# референдум

Документ, який можуть невдовзі підписати Україна та Сполучені Штати Америки, не передбачає передання прав на користування рідкісноземельними металами чи будь-яких прав власності. Тому угода не потребує ні ратифікації, ні схвалення на референдумі.Про це заявила віце-прем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції Ольга Стефанішина в інтерв'ю "Юридичній практиці".Вона зазначила, що якби мова в угоді йшла саме про використання надр України чи про право на українські надра, то це питання не лише ратифікації, а й референдуму. Оскільки в Конституції України вказано, що надра належать народові України."Угода не передбачає передання прав на користування надрами чи будь-яких прав власності. Мова йде про розподіл надходжень до державного бюджету, частина з яких генерується у фонд. Після підписання цієї угоди не настають жодні правові наслідки", — пояснила віце-прем'єрка.Вона наголосила, що Україна не отримує зобов'язань щодо фактичного перерахування коштів чи їх передання. Такі зобов’язання виникнуть тільки після укладення угоди про створення фонду та після набрання чинності.Стефанішина також уточнила, що угода між Україною та США не є міжнародним договором. Ним стане подальша угода, яка передбачатиме створення самого фонду відновлення інвестицій.Угода, яку збираються підписати сторони, закріплює політичну домовленість між урядами України та США стосовно наміру створити сам фонд.За словами української міністерки, текст угоди вже сформований і схвалений урядом."Тобто фактично українська сторона завершила перемовини щодо самого тексту угоди в тому вигляді, в якому його схвалено, наразі він готується до підписання", — підсумувала Ольга Стефанішина.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що США та ДР Конго можуть укласти угоду про видобуток рідкісноземельних металів. Таку пропозицію Дональду Трампу зробили керівники африканської країни.

У вівторок, 4 листопада, в Молдові офіційно оприлюднили рішення Конституційного суду. Він іще 31 жовтня затвердив результати референдуму про європейську інтеграцію країни. Про це повідомило молдовське видання Newsmaker. Журналісти зазначили, що відповідне рішення опублікували в Офіційному моніторі, тож тепер зміни внесуть до конституції. Згідно з документом, до преамбули конституції додадуть слова про незворотність європейського шляху Молдови: "підтверджуючи європейську ідентичність народу Молдови та незворотність європейського курсу Молдови, декларуючи європейську інтеграцію стратегічною метою Молдови". Також до конституції внесуть окрему статтю, присвячену євроінтеграції. Її перший пункт свідчитиме, що подальше приєднання до договорів ЄС затверджуватимуть органічним законом. Органічні закони ухвалює парламент більшістю обраних депутатів. Рішення Конституційного суду не підлягає оскарженню. Його голова Домніка Маноле повідомила, що двоє суддів написали окрему думку: це Володимир Цуркан і Сергій Цуркан. Як відомо, 20 жовтня в Молдові відбувся конституційний референдум про європейську інтеграцію. За даними Центральної виборчої комісії, явка на референдумі склала 50,72%. У голосуванні взяли участь 1 531 392 виборці. Із загальної кількості 1 488 874 чинних голосів 749 719 — проголосували за внесення євроінтеграції до конституції, 739 155 — проти. Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, стартувала інформаційна операція з дискредитації перемоги Маї Санду на виборах президента Молдови. Російські та прокремлівські агенти розпочали спроби визнати нечинними результати підрахунку голосів.

Поліція Молдови затримала лідера злочинного угруповання. Його підозрюють у підкупі громадян на виборах і референдумі 20 жовтня. Зловмисників повʼязують із проросійським олігархом-втікачем Іланом Шором. Про це повідомило молдовське видання Newsmaker. Журналісти з’ясували, що угруповання платило виборцям по 1,5 тисячі леїв, це близько 84 доларів за голос. Відомо, що лідера групи затримали в Унгенах, що біля кордону з Румунією. Зокрема, на нього правоохоронцям заявила мешканка міста. Вона й розповіла про суму, яку пропонували за те, щоби проголосувати за певного кандидата на президентських виборах та "ні" на референдумі за євроінтеграцію Молдови. Молдовські медійники стверджують, що підозрюваним є 26-річний місцевий, його затримали на три доби. Під час обшуків у його помешканні та офісі виявили списки довірених осіб, спостерігачів на виборчих дільницях, яким мали заплатити за вплив на вибір виборців. Ймовірно, група працювала на замовлення Ілана Шора, проросійського молдовського політика та бізнесмена, відомого своїм впливом на молдовську політичну сцену, а також низкою скандалів і звинувачень у корупції. Його партія неодноразово організовувала протести проти проєвропейської влади країни. Кишинівський суд 2017 року засудив його до семи років і шести місяців ув'язнення у справі про викрадення мільярда доларів із банківської системи Молдови. 2019 року він утік із країни. 26 жовтня 2022 року США та Велика Британія ввели санкції проти Шора через його зв'язки з урядом Росії. Нагадаємо, кандидат у президенти Молдови від проросійської Соціалістичної партії Александр Стояногло заявив, що молдовани повинні знати не тільки румунську мову, але й російську. Це начебто потрібно для того, щоби "зберегти толерантність і мир" у Молдові.

Російській Федерації не вдалося досягнути успіху у своєму впливі на результати президентських виборів та референдуму про євроінтеграцію в Молдові. Такий висновок зробив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі. Це він сказав на закритому онлайн-брифінгу, його цитує кореспондент прес-пулу Білого дому Алекс Рауфоглу. Зокрема, Джон Кірбі назвав результати виборів у Молдові "історичним кроком уперед" на шляху європейської інтеграції країни. "Я попереджав минулого тижня, що Росія активно працює над тим, щоби підірвати вибори в Молдові та її європейську інтеграцію. За останні декілька місяців Москва виділила мільйони доларів на ці зусилля", — зазначив він. Кірбі додав, що нині Росія не досягнула успіху, оскільки результати демонструють, що молдовська демократія сильна. "Так само сильним є воля та бажання молдовського народу рухатися в напрямку європейської інтеграції", — наголосив представник Білого дому. Посадовець акцентував, що США й надалі підтримуватимуть Молдову в захисті демократії та втіленні прагнень її народу. Як відомо, на президентських виборах у Молдові Майя Санду отримала понад 42% голосів, а висуванець проросійської Партії соціалістів Молдови Александр Стояногло — понад 26%. Це означає, що відбудеться другий тур президентських виборів. На референдумі на підтримку закріплення євроінтеграції в Конституції Молдови висловилось 50,46% виборців — відрив складав менш як 14 тисяч голосів. Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав Молдову з тим, що країна проголосувала на референдумі за своє європейське майбутнє. Він заявив, що євроінтеграції України та Молдови альтернативи немає.

За результатом обробки 100% протоколів на президентських виборах у Молдові більшість голосів набрала чинна президентка Майя Санду. Її основним опонентом став Олександр Стояногло. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії Молдови. Загалом обробили 2 219 протоколів, що складає стовідсоткову кількість. Зокрема, чинну президентку Молдови Майю Санду, яка є очільницею держави з 2020 року, на виборах загалом підтримали 42,45% виборців. Підтримуваний проросійською Партією соціалістів кандидат від ПСРМ Олександр Стояногло має 25,98%. Лідер "Нашої партії" Ренато Усатий отримав 13,79%. Скріншот із повідомлення Центральної виборчої комісії Молдови Варто зауважити, що у зв'язку з тим, що Санду не вдалося набрати 50% голосів, має відбутися другий тур президентських виборів, який планується на 3 листопада. Як відомо, в Молдові також проводили референдум щодо євроінтеграції країни. Голоси за та проти розділилася майже порівну, відрив мінімальний. За офіційними даними, за вступ Молдови до Європейського Союзу проголосували 50,42% виборців. Водночас проти євроінтеграції країни виступили 49,58%. Різниця у голосах склала всього 12 501. У Євросоюзі поки що офіційно не коментували результати референдуму та першого туру виборів у Молдові, однак нагадали про умови безпрецедентного втручання Росії, у яких пройшла виборча кампанія. Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав Молдову з тим, що країна проголосувала на референдумі за своє європейське майбутнє. Він заявив, що євроінтеграції України та Молдови альтернативи немає.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав Молдову з тим, що країна проголосувала на референдумі за своє європейське майбутнє. Він заявив, що євроінтеграції України та Молдови альтернативи немає. Про це Андрій Сибіга написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Він, зокрема, привітав свого молдовського колегу Міхая Попшоя та "дружній молдовський народ" з тим, що вони проголосували, "аби Молдова залишилася на шляху до вступу в Європейський Союз". "Європейське майбутнє України та Молдови не має альтернативи. Членство в Євросоюзі забезпечить мир, безпеку, процвітання та верховенство права для обидвох наших країн", — наголосив міністр закордонних справ України. Як відомо, в Молдові Центральна виборча комісія підрахувала 99,50% голосів громадян на референдумі щодо євроінтеграції країни. Голоси за та проти розділилася майже порівну, відрив мінімальний. За офіційними даними, за вступ Молдови до Європейського Союзу проголосували 50,42% виборців. Водночас проти євроінтеграції країни виступили 49,58%. Різниця у голосах склала всього 12 501. У Євросоюзі поки що офіційно не коментували результати референдуму та першого туру виборів у Молдові, однак нагадали про умови безпрецедентного втручання Росії, у яких пройшла виборча кампанія. Нагадаємо, що вперше в Молдові бюлетені для голосування будуть не лише румунською та російською, а ще й чотирма іншими мовами, серед яких українська. На відміну від попередніх виборів, з'явилися бюлетені чотирма мовами національних меншин: українською, гагаузькою, болгарською та ромською. Надрукували в цілому 2,1 мільйона бюлетенів румунською, понад 600 тисяч російською та 115 тисяч українською.

У Молдові Центральна виборча комісія підрахувала 99,50% голосів громадян на референдумі щодо євроінтеграції країни. Голоси за і проти розділилася майже порівну, відрив мінімальний. Про це йдеться на сайті ЦВК. Відтак, згідно з даними комісії, за вступ Молдови до Європейського союзу проголосували 50,42% виборців. Водночас проти євроінтеграції країни виступили 49,58%. Різниця у голосах склала всього 12 501. Фото: ЦВК Молдови Крім того, триває і підрахунок голосів на президентських виборах, які проходили разом із референдумом. Так, ЦВК вже опрацювала 99,41% голосів. У президентських перегонах лідирують чинна лідерка Молдови Майя Санду, за неї проголосували 42,31% громадян, та Олександр Стояногло -- 26.07%. Фото: ЦВК Молдови Якщо жоден кандидат не набере понад 50% голосів, то у Молдові буде другий тур президентських виборів, він запланований на 3 листопада. Нагадаємо, уперше в Молдові бюлетені для голосування надруковані не лише румунською та російською, а ще й чотирма іншими мовами, серед яких українська. .

У Молдові 20 жовтня відбувся референдум щодо євроінтеграції країни. Кількість голосів за і проти розділилася майже порівну. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії. Відтак, станом на ранок 21 жовтня, ЦВК Молдови підрахувала 97,93% голосів. З них -- 49,86% громадян проголосували за внесення змін у Конституцію країни для вступу Молдови до ЄС, а 50,14% -- виступили проти. Усього ЦВК вдалося підрахувати близько 1,455 мільйона голосів. Остаточний результат референдуму стане відомий після підрахунку всіх 100% бюлетенів. Фото: ЦВК Молдови Крім того, в цей день у Молдові відбулися і президентські вибори. За кількістю голосів наразі лідирує чинна президентка Майя Санду -- 41,84%. Її головний суперник -- Олександр Стояногло. Він набрав 26,35%. Якщо жоден кандидат не набере понад 50% голосів, то у Молдові буде другий тур президентських виборів, він запланований на 3 листопада. Нагадаємо, уперше в Молдові бюлетені для голосування надруковані не лише румунською та російською, а ще й чотирма іншими мовами, серед яких українська. .

У неділю, 20 жовтня, у Молдові стартувало історичне голосування. Сьогодні у країні проходять вибори президента та конституційний референдум про вступ до Європейського союзу.  Про це повідомляє NewsMaker. Виборчі дільниці розпочали свою роботу о 07:00 і будуть відкритими до 21:00. Прогнозується, що у процесі волевиявлення візьме участь понад три мільйони людей. Наразі по всій країні працює 1957 виборчих дільниць. Також свій голос за майбутнього президента можуть віддати і ті громадяни, які проживають за кордоном. Для цього у 37 країнах відкрили 234 виборчі дільниці. За крісло президента у Молдові борються одразу 11 кандидатів. Зокрема, на другий термін балотується і чинна лідерка країни Майя Санду. Вона є найбільш популярною серед кандидатів. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, у першому турі виборів Санду може отримати від 24,5% до 35,5% голосів виборців. Головними суперниками Санду є Олександр Стояногло (Партія соціалістів) та Ренато Усатий (Наша партія). Також окрім виборів президента, сьогодні громадяни Молдови голосують і на конституційному референдумі. Так, виборці мають відповісти на запитання: "Чи підтримуєте ви зміну Конституції з метою вступу Молдови до Європейського Союзу?". Варіантів відповіді два -- "Так" або "Ні". Якщо референдум пройде успішно, тоді основний закон Молдови автоматично зміниться. Зокрема, у ньому буде проголошена мета вступу країни до ЄС. Нагадаємо, уперше в Молдові бюлетені для голосування надруковані не лише румунською та російською, а ще й чотирма іншими мовами, серед яких українська.   .

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону призначив вісім років колонії загального режиму українці Ірині Навальній із Маріуполя. Про це повідомило російське видання "Медіазона" з посиланням на її адвоката Івана Бондаренка. 26-річну дівчину звинувачували у спробі вчинити теракт і незаконне зберігання вибухівки. За версією державного обвинувачення, 27 вересня Навальна збиралася влаштувати вибух біля будівлі адміністрації в окупованому Маріуполі. Тоді там проводили референдум про входження до складу Росії самопроголошених ДНР і ЛНР, а також інших захоплених територій України. Вона, стверджувало звинувачення, "протестувала проти суверенітету ДНР" і вступила в змову з представником українських спецслужб, у Запоріжжі отримала від спільника 25 тисяч гривень на придбання велосипеда "з метою конспіративного перевезення саморобного вибухового пристрою". Під час сьогоднішніх дебатів прокурор запросив Навальній 14 років колонії та штраф 400 тисяч рублів. У результаті суд пом'якшив звинувачення, перекваліфікувавши частини обидвох статей: тобто прибрав звинувачення у спробі вчинити злочин групою осіб. Штраф дівчині не призначили. "Я просив її виправдати не просто тому, що це моя робота, а й тому, що свідок на прізвище Китай-Гора, за свідченнями якого все будувалося, у суді спростував твердження, що він її побачив, зателефонував до чергової частини та повідомив про злочин, що бачив та впізнав дівчину, яку затримали. Він у суді сказав, що бачив її лише тоді, коли її затримали. Від цього руйнувалися свідчення ще двох свідків, а всього їх було три. Не кажучи про те, що незрозуміло, де вона перебувала місяць із моменту затримання до моменту порушення справи 28 жовтня", — зазначив адвокат Навальної. Бондаренко сказав, що оскаржуватиме вирок. "Але розуміли, що так буде. Вісім років у цих реаліях — "комплімент" від суду. Усі розуміють, але виправдати не можуть. Це моя приватна думка", — додав він. Раніше в суді Ірина Навальна розповіла про тортури. За словами дівчини, її зупинила машина поліції, коли вона їхала велосипедом до моря. Після перевірки документів на неї одягнули наручники та відвезли до відділення, де розпочали бити. Нагадаємо, що на початку травня Південний окружний військовий суд засудив до 18 років позбавлення волі українського військовополоненого Владислава Плахотника. Перші три роки він проведе у в'язниці, решту — у колонії суворого режиму.

Тимчасово окупований Крим є українською територією. Росія, яка захопила півострів, повинна відповідати за це перед міжнародним трибуналом. Таку думку висловив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, опублікувавши відповідний допис у своїх соціальних мережах. "Крим — це Україна. Росія порушила міжнародне право і має відповідати за це", — наголосив він. Його пост з’явився в мережі одразу після того, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запропонував передати окупований росіянами Крим передати під мандат Організації Об'єднаних Націй, щоби там змогли провести референдум. За словами польського чиновника, Крим має ключове значення, якщо обговорюватимуть умови миру між Києвом і Москвою. Він додав, що якщо обидві країни захочуть, то у питанні щодо півострова можна було би знайти вирішення. "Крим символічно важливий для Росії, і особливо для Путіна, але стратегічно важливий для України. Тому я не бачу, як вони зможуть домовитися без демілітаризації Криму", — наголосив Сікорський. Нагадаємо, що в Польщі активно обговорюють "неприємні" переговори міністра закордонних справ Радослава Сікорського з президентом Володимиром Зеленським щодо питання ексгумації жертв Волинської трагедії. Зокрема, польську делегацію здивував стиль спілкування Зеленського під час переговорів у Києві минулого тижня. Після того, як у січні 2025 року Польща візьме на себе піврічне головування в ЄС, МЗС країни начебто планує використати євроінтеграційні прагнення України як інструмент тиску на Київ.

Олігарх-утікач Ілан Шор і його проросійський блок "Перемога" не зможуть узяти участь у президентських виборах і референдумі в Молдові. Їм офіційно відмовили в реєстрації. Про це повідомив Newsmaker із посиланням на рішення, яке ухвалила Центральна виборча комісія Молдови на засіданні в середу, 7 серпня. Згідно з постановою комісії, реєстрація блоку з назвою, схожою з назвою іншої партії, неможлива. У цьому випадку назва блоку "Перемога — Victorie" схожа з назвою партії, що входить до цього блоку — Victorie. Один із членів Центральної виборчої комісії Молдови Вадим Філіппов зазначив, що партія Victorie входить до блоку та відповідно не є електоральним конкурентом блоку. Заступник голови комісії Павел Постіке пояснив, що партія може вийти з блоку надалі та відповідно таким електоральним конкурентом може стати. Також у постанові звернули увагу на те, що до блоку увійшла вже неконституційна партія "Шор", а лідера партії Ілана Шора засуджено в Молдові на 15 років. Блок "Перемога" створили у квітні 2024 року в Москві. До нього увійшли п'ять партій, підконтрольних політику-втікачу Ілану Шору: неконституційна партія "Шор", "Шанс", "Відродження", "Альтернативна сила порятунку Молдови" (FASM) і Victorie. Перший з'їзд блоку відбувся в Москві. Раніше розгляд реєстрації блоку переносили через виявлені технічні помилки в документах. Нагадаємо, наприкінці липня стало відомо, що ще дев’ять європейських країн приєдналися до рішення Ради Європейського Союзу від 15 липня. Серед них — Україна та Молдова. Йдеться про продовження на рік санкцій проти Ірану у зв’язку з підтримкою Росії й угруповань на Близькому Сході.

Референдум про європейську інтеграцію Молдови відбудеться 20 жовтня 2024 року. Того ж дня пройдуть президентські вибори в цій країні. Такі рішення затвердив парламент Молдови під час засіданні в четвер, 16 травня. Про це повідомив Newsmaker. За рішення про референдум проголосували 55 депутатів партії влади "Дія і солідарність". Ще 20 депутатів від опозиції утрималися, один депутат від опозиції проголосував проти. Автори законопроекту змінили запитання, що виноситься на референдум. Замість запитання "Ви за приєднання Молдови до ЄС?" у бюлетені поставлять запитання: "Чи підтримуєте ви введення європейської інтеграції в Конституцію Молдови". І два варіанти відповіді: "Так" і "Ні". Один з авторів законопроекту про проведення референдуму, провладна депутатка Вероніка Рошка додала, що у виборчому бюлетені зазначать конкретні зміни, які планується внести до конституції, якщо на референдумі більшість виборців проголосує "за". У такому разі в преамбулі конституції з'явиться згадка про європейську ідентичність і незворотність європейського шляху розвитку Молдови. У конституції також з'явиться окрема стаття "Європейська інтеграція". У ній вкажуть, що Молдова приєднується до договорів про створення ЄС і до актів, що переглядають установчі договори ЄС. Після приєднання до цих договорів і актів у них буде пріоритет перед національними законами. Ці поправки внесуть одразу після визнання Конституційним судом результатів референдуму, без додаткового голосування в парламенті. За даними квітневого опитування, 56% громадян Молдови проголосували би за вступ до Європейського Союзу, якби таке питання винесли на референдум. Молдовський уряд хоче заборонити на шість місяців діяльність проросійської партії "Шанс", вона пов’язана з олігархом-втікачем Іланом Шором. З цього приводу Міністерство юстиції Молдови вже звернулося до суду.

За підсумками референдуму, який напередодні пройшов у Литві, не було змінено статтю конституції країни, яка фактично забороняє мати друге громадянство. За цю поправку не проголосувала потрібна кількість виборців.  Про це повідомляє видання LRT. У референдумі взяли участь близько одного мільйона литовців, що складає 59% від загальної кількості громадян Литви, які мають право голосу. З них за зміну конституції проголосували близько 74%. Це менше, ніж потрібно, адже, згідно із законом, необхідно голоси більшої частини громадян, які мають виборче право. У 12-й статті конституції, яку спробували змінити на голосуванні, задекларовано, що ніхто, за винятком окремих випадків, не може бути одночасно громадянином Литовської Республіки та іншої держави. Громадянство автоматично припиняється, якщо емігранти отримують новий паспорт за новим місцем проживання. Як зазначає видання, ця проблема є актуальною на тлі минулої хвилі масової еміграції. З 1991 року країну залишило близько мільйона жителів, що склало 30% від загальної кількості населення країни. У 2019 році у Литві також голосували за зміну цієї статті конституції. Тоді, як і зараз, прихильникам змін не вдалося отримати потрібної кількості голосів. Для змін потрібно було 1,24 мільйона голосів "за", але вдалося набрати лише близько 950 тисяч. Нагадаємо, 23 квітня Литва позбавила посвідки на проживання колишнього очільника Державного управління справами Андрія Кравця, який втік з України у 2014 році та був соратником екс-президента України Віктора Януковича. Литовські служби звернули на нього увагу лише на початку 2023 року. У Литві Кравець прожив разом з родиною протягом 10 років та навіть заснував там бізнес.

Референдум про вступ Молдови до Європейського Союзу може відбутися 20 жовтня цього року. Ініціатива провести такий плебісцит надійшла від президента Майї Санду. Про це повідомив Newsmaker. Депутати від партії влади "Дія та солідарність" 9 квітня звернулися до Конституційного суду з проханням висловитися про конституційність ініціативи проведення референдуму. Згідно із законопроектом, який партійці мають намір подати в парламент, референдум може пройти 20 жовтня цього року. Також документ встановлює запитання, на яке мають відповісти громадяни під час референдуму: "Чи підтримуєте ви приєднання Молдови до ЄС?". У парламенті Молдови 8 квітня пройшли консультації щодо внесення до конституції країни положення про те, що інтеграція до ЄС є стратегічною метою. Вступну частину конституції пропонують доповнити такими пропозиціями: "… підтверджуючи європейську ідентичність народу Молдови, проголошуючи інтеграцію до Європейського Союзу стратегічною метою Молдови". Ініціатива провести референдум надійшла від президента Майї Санду. Вона вважає, що загальне опитування можна провести восени 2024 року. Раніше парламент Молдови вже ухвалив поправки до Кодексу про вибори, дозволивши проводити республіканський референдум одночасно з парламентськими, президентськими чи загальними виборами. Нагадаємо, декілька днів тому заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане заявив, що зараз Росія не може військовим шляхом загрожувати безпеці Молдови завдяки допомозі НАТО та опору України, але гібридні загрози нікуди не зникнули.