# розслідування

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) затримали та повідомили про підозру керівнику одного з районних територіальних центрів комплектування (ТЦК) Івано-Франківської області, який принижував і бив військовозобов’язаних.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там зазначили, що правоохоронці перевірили скарги громадян і народних депутатів про побиття, катування та вимагання грошей в одному з прикарпатських ТЦК."Під час досудового розслідування слідчі виявили низку випадків перевищення влади з боку офіцера-керівника", — наголосили в ДБР.Там додали, що, зокрема, він застосував фізичну силу до чоловіка, лише за те, що той відмовився проходити флюорографію. За інформацією слідства, посадовець завдав йому щонайменше п’ять ударів."Через це потерпілий отримав важкі травми та потребував хірургічного видалення одного з органів", — констатували правоохоронці.Дії підозрюваного кваліфіковано за частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України — перевищення влади в умовах воєнного стану, що спричинило важкі наслідки."Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі. Суд узяв підозрюваного під варту без права застави", — акцентували в Державному бюро розслідувань.У ДБР запевнили, що продовжують розслідування та перевіряють можливу причетність працівників інших правоохоронних органів до протиправної діяльності.Нагадаємо, що 24 жовтня військова омбудсменка Ольга Решетилова (Кобилинська) відреагувала на загибель 43-річного військовозобов'язаного в розподільчому пункті ТЦК Києва..

Російський суд виніс вирок стосовно п’ятьох громадян Росії, трьох громадян України та Вірменії. Їх звинувачують у підриві Кримського мосту 8 жовтня 2022 року. Суддя задовольнив прохання прокурора та засудив їх до довічного увʼязнення.Про це повідомила прес-служба Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону."Встановлено, що підсудні у період з 3 березня по 2 серпня 2022 року ввійшли до складу організованої злочинної групи, метою якої було вчинення терористичного акту на Кримському мосту", — йдеться в повідомленні.Російські судді також додали, що, виконуючи відведені ролі, кожен із підсудних узяв участь у реалізації зазначеного плану."У результаті спланованих і скоординованих дій членів організованої групи 8 жовтня 2022 року в момент проходження заданої точки маршруту на Кримському мосту вибуховий пристрій привели в дію", — зазначили в суді.Росія звинуватила у "теракті" вісьмох людей — це Роман Соломко, Артур Терчанян, Олег Антіпов, Дмитро Тяжолих, Артем Азатьян, Георгій Азатьян, Володимир Злоба й Олександр Білін.За даними російського слідства, від вибуху на Кримському мосту 8 жовтня 2022 року загинули п'ятеро людей. За їх доказами, водій, який перевозив вибуховий пристрій у вантажівці, не знав про підготовку вибуху та теж загинув. Окремо на суді акцентувалися збитки, яких "завдали обвинувачені Російській Федерації".Усіх підозрюваних суд відправив відбувати довічний термін, частину якого у в'язниці, та зобов'язав сплатити понад сім мільярдів рублів  матеріальної та моральної шкоди.Перше засідання у цій "справі" відбулось 12 лютого 2025 року. Тоді усі "підозрювані" відмовились визнавати свою вину.Як відомо, г олова СБУ Василь Малюк підтвердив причетність служби до вибуху на Кримському мосту 8 жовтня 2022 року. Невдовзі московський суд заочно ухвалив рішення про його арешт.Нагадаємо, що в Головному управлінні розвідки заявляли, що Кримський міст є незаконною, відповідно "вкрай нестабільною" конструкцією. Тому українців застерегли від користування переправою..

У середу, 26 листопада, за два квартали від Білого дому чоловік вистрілив у двох бійців Національної гвардії Сполучених Штатів Америки. Це, найімовірніше, громадянин Афганістану.Про це повідомив CNN із посиланням на дані ФБР. Там поінформували, що встановили особу підозрюваного в стрілянині по військовослужбовцях Нацгвардії.Джерела заявили, що початкова ідентифікація стрільця збігається з чоловіком зі штату Вашингтон, який, судячи з усього, іммігрував туди з Афганістану в серпні 2021 року.Один із працівників правоохоронних органів додав, що влада зняла відбитки пальців затриманого чоловіка та таким чином отримала його ім'я. Однак правоохоронці все ще працюють над додатковим підтвердженням.Деякі медіа стверджують, що підозрюваним є 29-річний громадянин Афганістану, та навіть називають ім'я підозрюваного — Рахманулла Лаканвал. За словами джерел журналістів, для нападу чоловік використовував пістолет.Як відомо, вчора у Вашингтоні внаслідок нападу поранення отримали двоє військовослужбовців Національної гвардії США. Стрілянина сталася недалеко від станції метро Farragut, за декілька кварталів від Білого дому, Підозрюваного затримали, його теж поранили.Через певний час після інциденту губернатор Західної Вірджинії Патрік Моррісі заявив про загибель бійців. Президент США Дональд Трамп уже відреагував на інцидент. У своїх соцмережах він написав, що "тварина", яка відкрила вогонь по нацгвардійцях, отримає найсуворіше покарання.Трамп заявив, що Міністерство внутрішньої безпеки "впевнене" в тому, що підозрюваний у вбивстві двох військових Національної гвардії у Вашингтоні прибув до США з Афганістану. 2024 року чоловік подав прохання про притулок і отримав його на початку 2025 року."Зараз ми повинні переглянути кожного іноземця, який в'їхав до нашої країни з Афганістану за часів Байдена, та вжити всіх необхідних заходів, щоби забезпечити виселення будь-якого іноземця з будь-якої країни, який не належить до нашої країни та не приносить їй користі. Якщо вони не можуть любити нашу країну, ми не хочемо їх бачити тут", — наголосив американський президент.Нагадаємо, ще в грудні минулого року медіа повідомляли, що у США за ініціативи Дональда Трампа  може розпочатися "операція з депортації". Її називали "найбільшою в американській історії"..

Секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров дав свідчення Національному антикорупційному бюро у справі про корупцію в "Енергоатомі".Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на прес-службу секретаря РНБО."Рустем Умєров був викликаний до НАБУ у статусі свідка для дачі свідчень у кримінальному провадженні, відкритому за фактом втручання в діяльність державного діяча. Розмова була конструктивною. Рустем Умєров відповів на всі запитання слідства в межах процесуального законодавства", — йдеться у повідомленні.Наголошується, що свідчення Умєров дав ще 25 листопада. Однак жодних деталей щодо слідчих дій у прес-службі не розкрили.Що відомо про спецоперацію "Мідас"Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Постачальники мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або втрати подальших замовлень. Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора Російської Федерації Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Упродовж 2025 року він мав вплив на міністра юстиції Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Раніше повідомлялось, що кодові імена "Карлсон", "Рокет" і "Тенор", які фігурують на аудіозаписах у гучній справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, вигадані не детективами НАБУ, а самими учасниками злочинної організації.У НАБУ зазначили, що Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Нагадаємо, що 21 листопада центральне управління НАБУ оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана, які є фігурантами справи про корупційну схему в "Енергоатомі"..

Уродженець Черкащини влітку вийшов із в’язниці та невдовзі скоїв напад на дівчину. Тоді його затримали. Прокурори Дніпровської окружної прокуратури Києва скерували до суду обвинувальний акт щодо ґвалтівника.Про це повідомила прес-служба Київської міської прокуратури. Правоохоронці встановили, що в Дніпровському районі Києва обвинувачений із ножем напав на 20-річну киянку, забрав прикраси та гроші, після чого вчинив сексуальне насильство та зґвалтував."Дії чоловіка кваліфіковано за частиною 1 статті 153, частиною 2 статті 152, частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України, а саме: вчинення насильницьких дій сексуального характеру; зґвалтування, вчинене особою, яка раніше вчинила аналогічний злочин і розбій", — наголосили в прокуратурі.Там додали, що цього чоловіка 2014 року вже засуджували до 14 років позбавлення волі за вбивство з корисливих мотивів, грабіж і розбійний напад. У липні цього року він вийшов на волю."Тоді ж чоловік скоїв два напади на жінок. Кримінальне провадження щодо нього вже розглядає Шевченківський районний суд Києва. Обвинувачений перебуває під вартою", — зауважили у столичній прокуратурі.Прокурори також додали, що санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 15 років."Досудове розслідування проводили слідчі Дніпровського управління поліції Головної управління Національної поліції в Києві", — підсумували в Київській міській прокуратурі.Нагадаємо, 14 листопада стало відомо, що в Сумах закінчився судовий процес над 60-річним художником, який під виглядом уроків живопису розбещував семирічних дівчат. Суд визнав чоловіка винним і призначив 10 років ув’язнення — мінімальний термін, який дозволяє закон..

Служба безпеки України (СБУ) та Національна поліція "за гарячими слідами" затримали неповнолітнього агента Росії. На замовлення рашистів він вчинив подвійний теракт у Дніпрі.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там констатували, що агента Росії вдень 23 листопада здійснив подвійний теракт у Дніпрі. Йдеться про підрив двох саморобних вибухових пристроїв поблизу залізничної колії у приватному секторі обласного центру."Унаслідок першого підриву загинув 35-річний наркозалежний, якого окупанти заманили шукати "закладки", а його підрив використали як приманку для поліцейських", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що після прибуття на виклик 102 наряду поліції з вибухотехніками рашисти привели в дію ще один вибуховий пристрій, за результатами чого один з поліцейських отримав важкі поранення.Правоохоронці затримали агента, який заклав вибухівку протягом однієї доби після теракту, одразу, коли він приїхав до Києва, де тимчасово проживав та планував "залягти на дно".За матеріалами справи, виконавцем злочину виявився 16-річний переселенець із Сум, що тимчасово проживав у столиці. До уваги російської спецслужби юнак потрапив у Telegram-каналах, де шукав "легкі заробітки"."Після вербування рашисти відрядили свого агента до Дніпра, де він оселився в місцевому готелі, а потім під виглядом господарських закупок придбав компоненти для виготовлення вибухового пристрою. За інструкцією російського куратора зловмисник виготовив дві вибухівки, спорядив їх мобільними телефонами для дистанційного підриву та замаскував під вогнегасники", — розповіли деталі в СБУ.Там додали, що після цього фігурант заклав вибуховий пристрій біля об’єкта "Укрзалізниці", координати якого отримав заздалегідь. Також він розмістив неподалік місця запланованого теракту камеру, щоби рашисти змогли відстежити прибуття жертв.Слідчі СБУ повідомили фігуранту про підозру за частиною 3 статті 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що призвів до загибелі людини). Неповнолітньому загрожує до 15 років тюрми.Нагадаємо, 12 листопада стало відомо, що СБУ запобігла новим спробам Росії здійснити серію терактів у Києві. Ворог планував замовні вбивства відомих українців, підриви в торгівельно-розважальних центрах і на одній зі станцій метро в столиці України..

У вівторок, 25 листопада, адвокат підозрюваної у справі про розкрадання в "Енергоатомі" Лесі Устименко подав апеляційну скаргу на рішення щодо запобіжного заходу. Раніше суд призначив їй тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави в розмірі 25 мільйонів гривень. Суд залишив запобіжний захід без змін.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти цитують сторону захисту, яка стверджує, що на момент затримання Устименко не мала статусу підозрюваної.Адвокат зазначив, що інкримінований їй злочин не передбачає застосування "суворого" запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За словами захисника, Устименко нікому грошей не передавала та ні від кого їх не отримувала, а лише рахувала їх та формувала певні суми.Адвокат і підозрювана на запитання суду повідомили, що не знають, хто саме вніс заставу. А під час виступу захисник додав, що компанія, яка внесла 25 мільйонів гривень, є новоствореною, тож їм невідома.Прокурор відхилив апеляційну скаргу, наголошуючи, що слідчі дії проводили в законний спосіб. Також зазначає, що Устименко, за даними кримінального провадження, є членом злочинної організації, яка займалася відмиванням та привласненням незаконних коштів і брала участь у легалізації понад 145 мільйонів гривень.Суд відхилив апеляційну скаргу сторони захисту та залишив запобіжний захід без змін.Що відомо про спецоперацію "Мідас"Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Постачальники мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або втрати подальших замовлень. Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора Російської Федерації Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Упродовж 2025 року він мав вплив на міністра юстиції Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Деталі про "бек-офіс"Ігоря Фурсенка, якого називають бухгалтером "бек-офісу", було зафіксовано на записах, де він говорив, що нести коробку з грошима "таке собі задоволення". Фурсенко зареєстрований як приватний підприємець, що займається консультуванням з питань інформатизації, а його номер в інших абонентів підписаний як "Ігор співробітник Михайла Цукермана". Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк раніше повідомляв, що брати Цукермани "вели фінансову частину у Тимура Міндіча".Щодо Лесі Устименко, то вона фігурує в контактах як "Леся Київ Фінансист Братів" і є приватною підприємницею у сфері дослідження кон'юнктури ринку.Раніше повідомлялось, що кодові імена "Карлсон", "Рокет" і "Тенор", які фігурують на аудіозаписах у гучній справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, вигадані не детективами НАБУ, а самими учасниками злочинної організації.У НАБУ зазначили, що Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Нагадаємо, що 21 листопада центральне управління НАБУ оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана, які є фігурантами справи про корупційну схему в "Енергоатомі"..

Підозрюваних у резонансній корупційній справі "Мідас" буде більше. Також тривають розслідування подібного характеру і в структурах української оборонки.Про це заявили представники НАБУ під час засідання комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.У Бюро зазначили, що фігуранти зібрали 527 довідок на депутатів, журналістів і детективів НАБУ, які займалися розслідуванням в енергетиці, правоохоронних органах та інших резонансних справах. Частину файлів зібрали 17 липня — за декілька днів до атаки на антикорупційні органи.Під час обшуків вдалось вилучити велику кількість цифрових носіїв. Наразі їх опрацьовують. Кількість підозрюваних у справі буде збільшуватися.До того ж у Національному антикорупційному бюро наголосили, що записи з "плівок Міндіча" ще не всі опублікували. Це пов’язано з тим, аби не зашкодити слідству."Ми ще не опублікували матеріали, які перебувають на стадії глибшого дослідження, встановлення всіх обставин. На нас немає жодного тиску", — розповів очільник НАБУ Семен Кривонос.Він також зазначив, що про втечу Тимура Міндіча детективи дізналися вже за фактом. Річ у тому, що вони не контролювали його переміщення та не могли протидіяти цьому.НАБУ має понад 10 "об'ємних" кримінальних проваджень щодо будівництва фортифікацій. Це стосується не тільки Полтавської обладміністрації, а й Харківської й інших областей.Що відомо про спецоперацію "Мідас"Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Постачальники мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або втрати подальших замовлень. Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора Російської Федерації Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Упродовж 2025 року він мав вплив на міністра юстиції Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Раніше повідомлялось, що кодові імена "Карлсон", "Рокет" і "Тенор", які фігурують на аудіозаписах у гучній справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, вигадані не детективами НАБУ, а самими учасниками злочинної організації.У НАБУ зазначили, що Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Нагадаємо, що 21 листопада центральне управління НАБУ оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана, які є фігурантами справи про корупційну схему в "Енергоатомі"..

Інформація про нібито підготовку підозри голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії чи очільнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександру Клименку не відповідає дійсності.Про це повідомили в Службі безпеки України у відповідь на запит журналістів "Інтерфакс-Україна". Там констатували, що жодних "вказівок" чи "прохань" від Офісу президента щодо цього до СБУ не надходило."Інформація про те, що Служба безпеки України нібито готувала оголошення підозри у державній зраді голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії чи очільнику САП Олександру Клименку не відповідає дійсності", — поінформували в СБУ.У відомстві зазначили, що жодних таких "вказівок", "прохань" чи "натяків" з Офісу президента або будь-якої іншої структури до СБУ не надходило".У СБУ наголосили, що, згідно із законодавством, слідчі Служби безпеки не можуть повідомляти про підозру чинним народним депутатам України."Тому цей інформаційний вкид не має нічого спільного з реальністю", — пояснили медійникам у прес-службі відомства.Раніше деякі українські медіа повідомляли, що в Офісі президента розмірковували над тим, щоби вручити керівнику фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії підозру в державній зраді. Таким чином начебто "намагалися знайти "винуватців" зливу у справі Міндіча".Водночас, за інформацією "Української правди", ні голова СБУ Василь Малюк, ні генпрокурор Руслан Кравченко на це нібито не погодилися.Нагадаємо, 21 листопада стало відомо, що заступник прокурора САП Андрій Синюк звільнився з посади за власним бажанням. Варто зауважити, що, згідно із законодавством України, керівник САП не має повноважень одноосібно звільняти своїх заступників..

Російські терористи в Донецькій області розстріляли п’ятьох полонених бійців Збройних сил України. Прокуратура розпочала розслідування.Про це повідомила прес-служба Офісу генерального прокурора.Відомо, що черговий злочин відбувся 19 листопада 2025 року. Під час штурму українських позицій поблизу селища Котлине Покровського району рашисти взяли в полон п'ятьох військовослужбовців ЗСУ."Коли обеззброєні українські захисники лежали на землі обличчям донизу, один з окупантів відкрив по них прицільний вогонь з автомата, вбивши їх", — зазначили в прес-службі.За даним фактом розпочато досудове розслідування. Наразі проводяться невідкладні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення всіх обставин злочину та причетних до нього російських військовослужбовців.В Офісі генерального прокурора наголосили, що вбивство полонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин. Нагадаємо, раніше стало відомо, що війська країни-агресорки на Лиманському напрямку у районі населеного пункту Шандриголове розстріляли сім’ю цивільних і захопили у полон неповнолітню дівчинку..

У Житомирі правоохоронці розшукали матір новонародженої дитини, яку днями знайшли біля смітника. Нею виявилася неповнолітня дівчина.Про це повідомила поліція Житомирської області. За даними слідства, малюка поблизу смітника виявила ввечері 19 листопада місцева жителька та сповістила про це правоохоронців.Своєю чергою, працівники поліції опрацювали записи з камер відеоспостереження неподалік місця події, опитали можливих свідків та встановили, що дитину народила 15-річна житомирянка."Нині в родині дівчини працюють ювенальні поліцейські. У межах досудового розслідування заплановано низку експертних досліджень, у тому числі щодо психічного стану дівчини, а також встановлення батька дитини", — йдеться у повідомленні.Наразі немовля перебуває у лікарні, медики оцінюють його стан як стабільний.Нагадаємо, раніше у Дніпрі на вулиці в поліетиленовому пакеті знайшли новонароджену дитину. Матір винесла малюка одразу після пологів.Також у Тернопільській області 19-річна породілля залишила новонародженого хлопчика на вулиці. Дитину знайшли перехожі..

Згідно з попередніми висновками слідства, за матеріалами розмов на так званих "плівках Міндіча", які оприлюднило Національного антикорупційного бюро, жодного тиску, впливу чи вказівок в інтересах сторонніх осіб на працівників Державного бюро розслідувань не здійснювалося.Про це повідомила прес-служба ДБР. Зазначається, що у ході перевірки було допитано понад 30 осіб, проведено 12 впізнань за фотознімками та скеровано 19 запитів. Відтак, було встановлено, що деякі фігуранти справи НАБУ відвідували будівлі ДБР через обставини, повʼязані з розслідуванням окремого кримінального провадження."Особливо ретельно перевірено можливий вплив фігурантів справи "Мідас" на співробітників ДБР. За результатами розслідування встановлено: жодного тиску, впливу чи вказівок в інтересах сторонніх осіб на працівників ДБР не здійснювалося, будь-які дії на прохання фігурантів справи НАБУ не вчинялися", — йдеться у повідомленні.У Бюро зазначили, що аналіз діалогів з так званих "плівок Міндіча" вказує лише на бажання фігурантів отримати доступ до слідчих органів, а не на реальні факти впливу чи досягнуті домовленості."Про отримані у ході проведеного ДБР розслідування  результати поінформовано Голову ТСК Верховної Ради України із наданням вичерпної інформації про встановлені факти та проведенні слідчі дії. Досудове розслідування триває. Заплановано проведення додаткових слідчих та процесуальних дій для остаточного спростування або підтвердження іншої інформації, яка з’являється у медіа та стосується працівників Державного бюро розслідувань", — додали у ДБР.Зауважимо, 17 листопада стало відомо, що ДБР порушило два кримінальні провадження щодо співробітників відомства. Підставою стала антикорупційна операція НАБУ і САП у сфері української енергетики. Зокрема, слідчі перевіряють інформацію про такі можливі злочини: отримання хабарів окремими працівниками ДБР за доступ до даних розслідувань, тиск на посадовців, проведення обшуків на замовлення фігурантів справи. Крім того, ДБР досліджує факти можливого перевищення влади чи службових повноважень окремими співробітниками.Що відомо про спецоперацію "Мідас"Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Постачальники мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або втрати подальших замовлень. Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора Російської Федерації Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Упродовж 2025 року він мав вплив на міністра юстиції Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Раніше повідомлялось, що кодові імена "Карлсон", "Рокет" і "Тенор", які фігурують на аудіозаписах у гучній справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, вигадані не детективами НАБУ, а самими учасниками злочинної організації.У НАБУ зазначили, що Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Нагадаємо, що, за інформацією видання Politico, наступним відомством, у яке прийдуть правоохоронці з обшуками, стане Міністерство оборони. Розслідування щодо масштабних корупційних схем у сфері економіки триватимуть..

Суд німецького міста Оснабрюк засудив 44-річного чоловіка за розпалювання ненависті проти українців. Він поширював антиукраїнські наративи в соціальній мережі TikTok і ображав біженців з України.Про це повідомили журналісти німецького видання DPA.Вони констатували, що від початку повномасштабної російської агресії проти України та до червня 2024 року чоловік, серед іншого, називав на своєму каналі в TikTok українське населення "покидьками" та погрожував насильством окремим людям.Окрім того, він закликав фотографувати та вбивати українських громадян. Його дописи були просякнуті ненавистю до українців і всього українського.У травні 2024 року окружний суд Оснабрюка засудив 44-річного чоловіка до десяти місяців умовного ув'язнення. Спершу він подав апеляцію, але цього тижня відкликав її.Оскільки апеляцію відкликана, рішення окружного суду Оснабрюка набуло чинності. Тож тепер він покараний офіційно. Крім того, йому заборонили поширювати будь-які повідомлення, що стосуються України й українців.Нагадаємо, що в грудні минулого року в Німеччині суд визнав винними чотирьох підлітків, які з ножами та кийками напали на двох молодих українців, які пізніше померли від отриманих травм. Нападники отримали тривалі терміни ув'язнення.Їх визнали винними у звичайному "безпричинному" вбивстві. Двоє з них отримали 10 років позбавлення волі, двоє інших — вісім із половиною років позбавлення волі кожен..

У п’ятницю, 21 листопада, правоохоронці заочно повідомили про підозру колишньому депутату Київської міської ради про підозру в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Ідеться про майже 12 мільйонів гривень.Про це повідомила прес-служба Київської міської прокуратури.У повідомленні не називають ім’я фігуранта. Однак медіа припустили, що йдеться про Дениса Комарницького, який у березні 2025 року, перебуваючи у розшуку у справі про корупцію в земельній сфері Києва, виїхав за кордон. НАБУ оголосило його у міжнародний розшук. За даними ЗМІ, у березні Комарницький перебував в Австрії."Колишньому депутату Київради повідомлено про підозру в ухиленні від сплати податків на майже 12 мільйонів гривень", — ідеться в повідомленні столичної прокуратури.Київська міська прокуратура колишньому депутату Київської міської ради, який зараз є адвокатом, заочно повідомила йому про підозру в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.Досудове розслідування встановило, що колишній депутат придбав 48 квартир в елітних житлових комплексах Києва, частину з яких продав на загальну суму 68 мільйонів гривень. При цьому він не сплатив податки з укладених угод на майже 12 мільйонів гривень.Тож його дії кваліфіковано за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, а саме як ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Досудове розслідування у кримінальному провадженні проводять слідчі БЕБ.Що відомо про Дениса КомарницькогоКомарницький 2002 року працював юрисконсультом ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". 2002-2006 років був виконавчим директор ТОВ "Юридична фірма "Правозахисник". З 1 січня 2006 року — директор ТОВ "Центр розвитку економіки та права".Був лідером фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді з 2008 по 2010 роки. Після виборів до Верховної Ради 2019 року він отримав статус "смотрящий за Києвом".Ім'я Комарницького регулярно спливало у скандалах, пов’язаних із непрозорими забудовами та розподілом міських ресурсів. Зокрема, він був бенефіціаром компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу в Києві, кошторисна вартість якого рішенням Київради зросла з 11,2 мільярда гривень до 19,9 мільярда гривень.НАБУ та САП 6 лютого провели масштабну операцію "Чисте місто" зі знищення корупції у земельній і бюджетній сфері Києва. Тоді викрили та припинили діяльність злочинної організації на чолі з медійно відомим колишнім депутатом Київської міської ради.Згодом НАБУ оголосило його у розшук. Денису Комарницькому, якого ще називають "смотрящим" за Києвом, інкримінують керівництво злочинною організацією, яка займалася заволодінням столичної землі під забудову.Нагадаємо, що на початку березня в мережі з'явилася інформація, що колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький, якого підозрюють правоохоронці у створенні та керуванні злочинною організацією з метою заволодіння столичною землею, втік з України за кордон..

Працівники Державного бюро розслідувань передали до НАБУ заяву народного депутата від фракції "Голос" Ярослава Железняка щодо можливих зловживань у сфері енергетики, пов’язаних із діяльністю колишнього міністра енергетики.Про це повідомила прес-служба ДБР. У правоохоронному органі не вказують прізвища екс-посадовця, однак за даними справи йдеться про Германа Галущенка.За інформацією нардепа, у період виконання службових обов’язків колишній посадовець міг допустити порушення під час укладення та виконання договорів у енергетичному секторі. Йдеться, зокрема, про авансові платежі державних підприємств на значні суми, роботи за якими не були завершені в повному обсязі або не підтверджені документально."Водночас було встановлено, що Національне антикорупційне бюро України вже здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні від 5 січня 2021 року за фактами, викладеними у заяві депутата", — зазначили в ДБР.Також Головне слідче управління ДБР також проводило розслідування за аналогічним фактом від 5 травня 2021 року, підслідність у якому визначено за НАБУ."Зважаючи на це, у взаємодії з Офісом генерального прокурора було ухвалене рішення передати заяву депутата до НАБУ", — зазначили в правоохоронному органі.У ДБР наголосили, що вони "зацікавлені максимально швидко розібратися у ситуації та встановити істину, однак закон чітко визначає підслідність таких проваджень". Саме тому матеріали передано до НАБУ, яке має повноваження завершити розслідування."Ми розраховуємо, що колеги ретельно дослідять усі обставини, і в разі необхідності ДБР готове надати будь-яку допомогу у межах закону", — додали в прес-службі.Герман Галущенко обіймав посаду міністра енергетики України з 29 квітня 2021 до 17 липня 2025, з 17 липня 2025 до 19 листопада 2025 року — міністр юстиції.Нагадаємо, 19 листопада Верховна Рада звільнила Германа Галущенка з посади очільника Міністерства юстиції України. Перед цим президент Володимир Зеленський на тлі корупційного скандалу в енергетичній сфері закликав його піти у відставку.21 листопада колишній міністр юстиції Герман Галущенко прибув на допит у Національне антикорупційне бюро..