# референдум

На сьогодні проведення референдуму в Україні не можливе. Також його не можливо провести одночасно із виборами.Про це повідомила парламентська аналітикиня Руху "ЧЕСНО" Ірина Корженкова під час брифінгу. Вона пояснила, що для того, аби референдум було визнано законним та таким, що відбувся, явка має бути понад 50% виборців. Натомість останні вибори показали явку трішки понад 36%. Крім того, за словами фахівчині, референдум наразі неможливий і через те, що немає гарантії того, що виборці будуть ознайомлені з усіма умовами питання, що виносяться на всеукраїнське опитування."Очевидно, що на референдум планувалося винести питання мирної угоди. Про те, що зараз говорять політики. Питання референдуму як такого воно взагалі не має бути на порядку денному. І провести вибори та референдум в один день технічно неможливо", — сказала Корженкова. До того ж наголошується, що частина українських виборців наразі перебуває за кордоном, на фронті та на окупованих територіях. Тому вони проголосувати на референдумі не зможуть."Ми маємо дуже багато сигналів про те, що не буде достатньої кількості громадян для того, аби проголосувати на референдумі", — додала лідерка "ЧЕСНО" Віта Думанська.Нагадаємо, раніше голова ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило.Додамо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що будь-яка мирна угода з Росією обов’язково потребуватиме схвалення українським народом на референдумі, при цьому він виключив можливість повної здачі Донбасу. Глава держави припустив, що суспільство може підтримати лише варіант із замороженням конфлікту по поточній лінії зіткнення, оскільки емоційно люди ніколи не пробачать відмови від суверенітету над цілими регіонами.Про це він сказав в інтерв'ю виданню Axios. За словами президента, Україна та Сполучені Штати досягли домовленості, що остаточне рішення щодо будь-якої мирної угоди з Росією має приймати український народ через загальнонаціональне голосування.Під час 37-хвилинної розмови з американськими журналістами було зазначено, що Вашингтон і Київ солідарні у питанні демократичного вибору. Президент висловив переконання, що українці не приймуть умови, які передбачатимуть повний вихід із Донбасу ціною суверенітету та громадянства людей."Емоційно люди ніколи цього не пробачать. Ніколи. Вони не пробачать... мені, вони не пробачать [США]", — заявив Зеленський, додавши, що Донбас — це невіддільна частина країни, її прапора та землі.Водночас президент припустив можливість іншого сценарію. Якщо угода передбачатиме замороження поточної лінії фронту на Донбасі (подібно до планів в інших регіонах, де РФ утримує території), українське суспільство може підтримати такий крок на референдумі. "Якщо ми включимо до документа... що ми залишаємося там, де залишаємося, на лінії зіткнення, я думаю, що люди підтримають це", — зазначив він.Як зазначає Axios, наразі Росія продовжує наполягати на повному захопленні Донбасу — або силовим, або дипломатичним шляхом. Пошук компромісу, прийнятного для обох сторін, залишається головним завданням для американських представників Віткоффа та Кушнера на перемовному тижні в Женеві.Нагадаємо, раніше український президент Володимир Зеленський заявив, що не погодиться на невигідну мирну угоду навіть під тиском міжнародних партнерів і внутрішніх обставин. Він наголосив, що для нього пріоритетом є гідний і довготривалий мир..

Мирна угода має влаштувати переважну більшість українців. При цьому референдум може відбутися вже через декілька місяців. Однак найважливішим залишається питання гарантій безпеки.Про це заявив український президент Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню The Atlantic.За його словами, військово-політичне керівництво країни не заперечує проведення референдуму щодо мирної угоди з Росією. При цьому його провести цілком реально."Референдум мав би величезну силу в плані гарантування безпеки України, тому що я впевнений, що весь світ визнав би референдум, якби його вдалося провести належним чином", — відповів він на запитання медійників.Водночас президент України акцентував, що якщо буде реальний компроміс з країною-агресоркою, всенародний референдум може відбутися вже через декілька місяців.Він також прокоментував можливість проведення референдуму одночасно з президентськими виборами. Зеленський вважає, що такий крок міг би підвищити явку та надати процедурі додаткової легітимності.Декілька тому український лідер наголошував, що дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться.При цьому він запевнив, що до виборів Україна прийде лише тоді, коли отримає всі відповідні гарантії безпеки. Україна сама ніколи не порушувала теми виборів, але готова до переобрання президента. Питання виборів підіймають ті чи інші партнери України.Нагадаємо, голова ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило..

У Центральній виборчій комісії України (ЦВК) прокоментували статтю в газеті Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на голову ЦВК Сергія Дубовика. Він заявив, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило.За його словами, представники ЦВК працюють у робочій групі Верховної Ради на чолі з Олександром Корнієнком і в межах її роботи, а також роботи тематичних підгруп напрацьовують законодавство про повоєнні вибори."Основою для роботи групи є постанова ЦВК №1 від 7 січня 2026 року. В межах цього процесу відбувається постійний обмін документами між ЦВК і Верховною Радою. Будь-яких інших документів щодо організації та проведення повоєнних виборів до ЦВК не надходило", — пояснив посадовець.Водночас голова громадянської мережі "Опора" та членкиня робочої групи Верховної Ради з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська, коментуючи матеріал FT, заявила, що провести вибори в Україні можна щонайменше через шість місяців після завершення воєнного стану."Робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого — зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов'язана із цією датою. Я не дуже розумію, у якій гарячій голові може з'явитись ідея пов'язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли оголошується про необхідність проведення виборів в Україні", — зазначила Айвазовська.У статті Financial Times також йшлося про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа начебто висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши позбавити Україну гарантій безпеки. Айвазовська наголосила, що, аби "втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати"."Я сподіваюсь, що досвід Будапештського меморандуму чомусь нас таки навчив, і це має бути двостороння міжнародна угода ратифікована парламентами, а не меморандум чи декларація. Так, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає", — зазначила вона.Керівниця "Опори", зауважила, що робота в групах щодо напрацювання законодавства під перші повоєнні вибори "має порозуміння щодо необхідності мінімум пів року від закінчення воєнного стану до дня початку виборчої кампанії". При цьому Айвазовська каже, що навіть термін у шість місяців є "дуже оптимістичним"."У парламенті точно немає голосів зараз ні за що, і після напрацювання юридичної рамки у формі законопроєкту доведеться ще пройти не одну зустріч із фракціями та групами, де розпочнуть діяти та вмикатись інші інтереси, крім політичних, — поточні життєві (санкції, розслідування тощо). Ця частина може бути складна та тривала, адже немає більше одноголосся коаліції, яка би могла самодостатньо ухвалювати рішення", — додала вона.Президент Володимир Зеленський поки що не коментував публікацію у Financial Times.Нагадаємо, що в Кремлі відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів і референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити"..

Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану.За даними Financial Times, Вашингтон використовує питання надання гарантій безпеки як інструмент впливу: у разі відмови від проведення голосування Україна може залишитися без подальшої підтримки Білого дому. Президент Володимир Зеленський нібито планує оголосити про початок підготовки до виборчого процесу 24 лютого — у четверту річницю повномасштабного вторгнення. Водночас реалізація таких планів стикається з серйозними юридичними перешкодами, адже чинне законодавство забороняє будь-які вибори під час дії воєнного стану.Перспективи мирної угодиЯк зазначає видання, представники США та України ведуть активні переговори щодо можливого укладення мирної домовленості з Москвою вже у березні цього року. Спецпредставник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер під час зустрічей у Флориді та ОАЕ сигналізували українській стороні про необхідність якнайшвидшого виходу на фінальні рішення. Головним каменем спотикання залишається відсутність компромісу щодо територіальних питань, які планують винести на всенародне обговорення. Позиція Києва залишається незмінною: жодні юридичні домовленості неможливі до моменту отримання чітких і дієвих гарантій безпеки від США та західних партнерів.Організаційні виклики та безпекові вимогиУкраїнські виборні органи та міжнародні аналітики скептично оцінюють запропоновані США терміни, називаючи їх занадто оптимістичними. Повноцінна підготовка до голосування в умовах окупації 20% територій та масового переміщення населення потребує щонайменше шести місяців. Однією з ключових вимог Києва є повне припинення вогню на весь період виборчої кампанії для забезпечення прозорості та безпеки референдуму. Попри зниження рівня підтримки порівняно з початком повномасштабної війни, внутрішні опитування показують, що довіра до Володимира Зеленського все ще перевищує 50%, що додає йому впевненості у власній перемозі у разі проведення виборів.Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався.Також у Раді повідомили, що в Україні готують оновлення виборчого законодавства, яке може змінити умови проходження партій до парламенту та посилити контроль за кандидатами щодо їхньої співпраці з країною-агресором. Остаточний драфт законопроєкту з усіма пропозиціями планують представити вже до кінця лютого..

Українська та американська сторони обговорювали можливість досягнення мирної угоди між Києвом та Московою вже у березні. Проте документ має бути винесений на референдум в Україні.Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні проінформовані джерела. Співрозмовники видання зауважують, що попри обговорення, цю амбітну мету "буде перенесено через відсутність згоди щодо ключового питання території".До того ж джерела відзначили, що, згідно з рамковою програмою, яку обговорюють американські та українські переговірники, будь-яка угода буде винесена на референдум українських виборців, а голосування планується провести одночасно з національними виборами."Переговорна команда США, яку очолюють спеціальний посланник Стів Віткофф та зять президента Дональда Трампа Джаред Кушнер, під час нещодавніх зустрічей в Абу-Дабі та Маямі заявила українським колегам, що було б найкраще, якби це голосування відбулося найближчим часом", — зауважили співрозмовники журналістів.Американські переговірники також попередили, що президент Дональд Трамп у найближчі місяці, ймовірно, зосередиться на внутрішній політиці у зв’язку з наближенням проміжних виборів до Конгресу в листопаді. Це означає, що у Вашингтона буде менше часу та політичного ресурсу для активного просування мирної угоди.Водночас два джерела повідомили, що американські та українські посадовці обговорювали можливість проведення загальнонаціональних виборів і референдуму вже у травні. Проте деякі учасники переговорного процесу назвали такі строки нереалістичними.За словами одного з джерел, Україна наполягає на припиненні вогню на весь період виборчої кампанії, щоб забезпечити безпеку та легітимність референдуму. У Києві також застерігають, що Кремль має історію порушення домовленостей про припинення бойових дій."Позиція Києва полягає в тому, що нічого не можна домовитися, поки не будуть надані гарантії безпеки для України з боку Сполучених Штатів та партнерів", — сказало джерело.Нагадаємо, 5 лютого в Абу-Дабі завершилися тристоронні переговори між Україною, Сполученими Штатами Америки та Росією. Наразі відомо лише про домовленість щодо обміну полоненими, про інші визначальні аспекти інформації немає.Як відомо, українська делегація працювала в ОАЕ у складі Кирила Буданова, Давида Арахамії, Сергія Кислиці, Андрія Гнатова, Вадима Скібіцького, Олександра Бевза та Рустема Умєрова.Своєю чергою, Володимир Зеленський заявив, що найближчим часом відбудеться новий етан переговорів щодо завершення війни в Україні. Зустрічі планують провести в Сполучених Штатах Америки..

Згідно з результатами свіжого дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), ідея винесення мирних домовленостей із Росією на всенародне обговорення знаходить відгук у більшої частини суспільства. Наразі 55% опитаних схвалюють проведення референдуму, тоді як 32% виступають проти, а ще 14% респондентів поки не визначилися зі своєю позицією.Про це свідчать дані опитування.У КМІС зазначили, що дискусія щодо плебісциту активізувалася після заяви Володимира Зеленського у грудні 2025 року. Президент припустив, що запропонована мирна угода з 20 пунктів може бути затверджена або парламентом, або шляхом референдуму. Останній варіант, за словами глави держави, може бути реалізований одночасно з проведенням загальнонаціональних виборів.Однак реалізація такого сценарію стикається з серйозними юридичними та безпековими перепонами. У громадянській мережі ОПОРА наголошують, що чинна законодавча база прямо забороняє будь-які голосування в умовах воєнного стану. Основними викликами залишаються неможливість залучити до процесу мільйони біженців та військових на передовій, а також вразливість виборчої інфраструктури до атак та дезінформації.Експерти наголошують, що навіть за умови повного припинення вогню підготовка до справді демократичного референдуму не може бути швидкою. Організація процесу потребуватиме значного часу для оновлення законодавства та створення умов, за яких кожен громадянин зможе безпечно і вільно висловити свою волю.Нагадаємо, переважна більшість українців вважає проведення виборів до повного завершення війни недоцільним. Водночас зростає частка тих, хто готовий до голосування за умови припинення вогню та наявності гарантій безпеки..

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що проголосує за возз'єднання з Румунією, якщо це питання коли-небудь буде винесено на референдум, зазначивши, що її країні стає все важче "вижити" самостійно.Про це повідомляє Politico. Видання зазначає, що Молдова, населення якої становить близько 2,4 мільйона осіб, розташована між Румунією та Україною, стала мішенню для російської гібридної війни, включаючи дезінформацію та маніпуляції виборами. "Якби у нас був референдум, я б проголосувала за об’єднання з Румунією", — сказала Санду, яка очолює проєвропейський уряд у Кишиневі. "Подивіться, що відбувається сьогодні навколо Молдови. Подивіться, що відбувається у світі", — пояснила вона. "Маленькій країні, як Молдова, стає дедалі важче вижити як демократія, як суверенна країна і, звичайно, протистояти Росії". Молдова була частиною Румунії з 1918 до 1940 року, коли її анексував СРСР, а в 1991 році, після падіння залізної завіси, проголосила незалежність. На референдумі 2024 року незначна більшість молдован — 50,4 відсотка — проголосували за членство в ЄС, голосування, яке було затьмарене втручанням Росії. Санду була переобрана на посаду президента в паралельному голосуванні, набравши близько 55 відсотків голосів, перемігши свого проросійського опонента. Попри висловлення особистої підтримки, Санду додала, що вона погоджується з тим, що ідея возз'єднання з Румунією не підтримується більшістю в Молдові — на відміну від вступу до ЄС, про який країна подала заявку у 2022 році, і який вона назвала "більш реалістичною метою". Опитування показують, що близько двох третин молдаван виступають проти возз'єднання, тоді як підтримка традиційно вища в Румунії.Нагадаємо, 7 січня президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до Європейського Союзу та двосторонню співпрацю. Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду..

Лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Усе залежить від перемовин. Точніше сказати: від продовження перемовин і досягнення бажаних результатів. Якщо говорити про референдум, то на нього варто виносити тільки 20-пунктний план", — акцентував він.Він додав, що все одно воно розглядається в комплексі. Поруч із 20 пунктами йдуть гарантії безпеки, двосторонні угоди зі США й іншими партнерами."Домовленість моя з Трампом повинна закріпитися підписами. Також залежить від нашого економічного блоку, від нашого прем’єра, від мене, від міністра економіки й американської переговорної групи, тому що нам потрібен пакет відновлення України", — зауважив український президент.Він деталізував, що все це йде разом. І якщо вдасться все це встигнути в січні, то, напевно, лютий може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві."А також це залежить і від наших депутатів, тому що вони повинні продемонструвати роботу і результат щодо напрацювань, щодо зміни виборчого законодавства, виборчого кодексу або відповідного законодавства. І також — зміни до закону про референдум. Тобто рано ще про це говорити детально, треба мати результат у переговорах", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що Туреччину розглядають, як майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією. Проте станом на теперішній момент іще невідомо, де відбудеться майбутня зустріч..

До кінця лютого Верховна Рада України має підготувати законопроект про проведення виборів і референдуму. Але голосування планують провести не пізніше, ніж через 90 днів після припинення вогню. Їх також можуть об'єднати.Про це повідомили лідер фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давід Арахамія та спікер українського парламенту Руслан Стефанчук під час брифінгу для журналістів.Арахамія зазначив, що законопроект можуть презентувати вже до кінця лютого. Враховуючи темпи обговорення та розробки, якщо нічого не пришвидшувати, знадобиться певний час."Внутрішній дедлайн — до кінця лютого маємо закінчити. Тобто ми маємо драфт, який ми можемо реєструвати та голосувати", — пояснив він.Стефанчук додав, що вибори президента та проведення референдуму в Україні мають включати безпекову складову. Мінімум для підготовки таких заходів — це 60 днів, до того ж є численні проблеми."Чому не створити онлайн-інструмент для проведення виборів? Наприклад, 6,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб є, а в реєстрі тільки мільйон — де решта? На якій дільниці вони будуть голосувати?" — поставив запитання спікер.Також Арахамія розповів, що є ідея поєднати президентські вибори та загальнонаціональний референдум щодо "мирного плану". Проблема в тому, що Україна не має сучасного досвіду організації проведення референдумів такого типу.Останній референдум в Україні проводили 1991 року, він стосувався питання незалежності та виходу зі СРСР. Цей референдум проводили інакше, ніж це можна зробити зараз, — технічні можливості дуже змінилися. Також є інші проблеми та нюанси."Сучасного досвіду в нас немає ні організаційно, ні політично, ні економічно. Чесно кажучи, ми зараз до цього не дуже готові", — акцентував він.Окрім того, Стефанчук поінформував, як можна сформулювати запитання в бюлетені для голосування під час референдуму в Україні."На референдумі може бути лише одне запитання — чи підтримуєте ви мирну угоду чи ні", — підсумував голова Верховної Ради України.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія всіляко намагається уникнути проведення всеукраїнського референдуму щодо умов миру. На переконання глави держави, Москва боїться прямого волевиявлення українців, оскільки його неможливо поставити під сумнів.Про це президент розповів під час спілкування з журналістами, коментуючи перебіг консультацій із партнерами.Чому Росія блокує референдумЗа словами Зеленського, російська сторона свідомо уникає припинення вогню, оскільки безпека є ключовою умовою для проведення голосування. Постійний пошук приводів для продовження бойових дій — це стратегія Кремля, спрямована на руйнування безпечної інфраструктури, необхідної для плебісциту."Вони не хочуть референдуму, і це зрозуміло. Вони розуміють: якщо рішення ухвалить парламент, вони завжди зможуть звинуватити його в нелегітимності через тривалість каденції. Але назвати нелегітимним рішення народу України неможливо. Не може бути нелегітимного народу — він у нас один і єдиний", — наголосив Зеленський.Президент додав, що вважає думку громадян найголовнішим чинником у питанні територіальної цілісності чи майбутнього країни.Фейк про атаку на ВалдайТакож Володимир Зеленський прокоментував нещодавні заяви РФ про нібито українську атаку на резиденцію Путіна "Валдай". Він повідомив, що українська переговорна група оперативно зв'язалася з американськими колегами для з’ясування обставин. За словами президента, технічні можливості США дозволили швидко підтвердити, що російські заяви є черговою дезінформацією.Раніше Володимир Зеленський повідомив, що Україна розробляє багаторівневу систему захисту, яка дозволить об'єктивно фіксувати порушення режиму припинення вогню та запобігати російським операціям "під чужим прапором". Ключовим елементом цієї системи стане міжнародна моніторингова місія.Також, за даними Зеленського, українська сторона обговорює питання щодо розміщення американських військ на території нашої країни з лідером США Дональдом Трампом.Нагадаємо, 29 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні буде скасовано лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі.Як зазначив Зеленський, майбутній основний договір про припинення війни матиме чотири сторони-підписанти, а система безпеки базуватиметься на силі Збройних сил України та юридично зобов'язувальних гарантіях від США. При цьому європейські лідери братимуть безпосередню участь в обговоренні деталей документа з Росією..

У неділю, 28 грудня, Володимир Зеленський та українська делегація з переговорів щодо миру в Україні перебували з офіційним візитом у Сполучених Штатах Америки, де провели зустріч з Дональдом Трампом та американськими колегами. Розмову президент України назвав "змістовною" й наголосив, що Україна готова до миру.У своєму Telegram-каналі Зеленський за підсумками візиту подякував Трампу — за "чудову зустріч" й Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру за "їхню залученість і повну відданість справі". Також він відзначив зусилля нашої команди, зокрема Рустема Умєрова та Андрія Гнатова."Ми провели змістовну розмову з усіх питань і високо цінуємо прогрес, якого досягли українська та американська команди протягом останніх тижнів <…> Погоджуємося, що гарантії безпеки є ключовими на шляху до досягнення тривалого миру, і наші команди продовжать роботу над усіма аспектами", — повідомив Зеленський.Ключові домовленостіПрезидент зазначив, що під час зустрічі українська та американська делегації обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли значних результатів. Також обговорили послідовність подальших дій. "Домовилися, що наші команди зустрінуться вже наступного тижня, щоб фіналізувати всі обговорені питання. І також узгодили з президентом Трампом, що він прийме українських та європейських лідерів у Вашингтоні в січні", — зауважив очільник держави й наголосив, що "Україна готова до миру".Як відомо, перед зустріччю із Зеленським Трамп зідзвонився з президентом Росії Володимиром Путіним. Він назвав розмову "продуктивною", а у Кремлі повідомили, що сторони домовилися створити дві робочі групи щодо "мирної угоди" в Україні. Після переговорів із Зеленським Трамп планував знову зателефонувати Путіну.Основні заяви Зеленського й Трампа для ЗМІ після переговорів Перемовини президентів України й США тривали понад дві години. За підсумками зустрічі вони зідзвонилися з європейськими лідерами, після чого вийшли до ЗМІ.Журналісти поцікавилися у Трампа про робочу групу, створення якої він обговорював з російським диктатором. Той відповів, що до неї від США увійдуть спецпосланці Віткофф, Кушнер, Кейн, Рубіо та українці. Зеленський, своєю чергою, назвав Умєрова, Кислицю та Гнатова. За словами президента України, команди працюватимуть над шістьома документами — й "на січень матимемо рішення". Трамп додав, що робоча група працюватиме з росіянами.Що ще сказав ЗеленськийНайближчими тижнями заплановані зустрічі з європейськими партнерами, щоб узгодити питання, які поки залишаються відкритими. Також не виключають переговори у Вашингтоні, ймовірно вже у січні.За словами президента України, 20-пунктний план наразі погоджений приблизно на 90%. Гарантії безпеки з боку США узгоджені повністю, гарантії від США та Європи — на 90%. Військову складову погоджено на 100%, тоді як план економічного розвитку ще фіналізується.Над "мирним планом" команда працювала понад місяць.Питання можливої "вільної економічної зони" на Донбасі Зеленський назвав надзвичайно складним, наголосивши на необхідності дотримання Конституції України. Говорячи про референдум, він зазначив, що це лише один із можливих варіантів — своєрідний ключ до розв’язання цього питання.Що ще сказав ТрампЗа словами президента США, під час переговорів було фактично обговорено весь спектр питань. Щодо гарантій безпеки — вони узгоджені приблизно на 95%. Україна суттєво наблизилася до домовленостей, хоча залишаються один-два складні моменти. Водночас під час нинішнього етапу переговорів було зроблено чимало поступок.Питання можливої "вільної економічної зони" на Донбасі повністю не узгоджене, однак сторони, за його словами, значно просунулися до розв’язання цього складного й чутливого питання.Президент США також зазначив, що російська сторона наполягала на тому, щоб Україна фактично "віддала" Донбас, що стало предметом суперечок. Позиції ще потребують узгодження, однак переговорний процес рухається у правильному напрямку.Майбутню угоду, наголосив він, необхідно буде затвердити або в парламенті України, або винести на референдум. 91% українців виступають за завершення війни.Він також додав, що існує ризик подальшого захоплення територій у найближчі місяці, тому з ухваленням угоди не варто зволікати. Україна, за його словами, мужньо обороняється, але настав момент шукати шлях до завершення цієї боротьби.Окремо обговорювалася ситуація навколо Запорізької атомної електростанції."Путін хоче бачити її введення в експлуатацію, не націляється ракетами. Найбільша АЕС у світі, й вони можуть швидко її запустити. Це великий поступ, він перестав націлятися бомбами", — сказав Трамп.Тристороння зустріч за участі Зеленського, Трампа та Путіна, за словами президента США, відбудеться у відповідний момент. Росія, як він зазначив, має сісти за стіл переговорів і зацікавлена в тому.Путін хоче бачити Україну успішною.Нагадаємо, за даними CNN, адміністрація президента США Дональда Трампа готова піти на суттєві кроки щодо забезпечення стабільності в Україні, запропонувавши механізм гарантій безпеки через Конгрес. Такий формат, на якому тривалий час наполягала українська сторона, має забезпечити максимальну юридичну силу домовленостей..

Проведення референдуму в Україні є реальним. На ньому громадяни можуть оцінити "мирний план" США. Але він відбудеться лише в тому разі, якщо Росія погодиться припинити вогонь на 60 днів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню Axios. Він пояснив це тим, що проведення референдуму пов'язане зі серйозними політичними, логістичними та безпековими питаннями."Тому припинення вогню на 60 днів для підготовки та проведення голосування є мінімумом", — пояснив український президент.Він також додав, що йому наразі не зрозуміло, чи готова Росія взагалі погодитися з планом, який пропонує адміністрація Дональда Трампа."У мене є деякі розвідувальні дані... Але зараз я перебуваю в моменті, коли хочу вірити тільки словам лідерів", — заінтригував Зеленський.Він порівняв таке голосування з референдумом щодо Brexit у Великій Британії — з активною агітацією по обидва боки щодо вкрай складного питання, але водночас у значно стисліше терміни та в державі, що воює.Український лідер підтвердив, що спецпредставник президента США Стів Віткофф і зять американського лідера Джаред Кушнер готові відвідати Україну, щоби пояснити переваги угоди. При цьому, за його словами, можливо, сам президент США Дональд Трамп має приїхати, щоби надати аргументи.Однак він попередив, що якщо така кампанія відбуватиметься на тлі російських атак, які триватимуть, це закінчиться погано. За всіх розмов про гарантії безпеки й економічні вигоди "люди будуть бачити ракети".Президент України також звернув увагу на такий аспект: якщо з міркувань безпеки люди не прийдуть голосувати, результат може виглядати нелегітимним."Краще не проводити референдум узагалі, ніж проводити референдум, на який люди не мають можливості прийти та проголосувати", — пояснив Володимир Зеленський.Неназваний американський чиновник розповів Axios, що росіяни розуміють необхідність припинення вогню в разі проведення референдуму, однак хочуть коротші терміни.Нагадаємо, що голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори та референдум в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян..

Перший заступник голови Верховної Ради та очільник партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко ймовірно стане керівником нової парламентської робочої групи, яка опікуватиметься питаннями виборів та референдуму. Створення цього органу в майбутньому має ініціювати голова фракції "слуг" Давид Арахамія. Про це Корнієнко повідомив у коментарі "Суспільному".Склад та структура робочої групиЗа словами Корнієнка, ініціатива щодо створення групи вже є, хоча офіційно процес ще не завершено. Очікується, що до її складу увійдуть десятки фахівців: представники Центральної виборчої комісії, усіх депутатських фракцій та груп, профільного комітету ВР, міністерств, а також громадських організацій. Вже відомо, хто може стати заступницями голови цієї групи:Олена Кондратюк — віце-спікерка Ради, яка представляє опозиційну партію "Батьківщина";Олена Шуляк — голова профільного парламентського комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування.Прозорість та ключові питанняОлександр Корнієнко наголосив, що вся діяльність групи та дискусії щодо майбутніх плебісцитів будуть максимально публічними."Ми будемо ділитися з медіа всіма результатами цих обговорень. Звичайно, вони будуть стосуватися широких питань, як і питання, які президент поставив перед народними депутатами про можливість і умови проведення виборів під час воєнного стану, про що питають нас американські партнери", — пояснив перший віце-спікер.Він наголосив, що завданням групи буде дослідження необхідних законодавчих умов, які мають бути виконані разом із безпековими вимогами, озвученими Володимиром Зеленським.Виклики повоєнного голосуванняПолітик зауважив, що мова йде саме про повоєнні вибори, підготовка до яких триває вже тривалий час на рівні робочих груп ЦВК та профільного комітету. Наразі перед законодавцями стоїть складний спектр завдань:організація голосування для військовослужбовців;забезпечення виборчого права для українців за кордоном та внутрішньо переміщених осіб;механізми обрання представників з-за кордону;відновлення виборчої інфраструктури, третина якої наразі зруйнована."Будемо шукати порозуміння, будемо говорити, висловлюватися і працювати, аби на ці всі результати вийти", — підсумував Корнієнко.Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що готовий до виборів в Україні. Однак для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів..

На сьогодні в Україні не планується проведення референдуму щодо мирного документа між Києвом та Москвою. Водночас Україна готова провести вибори у разі встановлення режиму припинення вогню.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами пізно ввечері 15 грудня."В будь-якому випадку ми поки що не говоримо про референдум. Складний документ, складні рішення. Пробуємо зробити все, щоби і без того, життя, яке непросте у українців, через війну, щоб не ускладнювати тими чи іншими рішеннями. Якщо ми дійдемо до деяких сенситивних питань, і якщо ми вирішимо, що нам потрібні вибори, і таке сенситивне питання, до речі, як вибори, ви знаєте, ми вже піднімали в суспільстві, тому що США ініціювали його", — наголосив гарант.Він вкотре наголосив, що готовий до виборів, однак лише за умови припинення вогню. За словами очільника держави, для проведення виборів необхідні зміни в законодавстві та передусім створення безпекової інфраструктури."Я сьогодні ще раз підкреслив його нашим партнерам: я готовий до виборів. І для того, щоби народ України був готовий, для цього потрібна співпраця законодавця, щодо змін законів, але передусім, найголовніше — це можливість провести легітимні вибори або провести вибори з легітимним результатом. Для цього потрібна безпекова інфраструктура. Я сказав, що 60-90 днів або скільки нам потрібно буде, або той чи інший термін, який ви готові погодити і з партнерами, і з "рускіми" тощо. Потрібний для виборів cease fire. Cease fire буде той чи інший термін, безумовно, якщо буде — ми готові до виборів", — додав президент.Попередній контекст:14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах.Українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов. З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.15 грудня у Берліні також відбулися перемовини між президентом Володимиром Зеленським та американською делегацією щодо мирного документа для закінчення війни із Росією. Сторони розмовляли близько двох годин.Деякі медіа поширили інформацію, що Віткофф і Кушнер не йшли на компроміси із Зеленським, намагалися натиснути на українського лідера, щоби той погодився укласти швидку мирну угоду. У Вашингтоні хочуть бачити її вже до кінця року.Окремі медійники стверджували, що переговори "перетворилися на перетягування каната". Ключовим суперечливим моментом стало питання територій, а Україна чинить опір закликам США вивести з Донецької області своїх військових.Американський президент Дональд Трамп позитивно оцінив перемовини з європейськими лідерами в Берліні щодо війни в Україні. Він заявив, що мир в Україні "став ближчим, ніж будь-коли раніше"..