# репарації

Уряд України затвердив механізм невідкладних репарацій для осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з російською агресією. Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, йдеться про одноразову виплату в розмірі 3000 євро, що фінансуватиметься за підтримки міжнародних партнерів і донорів.Згідно з ухваленим порядком, право на отримання виплати матимуть постраждалі від сексуального насильства в умовах збройної агресії, а також діти, народжені внаслідок таких злочинів. Отримання цієї допомоги не впливатиме на право людини на інші види державної соціальної підтримки, зокрема субсидії та виплати."Для розгляду звернень буде створено спеціальну комісію при Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності. Увесь процес побудований так, щоб забезпечити конфіденційність, повагу до гідності людини та уникнути повторної травматизації", — заявила посадовиця.За даними Офісу генерального прокурора, від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 398 випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною, з них 248 — щодо жінок і 150 — щодо чоловіків. Водночас правозахисники наголошують, що реальна кількість таких злочинів може бути вищою через недовіру до системи та страх стигматизації.Свириденко наголошує, що сексуальне насильство в умовах війни є воєнним злочином, а держава продовжить роботу над притягненням винних до відповідальності та забезпеченням репарацій для постраждалих."Росія використовує сексуальне насильство як ще один вид зброї проти наших людей. Це тяжкий воєнний злочин. Сьогоднішній міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту, його символ — квітка ріпака. Це черговий привід привернути увагу до цієї теми, але маємо говорити про неї щодня", — зазначила прем'єр-міністр.Також вона запевнила, що держава зробить усе можливе, щоб Росія понесла відповідальність, а громадяни, які постраждали від цих злочинів, отримали репарації в повному обсязі.Нагадаємо, раніше в CNN інформували, що жертвами сексуального насильства на окупованих територіях часто стають не лише жінки, а й чоловіки. Це стало звичною практикою для російських військових..

У четвер, 18 червня, за результатами проведених репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 522 загиблих. За твердженням російської сторони вони належать громадянам України, зокрема, військовим.Про це повідомила пресслужба Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.Там зазначили, що тіла вдалося повернути за результатами спільної роботи:Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими;Об’єднаного центру при СБУ;Збройних сил України;МВС України;Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини;секретаріату уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин;ДСНС України;інших структур сектору безпеки й оборони України.. Слідчі правоохоронних органів спільно з експертними установами МВС проведуть усі необхідні експертизи й ідентифікацію репатрійованих тіл."Висловлюємо вдячність за сприяння Міжнародному комітету Червоного Хреста", — йдеться в повідомленні.У Координаційному штабі також висловили окрему подяку особовому складу ЗСУ, який здійснює перевезення репатрійованих до визначених державних спеціалізованих установ, організовує передачу загиблих представникам правоохоронних органів в системі МВС і судово-медичної експертизи в системі МОЗ.Нагадаємо, раніше міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко інформував, що Росія навмисно ускладнює процес ідентифікації тіл загиблих. Часто їх повертають у понівеченому стані. Тому повернення тіл українських Героїв і їх ідентифікація — "це болісний, складний і надзвичайно делікатний процес"..

У середу, 23 лютого, Європейська комісія ухвалила пропозицію про те, щоби Європейський Союз став членом-засновником Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має забезпечити компенсацію жертвам агресивної війни Росії проти України.Про це повідомили на сайті Єврокомісії. Там зазначили, що пропозицію повинні ухвалити держави-члени в Раді ЄС, а Європейський парламент має її схвалити.Лише після таких процедур Євросоюз може стати одним із засновників Міжнародної комісії з розгляду претензій.Зазначається, що міжнародна комісія діятиме під егідою Ради Європи. Вона відповідатиме за розгляд, оцінку та визначення вимог щодо компенсації за втрати та шкоду, завдані Росією Україні та її народу. Вона також відповідатиме за визначення розміру компенсації, що належить до кожного випадку.Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже п’ятий рік, ціна російської агресії лише зростає."Якщо ви розпочинаєте війну, то ви платите рахунки. Сотні мільярдів знадобляться для відбудови українських будинків та інфраструктури, а також для знешкодження вибухівки, розкиданої на території всієї країні. Кожен громадянин України вже може подати заяви про компенсацію за пошкодження, втрати чи травми завдяки комісії з питань претензій. А коли війна закінчиться, Росія має відшкодувати завдану нею шкоду", — наголосила вона.Комісар ЄС з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів заявив, що Євросоюз продовжить підтримувати Україну та забезпечувати справедливість для її народу."Міжнародна комісія з претензій задокументує справжню ціну російської агресії та забезпечить визначення справедливої компенсації", — зауважив він.У грудні 2025 року Європейський Союз підписав конвенцію про створення комісії з розгляду претензій разом із 35 країнами та зобов’язався виділити до одного мільйона євро на підтримку її створення в рамках Ради Європи.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи", що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Деякі українські біженці, які були змушені залишити країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія".Як повідомили у пресслужбі Міністерства закордонних справ, "Міжнародний реєстр збитків", завданих агресією Росії, оголосив про початок подання заяв у новій категорії A1.2 — "Вимушене переміщення за межі України"."Відкриття цієї категорії означає, що всі, хто, починаючи з 24 лютого 2022 року, були змушені залишити своє житло чи місце проживання та переміститися за межі України, або не мали чи не мають можливості повернутися в Україну внаслідок агресії Російської Федерації чи з метою уникнення її негативних наслідків, тепер можуть подати заяву про компенсацію за факт вимушеного переміщення за межі держави", — пояснили у відомстві.Якщо під час перебування за кордоном особі надавався захист чи притулок в іншій державі через повномасштабне вторгнення РФ в Україну, про це треба вказати під час подання заяви на порталі "Дія". Заяви в цій категорії стосуються безпосередньо факту вимушеного переміщення за межі України як форми шкоди, завданої агресією.Розширення функціоналу "Реєстру збитків"У МЗС зауважили, що особи, які перебувають за межами України, також можуть подавати заяви в інших категоріях "Реєстру збитків". Наразі відкрито 15 категорій, що охоплюють різні види шкоди: від пошкодження або знищення житла до тяжких особистих втрат."Подання заяв здійснюється через портал "Дія", що дозволяє подати заяву з поточного місця проживання, у тому числі й за кордоном", — поінформували у відомстві.Заяви про компенсацію, подані у всіх категоріях, якщо вони відповідають установленим вимогам, будуть передані на розгляд майбутньої Компенсаційної комісії, уповноваженої визначати розмір належної компенсації."Міжнародний реєстр збитків" — це перший складник Глобального компенсаційного механізму, розробку якого ініціювало Міністерство юстиції України ще у травні 2022 року разом з міжнародними партнерами. Компенсаційний механізм складається з Реєстру збитків, Компенсаційної комісії та Фонду.Нагадаємо, у вересні 2025 року Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, відкрив дві нові категорії для подачі заяв.Читайте також: Штрафи для українців у ЄС: за що і на скільки можуть покарати біженців.

Учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта, який уночі опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки схвалено. Ми взяли на себе зобов'язання, ми виконали їх", — написав він.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц теж у соцмережах додав, що це буде безвідсоткова позика."Це чіткий сигнал з Європи Путіну: ця війна того не варта. Ми заморозимо російські активи, доки Росія не компенсує Україні збитки", — зазначив він.За словами Мерца, Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн теж підтвердила, що позика для України прив'язана до майбутніх репарацій від російського агресора. Вона наголосила, що позика, яка надається на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України."Україна має погасити цю позику лише тоді, коли отримає репарації. Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС", — акцентувала посадовиця.Попередній контекст:Як відомо, 18-19 грудня у Брюсселі відбувається саміт лідерів ЄС, на якому обговорюють фінансову підтримку Україні на 2026-2027 роки. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн наголошувала, що зустріч не завершиться, поки не знайдуть оптимальне рішення.Також повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. Попри те, що Віктор Орбан неодноразово заявляв про намір ветувати рішення щодо України, у Європейській раді стверджували, що є підстави розраховувати на одноголосне схвалення. У спільному запозиченні візьмуть участь не всі держави ЄС.Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список..

Угорський прем’єр Віктор Орбан заявив про нібито відмову Євросоюзу від ідеї фінансування Києва коштом російських активів, посилаючись на результати останніх консультацій. У відповідь на це представники Євросоюзу відкинули подібні заяви, підтвердивши подальшу роботу над механізмом залучення коштів Москви.Про це повідомляє Politico. На своїй прес-конференції перед засіданням Європейської ради в середу ввечері прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Європейська комісія відмовилася від свого плану використовувати російські активи для гарантування репараційного кредиту для України."Брюссельці відступили, російських активів не буде на столі обговорення на завтрашній зустрічі ЄС у Комітеті з питань співробітництва між ЄС та ЄС", — сказав він. "Комісія зараз наполягає на спільних позиках, але ми не дозволимо нашим сім'ям оплачувати рахунки за війну в Україні".Однак високопосадовець ЄС швидко спростував це твердження. "Кредит на репарації все ще обговорюється", — сказали вони, відкинувши твердження Орбана про те, що від плану відмовилися на користь спільних запозичень.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував гнівні заяви угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана про рішення Європейського Союзу щодо заморожених російських активів.Читайте також: На Орбана знайшли вуздечку: як Трамп і Путін втрачають свого "троянського коня" в Європі.

Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани Європейського Союзу щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.Про це повідомило видання Euractiv, журналісти якого послалися на спільну заяву цих чотирьох держав.Чотири країни заявили, що підтримують пропозицію про безстрокове заморожування суверенних фондів Москви. Йдеться про ті активи, які зберігаються в ЄС.Вони застерегли, що цей крок не повинен "перешкоджати" будь-якому потенційному використанню цих коштів для підтримки військових зусиль Києва.Країни також запросили комісію та Раду продовжувати вивчати та обговорювати альтернативні варіанти, згідно із законодавством ЄС і міжнародним правом."Необхідні передбачувані параметри, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України на основі кредитної лінії ЄС або тимчасових рішень, щоби забезпечити безперервність підтримки до того, як будь-який із запропонованих варіантів зможе ефективно набрати чинності", — йдеться в заяві.Як відомо, раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Нагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав заявили, що готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Париж не готовий включати до запланованого "репараційного кредиту" для України ті російські активи, які зберігаються у французьких приватних банках. Це — близько 18 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти навели аргументацію Франції — паризька влада посилається на правові обмеження щодо використання заморожених приватних активів.Зокрема, у Франції заморожені кошти Центрального банку Росії утримують комерційні банки, серед яких великі установи. Тому, на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.Медійники акцентували, що Франція не заперечує проти надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику — Росії.За інформацією ЗМІ, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів, зокрема, щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються в Euroclear — законодавча та правова база є менш прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС."Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу й інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність", — ідеться в статті.Аналітики переконані, що така відмова — серйозний удар по плану Європейської комісії щодо надання так званого "репараційного кредиту" для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення Росії, можуть стати частково або повністю використані для фінансування потреб України 2026-2027 років.Однак, якщо значна частина цих коштів, наприклад, французькі 18 мільярдів євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Про це йдеться у спільному листі європейських лідерів, його цитує "Суспільне". За словами європейських лідерів, «репараційний кредит» фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС.Політики наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європа непохитно підтримує Україну."Ми робимо це, бо це морально правильно, а також тому, що імперіалістичні амбіції Росії загрожують європейській безпеці за межами України. Таким чином Україна також бореться за нашу свободу та наші цінності. Ми прагнемо знайти довгострокову надійну підтримку, яка зміцнить Україну", — йдеться у листі.Враховуючи поточний масштаб і терміновість бюджетних і військових потреб Києва, європейські лідери акцентували, що "рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, яка фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС"."Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно також відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією. Час має вирішальне значення", — також ідеться в заяві.Політики зауважили, що, досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, вони мають можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир.У цьому контексті європейські лідери запевнили, що "готові конструктивно співпрацювати" Єврокомісією та Європейською радою "для досягнення цієї мети".Лист підписали: прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії..

Якщо механізми репараційного кредиту Україні вимагатимуть порушень норм Європейського Союзу щодо заморожених російських активів, то Європейський центральний банк не підтримає їх.Таку заяву зробила керівниця Європейського центрального банку Крістін Лагард, її висловлювання цитує Bloomberg.Під час слухань у Європарламенті Лагард нагадала депутатам, що Європейський центральний банк має діяти винятково в межах угод Європейського Союзу."Ми маємо поважати договір Європи щодо функціонування Європейського центрального банку", — зауважила вона.Лагард наголосила, що проект використання доходів від російських активів має залишатися у межах відповідальності держав-членів. Тому жодних відступів від правил не повинно бути.За її словами, установа має стежити за дотриманням міжнародного права. На переконання очільниці банку, це впливає на довіру до єврозони."Я дуже сподіваюся, що ми зможемо допомогти Україні та профінансувати її потреби, але не шляхом обходження договору та не ціною фінансової стабільності", — підсумувала Крістін Лагард.Раніше видання Financial Times писало, що Європейський центральний банк відмовився підтримати ідею так званого репараційного кредиту для України на 140 мільярдів євро.Європейські чиновники звернулися до банку з проханням виступити кредитором для бельгійського депозитарію Euroclear, де зберігаються частина заморожених російських резервів, та надати гарантії щодо ліквідності механізму. Ці кошти можна було би використати для фінансування потреб України.Однак Європейський центральний банк вирішив, що це виходить за межі його мандату, оскільки за умовами договорів ЄС центральні банки не мають права безпосередньо фінансувати державні витрати або виступати гарантами таких позик.Нагадаємо, 28 жовтня міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл зазначав, що якщо ЄС погодиться на репараційний кредит для України коштом заморожених російських активів, то таким чином може зробити справжній "різдвяний подарунок"..

Польський прем’єр-міністр Дональд Туск прокоментував заяву представника ультраправої німецької партії "Альтернатива для Німеччини", який заявив, що "поляки є афроамериканцями Європи".Реакцію Дональда Туска наводять журналісти RMF FM. Вони зазначили, що очільник польського уряду відреагував на допис у соцмережах дрезденського політика з "Альтернативи для Німеччини" Фабіана Койбеля."Поляки просто вважають себе великою та гідною співчуття жертвою європейської історії. Це жертва – як національна ідентичність. Вони просто афроамериканці Європи", — написав Койбель.Туск різко та жорстко відреагував на його слова, адресувавши свій коментар польським політикам."Панове Навроцький, Качинський і Менцен! Лідери улюбленої вами німецької партії "Альтепрнатива для Німеччини" щойно заявили, що поляки є "афроамериканцями Європи" з вічним комплексом жертви, що ми є більшою загрозою, ніж Росія, та що ми пограбували Німеччину з її землями. Мені соромно за вас!" — наголосив польський прем’єр-міністр.Раніше співголова "Альтернативи для Німеччини" Тіно Хрупалла заявляв, що Польща може стати загрозою для Німеччини, та поклав на Захід співвідповідальність за напад Росії на Україну. Декілька разів він також висловлювався за відновлення роботи газопроводу "Північний потік". Щоправда, частина депутатів "Альтернативи для Німеччини" в Бундестазі розкритикувала Хрупаллу за висловлювання про Польщу. До коментаря Туска з цього приводу приєднався також міністр внутрішніх справ і адміністрації Марчин Кервінський."У Польщі є політики, які досі вважають "Альтернативу для Німеччини" нормальною партією та підтримують її ініціативи", — зазначив він.До речі, згідно з опитуваннями, більшість поляків хочуть, щоби Німеччина виплатила більше репарацій за Другу світову. Польща за часів правління партії "Право та справедливість" вимагала від Німеччини повоєнних репарацій обсягом понад трильйон євро. Берлін регулярно відхиляв ці вимоги, посилаючись на те, що в юридичному сенсі питання вже врегульоване.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск провели переговори, під час яких обговорили нещодавні диверсії на польській залізниці. За підсумками обговорення, лідери двох країн наголосили, що всі наявні факти в цій справі вказують на прямий російський слід..

Схвалення нової кредитної програми для України від Міжнародного валютного фонду пов’язане із затвердженням фінансової підтримки з боку Європейського Союзу. Питання ще остаточно не розв’язано через певні побоювання європейських фінансових інституцій.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, якого цитує "Європейська правда". За його словами, в Євросоюзі розуміють зв’язок між фінансовою підтримкою України з Європи та майбутнім кредитом МВФ."Ми усвідомлюємо взаємозв'язки в цьому питанні. Перш ніж МВФ зможе схвалити програму в цьому контексті, інституція має впевнитися у своєму аналізі щодо стійкості боргу", — розповів журналістам Уйварі.Він додав, що існують "важливі зв’язки" між фінансовою підтримкою України та майбутньою програмою Міжнародного валютного фонду."Ми розглядаємо це питання саме в такому світлі. Адже це дуже важливо та взаємопов’язано між собою", — наголосив речник.Раніше в ЄС непублічно висловлювали занепокоєння, що МВФ може заблокувати фінансову підтримку України через нездатність країн-членів домовитись про надання Києву "репараційної позики".Також експерти й урядовці наголошували, що на 2026-2027 роки бюджет України потребуватиме 135,7 мільярда євро зовнішньої допомоги, з якої 83,4 мільярда — військові потреби.План Євросоюзу з "репараційною позикою" Україні з використанням російських активів загальмував через застереження Бельгії, на території якої зберігається основна частина російських активів у ЄС. Брюссель побоюється юридичних наслідків такого рішення.Нагадаємо, вчора голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа повідомляла, що місія МВФ підготувала для України нову програму кредитування на чотири роки. Йдеться про суму вісім мільярдів доларів..

Якщо Бельгія не погодиться розблокувати механізм так званого "репараційного кредиту" Україні, то Європейський Союз може залучити десятки мільярдів євро у вигляді спільного боргу. Хоча єдиної думки щодо цього питання в європейців немає.Про це повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що без нової фінансової допомоги Україна може зіткнутися зі значними труднощами вже наприкінці першого кварталу 2026 року.Бельгія отримала юридичну пропозицію Єврокомісії щодо використання російських активів лише зранку 23 жовтня — безпосередньо перед самітом Євросоюзу. Більшість цих коштів перебуває у бельгійському депозитарії Euroclear, тому уряд країни проявляє обережність через можливі фінансові ризики.Аналітики Politico констатували, що в таких умовах прем’єр-міністр Барт де Вевер не став поспішати з ухваленням рішення.Після того, як Бельгія не зняла своє застереження, декілька лідерів ЄС розпочали обговорювати можливість випуску спільного боргу для фінансування України.Однак джерела видання наголосили, що це питання поки що не має широкої підтримки, зважаючи на високі рівні заборгованості більшості країн Євросоюзу.Джерела журналістів додали, що більшість держав-членів вважають використання заморожених активів Росії найкращим варіантом. За словами двох дипломатів, ідея спільного боргу озвучена радше як "страшилка", щоби підштовхнути Бельгію до ухвалення рішення."Який сенс обговорювати альтернативні рішення? Репараційна позика — це єдине, що в нас є. І ми повинні бути чесними щодо цього", — зазначив один із європейських дипломатів.Окрім плану Б зі спільним боргом, у ЄС розглядають і третій сценарій — припинення фінансової підтримки України, однак його підтримує лише Угорщина. Остаточне рішення щодо механізму фінансування мають ухвалити лідери ЄС до 18 грудня.Нагадаємо, декілька днів тому після засідання "Коаліції рішучих" прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення щодо "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів російського режиму Європейський Союз може ухвалити до Різдва, тобто до 25 грудня..

Рішення щодо "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів російського режиму Європейський Союз може ухвалити до Різдва, тобто до 25 грудня.Про це повідомила прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен після засідання "Коаліції рішучих", передає "Укрінформ"Вона відзначила, що у першу чергу рішення щодо "репараційного кредиту" є політичним рішенням. Наразі ще є технічні деталі, але вони будуть вирішені."Звичайно, є технічні деталі, але в першу чергу це політичне рішення. Я думаю, що ми повинні працювати таким чином, щоб у нас було рішення до Різдва. Щоб ми могли забезпечити фінансування України на наступні роки", — пояснила Фредеріксен.До того ж прем'єрка Данії наголосила, що "Коаліція рішучих" домовилася посилити тиск на Росію. Тому партнери України мають "знайти довгострокове фінансування здатності продовжувати боротьбу, зміцнити оборонну промисловість України за допомогою європейського фінансування, профінансувати таку необхідну американську зброю та посилити тиск на слабку економіку Путіна новими санкціями"."Я вважаю, що стратегія Путіна полягала в тому, щоб чекати, коли ми втомимося, здамося. Але, звісно, цього ніколи не станеться", — додала Фредеріксен.Нагадаємо, єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс заявляв, що дорожня карта Європейського Союзу з питань безпеки й оборони передбачає надання Україні "репараційної позики" до кінця 2025 року. Європейські ініціативи реалізовуватимуться спільно з Україною..

У четвер, 2 жовтня, Володимир Путін підписав указ про новий механізм націоналізації та швидкого продажу іноземних активів. Такою виявилася відповідь кремлівського диктатора на європейські плани надати Україні "репараційний кредит".Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що указ спрямований на прискорення продажу як російських, так і іноземних компаній.Тому, додали джерела, якщо Європейський Союз розпочне конфіскацію російських активів, то Москва відповість "симетричними заходами"."У разі вилучення російських активів буде відповідь", — цитують журналісти сьогоднішню заяву прес-секретаря Кремля Дмитра Пєскова.Він під час спілкування з пропагандистами назвав план ЄС стосовно "репараційного кредиту" для України "незаконним захопленням російської власності, крадіжкою".Натомість новий указ Путіна скорочує термін попередньої оцінки активів до 10 днів і прискорює реєстрацію права власності. Усі такі угоди проводитиме державний банк "Промсвязьбанк". У документі зазначено, що зміни запроваджено через санкції проти Росії.Указ також стосується і продажу активів, які раніше належали російським інвесторам. Кремль активізував конфіскацію майна в російських громадян, включно з власниками закордонних паспортів і тими, кого звинувачують в екстремізмі або корупції. Вилучені об'єкти нерідко перепродують, щоби збільшити надходження до державного бюджету.Аналітики Bloomberg звернули увагу, що в Росії продовжують вести бізнес сотні західних компаній, зокрема, великі UniCredit SpA, Raiffeisen Bank International AG, PepsiCo Inc. і Mondelez International Inc.Як відомо, Євросоюз продовжує шукати можливості для використання заморожених російських активів на допомогу Україні. Уже розробляється план, який передбачає надання Україні кредиту в розмірі 140 мільярдів євро з російських активів.За попередніми планами, Україна мала би повернути отримані кошти тільки в тому разі, якщо Москва погодиться виділити гроші на відновлення країни та виплатити репарації. Однак в експертів виникають великі сумніви, чи підтримають такий план усі країни ЄС.Нагадаємо, вчора видання The Guardian цитувало французького президента Еммануеля Макрона, який зробив заяву щодо "репараційного кредиту" для України в розмірі 140 мільярдів євро. Він вважає, що необхідно чітко дотримуватися міжнародного права в цьому питанні.