# санкції

У середу, 11 грудня, посли Ради Євросоюзу погодили 15-й пакет санкцій у відповідь на агресію Росії проти України. Вони доповнять вже чинний список обмежень та вдарять по третіх країнах, які сприяють діяльності агресора.Про це йдеться на сторінці в соцмережі X Ради Євросоюзу. Там зазначили, що пакет додає більше фізичних та юридичних осіб до вже наявного списку санкцій і спрямований на організації в Росії та третіх країнах, крім Росії, які опосередковано сприяють військовому та технологічному зміцненню Росії через обхід експортних обмежень. "Прийняті санкції обмежують діяльність додаткових суден третіх держав, які працюють для сприяння або підтримки дій або політики, що підтримують дії Росії проти України", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, Велика Британія 9 грудня оголосила про нову хвилю санкцій, спрямованих проти незаконної торгівлі золотом, яка, за її словами, фінансує військові дії президента Росії Володимира Путіна в Україні та підживлює корупцію.За даними Bloomberg, адміністрація чинного президента Сполучених Штатів Америки Джозефа Байдена зважує нові, більш жорсткі санкції проти прибуткової торгівлі нафтою в Росії. Це необхідно для посилення тиску на військову машину Кремля за кілька тижнів до інавгурації Дональда Трампа.

Адміністрація чинного президента Сполучених Штатів Америки Джозефа Байдена зважує нові, більш жорсткі санкції проти прибуткової торгівлі нафтою в Росії. Це необхідно для посилення тиску на військову машину Кремля за кілька тижнів до інавгурації Дональда Трампа.Як повідомляє видання Bloomberg, деталі нових обмежень ще розробляють, але загалом йдеться про санкції проти російського експорту нафти.Зазначається, що це саме той крок, на який Байден довго не зважувався через побоювання, що це підвищить ціни на енергоносії, що у передвиборчий період могло вдарити по його рейтингу."Зараз, на тлі зниження світових цін через насичення ринку і побоювань щодо того, що Трамп може почати примушувати Україну до мирної угоди всупереч її інтересам, у Білому домі готові до більш рішучих дій", — зазначає видання.Адміністрація чинного президента більш охоча йти на ризик у протистоянні Росії, коли вона готується до відходу, особливо враховуючи, що попередні спроби задушити енергетичні доходи Москви принесли неоднозначні результати.Вашингтон розглядає нові санкції проти танкерного флоту, який Росія використовує для транспортування своєї нафти. Зокрема, нові обмеження на так званий "тіньовий флот" можуть бути оприлюднені найближчими тижнями."Євросоюз планує аналогічні заходи щодо тіньового флоту Росії до кінця року. Очікується, що ці санкції також будуть націлені на експорт російської нафти", — додає Bloomberg. Ймовірно, що одна з можливих моделей санкції проти РФ буде схожою на ті обмеження, які були застосовані для іранської нафти. Вони передбачають покарання для покупців цього товару. Це було б сміливим кроком, оскільки серед покупців російської нафти є Індія та Китай, а також деякі країни-члени Європейського Союзу.Відповідні обмеження могли б посилити тиск на Росію перед зміною влади у США. Таким чином представники адміністрації Байдена хочуть допомогти забезпечити Україні якомога сильнішу переговорну позицію.Нагадаємо, напередодні міністерство фінансів Сполучених штатів повідомляло, що Київ отримає від Вашингтона 20 мільярдів доларів із заморожених російських активів. Кошти вже перераховані до фонду Світового банку.

Країни Заходу повинні посилити тиск на Москву, щоб підштовхнути главу Кремля Володимира Путіна до ухвалення вигідних для України умов перемовин. Про це повідомляє Foreign Affairs.Як зазначає видання, сьогодні Росія не перебуває на межі — насправді її армія набирає сили. Москва вважає, що на її боці імпульс і не готова йти на компроміс. Київ тим часом залишається в боротьбі та не налаштований капітулювати. Тому для того, щоб перетворити прагнення Трампа закінчити війну на стабільне врегулювання, Заходу спочатку потрібно посилити тиск на Москву, щоб отримати важелі впливу за столом переговорів. В іншому випадку поспішне припинення вогню на умовах, украй вигідних для Росії, може просто стати короткою паузою, перш ніж Кремль потягнеться за великим.На щастя для Заходу, Росія має критично вразливе місце: її економіка. Багато спостерігачів прийняли ліниву розповідь про те, що санкції, введені проти Москви на початку війни, не спрацювали, і що її економіка процвітає. Фактично, санкції завдали значної шкоди та скоротили простір для політичного маневру Кремля, і тепер економіка Росії небезпечно спотворена, оскільки витрати на конфлікт зростають. Пропозиція робочої сили скорочується, оскільки сотні тисяч російських чоловіків гинуть або зазнають поранень на полі бою — у жовтні Росія зазнавала 1500 втрат на день. Витрати на оборону з'їдають бюджет. І якщо доходи Москви від енергоносіїв — джерела життєвої сили російської економіки — та її імпорт товарів подвійного призначення західного виробництва значно сповільняться, то вона може зіткнутися з економічною та військовою кризою. Затягування санкційної петлі зробить колосальні військові зусилля Москви менш фінансово стійкими, а з перспективою розваленої військової машини та внутрішнього невдоволення економічними умовами, що погіршуються, Путін може відчути тиск, щоб прийняти умови, вигідніші для України.Вашингтон і його європейські партнери можуть діяти негайно, скориставшись тижнями адміністрації президента США Джо Байдена, щоб чинити тиск на доступ Росії як до енергетичних доходів, так і до імпорту технологій. Тепер, коли ціни на нафту та темпи інфляції у Сполучених Штатах та Європі знижуються, західні уряди мають бути готові порушити російські енергетичні потоки, чого не сталось у 2022 році. І коли Трамп обійме посаду, його адміністрація має вітати ці зусилля і навіть розвивати їх. Це зміцнить позиції Трампа у російсько-українських переговорах, принесе користь американським енергетичним компаніям та забезпечить політичні поступки з боку Європи — всі ці результати Трамп може назвати своєю перемогою.Нагадаємо, раніше прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що Кремль "уважно ознайомився" із закликами новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа щодо припинення війни в Україні.

Велика Британія 9 грудня оголосила про нову хвилю санкцій, спрямованих проти незаконної торгівлі золотом, яка, за її словами, фінансує військові дії президента Росії Володимира Путіна в Україні та підживлює корупцію.Про це повідомляє Reuters.Як зазначає видання, уряд заморозив активи чотирьох осіб, які, за його словами, були причетні до контрабанди золота, а ще одна, за його словами, купила російське золото на суму понад 300 мільйонів доларів і таким чином забезпечила дохід російському уряду."Незаконна торгівля золотом є зазіханням на законну торгівлю цінним товаром, підживлює корупцію, підриває верховенство закону та сприяє вкоріненню порушень прав людини, таких як дитяча праця. Росія використовує незаконну торгівлю золотом для відмивання грошей та ухилення від санкцій, тим самим підтримуючи військові зусилля Путіна", — йдеться у заяві МЗС Британії.Посольство Росії у Лондоні не відреагувало на прохання прокоментувати ситуацію. Велика Британія та інші великі західні економіки заборонили імпорт нового російського золота у 2022 році після вторгнення Росії до України. З того часу Москва знайшла інші ринки, на яких можна продавати золото, яке вона видобуває.Минулого тижня Велика Британія, діючи спільно зі Сполученими Штатами, заявила, що припинила діяльність глобальної мережі з відмивання грошей, яку використовували багаті росіяни для обходу санкцій.Поряд з останніми санкціями уряд призначив нового "Чемпіона з боротьби з корупцією", який має допомогти координувати зусилля парламенту, приватного сектору та громадянського суспільства щодо припинення всіх форм корупції.Роль була віддана Маргарет Ходж, колишньому законодавцю в керівній Лейбористській партії, яка провела більшу частину своєї 30-річної політичної кар'єри, виступаючи проти внутрішньої та міжнародної корупції. Наразі вона є членом Палати лордів, верхньої парламентської палати Великої Британії. Також країна опублікує нову антикорупційну стратегію у 2025 році.

Російський Газпромбанк відіграє ключову роль для забезпечення постачання російського природного газу до країн Європейського Союзу. Тому ЄС просить Сполучені Штати Америки розглянути шляхи пом'якшення санкцій. Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти з’ясували, що ЄС і США обговорюють тип і обсяг пом'якшувальних заходів після попередження деяких європейських держав і компаній, що санкції проти Газпромбанку становитимуть ризик для безпеки постачань газу. Частка російського трубопровідного газу в імпорті Євросоюзу впала з понад 40% 2021 року до близько 8% 2023 року. У Євросоюзі тільки Угорщина та Словаччина продовжують отримувати трубопровідний російський газ; донедавна в цьому переліку також була Австрія. Журналісти дізналися, що серед варіантів, які розглядаються на переговорах ЄС і США, є пропозиція дозволити здійснювати платежі через люксембурзьку дочірню компанію Газпромбанку чи інші канали платежів. Обговорення тривають навіть після того, як Володимир Путін напередодні скасував вимогу використовувати винятково Газпромбанк для плати за російський газ для іноземців. Джерела Bloomberg пояснили, що указ Путіна ще більше ускладнив платіжну систему та не дав фінансовим установам більше визначеності щодо юридичних ризиків такої оплати. Раніше Міністерство фінансів США внесло Газпромбанк в чорний список, це відбулося 21 листопада. Це останній великий російський банк, який досі не перебував під обмеженнями. Нагадаємо, що посли країн Європейського Союзу не змогли в п'ятницю, 6 грудня, узгодити 15 пакет санкцій проти Росії. Його планували спрямувати проти "тіньового флоту" Російської Федерації.

Посли країн Європейського Союзу не змогли в п'ятницю, 6 грудня, узгодити 15 пакет санкцій проти Росії. Його планували спрямувати проти "тіньового флоту" Російської Федерації. Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої посилаються на неназваних європейських дипломатів. За їхніми словами, дві країни-члени заблокували ухвалення пакета через розбіжності щодо продовження терміну, наданого європейським компаніям для виведення інвестицій з Росії. Які саме це країни — не уточнюється. Тепер у Європейському Союзі повернуться до пакета пізніше після додаткових консультацій і обговорень. У межах пакета відбулися також дебати щодо продовження винятку ЄС, який дозволить чехам продовжувати імпортувати дизельне пальне й інші продукти, отримані з російської нафти та вироблені на словацькому нафтопереробному заводі. При цьому Чехія заявила, що не прагне продовження дозволу на імпорт російського нафтового палива, однак Словаччина хоче зберегти домовленість, термін дії якої закінчився в четвер. Словацький нафтопереробний завод Slovnaft, що належить угорській компанії MOL, є значним експортером дизельного пального, виробленого з російської нафти, до Чехії. Чеські посадовці заявили, що можна узгодити продовження домовленостей на шість місяців. Як відомо, Євросоюз, до складу якого входять 27 країн, заборонив більшу частину імпорту нафти з Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року. Але Чехія, Словаччина й Угорщина отримали винятки зі санкцій через брак інших джерел постачання. Нагадаємо, раніше високий представник ЄС Жозеп Боррель заявляв, що Європейський Союз веде роботу над 15 пакетом санкцій проти країни-агресорки Росії. За його словами, важливо посилити заходи проти оминання санкцій, тому що Росія не може виробляти без імпортних запчастин, чипів та інших компонентів.

Російська Федерація вирішила закрити генеральне консульство Польщі в Санкт-Петербурзі. Це відповідь на закриття консульства Росії в Познані, що відбулося в жовтні. Спеціальну заяву стосовно такого кроку оприлюднили в міністерстві закордонних справ Росії. Там зазначено, що 5 грудня польській стороні передали ноту, в якій повідомляється, що у відповідь на закриття польською владою генерального консульства Росії в Познані російська сторона відкликає з 10 січня 2025 року свою згоду на функціонування генерального консульства Польщі в Санкт-Петербурзі. "Керуючись принципом взаємності, persona non grata оголошено трьох дипломатичних працівників генерального консульства Республіки Польща в Санкт-Петербурзі, які мають покинути територію Росії до зазначеної дати", — йдеться у заяві відомства. У Росії вважають, що "польська влада останніми роками реалізовувала відверто ворожу політику щодо Росії". "Практично повністю демонтовано збудовану протягом багатьох десятиліть архітектуру російсько-польських відносин і відкрито заявляється про необхідність завдання нашій країні "стратегічної поразки". Одним із проявів цього антиросійського курсу стало закриття під надуманим приводом генерального консульства Росії у Познані", — йдеться у заяві. Росіяни запевнили, що вживають і надалі вживатимуть жорстких заходів у відповідь на "недружні кроки". Як відомо, в жовтні Польща оголосила про закриття російського консульства в Познані через те, що Росія веде гібридну війну та здійснює спроби диверсій на польській території. Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявляв, що польський уряд із розумінням поставився до прохання Києва організувати українське консульство в Познані. При цьому воно може бути в приміщенні, де раніше перебували російські дипломати, яких попросили покинути його.

У четвер, 5 грудня, президент Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. Ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну. Про це у своєму зверненні заявив президент. Також гарант зауважив, що не можна втратити нікого в цьому регіоні: ані Грузію, ані Молдову, ані Україну та додав, що країни повинні разом захищатись проти Росії. "Так буває в міжнародних справах: якщо вчасно не відреагувати або якщо відреагувати непринципово, то далі -- втрачені десятиліття і країни, позбавлені свободи", -- наголосив гарант. Зеленський закликав країни Європи, Сполучені Штати Америки та всіх у світі діяти так само принципово. Зауважимо, що напередодні український президент відреагував на події в Грузії, де вже тиждень відбуваються протести через рішення влади призупинити процес євроінтеграції. Також гарант заслухав доповідь керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова щодо російських намірів на найближчий час та про ситуацію в Грузії. "Була доповідь по ситуації в Грузії. І це в Грузії, звичайно, не лише проблема одного народу й не тільки нашого регіону", — зазначав Зеленський. Тоді президент наголошував, що Україна готує свою юридичну реакцію та працює з європейцями й іншими партнерами щодо конкретних дій. Зокрема, гарант доручив підготувати відповідні санкційні рішення. Протести у Грузії: що відомо Ввечері 28 листопада біля центрального офісу керівної партії "Грузинська мрія" та будівлі парламенту Грузії в Тбілісі зібралися стихійні мітинги. Приводом стала заява прем'єр-міністра Іраклія Кобахідзе, який повідомив, що влада Грузії відмовляється від переговорів про вступ до Європейського Союзу до 2028 року. 30 листопада США ухвалили рішення призупинити стратегічне партнерство з Грузією. Це сталось після замороження "Грузинською мрією" процесу вступу країни до Євросоюзу. У Держдепартаменті зазначили, що рішення "Грузинської мрії" призупинити процес вступу Грузії до ЄС суперечить обіцянці грузинському народу, закріпленому в його Конституції, домагатися повної інтеграції до Європейського союзу та НАТО. Нагадаємо, Україна рішуче засудила силовий розгін мітингів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси.

Президент України Володимир Зеленський відреагував на події в Грузії, де вже тиждень відбуваються протести через рішення влади призупинити процес євроінтеграції. Зокрема, він наказав підготувати відповідні санкційні рішення. Про це стало відомо з вечірнього відеозвернення гаранта. Глава українського уряду заслухав доповідь керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова щодо російських намірів на найближчий час та про ситуацію в Грузії. "Була доповідь по ситуації в Грузії. І це в Грузії, звичайно, не лише проблема одного народу й не тільки нашого регіону", -- зазначив Зеленський. Президент вважає, що "влада Грузії веде країну до очевидної залежності від Росії". "Це просто ганебно, на які речі вони йдуть зараз проти свого ж народу. І коли в Москві хвалять цю владу в Грузії, це чітко окреслює, на кого вони зараз у Тбілісі працюють і для кого розганяють протести. Точно не для Грузії", -- наголосив гарант. Зеленський поінформував, що вже доручив підготувати відповідні санкції проти грузинської влади. "Ми готуємо нашу юридичну реакцію та працюємо з європейцями й іншими партнерами щодо конкретних дій. Доручив підготувати відповідні санкційні рішення", -- підсумував він. Протести у Грузії: що відомо Ввечері 28 листопада біля центрального офісу керівної партії "Грузинська мрія" та будівлі парламенту Грузії в Тбілісі зібралися стихійні мітинги. Приводом стала заява прем'єр-міністра Іраклія Кобахідзе, який повідомив, що влада Грузії відмовляється від переговорів про вступ до Європейського Союзу до 2028 року. 30 листопада США ухвалили рішення призупинити стратегічне партнерство з Грузією. Це сталось після замороження "Грузинською мрією" процесу вступу країни до Євросоюзу. У Держдепартаменті зазначили, що рішення "Грузинської мрії" призупинити процес вступу Грузії до ЄС суперечить обіцянці грузинському народу, закріпленому в його Конституції, домагатися повної інтеграції до Європейського союзу та НАТО. Нагадаємо, Україна рішуче засудила силовий розгін мітингів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси.

У понеділок, 2 грудня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення у дію рішення Ради національної безпеки і оборони "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Відповідний документ опубліковано на сайті президента. Згідно з документом, санкції вводяться проти осіб, які займаються розробкою, виробництвом і постачанням безпілотників для російських військових, а також тих, хто допомагає ввозити в Росію критичні компоненти й навчає операторів дронів.  Так, до санкційного списку потрапили такі фірми: "Технопорт", Міжрегіональний науково-освітній центр світового рівня "МореАгроБіоТех", "Уралдронзавод", Симбірське конструкторське бюро Піранья, "ОКБ безпілотного авіабудування", Центр комплексних безпілотних рішень, "Російський Дрон Рейсинг -- Груп".  Водночас у своєму вечірньому відеозверненні очільник держави зауважив, що загалом більше сотні суб’єктів підпадають під обмеження. "Сьогодні ж підписав указ про пакет санкцій проти російських та деяких інших фізичних та юридичних осіб, які працюють на російську військову систему. Це розробники, виробники та постачальники безпілотників для окупанта, особи, які допомагають завозити в Росію критичні компоненти, а також навчають операторів дронів. Загалом більше сотні суб’єктів. І ми працюємо з партнерами заради синхронізації наших санкцій із відповідними рішеннями партнерів", -- зауважив президент. Нагадаємо, 25 листопада уряд Великої Британії ввів додаткові санкції проти тіньового танкерного флоту Росії. Це вплине на прибутки від продажу нафти та, відповідно, можливості фінансувати війну.

Ключові аспекти мирного плану, який ще у квітні пропонував теперішній спецпредставник Дональда Трампа з питань російсько-української війни Кіт Келлог, полягають у повному знятті санкцій з Російської Федерації. Про це повідомляє CNN. В одному пості обраний президент США розповів світові, як виглядатиме кінець війни в Україні. І це буде, м'яко кажучи, велике дипломатичне питання. "Я дуже радий призначити генерала Кіта Келлога на посаду помічника президента та спеціального посланця Україною та Росією", — написав Трамп на своєму каналі Truth Social. "Разом ми забезпечимо мир через силу і зробимо Америку і весь світ знову безпечними!" Призначивши Кіта Келлога своїм спеціальним представником в Україні, Дональд Трамп також вибрав вельми конкретний, заздалегідь оголошений план із найскладнішого зовнішньополітичного питання, що постає перед ним. Келлог, 80-річний колишній радник Трампа з національної безпеки, досить докладно виклав свій мирний план у статті для політичного інституту America First у квітні. На початку статті війна називається "кризою, якої можна було уникнути, але яка через некомпетентну політику адміністрації Байдена… втягнула Америку в нескінченну війну". Коротко кажучи, припинення вогню заморозить лінії фронту й обидві сторони будуть змушені сісти за стіл переговорів. Але все стає складніше у довших деталях. Келлог витрачає більшу частину часу на критику дій Байдена, говорячи, що його адміністрація надто пізно надала замало летальної допомоги. Він каже, що рішення Трампа надати першу летальну допомогу Україні у 2018 році продемонструвало силу, необхідну для протистояння Путіну, і що м'який підхід Трампа до глави Кремля, не демонізуючи його, як це робить Байден, дозволить йому укласти угоду. Келлог вважає, що потрібно було надати більше зброї до російського вторгнення й одразу після неї, щоб Україна могла перемогти. Однак саме в цей момент план, який, як повідомив CNN, розглядає майбутній радник Трампа з питань національної безпеки, перестає подобатися Україні. Келлог каже, що США не потрібно втручатися в ще один конфлікт, а їхні власні запаси зброї постраждали від допомоги Україні, залишивши країну потенційно вразливою у будь-якому конфлікті з Китаєм через Тайвань. Він каже, що членство України в НАТО — насправді дуже віддалена перспектива, попередньо запропонована Києву на знак символічної солідарності — має бути відкладено на невизначений термін "в обмін на всеосяжну мирну угоду з гарантіями безпеки". Насамперед у плані йдеться, що він має стати "офіційною політикою США щодо досягнення припинення вогню та врегулювання шляхом переговорів". У ньому йдеться про те, що майбутня допомога США — ймовірно, надана у вигляді кредиту — буде обумовлена ​​переговорами України з Росією, і США озброюватимуть Україну тією мірою, якою вона зможе захистити себе і зупинити будь-які подальші російські наступи до і після будь-якої мирної угоди. Останнє припущення, можливо, застаріло через швидке просування Москви на Сході України, а поточний високий рівень допомоги США вже викликає у Келлога дискомфорт. Келлог частково посилається на статтю Річарда Хааса та Чарльза Купчана 2023 року, де він почерпнув деякі зі своїх наступних ідей. Лінії фронту будуть заморожені припиненням вогню та введено демілітаризовану зону. За згоду на це Росія отримає обмежене пом'якшення санкцій, а повне пом'якшення лише після підписання мирної угоди, яка влаштує Україну. Податок на російський експорт енергоносіїв окупить поновлення України. Україну не попросять відмовитись від повернення окупованих територій, але вона погодиться домагатися цього виключно дипломатичним шляхом. Вона визнає, що "для цього буде потрібний майбутній дипломатичний прорив, який, ймовірно, не станеться до того, як Путін залишить свою посаду". Він привабливо простий і швидкий у своєму підході. Але йому не вистачає пристосування до того, що вимагатиме Москва і для чого вона використала дипломатичний процес у минулому: цинічно добиватися військових успіхів. Заморожування ліній фронту призведе до дуже жорстоких кількох місяців уперед, оскільки Москва прагне захопити якнайбільше територій. Кремль у минулому ігнорував припинення вогню та переслідував свої територіальні цілі — часто прямо заперечуючи це. Демілітаризовану зону, ймовірно, доведеться охороняти, можливо, розміщуючи війська НАТО або солдатів з інших країн, що не приєдналися, між двома сторонами. Це буде важко підтримувати та укомплектовувати, м'яко кажучи. Це буде колосально, охоплюючи сотні миль кордону, і вимагатиме величезних фінансових вкладень. Озброїти Україну тією мірою, якою вона зможе зупинити нинішні та майбутні російські наступи, також буде складно. У плані зазначається, що Сполучені Штати виробляють 14 тисяч артилерійських снарядів калібру 155 на місяць, які Україна може витратити лише за 48 годин. Парадоксально, але Келлог хоче, щоб США озброїли Україну більше, але визнає, що вони насправді не можуть цього зробити. Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що після перемоги на президентських виборах у Сполучених Штатах Америки Дональда Трампа Україна ставить на перше місце гарантії безпеки, а не власні території. Питання щодо врегулювання російсько-української війни загострилося після того, як стало відомо, що Трамп переміг на президентських виборах у Сполучених Штатах. Також новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що його адміністрація зосередиться на російсько-українській війні. Також республіканець висловив жаль через загибель людей внаслідок бойових дій в Україні. Раніше український лідер Володимир Зеленський заявив, що після інавгурації новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа відбудеться спільна зустріч. Тоді й пройдуть важливі міждержавні переговори. Як зазначав Bloomberg, в останні дні свого правління президент США Джо Байден прагне зміцнити позиції України щодо Росії перед поверненням Дональда Трампа до Білого дому. Такі дії чинного глави Білого дому можуть допомогти республіканцю завершити війну в Україні, надавши Києву більш вигідні позиції перед стартом потенційних переговорів. Водночас, на думку сенатора-республіканця Ліндсі Грема, обраний президент США Дональд Трамп планує укласти угоду з Україною, яка дозволить американцям збагатилися на рідкісні корисні копалини.

У понеділок, 25 листопада, уряд Великої Британії ввів додаткові санкції проти тіньового танкерного флоту Росії. Це вплине на прибутки від продажу нафти та, відповідно, можливості фінансувати війну. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення. "Сьогодні є нове рішення Британії щодо санкцій проти тіньового танкерного флоту. Тридцять танкерів санкціоновані. Це важливий крок. І буде правильним, щоб європейські партнери — на рівні всього ЄС, — а також інші партнери підтримали такі санкції", — зазначив він. За його словами, що менше буде російських надприбутків від нафти, то менше буде в Росії й можливості вести війну. Це очевидний зв’язок, який повинен спрацювати заради реального миру. Український президент також розповів, що провів декілька нарад щодо міжнародної роботи до кінця року. "Комунікація з партнерами, наші зустрічі та наші наративи. Те, що має посилити Україну. Європа, Америка, Глобальний Південь, інші частини світу. Ми маємо бути разом. І разом завершити цю війну справедливо. Це реально. Дякую всім, хто нам допомагає!" — підсумував Володимир Зеленський. Нагадаємо, що сьогодні президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача. Головна тема — енергетична ситуація. Доповідали представники Міненерго, "Нафтогазу" та всіх ключових учасників галузі. Зокрема, учасники Ставки обговорили хід відновлення після російського обстрілу 17 листопада та подальший захист усіх критичних об’єктів.

У п'ятницю, 21 листопада, міністерство фінансів США запровадило новий пакет санкцій проти фізичних та юридичних осіб банківського сектору Росії в рамках виконання зобовʼязань, взятих на себе лідерами "Великої сімки". Вони прямо б'ють по використанню країною-агресором міжнародної фінансової системи для продовження її війни проти України. Про це йдеться на сайті відомства. Згідно з оприлюдненою інформацією, до санкційного списку США потрапив "Газпромбанк", понад 50 банків РФ, повʼязаних з міжнародною фінансовою системою, понад 40 російських реєстраторів цінних паперів та 15 фінансових чиновників. "Сьогоднішні санкції, спрямовані проти найбільшого російського банку, що залишився поза санкціями, а також проти десятків інших фінансових установ і посадових осіб в Росії, ще більше послаблять російську військову машину. Ці широкомасштабні дії ускладнять для Кремля можливість ухилятися від санкцій США, а також фінансувати та оснащувати свою армію", — йдеться у заяві міністерки фінансів США Джанет Єллен. Управління контролю за іноземними активами визначило Акціонерне товариство "Газпромбанк" разом з його шістьма іноземними дочірніми компаніями каналом, через який Москва закуповує військову техніку для ведення бойових дій проти України. Уряд Росії також використовує "Газпромбанк" для виплат своїм військовим, у тому числі бойових премій, а також для виплати компенсацій сімʼям російських солдатів, які загинули під час війни проти України, йдеться у повідомленні. Дочірні компанії "Газпромбанку" Санкції мінфіну США розповсюджуються на пов'язані з "Газпромбанком" дочірні компанії: Банк GPB International SA зі штаб-квартирою в Люксембурзі, GPB Financial Services Hong Kong Limited зі штаб-квартирою в Гонконгу, GPB Financial Services Limited та GPB-DI Holdings Limited зі штаб-квартирою на Кіпрі, Gazprombank (Switzerland) Ltd зі штаб-квартирою у Швейцарії та GPB Africa and Middle East Pty Ltd зі штаб-квартирою в Південній Африці є дочірні компанії "Газпромбанку", що перебувають у повній власності. Нагадаємо, 19 вересня Сполучені Штати ввели санкції проти фізичних та юридичних осіб, причетних до незаконних фінансових транзакцій між Російською Федерацією та КНДР.

У четвер, 21 листопада, Велика Британія визнала українського бізнесмена Дмитра Фірташа корупціонером та запровадила санкції проти нього та його дружини. Про це повідомляється на сайті уряду Великої Британії. "Дмитро Фірташ, сумнозвісний олігарх, який витягнув з України сотні мільйонів фунтів стерлінгів за допомогою корупції та контролю над розподілом газу і приховав десятки мільйонів фунтів нечесно отриманих прибутків лише на ринку нерухомості у Великій Британії", -- йдеться в повідомленні. Відтак, британський уряд визнав Фірташа корупціонером та наклав на нього санкції. Зокрема, тепер йому забороно в'їжджати на територію Британії, а всі його британські активи -- заморожуються. До того ж під аналогічні обмеження потрапили і дружина Фірташа -- Лада, яка володіє британськими активами чоловіка, а також фінансист Денис Горбуненко, який був причетним до фінансових махінацій олігарха. Нагадаємо, у травні 2023 року Служба безпеки України спільно з Бюро економічної безпеки викрила масштабну схему розкрадання блакитного палива із газотранспортної системи України. До оборудки причетні підсанкційний олігарх Дмитро Фірташ і топ-менеджмент підконтрольних йому компаній. За даними слідства, бізнесмен організував схему заволодіння природним газом. Для цього він залучив облгази та інші підконтрольні компанії, на які виводились кошти, одержані за розподіл природнього газу на території України. Судово-економічна експертиза встановила, що лише протягом 2021 року схема завдала державі збитків на понад 4,2 мільярда гривень. А загальна сума збитків, за попередніми оцінками, може становити понад 18 мільярдів гривень. Згодом "Нафтогаз" взяв під свій контроль 26 "облгази Фірташа". .

Щонайменше трьом російським нафтопереробним заводам довелося зупинити процес перероблювання або скоротити обсяги виробництва через великі збитки на тлі обмежень експорту, зростання цін на сиру нафту та високі витрати на запозичення. Про це повідомляє Reuters. Закриття наголошують на труднощах російської нафтопереробної галузі, яка опинилася під прицілом українських атак безпілотників, західних санкцій проти Росії, які змушують нафтопереробні заводи продавати паливо зі знижкою, а також високих відсоткових ставок. П'ять джерел, що працюють у компаніях та експлуатують НПЗ та знайомі з їхніми фінансами, повідомили, що три заводи — Туапсинський, Ільський та Новошахтинський — останніми місяцями призупинили або скоротили обсяги виробництва. Раніше про такий розвиток подій не повідомлялося. Ільський та Новошахтинський не відповіли на прохання прокоментувати ситуацію. Криза скорочує експорт палива та доходи компаній, приносячи менше коштів до державного бюджету в умовах високої інфляції та невизначеності на енергетичних ринках, і без того стурбованих млявим попитом. За словами двох джерел, найбільше постраждали найменш сучасні російські нафтопереробні заводи, які не виробляють преміальне паливо: за кілька місяців другої половини 2024 року вони зазнали збитків у розмірі до 10 тисяч рублів (102 долари США) за тонну. Цього року "Газпрому" довелося кілька разів припиняти перероблення на своєму великому, але відносно простому заводі в Туапсе на Чорному морі через низьку маржу. "Роснефть" не відповіла на запит про коментар. Інші великі російські нафтові компанії — "Сургутнафтогаз", "Газпромнєфть", "Лукойл" — також не відповіли. За даними чотирьох галузевих джерел, дрібніші незалежні Ільський та Новошахтинський НПЗ на півдні Росії вже кілька місяців працюють на половину своєї номінальної потужності, переробляючи близько 70 тисяч та 60 тисяч барелів на день відповідно через низьку маржу. Джерела додали, що всі три НПЗ на початку цього року зазнали атак українських безпілотників, що сприяло зниженню обсягів виробництва. За словами джерел, незалежним нафтопереробним компаніям доводиться накопичувати борги, оскільки вони не можуть розраховувати на підтримку більших материнських компаній. Своєю чергою Центральний банк Росії підвищив відсоткові ставки з 19% до 21% минулого місяця, що є найвищим показником з перших років правління президента Володимира Путіна, що ще більше ускладнить виживання багатьох підприємств. Ще однією проблемою стало зростання вартості сирої нафти, яка в жовтні на внутрішньому ринку Росії торгувалася на рівні 50 тисяч рублів за тонну, тоді як для отримання прибутку незалежним нафтопереробним заводом необхідна максимальна ціна 35 тисяч рублів за тонну, повідомили джерела. Ціни на російську сиру нафту виросли на тлі ослаблення рубля щодо долара США, що зміцнюється. Тим часом у серпні ціни на дизельне пальне в Європі впали майже на 60% порівняно з минулим роком, що ще більше вдарило по доходах нафтопереробних заводів. За словами джерел, деякі невеликі приватні нафтопереробні заводи, включно з Новошахтинським та Ільським, звернулися до уряду за допомогою, наприклад, додаткових субсидій. Міністерство енергетики Росії відмовилося від коментарів. "Ми очікуємо, що фактичне закриття (заводів) може відбутися на початку наступного року", — повідомило одне з п'яти джерел. Раніше повідомлялось, що у Росії три нафтопереробні заводи частково припинили працювати. Це сталося через те, що росіяни не змогли завершити ремонтні роботи. Нагадаємо, у вересні після масованої атаки безпілотників на території Російської Федерації горів Московський нафтопереробний завод. Росіяни стверджують, що пожежу спричинило падіння уламків дронів.