# Римський статут

У середу, 1 січня, Україна стала повноправною учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Своєю чергою, це посилить роль Києва на міжнародній арені та надасть можливість покращити систему міжнародного правосуддя.Як повідомляє "Європейська правда", повноцінна участь нашої країни у МКС спростить доступ громадянам, які постраждали від російських злочинів, до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих.Окрім цього, відтепер Україна має можливість брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС, виносити питання на її розгляд, голосувати за розподіл бюджету, брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб. Також Київ може впливати на пріоритети МКС та розробку змін до Римського статуту.Зауважимо, що у грудні наступного року Асамблея держав-учасниць обиратиме нових суддів. Україна зможе висувати свого кандидата і голосувати за інших.Міжнародний кримінальний суд — це постійний міжнародний суд, до обов'язків якого відноситься розслідування, кримінальне переслідування та притягнення до відповідальності людей, звинувачених у скоєнні загальновизнаних міжнародних злочинів.Відомо, що наша держава підписала Римський статут ще у 2000 році, але не ратифікувала його. Однією з причин були побоювання, що МКС може притягати до відповідальності громадян України. Київ ратифікував Римський статут із заявою за ст. 124 Римського статуту, згідно з якою МКС не має юрисдикції за ст. 8 (воєнні злочини) відносно громадян України протягом семи років після ратифікації.Варто додати, що Верховна Рада підтримала ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду у середу 21 серпня 2024 року. Своєю чергою президент Володимир Зеленський підписав ухвалений парламентом закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду 24 серпня того ж року.Нагадаємо, у листопаді Басманний районний суд Москви заочно заарештував заступницю голови Міжнародного кримінального суду в Гаазі Рейн Алапіні-Гансу. Проти неї було порушено кримінальну справу про незаконне взяття під варту.

Україна передала на зберігання депозитарію Римського статуту ратифікаційну грамоту. Таким чином зроблено останній формальний крок для ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Про це повідомила заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра. "Відбулася знакова подія для всієї країни та мене особисто: разом зі Сергієм Кислицею депонували ратифікаційну грамоту на зберігання в депозитарій Римського статуту", — зазначила вона. За її словами, тепер Римський статут остаточно з Україною. "Це був складний шлях, але ми його пройшли та пишаємося цим досягненням", — наголосила Ірина Мудра. Україна підписала Римський статут ще 2000 року, але за весь цей час так і не ратифікувала його — навіть попри те, що 2015 року необхідність ратифікації визнала Рада національної безпеки й оборони. Однією з причин називали побоювання, що Міжнародний кримінальний суд може притягати до відповідальності громадян України. Однак у серпні 2024 року Верховна Рада України проголосувала за ратифікацію Римського статуту, а президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон. До речі, Україна ратифікувала Римський статут з окремою заявою, згідно з якою впродовж семи років після набрання чинності ратифікаційним законом "Україна не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду стосовно її громадян щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту". Незрозуміло, як саме працюватиме ця норма, зважаючи на те, що Україна вже зараз надала Міжнародного кримінального суду право розслідувати злочини, вчинені на її території. Нагадаємо, в Німеччині заявляли, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну потрібно реформувати Римський статут. Злочин агресії має переслідуватися Міжнародним кримінальним судом.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що відмова Монголії заарештувати Володимира Путіна під час його візиту до країни -- це відповідальність усього світу. Таку заяву він зробив під час конференції "Об’єднані заради справедливості". "Світ має безліч конвенцій, має тисячі сторінок декларацій, працює і Римський статут для, до речі, понад сотні країн світу. Повинен працювати Римський статут. Але нещодавно знайшовся виняток у Монголії для Путіна. І це відповідальність не просто чиясь окремо. Це відповідальність усього світу – зупинити деградацію системи права, не допустити руйнування тих норм, які ще залишаються", -- наголосив очільник держави. Гарант також зазначив, що система права мусить працювати так, щоб Римський статут, і зокрема ордер Міжнародного кримінального суду, який був виданий стосовно російського диктатора Путіна, "реально обмежували його та вже забезпечували його ізоляцію". "Бо саме так суспільства реагують на злочинців -- ізолюють їх. Саме так треба реагувати й щодо Путіна -- тиснути на нього, ізолювати його, примушувати його закінчувати війну й шукати миру. Є країни, де чинний Римський статут, є країни, у яких Римський статут не ратифікований. І це глобальні гравці", -- зазначив Зеленський. Нагадаємо, 3 вересня президент Росії Володимир Путін під час свого офіційного візиту зустрівся із президентом Монголії Ухнаагійном Хурелсухом. Зустріч відбулася на площі Чингісхана в Улан-Баторі, також відомій як площа Сухе-Батора. Там спеціально для цієї події розгорнули червону доріжку, вишикували почесну варту. Крім того, на площі грав оркестр. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що монгольська влада порушила міжнародні норми, дозволивши воєнному злочинцю Володимиру Путіну приїхати в країну. Це відбулося, попри ордер на арешт Міжнародного кримінального суду.

У суботу, 24 серпня, президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Римського статуту. Про це повідомляється на сайті Верховної Ради. Зокрема, 23 серпня документ було направлено на підпис президенту, а вже 24 серпня його було повернуто з підписом гаранта. Що таке Римський статут Міжнародний договір, на підставі якого заснований Міжнародний кримінальний суд. Його підписали 137 держав світу, включно з Україною. Проте, ратифікували лише 124. Документ визначає чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії.  Відтак, Міжнародний кримінальний суд може переслідувати людей за такими обвинуваченнями. Чому ратифікація Римського статуту є важливою для України Варто зауважити, що Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але не ратифікувала його, хоча після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов'язань України. Проте відтепер Україна повністю долучиться до Міжнародного кримінального суду (МКС), який розслідує воєнні злочини, геноцид і злочини проти людяності. Після набрання чинності для України Римським статутом Україна набуде повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді та братиме участь у роботі Асамблеї держав — учасниць Римського статуту, зможе подавати кандидатури для обрання суддів та прокурорів Міжнародного кримінального суду Натомість документ передбачає, "Україна не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду стосовно її громадян щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту". Додамо, що ратифікація Римського статуту було одним із зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Нагадаємо, 15 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про ратифікацію Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду.

У середу, 21 серпня, Верховна Рада України підтримала ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду.  Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами, законодавчу ініціативу №0285 підтримав 281 нардеп. "Народним депутатам перед голосуванням передали листи підтримки від Генштабу та Буданова. Дуже важка дискусія була під час розгляду. Було багато виступів і за і проти", -- зазначив нардеп. Що таке Римський статут Міжнародний договір, на підставі якого заснований Міжнародний кримінальний суд. Його підписали 137 держав світу, включно з Україною. Проте, ратифікували лише 124. Документ визначає чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії.  Відтак, Міжнародний кримінальний суд може переслідувати людей за такими обвинуваченнями. Чому ратифікація Римського статуту є важливою для України Варто зауважити, що Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але не ратифікувала його, хоча після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов'язань України. Проте відтепер Україна повністю долучиться до Міжнародного кримінального суду (МКС), який розслідує воєнні злочини, геноцид і злочини проти людяності. Після набрання чинності для України Римським статутом Україна набуде повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді та братиме участь у роботі Асамблеї держав — учасниць Римського статуту, зможе подавати кандидатури для обрання суддів та прокурорів Міжнародного кримінального суду Натомість документ передбачає, "Україна не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду стосовно її громадян щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту". Додамо, що ратифікація Римського статуту було одним із зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Нагадаємо, 15 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про ратифікацію Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду.

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про ратифікацію Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду. Відповідні законопроекти №11484 та №0285 опубліковано на сайті парламенту. Зокрема, проект закону №0285 передбачає підтвердження визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду.  "Після набрання чинності для України Римським статутом Україна набуде повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді та братиме участь у роботі Асамблеї держав -- учасниць Римського статуту, зможе подавати кандидатури для обрання суддів та прокурорів Міжнародного кримінального суду", -- вказано у пояснювальній записці. Передбачається, що цей закон набирає чинності одночасно з набранням чинності закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту. Водночас законопроект №11484, який передбачає доповнення статей Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України, пов’язаних із міжнародними злочинами, відповідно до положень Римського статуту МКС. Згідно з поянювальною запискою, також цей проект закону має на меті забезпечення кримінально-правового переслідування за найтяжчі міжнародні злочини. Зокрема, йдеться про злочин геноциду, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини.  "В умовах міжнародного збройного конфлікту з Російською Федерацією приведення положень законодавства України про кримінальну відповідальність у відповідність до вимог міжнародного кримінального права (у вигляді Римського статуту) є надзвичайно важливим питанням, що потребує вирішення", -- наголошується в пояснювальній записці. Римський статут Міжнародного Кримінального Суду Міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд. Ухвалений на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року та набрав чинності з 1 липня 2002 року. Станом на листопад 2023 року Римський статут підписали всього 137 держав, але ратифікували лише 124 держави. Статут встановлює коло діяльності, юрисдикцію і структуру суду. Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але не ратифікувала його, хоча після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов'язань України. Водночас Римський статут передбачає можливість визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду державою, яка не ратифікувала статут. Нагадаємо, 15 серпня Володимир Зеленський анонсував "оборонний законодавчий пакет для України", який включатиме питання визначення статусу українських військових в Курській області та інші. Гарант заклика Верховну Раду невідкладно зібратися для його ухвалення.

У четвер, 1 лютого, у Вірменії набув чинності Римський статут Міжнародного кримінального суду. Відтепер російського диктатора Володимира Путіна можуть заарештувати за ордером МКС, якщо він зважиться відвідати сусідню країну. Про це повідомляє Armenpress. За даними джерела, вірменський парламент ратифікував Римський статут 3 жовтня минулого року. Ще у листопаді Міжнародний кримінальний суд оголосив, що цей Статут для офіційного Єревану набуде чинності з 1 лютого 2024 року. Реакція Росії на рішення Вірменії У Російській Федерації невдоволені ратифікацією Вірменією Римського статуту, оскільки Міжнародний кримінальний суд 2023 року видав ордер на арешт Путіна за депортацію українських дітей. Згідно з ордером МКС, країни, які ратифікували Римський статут, повинні будуть затримати главу Кремля під час візиту цих держав. Російське МЗС навіть направило ноту у зв'язку з відправленням урядом Вірменії Статуту на ратифікацію в Національні збори. Видання наголошує, що рішення про приєднання до Римського статуту було ініційовано тим, що офіційний Єреван вбачає в цьому можливість притягнути Азербайджан до відповідальності за скоєні ним воєнні злочини. Римський статут Міжнародного кримінального Суду Міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд. Ухвалений на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року та набрав чинності з 1 липня 2002 року. Станом на вересень 2019 року Римський статут підписали всього 155 держав (Україна — 20 січня 2000 року), але ратифікували 123 держави. Не підписали та не ратифікували його Китай, Індія, Білорусь, Туреччина, Казахстан й деякі інші країни. Росія та США підписували статут, але згодом відкликали підпис. Римський статут встановлює основи функціонування МКС та визначає його юрисдикцію щодо найважливіших міжнародних злочинів, таких як геноцид, військові злочини, злочини проти людяності. Україна визнала юрисдикцію МКС з двох питань заявами Міністерства закордонних справ України, поданими 17 квітня 2014 року щодо справ Майдану і 8 вересня 2015 року щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на її території. Наприкінці березня 2022 року правнича спільнота України запустила інформаційну кампанію із закликом до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. На важливості ратифікації цього документу для України наголосили в організації Human Rights Watch наприкінці квітня того ж року. Нагадаємо, Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт диктатора Володимира Путіна та уповноваженого президента Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Тепер російський президент Володимир Путін має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину — незаконної депортації та переміщення українських дітей. Його мають заарештувати за межами Росії та передати до міжнародного суду. У Міністерстві зовнішніх справ Росії відреагували на видачу Міжнародним кримінальним судом ордера на арешт Путіна. Там заявили, що ці документи не мають жодного значення.

Російського диктатора Володимира Путіна не заарештують на саміті "Великої двадцятки" у Бразилії, попри те, що країна є підписантом Римського статуту. Керівництво країни не проявлятиме жодної ініціативи у даному питанні. Таку заяву зробив міністр закордонних справ Бразилії Мауро Вієйра, пише бразильська служба BBC. Очільник бразильського МЗС наголосив, що Путіна запрошують на саміт G20, який пройде у 2024 році в Бразилії, оскільки РФ є членом "Великої двадцятки". "Ми повинні розглядати це у кожному конкретному випадку. Завжди, навіть у правилах МКС, є режим для голів держав, який ми повинні вивчити. Якщо він (Путін, — ред.) захоче приїхати, ми будемо дуже раді його присутності на зустрічах у Бразилії", — йдеться у заяві міністра. Вієйра також сподівається на те, що главі Кремля "вдасться уникнути арешту", якщо він приїде до Бразилії. "Я не знаю. Не думаю, що це можливо. Я також сподіваюся, що ні. Я не знаю. Ми не виявлятимемо жодної ініціативи, щоб це сталося", — сказав глава МЗС Бразилії. Посадовець також додав, що для арешту Путіна "має бути наказ". Проте чиновник не уточнив який саме. Нагадаємо, президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва відмовився зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським в аеропорту Бразиліа. Бразильський лідер відправив на зустріч свого секретаря.

Президент Вірменії Ваагн Хачатрян підписав закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Про це повідомляється на офіційному сайті президента. Закон про ратифікацію Римського статуту президент підписав 13 жовтня. Таким чином Вірменія зобов’язалася виконувати рішення Міжнародного кримінального суду. "13 жовтня президент Республіки Вірменія Ваагн Хачатурян підписав заяву про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду, підписаного 17 липня 1998 року, і про прийняття заяви "Про визнання задньою силою юрисдикції Міжнародний кримінальний суд Республікою Вірменія"на підставі статті 12, частина 3 Статуту", — йдеться у повідомленні. Зауважимо, Вірменія підписала Римський статут ще 1999 року, але не ратифікувала його. І лише 1 вересня 2023 року уряд країни направив до парламенту проект ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.  Вже 3 жовтня 2023 року, парламент Вірменії ратифікував Римський статут,  на основі якого заснований Міжнародний кримінальний суд, що видав ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна. Проект ратифікації Римського статуту був прийнятий 60 голосами при 22 "проти" і 0 тих, хто утримався.  Нагадаємо, міністерство закордонних справ Росії висловило протест послу Вірменії Вагаршаку Арутюняну нібито через "недружні кроки" Єревану. Це сталося після того, як Вірменія вирішила ратифікувати Римський статут та провести спільні військові навчання зі Сполученими Штатами Америки.

У вівторок, 3 жовтня, парламент Вірменії ратифікував Римський статут,  на основі якого заснований Міжнародний кримінальний суд, що видав ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна. Про це повідомляє "Арменпрес". Зазначається, що проект ратифікації Римського статуту був прийнятий 60 голосами при 22 "проти" і 0 тих, хто утримався.  Проти проекту проголосували фракції "Вірменія" та "Честь маю". Водночас вони бойкотували обговорення Римського статуту та залишили зал, однак це не завадило отримати необхідну кількість голосів для ухвалення закону.  Додамо, Вірменія підписала Римський статут ще 1999 року, але не ратифікувала його. І лише 1 вересня 2023 року уряд країни направив до парламенту проект ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.  Нагадаємо, міністерство закордонних справ Росії висловило протест послу Вірменії Вагаршаку Арутюняну нібито через "недружні кроки" Єревану. Це сталося після того, як Вірменія вирішила ратифікувати Римський статут та провести спільні військові навчання зі Сполученими Штатами Америки.

Вірменія планує дистанціюватися від Москви й намагатиметься бути ближчими до Заходу. Також країна повністю ратифікує Римський статут. Таку заяву зробив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян в інтерв'ю Politico. За даними видання, глава уряду визнає необхідність відмовитися від старого союзника в особі Росії.  Вірменія ратифікує Римський статут  Пашинян повідомив, що Вірменія повністю ратифікує Римський статут Міжнародного кримінального суду. Водночас він пояснив, що "це не має жодного відношення до Росії, а пов'язане з питаннями безпеки Вірменії".  Таким чином країна зобов'язується заарештувати російського диктатора Володимира Путіна у разі його приїзду. "Уряд направив Римський статут до Національних зборів, і, згідно з моєю позицією та позицією нашої фракції, він буде повністю ратифікований. Це не має стосунку до вірменсько-російських відносин, це стосується питань безпеки Вірменії", — заявив Пашинян. Варто відзначити, що у 2022 році уряд вже звертався до Конституційного суду з приводу ратифікації. Цікаво, що у серпні у Брюсселі за посередництва президента Євроради відбулись переговори між президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та прем’єр-міністром Вірменії Ніколою Пашиняном. Зустріч тривала майже три години. В адміністрації Пашиняна наголосили, що на зустрічі обговорили питання щодо "поглиблення гуманітарної кризи у Нагірному Карабаху внаслідок незаконного блокування Азербайджаном Лачинського коридору, роботи з демаркації та забезпечення безпеки кордонів між двома країнами, розблокування транспортної та економічної інфраструктури у регіоні, угоду про врегулювання відносин між Вірменією та Азербайджаном, права та безпеку народу Нагірного Карабаху, а також питання полонених і зниклих безвісти". Нагадаємо, міністерство закордонних справ Росії висловило протест послу Вірменії Вагаршаку Арутюняну нібито через "недружні кроки" Єревану. Напередодні Вірменія вирішила ратифікувати Римський статут та провести спільні військові навчання зі Сполученими Штатами Америки.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну потрібно реформувати Римський статут. Злочин агресії має переслідуватися Міжнародним кримінальним судом. Таку думку під час виступу на нараді керівників німецьких дипломатичних відомств у Берліні висловила міністр закордонних справ Німеччина Анналена Бербок, пише "Укрінформ". "Я вважаю, що ми перебуваємо у вирішальному моменті, коли можна досягти того, що раніше було неможливо: реформувати Римський статут, аби злочин агресії міг переслідуватися Міжнародним кримінальним судом. Оскільки відомо, що нинішня лазівка в міжнародному праві унеможливлює притягнення лідерів Росії до відповідальності за порушення миру перед Міжнародним кримінальним судом", — наголосила вона. Чиновниця підкреслила, що злочин агресії не повинен залишитися безкарним: це важливо насамперед для України, а також для всіх країн, яким може загрожувати агресія з боку "могутнішого" сусіда. Реформа Євросоюзу та інших організацій Бербок порушила питання про необхідність реформувати Європейського Союзу, який готується до нової хвилі розширення. Берлін ініціював процес з деякими партнерами стосовно реформи ухвалення рішень у галузі спільної зовнішньої та безпекової політики кваліфікованою більшістю. До кінця року в Берліні відбудеться конференція, однією з тем якої буде саме це питання, проанонсувала вона. Бербок переконана, що потребує реформування і Рада Безпеки ООН, міжнародні фінансові установи, органи охорони здоров’я, такі формати, як G20, ВТО тощо, зазначила міністр. Вона зауважила, що Німеччина активно бере на себе більше відповідальності останнім часом, зокрема, стосовно ініціювання реформ. Що має виконати Україна для вступу в ЄС Єврокомісія раніше уже оголосила план дій, який Україні потрібно виконати для початку переговорів про вступ до ЄС. Основні вимоги:  Ухвалення законодавства про процедуру добору суддів Конституційного Суду, яке має містити процес попереднього відбору на основі оцінки доброчесності та професійних навичок. Завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Посилення боротьби з корупцією, зокрема серед топ-посадовців. Завершення відбору та призначення нового директора НАБУ та прокурора САП. Забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF). Ухвалення комплексного стратегічного плану реформування правоохоронного сектору.  Впровадження закону про олігархів.​ Приведення законодавства про ЗМІ у відповідність з європейським аудіовізуальним законодавством. Завершення реформи законодавства для національних меншин.  Нагадаємо, раніше президент Європейської Ради Шарль Мішель підтвердив, що вже триває підготовка щодо переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Партнери вже готують важливий звіт щодо вступу України до ЄС — документ буде представлено восени. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляв, що Україна прагне почати переговори щодо вступу до Європейського Союзу до кінця 2023 року. Наша держава разом із Францією активно обговорюють таку інтеграцію. Раніше президент Володимир Зеленський закликав народних обранців підтримати проекти законів, необхідні для початку переговорів про членство в Європейський Союз.

Південно-Африканська Республіка (ПАР) не планує виходити з договору про Міжнародний кримінальний суд (МКС) заради російського диктатора Володимира Путіна. Про це повідомляє AFP. Зазначається, що Канцелярія президента ПАР Сиріла Рамафоси поширила заяву, що країна не планує виходити з Римського статуту про започаткування та процедуру Міжнародного кримінального суду, всупереч зауваженням самого глави держави. У серпні в ПАР має відбутися саміт країн БРІКС, на який за статусом мають запросити та російського президента. Південна Африка визнає юрисдикцію суду в Гаазі, який видав ордер на арешт Володимира Путіна, і тому формально зобов'язана буде виконати цей ордер (втім жодних санкцій за його недотримання не передбачено). У канцелярії стверджують, що у керівній партії "Африканський національний конгрес" (АНК) невірно висловились.  "Президентство бажає пояснити, що Південна Африка залишається підписантом Римського статуту... Це роз'яснення слідує за помилкою у висловлюваннях під час брифінгу для ЗМІ, проведеного керівною партією АНК", — йдеться у комюніке, випущеному вже пізно вночі за місцевим часом. Перша спроба ПАР вийти з Міжнародного кримінального суду Це не перша спроба ПАР вийти з МКС. У 2015 році країна відмовилася виконати ордер МКС та заарештувати тодішнього президента Судану Омара аль-Башира, який відвідував саміт Африканського союзу, що відбувався в цій країні, та зіткнулася з критикою. У 2016 році тодішній президент ПАР Джейкоб Зума запропонував вийти з МКС, країна навіть подавала відповідне повідомлення про відкликання. Водночас опозиція виступила проти: партія "Демократичний альянс" оскаржила конституційність повідомлення про вихід з МКС. У 2017 році Верховний суд ПАР постановив, що повідомлення уряду було незаконним, воно мало бути відкликаним і зрештою це зробили.  Правляча партія Африканський національний конгрес продовжила підтримувати вихід з Римського статуту і МКС відповідно. У 2019 році на розгляд парламенту було подано новий законопроект про вихід зі Статуту, у березні 2023 року він був відкликаний.  Нагадаємо, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна за викрадення українських дітей до РФ. Але турецькі правоохоронці не зможуть затримати Путіна, адже країна не ратифікувала Римський статут, а відтак не визнає рішення Міжнародного кримінального суду. Повідомлялося, що Південно-Африканська Республіка може бути першою, хто заарештує Путіна під час його запланованого візиту в серпні. ПАР ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, але шукає способи, щоб уникнути виконання ордера на арешт. Проте пізніше стало відомо, що Південно-Африканська Республіка може вийти з Римського статуту через візит російського диктатора Володимира Путіна. Уряд країни відкрив внутрішні дебати про свою позицію щодо Міжнародного кримінального суду.