в інтерв'ю "РБК-Україна".Він зазначив, що за останні декілька років в Україні запроваджена доволі широка система академічної мобільності, тож наші студенти мають можливість один семестр провести за кордоном. Це насправді додає дуже багато для соціалізації."Це не всі студенти. Потрапити на академічну мобільність можна переважно за конкурсом", — додав він.Але, за його словами, зараз доволі суттєва кількість українських студентів виїжджають на один семестр за кордон."Ми так само дозволяємо нашим науково-педагогічним працівникам, викладачам, їздити на конференції, на різного роду підвищення кваліфікації", — описав він ситуацію.Колишній заступник міністра зауважив, що впродовж останніх двох років Міністерство освіти підписало понад чотири тисячі таких дозволів."І ми маємо вісім випадків осіб, які не повернулися вчасно. Ви самі розумієте, вісім людей із понад чотирьох тисяч — це мізерна частина", — акцентував освітянин.Він запевнив, що надзвичайно пишається тим, що наші викладачі підвищують кваліфікації, зростають у професії, регулярно спілкуються очно зі своїми західними колегами, обмінюються досвідом."Це підвищує якість нашої освіти й підвищує якість наших наукових досліджень", — підсумував Михайло Винницький.Нагадаємо, у квітні в Міністерстві освіти й науки України пояснювали, що дозвіл на перетин кордону надано лише студентам державних і комунальних вищих навчальних закладів. Можливість для виїзду за кордон для студентів приватних вищих навчальних закладів не передбачена у змінах до урядової постанови №579 через те, що це може спричинити незаконний відтік чоловіків мобілізаційного віку з країни заради уникнення мобілізації.

У закладах середньої освіти вже цього навчального року введуть новий предмет. Йдеться про вивчення у школах енергоефективності.Так, учні 4-11 класів вивчатимуть, як раціонально користуватися ресурсами та бути більш енергоощадними в повсякденному житті. Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий.Він пояснив, що для того, аби інтеграція теми мала ефективність, було підготовлено посібники, які допоможуть учителям зробити уроки цікавішими та змістовнішими для учнів. Інтеграція теми не передбачатиме додаткового навантаження, а пропонуватиме матеріали для відповідних тем чинних навчальних програм, щоби зробити їх ще більш актуальними. "Ми прагнемо інтегрувати тему енергоефективності в шкільну програму максимально ефективно і без додаткового навантаження. Першим етапом для реалізації цієї ініціативи стало навчання для вчителів, у якому взяли участь понад 2 200 педагогів", — зауважив Лісовий. За його словами, другим кроком буде розроблення посібників, що вже доступні для більшості класів. Завдяки цьому впровадження тематики енергоефективності стане більш комфортним для вчителів і змістовним та зрозумілим для учнів. "Розуміння теми енергоефективності є необхідним для сучасної людини, а тим паче для громадян країни, яка потерпає від збройної агресії, що часто спрямована на пошкодження енергосистеми", — додав Лісовий.У Міносвіти наголосили, що посібники розроблені для викладання теми енергоефективності у четвертому, п'ятому/шостому, восьмому/дев'ятому та 10/11 класах — вони доступні за посиланням. Матеріали містять рекомендації щодо практичних занять, позаурочних активностей. Їх було схвалено Українським інститутом розвитку освіти (УІРО). У міністерстві також додали, що для учнів сьомого класу можна використовувати матеріали посібників для п'ятих/шостих і восьмих класів.Нагадаємо, у квітні в українських школах розпочався моніторинг щодо використання державної мови в освіті. Однією з ключових цілей є виявлення актуальних тенденцій у використанні української мови в освітньому середовищі.

У п'ятницю, 8 серпня, розпочалося подання заяв на вступ до магістратури на основі диплома бакалавра, спеціаліста або магістра.Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти та науки України.Подати заяви на бюджет або контракт можна до 18:00 25 серпня. Після цього ЗВО зможуть проводити додатковий набір лише на контракт — до 20 жовтня.Як подати заявуЩоб подати заяви, вступнику потрібно створити або увійти в електронний кабінет на сайті https://vstup.edbo.gov.ua.У МОН зауважили, що можна подати до 15 заяв, з них максимум п'ять — на бюджет, решта — на контракт. Після подання першої заяви змінити будь-які дані в електронному кабінеті неможливо."Радимо перевірити всю інформацію перед початком подання", — наголосили у прес-службі.Для заяв на бюджет потрібно встановити пріоритети від одного до п'яти (де один — найважливіша заява)."Якщо ви маєте пільги, то перед поданням заяв радимо звернутися до закладу освіти з документами для внесення інформації до відповідного реєстру. Під час подання обов’язково перевірте, чи відображаються ваші пільги", — зауважили в МОН.Скасувати заяву на бюджет без втрати пріоритету можна лише до її реєстрації у ЗВО. Після присвоєння статусу "Зареєстровано у закладі освіти" або "Потребує уточнення вступником" — скасування можливе тільки із втратою пріоритету.Коли будуть результати про зарахуванняСписки рекомендованих до зарахування на бюджет буде оприлюднено не пізніше за 28 серпня. Вступники, які отримають рекомендацію, повинні підтвердити вибір місця навчання до 18:00 30 серпня.Надання рекомендацій на контрактні місця розпочнеться 1 вересня. Нагадаємо, діти ветеранів, які навчаються на перших-третіх курсах бакалавріату, найближчим часом отримають гранти на здобуття вищої освіти. Держава повністю покриє повну вартість контракту за 2024-2025 рік.

У оновленні застосунку "Резерв+" додано нову відстрочку — для наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладів вищої, фахової передвищої, професійної освіти, наукових установ та організацій.Про це йдеться на сайті Міністерства оборони України.У відомстві зазначили, щоб отримати відстрочку, необхідно мати такі дані в Єдиній державній електронній базі з питань освіти:відмітку про основне місце роботи;зарплатну ставку не меншу за 0,75;відмітку про те, чи входить особа у кадрову групу освітнього процесу в одній зі сфер: вищій, фаховій передвищій, професійній освіті або працює на адміністративній посаді, що належить до викладацької категорії."Оформлюється відстрочка просто: треба натиснути на три крапки на головному екрані застосунку "Резерв+", вибрати пункт "Подати запит на відстрочку", а потім відповідну категорію — і згодом надійде сповіщення із результатом", — пишуть в оборонному відомстві.Як уточнили у відомстві, якщо посада працівника закладу освіти відповідає трьом вказаним вище критеріям, але відстрочка в "Резерв+" не оформлюється — потрібно звернутись до закладу освіти — роботодавця, який має перевірити і за потреби уточнити дані в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.Раніше поідомлялось, що у застосунку "Армія+" з’явилося ще шість нових електронних рапортів для військовослужбовців. Вони охоплюють різнопланові запити військовослужбовців — від навчання під час служби до звільнення зі служби після полону.Нагадаємо, застосунок "Резерв+" став вхідною ланкою до Збройних сил і нині вже налічує майже 4,5 мільйона користувачів. У Міноборони прагнуть, щоб усі етапи взаємодії з військовою системою були зацифровані.

У процесі реформування системи військового вишколу молоді та студентів цикл підготовки до національного спротиву запропонували розпочинати з 14 років. Таким чином держава впроваджує нову модель.Про це повідомив виконувач обов’язків начальника відділу політики національного спротиву Міністерства оборони України Ігор Хорт під час круглого столу в "Укрінформі". Він нагадав, що замість базової загальновійськової підготовки держава впроваджує нову модель — основи національного спротиву, яка охопить усіх громадян, починаючи зі шкільного віку."Ми зараз відходимо від попередньої системи. Це більше не просто навчальна дисципліна, це цикл підготовки громадян до національного спротиву", — зазначив Хорт.За новими підходами, цикл підготовки громадян до національного спротиву розпочинається ще з 14 років, зокрема, через участь у військово-патріотичних іграх — таких, як "Сокіл", "Джура", а також вивчення оновленого предмета "Захист України", що вже впроваджується в школах і профтехосвіті.Крім того, скасовується базова підготовка у вишах, її замінять "Основи національного спротиву", але без присвоєння військової спеціальності."Це не про військову спеціальність. Це про мотивацію, про готовність захищати країну. Предмет "Основи національного спротиву" стане обов’язковим як для хлопців, так і для дівчат. Не хочеш проходити — відраховуйся з навчального закладу", — наголосив представник Міноборони.Він пояснив, що, на відміну від базової підготовки, яка викладалася формально та не давала реальної підготовки, новий підхід передбачає практичну участь у навчанні, включаючи маніпуляцію зі зброєю, тактичну та вогневу підготовку.Хорт констатував, що після завершення навчання в закладах освіти громадяни обов’язково проходитимуть базову військову службу, яка стане частиною загальної підготовки. Нову модель уже впроваджують, і, як зазначають у міністерстві, вона дозволить зробити оборону країни масовою та стійкою.За словами керівника відділу Міноборони, ще один цикл підготовки до національного спротиву — це центри "18-60+"."Ми створюємо центри підготовки для всіх: резервістів, студентів, охочих. Кожен зможе прийти, потренуватися, потримати зброю, зрозуміти свій рівень", — підсумував Ігор Хорт.Нагадаємо, на початку лютого цього року стало відомо, що в навчальних центрах, які готують мобілізаційні кадри ЗСУ, впровадили п’яту редакцію програми базової загальновійськової підготовки. Головний акцент — на психологічну стійкість.

Український уряд затвердив рішення на підтримку університетів у прифронтових регіонах. Йдеться про виділення додаткових 300 мільйонів гривень.Про це 26 липня повідомив президент Володимир Зеленський під час вечірнього звернення. Глава держави наголосив, що є урядове рішення на підтримку університетів у прифронтових регіонах та у прикордонних містах. Йдеться про Сумщину, Запоріжжя та Харків. "Додаткові кошти — 300 мільйонів гривень — саме для таких складних обставин, для закладів вищої освіти, які бережуть студентські спільноти, наші студентські колективи, які навчають попри все, попри все, молодці! Надзвичайно важливо, щоб українські освітні центри збереглися — Університет Каразіна, багато інших. Ми будемо й надалі підтримувати вас", — сказав Зеленський.Раніше повідомлялось, що національний університет "Одеська юридична академія" приєднали до Одеського національного університету імені Мечникова. Відповідне рішення ухвалив Кабінет міністрів в межах держполітики з модернізації вишів.Нагадаємо, до рейтингу найкращих університетів у світі увійшли 17 українських вишів. Серед них — Київський національний університет імені Тараса Шевченка та "Львівська політехніка".

З нового навчального року тема енергоефективності стане частиною шкільної програми. Учні 4-11 класів вивчатимуть, як раціонально користуватися ресурсами та бути більш енергоощадними в повсякденному житті.Про це повідомили в Міністерстві освіти та науки України."Щоб інтеграція теми була ефективною, Міністерство освіти та науки України в межах проекту "Уроки енергоефективності" підготувало посібники, що допоможуть учителям зробити уроки цікавішими та змістовнішими для учнів", — йдеться в повідомленні.Зазначається, що інтеграція теми не передбачатиме додаткового навантаження, а пропонуватиме матеріали для відповідних тем чинних навчальних програм, щоби зробити їх ще актуальнішими.Зокрема, таку інтеграцію рекомендовано для модельних програм: "Пізнаємо природу", STEM, "Довкілля", "Технології", "Природничі науки" тощо."Ми прагнемо інтегрувати тему енергоефективності в шкільну програму максимально ефективно та без додаткового навантаження", — додали у відомстві.Там зауважили, що першим етапом для реалізації цієї ініціативи стало навчання для вчителів, у якому взяли участь понад 2 200 педагогів.Другий крок — розроблення посібників, що вже доступні для більшості класів."Завдяки цьому впровадження тематики енергоефективності буде комфортнішим для вчителів і змістовним і зрозумілим для учнів", — пояснили в Міністерстві освіти та науки України.Нагадаємо, що минулого тижня Міністерство освіти та науки скасувало наказ №1112 і вилучило деякі норми з наказу №1115. Зокрема, вилучено пункти про мінімальну наповнюваність дистанційних класів і вимог до навчання внутрішньо переміщених дітей.

Для батьків дітей віком до 18 років, які вступають до закладів освіти в іншому місті, передбачено додаткову відпустку на 12 календарних днів.Про це повідомило Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці."Працівники, діти яких віком до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, мають право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 12 календарних днів", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що час на дорогу туди й назад у відпустку не входить. Водночас, якщо в родині кілька абітурієнтів, відпустка надається окремо на кожну дитину.У відомстві зазначили, що це передбачено нормами пункту 17 статті 25 Закону України "Про відпустки".Нагадаємо, в Україні триває вступна кампанія до закладів вищої освіти. У 2025 році процес зарахування до університетів відрізнятиметься від того, що був торік. Зокрема, цьогоріч абітурієнтам доведеться визначати пріоритетні заявки на вступ не лише на бюджетну форму навчання, а й на контрактну, щоб отримати гранти.Додамо, раніше Міністерство освіти і науки скасувало наказ №1112 і вилучило деякі норми з наказу №1115. Зокрема, вилучено пункти про мінімальну наповнюваність дистанційних класів та вимог до навчання внутрішньо переміщених дітей (ВПО).

Міністерство освіти і науки скасувало наказ №1112 і вилучило деякі норми з наказу №1115. Зокрема, вилучено пункти про мінімальну наповнюваність дистанційних класів та вимог до навчання внутрішньо переміщених дітей (ВПО).Про це повідомили прес-служба Міносвіти."Ці зміни внесено на вимогу народних депутатів та прифронтових громад. Водночас зберігаємо низку положень із цих наказів, що важливі для громад та безпеки дітей. Ці норми будуть офіційно закріплено в окремому нормативному документі після консультацій із профільним комітетом ВРУ та депутатами, а також затверджено згідно з офіційними процедурами", — йдеться у повідомленні.Як зміни внесеноЗа даними відомства, вимоги до наповнення дистанційних класів будуть такі ж, як і для очних та змішаних. Згідно із Законом України "Про повну загальну середню освіту" клас можна відкривати за наявності щонайменше п'ятьох учнів.До того ж школи можуть відкривати класи дистанційного навчання незалежно від наявності повної лінійки паралелей. Крім того, діти внутрішньопереміщених осіб можуть продовжувати дистанційне навчання у своїх школах незалежно від місця перебування.Що залишається без змін:Очна та змішана форми навчання (чергування онлайн- та очних занять) можливі лише за наявності укриття в закладі освіти або не більше як 500 метрів від нього.Заклади освіти, що працюють із дітьми на ТОТ, можуть продовжувати функціонувати навіть тоді, якщо там неможливо відкрити жоден клас. Вчителі таких закладів навчають наших дітей на тимчасово окупованих територіях за педагогічним патронажем. Кожен учень отримує індивідуальний підхід з урахуванням безпеки. А вчитель — оплату за навчання конкретної дитини.Дітям, які перебувають за кордоном, і надалі надається можливість навчання за повною програмою в дистанційних класах, а також за скороченою — українознавчим компонентом.Для дітей на ТОТ збережено можливість навчатися в дистанційному класі або за педагогічним патронажем — залежно від безпекової ситуації.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявляв, що наказ Міністерства освіти і науки №1112 щодо дистанційного навчання у школах буде скасовано. Міністр пояснив, що громади та депутати протестують проти ймовірності закриття шкіл у прифронтових територіях, де в класах навчається дітей менше, ніж передбачено даним наказом.

Дистанційне навчання в Україні не скасовують. Наразі ключовим пріоритетом залишається безпека дітей. Таку заяву зробив віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, який претендує на посаду першого віце-прем’єр-міністра. Він пояснив, чому скасували наказ № 1112."Учора анонсував ліквідацію наказу Міносвіти № 1112 та розповів, що разом з депутатами шукатимемо шляхи, як повернути дітей до безпечного офлайн-навчання та подолати освітні втрати, спричинені COVID-19 і повномасштабною війною", — нагадав посадовець.Водночас він запевнив, що "дистанційне навчання не скасовуватимуть". Причина — війна в країні."Безпека дітей — наш ключовий пріоритет. Ми живемо в умовах війни, тому дистанційне навчання залишиться елементом освітнього процесу. Якість дистанційки  — пріоритет. Навчання в офлайн-форматі можливе лише за гарантій, що життю дітей нічого не загрожує", — пояснив Федоров.Скасування наказу № 1112Міністр пояснив, що громади та депутати протестують проти ймовірності закриття шкіл у прифронтових територіях, де в класах навчається дітей менше, ніж передбачено даним наказом. "Саме через ці положення наказ № 1112 буде скасовано", — зазначив він.Також Федоров додав, що в Україні триває будівництво підземних шкіл та сучасних укриттів. Саме тому діти зможуть навчатися офлайн безпечно за будь-яких умов.Дистанційне навчання: офіційна заява МінцифриУ прес-службі Міністерства цифрової трансформації уточнили, що Михайло Федоров у своїй попередній заяві мав на увазі саме скасування наказу №1112 Міністерство освіти та науки, а не повну відміну дистанційного навчання в Україні."Скасування дистанційного навчання не буде", — йдеться у повідомленні.Що відомо про указ №1112Міністерство освіти і науки України затвердило зміни до наказів щодо організації дистанційного навчання під час воєнного стану. Йдеться про оновлення наказів МОН №1112 (від 7 серпня 2024 року) та №1115 (від 8 вересня 2020 року).Одним із скандальних пунктів указу — є обмеження у доступі до дистанційної освіти. Зокрема, у новому навчальному році дистанційні класи мають налічувати щонайменше 20 учнів."Ці правила не поширюються на спеціалізовані та спеціальні заклади освіти", — зауважили у МОН.Крім того, згідно з наказом, з 1 вересня 2025 року учні-ВПО мають навчатися очно в школі за місцем проживання. Для деяких дітей перехід в інший навчальний заклад може виявитися стресом.Також є нововведення і для учнів на тимчасово окупованих територіях. Так, школярі з ТОТ можуть навчатися дистанційно за системою педагогічного патронажу. Але для цього батьки зобов’язані надати персональні дані та письмову згоду на їх обробку.До того ж у наказі наголошується, що учні з прифронтових територій де школи мають укриття, мають навчати очно. Проте це загрожує безпеці дітей. Нагадаємо, в Україні триває вступна кампанія до закладів вищої освіти. У 2025 році процес зарахування до університетів відрізнятиметься від того, що був торік.

Віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, який претендує на посаду першого віце-прем’єр-міністра, заявив, що наказ Міністерства освіти і науки №1112 щодо дистанційного навчання у школах буде скасовано.Таку заяву посадовець зробив у своєму відеозверненні."І хочу сказати, що в п'ятницю буде скасований, наприклад, наказ №1112, до якого є багато питань у громади депутатів. І разом з депутатами ми будемо шукати шлях, як досягати цілей і виводити дітей в офлайн, у безпечні школи. Як наздогнати всі знання, які були втрачені за останні кілька років — за ковід, повномасштабну війну... Будемо шукати цей шлях", — зазначив Федоров.Оновлено У прес-службі Міністерства цифрової трансформації уточнили, що Михайло Федоров мав на увазі саме скасування наказу №1112 Міністерство освіти і науки, а не повну відміну дистанційного навчання в Україні."Скасування дистанційного навчання не буде", — йдеться у повідомленні.Що відомо про указ №1112Міністерство освіти і науки України затвердило зміни до наказів щодо організації дистанційного навчання під час воєнного стану. Йдеться про оновлення наказів МОН №1112 (від 7 серпня 2024 року) та №1115 (від 8 вересня 2020 року).Одним із скандальних пунктів указу — є обмеження у доступі до дистанційної освіти. Зокрема, у новому навчальному році дистанційні класи мають налічувати щонайменше 20 учнів."Ці правила не поширюються на спеціалізовані та спеціальні заклади освіти", — зауважили у МОН.Крім того, згідно з наказом, з 1 вересня 2025 року учні-ВПО мають навчатися очно в школі за місцем проживання. Для деяких дітей перехід в інший навчальний заклад може виявитися стресом.Також є нововведення і для учнів на тимчасово окупованих територіях. Так, школярі з ТОТ можуть навчатися дистанційно за системою педагогічного патронажу. Але для цього батьки зобов’язані надати персональні дані та письмову згоду на їх обробку.До того ж у наказі наголошується, що учні з прифронтових території де школи мають укриття, мають навчати очно. Проте це загрожує безпеці дітей. Варто зауважити, що Профспілки працівників освіти і науки виступила проти нововведень МОН і вимагає скасування указу. Нагадаємо, в Україні триває вступна кампанія до закладів вищої освіти. У 2025 році процес зарахування до університетів відрізнятиметься від того, що був торік.

В Україні триває вступна кампанія до закладів вищої освіти. У 2025 році процес зарахування до університетів відрізнятиметься від того, що був торік.Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти й науки, йдеться про п'ять важливих змін, на які варто зважати абітурієнтам.Пріоритети на контракт Цьогоріч абітурієнтам доведеться визначати пріоритетні заявки на вступ не лише на бюджетну форму навчання, а й на контрактну, щоб отримати гранти. Водночас вступники можуть подати дві заяви на одну спеціальність в одному виші. Першу — на навчання на бюджеті, а другу — на контракт."Припис про те, що заява подана на конкурс і "за кошти фізичних чи юридичних осіб" спрацює вже після роботи алгоритму та убезпечить вступника від втрати будь-якої можливості вступу", — наголосили у Міносвіти.У міністерстві додали, що можливість буде корисною вступникам, які хочуть навчатися саме в обраному закладі вищої освіти. Якщо не вийде вступити на бюджет, то за тією ж заявою можна претендувати на грант, якщо абітурієнт відповідає встановленим для цього критеріям.Втім, варто не забувати, що отримати державну підтримку можна лише раз, якщо вступника рекомендували зарахувати до вишу на бюджет. При відмові від цієї пропозиції він не зможе отримати грант.Різні формули для конкурсного балаУ 2025 році конкурсний бал для вступу підраховують по-різному. Все залежить від того, коли вступник складав національний мультипредметний тест (НМТ). Конкурсний бал може відрізнятися в абітурієнтів, які мають однакові результати на іспитах, якщо тестування вони проходили в різні роки.Нові спеціальності ЄФВВ та зміни для магістратуриЦього року у Міністерстві освіти й науки затвердили нові предмети, а саме мовознавство та історію мистецтв, для єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ), який складають для вступу на магістратуру. Окрім цього, за деякими спеціальностями вступ відбуватиметься за результатами єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ), а не ЄФВВ.У відомстві закликали вступників не покладатися на торішню інформацію про зарахування на магістратуру, а ознайомитися з чинним порядком приймання та уточнювати вимоги на сайтах університетів.Онлайн вступ для аспірантуриУ 2025 році вперше вступ на аспірантуру проходить за допомогою особистих електронних кабінетів. Їх уже давно використовують абітурієнти, що мають бажання навчатися на бакалавраті та магістратурі. Охочі навчатися на аспірантурі мають зареєструватися на сайті ЄДЕБО, заповнити дані, завантажити фото та подати заяви на вступ онлайн.У Міносвіти рекомендують слідкувати за термінами подачі заяв на аспірантуру, оскільки вони відрізняються від інших вступних траєкторій.Оновлений перелік галузей знань і спеціальностейЦьогорічна вступна кампанія особлива й тим, що відбувається за оновленим переліком галузей та спеціальностей. Зміни стосуються назв та кодів деяких спеціальностей. Деякі з них — оновили, а також запровадили нові. У Міносвіти радять абітурієнтам перевіряти актуальні назви й коди на сайті ЄДЕБО.Нагадаємо, у червні Міністерство освіти й науки прийняло низку змін до наказів про дистанційне навчання. Вони передбачають нові вимоги щодо наповнюваності класів, а також зміни у підходах щодо онлайн-навчання для дітей за кордоном та на тимчасово окупованих територіях.