# ПЦУ

У неділю, 8 лютого, християни вшановують пам'ять великомученика Феодора. За його милосердя Бог просвітив його досконалим пізнанням християнської істини.TrueUA розповідає детальніше про це церковне свято.Що відомо про великомученика ФеодораВеликомученик Феодор Стратилат походив з міста Євхаїт. Він був наділений багатьма дарами та прекрасною зовнішністю. Хоробрість святого воїна стала відома багатьом після того, як він вбив величезного змія, який жив у прірві на околицях міста та нападав на людей та тварин, тримаючи в страху всіх мешканців. Святий Феодор, озброївшись мечем і молитвою до Господа, переміг його, прославивши серед людей ім'я Христове. За свою відвагу він був призначений воєначальником в місті Гераклії. Невдовзі майже всі місцеві мешканці прийняли християнство. В цей час імператор Лікіній почав гоніння на християн. Серед них опинився і Феодор. Проте святий сам запросив Лікінія до Гераклії, пообіцявши йому принести жертву язичницьким богам. Для здійснення цієї пишної церемонії він побажав зібрати всі золоті й срібні статуї богів, які були в місті.Засліплений ненавистю до християнства, Лікіній повірив словам Федора. Проте його сподівання були обмануті: заволодівши ідолами, святий Феодор розбив їх на друзки та роздав жебракам. За це його жорстоко катували. Ідучи на страту, святий мученик одним лише словом відчиняв двері в'язниці та звільняв ув'язнених. Люди, що торкалися до його риз і  тіла, миттєво зцілювалися від хвороб і звільнялися від нечистої сили. За наказом царя святому Феодору відрубали голову.Нагадаємо, раніше TrueUA публікував календар іменин на лютий, який підкаже, як назвати малюка, щоб його оберігав янгол-охоронець.Читайте також: Чому дата змінюється: коли і як святкують китайський Новий рік.

У суботу, 7 лютого, в народі святкують день Луки, у світі — День вогнегасника. Привітання з іменинами сьогодні приймають Олександр, Олексій, Петро.TrueUА розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 7 лютогоУ цей день заведено пекти великі цибульні пироги, якими ділилися з бідними.7 лютого потрібно з'їсти зубчик часнику, щоб отримати здоров'я.Наші предки у день Луки готували пиріжки та іншу випічку на кефірі.Цей день вважається поминальним. Християни відвідують храми та могили покійників.Що не можна робити 7 лютогоСьогодні заборонено святкувати весілля.Не рекомендується робити великі покупки у цей день.Не можна 7 лютого надягати зелені речі — накличете самотність.Не варто пити зелений або чорний чай — забере ваші сили.Не можна влаштовувати свято у цей день — притягнете нечисть у дім.Прикмети погоди на 7 лютогоСильний снігопад у цей день віщує ранню весну.Яка погода 7 лютого з ранку до обіду, такою буде і перша половина наступної зими.Зранку співає синиця — до похолодання.Сніг випав — наступна зима буде пізньою.Нагадаємо, раніше TrueUA публікував календар іменин на лютий, який підкаже, як назвати малюка, щоб його оберігав янгол-охоронець.Читайте також: Чому дата змінюється: коли і як святкують китайський Новий рік.

Кремль продовжує використовувати релігію як зброю, вимагаючи обмеження суверенітету України. Це відбувається, попри систематичні релігійні репресії, здійснені Росією в країні та на окупованій території України.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони послалися на нову заяву МЗС Росії, де український уряд звинувачується у знищення Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Це підпорядкований Кремлю елемент Російської православної церкви (РПЦ) в Україні.МЗС заявило, що Росія висловила свою стурбованість щодо ймовірної дискримінації Україною УПЦ МП під час саміту на Алясці, де Москва вимагала, щоби мирне врегулювання вимагало від України скасування закону 2024 року "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" і "відновлення" прав УПЦ МП і її вірян. Росія стверджувала, що справедливий та тривалий мир "неможливий" без виконання цих вимог."УПЦ МП не є незалежною релігійною організацією, а радше продовженням російської держави та інструментом російської гібридної війни", — наголосили аналітики.Вони додали, що УПЦ МП надавала матеріальну підтримку для першого вторгнення Росії до Криму та східної України 2014 року, а російські солдати використовували церкви УПЦ МП як військові склади, гарнізони, польові шпиталі та навіть бойові позиції під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року.Закон України 2024 року про релігійні організації забороняє релігійні організації, пов'язані з російською державою, включно з РПЦ. Він не забороняв православ'я в Україні. Вселенський патріарх Константинопольський надав Православній церкві України (ПЦУ), яка не має стосунку до УПЦ МП і РПЦ, незалежність від Московського патріархату 2019 року.Експерти уточнили, що Росія, навпаки, ухвалила "Закон Ярової" 2016 року, який вимагає від усіх релігійних організацій і церков у Росії реєструватися в російському уряді. Російський уряд відмовляється реєструвати небажані релігійні організації, які прагне придушити, та використовував закон для переслідування кількох релігійних меншин."Росія застосовує ці репресивні методи до окупації України з 2014 року. Москва вимагає, щоб Україна змінила свій закон про РПЦ, прагнучи відновити УПЦ МП як підривну руку Кремля в Україні та диктувати обмеження суверенітету України та її здатності створювати власне законодавство", — зробили висновок в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосія відновила свою спільну кампанію ракетних ударів та ударів безпілотниками по українській енергетичній інфраструктурі в ніч з 2 на 3 лютого після короткочасного мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі.Російський пакет нічних ударів містив надзвичайно велику кількість балістичних ракет, що відповідає постійним зусиллям Кремля щодо накопичення ракет для максимізації шкоди цивільній інфраструктурі.Удар з 2 на 3 лютого демонструє, що Росія ніколи не мала наміру використовувати мораторій на енергетичні удари для деескалації війни або серйозного просування мирних переговорів, ініційованих США.Однак короткостроковий мораторій не означає значної поступки Росії, оскільки російські війська продовжували атакувати українську логістику й інфраструктуру протягом мораторію.Кремль продовжує однозначно відкидати західні гарантії безпеки для України, спрямовані на запобігання черговому російському вторгненню.Кремль продовжує демонструвати свою відданість своїм початковим воєнним вимогам щодо мирного врегулювання в Україні, зокрема тим, які спрямовані на знищення НАТО перед наступним раундом переговорів між США, Україною та Росією в Абу-Дабі.Кремль продовжує намагатися приховати й ігнорувати економічні наслідки своєї дорогої війни в Україні, західних санкцій і поганих рішень в економічній політиці.Індія планує обмежити імпорт російської нафти, що, ймовірно, ще більше напружить російський бюджет і дефіцит, а також перешкоджатиме здатності Росії фінансувати свої військові зусилля без більших економічних наслідків.Російські війська розпочали використовувати безпілотники Gerbera як "матеріальні кораблі" для доставлення ударних або розвідувальних безпілотників глибше в український тил.Російські війська нещодавно просунулися в районі Слов'янська, Покровська та Гуляйполя.Нагадаємо, раніше аналітики інформували, що тижневий мораторій на енергетичні удари не є значною поступкою Росії, враховуючи, що Росія продовжує відкидати довгострокове припинення вогню та раніше пропонувала аналогічні короткострокові мораторії для досягнення своїх політичних цілей..

У понеділок, 2 лютого, віряни святкують Стрітення Господнє. Цього дня у храмах проводиться особливе богослужіння.TrueUA розповідає про це церковне свято та які традиції цього дня.Стрітення Господнє: історія святаСтрітення Господнє — одне із дванадцяти найбільших після Великодня свят. На 40-й день після народження Ісуса Діва Марія і Йосиф прийшли з немовлям в храм, щоб принести Богу подяку за первістка. Для обряду посвяти їх зустрів Симеон Богоприємець, який прожив майже 300 років, оскільки ангел пообіцяв йому, що старець житиме, поки не зустріне Спасителя людства. Саме в Ісусі Симеон одразу впізнав Месію, про якого йшлося у пророцтві.Назва свята перекладається як "зустріч", оскільки в цей день зустрічаються Старий і Новий заповіти.Традиції у свято Стрітення ГосподньогоНа Стрітення Господнього в храмах проводяться святкові богослужіння. Християни в цей день освячують свічки. Вважається, що вони захищають будинок від блискавки та грому. Також у цей день освячують воду, яка має цілющі властивості. Стрітенською водою можна натерти хворе місце — вона допоможе.Багато людей на Стрітення влаштовують святкові обіди, збираються усією сім’єю для спільної молитви. У це свято варто простити усі образи та виявити до найближчого оточення максимальну увагу, розуміння і тепло.Прикмети погоди на 2 лютогоЯка погода сьогодні — такою вона буде і на Масляну.Ранкова зоря трималася недовго і згасла — вдарять морози.Кішки підлогу шкребуть — будуть хуртовини.Похмурий день — навесні настануть заморозки.Нагадаємо, раніше TrueUA публікував календар іменин на лютий, який підкаже, як назвати малюка, щоб його оберігав янгол-охоронець.Читайте також: Чому дата змінюється: коли і як святкують китайський Новий рік.

У неділю, 1 лютого, в народі святкують Трифонів день, у світі — День десерту. Привітання з іменинами сьогодні приймають Василь, Микола, Петро, Семен, Тимофій.TrueUА розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 1 лютогоУ цей день дівчата моляться святому Трифону про хороших наречених, адже лютий — пора весіль.Також 1 лютого задобрюють та пригощають котів, щоб вони добре ловили мишей.Трифон вважався покровителем землеробства та домашніх тварин, в першу чергу — птахів. У день його пам'яті потрібно ситно годували домашню птицю. Наші предки додавали в корм свіжі овочі.У давнину жінки, які хотіли народити дитину, проводили обряд — йшли на водойму, де немає льоду, і кидали на воду букет квітів.Що не можна робити 1 лютогоЗабороняється байдикувати та просто лежати у ліжку.1 лютого не варто сваритися та лихословити.Не можна проводити цей день на самоті.Не слід дарувати 1 лютого гострі предмети, годинники, капці, рушники чи дзеркала.Не варто починати нові справи.Прикмети погоди на 1 лютогоДивилися, який сьогодні день: заметіль вказує, що весь лютий буде холодний і сніжний.1 лютого сильний мороз — літо буде спекотним.Вночі на небі багато зірок — зима буде довго тривати.1 лютого сонячний день — весна рано прийде.Нагадаємо, раніше TrueUA публікував календар іменин на лютий, який підкаже, як назвати малюка, щоб його оберігав янгол-охоронець.Читайте також: Чому дата змінюється: коли і як святкують китайський Новий рік.

Лютий 2026 року має низку важливих дат. Зокрема, християни відзначатимуть одне з найбільш важливих релігійних свят — Стрітення Господнє.TrueUA розповідає, які свята припадають на лютий 2026 року.1 лютого — мученика Трифона.2 лютого — Стрітення Господнє.3 лютого — Симеона та Анни-пророчиці.4 лютого — преподобного Ісидора.5 лютого — мучениці Агафії.6 лютого — преподобного Вукола.7 лютого — преподобного Парфенія та Луки.8 лютого — великомученика Феодора Стратилата, святого Сави.9 лютого — мученика Никифора.10 лютого — святого мученика Харлампія.11 лютого — священномученика Власія.12 лютого — святого Мелетія, Антонія.13 лютого — преподобного Мартиніана.14 лютого — преподобного рівноапостольного Кирила, святого преподобного Авксентія.15 лютого — апостола Онисима, преподобних Пафнутія, Євсевія та Євфросинії.16 лютого — мучеників Памфіла та Порфирія.17 лютого — великомученика Теодора Тирона.18 лютого — святого Закхея, святого Льва, Папи Римського.19 лютого — апостола Архипа.20 лютого — преподобного Лева, єпископа Катанського.21 лютого — преподобного Тимофія, святого Євстатія (Остапа).22 лютого — віднайдення мощів святих мучеників, що в Євгенії.23 лютого — священномученика Полікарпа.24 лютого — перше і друге Віднайдення голови Іоанна Хрестителя.25 лютого — неділя про Митаря і Фарисея; святого Тарасія, архієпископа Константинопольського.26 лютого — святого Порфирія, єпископа Газського.27 лютого — святого преподобного сповідника Прокопія Декаполіта.28 лютого — преподобного отця нашого і сповідника Василія.Нагадаємо, в останній місяць зими в Україні буде багато цікавих і важливих свят. Зокрема, громадяни відзначатимуть День Державного герба України та День Героїв Небесної Сотні.Читайте також: Коли релігія стає зброєю: інтерв’ю про війну, віру і відповідальність держави.

Війна радикально змінила не лише безпекову та політичну реальність України, а й глибші пласти суспільного життя — світогляд, культуру та релігію. У цих сферах сьогодні перетинаються питання свободи віросповідання й національної безпеки, духовної підтримки людини на війні та ролі держави у формуванні ціннісної політики.Про те, як Україна балансує між збереженням релігійної свободи та протидією гібридним загрозам, чому статистика релігійних громад не завжди відображає реальність, яку роль віра відіграє для військових і чи може психолог замінити капелана, ми поговорили з військовослужбовицею, докторкою філософських наук, професоркою, радницею заступника керівника Офісу президента України Вітою Титаренко.В інтерв’ю пані Віта також розповіла про світоглядні трансформації українського суспільства після 2014 і 2022 років, участь релігійних спільнот у допомозі військовим, розвиток мілітарного релігієзнавства, нову логіку державних культурних і релігійних проєктів під час війни й про власні ініціативи — від "Громад майбутнього" до меморіальних і книжкових проєктів пам’яті.Релігійна свобода та нацбезпека— Пані Віто, сьогодні ви, здавалось би, поєднуєте непоєднуване: докторка філософських наук, професорка, науковиця, релігієзнавиця, військова. Восени минулого року ви розпочали новий етап своєї діяльності — у складі команди Офісу президента. Які ключові виклики нині постають перед державою у сфері релігійної політики в умовах війни?— Дійсно, поєднуємо непоєднуване, але мета і завдання фактично перетинаються в усіх цих площинах. І, як на мене, найбільшим викликом є захист національних інтересів без того, щоб порушувати принципи свободи віросповідання, тому що свобода совісті, свобода віросповідання існує там, де їй нічого не загрожує. У ситуації війни ці загрози тільки зростають.І ми бачимо це сьогодні на низці таких прикладів, які інколи просто вражають уяву. Ну дивіться, що відбувається, умовно, на материковій території й на території, яка перебуває під російською окупацією, чи на території анексованого Криму?Скажімо, на окупованих територіях пригнічується, забороняється будь-яке інакомислення. Переносяться кліше із російського законодавства на ці території. Фактично заборонена діяльність Православної Церкви України, Української Греко-Католицької Церкви. Дуже переслідуваними є протестанти й католики, тому що їх сприймають як іноагентів.На сьогодні, із того, що відомо, — це понад 100 священників піддавалися катуванням фактично репресіям. Чи є це порушенням свободи совісті? Це є порушенням свободи совісті! Причому кричуще, на межі й фізичного знищення.— Якщо говорити про територію, що перебуває під контролем України, як держава сьогодні балансує між збереженням свободи віросповідання та необхідністю захисту національної безпеки, зокрема у випадку релігійних організацій, афілійованих із країною-агресором?— Тут ми бачимо ситуацію іншу: ми залишаємося поліконфесійною державою, тому що саме здорова конкуренція дозволяє паритетне існування і реалізацію цієї свободи віросповідання, свободи вибору.Ми знаємо, що у нашій країні існує загроза національній безпеці з боку певних релігійних організацій, які мають афіліацію із країною-агресором. Йдеться про Українську православну церкву, яка де-факто перебуває в єдності із Московським патріархатом.І знову ж таки, українська держава йде не шляхом ліквідації цієї церкви, зберігаючи баланс свободи, а шляхом відмежування, запускаючи складний механізм, щоб спочатку це був закон про необхідність перейменування, потім уже закон, який забороняє діяльність релігійних організацій з центром у країні-агресорі.Це розумно? Це не просто розумно. Скажу навіть так: ми з цим дещо і запізнилися. Ще, наскільки я пам’ятаю, здається, у 2022 році Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) проводив дослідження серед українського суспільства щодо ставлення до ситуації з Українською православною церквою, що в єдності з Московським патріархатом. Це початок війни, це глорифікація Кирилом війни, це освячення Росією усіх цих військових дій.Власне, релігія була одним із мотивів, який Росія використала у гібридній війні. Що ми бачимо? Близько 70% респондентів, якщо я не помиляюсь, говорили про те, що держава повинна втрутитися в ситуацію із Московською церквою. І понад 50% говорили, що потрібно взагалі заборонити.Але держава йде цим складним шляхом, балансуючи на межі, на вістрі збереження релігійної свободи, але має бути захист національних інтересів. Тому що держава відповідає за всіх своїх громадян, до якої б релігії вони не належали чи навіть якщо вони не належать до жодної з релігій.— За даними Державної служби з етнополітики та свободи совісті, станом на 1 січня 2025 року (нині це найсвіжіші дані), в Україні було 34 663 релігійні організації, найбільше з яких належать до Московського патріархату — 10 118, тоді як ПЦУ — 8 511. Чому, з огляду на нинішню політичну ситуацію в Україні, цей розрив досі зберігається?— Хороше запитання і, знаєте, теж відповідь на нього нелінійна. По-перше, існує певна історична інерція, тобто було присутнє тривале адміністративне домінування. Мало того, є специфіка обліку цих релігійних організацій, тому що облік відбувається за наявністю статутів. Самі громади можуть бути різні за кількістю, але якщо є статут, значить, уже є оця одиниця, яка рахується як релігійна організація.Ми можемо з вами прекрасно проілюструвати специфіку як релігійної статистики, так і релігійної соціології. Бо й одна, і інша не є повним відображенням реальності. Тобто це є інструменти вивчення реальності, але не повного відображення.Знову ж таки, за даними досліджень релігійної ситуації Центру Олександра Разумкова (коли досліджують конфесійну специфіку), у нас не було мусульман. Вони потрапили у соціологічну похибку. І коли був круглий стіл, я пам’ятаю, тодішній муфтій Духовного управління мусульман України "УММА" — Саїд Ісмагілов, який сьогодні виконує свій військовий обов’язок як громадянин України, захищаючи її територіальну цілісність, він тоді виступав і каже: "Ну як же ж так? Ми є, а в соціології нас немає".Тому що вони потрапили у соціологічну похибку. Так само є проблеми, специфіка із цією статистикою. Але скажу, що вона не тільки чисельна чи цифрова. Специфіка полягає у тому, що треба долати цю інерцію, а це не відбувається так швидко, як хотілося б.Переходи в Православну церкву України також ускладнені через низку причин — як внутрішніх, так і зовнішніх. По-перше, війна ускладнює ці процеси, особливо десь на місцях, і багато парафій застрягли у перехідному періоді.І ми говоримо про те, що кількісні показники не є відображенням реальності у тому вигляді, у якому вона існує. Тому процес іде, можливо, не так швидко, як нам би хотілося, але найголовніше — що він має незворотний характер.Людина на війні: віра, психологія, капеланство— В умовах постійної небезпеки люди шукають опори — у психології, вірі, спільнотах. Це породжує нові запити й нові форми духовної та емоційної підтримки. Яку роль, на вашу думку, відіграє релігія для людини в умовах постійної небезпеки?— Я думаю, релігія відіграє ту роль, яка притаманна їй історично. Це духовна опора, надія, компенсаторна функція. І в умовах загрози, в умовах небезпеки, в умовах ризику для життя ця потреба загострюється.Але скажу зі свого досвіду спілкування з нашими захисниками: навіть там, поблизу лінії розмежування, є як віруючі люди, так і невіруючі — ті, кого ми називаємо атеїстами. Але атеїстами не в тому розумінні, що вони проти релігії, адже "а" не означає "проти", "а" означає "не".Тобто у них якась своя система цінностей, відмінна від релігійної. Якщо ж ми говоримо про конфесійну специфіку, то вона трошечки розпливається, не має чітких обрисів там, де загроза життю є абсолютно реальною.Ми знаємо, що капелани, по суті своїй, мають духовно оформлювати усіх: військовослужбовців, весь особовий склад, яким вони опікуються, незалежно від конфесійної приналежності. При цьому капелани не приховують, до якої церкви належать, і водночас вони не повинні займатися прозелітизмом — залучаючи чи переманюючи у свою конфесію представників інших віросповідань.Це такі питання, знаєте, дуже делікатні, дуже непрості, і українські капелани різних конфесій напрацьовують новий досвід ось такого духовного оформлення в умовах небезпеки, в умовах війни.Прозелітизм — активне прагнення навернути інших людей до своєї віри, релігії чи системи переконань, а також сама діяльність, спрямована на залучення послідовників (прозелітів). Термін походить від грецького слова, що означає "новоприбулий" чи "навернений". Він може означати як щире місіонерство, так і небажане переманювання, а в деяких замкнених спільнотах (наприклад, друзи) заборонений. — Ми живемо в епоху масової популяризації психології, і за час війни люди почали частіше звертатися до психологів. Чи може психолог замінити капелана?— Цікаве питання. Трохи в іншому формулюванні я сама його ставила військовослужбовцям, нашим захисникам, коли була у складі групи контролю бойового стресу, тобто тим військовим психологом, але в душі я ще й релігієзнавець, дослідник і маю тісну співпрацю із капеланами.Ось питання, яке я ставила військовослужбовцям: хто вам більше потрібний — капелан чи психолог? Відповідь була, що потрібен і той, і той. Тому що те, що скажеш капелану, — не скажеш психологу, і навпаки.Для себе я зробила висновок, що все-таки у кожного є свій спектр діяльності, свій функціонал, якщо підходити інструменталізовано. Психолог працює з поведінкою, з травмами, капелан працює з духовними сенсами, але вони часто йдуть пліч-о-пліч, і інколи функції одного переносяться на іншого.Це війна, тут немає такого чіткого розмежування. Однак ще раз кажу, що й один, і інший повинні бути, виконуючи свою функцію і діючи у тандемі. У нас це виходило, тож я ще раз переконуюся, що така паритетна співпраця є більш ефективною. Тому що все це потрібно для чого? Аби допомогти нашим захисникам стояти на фронті.Світоглядні зміни та релігійна свідомість— Після 2014 року, а особливо після 2022-го, українське суспільство переживає глибокі світоглядні зміни, які відображаються і в релігійному житті. Чи можна говорити про формування нової української релігійної свідомості після 2014-го і, особливо, після 2022 року?— Ви знаєте, дуже хороше запитання, його можна навіть класти в етапи зміни релігійної свідомості українця цього періоду. Звісно, свідомість змінювалася. Після 2014 року спостерігався відхід від імперських моделей, які нам нав’язували ще з часів Радянського Союзу. Вже тоді, хоча Росія ще не була настільки агресивною у своїх духовних виявах, ідеї "русского міра" насаджувалися, вже тоді засівалися.Натомість 2022 року, мені здається, ці зміни вже набули більш стрибкоподібного характеру. Хоча треба розуміти, що всі процеси відбуваються дуже нелінійно, вони різновекторні. Так само як світ стає більш релігійним і менш релігійним, то і тут релігійна свідомість: з одного боку, вона вчить нас розрізняти проповідь і пропаганду, з іншого боку — ми бачимо, що сьогодні, коли вже чотири роки повномасштабної агресивної війни, у серці України, у Голосіївському монастирі, відбувається навчання дітей за російськими підручниками, їм насаджують російські фільми. Чим думають такі батьки? Що це таке відбувається? Яку сплячу агентуру у такий спосіб формують?Зміни відбуваються у напрямку розвитку, тому що навіть самі релігійні організації, які є україноцентричними та включені у контекст захисту національних інтересів і територіальної цілісності, набувають нових значень через свій непритаманний функціонал. Вони співпрацюють зі ЗСУ. Змінюється при цьому релігійна свідомість? Звісно, змінюється.Вони займаються волонтерством, допомогою внутрішньо переміщеним особам, адвокацією українських інтересів. Але водночас залишки отакої імперської свідомості присутні, і їх треба однозначно викорінювати, тому що це теж умова нашого виживання.— Які релігійні спільноти беруть найактивнішу участь у допомозі військовим і постраждалим від війни та в який спосіб?— Ми вже частково зачепили це питання. Дуже складно оцінювати це в якихось кількісних показниках, тому що чисельність релігійних організацій різна і спроможності їхньої діяльності різні. Але фактично всі конфесії включені у допомогу Збройним силам України.Я навіть, перебуваючи у складі 109-ї Донецької окремої бригади сил територіальної оборони Збройних сил України, співпрацювала із протестантськими церквами, які допомагали нам, завозячи продукти, медикаменти, фільтри для води, багато речей немілітарного призначення.Знову ж таки, капеланський напрям — це той напрям, у який включені майже всі конфесії. Відповідно до тих пропорцій, які існують у суспільстві, найбільша чисельність капеланів належить Православній церкві України, однак покрити всі посади вони не можуть. Тут протестанти виходять в актив і кажуть: "Давайте ми, ми можемо, ми хочемо, ми будемо, ми готові!".Я ще раз хочу зауважити, що всі християнські конфесії — православні, католики, греко-католики, протестанти, а також усі нехристиянські — іудейські, мусульманські громади — дуже активні у допомозі й адвокації українських інтересів на міжнародній арені. У цьому сенсі Україна демонструє конфесійну єдність.Подивіться на заяви Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіО) — вони єдині у своєму засудженні ідеології "русского міра", позиції Російської православної церкви тощо. Ці заяви показують єдність розуміння й підтримки держави, що є дуже важливим.Взагалі це прецедент, якого немає в Європі. Таких організацій, як ВРЦіО, більше немає — ми тут теж перебуваємо в такому європейському релігійному авангарді.— Релігійний авангард… Звучить багатообіцяюче.— На теренах України понад мільйон протестантів, і в Європі Україну називають біблійним поясом Європи. Я зустріла отакий зворот — він видався мені дуже цікавим. Думаю, треба, аби про нього теж знали.Наука під час війни— Війна породжує нові міждисциплінарні напрями досліджень. Один із них — мілітарне релігієзнавство. У чому полягає суть мілітарного релігієзнавства в Україні?— Я думаю, що багато чого в умовах війни мілітаризується, і якимось чином мілітаризується й релігієзнавство. Але це, радше, стосується методологічного набору, яким релігієзнавство як наука оперує у вивченні дійсності.Я вам скажу так: про сек’юритизацію релігії говорилося давно. І пам’ятаю нашу працю "Релігійна безпека/небезпека України", яка вийшла у відділенні релігієзнавства Інституту філософії Національної академії наук України ще у 2019 році. Це вже був результат досліджень, коли українці прекрасно розуміли загрозу інструменталізації релігії — те, що ми вже сповна побачили у 2022-му.Тому, звісно, релігієзнавство теж стоїть перед викликами випрацювання нового інструментарію для дослідження нової реальності. Але я вам скажу, що релігієзнавці не сплять: вони сьогодні перебувають і в лавах Збройних сил України. Я — не єдиний приклад, я знаю багатьох своїх колег і хочу, щоб й інші їх знали.Це і Жора Филипович, це і Саїд Ісмагілов, це і Руслан Халіков. Юрій Павлович Чорноморець постійно включений у мілітарний контекст, допомагаючи Збройним силам України, і водночас він працює у сфері наративів і наукових досліджень.Релігієзнавство як наука рухається, розвивається, напрацьовує й адекватно відображає ту реальність, у якій ми живемо. Розробляється навіть і нова термінологія, наприклад: "релігійна резистентність", "сек’юритизація релігії" тощо. Це теж є відпрацюванням відповідного інструментарію.Державні проєкти: логіка, критерії, ефективність— Війна змінює не лише пріоритети, а й саму логіку реалізації державних культурних і релігійних проєктів — від формату до змісту й критеріїв ефективності. Як повномасштабна війна змінила зміст і формат культурних та релігійних проєктів, які реалізує держава?— Критерії дуже прозорі. По-перше, це ті проєкти, які посилюють стійкість українського суспільства. По-друге, те, про що ми з вами говорили, — ті проєкти, які посилюють національну безпеку. Це ті проєкти, які мають реальний соціальний ефект.На сьогодні сферою моїх зацікавлень, серед іншого, є проєкт "Громади майбутнього". Це не комерційний проєкт, це соціальний проєкт, який спрямований на те, щоб поєднати українське суспільство, засіяти точки зростання на умовах формування нової свідомості українця. З одного боку — нової свідомості, а з іншого боку — продовження "традицій толоки".Дуже цікавий проєкт. Якщо буде можливість, ми про нього поговоримо окремішно, але ці критерії успішності проєкту у "Громадах майбутнього" теж застосовуються, виправдовуються і працюють.Звичайно, це проєкти, які повинні працювати на міжнародний імідж України. Навіть остання поїздка представників українського суспільства — експертів, лідерів думок — до Брюсселя для виступу у Європарламенті має велике значення, тому що Європа зацікавлена у тому унікальному досвіді, який має Україна в розрізі протистояння гібридним загрозам у сфері релігії, культури тощо.Це та м’яка сила, яку Росія, на жаль, використовує для того, щоб посіяти розбрат, підготувати ґрунт для входження "русского міра". І ми повинні самі вміти це розпізнавати, мати певні маркери для виявлення цих загроз та вчити цього Європу.Тому всі ці проєкти, які мають такий набір критеріїв, повинні бути реалізовані — не лише за підтримки держави, а й за участі всіх небайдужих, усіх, кому болить майбутнє України.— Оскільки ми вже з вами зачепили тему критеріїв, то за якими саме критеріями держава визначає пріоритетність культурних та релігійних ініціатив під час війни? Можливо, більш конкретно.— Знаєте, більш конкретно буде складніше, тому що питання полягає у тому, які саме проєкти й про що йдеться. Тому що держава і релігійні організації діють на умовах партнерства. Все-таки держава не втручається у церковні справи — держава є партнером.І як відбувається це спілкування? Представники державних органів чи навіть Офісу президента часто є присутніми на засіданнях релігійних організацій, тієї ж Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. Пані Олена Ковальська там не один раз була присутня, коли обговорюються важливі питання — чи щодо капеланства, чи щодо можливостей волонтерства, чи ще щось.І те, що потрібно для вирішення релігійним організаціям, і ті точки перетину, де держава та релігійні організації можуть посилити одна одну, — усе це відбувається на паритетних основах. Це все має працювати на імідж України, на укріплення національних інтересів, на співпрацю і на збереження свободи совісті, свободи віросповідання, якої Україна дотримується, попри всі загрози й виклики.Особиста робота і конкретні проєкти— Пані Віто, а що для Вас означає "успішний" державний проєкт у сфері культури або релігії?— Успішний проєкт — це той, який має реальні цілі, який не є показушним і який має працювати на Україну. Має конкретні етапи, конкретних виконавців, орієнтований на українця."Громади майбутнього" — це той проєкт, яким я опікуюся. Він має всі ці ознаки й спрямований на те, щоб у майбутньому реінтегрувати військовослужбовців у суспільство. Це дуже важливо, тому що це наше майбутнє, це можливості уникнення стигматизації та розривів у суспільстві.Цей проєкт спрямований на соціально вразливі верстви населення — внутрішньо переміщених та малозабезпечених осіб. На те, щоб відбудовувати зруйноване на нових засадах, підіймати сільське господарство, застосовувати альтернативні джерела.Як на мене, це ефективний проєкт. Він відповідає і моїм внутрішнім запитам, і тим запитам, які для України сьогодні є важливими. Тому закликаю підключатися, цікавитися, шукати в інтернеті: "Громади майбутнього", і будемо працювати разом заради майбутнього України.Загалом питання відновлення — це не лише про інфраструктуру, а й про сенси, цінності та культурно-релігійне життя майбутньої України. Це питання неминуче постане, воно вже постає.Після війни: майбутнє— Які довгострокові зміни у сфері культури та релігії Ви вважаєте необхідними після війни?— Подумаймо разом, тому що війна по-іншому оголює проблематику. Вона показує вразливість і релігії, і культури як сфер, якими можуть маніпулювати, які країна-агресор може використовувати у своїх імперських цілях.Я думаю, що відбудеться переосмислення ролі культури, ролі релігії у державній політиці, буде посилюватися інституційна стійкість цих сфер. Можливо, будуть відпрацьовуватися механізми захисту від впливів.Йдеться і про релігійну кібербезпеку як один із механізмів, скажімо так, убезпечення цієї сфери діяльності від ворожого впливу.Крім того, українське релігієзнавство багато говорило про те, що ми повинні мати й плекати щось своє, ми повинні вибудовувати свій власний український світ. Це те, що даватиме нам наснагу й надію, це те, що потребуватиме наших зусиль, і це те, що ми зможемо залишити своїм дітям.— Які ще ключові культурні та релігійні проєкти, окрім вищезгаданого, ви нині координуєте в Офісі президента? Чи ви зосередилися саме на "Громадах майбутнього"?— Ні, "Громади майбутнього" — це неофіційний проєкт, я б так сказала, це народний проєкт, запит суспільства, і я тут, у ньому, тому що розумію його значущість.Що стосується Офісу президента, тих сфер і тих проєктів, над якими я зараз працюю, то це тандем з інституціями, з окремими людьми. Це Український інститут національної пам’яті й пан Олександр Алфьоров, це Національний воєнно-історичний музей і пан Ярослав Тинченко.Ми об’єднані зараз у проєкті "Михайлівська стіна пам’яті". Зараз вона потребує оновлення, упорядкування. Йдеться про те, щоб цей простір наповнити глибокими сенсами, вшановуючи наших захисників і захисниць.Мені дуже болить цей проєкт, тому що на цій стіні пам’яті будуть прізвища дорогих і важливих для мене людей. Але скількох ще ми не знаємо — де вони перебувають, не знаємо їхніх прізвищ. Ще один простір буде присвячений зниклим безвісти, але це буде знак, що ми їх пам’ятаємо і чекаємо.Проєкти з меморіалізації та вшанування є для мене особистою сферою зацікавлення. Буквально у січні вже має вийти "Книга пам’яті полеглих киян", де я мала честь плекати пам’ять і упорядковувати біографії наших захисників і захисниць, починаючи з 2014 року.Це лише перші 100 біографій, перші 100 українських героїв. Причому українських героїв не лише відзначених цією високою нагородою, а героїв уже тим, що вони встали на захист української держави, полишивши всі свої цивільні справи.Книга настільки була сенситивна, чутлива для мене: я ці сто біографій просто прожила. Скоро вона вийде друком, але вона лише перша. Це такий проєкт, який буде протяжним, але він продовжуватиметься доти, доки останнє ім’я героя не буде вшановане гідно на рівні держави.— Коли запланований вихід книги?— Пілотний проєкт був представлений наприкінці грудня, а у січні має бути весь наклад. Ми очікуємо на презентацію книги в КМДА.Дуже зацікавлений у презентації наш Центр інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ Збройних сил України, бо саме він дав можливість працювати над цією книгою, оскільки це також збігається з політикою Центру інформаційно-комунікаційної підтримки.Комунікація і партнерство— Як вибудовується комунікація між Офісом президента та релігійними організаціями у межах ваших проєктів?— Як радник заступника керівника Офісу президента України, пані Олени Ковальської, я є таким ланцюжком, зв’язківцем між представниками релігійних організацій і Офісом президента. Це лише один із форматів, тому що моя релігієзнавча специфіка, напрацьована роками, дозволяє мені виходити й напряму спілкуватися з багатьма релігійними очільниками.Крім того, є й офіційний формат — листи, запрошення, участь у різних заходах. Я як представник Офісу президента України була присутня на низці заходів, круглих столах. Формати є абсолютно різними: робочі групи, офіційні зустрічі, неформальне спілкування.Ось зараз муфтій Духовного управління мусульман України шейх Мурат Сулейманов мною передав запрошення пані Олені Ковальській зустрітися у мечеті на Дегтярівській, що у Києві, для розмови, для окреслення спільних дій.Мені дуже імпонує, коли відбувається і формальне, і неформальне спілкування, адже ці дві форми підсилюють одна одну і є більш результативними. Тримаємо руку на пульсі й, де можемо, сконтактовуємо усіх на єдиному ґрунті, у єдиних баченнях, у спільних задачах і цілях..

У понеділок, 26 січня, в народі святкують Федорів день, у світі — Всесвітній день екологічної освіти та Міжнародний день митника. Привітання з іменинами сьогодні приймають Аркадій, Іван, Петро, Семен, Федір, Марія.TrueUА розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 26 січняУ народі у день Федора заведено поминати померлих, оскільки вважалося, що покійні сумують за сім'єю і ходять землею.Якщо 26 січня у домі був іменинник, наші предки йому обов’язково варили горохову кашу. Вірили, що тоді він весь рік буде здоровим та щасливим.Цього дня селяни ворожили. Наприклад, кидали горох на тарілку. Якщо він котиться дзвінко, то чекали на мороз. А якщо тихо — вважали, що буде снігопад.Що не можна робити 26 січняНе можна сваритися та перебувати у конфлікті з сусідами.Не варто знімати оберіг.Не слід мити або підмітати підлогу, щоб не вигнати здоров'я та удачу.Не можна викидати сміття, щоб не винести успіх із дому.Прикмети погоди на 26 січняСиниця співає від самого ранку — скоро прийде похолодання.Ніч зоряна — добре вродить льон.Дивилися, який сьогодні день: мете хуртовина — зима ще буде лютою; ясний і тихий день — до ранньої та теплої весни.Туман зранку — буде відлига.Нагадаємо, у перший місяць 2026 року в Україні буде багато цікавих і важливих свят. Зокрема, громадяни відзначатимуть День пам'яті Героїв Крут.Читайте також: Чому дата змінюється: коли і як святкують китайський Новий рік.

У суботу, 24 січня, в народі святкують Оксанин день, у світі — Міжнародний день освіти та Міжнародний жіночий спортивний день. Привітання з іменинами сьогодні приймають Денис, Іван, Микола, Павло, Тимофій, Ксенія, Оксана.TrueUА розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 24 січняЯкщо у цей день вся родина збереться разом, то вона буде дружна і міцна.24 січня селяни перевіряли, чи вистачить запасів зерна до нового врожаю.День Оксани вважали переломом зими.У цей день наші предки зважували хліб, щоб з'ясувати, чи буде підвищуватися ціна на нього. Для цього брали хліб і важили його ввечері, а вранці повторювали процедуру. Якщо вага хліба зменшилася — хліб подешевшає, якщо вага збільшилася — подорожчає, вага не змінилася — ціна залишиться такою ж.​Що не можна робити 24 січняСтарі люди радили в цей день не шити, не прясти, не в'язати, не стригти волосся і нігті.Не можна 24 січня розповідати свої сни.Наші предки у цей день не вечеряли — вважалося, хто першим сідав до столу, той незабаром помре.У цей день намагалися не зав'язувати вузли, тому що це могло спричинити біду та притягнути смерть.Прикмети погоди на 24 січняЗаметіль чи снігопад — весна прийде пізно.Погода безвітряна — друга половина липня буде спекотною.Блакитне небо і білі хмари — навесні буде сонячно і ясно.Якщо в цей день потепліло, то весна буде пізньою і холодною.Якщо день морозний — урожай в цьому році буде пізнім.Нагадаємо, у перший місяць 2026 року в Україні буде багато цікавих і важливих свят. Зокрема, громадяни відзначатимуть День пам'яті Героїв Крут.Читайте також: Чому дата змінюється: коли і як святкують китайський Новий рік.

У п'ятницю, 23 січня, в народі святкують день Агафія-напівхлібника, у світі — День почерку. Привітання з іменинами сьогодні приймають Володимир, Геннадій, Іван, Федір, Катерина.TrueUА розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 23 січняНаші предки у цей день готували страви з м'яса — вірили, що це щасливий знак.23 січня селяни прибирали в коморах. Спорожнілі засіки вичищали та вимітали. При необхідності проводили ремонтні роботи: латали стіни та двері.Вважалося, що і для людей, і для худоби повинна залишитися половина запасів, заготовлених восени. Якщо було менше — сім'ю міг наздогнати голод.Слов'яни вірили, що людина, народжена 23 січня, буде багато працювати в житті. Що не можна робити 23 січняНе можна проводити цей день на самоті.Не варто перейматися вчинками з минулого — краще забути про них.У цей день не можна дивитися на зірки, які падають. Це вважається поганою прикметою.23 січня не можна сваритися і лаятися.Не можна перебувати в неприбраному будинку чи квартирі.Прикмети погоди на 23 січняПадає сухий сніг — буде сухе літо, мокрий — дощове.Якщо немає снігу, але лежить іній і є лід на озерах, то літо буде непогожим, а урожай — пізнім.Якщо небо безхмарне і ясне — буде рання весна.Якщо 23 січня дме вітер з Півдня, значить, в червні будуть часто йти грози та дощі.Нагадаємо, у перший місяць 2026 року в Україні буде багато цікавих і важливих свят. Зокрема, громадяни відзначатимуть День пам'яті Героїв Крут.Читайте також: Чому дата змінюється: коли і як святкують китайський Новий рік.

У четвер 22 січня, привітання з Днем ангела приймають усі хлопці та чоловіки з іменем Тимофій. У перекладі з грецької мови воно означає "шанувати Бога".ТrueUA підготував добірку зворушливих привітань у віршах та листівках для власників цього прекрасного імені.З Днем Тимофія: привітання у віршах***В День ангела, Тимофій, бажаю я любовіІ від душі успішних перемог,Натхнення, щастя світлого, здоров’я,І хай тебе оберігає Бог!***У Тимофія нині свято,Друзів прибуло багато.Квіти є і подарунки,І обійми, й поцілунки.Але головне у тому,Щоб й надалі цьому домуПосміхалась доля щиро,Щоб жили надія й віра,І любов, розправив крила,Кожне серце тут зігріла.***Тимофій — ти в нас боєць,І в роботі молодець!Люблять всі тебе дівчата,Липнуть всі, немов ти м’ята,Ти в нас гордий, не здаєшся,На любов не піддаєшся!Хай завжди тобі везе,І в житті буде усе!***Сильний, мужній і простий,Одним словом — молодий!Ти найкращий у нас в світі,Просто чудо — ти такий!Тимофій, тебе вітаєм,З Днем ангела твоїм,І тобі одне бажаєм —Будь завжди ти золотим!***Свят у світі є багато.Іменини — також свято,Наймиліше від усіх:Подарунки і пиріг —Тимофій, усе — для тебе.Зазирає янгол з небаНа твоє веселе святоЙ ніби хоче нагадати,Що святий у тебе єНа ім’я, як і твоє.Він тебе оберігає,Любить і застерігає:Любим будь і людям й Богу,Не цурайсь свого святого —Й кожен свій день іменинВідсвяткуй разом із ним.***З днем Ангела, хай сонце ніжно сяєВ твоїм житті, і на твоїм віку.Хай Ангел береже і захищає,І просить в Бога доленьку легку.Хай будуть всі стежки твої безхмарні.І щастя в домі, і в душі квітує,Хай будуть друзі, тільки щирі, гарні,І Бог твої молитви завжди чує!З Днем Тимофія: привітання у листівкахЯк відомо, громадяни України все частіше змінюють свої імена. Деталі про цю послугу — у матеріалі TrueUА.Нагадаємо, раніше у ПЦУ пояснювали, чи можна відмовитись бути хрещеною та хрещеним. Детальніше — у нашому матеріалі..

У неділю, 18 січня, в народі святкують Афанасіїв день, у світі — день тлумачного словника та день запалювання маяка. Привітання з іменинами сьогодні приймають Олександр, Афанасій, Володимир, Вольдемар, Дмитро, Євген, Омелян, Іларіон, Кирило, Максим, Михайло, Микола, Сергій, Еміль, Ксенія, Марія, Оксана.TrueUА розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 18 січняНаші предки вірили, що в цей день потрібно було позбавлятися від нечистої сили, для цього проводили різноманітні обряди та виготовляли обереги.Для створення оберегів використовували чортополох — його зашивали в хустинку і носили з собою.Що не можна робити 18 січняУ цей день не можна лихословити, лаятися та сваритися.Не можна хрестити хлопчиків сьогодні, інакше в майбутньому у них буде чоловіче безсилля.З цього дня до Великодня не рекомендується відзначати весілля.Невдалий день для переїзду. На новому місці постійно будуть скандали.Не варто звертатися до суду в цю дату — програєте справу.Прикмети погоди на 18 січняСнігопад цього дня вважався добрим знаком — будуть роїтися бджоли.Якщо зранку випав сніг, то буде хороший урожай ранньої гречки, якщо випав вдень вродить середня гречка, а якщо ввечері, то пізня.На небі яскраві зорі — буде хороший урожай хліба.Часто гавкають собаки — буде багато дичини.Нагадаємо, у перший місяць 2026 року в Україні буде багато цікавих і важливих свят. Зокрема, громадяни відзначатимуть День Соборності..

У четвер, 15 січня, в народі святкують Павлів день, у світі — День Вікіпедії. Привітання з іменинами сьогодні приймають Гавриїл, Іван, Михайло, Павло, Прохор, Ян, Олена, Ілона.TrueUА розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 15 січняУ народному календарі цей день вважався переломом зими. Дні ставали довшими, а ночі — коротшими. Наші предки вважали, що зима 15 січня відступала, і на порозі з’являлась весна.15 січня моляться про багатий врожай льону.Якщо в цей день народилася дитина, їй в колиску потрібно покласти пучок льону.Дорослий, який відзначає день народження, також повинен вдягнути щось лляне, щоб весь рік не знати печалей і бути щасливим.Що не можна робити 15 січняУ цей день не варто з’ясовувати стосунки.Не слід зустрічатися з недоброзичливими людьми.15 січня не можна обговорювати чи засуджувати когось.Також у цей день не рекомендується залишати на ніч взуття брудним.Прикмети погоди на 15 січняБілі хмари швидко пливуть — до сильного вітру.Сонячний день віщує зміну погоди.Півні рано співають — до відлиги.Птахи порпаються в снігу — до потепління.Нагадаємо, у перший місяць 2026 року в Україні буде багато цікавих і важливих свят. Зокрема, громадяни відзначатимуть День Соборності..

У понеділок, 12 січня, привітання з Днем ангела приймають усі дівчата та жінки з іменем Тетяна. У перекладі з грецької мови означає "упорядниця", "засновниця".ТrueUA підготував добірку зворушливих привітань у віршах та листівках для власниць цього прекрасного імені.З днем Тетяни: привітання у віршах***З Днем ангела Тетяну я вітаю,Всіх благ земних тобі я побажаю,За душу людяну і простоту,За добре серце й доброту,Хай ангел тобі подарує натхнення,А Бог — людське благословення!***Хай Тетяну ангел вберігає,І в усьому, завжди, їй допомагає!Хай тобі Господь із неба,Додає усе що треба.Щоб добре серце мала,І усім допомагала,Розцвітала, багатіла,І з роками молоділа.Друзі, щоб добра бажали,На роботі поважали,Щоби жити було мило,Щоб завжди була щаслива!***Хай святкове янголяткоПринесе кохання в хатку,Тетяні нашій всі дарункиТільки вищого ґатунку.Посміхайся і радійЦілий рік на крилах мрій!***Ім'я дивовижне Тетяна існує,І скажемо щиро — найкращим пасує.І той, кому Бог це ім'я посилає,В житті наче зіронька ясна сяє.Тож хочу нині я тобі побажатиТепло щирих друзів в житті відчувати,Коханою бути й любов дарувати!***Твоє ім'я Тетяна — найкраще з імен,Яким тебе благословила мати,І ангел взяв тебе під свій покров,Щоб до кінця життя оберігати!Хай він з тобою разом довгий шлях пройде,З тобою разом хай сумує і радіє,Ти вір йому, бо він не підведе,На нього завжди буде і є надія!***Хай Ангел-охоронець вночіЗапалить тобі три свічі.Перша свіча — за любов:даруй її знову і знов.Друга — за доброту,правду і чесноту.Третя свіча — оберігвід всіх негараздів і лих.***Веселись, адже сьогодні твій день!Радій, адже Ангел тебе вберігає!Щастя й радість тобі дарує лишень,Тож негода тебе не підстерігає.Отримуй натхнення від кожної миті,Удачу свою лови сміливо за хвіст,Мрій про найбільші скарби у світі,Роби лише те, до чого маєш хист.***У цей святковий день приймай найкращі побажанняДушевного тепла, добра, краси й любові,А ще — нехай здійсняться сподівання,Щоб рідні та близькі були здорові.Ти з Ангелом-охоронцем своїмДружи всім серцем, довіряй секрети,І вір в дива чудесні разом з ним,Так не потрапиш ти у злі тенета!З Днем Тетяни: привітання у листівкахЯк відомо, громадяни України все частіше змінюють свої імена. Деталі про цю послугу — у матеріалі TrueUА.Нагадаємо, раніше у ПЦУ пояснювали, чи можна відмовитись бути хрещеною та хрещеним. Детальніше — у нашому матеріалі..

У понеділок,12 січня, в народі святкують Тетянин день, у світі — День доньки. Привітання з іменинами сьогодні приймають Ілля, Макар, Петро, Сава, Тетяна.TrueUА розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 12 січняЦього дня варто піти в храм або помолитися вдома. У святої Тетяни насамперед просять допомоги в навчанні та дякують за успіхи.​Наші предки цього дня йшли до річки та вибивали килимки, які забруднилися за період різдвяно-новорічних свят. У день святої Тетяни обов'язково потрібно зробити добрий вчинок — подати милостиню, допомогти нужденним, погодувати птахів і безпритульних тварин, узяти участь у благодійності. За старих часів у цей день було заведено пекти коровай, який символізував сонце.Що не можна робити 12 січняУ Тетянин день не можна лаятися і навіть мирно з'ясовувати стосунки — вважається, що свята не терпить конфліктів у свій день.Не можна відмовляти в допомозі та милостині.Заборонено сварити дітей.Не можна займатись важкою фізичною працею.Не бажано вживати спиртне.Заборонено пересаджувати квіти та вазони.Прикмети погоди на 12 січняБеззоряна ніч обіцяє зміни погоди.Синиці в снігу копаються — до ранньої весни.Сонячний день віщує потепління.Сніг цілий день йде — до похмурого літа.Як відомо, громадяни України все частіше змінюють свої імена. Деталі про цю послугу — у матеріалі TrueUА.Нагадаємо, раніше у ПЦУ пояснювали, чи можна відмовитись бути хрещеною та хрещеним. Детальніше — у нашому матеріалі..