# референдум

Голова угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив про провал урядового "референдуму" щодо України. Його організувала й активно просувала команда прем’єр-міністра країни Віктора Орбана. Про це Петер Мадяр написав на своїй сторінці у Facebook. Він наголосив, що в голосуванні взяли участь не більше 600 тисяч людей, а результати могли сфальсифікувати."Це найнижчий результат в усій історії національних консультацій в Угорщині. Й це в умовах, коли кампанія тривала декілька місяців, із тотальною мобілізацією та спалюванням десятків мільярдів державних коштів", — наголосив лідер "Тиси".Він також констатував, що для проведення голосування не відкрили жодного стенда та не організували жодної відкритої зустрічі — лише розсилали листи та вели дорогу рекламну кампанію.Мадяр заявив, що суму в 10 мільярдів форинтів (близько 28,6 тисячі доларів), яку витратили на цей "референдум", держава могла би спрямувати на ремонт лікарень або модернізацію залізниць."Провальний і корумпований уряд не цікавиться справжніми проблемами людей, не наважується подивитися їм в очі. Він лише пише листи", — додав він.Як відомо, в березні прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан анонсував опитування в Угорщині щодо підтримки членства України в ЄС. 19 квітня угорцям розпочали розсилати бюлетені для національної консультації, прямо закликаючи голосувати проти. Орбан, до речі, публічно проголосував проти.Нагадаємо, наприкінці березня віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина розповідала, що намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в ЄС на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.

Володимир Путін пригрозив Україні загостренням бойових дій. За словами кремлівського диктатора, це може відбутися в разі невизнання Києвом результатів так званих "референдумів", які Москва "провела" на окупованих територіях.Про це Володимир Путін розповів в інтерв'ю Sky News Arabia. Він знову акцентував на "нейтралітеті" України, а також на необхідності не озброювати Україну ядерною зброєю.Окрім того, диктатор хоче, щоб Україна визнала незаконні "референдуми" на окупованих територіях. Він пригрозив, що ігнорування "цих результатів означає ймовірність відновлення збройного конфлікту".Також Путін озвучив традиційну для себе вимогу від України "забезпечити права російськомовних і проросійських мешканців".Диктатор звинуватив "зовнішні сторони" в тому, що вони "не прагнуть припинити конфлікт, а радше використовують Україну для досягнення зловмисних цілей"."Україна заслуговує на кращу долю, ніж бути інструментом у руках зовнішніх сторін, які працюють проти Росії", — заявив Володимир Путін.Як відомо, Україна та Росія провели два раунди переговорів у Стамбулі. Тоді вимоги для закінчення війни, які делегація Росії озвучувала під час зустрічі, визнали неприйнятними.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Путін та інші кремлівські чиновники використовують термін "буферних зон", намагаючись розширити територіальні вимоги Росії в Україні. Таким чином російські загарбники намагаються просунутися якомога далі на території України.

Незабаром в Угорщині стартує опитування щодо ставлення місцевих громадян до членства України в Європейському Союзі. Угорці отримають "пакети документів" для так званого голосування.Про це повідомив речник угорського уряду Золтан Ковач, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Варто зазначити, що в цей пакет входить перелік "семи ключових ризиків вступу — питань, які безпосередньо впливають на майбутнє Угорщини та які необхідно ретельно зважити перед ухваленням рішення".Перелік містить такі "аргументи":фінансовий ризик: Угорщина стане чистим вкладником; кошти ЄС йшли би в Україну, а Брюссель хоче спільних запозичень — втягнути в борги країну;сільськогосподарський ризик: Україна має величезні орні землі; угорські фермери втратять субсидії через перенаправлення грошей ЄС;ризик для харчової безпеки: в Україні використовуються генетично модифіковані культури та заборонені хімікати, що загрожує якості харчових продуктів;ризик безпеці: Україна була осередком організованої злочинності до війни, зброя може потрапити не в ті руки;ризик ринку праці: дешева українська робоча сила може знизити зарплати, поставити під загрозу робочі місця та пенсії;ризик для здоров’я: в Україні немає обов’язкових щеплень, що створює загрозу громадському здоров’ю через відкриті кордони;пенсійний ризик: поспішний вступ України поставить під загрозу 13-місячні пенсії.Таким чином угорці фактично підштовхують, як "потрібно" голосувати на цьому опитуванні щодо ставлення до членства України в Євросоюзі.Голосування стартує в середині квітня. Вислати бюлетені поштою угорці повинні до 20 червня.Нагадаємо, віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина запевняла, що намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в Європейському Союзі на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.

Намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в Європейському Союзі на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.У цьому запевнила віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина на зустрічі з журналістами в четвер, 20 березня, в Києві. Її цитує "Інтерфакс-Україна"."Це не референдум, це письмове опитування громадян. Таке письмове опитування також відбувалося перед рішення Європейської ради в грудні 2023 року про відкриття переговорного процесу. Ми вже це проходили. Я думаю, що підтримка громадян Угорщини набагато позитивніша, ніж очікування, які є в угорського уряду", — зазначила вона.Віце-прем’єрка наголосила: Україна впевнена, що питання про членство в ЄС — це рішення, яке уже ухвалене, та "розглядає це, як невеличку перепону, яка не завадить досягненню мети про відкриття всіх переговорних розділів саме цього року".Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан анонсував винесення на голосування всередині своєї країни питання членства України в Євросоюзі.Єврокомісар з питань розширення Марта Кос сподівається на відкриття перших трьох кластерів переговорів України з ЄС щодо вступу в Союз ще у першому півріччі цього року — під час головування Польщі, а решти трьох — до грудня.Процедура ЄС визначає 35 переговорних розділів. За ними Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС. 33 із 35 переговорних розділів згруповані в шість тематичних кластерів, тоді як глави 34 "Інституції" та 35 "Інші питання" розглядатимуться окремо.Президент і прем’єр України заявляли про завдання завершити процес вступу України в ЄС протягом приблизно п’яти років — до 2030 року.Нагадаємо, декілька днів тому міністр з питань ЄС Угорщини Янош Бока розповідав, що опитування щодо підтримки чи непідтримки членства України в Європейському Союзі відбудеться до початку літа.

Документ, який можуть невдовзі підписати Україна та Сполучені Штати Америки, не передбачає передання прав на користування рідкісноземельними металами чи будь-яких прав власності. Тому угода не потребує ні ратифікації, ні схвалення на референдумі.Про це заявила віце-прем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції Ольга Стефанішина в інтерв'ю "Юридичній практиці".Вона зазначила, що якби мова в угоді йшла саме про використання надр України чи про право на українські надра, то це питання не лише ратифікації, а й референдуму. Оскільки в Конституції України вказано, що надра належать народові України."Угода не передбачає передання прав на користування надрами чи будь-яких прав власності. Мова йде про розподіл надходжень до державного бюджету, частина з яких генерується у фонд. Після підписання цієї угоди не настають жодні правові наслідки", — пояснила віце-прем'єрка.Вона наголосила, що Україна не отримує зобов'язань щодо фактичного перерахування коштів чи їх передання. Такі зобов’язання виникнуть тільки після укладення угоди про створення фонду та після набрання чинності.Стефанішина також уточнила, що угода між Україною та США не є міжнародним договором. Ним стане подальша угода, яка передбачатиме створення самого фонду відновлення інвестицій.Угода, яку збираються підписати сторони, закріплює політичну домовленість між урядами України та США стосовно наміру створити сам фонд.За словами української міністерки, текст угоди вже сформований і схвалений урядом."Тобто фактично українська сторона завершила перемовини щодо самого тексту угоди в тому вигляді, в якому його схвалено, наразі він готується до підписання", — підсумувала Ольга Стефанішина.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що США та ДР Конго можуть укласти угоду про видобуток рідкісноземельних металів. Таку пропозицію Дональду Трампу зробили керівники африканської країни.

У вівторок, 4 листопада, в Молдові офіційно оприлюднили рішення Конституційного суду. Він іще 31 жовтня затвердив результати референдуму про європейську інтеграцію країни. Про це повідомило молдовське видання Newsmaker. Журналісти зазначили, що відповідне рішення опублікували в Офіційному моніторі, тож тепер зміни внесуть до конституції. Згідно з документом, до преамбули конституції додадуть слова про незворотність європейського шляху Молдови: "підтверджуючи європейську ідентичність народу Молдови та незворотність європейського курсу Молдови, декларуючи європейську інтеграцію стратегічною метою Молдови". Також до конституції внесуть окрему статтю, присвячену євроінтеграції. Її перший пункт свідчитиме, що подальше приєднання до договорів ЄС затверджуватимуть органічним законом. Органічні закони ухвалює парламент більшістю обраних депутатів. Рішення Конституційного суду не підлягає оскарженню. Його голова Домніка Маноле повідомила, що двоє суддів написали окрему думку: це Володимир Цуркан і Сергій Цуркан. Як відомо, 20 жовтня в Молдові відбувся конституційний референдум про європейську інтеграцію. За даними Центральної виборчої комісії, явка на референдумі склала 50,72%. У голосуванні взяли участь 1 531 392 виборці. Із загальної кількості 1 488 874 чинних голосів 749 719 — проголосували за внесення євроінтеграції до конституції, 739 155 — проти. Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, стартувала інформаційна операція з дискредитації перемоги Маї Санду на виборах президента Молдови. Російські та прокремлівські агенти розпочали спроби визнати нечинними результати підрахунку голосів.

Поліція Молдови затримала лідера злочинного угруповання. Його підозрюють у підкупі громадян на виборах і референдумі 20 жовтня. Зловмисників повʼязують із проросійським олігархом-втікачем Іланом Шором. Про це повідомило молдовське видання Newsmaker. Журналісти з’ясували, що угруповання платило виборцям по 1,5 тисячі леїв, це близько 84 доларів за голос. Відомо, що лідера групи затримали в Унгенах, що біля кордону з Румунією. Зокрема, на нього правоохоронцям заявила мешканка міста. Вона й розповіла про суму, яку пропонували за те, щоби проголосувати за певного кандидата на президентських виборах та "ні" на референдумі за євроінтеграцію Молдови. Молдовські медійники стверджують, що підозрюваним є 26-річний місцевий, його затримали на три доби. Під час обшуків у його помешканні та офісі виявили списки довірених осіб, спостерігачів на виборчих дільницях, яким мали заплатити за вплив на вибір виборців. Ймовірно, група працювала на замовлення Ілана Шора, проросійського молдовського політика та бізнесмена, відомого своїм впливом на молдовську політичну сцену, а також низкою скандалів і звинувачень у корупції. Його партія неодноразово організовувала протести проти проєвропейської влади країни. Кишинівський суд 2017 року засудив його до семи років і шести місяців ув'язнення у справі про викрадення мільярда доларів із банківської системи Молдови. 2019 року він утік із країни. 26 жовтня 2022 року США та Велика Британія ввели санкції проти Шора через його зв'язки з урядом Росії. Нагадаємо, кандидат у президенти Молдови від проросійської Соціалістичної партії Александр Стояногло заявив, що молдовани повинні знати не тільки румунську мову, але й російську. Це начебто потрібно для того, щоби "зберегти толерантність і мир" у Молдові.

Російській Федерації не вдалося досягнути успіху у своєму впливі на результати президентських виборів та референдуму про євроінтеграцію в Молдові. Такий висновок зробив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі. Це він сказав на закритому онлайн-брифінгу, його цитує кореспондент прес-пулу Білого дому Алекс Рауфоглу. Зокрема, Джон Кірбі назвав результати виборів у Молдові "історичним кроком уперед" на шляху європейської інтеграції країни. "Я попереджав минулого тижня, що Росія активно працює над тим, щоби підірвати вибори в Молдові та її європейську інтеграцію. За останні декілька місяців Москва виділила мільйони доларів на ці зусилля", — зазначив він. Кірбі додав, що нині Росія не досягнула успіху, оскільки результати демонструють, що молдовська демократія сильна. "Так само сильним є воля та бажання молдовського народу рухатися в напрямку європейської інтеграції", — наголосив представник Білого дому. Посадовець акцентував, що США й надалі підтримуватимуть Молдову в захисті демократії та втіленні прагнень її народу. Як відомо, на президентських виборах у Молдові Майя Санду отримала понад 42% голосів, а висуванець проросійської Партії соціалістів Молдови Александр Стояногло — понад 26%. Це означає, що відбудеться другий тур президентських виборів. На референдумі на підтримку закріплення євроінтеграції в Конституції Молдови висловилось 50,46% виборців — відрив складав менш як 14 тисяч голосів. Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав Молдову з тим, що країна проголосувала на референдумі за своє європейське майбутнє. Він заявив, що євроінтеграції України та Молдови альтернативи немає.

За результатом обробки 100% протоколів на президентських виборах у Молдові більшість голосів набрала чинна президентка Майя Санду. Її основним опонентом став Олександр Стояногло. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії Молдови. Загалом обробили 2 219 протоколів, що складає стовідсоткову кількість. Зокрема, чинну президентку Молдови Майю Санду, яка є очільницею держави з 2020 року, на виборах загалом підтримали 42,45% виборців. Підтримуваний проросійською Партією соціалістів кандидат від ПСРМ Олександр Стояногло має 25,98%. Лідер "Нашої партії" Ренато Усатий отримав 13,79%. Скріншот із повідомлення Центральної виборчої комісії Молдови Варто зауважити, що у зв'язку з тим, що Санду не вдалося набрати 50% голосів, має відбутися другий тур президентських виборів, який планується на 3 листопада. Як відомо, в Молдові також проводили референдум щодо євроінтеграції країни. Голоси за та проти розділилася майже порівну, відрив мінімальний. За офіційними даними, за вступ Молдови до Європейського Союзу проголосували 50,42% виборців. Водночас проти євроінтеграції країни виступили 49,58%. Різниця у голосах склала всього 12 501. У Євросоюзі поки що офіційно не коментували результати референдуму та першого туру виборів у Молдові, однак нагадали про умови безпрецедентного втручання Росії, у яких пройшла виборча кампанія. Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав Молдову з тим, що країна проголосувала на референдумі за своє європейське майбутнє. Він заявив, що євроінтеграції України та Молдови альтернативи немає.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав Молдову з тим, що країна проголосувала на референдумі за своє європейське майбутнє. Він заявив, що євроінтеграції України та Молдови альтернативи немає. Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Він, зокрема, привітав свого молдовського колегу Міхая Попшоя та "дружній молдовський народ" з тим, що вони проголосували, "аби Молдова залишилася на шляху до вступу в Європейський Союз". "Європейське майбутнє України та Молдови не має альтернативи. Членство в Євросоюзі забезпечить мир, безпеку, процвітання та верховенство права для обидвох наших країн", — наголосив міністр закордонних справ України. Як відомо, в Молдові Центральна виборча комісія підрахувала 99,50% голосів громадян на референдумі щодо євроінтеграції країни. Голоси за та проти розділилася майже порівну, відрив мінімальний. За офіційними даними, за вступ Молдови до Європейського Союзу проголосували 50,42% виборців. Водночас проти євроінтеграції країни виступили 49,58%. Різниця у голосах склала всього 12 501. У Євросоюзі поки що офіційно не коментували результати референдуму та першого туру виборів у Молдові, однак нагадали про умови безпрецедентного втручання Росії, у яких пройшла виборча кампанія. Нагадаємо, що вперше в Молдові бюлетені для голосування будуть не лише румунською та російською, а ще й чотирма іншими мовами, серед яких українська. На відміну від попередніх виборів, з'явилися бюлетені чотирма мовами національних меншин: українською, гагаузькою, болгарською та ромською. Надрукували в цілому 2,1 мільйона бюлетенів румунською, понад 600 тисяч російською та 115 тисяч українською.

У Молдові Центральна виборча комісія підрахувала 99,50% голосів громадян на референдумі щодо євроінтеграції країни. Голоси за і проти розділилася майже порівну, відрив мінімальний. Про це йдеться на сайті ЦВК. Відтак, згідно з даними комісії, за вступ Молдови до Європейського союзу проголосували 50,42% виборців. Водночас проти євроінтеграції країни виступили 49,58%. Різниця у голосах склала всього 12 501. Фото: ЦВК Молдови Крім того, триває і підрахунок голосів на президентських виборах, які проходили разом із референдумом. Так, ЦВК вже опрацювала 99,41% голосів. У президентських перегонах лідирують чинна лідерка Молдови Майя Санду, за неї проголосували 42,31% громадян, та Олександр Стояногло -- 26.07%. Фото: ЦВК Молдови Якщо жоден кандидат не набере понад 50% голосів, то у Молдові буде другий тур президентських виборів, він запланований на 3 листопада. Нагадаємо, уперше в Молдові бюлетені для голосування надруковані не лише румунською та російською, а ще й чотирма іншими мовами, серед яких українська. .

У Молдові 20 жовтня відбувся референдум щодо євроінтеграції країни. Кількість голосів за і проти розділилася майже порівну. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії. Відтак, станом на ранок 21 жовтня, ЦВК Молдови підрахувала 97,93% голосів. З них -- 49,86% громадян проголосували за внесення змін у Конституцію країни для вступу Молдови до ЄС, а 50,14% -- виступили проти. Усього ЦВК вдалося підрахувати близько 1,455 мільйона голосів. Остаточний результат референдуму стане відомий після підрахунку всіх 100% бюлетенів. Фото: ЦВК Молдови Крім того, в цей день у Молдові відбулися і президентські вибори. За кількістю голосів наразі лідирує чинна президентка Майя Санду -- 41,84%. Її головний суперник -- Олександр Стояногло. Він набрав 26,35%. Якщо жоден кандидат не набере понад 50% голосів, то у Молдові буде другий тур президентських виборів, він запланований на 3 листопада. Нагадаємо, уперше в Молдові бюлетені для голосування надруковані не лише румунською та російською, а ще й чотирма іншими мовами, серед яких українська. .

У неділю, 20 жовтня, у Молдові стартувало історичне голосування. Сьогодні у країні проходять вибори президента та конституційний референдум про вступ до Європейського союзу.  Про це повідомляє NewsMaker. Виборчі дільниці розпочали свою роботу о 07:00 і будуть відкритими до 21:00. Прогнозується, що у процесі волевиявлення візьме участь понад три мільйони людей. Наразі по всій країні працює 1957 виборчих дільниць. Також свій голос за майбутнього президента можуть віддати і ті громадяни, які проживають за кордоном. Для цього у 37 країнах відкрили 234 виборчі дільниці. За крісло президента у Молдові борються одразу 11 кандидатів. Зокрема, на другий термін балотується і чинна лідерка країни Майя Санду. Вона є найбільш популярною серед кандидатів. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, у першому турі виборів Санду може отримати від 24,5% до 35,5% голосів виборців. Головними суперниками Санду є Олександр Стояногло (Партія соціалістів) та Ренато Усатий (Наша партія). Також окрім виборів президента, сьогодні громадяни Молдови голосують і на конституційному референдумі. Так, виборці мають відповісти на запитання: "Чи підтримуєте ви зміну Конституції з метою вступу Молдови до Європейського Союзу?". Варіантів відповіді два -- "Так" або "Ні". Якщо референдум пройде успішно, тоді основний закон Молдови автоматично зміниться. Зокрема, у ньому буде проголошена мета вступу країни до ЄС. Нагадаємо, уперше в Молдові бюлетені для голосування надруковані не лише румунською та російською, а ще й чотирма іншими мовами, серед яких українська.   .

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону призначив вісім років колонії загального режиму українці Ірині Навальній із Маріуполя. Про це повідомило російське видання "Медіазона" з посиланням на її адвоката Івана Бондаренка. 26-річну дівчину звинувачували у спробі вчинити теракт і незаконне зберігання вибухівки. За версією державного обвинувачення, 27 вересня Навальна збиралася влаштувати вибух біля будівлі адміністрації в окупованому Маріуполі. Тоді там проводили референдум про входження до складу Росії самопроголошених ДНР і ЛНР, а також інших захоплених територій України. Вона, стверджувало звинувачення, "протестувала проти суверенітету ДНР" і вступила в змову з представником українських спецслужб, у Запоріжжі отримала від спільника 25 тисяч гривень на придбання велосипеда "з метою конспіративного перевезення саморобного вибухового пристрою". Під час сьогоднішніх дебатів прокурор запросив Навальній 14 років колонії та штраф 400 тисяч рублів. У результаті суд пом'якшив звинувачення, перекваліфікувавши частини обидвох статей: тобто прибрав звинувачення у спробі вчинити злочин групою осіб. Штраф дівчині не призначили. "Я просив її виправдати не просто тому, що це моя робота, а й тому, що свідок на прізвище Китай-Гора, за свідченнями якого все будувалося, у суді спростував твердження, що він її побачив, зателефонував до чергової частини та повідомив про злочин, що бачив та впізнав дівчину, яку затримали. Він у суді сказав, що бачив її лише тоді, коли її затримали. Від цього руйнувалися свідчення ще двох свідків, а всього їх було три. Не кажучи про те, що незрозуміло, де вона перебувала місяць із моменту затримання до моменту порушення справи 28 жовтня", — зазначив адвокат Навальної. Бондаренко сказав, що оскаржуватиме вирок. "Але розуміли, що так буде. Вісім років у цих реаліях — "комплімент" від суду. Усі розуміють, але виправдати не можуть. Це моя приватна думка", — додав він. Раніше в суді Ірина Навальна розповіла про тортури. За словами дівчини, її зупинила машина поліції, коли вона їхала велосипедом до моря. Після перевірки документів на неї одягнули наручники та відвезли до відділення, де розпочали бити. Нагадаємо, що на початку травня Південний окружний військовий суд засудив до 18 років позбавлення волі українського військовополоненого Владислава Плахотника. Перші три роки він проведе у в'язниці, решту — у колонії суворого режиму.

Тимчасово окупований Крим є українською територією. Росія, яка захопила півострів, повинна відповідати за це перед міжнародним трибуналом. Таку думку висловив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, опублікувавши відповідний допис у своїх соціальних мережах. "Крим — це Україна. Росія порушила міжнародне право і має відповідати за це", — наголосив він. Його пост з’явився в мережі одразу після того, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запропонував передати окупований росіянами Крим передати під мандат Організації Об'єднаних Націй, щоби там змогли провести референдум. За словами польського чиновника, Крим має ключове значення, якщо обговорюватимуть умови миру між Києвом і Москвою. Він додав, що якщо обидві країни захочуть, то у питанні щодо півострова можна було би знайти вирішення. "Крим символічно важливий для Росії, і особливо для Путіна, але стратегічно важливий для України. Тому я не бачу, як вони зможуть домовитися без демілітаризації Криму", — наголосив Сікорський. Нагадаємо, що в Польщі активно обговорюють "неприємні" переговори міністра закордонних справ Радослава Сікорського з президентом Володимиром Зеленським щодо питання ексгумації жертв Волинської трагедії. Зокрема, польську делегацію здивував стиль спілкування Зеленського під час переговорів у Києві минулого тижня. Після того, як у січні 2025 року Польща візьме на себе піврічне головування в ЄС, МЗС країни начебто планує використати євроінтеграційні прагнення України як інструмент тиску на Київ.