# референдум

Згідно з результатами свіжого дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), ідея винесення мирних домовленостей із Росією на всенародне обговорення знаходить відгук у більшої частини суспільства. Наразі 55% опитаних схвалюють проведення референдуму, тоді як 32% виступають проти, а ще 14% респондентів поки не визначилися зі своєю позицією.Про це свідчать дані опитування.У КМІС зазначили, що дискусія щодо плебісциту активізувалася після заяви Володимира Зеленського у грудні 2025 року. Президент припустив, що запропонована мирна угода з 20 пунктів може бути затверджена або парламентом, або шляхом референдуму. Останній варіант, за словами глави держави, може бути реалізований одночасно з проведенням загальнонаціональних виборів.Однак реалізація такого сценарію стикається з серйозними юридичними та безпековими перепонами. У громадянській мережі ОПОРА наголошують, що чинна законодавча база прямо забороняє будь-які голосування в умовах воєнного стану. Основними викликами залишаються неможливість залучити до процесу мільйони біженців та військових на передовій, а також вразливість виборчої інфраструктури до атак та дезінформації.Експерти наголошують, що навіть за умови повного припинення вогню підготовка до справді демократичного референдуму не може бути швидкою. Організація процесу потребуватиме значного часу для оновлення законодавства та створення умов, за яких кожен громадянин зможе безпечно і вільно висловити свою волю.Нагадаємо, переважна більшість українців вважає проведення виборів до повного завершення війни недоцільним. Водночас зростає частка тих, хто готовий до голосування за умови припинення вогню та наявності гарантій безпеки..

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що проголосує за возз'єднання з Румунією, якщо це питання коли-небудь буде винесено на референдум, зазначивши, що її країні стає все важче "вижити" самостійно.Про це повідомляє Politico. Видання зазначає, що Молдова, населення якої становить близько 2,4 мільйона осіб, розташована між Румунією та Україною, стала мішенню для російської гібридної війни, включаючи дезінформацію та маніпуляції виборами. "Якби у нас був референдум, я б проголосувала за об’єднання з Румунією", — сказала Санду, яка очолює проєвропейський уряд у Кишиневі. "Подивіться, що відбувається сьогодні навколо Молдови. Подивіться, що відбувається у світі", — пояснила вона. "Маленькій країні, як Молдова, стає дедалі важче вижити як демократія, як суверенна країна і, звичайно, протистояти Росії". Молдова була частиною Румунії з 1918 до 1940 року, коли її анексував СРСР, а в 1991 році, після падіння залізної завіси, проголосила незалежність. На референдумі 2024 року незначна більшість молдован — 50,4 відсотка — проголосували за членство в ЄС, голосування, яке було затьмарене втручанням Росії. Санду була переобрана на посаду президента в паралельному голосуванні, набравши близько 55 відсотків голосів, перемігши свого проросійського опонента. Попри висловлення особистої підтримки, Санду додала, що вона погоджується з тим, що ідея возз'єднання з Румунією не підтримується більшістю в Молдові — на відміну від вступу до ЄС, про який країна подала заявку у 2022 році, і який вона назвала "більш реалістичною метою". Опитування показують, що близько двох третин молдаван виступають проти возз'єднання, тоді як підтримка традиційно вища в Румунії.Нагадаємо, 7 січня президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до Європейського Союзу та двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду..

Лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Усе залежить від перемовин. Точніше сказати: від продовження перемовин і досягнення бажаних результатів. Якщо говорити про референдум, то на нього варто виносити тільки 20-пунктний план", — акцентував він.Він додав, що все одно воно розглядається в комплексі. Поруч із 20 пунктами йдуть гарантії безпеки, двосторонні угоди зі США й іншими партнерами."Домовленість моя з Трампом повинна закріпитися підписами. Також залежить від нашого економічного блоку, від нашого прем’єра, від мене, від міністра економіки й американської переговорної групи, тому що нам потрібен пакет відновлення України", — зауважив український президент.Він деталізував, що все це йде разом. І якщо вдасться все це встигнути в січні, то, напевно, лютий може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві."А також це залежить і від наших депутатів, тому що вони повинні продемонструвати роботу і результат щодо напрацювань, щодо зміни виборчого законодавства, виборчого кодексу або відповідного законодавства. І також — зміни до закону про референдум. Тобто рано ще про це говорити детально, треба мати результат у переговорах", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що Туреччину розглядають, як майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією. Проте станом на теперішній момент іще невідомо, де відбудеться майбутня зустріч..

До кінця лютого Верховна Рада України має підготувати законопроект про проведення виборів і референдуму. Але голосування планують провести не пізніше, ніж через 90 днів після припинення вогню. Їх також можуть об'єднати.Про це повідомили лідер фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давід Арахамія та спікер українського парламенту Руслан Стефанчук під час брифінгу для журналістів.Арахамія зазначив, що законопроект можуть презентувати вже до кінця лютого. Враховуючи темпи обговорення та розробки, якщо нічого не пришвидшувати, знадобиться певний час."Внутрішній дедлайн — до кінця лютого маємо закінчити. Тобто ми маємо драфт, який ми можемо реєструвати та голосувати", — пояснив він.Стефанчук додав, що вибори президента та проведення референдуму в Україні мають включати безпекову складову. Мінімум для підготовки таких заходів — це 60 днів, до того ж є численні проблеми."Чому не створити онлайн-інструмент для проведення виборів? Наприклад, 6,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб є, а в реєстрі тільки мільйон — де решта? На якій дільниці вони будуть голосувати?" — поставив запитання спікер.Також Арахамія розповів, що є ідея поєднати президентські вибори та загальнонаціональний референдум щодо "мирного плану". Проблема в тому, що Україна не має сучасного досвіду організації проведення референдумів такого типу.Останній референдум в Україні проводили 1991 року, він стосувався питання незалежності та виходу зі СРСР. Цей референдум проводили інакше, ніж це можна зробити зараз, — технічні можливості дуже змінилися. Також є інші проблеми та нюанси."Сучасного досвіду в нас немає ні організаційно, ні політично, ні економічно. Чесно кажучи, ми зараз до цього не дуже готові", — акцентував він.Окрім того, Стефанчук поінформував, як можна сформулювати запитання в бюлетені для голосування під час референдуму в Україні."На референдумі може бути лише одне запитання — чи підтримуєте ви мирну угоду чи ні", — підсумував голова Верховної Ради України.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія всіляко намагається уникнути проведення всеукраїнського референдуму щодо умов миру. На переконання глави держави, Москва боїться прямого волевиявлення українців, оскільки його неможливо поставити під сумнів.Про це президент розповів під час спілкування з журналістами, коментуючи перебіг консультацій із партнерами.Чому Росія блокує референдумЗа словами Зеленського, російська сторона свідомо уникає припинення вогню, оскільки безпека є ключовою умовою для проведення голосування. Постійний пошук приводів для продовження бойових дій — це стратегія Кремля, спрямована на руйнування безпечної інфраструктури, необхідної для плебісциту."Вони не хочуть референдуму, і це зрозуміло. Вони розуміють: якщо рішення ухвалить парламент, вони завжди зможуть звинуватити його в нелегітимності через тривалість каденції. Але назвати нелегітимним рішення народу України неможливо. Не може бути нелегітимного народу — він у нас один і єдиний", — наголосив Зеленський.Президент додав, що вважає думку громадян найголовнішим чинником у питанні територіальної цілісності чи майбутнього країни.Фейк про атаку на ВалдайТакож Володимир Зеленський прокоментував нещодавні заяви РФ про нібито українську атаку на резиденцію Путіна "Валдай". Він повідомив, що українська переговорна група оперативно зв'язалася з американськими колегами для з’ясування обставин. За словами президента, технічні можливості США дозволили швидко підтвердити, що російські заяви є черговою дезінформацією.Раніше Володимир Зеленський повідомив, що Україна розробляє багаторівневу систему захисту, яка дозволить об'єктивно фіксувати порушення режиму припинення вогню та запобігати російським операціям "під чужим прапором". Ключовим елементом цієї системи стане міжнародна моніторингова місія.Також, за даними Зеленського, українська сторона обговорює питання щодо розміщення американських військ на території нашої країни з лідером США Дональдом Трампом.Нагадаємо, 29 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні буде скасовано лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі.Як зазначив Зеленський, майбутній основний договір про припинення війни матиме чотири сторони-підписанти, а система безпеки базуватиметься на силі Збройних сил України та юридично зобов'язувальних гарантіях від США. При цьому європейські лідери братимуть безпосередню участь в обговоренні деталей документа з Росією..

У неділю, 28 грудня, Володимир Зеленський та українська делегація з переговорів щодо миру в Україні перебували з офіційним візитом у Сполучених Штатах Америки, де провели зустріч з Дональдом Трампом та американськими колегами. Розмову президент України назвав "змістовною" й наголосив, що Україна готова до миру.У своєму Telegram-каналі Зеленський за підсумками візиту подякував Трампу — за "чудову зустріч" й Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру за "їхню залученість і повну відданість справі". Також він відзначив зусилля нашої команди, зокрема Рустема Умєрова та Андрія Гнатова."Ми провели змістовну розмову з усіх питань і високо цінуємо прогрес, якого досягли українська та американська команди протягом останніх тижнів <…> Погоджуємося, що гарантії безпеки є ключовими на шляху до досягнення тривалого миру, і наші команди продовжать роботу над усіма аспектами", — повідомив Зеленський.Ключові домовленостіПрезидент зазначив, що під час зустрічі українська та американська делегації обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли значних результатів. Також обговорили послідовність подальших дій. "Домовилися, що наші команди зустрінуться вже наступного тижня, щоб фіналізувати всі обговорені питання. І також узгодили з президентом Трампом, що він прийме українських та європейських лідерів у Вашингтоні в січні", — зауважив очільник держави й наголосив, що "Україна готова до миру".Як відомо, перед зустріччю із Зеленським Трамп зідзвонився з президентом Росії Володимиром Путіним. Він назвав розмову "продуктивною", а у Кремлі повідомили, що сторони домовилися створити дві робочі групи щодо "мирної угоди" в Україні. Після переговорів із Зеленським Трамп планував знову зателефонувати Путіну.Основні заяви Зеленського й Трампа для ЗМІ після переговорів Перемовини президентів України й США тривали понад дві години. За підсумками зустрічі вони зідзвонилися з європейськими лідерами, після чого вийшли до ЗМІ.Журналісти поцікавилися у Трампа про робочу групу, створення якої він обговорював з російським диктатором. Той відповів, що до неї від США увійдуть спецпосланці Віткофф, Кушнер, Кейн, Рубіо та українці. Зеленський, своєю чергою, назвав Умєрова, Кислицю та Гнатова. За словами президента України, команди працюватимуть над шістьома документами — й "на січень матимемо рішення". Трамп додав, що робоча група працюватиме з росіянами.Що ще сказав ЗеленськийНайближчими тижнями заплановані зустрічі з європейськими партнерами, щоб узгодити питання, які поки залишаються відкритими. Також не виключають переговори у Вашингтоні, ймовірно вже у січні.За словами президента України, 20-пунктний план наразі погоджений приблизно на 90%. Гарантії безпеки з боку США узгоджені повністю, гарантії від США та Європи — на 90%. Військову складову погоджено на 100%, тоді як план економічного розвитку ще фіналізується.Над "мирним планом" команда працювала понад місяць.Питання можливої "вільної економічної зони" на Донбасі Зеленський назвав надзвичайно складним, наголосивши на необхідності дотримання Конституції України. Говорячи про референдум, він зазначив, що це лише один із можливих варіантів — своєрідний ключ до розв’язання цього питання.Що ще сказав ТрампЗа словами президента США, під час переговорів було фактично обговорено весь спектр питань. Щодо гарантій безпеки — вони узгоджені приблизно на 95%. Україна суттєво наблизилася до домовленостей, хоча залишаються один-два складні моменти. Водночас під час нинішнього етапу переговорів було зроблено чимало поступок.Питання можливої "вільної економічної зони" на Донбасі повністю не узгоджене, однак сторони, за його словами, значно просунулися до розв’язання цього складного й чутливого питання.Президент США також зазначив, що російська сторона наполягала на тому, щоб Україна фактично "віддала" Донбас, що стало предметом суперечок. Позиції ще потребують узгодження, однак переговорний процес рухається у правильному напрямку.Майбутню угоду, наголосив він, необхідно буде затвердити або в парламенті України, або винести на референдум. 91% українців виступають за завершення війни.Він також додав, що існує ризик подальшого захоплення територій у найближчі місяці, тому з ухваленням угоди не варто зволікати. Україна, за його словами, мужньо обороняється, але настав момент шукати шлях до завершення цієї боротьби.Окремо обговорювалася ситуація навколо Запорізької атомної електростанції."Путін хоче бачити її введення в експлуатацію, не націляється ракетами. Найбільша АЕС у світі, й вони можуть швидко її запустити. Це великий поступ, він перестав націлятися бомбами", — сказав Трамп.Тристороння зустріч за участі Зеленського, Трампа та Путіна, за словами президента США, відбудеться у відповідний момент. Росія, як він зазначив, має сісти за стіл переговорів і зацікавлена в тому.Путін хоче бачити Україну успішною.Нагадаємо, за даними CNN, адміністрація президента США Дональда Трампа готова піти на суттєві кроки щодо забезпечення стабільності в Україні, запропонувавши механізм гарантій безпеки через Конгрес. Такий формат, на якому тривалий час наполягала українська сторона, має забезпечити максимальну юридичну силу домовленостей..

Проведення референдуму в Україні є реальним. На ньому громадяни можуть оцінити "мирний план" США. Але він відбудеться лише в тому разі, якщо Росія погодиться припинити вогонь на 60 днів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню Axios. Він пояснив це тим, що проведення референдуму пов'язане зі серйозними політичними, логістичними та безпековими питаннями."Тому припинення вогню на 60 днів для підготовки та проведення голосування є мінімумом", — пояснив український президент.Він також додав, що йому наразі не зрозуміло, чи готова Росія взагалі погодитися з планом, який пропонує адміністрація Дональда Трампа."У мене є деякі розвідувальні дані... Але зараз я перебуваю в моменті, коли хочу вірити тільки словам лідерів", — заінтригував Зеленський.Він порівняв таке голосування з референдумом щодо Brexit у Великій Британії — з активною агітацією по обидва боки щодо вкрай складного питання, але водночас у значно стисліше терміни та в державі, що воює.Український лідер підтвердив, що спецпредставник президента США Стів Віткофф і зять американського лідера Джаред Кушнер готові відвідати Україну, щоби пояснити переваги угоди. При цьому, за його словами, можливо, сам президент США Дональд Трамп має приїхати, щоби надати аргументи.Однак він попередив, що якщо така кампанія відбуватиметься на тлі російських атак, які триватимуть, це закінчиться погано. За всіх розмов про гарантії безпеки й економічні вигоди "люди будуть бачити ракети".Президент України також звернув увагу на такий аспект: якщо з міркувань безпеки люди не прийдуть голосувати, результат може виглядати нелегітимним."Краще не проводити референдум узагалі, ніж проводити референдум, на який люди не мають можливості прийти та проголосувати", — пояснив Володимир Зеленський.Неназваний американський чиновник розповів Axios, що росіяни розуміють необхідність припинення вогню в разі проведення референдуму, однак хочуть коротші терміни.Нагадаємо, що голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори та референдум в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян..

Перший заступник голови Верховної Ради та очільник партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко ймовірно стане керівником нової парламентської робочої групи, яка опікуватиметься питаннями виборів та референдуму. Створення цього органу в майбутньому має ініціювати голова фракції "слуг" Давид Арахамія. Про це Корнієнко повідомив у коментарі "Суспільному".Склад та структура робочої групиЗа словами Корнієнка, ініціатива щодо створення групи вже є, хоча офіційно процес ще не завершено. Очікується, що до її складу увійдуть десятки фахівців: представники Центральної виборчої комісії, усіх депутатських фракцій та груп, профільного комітету ВР, міністерств, а також громадських організацій. Вже відомо, хто може стати заступницями голови цієї групи:Олена Кондратюк — віце-спікерка Ради, яка представляє опозиційну партію "Батьківщина";Олена Шуляк — голова профільного парламентського комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування.Прозорість та ключові питанняОлександр Корнієнко наголосив, що вся діяльність групи та дискусії щодо майбутніх плебісцитів будуть максимально публічними."Ми будемо ділитися з медіа всіма результатами цих обговорень. Звичайно, вони будуть стосуватися широких питань, як і питання, які президент поставив перед народними депутатами про можливість і умови проведення виборів під час воєнного стану, про що питають нас американські партнери", — пояснив перший віце-спікер.Він наголосив, що завданням групи буде дослідження необхідних законодавчих умов, які мають бути виконані разом із безпековими вимогами, озвученими Володимиром Зеленським.Виклики повоєнного голосуванняПолітик зауважив, що мова йде саме про повоєнні вибори, підготовка до яких триває вже тривалий час на рівні робочих груп ЦВК та профільного комітету. Наразі перед законодавцями стоїть складний спектр завдань:організація голосування для військовослужбовців;забезпечення виборчого права для українців за кордоном та внутрішньо переміщених осіб;механізми обрання представників з-за кордону;відновлення виборчої інфраструктури, третина якої наразі зруйнована."Будемо шукати порозуміння, будемо говорити, висловлюватися і працювати, аби на ці всі результати вийти", — підсумував Корнієнко.Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що готовий до виборів в Україні. Однак для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів..

На сьогодні в Україні не планується проведення референдуму щодо мирного документа між Києвом та Москвою. Водночас Україна готова провести вибори у разі встановлення режиму припинення вогню.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами пізно ввечері 15 грудня."В будь-якому випадку ми поки що не говоримо про референдум. Складний документ, складні рішення. Пробуємо зробити все, щоби і без того, життя, яке непросте у українців, через війну, щоб не ускладнювати тими чи іншими рішеннями. Якщо ми дійдемо до деяких сенситивних питань, і якщо ми вирішимо, що нам потрібні вибори, і таке сенситивне питання, до речі, як вибори, ви знаєте, ми вже піднімали в суспільстві, тому що США ініціювали його", — наголосив гарант.Він вкотре наголосив, що готовий до виборів, однак лише за умови припинення вогню. За словами очільника держави, для проведення виборів необхідні зміни в законодавстві та передусім створення безпекової інфраструктури."Я сьогодні ще раз підкреслив його нашим партнерам: я готовий до виборів. І для того, щоби народ України був готовий, для цього потрібна співпраця законодавця, щодо змін законів, але передусім, найголовніше — це можливість провести легітимні вибори або провести вибори з легітимним результатом. Для цього потрібна безпекова інфраструктура. Я сказав, що 60-90 днів або скільки нам потрібно буде, або той чи інший термін, який ви готові погодити і з партнерами, і з "рускіми" тощо. Потрібний для виборів cease fire. Cease fire буде той чи інший термін, безумовно, якщо буде — ми готові до виборів", — додав президент.Попередній контекст:14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах.Українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов. З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.15 грудня у Берліні також відбулися перемовини між президентом Володимиром Зеленським та американською делегацією щодо мирного документа для закінчення війни із Росією. Сторони розмовляли близько двох годин.Деякі медіа поширили інформацію, що Віткофф і Кушнер не йшли на компроміси із Зеленським, намагалися натиснути на українського лідера, щоби той погодився укласти швидку мирну угоду. У Вашингтоні хочуть бачити її вже до кінця року.Окремі медійники стверджували, що переговори "перетворилися на перетягування каната". Ключовим суперечливим моментом стало питання територій, а Україна чинить опір закликам США вивести з Донецької області своїх військових.Американський президент Дональд Трамп позитивно оцінив перемовини з європейськими лідерами в Берліні щодо війни в Україні. Він заявив, що мир в Україні "став ближчим, ніж будь-коли раніше"..

Глава Офісу президента Андрій Єрмак наголосив, що влада України не розглядає питання щодо можливого проведення референдуму про внесення змін до Конституції для визнання російської окупації.Про це посадовець сказав в інтерв'ю італійській газеті Corriere della Sera."Ми цього (референдуму, — ред.) не робимо, і наразі ми не маємо наміру поступатися жодною частиною нашої землі. Але сьогодні ми реалістичні та знаємо, що агресор окупував деякі регіони, і поки що ми не можемо звільнити їх за допомогою зброї", — зазначив Єрмак.Водночас керівник ОП заявив, що Київ прагне закінчити війну та отримати гарантії, що бойові дії не відновляться."Зеленський чітко заявив: усі територіальні питання будуть розглянуті на його двосторонній зустрічі з Путіним. Крім того, переговори мають розпочатися з нинішньої лінії фронту, і в будь-якому разі ми не відмовимося від наших національних територій. Ми визнаємо ситуацію, створену війною, і хочемо її обговорити", — резюмував Андрій Єрмак.Нагадаємо, український президент Володимир Зеленський заявив, що на повну окупацію Донбасу за теперішніх темпів Росія може витратити ще чотири роки. Водночас Україна не готова переступити через низку червоних ліній у питанні потенційного "обміну територіями".Також Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами 20 серпня зазначив, що Сполучені Штати Америки наразі відкидають можливість приєднання України в НАТО, але підтримують інтеграцію до Європейського Союзу. Щодо цього є американська підтримка.Цікаво, що перед зустріччю з європейськими лідерами та Зеленським 18 серпня американський президент Дональд Трамп наголошував, що Україна нібито має бути готова поступитися частиною територій на користь Росії. Інакше — на неї чекають іще більші втрати.

Угорський прем’єр Віктор Орбан заявив, що його країні вдалося зупинити приєднання України до Євросоюзу. І накинувся на Брюссель зі звинуваченнями в проукраїнській політиці. Що означає чергова недружня витівка друга Путіна і Трампа?Voks2025. Як Орбан робить з угорців ворогів України й що з цього вийшлоЗ 14 квітня по 20 червня за ініціативи Орбана в Угорщині відбулося загальнонаціональне опитування населення (а не референдум) щодо підтримки угорцями вступу України до ЄС. Цифрами цього опитування нині й маніпулює глава угорського уряду. До них повернемося згодом, а спочатку нагадаємо одну цікаву річ, на яку у нас не звернули увагу. 12 квітня 2003 року в Угорщині пройшов референдум про вступ цієї країни до Європейського Союзу. Явка тоді склала 45,59%. Попередньо законодавці змінили вимоги до референдуму, — для того, щоб він відбувся, вистачило явки 25%. Тобто юридичні вимоги витримали, але на референдум прийшло навіть менше половини громадян. З них "за" членство в ЄС проголосували 83,35%, "проти" — 16,16%. Таким чином перебування Угорщини в Євросоюзі підтримали трохи більш як 3 млн із 9700 млн жителів країни. То ж коли Орбан і його поплічники наступного разу оцінюватимуть, хто має право на членство в ЄС, не зайвим буде нагадати ці цифри. Якби поріг явки лишився 50% плюс, Угорщина у 2004 році, мабуть, не вступила б до Євросоюзу.Коли відбувся цей референдум, Орбан і його партія "Фідес" були в опозиції. У 2010 році "Фідес" повернувся до влади й відтоді Орбан уже протягом 15 років на посаді прем’єр-міністра. За цей час Угорщина помітно відступила від зобов’язань, взятих на себе з членством в ЄС. Особливо щодо дотримання прав людини, свободи преси й свободи думки. Орбан вибудував автократичний режим, який підтримується лояльними ЗМІ та спирається на виборців консервативної глибинки. Їхні голоси він не вперше використовує для піарних плебісцитів.Один із таких відбувся 2 жовтня 2016 року. Угорцям пропонувалося дати відповідь на маніпулятивне питання: чи згодні вони на переміщення мігрантів до своєї держави. Євросоюз узгодив квоти для країн-членів на розселення мігрантів, але Угорщина і Словаччина оскаржили це рішення в Європейському суді. Прем’єр-міністром Словаччини, до слова, тоді був Роберт Фіцо. Він з Орбаном і нині становить головну проблему для ЄС. Так от, референдум щодо мігрантів гучно провалився через недостатню явку. Хоча з тих, хто проголосував, понад 90% висловилися проти дотримання квот для мігрантів. Що і не дивно, адже все це дійство супроводжувала масована інформаційна кампанія влади.І ось новий плебісцит, українофобський за змістом. Увесь час до нього, під час нього і після нього на угорців з усіх можливих провладних рупорів лилася брехня про Україну, українців, нами лякали, розповідали про те, що до Європи прийде війна, що угорські аграрії підуть з торбою по світу, бо європейський ринок заполонять українські продукти й так далі. Але з цим опитуванням Орбан сів у калюжу та виставив себе посміховиськом. Бо проголосували лише десь 600 тисяч осіб. Такими цифрами оперує угорська опозиція. Лідер опозиційної партії "Тиса" Петер Мядяр звинуватив уряд Угорщини у спробі легалізувати фіктивні результати опитування. Він назвав Voks2025 "пропагандистською кампанією уряду", на яку витрачено "десятків мільярдів державних грошей". За даними опозиціонера, від трьох до семи процентів розісланих бюлетенів були повернуті в різних частинах країни."Це означає, — наголосив Мадяр, — що реально "проголосувати" на папері могли максимум півмільйона. А Ґерґелі Гуляш (очільник апарату угорського прем’єра) заявив на брифінгу, що частка голосів, відданих онлайн, була мізерною порівняно з паперовими бюлетенями". То ж загальна кількість учасників за його підрахунками — не більша за 600 тис. "Повний провал", — констатував Мадяр.Результати опитування уряд легалізує… підписом державного нотаріуса. Урядовці наполягають: в опитуванні взяли участь понад два мільйони громадян. З них 95% буцімто висловилися проти членства України в ЄС. В опозиції ж переконані: Орбан розігрує комедію перед Брюсселем, цинічно використовуючи угорський та український народи. "З більш ніж двома мільйонами голосів на референдумі Voks2025 ми зупинили вступ України до ЄС", — нахвалюється угорський прем’єр.І вдається до відвертих образ українців, мовляв, "українці є невизначеним суб'єктом не з власної вини, але все ж таки. Ми навіть не знаємо, що таке Україна сьогодні, як далеко простягаються її кордони". У нашому МЗС на недружні заяви з Будапешта відреагували так: "Консультації супроводжувало агресивне нагнітання безпідставної ненависті до всього, що пов’язане з Україною. Така інформаційна кампанія триває вже багато місяців. Угорські посадовці вигадують неіснуючі загрози з боку України для безпідставного залякування угорських громадян". Додавши, що українці вважають угорців дружнім народом і вдячні за підтримку нашого народу під час повномасштабного вторгнення. Що ж до дій уряду цієї країни, то справжня мета його антиукраїнської істерії у відвертанні уваги населення з провалів соціально-економічної політики уряду на уявного зовнішнього ворога.Чи вилетить Орбан з крісла наступного року?Втім, існують підстави підозрювати, що так званий "референдум", який не має юридичної сили, не одноразова акція Орбана з паплюження України, а бомба уповільненої дії під свою державу. Після Параду рівності, який зібрав у Будапешті сотні тисяч учасників, угорський прем’єр накинувся на Брюссель, мовляв, там хочуть мати в Угорщині "проєвросоюзівський і проукраїнський уряд". Такі заяви розцінюють як спробу Орбана зіткнути лобами проєвропейську та націоналістичну частину виборців. Соцопитування кажуть про лідерство в рейтингах опозиційної партії "Тиса" та її лідера Петера Мадяра. Згідно з червневим опитуванням центру Median, "Тиса" випереджає "Фідес" з 51% проти 36% серед виборців, які вже визначилися з вибором. Крім того, ця опозиційна партія паралельно з орбанівським провела власне опитування "Голос нації", згідно з яким серед понад 1,1 мільйона людей, які заповнили анкети, 58,18% відповіли "так" на питання "Чи підтримуєте ви вступ України до Європейського Союзу?". Мадяр також євроскептик, стосовно нього не варто плекати ілюзії, але він принаймні не пропутінський політик і не українофоб.Одним словом, на парламентських виборах, які відбудуться в Угорщині у квітні наступного року зі значною часткою ймовірності "Фідес" втратить право формувати уряд, а Орбан — прем’єрську посаду. Це стане чудовою новиною для українців та наших друзів в ЄС. Проте з політичної сцени Орбан не зникне, він перейде в опозицію і гойдатиме наступників. У тому числі махаючи цифрами фейкового опитування та блокуючи схвалення парламентом згоди на приєднання України до Євросоюзу. Не тільки від сусідньої Угорщини, а ще від низки країн ЄС можна очікувати такого неприємного сюрпризу, адже ультраправі популісти багато де рвуться до владних коридорів.  TrueUA аналізував, у яких країнах цього року можна очікувати перемоги наших недругів. А у 2026-му, окрім Угорщини, де Орбан чіплятиметься за владу, розгорнеться передвиборна боротьба ще в низці країн. Приміром, французька ультраправа Марін Ле Пен закликала соратників готуватися до дочасних виборів парламенту. Також експерти припускають дочасні вибори в Словаччині, де перемога проєвропейських лібералів — наш стратегічний інтерес, адже тамтешня влада стала форпостом політики Москви. То ж українська дипломатична суб’єктність повинна спрямовуватися на підтримку в ЄС пулу наших політичних друзів та на зменшення шансів потенційних недругів, аби завершальний етап євроінтеграції відбувався без валідолу. .

Голова угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив про провал урядового "референдуму" щодо України. Його організувала й активно просувала команда прем’єр-міністра країни Віктора Орбана. Про це Петер Мадяр написав на своїй сторінці у Facebook. Він наголосив, що в голосуванні взяли участь не більше 600 тисяч людей, а результати могли сфальсифікувати."Це найнижчий результат в усій історії національних консультацій в Угорщині. Й це в умовах, коли кампанія тривала декілька місяців, із тотальною мобілізацією та спалюванням десятків мільярдів державних коштів", — наголосив лідер "Тиси".Він також констатував, що для проведення голосування не відкрили жодного стенда та не організували жодної відкритої зустрічі — лише розсилали листи та вели дорогу рекламну кампанію.Мадяр заявив, що суму в 10 мільярдів форинтів (близько 28,6 тисячі доларів), яку витратили на цей "референдум", держава могла би спрямувати на ремонт лікарень або модернізацію залізниць."Провальний і корумпований уряд не цікавиться справжніми проблемами людей, не наважується подивитися їм в очі. Він лише пише листи", — додав він.Як відомо, в березні прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан анонсував опитування в Угорщині щодо підтримки членства України в ЄС. 19 квітня угорцям розпочали розсилати бюлетені для національної консультації, прямо закликаючи голосувати проти. Орбан, до речі, публічно проголосував проти.Нагадаємо, наприкінці березня віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина розповідала, що намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в ЄС на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.

Володимир Путін пригрозив Україні загостренням бойових дій. За словами кремлівського диктатора, це може відбутися в разі невизнання Києвом результатів так званих "референдумів", які Москва "провела" на окупованих територіях.Про це Володимир Путін розповів в інтерв'ю Sky News Arabia. Він знову акцентував на "нейтралітеті" України, а також на необхідності не озброювати Україну ядерною зброєю.Окрім того, диктатор хоче, щоб Україна визнала незаконні "референдуми" на окупованих територіях. Він пригрозив, що ігнорування "цих результатів означає ймовірність відновлення збройного конфлікту".Також Путін озвучив традиційну для себе вимогу від України "забезпечити права російськомовних і проросійських мешканців".Диктатор звинуватив "зовнішні сторони" в тому, що вони "не прагнуть припинити конфлікт, а радше використовують Україну для досягнення зловмисних цілей"."Україна заслуговує на кращу долю, ніж бути інструментом у руках зовнішніх сторін, які працюють проти Росії", — заявив Володимир Путін.Як відомо, Україна та Росія провели два раунди переговорів у Стамбулі. Тоді вимоги для закінчення війни, які делегація Росії озвучувала під час зустрічі, визнали неприйнятними.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Путін та інші кремлівські чиновники використовують термін "буферних зон", намагаючись розширити територіальні вимоги Росії в Україні. Таким чином російські загарбники намагаються просунутися якомога далі на території України.

Незабаром в Угорщині стартує опитування щодо ставлення місцевих громадян до членства України в Європейському Союзі. Угорці отримають "пакети документів" для так званого голосування.Про це повідомив речник угорського уряду Золтан Ковач, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Варто зазначити, що в цей пакет входить перелік "семи ключових ризиків вступу — питань, які безпосередньо впливають на майбутнє Угорщини та які необхідно ретельно зважити перед ухваленням рішення".Перелік містить такі "аргументи":фінансовий ризик: Угорщина стане чистим вкладником; кошти ЄС йшли би в Україну, а Брюссель хоче спільних запозичень — втягнути в борги країну;сільськогосподарський ризик: Україна має величезні орні землі; угорські фермери втратять субсидії через перенаправлення грошей ЄС;ризик для харчової безпеки: в Україні використовуються генетично модифіковані культури та заборонені хімікати, що загрожує якості харчових продуктів;ризик безпеці: Україна була осередком організованої злочинності до війни, зброя може потрапити не в ті руки;ризик ринку праці: дешева українська робоча сила може знизити зарплати, поставити під загрозу робочі місця та пенсії;ризик для здоров’я: в Україні немає обов’язкових щеплень, що створює загрозу громадському здоров’ю через відкриті кордони;пенсійний ризик: поспішний вступ України поставить під загрозу 13-місячні пенсії.Таким чином угорці фактично підштовхують, як "потрібно" голосувати на цьому опитуванні щодо ставлення до членства України в Євросоюзі.Голосування стартує в середині квітня. Вислати бюлетені поштою угорці повинні до 20 червня.Нагадаємо, віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина запевняла, що намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в Європейському Союзі на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року..

Намір Угорщини винести питання майбутнього членства України в Європейському Союзі на референдум стане лише невеличкою перепоною цьому процесу. Опитування не завадить відкрити всі переговорні розділи про вступ 2025 року.У цьому запевнила віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина на зустрічі з журналістами в четвер, 20 березня, в Києві. Її цитує "Інтерфакс-Україна"."Це не референдум, це письмове опитування громадян. Таке письмове опитування також відбувалося перед рішення Європейської ради в грудні 2023 року про відкриття переговорного процесу. Ми вже це проходили. Я думаю, що підтримка громадян Угорщини набагато позитивніша, ніж очікування, які є в угорського уряду", — зазначила вона.Віце-прем’єрка наголосила: Україна впевнена, що питання про членство в ЄС — це рішення, яке уже ухвалене, та "розглядає це, як невеличку перепону, яка не завадить досягненню мети про відкриття всіх переговорних розділів саме цього року".Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан анонсував винесення на голосування всередині своєї країни питання членства України в Євросоюзі.Єврокомісар з питань розширення Марта Кос сподівається на відкриття перших трьох кластерів переговорів України з ЄС щодо вступу в Союз ще у першому півріччі цього року — під час головування Польщі, а решти трьох — до грудня.Процедура ЄС визначає 35 переговорних розділів. За ними Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС. 33 із 35 переговорних розділів згруповані в шість тематичних кластерів, тоді як глави 34 "Інституції" та 35 "Інші питання" розглядатимуться окремо.Президент і прем’єр України заявляли про завдання завершити процес вступу України в ЄС протягом приблизно п’яти років — до 2030 року.Нагадаємо, декілька днів тому міністр з питань ЄС Угорщини Янош Бока розповідав, що опитування щодо підтримки чи непідтримки членства України в Європейському Союзі відбудеться до початку літа..