# РПЦ

Російське керівництво продовжує поширювати фальшиві тези про нібито утиски вірян в Україні, намагаючись знайти моральне підґрунтя для своєї затяжної війни. Москва активно залучає релігійну тематику до свого інструментарію гібридного впливу на міжнародній арені.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Релігійний фасад російської пропагандиЯк зазначають в ISW, під час виступу на великодньому заході у Російській православній церкві очільник МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що однією з ключових місій повномасштабного вторгнення є захист "честі та гідності" громадян Росії. За його словами, це передбачає право вільно використовувати російську мову та сповідувати православ’я, яке нібито перебуває під загрозою в Україні."Україна переслідує Українську православну церкву Московського патріархату понад десять років", — цинічно стверджує Лавров, додаючи звинувачення у захопленні храмів та тиску на священнослужителів УПЦ (МП). Проте аналітики наголошують: ця структура не є самостійною, а функціонує як підконтрольний Кремлю елемент РПЦ.РПЦ як інструмент гібридної війниУ ISW наголосили, що Російська православна церква відіграє помітну роль у системі гібридної зброї РФ. Вона не лише просуває націоналістичну ідеологію, а й фактично закликає до кодифікації державної політики, яка б заперечувала українську ідентичність. Насправді саме Росія проводить масштабні репресії проти релігійних меншин на загарбаних територіях.Окупаційна влада, за даними аналітиків, регулярно вдається до терору: затримання та вбивства українського духовенства стали систематичними. Окрім того, загарбники грабують та оскверняють місця богослужіння, демонструючи справжнє ставлення до релігійних свобод. Заяви Лаврова лише підтверджують, що Кремль не зацікавлений у мирних переговорах та залишається відданим своїм першочерговим загарбницьким цілям.Нагадаємо, станом на грудень 2026 року в Україні працювало майже вісім тисяч релігійних установ Української православної церкви Московського патріархату. Найбільше — на Донеччині, Дніпропетровщині та Вінниччині..

Доля усіх предстоятелів неіснуючої тепер Української православної церкви Київського патріархату склалася геть по-різному. Два перші померли на престолі, причому перший — патріарх Мстислав — для того, аби очолити нову українську церкву, приїхав із-за океану. Але помер небіж Симона Петлюри все-таки у Канаді, хоч і похований у Сполучених Штатах Америки. Його наступник — патріарх Володимир — народився на території тодішньої Польщі, а його смерть, точніше, похорон на Софійській площі, перед Святою Софією, став однією із головних політичних подій 90-х.І от — патріарх Філарет. Той, хто стояв у витоків УПЦ КП. Той, хто і був рушійною силою незалежного українського церковного проєкту. Той, з ким фактично і асоціюється ця вивіска, що після 2019 року стиснулася до рамок одного Володимирського собору, але колись була одним із символів української незалежності, неповноцінної, але такої нестримної.Московський періодА починалося усе для уродженця Донбасу, онука померлого від Голодомору, сина загиблого у Другій світовій війні Михайла Денисенка у Москві. Саме там, на другому курсі духовної академії, він був призначений виконувачем обов’язки доглядача Патріарших покоїв у Троїце-Сергієвій лаврі. За чотири десятиліття Філарет (таким стало його чернецьке ім’я) зробив у Російській православній церкві серйозну кар’єру. Один промовистий факт — коли 1988 року у Радянському Союзі уже на фактично державному рівні відбувалося святкування тисячоліття хрещення Русі, саме українець, митрополит Київський і Галицький, Філарет був головним організатором усіх подій. Звісно, причиною стала хвороба тодішнього патріарха Пимена, але авторитет Денисенка був більш ніж вагомий.То ж 1990 року, коли Пимен відійшов у кращий зі світів, Філарет був одним із фаворитів на виборах нового предстоятеля РПЦ. До того ж, саме Михайла Денисенка обрали місцеблюстителем патріаршого престолу, а у червні того року він очолив помісний собор Російської православної церкви. Але українець програв ті вибори естонцю (якщо бути точним — курляндському німцю) Олексію Рідігеру, майбутньому Олексію ІІ. І тут почалася зовсім інша історія — і Філарета, і православної церкви в Україні.Спроба незалежності канонічної УПЦУже в жовтні 1990-го українська частина РПЦ отримала певну автономію (ту, яку УПЦ МП має і досі), а Філарет отримав титул "Митрополит Київський і всієї України". Та цього йому виявилося мало, до того ж епоха, процеси, які розгорталися у тодішньому СРСР, вимагали більшого. Тож у листопаді 1991 року УПЦ звернулася до Москви, уже з незалежної, хоч ніким ще не визнаної України, з проханням про автокефалію (так називається церковний варіант незалежності) Української православної церкви.Почалися політичні ігри. З Москви обіцяли розглянути це питання, вимагали від Філарета відмовитися від митрополичої кафедри — логічно намагаючись вибити в українських автокефальників їхнього лідера. А в середині 1992 року, коли Україна уже почала розбудову своєї незалежної держави — стався фактично переворот в УПЦ. Філарета позбавили усіх ступенів священства, перетворивши у православному світі на звичайного монаха.Денисенко подав апеляцію на ім’я нещодавно інтронізованого Вселенського патріарха Варфоломія І. Та це був не єдиний крок ще учора фактично другої людини в РПЦ. Уже в червні 1992-го у Києві відбувся Всеукраїнський православний собор — рішенням якого на основі громад УПЦ МП та Української автокефальної православної церкви постала нова релігійна структура. Той самий Київський патріархат — УПЦ КП. Який, як вже було сказано вище, очолив не Філарет, а патріарх УАПЦ Мстислав.Київський патріархатФіларет дочекався свого часу 1995-го — після раптової смерті і скандального похорону патріарха Володимира. Так УПЦ КП отримала свого предстоятеля на довгі роки, який через два роки, 1997-го, за законами РПЦ, був взагалі відлучений від світового православ’я і формально став мирянином.Звісна річ, таке рішення канонічної і впливової РПЦ не могло не вдарити по амбіціях та прагненнях як самого Філарета, так і Української православної церкви Київського патріархату. Ця структура (як і УАПЦ, яка фактично продовжила своє існування) опинилася поза диптихом — тобто списком усіх автокефальних церков світового православ’я.Це означало, що жодна із православних церков світу її не визнавала. УПЦ КП Філарета існувала ніби у паралельному просторі, чим усі роки користалися його, її вороги із РПЦ. Фактично саме аргумент щодо неканонічності і незаконності церкви Київського патріархату був головним — і дієвим для багатьох українських громадян, які відносили себе до православного світу.Ґрунт для ПЦУТа Українська православна церква з припискою КП не зникла. Ба більше, вона навіть у тих несприятливих умовах (фактично до 2014 року і розриву з Москвою тільки короткий період президентства Віктора Ющенка вона мала хоч якусь підтримку з боку держави) намагалася розвиватися.У цьому їй допомогла чітка проукраїнська, патріотична позиція. Завдяки цьому церква Філарета почала набирати популярність у частині регіонів (перш за все на Правобережжі та в Києві; у Галичині конкурувати із законною УГКЦ було практично нереально). Під час обох Майданів саме УПЦ КП стояла на боці протесту, тоді як УПЦ МП, хоч і намагалася лавірувати, все ж нікуди не ділася від церкви-матері — РПЦ. А історія із дзвонами Михайлівського золотоверхого у ніч розгону Євромайдану стала яскравою сторінкою сучасної історії України.Не буде перебільшенням сказати, що увесь цей час УПЦ КП трималася перш за все на авторитеті саме Філарета (Денисенка). Принаймні, без нього, без його ініціативи ця церква не з’явилася б на світ. І, найімовірніше, 2018 року Україна не отримала б свій історичний шанс на справді помісну, канонічну вітчизняну церкву. Бо релігійну структуру, створену на базі кількох громад УПЦ МП та УАПЦ, навряд чи стали б визнавати на Фанарі. А коли Українська держава дозріла до підтримки власної церкви — саме Київський патріархат і став основою майбутньою Православної церкви України.Фанар — це район у Стамбулі, де розташована резиденція Вселенського патріархату, найвищого центру православ'я, очолюваного патріархом Варфоломієм I. Він відіграє ключову роль у світовому православ'ї, має першість честі та надав Томос про автокефалію Православній церкві України у 2019 році.Церква одного храмуРазом з цим почалася ще одна історія. Історія, яка, говорячи афористично, "зіпсувала некролог" колишньому вже патріарху Філарету, але, на щастя, не зашкодила ПЦУ. Хоча дехто із релігієзнавців вважає, що саме персона Денисенка відштовхнула частину ієрархів УПЦ МП від участі у об’єднавчому соборі 2018 року.Хай там як, а Філарет не очолив Православну церкву України, яка за місяць, на початку 2019-го, отримала з рук Вселенського патріарха (він перед тим відновив свою юрисдикцію над українськими землями, не дуже законно відібраними Москвою ще кілька століть тому) томос про автокефалію. Предстоятелем нової церкви став молодий митрополит Епіфаній. З яким у престарілого патріарха Філарета дуже швидко почалися непорозуміння чи навіть і конфлікти.І тут треба віддати належне Епіфанію, який з честю вийшов із ситуації, формально інкорпорувавши Філарета до складу ПЦУ, а фактично залишивши йому — і його УПЦ КП — Володимирський собор, де третій і останній предстоятель Київського патріархату продовжував служити до останніх днів.Фактично саме там, на столичному бульварі Шевченка, досі і залишалася та невизнана світом церква, на ґрунті якої і виросла нинішня Православна церква України, найпопулярніша і найвпливовіша (куди тій УПЦ МП, яка вже не знає, як їй викручуватися після початку повномасштабної війни) церква в нашій державі.А Філарет… Що ж, він усе життя був неоднозначною фігурою. І йдеться не лише про власне релігійно-політичні кроки, а і, скажімо, про історію із патріархом Володимиром (деякі джерела говорили про конфлікт Філарета, який був тоді заступником патріарха, із предстоятелем УПЦ КП через фінансові питання). Він прожив своє життя у непростих умовах, не завжди однозначних. І запам’ятається, найімовірніше, саме таким — неоднозначним. Але, попри усі мінуси — саме Філарет (Денисенко) створив передумови появи незалежної, канонічної справді української православної церкви.І це українці йому не забудуть. А все, що було після січня 2019-го — уже нова епоха, у якій 90-річний Денисенко вже не почувався своїм. Та це і не було потрібно. Свою епоху він пройшов так, як пройшов. І зробив те, що зробив. Те, без чого не було б не тільки самої ПЦУ, а і тих, хто зараз втілює в життя прагнення мільйонів українців..

Кремль продовжує використовувати релігію як зброю, вимагаючи обмеження суверенітету України. Це відбувається, попри систематичні релігійні репресії, здійснені Росією в країні та на окупованій території України.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони послалися на нову заяву МЗС Росії, де український уряд звинувачується у знищення Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Це підпорядкований Кремлю елемент Російської православної церкви (РПЦ) в Україні.МЗС заявило, що Росія висловила свою стурбованість щодо ймовірної дискримінації Україною УПЦ МП під час саміту на Алясці, де Москва вимагала, щоби мирне врегулювання вимагало від України скасування закону 2024 року "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" і "відновлення" прав УПЦ МП і її вірян. Росія стверджувала, що справедливий та тривалий мир "неможливий" без виконання цих вимог."УПЦ МП не є незалежною релігійною організацією, а радше продовженням російської держави та інструментом російської гібридної війни", — наголосили аналітики.Вони додали, що УПЦ МП надавала матеріальну підтримку для першого вторгнення Росії до Криму та східної України 2014 року, а російські солдати використовували церкви УПЦ МП як військові склади, гарнізони, польові шпиталі та навіть бойові позиції під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року.Закон України 2024 року про релігійні організації забороняє релігійні організації, пов'язані з російською державою, включно з РПЦ. Він не забороняв православ'я в Україні. Вселенський патріарх Константинопольський надав Православній церкві України (ПЦУ), яка не має стосунку до УПЦ МП і РПЦ, незалежність від Московського патріархату 2019 року.Експерти уточнили, що Росія, навпаки, ухвалила "Закон Ярової" 2016 року, який вимагає від усіх релігійних організацій і церков у Росії реєструватися в російському уряді. Російський уряд відмовляється реєструвати небажані релігійні організації, які прагне придушити, та використовував закон для переслідування кількох релігійних меншин."Росія застосовує ці репресивні методи до окупації України з 2014 року. Москва вимагає, щоб Україна змінила свій закон про РПЦ, прагнучи відновити УПЦ МП як підривну руку Кремля в Україні та диктувати обмеження суверенітету України та її здатності створювати власне законодавство", — зробили висновок в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосія відновила свою спільну кампанію ракетних ударів та ударів безпілотниками по українській енергетичній інфраструктурі в ніч з 2 на 3 лютого після короткочасного мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі.Російський пакет нічних ударів містив надзвичайно велику кількість балістичних ракет, що відповідає постійним зусиллям Кремля щодо накопичення ракет для максимізації шкоди цивільній інфраструктурі.Удар з 2 на 3 лютого демонструє, що Росія ніколи не мала наміру використовувати мораторій на енергетичні удари для деескалації війни або серйозного просування мирних переговорів, ініційованих США.Однак короткостроковий мораторій не означає значної поступки Росії, оскільки російські війська продовжували атакувати українську логістику й інфраструктуру протягом мораторію.Кремль продовжує однозначно відкидати західні гарантії безпеки для України, спрямовані на запобігання черговому російському вторгненню.Кремль продовжує демонструвати свою відданість своїм початковим воєнним вимогам щодо мирного врегулювання в Україні, зокрема тим, які спрямовані на знищення НАТО перед наступним раундом переговорів між США, Україною та Росією в Абу-Дабі.Кремль продовжує намагатися приховати й ігнорувати економічні наслідки своєї дорогої війни в Україні, західних санкцій і поганих рішень в економічній політиці.Індія планує обмежити імпорт російської нафти, що, ймовірно, ще більше напружить російський бюджет і дефіцит, а також перешкоджатиме здатності Росії фінансувати свої військові зусилля без більших економічних наслідків.Російські війська розпочали використовувати безпілотники Gerbera як "матеріальні кораблі" для доставлення ударних або розвідувальних безпілотників глибше в український тил.Російські війська нещодавно просунулися в районі Слов'янська, Покровська та Гуляйполя.Нагадаємо, раніше аналітики інформували, що тижневий мораторій на енергетичні удари не є значною поступкою Росії, враховуючи, що Росія продовжує відкидати довгострокове припинення вогню та раніше пропонувала аналогічні короткострокові мораторії для досягнення своїх політичних цілей..

Російські пропагандистські ресурси масово поширюють кадри богослужінь за участі військових Росії, зокрема, безпосередньо на передовій, а також заяви "військових священників" про необхідність бути зі солдатами "в окопах".Про це повідомили в Центрі протидії дезінформації (ЦПД)."Окрім російського диктатора Володимира Путіна, високопосадовці та представники РПЦ, зокрема, міністр оборони та митрополити, 7 січня брали участь у різдвяних службах, де війну подавали як "боротьбу зі злом" і "захист віри", — йдеться в повідомленні.У ЦПД зауважили, що в промовах церковних ієрархів російська агресія проти України навмисно маскується під "духовну місію"."Використовується релігійна риторика про "святий мир", "русскій мір" і "захист православ’я", а Україну безпідставно звинувачують у "переслідуванні віри", — наголосили в Центрі протидії дезінформації.Там пояснили, що таким чином Кремль намагається зняти зі себе відповідальність за війну, перекладаючи її у псевдосакральну площину."Це типова практика російської пропаганди — змішувати релігію, армію та державну ідеологію для легітимізації насильства та мобілізації населення", — акцентували аналітики.У ЦПД підсумували, що, поки у світі Різдво символізує мир і людяність, у Росії його використовують як інструмент виправдання вбивств і продовження агресії.Нагадаємо, раніше у Службі зовнішньої розвідки України повідомляли, що в перші дні року триває російська спеціальна операція, метою якої є зрив мирних переговорів за посередництва США. Вона має комплексний характер..

До суду подано позов про припинення діяльності Київської митрополії Української православної церкви Московського патріархату. Він був ініційований Державною службою з етнополітики та свободи совісті.Таку заяву під час брифінгу в Media Center Ukraine зробив глава відомства Віктор Єленський."Відповідно до закону, якщо не було виконано припис, то наступний наш крок — позов до суду. Він поданий 29 серпня до адміністративного суду. Сама Київська митрополія подала декілька позовів у відповідь. Вона оскаржує припис та інші речі. Але у нас демократична країна й остання крапка буде за судовим рішенням", — йдеться у заяві Єленського.За його словами, суд пройде відповідно до встановлених процедур, а Державна служба з етнополітики та свободи совісті робитиме все можливе, аби це питання не було "втоплене" у юридичному спамі, адже такі дії вже фіксються.Керівник ДЕСС наголосив, що у разі задоволення судом позову, Київську митрополію Московського патріархату позбавлять статусу юрособи. Вона також втратить право суб’єктності."Це означає, що у парафій цієї церкви не буде центру в особі Київської митрополії. Водночас це не означає, що парафії повинні переходити до іншої церкви. Держава цього не вимагає. Якщо вони захочуть, вони можуть залишатися незалежними", — додав Віктор Єленський.Раніше повідомлялось, що Київська митрополія Української православної церкви має ознаки афіліації з Російською православною церквою. Її діяльність в Україні заборонена на законодавчому рівні.Нагадаємо, раніше УПЦ московського патріархату мала термін до 18 серпня на усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації щодо виявлених ознак афілійованості з РПЦ.

Київська митрополія Української православної церкви має ознаки афіліації з Російською православною церквою. Її діяльність в Україні заборонена на законодавчому рівні.Про це повідомили в Державній службі з етнополітики та свободи совісті України. Вона ухвалила рішення про визнання Київської митрополії УПЦ афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена, згідно зі статтею 3 закону "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій".Такому рішенню передувало дослідження щодо наявності ознак афілійованості Київської митрополії УПЦ з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.Воно, пояснили в держслужбі, виявило ознаки афіліації київської митрополії УПЦ із РПЦ, що є порушенням закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". Тому церкві направлено припис про усунення порушення закону.У своєму листі настоятель Української православної церкви митрополит Онуфрій заявив про відмову виконувати цей припис.Таким чином у зв’язку з відсутністю підстав для висновку про усунення порушень або помилковості винесеного припису держслужба визнала київську митрополію УПЦ афілійованою з іноземною релігійною організацією.Загалом процедура має проходити таким чином:держслужба спершу перевіряє релігійну організацію на наявність зв’язків з іноземними церквами, діяльність яких в Україні обмежена;якщо порушення знаходять, органу дають припис — усунути ці порушення;якщо організація відмовляється виконати припис, держслужба офіційно визнає її пов’язаною з іноземною церквою;далі остаточне рішення про заборону її діяльності ухвалює суд.Нагадаємо, раніше УПЦ московського патріархату мала термін до 18 серпня на усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації щодо виявлених ознак афілійованості з РПЦ.

Українська православна церква московського патріархату має до 18 серпня усунути порушення законодавства про свободу совісті та релігійні організації щодо виявлених ознак афілійованості з Російською православною церквою.Такий припис зробила Державна служба України з етнополітики та свободи совісті."За результатами проведеного дослідження щодо наявності ознак афілійованості Київської митрополії Української православної церкви з іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена на території України, Київській митрополії УПЦ винесено припис про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації", — йдеться в документі.За результатами дослідження, Київська митрополія УПЦ МП має ознаки афілійованості з Російською православною церквою, хоча й намагається відсторонитися від своєї належності до московського патріархату.Аби виконати припис, митрополит УПЦ МП Онуфрій має надати рішення найвищих органів церковної влади щодо:виходу УПЦ зі структури РПЦ;втрати чинності для УПЦ усіх положень статуту РПЦ.Також, згідно з приписом, необхідно відкликати священнослужителів, ченців, черниць УПЦ зі складу священного синоду РПЦ, архієрейського та помісного соборів РПЦ, міжсоборної присутності РПЦ, синодальних відділів та інших керівних та церковно-канонічних органів РПЦ, а також канонічних підрозділів РПЦ.Окрім того, необхідно визнати нечинними ухвалені РПЦ рішення щодо анексії єпархій УПЦ і призначення РПЦ керівників єпархіальних управлінь УПЦОнуфрія зобовʼязали публічно заявити в усній або письмовій формі про свою незгоду з призначенням до статутних органів управління РПЦ і підготувати відповідну заяву для припинення повноважень і розірвання зв'язків із РПЦ.Раніше, у серпні минулого року, Верховна Рада ухвалила закон про заборону в Україні релігійних організацій, пов‘язаних із Росією. 9 травня цього року Кабмін затвердив порядок проведення дослідження причетності релігійних організацій до Росії, а також порядок розгляду питання щодо підтвердження фактів використання релігійної організації для пропаганди ідеології "руского міра".Нагадаємо, що 2 липня президент Володимир Зеленський позбавив українського громадянства митрополита УПЦ МП Онуфрія. Йдеться про Ореста Березовського. Про це повідомляв прес-центр Служби безпеки України.

Попри різні публічні заяви про незалежність і окрему діяльність, київська митрополія Української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП) зберігає зв’язок із Російською православною церквою (РПЦ).Про це свідчать результати офіційного дослідження Державної служби з етнополітики та свободи совісті..Фахівці виявили, що передані РПЦ УПЦ права на "незалежність і самостійність в управлінні" не є ознакою автокефалії.Водночас у статуті УПЦ є норми, що прямо свідчать про її належність до структури РПЦ.Також архієреї УПЦ (МП) залишаються членами Помісного й Архієрейського Соборів РПЦ — відповідно до чинного статуту РПЦ.До того ж у документах УПЦ немає рішень, що вказували би на припинення дії цих приписів.У Держетнополітики наголосили: це свідчить про те, що рішення РПЦ для УПЦ залишаються обов'язковими, попри заяви про незалежність.Якщо Держетнополітики видасть припис УПЦ на усунення зв’язків з РПЦ, церква має виконати вимоги протягом дев’яти місяців. Інакше її можуть заборонити в Україні.Як відомо, в серпні 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон, що дозволяє забороняти релігійні організації, пов’язані з Росією. Якщо Держетнополітики виявляє ознаки афілійованості, організація має дев’ять місяців, щоб усунути їх.Водночас 9 травня цього року уряд затвердив порядок дослідження зв'язків релігійних організацій із Росією. 20 травня Державна служба етнополітики розпочала офіційне дослідження щодо УПЦ (МП).Нагадаємо, що 2 липня в мережі з'явилось фото російського паспорта митрополита Української православної церкви Московського патріархату Онуфрія (Ореста Березовського). Того ж дня його позбавили громадянства України.

Львівська область стала першою на території нашої держави, де більше немає жодної зареєстрованої релігійної громади Російської православної церкви в Україні. Ще в лютому цього року таких було 54. Про це повідомив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. "Сьогодні історичний день для Львівщини — регіон очистився від релігійних громад, які підпорядковуються московському патріархату", — зазначив він у дописі на своєму Telegram-каналі. Козицький додав, що до початку агресії Росії проти України 2014 року у Львівській області нараховувалося 66 релігійних громад московського патріархату. Станом на 24 лютого 2022 року цих громад було вже 54. "За час повномасштабного вторгнення 27 громад приєдналися до Православної церкви України, а ще 27 припинили свою діяльність за власною настановою", — пояснив очільник Львівщини. Він також висловив переконання, що доля цих релігійних громад укотре доводить відсутність майбутнього і маніпуляцій і задурювання. "Існують лише два шляхи — правда або брехня. І правда обов'язково переможе! Щиро сподіваюся, що релігійні громади московського патріархату в інших областях нашої держави не чекатимуть реалізації норм закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", а нарешті розірвуть зв'язки зі структурою кривавих московських попів. Те, якою Україна буде завтра - залежить від кожного з нас!" — підсумував Максим Козицький. Нагадаємо, що 21 серпня президент Володимир Зеленський провів розмову вселенським патріархом Варфоломієм. Вони обговорили ситуацію, яка склалася у зв’язку із забороною московської церкви в Україні..

Глава Російської православної церкви Володимир Гундяєв, відомий як патріарх Кирил, запевнив, що Святе Письмо не засуджує смертну кару. За його словами, якщо людину неможливо жодним чином ізолювати, то її "треба прибрати". Про це йдеться на офіційному сайті Московського патріархату. Кирил зробив скандальну заяву про смертну кару під час зустрічі 3 листопада з учасниками програми "Час героїв". Вона фактично є кадровою програмою глави Кремля Володимира Путіна для російських загарбників, які взяли участь у війні проти України. Гундяєв заявив, що смертна кара використовувалась протягом усієї людської історії. "Господь Ісус Христос не засуджував смертну кару, хоча Сам незаслужено зазнав страти. Звичайно, вбивство людини на знак покарання за її злочини — це крайній захід. І тому ідеально було б, щоб люди не чинили таких злочинів, за якими слідувала б смертна кара. Але в Божому слові є такі слова: "Вийміть зло від вас самих" (1 Кор. 5:13). Тобто, якщо є людина найнебезпечніша для суспільства і якщо її неможливо ніяк ізолювати, її треба прибрати. Господь не каже: "вбийте його", але "змийте зло від вас самих", — йдеться у заяві російського патріарха. Кирил вважає, що смертна кара не засуджується у Святому Письмі. "Господь Ісус Христос сам був незаконно підданий смертній карі, і, однак, святі апостоли не стали говорити: "Ось після такого, такої несправедливості, коли Господь наш Ісус Христос був підданий смертній карі, ми всі повинні проголошувати, що це страшно і гріх піддавати іншу людину покаранню через припинення життя". Ніде нічого такого не було сказано", — запевняє Гундяєв. Московський патріарх зазначив, що російська церква "ніколи не наполягала на тому, що треба скасувати це покарання". "Ще раз хочу сказати: Церква ніколи смертної кари не засуджувала, якщо смертна кара здійснювалася згідно із законом, але, звичайно, ніде вона страту і не вітала", — додав Володимир Гундяєв. Нагадаємо, раніше швейцарські газети Le Matin Dimanche та Sonntags Zeitung писали, що єпископ Російської православної церкви патріарх Кирило нібито працював на КДБ у 1970 роках. Священник шпигував за Швейцарією на користь Радянського Союзу. Раніше повідомлялось, що 16 вересня кремлівському патріарху Кирилу стало зле після чергового пропагандистського виступу в Санкт-Петербурзі..

Кремлівському патріарху Кирилу стало зле після чергового пропагандистського виступу в Санкт-Петербурзі. Справжнє його ім'я — Володимир Гундяєв. Про це повідомили російські пропагандистські інформаційні ресурси. Кирилу стало зле одразу після його виступу на форумі об’єднаних культур. Через погіршення здоров'я його терміново забрала "швидка". Під час промови патріарх РПЦ розповідав про "смиренність" Росії. Зокрема, він заявив, що Російська Федерація "нікого не окуповує". "Росія за всієї її могутності — дуже смиренна країна. Ми нікому нічого не нав’язуємо, нікого не окуповуємо, нікого не поневолюємо, ми спокійно йдемо своїм історичним шляхом", — заявив Кирило. Крім того, Гундяєв переконував, що в російському народі поєднуються "божественне та людське", тому країна-окупант "буде непереможною". "Z-активісти" та так звані "герої СВО" реагували оплесками на заяви патріарха. Після його виступу вони скандували "Росіяни, вперед!" і "Ми — росіяни, з нами Бог!" Нагадаємо, раніше швейцарські газети Le Matin Dimanche та Sonntags Zeitung писали, що єпископ Російської православної церкви патріарх Кирило нібито працював на КДБ у 1970 роках. Священник шпигував за Швейцарією на користь Радянського Союзу..

У неділю, 25 серпня, Папа Римський Франциск висловився про новий український закон щодо діяльності релігійних організацій, які мають керівників у Росії. Він закликав, щоби жодну християнську церкву не забороняли — прямо чи опосередковано. Про це повідомив Vatican News, який опублікував заяву Папи Римського. В офіційному інформаційному ресурсі Ватикану зазначено, що у своїй промові після молитви "Ангел Господній" Франциск висловив занепокоєння стосовно рішення Києва заборонити православну церкву, пов'язану з Москвою. "Я продовжую зі скорботою стежити за бойовими діями в Україні та Російській Федерації, та, думаючи про закони, ухвалені останнім часом в Україні, я боюся за свободу тих, хто молиться, тому що той, хто по-справжньому молиться, завжди молиться за всіх", — заявив понтифік. На його переконання, людина не чинить зла, якщо молиться. Франциск закликав дозволяти тим, хто хоче молитися, робити це "в тій Церкві, яку вони вважають своєю". "Будь ласка, нехай жодну християнську церкву не скасовують прямо чи опосередковано: Церкви не можна чіпати", — підсумував він. Нагадаємо, що 21 серпня президент Володимир Зеленський провів розмову вселенським патріархом Варфоломієм. Вони обговорили ситуацію, яка склалася у зв’язку із забороною московської церкви в Україні..

Із понеділка, 19 серпня, з Кам'янця-Подільського, що на Хмельниччині, до Почаївської лаври (Тернопільська область) вирушила колона прихильників УПЦ МП. Вони влаштували хресну ходу, попри заборону влади на проведення масових зібрань. Про це повідомив місцевий сайт 0352.ua. "Спільний наказ Хмельницької ОВА та Хмельницького обласного ТЦК і СП: заборона проведення масових релігійних заходів від 16 до 25 серпня", — нагадали в Кам'янець-Подільській міській раді. Однак 20 серпня в мережі з'явилися повідомлення про напружену ситуацію поблизу села Чемерівці Кам'янець-Подільського району. Там нібито для паломників заблокували рух. Очільник Чемеровецької територіальної громади Олександр Собань зазначив журналістам, що напруженої ситуації не було. Вірянам УПЦ МП лише сказали йти в обхід, а не центром селища. "Ми не пускаємо їх через центр Чемерівців останні п’ять років. У нас поряд є об'їзна дорога, й останні п’ять років вони нею проходили. Я не маю нічого проти Бога, але я проти російської церкви", — пояснив голова Чемеровецької територіальної громади Олександр Собань. Нагадаємо, що в середу, 21 серпня, президент Володимир Зеленський провів розмову вселенським патріархом Варфоломієм. Вони обговорили ситуацію, яка склалася у зв’язку із забороною московської церкви в Україні..

У середу, 21 серпня, президент Володимир Зеленський провів розмову вселенським патріархом Варфоломієм. Вони обговорили ситуацію, яка склалася у зв’язку із забороною московської церкви в Україні. Про це Володимир Зеленський повідомив у своїх соціальних мережах, де залишив спеціальний допис із цього приводу. "Провів телефонну розмову зі Вселенським Патріархом Варфоломієм. Подякував Його Всесвятості за молитви заради України та за непохитну підтримку нашого народу", — зазначив він. За його словами, вони спільно позитивно оцінили розвиток співпраці, зокрема, нещодавній продуктивний візит української делегації до Вселенського Патріархату, та висловили взаємні очікування щодо візиту Патріархату у відповідь. Український президент окремо наголосив на важливості нового закону про духовну незалежність, який підтримала Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій, і акцентував, що незалежний народ має бути незалежним також і духовно. "Запевнив, що наша держава прагне зміцнювати православ'я в Україні та сприяти відкритому діалогу між церквами", — підсумував Володимир Зеленський. Нагадаємо, що у вівторок, 20 серпня, Верховна Рада ухвалила заборону релігійних організацій, що пов’язані з Російською православною церквою. Проте не всі народні обранці підтримали законопроект: 29 нардепів проголосували проти, ще четверо утрималися..

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики переглянув свій висновок до проекту щодо діяльності в Україні релігійних організацій. Він провів низку узгоджувальних рад із відповідними службами, врахував конструктивні пропозиції, що покращують документ. Про це повідомила прес-служба Верховної Ради на сайті українського парламенту. Зокрема, комітет підтримав пропозицію викласти назву законопроекту № 8371 у такій редакції: "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій". Також пропонується відтермінувати набрання чинності окремих положень акта. Комітет затвердив порівняльну таблицю та рекомендує Верховній Раді ухвалити законопроект у другому читанні та в цілому як закон. Для цього представники комітету провели консультації з Державною службою з етнополітики та свободи совісті. Також врахували правки Головного юридичного управління апарату Верховної Ради. Відтепер: весь закон набирає чинності через 30 днів після опублікування; пункт, який дає можливість Кабміну готувати відповідну нормативну базу на виконання закону, — на наступний день після опублікування; пункт, який дозволить звертатися до суду щодо припинення діяльності релігійної організації, яка має звʼязок з РПЦ та країною-агресором — через дев’ять місяців після опублікування. "Фактично цього вистачає, щоб усім українським релігійним організаціям визначитися, який у них шлях. В основі проекту залишилась ідея — держава не забороняє будь-які релігійні організації, в нас свобода віросповідання. Але важливе "але" — жодних зв’язків з країною агресором і РПЦ", — прокоментувала заступниця голови комітету Євгенія Кравчук. Як відомо, в січні 2023 року Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проект закону №8371, який унеможливлює діяльність в Україні релігійних організацій, керівний центр управління яких розташований за межами України в державі, що здійснює збройну агресію проти України. Проект фактично забороняє діяльність Української православної церкви московського патріархату. Цей проект вже схвалений в першому читанні. Комітет декілька разів переглядав свій висновок до другого читання, хоча і рекомендував ухвалити цей закон в цілому. Документ викликав чимало суперечок у сесійній залі, доходило навіть до блокування трибуни. Нагадаємо, 26 липня народна депутатка України Мар’яна Безугла розповідала, що Верховна Рада остерігається ухвалювати закон про заборону церкви московського патріархату через побоювання негативної реакції США. Насправді ж голосів за законопроект вистачає..