Відтоді як глава Кремля Володимир Путін здійснив вторгнення в Україну у 2022 році, політики обговорюють використання суверенних активів Москви для допомоги Києву. Україна може отримати фінансування на 300 мільярдів доларів без прямої конфіскації російських коштів.
Про це повідомляє Reuters.
Тепер, коли Європейська комісія підтримує "репараційний кредит", є велика ймовірність, що ці кошти нарешті підуть на оборону України. Західним союзникам просто потрібно зробити угоду якомога більшою — і швидко її реалізувати.
Після вторгнення країни "Великої сімки" заморозили близько 300 мільярдів доларів активів центрального банку Росії. Але донедавна не було жодної згоди щодо того, що має відбуватися далі. Хоча деякі прихильники України хочуть захопити кошти Москви та передати їх Києву, це політично неможливий варіант. Бельгія, де зберігається більшість активів, виступає проти конфіскації. Така ж позиція у Німеччини та Франції — двох найпотужніших країн Європейського Союзу.
Позика на відшкодування збитків, відкриває нову вкладку, який я розробив разом із групою міжнародних експертів, був би юридично обґрунтованою альтернативою конфіскації активів. Він базується на принципі, що країна, яка незаконно здійснює вторгнення в іншу країну, повинна відшкодувати збитки. Ключовою особливістю позики є те, що Україна повинна буде повернути її лише у випадку, якщо Москва сплатить воєнні репарації. Якщо Росія відмовиться, позика стане нічого не вартою, і вона втратить гроші.
Деякі необхідні умови вже створені. Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй закликала, щоб Росія виплатила репарації. У відповідь група країн минулого тижня завершила, відкриває нову вкладку проект конвенції про створення комісії з розгляду претензій для України. Однак цей новий трибунал не винесе рішення ще роками, і Києву потрібні гроші зараз. Позика на репарації покликана подолати цю розбіжність.
Щоб надати кредиту додаткової легітимності, будь-яка вимога про відшкодування збитків від Росії може бути обумовлена рішенням комісії з розгляду претензій про визнання її винною. Зрештою, теоретично можливо, що новий трибунал дійде висновку, що вторгнення Росії було цілком законною "спеціальною операцією", як стверджує Кремль. Щоб уникнути упередження результату, уряди, що спонсорують репараційний кредит, можуть пообіцяти відшкодувати збитки Росії у малоймовірному сценарії, якщо комісія з розгляду претензій не присудить достатньої компенсації.
Механізм SPV
Міністри фінансів ЄС обговорять цю ідею в суботу. Ключове питання полягає в тому, як саме спрямувати російські активи в Україну. Один із варіантів, який пропонує наша група, полягає в переведенні коштів Москви з їхніх нинішніх депозитаріїв, включаючи брюссельський Euroclear, до спеціальної компанії., відкриває нову вкладку Потім SPV позичить гроші Україні за умови, що Київ має повернути позику лише у випадку, якщо Москва сплатить репарації.
Це не буде рівнозначно конфіскації. Переведення російських коштів до спеціальної компанії (SPV) – це лише зміна зберігача; Москва залишатиметься законним власником. Інвестування в кредит Україні також не є конфіскацією, оскільки Київ натомість надасть Росії борговий розпис.
Такий кредит може здатися високоризикованим вкладенням: шанси на те, що Путін погодиться виплатити репарації, виглядають невеликими. Але саме Росія вирішуватиме, чи буде повернута позика. Якби вона відмовилася виплачувати збитки, присуджені трибуналом, її інвестиції зникли б, як клуб диму. Але звинувачувати б вона могла б лише себе.
Обмін облігаціями
Передача активів до спеціальної компанії (SPV) — не єдиний спосіб спрямування російських грошей в Україну. Ще один механізм, який розглядає Комісія, передбачає використання готівки Москви для купівлі довгострокових безвідсоткових облігацій, випущених ЄС та гарантованих його державами-членами, повідомляє Financial Times з посиланням на чиновників, знайомих з підготовкою. Після цього блок надасть Україні позику.
Обмін облігаціями міг би досягти результату, подібного до механізму SPV. Але він би вставив ЄС у центр фінансової транзакції як позичальника коштів Москви, так і кредитора Києва. Ключовим питанням тоді було б те, як блок погасить облігацію, враховуючи, що Україні доведеться погасити репараційний кредит лише у малоймовірному випадку, якщо Росія сплатить збитки. Якщо ЄС не матиме альтернативного способу погашення облігації, його членам доведеться віддати ці гроші. Ще одне питання полягає в тому, що довгострокові безпроцентні облігації матимуть поточну вартість значно нижчу за свою номінальну вартість. Хоча ЄС може мати хороші відповіді на ці питання, план передачі активів Росії SPV виглядає простішим — і не вимагатиме від членів блоку гарантувати будь-які нові облігації.
Оперативність ухвалення рішень
Однак точний механізм менш важливий, ніж укладання угоди. Тепер, коли Сполучені Штати практично припинили фінансову підтримку, Україна зіткнеться з фінансовою кризою на початку наступного року. Чим швидше Київ отримає кредит на репарації, тим швидше він матиме кошти для самозахисту. Якщо Росія зрозуміє, що Україна не залишиться без грошей, вона може бути більш охоче погодитися на припинення вогню. Тому життєво важливо, щоб ЄС швидко визначився з конкретним механізмом і залучив держави-члени до його підтримки.
Блок також має прагнути зробити позику якомога більшою. Хоча 210 мільярдів євро, за словами представника G7, частина заморожених активів Росії знаходиться в ЄС, близько 75 мільярдів доларів — в інших місцях. Зачатки ширшої коаліції вже назрівають. Міністри фінансів Великої Британії та Канади приєднаються до своїх колег з ЄС, щоб обговорити це питання в суботу. Як голова у G7, Канада може спробувати залучити Сполучені Штати та Японію до участі в репараційному кредиті. Оскільки США мають лише близько п'яти мільярдів доларів російських активів, їхня участь не є вирішальною. Але він закликає своїх партнерів з G7 вжити заходів і додало б ваги ініціативі.
Однак ключовим гравцем є ЄС. Його було відсунуто на другий план у переговорах між США та Росією щодо припинення війни. Якщо він зможе отримати для України величезний кредит на репарації, то, ймовірно, отримає місце за столом переговорів. Зараз саме час довести свою спроможність.
Раніше верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас заявила, що країна-агресорка Росія не повинна отримати шанс повернути собі заморожені в Європейському Союзі активи до того, як виплатить Україні репарації.
Нагадаємо, нещодавно міністр фінансів США Скотт Бессент виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Проте він це не виключає можливість того, що в перспективі вони можуть піти на відновлення України.
Додамо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер теж виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.