# розшук

Колишнього керівника київського метро Віктора Брагінського оголосили в розшук. Йому інкримінують статтю про службову недбалість із тяжкими наслідками.Відповідна інформація з'явилась на сайті Міністерства внутрішніх справ. Там опублікували сторінку, де вказано, що екс-керівник метрополітену зник ще 20 червня 2024 року.Скандали за участю Брагінського За часів керівництва Брагінського київське метро віддало підряд на ремонт "червоної гілки" вартістю 1,5 мільярда гривень компанії, що пов’язана з його бізнес-партнером. Навесні журналісти з’ясували, що близькі до Віктора Брагінського люди отримували підряди від метрополітену, а його родичі володіють елітним майном.Що відомо про розслідування Bihus.info щодо Брагінського14 березня журналісти редакції Bihus.info опублікували своє розслідування, у якому викрили численні порушення у декларуванні майна Брагінського. Так журналісти розповіли, що Брагінський не задекларував майно на суму понад 50 мільйонів гривень. Згодом вийшла друга частина розслідування, де журналісти заявили про підозрілі тендери "Київського метрополітену" на сотні мільйонів гривень з фірмами з оточення тепер уже колишнього директора Віктора Брагінського.Нагадаємо, що 15 березня начальник комунального підприємства "Київський метрополітен" Віктор Брагінський написав заяву на звільнення. Тоді йому одразу призначили тимчасову заміну.

Колишній народний депутат України Андрій Деркач увійшов до комітету безпеки й оборони Ради Федерацій Росії. Раніше він утік із нашої країни та перебуває у розшуку. Про "нове політичне обличчя" Андрія Деркача повідомив сайт Ради Федерації Росії. Перед цим стало відомо, що втікач з України став сенатором від Астраханської області Росії. Джерело: сайт Ради Федерації Росії Андрій Деркач був депутатом Верховної Ради України з 1998 року. Після початку повномасштабного російського вторгнення він утік з України. У червні 2022 року Служба безпеки України звинуватила Деркача в роботі на російську розвідку. Він також перебуває у списку санкцій США. У січні 2023 року президент Володимир Зеленський позбавив Деркача громадянства, а Верховна Рада України — мандата. НАБУ і САП 2023 року скерували до суду справу щодо Деркача з підозрами в державній зраді та незаконному збагаченні. Зокрема, він мав дискредитувати Україну на міжнародній арені, погіршувати дипломатичні відносини зі США та заважати інтеграції України до Євросоюзу та НАТО. Слідство встановило, що він отримав щонайменше 567 тисяч доларів від Росії за підривну діяльність проти України. Нагадаємо, що влітку цього року стало відомо, що Андрій Деркач має російське громадянство та проживає в Астрахані, а також — що він є російським політиком.

У Сухопутних військах Збройних сил України прокоментували скандал із повісткою волонтеру Сергію Стерненку та оголошенням його у розшук, заявивши, що високо цінують внесок і допомогу українських волонтерів у боротьбі проти російських окупантів. Відповідну заяву військовослужбовці оприлюднили на своїй Facebook-сторінці. "В умовах протистояння з ворогом, який переважає у живій силі та техніці, така допомога є життєво необхідною, особливо в забезпеченні бойових підрозділів дронами різних модифікацій. Це стосується зокрема й ефективної співпраці із Силами оборони волонтера та громадського діяча Сергія Стерненка", -- наголосили у ЗСУ. Водночас, як зауважили військовослужбовці, мобілізація конкретних громадян здійснюється за рішенням безпосередньо ТЦК та СП, які мають право вручати повістки для уточнення облікових даних, проходження медичних оглядів та мобілізації. "Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Якщо військовозобов’язаний громадянин має проблеми зі здоров‘ям, то під час проходження ВЛК вирішується питання про його придатність до військової служби. При цьому слід також пам'ятати, що велика кількість громадських активістів та волонтерів стали до лав Збройних сил і виконують свій конституційний обов'язок", -- йдеться у заяві Сухопутних військ. Нагадаємо, раніше активіст та волонтер Сергій Стерненко заявив, що один із Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеси оголосив його у розшук. Він пояснив, що військкомат відправив йому повістку за адресою, де він не проживає, які він не надавав, і яка не є адресою прописки. Відтак, з'явитися за повісткою до ТЦК, як наголошує Стерненко, він не міг. На думку волонтера, оголошення його у розшук — є нібито помстою вищого військового керівництва країни. Водночас 8 листопада Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки заявив, що Стерненко уже відвідав Приморський РТЦК та СП, де оплатив адміністративний штраф за порушення правил військового обліку та був направлений на військово-лікарську комісію.

Активіст та волонтер Сергій Стерненко заявив, що один із Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеси оголосив його у розшук.  Про це він розповів у своєму Telegram-каналі. На думку волонтера, оголошення його у розшук -- є нібито помстою вищого військового керівництва країни. "Історія з моїм розшуком -- пряма вказівка Сирського, який образився за вимоги провести армійську реформу. Я знаю це точно, і коли саме та через кого він давав цю вказівку", -- заявив Стерненко. Він пояснив, що військкомат відправив йому повістку за адресою, де він не проживає, які він не надавав, і яка не є адресою прописки. Відтак, з'явитися за повісткою до ТЦК, як наголошує Стерненко, він не міг. "За телефоном чи поштою ніхто так і не звʼязувався зі мною. У день оголошення у розшук я був у МО. Через день ще раз", -- додав активіст. За словами Стерненка, він довідався про оголошення у розшук не від правоохоронців, а від заборонених в Україні проросійських видань "Страна" та Russia Today. Реакція Одеського ТЦК та СП Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки заявив, що Стерненко уже відвідав Приморський РТЦК та СП, де оплатив адміністративний штраф за порушення правил військового обліку та був направлений на військово-лікарську комісію (ВЛК). У військкоматі наголошують, що дії волонтера свідчать про те, що він "був обізнаний про необхідність виконання обов’язків як військовозобов’язаного і вжив відповідних заходів для врегулювання свого статусу". "Також у своїх публічних заявах пан Стерненко натякає на те, що його розшук є нібито "помстою" через його критику військових структур. Такі звинувачення є безпідставними та мають на меті викликати симпатію у громадськості та сформувати негативне враження про роботу ТЦК та СП. Зазначаємо, що військові інституції діють виключно в рамках законодавства, зокрема, відповідно до статті 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших нормативно-правових актів, що регламентують правила військового обліку та мобілізаційної підготовки", -- зауважили у ТЦК.  Військові закликали громадян об'єктивно сприймати такі заяви та розуміти, що всі дії ТЦК спрямовані виключно на забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. "Звертаємося до пана Стерненка та інших громадян, які мають сумніви щодо правомірності дій ТЦК та СП, звертатись безпосередньо до структурних підрозділів Одеського обласного ТЦК та СП для з’ясування всіх обставин та усунення можливих непорозумінь. Публічна критика і спроби дискредитації, засновані на маніпулятивних твердженнях, не є конструктивним способом вирішення ситуації та підривають суспільну довіру до державних інституцій, які стоять на захисті нашої країни", -- резюмували у ТЦК. Нагадаємо, на колишнього лідера одеського осередку "Правого сектора" Сергія Стерненка з 2014 року скоїли три напади. Під час останнього, у травні 2018 року, на Стерненка біля під'їзду будинку напали двоє чоловіків. За версією слідства, підозрюваний смертельно травмував одного з них — 28-річного Івана Кузнєцова. Другий нападник, Олександр Ісайкул, втік з місця події. Сторона обвинувачення наполягала, що Стерненко умисно вбив Кузнєцова. На думку прокуратури, після того, як напад не вдався, чоловік розпочав втікати. Однак підозрюваний нібито наздогнав його та завдав смертельних поранень ножем. Сам Стерненко версію прокуратури заперечував та переконує: це самозахист, а Кузнєцова він не наздоганяв. Нападник побіг уже після того, як підсудний травмував його, захищаючи власне життя. Згодом експертиза визначила, що нападник Сергія Стерненка Іван Кузнєцов після отримання поранення в серце міг пробігти певну відстань. У грудні минулого року Приморський райсуд Одеси закрив справу, у якій громадського діяча та колишнього лідера одеського осередку "Правого сектора" Сергія Стерненка обвинувачували у смертельних пораненнях одному з нападників на нього.

У середу, 9 жовтня, на подвір’ї багатоквартирного будинку у Львові вибухнув піротехнічний пристрій для страйкболу. Поліцейські встановлюють обставини події. Про це повідомив відділ комунікації Національної поліції у Львівській області. "Постраждалих внаслідок події немає, правоохоронці встановлюють особу зловмисника, причетного до підриву пристрою", — йдеться в повідомленні. Правоохоронці додали, що інформація про вибух, що пролунав на подвір’ї багатоквартирного будинку на вулиці Польовій у Львові, надійшла до поліції сьогодні о 20.16. "На місці події працювала слідчо-оперативна група Львівського районного управління поліції №1, вибухотехніки та співробітники інших служб поліції Львівщини, а також патрульні поліцейські. Правоохоронці встановили, що вибухнув піротехнічний пристрій для страйкболу. Особу зловмисника встановлюють", — зазнали львівські поліцейські. Вони підсумували, що зараз розв’язують питання надання правової кваліфікації події. Раніше місцеві мешканці повідомляли про два вибухи на вулиці Польовій. За словами свідків, звуки нагадували ті, коли вибухають гранати. На місці працюють всі відповідні служби. Нагадаємо, що 23 липня у квартирі львівської багатоповерхівки вибухнув туристичний газовий балон. За інформацією місцевих надзвичайників, власниця житла тоді отримала значні опіки.

У понеділок, 7 жовтня, народний депутат України Артем Дмитрук голосував на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності в режимі онлайн. Раніше його оголосили в міжнародний розшук. Про це повідомила громадська ініціатива "Голка" з посиланням на власні джерела в парламенті. "Нардеп-утікач і адепт ФСБ у рясах Дмитрук сьогодні в режимі онлайн голосував на засіданні комітету з питань правоохоронної діяльності. Про це "Голку" проінформували одразу декілька нардепів", — йдеться в повідомленні. У громадській ініціативі додали, що на засіданні комітету Верховної Ради перебували правоохоронці. "Ми надіслали запит, аби дізнатися, у яких голосуваннях Дмитрук брав участь, і чи хоч хтось з'ясовував у нього, як йому вдалося перед підозрою втекти за кордон. Щойно надійде відповідь — ми вас проінформуємо. Стежимо за тим, що відбувається разом", — підсумували в "Голці". Справа Дмитрука: що відомо Раніше ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляли, що нардеп незаконно покинув Україну на День Незалежності — у суботу, 24 серпня. Сам Дмитрук у Telegram почав заявляти, що ніби його планують затримати й невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Крім того, він заявляв про буцімто фейки, що його родина і він в Молдові й українські спецслужби вимагають, аби молдовські — затримали його. 25 серпня генеральний прокурор повідомив Дмитруку про підозру через напади на правоохоронця та військового, замах на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганство. До того ж, відповідно до вимог КПК України, його викликали до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій на 10:00 29 серпня та 30 серпня поточного року. Дмитрук майже одразу відреагував на повідомлення йому про підозру. Він заявив, що не погоджується з таким рішенням Офісу генерального прокурора, й назвав справу "сфальсифікованою і видуманою". 29 серпня Печерський районний суд міста Києва обрав чинному народному депутату України Артему Дмитруку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Згодом слідство таки встановило, що нардеп 23 серпня 2024 року незаконно перетнув Державний кордон України у напрямку Республіки Молдови в районі пунктів пропуску "Павлівка" в зоні відповідальності відділу прикордонної служби "Велика Комарівка" прикордонного загону ДПС України. У цьому йому допомогли троє подільників. Двоє, у тому числі організатор, втекли за межі України, одного було затримано. Зокрема, останній контролював та інформував спільників про наявність патрулів поблизу прикордонного пункту, де відбувалась втеча. Нагадаємо, 26 вересня стало відомо, що Офіс генерального прокурора готує матеріали для екстрадиції народного депутата України Артема Дмитрука, який перебуває у розшуку. Триває співпраця з міжнародними партнерами щодо його видачі для притягнення до кримінальної відповідальності.

Скандальний народний депутат-утікач України Артем Дмитрук у Лондоні постане перед судом. Розгляд стосуватиметься його екстрадиції до України. Про це повідомило авторитетне британське видання Independent. Сам Дмитрук розповів журналістам, що "сьогодні зіткнувся зі спробою його екстрадиції з Великої Британії". Медійникам стало відомо, що він переховується в Лондоні та має з'явитися в суді. Дмитрук розповів The Independent, що уряд Великої Британії забезпечив йому безпеку з того часу, як він втік у серпні. "Зараз відбувається політичне переслідування проти мене та моєї сім'ї, проти мене самого за мої політичні погляди та мою підтримку УПЦ", — заявив Дмитрук у розмові з британськими журналістами. Він також зазначив, що не має "жодних особистих проблем із президентом України Володимиром Зеленським". Справа Дмитрука: що відомо Раніше ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляли, що нардеп незаконно покинув Україну на День Незалежності — у суботу, 24 серпня. Сам Дмитрук у Telegram почав заявляти, що ніби його планують затримати й невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Крім того, він заявляв про буцімто фейки, що його родина і він в Молдові й українські спецслужби вимагають, аби молдовські — затримали його. 25 серпня генеральний прокурор повідомив Дмитруку про підозру через напади на правоохоронця та військового, замах на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганство. До того ж, відповідно до вимог КПК України, його викликали до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій на 10:00 29 серпня та 30 серпня поточного року. Дмитрук майже одразу відреагував на повідомлення йому про підозру. Він заявив, що не погоджується з таким рішенням Офісу генерального прокурора, й назвав справу "сфальсифікованою і видуманою". 29 серпня Печерський районний суд міста Києва обрав чинному народному депутату України Артему Дмитруку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Згодом слідство таки встановило, що нардеп 23 серпня 2024 року незаконно перетнув Державний кордон України у напрямку Республіки Молдови в районі пунктів пропуску "Павлівка" в зоні відповідальності відділу прикордонної служби "Велика Комарівка" прикордонного загону ДПС України. У цьому йому допомогли троє подільників. Двоє, у тому числі організатор, втекли за межі України, одного було затримано. Зокрема, останній контролював та інформував спільників про наявність патрулів поблизу прикордонного пункту, де відбувалась втеча. Нагадаємо, що 9 вересня Офіс генерального прокурора подав клопотання до Генерального секретаріату Інтерполу щодо розшуку народного депутата Артема Дмитрука.

В Англії капібара на ім’я Кориця тиждень тому втекла із зоопарку поблизу Телфорда. Команда з понад десяти людей день і ніч шукала тварину за допомогою дронів: її бачили у лісистій місцевості, але не могли зловити. У п’ятницю, 20 вересня, капібару виявили у ставку неподалік від зоопарку. Про це повідомили на Facebook-сторінці Hoo Zoo and Dinosaur World. "Ми дуже раді, що Кориця повернулася до зоопарку. Ми вражені реакцією громадськості на втечу Кориці, дуже вдячні всім, хто допоміг повернути її цілою та неушкодженою", — сказав власник зоопарку Вілл Доррел. Нині Кориця живе у вольєрі зі своїм братом-близнюком Чурро та звикає до зоопарку. Фахівці цілодобово спостерігатимуть за капібарою, щоби вона поступово повернулася до попереднього життя. Також вона поки що не буде виходити до публіки. "Цими вихідними Кориця побуде зі своїм братом у вольєрі, який не доступний відвідувачам, але ми сподіваємося, що все буде добре, і наступного тижня вона повернеться до свого звичного вольєру разом з рештою родини. Я знаю, що багато людей будуть дуже раді її побачити, але найбільше зрадіють її мама і тато", — додав Вілл Доррел. Капібара Кориця втекла у лісову місцевість поблизу зоопарку Hoo Zoo and Dinosaur World 14 вересня. Волонтери шукали тварину й пішки, й за допомогою дронів, але не могли пробратися до неї через густі хащі та чагарники. Навколо природної території також розклали "живі пастки", але капібара обходила їх. Нагадаємо, що в серпні представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України передали до Київського зоопарку двох совенят. Відтепер вони житимуть у спеціальному авіарії.

У понеділок, 9 вересня, Офіс генерального прокурора подав клопотання до Генерального секретаріату Інтерполу щодо розшуку народного депутата Артема Дмитрука. Про це повідомила прес-служба ОГПУ. Зокрема, Офіс генпрокурора, згідно з міжнародними договорами про видачу правопорушників, звернувся до низки відповідних країн із запитом про затримання і тимчасовий арешт народного депутата Дмитрука, який підозрюється у нападах на військового та правоохоронця. "За погодженням з Офісом Генпрокурора до обліків Генерального секретаріату Інтерполу внесено клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо зазначеного народного депутата України", -- йдеться у повідомленні. Справа Дмитрука: що відомо Раніше ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляли, що нардеп незаконно покинув Україну на День Незалежності — у суботу, 24 серпня. Сам Дмитрук у Telegram почав заявляти, що ніби його планують затримати й невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Крім того, він заявляв про буцімто фейки, що його родина і він в Молдові й українські спецслужби вимагають, аби молдовські — затримали його. 25 серпня генеральний прокурор повідомив Дмитруку про підозру через напади на правоохоронця та військового, замах на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганство. До того ж, відповідно до вимог КПК України, його викликали до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій на 10:00 29 серпня та 30 серпня поточного року. Дмитрук майже одразу відреагував на повідомлення йому про підозру. Він заявив, що не погоджується з таким рішенням Офісу генерального прокурора, й назвав справу "сфальсифікованою і видуманою". 29 серпня Печерський районний суд міста Києва обрав чинному народному депутату України Артему Дмитруку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Згодом слідство таки встановило, що нардеп 23 серпня 2024 року незаконно перетнув Державний кордон України у напрямку Республіки Молдови в районі пунктів пропуску "Павлівка" в зоні відповідальності відділу прикордонної служби "Велика Комарівка" прикордонного загону ДПС України. У цьому йому допомогли троє подільників. Двоє, у тому числі організатор, втекли за межі України, одного було затримано. Зокрема, останній контролював та інформував спільників про наявність патрулів поблизу прикордонного пункту, де відбувалась втеча. Нагадаємо, що 2 вересня працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру трьом особам, які незаконно переправили підозрюваного у нападах на громадян народного депутата Артема Дмитрука через державний кордон до тимчасово захопленого Придністров’я.

Печерський районний суд міста Києва обрав чинному народному депутату України Артему Дмитруку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань. Правоохоронці не назвали імені та прізвища фігуранта. Проте, згідно із матеріалами справи, йдеться саме про Артема Дмитрука. У ДБР зауважили, що 29 серпня нардепа, який підозрюється у нападах на громадян, оголосили в міжнародний розшук. "Ухвалу суду та відповідну постанову Бюро про оголошення останнього у розшук буде скеровано до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції для організації внесення інформації щодо міжнародного розшуку до обліків Генерального секретаріату Інтерполу "виставлення т.з. червоного оповіщення" та ініціювання затримання підозрюваного за межами України з метою подальшої екстрадиції", — зазначають у ДБР. Справа Дмитрука: що відомо Раніше ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляли, що нардеп незаконно покинув Україну на День Незалежності — у суботу, 24 серпня. Сам Дмитрук у Telegram почав заявляти, що ніби його планують затримати й невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Крім того, він заявляв про буцімто фейки, що його родина і він в Молдові й українські спецслужби вимагають, аби молдовські — затримали його. 25 серпня генеральний прокурор повідомив Дмитруку про підозру через напади на правоохоронця та військового, замах на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганство. До того ж, відповідно до вимог КПК України, його викликали до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій на 10:00 29 серпня та 30 серпня поточного року. Дмитрук майже одразу відреагував на повідомлення йому про підозру. Він заявив, що не погоджується з таким рішенням Офісу генерального прокурора, й назвав справу "сфальсифікованою і видуманою". Дмитрук відомий низкою скандалів. Зокрема, він був одним з трьох "антивакцинаторів", яких називав голова фракції "слуг" Давид Арахамія. Дмитрука виключили з фракції "Слуга народу" в листопаді 2021 року. У лютому 2024 року Дмитрук вніс заставу за монаха Києво-Печерської Лаври ієродиякона УПЦ МП Павла Музичука, затриманого Службою безпеки України за підозрою у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії РФ проти України. Також журналісти Bihus.Info знайшли докази співпраці позафракційного народного депутата Артема Дмитрука з підозрюваним у п'яти злочинах проти України Сергієм Чертиліним. Нагадаємо, речник ДПСУ Андрій Демченко заявив, що для того, аби з'ясувати всі обставини втечі народного депутата Артема Дмитрука за кордон, Державна прикордонна служба України проводить перевірку на пунктах пропуску, через які втікач міг залишити Україну.

Працівники Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генпрокурора оголосили в міжнародний розшук підозрюваного у нападах на громадян чинного народного депутата Артема Дмитрука. Про це повідомляє прес-служба Бюро у своєму Telegram-каналі. У ДБР нагадали, що 25 серпня генпрокурор повідомив про підозру чинному народному депутату України Артему Дмитруку, який брав участь у нападах на громадян, у тому числі правоохоронця, замаху на викрадення вогнепальної зброї тощо. За даними слідства ДБР, під час перебування в Одесі підозрюваний разом зі спільниками напав на співробітника правоохоронного органу, який виконував на той момент свої службові обов’язки. При цьому Дмитрук умисно заподіяв правоохоронцю тілесні ушкодження та намагався викрасти у нього зброю. В іншому випадку — в Києві у депутата Дмитрука виникла суперечка з одним із громадян, під час якої він завдав чоловіку декілька ударів, зокрема у голову. Відповідно до висновку експерта, потерпілому було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості. Справа Дмитрука: що відомо Раніше ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляли, що нардеп незаконно покинув Україну на День Незалежності — у суботу, 24 серпня. Сам Дмитрук у Telegram почав заявляти, що ніби його планують затримати й невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Крім того, він заявляв про буцімто фейки, що його родина і він в Молдові й українські спецслужби вимагають, аби молдовські — затримали його. 25 серпня генеральний прокурор повідомив Дмитруку про підозру через напади на правоохоронця та військового, замах на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганство. До того ж, відповідно до вимог КПК України, його викликали до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій на 10:00 29 серпня та 30 серпня поточного року. Дмитрук майже одразу відреагував на повідомлення йому про підозру. Він заявив, що не погоджується з таким рішенням Офісу генерального прокурора, й назвав справу "сфальсифікованою і видуманою". Дмитрук відомий низкою скандалів. Зокрема, він був одним з трьох "антивакцинаторів", яких називав голова фракції "слуг" Давид Арахамія. Дмитрука виключили з фракції "Слуга народу" в листопаді 2021 року. У лютому 2024 року Дмитрук вніс заставу за монаха Києво-Печерської Лаври ієродиякона УПЦ МП Павла Музичука, затриманого Службою безпеки України за підозрою у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії РФ проти України. Також журналісти Bihus.Info знайшли докази співпраці позафракційного народного депутата Артема Дмитрука з підозрюваним у п'яти злочинах проти України Сергієм Чертиліним. Нагадаємо, речник ДПСУ Андрій Демченко заявив, що для того, аби з'ясувати всі обставини втечі народного депутата Артема Дмитрука за кордон, Державна прикордонна служба України проводить перевірку на пунктах пропуску, через які втікач міг залишити Україну.

Інтерпол оголосив у міжнародний розшук колишнього начальника Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України Андрія Наумова. Це відбулося за запитом Державного бюро розслідувань (ДБР). Про це повідомила прес-служба ДБР. "У понеділок, 26 серпня, червоне оповіщення опубліковане в обліках Генерального секретаріату Інтерполу", — йдеться в повідомленні. Серед іншого, ДБР підозрює колишнього посадовця у шахрайському заволодінні понад 3,2 мільйона гривень під час перебування на посаді керівника державного підприємства протягом 2019-2021 років. У ДБР зазначили, що колишнього генерала СБУ затримали 7 червня 2022 року під час спроби потрапити зі Сербії до Північної Македонії у транспортному засобі, у якому було 592 тисяч євро, 120 тисяч доларів і два дорогоцінні камені. "Розслідування триває", — підсумували в Державному бюро розслідувань. Інфографіка: ДБР Що відомо про Андрія Наумова Колишній бригадний генерал Андрій Наумов почав працювати у Службі безпеки України у 2019 році. Його звільнили зі служби наприкінці липня 2021 року. Якийсь час він обіймав посаду начальника Головного управління внутрішньої безпеки, де отримав нові, великі повноваження та вплив на службу. До приходу до СБУ Наумов працював у Державному агентстві з управління зоною відчуження Чорнобильської АЕС. Він також відповідав за управління господарським комплексом зони відчуження, а також спілкування з населенням про радіаційний стан. До АЕС він 12 років пропрацював у прокуратурі старшим помічником заступника головного прокурора, а згодом старшим прокурором. В Україні Наумову оголосили дві підозри — "у привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, та у зловживанні владою або службовим становищем" та у шахрайстві й завданні збитків державі у розмірі понад 3,2 мільйона гривень. Нагадаємо, що Андрію Наумову також інкримінують організацію підробки офіційних документів для уникнення кримінальної відповідальності в Сербії.

У вівторок, 27 серпня, в Польщі вирішили збільшити кількість військових, які беруть участь у пошуках невідомого об'єкта, що напередодні порушив повітряний простір Польщі з території України. Про це заявив речник Оперативного командування Збройних сил Польщі Яцек Горишевський. Військового цитує Polsat News. За інформацією журналістів і військових, пошуки тривають на території гміни Тишовце в її північно-західній частині. "На місці події вже перебуває понад 100 солдатів Сил територіальної оборони. Це наземні пошуково-рятувальні групи", — розповів Горишевський. Він додав, що наразі не планується збільшувати територію, на якій проводяться пошуки. Раніше зазначали, що пошуки ведуться переважно в лісових масивах та на сільськогосподарських полях. "Наземні пошуково-рятувальні групи Сил територіальної оборони підтримують оперативні війська в районі гміни Тишовце. Солдати Другої Люблінської та 19-ї Надбужанської бригад територіальної оборони залучені до пошуку об'єкта, який влетів у повітряний простір Польщі", — зауважили польські військові. Як відомо, в понеділок під час масованої ракетної атаки російських окупантів повітряний простір Польщі порушив невідомий об'єкт. За словами, оперативного командувача збройних сил Польщі генерал-майора Мацея Кліша, об'єкт підтвердили радіолокаційні дані від щонайменше трьох станцій. Він перетнув кордон о 06:43 за польським часом на широті українського Червонограда. Ймовірно, це був безпілотник, але його не збили "через погодні умови". Нагадаємо, що 26 серпня в південно-східній частині Польщі підняли польську та союзну авіацію. Це було пов’язано із загрозою російських ракетних ударів у західній частині України.

У суботу, 27 липня, близько 11 години ранку правоохоронці виявили 11-річну дівчинку в лісовому масиві неподалік міста Рава-Руська на відстані близько шести кілометрів від дому. Дитина виснажена, але загрози життю немає. Пошукова операція тривала майже сім діб. Про це повідомив відділ комунікації поліції Львівської області. "Про зникнення Соломії 20 липня у поліцію повідомила мати. За її словами, дочка вийшла з дому о 16:00. З моменту надходження повідомлення пошуки дитини ні на хвилину не припинялися", — йдеться в повідомленні. До розшуку залучали понад 600 осіб: поліцейських, рятувальників, прикордонників, кінологів, волонтерів і мешканців Львівщини. Учасники операції прочісували лісові масиви, обстежували водойми, опитували очевидців і встановлювали ймовірний маршрут руху дівчинки, вивчаючи записи камер відеоспостереження системи "Безпечна Львівщина". Використали гвинтокрили та квадрокоптери. "Наша віра та наші спільні зусилля виявились не марними. Соломію розшукали, зараз вона під наглядом лікарів. Ми вдячні всім, хто долучився до пошуків, допомагав прочісувати місцевість, надавав інформацію та не втрачав надію. Врятувати її стало можливим лише завдяки нашій спільній роботі", — зазначив очільник поліції Львівщини Олександр Шляховський. Працівники ДСНС розповіли, що дитина була непритомною, її передали медикам для подальшого огляду. За словами лікарів, дівчинка дуже виснажена, проте загрози життю немає. Нагадаємо, що в січні цього року стало відомо, що Дрогобицький міськрайонний суд Львівщини визнав винною у неналежному виконанні батьківських обов'язків Зоряну Головей, яка забула забрати свого восьмирічного сина зі школи та заявила у поліцію про його зникнення.

У неділю, 21 липня, Національна поліція оголосила в розшук чоловіка, який може бути причетним до вбивства мовознавиці Ірини Фаріон. Відповідне повідомлення правоохоронці оприлюднили у своєму Telegram-каналі. Поліція, зокрема оприлюднила особливі прикмети підозрюваного для його ідентифікації, а саме: вік — близько 20 років; зріст — 170-180 сантиметрів; худорлявої статури. Як зазначають правоохоронці, на момент скоєння злочину був одягнений у: спортивні штани темного кольору, чорну кофту з довгим рукавом, зверху якої — футболка червоного кольору з білими смужками на рукавах та написом білими латинськими літерами на лицевій стороні. На голові у підозрюваного була панама темного кольору з емблемою по центру, з широкими полями. На ногах — білі високі шкарпетки, кросівки черво-чорні з білою підошвою. На руках — червоні рукавиці. "Якщо ви володієте інформацією, що допоможе ідентифікувати особу та встановити місце перебування розшукуваного зловмисника - телефонуйте за номерами 0684409164, 0933450461 або на оперативну лінію 102", — пише прес-служба поліції. Правоохоронці також закликали громадян не вживати жодних заходів для самостійного затримання розшукуваного чоловіка або схожої на нього особи. Нагадаємо, що ввечері 19 липня у Львові невідомий чоловік вистрелив у Ірину Фаріон, після чого її у важкому стані госпіталізували до лікарні, де прооперували. У Telegram-каналах поширювалась інформація про стрілянину у Львові та ймовірне затримання нападника на Фаріон, але поліція цю інформацію спростувала. Пізніше стало відомо, що Ірина Фаріон померла у лікарні від отриманих травм через поранення в область голови. Після цього справу перекваліфікували на умисне вбивство (ч.1 ст.115 ККУ). Відповідна санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Нещодавно Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки SPRAVDI повідомив, що мережею масово поширюють фото ймовірного вбивці мовознавиці Ірини Фаріон. Ця інформація є неправдивою. Згодом президент Володимир Зеленський заявив, що у слідства з'являється більше інформації про вбивство Ірини Фаріон. Водночас ця справа є важким процесом.