# ПАР

Російський диктатор Володимир Путін не отримає запрошення на наступний саміт "Великої двадцятки", який відбудеться наприкінці листопада 2025 року в Південно-Африканській Республіці.Про це заявив представник президента ПАР Вінсент Магвенья в інтерв'ю пропагандистському виданню ТАСС.Він зауважив, що правова ситуація не змінилася. Відтак, щодо очільника Кремля й досі діє ордер на арешт з боку Міжнародного кримінального суду."Правова ситуація не змінилася із саміту БРІКС у Йоганнесбурзі. Ми ніяк не можемо вплинути на рішення МКС", — заявив посадовець.Попередньо, саміт має відбутися в Йоганнесбурзі 21–22 листопада 2025 року.Зауважимо, ПАР ратифікувала Римський статут. Відтак, якщо диктатор Путін перетне кордон Південно-Африканської Республіки його мають негайно арештувати. Нагадаємо, раніше російський диктатор Володимир Путін не зміг відвідати саміт групи країн БРІКС у Південно-Африканській Республіці, який проходив 22-24 серпня. На заваді став ордер на арешт від МКС.

Південно-Африканську республіку накрив сильний снігопад. Подекуди снігові замети сягають двох метрів. Про це повідомляє France24. Зазначається, що внаслідок негоди декілька ділянок ключового автобану N3 були закриті, адже навіть об’їзди автошляху були непроїзними. "Екстрені служби працювали над тим, щоб дістатися до застряглих в автотранспортах людей, але досі невідомо скільки постраждалих і в якому вони стані", -- повідомили журналісти. Фото: Africa Facts Zone / X Подекуди снігові замети сягають двох метрів. Натомість, згідно з прогнозами метеорологів, негода найближчим часом не вщухне, тому снігу може насипати ще більше.  Фото: Africa Facts Zone / X Нагадаємо, на півночі Італії через повінь, спричинену штормом "Борис", евакуювали близько однієї тисячі людей. Водночас двох громадян вважають зниклими безвісти.

Південно-Африканська Республіка не передала Польщі артилерійські снаряди, які та замовила. Уряд ПАР боїться, що ці боєприпаси потраплять до України. Як повідомляє Rzeczpospolita, для захисту від ймовірного нападу Росії Польщі потрібно щонайменше мільйон артилерійських боєприпасів калібру 155 міліметрів.  Водночас наразі жодне польське підприємство не має потужностей для виробництва таких снарядів. Зазначається, що у 2022 році таких боєприпасів у армії Польщі майже не було. Саме тому міністерство оборони країни почало шукати постачальників по всьому світу. "Через кілька місяців після агресії Росії проти України Польща закупила боєприпаси у німецької збройової компанії Rheinmetall. Йшлося про 50 тисяч снарядів. Зараз серпень 2024 року, а польська армія не отримала жодного боєприпасу", -- йдеться у повідомленні. Так, на запит журналістів щодо цього контракту у міністерстві оборони країни відповіли, що "контракт розірвано 20 липня 2023 року у зв’язку з проблемами, пов’язаними з виконанням контракту субпідрядником". За даними видання, боєприпаси для Польщі мала виробляти південноафриканська компанія Rheinmetall Denel Munition. Це дочірня компанія німецького гіганта. Це саме той "проблемний" субпідрядник, про якого говорять представники польського міністерства оборони.  "Постачання боєприпасів до Польщі було заблоковано урядом ПАР через побоювання, що вони можуть бути відправлені в Україну, адже Південна Африка ближча до Росії, з якою вона, серед іншого, входить разом до альянсу БРІКС", -- додає Rzeczpospolita. Нагадаємо, у червні президент Володимир Зеленський повідомляв, що снаряди, які почали надходити українським військовим у рамках чеської ініціативи, вже посилюють бійців на лінії фронту. Планувалося, що в межах програми закуплять 800 тисяч боєприпасів. Чехія закликала партнерів приєднатися до ініціативи. За попередніми прогнозами, перші партії снарядів мали надійти в Україну у травні, але виникли затримки.

У найближчі кілька місяців президент України Володимир Зеленський планує відвідати Південно-Африканську Республіку (ПАР). Головною метою зустрічі стане встановлення міцних торговельних зв'язків між державами. Про це повідомляє Business Day. "Президент України Володимир Зеленський планує відвідати ПАР з офіційним державним візитом у найближчі кілька місяців в рамках свого африканського наступу на тлі виснажливої війни з Росією", — йдеться у повідомленні джерела. За інформацією Business Day, яке наводить словами міністра міжнародних відносин та співробітництва Наледі Пандор, український лідер висловив намір відвідати ПАР у 2024 році для встановлення міцніших торговельних зв'язків між країнами, а також обговорення характеру відносин, які можуть побудуватись між державами після завершення війни. Нагадаємо, незалежне розслідування не виявило жодних доказів того, що з Південно-Африканської Республіки постачали зброю до Росії. Підозри щодо таких дій виникли наприкінці 2022 року. Раніше президент ПАР Сиріл Рамафоса назвав десять основних складових мирної ініціативи країн Африканського Союзу щодо українсько-російської війни. Україну та Росію закликали розв'язати проблему війни дипломатичним шляхом.

У вівторок, 17 жовтня, Володимир Зеленський провів тривалу телефонну розмову з президентом Південно-Африканської Республіки Сирілом Рамафосою. Сторони констатували необхідність продовження експорту українського зерна, що критично для глобальної продовольчої безпеки. Про це повідомив Зеленський у своєму Telegram-каналі. Український президент запросив ПАР до участі в другому саміті GrainFromUkraine.  "Дуже важливо, що ПАР підтримує українську Формулу миру й братиме участь у наступних раундах переговорів щодо Формули. Не менш важливо й те, що взаємини країн відчутно нарощуються, насамперед на найвищому рівні", — йдеться у повідомленні. Зеленський також повідомив, що він обмінявся з Рамафосою думками щодо ситуації на Близькому Сході та обговорили можливість евакуації громадян ПАР із зони конфлікту в регіоні. Зустріч Зеленського та Рамафоси у Нью-Йорку Президент України Володимир Зеленський на полях 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку зустрівся з президентом Південно-Африканської Республіки (ПАР) Сирілом Рамафосою. Лідери країн обговорили актуальні питання взаємодії між Україною та ПАР у продовження свого діалогу, розпочатого під час зустрічі в Києві.  Зокрема, Зеленський відзначив важливість участі Південно-Африканської Республіки в робочих групах щодо української формули миру. Президенти приділили увагу підготовці до наступної зустрічі на рівні радників з реалізації пунктів формули миру. Також сторони обговорили підготовку до Глобального саміту миру на рівні лідерів країн. Зокрема, вони відзначили необхідність відновлення функціонування "зернового коридору" в Чорному морі для забезпечення світової продовольчої безпеки, а також створення зернових хабів у Африці. Крім того, Зеленський і Рамафоса обговорили ситуацію на полі бою в Україні. Президент України окремо відзначив важливість пришвидшення процесів повернення на батьківщину українських дітей, незаконно депортованих до Росії, а також обміну утримуваними людьми. Нагадаємо, раніше президент Південноафриканської республіки Сиріл Рамафоса закликав російського диктатора Володимира Путіна повернутися до зернової угоди. Також африканський лідер заявив, що Росія має завершити війну в Україні.  .

Президент України Володимир Зеленський на полях 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку зустрівся з президентом Південно-Африканської Республіки (ПАР) Сирілом Рамафосою. Лідери країн обговорили актуальні питання взаємодії між Україною та ПАР у продовження свого діалогу, розпочатого під час зустрічі в Києві. Про це йдеться на сайті Офісу президента. Зокрема, Зеленський відзначив важливість участі Південно-Африканської Республіки в робочих групах щодо української формули миру. Президенти приділили увагу підготовці до наступної зустрічі на рівні радників з реалізації пунктів формули миру. "Ми надзвичайно вдячні за початок реальної роботи платформи нашої Формули миру. Посольство вашої країни в Україні й особисто пан Посол беруть участь у зустрічах щодо цього питання", — зазначив глава України. Також сторони обговорили підготовку до Глобального саміту миру на рівні лідерів країн. Зокрема, вони відзначили необхідність відновлення функціонування "зернового коридору" в Чорному морі для забезпечення світової продовольчої безпеки, а також створення зернових хабів у Африці. "Ми не чекаємо, ми продовжуємо дію Чорноморської зернової ініціативи, пробуємо альтернативні маршрути. Кілька суден із зерном уже успішно пройшли цими маршрутами попри непросту ситуацію", — наголосив президент України. Фото: Офіс президента Крім того, Зеленський і Рамафоса обговорили ситуацію на полі бою в Україні. Президент України окремо відзначив важливість пришвидшення процесів повернення на батьківщину українських дітей, незаконно депортованих до Росії, а також обміну утримуваними людьми. Нагадаємо, президент України Зеленський перед виступом на Генасамблеї ООН закликав виключити Росію з Ради безпеки. Варто відзначити, що цими днями президент України Володимир Зеленський перебуває у США, де виступить на Генасамблеї ООН, відвідає засідання Ради безпеки ООН, зустрінеться зі світовими лідерами, зокрема, з американським президентом Джо Байденом.

Незалежне розслідування не виявило жодних доказів того, що з Південно-Африканської Республіки постачали зброю до Росії. Підозри щодо таких дій виникли наприкінці 2022 року. Заяву щодо причетності ПАР до постачання Росії зброї зробив президент країни Сиріл Рамафоса, пише Reuters. Він наголосив, що завершено незалежне розслідування, яке з'ясовувало, що з його країни не вивозили зброю до РФ наприкінці минулого року. "Комісія виявила відсутність доказів на підтримку твердження про те, що корабель перевозив зброю з Південної Африки, призначену для Росії.  Жодного дозволу на експорт зброї не було видано і зброї не експортували", — сказав Рамафоса. Чому розпочалось розслідування Розслідування почали після того, як у травні посол США у Південній Африці Рубен Бріджіті повідомив місцевим журналістам, що російське вантажне судно Lady R завантажило зброю на військово-морську базу поблизу Кейптауна у грудні 2022-го. Він висловив сумніви у позиції ПАР щодо неприєднання й нейтралітету стосовно війни Росії в Україні. Президент ПАР у неділю, 3 вересня, розповів, що корабель пришвартувався на базі, щоб доставити обладнання, замовлене для національних сил оборони Південної Африки 2018 року південноафриканською компанією із закупівель озброєнь Armscor. Він сказав, що не розкриватиме подробиці, оскільки це може поставити під загрозу важливі військові операції та життя південноафриканських солдатів. Нагадаємо, президент Південноафриканської республіки Сиріл Рамафоса закликав російського диктатора Володимира Путіна повернутися до зернової угоди. Також африканський лідер заявив, що Росія має завершити війну в Україні.

Президент Південноафриканської республіки Сиріл Рамафоса закликав російського диктатора Володимира Путіна повернутися до зернової угоди. Також африканський лідер заявив, що Росія має завершити війну в Україні. Відповідну заяву президент ПАР зробив на зустрічі лідерів країн Африки з Володимиром Путіним. Президент ПАР подякував диктатору за пропозицію надати безкоштовне зерно, проте Рамафоса все ж наголосив на необхідності відновити "зернову угоду". "Ми пропонували реалізувати Чорноморську зернову ініціативу, говорили про необхідність відкриття Чорного моря, ми говорили, що хотіли б, щоб Чорне море було відкритим для світових ринків. І ми сюди прийшли не для того, щоб просити якісь "дари" для Африканського континенту. Ми, звичайно, розуміємо, що ви з щедрості вирішили безоплатно надати зерно деяким африканським країнам, які стикаються з певними складнощами. Ми з великою повагою до цього ставимося, відзначаємо це. Однак це не наша основна мета тут, це не наше головне завдання – домогтися якихось поставок такого характеру", — сказав Рамафоса. Водночас лідер ПАР додав, що війна в Україні зараз безпосередньо зачіпає Африку. Він закликав диктатора завершити бойові дії та сісти за стіл переговорів. "Створюються проблеми у сфері продовольчої безпеки: зросли ціни на добрива, у багатьох наших країнах також зросла вартість життя, і ми вважаємо, що інтересам людства, а також народів Росії та України відповідає відновлення миру. Ми вважаємо, що цей конфлікт має бути вирішений мирним шляхом", — резюмував президент ПАР. Саміт Росія-Африка У Санкт-Петербурзі відбувся дводенний саміт з країнами Африки. Попри зусилля Кремля, відвідати Росію погодилися усього 17 африканських лідерів з 54. Це значно менше, ніж було чотири роки тому, коли на такий же саміт до Росії прибули понад 40 африканських лідерів. Нагадаємо, лідери африканських країн просять учасників колишньої "зернової угоди" щодо експорту зерна Чорним морем полегшити доставку як російського, так і українського зерна на континент. Таку заяву зробив очільник Африканського союзу президент Коморських островів Азалі Ассумані на форумі "Росія – Африка". Водночас російський диктатор обіцяє безплатне постачання невеликих партій зерна у шість африканських країн. Проте це не зменшить обсягів кризи на глобальному ринку продовольства.

Глава Кремля Володимир Путін планує відвідати Китай у жовтні 2023 року. Росія прагне зміцнити зв'язки з одним зі своїх найближчих союзників. Про це повідомляють пропагандистські російські Telegram-канали. "Відомо, що ми отримали запрошення і маємо намір поїхати до Китаю, коли в жовтні відбудеться форум "Пояс і шлях", — заявив помічник Путіна Юрій Ушаков. Варто відзначити, що ПАР просить заарештувати російського диктатора Володимира Путіна, якщо він прибуде до країни у серпні цього року на саміт БРІКС у Йоганнесбурзі. Раніше участь Путіна на саміті обговорювалася попри те, що Південна Африка зобовʼязана була арештувати його на вимогу Міжнародного кримінального суду. Нагадаємо, Китаю Сі Цзіньпін перебував з триденним візитом у Москві. Одними з ключових тем перемовин лідера Китаю та Володимира Путіна були війна РФ проти України та китайський "мирний план". Раніше з'явилась інформація, що Росія імпортує у Китаю бронежилети, оптичні приціли, тепловізори та дрони. Усе це рашисти використовують у війні проти України. Повідомлялось, що 16 липня військово-морський флот Китаю приєднався до військово-морських і військово-повітряних сил армії країни-агресорки Росії, для того аби провести спільні навчання в акваторії Японського моря. Навчання мають назву "Північ/Взаємодія-2023" та знаменують собою розширення військового співробітництва між Китаєм та Росією. Головною ціллю дій обох армій є "гарантування безпеки стратегічних водних шляхів".

Російський диктатор Володимир Путін не приїде на саміт групи країн БРІКС у Південно-Африканській Республіці 22-24 серпня. Ордер на його арешт видав Міжнародний кримінальний суд. Це офіційно підтвердив президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса, повідомляється на урядовому сайті. Варто відзначити, що у Південно-Африканській Республіці йому загрожував арешт, оскільки країна входить до списку 118 країн, які ратифікували Римський статут. Зазначається, що замість себе Путін відправить на захід міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. Це буде перша особиста зустріч лідерів БРІКС із моменту виникнення пандемії COVID-19 і подальших глобальних обмежень. У ПАР приїдуть усі глави держав, окрім Путіна. За даними прес-служби, президент Російської Федерації не братиме участі у саміті "за взаємною згодою". Саміт БРІКС БРІКС — неформальне об'єднання, до складу якого входять Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південно-Африканська Республіка. Саміт БРІКС запланований на 22-24 серпня. ПАР при цьому ратифікувала Римський статут, а оскільки Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна у справі про незаконну депортацію українських дітей, керівництву країни постійно ставлять запитання, чи готові вони виконати вимоги ордера й заарештувати Путіна. Але поки Південна Африка не висловлювала готовності зробити це. Нагадаємо, 17 червня під час візиту до України президент Південної Африки Сиріл Рамафоса заявив, що влада країни обговорює участь російського диктатора Володимира Путіна в саміті БРІКС у серпні. І це попри те, що ПАР зобов'язана арештувати його за ордером Міжнародного кримінального суду.

Протягом останніх днів Росія влаштувала справжні скандали на зовнішньополітичному рівні, причому опонентами виявилися зовсім не "недружні" країни.  Битва за острови Наприкінці минулого тижня Кремль спровокував скандал в Ормузькій протоці. Цей вузький водний простір, який має важливе стратегічне значення (з'єднує дві затоки — Оманську і Перську — і є одним із головних нафтових шляхів світу), став каменем спотикання для двох своїх берегів — іранського та ОАЕ. Власне, не стільки сама протока, скільки три острови — Абу-Муса, Великий Тумб і Малий Тумб. Ці острови, які належали двом на той момент незалежним еміратам, Іран захопив ще в часи шаха Мохаммеда Реза Пехлеві, на початку 70-х — саме після того, як Велика Британія залишила регіон. Зараз на ці острови претендує держава Об'єднані Арабські Емірати, куди увійшли ображені Тегераном емірати. І саме цій темі було присвячене комюніке, ухвалене на шостому спільному засіданні міністрів зовнішніх справ країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. Проходило засідання у Москві, і Російська Федерація також підтримала заклик у комюніке, в якому йшлося про необхідність передати питання приналежності трьох островів у Ормузькій протоці до Міжнародного суду. Звісна річ, така "зрадницька" позиція Москви не могла не розлютити Тегеран. Реакція була традиційною для таких випадків — міністерство закордонних справ Ірану викликало "на килим" російського посла. Але, очевидно, ця розмова не завершилася тим конструктивом, який би влаштував обидві сторони дипломатичного конфлікту. Тому Іран, який активно "нашпиговував" Росію зброєю для війни в Україні, пішов далі. Міністр закордонних справ Ірану Хосейн Амір-Абдоллахіан на прес-конференції заявив про підтримку територіальної цілісності України, а також про необхідність завершення російсько-української війни. Звісно ж, дипломатичним шляхом, що можна розцінити як жест на користь Росії, але "територіальна цілісність України" більш ніж прозоро натякнула на те, що в Ірану можуть бути свої погляди на ті чи інші геополітичні питання. Як у Росії — на спірні ірансько-еміратські острови. Війна за Путіна Наступним партнером Російської Федерації, який постраждав від дій Кремля, стала Південно-Африканська Республіка. У цієї країни на порядку денному є одна, але дуже серйозна проблема — саміт об'єднання БРІКС. Туди мають з'їхатися лідери країн-членів, зокрема і президент Росії Володимир Путін. Для ПАР, яка є підписантом Римського статуту Міжнародного кримінального суду, це означає зобов'язання заарештувати оголошеного в розшук російського диктатора. У Преторії уже намагалися викрутитися із цієї непростої ситуації — наприклад, провести саміт у змішаному форматі, щоб Путін зміг виступити на цьому заході онлайн, не залишаючи Москви. Але, схоже, ситуація складається у такий спосіб, що президенту ПАР Сірілу Рамафосі доведеться робити вибір між дружбою із Росією та членством у МКС. І от на початку тижня Високий суд Південного Гаутенга в Йоганнесбурзі ухвалив рішення оприлюднити конфіденційне зізнання Рамафоси у відповідь на припис Міжнародного кримінального суду про арешт Путіна. А в цьому зізнанні, зокрема, йшлося про те, що Російська Федерація заявила — арешт їхнього диктатора стане фактичним оголошенням війни. "Це було б несумісно з нашою Конституцією — ризикувати вступити у війну з Росією. Я маю конституційні зобов’язання захищати національний суверенітет, мир і безпеку Республіки", — зізнався Сіріл Рамафоса. Звісно ж, виникає питання — у який спосіб Росія б вела війну з Південно-Африканською Республікою. Потужного флоту у Кремля немає, ракетні війська уже дискредитували себе під час війни в Україні, на ядерну тріаду Росія навряд чи зможе розраховувати після усіх попереджень як зі Сходу, так і з Заходу. Але ключовим моментом тут є не сам факт погроз, а те, що Путін готовий піти на конфлікт з однією з небагатьох "дружніх" країн, яка, тим паче є одним з лідерів глобального Півдня. Якщо у випадку з Іраном позицію Кремля можна зрозуміти — Росії вигідно підтримувати дружні стосунки з арабськими нафтовидобувними країнами, а Тегеран, який і так перебуває у практично тотальній ізоляції, все одно нікуди не подінеться. То погрози на адресу ПАР нічим, крім власної пихи, не продиктовані. Приїде Путін на саміт чи виступить онлайн — це не має особливої різниці й на безнадійно зіпсовану репутацію РФ навряд чи вплине. Тож тут Росією керує лише споконвічне, ще з часів царів та імператорів, бажання продемонструвати свою "велич". Зернова упертість До речі, про глобальний Південь, який знову опиняється під загрозою голоду через відмову Росії продовжити "зернову угоду". Це ще один удар Росії по одному із небагатьох своїх партнерів — Туреччині, яка була гарантією цієї угоди. Втім, тут Кремль, можна сказати, відповідає ударом на удар, бо Ердоган, відпустивши українських інтернованих командирів гарнізону "Азовсталі" додому, завдав Путіну серйозної образи. Хоча і в цій ситуації Російська Федерація навряд чи отримає якусь серйозну вигоду. А от конфлікт (можливо, навіть збройний) із Туреччиною у випадку одностороннього продовження зернової ініціативи — може й отримати. Тож зовнішньополітична діяльність країни-агресора в останній час має, м'яко кажучи, недолугий вигляд. Хоча насправді вона не дуже відрізняється від тієї моделі поведінки, яка була базовою для Росії і раніше — однак тоді Кремль мав низку важелів впливу на партнерів і опонентів. Зараз же таких важелів не залишилося, чому свідченням, зокрема, і війна проти України — Росія, розпочавши вторгнення, визнала, що жодних інших варіантів утримання нашої держави у своїй орбіті у неї просто не залишилося. А оскільки "ворожі" країни поступово звільняються від будь-яких зв'язків із Росією, економічних перш за все, то доводиться за старою доморощеною приказкою ("бий своїх, щоб чужі боялися") конфліктувати із "дружніми" державами. Іноді, як показує кейс Рамафоси, взагалі без жодної практичної вигоди. Втім, для застарілої шовіністичної імперії, якою є Російська Федерація, конфлікти — це чи не єдиний можливий варіант демонстрації власної геополітичної значимості. Зважаючи на обвалення російської нафтогазової галузі — взагалі єдиний. Виняток на Сході Але є партнери, яких Росія не може зачепити — навіть якби дуже і хотілося. Це, наприклад, Китай, залежність Кремля від якого після початку повномасштабної війни прогнозовано виросла до катастрофічних з точки зору геополітичної суб'єктності масштабів. Та тут Російська Федерація не може піти всупереч позиції "старшого брата" — скажімо, у питанні ядерної зброї чи ядерного шантажу з використанням Запорізької АЕС. Є, звісно ж, попередження і з боку США, але вплив Сі Цзіньпіна на Володимира Путіна все ж вагоміший, з однієї простої причини — без КНР Росія втратить практично усі свої можливості для обходу західних санкцій. Тож сказати, що Кремль готовий пересваритися з усіма своїми "друзями", яких на планеті залишилося не так вже й багато — не можна. Здоровий глузд де-не-де зберігається у коридорах адміністрації президента РФ. Але це не заважає рубати інші гілки, оминаючи центральну, головну, яка ризикує з часом залишитися взагалі єдиною. І тоді про незалежну Російську Федерацію можна буде забути. Можливо, і назавжди. Навіть якщо формально вона такою і залишиться — як Білорусь для самої неї. Але, як це не дивно, Кремль уперто рухається у напрямку "Білорусі на 1/9 частині суші". Іншого пояснення цьому глобальному бажанню Росії розсваритися навіть із тими, хто продовжує її підтримувати, навряд чи можна знайти.

Російський диктатор Володимир Путін офіційно не підтвердив, що приїде на саміт БРІКС до Південної Африки. Захід відбудеться у Йоганнесбурзі наступного місяця. Про це заявив генеральний секретар правлячої партії ПАР Фікіле Мбалула, передає Eyewitness News. За його словами, африканський національний конгрес досі не отримав від Кремля інформації про те, чи візьме російський диктатор участь у саміті БРІКС. При цьому політик наголосив, що Південна Африка повинна переглянути свою участь у деяких міжнародних організаціях. "Крім того, Південна Африка повинна розглянути або відкликання, або зміну наших зобов'язань перед деякими міжнародними установами, які не служать нашим національним інтересам", — сказав він. Саміт БРІКС БРІКС — неформальне об'єднання, до складу якого входять Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південно-Африканська Республіка. Саміт БРІКС запланований на 22-24 серпня. ПАР при цьому ратифікувала Римський статут, а оскільки Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна у справі про незаконну депортацію українських дітей, керівництву країни постійно ставлять запитання, чи готові вони виконати вимоги ордера й заарештувати Путіна. Але поки Південна Африка не висловлювала готовності зробити це. Нагадаємо, 17 червня під час візиту до України президент Південної Африки Сиріл Рамафоса заявив, що влада країни обговорює участь російського диктатора Володимира Путіна в саміті БРІКС у серпні. І це попри те, що ПАР зобов'язана арештувати його за ордером Міжнародного кримінального суду.

У четвер, 6 липня, два літаки з бійцями приватної військової компанії "Вагнера" вилетіли з Південно-Африканської Республіки в напрямку Москви. Додатковий літак готується до вильоту. Про це повідомляє Jeune Aafrique. За даними джерела, на двох літаках з Бангі до Москви відправилось близько 500-600 найманців. Зазначається, що після спроби заколоту керівника ПВК "Вагнера" Євгена Пригожина Кремль вирішив замінити кураторів найманців у Південно-Африканській Республіці Віталія Перфільєва, Олександра Іванова та Дмитра Ситого. Перфільєв консультує президента ПАР Фостена-Арканжа Туадеру з питань нацбезпеки та є близьким другом командира ПВК "Вагнера" Дмитра Уткіна. Нагадаємо, раніше повідомлялось, що у Білорусі почали зводити табори для розміщення терористів ПВК "Вагнера". Перший табір на вісім тисяч людей зводять за 200 кілометрів від кордону з Україною. Його облаштують в Осиповичах Могильовської області. Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявляв, що Федеральна служба безпеки Росії отримала завдання ліквідувати очільника приватної військової компанії "Вагнера" Євгена Пригожина після спроби збройного заколоту у РФ. Своєю чергою самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко повідомив, що очільника ПВК "Вагнера" Євгена Пригожина немає на території Білорусі.

Національні законодавчі органи Південної Африки та Об'єднаних Арабських Еміратів пропонують провести переговори між парламентами України та Росії. Головна мета  — пошук можливих шляхів закінчення війни. Про це повідомило видання News24. Зазначається, що така пропозиція озвучена у парламентському звіті, в якому детально описується робота, виконана південноафриканськими депутатами на 146-й асамблеї Міжпарламентського союзу. Під час зустрічі ОАЕ та ПАР оголосили про готовність прийняти парламенти кожної країни для подальшого обговорення війни.  Наступний крок передбачає залучення двох парламентів до наступних дій: надсилання листа з докладним описом способів пом'якшення гуманітарних наслідків війни в чотирьох областях: ядерна безпека, продовольча безпека, захист екологічно вразливих об'єктів, а також доступ до військовополонених і обмін ними; взаємодія з іншими сторонами, щоб допомогти внести позитивні зміни в тривалу ескалацію конфлікту;  намагаючись знайти можливі шляхи зближення позицій і пропонуючи обом делегаціям зібратися у відповідному місці для обговорення. Нагадаємо, 16 червня президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса назвав десять основних складових мирної ініціативи країн Африканського Союзу щодо українсько-російської війни. Він вважає, що війна має бути врегульована, "має бути мир через переговори дипломатичним шляхом". Наступною складовою президент ПАР назвав необхідність деескалації конфлікту.

Так званий "мирний план", з яким делегація з Південно-Африканської Республіки приїжджала до Москви одразу після візиту до Києва, 18 червня, не викликала у диктатора Володимира Путіна особливого захоплення. Він нібито поділяє більшість пунктів, але "не уявляє, як їх реалізувати фактично". Про це повідомляє Reuters, посилаючись на близькі до Кремля джерела. Речник диктатора Дмитро Пєсков запевнив у зацікавленості свого шефа в десяти пунктах африканського "мирного плану". За його словами, той нібито має намір продовжувати дискусію зі своїми партнерами з ПАР. Однак, як передають ЗМІ, головний російський терорист критично висловився щодо тієї частини плану, де ПАР визнає частиною України окуповані території. ЗМІ вказують, що, на думку Путіна, "подібна постановка не підлягає обговоренню, тому вона автоматично гальмує наступні пункти" й робить їх навряд чи реалізованими в очах диктатора та військового злочинця. Відомо, що план делегації країни Африки передбачає низку радикальних рішень, як для європейських держав, так і для самої Росії. У документі прописано необхідність виведення російських військ із території України, а також відкликання ордера на арешт президента Путіна трибуналом Гааги. Нагадаємо, Путін на переговорах із делегацією з африканських країн заявив, що "Україна, а не Росія відмовляється від мирних переговорів". Він почав скиглити, що Володимир Зеленський підписав відповідний документ, який унеможливлює переговори із країною-агресоркою. Водночас Зеленський під час зустрічі з африканською делегацією у Києві заявив, що мирні переговори з РФ можливі тільки після повного виведення російських військ з окупованих територій України. Він наголосив, що усі нації світу заслуговують на те, щоб жити вільно, без навʼязування чужої волі військовим чи політичним шляхом.