# РПЦ

Львівська область стала першою на території нашої держави, де більше немає жодної зареєстрованої релігійної громади Російської православної церкви в Україні. Ще в лютому цього року таких було 54. Про це повідомив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. "Сьогодні історичний день для Львівщини — регіон очистився від релігійних громад, які підпорядковуються московському патріархату", — зазначив він у дописі на своєму Telegram-каналі. Козицький додав, що до початку агресії Росії проти України 2014 року у Львівській області нараховувалося 66 релігійних громад московського патріархату. Станом на 24 лютого 2022 року цих громад було вже 54. "За час повномасштабного вторгнення 27 громад приєдналися до Православної церкви України, а ще 27 припинили свою діяльність за власною настановою", — пояснив очільник Львівщини. Він також висловив переконання, що доля цих релігійних громад укотре доводить відсутність майбутнього і маніпуляцій і задурювання. "Існують лише два шляхи — правда або брехня. І правда обов'язково переможе! Щиро сподіваюся, що релігійні громади московського патріархату в інших областях нашої держави не чекатимуть реалізації норм закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", а нарешті розірвуть зв'язки зі структурою кривавих московських попів. Те, якою Україна буде завтра - залежить від кожного з нас!" — підсумував Максим Козицький. Нагадаємо, що 21 серпня президент Володимир Зеленський провів розмову вселенським патріархом Варфоломієм. Вони обговорили ситуацію, яка склалася у зв’язку із забороною московської церкви в Україні.

Глава Російської православної церкви Володимир Гундяєв, відомий як патріарх Кирил, запевнив, що Святе Письмо не засуджує смертну кару. За його словами, якщо людину неможливо жодним чином ізолювати, то її "треба прибрати". Про це йдеться на офіційному сайті Московського патріархату. Кирил зробив скандальну заяву про смертну кару під час зустрічі 3 листопада з учасниками програми "Час героїв". Вона фактично є кадровою програмою глави Кремля Володимира Путіна для російських загарбників, які взяли участь у війні проти України. Гундяєв заявив, що смертна кара використовувалась протягом усієї людської історії. "Господь Ісус Христос не засуджував смертну кару, хоча Сам незаслужено зазнав страти. Звичайно, вбивство людини на знак покарання за її злочини — це крайній захід. І тому ідеально було б, щоб люди не чинили таких злочинів, за якими слідувала б смертна кара. Але в Божому слові є такі слова: "Вийміть зло від вас самих" (1 Кор. 5:13). Тобто, якщо є людина найнебезпечніша для суспільства і якщо її неможливо ніяк ізолювати, її треба прибрати. Господь не каже: "вбийте його", але "змийте зло від вас самих", — йдеться у заяві російського патріарха. Кирил вважає, що смертна кара не засуджується у Святому Письмі. "Господь Ісус Христос сам був незаконно підданий смертній карі, і, однак, святі апостоли не стали говорити: "Ось після такого, такої несправедливості, коли Господь наш Ісус Христос був підданий смертній карі, ми всі повинні проголошувати, що це страшно і гріх піддавати іншу людину покаранню через припинення життя". Ніде нічого такого не було сказано", — запевняє Гундяєв. Московський патріарх зазначив, що російська церква "ніколи не наполягала на тому, що треба скасувати це покарання". "Ще раз хочу сказати: Церква ніколи смертної кари не засуджувала, якщо смертна кара здійснювалася згідно із законом, але, звичайно, ніде вона страту і не вітала", — додав Володимир Гундяєв. Нагадаємо, раніше швейцарські газети Le Matin Dimanche та Sonntags Zeitung писали, що єпископ Російської православної церкви патріарх Кирило нібито працював на КДБ у 1970 роках. Священник шпигував за Швейцарією на користь Радянського Союзу. Раніше повідомлялось, що 16 вересня кремлівському патріарху Кирилу стало зле після чергового пропагандистського виступу в Санкт-Петербурзі.

Кремлівському патріарху Кирилу стало зле після чергового пропагандистського виступу в Санкт-Петербурзі. Справжнє його ім'я — Володимир Гундяєв. Про це повідомили російські пропагандистські інформаційні ресурси. Кирилу стало зле одразу після його виступу на форумі об’єднаних культур. Через погіршення здоров'я його терміново забрала "швидка". Під час промови патріарх РПЦ розповідав про "смиренність" Росії. Зокрема, він заявив, що Російська Федерація "нікого не окуповує". "Росія за всієї її могутності — дуже смиренна країна. Ми нікому нічого не нав’язуємо, нікого не окуповуємо, нікого не поневолюємо, ми спокійно йдемо своїм історичним шляхом", — заявив Кирило. Крім того, Гундяєв переконував, що в російському народі поєднуються "божественне та людське", тому країна-окупант "буде непереможною". "Z-активісти" та так звані "герої СВО" реагували оплесками на заяви патріарха. Після його виступу вони скандували "Росіяни, вперед!" і "Ми — росіяни, з нами Бог!" Нагадаємо, раніше швейцарські газети Le Matin Dimanche та Sonntags Zeitung писали, що єпископ Російської православної церкви патріарх Кирило нібито працював на КДБ у 1970 роках. Священник шпигував за Швейцарією на користь Радянського Союзу.

У неділю, 25 серпня, Папа Римський Франциск висловився про новий український закон щодо діяльності релігійних організацій, які мають керівників у Росії. Він закликав, щоби жодну християнську церкву не забороняли — прямо чи опосередковано. Про це повідомив Vatican News, який опублікував заяву Папи Римського. В офіційному інформаційному ресурсі Ватикану зазначено, що у своїй промові після молитви "Ангел Господній" Франциск висловив занепокоєння стосовно рішення Києва заборонити православну церкву, пов'язану з Москвою. "Я продовжую зі скорботою стежити за бойовими діями в Україні та Російській Федерації, та, думаючи про закони, ухвалені останнім часом в Україні, я боюся за свободу тих, хто молиться, тому що той, хто по-справжньому молиться, завжди молиться за всіх", — заявив понтифік. На його переконання, людина не чинить зла, якщо молиться. Франциск закликав дозволяти тим, хто хоче молитися, робити це "в тій Церкві, яку вони вважають своєю". "Будь ласка, нехай жодну християнську церкву не скасовують прямо чи опосередковано: Церкви не можна чіпати", — підсумував він. Нагадаємо, що 21 серпня президент Володимир Зеленський провів розмову вселенським патріархом Варфоломієм. Вони обговорили ситуацію, яка склалася у зв’язку із забороною московської церкви в Україні.

Із понеділка, 19 серпня, з Кам'янця-Подільського, що на Хмельниччині, до Почаївської лаври (Тернопільська область) вирушила колона прихильників УПЦ МП. Вони влаштували хресну ходу, попри заборону влади на проведення масових зібрань. Про це повідомив місцевий сайт 0352.ua. "Спільний наказ Хмельницької ОВА та Хмельницького обласного ТЦК і СП: заборона проведення масових релігійних заходів від 16 до 25 серпня", — нагадали в Кам'янець-Подільській міській раді. Однак 20 серпня в мережі з'явилися повідомлення про напружену ситуацію поблизу села Чемерівці Кам'янець-Подільського району. Там нібито для паломників заблокували рух. Очільник Чемеровецької територіальної громади Олександр Собань зазначив журналістам, що напруженої ситуації не було. Вірянам УПЦ МП лише сказали йти в обхід, а не центром селища. "Ми не пускаємо їх через центр Чемерівців останні п’ять років. У нас поряд є об'їзна дорога, й останні п’ять років вони нею проходили. Я не маю нічого проти Бога, але я проти російської церкви", — пояснив голова Чемеровецької територіальної громади Олександр Собань. Нагадаємо, що в середу, 21 серпня, президент Володимир Зеленський провів розмову вселенським патріархом Варфоломієм. Вони обговорили ситуацію, яка склалася у зв’язку із забороною московської церкви в Україні.

У середу, 21 серпня, президент Володимир Зеленський провів розмову вселенським патріархом Варфоломієм. Вони обговорили ситуацію, яка склалася у зв’язку із забороною московської церкви в Україні. Про це Володимир Зеленський повідомив у своїх соціальних мережах, де залишив спеціальний допис із цього приводу. "Провів телефонну розмову зі Вселенським Патріархом Варфоломієм. Подякував Його Всесвятості за молитви заради України та за непохитну підтримку нашого народу", — зазначив він. За його словами, вони спільно позитивно оцінили розвиток співпраці, зокрема, нещодавній продуктивний візит української делегації до Вселенського Патріархату, та висловили взаємні очікування щодо візиту Патріархату у відповідь. Український президент окремо наголосив на важливості нового закону про духовну незалежність, який підтримала Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій, і акцентував, що незалежний народ має бути незалежним також і духовно. "Запевнив, що наша держава прагне зміцнювати православ'я в Україні та сприяти відкритому діалогу між церквами", — підсумував Володимир Зеленський. Нагадаємо, що у вівторок, 20 серпня, Верховна Рада ухвалила заборону релігійних організацій, що пов’язані з Російською православною церквою. Проте не всі народні обранці підтримали законопроект: 29 нардепів проголосували проти, ще четверо утрималися.

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики переглянув свій висновок до проекту щодо діяльності в Україні релігійних організацій. Він провів низку узгоджувальних рад із відповідними службами, врахував конструктивні пропозиції, що покращують документ. Про це повідомила прес-служба Верховної Ради на сайті українського парламенту. Зокрема, комітет підтримав пропозицію викласти назву законопроекту № 8371 у такій редакції: "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій". Також пропонується відтермінувати набрання чинності окремих положень акта. Комітет затвердив порівняльну таблицю та рекомендує Верховній Раді ухвалити законопроект у другому читанні та в цілому як закон. Для цього представники комітету провели консультації з Державною службою з етнополітики та свободи совісті. Також врахували правки Головного юридичного управління апарату Верховної Ради. Відтепер: весь закон набирає чинності через 30 днів після опублікування; пункт, який дає можливість Кабміну готувати відповідну нормативну базу на виконання закону, — на наступний день після опублікування; пункт, який дозволить звертатися до суду щодо припинення діяльності релігійної організації, яка має звʼязок з РПЦ та країною-агресором — через дев’ять місяців після опублікування. "Фактично цього вистачає, щоб усім українським релігійним організаціям визначитися, який у них шлях. В основі проекту залишилась ідея — держава не забороняє будь-які релігійні організації, в нас свобода віросповідання. Але важливе "але" — жодних зв’язків з країною агресором і РПЦ", — прокоментувала заступниця голови комітету Євгенія Кравчук. Як відомо, в січні 2023 року Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проект закону №8371, який унеможливлює діяльність в Україні релігійних організацій, керівний центр управління яких розташований за межами України в державі, що здійснює збройну агресію проти України. Проект фактично забороняє діяльність Української православної церкви московського патріархату. Цей проект вже схвалений в першому читанні. Комітет декілька разів переглядав свій висновок до другого читання, хоча і рекомендував ухвалити цей закон в цілому. Документ викликав чимало суперечок у сесійній залі, доходило навіть до блокування трибуни. Нагадаємо, 26 липня народна депутатка України Мар’яна Безугла розповідала, що Верховна Рада остерігається ухвалювати закон про заборону церкви московського патріархату через побоювання негативної реакції США. Насправді ж голосів за законопроект вистачає.

Верховна Рада остерігається ухвалювати закон про заборону церкви московського патріархату через побоювання негативної реакції Сполучених Штатів Америки. Насправді ж голосів за законопроект вистачає. Про це написала народна депутатка України Мар’яна Безугла на своїй сторінці у Facebook. "Знаючи це, опозиція качає голосування, а групи впливу московського патріархату — навпаки. Поточний законопроект вносив Кабміном і був ініціативою президента, тож керівники держави — "за" голосування. СБУ неодноразово надсилала листи, щоби нардепи таки проголосували за законопроект", — зазначила вона. За словами нардепки, у США існують тисячі конфесій від звичайних до найекзотичніших і відверто загрозливих, і ця тема добре заходить, особливо в республіканському середовищі. Є сигнали, що на народних депутатів, які проголосували, накладуть санкції тощо. Вона також додала, що зараз у кожній гривні — переважно гроші партнерів. І величезна частка з них — саме кошти США, тому ставати в позу в бурхливі часи їхніх виборів небезпечно не тільки для концепту двопартійної підтримки, а й для будь-якої підтримки взагалі. За інформацією Безуглої, "щоб улагодити питання", наступного тижня до США виїжджає українська делегація. Також «проблеми» із законопроєктом, за словами нардепки, виникли через позицію Ватикану. "У Ватикані висловлюють застереження. Це також фактор російського впливу та не перший такий випадок у Ватикані, але це також наслідок їхніх традицій", — пояснила Мар’яна Безугла. Нагадаємо, що 21 липня група депутатів із плакатами проти московської церкви заблокували трибуну Верховної Ради. Вони вимагали прямо зараз розглянути законопроект про її заборону.

У вівторок, 21 липня, група депутатів із плакатами проти московської церкви заблокували трибуну Верховної Ради. Вони вимагали прямо зараз розглянути законопроект про її заборону. Про це повідомили у своїх соціальних мережах народні депутати від фракцій "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко та "Голос" Ярослав Железняк. "У Раді оголосили перерву на 30 хвилин за заявою двох фракцій. Триває зараз нарада щодо законопроекту щодо московської церкви", — написав раніше Гончаренко. Згодом він поінформував, що розпочалося блокування трибуни Верховної Ради, куди підійшли депутати з плакатами проти московської церкви. "Близько 70 депутатів блокують роботу через відмову "Слуги народу" й уламків ОПЗЖ вносити законопроект про заборону РПЦ / МП в Україні", — написав у своїх соцмережах політолог Андрій Смолій. "Подальші засідання Верховної Ради скасували. Наступні за графіком уже в серпні", — наголосив у підсумку Ярослав Железняк. Нагадаємо, раніше сьогодні Верховна Рада України продовжила воєнний стан та загальну мобілізацію ще на 90 днів. Цей правовий режим діятиме щонайменше до 9 листопада цього року.

Станом на сьогодні в Україні близько 4% населення досі підтримує діяльність Української православної церкви Московського патріархату. Цей же відсоток громадян підтримує й російського диктатора Володимира Путіна. Про це повідомив предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній в інтерв'ю "Радіо Свобода". "От, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, все ж таки є підтримка. Приблизно 4% населення України підтримують Московський патріархат в Україні. Але це не дивно, тому що цей відсоток населення підтримує також і Путіна. Тобто є певний відсоток українців, які вважають, що вони повинні бути в цьому єдиному "русскому мірі", -- зазначив Епіфаній. Він додав, що в Україні може існувати російська церква, але при цьому вона не повинна маскуватися під українською. "Якщо ми демократична країна, то в Україні може існувати російська православна церква, але вони повинні назвати себе російською православною церквою, а не маскуватися під назвою української церкви. Ми проти цього. Тобто якщо ви хочете бути невід'ємною частиною російської православної церкви, то, будь ласка, пишіть на своїх храмах, що ви є російською православною церквою, а не вводьте українців в оману, що ви є українською церквою, а насправді ви такою не є", -- наголосив духовний лідер українських православних. Разом з тим, зауважив Епіфаній, дозвіл на існування російських церков в Україні поставить питання про безперешкодне існування українських церков у Росії. "Росіяни в Україні, якщо вони бажають мати, наприклад, храми й відвідувати їх, то немає жодних проблем. Але тоді виникає питання для українців на території Росії. Скільки там перебуває українців? Мільйони є українців на території Російської Федерації, але в нас немає жодного храму, в нас немає жодного представництва", -- пояснив предстоятель ПЦУ. Нагадаємо, згідно з даними аналітичної платформи "Опендатабот", за понад два роки повномасштабної російсько-української війни менш ніж 10% церков перейшли з УПЦ МП до ПЦУ. До 24 лютого 2022 року в Україні нараховувалось 8782 церкви Московського патріархату.

У Російські православній церкві більше не планують пропонувати Україні так звані перемир’я перед святами. Це, зокрема стосується й прийдешнього Великодня. Таку заяву зробив заступник голови Синодального відділу із взаємодії церкви з суспільством та ЗМІ у Росії Вахтанг Кіпшидзе, пишуть пропагандисти з ТАСС. Представник Російської православної церкви наголосив, що їхні заклики нібито викликають "нерозуміння" з боку України й тому є "марними". Санкції проти Кіпшидзе Ще 23 січня 2023 року президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради нацбезпеки й оборони про санкції проти 22 осіб громадян Росії. До списку потрапили представники Російської Православної Церкви, у тому числі й сам Вахтанг Кіпшидзе. У документі зазначається, що термін дії санкцій — від п'яти до 30 років. Санкції передбачають блокування активів підсанкційних осіб, обмеження торговельних операцій та часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України. Нагадаємо, раніше Зеленський увів у дію санкції Ради національної безпеки та оборони проти 198 російських артистів, телеведучих та журналістів. Проти осіб, які потрапили до цього списку, вводиться повний пакет персональних санкцій терміном на 10 років. До того ж Україна запровадила персональні санкції на 10 років проти російських діячів культури та пропагандистів. Усього у переліку 119 осіб.

В України є внутрішні ресурси для посилення боротьби, але влада не здатна їх виокремити й використати. Натомість внутрішні кризи, зокрема парламентська й урядова, послаблюють країну зсередини. Про те, ким, вже навченим поводитися зі зброєю, можна поповнити ряди мобілізованих, а також що робити із Московським патріархатом та неспішними українськими чиновниками та депутатами, TrueUA поговорив з політологом, головою Комітету виборців України Олексієм Кошелем. -- Заява РПЦ про "священну війну" проти України. Звертає увагу, що це не церковний документ, а скоріше політтехнологічний. Як до нього ставитися? Для чого він виник? -- Як ми бачимо, російська влада максимально намагається використати теракт у "Крокусі" для радикалізації. За різними напрямками, від окремих політичних заяв до істерики окремих політиків, але факт радикалізації дійсно має місце. І це не просто воплі Медведєва чи третьорядних політиків. Очевидно, це буде не лише зміна риторики, це може бути й розправа з недобитками російської опозиції у жорсткому форматі, і закручування гайок, і низка рішень на законодавчому рівні. Це може бути й загальна мобілізація, вона логічно лягає в контекст. Тож ця заява Російської православної церкви надзвичайно важлива, оскільки це не просто якесь припущення чи чиясь думка, а документ, в якому є підпис патріарха Кирила. Тобто це повна підтримка війни церквою, формування певних ідеологічних рамок, в яких сприймається війна, і ключове -- це повторення вже на рівні офіційного документа тези про те, що вся територія України без виключень -- це територія, яку вони намагатимуться отримати під контроль. Це вже було озвучено на різних рівнях, тепер це офіційно підтвердила РПЦ. -- Що у зв'язку з цим потрібно робити нам? -- Перше -- ми повинні сприймати, аналізувати ці фактори радикалізації, щоб розуміти логіку в тому числі і воєнних дій. Друге -- не варто залишати РПЦ без уваги, опустити очі й забути, що ця заява мала місце. Нагадаю, що у Раді готовий до другого читання законопроект про заборону Української православної церкви Московського патріархату. Принаймні, згідно із заявами окремих депутатів, цей документ вже готовий до розгляду. Було б ідеально його розглянути на одному із найближчих засідань -- це була б достатньо жорстка й адекватна відповідь. І не забуваємо, що питання заборони УПЦ МП -- це не лише питання ухвалення цього законопроекту, а й низки інших кроків. У владі сьогодні надзвичайно велика кількість лобістів цієї структури. Зверніть увагу, що законопроект про заборону УПЦ МП -- урядовий, був розроблений на виконання рішення РНБО і указу президента. І навіть враховуючи такий високий рівень ініціативи, потрібно було рік і чотири місяці, щоб законопроект в парламенті докотився до другого читання. Причому ми не маємо жодних гарантій, що він буде ухвалений. Урядовий законопроект №8371 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій" був зареєстрований у Верховній Раді 19 січня 2023 року. 19 жовтня того ж року він був прийнятий за основу і відправлений на доопрацювання. Внесений до другого читання у порядок денний поточної, одинадцятої сесії ВР. Держава і місцеве самоврядування на різних рівнях повинні продемонструвати своє ставлення до УПЦ МП. Зокрема у контексті повернення у державну владу храмів і інших об'єктів церковної інфраструктури, які є пам'ятниками історії, а йдеться про кількасот об'єктів в масштабах України, повернення лавр -- Святогірської, Києво-Печерської й Почаївської. Особливі складності там будуть з Почаївською, але зараз, використовуючи як підґрунтя рішення РПЦ, влада могла б мобілізувати ресурс, правоохоронців і СБУ, щоб зачистити її як найбільший осередок "русского міра" в Україні. Вони зараз діють гірше, ніж російські чорносотенні організації у ХІХ столітті. Це ворожа до української держави структура, яка повністю залучена у комплекс пропагандистської й підривної роботи РФ. І третє. Держава має розвернути на 180 градусів ставлення до мобілізації представників духовенства УПЦ МП. Згідно з останніми повідомленнями народних депутатів, зараз профільний комітет, який розглядає законопроект про мобілізацію, -- Комітет нацбезпеки, оборони і розвідки -- ухвалив рішення про заборону представникам УПЦ МП працювати капеланами. Це абсолютно правильний хід, бо це питання і доступу до розвідданих, і можливих диверсій, і багато чого іншого. Але іншого рішення щодо духовенства не було, і депутати говорили, що воно затримається, допоки не буде ухвалений законопроект про альтернативну службу. Перепрошую, а чому держава на сьогодні робить винятки для духовенства УПЦ МП? Нагадаю, що три роки тому УПЦ МП нараховувало близько 12-13 тисяч приходів. Це до 30 тисяч представників духовенства. Якщо уявити, що половина -- чоловіки призовного віку, а приблизно так і є, то ми могли б достатньо серйозно посилити наші підрозділи. Думаю, що наші військові могли б принаймні з більшості тих батюшок зробити повноцінних патріотів, які б змогли працювати у Православній церкві України після завершення війни. Не бачу причин, чому в плані мобілізації для УПЦ МП на сьогодні робляться не просто винятки, а створюються тепличні умови. Вони і капеланами не працюють, і не мобілізовуються. Очевидно, що Кабінет міністрів міг би запропонувати свій формат без жодних винятків для мобілізації. Це була б і серйозна відповідь на рішення РПЦ, і гарний сигнал для суспільства, що на сьогодні недоторканих у плані мобілізації немає. Тому що воюють артисти, актори лялькових театрів, режисери філармоній, а для духовенства УПЦ МП створюється такий дивний виняток. -- Чи можна говорити, що після виборів Путіна в Росії пішла саме ескалація в "остаточному вирішенні українського питання", і цей документ РПЦ є одним зі складових цієї ескалації? -- Цей документ є точно частиною синхронних дій російської державної машини й церкви як релігійного механізму цієї машини. І ця ескалація, думаю, має кілька обов'язкових завдань. З одного боку, це завдання продемонструвати колективному Заходу готовність Росії до нових етапів затяжної війни. Не хочу, щоб ми переоцінювали Росію, але нагадаю події початку грудня минулого року, коли впродовж кількох тижнів прозвучало понад десяти заяв про готовність Росії до перемир'я (щонайменше до "перемовин про перемир'я", -- ред.) в тому чи іншому форматі. Путінський режим чудово розуміє, що в нього є проблеми й надзвичайно великі. Тому не виключаю, що ця хвиля ескалації пов'язана з сигналами Заходу. Можливо, Росія хоче переламати позицію Заходу, щоб той вплинув на Україну з метою переговорного процесу. Але ми не повинні виключати і того, що Росія може самостійно піти на ескалацію, на масову мобілізацію, тому що логіка у діях Кремля сьогодні відсутня, ворог часто ухвалює рішення, виходячи з емоційної складової. Зараз Путін відчуває себе переможцем, тому що йому намалювали велику цифру на виборах. З цього сміється весь світ, коли бачить 99% за Путіна в Чечні, але це формує певний ейфорійний формат в Росії. І логіка Путіна може бути пояснена і цим. -- На цьому тлі як можна характеризувати те, що відбувається у нас? Ми реагуємо на ці виклики? І наскільки ефективно ми реагуємо, у політичному розумінні? -- Переконаний, що наші Збройні сили і спецслужби працюють якісно, чітко аналізуючи дії ворога і розуміючи алгоритм його дій. Саме тому ми побачили Білгородську операцію і багато чого іншого. А от що стосується української влади, то дуже часто розуміння в цьому немає. Коли ми бачимо історію із законопроектом про УПЦ МП, то очевидно, що це дуже схоже на штучне затягування. Також я бачу штучне затягування, скажімо, із законопроектом про можливість позбавлення мандатів депутатів місцевих рад від проросійських партій (йдеться про урядовий законопроект № 7476 від 20 червня 2022 року, -- ред.). Скоро півтора року, як цей законопроект не внесений урядом до парламенту. В мене інколи складається враження, що це робиться для того, щоб у рамках переговорного процесу із Росією ці питання винести на певний компроміс. Принаймні іншого логічного пояснення я сьогодні не бачу. -- З мобілізацією у нас також досі не розв'язане питання, якихось помітних зрушень останнім часом не було. Цей закон також затягується? -- Зміни законодавства про мобілізацію -- надзвичайно складний документ, який передбачає внесення змін в низку законів. Але жодного виправдання тому, що законопроект розглядається вже п'ятий місяць, я не бачу. І тут важливо не забувати, що це насамперед провальна робота Кабінету міністрів України, бо цей законопроект є урядовою законодавчою ініціативою. І перша, і друга версія законопроекту є урядовою законодавчою ініціативою, і принаймні я бачив позицію представників профільного комітету, які говорили, що окремі норми цього законопроекту можна розглядати як неконституційні. Це великий мінус роботі уряду. Друге -- це провал в роботі парламенту. Не бачу жодних причин, щоб парламент не працював принаймні по 10 годин. Профільні комітети працюють недостатньо. І принаймні в публічній площині не помітно, щоб вони активно працювали з експертами з різних сфер, проводили фокус-групи, використовували інші інструменти для покращення роботи над цим законодавчим актом. Натомість поки що я бачу дуже багато піарзаяв. Коли міністр Федоров заявляє, що ніколи не буде надіслано повістку у додатку "Дія", -- перепрошую, а чому в період війни ми проводимо у "Дії" голосування за конкурс "Євробачення", а не використовуємо її, скажімо, для електронного кабінету військовозобов'язаних? Не можу розуміти, чому відбуваються ігри навколо військовозобов'язаних чоловіків, які мають третю групи інвалідності. Нагадаю, що свого часу працював цілий механізм, коли представники силових структур, МВС оформлювали інвалідність при виході на пенсію. Навіть жарти ходили, що хабарі за отримання третьої групи інвалідності окуповувались за 6-7 місяців підвищеної пенсії. Вважаю, зараз не завадило б переглянути справи силовиків, які з 2014 року отримали третю групу. По-перше, ми б зекономили серйозні кошти для бюджету. А по-друге, точно б отримали кілька десятків тисяч військовозобов'язаних, які вміють поводитись зі зброєю. Загалом складається враження, що влада починає грати у "добру владу". Можливо, це пов'язано із бажанням сподобатися виборцям. Можливо, це бажання протиставити себе колишньому головнокомандувачу Залужному. Коли я бачу, як представники влади наче мантру повторюють, що нам не потрібно півмільйона мобілізованих, маючи на увазі слова Залужного, а потрібно 200-300 тисяч, то тут я бачу піарігри, а не складну розмову з суспільством про необхідність залучення додаткових ресурсів. Точно так само, як у 2022-2023 роках ми будували дороги замість того, щоб вкладати гроші в сектор оборони. -- Якщо резюмувати: що треба зробити Україні, щоб відреагувати на ризики, про які ми говорили у першій частині розмови, і нівелювати внутрішні проблеми, про які йшлося у другій частині? -- Зараз, я переконаний, нам потрібно сконцентруватися на подоланні парламентської й урядових криз. Їх треба вирішувати, щоб підвищити ефективність держави загалом. Мав би бути спільний план законодавчої роботи між урядом і парламентом у трьох питаннях. Перше -- підтримка сектору оборони. Друге -- проведення ключових реформ, які треба впроваджувати навіть в період війни. І третє -- це євроінтеграційні законопроекти. Це має бути план із вказуванням чітких пріоритетів, черговості, календарними термінами, навіть відповідальними за виконання. Крім того, нам потрібна ревізія фінансів, щоб максимально мобілізувати внутрішні ресурси задля оборони. І тут потрібно як змінювати державний бюджет, так і робити певну ревізію коштів місцевого самоврядування. Наприклад, "Комітет виборців" нещодавно проводив дослідження, і Вінниця, яка має вдвічі меншу кількість населення, виділяє на оборону більше грошей, аніж Запоріжжя. Це свідчить, що у самоврядування є достатньо серйозні ресурси. Третє -- нам потрібний комплекс заходів, щоб просто зупинити політичні війни та вивести роботу парламенту приблизно на рівень 2022 року. Коли законопроекти ухвалювалися в середньому 270-280 голосами, коли кожен четвертий законопроект ухвалювався конституційною більшістю. Треба відновлювати співпрацю влади з опозицією на парламентському рівні, щоб зменшити залежність монобільшості від ОПЗЖ, "Довіри" та "За майбутнє". А також потрібно зробити низку інших заходів для підвищення ефективності держави загалом. Думаю, що такий формат налагодження співпраці влади й опозиції мав би передбачати повну ротацію Кабміну з обов'язковою відставкою прем'єр-міністра. Зараз нам потрібен уряд технократів. До нинішнього уряду є багато питань, окремі міністерства за окремими напрямками працюють на достатньо високому рівні, а от за деякими -- ні, командної роботи в уряді не спостерігається. Тому вважаю, що повернення до дискусії щодо уряду технократів серйозно посилює державу, особливо за умов можливої радикалізації й масової мобілізації в Росії.

Росія оголосила війну проти України священною -- в такому побіжному контексті пройшла чергова заява РПЦ в українських ЗМІ. Проте документ, розміщений на сайті російського патріарха Кирила, має й інші не менш красномовні послання. Якщо стисло, то українцям не варто чекати нічого, окрім війни до кінця, європейці -- на черзі, а от від росіян вимагається "гарматне м'ясо"... Сатанізм і шизофренія русского Кирила "Наказ всесвітнього русского народного собору "Теперішнє і майбутнє Русского міра" -- саме так офіційно називається черговий продукт російської православної життєдіяльності -- виданий чомусь за день до закінчення самого "собору", який його ж автори чесно називають, за завітами дідів-комуністів, "з'їздом". Номінально ця захмарно пафосна відозва є "програмним документом собору". Реально ж цей "наказ, адресований органам законодавчої та виконавчої влади Росії", не можна назвати церковним навіть умовно. Натомість він є чудовим, хрестоматійним зразком пропагандистської шизофренії. Наказ Кирила складається з двох таких собі частин. Перша -- знайомі плачі про "тисячолітню російську державність" та "триєдиність русского міра". Саме в ній путінська "СВО" оголошується "священною війною", а також "новим етапом національно-визвольної (!) боротьби русского народу проти злочинного київського режиму і колективного Заходу". В якій той самий "русскій народ" зненацька відстоює свої "життя", "свободу", усілякі "ідентичності" та "право жити на власній землі в рамках єдиної Російської держави". Росія вже традиційно оголошується захисницею "єдиного духовного простору Святої Русі" та виконувачкою місії "Стримувача" (в оригіналі -- "Удерживающего"), що рятує світ від "натиску глобалізму та впалого в сатанізм Заходу". Тут же оголошуються й інші забаганки: "вся територія України має увійти в зону виключного впливу Росії", "кордони русского міра є суттєво ширшими за держкордони як сучасної РФ й історичної Росії". Котра має стати одним з центрів багатополярного світу, контролювати весь пострадянський простір і бути "всесвітнім "Стримувачем", що захищає світ від зла". Росію перетворюють на путінський м'ясокомбінат Друга частина документа більш приземлена, хоча й не менш відірвана від реальності. Вона присвячена практичному втіленню попереднього, а саме виробництву "гарматного м'яса" у промислових масштабах, тобто "сім'ї". І складається з кількох розділів -- демографічної та міграційної політик, освіти та виховання, містобудування та, символічно, економічного розвитку. За 25 років путінського керування і роки пастирства РПЦ за поребріком, виявляється, сформувалася "демографічна катастрофа", яку оголошено головною загрозою існуванню Росії, а тому Кирилу потрібен комплекс заходів, який стимулюватиме росіян "до народження третьої й наступної дитини". Досягати це пропонується, наприклад, шляхом списання іпотеки. Від працедавців же вимагають набирати на роботу напівживих багатодітних батьків, передусім татів (мати в цей час має лише народжувати, -- ред.). Цілі ставляться надамбітні для чоловіків і драматичні для жінок: за сто років треба довести чисельність населення з нинішніх приблизно 100 мільйонів -- казки про 140 мільйонів лишимо для російських пропагандистів -- до 600 мільйонів русскіх "людей". Для розуміння: навіть у Китаї, де стояла ціль зростання популяції, не змогли наблизитися до таких показників. А для цього, зрозуміло, потрібно захищати сімейні цінності (підозрюємо, давня російська традиція снохачества може набрати сучаних обертів, -- ред.). Захищати питомо російські цінності пропонується від абортів, статевої розпусти й, звісно ж, "содомії та різних сексуальних девіацій". Крім того, треба зупинити приплив мігрантів. Які, як вказують російські святі отці, не володіють російською мовою та нічого не знають про "велику русскую культуру", віддати роботу місцевим, сприяти репатріації "співвітчизників" та переїзду іноземних висококваліфікованих фахівців, науковців, інвесторів та членів їхніх родин за умови готовності до мовної та культурної асиміляції. Молоде покоління без нагляду, зрозуміло, не залишать. В освіті треба критично переглянути "західні наукові теорії та школи на предмет їх відповідності суверенному російському світосприйняттю", те ж саме закликають зробити із "масивом гуманітарних знань, загальноприйнятих теорій та концепцій". На цьому православні "наказчики" не зупинилися й оприлюднили список вимог ще до містобудівної діяльності. Якщо стисло, то від розвитку великих міських агломерацій, масового багатоквартирного будівництва та загалом концентрації трудових та виробничих ресурсів в мегаполісах треба, на їхню думку, відмовитися. Натомість Росія має перейти до "традиційного" рівномірного розподілу населення по території країни (60% якої охоплює зона вічної мерзлоти, -- ред.) і переїхати у "благоустроєні приміські поселення та індивідуальні будинки" -- в них має жити 80% російських родин. І все для того, щоб було зручніше розмножуватися. І, власне, економічний блок. Він відверто символічний, що й зрозуміло: на цих питаннях РПЦ, що існує на вічному державному та корупційному підгодовуванні, просто не знається. І звести його можна до однієї фрази "потрібна суверенна й ефективна економіка". Що робити українцям зі скандальною заявою РПЦ Передусім треба розуміти, що для українців нічого не змінюється. Власне, нового у писанині Кирила та його поплічників нічого немає -- все те ж великодержавне людиноненависницьке марення. Але й розраховувати на якесь зменшення воєнних дій проти України, переговори чи навіть "домовленості десь посередині", не варто. Путін чітко сигналізує: війна буде до кінця. Завдання українців -- зробити так, щоб кінець був російським. Напружитися варто Європі: у Кремлі відверто дають зрозуміти, що на Україні їхні апетити не закінчуються. Втім, це поки питання довгої перспективи. А от кому не позаздриш, так це росіянам (яким, втім, і так немає в чому заздрити). Бо цей документ не для світу. Це документ для них і про них. В ньому більш ніж красномовно окреслюються плани на населення Росії. Завдання якого -- множитися і вмирати. А все інше -- чергові обіцянки для бідних, як і 25 років тому, коли Путін нетвердими кроками тільки підбирався до російського трону. І останнє. Російський Райх, схоже, остаточно освоїв історичну спадщину свого ідеалу – Райху Третього -- і вже, не приховуючись, злився воєдино із державною церквою. Причому обійми ці будуть навіть по-московськи міцнішими, аж до смерті.