У Львові перед судом постане 42-річний чоловік, якого обвинувачують у доступі до матеріалів порнографічного характеру за участю дітей, їх зберіганні та розповсюдженні через інтернет.Про це повідомили у поліції Львівської області.За даними слідства, у 2025 році чоловік отримав доступ до файлів із забороненими матеріалами за участю дітей. Він зберігав їх у пам’яті мобільного телефона, а згодом пересилав іншим користувачам через інтернет-месенджери.Правоохоронці задокументували кілька фактів протиправної діяльності львів’янина. За скоєне йому загрожує до 15 років позбавлення волі. Наразі обвинувальний акт скерували до суду."Затриманому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.3, ч.4 ст.301-1(Одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання, що загрожує обвинуваченому — позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, в Одесі 59-річного масажиста обвинувачують у вчиненні сексуального насильства щодо 7-річної дівчинки та зберіганні дитячої порнографії. Додамо, на Прикарпатті 50-річного батька-вихователя з Херсонщини засуджено до довічного ув’язнення за систематичне сексуальне насильство над сімома підопічними. Наймолодшій дівчинці на момент першого злочину було лише 10 років..

У Харкові 65-річний чоловік систематично вчиняв домашнє насильство щодо дружини. Поліцейські повідомили насильнику про підозру.Про це повідомила поліція Харківської області. За даними досудового розслідування, 65-річний чоловік проживав разом із дружиною та систематично вчиняв щодо неї психологічне насильство."Зокрема, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та поводився агресивно", — уточнили правоохоронці.За цими фактами поліцейські неодноразово складали щодо порушника адміністративні матеріали за вчинення домашнього насильства, а також виносили термінові заборонні приписи, якими встановлювали обмеження щодо контактування з постраждалою."Однак вжиті заходи не зупинили кривдника. Черговий випадок психологічного насильства стався у вересні 2026 року. Під час сімейної сварки чоловік знову ображав дружину нецензурною лайкою, принижував її честь і гідність", — акцентували в поліції Харківщини.Там додали, що внаслідок систематичних протиправних дій жінка зазнала психологічних страждань, постійної емоційної напруги та погіршення морального стану.Слідчі відділу поліції повідомили чоловіку про підозру за статтею 126-1 (домашнє насильство) Кримінального кодексу України.Нагадаємо, вчора правоохоронці інформували, що в Харкові 36-річний чоловік вчинив домашнє насильство щодо свого 55-річного батька. Під час сварки він ображав, штовхав і хапав родича за руки..

Футболіст англійського "Сандерленда" Тимур Тутєров отримав паспорт Росії 2020 року та неодноразово їздив до Криму з батьками. Кандидат до національної збірної України російське громадянство оформив ще в підлітковому віці.Таку інформацію з'ясували журналісти "Слідство.Інфо"."Згідно з даними реєстраційного обліку Міністерства внутрішніх справ Росії, Тімур Тутєров народився в Севастополі, що нині в окупованому Криму. На цій підставі 25 грудня 2020 року він отримав російський паспорт. На той час йому було 16 років", — зазначили розслідувачі.Як відомо, 2018 року Тутєров грав в українській команді "Діназ" (Вишгород), а в лютому 2021 року долучився до юнацької "Колоса" (Ковалівка).За інформацією з витоків російських баз даних, з 2014 року Тутєров близько 10 разів відвідував окупований Крим. Останній перетин російська митна служба зафіксувала 1 січня 2022 року. Тоді він разом з батьками перетнув російський кордон і виїхав у напрямку України на автомобілі. Батьки Тутєрова — теж громадяни Росії. Мати отримала російське громадянство в жовтні 2021 року, а батько — поновив у серпні 2025 року. За даними окупаційної влади, сім’я проживає у Бахчисарайському районі нині окупованого Криму.На початку листопада головний тренер збірної України Андреа Мальдера розповів, що розмірковує над тим, чи викликати крайнього півзахисника англійського "Сандерленда" Тімура Тутєрова."Щодо виклику Тутєрова до основного складу, то я думав про це. Ми стежимо за всіма футболістами, які можуть зіграти за українську збірну", — сказав тоді італійський наставник "синьо-жовтих".На телефонні дзвінки та запитання журналістів "Слідства.Інфо", надіслані в месенджер, Тімур Тутєров не відповів.Нагадаємо, раніше стало відомо, що перспективний 17-річний тенісист Нікіта Білозерцев більше не представляє Україну на світових кортах. Спортсмен, який раніше ігнорував українську мову під час спілкування з пресою, тепер офіційно виступає за збірну Узбекистану..

У суботу, 21 листопада, в Мексиці затримали одного з десяти найбільш розшукуваних злочинців, за яким "полювало" Федеральне бюро розслідувань (ФБР). Це — наркобарон Фаусто Ісідро Меса Флорес, відомий як "Ель Чапо".Про це повідомили журналісти CNN. Вони зазначили, що він очолював картель "Лос Мазатлекос", який постачав наркотики до США.Під час спецоперації загинули щонайменше 11 людей. Разом із Месою Флоресом затримали його заступника та фінансового оператора.За даними Міністерства національної оборони Мексики, на початку операції силовиків атакували з вогнепальної зброї та застосували проти них вибухівку. Бойовики також перекрили дороги в декількох муніципалітетах поблизу місця затримання.Після затримання Месу Флореса доправили до Мехіко. Як повідомили в міністерстві, серед інших затриманих — заступник ватажка картелю Херман N на прізвисько "Серафін" і фінансовий оператор картелю Хосе N.Після арешту в штаті Сіналоа спалахнули заворушення: учасники угруповання підпалювали автомобілі, блокували дороги та нападали на силовиків.Уряд штату закликав мешканців Гуасаве не виходити з дому й не їздити дорогами. Державний департамент США попередив американців, які подорожують регіоном, про можливе насильство.Мексиканське міністерство оборони повідомило, що операцію провели в координації з розвідувальними службами США. Посол США в Мексиці Рональд Джонсон написав у соцмережі X, що обмін стратегічними розвідданими між країнами був невід'ємною складовою операції."Ця успішна операція — результат двосторонніх зусиль, спрямованих на ліквідацію терористів у Мексиці. Ми висловлюємо співчуття родинам загиблих солдатів елітних підрозділів і вдячність уряду Мексики", — заявив генеральний прокурор США Тодд Бланш.ФБР внесло Месу Флореса до списку десяти найрозшукуваніших утікачів у лютому 2025 року. Винагороду до п'яти мільйонів доларів за інформацію, яка допоможе його затримати чи засудити, США оголосили ще 2017 року. У Мексиці його розшукували за ордером на арешт у справі про організовану злочинність і наркозлочини, а США видали ордер на його екстрадицію.В оголошенні ФБР про розшук ідеться, що він відповідає за зберігання, розповсюдження та ввезення до США великих партій героїну, метамфетаміну, кокаїну, фентанілу й марихуани. У вересні в США йому висунули нові обвинувачення, зокрема, в наркотероризмі та змові задля матеріальної підтримки терористичної групи.Нагадаємо, що раніше в мексиканському місті Саламанка (штат Ґуанахуато) група озброєних осіб відкрила вогонь по людях після завершення футбольного матчу. Внаслідок нападу загинуло 11 осіб, ще 12 отримали поранення..

У суботу, 21 листопада, ввечері в центрі Івано-Франківська виникнув конфлікт між трьома чоловіками. Внаслідок цього один із них застосував зброю, інший — отримав поранення ноги.Про це повідомила поліція Івано-Франківської області. Правоохоронці з’ясовують обставини конфлікту зі стріляниною.Вони уточнили, що це сталося біля одного з кафе на "стометрівці" — пішохідній ділянці вулиці Незалежності."Під час сварки пролунав постріл, унаслідок якого 34-річний франківець отримав поранення ноги", — йдеться в повідомленні.На звук одразу відреагував спільний наряд поліції та Національної гвардії, який патрулював центр міста. Поліцейські викликали медиків, ті госпіталізували пораненого."Іншого учасника конфлікту, 27-річного місцевого мешканця, доставили до Івано-Франківського районного управління поліції, щоби зʼясувати обставини інциденту", — розповіли у франківській поліції.Вони додали, що в нього також були видимі тілесні ушкодження в ділянці обличчя. Це може свідчити про те, що перед стріляниною між чоловіками відбулася ще й бійка."На місці виявили зброю, попередньо — травматичну. Слідчі встановлюють, із чого розпочалася сутичка та за яких обставин застосували зброю. Після цього визначать правову кваліфікацію події", — підсумували в поліції Івано-Франківської області.Нагадаємо, що 15 листопада близько опівночі біля торговельного центру в Приморському районі Одеси стався інцидент із бійкою та стріляниною. Постраждали шестеро осіб. Поліцейські провели розслідування обставин. Із цього приводу тривають два кримінальні провадження..

У ніч на неділю, 22 листопада, в Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю легкового автомобіля та мікроавтобуса, який перекинувся. На щастя, люди не постраждали.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Києві."У Святошинському районі рятувальники підійняли мікроавтобус, що перекинувся внаслідок ДТП", — ідеться в повідомленні.Надзвичайники уточнили, що 22 листопада о 00:04 надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду на проспекті Берестейському."Внаслідок зіткнення легкового автомобіля Tesla з мікроавтобусом Mercedes-Benz відбулося перекидання мікроавтобуса", — констатували в ДСНС.За допомогою лебідки рятувальники підняли пошкоджений транспортний засіб."Жертв чи постраждалих не було. Причини ДТП наразі з'ясовують правоохоронці", — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у Києві.Нагадаємо, що 19 жовтня в Києві теж сталася ДТП за участю пасажирського автобуса та автомобіля Lexus. Внаслідок зіткнення автобус перекинувся на бік. На той момент в автобусі перебували 15 пасажирів. Шестеро людей отримали тоді травми різного ступеня важкості..

У місті Синельникове Дніпропетровської області чоловік кинув гранату в під’їзд багатоквартирного будинку. Правоохоронці затримали підозрюваного.Про це повідомила поліція Дніпропетровської області. За даними слідства, інцидент стався 16 листопада близько 22:10.Як встановили правоохоронці, 35-річний чоловік разом зі знайомим вживав алкоголь. Між ними виник конфлікт, який згодом переріс у бійку.Під час сварки фігурант дістав із рюкзака предмет, схожий на гранату, та показав його присутнім. Після цього він відчинив двері квартири й кинув боєприпас у під’їзд, після чого пролунав вибух."На місці події правоохоронці провели необхідні слідчі дії та вилучили речові докази. Працівники карного розшуку Синельниківського районного управління поліції встановили особу чоловіка, причетного до злочину, та його місцеперебування. 17 листопада фігуранта затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі Синельниківського районного управління поліції повідомили чоловікові про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, у селі Мала Березанка Броварського району Київської області стався вибух, унаслідок якого загинули четверо людей. Серед загиблих — дві жінки та 17-річна дівчина.Додамо, 11 листопада у Запоріжжі стався вибух в одному із закладів харчування. 23-річний хлопець підірвав гранату в приміщенні кафе та загинув..

Поліція Харківщини встановлює обставини аварії, в якій загинули двоє людей. Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) сталася 20 листопада поблизу селища Бабаї Харківської області за участю автомобілів MAN та ІЖ-2125.Про це повідомили в поліції Харківської області.Попередньо встановлено, що 41-річний водій автомобіля MAN рухався з міста Мерефа в напрямку Харкова. У цей час 82-річний водій автомобіля ІЖ-2125 рухався у зустрічному напрямку."Під час виконання повороту ліворуч у напрямку селища Бабаї, попередньо не переконавшись у безпечності маневру, він допустив зіткнення з автомобілем MAN", — зазначили правоохоронці.Вони констатували, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автівки ІЖ-2125 і його 78-річна пасажирка загинули на місці події."Водій вантажівки отримав гостру реакцію на стрес і від госпіталізації відмовився", — акцентували харківські поліцейські.За фактом аварії слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 3 статті 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) Кримінального кодексу України."На теперішній момент установлюються всі обставини та причини дорожньо-транспортної пригоди", — підсумували в поліції Харківської області.Нагадаємо, вчора стало відомо, що працівники ДБР установлюють обставини смертельної ДТП, яка сталася ввечері 18 листопада 2026 року в центрі Дніпра. За кермом автомобіля перебував військовослужбовець Національної гвардії України. Він виїхав за межі проїзної частини та зіткнувся з електроопорою..

Працівники Державного бюро розслідувань встановлюють обставини смертельної дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася ввечері 18 листопада 2026 року в центрі Дніпра.За попередньою інформацією, за кермом автомобіля перебував військовослужбовець Національної гвардії України. Він виїхав за межі проїзної частини та зіткнувся з електроопорою."Унаслідок зіткнення одна з пасажирок загинула, інша отримала травми та була доставлена до лікарні. Водій не постраждав. Попереднє освідування показало, що він був тверезим", — зазначили правоохоронці.Слідчі бюро прибули на місце аварії та провели першочергові процесуальні дії. Наразі вони з'ясовують причини ДТП і встановлюють усі обставини події."Кримінальне провадження розпочато за ч. 2 ст. 286 КК України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої", — додали в ДБР.. Додамо, на Львівщині ввечері 14 листопада сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Як встановили правоохоронці, на 62-річного чоловіка здійснили наїзд одразу два автомобілі: КІА Sportage та Peugeot 508.Читайте також: Резонансні розслідування ДБР: три гучні історії, які покажуть у новому документальному циклі.

Державне бюро розслідувань (ДБР) є абсолютним лідером серед правоохоронних органів за кількістю розслідуваних кримінальних проваджень проти національної безпеки. Попри необхідність точкового реформування, Бюро насамперед потребує підсилення інституційної спроможності.Таку думку висловив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в колонці на сайті телеканалу "Ми — Україна"."Перезавантаження" ДБР: яка мета активістівВін зауважив, що про "реформу" ДБР у публічному просторі нещодавно заговорив сам прем’єр-міністр України Сергій Корецький."Завжди стриманий і виважений Корецький, який робить значний акцент саме на грошах, чомусь на полях форуму з розширення ЄС у Брюсселі сказав одну фразу, в контексті планів подання законопроекту про реформу ДБР, за яку одразу зачепилися вітчизняні ЗМІ: "Плануємо до кінця року. Це є частиною бенчмарків, отже, так ми і рухаємося", — зазначив Буряченко.Він наголосив, що це єдине, що сказав очільник українського уряду. Однак у суспільно-публічному просторі, особливо від грантоорієнтованих активістів, уже тривалий час уже лунає наратив, що ДБР потрібно "реформувати", "перезавантажити", "очистити", "полагодити" та таке інше."Дивність ситуації полягає в тому, що ніхто не каже, в чому конкретні претензії до роботи ДБР. Насправді їх майже немає… В активістів їх мінімум, а більшість із них сконцентровані не на роботі самого Бюро чи на його ефективності, а на намаганні вплинути на майбутній конкурс на призначення директора та можливість для подальшого повного очищення / перезавантаження "під себе", прикриваючись якимось нікому невідомими іноземцями, яких хочуть інтегрувати в роботу конкурсної комісії, ще й з переважним правом голосу, що, звичайно, містить явні ознаки неконституційності, але хто зараз уже звертає на такі дрібниці увагу", — пояснив фахівець.Головне — не "наламати дров" у "гонитві за кредитами"Він також звернув увагу, що українські медіа зробили акцент на двох абзацах заяви Сергія Корецького:"Реформа ДБР є частиною погодженого плану ("Качки — Кос") просування процесу вступу України до ЄС і прискорення ключових реформ, затвердженого 11 грудня 2025 року за підсумками неформальної зустрічі міністрів у справах Європи, що відбулася у Львові. У плані йдеться про проведення незалежного комплексного аналізу інституційної структури ДБР, механізмів забезпечення доброчесності та функцій нагляду з метою оцінювання необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик, що приведе до розробки, ухвалення та впровадження закону, який врахує необхідні рекомендації».Буряченко визнав, що ДБР, як й інші правоохоронні органи справді потребують системних реформ з актуалізації повноважень, недопущення їх перехрещення й інституційного підсилення. А декларація "Качки — Кос" інтегрована під частину кредитних траншів з ЄС."Мені не дуже подобається, коли під час війни наші "партнери" кажуть, що ми "щит Європи" та дають нам кредити в обмін на потрібні їм реформи. Далеко не всі з них — це "найкращі європейські практики". Але це вже зовсім інша історія. Коли потрібні гроші для виживання країни, ти не ставиш умови, а приймаєш або не приймаєш умови інших. Така правда життя", — акцентував президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.Однак, на його переконання, в цій історії найголовніше — "не наламати дров", біжучи за черговим кредитом, із реальними ризиками підірвати основи власної ж національної безпеки. Завжди потрібен баланс, особливо під час нормативних рішень у сфері безпеки й оборони, особливо під час війни.Оцінка ризиків і точкове виправляння"В умовах війни реформування правоохоронних органів не може розглядатися винятково через призму кадрових змін, антикорупційної політики чи виконання міжнародних зобов'язань. Будь-яке втручання в інституційну архітектуру сектору безпеки має оцінюватися насамперед з погляду його можливих наслідків для безперервності правоохоронної діяльності, оперативної спроможності відповідних органів та стійкості державного управління. Особливо це стосується інституцій, безпосередньо залучених до протидії злочинам проти основ національної безпеки", — вважає Буряченко.На його думку, первинними мають бути оцінка ризиків і дотримання принципів пропорційності та субсидіарності, щоби точково виправляти саме там, де це потрібно, та докладати рівно стільки зусиль, скільки необхідно — особливо в умовах війни."Насправді подібний підхід — це і є ті самі "найкращі європейські практики", а не пропозиції віддати керівництво правоохоронного органу під зовнішнє управління, коли навіть вибори та зміна політичного керівництва країни нічого не змінять", — зауважив він.Адже контроль буде у тих іноземців, які сидітимуть у "наглядових радах" і "конкурсних комісіях із переважним правом голосу" на різних рівнях. Це, констатував фахівець, точно не найкращі практики демократичних країн, а швидше — неоколоніальні.Що вимагає та не вимагає ЄСПовертаючись до цитати Сергій Корецького, наведеної вище, Буряченко наголосив, що в ній жодного слова немає про необхідність зміни конкурсної процедури директора ДБР із залученням іноземців із переважним правом голосу та повного кадрового перезавантаження."Звідки ж тоді ці дивні тези постійно виринають у публічному просторі, потрібно, мабуть, запитати у тих грантоорієнтованих активістів, хто їх транслює. Але факт є фактом — цієї рекомендації / вимоги ЄС офіційно не виставляє, тим паче в тому вигляді, як нам намагаються маніпулятивно "згодувати" на деяких відверто заангажованих ЗМІ", — зазначив він.Для підтвердження цих висновків він розклав ситуацію на тези:проведення незалежного комплексного аналізу інституційної структури ДБР,механізми забезпечення доброчесності та функцій нагляду з метою оцінювання необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик;розробка, ухвалення та впровадження закону, який врахує необхідні рекомендації."Розумно — звичайно. Спочатку проводимо комплексний аналіз інституційної спроможності ДБР, тим паче, що важливу частину його вже реалізував незалежний зовнішній аудит Рахункової палати України, далі проводимо комплексний аналіз ефективності, корупційних ризиків і завантаженості, враховуємо успішні європейські практики роботи єдиної слідчої правоохоронної інституції", — пояснив Буряченко.Із цього він зробив простий і зрозумілий висновок: серед рекомендацій наших європейських партнерів є доволі раціональні та правильні речі. Якщо під час розробки урядового законопроєкту врахують вищезазначені пріоритети, то це однозначно потрібна реформа — без маніпуляцій, з урахуванням найкращого європейського досвіду та реального стану справ, щоби подібна реформа тільки підсилила інституційну спроможність ДБР, а не навпаки.ДБР не отримало належних повноважень"Зараз тривають дискусії, які конкретно функції, крім слідства, цей орган (ДБР) перебере на себе з прокуратури, МВС, СБУ й інших силових органів", — навів автор колонки цитату відомого українського науковця та засновника Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка ще зі серпня 2013 року."За фактом, станом на сьогодні всі заплановані повноваження з інших правоохоронних органів, на кшталт МВС і СБУ, до Державного бюро розслідувань, так ніхто і не передав. Про НАБУ, я взагалі мовчу", — наголосив Буряченко.У зв’язку з цим він зробив іще три висновки:Питання навіть не стільки в необхідності реформування ДБР, а скільки в наділенні його всім спектром повноважень, згідно з рекомендаціями наших західних партнерів, які за цей час фактично не передані. Як можна адекватно оцінити роботу концептуально Єдиного слідчого органу в Україні, якщо базово запланованих повноважень в ДБР від інших інституцій так ніхто повноцінно й не передав?Про інституційну стійкість. Територіально ДБР повноцінно представлене навіть не у всіх обласних центрах. У них так звана "кущова" структура, лише сім територіальних управлінь на всю країну, крім центрального апарату.Близько 90% злочинів які розслідують працівники ДБР станом на зараз під час війни — це військові злочини. Така організаційно мала структура просто фізично не розрахована на таку кількість проваджень у розрахунку на одного слідчого. Якщо порівнювати, наприклад з НАБУ, то навантаженість на слідчих ДБР більша в середньому приблизно в 5-10 разів."Ось і виходить: коли створювали ДБР за найкращими європейськими практиками, то не врахували двох ключових факторів — війни проти Росії та небажання інших силових структур позбавляти себе частини повноважень, навіть якщо вони для них є не природними та тимчасовими. Чи є в цьому вина самого Бюро — думаю, що немає, ці питання не до них. Сама по собі ідея створення такої правоохоронної інституції більш ніж виправдана й абсолютно відповідає сучасним тенденціям та легко інтегрується в державно-інституційну систему стримувань і противаг", — наголосив Олексій Буряченко.ДБР — лідер за кримінальним розслідуваннямиВін зауважив, що, попри об’єктивні фактори перевантаження та недостатньої інституційної спроможності (кадрів, майна, фінансування), ДБР є абсолютним лідером серед правоохоронних органів за кількістю розслідуваних кримінальних проваджень проти національної безпеки."Із початку повномасштабного вторгнення Росії — це більше трьох тисяч кримінальних проваджень! Із них 2 050 стосуються державної зради, 837 — колабораційної діяльності, ще 57 — пособництва державі-агресору. 1 598 обвинувальних актів скеровано до суду", — перерахував автор колонки.До того ж за січень-жовтень 2026 року працівники ДБР скерували до суду 502 обвинувальні акти щодо 701 особи, обвинуваченої у корупційних кримінальних правопорушеннях. Серед обвинувачених — народний депутат і 350 працівників правоохоронних та інших державних органів.Загалом до суду скеровано 8 370 обвинувальних актів стосовно 8 803 осіб. Серед обвинувачених — два народні депутати України, один посадовець категорії "А", 33 судді, 1 743 правоохоронці й інші."Такі результати вражають, погодьтеся. І знову ж, постає логічне запитання, а якби запланована реформа ДБР вдалася повноцінно, з нормальним штатом, повноваженнями та регіональним представництвом? Цікаво, чи так само завзято тоді лунали би заклики до його «перезавантаження»? Сумніваюся", — висловив припущення Буряченко.В антикорупційних "бомбах" немає ДБРУ вересні провели опитування громадської думки для Консультативної місії ЄС в Україні. Для порівняння: 2021 року ДБР довіряли лише 17% опитаних, 2025 року цей показник зріс більш ніж утричі — до 52%, а цього року сягнув 53%. Найбільше ДБР довіряє молодь. Серед українців віком від 18 до 29 років цей показник — 70%, а серед людей віком 30-39 років — 53%."Саме в ДБР уперше серед правоохоронних органів, запровадили використання поліграфу на постійній основі — від прийняття на роботу до поточних перевірок за необхідності", — констатував президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.На його думку, усе це в комплексі й створює нинішній образ ДБР як сучасної правоохоронної інституції з колосальним, але ще не до кінця реалізованим, потенціалом."На це є ціла низка об’єктивних і суб’єктивних причин. Найпоказовішим є навіть не висока ефективність працівників Бюро, а недотичність їх до корупційних скандалів — від директора ДБР Олексія Сухачова, до речі, обраного на відкритому конкурсі, до простого слідчого. В антикорупційних "бомбах" від НАБУ працівники ДБР не фігурують, а скандальний "Карфаген" і протистояння силових структур обійшло ДБР боком", — наголосив він.Буряченко додав, що це дуже показово демонструє, що внутрішня превенція корупційних проявів поставлена на високому організаційному рівні та працює належним чином, що для вітчизняних правоохоронних органів, на жаль, швидше виняток, аніж правило.Те, що працює, — потрібно підсилитиПри цьому президент Міжнародного інституту безпекових досліджень підтримав точкове реформування ДБР зі системним комплексним незалежним аналізом поточної інституційної спроможності."Запропонована нашими західними партнерами модель створення окремої слідчої правоохоронної інституції себе однозначно виправдала. Разом із тим вона зіштовхнулася з війною й іншими внутрішньополітичними складнощами, які не дають можливості цій інституції повноцінно "розкрити крила", і це насправді проблема. Проблема вигорання працівників під титанічним навантаженням і суспільним тиском, пов’язаним насамперед із великою кількістю розслідувань саме військових злочинів. А це дуже чутливо", — наголосив він.Спеціаліст додав, що вперше в нашій "правоохоронній" історії інституція публічно бажає не концентрувати владу та повноваження, а, навпаки, благає, щоби ними поділитися. Станом на зараз створення повноцінної військової юстиції є критичною потребою, з одного боку, ефективного розслідування такої великої кількості воєнних злочинів, а з іншого, розвантаження самого ДБР, під інший закріплений за ним функціонал."І це було би логічно. Маю надію, що під час проведення незалежного зовнішнього аналізу інституційної спроможності й ефективності ДБР прем’єр-міністр України Сергій Корецький зробить правильні державницькі висновки. Зрештою, головним критерієм будь-якої реформи має стати не сам факт її проведення, а реальне посилення інституційної спроможності держави, особливо в умовах війни. Те що працює, потрібно підсилювати, — й тільки так", — підсумував Олексій Буряченко.Нагадаємо, що за десять місяців 2026 року ДБР забезпечило передачу до АРМА заарештованого майна загальною вартістю понад 783 мільйони гривень. Водночас дохід від управління цими активами за вказаний період сягнув майже 822 мільйонів гривень..

Національне антикорупційне бюро України разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрили посадовця Служби безпеки України, який, за даними слідства, передавав стороннім особам інформацію з обмеженим доступом в обмін на матеріальні винагороди. Йдеться про керівника одного з підрозділів Департаменту захисту національної державності СБУ.Як встановили правоохоронці, службовець налагодив систематичну передачу закритих відомостей зацікавленим особам. Слідство наразі встановило два епізоди ймовірної корупційної діяльності.Перший епізод стосується розслідування НАБУ і САП щодо заволодіння нафтою та нафтопродуктами ПАТ "Укрнафта". Посадовець СБУ здійснював оперативний супровід цієї справи та, за версією слідства, погодився передавати інформацію про перебіг розслідування і заплановані слідчі дії."Наприкінці 2024 року він домовився з довіреною особою одного з бенефіціарів так званої групи "Приват" (причетність яких перевіряється у цьому провадженні) передавати інформацію про перебіг розслідування та заплановані слідчі дії. Отримані дані допомагали фігурантам обходити обмеження у зв’язку із санкціями, арештом активів та розшуком. Як неправомірну вигоду за ці послуги довірена особа оплатила для посадовця СБУ проживання в готелі Radisson Blu Resort Bukovel вартістю 160 тис. грн — наприкінці грудня 2024 року в оплаченому номері відпочивала його дружина з дітьми", — зазначили у відомстві.Другий епізод стосується ймовірної корупційної домовленості, укладеної у 2023 році з тодішнім директором з буріння АТ "Укргазвидобування", що входить до групи "Нафтогаз"."Посадовець СБУ погодився за винагороду надавати йому інформацію з обмеженим доступом — зокрема із закритих державних баз даних та відомості, що перебувають у розпорядженні операторів і провайдерів телекомунікацій", — повідомили правоохоронці.За це колишній топменеджер "Укргазвидобування" придбав для співробітника СБУ автомобіль BMW X5. У червні 2023 року машину оформили на підконтрольну хабародавцю компанію, щоб приховати справжнього користувача. Водночас фактично автомобілем користувалися посадовець СБУ та його дружина."Наразі про підозру повідомили трьом особам: посадовцю СБУ — ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368 (одержання неправомірної вигоди службовою особою) та ч. 2 ст. 387 КК України (розголошення даних досудового розслідування); довіреній особі одного з бенефіціарів групи "Приват" — ч. 3 ст. 369 КК України (надання неправомірної вигоди службовій особі); колишньому директору з буріння АТ "Укргазвидобування" — ч. 3 ст. 369 КК України", — підсумували в НАБУ.Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють, чи були інші епізоди ймовірної протиправної діяльності. Вина підозрюваних має бути доведена в суді.Нагадаємо, нещодавно детективи Національного антикорупційного бюро прийшли з обшуками до керівників Служби безпеки України. За даними ЗМІ, слідчі дії проводили у трьох посадовців, а один із них погрожував застосуванням вогнепальної зброї та перешкоджав роботі детективів..

Правоохоронці проводять слідчі заходи в приміщеннях керівництва Державіаслужби, які знаходяться в будівлі профільного міністерства. У відомстві запевняють, що надають слідчим усі необхідні інструменти для роботи.Про це повідомляє Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Де проводять слідчі діїУ відомстві зазначили, що заходи відбуваються у службових кабінетах керівництва Державної авіаційної служби України. Ці приміщення розміщені в адміністративній будівлі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту.Усі дії проводяться в межах кримінального провадження. Яких саме епізодів чи посадовців стосується справа, у повідомленні відомства не уточнюється.Позиція міністерства та перебіг розслідуванняУ Міністерстві наголошують на готовності співпрацювати зі слідством та забезпечувати правоохоронців усім потрібним для виконання їхніх завдань. Профільне відомство надає уповноваженим органам усебічне необхідне сприяння.Водночас у Міністерстві зазначають, що коментувати деталі справи та хід слідства не входять до їхніх повноважень. Інформування про обставини та перебіг розслідування належить до компетенції уповноважених правоохоронних органів.Нагадаємо, 21 жовтня Національне антикорупційне бюро України проводило слідчі дії в Національному банку України, зокрема в кабінеті його голови Андрія Пишного..

У Сумській області працівниця районного відділення обласного бюро судово-медичної експертизи систематично привласнювала особисті речі померлих воїнів. Жінку затримано.Про це повідомили в Національній поліції України."Керуючись корисливими мотивами та нехтуючи шанобливим ставленням до військових, які загинули захищаючи країну, 39-річна жінка систематично оббирала померлих воїнів", — ідеться в повідомленні.Правоохоронці з’ясували, що фігурантка працювала молодшою медичною сестрою в морзі та мала безперешкодний доступ до тіл загиблих, яких привозили для проведення судово-медичних досліджень."Коли ніхто не бачив, працівниця держустанови нишпорила по кишенях полеглих захисників, забираючи гроші та цінні речі. Також з тіла знімала коштовності", — розповіли подробиці в поліції.Там конкретизували, що жінка не соромилася брати навіть звичайні дрібниці. Поліцейські задокументували, як в одному з випадків зловмисниця, крім грошей, навіть "забрала" в покійника пачку з цигарками.Слідчі поліції Сумщини затримали жінку. Їй повідомили про підозру, інкримінують незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на тілі померлого, вчинене з корисливих мотивів."За вчинене загрожує до семи років позбавлення волі", — підсумували в Національній поліції України.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Києві судитимуть серійного крадія, який обікрав дівчину під час нічного обстрілу. Йому загрожує до восьми років тюремного ув’язнення..

Служба безпеки України затримала ще двох учасників заворушень у Петропавлівській Борщагівці Київської області, які намагалися уникнути відповідальності та майже два тижні переховувалися від правоохоронців.За даними слідства, під час сутичок 2 листопада поблизу пункту тимчасової дислокації Національної гвардії чоловіки поширювали неправдиву інформацію про українських військових, закликали до провокацій і пошкоджували службовий транспорт поліції."Обидва зловмисники майже два тижні ховалися від правосуддя — не користувалися телефонним зв’язком та постійно змінювали адреси тимчасового проживання на території столичного регіону. Але навіть така конспірація їм не допомогла. Співробітники СБУ задокументували злочини провокаторів і затримали їх: одного з них у підвалі київської багатоповерхівки, іншого — в орендованому будинку під Бояркою", — зазначили правоохоронці.Що відомо про затриманихОдин із фігурантів — 31-річний місцевий блогер. Під час заворушень він знімав події, а згодом публікував у TikTok відео з неправдивими твердженнями про Сили оборони України. Крім того, чоловік закликав інших долучатися до сутичок.Другому затриманому 24 роки. Слідчі встановили, що він розбив кувалдою заднє скло службового автомобіля Національної поліції та викрав речі правоохоронців. Також чоловік долучився до блокування автобуса Нацгвардії. Для цього він залишив власний автомобіль посеред проїжджої частини, а присутніх закликав перевертати службові машини правоохоронців, щоб перекрити рух."На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили обом затриманим про підозру відповідно до вчинених злочинів за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб); ч. 2 ст. 114-2 (несанкціоноване поширення інформації про переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань в умовах воєнного стану)", — додали в СБУ.Наразі одному із затриманих суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Щодо іншого прокуратура оскаржила рішення суду в апеляційному порядку та просить застосувати суворіший запобіжний захід.Додамо, поліцейські разом зі Службою безпеки України вже встановили 130 осіб, які можуть бути причетними до заворушень на Петропавлівській Борщагівці..

У Києві 19-річну дівчину підозрюють в умисному вбивстві колишнього військовослужбовця Збройних сил України — 32-річного громадянина Колумбії.Про це повідомила Київська міська прокуратура. За даними слідства, у липні-серпні 2026 року киянка познайомилася в месенджері з невідомою особою, яка запропонувала їй заробіток за вбивство військовослужбовця.Дівчина надала куратору доступ до свого Telegram-акаунту, через який той від її імені листувався з майбутньою жертвою — 32-річним громадянином Колумбії, який служив у ЗСУ за контрактом. Згодом за вказівкою замовника дівчина знайшла в одному з парків Оболонського району заздалегідь залишену пляшку з невідомою речовиною.Після цього вона зустрілася з чоловіком, і вони разом пішли до квартири, орендованої подобово в Оболонському районі. Під час вживання алкоголю дівчина додала отруйну речовину до напою колумбійця. Після цього чоловікові стало зле, він втратив свідомість, а згодом помер.Щоб підтвердити виконання замовлення, підозрювана зняла на телефон відео з чоловіком без ознак життя та надіслала його куратору. За вбивство їй обіцяли заплатити 1000 доларів. Правоохоронці затримали дівчину в іншій області, куди вона виїхала, плануючи переховуватися."7 листопада жінці повідомили про підозру в умисному вбивстві, з корисливих мотивів, вчиненому на замовлення (п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України). Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі. Підозрювана перебуває під вартою без права внесення застави. Раніше вона притягалась до відповідальності за зберігання наркотиків. Замовники злочину встановлюються", — додали у прокуратурі.Нагадаємо, у місті Узин Київської області двоє молодиків жорстоко побили 67-річного чоловіка, а один із них ножем відрізав потерпілому вухо. Після цього нападники заволоділи його грошима та особистими речами..
